Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Язик

2013-11-03T12:32:58Z

Кузьменко Євген: /* Ілюстрації */

'''Язи́к, -ка, '''''м. ''1) Языкъ (часть тѣла). ''Що вимовиш язиком, того не витягнеш і волом. ''Ном. № 1105. (Здѣсь ошибочно: '''колом'''). ''Язик висолоплює. ''Стор. І. 17. ''Вивалив язик собака душно. ''Харьк. ''Язиче, язиче! лихо тебе миче. ''Ном. № 1103. '''Ніхто тебе за язик не тяг'''. Никто тебя не принуждалъ говорить. '''Прикусити язика'''. Замолчать. Ном. № 1126. Въ томъ же значеніи: '''укуситися за язик'''. ''Мені слова промовити не вільно при батьку: тілько наменусь, усі моргають і кивають, що треба мені за язик укуситися. ''МВ. 11. 86. ''Щоб тобі язик усох! ''Бранчивое пожеланіе. К. ЧР. 184. '''Неначе язико́м корова злизала'''. Пропало безслѣдно. ''Я погорів, уся худібонька пропала, неначе язиком корова ізлизала. ''Гліб. '''Німий язик'''. а) Скотина, животное. б) Дитя. в) Нѣмецъ, иностранецъ, баринъ (какъ говорящій на чужомъ языкѣ). ''Там така пісня, що вже пан німий язик та й той плакав. ''Ном. № 9250. 2) Языкъ, рѣчь. См. '''Мова. '''''Зібралися до тебе усіх язиків люде. ''К. (О. 1861. III. 6). 3) Народъ, національность. ''Туди ''(в Чорноморію)'' всякого язика находить. ''Г. Барв. 329. 4) Языкъ, плѣнникъ, отъ котораго добываютъ необходимыя свѣдѣнія о непріятелѣ. К. ЧР. 142. ''За Дунаєм та за річкою язика поняли: Ой скажи нам, та турчине».... ''Грин. III. 604. 5) Часть '''бганого ключа''', состоящаго изъ двухъ пластинокъ: на концѣ болѣе длинной прикрѣплена такъ, что можетъ свободно двигаться, короткая, которая и называется '''язиком'''. Шух. I. 94. 6) Рыба = '''Язь''', Leuciscus idus. Вх. Пч. II. 19. Ум. '''Язичо́к.'''
[[Категорія:Яз]]

==Сучасні словники==
Язи́к (лат. glossa) — орган живих істот, розміщений у ротовій порожнині. Допомагає пережовувати їжу, а також створювати гортанні звуки. Остання функція особливо яскраво виражена у людей, які мають розвинену мовну систему.

'''Функції язика'''

Язик людини утворений поперчно-смугастою м'язовою тканиною і вкритий слизовою оболонкою. При скороченні м'язів його форма змінюється. Язик бере участь у процесі жування, чіткого мовлення, смакового сприйняття. Дуже важливою є роль язика при смоктанні молока матері немовлятами та грудними дітьми. Губи дитини захоплюють сосок, фіксуючи його; м'яке піднебіння, піднімаючись закриває зев, язик діє як поршень, відсуваючись назад, він створює негативний тиск разом зі щелепою, яка опусається до низу. Потім щелепа піднімається, а альвеолярні дуги стискають сосок, молоко ковтається. Тому язик немовляти і грудної дитини відносно великий, товстий, широкий і займає усю ротову порожнину, у той же час він малорухомий.

Слизова оболонка язика вкрита багатошаровим пласким епітелієм. На верхніх та бокових поверхнях язика розташовані сосочки. У людини чотири види сосочків: нитевидні, грибовидні, жолобоваті (такі, що оточені валом) та листовидні. У товщі епітелія грибовидних, жолобоватих та листовидних сосочків розташовуються смакові бруньки - комплекс спеціалізованих рецепторних смакових клітин, що утворюють орган смаку. Нитевидні сосочи містять рецептори дотику (тактильні рецептори).

Собаки за допомогою свого язика ще також здійснюють теплорегуляцію - коли їм жарко, вони висувають язик та активно дихають. Тому що у сильно зарослих хутром тварин це практично єдина частина тіла, яка може активно випаровувати вологу (у даному випадку слину). Рідина, що випаровується забирає надлишки тепла з язика, а так як він насичений кровеносними судинами, то і з крові, а відповідно і з усього організму.

Коти,як і багато інших тварин, вмиваються язиком.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:99326951_16.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ukazyvaet-yazyk.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Голдаирпнв.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:W1ib2TQm.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
http://r2u.org.ua/s?w=%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA&scope=rusb&main_only=on&dicts=10 російсько український словник

http://slovopedia.org.ua/49/53423/362445.html "Словопедія"

http://slovopedia.org.ua/30/53394/26778.html Фразеологізми

https://www.google.com.ua/search?q=%D1%8F%D0%B7%D0%B8%D0%BA&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=dUF2UtDjBMXm4QSuh4HoBQ&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1339&bih=624 картинки

Файл:W1ib2TQm.jpg

2013-11-03T12:32:20Z

Кузьменко Євген:

Файл:Голдаирпнв.jpeg

2013-11-03T12:31:48Z

Кузьменко Євген:

Файл:Ukazyvaet-yazyk.jpg

2013-11-03T12:31:27Z

Кузьменко Євген:

Файл:99326951 16.jpg

2013-11-03T12:31:02Z

Кузьменко Євген:

Язик

2013-11-03T12:29:25Z

Кузьменко Євген: /* Див. також */

'''Язи́к, -ка, '''''м. ''1) Языкъ (часть тѣла). ''Що вимовиш язиком, того не витягнеш і волом. ''Ном. № 1105. (Здѣсь ошибочно: '''колом'''). ''Язик висолоплює. ''Стор. І. 17. ''Вивалив язик собака душно. ''Харьк. ''Язиче, язиче! лихо тебе миче. ''Ном. № 1103. '''Ніхто тебе за язик не тяг'''. Никто тебя не принуждалъ говорить. '''Прикусити язика'''. Замолчать. Ном. № 1126. Въ томъ же значеніи: '''укуситися за язик'''. ''Мені слова промовити не вільно при батьку: тілько наменусь, усі моргають і кивають, що треба мені за язик укуситися. ''МВ. 11. 86. ''Щоб тобі язик усох! ''Бранчивое пожеланіе. К. ЧР. 184. '''Неначе язико́м корова злизала'''. Пропало безслѣдно. ''Я погорів, уся худібонька пропала, неначе язиком корова ізлизала. ''Гліб. '''Німий язик'''. а) Скотина, животное. б) Дитя. в) Нѣмецъ, иностранецъ, баринъ (какъ говорящій на чужомъ языкѣ). ''Там така пісня, що вже пан німий язик та й той плакав. ''Ном. № 9250. 2) Языкъ, рѣчь. См. '''Мова. '''''Зібралися до тебе усіх язиків люде. ''К. (О. 1861. III. 6). 3) Народъ, національность. ''Туди ''(в Чорноморію)'' всякого язика находить. ''Г. Барв. 329. 4) Языкъ, плѣнникъ, отъ котораго добываютъ необходимыя свѣдѣнія о непріятелѣ. К. ЧР. 142. ''За Дунаєм та за річкою язика поняли: Ой скажи нам, та турчине».... ''Грин. III. 604. 5) Часть '''бганого ключа''', состоящаго изъ двухъ пластинокъ: на концѣ болѣе длинной прикрѣплена такъ, что можетъ свободно двигаться, короткая, которая и называется '''язиком'''. Шух. I. 94. 6) Рыба = '''Язь''', Leuciscus idus. Вх. Пч. II. 19. Ум. '''Язичо́к.'''
[[Категорія:Яз]]

==Сучасні словники==
Язи́к (лат. glossa) — орган живих істот, розміщений у ротовій порожнині. Допомагає пережовувати їжу, а також створювати гортанні звуки. Остання функція особливо яскраво виражена у людей, які мають розвинену мовну систему.

'''Функції язика'''

Язик людини утворений поперчно-смугастою м'язовою тканиною і вкритий слизовою оболонкою. При скороченні м'язів його форма змінюється. Язик бере участь у процесі жування, чіткого мовлення, смакового сприйняття. Дуже важливою є роль язика при смоктанні молока матері немовлятами та грудними дітьми. Губи дитини захоплюють сосок, фіксуючи його; м'яке піднебіння, піднімаючись закриває зев, язик діє як поршень, відсуваючись назад, він створює негативний тиск разом зі щелепою, яка опусається до низу. Потім щелепа піднімається, а альвеолярні дуги стискають сосок, молоко ковтається. Тому язик немовляти і грудної дитини відносно великий, товстий, широкий і займає усю ротову порожнину, у той же час він малорухомий.

Слизова оболонка язика вкрита багатошаровим пласким епітелієм. На верхніх та бокових поверхнях язика розташовані сосочки. У людини чотири види сосочків: нитевидні, грибовидні, жолобоваті (такі, що оточені валом) та листовидні. У товщі епітелія грибовидних, жолобоватих та листовидних сосочків розташовуються смакові бруньки - комплекс спеціалізованих рецепторних смакових клітин, що утворюють орган смаку. Нитевидні сосочи містять рецептори дотику (тактильні рецептори).

Собаки за допомогою свого язика ще також здійснюють теплорегуляцію - коли їм жарко, вони висувають язик та активно дихають. Тому що у сильно зарослих хутром тварин це практично єдина частина тіла, яка може активно випаровувати вологу (у даному випадку слину). Рідина, що випаровується забирає надлишки тепла з язика, а так як він насичений кровеносними судинами, то і з крові, а відповідно і з усього організму.

