Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Буденний

2014-01-23T17:02:27Z

Козуб Людмила: /* Зовнішні посилання */

'''Буденний, -а, -е. '''Будничный. Мир. ХРВ. 25. ''У буденний день п’єш, гуляєш. ''Чуб. V. 525. ''Шапка одна буденна, друга празник ова. ''Кв.

БУДЕННИЙ, а, е.

1. Не святковий, робочий. Тимоха козак штепний був: ..шапка одна буденна, друга празникова (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 254); Христя нудьгує: буденні дні були їй щасливіші над свято! (Панас Мирний, III, 1954, 244); Багато діла, Час полуденний, Це ж не неділя, А день буденний (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 40).

2. Повсякденний, звичайний. О. Нестор пірнув з головою в те море буденних клопотів та заходів: орав і сіяв, плекав худобу (Іван Франко, VII, 1951, 15); Все було як завжди, життя йшло буденним, звичайним темпом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 397); За полем міцно вросло в землю мирне, трудове місто. В ньому кипіла буденна праця (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 235);
// перен. Позбавлений радості, яскравості; одноманітний, сірий. І от прийшов буденний час, як темний гай в снігу навколо... (Володимир Сосюра, 1,1957, 406); Не можна тему простої людини трактувати в мистецтві як буденну, дрібну тему (Олександр Довженко, III, 1960, 8); Про величні діяння радянських людей, їх трудовий героїзм не можна говорити словами сірими, безбарвними, буденними (Радянська Україна, 7.V 1957, 1).

[[Категорія:Бу]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dghrfjtyu.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fhjghk,hl.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ghfhfjtfrj.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:103135543_2_644x461_krushelnitskiy-a-budenniy-hlb-rubayut-ls-povst-1960-r-fotografii.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|CvWCMDoCalg}}

==Див. також==

Звичай

Звичайно

Звичайний

Обшук

Звичай

Звичайний

Звичайним порядком

==Джерела та література==

http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9

==Зовнішні посилання==

http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/filosofiya/part2/008.htm

Буденний

2014-01-23T17:01:03Z

Козуб Людмила: /* Джерела та література */

'''Буденний, -а, -е. '''Будничный. Мир. ХРВ. 25. ''У буденний день п’єш, гуляєш. ''Чуб. V. 525. ''Шапка одна буденна, друга празник ова. ''Кв.

БУДЕННИЙ, а, е.

1. Не святковий, робочий. Тимоха козак штепний був: ..шапка одна буденна, друга празникова (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 254); Христя нудьгує: буденні дні були їй щасливіші над свято! (Панас Мирний, III, 1954, 244); Багато діла, Час полуденний, Це ж не неділя, А день буденний (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 40).

2. Повсякденний, звичайний. О. Нестор пірнув з головою в те море буденних клопотів та заходів: орав і сіяв, плекав худобу (Іван Франко, VII, 1951, 15); Все було як завжди, життя йшло буденним, звичайним темпом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 397); За полем міцно вросло в землю мирне, трудове місто. В ньому кипіла буденна праця (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 235);
// перен. Позбавлений радості, яскравості; одноманітний, сірий. І от прийшов буденний час, як темний гай в снігу навколо... (Володимир Сосюра, 1,1957, 406); Не можна тему простої людини трактувати в мистецтві як буденну, дрібну тему (Олександр Довженко, III, 1960, 8); Про величні діяння радянських людей, їх трудовий героїзм не можна говорити словами сірими, безбарвними, буденними (Радянська Україна, 7.V 1957, 1).

[[Категорія:Бу]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dghrfjtyu.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fhjghk,hl.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ghfhfjtfrj.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:103135543_2_644x461_krushelnitskiy-a-budenniy-hlb-rubayut-ls-povst-1960-r-fotografii.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|CvWCMDoCalg}}

==Див. також==

Звичай

Звичайно

Звичайний

Обшук

Звичай

Звичайний

Звичайним порядком

==Джерела та література==

http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Буденний

2014-01-23T16:59:56Z

Козуб Людмила: /* Див. також */

'''Буденний, -а, -е. '''Будничный. Мир. ХРВ. 25. ''У буденний день п’єш, гуляєш. ''Чуб. V. 525. ''Шапка одна буденна, друга празник ова. ''Кв.

БУДЕННИЙ, а, е.

1. Не святковий, робочий. Тимоха козак штепний був: ..шапка одна буденна, друга празникова (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 254); Христя нудьгує: буденні дні були їй щасливіші над свято! (Панас Мирний, III, 1954, 244); Багато діла, Час полуденний, Це ж не неділя, А день буденний (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 40).

