Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Колисанка

2014-05-04T20:38:18Z

Лавренюк:

'''Колисанка, -ки, '''''ж. ''= '''Колиска 1. '''Ум. '''Колиса́ной(нь)ка. '''''В тих яворах висить скобойка, а в тій скобойці колисанойка, в тій колисанці сам милий Господь. ''Гол. II. 41.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kolysanka '''Колисанка'''], и, жін.
 
1. Колискова пісня. — Спи, мій сину, спи, батько тобі добре постелив. Твоя мати заспіває тобі колисанку (Ольга Кобилянська, III, 1956, 450); — Сливчині товариші.. співали разом з ним і самі плакали від цієї пісні, плакали від самої мелодії.., що пробуджувала в їхній пам'яті рідні материнські колисанки (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 575).
 
2. діал. Колиска (у 1 знач.).

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/102022.html '''Колисанка''']. '''Орфографічний словник української мови'''
*колиса́нка, іменник жіночого роду

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320786.html '''Колисанка''']. '''Українсько-російський словник'''
*колыбельная сущ.

[http://slovopedia.org.ua/29/53402/13398.html '''Колисанка''']. '''Універсальний словник-енциклопедія'''
*народна пісня, яка супроводжує колисання дитини, найчастіше виконують жінки (мами, годувальниці), часто з рефреном, напр., люлі, люляй, бай; відома у фольклорах різних народів; у класичній музиці, особливо від XIX ст., стилізована пісня або інструментальна мініатюра.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Колисанка''']. '''Словозміна'''
*'''КОЛИ́СКА''' (невеличке ліжечко для спання й колисання дитини), '''ЛЮ́ЛЬКА''' розм., '''ЛЮ́ЛЯ''' дит., '''КОЛИСА́НКА''' діал. Морякиподарували щасливим батькам поліровану колиску роботи корабельного тесляра з величезним тюлевим пологом відкомашні (З. Тулуб); Все світле, святе - нам кохати. Не в люльці його колихати, а в спільній роботі (П. Тичина); Скрипнелюля, на вервечках висячи. Мати посміхнеться, позира (П. Дорошко).
*'''КОЛИСКО́В'''А (пісня, яку співають, заколисуючи дитину), '''КОЛИСА́НКА''', '''КОТО́К''' дит. О північ зимова, о північ казкова!Каганчик мигтить і звучить колискова. Казкові летять по снігах полозянки Під спів, і під сміх, і під плач колисанки (Л.Первомайський); Сама і стеле, і роздягає, і христить, і ще й котка співає, неначе над годовичком (О. Стороженко).

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Колисанка''']. '''Словозміна'''
{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || колиса́нка || колиса́нки
|-
| Родовий || колиса́нки || колиса́нок
|-
| Давальний || колиса́нці || колиса́нкам
|-
| Знахідний || колиса́нку || колиса́нки́
|-
| Орудний || колиса́нкою || колиса́нками
|-
| Місцевий || на/у колиса́нці ||на/у колиса́нках
|-
| Кличний || колиса́нко ||колиса́нки́
|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колисанка_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колисанка_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колисанка_2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колисанка_3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev: youtube|z7QgG9ZJ1Mo}}
{{#ev: youtube|ZK1_T0awbA0}}
{{#ev: youtube|Lqk3aZxQ368}}

==Аудіо==
*[http://ru.forvo.com/search/колисанка/ '''Вимова слова Колисанка''']

==Цікаво знати==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Колискові_пісні '''Колискові пісні'''], матеріал з Вікіпедії
*[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292149 '''Колисанка для донечки''']

==Див. також==
*[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/70850/колисанка '''Тлумачення слова Колисанка у словниках та енциклопедіях на сайті Академік''']

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ко]]

Файл:Колисанка 4.jpg

2014-05-04T20:36:15Z

Лавренюк:

Файл:Колисанка 3.jpg

2014-05-04T20:36:07Z

Лавренюк:

Файл:Колисанка 2.jpeg

2014-05-04T20:35:57Z

Лавренюк:

Файл:Колисанка 1.jpg

2014-05-04T20:34:00Z

Лавренюк:

Віз

2014-05-04T20:18:08Z

Лавренюк:

'''Віз, воза, '''''м. ''1) Возъ, телѣга. Род. мн. '''віз '''и '''возів'''. Чуб. VII. 401. Части воза: '''снасть, ящик, колеса, голоблі '''или '''війя '''съ ярмом (см. все это Рудч. Чп. 249 — 250). ''Треба, як п’ятого колеса до воза. ''Ном. 9811. ''Привезено сіна тридцять віз. ''Екатериносл. у. '''Віз літерняк'''. См. '''Літерняк. '''2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Грин. І. 1. Мнж. 148. ''Віз на небі вниз повертавсь. ''Котл. Ен. VI. 20. ''Глянув на зорі, аж Віз уже докочується гетьгеть. ''Кв. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. КС. 1887. VI. 465. '''Підвезти воза, візка'''. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. '''Візок, возик, візочок, возичок. '''

==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Віз '''Віз'''] '''(підво́да, хві́ра, фі́ра, ху́ра, телі́га, пово́зка, ко́ла)''' — засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів.

[http://sum.in.ua/s/viz '''Віз'''], воза, чол.
 
1. Засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів. Воли поздихали, Вози поламались, З батіжками чумаченьки Додому вертались (Тарас Шевченко, II, 1953, 120); Проїздили з навісним брязкотом вози, навантажені будівничим матеріалом (Леся Українка, III, 1952, 604); Риплять тугі вози (Микола Бажан, Вибр., 1940, 163).
 
♦ Возом зачепити див. зачепити; Докласти воза див. докласти; П'яте колесо до воза (у возі) див. колесо.
 
2. Приблизна міра ваги, обсягу, що дорівнює поклажі одного воза. Не раз ходив за сіллю в Крим; Тарані торговав [торгував] возами (Іван Котляревський, I, 1952, 107); Пора прийшла — І службу [Білочка] відбула, — За те чумацький віз оріхів наділили (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 143).
 
3. астр. Назва сузір'я північної півкулі із семи зірок, що нагадує віз. Великий віз; Малий віз.

[http://slovopedia.org.ua/35/53394/57299.html '''Віз''']. '''Орфографічний словник української мови'''
*віз, іменник чоловічого роду, засіб пересування. Але: два, три, чотири во́зи
*віз, іменник чоловічого роду, сузір'я

[http://slovopedia.org.ua/41/53394/262903.html '''Віз''']. '''Словник синонімів'''
*фура, хура, фіра, підвода, д. теліга, каруца, (драбинястий) драбиняк, (на великих колах) гарба, (чумацький)мажа; (вантажний) биндюги, (на грунт) грабарка, (критий) балагула; (ресорний) тачанка; (на довгу дорогу)тарантас; пор. ЕКІПАЖ.

[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27730.html '''Віз''']. '''Словник синонімів Полюги'''
*(з запряжкою коней, волів) підвода, діал. фіра, заст. (чумацький) мажа, (з драбинами) гарба, драбиняк.

[http://slovopedia.org.ua/47/53394/307676.html '''Віз''']. '''Українсько-російський словник'''
*телега, повозка; (с кладью, количество груза и перен.) воз
*(род карточной игры) свои козыри

[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356679.html '''Віз''']. '''Фразеологічний словник української мови'''
*'''докла́сти во́за''' кому, ірон. Вибити, побити кого-небудь. (Михайло:) Якби я свою (дружину) підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза (І. Котляревський).

*''' (і) коне́м (на коні́) не об’ї́деш''' кого, чого. 1. Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. — От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об’їдеш! (А. Головко); Долі й конем не об’їдеш (Укр. присл..); — Доля химерна, мої панове! Її й конем не об’їдеш (Б. Лепкий); Долі й на коні не об’їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало). 2. жарт. Дуже товстий, огрядний і т. ін. (перев. про людину). Зловили сома великого та товстого, і конем не об’їдеш (З газети). таки́й, що й коне́м за день не об’ї́деш. — Сам (батько), як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну,таку, що й конем за день не об’їдеш (Ю. Збанацький); // Великий (перев. про щось). во́зом не об’ї́деш.Пика — возом не об’їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський).

*'''п’я́те ко́лесо до во́за (у во́зі, бі́ля во́за і т. ін.) ''', ірон. Зайвий, непотрібний. Герман увесь віддався тій погоні за багатством; Рифка тепер стала для нього п’ятим колесом до воза (І. Франко); З кожним днем все більше і більше переконував себе, що він у МТС — п’яте колесо у возі (Ю. Збанацький); — Та я п’яте колесо біля воза! — страждаючи, мовив механік (Є. Гуцало).

*'''сиді́ти на чужо́му во́зі'''. Бути позбавленим чого-небудь свого або бути залежним від когось. Нема гірше, каже народна мудрість, як сидіти на чужому возі (Л. Дмитерко).

*'''тягти́ (тягну́ти) во́за''' якого. Покірно миритися, погоджуватися з виконанням важкої або невдячної роботи, одноманітних обов’язків. Зроблять з нього тактовного й культурного інженера і тягтиме він (Каргат) той віз, у який його запряжуть (Ю. Шовкопляс); Фросина Федорівна тягнула сімейного воза спокійно і звично (Ю. Мушкетик).

*'''хоч во́зом переї́дь''' кого і без додатка. Неможливо переконати кого-небудь в чомусь. (Кряж:) Не здавалось тобі ніколи, що ти надто почав учащати сюди? (Роман:) Ні, а хіба що? (Кряж:) А мені здавалось. (Роман:) Оце й моєму батькові часом як здається, то хоч возом переїдь (М. Зарудний).

*'''хоч во́зом (фі́рою) заїжджа́й'''. Дуже широко, навстіж (про що-небудь розчинене, розкрите). — Двері відчинили, хоч возом заїжджай (З усн. мови); — Чого роти пороззявляли, хоч фірою заїжджай? — говорив він (Григорій Тютюнник).

*'''як (мов, ні́би і т. ін.) п’я́те ко́лесо до во́за (у во́зі'''), ірон., зі сл. потрі́бний, перев. зі сл. так. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова потрібний; зовсім не (потрібний). — Потрібний він мені як п’яте колесо до воза (М. Стельмах); Він говорить скрипучим незадоволеним голосом: — Тобі фізика так потрібна, як п’яте колесо до воза (О. Іваненко); — А може буду так потрібна як п’яте колесо в возі (І. Нечуй-Левицький).

