https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BDКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2026-05-04T08:04:38ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8FЖаття2014-12-12T18:39:56Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Жаття, -тя, '''''с. ''Жатіе, сжинаніе, жатва. ''Од жаття рука болить. ''Канев. у. ''Пішов дощ та вже й по жаттю. ''Каменец. у. <br />
[[Категорія:Жа]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
ЖАТТЯ́, я, сер. Дія за значенням жати 1. Од жаття рука болить (Словник Грінченка).<br />
<br />
ЖАТИ 1, жну, жнеш, недок., перех. Зрізати біля кореня стебла хлібних та інших трав'янистих рослин. І на своїм веселім полі Удвох собі пшеницю жнуть, А діточки обід несуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 287); Згадав [Петро] матір, як вона жала в плавнях очерет хату вкривати (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 15).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 513.Коментарі (0)<br />
ЖАТИ а, жму, жмеш, недок., розм.<br />
1. перех. Стискати що-небудь з силою. Видно було, що дід усім зусиллям своєї волі боровся з хворобою, судорожно жмучи в жменях простирало, яким був накритий (Іван Франко, IV, 1950, 184).<br />
2. перех., перен. Пригноблювати, експлуатувати кого-небудь. Всякий, хто вище, то нижчого гне, Дужий безсильного давить і жме (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 6).<br />
3. неперех., перен. Примушувати відступати, сильно натискаючи, напираючи. Загнали фашиста на слизьке і вузьке: ні звернуть, ні плигнуть, а наші жмуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 425).<br />
4. неперех., перен. З великим завзяттям, азартом, швидко робити що-небудь. Партизан гукає: — Жми, реб'ята! Зараз край села їхній [німецький] пост стоїть! Проскочити треба акуратно! (Юрій Яновський, I, 1958, 280); Жму, Лечу, аж вітер свище, Навкруги — переполох... А проклятий кабанище [в машині] Верещить, бодай він здох! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 201).[http://sum.in.ua/s/zhaty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:97665833.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhnyva.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800x6144714.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:800x6144714.jpgФайл:800x6144714.jpg2014-12-12T18:39:40Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8FЖаття2014-12-12T18:38:26Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Жаття, -тя, '''''с. ''Жатіе, сжинаніе, жатва. ''Од жаття рука болить. ''Канев. у. ''Пішов дощ та вже й по жаттю. ''Каменец. у. <br />
[[Категорія:Жа]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
ЖАТТЯ́, я, сер. Дія за значенням жати 1. Од жаття рука болить (Словник Грінченка).<br />
<br />
ЖАТИ 1, жну, жнеш, недок., перех. Зрізати біля кореня стебла хлібних та інших трав'янистих рослин. І на своїм веселім полі Удвох собі пшеницю жнуть, А діточки обід несуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 287); Згадав [Петро] матір, як вона жала в плавнях очерет хату вкривати (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 15).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 513.Коментарі (0)<br />
ЖАТИ а, жму, жмеш, недок., розм.<br />
1. перех. Стискати що-небудь з силою. Видно було, що дід усім зусиллям своєї волі боровся з хворобою, судорожно жмучи в жменях простирало, яким був накритий (Іван Франко, IV, 1950, 184).<br />
2. перех., перен. Пригноблювати, експлуатувати кого-небудь. Всякий, хто вище, то нижчого гне, Дужий безсильного давить і жме (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 6).<br />
3. неперех., перен. Примушувати відступати, сильно натискаючи, напираючи. Загнали фашиста на слизьке і вузьке: ні звернуть, ні плигнуть, а наші жмуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 425).<br />
4. неперех., перен. З великим завзяттям, азартом, швидко робити що-небудь. Партизан гукає: — Жми, реб'ята! Зараз край села їхній [німецький] пост стоїть! Проскочити треба акуратно! (Юрій Яновський, I, 1958, 280); Жму, Лечу, аж вітер свище, Навкруги — переполох... А проклятий кабанище [в машині] Верещить, бодай він здох! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 201).[http://sum.in.ua/s/zhaty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:97665833.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhnyva.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Zhnyva.jpgФайл:Zhnyva.jpg2014-12-12T18:38:08Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8FЖаття2014-12-12T18:37:41Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Жаття, -тя, '''''с. ''Жатіе, сжинаніе, жатва. ''Од жаття рука болить. ''Канев. у. ''Пішов дощ та вже й по жаттю. ''Каменец. у. <br />
[[Категорія:Жа]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
ЖАТТЯ́, я, сер. Дія за значенням жати 1. Од жаття рука болить (Словник Грінченка).<br />
<br />
ЖАТИ 1, жну, жнеш, недок., перех. Зрізати біля кореня стебла хлібних та інших трав'янистих рослин. І на своїм веселім полі Удвох собі пшеницю жнуть, А діточки обід несуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 287); Згадав [Петро] матір, як вона жала в плавнях очерет хату вкривати (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 15).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 513.Коментарі (0)<br />
ЖАТИ а, жму, жмеш, недок., розм.<br />
1. перех. Стискати що-небудь з силою. Видно було, що дід усім зусиллям своєї волі боровся з хворобою, судорожно жмучи в жменях простирало, яким був накритий (Іван Франко, IV, 1950, 184).<br />
2. перех., перен. Пригноблювати, експлуатувати кого-небудь. Всякий, хто вище, то нижчого гне, Дужий безсильного давить і жме (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 6).<br />
3. неперех., перен. Примушувати відступати, сильно натискаючи, напираючи. Загнали фашиста на слизьке і вузьке: ні звернуть, ні плигнуть, а наші жмуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 425).<br />
4. неперех., перен. З великим завзяттям, азартом, швидко робити що-небудь. Партизан гукає: — Жми, реб'ята! Зараз край села їхній [німецький] пост стоїть! Проскочити треба акуратно! (Юрій Яновський, I, 1958, 280); Жму, Лечу, аж вітер свище, Навкруги — переполох... А проклятий кабанище [в машині] Верещить, бодай він здох! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 201).[http://sum.in.ua/s/zhaty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:97665833.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:97665833.jpgФайл:97665833.jpg2014-12-12T18:37:06Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8FЖаття2014-12-12T18:35:52Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Жаття, -тя, '''''с. ''Жатіе, сжинаніе, жатва. ''Од жаття рука болить. ''Канев. у. ''Пішов дощ та вже й по жаттю. ''Каменец. у. <br />
[[Категорія:Жа]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
ЖАТТЯ́, я, сер. Дія за значенням жати 1. Од жаття рука болить (Словник Грінченка).<br />
<br />
ЖАТИ 1, жну, жнеш, недок., перех. Зрізати біля кореня стебла хлібних та інших трав'янистих рослин. І на своїм веселім полі Удвох собі пшеницю жнуть, А діточки обід несуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 287); Згадав [Петро] матір, як вона жала в плавнях очерет хату вкривати (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 15).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 513.Коментарі (0)<br />
ЖАТИ а, жму, жмеш, недок., розм.<br />
1. перех. Стискати що-небудь з силою. Видно було, що дід усім зусиллям своєї волі боровся з хворобою, судорожно жмучи в жменях простирало, яким був накритий (Іван Франко, IV, 1950, 184).<br />
2. перех., перен. Пригноблювати, експлуатувати кого-небудь. Всякий, хто вище, то нижчого гне, Дужий безсильного давить і жме (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 6).<br />
3. неперех., перен. Примушувати відступати, сильно натискаючи, напираючи. Загнали фашиста на слизьке і вузьке: ні звернуть, ні плигнуть, а наші жмуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 425).<br />
4. неперех., перен. З великим завзяттям, азартом, швидко робити що-небудь. Партизан гукає: — Жми, реб'ята! Зараз край села їхній [німецький] пост стоїть! Проскочити треба акуратно! (Юрій Яновський, I, 1958, 280); Жму, Лечу, аж вітер свище, Навкруги — переполох... А проклятий кабанище [в машині] Верещить, бодай він здох! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 201).[http://sum.in.ua/s/zhaty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8FЖаття2014-12-12T18:33:41Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Жаття, -тя, '''''с. ''Жатіе, сжинаніе, жатва. ''Од жаття рука болить. ''Канев. у. ''Пішов дощ та вже й по жаттю. ''Каменец. у. <br />
[[Категорія:Жа]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BDМакогін2014-12-11T11:20:21Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Макогін, -го́ну, '''''м. ''1) Деревянный песть для растиранія соли, маку, пшена и пр. ''Лисий як макогін. ''Ном. № 8661. '''Макогін облизати'''. Получить отказъ въ сватовствѣ, то-же, что и '''гарбуза вхопити'''. О. 1862. Русин. '''весілля'''. IV. 1. 2) Пестъ толчеи для зерна или сукна. Шух. І. 104, 113. 3) У '''мосяжник'''’овъ: а) при инкрустаціи: родъ деревянной колотушки для вбиванія въ дерево металлическихъ украшеній. Шух. І. 278; б) при выдѣлкѣ глиняныхъ формъ для отливки мѣдныхъ вещей: родъ колотушки, втискивающей модели въ глину для полученія формы. Шух. I. 281, 283.<br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
МАКОГІ́Н, гона, чол. Дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо. До Хіврі сікався [Солопій], за макогін хватався, І не на жарт-таки, сердега, розгулявся (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 61); Хазяїн кинув на стіл ложку, вихопив із макітри макогін і вибіг на двір (Петро Панч, В дорозі, 1959, 185); * У порівняннях. Як у діжку макогоном, У бубон стукотить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 132); Голова в його була лиса, справді наче облизаний макогін (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 313).[http://sum.in.ua/s/Makoghin академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sdsdd.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fghfghf.jpeg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ddcd.jpeg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ddcd.jpegФайл:Ddcd.jpeg2014-12-11T11:19:51Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BDМакогін2014-12-11T11:19:03Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Макогін, -го́ну, '''''м. ''1) Деревянный песть для растиранія соли, маку, пшена и пр. ''Лисий як макогін. ''Ном. № 8661. '''Макогін облизати'''. Получить отказъ въ сватовствѣ, то-же, что и '''гарбуза вхопити'''. О. 1862. Русин. '''весілля'''. IV. 1. 2) Пестъ толчеи для зерна или сукна. Шух. І. 104, 113. 3) У '''мосяжник'''’овъ: а) при инкрустаціи: родъ деревянной колотушки для вбиванія въ дерево металлическихъ украшеній. Шух. І. 278; б) при выдѣлкѣ глиняныхъ формъ для отливки мѣдныхъ вещей: родъ колотушки, втискивающей модели въ глину для полученія формы. Шух. I. 281, 283.<br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
МАКОГІ́Н, гона, чол. Дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо. До Хіврі сікався [Солопій], за макогін хватався, І не на жарт-таки, сердега, розгулявся (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 61); Хазяїн кинув на стіл ложку, вихопив із макітри макогін і вибіг на двір (Петро Панч, В дорозі, 1959, 185); * У порівняннях. Як у діжку макогоном, У бубон стукотить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 132); Голова в його була лиса, справді наче облизаний макогін (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 313).[http://sum.in.ua/s/Makoghin академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sdsdd.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fghfghf.jpeg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Fghfghf.jpegФайл:Fghfghf.jpeg2014-12-11T11:18:38Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BDМакогін2014-12-11T11:17:54Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Макогін, -го́ну, '''''м. ''1) Деревянный песть для растиранія соли, маку, пшена и пр. ''Лисий як макогін. ''Ном. № 8661. '''Макогін облизати'''. Получить отказъ въ сватовствѣ, то-же, что и '''гарбуза вхопити'''. О. 1862. Русин. '''весілля'''. IV. 1. 2) Пестъ толчеи для зерна или сукна. Шух. І. 104, 113. 3) У '''мосяжник'''’овъ: а) при инкрустаціи: родъ деревянной колотушки для вбиванія въ дерево металлическихъ украшеній. Шух. І. 278; б) при выдѣлкѣ глиняныхъ формъ для отливки мѣдныхъ вещей: родъ колотушки, втискивающей модели въ глину для полученія формы. Шух. I. 281, 283.<br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
МАКОГІ́Н, гона, чол. Дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо. До Хіврі сікався [Солопій], за макогін хватався, І не на жарт-таки, сердега, розгулявся (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 61); Хазяїн кинув на стіл ложку, вихопив із макітри макогін і вибіг на двір (Петро Панч, В дорозі, 1959, 185); * У порівняннях. Як у діжку макогоном, У бубон стукотить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 132); Голова в його була лиса, справді наче облизаний макогін (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 313).[http://sum.in.ua/s/Makoghin академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sdsdd.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sdsdd.jpgФайл:Sdsdd.jpg2014-12-11T11:17:28Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BDМакогін2014-12-11T11:16:32Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Макогін, -го́ну, '''''м. ''1) Деревянный песть для растиранія соли, маку, пшена и пр. ''Лисий як макогін. ''Ном. № 8661. '''Макогін облизати'''. Получить отказъ въ сватовствѣ, то-же, что и '''гарбуза вхопити'''. О. 1862. Русин. '''весілля'''. IV. 1. 2) Пестъ толчеи для зерна или сукна. Шух. І. 104, 113. 3) У '''мосяжник'''’овъ: а) при инкрустаціи: родъ деревянной колотушки для вбиванія въ дерево металлическихъ украшеній. Шух. І. 278; б) при выдѣлкѣ глиняныхъ формъ для отливки мѣдныхъ вещей: родъ колотушки, втискивающей модели въ глину для полученія формы. Шух. I. 281, 283.<br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
МАКОГІ́Н, гона, чол. Дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо. До Хіврі сікався [Солопій], за макогін хватався, І не на жарт-таки, сердега, розгулявся (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 61); Хазяїн кинув на стіл ложку, вихопив із макітри макогін і вибіг на двір (Петро Панч, В дорозі, 1959, 185); * У порівняннях. Як у діжку макогоном, У бубон стукотить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 132); Голова в його була лиса, справді наче облизаний макогін (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 313).[http://sum.in.ua/s/Makoghin академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BDМакогін2014-12-11T11:15:34Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Макогін, -го́ну, '''''м. ''1) Деревянный песть для растиранія соли, маку, пшена и пр. ''Лисий як макогін. ''Ном. № 8661. '''Макогін облизати'''. Получить отказъ въ сватовствѣ, то-же, что и '''гарбуза вхопити'''. О. 1862. Русин. '''весілля'''. IV. 1. 2) Пестъ толчеи для зерна или сукна. Шух. І. 104, 113. 3) У '''мосяжник'''’овъ: а) при инкрустаціи: родъ деревянной колотушки для вбиванія въ дерево металлическихъ украшеній. Шух. І. 278; б) при выдѣлкѣ глиняныхъ формъ для отливки мѣдныхъ вещей: родъ колотушки, втискивающей модели въ глину для полученія формы. Шух. I. 281, 283.<br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8Мазати2014-12-11T11:11:58Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Мазати, -мажу, -жеш, '''''гл. ''1) Мазать, подмазывать, размазывать. ''Моїм салом та по мені й мажуть. ''Ном. 4780. ''Єдні руки право пишуть, єдні й мажуть. ''Ном. № 7384. ''Хто може, той і їде. ''Ном. № 7400. 2) Облѣпливать глиной, штукатурить. 3) Бѣлить. 4) Пачкать, марать. 5) Баловать, ласкать. ''Мазати дитину. ''<br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
<br />
Тлумачення, значення слова «Мазати»:<br />
<br />
МАЗАТИ, мажу, мажеш; наказ. сп. маж; недок.<br />
<br />
1. перех. Покривати шаром чогось рідкого або жирного. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Євген Гребінка, I, 1957, 44); Перше я мазала руку йодом і мочила в солоній воді, але од йоду дуже шкура злазить, то я тепер не мажу і не держу в воді (Леся Українка, V, 1956, 6); Крайнєє мазав дірчастий шматочок французької булки маслом (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 63); * Образно. Хто маже, той і їде (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 17);<br />
// Укривати шаром глини. — А хіба ж ти не міряла сіней мотузком, як мазала діл та стіни? — обізвалась Кайдашиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 328);<br />
// Білити. Вона поздіймала з стін образи, помила їх та заходилась мазати хату (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); Плакала піч у хаті, Біла, немов голубка, Хто ж мене мазать буде, Взяли Марусю люди (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 118);<br />
// неперех., по чому. Робити мазки на якійсь поверхні. Бере [Любов] великого пензля, шпарко маже по дощечці, потім кидає скриньку на землю, фарби і пензлі розсипаються (Леся Українка, II, 1951, 62).<br />
♦ Мазати п'яти (п'ятки) салом див. сало; Мазати речі [по губах] медом — говорити облесливо; підлещуватися до когось. Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 251).<br />
<br />
2. перех., розм. Те саме, що бруднити 1. Мазати одяг; Мазати книжку руками.<br />
<br />
3. перех. і без додатка, зневажл. Невміло, погано малювати. Думаєте, що він [маляр] так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску чи червону, чи бурякову, чи жовту, та так просто й маже чи стіл, чи скриню? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); — Якось знічев'я взяв я олівця та шматок паперу, а на стіні в нашій кімнаті отак висів козак Мамай з кобзою, то я й почав собі мазати (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 141).<br />
<br />
4. перех., перен., розм. Те саме, що розпещувати; балувати (у 1 знач.). Усі тітки, дядини та кузинки так само пестили Настусю, мазали її та хвалили (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 228).<br />
♦ Мазати зверху пирогом кого — розпещувати, балувати кого-небудь. — Цить, блазню! Ти, видно, не був ні в кого в руках, видно, не держано тебе як слід... Мазали тебе зверху пирогом... (Панас Мирний, I, 1954, 162).<br />
<br />
5. неперех., фам. Промахуватися (під час стріляння, у грі). — От і промазав, — докірливо буркнув Марко Іванович. — Як і завжди мажеш. Хіба путній мисливець б'є всидячку? (Яків Баш, Надія, 1960, 375).<br />
<br />
6. перех., розм. Те саме, що квацати 2.[http://sum.in.ua/s/Mazaty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:55223781900e1667b7fd6ce9101d301f_shutterstock_125572388.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dfg.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:137927538366c521ea7a41ed957164e572055e98c94.jpeg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:137927538366c521ea7a41ed957164e572055e98c94.jpegФайл:137927538366c521ea7a41ed957164e572055e98c94.jpeg2014-12-11T11:11:23Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8Мазати2014-12-11T11:10:38Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Мазати, -мажу, -жеш, '''''гл. ''1) Мазать, подмазывать, размазывать. ''Моїм салом та по мені й мажуть. ''Ном. 4780. ''Єдні руки право пишуть, єдні й мажуть. ''Ном. № 7384. ''Хто може, той і їде. ''Ном. № 7400. 2) Облѣпливать глиной, штукатурить. 3) Бѣлить. 4) Пачкать, марать. 5) Баловать, ласкать. ''Мазати дитину. ''<br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
<br />
Тлумачення, значення слова «Мазати»:<br />
<br />
МАЗАТИ, мажу, мажеш; наказ. сп. маж; недок.<br />
<br />
1. перех. Покривати шаром чогось рідкого або жирного. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Євген Гребінка, I, 1957, 44); Перше я мазала руку йодом і мочила в солоній воді, але од йоду дуже шкура злазить, то я тепер не мажу і не держу в воді (Леся Українка, V, 1956, 6); Крайнєє мазав дірчастий шматочок французької булки маслом (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 63); * Образно. Хто маже, той і їде (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 17);<br />
// Укривати шаром глини. — А хіба ж ти не міряла сіней мотузком, як мазала діл та стіни? — обізвалась Кайдашиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 328);<br />
// Білити. Вона поздіймала з стін образи, помила їх та заходилась мазати хату (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); Плакала піч у хаті, Біла, немов голубка, Хто ж мене мазать буде, Взяли Марусю люди (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 118);<br />
// неперех., по чому. Робити мазки на якійсь поверхні. Бере [Любов] великого пензля, шпарко маже по дощечці, потім кидає скриньку на землю, фарби і пензлі розсипаються (Леся Українка, II, 1951, 62).<br />
♦ Мазати п'яти (п'ятки) салом див. сало; Мазати речі [по губах] медом — говорити облесливо; підлещуватися до когось. Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 251).<br />
<br />
2. перех., розм. Те саме, що бруднити 1. Мазати одяг; Мазати книжку руками.<br />
<br />
3. перех. і без додатка, зневажл. Невміло, погано малювати. Думаєте, що він [маляр] так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску чи червону, чи бурякову, чи жовту, та так просто й маже чи стіл, чи скриню? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); — Якось знічев'я взяв я олівця та шматок паперу, а на стіні в нашій кімнаті отак висів козак Мамай з кобзою, то я й почав собі мазати (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 141).<br />
<br />
4. перех., перен., розм. Те саме, що розпещувати; балувати (у 1 знач.). Усі тітки, дядини та кузинки так само пестили Настусю, мазали її та хвалили (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 228).<br />
♦ Мазати зверху пирогом кого — розпещувати, балувати кого-небудь. — Цить, блазню! Ти, видно, не був ні в кого в руках, видно, не держано тебе як слід... Мазали тебе зверху пирогом... (Панас Мирний, I, 1954, 162).<br />
<br />
5. неперех., фам. Промахуватися (під час стріляння, у грі). — От і промазав, — докірливо буркнув Марко Іванович. — Як і завжди мажеш. Хіба путній мисливець б'є всидячку? (Яків Баш, Надія, 1960, 375).<br />
<br />
6. перех., розм. Те саме, що квацати 2.[http://sum.in.ua/s/Mazaty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:55223781900e1667b7fd6ce9101d301f_shutterstock_125572388.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dfg.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dfg.jpgФайл:Dfg.jpg2014-12-11T11:10:12Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8Мазати2014-12-11T11:09:28Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Мазати, -мажу, -жеш, '''''гл. ''1) Мазать, подмазывать, размазывать. ''Моїм салом та по мені й мажуть. ''Ном. 4780. ''Єдні руки право пишуть, єдні й мажуть. ''Ном. № 7384. ''Хто може, той і їде. ''Ном. № 7400. 2) Облѣпливать глиной, штукатурить. 3) Бѣлить. 4) Пачкать, марать. 5) Баловать, ласкать. ''Мазати дитину. ''<br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
<br />
Тлумачення, значення слова «Мазати»:<br />
<br />
МАЗАТИ, мажу, мажеш; наказ. сп. маж; недок.<br />
<br />
1. перех. Покривати шаром чогось рідкого або жирного. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Євген Гребінка, I, 1957, 44); Перше я мазала руку йодом і мочила в солоній воді, але од йоду дуже шкура злазить, то я тепер не мажу і не держу в воді (Леся Українка, V, 1956, 6); Крайнєє мазав дірчастий шматочок французької булки маслом (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 63); * Образно. Хто маже, той і їде (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 17);<br />
// Укривати шаром глини. — А хіба ж ти не міряла сіней мотузком, як мазала діл та стіни? — обізвалась Кайдашиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 328);<br />
// Білити. Вона поздіймала з стін образи, помила їх та заходилась мазати хату (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); Плакала піч у хаті, Біла, немов голубка, Хто ж мене мазать буде, Взяли Марусю люди (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 118);<br />
// неперех., по чому. Робити мазки на якійсь поверхні. Бере [Любов] великого пензля, шпарко маже по дощечці, потім кидає скриньку на землю, фарби і пензлі розсипаються (Леся Українка, II, 1951, 62).<br />
♦ Мазати п'яти (п'ятки) салом див. сало; Мазати речі [по губах] медом — говорити облесливо; підлещуватися до когось. Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 251).<br />
<br />
2. перех., розм. Те саме, що бруднити 1. Мазати одяг; Мазати книжку руками.<br />
<br />
3. перех. і без додатка, зневажл. Невміло, погано малювати. Думаєте, що він [маляр] так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску чи червону, чи бурякову, чи жовту, та так просто й маже чи стіл, чи скриню? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); — Якось знічев'я взяв я олівця та шматок паперу, а на стіні в нашій кімнаті отак висів козак Мамай з кобзою, то я й почав собі мазати (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 141).<br />
<br />
4. перех., перен., розм. Те саме, що розпещувати; балувати (у 1 знач.). Усі тітки, дядини та кузинки так само пестили Настусю, мазали її та хвалили (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 228).<br />
♦ Мазати зверху пирогом кого — розпещувати, балувати кого-небудь. — Цить, блазню! Ти, видно, не був ні в кого в руках, видно, не держано тебе як слід... Мазали тебе зверху пирогом... (Панас Мирний, I, 1954, 162).<br />
<br />
5. неперех., фам. Промахуватися (під час стріляння, у грі). — От і промазав, — докірливо буркнув Марко Іванович. — Як і завжди мажеш. Хіба путній мисливець б'є всидячку? (Яків Баш, Надія, 1960, 375).<br />
<br />
6. перех., розм. Те саме, що квацати 2.[http://sum.in.ua/s/Mazaty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:55223781900e1667b7fd6ce9101d301f_shutterstock_125572388.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:55223781900e1667b7fd6ce9101d301f_shutterstock_125572388.jpgФайл:55223781900e1667b7fd6ce9101d301f shutterstock 125572388.jpg2014-12-11T11:08:58Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8Мазати2014-12-11T11:07:53Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Мазати, -мажу, -жеш, '''''гл. ''1) Мазать, подмазывать, размазывать. ''Моїм салом та по мені й мажуть. ''Ном. 4780. ''Єдні руки право пишуть, єдні й мажуть. ''Ном. № 7384. ''Хто може, той і їде. ''Ном. № 7400. 2) Облѣпливать глиной, штукатурить. 3) Бѣлить. 4) Пачкать, марать. 5) Баловать, ласкать. ''Мазати дитину. ''<br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
<br />
Тлумачення, значення слова «Мазати»:<br />
<br />
МАЗАТИ, мажу, мажеш; наказ. сп. маж; недок.<br />
<br />
1. перех. Покривати шаром чогось рідкого або жирного. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Євген Гребінка, I, 1957, 44); Перше я мазала руку йодом і мочила в солоній воді, але од йоду дуже шкура злазить, то я тепер не мажу і не держу в воді (Леся Українка, V, 1956, 6); Крайнєє мазав дірчастий шматочок французької булки маслом (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 63); * Образно. Хто маже, той і їде (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 17);<br />
// Укривати шаром глини. — А хіба ж ти не міряла сіней мотузком, як мазала діл та стіни? — обізвалась Кайдашиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 328);<br />
// Білити. Вона поздіймала з стін образи, помила їх та заходилась мазати хату (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); Плакала піч у хаті, Біла, немов голубка, Хто ж мене мазать буде, Взяли Марусю люди (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 118);<br />
// неперех., по чому. Робити мазки на якійсь поверхні. Бере [Любов] великого пензля, шпарко маже по дощечці, потім кидає скриньку на землю, фарби і пензлі розсипаються (Леся Українка, II, 1951, 62).<br />
♦ Мазати п'яти (п'ятки) салом див. сало; Мазати речі [по губах] медом — говорити облесливо; підлещуватися до когось. Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 251).<br />
<br />
2. перех., розм. Те саме, що бруднити 1. Мазати одяг; Мазати книжку руками.<br />
<br />
3. перех. і без додатка, зневажл. Невміло, погано малювати. Думаєте, що він [маляр] так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску чи червону, чи бурякову, чи жовту, та так просто й маже чи стіл, чи скриню? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); — Якось знічев'я взяв я олівця та шматок паперу, а на стіні в нашій кімнаті отак висів козак Мамай з кобзою, то я й почав собі мазати (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 141).<br />
<br />
4. перех., перен., розм. Те саме, що розпещувати; балувати (у 1 знач.). Усі тітки, дядини та кузинки так само пестили Настусю, мазали її та хвалили (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 228).<br />
♦ Мазати зверху пирогом кого — розпещувати, балувати кого-небудь. — Цить, блазню! Ти, видно, не був ні в кого в руках, видно, не держано тебе як слід... Мазали тебе зверху пирогом... (Панас Мирний, I, 1954, 162).<br />
<br />
5. неперех., фам. Промахуватися (під час стріляння, у грі). — От і промазав, — докірливо буркнув Марко Іванович. — Як і завжди мажеш. Хіба путній мисливець б'є всидячку? (Яків Баш, Надія, 1960, 375).<br />
<br />
6. перех., розм. Те саме, що квацати 2.[http://sum.in.ua/s/Mazaty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8Мазати2014-12-11T11:06:39Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Мазати, -мажу, -жеш, '''''гл. ''1) Мазать, подмазывать, размазывать. ''Моїм салом та по мені й мажуть. ''Ном. 4780. ''Єдні руки право пишуть, єдні й мажуть. ''Ном. № 7384. ''Хто може, той і їде. ''Ном. № 7400. 2) Облѣпливать глиной, штукатурить. 3) Бѣлить. 4) Пачкать, марать. 5) Баловать, ласкать. ''Мазати дитину. ''<br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8Обводити2014-12-10T09:36:53Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Обво́дити, -джу, -диш, '''сов. в. '''обвести, -веду́, -де́ш, '''''гл. ''Обводить, обвести. ''Обвів його круг хати. ''<br />
[[Категорія:Об]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
ОБВО́ДИТИ, джу, лиш, недок., ОБВЕСТИ, веду, ведеш, док.<br />
<br />
1. перех. Ведучи кого-небудь, обходити з ним навколо чогось. Як одчитували молитви, то і вона мов гасла, так що як прийшлося обводити круг стільця, так вона вже і не змогла сама по собі- йти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 354); Під звуки музики й гучних привітань Капуста і Тетяна обводять молодих навколо всієї палати (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 198);<br />
// Ведучи м'яч, шайбу, обходити супротивника (у футболі, хокеї тощо). Гравець обвів суперника.<br />
<br />
2. неперех., рідко перех. Робити круговий рух навколо чого-небудь (рукою, пальцем і т. ін.). Семен затиснув в грубі і чорні пальці цигарку, а праву руку підняв, обвів нею круг шиї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 378);<br />
// Роблячи круговий рух (рукою), вказувати на кого-, що-небудь. Повернулась [Зубиха] на одній позі проти сонця тричі, зашепотіла щось таке собі нищечком, обвела рукою туди, де село (Квітка-Основ'яненко, II, 1950, 211); Вона обвела рукою степ, де світлий океан марева розлився (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 8).<br />
♦ Обводити (обвести) поглядом (зором, очима) — дивитися, оглядати, роздивлятися. Капітан підняв очі і, якось безтямно обводячи ними по кімнаті, промовив майже шепотом: — Пішов! (Іван Франко, VI, 1951, 411); Великими сірими очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту (Ціона, Назустріч.., 1958, 82); Стулила [Тони] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (Степан Васильченко, II, 1959, 313).<br />
<br />
3. перех. Закріплювати щось навколо чого-небудь; обмотувати, обв'язувати. Як же Марина обвела ще коси кругом голови, зв'язавши калачем на потилиці, то й не пізнати Христі! (Панас Мирний, III, 1954, 178); На остачу ситцю набрав по сімсот. Аж десять аршин.. Мішок та ще ж і набитий — як-як зав'язкою обведеш... (Андрій Головко, I, 1957, 162).<br />
<br />
4. перех. Те саме, що оточувати 2, 3. Гарбузи, розпустивши широке листя, наче шнуром, кругом обводили невеличкі грядочки (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Там, де гули громи ворожі, ..з дротів колючих огорожі картоплю її гречку обвели (Володимир Сосюра, Зел. світ, 1949, 138).<br />
<br />
5. перех. Окреслювати що-небудь замкненою лінією. Давид сідає навпочіпки і рукою рівно обводить латку снігу (Михайло Стельмах, I, 1962, 145); Він ставив завдання, висотки обводив (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 156);<br />
// Обрамляти, оздоблювати кругом чим-небудь. Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами 1 візерунками з квітками Кругом листочки обведу (Тарас Шевченко, II, 1963, 63); Усюди в нас хати.. Мажуть, білять дівчата І обводять каймою (Микола Нагнибіда, Степ.., 1958, 73).<br />
<br />
6. перех., перен., розм. Уводити в оману, обдурювати, ошукувати кого-небудь. — Отак-то ти нас обвів, дядьку? — обізвавсь до його Лушня (Панас Мирний, II, 1954, 176); Із Тихоном дочка стрічається, щоб не каялася! Тихін обведе не одну, окрутить (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 48).<br />
♦ Обводити (обвести) навколо (круг, кругом) пальця див. палець.<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 473.<br />
<br />
Коментарі (0)<br />
<br />
ОБВОДИ́ТИ, воджу, водиш, док., перех. Водячи кого-небудь, побувати з ним у багатьох місцях. Поки обводила його, поки обходила увесь садок, то й сонце сіло (Панас Мирний, IV, 1955, 34).[http://sum.in.ua/s/Obvodyty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-obvoditi-u-futboli.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shadow_paint.JPG|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1885_publication.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1885_publication.jpgФайл:1885 publication.jpg2014-12-10T09:36:26Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8Обводити2014-12-10T09:34:26Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Обво́дити, -джу, -диш, '''сов. в. '''обвести, -веду́, -де́ш, '''''гл. ''Обводить, обвести. ''Обвів його круг хати. ''<br />
[[Категорія:Об]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
ОБВО́ДИТИ, джу, лиш, недок., ОБВЕСТИ, веду, ведеш, док.<br />
<br />
1. перех. Ведучи кого-небудь, обходити з ним навколо чогось. Як одчитували молитви, то і вона мов гасла, так що як прийшлося обводити круг стільця, так вона вже і не змогла сама по собі- йти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 354); Під звуки музики й гучних привітань Капуста і Тетяна обводять молодих навколо всієї палати (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 198);<br />
// Ведучи м'яч, шайбу, обходити супротивника (у футболі, хокеї тощо). Гравець обвів суперника.<br />
<br />
2. неперех., рідко перех. Робити круговий рух навколо чого-небудь (рукою, пальцем і т. ін.). Семен затиснув в грубі і чорні пальці цигарку, а праву руку підняв, обвів нею круг шиї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 378);<br />
// Роблячи круговий рух (рукою), вказувати на кого-, що-небудь. Повернулась [Зубиха] на одній позі проти сонця тричі, зашепотіла щось таке собі нищечком, обвела рукою туди, де село (Квітка-Основ'яненко, II, 1950, 211); Вона обвела рукою степ, де світлий океан марева розлився (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 8).<br />
♦ Обводити (обвести) поглядом (зором, очима) — дивитися, оглядати, роздивлятися. Капітан підняв очі і, якось безтямно обводячи ними по кімнаті, промовив майже шепотом: — Пішов! (Іван Франко, VI, 1951, 411); Великими сірими очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту (Ціона, Назустріч.., 1958, 82); Стулила [Тони] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (Степан Васильченко, II, 1959, 313).<br />
<br />
3. перех. Закріплювати щось навколо чого-небудь; обмотувати, обв'язувати. Як же Марина обвела ще коси кругом голови, зв'язавши калачем на потилиці, то й не пізнати Христі! (Панас Мирний, III, 1954, 178); На остачу ситцю набрав по сімсот. Аж десять аршин.. Мішок та ще ж і набитий — як-як зав'язкою обведеш... (Андрій Головко, I, 1957, 162).<br />
<br />
4. перех. Те саме, що оточувати 2, 3. Гарбузи, розпустивши широке листя, наче шнуром, кругом обводили невеличкі грядочки (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Там, де гули громи ворожі, ..з дротів колючих огорожі картоплю її гречку обвели (Володимир Сосюра, Зел. світ, 1949, 138).<br />
<br />
5. перех. Окреслювати що-небудь замкненою лінією. Давид сідає навпочіпки і рукою рівно обводить латку снігу (Михайло Стельмах, I, 1962, 145); Він ставив завдання, висотки обводив (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 156);<br />
// Обрамляти, оздоблювати кругом чим-небудь. Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами 1 візерунками з квітками Кругом листочки обведу (Тарас Шевченко, II, 1963, 63); Усюди в нас хати.. Мажуть, білять дівчата І обводять каймою (Микола Нагнибіда, Степ.., 1958, 73).<br />
<br />
6. перех., перен., розм. Уводити в оману, обдурювати, ошукувати кого-небудь. — Отак-то ти нас обвів, дядьку? — обізвавсь до його Лушня (Панас Мирний, II, 1954, 176); Із Тихоном дочка стрічається, щоб не каялася! Тихін обведе не одну, окрутить (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 48).<br />
♦ Обводити (обвести) навколо (круг, кругом) пальця див. палець.<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 473.<br />
<br />
Коментарі (0)<br />
<br />
ОБВОДИ́ТИ, воджу, водиш, док., перех. Водячи кого-небудь, побувати з ним у багатьох місцях. Поки обводила його, поки обходила увесь садок, то й сонце сіло (Панас Мирний, IV, 1955, 34).[http://sum.in.ua/s/Obvodyty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-obvoditi-u-futboli.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shadow_paint.JPG|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Shadow_paint.JPGФайл:Shadow paint.JPG2014-12-10T09:33:53Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8Обводити2014-12-10T09:33:22Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Обво́дити, -джу, -диш, '''сов. в. '''обвести, -веду́, -де́ш, '''''гл. ''Обводить, обвести. ''Обвів його круг хати. ''<br />
[[Категорія:Об]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
ОБВО́ДИТИ, джу, лиш, недок., ОБВЕСТИ, веду, ведеш, док.<br />
<br />
1. перех. Ведучи кого-небудь, обходити з ним навколо чогось. Як одчитували молитви, то і вона мов гасла, так що як прийшлося обводити круг стільця, так вона вже і не змогла сама по собі- йти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 354); Під звуки музики й гучних привітань Капуста і Тетяна обводять молодих навколо всієї палати (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 198);<br />
// Ведучи м'яч, шайбу, обходити супротивника (у футболі, хокеї тощо). Гравець обвів суперника.<br />
<br />
2. неперех., рідко перех. Робити круговий рух навколо чого-небудь (рукою, пальцем і т. ін.). Семен затиснув в грубі і чорні пальці цигарку, а праву руку підняв, обвів нею круг шиї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 378);<br />
// Роблячи круговий рух (рукою), вказувати на кого-, що-небудь. Повернулась [Зубиха] на одній позі проти сонця тричі, зашепотіла щось таке собі нищечком, обвела рукою туди, де село (Квітка-Основ'яненко, II, 1950, 211); Вона обвела рукою степ, де світлий океан марева розлився (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 8).<br />
♦ Обводити (обвести) поглядом (зором, очима) — дивитися, оглядати, роздивлятися. Капітан підняв очі і, якось безтямно обводячи ними по кімнаті, промовив майже шепотом: — Пішов! (Іван Франко, VI, 1951, 411); Великими сірими очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту (Ціона, Назустріч.., 1958, 82); Стулила [Тони] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (Степан Васильченко, II, 1959, 313).<br />
<br />
3. перех. Закріплювати щось навколо чого-небудь; обмотувати, обв'язувати. Як же Марина обвела ще коси кругом голови, зв'язавши калачем на потилиці, то й не пізнати Христі! (Панас Мирний, III, 1954, 178); На остачу ситцю набрав по сімсот. Аж десять аршин.. Мішок та ще ж і набитий — як-як зав'язкою обведеш... (Андрій Головко, I, 1957, 162).<br />
<br />
4. перех. Те саме, що оточувати 2, 3. Гарбузи, розпустивши широке листя, наче шнуром, кругом обводили невеличкі грядочки (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Там, де гули громи ворожі, ..з дротів колючих огорожі картоплю її гречку обвели (Володимир Сосюра, Зел. світ, 1949, 138).<br />
<br />
5. перех. Окреслювати що-небудь замкненою лінією. Давид сідає навпочіпки і рукою рівно обводить латку снігу (Михайло Стельмах, I, 1962, 145); Він ставив завдання, висотки обводив (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 156);<br />
// Обрамляти, оздоблювати кругом чим-небудь. Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами 1 візерунками з квітками Кругом листочки обведу (Тарас Шевченко, II, 1963, 63); Усюди в нас хати.. Мажуть, білять дівчата І обводять каймою (Микола Нагнибіда, Степ.., 1958, 73).<br />
<br />
6. перех., перен., розм. Уводити в оману, обдурювати, ошукувати кого-небудь. — Отак-то ти нас обвів, дядьку? — обізвавсь до його Лушня (Панас Мирний, II, 1954, 176); Із Тихоном дочка стрічається, щоб не каялася! Тихін обведе не одну, окрутить (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 48).<br />
♦ Обводити (обвести) навколо (круг, кругом) пальця див. палець.<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 473.<br />
<br />
Коментарі (0)<br />
<br />
ОБВОДИ́ТИ, воджу, водиш, док., перех. Водячи кого-небудь, побувати з ним у багатьох місцях. Поки обводила його, поки обходила увесь садок, то й сонце сіло (Панас Мирний, IV, 1955, 34).[http://sum.in.ua/s/Obvodyty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-obvoditi-u-futboli.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Yak-obvoditi-u-futboli.jpgФайл:Yak-obvoditi-u-futboli.jpg2014-12-10T09:32:59Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8Обводити2014-12-10T09:31:23Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Обво́дити, -джу, -диш, '''сов. в. '''обвести, -веду́, -де́ш, '''''гл. ''Обводить, обвести. ''Обвів його круг хати. ''<br />
[[Категорія:Об]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
ОБВО́ДИТИ, джу, лиш, недок., ОБВЕСТИ, веду, ведеш, док.<br />
<br />
1. перех. Ведучи кого-небудь, обходити з ним навколо чогось. Як одчитували молитви, то і вона мов гасла, так що як прийшлося обводити круг стільця, так вона вже і не змогла сама по собі- йти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 354); Під звуки музики й гучних привітань Капуста і Тетяна обводять молодих навколо всієї палати (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 198);<br />
// Ведучи м'яч, шайбу, обходити супротивника (у футболі, хокеї тощо). Гравець обвів суперника.<br />
<br />
2. неперех., рідко перех. Робити круговий рух навколо чого-небудь (рукою, пальцем і т. ін.). Семен затиснув в грубі і чорні пальці цигарку, а праву руку підняв, обвів нею круг шиї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 378);<br />
// Роблячи круговий рух (рукою), вказувати на кого-, що-небудь. Повернулась [Зубиха] на одній позі проти сонця тричі, зашепотіла щось таке собі нищечком, обвела рукою туди, де село (Квітка-Основ'яненко, II, 1950, 211); Вона обвела рукою степ, де світлий океан марева розлився (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 8).<br />
♦ Обводити (обвести) поглядом (зором, очима) — дивитися, оглядати, роздивлятися. Капітан підняв очі і, якось безтямно обводячи ними по кімнаті, промовив майже шепотом: — Пішов! (Іван Франко, VI, 1951, 411); Великими сірими очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту (Ціона, Назустріч.., 1958, 82); Стулила [Тони] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (Степан Васильченко, II, 1959, 313).<br />
<br />
3. перех. Закріплювати щось навколо чого-небудь; обмотувати, обв'язувати. Як же Марина обвела ще коси кругом голови, зв'язавши калачем на потилиці, то й не пізнати Христі! (Панас Мирний, III, 1954, 178); На остачу ситцю набрав по сімсот. Аж десять аршин.. Мішок та ще ж і набитий — як-як зав'язкою обведеш... (Андрій Головко, I, 1957, 162).<br />
<br />
4. перех. Те саме, що оточувати 2, 3. Гарбузи, розпустивши широке листя, наче шнуром, кругом обводили невеличкі грядочки (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Там, де гули громи ворожі, ..з дротів колючих огорожі картоплю її гречку обвели (Володимир Сосюра, Зел. світ, 1949, 138).<br />
<br />
5. перех. Окреслювати що-небудь замкненою лінією. Давид сідає навпочіпки і рукою рівно обводить латку снігу (Михайло Стельмах, I, 1962, 145); Він ставив завдання, висотки обводив (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 156);<br />
// Обрамляти, оздоблювати кругом чим-небудь. Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами 1 візерунками з квітками Кругом листочки обведу (Тарас Шевченко, II, 1963, 63); Усюди в нас хати.. Мажуть, білять дівчата І обводять каймою (Микола Нагнибіда, Степ.., 1958, 73).<br />
<br />
6. перех., перен., розм. Уводити в оману, обдурювати, ошукувати кого-небудь. — Отак-то ти нас обвів, дядьку? — обізвавсь до його Лушня (Панас Мирний, II, 1954, 176); Із Тихоном дочка стрічається, щоб не каялася! Тихін обведе не одну, окрутить (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 48).<br />
♦ Обводити (обвести) навколо (круг, кругом) пальця див. палець.<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 473.<br />
<br />
Коментарі (0)<br />
<br />
ОБВОДИ́ТИ, воджу, водиш, док., перех. Водячи кого-небудь, побувати з ним у багатьох місцях. Поки обводила його, поки обходила увесь садок, то й сонце сіло (Панас Мирний, IV, 1955, 34).[http://sum.in.ua/s/Obvodyty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8Обводити2014-12-10T09:30:19Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Обво́дити, -джу, -диш, '''сов. в. '''обвести, -веду́, -де́ш, '''''гл. ''Обводить, обвести. ''Обвів його круг хати. ''<br />
[[Категорія:Об]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Оббивати2014-12-10T09:26:58Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Оббива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''оббити, обіб’ю, -єш, '''''гл. ''Обивать, обить, сбить, стряхивать, стряхнуть. ''Зіма була і цвіт оббила. ''Мет. 36. ''Пороги оббивати. ''Ном. № 11913. ''Ой не оббивай ранньої роси, нехай обіб’є матінка моя. ''Мет. 245. 2) Бить, побить, отбить. ''За скоки обіб’ю і щоки. ''Ном. № 12479.<br />
[[Категорія:Об]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
ОББИВАТИ, аю, аєш, недок., ОББИТИ, обіб'ю, обіб'єш, док., перех.<br />
<br />
1. Б'ючи по чому-небудь, відокремлювати від нього частини. Муляр з кучі каменю відбирав потрібні йому шматки каміння, тіскою оббивав на ньому гострі кути (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 46);<br />
// чим, об що і без додатка. Очищати ударами, збивати з поверхні чогось які-небудь нашарування. — Та хіба я барюся?.. — виправлявся наймит, оббиваючи мітлу об чобіт (Борис Грінченко, I, 1963, 264); Увесь екіпаж був на ногах.. Оббивали і обрубували кригу на бортах,.. палубах та щоглах (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 12); Вирвав [Глоба] у нього з рук пакунок, швидко кинув його на лаву шлюпки, каблуком оббив гострі черепашки (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 125).<br />
<br />
2. Обтрушувати, обривати ударами (про плоди, листя, квітки і т. ін.). Який же я вийшов звідти сердитий!.. Ішов дорогою, .. з придорожніх будяків квітки оббивав, а далі сів та й плакати став (Марко Вовчок, VI, 1956, 247); Оббивати горіхи;<br />
// Пошкоджуючи, викликати опадання, осипання. — Калино моя, чом ти не цвіла? — Зима люта та й цвіт оббила, Тим я не цвіла! (Українські народні ліричні пісні, 1958, 184); Легенький морозець оббива лист з дерева (Панас Мирний, IV, 1955, 179);<br />
// Вилущувати ударами, вимолочувати зернята, насіння (з стручків, колосків і т. ін.). Вона постелила ковдру, взяла від печі сухий сніп бобу, поклала й почала оббивати стручки (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 115).<br />
<br />
3. Пошкоджувати ударами поверхню або краї чого-небудь. Дощі осінні, завірюхи оббивали її [хату] і ніхто не мазав ран (Андрій Головко, II, 1957, 92);<br />
// Ранити ударами або зачіпаючи об що-небудь тверде (про людське тіло). Турки.. По три рази в одно місто [місце] бідного невільника затинали, до костей козацькеє тіло молодецькеє оббивали (Думи та історичні пісні, 1941, 82); Темар, оббиваючи собі пальці, швидко лагодив мотор (Микола Трублаїні, I, 1955, 184);<br />
// перев. док., кому, рідко. Дуже побити; набити. — Та цитьте, чортові сороки! — Юпитер грізно закричав: — Обом вам обіб'ю я щоки (Іван Котляревський, I, 1952, 249).<br />
♦ Оббивати (оббити) пороги кому і без додатка: а) довго, безперервно ходити куди-небудь у якійсь справі; набридати кому-небудь певними проханнями. — Не бійся, брате, не оббивала я до цього тобі порогів, не буду й тепер (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 16); А чи так багато глузду в тому, що вона ось поїде оббивати пороги в медичний? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 176); Ходити, клянчити, оббивати пороги не в характері Максима (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 132); б) часто бувати у кого-небудь. Перед людьми вона [Параска] не нахвалиться ним [Василем]: — Панич буде.., — одкривалася вона перед знайомими жінками, котрі щодня оббивали у неї пороги (Панас Мирний, IV, 1955, 55).<br />
<br />
4. Прибиваючи, покривати поверхню чого-небудь іншим матеріалом. Молодиця шила, на заздрість другим, розкішний очіпок з шматини, якою пани оббивають стільці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 78); Ляля і тьотя Варя витерли його [ящик], оббили сукном та цератою, щоб не просочилася.. волога (Олесь Гончар, IV, 1960, 45); Петру трохи підправив соху, оббив її мідною бляхою (Михайло Чабанівський, Балк. весна, 1960, 367).[http://sum.in.ua/s/Obbyvaty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Qwerd.jpeg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Obivka_dverey_derevyannyh_svoimi_rukami_5.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Svoimi-rukami1-600x450.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Svoimi-rukami1-600x450.jpgФайл:Svoimi-rukami1-600x450.jpg2014-12-10T09:26:35Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Оббивати2014-12-10T09:25:54Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Оббива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''оббити, обіб’ю, -єш, '''''гл. ''Обивать, обить, сбить, стряхивать, стряхнуть. ''Зіма була і цвіт оббила. ''Мет. 36. ''Пороги оббивати. ''Ном. № 11913. ''Ой не оббивай ранньої роси, нехай обіб’є матінка моя. ''Мет. 245. 2) Бить, побить, отбить. ''За скоки обіб’ю і щоки. ''Ном. № 12479.<br />
[[Категорія:Об]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
ОББИВАТИ, аю, аєш, недок., ОББИТИ, обіб'ю, обіб'єш, док., перех.<br />
<br />
1. Б'ючи по чому-небудь, відокремлювати від нього частини. Муляр з кучі каменю відбирав потрібні йому шматки каміння, тіскою оббивав на ньому гострі кути (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 46);<br />
// чим, об що і без додатка. Очищати ударами, збивати з поверхні чогось які-небудь нашарування. — Та хіба я барюся?.. — виправлявся наймит, оббиваючи мітлу об чобіт (Борис Грінченко, I, 1963, 264); Увесь екіпаж був на ногах.. Оббивали і обрубували кригу на бортах,.. палубах та щоглах (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 12); Вирвав [Глоба] у нього з рук пакунок, швидко кинув його на лаву шлюпки, каблуком оббив гострі черепашки (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 125).<br />
<br />
2. Обтрушувати, обривати ударами (про плоди, листя, квітки і т. ін.). Який же я вийшов звідти сердитий!.. Ішов дорогою, .. з придорожніх будяків квітки оббивав, а далі сів та й плакати став (Марко Вовчок, VI, 1956, 247); Оббивати горіхи;<br />
// Пошкоджуючи, викликати опадання, осипання. — Калино моя, чом ти не цвіла? — Зима люта та й цвіт оббила, Тим я не цвіла! (Українські народні ліричні пісні, 1958, 184); Легенький морозець оббива лист з дерева (Панас Мирний, IV, 1955, 179);<br />
// Вилущувати ударами, вимолочувати зернята, насіння (з стручків, колосків і т. ін.). Вона постелила ковдру, взяла від печі сухий сніп бобу, поклала й почала оббивати стручки (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 115).<br />
<br />
3. Пошкоджувати ударами поверхню або краї чого-небудь. Дощі осінні, завірюхи оббивали її [хату] і ніхто не мазав ран (Андрій Головко, II, 1957, 92);<br />
// Ранити ударами або зачіпаючи об що-небудь тверде (про людське тіло). Турки.. По три рази в одно місто [місце] бідного невільника затинали, до костей козацькеє тіло молодецькеє оббивали (Думи та історичні пісні, 1941, 82); Темар, оббиваючи собі пальці, швидко лагодив мотор (Микола Трублаїні, I, 1955, 184);<br />
// перев. док., кому, рідко. Дуже побити; набити. — Та цитьте, чортові сороки! — Юпитер грізно закричав: — Обом вам обіб'ю я щоки (Іван Котляревський, I, 1952, 249).<br />
♦ Оббивати (оббити) пороги кому і без додатка: а) довго, безперервно ходити куди-небудь у якійсь справі; набридати кому-небудь певними проханнями. — Не бійся, брате, не оббивала я до цього тобі порогів, не буду й тепер (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 16); А чи так багато глузду в тому, що вона ось поїде оббивати пороги в медичний? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 176); Ходити, клянчити, оббивати пороги не в характері Максима (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 132); б) часто бувати у кого-небудь. Перед людьми вона [Параска] не нахвалиться ним [Василем]: — Панич буде.., — одкривалася вона перед знайомими жінками, котрі щодня оббивали у неї пороги (Панас Мирний, IV, 1955, 55).<br />
<br />
4. Прибиваючи, покривати поверхню чого-небудь іншим матеріалом. Молодиця шила, на заздрість другим, розкішний очіпок з шматини, якою пани оббивають стільці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 78); Ляля і тьотя Варя витерли його [ящик], оббили сукном та цератою, щоб не просочилася.. волога (Олесь Гончар, IV, 1960, 45); Петру трохи підправив соху, оббив її мідною бляхою (Михайло Чабанівський, Балк. весна, 1960, 367).[http://sum.in.ua/s/Obbyvaty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Qwerd.jpeg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Obivka_dverey_derevyannyh_svoimi_rukami_5.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Obivka_dverey_derevyannyh_svoimi_rukami_5.jpgФайл:Obivka dverey derevyannyh svoimi rukami 5.jpg2014-12-10T09:25:33Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Оббивати2014-12-10T09:24:37Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Оббива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''оббити, обіб’ю, -єш, '''''гл. ''Обивать, обить, сбить, стряхивать, стряхнуть. ''Зіма була і цвіт оббила. ''Мет. 36. ''Пороги оббивати. ''Ном. № 11913. ''Ой не оббивай ранньої роси, нехай обіб’є матінка моя. ''Мет. 245. 2) Бить, побить, отбить. ''За скоки обіб’ю і щоки. ''Ном. № 12479.<br />
[[Категорія:Об]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
ОББИВАТИ, аю, аєш, недок., ОББИТИ, обіб'ю, обіб'єш, док., перех.<br />
<br />
1. Б'ючи по чому-небудь, відокремлювати від нього частини. Муляр з кучі каменю відбирав потрібні йому шматки каміння, тіскою оббивав на ньому гострі кути (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 46);<br />
// чим, об що і без додатка. Очищати ударами, збивати з поверхні чогось які-небудь нашарування. — Та хіба я барюся?.. — виправлявся наймит, оббиваючи мітлу об чобіт (Борис Грінченко, I, 1963, 264); Увесь екіпаж був на ногах.. Оббивали і обрубували кригу на бортах,.. палубах та щоглах (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 12); Вирвав [Глоба] у нього з рук пакунок, швидко кинув його на лаву шлюпки, каблуком оббив гострі черепашки (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 125).<br />
<br />
2. Обтрушувати, обривати ударами (про плоди, листя, квітки і т. ін.). Який же я вийшов звідти сердитий!.. Ішов дорогою, .. з придорожніх будяків квітки оббивав, а далі сів та й плакати став (Марко Вовчок, VI, 1956, 247); Оббивати горіхи;<br />
// Пошкоджуючи, викликати опадання, осипання. — Калино моя, чом ти не цвіла? — Зима люта та й цвіт оббила, Тим я не цвіла! (Українські народні ліричні пісні, 1958, 184); Легенький морозець оббива лист з дерева (Панас Мирний, IV, 1955, 179);<br />
// Вилущувати ударами, вимолочувати зернята, насіння (з стручків, колосків і т. ін.). Вона постелила ковдру, взяла від печі сухий сніп бобу, поклала й почала оббивати стручки (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 115).<br />
<br />
3. Пошкоджувати ударами поверхню або краї чого-небудь. Дощі осінні, завірюхи оббивали її [хату] і ніхто не мазав ран (Андрій Головко, II, 1957, 92);<br />
// Ранити ударами або зачіпаючи об що-небудь тверде (про людське тіло). Турки.. По три рази в одно місто [місце] бідного невільника затинали, до костей козацькеє тіло молодецькеє оббивали (Думи та історичні пісні, 1941, 82); Темар, оббиваючи собі пальці, швидко лагодив мотор (Микола Трублаїні, I, 1955, 184);<br />
// перев. док., кому, рідко. Дуже побити; набити. — Та цитьте, чортові сороки! — Юпитер грізно закричав: — Обом вам обіб'ю я щоки (Іван Котляревський, I, 1952, 249).<br />
♦ Оббивати (оббити) пороги кому і без додатка: а) довго, безперервно ходити куди-небудь у якійсь справі; набридати кому-небудь певними проханнями. — Не бійся, брате, не оббивала я до цього тобі порогів, не буду й тепер (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 16); А чи так багато глузду в тому, що вона ось поїде оббивати пороги в медичний? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 176); Ходити, клянчити, оббивати пороги не в характері Максима (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 132); б) часто бувати у кого-небудь. Перед людьми вона [Параска] не нахвалиться ним [Василем]: — Панич буде.., — одкривалася вона перед знайомими жінками, котрі щодня оббивали у неї пороги (Панас Мирний, IV, 1955, 55).<br />
<br />
4. Прибиваючи, покривати поверхню чого-небудь іншим матеріалом. Молодиця шила, на заздрість другим, розкішний очіпок з шматини, якою пани оббивають стільці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 78); Ляля і тьотя Варя витерли його [ящик], оббили сукном та цератою, щоб не просочилася.. волога (Олесь Гончар, IV, 1960, 45); Петру трохи підправив соху, оббив її мідною бляхою (Михайло Чабанівський, Балк. весна, 1960, 367).[http://sum.in.ua/s/Obbyvaty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Qwerd.jpeg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Qwerd.jpegФайл:Qwerd.jpeg2014-12-10T09:24:08Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Оббивати2014-12-10T09:23:01Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Оббива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''оббити, обіб’ю, -єш, '''''гл. ''Обивать, обить, сбить, стряхивать, стряхнуть. ''Зіма була і цвіт оббила. ''Мет. 36. ''Пороги оббивати. ''Ном. № 11913. ''Ой не оббивай ранньої роси, нехай обіб’є матінка моя. ''Мет. 245. 2) Бить, побить, отбить. ''За скоки обіб’ю і щоки. ''Ном. № 12479.<br />
[[Категорія:Об]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
ОББИВАТИ, аю, аєш, недок., ОББИТИ, обіб'ю, обіб'єш, док., перех.<br />
<br />
1. Б'ючи по чому-небудь, відокремлювати від нього частини. Муляр з кучі каменю відбирав потрібні йому шматки каміння, тіскою оббивав на ньому гострі кути (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 46);<br />
// чим, об що і без додатка. Очищати ударами, збивати з поверхні чогось які-небудь нашарування. — Та хіба я барюся?.. — виправлявся наймит, оббиваючи мітлу об чобіт (Борис Грінченко, I, 1963, 264); Увесь екіпаж був на ногах.. Оббивали і обрубували кригу на бортах,.. палубах та щоглах (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 12); Вирвав [Глоба] у нього з рук пакунок, швидко кинув його на лаву шлюпки, каблуком оббив гострі черепашки (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 125).<br />
<br />
2. Обтрушувати, обривати ударами (про плоди, листя, квітки і т. ін.). Який же я вийшов звідти сердитий!.. Ішов дорогою, .. з придорожніх будяків квітки оббивав, а далі сів та й плакати став (Марко Вовчок, VI, 1956, 247); Оббивати горіхи;<br />
// Пошкоджуючи, викликати опадання, осипання. — Калино моя, чом ти не цвіла? — Зима люта та й цвіт оббила, Тим я не цвіла! (Українські народні ліричні пісні, 1958, 184); Легенький морозець оббива лист з дерева (Панас Мирний, IV, 1955, 179);<br />
// Вилущувати ударами, вимолочувати зернята, насіння (з стручків, колосків і т. ін.). Вона постелила ковдру, взяла від печі сухий сніп бобу, поклала й почала оббивати стручки (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 115).<br />
<br />
3. Пошкоджувати ударами поверхню або краї чого-небудь. Дощі осінні, завірюхи оббивали її [хату] і ніхто не мазав ран (Андрій Головко, II, 1957, 92);<br />
// Ранити ударами або зачіпаючи об що-небудь тверде (про людське тіло). Турки.. По три рази в одно місто [місце] бідного невільника затинали, до костей козацькеє тіло молодецькеє оббивали (Думи та історичні пісні, 1941, 82); Темар, оббиваючи собі пальці, швидко лагодив мотор (Микола Трублаїні, I, 1955, 184);<br />
// перев. док., кому, рідко. Дуже побити; набити. — Та цитьте, чортові сороки! — Юпитер грізно закричав: — Обом вам обіб'ю я щоки (Іван Котляревський, I, 1952, 249).<br />
♦ Оббивати (оббити) пороги кому і без додатка: а) довго, безперервно ходити куди-небудь у якійсь справі; набридати кому-небудь певними проханнями. — Не бійся, брате, не оббивала я до цього тобі порогів, не буду й тепер (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 16); А чи так багато глузду в тому, що вона ось поїде оббивати пороги в медичний? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 176); Ходити, клянчити, оббивати пороги не в характері Максима (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 132); б) часто бувати у кого-небудь. Перед людьми вона [Параска] не нахвалиться ним [Василем]: — Панич буде.., — одкривалася вона перед знайомими жінками, котрі щодня оббивали у неї пороги (Панас Мирний, IV, 1955, 55).<br />
<br />
4. Прибиваючи, покривати поверхню чого-небудь іншим матеріалом. Молодиця шила, на заздрість другим, розкішний очіпок з шматини, якою пани оббивають стільці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 78); Ляля і тьотя Варя витерли його [ящик], оббили сукном та цератою, щоб не просочилася.. волога (Олесь Гончар, IV, 1960, 45); Петру трохи підправив соху, оббив її мідною бляхою (Михайло Чабанівський, Балк. весна, 1960, 367).[http://sum.in.ua/s/Obbyvaty академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Оббивати2014-12-10T09:21:50Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>'''Оббива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''оббити, обіб’ю, -єш, '''''гл. ''Обивать, обить, сбить, стряхивать, стряхнуть. ''Зіма була і цвіт оббила. ''Мет. 36. ''Пороги оббивати. ''Ном. № 11913. ''Ой не оббивай ранньої роси, нехай обіб’є матінка моя. ''Мет. 245. 2) Бить, побить, отбить. ''За скоки обіб’ю і щоки. ''Ном. № 12479.<br />
[[Категорія:Об]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D1%8CМазь2014-12-10T09:13:33Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Мазь.jpg|200px|міні|[[Файл:мазь.jpg|200px|]]]]<br />
'''Мазь, -зі, '''''ж. ''Смазочный матеріалъ, мазь (преимущ. колесная). ''І я вмію ворожити, коли язик на мазі. ''Подольск. г. '''Колеса на мазі, — не на мазі'''. Колеса подмазанныя, не подмазанныя. Чуб. VII. 576. <br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
МАЗЬ, і, жін.<br />
<br />
1. Масляниста суміш жирів з лікарськими речовинами для втирання в шкіру, змазування її. — Вони нас ніколи не забували... — Авжеж... чи порошку там, чи мазі якої... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 391); Геник вимив Іванові ноги, приклав до ран якоїсь цілющої мазі і забинтував (Петро Колесник, Терен.., 1959, 379).<br />
<br />
2. Густа жирна речовина для змащування чогось. Звивається, як муха в мазі (Номис, 1864, № 10993); Ропу варили у великих кітлах, домішували до неї висівків та ометиці і робили мазь до возів (Іван Франко, VIII, 1952, 349); Мазі добре прилипають і утримуються на поверхнях, що труться, витримують велику вагу при високих температурах і малих швидкостях (Слюсарна справа, 1957, 316).<br />
♦ Діло (справа і т. ін.) на мазі — справа йде добре, успішно. — От воно тепер, панове, се діло й на мазі, — .. закінчив своє оповідання голий козак (Данило Мордовець, I, 1958, 137); — Здоров будь, Григорію Івановичу! — відповів Олександр Столяров, міцно тиснучи руку Котовському. — Страйк на мазі, тільки ж потрібна твоя допомога (Юрій Смолич, V, 1959, 217).[http://sum.in.ua/s/mazj академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Qwe.jpeg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:69242370_maz.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sdfgfsdf.jpeg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
Мазь (лат. Unguentum) — м'яка лікарська форма для зовнішнього застосування.<br />
<br />
Мазь складається з лікарської речовини і т.зв. лікарської основи (вазеліну, ланоліну, нафталану тощо).<br />
<br />
Кількість порошкуватих лікарських речовин у мазі не перевищує 25% маси основи.<br />
<br />
Мазі мають не тільки місцеву, а загальну дію на організм.<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[мазь.jpg|200px]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sdfgfsdf.jpegФайл:Sdfgfsdf.jpeg2014-12-10T09:13:10Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D1%8CМазь2014-12-10T09:11:58Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Мазь.jpg|200px|міні|[[Файл:мазь.jpg|200px|]]]]<br />
'''Мазь, -зі, '''''ж. ''Смазочный матеріалъ, мазь (преимущ. колесная). ''І я вмію ворожити, коли язик на мазі. ''Подольск. г. '''Колеса на мазі, — не на мазі'''. Колеса подмазанныя, не подмазанныя. Чуб. VII. 576. <br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
МАЗЬ, і, жін.<br />
<br />
1. Масляниста суміш жирів з лікарськими речовинами для втирання в шкіру, змазування її. — Вони нас ніколи не забували... — Авжеж... чи порошку там, чи мазі якої... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 391); Геник вимив Іванові ноги, приклав до ран якоїсь цілющої мазі і забинтував (Петро Колесник, Терен.., 1959, 379).<br />
<br />
2. Густа жирна речовина для змащування чогось. Звивається, як муха в мазі (Номис, 1864, № 10993); Ропу варили у великих кітлах, домішували до неї висівків та ометиці і робили мазь до возів (Іван Франко, VIII, 1952, 349); Мазі добре прилипають і утримуються на поверхнях, що труться, витримують велику вагу при високих температурах і малих швидкостях (Слюсарна справа, 1957, 316).<br />
♦ Діло (справа і т. ін.) на мазі — справа йде добре, успішно. — От воно тепер, панове, се діло й на мазі, — .. закінчив своє оповідання голий козак (Данило Мордовець, I, 1958, 137); — Здоров будь, Григорію Івановичу! — відповів Олександр Столяров, міцно тиснучи руку Котовському. — Страйк на мазі, тільки ж потрібна твоя допомога (Юрій Смолич, V, 1959, 217).[http://sum.in.ua/s/mazj академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Qwe.jpeg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:69242370_maz.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
Мазь (лат. Unguentum) — м'яка лікарська форма для зовнішнього застосування.<br />
<br />
Мазь складається з лікарської речовини і т.зв. лікарської основи (вазеліну, ланоліну, нафталану тощо).<br />
<br />
Кількість порошкуватих лікарських речовин у мазі не перевищує 25% маси основи.<br />
<br />
Мазі мають не тільки місцеву, а загальну дію на організм.<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[мазь.jpg|200px]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:69242370_maz.jpgФайл:69242370 maz.jpg2014-12-10T09:11:35Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D1%8CМазь2014-12-10T09:10:57Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Мазь.jpg|200px|міні|[[Файл:мазь.jpg|200px|]]]]<br />
'''Мазь, -зі, '''''ж. ''Смазочный матеріалъ, мазь (преимущ. колесная). ''І я вмію ворожити, коли язик на мазі. ''Подольск. г. '''Колеса на мазі, — не на мазі'''. Колеса подмазанныя, не подмазанныя. Чуб. VII. 576. <br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
МАЗЬ, і, жін.<br />
<br />
1. Масляниста суміш жирів з лікарськими речовинами для втирання в шкіру, змазування її. — Вони нас ніколи не забували... — Авжеж... чи порошку там, чи мазі якої... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 391); Геник вимив Іванові ноги, приклав до ран якоїсь цілющої мазі і забинтував (Петро Колесник, Терен.., 1959, 379).<br />
<br />
2. Густа жирна речовина для змащування чогось. Звивається, як муха в мазі (Номис, 1864, № 10993); Ропу варили у великих кітлах, домішували до неї висівків та ометиці і робили мазь до возів (Іван Франко, VIII, 1952, 349); Мазі добре прилипають і утримуються на поверхнях, що труться, витримують велику вагу при високих температурах і малих швидкостях (Слюсарна справа, 1957, 316).<br />
♦ Діло (справа і т. ін.) на мазі — справа йде добре, успішно. — От воно тепер, панове, се діло й на мазі, — .. закінчив своє оповідання голий козак (Данило Мордовець, I, 1958, 137); — Здоров будь, Григорію Івановичу! — відповів Олександр Столяров, міцно тиснучи руку Котовському. — Страйк на мазі, тільки ж потрібна твоя допомога (Юрій Смолич, V, 1959, 217).[http://sum.in.ua/s/mazj академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Qwe.jpeg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
Мазь (лат. Unguentum) — м'яка лікарська форма для зовнішнього застосування.<br />
<br />
Мазь складається з лікарської речовини і т.зв. лікарської основи (вазеліну, ланоліну, нафталану тощо).<br />
<br />
Кількість порошкуватих лікарських речовин у мазі не перевищує 25% маси основи.<br />
<br />
Мазі мають не тільки місцеву, а загальну дію на організм.<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[мазь.jpg|200px]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Qwe.jpegФайл:Qwe.jpeg2014-12-10T09:10:32Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div></div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D1%8CМазь2014-12-10T09:08:20Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Мазь.jpg|200px|міні|[[Файл:мазь.jpg|200px|]]]]<br />
'''Мазь, -зі, '''''ж. ''Смазочный матеріалъ, мазь (преимущ. колесная). ''І я вмію ворожити, коли язик на мазі. ''Подольск. г. '''Колеса на мазі, — не на мазі'''. Колеса подмазанныя, не подмазанныя. Чуб. VII. 576. <br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
МАЗЬ, і, жін.<br />
<br />
1. Масляниста суміш жирів з лікарськими речовинами для втирання в шкіру, змазування її. — Вони нас ніколи не забували... — Авжеж... чи порошку там, чи мазі якої... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 391); Геник вимив Іванові ноги, приклав до ран якоїсь цілющої мазі і забинтував (Петро Колесник, Терен.., 1959, 379).<br />
<br />
2. Густа жирна речовина для змащування чогось. Звивається, як муха в мазі (Номис, 1864, № 10993); Ропу варили у великих кітлах, домішували до неї висівків та ометиці і робили мазь до возів (Іван Франко, VIII, 1952, 349); Мазі добре прилипають і утримуються на поверхнях, що труться, витримують велику вагу при високих температурах і малих швидкостях (Слюсарна справа, 1957, 316).<br />
♦ Діло (справа і т. ін.) на мазі — справа йде добре, успішно. — От воно тепер, панове, се діло й на мазі, — .. закінчив своє оповідання голий козак (Данило Мордовець, I, 1958, 137); — Здоров будь, Григорію Івановичу! — відповів Олександр Столяров, міцно тиснучи руку Котовському. — Страйк на мазі, тільки ж потрібна твоя допомога (Юрій Смолич, V, 1959, 217).[http://sum.in.ua/s/mazj академічний тлумачний словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
Мазь (лат. Unguentum) — м'яка лікарська форма для зовнішнього застосування.<br />
<br />
Мазь складається з лікарської речовини і т.зв. лікарської основи (вазеліну, ланоліну, нафталану тощо).<br />
<br />
Кількість порошкуватих лікарських речовин у мазі не перевищує 25% маси основи.<br />
<br />
Мазі мають не тільки місцеву, а загальну дію на організм.<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[мазь.jpg|200px]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D1%8CМазь2014-12-10T09:06:33Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Мазь.jpg|200px|міні|[[Файл:мазь.jpg|200px|]]]]<br />
'''Мазь, -зі, '''''ж. ''Смазочный матеріалъ, мазь (преимущ. колесная). ''І я вмію ворожити, коли язик на мазі. ''Подольск. г. '''Колеса на мазі, — не на мазі'''. Колеса подмазанныя, не подмазанныя. Чуб. VII. 576. <br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
Мазь (лат. Unguentum) — м'яка лікарська форма для зовнішнього застосування.<br />
<br />
Мазь складається з лікарської речовини і т.зв. лікарської основи (вазеліну, ланоліну, нафталану тощо).<br />
<br />
Кількість порошкуватих лікарських речовин у мазі не перевищує 25% маси основи.<br />
<br />
Мазі мають не тільки місцеву, а загальну дію на організм.<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[мазь.jpg|200px]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D1%8CМазь2014-12-10T09:05:49Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Мазь.jpg|200px|міні|[[Файл:мазь.jpg|200px|]]]]<br />
'''Мазь, -зі, '''''ж. ''Смазочный матеріалъ, мазь (преимущ. колесная). ''І я вмію ворожити, коли язик на мазі. ''Подольск. г. '''Колеса на мазі, — не на мазі'''. Колеса подмазанныя, не подмазанныя. Чуб. VII. 576. <br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=інститут суспільства} <br />
<br />
Мазь (лат. Unguentum) — м'яка лікарська форма для зовнішнього застосування.<br />
<br />
Мазь складається з лікарської речовини і т.зв. лікарської основи (вазеліну, ланоліну, нафталану тощо).<br />
<br />
Кількість порошкуватих лікарських речовин у мазі не перевищує 25% маси основи.<br />
<br />
Мазі мають не тільки місцеву, а загальну дію на організм.<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[мазь.jpg|200px]]</div>Костянтинhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8CКавунець2014-12-10T09:01:06Z<p>Костянтин: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Rfdeytwm.jpg|міні|Rfdeytwm.jpg]]<br />
'''Кавуне́ць, -нця́, каву́ник, -ка, '''''м. ''Ул. отъ '''кавун. '''<br />
[[Категорія:Ка]]<br />
''<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
КАВУНЕ́ЦЬ, нця, чол. Зменш.-пестл. до кавун. Де-не-де лежать на зів'ялому огудинні маленькі порепані кавунці (Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 21); Спеціально для них [поранених] тримає [Оленчук] під сидінням у запасі кілька кавунців, щоб, коли вже зовсім спека задушує, промочить бідолахам спраглі попечені губи (Олесь Гончар, II, 1959, 121).[http://sum.in.ua/s/kavunecj Академічний тлумачній словник]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ZgzJ2Cfp1HU.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Poleznie-svojstva-arbuzov-300x3002.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:65464654.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]<br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/kavunecj Словник української мови]''<br />
Пестливе значення слова "Кавун".<br />
баштанна культура родини гарбузових, з якої древні українці в 12 столітті робили каву (початково сорт легкого вина).<br />
<br />
Вирощується в районах з великим сонячним випромінюванням. В Україні традиційним центром виробництва баштанних культур є Херсонська область, де щорічно збирається понад 50% урожаю кавунів у державі.<br />
<br />
Поширення і екологія<br />
<br />
Батьківщиною кавуна є Південна Африка (Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР: Капська провінція, Вільна держава, Гаутенг, Квазулу-Натал, Лімпопо, Мпумаланга, Північно-Західна провінція, Північна Капська провінція), де він досі зустрічається в дикому вигляді.<br />
<br />
Уже в Стародавньому Єгипті люди знали і обробляли цю культуру. Кавун часто поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі в їх потойбічному існуванні. У Західну Європу кавуни були завезені в епоху хрестових походів. На територію Росії кавуни були завезені татарами в XIII–XIV століттях і спочатку культивувалися на Нижній Волзі. Найбільше культивується в Китаї, далі з помітним відставанням слідують Єгипет, а також США та Мексика.<br />
<br />
В Україні основні обсяги кавуна вирощують на Херсонщині та в сусідніх південних областях; тут кавун вільно дозріває на богарних землях частково на зрошенні, досягаючи при цьому чудових смакових якостей. У середніх чорноземних областях в грунті кавун іноді не дозріває, так само як і в більш північних місцевостях, тому культура на полях замінюється виведенням його в парниках. Для баштанної культури вважається за краще цілинний супіщаний чорнозем, на якому плоди виходять більші, ніж на суглинистому. Дозрівання ранніх сортів — у другій половині червня, пізніх — до жовтня.<br />
Ботанічний опис<br />
Квітка кавуна<br />
<br />
Стебла тонкі, гнучкі, повзучі або кучеряві, звичайно округло-п'ятигранні, довжиною до 4 м і більше, розгалужені. Молоді частини стебла густо опушені м'якими відстовбурченими волосками.<br />
<br />
Листя на довгих черешках, чергові, волосисті, грубуваті, в контурі трикутно-яйцевидні, при основі серцеподібні, довжиною від 8-10 до 20-22 см і шириною від 5-10 до 15-18 см, з обох сторін жорстко шорсткі, глибоко трироздільна, частки їх перисто-роздільні або двічі перисто-роздільні, з подовженою на верхівці, гострої середньою часткою, бічні частки зазвичай закруглені, іноді листя цільні, більш-менш лопатеві. Квітки одностатеві, з пріцветнічкамі лодочкообразной форми. Тичинкові квітки поодинокі, діаметром 2-2,5 см, на волохатому квітконосі; квітколоже широко дзвоноподібне, пухнасте; чашолистки вузько ланцетні до шіловідно-ниткоподібних; віночок зовні зеленіючий і волохатий, широко лійчастого, частки його довгасто-яйцеподібні або овальні; тичинок п'ять, з них чотири попарно зрощені, а одна вільна. Маточкові квітки поодинокі, трохи крупніше чоловічих; зав'язь більш-менш опушена; стовпчик тонкий, довжиною близько 5 мм; рильце пятілопастние, зеленувате.<br />
<br />
Насіння плоскі, часто облямовані, різноманітно забарвлені, з рубчиком. М'якоть рожева або червона, дуже соковита і солодка, але є сорти з білувато-жовтою м'якоттю.<br />
<br />
Цвіте в літні місяці. Тип плоду<br />
<br />
тиквіна.<br />
<br />
Плоди дозрівають в серпні-вересні.<br />
Хімічний склад<br />
<br />
Плодова м'якоть кавуна містить від 5,5 до 13% легкозасвоюваних цукрів (глюкоза, фруктоза і сахароза). До моменту дозрівання переважають глюкоза і фруктоза, сахароза накопичується в процесі зберігання кавуна. У м'якоті містяться пектинові речовини — 0,68%, білки — 0,7%; кальцій — 14 мг/%, магній — 224 мг/%, натрій — 16 мг/%, калій — 64 мг/%, фосфор — 7 мг/%, залізо в органічній формі — 1 мг/%; вітаміни — тіамін, рибофлавін, ніацин, фолієва кислота, каротин — 0,1-0,7 мг/%, аскорбінова кислота — 0,7-20 мг/%, лужні речовини. У 100 грамах їстівної частини плоду міститься 38 калорій.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Файл:Кавунець.jpg|200px]]</div>Костянтин