Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Біб

2013-11-29T18:13:55Z

Князь Христина: /* Медіа */

'''Біб, бобу,''' ''м.'' 1) Раст. Бобъ, Vivia faba L. Чуб. V. 1157. 2) '''Дати бобу.''' Задать, поколотить. ''Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!»'' [вмѣсто '''«[[про-бі]]»'''] Ном. № 3633.

Взяв доброго бобу. Былъ сильно побить. Чуб. ІІ. 524. '''Дав йому бобу залізного ззісти.''' Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ном. № 4186. Ум. '''Бібик, бобик, бобок, бобичок.''' Ув. '''[[Бобище]].''' ЕЗ. V. 149.

[[Категорія:Бі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БІБ, бобу, чол.

1. Однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. Ці похилі спадисті гори.. засіяні житом, ячменем, вівсом, засаджені бобом та картоплею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 396); На Україні поширені найбільше такі зернобобові культури, як горох, вика.., кінські боби, нут (Колгоспник України, 5, 1961, 45).

2. Плоди цієї рослини. Вона [худоба] першою мусила скоштувати голубці, сливи, біб (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 335); В сінях у мішку кукурудза, трохи бобів (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 18); Сухі боби мають 25 процентів перетравного білка (Наука і життя, 1, 1957, 11); * Образно. — Тут [на барикадах] залізним бобом частують (Іван Франко, VI, 1951, 338); * У порівняннях. — А в мене є перша картопелька, ще дрібна вона, як біб (Михайло Стельмах, I, 1962, 524).

3. Дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур з родини бобових. Ручне обривання бобів — найбільш трудомістка робота при збиранні арахісу (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 211).
♦ Задати (всипати і т. ін.) бобу кому — побити когось. Задав бобу (Номис, 1864, № 4180); Всипали йому такого бобу, що пару днів нікуди не ходив (Іван Франко, IV, 1950, 87); Дадуть такого бобу, що й на печі не всидить і не влежить! (Михайло Стельмах, I, 1962, 572); На бобах, перев. із сл. зоставатися, сидіти, зоставляти і т. ін. — без нічого, ні з чим. Де не взявся сивенький голубок та й зоставив на бобах наших горобчиків (Панас Мирний, III 1954, 273).

одногніздий, найчастіше багатонасінний плід, що розкривається по черевному та спинному швах; характерний для рослин родини бобових (напр., квасолі, акації).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9ывапр2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kakao2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:450.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15630602.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|gNmUck3TzYo}}

==Див. також==
боби у сновидіннях
http://modern-sonnik.ru/online/son_boby.html

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Bib
http://tlumach.com.ua

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Біб

2013-11-29T18:10:45Z

Князь Христина: /* Ілюстрації */

'''Біб, бобу,''' ''м.'' 1) Раст. Бобъ, Vivia faba L. Чуб. V. 1157. 2) '''Дати бобу.''' Задать, поколотить. ''Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!»'' [вмѣсто '''«[[про-бі]]»'''] Ном. № 3633.

Взяв доброго бобу. Былъ сильно побить. Чуб. ІІ. 524. '''Дав йому бобу залізного ззісти.''' Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ном. № 4186. Ум. '''Бібик, бобик, бобок, бобичок.''' Ув. '''[[Бобище]].''' ЕЗ. V. 149.

[[Категорія:Бі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БІБ, бобу, чол.

1. Однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. Ці похилі спадисті гори.. засіяні житом, ячменем, вівсом, засаджені бобом та картоплею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 396); На Україні поширені найбільше такі зернобобові культури, як горох, вика.., кінські боби, нут (Колгоспник України, 5, 1961, 45).

2. Плоди цієї рослини. Вона [худоба] першою мусила скоштувати голубці, сливи, біб (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 335); В сінях у мішку кукурудза, трохи бобів (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 18); Сухі боби мають 25 процентів перетравного білка (Наука і життя, 1, 1957, 11); * Образно. — Тут [на барикадах] залізним бобом частують (Іван Франко, VI, 1951, 338); * У порівняннях. — А в мене є перша картопелька, ще дрібна вона, як біб (Михайло Стельмах, I, 1962, 524).

3. Дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур з родини бобових. Ручне обривання бобів — найбільш трудомістка робота при збиранні арахісу (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 211).
♦ Задати (всипати і т. ін.) бобу кому — побити когось. Задав бобу (Номис, 1864, № 4180); Всипали йому такого бобу, що пару днів нікуди не ходив (Іван Франко, IV, 1950, 87); Дадуть такого бобу, що й на печі не всидить і не влежить! (Михайло Стельмах, I, 1962, 572); На бобах, перев. із сл. зоставатися, сидіти, зоставляти і т. ін. — без нічого, ні з чим. Де не взявся сивенький голубок та й зоставив на бобах наших горобчиків (Панас Мирний, III 1954, 273).

одногніздий, найчастіше багатонасінний плід, що розкривається по черевному та спинному швах; характерний для рослин родини бобових (напр., квасолі, акації).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9ывапр2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kakao2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:450.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15630602.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
боби у сновидіннях
http://modern-sonnik.ru/online/son_boby.html

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Bib
http://tlumach.com.ua

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:15630602.jpg

2013-11-29T18:10:36Z

Князь Христина:

Файл:450.jpg

2013-11-29T18:10:04Z

Князь Христина:

Файл:Kakao2.jpg

2013-11-29T18:09:36Z

Князь Христина:

Файл:9ывапр2.jpg

2013-11-29T18:09:05Z

Князь Христина:

Біб

2013-11-29T18:06:03Z

Князь Христина: /* Див. також */

'''Біб, бобу,''' ''м.'' 1) Раст. Бобъ, Vivia faba L. Чуб. V. 1157. 2) '''Дати бобу.''' Задать, поколотить. ''Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!»'' [вмѣсто '''«[[про-бі]]»'''] Ном. № 3633.

Взяв доброго бобу. Былъ сильно побить. Чуб. ІІ. 524. '''Дав йому бобу залізного ззісти.''' Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ном. № 4186. Ум. '''Бібик, бобик, бобок, бобичок.''' Ув. '''[[Бобище]].''' ЕЗ. V. 149.

[[Категорія:Бі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БІБ, бобу, чол.

1. Однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. Ці похилі спадисті гори.. засіяні житом, ячменем, вівсом, засаджені бобом та картоплею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 396); На Україні поширені найбільше такі зернобобові культури, як горох, вика.., кінські боби, нут (Колгоспник України, 5, 1961, 45).

2. Плоди цієї рослини. Вона [худоба] першою мусила скоштувати голубці, сливи, біб (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 335); В сінях у мішку кукурудза, трохи бобів (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 18); Сухі боби мають 25 процентів перетравного білка (Наука і життя, 1, 1957, 11); * Образно. — Тут [на барикадах] залізним бобом частують (Іван Франко, VI, 1951, 338); * У порівняннях. — А в мене є перша картопелька, ще дрібна вона, як біб (Михайло Стельмах, I, 1962, 524).

3. Дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур з родини бобових. Ручне обривання бобів — найбільш трудомістка робота при збиранні арахісу (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 211).
♦ Задати (всипати і т. ін.) бобу кому — побити когось. Задав бобу (Номис, 1864, № 4180); Всипали йому такого бобу, що пару днів нікуди не ходив (Іван Франко, IV, 1950, 87); Дадуть такого бобу, що й на печі не всидить і не влежить! (Михайло Стельмах, I, 1962, 572); На бобах, перев. із сл. зоставатися, сидіти, зоставляти і т. ін. — без нічого, ні з чим. Де не взявся сивенький голубок та й зоставив на бобах наших горобчиків (Панас Мирний, III 1954, 273).

одногніздий, найчастіше багатонасінний плід, що розкривається по черевному та спинному швах; характерний для рослин родини бобових (напр., квасолі, акації).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
боби у сновидіннях
http://modern-sonnik.ru/online/son_boby.html

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Bib
http://tlumach.com.ua

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Біб

2013-11-29T18:03:51Z

Князь Христина: /* Джерела та література */

'''Біб, бобу,''' ''м.'' 1) Раст. Бобъ, Vivia faba L. Чуб. V. 1157. 2) '''Дати бобу.''' Задать, поколотить. ''Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!»'' [вмѣсто '''«[[про-бі]]»'''] Ном. № 3633.

Взяв доброго бобу. Былъ сильно побить. Чуб. ІІ. 524. '''Дав йому бобу залізного ззісти.''' Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ном. № 4186. Ум. '''Бібик, бобик, бобок, бобичок.''' Ув. '''[[Бобище]].''' ЕЗ. V. 149.

[[Категорія:Бі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БІБ, бобу, чол.

1. Однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. Ці похилі спадисті гори.. засіяні житом, ячменем, вівсом, засаджені бобом та картоплею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 396); На Україні поширені найбільше такі зернобобові культури, як горох, вика.., кінські боби, нут (Колгоспник України, 5, 1961, 45).

2. Плоди цієї рослини. Вона [худоба] першою мусила скоштувати голубці, сливи, біб (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 335); В сінях у мішку кукурудза, трохи бобів (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 18); Сухі боби мають 25 процентів перетравного білка (Наука і життя, 1, 1957, 11); * Образно. — Тут [на барикадах] залізним бобом частують (Іван Франко, VI, 1951, 338); * У порівняннях. — А в мене є перша картопелька, ще дрібна вона, як біб (Михайло Стельмах, I, 1962, 524).

3. Дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур з родини бобових. Ручне обривання бобів — найбільш трудомістка робота при збиранні арахісу (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 211).
♦ Задати (всипати і т. ін.) бобу кому — побити когось. Задав бобу (Номис, 1864, № 4180); Всипали йому такого бобу, що пару днів нікуди не ходив (Іван Франко, IV, 1950, 87); Дадуть такого бобу, що й на печі не всидить і не влежить! (Михайло Стельмах, I, 1962, 572); На бобах, перев. із сл. зоставатися, сидіти, зоставляти і т. ін. — без нічого, ні з чим. Де не взявся сивенький голубок та й зоставив на бобах наших горобчиків (Панас Мирний, III 1954, 273).

одногніздий, найчастіше багатонасінний плід, що розкривається по черевному та спинному швах; характерний для рослин родини бобових (напр., квасолі, акації).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Bib
http://tlumach.com.ua

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Біб

2013-11-29T18:03:02Z

Князь Христина: /* Сучасні словники */

'''Біб, бобу,''' ''м.'' 1) Раст. Бобъ, Vivia faba L. Чуб. V. 1157. 2) '''Дати бобу.''' Задать, поколотить. ''Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!»'' [вмѣсто '''«[[про-бі]]»'''] Ном. № 3633.

Взяв доброго бобу. Былъ сильно побить. Чуб. ІІ. 524. '''Дав йому бобу залізного ззісти.''' Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ном. № 4186. Ум. '''Бібик, бобик, бобок, бобичок.''' Ув. '''[[Бобище]].''' ЕЗ. V. 149.

[[Категорія:Бі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БІБ, бобу, чол.

1. Однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. Ці похилі спадисті гори.. засіяні житом, ячменем, вівсом, засаджені бобом та картоплею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 396); На Україні поширені найбільше такі зернобобові культури, як горох, вика.., кінські боби, нут (Колгоспник України, 5, 1961, 45).

2. Плоди цієї рослини. Вона [худоба] першою мусила скоштувати голубці, сливи, біб (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 335); В сінях у мішку кукурудза, трохи бобів (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 18); Сухі боби мають 25 процентів перетравного білка (Наука і життя, 1, 1957, 11); * Образно. — Тут [на барикадах] залізним бобом частують (Іван Франко, VI, 1951, 338); * У порівняннях. — А в мене є перша картопелька, ще дрібна вона, як біб (Михайло Стельмах, I, 1962, 524).

3. Дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур з родини бобових. Ручне обривання бобів — найбільш трудомістка робота при збиранні арахісу (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 211).
♦ Задати (всипати і т. ін.) бобу кому — побити когось. Задав бобу (Номис, 1864, № 4180); Всипали йому такого бобу, що пару днів нікуди не ходив (Іван Франко, IV, 1950, 87); Дадуть такого бобу, що й на печі не всидить і не влежить! (Михайло Стельмах, I, 1962, 572); На бобах, перев. із сл. зоставатися, сидіти, зоставляти і т. ін. — без нічого, ні з чим. Де не взявся сивенький голубок та й зоставив на бобах наших горобчиків (Панас Мирний, III 1954, 273).

одногніздий, найчастіше багатонасінний плід, що розкривається по черевному та спинному швах; характерний для рослин родини бобових (напр., квасолі, акації).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Біб

2013-11-29T18:01:50Z

Князь Христина:

Амфора

2013-11-29T17:40:10Z

Князь Христина: /* Медіа */

'''А́мфора, -ри,''' ''ж.'' Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. ''Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор.'' Шевч. 607.

[[Категорія:Ам]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

А́мфора (грец. αμφορευς, αμφιφορευς — посудина, глечик) — давньогрецька глиняна посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками.

Використовувалися амфори для транспортування і зберігання вина, олії, зерна. Подекуди амфори застосовувались для поховання дітей. На багатьох амфорах є малюнки, орнаменти, написи і тавра, за якими можна встановити місце їх виробництва.

Поряд із овальными панафінейськими амфорами розрізняють тонкопрофільні ноланські амфори, а також грубіші, високі та вузькі амфори, які використовували виключно як тару для транспортування рідин. Пізніше стародавні римляни використовували амфори для вимірювання рідин, об'єм таких амфор складав рівно 26,26 л.

амфора; ж. (лат., гр., ваза з двома ручками) посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками, поширена у давніх греків і римлян. А. виготовляли й за середніх віків, зокрема в Київській Русі 10 - 12 ст.

А́мфора, -ри, ж. Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор. Шевч. 607.