*'''як снопі́в на во́зі'''. Дуже багато. — Один раз пройшов вагон від дверей до дверей, потім ще раз — всюди напаковано людей, як снопів на возі (М. Ю. Тарновський).

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Віз''']. '''Словозміна'''
{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || віз || вози́
|-
| Родовий || во́за || возі́в
|-
| Давальний || во́зу, во́зові || воза́м
|-
| Знахідний || віз || вози́
|-
| Орудний || во́зом || воза́ми
|-
| Місцевий || на/у во́зі ||на/у воза́х
|-
| Кличний || во́зе ||вози́
|}

==Іноземні словники==
[http://poiskslov.com/word/воз/ '''Воз''']. '''Новый толково-словообразовательный словарь русского языка. Автор Т. Ф. Ефремова'''
*1) а) Повозка (телега, сани и т.п.) с кладью. б) Количество груза, которое может поместиться на такой повозке. 2) перен. разг. Большое количестве чего-л.

[http://poiskslov.com/word/воз/ '''Воз''']. '''Орфографический словарь'''
*воз, -а, предл. на воз`у, мн. -`ы, -`ов

[http://poiskslov.com/word/воз/ '''Воз''']. '''Толковый словарь под ред. C. И. Ожегова и Н.Ю.Шведовой'''
*-а (-у), о возе, на возу, мн. -ы, -ов, м. Колесная повозка илисани с кладью. В. с сеном. В. дров. Положить на воз или на воз. Что с возуупало, то пропало (посл.). Целый в. новостей (перен.: очень много; разг.). Ав.и ныне там (перен.: дело не подвигается вперед; разг. неодобр.). Весь в.тянуть, тащить (перен.: делать всю тяжелую работу, разг.).;
*ВОЗ..., приставка. Образует глаголы со знач.: 1) направленностидействия вверх, на поверхность чего-н., напр. вознести, возлечь; 2) созданиячего-н. вновь, напр. возродить, возобновить; 3) начала действия, напр.возжечь, воззвать, возликовать, вознегодовать; 4) собственно совершения,предела действия, напр. возблагодарить, возгордиться, вознаградить.

[http://poiskslov.com/word/воз/ '''Воз''']. '''Толковый словарь В. И. Даля'''
*возы, воз, вос, вз, вс, возо, взо, предлог слитный, употреб. особ. с глаг. и означает: вознесение, возвышение, возврат возобновление и начало, как напр. восход, восстать, восхищаться; воздать, возмездие; воссоединить. воссоздать; возгорать, возникать. Воз, вз, ставится перед е, и, , ю, я; вместо взеи пишут также взы; вос и вс, т. е. с вместо з, перед к, п, т, ф, х, ц, ч, ш, щ, взо, вс, т. е. с пропуском буквы о, употреб. в низшем, прямом, насущном значении слова: воз, вос, при тех же словах, в значении высшем и отвлеченном, напр. Заспался, пора вставать. Народ встал. На что ты взмутил квас? Народ возмутился. Это возмущает чувства мои. [Перед к, п, т, ф, х, ц, ч, ш, щ принято писать вос, вм. воз; в остальных случаях з удерживается. Воз и сокращенно вз одно и то же, но обык усвоил языку то одно, то другое; воз более употребляется в языке книжном, или говоря о предметах высших (вознести очи к небу; взнести камень на гору), и прямее указывает на подъем, вышину (возвести здание: взвести на кого клевету); а иногда требуется только ухом (возгарать, воздавать)].;
ВОЗ м. см. возить.

[http://poiskslov.com/word/воз/ '''Воз''']. '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова'''
*воза, о возе, на возу, мн. возы и (чаще) воза, м. 1. Груженная кладью повозка. К вокзалу тянутся воза. 2. чего. Количество чего-н., помещающееся на возу. Купить воз. дров. || перен., только ед. Множество (разг. фам.). воз новостей. Целый воз сплетен.;
*ВОЗ вос-). Приставка в книжных, б. ч. устарелых словах, с к-рой в настоящее время новые слова почти не образуются. В тех словах, в которых значение этой приставки ясно и в настоящее время, она обозначает: 1) направление действия вверх, то же, что (вз), но с более книжным (иногда торжественным) оттенком, напр. восходить, возводить, возлетать; 2) действие, производящее что-н. заново, вновь, напр. возрождать, восстановить, воспроизводить; 3) действие, являющееся ответом на что-н. (часто с торж. оттенком), напр. вознаграждать, воздавать; 4) начало, возникновение какого-н. действия, соответствуя знач. приставки "за", напр. возжелать, возненавидеть, возмечтать.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Віз_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Віз_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Віз_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Віз_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev: youtube|V7mdX_CLQnI}}

==Аудіо==
*[http://ru.forvo.com/search/віз/ '''Вимова слова Віз''']

==Цікаво знати==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Віз_Кюньо '''Віз Кюньо'''], матеріал з Вікіпедії

==Див. також==
*[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=воз&from=ru&to=xx&submitFormSearch=Найти&stype=0 '''Тлумачення слова Віз у словниках та енциклопедіях на сайті Академік''']
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Віз '''Віз'''], матеріал з Вікіпедії
*[http://www.gramota.ru/slovari/dic/?lop=x&bts=x&zar=x&ag=x&ab=x&sin=x&lv=x&az=x&pe=x&word=%E2%EE%E7 '''Віз'''], матеріал з сайту Грамота

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ві]]

Ковила

2014-05-04T20:09:30Z

Лавренюк:

'''Ковила́, -ли''''', ж. ''= '''Тирса. '''''Ковила, що стелеться по широких степах. ''О. 1862. IV. 90.

==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ковила '''Ковила'''] — рід однодольних рослин родини тонконогових (злакових). До роду відносяться біля 300 видів багаторічних сухолюбивих трав, що ростуть переважно в тропічних і теплих степових районах.

[http://sum.in.ua/s/kovyla '''Ковила'''], и, жін.
*Трав'яниста степова рослина родини злакових із вузькими листками та квітками, зібраними в пухнасті волоті: тирса. ''А по степу-долині ковила сивіє, А скрізь по ковилі свистун-вітер віс!'' (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 246); ''Степом називається рівнинна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю, здебільшого посухостійкими рослинами, серед яких переважають ковила, типчак, тонконіг та інші степові злаки'' (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 553).

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/101493.html '''Ковила''']. '''Орфографічний словник української мови'''
* ковила́, іменник жіночого роду

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320642.html '''Ковила''']. '''Українсько-російський словник'''
*бот. - ковыль

[http://slovopedia.org.ua/29/53402/13293.html '''Ковила''']. '''Універсальний словник-енциклопедія'''
*багаторічна трав'яниста рослина родини злакових; росте в помірному кліматі у степах, саванах, напівпустелях; кормова к. еспарто поширена в Середземномор'ї, сировина для отримання волокна (еспарто); в Україні - 10 видів.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Ковила''']. '''Синонімія'''
*'''КОВИЛА́''' (трав'яниста степова рослина з вузькими листками), '''КОВИ́Л''' діал., '''КІ́ЙЛО''' діал.; '''ТИ́РСА''' (волосиста). ''Вперше відкривається тут Марисі флора степова, натрапиш тут навіть на кущик тирси-ковили, що про неї раніше Марися тільки читала'' (О. Гончар); ''Розмашним кроком рушив він цілиною, підминаючи шпичасті будяки, сіруватий полин і роздмуханий вітром білий димок ковилу'' (З. Тулуб); ''Брови в його чорніли, як п'явки: погляд був соколиний, а ус такий, що вітер маяв їм, як кійлом'' (Марко Вовчок); ''Ні шляху, ні стежки; В полі дико, пусто; З нечуйвітром тирса Забуяла густо'' (П.Куліш).

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Ковила''']. '''Словозміна'''
{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина'''
|-
| Називний || ковила́
|-
| Родовий || ковили́
|-
| Давальний || ковилі́
|-
| Знахідний || ковилу́
|-
| Орудний || ковило́ю
|-
| Місцевий || на/у ковилі́
|-
| Кличний || ковило́

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковила_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковила_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковила_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковила_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:vimeo|37296560}}

==Аудіо==
*[http://ru.forvo.com/search/ковила/ '''Вимова слова Ковила''']

==Цікаво знати==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ковила '''Ковила'''], матеріал з Вікіпедії
*:Ці трави мають коротке кореневище, що іноді випускає дуже великий пучок жорсткого листя, згорнутого часто в трубку і схожого на дріт. Суцвіття волотисте, колоски містять по одній квітці, криючих лусок дві, зовнішня квіткова переходить в довгу, здебільшого перегнуту коліном і біля основи скручену ость, щільно охоплює плід (зерно) до його дозрівання, після чого ость відвалюється. Будучи сухолюбивою рослиною, ковила селиться на степових лугах, на сухих відкритих горбах, на скелях і кам'янистих розсипах.
*:Такі види як Stipa pennata або периста ковила, довга ость якої вкрита м'якими волосками, і тирса або волосиста ковила (Stipa capillata), ость якої не вкрита волосками, покривають залишки степів південної Європи, в тому числі й України, пучками свого жорсткого листя. Менш поширені види цих районів: Stipa Lessingiana і Stipa Tirsa Stev., що мало відрізняються від Stipa capillata.
*[http://likagordasky.livejournal.com/68989.html '''Магічні дії ковили''']

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Спеціальна%3AПошук&profile=default&search=ковила&fulltext=Search '''Різновиди ковили'''], матеріали з Вікіпедії
*[http://redbook-ua.org/item/stipa-capillata-l/ '''Ковила у Червоній книзі України''']
*[http://library.dmmi.edu.ua/indexing.php?r2=107761 '''Оповідання «Степова трава-ковила» Титова В.А.''']
*[http://translate.academic.ru/ковыль/ru/uk/1 '''Тлумачення слова Ковила у словниках та енциклопедіях на сайті Академік''']

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ко]]

Ворожіння

2014-05-04T20:07:46Z

Лавренюк:

'''Ворожіння, -ня, '''''с. ''Гаданіе, ворожба.

==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ворожіння '''Ворожі́ння, ворожба́'''] — прийоми чи обряди, що наявні в культурах багатьох народів і начебто дозволяють дізнатися майбутнє, пізнати непізнавані людським розумом сторони дійсності тощо.

[http://sum.in.ua/s/vorozhinnja '''Ворожіння'''], я, сер.
*Дія за значенням ворожити 1, 2. ''Я не вірю, .. щоб з того ворожіння Вийшла правда'' (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 368); ''Як це незвично, навіть химерно звучить у наш час — циганське ворожіння'' (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 194).

