Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Буддень

2014-12-05T12:01:18Z

Ксенія Піддубна: /* Вірш */

'''Буддень, -дня, '''''м. ''Будень, рабочій день. ''....мені не вілен світ ні в буддень, ні в свято. ''Чуб. V. 628. Про буддень. Для будня, въ будень. ''Ця спідниця вже нехай про буддень буде. ''Харьк. г. ''Вона тії сережки про буддень зносила. ''Чуб. III. 131.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/budenj
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
}}
1. Не святковий, робочий, будній день.
2. перен. Трудове, повсякденне життя.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Буддень.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Буддень_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Буддень_3.jpg|x140px]] |}

==Медіа==
{{#ev:youtube|VsLZ67GuUQQ}}

==Поезія==
Став святом забіганий будень
Крилата ::
'''Став святом забіганий будень'''

Із чорних дерев ще учора бруньки
Свої кулачки витягали.
А нині весна-чарівниця гілки
В зелені оп́анчі убрала.

Наткала шовкових м’яких килимів,
Узорів з квіток наробила
І кинула людям під ноги дол́ів.
Землі наготу призакрила.

Спекла в печі корж з золотого зерна
Підняла високо в пол́удень.
Зігрілося тіло усяке й душа.
Став святом забіганий будень.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Бу]]

Дружба

2014-12-02T22:15:49Z

Ксенія Піддубна:

'''Дружба, -би, '''1) ''ж. ''Дружба. ''Услужіте мені службу, покажіте дружбу. ''Кв. І. 34. 2) ''об. ''Одинъ изъ супруговъ; замужняя женщина иди женатый мужчина. ''Позбірались суддісенатори, присудили йому жениться, тому молодому князеві, і їде він шукати собі дружби, а за їм великий поїзд. ''ЗОЮР. II. 61. ''І ти дружба, і я дружба, оба ’сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. ''Гол. II. 803. Въ одной сказкѣ употреблено въ устахъ дѣвушекъ о молодомъ царевичѣ повидимому въ смыслѣ: молодой человѣкъ, могущій быть женихомъ: ''Приходить він до будинок, аж вийде три дочки тиєї баби на рундук.... Який ти, кажуть, дружбо, хороший, да уб’є тебе наша мати. ''ЗОЮР. II. 51 — 52. 3) ''м. ''Товарищъ жениха на свадьбѣ, приглашенный имъ изъ числа парней; шаферъ. Чуб. IV. 95 — 96. Иногда это значить тоже, что и дружко. Чуб. IV. 182. Гол. IV. 432. Ум. '''Дружбонько, дружбиненько. '''Маркев. 132. Грин. ІІІ. 498. ''Поглянь, Марусю, на поріг: то йде дружбонько воріг твій, та несе коровай на віці, білеє завивало на тарільці. ''Мет. 207.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/druzhba
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
}}

ДРУЖБА 1, и, жін. Стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір'я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів і т. ін. Ми все в Латинові уста Внесем,.. докажем, Що з Турном дружба єсть пуста (Іван Котляревський, I, 1952, 271); — Нехай наша дружба з великою Руссю буде тісна й нерозривна довіку! (Яків Качура, II, 1958, 513); Морально-політична єдність радянського суспільства, дружба народів СРСР, радянський патріотизм стали рушійними силами в нашій країні (Радянська Україна, 22.VI 1951, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 423.

Коментарі (0)

ДРУЖБА 2, и, чол., заст., діал. Товариш молодого, що бере участь у весільному обряді. То було весілля в жандармів і в одного з них «Эф» [Фідлер] був за дружбу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 181); У суботу рано Марія з дружками, а я з дружбами, з Іваном та ще з одним хлопцем, обійшли і своїх, і вижинівських, запросили на весілля (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 38);
// Особа, що тримає вінець над головою молодого чи молодої в час вінчання і перебуває при них під час весільного обряду. Я бачив її.., а коло неї його, ..гарного мужчину, з чорною.. бородою, що був її дружбою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 44).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|VZDGdFUdzDA}}

==Цікаві факти==
Американські вчені науково довели, що друзі здатні нас зігрівати. Виявляється, люди, що викликають у нас тільки хороші емоції, здатні створити суб'єктивне відчуття тепла. Цікаві та дивовижні факти:

1. Фахівці стверджують, що бачиться з друзями корисно для здоров'я. Вся справа в тому, що при частому спілкуванні підвищується рівень прогестерону, а це сприяє психологічної розрядки, а так само знижує рівень тривоги.

2. Міжнародний день дружби відзначається 30 липня. Його офіційно затвердили в 2011 році.

3. У ході наукових досліджень стало ясно, що брак спілкування з близькими друзями погано позначається на здоров'ї людини. Ті, у кого мало друзів, схильні не тільки безсонні, але і хронічної втоми. Такі люди на 90% частіше страждають депресією, ніж ті, у кого немає недоліку в спілкуванні з друзями.

4. Ті дітки, батьки яких легко спілкуються з великою кількістю друзів і знайомих, живуть значно довше, ніж ті, у кого батьки нехтують спілкуванням з тих чи інших причин.

5. Між жіночою та чоловічою дружбою є велика різниця. Справа в тому, що чоловік до одного ставитися дуже лояльно. Їм набагато простіше пробачити провинився одного, ніж жінці пробачити подругу. Ця саме та причина, по якій чоловіки рідко змінюють своїх друзів.

6. Цікавий факт: друзі мають між собою певні генетичні схожості. Це можна зіставити з деякою спорідненої зв'язком. А все тому, що друзів ми вибираємо собі на підсвідомому рівні.

7. Приблизно 90% всіх користувачів соціальних мереж стверджують, що дружбу можливо створити тільки за допомогою живого спілкування і тільки при реальних зустрічах.

8. Вчені виявили, що літні люди, які зі старими друзями спілкуються на багато більше, ніж з рідними, живуть довше. А між тим, близьке спілкування з ріднею на тривалість людського життя абсолютно не впливає.

9. Соціологи з'ясували, що місто Сідней вважається містом, в якому проживають самі доброзичливі люди.

10. Чим людина образованней, тим менше у нього проблем із спілкуванням. Статистика свідчить, що у тих людей, які крім школи не отримали ніякої освіти, відчувають нестачу в спілкуванні з друзями.

==Поезія==
Про дружбу
В житті усім потрібна дружба:

І для розваг, і для журби, й для служби.

Із другом легше в світі жити,

Але й дружити треба вміти.

Слід другові допомагати,

В пригоді завжди захищати,

Слід жарти друга розуміти

Й самому жартувати вміти.

Коли ж якесь нерозуміння,

Потрібно виявить терпіння.

При сварці – швидше помиритись –

Не варто з друзями сваритись.

(Вікторія Остапчук)

Вірші про дружбу

Що це значить – не дружити

Що це значить – не дружити,

Жити так – одинаком?

Не дружити – це ходити

Не дверима, а вікном.

Це без друга, без подружки

Й на перерві у кутку

Розправлятись самотужки

З апельсином нашвидку.

Це дивитись, наче в книжку,

Набік з видом кам’яним,

А насправді тишком-нишком

Роздавати штурхани.

В школі вчитись

Й не дружити –

Це, повірте, все одно,

Що, заплющившись, сидіти

І дивитися кіно.

(Оксана Сенатович)

Вірші про дружбу

Нелегко бути добрим другом,

Це як талант і як судьба.

Рідніше кровних – браття духом,

Хто їх розлучить? Смерть хіба!

А втім, – це істина затерта,

Завчасно вживана мабуть…

Суть дружби є самопожертва,

Тому нелегко другом буть.

Вірші про дружбу

Справжня дружба

Людина може жити й не тужити,

Коли умітиме по справжньому дружити.

Бо друг в житті – це вам не просто так,

А це, напевно, що від Бога знак.

Товариша не можна ображати,

Його потрібно вміти поважати.

Не кидайте ви друга у біді –

Він допоможе й вам колись тоді.

Умійте й порадіти ви за друга,

І ви забудете відтак, що таке сум і туга

Робіть добро й великі і малі,

І будуть друзями всі люди на землі.

Вірші про дружбу

Якщо в мене є цукерка –

Півцукерки другу дам.

Якщо груша є у мене

Значить грушу пополам.

...Я признаюсь вам відверто,

Що боюся злющих псів.

Тільки раз на мого друга

Пес кудлатий налетів.

Мав він зуби, як у вовка

Знай підстрибує, гаса.

Та не думаючи довго,

Кинувсь я на того пса.

Його вдарив раз і в друге

Не боявся я тоді.

Бо хіба ж покинеш друга,

Якщо друг твій у біді!

Вірші про дружбу

Буває все...

На світі

все буває:

і сніг,

і дощ,

і вітер.

Буває злива навіть

тоді, як сонце світить.

Буває, втратять колір

всі квіти у саду...

Лиш не бува ніколи,

щоб друг

тебе

забув.

А як забуде раптом

тебе твій друг — то що ж:

ніякий він не справжній,

а просто так

— ніщо!..

(Анатолій Костецький)

Вірші про дружбу

Дружба

Сергій червоніючи Тані зізнався:

«Пробач, що учора до тебе чіплявся:

У ліжечку спати тобі заважав,

В твоєму альбомі каляки писав,

На ляльку в колясці пісочку насипав

Й за те, що постійно за кіски я смикав.

Я просто з тобою дружити бажаю

Й на себе увагу звернуть намагаюсь».

І хлопчик з кишені своєї дістав

Велику цукерку й Тетянці віддав.

Тетянка всміхнулась: «Тобі пробачаю.

Ми друзі з тобою тепер. Обіцяю,

Що завтра бабусю свою попрошу

Заплести косичок аж шість, не одну.

Їх смикай тоді, якщо хочеш так дуже

Та тільки не сильно, домовились, друже!»
==Крилаті вислови==
Друзі - це найцінніше, що у нас є, стверджує безліч класиків. Дійсно, людині без друзів дуже важко жити

Ніколи щастя не ставило людину на таку висоту, щоб вона не потребувала друга. - Сенека
Дружба - найнеобхідніше для життя, оскільки ніхто не побажає собі життя без друзів, навіть якщо б він мав решту всіх благ. - Арістотель
У світі немає нічого кращого і приємнішого за дружбу; виключити з життя дружбу - всеодно, що позбавити світ сонячного світла. - Цицерон
Друг- це той, хто розуміє твоє минуле, вірить у твоє майбутнє і приймає тебе таким, яким ти є.
Друзі - це люди, з якими в тебе на компі (в плеєрі, в телефоні) однакова музика;

Друзі - це люди, номери телефонів яких ти знаєш напам'ять;
Друзі - це люди, з якими, розмовляючи по телефону хвилин 30, останні хвилин 5 ви обидва тупо мовчите в трубку, тому що йде який-небудь фільм;
Друзі - це люди, з якими починаєш сильно скучати, якщо цілий день їх не бачив ...
Друзі - це без яких багато чого б у твоєму житті було не так ...
Друзі - це люди, які не люблять людей, яких не любиш ти, нехай вони навіть жодного разу їх і не бачили;
Дружба - це перш за все вміння жертвувати собою заради близької тобі людини;
Друзі - сім'я, яку ти обираєш сам ....
Справжній друг - це та людина, яка зрозуміє тебе у важку хвилину ...
Друзі - це ті люди, які все життя будуть згадувати тобі твої невдачі і сміятися з них))

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Др]]

Дружба

2014-12-02T22:12:45Z

Ксенія Піддубна: /* Джерела та література */

'''Дружба, -би, '''1) ''ж. ''Дружба. ''Услужіте мені службу, покажіте дружбу. ''Кв. І. 34. 2) ''об. ''Одинъ изъ супруговъ; замужняя женщина иди женатый мужчина. ''Позбірались суддісенатори, присудили йому жениться, тому молодому князеві, і їде він шукати собі дружби, а за їм великий поїзд. ''ЗОЮР. II. 61. ''І ти дружба, і я дружба, оба ’сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. ''Гол. II. 803. Въ одной сказкѣ употреблено въ устахъ дѣвушекъ о молодомъ царевичѣ повидимому въ смыслѣ: молодой человѣкъ, могущій быть женихомъ: ''Приходить він до будинок, аж вийде три дочки тиєї баби на рундук.... Який ти, кажуть, дружбо, хороший, да уб’є тебе наша мати. ''ЗОЮР. II. 51 — 52. 3) ''м. ''Товарищъ жениха на свадьбѣ, приглашенный имъ изъ числа парней; шаферъ. Чуб. IV. 95 — 96. Иногда это значить тоже, что и дружко. Чуб. IV. 182. Гол. IV. 432. Ум. '''Дружбонько, дружбиненько. '''Маркев. 132. Грин. ІІІ. 498. ''Поглянь, Марусю, на поріг: то йде дружбонько воріг твій, та несе коровай на віці, білеє завивало на тарільці. ''Мет. 207.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/druzhba
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
}}

ДРУЖБА 1, и, жін. Стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір'я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів і т. ін. Ми все в Латинові уста Внесем,.. докажем, Що з Турном дружба єсть пуста (Іван Котляревський, I, 1952, 271); — Нехай наша дружба з великою Руссю буде тісна й нерозривна довіку! (Яків Качура, II, 1958, 513); Морально-політична єдність радянського суспільства, дружба народів СРСР, радянський патріотизм стали рушійними силами в нашій країні (Радянська Україна, 22.VI 1951, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 423.

Коментарі (0)

ДРУЖБА 2, и, чол., заст., діал. Товариш молодого, що бере участь у весільному обряді. То було весілля в жандармів і в одного з них «Эф» [Фідлер] був за дружбу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 181); У суботу рано Марія з дружками, а я з дружбами, з Іваном та ще з одним хлопцем, обійшли і своїх, і вижинівських, запросили на весілля (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 38);
// Особа, що тримає вінець над головою молодого чи молодої в час вінчання і перебуває при них під час весільного обряду. Я бачив її.., а коло неї його, ..гарного мужчину, з чорною.. бородою, що був її дружбою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 44).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|VZDGdFUdzDA}}

==Цікаві факти==
Американські вчені науково довели, що друзі здатні нас зігрівати. Виявляється, люди, що викликають у нас тільки хороші емоції, здатні створити суб'єктивне відчуття тепла. Цікаві та дивовижні факти:

1. Фахівці стверджують, що бачиться з друзями корисно для здоров'я. Вся справа в тому, що при частому спілкуванні підвищується рівень прогестерону, а це сприяє психологічної розрядки, а так само знижує рівень тривоги.

2. Міжнародний день дружби відзначається 30 липня. Його офіційно затвердили в 2011 році.

3. У ході наукових досліджень стало ясно, що брак спілкування з близькими друзями погано позначається на здоров'ї людини. Ті, у кого мало друзів, схильні не тільки безсонні, але і хронічної втоми. Такі люди на 90% частіше страждають депресією, ніж ті, у кого немає недоліку в спілкуванні з друзями.

4. Ті дітки, батьки яких легко спілкуються з великою кількістю друзів і знайомих, живуть значно довше, ніж ті, у кого батьки нехтують спілкуванням з тих чи інших причин.

5. Між жіночою та чоловічою дружбою є велика різниця. Справа в тому, що чоловік до одного ставитися дуже лояльно. Їм набагато простіше пробачити провинився одного, ніж жінці пробачити подругу. Ця саме та причина, по якій чоловіки рідко змінюють своїх друзів.

6. Цікавий факт: друзі мають між собою певні генетичні схожості. Це можна зіставити з деякою спорідненої зв'язком. А все тому, що друзів ми вибираємо собі на підсвідомому рівні.

7. Приблизно 90% всіх користувачів соціальних мереж стверджують, що дружбу можливо створити тільки за допомогою живого спілкування і тільки при реальних зустрічах.

8. Вчені виявили, що літні люди, які зі старими друзями спілкуються на багато більше, ніж з рідними, живуть довше. А між тим, близьке спілкування з ріднею на тривалість людського життя абсолютно не впливає.

9. Соціологи з'ясували, що місто Сідней вважається містом, в якому проживають самі доброзичливі люди.

10. Чим людина образованней, тим менше у нього проблем із спілкуванням. Статистика свідчить, що у тих людей, які крім школи не отримали ніякої освіти, відчувають нестачу в спілкуванні з друзями.

==Поезія==
Про дружбу
В житті усім потрібна дружба:

І для розваг, і для журби, й для служби.

Із другом легше в світі жити,

Але й дружити треба вміти.

Слід другові допомагати,

В пригоді завжди захищати,

Слід жарти друга розуміти

Й самому жартувати вміти.

Коли ж якесь нерозуміння,

Потрібно виявить терпіння.

При сварці – швидше помиритись –

Не варто з друзями сваритись.

(Вікторія Остапчук)

Вірші про дружбу

Що це значить – не дружити

Що це значить – не дружити,

Жити так – одинаком?

Не дружити – це ходити

Не дверима, а вікном.

Це без друга, без подружки

Й на перерві у кутку

Розправлятись самотужки

З апельсином нашвидку.

Це дивитись, наче в книжку,

Набік з видом кам’яним,

А насправді тишком-нишком

Роздавати штурхани.

В школі вчитись

Й не дружити –

Це, повірте, все одно,

Що, заплющившись, сидіти

І дивитися кіно.

(Оксана Сенатович)

Вірші про дружбу

Нелегко бути добрим другом,

Це як талант і як судьба.

Рідніше кровних – браття духом,

Хто їх розлучить? Смерть хіба!

А втім, – це істина затерта,

Завчасно вживана мабуть…

Суть дружби є самопожертва,

Тому нелегко другом буть.

Вірші про дружбу

Справжня дружба

Людина може жити й не тужити,

Коли умітиме по справжньому дружити.

Бо друг в житті – це вам не просто так,

А це, напевно, що від Бога знак.

Товариша не можна ображати,

Його потрібно вміти поважати.

Не кидайте ви друга у біді –

Він допоможе й вам колись тоді.

Умійте й порадіти ви за друга,

І ви забудете відтак, що таке сум і туга

Робіть добро й великі і малі,

І будуть друзями всі люди на землі.

Вірші про дружбу

Якщо в мене є цукерка –

Півцукерки другу дам.

Якщо груша є у мене

Значить грушу пополам.

...Я признаюсь вам відверто,

Що боюся злющих псів.

Тільки раз на мого друга

Пес кудлатий налетів.

Мав він зуби, як у вовка

Знай підстрибує, гаса.

Та не думаючи довго,

Кинувсь я на того пса.

Його вдарив раз і в друге

Не боявся я тоді.

Бо хіба ж покинеш друга,

Якщо друг твій у біді!

Вірші про дружбу

Буває все...

На світі

все буває:

і сніг,

і дощ,

і вітер.

Буває злива навіть

тоді, як сонце світить.

Буває, втратять колір

всі квіти у саду...

Лиш не бува ніколи,

щоб друг

тебе

забув.

А як забуде раптом

тебе твій друг — то що ж:

ніякий він не справжній,

а просто так

— ніщо!..

(Анатолій Костецький)

Вірші про дружбу

Дружба

Сергій червоніючи Тані зізнався:

«Пробач, що учора до тебе чіплявся:

У ліжечку спати тобі заважав,

В твоєму альбомі каляки писав,

На ляльку в колясці пісочку насипав

Й за те, що постійно за кіски я смикав.

Я просто з тобою дружити бажаю

Й на себе увагу звернуть намагаюсь».

І хлопчик з кишені своєї дістав

Велику цукерку й Тетянці віддав.

Тетянка всміхнулась: «Тобі пробачаю.

Ми друзі з тобою тепер. Обіцяю,

Що завтра бабусю свою попрошу

Заплести косичок аж шість, не одну.

Їх смикай тоді, якщо хочеш так дуже

Та тільки не сильно, домовились, друже!»

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Др]]

Дружба

2014-12-02T22:06:01Z

Ксенія Піддубна: /* Див. також */

Дружба

2014-12-02T22:04:42Z

Ксенія Піддубна: /* Медіа */

Дружба

2014-12-02T22:00:49Z

Ксенія Піддубна: /* Ілюстрації */

Файл:8.jpg

2014-12-02T21:58:31Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:8.jpg»

Файл:8.jpg

2014-12-02T21:57:52Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:8.jpg»

Файл:7.jpg

2014-12-02T21:57:25Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:7.jpg»

Файл:6.jpg

2014-12-02T21:57:01Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:6.jpg»

Файл:5.jpg

2014-12-02T21:56:35Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:5.jpg»

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 5.jpg |x140px]]

Файл:4.jpg

2014-12-02T21:56:12Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:4.jpg»

Файл:3.jpg

2014-12-02T21:55:47Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:3.jpg»

Файл:2.jpg

2014-12-02T21:55:26Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:2.jpg»

Файл:1.jpg

2014-12-02T21:54:56Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:1.jpg»

Магістр КУ ім. Б. Грінченко

'''Факультет:''' Психології і соціальної педагогіки

Кафедра: Практичної психології

Тема магістерської роботи: в процесі

'''Науковий керівник:''' кандидат психологічних наук Циганчук Тетяна Володимерівна
'''Коротке резюме'''

Дата народження: 01.06.1990

Володіння мовами: Англійською - базові знання.

Українська мова - носій, Російською мовою володію вільно.
'''Вміння та навички:'''

Web-програмування: HTML

Робота с графікою: Adobe Photoshop

Робота с ОС: Windows 98/2000/XP proffesional

Засоби Office: MS Office 98/2000/2003/2007, MS PowerPoint

'''Особистісні якості:''' Цілеспрямованість, відповідальність, активність.
'''Захоплення:''' перегляд кіно-фільмів та спортивних змагань, особливо футбол, музика, читання книг.[[Файл:Example.jpg]]

Дружба

2014-12-02T21:53:41Z

Ксенія Піддубна: /* Сучасні словники */

Дружба

2014-12-02T21:47:32Z

Ксенія Піддубна:

Голова

2014-12-02T21:42:43Z

Ксенія Піддубна: /* Поезія */

'''Голова, -ви, '''''ж. ''1) Голова. ''Що голова, то розум. ''Посл. '''У голову заходити, зайти'''. а) съ ума сходить, сойти. К. ЧР. 152. ''Миш в голову зайшла, закім зерно знайшла ''(такая бѣдность). Ном. № 1506. б) '''— заходити. '''Печалиться. Фр. Пр. 52. в) думать, обдумывать. ''Що робити з біди? тра въ голову заходити. ''Фр. Пр. 52. '''У голову (голови) класти, покладати. '''Думать. ''І в головах собі не покладай. ''И не думай объ этомъ. Ном. № 5478. '''Наложити головою, лягти головою'''. Погибнуть, умереть. ''Пливи, косо, уплинь за водою, щоб наложив нелюб головою. ''Мет. 14. ''Або за Дніпром ляжу головою. ''Шевч. 142. '''В голові мені (тобі....)'''. Засѣла мысль въ голову. ''Дуже мені теє в голові! ''Я объ этомъ совсѣмъ и не думаю. Ном. № 4986. '''У головах'''. У изголовья. Рудч. Ск. І. 193. ''Поклав сокиру в головах. '''''Під голови'''. Въ изголовье. ''А під голови голубая та жупанина. ''Мет. 82. '''У голову взяти, забрати'''. Задаться цѣлью, рѣшить. ''Той мужик взяв собі в голову не пита горілки. ''Рудч. Ск. І. 200. '''По моїй голові'''. Что касается до меня; по мнѣ. ''По моїй голові хоч вовк траву їж. '''''На мою, твою.... голову'''. На мое, твое.... несчастье. ''Нехай горшки б’ються на гончарову голову. ''Ном. № 3148. '''Шоб тебе у жито головою'''. Шутливое пожеланіе богатства, богатаго урожая подъ видомъ брани: Ном. № 3267. '''За твоєю (його и пр.) головою'''. Подъ твоимъ начальствомъ, предводительствомъ, распорядительствомъ. ''Ей, гетьмане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський! дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили та гуляли, вірисвоєї християнської у поругу вічні часи не подавали. ''АД. II. 8. '''Голову кому їсти, жувати. '''Пилить кого, вѣчно допекать кого. Ном. № 2725. ''Що в Бога день, усе голову їсть. ''Ном. № 2724. '''У голові, у головці було'''. Былъ выпивши, былъ подъ хмѣлькомъ. Кв. '''Голова в голову. '''Всѣ заурядъ, одинъ въ одинъ. ''Капуста голова в голову однаковісінька. ''2) Умъ, разумъ. ''Порадь мене своєю головою. ''К. ЧР. 188. ''До булави треба голова. ''Ном. № 753. '''Цвілі голови'''. Глупцы. Ном. № 6303. 3) ''м. ''Предводитель, распорядитель. ''Без голови військо гине. ''Ном. № 751. 4) ''м. ''Должность: голова городской, сельскій. ''Зібралась рада, голова щось торочив; один з.... селян обізвавсь.... ''О. 1861. VIII. 95. 5) ''ж. ''Глава, часть книги. К. Іов. XI. 6) Широкая часть прядильнаго гребня, гдѣ помѣщаются зубья. Сумск. у. 7) Часть топора возлѣ обуха. Сим. 24. 8) Въ срубленномъ деревѣ конецъ тотъ, который отъ корня. Сим. 24. 9) Раструбъ пастушьей трубы. Сосн. у. 10) '''= Маточина. '''Рудч. Чп. 250. 11) Часть гончарнаго круга. См. '''Круг. '''11. Вас. 179. 12) Часть толчеи. См. '''Стула походюча. '''Шух. I. 162. 13) При раздѣлѣ кожъ между членами товарищества, изготовляющаго тулупы: кожа, съ которой начинаютъ раскладывать овчины для раздѣла. Вас. 155. 14) Названіе туза трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. 15 — '''святоянська'''. Повѣрье. Въ Ивановъ день ищутъ два сросшихся колоса ржи, корень которыхъ, по повѣрью, долженъ быть изъ чистаго серебра, похожій на человѣчью голову; корень этотъ и носитъ вышесказанное названіе. Чуб. І. 84. Ум. '''Головка, голівка, головонька, голівонька, головочка, голівочка. '''Очень часто употребляются какъ нѣжныя, ласкательныя. ''Бідна моя головонька! ''Ув. '''Голови ще. '''''Кулачище під бочище, нагаїще в головище. ''Чуб. V. 482.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/Gholovan
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
}} в означеннях
Тлумачення, значення слова «Голова»:

ГОЛОВА́, и,

1. жін. Частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок — вищий відділ центральної нервової системи. Головою молодою На руку схилилась, До півночі невесела На зорі дивилась Княжна моя (Тарас Шевченко, II, 1953, 16); Подивився Давид на їхні ноги червоні, похитав головою й нічого не сказав (Андрій Головко, II, 1957, 8); * Образно. Карпат висока голова Віта безхмарне небо (Терень Масенко, Срібна дорога, 1946, 36);
// Одиниця ліку худоби. Колгоспи, радгоспи і підсобні господарства вже зняли з відгодівлі 5,8 мільйона голів свиней (Радянська Україна, 22.XI 1956, 1); Розбрелась в степу худоба — Ціла тисяча голів (Іван Нехода. Ми живемо.., 1960, 106);
// Велика квітка чи плід на кінці стебла рослини На грядках жовтіли здорові голови повняків-гвоздиків, чорніли чорнобривці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 21); З темної зелені виступили важкі голови соняшників (Василь Козаченко, Нові Потоки. 1948, 157).
▲ Адамова голова див. адамів.
♦ Братися (хапатися) за голову — удаватися у розпач. Кассандра хапається за голову і з жахом дивиться у простір (Леся Українка, II, 1951, 261); — Дядьку Іване, — скрикує дівчина, — врятуйте нас, — вона хапається обома руками за голову, і з-під її долонь вибиваються сльози (Михайло Стельмах, II, 1962, 198); Вбивати (вбити) в голову див. вбивати 1; В головах — коло голови, під головою або коло того місця, куди кладуть голову. Середина куреня.. В глибині ліжко з дровиняк заслано воловою шкурою, в головах сідло (Карпенко-Карий, II, 1960, 267); Свічка блимала на столику в головах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 311); В голови (в голову) класти (покласти, підкладати, підкласти) що — класти що-небудь під голову або на те місце, куди кладуть голову. Подушку перебила [Марія] пухкенько — поклала в голову, застелила рядном (Андрій Головко, II, 1957, 112); Видавати (видати) [себе] з головою — ненароком виявляти перед кимсь свою помилку, провину, те, що старанно приховувалося. — Але це так, між іншим, — і одразу ж самим оцим вступом уже видала [Марина] себе з головою (Андрій Головко, І, 1957, 453); Викинути з голови кого, що — не думати, забути про кого-, що-небудь. — Викиньте все з голови і звіртесь на мене (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 121); — Плюнь та й з голови викинь. Не варта вона, щоб за неї й думати (Андрій Головко, II, 1957, 138); Вішати (повісити) голову — журитися. Головне не журися, голови не вішай (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 210); Бею дорогу був [Яків] такий говіркий та веселий.., а тут ніби води в рот набрав, і брови здвинув, і голову повісив (Марко Вовчок, I, 1955, 70); Голова з вухами — нерозторопна людина. — Голово з вухами! Хоч при людях кажи, на мене ти! — сказала Онися, торкнувши його по руці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 84); Голова [йде] обертом (кругом); У голові паморочиться — про стан приголомшеності, розгубленості, зв'язаний з численними турботами, справами і т. ін. Холодно в хатині, Клякнемо — та й годі; .. Голова йде кругом; Чорних думок повно, І стоїш похмурий, Сльози ллеш безмовно (Павло Грабовський, I, 1959, 204); [Шалімов:] І без вина голова обертом (Іван Кочерга, II, 1956, 21); Головою відповідати (відповісти, ручатися, ручитися) за кого — що — брати на себе повну відповідальність за кого-, що-небудь. — Я за кожного, кого ми озброїли, головою ручусь (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 214); Голову втопити — зробити або зробитися нещасливим, занапастити когось або себе [Кнур:] Рідне дитя запакувала! Голову його втопила! (Панас Мирний, V, 1955, 91); Голову гризти (прогризти) — докучати кому-небудь кимсь, чимсь, вимагати що-небудь у когось і т. ін. Жінка було гризе йому голову і уранці і увечері (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Перші глави почну переписувать. Тепер хоч уже ніхто не гризтиме моєї голови! (Леся Українка, V, 1956, 131); — Гетьте, не лізьте! — скрикне Марина. — Он мені всі голову прогризли вами (Панас Мирний, IV, 1955, 233); — Я вже татові голову прогризла, щоб і дітям у школі молоко видавали. Без ерошей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 435); Голову закручувати (закрутити) — позбавляти здатності розумно діяти або ставитися до оточуючого. [Іван:] Дивлюсь на тебе та й думаю: закрутиш ти комусь так голову, що аж занудить (Степан Васильченко, III, 1960, 28); Заливати (залити) голову див. заливати; Заломлювати (заломити) голову див. заломлювати; Голову зложити; Головою накласти (наложити); Голову покласти (скласти) — загинути. Було полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде, Під земляні Полтавські вали (Де шведи голови поклали) (Іван Котляревський, I, 1952, 194); Недарма голови зложили брати мої серед полів, — червоний прапор зазорів, загартувались наші сили, щоб йти у бій на ворогів! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959. 23); Щось було в його долоні батьківське, лагідне, бо маленька Танька, котрої татко вже рік як наклав в партизанах головою, раптом пустила сльозу (Юрій Бедзик. Полки..; 1959, 140); Голову крутити див. крутити; Голову ламати — намагатися зрозуміти що-небудь: вирішувати складне питання. [2-га дівчина:] Усі дівчата.. згадують тебе та голову ламають — що.. з тобою подіялось (Степан Васильченко, III, 1960, 44); Давно, в роки своєї молодості, Гриша-семінарист теж нібито ламав собі голову над олешківською проблемою (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 80); Голову морочити див. морочити; Голову підводити (підвести, піднімати, підняти) — відроджуватися, активізуватися. Вся Таврія в цей час була вже в тривозі.. Підводила голову контрреволюція по містах, нахабніло в степах куркульство (Олесь Гончар, II, 1959, 85); Голову прихилити де, куди — мати пристановище. Свою мрію мати куточок над Дніпром, де могла б прихилити свою голову і його сестра Ярина, Шевченко міг висловити тільки в романтичному сні (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 538); Багатьом борцям і захисникам Батьківщини.., які повернуться після війни до рідних місць, можливо, ніде буде й голові? прихилити на ніч (Олександр Довженко, III, 1960, 204); Голову сушити — турбуватися про кого-, що-небудь. — Вам зовсім не потрібно сушити собі голови, бо про все турбуватиметься Люся (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 37); Голову схиляти (схилити): а) (перед ким) підкорятися кому-небудь. — Хто ж це буде терпіти отаку наругу? Коли ось цей Петро он обома ногами вже в могилі, а й той перед ними [фашистами] шапки не зняв, не схилив голови (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 41); б) (перед чим, уроч.) віддавати шану чомусь. Тут [в Аджанті] кожен приїжджий схиляє голову перед талантом великого індійського народу (Василь Минко, Намасте.., х 1957, 24); Давати (дати) голову на відріз (на відруб і т. ін.); Давати (дати) голову обрубати — ручатися своїм життям. [Петро:] Даю голову обрубати, що він не дурно топчеться.. Звісно, йому не любові тії [тієї] треба, — батькові гроші замуляли... (Панас Мирний, V, 1955, 159); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація (Андрій Головко, II, 1957, 158); Забивати (забити) голову див. забивати; Забити собі в голову див. забивати; Забрести в голову див. забрідати; Заходити (зайти) в голову див. заходити; З голови до ніг; З ніг до голови; З (від) голови до п'ят — повністю, цілком. Становий здивованим поглядом змірив Семена від голови до п'ят, наче не сподівався такої упертості (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 126); Припровадили мене перед якогось яорношинельника, доповіли йому. Позіхнув ліниво, зміряв поглядом з голови до ніг, буркнув: — У камеру (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 52); З головою доволі (досить) — цілком досить. Якби ти прислав в Одесу мені рублів з 10, то вже було б з головою доволі (Леся Українка, V, 1956, 241); З головою поринати (поринути, пірнати, пірнути) в що — повністю, цілком віддаватися чому-небудь. Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344); Він-кинувся до сейфа, витяг креслення, розстелив їх на столі, замкнув двері кабінету, сів у крісло й з головою поринув у роботу (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 127); З хворої голови на здорову перекладати (перекласти, валити, звалювати, звалити і т. ін.) — перекладати або звалювати з винного на невинного; На головах ходити; Трохи на головах не ходити — чинити безладдя, бешкетувати. П'яні чоловіки трохи на головах не ходять (Панас Мирний, II, 1954, 193); На голову (на багато голів) вище кого — значно перевершувати кого-небудь у якомусь відношенні (розумовому, культурному і т. ін.). Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (Олександр Довженко, III, 1960, 307); На свою (мою, твою і т. ін.) голову — собі (мені, тобі і т. ін.) на шкоду. — От і дослужилася у людей, от і заробила добра на свою голову! (Панас Мирний, I, 1954, 85); Прийшла і Христя на зиму додому, на материну голову прийшла (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 19); [І] не в голові що — немає інтересу до чого-небудь. — Домасі і не в голові наше гуляння- Знаю я добре, яка туга прийшла їй до серця (Марко Вовчок, I, 1955, 60); Не вкладається в голові — важко збагнути. Славці не вкладалося в голові, що батько її зовсім не такий, яким вималювала в своїй уяві (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 77); Не зносити голови див. зношувати; У голову брати (взяти) — ставити за мету; вирішувати; У голову (у голови) [собі] не брати (не покладати) — не думати, не здогадуватися. Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба провести додому (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 120); — Винуватий, товаришу комісар такої-то частини!.. Дозвольте доповісти, — ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Юрій Яновський, I, 1938, 276); Хоч кіл (кілок) на голові теши — про неможливість переконати вперту або нетямущу людину. Хоч кіл на голові, як кажуть, їй [Добрості] теши, Хоч ти візьми її — печи або души, Не зна вона, що то людські переполохи, І не лякається ні од чого нітрохи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 42); Як упреться [Безбородько], наче стовпець у плоті, нічим не поворушиш, хоч кіл на голові теши... (Михайло Стельмах, Правда... 1961, 138); Як сніг на голову — зненацька, несподівано, раптово. Вони [матроси] вривалися в німецькі траншеї з усіх боків, падали, як сніг на голову, й трощили все, що потрапляло під руки (Василь Кучер, Голод, 1961, 132); Чи добре вона зробила, отак, як сніг на голову, з'явившись у цій кімнаті? (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 53).

2. жін. Ця частина тіла людини як орган мислення; мозок. Мислі в голові важкі вертілись, тьмили світ, мов пил (Іван Франко, XIII, 1954, 36); В голові роїлося багато різних думок (Олекса Гуреїв, Повели, 1951, 70);
// перен. Розум, свідомість. — Чіпка мій моторний, удатний, золоті в його руки й голова неабияка... (Панас Мирний, II, 1954, 252);
// Розумна людина. — То дід — голова! Прехороший, прерозумний, про старовину вам розкаже, говіркий який!.. (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 130); [X ранко:] Галька от — навпаки; то — голова: у батька вдалася! (Панас Мирний, V, 1955, 122);
// Про людину як носія певних якостей. — Стара, необачна голово!.. схаменись! Ти б приступив гуляти й там, де добрі люди сумують і плачуть вельми! (Марко Вовчок, I, 1955, 26); Тож і здавалось молодим головам, що без них там. ніяк не наведуть ладу, на тому фронті (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 98).
♦ Без голови — про нерозумну людину; Без царя в голові див. цар; Гаряча голова — про людину, яка захоплюється чим-небудь; палка, запальна людина. Найгарячіші голови, яким у печінках сидів їхній ненажерливий односельчанин, подавали голос, щоб виселити стару Коржиху з сипом, але громада не згодилась (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 153); Голову втрачати (втратити, губити, згубити, загубити і т. ін.) — втрачати владу над собою, здатність обдумано діяти. — Не втрачай голови... не втрачай голови.., — говорило щось у ньому (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 171); Вона знав, як я люблю її. Як дурисвіт, як хлопчак, що втратив голову (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 129); [Романюк:] Не бійся. Твій тато не з тих, хто голову губить... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 264); Я сам голову згубив — скочив на ноги та як гукну на повний голос: «Браво, Манюрка!» (Юрій Яновський, I, 1958, 258); З головою — про кмітливу і розумну людину; Капустяна голова, зневажл. — про людину, яка не має здорового розуму. — Ой, роби-те! — протягаючи слова, передражнила Лесиха. — Так робите, як той, у кого глиняні руки і капустяна голова (Іван Франко, І, 1955, 60); Мати голову на плечах (на в'язах) — бути розумним. Якщо Брахватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів'єро, має голову на в'язах (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 150).

3. чол. і жін. Особа, яка керує зборами, засіданням і т. ін. Голова зборів башмачник Перегуда надав перше слово секретареві парторганізації (Олесь Донченко, I, 1956, 499); Максим затуманеними очима глянув на голову засідання (Натан Рибак, Час, 1960, 732).

4. чол. і жін. Керівник установи, об'єднання, товариства, організації та їх відділів. Голова сільради довго дзвонив кудись телефоном (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 81); На голову колгоспу Івана Сергійовича обрали одноголосно (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 219);
// У дореволюційній Росії і на Україні — керівник деяких виборних органів. Багатого голову скинули й обрали за голову [волості] чередника (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); — Він дума, як голова, то й велика цяця?! (Панас Мирний, II, 1954, 185).

5. чол. і жін. (з великої літери). У складі офіційної назви керівника держави, уряду або вищих державних органів. 7 липня [1962 р.] Голова Президії Верховної Ради СРСР.. прийняв у Кремлі делегацію Державних зборів Угорської Народної Республіки (Радянська Україна, 8.VII 1962, 1).

6. чол. і жін., перен. Основне, головне в чому-небудь. Риба — вода, ягода — трава, а хліб — всьому голова (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 45); — Всьому на світі голова — фабрика (Юрій Яновський, IV, 1959, 2).

7. чол. і жін., перен. Авторитетна особа; головний у якій-небудь справі. [Парвус:] Не жінка хаті голова, а чоловік, не їй його судити, не їй за його й ручити... (Леся Українка, II, 1951, 410); [Князь:] Я князь! Я голова Всіх руських владників! (Іван Франко, IX, 1952, 244).
Сам (сама) собі голова — про чию-небудь повну незалежність, самостійність. — Ніхто тепер до мене не мішайся... Я сама собі голова (Панас Мирний, IV, 1955, 57).

8. жін. Перші ряди, передня частина чого-небудь (колони, загону, групи і т. ін.), що рухається. Голова колони вже входила в браму (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 164).

9. жін. Продукт харчування у вигляді кулі, конуса і т. ін. — От і почав Хоцінський до мене вчащати; ..шле мені з сахарні по голові сахару, — бачу, чогось годить мені, тупцяє коло мене (Нечуй-Левицький, I, 1956, 125).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|bGKsv0IgOlI}}

==Цікаві факти==
Півень Майк прожив півтора роки після того, як в 1945 році американський фермер відрубав йому голову. У півня залишилася підстава мозку і одне вухо. Коли фермер відмітив, що півень до цих пір не помер, то вирішив піклуватися про нього, вводячи молоко і зерно безпосередньо через піпетку. Майк знайшов славу після початку його демонстрацій по всій країні, його достовірність задокументована. Багато хто намагався повторити цей досвід, але жодна інша курка не прожила більше двох днів без голови.

==Фразеологізми==
Голова з вухами — нерозторопна людина.

Голова половою набита (соломою, клоччям і т. ін.) у когось — хто-небудь нерозумний, нерозторопний. Антонім: голова не половою набита.

Головою важити — ризикувати життям.

Голову туманити — інтригувати, обманювати, морозити кого-небудь; говорити про малозрозумілі, недоступні речі; запаморочувати.

Гаряча голова — запальна людина.

Горобці цвірінькають у голові (у макітрі / т ін.) — хто-небудь легковажний, несерйозний.

Гризти / прогризти голову — докучати кому-небудь кимсь, чимсь, вимагати що-небудь у когось і т. ін.

Один одному на голову лізе — велика кількість кого-небудь.

Дерти голову — пихато, гоноровито поводитися по відношенню до кого-небудь; чванитися.

Джмелі гудуть у голові — хто-небудь перебуває в стані сп’яніння або запаморочення.

Кивати головою — засуджувати чию-небудь поведінку, не схвалювати чиїхось вчинків.

Кидатися / кинутися сторч головою — діяти, робити що-небудь необдумано, нерозсудливо.

Кинутися в голову — несподівано, раптово пригадатися кому-небудь, викликавши в когось переживання.

Класти голову — гинути, вмирати в боротьбі, війні.

Класти голову на плаху (під сокиру) — з повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; запевняючи когось, стверджувати щось; нести відповідальність за кого-, що-небудь.
==Поезія==
Олександр Олесь
"Схилив я голову і йду поволі..."
***

Схилив я голову і йду поволі
Дрімучим лісом в самоті.
Навколо осінь. Надо мною
Кружляють квіти золоті.

Безмірна тиша. Спів веселий
Давно-давно помалу стих,
Як пісня матері моєї,
Як гомін друзів молодих.

Іду… Усім чужий, далекий…
Ніхто не скаже: "Брате мій!"
Ніхто руки мені не стисне
В землі холодній і німій.

І коли я впаду безсилий,
Ніхто не спиниться йдучи,
Хіба що вітер полудневий
Крилом пригріє летючи.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Го]]

Голова

2014-12-02T21:40:50Z

Ксенія Піддубна:

Голова

2014-12-02T21:38:10Z

Ксенія Піддубна:

'''Голова, -ви, '''''ж. ''1) Голова. ''Що голова, то розум. ''Посл. '''У голову заходити, зайти'''. а) съ ума сходить, сойти. К. ЧР. 152. ''Миш в голову зайшла, закім зерно знайшла ''(такая бѣдность). Ном. № 1506. б) '''— заходити. '''Печалиться. Фр. Пр. 52. в) думать, обдумывать. ''Що робити з біди? тра въ голову заходити. ''Фр. Пр. 52. '''У голову (голови) класти, покладати. '''Думать. ''І в головах собі не покладай. ''И не думай объ этомъ. Ном. № 5478. '''Наложити головою, лягти головою'''. Погибнуть, умереть. ''Пливи, косо, уплинь за водою, щоб наложив нелюб головою. ''Мет. 14. ''Або за Дніпром ляжу головою. ''Шевч. 142. '''В голові мені (тобі....)'''. Засѣла мысль въ голову. ''Дуже мені теє в голові! ''Я объ этомъ совсѣмъ и не думаю. Ном. № 4986. '''У головах'''. У изголовья. Рудч. Ск. І. 193. ''Поклав сокиру в головах. '''''Під голови'''. Въ изголовье. ''А під голови голубая та жупанина. ''Мет. 82. '''У голову взяти, забрати'''. Задаться цѣлью, рѣшить. ''Той мужик взяв собі в голову не пита горілки. ''Рудч. Ск. І. 200. '''По моїй голові'''. Что касается до меня; по мнѣ. ''По моїй голові хоч вовк траву їж. '''''На мою, твою.... голову'''. На мое, твое.... несчастье. ''Нехай горшки б’ються на гончарову голову. ''Ном. № 3148. '''Шоб тебе у жито головою'''. Шутливое пожеланіе богатства, богатаго урожая подъ видомъ брани: Ном. № 3267. '''За твоєю (його и пр.) головою'''. Подъ твоимъ начальствомъ, предводительствомъ, распорядительствомъ. ''Ей, гетьмане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський! дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили та гуляли, вірисвоєї християнської у поругу вічні часи не подавали. ''АД. II. 8. '''Голову кому їсти, жувати. '''Пилить кого, вѣчно допекать кого. Ном. № 2725. ''Що в Бога день, усе голову їсть. ''Ном. № 2724. '''У голові, у головці було'''. Былъ выпивши, былъ подъ хмѣлькомъ. Кв. '''Голова в голову. '''Всѣ заурядъ, одинъ въ одинъ. ''Капуста голова в голову однаковісінька. ''2) Умъ, разумъ. ''Порадь мене своєю головою. ''К. ЧР. 188. ''До булави треба голова. ''Ном. № 753. '''Цвілі голови'''. Глупцы. Ном. № 6303. 3) ''м. ''Предводитель, распорядитель. ''Без голови військо гине. ''Ном. № 751. 4) ''м. ''Должность: голова городской, сельскій. ''Зібралась рада, голова щось торочив; один з.... селян обізвавсь.... ''О. 1861. VIII. 95. 5) ''ж. ''Глава, часть книги. К. Іов. XI. 6) Широкая часть прядильнаго гребня, гдѣ помѣщаются зубья. Сумск. у. 7) Часть топора возлѣ обуха. Сим. 24. 8) Въ срубленномъ деревѣ конецъ тотъ, который отъ корня. Сим. 24. 9) Раструбъ пастушьей трубы. Сосн. у. 10) '''= Маточина. '''Рудч. Чп. 250. 11) Часть гончарнаго круга. См. '''Круг. '''11. Вас. 179. 12) Часть толчеи. См. '''Стула походюча. '''Шух. I. 162. 13) При раздѣлѣ кожъ между членами товарищества, изготовляющаго тулупы: кожа, съ которой начинаютъ раскладывать овчины для раздѣла. Вас. 155. 14) Названіе туза трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. 15 — '''святоянська'''. Повѣрье. Въ Ивановъ день ищутъ два сросшихся колоса ржи, корень которыхъ, по повѣрью, долженъ быть изъ чистаго серебра, похожій на человѣчью голову; корень этотъ и носитъ вышесказанное названіе. Чуб. І. 84. Ум. '''Головка, голівка, головонька, голівонька, головочка, голівочка. '''Очень часто употребляются какъ нѣжныя, ласкательныя. ''Бідна моя головонька! ''Ув. '''Голови ще. '''''Кулачище під бочище, нагаїще в головище. ''Чуб. V. 482.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/Gholovan
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
}} в означеннях
Тлумачення, значення слова «Голова»:

ГОЛОВА́, и,

1. жін. Частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок — вищий відділ центральної нервової системи. Головою молодою На руку схилилась, До півночі невесела На зорі дивилась Княжна моя (Тарас Шевченко, II, 1953, 16); Подивився Давид на їхні ноги червоні, похитав головою й нічого не сказав (Андрій Головко, II, 1957, 8); * Образно. Карпат висока голова Віта безхмарне небо (Терень Масенко, Срібна дорога, 1946, 36);
// Одиниця ліку худоби. Колгоспи, радгоспи і підсобні господарства вже зняли з відгодівлі 5,8 мільйона голів свиней (Радянська Україна, 22.XI 1956, 1); Розбрелась в степу худоба — Ціла тисяча голів (Іван Нехода. Ми живемо.., 1960, 106);
// Велика квітка чи плід на кінці стебла рослини На грядках жовтіли здорові голови повняків-гвоздиків, чорніли чорнобривці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 21); З темної зелені виступили важкі голови соняшників (Василь Козаченко, Нові Потоки. 1948, 157).
▲ Адамова голова див. адамів.
♦ Братися (хапатися) за голову — удаватися у розпач. Кассандра хапається за голову і з жахом дивиться у простір (Леся Українка, II, 1951, 261); — Дядьку Іване, — скрикує дівчина, — врятуйте нас, — вона хапається обома руками за голову, і з-під її долонь вибиваються сльози (Михайло Стельмах, II, 1962, 198); Вбивати (вбити) в голову див. вбивати 1; В головах — коло голови, під головою або коло того місця, куди кладуть голову. Середина куреня.. В глибині ліжко з дровиняк заслано воловою шкурою, в головах сідло (Карпенко-Карий, II, 1960, 267); Свічка блимала на столику в головах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 311); В голови (в голову) класти (покласти, підкладати, підкласти) що — класти що-небудь під голову або на те місце, куди кладуть голову. Подушку перебила [Марія] пухкенько — поклала в голову, застелила рядном (Андрій Головко, II, 1957, 112); Видавати (видати) [себе] з головою — ненароком виявляти перед кимсь свою помилку, провину, те, що старанно приховувалося. — Але це так, між іншим, — і одразу ж самим оцим вступом уже видала [Марина] себе з головою (Андрій Головко, І, 1957, 453); Викинути з голови кого, що — не думати, забути про кого-, що-небудь. — Викиньте все з голови і звіртесь на мене (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 121); — Плюнь та й з голови викинь. Не варта вона, щоб за неї й думати (Андрій Головко, II, 1957, 138); Вішати (повісити) голову — журитися. Головне не журися, голови не вішай (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 210); Бею дорогу був [Яків] такий говіркий та веселий.., а тут ніби води в рот набрав, і брови здвинув, і голову повісив (Марко Вовчок, I, 1955, 70); Голова з вухами — нерозторопна людина. — Голово з вухами! Хоч при людях кажи, на мене ти! — сказала Онися, торкнувши його по руці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 84); Голова [йде] обертом (кругом); У голові паморочиться — про стан приголомшеності, розгубленості, зв'язаний з численними турботами, справами і т. ін. Холодно в хатині, Клякнемо — та й годі; .. Голова йде кругом; Чорних думок повно, І стоїш похмурий, Сльози ллеш безмовно (Павло Грабовський, I, 1959, 204); [Шалімов:] І без вина голова обертом (Іван Кочерга, II, 1956, 21); Головою відповідати (відповісти, ручатися, ручитися) за кого — що — брати на себе повну відповідальність за кого-, що-небудь. — Я за кожного, кого ми озброїли, головою ручусь (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 214); Голову втопити — зробити або зробитися нещасливим, занапастити когось або себе [Кнур:] Рідне дитя запакувала! Голову його втопила! (Панас Мирний, V, 1955, 91); Голову гризти (прогризти) — докучати кому-небудь кимсь, чимсь, вимагати що-небудь у когось і т. ін. Жінка було гризе йому голову і уранці і увечері (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Перші глави почну переписувать. Тепер хоч уже ніхто не гризтиме моєї голови! (Леся Українка, V, 1956, 131); — Гетьте, не лізьте! — скрикне Марина. — Он мені всі голову прогризли вами (Панас Мирний, IV, 1955, 233); — Я вже татові голову прогризла, щоб і дітям у школі молоко видавали. Без ерошей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 435); Голову закручувати (закрутити) — позбавляти здатності розумно діяти або ставитися до оточуючого. [Іван:] Дивлюсь на тебе та й думаю: закрутиш ти комусь так голову, що аж занудить (Степан Васильченко, III, 1960, 28); Заливати (залити) голову див. заливати; Заломлювати (заломити) голову див. заломлювати; Голову зложити; Головою накласти (наложити); Голову покласти (скласти) — загинути. Було полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде, Під земляні Полтавські вали (Де шведи голови поклали) (Іван Котляревський, I, 1952, 194); Недарма голови зложили брати мої серед полів, — червоний прапор зазорів, загартувались наші сили, щоб йти у бій на ворогів! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959. 23); Щось було в його долоні батьківське, лагідне, бо маленька Танька, котрої татко вже рік як наклав в партизанах головою, раптом пустила сльозу (Юрій Бедзик. Полки..; 1959, 140); Голову крутити див. крутити; Голову ламати — намагатися зрозуміти що-небудь: вирішувати складне питання. [2-га дівчина:] Усі дівчата.. згадують тебе та голову ламають — що.. з тобою подіялось (Степан Васильченко, III, 1960, 44); Давно, в роки своєї молодості, Гриша-семінарист теж нібито ламав собі голову над олешківською проблемою (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 80); Голову морочити див. морочити; Голову підводити (підвести, піднімати, підняти) — відроджуватися, активізуватися. Вся Таврія в цей час була вже в тривозі.. Підводила голову контрреволюція по містах, нахабніло в степах куркульство (Олесь Гончар, II, 1959, 85); Голову прихилити де, куди — мати пристановище. Свою мрію мати куточок над Дніпром, де могла б прихилити свою голову і його сестра Ярина, Шевченко міг висловити тільки в романтичному сні (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 538); Багатьом борцям і захисникам Батьківщини.., які повернуться після війни до рідних місць, можливо, ніде буде й голові? прихилити на ніч (Олександр Довженко, III, 1960, 204); Голову сушити — турбуватися про кого-, що-небудь. — Вам зовсім не потрібно сушити собі голови, бо про все турбуватиметься Люся (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 37); Голову схиляти (схилити): а) (перед ким) підкорятися кому-небудь. — Хто ж це буде терпіти отаку наругу? Коли ось цей Петро он обома ногами вже в могилі, а й той перед ними [фашистами] шапки не зняв, не схилив голови (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 41); б) (перед чим, уроч.) віддавати шану чомусь. Тут [в Аджанті] кожен приїжджий схиляє голову перед талантом великого індійського народу (Василь Минко, Намасте.., х 1957, 24); Давати (дати) голову на відріз (на відруб і т. ін.); Давати (дати) голову обрубати — ручатися своїм життям. [Петро:] Даю голову обрубати, що він не дурно топчеться.. Звісно, йому не любові тії [тієї] треба, — батькові гроші замуляли... (Панас Мирний, V, 1955, 159); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація (Андрій Головко, II, 1957, 158); Забивати (забити) голову див. забивати; Забити собі в голову див. забивати; Забрести в голову див. забрідати; Заходити (зайти) в голову див. заходити; З голови до ніг; З ніг до голови; З (від) голови до п'ят — повністю, цілком. Становий здивованим поглядом змірив Семена від голови до п'ят, наче не сподівався такої упертості (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 126); Припровадили мене перед якогось яорношинельника, доповіли йому. Позіхнув ліниво, зміряв поглядом з голови до ніг, буркнув: — У камеру (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 52); З головою доволі (досить) — цілком досить. Якби ти прислав в Одесу мені рублів з 10, то вже було б з головою доволі (Леся Українка, V, 1956, 241); З головою поринати (поринути, пірнати, пірнути) в що — повністю, цілком віддаватися чому-небудь. Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344); Він-кинувся до сейфа, витяг креслення, розстелив їх на столі, замкнув двері кабінету, сів у крісло й з головою поринув у роботу (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 127); З хворої голови на здорову перекладати (перекласти, валити, звалювати, звалити і т. ін.) — перекладати або звалювати з винного на невинного; На головах ходити; Трохи на головах не ходити — чинити безладдя, бешкетувати. П'яні чоловіки трохи на головах не ходять (Панас Мирний, II, 1954, 193); На голову (на багато голів) вище кого — значно перевершувати кого-небудь у якомусь відношенні (розумовому, культурному і т. ін.). Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (Олександр Довженко, III, 1960, 307); На свою (мою, твою і т. ін.) голову — собі (мені, тобі і т. ін.) на шкоду. — От і дослужилася у людей, от і заробила добра на свою голову! (Панас Мирний, I, 1954, 85); Прийшла і Христя на зиму додому, на материну голову прийшла (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 19); [І] не в голові що — немає інтересу до чого-небудь. — Домасі і не в голові наше гуляння- Знаю я добре, яка туга прийшла їй до серця (Марко Вовчок, I, 1955, 60); Не вкладається в голові — важко збагнути. Славці не вкладалося в голові, що батько її зовсім не такий, яким вималювала в своїй уяві (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 77); Не зносити голови див. зношувати; У голову брати (взяти) — ставити за мету; вирішувати; У голову (у голови) [собі] не брати (не покладати) — не думати, не здогадуватися. Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба провести додому (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 120); — Винуватий, товаришу комісар такої-то частини!.. Дозвольте доповісти, — ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Юрій Яновський, I, 1938, 276); Хоч кіл (кілок) на голові теши — про неможливість переконати вперту або нетямущу людину. Хоч кіл на голові, як кажуть, їй [Добрості] теши, Хоч ти візьми її — печи або души, Не зна вона, що то людські переполохи, І не лякається ні од чого нітрохи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 42); Як упреться [Безбородько], наче стовпець у плоті, нічим не поворушиш, хоч кіл на голові теши... (Михайло Стельмах, Правда... 1961, 138); Як сніг на голову — зненацька, несподівано, раптово. Вони [матроси] вривалися в німецькі траншеї з усіх боків, падали, як сніг на голову, й трощили все, що потрапляло під руки (Василь Кучер, Голод, 1961, 132); Чи добре вона зробила, отак, як сніг на голову, з'явившись у цій кімнаті? (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 53).

2. жін. Ця частина тіла людини як орган мислення; мозок. Мислі в голові важкі вертілись, тьмили світ, мов пил (Іван Франко, XIII, 1954, 36); В голові роїлося багато різних думок (Олекса Гуреїв, Повели, 1951, 70);
// перен. Розум, свідомість. — Чіпка мій моторний, удатний, золоті в його руки й голова неабияка... (Панас Мирний, II, 1954, 252);
// Розумна людина. — То дід — голова! Прехороший, прерозумний, про старовину вам розкаже, говіркий який!.. (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 130); [X ранко:] Галька от — навпаки; то — голова: у батька вдалася! (Панас Мирний, V, 1955, 122);
// Про людину як носія певних якостей. — Стара, необачна голово!.. схаменись! Ти б приступив гуляти й там, де добрі люди сумують і плачуть вельми! (Марко Вовчок, I, 1955, 26); Тож і здавалось молодим головам, що без них там. ніяк не наведуть ладу, на тому фронті (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 98).
♦ Без голови — про нерозумну людину; Без царя в голові див. цар; Гаряча голова — про людину, яка захоплюється чим-небудь; палка, запальна людина. Найгарячіші голови, яким у печінках сидів їхній ненажерливий односельчанин, подавали голос, щоб виселити стару Коржиху з сипом, але громада не згодилась (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 153); Голову втрачати (втратити, губити, згубити, загубити і т. ін.) — втрачати владу над собою, здатність обдумано діяти. — Не втрачай голови... не втрачай голови.., — говорило щось у ньому (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 171); Вона знав, як я люблю її. Як дурисвіт, як хлопчак, що втратив голову (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 129); [Романюк:] Не бійся. Твій тато не з тих, хто голову губить... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 264); Я сам голову згубив — скочив на ноги та як гукну на повний голос: «Браво, Манюрка!» (Юрій Яновський, I, 1958, 258); З головою — про кмітливу і розумну людину; Капустяна голова, зневажл. — про людину, яка не має здорового розуму. — Ой, роби-те! — протягаючи слова, передражнила Лесиха. — Так робите, як той, у кого глиняні руки і капустяна голова (Іван Франко, І, 1955, 60); Мати голову на плечах (на в'язах) — бути розумним. Якщо Брахватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів'єро, має голову на в'язах (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 150).

3. чол. і жін. Особа, яка керує зборами, засіданням і т. ін. Голова зборів башмачник Перегуда надав перше слово секретареві парторганізації (Олесь Донченко, I, 1956, 499); Максим затуманеними очима глянув на голову засідання (Натан Рибак, Час, 1960, 732).

4. чол. і жін. Керівник установи, об'єднання, товариства, організації та їх відділів. Голова сільради довго дзвонив кудись телефоном (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 81); На голову колгоспу Івана Сергійовича обрали одноголосно (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 219);
// У дореволюційній Росії і на Україні — керівник деяких виборних органів. Багатого голову скинули й обрали за голову [волості] чередника (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); — Він дума, як голова, то й велика цяця?! (Панас Мирний, II, 1954, 185).

5. чол. і жін. (з великої літери). У складі офіційної назви керівника держави, уряду або вищих державних органів. 7 липня [1962 р.] Голова Президії Верховної Ради СРСР.. прийняв у Кремлі делегацію Державних зборів Угорської Народної Республіки (Радянська Україна, 8.VII 1962, 1).

6. чол. і жін., перен. Основне, головне в чому-небудь. Риба — вода, ягода — трава, а хліб — всьому голова (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 45); — Всьому на світі голова — фабрика (Юрій Яновський, IV, 1959, 2).

7. чол. і жін., перен. Авторитетна особа; головний у якій-небудь справі. [Парвус:] Не жінка хаті голова, а чоловік, не їй його судити, не їй за його й ручити... (Леся Українка, II, 1951, 410); [Князь:] Я князь! Я голова Всіх руських владників! (Іван Франко, IX, 1952, 244).
Сам (сама) собі голова — про чию-небудь повну незалежність, самостійність. — Ніхто тепер до мене не мішайся... Я сама собі голова (Панас Мирний, IV, 1955, 57).

8. жін. Перші ряди, передня частина чого-небудь (колони, загону, групи і т. ін.), що рухається. Голова колони вже входила в браму (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 164).

9. жін. Продукт харчування у вигляді кулі, конуса і т. ін. — От і почав Хоцінський до мене вчащати; ..шле мені з сахарні по голові сахару, — бачу, чогось годить мені, тупцяє коло мене (Нечуй-Левицький, I, 1956, 125).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|bGKsv0IgOlI}}

==Цікаві факти==
Півень Майк прожив півтора роки після того, як в 1945 році американський фермер відрубав йому голову. У півня залишилася підстава мозку і одне вухо. Коли фермер відмітив, що півень до цих пір не помер, то вирішив піклуватися про нього, вводячи молоко і зерно безпосередньо через піпетку. Майк знайшов славу після початку його демонстрацій по всій країні, його достовірність задокументована. Багато хто намагався повторити цей досвід, але жодна інша курка не прожила більше двох днів без голови.

==Фразеологізми==
Голова з вухами — нерозторопна людина.

Голова половою набита (соломою, клоччям і т. ін.) у когось — хто-небудь нерозумний, нерозторопний. Антонім: голова не половою набита.

Головою важити — ризикувати життям.

Голову туманити — інтригувати, обманювати, морозити кого-небудь; говорити про малозрозумілі, недоступні речі; запаморочувати.

Гаряча голова — запальна людина.

Горобці цвірінькають у голові (у макітрі / т ін.) — хто-небудь легковажний, несерйозний.

Гризти / прогризти голову — докучати кому-небудь кимсь, чимсь, вимагати що-небудь у когось і т. ін.

Один одному на голову лізе — велика кількість кого-небудь.

Дерти голову — пихато, гоноровито поводитися по відношенню до кого-небудь; чванитися.

Джмелі гудуть у голові — хто-небудь перебуває в стані сп’яніння або запаморочення.

Кивати головою — засуджувати чию-небудь поведінку, не схвалювати чиїхось вчинків.

Кидатися / кинутися сторч головою — діяти, робити що-небудь необдумано, нерозсудливо.

Кинутися в голову — несподівано, раптово пригадатися кому-небудь, викликавши в когось переживання.

Класти голову — гинути, вмирати в боротьбі, війні.

Класти голову на плаху (під сокиру) — з повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; запевняючи когось, стверджувати щось; нести відповідальність за кого-, що-небудь.
==Вірші==
Олександр Олесь
"Схилив я голову і йду поволі..."
***

Схилив я голову і йду поволі
Дрімучим лісом в самоті.
Навколо осінь. Надо мною
Кружляють квіти золоті.

Безмірна тиша. Спів веселий
Давно-давно помалу стих,
Як пісня матері моєї,
Як гомін друзів молодих.

Іду… Усім чужий, далекий…
Ніхто не скаже: "Брате мій!"
Ніхто руки мені не стисне
В землі холодній і німій.

І коли я впаду безсилий,
Ніхто не спиниться йдучи,
Хіба що вітер полудневий
Крилом пригріє летючи.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Го]]

Голова

2014-12-02T21:35:36Z

Ксенія Піддубна: /* Джерела та література */

'''Голова, -ви, '''''ж. ''1) Голова. ''Що голова, то розум. ''Посл. '''У голову заходити, зайти'''. а) съ ума сходить, сойти. К. ЧР. 152. ''Миш в голову зайшла, закім зерно знайшла ''(такая бѣдность). Ном. № 1506. б) '''— заходити. '''Печалиться. Фр. Пр. 52. в) думать, обдумывать. ''Що робити з біди? тра въ голову заходити. ''Фр. Пр. 52. '''У голову (голови) класти, покладати. '''Думать. ''І в головах собі не покладай. ''И не думай объ этомъ. Ном. № 5478. '''Наложити головою, лягти головою'''. Погибнуть, умереть. ''Пливи, косо, уплинь за водою, щоб наложив нелюб головою. ''Мет. 14. ''Або за Дніпром ляжу головою. ''Шевч. 142. '''В голові мені (тобі....)'''. Засѣла мысль въ голову. ''Дуже мені теє в голові! ''Я объ этомъ совсѣмъ и не думаю. Ном. № 4986. '''У головах'''. У изголовья. Рудч. Ск. І. 193. ''Поклав сокиру в головах. '''''Під голови'''. Въ изголовье. ''А під голови голубая та жупанина. ''Мет. 82. '''У голову взяти, забрати'''. Задаться цѣлью, рѣшить. ''Той мужик взяв собі в голову не пита горілки. ''Рудч. Ск. І. 200. '''По моїй голові'''. Что касается до меня; по мнѣ. ''По моїй голові хоч вовк траву їж. '''''На мою, твою.... голову'''. На мое, твое.... несчастье. ''Нехай горшки б’ються на гончарову голову. ''Ном. № 3148. '''Шоб тебе у жито головою'''. Шутливое пожеланіе богатства, богатаго урожая подъ видомъ брани: Ном. № 3267. '''За твоєю (його и пр.) головою'''. Подъ твоимъ начальствомъ, предводительствомъ, распорядительствомъ. ''Ей, гетьмане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський! дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили та гуляли, вірисвоєї християнської у поругу вічні часи не подавали. ''АД. II. 8. '''Голову кому їсти, жувати. '''Пилить кого, вѣчно допекать кого. Ном. № 2725. ''Що в Бога день, усе голову їсть. ''Ном. № 2724. '''У голові, у головці було'''. Былъ выпивши, былъ подъ хмѣлькомъ. Кв. '''Голова в голову. '''Всѣ заурядъ, одинъ въ одинъ. ''Капуста голова в голову однаковісінька. ''2) Умъ, разумъ. ''Порадь мене своєю головою. ''К. ЧР. 188. ''До булави треба голова. ''Ном. № 753. '''Цвілі голови'''. Глупцы. Ном. № 6303. 3) ''м. ''Предводитель, распорядитель. ''Без голови військо гине. ''Ном. № 751. 4) ''м. ''Должность: голова городской, сельскій. ''Зібралась рада, голова щось торочив; один з.... селян обізвавсь.... ''О. 1861. VIII. 95. 5) ''ж. ''Глава, часть книги. К. Іов. XI. 6) Широкая часть прядильнаго гребня, гдѣ помѣщаются зубья. Сумск. у. 7) Часть топора возлѣ обуха. Сим. 24. 8) Въ срубленномъ деревѣ конецъ тотъ, который отъ корня. Сим. 24. 9) Раструбъ пастушьей трубы. Сосн. у. 10) '''= Маточина. '''Рудч. Чп. 250. 11) Часть гончарнаго круга. См. '''Круг. '''11. Вас. 179. 12) Часть толчеи. См. '''Стула походюча. '''Шух. I. 162. 13) При раздѣлѣ кожъ между членами товарищества, изготовляющаго тулупы: кожа, съ которой начинаютъ раскладывать овчины для раздѣла. Вас. 155. 14) Названіе туза трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. 15 — '''святоянська'''. Повѣрье. Въ Ивановъ день ищутъ два сросшихся колоса ржи, корень которыхъ, по повѣрью, долженъ быть изъ чистаго серебра, похожій на человѣчью голову; корень этотъ и носитъ вышесказанное названіе. Чуб. І. 84. Ум. '''Головка, голівка, головонька, голівонька, головочка, голівочка. '''Очень часто употребляются какъ нѣжныя, ласкательныя. ''Бідна моя головонька! ''Ув. '''Голови ще. '''''Кулачище під бочище, нагаїще в головище. ''Чуб. V. 482.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/Gholovan
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
}} в означеннях
Тлумачення, значення слова «Голова»:

ГОЛОВА́, и,

1. жін. Частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок — вищий відділ центральної нервової системи. Головою молодою На руку схилилась, До півночі невесела На зорі дивилась Княжна моя (Тарас Шевченко, II, 1953, 16); Подивився Давид на їхні ноги червоні, похитав головою й нічого не сказав (Андрій Головко, II, 1957, 8); * Образно. Карпат висока голова Віта безхмарне небо (Терень Масенко, Срібна дорога, 1946, 36);
// Одиниця ліку худоби. Колгоспи, радгоспи і підсобні господарства вже зняли з відгодівлі 5,8 мільйона голів свиней (Радянська Україна, 22.XI 1956, 1); Розбрелась в степу худоба — Ціла тисяча голів (Іван Нехода. Ми живемо.., 1960, 106);
// Велика квітка чи плід на кінці стебла рослини На грядках жовтіли здорові голови повняків-гвоздиків, чорніли чорнобривці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 21); З темної зелені виступили важкі голови соняшників (Василь Козаченко, Нові Потоки. 1948, 157).
▲ Адамова голова див. адамів.
♦ Братися (хапатися) за голову — удаватися у розпач. Кассандра хапається за голову і з жахом дивиться у простір (Леся Українка, II, 1951, 261); — Дядьку Іване, — скрикує дівчина, — врятуйте нас, — вона хапається обома руками за голову, і з-під її долонь вибиваються сльози (Михайло Стельмах, II, 1962, 198); Вбивати (вбити) в голову див. вбивати 1; В головах — коло голови, під головою або коло того місця, куди кладуть голову. Середина куреня.. В глибині ліжко з дровиняк заслано воловою шкурою, в головах сідло (Карпенко-Карий, II, 1960, 267); Свічка блимала на столику в головах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 311); В голови (в голову) класти (покласти, підкладати, підкласти) що — класти що-небудь під голову або на те місце, куди кладуть голову. Подушку перебила [Марія] пухкенько — поклала в голову, застелила рядном (Андрій Головко, II, 1957, 112); Видавати (видати) [себе] з головою — ненароком виявляти перед кимсь свою помилку, провину, те, що старанно приховувалося. — Але це так, між іншим, — і одразу ж самим оцим вступом уже видала [Марина] себе з головою (Андрій Головко, І, 1957, 453); Викинути з голови кого, що — не думати, забути про кого-, що-небудь. — Викиньте все з голови і звіртесь на мене (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 121); — Плюнь та й з голови викинь. Не варта вона, щоб за неї й думати (Андрій Головко, II, 1957, 138); Вішати (повісити) голову — журитися. Головне не журися, голови не вішай (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 210); Бею дорогу був [Яків] такий говіркий та веселий.., а тут ніби води в рот набрав, і брови здвинув, і голову повісив (Марко Вовчок, I, 1955, 70); Голова з вухами — нерозторопна людина. — Голово з вухами! Хоч при людях кажи, на мене ти! — сказала Онися, торкнувши його по руці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 84); Голова [йде] обертом (кругом); У голові паморочиться — про стан приголомшеності, розгубленості, зв'язаний з численними турботами, справами і т. ін. Холодно в хатині, Клякнемо — та й годі; .. Голова йде кругом; Чорних думок повно, І стоїш похмурий, Сльози ллеш безмовно (Павло Грабовський, I, 1959, 204); [Шалімов:] І без вина голова обертом (Іван Кочерга, II, 1956, 21); Головою відповідати (відповісти, ручатися, ручитися) за кого — що — брати на себе повну відповідальність за кого-, що-небудь. — Я за кожного, кого ми озброїли, головою ручусь (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 214); Голову втопити — зробити або зробитися нещасливим, занапастити когось або себе [Кнур:] Рідне дитя запакувала! Голову його втопила! (Панас Мирний, V, 1955, 91); Голову гризти (прогризти) — докучати кому-небудь кимсь, чимсь, вимагати що-небудь у когось і т. ін. Жінка було гризе йому голову і уранці і увечері (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Перші глави почну переписувать. Тепер хоч уже ніхто не гризтиме моєї голови! (Леся Українка, V, 1956, 131); — Гетьте, не лізьте! — скрикне Марина. — Он мені всі голову прогризли вами (Панас Мирний, IV, 1955, 233); — Я вже татові голову прогризла, щоб і дітям у школі молоко видавали. Без ерошей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 435); Голову закручувати (закрутити) — позбавляти здатності розумно діяти або ставитися до оточуючого. [Іван:] Дивлюсь на тебе та й думаю: закрутиш ти комусь так голову, що аж занудить (Степан Васильченко, III, 1960, 28); Заливати (залити) голову див. заливати; Заломлювати (заломити) голову див. заломлювати; Голову зложити; Головою накласти (наложити); Голову покласти (скласти) — загинути. Було полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде, Під земляні Полтавські вали (Де шведи голови поклали) (Іван Котляревський, I, 1952, 194); Недарма голови зложили брати мої серед полів, — червоний прапор зазорів, загартувались наші сили, щоб йти у бій на ворогів! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959. 23); Щось було в його долоні батьківське, лагідне, бо маленька Танька, котрої татко вже рік як наклав в партизанах головою, раптом пустила сльозу (Юрій Бедзик. Полки..; 1959, 140); Голову крутити див. крутити; Голову ламати — намагатися зрозуміти що-небудь: вирішувати складне питання. [2-га дівчина:] Усі дівчата.. згадують тебе та голову ламають — що.. з тобою подіялось (Степан Васильченко, III, 1960, 44); Давно, в роки своєї молодості, Гриша-семінарист теж нібито ламав собі голову над олешківською проблемою (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 80); Голову морочити див. морочити; Голову підводити (підвести, піднімати, підняти) — відроджуватися, активізуватися. Вся Таврія в цей час була вже в тривозі.. Підводила голову контрреволюція по містах, нахабніло в степах куркульство (Олесь Гончар, II, 1959, 85); Голову прихилити де, куди — мати пристановище. Свою мрію мати куточок над Дніпром, де могла б прихилити свою голову і його сестра Ярина, Шевченко міг висловити тільки в романтичному сні (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 538); Багатьом борцям і захисникам Батьківщини.., які повернуться після війни до рідних місць, можливо, ніде буде й голові? прихилити на ніч (Олександр Довженко, III, 1960, 204); Голову сушити — турбуватися про кого-, що-небудь. — Вам зовсім не потрібно сушити собі голови, бо про все турбуватиметься Люся (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 37); Голову схиляти (схилити): а) (перед ким) підкорятися кому-небудь. — Хто ж це буде терпіти отаку наругу? Коли ось цей Петро он обома ногами вже в могилі, а й той перед ними [фашистами] шапки не зняв, не схилив голови (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 41); б) (перед чим, уроч.) віддавати шану чомусь. Тут [в Аджанті] кожен приїжджий схиляє голову перед талантом великого індійського народу (Василь Минко, Намасте.., х 1957, 24); Давати (дати) голову на відріз (на відруб і т. ін.); Давати (дати) голову обрубати — ручатися своїм життям. [Петро:] Даю голову обрубати, що він не дурно топчеться.. Звісно, йому не любові тії [тієї] треба, — батькові гроші замуляли... (Панас Мирний, V, 1955, 159); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація (Андрій Головко, II, 1957, 158); Забивати (забити) голову див. забивати; Забити собі в голову див. забивати; Забрести в голову див. забрідати; Заходити (зайти) в голову див. заходити; З голови до ніг; З ніг до голови; З (від) голови до п'ят — повністю, цілком. Становий здивованим поглядом змірив Семена від голови до п'ят, наче не сподівався такої упертості (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 126); Припровадили мене перед якогось яорношинельника, доповіли йому. Позіхнув ліниво, зміряв поглядом з голови до ніг, буркнув: — У камеру (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 52); З головою доволі (досить) — цілком досить. Якби ти прислав в Одесу мені рублів з 10, то вже було б з головою доволі (Леся Українка, V, 1956, 241); З головою поринати (поринути, пірнати, пірнути) в що — повністю, цілком віддаватися чому-небудь. Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344); Він-кинувся до сейфа, витяг креслення, розстелив їх на столі, замкнув двері кабінету, сів у крісло й з головою поринув у роботу (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 127); З хворої голови на здорову перекладати (перекласти, валити, звалювати, звалити і т. ін.) — перекладати або звалювати з винного на невинного; На головах ходити; Трохи на головах не ходити — чинити безладдя, бешкетувати. П'яні чоловіки трохи на головах не ходять (Панас Мирний, II, 1954, 193); На голову (на багато голів) вище кого — значно перевершувати кого-небудь у якомусь відношенні (розумовому, культурному і т. ін.). Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (Олександр Довженко, III, 1960, 307); На свою (мою, твою і т. ін.) голову — собі (мені, тобі і т. ін.) на шкоду. — От і дослужилася у людей, от і заробила добра на свою голову! (Панас Мирний, I, 1954, 85); Прийшла і Христя на зиму додому, на материну голову прийшла (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 19); [І] не в голові що — немає інтересу до чого-небудь. — Домасі і не в голові наше гуляння- Знаю я добре, яка туга прийшла їй до серця (Марко Вовчок, I, 1955, 60); Не вкладається в голові — важко збагнути. Славці не вкладалося в голові, що батько її зовсім не такий, яким вималювала в своїй уяві (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 77); Не зносити голови див. зношувати; У голову брати (взяти) — ставити за мету; вирішувати; У голову (у голови) [собі] не брати (не покладати) — не думати, не здогадуватися. Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба провести додому (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 120); — Винуватий, товаришу комісар такої-то частини!.. Дозвольте доповісти, — ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Юрій Яновський, I, 1938, 276); Хоч кіл (кілок) на голові теши — про неможливість переконати вперту або нетямущу людину. Хоч кіл на голові, як кажуть, їй [Добрості] теши, Хоч ти візьми її — печи або души, Не зна вона, що то людські переполохи, І не лякається ні од чого нітрохи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 42); Як упреться [Безбородько], наче стовпець у плоті, нічим не поворушиш, хоч кіл на голові теши... (Михайло Стельмах, Правда... 1961, 138); Як сніг на голову — зненацька, несподівано, раптово. Вони [матроси] вривалися в німецькі траншеї з усіх боків, падали, як сніг на голову, й трощили все, що потрапляло під руки (Василь Кучер, Голод, 1961, 132); Чи добре вона зробила, отак, як сніг на голову, з'явившись у цій кімнаті? (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 53).

2. жін. Ця частина тіла людини як орган мислення; мозок. Мислі в голові важкі вертілись, тьмили світ, мов пил (Іван Франко, XIII, 1954, 36); В голові роїлося багато різних думок (Олекса Гуреїв, Повели, 1951, 70);
// перен. Розум, свідомість. — Чіпка мій моторний, удатний, золоті в його руки й голова неабияка... (Панас Мирний, II, 1954, 252);
// Розумна людина. — То дід — голова! Прехороший, прерозумний, про старовину вам розкаже, говіркий який!.. (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 130); [X ранко:] Галька от — навпаки; то — голова: у батька вдалася! (Панас Мирний, V, 1955, 122);
// Про людину як носія певних якостей. — Стара, необачна голово!.. схаменись! Ти б приступив гуляти й там, де добрі люди сумують і плачуть вельми! (Марко Вовчок, I, 1955, 26); Тож і здавалось молодим головам, що без них там. ніяк не наведуть ладу, на тому фронті (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 98).
♦ Без голови — про нерозумну людину; Без царя в голові див. цар; Гаряча голова — про людину, яка захоплюється чим-небудь; палка, запальна людина. Найгарячіші голови, яким у печінках сидів їхній ненажерливий односельчанин, подавали голос, щоб виселити стару Коржиху з сипом, але громада не згодилась (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 153); Голову втрачати (втратити, губити, згубити, загубити і т. ін.) — втрачати владу над собою, здатність обдумано діяти. — Не втрачай голови... не втрачай голови.., — говорило щось у ньому (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 171); Вона знав, як я люблю її. Як дурисвіт, як хлопчак, що втратив голову (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 129); [Романюк:] Не бійся. Твій тато не з тих, хто голову губить... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 264); Я сам голову згубив — скочив на ноги та як гукну на повний голос: «Браво, Манюрка!» (Юрій Яновський, I, 1958, 258); З головою — про кмітливу і розумну людину; Капустяна голова, зневажл. — про людину, яка не має здорового розуму. — Ой, роби-те! — протягаючи слова, передражнила Лесиха. — Так робите, як той, у кого глиняні руки і капустяна голова (Іван Франко, І, 1955, 60); Мати голову на плечах (на в'язах) — бути розумним. Якщо Брахватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів'єро, має голову на в'язах (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 150).

3. чол. і жін. Особа, яка керує зборами, засіданням і т. ін. Голова зборів башмачник Перегуда надав перше слово секретареві парторганізації (Олесь Донченко, I, 1956, 499); Максим затуманеними очима глянув на голову засідання (Натан Рибак, Час, 1960, 732).

4. чол. і жін. Керівник установи, об'єднання, товариства, організації та їх відділів. Голова сільради довго дзвонив кудись телефоном (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 81); На голову колгоспу Івана Сергійовича обрали одноголосно (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 219);
// У дореволюційній Росії і на Україні — керівник деяких виборних органів. Багатого голову скинули й обрали за голову [волості] чередника (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); — Він дума, як голова, то й велика цяця?! (Панас Мирний, II, 1954, 185).

5. чол. і жін. (з великої літери). У складі офіційної назви керівника держави, уряду або вищих державних органів. 7 липня [1962 р.] Голова Президії Верховної Ради СРСР.. прийняв у Кремлі делегацію Державних зборів Угорської Народної Республіки (Радянська Україна, 8.VII 1962, 1).

6. чол. і жін., перен. Основне, головне в чому-небудь. Риба — вода, ягода — трава, а хліб — всьому голова (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 45); — Всьому на світі голова — фабрика (Юрій Яновський, IV, 1959, 2).

7. чол. і жін., перен. Авторитетна особа; головний у якій-небудь справі. [Парвус:] Не жінка хаті голова, а чоловік, не їй його судити, не їй за його й ручити... (Леся Українка, II, 1951, 410); [Князь:] Я князь! Я голова Всіх руських владників! (Іван Франко, IX, 1952, 244).
Сам (сама) собі голова — про чию-небудь повну незалежність, самостійність. — Ніхто тепер до мене не мішайся... Я сама собі голова (Панас Мирний, IV, 1955, 57).

8. жін. Перші ряди, передня частина чого-небудь (колони, загону, групи і т. ін.), що рухається. Голова колони вже входила в браму (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 164).

9. жін. Продукт харчування у вигляді кулі, конуса і т. ін. — От і почав Хоцінський до мене вчащати; ..шле мені з сахарні по голові сахару, — бачу, чогось годить мені, тупцяє коло мене (Нечуй-Левицький, I, 1956, 125).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|bGKsv0IgOlI}}

==Цікаві факти==
Півень Майк прожив півтора роки після того, як в 1945 році американський фермер відрубав йому голову. У півня залишилася підстава мозку і одне вухо. Коли фермер відмітив, що півень до цих пір не помер, то вирішив піклуватися про нього, вводячи молоко і зерно безпосередньо через піпетку. Майк знайшов славу після початку його демонстрацій по всій країні, його достовірність задокументована. Багато хто намагався повторити цей досвід, але жодна інша курка не прожила більше двох днів без голови.

==Фразеологізми==
Голова з вухами — нерозторопна людина.

Голова половою набита (соломою, клоччям і т. ін.) у когось — хто-небудь нерозумний, нерозторопний. Антонім: голова не половою набита.

Головою важити — ризикувати життям.

Голову туманити — інтригувати, обманювати, морозити кого-небудь; говорити про малозрозумілі, недоступні речі; запаморочувати.

Гаряча голова — запальна людина.

Горобці цвірінькають у голові (у макітрі / т ін.) — хто-небудь легковажний, несерйозний.

Гризти / прогризти голову — докучати кому-небудь кимсь, чимсь, вимагати що-небудь у когось і т. ін.

Один одному на голову лізе — велика кількість кого-небудь.

Дерти голову — пихато, гоноровито поводитися по відношенню до кого-небудь; чванитися.

Джмелі гудуть у голові — хто-небудь перебуває в стані сп’яніння або запаморочення.

Кивати головою — засуджувати чию-небудь поведінку, не схвалювати чиїхось вчинків.

Кидатися / кинутися сторч головою — діяти, робити що-небудь необдумано, нерозсудливо.

Кинутися в голову — несподівано, раптово пригадатися кому-небудь, викликавши в когось переживання.

Класти голову — гинути, вмирати в боротьбі, війні.

Класти голову на плаху (під сокиру) — з повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; запевняючи когось, стверджувати щось; нести відповідальність за кого-, що-небудь.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Го]]

Голова

2014-12-02T21:32:26Z

Ксенія Піддубна: /* Див. також */

'''Голова, -ви, '''''ж. ''1) Голова. ''Що голова, то розум. ''Посл. '''У голову заходити, зайти'''. а) съ ума сходить, сойти. К. ЧР. 152. ''Миш в голову зайшла, закім зерно знайшла ''(такая бѣдность). Ном. № 1506. б) '''— заходити. '''Печалиться. Фр. Пр. 52. в) думать, обдумывать. ''Що робити з біди? тра въ голову заходити. ''Фр. Пр. 52. '''У голову (голови) класти, покладати. '''Думать. ''І в головах собі не покладай. ''И не думай объ этомъ. Ном. № 5478. '''Наложити головою, лягти головою'''. Погибнуть, умереть. ''Пливи, косо, уплинь за водою, щоб наложив нелюб головою. ''Мет. 14. ''Або за Дніпром ляжу головою. ''Шевч. 142. '''В голові мені (тобі....)'''. Засѣла мысль въ голову. ''Дуже мені теє в голові! ''Я объ этомъ совсѣмъ и не думаю. Ном. № 4986. '''У головах'''. У изголовья. Рудч. Ск. І. 193. ''Поклав сокиру в головах. '''''Під голови'''. Въ изголовье. ''А під голови голубая та жупанина. ''Мет. 82. '''У голову взяти, забрати'''. Задаться цѣлью, рѣшить. ''Той мужик взяв собі в голову не пита горілки. ''Рудч. Ск. І. 200. '''По моїй голові'''. Что касается до меня; по мнѣ. ''По моїй голові хоч вовк траву їж. '''''На мою, твою.... голову'''. На мое, твое.... несчастье. ''Нехай горшки б’ються на гончарову голову. ''Ном. № 3148. '''Шоб тебе у жито головою'''. Шутливое пожеланіе богатства, богатаго урожая подъ видомъ брани: Ном. № 3267. '''За твоєю (його и пр.) головою'''. Подъ твоимъ начальствомъ, предводительствомъ, распорядительствомъ. ''Ей, гетьмане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський! дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили та гуляли, вірисвоєї християнської у поругу вічні часи не подавали. ''АД. II. 8. '''Голову кому їсти, жувати. '''Пилить кого, вѣчно допекать кого. Ном. № 2725. ''Що в Бога день, усе голову їсть. ''Ном. № 2724. '''У голові, у головці було'''. Былъ выпивши, былъ подъ хмѣлькомъ. Кв. '''Голова в голову. '''Всѣ заурядъ, одинъ въ одинъ. ''Капуста голова в голову однаковісінька. ''2) Умъ, разумъ. ''Порадь мене своєю головою. ''К. ЧР. 188. ''До булави треба голова. ''Ном. № 753. '''Цвілі голови'''. Глупцы. Ном. № 6303. 3) ''м. ''Предводитель, распорядитель. ''Без голови військо гине. ''Ном. № 751. 4) ''м. ''Должность: голова городской, сельскій. ''Зібралась рада, голова щось торочив; один з.... селян обізвавсь.... ''О. 1861. VIII. 95. 5) ''ж. ''Глава, часть книги. К. Іов. XI. 6) Широкая часть прядильнаго гребня, гдѣ помѣщаются зубья. Сумск. у. 7) Часть топора возлѣ обуха. Сим. 24. 8) Въ срубленномъ деревѣ конецъ тотъ, который отъ корня. Сим. 24. 9) Раструбъ пастушьей трубы. Сосн. у. 10) '''= Маточина. '''Рудч. Чп. 250. 11) Часть гончарнаго круга. См. '''Круг. '''11. Вас. 179. 12) Часть толчеи. См. '''Стула походюча. '''Шух. I. 162. 13) При раздѣлѣ кожъ между членами товарищества, изготовляющаго тулупы: кожа, съ которой начинаютъ раскладывать овчины для раздѣла. Вас. 155. 14) Названіе туза трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. 15 — '''святоянська'''. Повѣрье. Въ Ивановъ день ищутъ два сросшихся колоса ржи, корень которыхъ, по повѣрью, долженъ быть изъ чистаго серебра, похожій на человѣчью голову; корень этотъ и носитъ вышесказанное названіе. Чуб. І. 84. Ум. '''Головка, голівка, головонька, голівонька, головочка, голівочка. '''Очень часто употребляются какъ нѣжныя, ласкательныя. ''Бідна моя головонька! ''Ув. '''Голови ще. '''''Кулачище під бочище, нагаїще в головище. ''Чуб. V. 482.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/Gholovan
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
}} в означеннях
Тлумачення, значення слова «Голова»:

ГОЛОВА́, и,

1. жін. Частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок — вищий відділ центральної нервової системи. Головою молодою На руку схилилась, До півночі невесела На зорі дивилась Княжна моя (Тарас Шевченко, II, 1953, 16); Подивився Давид на їхні ноги червоні, похитав головою й нічого не сказав (Андрій Головко, II, 1957, 8); * Образно. Карпат висока голова Віта безхмарне небо (Терень Масенко, Срібна дорога, 1946, 36);
// Одиниця ліку худоби. Колгоспи, радгоспи і підсобні господарства вже зняли з відгодівлі 5,8 мільйона голів свиней (Радянська Україна, 22.XI 1956, 1); Розбрелась в степу худоба — Ціла тисяча голів (Іван Нехода. Ми живемо.., 1960, 106);
// Велика квітка чи плід на кінці стебла рослини На грядках жовтіли здорові голови повняків-гвоздиків, чорніли чорнобривці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 21); З темної зелені виступили важкі голови соняшників (Василь Козаченко, Нові Потоки. 1948, 157).
▲ Адамова голова див. адамів.
♦ Братися (хапатися) за голову — удаватися у розпач. Кассандра хапається за голову і з жахом дивиться у простір (Леся Українка, II, 1951, 261); — Дядьку Іване, — скрикує дівчина, — врятуйте нас, — вона хапається обома руками за голову, і з-під її долонь вибиваються сльози (Михайло Стельмах, II, 1962, 198); Вбивати (вбити) в голову див. вбивати 1; В головах — коло голови, під головою або коло того місця, куди кладуть голову. Середина куреня.. В глибині ліжко з дровиняк заслано воловою шкурою, в головах сідло (Карпенко-Карий, II, 1960, 267); Свічка блимала на столику в головах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 311); В голови (в голову) класти (покласти, підкладати, підкласти) що — класти що-небудь під голову або на те місце, куди кладуть голову. Подушку перебила [Марія] пухкенько — поклала в голову, застелила рядном (Андрій Головко, II, 1957, 112); Видавати (видати) [себе] з головою — ненароком виявляти перед кимсь свою помилку, провину, те, що старанно приховувалося. — Але це так, між іншим, — і одразу ж самим оцим вступом уже видала [Марина] себе з головою (Андрій Головко, І, 1957, 453); Викинути з голови кого, що — не думати, забути про кого-, що-небудь. — Викиньте все з голови і звіртесь на мене (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 121); — Плюнь та й з голови викинь. Не варта вона, щоб за неї й думати (Андрій Головко, II, 1957, 138); Вішати (повісити) голову — журитися. Головне не журися, голови не вішай (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 210); Бею дорогу був [Яків] такий говіркий та веселий.., а тут ніби води в рот набрав, і брови здвинув, і голову повісив (Марко Вовчок, I, 1955, 70); Голова з вухами — нерозторопна людина. — Голово з вухами! Хоч при людях кажи, на мене ти! — сказала Онися, торкнувши його по руці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 84); Голова [йде] обертом (кругом); У голові паморочиться — про стан приголомшеності, розгубленості, зв'язаний з численними турботами, справами і т. ін. Холодно в хатині, Клякнемо — та й годі; .. Голова йде кругом; Чорних думок повно, І стоїш похмурий, Сльози ллеш безмовно (Павло Грабовський, I, 1959, 204); [Шалімов:] І без вина голова обертом (Іван Кочерга, II, 1956, 21); Головою відповідати (відповісти, ручатися, ручитися) за кого — що — брати на себе повну відповідальність за кого-, що-небудь. — Я за кожного, кого ми озброїли, головою ручусь (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 214); Голову втопити — зробити або зробитися нещасливим, занапастити когось або себе [Кнур:] Рідне дитя запакувала! Голову його втопила! (Панас Мирний, V, 1955, 91); Голову гризти (прогризти) — докучати кому-небудь кимсь, чимсь, вимагати що-небудь у когось і т. ін. Жінка було гризе йому голову і уранці і увечері (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Перші глави почну переписувать. Тепер хоч уже ніхто не гризтиме моєї голови! (Леся Українка, V, 1956, 131); — Гетьте, не лізьте! — скрикне Марина. — Он мені всі голову прогризли вами (Панас Мирний, IV, 1955, 233); — Я вже татові голову прогризла, щоб і дітям у школі молоко видавали. Без ерошей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 435); Голову закручувати (закрутити) — позбавляти здатності розумно діяти або ставитися до оточуючого. [Іван:] Дивлюсь на тебе та й думаю: закрутиш ти комусь так голову, що аж занудить (Степан Васильченко, III, 1960, 28); Заливати (залити) голову див. заливати; Заломлювати (заломити) голову див. заломлювати; Голову зложити; Головою накласти (наложити); Голову покласти (скласти) — загинути. Було полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде, Під земляні Полтавські вали (Де шведи голови поклали) (Іван Котляревський, I, 1952, 194); Недарма голови зложили брати мої серед полів, — червоний прапор зазорів, загартувались наші сили, щоб йти у бій на ворогів! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959. 23); Щось було в його долоні батьківське, лагідне, бо маленька Танька, котрої татко вже рік як наклав в партизанах головою, раптом пустила сльозу (Юрій Бедзик. Полки..; 1959, 140); Голову крутити див. крутити; Голову ламати — намагатися зрозуміти що-небудь: вирішувати складне питання. [2-га дівчина:] Усі дівчата.. згадують тебе та голову ламають — що.. з тобою подіялось (Степан Васильченко, III, 1960, 44); Давно, в роки своєї молодості, Гриша-семінарист теж нібито ламав собі голову над олешківською проблемою (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 80); Голову морочити див. морочити; Голову підводити (підвести, піднімати, підняти) — відроджуватися, активізуватися. Вся Таврія в цей час була вже в тривозі.. Підводила голову контрреволюція по містах, нахабніло в степах куркульство (Олесь Гончар, II, 1959, 85); Голову прихилити де, куди — мати пристановище. Свою мрію мати куточок над Дніпром, де могла б прихилити свою голову і його сестра Ярина, Шевченко міг висловити тільки в романтичному сні (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 538); Багатьом борцям і захисникам Батьківщини.., які повернуться після війни до рідних місць, можливо, ніде буде й голові? прихилити на ніч (Олександр Довженко, III, 1960, 204); Голову сушити — турбуватися про кого-, що-небудь. — Вам зовсім не потрібно сушити собі голови, бо про все турбуватиметься Люся (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 37); Голову схиляти (схилити): а) (перед ким) підкорятися кому-небудь. — Хто ж це буде терпіти отаку наругу? Коли ось цей Петро он обома ногами вже в могилі, а й той перед ними [фашистами] шапки не зняв, не схилив голови (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 41); б) (перед чим, уроч.) віддавати шану чомусь. Тут [в Аджанті] кожен приїжджий схиляє голову перед талантом великого індійського народу (Василь Минко, Намасте.., х 1957, 24); Давати (дати) голову на відріз (на відруб і т. ін.); Давати (дати) голову обрубати — ручатися своїм життям. [Петро:] Даю голову обрубати, що він не дурно топчеться.. Звісно, йому не любові тії [тієї] треба, — батькові гроші замуляли... (Панас Мирний, V, 1955, 159); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація (Андрій Головко, II, 1957, 158); Забивати (забити) голову див. забивати; Забити собі в голову див. забивати; Забрести в голову див. забрідати; Заходити (зайти) в голову див. заходити; З голови до ніг; З ніг до голови; З (від) голови до п'ят — повністю, цілком. Становий здивованим поглядом змірив Семена від голови до п'ят, наче не сподівався такої упертості (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 126); Припровадили мене перед якогось яорношинельника, доповіли йому. Позіхнув ліниво, зміряв поглядом з голови до ніг, буркнув: — У камеру (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 52); З головою доволі (досить) — цілком досить. Якби ти прислав в Одесу мені рублів з 10, то вже було б з головою доволі (Леся Українка, V, 1956, 241); З головою поринати (поринути, пірнати, пірнути) в що — повністю, цілком віддаватися чому-небудь. Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344); Він-кинувся до сейфа, витяг креслення, розстелив їх на столі, замкнув двері кабінету, сів у крісло й з головою поринув у роботу (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 127); З хворої голови на здорову перекладати (перекласти, валити, звалювати, звалити і т. ін.) — перекладати або звалювати з винного на невинного; На головах ходити; Трохи на головах не ходити — чинити безладдя, бешкетувати. П'яні чоловіки трохи на головах не ходять (Панас Мирний, II, 1954, 193); На голову (на багато голів) вище кого — значно перевершувати кого-небудь у якомусь відношенні (розумовому, культурному і т. ін.). Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (Олександр Довженко, III, 1960, 307); На свою (мою, твою і т. ін.) голову — собі (мені, тобі і т. ін.) на шкоду. — От і дослужилася у людей, от і заробила добра на свою голову! (Панас Мирний, I, 1954, 85); Прийшла і Христя на зиму додому, на материну голову прийшла (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 19); [І] не в голові що — немає інтересу до чого-небудь. — Домасі і не в голові наше гуляння- Знаю я добре, яка туга прийшла їй до серця (Марко Вовчок, I, 1955, 60); Не вкладається в голові — важко збагнути. Славці не вкладалося в голові, що батько її зовсім не такий, яким вималювала в своїй уяві (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 77); Не зносити голови див. зношувати; У голову брати (взяти) — ставити за мету; вирішувати; У голову (у голови) [собі] не брати (не покладати) — не думати, не здогадуватися. Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба провести додому (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 120); — Винуватий, товаришу комісар такої-то частини!.. Дозвольте доповісти, — ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Юрій Яновський, I, 1938, 276); Хоч кіл (кілок) на голові теши — про неможливість переконати вперту або нетямущу людину. Хоч кіл на голові, як кажуть, їй [Добрості] теши, Хоч ти візьми її — печи або души, Не зна вона, що то людські переполохи, І не лякається ні од чого нітрохи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 42); Як упреться [Безбородько], наче стовпець у плоті, нічим не поворушиш, хоч кіл на голові теши... (Михайло Стельмах, Правда... 1961, 138); Як сніг на голову — зненацька, несподівано, раптово. Вони [матроси] вривалися в німецькі траншеї з усіх боків, падали, як сніг на голову, й трощили все, що потрапляло під руки (Василь Кучер, Голод, 1961, 132); Чи добре вона зробила, отак, як сніг на голову, з'явившись у цій кімнаті? (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 53).

2. жін. Ця частина тіла людини як орган мислення; мозок. Мислі в голові важкі вертілись, тьмили світ, мов пил (Іван Франко, XIII, 1954, 36); В голові роїлося багато різних думок (Олекса Гуреїв, Повели, 1951, 70);
// перен. Розум, свідомість. — Чіпка мій моторний, удатний, золоті в його руки й голова неабияка... (Панас Мирний, II, 1954, 252);
// Розумна людина. — То дід — голова! Прехороший, прерозумний, про старовину вам розкаже, говіркий який!.. (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 130); [X ранко:] Галька от — навпаки; то — голова: у батька вдалася! (Панас Мирний, V, 1955, 122);
// Про людину як носія певних якостей. — Стара, необачна голово!.. схаменись! Ти б приступив гуляти й там, де добрі люди сумують і плачуть вельми! (Марко Вовчок, I, 1955, 26); Тож і здавалось молодим головам, що без них там. ніяк не наведуть ладу, на тому фронті (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 98).
♦ Без голови — про нерозумну людину; Без царя в голові див. цар; Гаряча голова — про людину, яка захоплюється чим-небудь; палка, запальна людина. Найгарячіші голови, яким у печінках сидів їхній ненажерливий односельчанин, подавали голос, щоб виселити стару Коржиху з сипом, але громада не згодилась (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 153); Голову втрачати (втратити, губити, згубити, загубити і т. ін.) — втрачати владу над собою, здатність обдумано діяти. — Не втрачай голови... не втрачай голови.., — говорило щось у ньому (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 171); Вона знав, як я люблю її. Як дурисвіт, як хлопчак, що втратив голову (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 129); [Романюк:] Не бійся. Твій тато не з тих, хто голову губить... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 264); Я сам голову згубив — скочив на ноги та як гукну на повний голос: «Браво, Манюрка!» (Юрій Яновський, I, 1958, 258); З головою — про кмітливу і розумну людину; Капустяна голова, зневажл. — про людину, яка не має здорового розуму. — Ой, роби-те! — протягаючи слова, передражнила Лесиха. — Так робите, як той, у кого глиняні руки і капустяна голова (Іван Франко, І, 1955, 60); Мати голову на плечах (на в'язах) — бути розумним. Якщо Брахватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів'єро, має голову на в'язах (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 150).

3. чол. і жін. Особа, яка керує зборами, засіданням і т. ін. Голова зборів башмачник Перегуда надав перше слово секретареві парторганізації (Олесь Донченко, I, 1956, 499); Максим затуманеними очима глянув на голову засідання (Натан Рибак, Час, 1960, 732).

4. чол. і жін. Керівник установи, об'єднання, товариства, організації та їх відділів. Голова сільради довго дзвонив кудись телефоном (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 81); На голову колгоспу Івана Сергійовича обрали одноголосно (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 219);
// У дореволюційній Росії і на Україні — керівник деяких виборних органів. Багатого голову скинули й обрали за голову [волості] чередника (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); — Він дума, як голова, то й велика цяця?! (Панас Мирний, II, 1954, 185).

5. чол. і жін. (з великої літери). У складі офіційної назви керівника держави, уряду або вищих державних органів. 7 липня [1962 р.] Голова Президії Верховної Ради СРСР.. прийняв у Кремлі делегацію Державних зборів Угорської Народної Республіки (Радянська Україна, 8.VII 1962, 1).

6. чол. і жін., перен. Основне, головне в чому-небудь. Риба — вода, ягода — трава, а хліб — всьому голова (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 45); — Всьому на світі голова — фабрика (Юрій Яновський, IV, 1959, 2).

7. чол. і жін., перен. Авторитетна особа; головний у якій-небудь справі. [Парвус:] Не жінка хаті голова, а чоловік, не їй його судити, не їй за його й ручити... (Леся Українка, II, 1951, 410); [Князь:] Я князь! Я голова Всіх руських владників! (Іван Франко, IX, 1952, 244).
Сам (сама) собі голова — про чию-небудь повну незалежність, самостійність. — Ніхто тепер до мене не мішайся... Я сама собі голова (Панас Мирний, IV, 1955, 57).

8. жін. Перші ряди, передня частина чого-небудь (колони, загону, групи і т. ін.), що рухається. Голова колони вже входила в браму (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 164).

9. жін. Продукт харчування у вигляді кулі, конуса і т. ін. — От і почав Хоцінський до мене вчащати; ..шле мені з сахарні по голові сахару, — бачу, чогось годить мені, тупцяє коло мене (Нечуй-Левицький, I, 1956, 125).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|bGKsv0IgOlI}}

==Цікаві факти==
Півень Майк прожив півтора роки після того, як в 1945 році американський фермер відрубав йому голову. У півня залишилася підстава мозку і одне вухо. Коли фермер відмітив, що півень до цих пір не помер, то вирішив піклуватися про нього, вводячи молоко і зерно безпосередньо через піпетку. Майк знайшов славу після початку його демонстрацій по всій країні, його достовірність задокументована. Багато хто намагався повторити цей досвід, але жодна інша курка не прожила більше двох днів без голови.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Го]]

Голова

2014-12-02T21:28:38Z

Ксенія Піддубна: /* Медіа */

'''Голова, -ви, '''''ж. ''1) Голова. ''Що голова, то розум. ''Посл. '''У голову заходити, зайти'''. а) съ ума сходить, сойти. К. ЧР. 152. ''Миш в голову зайшла, закім зерно знайшла ''(такая бѣдность). Ном. № 1506. б) '''— заходити. '''Печалиться. Фр. Пр. 52. в) думать, обдумывать. ''Що робити з біди? тра въ голову заходити. ''Фр. Пр. 52. '''У голову (голови) класти, покладати. '''Думать. ''І в головах собі не покладай. ''И не думай объ этомъ. Ном. № 5478. '''Наложити головою, лягти головою'''. Погибнуть, умереть. ''Пливи, косо, уплинь за водою, щоб наложив нелюб головою. ''Мет. 14. ''Або за Дніпром ляжу головою. ''Шевч. 142. '''В голові мені (тобі....)'''. Засѣла мысль въ голову. ''Дуже мені теє в голові! ''Я объ этомъ совсѣмъ и не думаю. Ном. № 4986. '''У головах'''. У изголовья. Рудч. Ск. І. 193. ''Поклав сокиру в головах. '''''Під голови'''. Въ изголовье. ''А під голови голубая та жупанина. ''Мет. 82. '''У голову взяти, забрати'''. Задаться цѣлью, рѣшить. ''Той мужик взяв собі в голову не пита горілки. ''Рудч. Ск. І. 200. '''По моїй голові'''. Что касается до меня; по мнѣ. ''По моїй голові хоч вовк траву їж. '''''На мою, твою.... голову'''. На мое, твое.... несчастье. ''Нехай горшки б’ються на гончарову голову. ''Ном. № 3148. '''Шоб тебе у жито головою'''. Шутливое пожеланіе богатства, богатаго урожая подъ видомъ брани: Ном. № 3267. '''За твоєю (його и пр.) головою'''. Подъ твоимъ начальствомъ, предводительствомъ, распорядительствомъ. ''Ей, гетьмане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський! дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили та гуляли, вірисвоєї християнської у поругу вічні часи не подавали. ''АД. II. 8. '''Голову кому їсти, жувати. '''Пилить кого, вѣчно допекать кого. Ном. № 2725. ''Що в Бога день, усе голову їсть. ''Ном. № 2724. '''У голові, у головці було'''. Былъ выпивши, былъ подъ хмѣлькомъ. Кв. '''Голова в голову. '''Всѣ заурядъ, одинъ въ одинъ. ''Капуста голова в голову однаковісінька. ''2) Умъ, разумъ. ''Порадь мене своєю головою. ''К. ЧР. 188. ''До булави треба голова. ''Ном. № 753. '''Цвілі голови'''. Глупцы. Ном. № 6303. 3) ''м. ''Предводитель, распорядитель. ''Без голови військо гине. ''Ном. № 751. 4) ''м. ''Должность: голова городской, сельскій. ''Зібралась рада, голова щось торочив; один з.... селян обізвавсь.... ''О. 1861. VIII. 95. 5) ''ж. ''Глава, часть книги. К. Іов. XI. 6) Широкая часть прядильнаго гребня, гдѣ помѣщаются зубья. Сумск. у. 7) Часть топора возлѣ обуха. Сим. 24. 8) Въ срубленномъ деревѣ конецъ тотъ, который отъ корня. Сим. 24. 9) Раструбъ пастушьей трубы. Сосн. у. 10) '''= Маточина. '''Рудч. Чп. 250. 11) Часть гончарнаго круга. См. '''Круг. '''11. Вас. 179. 12) Часть толчеи. См. '''Стула походюча. '''Шух. I. 162. 13) При раздѣлѣ кожъ между членами товарищества, изготовляющаго тулупы: кожа, съ которой начинаютъ раскладывать овчины для раздѣла. Вас. 155. 14) Названіе туза трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. 15 — '''святоянська'''. Повѣрье. Въ Ивановъ день ищутъ два сросшихся колоса ржи, корень которыхъ, по повѣрью, долженъ быть изъ чистаго серебра, похожій на человѣчью голову; корень этотъ и носитъ вышесказанное названіе. Чуб. І. 84. Ум. '''Головка, голівка, головонька, голівонька, головочка, голівочка. '''Очень часто употребляются какъ нѣжныя, ласкательныя. ''Бідна моя головонька! ''Ув. '''Голови ще. '''''Кулачище під бочище, нагаїще в головище. ''Чуб. V. 482.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/Gholovan
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
}} в означеннях
Тлумачення, значення слова «Голова»:

ГОЛОВА́, и,

1. жін. Частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок — вищий відділ центральної нервової системи. Головою молодою На руку схилилась, До півночі невесела На зорі дивилась Княжна моя (Тарас Шевченко, II, 1953, 16); Подивився Давид на їхні ноги червоні, похитав головою й нічого не сказав (Андрій Головко, II, 1957, 8); * Образно. Карпат висока голова Віта безхмарне небо (Терень Масенко, Срібна дорога, 1946, 36);
// Одиниця ліку худоби. Колгоспи, радгоспи і підсобні господарства вже зняли з відгодівлі 5,8 мільйона голів свиней (Радянська Україна, 22.XI 1956, 1); Розбрелась в степу худоба — Ціла тисяча голів (Іван Нехода. Ми живемо.., 1960, 106);
// Велика квітка чи плід на кінці стебла рослини На грядках жовтіли здорові голови повняків-гвоздиків, чорніли чорнобривці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 21); З темної зелені виступили важкі голови соняшників (Василь Козаченко, Нові Потоки. 1948, 157).
▲ Адамова голова див. адамів.
♦ Братися (хапатися) за голову — удаватися у розпач. Кассандра хапається за голову і з жахом дивиться у простір (Леся Українка, II, 1951, 261); — Дядьку Іване, — скрикує дівчина, — врятуйте нас, — вона хапається обома руками за голову, і з-під її долонь вибиваються сльози (Михайло Стельмах, II, 1962, 198); Вбивати (вбити) в голову див. вбивати 1; В головах — коло голови, під головою або коло того місця, куди кладуть голову. Середина куреня.. В глибині ліжко з дровиняк заслано воловою шкурою, в головах сідло (Карпенко-Карий, II, 1960, 267); Свічка блимала на столику в головах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 311); В голови (в голову) класти (покласти, підкладати, підкласти) що — класти що-небудь під голову або на те місце, куди кладуть голову. Подушку перебила [Марія] пухкенько — поклала в голову, застелила рядном (Андрій Головко, II, 1957, 112); Видавати (видати) [себе] з головою — ненароком виявляти перед кимсь свою помилку, провину, те, що старанно приховувалося. — Але це так, між іншим, — і одразу ж самим оцим вступом уже видала [Марина] себе з головою (Андрій Головко, І, 1957, 453); Викинути з голови кого, що — не думати, забути про кого-, що-небудь. — Викиньте все з голови і звіртесь на мене (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 121); — Плюнь та й з голови викинь. Не варта вона, щоб за неї й думати (Андрій Головко, II, 1957, 138); Вішати (повісити) голову — журитися. Головне не журися, голови не вішай (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 210); Бею дорогу був [Яків] такий говіркий та веселий.., а тут ніби води в рот набрав, і брови здвинув, і голову повісив (Марко Вовчок, I, 1955, 70); Голова з вухами — нерозторопна людина. — Голово з вухами! Хоч при людях кажи, на мене ти! — сказала Онися, торкнувши його по руці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 84); Голова [йде] обертом (кругом); У голові паморочиться — про стан приголомшеності, розгубленості, зв'язаний з численними турботами, справами і т. ін. Холодно в хатині, Клякнемо — та й годі; .. Голова йде кругом; Чорних думок повно, І стоїш похмурий, Сльози ллеш безмовно (Павло Грабовський, I, 1959, 204); [Шалімов:] І без вина голова обертом (Іван Кочерга, II, 1956, 21); Головою відповідати (відповісти, ручатися, ручитися) за кого — що — брати на себе повну відповідальність за кого-, що-небудь. — Я за кожного, кого ми озброїли, головою ручусь (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 214); Голову втопити — зробити або зробитися нещасливим, занапастити когось або себе [Кнур:] Рідне дитя запакувала! Голову його втопила! (Панас Мирний, V, 1955, 91); Голову гризти (прогризти) — докучати кому-небудь кимсь, чимсь, вимагати що-небудь у когось і т. ін. Жінка було гризе йому голову і уранці і увечері (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Перші глави почну переписувать. Тепер хоч уже ніхто не гризтиме моєї голови! (Леся Українка, V, 1956, 131); — Гетьте, не лізьте! — скрикне Марина. — Он мені всі голову прогризли вами (Панас Мирний, IV, 1955, 233); — Я вже татові голову прогризла, щоб і дітям у школі молоко видавали. Без ерошей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 435); Голову закручувати (закрутити) — позбавляти здатності розумно діяти або ставитися до оточуючого. [Іван:] Дивлюсь на тебе та й думаю: закрутиш ти комусь так голову, що аж занудить (Степан Васильченко, III, 1960, 28); Заливати (залити) голову див. заливати; Заломлювати (заломити) голову див. заломлювати; Голову зложити; Головою накласти (наложити); Голову покласти (скласти) — загинути. Було полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде, Під земляні Полтавські вали (Де шведи голови поклали) (Іван Котляревський, I, 1952, 194); Недарма голови зложили брати мої серед полів, — червоний прапор зазорів, загартувались наші сили, щоб йти у бій на ворогів! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959. 23); Щось було в його долоні батьківське, лагідне, бо маленька Танька, котрої татко вже рік як наклав в партизанах головою, раптом пустила сльозу (Юрій Бедзик. Полки..; 1959, 140); Голову крутити див. крутити; Голову ламати — намагатися зрозуміти що-небудь: вирішувати складне питання. [2-га дівчина:] Усі дівчата.. згадують тебе та голову ламають — що.. з тобою подіялось (Степан Васильченко, III, 1960, 44); Давно, в роки своєї молодості, Гриша-семінарист теж нібито ламав собі голову над олешківською проблемою (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 80); Голову морочити див. морочити; Голову підводити (підвести, піднімати, підняти) — відроджуватися, активізуватися. Вся Таврія в цей час була вже в тривозі.. Підводила голову контрреволюція по містах, нахабніло в степах куркульство (Олесь Гончар, II, 1959, 85); Голову прихилити де, куди — мати пристановище. Свою мрію мати куточок над Дніпром, де могла б прихилити свою голову і його сестра Ярина, Шевченко міг висловити тільки в романтичному сні (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 538); Багатьом борцям і захисникам Батьківщини.., які повернуться після війни до рідних місць, можливо, ніде буде й голові? прихилити на ніч (Олександр Довженко, III, 1960, 204); Голову сушити — турбуватися про кого-, що-небудь. — Вам зовсім не потрібно сушити собі голови, бо про все турбуватиметься Люся (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 37); Голову схиляти (схилити): а) (перед ким) підкорятися кому-небудь. — Хто ж це буде терпіти отаку наругу? Коли ось цей Петро он обома ногами вже в могилі, а й той перед ними [фашистами] шапки не зняв, не схилив голови (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 41); б) (перед чим, уроч.) віддавати шану чомусь. Тут [в Аджанті] кожен приїжджий схиляє голову перед талантом великого індійського народу (Василь Минко, Намасте.., х 1957, 24); Давати (дати) голову на відріз (на відруб і т. ін.); Давати (дати) голову обрубати — ручатися своїм життям. [Петро:] Даю голову обрубати, що він не дурно топчеться.. Звісно, йому не любові тії [тієї] треба, — батькові гроші замуляли... (Панас Мирний, V, 1955, 159); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація (Андрій Головко, II, 1957, 158); Забивати (забити) голову див. забивати; Забити собі в голову див. забивати; Забрести в голову див. забрідати; Заходити (зайти) в голову див. заходити; З голови до ніг; З ніг до голови; З (від) голови до п'ят — повністю, цілком. Становий здивованим поглядом змірив Семена від голови до п'ят, наче не сподівався такої упертості (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 126); Припровадили мене перед якогось яорношинельника, доповіли йому. Позіхнув ліниво, зміряв поглядом з голови до ніг, буркнув: — У камеру (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 52); З головою доволі (досить) — цілком досить. Якби ти прислав в Одесу мені рублів з 10, то вже було б з головою доволі (Леся Українка, V, 1956, 241); З головою поринати (поринути, пірнати, пірнути) в що — повністю, цілком віддаватися чому-небудь. Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344); Він-кинувся до сейфа, витяг креслення, розстелив їх на столі, замкнув двері кабінету, сів у крісло й з головою поринув у роботу (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 127); З хворої голови на здорову перекладати (перекласти, валити, звалювати, звалити і т. ін.) — перекладати або звалювати з винного на невинного; На головах ходити; Трохи на головах не ходити — чинити безладдя, бешкетувати. П'яні чоловіки трохи на головах не ходять (Панас Мирний, II, 1954, 193); На голову (на багато голів) вище кого — значно перевершувати кого-небудь у якомусь відношенні (розумовому, культурному і т. ін.). Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (Олександр Довженко, III, 1960, 307); На свою (мою, твою і т. ін.) голову — собі (мені, тобі і т. ін.) на шкоду. — От і дослужилася у людей, от і заробила добра на свою голову! (Панас Мирний, I, 1954, 85); Прийшла і Христя на зиму додому, на материну голову прийшла (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 19); [І] не в голові що — немає інтересу до чого-небудь. — Домасі і не в голові наше гуляння- Знаю я добре, яка туга прийшла їй до серця (Марко Вовчок, I, 1955, 60); Не вкладається в голові — важко збагнути. Славці не вкладалося в голові, що батько її зовсім не такий, яким вималювала в своїй уяві (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 77); Не зносити голови див. зношувати; У голову брати (взяти) — ставити за мету; вирішувати; У голову (у голови) [собі] не брати (не покладати) — не думати, не здогадуватися. Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба провести додому (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 120); — Винуватий, товаришу комісар такої-то частини!.. Дозвольте доповісти, — ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Юрій Яновський, I, 1938, 276); Хоч кіл (кілок) на голові теши — про неможливість переконати вперту або нетямущу людину. Хоч кіл на голові, як кажуть, їй [Добрості] теши, Хоч ти візьми її — печи або души, Не зна вона, що то людські переполохи, І не лякається ні од чого нітрохи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 42); Як упреться [Безбородько], наче стовпець у плоті, нічим не поворушиш, хоч кіл на голові теши... (Михайло Стельмах, Правда... 1961, 138); Як сніг на голову — зненацька, несподівано, раптово. Вони [матроси] вривалися в німецькі траншеї з усіх боків, падали, як сніг на голову, й трощили все, що потрапляло під руки (Василь Кучер, Голод, 1961, 132); Чи добре вона зробила, отак, як сніг на голову, з'явившись у цій кімнаті? (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 53).

2. жін. Ця частина тіла людини як орган мислення; мозок. Мислі в голові важкі вертілись, тьмили світ, мов пил (Іван Франко, XIII, 1954, 36); В голові роїлося багато різних думок (Олекса Гуреїв, Повели, 1951, 70);
// перен. Розум, свідомість. — Чіпка мій моторний, удатний, золоті в його руки й голова неабияка... (Панас Мирний, II, 1954, 252);
// Розумна людина. — То дід — голова! Прехороший, прерозумний, про старовину вам розкаже, говіркий який!.. (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 130); [X ранко:] Галька от — навпаки; то — голова: у батька вдалася! (Панас Мирний, V, 1955, 122);
// Про людину як носія певних якостей. — Стара, необачна голово!.. схаменись! Ти б приступив гуляти й там, де добрі люди сумують і плачуть вельми! (Марко Вовчок, I, 1955, 26); Тож і здавалось молодим головам, що без них там. ніяк не наведуть ладу, на тому фронті (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 98).
♦ Без голови — про нерозумну людину; Без царя в голові див. цар; Гаряча голова — про людину, яка захоплюється чим-небудь; палка, запальна людина. Найгарячіші голови, яким у печінках сидів їхній ненажерливий односельчанин, подавали голос, щоб виселити стару Коржиху з сипом, але громада не згодилась (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 153); Голову втрачати (втратити, губити, згубити, загубити і т. ін.) — втрачати владу над собою, здатність обдумано діяти. — Не втрачай голови... не втрачай голови.., — говорило щось у ньому (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 171); Вона знав, як я люблю її. Як дурисвіт, як хлопчак, що втратив голову (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 129); [Романюк:] Не бійся. Твій тато не з тих, хто голову губить... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 264); Я сам голову згубив — скочив на ноги та як гукну на повний голос: «Браво, Манюрка!» (Юрій Яновський, I, 1958, 258); З головою — про кмітливу і розумну людину; Капустяна голова, зневажл. — про людину, яка не має здорового розуму. — Ой, роби-те! — протягаючи слова, передражнила Лесиха. — Так робите, як той, у кого глиняні руки і капустяна голова (Іван Франко, І, 1955, 60); Мати голову на плечах (на в'язах) — бути розумним. Якщо Брахватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів'єро, має голову на в'язах (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 150).

3. чол. і жін. Особа, яка керує зборами, засіданням і т. ін. Голова зборів башмачник Перегуда надав перше слово секретареві парторганізації (Олесь Донченко, I, 1956, 499); Максим затуманеними очима глянув на голову засідання (Натан Рибак, Час, 1960, 732).

4. чол. і жін. Керівник установи, об'єднання, товариства, організації та їх відділів. Голова сільради довго дзвонив кудись телефоном (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 81); На голову колгоспу Івана Сергійовича обрали одноголосно (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 219);
// У дореволюційній Росії і на Україні — керівник деяких виборних органів. Багатого голову скинули й обрали за голову [волості] чередника (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); — Він дума, як голова, то й велика цяця?! (Панас Мирний, II, 1954, 185).

5. чол. і жін. (з великої літери). У складі офіційної назви керівника держави, уряду або вищих державних органів. 7 липня [1962 р.] Голова Президії Верховної Ради СРСР.. прийняв у Кремлі делегацію Державних зборів Угорської Народної Республіки (Радянська Україна, 8.VII 1962, 1).

6. чол. і жін., перен. Основне, головне в чому-небудь. Риба — вода, ягода — трава, а хліб — всьому голова (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 45); — Всьому на світі голова — фабрика (Юрій Яновський, IV, 1959, 2).

7. чол. і жін., перен. Авторитетна особа; головний у якій-небудь справі. [Парвус:] Не жінка хаті голова, а чоловік, не їй його судити, не їй за його й ручити... (Леся Українка, II, 1951, 410); [Князь:] Я князь! Я голова Всіх руських владників! (Іван Франко, IX, 1952, 244).
Сам (сама) собі голова — про чию-небудь повну незалежність, самостійність. — Ніхто тепер до мене не мішайся... Я сама собі голова (Панас Мирний, IV, 1955, 57).

8. жін. Перші ряди, передня частина чого-небудь (колони, загону, групи і т. ін.), що рухається. Голова колони вже входила в браму (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 164).

9. жін. Продукт харчування у вигляді кулі, конуса і т. ін. — От і почав Хоцінський до мене вчащати; ..шле мені з сахарні по голові сахару, — бачу, чогось годить мені, тупцяє коло мене (Нечуй-Левицький, I, 1956, 125).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|bGKsv0IgOlI}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Го]]

Голова

2014-12-02T21:19:21Z

Ксенія Піддубна: /* Ілюстрації */

'''Голова, -ви, '''''ж. ''1) Голова. ''Що голова, то розум. ''Посл. '''У голову заходити, зайти'''. а) съ ума сходить, сойти. К. ЧР. 152. ''Миш в голову зайшла, закім зерно знайшла ''(такая бѣдность). Ном. № 1506. б) '''— заходити. '''Печалиться. Фр. Пр. 52. в) думать, обдумывать. ''Що робити з біди? тра въ голову заходити. ''Фр. Пр. 52. '''У голову (голови) класти, покладати. '''Думать. ''І в головах собі не покладай. ''И не думай объ этомъ. Ном. № 5478. '''Наложити головою, лягти головою'''. Погибнуть, умереть. ''Пливи, косо, уплинь за водою, щоб наложив нелюб головою. ''Мет. 14. ''Або за Дніпром ляжу головою. ''Шевч. 142. '''В голові мені (тобі....)'''. Засѣла мысль въ голову. ''Дуже мені теє в голові! ''Я объ этомъ совсѣмъ и не думаю. Ном. № 4986. '''У головах'''. У изголовья. Рудч. Ск. І. 193. ''Поклав сокиру в головах. '''''Під голови'''. Въ изголовье. ''А під голови голубая та жупанина. ''Мет. 82. '''У голову взяти, забрати'''. Задаться цѣлью, рѣшить. ''Той мужик взяв собі в голову не пита горілки. ''Рудч. Ск. І. 200. '''По моїй голові'''. Что касается до меня; по мнѣ. ''По моїй голові хоч вовк траву їж. '''''На мою, твою.... голову'''. На мое, твое.... несчастье. ''Нехай горшки б’ються на гончарову голову. ''Ном. № 3148. '''Шоб тебе у жито головою'''. Шутливое пожеланіе богатства, богатаго урожая подъ видомъ брани: Ном. № 3267. '''За твоєю (його и пр.) головою'''. Подъ твоимъ начальствомъ, предводительствомъ, распорядительствомъ. ''Ей, гетьмане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський! дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили та гуляли, вірисвоєї християнської у поругу вічні часи не подавали. ''АД. II. 8. '''Голову кому їсти, жувати. '''Пилить кого, вѣчно допекать кого. Ном. № 2725. ''Що в Бога день, усе голову їсть. ''Ном. № 2724. '''У голові, у головці було'''. Былъ выпивши, былъ подъ хмѣлькомъ. Кв. '''Голова в голову. '''Всѣ заурядъ, одинъ въ одинъ. ''Капуста голова в голову однаковісінька. ''2) Умъ, разумъ. ''Порадь мене своєю головою. ''К. ЧР. 188. ''До булави треба голова. ''Ном. № 753. '''Цвілі голови'''. Глупцы. Ном. № 6303. 3) ''м. ''Предводитель, распорядитель. ''Без голови військо гине. ''Ном. № 751. 4) ''м. ''Должность: голова городской, сельскій. ''Зібралась рада, голова щось торочив; один з.... селян обізвавсь.... ''О. 1861. VIII. 95. 5) ''ж. ''Глава, часть книги. К. Іов. XI. 6) Широкая часть прядильнаго гребня, гдѣ помѣщаются зубья. Сумск. у. 7) Часть топора возлѣ обуха. Сим. 24. 8) Въ срубленномъ деревѣ конецъ тотъ, который отъ корня. Сим. 24. 9) Раструбъ пастушьей трубы. Сосн. у. 10) '''= Маточина. '''Рудч. Чп. 250. 11) Часть гончарнаго круга. См. '''Круг. '''11. Вас. 179. 12) Часть толчеи. См. '''Стула походюча. '''Шух. I. 162. 13) При раздѣлѣ кожъ между членами товарищества, изготовляющаго тулупы: кожа, съ которой начинаютъ раскладывать овчины для раздѣла. Вас. 155. 14) Названіе туза трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. 15 — '''святоянська'''. Повѣрье. Въ Ивановъ день ищутъ два сросшихся колоса ржи, корень которыхъ, по повѣрью, долженъ быть изъ чистаго серебра, похожій на человѣчью голову; корень этотъ и носитъ вышесказанное названіе. Чуб. І. 84. Ум. '''Головка, голівка, головонька, голівонька, головочка, голівочка. '''Очень часто употребляются какъ нѣжныя, ласкательныя. ''Бідна моя головонька! ''Ув. '''Голови ще. '''''Кулачище під бочище, нагаїще в головище. ''Чуб. V. 482.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/Gholovan
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
}} в означеннях
Тлумачення, значення слова «Голова»:

ГОЛОВА́, и,

1. жін. Частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок — вищий відділ центральної нервової системи. Головою молодою На руку схилилась, До півночі невесела На зорі дивилась Княжна моя (Тарас Шевченко, II, 1953, 16); Подивився Давид на їхні ноги червоні, похитав головою й нічого не сказав (Андрій Головко, II, 1957, 8); * Образно. Карпат висока голова Віта безхмарне небо (Терень Масенко, Срібна дорога, 1946, 36);
// Одиниця ліку худоби. Колгоспи, радгоспи і підсобні господарства вже зняли з відгодівлі 5,8 мільйона голів свиней (Радянська Україна, 22.XI 1956, 1); Розбрелась в степу худоба — Ціла тисяча голів (Іван Нехода. Ми живемо.., 1960, 106);
// Велика квітка чи плід на кінці стебла рослини На грядках жовтіли здорові голови повняків-гвоздиків, чорніли чорнобривці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 21); З темної зелені виступили важкі голови соняшників (Василь Козаченко, Нові Потоки. 1948, 157).
▲ Адамова голова див. адамів.
♦ Братися (хапатися) за голову — удаватися у розпач. Кассандра хапається за голову і з жахом дивиться у простір (Леся Українка, II, 1951, 261); — Дядьку Іване, — скрикує дівчина, — врятуйте нас, — вона хапається обома руками за голову, і з-під її долонь вибиваються сльози (Михайло Стельмах, II, 1962, 198); Вбивати (вбити) в голову див. вбивати 1; В головах — коло голови, під головою або коло того місця, куди кладуть голову. Середина куреня.. В глибині ліжко з дровиняк заслано воловою шкурою, в головах сідло (Карпенко-Карий, II, 1960, 267); Свічка блимала на столику в головах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 311); В голови (в голову) класти (покласти, підкладати, підкласти) що — класти що-небудь під голову або на те місце, куди кладуть голову. Подушку перебила [Марія] пухкенько — поклала в голову, застелила рядном (Андрій Головко, II, 1957, 112); Видавати (видати) [себе] з головою — ненароком виявляти перед кимсь свою помилку, провину, те, що старанно приховувалося. — Але це так, між іншим, — і одразу ж самим оцим вступом уже видала [Марина] себе з головою (Андрій Головко, І, 1957, 453); Викинути з голови кого, що — не думати, забути про кого-, що-небудь. — Викиньте все з голови і звіртесь на мене (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 121); — Плюнь та й з голови викинь. Не варта вона, щоб за неї й думати (Андрій Головко, II, 1957, 138); Вішати (повісити) голову — журитися. Головне не журися, голови не вішай (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 210); Бею дорогу був [Яків] такий говіркий та веселий.., а тут ніби води в рот набрав, і брови здвинув, і голову повісив (Марко Вовчок, I, 1955, 70); Голова з вухами — нерозторопна людина. — Голово з вухами! Хоч при людях кажи, на мене ти! — сказала Онися, торкнувши його по руці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 84); Голова [йде] обертом (кругом); У голові паморочиться — про стан приголомшеності, розгубленості, зв'язаний з численними турботами, справами і т. ін. Холодно в хатині, Клякнемо — та й годі; .. Голова йде кругом; Чорних думок повно, І стоїш похмурий, Сльози ллеш безмовно (Павло Грабовський, I, 1959, 204); [Шалімов:] І без вина голова обертом (Іван Кочерга, II, 1956, 21); Головою відповідати (відповісти, ручатися, ручитися) за кого — що — брати на себе повну відповідальність за кого-, що-небудь. — Я за кожного, кого ми озброїли, головою ручусь (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 214); Голову втопити — зробити або зробитися нещасливим, занапастити когось або себе [Кнур:] Рідне дитя запакувала! Голову його втопила! (Панас Мирний, V, 1955, 91); Голову гризти (прогризти) — докучати кому-небудь кимсь, чимсь, вимагати що-небудь у когось і т. ін. Жінка було гризе йому голову і уранці і увечері (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Перші глави почну переписувать. Тепер хоч уже ніхто не гризтиме моєї голови! (Леся Українка, V, 1956, 131); — Гетьте, не лізьте! — скрикне Марина. — Он мені всі голову прогризли вами (Панас Мирний, IV, 1955, 233); — Я вже татові голову прогризла, щоб і дітям у школі молоко видавали. Без ерошей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 435); Голову закручувати (закрутити) — позбавляти здатності розумно діяти або ставитися до оточуючого. [Іван:] Дивлюсь на тебе та й думаю: закрутиш ти комусь так голову, що аж занудить (Степан Васильченко, III, 1960, 28); Заливати (залити) голову див. заливати; Заломлювати (заломити) голову див. заломлювати; Голову зложити; Головою накласти (наложити); Голову покласти (скласти) — загинути. Було полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде, Під земляні Полтавські вали (Де шведи голови поклали) (Іван Котляревський, I, 1952, 194); Недарма голови зложили брати мої серед полів, — червоний прапор зазорів, загартувались наші сили, щоб йти у бій на ворогів! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959. 23); Щось було в його долоні батьківське, лагідне, бо маленька Танька, котрої татко вже рік як наклав в партизанах головою, раптом пустила сльозу (Юрій Бедзик. Полки..; 1959, 140); Голову крутити див. крутити; Голову ламати — намагатися зрозуміти що-небудь: вирішувати складне питання. [2-га дівчина:] Усі дівчата.. згадують тебе та голову ламають — що.. з тобою подіялось (Степан Васильченко, III, 1960, 44); Давно, в роки своєї молодості, Гриша-семінарист теж нібито ламав собі голову над олешківською проблемою (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 80); Голову морочити див. морочити; Голову підводити (підвести, піднімати, підняти) — відроджуватися, активізуватися. Вся Таврія в цей час була вже в тривозі.. Підводила голову контрреволюція по містах, нахабніло в степах куркульство (Олесь Гончар, II, 1959, 85); Голову прихилити де, куди — мати пристановище. Свою мрію мати куточок над Дніпром, де могла б прихилити свою голову і його сестра Ярина, Шевченко міг висловити тільки в романтичному сні (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 538); Багатьом борцям і захисникам Батьківщини.., які повернуться після війни до рідних місць, можливо, ніде буде й голові? прихилити на ніч (Олександр Довженко, III, 1960, 204); Голову сушити — турбуватися про кого-, що-небудь. — Вам зовсім не потрібно сушити собі голови, бо про все турбуватиметься Люся (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 37); Голову схиляти (схилити): а) (перед ким) підкорятися кому-небудь. — Хто ж це буде терпіти отаку наругу? Коли ось цей Петро он обома ногами вже в могилі, а й той перед ними [фашистами] шапки не зняв, не схилив голови (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 41); б) (перед чим, уроч.) віддавати шану чомусь. Тут [в Аджанті] кожен приїжджий схиляє голову перед талантом великого індійського народу (Василь Минко, Намасте.., х 1957, 24); Давати (дати) голову на відріз (на відруб і т. ін.); Давати (дати) голову обрубати — ручатися своїм життям. [Петро:] Даю голову обрубати, що він не дурно топчеться.. Звісно, йому не любові тії [тієї] треба, — батькові гроші замуляли... (Панас Мирний, V, 1955, 159); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація (Андрій Головко, II, 1957, 158); Забивати (забити) голову див. забивати; Забити собі в голову див. забивати; Забрести в голову див. забрідати; Заходити (зайти) в голову див. заходити; З голови до ніг; З ніг до голови; З (від) голови до п'ят — повністю, цілком. Становий здивованим поглядом змірив Семена від голови до п'ят, наче не сподівався такої упертості (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 126); Припровадили мене перед якогось яорношинельника, доповіли йому. Позіхнув ліниво, зміряв поглядом з голови до ніг, буркнув: — У камеру (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 52); З головою доволі (досить) — цілком досить. Якби ти прислав в Одесу мені рублів з 10, то вже було б з головою доволі (Леся Українка, V, 1956, 241); З головою поринати (поринути, пірнати, пірнути) в що — повністю, цілком віддаватися чому-небудь. Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344); Він-кинувся до сейфа, витяг креслення, розстелив їх на столі, замкнув двері кабінету, сів у крісло й з головою поринув у роботу (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 127); З хворої голови на здорову перекладати (перекласти, валити, звалювати, звалити і т. ін.) — перекладати або звалювати з винного на невинного; На головах ходити; Трохи на головах не ходити — чинити безладдя, бешкетувати. П'яні чоловіки трохи на головах не ходять (Панас Мирний, II, 1954, 193); На голову (на багато голів) вище кого — значно перевершувати кого-небудь у якомусь відношенні (розумовому, культурному і т. ін.). Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (Олександр Довженко, III, 1960, 307); На свою (мою, твою і т. ін.) голову — собі (мені, тобі і т. ін.) на шкоду. — От і дослужилася у людей, от і заробила добра на свою голову! (Панас Мирний, I, 1954, 85); Прийшла і Христя на зиму додому, на материну голову прийшла (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 19); [І] не в голові що — немає інтересу до чого-небудь. — Домасі і не в голові наше гуляння- Знаю я добре, яка туга прийшла їй до серця (Марко Вовчок, I, 1955, 60); Не вкладається в голові — важко збагнути. Славці не вкладалося в голові, що батько її зовсім не такий, яким вималювала в своїй уяві (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 77); Не зносити голови див. зношувати; У голову брати (взяти) — ставити за мету; вирішувати; У голову (у голови) [собі] не брати (не покладати) — не думати, не здогадуватися. Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба провести додому (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 120); — Винуватий, товаришу комісар такої-то частини!.. Дозвольте доповісти, — ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Юрій Яновський, I, 1938, 276); Хоч кіл (кілок) на голові теши — про неможливість переконати вперту або нетямущу людину. Хоч кіл на голові, як кажуть, їй [Добрості] теши, Хоч ти візьми її — печи або души, Не зна вона, що то людські переполохи, І не лякається ні од чого нітрохи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 42); Як упреться [Безбородько], наче стовпець у плоті, нічим не поворушиш, хоч кіл на голові теши... (Михайло Стельмах, Правда... 1961, 138); Як сніг на голову — зненацька, несподівано, раптово. Вони [матроси] вривалися в німецькі траншеї з усіх боків, падали, як сніг на голову, й трощили все, що потрапляло під руки (Василь Кучер, Голод, 1961, 132); Чи добре вона зробила, отак, як сніг на голову, з'явившись у цій кімнаті? (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 53).

2. жін. Ця частина тіла людини як орган мислення; мозок. Мислі в голові важкі вертілись, тьмили світ, мов пил (Іван Франко, XIII, 1954, 36); В голові роїлося багато різних думок (Олекса Гуреїв, Повели, 1951, 70);
// перен. Розум, свідомість. — Чіпка мій моторний, удатний, золоті в його руки й голова неабияка... (Панас Мирний, II, 1954, 252);
// Розумна людина. — То дід — голова! Прехороший, прерозумний, про старовину вам розкаже, говіркий який!.. (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 130); [X ранко:] Галька от — навпаки; то — голова: у батька вдалася! (Панас Мирний, V, 1955, 122);
// Про людину як носія певних якостей. — Стара, необачна голово!.. схаменись! Ти б приступив гуляти й там, де добрі люди сумують і плачуть вельми! (Марко Вовчок, I, 1955, 26); Тож і здавалось молодим головам, що без них там. ніяк не наведуть ладу, на тому фронті (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 98).
♦ Без голови — про нерозумну людину; Без царя в голові див. цар; Гаряча голова — про людину, яка захоплюється чим-небудь; палка, запальна людина. Найгарячіші голови, яким у печінках сидів їхній ненажерливий односельчанин, подавали голос, щоб виселити стару Коржиху з сипом, але громада не згодилась (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 153); Голову втрачати (втратити, губити, згубити, загубити і т. ін.) — втрачати владу над собою, здатність обдумано діяти. — Не втрачай голови... не втрачай голови.., — говорило щось у ньому (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 171); Вона знав, як я люблю її. Як дурисвіт, як хлопчак, що втратив голову (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 129); [Романюк:] Не бійся. Твій тато не з тих, хто голову губить... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 264); Я сам голову згубив — скочив на ноги та як гукну на повний голос: «Браво, Манюрка!» (Юрій Яновський, I, 1958, 258); З головою — про кмітливу і розумну людину; Капустяна голова, зневажл. — про людину, яка не має здорового розуму. — Ой, роби-те! — протягаючи слова, передражнила Лесиха. — Так робите, як той, у кого глиняні руки і капустяна голова (Іван Франко, І, 1955, 60); Мати голову на плечах (на в'язах) — бути розумним. Якщо Брахватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів'єро, має голову на в'язах (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 150).

3. чол. і жін. Особа, яка керує зборами, засіданням і т. ін. Голова зборів башмачник Перегуда надав перше слово секретареві парторганізації (Олесь Донченко, I, 1956, 499); Максим затуманеними очима глянув на голову засідання (Натан Рибак, Час, 1960, 732).

4. чол. і жін. Керівник установи, об'єднання, товариства, організації та їх відділів. Голова сільради довго дзвонив кудись телефоном (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 81); На голову колгоспу Івана Сергійовича обрали одноголосно (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 219);
// У дореволюційній Росії і на Україні — керівник деяких виборних органів. Багатого голову скинули й обрали за голову [волості] чередника (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); — Він дума, як голова, то й велика цяця?! (Панас Мирний, II, 1954, 185).

5. чол. і жін. (з великої літери). У складі офіційної назви керівника держави, уряду або вищих державних органів. 7 липня [1962 р.] Голова Президії Верховної Ради СРСР.. прийняв у Кремлі делегацію Державних зборів Угорської Народної Республіки (Радянська Україна, 8.VII 1962, 1).

6. чол. і жін., перен. Основне, головне в чому-небудь. Риба — вода, ягода — трава, а хліб — всьому голова (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 45); — Всьому на світі голова — фабрика (Юрій Яновський, IV, 1959, 2).

7. чол. і жін., перен. Авторитетна особа; головний у якій-небудь справі. [Парвус:] Не жінка хаті голова, а чоловік, не їй його судити, не їй за його й ручити... (Леся Українка, II, 1951, 410); [Князь:] Я князь! Я голова Всіх руських владників! (Іван Франко, IX, 1952, 244).
Сам (сама) собі голова — про чию-небудь повну незалежність, самостійність. — Ніхто тепер до мене не мішайся... Я сама собі голова (Панас Мирний, IV, 1955, 57).

8. жін. Перші ряди, передня частина чого-небудь (колони, загону, групи і т. ін.), що рухається. Голова колони вже входила в браму (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 164).

9. жін. Продукт харчування у вигляді кулі, конуса і т. ін. — От і почав Хоцінський до мене вчащати; ..шле мені з сахарні по голові сахару, — бачу, чогось годить мені, тупцяє коло мене (Нечуй-Левицький, I, 1956, 125).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Го]]

Файл:7.jpg

2014-12-02T21:18:22Z

Ксенія Піддубна:

Файл:6.jpg

2014-12-02T21:17:53Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:6.jpg»

Файл:5.jpg

2014-12-02T21:17:25Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:5.jpg»

Файл:4.jpg

2014-12-02T21:17:00Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:4.jpg»

Файл:3.jpg

2014-12-02T21:16:33Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:3.jpg»

Голова

2014-12-02T21:13:06Z

Ксенія Піддубна: /* Сучасні словники */

'''Голова, -ви, '''''ж. ''1) Голова. ''Що голова, то розум. ''Посл. '''У голову заходити, зайти'''. а) съ ума сходить, сойти. К. ЧР. 152. ''Миш в голову зайшла, закім зерно знайшла ''(такая бѣдность). Ном. № 1506. б) '''— заходити. '''Печалиться. Фр. Пр. 52. в) думать, обдумывать. ''Що робити з біди? тра въ голову заходити. ''Фр. Пр. 52. '''У голову (голови) класти, покладати. '''Думать. ''І в головах собі не покладай. ''И не думай объ этомъ. Ном. № 5478. '''Наложити головою, лягти головою'''. Погибнуть, умереть. ''Пливи, косо, уплинь за водою, щоб наложив нелюб головою. ''Мет. 14. ''Або за Дніпром ляжу головою. ''Шевч. 142. '''В голові мені (тобі....)'''. Засѣла мысль въ голову. ''Дуже мені теє в голові! ''Я объ этомъ совсѣмъ и не думаю. Ном. № 4986. '''У головах'''. У изголовья. Рудч. Ск. І. 193. ''Поклав сокиру в головах. '''''Під голови'''. Въ изголовье. ''А під голови голубая та жупанина. ''Мет. 82. '''У голову взяти, забрати'''. Задаться цѣлью, рѣшить. ''Той мужик взяв собі в голову не пита горілки. ''Рудч. Ск. І. 200. '''По моїй голові'''. Что касается до меня; по мнѣ. ''По моїй голові хоч вовк траву їж. '''''На мою, твою.... голову'''. На мое, твое.... несчастье. ''Нехай горшки б’ються на гончарову голову. ''Ном. № 3148. '''Шоб тебе у жито головою'''. Шутливое пожеланіе богатства, богатаго урожая подъ видомъ брани: Ном. № 3267. '''За твоєю (його и пр.) головою'''. Подъ твоимъ начальствомъ, предводительствомъ, распорядительствомъ. ''Ей, гетьмане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський! дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили та гуляли, вірисвоєї християнської у поругу вічні часи не подавали. ''АД. II. 8. '''Голову кому їсти, жувати. '''Пилить кого, вѣчно допекать кого. Ном. № 2725. ''Що в Бога день, усе голову їсть. ''Ном. № 2724. '''У голові, у головці було'''. Былъ выпивши, былъ подъ хмѣлькомъ. Кв. '''Голова в голову. '''Всѣ заурядъ, одинъ въ одинъ. ''Капуста голова в голову однаковісінька. ''2) Умъ, разумъ. ''Порадь мене своєю головою. ''К. ЧР. 188. ''До булави треба голова. ''Ном. № 753. '''Цвілі голови'''. Глупцы. Ном. № 6303. 3) ''м. ''Предводитель, распорядитель. ''Без голови військо гине. ''Ном. № 751. 4) ''м. ''Должность: голова городской, сельскій. ''Зібралась рада, голова щось торочив; один з.... селян обізвавсь.... ''О. 1861. VIII. 95. 5) ''ж. ''Глава, часть книги. К. Іов. XI. 6) Широкая часть прядильнаго гребня, гдѣ помѣщаются зубья. Сумск. у. 7) Часть топора возлѣ обуха. Сим. 24. 8) Въ срубленномъ деревѣ конецъ тотъ, который отъ корня. Сим. 24. 9) Раструбъ пастушьей трубы. Сосн. у. 10) '''= Маточина. '''Рудч. Чп. 250. 11) Часть гончарнаго круга. См. '''Круг. '''11. Вас. 179. 12) Часть толчеи. См. '''Стула походюча. '''Шух. I. 162. 13) При раздѣлѣ кожъ между членами товарищества, изготовляющаго тулупы: кожа, съ которой начинаютъ раскладывать овчины для раздѣла. Вас. 155. 14) Названіе туза трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. 15 — '''святоянська'''. Повѣрье. Въ Ивановъ день ищутъ два сросшихся колоса ржи, корень которыхъ, по повѣрью, долженъ быть изъ чистаго серебра, похожій на человѣчью голову; корень этотъ и носитъ вышесказанное названіе. Чуб. І. 84. Ум. '''Головка, голівка, головонька, голівонька, головочка, голівочка. '''Очень часто употребляются какъ нѣжныя, ласкательныя. ''Бідна моя головонька! ''Ув. '''Голови ще. '''''Кулачище під бочище, нагаїще в головище. ''Чуб. V. 482.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/Gholovan
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
}} в означеннях
Тлумачення, значення слова «Голова»:

ГОЛОВА́, и,

1. жін. Частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок — вищий відділ центральної нервової системи. Головою молодою На руку схилилась, До півночі невесела На зорі дивилась Княжна моя (Тарас Шевченко, II, 1953, 16); Подивився Давид на їхні ноги червоні, похитав головою й нічого не сказав (Андрій Головко, II, 1957, 8); * Образно. Карпат висока голова Віта безхмарне небо (Терень Масенко, Срібна дорога, 1946, 36);
// Одиниця ліку худоби. Колгоспи, радгоспи і підсобні господарства вже зняли з відгодівлі 5,8 мільйона голів свиней (Радянська Україна, 22.XI 1956, 1); Розбрелась в степу худоба — Ціла тисяча голів (Іван Нехода. Ми живемо.., 1960, 106);
// Велика квітка чи плід на кінці стебла рослини На грядках жовтіли здорові голови повняків-гвоздиків, чорніли чорнобривці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 21); З темної зелені виступили важкі голови соняшників (Василь Козаченко, Нові Потоки. 1948, 157).
▲ Адамова голова див. адамів.
♦ Братися (хапатися) за голову — удаватися у розпач. Кассандра хапається за голову і з жахом дивиться у простір (Леся Українка, II, 1951, 261); — Дядьку Іване, — скрикує дівчина, — врятуйте нас, — вона хапається обома руками за голову, і з-під її долонь вибиваються сльози (Михайло Стельмах, II, 1962, 198); Вбивати (вбити) в голову див. вбивати 1; В головах — коло голови, під головою або коло того місця, куди кладуть голову. Середина куреня.. В глибині ліжко з дровиняк заслано воловою шкурою, в головах сідло (Карпенко-Карий, II, 1960, 267); Свічка блимала на столику в головах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 311); В голови (в голову) класти (покласти, підкладати, підкласти) що — класти що-небудь під голову або на те місце, куди кладуть голову. Подушку перебила [Марія] пухкенько — поклала в голову, застелила рядном (Андрій Головко, II, 1957, 112); Видавати (видати) [себе] з головою — ненароком виявляти перед кимсь свою помилку, провину, те, що старанно приховувалося. — Але це так, між іншим, — і одразу ж самим оцим вступом уже видала [Марина] себе з головою (Андрій Головко, І, 1957, 453); Викинути з голови кого, що — не думати, забути про кого-, що-небудь. — Викиньте все з голови і звіртесь на мене (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 121); — Плюнь та й з голови викинь. Не варта вона, щоб за неї й думати (Андрій Головко, II, 1957, 138); Вішати (повісити) голову — журитися. Головне не журися, голови не вішай (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 210); Бею дорогу був [Яків] такий говіркий та веселий.., а тут ніби води в рот набрав, і брови здвинув, і голову повісив (Марко Вовчок, I, 1955, 70); Голова з вухами — нерозторопна людина. — Голово з вухами! Хоч при людях кажи, на мене ти! — сказала Онися, торкнувши його по руці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 84); Голова [йде] обертом (кругом); У голові паморочиться — про стан приголомшеності, розгубленості, зв'язаний з численними турботами, справами і т. ін. Холодно в хатині, Клякнемо — та й годі; .. Голова йде кругом; Чорних думок повно, І стоїш похмурий, Сльози ллеш безмовно (Павло Грабовський, I, 1959, 204); [Шалімов:] І без вина голова обертом (Іван Кочерга, II, 1956, 21); Головою відповідати (відповісти, ручатися, ручитися) за кого — що — брати на себе повну відповідальність за кого-, що-небудь. — Я за кожного, кого ми озброїли, головою ручусь (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 214); Голову втопити — зробити або зробитися нещасливим, занапастити когось або себе [Кнур:] Рідне дитя запакувала! Голову його втопила! (Панас Мирний, V, 1955, 91); Голову гризти (прогризти) — докучати кому-небудь кимсь, чимсь, вимагати що-небудь у когось і т. ін. Жінка було гризе йому голову і уранці і увечері (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Перші глави почну переписувать. Тепер хоч уже ніхто не гризтиме моєї голови! (Леся Українка, V, 1956, 131); — Гетьте, не лізьте! — скрикне Марина. — Он мені всі голову прогризли вами (Панас Мирний, IV, 1955, 233); — Я вже татові голову прогризла, щоб і дітям у школі молоко видавали. Без ерошей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 435); Голову закручувати (закрутити) — позбавляти здатності розумно діяти або ставитися до оточуючого. [Іван:] Дивлюсь на тебе та й думаю: закрутиш ти комусь так голову, що аж занудить (Степан Васильченко, III, 1960, 28); Заливати (залити) голову див. заливати; Заломлювати (заломити) голову див. заломлювати; Голову зложити; Головою накласти (наложити); Голову покласти (скласти) — загинути. Було полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде, Під земляні Полтавські вали (Де шведи голови поклали) (Іван Котляревський, I, 1952, 194); Недарма голови зложили брати мої серед полів, — червоний прапор зазорів, загартувались наші сили, щоб йти у бій на ворогів! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959. 23); Щось було в його долоні батьківське, лагідне, бо маленька Танька, котрої татко вже рік як наклав в партизанах головою, раптом пустила сльозу (Юрій Бедзик. Полки..; 1959, 140); Голову крутити див. крутити; Голову ламати — намагатися зрозуміти що-небудь: вирішувати складне питання. [2-га дівчина:] Усі дівчата.. згадують тебе та голову ламають — що.. з тобою подіялось (Степан Васильченко, III, 1960, 44); Давно, в роки своєї молодості, Гриша-семінарист теж нібито ламав собі голову над олешківською проблемою (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 80); Голову морочити див. морочити; Голову підводити (підвести, піднімати, підняти) — відроджуватися, активізуватися. Вся Таврія в цей час була вже в тривозі.. Підводила голову контрреволюція по містах, нахабніло в степах куркульство (Олесь Гончар, II, 1959, 85); Голову прихилити де, куди — мати пристановище. Свою мрію мати куточок над Дніпром, де могла б прихилити свою голову і його сестра Ярина, Шевченко міг висловити тільки в романтичному сні (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 538); Багатьом борцям і захисникам Батьківщини.., які повернуться після війни до рідних місць, можливо, ніде буде й голові? прихилити на ніч (Олександр Довженко, III, 1960, 204); Голову сушити — турбуватися про кого-, що-небудь. — Вам зовсім не потрібно сушити собі голови, бо про все турбуватиметься Люся (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 37); Голову схиляти (схилити): а) (перед ким) підкорятися кому-небудь. — Хто ж це буде терпіти отаку наругу? Коли ось цей Петро он обома ногами вже в могилі, а й той перед ними [фашистами] шапки не зняв, не схилив голови (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 41); б) (перед чим, уроч.) віддавати шану чомусь. Тут [в Аджанті] кожен приїжджий схиляє голову перед талантом великого індійського народу (Василь Минко, Намасте.., х 1957, 24); Давати (дати) голову на відріз (на відруб і т. ін.); Давати (дати) голову обрубати — ручатися своїм життям. [Петро:] Даю голову обрубати, що він не дурно топчеться.. Звісно, йому не любові тії [тієї] треба, — батькові гроші замуляли... (Панас Мирний, V, 1955, 159); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація (Андрій Головко, II, 1957, 158); Забивати (забити) голову див. забивати; Забити собі в голову див. забивати; Забрести в голову див. забрідати; Заходити (зайти) в голову див. заходити; З голови до ніг; З ніг до голови; З (від) голови до п'ят — повністю, цілком. Становий здивованим поглядом змірив Семена від голови до п'ят, наче не сподівався такої упертості (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 126); Припровадили мене перед якогось яорношинельника, доповіли йому. Позіхнув ліниво, зміряв поглядом з голови до ніг, буркнув: — У камеру (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 52); З головою доволі (досить) — цілком досить. Якби ти прислав в Одесу мені рублів з 10, то вже було б з головою доволі (Леся Українка, V, 1956, 241); З головою поринати (поринути, пірнати, пірнути) в що — повністю, цілком віддаватися чому-небудь. Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344); Він-кинувся до сейфа, витяг креслення, розстелив їх на столі, замкнув двері кабінету, сів у крісло й з головою поринув у роботу (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 127); З хворої голови на здорову перекладати (перекласти, валити, звалювати, звалити і т. ін.) — перекладати або звалювати з винного на невинного; На головах ходити; Трохи на головах не ходити — чинити безладдя, бешкетувати. П'яні чоловіки трохи на головах не ходять (Панас Мирний, II, 1954, 193); На голову (на багато голів) вище кого — значно перевершувати кого-небудь у якомусь відношенні (розумовому, культурному і т. ін.). Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (Олександр Довженко, III, 1960, 307); На свою (мою, твою і т. ін.) голову — собі (мені, тобі і т. ін.) на шкоду. — От і дослужилася у людей, от і заробила добра на свою голову! (Панас Мирний, I, 1954, 85); Прийшла і Христя на зиму додому, на материну голову прийшла (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 19); [І] не в голові що — немає інтересу до чого-небудь. — Домасі і не в голові наше гуляння- Знаю я добре, яка туга прийшла їй до серця (Марко Вовчок, I, 1955, 60); Не вкладається в голові — важко збагнути. Славці не вкладалося в голові, що батько її зовсім не такий, яким вималювала в своїй уяві (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 77); Не зносити голови див. зношувати; У голову брати (взяти) — ставити за мету; вирішувати; У голову (у голови) [собі] не брати (не покладати) — не думати, не здогадуватися. Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба провести додому (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 120); — Винуватий, товаришу комісар такої-то частини!.. Дозвольте доповісти, — ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Юрій Яновський, I, 1938, 276); Хоч кіл (кілок) на голові теши — про неможливість переконати вперту або нетямущу людину. Хоч кіл на голові, як кажуть, їй [Добрості] теши, Хоч ти візьми її — печи або души, Не зна вона, що то людські переполохи, І не лякається ні од чого нітрохи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 42); Як упреться [Безбородько], наче стовпець у плоті, нічим не поворушиш, хоч кіл на голові теши... (Михайло Стельмах, Правда... 1961, 138); Як сніг на голову — зненацька, несподівано, раптово. Вони [матроси] вривалися в німецькі траншеї з усіх боків, падали, як сніг на голову, й трощили все, що потрапляло під руки (Василь Кучер, Голод, 1961, 132); Чи добре вона зробила, отак, як сніг на голову, з'явившись у цій кімнаті? (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 53).

2. жін. Ця частина тіла людини як орган мислення; мозок. Мислі в голові важкі вертілись, тьмили світ, мов пил (Іван Франко, XIII, 1954, 36); В голові роїлося багато різних думок (Олекса Гуреїв, Повели, 1951, 70);
// перен. Розум, свідомість. — Чіпка мій моторний, удатний, золоті в його руки й голова неабияка... (Панас Мирний, II, 1954, 252);
// Розумна людина. — То дід — голова! Прехороший, прерозумний, про старовину вам розкаже, говіркий який!.. (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 130); [X ранко:] Галька от — навпаки; то — голова: у батька вдалася! (Панас Мирний, V, 1955, 122);
// Про людину як носія певних якостей. — Стара, необачна голово!.. схаменись! Ти б приступив гуляти й там, де добрі люди сумують і плачуть вельми! (Марко Вовчок, I, 1955, 26); Тож і здавалось молодим головам, що без них там. ніяк не наведуть ладу, на тому фронті (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 98).
♦ Без голови — про нерозумну людину; Без царя в голові див. цар; Гаряча голова — про людину, яка захоплюється чим-небудь; палка, запальна людина. Найгарячіші голови, яким у печінках сидів їхній ненажерливий односельчанин, подавали голос, щоб виселити стару Коржиху з сипом, але громада не згодилась (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 153); Голову втрачати (втратити, губити, згубити, загубити і т. ін.) — втрачати владу над собою, здатність обдумано діяти. — Не втрачай голови... не втрачай голови.., — говорило щось у ньому (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 171); Вона знав, як я люблю її. Як дурисвіт, як хлопчак, що втратив голову (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 129); [Романюк:] Не бійся. Твій тато не з тих, хто голову губить... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 264); Я сам голову згубив — скочив на ноги та як гукну на повний голос: «Браво, Манюрка!» (Юрій Яновський, I, 1958, 258); З головою — про кмітливу і розумну людину; Капустяна голова, зневажл. — про людину, яка не має здорового розуму. — Ой, роби-те! — протягаючи слова, передражнила Лесиха. — Так робите, як той, у кого глиняні руки і капустяна голова (Іван Франко, І, 1955, 60); Мати голову на плечах (на в'язах) — бути розумним. Якщо Брахватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів'єро, має голову на в'язах (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 150).

3. чол. і жін. Особа, яка керує зборами, засіданням і т. ін. Голова зборів башмачник Перегуда надав перше слово секретареві парторганізації (Олесь Донченко, I, 1956, 499); Максим затуманеними очима глянув на голову засідання (Натан Рибак, Час, 1960, 732).

4. чол. і жін. Керівник установи, об'єднання, товариства, організації та їх відділів. Голова сільради довго дзвонив кудись телефоном (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 81); На голову колгоспу Івана Сергійовича обрали одноголосно (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 219);
// У дореволюційній Росії і на Україні — керівник деяких виборних органів. Багатого голову скинули й обрали за голову [волості] чередника (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); — Він дума, як голова, то й велика цяця?! (Панас Мирний, II, 1954, 185).

5. чол. і жін. (з великої літери). У складі офіційної назви керівника держави, уряду або вищих державних органів. 7 липня [1962 р.] Голова Президії Верховної Ради СРСР.. прийняв у Кремлі делегацію Державних зборів Угорської Народної Республіки (Радянська Україна, 8.VII 1962, 1).

6. чол. і жін., перен. Основне, головне в чому-небудь. Риба — вода, ягода — трава, а хліб — всьому голова (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 45); — Всьому на світі голова — фабрика (Юрій Яновський, IV, 1959, 2).

7. чол. і жін., перен. Авторитетна особа; головний у якій-небудь справі. [Парвус:] Не жінка хаті голова, а чоловік, не їй його судити, не їй за його й ручити... (Леся Українка, II, 1951, 410); [Князь:] Я князь! Я голова Всіх руських владників! (Іван Франко, IX, 1952, 244).
Сам (сама) собі голова — про чию-небудь повну незалежність, самостійність. — Ніхто тепер до мене не мішайся... Я сама собі голова (Панас Мирний, IV, 1955, 57).

8. жін. Перші ряди, передня частина чого-небудь (колони, загону, групи і т. ін.), що рухається. Голова колони вже входила в браму (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 164).

9. жін. Продукт харчування у вигляді кулі, конуса і т. ін. — От і почав Хоцінський до мене вчащати; ..шле мені з сахарні по голові сахару, — бачу, чогось годить мені, тупцяє коло мене (Нечуй-Левицький, I, 1956, 125).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Го]]

Голова

2014-12-02T21:09:46Z

Ксенія Піддубна:

Каліч

2014-12-02T21:02:51Z

Ксенія Піддубна: /* Джерела та література */

'''Каліч, -чі, '''''ж. соб. ''1) Калѣки. ''Попродав увесь скот зосталась сама каліч. ''Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. ''Знов піднімали в його головці на другий лад покручені фантазії, якусь каліч образів. ''Левиц. І. 244.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/Kalich
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)}}КАЛІЧ, і, жін., збірн. Каліки. — Твоє місце он тамечки між отими сліпими бабами.., де стоїть ота вся каліч! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); — Ой, вже й парубки — сама каліч..: одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RtjBTJq8_n0}}

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ка]]

Каліч

2014-12-02T21:02:18Z

Ксенія Піддубна: /* Див. також */

'''Каліч, -чі, '''''ж. соб. ''1) Калѣки. ''Попродав увесь скот зосталась сама каліч. ''Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. ''Знов піднімали в його головці на другий лад покручені фантазії, якусь каліч образів. ''Левиц. І. 244.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/Kalich
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)}}КАЛІЧ, і, жін., збірн. Каліки. — Твоє місце он тамечки між отими сліпими бабами.., де стоїть ота вся каліч! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); — Ой, вже й парубки — сама каліч..: одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RtjBTJq8_n0}}

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ка]]

Каліч

2014-12-02T20:45:22Z

Ксенія Піддубна: /* Медіа */

'''Каліч, -чі, '''''ж. соб. ''1) Калѣки. ''Попродав увесь скот зосталась сама каліч. ''Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. ''Знов піднімали в його головці на другий лад покручені фантазії, якусь каліч образів. ''Левиц. І. 244.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/Kalich
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)}}КАЛІЧ, і, жін., збірн. Каліки. — Твоє місце он тамечки між отими сліпими бабами.., де стоїть ота вся каліч! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); — Ой, вже й парубки — сама каліч..: одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ка]]

Каліч

2014-12-02T20:31:22Z

Ксенія Піддубна: /* Ілюстрації */

'''Каліч, -чі, '''''ж. соб. ''1) Калѣки. ''Попродав увесь скот зосталась сама каліч. ''Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. ''Знов піднімали в його головці на другий лад покручені фантазії, якусь каліч образів. ''Левиц. І. 244.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/Kalich
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)}}КАЛІЧ, і, жін., збірн. Каліки. — Твоє місце он тамечки між отими сліпими бабами.., де стоїть ота вся каліч! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); — Ой, вже й парубки — сама каліч..: одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ка]]

Файл:4.jpg

2014-12-02T20:30:09Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:4.jpg»

Файл:3.jpg

2014-12-02T20:28:07Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:3.jpg»

Файл:2.jpg

2014-12-02T20:27:25Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:2.jpg»

Каліч

2014-12-02T20:04:27Z

Ксенія Піддубна: /* Сучасні словники */

'''Каліч, -чі, '''''ж. соб. ''1) Калѣки. ''Попродав увесь скот зосталась сама каліч. ''Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. ''Знов піднімали в його головці на другий лад покручені фантазії, якусь каліч образів. ''Левиц. І. 244.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/Kalich
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)}}КАЛІЧ, і, жін., збірн. Каліки. — Твоє місце он тамечки між отими сліпими бабами.., де стоїть ота вся каліч! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); — Ой, вже й парубки — сама каліч..: одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ка]]

Каліч

2014-12-02T20:03:14Z

Ксенія Піддубна: /* Сучасні словники */

'''Каліч, -чі, '''''ж. соб. ''1) Калѣки. ''Попродав увесь скот зосталась сама каліч. ''Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. ''Знов піднімали в його головці на другий лад покручені фантазії, якусь каліч образів. ''Левиц. І. 244.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/Kalich
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
}}КАЛІЧ, і, жін., збірн. Каліки. — Твоє місце он тамечки між отими сліпими бабами.., де стоїть ота вся каліч! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); — Ой, вже й парубки — сама каліч..: одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ка]]

Каліч

2014-12-02T20:01:10Z

Ксенія Піддубна: /* Сучасні словники */

'''Каліч, -чі, '''''ж. соб. ''1) Калѣки. ''Попродав увесь скот зосталась сама каліч. ''Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. ''Знов піднімали в його головці на другий лад покручені фантазії, якусь каліч образів. ''Левиц. І. 244.

==Сучасні словники==
КАЛІЧ, і, жін., збірн. Каліки. — Твоє місце он тамечки між отими сліпими бабами.., де стоїть ота вся каліч! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); — Ой, вже й парубки — сама каліч..: одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ка]]

Каліч

2014-12-02T19:58:10Z

Ксенія Піддубна:

'''Каліч, -чі, '''''ж. соб. ''1) Калѣки. ''Попродав увесь скот зосталась сама каліч. ''Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. ''Знов піднімали в його головці на другий лад покручені фантазії, якусь каліч образів. ''Левиц. І. 244.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ка]]

Авторка

2014-11-30T21:47:37Z

Ксенія Піддубна: /* Джерела та література */

'''Авторка, -ки,''' ''ж.'' Женщина-авторъ. Желех.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/avtorka
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)}}

А́ВТОРКА, и, жін. Жіночий рід до автор. Авторка [О. Кобилянська] чимало читала творів чужої літератури (Леся Українка, V, 1956, 43); Єдине, на що він міг послатися, цена відому вже телефонограму, знов процитувавши її і давши повністю ім'я авторки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 320).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:А.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:А_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:А_2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|4EMXSex11OE}}

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ав]]

Авторка

2014-11-30T21:47:13Z

Ксенія Піддубна: /* Див. також */

'''Авторка, -ки,''' ''ж.'' Женщина-авторъ. Желех.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/avtorka
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)}}

А́ВТОРКА, и, жін. Жіночий рід до автор. Авторка [О. Кобилянська] чимало читала творів чужої літератури (Леся Українка, V, 1956, 43); Єдине, на що він міг послатися, цена відому вже телефонограму, знов процитувавши її і давши повністю ім'я авторки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 320).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:А.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:А_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:А_2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|4EMXSex11OE}}

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ав]]

Авторка

2014-11-30T21:45:37Z

Ксенія Піддубна: /* Медіа */

'''Авторка, -ки,''' ''ж.'' Женщина-авторъ. Желех.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/avtorka
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)}}

А́ВТОРКА, и, жін. Жіночий рід до автор. Авторка [О. Кобилянська] чимало читала творів чужої літератури (Леся Українка, V, 1956, 43); Єдине, на що він міг послатися, цена відому вже телефонограму, знов процитувавши її і давши повністю ім'я авторки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 320).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:А.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:А_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:А_2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|4EMXSex11OE}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ав]]

Авторка

2014-11-30T21:43:37Z

Ксенія Піддубна: /* Ілюстрації */

'''Авторка, -ки,''' ''ж.'' Женщина-авторъ. Желех.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/avtorka
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)}}

А́ВТОРКА, и, жін. Жіночий рід до автор. Авторка [О. Кобилянська] чимало читала творів чужої літератури (Леся Українка, V, 1956, 43); Єдине, на що він міг послатися, цена відому вже телефонограму, знов процитувавши її і давши повністю ім'я авторки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 320).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:А.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:А_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:А_2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ав]]

Файл:А.jpg

2014-11-30T21:42:18Z

Ксенія Піддубна: Ксенія Піддубна завантажив нову версію «Файл:А.jpg»

Файл:А 2.jpg

2014-11-30T21:41:47Z

Ксенія Піддубна:

Файл:А 1.jpg

2014-11-30T21:41:20Z

Ксенія Піддубна:

Авторка

2014-11-30T21:39:22Z

Ксенія Піддубна: /* Сучасні словники */

'''Авторка, -ки,''' ''ж.'' Женщина-авторъ. Желех.

==Сучасні словники==
{{http://sum.in.ua/s/avtorka
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)}}

А́ВТОРКА, и, жін. Жіночий рід до автор. Авторка [О. Кобилянська] чимало читала творів чужої літератури (Леся Українка, V, 1956, 43); Єдине, на що він міг послатися, цена відому вже телефонограму, знов процитувавши її і давши повністю ім'я авторки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 320).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ав]]