Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Файл:В6.jpg

2014-01-12T14:20:57Z

Куліш Юлія:

Файл:В5.jpg

2014-01-12T14:20:42Z

Куліш Юлія:

Файл:В4.jpg

2014-01-12T14:20:29Z

Куліш Юлія:

Файл:В3.jpg

2014-01-12T14:20:17Z

Куліш Юлія:

Файл:В2.jpg

2014-01-12T14:20:04Z

Куліш Юлія:

Файл:В1.jpg

2014-01-12T14:19:51Z

Куліш Юлія:

Варенуха

2014-01-12T14:19:38Z

Куліш Юлія:

'''Варенуха, -хи, '''''ж. ''Водка, сваренная съ медомъ, плодами и пряностями. Чуб. VII. 447. ''Як випили варенухи, то й загули як мухи. ''Ном. № 11635. ''А послі танців варенухи по филижанці піднесли. ''Котл. Ен. I. 20. Ум. '''Варенушка, варенушечка. '''МУЕ. ІІІ. 183.

===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ВАРЕНУХА, и, жін. Горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами. Як випили варенухи, то й загули, як мухи (Номис, 1864, № 11635); І щедро платили кобзарям за ці пісні старшини, годували, поїли міцною горілкою, старим медом і варенухою (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 63); На порізаному і подовбаному столярському столі стоїть страва, самогон і темна варенуха (Михайло Стельмах, II, 1962, 60).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 292.

===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/schaviy.205016/ ТЛУМАЧ]===
Варенуха
-и, ж.
Горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

===[http://dic.academic.ru/contents.nsf/dic_culinary/ «Кулинарный словарь»]===

Український алкогольний напій, поширений в Лівобережній Україні з XVI в. і складається з зварених разом горілки, меду і сушених яблук, груш, слив, вишень. Готувалася з метою відбити сивушний запах горілки, залишаючи при цьому її "зміст". Поряд з подібним складом варенухою називали в XIX в. також суміш слівяной і вишневої наливок, з цукром і прянощами, зварену в печі. Пізніше ця суміш стала називатися запіканкою.

===[http://verano.rv.ua/%D1%97zha-i-kulinariya/shho-take-varenuxa// « Їжа і кулінарія»]===
Напевно, немає на світі такого українця, який би хоч раз у своєму житті не спробував варенуху. І дійсно, варенуха – це самий справжній національний напій України, який готують тут аж з 16 століття. З тих самих пір рецепт алкогольного напою практично не змінювався, і всі його інгредієнти залишилися колишніми.

Варенуху роблять із самих різних сухофруктів. Це і чорнослив, і яблука, і груші, і вишні, і інжир, і родзинки, і абрикоси. Загалом, з усього того, що можна зустріти в саду самого звичайного українця Лівобережної України.

А ще до напою обов’язково додають перець, гвоздику, імбир, кардамон і ароматичні трави. А деякі рецепти навіть пропонують використовувати при приготуванні варенухи та мед.

Варенуха дуже швидко готувалася, настоювалась на горілці або самогоні і коли-то була невід’ємною частиною кожного українського застілля. Але сьогодні цей національний напій практично повністю забутий.

Для того, щоб вийшла варенуха, сухофрукти потрібно залити горілкою, додати до них прянощі і мед, а потім горщик з напоєм закривається кришкою або тестом у вигляді кришки і ставиться в піч на 12 годин.

Так виходить гаряча варенуха, і, на думку українців, вона набагато смачніша холодної. Та й фрукти з варенухи потім чудово підходять для приготування пирогів.

Є і ще один спосіб приготування варенухи. Добре промиті сухофрукти кладуться в чавунці, заливаються горілкою, після чого настоюються 5 – 6 годин. Потім настій зливається в керамічний посуд, до нього додаються мед, кориця, гвоздика, лавровий лист і перець. Глечик закривається кришкою, замазується тестом, зверху лягає невеликий вантаж і все це ставиться в піч на 9 – 12 годин. Температура в печі повинна бути близько 100 градусів. Після цього готову варенуху проціджують і п’ють гарячою або холодною.

В пропорціях це виглядає так: 1 літр горілки, 40 грам сушених яблук, 40 грам вишень, 25 грам груш, 25 грам слив, 1 грам кориці і 1 грам гвоздики, 0,5 грама запашного перцю і 0,5 грама лаврового листа, 250 грам меду.

Але в різних областях України рецепт може змінюватися. Щось додається, щось зменшене, загалом варенуха в Київській області та варенуха в Луганській області – це дуже і дуже різні речі.

А от отриманий при приготуванні варенухи осад використовувався для лікування ран у коней. І звичайно гості варенуху випивали, а осад забирали. Звичайно, якщо у них були коні.

Напої, подібні варенуха, є в багатьох державах. Наприклад, в Білорусії варять Крамбамбуля, алкогольний напій, який створюється на основі меду і прянощів.
А суботні, напій з води, меду і прянощів, був неймовірно популярний на Русі. Не менш популярна була і медовуха.

Але сьогодні ці напої вже практично всі забуті й замінили ми їх самим звичайним пивом. Причому іноді якість цього пива залишає бажати кращого. А адже приготовані в печі з душею напої наших бабусь і дідусів – це те, що ні в якому разі не можна порівнювати з заводським пивом. Але ніхто тепер цього не робить, а рецепти правильного приготування напоїв просто забулися за непотрібністю.

==Ілюстрації==

[[Зображення:в1.jpg|x140px]] [[Зображення:в2.jpg|x140px]] [[Зображення:в3.jpg|x140px]] [[Зображення:в4.jpg|x140px]] [[Зображення:в5.jpg|x140px]] [[Зображення:в6.jpg|x140px]]
[[Категорія:Ва]]

Клей

2014-01-12T13:47:00Z

Куліш Юлія:

'''Клей, кле́ю, '''''м. ''Клей, клейстеръ, все клейкое.
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===

'''Клей''' — розчин, дисперсія чи розплав переважно високомолекулярних органічних або неорганічних речовин природних або штучних, які застосовують для з'єднання (склеювання) матеріалів[1]. З'єднання відбувається внаслідок утворення між склеюваними поверхнями та клейовим прошарком міцних адгезійних зв'язків, обумовлених міжмолекулярною та міжатомною взаємодією. Адгезійні зв'язки посилюються взаємною дифузією атомів матеріалів, що контактують.
Для доброго прилягання один з матеріалів — клей — має бути пластичним, а другий — твердим.
Клеї частіше за все являють собою в'язкі рідини або пасти, клеї-розплави являють собою тверді матеріали та можуть бути у вигляді плівки, стержнів, брусків, гранул.

'''Компоненти клеїв'''

Основним компонентом клеїв є високомолекулярна сполука з адгезійними властивостями, до якої можуть додаватися розчинники, затверджувачі, каталізатори, пластифікатори, зміцнювачі тощо.
Розчинники (спирти, бензин) забезпечують необхідну в'язкість клею, затверджувачі та каталізатори переводять клейовий прошарок із в'язкого у твердий стан, прискорюючи реакції полімеризації або поліконденсації.
Пластифікатори покращують прилягання шару клею до склеюваних поверхонь. Зміцнювачі — мінеральні порошки, що зміцнюють клейове з'єднання.

'''Класифікація клеїв:'''

1. Природні клеї, це клеї на основі природних полімерів, таких як: желатин, казеїн, камедь, крохмаль тощо;

2. Синтетичні клеї — на основі синтетичних полімерів, їх сумішей;

3. Клеї на неорганічних зв'язуючих сполуках (мінеральні клеї).

'''Кістковий клей''' роблять з кісток тварин і птахів. Основною зв’язувального речовиною є желатин. Кістки очищають і перемелюють. Отриманий порошок піддають термічній і кислотній обробці (кислота потрібна для видалення мікроскопічних залишків небажаного сміття). Після цього отриману речовину варять в автоклавах. Завдяки такій обробці кістковий колаген перетворюється на глютин. Отриману рідину формують у пластини чи інші форми і висушують. Перед використанням пластини клею необхідно розкришити і на добу замочити в холодній воді. Опісля розчин потрібно годину варити на водяній бані. Оскільки цей клей просочує деревину, то при варінні до нього можна додати різні добавки, наприклад, антисептики або барвники. Зварений клей потрібно зберігати в прохолодному місці не більше тижня.

'''Міздровий клей''' також виготовляють із решток тварин, але не кісток, а з шкіри. Шматочки шкіри поміщають у розчин вапна, потім обробляють слабкою соляною або сірчаною кислотою. Отриману масу варять при температурі 80–90°С, заливають у форми й охолоджують. Залежно від якості, є п’ять сортів міздрового клею: екстра, вищий, 1-й, 2-й і 3-й. Безпосередньо до використання міздровий клей готують так само, як і кістковий.

'''Риб'ячий клей''' вищої якості отримують розмочуванням у теплій воді або вапняному молоці внутрішньої оболонки плавального міхура риб. Для нижчих сортів використовують рибні відходи (кишки, голови, луску, кістки і дрібну рибу). Спочатку сировину обробляють розчином соляної кислоти, а потім розварюють у воді. Отриманий бульйон фільтрують і переробляють на плитки.

'''Столярний клей''' інтенсивно поглинає вологу з повітря, тому його необхідно зберігати в сухому приміщенні. Що більше в клеї глютину, то інтенсивніше він поглинатиме воду. Наприклад, міздровий клей вбирає в 6–10 разів більше води, ніж його вага, кістковий – у 3–7 разів. Для повного набухання клею потрібно від 12 до 24 год. Хороший '''плитковий клей''' – твердий, крихкий і прозорий. У результаті зламу утворюються гострі грані, схожі на жовте скло. Якщо плитка темного кольору, не дає зламу, гнеться, то це ознака низької якості клею. При набуханні такий клей виділяє гнильний запах, плитки його руйнуються, а краї розриваються, вода дуже забруднюється.

'''Казеїновий клей'''

Цей різновид клею використовують в деревообробці, літакобудуванні. Він має органічну основу — природний білок, що міститься в молоці. Казеїн змішують із фтористим натрієм, содою і купоросом, додають гашене вапно. Продають цей клей у вигляді дрібного сірого порошку. Перед використанням його необхідно перетрусити і, якщо будуть грудки, розтерти їх. Потім порошок треба розвести у воді кімнатної температури в пропорції 1 частина клею в 1,8 води. Перемішати, за 15 хв і, якщо з’явиться піна, зібрати її. Розведений клей зберігає свої властивості протягом 6 годин.
У меблевій і деревообробній промисловості казеїновий клей майже повністю витіснив міздровий і кістковий, оскільки він розчиняється в холодній воді, а це дуже зручно для виробничих умов.
Казеїновий клей більш водостійкий, ніж глютинові, оскільки в його складі є вапно. До недоліків казеїнового клею можна залічити здатність казеїну проникати глибоко в пори деревини. При наклеюванні тонкої декоративної фанери казеїновий клей виступає на лицьову поверхню й залишає на ній непоправні плями. Крім того, висохлий клей стає дуже твердим, при обробці склеєних деталей інструмент швидко затуплюється. Остання обставина не має великого значення для машинного виробництва, але столяр, який загострює інструмент вручну, віддає перевагу традиційному столярному клею.

'''Рослинний клей'''

До рослинних належать крохмальні клеї, рослинні смоли, а також клеї з сої, люпину, вики та рицини. Через невисокі склеювальні властивості клей рослинного походження для склеювання деревини використовують рідко. Лише клеї з ефірів целюлози, а саме нітроцелюлозні марок АК–20, АГО та стабілін застосовують у меблевій промисловості для приклеювання дерматину, сукна, шкіри та інших шпалерних матеріалів до стільниць столів, сидіння стільців тощо.

'''Синтетичні смоляні і гумові клеї'''

''Смоляні клеї'' можуть бути термореактивними і термопластичними.
Термореактивні смоли використовують для склеювання силових конструкцій з металів і неметалевих матеріалів.
Клеї на основі термопластичних смол мають невисоку міцність, особливо при нагріванні, і використовуються для несилових з'єднань неметалевих матеріалів. До цих клеїв належать фенолокаучукові (ВК-3, ВК-4, ВК-13 та ін), фенолополівінілацеталеві (БФ-2 і БФ-4), фенолокремнійорганічні (ВК-18 і ВК-18М), поліуретанові (ПУ-2, ВК-5, ВК-11,ВК-20), клеї на основі епоксидних смол холодного (Л-4, КЛН-1, ВК-16, ЗПО) та гарячого тверднення (К-153, ФЛ-4С, ВК-1).

'''Фенолокаучукові клеї''' добре витримують циклічні навантаження, теплостійкі, водостійкі і можуть використовуватися за різних кліматичних умов для склеювання конструкцій зі склопластиків. Клеї БФ-2 і БФ-4 використовують для склеювання металів, пластмас, кераміки та інших твердих матеріалів. Теплостійкість клейових з'єднань невисока, водостійкість задовільна. Клеї ВК-18 і ВК-18М мають високу вібростійкість, міцність, термостійкість, стійкі до води і тропічного клімату. Вони можуть працювати при температурах 500—600°С. їх застосовують для склеювання інструментів. Клеї ПУ-2, ВК-5, ВК-11, ВК-20 характеризуються високою вібростійкістю, міцністю, стійкістю до нафтових палив і мастил, тривалий час можуть працювати при температурі 350—400°С і короткочасно при 800 °C.

'''Клеї на основі епоксидних смол''' є конструкційними силовими клеями. їх застосовують для склеювання металів, склопластиків, кераміки. Для всіх епоксидних клеїв характерна висока механічна міцність, стійкість до впливу атмосфери, стійкість до палива і мінеральних мастил, високі діелектричні властивості. Однак ці матеріали з часом старіють і окрихчуються.

'''Гумові клеї''', в яких основним плівко утворювачем є каучук, відрізняються високою еластичністю і використовуються для склеювання гуми з гумою або гуми з металом та склом. Гумові клеї — це розчини каучуку або гумових сумішей в органічних розчинниках. До складу клеїв гарячої вулканізації додають вулканізуючий агент. Склеювання проводять при температурі 140—150 °С. З'єднання стає міцним, не поступається міцністю основному матеріалу. При введенні до складу клейової композиції активаторів і прискорювачів отримують клей, що само вулканізується. Для збільшення адгезії в клей вводять синтетичні смоли (наприклад,клей Химконтакт-Паркетний, клей Сапожник чи клей 88Н). Недоліком клею 88Н є нестійкість клеєного з'єднання до гасу, бензину і мінеральних мастил, але воно стійке до морської води. Високу стійкість до впливу мастил і палива мають клеї Фенікс, 9М-35Ф, ФЕН-1. При з'єднанні теплостійких гум на основі кремнійорганічного каучуку з металом застосовують клеї, до складу яких входять кремнійорганічні смоли (КТ-15, КТ-30). Такі сполуки здатні працювати при температурах від — 60 до + 200—300 °С.

'''Струмопровідні клеї'''

Струмопровідні клеї складаються з малов'язкої або пастоподібної композиції, яка складається як мінімум з двох складових: струмопровідного наповнювача і зв'язуючого елемента.
Класифікація за ступенем електричного опору:
З низьким питомим опором. В якості струмопровідного наповнювача використовується лише метал. Наприклад, дрібнодисперсне золото, срібло або палладій.
З середнім питомим опором. У ролі наповнювача виступає композит, що складається з графіту і металу в необхідних співвідношеннях.
З високим питомим опором. Основний струмопровідний компонент - дрібнодисперсний графіт.
Струмопровідний клей "Контактол" базується на основі дрібнодисперсному порошці срібла і синтетичних смолах.

===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

КЛЕЙ, ю, чол.

1. Липка речовина, яку використовують для з'єднування, склеювання чого-небудь. Вони не уважають, що кругом такий бруд і нелад, що одежа, руки в них забруднені фарбою та клеєм (Леся Українка, III, 1952, 491); Густий і теплий столярний клей рекомендують також уживати для склеювання цупких, компактних сортів паперу й картону, а також для наклеювання тканин (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 24).
2. розм., рідко. Те саме, що глей 2. Можна залізти на вишню й обдирати з кори.. золотопрозорий клей (Олесь Донченко, V, 1957, 118).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 178.

===[http://www.r2u.org.ua/html/shel_pered.html « Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) »]===
Клей – клей (кле́ю);
• к. вишневый – ґлей (ґле́ю);
• к. водоупорный – к. водотривки́й;
• к. жидкий – к. течивни́й;
• к. костяной – к. кістяни́й;
• к. мездровой – кару́к (-ку́);
• к. мыльный – клен милови́й;
• к. нерастворимый, водоупорный – к. нерозчи́нний;
• к. растительный – к. росли́нний;
• к. смоляной, бум. – к. смоляни́й;
• к. столярный, мездровой – кару́к (-ку́);
• к. хрящный – к. хрясткови́й;
• к. шлихтовальный – шлі́хта.

==Ілюстрації==

[[Зображення:клей1.jpg|x140px]] [[Зображення:клей2.jpg|x140px]] [[Зображення:клей3.jpg|x140px]] [[Зображення:клей4.jpg|x140px]] [[Зображення:клей5.jpg|x140px]] [[Зображення:клей6.jpg|x140px]] [[Зображення:клей7.jpg|x140px]]

{{#ev:youtube|INau7BZYAU8#t=23}}
[[Категорія:Кл]]

Файл:Клей7.jpg

2014-01-12T13:43:35Z

Куліш Юлія:

Файл:Клей6.jpg

2014-01-12T13:43:17Z

Куліш Юлія:

Файл:Клей5.jpg

2014-01-12T13:43:00Z

Куліш Юлія:

Файл:Клей4.jpg

2014-01-12T13:40:59Z

Куліш Юлія: Клей на основі нітрату целюлози

Клей на основі нітрату целюлози

Файл:Клей3.jpg

2014-01-12T13:40:16Z

Куліш Юлія: Клей ПВА

Клей ПВА

Файл:Клей2.jpg

2014-01-12T13:39:47Z

Куліш Юлія: Епоксидний клей

Епоксидний клей

Файл:Клей1.jpg

2014-01-12T13:39:10Z

Куліш Юлія: Різні види клею

Різні види клею

Клей

2014-01-12T13:38:34Z

Куліш Юлія:

Кабачки

2014-01-12T13:04:56Z

Куліш Юлія:

'''Кабачки, -ків, '''''м., мн. ''1) Pacт. Pepo L. var. citriformis. ЗЮЗО. І. 120. 2) Тыквенныя сѣмена, сѣмячки. '''Достанеться на кабачки'''. Достанется на орѣхи. Ном. № 3613.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===

'''Кабачок (Cucurbita pepo var. giraumontia)''' — однолітня однодомна перехреснозапильна з різностатевими квітками рослина родини гарбузових, овочева культура. Має прямостоячі негіллясті пагони. Батьківщина — Центральна Америка й Індія.
Рослина теплолюбива, стійкіша до ґрунтової й атмосферної посухи, ніж огірок, при поливі значно підвищує врожайність, скоростигла (досягає технічної спілості за 40-45 діб). Плоди містять білка 0,55 %, цукру близько 4 %, жирів 0,13 %, а також вітаміни З, РР і ін.
Надає перевагу родючим легким ґрунтам. Молоді плоди (зеленці) використовують в їжу після кулінарної обробки — їх варять, фарширують, консервують.

'''''Різновиди'''''

Кабачок. Різновид гарбуза твердокорого. Форма різна — від округлого до циліндричного. Забарвлення — біле і світло-зелене. Поверхня гладенька і ребриста. У свіжому стані умовно їстівний.

'''Кабачок макаронний.''' Різновид гарбуза твердокорого. Форма овальна до 1,5 кг. Використовують у стиглому стані. Забарвлення жовто-оранжеве. Красиві відварені «макарони».

'''Кабачок-цукіні.''' Різновид гарбуза твердокорого. Форма різноманітна — від округлої до циліндричної. Забарвлення жовте, оранжеве, різнокольорове. Використовують подібно до кабачка.

'''Кабачок-крукнек'''. Різновид гарбуза твердокорого. Форма «лебедеподібна» (крукнек англійською означає «кривошийка»). Дуже декоративна форма. Забарвлення жовте і оранжеве. Поверхня ребриста і бородавчаста. Використовують подібно до кабачка.

'''''Вирощування'''''

Підготовка ґрунту і удобрення під кабачок такі самі, як і під огірок. Вирощувати його можна розсадним і безрозсадним способами. За розсадного способу товарну продукцію одержують на 10-15 днів раніше. Для цього використовують 20-30-денну розсаду. Коли ґрунт прогріється до 14-16°С і мине загроза весняних приморозків (10-20 травня), її висаджують на грядки. Застосовуючи малогабаритні плівкові покриття, рослини можна висаджувати на 5-10 днів раніше. Схема висаджування 70х70 або 90х90 см, у гнізді розміщують по 1-2 рослини. Глибина висаджування рослин — до сім'ядолей.
На грядки насіння висівають, коли температура ґрунту на глибині 10-12 см досягне 12-14°С. Спосіб сівби — квадратно-гніздовий (70х70 або 90х90 см). У гніздо висівають по 2-3 насінини. Якщо у ґрунті є дротяник, норму висіву збільшують (5-6 насінин у гнізді). Глибина загортання насіння — 4-6 см. На дружність проростання насіння позитивно впливає мульчування гнізд перегноєм, оскільки під мульчею ґрунт краще прогрівається, зберігається волога і не утворюється кірка.
Догляд за рослинами полягає в систематичному розпушуванні міжрядь, виполюванні бур'янів у гніздах і боротьбі з хворобами та шкідниками (як на огірку). У фазі утворення першого справжнього листка рослини проривають (вищипують). У гнізді залишають по 1-2 рослини, що найкраще розвинулися. У фазі сім'ядолей рослини можна пересаджувати з грудкою землі. Розпушувати ґрунт доцільніше після дощу або поливів. У південних районах України кабачок поливають 8-10 разів, у Лісостепу — 3-4, на Поліссі і в західних областях — 1-2 рази залежно від погодних умов. Поливна норма становить 35-5 л/м².
Плоди кабачка збирають регулярно, коли вони досягнуть технічної стиглості (довжина 14-16 см, товщина 7-10 см). У цей період вони мають ніжну і дещо клейку шкірку та недорозвинене насіння. Плоди з твердою шкіркою непридатні для використання. Урожай збирають переважно 2 рази на тиждень. Під час збирання стежать, щоб на рослинах не залишити перезрілих плодів і не пошкоджувати стебел та листків. При запізненні із збиранням плоди переростають і втрачають товарну якість, продуктивність рослин знижується.

===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

КАБАЧОК 1, чка, чол.

1. Городня сланка рослина, кущова форма гарбуза з великими довгастими плодами.

2. Плід цієї рослини, що вживається як їжа. Кабачки вживають смажені й фаршировані, а також використовують для приготування ікри (Українські страви, 1957, 197); Жваво торгують колгоспні ятки з городиною. Кавуни рябі й чорні, червоні помідори, сині баклажани, пізні кабачки (Юрій Яновський, I, 1958, 581).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 64.

КАБАЧОК 2, чка, чол., заст. Зменш. до кабак1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 64.

==Цікаві факти==

===[http://dovidka.biz.ua/kabachok-himichniy-sklad-kaloriynist-korisni-vlastivosti/ Довідник цікавих фактів та знань]===

'''Кабачки корисні властивості для організму людини
'''
Кабачки активують роботу травного тракту, покращують функції шлунка і кишечника ( моторну і секреторну), позитивно впливають на оновлення крові, перешкоджають розвитку атеросклерозу. Кабачки рекомендують при гіпертонії і захворюваннях нирок і печінки.

Кабачки сприяють поліпшенню роботи шлунково -кишкового тракту, корисні при запорах і ожирінні. Вони — частий гість у раціоні харчування хворих, що йдуть на поправку, корисні при захворюваннях шлунка та дванадцятипалої кишки. Кабачки одними з перших овочів додають в харчування маленьких дітей.

Багатий вітамінний і мінеральний склад, а також легка засвоюваність і низька калорійність роблять кабачки одним з найпопулярніших овочів у дієтах.

Кабачки корисні для профілактики і лікування таких захворювань серцево -судинної системи як атеросклероз, гіпертонія і недокрів’я . Вони мають сильну сечогінну дію і сприяють виведенню з організму токсичних речовин, включаючи радіонукліди та холестерин.

Крім того до складу кабачків входять речовини, що є сильними природними антиоксидантами, завдяки чому регулярне вживання кабачків знижує ризик появи і розвитку онкозахворювань, захищає шкіру і волосся від передчасного старіння і продовжує молодість .

Кабачки — це ще і сечогінний засіб при різних набряках. Сік з кабачка добре заспокоює нервову систему. Відвар з квіток лікує шкірні захворювання. Дуже корисні кабачки для літніх людей.

'''Кабачки — протипоказання і шкода'''

Кабачки є одним з небагатьох продуктів у якого практично немає протипоказань до застосування. Тим менш з обережністю до його до вживання слід поставитися людям, які мають проблеми пов’язані з порушеним виводом з організму калію, а також виразках шлунка і гастриті з підвищеною кислотністю.

'''Дивина з Нового Світу'''
Гарбуз походить із Америки, де спочатку в їжу використовували лише його насіння. У Європу гарбуз потрапив у XVI столітті разом з іншими «цікавинками», привезеними з Нового Світу. Спочатку кабачки, як більшість диковинок, вирощували в ботанічних садах. Сьогодні важко уявити середземноморську кухню без цього овочу. Вважається, що саме італійці в XVIII столітті почали використовувати неспілі кабачки, як це сьогодні прийнято.

'''Ідеальна шкіра'''
Насіння кабачка використовується провідними косметичними фірмами як компонент кремів, котрі регулюють роботу сальних залоз.

==Ілюстрації==

[[Зображення:кабачок1.jpg|x140px]] [[Зображення:кабачок2.jpg|x140px]] [[Зображення:кабачок3.jpg|x140px]] [[Зображення:кабачок4.jpg|x140px]] [[Зображення:кабачок5.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|_5dv0WWVWj4}} {{#ev:youtube|WGlEJ2nVBZY}}
[[Категорія:Ка]]

Кабачки

2014-01-12T13:03:39Z

Куліш Юлія:

Кабачки

2014-01-12T13:00:01Z

Куліш Юлія:

Файл:Кабачок5.jpg

2014-01-12T12:55:04Z

Куліш Юлія:

Файл:Кабачок4.jpg

2014-01-12T12:54:50Z

Куліш Юлія:

Файл:Кабачок3.jpg

2014-01-12T12:54:35Z

Куліш Юлія:

Файл:Кабачок2.jpg

2014-01-12T12:54:18Z

Куліш Юлія:

Файл:Кабачок1.jpg

2014-01-12T12:54:00Z

Куліш Юлія:

Кабачки

2014-01-12T12:52:43Z

Куліш Юлія:

'''Кабачки, -ків, '''''м., мн. ''1) Pacт. Pepo L. var. citriformis. ЗЮЗО. І. 120. 2) Тыквенныя сѣмена, сѣмячки. '''Достанеться на кабачки'''. Достанется на орѣхи. Ном. № 3613.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===

'''Кабачок (Cucurbita pepo var. giraumontia)''' — однолітня однодомна перехреснозапильна з різностатевими квітками рослина родини гарбузових, овочева культура. Має прямостоячі негіллясті пагони. Батьківщина — Центральна Америка й Індія.
Рослина теплолюбива, стійкіша до ґрунтової й атмосферної посухи, ніж огірок, при поливі значно підвищує врожайність, скоростигла (досягає технічної спілості за 40-45 діб). Плоди містять білка 0,55 %, цукру близько 4 %, жирів 0,13 %, а також вітаміни З, РР і ін.
Надає перевагу родючим легким ґрунтам. Молоді плоди (зеленці) використовують в їжу після кулінарної обробки — їх варять, фарширують, консервують.

'''''Різновиди'''''

Кабачок. Різновид гарбуза твердокорого. Форма різна — від округлого до циліндричного. Забарвлення — біле і світло-зелене. Поверхня гладенька і ребриста. У свіжому стані умовно їстівний.

'''Кабачок макаронний.''' Різновид гарбуза твердокорого. Форма овальна до 1,5 кг. Використовують у стиглому стані. Забарвлення жовто-оранжеве. Красиві відварені «макарони».

'''Кабачок-цукіні.''' Різновид гарбуза твердокорого. Форма різноманітна — від округлої до циліндричної. Забарвлення жовте, оранжеве, різнокольорове. Використовують подібно до кабачка.

'''Кабачок-крукнек'''. Різновид гарбуза твердокорого. Форма «лебедеподібна» (крукнек англійською означає «кривошийка»). Дуже декоративна форма. Забарвлення жовте і оранжеве. Поверхня ребриста і бородавчаста. Використовують подібно до кабачка.

'''''Вирощування'''''

Підготовка ґрунту і удобрення під кабачок такі самі, як і під огірок. Вирощувати його можна розсадним і безрозсадним способами. За розсадного способу товарну продукцію одержують на 10-15 днів раніше. Для цього використовують 20-30-денну розсаду. Коли ґрунт прогріється до 14-16°С і мине загроза весняних приморозків (10-20 травня), її висаджують на грядки. Застосовуючи малогабаритні плівкові покриття, рослини можна висаджувати на 5-10 днів раніше. Схема висаджування 70х70 або 90х90 см, у гнізді розміщують по 1-2 рослини. Глибина висаджування рослин — до сім'ядолей.
На грядки насіння висівають, коли температура ґрунту на глибині 10-12 см досягне 12-14°С. Спосіб сівби — квадратно-гніздовий (70х70 або 90х90 см). У гніздо висівають по 2-3 насінини. Якщо у ґрунті є дротяник, норму висіву збільшують (5-6 насінин у гнізді). Глибина загортання насіння — 4-6 см. На дружність проростання насіння позитивно впливає мульчування гнізд перегноєм, оскільки під мульчею ґрунт краще прогрівається, зберігається волога і не утворюється кірка.
Догляд за рослинами полягає в систематичному розпушуванні міжрядь, виполюванні бур'янів у гніздах і боротьбі з хворобами та шкідниками (як на огірку). У фазі утворення першого справжнього листка рослини проривають (вищипують). У гнізді залишають по 1-2 рослини, що найкраще розвинулися. У фазі сім'ядолей рослини можна пересаджувати з грудкою землі. Розпушувати ґрунт доцільніше після дощу або поливів. У південних районах України кабачок поливають 8-10 разів, у Лісостепу — 3-4, на Поліссі і в західних областях — 1-2 рази залежно від погодних умов. Поливна норма становить 35-5 л/м².
Плоди кабачка збирають регулярно, коли вони досягнуть технічної стиглості (довжина 14-16 см, товщина 7-10 см). У цей період вони мають ніжну і дещо клейку шкірку та недорозвинене насіння. Плоди з твердою шкіркою непридатні для використання. Урожай збирають переважно 2 рази на тиждень. Під час збирання стежать, щоб на рослинах не залишити перезрілих плодів і не пошкоджувати стебел та листків. При запізненні із збиранням плоди переростають і втрачають товарну якість, продуктивність рослин знижується.

===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

КАБАЧОК 1, чка, чол.

1. Городня сланка рослина, кущова форма гарбуза з великими довгастими плодами.

2. Плід цієї рослини, що вживається як їжа. Кабачки вживають смажені й фаршировані, а також використовують для приготування ікри (Українські страви, 1957, 197); Жваво торгують колгоспні ятки з городиною. Кавуни рябі й чорні, червоні помідори, сині баклажани, пізні кабачки (Юрій Яновський, I, 1958, 581).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 64.

КАБАЧОК 2, чка, чол., заст. Зменш. до кабак1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 64.

==Цікаві факти==

===[http://dovidka.biz.ua/kabachok-himichniy-sklad-kaloriynist-korisni-vlastivosti/ Довідник цікавих фактів та знань]===

'''Кабачки корисні властивості для організму людини
'''
Кабачки активують роботу травного тракту, покращують функції шлунка і кишечника ( моторну і секреторну), позитивно впливають на оновлення крові, перешкоджають розвитку атеросклерозу. Кабачки рекомендують при гіпертонії і захворюваннях нирок і печінки.

Кабачки сприяють поліпшенню роботи шлунково -кишкового тракту, корисні при запорах і ожирінні. Вони — частий гість у раціоні харчування хворих, що йдуть на поправку, корисні при захворюваннях шлунка та дванадцятипалої кишки. Кабачки одними з перших овочів додають в харчування маленьких дітей.

Багатий вітамінний і мінеральний склад, а також легка засвоюваність і низька калорійність роблять кабачки одним з найпопулярніших овочів у дієтах.

Кабачки корисні для профілактики і лікування таких захворювань серцево -судинної системи як атеросклероз, гіпертонія і недокрів’я . Вони мають сильну сечогінну дію і сприяють виведенню з організму токсичних речовин, включаючи радіонукліди та холестерин.

Крім того до складу кабачків входять речовини, що є сильними природними антиоксидантами, завдяки чому регулярне вживання кабачків знижує ризик появи і розвитку онкозахворювань, захищає шкіру і волосся від передчасного старіння і продовжує молодість .

Кабачки — це ще і сечогінний засіб при різних набряках. Сік з кабачка добре заспокоює нервову систему. Відвар з квіток лікує шкірні захворювання. Дуже корисні кабачки для літніх людей.

'''Кабачки — протипоказання і шкода'''

Кабачки є одним з небагатьох продуктів у якого практично немає протипоказань до застосування. Тим менш з обережністю до його до вживання слід поставитися людям, які мають проблеми пов’язані з порушеним виводом з організму калію, а також виразках шлунка і гастриті з підвищеною кислотністю.

'''Дивина з Нового Світу'''
Гарбуз походить із Америки, де спочатку в їжу використовували лише його насіння. У Європу гарбуз потрапив у XVI столітті разом з іншими «цікавинками», привезеними з Нового Світу. Спочатку кабачки, як більшість диковинок, вирощували в ботанічних садах. Сьогодні важко уявити середземноморську кухню без цього овочу. Вважається, що саме італійці в XVIII столітті почали використовувати неспілі кабачки, як це сьогодні прийнято.

'''Ідеальна шкіра'''
Насіння кабачка використовується провідними косметичними фірмами як компонент кремів, котрі регулюють роботу сальних залоз.

[[Зображення:кабачок1.jpg|x140px]] [[Зображення:кабачок2.jpg|x140px]] [[Зображення:кабачок3.jpg|x140px]] [[Зображення:кабачок4.jpg|x140px]] [[Зображення:кабачок5.jpg|x140px]]
[[Категорія:Ка]]

Кабачки

2014-01-12T12:51:00Z

Куліш Юлія:

Файл:Цукіні1.jpg

2014-01-12T12:26:02Z

Куліш Юлія:

Кабачки

2014-01-12T12:25:51Z

Куліш Юлія:

Кабачки

2014-01-12T12:24:42Z

Куліш Юлія:

Кабачки

2014-01-12T12:23:55Z

Куліш Юлія:

Вагатися

2014-01-12T12:16:11Z

Куліш Юлія:

'''Вагатися, -гаюся, -єшся, '''''гл. ''Колебаться, не рѣшаться. ''От громада й присудила: комусь треба лізти у яму і подивитись, що там таке; всі вагаються. ''Рудч. Ск. II. 195.

=== [http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===

'''ВАГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.'''

1. Відчувати неспроможність відразу вирішити що-небудь; роздумуючи, схилятися то до одного, то до іншого рішення. З тої ночі, як сходились в лісі і поклали забрати панову землю, минув цілий тиждень, але люди вагались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 73); А Мар'яна стоїть біля порога, вагається: чи зараз відкритись матері, чи потім (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 480).

2. перен. Бути нестійким, непослідовним у діях; хитатися. Меншовики і есери весь час революції 1917 року тільки й робили, що вагались між буржуазією і пролетаріатом, ніколи не могли зайняти правильної позиції.. (Ленін, 28, 1951, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.

=== [http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===

'''ВАГАТИСЯ'''
м'ятися, вагуватися, обр. тертися-м'ятися, д. варуватися; (перед рішенням) роздумувати; (перед дією) не ВАЖИТИСЯ; 3 ос. одн. ВАГАЄТЬСЯ, (хто) і хочеться і колеться кому.

=== [http://language.br.com.ua Словник української мови]===
'''Вагання я''', с. 1. Дія за знач, вагатися. Антін спинився, глянув на жінку і по хвилині вагання в його зірвалось: — Я бачив сон (Коцюб., II, 1955, 287); Так не раз перемагати мушу Я вагання остогидлу мить (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 66).
2. Неспроможність відразу вирішити щось; роздумування. [Джонатан:] Невже не знаєш ти ні муки, ні вагання? (Л. Укр., III, 1952, 52); Здавалось, що вагання, нерішучість, слабість волі та розчаровання були зовсім не доступні для його вдачі (Фр., VII, 1951, 51);
Зрілість людська виростає з боротьби. Часто з боротьби з самим собою. Зі своїми сумнівами, ваганнями (Руд., Остання шабля, 1959, 91); Ми пройшли грозу залізну, й тільки той безсмертним став, хто у битві за Вітчизну без вагань життя віддав (Сос, Зел. світ, 1949, 117).
3. Непослідовність у поглядах, хитання. ..справедливість вимагає сказати, що, при всіх ваганнях Герцена між демократизмом і лібералізмом, демократ все ж брав у ньому гору (Ленін, 18, 1950, 11).

==Ілюстрації==

[[Зображення:вагатися1.jpg|x140px]] [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [[Зображення:слово3.jpg|x140px]] [[Зображення:слово4.jpg|x140px]]

[[Категорія:Ва]]

Вагани

2014-01-12T12:15:00Z

Куліш Юлія:

'''Вагани, -нів, '''''м. мн. ''1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. ''Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. ''Котл. Ен. II. 12. 2) '''= Ночви.''' Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. '''Ваганки'''. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.

===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ВАГАНИ, ів, мн.

1. заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (Іван Котляревський, I, 1952, 91).

2. діал. Ночви.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.
===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/schaviy.205016/ ТЛУМАЧ]===
Вагани
вагани
-і/в, мн.
1) заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі.
2) діал. Ночви.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9 Матеріал з Вікісловника]===
Ваган - коритце або неглибока дерев'яна миска овальної форми , схожа на плоске блюдо. Ваган використовувався для різання , січки , рубки , шинкування та інших видів подрібнення вареного м'яса , риби , овочів , грибів. Зберігався в кухонному інвентарі всіх слов'ян до початку XX століття.
Вийшов з ужитку в основному через появу м'ясорубок , що призвело до зміни консистенції фаршів , начинок , зникнення виробів з тіста з рубаним м'ясом , багатошарових високих кулеб'як і великих пирогів , де для рівномірного пропікання необхідні січені ( провітрювані ) начинки , а не тертим - мелені , що утворюють більш щільний і непроникний для повітря шар , пропікалися лише в невеликих за розмірами пирогах і пиріжках .
Походження слова невідомо , проте воно широко поширене в слов'янських мовах (українська , болгарська , сербохорватська , словенська , чеська , словацька ) , звідки було запозичено в балтійські (латиський , литовський , прусський ), деякі фінно-угорські (естонський , мордовська ) і можливо грецький [ 1 ] .

=== [http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Вагани́, -ні́в, м. мн.
1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12.
2) = Ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. Ваганки́. Біля куреня уже стоять ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.
Вагани́ці, -ниць, ж. мн. = Вагани, если не ошибка вмѣсто: ногави́ці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. І. 132.
Ваганки́. Ум. отъ вагани.

==Ілюстрації==

[[Зображення:слово1.jpg|x140px]] [[Зображення:вагани2.jpg|x140px]] [[Зображення:вагани3.jpg|x140px]] [[Зображення:вагани4.jpg|x140px]]
[[Категорія:Ва]]

Файл:Вагани4.jpg

2014-01-12T12:11:33Z

Куліш Юлія:

Вагани

2014-01-12T12:11:24Z

Куліш Юлія:

'''Вагани, -нів, '''''м. мн. ''1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. ''Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. ''Котл. Ен. II. 12. 2) '''= Ночви.''' Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. '''Ваганки'''. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.

===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ВАГАНИ, ів, мн.

1. заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (Іван Котляревський, I, 1952, 91).

2. діал. Ночви.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.
===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/schaviy.205016/ ТЛУМАЧ]===
Вагани
вагани
-і/в, мн.
1) заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі.
2) діал. Ночви.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9 Матеріал з Вікісловника]===
Ваган - коритце або неглибока дерев'яна миска овальної форми , схожа на плоске блюдо. Ваган використовувався для різання , січки , рубки , шинкування та інших видів подрібнення вареного м'яса , риби , овочів , грибів. Зберігався в кухонному інвентарі всіх слов'ян до початку XX століття.
Вийшов з ужитку в основному через появу м'ясорубок , що призвело до зміни консистенції фаршів , начинок , зникнення виробів з тіста з рубаним м'ясом , багатошарових високих кулеб'як і великих пирогів , де для рівномірного пропікання необхідні січені ( провітрювані ) начинки , а не тертим - мелені , що утворюють більш щільний і непроникний для повітря шар , пропікалися лише в невеликих за розмірами пирогах і пиріжках .
Походження слова невідомо , проте воно широко поширене в слов'янських мовах (українська , болгарська , сербохорватська , словенська , чеська , словацька ) , звідки було запозичено в балтійські (латиський , литовський , прусський ), деякі фінно-угорські (естонський , мордовська ) і можливо грецький [ 1 ] .

=== [http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Вагани́, -ні́в, м. мн.
1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12.
2) = Ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. Ваганки́. Біля куреня уже стоять ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.
Вагани́ці, -ниць, ж. мн. = Вагани, если не ошибка вмѣсто: ногави́ці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. І. 132.
Ваганки́. Ум. отъ вагани.

'''Ілюстрації'''

[[Зображення:слово1.jpg|x140px]] [[Зображення:вагани2.jpg|x140px]] [[Зображення:вагани3.jpg|x140px]] [[Зображення:вагани4.jpg|x140px]]
[[Категорія:Ва]]

Файл:Вагани3.jpg

2014-01-12T12:10:09Z

Куліш Юлія:

Вагани

2014-01-12T12:09:58Z

Куліш Юлія:

'''Вагани, -нів, '''''м. мн. ''1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. ''Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. ''Котл. Ен. II. 12. 2) '''= Ночви.''' Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. '''Ваганки'''. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.

===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ВАГАНИ, ів, мн.

1. заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (Іван Котляревський, I, 1952, 91).

2. діал. Ночви.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.
===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/schaviy.205016/ ТЛУМАЧ]===
Вагани
вагани
-і/в, мн.
1) заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі.
2) діал. Ночви.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9 Матеріал з Вікісловника]===
Ваган - коритце або неглибока дерев'яна миска овальної форми , схожа на плоске блюдо. Ваган використовувався для різання , січки , рубки , шинкування та інших видів подрібнення вареного м'яса , риби , овочів , грибів. Зберігався в кухонному інвентарі всіх слов'ян до початку XX століття.
Вийшов з ужитку в основному через появу м'ясорубок , що призвело до зміни консистенції фаршів , начинок , зникнення виробів з тіста з рубаним м'ясом , багатошарових високих кулеб'як і великих пирогів , де для рівномірного пропікання необхідні січені ( провітрювані ) начинки , а не тертим - мелені , що утворюють більш щільний і непроникний для повітря шар , пропікалися лише в невеликих за розмірами пирогах і пиріжках .
Походження слова невідомо , проте воно широко поширене в слов'янських мовах (українська , болгарська , сербохорватська , словенська , чеська , словацька ) , звідки було запозичено в балтійські (латиський , литовський , прусський ), деякі фінно-угорські (естонський , мордовська ) і можливо грецький [ 1 ] .

=== [http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Вагани́, -ні́в, м. мн.
1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12.
2) = Ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. Ваганки́. Біля куреня уже стоять ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.
Вагани́ці, -ниць, ж. мн. = Вагани, если не ошибка вмѣсто: ногави́ці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. І. 132.
Ваганки́. Ум. отъ вагани.

'''Ілюстрації'''

[[Зображення:слово1.jpg|x140px]] [[Зображення:вагани2.jpg|x140px]] [[Зображення:вагани3.jpg|x140px]]
[[Категорія:Ва]]

Файл:Вагани2.jpg

2014-01-12T12:08:33Z

Куліш Юлія:

Вагани

2014-01-12T12:08:22Z

Куліш Юлія:

'''Вагани, -нів, '''''м. мн. ''1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. ''Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. ''Котл. Ен. II. 12. 2) '''= Ночви.''' Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. '''Ваганки'''. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.

===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ВАГАНИ, ів, мн.

1. заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (Іван Котляревський, I, 1952, 91).

2. діал. Ночви.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.
===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/schaviy.205016/ ТЛУМАЧ]===
Вагани
вагани
-і/в, мн.
1) заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі.
2) діал. Ночви.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9 Матеріал з Вікісловника]===
Ваган - коритце або неглибока дерев'яна миска овальної форми , схожа на плоске блюдо. Ваган використовувався для різання , січки , рубки , шинкування та інших видів подрібнення вареного м'яса , риби , овочів , грибів. Зберігався в кухонному інвентарі всіх слов'ян до початку XX століття.
Вийшов з ужитку в основному через появу м'ясорубок , що призвело до зміни консистенції фаршів , начинок , зникнення виробів з тіста з рубаним м'ясом , багатошарових високих кулеб'як і великих пирогів , де для рівномірного пропікання необхідні січені ( провітрювані ) начинки , а не тертим - мелені , що утворюють більш щільний і непроникний для повітря шар , пропікалися лише в невеликих за розмірами пирогах і пиріжках .
Походження слова невідомо , проте воно широко поширене в слов'янських мовах (українська , болгарська , сербохорватська , словенська , чеська , словацька ) , звідки було запозичено в балтійські (латиський , литовський , прусський ), деякі фінно-угорські (естонський , мордовська ) і можливо грецький [ 1 ] .

=== [http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Вагани́, -ні́в, м. мн.
1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12.
2) = Ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. Ваганки́. Біля куреня уже стоять ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.
Вагани́ці, -ниць, ж. мн. = Вагани, если не ошибка вмѣсто: ногави́ці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. І. 132.
Ваганки́. Ум. отъ вагани.

'''Ілюстрації'''

[[Зображення:слово1.jpg|x140px]] [[Зображення:вагани2.jpg|x140px]]
[[Категорія:Ва]]

Вагани

2014-01-12T12:07:51Z

Куліш Юлія:

'''Вагани, -нів, '''''м. мн. ''1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. ''Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. ''Котл. Ен. II. 12. 2) '''= Ночви.''' Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. '''Ваганки'''. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.

===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ВАГАНИ, ів, мн.

1. заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (Іван Котляревський, I, 1952, 91).

2. діал. Ночви.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.
===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/schaviy.205016/ ТЛУМАЧ]===
Вагани
вагани
-і/в, мн.
1) заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі.
2) діал. Ночви.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9 Матеріал з Вікісловника]===
Ваган - коритце або неглибока дерев'яна миска овальної форми , схожа на плоске блюдо. Ваган використовувався для різання , січки , рубки , шинкування та інших видів подрібнення вареного м'яса , риби , овочів , грибів. Зберігався в кухонному інвентарі всіх слов'ян до початку XX століття.
Вийшов з ужитку в основному через появу м'ясорубок , що призвело до зміни консистенції фаршів , начинок , зникнення виробів з тіста з рубаним м'ясом , багатошарових високих кулеб'як і великих пирогів , де для рівномірного пропікання необхідні січені ( провітрювані ) начинки , а не тертим - мелені , що утворюють більш щільний і непроникний для повітря шар , пропікалися лише в невеликих за розмірами пирогах і пиріжках .
Походження слова невідомо , проте воно широко поширене в слов'янських мовах (українська , болгарська , сербохорватська , словенська , чеська , словацька ) , звідки було запозичено в балтійські (латиський , литовський , прусський ), деякі фінно-угорські (естонський , мордовська ) і можливо грецький [ 1 ] .

=== [http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Вагани́, -ні́в, м. мн.
1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12.
2) = Ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. Ваганки́. Біля куреня уже стоять ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.
Вагани́ці, -ниць, ж. мн. = Вагани, если не ошибка вмѣсто: ногави́ці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. І. 132.
Ваганки́. Ум. отъ вагани.

'''Ілюстрації'''

[[Зображення:слово1.jpg|x140px]] [[Зображення:слово2.jpg|x140px]]
[[Категорія:Ва]]

Вагани

2014-01-12T12:07:20Z

Куліш Юлія:

'''Вагани, -нів, '''''м. мн. ''1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. ''Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. ''Котл. Ен. II. 12. 2) '''= Ночви.''' Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. '''Ваганки'''. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.

===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ВАГАНИ, ів, мн.

1. заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (Іван Котляревський, I, 1952, 91).

2. діал. Ночви.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.
===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/schaviy.205016/ ТЛУМАЧ]===
Вагани
вагани
-і/в, мн.
1) заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі.
2) діал. Ночви.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9 Матеріал з Вікісловника]===
Ваган - коритце або неглибока дерев'яна миска овальної форми , схожа на плоске блюдо. Ваган використовувався для різання , січки , рубки , шинкування та інших видів подрібнення вареного м'яса , риби , овочів , грибів. Зберігався в кухонному інвентарі всіх слов'ян до початку XX століття.
Вийшов з ужитку в основному через появу м'ясорубок , що призвело до зміни консистенції фаршів , начинок , зникнення виробів з тіста з рубаним м'ясом , багатошарових високих кулеб'як і великих пирогів , де для рівномірного пропікання необхідні січені ( провітрювані ) начинки , а не тертим - мелені , що утворюють більш щільний і непроникний для повітря шар , пропікалися лише в невеликих за розмірами пирогах і пиріжках .
Походження слова невідомо , проте воно широко поширене в слов'янських мовах (українська , болгарська , сербохорватська , словенська , чеська , словацька ) , звідки було запозичено в балтійські (латиський , литовський , прусський ), деякі фінно-угорські (естонський , мордовська ) і можливо грецький [ 1 ] .

=== [http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Вагани́, -ні́в, м. мн.
1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12.
2) = Ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. Ваганки́. Біля куреня уже стоять ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.
Вагани́ці, -ниць, ж. мн. = Вагани, если не ошибка вмѣсто: ногави́ці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. І. 132.
Ваганки́. Ум. отъ вагани.

'''Ілюстрації'''

[[Зображення:слово1.jpg|x140px]]
[[Категорія:Ва]]

Файл:Слово1.jpg

2014-01-12T12:07:00Z

Куліш Юлія:

Вагани

2014-01-12T12:05:01Z

Куліш Юлія:

'''Вагани, -нів, '''''м. мн. ''1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. ''Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. ''Котл. Ен. II. 12. 2) '''= Ночви.''' Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. '''Ваганки'''. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.

===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ВАГАНИ, ів, мн.

1. заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (Іван Котляревський, I, 1952, 91).

2. діал. Ночви.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.
===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/schaviy.205016/ ТЛУМАЧ]===
Вагани
вагани
-і/в, мн.
1) заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі.
2) діал. Ночви.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9 Матеріал з Вікісловника]===
Ваган - коритце або неглибока дерев'яна миска овальної форми , схожа на плоске блюдо. Ваган використовувався для різання , січки , рубки , шинкування та інших видів подрібнення вареного м'яса , риби , овочів , грибів. Зберігався в кухонному інвентарі всіх слов'ян до початку XX століття.
Вийшов з ужитку в основному через появу м'ясорубок , що призвело до зміни консистенції фаршів , начинок , зникнення виробів з тіста з рубаним м'ясом , багатошарових високих кулеб'як і великих пирогів , де для рівномірного пропікання необхідні січені ( провітрювані ) начинки , а не тертим - мелені , що утворюють більш щільний і непроникний для повітря шар , пропікалися лише в невеликих за розмірами пирогах і пиріжках .
Походження слова невідомо , проте воно широко поширене в слов'янських мовах (українська , болгарська , сербохорватська , словенська , чеська , словацька ) , звідки було запозичено в балтійські (латиський , литовський , прусський ), деякі фінно-угорські (естонський , мордовська ) і можливо грецький [ 1 ] .

=== [http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Вагани́, -ні́в, м. мн.
1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12.
2) = Ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. Ваганки́. Біля куреня уже стоять ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.
Вагани́ці, -ниць, ж. мн. = Вагани, если не ошибка вмѣсто: ногави́ці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. І. 132.
Ваганки́. Ум. отъ вагани.

'''Ілюстрації'''
[[Зображення:слово1.jpg|x140px]]
[[Категорія:Ва]]

Вагани

2014-01-12T11:56:42Z

Куліш Юлія:

Вагатися

2014-01-12T11:40:57Z

Куліш Юлія:

'''Вагатися, -гаюся, -єшся, '''''гл. ''Колебаться, не рѣшаться. ''От громада й присудила: комусь треба лізти у яму і подивитись, що там таке; всі вагаються. ''Рудч. Ск. II. 195.

=== [http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===

'''ВАГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.'''

1. Відчувати неспроможність відразу вирішити що-небудь; роздумуючи, схилятися то до одного, то до іншого рішення. З тої ночі, як сходились в лісі і поклали забрати панову землю, минув цілий тиждень, але люди вагались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 73); А Мар'яна стоїть біля порога, вагається: чи зараз відкритись матері, чи потім (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 480).

2. перен. Бути нестійким, непослідовним у діях; хитатися. Меншовики і есери весь час революції 1917 року тільки й робили, що вагались між буржуазією і пролетаріатом, ніколи не могли зайняти правильної позиції.. (Ленін, 28, 1951, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.

=== [http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===

'''ВАГАТИСЯ'''
м'ятися, вагуватися, обр. тертися-м'ятися, д. варуватися; (перед рішенням) роздумувати; (перед дією) не ВАЖИТИСЯ; 3 ос. одн. ВАГАЄТЬСЯ, (хто) і хочеться і колеться кому.

=== [http://language.br.com.ua Словник української мови]===
'''Вагання я''', с. 1. Дія за знач, вагатися. Антін спинився, глянув на жінку і по хвилині вагання в його зірвалось: — Я бачив сон (Коцюб., II, 1955, 287); Так не раз перемагати мушу Я вагання остогидлу мить (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 66).
2. Неспроможність відразу вирішити щось; роздумування. [Джонатан:] Невже не знаєш ти ні муки, ні вагання? (Л. Укр., III, 1952, 52); Здавалось, що вагання, нерішучість, слабість волі та розчаровання були зовсім не доступні для його вдачі (Фр., VII, 1951, 51);
Зрілість людська виростає з боротьби. Часто з боротьби з самим собою. Зі своїми сумнівами, ваганнями (Руд., Остання шабля, 1959, 91); Ми пройшли грозу залізну, й тільки той безсмертним став, хто у битві за Вітчизну без вагань життя віддав (Сос, Зел. світ, 1949, 117).
3. Непослідовність у поглядах, хитання. ..справедливість вимагає сказати, що, при всіх ваганнях Герцена між демократизмом і лібералізмом, демократ все ж брав у ньому гору (Ленін, 18, 1950, 11).

'''ІЛЮСТРАЦІЇ'''

[[Зображення:вагатися1.jpg|x140px]] [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [[Зображення:слово3.jpg|x140px]] [[Зображення:слово4.jpg|x140px]]

[[Категорія:Ва]]

Вагатися

2014-01-12T11:36:02Z

Куліш Юлія:

'''Вагатися, -гаюся, -єшся, '''''гл. ''Колебаться, не рѣшаться. ''От громада й присудила: комусь треба лізти у яму і подивитись, що там таке; всі вагаються. ''Рудч. Ск. II. 195.

[http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]

'''ВАГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.'''

1. Відчувати неспроможність відразу вирішити що-небудь; роздумуючи, схилятися то до одного, то до іншого рішення. З тої ночі, як сходились в лісі і поклали забрати панову землю, минув цілий тиждень, але люди вагались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 73); А Мар'яна стоїть біля порога, вагається: чи зараз відкритись матері, чи потім (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 480).

2. перен. Бути нестійким, непослідовним у діях; хитатися. Меншовики і есери весь час революції 1917 року тільки й робили, що вагались між буржуазією і пролетаріатом, ніколи не могли зайняти правильної позиції.. (Ленін, 28, 1951, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.

[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]

'''ВАГАТИСЯ'''
м'ятися, вагуватися, обр. тертися-м'ятися, д. варуватися; (перед рішенням) роздумувати; (перед дією) не ВАЖИТИСЯ; 3 ос. одн. ВАГАЄТЬСЯ, (хто) і хочеться і колеться кому.

[http://language.br.com.ua Словник української мови]

'''Вагання я''', с. 1. Дія за знач, вагатися. Антін спинився, глянув на жінку і по хвилині вагання в його зірвалось: — Я бачив сон (Коцюб., II, 1955, 287); Так не раз перемагати мушу Я вагання остогидлу мить (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 66).
2. Неспроможність відразу вирішити щось; роздумування. [Джонатан:] Невже не знаєш ти ні муки, ні вагання? (Л. Укр., III, 1952, 52); Здавалось, що вагання, нерішучість, слабість волі та розчаровання були зовсім не доступні для його вдачі (Фр., VII, 1951, 51);
Зрілість людська виростає з боротьби. Часто з боротьби з самим собою. Зі своїми сумнівами, ваганнями (Руд., Остання шабля, 1959, 91); Ми пройшли грозу залізну, й тільки той безсмертним став, хто у битві за Вітчизну без вагань життя віддав (Сос, Зел. світ, 1949, 117).
3. Непослідовність у поглядах, хитання. ..справедливість вимагає сказати, що, при всіх ваганнях Герцена між демократизмом і лібералізмом, демократ все ж брав у ньому гору (Ленін, 18, 1950, 11).

'''ІЛЮСТРАЦІЇ'''

[[Зображення:вагатися1.jpg|x140px]] [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [[Зображення:слово3.jpg|x140px]] [[Зображення:слово4.jpg|x140px]]

[[Категорія:Ва]]

Вагатися

2014-01-12T11:32:40Z

Куліш Юлія:

'''Вагатися, -гаюся, -єшся, '''''гл. ''Колебаться, не рѣшаться. ''От громада й присудила: комусь треба лізти у яму і подивитись, що там таке; всі вагаються. ''Рудч. Ск. II. 195.

[http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]

'''ВАГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.'''

1. Відчувати неспроможність відразу вирішити що-небудь; роздумуючи, схилятися то до одного, то до іншого рішення. З тої ночі, як сходились в лісі і поклали забрати панову землю, минув цілий тиждень, але люди вагались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 73); А Мар'яна стоїть біля порога, вагається: чи зараз відкритись матері, чи потім (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 480).

2. перен. Бути нестійким, непослідовним у діях; хитатися. Меншовики і есери весь час революції 1917 року тільки й робили, що вагались між буржуазією і пролетаріатом, ніколи не могли зайняти правильної позиції.. (Ленін, 28, 1951, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.

[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]

'''ВАГАТИСЯ'''
м'ятися, вагуватися, обр. тертися-м'ятися, д. варуватися; (перед рішенням) роздумувати; (перед дією) не ВАЖИТИСЯ; 3 ос. одн. ВАГАЄТЬСЯ, (хто) і хочеться і колеться кому.

[http://language.br.com.ua Словник української мови]

'''Вагання я''', с. 1. Дія за знач, вагатися. Антін спинився, глянув на жінку і по хвилині вагання в його зірвалось: — Я бачив сон (Коцюб., II, 1955, 287); Так не раз перемагати мушу Я вагання остогидлу мить (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 66).
2. Неспроможність відразу вирішити щось; роздумування. [Джонатан:] Невже не знаєш ти ні муки, ні вагання? (Л. Укр., III, 1952, 52); Здавалось, що вагання, нерішучість, слабість волі та розчаровання були зовсім не доступні для його вдачі (Фр., VII, 1951, 51);
Зрілість людська виростає з боротьби. Часто з боротьби з самим собою. Зі своїми сумнівами, ваганнями (Руд., Остання шабля, 1959, 91); Ми пройшли грозу залізну, й тільки той безсмертним став, хто у битві за Вітчизну без вагань життя віддав (Сос, Зел. світ, 1949, 117).
3. Непослідовність у поглядах, хитання. ..справедливість вимагає сказати, що, при всіх ваганнях Герцена між демократизмом і лібералізмом, демократ все ж брав у ньому гору (Ленін, 18, 1950, 11).

'''ІЛЮСТРАЦІЇ'''

[[Зображення:вагатися1.jpg|x140px]] [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [[Зображення:слово3.jpg|x140px]] [[Зображення:слово4.jpg|x140px]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Вагатися

2014-01-12T11:25:40Z

Куліш Юлія:

'''Вагатися, -гаюся, -єшся, '''''гл. ''Колебаться, не рѣшаться. ''От громада й присудила: комусь треба лізти у яму і подивитись, що там таке; всі вагаються. ''Рудч. Ск. II. 195.

[http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]

'''ВАГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.'''

1. Відчувати неспроможність відразу вирішити що-небудь; роздумуючи, схилятися то до одного, то до іншого рішення. З тої ночі, як сходились в лісі і поклали забрати панову землю, минув цілий тиждень, але люди вагались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 73); А Мар'яна стоїть біля порога, вагається: чи зараз відкритись матері, чи потім (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 480).

2. перен. Бути нестійким, непослідовним у діях; хитатися. Меншовики і есери весь час революції 1917 року тільки й робили, що вагались між буржуазією і пролетаріатом, ніколи не могли зайняти правильної позиції.. (Ленін, 28, 1951, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.

[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]

'''ВАГАТИСЯ'''
м'ятися, вагуватися, обр. тертися-м'ятися, д. варуватися; (перед рішенням) роздумувати; (перед дією) не ВАЖИТИСЯ; 3 ос. одн. ВАГАЄТЬСЯ, (хто) і хочеться і колеться кому.

[http://language.br.com.ua Словник української мови]

'''Вагання я''', с. 1. Дія за знач, вагатися. Антін спинився, глянув на жінку і по хвилині вагання в його зірвалось: — Я бачив сон (Коцюб., II, 1955, 287); Так не раз перемагати мушу Я вагання остогидлу мить (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 66).
2. Неспроможність відразу вирішити щось; роздумування. [Джонатан:] Невже не знаєш ти ні муки, ні вагання? (Л. Укр., III, 1952, 52); Здавалось, що вагання, нерішучість, слабість волі та розчаровання були зовсім не доступні для його вдачі (Фр., VII, 1951, 51);
Зрілість людська виростає з боротьби. Часто з боротьби з самим собою. Зі своїми сумнівами, ваганнями (Руд., Остання шабля, 1959, 91); Ми пройшли грозу залізну, й тільки той безсмертним став, хто у битві за Вітчизну без вагань життя віддав (Сос, Зел. світ, 1949, 117).
3. Непослідовність у поглядах, хитання. ..справедливість вимагає сказати, що, при всіх ваганнях Герцена між демократизмом і лібералізмом, демократ все ж брав у ньому гору (Ленін, 18, 1950, 11).

'''ІЛЮСТРАЦІЇ'''

[[Зображення:вагатися1.jpg|x140px]] [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [[Зображення:слово3.jpg|x140px]] [[Зображення:слово4.jpg|x140px]]

[[Категорія:Ва]]

Файл:Слово4.jpg

2014-01-12T11:23:26Z

Куліш Юлія:

Файл:Слово3.jpg

2014-01-12T11:23:14Z

Куліш Юлія:

Вагатися

2014-01-12T11:23:03Z

Куліш Юлія:

'''Вагатися, -гаюся, -єшся, '''''гл. ''Колебаться, не рѣшаться. ''От громада й присудила: комусь треба лізти у яму і подивитись, що там таке; всі вагаються. ''Рудч. Ск. II. 195.

[http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]

'''ВАГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.'''

1. Відчувати неспроможність відразу вирішити що-небудь; роздумуючи, схилятися то до одного, то до іншого рішення. З тої ночі, як сходились в лісі і поклали забрати панову землю, минув цілий тиждень, але люди вагались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 73); А Мар'яна стоїть біля порога, вагається: чи зараз відкритись матері, чи потім (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 480).

2. перен. Бути нестійким, непослідовним у діях; хитатися. Меншовики і есери весь час революції 1917 року тільки й робили, що вагались між буржуазією і пролетаріатом, ніколи не могли зайняти правильної позиції.. (Ленін, 28, 1951, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.

[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]

'''ВАГАТИСЯ'''
м'ятися, вагуватися, обр. тертися-м'ятися, д. варуватися; (перед рішенням) роздумувати; (перед дією) не ВАЖИТИСЯ; 3 ос. одн. ВАГАЄТЬСЯ, (хто) і хочеться і колеться кому.

[http://language.br.com.ua Словник української мови]

'''Вагання я''', с. 1. Дія за знач, вагатися. Антін спинився, глянув на жінку і по хвилині вагання в його зірвалось: — Я бачив сон (Коцюб., II, 1955, 287); Так не раз перемагати мушу Я вагання остогидлу мить (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 66).
2. Неспроможність відразу вирішити щось; роздумування. [Джонатан:] Невже не знаєш ти ні муки, ні вагання? (Л. Укр., III, 1952, 52); Здавалось, що вагання, нерішучість, слабість волі та розчаровання були зовсім не доступні для його вдачі (Фр., VII, 1951, 51);
Зрілість людська виростає з боротьби. Часто з боротьби з самим собою. Зі своїми сумнівами, ваганнями (Руд., Остання шабля, 1959, 91); Ми пройшли грозу залізну, й тільки той безсмертним став, хто у битві за Вітчизну без вагань життя віддав (Сос, Зел. світ, 1949, 117).
3. Непослідовність у поглядах, хитання. ..справедливість вимагає сказати, що, при всіх ваганнях Герцена між демократизмом і лібералізмом, демократ все ж брав у ньому гору (Ленін, 18, 1950, 11).

'''Ілюстрації
'''

[[Зображення:вагатися1.jpg|x140px]] [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [[Зображення:слово3.jpg|x140px]] [[Зображення:слово4.jpg|x140px]]

[[Категорія:Ва]]