[http://slovopedia.org.ua/35/53394/60002.html '''Ворожіння''']. '''Орфографічний словник української мови'''
*ворожі́ння, іменник середнього роду

[http://slovopedia.org.ua/29/53394/8213.html '''Ворожіння''']. '''Універсальний словник-енциклопедія'''
*вгадування з різних ознак майбутнього; дуже популярне в укр. старовинних звичаях і сьогодні; в. бувають оказіональні, приурочені до певного випадку (побудови житла, народження дитини) і пов'язані з народним календарем переважно осінньо-зимового циклу: на Введення, Різдво і Великдень ворожили, яким буде наступний рік, про майбутнє подружжя - на св. Катерини (7 XII), св. Андрія (13 XII), вночі перед старим Новим Роком (13 I) - про подружжя і врожай; із в. у дівчат пов'язане свято Купала; під час в. заговорювали воду, різні предмети, які пізніше застосували для привороту, примноження добробуту, відвернення зла, використовували різноманітні заклинання, магічні дії; в. можуть бути індивідуальними та колективними, суто жіночими й суто чоловічими. Більшість в. втратили своє магічне значення і стали веселою традиційною розвагою.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Ворожіння''']. '''Синонімія'''
*'''ВОРОЖІ́ННЯ''' (угадування чого-небудь на картах, по долоні і т. ін.); '''ВОРОЖБА́''' заст., '''ВОРОЖБИ́ТСТВО''' заст., '''ГАДА́ННЯ''' заст. ''Я не вірю, щоб циганка по руці що-небудь знала І яка буває доля - По долоні угадала, І щоб з того ворожіннявийшла правда'' (Я. Щоголів); ''Я ворожбу такую знаю, Хоть що по правді угадаю, І вже ніколи не збрешу'' (І. Котляревський); ''Особливістю його пастухівства було те, що він ніколи не вживав жодних чарів, примівок, ворожбитства, усіх отихспльовувань, заговорів'' (Г. Хоткевич); ''На Йвана ж Купала пускають вінки, загадують думи - гадання дівочі'' (І. Нехода).

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Ворожіння''']. '''Словозміна'''
{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || ворожі́ння || ворожі́ння
|-
| Родовий || ворожі́ння || ворожі́нь
|-
| Давальний || ворожі́нню || ворожі́нням
|-
| Знахідний || ворожі́ння || ворожі́ння
|-
| Орудний || ворожі́нням || ворожі́ннями
|-
| Місцевий || на/у ворожі́нні, ворожі́нню ||на/у ворожі́ннях
|-
| Кличний || ворожі́ння || ворожі́ння

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev: youtube|egXpbWL6JL4}}
{{#ev: youtube|vtqPV1SPDK4}}
{{#ev: youtube|cSTiUfJn9oU}}

==Аудіо==
*[http://ru.forvo.com/search/ворожіння/ '''Вимова слова Ворожіння''']

==Цікаво знати==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ворожіння '''Ворожіння в Україні'''], матеріал з Вікіпедії
*:В українському народі в давнину ворожили не тільки відьми, волхви чи ворожбити, але й пересічні люди. Ворожили на різні «теми»: який буде рік, коли на Введіння стільки-то води, а на Юрія трави; скільки на Введіння води, стільки влітку молока; хто перший прийде до хати (буде полазником) на Новий рік; якою буде доля у дівчини і т.п. Найпопулярнішим днем для ворожіння в Україні є ворожіння в рамках Андріївського обряду.
*:Ворожіння у стародавні часи було необхідним елементом язичницького богослужіння. Особливо це стосується ворожіння жеребом, суть якого полягала в розгадуванні не надто складних знаків. Інколи для цього використовували трісочки, в яких один бік білий, а другий чорний (білий означав успіх, чорний — невдачу).
*:Скіфи ворожили за допомогою вербових гілочок та липової кори. Цим займалися енареї — жінкоподібні чоловіки, кому мистецтво пророкування, мовляв, дарувала сама Афродита. Під час жертвоприношень також відбувалися ворожіння з метою довідатися про волю богів. Часто-густо вони вказували на жертву. Подібне зафіксоване й у «Повісті врем'яних літ» під 983 p.: жереб кидали на отроків і дівчат; на кого він випадав, того й приносили в жертву, бо нібито такою була воля богів.
*[http://lediportal.pp.ua/vorozhinnya-na-majbutnogo-xlopcya/ '''Ворожіння на майбутнє''']
*[http://woman.delfi.ua/news/woman/wreporter/vorozhinnya-na-rizdvo.d?id=2099563 '''Ворожіння на Різдво''']

==Див. також==
*[http://horo.tochka.net/ua/library/1642/gadaniye-po-ciklu/ '''Ворожіння за жіночим циклом''']
*[http://sudba.orakul.ua '''Ворожіння онлайн''']
*[http://sonnyk.net.ua/Vorozhinnya/knyha_zmin.php '''Сонник''']
*[http://catalog.i.ua/catalog/247/ '''Різновиди ворожіння''']
*[http://alienplants.com.ua/filosofiya/vorozhinnya-dlya-divchatok-na-paperi '''Ворожіння на папері''']

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Во]]

Купальня

2014-05-04T20:04:57Z

Лавренюк:

'''Купальня, -ні, '''''ж. ''Купальня. ''У овечих воріт є купальня. ''Єв. І. V. 2.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kupaljnja '''Купальня'''], і, жін.
*Споруда на воді або біля води, пристосована для переодягання і купання. ''З купальні стрибає у воду Наталя, бовтається, плаває, полощеться'' (Степан Васильченко, III, 1960, 357); ''Швидко роздягнувшись, Прохор кинувся у воду. На дощані стіни купальні полетіли теплі бризки'' (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 153).

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/106922.html '''Купальня''']. '''Орфографічний словник української мови'''
*купа́льня, іменник жіночого роду

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Купальня''']. '''Словозміна'''
{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || купа́льня || купа́льні
|-
| Родовий || купа́льні || купа́лень
|-
| Давальний || купа́льні || купа́льням
|-
| Знахідний || купа́льню || купа́льні
|-
| Орудний || купа́льнею || купа́льнями
|-
| Місцевий || на/у купа́льні ||на/у купа́льнях
|-
| Кличний || купа́льне || купа́льні

|}

==Іноземні словники==
[http://poiskslov.com/word/купальня/ '''Купальня''']. '''Новый толково-словообразовательный словарь русского языка. Автор Т. Ф. Ефремова'''
*Постройка на воде или у воды для купания или переодевания купальщиков.

[http://poiskslov.com/word/купальня/ '''Купальня''']. '''Орфографический словарь'''
*куп`альня, -и, р. мн. –лен

[http://poiskslov.com/word/купальня/ '''Купальня''']. '''Толковый словарь под ред. C. И. Ожегова и Н.Ю.Шведовой'''
*-и, род.мн. -лен, ж. Строение для купанья (на воде или уберега). II уменьш. купаленка, -и, ж.

[http://poiskslov.com/word/купальня/ '''Купальня''']. '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова'''
*купальни, р. мн. купален, ж. Деревянное строение в воде для купанья.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Купальня_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Купальня_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Купальня_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Купальня_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Купальня_5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev: youtube|kFVrTxo2eso}}
{{#ev: youtube|C4-EvxLqWNk}}
{{#ev: youtube|14tVzOJyBT8}}

==Аудіо==
*[http://ru.forvo.com/search/купальня/ '''Вимова слова Купальня''']

==Цікаво знати==
*[http://ru.wikipedia.org/wiki/Купальня_Сечени '''Відома купальня Сечені в Будапешті'''], матеріал з Вікіпедії
*[http://rifmo4ka.ru/slowo/85555.html '''Рими до слова Купальня''']

==Див. також==
*[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_bible/2325/Купальня '''Тлумачення слова Купальня у словниках та енциклопедіях на сайті Академік''']
*[http://ru.wiktionary.org/wiki/купальня '''Купальня'''], матеріал з Вікісловника
*[http://www.gramota.ru/slovari/dic/?all=x&word=%25EA%25F3%25EF%25E0%25EB%25FC%25ED%25FF '''Купальня'''], матеріал з сайту Грамота

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ку]]

Віз

2014-05-04T19:54:53Z

Лавренюк:

'''Віз, воза, '''''м. ''1) Возъ, телѣга. Род. мн. '''віз '''и '''возів'''. Чуб. VII. 401. Части воза: '''снасть, ящик, колеса, голоблі '''или '''війя '''съ ярмом (см. все это Рудч. Чп. 249 — 250). ''Треба, як п’ятого колеса до воза. ''Ном. 9811. ''Привезено сіна тридцять віз. ''Екатериносл. у. '''Віз літерняк'''. См. '''Літерняк. '''2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Грин. І. 1. Мнж. 148. ''Віз на небі вниз повертавсь. ''Котл. Ен. VI. 20. ''Глянув на зорі, аж Віз уже докочується гетьгеть. ''Кв. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. КС. 1887. VI. 465. '''Підвезти воза, візка'''. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. '''Візок, возик, візочок, возичок. '''

==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Віз '''Віз'''] '''(підво́да, хві́ра, фі́ра, ху́ра, телі́га, пово́зка, ко́ла)''' — засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів.

[http://sum.in.ua/s/viz '''Віз'''], воза, чол.
1. Засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів. Воли поздихали, Вози поламались, З батіжками чумаченьки Додому вертались (Тарас Шевченко, II, 1953, 120); Проїздили з навісним брязкотом вози, навантажені будівничим матеріалом (Леся Українка, III, 1952, 604); Риплять тугі вози (Микола Бажан, Вибр., 1940, 163).
♦ Возом зачепити див. зачепити; Докласти воза див. докласти; П'яте колесо до воза (у возі) див. колесо.
2. Приблизна міра ваги, обсягу, що дорівнює поклажі одного воза. Не раз ходив за сіллю в Крим; Тарані торговав [торгував] возами (Іван Котляревський, I, 1952, 107); Пора прийшла — І службу [Білочка] відбула, — За те чумацький віз оріхів наділили (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 143).
3. астр. Назва сузір'я північної півкулі із семи зірок, що нагадує віз. Великий віз; Малий віз.

[http://slovopedia.org.ua/35/53394/57299.html '''Віз''']. '''Орфографічний словник української мови'''
*віз, іменник чоловічого роду, засіб пересування. Але: два, три, чотири во́зи
*віз, іменник чоловічого роду, сузір'я

[http://slovopedia.org.ua/41/53394/262903.html '''Віз''']. '''Словник синонімів'''
*фура, хура, фіра, підвода, д. теліга, каруца, (драбинястий) драбиняк, (на великих колах) гарба, (чумацький)мажа; (вантажний) биндюги, (на грунт) грабарка, (критий) балагула; (ресорний) тачанка; (на довгу дорогу)тарантас; пор. ЕКІПАЖ.

[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27730.html '''Віз''']. '''Словник синонімів Полюги'''
*(з запряжкою коней, волів) підвода, діал. фіра, заст. (чумацький) мажа, (з драбинами) гарба, драбиняк.

[http://slovopedia.org.ua/47/53394/307676.html '''Віз''']. '''Українсько-російський словник'''
*телега, повозка; (с кладью, количество груза и перен.) воз
*(род карточной игры) свои козыри

[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356679.html '''Віз''']. '''Фразеологічний словник української мови'''
*'''докла́сти во́за''' кому, ірон. Вибити, побити кого-небудь. (Михайло:) Якби я свою (дружину) підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза (І. Котляревський).

*''' (і) коне́м (на коні́) не об’ї́деш''' кого, чого. 1. Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. — От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об’їдеш! (А. Головко); Долі й конем не об’їдеш (Укр. присл..); — Доля химерна, мої панове! Її й конем не об’їдеш (Б. Лепкий); Долі й на коні не об’їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало). 2. жарт. Дуже товстий, огрядний і т. ін. (перев. про людину). Зловили сома великого та товстого, і конем не об’їдеш (З газети). таки́й, що й коне́м за день не об’ї́деш. — Сам (батько), як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну,таку, що й конем за день не об’їдеш (Ю. Збанацький); // Великий (перев. про щось). во́зом не об’ї́деш.Пика — возом не об’їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський).

*'''п’я́те ко́лесо до во́за (у во́зі, бі́ля во́за і т. ін.) ''', ірон. Зайвий, непотрібний. Герман увесь віддався тій погоні за багатством; Рифка тепер стала для нього п’ятим колесом до воза (І. Франко); З кожним днем все більше і більше переконував себе, що він у МТС — п’яте колесо у возі (Ю. Збанацький); — Та я п’яте колесо біля воза! — страждаючи, мовив механік (Є. Гуцало).

*'''сиді́ти на чужо́му во́зі'''. Бути позбавленим чого-небудь свого або бути залежним від когось. Нема гірше, каже народна мудрість, як сидіти на чужому возі (Л. Дмитерко).

*'''тягти́ (тягну́ти) во́за''' якого. Покірно миритися, погоджуватися з виконанням важкої або невдячної роботи, одноманітних обов’язків. Зроблять з нього тактовного й культурного інженера і тягтиме він (Каргат) той віз, у який його запряжуть (Ю. Шовкопляс); Фросина Федорівна тягнула сімейного воза спокійно і звично (Ю. Мушкетик).

*'''хоч во́зом переї́дь''' кого і без додатка. Неможливо переконати кого-небудь в чомусь. (Кряж:) Не здавалось тобі ніколи, що ти надто почав учащати сюди? (Роман:) Ні, а хіба що? (Кряж:) А мені здавалось. (Роман:) Оце й моєму батькові часом як здається, то хоч возом переїдь (М. Зарудний).

*'''хоч во́зом (фі́рою) заїжджа́й'''. Дуже широко, навстіж (про що-небудь розчинене, розкрите). — Двері відчинили, хоч возом заїжджай (З усн. мови); — Чого роти пороззявляли, хоч фірою заїжджай? — говорив він (Григорій Тютюнник).

*'''як (мов, ні́би і т. ін.) п’я́те ко́лесо до во́за (у во́зі'''), ірон., зі сл. потрі́бний, перев. зі сл. так. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова потрібний; зовсім не (потрібний). — Потрібний він мені як п’яте колесо до воза (М. Стельмах); Він говорить скрипучим незадоволеним голосом: — Тобі фізика так потрібна, як п’яте колесо до воза (О. Іваненко); — А може буду так потрібна як п’яте колесо в возі (І. Нечуй-Левицький).

*'''як снопі́в на во́зі'''. Дуже багато. — Один раз пройшов вагон від дверей до дверей, потім ще раз — всюди напаковано людей, як снопів на возі (М. Ю. Тарновський).

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Віз''']. '''Словозміна'''
{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || віз || вози́
|-
| Родовий || во́за || возі́в
|-
| Давальний || во́зу, во́зові || воза́м
|-
| Знахідний || віз || вози́
|-
| Орудний || во́зом || воза́ми
|-
| Місцевий || на/у во́зі ||на/у воза́х
|-
| Кличний || во́зе ||вози́
|}

==Іноземні словники==
[http://poiskslov.com/word/воз/ '''Воз''']. '''Новый толково-словообразовательный словарь русского языка. Автор Т. Ф. Ефремова'''
*1) а) Повозка (телега, сани и т.п.) с кладью. б) Количество груза, которое может поместиться на такой повозке. 2) перен. разг. Большое количестве чего-л.

[http://poiskslov.com/word/воз/ '''Воз''']. '''Орфографический словарь'''
*воз, -а, предл. на воз`у, мн. -`ы, -`ов

[http://poiskslov.com/word/воз/ '''Воз''']. '''Толковый словарь под ред. C. И. Ожегова и Н.Ю.Шведовой'''
*-а (-у), о возе, на возу, мн. -ы, -ов, м. Колесная повозка илисани с кладью. В. с сеном. В. дров. Положить на воз или на воз. Что с возуупало, то пропало (посл.). Целый в. новостей (перен.: очень много; разг.). Ав.и ныне там (перен.: дело не подвигается вперед; разг. неодобр.). Весь в.тянуть, тащить (перен.: делать всю тяжелую работу, разг.).;
*ВОЗ..., приставка. Образует глаголы со знач.: 1) направленностидействия вверх, на поверхность чего-н., напр. вознести, возлечь; 2) созданиячего-н. вновь, напр. возродить, возобновить; 3) начала действия, напр.возжечь, воззвать, возликовать, вознегодовать; 4) собственно совершения,предела действия, напр. возблагодарить, возгордиться, вознаградить.

[http://poiskslov.com/word/воз/ '''Воз''']. '''Толковый словарь В. И. Даля'''
*возы, воз, вос, вз, вс, возо, взо, предлог слитный, употреб. особ. с глаг. и означает: вознесение, возвышение, возврат возобновление и начало, как напр. восход, восстать, восхищаться; воздать, возмездие; воссоединить. воссоздать; возгорать, возникать. Воз, вз, ставится перед е, и, , ю, я; вместо взеи пишут также взы; вос и вс, т. е. с вместо з, перед к, п, т, ф, х, ц, ч, ш, щ, взо, вс, т. е. с пропуском буквы о, употреб. в низшем, прямом, насущном значении слова: воз, вос, при тех же словах, в значении высшем и отвлеченном, напр. Заспался, пора вставать. Народ встал. На что ты взмутил квас? Народ возмутился. Это возмущает чувства мои. [Перед к, п, т, ф, х, ц, ч, ш, щ принято писать вос, вм. воз; в остальных случаях з удерживается. Воз и сокращенно вз одно и то же, но обык усвоил языку то одно, то другое; воз более употребляется в языке книжном, или говоря о предметах высших (вознести очи к небу; взнести камень на гору), и прямее указывает на подъем, вышину (возвести здание: взвести на кого клевету); а иногда требуется только ухом (возгарать, воздавать)].;
ВОЗ м. см. возить.

[http://poiskslov.com/word/воз/ '''Воз''']. '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова'''
*воза, о возе, на возу, мн. возы и (чаще) воза, м. 1. Груженная кладью повозка. К вокзалу тянутся воза. 2. чего. Количество чего-н., помещающееся на возу. Купить воз. дров. || перен., только ед. Множество (разг. фам.). воз новостей. Целый воз сплетен.;
*ВОЗ вос-). Приставка в книжных, б. ч. устарелых словах, с к-рой в настоящее время новые слова почти не образуются. В тех словах, в которых значение этой приставки ясно и в настоящее время, она обозначает: 1) направление действия вверх, то же, что (вз), но с более книжным (иногда торжественным) оттенком, напр. восходить, возводить, возлетать; 2) действие, производящее что-н. заново, вновь, напр. возрождать, восстановить, воспроизводить; 3) действие, являющееся ответом на что-н. (часто с торж. оттенком), напр. вознаграждать, воздавать; 4) начало, возникновение какого-н. действия, соответствуя знач. приставки "за", напр. возжелать, возненавидеть, возмечтать.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Віз_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Віз_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Віз_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Віз_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev: youtube|V7mdX_CLQnI}}

==Аудіо==
*[http://ru.forvo.com/search/віз/ '''Вимова слова Віз''']

==Цікаво знати==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Віз_Кюньо '''Віз Кюньо'''], матеріал з Вікіпедії

==Див. також==
*[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=воз&from=ru&to=xx&submitFormSearch=Найти&stype=0 '''Тлумачення слова Віз у словниках та енциклопедіях на сайті Академік''']
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Віз '''Віз'''], матеріал з Вікіпедії
*[http://www.gramota.ru/slovari/dic/?lop=x&bts=x&zar=x&ag=x&ab=x&sin=x&lv=x&az=x&pe=x&word=%E2%EE%E7 '''Віз'''], матеріал з сайту Грамота

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ві]]

Файл:Віз 4.jpg

2014-05-04T19:51:34Z

Лавренюк:

Файл:Віз 3.jpg

2014-05-04T19:51:25Z

Лавренюк:

Файл:Віз 2.jpg

2014-05-04T19:51:16Z

Лавренюк:

Файл:Віз 1.jpg

2014-05-04T19:51:07Z

Лавренюк:

Вуличний

2014-05-04T17:51:14Z

Лавренюк:

'''Вуличний и вулишний, -а, -е. '''Уличный. Желех.

==Сучасні словники==
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/28207/вуличний '''Вуличний ''']
 
1) Прикм. до вулиця 1). || Який міститься або перебуває на вулиці. || Який відбувається на вулиці. Вуличні бої. || Який відділяє двір від вулиці. || Який веде, виходить на вулицю. || Розділений на вулиці (про населений пункт).
 
2) Який проводить на вулиці більшу частину свого життя, не маючи притулку; безпритульний. || Який заробляє гроші, виступаючи на вулиці; бродячий.
 
3) перен. Невихований, малокультурний.
 
4) Вигаданий ким-небудь; неофіційний (про прізвиська).

[http://sum.in.ua/s/vulychnyj '''Вуличний'''], а, е.
 
1. Прикм. до вулиця 1. Готель, куди я заїхав, дуже чистий, гарний, але неспокійний: вуличний гамір заважав мені спочити (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 364); З невисоких нар чайхани зіскочив на вуличну пилюгу середніх літ дехкан (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 18);
 
// Який міститься або перебуває на вулиці. Місячна ніч огортає село, пісні линуть з вуличних репродукторів(Юрій Яновський, I, 1958, 620);
 
// Який відбувається на вулиці. В політику Калинович не мішався [втручався], до газет не дописував, у вуличних збіговищах.. участі не брав (Іван Франко, VI, 1951, 153); Вуличні бої;
 
// Який відділяє двір від вулиці. Вітер тихо шелестить у верховіттях високих тополь, що виструнчилися вздовж вуличного муру (Юрій Смолич, II, 1958, 47);
 
// Який веде, виходить на вулицю. Бочка не заспокоївся. Він зразу ж вийшов із повітчини і, хутенько переставляючи ноги, почимчикував до вуличних воріт (Григорій Епік, Тв., 1958, 248);
 
// Розділений на вулиці (про населений пункт). У північній зоні [дореволюційної України] переважали вуличні поселення, тобто такі, що складаються з однієї або кількох паралельних вулиць (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 98).
Правила вуличного руху.
 
2. Який проводить на вулиці більшу частину свого життя, не маючи притулку; безпритульний. Уже рік минув з того пам'ятного літнього ранку, коли Поль — вуличний хлопчисько-газетчик, підставив фотографу презирливу гримаску (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 138);
 
// Який заробляє гроші, виступаючи на вулиці; бродячий. Худе, бліде обличчя вуличної співачки було одухотворене високим натхненням (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 255).
Вулична жінка (дівка) — повія. [Вулична жінка:] А ти злякався? (Леся Українка, II, 1951, 541).
 
3. перен. Невихований, малокультурний. — Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп'ячого хвацтва(Олесь Донченко, V, 1957, 470).
 
4. Придуманий ким-небудь; неофіційний (про прізвиська). В сім'ї «п'яти Столярових» були ще і шостий, і сьомий члени. Але до вуличного прізвиська їх не уводилося, бо це були особи жіночої статі (Юрій Смолич, V, 1959, 93).

[http://slovopedia.org.ua/35/53394/61687.html '''Вуличний''']. '''Орфографічний словник української мови'''
*ву́личний, прикметник

[http://slovopedia.org.ua/41/53394/263297.html '''Вуличний''']. '''Словник синонімів'''
*(хлопець) безпритульний, бездомний, бродячий; П. невихований, некультурний; (- прізвище) неофіційний;(вираз) ВУЛЬҐАРНИЙ.

[http://slovopedia.org.ua/47/53394/308794.html '''Вуличний''']. '''Українсько-російський словник'''
*уличный

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Вуличний''']. '''Словозміна'''
{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || ву́личний || вуличні
|-
| Родовий || ву́личного || ву́личних
|-
| Давальний || ву́личному || ву́личним
|-
| Знахідний || ву́личний, ву́личного || ву́личні, ву́личних
|-
| Орудний || ву́личним || ву́личними
|-
| Місцевий || на/у ву́личному, ву́личнім ||на/у ву́личних
|}

==Іноземні словники==
[http://poiskslov.com/word/уличный/ '''Уличный''']. '''Новый толково-словообразовательный словарь русского языка. Автор Т. Ф. Ефремова'''
 
м. разг. Тот, кто большую часть времени проводит на улице (3); бездомный, беспризорный. 2. прил.
 
1) Соотносящийся по знач. с сущ.: улица (1), связанный с ним.
 
2) а) Происходящий, совершающийся на улице (1). б) Находящийся на улице. в) разг. Ведущий на улицу. г) перен. Связанный с улицей родом своих занятий, образом жизни.
 
3) перен. Проводящий большую часть времени на улице (3); бездомный, беспризорный.
 
4) перен. Находящийся под влиянием улицы (4).

[http://poiskslov.com/word/уличный/ ''' Уличный''']. '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова'''
 
уличная, уличное.
 
1. Прил. к улица в 1 знач. У личные тротуары. Уличный сторож.
 
2. Происходящий на улице (см. улица в 1 знач.). Уличный шум. Уличное движение.
 
3. Проводящий большую часть времени на улице, без призора, находящийся под влиянием улицы (см. улица в 5 знач.), вызывающе озорной (устар., разг. бран.). Уличный мальчишка. Уличные ребята. Мальчик стал совсем уличным.
 
4. Свойственный улице (см. улица в 4 знач.), низкопробный, низкого пошиба, пошлый (презрит. устар.). Уличные нравы. Уличная пресса. Уличная девка (устар. вульг.) - проститутка.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вуличний_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вуличний _2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вуличний _3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вуличний _4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev: youtube|gBQdci480ws}}
{{#ev: youtube|CWUGyQocN8Y}}

==Аудіо==
*[http://ru.forvo.com/word/вуличний/ '''Вимова слова Вуличний''']

==Цікаво знати==
*[http://uainfo.org/yandex/310352-rekord-gnnesa-nayblshiy-vulichniy-3d-malyunok-u-svt-foto.html '''Найбільший вуличний 3D малюнок у світі''']

==Див. також==
*[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/28207/вуличний '''Тлумачення слова Вуличний у словниках та енциклопедіях на сайті Академік''']
*[http://ru.wiktionary.org/wiki/вуличний '''Вуличний'''], матеріал з Вікісловника
*[http://www.gramota.ru/slovari/dic/?lop=x&bts=x&zar=x&ag=x&ab=x&sin=x&lv=x&az=x&pe=x&word=%F3%EB%E8%F7%ED%FB%E9 '''Вуличний'''], матеріал з сайту Грамота

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ву]]

Вуличний

2014-05-04T17:49:19Z

Лавренюк:

'''Вуличний и вулишний, -а, -е. '''Уличный. Желех.

==Сучасні словники==
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/28207/вуличний '''Вуличний ''']
 
1) Прикм. до вулиця 1). || Який міститься або перебуває на вулиці. || Який відбувається на вулиці. Вуличні бої. || Який відділяє двір від вулиці. || Який веде, виходить на вулицю. || Розділений на вулиці (про населений пункт).
 
2) Який проводить на вулиці більшу частину свого життя, не маючи притулку; безпритульний. || Який заробляє гроші, виступаючи на вулиці; бродячий.
 
3) перен. Невихований, малокультурний.
 
4) Вигаданий ким-небудь; неофіційний (про прізвиська).

[http://sum.in.ua/s/vulychnyj '''Вуличний'''], а, е.
 
1. Прикм. до вулиця 1. Готель, куди я заїхав, дуже чистий, гарний, але неспокійний: вуличний гамір заважав мені спочити (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 364); З невисоких нар чайхани зіскочив на вуличну пилюгу середніх літ дехкан (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 18);
 
// Який міститься або перебуває на вулиці. Місячна ніч огортає село, пісні линуть з вуличних репродукторів(Юрій Яновський, I, 1958, 620);
 
// Який відбувається на вулиці. В політику Калинович не мішався [втручався], до газет не дописував, у вуличних збіговищах.. участі не брав (Іван Франко, VI, 1951, 153); Вуличні бої;
 
// Який відділяє двір від вулиці. Вітер тихо шелестить у верховіттях високих тополь, що виструнчилися вздовж вуличного муру (Юрій Смолич, II, 1958, 47);
 
// Який веде, виходить на вулицю. Бочка не заспокоївся. Він зразу ж вийшов із повітчини і, хутенько переставляючи ноги, почимчикував до вуличних воріт (Григорій Епік, Тв., 1958, 248);
 
// Розділений на вулиці (про населений пункт). У північній зоні [дореволюційної України] переважали вуличні поселення, тобто такі, що складаються з однієї або кількох паралельних вулиць (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 98).
Правила вуличного руху.
 
2. Який проводить на вулиці більшу частину свого життя, не маючи притулку; безпритульний. Уже рік минув з того пам'ятного літнього ранку, коли Поль — вуличний хлопчисько-газетчик, підставив фотографу презирливу гримаску (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 138);
 
// Який заробляє гроші, виступаючи на вулиці; бродячий. Худе, бліде обличчя вуличної співачки було одухотворене високим натхненням (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 255).
Вулична жінка (дівка) — повія. [Вулична жінка:] А ти злякався? (Леся Українка, II, 1951, 541).
 
3. перен. Невихований, малокультурний. — Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп'ячого хвацтва(Олесь Донченко, V, 1957, 470).
 
4. Придуманий ким-небудь; неофіційний (про прізвиська). В сім'ї «п'яти Столярових» були ще і шостий, і сьомий члени. Але до вуличного прізвиська їх не уводилося, бо це були особи жіночої статі (Юрій Смолич, V, 1959, 93).

[http://slovopedia.org.ua/35/53394/61687.html '''Вуличний''']. '''Орфографічний словник української мови'''
*ву́личний, прикметник

[http://slovopedia.org.ua/41/53394/263297.html '''Вуличний''']. '''Словник синонімів'''
*(хлопець) безпритульний, бездомний, бродячий; П. невихований, некультурний; (- прізвище) неофіційний;(вираз) ВУЛЬҐАРНИЙ.

[http://slovopedia.org.ua/47/53394/308794.html '''Вуличний''']. '''Українсько-російський словник'''
*уличный

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Вуличний''']. '''Словозміна'''
{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || ву́личний || вуличні
|-
| Родовий || ву́личного || ву́личних
|-
| Давальний || ву́личному || ву́личним
|-
| Знахідний || ву́личний, ву́личного || ву́личні, ву́личних
|-
| Орудний || ву́личним || ву́личними
|-
| Місцевий || на/у ву́личному, ву́личнім ||на/у ву́личних
|}

==Іноземні словники==
[http://poiskslov.com/word/уличный/ '''Уличный''']. '''Новый толково-словообразовательный словарь русского языка. Автор Т. Ф. Ефремова'''
*м. разг. Тот, кто большую часть времени проводит на улице (3); бездомный, беспризорный. 2. прил.
*1) Соотносящийся по знач. с сущ.: улица (1), связанный с ним.
*2) а) Происходящий, совершающийся на улице (1). б) Находящийся на улице. в) разг. Ведущий на улицу. г) перен. Связанный с улицей родом своих занятий, образом жизни.
*3) перен. Проводящий большую часть времени на улице (3); бездомный, беспризорный.
*4) перен. Находящийся под влиянием улицы (4).