АМФОРА, и, жін. Велика посудина (для вина, олії та ін.) яйцеподібної форми з двома вертикальними ручками, широко вживана в античному світі і Київській Русі. А в Римі свято.. Жерці і ліктори стоять Круг Капітолія. І хором Співають гімн і курять дим З кадил і амфор (Тарас Шевченко, II, 1953, 271); З храму виходить хор дівчат таврідських.. Дівчата несуть квіти, вінки.., амфори з вином та олієм (Леся Українка, I, 1951, 158); Череп'яні амфори використовувались для зберігання вина і маслинової олії (Наука і життя, 6, 1958, 61).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:469-136_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:S03_23DRKISBARI8YQ3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00hgf1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0289188654.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|C5PNloOOvz0}}

==Див. також==
http://kourtaki.newmail.ru/russian/history/Amphora.htm
http://art.ioso.ru/bank/ancceramics/ancientceram.htm

==Джерела та література==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B0
http://tlumach.com.ua
http://hrinchenko.com
http://sum.in.ua

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Амфора

2013-11-29T17:31:09Z

Князь Христина: /* Ілюстрації */

'''А́мфора, -ри,''' ''ж.'' Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. ''Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор.'' Шевч. 607.

[[Категорія:Ам]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

А́мфора (грец. αμφορευς, αμφιφορευς — посудина, глечик) — давньогрецька глиняна посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками.

Використовувалися амфори для транспортування і зберігання вина, олії, зерна. Подекуди амфори застосовувались для поховання дітей. На багатьох амфорах є малюнки, орнаменти, написи і тавра, за якими можна встановити місце їх виробництва.

Поряд із овальными панафінейськими амфорами розрізняють тонкопрофільні ноланські амфори, а також грубіші, високі та вузькі амфори, які використовували виключно як тару для транспортування рідин. Пізніше стародавні римляни використовували амфори для вимірювання рідин, об'єм таких амфор складав рівно 26,26 л.

амфора; ж. (лат., гр., ваза з двома ручками) посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками, поширена у давніх греків і римлян. А. виготовляли й за середніх віків, зокрема в Київській Русі 10 - 12 ст.

А́мфора, -ри, ж. Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор. Шевч. 607.

АМФОРА, и, жін. Велика посудина (для вина, олії та ін.) яйцеподібної форми з двома вертикальними ручками, широко вживана в античному світі і Київській Русі. А в Римі свято.. Жерці і ліктори стоять Круг Капітолія. І хором Співають гімн і курять дим З кадил і амфор (Тарас Шевченко, II, 1953, 271); З храму виходить хор дівчат таврідських.. Дівчата несуть квіти, вінки.., амфори з вином та олієм (Леся Українка, I, 1951, 158); Череп'яні амфори використовувались для зберігання вина і маслинової олії (Наука і життя, 6, 1958, 61).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:469-136_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:S03_23DRKISBARI8YQ3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00hgf1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0289188654.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
http://kourtaki.newmail.ru/russian/history/Amphora.htm
http://art.ioso.ru/bank/ancceramics/ancientceram.htm

==Джерела та література==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B0
http://tlumach.com.ua
http://hrinchenko.com
http://sum.in.ua

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:0289188654.jpg

2013-11-29T17:30:56Z

Князь Христина:

Файл:00hgf1.jpg

2013-11-29T17:30:33Z

Князь Христина:

Файл:S03 23DRKISBARI8YQ3.jpg

2013-11-29T17:29:48Z

Князь Христина:

Файл:469-136 2.jpg

2013-11-29T17:29:19Z

Князь Христина:

Амфора

2013-11-29T17:26:13Z

Князь Христина: /* Див. також */

'''А́мфора, -ри,''' ''ж.'' Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. ''Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор.'' Шевч. 607.

[[Категорія:Ам]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

А́мфора (грец. αμφορευς, αμφιφορευς — посудина, глечик) — давньогрецька глиняна посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками.

Використовувалися амфори для транспортування і зберігання вина, олії, зерна. Подекуди амфори застосовувались для поховання дітей. На багатьох амфорах є малюнки, орнаменти, написи і тавра, за якими можна встановити місце їх виробництва.

Поряд із овальными панафінейськими амфорами розрізняють тонкопрофільні ноланські амфори, а також грубіші, високі та вузькі амфори, які використовували виключно як тару для транспортування рідин. Пізніше стародавні римляни використовували амфори для вимірювання рідин, об'єм таких амфор складав рівно 26,26 л.

амфора; ж. (лат., гр., ваза з двома ручками) посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками, поширена у давніх греків і римлян. А. виготовляли й за середніх віків, зокрема в Київській Русі 10 - 12 ст.

А́мфора, -ри, ж. Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор. Шевч. 607.

АМФОРА, и, жін. Велика посудина (для вина, олії та ін.) яйцеподібної форми з двома вертикальними ручками, широко вживана в античному світі і Київській Русі. А в Римі свято.. Жерці і ліктори стоять Круг Капітолія. І хором Співають гімн і курять дим З кадил і амфор (Тарас Шевченко, II, 1953, 271); З храму виходить хор дівчат таврідських.. Дівчата несуть квіти, вінки.., амфори з вином та олієм (Леся Українка, I, 1951, 158); Череп'яні амфори використовувались для зберігання вина і маслинової олії (Наука і життя, 6, 1958, 61).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
http://kourtaki.newmail.ru/russian/history/Amphora.htm
http://art.ioso.ru/bank/ancceramics/ancientceram.htm

==Джерела та література==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B0
http://tlumach.com.ua
http://hrinchenko.com
http://sum.in.ua

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Амфора

2013-11-29T17:23:18Z

Князь Христина: /* Джерела та література */

'''А́мфора, -ри,''' ''ж.'' Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. ''Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор.'' Шевч. 607.

[[Категорія:Ам]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

А́мфора (грец. αμφορευς, αμφιφορευς — посудина, глечик) — давньогрецька глиняна посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками.

Використовувалися амфори для транспортування і зберігання вина, олії, зерна. Подекуди амфори застосовувались для поховання дітей. На багатьох амфорах є малюнки, орнаменти, написи і тавра, за якими можна встановити місце їх виробництва.

Поряд із овальными панафінейськими амфорами розрізняють тонкопрофільні ноланські амфори, а також грубіші, високі та вузькі амфори, які використовували виключно як тару для транспортування рідин. Пізніше стародавні римляни використовували амфори для вимірювання рідин, об'єм таких амфор складав рівно 26,26 л.

амфора; ж. (лат., гр., ваза з двома ручками) посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками, поширена у давніх греків і римлян. А. виготовляли й за середніх віків, зокрема в Київській Русі 10 - 12 ст.

А́мфора, -ри, ж. Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор. Шевч. 607.

АМФОРА, и, жін. Велика посудина (для вина, олії та ін.) яйцеподібної форми з двома вертикальними ручками, широко вживана в античному світі і Київській Русі. А в Римі свято.. Жерці і ліктори стоять Круг Капітолія. І хором Співають гімн і курять дим З кадил і амфор (Тарас Шевченко, II, 1953, 271); З храму виходить хор дівчат таврідських.. Дівчата несуть квіти, вінки.., амфори з вином та олієм (Леся Українка, I, 1951, 158); Череп'яні амфори використовувались для зберігання вина і маслинової олії (Наука і життя, 6, 1958, 61).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B0
http://tlumach.com.ua
http://hrinchenko.com
http://sum.in.ua

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Амфора

2013-11-29T17:21:43Z

Князь Христина: /* Сучасні словники */

'''А́мфора, -ри,''' ''ж.'' Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. ''Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор.'' Шевч. 607.

[[Категорія:Ам]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

А́мфора (грец. αμφορευς, αμφιφορευς — посудина, глечик) — давньогрецька глиняна посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками.

Використовувалися амфори для транспортування і зберігання вина, олії, зерна. Подекуди амфори застосовувались для поховання дітей. На багатьох амфорах є малюнки, орнаменти, написи і тавра, за якими можна встановити місце їх виробництва.

Поряд із овальными панафінейськими амфорами розрізняють тонкопрофільні ноланські амфори, а також грубіші, високі та вузькі амфори, які використовували виключно як тару для транспортування рідин. Пізніше стародавні римляни використовували амфори для вимірювання рідин, об'єм таких амфор складав рівно 26,26 л.

амфора; ж. (лат., гр., ваза з двома ручками) посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками, поширена у давніх греків і римлян. А. виготовляли й за середніх віків, зокрема в Київській Русі 10 - 12 ст.

А́мфора, -ри, ж. Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор. Шевч. 607.

АМФОРА, и, жін. Велика посудина (для вина, олії та ін.) яйцеподібної форми з двома вертикальними ручками, широко вживана в античному світі і Київській Русі. А в Римі свято.. Жерці і ліктори стоять Круг Капітолія. І хором Співають гімн і курять дим З кадил і амфор (Тарас Шевченко, II, 1953, 271); З храму виходить хор дівчат таврідських.. Дівчата несуть квіти, вінки.., амфори з вином та олієм (Леся Українка, I, 1951, 158); Череп'яні амфори використовувались для зберігання вина і маслинової олії (Наука і життя, 6, 1958, 61).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Амфора

2013-11-29T17:18:44Z

Князь Христина:

'''А́мфора, -ри,''' ''ж.'' Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. ''Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор.'' Шевч. 607.

[[Категорія:Ам]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Гречка

2013-11-29T17:16:34Z

Князь Христина: /* Медіа */

'''Гречка, -ки, '''''ж. ''Греча, гречиха-растеніе. ''Вродила йому така гречка, що на все поле. ''Рудч. Ск. II. 207. '''Греча-зерно'''. ''Розсипав гречку. ''Мн. '''Гречки'''. Посѣвы гречихи. ''Та й гречки гарні цей год. ''2) Раст.: а) '''— дика, польова. '''Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. Т. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) '''— дика. '''Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. ''Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. ''Рудч. Ск. II. 175. 4) '''Нехай буде гречка. '''Пусть будетъ по твоему. ''Нехай буде гречка, аби не суперечка.'' Ном. № 4965. 5) '''Скакати у гречку. '''Нарушать супружескую вѣрность. 6) '''Перегнати через гречку'''. Задать трепку. Ном. № 3632. Слм. VIII. Ум. '''Гречечка. '''Грин. ІІІ. 54.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГРЕЧКА, и, жін.

1. Однорічна трав'яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з явився Гуща (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65); На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули (Максим Рильський, I, 1956, 27)

2. Зерно цієї рослини. [Микола:] Пам'ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас ставив за те, що не вивчили дев'ятого псалма? (Карпенко-Карий, I, 1960, 326).
♦ На гречку переганяти (перегнати) — виражаючи незадоволення, лаючи, заставляти робити, як потрібно. Ніхто нічим не вводить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]!.. Перешиває Олексій Іванович дівчат — на гречку, як кажуть, переганяє (Панас Мирний, IV, 1955, 233); Скакати (скочити, стрибати, стрибнути і т. ін.) в гречку — мати нешлюбні зв'язки. Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 213); Хай (нехай) буде гречка — хай буде так, як хто-небудь хоче. — Тільки не треба про смерть. — Хай буде гречка! Не будемо про смерть... (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 128).

Гречка — рослина роду Fagopyrum родини Гречкові (Polyponaceae).

Зазвичай гречкою називають Fagopyrum esculentum, вона може виростати висотою до одного метра на бідних ґрунтах і при короткому літі. Має дуже поживні темні трикутні зерна, що їх люди вживають для харчування, а також використовують у тваринних кормах. З гречки роблять дієтичне гречане борошно, або варять гречану кашу.

однорічна трав'яниста рослина родини гречкових, походить із Азії, круп'яна культура; листя червоне, квіти білі або рожеві, запашні; насіння багате білком (бл. 12%) і жирами (2, 6%), переробляють на крупу; цінна харчова культура і медонос.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:26988.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2779693_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0b1d0a6e001693603b5a296faee75de1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2011-12-16-gre4ka.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|7EXFKdkdRqU}}

==Див. також==
http://www.gotovim.ru/recepts/groats/buckwheat/

==Джерела та література==
http://tlumach.com.ua
http://sum.in.ua/s/ghrechka
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Браво

2013-11-29T17:16:11Z

Князь Христина: /* Медіа */

'''Браво,''' ''нар.'' Хорошо, красиво. ''Казав москаль «право», та й збрехав браво.'' Посл. Ум.''' Бравенько, бравесенько.'''

[[Категорія:Бр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БРАВО 1. Присл. до бравий. Один Барило браво йшов, і втома його не брала (Олекса Стороженко, I, 1957, 389); Браво клацнувши каблуками, [Денис Блаженно] питається дозволу гвардії старшого лейтенанта звернутись до нього (Олесь Гончар, III, 1959, 85).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 225.

БРАВО 2, виг. Уживається як вияв похвали, схвалення чого-небудь. Всі [звірі] схвалили річ лиса, гукнули «браво» (Українські народні казки, 1951, 61); Слухачі наділили співачок цілим забоєм ляскання в долошки, грюку ногами, криками «браво!» (Панас Мирний, III, 1954, 272); — Браво, пане Броніслав, браво! — похвалив його чорнявий товариш (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 20).

Браво нар. Хорошо, красиво. Казав москаль «право», та й збрехав браво. посл. ум. бравенько, бравесенько.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00014827.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bravo.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:103133688_3_Bravo_gif2_1.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Standing-ovation.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|barWV7RWkq0}}

==Див. також==
використання даного слова у назві відомої поп-групи
http://www.bravogroup.ru/

==Джерела та література==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3100-bravo.html
http://sum.in.ua/s/bravo

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Браво

2013-11-29T17:15:44Z

Князь Христина: /* Медіа */

'''Браво,''' ''нар.'' Хорошо, красиво. ''Казав москаль «право», та й збрехав браво.'' Посл. Ум.''' Бравенько, бравесенько.'''

[[Категорія:Бр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БРАВО 1. Присл. до бравий. Один Барило браво йшов, і втома його не брала (Олекса Стороженко, I, 1957, 389); Браво клацнувши каблуками, [Денис Блаженно] питається дозволу гвардії старшого лейтенанта звернутись до нього (Олесь Гончар, III, 1959, 85).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 225.

БРАВО 2, виг. Уживається як вияв похвали, схвалення чого-небудь. Всі [звірі] схвалили річ лиса, гукнули «браво» (Українські народні казки, 1951, 61); Слухачі наділили співачок цілим забоєм ляскання в долошки, грюку ногами, криками «браво!» (Панас Мирний, III, 1954, 272); — Браво, пане Броніслав, браво! — похвалив його чорнявий товариш (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 20).

Браво нар. Хорошо, красиво. Казав москаль «право», та й збрехав браво. посл. ум. бравенько, бравесенько.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00014827.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bravo.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:103133688_3_Bravo_gif2_1.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Standing-ovation.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|7EXFKdkdRqU}}

==Див. також==
використання даного слова у назві відомої поп-групи
http://www.bravogroup.ru/

==Джерела та література==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3100-bravo.html
http://sum.in.ua/s/bravo

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Гречка

2013-11-29T17:13:05Z

Князь Христина: /* Ілюстрації */

'''Гречка, -ки, '''''ж. ''Греча, гречиха-растеніе. ''Вродила йому така гречка, що на все поле. ''Рудч. Ск. II. 207. '''Греча-зерно'''. ''Розсипав гречку. ''Мн. '''Гречки'''. Посѣвы гречихи. ''Та й гречки гарні цей год. ''2) Раст.: а) '''— дика, польова. '''Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. Т. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) '''— дика. '''Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. ''Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. ''Рудч. Ск. II. 175. 4) '''Нехай буде гречка. '''Пусть будетъ по твоему. ''Нехай буде гречка, аби не суперечка.'' Ном. № 4965. 5) '''Скакати у гречку. '''Нарушать супружескую вѣрность. 6) '''Перегнати через гречку'''. Задать трепку. Ном. № 3632. Слм. VIII. Ум. '''Гречечка. '''Грин. ІІІ. 54.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГРЕЧКА, и, жін.

1. Однорічна трав'яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з явився Гуща (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65); На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули (Максим Рильський, I, 1956, 27)

2. Зерно цієї рослини. [Микола:] Пам'ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас ставив за те, що не вивчили дев'ятого псалма? (Карпенко-Карий, I, 1960, 326).
♦ На гречку переганяти (перегнати) — виражаючи незадоволення, лаючи, заставляти робити, як потрібно. Ніхто нічим не вводить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]!.. Перешиває Олексій Іванович дівчат — на гречку, як кажуть, переганяє (Панас Мирний, IV, 1955, 233); Скакати (скочити, стрибати, стрибнути і т. ін.) в гречку — мати нешлюбні зв'язки. Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 213); Хай (нехай) буде гречка — хай буде так, як хто-небудь хоче. — Тільки не треба про смерть. — Хай буде гречка! Не будемо про смерть... (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 128).

Гречка — рослина роду Fagopyrum родини Гречкові (Polyponaceae).

Зазвичай гречкою називають Fagopyrum esculentum, вона може виростати висотою до одного метра на бідних ґрунтах і при короткому літі. Має дуже поживні темні трикутні зерна, що їх люди вживають для харчування, а також використовують у тваринних кормах. З гречки роблять дієтичне гречане борошно, або варять гречану кашу.

однорічна трав'яниста рослина родини гречкових, походить із Азії, круп'яна культура; листя червоне, квіти білі або рожеві, запашні; насіння багате білком (бл. 12%) і жирами (2, 6%), переробляють на крупу; цінна харчова культура і медонос.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:26988.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2779693_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0b1d0a6e001693603b5a296faee75de1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2011-12-16-gre4ka.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
http://www.gotovim.ru/recepts/groats/buckwheat/

==Джерела та література==
http://tlumach.com.ua
http://sum.in.ua/s/ghrechka
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:2011-12-16-gre4ka.jpg

2013-11-29T17:12:49Z

Князь Христина:

Файл:0b1d0a6e001693603b5a296faee75de1.jpeg

2013-11-29T17:12:20Z

Князь Христина:

Файл:2779693 1.jpg

2013-11-29T17:11:47Z

Князь Христина:

Файл:26988.jpg

2013-11-29T17:11:22Z

Князь Христина:

Гречка

2013-11-29T17:09:21Z

Князь Христина: /* Джерела та література */

'''Гречка, -ки, '''''ж. ''Греча, гречиха-растеніе. ''Вродила йому така гречка, що на все поле. ''Рудч. Ск. II. 207. '''Греча-зерно'''. ''Розсипав гречку. ''Мн. '''Гречки'''. Посѣвы гречихи. ''Та й гречки гарні цей год. ''2) Раст.: а) '''— дика, польова. '''Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. Т. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) '''— дика. '''Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. ''Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. ''Рудч. Ск. II. 175. 4) '''Нехай буде гречка. '''Пусть будетъ по твоему. ''Нехай буде гречка, аби не суперечка.'' Ном. № 4965. 5) '''Скакати у гречку. '''Нарушать супружескую вѣрность. 6) '''Перегнати через гречку'''. Задать трепку. Ном. № 3632. Слм. VIII. Ум. '''Гречечка. '''Грин. ІІІ. 54.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГРЕЧКА, и, жін.

1. Однорічна трав'яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з явився Гуща (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65); На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули (Максим Рильський, I, 1956, 27)

2. Зерно цієї рослини. [Микола:] Пам'ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас ставив за те, що не вивчили дев'ятого псалма? (Карпенко-Карий, I, 1960, 326).
♦ На гречку переганяти (перегнати) — виражаючи незадоволення, лаючи, заставляти робити, як потрібно. Ніхто нічим не вводить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]!.. Перешиває Олексій Іванович дівчат — на гречку, як кажуть, переганяє (Панас Мирний, IV, 1955, 233); Скакати (скочити, стрибати, стрибнути і т. ін.) в гречку — мати нешлюбні зв'язки. Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 213); Хай (нехай) буде гречка — хай буде так, як хто-небудь хоче. — Тільки не треба про смерть. — Хай буде гречка! Не будемо про смерть... (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 128).

Гречка — рослина роду Fagopyrum родини Гречкові (Polyponaceae).

Зазвичай гречкою називають Fagopyrum esculentum, вона може виростати висотою до одного метра на бідних ґрунтах і при короткому літі. Має дуже поживні темні трикутні зерна, що їх люди вживають для харчування, а також використовують у тваринних кормах. З гречки роблять дієтичне гречане борошно, або варять гречану кашу.

однорічна трав'яниста рослина родини гречкових, походить із Азії, круп'яна культура; листя червоне, квіти білі або рожеві, запашні; насіння багате білком (бл. 12%) і жирами (2, 6%), переробляють на крупу; цінна харчова культура і медонос.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
http://www.gotovim.ru/recepts/groats/buckwheat/

==Джерела та література==
http://tlumach.com.ua
http://sum.in.ua/s/ghrechka
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Гречка

2013-11-29T17:08:15Z

Князь Христина: /* Див. також */

'''Гречка, -ки, '''''ж. ''Греча, гречиха-растеніе. ''Вродила йому така гречка, що на все поле. ''Рудч. Ск. II. 207. '''Греча-зерно'''. ''Розсипав гречку. ''Мн. '''Гречки'''. Посѣвы гречихи. ''Та й гречки гарні цей год. ''2) Раст.: а) '''— дика, польова. '''Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. Т. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) '''— дика. '''Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. ''Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. ''Рудч. Ск. II. 175. 4) '''Нехай буде гречка. '''Пусть будетъ по твоему. ''Нехай буде гречка, аби не суперечка.'' Ном. № 4965. 5) '''Скакати у гречку. '''Нарушать супружескую вѣрность. 6) '''Перегнати через гречку'''. Задать трепку. Ном. № 3632. Слм. VIII. Ум. '''Гречечка. '''Грин. ІІІ. 54.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГРЕЧКА, и, жін.

1. Однорічна трав'яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з явився Гуща (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65); На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули (Максим Рильський, I, 1956, 27)

2. Зерно цієї рослини. [Микола:] Пам'ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас ставив за те, що не вивчили дев'ятого псалма? (Карпенко-Карий, I, 1960, 326).
♦ На гречку переганяти (перегнати) — виражаючи незадоволення, лаючи, заставляти робити, як потрібно. Ніхто нічим не вводить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]!.. Перешиває Олексій Іванович дівчат — на гречку, як кажуть, переганяє (Панас Мирний, IV, 1955, 233); Скакати (скочити, стрибати, стрибнути і т. ін.) в гречку — мати нешлюбні зв'язки. Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 213); Хай (нехай) буде гречка — хай буде так, як хто-небудь хоче. — Тільки не треба про смерть. — Хай буде гречка! Не будемо про смерть... (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 128).

Гречка — рослина роду Fagopyrum родини Гречкові (Polyponaceae).

Зазвичай гречкою називають Fagopyrum esculentum, вона може виростати висотою до одного метра на бідних ґрунтах і при короткому літі. Має дуже поживні темні трикутні зерна, що їх люди вживають для харчування, а також використовують у тваринних кормах. З гречки роблять дієтичне гречане борошно, або варять гречану кашу.

однорічна трав'яниста рослина родини гречкових, походить із Азії, круп'яна культура; листя червоне, квіти білі або рожеві, запашні; насіння багате білком (бл. 12%) і жирами (2, 6%), переробляють на крупу; цінна харчова культура і медонос.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
http://www.gotovim.ru/recepts/groats/buckwheat/

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Гречка

2013-11-29T17:07:25Z

Князь Христина: /* Сучасні словники */

'''Гречка, -ки, '''''ж. ''Греча, гречиха-растеніе. ''Вродила йому така гречка, що на все поле. ''Рудч. Ск. II. 207. '''Греча-зерно'''. ''Розсипав гречку. ''Мн. '''Гречки'''. Посѣвы гречихи. ''Та й гречки гарні цей год. ''2) Раст.: а) '''— дика, польова. '''Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. Т. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) '''— дика. '''Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. ''Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. ''Рудч. Ск. II. 175. 4) '''Нехай буде гречка. '''Пусть будетъ по твоему. ''Нехай буде гречка, аби не суперечка.'' Ном. № 4965. 5) '''Скакати у гречку. '''Нарушать супружескую вѣрность. 6) '''Перегнати через гречку'''. Задать трепку. Ном. № 3632. Слм. VIII. Ум. '''Гречечка. '''Грин. ІІІ. 54.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГРЕЧКА, и, жін.

1. Однорічна трав'яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з явився Гуща (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65); На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули (Максим Рильський, I, 1956, 27)

2. Зерно цієї рослини. [Микола:] Пам'ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас ставив за те, що не вивчили дев'ятого псалма? (Карпенко-Карий, I, 1960, 326).
♦ На гречку переганяти (перегнати) — виражаючи незадоволення, лаючи, заставляти робити, як потрібно. Ніхто нічим не вводить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]!.. Перешиває Олексій Іванович дівчат — на гречку, як кажуть, переганяє (Панас Мирний, IV, 1955, 233); Скакати (скочити, стрибати, стрибнути і т. ін.) в гречку — мати нешлюбні зв'язки. Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 213); Хай (нехай) буде гречка — хай буде так, як хто-небудь хоче. — Тільки не треба про смерть. — Хай буде гречка! Не будемо про смерть... (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 128).

Гречка — рослина роду Fagopyrum родини Гречкові (Polyponaceae).

Зазвичай гречкою називають Fagopyrum esculentum, вона може виростати висотою до одного метра на бідних ґрунтах і при короткому літі. Має дуже поживні темні трикутні зерна, що їх люди вживають для харчування, а також використовують у тваринних кормах. З гречки роблять дієтичне гречане борошно, або варять гречану кашу.

однорічна трав'яниста рослина родини гречкових, походить із Азії, круп'яна культура; листя червоне, квіти білі або рожеві, запашні; насіння багате білком (бл. 12%) і жирами (2, 6%), переробляють на крупу; цінна харчова культура і медонос.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Гречка

2013-11-29T17:04:19Z

Князь Христина:

Браво

2013-11-29T17:01:19Z

Князь Христина: /* Див. також */

Браво

2013-11-29T16:58:54Z

Князь Христина: /* Джерела та література */

'''Браво,''' ''нар.'' Хорошо, красиво. ''Казав москаль «право», та й збрехав браво.'' Посл. Ум.''' Бравенько, бравесенько.'''

[[Категорія:Бр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БРАВО 1. Присл. до бравий. Один Барило браво йшов, і втома його не брала (Олекса Стороженко, I, 1957, 389); Браво клацнувши каблуками, [Денис Блаженно] питається дозволу гвардії старшого лейтенанта звернутись до нього (Олесь Гончар, III, 1959, 85).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 225.

БРАВО 2, виг. Уживається як вияв похвали, схвалення чого-небудь. Всі [звірі] схвалили річ лиса, гукнули «браво» (Українські народні казки, 1951, 61); Слухачі наділили співачок цілим забоєм ляскання в долошки, грюку ногами, криками «браво!» (Панас Мирний, III, 1954, 272); — Браво, пане Броніслав, браво! — похвалив його чорнявий товариш (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 20).

Браво нар. Хорошо, красиво. Казав москаль «право», та й збрехав браво. посл. ум. бравенько, бравесенько.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00014827.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bravo.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:103133688_3_Bravo_gif2_1.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Standing-ovation.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|barWV7RWkq0}}

==Див. також==

==Джерела та література==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3100-bravo.html
http://sum.in.ua/s/bravo

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Браво

2013-11-29T16:57:44Z

Князь Христина: /* Медіа */

'''Браво,''' ''нар.'' Хорошо, красиво. ''Казав москаль «право», та й збрехав браво.'' Посл. Ум.''' Бравенько, бравесенько.'''

[[Категорія:Бр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БРАВО 1. Присл. до бравий. Один Барило браво йшов, і втома його не брала (Олекса Стороженко, I, 1957, 389); Браво клацнувши каблуками, [Денис Блаженно] питається дозволу гвардії старшого лейтенанта звернутись до нього (Олесь Гончар, III, 1959, 85).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 225.

БРАВО 2, виг. Уживається як вияв похвали, схвалення чого-небудь. Всі [звірі] схвалили річ лиса, гукнули «браво» (Українські народні казки, 1951, 61); Слухачі наділили співачок цілим забоєм ляскання в долошки, грюку ногами, криками «браво!» (Панас Мирний, III, 1954, 272); — Браво, пане Броніслав, браво! — похвалив його чорнявий товариш (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 20).

Браво нар. Хорошо, красиво. Казав москаль «право», та й збрехав браво. посл. ум. бравенько, бравесенько.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00014827.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bravo.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:103133688_3_Bravo_gif2_1.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Standing-ovation.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|barWV7RWkq0}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Standing-ovation.jpg

2013-11-29T16:52:56Z

Князь Христина:

Файл:103133688 3 Bravo gif2 1.gif

2013-11-29T16:52:18Z

Князь Христина:

Файл:Bravo.jpg

2013-11-29T16:51:55Z

Князь Христина:

Файл:00014827.jpg

2013-11-29T16:50:41Z

Князь Христина:

Браво

2013-11-29T16:48:37Z

Князь Христина: /* Ілюстрації */

'''Браво,''' ''нар.'' Хорошо, красиво. ''Казав москаль «право», та й збрехав браво.'' Посл. Ум.''' Бравенько, бравесенько.'''

[[Категорія:Бр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БРАВО 1. Присл. до бравий. Один Барило браво йшов, і втома його не брала (Олекса Стороженко, I, 1957, 389); Браво клацнувши каблуками, [Денис Блаженно] питається дозволу гвардії старшого лейтенанта звернутись до нього (Олесь Гончар, III, 1959, 85).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 225.

БРАВО 2, виг. Уживається як вияв похвали, схвалення чого-небудь. Всі [звірі] схвалили річ лиса, гукнули «браво» (Українські народні казки, 1951, 61); Слухачі наділили співачок цілим забоєм ляскання в долошки, грюку ногами, криками «браво!» (Панас Мирний, III, 1954, 272); — Браво, пане Броніслав, браво! — похвалив його чорнявий товариш (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 20).

Браво нар. Хорошо, красиво. Казав москаль «право», та й збрехав браво. посл. ум. бравенько, бравесенько.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00014827.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bravo.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:103133688_3_Bravo_gif2_1.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Standing-ovation.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Браво

2013-11-29T16:43:09Z

Князь Христина: /* Сучасні словники */

'''Браво,''' ''нар.'' Хорошо, красиво. ''Казав москаль «право», та й збрехав браво.'' Посл. Ум.''' Бравенько, бравесенько.'''

[[Категорія:Бр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БРАВО 1. Присл. до бравий. Один Барило браво йшов, і втома його не брала (Олекса Стороженко, I, 1957, 389); Браво клацнувши каблуками, [Денис Блаженно] питається дозволу гвардії старшого лейтенанта звернутись до нього (Олесь Гончар, III, 1959, 85).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 225.

БРАВО 2, виг. Уживається як вияв похвали, схвалення чого-небудь. Всі [звірі] схвалили річ лиса, гукнули «браво» (Українські народні казки, 1951, 61); Слухачі наділили співачок цілим забоєм ляскання в долошки, грюку ногами, криками «браво!» (Панас Мирний, III, 1954, 272); — Браво, пане Броніслав, браво! — похвалив його чорнявий товариш (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 20).

Браво нар. Хорошо, красиво. Казав москаль «право», та й збрехав браво. посл. ум. бравенько, бравесенько.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Браво

2013-11-29T16:40:32Z

Князь Христина:

'''Браво,''' ''нар.'' Хорошо, красиво. ''Казав москаль «право», та й збрехав браво.'' Посл. Ум.''' Бравенько, бравесенько.'''

[[Категорія:Бр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Браво

2013-11-29T16:39:20Z

Князь Христина:

'''Браво,''' ''нар.'' Хорошо, красиво. ''Казав москаль «право», та й збрехав браво.'' Посл. Ум.''' Бравенько, бравесенько.'''

[[Категорія:Бр]]
{{subst:Шаблн:Публікації студентів магістратури|спеціальність=Інформатика}

Браво

2013-11-29T16:38:59Z

Князь Христина:

Браво

2013-11-29T16:37:41Z

Князь Христина:

'''Браво,''' ''нар.'' Хорошо, красиво. ''Казав москаль «право», та й збрехав браво.'' Посл. Ум.''' Бравенько, бравесенько.'''

[[Категорія:Бр]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{інститут суспільства}}}]]

Амфора

2013-11-29T16:34:54Z

Князь Христина:

Амфора

2013-11-29T16:34:22Z

Князь Христина:

'''А́мфора, -ри,''' ''ж.'' Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. ''Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор.'' Шевч. 607.

[[Категорія:Ам]]

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Блискавка

2013-11-28T11:03:23Z

Князь Христина: /* Див. також */

'''Блискавка, -ки,''''' ж.'' 1) Молнія. Ном. № 336. Мет. 452. ''Тая буря не унимала, а все злійш громом по небу тарахтала, да блискавкою між хмарами блискала.'' Макс. 2) '''= [[Блисканка]].''' Вх. Пч. ІІ. 13. 3) Рыба Abramis (Blicca) argyroleuca, a также вообще каждая рыба, выбрасывающаяся часто на поверхность воды. Вх. Пч. II. 18. 4) Серебряная монета въ 10 крейцеровъ. Вх. Зн. 3. 5) мн. Блестящія бусы серебрянаго и золотого цвѣта. Гол. Од. 71.

[[Категорія:Бл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
блискавка
-и, ж.
1) Видимий шлях іскрового розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози (зображується у вигляді зигзагоподібної стріли між хмарами або хмарою та поверхнею землі).
••

Кульова/ бли/скавка — кулеподібний згусток плазми, що виникає під час грози.
2) Фотоспалах.
3) перен. Телеграма, що передається негайно.
••

Ви/конати замо/влення у режи/мі бли/скавки — зробити швидко і в першу чергу.
4) Довга механічна застібка на одягу, портфелі, сумці і т. ін. Блискавка комбінезона.
5) Графічне позначення небезпеки ураження електричним струмом.

БЛИСКАВКА, и, жін.

1. Зигзагоподібна електрична іскра — наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози. Блискавка розгорялася, жевріла, ставала сліпучо-білою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 315); За вікном знову спалахнула блискавка. Ударив грім (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 560); * Образно. Блискавки тримав поет в руці — тож блискавки він кидав і з трибуни (Павло Тичина, До молоді.., 1959, 11); * У порівняннях. «Яструбок» сховався в білій хмарі. На ворога він вихопився, як блискавка (Юрій Яновський, I, 1954, 47).

2. перен., розм. Невелика стінна газета, що виходить зразу ж після якої-небудь важливої події з метою її висвітлення. — Вся цехова преса, листівки, стіннівки, блискавки — все це переходить у ваше відання.., — урочисто оголосив він [парторг] (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 39).

3. перен. Телеграма, що передається негайно. Подає [Сергій Іванович] Петрові телеграму. — Тобі. Та ще — блискавка (Андрій Головко, I, 1957, 459).

4. Довга механічна застібка на одягу, а також на портфелі, сумці і т. ін. Блискавка комбінезона.

Культурологічний словник

БЛИСКАВКА — символ світла й освіти, духовного осяяння, одкровення; початку весни; емблема влади, швидкості; появи божества, знак суду і гніву Господнього на нечестивих; несподіваного одкровення, Істини, що проникла через час і простір. Б. — емблема суверенної влади. Крилата Б. — це влада і швидкість. Б. в світогляді греків — символ верховної творчої влади. Цим атрибутом володіє Юпітер. У міфології українців головними розпорядниками грому і блискавки є архістратиг Михаїл та архангел Гавриїл. Вони застосовують Б. для ураження і винищення чортів. Водночас Б. порівнюють із світлом та освітою.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:092df3779650ad544beda2f8c539c652.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Blesky_14.1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Blyskavka_0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1519217342.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RDDfkKEa2ls}}

==Див. також==
http://interesting-things.ru/interesnye-fakty-o-molniyax/

==Джерела та література==
http://ukrainian_explanatory.academic.ru
http://sum.in.ua
http://subject.com.ua

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]

Блискавка

2013-11-28T11:00:54Z

Князь Христина: /* Медіа */

'''Блискавка, -ки,''''' ж.'' 1) Молнія. Ном. № 336. Мет. 452. ''Тая буря не унимала, а все злійш громом по небу тарахтала, да блискавкою між хмарами блискала.'' Макс. 2) '''= [[Блисканка]].''' Вх. Пч. ІІ. 13. 3) Рыба Abramis (Blicca) argyroleuca, a также вообще каждая рыба, выбрасывающаяся часто на поверхность воды. Вх. Пч. II. 18. 4) Серебряная монета въ 10 крейцеровъ. Вх. Зн. 3. 5) мн. Блестящія бусы серебрянаго и золотого цвѣта. Гол. Од. 71.

[[Категорія:Бл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
блискавка
-и, ж.
1) Видимий шлях іскрового розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози (зображується у вигляді зигзагоподібної стріли між хмарами або хмарою та поверхнею землі).
••

Кульова/ бли/скавка — кулеподібний згусток плазми, що виникає під час грози.
2) Фотоспалах.
3) перен. Телеграма, що передається негайно.
••

Ви/конати замо/влення у режи/мі бли/скавки — зробити швидко і в першу чергу.
4) Довга механічна застібка на одягу, портфелі, сумці і т. ін. Блискавка комбінезона.
5) Графічне позначення небезпеки ураження електричним струмом.

БЛИСКАВКА, и, жін.

1. Зигзагоподібна електрична іскра — наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози. Блискавка розгорялася, жевріла, ставала сліпучо-білою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 315); За вікном знову спалахнула блискавка. Ударив грім (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 560); * Образно. Блискавки тримав поет в руці — тож блискавки він кидав і з трибуни (Павло Тичина, До молоді.., 1959, 11); * У порівняннях. «Яструбок» сховався в білій хмарі. На ворога він вихопився, як блискавка (Юрій Яновський, I, 1954, 47).

2. перен., розм. Невелика стінна газета, що виходить зразу ж після якої-небудь важливої події з метою її висвітлення. — Вся цехова преса, листівки, стіннівки, блискавки — все це переходить у ваше відання.., — урочисто оголосив він [парторг] (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 39).

3. перен. Телеграма, що передається негайно. Подає [Сергій Іванович] Петрові телеграму. — Тобі. Та ще — блискавка (Андрій Головко, I, 1957, 459).

4. Довга механічна застібка на одягу, а також на портфелі, сумці і т. ін. Блискавка комбінезона.

Культурологічний словник

БЛИСКАВКА — символ світла й освіти, духовного осяяння, одкровення; початку весни; емблема влади, швидкості; появи божества, знак суду і гніву Господнього на нечестивих; несподіваного одкровення, Істини, що проникла через час і простір. Б. — емблема суверенної влади. Крилата Б. — це влада і швидкість. Б. в світогляді греків — символ верховної творчої влади. Цим атрибутом володіє Юпітер. У міфології українців головними розпорядниками грому і блискавки є архістратиг Михаїл та архангел Гавриїл. Вони застосовують Б. для ураження і винищення чортів. Водночас Б. порівнюють із світлом та освітою.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:092df3779650ad544beda2f8c539c652.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Blesky_14.1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Blyskavka_0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1519217342.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RDDfkKEa2ls}}

==Див. також==

==Джерела та література==
http://ukrainian_explanatory.academic.ru
http://sum.in.ua
http://subject.com.ua

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]

Блискавка

2013-11-28T10:57:05Z

Князь Христина: /* Джерела та література */

'''Блискавка, -ки,''''' ж.'' 1) Молнія. Ном. № 336. Мет. 452. ''Тая буря не унимала, а все злійш громом по небу тарахтала, да блискавкою між хмарами блискала.'' Макс. 2) '''= [[Блисканка]].''' Вх. Пч. ІІ. 13. 3) Рыба Abramis (Blicca) argyroleuca, a также вообще каждая рыба, выбрасывающаяся часто на поверхность воды. Вх. Пч. II. 18. 4) Серебряная монета въ 10 крейцеровъ. Вх. Зн. 3. 5) мн. Блестящія бусы серебрянаго и золотого цвѣта. Гол. Од. 71.

[[Категорія:Бл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
блискавка
-и, ж.
1) Видимий шлях іскрового розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози (зображується у вигляді зигзагоподібної стріли між хмарами або хмарою та поверхнею землі).
••

Кульова/ бли/скавка — кулеподібний згусток плазми, що виникає під час грози.
2) Фотоспалах.
3) перен. Телеграма, що передається негайно.
••

Ви/конати замо/влення у режи/мі бли/скавки — зробити швидко і в першу чергу.
4) Довга механічна застібка на одягу, портфелі, сумці і т. ін. Блискавка комбінезона.
5) Графічне позначення небезпеки ураження електричним струмом.

БЛИСКАВКА, и, жін.

1. Зигзагоподібна електрична іскра — наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози. Блискавка розгорялася, жевріла, ставала сліпучо-білою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 315); За вікном знову спалахнула блискавка. Ударив грім (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 560); * Образно. Блискавки тримав поет в руці — тож блискавки він кидав і з трибуни (Павло Тичина, До молоді.., 1959, 11); * У порівняннях. «Яструбок» сховався в білій хмарі. На ворога він вихопився, як блискавка (Юрій Яновський, I, 1954, 47).

2. перен., розм. Невелика стінна газета, що виходить зразу ж після якої-небудь важливої події з метою її висвітлення. — Вся цехова преса, листівки, стіннівки, блискавки — все це переходить у ваше відання.., — урочисто оголосив він [парторг] (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 39).

3. перен. Телеграма, що передається негайно. Подає [Сергій Іванович] Петрові телеграму. — Тобі. Та ще — блискавка (Андрій Головко, I, 1957, 459).

4. Довга механічна застібка на одягу, а також на портфелі, сумці і т. ін. Блискавка комбінезона.

Культурологічний словник

БЛИСКАВКА — символ світла й освіти, духовного осяяння, одкровення; початку весни; емблема влади, швидкості; появи божества, знак суду і гніву Господнього на нечестивих; несподіваного одкровення, Істини, що проникла через час і простір. Б. — емблема суверенної влади. Крилата Б. — це влада і швидкість. Б. в світогляді греків — символ верховної творчої влади. Цим атрибутом володіє Юпітер. У міфології українців головними розпорядниками грому і блискавки є архістратиг Михаїл та архангел Гавриїл. Вони застосовують Б. для ураження і винищення чортів. Водночас Б. порівнюють із світлом та освітою.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:092df3779650ad544beda2f8c539c652.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Blesky_14.1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Blyskavka_0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1519217342.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://ukrainian_explanatory.academic.ru
http://sum.in.ua
http://subject.com.ua

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]