Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Левеня

2014-11-29T20:00:27Z

Кравченко Катерина:

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/levenja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЛЕВЕНЯ́, йти, сер. Маля лева. Самко своєю міцною фігурою й рвучкими рухами нагадував молоде левеня (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 222); Леви дуже погані батьки, і смертність серед левенят висока (Вечірній Київ, 5.IX 1969, 4).
===[http://slovopedia.org.ua/35/53403/108432.html "Словопедія"]===
Левеня́ - іменник середнього роду, істота
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25978-levenja.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Левеня, -ня́ти, с. Львенокъ. І левенят розгублює левиця. К. Іов. 10. Ум. левенятко.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8F Українсько-англійський словник]===
левеня - lion cub
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/77379 Словари и энциклопедии на Академике]===
левенятко-а, с.
Зменш.-пестл. до левеня.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Левенятко.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Левенятко1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Левенятко2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Додаткові дані==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2 Лев]===

==Цікаві факти==
* Лев — це хижак, який становить чималу небезпеку як для тварин так і людей. У середньовіччі у королівських дворах на знак своєї влади, сили та могутності прикрашали свій фамільний герб зображенням лева.
* Кігті у левів можуть досягати довжині — 7 см. У пащі дорослого лева — 30 зубів.
* Зір лева в темну пору в шість разів кращий від людського;
* Малюки аж до 2-х річного віку не вміють гарчати. А от рев дорослого лева можна почути на відстані восьми кілометрів;
* Новонароджені малюки важать лише 1-2 кг. Тільки на 11-й день свого життя вони відкривають очі, а на 15-й роблять перші свої кроки. Левенят самки вигодовують своїм молоком;
* Леви, як і всі коти, люблять поспати. За добу він може проспати до 20 годин;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ле]]

Левеня

2014-11-29T19:52:01Z

Кравченко Катерина: /* Ілюстрації */

Файл:Левенятко2.jpg

2014-11-29T19:50:26Z

Кравченко Катерина:

Файл:Левенятко1.jpg

2014-11-29T19:50:18Z

Кравченко Катерина:

Файл:Левенятко.jpg

2014-11-29T19:50:05Z

Кравченко Катерина:

Левеня

2014-11-29T19:48:21Z

Кравченко Катерина:

Левеня

2014-11-29T19:47:40Z

Кравченко Катерина:

Левеня

2014-11-29T19:43:21Z

Кравченко Катерина:

Левеня

2014-11-29T19:43:01Z

Кравченко Катерина:

Файл:Левеня.png

2014-11-29T19:42:04Z

Кравченко Катерина:

Левеня

2014-11-29T19:40:16Z

Кравченко Катерина:

Левеня

2014-11-29T19:40:05Z

Кравченко Катерина:

'''Левеня́, -ня́ти''''', с. ''Львенокъ. ''І левенят розгублює левиця. ''К. Іов. 10. Ум. '''Левенятко. '''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/levenja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЛЕВЕНЯ́, йти, сер. Маля лева. Самко своєю міцною фігурою й рвучкими рухами нагадував молоде левеня (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 222); Леви дуже погані батьки, і смертність серед левенят висока (Вечірній Київ, 5.IX 1969, 4).
===[http://slovopedia.org.ua/35/53403/108432.html "Словопедія"]===
Левеня́ - іменник середнього роду, істота
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25978-levenja.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Левеня, -ня́ти, с. Львенокъ. І левенят розгублює левиця. К. Іов. 10. Ум. левенятко.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ле]]

Ліса

2014-11-29T19:38:44Z

Кравченко Катерина:

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/lisa Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЛІ́СА, и, жін. Огорожа, сплетена з хворосту. Полагодив [Чіпка] хату, давай погріб обчищати та оброблювати; новою лісою усадьбу обплітати (Панас Мирний, І, 1949, 324); Як гордо щепами хвалився він мені В саду малесенькім, обведенім убого Низькою лісою! (Максим Рильський, Поеми, 1957, 230);
// Плетена загорода. Ось стара громадська ліса, яку відчиняє перед нами старий дід Панько (Іван Франко, IV, 1950, 326);
// Плетена хвіртка або ворота. Данило припав до ліси у повітці й крізь щілини дивився (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 170).
===[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358560.html "Словопедія"]===
Фразеологізми

* диви́тися в ліс. Бути невдячним, виявляти незадоволення своїм становищем, намагаючись змінити його. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь (О. Гончар).
* не ба́чити за дере́вами лі́су. Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський).
* те́мний ліс. 1. Щось незрозуміле, невідоме, заплутане і т. ін. Справді, надруковані в різні часи і різними мовами — німецькою, угорською, румунською,— ті карти являли собою темний ліс (О. Гончар); Далі й темний ліс для Богдана, бо, мабуть, тільки вузький спеціаліст розжує, розшолопає .. оте “виготовлення набивної монолітної футеровки” (В. Большак). 2. зі сл. душа́, люди́на і т. ін. Такий, якого не можна або дуже важко зрозуміти; скритний, потайний, незрозумілий. Чужі люди — темний ліс (Укр.. присл..); Чужа душа — темний ліс, каже прислів’я. Але ні, є душі прозорі, як кришталь (Л. Первомайський).
* у лі́сі щось (вели́ке) здо́хло. Сталося щось незвичайне. Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли! (Укр.. присл..); Треба, щоб у лісі щось дуже велике здохло, щоб ми помирились! (І. Нечуй-Левицький); — Знаєш, у мене ідея, Павло… “Павло?” Я вирячився на нього. Ніколи він не називає мене Павлом. Щось у лісі здохло,— дуже, вже, мабуть, серйозна ідея, раз він так офіційно мене називає (В. Нестайко).
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26597-lisa.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Лі́са си, ж. 1) Плетень изъ лозы. Чуб. VII. 392. Звір лісу пролами та в хлів убереться. ЧГВ. 1853. 61. 2) Камышевая изгородь между двумя котцями. Cм. котець. Браун. 15. 3) Рѣшетка изъ деревянныхъ палочекъ, находящаяся въ сушильнѣ для овощей, — на нее насыпаются фрукты. Cм. озниця. Шух. І. 110. Ум. ліска, лісочка.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Лі]]

Ліса

2014-11-29T19:38:26Z

Кравченко Катерина:

'''Ліса, '''''с''и'', ж. ''1) Плетень изъ лозы. Чуб. VII. 392. ''Звір лісу пролами та в хлів убереться. ''ЧГВ. 1853. 61. 2) Камышевая изгородь между двумя котцями. См. '''Котець. '''Браун. 15. 3) Рѣшетка изъ деревянныхъ палочекъ, находящаяся въ сушильнѣ для овощей, — на нее насыпаются фрукты. См. '''Озниця. '''Шух. І. 110. Ум. '''Ліска, лісочка. '''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/lisa Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЛІ́СА, и, жін. Огорожа, сплетена з хворосту. Полагодив [Чіпка] хату, давай погріб обчищати та оброблювати; новою лісою усадьбу обплітати (Панас Мирний, І, 1949, 324); Як гордо щепами хвалився він мені В саду малесенькім, обведенім убого Низькою лісою! (Максим Рильський, Поеми, 1957, 230);
// Плетена загорода. Ось стара громадська ліса, яку відчиняє перед нами старий дід Панько (Іван Франко, IV, 1950, 326);
// Плетена хвіртка або ворота. Данило припав до ліси у повітці й крізь щілини дивився (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 170).
===[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358560.html "Словопедія"]===
Фразеологізми

* диви́тися в ліс. Бути невдячним, виявляти незадоволення своїм становищем, намагаючись змінити його. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь (О. Гончар).
* не ба́чити за дере́вами лі́су. Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський).
* те́мний ліс. 1. Щось незрозуміле, невідоме, заплутане і т. ін. Справді, надруковані в різні часи і різними мовами — німецькою, угорською, румунською,— ті карти являли собою темний ліс (О. Гончар); Далі й темний ліс для Богдана, бо, мабуть, тільки вузький спеціаліст розжує, розшолопає .. оте “виготовлення набивної монолітної футеровки” (В. Большак). 2. зі сл. душа́, люди́на і т. ін. Такий, якого не можна або дуже важко зрозуміти; скритний, потайний, незрозумілий. Чужі люди — темний ліс (Укр.. присл..); Чужа душа — темний ліс, каже прислів’я. Але ні, є душі прозорі, як кришталь (Л. Первомайський).
* у лі́сі щось (вели́ке) здо́хло. Сталося щось незвичайне. Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли! (Укр.. присл..); Треба, щоб у лісі щось дуже велике здохло, щоб ми помирились! (І. Нечуй-Левицький); — Знаєш, у мене ідея, Павло… “Павло?” Я вирячився на нього. Ніколи він не називає мене Павлом. Щось у лісі здохло,— дуже, вже, мабуть, серйозна ідея, раз він так офіційно мене називає (В. Нестайко).
===[ http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26597-lisa.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Лі́са си, ж. 1) Плетень изъ лозы. Чуб. VII. 392. Звір лісу пролами та в хлів убереться. ЧГВ. 1853. 61. 2) Камышевая изгородь между двумя котцями. Cм. котець. Браун. 15. 3) Рѣшетка изъ деревянныхъ палочекъ, находящаяся въ сушильнѣ для овощей, — на нее насыпаются фрукты. Cм. озниця. Шух. І. 110. Ум. ліска, лісочка.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Лі]]

Левеня

2014-11-29T19:36:42Z

Кравченко Катерина: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

'''Левеня́, -ня́ти''''', с. ''Львенокъ. ''І левенят розгублює левиця. ''К. Іов. 10. Ум. '''Левенятко. '''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/levenja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЛЕВЕНЯ́, йти, сер. Маля лева. Самко своєю міцною фігурою й рвучкими рухами нагадував молоде левеня (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 222); Леви дуже погані батьки, і смертність серед левенят висока (Вечірній Київ, 5.IX 1969, 4).
===[http://slovopedia.org.ua/35/53403/108432.html "Словопедія"]===
Левеня́ - іменник середнього роду, істота

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ле]]

Ліса

2014-11-29T19:35:26Z

Кравченко Катерина:

'''Ліса, '''''с''и'', ж. ''1) Плетень изъ лозы. Чуб. VII. 392. ''Звір лісу пролами та в хлів убереться. ''ЧГВ. 1853. 61. 2) Камышевая изгородь между двумя котцями. См. '''Котець. '''Браун. 15. 3) Рѣшетка изъ деревянныхъ палочекъ, находящаяся въ сушильнѣ для овощей, — на нее насыпаются фрукты. См. '''Озниця. '''Шух. І. 110. Ум. '''Ліска, лісочка. '''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/lisa Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЛІ́СА, и, жін. Огорожа, сплетена з хворосту. Полагодив [Чіпка] хату, давай погріб обчищати та оброблювати; новою лісою усадьбу обплітати (Панас Мирний, І, 1949, 324); Як гордо щепами хвалився він мені В саду малесенькім, обведенім убого Низькою лісою! (Максим Рильський, Поеми, 1957, 230);
// Плетена загорода. Ось стара громадська ліса, яку відчиняє перед нами старий дід Панько (Іван Франко, IV, 1950, 326);
// Плетена хвіртка або ворота. Данило припав до ліси у повітці й крізь щілини дивився (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 170).
===[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358560.html "Словопедія"]===
Фразеологізми

* диви́тися в ліс. Бути невдячним, виявляти незадоволення своїм становищем, намагаючись змінити його. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь (О. Гончар).
* не ба́чити за дере́вами лі́су. Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський).
* те́мний ліс. 1. Щось незрозуміле, невідоме, заплутане і т. ін. Справді, надруковані в різні часи і різними мовами — німецькою, угорською, румунською,— ті карти являли собою темний ліс (О. Гончар); Далі й темний ліс для Богдана, бо, мабуть, тільки вузький спеціаліст розжує, розшолопає .. оте “виготовлення набивної монолітної футеровки” (В. Большак). 2. зі сл. душа́, люди́на і т. ін. Такий, якого не можна або дуже важко зрозуміти; скритний, потайний, незрозумілий. Чужі люди — темний ліс (Укр.. присл..); Чужа душа — темний ліс, каже прислів’я. Але ні, є душі прозорі, як кришталь (Л. Первомайський).
* у лі́сі щось (вели́ке) здо́хло. Сталося щось незвичайне. Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли! (Укр.. присл..); Треба, щоб у лісі щось дуже велике здохло, щоб ми помирились! (І. Нечуй-Левицький); — Знаєш, у мене ідея, Павло… “Павло?” Я вирячився на нього. Ніколи він не називає мене Павлом. Щось у лісі здохло,— дуже, вже, мабуть, серйозна ідея, раз він так офіційно мене називає (В. Нестайко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Лі]]

Ліса

2014-11-29T19:33:14Z

Кравченко Катерина:

Ліса

2014-11-29T19:32:28Z

Кравченко Катерина:

Левеня

2014-11-29T19:31:30Z

Кравченко Катерина:

'''Левеня́, -ня́ти''''', с. ''Львенокъ. ''І левенят розгублює левиця. ''К. Іов. 10. Ум. '''Левенятко. '''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/levenja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЛЕВЕНЯ́, йти, сер. Маля лева. Самко своєю міцною фігурою й рвучкими рухами нагадував молоде левеня (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 222); Леви дуже погані батьки, і смертність серед левенят висока (Вечірній Київ, 5.IX 1969, 4).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ле]]

Левеня

2014-11-29T19:29:45Z

Кравченко Катерина:

'''Левеня́, -ня́ти''''', с. ''Львенокъ. ''І левенят розгублює левиця. ''К. Іов. 10. Ум. '''Левенятко. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ле]]

Ліса

2014-11-29T19:29:34Z

Кравченко Катерина:

Жара

2014-11-29T19:18:12Z

Кравченко Катерина:

'''Жара, -ри, '''''ж. ''= '''Спека. '''''Сонце світило стиха, без жари. ''К. ЧР. 4.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zhara Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЖАРА́, и, жін.
1. Гаряча літня пора; спека. Надворі стояла жара (Іван Франко, VII, 1951, 96); І от у Петрівку, саме в спеку, в жару візьми та й занедужай (Панас Мирний, І, 1954, 300);
// Висока температура повітря в приміщенні, печі і т. ін. У хаті душно та гаряче; порозвішувані по стінах білих рябопері птиці, здається, сказилися від цієї духоти та жари (Марко Вовчок, I, 1955, 297).
2. діал. Жар (у 3 знач.). Довгі безсонні ночі нищили його тіло, жара палила його нутро, засихала на устах (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 40).

===[http://slovopedia.org.ua/31/53398/28024.html "Словопедія"]===
ЖАРА
(дуже нагріте сонцем повітря) спека, спекота, духота

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru/heat/en-ru ЯНДЕКС словари]===
heat [hiːt]
* blistering / extreme / great / intense / scorching / stifling / sweltering / unbearable heat — сильная жара
* oppressive heat — томительная жара
* the heat was stifling /suffocating/ — жара была удушающая
* the heat of the day was over — дневная жара спала

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жара.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жара2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|b8zQ98vbyCU}}

==Додаткові дані==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0 Спека]===

==Цікаві факти==
===Спекотна погода===
* Вчені з'ясували, що людський організм у сухому повітрі здатний витримати температуру +71 С протягом 1 години, +82 С - 49 хвилин, +93 С - 33 хвилини, а +104 С - 26 хвилин. Довести ситуацію до повного екстриму експериментатори не наважилися, тому теоретично припустили, що гранична температура, при якій ми в змозі дихати, - приблизно +116 за Цельсієм. Проте є факти, які доводять, що це не межа. В Бельгії у 1958 році був зареєстрований випадок, коли людина кілька хвилин перебувала у термокамері при +200 градусів за Цельсієм! А ось переносити високу температуру у водному середовищі значно складніше: рекорд належить чоловікові, який з головою поринав в казан з водою, що був нагрітий «всього лише» до +70 С.
* Найспекотніше місце на Землі в Каліфорнії, на пустельній ділянці під назвою «Долина смерті», де в тіні буває +57 С вище нуля.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Жа]]

Жара

2014-11-29T19:15:06Z

Кравченко Катерина:

Жара

2014-11-29T19:11:13Z

Кравченко Катерина:

Жара

2014-11-29T19:10:44Z

Кравченко Катерина:

Жара

2014-11-29T19:07:26Z

Кравченко Катерина:

Жара

2014-11-29T19:05:43Z

Кравченко Катерина:

Жара

2014-11-29T19:03:33Z

Кравченко Катерина: /* Ілюстрації */

Жара

2014-11-29T19:02:47Z

Кравченко Катерина: /* Медіа */

Жара

2014-11-29T19:01:52Z

Кравченко Катерина: /* Медіа */

Жара

2014-11-29T19:01:12Z

Кравченко Катерина: /* Медіа */

Жара

2014-11-29T18:58:47Z

Кравченко Катерина: /* Вікіпедія */

Жара

2014-11-29T18:58:33Z

Кравченко Катерина: /* Див. також */

Жара

2014-11-29T18:58:14Z

Кравченко Катерина:

Жара

2014-11-29T18:56:35Z

Кравченко Катерина: /* Сучасні словники */

Жара

2014-11-29T18:54:21Z

Кравченко Катерина:

Жара

2014-11-29T18:52:16Z

Кравченко Катерина:

Жара

2014-11-29T18:51:04Z

Кравченко Катерина: /* Ілюстрації */

'''Жара, -ри, '''''ж. ''= '''Спека. '''''Сонце світило стиха, без жари. ''К. ЧР. 4.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жара.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жара2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Жа]]

Файл:Жара2.jpg

2014-11-29T18:50:28Z

Кравченко Катерина:

Жара

2014-11-29T18:50:05Z

Кравченко Катерина: /* Ілюстрації */

'''Жара, -ри, '''''ж. ''= '''Спека. '''''Сонце світило стиха, без жари. ''К. ЧР. 4.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жара.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Жа]]

Жара

2014-11-29T18:48:32Z

Кравченко Катерина: /* Ілюстрації */

'''Жара, -ри, '''''ж. ''= '''Спека. '''''Сонце світило стиха, без жари. ''К. ЧР. 4.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Жа]]

Жара

2014-11-29T18:48:16Z

Кравченко Катерина: /* Ілюстрації */

'''Жара, -ри, '''''ж. ''= '''Спека. '''''Сонце світило стиха, без жари. ''К. ЧР. 4.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жара.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Жа]]

Файл:Жара.jpg

2014-11-29T18:46:41Z

Кравченко Катерина:

Жара

2014-11-29T18:42:16Z

Кравченко Катерина:

'''Жара, -ри, '''''ж. ''= '''Спека. '''''Сонце світило стиха, без жари. ''К. ЧР. 4.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Жа]]

Щасно

2014-11-29T18:37:22Z

Кравченко Катерина:

'''Ща́сно, '''''нар. ''= '''Щасливо. '''''Ох, хоч би там усе було щасно! ''Мир. Пов. II. 85.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/shhasno Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЩАСНО, розм. Присл. до щасний. Я жду і краюся нудьгою, Шукаю скрізь палких очей... Ось тьохнув щасно соловей — її ж нема! (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 5); — Ох, хоч би там усе було щасно. Хоч би Христя була здорова (Панас Мирний, III, 1954, 107); * Образно. Розбризкуючи калюжі, ми побігли на узлісся. Від нас уже відкочувалися громи, над нами стишувався дощ, а під нами вигиналися, щасно плакали трави і цвіт (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 60);
// у знач. присудк. сл. Добре, радісно. Ге-е-е-ей! Злітайтеся, орли! Викрешіть вогню з скали тими крильцями із криці для гуцульської цариці! Та запалим ватру, пишну, дивну, чудно гожу, щоби на три світа ясно, щоби красно, дивно щасно! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 33).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 573.

===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ЩА́СНО, розм. Присл. до ща́сний. Я жду і краюся нудьгою, Шукаю скрізь палких очей… Ось тьохнув щасно соловей — Її ж нема! (Стар., Вибр., 1959, 5); — Ох, хоч би там усе було щасно. Хоч би Христя була здорова (Мирний, III, 1954, 107); *Образно. Розбризкуючи калюжі, ми побігли на узлісся. Від нас уже відкочувалися громи, над нами стишувався дощ, а під нами вигиналися, щасно плакали трави і цвіт (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 60); // у знач. присудк. сл. Добре, радісно. Ге-е-е-ей! Злітайтеся, орли! Викрешіть вогню з скали тими крильцями із криці для гуцульської цариці! Та запалим ватру , пишну, дивну, чудно гожу, щоби на три світа ясно, щоби красно, дивно щасно! (Хотк., II, 1966, 33).

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/200866 Словари и энциклопедии на Академике]===
щасно
розм.
Присл. до щасний. || у знач. присудк. сл.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ща]]

Щасно

2014-11-29T18:36:25Z

Кравченко Катерина:

'''Ща́сно, '''''нар. ''= '''Щасливо. '''''Ох, хоч би там усе було щасно! ''Мир. Пов. II. 85.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/shhasno Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЩАСНО, розм. Присл. до щасний. Я жду і краюся нудьгою, Шукаю скрізь палких очей... Ось тьохнув щасно соловей — її ж нема! (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 5); — Ох, хоч би там усе було щасно. Хоч би Христя була здорова (Панас Мирний, III, 1954, 107); * Образно. Розбризкуючи калюжі, ми побігли на узлісся. Від нас уже відкочувалися громи, над нами стишувався дощ, а під нами вигиналися, щасно плакали трави і цвіт (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 60);
// у знач. присудк. сл. Добре, радісно. Ге-е-е-ей! Злітайтеся, орли! Викрешіть вогню з скали тими крильцями із криці для гуцульської цариці! Та запалим ватру, пишну, дивну, чудно гожу, щоби на три світа ясно, щоби красно, дивно щасно! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 33).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 573.

===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ЩА́СНО, розм. Присл. до ща́сний. Я жду і краюся нудьгою, Шукаю скрізь палких очей… Ось тьохнув щасно соловей — Її ж нема! (Стар., Вибр., 1959, 5); — Ох, хоч би там усе було щасно. Хоч би Христя була здорова (Мирний, III, 1954, 107); *Образно. Розбризкуючи калюжі, ми побігли на узлісся. Від нас уже відкочувалися громи, над нами стишувався дощ, а під нами вигиналися, щасно плакали трави і цвіт (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 60); // у знач. присудк. сл. Добре, радісно. Ге-е-е-ей! Злітайтеся, орли! Викрешіть вогню з скали тими крильцями із криці для гуцульської цариці! Та запалим ватру , пишну, дивну, чудно гожу, щоби на три світа ясно, щоби красно, дивно щасно! (Хотк., II, 1966, 33).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ща]]

Щасно

2014-11-29T18:29:48Z

Кравченко Катерина:

'''Ща́сно, '''''нар. ''= '''Щасливо. '''''Ох, хоч би там усе було щасно! ''Мир. Пов. II. 85.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/shhasno Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЩАСНО, розм. Присл. до щасний. Я жду і краюся нудьгою, Шукаю скрізь палких очей... Ось тьохнув щасно соловей — її ж нема! (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 5); — Ох, хоч би там усе було щасно. Хоч би Христя була здорова (Панас Мирний, III, 1954, 107); * Образно. Розбризкуючи калюжі, ми побігли на узлісся. Від нас уже відкочувалися громи, над нами стишувався дощ, а під нами вигиналися, щасно плакали трави і цвіт (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 60);
// у знач. присудк. сл. Добре, радісно. Ге-е-е-ей! Злітайтеся, орли! Викрешіть вогню з скали тими крильцями із криці для гуцульської цариці! Та запалим ватру, пишну, дивну, чудно гожу, щоби на три світа ясно, щоби красно, дивно щасно! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 33).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 573.

===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ЩА́СНО, розм. Присл. до ща́сний. Я жду і краюся нудьгою, Шукаю скрізь палких очей… Ось тьохнув щасно соловей — Її ж нема! (Стар., Вибр., 1959, 5); — Ох, хоч би там усе було щасно. Хоч би Христя була здорова (Мирний, III, 1954, 107); *Образно. Розбризкуючи калюжі, ми побігли на узлісся. Від нас уже відкочувалися громи, над нами стишувався дощ, а під нами вигиналися, щасно плакали трави і цвіт (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 60); // у знач. присудк. сл. Добре, радісно. Ге-е-е-ей! Злітайтеся, орли! Викрешіть вогню з скали тими крильцями із криці для гуцульської цариці! Та запалим ватру , пишну, дивну, чудно гожу, щоби на три світа ясно, щоби красно, дивно щасно! (Хотк., II, 1966, 33).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ща]]

Щасно

2014-11-29T18:29:13Z

Кравченко Катерина:

Щасно

2014-11-29T18:25:56Z

Кравченко Катерина:

'''Ща́сно, '''''нар. ''= '''Щасливо. '''''Ох, хоч би там усе було щасно! ''Мир. Пов. II. 85.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/shhasno Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЩАСНО, розм. Присл. до щасний. Я жду і краюся нудьгою, Шукаю скрізь палких очей... Ось тьохнув щасно соловей — її ж нема! (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 5); — Ох, хоч би там усе було щасно. Хоч би Христя була здорова (Панас Мирний, III, 1954, 107); * Образно. Розбризкуючи калюжі, ми побігли на узлісся. Від нас уже відкочувалися громи, над нами стишувався дощ, а під нами вигиналися, щасно плакали трави і цвіт (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 60);
// у знач. присудк. сл. Добре, радісно. Ге-е-е-ей! Злітайтеся, орли! Викрешіть вогню з скали тими крильцями із криці для гуцульської цариці! Та запалим ватру, пишну, дивну, чудно гожу, щоби на три світа ясно, щоби красно, дивно щасно! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 33).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 573.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ща]]

Щасно

2014-11-29T18:25:25Z

Кравченко Катерина:

'''Ща́сно, '''''нар. ''= '''Щасливо. '''''Ох, хоч би там усе було щасно! ''Мир. Пов. II. 85.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/shhasno Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ща]]