Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Родич

2014-12-17T20:21:39Z

Кузь:

'''Родич, -ча, '''''м. ''1) Родственникъ. МВ. І. 14. Чуб. V. 1156. Мет. 252. ''Багато родичів, та нігде пообідать. ''Ном. № 9338. ''Вони йому родичі: дідового сусіда молотники ''— совсѣмъ не родственники. Ном. № 9350. 2) Родитель. ''Мали родичі сина. ''Гн. II. 67.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
РО́ДИЧ, а, чол.
1. кому, чий, рідко кого. Той, хто перебуває у спорідненості з ким-небудь. — Що воно за люди? — поспитала Христя в Кирила.. — Вони якісь мені далекі родичі доводяться.., (Панас Мирний, III, 1954, 74); Парубок один, Микола Синяк, родич Луценків, був у боярах на весіллі одному (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 183); Родич литовського канцлера Ян Сапега привів загін чисельністю близько 7 1/2 тис. чоловік (Історія СРСР, I, 1956, 159); * Образно. Хто біди боїться, тому вона родич (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 44); Етнографія має багато родичів. Вона межує і з загальною історією, і з фольклористикою (Максим Рильський, III, 1956, 161);
// ірон. Ми родичі: на однім сонці онучі сушили (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 324).
♦ Родич через вулицю (дорогу) навприсядки — зовсім чужа людина. — А звати мене Микола Єгипта, хоч з єгиптянами я родич такий... через вулицю навприсядки! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 185).
2. перен. Той, хто має однакові з ким-небудь думки, риси характеру і т. ін., схожий чимсь на когось. Се був пройдисвіт і непевний, І всім відьмам був родич кревний — Упир і знахур ворожить. Умів і трясцю одшептати, І кров христьянську [християнську] замовляти (Іван Котляревський, I, 1952, 106).
3. Рослина, тварина чи птах одного виду з іншими рослинами, тваринами або птахами. Дикий мигдаль, або так званий бобчук, був єдиним родичем персика, який не боявся морозів (Юним мічурінцям.., 1955, 40);
// Предмет одного роду, розряду з іншими предметами. Всі гуртом.. несли або передавали Валентинові всякий брухт, що показувався недосвідченому окові якимсь родичем радіоприймача (Олесь Гончар, IV, 1960, 81).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 596.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
Орфографічний словник української мови: РОДИЧ
Словник синонімів: РОДИЧ
Українсько-російський словник: РОДИЧ
Фразеологічний словник української мови: РОДИЧ
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

РО́ДИЧ, а, ч. 1. кому, чий, рідко кого. Той, хто перебуває у спорідненості з ким-небудь. — Що воно за люди? — поспитала Христя в Кирила.. — Вони якісь мені далекі родичі доводяться… (Мирний, III, 1954, 74); Парубок один, Микола Синяк, родич Луценків, був у боярах на весіллі одному (Тесл., Вибр., 1950, 183); Родич литовського канцлера Ян Сапєга привів загін чисельністю близько 7тис. чоловік(Іст. СРСР, І, 1956, 159); * Образно. Хто біди боїться, тому вона родич (Укр.. присл.., 1963, 44);Етнографія має багато родичів. Вона межує і з загальною історією, і з фольклористикою(Рильський, III, 1956, 161); // ірон. Ми родичі: на однім сонці онучі сушили (Укр.. присл.., 1955, 324).
◊ Ро́дич че́рез ву́лицю (доро́гу) навпри́сядки — зовсім чужа людина. — А звати мене Микола Єгипта, хоч з єгиптянами я родич такий… через вулицю навприсядки! (Гончар, Тронка, 1963, 185).
2. перен. Той, хто має однакові з ким-небудь думки, риси характеру і т. ін., схожий чимсь на когось.Се був пройдисвіт і непевний, І всім відьмам був родич кревний — Упир і знахур ворожить. Умів і трясцю одшептати, І кров христьянську [християнську] замовляти (Котл., І, 1952, 106).
3. Рослина, тварина чи птах одного виду з іншими рослинами, тваринами або птахами. Дикий мигдаль, або так званий бобчук, був єдиним родичем персика, який не боявся морозів (Юним мічур.., 1955, 40); // Предмет одного роду, розряду з іншими предметами. Всі гуртом.. несли або передавали Валентинові всякий брухт, що показувався недосвідченому окові якимсь родичем радіоприймача (Гончар, IV, 1960, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 596.
Родич, ча, м.
1) Родственникъ. МВ. І. 14. Чуб. V. 1156. Мет. 252. Багато родичів, та нігде пообідать. Ном. № 9338. Вони йому родичі: дідового сусіда молотники — совсѣмъ не родственники. Ном. № 9350.
2) Родитель. Мали родичі сина. Гн. II. 67.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 28.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Родич, -ча, м. 1) Родственникъ. МВ. І. 14. Чуб. V. 1156. Мет. 252.Багато родичів, та нігде пообідать. Ном. № 9338. Вони йому родичі: дідового сусіда молотники — совсѣмъ не родственники. Ном. № 9350. 2)Родитель. Мали родичі сина. Гн. II. 67.
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
ро́дич – іменник чоловічого роду, істота

відмінок однина множина
називний ро́дич ро́дичі
родовий ро́дича ро́дичів
давальний ро́дичеві, ро́дичу ро́дичам
знахідний ро́дича ро́дичів
орудний ро́дичем ро́дичами
місцевий на/у ро́дичеві, ро́дичу, ро́дичі на/у ро́дичах
кличний ро́дичу ро́дичі

===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===

«родич » в словаре: 1 статья

Родич родича, м. 1. Член рода (см. род в 1 знач.; истор.). 2. Родственник (книжн. устар). Наши родичи

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
родич
Существительное
m
1. relative1 источник
2. рел. kinsman1 источник
1. м.р.; уст.; разг. = родственник

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ро]]

[[Категорія:Ро]]

Рута

2014-12-17T20:02:11Z

Кузь:

'''Рута, -ти, '''''ж. ''1) Раст. a) Ruta graveolens L. Вх. Пч. І. 12. Мил. 35. ЗОЮЗ. I. 134. ''Зелене, як рута. ''Ном. 13156. б) — '''пташина'''. Fumaria officinalis. ЗЮЗО. І. 123. в) — '''польова'''. Onobrychis sativa. Лв. 100. 2) Родъ писанки съ рисункомъ, въ которомъ заключается близкій къ трезубцу знакъ трискелъ или трикветръ. КС. 1891. VI. 366. Ум. '''Рутка, рутонька, руточка. '''Чуб. V. 401, 857; III. 150.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
РУ́ТА, и, жін. (Ruta, L.).
1. Багаторічна напівкущова або трав'яниста рослина родини рутових, яка містить у собі ефірну олію; використовується в медицині та парфюмерії. Заясніли під гарячим червневим сонцем мітелки червоної рути (Наука і життя, 11, 1971, 48); Кругом його ніби розливались пахощі м'яти та повних гвоздиків, неначе Соломія стояла десь тут недалечко, заквітчана рутою, м'ятою та гвоздиками (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 317); * У порівняннях.В тиші ночі непомітно доспівали, щирим соком наливалися зелені, мов рута, бурякові плантації (Яків Качура, Вибр., 1953, 262); Рутою зазеленівся [ліс] поблизу (Олесь Гончар, III, 1959, 409);
// нар.-поет. Уживається як символ привабливості, краси. Дівчина-рута; * У порівняннях. Дочка була, як рута, — швидко взяли на сторону багаті люди (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 14).
2. Настій, відвар цієї рослини. Дайте мені рути, Щирої отрути, Щоб мені мого нелюба Серденьком забути(Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 369).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія): РУТА
Орфографічний словник української мови: РУТА
Словник іншомовник слів: РУТА
Українсько-російський словник: РУТА
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

РУ́ТА, и, ж. (Ruta L.).
1. Багаторічна напівкущова або трав’яниста рослина родини рутових, яка містить у собі ефірну олію; використовується в медицині та парфюмерії. Заясніли під гарячим червневим сонцем мітелки червоної рути (Наука.., 11, 1971, 48); Кругом його ніби розливались пахощі м’яти та повних гвоздиків, неначе Соломія стояла десь тут недалечко, заквітчана рутою, м’ятою та гвоздиками(Н.-Лев., VI, 1966, 317);*У порівн. В тиші ночі непомітно доспівали, щирим соком наливалися зелені, мов рута, бурякові плантації (Кач., Вибр., 1953, 262); Рутою зазеленівся [ліс] поблизу (Гончар, III, 1959, 409); // нар.-поет. Уживається як символ привабливості, краси. Дівчина-рута; *У порівн.Дочка була, як рута,— швидко взяли на сторону багаті люди (Вас., Вибр., 1954, 14).
2. Настій, відвар цієї рослини. Дайте мені рути, Щирої отрути, Щоб мені мого нелюба Серденьком забути (П. Куліш, Вибр., 1969, 369).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мо

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Ру́та, -ти, ж. 1) Раст. a) Ruta graveolens L. Вх. Пч. І. 12. Мил. 35. ЗОЮЗ. I. 134. Зелене, як рута. Ном. 13156. б) — пташи́на. Fumaria officinalis.ЗЮЗО. І. 123. в) — польова́. Onobrychis sativa. Лв. 100. 2) Родъ писанки съ рисункомъ, въ которомъ заключается близкій къ трезубцу знакъ трискелъ или трикветръ. КС. 1891. VI. 366. Ум. Ру́тка, ру́тонька, ру́точка.Чуб. V. 401, 857; III. 150.
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
ру́та – іменник жіночого роду

________________________________________
відмінок однина множина
називний ру́та
родовий ру́ти
давальний ру́ті
знахідний ру́ту
орудний ру́тою
місцевий на/у ру́ті
кличний ру́то*

===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
Рута рути, ж. (греч. rhuga) (старин. церк.). Церковная земля или особая плата на содержание причта.
Рута руты, ж. (латин. ruta) (бот.). Южное полукустарниковое растение с желтыми цветами и с листьями, содержащими эфирное масло.

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
рута
Существительное
ж.р.; бот.
1. rue

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ру]]

[[Категорія:Ру]]

Ранком

2014-12-17T19:36:19Z

Кузь:

'''Ранком, '''''нар. ''Утромъ. ''Я тоє терно ранком посічу, я до матюнки орлом полечу. ''Чуб. V. 754.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
РА́НКОМ, присл. Те саме, що вранці. Ранком сизий туманець прикривав той шлях своєю запоною (Панас Мирний, I, 1954, 246); Ранком у сірій млі вантажимось на корабель (Юрій Яновський, II, 1958, 68).
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
Орфографічний словник української мови: РАНКОМ
Словник синонімів: РАНКОМ
Словник-антисуржик: РАНКОМ
Українсько-російський словник: РАНКОМ
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

РА́НКОМ, присл. Те саме, що вра́нці. Ранком сизий туманець прикривав той шлях своєю запоною(Мирний, І, 1954, 246); Ранком у сірій млі вантажимось на корабель (Ю. Янов., II, 1958, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 450.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Ранком нар. Утромъ. Я тоє терно ранком посічу, я до матюнки орлом полечу. Чуб. V. 754.
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
ра́нком - прислівник
незмінювана словникова одиниця

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
ранком
Наречие
1. нар. утром; поутру; поутру

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ра]]

[[Категорія:Ра]]

Рибачити

2014-12-17T19:18:08Z

Кузь:

'''Рибачити, -чу, -чиш, '''''гл. ''= '''Рибалчити. '''Вх. Зн. 59.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
РИБАЧИТИ див. рибалити.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 528.
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===

РИБАЧИТИ

риба́чити
дієслово недоконаного виду
рідко

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
РИБА́ЧИТИ див. риба́лити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 528.
Рибачити, чу, чиш, гл. = Рибалчити. Вх. Зн. 59.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 15.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Рибачити, -чу, -чиш, гл. = рибалчити. Вх. Зн. 59.

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
риба́чити – дієслово недоконаного виду

________________________________________
Інфінітив риба́чити
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа риба́чмо
2 особа риба́ч риба́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа риба́читиму риба́читимемо, риба́читимем
2 особа риба́читимеш риба́читимете
3 особа риба́читиме риба́читимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа риба́чу риба́чимо, риба́чим
2 особа риба́чиш риба́чите
3 особа риба́чить риба́чать
Активний дієприкметник

Дієприслівник
риба́чачи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. риба́чив риба́чили
жін. р. риба́чила
сер. р. риба́чило
Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник

Безособова форма

Дієприслівник
риба́чивши

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
рибачити
Глагол
1. рибачить; рибалить

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ри]]

[[Категорія:Ри]]

Бокла

2014-12-17T15:12:29Z

Кузь: /* Ілюстрації */

'''Бокла, -ли,''' ''ж.'' '''= [[Боклаг]].''' Новомоск. у.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БОКА́Л, а, чол. Шкляна або кришталева посудина для вина, схожа на чарку, але більша; келих. З усіх боків почулись вигуки схвалення, цокання чарок, бокалів (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 70).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 213.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
Орфографічний словник української мови: БОКАЛ
Словар українського сленгу: БОКАЛ
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
БОКА́Л, а, ч. Шкляна або кришталева посудина для вина, схожа на чарку, але більша; келих. З усіх боків почулись вигуки схвалення, цокання чарок, бокалів (Дмит., Розлука, 1957, 70).

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
бока́л – іменник чоловічого роду
відмінок однина множина
називний бока́л бока́ли
родовий бока́ла бока́лів
давальний бока́лу, бока́лові бока́лам
знахідний бока́л бока́ли
орудний бока́лом бока́лами
місцевий на/у бока́лі на/у бока́лах
кличний бока́ле* бока́ли*
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
Бокал бокала, м. (фр. bocal). Посуда для вина, похожая на рюмку, но большего раз мера. Полный влагой искрометной, зашипел ты, мой бокал! Баратынский. ...
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Less reliable translations
We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful.
• (through: pl:puchar pl:kubek pl:kielich )
cup
• (through: pl:czara pl:puchar pl:kielich )
bowl
• (through: pl:czara pl:puchar pl:kielich )
goblet
• (through: pl:puchar pl:kubek pl:kielich )
beaker
• (through: pl:puchar pl:kielich )
chalice
• (through: pl:czara pl:kielich )
bell
• (through: pl:czara pl:puchar )
jorum
• (through: pl:kielich )
thalamus
• (through: pl:czara )
basin
• (through: pl:puchar )
plate
• (through: pl:kielich )
schooner
• (through: pl:kielich )
jigger
• (through: pl:kubek )
tumbler
• (through: pl:kielich )
faucet
• (through: pl:kubek )
mug
• (through: pl:kubek )
cannikin
• (through: pl:kielich )
calyx
• (through: pl:kubek )
jug
• (through: pl:puchar )
bumper
• (through: pl:kubek )
noggin
• (through: pl:kubek )
teacup

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Существительное
м.р.
1. (wine)glass, goblet; bocal; facer амер.; (без ножки)beaker; (большой бокал, кубок) rummer; мн. stemware3 источника
бокал, полный вина — a full beaker of wine2
наполнять бокал до края — to bumper2
осушить бокал — to empty a glass2
поднимать бокал (за кого-л.) — to raise one's glass (to smb.)2
дегустационный бокал — taster2

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
бокал — а, м. bocal m., ит. boccale > нем. Pocal. 1. Род сосуда хрустального с крышкою видом подобнаго рюмке, но гораздо ея больше, употребляемо для пития из него разных напитков. САР 1806 1 275. Посуда для вина в виде большой рюмки. Ож. Поздравление… …
Исторический словарь галлицизмов русского языка
БОКАЛ — (от итал. bocca рот). Большая, высокая рюмка. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. БОКАЛ высокая рюмка на короткой ножке, внизу узкая, кверху расширяющаяся. Полный словарь иностранных слов, вошедших в… …
Словарь иностранных слов русского языка
бокал — фужер, кубок, стопа; фиал, чара, ремер, чаша, рюмка Словарь русских синонимов. бокал фиал, чаша (трад. поэт.); кубок (устар.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …
Словарь синонимов
БОКАЛ — БОКАЛ, бокала, муж. (франц. bocal). Посуда для вина, похожая на рюмку, но большего раз мера. «Полный влагой искрометной, зашипел ты, мой бокал!» Баратынский. ❖ Поднимать бокал за кого или за что провозглашать тост за кого нибудь или что нибудь,… … Толковый словарь Ушакова
бокал — БОКАЛ, стопа, фужер, высок. чара, трад. поэт. фиал, трад. поэт. чаша, устар. кубок …
Словарь-тезаурус синонимов русской речи
БОКАЛ — БОКАЛ, а, муж. Сосуд для вина в виде большой рюмки. Поднять б. за кого что н. (провозгласить тост). | прил. бокальный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …
Толковый словарь Ожегова
БОКАЛ — муж., лат. стакан отличного от прочих вида; большой, высокий, либо на ножке; братина, кубок, стопа; большая рюмка, или высокая, раструбом, для шипучих вин. | Клеймо на штирийских косах. Коса с бокалом. Бокальная крышка. Бокалистый, бокальчатый… …
Толковый словарь Даля
бокал — (от ит. bocca рот). Большая рюмка на высокой ножке, применяемая для слабоалкогольных или безалкогольных напитков пива, фруктовых вод, минеральной воды, соков. В ряде областей к востоку от Волги и особенно в Зауралье и в Сибири бокалом… …
Кулинарный словарь
бокал — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? бокала, чему? бокалу, (вижу) что? бокал, чем? бокалом, о чём? о бокале; мн. что? бокалы, (нет) чего? бокалов, чему? бокалам, (вижу) что? бокалы, чем? бокалами, о чём? о бокалах 1. Бокал это… …
Толковый словарь Дмитриева
Бокал — стеклянный бокал Бокал сосуд для вина. Различают бокалы: для шампанского. Вместимость 125 150 мл. Конической, удлинённой, цилиндрической, грушевидной и креманчатой формы. для соков и пива. Вместимость 250 400& …
Википедия
БОКАЛ — Поднимать/ поднять бокал. 1. за кого, за что. Кнжн. Произносить тост, здравицу в честь кого л., чего л. Ф 2, 57. 2. Жарг. угол. Обворовывать бакалейную лавку. Ларин, 120 …
Большой словарь русских поговорок
бокал — Казахстан, Украина, Воронеж фаянсовый или стеклянный сосуд в форме стакана с ручкой для холодных и горячих напитков (распределение по регионам может различаться; возможно, так называется и металлическая кружка широкого назначения, аллюминиевая… …
Языки русских городов
бокал — Поднимать бокал за кого или за что провозглашать тост за кого н. или что н., пить чье н. здоровье. Поднимем бокалы, сомкнемте их разом …
Фразеологический словарь русского языка
бокал — (бокалыр, бокалхэр) бокал Рюмкэ иным фэдэу шIыгъэ апчэу санэ зэрешъохэрэр Бокалым из санэ ришъугъ …
Адыгабзэм изэхэф гущыIалъ
бокал — редко покал (при Петре I); см. Смирнов 230. Последнее из нем. Pokal, в то время как первое из франц. bocal или ит. boccale, см. Преобр. 1, 34; Брюкнер 35 …
Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
БОКАЛ — (от ит. bocca рот). Большая рюмка на высокой ножке, применяемая для слабоалкогольных или безалкогольных напитков пива, фруктовых вод, минеральной воды, соков. В ряде областей к востоку от Волги, и особенно в Зауралье и в Сибири, бокалом… …
Большая энциклопедия кулинарного искусства
Бокал — м. 1. Сосуд для вина в виде большой рюмки. отт. Количество жидкости, вмещающееся в такой сосуд. 2. разг. Большая, высокая чашка, из которой пьют чай или какую либо другую жидкость. отт. Количество жидкости, вмещающееся в такую чашку. Толковый… …
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
бокал — бокал, бокалы, бокала, бокалов, бокалу, бокалам, бокал, бокалы, бокалом, бокалами, бокале, бокалах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
Формы слов
БОКАЛ — • Pocŭlum, Сосуды для питья у римлян в древнейшие времена были деревянные и глиняные (lignea и fictilia), a во время все более усиливавшейся роскоши металлические, стеклянные и из драгоценных камней или, по крайней мере, были выложены
Реальный словарь классических древностей
бокал — Это заимствование из французского восходит к итальянскому boccale, а оттуда – сначала, а потом к исходному греческому baukalis – сосуд …

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Бо]]

[[Категорія:Бо]]

Важно

2014-12-17T15:10:22Z

Кузь: /* Ілюстрації */

'''Важно, '''''нар. ''1) Вѣско. 2) Важно. 3) Хорошо, отлично.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВАЖНО, розм.

1. Присл. до важний 1, 3. А молодий.. йде важно і землі під собою не чує (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 393); Врешті вийшла [дама], підійшла, Сіла важно (Степан Олійник, Вибр., 1959, 252); Та й зажили вони важно, Стали багатіти (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 256).

2. у знач. присудк. сл. Має значення; істотно, важливо. — Я, чи не я, се, тату, не важно, — засюсюкав Антоша (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 399); [Андрій:] Важно, що ми вкупі зросли, маємо спільні спогади, багато спільних звичок (Леся Українка, III, 1952, 719).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 281.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ВА́ЖНО, розм. 1. Присл. до ва́жний 1, 3. А молодий.. йде важно і землі під собою не чує (Кв.-Осн., II, 1956, 393); Врешті вийшла [дама], підійшла, Сіла важно (С. Ол., Вибр., 1959, 252); Та й зажили вони важно, Стали багатіти (Гл., Вибр., 1957, 256).
2. у знач. присудк. сл. Має значення; істотно, важливо. — Я, чи не я, се, тату, не важно, — засюсюкав Антоша (Коцюб., II, 1955, 399); [Андрій:] Важно, що ми вкупі зросли, маємо спільні спогади, багато спільних звичок (Л. Укр., III, 1952, 719).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 281.

===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
Важность важности, мн. нет, ж. 1. Большое значение, значительность. Иметь большую важновть. Важновть этого события не подлежит сомнению. 2. Величавый, ...
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Приклад пропозиції з "важно", памяті перекладів
No translation memories found.
Показано сторінок 1. Знайдено 0 речень відповідних до фрази важно.Знайдено за 0,123 мс.Накопичення перекладів створюються людиною, але оформлюються комп'ютером, що може призвести до помилок. Вони надходять з багатьох джерел і не перевіряються. Будьте уважні.

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
важно
Наречие
1. предик.; безл. it is important
что более важно — more importantly, what is more important
это не так важно — it does not matter
2. нареч. with an air of importance; grandly (горделиво)

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1 важно — См …
Словарь синонимов
2 важно — ВАЖНО. 1. нареч. Хорошо, качественно, прекрасно, отменно. важно свистишь здорово врешь. 2. межд. Выражает преимущественно положительные… …
Словарь русского арго
3 важно — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
Формы слов
4 важно — (ценно в каком л. отношении, в значении сказуемого) кому и для кого. Мне важно было знать, задета ли [пулею] кость (Маковский). Для нас… …
Словарь управления
5 важно — • исключительно важно …
Словарь русской идиоматики
6 важно — см. важный 1), 3), 4); нареч. Ва/жно не задеть артерию. Ва/жно поглядывать на кого л. Вот важно! …
Словарь многих выражений
7 Важно — I нареч. качеств. 1. Величаво, горделиво, надменно. 2. Преисполнившись значительности, проникшись ею. II предик. Оценочная характеристика ситуации, чьих либо действий как имеющих большое значение, заслуживающих особого внимания. Толковый словарь… …
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
8 Важно — I нареч. качеств. 1. Величаво, горделиво, надменно. 2. Преисполнившись значительности, проникшись ею. II предик. Оценочная характеристика ситуации, чьих либо действий как имеющих большое значение, заслуживающих особого внимания. Толковый словарь… …
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
9 важно — неважно ничтожно незначительно …
Словарь антонимов
10 важно — розм. 1) Присл. до важний 1), 2), 3). 2) у знач. присудк. сл. Має значення; істотно, важливо …
Український тлумачний словник
11 важно — ВА/ЖНО см. Ва/жный …
Энциклопедический словарь
12 важно — Высокомерие …
Словарь синонимов русского языка
13 важно — важность …
Словарь-тезаурус синонимов русской речи
14 важно — прислівник незмінювана словникова одиниця розм …
Орфографічний словник української мови
15 важно воспользоваться подходящим случаем — нареч, кол во синонимов: 1 • не дорог час временем, а дорог улучкой (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …
Словарь синонимов
16 важно не упустить нужный момент — нареч, кол во синонимов: 1 • не дорог час временем, а дорог улучкой (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …
Словарь синонимов
17 Как важно быть серьёзным (фильм — Как важно быть серьёзным (фильм, 2002) Как важно быть серьёзным The Importance of Being Earnest Жанр …
Википедия
18 Как важно быть серьёзным (фильм, 2002) — У этого термина существуют и другие значения, см. Как важно быть серьёзным (значения). Как важно быть серьёзным The Importance of Being EARNEST …
Википедия
19 Как важно быть серьёзным (фильм, 1976) — Как важно быть серьезным (телеспектакль) …
Википедия
20 Как важно быть серьёзным (телеспектакль) — Как важно быть серьёзным …
==Ілюстрації==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ва]]

[[Категорія:Ва]]

Русак

2014-12-17T15:04:47Z

Кузь:

'''Русак, -ка, '''''м. ''Крупная порода сельдей. Херс. г.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
РУСАК 1, а, чол. Сірий заєць, у якого взимку і влітку колір шерсті не змінюється. Три дівчини, студентки агрономи, Йшли взимку по доріжці лісовій.. Одна сказала: «Гляньте, гарно як! Немов облита снігом кожна гілка! Он бач, на сосні затаїлась білка, Он слід легкий: то перебіг русак!» (Максим Рильський, III, 1961, 207); Взимку тут — мисливське привілля: сонячними днями мишкують лисиці, щоночі, особливо як місячно, русаки скубуть сухі квіти на сіннику (Літературна Україна, 29.I 1965, 4).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
РУСАК 2, а, чол., розм. Російська людина, росіянин.

==Іноземні словники==

===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1228.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imопдвages.jpeg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| vqL8UUKe_9c}}

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ру]]

Файл:Imопдвages.jpeg

2014-12-17T15:00:48Z

Кузь:

Файл:1228.jpg

2014-12-17T14:59:48Z

Кузь:

Якотіти

2014-12-17T14:56:10Z

Кузь:

'''Якотіти, якочу, -тиш, '''''гл. ''Галдѣть, кричать (о дѣтяхъ). ''Якотять діти. ''Лубен. у. См. '''Ячати. '''
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
Слова «якотіти» не знайдено. Можливо ви шукали:
• коптіти
• кортіти
Варто додати у словник? Залиште коментар із прикладом його вживання.
Також спробуйте знайти «якотіти» в означеннях.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

Якотіти, якочу, тиш, гл. Галдѣть, кричать (о дѣтяхъ). Якотять діти. Лубен. у. См. Ячати.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Якотіти, якочу, -тиш, гл. Галдѣть, кричать (о дѣтяхъ). Якотять діти. Лубен. у. Cм. ячати.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Як]]

[[Категорія:Як]]

Навернути

2014-12-17T14:50:59Z

Кузь:

'''Навернути, -ся. '''См. '''Навертати, -ся. '''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
НАВЕРТАТИ, аю, аєш, недок., НАВЕРНУТИ, верну, вернеш, док.

1. перех., розм. Повертати в якому-небудь напрямку, розташовувати, спрямовуючи в той чи інший бік. Сонце байдуже світило, знімалося вгору і навертало на нас з конем холодок з розлогої верби... (Іван Ле, Мої листи, 1945, 116); Заметушився з підручним Шрам, навернув жерлами до греблі гармати.. й двигонув першим набоєм (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 49); Бувало, засипе дід звечора повен ківш зерна, наверне млин на вітер і йде спати (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 14).

2. перех., перен., розм. Надавати чому-небудь іншого спрямування, іншого значення; міняти хід, перебіг чого-небудь. [Ромодан:] Згадувала [дочка] мене? [Варвара:] Ні. Я навертала розмову, а вона — ні пари з уст (Олександр Корнійчук, II, 1955, 302); Наливайко зрозумів ці сильні настрої серед повсталих, навертав на своє, але навертав дипломатично (Іван Ле, Наливайко, 1957, 194); [Писар:] Це діло [сватання] трудне. В душу не залізеш і туди її не навернеш, куди сама не схоче (Карпенко-Карий, I, 1960, 41).

3. перех., перен. Переконуючи, умовляючи, спрямовувати, залучати до чого-небудь. Багато порад, побажань і напучувань наслухалась тоді дівчина. Ще з початкової школи навертали її на заманливу стежку — в балет (Яків Баш, Надія, 1960, 139); [Рущак:] Ми хочемо, щоб ти в своїм селі на нашу справу молодь навертала, щоб понесла гаряче наше слово у молоді серця (Агата Турчинська, Милана, 1950, 28); Припускаючи, що Наливайко.. побував серед козаків, говорив з ними і міг навернути на свій бік реєстровців, полковник у своїй промові ставав ніби на бік козаків (Іван Ле, Наливайко, 1957, 417); Звичайно, вона, Софія, не шкодувала сил, щоб якось навернути своїх упертих тубільців до культури (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 140);
// Спонукати, заохочувати до прийняття якої-небудь віри, до зміни віросповідання. [Люцій:] Я навертав його на нашу віру і мав от-от в громаду нашу ввести... (Леся Українка, II, 1951, 427); — По закінченні школи декількох повезли назад в Аляску навертати ескімосів на християнську віру (Мирослав Ірчан, II, 1958, 99); Вона навернула його до своєї віри (Нечуй-Левицький, II, 1956, 405); Папи хотіли, щоб німці насильно навернули слов'ян у християнство (Історія середніх віків, 1955, 110).
♦ На розум навертати — заставляти розумно, обдумано діяти. — Чому не видно ніде Євшан-зілля, яке навертає людину на розум..? (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 6).

4. перех., розм. Накидати, навалювати багато чого-небудь. А там уже й зима — замети навертає... (Панас Мирний, II, 1954, 110); Внизу на плисковатому зеленому березі було розкидане каміння, неначе хто зумисне навернув на зелену траву (Нечуй-Левицький, III, 1956, 127); — Візьмемо трактор і сніжок той увесь сюди перетягнемо. За два дні — гори навернемо... (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 49);
// безос. Замість сіней Пилип зробив .. примостку, обкидавши докола [навколо] гноєм. Тепер у той захист навернуло повно снігу! (Панас Мирний, III, 1954, 10); Було тепло, хоч снігу навернуло багато (Петро Колесник, Терен.., 1959, 117).

5. перех. Щільно притуляти або навалювати що-небудь важке. Її покійний чоловік, тікаючи від неї, вискакував на горище швидше кота й іноді заночовував там, навернувши на всяк випадок ляду (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 61); — Мовчіть, не говоріть про старе!.. І так наче хто камінь на душу навернув (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 190).

6. неперех., розм. Те саме, що навертатися 2. Коли б хоч з чоловіком словечко перемовити, так не вирве й годинки вільної: то те він робить, то те, то йде, то їде, як гість додому навертає (Марко Вовчок, I, 1955, 27); Як настали буденні дні, то Загнибіда хіба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі, у крамниці (Панас Мирний, III, 1954, 100).

7. перех., діал. Відшкодовувати; надолужувати. Стара хоче те у хазяйстві навернути, що дочка витратила (Марко Вовчок, I, 1955, 17).

8. неперех., рідко. Те саме, що звертати 1. Вона [дебра] бігла просто, потім навертала вбік, уступаючись перед горбами й пригорбками, оббігала їх довкола та й знов приставала до дороги (Лесь Мартович, Тв., 1954, 244).

9. перех., рідко. Те саме, що завертати 4. Птруа... птруа!.. Горляний поклик все навертає крайніх [овець] в отару (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 321); — То — не дитячого розуму справа.., — якось заклопотано, але досить лагідно відказував батько, навертаючи коня від корита (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 8).

10. перех. і неперех., розм. Перекладати, звертати провину і т. ін. на іншого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив (Словник Грінченка).

11. перех., розм. Швидко завдавати удару; бити. — Хай тільки порушник сплигне додолу, я його відразу наверну києм по голові, оглушу і примушу здатись (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 201).

12. перех., рідко. Викликати, збуджувати що-небудь. Ти [весна] журавлиним ключем навертаєш нестерпну тугу, Мрії про вольний простір, щастя далеке моє (Іван Франко, XIII, 1954, 304); Стелився синій тютюновий дим і навертав обох [друзів] на кращий настрій (Яків Качура, II, 1958, 343).

13. перех., діал. Посилати. — Коби лиш яку гідну та роботящу [невістку] бог навернув, — говорить [Максимиха] спроквола (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 191).
♦ Навернула лиха година кого — прибув, з'явився той, з ким зв'язане якесь нещастя, щось неприємне. Вона була козачкою вільного роду, і навернула лиха година цього Федора до їх у село (Панас Мирний, I, 1954, 300); Не можна (не можу, не міг і т. ін.) навернути до чого, на що — що-небудь противне комусь. — Вже 6 годин хочу води, — а проклятої води дрогобицької до писка не можу навернути (Василь Стефаник, III, 1954, 23); — А я від того часу не міг і лиця свого навернути на горівку (Іван Франко, IV, 1950, 391); Не навертати (не навернути) очі (носа): а) не з'являтися, не показуватися де-, куди-небудь. [Одарка]: Заходь в хату, сестричко! Від самого весілля ти й очей в хату не навернула (Марко Кропивницький, I, 1958, 103); [Грива:] Сюди ніхто і носа не наверне! Одно — далеко від двора, та ще й в яру глибокім, а друге — пустка, то побояться, щоб часом, бува, не здибав тут їх Сава Чалий (Карпенко-Карий, II, 1960, 233); б) не братися за що-небудь, не приступати до якої-небудь роботи. — Зовсім відбилась від рук моя Сова. Певно, вже ви з неї виучите вчительку, бо все читає та й читає. А то раніше до книги й носа бувало не навертала (Юрій Збанацький, Малин.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
НАВЕРНУТИ

і но́са (оче́й) не наверта́ти / не наверну́ти. 1. Не з’являтися десь, не приходити куди-небудь. (Грива:) Сюди ніхто і носа не наверне! Одно — далеко від двора,.. а друге — пустка (І. Карпенко-Карий); — Мотора встановили, а механік і носа не навернув,— бурчав Никанор Павлович (О. Сизоненко). 2. до чого. Не братися за щось, не приступати до якої-небудь роботи. — Зовсім відбилась від рук моя Сова. Певно, вже ви з неї виучите вчительку, бо все читає та й читає. А то раніше до книги й носа, бувало, не навертала (Ю. Збанацький).

наверта́ти / наверну́ти се́рце чиє до кого. Пробуджувати в кого-небудь почуття кохання, дружби до когось. — Може, один Бог наверне її серце до мого Романа (І. Нечуй-Левицький).

наво́дити (наверта́ти) / навести́ (наверну́ти) на ро́зум (на ум) кого і без додатка. Навчати когось не робити безглуздих вчинків, діяти розважливо, обдумано; наставляти. — Це дяка така матері, що тебе на розум наводила? (Панас Мирний); Хто спішить, той людей смішить, а хто тихо ходить, той на ум наводить (Укр.. присл..); Піп Наум бабу навів на ум: вона порося продала, а гроші попові віддала (Укр.. присл..); (Дрейсігер:) Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум (Леся Українка); Чому не видно ніде євшан-зілля, яке навертає людину на розум..? (М. Чабанівський).

наво́дити (наверта́ти, нашто́вхувати) / навести́ (наверну́ти, наштовхну́ти) на ду́мку кого і без додатка. Спонукати кого-небудь думати певним чином про когось або про щось; переконувати кого-небудь у чомусь. — Я вже в листах своїх навертав її на таку думку про себе (П. Колесник); Вивчення розподілу яскравості світла по диску планети (Венери) наштовхує на думку, що поверхня її має різко виражені дзеркальні властивості (З журналу); — Отже ж ти, Тодозю, навела мене на думку, що тепер в садку краще обідати, ніж в хаті (І. Нечуй-Левицький). наво́дити ду́мку на кого. Романові ясні, тихі очі чогось наводили на неї думку про ясний місяць, про тихий вечір (І. Нечуй-Левицький).

==Іноземні словники==

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===

навертати
-а́ю, -а́єш, недок., наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, док.
1) перех., розм. Повертати в якому-небудь напрямку, розташовувати, спрямовуючи в той чи інший бік.
2) перех., перен., розм. Надавати чому-небудь іншого спрямування, іншого значення; міняти перебіг чого-небудь.
3) перех., перен. Переконуючи, умовляючи, спрямовувати, залучати до чого-небудь. || Спонукати, заохочувати до прийняття якої-небудь віри, до зміни віросповідання. На розум навертати.
4) перех., розм. Накидати, навалювати багато чого-небудь. || безос.
5) перех. Щільно притуляти або навалювати що-небудь важке.
6) неперех., розм. Те саме, що навертатися 2).
7) перех., діал. Відшкодовувати; надолужувати.
8) неперех., рідко. Те саме, що звертати 1).
9) перех., рідко. Те саме, що завертати 4).
10) перех. і неперех., розм. Перекладати, звертати провину і т. ін. на іншого.
11) перех., розм. Швидко завдавати удару; бити.
12) перех., рідко. Викликати, збуджувати що-небудь.
13) перех., діал. Посилати.
14) Їсти (з апетитом або багато).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0 7deb6 4be35288 XL.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0 7deb7 5d66f4c6 XL.jpeg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| arEEhkAZXng}}

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:На]]

Файл:0 7deb7 5d66f4c6 XL.jpeg

2014-12-17T14:39:48Z

Кузь:

Бокла

2014-12-17T14:39:45Z

Кузь:

'''Бокла, -ли,''' ''ж.'' '''= [[Боклаг]].''' Новомоск. у.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БОКА́Л, а, чол. Шкляна або кришталева посудина для вина, схожа на чарку, але більша; келих. З усіх боків почулись вигуки схвалення, цокання чарок, бокалів (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 70).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 213.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
Орфографічний словник української мови: БОКАЛ
Словар українського сленгу: БОКАЛ
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
БОКА́Л, а, ч. Шкляна або кришталева посудина для вина, схожа на чарку, але більша; келих. З усіх боків почулись вигуки схвалення, цокання чарок, бокалів (Дмит., Розлука, 1957, 70).

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
бока́л – іменник чоловічого роду
відмінок однина множина
називний бока́л бока́ли
родовий бока́ла бока́лів
давальний бока́лу, бока́лові бока́лам
знахідний бока́л бока́ли
орудний бока́лом бока́лами
місцевий на/у бока́лі на/у бока́лах
кличний бока́ле* бока́ли*
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
Бокал бокала, м. (фр. bocal). Посуда для вина, похожая на рюмку, но большего раз мера. Полный влагой искрометной, зашипел ты, мой бокал! Баратынский. ...
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Less reliable translations
We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful.
• (through: pl:puchar pl:kubek pl:kielich )
cup
• (through: pl:czara pl:puchar pl:kielich )
bowl
• (through: pl:czara pl:puchar pl:kielich )
goblet
• (through: pl:puchar pl:kubek pl:kielich )
beaker
• (through: pl:puchar pl:kielich )
chalice
• (through: pl:czara pl:kielich )
bell
• (through: pl:czara pl:puchar )
jorum
• (through: pl:kielich )
thalamus
• (through: pl:czara )
basin
• (through: pl:puchar )
plate
• (through: pl:kielich )
schooner
• (through: pl:kielich )
jigger
• (through: pl:kubek )
tumbler
• (through: pl:kielich )
faucet
• (through: pl:kubek )
mug
• (through: pl:kubek )
cannikin
• (through: pl:kielich )
calyx
• (through: pl:kubek )
jug
• (through: pl:puchar )
bumper
• (through: pl:kubek )
noggin
• (through: pl:kubek )
teacup

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Существительное
м.р.
1. (wine)glass, goblet; bocal; facer амер.; (без ножки)beaker; (большой бокал, кубок) rummer; мн. stemware3 источника
бокал, полный вина — a full beaker of wine2
наполнять бокал до края — to bumper2
осушить бокал — to empty a glass2
поднимать бокал (за кого-л.) — to raise one's glass (to smb.)2
дегустационный бокал — taster2

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
бокал — а, м. bocal m., ит. boccale > нем. Pocal. 1. Род сосуда хрустального с крышкою видом подобнаго рюмке, но гораздо ея больше, употребляемо для пития из него разных напитков. САР 1806 1 275. Посуда для вина в виде большой рюмки. Ож. Поздравление… …
Исторический словарь галлицизмов русского языка
БОКАЛ — (от итал. bocca рот). Большая, высокая рюмка. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. БОКАЛ высокая рюмка на короткой ножке, внизу узкая, кверху расширяющаяся. Полный словарь иностранных слов, вошедших в… …
Словарь иностранных слов русского языка
бокал — фужер, кубок, стопа; фиал, чара, ремер, чаша, рюмка Словарь русских синонимов. бокал фиал, чаша (трад. поэт.); кубок (устар.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …
Словарь синонимов
БОКАЛ — БОКАЛ, бокала, муж. (франц. bocal). Посуда для вина, похожая на рюмку, но большего раз мера. «Полный влагой искрометной, зашипел ты, мой бокал!» Баратынский. ❖ Поднимать бокал за кого или за что провозглашать тост за кого нибудь или что нибудь,… … Толковый словарь Ушакова
бокал — БОКАЛ, стопа, фужер, высок. чара, трад. поэт. фиал, трад. поэт. чаша, устар. кубок …
Словарь-тезаурус синонимов русской речи
БОКАЛ — БОКАЛ, а, муж. Сосуд для вина в виде большой рюмки. Поднять б. за кого что н. (провозгласить тост). | прил. бокальный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …
Толковый словарь Ожегова
БОКАЛ — муж., лат. стакан отличного от прочих вида; большой, высокий, либо на ножке; братина, кубок, стопа; большая рюмка, или высокая, раструбом, для шипучих вин. | Клеймо на штирийских косах. Коса с бокалом. Бокальная крышка. Бокалистый, бокальчатый… …
Толковый словарь Даля
бокал — (от ит. bocca рот). Большая рюмка на высокой ножке, применяемая для слабоалкогольных или безалкогольных напитков пива, фруктовых вод, минеральной воды, соков. В ряде областей к востоку от Волги и особенно в Зауралье и в Сибири бокалом… …
Кулинарный словарь
бокал — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? бокала, чему? бокалу, (вижу) что? бокал, чем? бокалом, о чём? о бокале; мн. что? бокалы, (нет) чего? бокалов, чему? бокалам, (вижу) что? бокалы, чем? бокалами, о чём? о бокалах 1. Бокал это… …
Толковый словарь Дмитриева
Бокал — стеклянный бокал Бокал сосуд для вина. Различают бокалы: для шампанского. Вместимость 125 150 мл. Конической, удлинённой, цилиндрической, грушевидной и креманчатой формы. для соков и пива. Вместимость 250 400& …
Википедия
БОКАЛ — Поднимать/ поднять бокал. 1. за кого, за что. Кнжн. Произносить тост, здравицу в честь кого л., чего л. Ф 2, 57. 2. Жарг. угол. Обворовывать бакалейную лавку. Ларин, 120 …
Большой словарь русских поговорок
бокал — Казахстан, Украина, Воронеж фаянсовый или стеклянный сосуд в форме стакана с ручкой для холодных и горячих напитков (распределение по регионам может различаться; возможно, так называется и металлическая кружка широкого назначения, аллюминиевая… …
Языки русских городов
бокал — Поднимать бокал за кого или за что провозглашать тост за кого н. или что н., пить чье н. здоровье. Поднимем бокалы, сомкнемте их разом …
Фразеологический словарь русского языка
бокал — (бокалыр, бокалхэр) бокал Рюмкэ иным фэдэу шIыгъэ апчэу санэ зэрешъохэрэр Бокалым из санэ ришъугъ …
Адыгабзэм изэхэф гущыIалъ
бокал — редко покал (при Петре I); см. Смирнов 230. Последнее из нем. Pokal, в то время как первое из франц. bocal или ит. boccale, см. Преобр. 1, 34; Брюкнер 35 …
Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
БОКАЛ — (от ит. bocca рот). Большая рюмка на высокой ножке, применяемая для слабоалкогольных или безалкогольных напитков пива, фруктовых вод, минеральной воды, соков. В ряде областей к востоку от Волги, и особенно в Зауралье и в Сибири, бокалом… …
Большая энциклопедия кулинарного искусства
Бокал — м. 1. Сосуд для вина в виде большой рюмки. отт. Количество жидкости, вмещающееся в такой сосуд. 2. разг. Большая, высокая чашка, из которой пьют чай или какую либо другую жидкость. отт. Количество жидкости, вмещающееся в такую чашку. Толковый… …
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
бокал — бокал, бокалы, бокала, бокалов, бокалу, бокалам, бокал, бокалы, бокалом, бокалами, бокале, бокалах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
Формы слов
БОКАЛ — • Pocŭlum, Сосуды для питья у римлян в древнейшие времена были деревянные и глиняные (lignea и fictilia), a во время все более усиливавшейся роскоши металлические, стеклянные и из драгоценных камней или, по крайней мере, были выложены
Реальный словарь классических древностей
бокал — Это заимствование из французского восходит к итальянскому boccale, а оттуда – сначала, а потом к исходному греческому baukalis – сосуд …
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бокал1.jpg|x140px]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Бо]]

[[Категорія:Бо]]

Файл:0 7deb6 4be35288 XL.jpeg

2014-12-17T14:39:05Z

Кузь:

Нюхнути

2014-12-17T14:24:26Z

Кузь:

'''Нюхнути, -хну, -не́ш, '''''гл. ''Однокр. в. отъ '''ню́хати'''. ''Тільки що нюхнув та ачхи! ''Рудч. Ск. І. 4.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
НЮХНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до нюхати. Песик нюхне сюди-туди, чмихне і вже, дивись, упав на передні лапи (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 36); Нюхнув [сотник] разів тричі кріпкої роменської кабаки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 152); Великий сірий пацюк швидко повів вусами й непевно нюхнув повітря (Олесь Донченко, II, 1956, 10).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
Нюхнути
дієслово доконаного виду

НЮХАТИ

(і) не ню́хати / не поню́хати по́роху. 1. Не бути на війні, не брати участі у воєнних діях. — Ваші жовніри, князю, вже вимуштровані, а наші ще й пороху не нюхали (І. Нечуй-Левицький); — Ха! Знайшов, де шукати наші війська! Змоталися всі. Нами дірку заткнули,— сердито сплюнув напарник.— Ти, я бачу, й пороху не нюхав? (А. Дімаров); Війна вже скінчилася: хто їхав у відпустку побачитися з кревними, хто зовсім повертався додому, так і не понюхавши пороху (Ю. Мокрієв); Старші (сини) порубані та постріляні з-під Конотопу вернулися, тільки наймолодший ще пороху не нюхав, хіба що на ловах (Б. Лепкий). 2. Не мати досвіду в чому-небудь. — Юнь, юнь! Завзята, беручка, але куди з ними — пороху ще ніхто з них не нюхав (О. Гончар); — Згодьтесь, що молодому спеціалістові, який, так би мовити, ще не нюхав пороху, але відчуває свою заборгованість перед народом за науку, так само незручно йти на все готове, як бідному женихові у прийми до бага
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
Нюхати, хаю, єш, гл. Нюхать. Нюхала квітку. Я здорово нюхав табаку. Кв. І. 252.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagамросes.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lightmatter elephanttrunk.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Собачий ніс.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| x5hlamHxHtc}}

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ню]]

Терен

2014-12-17T14:16:56Z

Кузь:

''Терен, -рну, '''''м. ''Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Анн. 275. ''Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. ''Нп.
'''Терен, -рну, '''''м. ''Раст. Prunus spinosa L. тернъ, терновникъ. ''Плаче козак: шляхи биті заросли тернами. ''Шевч. ''Блищали чорні як терен очі. ''Левиц. І. 133. Ум. '''Теренець, терено́к, тернок, терночок. '''
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ТЕ́РЕН, рну, чол.
1. Колючий кущ родини розових, що дає темно-сині їстівні плоди з терпким кисло-солодким присмаком. На одному косогорі розрослась густа-прегуста дереза, терен та шипшина, неначе тонке зелене руно (Нечуй-Левицький, III, 1956, 127); Кущі терну й черемхи на схилах берега були вже вкриті білим цвітом, як памороззю (Петро Панч, Ерік.., 1950, 45); Шипшина й терен при дорозі, а в далині — полки дубів (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 63).
♦ Заріс (позаростав) шлях терном (тернами); Заросли (позаростали) шляхи тернами — неможливо піти, поїхати куди-небудь. Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув (Тарас Шевченко, II, 1963, 213); Хочу я ридати — та не маю сліз, Хочу в даль полинуть — терном шлях заріс (Максим Рильський, І, 1960, 116); Стежка (доріжка і т. ін.) поросла терном див. поростати; Шлях, устелений терном чий — про чий-небудь життєвий шлях, сповнений труднощів, страждань, горя й т. ін. Та ж, що коханням братернім Шлях мій, устелений терном, Легко б могла озарити, — Більше немає її... (Павло Грабовський, I, 1959, 353).
2. збірн. Плоди цієї рослини. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував [покуштував], такий-то вже кислий прийшовся! (Марко Вовчок, VI, 1956, 223); — Тату, завтра я з Левком думаю піти в ліс по терен. Я знаю, як ви любите квашену ягоду (Михайло Стельмах, II, 1962, 106); * У порівняннях. Вид [жінки] болісний, жовтий, тільки одні очі, чорні як терен, блищали якимсь божевільним світом(Панас Мирний, I,1949, 247); Усіма грудьми п'є [Давид], захлинаючись, терпке, як терен зеленуватий, осіннє степове повітря (Андрій Головко, II, 1957, 10).
3. Окрема колючка, шпичка такої або іншої колючої рослини. Заскалить собі дитина ногу Кілька раз на день, як ходить, Вийме терен та й гадки не має (Іван Франко, XIII, 1954, 455); З розбігу Сахно шубовснула в самісіньку гущу колючого чагаря. Десятки тернів вп'ялися в її тіло (Юрій Смолич, I, 1958, 90).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 85.
Коментарі (0)
ТЕРЕ́Н, у, чол.
1. Місцевість, територія. Кожде місце довкола тих млинівок, найбільш улюблений терен наших забав, оглядали і обнишпорювали ми зовсім докладно (Іван Франко, III, 1950, 250); Цього ж дня в Криничках набирали добровольців до лав новостворюваного червоного полку, що мав завданням боротись з куркульськими бандами, нести внутрішню охорону на терені повіту (Олесь Гончар, II, 1959, 227); Карпати — одна з найдавніших слов'янських етнографічних територій. Тут живуть українці, словаки, поляки, чехи. Цей стародавній слов'янський терен здавна цікавив дослідників багатьох галузей наук (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 155).
2. перен., заст. Ґрунт, основа розвитку чого-небудь. Тут насувається питання: який був кінець сього письменства? Чи підготовило воно терен для нової народної літератури, чи перетворилося органічно в нові, вищі форми? (Іван Франко, XVI, 1955, 328).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія): ТЕРЕН
Літературне слововживання: ТЕРЕН
Орфографічний словник української мови: ТЕРЕН
Орфографічний словник української мови: ТЕРЕН
Словник синонімів: ТЕРЕН
Українсько-російський словник: ТЕРЕН
Фразеологічний словник української мови: ТЕРЕН
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ТЕ́РЕН, рну, ч.
1. Колючий кущ родини розових, що дає темно-сині їстівні плоди з терпким кисло-солодким присмаком. На одному косогорі розрослась густа-прегуста дереза, терен та шипшина, неначе тонке зелене руно (Н.-Лев., III, 1956, 127); Кущі терну й черемхи на схилах берега були вже вкриті білим цвітом, як памороззю (Панч, Ерік.., 1950, 45); Шипшина й терен при дорозі, а в далині — полки дубів(Др.-Хмара, Вибр., 1969, 63).
◊ Зарі́с (позароста́в) шлях те́рном (терна́ми); Заросли́ (позароста́ли) шляхи́ терна́ми — неможливо піти, поїхати куди-небудь. Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув (Шевч., II, 1963, 213); Хочу я ридати — та не маю слів. Хочу в даль полинуть — терном шлях заріс (Рильський, І, 1960, 116); Сте́жка (дорі́жка і т. ін.) поросла́ те́рном див.пороста́ти; Шлях, усте́лений те́рном чий — про чий-небудь життєвий шлях, сповнений труднощів, страждань, горя й т. ін. Та ж, що коханням братернім Шлях мій, устелений терном, Легко б могла озарити, — Більше немає її… (Граб., І, 1959, 353).
2. збірн. Плоди цієї рослини. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував[покуштував], такий-то вже кислий прийшовся! (Вовчок, VI, 1956, 223); — Тату, завтра я з Левком думаю піти в ліс по терен. Я знаю, як ви любите квашену ягоду (Стельмах, II, 1962, 106); * У порівн.Вид [жінки] болісний, жовтий, тільки одні очі, чорні як терен, блищали якимсь божевільним світом(Мирний, І, 1949, 247); Усіма грудьми п’є [Давид], захлинаючись, терпке, як терен зеленуватий, осіннє степове повітря (Головко, II, 1957, 10).
3. Окрема колючка, шпичка такої або іншої колючої рослини. Заскалить собі дитина ногу Кілька раз на день, як ходить, Вийме терен та й гадки не має (Фр., XIII, 1954, 455); З розбігу Сахно шубовснула в самісіньку гущу колючого чагаря. Десятки тернів вп’ялися в її тіло (Смолич, І, 1958, 90).
ТЕРЕ́Н, у, ч.
1. Місцевість, територія. Кожде місце довкола тих млинівок, найбільш улюблений терен наших забав, оглядали і обнишпорювали ми зовсім докладно (Фр., III, 1950, 250); Цього ж дня в Криничках набирали добровольців до лав новостворюваного червоного полку, що мав завданням боротись з куркульськими бандами, нести внутрішню охорону на терені повіту (Гончар, II, 1959, 227); Карпати — одна з найдавніших слов’янських етнографічних територій. Тут живуть українці, словаки, поляки, чехи. Цей стародавній слов’янський терен здавна цікавив дослідників багатьох галузей наук (Нар. тв. та етн., 3, 1961, 155).
2. перен., заст. Грунт, основа розвитку чого-небудь. Тут насувається питання: який був кінець сього письменства? Чи підготовило воно терен для нової народної літератури, чи перетворилося органічно в нові, вищі форми? (Фр., XVI, 1955, 328).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 85.
Терен, рну, м. Раст. Prunus spinosa L. тернъ, терновникъ. Плаче козак: шляхи биті заросли тернами.Шевч. Блищали чорні як терен очі. Левиц. І. 133. Ум. Теренець, терено́к, тернок, терночок.
Терен, рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Анн. 275. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Н. п.

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
Те́рен – іменник чоловічого роду, істота
відмінок однина множина
називний Те́рен Те́рени
родовий Те́рена Те́ренів
давальний Те́ренові, Те́рену Те́ренам
знахідний Те́рена Те́ренів
орудний Те́реном Те́ренами
місцевий на/у Те́ренові, Те́рені на/у Те́ренах
кличний Те́рене Те́рени
==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
терен
Существительное
m
1. бот. терн, терн; (о кустарнике) терновник
2. територия, поприще

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===

ТЕРЕН — или терн, терновник, колючее деревцо или куст Prunus spinosa, терник, бодлак? (караич, ошибочно) растет у нас в средней и южной полосе, плоды вроде слив, поменьше и круглые. Терновые иглы, остья. Терновая наливка или терновка. Терновище, терновые …

Толковый словарь Даля

терен — I т ерен рну, ч., бот. 1) Колючий кущ родини розових, що дає темно сині їстівні плоди з терпким кисло солодким присмаком. 2) збірн. Плоди цієї рослини. 3) Окрема колючка, шпичка такої або іншої колючої рослини. II тер ен у, ч. 1) Місцевість,… …

Український тлумачний словник

терен — (фр. terrain) 1. земјиште, почва, земја 2. вој. облик на земјиштето, особено со оглед на неговото влијание врз позицијата и движењето на трупите 3. фиг. подрачје на дејствување, поволни или неповолни услови за некоја работа 4. спорт. место каде… …

Macedonian dictionary

терен — същ. място, местност, почва, земя, площ, пространство, територия същ. база, позиция, основа, опора същ. игрище, спортна площадка, писта същ. район …

Български синонимен речник

Терен — іменник чоловічого роду, істота …

Орфографічний словник української мови

терен — 1 іменник чоловічого роду колюча рослина; ягоди цієї рослини збірн. терен 2 іменник чоловічого роду шпичка колючої рослини терен іменник чоловічого роду територія …

Орфографічний словник української мови

терен — територія певна …

Лемківський Словничок

терен-дерево — іменник середнього роду …

Орфографічний словник української мови

Теренів — прикметник …

Орфографічний словник української мови

Теренівна — іменник жіночого роду, істота по батькові …

Орфографічний словник української мови

Баляньи сюр Терен — (Balagny sur Thèrain) графство в департаменте Уазы (de l Oise), округа де Санли (Senlis), с 1195 жителями; станция Северной жел. дор. Местность эта известна в истории, как место смерти св. Бригитты и св. Мавры (Maure), родом нз Шотландии, которые …

Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

теркы — терен …

Лемківський Словничок

ТЕРН — терен, терновник, колючий кустарник средней и южной полос СССР. Очень вынослив к морозам и засухе. Плоды терна мелкие, кислые, черно синего цвета с восковым налетом. Из них добывают уксус и приготовляют сок, дающий много дубильных веществ. Дерево …

Сельскохозяйственный словарь-справочник

Глубокое (Крым) — У этого термина существуют и другие значения, см. Глубокое. село, ныне не существует Глубокое † укр. Глибоке крымскотат. Teren Ayır …

Википедия

МОНГОЛЬСКИХ НАРОДОВ МИФОЛОГИЯ — система мифологических представлений монголоязычных народов Центральной Азии и Южной Сибири: халхасов, ойратов, бурят, многочисленных племён Внутренней Монголии (баргутов, хорчинов, чахаров и др.), а также калмыков, выделившихся из группы… …

Энциклопедия мифологии

Украинская повстанческая армия — Запрос «УПА» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Українська повстанська армія Украинская повстанческая армия …
Википедия
Массон, Андре — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Массон. Массон, Андре Pedestal Table in the Studio, (1922 год) Pedestal Table in the Studio, (1922 год) Дата рождения: 4 января 1896(1896 01 04) …
Википедия
Теренозек — Посёлок Теренозек каз. Теренөзек Страна КазахстанКазахстан …
Википедия
Специальные средства несмертельного действия — Не следует путать с Оружием несмертельного действия устройствами и предметами, предназначенными для быстрой нейтрализации противника с минимальным ущербом его жизни и здоровью. Специальные срéдства несмертельного действия (в некоторых… …
==Ілюстрації==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Те]]

[[Категорія:Те]]

Файл:Собачий ніс.jpg

2014-12-17T14:16:54Z

Кузь:

Файл:Lightmatter elephanttrunk.jpg

2014-12-17T14:16:14Z

Кузь:

Файл:Imagамросes.jpeg

2014-12-17T14:15:33Z

Кузь:

Домчатися

2014-12-17T13:52:21Z

Кузь:

'''Домчатися, -чуся, -чишся, '''''гл. ''Домчаться.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
1. перех. Швидко довезти, доставити, донести кого-небудь до певного місця. Переповнений тролейбус домчав його в район заводів (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 248); У Барановичах ми пересіли до пасажирського потяга, який хутко домчав нас до столиці (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 105).

2. неперех. Дуже швидко доїхати, добігти до якого-небудь місця. — Коні в мене добрі — враз домчимо (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 408); Вона встигне домчати туди, а в бору можна буде надійно сховатися

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
Домчтися
дієслово доконаного виду

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ДОМЧАТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. Те саме, що домча́ти 2. Духом вони домчались до контори (Мирний, IV, 1955, 189).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imageпроs.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagролнардes.jpeg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| xPlD06iFB2Q}}

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:До]]

Файл:Imagролнардes.jpeg

2014-12-17T13:50:14Z

Кузь:

Файл:Imageпроs.jpeg

2014-12-17T13:49:43Z

Кузь:

Домелювати

2014-12-17T13:37:29Z

Кузь:

'''Домелювати, -люю, -єш, '''сов. в. '''домолоти, -мелю, -мелеш, '''''гл. ''Домалывать, домолоть.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ДОМЕЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОМОЛОТИ, мелю, мелеш, док., перех. і без додатка. Закінчувати молоти. З недригайлівців саме останній домелював, почали мішки на вози зносити, в дорогу лаштуватися (Андрій Головко, II,

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
Домелювати
дієслово недоконаного виду

==Іноземні словники==

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
домелювати
-юю, -юєш.
Док. до домелювати. || Домолоти усе або багато чого-небудь.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-moloti-kavu-v-zernah.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imager.jpg.jpeg|x140px]]

|}

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:До]]

Файл:Imager.jpg.jpeg

2014-12-17T13:36:41Z

Кузь:

Файл:224.jpg

2014-12-17T13:27:23Z

Кузь: Кузь завантажив нову версію «Файл:224.jpg»

Файл:224.jpg

2014-12-17T13:26:58Z

Кузь:

Файл:Yak-moloti-kavu-v-zernah.jpg

2014-12-17T13:24:16Z

Кузь:

Важно

2014-12-17T13:17:56Z

Кузь:

Файл:Важно.jpeg

2014-12-17T13:15:43Z

Кузь:

Докладно

2014-12-17T13:08:57Z

Кузь:

'''Докладно, '''''нар. ''Обстоятельно, подробно, точно. Ум. '''Докладненько. '''''Він на все докладненько з ласкою одвітував. ''Г. Барв. 151.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/dokladno Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ДОКЛАДНО. Присл. до докладний. Стара бабуся їм [дітям] докладно за все розказала й намовила їх полізти через тин та нарвать груш (Нечуй-Левицький, II, 1956, 377); — Про все, прошу, про все докладно обов'язково напиши (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 63); Старається [професор Чорнай], щоби всі слухачі й слухачки розуміли його докладно (Ольга Кобилянська, III, 1956, 313).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
Докладно
прислівник
незмінювана словникова одиниця

==Іноземні словники==

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. подробно, обстоятельно; пространно
говорити ~ — говорить подробно (обстоятельно; излишне длинно: пространно); распространяться

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Докладно.jpeg|x140px]]

|}

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:До]]

Файл:Докладно.jpeg

2014-12-17T13:01:47Z

Кузь:

Файл:Images.jpeg

2014-12-17T13:01:14Z

Кузь: Кузь завантажив нову версію «Файл:Images.jpeg»

Images.jpeg

Учення

2014-12-17T09:35:32Z

Кузь:

'''Учення, -ня, '''''с. ''1) Ученіе. 2) Наставленіе. ''Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок. ''Кв.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/uchennja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
УЧЕ́ННЯ (ВЧЕ́ННЯ), я, сер.

1. Дія за значенням учити і учитися. Підбільшала Оленка. Оддав Михайло в школу її. Страх охоча до вчення була! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 103); Товариші часом були не од того, щоб пожартувати з нього, проте мали за вірного товариша, допомагали йому в ученні, приневолювали навіть братись за книжку (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 105); От закінчилося й учення, знову вернулася до дядька Пашка (Гнат Хоткевич, І, 1966, 123);
// Заняття з військової справи окремих підрозділів в армії, авіації та флоті. Пообідають [некрути]. Сонце вже повернуло з полудня. Барабан туркоче, знову на учення (Панас Мирний, I, 1949, 222); При стрільбі суворий і натхненний [командир]. Повторяє приказку свою: — Прикро помилятись на ученні, Страшно помилятися в бою... (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 116); Бадьоро, як на солдатському вченні, кинув [Йонька] на плече карабін (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 399).

2. Сукупність теоретичних положень в якій-небудь галузі знань, система поглядів на щось. Ленінізм — пряме продовження вчення Маркса і Енгельса в нових історичних умовах, новий, вищий етап в розвитку революційної теорії (Комуніст України, 4, 1968, 13); Вчення про будову речовини, в основі якого лежать уявлення про молекули та їх рух, називається молекулярно-кінетичною теорією (Фізика, II, 1957, 17); Своїм вченням Коперник поклав початок розвиткові астрономії на цілком нових основах (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 60); Безсмертне Партії учення — яка це мудрість, глибина! (Павло Тичина, II, 1957, 215);
// чиє. Система основних поглядів кого-небудь. Протест мільйонів селян і їх відчай — ось що злилося у вченні Толстого (Ленін, 20, 1971, 36); Не заперечую: тяжко учення Еллади найтонші В вірші покласти латинські і все розповісти достоту (Микола Зеров, Вибр., 1966, 127);
// Сукупність основних положень, догматів якої-небудь релігії; віровчення. Християнське вчення.

3. розм. Порада, настанова. Я, глядячи на тебе, частісінько плачу та думаю: коли б то він схаменувся та покинув таке робити, та слухав би батькового вчення (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 421).

===[http://slovopedia.org.ua Українсько-російський словник ]===
УЧЕННЯ
1) учение
2) (совет, указание) разг. наставление, (чаще мн.) наставления

===[http://slovopedia.org.ua/41/53411/274921.html Словник синонімів]===
УЧЕННЯ
(у школі) наука. навчання, д. вчиття; (Коперніка) теорія; (релігійне) віровчення, догмати; (батькове) ЖМ. порада, настанова

==Іноземні словники==

===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F українська-англійська Словник]===
вчення
teaching
study
learning
learnedly
tutoring

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5-9e6u8v1l.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:34882998.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| hSWExis_muE}}
https://www.youtube.com/watch?v=hSWExis_muE

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Уч]]

Файл:34882998.jpg

2014-12-17T09:32:31Z

Кузь:

Файл:5-9e6u8v1l.jpg

2014-12-17T09:31:56Z

Кузь:

Домівка

2014-12-17T09:19:43Z

Кузь:

Домі́вка, ки, ж.
1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Мет. 345. Чуже дитя клене-проклинає… за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. Чуб. V. 849.
2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. К. Хмельн. Ум. Домі́вонька, домі́вочка.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/domivka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ДОМІ́ВКА, и, жін. Жиле приміщення стосовно до того, хто в ньому живе. Хліб поріс, прийшли жнива; Йде отаман по домівках. Жати хліба зазива (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 290); Спритні сапери пройшли двором, а він усе стояв біля хвіртки, не відважуючись зайти в свою домівку (Натан Рибак, Опов., 1949, 40).

===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0 УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
домі́вка (зменшено-пестливі — домі́вонька, домі́вочка) — дім стосовно того, хто в ньому мешкає, а також як місце проживання когось; див. ще дім 1,2. Домівка — не ворог, коли не прийдеш, завжди прийме (приказка); І заєць має домівку, хоч під кущем (приказка); Хліб поріс, прийшли жнива; Йде отаман по домівках, Жати хліба зазива (Я. Щоголев); Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла (А. Метлинський).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264184.html Словник синонімів]===
ДОМІВКА
житло, мешкання, ДІМ, будинок, хата, господа; (кочовиків) ЮРТА; П. родинне вогнище; дома; пор. ПЕНАТИ.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53396/74406.html Орфографічний словник української мови]===
ДОМІВКА
іменник жіночого роду

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
домівка
home(Noun ) (advb, verb, noun, adjv )
someone’s native land
childhood or parental home

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
домівка
дом; кров; домашний очаг
рідна ~ — родной дом; отчий кров (дом), родная сень

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Domik.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:046e634f35.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| En8WmGCv40I}}
https://www.youtube.com/watch?v=En8WmGCv40I

==Цікаві факти==
==="Золоті" цитати і афоризми про дім===
"Мій дім - моя фортеця" - чуємо ми з дитинства. Насправді, яким би маленьким або великим, світлим або навпаки, темним, наш дім не був, повертаючись туди, ми відчуваємо себе в безпеці. Вдома людина, яка отримала серйозний стрес, знову відчуває себе людиною. Загалом, можна довго говорити про те, наскільки добре мати свій куточок, але я пропоную послухати (або почитати) те, що про дім говорять відомі і мудрі люди - письменники, філософи.

Дім повинен продовжувати існувати, інакше не можна. Обов'язково десь повинні бути місце з міцними стінами і раз назавжди заведеним порядком. - Робін Хобб

Велика істина відкрилася мені. Я дізнався: люди живуть. А сенс їх життя в їх домі. Дорога, ячмінне поле, схил гори розмовляють по-різному з чужаком і з тим, хто тут народився. - Антуан де Сент-Екзюпері

Дім - це не місце, а стан душі. - Сесілія Ахерн

Бути всюди вдома можуть тільки королі, діви і злодії. - О. Бальзак

Той, хто ніде не має дому, вільний їхати куди завгодно. - Еріх Марія Ремарк

Дім - це там, де твоє серце. - Пліній Страший

Я не люблю відчувати себе як вдома, коли я за кордоном. - Бернард Шоу

Все, що мені потрібне - це кімната, де можна покласти капелюх і декількох друзів. - Паркер Дороті

Найбільше домосидів серед тих, у кого немає власного кутка. - Кумор Лешек

Де люблять нас - лише там вогнище рідне. - Байрон
Більше читайте тут: [http://cikavo.com/article/12489.html]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:046e634f35.jpg

2014-12-17T09:15:35Z

Кузь: Кузь завантажив нову версію «Файл:046e634f35.jpg»

Файл:Domik.gif

2014-12-17T09:15:09Z

Кузь: Кузь завантажив нову версію «Файл:Domik.gif»

Домівка

2014-12-17T09:03:19Z

Кузь: Сторінка очищена

Файл:Domik.gif

2014-12-17T07:23:10Z

Кузь:

Файл:046e634f35.jpg

2014-12-17T07:22:20Z

Кузь:

Колядувати

2014-12-02T20:43:36Z

Кузь: /* Ілюстрації */

'''Колядува́ти, -ду́ю, -єш, '''''гл. ''Ходить по хатамъ и пѣть колядки. ''Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора. ''Ном. № 512.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КОЛЯДУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень. — Благословіть колядувати! — крикнула Горпина, зазираючи у вікно (Панас Мирний, III, 1954, 41); Заховавшись у природній фортеці міста, козаки дозволили собі домашню розкіш — пішли колядувати (Іван Ле, Наливайко, 1957, 77); Наближаються свята, і закортіло мені розказати нашій молоді, як то колись гуляли, колядували (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 56).
2. перен. Ходити з якою-небудь справою від одного до другого. Побоюється [пан], що його строкарі можуть закомизитись і підуть в економії Рокотова, Маркозова чи Кочубея, тому й раніше звичайного послав своїх прикажчиків колядувати по селу (Михайло Стельмах, I, 1962, 186).

===[http://slovopedia.org.ua Орфографічний словник української мови ]===
колядува́ти
дієслово недоконаного виду

===[http://slovopedia.org.ua Українсько-російський словник ]===
КОЛЯДУВАТИ
колядовать
===[http://slovopedia.org.ua Словар українського сленгу ]===
КОЛЯДУВАТИ
(-ую, -уєш)
♦ Іди колядуй, мол. Увічлива відмова зробити щось. ПСУМС, 35.

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/52209/заколядувати Український тлумачний словник]===
заколядувати
-у́ю, -у́єш, док., етн.
1) Почати колядувати, співати колядку.
2) Проспівати колядку
відколядувати
-у́ю, -у́єш, док.
Закінчити колядувати.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:147009 640.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kolad 0.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ко]]

Файл:Kolad 0.jpg

2014-12-02T20:42:51Z

Кузь:

Файл:147009 640.jpg

2014-12-02T20:41:54Z

Кузь:

Колядувати

2014-12-02T20:39:32Z

Кузь: /* Сучасні словники */

'''Колядува́ти, -ду́ю, -єш, '''''гл. ''Ходить по хатамъ и пѣть колядки. ''Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора. ''Ном. № 512.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КОЛЯДУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень. — Благословіть колядувати! — крикнула Горпина, зазираючи у вікно (Панас Мирний, III, 1954, 41); Заховавшись у природній фортеці міста, козаки дозволили собі домашню розкіш — пішли колядувати (Іван Ле, Наливайко, 1957, 77); Наближаються свята, і закортіло мені розказати нашій молоді, як то колись гуляли, колядували (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 56).
2. перен. Ходити з якою-небудь справою від одного до другого. Побоюється [пан], що його строкарі можуть закомизитись і підуть в економії Рокотова, Маркозова чи Кочубея, тому й раніше звичайного послав своїх прикажчиків колядувати по селу (Михайло Стельмах, I, 1962, 186).

===[http://slovopedia.org.ua Орфографічний словник української мови ]===
колядува́ти
дієслово недоконаного виду

===[http://slovopedia.org.ua Українсько-російський словник ]===
КОЛЯДУВАТИ
колядовать
===[http://slovopedia.org.ua Словар українського сленгу ]===
КОЛЯДУВАТИ
(-ую, -уєш)
♦ Іди колядуй, мол. Увічлива відмова зробити щось. ПСУМС, 35.

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/52209/заколядувати Український тлумачний словник]===
заколядувати
-у́ю, -у́єш, док., етн.
1) Почати колядувати, співати колядку.
2) Проспівати колядку
відколядувати
-у́ю, -у́єш, док.
Закінчити колядувати.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ко]]

Колядувати

2014-12-02T20:31:12Z

Кузь:

'''Колядува́ти, -ду́ю, -єш, '''''гл. ''Ходить по хатамъ и пѣть колядки. ''Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора. ''Ном. № 512.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ко]]

Ложечка

2014-12-02T20:27:17Z

Кузь: /* Ілюстрації */

'''Ложечка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''ложка. '''2) ''мн. ''Ложечки. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія. Ив. 64.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/lozhechka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЛО́ЖЕЧКА, и, жін.
1. Зменш. до ложка. Стась мовчав і тільки колотив ложечкою чай (Нечуй-Левицький, II, 1956, 74); Опущена в гарячий чай металева ложечка, дістаючи теплоту від чаю, нагрівається (Фізика, II, 1957, 19); Дідок.., тримаючи на руках дитину, годував її з чайної ложечки манною кашею (Андрій Головко, I, 1957, 461);
// Пестл. до ложка. Дівчатам вже не до їжі.. Треба своє діло справляти; та, не бравшись за ложечки, і заспівали (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 74); — Дайте мені, голубко, борщику трошки.. Хоч дві ложечки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454).
2. чого. Деталь деяких машин і знарядь. Її [картоплю] добре захоплювали ложечки саджалки і висаджували в ґрунт без пропусків (Хлібороб України, 12, 1964, 13).
3. розм. Нижня частина грудей під ребрами. Удар Зірченкові припав під ложечку, і той звалився, задихаючись (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 37).
♦ Ссати (зассати, смоктати, засмоктати і т. ін.) під ложечкою — боліти, пекти у нижній частині грудей під ребрами. — Ой, скупий же ви народ — армійські інтенданти!.. У вас під ложечкою ссе, коли треба розкошелитись (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 172); Проганяючи всякі злі думки, Євген Вікторович відчув, як знов засмоктало в нього під ложечкою (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 354).

===[http://slovopedia.org.ua/35/53403/110462.html Орфографічний словник української мови]===
ло́жечка
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири ло́жечки

===[http://slovopedia.org.ua/43/53403/294144.html Словник церковно-обрядової термінології]===
ЛОЖЕЧКА
див. ложиця: заст. лжиця Євхаристійний предмет - ложка для причащання мирян і церковнослужителів; заст. лавида

===[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358574.html Фразеологічний словник української мови]===
ЛОЖЕЧКА
годува́ти з ло́жечки кого, ірон. Надмірно опікати когось, піклуватися про кого-небудь. Перш за все (Семен) хоче рішуче відкинути ті наклепи, які тут зводилися на “клуб інтелектуалів”... Вони дорослі люди, і годі вже годувати їх з ложечки (Ю. Бедзик).
ссе (смо́кче) / засса́ло (засмокта́ло) під ло́жечкою у кого, безос. Хто-небудь переживає, непокоїться через щось. — Ой, скупий же ви народ — армійські інтендати! .. У вас під ложечкою ссе, коли треба розкошелитись (М. Руденко); Проганяючи всякі злі думки, Євген Вікторович відчув, як знов засмоктало в нього під ложечкою (Іван Ле).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
spoon
(Noun ) (verb, noun ) []
scooped utensil for eating (or serving)
An implement for eating or serving, a small bowl with a long straight handle.

tablespoon
(noun )
Інші значення:
spoon (scooped utensil for eating (or serving))

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4bd09334eb486643f7596e8912c74a42.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:870 453 288 190mm.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61842 original.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ло]]

Файл:870 453 288 190mm.jpg

2014-12-02T20:26:29Z

Кузь: Кузь завантажив нову версію «Файл:870 453 288 190mm.jpg»

Ложечка

2014-12-02T20:26:01Z

Кузь: /* Ілюстрації */

'''Ложечка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''ложка. '''2) ''мн. ''Ложечки. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія. Ив. 64.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/lozhechka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЛО́ЖЕЧКА, и, жін.
1. Зменш. до ложка. Стась мовчав і тільки колотив ложечкою чай (Нечуй-Левицький, II, 1956, 74); Опущена в гарячий чай металева ложечка, дістаючи теплоту від чаю, нагрівається (Фізика, II, 1957, 19); Дідок.., тримаючи на руках дитину, годував її з чайної ложечки манною кашею (Андрій Головко, I, 1957, 461);
// Пестл. до ложка. Дівчатам вже не до їжі.. Треба своє діло справляти; та, не бравшись за ложечки, і заспівали (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 74); — Дайте мені, голубко, борщику трошки.. Хоч дві ложечки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454).
2. чого. Деталь деяких машин і знарядь. Її [картоплю] добре захоплювали ложечки саджалки і висаджували в ґрунт без пропусків (Хлібороб України, 12, 1964, 13).
3. розм. Нижня частина грудей під ребрами. Удар Зірченкові припав під ложечку, і той звалився, задихаючись (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 37).
♦ Ссати (зассати, смоктати, засмоктати і т. ін.) під ложечкою — боліти, пекти у нижній частині грудей під ребрами. — Ой, скупий же ви народ — армійські інтенданти!.. У вас під ложечкою ссе, коли треба розкошелитись (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 172); Проганяючи всякі злі думки, Євген Вікторович відчув, як знов засмоктало в нього під ложечкою (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 354).

===[http://slovopedia.org.ua/35/53403/110462.html Орфографічний словник української мови]===
ло́жечка
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири ло́жечки

===[http://slovopedia.org.ua/43/53403/294144.html Словник церковно-обрядової термінології]===
ЛОЖЕЧКА
див. ложиця: заст. лжиця Євхаристійний предмет - ложка для причащання мирян і церковнослужителів; заст. лавида

===[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358574.html Фразеологічний словник української мови]===
ЛОЖЕЧКА
годува́ти з ло́жечки кого, ірон. Надмірно опікати когось, піклуватися про кого-небудь. Перш за все (Семен) хоче рішуче відкинути ті наклепи, які тут зводилися на “клуб інтелектуалів”... Вони дорослі люди, і годі вже годувати їх з ложечки (Ю. Бедзик).
ссе (смо́кче) / засса́ло (засмокта́ло) під ло́жечкою у кого, безос. Хто-небудь переживає, непокоїться через щось. — Ой, скупий же ви народ — армійські інтендати! .. У вас під ложечкою ссе, коли треба розкошелитись (М. Руденко); Проганяючи всякі злі думки, Євген Вікторович відчув, як знов засмоктало в нього під ложечкою (Іван Ле).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
spoon
(Noun ) (verb, noun ) []
scooped utensil for eating (or serving)
An implement for eating or serving, a small bowl with a long straight handle.

tablespoon
(noun )
Інші значення:
spoon (scooped utensil for eating (or serving))

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4bd09334eb486643f7596e8912c74a42.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[870453288190mm.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61842 original.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ло]]

Ложечка

2014-12-02T20:25:36Z

Кузь: /* Ілюстрації */

'''Ложечка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''ложка. '''2) ''мн. ''Ложечки. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія. Ив. 64.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/lozhechka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЛО́ЖЕЧКА, и, жін.
1. Зменш. до ложка. Стась мовчав і тільки колотив ложечкою чай (Нечуй-Левицький, II, 1956, 74); Опущена в гарячий чай металева ложечка, дістаючи теплоту від чаю, нагрівається (Фізика, II, 1957, 19); Дідок.., тримаючи на руках дитину, годував її з чайної ложечки манною кашею (Андрій Головко, I, 1957, 461);
// Пестл. до ложка. Дівчатам вже не до їжі.. Треба своє діло справляти; та, не бравшись за ложечки, і заспівали (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 74); — Дайте мені, голубко, борщику трошки.. Хоч дві ложечки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454).
2. чого. Деталь деяких машин і знарядь. Її [картоплю] добре захоплювали ложечки саджалки і висаджували в ґрунт без пропусків (Хлібороб України, 12, 1964, 13).
3. розм. Нижня частина грудей під ребрами. Удар Зірченкові припав під ложечку, і той звалився, задихаючись (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 37).
♦ Ссати (зассати, смоктати, засмоктати і т. ін.) під ложечкою — боліти, пекти у нижній частині грудей під ребрами. — Ой, скупий же ви народ — армійські інтенданти!.. У вас під ложечкою ссе, коли треба розкошелитись (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 172); Проганяючи всякі злі думки, Євген Вікторович відчув, як знов засмоктало в нього під ложечкою (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 354).

===[http://slovopedia.org.ua/35/53403/110462.html Орфографічний словник української мови]===
ло́жечка
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири ло́жечки

===[http://slovopedia.org.ua/43/53403/294144.html Словник церковно-обрядової термінології]===
ЛОЖЕЧКА
див. ложиця: заст. лжиця Євхаристійний предмет - ложка для причащання мирян і церковнослужителів; заст. лавида

===[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358574.html Фразеологічний словник української мови]===
ЛОЖЕЧКА
годува́ти з ло́жечки кого, ірон. Надмірно опікати когось, піклуватися про кого-небудь. Перш за все (Семен) хоче рішуче відкинути ті наклепи, які тут зводилися на “клуб інтелектуалів”... Вони дорослі люди, і годі вже годувати їх з ложечки (Ю. Бедзик).
ссе (смо́кче) / засса́ло (засмокта́ло) під ло́жечкою у кого, безос. Хто-небудь переживає, непокоїться через щось. — Ой, скупий же ви народ — армійські інтендати! .. У вас під ложечкою ссе, коли треба розкошелитись (М. Руденко); Проганяючи всякі злі думки, Євген Вікторович відчув, як знов засмоктало в нього під ложечкою (Іван Ле).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
spoon
(Noun ) (verb, noun ) []
scooped utensil for eating (or serving)
An implement for eating or serving, a small bowl with a long straight handle.

tablespoon
(noun )
Інші значення:
spoon (scooped utensil for eating (or serving))

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4bd09334eb486643f7596e8912c74a42.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[870 453 288 190mm.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61842 original.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ло]]