https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk] 2026-05-09T09:18:38Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-28T06:51:54Z <p>Клімковська Олена: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ГІСТЬ, гостя, чол.<br /> <br /> 1. Той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь вдома. Хазяїн дома.., накликавши гостей, поштує їх чаєм (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 406); [Ярина:] Ходім зі мною, я покажу вам, як треба гостей приймати (Олександр Корнійчук, II, 1955, 122);<br /> // * Образно. Челядь гуляє на майдані; старі гомонять під ворітьми, а в Маланки звичайні гості — думи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 13); * У порівняннях. То те він робить, то те, то йде, то іде, як гість додому навертав (Марко Вовчок, I, 1955, 27);<br /> // Особа, запрошена на весілля, вечірку і т. ін. Народився син у панії. Що тих гостей наїхало на хрестини! (Марко Вовчок, I, 1955, 133).<br /> Незваний (непроханий) гість — той, хто з'являється несподівано, без запрошення або попередження. — Ну, ось ми [німці] переступили поріг чужої країни незваними гістьми. Чого нас чорти сюди несуть? (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 30).<br /> У гості йти (приходити, їхати і т. ін.) — відправлятися або прибувати куди-небудь як гість. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (Нечуй-Левицький, II, 1956, 278); Старий Щепкін на тім тижні хоче до мене приїхати в гості (Тарас Шевченко, VI, 1957, 156); — Тетянко, Тетянко, — подружко хороша, Як добре, що в гості до мене прийшла! (Ігор Муратов, Хороші сусіди, 1948, 3); У гостях бути (проживати і т. ін.) — перебувати де-небудь на правах гостя. Еней в гостях прожив немало, — Що з голови його пропало, Куди Зевес його послав (Іван Котляревський, I, 1952, 79).<br /> <br /> 2. Особа, запрошена або допущена на збори, засідання, з'їзд і т. ін. На трибунах Хрещатика гості, що прибули на святкування 50-річчя Радянської України (Вечірній Київ, 25.XII 1967, 2);<br /> // Особа або член делегації, що прибуває в іншу країну, район і т. ін. з якоюсь метою. Задовго до прибуття А. І. Мікояна тисячі людей зібралися на столичному аеродромі Ханеда, щоб виразити високому гостю з Радянського Союзу дружні почуття, яких сповнений до радянського народу народ Японії (Радянська Україна, 15.VIII 1961, 4); На виставку прибули садоводи, агрономи і вчені а столиці.. Організатор виставки Рябов почав навіть промову перед гостями (Олександр Довженко, I, 1958, 464).<br /> <br /> 3. іст. Купець, найчастіше іноземний. У руськиї містах часто з'являлися і іноземні купці, яких в ста ровину називали «гостями» (Історія СРСР, I, 1956, 31); Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 72).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:89670239_169445.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Красицький_ФС_Гість_із_Запоріжжя_1916.JPG|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|VdawaQ1CmKY}}<br /> {{#ev:youtube|39xV85PgAoo}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> http://ukrainian_explanatory.academic.ru/32595/%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-28T06:50:13Z <p>Клімковська Олена: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ГІСТЬ, гостя, чол.<br /> <br /> 1. Той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь вдома. Хазяїн дома.., накликавши гостей, поштує їх чаєм (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 406); [Ярина:] Ходім зі мною, я покажу вам, як треба гостей приймати (Олександр Корнійчук, II, 1955, 122);<br /> // * Образно. Челядь гуляє на майдані; старі гомонять під ворітьми, а в Маланки звичайні гості — думи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 13); * У порівняннях. То те він робить, то те, то йде, то іде, як гість додому навертав (Марко Вовчок, I, 1955, 27);<br /> // Особа, запрошена на весілля, вечірку і т. ін. Народився син у панії. Що тих гостей наїхало на хрестини! (Марко Вовчок, I, 1955, 133).<br /> Незваний (непроханий) гість — той, хто з'являється несподівано, без запрошення або попередження. — Ну, ось ми [німці] переступили поріг чужої країни незваними гістьми. Чого нас чорти сюди несуть? (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 30).<br /> У гості йти (приходити, їхати і т. ін.) — відправлятися або прибувати куди-небудь як гість. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (Нечуй-Левицький, II, 1956, 278); Старий Щепкін на тім тижні хоче до мене приїхати в гості (Тарас Шевченко, VI, 1957, 156); — Тетянко, Тетянко, — подружко хороша, Як добре, що в гості до мене прийшла! (Ігор Муратов, Хороші сусіди, 1948, 3); У гостях бути (проживати і т. ін.) — перебувати де-небудь на правах гостя. Еней в гостях прожив немало, — Що з голови його пропало, Куди Зевес його послав (Іван Котляревський, I, 1952, 79).<br /> <br /> 2. Особа, запрошена або допущена на збори, засідання, з'їзд і т. ін. На трибунах Хрещатика гості, що прибули на святкування 50-річчя Радянської України (Вечірній Київ, 25.XII 1967, 2);<br /> // Особа або член делегації, що прибуває в іншу країну, район і т. ін. з якоюсь метою. Задовго до прибуття А. І. Мікояна тисячі людей зібралися на столичному аеродромі Ханеда, щоб виразити високому гостю з Радянського Союзу дружні почуття, яких сповнений до радянського народу народ Японії (Радянська Україна, 15.VIII 1961, 4); На виставку прибули садоводи, агрономи і вчені а столиці.. Організатор виставки Рябов почав навіть промову перед гостями (Олександр Довженко, I, 1958, 464).<br /> <br /> 3. іст. Купець, найчастіше іноземний. У руськиї містах часто з'являлися і іноземні купці, яких в ста ровину називали «гостями» (Історія СРСР, I, 1956, 31); Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 72).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:89670239_169445.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Красицький_ФС_Гість_із_Запоріжжя_1916.JPG|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Asarov.jpeg]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|VdawaQ1CmKY}}<br /> {{#ev:youtube|39xV85PgAoo}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> http://ukrainian_explanatory.academic.ru/32595/%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88 Аркуш 2013-11-27T18:59:16Z <p>Клімковська Олена: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''А́ркуш, -ша,''' ''м.'' Листъ бумаги, жести. ''Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку.'' Шевч. 376. Ум. '''[[Аркушик]]'''.<br /> <br /> А́ркуш — 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру.<br /> 2. Аркуш (у видавничій справі і поліграфії) — вимірювальна одиниця.<br /> Розрізняють:<br /> Паперовий аркуш <br /> одиниця розрахунку кількості паперу, необхідного для видання твору.<br /> Авторський аркуш <br /> одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 тис. друкованих знаків (літер, розділових знаків, цифр і всіх пробілів).<br /> Обліково-видавничий аркуш <br /> одиниця виміру друкованого видання, що також дорівнює 40 тис. знаків. Включає: а) обсяг власне твору в авторських аркушах і б) обсяг всього іншого текстового і графічного матеріалу.<br /> Друкований аркуш <br /> одиниця виміру обсягу (площі) видання. Дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах (в см) 60×84, 60×92, 70×92, 70×108, 84×108 та близьких до них.<br /> Аркуш обліково-видавничий <br /> одиниця виміру обсягу видання. Відрізняється від обсягу видання в авторських аркушах тим, що враховує також частини, які не є наслідком авторської праці (видавнича анотація і передмова, колонцифри тощо).<br /> Аркуш умовний <br /> умовна одиниця обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60x90 см та призначена для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.<br /> Вираження друкованих аркушів в умовних друкованих аркушах здійснюється за коефіцієнтами переведення (Кпр), які визначають як співвідношення площі паперового аркуша даного формату (Па) до площі умовного друкованого аркуша.<br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> АРКУШ, а, чол.<br /> <br /> 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Тарас Шевченко, II, 1953, 45); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (Іван Франко, III, 1950, 75); Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 150).<br /> <br /> 2. спец. Одиниця вимірювання обсягу книги, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Називається воно [оповідання] «Тіні забутих предків», розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 402). <br /> ▲ Авторський аркуш — друкований аркуш з визначеним числом знаків (звичайно 40 000), який служить одиницею виміру виконаної автором праці, обсягу твору.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Paper sheet.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:8817499_ec5f3daf.jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|p74eFXYCDEU}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88<br /> Словник української мови<br /> Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Ар]]<br /> http://sum.in.ua/</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88 Аркуш 2013-11-27T18:54:59Z <p>Клімковська Олена: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''А́ркуш, -ша,''' ''м.'' Листъ бумаги, жести. ''Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку.'' Шевч. 376. Ум. '''[[Аркушик]]'''.<br /> <br /> А́ркуш — 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру.<br /> 2. Аркуш (у видавничій справі і поліграфії) — вимірювальна одиниця.<br /> Розрізняють:<br /> Паперовий аркуш <br /> одиниця розрахунку кількості паперу, необхідного для видання твору.<br /> Авторський аркуш <br /> одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 тис. друкованих знаків (літер, розділових знаків, цифр і всіх пробілів).<br /> Обліково-видавничий аркуш <br /> одиниця виміру друкованого видання, що також дорівнює 40 тис. знаків. Включає: а) обсяг власне твору в авторських аркушах і б) обсяг всього іншого текстового і графічного матеріалу.<br /> Друкований аркуш <br /> одиниця виміру обсягу (площі) видання. Дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах (в см) 60×84, 60×92, 70×92, 70×108, 84×108 та близьких до них.<br /> Аркуш обліково-видавничий <br /> одиниця виміру обсягу видання. Відрізняється від обсягу видання в авторських аркушах тим, що враховує також частини, які не є наслідком авторської праці (видавнича анотація і передмова, колонцифри тощо).<br /> Аркуш умовний <br /> умовна одиниця обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60x90 см та призначена для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.<br /> Вираження друкованих аркушів в умовних друкованих аркушах здійснюється за коефіцієнтами переведення (Кпр), які визначають як співвідношення площі паперового аркуша даного формату (Па) до площі умовного друкованого аркуша.<br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> АРКУШ, а, чол.<br /> <br /> 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Тарас Шевченко, II, 1953, 45); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (Іван Франко, III, 1950, 75); Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 150).<br /> <br /> 2. спец. Одиниця вимірювання обсягу книги, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Називається воно [оповідання] «Тіні забутих предків», розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 402). <br /> ▲ Авторський аркуш — друкований аркуш з визначеним числом знаків (звичайно 40 000), який служить одиницею виміру виконаної автором праці, обсягу твору.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Paper sheet.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:8817499_ec5f3daf.jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|p74eFXYCDEU}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Ар]]<br /> http://sum.in.ua/</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88 Аркуш 2013-11-27T18:34:41Z <p>Клімковська Олена: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''А́ркуш, -ша,''' ''м.'' Листъ бумаги, жести. ''Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку.'' Шевч. 376. Ум. '''[[Аркушик]]'''.<br /> <br /> А́ркуш — 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру.<br /> 2. Аркуш (у видавничій справі і поліграфії) — вимірювальна одиниця.<br /> Розрізняють:<br /> Паперовий аркуш <br /> одиниця розрахунку кількості паперу, необхідного для видання твору.<br /> Авторський аркуш <br /> одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 тис. друкованих знаків (літер, розділових знаків, цифр і всіх пробілів).<br /> Обліково-видавничий аркуш <br /> одиниця виміру друкованого видання, що також дорівнює 40 тис. знаків. Включає: а) обсяг власне твору в авторських аркушах і б) обсяг всього іншого текстового і графічного матеріалу.<br /> Друкований аркуш <br /> одиниця виміру обсягу (площі) видання. Дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах (в см) 60×84, 60×92, 70×92, 70×108, 84×108 та близьких до них.<br /> Аркуш обліково-видавничий <br /> одиниця виміру обсягу видання. Відрізняється від обсягу видання в авторських аркушах тим, що враховує також частини, які не є наслідком авторської праці (видавнича анотація і передмова, колонцифри тощо).<br /> Аркуш умовний <br /> умовна одиниця обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60x90 см та призначена для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.<br /> Вираження друкованих аркушів в умовних друкованих аркушах здійснюється за коефіцієнтами переведення (Кпр), які визначають як співвідношення площі паперового аркуша даного формату (Па) до площі умовного друкованого аркуша.<br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> АРКУШ, а, чол.<br /> <br /> 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Тарас Шевченко, II, 1953, 45); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (Іван Франко, III, 1950, 75); Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 150).<br /> <br /> 2. спец. Одиниця вимірювання обсягу книги, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Називається воно [оповідання] «Тіні забутих предків», розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 402). <br /> ▲ Авторський аркуш — друкований аркуш з визначеним числом знаків (звичайно 40 000), який служить одиницею виміру виконаної автором праці, обсягу твору.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Paper sheet.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:8817499_ec5f3daf.jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|p74eFXYCDEU}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Ар]]<br /> http://sum.in.ua/</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88 Аркуш 2013-11-27T18:33:45Z <p>Клімковська Олена: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''А́ркуш, -ша,''' ''м.'' Листъ бумаги, жести. ''Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку.'' Шевч. 376. Ум. '''[[Аркушик]]'''.<br /> <br /> А́ркуш — 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру.<br /> 2. Аркуш (у видавничій справі і поліграфії) — вимірювальна одиниця.<br /> Розрізняють:<br /> Паперовий аркуш <br /> одиниця розрахунку кількості паперу, необхідного для видання твору.<br /> Авторський аркуш <br /> одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 тис. друкованих знаків (літер, розділових знаків, цифр і всіх пробілів).<br /> Обліково-видавничий аркуш <br /> одиниця виміру друкованого видання, що також дорівнює 40 тис. знаків. Включає: а) обсяг власне твору в авторських аркушах і б) обсяг всього іншого текстового і графічного матеріалу.<br /> Друкований аркуш <br /> одиниця виміру обсягу (площі) видання. Дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах (в см) 60×84, 60×92, 70×92, 70×108, 84×108 та близьких до них.<br /> Аркуш обліково-видавничий <br /> одиниця виміру обсягу видання. Відрізняється від обсягу видання в авторських аркушах тим, що враховує також частини, які не є наслідком авторської праці (видавнича анотація і передмова, колонцифри тощо).<br /> Аркуш умовний <br /> умовна одиниця обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60x90 см та призначена для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.<br /> Вираження друкованих аркушів в умовних друкованих аркушах здійснюється за коефіцієнтами переведення (Кпр), які визначають як співвідношення площі паперового аркуша даного формату (Па) до площі умовного друкованого аркуша.<br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> АРКУШ, а, чол.<br /> <br /> 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Тарас Шевченко, II, 1953, 45); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (Іван Франко, III, 1950, 75); Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 150).<br /> <br /> 2. спец. Одиниця вимірювання обсягу книги, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Називається воно [оповідання] «Тіні забутих предків», розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 402). <br /> ▲ Авторський аркуш — друкований аркуш з визначеним числом знаків (звичайно 40 000), який служить одиницею виміру виконаної автором праці, обсягу твору.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Paper sheet.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:8817499_ec5f3daf.jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube p74eFXYCDEU}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Ар]]<br /> http://sum.in.ua/</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88 Аркуш 2013-11-27T18:25:13Z <p>Клімковська Олена: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''А́ркуш, -ша,''' ''м.'' Листъ бумаги, жести. ''Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку.'' Шевч. 376. Ум. '''[[Аркушик]]'''.<br /> <br /> А́ркуш — 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру.<br /> 2. Аркуш (у видавничій справі і поліграфії) — вимірювальна одиниця.<br /> Розрізняють:<br /> Паперовий аркуш <br /> одиниця розрахунку кількості паперу, необхідного для видання твору.<br /> Авторський аркуш <br /> одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 тис. друкованих знаків (літер, розділових знаків, цифр і всіх пробілів).<br /> Обліково-видавничий аркуш <br /> одиниця виміру друкованого видання, що також дорівнює 40 тис. знаків. Включає: а) обсяг власне твору в авторських аркушах і б) обсяг всього іншого текстового і графічного матеріалу.<br /> Друкований аркуш <br /> одиниця виміру обсягу (площі) видання. Дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах (в см) 60×84, 60×92, 70×92, 70×108, 84×108 та близьких до них.<br /> Аркуш обліково-видавничий <br /> одиниця виміру обсягу видання. Відрізняється від обсягу видання в авторських аркушах тим, що враховує також частини, які не є наслідком авторської праці (видавнича анотація і передмова, колонцифри тощо).<br /> Аркуш умовний <br /> умовна одиниця обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60x90 см та призначена для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.<br /> Вираження друкованих аркушів в умовних друкованих аркушах здійснюється за коефіцієнтами переведення (Кпр), які визначають як співвідношення площі паперового аркуша даного формату (Па) до площі умовного друкованого аркуша.<br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> АРКУШ, а, чол.<br /> <br /> 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Тарас Шевченко, II, 1953, 45); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (Іван Франко, III, 1950, 75); Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 150).<br /> <br /> 2. спец. Одиниця вимірювання обсягу книги, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Називається воно [оповідання] «Тіні забутих предків», розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 402). <br /> ▲ Авторський аркуш — друкований аркуш з визначеним числом знаків (звичайно 40 000), який служить одиницею виміру виконаної автором праці, обсягу твору.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Paper sheet.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:8817499_ec5f3daf.jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Ар]]<br /> http://sum.in.ua/</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88 Аркуш 2013-11-27T18:24:24Z <p>Клімковська Олена: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''А́ркуш, -ша,''' ''м.'' Листъ бумаги, жести. ''Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку.'' Шевч. 376. Ум. '''[[Аркушик]]'''.<br /> <br /> А́ркуш — 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру.<br /> 2. Аркуш (у видавничій справі і поліграфії) — вимірювальна одиниця.<br /> Розрізняють:<br /> Паперовий аркуш <br /> одиниця розрахунку кількості паперу, необхідного для видання твору.<br /> Авторський аркуш <br /> одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 тис. друкованих знаків (літер, розділових знаків, цифр і всіх пробілів).<br /> Обліково-видавничий аркуш <br /> одиниця виміру друкованого видання, що також дорівнює 40 тис. знаків. Включає: а) обсяг власне твору в авторських аркушах і б) обсяг всього іншого текстового і графічного матеріалу.<br /> Друкований аркуш <br /> одиниця виміру обсягу (площі) видання. Дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах (в см) 60×84, 60×92, 70×92, 70×108, 84×108 та близьких до них.<br /> Аркуш обліково-видавничий <br /> одиниця виміру обсягу видання. Відрізняється від обсягу видання в авторських аркушах тим, що враховує також частини, які не є наслідком авторської праці (видавнича анотація і передмова, колонцифри тощо).<br /> Аркуш умовний <br /> умовна одиниця обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60x90 см та призначена для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.<br /> Вираження друкованих аркушів в умовних друкованих аркушах здійснюється за коефіцієнтами переведення (Кпр), які визначають як співвідношення площі паперового аркуша даного формату (Па) до площі умовного друкованого аркуша.<br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> АРКУШ, а, чол.<br /> <br /> 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Тарас Шевченко, II, 1953, 45); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (Іван Франко, III, 1950, 75); Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 150).<br /> <br /> 2. спец. Одиниця вимірювання обсягу книги, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Називається воно [оповідання] «Тіні забутих предків», розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 402). <br /> ▲ Авторський аркуш — друкований аркуш з визначеним числом знаків (звичайно 40 000), який служить одиницею виміру виконаної автором праці, обсягу твору.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Paper sheet.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:8817499_ec5f3daf.jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Ар]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88 Аркуш 2013-11-27T18:23:53Z <p>Клімковська Олена: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''А́ркуш, -ша,''' ''м.'' Листъ бумаги, жести. ''Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку.'' Шевч. 376. Ум. '''[[Аркушик]]'''.<br /> <br /> А́ркуш — 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру.<br /> 2. Аркуш (у видавничій справі і поліграфії) — вимірювальна одиниця.<br /> Розрізняють:<br /> Паперовий аркуш <br /> одиниця розрахунку кількості паперу, необхідного для видання твору.<br /> Авторський аркуш <br /> одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 тис. друкованих знаків (літер, розділових знаків, цифр і всіх пробілів).<br /> Обліково-видавничий аркуш <br /> одиниця виміру друкованого видання, що також дорівнює 40 тис. знаків. Включає: а) обсяг власне твору в авторських аркушах і б) обсяг всього іншого текстового і графічного матеріалу.<br /> Друкований аркуш <br /> одиниця виміру обсягу (площі) видання. Дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах (в см) 60×84, 60×92, 70×92, 70×108, 84×108 та близьких до них.<br /> Аркуш обліково-видавничий <br /> одиниця виміру обсягу видання. Відрізняється від обсягу видання в авторських аркушах тим, що враховує також частини, які не є наслідком авторської праці (видавнича анотація і передмова, колонцифри тощо).<br /> Аркуш умовний <br /> умовна одиниця обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60x90 см та призначена для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.<br /> Вираження друкованих аркушів в умовних друкованих аркушах здійснюється за коефіцієнтами переведення (Кпр), які визначають як співвідношення площі паперового аркуша даного формату (Па) до площі умовного друкованого аркуша.<br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> АРКУШ, а, чол.<br /> <br /> 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Тарас Шевченко, II, 1953, 45); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (Іван Франко, III, 1950, 75); Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 150).<br /> <br /> 2. спец. Одиниця вимірювання обсягу книги, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Називається воно [оповідання] «Тіні забутих предків», розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 402). <br /> ▲ Авторський аркуш — друкований аркуш з визначеним числом знаків (звичайно 40 000), який служить одиницею виміру виконаної автором праці, обсягу твору.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Paper sheet.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:8817499_ec5f3daf.jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Ар]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88 Аркуш 2013-11-27T18:22:40Z <p>Клімковська Олена: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''А́ркуш, -ша,''' ''м.'' Листъ бумаги, жести. ''Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку.'' Шевч. 376. Ум. '''[[Аркушик]]'''.<br /> <br /> А́ркуш — 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру.<br /> 2. Аркуш (у видавничій справі і поліграфії) — вимірювальна одиниця.<br /> Розрізняють:<br /> Паперовий аркуш <br /> одиниця розрахунку кількості паперу, необхідного для видання твору.<br /> Авторський аркуш <br /> одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 тис. друкованих знаків (літер, розділових знаків, цифр і всіх пробілів).<br /> Обліково-видавничий аркуш <br /> одиниця виміру друкованого видання, що також дорівнює 40 тис. знаків. Включає: а) обсяг власне твору в авторських аркушах і б) обсяг всього іншого текстового і графічного матеріалу.<br /> Друкований аркуш <br /> одиниця виміру обсягу (площі) видання. Дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах (в см) 60×84, 60×92, 70×92, 70×108, 84×108 та близьких до них.<br /> Аркуш обліково-видавничий <br /> одиниця виміру обсягу видання. Відрізняється від обсягу видання в авторських аркушах тим, що враховує також частини, які не є наслідком авторської праці (видавнича анотація і передмова, колонцифри тощо).<br /> Аркуш умовний <br /> умовна одиниця обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60x90 см та призначена для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.<br /> Вираження друкованих аркушів в умовних друкованих аркушах здійснюється за коефіцієнтами переведення (Кпр), які визначають як співвідношення площі паперового аркуша даного формату (Па) до площі умовного друкованого аркуша.<br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> АРКУШ, а, чол.<br /> <br /> 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Тарас Шевченко, II, 1953, 45); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (Іван Франко, III, 1950, 75); Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 150).<br /> <br /> 2. спец. Одиниця вимірювання обсягу книги, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Називається воно [оповідання] «Тіні забутих предків», розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 402). <br /> ▲ Авторський аркуш — друкований аркуш з визначеним числом знаків (звичайно 40 000), який служить одиницею виміру виконаної автором праці, обсягу твору.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Paper sheet.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:8817499_ec5f3daf.jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Ар]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88 Аркуш 2013-11-27T18:21:25Z <p>Клімковська Олена: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''А́ркуш, -ша,''' ''м.'' Листъ бумаги, жести. ''Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку.'' Шевч. 376. Ум. '''[[Аркушик]]'''.<br /> <br /> А́ркуш — 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру.<br /> 2. Аркуш (у видавничій справі і поліграфії) — вимірювальна одиниця.<br /> Розрізняють:<br /> Паперовий аркуш <br /> одиниця розрахунку кількості паперу, необхідного для видання твору.<br /> Авторський аркуш <br /> одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 тис. друкованих знаків (літер, розділових знаків, цифр і всіх пробілів).<br /> Обліково-видавничий аркуш <br /> одиниця виміру друкованого видання, що також дорівнює 40 тис. знаків. Включає: а) обсяг власне твору в авторських аркушах і б) обсяг всього іншого текстового і графічного матеріалу.<br /> Друкований аркуш <br /> одиниця виміру обсягу (площі) видання. Дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах (в см) 60×84, 60×92, 70×92, 70×108, 84×108 та близьких до них.<br /> Аркуш обліково-видавничий <br /> одиниця виміру обсягу видання. Відрізняється від обсягу видання в авторських аркушах тим, що враховує також частини, які не є наслідком авторської праці (видавнича анотація і передмова, колонцифри тощо).<br /> Аркуш умовний <br /> умовна одиниця обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60x90 см та призначена для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.<br /> Вираження друкованих аркушів в умовних друкованих аркушах здійснюється за коефіцієнтами переведення (Кпр), які визначають як співвідношення площі паперового аркуша даного формату (Па) до площі умовного друкованого аркуша.<br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Paper sheet.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:8817499_ec5f3daf.jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Ар]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:8817499_ec5f3daf.jpg Файл:8817499 ec5f3daf.jpg 2013-11-27T18:20:14Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div></div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88 Аркуш 2013-11-27T18:15:24Z <p>Клімковська Олена: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''А́ркуш, -ша,''' ''м.'' Листъ бумаги, жести. ''Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку.'' Шевч. 376. Ум. '''[[Аркушик]]'''.<br /> <br /> А́ркуш — 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру.<br /> 2. Аркуш (у видавничій справі і поліграфії) — вимірювальна одиниця.<br /> Розрізняють:<br /> Паперовий аркуш <br /> одиниця розрахунку кількості паперу, необхідного для видання твору.<br /> Авторський аркуш <br /> одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 тис. друкованих знаків (літер, розділових знаків, цифр і всіх пробілів).<br /> Обліково-видавничий аркуш <br /> одиниця виміру друкованого видання, що також дорівнює 40 тис. знаків. Включає: а) обсяг власне твору в авторських аркушах і б) обсяг всього іншого текстового і графічного матеріалу.<br /> Друкований аркуш <br /> одиниця виміру обсягу (площі) видання. Дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах (в см) 60×84, 60×92, 70×92, 70×108, 84×108 та близьких до них.<br /> Аркуш обліково-видавничий <br /> одиниця виміру обсягу видання. Відрізняється від обсягу видання в авторських аркушах тим, що враховує також частини, які не є наслідком авторської праці (видавнича анотація і передмова, колонцифри тощо).<br /> Аркуш умовний <br /> умовна одиниця обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60x90 см та призначена для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.<br /> Вираження друкованих аркушів в умовних друкованих аркушах здійснюється за коефіцієнтами переведення (Кпр), які визначають як співвідношення площі паперового аркуша даного формату (Па) до площі умовного друкованого аркуша.<br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Paper sheet.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Ар]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images.jpg Файл:Images.jpg 2013-11-27T18:14:05Z <p>Клімковська Олена: Клімковська Олена завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»</p> <hr /> <div></div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88 Аркуш 2013-11-27T18:13:18Z <p>Клімковська Олена: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''А́ркуш, -ша,''' ''м.'' Листъ бумаги, жести. ''Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку.'' Шевч. 376. Ум. '''[[Аркушик]]'''.<br /> <br /> А́ркуш — 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру.<br /> 2. Аркуш (у видавничій справі і поліграфії) — вимірювальна одиниця.<br /> Розрізняють:<br /> Паперовий аркуш <br /> одиниця розрахунку кількості паперу, необхідного для видання твору.<br /> Авторський аркуш <br /> одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 тис. друкованих знаків (літер, розділових знаків, цифр і всіх пробілів).<br /> Обліково-видавничий аркуш <br /> одиниця виміру друкованого видання, що також дорівнює 40 тис. знаків. Включає: а) обсяг власне твору в авторських аркушах і б) обсяг всього іншого текстового і графічного матеріалу.<br /> Друкований аркуш <br /> одиниця виміру обсягу (площі) видання. Дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах (в см) 60×84, 60×92, 70×92, 70×108, 84×108 та близьких до них.<br /> Аркуш обліково-видавничий <br /> одиниця виміру обсягу видання. Відрізняється від обсягу видання в авторських аркушах тим, що враховує також частини, які не є наслідком авторської праці (видавнича анотація і передмова, колонцифри тощо).<br /> Аркуш умовний <br /> умовна одиниця обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60x90 см та призначена для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.<br /> Вираження друкованих аркушів в умовних друкованих аркушах здійснюється за коефіцієнтами переведення (Кпр), які визначають як співвідношення площі паперового аркуша даного формату (Па) до площі умовного друкованого аркуша.<br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Paper sheet.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Ар]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Paper_sheet.jpg Файл:Paper sheet.jpg 2013-11-27T18:12:22Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div></div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88 Аркуш 2013-11-27T18:05:50Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div>'''А́ркуш, -ша,''' ''м.'' Листъ бумаги, жести. ''Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку.'' Шевч. 376. Ум. '''[[Аркушик]]'''.<br /> <br /> А́ркуш — 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру.<br /> 2. Аркуш (у видавничій справі і поліграфії) — вимірювальна одиниця.<br /> Розрізняють:<br /> Паперовий аркуш <br /> одиниця розрахунку кількості паперу, необхідного для видання твору.<br /> Авторський аркуш <br /> одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 тис. друкованих знаків (літер, розділових знаків, цифр і всіх пробілів).<br /> Обліково-видавничий аркуш <br /> одиниця виміру друкованого видання, що також дорівнює 40 тис. знаків. Включає: а) обсяг власне твору в авторських аркушах і б) обсяг всього іншого текстового і графічного матеріалу.<br /> Друкований аркуш <br /> одиниця виміру обсягу (площі) видання. Дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах (в см) 60×84, 60×92, 70×92, 70×108, 84×108 та близьких до них.<br /> Аркуш обліково-видавничий <br /> одиниця виміру обсягу видання. Відрізняється від обсягу видання в авторських аркушах тим, що враховує також частини, які не є наслідком авторської праці (видавнича анотація і передмова, колонцифри тощо).<br /> Аркуш умовний <br /> умовна одиниця обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60x90 см та призначена для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.<br /> Вираження друкованих аркушів в умовних друкованих аркушах здійснюється за коефіцієнтами переведення (Кпр), які визначають як співвідношення площі паперового аркуша даного формату (Па) до площі умовного друкованого аркуша.<br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Ар]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88 Аркуш 2013-11-27T17:59:49Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div>'''А́ркуш, -ша,''' ''м.'' Листъ бумаги, жести. ''Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку.'' Шевч. 376. Ум. '''[[Аркушик]]'''.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Ар]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0 Арена 2013-11-27T17:53:27Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div>''''''''Арена'''''''' Арена (з лат. Arena «пісок, піщаний майданчик для боротьби»):<br /> <br /> <br /> Арена - місце проведення спортивних змагань.Аре́на (лат. arena — пісок) — майданчик, на якому відбуваються події. В переносному значенні — поле діяльності, місце дії взагалі.<br /> <br /> [[Категорія: <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0 Арена 2013-11-27T17:52:47Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div>''''''''Арена'''''''' Арена (з лат. Arena «пісок, піщаний майданчик для боротьби»):<br /> <br /> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> <br /> Арена - місце проведення спортивних змагань.Аре́на (лат. arena — пісок) — майданчик, на якому відбуваються події. В переносному значенні — поле діяльності, місце дії взагалі.<br /> <br /> [[Категорія:Ар]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82 Арешт 2013-11-27T17:44:20Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div>'''Аре́шт, -ту,''' ''м.'' 1) Арестъ. ''В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів.'' Левиц. І. 320. ''На а́решт го засудили.'' Фр. Пр. 8. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. ''До арешту го посадили.'' Фр. Пр. 8. ''Арешт, то дім плачу.'' Фр. Пр. 8. '''Аре́шти собо́в витира́ти''' — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ. Фр. Пр. 8.<br /> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> <br /> Арешт — це кримінальне покарання, що полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців (від півмісяця до півтора місяця для неповнолітніх). Не застосовується до осіб віком до 16 років, вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 7 років. Арешт є лише основним покаранням.<br /> В правознавстві під арештом можуть розуміти різні значення:<br /> Взяття під варту — вид запобіжного заходу, який полягає в триманні підозрюваного чи обвинуваченого в слідчому ізоляторі під вартою для попередження ухилянь від слідства.<br /> Адміністративний арешт — вид адміністративного стягнення, що являє собою тримання особи в ізоляції від суспільства на строк до 15 діб.<br /> Арешт — вид кримінального покарання, що являє собою тримання особи в спеціальній камері чи в СІЗО в суворій ізоляції від суспільства на строк не більше 6 місяців.<br /> Домашній арешт — вид запобіжного заходу чи покарання в деяких країнах, що являє собою перебування у власній квартирі з забороною її залишати.<br /> Громадянський арешт — арешт, який виконується особою, яка не має спеціальних повноважень на це.<br /> Арешт майна — заборона користуватися майном певний час. Арешт коштів — обмеження прав власника щодо розпоряджання своїми коштами.</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:48:58Z <p>Клімковська Олена: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ГІСТЬ, гостя, чол.<br /> <br /> 1. Той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь вдома. Хазяїн дома.., накликавши гостей, поштує їх чаєм (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 406); [Ярина:] Ходім зі мною, я покажу вам, як треба гостей приймати (Олександр Корнійчук, II, 1955, 122);<br /> // * Образно. Челядь гуляє на майдані; старі гомонять під ворітьми, а в Маланки звичайні гості — думи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 13); * У порівняннях. То те він робить, то те, то йде, то іде, як гість додому навертав (Марко Вовчок, I, 1955, 27);<br /> // Особа, запрошена на весілля, вечірку і т. ін. Народився син у панії. Що тих гостей наїхало на хрестини! (Марко Вовчок, I, 1955, 133).<br /> Незваний (непроханий) гість — той, хто з'являється несподівано, без запрошення або попередження. — Ну, ось ми [німці] переступили поріг чужої країни незваними гістьми. Чого нас чорти сюди несуть? (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 30).<br /> У гості йти (приходити, їхати і т. ін.) — відправлятися або прибувати куди-небудь як гість. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (Нечуй-Левицький, II, 1956, 278); Старий Щепкін на тім тижні хоче до мене приїхати в гості (Тарас Шевченко, VI, 1957, 156); — Тетянко, Тетянко, — подружко хороша, Як добре, що в гості до мене прийшла! (Ігор Муратов, Хороші сусіди, 1948, 3); У гостях бути (проживати і т. ін.) — перебувати де-небудь на правах гостя. Еней в гостях прожив немало, — Що з голови його пропало, Куди Зевес його послав (Іван Котляревський, I, 1952, 79).<br /> <br /> 2. Особа, запрошена або допущена на збори, засідання, з'їзд і т. ін. На трибунах Хрещатика гості, що прибули на святкування 50-річчя Радянської України (Вечірній Київ, 25.XII 1967, 2);<br /> // Особа або член делегації, що прибуває в іншу країну, район і т. ін. з якоюсь метою. Задовго до прибуття А. І. Мікояна тисячі людей зібралися на столичному аеродромі Ханеда, щоб виразити високому гостю з Радянського Союзу дружні почуття, яких сповнений до радянського народу народ Японії (Радянська Україна, 15.VIII 1961, 4); На виставку прибули садоводи, агрономи і вчені а столиці.. Організатор виставки Рябов почав навіть промову перед гостями (Олександр Довженко, I, 1958, 464).<br /> <br /> 3. іст. Купець, найчастіше іноземний. У руськиї містах часто з'являлися і іноземні купці, яких в ста ровину називали «гостями» (Історія СРСР, I, 1956, 31); Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 72).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:89670239_169445.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Красицький_ФС_Гість_із_Запоріжжя_1916.JPG]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Asarov.jpeg]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|VdawaQ1CmKY}}<br /> {{#ev:youtube|39xV85PgAoo}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> http://ukrainian_explanatory.academic.ru/32595/%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:48:24Z <p>Клімковська Олена: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ГІСТЬ, гостя, чол.<br /> <br /> 1. Той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь вдома. Хазяїн дома.., накликавши гостей, поштує їх чаєм (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 406); [Ярина:] Ходім зі мною, я покажу вам, як треба гостей приймати (Олександр Корнійчук, II, 1955, 122);<br /> // * Образно. Челядь гуляє на майдані; старі гомонять під ворітьми, а в Маланки звичайні гості — думи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 13); * У порівняннях. То те він робить, то те, то йде, то іде, як гість додому навертав (Марко Вовчок, I, 1955, 27);<br /> // Особа, запрошена на весілля, вечірку і т. ін. Народився син у панії. Що тих гостей наїхало на хрестини! (Марко Вовчок, I, 1955, 133).<br /> Незваний (непроханий) гість — той, хто з'являється несподівано, без запрошення або попередження. — Ну, ось ми [німці] переступили поріг чужої країни незваними гістьми. Чого нас чорти сюди несуть? (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 30).<br /> У гості йти (приходити, їхати і т. ін.) — відправлятися або прибувати куди-небудь як гість. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (Нечуй-Левицький, II, 1956, 278); Старий Щепкін на тім тижні хоче до мене приїхати в гості (Тарас Шевченко, VI, 1957, 156); — Тетянко, Тетянко, — подружко хороша, Як добре, що в гості до мене прийшла! (Ігор Муратов, Хороші сусіди, 1948, 3); У гостях бути (проживати і т. ін.) — перебувати де-небудь на правах гостя. Еней в гостях прожив немало, — Що з голови його пропало, Куди Зевес його послав (Іван Котляревський, I, 1952, 79).<br /> <br /> 2. Особа, запрошена або допущена на збори, засідання, з'їзд і т. ін. На трибунах Хрещатика гості, що прибули на святкування 50-річчя Радянської України (Вечірній Київ, 25.XII 1967, 2);<br /> // Особа або член делегації, що прибуває в іншу країну, район і т. ін. з якоюсь метою. Задовго до прибуття А. І. Мікояна тисячі людей зібралися на столичному аеродромі Ханеда, щоб виразити високому гостю з Радянського Союзу дружні почуття, яких сповнений до радянського народу народ Японії (Радянська Україна, 15.VIII 1961, 4); На виставку прибули садоводи, агрономи і вчені а столиці.. Організатор виставки Рябов почав навіть промову перед гостями (Олександр Довженко, I, 1958, 464).<br /> <br /> 3. іст. Купець, найчастіше іноземний. У руськиї містах часто з'являлися і іноземні купці, яких в ста ровину називали «гостями» (Історія СРСР, I, 1956, 31); Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 72).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:89670239_169445.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Красицький_ФС_Гість_із_Запоріжжя_1916.JPG]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Asarov.jpeg]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|VdawaQ1CmKY}}<br /> {{#ev:youtube|39xV85PgAoo}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> http://ukrainian_explanatory.academic.ru/32595/%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:46:05Z <p>Клімковська Олена: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ГІСТЬ, гостя, чол.<br /> <br /> 1. Той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь вдома. Хазяїн дома.., накликавши гостей, поштує їх чаєм (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 406); [Ярина:] Ходім зі мною, я покажу вам, як треба гостей приймати (Олександр Корнійчук, II, 1955, 122);<br /> // * Образно. Челядь гуляє на майдані; старі гомонять під ворітьми, а в Маланки звичайні гості — думи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 13); * У порівняннях. То те він робить, то те, то йде, то іде, як гість додому навертав (Марко Вовчок, I, 1955, 27);<br /> // Особа, запрошена на весілля, вечірку і т. ін. Народився син у панії. Що тих гостей наїхало на хрестини! (Марко Вовчок, I, 1955, 133).<br /> Незваний (непроханий) гість — той, хто з'являється несподівано, без запрошення або попередження. — Ну, ось ми [німці] переступили поріг чужої країни незваними гістьми. Чого нас чорти сюди несуть? (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 30).<br /> У гості йти (приходити, їхати і т. ін.) — відправлятися або прибувати куди-небудь як гість. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (Нечуй-Левицький, II, 1956, 278); Старий Щепкін на тім тижні хоче до мене приїхати в гості (Тарас Шевченко, VI, 1957, 156); — Тетянко, Тетянко, — подружко хороша, Як добре, що в гості до мене прийшла! (Ігор Муратов, Хороші сусіди, 1948, 3); У гостях бути (проживати і т. ін.) — перебувати де-небудь на правах гостя. Еней в гостях прожив немало, — Що з голови його пропало, Куди Зевес його послав (Іван Котляревський, I, 1952, 79).<br /> <br /> 2. Особа, запрошена або допущена на збори, засідання, з'їзд і т. ін. На трибунах Хрещатика гості, що прибули на святкування 50-річчя Радянської України (Вечірній Київ, 25.XII 1967, 2);<br /> // Особа або член делегації, що прибуває в іншу країну, район і т. ін. з якоюсь метою. Задовго до прибуття А. І. Мікояна тисячі людей зібралися на столичному аеродромі Ханеда, щоб виразити високому гостю з Радянського Союзу дружні почуття, яких сповнений до радянського народу народ Японії (Радянська Україна, 15.VIII 1961, 4); На виставку прибули садоводи, агрономи і вчені а столиці.. Організатор виставки Рябов почав навіть промову перед гостями (Олександр Довженко, I, 1958, 464).<br /> <br /> 3. іст. Купець, найчастіше іноземний. У руськиї містах часто з'являлися і іноземні купці, яких в ста ровину називали «гостями» (Історія СРСР, I, 1956, 31); Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 72).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:89670239_169445.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Красицький_ФС_Гість_із_Запоріжжя_1916.JPG]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Asarov.jpeg]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|VdawaQ1CmKY}}<br /> {{#ev:youtube|39xV85PgAoo}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:42:25Z <p>Клімковська Олена: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:89670239_169445.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Красицький_ФС_Гість_із_Запоріжжя_1916.JPG]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Asarov.jpeg]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|VdawaQ1CmKY}}<br /> {{#ev:youtube|39xV85PgAoo}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:40:06Z <p>Клімковська Олена: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:89670239_169445.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Красицький_ФС_Гість_із_Запоріжжя_1916.JPG]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Asarov.jpeg]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|VdawaQ1CmKY}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:35:23Z <p>Клімковська Олена: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:89670239_169445.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Красицький_ФС_Гість_із_Запоріжжя_1916.JPG]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Asarov.jpeg]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Asarov.jpeg Файл:Asarov.jpeg 2013-11-27T07:34:49Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div></div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:32:54Z <p>Клімковська Олена: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:89670239_169445.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Красицький_ФС_Гість_із_Запоріжжя_1916.JPG]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%A1_%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%96%D0%B7_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F_1916.JPG Файл:Красицький ФС Гість із Запоріжжя 1916.JPG 2013-11-27T07:32:25Z <p>Клімковська Олена: Клімковська Олена завантажив нову версію «Файл:Красицький ФС Гість із Запоріжжя 1916.JPG»</p> <hr /> <div></div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:31:46Z <p>Клімковська Олена: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:89670239_169445.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Красицький_ФС_Гість_із_Запоріжжя_1916]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:30:41Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:89670239_169445.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:89670239_169445.jpg Файл:89670239 169445.jpg 2013-11-27T07:30:11Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div></div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:29:22Z <p>Клімковська Олена: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[89670239_169445.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:49713597-pjtacok.jpg Файл:49713597-pjtacok.jpg 2013-11-27T07:26:38Z <p>Клімковська Олена: Клімковська Олена завантажив нову версію «Файл:49713597-pjtacok.jpg»</p> <hr /> <div></div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:25:49Z <p>Клімковська Олена: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[49713597-pjtacok.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:49713597-pjtacok.jpg Файл:49713597-pjtacok.jpg 2013-11-27T07:25:30Z <p>Клімковська Олена: Клімковська Олена завантажив нову версію «Файл:49713597-pjtacok.jpg»</p> <hr /> <div></div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:49713597-pjtacok.jpg Файл:49713597-pjtacok.jpg 2013-11-27T07:24:00Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div></div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:23:16Z <p>Клімковська Олена: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Красицький_ФС_Гість_із_Запоріжжя_1916]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:22:26Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:21:36Z <p>Клімковська Олена: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:88382313_large_585969.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> <br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк).</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:21:19Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> <br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк).</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:88382313_large_585969.jpg Файл:88382313 large 585969.jpg 2013-11-27T07:20:33Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div></div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%A1_%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%96%D0%B7_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F_1916.JPG Файл:Красицький ФС Гість із Запоріжжя 1916.JPG 2013-11-27T07:14:40Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div></div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:14:11Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> {{subst:Шаблон:Словник Грінченка<br /> <br /> і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}<br /> <br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк).</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:13:54Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> {{subst:Шаблон:Словник Грінченка<br /> <br /> і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк).</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гість 2013-11-27T07:11:06Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div>'''Гість, гостя, '''''м. ''Гость. ''Ой прийде твій миленький, буде в тебе гість. ''Мет. 242. '''У гостя'''. Въ гости. ''Я пріїду до тебе в гостя. ''Грин. II. 258. Ум. '''Гостенько, гостонько, гостик, госточко. '''Мил. 214. ''Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. ''Ном. № 11978. <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> гість (зменшено-пестливі — гос­тенько, гостонько, гостик, гостечко; ж. гостя, гістя) —<br /> <br /> 1) той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома, особи, запрошені на весілля, вечірку тощо; за давні­ми слов’янськими віруваннями, кожен, хто приходить у хату, стає під охорону родинного бога, а то­му забороняється таких людей кривдити, бо скривдити гостя — це скривдити родинного бога (то­му й кажуть: «Гість у хату — Бог у хату»); старовинних звичаїв про гостя свято дотримують і тепер: коли гість приходить до когось хоч би з простою справою, мусить вступити в хату бодай на хвилину; коли гість у хаті, не годиться гос­подареві лежати; садовлять гостя зазвичай на найкращому місці (раніше — на покуті); лаву витирають від пилу, і гість на неї сідає, — щоб сідали в хаті старости, якщо в сім’ї є дочка на виданні; коли гість за­ходить у хату при їді, його запро­шують до столу, кажучи: «Проси­мо до столу! (до обіду! до вечері!)», на що гість відповідає: «їжте (обі­дайте, вечеряйте) здорові!»; гостя гостять, чим хата багата; проше­них гостей частують багатшими стравами; до гостя звертаються ласкавою мовою; гості мають їсти без поспіху, чекаючи припрошен­ня господарів; у святковій гостині дітей за стіл не саджають, господа­рі також не сідають, а обслугову­ють гостей; кожного гостя, коли він попрощався, проводжають у двір, а то й за ворота; П. Куліш про гостя пише: «Попереду наго­дуй чоловіка, а тоді вже й розпитуй його»; ще зі Старого Заповіту йде звичай: хто в небезпеці сховається в храмі й візьметься за престол, той стає Божим гостем і перебуває під Божим захистом. Гість лави не засидить, ліжка не залежить(М. Номис); Веселий гість — дому радість (приказка); Який гість, така йому й честь (М. Номис); Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — гостя (приповідка); Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (М. Номис); Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість (А. Метлинський); фразеологізми: незваний (непроханий, непрошений) гість — той, хто з’явився в домі несподівано, без запрошення або попередження. Незваному гостю місце за дверима (М. Номис); Не­проханий гість гірше татарина (М. Номис); Непрошені гості їдять кості (приказка); у гості йти (при­ходити, їхати, ходити і т. ін.) — прибувати до кого-небудь, кудись як гість, на гостину. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); В гості ходить— треба і до себе водить (приказка); у гостях бути (бувати) — перебу­вати у когось, десь на правах гостя. Добре в гостях бувати, але кло­піт гостей приймати (приповід­ка);<br /> <br /> 2) у давнину — чужоземний купець (звідки й стара назва гость від лат. hostis, а також назва битих доріг, якими їздили купці, — гос­тинець); будинки, де зупинялися купці, здавна звуться гостиницями, а кімната, де їх приймали, — гос­тинною (див. ще гостинець 1); у ста­рій Україні — будь-який купець з іншого міста, що здійснював тор­гівлю з закордоном та іншими міс­тами України. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк).</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 Користувач:Клімковська Олена 2013-11-27T07:01:53Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:kotik.in (478)|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Клімковська Олена Ігорівна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Математика<br /> <br /> ===Група===<br /> Mab-1-13-4.0д<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> klimolenka99@mail.ru<br /> <br /> ===Skype===<br /> klimolenka99<br /> <br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> &quot;Ось ми які&quot;<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kotik.in_(478).jpg Файл:Kotik.in (478).jpg 2013-11-27T06:55:55Z <p>Клімковська Олена: </p> <hr /> <div></div> Клімковська Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 Користувач:Клімковська Олена 2013-11-27T06:53:32Z <p>Клімковська Олена: /* Університетські заходи */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Клімковська Олена Ігорівна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Математика<br /> <br /> ===Група===<br /> Mab-1-13-4.0д<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> klimolenka99@mail.ru<br /> <br /> ===Skype===<br /> klimolenka99<br /> <br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> &quot;Ось ми які&quot;<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div> Клімковська Олена