https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%87%D1%83%D0%BA+%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9 2026-05-05T14:39:09Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%BA%D0%B0 2014-12-07T22:40:00Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Сімка, -ки, '''''ж. ''Семерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. ''Щось дивиться козирною сімкою.''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Словник української мови<br /> Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br /> <br /> СІ́МКА, и, жін.<br /> 1. Назва цифри і числа 7; <br /> // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 7 (трамвая, автобуса і т. ін.); <br /> // Група із семи осіб. Хазяїна кав'ярні можна не лічити, бо він увесь час бігав, і рахувати його за постійного члена нашої сімки важко (Юрій Яновський, II, 1958, 99).<br /> 2. Гральна карта з сімома вічками. Старий Вейводси витягнув другу сімку і так її залишив. — Тепер прийде туз або десятка, — злобно сказав трактирник (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 147).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення: the seven card.jpg |x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:ng.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> Словник української мови<br /> Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/s/simka<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Сі]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B6%D0%B0 2014-12-07T22:39:28Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Ржа, ржі, '''''ж. ''Ржавчина (на желѣзѣ, водѣ). ''Їсть як ржи залізо. ''Ном. № 2726. Ржа вхполилась. Пристала ржавчина, начало ржавѣть. Черк. у. <br /> [[Категорія:Рж]]<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках <br /> <br /> [http://sum.in.ua/s/irzha Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br /> <br /> '''РЖА''' див. '''іржа'''. <br /> <br /> ІРЖА́, рідше РЖА, і, жін.<br /> 1. Червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення. <br /> Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.. верхами (Панас Мирний, I, 1954, 319); Слава славна не вмре, не загине, Ржа не вкриє булатної шаблі (Максим Рильський, III, 1961, 242); <br /> Іржа, через яку гине метал, завдає великої шкоди, особливо коли це цінна апаратура (Знання та праця, 11, 1965, 15); * У порівняннях. [Неофіт-раб:] Звичка до розкошів уїлась їй у серце, мов іржа, без них їй тяжко (Леся Українка, II, 1951, 227); <br /> Каміння ноги подерло нам... Іржею кров на ранах гусла... (Володимир Сосюра, II, 1958, 392); <br /> // Колір окислу заліза. В тій пилюці бачив [Дорош] сонце, що жарило без милості, без жалю людей, машини, землю, обпалювало до бурої іржі придорожні трави (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 318); <br /> // чого, перен. Про сліди, залишки чого-небудь, що діють гнітюче, шкідливо на когось. — Регіної Регіно! Чи ржа великого страждання сточила тебе..? (Іван Франко, VII, 1951, 270); Нівечилася юність, калічилася душа, осідала на ній іржа незрозумілої образи на життя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 27); <br /> // перен., зневажл. Про надокучливу людину, що набридає іншим. А цей — іржа, а не чоловік. Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний, II, 1954, 106). <br /> '''Іржа їсть (переїдає, бере''' і т. ін.) що; '''Береться (вкривається і т. ін.) іржею''' що — щось, окислюючись, покривається червоно-бурим шаром (про залізо та залізні вироби). І залізо ржа з'їдає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 293); Чорнило висохло, а пера іржа поїла (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 116); Пощерблена шабля Іржею взялася, У піхви тій шаблі Вода налилася (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 42). <br /> ♦ '''Їсти (гризти, точити)''' кого, як (мов, наче і т. ін.) іржа залізо: <br /> а) прискіпуватися, чіплятися до кого-небудь. Не злюбила вона нас; не так мене, як Одарку. Було так і їсть, як іржа залізо (Марко Вовчок, I, 1955, 45); — Чого це він на вас уївся? — Супруненко? — угадала Пріська. — І сама не знаю.. Одно точить, як шашіль дерево, як іржа залізо (Панас Мирний, III, 1954, 36); б) не давати спокою, невідступно переслідувати (про думки, настрій і т. ін.). Ця думка му лила його серце, йшла за ним усюди, як тінь, гризла його, як іржа залізо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 89).<br /> 2. Плівка бурого кольору на болоті, там, де вода містить залізисті породи. Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 59).<br /> 3. Хвороба багатьох культурних і дикорослих рослин, при якій надземна частина рослини вкривається бурими плямами. Він не затямив і не чув Про так страшний недорід!.. Картопля вперше зогнила... Овес іржа присіла (Іван Франко, X, 1954, 184); Різні види іржі уражують листя, стебла й колоски злакових культур, знижуючи врожай на 20—30% і більше (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 748).<br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/29/53382/12099.html Універсальний словник-енциклопедія]<br /> <br /> '''ІРЖА'''<br /> <br /> '''I'''<br /> <br /> шар крихкої пористої речовини (гол. чином, гідратованого окису заліза), який утворюється на виробах із заліза внаслідок електрохіміч. корозії під впливом вологого повітря.<br /> <br /> '''II'''<br /> <br /> назва паразитичних грибів (з ряду іржастих), також хвороби, викликані ними; ознаки: рослини вкриті іржавими плямами, на уражених органах утворюються пустули, з яких при розтріскуванні висипається іржавий порошок - спори гриба; найшкідливіші: і. стеблова (зернових культур), і. бура пшениці, і. жовта зернових культур.<br /> <br /> [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ &quot;Словники України&quot; on-line]<br /> <br /> '''Словозміна'''<br /> <br /> іржа́ – іменник жіночого роду<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! відмінок !! однина !! множина<br /> |-<br /> | називний || іржа́ || -<br /> |-<br /> | родовий || іржі́ || -<br /> |-<br /> | давальний || іржі́ || -<br /> |-<br /> | знахідний || іржу́ || -<br /> |-<br /> | орудний || ірже́ю || -<br /> |-<br /> | місцевий || на/в іржі́ || -<br /> |-<br /> | кличний || ірже́* || -<br /> |}<br /> <br /> '''Синонімія''' <br /> <br /> '''ПРИЧЕ́ПА''' розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), '''НАДОЇ́ДА''' розм., '''НАСТИ́РА''' розм., '''НАКИ́ДАЧ''' розм., '''ІРЖА́''' зневажл., '''СЛЬОТА́''' зневажл., '''РЕП'ЯХ''' зневажл. - Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Нечуй-Левицький); [Мати:] Тобі б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим! (Леся Українка); Іржа, а не чоловік! Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний); - Сльота така. Як ви думаєте?.. до начальства ще може полізти. - Еге,- той йому. - То й нам нагорить (А. Тесленко); Аж ось наздоганяє його Петро Шраменко. - Чого ще оцей бабський реп'ях од мене хоче? - каже, зупинившись, Кирило Тур (П. Куліш).<br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53382/358063.html Фразеологічний словник української мови]<br /> <br /> '''ІРЖА''' <br /> <br /> '''вкри́тися ірже́ю'''. Довго не використовуватися, забутися, застаріти. Подав рукопис у видавництво. Чекаю тиждень, другий, третій. Ні гу-гу. Треба, думаю, йти.. Бо там народ такий: коли не нагадаєш про себе, рукопис той '''іржею вкриється''' (З газети). <br /> <br /> '''як іржа́ залі́зо''', зі сл. ї́сти, гри́зти, точи́ти і т. ін. Дуже сильно; весь час. — Не злюбила вона нас .. Було так і їсть '''як іржа залізо''' (Марко Вовчок); — Кавун чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха: гризе мене '''як іржа залізо''' (І. Нечуй-Левицький); — Нічого — добрі люди. Коли б не стара,.. всіх '''як іржа залізо''' точить… (Панас Мирний).<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Іржа Вікіпедія]<br /> <br /> '''Іржа''' є загальним терміном для визначення оксидів заліза. У розмовній мові цей термін застосовується до червоних оксидів, що утворюються в результаті реакції заліза з киснем в присутності води або вологого повітря. Є й інші форми іржі, наприклад, продукт, що утворюється в результат реакції заліза з хлором за відсутності кисню. Така речовина утворюється, зокрема, в арматурі, використовуваної в підводних бетонних стовпах, і називають її зеленою іржею. Кілька видів корозії помітні візуально або за допомогою спектроскопії. Вони формуються при різних зовнішніх умовах.[1] Іржа складається з гідратованого оксиду заліза (III) Fe2O3·nH2O і метагідроксиду заліза (FeO(OH), Fe(OH)3). При наявності кисню та води і достатньому часу будь-яка маса заліза в кінцевому підсумку перетворюється повністю в іржу і руйнується. Поверхня іржі не створює захисту для нижнього шару заліза, на відміну від утворення патини на мідній поверхні.<br /> <br /> Іржею як правило називають продукт корозії тільки заліза і його сплавів, таких як сталь. Багато інших металів теж піддаються корозії, але їх оксиди зазвичай не називають іржею.<br /> <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Файл:Heavy-Rust-Texture-407396884.jpeg]]<br /> <br /> [[Файл:1364123265 artgrafica.net jyfvbh8ftyauzex.jpeg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%BD 2014-12-07T22:38:51Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Перу́н, -на, '''''м. ''1) Громъ. ''Бодай тебе перун забив темненької ночі. ''Чуб. V. 1092. 2) Перунъ, божество древнихъ славянъ. Левиц. Світ. 7. 3) ''Каб тебя (его и т. п.) перун треснул!'' Большой словарь русских поговорок. — М: Олма Медиа Групп. В. М. Мокиенко, Т. Г. Никитина. 2007<br /> [[Категорія:Пе]]<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ''перун, пйорун - грім'' (Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.)<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:i_060.jpg|i_060.jpg]]<br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> &lt;gallery&gt;<br /> <br /> &lt;/gallery&gt;</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 2014-12-07T22:37:54Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Хирний, -а, -е. = хирявість, = хирлявість'''1) Болѣзненный, безсильный. ''Чоловік хирний. ''Черк. у. ''Та там дівча замліле, більш хирне, ніж здорове. ''Черниг. г. ''До твоїх ніг мої руки хирні простягаю. ''К. МБ. XI. 149. 2) Ничтожный, плохой, скверный. ''Мовчи, хирний! ''Ном. № 13094. ''Десь вража мати підкусила, щоб хирний тут ти не сидів. ''Котл. Ен. І. 32. ''Ляж, хирний, та й мовчи, а з паном не рівняйсь! ''Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 83). <br /> [[Категорія:Хи]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> 3) Слабый, едва заметный. ''З комина сотався вгору хирлявий димок, мабуть, господиня готувала на обід'' (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 49). &lt;br /&gt;<br /> 4) Хилый, чахлый. ''Хіба ж ви не знаєте, що на мужицьких ужитках хирляві та кволі вимирають, наче мухи восени'' (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 381);<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 60.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BD 2014-12-07T22:37:12Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Цинамон, -ну, '''''м. ''Корица. МУЕ. І. 109. <br /> [[Категорія:Ци]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> '''<br /> <br /> (Інша назва - кориця)<br /> <br /> '''1.''' '''''Невелике південне дерево або кущ родини лаврових з цупкими шкірястими листками і дрібними квіточками, зібраними у волоті; коричне дерево.''''' У дівчини запах одежі є мов запах Лівану; сама вона — се садок, засаджений оливками, шафраном, рожами, цинамоном.. і всякими деревами (Іван Франко, XVI, 1955, 261).<br /> <br /> '''2.''' '''''Кора цього дерева.''''' — Ми не невільники! — вигукнув турок Садик, викочуючи круті яйця очей на засмаглому обличчі кольору свіжого цинамону (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 452).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 215.<br /> <br /> Іван Франко, XVI, 1955, 261<br /> <br /> Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 452<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> http://sum.in.ua/s/cynamon<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9 2014-12-07T22:36:10Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Прісний, -а, -е. '''1) Прѣсный. 2) Въ сказкахъ: чужой, посторонній. ''Царь... сховався під ліжко. Прилітає змій, ввійшов в палац: ''«''Фе, фе! прісна кість смердить!» Та де там тобі, каже панна, тут прісна кість узялась? Сюди прісного чоловіка і ворон кости не занесе. ''Чуб. II. 209. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> [http://Словник%20української%20мови Словник української мови]<br /> <br /> '''1.''' '''''Позбавлений певного смаку через відсутність або незначний вміст солі.''''' Внизу, під самою горою, Криниця прісної води (Павло Грабовський, II, 1959, 245); І тополя, і потемніла од вологи на відсонні стріха, і прісний ніздрюватий сніг — все тонко дихає першим весняним пахіллям (Михайло Стельмах, I, 1962, 221); * Образно. На поле набігла тінь. Ділянка темніє. Дихнув вітерець прісним холодком (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 63); <br /> <br /> ''//'' ''Який містить у собі несолону воду.'' Хлорела — рослина прісних водойм — містить у два рази більше білків порівняно з пшеницею (Наука і життя, 3, 1961, 28); <br /> <br /> ''//'' ''Приготовлений без солі або без достатньої кількості солі (про страву).'' Спуск у шахту. Закинуті штреки, забої, І розмова про те, як в борні подолати біду. Скільки солі навкруг, як арктичні сніги, голубої! А гуцульське село їсть несолену, прісну бурду... А солотвинці вбогі вже десятки років безробітні (Любов Забашта, Вибр., 1958, 232). <br /> <br /> ''(фр.)'''''''Прісний смак (присмак) чого''''' — смак, позбавлений будь-якої гостроти. Гарба зачіпалася за кущі, і Тимка оббризкувало холодним свіжим дощиком, так що навіть на губах осідав прісний смак роси (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 89); В сухий настій васильків вплітався вогкий дух кінської м'яти і прісний недобрий присмак багновища (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 811).<br /> '''<br /> <br /> '''2.''' '''''Приготовлений без закваски, без дріжджів (про тісто або вироби з нього)'''''.<br /> Ополиста в'язальниця вславляла новий хліб.. — мука ясна, не пріла, на схід славна, тісто гарно бродить, і прісне славно міситься, біле, в'язке (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 227); Той хліб був білий, прісний, без ваги, Та й без смаку, а стисни у долоні, І він, мов квітка в передсмертнім сконі, Ні пахощів не має, ні снаги (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 225).<br /> <br /> '''3.''' ''перен.'' '''''Позбавлений інтересу, привабливості; нецікавий, нудний.''''' Відтепер все стало ясно. Не треба! Не треба ні тої плебанії, ні тих слуг не треба, ні оповідань баби Гафійки, ні прісних пестощів старої їмості [попаді] (Гнат Хоткевич, II, 1966, 123); Прісна й пісна наступила пора (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 361).<br /> <br /> <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> &lt;gallery&gt;<br /> Image-15553.jpg|Прісний хліб<br /> Yak-zrobiti-pitu.jpg|Прісний хліб<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> <br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> http://sum.in.ua/s/prisnyj<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Пр]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B0 2014-12-07T22:34:52Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Муза, -зи, '''''ж. ''Муза. ''Возлюбленнику муз і грацій. ''Шевч. 599. <br /> [[Категорія:Му]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Муза (грец. Μούσα) - особа, що пробуджує творче натхнення у діячів мистецтв або наук. Як правило, це жінки, які перебувають в оточенні поета (художника, композитора і т. д.)<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> [[Файл:400px-Raffael_072.jpg]]<br /> [[Файл:Musen Goethe.JPG]]<br /> [[Файл:Brogi, Carlo (1850-1925) - n. 8318 - Roma - Vaticano - Museo Pio Clementino - Talia, musa della Concordia, trovata a Tivoli.jpg]]<br /> [[Файл:4c6f426bf99e.jpg]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> К поэту Муза прилетела,<br /> Сказала: <br /> - Что сидишь? Пиши!<br /> Ответил ей поэт несмело:<br /> - Устал... Хочу побыть в тиши...<br /> <br /> Лукаво Муза улыбнулсь:<br /> - Отбрось подальше свою блажь!<br /> К столу решительно нагнулась:<br /> - Где самый острый карандаш?<br /> <br /> Бери немедленно! Лениться <br /> Ты будешь Там, придёт пора.<br /> Вот тебе чистые страницы,<br /> Трудиться будешь до утра.<br /> <br /> Подумал горестно бедняга:<br /> «Как велика у Музы власть!»<br /> Вздохнул, взял ручку и бумагу,<br /> И... плавно строчка полилась.<br /> <br /> Писал поэт, не разгибаясь,<br /> Писал он день, потом и ночь.<br /> Смотрела Муза, улыбаясь,<br /> Потом ушла тихонько прочь.<br /> <br /> Она была хитра и знала — <br /> Поэты часто так творят.<br /> Достигнет этот пьедестала,<br /> Коль так глаза огнём горят.<br /> <br /> Прошло ни много и ни мало,<br /> Через каких-то двадцать лет<br /> Его известным имя стало<br /> И стал прославленным поэт!<br /> <br /> Какой же сделать вывод здесь?<br /> Всегда от Музы польза есть!<br /> <br /> ==Джерела, походження==<br /> Му́зи — у грецькій міфології дочки Зевса й Мнемосіни, богині поезії, мистецтв і наук. Вони жили на вершинах беотійських гір Гелікон і Парнас, де б’є священне Кастальське джерело, однак їхньою улюбленою оселею були узгір’я Піерії під Олімпом.<br /> За місцевостями, де жили музи, вони мали епітети аоніди, аонійські сестри, парнасиди, касталіди, гіппокреніди, піериди.<br /> Спочатку кількість муз була невизначена: вони вважалися покровительками пісень і танців. У пізніші часи муз стало дев’ять і кожній з них доручили певне мистецтво, яке вона повинна була особливо пильнувати. Щоб легше було розпізнати, якою галуззю мистецтва чи науки опікується муза, її зображували в скульптурах і на малюнках з постійними атрибутами. Музи мали свої храми, які називались мусейонами (від цього слова походить «музей»).<br /> Як богині співу музи були пов’язані з Аполлоном, що мав епітет Мусагет — Проводир муз. У Римі муз називали каменами. Гесіод, який вважався жерцем муз, змалював їх у «Теогонії».<br /> Аоні́ди (грец. Aonides) — наймення муз, яке походить від назви частини Беотії, де був центр культу муз.<br /> У переносному значенні музи — натхнення, творчість.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-12-07T22:34:15Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Набива́ти, -ва́ю, -єш, '''''гл. ''сов. в. '''набити, -б’ю́, -б’єш, '''''гл. ''1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. ''Бондарь відра набиває. ''Шевч. 540. 2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. ''Як києм набито жидів в хаті. ''Чуб. І. 252. 3) Заряжать, зарядить. ''Набивати рушницю. ''4) — '''черінь'''. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. Сим. 129. 5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. ''За наше жито та ще нас і набито. ''Ном. № 4057. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> [http://sum.in.ua/s/nabyvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br /> <br /> '''1.''' перех. Наповнювати чимось, щільно втискуючи, вкладаючи всередину. Кирило.. витяг люльку і почав набивати (Панас Мирний, III, 1954, 68); Давид заклопотано вбирав борошно: покладе совик, наб'є тугенько мішок і знов за совик береться (Андрій Головко, II, 1957, 40); Їдучи на цілину, я набив чемодан книжками й зошитами (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 16). <br /> <br /> ♦ '''Набивати (набити) голову''' чим — заставляти сприймати що-небудь, запам'ятовувати щось у великій кількості (перев. непотрібне, зайве). [Ліза:] Я хочу стати знаменитою, щоб бути вартою мого Амедея, а ви набиваєте мені голову вашими стаккато, легато, модерато! (Іван Кочерга, II, 1956, 159); Він умисно хотів набити собі голову цифрами та рахунками, щоби прогнати другі, погані думки (Іван Франко, V, 1951, 219); '''Набивати (набити) кишені''' див.[http://sum.in.ua/s/kyshenja кишеня] ; '''Набивати (набити) роток (шлунок''' і т. ін.) — їсти (перев. багато). Рання пташка роток набиває, а пізня очиці жмурить (Номис, 1864, № 11309); — То первісна людина мусила зрання й до ночі полювати, щоб чим-недудь набити свій неандертальський живіт, а для сучасної людини потрібен інший режим... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 113).<br /> <br /> '''2.''' перех. Ударами, тертям об що-небудь і т. ін. робити якесь болісне пошкодження. Гарцюють [сини] та синці один одному набивають (Андрій Головко, II, 1957, 86); Учора середульший [син] узяв та з водовозки полетів сторчака додолу і набив чималу гулю на коліні (Панас Мирний, V, 1955, 404); [Яцько:] Стовкла, бачу, Химка просо, Коли б не набити носа! (Марко Кропивницький, II, 1958, 95). <br /> '''Набивати (набити) ноги''' — натруджувати ноги, багато ходячи. Неблизький світ Гетьманське. Набив [Чіпка] добре ноги (Панас Мирний, I, 1949, 273).<br /> <br /> '''3.''' перех. Ударами надівати, насаджувати на що-небудь. Бондар набиває обруч, Коваль насаджує шину (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 11); Солдати набили коси, розчистили перед кулеметами сектори обстрілу (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 307); <br /> <br /> '''//''' Насаджуючи обручі і т. ін., робити або лагодити що-небудь. Старий, сивий Бондар набиває діжку, наспівує (Степан Васильченко, III, 1960, 378).<br /> <br /> '''4.''' перех. Те саме, що [http://sum.in.ua/s/zarjadzhaty заряджати] 1. Увесь у червоному хлопець Рушницю свою набива (Леся Українка, IV, 1954, 94); — Набивайте пістолі й мушкети! — крикнула вона старому (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 108); Ще дві стрічки вистріляв Кравцов, але третю набити не встиг (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 321).<br /> <br /> '''5.''' перех. Забивати, вганяти що-небудь у великій кількості. Хтось набив у землю прикорнів та ще серед них і залізяку завтовшки в руку встромив (Панас Мирний, IV, 1955, 247).<br /> <br /> '''6.''' перех. Прибивати що-небудь до чогось. — На науку [швець], правда, тугий був.. Показав, як каблук набивати, — ото й молоти рік по каблукові (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 139); На одну підметку матеріалу невистачило, і швець косячок набив (Микола Трублаїні, I, 1955, 111).<br /> <br /> '''7.''' тільки док., перех. Ударами, побоями завдати болю. — Я вже тут чекаю, чекаю, аж мені нудно, а додому йти боюся, мати знов наб'ють (Леся Українка, III, 1952, 632); <br /> <br /> '''//''' перев. із сл. морда, пика, фізіономія і т. ін. Б'ючи по чому-небудь, спричинити біль. Вона сказала, що дуже сердиться і що коли-небудь вона мені наб'є фізіономію, якщо я не облишу її собаку (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 182).<br /> <br /> '''8.''' неперех., рідко. Проникати куди-небудь (про дощ, пил і т. ін.). У вікна вагона набивав дощ, навкруги було сіро — і в мене настрій був сірий (Олекса Десняк, II, 1955, 409); <br /> <br /> '''//''' безос. — Іди сюди, на сей бік: сюди не так дощем набиває (Панас Мирний, III, 1954, 391).<br /> <br /> '''9.''' перех. Убивати, знищувати велику кількість (людей, звірів, птахів і т. ін.). Пішов солдат на охоту, набив дичини, насилу довіз (Українські народні казки, легенди.., 1957, 218); — Що ви думаєте про смерть на війні? — Ми про неї не думаєм.. Ми думаєм про одне — як би побільше набити ворогів (Олександр Довженко, III, 1960, 352).<br /> <br /> '''10.''' перех. Розбивати, роздрібнювати велику кількість чого-небудь. Потому набив [Альоша] старого лампачу.. і замісив глину (Іван Микитенко, II, 1957, 248); Набити скла; Набити каменю.<br /> <br /> '''11.''' перех., текст. Вибивати на тканині певним способом якийсь узор. <br /> <br /> ♦ '''Набивати (набити) оскому''' див. [http://sum.in.ua/s/oskoma оскома] ; '''Набивати (набити) пиху''' — підносити чиюсь зарозумілість, гордовитість, пихатість. [Галя:] Не гукай [Печерицю], Дуню, а то ще, справді, подума, що такий нужний [потрібний]. Не набивай пихи бурсакові — у його її й такчимало (Панас Мирний, V, 1955, 156); '''Набивати (набити) руку''' на (в) чому — набувати вправності, уміння, досвіду в чому-небудь. Кріпкі дід були, руку на житті набили (Остап Вишня, I, 1956, 426); Набив руку в господарюванні; '''Набивати (набити) собі ціну''' — підносити себе в очах інших, намагатися показати себе з кращого боку, ніж ти є в дійсності. Він малював страшні жахи.., ще більше набивав собі ціну, видаючи себе мало чи не рятівником радянських людей (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 153); '''Набивати (набити) ціну''' — великим попитом піднімати ціну на що-небудь. Дачники в селі і на овочі, і на фрукти Ціну набивають.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:На]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B0 2014-12-07T22:33:29Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Майва, -ви, '''''ж. ''Флагъ. Волынь. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> '''Великий тлумачний словник сучасної української мови.'''<br /> <br /> '''майва''' ''-и, ж., зах.''<br /> '''''Прапор, стяг, знамено.'''''<br /> ''прикл.'' Мітингувальників зі стягами у руках вже прозвали “вудочники”. Через те, що замість древків найкраще для такого діла пасують висувні вудилища (легко транспортувати!). З російської флаг перекладається, як стяг або майва. Так може тих мітингувальників називати краще “полохало”? Від “полоскання” тканини, прикріпленої до такого “древка”.(з блогу)<br /> <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> &lt;gallery&gt;<br /> Flag of Ukraine.jpg|Прапор (майва) України<br /> Flag-evropy.jpg|Прапор (майва) ЄС<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://ukrainian_explanatory.academic.ru/81088/%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B0<br /> <br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ма]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8 2014-12-07T22:31:55Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Ногавки, -вок, '''''ж. мн. ''Штаны изъ холста. Угор.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> '''1.''' ''вок.,мн.,діал.'' '''''Полотняні штани.''''' Ногавки на них смугасті або в плями, квіти, узори мали щонайменше три-чотири фарби (Оп.,Іду.., 1958, 561).Був зодягнений у сіру від пилюки полотняну сорочку і такі ж ногавки (Іванченко Р. &quot;Змій Горинич:отрута для княгині&quot; . <br /> <br /> '''2.''' '''Ногавки (біл. вёска Нагаўкы)''' — ''село в складі Мядельського району Мінської області, Білорусь.'' Село підпорядковане Слобідзькій сільській раді, розташоване в північній частині області.<br /> <br /> '''3.''' '''Ногавки для коня -''' '''''це частина спорядження, що застосовується для захисту кінцівок коня від травм у вигляді механічних ушкоджень.'''<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:101 712 0.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> <br /> [[Категорія:Но]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%89%D0%BE 2014-12-07T22:31:20Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Ледащо, -ща, '''''с. ''1) Лѣнтяй. ''Ой роблю я, роблю, робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. ''Нп. ''Ледащо неробоче. ''Котл. Ен. VI. 17. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. ''Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. ''Ном. № 8873. ''Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. ''Шевч. 65. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. ''Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? ''Котл. Ен. II. 6. 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. ''Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що. ''Ном. № 561. <br /> [[Категорія:Ле]]<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''Тлумачення слова у сучасних словниках'''<br /> <br /> '''1.''' '''''Те саме, що ледар.''''' Таке ледащо той одинчик, що господи! Ні за що — і за холодну воду не возьметься, а все тільки на печі сидить (Українські народні казки, легенди.., 1957, 101); — Через твою жінку, через оте ледащо та я буду на старість таке лихо терпіти! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); — Ледащо! Кобили приборкати нездатний (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137); * Образно. Завзято погейкує хлопець: — ..Мели ногами, старий ледащо, пересувайся! (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 87).<br /> <br /> '''2.''' '''''Людина, яка поводить себе легковажно, безпутно.''''' Не лай мене, моя мати, Ніколи ні за що, — Полюбила козаченька П'яницю й ледащо (Павло Чубинський, V, 1874, 206); — Вони, мене не знавши, подумають, що я який-небудь ледащо, що тільки зводжу тебе з ума (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 50); Ізогнеться стан високий, Брови полиняють, І незчуєтесь, а люди Сміючись згадають Ваші літа молодії, Та й скажуть — ледащо! (Тарас Шевченко, І, 1963, 160); <br /> <br /> '''''//''''' ''Уживається як лайливе слово.'' Навкулачках якесь ледащо, взявши в жменю шматок заліза, трохи не проломило йому голови (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 177); Сказали б раніше, нізащо. Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Леонід Первомайський, II, 1958, 251); <br /> '''''//''''' перен. ''Про непридатну, зіпсовану річ.'' Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що (Номис, 1864, № 561). <br /> <br /> <br /> '''Фразеологічний словник української мови'''<br /> <br /> ЛЕДАЩО<br /> <br /> '''1.''' '''''Леда́що но́сить (кого)''''', ''фам.'' Уживається для вираження незадоволення тим, хто невчасно або довго десь ходить, їздить, перебуває. (Мар’яна:) Де вас ледащо носить? Уже і гулять нема коли: скоро буде північ! (С. Васильченко). <br /> <br /> '''2.''' '''''Неха́й (хай, бода́й і т. ін.) леда́що (кому, чому),''''' ''лайл.'' Уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь. Нехай тобі ледащо! (Укр.. присл..). <br /> <br /> '''3.''' '''''Пусти́тися в леда́що.''''' Почати робити вчинки, що викликають загальний осуд; уникати праці, вести себе безжутно, легковажно. Батьки, які синів не вчили, .. Кипіли в нефті (нафті) в казанах; Що через їх синки в ледащо Пустилися, пішли в нінащо (І. Котляревський).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> &lt;gallery&gt;<br /> 9Jh9JmIaj7c.jpg|Ледащо<br /> DGZ10wq9bBI.jpg|Ледащо<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111131773|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. http://slovopedia.org.ua/<br /> <br /> 2. http://sum.in.ua/<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0 2014-12-07T22:28:31Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Літа́йка, -ки, '''''ж. ''= '''Метелик. '''Вх. Уг. 250. <br /> [[Категорія:Лі]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''(Lepidoptera).''' '''''Комаха ряду метеликів (див. метелики)'''''. Мигтять білі метелики понад молоденькою травичкою (Марко Вовчок, I, 1955, 183); Великі нічні метелики влітали у відчинені вікна й кружляли з лопотінням навколо лампи (Олесь Донченко, II, 1956, 62); Коли танцювала [Стаха], очам було любо глянути на неї. Не совалась по підлозі, а пурхала над нею з легкістю метелика (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 378); <br /> <br /> ''* У порівняннях.'' Мов різнобарвні метелики, пурхають дівчата по зеленому му ріжку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288); Метеликами розлітаються білі листки (Василь Еллан, II, 1958, 18).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:bat1.jpg|x300px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:bat2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:bat3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:bat4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> https://www.youtube.com/watch?v=0eW6bxnR678<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ЛУСКОКРИ́ЛІ, лих, мн., ент. Те саме, що метелики. Вкривають [лусочки] усе крило. За цю особливість метеликів називають лускокрилими (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 49).<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 558.&lt;br /&gt;<br /> 2. Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288;&lt;br /&gt;<br /> 3. Василь Еллан, II, 1958, 18.&lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0 2014-12-07T22:27:38Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Дарина — давнє слов'янське ім'я, що означає «дарована Богом», «подарунок» (болг. дарен).<br /> В Україні воно часто вживається як синонім християнського імені Дарія (на честь мучениці Дарії), але ім'я Дарія утворене від чоловічого імені Дарій, (давньоперського походження, що походить від двоосновного імені (перс. داریوش‎‎) «Дараявауш»: «дара» — «той, хто володіє»+«вауш» — «добрий, благий».<br /> Інші форми імені: Дари́нка, Дарі́йка, Да́ра, Да́ронька, Да́рочка, Да́рка, Да́рця, Дару́ся, Дару́сенька, Дару́сечка, Дару́ня, Дару́ненька, Дару́нечка, Ода́ря, Ода́ронька, Ода́рочка; До́ра.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Kinopoisk.ru-Park-Shin-Hye-1216213.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:20140614-DSC 3665.JPG|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:69fafaf0_Amanda-Seyfried-at-In-Time-Premiere-in-Westwood-17.jpeg|x140px]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> http://mysecret.kiev.ua/darina-znachennja-imeni-darina/<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://uk.wikipedia.org/wiki/Дарина<br /> <br /> <br /> http://a-yak.com/shho-oznachaye-im-ya-darina/<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] '''Дарна неділя. Ѳомино воскресенье. '''<br /> [[Категорія:Да]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%B9 2014-12-07T22:24:47Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Войовничий, -а, -е. '''Воинственный. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> [http://Словник%20української%20мови Словник української мови]<br /> <br /> '''1.''' '''''Який прагне або схильний воювати.''''' <br /> Постає кругом по світі Плем'я сміле, войовниче (Іван Франко, X, 1954, 120); Третя доба — мідяна — за срібною хутко настала; Люд войовничий, суворої вдачі, до зброї охочий, Але ж іще не злочинний (Микола Зеров, Вибр., 1966, 302); Скіфи були войовничими племенами (Історія УРСР, І, 1953, 25); <br /> <br /> '''''//''''' ''Спрямований на розв'язання війни.'' ''Войовнича політика імперіалістичних держав.''<br /> <br /> '''2.''' ''перен.'' '''''Який веде непримиренну боротьбу з ким-, чим-небудь.''''' В боротьбі з ворожою ідеологією мужніли сили нашої літератури, утверджувалась її войовнича комуністична партійність (Українська література, 10 клас, 1957, 5); Войовничий матеріаліст і атеїст, Писарєв невтомно боровся проти релігійної ідеології та її проповідників (Наука і життя, 12, 1958, 50); <br /> <br /> '''''//''''' ''Який виражає, виявляє готовність до сутички, суперечки, бійки.'' Андрій раптом зіскакує й стає в войовничу позу (Степан Васильченко, I, 1959, 156).<br /> <br /> [http://Тлумачний%20словник%20української%20мови Тлумачний словник української мови]<br /> <br /> ''а, -е.''<br /> <br /> '''1)''' '''''Який прагне або схильний воювати.''''' || Спрямований на розв'язання війни.<br /> <br /> '''2)''' ''перен.'' '''''Який веде непримиренну боротьбу з ким-, чим-небудь.''''' || Який виражає, виявляє готовність до сутички, суперечки, бійки. Войовничий запал.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/vojovnychyj&lt;br /&gt;<br /> <br /> https://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%B9<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BC 2014-12-07T22:24:08Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Бігом,''' ''нар.'' Бѣгомъ, скоро. ''Та біжи мені бігом, щоб одна нога тут, а друга там.'' Ном. № 11020.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> '''Швидко бігти.Виконувати щось з поспіхом''' <br /> ''&quot;Апарати на плечі й у поле бігом !&quot;'' (Довженко &quot;Земля&quot;).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Бі]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%B0 2014-12-07T22:23:02Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Анта́бка, -ки,''' ''ж.'' 1. Ум. отъ '''[[Антаба]]'''. Вх. Зн. І. См. еще шкафа. МУЕ. І. 72. 2. Желѣзная скоба для скрѣпы. Звенигород. у.<br /> <br /> [[Категорія:Ан]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''Антабка''' - це особлива деталь зброї, пристосування, призначена для кріплення і пересування ременя, страхувального шнура револьвера або пістолета. <br /> Зазвичай являє собою металеве кільце або скобу на шарнірі, які розташовуються на прикладі зброї і цівки (на дуловій частині ствола), до яких і кріпиться збройовий ремінь. На пістолетах і револьверах розташовується в нижній частині рукоятки.<br /> <br /> ''прикл:'' &quot;Саме прикре, що вони не комплектуються ременем для перенесення з антабками. А як відомо зі стрілецької практики ремінь виконує важливу роль у точній стрільбі&quot;, &quot;А є така деталька, яка називається антабка - це скоба з лівого боку (стандартна СССР комлектація, бо у Болгарського ПМ антабка зправа) до якої чіпляють ремінець щоб не загубити ПМ&quot; (прим.ПМ - пістолет Макарова) <br /> <br /> [http://Тлумачний%20словник%20української%20мови Тлумачний словник української мови]<br /> <br /> ''-и, ж., спец.''<br /> <br /> '''''Скоба для ременя у рушниці або ручного кулемета.'''''<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> &lt;gallery&gt;<br /> Swedish Nagant 1617.jpg|Антабка на руків'я револьвера Наган обр. 1887 р.<br /> Rifle Lebel Mle 1886 93R35.jpg|Антабка на прикладі карабіна Лебеля 1886-M93-R35<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://uktdic.appspot.com/<br /> <br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%B0<br /> <br /> http://wartime.org.ua/10243-taktichniy-zbroyoviy-remn-dolg-m3.html<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-12-07T22:22:24Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Майдала́ти, -ла́ю, -єш, '''''гл. ''Болтать, махать. ''Як налетить орляка на зайця та як ударе його крилом, а той, бідненький, перекинеться доголічерева та лапками майдалає, майдалає, та кричить тобі неначе дитина. ''Херс. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> [http://Словник%20української%20мови Словник української мови]<br /> <br /> '''МАЙТАЛАТИ,''' ''ж, недок., діал.'' '''''Метлятися (у 1 знач.).''''' Коси вибилися з-під очіпка, і одно пасмо майталало на шиї, друге лізло у чорне тривожне око (Панас Мирний, І, 1954, 265)<br /> <br /> '''Тлумачний словник'''<br /> <br /> '''майдала́ти'''<br /> ''-'аю, -'аєш, недок., діал.''<br /> '''''Теліпати, дригати.'''''<br /> <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> http://sum.in.ua/s/majtalaty<br /> http://slovoua.com/articles/114048<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ма]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B5! 2014-11-24T10:15:10Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Бе! базю-бе!''' ''меж.'' Призывъ для овецъ. Вх. Лем. 390.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> '''1.''' '''''Звук,який вимовляє людина,коли вічуває відразу.''''' &quot;Бе! Яка гидота! &quot;<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Бе]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B5! 2014-11-24T10:14:34Z

<p>Козачук Андрій: відновлено</p> <hr /> <div>'''Бе! базю-бе!''' ''меж.'' Призывъ для овецъ. Вх. Лем. 390.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> '''1.''' '''''Звук,який вимовляє людина,коли вічуває відразу.''''' &quot;Бе! Яка гидота! &quot;<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ=Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Бе]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B5! 2014-11-24T10:11:43Z

<p>Козачук Андрій: скасовано попереднє</p> <hr /> <div>'''Бе! базю-бе!''' ''меж.'' Призывъ для овецъ. Вх. Лем. 390.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> '''1.''' '''''Звук,який вимовляє людина,коли вічуває відразу.''''' &quot;Бе! Яка гидота! &quot;<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Бе!]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Бе]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B5! 2014-11-24T10:10:24Z

<p>Козачук Андрій: додано категорію ГІ</p> <hr /> <div>'''Бе! базю-бе!''' ''меж.'' Призывъ для овецъ. Вх. Лем. 390.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> '''1.''' '''''Звук,який вимовляє людина,коли вічуває відразу.''''' &quot;Бе! Яка гидота! &quot;<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Бе!]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Бе]]<br /> [[Категорія:Гуманітарний інститут]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9 2014-11-11T07:13:04Z

<p>Козачук Андрій: Зміна назви дисципліни</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Amk23.jpg|150px|thumb|Фото]]<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> ==Загальні відомості==<br /> наукова школа (для докторів)<br /> ===Козачук Андрій Михайлович===<br /> <br /> ===Посада, вчене звання, науковий ступінь===<br /> Помічник директора Гуманітарного інституту з ІКТ.<br /> ===Освіта===<br /> Закінчив Київський державний лінгвістичний університет, де отримав кваліфікацію філолога.<br /> <br /> ===Місце роботи===<br /> [http://kubg.edu.ua Київський університет імені Бориса Грінченка]<br /> <br /> ===Тема дисертації===<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> ==Наукові публікації==<br /> ===Підручники (список з посиланнями)===<br /> <br /> ===Статті (список з посиланнями )===<br /> <br /> ==Методичні матеріали==<br /> Список з посиланнями <br /> ==Навчальні дисципліни (які викладає)==<br /> [http://e-learning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=96 Основи прикладної лінгвістики.]<br /> &lt;br /&gt;<br /> [http://e-learning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=2114 Теорія та практика перекладу.]<br /> <br /> ==Магістратура==<br /> Перелік тем магістерських робіт студентів<br /> ==Участь у міжнародних конференціях==<br /> Список з посиланнями на сайти<br /> ==Участь у міжнародних та державних проектах==<br /> Список з посиланнями на сайти</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9 2013-12-04T15:13:48Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Пухнатий, -а, -е. '''1) Пушистый. 2) Рыхлый, мягкій. ''Гарні пироги вдалися, пухнаті. ''Пирят. у. ''Пухната булка. ''Козел. у. 3) Полный, жирный. Козел. у. (Жінка) ''така пухната, мов пампушок. ''Гн. II. 27. Ум. '''Пухнатенький. '''''Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі. ''Гол. III. 461. <br /> [[Категорія:Пу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 409:<br /> <br /> ПУХНАТИЙ, а, е. Те саме, що пухнастий. Несподівано натикаємось.. на баб, з головою завинених у білі рядна, що рядками сидять, наче пухнаті гаги на скелях північних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 239); Овечки жують сінце, Поруч і малята Тісно збилися в кільце Біле та пухнате (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 139); Щасливий, він, коли пухнатий Боа накине на плече [Татьяні], Руки діткнеться гаряче (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 210); Вже квітень місяць був надворі, а.. ні пухнатого лінивого неону», ні пахущої милої фіалки ще не видко було (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 407); В ліричній своїй задумі хлопець торкає рукою пухнате віття туйки (Олесь Гончар, Тронка, 1968, 43); Верхами сосон шум іде розлогий І хмарою пухнатою темнить Високий день і осяйну блакить (Микола Зеров, Вибр., 1966, 55); Сніг пухнатий, Наче вата, Жаль по ньому і ступати — Білий, чистий сніг (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 27); Шевченко бадьоро йшов вперед, милуючись то вершниками, то верблюдами з їх довгою і надзвичайно пухнатою вовною на колінах і грудях (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 252); Гарні пироги вдалися, пухнаті (Словник Грінченка); Його округле, пухнате обличчя було подібне до розцвілої в усій повноті півонії (Іван Франко, VI, 1951, 189).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:41213cat-jdvbafh.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:41213cat-kjehfgkae.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:41213pyrizhky-lfvlaesdv.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|rUAQAtumGgI}}<br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9 2013-12-04T15:12:17Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Пухнатий, -а, -е. '''1) Пушистый. 2) Рыхлый, мягкій. ''Гарні пироги вдалися, пухнаті. ''Пирят. у. ''Пухната булка. ''Козел. у. 3) Полный, жирный. Козел. у. (Жінка) ''така пухната, мов пампушок. ''Гн. II. 27. Ум. '''Пухнатенький. '''''Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі. ''Гол. III. 461. <br /> [[Категорія:Пу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 409:<br /> <br /> ПУХНАТИЙ, а, е. Те саме, що пухнастий. Несподівано натикаємось.. на баб, з головою завинених у білі рядна, що рядками сидять, наче пухнаті гаги на скелях північних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 239); Овечки жують сінце, Поруч і малята Тісно збилися в кільце Біле та пухнате (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 139); Щасливий, він, коли пухнатий Боа накине на плече [Татьяні], Руки діткнеться гаряче (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 210); Вже квітень місяць був надворі, а.. ні пухнатого лінивого неону», ні пахущої милої фіалки ще не видко було (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 407); В ліричній своїй задумі хлопець торкає рукою пухнате віття туйки (Олесь Гончар, Тронка, 1968, 43); Верхами сосон шум іде розлогий І хмарою пухнатою темнить Високий день і осяйну блакить (Микола Зеров, Вибр., 1966, 55); Сніг пухнатий, Наче вата, Жаль по ньому і ступати — Білий, чистий сніг (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 27); Шевченко бадьоро йшов вперед, милуючись то вершниками, то верблюдами з їх довгою і надзвичайно пухнатою вовною на колінах і грудях (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 252); Гарні пироги вдалися, пухнаті (Словник Грінченка); Його округле, пухнате обличчя було подібне до розцвілої в усій повноті півонії (Іван Франко, VI, 1951, 189).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:41213cat-jdvbafh.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:41213cat-kjehfgkae.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:41213pyrizhky-lfvlaesdv.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|rUAQAtumGgI}}<br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9 2013-12-04T14:55:46Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Пухнатий, -а, -е. '''1) Пушистый. 2) Рыхлый, мягкій. ''Гарні пироги вдалися, пухнаті. ''Пирят. у. ''Пухната булка. ''Козел. у. 3) Полный, жирный. Козел. у. (Жінка) ''така пухната, мов пампушок. ''Гн. II. 27. Ум. '''Пухнатенький. '''''Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі. ''Гол. III. 461. <br /> [[Категорія:Пу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 409:<br /> <br /> ПУХНАТИЙ, а, е. Те саме, що пухнастий. Несподівано натикаємось.. на баб, з головою завинених у білі рядна, що рядками сидять, наче пухнаті гаги на скелях північних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 239); Овечки жують сінце, Поруч і малята Тісно збилися в кільце Біле та пухнате (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 139); Щасливий, він, коли пухнатий Боа накине на плече [Татьяні], Руки діткнеться гаряче (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 210); Вже квітень місяць був надворі, а.. ні пухнатого лінивого неону», ні пахущої милої фіалки ще не видко було (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 407); В ліричній своїй задумі хлопець торкає рукою пухнате віття туйки (Олесь Гончар, Тронка, 1968, 43); Верхами сосон шум іде розлогий І хмарою пухнатою темнить Високий день і осяйну блакить (Микола Зеров, Вибр., 1966, 55); Сніг пухнатий, Наче вата, Жаль по ньому і ступати — Білий, чистий сніг (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 27); Шевченко бадьоро йшов вперед, милуючись то вершниками, то верблюдами з їх довгою і надзвичайно пухнатою вовною на колінах і грудях (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 252); Гарні пироги вдалися, пухнаті (Словник Грінченка); Його округле, пухнате обличчя було подібне до розцвілої в усій повноті півонії (Іван Франко, VI, 1951, 189).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:41213cat-jdvbafh.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:41213cat-kjehfgkae.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:41213pyrizhky-lfvlaesdv.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9 2013-12-04T14:51:33Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Пухнатий, -а, -е. '''1) Пушистый. 2) Рыхлый, мягкій. ''Гарні пироги вдалися, пухнаті. ''Пирят. у. ''Пухната булка. ''Козел. у. 3) Полный, жирный. Козел. у. (Жінка) ''така пухната, мов пампушок. ''Гн. II. 27. Ум. '''Пухнатенький. '''''Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі. ''Гол. III. 461. <br /> [[Категорія:Пу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 409:<br /> <br /> ПУХНАТИЙ, а, е. Те саме, що пухнастий. Несподівано натикаємось.. на баб, з головою завинених у білі рядна, що рядками сидять, наче пухнаті гаги на скелях північних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 239); Овечки жують сінце, Поруч і малята Тісно збилися в кільце Біле та пухнате (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 139); Щасливий, він, коли пухнатий Боа накине на плече [Татьяні], Руки діткнеться гаряче (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 210); Вже квітень місяць був надворі, а.. ні пухнатого лінивого неону», ні пахущої милої фіалки ще не видко було (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 407); В ліричній своїй задумі хлопець торкає рукою пухнате віття туйки (Олесь Гончар, Тронка, 1968, 43); Верхами сосон шум іде розлогий І хмарою пухнатою темнить Високий день і осяйну блакить (Микола Зеров, Вибр., 1966, 55); Сніг пухнатий, Наче вата, Жаль по ньому і ступати — Білий, чистий сніг (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 27); Шевченко бадьоро йшов вперед, милуючись то вершниками, то верблюдами з їх довгою і надзвичайно пухнатою вовною на колінах і грудях (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 252); Гарні пироги вдалися, пухнаті (Словник Грінченка); Його округле, пухнате обличчя було подібне до розцвілої в усій повноті півонії (Іван Франко, VI, 1951, 189).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:41213cat-jdvbafh.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:41213cat-kerfwuef.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:41213pyrizhky-lfvlaesdv.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:41213pyrizhky-lfvlaesdv.jpg 2013-12-04T14:45:09Z

<p>Козачук Андрій: Пиріжки</p> <hr /> <div>Пиріжки</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:41213cat-kjehfgkae.jpg 2013-12-04T14:44:45Z

<p>Козачук Андрій: Пухнатий кіт, пухнатий сніг</p> <hr /> <div>Пухнатий кіт, пухнатий сніг</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:41213cat-jdvbafh.jpg 2013-12-04T14:44:11Z

<p>Козачук Андрій: Пухнаті</p> <hr /> <div>Пухнаті</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9 2013-12-04T14:37:07Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Пухнатий, -а, -е. '''1) Пушистый. 2) Рыхлый, мягкій. ''Гарні пироги вдалися, пухнаті. ''Пирят. у. ''Пухната булка. ''Козел. у. 3) Полный, жирный. Козел. у. (Жінка) ''така пухната, мов пампушок. ''Гн. II. 27. Ум. '''Пухнатенький. '''''Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі. ''Гол. III. 461. <br /> [[Категорія:Пу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 409:<br /> <br /> ПУХНАТИЙ, а, е. Те саме, що пухнастий. Несподівано натикаємось.. на баб, з головою завинених у білі рядна, що рядками сидять, наче пухнаті гаги на скелях північних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 239); Овечки жують сінце, Поруч і малята Тісно збилися в кільце Біле та пухнате (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 139); Щасливий, він, коли пухнатий Боа накине на плече [Татьяні], Руки діткнеться гаряче (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 210); Вже квітень місяць був надворі, а.. ні пухнатого лінивого неону», ні пахущої милої фіалки ще не видко було (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 407); В ліричній своїй задумі хлопець торкає рукою пухнате віття туйки (Олесь Гончар, Тронка, 1968, 43); Верхами сосон шум іде розлогий І хмарою пухнатою темнить Високий день і осяйну блакить (Микола Зеров, Вибр., 1966, 55); Сніг пухнатий, Наче вата, Жаль по ньому і ступати — Білий, чистий сніг (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 27); Шевченко бадьоро йшов вперед, милуючись то вершниками, то верблюдами з їх довгою і надзвичайно пухнатою вовною на колінах і грудях (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 252); Гарні пироги вдалися, пухнаті (Словник Грінченка); Його округле, пухнате обличчя було подібне до розцвілої в усій повноті півонії (Іван Франко, VI, 1951, 189).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9 2013-12-04T14:35:10Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Пухнатий, -а, -е. '''1) Пушистый. 2) Рыхлый, мягкій. ''Гарні пироги вдалися, пухнаті. ''Пирят. у. ''Пухната булка. ''Козел. у. 3) Полный, жирный. Козел. у. (Жінка) ''така пухната, мов пампушок. ''Гн. II. 27. Ум. '''Пухнатенький. '''''Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі. ''Гол. III. 461. <br /> [[Категорія:Пу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1 2013-12-03T10:56:50Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Шваб, -ба, '''''м. ''1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5. <br /> [[Категорія:Шв]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ШВАБИ, ів, мн. (одн. шваб, а, чол.; швабка, и, жін.).<br /> <br /> 1. Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії. Мадяр и звуть тутешніх німців швабами (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 171).<br /> <br /> 2. зневажл. Німці. Валігурський ненавидів швабів усею душею, про се Калинович знав (Іван Франко, VI, 1951, 329); — Цю гору шваби називали лінія оборони, але то не є так (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 161).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:31213bavar_askjgsrrkjlf.jpg|140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:31213bavar_fbjfijgbkaw.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:31213bavar_kejhgjdvrlj.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|vDJKoSVl920}}<br /> <br /> Баварська полька<br /> <br /> ==Іншими мовами==<br /> <br /> (англ.) Swabian; (нім.) Schwabe ''m''; (фр.) souabe ''m''<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%8F Швабія - Вікіпедія]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1 2013-12-03T10:50:39Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Шваб, -ба, '''''м. ''1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5. <br /> [[Категорія:Шв]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ШВАБИ, ів, мн. (одн. шваб, а, чол.; швабка, и, жін.).<br /> <br /> 1. Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії. Мадяр и звуть тутешніх німців швабами (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 171).<br /> <br /> 2. зневажл. Німці. Валігурський ненавидів швабів усею душею, про се Калинович знав (Іван Франко, VI, 1951, 329); — Цю гору шваби називали лінія оборони, але то не є так (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 161).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:31213bavar_askjgsrrkjlf.jpg|140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:31213bavar_fbjfijgbkaw.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:31213bavar_kejhgjdvrlj.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> &lt;iframe width=&quot;420&quot; height=&quot;315&quot; src=&quot;//www.youtube.com/embed/vDJKoSVl920&quot; frameborder=&quot;0&quot; allowfullscreen&gt;&lt;/iframe&gt;<br /> <br /> Баварська полька<br /> <br /> ==Іншими мовами==<br /> <br /> (англ.) Swabian; (нім.) Schwabe ''m''; (фр.) souabe ''m''<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%8F/Швабія]]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:31213bavar_kejhgjdvrlj.jpg 2013-12-03T10:46:06Z

<p>Козачук Андрій: Баварська народна музика</p> <hr /> <div>Баварська народна музика</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:31213bavar_fbjfijgbkaw.jpg 2013-12-03T10:45:11Z

<p>Козачук Андрій: Народні костюми</p> <hr /> <div>Народні костюми</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:31213bavar_askjgsrrkjlf.jpg 2013-12-03T10:44:02Z

<p>Козачук Андрій: Баварці сьогодні</p> <hr /> <div>Баварці сьогодні</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1 2013-12-03T08:50:12Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Шваб, -ба, '''''м. ''1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5. <br /> [[Категорія:Шв]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ШВАБИ, ів, мн. (одн. шваб, а, чол.; швабка, и, жін.).<br /> <br /> 1. Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії. Мадяр и звуть тутешніх німців швабами (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 171).<br /> <br /> 2. зневажл. Німці. Валігурський ненавидів швабів усею душею, про се Калинович знав (Іван Франко, VI, 1951, 329); — Цю гору шваби називали лінія оборони, але то не є так (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 161).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:21213jhlgoyguygouo.jpg|140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Іншими мовами==<br /> <br /> (англ.) Swabian; (нім.) Schwabe ''m''; (фр.) souabe ''m''<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%8F/Швабія]]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1 2013-12-03T08:43:17Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Шваб, -ба, '''''м. ''1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5. <br /> [[Категорія:Шв]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ШВАБИ, ів, мн. (одн. шваб, а, чол.; швабка, и, жін.).<br /> <br /> 1. Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії. Мадяр и звуть тутешніх німців швабами (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 171).<br /> <br /> 2. зневажл. Німці. Валігурський ненавидів швабів усею душею, про се Калинович знав (Іван Франко, VI, 1951, 329); — Цю гору шваби називали лінія оборони, але то не є так (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 161).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:<br /> [[Файл:21213jhlgoyguygouo.jpg|міні|Баварці]]<br /> |x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Іншими мовами==<br /> <br /> (англ.) Swabian; (нім.) Schwabe ''m''; (фр.) souabe ''m''<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%8F/Швабія]]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1 2013-12-02T15:40:26Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Шваб, -ба, '''''м. ''1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5. <br /> [[Категорія:Шв]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ШВАБИ, ів, мн. (одн. шваб, а, чол.; швабка, и, жін.).<br /> <br /> 1. Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії. Мадяр и звуть тутешніх німців швабами (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 171).<br /> <br /> 2. зневажл. Німці. Валігурський ненавидів швабів усею душею, про се Калинович знав (Іван Франко, VI, 1951, 329); — Цю гору шваби називали лінія оборони, але то не є так (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 161).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Іншими мовами==<br /> <br /> (англ.) Swabian; (нім.) Schwabe ''m''; (фр.) souabe ''m''<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%8F/Швабія]]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1 2013-12-02T15:37:57Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Шваб, -ба, '''''м. ''1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5. <br /> [[Категорія:Шв]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ШВАБИ, ів, мн. (одн. шваб, а, чол.; швабка, и, жін.).<br /> <br /> 1. Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії. Мадяр и звуть тутешніх німців швабами (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 171).<br /> <br /> 2. зневажл. Німці. Валігурський ненавидів швабів усею душею, про се Калинович знав (Іван Франко, VI, 1951, 329); — Цю гору шваби називали лінія оборони, але то не є так (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 161).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Іншими мовами==<br /> <br /> (англ.) Swabian; (нім.) Schwabe ''m''; (фр.) souabe ''m''<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%8F|Швабія]]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1 2013-12-02T15:36:26Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Шваб, -ба, '''''м. ''1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5. <br /> [[Категорія:Шв]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ШВАБИ, ів, мн. (одн. шваб, а, чол.; швабка, и, жін.).<br /> <br /> 1. Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії. Мадяр и звуть тутешніх німців швабами (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 171).<br /> <br /> 2. зневажл. Німці. Валігурський ненавидів швабів усею душею, про се Калинович знав (Іван Франко, VI, 1951, 329); — Цю гору шваби називали лінія оборони, але то не є так (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 161).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Іншими мовами==<br /> <br /> (англ.) Swabian; (нім.) Schwabe ''m''; (фр.) souabe ''m''<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [[Швабія|http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%8F]]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1 2013-12-02T15:35:31Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Шваб, -ба, '''''м. ''1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5. <br /> [[Категорія:Шв]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ШВАБИ, ів, мн. (одн. шваб, а, чол.; швабка, и, жін.).<br /> <br /> 1. Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії. Мадяр и звуть тутешніх німців швабами (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 171).<br /> <br /> 2. зневажл. Німці. Валігурський ненавидів швабів усею душею, про се Калинович знав (Іван Франко, VI, 1951, 329); — Цю гору шваби називали лінія оборони, але то не є так (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 161).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Іншими мовами==<br /> <br /> (англ.) Swabian; (нім.) Schwabe ''m''; (фр.) souabe ''m''<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [Швабія[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%8F]]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1 2013-12-02T15:29:48Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Шваб, -ба, '''''м. ''1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5. <br /> [[Категорія:Шв]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ШВАБИ, ів, мн. (одн. шваб, а, чол.; швабка, и, жін.).<br /> <br /> 1. Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії. Мадяр и звуть тутешніх німців швабами (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 171).<br /> <br /> 2. зневажл. Німці. Валігурський ненавидів швабів усею душею, про се Калинович знав (Іван Франко, VI, 1951, 329); — Цю гору шваби називали лінія оборони, але то не є так (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 161).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%8F<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B1 2013-12-02T15:18:40Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Шваб, -ба, '''''м. ''1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5. <br /> [[Категорія:Шв]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F 2013-11-30T15:59:36Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Шмаття, -тя, '''''соб. ''1) Куски. ''Вхопив мене і ростерзав на шмаття. ''К. Іов. 36. 2) Бѣлье. ''Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере. ''Рудч. Ск. II. 113. ''Прали дівки шматя. ''Гн. І. 38. Ум. '''Шматтячко. '''<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> 1. Шматки чого-небудь. Невеликий, пане-браття, Жрець я Гелікона, Бо тримаю тільки шмаття З кобзи Аполлона<br /> <br /> <br /> 2. розм. Білизна. Якийсь дід в одному шматті, розхристаний, без шапки, почав лаяти й клясти панів<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] <br /> <br /> [[Категорія:Шм]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B0%D0%BC%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 2013-11-30T15:59:19Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Шамнути, -мну, -неш, '''''гл. ''1) Быстро побѣжать, шмыгнуть. (Заєць) ''так попід ногами і шамнув. ''О. 1861. V. 69. 2) Поналечь на весла. Вас. 212. ''Шамни разом, друзі, крикнув Карпо. І гребці шамнули, а байдак полетів неначе на крилах. ''Левиц. Пов. 350. 3) Зашелестѣть, зашуршать, шелохнуться. ''Ніхто не писне, не шамне. ''Кролев. у. ''Ніщо не шамне. ''Лохв. у. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] <br /> <br /> [[Категорія:Ша]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B0%D0%BB%D1%8C 2013-11-30T15:58:59Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Шаль, -лі, '''''ж. ''1) Шаль. ''Купи собі, Машуню, шаль. ''Шевч. 553. 2) Пустяки. ''Як би не пісок, то б шаль довезти дуба. ''Лебед. у. <br /> ШАЛЬ 1, і, жін. і заст. я, чол.<br /> <br /> 1. Велика в'язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова). — Купи собі, мамуню, шаль. — Мені не треба тії шалі. — Не завдавай же серцю жалю! Купи, голубко! (Тарас Шевченко, II, 1963, 244); Бабуня вкрила її своїм великим чорним шалем і повела додому (Леся Українка, III, 1952, 645); Северин підскочив до скрині, брязнув прикладом по замку і став викидати на середину хати Оленине добро: спідниці, білі кашемірові шалі, чоботи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 421); Золотиста шовкова шаль спадала їй на плечі (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 329); * Образно. Так тихо вгорі наді мною... Небесний заснув океан. Од шалі зорі голубої на луках прослався туман (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 17); * У порівняннях. На березу жовтолистую Сніг нависнув, наче шаль... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 118). Комір шаллю — те саме, що Шалевий комір (див. шалевий) .<br /> <br /> 2. заст. Тонка перев. шерстяна тканина саржевого плетива. Турецька шаль див. турецький.<br /> <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Jm20.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|watch?v=sjoPdSKyQos}}watch?v=sjoPdSKyQos<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Сарі <br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D1%96_(%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%B3)<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> --[[Користувач:Деньгуб Олена|Деньгуб Олена]] ([[Обговорення користувача:Деньгуб Олена|обговорення]]) 11:05, 27 листопада 2013 (EET)http://sum.in.ua/s/shalj<br /> <br /> --[[Користувач:Деньгуб Олена|Деньгуб Олена]] ([[Обговорення користувача:Деньгуб Олена|обговорення]]) 11:11, 27 листопада 2013 (EET)http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D1%88%D0%B0%D0%BB%D1%8C==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] <br /> [[Категорія:Ша]]</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F 2013-11-30T15:53:53Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Пшениця, -ці, '''''ж. ''Пшеница, Triticum vulgare (растеніе и зерно). ЗЮЗО. І. 139. ''Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. ''Мет. 68. ''Уродив Бог пшеницю: густа та рівна стоїть як лава, а колос великий, важкий. ''Харьк. г. ''Які в вас паляниці білі, мабуть мили пшеницю? ''Харьк. г. ''Я бачив, раз пшеницю мили. ''Греб. Ум. '''Пшеничка, пшениченька. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] <br /> [[Категорія:Пш]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Пшениця (Triticum L.) — рід однорічних трав'янистих рослин родини злакових; найважливіша продовольча культура.<br /> Рід пшениці поліморфний за видовим складом. У спеціальній літературі наводиться характеристики 28 її видів.<br /> Види пшениці за кількістю хромосом у соматичних клітинах поділяються на такі генетичні групи:<br /> 1 — диплоїдні (2n-14) включають:<br /> дикорослі види:<br /> дика однооста однозернянка (Triticum boeoticum)<br /> дика двооста однозернянка (T. thaoudar)<br /> пшениця Урарту (T. urartu)<br /> однозернянка дика (T. aegilopoides Lin.)<br /> культурні види:<br /> однозернянка культурна плівкова, або ейнкорн чи напівполба (T. monococcum L.)<br /> голозерна однозернянка або пшениця Сінської (T. sinskajae)<br /> 2 — тетраплоїдні (2n-28):<br /> дикорослі види:<br /> дика полба (дика двозернянка) (T. diccoides)<br /> пшениця Араратська (T. araraticum)<br /> культурні види з плівковим зерном:<br /> пшениця Тимофєєва або Зандурі (T. timopheevi Zhuk.)<br /> пшениця Карамишева або давньоколхідська (T. karamyschevii, T. palaeo-colchicum, T. georgicum)<br /> полба або еммер чи двозернянка (T. dicoccum Shueb.)<br /> ісфаханська пшениця (T. ispahanicum)<br /> культурні голозерні види:<br /> пшениця тверда (T. durum Dest.)<br /> тургідум, або англійська (T. turgidum L.)<br /> перська, або карталінська чи дика (T. cartalicum Nevski, T. persicum Vav.)<br /> туранська (T. turanicum)<br /> ефіопська (T. aethiopicum)<br /> польська (T. polonicum)<br /> 3 — гексаплоїдні (2n-42):<br /> культурні плівкові види:<br /> пшениця Маха (T. macha et. men. Deky)<br /> оркіш, або спельта (T. spelta L.)<br /> пшениця Вавилова, або ванська (T. vavilovi)<br /> пшениця Жуковського (T. zhukovskyi)<br /> культурні голозерні види:<br /> пшениця м'яка, або звичайна (T. aestivum L., T. vulgare),<br /> щільноколоса, або карликова (T. compactum Host.)<br /> круглозерна (T. sphaerococcum Pers.)<br /> пшениця Петропавловського (T. petropavlovskyi)<br /> 4 — октаплоїдні (2n-56):<br /> синтетичні види, створені в лабораторних умовах:<br /> пшениця грибобійна (T. fungicidum Zhuk.)<br /> радянська (Tr. soveticum)<br /> пшениця Ціцина (T. cziczinii, T. agropyrotritium)<br /> Залежно від остистості колосу, його забарвлення та опушеності колоскових лусок, забарвлення остей і зерна, види пшениці поділяють на різновиди, число яких дуже велике (Еритроспермум, Лютесценс, Мільтурум, Ферругінеум, Грекум, Альбідум, Велютинум, Мелянопус, Гордейформе тощо.)<br /> При гибридизації перших трьох груп пшениць з житом отримано цінний рід продуктивних зернових — тритикале.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Загруженное (9).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Загруженное (10).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Загруженное (11).jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Загруженное (12).jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC 2013-11-30T15:53:01Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Псалом, -лма, '''''м. ''Псаломъ. ''Насміються на псалом той, що виллю сльозами. ''Шевч. 46. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Псалом, -лма. Релігійна пісня, молитва, що входить у Псалтир; переносно – гімн. І ніхто не слухав старого лірника, який співав біля церкви старовинних псалмів (З.Тулуб). <br /> Псальма. Вокальний твір переважно духовного змісту; первісно – покладений на музику псалом.<br /> З грецької переклад слова псалом – наголос на останньому складі – означає «хвалебна пісня». Так називаються гімни християнської та іудейської релігійної поезії і молитви зі Старого Завіту. Псалми (множина, наголос теж на останньому складі) складають Псалтир (дев’ятнадцятий книга Старого Завіту).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1b-2a.l.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:87191478_The_bible_the_Old_testament_1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:91688896_The_bible_the_Old_testament_2.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Staroslovenski_psalmi_so_sino.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|z26VCmKgzWw}}<br /> {{#ev:youtube|6OOeFz851jA}}<br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] <br /> [[Категорія:Пс]]<br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/Книга_Псалмів<br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/Псальма<br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/Псалом</div>

Козачук Андрій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D0%BA 2013-11-30T15:52:39Z

<p>Козачук Андрій: </p> <hr /> <div>'''Писк, -ку, '''''м. ''1) Пискъ. ''Ні писку, ні виску. ''2) = '''Писок 1. '''''З свинячим писком та в пшенишне тісто. ''Ном. № 1036. ''Як шарнула хруща в писк, аж роскинув крила. ''Чуб. V. 1144. <br /> Високий звук, який видає жива істота. Такий звук може бути виявом певних почуттів (незадоволення, збентеження, болю і т. ін.).<br /> Наприклад: На другий день, скоро світ, зібралися звірі до походу. Земля дуднить, галуззя хрустить, рев, крик та писк по лісі (Іван Франко, IV, 1950, 69)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Пищати<br /> Пищати щу, щйш, недок. 1. Видавати писк (про комах, птахів, деяких тварин). [В с і (співають):] І лід тріщить, і комар пищить, А то кум до куми порося тащить (Н.-Лев., II, 1956, 507); Стає тихо на базарі, тільки де-не-де в продуктових крамницях пищать щури та миші (ПІияи, Баланда, 1957, 83); Тихо було, претихо, лише з-за круч чорно-синя хмара вставала і кібці пищали перед бурею (Допч., Секрет, 1947, 23); // Видавати пронизливі різкі звуки, вереща­ти (про людину). Хазяїн., узвав [наймита] злодієм, й пройдисвітом, і голотою; а хазяйка собі підказує та підгукує, та пищить, та верещить (Вовчок, І, 1955, 311); В сінях згасили світло, дівки дико пищали, а парубки душилися од сміху (Коцюб., II, 1955, 354); // Плакати тонепьким голосом (про дитину). Діти, по­губивши матерів, пищать (Кв.-Осн., II, 1956, 14); Діти пищать на руках у матерів (ІО. Янов., IV, 1959, 39); // розм. Говорити або співати тонким, пискливим го­лосом. А співає як! Та хіба в нього був коли-небудь голос? Так, щось там пищало позад гурту, коли ставали до співу… (ІО. Янов., II, 1954, 139).<br /> У результаті якої-небудь дії видавати високий протяжний звук, писк (про неживі предмети). Його перо, як несамовите, бігало на папері, пищало, скрипіло, цвірчало, як горобець, ще й до того бризкало (Н.-Лев., IV, 1956, 164); Скрипіла й пищала якась надломана суха гілляка (Март., Тв., 1954, 304); // у що, чим. Створювати чим-пебудь високий протяжний звук, писк. Збирав [Іван] малини, пукав з листочків, робив свистілку або пищав у травинку (Коцюб., II, 1955, 307); // безос. Хто порося вкрав, у того в вухах пищить (Укр.. присл.., 1955, 212); Кашель розходився, ..груди високо піднялися, у їх гуло, пищало (Мирний, І, 1954, 310).<br /> перен., розм. Скаржитися на кого-, що-небудь, висловлювати незадоволення кимось, чимось; ремству­вати, нарікати. Мій новий бюджет, як собі хочеш, мене лякає.. Але, врешті, скільки не пищи, нічого не поможе, то краще мовчати (Л. Укр., V, 1956, 237); — Вимоги у мене до вас будуть такі високі, що ви що­разу пищатимете. Та це вас не врятує: ніяких знижок ви від мене не діждетесь… (Шовк., Інженери, 1956, 409).<br /> Аж пищить (пищав, пищала, пищало): а) хто-не-будь знаходиться в дуже скрутному становищі. Він [народ] під гнітом тяжким аж пищить (Сам., І, 1958, 155); б) що-небудь робиться, виявляється і т. ін. дуже інтенсивно. Вона звивалась, як муха на окропі; робота аж пищала в її руках (Коцюб., І, 1955, 63); в) про необор­не бажання швидше здійснити що-небудь.—Вона заміж аж пищить! — понизивши голос, таємниче повідомив Василь Сидорович (Збан., Малин, дзвін, 1958, 67).<br /> <br /> <br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|watch?v=ZK4wgonlbv4}}<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:IMG 7537.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1prk-640x480|x140px]]<br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Визг<br /> <br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/37798/%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B3<br /> <br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> http://sum.in.ua/s/pysk<br /> <br /> http://www.goodfon.ru/wallpaper/akter-emocii-krik.html<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] <br /> [[Категорія:Пи]]</div>

Козачук Андрій