[http://poiskslov.com/word/уличный/ ''' Уличный''']. '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова'''
*уличная, уличное.
*1. Прил. к улица в 1 знач. У личные тротуары. Уличный сторож.
*2. Происходящий на улице (см. улица в 1 знач.). Уличный шум. Уличное движение.
*3. Проводящий большую часть времени на улице, без призора, находящийся под влиянием улицы (см. улица в 5 знач.), вызывающе озорной (устар., разг. бран.). Уличный мальчишка. Уличные ребята. Мальчик стал совсем уличным.
*4. Свойственный улице (см. улица в 4 знач.), низкопробный, низкого пошиба, пошлый (презрит. устар.). Уличные нравы. Уличная пресса. Уличная девка (устар. вульг.) - проститутка.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вуличний_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вуличний _2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вуличний _3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вуличний _4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev: youtube|gBQdci480ws}}
{{#ev: youtube|CWUGyQocN8Y}}

==Аудіо==
*[http://ru.forvo.com/word/вуличний/ '''Вимова слова Вуличний''']

==Цікаво знати==
*[http://uainfo.org/yandex/310352-rekord-gnnesa-nayblshiy-vulichniy-3d-malyunok-u-svt-foto.html '''Найбільший вуличний 3D малюнок у світі''']

==Див. також==
*[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/28207/вуличний '''Тлумачення слова Вуличний у словниках та енциклопедіях на сайті Академік''']
*[http://ru.wiktionary.org/wiki/вуличний '''Вуличний'''], матеріал з Вікісловника
*[http://www.gramota.ru/slovari/dic/?lop=x&bts=x&zar=x&ag=x&ab=x&sin=x&lv=x&az=x&pe=x&word=%F3%EB%E8%F7%ED%FB%E9 '''Вуличний'''], матеріал з сайту Грамота

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ву]]

Файл:Вуличний 4.jpg

2014-05-04T17:44:21Z

Лавренюк:

Файл:Вуличний 3.jpg

2014-05-04T17:44:12Z

Лавренюк:

Файл:Вуличний 2.jpg

2014-05-04T17:44:03Z

Лавренюк:

Файл:Вуличний 1.jpg

2014-05-04T17:43:53Z

Лавренюк:

Купальня

2014-05-03T19:17:00Z

Лавренюк:

'''Купальня, -ні, '''''ж. ''Купальня. ''У овечих воріт є купальня. ''Єв. І. V. 2.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kupaljnja '''Купальня'''], і, жін.
*Споруда на воді або біля води, пристосована для переодягання і купання. ''З купальні стрибає у воду Наталя, бовтається, плаває, полощеться'' (Степан Васильченко, III, 1960, 357); ''Швидко роздягнувшись, Прохор кинувся у воду. На дощані стіни купальні полетіли теплі бризки'' (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 153).

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/106922.html '''Купальня''']. '''Орфографічний словник української мови'''
*купа́льня, іменник жіночого роду

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Купальня''']. '''Словозміна'''
{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || купа́льня || купа́льні
|-
| Родовий || купа́льні || купа́лень
|-
| Давальний || купа́льні || купа́льням
|-
| Знахідний || купа́льню || купа́льні
|-
| Орудний || купа́льнею || купа́льнями
|-
| Місцевий || на/у купа́льні ||на/у купа́льнях
|-
| Кличний || купа́льне || купа́льні

|}

==Іноземні словники==
[http://poiskslov.com/word/купальня/ '''Купальня''']. '''Новый толково-словообразовательный словарь русского языка. Автор Т. Ф. Ефремова'''
*Постройка на воде или у воды для купания или переодевания купальщиков.

[http://poiskslov.com/word/купальня/ '''Купальня''']. '''Орфографический словарь'''
*куп`альня, -и, р. мн. –лен

[http://poiskslov.com/word/купальня/ '''Купальня''']. '''Толковый словарь под ред. C. И. Ожегова и Н.Ю.Шведовой'''
*-и, род.мн. -лен, ж. Строение для купанья (на воде или уберега). II уменьш. купаленка, -и, ж.

[http://poiskslov.com/word/купальня/ '''Купальня''']. '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова'''
*купальни, р. мн. купален, ж. Деревянное строение в воде для купанья.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Купальня_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Купальня_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Купальня_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Купальня_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Купальня_5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev: youtube|kFVrTxo2eso}}
{{#ev: youtube|C4-EvxLqWNk}}
{{#ev: youtube|14tVzOJyBT8}}

==Цікаво знати==
*[http://ru.wikipedia.org/wiki/Купальня_Сечени '''Відома купальня Сечені в Будапешті'''], матеріал з Вікіпедії
*[http://rifmo4ka.ru/slowo/85555.html '''Рими до слова Купальня''']

==Див. також==
*[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_bible/2325/Купальня '''Тлумачення слова Купальня у словниках та енциклопедіях на сайті Академік''']
*[http://ru.wiktionary.org/wiki/купальня '''Купальня'''], матеріал з Вікісловника
*[http://www.gramota.ru/slovari/dic/?all=x&word=%25EA%25F3%25EF%25E0%25EB%25FC%25ED%25FF '''Купальня'''], матеріал з сайту Грамота

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ку]]

Файл:Купальня 5.jpg

2014-05-03T19:14:25Z

Лавренюк:

Файл:Купальня 4.jpg

2014-05-03T19:14:17Z

Лавренюк:

Файл:Купальня 3.jpg

2014-05-03T19:14:08Z

Лавренюк:

Файл:Купальня 2.jpg

2014-05-03T19:14:00Z

Лавренюк:

Файл:Купальня 1.jpg

2014-05-03T19:13:51Z

Лавренюк:

Ворожіння

2014-05-03T01:39:00Z

Лавренюк:

'''Ворожіння, -ня, '''''с. ''Гаданіе, ворожба.

==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ворожіння '''Ворожі́ння, ворожба́'''] — прийоми чи обряди, що наявні в культурах багатьох народів і начебто дозволяють дізнатися майбутнє, пізнати непізнавані людським розумом сторони дійсності тощо.

[http://sum.in.ua/s/vorozhinnja '''Ворожіння'''], я, сер.
*Дія за значенням ворожити 1, 2. ''Я не вірю, .. щоб з того ворожіння Вийшла правда'' (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 368); ''Як це незвично, навіть химерно звучить у наш час — циганське ворожіння'' (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 194).

[http://slovopedia.org.ua/35/53394/60002.html '''Ворожіння''']. '''Орфографічний словник української мови'''
*ворожі́ння, іменник середнього роду

[http://slovopedia.org.ua/29/53394/8213.html '''Ворожіння''']. '''Універсальний словник-енциклопедія'''
*вгадування з різних ознак майбутнього; дуже популярне в укр. старовинних звичаях і сьогодні; в. бувають оказіональні, приурочені до певного випадку (побудови житла, народження дитини) і пов'язані з народним календарем переважно осінньо-зимового циклу: на Введення, Різдво і Великдень ворожили, яким буде наступний рік, про майбутнє подружжя - на св. Катерини (7 XII), св. Андрія (13 XII), вночі перед старим Новим Роком (13 I) - про подружжя і врожай; із в. у дівчат пов'язане свято Купала; під час в. заговорювали воду, різні предмети, які пізніше застосували для привороту, примноження добробуту, відвернення зла, використовували різноманітні заклинання, магічні дії; в. можуть бути індивідуальними та колективними, суто жіночими й суто чоловічими. Більшість в. втратили своє магічне значення і стали веселою традиційною розвагою.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Ворожіння''']. '''Синонімія'''
*'''ВОРОЖІ́ННЯ''' (угадування чого-небудь на картах, по долоні і т. ін.); '''ВОРОЖБА́''' заст., '''ВОРОЖБИ́ТСТВО''' заст., '''ГАДА́ННЯ''' заст. ''Я не вірю, щоб циганка по руці що-небудь знала І яка буває доля - По долоні угадала, І щоб з того ворожіннявийшла правда'' (Я. Щоголів); ''Я ворожбу такую знаю, Хоть що по правді угадаю, І вже ніколи не збрешу'' (І. Котляревський); ''Особливістю його пастухівства було те, що він ніколи не вживав жодних чарів, примівок, ворожбитства, усіх отихспльовувань, заговорів'' (Г. Хоткевич); ''На Йвана ж Купала пускають вінки, загадують думи - гадання дівочі'' (І. Нехода).

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Ворожіння''']. '''Словозміна'''
{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || ворожі́ння || ворожі́ння
|-
| Родовий || ворожі́ння || ворожі́нь
|-
| Давальний || ворожі́нню || ворожі́нням
|-
| Знахідний || ворожі́ння || ворожі́ння
|-
| Орудний || ворожі́нням || ворожі́ннями
|-
| Місцевий || на/у ворожі́нні, ворожі́нню ||на/у ворожі́ннях
|-
| Кличний || ворожі́ння || ворожі́ння

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev: youtube|egXpbWL6JL4}}
{{#ev: youtube|vtqPV1SPDK4}}
{{#ev: youtube|cSTiUfJn9oU}}

==Цікаво знати==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ворожіння '''Ворожіння в Україні'''], матеріал з Вікіпедії
*:В українському народі в давнину ворожили не тільки відьми, волхви чи ворожбити, але й пересічні люди. Ворожили на різні «теми»: який буде рік, коли на Введіння стільки-то води, а на Юрія трави; скільки на Введіння води, стільки влітку молока; хто перший прийде до хати (буде полазником) на Новий рік; якою буде доля у дівчини і т.п. Найпопулярнішим днем для ворожіння в Україні є ворожіння в рамках Андріївського обряду.
*:Ворожіння у стародавні часи було необхідним елементом язичницького богослужіння. Особливо це стосується ворожіння жеребом, суть якого полягала в розгадуванні не надто складних знаків. Інколи для цього використовували трісочки, в яких один бік білий, а другий чорний (білий означав успіх, чорний — невдачу).
*:Скіфи ворожили за допомогою вербових гілочок та липової кори. Цим займалися енареї — жінкоподібні чоловіки, кому мистецтво пророкування, мовляв, дарувала сама Афродита. Під час жертвоприношень також відбувалися ворожіння з метою довідатися про волю богів. Часто-густо вони вказували на жертву. Подібне зафіксоване й у «Повісті врем'яних літ» під 983 p.: жереб кидали на отроків і дівчат; на кого він випадав, того й приносили в жертву, бо нібито такою була воля богів.
*[http://lediportal.pp.ua/vorozhinnya-na-majbutnogo-xlopcya/ '''Ворожіння на майбутнє''']
*[http://woman.delfi.ua/news/woman/wreporter/vorozhinnya-na-rizdvo.d?id=2099563 '''Ворожіння на Різдво''']

==Див. також==
*[http://horo.tochka.net/ua/library/1642/gadaniye-po-ciklu/ '''Ворожіння за жіночим циклом''']
*[http://sudba.orakul.ua '''Ворожіння онлайн''']
*[http://sonnyk.net.ua/Vorozhinnya/knyha_zmin.php '''Сонник''']
*[http://catalog.i.ua/catalog/247/ '''Різновиди ворожіння''']
*[http://alienplants.com.ua/filosofiya/vorozhinnya-dlya-divchatok-na-paperi '''Ворожіння на папері''']

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Во]]

Файл:Ворожіння 4.jpg

2014-05-03T01:32:41Z

Лавренюк:

Файл:Ворожіння 3.jpg

2014-05-03T01:32:32Z

Лавренюк:

Файл:Ворожіння 2.jpg

2014-05-03T01:32:24Z

Лавренюк:

Файл:Ворожіння 1.jpg

2014-05-03T01:32:14Z

Лавренюк:

Ковила

2014-05-03T00:54:59Z

Лавренюк:

'''Ковила́, -ли''''', ж. ''= '''Тирса. '''''Ковила, що стелеться по широких степах. ''О. 1862. IV. 90.

==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ковила '''Ковила'''] — рід однодольних рослин родини тонконогових (злакових). До роду відносяться біля 300 видів багаторічних сухолюбивих трав, що ростуть переважно в тропічних і теплих степових районах.

[http://sum.in.ua/s/kovyla '''Ковила'''], и, жін.
*Трав'яниста степова рослина родини злакових із вузькими листками та квітками, зібраними в пухнасті волоті: тирса. ''А по степу-долині ковила сивіє, А скрізь по ковилі свистун-вітер віс!'' (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 246); ''Степом називається рівнинна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю, здебільшого посухостійкими рослинами, серед яких переважають ковила, типчак, тонконіг та інші степові злаки'' (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 553).

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/101493.html '''Ковила''']. '''Орфографічний словник української мови'''
* ковила́, іменник жіночого роду

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320642.html '''Ковила''']. '''Українсько-російський словник'''
*бот. - ковыль

[http://slovopedia.org.ua/29/53402/13293.html '''Ковила''']. '''Універсальний словник-енциклопедія'''
*багаторічна трав'яниста рослина родини злакових; росте в помірному кліматі у степах, саванах, напівпустелях; кормова к. еспарто поширена в Середземномор'ї, сировина для отримання волокна (еспарто); в Україні - 10 видів.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Ковила''']. '''Синонімія'''
*'''КОВИЛА́''' (трав'яниста степова рослина з вузькими листками), '''КОВИ́Л''' діал., '''КІ́ЙЛО''' діал.; '''ТИ́РСА''' (волосиста). ''Вперше відкривається тут Марисі флора степова, натрапиш тут навіть на кущик тирси-ковили, що про неї раніше Марися тільки читала'' (О. Гончар); ''Розмашним кроком рушив він цілиною, підминаючи шпичасті будяки, сіруватий полин і роздмуханий вітром білий димок ковилу'' (З. Тулуб); ''Брови в його чорніли, як п'явки: погляд був соколиний, а ус такий, що вітер маяв їм, як кійлом'' (Марко Вовчок); ''Ні шляху, ні стежки; В полі дико, пусто; З нечуйвітром тирса Забуяла густо'' (П.Куліш).

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Ковила''']. '''Словозміна'''
{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина'''
|-
| Називний || ковила́
|-
| Родовий || ковили́
|-
| Давальний || ковилі́
|-
| Знахідний || ковилу́
|-
| Орудний || ковило́ю
|-
| Місцевий || на/у ковилі́
|-
| Кличний || ковило́

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковила_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковила_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковила_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковила_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:vimeo|37296560}}

==Цікаво знати==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ковила '''Ковила'''], матеріал з Вікіпедії
*:Ці трави мають коротке кореневище, що іноді випускає дуже великий пучок жорсткого листя, згорнутого часто в трубку і схожого на дріт. Суцвіття волотисте, колоски містять по одній квітці, криючих лусок дві, зовнішня квіткова переходить в довгу, здебільшого перегнуту коліном і біля основи скручену ость, щільно охоплює плід (зерно) до його дозрівання, після чого ость відвалюється. Будучи сухолюбивою рослиною, ковила селиться на степових лугах, на сухих відкритих горбах, на скелях і кам'янистих розсипах.
*:Такі види як Stipa pennata або периста ковила, довга ость якої вкрита м'якими волосками, і тирса або волосиста ковила (Stipa capillata), ость якої не вкрита волосками, покривають залишки степів південної Європи, в тому числі й України, пучками свого жорсткого листя. Менш поширені види цих районів: Stipa Lessingiana і Stipa Tirsa Stev., що мало відрізняються від Stipa capillata.
*[http://likagordasky.livejournal.com/68989.html '''Магічні дії ковили''']

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Спеціальна%3AПошук&profile=default&search=ковила&fulltext=Search '''Різновиди ковили'''], матеріали з Вікіпедії
*[http://redbook-ua.org/item/stipa-capillata-l/ '''Ковила у Червоній книзі України''']
*[http://library.dmmi.edu.ua/indexing.php?r2=107761 '''Оповідання «Степова трава-ковила» Титова В.А.''']
*[http://translate.academic.ru/ковыль/ru/uk/1 '''Тлумачення слова Ковила у словниках та енциклопедіях на сайті Академік''']

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ко]]

Файл:Ковила 4.jpg

2014-05-03T00:43:33Z

Лавренюк:

Файл:Ковила 3.jpg

2014-05-03T00:43:24Z

Лавренюк:

Файл:Ковила 2.jpg

2014-05-03T00:43:10Z

Лавренюк:

Файл:Ковила 1.jpg

2014-05-03T00:43:01Z

Лавренюк:

Конвалія

2013-12-15T20:13:31Z

Лавренюк:

'''Конвалія, -лії, '''''ж. ''Ландышъ. ''Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. ''Котл. Ен. ''З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком. ''О. 1862. VIII. 16.

==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/Конвалія '''Конвалія''' ]
*Конвалія (рослина) — однодольна багаторічна трав'яниста рослина з родини лілійних.
*Конвалія (заказник) — ботанічний заказник в Краснолиманському районі Донецької області.
*Конвалія — ботанічний заказник в Рожнятівському районі Івано-Франківської області.
*Конвалія — музичний твір композитора В. Шаповаленка.
*Конвалія — самохідний 120-мм казнозарядний міномет 2С8.
*Конвалія — вірш Лесі Українки.

[http://sum.in.ua/s/konvalija '''Конвалія''' ]
*КОНВАЛІЯ, ї, жін. (Convallaria, L.). Багаторічна трав'яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині, парфюмерії. З Великого Лугу віяло холодком і пахло конвалією (Олекса Стороженко, I, 1957, 252); Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тонесеньких ніжках. Пахучі, чудові конвалії(Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 43); Цінною сировиною для виготовлення препаратів, які широко застосовуються при серцевих захворюваннях, є конвалія травнева (Наука і життя, 7, 1958, 30).

[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23853-konvalija.html '''Конвалія''' ]
*Конвалія, -лії, ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. Котл. Ен. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком. О. 1862. VIII. 16.

[http://slovopedia.org.ua/29/53402/13551.html '''Конвалія''' ]
*Конвалія - лісова рослина родини лілійних, поширена в Європі й Азії; листки довгасто-овальні або еліптичні, квітки білі, зібрані на верхівці стебла в однобічну китицю, з приємним запахом; плід - червона ягода; отруйні та лікувальні властивості; потребує охорони.

[http://eslovnyk.com/'''Конвалія''' ]
*Конвалія, -ї, ж
*Багаторічна трав’яниста рослина, що цвіте білим квітами, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині, парфумерії.

[http://leksika.com.ua/17570719/ure/конвалія '''Конвалія''' ]
*(Convallaria) – рід багаторічних трав’янистих кореневищних рослин родини лілійних. Листки прикореневі, видовжено-або еліптично - ланцетні, з черешками. Квітки здебільшого білі, запашні, зібрані в однобічну китицю. Плід – куляста ягода. Близько 15 видів, поширених в Європі, Азії та Північній Америці. В СРСР – 3 види, з них в УРСР один – К. травнева ( С. majalis). Росте по лісах, серед чагарників. Іноді вирощують як декоративну рослину. Є сорт із повними білими і рожевими квітками та строкатими листками. Цінна лікарська рослина. Містить глікозиди конвалатосин, конва – ламарин та ін. Настої квіток, а також препарати К. використовують при порушенні серцевої діяльності.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Конвалія_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Конвалія_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Конвалія_3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Конвалія_4.jpg |x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://medicinal-plants.on-planet.net/index.html?name=ковалія Конвалія травнева – Каталог лікарських рослин]
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/ Конвалія звичайна – додатковий матеріал з Вікіпедії]
*[http://fitoterapevt.pp.ua/likarski-roslini/konvaliya-travneva-vlastivosti-likuvannyа Конвалія травнева - властивості, лікування]
*[http://znaimo.com.ua/Конвалія Знаймо]
*[http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code/Конвалія Сльози конвалії (легенда)]
*[http://cikavi-fakty-tut.jimdo.com/цікаві-легенди-про-квіти/ Цікаві легенди про квіти]
*[http://pustunchik.ua/ua/interesting/plantfacts/Azbuka-kvitiv Азбука квітів]
*[http://priroda.herobo.com/ Конвалія звичайна]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ко]]

Файл:Конвалія 4.jpg

2013-12-15T20:10:07Z

Лавренюк:

Файл:Конвалія 3.jpg

2013-12-15T20:09:57Z

Лавренюк:

Файл:Конвалія 2.jpg

2013-12-15T20:09:46Z

Лавренюк:

Файл:Конвалія 1.jpg

2013-12-15T20:09:21Z

Лавренюк:

Коштовність

2013-12-11T00:21:56Z

Лавренюк:

'''Кошто́вність, -ности, '''''ж. ''1) Цѣнность. Желех. 2) Драгоцѣнность.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/koshtovnyj '''Коштовність''']
*1. Який має високу вартість; дуже цінний, дорогий (про предмети). Покої були пустісінькі, всі коштовні оздоби були позабирані (Іван Франко, III, 1950, 168); Обробив, обточив дивний той камінець, І уставив його у коштовний вінець (Володимир Самійленко, I, 1958, 60); Бережімо честь народу — найкоштовнішу перлину (Павло Тичина, II, 1957, 240).
*2. перен., рідко. Який має важливе, істотне значення. Бажаю Вам якнайскоріше одужати та збагатити нашу не дуже то родючу ниву своїми коштовними творами (Панас Мирний, V, 1955, 412); Ти брешеш, Бруте, ти брешеш, Кассію, ..коли запевняєте, ніби мій жарт вимірений проти тих ідей, що складають коштовний здобуток людськості (Леся Українка, IV, 1954, 134).