2. Повсякденний, звичайний. О. Нестор пірнув з головою в те море буденних клопотів та заходів: орав і сіяв, плекав худобу (Іван Франко, VII, 1951, 15); Все було як завжди, життя йшло буденним, звичайним темпом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 397); За полем міцно вросло в землю мирне, трудове місто. В ньому кипіла буденна праця (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 235);
// перен. Позбавлений радості, яскравості; одноманітний, сірий. І от прийшов буденний час, як темний гай в снігу навколо... (Володимир Сосюра, 1,1957, 406); Не можна тему простої людини трактувати в мистецтві як буденну, дрібну тему (Олександр Довженко, III, 1960, 8); Про величні діяння радянських людей, їх трудовий героїзм не можна говорити словами сірими, безбарвними, буденними (Радянська Україна, 7.V 1957, 1).

[[Категорія:Бу]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dghrfjtyu.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fhjghk,hl.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ghfhfjtfrj.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:103135543_2_644x461_krushelnitskiy-a-budenniy-hlb-rubayut-ls-povst-1960-r-fotografii.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|CvWCMDoCalg}}

==Див. також==

Звичай

Звичайно

Звичайний

Обшук

Звичай

Звичайний

Звичайним порядком

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Бажаний

2014-01-23T16:56:35Z

Козуб Людмила: /* Зовнішні посилання */

'''Бажаний, -а, -е.''' Желанный, жданный. Шейк.

БАЖАНИЙ, а, е. Такий, якого бажають, чекають, до якого прагнуть. Настала бажана неділя (Нечуй-Левицький, III, 1956, 138); [Свічка😏 Вийди ж скоріше, о друже бажаний, Вийди на тихий мій гук (Іван Кочерга, I, 1956, 464); Намагалась [княгиня Ольга] заснути, але бажаний спокій не йшов до неї, думки заважали спочити (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 50);
// Який відповідає чиїм-небудь уподобанням, смакам, інтересам, поглядам. Найдалі за місяць я пришлю Вам рукописи і бажаний мені порядок оповідань (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 203); Вона сильно любила життя — світле, радісне, сповнене сонцем бажаної роботи (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 66);
// у знач. ім. бажане, бажаного, сер. Те, чого хто-небудь бажає, до чого хтось прагне Коли чогось дуже бажаєш, то бажане здається простим, можливим (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 107).

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1012_0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20130824_roshen-5878.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B8_APDrwpEE.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jak-zmusiti-sebe-shudnuti-06.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|whIE610PJJs}}

==Див. також==

жаданий

потрібний

бажаний

необхідний

потребується

затребуваний

реквізит

бажаний

Незайвий

очікуваний

насущний

==Джерела та література==

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

==Зовнішні посилання==

http://slovopedia.org.ua/31/53393/27334.html

Голобля

2014-01-23T16:19:24Z

Козуб Людмила: /* Зовнішні посилання */

'''Голобля, -лі, '''''ж. ''Оглобля. ''Не по коню, та по голоблях. ''Ном. № 2818. См. '''Оглобля. '''
[[Категорія:Го]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ГОЛОБЛЯ, і, жін.

1. Одна з двох жердин, прикріплених кінцями до передньої частини воза, саней і т. ін., в які запрягають коня. Він там за цариною лагодить сани, бо вивернулась голобля (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 167); Іде конем Гаврило — черезсідельника на коневі нема, хомут шию давить, а Гаврило ще й ноги на голоблі положив, затягнув коня, що аж точиться (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 594); * Образно. Він рішуче насадив на ніс свої окуляри, поправив за вухами довгі дротяні голоблі й уже не глянув, а блиснув скельцями на Крутояра (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 109); * У порівняннях. Мажуга підняв догори руку, наче голоблю. — Чужих не пускати! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:CD-OD0F3PXk.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ESHQOexIFSg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:MGLVb9Oh0uY.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ThV_eVz_Hs4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|EWIBsQ3fu0Q}}

==Див. також==

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/gholoblja

Голобля

2014-01-23T16:18:46Z

Козуб Людмила: /* Джерела та література */

'''Голобля, -лі, '''''ж. ''Оглобля. ''Не по коню, та по голоблях. ''Ном. № 2818. См. '''Оглобля. '''
[[Категорія:Го]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ГОЛОБЛЯ, і, жін.

1. Одна з двох жердин, прикріплених кінцями до передньої частини воза, саней і т. ін., в які запрягають коня. Він там за цариною лагодить сани, бо вивернулась голобля (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 167); Іде конем Гаврило — черезсідельника на коневі нема, хомут шию давить, а Гаврило ще й ноги на голоблі положив, затягнув коня, що аж точиться (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 594); * Образно. Він рішуче насадив на ніс свої окуляри, поправив за вухами довгі дротяні голоблі й уже не глянув, а блиснув скельцями на Крутояра (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 109); * У порівняннях. Мажуга підняв догори руку, наче голоблю. — Чужих не пускати! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:CD-OD0F3PXk.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ESHQOexIFSg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:MGLVb9Oh0uY.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ThV_eVz_Hs4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|EWIBsQ3fu0Q}}

==Див. також==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Иноземщина

2014-01-23T16:16:35Z

Козуб Людмила: /* Зовнішні посилання */

'''Иноземщина, -ни, '''''ж. ''Иноземщина, иностранные обычаи, порядки. ''Иноземщина заливає наші народні низини. ''К. Гр. Кв. XXVI

==Сучасні словники==

Іноземщина н, ж., зневажл. Усе закордонне, іноземне (культура, звичаї, мода тощо); чужоземщина. Два фейлетони Квітки із серії «Листи до видавця» були надруковані у згаданому журналі [«Вестник Европы»] 1822 року. У цих фейлетонах., письменник., висміює дармоїдство, деспотизм та некультурність дворян, поширене серед них схиляння перед іноземщиною (Вітч., 4, 1964, 173).
ІН-ОКТАВО, присл. У восьму частину аркуша (про формат книжки, журналу, рукопису); у вісімку.
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Y93p27IgPM4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2syj.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4syj.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagessyj.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|XOIOn_BhpHI}}

==Див. також==

Усе закордонне, іноземне (культура, звичаї, мода тощо); чужоземщина.

Иноземщина

2014-01-23T16:16:25Z

Козуб Людмила: /* Джерела та література */

Иноземщина

2014-01-23T16:14:48Z

Козуб Людмила: /* Див. також */

Глузи

2014-01-23T16:12:18Z

Козуб Людмила: /* Зовнішні посилання */

'''Глузи, -зів, '''''м. мн. ''Насмѣшки. Мкр. Н. 36. ''Остигло й глузи людськії терпіти. ''Грин. II. 165. '''На глузи підняти'''. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.

ГЛУЗИ, ів, мн. (одн. глуз, у, чол.), розм. Те саме, що глузування. Утік Башкиренко від своїх колись таких тихих та покірних одрадян, наслухавшись від них глузу та посміхів (Панас Мирний, IV, 1955, 239); Обличчя у Мишуні було круглясте, .. губи пухкі, і саме вони викликали нестерпні глузи дівчат (Юрій Яновський, I, 1958, 439).
♦ На глузи (глуз) піднімати (підняти, брати, взяти) кого — глузувати, насміхатися з кого-небудь. [Михайло:] Як же то так? Чи ви мене справді морочите, чи на глуз піднімаєте? (Іван Котляревський, II, 1953, 73); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 148); — Ждеш, коли тебе на глузи візьме [Тарапунька]? — хитро підморгнув Колода (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 270).

[[Категорія:Гл]]

==Сучасні словники==
Насмішки, глузування, кпини, кепкування, наруга, посміх, глум.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:AXEXWM5Uti0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DAzX_RzYwVg.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|k_QPOsiqH4w}}

==Джерела та література==

http://sum.in.ua/s/ghluzy

Глузи

2014-01-23T16:12:00Z

Козуб Людмила: /* Джерела та література */

2013-12-19T17:09:20Z

Козуб Людмила: Козуб Людмила завантажив нову версію «Файл:Y93p27IgPM4.jpg»

Файл:DAzX RzYwVg.jpg

2013-12-19T17:08:34Z

Козуб Людмила:

Файл:AXEXWM5Uti0.jpg

2013-12-19T17:08:06Z

Козуб Людмила:

Австрияк

2013-12-19T17:06:21Z

Козуб Людмила: /* Ілюстрації */

'''Австрия́к (и австрія́к), ка, австрия́ка, -ки,''' ''м.'' Австріецъ. ''Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.'' Славяносерб. у.

АВСТРИ/ІЯКИ, ів, мн. (одн. австрияк, а і австри/іяка, и, чол.; австри/іячка, и, жін.), розм., заст. Те саме, що австрійці. Озброїлись наші й тепер, погнали полки за полками обороняти австріяка од венгра (Панас Мирний, II, 1954, 130); Недалеко міста, лише через річку, шаліла битва. Билися москалі з австріяками (Ольга Кобилянська, III, 1956, 460); А мені цілими століттями товкмачили, що отой дід.. — австріяка!! (Остап Вишня, I, 1956, 296).

[[Категорія:Ав]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Австрияк.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Австрияк1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Австрияк3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Австрияк4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]

Файл:Австрияк4.jpg

2013-12-19T17:06:04Z

Козуб Людмила:

Файл:Австрияк3.jpg

2013-12-19T17:05:37Z

Козуб Людмила:

Файл:Австрияк1.jpg

2013-12-19T17:05:11Z

Козуб Людмила:

Файл:Австрияк.jpg

2013-12-19T17:04:43Z

Козуб Людмила: