Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Москаль

2014-12-09T18:17:41Z

Козленко Катерина:

'''Моска́ль, -ля́, '''''м. ''1) Великороссъ. ''Москаль ликом в’язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. ''Ном. № 849. '''Підпускати, підвозити москаля́'''. Лгать, надувать, обманывать. ''Не слухайте, батьки, сього ледащиці: підвезе він вам москаля!.. Не москаля я вам підвіз, а роблю все по правді. ''К. ЧР. 376. 2) Солдатъ. ''Пан постановив оддати Миколу в москалі. ''Левиц. 3) Сортъ льна, сѣмя котораго не вылущивается само собой. Полт. 4) Сортъ чесноку. Вас. 204. 5) Насѣк. Pyrrhocoris apterus. Вх. Пч. І. 7. Ум. '''Москалик, москаличок, москальчик. '''''Роскажіть лиш, дядечкумоскаличку, які дива ви бачили. ''О. 1862. V. 29. Ув. '''Москалюга. '''К. Дз. 79.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''МОСКА́ЛЬ''', я, чол., заст.
1. Вояк, солдат. Баба-повитуха в чистій сорочці, командувала молодицями, неначе генерал москалями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 109); Нема нікого, тільки москалі на варті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 350); Не було ні хвилини, щоб Яків не допікав матері, чого вона вдруге заміж пішла й нащо вона його в москалі запроторила (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 140).
2. Росіянин. — Всяке ледащо норовить, як би козака в грязь затоптати. — Не діждуть вони сього, невірнії душі! — каже Шрам.. — Отже, щоб не діждали, батьку, так треба нам з москалем за руки держатись (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 94); Говорять [галичани-емігранти] увесь час по-російськи, але з таким «акцентом», що навіть не москалям «вуха в'януть» (Леся Українка, V, 1956, 362).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 808.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
'''МОСКАЛЬ'''
1. Народна назва вояка армії Рос. імперії у XVIII-XIX ст.; специфічна соціальна група професійних військових (набір здійснювався переважно з кріпаків жеребкуванням, служба тривала 25 років), яку піддавали активній русифікації, у побуті спілкувалися каліченою рос. мовою (по-московськи), звідки й поняття; фольклорний песонаж м. часто характерник, винахідливий та спритний.

2. Суч. росіянин, з. москвин, московець, жм. москва, лай. кацап; П. вояк, солдат, г. жовнір; москалик, москалюга, зб. москальня.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
'''Моска́ль''' (зменшене, також іронічне — моска́лик) —

1) стара назва вояка, солдата. Пан постановив оддати Миколу в москалі (І. Нечуй-Левицький);

2) (ж. моска́лька) стара народна назва росіянина (росіянки), згодом зневживло-іронічна. Москаль ликом в’язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде (М. Номис); Не слухала Катерина Ні батька, ні неньки, Полюбила москалика, Як знало серденько (Т. Шевченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 377.

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! Чол. р. !! Множина
|-
| Називний || Моска́ль|| Москалі́
|-
| Родовий|| Москаля́ || Москалі́в
|-
| Давальний || Москале́ві, Москалю́ || Москаля́м
|-
| Знахідний || Москаля́ || Москалі́в
|-
| Орудний || Москале́м || Москаля́ми
|-
| Місцевий || при Москале́ві, Москалі́ || при Москаля́х
|-
| Кличний || Моска́лю, Моска́ль || Москалі́
|}

===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
'''МОСКАЛЬ''' м., род. п. -я "выходец из Москвы, русский (солдат)", южн., укр., москаля везть "врать" (Гоголь). Из польск. moskal – то же. От Москва.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
'''Переклад на англійська:'''
Russki (Noun) alternative term for Russian ( noun )

'''Подібні фрази в словнику українська англійська:'''
Клоп-москаль - Pyrrhocoridae
'''Приклад пропозиції з "москаль"'''
Дякую тобі, Боже, що я не москаль. - Thank you God that I'm not a Moskal.

===[https://uk.wikipedia.org Вікіпедія ]===
'''Моска́ль''' — екзонім росіян, уживаний серед українців, білорусів та поляків. Також цей термін застосовують до військовиків або москвичів. Часто вживається як образлива та іронічна назва громадян Росії незалежно від їхнього етнічного походження чи місця проживання.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Москаль1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Москаль2.PNG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Москаль4.jpg|x140px]]

|}

==Цікаві факти==
===''Етимологія''===

===='''Традиційна гіпотеза'''====
Термін «москаль» походить від назви середньовічної російської держави Великого князівства Московського, відомої в ранньому новому часів як Московське царство, Московія або Московщина. Початково термін позначав жителя цієї держави, а згодом і росіян.
Ні у поляків, ні у білорусів, ні в українців для позначення росіян не прижилася назва «русскіє», на відміну від західноєвропейських народів. Книжною формою слова «москаль» було «московит». Пізніше у письмовій формі було введено термін «росіянин», що походить від грецької назви «Росія» (Ρωσσία).Першими його стали вживати поляки. Наслідуючи їх, в окремих випадках, головним чином через цензурні міркування, стали вживати полонізм «росіянин» українські та білоруські автори.
У XVII–XVIII ст., своїх північно-східних сусідів українці називають «москалями», а їх країну «Москвою», «Московщиною», «Московією».
Слід зазначити, що значення слова москаль змінювалося з часом: спершу це був типовий етнонім, пізніше, внаслідок остаточного включення України до складу Російської імперії, так почали називати солдатів регулярної армії, оскільки на той час це була найбільша група росіян в Україні. Таким чином, слово москаль з етноніму перетворилося на назву певної соціальної групи, незалежно від походження. Пізніше, коли внаслідок розширення категорій населення, що підлягали призову до війська, росіяни перестали становити абсолютну більшість солдатів, слово поступово почало втрачати значення «солдат, військовий» і знову стало етнонімом. Саме в такому значенні вони використовується зараз.
Наскільки семантично розбудований етнонімічний термін «москаль» в українській мові, можна оцінити на підставі того, що словник Грінченка подає п'ятдесят шість його значень, форм та відтінків: "Москаленко, Москаленка; москаленя, москаленяти; москалик, москаличка; москалів, москалева, москалеве; москалівна, москалівни; москаль, москаля; москальня, москальні; москальство, москальства; москальча, москальчати; москальчик, москальчика; москальчук, москальчука; москалюга, москалюги; москва, москви (тут в етнічному розумінні: «Москаль, що якесь старе залізо продавав і не чув, що жвавий міщанин у чемерці штовхав його: „Москва, москва, чи продаєш залізо?“»); москвофіл, москвофіла; москвофільство, москвофільства; москвофільський, москвофільська, москвофільське; Москівщина, Московщина, Московщини; московець, московці; московка, московки; московський, московська, московське; московщеня, московщеняти; московство". У словнику додано ще два фразеологічні звороти: «підпускати, підвозити москаля», що означає брехати, обманювати, і «пеня московська» у розумінні «безпричинно чіплятися».
===='''Татарська гіпотеза'''====
У тюрських мовах мешканці Московії та сучасні москвичі називаються подібно. Порівняйте:

Маскаулє[мәскәүле] — татарською «москвич»;
мәскеулік [читається приблизино як "маскеулик"] – казахською;
moskovali — турецькою;
москвалы — карачаево-балкарською.
У часи пізнього середньовіччя цей термін в тюркських мовах також означав жителя Московської держави за аналогією з терміном «московіт» у західноєвропейських, або "москва" чи "москвичин" у польських та литовських джерелах. Ймовірно, він був перейнятий українцями та білорусами від татар (можливо, від місцевих Татар-липок) у другій половині XV — першій чверті XVI ст., коли Московське князівство здобуло незалежність внаслідок розпаду Золотої Орди. Саме починаючи з середини XVI ст. литовські документи на території Подніпров’я починають фіксувати прізвище "Москаль" та його похідні ("Москаленко", "Москальчук", тощо). У польській мові в цей час moskal було зневажливою назвою мешканців Московського князівства, при тому існував етнонім moskwicin. В українській мові ж слово "москаль" вживалося і без емоційного забарвлення.

Показовою є також подібність як форм маскаулє / москаль, так і маскеулик / москалик (зменшувальна форма від "москаль"). Обидві ці форми, а також і форма "москаули" та інші подібні варіанти могли співіснувати у різних пост-золотоординських діалектах тюрських народів, що з ними контактували українці.

Вперше цю гіпотезу запропонував російський історик азербайджанського походження А. Казем-Бек в средині XIX ст.
==''В літературі''==
У п'єсі «Москаль-чарівник», яка була написана видатним українським письменником Іваном Петровичем Котляревським у 1819 році, персонажі ведуть бесіду:

Солдат. Да спой-ка ты, хохлач, хотя одну русскую песню. Ну, спой!.. Э, брат, стал!
Михайло. Вашу? А яку? Може, соколика або кукушечку?.. Може, лапушку або кумушку? Може, рукавичку або підпоясочку? Убирайся з своїми піснями!.. Правду сказать, єсть що і переймати… Жінко! Заспівай же ти по-своєму ту пісню, що москаль співав. (К солдату.) Сядь та послухай, як вона співає.
Після виконання Тетяною пісні «Ой, був та нема, да поїхав до млина…» розмова продовжується.
Михайло. А що? Яково?
Солдат. Ну, что и говорить! Вить вы — природны певцы. У нас пословица єсть: хохлы никуда не годятся, да голос у них хорош.
Михайло. Нікуда не годяться? Ні, служивий, така ваша пословиця нікуда тепер не годиться. <…> Ось заглянь в столицю, в одну і в другу, та заглянь в сенат, та кинься по міністрах, та тоді і говори — чи годяться наші куди, чи ні? <…> Пословиця?.. Коли на те пішло, так і у нас єсть їх против москалів не трохи. Така, напримір: з москалем знайся, а камінь за пазухою держи; од чого ж вона вийшла, сам, розумний чоловік, догадаєшся.

У 1797 році у «Пісні польських легіонерів в Італії», що потім стала основою для польського гімну автор Вибіцький Юзеф використав слово «москаль» у значенні «житель Росії»:

''Niemiec, Moskal nie osiędzie''

''Gdy jąwszy pałasza,''

''Hasłem wszystkich zgoda będzie''

''I ojczyzna nasza.''

''Німець, мо́скаль не осяде,''

''Як візьмем палаша́,''

''Буде гаслом всім співпраця''

''І вітчизна наша.''

У сучасній офіційній версії гімну цей стовпчик не входить до тексту, оскільки у сучасній польській мові слово «москаль» має відтінок негативу і зверхності.
Адам Міцкевич цілком нейтрально використовує це слово у вірші «Do przyjaciół Moskali» («До друзів москалів»), в якому вшановує пам'ять Рилєєва та співчуває ув'язненому в Сибіру Ол. Бестужеву (Марлінському). Цей вірш входить до третьої частини його драматичної поеми «Дзяди»; його було опубліковано 1831 року.
1864 року, під час польського повстання, литовський письменник Мікалоюс Акялайтіс видавав литовською мовою газету «Вістка про війну поляків з москалями» (лит. «Žinia apie lenkų vainą su maskoliais»)
В російській літературі це слово використовував В. Маяковський у вірші "Долг Украине" (Знаете ли вы украинскую ночь?):

''"Говорю себе:

''товарищ '''москаль''',''

''на Украину''

''шуток не скаль.''

''Разучите''

''эту мову''''

''на знамёнах —''

''лексиконах алых, —''

''эта мова''

''величава и проста:''

''«Чуешь, сурмы загралы,''

''час расплаты настав…»''

''Разве может быть''

''затрёпанней''

''да тише''

''слова''

''поистасканного''

''«Слышишь»?!"''

==Прислів'я, приказки==
Етнограф М. Номис опублікував перший в українській етнографічній науці ряд приказок і прислів'їв, що були широко розповсюджені у українців, серед них такі:

«Тату, тату, лізе чорт у хату» — «Дарма, аби не москаль».

Ти москаля в двері, а він у вікно лізе.

Коли чорт та москаль що вкрали, то поминай як звали.

На вовка промовка, а москаль кобилу вкрав.

З москалем дружи, а камінь за пазухою держи.

Хоч убий москаля, та він зуби вискаля.

Москаль на сльози не вдаря.

Варив чорт з москалем пиво, та й солод у чорта пропав.

Казав москаль право, та й збрехав браво.

У москаля на грош амуніції, на десять амбіції.

Москаль як ворона, та хитріший за чорта.

Чорзнащо в лаптях, та й то москаль.

Москаль ликом чваниться й кожному під ніс з ним пхається.

Москва на злиднях збудована, та й злиднями годована.

Хоч добрий чоловік, та москаль.

Москаль зна дорогу, та питається.

«Щоб ти зозулі не чув» (каже баба). — «Мне и удод закуетъ» (одріка москаль)

Мутить як у селі Москаль

Не впадає москаля дядьком звати, а все дядюшка.

Московський час, як жидівський зараз.

Пошкрябай москаля — і знайдеш там татарина.

Де ти бачив доброго москаля?!

Москаль скрізь вдома, скрізь порядкує. І не гадає, що негоже тесати кілок на чужій голові.

Більше читайте тут: [посилання https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Мо]]

Москаль

2014-12-09T18:17:17Z

Козленко Катерина: /* Ілюстрації */

'''Моска́ль, -ля́, '''''м. ''1) Великороссъ. ''Москаль ликом в’язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. ''Ном. № 849. '''Підпускати, підвозити москаля́'''. Лгать, надувать, обманывать. ''Не слухайте, батьки, сього ледащиці: підвезе він вам москаля!.. Не москаля я вам підвіз, а роблю все по правді. ''К. ЧР. 376. 2) Солдатъ. ''Пан постановив оддати Миколу в москалі. ''Левиц. 3) Сортъ льна, сѣмя котораго не вылущивается само собой. Полт. 4) Сортъ чесноку. Вас. 204. 5) Насѣк. Pyrrhocoris apterus. Вх. Пч. І. 7. Ум. '''Москалик, москаличок, москальчик. '''''Роскажіть лиш, дядечкумоскаличку, які дива ви бачили. ''О. 1862. V. 29. Ув. '''Москалюга. '''К. Дз. 79.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''МОСКА́ЛЬ''', я, чол., заст.
1. Вояк, солдат. Баба-повитуха в чистій сорочці, командувала молодицями, неначе генерал москалями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 109); Нема нікого, тільки москалі на варті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 350); Не було ні хвилини, щоб Яків не допікав матері, чого вона вдруге заміж пішла й нащо вона його в москалі запроторила (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 140).
2. Росіянин. — Всяке ледащо норовить, як би козака в грязь затоптати. — Не діждуть вони сього, невірнії душі! — каже Шрам.. — Отже, щоб не діждали, батьку, так треба нам з москалем за руки держатись (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 94); Говорять [галичани-емігранти] увесь час по-російськи, але з таким «акцентом», що навіть не москалям «вуха в'януть» (Леся Українка, V, 1956, 362).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 808.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
'''МОСКАЛЬ'''
1. Народна назва вояка армії Рос. імперії у XVIII-XIX ст.; специфічна соціальна група професійних військових (набір здійснювався переважно з кріпаків жеребкуванням, служба тривала 25 років), яку піддавали активній русифікації, у побуті спілкувалися каліченою рос. мовою (по-московськи), звідки й поняття; фольклорний песонаж м. часто характерник, винахідливий та спритний.

2. Суч. росіянин, з. москвин, московець, жм. москва, лай. кацап; П. вояк, солдат, г. жовнір; москалик, москалюга, зб. москальня.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
'''Моска́ль''' (зменшене, також іронічне — моска́лик) —

1) стара назва вояка, солдата. Пан постановив оддати Миколу в москалі (І. Нечуй-Левицький);

2) (ж. моска́лька) стара народна назва росіянина (росіянки), згодом зневживло-іронічна. Москаль ликом в’язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде (М. Номис); Не слухала Катерина Ні батька, ні неньки, Полюбила москалика, Як знало серденько (Т. Шевченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 377.

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! Чол. р. !! Множина
|-
| Називний || Моска́ль|| Москалі́
|-
| Родовий|| Москаля́ || Москалі́в
|-
| Давальний || Москале́ві, Москалю́ || Москаля́м
|-
| Знахідний || Москаля́ || Москалі́в
|-
| Орудний || Москале́м || Москаля́ми
|-
| Місцевий || при Москале́ві, Москалі́ || при Москаля́х
|-
| Кличний || Моска́лю, Моска́ль || Москалі́
|}

===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
'''МОСКАЛЬ''' м., род. п. -я "выходец из Москвы, русский (солдат)", южн., укр., москаля везть "врать" (Гоголь). Из польск. moskal – то же. От Москва.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
'''Переклад на англійська:'''
Russki (Noun) alternative term for Russian ( noun )

'''Подібні фрази в словнику українська англійська:'''
Клоп-москаль - Pyrrhocoridae
'''Приклад пропозиції з "москаль"'''
Дякую тобі, Боже, що я не москаль. - Thank you God that I'm not a Moskal.

===[https://uk.wikipedia.org Вікіпедія ]===
'''Моска́ль''' — екзонім росіян, уживаний серед українців, білорусів та поляків. Також цей термін застосовують до військовиків або москвичів. Часто вживається як образлива та іронічна назва громадян Росії незалежно від їхнього етнічного походження чи місця проживання.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Москаль1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Москаль2.PNG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Москаль4.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| oVwDjj1DTwM}}
https://www.youtube.com/watch?v=oVwDjj1DTwM

==Цікаві факти==
===''Етимологія''===

===='''Традиційна гіпотеза'''====
Термін «москаль» походить від назви середньовічної російської держави Великого князівства Московського, відомої в ранньому новому часів як Московське царство, Московія або Московщина. Початково термін позначав жителя цієї держави, а згодом і росіян.
Ні у поляків, ні у білорусів, ні в українців для позначення росіян не прижилася назва «русскіє», на відміну від західноєвропейських народів. Книжною формою слова «москаль» було «московит». Пізніше у письмовій формі було введено термін «росіянин», що походить від грецької назви «Росія» (Ρωσσία).Першими його стали вживати поляки. Наслідуючи їх, в окремих випадках, головним чином через цензурні міркування, стали вживати полонізм «росіянин» українські та білоруські автори.
У XVII–XVIII ст., своїх північно-східних сусідів українці називають «москалями», а їх країну «Москвою», «Московщиною», «Московією».
Слід зазначити, що значення слова москаль змінювалося з часом: спершу це був типовий етнонім, пізніше, внаслідок остаточного включення України до складу Російської імперії, так почали називати солдатів регулярної армії, оскільки на той час це була найбільша група росіян в Україні. Таким чином, слово москаль з етноніму перетворилося на назву певної соціальної групи, незалежно від походження. Пізніше, коли внаслідок розширення категорій населення, що підлягали призову до війська, росіяни перестали становити абсолютну більшість солдатів, слово поступово почало втрачати значення «солдат, військовий» і знову стало етнонімом. Саме в такому значенні вони використовується зараз.
Наскільки семантично розбудований етнонімічний термін «москаль» в українській мові, можна оцінити на підставі того, що словник Грінченка подає п'ятдесят шість його значень, форм та відтінків: "Москаленко, Москаленка; москаленя, москаленяти; москалик, москаличка; москалів, москалева, москалеве; москалівна, москалівни; москаль, москаля; москальня, москальні; москальство, москальства; москальча, москальчати; москальчик, москальчика; москальчук, москальчука; москалюга, москалюги; москва, москви (тут в етнічному розумінні: «Москаль, що якесь старе залізо продавав і не чув, що жвавий міщанин у чемерці штовхав його: „Москва, москва, чи продаєш залізо?“»); москвофіл, москвофіла; москвофільство, москвофільства; москвофільський, москвофільська, москвофільське; Москівщина, Московщина, Московщини; московець, московці; московка, московки; московський, московська, московське; московщеня, московщеняти; московство". У словнику додано ще два фразеологічні звороти: «підпускати, підвозити москаля», що означає брехати, обманювати, і «пеня московська» у розумінні «безпричинно чіплятися».
===='''Татарська гіпотеза'''====
У тюрських мовах мешканці Московії та сучасні москвичі називаються подібно. Порівняйте:

Маскаулє[мәскәүле] — татарською «москвич»;
мәскеулік [читається приблизино як "маскеулик"] – казахською;
moskovali — турецькою;
москвалы — карачаево-балкарською.
У часи пізнього середньовіччя цей термін в тюркських мовах також означав жителя Московської держави за аналогією з терміном «московіт» у західноєвропейських, або "москва" чи "москвичин" у польських та литовських джерелах. Ймовірно, він був перейнятий українцями та білорусами від татар (можливо, від місцевих Татар-липок) у другій половині XV — першій чверті XVI ст., коли Московське князівство здобуло незалежність внаслідок розпаду Золотої Орди. Саме починаючи з середини XVI ст. литовські документи на території Подніпров’я починають фіксувати прізвище "Москаль" та його похідні ("Москаленко", "Москальчук", тощо). У польській мові в цей час moskal було зневажливою назвою мешканців Московського князівства, при тому існував етнонім moskwicin. В українській мові ж слово "москаль" вживалося і без емоційного забарвлення.

Показовою є також подібність як форм маскаулє / москаль, так і маскеулик / москалик (зменшувальна форма від "москаль"). Обидві ці форми, а також і форма "москаули" та інші подібні варіанти могли співіснувати у різних пост-золотоординських діалектах тюрських народів, що з ними контактували українці.

Вперше цю гіпотезу запропонував російський історик азербайджанського походження А. Казем-Бек в средині XIX ст.
==''В літературі''==
У п'єсі «Москаль-чарівник», яка була написана видатним українським письменником Іваном Петровичем Котляревським у 1819 році, персонажі ведуть бесіду:

Солдат. Да спой-ка ты, хохлач, хотя одну русскую песню. Ну, спой!.. Э, брат, стал!
Михайло. Вашу? А яку? Може, соколика або кукушечку?.. Може, лапушку або кумушку? Може, рукавичку або підпоясочку? Убирайся з своїми піснями!.. Правду сказать, єсть що і переймати… Жінко! Заспівай же ти по-своєму ту пісню, що москаль співав. (К солдату.) Сядь та послухай, як вона співає.
Після виконання Тетяною пісні «Ой, був та нема, да поїхав до млина…» розмова продовжується.
Михайло. А що? Яково?
Солдат. Ну, что и говорить! Вить вы — природны певцы. У нас пословица єсть: хохлы никуда не годятся, да голос у них хорош.
Михайло. Нікуда не годяться? Ні, служивий, така ваша пословиця нікуда тепер не годиться. <…> Ось заглянь в столицю, в одну і в другу, та заглянь в сенат, та кинься по міністрах, та тоді і говори — чи годяться наші куди, чи ні? <…> Пословиця?.. Коли на те пішло, так і у нас єсть їх против москалів не трохи. Така, напримір: з москалем знайся, а камінь за пазухою держи; од чого ж вона вийшла, сам, розумний чоловік, догадаєшся.

У 1797 році у «Пісні польських легіонерів в Італії», що потім стала основою для польського гімну автор Вибіцький Юзеф використав слово «москаль» у значенні «житель Росії»:

''Niemiec, Moskal nie osiędzie''

''Gdy jąwszy pałasza,''

''Hasłem wszystkich zgoda będzie''

''I ojczyzna nasza.''

''Німець, мо́скаль не осяде,''

''Як візьмем палаша́,''

''Буде гаслом всім співпраця''

''І вітчизна наша.''

У сучасній офіційній версії гімну цей стовпчик не входить до тексту, оскільки у сучасній польській мові слово «москаль» має відтінок негативу і зверхності.
Адам Міцкевич цілком нейтрально використовує це слово у вірші «Do przyjaciół Moskali» («До друзів москалів»), в якому вшановує пам'ять Рилєєва та співчуває ув'язненому в Сибіру Ол. Бестужеву (Марлінському). Цей вірш входить до третьої частини його драматичної поеми «Дзяди»; його було опубліковано 1831 року.
1864 року, під час польського повстання, литовський письменник Мікалоюс Акялайтіс видавав литовською мовою газету «Вістка про війну поляків з москалями» (лит. «Žinia apie lenkų vainą su maskoliais»)
В російській літературі це слово використовував В. Маяковський у вірші "Долг Украине" (Знаете ли вы украинскую ночь?):

''"Говорю себе:

''товарищ '''москаль''',''

''на Украину''

''шуток не скаль.''

''Разучите''

''эту мову''''

''на знамёнах —''

''лексиконах алых, —''

''эта мова''

''величава и проста:''

''«Чуешь, сурмы загралы,''

''час расплаты настав…»''

''Разве может быть''

''затрёпанней''

''да тише''

''слова''

''поистасканного''

''«Слышишь»?!"''

==Прислів'я, приказки==
Етнограф М. Номис опублікував перший в українській етнографічній науці ряд приказок і прислів'їв, що були широко розповсюджені у українців, серед них такі:

«Тату, тату, лізе чорт у хату» — «Дарма, аби не москаль».

Ти москаля в двері, а він у вікно лізе.

Коли чорт та москаль що вкрали, то поминай як звали.

На вовка промовка, а москаль кобилу вкрав.

З москалем дружи, а камінь за пазухою держи.

Хоч убий москаля, та він зуби вискаля.

Москаль на сльози не вдаря.

Варив чорт з москалем пиво, та й солод у чорта пропав.

Казав москаль право, та й збрехав браво.

У москаля на грош амуніції, на десять амбіції.

Москаль як ворона, та хитріший за чорта.

Чорзнащо в лаптях, та й то москаль.

Москаль ликом чваниться й кожному під ніс з ним пхається.

Москва на злиднях збудована, та й злиднями годована.

Хоч добрий чоловік, та москаль.

Москаль зна дорогу, та питається.

«Щоб ти зозулі не чув» (каже баба). — «Мне и удод закуетъ» (одріка москаль)

Мутить як у селі Москаль

Не впадає москаля дядьком звати, а все дядюшка.

Московський час, як жидівський зараз.

Пошкрябай москаля — і знайдеш там татарина.

Де ти бачив доброго москаля?!

Москаль скрізь вдома, скрізь порядкує. І не гадає, що негоже тесати кілок на чужій голові.

Більше читайте тут: [посилання https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Мо]]

Москаль

2014-12-09T18:15:37Z

Козленко Катерина:

'''Моска́ль, -ля́, '''''м. ''1) Великороссъ. ''Москаль ликом в’язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. ''Ном. № 849. '''Підпускати, підвозити москаля́'''. Лгать, надувать, обманывать. ''Не слухайте, батьки, сього ледащиці: підвезе він вам москаля!.. Не москаля я вам підвіз, а роблю все по правді. ''К. ЧР. 376. 2) Солдатъ. ''Пан постановив оддати Миколу в москалі. ''Левиц. 3) Сортъ льна, сѣмя котораго не вылущивается само собой. Полт. 4) Сортъ чесноку. Вас. 204. 5) Насѣк. Pyrrhocoris apterus. Вх. Пч. І. 7. Ум. '''Москалик, москаличок, москальчик. '''''Роскажіть лиш, дядечкумоскаличку, які дива ви бачили. ''О. 1862. V. 29. Ув. '''Москалюга. '''К. Дз. 79.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''МОСКА́ЛЬ''', я, чол., заст.
1. Вояк, солдат. Баба-повитуха в чистій сорочці, командувала молодицями, неначе генерал москалями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 109); Нема нікого, тільки москалі на варті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 350); Не було ні хвилини, щоб Яків не допікав матері, чого вона вдруге заміж пішла й нащо вона його в москалі запроторила (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 140).
2. Росіянин. — Всяке ледащо норовить, як би козака в грязь затоптати. — Не діждуть вони сього, невірнії душі! — каже Шрам.. — Отже, щоб не діждали, батьку, так треба нам з москалем за руки держатись (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 94); Говорять [галичани-емігранти] увесь час по-російськи, але з таким «акцентом», що навіть не москалям «вуха в'януть» (Леся Українка, V, 1956, 362).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 808.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
'''МОСКАЛЬ'''
1. Народна назва вояка армії Рос. імперії у XVIII-XIX ст.; специфічна соціальна група професійних військових (набір здійснювався переважно з кріпаків жеребкуванням, служба тривала 25 років), яку піддавали активній русифікації, у побуті спілкувалися каліченою рос. мовою (по-московськи), звідки й поняття; фольклорний песонаж м. часто характерник, винахідливий та спритний.

2. Суч. росіянин, з. москвин, московець, жм. москва, лай. кацап; П. вояк, солдат, г. жовнір; москалик, москалюга, зб. москальня.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
'''Моска́ль''' (зменшене, також іронічне — моска́лик) —

1) стара назва вояка, солдата. Пан постановив оддати Миколу в москалі (І. Нечуй-Левицький);

2) (ж. моска́лька) стара народна назва росіянина (росіянки), згодом зневживло-іронічна. Москаль ликом в’язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде (М. Номис); Не слухала Катерина Ні батька, ні неньки, Полюбила москалика, Як знало серденько (Т. Шевченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 377.

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! Чол. р. !! Множина
|-
| Називний || Моска́ль|| Москалі́
|-
| Родовий|| Москаля́ || Москалі́в
|-
| Давальний || Москале́ві, Москалю́ || Москаля́м
|-
| Знахідний || Москаля́ || Москалі́в
|-
| Орудний || Москале́м || Москаля́ми
|-
| Місцевий || при Москале́ві, Москалі́ || при Москаля́х
|-
| Кличний || Моска́лю, Моска́ль || Москалі́
|}

===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
'''МОСКАЛЬ''' м., род. п. -я "выходец из Москвы, русский (солдат)", южн., укр., москаля везть "врать" (Гоголь). Из польск. moskal – то же. От Москва.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
'''Переклад на англійська:'''
Russki (Noun) alternative term for Russian ( noun )

'''Подібні фрази в словнику українська англійська:'''
Клоп-москаль - Pyrrhocoridae
'''Приклад пропозиції з "москаль"'''
Дякую тобі, Боже, що я не москаль. - Thank you God that I'm not a Moskal.

===[https://uk.wikipedia.org Вікіпедія ]===
'''Моска́ль''' — екзонім росіян, уживаний серед українців, білорусів та поляків. Також цей термін застосовують до військовиків або москвичів. Часто вживається як образлива та іронічна назва громадян Росії незалежно від їхнього етнічного походження чи місця проживання.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щавидуб.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богатирі.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| oVwDjj1DTwM}}
https://www.youtube.com/watch?v=oVwDjj1DTwM

==Цікаві факти==
===''Етимологія''===

===='''Традиційна гіпотеза'''====
Термін «москаль» походить від назви середньовічної російської держави Великого князівства Московського, відомої в ранньому новому часів як Московське царство, Московія або Московщина. Початково термін позначав жителя цієї держави, а згодом і росіян.
Ні у поляків, ні у білорусів, ні в українців для позначення росіян не прижилася назва «русскіє», на відміну від західноєвропейських народів. Книжною формою слова «москаль» було «московит». Пізніше у письмовій формі було введено термін «росіянин», що походить від грецької назви «Росія» (Ρωσσία).Першими його стали вживати поляки. Наслідуючи їх, в окремих випадках, головним чином через цензурні міркування, стали вживати полонізм «росіянин» українські та білоруські автори.
У XVII–XVIII ст., своїх північно-східних сусідів українці називають «москалями», а їх країну «Москвою», «Московщиною», «Московією».
Слід зазначити, що значення слова москаль змінювалося з часом: спершу це був типовий етнонім, пізніше, внаслідок остаточного включення України до складу Російської імперії, так почали називати солдатів регулярної армії, оскільки на той час це була найбільша група росіян в Україні. Таким чином, слово москаль з етноніму перетворилося на назву певної соціальної групи, незалежно від походження. Пізніше, коли внаслідок розширення категорій населення, що підлягали призову до війська, росіяни перестали становити абсолютну більшість солдатів, слово поступово почало втрачати значення «солдат, військовий» і знову стало етнонімом. Саме в такому значенні вони використовується зараз.
Наскільки семантично розбудований етнонімічний термін «москаль» в українській мові, можна оцінити на підставі того, що словник Грінченка подає п'ятдесят шість його значень, форм та відтінків: "Москаленко, Москаленка; москаленя, москаленяти; москалик, москаличка; москалів, москалева, москалеве; москалівна, москалівни; москаль, москаля; москальня, москальні; москальство, москальства; москальча, москальчати; москальчик, москальчика; москальчук, москальчука; москалюга, москалюги; москва, москви (тут в етнічному розумінні: «Москаль, що якесь старе залізо продавав і не чув, що жвавий міщанин у чемерці штовхав його: „Москва, москва, чи продаєш залізо?“»); москвофіл, москвофіла; москвофільство, москвофільства; москвофільський, москвофільська, москвофільське; Москівщина, Московщина, Московщини; московець, московці; московка, московки; московський, московська, московське; московщеня, московщеняти; московство". У словнику додано ще два фразеологічні звороти: «підпускати, підвозити москаля», що означає брехати, обманювати, і «пеня московська» у розумінні «безпричинно чіплятися».
===='''Татарська гіпотеза'''====
У тюрських мовах мешканці Московії та сучасні москвичі називаються подібно. Порівняйте:

Маскаулє[мәскәүле] — татарською «москвич»;
мәскеулік [читається приблизино як "маскеулик"] – казахською;
moskovali — турецькою;
москвалы — карачаево-балкарською.
У часи пізнього середньовіччя цей термін в тюркських мовах також означав жителя Московської держави за аналогією з терміном «московіт» у західноєвропейських, або "москва" чи "москвичин" у польських та литовських джерелах. Ймовірно, він був перейнятий українцями та білорусами від татар (можливо, від місцевих Татар-липок) у другій половині XV — першій чверті XVI ст., коли Московське князівство здобуло незалежність внаслідок розпаду Золотої Орди. Саме починаючи з середини XVI ст. литовські документи на території Подніпров’я починають фіксувати прізвище "Москаль" та його похідні ("Москаленко", "Москальчук", тощо). У польській мові в цей час moskal було зневажливою назвою мешканців Московського князівства, при тому існував етнонім moskwicin. В українській мові ж слово "москаль" вживалося і без емоційного забарвлення.

Показовою є також подібність як форм маскаулє / москаль, так і маскеулик / москалик (зменшувальна форма від "москаль"). Обидві ці форми, а також і форма "москаули" та інші подібні варіанти могли співіснувати у різних пост-золотоординських діалектах тюрських народів, що з ними контактували українці.

Вперше цю гіпотезу запропонував російський історик азербайджанського походження А. Казем-Бек в средині XIX ст.
==''В літературі''==
У п'єсі «Москаль-чарівник», яка була написана видатним українським письменником Іваном Петровичем Котляревським у 1819 році, персонажі ведуть бесіду:

Солдат. Да спой-ка ты, хохлач, хотя одну русскую песню. Ну, спой!.. Э, брат, стал!
Михайло. Вашу? А яку? Може, соколика або кукушечку?.. Може, лапушку або кумушку? Може, рукавичку або підпоясочку? Убирайся з своїми піснями!.. Правду сказать, єсть що і переймати… Жінко! Заспівай же ти по-своєму ту пісню, що москаль співав. (К солдату.) Сядь та послухай, як вона співає.
Після виконання Тетяною пісні «Ой, був та нема, да поїхав до млина…» розмова продовжується.
Михайло. А що? Яково?
Солдат. Ну, что и говорить! Вить вы — природны певцы. У нас пословица єсть: хохлы никуда не годятся, да голос у них хорош.
Михайло. Нікуда не годяться? Ні, служивий, така ваша пословиця нікуда тепер не годиться. <…> Ось заглянь в столицю, в одну і в другу, та заглянь в сенат, та кинься по міністрах, та тоді і говори — чи годяться наші куди, чи ні? <…> Пословиця?.. Коли на те пішло, так і у нас єсть їх против москалів не трохи. Така, напримір: з москалем знайся, а камінь за пазухою держи; од чого ж вона вийшла, сам, розумний чоловік, догадаєшся.

У 1797 році у «Пісні польських легіонерів в Італії», що потім стала основою для польського гімну автор Вибіцький Юзеф використав слово «москаль» у значенні «житель Росії»:

''Niemiec, Moskal nie osiędzie''

''Gdy jąwszy pałasza,''

''Hasłem wszystkich zgoda będzie''

''I ojczyzna nasza.''

''Німець, мо́скаль не осяде,''

''Як візьмем палаша́,''

''Буде гаслом всім співпраця''

''І вітчизна наша.''

У сучасній офіційній версії гімну цей стовпчик не входить до тексту, оскільки у сучасній польській мові слово «москаль» має відтінок негативу і зверхності.
Адам Міцкевич цілком нейтрально використовує це слово у вірші «Do przyjaciół Moskali» («До друзів москалів»), в якому вшановує пам'ять Рилєєва та співчуває ув'язненому в Сибіру Ол. Бестужеву (Марлінському). Цей вірш входить до третьої частини його драматичної поеми «Дзяди»; його було опубліковано 1831 року.
1864 року, під час польського повстання, литовський письменник Мікалоюс Акялайтіс видавав литовською мовою газету «Вістка про війну поляків з москалями» (лит. «Žinia apie lenkų vainą su maskoliais»)
В російській літературі це слово використовував В. Маяковський у вірші "Долг Украине" (Знаете ли вы украинскую ночь?):

''"Говорю себе:

''товарищ '''москаль''',''

''на Украину''

''шуток не скаль.''

''Разучите''

''эту мову''''

''на знамёнах —''

''лексиконах алых, —''

''эта мова''

''величава и проста:''

''«Чуешь, сурмы загралы,''

''час расплаты настав…»''

''Разве может быть''

''затрёпанней''

''да тише''

''слова''

''поистасканного''

''«Слышишь»?!"''

==Прислів'я, приказки==
Етнограф М. Номис опублікував перший в українській етнографічній науці ряд приказок і прислів'їв, що були широко розповсюджені у українців, серед них такі:

«Тату, тату, лізе чорт у хату» — «Дарма, аби не москаль».

Ти москаля в двері, а він у вікно лізе.

Коли чорт та москаль що вкрали, то поминай як звали.

На вовка промовка, а москаль кобилу вкрав.

З москалем дружи, а камінь за пазухою держи.

Хоч убий москаля, та він зуби вискаля.

Москаль на сльози не вдаря.

Варив чорт з москалем пиво, та й солод у чорта пропав.

Казав москаль право, та й збрехав браво.

У москаля на грош амуніції, на десять амбіції.

Москаль як ворона, та хитріший за чорта.

Чорзнащо в лаптях, та й то москаль.

Москаль ликом чваниться й кожному під ніс з ним пхається.

Москва на злиднях збудована, та й злиднями годована.

Хоч добрий чоловік, та москаль.

Москаль зна дорогу, та питається.

«Щоб ти зозулі не чув» (каже баба). — «Мне и удод закуетъ» (одріка москаль)

Мутить як у селі Москаль

Не впадає москаля дядьком звати, а все дядюшка.

Московський час, як жидівський зараз.

Пошкрябай москаля — і знайдеш там татарина.

Де ти бачив доброго москаля?!

Москаль скрізь вдома, скрізь порядкує. І не гадає, що негоже тесати кілок на чужій голові.

Більше читайте тут: [посилання https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Мо]]

Москаль

2014-12-09T18:12:47Z

Козленко Катерина:

'''Моска́ль, -ля́, '''''м. ''1) Великороссъ. ''Москаль ликом в’язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. ''Ном. № 849. '''Підпускати, підвозити москаля́'''. Лгать, надувать, обманывать. ''Не слухайте, батьки, сього ледащиці: підвезе він вам москаля!.. Не москаля я вам підвіз, а роблю все по правді. ''К. ЧР. 376. 2) Солдатъ. ''Пан постановив оддати Миколу в москалі. ''Левиц. 3) Сортъ льна, сѣмя котораго не вылущивается само собой. Полт. 4) Сортъ чесноку. Вас. 204. 5) Насѣк. Pyrrhocoris apterus. Вх. Пч. І. 7. Ум. '''Москалик, москаличок, москальчик. '''''Роскажіть лиш, дядечкумоскаличку, які дива ви бачили. ''О. 1862. V. 29. Ув. '''Москалюга. '''К. Дз. 79.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''МОСКА́ЛЬ''', я, чол., заст.
1. Вояк, солдат. Баба-повитуха в чистій сорочці, командувала молодицями, неначе генерал москалями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 109); Нема нікого, тільки москалі на варті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 350); Не було ні хвилини, щоб Яків не допікав матері, чого вона вдруге заміж пішла й нащо вона його в москалі запроторила (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 140).
2. Росіянин. — Всяке ледащо норовить, як би козака в грязь затоптати. — Не діждуть вони сього, невірнії душі! — каже Шрам.. — Отже, щоб не діждали, батьку, так треба нам з москалем за руки держатись (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 94); Говорять [галичани-емігранти] увесь час по-російськи, але з таким «акцентом», що навіть не москалям «вуха в'януть» (Леся Українка, V, 1956, 362).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 808.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
'''МОСКАЛЬ'''
1. Народна назва вояка армії Рос. імперії у XVIII-XIX ст.; специфічна соціальна група професійних військових (набір здійснювався переважно з кріпаків жеребкуванням, служба тривала 25 років), яку піддавали активній русифікації, у побуті спілкувалися каліченою рос. мовою (по-московськи), звідки й поняття; фольклорний песонаж м. часто характерник, винахідливий та спритний.

2. Суч. росіянин, з. москвин, московець, жм. москва, лай. кацап; П. вояк, солдат, г. жовнір; москалик, москалюга, зб. москальня.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
'''Моска́ль''' (зменшене, також іронічне — моска́лик) —

1) стара назва вояка, солдата. Пан постановив оддати Миколу в москалі (І. Нечуй-Левицький);

2) (ж. моска́лька) стара народна назва росіянина (росіянки), згодом зневживло-іронічна. Москаль ликом в’язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде (М. Номис); Не слухала Катерина Ні батька, ні неньки, Полюбила москалика, Як знало серденько (Т. Шевченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 377.

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! Чол. р. !! Множина
|-
| Називний || Моска́ль|| Москалі́
|-
| Родовий|| Москаля́ || Москалі́в
|-
| Давальний || Москале́ві, Москалю́ || Москаля́м
|-
| Знахідний || Москаля́ || Москалі́в
|-
| Орудний || Москале́м || Москаля́ми
|-
| Місцевий || при Москале́ві, Москалі́ || при Москаля́х
|-
| Кличний || Моска́лю, Моска́ль || Москалі́
|}

===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
'''МОСКАЛЬ''' м., род. п. -я "выходец из Москвы, русский (солдат)", южн., укр., москаля везть "врать" (Гоголь). Из польск. moskal – то же. От Москва.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
'''Переклад на англійська:'''
Russki (Noun) alternative term for Russian ( noun )

'''Подібні фрази в словнику українська англійська:'''
Клоп-москаль - Pyrrhocoridae
'''Приклад пропозиції з "москаль"'''
Дякую тобі, Боже, що я не москаль. - Thank you God that I'm not a Moskal.

===[https://uk.wikipedia.org Вікіпедія ]===
'''Моска́ль''' — екзонім росіян, уживаний серед українців, білорусів та поляків. Також цей термін застосовують до військовиків або москвичів. Часто вживається як образлива та іронічна назва громадян Росії незалежно від їхнього етнічного походження чи місця проживання.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Москаль2.PNG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Москаль1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Москаль4.jpg|x140px]]

|}

==Цікаві факти==
===''Етимологія''===

===='''Традиційна гіпотеза'''====
Термін «москаль» походить від назви середньовічної російської держави Великого князівства Московського, відомої в ранньому новому часів як Московське царство, Московія або Московщина. Початково термін позначав жителя цієї держави, а згодом і росіян.
Ні у поляків, ні у білорусів, ні в українців для позначення росіян не прижилася назва «русскіє», на відміну від західноєвропейських народів. Книжною формою слова «москаль» було «московит». Пізніше у письмовій формі було введено термін «росіянин», що походить від грецької назви «Росія» (Ρωσσία).Першими його стали вживати поляки. Наслідуючи їх, в окремих випадках, головним чином через цензурні міркування, стали вживати полонізм «росіянин» українські та білоруські автори.
У XVII–XVIII ст., своїх північно-східних сусідів українці називають «москалями», а їх країну «Москвою», «Московщиною», «Московією».
Слід зазначити, що значення слова москаль змінювалося з часом: спершу це був типовий етнонім, пізніше, внаслідок остаточного включення України до складу Російської імперії, так почали називати солдатів регулярної армії, оскільки на той час це була найбільша група росіян в Україні. Таким чином, слово москаль з етноніму перетворилося на назву певної соціальної групи, незалежно від походження. Пізніше, коли внаслідок розширення категорій населення, що підлягали призову до війська, росіяни перестали становити абсолютну більшість солдатів, слово поступово почало втрачати значення «солдат, військовий» і знову стало етнонімом. Саме в такому значенні вони використовується зараз.
Наскільки семантично розбудований етнонімічний термін «москаль» в українській мові, можна оцінити на підставі того, що словник Грінченка подає п'ятдесят шість його значень, форм та відтінків: "Москаленко, Москаленка; москаленя, москаленяти; москалик, москаличка; москалів, москалева, москалеве; москалівна, москалівни; москаль, москаля; москальня, москальні; москальство, москальства; москальча, москальчати; москальчик, москальчика; москальчук, москальчука; москалюга, москалюги; москва, москви (тут в етнічному розумінні: «Москаль, що якесь старе залізо продавав і не чув, що жвавий міщанин у чемерці штовхав його: „Москва, москва, чи продаєш залізо?“»); москвофіл, москвофіла; москвофільство, москвофільства; москвофільський, москвофільська, москвофільське; Москівщина, Московщина, Московщини; московець, московці; московка, московки; московський, московська, московське; московщеня, московщеняти; московство". У словнику додано ще два фразеологічні звороти: «підпускати, підвозити москаля», що означає брехати, обманювати, і «пеня московська» у розумінні «безпричинно чіплятися».
===='''Татарська гіпотеза'''====
У тюрських мовах мешканці Московії та сучасні москвичі називаються подібно. Порівняйте:

Маскаулє[мәскәүле] — татарською «москвич»;
мәскеулік [читається приблизино як "маскеулик"] – казахською;
moskovali — турецькою;
москвалы — карачаево-балкарською.
У часи пізнього середньовіччя цей термін в тюркських мовах також означав жителя Московської держави за аналогією з терміном «московіт» у західноєвропейських, або "москва" чи "москвичин" у польських та литовських джерелах. Ймовірно, він був перейнятий українцями та білорусами від татар (можливо, від місцевих Татар-липок) у другій половині XV — першій чверті XVI ст., коли Московське князівство здобуло незалежність внаслідок розпаду Золотої Орди. Саме починаючи з середини XVI ст. литовські документи на території Подніпров’я починають фіксувати прізвище "Москаль" та його похідні ("Москаленко", "Москальчук", тощо). У польській мові в цей час moskal було зневажливою назвою мешканців Московського князівства, при тому існував етнонім moskwicin. В українській мові ж слово "москаль" вживалося і без емоційного забарвлення.

Показовою є також подібність як форм маскаулє / москаль, так і маскеулик / москалик (зменшувальна форма від "москаль"). Обидві ці форми, а також і форма "москаули" та інші подібні варіанти могли співіснувати у різних пост-золотоординських діалектах тюрських народів, що з ними контактували українці.

Вперше цю гіпотезу запропонував російський історик азербайджанського походження А. Казем-Бек в средині XIX ст.
==''В літературі''==
У п'єсі «Москаль-чарівник», яка була написана видатним українським письменником Іваном Петровичем Котляревським у 1819 році, персонажі ведуть бесіду:

Солдат. Да спой-ка ты, хохлач, хотя одну русскую песню. Ну, спой!.. Э, брат, стал!
Михайло. Вашу? А яку? Може, соколика або кукушечку?.. Може, лапушку або кумушку? Може, рукавичку або підпоясочку? Убирайся з своїми піснями!.. Правду сказать, єсть що і переймати… Жінко! Заспівай же ти по-своєму ту пісню, що москаль співав. (К солдату.) Сядь та послухай, як вона співає.
Після виконання Тетяною пісні «Ой, був та нема, да поїхав до млина…» розмова продовжується.
Михайло. А що? Яково?
Солдат. Ну, что и говорить! Вить вы — природны певцы. У нас пословица єсть: хохлы никуда не годятся, да голос у них хорош.
Михайло. Нікуда не годяться? Ні, служивий, така ваша пословиця нікуда тепер не годиться. <…> Ось заглянь в столицю, в одну і в другу, та заглянь в сенат, та кинься по міністрах, та тоді і говори — чи годяться наші куди, чи ні? <…> Пословиця?.. Коли на те пішло, так і у нас єсть їх против москалів не трохи. Така, напримір: з москалем знайся, а камінь за пазухою держи; од чого ж вона вийшла, сам, розумний чоловік, догадаєшся.

У 1797 році у «Пісні польських легіонерів в Італії», що потім стала основою для польського гімну автор Вибіцький Юзеф використав слово «москаль» у значенні «житель Росії»:

''Niemiec, Moskal nie osiędzie''

''Gdy jąwszy pałasza,''

''Hasłem wszystkich zgoda będzie''

''I ojczyzna nasza.''

''Німець, мо́скаль не осяде,''

''Як візьмем палаша́,''

''Буде гаслом всім співпраця''

''І вітчизна наша.''

У сучасній офіційній версії гімну цей стовпчик не входить до тексту, оскільки у сучасній польській мові слово «москаль» має відтінок негативу і зверхності.
Адам Міцкевич цілком нейтрально використовує це слово у вірші «Do przyjaciół Moskali» («До друзів москалів»), в якому вшановує пам'ять Рилєєва та співчуває ув'язненому в Сибіру Ол. Бестужеву (Марлінському). Цей вірш входить до третьої частини його драматичної поеми «Дзяди»; його було опубліковано 1831 року.
1864 року, під час польського повстання, литовський письменник Мікалоюс Акялайтіс видавав литовською мовою газету «Вістка про війну поляків з москалями» (лит. «Žinia apie lenkų vainą su maskoliais»)
В російській літературі це слово використовував В. Маяковський у вірші "Долг Украине" (Знаете ли вы украинскую ночь?):

''"Говорю себе:

''товарищ '''москаль''',''

''на Украину''

''шуток не скаль.''

''Разучите''

''эту мову''''

''на знамёнах —''

''лексиконах алых, —''

''эта мова''

''величава и проста:''

''«Чуешь, сурмы загралы,''

''час расплаты настав…»''

''Разве может быть''

''затрёпанней''

''да тише''

''слова''

''поистасканного''

''«Слышишь»?!"''

==Прислів'я, приказки==
Етнограф М. Номис опублікував перший в українській етнографічній науці ряд приказок і прислів'їв, що були широко розповсюджені у українців, серед них такі:

«Тату, тату, лізе чорт у хату» — «Дарма, аби не москаль».

Ти москаля в двері, а він у вікно лізе.

Коли чорт та москаль що вкрали, то поминай як звали.

На вовка промовка, а москаль кобилу вкрав.

З москалем дружи, а камінь за пазухою держи.

Хоч убий москаля, та він зуби вискаля.

Москаль на сльози не вдаря.

Варив чорт з москалем пиво, та й солод у чорта пропав.

Казав москаль право, та й збрехав браво.

У москаля на грош амуніції, на десять амбіції.

Москаль як ворона, та хитріший за чорта.

Чорзнащо в лаптях, та й то москаль.

Москаль ликом чваниться й кожному під ніс з ним пхається.

Москва на злиднях збудована, та й злиднями годована.

Хоч добрий чоловік, та москаль.

Москаль зна дорогу, та питається.

«Щоб ти зозулі не чув» (каже баба). — «Мне и удод закуетъ» (одріка москаль)

Мутить як у селі Москаль

Не впадає москаля дядьком звати, а все дядюшка.

Московський час, як жидівський зараз.

Пошкрябай москаля — і знайдеш там татарина.

Де ти бачив доброго москаля?!

Москаль скрізь вдома, скрізь порядкує. І не гадає, що негоже тесати кілок на чужій голові.

Більше читайте тут: [посилання https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C]

===Уривок з праці "СЛОВА ЯК СВІДКИ ПРАВДИ"===

==Екскурс у лексему “москаль”==

Етнонім “москаль” лежить не у менш складній політично-культурній площині, початок витворення якої припадає фактично на 1725 рік. Саме тоді давнє ім’я нашої країни Русь у грецькому фонетичному варіянті Петро I офіційно присвоїв Московії. Візантійські греки заступили в імені Русь звук [у] на звук [о] і назвали руських народом “росс” або “россами”, а відтак країну Россією. Отож назву Росія утворили в Стамбулі грецькі церковники у ХVI ст., чим відразу скористався Петро I. Більше читайте тут: [http://newzz.in.ua/culture/1148875364-movoznavec-rina-faron-tlumachennya-slova-moskal.html]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Мо]]

Файл:Москаль4.jpg

2014-12-09T18:09:23Z

Козленко Катерина: Поштова листівка «Мапа України» часів УНР, на півночі живуть москалі (за М. Грушевським)

Поштова листівка «Мапа України» часів УНР, на півночі живуть москалі (за М. Грушевським)

Файл:Москаль3.jpg

2014-12-09T18:07:47Z

Козленко Катерина: Клоп-москаль

Клоп-москаль

Файл:Москаль1.jpg

2014-12-09T18:06:15Z

Козленко Катерина:

Файл:Москаль2.PNG

2014-12-09T18:04:59Z

Козленко Катерина: Москалі руйнують Київ. Ілюстрація з підручника «Історія України для дітей» (Львів. 1934).

Москалі руйнують Київ. Ілюстрація з підручника «Історія України для дітей» (Львів. 1934).

Національність

2014-11-30T17:51:40Z

Козленко Катерина:

'''Національність, -ности, '''''ж. ''Національность. ''Зрозуміла дороге право своєї національности. ''К. КР. 35. ''Її батько й мати, люде з дрібного панства, але... близькі до народа, чесні хлібороби, не одірвані од національности. ''Левиц. Пов. 225.
[[Категорія:На]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
Те саме, що нація 1. Справа пролетаріату — тісніше згуртовувати якнайширші маси робітників усіх і всяких національностей.. (Ленін, 7, 1970, 100); Понад 100 національностей і народностей живе у нашій країні (Комуніст України, 5, 1967, 74).
2. Належність до якої-небудь нації. — Не голіть, — просить Остап, — вуса запорозького, бо потім, — каже, — тяжко буде національність визначити (Остап Вишня, І, 1956, 285).
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
1. Належність до певної нації, народності чи національної групи.
2. Термін для спільного визначення нації і народності.

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
націона́льність – іменник жіночого роду
{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! Однина !! Множина
|-
| називний || націона́льність || націона́льності
|-
| родовий || націона́льності || націона́льностей
|-
| давальний || націона́льності || націона́льностям
|-
| знахідний || націона́льність || націона́льності
|-
| орудний || націона́льністю || націона́льностями
|-
| місцевий || на/у націона́льності || на/у націона́льностях
|-
| кличний || націона́льносте* || націона́льності*
|}

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Національність з англійської - nationality
(Noun) (noun) national character or identity; political existence as a national entity.

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Ценз націона́льності — вимога, відповідно до якої для володіння активним або пасивним виборчим правом необхідно належати до певної національності.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:НАЦІОНАЛЬНІСТЬ1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:НАЦІОНАЛЬНІСТЬ2.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| CYeLvAy6ncY}}
https://www.youtube.com/watch?v=CYeLvAy6ncY

{{#ev:youtube| eydHXfo5hnc}}
https://www.youtube.com/watch?v=eydHXfo5hnc

{{#ev:youtube| 9kLIJQDNzIY}}
https://www.youtube.com/watch?v=9kLIJQDNzIY

==Цікаві факти==
===Уявлення про національності в часи СРСР===
У СРСР з моменту народження людини дані про його етнічну (в кровному, тобто — біологічному, расовому сенсі) належність заносились в його персональні дані — Свідоцтво про народження органів ЗАГС і далі — в «картку персонального обліку» МВС) — на основі «національності» його батьків. По досягненню громадянином СРСР віку 16 років йому видавався паспорт, куди «національність» вносилась однозначно і остаточно. В разі, коли «національність» батька і матері відрізнялись, паспортні органи МВС робили вибір, як правило на користь національності батька. Починаючи з 1975 (паспортна Реформа СРСР) громадянин мав право сам обирати між національністю батька та матері. Але цей вибір, відповідно до «Закону про паспорти СРСР», він мав робити тільки один раз — при отриманні ним першого громадянського паспорта СРСР, тобто при досягненні «повноліття» в 16 років.

===У Російській Федерації===
Графа «національність» у внутрішньому паспорті громадянина РФ була скасована в 1997 році указом президента Росії Б. Єльцина, згідно зі статтею 19 Конституції Російської Федерації, яка гарантує дотримання принципу рівності незалежно від національної належності тої чи іншої особи. Також у громадян Росії, згідно з частиною 1 статті 26 Конституції РФ, лишилося право добровільно вказувати свою національність в інших офіційних документах. Громадянин може вибирати собі та вказувати будь-яку національність, яку він схоче. «Визначення своєї національної приналежності ґрунтується на принципі самоідентифікації і залежить від суб'єктивних відчуттів особистості».

Але контроль органів державної влади та внутрішніх справ за етнічним походженням громадян та їх дискримінація за національною ознакою з боку російської держави продовжують зберігатися. Так в наслідок Першої і Другої чеченських війн та інших етнічних конфліктів та усіляких акцій залякування та «зачисток» цивільного населення Північного Кавказу, МВД Росії запровадило нове поняття «Особа кавказької національності» (рос. Лицо кавказской национальности).
Згідно з масовими опитами російських соціологів Центру ім. Левади, майже половина росіян (48%) восени 2011 бажали повернення графи «національність» у паспорті.
Восени 2012 внесено законопроект про повернення до паспорту графи «національність» у Державну Думу. В третьому читанні проект закону Думою було прийнято.

Більше читайте тут: [посилання http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:На]]

Файл:НАЦІОНАЛЬНІСТЬ2.jpg

2014-11-30T17:44:28Z

Козленко Катерина:

Файл:НАЦІОНАЛЬНІСТЬ1.jpg

2014-11-30T17:38:37Z

Козленко Катерина:

Користувач:Козленко Катерина

2014-11-29T14:23:08Z

Козленко Катерина: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==