Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Гноття

2013-12-17T12:52:54Z

Коминар:

'''Гноття, -тя, '''''с. ''Отрепье. ''Де вже думати про одежину!... Все позношувала! Саме гноття та рем’я висіло. ''Мир. ХРВ. 25.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/9618-ghnottja.html" title="ГНОТТЯ. Словник української мови Б.Грінченка.">ГНОТТЯ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
[[Категорія:Гн]]

'''Гноття''' ГНОТТЯ -я, с., діал. Дрантя, лахміття. Бо є ось воно — ошмаття існування! Це гпоття прагнень, спогадів, бажань. (ЧТ:106).
[<a href="http://slovopedia.org.ua/27/53395/177.html">ГНОТТЯ</a>]

'''Гноття''' я, сер., діал. Дрантя, лахміття. Що, дівуючи, придбала Мотря, то все позношувала: саме гноття та рам'я висіло... Мирний, II, 1954, 46); Після місячного невпинного походу з боями на плечах бійців висіло саме гноття від сорочок (Петро Панч, В дорозі. 1959, 59).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 98.
[http://sum.in.ua/s/gnottja]

Синонiмі до слова ҐНОТТЯ :дрантя, лахміття, лахи, лахмани, рам'я, обр. сама тобі дірка.

'''лохмотья''' рубище, отрепье, отрепья; (рваные, изношенные вещи) тряпьё, старьё
[http://o-db.ru/ru/dictionary/ukrainian_russian/lahmittya.html]

Ґлямати

2013-12-17T12:48:35Z

Коминар:

'''Ґлямати, -маю, -єш, '''''гл. ''Съ трудомъ ѣсть. ''Василь заклався з Гарасимом, шо ззість 15 булок.... Ззіз шось три, взяв четверту та так ґлямає, шо неначе вмірати збірається. ''Брацл. у.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11217-gljamaty.html" title="ҐЛЯМАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐЛЯМАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
[[Категорія:Ґл]]

ЛАМАТИ, аю, аєш, недок.

1. перех. Згинаючи або б'ючи з силою, відділяти частини чого-небудь або розділяти щось на частини. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе (Тарас Шевченко, I, 1951, 153); Надвечір скресає річка й ламає кригу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 259); Раніше, ніж починати снідання, старійшина ламав хліб, брав частку від страв і кидав це у вогнище, бо, як вірили, під ним жили душі пращурів (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 10);
// Видобувати або розробляти, розламуючи що-небудь певним знаряддям. І світа божого не бачать, не знають, Під землею камень [камінь] ламають (Тарас Шевченко, I, 1951, 285); Життя — важкий подвиг.. Працюй до знемоги незмінним борцем, Конай та одужуй, покою не май, Шляхи вік прокладуй та гори ламай (Павло Грабовський, I, 1959, 314);
// Відокремлювати листя або плоди від стовбура. Вони страхались, щоб часом хто не вгледів, як вони ламали чужу калину (Нечуй-Левицький, II, 1956, 173); Вони різали соняшник, ламали кукурудзу, орали на зяб (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 46).
Ламати руки (пальці) — про жест, який є виявом сильного горя, страждання, хвилювання і т. ін. [Козак:] Білих ручок не ламай, Карих очей не стирай, Мене з війни із славою К собі дожидай! (Марко Кропивницький, V, 1959, 274); Ламаю пальці я з тонким нервовим хрустом, ходжу з кутка в куток у тиші голубій (Володимир Сосюра, II, 1958, 122).

2. перех. Робити непридатним; руйнувати, псувати ударами. Він бив машину що було сили, помагав правою лівій руці, крутив головки гайкам і ламав все, що вдавалось зламати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 91); — А навіщо вам вибої? — А щоб колеса ламати! (Остап Вишня, I, 1956, 370);
// Робити вільним вхід, прохід, доступ куди-небудь у щось, руйнуючи перепону. — Не пускають нас, — ламай двері, бий вікна. Усе трощи (Панас Мирний, IV, 1955, 185); [Будівничий:] Ламайте, хлопці, стіну, щоб видніше. (Робітники ломами й сокирами ламають стіну, вона незабаром падає. Одкривається вид на шкляну гору) (Леся Українка, II, 1951, 204);
// Різкими рухами розділяти на частини, порушувати єдність чого-небудь; розривати. Земле, моя всеплодющая мати,.. Сили рукам дай, щоб пута ламати (Іван Франко, X, 1954, 12);
// військ. Руйнуючи, псуючи, переборювати опір (звичайно про наступ на ворога). [Благонравов:] Командуючий армією Огнєв залишає заслон, а сам з наданою йому групою кінноти Колоса ламає ворожу оборону (Олександр Корнійчук, II, 1955, 20).

3. перех., перен. Рішуче відкидати що-небудь традиційне, усталене; руйнувати, знищувати ..бути революціонером — значить ламати все шкідливе, віджиле найрішучіше, найнещадніше (Ленін, 25, 1951, 300); В труді ми йдем од бою і до бою, тьму перешкод ламаєм недарма (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 293);
// Рішуче міняти (характер, звички). Нашу славну п'ятирічку закінчити щоб раніш, треба нам ламати звичку, почувати молодіш (Павло Тичина, II, 1957, 211); Лише один довгобровий Яків Данько.. не захотів ламати свого баришницького норову (Михайло Стельмах, II, 1962, 11);
// Руйнувати, змінювати на гірше (життя, кар'єру і т. ін.). Шевченко давав широкі узагальнення, викривав розбещеність світської черні, що ламала й калічила душу людини (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 106);
// Порушувати щось, не дотримуватися чого-небудь. [Корж:] У нас єсть закон дідівський — не ми його поставляли, не нам і ламать його (Степан Васильченко, III, 1960, 56); — Я для чогось побився об заклад з парубками, що притягну з лісу деревину. Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 494).

4. перех., перен. Умовляти кого-небудь діяти певним чином. Старости робили своє діло: вони умовляли, уговорювали, підводили, підбивали, ламали стару Сикліту [Секлету] Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 36).

5. перех., перен. Порушувати звичайний вигляд, звичайні контури. Мала Целінка морщила брівки, ламала губки і з загніваним личком кричала (Іван Франко, II, 1950, 321); Повні, червоні уста [дівчини] щоразу ламала вибачлива усмішка (Натан Рибак, Час, 1960, 39).

6. перех. і неперех., перен. Викликати хворобливе відчуття ломоти. Ніч бійців не приборкала сном, Хоч і втома важуча ламала (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 135);
// безос., що або кому, в чому. Ох-ох-ох! Усе мені ламає, усе болить, чи на негоду, чи що (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 91); Вечірні випари пронизували косарів, ламало в суглобах... (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 201).
♦ Голову ламати див. голова; Ламати комедію — те саме, що Грати комедію (див. грати 2). До столу вихилясом вийшов Тихін Фіялко. Він щулився у своїй перешитій з солдатської шинелі кацавейці і від хвилювання трохи збивався: — Комедію ти ламаєш, Трохиме (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 91); Ламати лід див. лід; Ламати списи: а) (заст.) змагатися в киданні списів на рицарських турнірах; б) (за що, навколо чого) пристрасно боротися за кого-, що-небудь, відстоювати щось. Перше, ніж податись у Шаплик, Сагайдак пішов подивитись на колоди. Може, вони й не варті того, щоб за них ламати списи (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 291); Почали виступати по одному. Головним чином ламали списи навколо конкретних кандидатур (Іван Микитенко, II, 1957, 526); Ламати хребта — важко працювати, надриватися на роботі. — Послала до нього [куркуля] сина. Ламав там хребта, аж поки почалась колективізація (Олесь Гончар, І, 1954, 473); Ламати ціну за що — оцінювати що-небудь надто дорого, набагато вище його вартості. Зараз він.. скаже, що я шкуродер, бо ламаю таку безбожну ціну за пустякову роботу (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 112); Ламати шапку (бриль) перед ким — улесливо, догідливо кланятися, вітаючи кого-небудь (звичайно знявши головний убір). Всяк бриль лама перед старим [владикою] (Павло Грабовський, I, 1959, 249); Ні перед ким не ламав шапки Кифір Авдюк (Володимир Бабляк, Впшн. сад, 1960, 144); Ламати язик чим — про вимову важких, незрозумілих слів. Нащо б, здавалося, тріпати мозок, ламати язик такою маловідомою в світі мовою? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 34).

[Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 441.]
[[Файл:Images.jpg|міні]]
[[Файл:Images (1).jpg|міні]]

Файл:Images (1).jpg

2013-12-17T12:48:18Z

Коминар: Коминар завантажив нову версію «Файл:Images (1).jpg»

Файл:Images.jpg

2013-12-17T12:47:42Z

Коминар: Коминар завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»

Ґльоґ

2013-12-17T12:44:44Z

Коминар:

[[Категорія:Ґл]]
'''Ґльоґ'''-ґа, м. = Ґлеґ. Ном. № 12571.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11208-glog.html" title="ҐЛЬОҐ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐЛЬОҐ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

'''Ґльоґ''' (швед. glögg, фін. glögi) — гарячий напій з червоного вина з додаванням прянощів, поширений в період Різдва у Швеції, Фінляндії та Естонії (колишні терени Шведської імперії.
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D2%91]

== '''Історія''' ==
Напій з'явився у Швеції (та Фінляндії) в період пізнього Середньовіччя, коли в вино низької якості почали додавати корицю, кардамон, гвоздику і апельсинові скориночки. Згідно з переказами, шведський герцог Юхан III в різдвяний вечір 1562 р. привіз в м. Або свою дружину, польську принцесу Катерину Ягеллонську, яка щоби зігрітися пила гаряче червоне вино з корицею.
У XVI-XVII століттях вино приправлене медом і прянощами підігрівали і використовували як зігріваючий напій в холодну пору року. Первісна назва напою була «хіппокрас», а найменування «ґльоґ» даний напій отримав у Швеції в кінці XVIII століття.
У середині XIX століття ціна на цукор стала доступною і для простого народу у зв'язку з чим мед в приготуванні ґльоґу був замінений на цукор. У новій технології вино, змішане з прянощами, нагрівали в спеціальному казані, над яким в ситі поміщали цукрову «голову», поливаючи її невеликою кількістю горілки. Під впливом тепла цукор прогрівався, танув і стікав у напій. Технологію приготування напою виражає слово швед. glödga e gthtrkfls - «розжарювати», «відпалювати». У результаті чого виходило «гаряче вино» швед. glödgat vin.
З 1933 р. у Фінляндії, в магазинах «Alko» став продаватися готовий ґльоґ.

== '''Приготування''' ==

У Швеції в якості основи для приготування ґльоґу використовується червоне вино, в яке для кріпості додається мадера або горілка. Крім того, додається гвоздика, подрібнений кардамон, кориця, імбир і кірочки цитрусових. У XX столітті в ґльоґ стали додавати очищений мигдаль та родзинки. До напою рекомендується подавати пряне печиво піпаркаккуя (Піпаркукас) і сир із зеленою цвіллю, а у День святої Люсії - традиційні шведські солодкі булочки з шафраном «Луссекатт». У готовий напій іноді додають чай, ром і лимонну цедру, отримуючи в результаті пунш з червоного вина. Замість червоного вина іноді використовується біле вино, сидр і яблучний сік, в результаті чого отримують ґльоґ золотистого кольору. В якості основи для безалкогольного ґльоґу підходить брусничний або чорносмородиновий сік.

== '''Ілюстрації''' ==

[[Файл:03 shutterstock 88521172.jpg|міні]]

Файл:Helenawahlman-glc3b6ggandgingerbread-68.jpg
[[Файл:800px-Glögg kastrull.JPG|міні]]

Файл:800px-Glögg kastrull.JPG

2013-12-17T12:44:28Z

Коминар: Коминар завантажив нову версію «Файл:800px-Glögg kastrull.JPG»

Ґльоґ

2013-12-17T12:42:38Z

Коминар: /* Ілюстрації */

[[Категорія:Ґл]]
'''Ґльоґ'''-ґа, м. = Ґлеґ. Ном. № 12571.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11208-glog.html" title="ҐЛЬОҐ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐЛЬОҐ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

'''Ґльоґ''' (швед. glögg, фін. glögi) — гарячий напій з червоного вина з додаванням прянощів, поширений в період Різдва у Швеції, Фінляндії та Естонії (колишні терени Шведської імперії.