[http://language.br.com.ua/коштовність/ '''Коштовність''']
Коштовність, ності, ж. 1. Річ, що має високу вартість, цінність. Він дістав годинника з золотим ланцюжком, стріпнув ним, показуючи, яку мав у себе коштовність (Чорн., Визвол. земля, 1959, 82); Підкова стала в горах коштовністю (Гончар, III, 1959, 89).
2. чого, перен., рідко. Те саме, що вартість 1; цінність. Висока коштовність речі.

[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/73934/коштовність '''Коштовність''']
коштовність
-ності, ж.
1) Річ, що має високу вартість, цінність.
2) чого, перен., рідко. Те саме, що вартість 1); цінність. Висока коштовність речі.

[http://ukrainian_english.enacademic.com/38456/коштовність '''Коштовність''']
коштовність
ж
ювелірний виріб) jewel; мн. jewellery sg; амер. jewelry sg; (про камінь тж.) gem, precious stone; (коштовна річ) precious thing
фальшиві коштовності — false (paste) jewel(le)ry

[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24457-koshtovnist.html#show_point '''Коштовність''']
Коштовність, -ности, ж. 1) Цѣнность. Желех. 2) Драгоцѣнность.

[http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/koshtovnist.10736 '''Коштовність''']
|дорого|цінність; мн.

[http://hohlopedia.org.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/koshtovnist.74264 '''Коштовність''']
кошто

[http://hohlopedia.org.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/koshtovnist.19362 '''Коштовнысть''']
1) (предмет) ценность; драгоценность 2) (качество) ценность

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коштовність_01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коштовність_02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коштовність_03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коштовність_04.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://lessons.com.ua/koshtovni-pam-yatki-kiїvskoї-rusi/ Коштовні пам’ятки Київської Русі].
*Про неабияку роль Києва як столиці однієї з найбільших східноєвропейських держав середньовіччя свідчать не лише літописи та залишки архітектурних споруд, а й знайдені у ньому численні скарби. Це — неоціненне джерело для вивчення історії, політики, економіки, торгівлі, соціального устрою і культури. Особливе значення мають ці скарби у дослідженні давньоруських ремесел. Знайдені коштовності також указують на певні події, пов’язані з князівськими міжусобицями і навалами кочовиків. Поняття «київські скарби» для світової науки і культури — синонім неперевершених досягнень першої східнослов’янської держави. Знайдені в Києві коштовності містять майже третину всіх скарбів, виявлених на території Київської Русі. Це не просто предмети побуту або ювелірні прикраси з дорогоцінних металів, це пам’ятки історико-культурної спадщини однієї з найвеличніших держав середньовічної Європи.
*Це сотні безцінних виробів, у яких не лише відображено досягнення далекої епохи в ювелірному ковальстві, литві, техніках емалі, чорніння, карбування, гравірування, а й передано яскраві образи епохи переходу від язичництва до прийняття християнства. Особливо часто трапляються зображення Ісуса Христа, Богородиці, архангелів, апостолів, а також образи первісної доби давніх слов’ян. Майже всі скарби в Києві знайдено на забудованій у давні часи території міста. Більшість київських скарбів складається з ювелірних жіночих прикрас із золота й срібла. При цьому значно переважають срібні ювелірні вироби. Це закономірно для скарбів середньовічної Європи, адже тоді золота було дуже мало, а срібло добували в багатьох країнах. Золото в європейських країнах з’явилося тільки після відкриття Америки.
*Деякі скарби містять монети Візантії, арабських і європейських країн, Київської Русі. Велику цінність становлять знахідки майже унікальної монетної гривні особливого київського типу, що являла собою зливок срібла чи золота певної форми й ваги. Монетні скарби дають змогу вивчати торговельні зв’язки Київської Русі з іншими країнами. ЖІночі прикраси в заможних сім’ях передавалися у спадок від одного покоління до іншого. У мирні часи ці родинні коштовності зберігалися вдома, а на випадок небезпеки їх перекладали в горщик або мідний чи бронзовий казанок, заливали воском і ховали поряд з будинком у землі. Більшість скарбів Київської Русі нині зберігається в Музеї історичних коштовностей України в Києві.

*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%C4%EE%F0%EE%E3%EE%F6%B3%ED%ED%E5_%EA%E0%EC%B3%ED%ED%FF#.D0.94.D0.B8.D0.B2._.D1.82.D0.B0.D0.BA.D0.BE.D0.B6 Дорогоцінне каміння], матеріал з Вікіпедії.

*[http://www.npblog.com.ua/index.php/geografiya/koshtovne-kaminnja.html Коштовне каміння], матеріали з сайту Географія.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ко]]

Файл:Коштовність 04.jpg

2013-12-10T13:57:15Z

Лавренюк:

Файл:Коштовність 03.jpg

2013-12-10T13:57:04Z

Лавренюк:

Файл:Коштовність 02.jpg

2013-12-10T13:56:55Z

Лавренюк:

Файл:Коштовність 01.jpg

2013-12-10T13:56:40Z

Лавренюк:

Картуз

2013-12-10T13:51:44Z

Лавренюк:

'''Картуз, -за, '''''м. ''Картузъ, фуражка. Вас. 156. Чуб. VII. 413. ''Хто ходить у картузі, так у того чорти у пузі. ''Ном. Ум. '''Картузик. '''''Взялось за картузик та й прощається. ''О. 1862. V. 58.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kartuz '''Картуз''']
* а, чол. Те саме, що кашкет. — А шкода, добрий картуз та передраний козирок, — додав він, розглядаючи(Панас Мирний, I, 1954, 312); Картуз ще місяць тому був новісінький, козирок блищав, мов дзеркальце (Олесь Донченко, V, 1957, 7).

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''Картуз'''] КАШКЕ́Т (чоловічий головний убір з козирком), КАРТУ́З, КАШКЕ́ТКА розм., КОЗИРО́К діал.; КЕ́ПІ, КЕ́ПКА, КЕ́ПА (такий убір зм'яким козирком та верхом без околичок). На ньому була старенька солдатська шинель і студентський злинялийкашкет (О. Довженко); Старий солдатський картуз, мабуть, подарунок якогось фронтовика, зсунувся на потилицю(С. Журахович); Твердохліб підійшов до чоловіка в новій кашкетці (А. Головко); - Коли б іще хоч новеньку свитку пошилибатько та козирок новий купили (С. Васильченко); До кімнати увійшов у плащі з піднятим коміром, у кепі з великимдашком високий, тонкий, трохи сутулуватий парубок (П. Дорошко); Він взяв свою сіру з коричневими крапками кепку-восьмиклинку (М. Рудь); - Документи перевіряють, - обзивається із кабіни молодий хлопець у засмальцьованій кепі(Григорій Тютюнник).

[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/22355-kartuz.html '''Картуз'''] Картуз, -за, м. Картузъ, фуражка. Вас. 156. Чуб. VII. 413. Хто ходить у картузі, так у того чорти у пузі. Ном. Ум. картузик. Взялось за картузик та й прощається. О. 1862. V. 58.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Картуз1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Картуз2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Картуз3.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Картуз4.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://gallicismes.academic.ru/18006/%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B7 Картуз].
*КАРТУЗ а, м. cartouche f. (артил.) > гол. kardoes, нем. Kartuse. 1. спец. Мешок для артиллерийского порохового заряда.БАС-1. Шерстяной или бумажный мешок, в который насыпают порох для стрельбы из орудий. Павленков 1911. Картузы наполняются порохом против специи пушек и крепости пороха. УМ 1720. // ПСЗ 6 41. Пушки которыя стоят на покрытом фланке, заряжаются обыкновенно сими картузами, да бы большее смятение учинить. Имена ат. // Сл. 18 8 83. На станках, картечах, шуфлах, и банниках, и картуз кокорах, чтоб были нумеры калибров пушечных. 1722. Регл. адмиралт. // ПСЗ 6 562. Пушки заряжать картузами, распоров ножем, чтобы порох лутче улегся. УВМ 363. || Железная и металлическая оболочка, наполненная зарядом пороха для стрельбы. Брокг. 1907.2. Мешок из бумаги кубической формы, употребляется для посылки сыпучих веществ. Вавилов 1856. Бумажный мешок. Брокг. 1907. Мешок из толстой бумаги, в который торговцы отпускают сыпучия вещества. Павленков 1911. Бумажный кулек для различных сыпучих веществ. БАС-1. В Ахтырском полку .. сеют табак Английских семян и собирая в рули и в картузы употребляют и на продажу .. разсылают. Кириллов ЦС 1 156. Все сии травы и коренья по высушке в тени искрашиваются мелко и в смешении сохраняются в картузах или ином каком закупоренном судне, чтоб не выдохлись. СЖ 1779 2 350. // Сл. 18. Заготовление впрок сушеных поваренных трав в картузах. 1795. Сл. пов. 2 77. На окошке валялись карты, картузы с табаком. Сологуб Сережа. Растерявшаяся покупательница роняла картуз с чем-то сьестным и громко охала. Бобор. Китай-город. Отставной инвалид у дверей кабака продавал на грош и на копейку картузики нюхательного зеленчуку: "Купить, господа! Добра табака! Хранцузьска, под названием "сам-пан-тре!". Крест. Петерб. трущобы 1990 2 301. - Лекс.Лекс. 1762: картуз табаку; РЦ 1771: карту/з; Сл. 18: картуз (-ус) 1724, кардуз 1710, карту/ше ЛВН.
*[http://poiskslov.com/word/%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B7/ Картуз]
*[http://tolkslovar.ru/k2643.html Картуз],
*[http://wordweb.ru/en_ru_byt/11_31.htm Картуз]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ка]]

Файл:Картуз4.jpeg

2013-12-10T13:49:15Z

Лавренюк:

Файл:Картуз3.jpeg

2013-12-10T13:49:03Z

Лавренюк:

Файл:Картуз2.jpeg

2013-12-10T13:48:54Z

Лавренюк: