Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9A%D1%83%D1%85%D1%82%D0%B0+%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk] 2026-05-10T06:01:49Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:56.jpeg Файл:56.jpeg 2014-04-22T09:41:56Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div></div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0 Хмара 2014-04-22T09:40:16Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Хмара, -ри, ж. 1) Туча, облако. Це, шо ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки; а те, шо ходить попід оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. Смутно мені та сумно мені, мов я в чорну хмару ввійшла. МВ. І. 89. 2) Множество, масса. Хмарою йдуть люде. Ном. № 7678. 3) Заходити в хмару. Фантазировать. 4) Хмарою перейти. Пройти безслѣдно. Не журись: хмарою перейде, та й край. Волч. у. Ум. Хмарка, хмарочка, хмаронька. За сонцем хмаронька пливе. Шевч. 445. Ясні зірочки то світилочки, чорні хмарочки, до то свашечки. Мет. 19. ХМАРА, и, жін. <br /> <br /> 1. Скупчення краплин води, кристаликів льоду та їхньої суміші в атмосфері у вигляді суцільної маси світлого або темного кольору, що несе дощ, град, сніг. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Тарас Шевченко, I, 1963, 3); Явдосі здалося, що от-от градові хмари обляжуть небо, випаде здоровий град (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 54); Сумно по гаю осиковім тіні блукають похилії, тіні від хмар дощових (Леся Українка, I, 1951, 281); Все небо було в великих темних клубах хмар (Оксана Іваненко, Ліс. казки, 1954, 157); * У порівняннях. Як та хмара, гайдамаки Умань обступили Опівночі (Тарас Шевченко, І, 1963, 132); Густе гілля горіхів позвішувалось, як хмара, а зверху поплутався по гіллі виноград (Нечуй-Левицький, III, 1956, 266); Чорні думи, горе серця, крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом, і чуєш коло себе тихе ридання, немов над вмерлим... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32). ▲ Перисті (пірчасті, пір'їсті, пір'ясті) хмари див. перистий, пірчастий, пір'їстий, пір'ястий; Перламутрові хмари див. перламутровий; Сріблясті хмари див. сріблястий; Суха хмара див. сухий. ♦ [Аж] до [самих] хмар; [Аж] до [самої] хмари; [Аж] під [самі, самісінькі] хмари — дуже високо. А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Тарас Шевченко, I, 1963, 118); На крайній найвищій горі, неначе на п'єдесталі, стирчить ще одна тераса, немов величезний престол піднімається під самісінькі хмари (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); [Поет:] Бачили ви, як велике багаття Кида вогонь аж до хмар? (Леся Українка, I, 1951, 105); Прощайте ж, соснові ліси, Рости вам під хмари (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 101); Аеростатів загороди готові знятися до хмар (Володимир Сосюра, II, 1958, 442); Витати у хмарах див. витати; До хмар пнутися; У хмару заходити — чванитися, хизуватися, виявляти погорду перед ким-небудь. [Сторчак:] До хмар Горновий і Яшка пнуться (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 34); Жити у хмарах (за хмарами, наче за хмарами); Заноситись за хмари — те саме, що Витати у хмарах (див. витати). — Цей [Огнєв] любить у хмарах жити, а ми на землі (Олександр Корнійчук, II, 1955, 11); [Ватутін:] А може, й ми з тобою заносимось за хмари? Га? Брати Київ не з Букрина, а з Вишгорода, звідти, звідки не чекають німці. Що, не вийде? (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 83); — Хороша він, чесна людина, але жив наче за хмарами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 45). <br /> <br /> 2. чого, яка. Суцільна маса, клуби дрібних летючих частинок чого-небудь (диму, пари, пилу, снігу тощо). Встає пожар, і диму хмара Святеє сонце покрива (Тарас Шевченко, II, 1963, 86); Раптом вітер зняв хмару пилу, яка закрила все (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); Десь опівдні зі степу повіяла хурделиця, несучи хмари снігу (Микола Зарудний, Світло, 1961, 58); Стелеться землею газова хмара, вповзає в спустілий окоп (Олександр Довженко, I, 1958, 36). <br /> <br /> 3. кого, чого, перен. Величезна кількість, безліч, маса кого-, чого-небудь. З гори аж до греблі суне поволі хмара народу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 8); Цілі хмари мавп повисли на гіллі (Юрій Яновський, II, 1958, 85); Над широкими дунайськими плавнями вирує хмара гайвороння (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 185); Ціла хмара довгих стрічок посипалась з спини на плечі, на груди, на руки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 67); — У цьому бою я зробив дуже цікаві спостереження.. — У тебе після кожного бою ціла хмара ідей, — зауважив Сагайда (Олесь Гончар, III, 1959, 62); // у знач. присл. хмарою. У великій кількості. Нахватав [писар] понятих.., сторожів! Набігли хмарою до Макухи... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 301). ♦ Хмара хмарою: а) дуже багато; безліч. Коли сказать, що підвід двадцять їх тут було, то, єй же то богу моєму! більш: хмара хмарою (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 9); б) (хто) дуже сумний, похмурий хтось. Гляну на Чайчиху — хмара хмарою! (Марко Вовчок, I, 1955, 265); Хмарою сунути див. сунути. <br /> <br /> 4. тільки одн., перен. Уживається для вираження якого-небудь стану, настрою людини (тривоги, суму, задуми і т. ін.). — Ха, ха, ха! — засміявся і собі молодший, рад, що хоч таким способом прогнав хмару з чола старшого брата (Іван Франко, III, 1950, 10); [Роман:] Хведоню! Ти прогнала хмару з душі моєї і освітила її! Ти мене переродила!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 54); Темна хмара набігла на пожовкле обличчя Дикуна, і він замовк, потупивши очі (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 382); — Ось як, — сказав Станбу, і по його чолі пробігла темна хмара (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 428). ♦ Мов [темною] хмарою оповитий — дуже сумний, похмурий хтось; Наганяти (нагонити, нагнати) чорну хмару див. наганяти; Хмара повила див. повивати; Як (мов, наче) [чорна, грозова] хмара — дуже сумний, похмурий хто-небудь. А Чайчиха, щодалі, усе вона хмурніша — от мов хмара чорна (Марко Вовчок, I, 1955, 261); Усі нервувалися. Абрум ходив мов хмара. Він і так був чорний уже кольором своєї раси, а тут іще потемнів (Гнат Хоткевич, I, 1966, 157); [Ганна:] На Семенівку вдарив [довгоносик]. [Марина:] Еге, я як почула, на коня — і туди. Дивлюсь — Очерет мов хмара, ледве поздоровкався зі мною (Олександр Корнійчук, II, 1955, 77); Місяць ходив Йонька як хмара грозова (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7). <br /> <br /> 5. перен. Небезпека, нещастя, біда, що насуваються, загрожують кому-небудь. А якщо, не дай боже, темні хмари щоденного життя зійдуться докупи і загородять Вам битий шлях до нас, — то хай грім святий і огненна блискавиця розіб'ють їх і розіллють теплим дощем, щоб Вам легка доріженька не курилася! (Панас Мирний, V, 1955, 415); Він знав, що страшна хмара наступає доконешне [доконечно] на його голову (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 164); Давно війни минула хмара (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 220); Залишився я живий і пішов знову до свого загону, бо обрії раптом потемніли і чорні хмари насунулись на наш радянський берег, а простіше кажучи — почався наступ денікінських армій на Москву (Юрій Яновський, II, 1958, 252). ♦ Збираються (збиралися, зібралися) чорні хмари див. збиратися; Нависають (нависли, скупчуються, скупчилися і т. ін.) хмари над ким — чим — те саме, що Збираються (збиралися, зібралися) чорні хмари (див. збиратися). — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 124); Чорні хмари другої світової війни скупчувалися над земною кулею (Наука і життя, 4, 1970, 39).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:</div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0 Хмара 2014-04-22T09:39:48Z

<p>Кухта Ірина: Замінено вміст на «{{subst:Шаблон:Словник}}:»</p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:</div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Хмарина 2014-04-22T09:37:58Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div>'''Хмарина, -ни, '''''ж. ''Туча. ''Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. ''О. 1862. VIII. 17. ''Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. ''Чуб. V. 283. Ум. '''Хмаринка, хмариночка. '''''Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. ''Шевч. 100. <br /> [[Категорія:Хм]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[<br /> <gallery><br /> Зображення:Photoicon.png|x140px<br /> </gallery><br /> <gallery><br /> Файл:511111.jpeg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> ХМАРИНА, и, жін. Окрема невелика хмара; те саме, що хмара. Дощу треба, а в небі з'являлись тільки окремі.. хмарини, й пропливали вони туди, куди гнав їх вітер (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 180); Маленька зграйка білих хмарин повільно пливла по голубому.. небу (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 347); Воронов спинився на мить, дивлячись на високі, освітлені електрикою хмарини диму і пари (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 51); Степанида, наче від удару, зіщулилась од цього поклику, боязко поглянула на брата. А він, зганяючи хмарину з чола, заспокоїв сестру (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 89); * Образно. Тріпонув учитель чорною хмариною чуба (Михайло Стельмах, I, 1962, 182); Вдалині, за хмариною вкритого сріблястими котиками верболозу, за вигином берега бовваніла постать її вірної подруги Моті (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 218); * У порівняннях. Приємний спогад зник, як хмарина в гарячому небі, не залишаючи сліду (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 26). <br /> ▲ Перисті (пірчасті, пір'їсті, пір'ясті) хмарини див. перистий, пірчастий, пір'їстий, пір'ястий.<br /> <gallery><br /> Фа<br /> <gallery><br /> йл:Example.jpg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> </<br /> </C:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара><br /> <gallery> C:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара<br /> </galleryC:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара><br /> galleryC:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара><br /> <gallery><br /> Файл:Example.jpg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> </gallery></div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Хмарина 2014-04-22T09:36:56Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div>'''Хмарина, -ни, '''''ж. ''Туча. ''Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. ''О. 1862. VIII. 17. ''Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. ''Чуб. V. 283. Ум. '''Хмаринка, хмариночка. '''''Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. ''Шевч. 100. <br /> [[Категорія:Хм]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[<br /> <gallery><br /> Зображення:Photoicon.png|x140px<br /> </gallery><br /> <gallery><br /> Файл:511111.jpeg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> </gallery><br /> ]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[C:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> ХМАРИНА, и, жін. Окрема невелика хмара; те саме, що хмара. Дощу треба, а в небі з'являлись тільки окремі.. хмарини, й пропливали вони туди, куди гнав їх вітер (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 180); Маленька зграйка білих хмарин повільно пливла по голубому.. небу (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 347); Воронов спинився на мить, дивлячись на високі, освітлені електрикою хмарини диму і пари (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 51); Степанида, наче від удару, зіщулилась од цього поклику, боязко поглянула на брата. А він, зганяючи хмарину з чола, заспокоїв сестру (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 89); * Образно. Тріпонув учитель чорною хмариною чуба (Михайло Стельмах, I, 1962, 182); Вдалині, за хмариною вкритого сріблястими котиками верболозу, за вигином берега бовваніла постать її вірної подруги Моті (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 218); * У порівняннях. Приємний спогад зник, як хмарина в гарячому небі, не залишаючи сліду (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 26). <br /> ▲ Перисті (пірчасті, пір'їсті, пір'ясті) хмарини див. перистий, пірчастий, пір'їстий, пір'ястий.<br /> <gallery><br /> Фа<br /> <gallery><br /> йл:Example.jpg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> </<br /> </C:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара><br /> <gallery> C:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара<br /> </galleryC:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара><br /> galleryC:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара><br /> <gallery><br /> Файл:Example.jpg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> </gallery></div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:511111.jpeg Файл:511111.jpeg 2014-04-22T09:35:22Z

<p>Кухта Ірина: Кухта Ірина завантажив нову версію «Файл:511111.jpeg»: khmara</p> <hr /> <div>khmara</div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:511111.jpeg Файл:511111.jpeg 2014-04-22T09:34:33Z

<p>Кухта Ірина: khmara</p> <hr /> <div>khmara</div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Хмарина 2014-04-22T09:31:06Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div>'''Хмарина, -ни, '''''ж. ''Туча. ''Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. ''О. 1862. VIII. 17. ''Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. ''Чуб. V. 283. Ум. '''Хмаринка, хмариночка. '''''Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. ''Шевч. 100. <br /> [[Категорія:Хм]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[<br /> <gallery><br /> Зображення:Photoicon.png|x140px<br /> </gallery><br /> <gallery><br /> Файл:Example.jpg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> </gallery><br /> ]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[C:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> ХМАРИНА, и, жін. Окрема невелика хмара; те саме, що хмара. Дощу треба, а в небі з'являлись тільки окремі.. хмарини, й пропливали вони туди, куди гнав їх вітер (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 180); Маленька зграйка білих хмарин повільно пливла по голубому.. небу (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 347); Воронов спинився на мить, дивлячись на високі, освітлені електрикою хмарини диму і пари (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 51); Степанида, наче від удару, зіщулилась од цього поклику, боязко поглянула на брата. А він, зганяючи хмарину з чола, заспокоїв сестру (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 89); * Образно. Тріпонув учитель чорною хмариною чуба (Михайло Стельмах, I, 1962, 182); Вдалині, за хмариною вкритого сріблястими котиками верболозу, за вигином берега бовваніла постать її вірної подруги Моті (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 218); * У порівняннях. Приємний спогад зник, як хмарина в гарячому небі, не залишаючи сліду (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 26). <br /> ▲ Перисті (пірчасті, пір'їсті, пір'ясті) хмарини див. перистий, пірчастий, пір'їстий, пір'ястий.<br /> <gallery><br /> Фа<br /> <gallery><br /> йл:Example.jpg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> </<br /> </C:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара><br /> <gallery> C:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара<br /> </galleryC:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара><br /> galleryC:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара><br /> <gallery><br /> Файл:Example.jpg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> </gallery></div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Хмарина 2014-04-22T09:30:32Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div>'''Хмарина, -ни, '''''ж. ''Туча. ''Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. ''О. 1862. VIII. 17. ''Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. ''Чуб. V. 283. Ум. '''Хмаринка, хмариночка. '''''Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. ''Шевч. 100. <br /> [[Категорія:Хм]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[<br /> <gallery><br /> Зображення:Photoicon.png|x140px<br /> </gallery><br /> <gallery><br /> Файл:Example.jpg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> </gallery><br /> ]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> ХМАРИНА, и, жін. Окрема невелика хмара; те саме, що хмара. Дощу треба, а в небі з'являлись тільки окремі.. хмарини, й пропливали вони туди, куди гнав їх вітер (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 180); Маленька зграйка білих хмарин повільно пливла по голубому.. небу (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 347); Воронов спинився на мить, дивлячись на високі, освітлені електрикою хмарини диму і пари (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 51); Степанида, наче від удару, зіщулилась од цього поклику, боязко поглянула на брата. А він, зганяючи хмарину з чола, заспокоїв сестру (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 89); * Образно. Тріпонув учитель чорною хмариною чуба (Михайло Стельмах, I, 1962, 182); Вдалині, за хмариною вкритого сріблястими котиками верболозу, за вигином берега бовваніла постать її вірної подруги Моті (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 218); * У порівняннях. Приємний спогад зник, як хмарина в гарячому небі, не залишаючи сліду (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 26). <br /> ▲ Перисті (пірчасті, пір'їсті, пір'ясті) хмарини див. перистий, пірчастий, пір'їстий, пір'ястий.<br /> <gallery><br /> Фа<br /> <gallery><br /> йл:Example.jpg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> </<br /> </C:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара><br /> <gallery> C:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара<br /> </galleryC:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара><br /> galleryC:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара><br /> <gallery><br /> Файл:Example.jpg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> </gallery></div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Хмарина 2014-04-22T09:25:17Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div>'''Хмарина, -ни, '''''ж. ''Туча. ''Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. ''О. 1862. VIII. 17. ''Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. ''Чуб. V. 283. Ум. '''Хмаринка, хмариночка. '''''Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. ''Шевч. 100. <br /> [[Категорія:Хм]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> ХМАРИНА, и, жін. Окрема невелика хмара; те саме, що хмара. Дощу треба, а в небі з'являлись тільки окремі.. хмарини, й пропливали вони туди, куди гнав їх вітер (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 180); Маленька зграйка білих хмарин повільно пливла по голубому.. небу (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 347); Воронов спинився на мить, дивлячись на високі, освітлені електрикою хмарини диму і пари (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 51); Степанида, наче від удару, зіщулилась од цього поклику, боязко поглянула на брата. А він, зганяючи хмарину з чола, заспокоїв сестру (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 89); * Образно. Тріпонув учитель чорною хмариною чуба (Михайло Стельмах, I, 1962, 182); Вдалині, за хмариною вкритого сріблястими котиками верболозу, за вигином берега бовваніла постать її вірної подруги Моті (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 218); * У порівняннях. Приємний спогад зник, як хмарина в гарячому небі, не залишаючи сліду (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 26). <br /> ▲ Перисті (пірчасті, пір'їсті, пір'ясті) хмарини див. перистий, пірчастий, пір'їстий, пір'ястий.<br /> <gallery><br /> Фа<br /> <gallery><br /> йл:Example.jpg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> </<br /> </C:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара><br /> <galleryC:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара><br /> /galleryC:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара><br /> galleryC:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара></div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0 Хмара 2014-04-22T09:13:51Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div>'''Хмара, -ри, '''''ж. ''1) Туча, облако. ''Це, шо ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки; а те, шо ходить попід оболоками, до то хмара. ''Чуб. І. 2. ''Смутно мені та сумно мені, мов я в чорну хмару ввійшла. ''МВ. І. 89. 2) Множество, масса. ''Хмарою йдуть люде. ''Ном. № 7678. 3) '''Заходити в хмару'''. Фантазировать. 4) '''Хмарою перейти'''. Пройти безслѣдно. ''Не журись: хмарою перейде, та й край. ''Волч. у. Ум. '''Хмарка, хмарочка, хмаронька. '''''За сонцем хмаронька пливе. ''Шевч. 445. ''Ясні зірочки то світилочки, чорні хмарочки, до то свашечки. ''Мет. 19. <br /> [[Категорія:Хм]]<br /> ХМАРА, и, жін. <br /> <br /> 1. Скупчення краплин води, кристаликів льоду та їхньої суміші в атмосфері у вигляді суцільної маси світлого або темного кольору, що несе дощ, град, сніг. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Тарас Шевченко, I, 1963, 3); Явдосі здалося, що от-от градові хмари обляжуть небо, випаде здоровий град (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 54); Сумно по гаю осиковім тіні блукають похилії, тіні від хмар дощових (Леся Українка, I, 1951, 281); Все небо було в великих темних клубах хмар (Оксана Іваненко, Ліс. казки, 1954, 157); * У порівняннях. Як та хмара, гайдамаки Умань обступили Опівночі (Тарас Шевченко, І, 1963, 132); Густе гілля горіхів позвішувалось, як хмара, а зверху поплутався по гіллі виноград (Нечуй-Левицький, III, 1956, 266); Чорні думи, горе серця, крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом, і чуєш коло себе тихе ридання, немов над вмерлим... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32). <br /> ▲ Перисті (пірчасті, пір'їсті, пір'ясті) хмари див. перистий, пірчастий, пір'їстий, пір'ястий; Перламутрові хмари див. перламутровий; Сріблясті хмари див. сріблястий; Суха хмара див. сухий. <br /> ♦ [Аж] до [самих] хмар; [Аж] до [самої] хмари; [Аж] під [самі, самісінькі] хмари — дуже високо. А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Тарас Шевченко, I, 1963, 118); На крайній найвищій горі, неначе на п'єдесталі, стирчить ще одна тераса, немов величезний престол піднімається під самісінькі хмари (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); [Поет:] Бачили ви, як велике багаття Кида вогонь аж до хмар? (Леся Українка, I, 1951, 105); Прощайте ж, соснові ліси, Рости вам під хмари (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 101); Аеростатів загороди готові знятися до хмар (Володимир Сосюра, II, 1958, 442); Витати у хмарах див. витати; До хмар пнутися; У хмару заходити — чванитися, хизуватися, виявляти погорду перед ким-небудь. [Сторчак:] До хмар Горновий і Яшка пнуться (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 34); Жити у хмарах (за хмарами, наче за хмарами); Заноситись за хмари — те саме, що Витати у хмарах (див. витати). — Цей [Огнєв] любить у хмарах жити, а ми на землі (Олександр Корнійчук, II, 1955, 11); [Ватутін:] А може, й ми з тобою заносимось за хмари? Га? Брати Київ не з Букрина, а з Вишгорода, звідти, звідки не чекають німці. Що, не вийде? (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 83); — Хороша він, чесна людина, але жив наче за хмарами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 45). <br /> <br /> 2. чого, яка. Суцільна маса, клуби дрібних летючих частинок чого-небудь (диму, пари, пилу, снігу тощо). Встає пожар, і диму хмара Святеє сонце покрива (Тарас Шевченко, II, 1963, 86); Раптом вітер зняв хмару пилу, яка закрила все (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); Десь опівдні зі степу повіяла хурделиця, несучи хмари снігу (Микола Зарудний, Світло, 1961, 58); Стелеться землею газова хмара, вповзає в спустілий окоп (Олександр Довженко, I, 1958, 36). <br /> <br /> 3. кого, чого, перен. Величезна кількість, безліч, маса кого-, чого-небудь. З гори аж до греблі суне поволі хмара народу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 8); Цілі хмари мавп повисли на гіллі (Юрій Яновський, II, 1958, 85); Над широкими дунайськими плавнями вирує хмара гайвороння (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 185); Ціла хмара довгих стрічок посипалась з спини на плечі, на груди, на руки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 67); — У цьому бою я зробив дуже цікаві спостереження.. — У тебе після кожного бою ціла хмара ідей, — зауважив Сагайда (Олесь Гончар, III, 1959, 62); <br /> // у знач. присл. хмарою. У великій кількості. Нахватав [писар] понятих.., сторожів! Набігли хмарою до Макухи... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 301). <br /> ♦ Хмара хмарою: а) дуже багато; безліч. Коли сказать, що підвід двадцять їх тут було, то, єй же то богу моєму! більш: хмара хмарою (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 9); б) (хто) дуже сумний, похмурий хтось. Гляну на Чайчиху — хмара хмарою! (Марко Вовчок, I, 1955, 265); Хмарою сунути див. сунути. <br /> <br /> 4. тільки одн., перен. Уживається для вираження якого-небудь стану, настрою людини (тривоги, суму, задуми і т. ін.). — Ха, ха, ха! — засміявся і собі молодший, рад, що хоч таким способом прогнав хмару з чола старшого брата (Іван Франко, III, 1950, 10); [Роман:] Хведоню! Ти прогнала хмару з душі моєї і освітила її! Ти мене переродила!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 54); Темна хмара набігла на пожовкле обличчя Дикуна, і він замовк, потупивши очі (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 382); — Ось як, — сказав Станбу, і по його чолі пробігла темна хмара (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 428). <br /> ♦ Мов [темною] хмарою оповитий — дуже сумний, похмурий хтось; Наганяти (нагонити, нагнати) чорну хмару див. наганяти; Хмара повила див. повивати; Як (мов, наче) [чорна, грозова] хмара — дуже сумний, похмурий хто-небудь. А Чайчиха, щодалі, усе вона хмурніша — от мов хмара чорна (Марко Вовчок, I, 1955, 261); Усі нервувалися. Абрум ходив мов хмара. Він і так був чорний уже кольором своєї раси, а тут іще потемнів (Гнат Хоткевич, I, 1966, 157); [Ганна:] На Семенівку вдарив [довгоносик]. [Марина:] Еге, я як почула, на коня — і туди. Дивлюсь — Очерет мов хмара, ледве поздоровкався зі мною (Олександр Корнійчук, II, 1955, 77); Місяць ходив Йонька як хмара грозова (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7). <br /> <br /> 5. перен. Небезпека, нещастя, біда, що насуваються, загрожують кому-небудь. А якщо, не дай боже, темні хмари щоденного життя зійдуться докупи і загородять Вам битий шлях до нас, — то хай грім святий і огненна блискавиця розіб'ють їх і розіллють теплим дощем, щоб Вам легка доріженька не курилася! (Панас Мирний, V, 1955, 415); Він знав, що страшна хмара наступає доконешне [доконечно] на його голову (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 164); Давно війни минула хмара (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 220); Залишився я живий і пішов знову до свого загону, бо обрії раптом потемніли і чорні хмари насунулись на наш радянський берег, а простіше кажучи — почався наступ денікінських армій на Москву (Юрій Яновський, II, 1958, 252). <br /> ♦ Збираються (збиралися, зібралися) чорні хмари див. збиратися; Нависають (нависли, скупчуються, скупчилися і т. ін.) хмари над ким — чим — те саме, що Збираються (збиралися, зібралися) чорні хмари (див. збиратися). — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 124); Чорні хмари другої світової війни скупчувалися над земною кулею (Наука і життя, 4, 1970, 39).</div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F Енциклопедія 2014-04-22T09:06:09Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div>'''І'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ, ї, жін. Науковий довідник, що об'єднує найістотніші відомості з усіх галузей знань чи якої-небудь однієї галузі, розміщених в алфавітному або тематичному порядку. Вона хутко побігла до бібліотеки й відшукала в енциклопедії коментарії про проказу (Юрій Смолич, I, 1958, 88); Завершення УРЕ — знаменна подія в культурному житті Радянської України. Це перше в історії видання багатотомної універсальної енциклопедії України (Літературна Україна, 11.I 1966, 2); * Образно. Творіння поета [Т. Шевченка], зібрані в «Кобзарі», — це енциклопедія людських пристрастей, думи і заповіти великого сина великому народу (Літературна газета, 10.III 1961, 1). <br /> ♦ Ходяча енциклопедія, жарт. — про людину, що має різнобічні знання і може завжди дати довідку з різних питань. Михайло Францович Блюменфельд — це ходяча енциклопедія. Він знав всі європейські мови, математику, фізику (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 33). ("Словник української мови. Академічний тлумачний словник" (1970—1980))<br /> <br /> '''ІІ'''<br /> -ї, ж.<br /> Науковий довідник, що об'єднує найістотніші відомості з усіх галузей знань чи якої-небудь однієї галузі, розміщених в алфавітному або тематичному порядку (зазвичай багатотомне видання). ("Тлумачний словник української мови")<br /> <br /> '''ІІІ'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> <br /> енциклопе́дія <br /> іменник жіночого роду ("Словопедія. Орфографічний словник української мови")<br /> <br /> '''ІV'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> енциклопедія; ж. <br /> (гр., коло загальноосвітніх знань) <br /> науково-довідкове видання, що об'єднує в певній системі найістотніші відомості з усіх галузей знань (універсальна Е.) чи будь-якої однієї (галузева Е.). ("Словопедія. Словник іншомовник слів")<br /> <br /> '''V'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> рос. энциклопедия <br /> (грец. — коло загальноосвітніх знань, все-освіченість) — науково-довідкове видання з широкого кола найрізноманітніших узагальнених і систематизованих знань, найістотніших відомостей з життєдіяльності людини і людства. Е. бувають універсальні, спеціальні, галузеві.("Словопедія.Eкономічна енциклопедія")<br /> <br /> '''VI'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> енциклопе́дія <br /> (від грец. έγκυκλοπαιδεία – коло загальноосвітніх знань) <br /> науково-довідкове видання, що об’єднує в певній системі найістотніші відомості з усіх галузей знань (універсальна Е.) чи будь-якої однієї (галузева Е.).("Словопедія.Словник іншомовних слів Мельничука")<br /> <br /> '''VII'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> энциклопедия <br /> - ходяча енциклопедія ("Словопедія.Українсько-російський словник")<br /> <br /> '''VIII'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> <br /> ходя́ча енциклопе́дія, жарт. Людина, що має різнобічні знання і може дати довідку з багатьох питань. Михайло Францович Блюменфельд — це ходяча енциклопедія. Він знав всі європейські мови, математику, фізику (Думки про театр). ("Словопедія.Фразеологічний словник української мови")<br /> <br /> [[Файл:загруженное.jpg]]<br /> <br /> (виконала: Сас Анастасія)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Ен]]<br /> Енциклопе́дія (лат. encyclopaedia від дав.-гр. ἐγκύκλιος παιδεία — «круг наук», дав.-гр. κύκλος — коло і дав.-гр. παιδεία — навчання, наука) — «коло наук», сукупність наукових знань з широкого кола питань. У широкому розумінні — збірка наукових відомостей і довідок на різні теми, призначена для широкого кола читачів.<br /> [[<br /> <gallery><br /> Файл:630px-Encyclopaedia Britannica 15 with 2002|міні<br /> </gallery><br /> <gallery><br /> Файл:Example.jpg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> </gallery><br /> ]]</div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9A%D1%83%D1%85%D1%82%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Користувач:Кухта Ірина 2014-04-22T09:03:54Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:630px-Encyclopaedia_Britannica_15_with_2002|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> <skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype><br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:630px-Encyclopaedia_Britannica_15_with_2002.jpg Файл:630px-Encyclopaedia Britannica 15 with 2002.jpg 2014-04-22T09:02:05Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div></div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0_%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8 Київський столичний університет імені Бориса Грінченка:Портал спільноти 2014-04-22T09:00:24Z

<p>Кухта Ірина: /* Група */</p> <hr /> <div><br /> Школьна Марія Миколаївна<br /> Англійська філологія<br /> <br /> ===Група===<br /> Спс-1-13-1.0д.<br /> <gallery><br /> Файл:Example.jpg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> </gallery></div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F Енциклопедія 2014-04-22T08:58:49Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div>'''І'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ, ї, жін. Науковий довідник, що об'єднує найістотніші відомості з усіх галузей знань чи якої-небудь однієї галузі, розміщених в алфавітному або тематичному порядку. Вона хутко побігла до бібліотеки й відшукала в енциклопедії коментарії про проказу (Юрій Смолич, I, 1958, 88); Завершення УРЕ — знаменна подія в культурному житті Радянської України. Це перше в історії видання багатотомної універсальної енциклопедії України (Літературна Україна, 11.I 1966, 2); * Образно. Творіння поета [Т. Шевченка], зібрані в «Кобзарі», — це енциклопедія людських пристрастей, думи і заповіти великого сина великому народу (Літературна газета, 10.III 1961, 1). <br /> ♦ Ходяча енциклопедія, жарт. — про людину, що має різнобічні знання і може завжди дати довідку з різних питань. Михайло Францович Блюменфельд — це ходяча енциклопедія. Він знав всі європейські мови, математику, фізику (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 33). ("Словник української мови. Академічний тлумачний словник" (1970—1980))<br /> <br /> '''ІІ'''<br /> -ї, ж.<br /> Науковий довідник, що об'єднує найістотніші відомості з усіх галузей знань чи якої-небудь однієї галузі, розміщених в алфавітному або тематичному порядку (зазвичай багатотомне видання). ("Тлумачний словник української мови")<br /> <br /> '''ІІІ'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> <br /> енциклопе́дія <br /> іменник жіночого роду ("Словопедія. Орфографічний словник української мови")<br /> <br /> '''ІV'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> енциклопедія; ж. <br /> (гр., коло загальноосвітніх знань) <br /> науково-довідкове видання, що об'єднує в певній системі найістотніші відомості з усіх галузей знань (універсальна Е.) чи будь-якої однієї (галузева Е.). ("Словопедія. Словник іншомовник слів")<br /> <br /> '''V'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> рос. энциклопедия <br /> (грец. — коло загальноосвітніх знань, все-освіченість) — науково-довідкове видання з широкого кола найрізноманітніших узагальнених і систематизованих знань, найістотніших відомостей з життєдіяльності людини і людства. Е. бувають універсальні, спеціальні, галузеві.("Словопедія.Eкономічна енциклопедія")<br /> <br /> '''VI'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> енциклопе́дія <br /> (від грец. έγκυκλοπαιδεία – коло загальноосвітніх знань) <br /> науково-довідкове видання, що об’єднує в певній системі найістотніші відомості з усіх галузей знань (універсальна Е.) чи будь-якої однієї (галузева Е.).("Словопедія.Словник іншомовних слів Мельничука")<br /> <br /> '''VII'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> энциклопедия <br /> - ходяча енциклопедія ("Словопедія.Українсько-російський словник")<br /> <br /> '''VIII'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> <br /> ходя́ча енциклопе́дія, жарт. Людина, що має різнобічні знання і може дати довідку з багатьох питань. Михайло Францович Блюменфельд — це ходяча енциклопедія. Він знав всі європейські мови, математику, фізику (Думки про театр). ("Словопедія.Фразеологічний словник української мови")<br /> <br /> [[Файл:загруженное.jpg]]<br /> <br /> (виконала: Сас Анастасія)<br /> <br /> [[Категорія:Ен]]<br /> Енциклопе́дія (лат. encyclopaedia від дав.-гр. ἐγκύκλιος παιδεία — «круг наук», дав.-гр. κύκλος — коло і дав.-гр. παιδεία — навчання, наука) — «коло наук», сукупність наукових знань з широкого кола питань. У широкому розумінні — збірка наукових відомостей і довідок на різні теми, призначена для широкого кола читачів.<br /> [[<br /> <gallery><br /> Файл:630px-Encyclopaedia Britannica 15 with 2002|міні<br /> </gallery><br /> <gallery><br /> Файл:Example.jpg|Опис1<br /> Файл:Example.jpg|Опис2<br /> </gallery><br /> ]]</div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F Енциклопедія 2014-04-22T08:56:02Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div>'''І'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ, ї, жін. Науковий довідник, що об'єднує найістотніші відомості з усіх галузей знань чи якої-небудь однієї галузі, розміщених в алфавітному або тематичному порядку. Вона хутко побігла до бібліотеки й відшукала в енциклопедії коментарії про проказу (Юрій Смолич, I, 1958, 88); Завершення УРЕ — знаменна подія в культурному житті Радянської України. Це перше в історії видання багатотомної універсальної енциклопедії України (Літературна Україна, 11.I 1966, 2); * Образно. Творіння поета [Т. Шевченка], зібрані в «Кобзарі», — це енциклопедія людських пристрастей, думи і заповіти великого сина великому народу (Літературна газета, 10.III 1961, 1). <br /> ♦ Ходяча енциклопедія, жарт. — про людину, що має різнобічні знання і може завжди дати довідку з різних питань. Михайло Францович Блюменфельд — це ходяча енциклопедія. Він знав всі європейські мови, математику, фізику (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 33). ("Словник української мови. Академічний тлумачний словник" (1970—1980))<br /> <br /> '''ІІ'''<br /> -ї, ж.<br /> Науковий довідник, що об'єднує найістотніші відомості з усіх галузей знань чи якої-небудь однієї галузі, розміщених в алфавітному або тематичному порядку (зазвичай багатотомне видання). ("Тлумачний словник української мови")<br /> <br /> '''ІІІ'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> <br /> енциклопе́дія <br /> іменник жіночого роду ("Словопедія. Орфографічний словник української мови")<br /> <br /> '''ІV'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> енциклопедія; ж. <br /> (гр., коло загальноосвітніх знань) <br /> науково-довідкове видання, що об'єднує в певній системі найістотніші відомості з усіх галузей знань (універсальна Е.) чи будь-якої однієї (галузева Е.). ("Словопедія. Словник іншомовник слів")<br /> <br /> '''V'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> рос. энциклопедия <br /> (грец. — коло загальноосвітніх знань, все-освіченість) — науково-довідкове видання з широкого кола найрізноманітніших узагальнених і систематизованих знань, найістотніших відомостей з життєдіяльності людини і людства. Е. бувають універсальні, спеціальні, галузеві.("Словопедія.Eкономічна енциклопедія")<br /> <br /> '''VI'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> енциклопе́дія <br /> (від грец. έγκυκλοπαιδεία – коло загальноосвітніх знань) <br /> науково-довідкове видання, що об’єднує в певній системі найістотніші відомості з усіх галузей знань (універсальна Е.) чи будь-якої однієї (галузева Е.).("Словопедія.Словник іншомовних слів Мельничука")<br /> <br /> '''VII'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> энциклопедия <br /> - ходяча енциклопедія ("Словопедія.Українсько-російський словник")<br /> <br /> '''VIII'''<br /> ЕНЦИКЛОПЕДІЯ<br /> <br /> ходя́ча енциклопе́дія, жарт. Людина, що має різнобічні знання і може дати довідку з багатьох питань. Михайло Францович Блюменфельд — це ходяча енциклопедія. Він знав всі європейські мови, математику, фізику (Думки про театр). ("Словопедія.Фразеологічний словник української мови")<br /> <br /> [[Файл:загруженное.jpg]]<br /> <br /> (виконала: Сас Анастасія)<br /> <br /> [[Категорія:Ен]]<br /> Енциклопе́дія (лат. encyclopaedia від дав.-гр. ἐγκύκλιος παιδεία — «круг наук», дав.-гр. κύκλος — коло і дав.-гр. παιδεία — навчання, наука) — «коло наук», сукупність наукових знань з широкого кола питань. У широкому розумінні — збірка наукових відомостей і довідок на різні теми, призначена для широкого кола читачів.</div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0 Пташка 2014-03-31T20:15:52Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Пташка, -ки, '''''ж. ''1) Птичка. ''Прилетіла пташка, біля його впала. ''Мет. 103. ''В полі пташки літають, веселенько співають. ''Мет. 65. Употребл. какъ ласкательное имя. ''Зроби, моя пташко! ''Шевч. 15. ''Ой мамко, пташко! ''НВолын. у. 2) — '''божа'''. Пчела. Сим. 202. Ум. '''Пташенька, пташечка. '''Чуб. V. 275. <br /> {{subst:Шаблон:Словник Грінченка<br /> і сучасність|підрозділ=підрозділ}}<br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> 1. Зменш.-пестл. до [http://sum.in.ua/s/ptakh птах] 1 і птаха. Всяка пташка своє гніздо знає (Номис, 1864, № 9480); Пташки співають голосно, І річечка блищить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 175); — А доки ми оце будемо протирати очі? .. Рання пташка дзьобик набиває, а пізня очиці протирає (Нечуй-Левицький, I, 1956, 129); — Сьогодні ж ранком пташка билася у вікно<nowiki>, так і думала [Катерина], </nowiki>що від Івася звістка буде (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 120); Коли Іван доспівав пісню, Хлипало, не давши в'язням опам'ятатися, озвався з-за дверей украдливо: — Рано пташка заспівала, коли б кішечка не вкрала... (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 154); &nbsp;''*&nbsp;Образно.'' Відчинивши хвіртку до свого двору, Георге розводить руки і ловить свою чорняву пташку, що летить до нього, не відчуваючи землі (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 274); &nbsp;''*&nbsp;У&nbsp;порівняннях.'' А Настуся по садочку Пташкою літає (Тарас Шевченко, II, 1963, 188); Поспішаючи до школи, щебечуть діти, як пташки (Володимир Сосюра, II, 1958, 495); <br /> <br /> //&nbsp; збірн<nowiki>. Птахи. [</nowiki>Кобзар:] І звірина спить у лісі, пташка — в діброві, рослина — у полі... (Панас Мирний, V, 1955, 110); Артем Сидорович навчив Данила любити землю і травинку, воду і пташку (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 115); <br /> <br /> //&nbsp; У пестливому звертанні до дитини, дівчини, жінки. — Бабусенько! Скажи де я? — В Лебедині, моя пташко, Не вставай: ти хвора (Тарас Шевченко, I, 1963, 127)<nowiki>; [</nowiki>Хведоска:] Як ти сказав мені біля воріт<nowiki>? [Роман:] </nowiki>Пташко моя! (Марко Кропивницький, II, 1958, 53). <br /> <br /> *Битися як пташка див. [http://sum.in.ua/s/bytysja битися]. <br /> <br /> 2. перен., розм., ірон. Те саме, що [http://sum.in.ua/s/ptakh птах] 2. — Та оце, мабуть, чи не сама Наталія Андріївна! «Побачу, що то за пташку Марко впіймав», — думаю (Степан Васильченко, II, 1959, 310). <br /> <br /> *Не нашого пера пташка див. [http://sum.in.ua/s/pero перо]; Пташка божа — безтурботна людина. Такою зросла ця, так би мовити, божа пташка під.. батьківськими крилами (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 23). <br /> <br /> 3. розм. Позначка на папері у вигляді двох рисок, що утворюють гострий кут, звернений донизу. Схвильований і червоний з напруги.. Кривенко твердим, як цвях, олівцем карбував пташки над прізвищами тих, що вже явилися (Іван Микитенко, II, 1957, 513).<br /> <br /> ===[http://slovopedia.org.ua/49/53407/360810.html Фразеологічний словник української мови]===<br /> * '''важли́вий ('''рідше '''ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва ('''рідше '''ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця.''' Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Якщо і вам трапляється десь на шосе “хорх”, знищуйте його, не цікавлячись тим, хто в ньому їде. В ста випадках зі ста ви знищите якого-небудь надзвичайно '''важливого''' фашистського '''птаха''' (П. Загребельний); Люди знають, який то '''важний птах''' був землемір (С. Чорнобривець); Колись він (голова) був унтером і забрав у голову, що він дуже '''великий птах''' (П. Куліш); Язик (полонений), що привів він разом з товаришами, виявився '''важливою птицею''' (Н. Рибак); — Де ж, ми великий пан — кадильницю за попом треба нести, а ми — не робітниця, не наймичка, ми — '''важна птиця''' — паламарка! (Панас Мирний); Йонька зрозумів, що бородань '''не''' '''проста птиця''' і що від нього тепер залежить, відпустять Йоньку чи ні (Григорій Тютюнник). <br /> * '''ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця).''' Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я '''вільна птаха''' (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. '''Вільна птаха''' (І. Рябокляч); (Варка:) Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я '''вільна пташка''', поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, '''вільною пташкою''' хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я '''вільна птиця.''' А що? (Л. Первомайський). <br /> * '''залі́тна ('''рідше '''зальо́тна) пти́ця (пта́шка).''' Нетутешня, прибула звідкись людина. — Кого ж свататимемо? — Варку Линівну..— Еге, це заїжджа, '''пташка залітна'''! (Марко Вовчок). <br /> * '''зальо́тна пти́ця,''' рідко. Людина, яка любить зальоти, залицяння, кокетування. Дочка була '''зальотна птиця''' І ззаду, спереду — кругом (І. Котляревський). <br /> * '''зна́тна пти́ця,''' зневажл. Заможна людина, поважна особа. З усіх боків дівчата так і пострілювали поглядами на цю '''знатну,''' в картатому костюмі, '''птицю,''' що не вміла навіть сидіти до ладу на траві (О. Гончар). <br /> * '''невели́ка пти́ця.''' Особа, яка не має значного становища, нічим не визначна, не дуже важлива за своїм значенням. — Сиділа у печі хороша Паляниця; На господиню стала гомоніть: — А щоб їй так і сяк! І докіль тут сидіть? У очі вилаю, бо '''невелика птиця!..''' (Л. Глібов); — Як ви насмілились вийти з табору?!..— Не галасуйте, пане майстре, '''невелика птиця!''' (Ю. Яновський). <br /> * '''одного́ гнізде́чка пти́ці.''' Однакові у чому-небудь. Поміщик та піп були '''одного гніздечка птиці''' (Укр.. присл..). <br /> * '''перелі́тний птах; перелі́тна пта́ха (пти́ця).''' Людина, яка не затримується довго на одному місці. — Така '''“перелітна птаха”,''' якою я була і мусила бути по умовах нашої сцени, могла заробляти тільки “перельотами” (Леся Українка); — Ну, а я, що я,— продовжував Марко.— '''Птиця перелітна,''' яка шукає пристановища і хоч якої-небудь поживи, щоб не здохнути (І. Цюпа). <br /> * '''пі́зній птах; пі́зня пти́ця.''' Людина, яка пізно прибуває куди-небудь або пізно розпочинає якусь роботу. До оселі заходить невідомий чолов’яга, високий, кривоносий, і одразу розтягує в посмішці повні уста… — До вас можна '''пізньому птаху?''' (М. Стельмах). <br /> * '''птах (пти́ця) висо́кого польо́ту.''' Людина, яка займає значне становище в суспільстві і має владу, вагу, великий вплив у якомусь колективі. — Там серед послів сьогодні якийсь '''птах високого польоту''' завітав до нас у коло,— згадав Шаула, виходячи на майдан (Іван Ле). <br /> * '''птах (пти́ця) не на́шого польо́ту.''' Той, хто не належить до певного кола. І тут же раду давав Павлові щодо Людмили — плюнути й ногою розітерти. “Раз те, що '''не нашого польоту птиця,''' та й нарешті — не в цьому щастя” (А. Головко). <br /> * '''ра́нній птах; ра́ння пти́ця (пта́шка). 1.''' Людина, яка рано прибуває куди-небудь або рано розпочинає працювати. — Не думала я, що ви такий '''ранній птах,'''— сказала Густя (І. Франко); — Ну, та й '''рання ж птиця''' оця молода матушка .. будить нас до півночі,— не дала вволю виспатись (І. Нечуй-Левицький); Іван Максимович (Сошенко) у нас із '''ранніх пташок''' (Василь Шевчук). '''2.''' Невитримана, нетерпляча людина, дії якої не завжди продумані. — І не гарячкуй, Іване Артемовичу, бо опечешся. Ти '''ранній птах,''' а я стріляна птиця (М. Стельмах). <br /> * ''''''рідка́ пти́ця.''' Той, хто зустрічається, трапляється і т. ін. нечасто. Ворожили Ядзі старе дівоцтво, бо в теперішніх часах шляхтич з яким-таким маєтком,— то '''рідка птиця''' і, певне, не схотів би брати панничку з невеличким і непевним маєтком (Н. Кобринська). <br /> * '''си́ній птах; си́ня пти́ця''' чого'''.''' Символ щастя, ідеалу; те, що втілює для кого-небудь найзаповітніші мрії, прагнення. — Вам не здається,— обізвалася сусідка,— що тепер море як '''синій птах''' щастя (М. Коцюбинський); — Ти надто близько, щоб мені насниться, Ти надто поруч, щоб в мій сон прийти. І нашого кохання '''синя птиця''' Збентежено співає з висоти (В. Малишко); На літературних ловах, в полюванні за '''синьою птицею''' істини, перед судом історії і читача, Остап Вишня лишився невмирущим (З газети). <br /> * '''спійма́ти жар-пти́цю (золоту́ ри́бку).''' Стати везучим, досягти чогось значного. — Вистоїш проти біди, не даси себе придавити, от уже й твоє зверху, а наберешся сили, випростаєшся,— дивись, і '''спіймаєш''' свою '''жар-птицю''' (Л. Юхвід). <br /> * '''стрі́ляний (обстрі́ляний) птах; стрі́ляна пти́ця.''' Досвідчена, бувала людина, яка багато дечого бачила, зазнала. Герус був '''стріляною птицею,''' його вже раз судив революційний трибунал, але все якось при допомозі друзів обійшлося (М. Стельмах); — Не всі ж “чительники” (читачі) такі '''“обстріляні птахи”''' в літературі всякої школи, як я, то може, іншому й книжка випадає з рук (Леся Українка); — І не гарячкуй, Іване Абрамовичу, бо опечешся. Ти ранній птах, а я '''стріляна птиця''' (М. Стельмах).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:16863.jpg|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Birdie07.jpg|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:688434438.jpg|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Wallpapers_47567.jpg|x140px]] <br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Stellula_calliope.jpg|x140px]]<br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|3usL31kdiAg}}<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br /> ==Додаткові дані==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8 Птахи]<br /> <br /> [http://ukrlit.org/Hlibov_Leonid_Ivanovych/Ptashka/ Пташка Слова: Святослав Вакарчук Музика: Святослав Вакарчук, Петро Чернявський Виконує: Океан Ельзи]<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> bird<nowiki> [</nowiki>bɜːd]<br /> <br /> ''n''<br /> <br /> '''1.''' (Life Sciences & Allied Applications / Animals) any warm-blooded egg-laying vertebrate of the class ''Aves'', characterized by a body covering of feathers and forelimbs modified as wings. Birds vary in size between the ostrich and the humming bird Related adjectives [http://www.thefreedictionary.com/avian avian], [http://www.thefreedictionary.com/ornithic ornithic]<br /> <br /> '''2.''' ''Informal'' a person (usually preceded by a qualifying adjective, as in the phrases '''rare bird, odd bird, clever bird''')<br /> <br /> '''3.''' ''Slang'' ''chiefly Brit'' a girl or young woman, esp one's girlfriend<br /> <br /> '''4.''' ''Slang'' prison or a term in prison (esp in the phrase '''do bird'''; shortened from ''birdlime'', rhyming slang for ''time'')<br /> <br /> '''a bird in the hand''' something definite or certain<br /> <br /> '''the bird has flown''' ''Informal'' the person in question has fled or escaped<br /> <br /> '''the birds and the bees''' ''Euphemistic or jocular'' sex and sexual reproduction<br /> <br /> '''birds of a feather''' with the same characteristics, ideas, interests, etc<br /> <br /> '''get the bird''' ''Informal''<br /> <br /> '''a.'''&nbsp; to be fired or dismissed<br /> <br /> <br /> '''birdlike'''&nbsp; ''adj''<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> ===Чарівний соловейко===<br /> [[Файл:Cikave m.jpg|міні|праворуч|Соловейко]]<br /> <br /> *Площа гніздової ділянки [http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=389 соловейка] може становити від 1200 до 2000 м2. Чим більше корму і багатші угіддя, тим менша площа . Дорослі досвідчені самці зазвичай займають найкращі ділянки, а молодим частіше лишаються території на околицях гніздування, через що вони часто не можуть знайти собі подругу.<br /> <br /> *Найчастіше неповторні за красою солов'їні концерти звучать в тиху вечірню пору.<br /> <br /> *Молоді самці навчаються вокальному мистецтву у дорослих, переймаючи у них характерні для даного виду елементи пісні. Якщо поряд оселиться видатний співак, інші намагаються йому наслідувати і тим самим удосконалюють свої наспіви.<br /> <br /> *Помітивши небезпеку соловейко видає короткі тривожні крики. Почувши цей сигнал, його родичі швидко ховаються в заростях.<br /> <br /> <br /> <br /> ===Незвичайний мартин звичайний===<br /> [[Файл:Cikave m2.jpg|міні|ліворуч|Мартин]]<br /> <br /> *У пошуках їжі [http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=375 мартин] звичайний іноді відлітає на відстань до 15 км від місця ночівлі та патрулює територію площею 800 км2.<br /> <br /> *В період гніздування основу раціону мартинів звичайних становлять комахи: жуки, мухи, коники і бабки, а також інші безхребетні, у тому числі павуки і сколопендри.<br /> <br /> *Один мартин з'їдає за день 70-225 г поживи. У перший тиждень життя пташенята щодня отримують 22 г їжі, у другу 50 г, а в наступні - від 80 до 150 гр.<br /> <br /> *Мартин звичайний частенько відбирає їжу не тільки у своїх родичів, але й у птахів інших видів. Налетівши на жертву, мартин гамселить її дзьобом і змушує впустити або відригнути проковтнуту здобич. Жертвами таких грабунків нерідко стають пташенята крячків, які в результаті гинуть від голоду. Протягом дня мартин звичайний здатен відібрати в однієї чайки близько 160 дощових черв'яків.<br /> <br /> *В гніздових колоніях мартинів гнізда розташовані на відстані 50-75 см один від одного. Кожне гніздо оточене «забороненою зоною», куди не дозволено ступати чужинцям. Вирізняючись чванливим і агресивним норовом, мартини люто обороняють свою територію від сусідів. <br /> [[Категорія:Пт]]</div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9A%D1%83%D1%85%D1%82%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Користувач:Кухта Ірина 2014-03-31T20:04:27Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:IMG_7765|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> <skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype><br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IMG_7765.JPG Файл:IMG 7765.JPG 2014-03-31T19:56:38Z

<p>Кухта Ірина: Кухта Ірина завантажив нову версію «Файл:IMG 7765.JPG»</p> <hr /> <div></div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IMG_7765.JPG Файл:IMG 7765.JPG 2014-03-31T19:51:06Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div></div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IMG_5457.JPG Файл:IMG 5457.JPG 2014-03-31T19:46:09Z

<p>Кухта Ірина: Кухта Ірина завантажив нову версію «Файл:IMG 5457.JPG»</p> <hr /> <div></div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IMG_5457.JPG Файл:IMG 5457.JPG 2014-03-31T19:45:33Z

<p>Кухта Ірина: </p> <hr /> <div></div>

Кухта Ірина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9A%D1%83%D1%85%D1%82%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Користувач:Кухта Ірина 2014-03-31T19:39:23Z

<p>Кухта Ірина: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> <skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype><br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Кухта Ірина