== '''Історія''' ==
Напій з'явився у Швеції (та Фінляндії) в період пізнього Середньовіччя, коли в вино низької якості почали додавати корицю, кардамон, гвоздику і апельсинові скориночки. Згідно з переказами, шведський герцог Юхан III в різдвяний вечір 1562 р. привіз в м. Або свою дружину, польську принцесу Катерину Ягеллонську, яка щоби зігрітися пила гаряче червоне вино з корицею.
У XVI-XVII століттях вино приправлене медом і прянощами підігрівали і використовували як зігріваючий напій в холодну пору року. Первісна назва напою була «хіппокрас», а найменування «ґльоґ» даний напій отримав у Швеції в кінці XVIII століття.
У середині XIX століття ціна на цукор стала доступною і для простого народу у зв'язку з чим мед в приготуванні ґльоґу був замінений на цукор. У новій технології вино, змішане з прянощами, нагрівали в спеціальному казані, над яким в ситі поміщали цукрову «голову», поливаючи її невеликою кількістю горілки. Під впливом тепла цукор прогрівався, танув і стікав у напій. Технологію приготування напою виражає слово швед. glödga e gthtrkfls - «розжарювати», «відпалювати». У результаті чого виходило «гаряче вино» швед. glödgat vin.
З 1933 р. у Фінляндії, в магазинах «Alko» став продаватися готовий ґльоґ.

== '''Приготування''' ==

У Швеції в якості основи для приготування ґльоґу використовується червоне вино, в яке для кріпості додається мадера або горілка. Крім того, додається гвоздика, подрібнений кардамон, кориця, імбир і кірочки цитрусових. У XX столітті в ґльоґ стали додавати очищений мигдаль та родзинки. До напою рекомендується подавати пряне печиво піпаркаккуя (Піпаркукас) і сир із зеленою цвіллю, а у День святої Люсії - традиційні шведські солодкі булочки з шафраном «Луссекатт». У готовий напій іноді додають чай, ром і лимонну цедру, отримуючи в результаті пунш з червоного вина. Замість червоного вина іноді використовується біле вино, сидр і яблучний сік, в результаті чого отримують ґльоґ золотистого кольору. В якості основи для безалкогольного ґльоґу підходить брусничний або чорносмородиновий сік.

== '''Ілюстрації''' ==

[[Файл:03 shutterstock 88521172.jpg|міні]]

Файл:Helenawahlman-glc3b6ggandgingerbread-68.jpg

Ґлузи

2013-12-17T12:41:55Z

Коминар:

'''Ґлузи, ґлузувати = Глузи, глузувати. '''
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11206-gluzy.html" title="ҐЛУЗИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐЛУЗИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
[[Категорія:Ґл]]

'''ГЛУЗИ, ів, мн. (одн. глуз, у, чол.), розм. Те саме, що глузування. Утік Башкиренко від своїх колись таких тихих та покірних одрадян, наслухавшись від них глузу та посміхів (Панас Мирний, IV, 1955, 239); Обличчя у Мишуні було круглясте, .. губи пухкі, і саме вони викликали нестерпні глузи дівчат (Юрій Яновський, I, 1958, 439).
♦ На глузи (глуз) піднімати (підняти, брати, взяти) кого — глузувати, насміхатися з кого-небудь. [Михайло:] Як же то так? Чи ви мене справді морочите, чи на глуз піднімаєте? (Іван Котляревський, II, 1953, 73); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 148); — Ждеш, коли тебе на глузи візьме [Тарапунька]? — хитро підморгнув Колода (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 270)
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 87.
[http://sum.in.ua/s/ghluzy]

Синонiмі до слова ГЛУЗИ:глузування, кпини, кепкування, сил. наруга, посміх, глум.
[<a href="http://slovopedia.org.ua/41/53395/263528.html">ГЛУЗИ</a>]

Ґлеґати

2013-12-17T12:41:04Z

Коминар:

'''Ґлеґати, -ґаю, -єш, '''''гл. '''''= Ґляґати. '''Гол. І. Вступл. 700.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11201-glegaty.html" title="ҐЛЕҐАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐЛЕҐАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
[[Категорія:Ґл]]

'''ҐЛЯҐАТИ''' створоживать молоко
[http://hohlopedia.org.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/glyagaty.8148/]

Ґледжити

2013-12-17T12:34:16Z

Коминар:

'''Ґледжити, -джу, -джиш, '''''гл. '''''= Ґлеґати, ґляґати. '''Гн. II. 8. Гол. І. Вступл. 700.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11202-gledzhyty.html" title="ҐЛЕДЖИТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐЛЕДЖИТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
[[Категорія:Ґл]]

'''Сучавні словники'''
У Галичан слово ґледж називали кисле молоко із шлунку маленького теляти, якого шматочок кидають в напій молока, щоб воно швидше скисло, зсілося, зґледжилося. Цю дію називають ґлеґати або ґледжити молоко.

"Очевидно слово заимствовано из греческого glagos, молоко, слово, употребляемое еще в Илияде Гомера. Это обстоятельство указывает на близкие сношения наших Карпатских горцев с греками в отдаленной древности, когда, по словам Нестора: Словении сели суть по Дунаеви, где есть ныне Угорьска земля и Болгарьска. Там, в соседстве Греции, предки наших Гуцулов, Бойков и Лемков, научились глягати молоко и делать бриндзу."

На Галичені існує навіть місцеве вираз "ґледжіть молоко", що означає додавати "тяг" для сквашування молока на сир. Сквашуватися речовиною в сушеному яловичих шлунку виступає пепсин.
[[Файл:B5883e6385ca0660e7cc3f98fb44d55b.jpg|міні]]
[[Файл:P 28226 1 gallerybig.jpg|міні]]

Ґіцкатися

2013-12-17T12:33:16Z

Коминар:

'''Ґіцкатися, -каюся, -єшся, '''''гл. '''''= Лоскотатися. '''Вх. Уг. 235.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11199-gickatysja.html" title="ҐІЦКАТИСЯ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐІЦКАТИСЯ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
[[Категорія:Ґі]]

'''Сучасні словники'''

ЛОСКОТАТИСЯ, очуся, очешся, недок., розм. Лоскотати один одного. Ось і хлопці.. Підбігають, здоровкаються, щипаються, лоскочуться... (Панас Мирний, І, 1954, 217);
// безос. Про відчуття лоскотного подразнення де-небудь. Очі в неї, голосок — аж в душі лоскочеться... (Павло Тичина, Комунізму далі.., 1961, 44).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 549.
[http://sum.in.ua/p/4/549/1

'''Ґіцкатися''' д. лискотати; (нерви) збуджувати, (самолюбство) тішити, підігрівати.
[http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/loskotaty.11275]

[[Файл:102690605 1.gif|міні]]
[[Файл:1273389126 5.20090505105856..jpg|міні]]
[[Файл:Ticklish2 (1).jpg|міні]]
[[Файл:Lordik bo t'sya loskotu ^ ^.720.mp4|міні]]

Файл:Lordik bo t'sya loskotu ^ ^.720.mp4

2013-12-17T12:32:44Z

Коминар:

Файл:Ticklish2 (1).jpg

2013-12-17T12:31:10Z

Коминар:

Файл:1273389126 5.20090505105856..jpg

2013-12-17T12:30:24Z

Коминар: Коминар завантажив нову версію «Файл:1273389126 5.20090505105856..jpg»

Файл:102690605 1.gif

2013-12-17T12:28:46Z

Коминар: Коминар завантажив нову версію «Файл:102690605 1.gif»

Ґівґач

2013-12-17T12:19:55Z

Коминар:

'''Ґівґач, -ча и ґівґор, -ра, '''''м. ''Пт. Jynx torquilla. Вх. Лем. 407.
[[Категорія:Ґі]]

'''Ґівґач''' Вертишейка / Jynx torquilla / Wryneck
Латинское название: Jynx torquilla
Английское название: Wryneck
Отряд: Дятлообразные (Piciformes)
Семейство: Дятловые (Picidae)
Длина тела: 16 – 17 см
Размах крыльев: 25 – 27 см
Масса тела: 20 – 45 г
Отличительные признаки: окраска оперения, голос, повадки в период размножения, тип питания
Численность в Европе: 353 – 422,5 тысяч пар
Охранный статус:SPEC 3, BERNA 2
Места обитания: средиземноморский вид
[http://www.ebirds.ru/bird/164.htm]
[[Файл:164.jpg|міні]]
[[Файл:164 (1).jpg|міні]]
[[Файл:183373.jpg|міні]]

Файл:183373.jpg

2013-12-17T12:19:32Z

Коминар:

Ґіб

2013-12-17T11:53:27Z

Коминар:

'''Ґіб, -ба, '''''м. ''Пт. сорокопутъ, Lanius. Вх. Лем. 407.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11194-gib.html" title="ҐІБ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐІБ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
[[Категорія:Ґі]]

'''Ґіб''' Сорокопу́д (Lanius) — рід горобцеподібних птахів родини сорокопудових (Laniidae).
Довжина тіла 18 — 35 см, вага 25 — 100 г.
Сорокопуди живляться комахами та іншими безхребетними, також мишовидними гризунами. Корисні.
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B4]
[[Файл:Lanius excubitor 1 (Marek Szczepanek).jpg|міні]]
[[Файл:1504460.jpg|міні]]
[[Файл:Dlinnohvostyj sorokoput - Long-tailed Shrike or Rufous-backed Shrike - Lanius schach.240.mp4|міні]]

Файл:Dlinnohvostyj sorokoput - Long-tailed Shrike or Rufous-backed Shrike - Lanius schach.240.mp4

2013-12-17T11:53:10Z

Коминар:

Файл:1504460.jpg

2013-12-17T11:50:04Z

Коминар:

Ґирґачка

2013-12-17T11:46:02Z

Коминар:

'''Ґирґачка, -ки, '''''ж. '''''= Ґерґавка. '''Гн. II. 166.
[[Категорія:Ґи]]
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11190-gyrgachka.html" title="ҐИРҐАЧКА. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРҐАЧКА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

'''Сучасні словники'''
'''ґирґачка''' -и, ж., зах.Горло (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/36206/%D2%91%D0%B8%D1%80%D2%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0]

'''ґирґачка''' диал.го/рло
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
[http://ukrainian_russian.academic.ru/26149/%D2%91%D0%B8%D1%80%D2%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0]
[[Файл:5ecbbb95818fd0bc97b9c89ea3c70493.jpg|міні]]

Синонимы: гайло, гирло, глотка, горлышко, гортань, зев, зоб, пасть, пролив, рукав, трахея, хайло, храпок.

'''ґирґачка''' Го́рло — часть шеи впереди позвоночного столба. Верхней границей является подъязычная кость, нижней — рукоятка грудины и ключица.

Термин «горло» является общеупотребительным, но не анатомическим. Он отсутствует в списке новейшей анатомической терминологии 1997 года
[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/630895]

Ґирґачка

2013-12-17T11:44:58Z

Коминар:

'''Ґирґачка, -ки, '''''ж. '''''= Ґерґавка. '''Гн. II. 166.
[[Категорія:Ґи]]
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11190-gyrgachka.html" title="ҐИРҐАЧКА. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРҐАЧКА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

'''Сучасні словники'''
'''ґирґачка''' -и, ж., зах.Горло (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/36206/%D2%91%D0%B8%D1%80%D2%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0]

'''ґирґачка'''диал.го/рло
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
[http://ukrainian_russian.academic.ru/26149/%D2%91%D0%B8%D1%80%D2%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0]
[[Файл:5ecbbb95818fd0bc97b9c89ea3c70493.jpg|міні]]

Синонимы: гайло, гирло, глотка, горлышко, гортань, зев, зоб, пасть, пролив, рукав, трахея, хайло, храпок.

'''ґирґачка''' Го́рло — часть шеи впереди позвоночного столба. Верхней границей является подъязычная кость, нижней — рукоятка грудины и ключица.

Термин «горло» является общеупотребительным, но не анатомическим. Он отсутствует в списке новейшей анатомической терминологии 1997 года
[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/630895]

Ґирлиґа

2013-12-17T11:43:06Z

Коминар:

'''Ґирлиґа, -ґи, '''''ж. ''Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. ''Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. ''О. 1862.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11193-gyrlyga.html" title="ҐИРЛИҐА. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРЛИҐА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
[[Категорія:Ґи]]

== Сучасні словники ==

ҐИРЛИҐА, рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім, високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72).

''[http://sum.in.ua/s/gyrlyga Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 62.]''

''[http://sum.in.ua/p/2/181/1]''

'''ґирлиґа'''

палка(пастушья); клюка, посох

''([http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%93%D0%95%D0%A0%D0%9B%D0%AB%D0%93%D0%90/ Словарь Даля])''

|}
C:\Users\1\Desktop\C:\Users\1\Desktop\Ґирлиґа.docx.docx
<div align="right"></div>

==Використані джерела==

1.http://supervoojko.io.ua/s82194/runti_ukraeni_.

'''ҐИРЛИҐА''', рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу
Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276);
Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися
(Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На
голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім,
високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 62.
Іменник, жіночий рід.

Ґирлиґа - ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди ◆ Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем
постать чабана. В руці в нього довга '''ґирлиґа'''.

Проте батька й це не виводить з рівноваги, він стоїть і з суворістю жде належної синової шани, а перед ним його '''ґирлиґа''' з мідною,
рясно розгравійованою брейцарою. Г. Олесь "Ти Літай"

=== Етимологія ===

Від рум. cirlig < молд. кырлиг — гачок (також на гирлизі) < болг. кърлиг — палиця пастуха

==== Синоніми ====

Ціпок,
кий,
палиця,
бук,
патик,
ломака,
дрючок,
ковінька,
костур.

Буква «ґе» в нас замашна —

В хокей гратиме вона!

Ґ — '''ґирлиґа в чабана

Завертати барана.'''

Буква «ґе» на ґанку в Ґандзі

Гульку так набила.

Що відтоді назавжди

З гулькою лишилась.

==== Це цікаво!!! ====

<nowiki>Ґирлиґа (дирлиґа, ґерлиґа, Shepherds Crook) інструмент і символ вівчарства

<nowiki>Ґирлиґа (матеріал з Вікісловника) – довгий ціпок, загнутий на кінці, яким користуються пастухи для ловлі овець за шию або за ноги, а
також старі люди .
« Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа».</nowiki>
Романівські вівці [[http://vivci.kardash.com.ua/gyrlyga.htm]
http://forum.slovnyk.ua/index.php?showtopic=3268 - Форум словник.

[[Файл:7a80573f-6e40-44c4-8f5f-4f1a023fe2dc.jpg|міні]]
[[Файл:German-hand-bent-cane-walking-stick-w-engraved-handle.jpg|міні]]

Файл:German-hand-bent-cane-walking-stick-w-engraved-handle.jpg

2013-12-17T11:42:51Z

Коминар:

Файл:7a80573f-6e40-44c4-8f5f-4f1a023fe2dc.jpg

2013-12-17T11:42:13Z

Коминар:

Ґирлиґа

2013-12-17T11:41:01Z

Коминар:

Ґирланка

2013-12-17T11:32:40Z

Коминар:

'''Ґирланка, -ки, '''''ж. '''''= Горлянка 1. '''Вх. Зн. 13.
[[Категорія:Ґи]]

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11192-gyrlanka.html" title="ҐИРЛАНКА. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРЛАНКА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

'''Сучасні словники'''
'''ґирланка'''-и, ж., зах.Горло (у 1 знач.).
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/36208/%D2%91%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0]

'''ГОРЛО'''(передня частина шиї) зневажл. горлянка, діал. гортанка, гардзявка.
[<a href="http://slovopedia.org.ua/31/53395/27857.html">ГОРЛО</a>]
[[Файл:I.jpg|міні]]

Ґилькотіти

2013-12-17T11:07:22Z

Коминар:

'''Ґилькоті́ти, -чу́, -ти́ш, '''''гл. ''О гусяхъ: кричать. ''Ґилькотять гуси. ''Харьк. г.
[[Категорія:Ґи]]
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11189-gylkotity.html" title="ҐИЛЬКОТІТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИЛЬКОТІТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>

'''КРИЧАТИ''' волати, галасувати, ґвалтувати, горлати, р. желіпати, зіпати, ід. криком кричати, кричати не своїм голосом, кричати, як на пуп <як на живіт>, кричати на все горло, дерти горло; (збуджено) лементувати, репетувати; (вигукувати) гукати; (пронизливо) верещати, вищати; (коротко) гиркати, гарикати, гримати; (гнівно) зикати; (з йойком) зойкати, йойкати; (раз-у-раз) г. галайкати; (люто) ревти; (на кого) сваритися, сварити кого.
[<a href="http://slovopedia.org.ua/41/53402/266871.html">КРИЧАТИ</a>]

'''КРИЧАТИ''' крича́ти (гука́ти) / кри́кнути (гукну́ти) (на) про́бі. Кликати на допомогу. Став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати та за боки хвататись... (Г. Квітка-Основ’яненко); — Мовчки, заложивши руки, сидіти не годиться. Треба пробі гукати (Панас Мирний); Якби хто крикнув на пробі, .. люди вибігли б з хат та кинулись осліп одні на одних (М. Коцюбинський).

хоч ґвалт (про́бі) кричи́. Уживається для вираження надзвичайно скрутного або безвихідного становища, відчаю і т. ін. Часу не вистачає хоч ґвалт кричи (З усн. мови); (Бабуся:) Так її ж тепер до завтра не добудишся, хоч пробі кричи (І. Кочерга); Залишився під кінець самотнім, хоч пробі кричи (І. Сочивець). ма́ло не про́бі кричи́. Маланка мало не пробі кричала, щоб швидше ділили землю (М. Коцюбинський).

хоч кри́ком кричи́. Уживається для вираження надзвичайного або безвихідного становища, відчаю і т. ін. Стіна була гола і гладенька .. Зачепитись не було за що, хоч кричи криком (С. Голованівський); А тут, як назло, хоч криком кричи, усі рани занили, запекли, ніякого терпіння (В. Логвиненко); Одне лише у нас (у клубі) не ладиться — з танцями. Нема кому навчити молодь, хоч криком кричи! (С. Кравченко). хоч кричи́. Зима, морози, а в його топить нічим... Ну, хоч кричи — нічим (А. Тесленко).

хоч ляга́й та (й) помира́й (вмира́й). Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; надто тяжко. — Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник). хоч ляга́й та вмира́й і “про́бі” не кричи́. — Поля в іншого скибка, а в іншого й нічого, випасу нема, ліс дорогий!.. Тоді хоч лягай та вмирай і “пробі” не кричи (М. Коцюбинський). хоч ляж та й вмира́й. — Хоч ляж та й вмирай! — каже ця молодиця, як вони узялися полоти.— .. Ні, ні! — каже Галя,— ви не горюйте! (Марко Вовчок); // Немає сил терпіти, витримувати щось; дуже боляче. Коли міняється погода, то крутить усе тіло Нечипорове, ниють рани. Як застануть бригадира оці болі на полях — хоч лягай та помирай (М. Зарудний); — Ріже мене і пече попід боками.. Так мене мучить, голубчику, що хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник).
[<a href="http://slovopedia.org.ua/49/53402/358380.html">КРИЧАТИ</a>]
[[Файл:Krichaschii-gus-0001909412-preview.jpg|міні]]
[[Файл:Tiho, gusi!.480.mp4|міні]]

Ґилькотіти

2013-12-17T11:01:44Z

Коминар:

Файл:Tiho, gusi!.480.mp4

2013-12-17T11:00:28Z

Коминар:

Гноття

2013-12-14T16:21:36Z

Коминар:

Гніт

2013-12-14T16:13:54Z

Коминар:

'''Гніт, -ту, '''''м. ''1) Прессъ; тяжесть, наваленная съ цѣлью сдавить. ''Сир під гнітом лежить. ''2) Гнетъ, притѣсненіе. ''Весь віковічний гніт, вся ненависть виявлялась тим диким вогнем в його очах. ''Левиц. Пов. 269. 3) Огонь, разведенный на '''припічку''', когда въ печь сажаютъ хлѣбъ. См. '''Гнітити хліб. '''
[[Категорія:Гн]]

'''Гніт''' ГНІТ (утискування когось) гноблення, утиск.
[http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_synonimiv_polyugy/page/gnit.563]

'''Гніт''' 1. род. а. Важкий предмет, що кладеться на що-небудь для постійного тиснення. Щоб огірки не спливали і весь час були в розсолі, на вкладене дно кладуть невеликий гніт, — кусок граніту або мармурової плити (Українські страви. 1957, 408); Бочки і діжки через кожні 5—6 днів обмивають зовні кип'яченою водою, а в діжках, крім того, змивають кружки і гніт (Колгоспник України, 8, 1956, 36); * У порівняннях. Сум найшов на неї несподівано й неначе важким гнітом нагнітив її душу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 295);
// род. у. Тиск, тиснення чого-небудь. Черствім серце, гасне ум, Безсилі груди рвуться з болю; Під вічним гнітом чорних дум Сумному співу дав я волю (Павло Грабовський, I, 1959, 189); * Образно. Часом, він [Єгипет] ворушивсь.. Глухо порикував, наче підземний вогонь, Тяжко придавлений гнітом гори кам'яної (Леся Українка, З, 1951, 423).

2. род. у, перен. Те, що морально пригнічує, мучить: тягар. Коли ж погадає [Чіпка], як вони поберуться, житимуть у парі, — од серця одійде важкий гніт (Панас Мирний, II, 1954, 237); Пам'ять працювала кволо, на душі лежав нестерпний гніт (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 6).

3. род. у. Насильним вплив на кого-небудь; утиск, пригноблення. Його [І. Франка] інтересують соціальні й економічні сторони того [сільського] життя, гніт, страждання і всяка кривда (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 36); Москва — це центр нового соціалістичного суспільства, а якому немає, класового і національного гніту (Микола Бажан, Наша Москва 1954, 405).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 96.
[http://sum.in.ua/s/ghnit]

'''Гніт'''Ґніт, ґнота. Стрічка або шнур, що використовується для горіння в гасових лампах, свічках тощо. Тихо потріскує ґніт у лампі (В.Кучер); Свічка нагоріла; велика жужелиця на ґноті задержувала світ (Панас Мирний); Лежать при гарматах горами ядра, стоїть в бочках порох, наготовлено в надійному місці сухі ґноти (Н.Рибак).
Гніт. 1. р. -у. Гноблення, пригнічення. Народ століття зносив гніт, Терпів ярмо й сваволю (О.Олесь); Під вічним гнітом чорних дум Сумному співу дав я волю (П.Грабовський); Вперше в житті наліг йому на душу тяжкий гніт розпачливої безвиході (С.Голованівський). 2. р. -а. Важкий предмет, що його кладуть на що-небудь для постійного тиснення. Часом він \[Єгипет\] ворушивсь, наче лев у кайдани закутий, Глухо покрикував, наче підземний вогонь, Тяжко придавлений гнітом гори кам’яної (Леся Українка).
[<a href="http://slovopedia.org.ua/32/53904/30562.html">ҐНІТ
, ГНІТ</a>]

Ґляґушки

2013-12-14T16:07:08Z

Коминар:

'''Ґляґушки, -шок, '''''ж. мн. ''См. '''Ґляґа. '''
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11216-gljagushky.html" title="ҐЛЯҐУШКИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐЛЯҐУШКИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
[[Категорія:Ґл]]

'''Ґляґа. ''' (рум.) згорнуте молоко зі шлунку молочного теляти, шматочок якого вкидають у свіже молоко для прискорення виготовлення сиру. Ґляґанець - солодкий сир.
[http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_inshomovnyk_sliv/page/glyag.5168]

Ґляґати

2013-12-14T16:03:34Z

Коминар:

'''Ґляґати, -ґаю, -єш, '''''гл. ''Створаживать молоко. Гол. І. Вступл. 700.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11215-gljagaty.html" title="ҐЛЯҐАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐЛЯҐАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
[[Категорія:Ґл]]

'''Ґляґати''' -аю, -аєш, недок., зах.Робити сир.
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/36218/%D2%91%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8]
[[Файл:1279703532 6.jpg|міні]]
[[Файл:Gruyere10.jpg|міні]]

Файл:Gruyere10.jpg

2013-12-14T16:02:14Z

Коминар:

Файл:1279703532 6.jpg

2013-12-14T16:01:32Z

Коминар:

Ґляґаний

2013-12-14T15:54:47Z

Коминар:

'''Ґляґаний, -а, -е. '''— '''сир'''. Сладкій творогъ.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11214-gljaganyj.html" title="ҐЛЯҐАНИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐЛЯҐАНИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
[[Категорія:Ґл]]

'''ґля́ґаний''' -а, -е, діал.
Заквашений сичугом.
[http://slovoua.com/articles/66163 Тлумачний словник]
[[Файл:3-syir-maslo-tvorog-smetana-moloko-kefir-jogurt.jpg|міні]]
[[Файл:77738123 3824370 siri 580 1.jpg|міні]]
[[Файл:I (3).jpg|міні]]

Файл:I (3).jpg

2013-12-14T15:53:42Z

Коминар:

Файл:77738123 3824370 siri 580 1.jpg

2013-12-14T15:53:05Z

Коминар:

Файл:3-syir-maslo-tvorog-smetana-moloko-kefir-jogurt.jpg

2013-12-14T15:52:24Z

Коминар:

Ґляґанець

2013-12-14T15:47:07Z

Коминар:

'''Ґляґанець, -нця, '''''м.'', '''ґляґанка, -ки, '''''ж. ''Створоженное молоко, сладкій творогъ. Аф. 361. Грин. ІІІ. 561.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11213-gljaganec.html" title="ҐЛЯҐАНЕЦЬ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐЛЯҐАНЕЦЬ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
[[Категорія:Ґл]]

'''Ґляґанець''' ґляґанець-нця, ч., ґля/ґанка, -и, ж., діал.Солодкий сир.
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/36219/%D2%91%D0%BB%D1%8F%D2%91%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C]
[[Файл:6433 original.jpg|міні]]
[[Файл:I (2).jpg|міні]]
[[Файл:Sladkiy-tvorog1.jpg|міні]]

Файл:Sladkiy-tvorog1.jpg

2013-12-14T15:46:01Z

Коминар:

Файл:I (2).jpg

2013-12-14T15:45:26Z

Коминар:

Файл:6433 original.jpg

2013-12-14T15:44:53Z

Коминар:

Ґляґ

2013-12-14T15:35:48Z

Коминар:

'''Ґляґ, ґа, '''''м.'', '''ґляґа, -ґи, '''''ж. ''Часть желудка жвачнаго животнаго, употребляемая для створаживанія молока. (Херс. г.). Створожившееся молоко изъ желудка маленькаґо теленка, кусочекъ котораго (молока) бросаютъ въ удой молока, чтобы оно скорѣе створожилось. (Гол. I. Вступленіе, 700). Употребл. также лишь во ''мн. ч.: ''ґляґи, ум. ґляґушки. Маркев. 158.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11212-gljag.html" title="ҐЛЯҐ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐЛЯҐ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
[[Категорія:Ґл]]

'''Сучасні словники''', '''• Ґляґ, ґляґа — частина шлунка жуйних тварин, уживана для звурджування молока'''
'''• Ґляґ, -ґа, м., ґля́ґа, -ґи, ж. Часть желудка жвачнаго животнаго, употребляемая для створаживанія молока. (Херс. г.). Створожившееся молоко изъ желудка маленькаґо теленка, кусочекъ котораго (молока) бросаютъ въ удой молока, чтобы оно скорѣе створожилось. (Гол. I. Вступленіе, 700). Употребл. также лишь во мн. ч.: ґля́ґи, Ум. ґляґу́шки. Маркев. 158.'''
[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D2%91%D0%BB%D1%8F%D2%91]
[[Файл:11209.jpg|міні]]
[[Файл:Stomach of a beef.png|міні]]
[[Файл:Jeludok.png|міні]]

Файл:Jeludok.png

2013-12-14T15:34:28Z

Коминар:

Файл:Stomach of a beef.png

2013-12-14T15:32:16Z

Коминар:

Файл:11209.jpg

2013-12-14T15:31:22Z

Коминар:

Ґлямати

2013-12-14T15:27:06Z

Коминар:

<gallery>
images.jpg
</gallery>
<gallery>
images (1).jpg
</gallery>
'''Ґлямати, -маю, -єш, '''''гл. ''Съ трудомъ ѣсть. ''Василь заклався з Гарасимом, шо ззість 15 булок.... Ззіз шось три, взяв четверту та так ґлямає, шо неначе вмірати збірається. ''Брацл. у.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11217-gljamaty.html" title="ҐЛЯМАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐЛЯМАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
[[Категорія:Ґл]]

ЛАМАТИ, аю, аєш, недок.

1. перех. Згинаючи або б'ючи з силою, відділяти частини чого-небудь або розділяти щось на частини. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе (Тарас Шевченко, I, 1951, 153); Надвечір скресає річка й ламає кригу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 259); Раніше, ніж починати снідання, старійшина ламав хліб, брав частку від страв і кидав це у вогнище, бо, як вірили, під ним жили душі пращурів (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 10);
// Видобувати або розробляти, розламуючи що-небудь певним знаряддям. І світа божого не бачать, не знають, Під землею камень [камінь] ламають (Тарас Шевченко, I, 1951, 285); Життя — важкий подвиг.. Працюй до знемоги незмінним борцем, Конай та одужуй, покою не май, Шляхи вік прокладуй та гори ламай (Павло Грабовський, I, 1959, 314);
// Відокремлювати листя або плоди від стовбура. Вони страхались, щоб часом хто не вгледів, як вони ламали чужу калину (Нечуй-Левицький, II, 1956, 173); Вони різали соняшник, ламали кукурудзу, орали на зяб (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 46).
Ламати руки (пальці) — про жест, який є виявом сильного горя, страждання, хвилювання і т. ін. [Козак:] Білих ручок не ламай, Карих очей не стирай, Мене з війни із славою К собі дожидай! (Марко Кропивницький, V, 1959, 274); Ламаю пальці я з тонким нервовим хрустом, ходжу з кутка в куток у тиші голубій (Володимир Сосюра, II, 1958, 122).

2. перех. Робити непридатним; руйнувати, псувати ударами. Він бив машину що було сили, помагав правою лівій руці, крутив головки гайкам і ламав все, що вдавалось зламати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 91); — А навіщо вам вибої? — А щоб колеса ламати! (Остап Вишня, I, 1956, 370);
// Робити вільним вхід, прохід, доступ куди-небудь у щось, руйнуючи перепону. — Не пускають нас, — ламай двері, бий вікна. Усе трощи (Панас Мирний, IV, 1955, 185); [Будівничий:] Ламайте, хлопці, стіну, щоб видніше. (Робітники ломами й сокирами ламають стіну, вона незабаром падає. Одкривається вид на шкляну гору) (Леся Українка, II, 1951, 204);
// Різкими рухами розділяти на частини, порушувати єдність чого-небудь; розривати. Земле, моя всеплодющая мати,.. Сили рукам дай, щоб пута ламати (Іван Франко, X, 1954, 12);
// військ. Руйнуючи, псуючи, переборювати опір (звичайно про наступ на ворога). [Благонравов:] Командуючий армією Огнєв залишає заслон, а сам з наданою йому групою кінноти Колоса ламає ворожу оборону (Олександр Корнійчук, II, 1955, 20).

3. перех., перен. Рішуче відкидати що-небудь традиційне, усталене; руйнувати, знищувати ..бути революціонером — значить ламати все шкідливе, віджиле найрішучіше, найнещадніше (Ленін, 25, 1951, 300); В труді ми йдем од бою і до бою, тьму перешкод ламаєм недарма (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 293);
// Рішуче міняти (характер, звички). Нашу славну п'ятирічку закінчити щоб раніш, треба нам ламати звичку, почувати молодіш (Павло Тичина, II, 1957, 211); Лише один довгобровий Яків Данько.. не захотів ламати свого баришницького норову (Михайло Стельмах, II, 1962, 11);
// Руйнувати, змінювати на гірше (життя, кар'єру і т. ін.). Шевченко давав широкі узагальнення, викривав розбещеність світської черні, що ламала й калічила душу людини (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 106);
// Порушувати щось, не дотримуватися чого-небудь. [Корж:] У нас єсть закон дідівський — не ми його поставляли, не нам і ламать його (Степан Васильченко, III, 1960, 56); — Я для чогось побився об заклад з парубками, що притягну з лісу деревину. Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 494).

4. перех., перен. Умовляти кого-небудь діяти певним чином. Старости робили своє діло: вони умовляли, уговорювали, підводили, підбивали, ламали стару Сикліту [Секлету] Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 36).

5. перех., перен. Порушувати звичайний вигляд, звичайні контури. Мала Целінка морщила брівки, ламала губки і з загніваним личком кричала (Іван Франко, II, 1950, 321); Повні, червоні уста [дівчини] щоразу ламала вибачлива усмішка (Натан Рибак, Час, 1960, 39).

6. перех. і неперех., перен. Викликати хворобливе відчуття ломоти. Ніч бійців не приборкала сном, Хоч і втома важуча ламала (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 135);
// безос., що або кому, в чому. Ох-ох-ох! Усе мені ламає, усе болить, чи на негоду, чи що (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 91); Вечірні випари пронизували косарів, ламало в суглобах... (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 201).
♦ Голову ламати див. голова; Ламати комедію — те саме, що Грати комедію (див. грати 2). До столу вихилясом вийшов Тихін Фіялко. Він щулився у своїй перешитій з солдатської шинелі кацавейці і від хвилювання трохи збивався: — Комедію ти ламаєш, Трохиме (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 91); Ламати лід див. лід; Ламати списи: а) (заст.) змагатися в киданні списів на рицарських турнірах; б) (за що, навколо чого) пристрасно боротися за кого-, що-небудь, відстоювати щось. Перше, ніж податись у Шаплик, Сагайдак пішов подивитись на колоди. Може, вони й не варті того, щоб за них ламати списи (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 291); Почали виступати по одному. Головним чином ламали списи навколо конкретних кандидатур (Іван Микитенко, II, 1957, 526); Ламати хребта — важко працювати, надриватися на роботі. — Послала до нього [куркуля] сина. Ламав там хребта, аж поки почалась колективізація (Олесь Гончар, І, 1954, 473); Ламати ціну за що — оцінювати що-небудь надто дорого, набагато вище його вартості. Зараз він.. скаже, що я шкуродер, бо ламаю таку безбожну ціну за пустякову роботу (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 112); Ламати шапку (бриль) перед ким — улесливо, догідливо кланятися, вітаючи кого-небудь (звичайно знявши головний убір). Всяк бриль лама перед старим [владикою] (Павло Грабовський, I, 1959, 249); Ні перед ким не ламав шапки Кифір Авдюк (Володимир Бабляк, Впшн. сад, 1960, 144); Ламати язик чим — про вимову важких, незрозумілих слів. Нащо б, здавалося, тріпати мозок, ламати язик такою маловідомою в світі мовою? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 34).

[Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 441.]

Ґля

2013-12-14T15:24:11Z

Коминар:

[[Файл:8601471423171461.jpg|міні]]
[[Файл:70410799 S dlya tebya.jpg|міні]]
[[Файл:1d117f79828c.gif|міні]]
'''Ґля, '''''пред. ''Для. ''Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі ґля моєї жінки. ''Чуб. V. 614.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11211-glja.html" title="ҐЛЯ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐЛЯ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
[[Категорія:Ґл]]

'''Сучасні словники'''
Ґля новг. тамб. для. Гляче новг. валд. для чего. Толковый словарь Даля. — 1863—1866 [[http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%93%D0%9B%D0%AF/]]