Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Ведмедиха

2014-01-25T05:44:57Z

Кулик:

'''Ведмедиха, -хи, ведмедиця, -ці, '''''ж. ''Самка медвѣдя. «''Дам, каже ведмедиха, тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу.» ''Рудч. Ск. І. 134.

==Наукові відомості==
[http://www.npp-synevyr.net.ua/page22.html '''Ведмедиха''']
Розмножується карпатський бурий ведмідь порівняно повільно. Самка ведмедя в Карпатах народжує раз на два роки. Перший приплід вона приносить на четвертому році життя. До того ж, приплід самка дає не щороку, а тільки через рік. Самці стають статевозрілими в кінці другого року життя.

Перші ознаки гону проявляються в кінці травня – на початку червня. Переслідування самок самцями на північно-східному макросхилі Карпат відбувається переважно в червні; зокрема це спостерігали 4 і 16 червня 1974 року, 20 і 25 червня 1975 року. Хоча, залежно від трофічних і метеорологічних факторів, період спарювання може наступати раніше або затримуватися на кілька днів. Вагітність самки триває 7 місяців. Молоді з'являються з другої половини грудня до середини січня (на південних схилах), і до початку лютого (на північних). У молодих самок, особливо у тих, що приносять приплід уперше, малята з'являються у лютому і навіть у першій половині березня. Новонароджені ведмежата важать 450 – 550 г. Молодих у приплоді буває 1, дуже рідко 2, бродячі самки приплід не приносять. Ведмежата народжуються сліпими, з коротким негустим світло-сірим волосяним покривом, більшість - з широкою білою смугою на шиї. Під час виходу з барлоги довжина ведмежат збільшується до 280 – 300 мм, вага до 1,5 кг. Прозрівають через 30 – 35 діб після народження.

В післябарліжний період ростуть швидше і до кінця вересня досягають ваги 20 кг і більше. Збільшення ваги відбувається і далі, до залягання в барліг, особливо у випадку урожаю букових горішків. Цьоголітки в листопаді – грудні, маючи вагу 35 – 40 кг, у залежності від кліматичних умов і врожайності основних і продуктивних кормів, залягають у барліг разом із матір'ю.

Ведмежата відразу після народження можуть важити 340 – 680 г. Лише після 22 днів життя у них відкриваються очі. Перші місяці малята живляться молоком матері. Тому так важливо, щоб доросла самка, що залягає в сплячку, перед тим спожила значну кількість корму і нагромадила достатньої кількості жиру.

Новонароджені ведмежата покидають барліг через 2 – 3 місяці. Важать вони вже по 10 кг. Молоком матері ведмежата годуються всю весну, восени досягають ваги 30 – 40 кг, залягають на зиму з дорослою самкою в один барліг. Протягом наступних від півтора року до 3 вони мандрують разом з ведмедицею.

Повного росту ведмідь досягає на 8 – 12 році свого життя. Живе ведмідь у природних умовах до 30 – 35 років, у неволі довше.

==Харчування==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%B4%D1%8C_%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B9 '''Ведмедиха''']
Найтиповішими місцями життя бурого ведмедя є глухі ліси з буреломом, що перемежовуються з болотами, галявинами, водоймами. Під пологом лісу бурий ведмідь знаходить притулок, відкриті ділянки слугують йому місцями харчування. Велике значення для харчування ведмедів мають поля вівса.

Може ведмідь також і заходити в тундру та високогірні ліси; в Європі він віддає перевагу гірським лісам; в Північній Америці частіше зустрічається на відкритій місцевості — в тундрі, на альпійських луках, на узбережжі морів та великих озер.

Тримається ведмідь звичайно одинаком, самки — з ведмежатами різного віку. Самці та самки територіальні, індивідуальна ділянка в середньому має площу від 50 до 400 км² (в основному розмір залежить від концентрації харчових ресурсів), причому у самців ділянка у 6 —7 разів більша, ніж у самок. Кордони ділянки відмічаються запаховими відмітками та «задирами» — подряпинами на примітних деревах. Іноді ведмеді здійснюють сезонні кочівлі: так, в горах бурий ведмідь, починаючи з весни, харчується в долинах, де раніше сходить сніг, потім йде на альпійські луки, потім поступово спускається в лісовий пояс, де дозрівають ягоди та горіхи.

Влітку ведмідь влаштовується на відпочинок, лягаючи прямо на землю серед трави, чагарників, у моху, — тільки щоб місце було достатньо затишним та відокремленим. Восени ж ведмеді готують барліг для зимування. Але і в цьому випадку вони (особливо у південних частинах ареалу) можуть обмежуватись відкритим лігвом в густому ялиновому молодняку, біля великого дерева, або навіть на відкритій галявині, натягавши туди купу моху та ялинових гілок та склавши їх у вигляді велетенського гнізда. Часто барлоги розташовуються в ямах під захистом бурелому або коренів повалених дерев.

В деяких районах звірі риють глибокі барлоги в землі, а в горах займають печери та розщелини скель. Згори барліг заносить снігом, так що лишається тільки невеликий отвір для вентиляції, так зване «чоло». В сильні морози його краї вкриваються інеєм. Для барлогу ведмідь вибирає найбільш надійні, глухі куточки своєї території: наприклад, на острівці посеред великого болота. Сюди звір іноді приходить за кілька десятків кілометрів і, наближуючись, всіляко плутає сліди. Іноді у ведмедів трапляються улюблені місця зимівлі, куди вони збираються з великої території. Так, одного разу у Вологодській області (Росія) на ділянці близько 20 га було виявлено 12 барлогів.

Залежно від кліматичних та інших умов ведмеді знаходяться в барлогу з жовтня —листопада до березня —квітня, і навіть пізніше, тобто, приблизно, 5 —6 місяців. Довше всього в барлогу перебувають ведмедиці з новонародженими ведмежатами, менше за все — старі самці. В південних частинах ареалу з теплою та кормною зимою ведмеді можуть взагалі в сплячку на зиму не залягати.

Всупереч розповсюдженій думці, ведмеді в дійсну сплячку не впадають. Їхній стан правильніше назвати зимовим сном, тому що вони зберігають повну життєздатність, чутливість, у випадку небезпеки покидають барліг та, після блукань по лісу, займають новий. Однак звірі, що дрімають у барлозі, витрачають небагато енергії, існуючи винятково за рахунок накопиченого восени жиру: з нагуляної до зими кількості (до 180 кг) витрачається, в середньому, 80—90 кг. Зима для ведмедів тим більше важка, що їм важко ходити по глибокому снігу.

В деякі роки, через неврожай основних кормів, ведмеді не встигають восени достатньо вгодуватись, і взимку не залягають в сплячку. Через те вони стають бездомними «шатунами», і є дуже небезпечними для людини при зустрічі.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ведмедиха.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ведмедиха1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ведмедиха2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|8MJF26Xo}}
{{#ev:youtube|9XYhXN9CZcI}}
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ве]]

Вевірка

2014-01-25T05:26:33Z

Кулик:

'''Вевірка, вевюрка, -ки, '''''ж. ''Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Ви́вірка (лат. Sciurus від грец. σκιά — тінь, грец. οὐρά — хвіст) або білка — рід гризунів родини вивіркових. Вивірка пристосована до життя на деревах. Включає багато видів, поширених в лісах Європи, Азії й Америки. Вивірки належать до групи немишовидних гризунів.

==Надродові таксони==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Рід вивірка (Sciurus) є типовим для родини вивіркових (Sciuridae) та всіх його мотрійкових складових: триби Sciurini та підродини Sciurinae. У свою чергу, родина вивіркових є типовою для надродини вивіркуватих (Sciuroidea), підряду вивірковидих (Sciuromorpha) та групи підрядів «вивіркощелепні», або «сціурогнати» (Sciurognathi). Тобто, повна мотрійка має такий вигляд (цифри за [1]):

рід вивірка — Sciurus (один з 5-ти родів триби Sciurini)
триба вивірки — Sciurini (одна з двох триб підродини Sciurinae)
підродина вивіркові — Sciurinae (одна з 5-ти підродин родини Sciuridae)
родина вивіркові — Sciuridae (одна з трьох родин підряду Sciuromorpha)
підряд (або інфраряд) вивірковиді — Sciuromorpha (три родини)
групи підрядів (або підряд) «вивіркощелепні», або «сціурогнати» (Sciurognathi).

==Найближчі родові групи==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Найближчими до вивірок гризунами є чотири роди, що разом з вивіркою входять до складу триби Sciurini:

триба Sciurini
рід Microsciurus (3 види)
рід Rheithrosciurus (1 вид)
рід вивірка — Sciurus (28 видів)
рід Syntheosciurus (1 вид)
рід Tamiasciurus (3 види)

==Склад роду: підроди й види==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вивірка''']
Рід вивірка поділяють на 7 підродів та 30 видів. Номінативний підрід Sciurus s. str. включає 13 видів.

Типовим видом роду є вивірка лісова (Sciurus vulgaris).

Рід Sciurus
Підрід Tenes
Sciurus anomalus — Вивірка кавказька
Підрід Sciurus
Sciurus vulgaris — Вивірка звичайна
Sciurus lis — Вивірка японська
Sciurus carolinensis — Вивірка сіра
Sciurus aureogaster
Sciurus colliaei
Sciurus yucatanensis
Sciurus variegatoides
Sciurus deppei
Sciurus niger
Sciurus oculatus
Sciurus alleni
Sciurus nayaritensis
Sciurus arizonensis
Підрід Hesperosciurus
Sciurus griseus
Підрід Otosciurus
Sciurus aberti
Підрід Guerlinguetus
Sciurus granatensis
Sciurus richmondi
Sciurus aestuans
Sciurus gilvigularis
Sciurus ignitus
Sciurus ingrami
Sciurus pucheranii
Sciurus stramineus
Sciurus sanborni
Sciurus argentinius
Підрід Hadrosciurus
Sciurus flammifer
Sciurus pyrrhinus
Підрід Urosciurus
Sciurus igniventris
Sciurus spadiceus

В Україні, як і по всій Європі, поширений один вид цього роду — Вивірка звичайна (Sciurus vulgaris). Найближчий у географічному мірилі інший вид вивірок — вивірка кавказька (Sciurus anomalus), поширена у Грузії і в Закавказзі.

==Назва роду українською мовою==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вивірка''']

За словником Б. Грінченка, «Вивірка, -ки, ж. Бѣлка». В українській теріологічній літературі існує дві версії родової назви Sciurus. У хронології в теріологічних оглядах рід згадується так:

1920/1927 вивірка, білка (Шарлемань, 1920, 1927),
1925 вивірка (Храневич, 1925),
1928/1931 вивірка (Паночіні, 1931)
1938/1952/1965 білки (Мигулін, 1938; Корнєєв, 1952, 1965),
1956 білка, вивірка (Татаринов, 1956),
1983 білка, вивірка (Маркевич, Татарко, 1983),
1997 вивірка (Загороднюк, Покиньчереда, 1997),
1999–2006 вивірка (Загороднюк, 1999, 2004, 2006; Дулицкий, 2001),
2005/2006 вивірка (білка) (Делеган та ін., 2005; Булахов, Пахомов, 2006).

У працях до 1932 року і після 1991 переважає назва вивірка, у період 1933–1991 року назву «вивірка» ставили синонімом до «білка» або вилучали.

==Вивірка у художній літературі==
Вивірка доволі часто згадується в художній літературі, зокрема й українській. Наведемо кілька прикладів:
« Тут і там ставали ми, здержувані зчудовано блискавичними скоками вивірки по струнких соснах, і мовчали. »

Ольга Кобилянська, повість «Через кладку» (1913)
« Під час відпочинку Роман виліз на дерево і ганяв вивірку на невимовну втіху дівчаток »

Іван Ле, повість «Кленовий лист» (1960)
« Притулившись до дерева, я упродовж усієї боротьби розважаю: сонячна вивірка щастя мешкає поряд із тим, хто жадає володіти нею, однак переплигує на інше місце, як тільки людина намагається перехопити її собі в обладу. »

Олександр Кузьменко, замальовка «Зустріч» (1968)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|A6pYS_t2tsc}}
{{#ev:youtube|eFpWCvUtnM}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ве]]

Вевірка

2014-01-25T05:25:34Z

Кулик:

'''Вевірка, вевюрка, -ки, '''''ж. ''Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Ви́вірка (лат. Sciurus від грец. σκιά — тінь, грец. οὐρά — хвіст) або білка — рід гризунів родини вивіркових. Вивірка пристосована до життя на деревах. Включає багато видів, поширених в лісах Європи, Азії й Америки. Вивірки належать до групи немишовидних гризунів.

==Надродові таксони==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Рід вивірка (Sciurus) є типовим для родини вивіркових (Sciuridae) та всіх його мотрійкових складових: триби Sciurini та підродини Sciurinae. У свою чергу, родина вивіркових є типовою для надродини вивіркуватих (Sciuroidea), підряду вивірковидих (Sciuromorpha) та групи підрядів «вивіркощелепні», або «сціурогнати» (Sciurognathi). Тобто, повна мотрійка має такий вигляд (цифри за [1]):

рід вивірка — Sciurus (один з 5-ти родів триби Sciurini)
триба вивірки — Sciurini (одна з двох триб підродини Sciurinae)
підродина вивіркові — Sciurinae (одна з 5-ти підродин родини Sciuridae)
родина вивіркові — Sciuridae (одна з трьох родин підряду Sciuromorpha)
підряд (або інфраряд) вивірковиді — Sciuromorpha (три родини)
групи підрядів (або підряд) «вивіркощелепні», або «сціурогнати» (Sciurognathi).

==Найближчі родові групи==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Найближчими до вивірок гризунами є чотири роди, що разом з вивіркою входять до складу триби Sciurini:

триба Sciurini
рід Microsciurus (3 види)
рід Rheithrosciurus (1 вид)
рід вивірка — Sciurus (28 видів)
рід Syntheosciurus (1 вид)
рід Tamiasciurus (3 види)

==Склад роду: підроди й види==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вивірка''']
Рід вивірка поділяють на 7 підродів та 30 видів. Номінативний підрід Sciurus s. str. включає 13 видів.

Типовим видом роду є вивірка лісова (Sciurus vulgaris).

Рід Sciurus
Підрід Tenes
Sciurus anomalus — Вивірка кавказька
Підрід Sciurus
Sciurus vulgaris — Вивірка звичайна
Sciurus lis — Вивірка японська
Sciurus carolinensis — Вивірка сіра
Sciurus aureogaster
Sciurus colliaei
Sciurus yucatanensis
Sciurus variegatoides
Sciurus deppei
Sciurus niger
Sciurus oculatus
Sciurus alleni
Sciurus nayaritensis
Sciurus arizonensis
Підрід Hesperosciurus
Sciurus griseus
Підрід Otosciurus
Sciurus aberti
Підрід Guerlinguetus
Sciurus granatensis
Sciurus richmondi
Sciurus aestuans
Sciurus gilvigularis
Sciurus ignitus
Sciurus ingrami
Sciurus pucheranii
Sciurus stramineus
Sciurus sanborni
Sciurus argentinius
Підрід Hadrosciurus
Sciurus flammifer
Sciurus pyrrhinus
Підрід Urosciurus
Sciurus igniventris
Sciurus spadiceus

В Україні, як і по всій Європі, поширений один вид цього роду — Вивірка звичайна (Sciurus vulgaris). Найближчий у географічному мірилі інший вид вивірок — вивірка кавказька (Sciurus anomalus), поширена у Грузії і в Закавказзі.

==Назва роду українською мовою==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вивірка''']

За словником Б. Грінченка, «Вивірка, -ки, ж. Бѣлка». В українській теріологічній літературі існує дві версії родової назви Sciurus. У хронології в теріологічних оглядах рід згадується так:

1920/1927 вивірка, білка (Шарлемань, 1920, 1927),
1925 вивірка (Храневич, 1925),
1928/1931 вивірка (Паночіні, 1931)
1938/1952/1965 білки (Мигулін, 1938; Корнєєв, 1952, 1965),
1956 білка, вивірка (Татаринов, 1956),
1983 білка, вивірка (Маркевич, Татарко, 1983),
1997 вивірка (Загороднюк, Покиньчереда, 1997),
1999–2006 вивірка (Загороднюк, 1999, 2004, 2006; Дулицкий, 2001),
2005/2006 вивірка (білка) (Делеган та ін., 2005; Булахов, Пахомов, 2006).

У працях до 1932 року і після 1991 переважає назва вивірка, у період 1933–1991 року назву «вивірка» ставили синонімом до «білка» або вилучали.

==Вивірка у художній літературі==
Вивірка доволі часто згадується в художній літературі, зокрема й українській. Наведемо кілька прикладів:
« Тут і там ставали ми, здержувані зчудовано блискавичними скоками вивірки по струнких соснах, і мовчали. »

Ольга Кобилянська, повість «Через кладку» (1913)
« Під час відпочинку Роман виліз на дерево і ганяв вивірку на невимовну втіху дівчаток »

Іван Ле, повість «Кленовий лист» (1960)
« Притулившись до дерева, я упродовж усієї боротьби розважаю: сонячна вивірка щастя мешкає поряд із тим, хто жадає володіти нею, однак переплигує на інше місце, як тільки людина намагається перехопити її собі в обладу. »

Олександр Кузьменко, замальовка «Зустріч» (1968)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|A6pYS_t2tsc}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ве]]

Вевірка

2014-01-25T05:24:35Z

Кулик:

'''Вевірка, вевюрка, -ки, '''''ж. ''Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Ви́вірка (лат. Sciurus від грец. σκιά — тінь, грец. οὐρά — хвіст) або білка — рід гризунів родини вивіркових. Вивірка пристосована до життя на деревах. Включає багато видів, поширених в лісах Європи, Азії й Америки. Вивірки належать до групи немишовидних гризунів.

==Надродові таксони==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Рід вивірка (Sciurus) є типовим для родини вивіркових (Sciuridae) та всіх його мотрійкових складових: триби Sciurini та підродини Sciurinae. У свою чергу, родина вивіркових є типовою для надродини вивіркуватих (Sciuroidea), підряду вивірковидих (Sciuromorpha) та групи підрядів «вивіркощелепні», або «сціурогнати» (Sciurognathi). Тобто, повна мотрійка має такий вигляд (цифри за [1]):

рід вивірка — Sciurus (один з 5-ти родів триби Sciurini)
триба вивірки — Sciurini (одна з двох триб підродини Sciurinae)
підродина вивіркові — Sciurinae (одна з 5-ти підродин родини Sciuridae)
родина вивіркові — Sciuridae (одна з трьох родин підряду Sciuromorpha)
підряд (або інфраряд) вивірковиді — Sciuromorpha (три родини)
групи підрядів (або підряд) «вивіркощелепні», або «сціурогнати» (Sciurognathi).

==Найближчі родові групи==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Найближчими до вивірок гризунами є чотири роди, що разом з вивіркою входять до складу триби Sciurini:

триба Sciurini
рід Microsciurus (3 види)
рід Rheithrosciurus (1 вид)
рід вивірка — Sciurus (28 видів)
рід Syntheosciurus (1 вид)
рід Tamiasciurus (3 види)

==Склад роду: підроди й види==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вивірка''']
Рід вивірка поділяють на 7 підродів та 30 видів. Номінативний підрід Sciurus s. str. включає 13 видів.

Типовим видом роду є вивірка лісова (Sciurus vulgaris).

Рід Sciurus
Підрід Tenes
Sciurus anomalus — Вивірка кавказька
Підрід Sciurus
Sciurus vulgaris — Вивірка звичайна
Sciurus lis — Вивірка японська
Sciurus carolinensis — Вивірка сіра
Sciurus aureogaster
Sciurus colliaei
Sciurus yucatanensis
Sciurus variegatoides
Sciurus deppei
Sciurus niger
Sciurus oculatus
Sciurus alleni
Sciurus nayaritensis
Sciurus arizonensis
Підрід Hesperosciurus
Sciurus griseus
Підрід Otosciurus
Sciurus aberti
Підрід Guerlinguetus
Sciurus granatensis
Sciurus richmondi
Sciurus aestuans
Sciurus gilvigularis
Sciurus ignitus
Sciurus ingrami
Sciurus pucheranii
Sciurus stramineus
Sciurus sanborni
Sciurus argentinius
Підрід Hadrosciurus
Sciurus flammifer
Sciurus pyrrhinus
Підрід Urosciurus
Sciurus igniventris
Sciurus spadiceus

В Україні, як і по всій Європі, поширений один вид цього роду — Вивірка звичайна (Sciurus vulgaris). Найближчий у географічному мірилі інший вид вивірок — вивірка кавказька (Sciurus anomalus), поширена у Грузії і в Закавказзі.

==Назва роду українською мовою==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вивірка''']

За словником Б. Грінченка, «Вивірка, -ки, ж. Бѣлка». В українській теріологічній літературі існує дві версії родової назви Sciurus. У хронології в теріологічних оглядах рід згадується так:

1920/1927 вивірка, білка (Шарлемань, 1920, 1927),
1925 вивірка (Храневич, 1925),
1928/1931 вивірка (Паночіні, 1931)
1938/1952/1965 білки (Мигулін, 1938; Корнєєв, 1952, 1965),
1956 білка, вивірка (Татаринов, 1956),
1983 білка, вивірка (Маркевич, Татарко, 1983),
1997 вивірка (Загороднюк, Покиньчереда, 1997),
1999–2006 вивірка (Загороднюк, 1999, 2004, 2006; Дулицкий, 2001),
2005/2006 вивірка (білка) (Делеган та ін., 2005; Булахов, Пахомов, 2006).

У працях до 1932 року і після 1991 переважає назва вивірка, у період 1933–1991 року назву «вивірка» ставили синонімом до «білка» або вилучали.

==Вивірка у художній літературі==
Вивірка доволі часто згадується в художній літературі, зокрема й українській. Наведемо кілька прикладів:
« Тут і там ставали ми, здержувані зчудовано блискавичними скоками вивірки по струнких соснах, і мовчали. »

Ольга Кобилянська, повість «Через кладку» (1913)
« Під час відпочинку Роман виліз на дерево і ганяв вивірку на невимовну втіху дівчаток »

Іван Ле, повість «Кленовий лист» (1960)
« Притулившись до дерева, я упродовж усієї боротьби розважаю: сонячна вивірка щастя мешкає поряд із тим, хто жадає володіти нею, однак переплигує на інше місце, як тільки людина намагається перехопити її собі в обладу. »

Олександр Кузьменко, замальовка «Зустріч» (1968)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка2.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube.com/watch?v=A6pYS_t2tsc}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ве]]

Вевірка

2014-01-25T05:23:37Z

Кулик:

'''Вевірка, вевюрка, -ки, '''''ж. ''Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Ви́вірка (лат. Sciurus від грец. σκιά — тінь, грец. οὐρά — хвіст) або білка — рід гризунів родини вивіркових. Вивірка пристосована до життя на деревах. Включає багато видів, поширених в лісах Європи, Азії й Америки. Вивірки належать до групи немишовидних гризунів.

==Надродові таксони==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Рід вивірка (Sciurus) є типовим для родини вивіркових (Sciuridae) та всіх його мотрійкових складових: триби Sciurini та підродини Sciurinae. У свою чергу, родина вивіркових є типовою для надродини вивіркуватих (Sciuroidea), підряду вивірковидих (Sciuromorpha) та групи підрядів «вивіркощелепні», або «сціурогнати» (Sciurognathi). Тобто, повна мотрійка має такий вигляд (цифри за [1]):

рід вивірка — Sciurus (один з 5-ти родів триби Sciurini)
триба вивірки — Sciurini (одна з двох триб підродини Sciurinae)
підродина вивіркові — Sciurinae (одна з 5-ти підродин родини Sciuridae)
родина вивіркові — Sciuridae (одна з трьох родин підряду Sciuromorpha)
підряд (або інфраряд) вивірковиді — Sciuromorpha (три родини)
групи підрядів (або підряд) «вивіркощелепні», або «сціурогнати» (Sciurognathi).

==Найближчі родові групи==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Найближчими до вивірок гризунами є чотири роди, що разом з вивіркою входять до складу триби Sciurini:

триба Sciurini
рід Microsciurus (3 види)
рід Rheithrosciurus (1 вид)
рід вивірка — Sciurus (28 видів)
рід Syntheosciurus (1 вид)
рід Tamiasciurus (3 види)

==Склад роду: підроди й види==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вивірка''']
Рід вивірка поділяють на 7 підродів та 30 видів. Номінативний підрід Sciurus s. str. включає 13 видів.

Типовим видом роду є вивірка лісова (Sciurus vulgaris).

Рід Sciurus
Підрід Tenes
Sciurus anomalus — Вивірка кавказька
Підрід Sciurus
Sciurus vulgaris — Вивірка звичайна
Sciurus lis — Вивірка японська
Sciurus carolinensis — Вивірка сіра
Sciurus aureogaster
Sciurus colliaei
Sciurus yucatanensis
Sciurus variegatoides
Sciurus deppei
Sciurus niger
Sciurus oculatus
Sciurus alleni
Sciurus nayaritensis
Sciurus arizonensis
Підрід Hesperosciurus
Sciurus griseus
Підрід Otosciurus
Sciurus aberti
Підрід Guerlinguetus
Sciurus granatensis
Sciurus richmondi
Sciurus aestuans
Sciurus gilvigularis
Sciurus ignitus
Sciurus ingrami
Sciurus pucheranii
Sciurus stramineus
Sciurus sanborni
Sciurus argentinius
Підрід Hadrosciurus
Sciurus flammifer
Sciurus pyrrhinus
Підрід Urosciurus
Sciurus igniventris
Sciurus spadiceus

В Україні, як і по всій Європі, поширений один вид цього роду — Вивірка звичайна (Sciurus vulgaris). Найближчий у географічному мірилі інший вид вивірок — вивірка кавказька (Sciurus anomalus), поширена у Грузії і в Закавказзі.

==Назва роду українською мовою==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вивірка''']

За словником Б. Грінченка, «Вивірка, -ки, ж. Бѣлка». В українській теріологічній літературі існує дві версії родової назви Sciurus. У хронології в теріологічних оглядах рід згадується так:

1920/1927 вивірка, білка (Шарлемань, 1920, 1927),
1925 вивірка (Храневич, 1925),
1928/1931 вивірка (Паночіні, 1931)
1938/1952/1965 білки (Мигулін, 1938; Корнєєв, 1952, 1965),
1956 білка, вивірка (Татаринов, 1956),
1983 білка, вивірка (Маркевич, Татарко, 1983),
1997 вивірка (Загороднюк, Покиньчереда, 1997),
1999–2006 вивірка (Загороднюк, 1999, 2004, 2006; Дулицкий, 2001),
2005/2006 вивірка (білка) (Делеган та ін., 2005; Булахов, Пахомов, 2006).

У працях до 1932 року і після 1991 переважає назва вивірка, у період 1933–1991 року назву «вивірка» ставили синонімом до «білка» або вилучали.

==Вивірка у художній літературі==
Вивірка доволі часто згадується в художній літературі, зокрема й українській. Наведемо кілька прикладів:
« Тут і там ставали ми, здержувані зчудовано блискавичними скоками вивірки по струнких соснах, і мовчали. »

Ольга Кобилянська, повість «Через кладку» (1913)
« Під час відпочинку Роман виліз на дерево і ганяв вивірку на невимовну втіху дівчаток »

Іван Ле, повість «Кленовий лист» (1960)
« Притулившись до дерева, я упродовж усієї боротьби розважаю: сонячна вивірка щастя мешкає поряд із тим, хто жадає володіти нею, однак переплигує на інше місце, як тільки людина намагається перехопити її собі в обладу. »

Олександр Кузьменко, замальовка «Зустріч» (1968)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка2.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#http://yandex.ua/video/search?filmId=xVtJ90zyUXI&where=all&text=%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ве]]

Вевірка

2014-01-25T05:20:42Z

Кулик:

'''Вевірка, вевюрка, -ки, '''''ж. ''Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Ви́вірка (лат. Sciurus від грец. σκιά — тінь, грец. οὐρά — хвіст) або білка — рід гризунів родини вивіркових. Вивірка пристосована до життя на деревах. Включає багато видів, поширених в лісах Європи, Азії й Америки. Вивірки належать до групи немишовидних гризунів.

==Надродові таксони==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Рід вивірка (Sciurus) є типовим для родини вивіркових (Sciuridae) та всіх його мотрійкових складових: триби Sciurini та підродини Sciurinae. У свою чергу, родина вивіркових є типовою для надродини вивіркуватих (Sciuroidea), підряду вивірковидих (Sciuromorpha) та групи підрядів «вивіркощелепні», або «сціурогнати» (Sciurognathi). Тобто, повна мотрійка має такий вигляд (цифри за [1]):

рід вивірка — Sciurus (один з 5-ти родів триби Sciurini)
триба вивірки — Sciurini (одна з двох триб підродини Sciurinae)
підродина вивіркові — Sciurinae (одна з 5-ти підродин родини Sciuridae)
родина вивіркові — Sciuridae (одна з трьох родин підряду Sciuromorpha)
підряд (або інфраряд) вивірковиді — Sciuromorpha (три родини)
групи підрядів (або підряд) «вивіркощелепні», або «сціурогнати» (Sciurognathi).

==Найближчі родові групи==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Найближчими до вивірок гризунами є чотири роди, що разом з вивіркою входять до складу триби Sciurini:

триба Sciurini
рід Microsciurus (3 види)
рід Rheithrosciurus (1 вид)
рід вивірка — Sciurus (28 видів)
рід Syntheosciurus (1 вид)
рід Tamiasciurus (3 види)

==Склад роду: підроди й види==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вивірка''']
Рід вивірка поділяють на 7 підродів та 30 видів. Номінативний підрід Sciurus s. str. включає 13 видів.

Типовим видом роду є вивірка лісова (Sciurus vulgaris).

Рід Sciurus
Підрід Tenes
Sciurus anomalus — Вивірка кавказька
Підрід Sciurus
Sciurus vulgaris — Вивірка звичайна
Sciurus lis — Вивірка японська
Sciurus carolinensis — Вивірка сіра
Sciurus aureogaster
Sciurus colliaei
Sciurus yucatanensis
Sciurus variegatoides
Sciurus deppei
Sciurus niger
Sciurus oculatus
Sciurus alleni
Sciurus nayaritensis
Sciurus arizonensis
Підрід Hesperosciurus
Sciurus griseus
Підрід Otosciurus
Sciurus aberti
Підрід Guerlinguetus
Sciurus granatensis
Sciurus richmondi
Sciurus aestuans
Sciurus gilvigularis
Sciurus ignitus
Sciurus ingrami
Sciurus pucheranii
Sciurus stramineus
Sciurus sanborni
Sciurus argentinius
Підрід Hadrosciurus
Sciurus flammifer
Sciurus pyrrhinus
Підрід Urosciurus
Sciurus igniventris
Sciurus spadiceus

В Україні, як і по всій Європі, поширений один вид цього роду — Вивірка звичайна (Sciurus vulgaris). Найближчий у географічному мірилі інший вид вивірок — вивірка кавказька (Sciurus anomalus), поширена у Грузії і в Закавказзі.

==Назва роду українською мовою==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вивірка''']

За словником Б. Грінченка, «Вивірка, -ки, ж. Бѣлка». В українській теріологічній літературі існує дві версії родової назви Sciurus. У хронології в теріологічних оглядах рід згадується так:

1920/1927 вивірка, білка (Шарлемань, 1920, 1927),
1925 вивірка (Храневич, 1925),
1928/1931 вивірка (Паночіні, 1931)
1938/1952/1965 білки (Мигулін, 1938; Корнєєв, 1952, 1965),
1956 білка, вивірка (Татаринов, 1956),
1983 білка, вивірка (Маркевич, Татарко, 1983),
1997 вивірка (Загороднюк, Покиньчереда, 1997),
1999–2006 вивірка (Загороднюк, 1999, 2004, 2006; Дулицкий, 2001),
2005/2006 вивірка (білка) (Делеган та ін., 2005; Булахов, Пахомов, 2006).

У працях до 1932 року і після 1991 переважає назва вивірка, у період 1933–1991 року назву «вивірка» ставили синонімом до «білка» або вилучали.

==Вивірка у художній літературі==
Вивірка доволі часто згадується в художній літературі, зокрема й українській. Наведемо кілька прикладів:
« Тут і там ставали ми, здержувані зчудовано блискавичними скоками вивірки по струнких соснах, і мовчали. »

Ольга Кобилянська, повість «Через кладку» (1913)
« Під час відпочинку Роман виліз на дерево і ганяв вивірку на невимовну втіху дівчаток »

Іван Ле, повість «Кленовий лист» (1960)
« Притулившись до дерева, я упродовж усієї боротьби розважаю: сонячна вивірка щастя мешкає поряд із тим, хто жадає володіти нею, однак переплигує на інше місце, як тільки людина намагається перехопити її собі в обладу. »

Олександр Кузьменко, замальовка «Зустріч» (1968)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка2.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
http://yandex.ua/video/search?filmId=xVtJ90zyUXI&where=all&text=%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ве]]

Вевірка

2014-01-25T05:19:59Z

Кулик:

'''Вевірка, вевюрка, -ки, '''''ж. ''Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Ви́вірка (лат. Sciurus від грец. σκιά — тінь, грец. οὐρά — хвіст) або білка — рід гризунів родини вивіркових. Вивірка пристосована до життя на деревах. Включає багато видів, поширених в лісах Європи, Азії й Америки. Вивірки належать до групи немишовидних гризунів.

==Надродові таксони==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Рід вивірка (Sciurus) є типовим для родини вивіркових (Sciuridae) та всіх його мотрійкових складових: триби Sciurini та підродини Sciurinae. У свою чергу, родина вивіркових є типовою для надродини вивіркуватих (Sciuroidea), підряду вивірковидих (Sciuromorpha) та групи підрядів «вивіркощелепні», або «сціурогнати» (Sciurognathi). Тобто, повна мотрійка має такий вигляд (цифри за [1]):

рід вивірка — Sciurus (один з 5-ти родів триби Sciurini)
триба вивірки — Sciurini (одна з двох триб підродини Sciurinae)
підродина вивіркові — Sciurinae (одна з 5-ти підродин родини Sciuridae)
родина вивіркові — Sciuridae (одна з трьох родин підряду Sciuromorpha)
підряд (або інфраряд) вивірковиді — Sciuromorpha (три родини)
групи підрядів (або підряд) «вивіркощелепні», або «сціурогнати» (Sciurognathi).

==Найближчі родові групи==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вевірка''']
Найближчими до вивірок гризунами є чотири роди, що разом з вивіркою входять до складу триби Sciurini:

триба Sciurini
рід Microsciurus (3 види)
рід Rheithrosciurus (1 вид)
рід вивірка — Sciurus (28 видів)
рід Syntheosciurus (1 вид)
рід Tamiasciurus (3 види)

==Склад роду: підроди й види==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вивірка''']
Рід вивірка поділяють на 7 підродів та 30 видів. Номінативний підрід Sciurus s. str. включає 13 видів.

Типовим видом роду є вивірка лісова (Sciurus vulgaris).

Рід Sciurus
Підрід Tenes
Sciurus anomalus — Вивірка кавказька
Підрід Sciurus
Sciurus vulgaris — Вивірка звичайна
Sciurus lis — Вивірка японська
Sciurus carolinensis — Вивірка сіра
Sciurus aureogaster
Sciurus colliaei
Sciurus yucatanensis
Sciurus variegatoides
Sciurus deppei
Sciurus niger
Sciurus oculatus
Sciurus alleni
Sciurus nayaritensis
Sciurus arizonensis
Підрід Hesperosciurus
Sciurus griseus
Підрід Otosciurus
Sciurus aberti
Підрід Guerlinguetus
Sciurus granatensis
Sciurus richmondi
Sciurus aestuans
Sciurus gilvigularis
Sciurus ignitus
Sciurus ingrami
Sciurus pucheranii
Sciurus stramineus
Sciurus sanborni
Sciurus argentinius
Підрід Hadrosciurus
Sciurus flammifer
Sciurus pyrrhinus
Підрід Urosciurus
Sciurus igniventris
Sciurus spadiceus

В Україні, як і по всій Європі, поширений один вид цього роду — Вивірка звичайна (Sciurus vulgaris). Найближчий у географічному мірилі інший вид вивірок — вивірка кавказька (Sciurus anomalus), поширена у Грузії і в Закавказзі.

==Назва роду українською мовою==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Вивірка''']

За словником Б. Грінченка, «Вивірка, -ки, ж. Бѣлка». В українській теріологічній літературі існує дві версії родової назви Sciurus. У хронології в теріологічних оглядах рід згадується так:

1920/1927 вивірка, білка (Шарлемань, 1920, 1927),
1925 вивірка (Храневич, 1925),
1928/1931 вивірка (Паночіні, 1931)
1938/1952/1965 білки (Мигулін, 1938; Корнєєв, 1952, 1965),
1956 білка, вивірка (Татаринов, 1956),
1983 білка, вивірка (Маркевич, Татарко, 1983),
1997 вивірка (Загороднюк, Покиньчереда, 1997),
1999–2006 вивірка (Загороднюк, 1999, 2004, 2006; Дулицкий, 2001),
2005/2006 вивірка (білка) (Делеган та ін., 2005; Булахов, Пахомов, 2006).

У працях до 1932 року і після 1991 переважає назва вивірка, у період 1933–1991 року назву «вивірка» ставили синонімом до «білка» або вилучали.

==Вивірка у художній літературі==
Вивірка доволі часто згадується в художній літературі, зокрема й українській. Наведемо кілька прикладів:
« Тут і там ставали ми, здержувані зчудовано блискавичними скоками вивірки по струнких соснах, і мовчали. »

Ольга Кобилянська, повість «Через кладку» (1913)
« Під час відпочинку Роман виліз на дерево і ганяв вивірку на невимовну втіху дівчаток »

Іван Ле, повість «Кленовий лист» (1960)
« Притулившись до дерева, я упродовж усієї боротьби розважаю: сонячна вивірка щастя мешкає поряд із тим, хто жадає володіти нею, однак переплигує на інше місце, як тільки людина намагається перехопити її собі в обладу. »

Олександр Кузьменко, замальовка «Зустріч» (1968)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вевірка2.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
[http://yandex.ua/video/search?filmId=xVtJ90zyUXI&where=all&text=%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 '''Вивірка''']

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ве]]

Ванберець

2014-01-22T08:47:37Z

Кулик:

'''Ванберець, -рцю, '''''м. ''Инбирь. ''Настою вам, братці, горілку у пляшці із перцем, ванберцем.... ''Чуб. V. 473.

==Історичні відомості==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%B1%D0%B8%D1%80_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29'''Ванберець''']
Імбир (Zingiber) — рід однодольних рослин родини імбирних. Рід містить багато рослин з лікарським і кулінарним значенням, що ростуть в багатьох частинах світу. Найвідоміший вид — садовий імбир (інколи лікарський або аптечний, Z. officinale).
Різні види імбира мають різне використання в кулінарії, наприклад, японський імбир (Z. myoga) вирощується заради стебла і квіток. Кореневище садового імбиру є відоме як класичні спеції (що часто називається просто «імбиром») і може використовуватися свіжим, зацукрованим або висушеним та перемеленим в пудру.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ванберець.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ванберець1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ванберець2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Імбирь.jpg|x140px]]

==Імбир як народний засіб лікування==
[http://albioniko.kiev.ua/ciljushhi-vlastivosti-imbiru/'''Ванберець''']

Імбир давно зарекомендував себе як відмінний дієвий засіб для поліпшення загального стану організму, підвищення імунітету. Це обумовлено тим, що корінь рослини містить високу концентрацію вітамінів А, С, В1 і В2, магнію, кальцію, цинку і фосфору, ефірних масел і амінокислот.
У народній медицині прийнято використовувати кореневища імбиру у вигляді порошків, відварів, настоїв і, звичайно ж, настоянок. Всі ці кошти ефективно справляються з холестерином, алергічними реакціями, простудними захворюваннями. Корисно приймати імбир при кишково-шлункових патологіях, метеоризмі, інфекціях. Кореневище рослини володіють високими потогінними і сечогінними властивостями, тонізує організм, заспокоює нервову систему.
Імбир в свіжому вигляді допомагає налагодити травлення, вивести токсини. Достатньо з’їдати перед прийомом їжі чайну ложку подрібненого кореневища. Також у свіжому вигляді корінь має здатність знімати зубний біль. Для цього слід просто покласти шматочок у рот біля запаленого ділянки ротової порожнини. Імбир володіє заспокійливим, антибактеріальним і протизапальним ефектом.
Порошок з кореневищ найчастіше використовуються для зняття всіляких больових відчуттів. Компреси володіють хорошим зігріваючим ефектом, тому їх можна застосовувати для лікування суглобів, розтягнення м’язів і зв’язок. Три чайні ложки порошку імбиру перемішати з десертною ложкою гострого перцю і сто грамами теплої води. Отриману суміш слід наносити на хворі ділянки, витримувати двадцять хвилин. Для кращого ефекту воду можна замінити соняшниковим або кунжутним маслом.
Для зняття відчуття втоми корисно приймати імбирні ванни. У літрі води покіпятіть три столові ложки порошку, влити у ванну з водою. Процедуру найкраще здійснювати перед сном. Необхідно полежати в цілющої рідини близько двадцяти хвилин. Після цього м’язи розслаблюються, знімається напруга і втома.
Імбирний чай добре допомагає від нудоти, тому його рекомендується пити при закачуванні. Десертну ложку порошку потрібно розбавити склянкою води або зеленого чаю. Пити теплим маленькими ковточками. Для поліпшення смаку допускається додати трохи меду.
Незважаючи на відмінні цілющі властивості імбиру, від нього слід все ж відмовитися при гострих шлункових захворюваннях, вагітності і годуванні груддю.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Ва]]

Ванберець

2014-01-22T08:46:58Z

Кулик:

'''Ванберець, -рцю, '''''м. ''Инбирь. ''Настою вам, братці, горілку у пляшці із перцем, ванберцем.... ''Чуб. V. 473.

==Історичні відомості==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%B1%D0%B8%D1%80_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29'''Ванберець''']
Імбир (Zingiber) — рід однодольних рослин родини імбирних. Рід містить багато рослин з лікарським і кулінарним значенням, що ростуть в багатьох частинах світу. Найвідоміший вид — садовий імбир (інколи лікарський або аптечний, Z. officinale).
Різні види імбира мають різне використання в кулінарії, наприклад, японський імбир (Z. myoga) вирощується заради стебла і квіток. Кореневище садового імбиру є відоме як класичні спеції (що часто називається просто «імбиром») і може використовуватися свіжим, зацукрованим або висушеним та перемеленим в пудру.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ванберець.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ванберець1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ванберець2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Імбирь.jpg|x140px]]

==Імбир як народний засіб лікування==
[http://albioniko.kiev.ua/ciljushhi-vlastivosti-imbiru/'''Ванберець''']

[Імбир давно зарекомендував себе як відмінний дієвий засіб для поліпшення загального стану організму, підвищення імунітету. Це обумовлено тим, що корінь рослини містить високу концентрацію вітамінів А, С, В1 і В2, магнію, кальцію, цинку і фосфору, ефірних масел і амінокислот.
У народній медицині прийнято використовувати кореневища імбиру у вигляді порошків, відварів, настоїв і, звичайно ж, настоянок. Всі ці кошти ефективно справляються з холестерином, алергічними реакціями, простудними захворюваннями. Корисно приймати імбир при кишково-шлункових патологіях, метеоризмі, інфекціях. Кореневище рослини володіють високими потогінними і сечогінними властивостями, тонізує організм, заспокоює нервову систему.
Імбир в свіжому вигляді допомагає налагодити травлення, вивести токсини. Достатньо з’їдати перед прийомом їжі чайну ложку подрібненого кореневища. Також у свіжому вигляді корінь має здатність знімати зубний біль. Для цього слід просто покласти шматочок у рот біля запаленого ділянки ротової порожнини. Імбир володіє заспокійливим, антибактеріальним і протизапальним ефектом.
Порошок з кореневищ найчастіше використовуються для зняття всіляких больових відчуттів. Компреси володіють хорошим зігріваючим ефектом, тому їх можна застосовувати для лікування суглобів, розтягнення м’язів і зв’язок. Три чайні ложки порошку імбиру перемішати з десертною ложкою гострого перцю і сто грамами теплої води. Отриману суміш слід наносити на хворі ділянки, витримувати двадцять хвилин. Для кращого ефекту воду можна замінити соняшниковим або кунжутним маслом.
Для зняття відчуття втоми корисно приймати імбирні ванни. У літрі води покіпятіть три столові ложки порошку, влити у ванну з водою. Процедуру найкраще здійснювати перед сном. Необхідно полежати в цілющої рідини близько двадцяти хвилин. Після цього м’язи розслаблюються, знімається напруга і втома.
Імбирний чай добре допомагає від нудоти, тому його рекомендується пити при закачуванні. Десертну ложку порошку потрібно розбавити склянкою води або зеленого чаю. Пити теплим маленькими ковточками. Для поліпшення смаку допускається додати трохи меду.
Незважаючи на відмінні цілющі властивості імбиру, від нього слід все ж відмовитися при гострих шлункових захворюваннях, вагітності і годуванні груддю.]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Ва]]

Файл:Імбирь.jpg

2014-01-22T08:46:18Z

Кулик:

Вакса

2014-01-22T08:40:56Z

Кулик:

'''Вакса, -си, '''''ж. ''Вакса. Уман. І. 62.

[[Категорія:Ва]]
==Сучасні словники==
[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=6399 ''' ВАКСА ''']
*вакса; ж.
(лат.)
1. Розріджений стан газу.
2. Простір без речовини.

[http://sum.in.ua/s/vaksa ''' ВАКСА ''']

*ВАКСА, и, жін. Чорна мазь для чищення шкіряного взуття. Загнибіда нарядився у новий сукняний убір і ..чоботи до вакси, на рипу (Панас Мирний, III, 1954, 82); Шагайда побачив лише одного безногого грека в тюбетейці, що дрімав біля своїх щіток і пуделок з ваксою (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 155); * У порівняннях. Море здавалося там зовсім чорним, як вакса (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 277).

[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356202.html ''' ВАКСА ''']

*ді́ло труба́ (таба́к, ва́кса) чиє, ірон. Комусь зовсім погано; у когось дуже погані, зовсім безнадійні справи. Кукса хоч і п’яний був, але подумав трохи і бачить, що діло його труба (В. Кучер); (Хома:) Ваші бороняться. Тількитабак діло їхнє: стрілять нічим! (Я. Мамонтов); — Який перший потяг, з тим і їду. — Хм. Діло вакса,— кінчив Черв’як (І. Микитенко). ді́ло тютюно́м па́хне. Він раніше за нас… пронюхав, що його діло тютюном пахне (Д. Прилюк).

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD ''' ВАКСА ''']
*Гуталин, или вакса — мазь для чистки обуви, изобретённая во Франции при Карле II. Приготовлялась из яйца, сбитого с печной сажей и разведённого в уксусе или пиве. Ныне распространена «английская» вакса. Главные составные части: костяная сажа,воск, льняное масло, терпентинное масло, патока, шеллак и др. Рецептов для приготовления ваксы множество; в одни входит сажа, в другие анилиновые краски и пр.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: вакса 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: вакса 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: вакса 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: вакса 4.jpg|x140px]]
|}

==Саморобна вакса==
[http://www.lformula.ru/index.php?part=him003&page=045 ''' ВАКСА ''']
Патоки 500 г
Чорної паленої кістки 500 г
Сірчаної кислоти 200 г
Каустичної соди 200 г
Риб'ячого жиру 1000 г
Змішати патоку з паленої кісткою і повільно додавати кислоту. Залишити стояти , поки не припиниться виділення піни , за часами перемішуючи. Окремо розчинити каустичну соду в невеликій кількості води і , поступово перемішуючи , додати риб'ячий жир , поки склад не перетвориться на мило. Після цього додати поступово , при перемішуванні , суміш кістяний золи і сірчаної кислоти до подученний милу.
Розмішувати , поки не вийде однорідний крем , після чого розлити в баночки.
==Див. також==
*[http://www.poetomu.ru/publ/zhurnal/glazami_rebjonka/chto_takoe_vaksa/6-1-0-243]. Что такое вакса?

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Калач

2014-01-22T08:14:40Z

Кулик:

'''Калач, -ча''''', м. ''1) Калачъ. ''За багачем сам чорт з калачем. ''Ном. № 142З. ''Чужим діткам дулі, а нашому калачі, щоб спало уночі. ''Мет. 3. ''Вип’є коряк меду чи горілки, калачем закупіть. ''К. ЧР. 273. 2) Дѣтская игра, въ которой лежащій внизъ лицомъ ребенокъ, имѣя на своей спинѣ пальцы сидящихъ вокругъ дѣтей, угадываетъ по счету словъ пѣсни, на чьемъ пальцѣ остановилось кольцо. Чуб. III. 99. Ум. '''Калачик. '''
[[Категорія:Ка]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/Kalach '''Калач''' Академічний тлумачний словник]

'''КАЛАЧ, а''', чол. Білий хліб особливої форми, випечений із крученого й переплетеного тіста. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 81); Пекарня і справді чудова: тут.. буханці, вергуни, калачі, пампухи, балабушки (Марко Вовчок, VI, 1956, 283); Пішла й тітка Мотрона глянути до печі: чи присмагли калачі (Яків Качура, II, 1958, 12).
♦ '''Калачем''' не заманити див. заманювати.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калач01.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калач02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калач03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калач04.jpg|x140px]]
|}
==Як спекти калач==
[http://ehow.in.ua/29397-yak-spekti-kalach.html '''Калач''']
Смачний і ароматний пшеничний хліб, що випікається з рідкого тіста - це калач. Калачі у вигляді замку з дужкою пекли з незапам'ятних часів на Русі. Сьогодні велику популярність отримали здобні калачі, що нагадують булочки. У тісто калача можна додати родзинки. Рецептура приготування не складна.
Вам знадобиться

1 кг. пшеничного борошна
0,5 склянки цукру
1 чайна ложка солі
250 г вершкового масла
1 стакан молока
3 яйця
12 г сухих дріжджів

Інструкція
1
Підігрійте молоко до 40 градусів.
2
Покладіть в молоко 1 чайну ложку цукру.
3
Розведіть дріжджі в теплому молоці.
4
Добре розмішайте і залишіть, щоб дріжджі почали "ходити ".
5
Муку просійте.
6
Масло розтопіть.
7
Від двох яєць відокремте білок від жовтка.
8
Змішайте яйце з жовтками і збийте.
9
У борошно влийте дріжджі, яйця і масло, додайте сіль, цукор і ретельно розмішайте.
10
Вимішуйте тісто 10-15 хвилин.
11
Закрийте тісто рушником і поставте в тепле місце для підняття на 2-2,5 години.
12
піднялося тісто розділіть на 4 частини.
13
Скачайте колобки, потім руками розкачайте колобок в дугу, потовщену в середині.
14
Змастіть деко маслом.
15
Викладіть на лист тісто у вигляді калача.
16
Накрийте деко рушником і поставте підніматися калачі в тепле місце на 30 хвилин.
17
Змастіть калачі яєчним білком і відправте в духовку для випікання .
18
Випікайте при 180 градусах 35-45 хвилин.
19
Готові калачі дістаньте з духовки і охолодіть, накривши рушником.

Зверніть увагу
Консистенція тіста повинна бути не густа і не рідка.

Корисні поради
Чим довше будете вимішувати тісто, тим пишною вийде випічка.

==Див. також==
*[http://www.sprite.org.ua/publ/45-1-0-1115 Прислів’я та приказки про їжу, хліб]
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Калач '''Калач''' Матеріали з Вікіпедії]
*[http://musart.org.ua/ukr-obryadova-jizha.htm Українська обрядова їжа]
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Кальний

2014-01-22T08:08:05Z

Кулик:

'''Кальний, -а, -е. '''Грязный, нечистый. ''В ремесника золота рука, та кальний рот. ''Ном. № 410. ''Як загнали ляхів в кальнії болота. ''Лукаш. 57. ''Шлях кальний, коні ледвеледве сунуть. ''Мир. ХРВ. 298. См. '''Калний. '''
КАЛЬНИЙ
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/kaljnyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КАЛЬНИЙ, а, е, розм. Те саме, що брудний; заболочений. Еней з Сивиллою своєю.. Кальною річкою сією На той бік в пекло попливли (Іван Котляревський, I, 1952, 133); Іван повернув коней — і не забарилися вони скритися в кальних городських вулицях... (Панас Мирний, I, 1954, 357); Осінній шлях... Кальний осінній шлях (Леонід Первомайський, I, 1958, 311).

===[http://tlumach.com.ua/slovnyk_movy_stusa/page/kalnyy.301 ТЛУМАЧ]===
КАЛЬНИЙ (калний), -а, -е, розм. Брудний, заболочений. ...хоч на мить відкатити калні рукави і забуть кочегарку, і багра, і гамір. (ЗД:95); Несамовито-синій вороновий розкрилений скоропис напівкільний – душі твоєї витлілі окрушини – з кального сонця приспадає тихо... (ЗД:140)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Заболочена річка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Річка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Болото.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Ка]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Кальний

2014-01-22T08:06:59Z

Кулик:

'''Кальний, -а, -е. '''Грязный, нечистый. ''В ремесника золота рука, та кальний рот. ''Ном. № 410. ''Як загнали ляхів в кальнії болота. ''Лукаш. 57. ''Шлях кальний, коні ледвеледве сунуть. ''Мир. ХРВ. 298. См. '''Калний. '''
КАЛЬНИЙ
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/kaljnyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КАЛЬНИЙ, а, е, розм. Те саме, що брудний; заболочений. Еней з Сивиллою своєю.. Кальною річкою сією На той бік в пекло попливли (Іван Котляревський, I, 1952, 133); Іван повернув коней — і не забарилися вони скритися в кальних городських вулицях... (Панас Мирний, I, 1954, 357); Осінній шлях... Кальний осінній шлях (Леонід Первомайський, I, 1958, 311).

===[http://tlumach.com.ua/slovnyk_movy_stusa/page/kalnyy.301 ТЛУМАЧ]===
КАЛЬНИЙ (калний), -а, -е, розм. Брудний, заболочений. ...хоч на мить відкатити калні рукави і забуть кочегарку, і багра, і гамір. (ЗД:95); Несамовито-синій вороновий розкрилений скоропис напівкільний – душі твоєї витлілі окрушини – з кального сонця приспадає тихо... (ЗД:140)

==Ілюстрації==
[Файл:Заболочена річка.jpg|x140px] [Файл:Річка.jpg|x140px] [Файл:Болото.jpg|x140px]

[[Категорія:Ка]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Кальний

2014-01-22T08:06:32Z

Кулик:

'''Кальний, -а, -е. '''Грязный, нечистый. ''В ремесника золота рука, та кальний рот. ''Ном. № 410. ''Як загнали ляхів в кальнії болота. ''Лукаш. 57. ''Шлях кальний, коні ледвеледве сунуть. ''Мир. ХРВ. 298. См. '''Калний. '''
КАЛЬНИЙ
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/kaljnyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КАЛЬНИЙ, а, е, розм. Те саме, що брудний; заболочений. Еней з Сивиллою своєю.. Кальною річкою сією На той бік в пекло попливли (Іван Котляревський, I, 1952, 133); Іван повернув коней — і не забарилися вони скритися в кальних городських вулицях... (Панас Мирний, I, 1954, 357); Осінній шлях... Кальний осінній шлях (Леонід Первомайський, I, 1958, 311).

===[http://tlumach.com.ua/slovnyk_movy_stusa/page/kalnyy.301 ТЛУМАЧ]===
КАЛЬНИЙ (калний), -а, -е, розм. Брудний, заболочений. ...хоч на мить відкатити калні рукави і забуть кочегарку, і багра, і гамір. (ЗД:95); Несамовито-синій вороновий розкрилений скоропис напівкільний – душі твоєї витлілі окрушини – з кального сонця приспадає тихо... (ЗД:140)

==Ілюстрації==
{|[Файл:Заболочена річка.jpg|x140px]|[Файл:Річка.jpg|x140px]|[Файл:Болото.jpg|x140px]]|}

[[Категорія:Ка]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Кальний

2014-01-22T08:05:27Z

Кулик:

'''Кальний, -а, -е. '''Грязный, нечистый. ''В ремесника золота рука, та кальний рот. ''Ном. № 410. ''Як загнали ляхів в кальнії болота. ''Лукаш. 57. ''Шлях кальний, коні ледвеледве сунуть. ''Мир. ХРВ. 298. См. '''Калний. '''
КАЛЬНИЙ
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/kaljnyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КАЛЬНИЙ, а, е, розм. Те саме, що брудний; заболочений. Еней з Сивиллою своєю.. Кальною річкою сією На той бік в пекло попливли (Іван Котляревський, I, 1952, 133); Іван повернув коней — і не забарилися вони скритися в кальних городських вулицях... (Панас Мирний, I, 1954, 357); Осінній шлях... Кальний осінній шлях (Леонід Первомайський, I, 1958, 311).

===[http://tlumach.com.ua/slovnyk_movy_stusa/page/kalnyy.301 ТЛУМАЧ]===
КАЛЬНИЙ (калний), -а, -е, розм. Брудний, заболочений. ...хоч на мить відкатити калні рукави і забуть кочегарку, і багра, і гамір. (ЗД:95); Несамовито-синій вороновий розкрилений скоропис напівкільний – душі твоєї витлілі окрушини – з кального сонця приспадає тихо... (ЗД:140)

==Ілюстрації==
[[Файл:Заболочена річка.jpg|x140px]
[Файл:Річка.jpg|x140px]
[Файл:Болото.jpg|x140px]]

[[Категорія:Ка]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Кальний

2014-01-22T08:05:10Z

Кулик:

'''Кальний, -а, -е. '''Грязный, нечистый. ''В ремесника золота рука, та кальний рот. ''Ном. № 410. ''Як загнали ляхів в кальнії болота. ''Лукаш. 57. ''Шлях кальний, коні ледвеледве сунуть. ''Мир. ХРВ. 298. См. '''Калний. '''
КАЛЬНИЙ
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/kaljnyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КАЛЬНИЙ, а, е, розм. Те саме, що брудний; заболочений. Еней з Сивиллою своєю.. Кальною річкою сією На той бік в пекло попливли (Іван Котляревський, I, 1952, 133); Іван повернув коней — і не забарилися вони скритися в кальних городських вулицях... (Панас Мирний, I, 1954, 357); Осінній шлях... Кальний осінній шлях (Леонід Первомайський, I, 1958, 311).

===[http://tlumach.com.ua/slovnyk_movy_stusa/page/kalnyy.301 ТЛУМАЧ]===
КАЛЬНИЙ (калний), -а, -е, розм. Брудний, заболочений. ...хоч на мить відкатити калні рукави і забуть кочегарку, і багра, і гамір. (ЗД:95); Несамовито-синій вороновий розкрилений скоропис напівкільний – душі твоєї витлілі окрушини – з кального сонця приспадає тихо... (ЗД:140)

==Ілюстрації==
[[Файл:Заболочена річка.jpg|x140px]|[Файл:Річка.jpg|x140px]|[Файл:Болото.jpg|x140px]]

[[Категорія:Ка]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Кальний

2014-01-22T08:04:32Z

Кулик:

'''Кальний, -а, -е. '''Грязный, нечистый. ''В ремесника золота рука, та кальний рот. ''Ном. № 410. ''Як загнали ляхів в кальнії болота. ''Лукаш. 57. ''Шлях кальний, коні ледвеледве сунуть. ''Мир. ХРВ. 298. См. '''Калний. '''
КАЛЬНИЙ
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/kaljnyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КАЛЬНИЙ, а, е, розм. Те саме, що брудний; заболочений. Еней з Сивиллою своєю.. Кальною річкою сією На той бік в пекло попливли (Іван Котляревський, I, 1952, 133); Іван повернув коней — і не забарилися вони скритися в кальних городських вулицях... (Панас Мирний, I, 1954, 357); Осінній шлях... Кальний осінній шлях (Леонід Первомайський, I, 1958, 311).

===[http://tlumach.com.ua/slovnyk_movy_stusa/page/kalnyy.301 ТЛУМАЧ]===
КАЛЬНИЙ (калний), -а, -е, розм. Брудний, заболочений. ...хоч на мить відкатити калні рукави і забуть кочегарку, і багра, і гамір. (ЗД:95); Несамовито-синій вороновий розкрилений скоропис напівкільний – душі твоєї витлілі окрушини – з кального сонця приспадає тихо... (ЗД:140)

==Ілюстрації==
[[Файл:Заболочена річка.jpg|x140px] | [Файл:Річка.jpg|x140px] | [Файл:Болото.jpg|x140px]]

[[Категорія:Ка]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Болото.jpg

2014-01-22T08:04:10Z

Кулик:

Файл:Річка.jpg

2014-01-22T08:02:22Z

Кулик:

Файл:Заболочена річка.jpg

2014-01-22T08:01:36Z

Кулик:

Кадриль

2014-01-22T07:58:51Z

Кулик:

'''Кадри́ль, -лі, '''''ж. ''Кадриль. ''Боярин насилу розігнав гурт, щоб поставити молодих до першої кадрилі. ''Левиц. І. 187.
==Сучасні словники==
Кадриль - танець для чотирьох пар, популярний у 19-му столітті. Поширений в Україні. Розмір 2/4 або 6/8
Складається з 5 (або 6) фіґур - кожна яка має свою назву та відповідну музику.
штани
літо
курочка
пастушка
фінал

КАДРИЛЬ
кадриль; ж. (фр.)танок із шести фігур, поширений у багатьох народів Європи, який виконують пари, що стоять одна навпроти одної.

==Ілюстрації==
[[Зображення: кадриль 1 .jpeg|x140px]] [[Зображення: кадриль 2 .jpeg|x140px]] [[Зображення: кадриль 3 .jpeg|x140px]] [[Зображення: iкадриль 4 .jpeg|x140px]]
==Див. також==
Кадриль свого часу завоювала велику любов не тільки у себе на батьківщині, а й далеко за її межами. Навчитися танцювати кадриль входило в обов'язок кожного вихованого хлопця і кожної благородної дівчини. Це танець парний, виповнюється разом з партнером рухом по колу. Кадриль ділиться на кругову і кутову. Кадриль включає в себе безліч фігур, які мають свою назву і характер.
Інструкція
1.Фігура перша: знайомство. Встаньте з партнером один напроти одного. Партнерка стоїть праворуч, а партнер ліворуч від глядачів. Пройдіть до центру кімнати, привітайтеся правою рукою, зробіть кілька обертань, використовуючи простий крок з каблука і потрійний притупування, а потім розійдіться.
2.Фігура друга: прогулянка. Разом з партнером йдіть по колу, виконуючи по чотири простих кроки з потрійним притупуванням. Поверніться на місце, зробивши повне коло. На місці зробіть обертання разом з партнером в обидві сторони. Потім розійдіться в сторони.
3.Фігура третя: прощальна.
Встаньте в пару з партнером в центрі кімнати, виконайте разом обертання, потім підніміть руки, утворюючи ворота. Через сформований вашими руками "струмочок" повинна пройти четверта пара і партнери прощаються, розходячись по своїх місцях. Те ж саме робить третя і другої пари. Останніми прощаються партнери першої пари.
4.Фігура четверта: обходка. Виконайте разом з партнером кроки по квадрату, не повертаючись один до одного. У підсумку ви з партером опинитеся один напроти одного. В кінці руху візьміться за руки.
5.Фігура п'ята: припадання. Зробіть з партнером пружинисте рух. Потім зробіть крок назустріч один одному на напівзігнутих ногах. Випрямитеся і повторіть знову, пом'якшуючи коліно. Повторіть рух кілька разів одночасно з партнером.
6.Фігура шоста: зміна. Пройдіть мимо свого партнера до іншого. Те ж саме робить ваш партнер. Таким чином, ви змінюєтеся парами. Ідіть по колу, змінюючи партнерів, поки не опинитеся віч-на-віч зі своїм партнером.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Ка]]

Кадриль

2014-01-22T07:57:59Z

Кулик:

'''Кадри́ль, -лі, '''''ж. ''Кадриль. ''Боярин насилу розігнав гурт, щоб поставити молодих до першої кадрилі. ''Левиц. І. 187.
==Сучасні словники==
Кадриль - танець для чотирьох пар, популярний у 19-му столітті. Поширений в Україні. Розмір 2/4 або 6/8
Складається з 5 (або 6) фіґур - кожна яка має свою назву та відповідну музику.
штани
літо
курочка
пастушка
фінал

КАДРИЛЬ
кадриль; ж. (фр.)танок із шести фігур, поширений у багатьох народів Європи, який виконують пари, що стоять одна навпроти одної.

==Ілюстрації==
[[Зображення: кадриль 1 .jpeg|x140px]] [[Зображення: кадриль 2 .jpeg|x140px]] [[Зображення: кадриль 3 .jpeg|x140px]] [[Зображення: iкадриль 4 .jpeg|x140px]]
==Див. також==
Кадриль свого часу завоювала велику любов не тільки у себе на батьківщині, а й далеко за її межами. Навчитися танцювати кадриль входило в обов'язок кожного вихованого хлопця і кожної благородної дівчини. Це танець парний, виповнюється разом з партнером рухом по колу. Кадриль ділиться на кругову і кутову. Кадриль включає в себе безліч фігур, які мають свою назву і характер.
Інструкція
1.Фігура перша: знайомство. Встаньте з партнером один напроти одного. Партнерка стоїть праворуч, а партнер ліворуч від глядачів. Пройдіть до центру кімнати, привітайтеся правою рукою, зробіть кілька обертань, використовуючи простий крок з каблука і потрійний притупування, а потім розійдіться.
2.Фігура друга: прогулянка. Разом з партнером йдіть по колу, виконуючи по чотири простих кроки з потрійним притупуванням. Поверніться на місце, зробивши повне коло. На місці зробіть обертання разом з партнером в обидві сторони. Потім розійдіться в сторони.
3.Фігура третя: прощальна.
Встаньте в пару з партнером в центрі кімнати, виконайте разом обертання, потім підніміть руки, утворюючи ворота. Через сформований вашими руками "струмочок" повинна пройти четверта пара і партнери прощаються, розходячись по своїх місцях. Те ж саме робить третя і другої пари. Останніми прощаються партнери першої пари.
4.Фігура четверта: обходка. Виконайте разом з партнером кроки по квадрату, не повертаючись один до одного. У підсумку ви з партером опинитеся один напроти одного. В кінці руху візьміться за руки.
5.Фігура п'ята: припадання. Зробіть з партнером пружинисте рух. Потім зробіть крок назустріч один одному на напівзігнутих ногах. Випрямитеся і повторіть знову, пом'якшуючи коліно. Повторіть рух кілька разів одночасно з партнером.
6.Фігура шоста: зміна. Пройдіть мимо свого партнера до іншого. Те ж саме робить ваш партнер. Таким чином, ви змінюєтеся парами. Ідіть по колу, змінюючи партнерів, поки не опинитеся віч-на-віч зі своїм партнером.

==Медіа==
[[http://video.yandex.ua/users/lusyaleks/view/21/]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Ка]]

Кодря

2014-01-22T07:52:31Z

Кулик:

'''Ко́дря, -рі, '''''ж. ''= '''Ковдра. '''''Укриєтесь кодрями. ''Кобеляк. у.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

==Історія==
[http://bedshop.ua/dir_stat_014.htm '''Кодря''']
{|Історія замовчує про те , коли людина винайшла ковдри та пледи . Ми можемо тільки здогадуватися , що , навчившись полювати , древні люди стали ховатися шкурами звірів. У місцях доісторичних стоянок археологи знаходять вироблені шкури , зшиті між собою. Напевно , саме з цих виробів і почалася історія сучасних пледів і ковдр.

Стародавні мореплавці для захисту від холоду під час відпочинку традиційно використовували овчину . З неї шили великі покривала - їх ретельно берегли від вологи.

А в стародавньому Римі ковдри були частиною пожежного інвентарю . Для захисників міста від вогню римські майстрині шили клаптеві ковдри великого розміру. Матеріалом для них служила товста груба вовняна матерія , яка не пропускала повітря при накиданні на вогонь.

Окрема і, можливо , найдивовижніша тема про ковдрах - це клаптиків шиття . Клаптеві ковдри , декоровані набивним малюнком , вишивкою потрапили до Європи з Індії. В Англії 16 століття мати індійське розписне ковдру в будинку було справою престижу. Англійські жінки незабаром самі стали шити ковдри з різнобарвних індійських тканин - поки уряд не заборонило продавати індійських ситець в цілях захисту англійських мануфактур. Після цього тканини стали настільки дорогими , що навіть маленькі шматочки розписного матеріалу не викидали - їх зшивали разом і майстрували клаптеві ковдри .

Клаптева ковдра в багатьох країнах стало сімейною реліквією , переданої у спадок. Наприклад, у багатьох шведських сім'ях зберігаються раритетні вироби прапра - бабусь , пошиті ще в 18 столітті. А в Америці існує традиція шити з клаптиків ковдру « дитинства» для випускників коледжів. При цьому в хід йдуть дитячі речі - улюблені джинси , кепки , і т.д.|}
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковдри.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кодря.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковдра.jpg|x140px]]
|}

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Ковдра.jpg

2014-01-22T07:50:30Z

Кулик:

Файл:Кодря.jpg

2014-01-22T07:49:54Z

Кулик:

Файл:Ковдри.jpg

2014-01-22T06:50:22Z

Кулик:

Фраїр

2014-01-22T06:43:32Z

Кулик:

'''Фраїр, -ра, '''''м. ''Возлюбленный, женихъ. Гол. III. 393. ''Мам фраїра пана. ''Гол. IV 511.
[[Категорія:Фр]]
==Сучасні словники==
[http://www.kolyba.org.ua/f/14811-frair '''Фраїр''']
*ФРАЇР, ФРАЄР - залицяльник. "Што, найшлась си нового фраїра?"

[http://nashe.com.ua/song/12185 '''Фраїр'''], фраїр – народна пісня

Фраїру, фраїру, я тобі не вірю,

Же мя будеш любив, як я постарію.

Можеш добрі знати і тому вірити,

Же я тя на старіст не буду любити.

Фраїречки штирі, про што сте ся били?

Про тебе, шугаю, што зме тя любили.

Што зме тя любили, што зме тя кохали,

Што зме подарунки в тебе одберали.

Ганичко, Ганичко, біле твоє личко,

А моє червене, бо не вилюблене.

[http://sum.in.ua/s/zalycjaljnyk '''Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 394''']
Любитель залицятися до жінок, упадати за ними. — Панночко Теофілів!.. Завжди принадна, як пуп'янок троянди, — дзвенькнув острогами гість і з спритністю старого залицяльника поцілував ручку панночки (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 394).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Фраїр01.jpg|x140px]] [[Зображення: Залицяльник.jpg|x140px]]

|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Фраїр

2014-01-22T06:42:13Z

Кулик:

'''Фраїр, -ра, '''''м. ''Возлюбленный, женихъ. Гол. III. 393. ''Мам фраїра пана. ''Гол. IV 511.
[[Категорія:Фр]]
==Сучасні словники==
[http://www.kolyba.org.ua/f/14811-frair '''Фраїр''']
*ФРАЇР, ФРАЄР - залицяльник. "Што, найшлась си нового фраїра?"

[http://nashe.com.ua/song/12185 '''Фраїр'''], фраїр – народна пісня

Фраїру, фраїру, я тобі не вірю,

Же мя будеш любив, як я постарію.

Можеш добрі знати і тому вірити,

Же я тя на старіст не буду любити.

Фраїречки штирі, про што сте ся били?

Про тебе, шугаю, што зме тя любили.

Што зме тя любили, што зме тя кохали,

Што зме подарунки в тебе одберали.

Ганичко, Ганичко, біле твоє личко,

А моє червене, бо не вилюблене.

[http://sum.in.ua/s/zalycjaljnyk '''Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 394''']
Любитель залицятися до жінок, упадати за ними. — Панночко Теофілів!.. Завжди принадна, як пуп'янок троянди, — дзвенькнув острогами гість і з спритністю старого залицяльника поцілував ручку панночки (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 394).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Фраїр01.jpg|x140px]]

|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Кола

2014-01-22T06:40:07Z

Кулик:

'''Ко́ла, -ли, '''''ж. ''Телѣга. ''Вийди, мила, з коли, покажи личенько родові. ''Гол. IV. 302.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| Руки.jpg "кола"; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Руки.jpg

2014-01-22T06:39:27Z

Кулик:

Френзлі

2014-01-21T10:10:55Z

Кулик:

'''Френзлі, -лів, '''''м. мн. ''Бахрома. Чуб.
[[Категорія:Фр]]
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/frenzli '''Френзлі'''] Торочки. Над її головою блакитний намет з блискучими золотими китицями й френзлями, з довгими завісками (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 467).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 643.

[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62218-frenzli.html '''Френзлі'''], -лів, м. мн. Бахрома. Чуб. VI. 113.

[http://eslovnyk.com/%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D0%BB%D1%96 '''Френзлі'''], -ів, мн., діал. Торочки.

==Історія==

[http://http://www.liveinternet.ru/users/3395230/post216389014/ '''Френзлі''']

[Бахрома - один з найдавніших видів декору , який використовувався для оздоблення одягу з давніх часів.
В'язанки з махрам
Саме так визначав тлумачний словник Володимира Даля добре нам всім відому обробку жіночого одягу - бахрому. Історикам вона відома аж з VIII століття , оскільки вже тоді використовувалася в одязі латгалов і лівів . Залишки бахроми знайдені і в жіночих похованнях древніх слов'ян , датованих XI- XII століттями.
Що ми ще можемо ось так , навскидку , згадати про бахромі ? Мабуть , старі вестерни , в яких індійці скакали на своїх гарячих конях в замшевих куртках з витонченою бахромою. Чи було так насправді чи це тільки фантазія режисера - одному Богу відомо . Тим більше , що укладачі деяких класичних словників схиляються до того , що саме слово бахрома походить від арабського « mucharramat » - мереживо.
Насправді бахрома - це дуже просте винахід. Це всього лише тасьма або просто смужка тканини , один з країв якої забезпечений суцільним поруч м'яких , вільно звисаючих волокон , шнурків або інших підвісок.
Саме ця простота дозволяє думати , що історія бахроми дійсно налічує століття , якщо не тисячоліття , оскільки не вимагала ніякої складної обробки . Правда , з плином часу вони ускладнювалася - додавалися до звисаючим ниткам намистинки , бісер , декоративні вузлики , золота прошивка . Саме в такому (як зараз сказали б , гламурному вигляді) бахрома використовувалася у військових мундирах , додаючи їм блиску .
У ХХ столітті бахрома дещо втратила своє декоративне значення для одягу «високого стилю». З військової форми вона зникла в силу свою непрактичність , залишившись хіба що на парадних декоративних еполетах , да у військових оркестрах . А в повсякденному житті бахрома знайшла неоднозначну репутацію. Комусь вона здавалася надто міщанської , в чомусь навіть вульгарною , а хтось побачив у ній лише строкате прикрашення для нарядів метких співачок кабаре.
Так бахрома і животіла десь на узбіччі магістрального руху Високої моди. Іноді раптом слідував деякий сплеск інтересу (особливо при захопленні моди етнічними мотивами) , який , втім , досить швидко згасав.
Підігріли цей інтерес нові технології , які дали можливість перетворити на дрібну нарізку найнесподіваніші матеріали і розмістити цю бахрому в найнесподіваніших місцях.
Погодьтеся , є якась незрозуміла сила , що вабить до бахромі дизайнерів одягу та домашнього текстилю. Пам'ятайте штори з листівок і скріпок , які один час робили все поголовно , замінюючи цими строкатими саморобками міжкімнатні двері ? Це , звичайно, не бахрома в її звичайному розумінні , але дуже схоже .
Думаєте , потенціал бахроми вичерпано? А ось і ні!
Чого варто бахрома в сучасному модному світі , стає ясно після аналізу fashion -шоу найвищого рівня.].

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Френзлі_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Френзлі_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Френзлі_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Френзлі_4.jpg|x140px]]
|}
[[Зображення: Френзелі 01.gif|x140px]]
[[Зображення: Френзелі 02.jpg|x140px]]
[[Зображення: Френзелі 03.jpg|x140px]]
[[Зображення: Френзелі 05.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|AIkxl35022Q}}

==Див. також==
*[http://webposidelki.ru/post_1296484724.html Як зробити кисті і бахрому для обробки в'язаних виробів].
*[http://crochetclub.net/blog/sharf/ Вязaний шapф з бaxpoмoй].
*[http://www.fdn.org.pl/whm_08_41_50_ukr.php Вишивки і тканини].

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Френзелі 05.jpg

2014-01-21T10:07:06Z

Кулик:

Файл:Френзелі 03.jpg

2014-01-21T10:06:30Z

Кулик:

Файл:Френзелі 02.jpg

2014-01-21T10:05:49Z

Кулик:

Файл:Френзелі 01.gif

2014-01-21T10:04:53Z

Кулик:

Фраїр

2014-01-21T10:00:00Z

Кулик:

Файл:Залицяльник.jpg

2014-01-21T09:55:55Z

Кулик:

Форботи

2014-01-21T09:50:34Z

Кулик:

'''Форботи, -бо́т, '''''ж. мн. ''Кружева. ''Робит форботи. ''Гол. ІІІ. 498.
==Сучасні словники==
[http://yashchuk2005.narod.ru/radyvyliv440/25.htm'''Форботи''']
*форботи – мережива

[http://russian_ukrainian.academic.ru/40400/кружево'''Форбот'''] кружево
мережево, плетево, (зап.) коронки (-нок), (стар.) форботи (-бот), (узкое) форбо[і ]тки (-ток). [Тонке, як павутина, мережево (Васильч.). Блакитний шовк неба покрився мережевом чорних гилячок (Коцюб.). На голові чепець з форбот венецьких (Ор. Лев.)].

==Історія==
[http://http://happypara.com/?m0prm=4&showItem=184]
[Батьківщиною мережива називають Бельгію. Найгарніші мережива робили в старовинному місті Брюгге, розташованому на заході країни. Справжнє мереживо ручного плетіння завжди було модним, а виготовляли його, звісна річ, бідняки. У цей важкий для країни час убогості й поневірянь єпископ Брюгге Van Susteran вирішив, що мереживоплетіння може приносити якийсь дохід бідним сім'ям. Місію навчання бідняків цьому тонкому мистецтву поклали на Зібрання Апостольських Сестер. Безробіття й убогість примушували жінок і дітей займатися дуже складним, кропітким і трудомістким ремеслом, а продавали мереживо за копійки. Проте з часом, коли було налагоджено машинне виробництво, стало легше – машина плете мереживо в тисячу разів швидше за навіть наймайстернішу і наймоторнішу мереживницю.].

Неможливо визначити точну дату народження цього дива. У біблійній книзі "Вихід" згадується "завіса з блакитної, пурпурової і червленої шерсті і крученого віссону візерунчастої роботи", а ще "одяг Аарона із золотої, блакитної, пурпурової і червленої шерсті і крученого віссону".

Італійські художники XVI століття створили близько 22 книг з візерунками для мереживних виробів.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6_49.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:127-98fbf9512ac26b475a58bf209223c0e9.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3232f241744ee8413bd2c1968c19520c.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:79959048_30.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://spil.ucoz.ua/news/moda_na_djushes/2013-01-26-2680], До речі, назва "дюшес” для мережева звучала тільки серед освічених панянок. Так би мовити, використовували "модне слівце”. Бо ж українська мова так і не прийняла це слово. У народі плетиво з ниток називалося: мережево, плетево; на заході України казали на це в'язання — коронки; міські модниці ще вживали старинне слово форботи, а до вузького — форбо(і)тки.
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%B2%F1%F2%EE%F0%B3%FF_%F3%EA%F0%E0%BF%ED%F1%FC%EA%EE%BF_%EC%EE%E2%E8], Чи єсть в Луцьку білоглова, Як та пані ключникова? Хоча й вік подойшлий має, А розпусти не встидає; Убирається в форботи (укр. мережива)

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Фо]]