Коти,як і багато інших тварин, вмиваються язиком.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
http://r2u.org.ua/s?w=%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA&scope=rusb&main_only=on&dicts=10 російсько український словник

http://slovopedia.org.ua/49/53423/362445.html "Словопедія"

http://slovopedia.org.ua/30/53394/26778.html Фразеологізми

https://www.google.com.ua/search?q=%D1%8F%D0%B7%D0%B8%D0%BA&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=dUF2UtDjBMXm4QSuh4HoBQ&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1339&bih=624 картинки

Язик

2013-11-03T12:27:05Z

Кузьменко Євген: /* Сучасні словники */

'''Язи́к, -ка, '''''м. ''1) Языкъ (часть тѣла). ''Що вимовиш язиком, того не витягнеш і волом. ''Ном. № 1105. (Здѣсь ошибочно: '''колом'''). ''Язик висолоплює. ''Стор. І. 17. ''Вивалив язик собака душно. ''Харьк. ''Язиче, язиче! лихо тебе миче. ''Ном. № 1103. '''Ніхто тебе за язик не тяг'''. Никто тебя не принуждалъ говорить. '''Прикусити язика'''. Замолчать. Ном. № 1126. Въ томъ же значеніи: '''укуситися за язик'''. ''Мені слова промовити не вільно при батьку: тілько наменусь, усі моргають і кивають, що треба мені за язик укуситися. ''МВ. 11. 86. ''Щоб тобі язик усох! ''Бранчивое пожеланіе. К. ЧР. 184. '''Неначе язико́м корова злизала'''. Пропало безслѣдно. ''Я погорів, уся худібонька пропала, неначе язиком корова ізлизала. ''Гліб. '''Німий язик'''. а) Скотина, животное. б) Дитя. в) Нѣмецъ, иностранецъ, баринъ (какъ говорящій на чужомъ языкѣ). ''Там така пісня, що вже пан німий язик та й той плакав. ''Ном. № 9250. 2) Языкъ, рѣчь. См. '''Мова. '''''Зібралися до тебе усіх язиків люде. ''К. (О. 1861. III. 6). 3) Народъ, національность. ''Туди ''(в Чорноморію)'' всякого язика находить. ''Г. Барв. 329. 4) Языкъ, плѣнникъ, отъ котораго добываютъ необходимыя свѣдѣнія о непріятелѣ. К. ЧР. 142. ''За Дунаєм та за річкою язика поняли: Ой скажи нам, та турчине».... ''Грин. III. 604. 5) Часть '''бганого ключа''', состоящаго изъ двухъ пластинокъ: на концѣ болѣе длинной прикрѣплена такъ, что можетъ свободно двигаться, короткая, которая и называется '''язиком'''. Шух. I. 94. 6) Рыба = '''Язь''', Leuciscus idus. Вх. Пч. II. 19. Ум. '''Язичо́к.'''
[[Категорія:Яз]]

==Сучасні словники==
Язи́к (лат. glossa) — орган живих істот, розміщений у ротовій порожнині. Допомагає пережовувати їжу, а також створювати гортанні звуки. Остання функція особливо яскраво виражена у людей, які мають розвинену мовну систему.

'''Функції язика'''

Язик людини утворений поперчно-смугастою м'язовою тканиною і вкритий слизовою оболонкою. При скороченні м'язів його форма змінюється. Язик бере участь у процесі жування, чіткого мовлення, смакового сприйняття. Дуже важливою є роль язика при смоктанні молока матері немовлятами та грудними дітьми. Губи дитини захоплюють сосок, фіксуючи його; м'яке піднебіння, піднімаючись закриває зев, язик діє як поршень, відсуваючись назад, він створює негативний тиск разом зі щелепою, яка опусається до низу. Потім щелепа піднімається, а альвеолярні дуги стискають сосок, молоко ковтається. Тому язик немовляти і грудної дитини відносно великий, товстий, широкий і займає усю ротову порожнину, у той же час він малорухомий.

Слизова оболонка язика вкрита багатошаровим пласким епітелієм. На верхніх та бокових поверхнях язика розташовані сосочки. У людини чотири види сосочків: нитевидні, грибовидні, жолобоваті (такі, що оточені валом) та листовидні. У товщі епітелія грибовидних, жолобоватих та листовидних сосочків розташовуються смакові бруньки - комплекс спеціалізованих рецепторних смакових клітин, що утворюють орган смаку. Нитевидні сосочи містять рецептори дотику (тактильні рецептори).

Собаки за допомогою свого язика ще також здійснюють теплорегуляцію - коли їм жарко, вони висувають язик та активно дихають. Тому що у сильно зарослих хутром тварин це практично єдина частина тіла, яка може активно випаровувати вологу (у даному випадку слину). Рідина, що випаровується забирає надлишки тепла з язика, а так як він насичений кровеносними судинами, то і з крові, а відповідно і з усього організму.

Коти,як і багато інших тварин, вмиваються язиком.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

Язик

2013-11-03T12:24:22Z

Кузьменко Євген:

Яблуння

2013-11-03T12:22:40Z

Кузьменко Євген: /* Ілюстрації */

'''Яблуння, -ня, '''''с. соб. ''Яблони. ''Саме яблуння у садку. ''Черк. у. ''Садок той увесь був заріс вишенням, сливняком і рясними грушами і яблунням. ''О. 1862. VIII. 15.
[[Категорія:Яб]]

==Сучасні словники==
Я́блуня (лат. Malus) — рід рослин дрібних листяних дерев і чагарників родини розових.

'''Поширення'''

Яблуня поширена в північній півкулі. Культурні форми яблуні у світовому асортименті нараховують до 15 тисяч сортів. Яблуня є одним з найбільш культивованих фруктів у світі. Зокрема, український селекціонер Ро Лев Михайлович створив 12 сортів яблуні.

Яблука є важливим джерелом поживних речовин в країнах з помірним кліматом. Зимові яблука збирають в кінці осені і зберігають в камерах або на складах при температурі вищій за точку замерзання. В Україні вирощують близько 60 сортів яблук (літні — Паперівка, Боровинка, Слава переможцям тощо; осінні — Антонівка, Макінтош тощо; зимові — Ренета золота, Ренета Симиренка, Кримське зимове, Сари Синап, Кандиль Синап тощо). У природній структурі плодових і ягідних насаджень всіх категорій господарств на яблуню припадало 61,6% площ (1980). У громадських садах вирощувалися переважно яблука. Світовий збір — 39 млн т. (1984).

'''Значення'''
'''Лікувальні властивості'''

Значення яблук полягає в тому, що вони є прекрасними попереджувачами накопичення холестерину в організмі і забезпечують підтримання вмісту холестерину на допустимому рівні за щоденного споживання. Цей ефект пояснюється високим вмістом пектину в шкірці. Крім того, пектин запобігає поглинанню жирів та цукрів і виводить холестерин з крові. Високий вміст калію в м'якоті яблук сприяє виведенню надлишкових вод з організму. Яблука корисні для роботи серця — підвищенний вміст калію та присутність пектину запобігають відкладанню жирів в артеріальній стінці та виникненню артеросклерозу.

'''Декоративне значення'''
У декоративних цілях гібридні яблуні вирощують заради цвітіння.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:225455.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dekor_roslyny_02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лорпартонгр6екккк.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пролджжпмвввсак.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
https://www.google.com.ua/search?biw=1339&bih=624&tbm=isch&sa=1&q=%D1%8F%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%8F&oq=%D1%8F%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%8F&gs_l=img.3..0l8j0i24j0i10i24.934970.936617.0.937777.6.5.0.1.1.0.323.860.1j2j1j1.5.0....0...1c.1.30.img..0.6.868.4j0W3qQHBEg картинки

http://slovopedia.org.ua/29/53423/24400.html "Вікісловник"

http://lang.slovopedia.org.ua/14/53423/218354.html переклад

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66945-jablunja.html словник Грінченка

Файл:Пролджжпмвввсак.jpg

2013-11-03T12:22:30Z

Кузьменко Євген:

Файл:Лорпартонгр6екккк.jpeg

2013-11-03T12:22:08Z

Кузьменко Євген:

Файл:Dekor roslyny 02.jpg

2013-11-03T12:21:42Z

Кузьменко Євген:

Файл:225455.jpg

2013-11-03T12:20:53Z

Кузьменко Євген:

Яблуння

2013-11-03T12:20:11Z

Кузьменко Євген: /* Сучасні словники */

'''Яблуння, -ня, '''''с. соб. ''Яблони. ''Саме яблуння у садку. ''Черк. у. ''Садок той увесь був заріс вишенням, сливняком і рясними грушами і яблунням. ''О. 1862. VIII. 15.
[[Категорія:Яб]]

==Сучасні словники==
Я́блуня (лат. Malus) — рід рослин дрібних листяних дерев і чагарників родини розових.

'''Поширення'''

Яблуня поширена в північній півкулі. Культурні форми яблуні у світовому асортименті нараховують до 15 тисяч сортів. Яблуня є одним з найбільш культивованих фруктів у світі. Зокрема, український селекціонер Ро Лев Михайлович створив 12 сортів яблуні.

Яблука є важливим джерелом поживних речовин в країнах з помірним кліматом. Зимові яблука збирають в кінці осені і зберігають в камерах або на складах при температурі вищій за точку замерзання. В Україні вирощують близько 60 сортів яблук (літні — Паперівка, Боровинка, Слава переможцям тощо; осінні — Антонівка, Макінтош тощо; зимові — Ренета золота, Ренета Симиренка, Кримське зимове, Сари Синап, Кандиль Синап тощо). У природній структурі плодових і ягідних насаджень всіх категорій господарств на яблуню припадало 61,6% площ (1980). У громадських садах вирощувалися переважно яблука. Світовий збір — 39 млн т. (1984).

'''Значення'''
'''Лікувальні властивості'''

Значення яблук полягає в тому, що вони є прекрасними попереджувачами накопичення холестерину в організмі і забезпечують підтримання вмісту холестерину на допустимому рівні за щоденного споживання. Цей ефект пояснюється високим вмістом пектину в шкірці. Крім того, пектин запобігає поглинанню жирів та цукрів і виводить холестерин з крові. Високий вміст калію в м'якоті яблук сприяє виведенню надлишкових вод з організму. Яблука корисні для роботи серця — підвищенний вміст калію та присутність пектину запобігають відкладанню жирів в артеріальній стінці та виникненню артеросклерозу.

'''Декоративне значення'''
У декоративних цілях гібридні яблуні вирощують заради цвітіння.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
https://www.google.com.ua/search?biw=1339&bih=624&tbm=isch&sa=1&q=%D1%8F%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%8F&oq=%D1%8F%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%8F&gs_l=img.3..0l8j0i24j0i10i24.934970.936617.0.937777.6.5.0.1.1.0.323.860.1j2j1j1.5.0....0...1c.1.30.img..0.6.868.4j0W3qQHBEg картинки

http://slovopedia.org.ua/29/53423/24400.html "Вікісловник"

http://lang.slovopedia.org.ua/14/53423/218354.html переклад

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66945-jablunja.html словник Грінченка

Яблуння

2013-11-03T12:18:39Z

Кузьменко Євген: /* Див. також */

'''Яблуння, -ня, '''''с. соб. ''Яблони. ''Саме яблуння у садку. ''Черк. у. ''Садок той увесь був заріс вишенням, сливняком і рясними грушами і яблунням. ''О. 1862. VIII. 15.
[[Категорія:Яб]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
https://www.google.com.ua/search?biw=1339&bih=624&tbm=isch&sa=1&q=%D1%8F%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%8F&oq=%D1%8F%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%8F&gs_l=img.3..0l8j0i24j0i10i24.934970.936617.0.937777.6.5.0.1.1.0.323.860.1j2j1j1.5.0....0...1c.1.30.img..0.6.868.4j0W3qQHBEg картинки

http://slovopedia.org.ua/29/53423/24400.html "Вікісловник"

http://lang.slovopedia.org.ua/14/53423/218354.html переклад

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66945-jablunja.html словник Грінченка

Яблуння

2013-11-03T12:15:20Z

Кузьменко Євген:

'''Яблуння, -ня, '''''с. соб. ''Яблони. ''Саме яблуння у садку. ''Черк. у. ''Садок той увесь був заріс вишенням, сливняком і рясними грушами і яблунням. ''О. 1862. VIII. 15.
[[Категорія:Яб]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

Земля

2013-11-03T12:09:38Z

Кузьменко Євген: /* Ілюстрації */

'''Земля́, -лі, '''''ж. ''1) Земля. ''Сирая земля, ти ж мати моя. ''Мет. 19. ''Будь багатий, як земля. ''Маркев. 4. ''Де проїдуть земля горить, кров’ю підпливає. ''Шевч. 196. ''На тій землї ростиме инше древо. ''К. Іов. 18. '''Зе́млю робити, управляти'''. Обрабатывать землю. ''Ой там будуть нашими костями землю управляти. ''Чуб. V. 1004. '''Ударити лихом об землю'''. Забыть горе, оставить печалиться. ''Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. ''Стор. М. Пр. 126. 2) Земля, страна. ''Ги, земле турецька, віро бусурменська. ''Дума. ''Був у землі Уць чоловік на ймення Іов. ''К. Іов. 3. ''Встає шляхецькая земля. ''Шевч. 131. ''Виходила до його вся земля. ''Єв. М. І. 5. І. 3) Земля, земной шаръ. ''На місяці, як і на землі, єсть гори та долини. ''Ком. І. 90. ''Земля у поясі має 37000 верстов навкруги себе. ''Ком. І. 16. Ум. '''Земелька, земленька. '''Грин. III. 302.
[[Категорія:Зе]]

==Сучасні словники==
'''Земля́''' — третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства. Земля належить до планет земної групи і є найбільшою з цих планет у Сонячній системі. Землю іноді називають світом, латинською назвою Терра або грецькою — Гея.

Земля є об'єктом дослідження значної кількості наук про Землю. Вивчення Землі як небесного тіла належить до царини астрономії, будову і склад Землі вивчає геологія, стан атмосфери — метеорологія, сукупність проявів життя на планеті — біологія. Географія дає опис особливостей рельєфу поверхні планети — океанів, морів, озер та рік, материків та островів, гір та долин, а також людські поселення й суспільні утворення: міста й села, держави, економічні райони тощо.

'''Планетарні характеристики'''

Земля обертається навколо Сонця еліптичною орбітою (дуже близькою до колової) із середньою швидкістю 29 785 м/с на середній відстані 149,6 млн км із періодом, що приблизно дорівнює 365,24 доби (зоряний рік). Земля має супутник — Місяць, який обертається навколо Землі на середній відстані 384 400 км. Нахил земної осі до площини екліптики становить 66°33′22″. Період обертання планети навколо своєї осі 23 год 56 хв 4,1 с. Обертання навколо своєї осі викликає зміну дня і ночі, а нахил осі до екліптики разом із обертанням навколо Сонця — зміну пір року.

Форма Землі — геоїд. Середній радіус Землі становить 6371,032 км, екваторіальний — 6378,16 км, полярний — 6356,777 км. Площа поверхні земної кулі 510 млн км², об'єм — 1,083·1012 км³, середня густина — 5518 кг/м³. Маса Землі становить 5976·1021 кг. Земля має магнітне і тісно пов'язане з ним електричне поля[Джерело?]. Гравітаційне поле Землі зумовлює її близьку до сферичної форму й існування атмосфери.

За сучасними космогонічними уявленнями Земля утворилася приблизно 4,7 млрд років тому з розсіяної в протосонячній системі газопилової речовини. Внаслідок диференціації речовини Землі, під дією гравітаційного поля, в умовах розігріву земних надр виникли і розвилися різні за хімічним складом, агрегатним станом і фізичними властивостями оболонки — геосфери: ядро, мантія, земна кора, гідросфера, атмосфера, магнітосфера. У складі Землі переважає залізо (34,6 %), кисень (29,5 %), кремній (15,2 %), магній (12,7 %)[Джерело?]. Земна кора, мантія і внутрішня частина ядра тверді (зовнішня частина ядра вважається рідкою)[Джерело?]. Від поверхні Землі до центру зростають тиск, густина й температура. Тиск у центрі планети 3,6·1011 Па, густина приблизно 12,5·10³ кг/м³, температура в діапазоні від 5000 до 6000 °C. Основні типи земної кори — материкова та океанічна, у перехідній зоні від материка до океану розвинута кора проміжної будови.

Історія
Докладніше: Історія Землі

'''Історія утворення'''

Земля утворилася приблизно 4,54 млрд років тому із дископодібної протопланетарної хмари разом із іншими планетами Сонячної системи. Формування Землі в результаті акреції тривало 10—20 млн років. Спочатку Земля була повністю розплавленою[Джерело?], але поступово охолола, і на її поверхні утворилася тонка тверда оболонка — земна кора.

Незабаром після утворення Землі, приблизно 4,53 млрд років тому, утворився Місяць. Одна з сучасних теорій утворення єдиного природного супутника Землі стверджує, що це відбулося як наслідок зіткнення з масивним небесним тілом, яке отримало назву Тея.

Первинна атмосфера Землі утворилася в результаті дегазації гірських порід та вулканічної активності. З атмосфери сконденсувалася вода, утворивши Світовий океан. Попри те, що Сонце на той час світило на 70 % слабше[Джерело?], ніж тепер, геологічні дані показують, що океан не замерз, що, можливо, пов'язано з парниковим ефектом. Приблизно 3,5 млрд років тому сформувалося магнітне поле Землі, що захистило її атмосферу від сонячного вітру.

Утворення Землі і початковий етап її розвитку (тривалістю приблизно 1,2 млрд років) належать до догеологічної історії. Абсолютний вік найдавніших гірських порід становить понад 3,5 млрд років і, починаючи з цього часу, веде відлік геологічна історія Землі, яка поділяється на два нерівні етапи: докембрій, що тривав приблизно 5/6 усього геологічного літочислення (близько 3 млрд років), і фанерозой, що охоплює останні 570 млн років. Близько 3-3,5 млрд років тому в результаті еволюції матерії на Землі виникло життя, почався розвиток біосфери — сукупності всіх живих організмів (так звана жива речовина Землі), яка суттєво вплинула на розвиток атмосфери, гідросфери й геосфери (принаймні в частині осадової оболонки). У результаті кисневої катастрофи діяльність живих організмів змінила склад атмосфери Землі, збагативши її киснем, що створило можливість для розвитку аеробних живих істот.

Новий фактор, що справляє могутній вплив на біосферу та навіть геосферу — діяльність людства, що з'явилося на Землі після появи (в результаті еволюції) людини менш ніж 3 млн років тому (єдності щодо датування цієї події не досягнуто й деякі дослідники нараховують 7 млн років). Відповідно, у процесі розвитку біосфери виділяють утворення й подальший розвиток ноосфери. Високий темп росту населення Землі (чисельність земного населення складала 275 млн у 1000 році, 1,6 млрд у 1900 році і більше 7 млрд чол. у 2012 році) і посилення впливу людського суспільства на природне середовище висунули проблеми раціонального використання всіх природних ресурсів і охорони природи.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:270px-NASA_Earth_America_2010.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:63515273455.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Planet-earth-destruction.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лорпав.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==
http://ru.wikipedia.org/wiki/Земля википедия, докладніше

http://sum.in.ua/s/zemlja академічний словник

http://subject.com.ua/economic/dict/308.html економічний словник

https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F+%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=iDl2UufPBMbo4gSc2IGwCQ&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1339&bih=624 картинки

Файл:Лорпав.jpeg

2013-11-03T12:09:09Z

Кузьменко Євген:

Файл:Planet-earth-destruction.jpg

2013-11-03T12:08:11Z

Кузьменко Євген:

Файл:63515273455.jpg

2013-11-03T12:07:42Z

Кузьменко Євген:

Файл:270px-NASA Earth America 2010.jpg

2013-11-03T12:05:12Z

Кузьменко Євген:

Земля

2013-11-03T12:00:55Z

Кузьменко Євген: /* Див. також */

'''Земля́, -лі, '''''ж. ''1) Земля. ''Сирая земля, ти ж мати моя. ''Мет. 19. ''Будь багатий, як земля. ''Маркев. 4. ''Де проїдуть земля горить, кров’ю підпливає. ''Шевч. 196. ''На тій землї ростиме инше древо. ''К. Іов. 18. '''Зе́млю робити, управляти'''. Обрабатывать землю. ''Ой там будуть нашими костями землю управляти. ''Чуб. V. 1004. '''Ударити лихом об землю'''. Забыть горе, оставить печалиться. ''Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. ''Стор. М. Пр. 126. 2) Земля, страна. ''Ги, земле турецька, віро бусурменська. ''Дума. ''Був у землі Уць чоловік на ймення Іов. ''К. Іов. 3. ''Встає шляхецькая земля. ''Шевч. 131. ''Виходила до його вся земля. ''Єв. М. І. 5. І. 3) Земля, земной шаръ. ''На місяці, як і на землі, єсть гори та долини. ''Ком. І. 90. ''Земля у поясі має 37000 верстов навкруги себе. ''Ком. І. 16. Ум. '''Земелька, земленька. '''Грин. III. 302.
[[Категорія:Зе]]

==Сучасні словники==
'''Земля́''' — третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства. Земля належить до планет земної групи і є найбільшою з цих планет у Сонячній системі. Землю іноді називають світом, латинською назвою Терра або грецькою — Гея.

Земля є об'єктом дослідження значної кількості наук про Землю. Вивчення Землі як небесного тіла належить до царини астрономії, будову і склад Землі вивчає геологія, стан атмосфери — метеорологія, сукупність проявів життя на планеті — біологія. Географія дає опис особливостей рельєфу поверхні планети — океанів, морів, озер та рік, материків та островів, гір та долин, а також людські поселення й суспільні утворення: міста й села, держави, економічні райони тощо.

'''Планетарні характеристики'''

Земля обертається навколо Сонця еліптичною орбітою (дуже близькою до колової) із середньою швидкістю 29 785 м/с на середній відстані 149,6 млн км із періодом, що приблизно дорівнює 365,24 доби (зоряний рік). Земля має супутник — Місяць, який обертається навколо Землі на середній відстані 384 400 км. Нахил земної осі до площини екліптики становить 66°33′22″. Період обертання планети навколо своєї осі 23 год 56 хв 4,1 с. Обертання навколо своєї осі викликає зміну дня і ночі, а нахил осі до екліптики разом із обертанням навколо Сонця — зміну пір року.

Форма Землі — геоїд. Середній радіус Землі становить 6371,032 км, екваторіальний — 6378,16 км, полярний — 6356,777 км. Площа поверхні земної кулі 510 млн км², об'єм — 1,083·1012 км³, середня густина — 5518 кг/м³. Маса Землі становить 5976·1021 кг. Земля має магнітне і тісно пов'язане з ним електричне поля[Джерело?]. Гравітаційне поле Землі зумовлює її близьку до сферичної форму й існування атмосфери.

За сучасними космогонічними уявленнями Земля утворилася приблизно 4,7 млрд років тому з розсіяної в протосонячній системі газопилової речовини. Внаслідок диференціації речовини Землі, під дією гравітаційного поля, в умовах розігріву земних надр виникли і розвилися різні за хімічним складом, агрегатним станом і фізичними властивостями оболонки — геосфери: ядро, мантія, земна кора, гідросфера, атмосфера, магнітосфера. У складі Землі переважає залізо (34,6 %), кисень (29,5 %), кремній (15,2 %), магній (12,7 %)[Джерело?]. Земна кора, мантія і внутрішня частина ядра тверді (зовнішня частина ядра вважається рідкою)[Джерело?]. Від поверхні Землі до центру зростають тиск, густина й температура. Тиск у центрі планети 3,6·1011 Па, густина приблизно 12,5·10³ кг/м³, температура в діапазоні від 5000 до 6000 °C. Основні типи земної кори — материкова та океанічна, у перехідній зоні від материка до океану розвинута кора проміжної будови.

Історія
Докладніше: Історія Землі

'''Історія утворення'''

Земля утворилася приблизно 4,54 млрд років тому із дископодібної протопланетарної хмари разом із іншими планетами Сонячної системи. Формування Землі в результаті акреції тривало 10—20 млн років. Спочатку Земля була повністю розплавленою[Джерело?], але поступово охолола, і на її поверхні утворилася тонка тверда оболонка — земна кора.

Незабаром після утворення Землі, приблизно 4,53 млрд років тому, утворився Місяць. Одна з сучасних теорій утворення єдиного природного супутника Землі стверджує, що це відбулося як наслідок зіткнення з масивним небесним тілом, яке отримало назву Тея.

Первинна атмосфера Землі утворилася в результаті дегазації гірських порід та вулканічної активності. З атмосфери сконденсувалася вода, утворивши Світовий океан. Попри те, що Сонце на той час світило на 70 % слабше[Джерело?], ніж тепер, геологічні дані показують, що океан не замерз, що, можливо, пов'язано з парниковим ефектом. Приблизно 3,5 млрд років тому сформувалося магнітне поле Землі, що захистило її атмосферу від сонячного вітру.

Утворення Землі і початковий етап її розвитку (тривалістю приблизно 1,2 млрд років) належать до догеологічної історії. Абсолютний вік найдавніших гірських порід становить понад 3,5 млрд років і, починаючи з цього часу, веде відлік геологічна історія Землі, яка поділяється на два нерівні етапи: докембрій, що тривав приблизно 5/6 усього геологічного літочислення (близько 3 млрд років), і фанерозой, що охоплює останні 570 млн років. Близько 3-3,5 млрд років тому в результаті еволюції матерії на Землі виникло життя, почався розвиток біосфери — сукупності всіх живих організмів (так звана жива речовина Землі), яка суттєво вплинула на розвиток атмосфери, гідросфери й геосфери (принаймні в частині осадової оболонки). У результаті кисневої катастрофи діяльність живих організмів змінила склад атмосфери Землі, збагативши її киснем, що створило можливість для розвитку аеробних живих істот.

Новий фактор, що справляє могутній вплив на біосферу та навіть геосферу — діяльність людства, що з'явилося на Землі після появи (в результаті еволюції) людини менш ніж 3 млн років тому (єдності щодо датування цієї події не досягнуто й деякі дослідники нараховують 7 млн років). Відповідно, у процесі розвитку біосфери виділяють утворення й подальший розвиток ноосфери. Високий темп росту населення Землі (чисельність земного населення складала 275 млн у 1000 році, 1,6 млрд у 1900 році і більше 7 млрд чол. у 2012 році) і посилення впливу людського суспільства на природне середовище висунули проблеми раціонального використання всіх природних ресурсів і охорони природи.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
http://ru.wikipedia.org/wiki/Земля википедия, докладніше

http://sum.in.ua/s/zemlja академічний словник

http://subject.com.ua/economic/dict/308.html економічний словник

https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F+%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=iDl2UufPBMbo4gSc2IGwCQ&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1339&bih=624 картинки

Земля

2013-11-03T11:53:44Z

Кузьменко Євген: /* Сучасні словники */

'''Земля́, -лі, '''''ж. ''1) Земля. ''Сирая земля, ти ж мати моя. ''Мет. 19. ''Будь багатий, як земля. ''Маркев. 4. ''Де проїдуть земля горить, кров’ю підпливає. ''Шевч. 196. ''На тій землї ростиме инше древо. ''К. Іов. 18. '''Зе́млю робити, управляти'''. Обрабатывать землю. ''Ой там будуть нашими костями землю управляти. ''Чуб. V. 1004. '''Ударити лихом об землю'''. Забыть горе, оставить печалиться. ''Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. ''Стор. М. Пр. 126. 2) Земля, страна. ''Ги, земле турецька, віро бусурменська. ''Дума. ''Був у землі Уць чоловік на ймення Іов. ''К. Іов. 3. ''Встає шляхецькая земля. ''Шевч. 131. ''Виходила до його вся земля. ''Єв. М. І. 5. І. 3) Земля, земной шаръ. ''На місяці, як і на землі, єсть гори та долини. ''Ком. І. 90. ''Земля у поясі має 37000 верстов навкруги себе. ''Ком. І. 16. Ум. '''Земелька, земленька. '''Грин. III. 302.
[[Категорія:Зе]]

==Сучасні словники==
'''Земля́''' — третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства. Земля належить до планет земної групи і є найбільшою з цих планет у Сонячній системі. Землю іноді називають світом, латинською назвою Терра або грецькою — Гея.

Земля є об'єктом дослідження значної кількості наук про Землю. Вивчення Землі як небесного тіла належить до царини астрономії, будову і склад Землі вивчає геологія, стан атмосфери — метеорологія, сукупність проявів життя на планеті — біологія. Географія дає опис особливостей рельєфу поверхні планети — океанів, морів, озер та рік, материків та островів, гір та долин, а також людські поселення й суспільні утворення: міста й села, держави, економічні райони тощо.

'''Планетарні характеристики'''

Земля обертається навколо Сонця еліптичною орбітою (дуже близькою до колової) із середньою швидкістю 29 785 м/с на середній відстані 149,6 млн км із періодом, що приблизно дорівнює 365,24 доби (зоряний рік). Земля має супутник — Місяць, який обертається навколо Землі на середній відстані 384 400 км. Нахил земної осі до площини екліптики становить 66°33′22″. Період обертання планети навколо своєї осі 23 год 56 хв 4,1 с. Обертання навколо своєї осі викликає зміну дня і ночі, а нахил осі до екліптики разом із обертанням навколо Сонця — зміну пір року.

Форма Землі — геоїд. Середній радіус Землі становить 6371,032 км, екваторіальний — 6378,16 км, полярний — 6356,777 км. Площа поверхні земної кулі 510 млн км², об'єм — 1,083·1012 км³, середня густина — 5518 кг/м³. Маса Землі становить 5976·1021 кг. Земля має магнітне і тісно пов'язане з ним електричне поля[Джерело?]. Гравітаційне поле Землі зумовлює її близьку до сферичної форму й існування атмосфери.

За сучасними космогонічними уявленнями Земля утворилася приблизно 4,7 млрд років тому з розсіяної в протосонячній системі газопилової речовини. Внаслідок диференціації речовини Землі, під дією гравітаційного поля, в умовах розігріву земних надр виникли і розвилися різні за хімічним складом, агрегатним станом і фізичними властивостями оболонки — геосфери: ядро, мантія, земна кора, гідросфера, атмосфера, магнітосфера. У складі Землі переважає залізо (34,6 %), кисень (29,5 %), кремній (15,2 %), магній (12,7 %)[Джерело?]. Земна кора, мантія і внутрішня частина ядра тверді (зовнішня частина ядра вважається рідкою)[Джерело?]. Від поверхні Землі до центру зростають тиск, густина й температура. Тиск у центрі планети 3,6·1011 Па, густина приблизно 12,5·10³ кг/м³, температура в діапазоні від 5000 до 6000 °C. Основні типи земної кори — материкова та океанічна, у перехідній зоні від материка до океану розвинута кора проміжної будови.

Історія
Докладніше: Історія Землі

'''Історія утворення'''

Земля утворилася приблизно 4,54 млрд років тому із дископодібної протопланетарної хмари разом із іншими планетами Сонячної системи. Формування Землі в результаті акреції тривало 10—20 млн років. Спочатку Земля була повністю розплавленою[Джерело?], але поступово охолола, і на її поверхні утворилася тонка тверда оболонка — земна кора.

Незабаром після утворення Землі, приблизно 4,53 млрд років тому, утворився Місяць. Одна з сучасних теорій утворення єдиного природного супутника Землі стверджує, що це відбулося як наслідок зіткнення з масивним небесним тілом, яке отримало назву Тея.

Первинна атмосфера Землі утворилася в результаті дегазації гірських порід та вулканічної активності. З атмосфери сконденсувалася вода, утворивши Світовий океан. Попри те, що Сонце на той час світило на 70 % слабше[Джерело?], ніж тепер, геологічні дані показують, що океан не замерз, що, можливо, пов'язано з парниковим ефектом. Приблизно 3,5 млрд років тому сформувалося магнітне поле Землі, що захистило її атмосферу від сонячного вітру.

Утворення Землі і початковий етап її розвитку (тривалістю приблизно 1,2 млрд років) належать до догеологічної історії. Абсолютний вік найдавніших гірських порід становить понад 3,5 млрд років і, починаючи з цього часу, веде відлік геологічна історія Землі, яка поділяється на два нерівні етапи: докембрій, що тривав приблизно 5/6 усього геологічного літочислення (близько 3 млрд років), і фанерозой, що охоплює останні 570 млн років. Близько 3-3,5 млрд років тому в результаті еволюції матерії на Землі виникло життя, почався розвиток біосфери — сукупності всіх живих організмів (так звана жива речовина Землі), яка суттєво вплинула на розвиток атмосфери, гідросфери й геосфери (принаймні в частині осадової оболонки). У результаті кисневої катастрофи діяльність живих організмів змінила склад атмосфери Землі, збагативши її киснем, що створило можливість для розвитку аеробних живих істот.

Новий фактор, що справляє могутній вплив на біосферу та навіть геосферу — діяльність людства, що з'явилося на Землі після появи (в результаті еволюції) людини менш ніж 3 млн років тому (єдності щодо датування цієї події не досягнуто й деякі дослідники нараховують 7 млн років). Відповідно, у процесі розвитку біосфери виділяють утворення й подальший розвиток ноосфери. Високий темп росту населення Землі (чисельність земного населення складала 275 млн у 1000 році, 1,6 млрд у 1900 році і більше 7 млрд чол. у 2012 році) і посилення впливу людського суспільства на природне середовище висунули проблеми раціонального використання всіх природних ресурсів і охорони природи.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

Земля

2013-11-03T11:45:43Z

Кузьменко Євген:

Київ

2013-11-03T11:37:34Z

Кузьменко Євген: /* Ілюстрації */

'''Ки́їв, -ва, '''''м. ''Кіевъ.
[[Категорія:Ки]]

==Сучасні словники==
'''Ки́їв'''- столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташований у середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. Окрема адміністративно-територіальна одиниця у складі України і адміністративний центр Київської області. Адміністративно до складу Київської області не входить. Місце розташування центральних органів влади України, іноземних місій, штаб-квартир більшості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Україні.

Заснований наприкінці 5 — початку 6 століття. Був столицею полян, Русі, Української Народної Республіки, Української Держави та Української Радянської Соціалістичної Республіки. Також був адміністративним центром однойменного князівства, литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії, радянської округи, німецької генеральної округи та радянської області.

Один з найстаріших історичних центрів Східної Європи та християнства — Софійський собор — та Києво-Печерська лавра внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

'''Етимологія'''

Згідно з традиційними легендами, назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких уважають за засновників міста. Одна з цих легенд дійшла до нас у літописі ХІІ ст. «Повість временних літ»[3]
Географія

Вид на низинну частину правобережного Києва.

'''Розташування'''

Місто розташоване на півночі України, на межі Полісся і лісостепу по обидва береги Дніпра в його середній течії. Площа міста 836 км². Довжина вздовж берега — понад 20 км. Київ здавна знаходився на перетині важливих шляхів. Ще за Київської Русі таким шляхом був легендарний «Шлях із варягів у греки». На сьогодні місто перетинають міжнародні автомобільні та залізничні шляхи. Рельєф Києва сформувався на межі Придніпровської височини, а також Поліської та Придніпровської низовин. Більша частина міста лежить на високому (до 196 метрів над рівнем моря) правому березі Дніпра — Київському плато, порізаному густою сіткою ярів на окремі височини: Печерські пагорби, гори Щекавицю, Хоревицю, Батиєву та інші. Менша частина лежить на низинному лівому березі Дніпра. Житлові квартали міста оточує суцільне кільце лісових масивів.
Клімат

Клімат помірно континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячні температури січня −5,5 °C, липня +19,2 °C. Абсолютний мінімум — −32.2 °C (7, 9 лютого 1929)[4], абсолютний максимум — +39,9 °C (серпень 1898)(за іншими даними: +39,4 °C (30 липня 1936).[4] Середньорічна кількість опадів — 649 мм, максимум опадів припадає на липень (88 мм), мінімум — на жовтень (35 мм). Взимку у Києві утворюється сніговий покрив, середня висота покриву у лютому 20 см, максимальна — 440 см.

Середньорічна загальна хмарність — 6,4 бали, максимум припадає на грудень (8,2), мінімум — на серпень (4,8). Середня вологість

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:60714.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1294589533_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lavra1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Maidan_Nezalezhnosti_(Kiev).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
https://www.google.com.ua/search?biw=1339&bih=624&tbm=isch&sa=1&q=%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2&oq=%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2&gs_l=img.3..0l10.525205.529480.0.530719.4.3.0.1.1.0.304.514.1j1j0j1.3.0....0...1c.1.30.img..0.4.525.TnbhYsS8uso картинки

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ словник України онлайн

http://www.april.com.ua/ua/dict.html словник онлайн і офлайн

http://uk.wiktionary.org/wiki/Додаток:Список_словників віккі словники...

Файл:Maidan Nezalezhnosti (Kiev).jpg

2013-11-03T11:37:26Z

Кузьменко Євген:

Файл:Lavra1.jpg

2013-11-03T11:37:01Z

Кузьменко Євген:

Файл:1294589533 3.jpg

2013-11-03T11:35:47Z

Кузьменко Євген:

Файл:60714.jpg

2013-11-03T11:32:16Z

Кузьменко Євген:

Київ

2013-11-03T11:31:25Z

Кузьменко Євген: /* Сучасні словники */

'''Ки́їв, -ва, '''''м. ''Кіевъ.
[[Категорія:Ки]]

==Сучасні словники==
'''Ки́їв'''- столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташований у середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. Окрема адміністративно-територіальна одиниця у складі України і адміністративний центр Київської області. Адміністративно до складу Київської області не входить. Місце розташування центральних органів влади України, іноземних місій, штаб-квартир більшості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Україні.

Заснований наприкінці 5 — початку 6 століття. Був столицею полян, Русі, Української Народної Республіки, Української Держави та Української Радянської Соціалістичної Республіки. Також був адміністративним центром однойменного князівства, литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії, радянської округи, німецької генеральної округи та радянської області.

Один з найстаріших історичних центрів Східної Європи та християнства — Софійський собор — та Києво-Печерська лавра внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

'''Етимологія'''

Згідно з традиційними легендами, назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких уважають за засновників міста. Одна з цих легенд дійшла до нас у літописі ХІІ ст. «Повість временних літ»[3]
Географія

Вид на низинну частину правобережного Києва.

'''Розташування'''

Місто розташоване на півночі України, на межі Полісся і лісостепу по обидва береги Дніпра в його середній течії. Площа міста 836 км². Довжина вздовж берега — понад 20 км. Київ здавна знаходився на перетині важливих шляхів. Ще за Київської Русі таким шляхом був легендарний «Шлях із варягів у греки». На сьогодні місто перетинають міжнародні автомобільні та залізничні шляхи. Рельєф Києва сформувався на межі Придніпровської височини, а також Поліської та Придніпровської низовин. Більша частина міста лежить на високому (до 196 метрів над рівнем моря) правому березі Дніпра — Київському плато, порізаному густою сіткою ярів на окремі височини: Печерські пагорби, гори Щекавицю, Хоревицю, Батиєву та інші. Менша частина лежить на низинному лівому березі Дніпра. Житлові квартали міста оточує суцільне кільце лісових масивів.
Клімат

Клімат помірно континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячні температури січня −5,5 °C, липня +19,2 °C. Абсолютний мінімум — −32.2 °C (7, 9 лютого 1929)[4], абсолютний максимум — +39,9 °C (серпень 1898)(за іншими даними: +39,4 °C (30 липня 1936).[4] Середньорічна кількість опадів — 649 мм, максимум опадів припадає на липень (88 мм), мінімум — на жовтень (35 мм). Взимку у Києві утворюється сніговий покрив, середня висота покриву у лютому 20 см, максимальна — 440 см.

Середньорічна загальна хмарність — 6,4 бали, максимум припадає на грудень (8,2), мінімум — на серпень (4,8). Середня вологість

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
https://www.google.com.ua/search?biw=1339&bih=624&tbm=isch&sa=1&q=%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2&oq=%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2&gs_l=img.3..0l10.525205.529480.0.530719.4.3.0.1.1.0.304.514.1j1j0j1.3.0....0...1c.1.30.img..0.4.525.TnbhYsS8uso картинки

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ словник України онлайн

http://www.april.com.ua/ua/dict.html словник онлайн і офлайн

http://uk.wiktionary.org/wiki/Додаток:Список_словників віккі словники...

Київ

2013-11-03T11:27:23Z

Кузьменко Євген: /* Див. також */

'''Ки́їв, -ва, '''''м. ''Кіевъ.
[[Категорія:Ки]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
https://www.google.com.ua/search?biw=1339&bih=624&tbm=isch&sa=1&q=%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2&oq=%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2&gs_l=img.3..0l10.525205.529480.0.530719.4.3.0.1.1.0.304.514.1j1j0j1.3.0....0...1c.1.30.img..0.4.525.TnbhYsS8uso картинки

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ словник України онлайн

http://www.april.com.ua/ua/dict.html словник онлайн і офлайн

http://uk.wiktionary.org/wiki/Додаток:Список_словників віккі словники...

Київ

2013-11-03T11:16:30Z

Кузьменко Євген:

Вибух

2013-11-03T11:11:01Z

Кузьменко Євген: /* Ілюстрації */

'''Ви́бух, -ху, '''''м. ''Взрывъ; изверженіе. ''За вибухом сліпого фанатизму я чую спів. ''К. Бай. 157.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
'''Вибух''' — надзвичайно швидке перетворення речовини, яке супроводжується миттєвим виділенням великої енергії в невеликому об'ємі. Суттєвою ознакою вибуху є різке збільшення тиску, яке викликає у навколишньому середовищі ударну хвилю.

'''Види вибухів'''

Вибухи класифікують за походженням виділеної енергії на:

хімічні

фізичні

електромагнітні

кінетичні

ядерні

Вибух Верне

'''Хімічні вибухи'''

Хімічним вибухом називають надзвичайно швидке хімічне перетворення речовини (системи речовин), що саморозповсюджується і протікає з виділенням великої кількості теплоти і утворенням газоподібних продуктів. З цього визначення витікають чотири основні умови, якими повинна задовольняти хімічна реакція для того щоб вона могла протікати у формі вибуху, а саме:

екзотермічність

утворення газів або пари

велика швидкість

здатність до саморозповсюдження

До хімічних вибухів відносяться вибухи вибухових речовин, горючих газів, вугільного або іншого органічного пилу.

Хімічний вибух відрізняється від горіння тим, що процес виділення енергії йде з утворенням сильної ударної хвилі. При вибуху згорання вибухової речовини повинне мати детонаційний характер, тобто залучення нових порцій вибухової речовини до хімічної реакції відбувається на фронті ударної хвилі (а не шляхом теплопровідності і дифузії як при повільному горінні). З цієї умови з необхідністю витікає, що при хімічному вибуху, що супроводжується окислювально-відновною реакцією (згоранням), речовина, що згорає, і окислювач повинні бути перемішані, інакше швидкість реакції буде обмежена швидкістю процесу доставки окислювача, а цей процес як правило має дифузійний характер. Наприклад, природний газ поволі горить в пальниках домашніх кухонних плит, оскільки кисень поволі потрапляє в область горіння шляхом дифузії. Проте, якщо перемішати газ з повітрям, він вибухне від невеликої іскри.

'''Фізичні вибухи'''

При фізичних вибухах відбуваються тільки фізичні перетворення без зміни хімічного складу речовин (вибухи парових котлів, балонів із зрідженим газом, електричні вибухи). Фізичні вибухи звичайно є наслідком фазового переходу речовини або надшвидкої дезінтеграції.

Спостерігати електромагнітний вибух можна при пропусканні через тонку проволоку електричного розряду із конденсатора, що супроводжується миттєвим плавлінням металу. До електромагнітного вибуху можна віднести також вибух поверхневого шару речовини при нагріванні лазером.

У природі фізичні вибухи спостерігаються при виверженнях вулканів, що фактично є вибухом посудини під внутрішнім тиском.

Окремо можна виділити кінетичні вибухи, що є наслідком зіткнення тіл, що рухаються із великою швидкістю, та (або) мають велику масу. Яскравий приклад кінетичних вибухів - зіткнення метеоритів (комет, астероїдів тощо) із поверхнею планети або іншим небесним тілом.

Енергія кінетичного вибуху пропорційна масі і квадрату швидкості зіткнення тіл. Наприклад, зіткнення метеориту масою 1 кг із поверхнею Землі на швидкості 60 км/с еквівалентно вибуху 400 кг тротилу.

Найпотужний із кінетичних вибухів, що спостерігала людина, відбувся у 1994 році, коли із Юпітером зіткнулась комета Шумейкерів-Леві. З 16 по 22 липня 1994 року на Юпітер впало 25 великих уламків розміром в декілька кілометрів із швидкістю близько 60 км/с. Розмір області впливу вибухів сягав тисяч кілометрів; сліди від ударів були помітні декілька тижнів. Енергія вибухів — близько 1022 Дж або декілька мільонів мегатон.

Енерговиділення Тунгуського метеориту оцінюється в 10 Мт.

'''Ядерні вибухи'''

Докладніше: Ядерний вибух

При ядерних вибухах відбуваються ланцюгові реакції ділення або синтезу ядер з утворенням нових елементів.

Енергія ядерних вибухів — від кілотонн до десятків мегатонн тротилового еквіваленту.

Фактично надпотужними ядерними вибухами є вибухи наднових зірок.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800f6e94d9_184814.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:383713876.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ff1467ef.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Атомний_вибух_1.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%85&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=aS12UrngE6eZ4wTljYDABQ&ved=0CEIQsAQ&biw=1339&bih=624 картинки

http://sum.in.ua/s/vybukh академічний словник

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4828-vybukh.html словник Грінченка

http://slovopedia.org.ua/41/53394/262457.html "Словопедія" словник синонімів

Файл:Атомний вибух 1.jpg

2013-11-03T11:10:54Z

Кузьменко Євген:

Файл:Ff1467ef.jpg

2013-11-03T11:10:32Z

Кузьменко Євген:

Файл:383713876.jpg

2013-11-03T11:10:12Z

Кузьменко Євген:

Файл:800f6e94d9 184814.jpg

2013-11-03T11:09:34Z

Кузьменко Євген:

Вибух

2013-11-03T11:08:01Z

Кузьменко Євген: /* Сучасні словники */

'''Ви́бух, -ху, '''''м. ''Взрывъ; изверженіе. ''За вибухом сліпого фанатизму я чую спів. ''К. Бай. 157.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
'''Вибух''' — надзвичайно швидке перетворення речовини, яке супроводжується миттєвим виділенням великої енергії в невеликому об'ємі. Суттєвою ознакою вибуху є різке збільшення тиску, яке викликає у навколишньому середовищі ударну хвилю.

'''Види вибухів'''

Вибухи класифікують за походженням виділеної енергії на:

хімічні

фізичні

електромагнітні

кінетичні

ядерні

Вибух Верне

'''Хімічні вибухи'''

Хімічним вибухом називають надзвичайно швидке хімічне перетворення речовини (системи речовин), що саморозповсюджується і протікає з виділенням великої кількості теплоти і утворенням газоподібних продуктів. З цього визначення витікають чотири основні умови, якими повинна задовольняти хімічна реакція для того щоб вона могла протікати у формі вибуху, а саме:

екзотермічність

утворення газів або пари

велика швидкість

здатність до саморозповсюдження

До хімічних вибухів відносяться вибухи вибухових речовин, горючих газів, вугільного або іншого органічного пилу.

Хімічний вибух відрізняється від горіння тим, що процес виділення енергії йде з утворенням сильної ударної хвилі. При вибуху згорання вибухової речовини повинне мати детонаційний характер, тобто залучення нових порцій вибухової речовини до хімічної реакції відбувається на фронті ударної хвилі (а не шляхом теплопровідності і дифузії як при повільному горінні). З цієї умови з необхідністю витікає, що при хімічному вибуху, що супроводжується окислювально-відновною реакцією (згоранням), речовина, що згорає, і окислювач повинні бути перемішані, інакше швидкість реакції буде обмежена швидкістю процесу доставки окислювача, а цей процес як правило має дифузійний характер. Наприклад, природний газ поволі горить в пальниках домашніх кухонних плит, оскільки кисень поволі потрапляє в область горіння шляхом дифузії. Проте, якщо перемішати газ з повітрям, він вибухне від невеликої іскри.

'''Фізичні вибухи'''

При фізичних вибухах відбуваються тільки фізичні перетворення без зміни хімічного складу речовин (вибухи парових котлів, балонів із зрідженим газом, електричні вибухи). Фізичні вибухи звичайно є наслідком фазового переходу речовини або надшвидкої дезінтеграції.

Спостерігати електромагнітний вибух можна при пропусканні через тонку проволоку електричного розряду із конденсатора, що супроводжується миттєвим плавлінням металу. До електромагнітного вибуху можна віднести також вибух поверхневого шару речовини при нагріванні лазером.

У природі фізичні вибухи спостерігаються при виверженнях вулканів, що фактично є вибухом посудини під внутрішнім тиском.

Окремо можна виділити кінетичні вибухи, що є наслідком зіткнення тіл, що рухаються із великою швидкістю, та (або) мають велику масу. Яскравий приклад кінетичних вибухів - зіткнення метеоритів (комет, астероїдів тощо) із поверхнею планети або іншим небесним тілом.

Енергія кінетичного вибуху пропорційна масі і квадрату швидкості зіткнення тіл. Наприклад, зіткнення метеориту масою 1 кг із поверхнею Землі на швидкості 60 км/с еквівалентно вибуху 400 кг тротилу.

Найпотужний із кінетичних вибухів, що спостерігала людина, відбувся у 1994 році, коли із Юпітером зіткнулась комета Шумейкерів-Леві. З 16 по 22 липня 1994 року на Юпітер впало 25 великих уламків розміром в декілька кілометрів із швидкістю близько 60 км/с. Розмір області впливу вибухів сягав тисяч кілометрів; сліди від ударів були помітні декілька тижнів. Енергія вибухів — близько 1022 Дж або декілька мільонів мегатон.

Енерговиділення Тунгуського метеориту оцінюється в 10 Мт.

'''Ядерні вибухи'''

Докладніше: Ядерний вибух

При ядерних вибухах відбуваються ланцюгові реакції ділення або синтезу ядер з утворенням нових елементів.

Енергія ядерних вибухів — від кілотонн до десятків мегатонн тротилового еквіваленту.

Фактично надпотужними ядерними вибухами є вибухи наднових зірок.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%85&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=aS12UrngE6eZ4wTljYDABQ&ved=0CEIQsAQ&biw=1339&bih=624 картинки

http://sum.in.ua/s/vybukh академічний словник

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4828-vybukh.html словник Грінченка

http://slovopedia.org.ua/41/53394/262457.html "Словопедія" словник синонімів

Вибух

2013-11-03T11:04:55Z

Кузьменко Євген: /* Див. також */

'''Ви́бух, -ху, '''''м. ''Взрывъ; изверженіе. ''За вибухом сліпого фанатизму я чую спів. ''К. Бай. 157.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%85&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=aS12UrngE6eZ4wTljYDABQ&ved=0CEIQsAQ&biw=1339&bih=624 картинки

http://sum.in.ua/s/vybukh академічний словник

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4828-vybukh.html словник Грінченка

http://slovopedia.org.ua/41/53394/262457.html "Словопедія" словник синонімів

Вибух

2013-11-03T11:02:40Z

Кузьменко Євген:

Ниточка

2013-11-02T22:29:39Z

Кузьменко Євген: /* Ілюстрації */

'''Ниточка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''нитка. '''
[[Категорія:Ни]]

==Сучасні словники==
'''Гра з мотузкою''' або «гра у мотузку», «мотузочка», «ниточка», «плетиво», «килимчик», «павутиннячко», «фігурки з мотузки» — майстерна гра, у якій ниткою (мотузкою, шнурком), надітою на пальці, утворюють різноманітні візерунки (фігурки). Іноді допомагають зубами, зап’ястям і ступнями.

'''Опис гри'''

У всьому світі існує ціле розмаїття подібних ігор, у які грають одна або кілька людей. У Великобританії та США гра має назву «cat's cradle» (колиска для киці); у Німеччині — «Hexenspiel» (гра відьми), на Гаваях — hei (з гав. сітка, тенета), на острові Пасха — kai kai, у ескімосів — ajararpoq, індіанців навахо — na-ash-klo (безперервне плетіння), макассарів з Південного Сулавесі (Індонезія) — toêká-toêká (сходи, драбина).

Серед фігурок, отриманих у ході гри, виділяють драбину Якова, два діаманти, філіжанки з блюдцем, місяць (сонце) у темряві та інші.

Узори можуть складатися з окремих частин, створюватися у процесі гри, або навіть з’являються послідовно як різні персонажі під час розповіді історії. У деяких народів фігури використовувались під час ворожіння, щоб передбачити стать майбутньої дитини.[1]

В Україні поширений варіант гри, в якій гравці по черзі знімають один в одного з рук зав'язану в кільце і натягнуту на пальці нитку (мотузку, шнурок) таким чином, щоб вийшов який-небудь симетричний візерунок. Існують певні комбінації і послідовність переходу від одного узору до іншого. Мета гри не перемогти суперника; гравців захоплює сам процес плетіння візерунків.

'''Історія'''

Походження гри невідоме. Канадський автор Камілла Ґриські зазначила: «Ми не знаємо, коли люди вперше почали грати у мотузки або які первісні люди винайшли це давнє мистецтво. Що ми знаємо так це те, що всі первісні суспільства мали і використовували нитки для полювання, риболовлі, ткацтва, а також те, що фігурки з ниток мали корінні народи в усьому світі».[2]

Давньогрецький лікар Гераклас (I століття) зробив найбільш ранній відомий нам опис нитяних візерунків у своєму трактаті про хірургічні вузли.[3][4] Ця робота була передрукована у IV столітті Орібазієм у «Медичному збірнику» (Collectiones medicae). Серед описаних узорів згадується «Plinthios Brokhos», відомий також у австралійських тубільців як «Захмарене сонце».[5] Інуїти робили нитяні фігури, що представляли вимерлого волохатого мамонта.

Фігурки з ниток вивчалися антропологами, наприклад, Францем Боасом (1858-1942), Джеймсом Горнеллом (1865-1949)[6], які намагалися простежити походження і розвиток культур. На їх думку, цим доводилася теорія моногенезу, єдиного походження всіх рас. Мотузочка, імовірно, виникла як розважальна гра у багатьох суспільствах. Приклади були зібрані у Південно-Східній Азії, Японії, Південній Америці, Вест-Індії, на островах Тихого океану, у інуїтів та індіанців.[2] Гра також поширена в Європі та Африці.

У 1906 році американський етнолог Керолайн Фернесс Джейн (1873-1909) видала «Фігурки з нитки і як їх робити», одну з найвідоміших праць, присвячених цій темі.

У 1978 році була створена Міжнародна асоціація гри у мотузку, основною метою якої є збереження і поширення знань про традицію цієї стародавньої гри.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:34848715.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:CW5Eo2lg-hc.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Provoloka11-604x5091.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Огнеквапргне.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==
http://sum.in.ua/s/nytochka академічний словник

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33038-nytochka.html словник Грінченка

http://slovopedia.org.ua/49/53405/359161.html "Словопедія"

http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=192862 орфографічний словник

Файл:Огнеквапргне.jpeg

2013-11-02T22:29:36Z

Кузьменко Євген:

Файл:Provoloka11-604x5091.jpg

2013-11-02T22:24:32Z

Кузьменко Євген:

Файл:CW5Eo2lg-hc.jpg

2013-11-02T22:24:06Z

Кузьменко Євген:

Файл:34848715.jpg

2013-11-02T22:23:49Z

Кузьменко Євген:

Ниточка

2013-11-02T22:16:40Z

Кузьменко Євген: /* Сучасні словники */

'''Ниточка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''нитка. '''
[[Категорія:Ни]]

==Сучасні словники==
'''Гра з мотузкою''' або «гра у мотузку», «мотузочка», «ниточка», «плетиво», «килимчик», «павутиннячко», «фігурки з мотузки» — майстерна гра, у якій ниткою (мотузкою, шнурком), надітою на пальці, утворюють різноманітні візерунки (фігурки). Іноді допомагають зубами, зап’ястям і ступнями.

'''Опис гри'''

У всьому світі існує ціле розмаїття подібних ігор, у які грають одна або кілька людей. У Великобританії та США гра має назву «cat's cradle» (колиска для киці); у Німеччині — «Hexenspiel» (гра відьми), на Гаваях — hei (з гав. сітка, тенета), на острові Пасха — kai kai, у ескімосів — ajararpoq, індіанців навахо — na-ash-klo (безперервне плетіння), макассарів з Південного Сулавесі (Індонезія) — toêká-toêká (сходи, драбина).

Серед фігурок, отриманих у ході гри, виділяють драбину Якова, два діаманти, філіжанки з блюдцем, місяць (сонце) у темряві та інші.

Узори можуть складатися з окремих частин, створюватися у процесі гри, або навіть з’являються послідовно як різні персонажі під час розповіді історії. У деяких народів фігури використовувались під час ворожіння, щоб передбачити стать майбутньої дитини.[1]

В Україні поширений варіант гри, в якій гравці по черзі знімають один в одного з рук зав'язану в кільце і натягнуту на пальці нитку (мотузку, шнурок) таким чином, щоб вийшов який-небудь симетричний візерунок. Існують певні комбінації і послідовність переходу від одного узору до іншого. Мета гри не перемогти суперника; гравців захоплює сам процес плетіння візерунків.

'''Історія'''

Походження гри невідоме. Канадський автор Камілла Ґриські зазначила: «Ми не знаємо, коли люди вперше почали грати у мотузки або які первісні люди винайшли це давнє мистецтво. Що ми знаємо так це те, що всі первісні суспільства мали і використовували нитки для полювання, риболовлі, ткацтва, а також те, що фігурки з ниток мали корінні народи в усьому світі».[2]

Давньогрецький лікар Гераклас (I століття) зробив найбільш ранній відомий нам опис нитяних візерунків у своєму трактаті про хірургічні вузли.[3][4] Ця робота була передрукована у IV столітті Орібазієм у «Медичному збірнику» (Collectiones medicae). Серед описаних узорів згадується «Plinthios Brokhos», відомий також у австралійських тубільців як «Захмарене сонце».[5] Інуїти робили нитяні фігури, що представляли вимерлого волохатого мамонта.

Фігурки з ниток вивчалися антропологами, наприклад, Францем Боасом (1858-1942), Джеймсом Горнеллом (1865-1949)[6], які намагалися простежити походження і розвиток культур. На їх думку, цим доводилася теорія моногенезу, єдиного походження всіх рас. Мотузочка, імовірно, виникла як розважальна гра у багатьох суспільствах. Приклади були зібрані у Південно-Східній Азії, Японії, Південній Америці, Вест-Індії, на островах Тихого океану, у інуїтів та індіанців.[2] Гра також поширена в Європі та Африці.

У 1906 році американський етнолог Керолайн Фернесс Джейн (1873-1909) видала «Фігурки з нитки і як їх робити», одну з найвідоміших праць, присвячених цій темі.

У 1978 році була створена Міжнародна асоціація гри у мотузку, основною метою якої є збереження і поширення знань про традицію цієї стародавньої гри.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
http://sum.in.ua/s/nytochka академічний словник

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33038-nytochka.html словник Грінченка

http://slovopedia.org.ua/49/53405/359161.html "Словопедія"

http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=192862 орфографічний словник

Ниточка

2013-11-02T22:09:19Z

Кузьменко Євген: /* Див. також */

'''Ниточка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''нитка. '''
[[Категорія:Ни]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
http://sum.in.ua/s/nytochka академічний словник

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33038-nytochka.html словник Грінченка

http://slovopedia.org.ua/49/53405/359161.html "Словопедія"

http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=192862 орфографічний словник

Ниточка

2013-11-02T22:03:08Z

Кузьменко Євген:

Творчість

2013-11-02T22:01:53Z

Кузьменко Євген: /* Ілюстрації */

'''Тво́рчість, -чости, '''''ж. ''Творческая сила, творчество. Желех.
[[Категорія:Тв]]

==Сучасні словники==
'''Творчість''' — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).

Творчість може розглядатися у двох аспектах: психологічному й філософському. Психологія творчості досліджує процес, психологічний «механізм» протікання акту творчості як суб'єктивного акту індивіда. Філософія розглядає питання про сутність творчості, що по-різному ставилося в різні історичні епохи.

'''Філософські концепції'''

Одним із перших виділяє поняття творчості давньогрецький філософ Платон і ця творчість має універсальний характер. Так, у діалозі «Бенкет» зустрічається таке визначення творчості:Усякий перехід з небуття в буття - це творчість, і, отже, створення будь-яких творів мистецтва й ремесла можна назвати творчістю, а всіх творців - їхніми творцями[1]

Фундаментальні зміни прийшли з початком християнської епохи, з концепцією створення (лат. creatio) Богом світу з нічого. «Creatio» мало інше значення ніж «facere» («робити»), це творення розглядалося як вольовий акт і вже не використовувалося по відношенню до людської діяльності.

В епоху Ренесансу навпаки, просякнута вірою у безмежні творчі можливості людини. Поступово «творчість» все більше усвідомлюється насамперед як художня творчість, виникає інтерес до постаті художника і самого акту творчості, все виразніше виступає і тенденція розглядати історію як продукт людської творчості. Польський поет Мачей Казімєж Сарбевський почав використовувати це слово щодо поезії. Проте тривалий час таке розуміння творчості наражалося на критику через тлумачення терміну як акту творення з нічого.

В епоху Просвітництва творчість пов'язується із здатністю людини до уявлення і розглядалася. Англійські емпіристи (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Дж. Локк, Д.Юм) трактували творчість як певну комбінацію вже існуючих елементів, творчість таким чином була близька винахідництву. Завершена концепція творчості у 18 століття створюється І. Кантом, що спеціально аналізує творчу діяльність у вченні про продуктивну здатність уяви, що виступає як сполучна ланка між розумом і почуттєвим досвідом. Вчення Канта було продовжено Шеллінгом, який розглядав творчу здібність в єдності свідомої й несвідомої діяльності людини. Погляд на художника як на генія, що творять з натхнення досяг своєї кульмінації в епоху Романтизма, творчість художника і філософа вважалася вищою формою людської життєдіяльності, в якому людина стикається з «абсолютом».

В ідеалістичній філософії кінця 19- 20 століть творчість розглядається переважно у протилежності механічно-технічній діяльності. При цьому, якщо філософія життя протиставляє технічному раціоналізму творчий природний початок, то екзистенціалізм підкреслює духовно-особистісну природу Творчість У філософії життя найбільш розгорнута концепція творчості дана А. Бергсоном («Творча еволюція», 1907): творчість як безперервне народження нового становить сутність життя. Уся дійсність розглядається філософом як «безперервний ріст і нескінченна творчість».[2] Найбільш адекватною формою існування вважають творчість і екзистенціалісти. М. Бердяєв («зміст творчості», 1916) розглядає творчість як «діло богоподібної свободи людини, розкриття в ньому образу Творця»[3].

Філософія прагматизму і позитивизму навпаки, розглядає творчість як винахідництво, ціль якого — вирішувати завдання, поставлену певною ситуацією. Марксистська філософія визначає творчість як «діяльність людини, що перетворить природний і соціальний мир відповідно до мет і потребами людини й людства на основі об'єктивних законів дійсності»[4]. На думку В. І. Леніна для творчості «необхідне забезпечення більшого простору особистій ініціативі, індивідуальним схильностям, простору думки й фантазії»[

'''Природа творчості'''

Природа творчості[6] може бути розкрита через певні показники, а саме[7]:

Істоти, у яких розвинутий пошуковий механізм, що є наріжним для процесу творчості, характеризуються мінімальною агресивністю щодо свого оточення та найчутливіші до закликів допомоги інших істот[8]

Творчість є основою розвитку емпатійних здібностей, здатності розуміти точку зору іншої людини, формування непрагматичної ціннісно-світоглядної орієнтації особистості.

Творчість передбачає вихід за межі рольових установок особистості, вміння дистанціюватися від ситуації, готує умови для досягнення однієї з головних цілей розвитку людини — статусу творчої особистості, оскільки творчість є виходом у сферу багатозначного, багатомірного, парадоксального, бісоціативного
розуміння реальності та її опанування; творчість передбачає актуалізацію надситуа-тивності, як здатності суб'єкта виходити за межі однозначних конструкцій «зовнішньої доцільності».

Творчість та альтруїзм позитивно взаємокорелюють та щільно пов'язані, що свідчить про відкритість творчої особистості світові.

Творчість є однією з цілей розвитку особистості та може бути пов'язаною з такими категоріями, як самоактуалізація, самовдоско-налення, самоздійснення, самовираження.

Творчість є цілісним утворенням, вона не обмежується такими аспектами функціонування психіки людини, як образний, логічний, поведінковий та ін., а проявляється на всіх рівнях психічної активності людини.

Творчості притаманні синергетичні риси, тому творча людина виявляє феномен творчої багатомірності, коли окремий талант людини складається із суми її талантів.

Так звані творчі люди характеризуються гранично-біфукарційними, парадоксально-двоїстими, ембівалентними, взаємовиключаючими особливостями, наприклад, вони проявляють себе як одночасно екстраверти та інтроверти; вони скромні та горді одночасно; вони проявляють одночасно бунтарський дух та консерватизм.

У цілому можна сказати, що творчі люди більш психопатологічні, психотичні.

'''Психологічні дослідження'''
Докладніше: Психологія творчості

В психології Творчість вивчається головним чином у двох аспектах: як психологічний процес творення нового і як сукупність властивостей особистості, які забезпечують її включеність у цей процес.

Творчість як процес розглядалася спочатку, виходячи із самозвітів діячів мистецтва й науки (опис «натхнення», «мук творчості» тощо). Деякі великі натуралісти (Г. Гельмгольц, А. Пуанкаре, У. Кеннон й ін.) виділили кілька стадій у процесі від зародження задуму до моменту (який не можна передбачати), коли у свідомості виникає нова ідея.

Англійський учений Г. Воллес (1924)[9] розчленував творчий процес на 4 фази: підготовку, дозрівання (ідеї), осяяння (інсайт) й перевірку. Подібні стадії виділяв і Анрі Пуанкаре, описуючи процес здійснення їм декількох математичних відкриттів[10]. На думку вченого творчий процес починався з постановка задачі, далі проходив процес несвідомої роботи, раптового знаходження ключа для розв'язання і, нарешті, заключна обробка результатів.

Оскільки головні ланки процесу (дозрівання й осяяння) не піддаються свідомому-вольовому контролю, це послужило доводом на користь концепцій, що відводили вирішальну роль у Творчість підсвідомому й ірраціональному факторам. Однак експериментальна психологія показала, що несвідоме й свідомому, інтуїтивному й розумове в процесі.

Сукупність психічних властивостей, характерних для творчої особистості, стала об'єктом конкретно-наукового вивчення з винаходом тестів і методик їхньої обробки й аналізу. Цей напрямок сходить до Ф. Гальтону. Положення Гальтона про спадкоємний характер творчих здібностей була піддана критиці в психологічній науці (роботи швейцарського вченого А. Декандоля й ін.), як і зближення геніальності із психічним розладом у Ч. Ломброзо й ін. Інтерес до дослідження психологічних аспектів Творчість (особливо наукового) поглибився в середині 20 в. під впливом науково-технічної революції. В статистичних обстеженнях учених вивчається співвідношення між утворенням і продуктивністю роботи, віком і динамікою творчості, розроблялися методики стимуляції групової творчості

'''Творчість та інтелект'''

В психологічній літературі існує дискусія стосовно того, чи є творчість та інтелект ланками одного психічного процесу, чи це є різні процеси. Спроби встановити взаємозв'язок між інтелектом і творчістю почалися в 1950-х роках у роботах Джо Гілфорда, який дійшов висновку що цей взаємозв'язок достатньо низький, щоб розглядати ці процеси як окремі.

Інші вважають, що творчість є результатом тих же когнітивних процесів, що і інтелект, і розцінюється творчістю лише за наслідками, тобто коли цей результат відтворює щось нове, Перкінс назвав це погляд припущенням «нічого спеціального».[11]

Популярною моделлю стала «порогова теорія», запропонована П. Торренсом, який вважає, що високий ступінь інтелекту виглядає необхідною, але недостатньою умовою для високих творчих здібностей[12]. У загальному випадку це означає, позитивний взаємозв'язок між творчими здібностями та інтелектом, але цей взаємозв'язок не проявлятиметься, якщо будуть оцінювані лише люди з найвищим інтелектом. Дослідження порогової теорії, однак, дістали різнорідні оцінки від ентузіастичного схвалення до категоричного заперечення.[13]

'''Творчість та емоції'''

Ряд дослідників, зокрема Ганс Айзенк та Фредкінсон вважають, що позитивні емоції активують як асоціативне мислення, а також, розфокусовуючи увагу, збільшують поле для добору фактів, що стосуються опрацьовуваної проблеми.

З іншого боку, ряд дослідників вважають, що і негативні емоції можуть підвищити креативність. Наприклад Арнольд Людвіґ, вивчаючи діяльність 1005 особистостей 20 століття знайшов слабкий але значущий зв'язок між депресіями і творчою досягненнями.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Creativity.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Creativity1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tvorchist.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Творчість.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
https://www.google.com.ua/search?biw=1339&bih=624&tbm=isch&sa=1&q=%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&oq=%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&gs_l=img.3..0l9j0i24.90127.93010.0.94742.9.7.0.2.2.0.232.744.1j3j1.5.0....0...1c.1.30.img..2.7.767.-sJ8-FbZOuY картинки

http://sum.in.ua/s/tvorchistj академічний словник

http://slovopedia.org.ua/41/53410/274044.html "Словопедія" словник синонімів

http://leksika.com.ua/17910211/ure/narodna_tvorchist народна творчість енциклопедія

Файл:Творчість.jpg

2013-11-02T22:01:45Z

Кузьменко Євген: