Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Файл:Водити 2.jpg

2014-05-05T20:09:38Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Водити 1.jpg

2014-05-05T20:09:22Z

Клюцко Альона 24ПО:

Водити

2014-05-05T20:09:12Z

Клюцко Альона 24ПО:

'''Водити, -жу, -диш'''. 1) Водить. ''А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. ''Нп. ''Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. ''Шевч. 235. ''Водить очима, неначе злодій по ярмарку. ''Ном. № 13585. 2) Одѣвать. ''Що ти мене як старця у драному водиш? ''Екатеринослав. г. ''Ликом в’язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. ''Ном. 849. ''Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. ''Грин. ІІІ. 233. 3) Тянуть дѣло, водить. ''Довго він тебе водитиме! ''Рудч. Ск. II. 58.
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vodyty'''Водити''']
ВОДИТИ, воджу, водиш, недок., перех.
*Тримаючи когось за руку, лікоть і т. ін., допомагати йти. Тепер мені ліпше, і я знов можу ходити сама з палкою, а то вже було так, що мене водили, мало не носили (Леся Українка, V, 1956, 19); З перших літ дитину мати За рученьку водить; А як стане підростати, Само собі ходить (Павло Грабовський, II, 1959, 415);
// Супроводити когось по якійсь території, приміщенню, показуючи що-небудь, гуляючи тощо. Він водив Петра усюди, показував рибальські снасті, розказував, куди, що і як (Панас Мирний, I, 1954, 353); А коли до них приїздили гості з Тули, Ігор охоче водив їх по Севастополю (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 26);
// Примушувати когось іти з собою куди-небудь. В ту ніч у вікно бачив Яким, як водили його [Давида] на допит (Андрій Головко, II, 1957, 173);
// Примушувати йти з собою приручену тварину. [Відьма:] Я медведя водитиму, А як найду ката, То й спущу його на його (Тарас Шевченко, I, 1951, 370); Двором затупцяли коні й задеренчало цебро, певне, фурман водив коні до води (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 48);
// перен., розм. Манити обіцянками, подавати надію на щось. — Та ти кажи, чи підеш за нього, чи не підеш, а то водить парубка — ні собі, ні людям! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 23); Два роки буде, як він дівчину водить, а тепер як? Залишити її на посміх людям? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 83).
Водити танок (рідко хоровод) — ходити по колу з піснями, узявшись за руки. Сопілки й сурми грають, І скрипочка заводить; Ох, то ж моя кохана Танок весільний водить! (Леся Українка, IV, 1954, 83); — Там, — пригадала княгиня Ольга, — в далекому Києві і по всій Русі в цей вечір.. клали вогні, співали пісень, водили танці (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 170); Набігалась [Оксана] у хрещика, виморила усіх, давай хороводи водити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 426).
Водити за ніс — манити обіцянками, обманювати. Мудрий не дасться за ніс водити (Номис, 1864, № 3076).
*Йти на чолі кого-, чого-небудь; очолювати, бути ватажком (війська, загону і т. ін.). [Один козак:] Ти вірно служив, водив військо на ворогів і край оборонив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 436); Знов полки й ескадрони В битвах водить Будьонний (Степан Крижанівський, Срібне весілля, 1957, 282).
Водити перед — бути ватажком. Посеред отари й «предводительський синок» крутився, — та, видно, йому не водити переду! (Панас Мирний, II, 1954, 261).
*Керувати рухом чого-небудь (автомашини, судна, літака і т. ін.). Третій день Галина водить пасажирський швидкісний паровоз на повій залізничній колії (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 145); А наймолодший [син] вчиться Водити літака (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 162).
*чим. Рухати чимсь то в один, то в другий бік. А все це булана.. Серце її не на місці, ото вже водитиме вухом, поки й спіткнеться (Павло Тичина, I, 1957, 237); За кожним рухом олівця Василько водив ще й кінчиком язика (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 146);
// Пересувати щось по якій-небудь поверхні. Водячи указкою по карті, він розповідає, які ріки зустрінуться під час мандрівки (Олесь Донченко, IV, 1957, 383).
Водити очима: а) (по кому — чому) дивитися, спрямовуючи зір то на один предмет, то на другий. Санда стояла мовчки й водила по всіх очима (Ольга Кобилянська, III, 1956, 477); Гавриш похмуро слухав Черемицю і, мов застукане звірятко, неспокійно водив очима по кімнаті (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 337); б) (за ким) пильно стежити. Проценко витягнув шию і знай водив палючими очима за співачкою (Панас Мирний, III, 1954, 273).
*у чому, розм. Зодягати, наряджати кого-небудь у щось. А жіночку свою любив.. Як те паня, як ту дитину, У намистах водив! (Тарас Шевченко, II, 1953, 105); Що ти мене, як старця, у драному водиш? (Словник Грінченка).
Водити компанію з ким — мати товариство, знатися з кимсь. — З Костогризами і Сороками я не люблю водити компанії (Іван Франко, IV, 1950, 103); З Юрієм, правда, вони компанію водили, бо він був старший за них літами і дужчий (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 11); Водити хліб-сіль (хліб і сіль) з ким — бувати в гостях один в одного; приятелювати. [Кембль:] 3 покійним Джеком водили здавна ми хліб-сіль (Леся Українка, III, 1952, 30).

[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7848-vodyty.html'''Водити''']
Водити, -жу, -диш
*1Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Н. п. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Шевч. 235. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. Ном. № 13585.
*Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Екатеринослав. г. Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ном. 849. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. Грин. ІІІ. 233.
*Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме! Рудч. Ск. II. 58.

[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356768.html'''Водити''']
ВОДИТИ
*вести́ (води́ти) пере́д. 1. Керувати, верховодити ким-небудь або в чому-небудь; бути на чолі когось, чогось. Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що інші його слухались (Б. Грінченко); По долині стадо коней ходить; Козацький кінь всім перед водить (Укр.. пісні); — Через три неділі Остап косив у писаря сіно... Усьому лад дає, усім перед веде — отаманує (Панас Мирний). 2. перев. у чому. Бути першим, передовим у боротьбі, змаганні тощо. Перед вела, як ми вже згадували, друга бригада — Олексія Пантелеймоновича Кулика (Остап Вишня); — Тепер у повіті страйк! Вчора почався. Великий рільничий страйк, і ваше село веде перед у ньому (Д. Бедзик); І йому стало ніяково і соромно за те, що він, Гавриш, який досі вів перед, несподівано здав першість. І кому ж? Постолакові? (Г. Коцюба); // Бути головним, провідним у чому-небудь. Мовчки вислухав він рішенець у волості, що вже тепер не він, а жінка має перед вести в господа
*води́ти за чупри́ну кого, зневажл. Верховодити над ким-небудь, навіть бити (перев. чоловіка). Нащо тому жінка молода, кого й стара за чуприну водить! (М. Номис).
*води́ти компа́нію з ким. Мати дружні стосунки, приятелювати, знатися з ким-небудь. З Костогризами і Сороками я не люблю водити компанії (І. Франко); З Юрієм, правда, вони компанію водили, бо він був старший за них літами і дужчий (Ф. Бурлака); Я водив компанію з слободенськими парубками, вчився від них пісень (Збірник про М. Кропивницького).
*води́ти на моту́зці (на нали́гачі) кого, зневажл. Позбавляти кого-небудь самостійності в діях, у поведінці. (Шеремета:) Ех, товариші! Ми ще слабі. Дозволяємо ще водить себе на мотузці (Мирослав Ірчан); Як хочеться іноді їй .. приневолити його чим-небудь задуматись.. Але вона сього не зробить... Він сам, сам повинен дійти до сього, і не їй водити його на налигачі (Г. Хоткевич).
*води́ти очи́ма. 1. за ким. Пильно стежити, дивлячись на кого-небудь. Святий Миколай все за мною слідком водить очима (І. Нечуй-Левицький); Мотря цілий вечір водить за нею напруженими очима і вичікує слушного моменту, щоб одверто поговорити (Ірина Вільде). 2. Дивлячись, виражати поглядом певний стан чи почуття (перев. здивування, тривоги, неспокою тощо). Якась жінка стояла під розбитим осокором з двома дітками і печально водила очима (Є. Кравченко); І знову продиралися комсомольці крізь нетрі, переходили через струмки, через яри й лісисті яруги. І знову зупинявся Павлусь і безнадійно водив очима: — Заблудилися! (О. Донченко); Цілковита розгубленість і безпорадність опанували кожного з пасажирів. Кожен водив навколо повними тривоги очима, шукаючи якогось порятунку (Г. Коцюба).
*води́ти / поводи́ти за ніс (за но́са) кого, несхв. Обдурювати кого-небудь певний час, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось. Коли б він і в цьому складі комітету був, напевно, все було б інакше. Він би не дав Рябоклячу з Пожитьком ціле село десять місяців за ніс водити (А. Головко); — Тамтешній воєвода водив за носа обох привідців.., доки не зміцнив оборону фортеці так, що не під силу було взяти її (Д. Міщенко); — Отакої! — здивувався тепер уже Кулик. На мить він розгублено замовк. А потім посміхнувся: розумію, мовляв, це так годиться. Жінка мусить спочатку відмовити, трохи поводити за ніс (С. Журахович); — Які цілі ти переслідував, коли писав про мене дописа в обласну газету? “Що ж робити? Поводить його трохи за носа чи відкрити карти зараз же?” (Григорій Тютюнник). води́ти за ки́рпу. Нехай лиш Турн, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, З Енеєм порівня плеча (І. Котляревський). поповоди́ти за ніс (тривалий час
*води́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка. Бути з ким-небудь у дружніх стосунках; товаришувати. (Кембль:) З покійним Джеком водили здавна ми хліб-сіль! (Леся Українка); (Голубиха:) Отже я й подумала: піду-таки! Чого ж їм уже так цуратися? Колись же таки, за чоловіків, хліб-сіль водили (Олена Пчілка).

==Це цікаво==
Водити за ніс кого, в ролі прис. –
*обдурювати, заводити кого-небудь з оману; зволікати.
М а н я. О, то негарно – гак водити за ніс своїх приятелів! (Франко, Твори, т. IX, 1952, стор. 10); – Розкажи іще, чоловіче добрий,– прохає Григорій Волошин, хоч вірить і опасається вірити в ці чутки, бо ж усе життя дурисвіти водять за ніс мужика (Стельмах, Хліб і сіль, 1959, стор. 371).
*підкорятися кому-, чому-небудь.
Всякому городу нрав і права, Всяка імієть свій ум голова, Всякого прихоті водять за ніс, Всякого манить к наживі свій біс (Пісні та романси укр. поетів, т. II, 1956, стор. 6).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Водити_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Водити_2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Водити_3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Водити_4.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6A53WyQqzpk}}

==Див. також==
*[http://vidpovim.pp.ua/yak-navchitisya-voditi/ Як навчитися водити],Як допомогти собі стати впевненим водієм
*[http://topnews.kiev.ua/politics/2014/01/18/16710.html Коли краще вчитися водити транспортний засіб?]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Мріяти 3.jpg

2013-12-26T21:49:32Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Мріяти 2.jpg

2013-12-26T21:49:18Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Мріяти 1.jpg

2013-12-26T21:49:05Z

Клюцко Альона 24ПО:

Мріяти

2013-12-26T21:48:53Z

Клюцко Альона 24ПО:

'''Мріяти, -рію, -єш, '''''гл. ''Мечтать. Желех.
[[Категорія:Мр]]
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/mrijaty '''Мріяти''']
, мрію, мрієш, недок.
1. Створювати в уяві образ когось, чогось; поринати в мрії. Одставивши ліву ногу наперед, .. він думав, він мріяв, і сам Наполеон був перед ним хлопчиком (Юрій Яновський, I, 1958, 121); — Яка все ж таки прекрасна річ — життя! — мріяла уголос Ліда (Яків Качура, Вибр., 1953, 264); Софія дивилась у світлі, проникливі очі Івана Івановича, і їй було радісно, що ось ця людина так само любить мріяти, як і вона (Олесь Донченко, VI, 1957, 374).
2. про кого — що та з інфін. Думати про здійснення чого-небудь бажаного; прагнути в думках до чогось. Вони укладали плани її виховання, мріяли про її долю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 323); А як з першого ж дня була привітна до нього, хоча й стримана, то навіть стало здаватись Павлові.., що саме про таку дівчину він і мріяв завжди (Андрій Головко, II, 1957, 417); Як відомо, Коцюбинський захоплювався опришками, .. мріяв написати повість про Довбуша (Павло Тичина, III, 1957, 358).

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=23&t=2277 ''' Мріяти '''] (створювати в уяві щось бажане) марити, снити, книжн. фантазувати.

==Що таке мрія?==
Мрі́я — акт уяви, при якому суб'єкт уявляє деякі майбутні події, настання яких він бажає. Вони можуть бути реальними (реальна мрія), тобто такими, що дійсно можуть трапитись у майбутньому, або фантастичними (нереальна мрія), тобто такими, настання яких слід визнати практично неможливим. Мрія позитивно впливає на настрій суб'єкта, а також сприяє обдумуванню відповідного бажання, що може призвести до активізації діяльності щодо реалізації цього бажання. Тому реальна мрія корисна для настання тих подій, про які суб'єкт мріє. З другого боку, можна зауважити, що, внаслідок усвідомлення того факту, що мрія ще не настала, в суб'єкта може зіпсуватися настрій. Крім того, на мрію витрачається час, що може відволікти від важливіших справ. Отже, мрія має позитивні та негативні риси, і можуть бути різні думки щодо того, чи варто мріяти. Можна сказати, що реальна мрія має більше підстав вважатися корисною, ніж нереальна.
Іноді термін «мрія» розуміють ширше, включаючи сюди, наприклад, думки не тільки про майбутнє, а і про минуле. При певному широкому розумінні мрію можна ототожнити з такою фантазією, під час якої суб'єкт уявляє якісь події.
Дехто надає мрії дещо сакрального значення, вважаючи, що вона збуджує деяку надприродну субстанцію в напрямі збільшення ймовірності настання того, про що суб'єкт мріє. По суті мрія при цьому ототожнюється з молитвою. З другого боку, існує думка, що навпаки: мрію не слід плутати з молитвою, і неможливо повноцінно молитися, якщо почати мріяти замість того, щоб молитись. Описані в цьому абзаці міркування є предметом навколорелігійних вірувань і не підтверджуються науковими дослідженнями.
Цікаво, що в англійській мові поняття «мрія» позначається тим самим словом, що й поняття «сновидіння»: dream. Справді, сновидіння часто віддзеркалюють бажання, так само, як і мрії, але відрізняються тим, що гірше піддаються свідомому керуванню з боку суб'єкта, а також, як правило, сприймаються ним як реальність.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мріяти_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мріяти_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мріяти_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мріяти_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|y-TjqM8CGEE}}

==Див. також==
*[http://axaolo.blox.ua/2013/01/Mriyati-ne-zaboronish.html Мріяти не заборониш.].
*[http://dyvensvit.org/blogs/101588.html Дозвольте собі мріяти!]
*[http://miroteka.info/chogo-dosiagtu-v-gutti/wo-take-mrja Що таке мрія?],
*[http://korusna.info/osobystist/vchymosya-mriyaty-pravylno.html Вчимося мріяти правильно]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Вабик

2013-12-26T21:08:59Z

Клюцко Альона 24ПО: /* Медіа */

'''Вабик, -ка, '''''м. ''Дудочка або інший предмет для приваблювання, заманювання птахів та звірів звуками, що наслідують їх голоси.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вабик.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вабик1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вабик2.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|5BExo3U4t4c}}

[[Категорія:Ва]]

Морозити

2013-12-26T21:07:27Z

Клюцко Альона 24ПО:

Морозити ожу, озиш, 1) Дуже охолоджувати ; 2) охолоджуючи, перетворювати на лід; заморожувати.
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/morozyty '''Морозити''']
ожу, озиш, недок.
*1. перех. Дуже охолоджувати. Рано встала ти, Роса студена ще морозить тіло (Іван Франко, XIII, 1954, 409);
// Примушувати когось мерзнути на холоді, морозі. О горе! горенько мені! І де я в світі заховаюсь? Щодень пілати розпинають, Морозять, шкварять на огні! (Тарас Шевченко, II, 1963, 348); Жінку б'є [Іван Кривда], знущається, не пускає в хату, морозить на вулиці (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 118);
// перен. Викликати в когось неприємне відчуття холоду, страху. Глуха ніч і спів з кам'яниці морозили графиню(Іван Ле, Наливайко, 1957, 443);
// безос. Чи знаєш, що, як ти чоломкаться ідеш, Чогось мене морозить (Євген Гребінка, I, 1957, 63); Ремо напружено дививсь у північну далечінь дороги, але там не було жодної живої душі. Його почало морозити... Він відчував калатання у грудях... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 108).
*2. перех. Охолоджуючи, перетворювати на лід; заморожувати. Бреде Микола по грузькій калюжі. За ним мороз крокує по слідах. Йде за хлоп'ям, під ноги кида стужу, Морозить сльози на худих щоках (Юрій Гойда, Сонце.., 1951, 41);
// Піддавати продукти дії холоду, морозу для тривалого їх зберігання. Морозити рибу.
*3. тільки 3 ос. неперех., безос. в (було) холодно, є (був) мороз. Надворі морозило, дув західний колючий вітер(Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 318).
*4. тільки 3 ос. перех., безос., перен. Про хворобливе відчуття холоду, гарячковий стан. Мене морозить. Щось од спини розлазиться холодними мурашками по всьому тілу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Мене морозило, боліла голова, а температура о сьомій вечора піднялась до тридцяти дев'яти з десятими (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 101).
*5. перех., перен. Стримувати, спиняти вияв чого-небудь. В чорних невеличких очах доктора доглянула Целя якісь іскорки.. Було щось невідоме і зловіще в тих іскорках, щось, що відбирало Целі апетит і морозило в ній усякий порив радості (Іван Франко, II, 1950, 294).

[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/87837/%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8 ''' Морозити ''']
-о/жу, -о/зиш, недок.
* перех. Дуже охолоджувати. || Примушувати когось мерзнути на холоді, морозі. || перен. Викликати в когось неприємне відчуття холоду, страху. || безос.
* перех. Охолоджуючи, перетворювати на лід; заморожувати. || Піддавати продукти дії холоду, морозу для тривалого їх зберігання. Морозити рибу.
* тільки 3 ос., неперех., безос. Є (було) холодно, є (був) мороз.
* тільки 3 ос., перех., безос., перен. Про хворобливе відчуття холоду, гарячковий стан.
* перех., перен. Стримувати, спиняти вияв чого-небудь.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Морозити_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Морозити_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Морозити_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Морозити_4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://yak-prosto.com/yak-moroziti-gribi/ Як морозити гриби].
*[http://rhymester.org/ru/index.php?q=%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8 Рифмы к слову "морозити"]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Морозити

2013-12-26T21:06:38Z

Клюцко Альона 24ПО:

Морозити ожу, озиш, 1.Дуже охолоджувати ; охолоджуючи, перетворювати на лід; заморожувати.
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/morozyty '''Морозити''']
ожу, озиш, недок.
*1. перех. Дуже охолоджувати. Рано встала ти, Роса студена ще морозить тіло (Іван Франко, XIII, 1954, 409);
// Примушувати когось мерзнути на холоді, морозі. О горе! горенько мені! І де я в світі заховаюсь? Щодень пілати розпинають, Морозять, шкварять на огні! (Тарас Шевченко, II, 1963, 348); Жінку б'є [Іван Кривда], знущається, не пускає в хату, морозить на вулиці (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 118);
// перен. Викликати в когось неприємне відчуття холоду, страху. Глуха ніч і спів з кам'яниці морозили графиню(Іван Ле, Наливайко, 1957, 443);
// безос. Чи знаєш, що, як ти чоломкаться ідеш, Чогось мене морозить (Євген Гребінка, I, 1957, 63); Ремо напружено дививсь у північну далечінь дороги, але там не було жодної живої душі. Його почало морозити... Він відчував калатання у грудях... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 108).
*2. перех. Охолоджуючи, перетворювати на лід; заморожувати. Бреде Микола по грузькій калюжі. За ним мороз крокує по слідах. Йде за хлоп'ям, під ноги кида стужу, Морозить сльози на худих щоках (Юрій Гойда, Сонце.., 1951, 41);
// Піддавати продукти дії холоду, морозу для тривалого їх зберігання. Морозити рибу.
*3. тільки 3 ос. неперех., безос. в (було) холодно, є (був) мороз. Надворі морозило, дув західний колючий вітер(Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 318).
*4. тільки 3 ос. перех., безос., перен. Про хворобливе відчуття холоду, гарячковий стан. Мене морозить. Щось од спини розлазиться холодними мурашками по всьому тілу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Мене морозило, боліла голова, а температура о сьомій вечора піднялась до тридцяти дев'яти з десятими (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 101).
*5. перех., перен. Стримувати, спиняти вияв чого-небудь. В чорних невеличких очах доктора доглянула Целя якісь іскорки.. Було щось невідоме і зловіще в тих іскорках, щось, що відбирало Целі апетит і морозило в ній усякий порив радості (Іван Франко, II, 1950, 294).

[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/87837/%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8 ''' Морозити ''']
-о/жу, -о/зиш, недок.
* перех. Дуже охолоджувати. || Примушувати когось мерзнути на холоді, морозі. || перен. Викликати в когось неприємне відчуття холоду, страху. || безос.
* перех. Охолоджуючи, перетворювати на лід; заморожувати. || Піддавати продукти дії холоду, морозу для тривалого їх зберігання. Морозити рибу.
* тільки 3 ос., неперех., безос. Є (було) холодно, є (був) мороз.
* тільки 3 ос., перех., безос., перен. Про хворобливе відчуття холоду, гарячковий стан.
* перех., перен. Стримувати, спиняти вияв чого-небудь.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Морозити_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Морозити_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Морозити_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Морозити_4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://yak-prosto.com/yak-moroziti-gribi/ Як морозити гриби].
*[http://rhymester.org/ru/index.php?q=%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8 Рифмы к слову "морозити"]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Тирса

2013-12-26T21:03:48Z

Клюцко Альона 24ПО:

'''Тирса, -си, '''''ж. ''1) Древесные опилки. Вас. 211. 2) Раст. Ковыль, Stipa capillata L. Анн. 344. ''Жита похилились, де паслися ваші коні, де тирса шуміла. ''Шевч.
[[Категорія:Ти]]
==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%80%D1%81%D0%B0_(%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0) '''Тирса''']
Тирса — подрібнена деревина. дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою.
Тирса - відходи деревообробної промисловості. Застосовуються як паливо, виготовлення пресованих промислових виробів, для підстилки тваринам (іноді - у суміші з торфом, соломою) та ін.
На 70% складаються з целюлози і геміцелюлози і 27% лігніну.
Баланс хімічних речовин: 50% вуглець, 6% водень, 44% кисень, 0,1% азот.

[http://sum.in.ua/s/tyrsa '''Тирса''']
ТИРСА 1, и, жін. Дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою. Бачила вона колись великі купи білої-білої тирси біля теслярів. Пиляли вони дерево, дзижчала пилка, і на землю сипався біленький порох(Антон Хижняк, Тамара, 1959, 181); У пивній стояло кілька мармурових столиків, підлогу густо посипано тирсою(Юрій Яновський, I, 1958, 539).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 122.
ТИРСА 2, и, жін. (Stipa capillata, L.). Трав'яниста степова рослина родини злакових з вузьким листям і квітками, зібраними в пухнасту волоть; ковила волосиста. Нагинає [вітер] верби в гаї, А тирсу на полі (Тарас Шевченко, I, 1963, 141); А пісня.. розлягається по тих степах, де колись тирса шуміла (Нечуй-Левицький, III, 1956, 315); Де-не-де попадався під ноги безсмертник і стирчали біляві пухнасті вінички тирси, співучої степової трави, що від найлегшого подиху вітер ця починає тонко бриніти, як жива (Олесь Гончар, III, 1959, 62); Основу травостою становлять тут [у Хомутівському степу] злаки — типчак, тирса, або ковила волосиста (Наука і життя, 5, 1967, 9); * У порівняннях. — Добре сказав Данило, — стиха зауважили старі, хитаючи сивими, як степова тирса, оселедцями (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 55);
// Насіння цієї рослини. — Ой коли ж тебе, серденько, ждати? — Як стане на степу вітер повівати, Очерет та тирсу по степу розсипати (Павло Чубинський, V, 1874, 880).

[http://slovopedia.org.ua/32/53410/32391.html '''Тирса''']
* Тирса1. Дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою. Татусь іде під сарай і там починає пиляти дошки. Сиплеться на землю тепла тирса (А.Дімаров).
*Тирса2. Ковила волосиста. Я повертаюсь і бачу в первіснім степу над вітром тирси гострі списи(М.Хвильовий); Брів \[Павло\] високою тирсою, що ніжно лоскотала обличчя (Р.Іваничук); Скитський степ Обудиться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знову проросте (Є.Маланюк).
*Тирс, -а. У міфології – жезл бога виноградарства і виноробства.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тирса_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тирса_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тирса_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тирса_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|FfFRwmeeye8}}

==Див. також==
*[http://truna.in.ua/statti_vukorystannia_tursy Продаж тирси].
*[http://dobriva.info/organichni/tyrsa-i-derevna-kora/ Тирса і деревна кора].
В нашому регіоні, в результаті роботи різних підприємств і приватних виробництв, виходить велику кількість тирси. Машину тирси можна купити з оплатою тільки за привезення. Самовивозом тирсу взагалі безкоштовно. Як же можна використовувати це дармове сировину в садівництві? Один із способів використання тирси, який може цікавити — це опалення теплиці. Але ж тирса — це ще й рослинні залишки, з яких можна отримати добриво. При внесенні в грунт тирси, так само як і свіжої кори, одубіни, садівникам і городникам необхідно проявляти обережність. Чому? Причина в тому, що при внесенні в грунт свіжих деревних відходів різко зростає чисельність мікроорганізмів: бактерій, мікроскопічних грибків. Для свого розвитку вони споживають з грунту велику кількість поживних елементів, особливо азоту, яких менше дістається рослинам. Поправити справу можна внесенням органічних і мінеральних добрив.
Свіжі деревні відходи краще використовувати для готування різних компостів .Деревно-пометной компост. Кору або тирсу, одубіну змішують з пташиним послідом у співвідношенні 1: 1, тобто на 1 т сировини береться 1 т пташиного посліду. Через 3-6 місяців компост дозріває.
*Деревно-мінеральний компост.
На 1 т кори або тирси природної вологості беруть 13 кг сечовини (або 30 кг сульфату амонію), 4 кг подвійного або 10 кг простого суперфосфату, 7 кг хлористого калію і все ретельно перемішують. Через 2-4 місяці компост дозріває.
Лігніно-мінеральні компости.
Готуються так само, але попередньо в лігнін вносять для його розкислення вапняну муку з розрахунку 45 — 50 кг на тонну або фосфоритне борошно — 90-100 кг на тонну.
*Деревно-мінерально-гнойовий компост.
На 1 т кори, тирси, одубіни природної вологості беруть 13 кг сечовини (або 30 кг сульфату амонію), 4 кг подвійного або 10 кг простого суперфосфату. Все ретельно перемішують, а через 3-4 тижні, після розігрівання суміші до 40-50 ° додають гній у співвідношенні 1:1 (на 1 т суміші 1 т гною). Всі види компостів, особливо в теплу пору, швидко дозрівають, а при більш тривалих термінах зберігання виходить перегній. Компости вносяться в дозах: на грунтах з дуже низьким і низьким рівнем природної родючості — до 1 т на сотку, з середнім — 0,8, високим — 0,4 т. Тривалість внесення компостів на бідних землях — 3-4 роки поспіль, на середніх — 2-3, з високим рівнем родючості — 1-2 роки. По своїй дії на грунт і врожай вони мало чим поступаються гною.
Перепріли і напівперепрілий деревні відходи мають нейтральну реакцію (рН 6,8), в одній тонні сировини міститься 2,2 кг азоту, по 0,5 кг фосфору і калію, є потрібні для рослин мікроелементи. Але головне — це органіка, яка здатна облагородити будь-яку землю. Перегній з кори і тирси перекопують із землею, покращуючи орний шар. Його можна вносити до 1 т на сотку (орний шар на 1 сотці при глибині обробки 30 см важить близько 40 т). Найкраще це робити з осені.
Такий перегній значно покращує структуру грунту, створює в ній хороший повітряний і водний режими, підвищує її поглинальну здатність і покращує буферні властивості. Кількість корисних грунтових мікроорганізмів в грунті підвищується в кілька разів. Земля стає живою, що і потрібно рослинам, які розвиваються в симбіозі із цими мікроорганізмами. Грунтові мікроорганізми виконують роль посередника між грунтом і рослиною. Після внесення перегною з кори підвищується ефективність вапнування, мінеральних і органічних добрив.
На садових ділянках і городах, розташованих в низьких місцях, де грунтові води стоять близько до поверхні, з перепріла і напівперепрілий кори і тирси багато садівників роблять гряди заввишки 20-40 см для вирощування всіх ягідних і овочевих культур, картоплі, квітів. Добре перекопати з осені такі гряди з гноєм, пташиним послідом, а при підгодівлі використовувати мінеральні добрива з мікроелементами, золу, розчини органічних добрив, гнойову рідину, а також поливати їх прогрітій водою.
Перепрілого кору з успіхом можна використовувати в якості мульчі. Особливо сприятливо на ріст і розвиток ягідних рослин надає мульчування спочатку гноєм, послідом, а зверху перегноєм з кори. Навесні, після сходу снігу, по мульчі можна вносити азотні, а в кінці літа — фосфорні та калійні добрива. Ефективні також комплексні добрива: нітрофоска, нітроамофоска та інші.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Багатий

2013-12-26T21:01:59Z

Клюцко Альона 24ПО: /* Ілюстрації */

'''Багатий, -а, -е.''' 1) Богатый, обладающій богатствомъ. ''Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде.'' Ном. № 1420. ''Дурень багатий, так і слово його в-лад!'' Ном. № 1428. ''Тяжко-важко нам убогим багатих любити.'' Мет. 64. ''Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий.'' Шевч. 10. '''Багатий на що.''' Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. ''Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать.'' Шевч. 134. Либонь же ти на розум не багатий. АД. І. 170. '''Багатий на слово.''' Словоохотливый. ''Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі.'' Г. Барв. 224. 2) Богатый, цѣнный. ''Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий.'' КС. 1892. III. 377. 3) '''Багатий вечір, — та [[кутя]] = [[Багат-вечір]].''' Чуб. ІІІ. 262. ХС. І. 79. Ум. '''[[Багатенький]].'''

[[Категорія:Ба]]
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/baghatyj'''Багатий''']
БАГАТИЙ, а, е.
*1. Який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний; протилежне бідний. І сниться їй той син Іван І уродливий і багатий, Уже засватаний, жонатий (Тарас Шевченко, II, 1953, 287);
// у знач. ім. багатий, того, чол. Те саме, що багач. Кто не служив та в багатого, Той не знає лиха! (Українські народні думи.., 1955, 284).
*2. на що, чим. Який має багато, в достатку чого-небудь. Багатий на лати Та на дрібні сльози — бодай не втирать!(Тарас Шевченко, I, 1951, 85); Багатий на смачні страви, розкішний на дорогі трунки обід кінчався (Панас Мирний, II, 1954, 277); Різноманітними корисними копалинами багаті надра України (Наука і життя., 7, 1956, 7); * Образно. Я дивилась на тебе, мій брате; Що гадала, — не вимовлю зроду; Чим було тоді серце багате, Поховала я в тихую воду (Леся Українка, I, 1951, 67).
♦ Багатий вечір — вечір напередодні різдва, коли виставляють на стіл багато різних страв. Заступало свято; настав багатий вечір (Панас Мирний, III, 1954, 32); Чим багаті, тим і раді — традиційна формула звертання до гостя, припрошування користуватися всім тим, що йому пропонують господарі дому. — Сідайте, сідайте, — стала енергійніше припрошувати й Вутанька. — Чим багаті, тим і раді! (Олесь Гончар, II, 1959, 159).
*3. Великий, достатній, повний. Звичайно, чув я, що врожай Зібрали ви багатий (Максим Рильський, III, 1961, 51); Секретар мав за своїми плечима багатий досвід партійного працівника і воїна (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 15); * Образно. Дороги веселі Пливуть повз оселі, І осінь багата Заходить у села (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 5).
*4. Розкішний, пишний, дуже гарний. Не один попадавсь тоді бідак, який одежиною драний, так постаттю багатий(Марко Вовчок, I, 1955, 366); І непокірні багаті коси, і живучі молоді рухи, і стан одточений — усе заговорило в Назіри заворожливим урочистим говором (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 281).
*5. перен. Цінний чим-небудь, високоякісний. Дякую і за обидва збірники: це такий багатий, інтересний матеріал(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344);
// Різноманітний, з великим запасом слів (про мову). І виходить Наталка із хати, І виносить вам кухоль води, І така в неї мова багата, Хоч в словник її, чисту, введи (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 20).

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=790'''Багатий''']

*БАГАТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями), МАЄТНИЙ рідше, ІМУЩИЙ книжн., заст.,МОЖНИЙ заст., СИТИЙ перев. мн., зневажл.;ГРОШОВИТИЙ (який має значні грошові нагромадження). - Може, й з нами не схоче знатись (князь), бо дуже багатий. В його сіл та міст на Волині й не злічити (І. Нечуй-Левицький); Брати Калиновичі - заможні, ба навіть дуже маєтні люди (І. Франко); Бронко відчув, як здіймається в ньому невгамовна зненависть до тих - ситих, імущих (Ірина Вільде); Він був можний, мав силу грошей, ручкався з гоноровитими панами і вчив сина німецької мови (Н. Рибак); Нехай буде (жінка) заміжня й безземельна, лиш аби грошовита (Л. Мартович). - Пор. заможний.
*БАГАТИЙ (який відзначається великою кількістю чого-небудь), РОЗКІШНИЙ підсил.; ЩЕДРИЙ підсил. (який надходить у великій кількості); ПИШНИЙ (про край, місцевість); ЛУКУЛЛІВСЬКИЙ книжн. (про обід, бенкет). Рідна земле, щаслива й багата, Мій уклін тобі, мій тобі спів! (М. Рильський); - Здається, ще цього року ваша розкішна бібліотека збагатиться ще на один том (А. Головко); Звичайно в суботу була щедра пошта (Ірина Вільде); От і рідний край, пишний, в срібному сяєві, як міраж (І. Нечуй-Левицький); А як увійшла пані з мискою вареників і служниця нарешті принесла самовар, булки і традиційну "чайну" ковбасу, то я саме описувала "лукуллівський бенкет" (Леся Українка).
*БАГАТИЙ на що, чим і без додатка (сповнений чим-небудь у великій кількості, мірі), ГОЙНИЙ розм., ЩЕДРИЙ підсил. Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає (прислів'я); Нехай буде в тебе дім багатий Сяйвом книг, картин, пісень і статуй (М. Рильський); Стрілася (Марія) з життям, гойним на поневіряння, злидні і муки (Н. Рибак); Південна природа дуже щедра на всякі міражі (Ю. Смолич).
*БАГАТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИКИЙ, ДОБРИЙ, ЩЕДРИЙ підсил., ЩЕДРОТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Забіла); Де дружна ланка, там добрий урожай (прислів'я); Ори щасливо, виорюй глибоко її, ту десятину - славну ниву, - хай родить щедрі врожаї; Не раз уже земля розквітнула садами, обтяжена була щедротними плодами, віддавши людям дар за чесну працю їх (І. Гончаренко); Бажаю вам, друзі, рясних урожаїв на ваших ланах і в ваших садах-виноградах, багатих добутків у ваших шахтах і рудниках (М. Рильський).
*БАГАТИЙ (який відзначається розкішшю, багатством обстановки, пишним оформленням, оздобленням тощо), ГОЙНИЙ розм.,БУЧНИЙ підсил., РОЗКІШНИЙ підсил., ПИШНИЙ підсил.; БУНДЮЧИЙ, ПОМПЕЗНИЙ (пиȐݑ֑QΠрозрахований на ефект). Над панами неначе повіяла смерть крилами, повіяла над розкішним садом, над самим багатим палацом (І. Нечуй-Левицький); А в Коваля Андрія донька-одиначка народилася... Тому й хрестини такі гойні (Я. Качура); Був бенкет пишний і бучний (О. Довженко); - І ти думаєш справляти таке бундючне весілля, на котрому гуляють та п'ють три або й чотири дні? - спитав Денис (І. Нечуй-Левицький); Великий, помпезний Будинок культури.. сяяв вогнями, гримів музикою (Ю. Мушкетик). - Пор. 3. блискучий.
*БАГАЧ (той, хто має багатство), БАГАТІЙ, БАГАТИЙ, БАГАТИР розм., СИТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУМ розм., ТОВСТОПУЗИЙзневажл., ДУКА заст., ДУКАР заст., ДУКАЧ заст., КАПІТАЛІСТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину). Був у нашому селі, розказують люди, один дядько, Федір Смик: двісті колодок пасіки, п'ять пар волів, п'ятнадцять десятин землі. Одне слово - багач (Григорій Тютюнник); Та біда простим родинам: на землі чудовій тій був господарем єдиним ненажерний багатій (М. Упеник); - У їх нема ні вбогих, ні багатих, так на те ж вони запорожці, козаки над козаками (П. Куліш); Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок; чого нема у нього? Будинок і садок (Л. Глібов); Війна, війна... І все за ситих, що нашу кров віками п'ють (В. Сосюра); Майєрсу було, мабуть, соромно за свого товстосума. Він був справжній вчений, закоханий в науку. Йому хотілось відвернути розмову (О. Довженко); - Якщо не візьметься (за будівництво) казна, - говорив уже Іван Тимофійович майже весело, - розворушу, стрясону наших ледачих степових крезів (О. Гончар).
*БЛИСКУЧИЙ (який виділяється розкішшю, багатством, дорогою модністю, фешенебельністю і т. ін.), ПИШНИЙ, ЛЮКСУСОВИЙрозм.; ШИКАРНИЙ (розрахований на ефект, який виділяється дорогою модною красою). Уривки думок.. розгортали перед закритими очима пишний малюнок якогось іншого життя - таємного, як і сон той, блискучого та утішного (Панас Мирний); Пишними рядами Виступають отамани, Сотники з панами (Т. Шевченко); Також усякому навіть пастушкові відомо, що таким поїздом та в таких люксусових.. спальних вагонах.. не їздять ні голодні цигани з Бессарабії й Буковини, ні заплакані галицькі злидарі-емігранти (П. Козланюк); Його жінка була непоміркована, розтратлива, любила розкіш та шикарне гойне життя й сипала грішми, як половою (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 5. багатий.
*ДОРОГИЙ (який багато коштує, має високу ціну), КОШТОВНИЙ, НЕДЕШЕВИЙ, ЦІННИЙ, БЕЗЦІННИЙ підсил., ДОРОГОЦІННИЙ,НЕОЦІНЕННИЙ, НЕОЦІННИЙ рідше, НА ВАГУ ЗОЛОТА підсил., БАГАТИЙ розм., КОШТОВИТИЙ заст.; ДОБРИЙ розм., заст. (про намисто). Дорогих перлин коштовних Є багато в синім морі (Леся Українка); Олена була вбрана, як королева. І не так, щоби все на ній було дороге та багате, але просто вміла вже так (Г. Хоткевич); Кравчі наливали вином пляшки та бутлі. Вина були недешеві, більш заморські (І. Нечуй-Левицький); Притискала (жінка) до грудей кривий семисвічник з старого срібла, єдину, може, цінну родинну річ (М. Коцюбинський); Єсть перли безцінні На дні на морському, Ще кращі перлини - У серці людському (М. Чернявський); Бачив (Зігфрід) розгардіяш у кімнатах, розкриті шухляди.. І якісь не бачені досі дрібнички, коштовності, якісь, певне, дорогоцінні речі... (В. Козаченко); - Не думай, що я хочу тебе ошукати, - сказав Дід, подаючи йому неоціненний перстень (І. Франко); Дивацькі постаті, як неоцінні перли, Висвічують мені з туману далини (М. Рильський); Ой і справ же мені, мати, та шальовий платок, А ще к тому на голівку коштовитий цвіток (пісня); (Мотря:) Це ж Жлуденкових невістка, Зінька. Ач, як гарно вбрана! А доброго намиста скільки (М. Кропивницький).
*ЗАМОЖНИЙ (який живе в достатку, має достатки), ЗАБЕЗПЕЧЕНИЙ, СТАТЕЧНИЙ, БАГАТЕНЬКИЙ розм., ДОСТАТНІЙ діал.,МАЮЧИЙ рідко; ХАЗЯЙСЬКИЙ (про дітей заможних батьків). Хоча батько її був заможною людиною, але достатки їм приносили не наймити, а тютюн - бакун і турецький гостролист.., біля яких змалечку вчилися ходити діти (М. Стельмах); Так стало Чіпці весело, немов справді земля вже його, і він вертається додому забезпечений (Панас Мирний); Не шанували нікого вони із людей.., Хто б не зайшов до них - злидень який чи людина статечна (переклад Бориса Тена); Особливо галасували багатенькі слободяни... (А. Шиян); На все достатній, а на лихо не жаден (прислів'я); А що би то було, якби я був учений та й маючий господар? (Лесь Мартович). - Пор. 1. багатий.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Багатий_01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Багатий_02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багатий_03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багатий_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|BlwoV86sj1w}}

==Див. також==
*[http://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki-narodni-kazky/ubohyj-ta-bahatyj Українська казка: Убогий та багатий].
*[http://litopys.org.ua/shevchenko/shev134.htm «НЕ ЖЕНИСЯ НА БАГАТІЙ...»], Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — С. 286; С. 714-715.
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%96%D0% Новий багатій], матеріал з Вікіпедії

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Барвінок

2013-12-26T20:59:09Z

Клюцко Альона 24ПО: /* Див. також */

'''Барвінок, -нку,''' ''м.'' 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Анн. 380, ЗЮЗО. І. 141. ''Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі!'' Нп. Обычные эпитеты: '''барвінок зелений, хрещатий, крячастий.''' Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: ''Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку.'' Мет. 43. Употребляемый на свадьбѣ въ '''світилчиній шаблі барвінок''' означаетъ — душевную склонность, пріязнь. МУЕ. ІІІ. 94. '''Барвінок рвати''' — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Мал. л. сб. 288. ''Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати.'' Мет. 288. '''Ночувати в барвінку.''' Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) '''— дикий.''' Lysimachia nummularia. Лв. 100. б) '''— степовий.''' Vinca herbacea Waldst et Kit. ЗЮЗО. I. 141. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200. Ум. '''Барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок.''' ''Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку.'' Мет. 8. ''Та прийди до мене, хрещатий барвінчику!'' Нп.

[[Категорія:Ба]]
==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA_(%D1%80%D1%96%D0%B4)'''Барвінок''']
*Барвінок (Vinca, від «vincere» — «витися», у деяких українських діалектах Бирвінок, Тройзілля) — рід квіткових рослин, батьківщиною якого є Європа, північна Африка і південно-західна Азія.
==Загальний опис==
*Напівкущі або трави з тонким витким стеблом 1-2 м завдовжки, піднімається над землею не більше ніж на 20-70 см. Стебло часто пускає корені в місцях, де воно торкається ґрунту, що допомагає рослинам займати велику територію. Листки супротивні, прості, широкі, ланцетовидні або овальні 1-9 см завдовжки, 0,5-6 см завширшки. Чотири види роду вічнозелені, листя зберігає свій зелений колір навіть узимку. Має подовгуватий трилисник.
*Цвітіння відбувається більшу частину року. Навесні зацвітає синім цвітом, який нагадує вогник.Квітки прості 2,5-7 см завширшки, з 5 зазвичай фіолетовими (рідко білими) пелюстками, з'єднаними біля основи в трубку. Плід складається з кількох стручків.

==Барвінок в українському фольклорі==
За українськими народними уявленнями, барвінок символізує трійцю: дитинство, зрілий вік, старість; батька, матір, дитя; весну, літо, осінь; вічне нев'януче кохання, нестаріюче життя, пам'ять, а тому з барвінком українці віками сплітали весільні вінки, робили косиці, плели вінки й на могили, що символізувало вічну пам'ять, садили й садять на могилах.
Збирання барвінку перед весіллям, коли з нього плели вінки-силимени (долю) на стіну, сволок чи стелю, на голову княгині — молодій, — було цілим ритуалом. Дружки з дівчатами йшли в городець, де спеціально садили барвінок чи в сад, парк або до лісу, особливо грабово-букового, де були барвінкові місця, зістригали листя, співаючи пісні-ладканки й балади.
На Коломийщині записано легенди про те, що барвінок прополюють і доглядають красні діви (лісні), щоби він розкішно ріс і цвів. Ним обсаджували кринички-джерела, його садили в криницях поміж каміння, ним прикрашали посуд на Водохреща.
Поширеною є легенда про наречених, які брали шлюб у церкві, а в цей час налетіли татари і намагалися захопити молоду, аби продати її на невільничому базарі. За легендою, в сутичці гинуть гості, наречений, а дівчина у вінку втікає до лісу. Її наздоганяє татарин, ловить за стрічки, вінок падає, а разом з ним і дівоча голова, яка стає криничкою, а вінок довкола проростає барвінком. Такі кринички часто трапляються на Прикарпатті, хоч легенда майже не має нічого спільного з татарами. Татари-мусульмани сприймалися як «погана віра», так само як і дохристиянську віру українців називали «поганською». Тому й міф перенісся на новітні часи, а колись ці легенди пов'язувалися з виникненням священних джерел і тройзілля.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Барвінок_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Барвінок_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Барвінок_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Барвінок_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|5bQhvDXb_JI}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B9 Барвінок малий], рослина родини Барвінкових(Apocynaceae) роду Барвінок (Vinca).
*[http://rosluna.ucoz.ua/publ/legendi_ta_mifi_pro_roslini/barvinok/legenda_pro_barvinok/36-1-0-142 Легенда про барвінок].
*[http://aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=90 Барвінок: охоронець дівочої цноти та символ щасливого шлюбу].
Барвінок, поряд з іншими ранніми квітками є провісником весни. А оскільки його глянцево-зелене тверде листя не гине ні влітку від спеки, ні зимою від холоду, морозу і снігу, рослина стала символом радісної життєвої сили, вічності і була перенесена з лісу в сади біля людських жител.

Її тулили до всього, що потребувало вічності, краси, життєстійкості: народженій дитині до свічки, щоб життя було довгим і щасливим; до свічок весільних, щоб любов наречених була нев’янучою; до весільного калача, щоб людські серця до молодят горнулися; до весільного гільця – як символ вічного усталеного буття.

Відомий український фольклорист Микола Костомаров у праці “Слов’янська міфологія” зафіксував староукраїнський “барвінковий” ритуал, коли у недільний день весною парубок назривавши барвінку, ніс його до дівоцької громади та запитував у дівчат – “Що це за дивне зілля?”. Деякі дівчата відгадували і сором’язливо признавалися, що

То зілля барвінок
Паняночкам на вінок, на вінок.

Здавна вважалося, що ця рослина дарує дівчині вроду. Дівчата колись умивались відваром із барвінку: “Десь ти мене, мати, в барвінку купала”.

У традиційній українській етнокультурі барвінок є символом радісної життєвої сили, незайманості, цнотливості.

Дівчині, яка починала дівувати, мати давала у пазуху крянгу барвінку із найдавнішої родової могили – щоб оберігав її долю, дівочу честь, цноту:

Коби наші Марієчка добре серце мала,
Вона би свому молодому барвіночку дала.

Про дівчину, що зганьбилася, казали: “Барвінчик свій потоптала”, а ще співали, переважно в Західній Україні:

Бо у того жовнірчика ще й не одна буде,
Він втре вуса, засмієси, а за ню забуде.
Усі її товарочки будуть мати вінчик,
А у неї коло хати висохне барвінчик.

Барвінок для українців став постійним символом шлюбу. Дівчина згадує про барвінок, коли говорить про кохання й порівнює з ним милого:

Зелененький барвіночку, стелися низенько!
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько.

Колись барвінок був і одним із головних героїв українського традиційного весілля. Збирання цієї рослинки перед весіллям, коли з неї плели вінки-силимени (долю) на стіну, сволок чи стелю, на голову княгині – молодій, – було цілим ритуалом. Дружки з дівчатами йшли в сад або до лісу, де були барвінкові місця, зістригали листя, співаючи пісні.

Під час весілля, згідно з ритуалом, наречений вирубував молоду сосонку, запрошуючи собі на допомогу товариша або родича, котрий одержув назву “боярина”. “Боярин” вносив гільце до хати та стромляв у коровай. Тоді наречена, попросивши благословення, сідала з подружками за стіл, прикрашала гільця, в’ючи з барвінку гірлянди.

А от молодому плелося спеціальне весільне сердечко з барвінку. Для цього рослину зривали через отвір калача, що спекла сестра. У весільній пісні з цієї нагоди співалося:

Гой на небі три зірнички,
А на землі три сестрички.
Перша несе гостру голку,
Друга несе нитку шовку,
Третя несе барвіночок
Молодому на віночок.

“Як цей барвінчик ніколи не блідне, так най і життя твоє не блідне”, – казали дружки молодій, молодому, коли закінчували початий матір’ю віночок на голову чи віночок-сердечко, який пришпилювали молодому на грудях.

Кажуть, що п’ять пелюсток цієї квітки символізували п’ять засад щасливого подружнього життя: перша пелюстка – то краса, друга – ніжність, третя – незабутність, четверта – злагода, п’ята – вірність.

Образ квітнучого барвінку символізував щасливий шлюб, а от зів’ялий барвінок означав нещасливий стан одруженої жінки:

Хрещатенький барвіночку, зав’яв у прискриночку!
Зв’ялив-зсушив, вражий сину, чужу дитиночку.

Барвінок, як зілля весільне, садилося і на могилах. Причиною цього, на думку М. Костомарова, було слов’янське вірування про таємничий зв’язок між шлюбом і смертю. Імовірно, в цьому символі ми маємо бачити високе розуміння наших пращурів про міцність і святість шлюбу: вони обрали символом його рослину просту, не пишну, проте нев’янучу, квітка якої нагадує небесну зірку.

З часом барвінок стає таємничим символом переходу від одного стану життя до іншого.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Морозити 4.jpg

2013-12-26T20:52:11Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Морозити 3.jpg

2013-12-26T20:51:59Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Морозити 2.jpg

2013-12-26T20:51:44Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Морозити 1.jpg

2013-12-26T20:51:33Z

Клюцко Альона 24ПО:

Морозити

2013-12-26T20:51:18Z

Клюцко Альона 24ПО:

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/morozyty '''Морозити''']
ожу, озиш, недок.
*1. перех. Дуже охолоджувати. Рано встала ти, Роса студена ще морозить тіло (Іван Франко, XIII, 1954, 409);
// Примушувати когось мерзнути на холоді, морозі. О горе! горенько мені! І де я в світі заховаюсь? Щодень пілати розпинають, Морозять, шкварять на огні! (Тарас Шевченко, II, 1963, 348); Жінку б'є [Іван Кривда], знущається, не пускає в хату, морозить на вулиці (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 118);
// перен. Викликати в когось неприємне відчуття холоду, страху. Глуха ніч і спів з кам'яниці морозили графиню(Іван Ле, Наливайко, 1957, 443);
// безос. Чи знаєш, що, як ти чоломкаться ідеш, Чогось мене морозить (Євген Гребінка, I, 1957, 63); Ремо напружено дививсь у північну далечінь дороги, але там не було жодної живої душі. Його почало морозити... Він відчував калатання у грудях... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 108).
*2. перех. Охолоджуючи, перетворювати на лід; заморожувати. Бреде Микола по грузькій калюжі. За ним мороз крокує по слідах. Йде за хлоп'ям, під ноги кида стужу, Морозить сльози на худих щоках (Юрій Гойда, Сонце.., 1951, 41);
// Піддавати продукти дії холоду, морозу для тривалого їх зберігання. Морозити рибу.
*3. тільки 3 ос. неперех., безос. в (було) холодно, є (був) мороз. Надворі морозило, дув західний колючий вітер(Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 318).
*4. тільки 3 ос. перех., безос., перен. Про хворобливе відчуття холоду, гарячковий стан. Мене морозить. Щось од спини розлазиться холодними мурашками по всьому тілу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Мене морозило, боліла голова, а температура о сьомій вечора піднялась до тридцяти дев'яти з десятими (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 101).
*5. перех., перен. Стримувати, спиняти вияв чого-небудь. В чорних невеличких очах доктора доглянула Целя якісь іскорки.. Було щось невідоме і зловіще в тих іскорках, щось, що відбирало Целі апетит і морозило в ній усякий порив радості (Іван Франко, II, 1950, 294).

[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/87837/%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8 ''' Морозити ''']
-о/жу, -о/зиш, недок.
* перех. Дуже охолоджувати. || Примушувати когось мерзнути на холоді, морозі. || перен. Викликати в когось неприємне відчуття холоду, страху. || безос.
* перех. Охолоджуючи, перетворювати на лід; заморожувати. || Піддавати продукти дії холоду, морозу для тривалого їх зберігання. Морозити рибу.
* тільки 3 ос., неперех., безос. Є (було) холодно, є (був) мороз.
* тільки 3 ос., перех., безос., перен. Про хворобливе відчуття холоду, гарячковий стан.
* перех., перен. Стримувати, спиняти вияв чого-небудь.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Морозити_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Морозити_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Морозити_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Морозити_4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://yak-prosto.com/yak-moroziti-gribi/ Як морозити гриби].
*[http://rhymester.org/ru/index.php?q=%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8 Рифмы к слову "морозити"]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Тирса

2013-12-26T19:48:45Z

Клюцко Альона 24ПО: /* Сучасні словники */

'''Тирса, -си, '''''ж. ''1) Древесные опилки. Вас. 211. 2) Раст. Ковыль, Stipa capillata L. Анн. 344. ''Жита похилились, де паслися ваші коні, де тирса шуміла. ''Шевч.
[[Категорія:Ти]]
==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%80%D1%81%D0%B0_(%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0) '''Тирса''']
Тирса — подрібнена деревина. дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою.
Тирса - відходи деревообробної промисловості. Застосовуються як паливо, виготовлення пресованих промислових виробів, для підстилки тваринам (іноді - у суміші з торфом, соломою) та ін.
На 70% складаються з целюлози і геміцелюлози і 27% лігніну.
Баланс хімічних речовин: 50% вуглець, 6% водень, 44% кисень, 0,1% азот.

[http://sum.in.ua/s/tyrsa '''Тирса''']
ТИРСА 1, и, жін. Дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою. Бачила вона колись великі купи білої-білої тирси біля теслярів. Пиляли вони дерево, дзижчала пилка, і на землю сипався біленький порох(Антон Хижняк, Тамара, 1959, 181); У пивній стояло кілька мармурових столиків, підлогу густо посипано тирсою(Юрій Яновський, I, 1958, 539).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 122.
ТИРСА 2, и, жін. (Stipa capillata, L.). Трав'яниста степова рослина родини злакових з вузьким листям і квітками, зібраними в пухнасту волоть; ковила волосиста. Нагинає [вітер] верби в гаї, А тирсу на полі (Тарас Шевченко, I, 1963, 141); А пісня.. розлягається по тих степах, де колись тирса шуміла (Нечуй-Левицький, III, 1956, 315); Де-не-де попадався під ноги безсмертник і стирчали біляві пухнасті вінички тирси, співучої степової трави, що від найлегшого подиху вітер ця починає тонко бриніти, як жива (Олесь Гончар, III, 1959, 62); Основу травостою становлять тут [у Хомутівському степу] злаки — типчак, тирса, або ковила волосиста (Наука і життя, 5, 1967, 9); * У порівняннях. — Добре сказав Данило, — стиха зауважили старі, хитаючи сивими, як степова тирса, оселедцями (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 55);
// Насіння цієї рослини. — Ой коли ж тебе, серденько, ждати? — Як стане на степу вітер повівати, Очерет та тирсу по степу розсипати (Павло Чубинський, V, 1874, 880).

[http://slovopedia.org.ua/32/53410/32391.html '''Тирса''']
* Тирса1. Дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою. Татусь іде під сарай і там починає пиляти дошки. Сиплеться на землю тепла тирса (А.Дімаров).
*Тирса2. Ковила волосиста. Я повертаюсь і бачу в первіснім степу над вітром тирси гострі списи(М.Хвильовий); Брів \[Павло\] високою тирсою, що ніжно лоскотала обличчя (Р.Іваничук); Скитський степ Обудиться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знову проросте (Є.Маланюк).
*Тирс, -а. У міфології – жезл бога виноградарства і виноробства.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тирса_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тирса_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тирса_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тирса_4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://truna.in.ua/statti_vukorystannia_tursy Продаж тирси].
*[http://dobriva.info/organichni/tyrsa-i-derevna-kora/ Тирса і деревна кора].
В нашому регіоні, в результаті роботи різних підприємств і приватних виробництв, виходить велику кількість тирси. Машину тирси можна купити з оплатою тільки за привезення. Самовивозом тирсу взагалі безкоштовно. Як же можна використовувати це дармове сировину в садівництві? Один із способів використання тирси, який може цікавити — це опалення теплиці. Але ж тирса — це ще й рослинні залишки, з яких можна отримати добриво. При внесенні в грунт тирси, так само як і свіжої кори, одубіни, садівникам і городникам необхідно проявляти обережність. Чому? Причина в тому, що при внесенні в грунт свіжих деревних відходів різко зростає чисельність мікроорганізмів: бактерій, мікроскопічних грибків. Для свого розвитку вони споживають з грунту велику кількість поживних елементів, особливо азоту, яких менше дістається рослинам. Поправити справу можна внесенням органічних і мінеральних добрив.
Свіжі деревні відходи краще використовувати для готування різних компостів .Деревно-пометной компост. Кору або тирсу, одубіну змішують з пташиним послідом у співвідношенні 1: 1, тобто на 1 т сировини береться 1 т пташиного посліду. Через 3-6 місяців компост дозріває.
*Деревно-мінеральний компост.
На 1 т кори або тирси природної вологості беруть 13 кг сечовини (або 30 кг сульфату амонію), 4 кг подвійного або 10 кг простого суперфосфату, 7 кг хлористого калію і все ретельно перемішують. Через 2-4 місяці компост дозріває.
Лігніно-мінеральні компости.
Готуються так само, але попередньо в лігнін вносять для його розкислення вапняну муку з розрахунку 45 — 50 кг на тонну або фосфоритне борошно — 90-100 кг на тонну.
*Деревно-мінерально-гнойовий компост.
На 1 т кори, тирси, одубіни природної вологості беруть 13 кг сечовини (або 30 кг сульфату амонію), 4 кг подвійного або 10 кг простого суперфосфату. Все ретельно перемішують, а через 3-4 тижні, після розігрівання суміші до 40-50 ° додають гній у співвідношенні 1:1 (на 1 т суміші 1 т гною). Всі види компостів, особливо в теплу пору, швидко дозрівають, а при більш тривалих термінах зберігання виходить перегній. Компости вносяться в дозах: на грунтах з дуже низьким і низьким рівнем природної родючості — до 1 т на сотку, з середнім — 0,8, високим — 0,4 т. Тривалість внесення компостів на бідних землях — 3-4 роки поспіль, на середніх — 2-3, з високим рівнем родючості — 1-2 роки. По своїй дії на грунт і врожай вони мало чим поступаються гною.
Перепріли і напівперепрілий деревні відходи мають нейтральну реакцію (рН 6,8), в одній тонні сировини міститься 2,2 кг азоту, по 0,5 кг фосфору і калію, є потрібні для рослин мікроелементи. Але головне — це органіка, яка здатна облагородити будь-яку землю. Перегній з кори і тирси перекопують із землею, покращуючи орний шар. Його можна вносити до 1 т на сотку (орний шар на 1 сотці при глибині обробки 30 см важить близько 40 т). Найкраще це робити з осені.
Такий перегній значно покращує структуру грунту, створює в ній хороший повітряний і водний режими, підвищує її поглинальну здатність і покращує буферні властивості. Кількість корисних грунтових мікроорганізмів в грунті підвищується в кілька разів. Земля стає живою, що і потрібно рослинам, які розвиваються в симбіозі із цими мікроорганізмами. Грунтові мікроорганізми виконують роль посередника між грунтом і рослиною. Після внесення перегною з кори підвищується ефективність вапнування, мінеральних і органічних добрив.
На садових ділянках і городах, розташованих в низьких місцях, де грунтові води стоять близько до поверхні, з перепріла і напівперепрілий кори і тирси багато садівників роблять гряди заввишки 20-40 см для вирощування всіх ягідних і овочевих культур, картоплі, квітів. Добре перекопати з осені такі гряди з гноєм, пташиним послідом, а при підгодівлі використовувати мінеральні добрива з мікроелементами, золу, розчини органічних добрив, гнойову рідину, а також поливати їх прогрітій водою.
Перепрілого кору з успіхом можна використовувати в якості мульчі. Особливо сприятливо на ріст і розвиток ягідних рослин надає мульчування спочатку гноєм, послідом, а зверху перегноєм з кори. Навесні, після сходу снігу, по мульчі можна вносити азотні, а в кінці літа — фосфорні та калійні добрива. Ефективні також комплексні добрива: нітрофоска, нітроамофоска та інші.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Тирса 4.jpg

2013-12-26T19:41:17Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Тирса 3.jpg

2013-12-26T19:41:04Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Тирса 2.jpg

2013-12-26T19:40:50Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Тирса 1.jpg

2013-12-26T19:40:32Z

Клюцко Альона 24ПО:

Тирса

2013-12-26T19:40:17Z

Клюцко Альона 24ПО:

'''Тирса, -си, '''''ж. ''1) Древесные опилки. Вас. 211. 2) Раст. Ковыль, Stipa capillata L. Анн. 344. ''Жита похилились, де паслися ваші коні, де тирса шуміла. ''Шевч.
[[Категорія:Ти]]
==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%80%D1%81%D0%B0_(%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0) '''Тирса''']
Тирса — подрібнена деревина. дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою.
*Тирса - відходи деревообробної промисловості. Застосовуються як паливо, виготовлення пресованих промислових виробів, для підстилки тваринам (іноді - у суміші з торфом, соломою) та ін.
*На 70% складаються з целюлози і геміцелюлози і 27% лігніну.
*Баланс хімічних речовин: 50% вуглець, 6% водень, 44% кисень, 0,1% азот.

[http://sum.in.ua/s/tyrsa '''Тирса''']
*ТИРСА 1, и, жін. Дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою. Бачила вона колись великі купи білої-білої тирси біля теслярів. Пиляли вони дерево, дзижчала пилка, і на землю сипався біленький порох(Антон Хижняк, Тамара, 1959, 181); У пивній стояло кілька мармурових столиків, підлогу густо посипано тирсою(Юрій Яновський, I, 1958, 539).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 122.
*ТИРСА 2, и, жін. (Stipa capillata, L.). Трав'яниста степова рослина родини злакових з вузьким листям і квітками, зібраними в пухнасту волоть; ковила волосиста. Нагинає [вітер] верби в гаї, А тирсу на полі (Тарас Шевченко, I, 1963, 141); А пісня.. розлягається по тих степах, де колись тирса шуміла (Нечуй-Левицький, III, 1956, 315); Де-не-де попадався під ноги безсмертник і стирчали біляві пухнасті вінички тирси, співучої степової трави, що від найлегшого подиху вітер ця починає тонко бриніти, як жива (Олесь Гончар, III, 1959, 62); Основу травостою становлять тут [у Хомутівському степу] злаки — типчак, тирса, або ковила волосиста (Наука і життя, 5, 1967, 9); * У порівняннях. — Добре сказав Данило, — стиха зауважили старі, хитаючи сивими, як степова тирса, оселедцями (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 55);
// Насіння цієї рослини. — Ой коли ж тебе, серденько, ждати? — Як стане на степу вітер повівати, Очерет та тирсу по степу розсипати (Павло Чубинський, V, 1874, 880).

[http://slovopedia.org.ua/32/53410/32391.html '''Тирса''']
* Тирса1. Дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою. Татусь іде під сарай і там починає пиляти дошки. Сиплеться на землю тепла тирса (А.Дімаров).
*Тирса2. Ковила волосиста. Я повертаюсь і бачу в первіснім степу над вітром тирси гострі списи(М.Хвильовий); Брів \[Павло\] високою тирсою, що ніжно лоскотала обличчя (Р.Іваничук); Скитський степ Обудиться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знову проросте (Є.Маланюк).
*Тирс, -а. У міфології – жезл бога виноградарства і виноробства.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тирса_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тирса_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тирса_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тирса_4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://truna.in.ua/statti_vukorystannia_tursy Продаж тирси].
*[http://dobriva.info/organichni/tyrsa-i-derevna-kora/ Тирса і деревна кора].
В нашому регіоні, в результаті роботи різних підприємств і приватних виробництв, виходить велику кількість тирси. Машину тирси можна купити з оплатою тільки за привезення. Самовивозом тирсу взагалі безкоштовно. Як же можна використовувати це дармове сировину в садівництві? Один із способів використання тирси, який може цікавити — це опалення теплиці. Але ж тирса — це ще й рослинні залишки, з яких можна отримати добриво. При внесенні в грунт тирси, так само як і свіжої кори, одубіни, садівникам і городникам необхідно проявляти обережність. Чому? Причина в тому, що при внесенні в грунт свіжих деревних відходів різко зростає чисельність мікроорганізмів: бактерій, мікроскопічних грибків. Для свого розвитку вони споживають з грунту велику кількість поживних елементів, особливо азоту, яких менше дістається рослинам. Поправити справу можна внесенням органічних і мінеральних добрив.
Свіжі деревні відходи краще використовувати для готування різних компостів .Деревно-пометной компост. Кору або тирсу, одубіну змішують з пташиним послідом у співвідношенні 1: 1, тобто на 1 т сировини береться 1 т пташиного посліду. Через 3-6 місяців компост дозріває.
*Деревно-мінеральний компост.
На 1 т кори або тирси природної вологості беруть 13 кг сечовини (або 30 кг сульфату амонію), 4 кг подвійного або 10 кг простого суперфосфату, 7 кг хлористого калію і все ретельно перемішують. Через 2-4 місяці компост дозріває.
Лігніно-мінеральні компости.
Готуються так само, але попередньо в лігнін вносять для його розкислення вапняну муку з розрахунку 45 — 50 кг на тонну або фосфоритне борошно — 90-100 кг на тонну.
*Деревно-мінерально-гнойовий компост.
На 1 т кори, тирси, одубіни природної вологості беруть 13 кг сечовини (або 30 кг сульфату амонію), 4 кг подвійного або 10 кг простого суперфосфату. Все ретельно перемішують, а через 3-4 тижні, після розігрівання суміші до 40-50 ° додають гній у співвідношенні 1:1 (на 1 т суміші 1 т гною). Всі види компостів, особливо в теплу пору, швидко дозрівають, а при більш тривалих термінах зберігання виходить перегній. Компости вносяться в дозах: на грунтах з дуже низьким і низьким рівнем природної родючості — до 1 т на сотку, з середнім — 0,8, високим — 0,4 т. Тривалість внесення компостів на бідних землях — 3-4 роки поспіль, на середніх — 2-3, з високим рівнем родючості — 1-2 роки. По своїй дії на грунт і врожай вони мало чим поступаються гною.
Перепріли і напівперепрілий деревні відходи мають нейтральну реакцію (рН 6,8), в одній тонні сировини міститься 2,2 кг азоту, по 0,5 кг фосфору і калію, є потрібні для рослин мікроелементи. Але головне — це органіка, яка здатна облагородити будь-яку землю. Перегній з кори і тирси перекопують із землею, покращуючи орний шар. Його можна вносити до 1 т на сотку (орний шар на 1 сотці при глибині обробки 30 см важить близько 40 т). Найкраще це робити з осені.
Такий перегній значно покращує структуру грунту, створює в ній хороший повітряний і водний режими, підвищує її поглинальну здатність і покращує буферні властивості. Кількість корисних грунтових мікроорганізмів в грунті підвищується в кілька разів. Земля стає живою, що і потрібно рослинам, які розвиваються в симбіозі із цими мікроорганізмами. Грунтові мікроорганізми виконують роль посередника між грунтом і рослиною. Після внесення перегною з кори підвищується ефективність вапнування, мінеральних і органічних добрив.
На садових ділянках і городах, розташованих в низьких місцях, де грунтові води стоять близько до поверхні, з перепріла і напівперепрілий кори і тирси багато садівників роблять гряди заввишки 20-40 см для вирощування всіх ягідних і овочевих культур, картоплі, квітів. Добре перекопати з осені такі гряди з гноєм, пташиним послідом, а при підгодівлі використовувати мінеральні добрива з мікроелементами, золу, розчини органічних добрив, гнойову рідину, а також поливати їх прогрітій водою.
Перепрілого кору з успіхом можна використовувати в якості мульчі. Особливо сприятливо на ріст і розвиток ягідних рослин надає мульчування спочатку гноєм, послідом, а зверху перегноєм з кори. Навесні, після сходу снігу, по мульчі можна вносити азотні, а в кінці літа — фосфорні та калійні добрива. Ефективні також комплексні добрива: нітрофоска, нітроамофоска та інші.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Барвінок 4.jpg

2013-12-26T19:25:19Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Барвінок 3.jpg

2013-12-26T19:24:09Z

Клюцко Альона 24ПО:

Барвінок

2013-12-26T19:23:48Z

Клюцко Альона 24ПО:

'''Барвінок, -нку,''' ''м.'' 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Анн. 380, ЗЮЗО. І. 141. ''Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі!'' Нп. Обычные эпитеты: '''барвінок зелений, хрещатий, крячастий.''' Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: ''Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку.'' Мет. 43. Употребляемый на свадьбѣ въ '''світилчиній шаблі барвінок''' означаетъ — душевную склонность, пріязнь. МУЕ. ІІІ. 94. '''Барвінок рвати''' — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Мал. л. сб. 288. ''Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати.'' Мет. 288. '''Ночувати в барвінку.''' Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) '''— дикий.''' Lysimachia nummularia. Лв. 100. б) '''— степовий.''' Vinca herbacea Waldst et Kit. ЗЮЗО. I. 141. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200. Ум. '''Барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок.''' ''Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку.'' Мет. 8. ''Та прийди до мене, хрещатий барвінчику!'' Нп.

[[Категорія:Ба]]
==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA_(%D1%80%D1%96%D0%B4)'''Барвінок''']
*Барвінок (Vinca, від «vincere» — «витися», у деяких українських діалектах Бирвінок, Тройзілля) — рід квіткових рослин, батьківщиною якого є Європа, північна Африка і південно-західна Азія.
==Загальний опис==
*Напівкущі або трави з тонким витким стеблом 1-2 м завдовжки, піднімається над землею не більше ніж на 20-70 см. Стебло часто пускає корені в місцях, де воно торкається ґрунту, що допомагає рослинам займати велику територію. Листки супротивні, прості, широкі, ланцетовидні або овальні 1-9 см завдовжки, 0,5-6 см завширшки. Чотири види роду вічнозелені, листя зберігає свій зелений колір навіть узимку. Має подовгуватий трилисник.
*Цвітіння відбувається більшу частину року. Навесні зацвітає синім цвітом, який нагадує вогник.Квітки прості 2,5-7 см завширшки, з 5 зазвичай фіолетовими (рідко білими) пелюстками, з'єднаними біля основи в трубку. Плід складається з кількох стручків.

==Барвінок в українському фольклорі==
За українськими народними уявленнями, барвінок символізує трійцю: дитинство, зрілий вік, старість; батька, матір, дитя; весну, літо, осінь; вічне нев'януче кохання, нестаріюче життя, пам'ять, а тому з барвінком українці віками сплітали весільні вінки, робили косиці, плели вінки й на могили, що символізувало вічну пам'ять, садили й садять на могилах.
Збирання барвінку перед весіллям, коли з нього плели вінки-силимени (долю) на стіну, сволок чи стелю, на голову княгині — молодій, — було цілим ритуалом. Дружки з дівчатами йшли в городець, де спеціально садили барвінок чи в сад, парк або до лісу, особливо грабово-букового, де були барвінкові місця, зістригали листя, співаючи пісні-ладканки й балади.
На Коломийщині записано легенди про те, що барвінок прополюють і доглядають красні діви (лісні), щоби він розкішно ріс і цвів. Ним обсаджували кринички-джерела, його садили в криницях поміж каміння, ним прикрашали посуд на Водохреща.
Поширеною є легенда про наречених, які брали шлюб у церкві, а в цей час налетіли татари і намагалися захопити молоду, аби продати її на невільничому базарі. За легендою, в сутичці гинуть гості, наречений, а дівчина у вінку втікає до лісу. Її наздоганяє татарин, ловить за стрічки, вінок падає, а разом з ним і дівоча голова, яка стає криничкою, а вінок довкола проростає барвінком. Такі кринички часто трапляються на Прикарпатті, хоч легенда майже не має нічого спільного з татарами. Татари-мусульмани сприймалися як «погана віра», так само як і дохристиянську віру українців називали «поганською». Тому й міф перенісся на новітні часи, а колись ці легенди пов'язувалися з виникненням священних джерел і тройзілля.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Барвінок_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Барвінок_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Барвінок_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Барвінок_4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B9 Барвінок малий], рослина родини Барвінкових(Apocynaceae) роду Барвінок (Vinca).
*[http://rosluna.ucoz.ua/publ/legendi_ta_mifi_pro_roslini/barvinok/legenda_pro_barvinok/36-1-0-142 Легенда про барвінок].
*[http://aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=90 Барвінок: охоронець дівочої цноти та символ щасливого шлюбу].
Барвінок, поряд з іншими ранніми квітками є провісником весни. А оскільки його глянцево-зелене тверде листя не гине ні влітку від спеки, ні зимою від холоду, морозу і снігу, рослина стала символом радісної життєвої сили, вічності і була перенесена з лісу в сади біля людських жител.

Її тулили до всього, що потребувало вічності, краси, життєстійкості: народженій дитині до свічки, щоб життя було довгим і щасливим; до свічок весільних, щоб любов наречених була нев’янучою; до весільного калача, щоб людські серця до молодят горнулися; до весільного гільця – як символ вічного усталеного буття.

Відомий український фольклорист Микола Костомаров у праці “Слов’янська міфологія” зафіксував староукраїнський “барвінковий” ритуал, коли у недільний день весною парубок назривавши барвінку, ніс його до дівоцької громади та запитував у дівчат – “Що це за дивне зілля?”. Деякі дівчата відгадували і сором’язливо признавалися, що

То зілля барвінок
Паняночкам на вінок, на вінок.

Здавна вважалося, що ця рослина дарує дівчині вроду. Дівчата колись умивались відваром із барвінку: “Десь ти мене, мати, в барвінку купала”.

У традиційній українській етнокультурі барвінок є символом радісної життєвої сили, незайманості, цнотливості.

Дівчині, яка починала дівувати, мати давала у пазуху крянгу барвінку із найдавнішої родової могили – щоб оберігав її долю, дівочу честь, цноту:

Коби наші Марієчка добре серце мала,
Вона би свому молодому барвіночку дала.

Про дівчину, що зганьбилася, казали: “Барвінчик свій потоптала”, а ще співали, переважно в Західній Україні:

Бо у того жовнірчика ще й не одна буде,
Він втре вуса, засмієси, а за ню забуде.
Усі її товарочки будуть мати вінчик,
А у неї коло хати висохне барвінчик.

Барвінок для українців став постійним символом шлюбу. Дівчина згадує про барвінок, коли говорить про кохання й порівнює з ним милого:

Зелененький барвіночку, стелися низенько!
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько.

Колись барвінок був і одним із головних героїв українського традиційного весілля. Збирання цієї рослинки перед весіллям, коли з неї плели вінки-силимени (долю) на стіну, сволок чи стелю, на голову княгині – молодій, – було цілим ритуалом. Дружки з дівчатами йшли в сад або до лісу, де були барвінкові місця, зістригали листя, співаючи пісні.

Під час весілля, згідно з ритуалом, наречений вирубував молоду сосонку, запрошуючи собі на допомогу товариша або родича, котрий одержув назву “боярина”. “Боярин” вносив гільце до хати та стромляв у коровай. Тоді наречена, попросивши благословення, сідала з подружками за стіл, прикрашала гільця, в’ючи з барвінку гірлянди.

А от молодому плелося спеціальне весільне сердечко з барвінку. Для цього рослину зривали через отвір калача, що спекла сестра. У весільній пісні з цієї нагоди співалося:

Гой на небі три зірнички,
А на землі три сестрички.
Перша несе гостру голку,
Друга несе нитку шовку,
Третя несе барвіночок
Молодому на віночок.

“Як цей барвінчик ніколи не блідне, так най і життя твоє не блідне”, – казали дружки молодій, молодому, коли закінчували початий матір’ю віночок на голову чи віночок-сердечко, який пришпилювали молодому на грудях.

Кажуть, що п’ять пелюсток цієї квітки символізували п’ять засад щасливого подружнього життя: перша пелюстка – то краса, друга – ніжність, третя – незабутність, четверта – злагода, п’ята – вірність.

Образ квітнучого барвінку символізував щасливий шлюб, а от зів’ялий барвінок означав нещасливий стан одруженої жінки:

Хрещатенький барвіночку, зав’яв у прискриночку!
Зв’ялив-зсушив, вражий сину, чужу дитиночку.

Барвінок, як зілля весільне, садилося і на могилах. Причиною цього, на думку М. Костомарова, було слов’янське вірування про таємничий зв’язок між шлюбом і смертю. Імовірно, в цьому символі ми маємо бачити високе розуміння наших пращурів про міцність і святість шлюбу: вони обрали символом його рослину просту, не пишну, проте нев’янучу, квітка якої нагадує небесну зірку.

З часом барвінок стає таємничим символом переходу від одного стану життя до іншого.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Барвінок 2.jpg

2013-12-26T19:22:54Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Барвінок 1.jpg

2013-12-26T19:22:42Z

Клюцко Альона 24ПО:

Барвінок

2013-12-26T19:22:25Z

Клюцко Альона 24ПО:

'''Барвінок, -нку,''' ''м.'' 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Анн. 380, ЗЮЗО. І. 141. ''Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі!'' Нп. Обычные эпитеты: '''барвінок зелений, хрещатий, крячастий.''' Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: ''Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку.'' Мет. 43. Употребляемый на свадьбѣ въ '''світилчиній шаблі барвінок''' означаетъ — душевную склонность, пріязнь. МУЕ. ІІІ. 94. '''Барвінок рвати''' — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Мал. л. сб. 288. ''Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати.'' Мет. 288. '''Ночувати в барвінку.''' Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) '''— дикий.''' Lysimachia nummularia. Лв. 100. б) '''— степовий.''' Vinca herbacea Waldst et Kit. ЗЮЗО. I. 141. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200. Ум. '''Барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок.''' ''Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку.'' Мет. 8. ''Та прийди до мене, хрещатий барвінчику!'' Нп.

[[Категорія:Ба]]
==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA_(%D1%80%D1%96%D0%B4)'''Барвінок''']
*Барвінок (Vinca, від «vincere» — «витися», у деяких українських діалектах Бирвінок, Тройзілля) — рід квіткових рослин, батьківщиною якого є Європа, північна Африка і південно-західна Азія.
==Загальний опис==
*Напівкущі або трави з тонким витким стеблом 1-2 м завдовжки, піднімається над землею не більше ніж на 20-70 см. Стебло часто пускає корені в місцях, де воно торкається ґрунту, що допомагає рослинам займати велику територію. Листки супротивні, прості, широкі, ланцетовидні або овальні 1-9 см завдовжки, 0,5-6 см завширшки. Чотири види роду вічнозелені, листя зберігає свій зелений колір навіть узимку. Має подовгуватий трилисник.
*Цвітіння відбувається більшу частину року. Навесні зацвітає синім цвітом, який нагадує вогник.Квітки прості 2,5-7 см завширшки, з 5 зазвичай фіолетовими (рідко білими) пелюстками, з'єднаними біля основи в трубку. Плід складається з кількох стручків.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Барвінок_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Барвінок_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Барвінок_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Барвінок_4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B9 Барвінок малий], рослина родини Барвінкових(Apocynaceae) роду Барвінок (Vinca).
*[http://rosluna.ucoz.ua/publ/legendi_ta_mifi_pro_roslini/barvinok/legenda_pro_barvinok/36-1-0-142 Легенда про барвінок].
*[http://aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=90 Барвінок: охоронець дівочої цноти та символ щасливого шлюбу].
Барвінок, поряд з іншими ранніми квітками є провісником весни. А оскільки його глянцево-зелене тверде листя не гине ні влітку від спеки, ні зимою від холоду, морозу і снігу, рослина стала символом радісної життєвої сили, вічності і була перенесена з лісу в сади біля людських жител.

Її тулили до всього, що потребувало вічності, краси, життєстійкості: народженій дитині до свічки, щоб життя було довгим і щасливим; до свічок весільних, щоб любов наречених була нев’янучою; до весільного калача, щоб людські серця до молодят горнулися; до весільного гільця – як символ вічного усталеного буття.

Відомий український фольклорист Микола Костомаров у праці “Слов’янська міфологія” зафіксував староукраїнський “барвінковий” ритуал, коли у недільний день весною парубок назривавши барвінку, ніс його до дівоцької громади та запитував у дівчат – “Що це за дивне зілля?”. Деякі дівчата відгадували і сором’язливо признавалися, що

То зілля барвінок
Паняночкам на вінок, на вінок.

Здавна вважалося, що ця рослина дарує дівчині вроду. Дівчата колись умивались відваром із барвінку: “Десь ти мене, мати, в барвінку купала”.

У традиційній українській етнокультурі барвінок є символом радісної життєвої сили, незайманості, цнотливості.

Дівчині, яка починала дівувати, мати давала у пазуху крянгу барвінку із найдавнішої родової могили – щоб оберігав її долю, дівочу честь, цноту:

Коби наші Марієчка добре серце мала,
Вона би свому молодому барвіночку дала.

Про дівчину, що зганьбилася, казали: “Барвінчик свій потоптала”, а ще співали, переважно в Західній Україні:

Бо у того жовнірчика ще й не одна буде,
Він втре вуса, засмієси, а за ню забуде.
Усі її товарочки будуть мати вінчик,
А у неї коло хати висохне барвінчик.

Барвінок для українців став постійним символом шлюбу. Дівчина згадує про барвінок, коли говорить про кохання й порівнює з ним милого:

Зелененький барвіночку, стелися низенько!
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько.

Колись барвінок був і одним із головних героїв українського традиційного весілля. Збирання цієї рослинки перед весіллям, коли з неї плели вінки-силимени (долю) на стіну, сволок чи стелю, на голову княгині – молодій, – було цілим ритуалом. Дружки з дівчатами йшли в сад або до лісу, де були барвінкові місця, зістригали листя, співаючи пісні.

Під час весілля, згідно з ритуалом, наречений вирубував молоду сосонку, запрошуючи собі на допомогу товариша або родича, котрий одержув назву “боярина”. “Боярин” вносив гільце до хати та стромляв у коровай. Тоді наречена, попросивши благословення, сідала з подружками за стіл, прикрашала гільця, в’ючи з барвінку гірлянди.

А от молодому плелося спеціальне весільне сердечко з барвінку. Для цього рослину зривали через отвір калача, що спекла сестра. У весільній пісні з цієї нагоди співалося:

Гой на небі три зірнички,
А на землі три сестрички.
Перша несе гостру голку,
Друга несе нитку шовку,
Третя несе барвіночок
Молодому на віночок.

“Як цей барвінчик ніколи не блідне, так най і життя твоє не блідне”, – казали дружки молодій, молодому, коли закінчували початий матір’ю віночок на голову чи віночок-сердечко, який пришпилювали молодому на грудях.

Кажуть, що п’ять пелюсток цієї квітки символізували п’ять засад щасливого подружнього життя: перша пелюстка – то краса, друга – ніжність, третя – незабутність, четверта – злагода, п’ята – вірність.

Образ квітнучого барвінку символізував щасливий шлюб, а от зів’ялий барвінок означав нещасливий стан одруженої жінки:

Хрещатенький барвіночку, зав’яв у прискриночку!
Зв’ялив-зсушив, вражий сину, чужу дитиночку.

Барвінок, як зілля весільне, садилося і на могилах. Причиною цього, на думку М. Костомарова, було слов’янське вірування про таємничий зв’язок між шлюбом і смертю. Імовірно, в цьому символі ми маємо бачити високе розуміння наших пращурів про міцність і святість шлюбу: вони обрали символом його рослину просту, не пишну, проте нев’янучу, квітка якої нагадує небесну зірку.

З часом барвінок стає таємничим символом переходу від одного стану життя до іншого.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Багатий 03.jpg

2013-12-26T18:15:50Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Багатий 02.jpg

2013-12-26T18:14:36Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Багатий 01.jpg

2013-12-26T18:14:21Z

Клюцко Альона 24ПО:

Багатий

2013-12-26T18:06:45Z

Клюцко Альона 24ПО:

'''Багатий, -а, -е.''' 1) Богатый, обладающій богатствомъ. ''Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде.'' Ном. № 1420. ''Дурень багатий, так і слово його в-лад!'' Ном. № 1428. ''Тяжко-важко нам убогим багатих любити.'' Мет. 64. ''Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий.'' Шевч. 10. '''Багатий на що.''' Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. ''Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать.'' Шевч. 134. Либонь же ти на розум не багатий. АД. І. 170. '''Багатий на слово.''' Словоохотливый. ''Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі.'' Г. Барв. 224. 2) Богатый, цѣнный. ''Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий.'' КС. 1892. III. 377. 3) '''Багатий вечір, — та [[кутя]] = [[Багат-вечір]].''' Чуб. ІІІ. 262. ХС. І. 79. Ум. '''[[Багатенький]].'''

[[Категорія:Ба]]
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/baghatyj'''Багатий''']
БАГАТИЙ, а, е.
*1. Який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний; протилежне бідний. І сниться їй той син Іван І уродливий і багатий, Уже засватаний, жонатий (Тарас Шевченко, II, 1953, 287);
// у знач. ім. багатий, того, чол. Те саме, що багач. Кто не служив та в багатого, Той не знає лиха! (Українські народні думи.., 1955, 284).
*2. на що, чим. Який має багато, в достатку чого-небудь. Багатий на лати Та на дрібні сльози — бодай не втирать!(Тарас Шевченко, I, 1951, 85); Багатий на смачні страви, розкішний на дорогі трунки обід кінчався (Панас Мирний, II, 1954, 277); Різноманітними корисними копалинами багаті надра України (Наука і життя., 7, 1956, 7); * Образно. Я дивилась на тебе, мій брате; Що гадала, — не вимовлю зроду; Чим було тоді серце багате, Поховала я в тихую воду (Леся Українка, I, 1951, 67).
♦ Багатий вечір — вечір напередодні різдва, коли виставляють на стіл багато різних страв. Заступало свято; настав багатий вечір (Панас Мирний, III, 1954, 32); Чим багаті, тим і раді — традиційна формула звертання до гостя, припрошування користуватися всім тим, що йому пропонують господарі дому. — Сідайте, сідайте, — стала енергійніше припрошувати й Вутанька. — Чим багаті, тим і раді! (Олесь Гончар, II, 1959, 159).
*3. Великий, достатній, повний. Звичайно, чув я, що врожай Зібрали ви багатий (Максим Рильський, III, 1961, 51); Секретар мав за своїми плечима багатий досвід партійного працівника і воїна (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 15); * Образно. Дороги веселі Пливуть повз оселі, І осінь багата Заходить у села (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 5).
*4. Розкішний, пишний, дуже гарний. Не один попадавсь тоді бідак, який одежиною драний, так постаттю багатий(Марко Вовчок, I, 1955, 366); І непокірні багаті коси, і живучі молоді рухи, і стан одточений — усе заговорило в Назіри заворожливим урочистим говором (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 281).
*5. перен. Цінний чим-небудь, високоякісний. Дякую і за обидва збірники: це такий багатий, інтересний матеріал(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344);
// Різноманітний, з великим запасом слів (про мову). І виходить Наталка із хати, І виносить вам кухоль води, І така в неї мова багата, Хоч в словник її, чисту, введи (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 20).

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=790'''Багатий''']

*БАГАТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями), МАЄТНИЙ рідше, ІМУЩИЙ книжн., заст.,МОЖНИЙ заст., СИТИЙ перев. мн., зневажл.;ГРОШОВИТИЙ (який має значні грошові нагромадження). - Може, й з нами не схоче знатись (князь), бо дуже багатий. В його сіл та міст на Волині й не злічити (І. Нечуй-Левицький); Брати Калиновичі - заможні, ба навіть дуже маєтні люди (І. Франко); Бронко відчув, як здіймається в ньому невгамовна зненависть до тих - ситих, імущих (Ірина Вільде); Він був можний, мав силу грошей, ручкався з гоноровитими панами і вчив сина німецької мови (Н. Рибак); Нехай буде (жінка) заміжня й безземельна, лиш аби грошовита (Л. Мартович). - Пор. заможний.
*БАГАТИЙ (який відзначається великою кількістю чого-небудь), РОЗКІШНИЙ підсил.; ЩЕДРИЙ підсил. (який надходить у великій кількості); ПИШНИЙ (про край, місцевість); ЛУКУЛЛІВСЬКИЙ книжн. (про обід, бенкет). Рідна земле, щаслива й багата, Мій уклін тобі, мій тобі спів! (М. Рильський); - Здається, ще цього року ваша розкішна бібліотека збагатиться ще на один том (А. Головко); Звичайно в суботу була щедра пошта (Ірина Вільде); От і рідний край, пишний, в срібному сяєві, як міраж (І. Нечуй-Левицький); А як увійшла пані з мискою вареників і служниця нарешті принесла самовар, булки і традиційну "чайну" ковбасу, то я саме описувала "лукуллівський бенкет" (Леся Українка).
*БАГАТИЙ на що, чим і без додатка (сповнений чим-небудь у великій кількості, мірі), ГОЙНИЙ розм., ЩЕДРИЙ підсил. Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає (прислів'я); Нехай буде в тебе дім багатий Сяйвом книг, картин, пісень і статуй (М. Рильський); Стрілася (Марія) з життям, гойним на поневіряння, злидні і муки (Н. Рибак); Південна природа дуже щедра на всякі міражі (Ю. Смолич).
*БАГАТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИКИЙ, ДОБРИЙ, ЩЕДРИЙ підсил., ЩЕДРОТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Забіла); Де дружна ланка, там добрий урожай (прислів'я); Ори щасливо, виорюй глибоко її, ту десятину - славну ниву, - хай родить щедрі врожаї; Не раз уже земля розквітнула садами, обтяжена була щедротними плодами, віддавши людям дар за чесну працю їх (І. Гончаренко); Бажаю вам, друзі, рясних урожаїв на ваших ланах і в ваших садах-виноградах, багатих добутків у ваших шахтах і рудниках (М. Рильський).
*БАГАТИЙ (який відзначається розкішшю, багатством обстановки, пишним оформленням, оздобленням тощо), ГОЙНИЙ розм.,БУЧНИЙ підсил., РОЗКІШНИЙ підсил., ПИШНИЙ підсил.; БУНДЮЧИЙ, ПОМПЕЗНИЙ (пиȐݑ֑QΠрозрахований на ефект). Над панами неначе повіяла смерть крилами, повіяла над розкішним садом, над самим багатим палацом (І. Нечуй-Левицький); А в Коваля Андрія донька-одиначка народилася... Тому й хрестини такі гойні (Я. Качура); Був бенкет пишний і бучний (О. Довженко); - І ти думаєш справляти таке бундючне весілля, на котрому гуляють та п'ють три або й чотири дні? - спитав Денис (І. Нечуй-Левицький); Великий, помпезний Будинок культури.. сяяв вогнями, гримів музикою (Ю. Мушкетик). - Пор. 3. блискучий.
*БАГАЧ (той, хто має багатство), БАГАТІЙ, БАГАТИЙ, БАГАТИР розм., СИТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУМ розм., ТОВСТОПУЗИЙзневажл., ДУКА заст., ДУКАР заст., ДУКАЧ заст., КАПІТАЛІСТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину). Був у нашому селі, розказують люди, один дядько, Федір Смик: двісті колодок пасіки, п'ять пар волів, п'ятнадцять десятин землі. Одне слово - багач (Григорій Тютюнник); Та біда простим родинам: на землі чудовій тій був господарем єдиним ненажерний багатій (М. Упеник); - У їх нема ні вбогих, ні багатих, так на те ж вони запорожці, козаки над козаками (П. Куліш); Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок; чого нема у нього? Будинок і садок (Л. Глібов); Війна, війна... І все за ситих, що нашу кров віками п'ють (В. Сосюра); Майєрсу було, мабуть, соромно за свого товстосума. Він був справжній вчений, закоханий в науку. Йому хотілось відвернути розмову (О. Довженко); - Якщо не візьметься (за будівництво) казна, - говорив уже Іван Тимофійович майже весело, - розворушу, стрясону наших ледачих степових крезів (О. Гончар).
*БЛИСКУЧИЙ (який виділяється розкішшю, багатством, дорогою модністю, фешенебельністю і т. ін.), ПИШНИЙ, ЛЮКСУСОВИЙрозм.; ШИКАРНИЙ (розрахований на ефект, який виділяється дорогою модною красою). Уривки думок.. розгортали перед закритими очима пишний малюнок якогось іншого життя - таємного, як і сон той, блискучого та утішного (Панас Мирний); Пишними рядами Виступають отамани, Сотники з панами (Т. Шевченко); Також усякому навіть пастушкові відомо, що таким поїздом та в таких люксусових.. спальних вагонах.. не їздять ні голодні цигани з Бессарабії й Буковини, ні заплакані галицькі злидарі-емігранти (П. Козланюк); Його жінка була непоміркована, розтратлива, любила розкіш та шикарне гойне життя й сипала грішми, як половою (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 5. багатий.
*ДОРОГИЙ (який багато коштує, має високу ціну), КОШТОВНИЙ, НЕДЕШЕВИЙ, ЦІННИЙ, БЕЗЦІННИЙ підсил., ДОРОГОЦІННИЙ,НЕОЦІНЕННИЙ, НЕОЦІННИЙ рідше, НА ВАГУ ЗОЛОТА підсил., БАГАТИЙ розм., КОШТОВИТИЙ заст.; ДОБРИЙ розм., заст. (про намисто). Дорогих перлин коштовних Є багато в синім морі (Леся Українка); Олена була вбрана, як королева. І не так, щоби все на ній було дороге та багате, але просто вміла вже так (Г. Хоткевич); Кравчі наливали вином пляшки та бутлі. Вина були недешеві, більш заморські (І. Нечуй-Левицький); Притискала (жінка) до грудей кривий семисвічник з старого срібла, єдину, може, цінну родинну річ (М. Коцюбинський); Єсть перли безцінні На дні на морському, Ще кращі перлини - У серці людському (М. Чернявський); Бачив (Зігфрід) розгардіяш у кімнатах, розкриті шухляди.. І якісь не бачені досі дрібнички, коштовності, якісь, певне, дорогоцінні речі... (В. Козаченко); - Не думай, що я хочу тебе ошукати, - сказав Дід, подаючи йому неоціненний перстень (І. Франко); Дивацькі постаті, як неоцінні перли, Висвічують мені з туману далини (М. Рильський); Ой і справ же мені, мати, та шальовий платок, А ще к тому на голівку коштовитий цвіток (пісня); (Мотря:) Це ж Жлуденкових невістка, Зінька. Ач, як гарно вбрана! А доброго намиста скільки (М. Кропивницький).
*ЗАМОЖНИЙ (який живе в достатку, має достатки), ЗАБЕЗПЕЧЕНИЙ, СТАТЕЧНИЙ, БАГАТЕНЬКИЙ розм., ДОСТАТНІЙ діал.,МАЮЧИЙ рідко; ХАЗЯЙСЬКИЙ (про дітей заможних батьків). Хоча батько її був заможною людиною, але достатки їм приносили не наймити, а тютюн - бакун і турецький гостролист.., біля яких змалечку вчилися ходити діти (М. Стельмах); Так стало Чіпці весело, немов справді земля вже його, і він вертається додому забезпечений (Панас Мирний); Не шанували нікого вони із людей.., Хто б не зайшов до них - злидень який чи людина статечна (переклад Бориса Тена); Особливо галасували багатенькі слободяни... (А. Шиян); На все достатній, а на лихо не жаден (прислів'я); А що би то було, якби я був учений та й маючий господар? (Лесь Мартович). - Пор. 1. багатий.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Багатий_01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Багатий_02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багатий_03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багатий_4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki-narodni-kazky/ubohyj-ta-bahatyj Українська казка: Убогий та багатий].
*[http://litopys.org.ua/shevchenko/shev134.htm «НЕ ЖЕНИСЯ НА БАГАТІЙ...»], Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — С. 286; С. 714-715.
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%96%D0% Новий багатій], матеріал з Вікіпедії

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Одуд

2013-12-21T21:06:40Z

Клюцко Альона 24ПО: /* Медіа */

'''Одуд, -да, '''''м. ''Птица удодъ, upupa. Вх. Пч. II. 15.
[[Категорія:Од]]
==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D1%83%D0%B4'''Одуд''']
*О́дуд (лат. upupa epops; місцеві назви: худотут, вудвуд, вудко, худко, одітут) — невеликий яскраво забарвлений птах із довгим вузьким дзьобом і чубком, що розкривається у вигляді віяла. Найбільше поширений у південних і центральних областях Європи й Азії, а також майже на всій території Африки. Улюблене житло — відкрита місцевість з рідкісними чагарниками або деревами, така як савана, луг або пасовище. Також зустрічається на антропогенних ландшафтах у фруктових садах і виноградниках. Обережний, але не полохливий — як правило, сторониться людей і відлітає при їх наближенні. Багато часу проводить на землі, полюючи на комах.
*Це єдиний сучасний представник родини одудових , однієї з родин ряду одудоподібних. Думки орнітологів про систематичне положення цього виду вельми різноманітні. Деякі вчені розглядають підвиди звичайного одуда як окремі види, а інші, за традицією, відносять одудів до ряду сиворакшеподібних .
*За даними Міжнародного союзу охорони природи, це досить численний вид. Не зважаючи на те, що загальна популяція одудів за останні роки зменшилася, її динаміка в наш час не дозволяє розглядати цей вид як вразливий. У Червоному списку МСОП одуд має статус виду мінімального ризику .

[http://www.zoolog.com.ua/ptici249.html'''Одуд''']- птах з чорно-білими смугами на крилах і екзотичним зовнішнім виглядом. Європейські популяції одуда е перелітними. У наші дні в Центральній Європі одуд зустрічається досить рідко.

==Це цікаво==
*У молодих одудів є дуже дієва зброя. Коли ворог забереться в дупло і пташенятам загрожує небезпека, вони виділяють з копчикової залози речовину з гидким запахом, якою вистрілюють у нападника. Цей запах відганяє ворога й рятує життя пташенятам. За цю здатність одудів називають „смердючими півниками".
*В одній старовинній легенді розповідається, що колись давно одуд мав чубок із золота. Люди постійно переслідували птахів заради дорогоцінного металу. Птахи попросили допомоги у царя Соломона, який замість золотої корони дав їм окрасу з пір'я.
*Одуда дуже цінували в Давньому Єгипті. Відомий навіть ієрогліф, що зображає голову одуда з піднятим чубком на тімені.
*У літні місяці одуда бачили далеко на півночі, навіть в Ісландії. Проте гніздуватися в таких холодних районах цей птах не може.
*Одуд, якого хижий птах під час польоту застав на відкритій місцевості, рятується хитрим способом. Він притискається до землі, дуже широко розкриває крила та хвостове пір'я, а дзьоб піднімає догори. Тоді згори видно лише контрастні візерунки на крилах, завдяки яким одуд практично зливається з оточенням, і хижак його не помічає.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Одуд_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Одуд_2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Одуд_3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Одуд_4.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|AxTytic3Rfw}}
{{#ev:youtube|u9aMNDUWQkU}}

==Див. також==
*[http://www.zoolog.com.ua/ptici142.html Одуд зозулехвостий].
*[http://proridne.org/folklore/tales/%D0%AF%D0%BA%20%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B4%20%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8F%20%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96.html Як одуд мстився чоловікові],Українська народна казка
*[http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=139 Пернаті друзі],Пташиний світ України.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Міст-2.jpg

2013-12-21T21:04:38Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Міст,2.jpg

2013-12-21T21:03:17Z

Клюцко Альона 24ПО:

Міст

2013-12-21T21:02:53Z

Клюцко Альона 24ПО: /* Ілюстрації */

'''Міст, мо́сту, '''''м. ''1) Мостъ. ''Оце пропав, як з мосту впав. ''Ном. № 1875. 2) Полъ деревянный. ''Молодицям по світлицях мости шарувати. ''О. 1862. IV. 107. ''А в милої ввесь двір на помості. Ой для кого, мила, сі мости мостила? ''Грин. III. 263. Ум. '''Місток, місточок, мостонько. '''''Калиновий мостоньку, гнися, не ломися. ''Грип. III. 526.
[[Категорія:Мі]]
==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82'''Міст''']
— штучна споруда, призначена для руху через річку, яр, озера та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець прогонових споруд. Міст, перекинутий через дорогу, називають шляхопроводом, міст через яр або ущелину — віадуком.
Міст є однією із найдавніших інженерних споруд людства.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82/'''Міст''']
(зменшене — місток; зменшено-пестливі — місточок, мостонько) —

* споруда для переїзду, переходу через річку, яр, дорогу і т. ін.; уособлює символічне значення того, що з’єднує або роз’єднує кого-небудь; міст передусім символізує душевний зв’язок, кохання між людьми, шлях до коханого чи коханої (див. ще кладка); у весільних піснях мощення мостівозначає приготування до весілля, до весільного поїзда: «Ой, як буду я та женитися, Намощу мости все перстеневі, Погачу гатки все вінковії, Поставлю стовпи все золотії, Повішаю короговки все шовковії»; відповідно до цього і весняний хоровод-гра, де паруються хлопці й дівчата, називається часто мостом (мостами); міст служив також місцем ритуальних молодіжних боїв (див. ще кладка); є об’єктом традиційних народних порівнянь, зокрема міст над водою, над урвищем, уособлює смертельну небезпеку («Оце пропав, як з мосту впав»), порівнюється з горою («Шануй гори-мости — будуть цілі кости»), символізує раптову смерть, а отже й останній вихід зі скрути («Не просто з моста, а стрімголовою»); про безвихідь кажуть: «Лишилося тільки ходу, що з мосту та в воду»;

* вербовий міст — міст кохання, любові, одруження; див. ще кладка;

* зелений міст — весільна (жадана) дорога, по якій молодий (милий) іде (їде) до молодої (милої). Йде Микола пішки По зеленому мості До Наталки в гості (пісня);

* калиновий (кленовий, камінний, кам’яний, золотий) міст — уживаються як народнопоетичний символ незворотного шляху прожитих років; в обрядовому фольклорі калинові, кленові й золоті мости згадуються як небесні мости у зв’язку з Паном-Господарем (очевидно, ще з дохристиянським богом, можливо, Білобогом); по них у господарський двір на сімох стовпах і з золотими ворітьми по золотих ікалинових мостах приходить у гості богиня Сонце, можливо, дочка Господаря; за народними повір’ями, коли Бог-Творець відчиняє небесну браму, то через неї по калиново-кленово-сонячному мосту приходить до людей весна, чарівна богиня Леля (див. ляля 2); золоті й калинові мости — то хмари, веселка і сонячне проміння: такими мостами могла бути райдуга (дуга в рай); калиновий міст — це міст єднання (див. ще обручка), дівоцтва, що веде до щасливого шлюбного життя: «Марусенька догадалась, Да полюбила мости з калинової трости, Да погатила гати То з рути, то з м’яти» (тут усі рослини — традиційні символи дівоцтва); у зв’язку з цим і символізований образ безповоротних нерозумних молодих літ, все одно бажаних, але недосяжних, щастя, долі, молодості, які їде наздоганяти нещаслива жінка: «Ой, нагнала щастя й долю на калиновім мості: — Вернись, вернись, щастя-долю, хоч до мене в гості! — Не вернуся я до тебе, була вже у тебе, Було тоді шанувати, було поважати»; цей самий образ молодих літ на калиновім мості уживається й стосовно нерозважливих чоловіків, яких вони, зрештою, застерігають: «Було б же нас шанувати, як здоров’я своє»; небесні мости символізують також зв’язок між небом і землею, Богом і людиною, тому два береги, які з’єднуються двома мостами, — це два світи: земного існування і смерті, вічного життя і безсмертя, це перехід від реального до ірреального; небесні мости подибуємо в народних загадках: «Золотий міст на сотню верст» (сонце), «Простягнувся міст на сім верст, а в кінці моста золота верста» (дні тижня і неділя), «Намощений міст на сім верст, на мосту яблуня, на яблуні цвіт на весь вільний світ» (сім тижнів Великого посту і Паска). Запрягайте коні в шори, коні воронії, Та поїдем доганяти літа молодії. Не догнали літа мої в калиновім мості: — Вернітеся, літа мої, хоч до мене в гості — Не вернемось, не вернемось, не маєм до кого: Було ж нас шанувати, як здоров’я свого (пісня); Калиновий мостоньку, гнися, не ломися (пісня); символіку калинового мосту розвиває М. Драй-Хмара: «І знов обвугленими сірниками На сірих мурах дні значу, І без кінця топчу тюремний камінь, І туги напиваюсь досхочу. Напившись, запрягаю коні в шори І доганяю молоді літа, Лечу в далекі голубі простори, Де розцвітала юність золота. — Вернітеся! — благаю, хоч у гості! — Не вернемось, — гукнули з далені. Я на калиновім заплакав мості... І знов побачив мури ці сумні, І клаптик неба, розп’ятий на ґратах, І нездрімане око у вовчку... Ні, ні, на вороних уже не грати: Я в кам’янім, у кам’янім мішку...»;

* мости — старовинна молодіжна гра весняного циклу, в якій дівочий «полк» добивається перепустки від «парубків, які стережуть міст», а оскільки ті не хочуть пропускати їх за жоден викуп, то мусять дати одну дівчину з-поміж себе; так урешті-решт парубоцька громада виловлює одну за одною всіх дівчат; ця гра супроводжується співанками: «Королі, королі, пустіть нас до гір воювать. — Не пустимо, не пустимо — мости поломите. — Як ми мости поломимо, ой, то ми вам заплатимо срібними рублями, срібними рублями».

==Знамениті мости==
*Міст «Золоті Ворота» в Сан-Франциско, США; перекинутий через однойменну протоку. Відкритий 1937 року. Відноситься до типу підвісних мостів, споруджений із сталі. Висота основного прогону — 230, довжина основного прогону — 1280, загальна довжина — 1970 м. Близько тридцяти років «Золоті ворота» посідали перше місце в списку найбільших мостів світу. За більш ніж сімдесят років, що минули з моменту його відкриття, міст став одним із найбільш упізнаваних символів Сан-Франциско. Сумно відомий як «міст самогубців» - в середньому кожні два тижні хтось накладає на себе руки, зістрибнувши у воду з цього моста.
*Тауерський міст — розвідний міст через Темзу в Лондоні, Великобританія, відкритий 1894 року. Знаменитий завдяки двом баштам заввишки 65 м кожна, встановлених на устоях.
*Бруклінський міст — один з найстаріших у США підвісних мостів. З'єднує райони Бруклін і Мангеттен в Нью-Йорку, перетинаючи протоку Іст-Рівер. Відкритий 1883 року, на момент заснування був найбільшим підвісним мостом у світі. Бруклінський міст — перший у світі, в конструкції якого використані сталеві прути.
*Міст Зітхань — арковий міст у стилі бароко. Перекинутий через Палацовий канал у Венеції, Італія. По'єднує Палац дожів (в якому розташовувався суд) і в'язницю. За легендою, яку популяризував лорд Байрон, назва моста походить від зітхань засуджених, які, проходячи по мосту, кидали свій останній погляд на Венецію, але це навряд чи відповідає дійсності.
*Карлів міст — арковий готичний міст, прикрашений бароковою скульптурою, через річку Влтава в Празі, Чехія. Зберігся з Середніх віків, відомий завдяки башті на вході на міст. Його прикрашають тридцять скульптур.
*Акасі-Кайкьо — найдовший підвісний міст у світі. Розташований в Японії, перетинає протоку Акасі і поєднує міста Кобе і Авадзі. Висота головного прогону — 297 м, загальна довжина мосту — 3911 м.
*Босфорський міст — перший висячий міст через Босфор, поєднує азіатську і європейську частини Стамбула, Туреччина. Відкритий 1973 року до п'ятдесятиріччя Турецької Республіки. Прохід пішоходів заборонений у зв'язку з тим, що міст неодноразово намагалися використати для здійснення самогубств.
*Міст У Байн — найбільший у світі дерев'яний міст довжиною понад 2 км через озеро між містом Мандалай і попередньої столицею Анарапурой в Бірмі.
*Міст через затоку Ханчжоувань — найдовший (36 км) трансокеанський міст у світі, покликаний скоротити шлях з Шанхаю до промислової зони Нінбо з 400 до 80 км. Відкритий для проїзду 1 травня 2008 року.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст-2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_4.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ZE2V67krboQ}}

==Див. також==
*[http://www.bridgeart.ru/article/architecture/615-mosty-kak-svidetelstvo-civilizacii.html Мосты как свидетельство цивилизации].
*[http://allukraine.co.ua/archives/192 Мости України].
*[http://inspired.com.ua/architecture/10-interesting-bridges/ 10 найдивовижніших мостів світу].

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Міст 4.jpg

2013-12-21T21:02:26Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Міст 3.jpg

2013-12-21T21:02:11Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Міст2.jpg

2013-12-21T21:00:44Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Міст 2.jpg

2013-12-21T20:59:10Z

Клюцко Альона 24ПО:

Файл:Міст 1.jpg

2013-12-21T20:58:30Z

Клюцко Альона 24ПО:

Міст

2013-12-21T20:55:33Z

Клюцко Альона 24ПО: /* Знамениті мости */

'''Міст, мо́сту, '''''м. ''1) Мостъ. ''Оце пропав, як з мосту впав. ''Ном. № 1875. 2) Полъ деревянный. ''Молодицям по світлицях мости шарувати. ''О. 1862. IV. 107. ''А в милої ввесь двір на помості. Ой для кого, мила, сі мости мостила? ''Грин. III. 263. Ум. '''Місток, місточок, мостонько. '''''Калиновий мостоньку, гнися, не ломися. ''Грип. III. 526.
[[Категорія:Мі]]
==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82'''Міст''']
— штучна споруда, призначена для руху через річку, яр, озера та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець прогонових споруд. Міст, перекинутий через дорогу, називають шляхопроводом, міст через яр або ущелину — віадуком.
Міст є однією із найдавніших інженерних споруд людства.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82/'''Міст''']
(зменшене — місток; зменшено-пестливі — місточок, мостонько) —

* споруда для переїзду, переходу через річку, яр, дорогу і т. ін.; уособлює символічне значення того, що з’єднує або роз’єднує кого-небудь; міст передусім символізує душевний зв’язок, кохання між людьми, шлях до коханого чи коханої (див. ще кладка); у весільних піснях мощення мостівозначає приготування до весілля, до весільного поїзда: «Ой, як буду я та женитися, Намощу мости все перстеневі, Погачу гатки все вінковії, Поставлю стовпи все золотії, Повішаю короговки все шовковії»; відповідно до цього і весняний хоровод-гра, де паруються хлопці й дівчата, називається часто мостом (мостами); міст служив також місцем ритуальних молодіжних боїв (див. ще кладка); є об’єктом традиційних народних порівнянь, зокрема міст над водою, над урвищем, уособлює смертельну небезпеку («Оце пропав, як з мосту впав»), порівнюється з горою («Шануй гори-мости — будуть цілі кости»), символізує раптову смерть, а отже й останній вихід зі скрути («Не просто з моста, а стрімголовою»); про безвихідь кажуть: «Лишилося тільки ходу, що з мосту та в воду»;

* вербовий міст — міст кохання, любові, одруження; див. ще кладка;

* зелений міст — весільна (жадана) дорога, по якій молодий (милий) іде (їде) до молодої (милої). Йде Микола пішки По зеленому мості До Наталки в гості (пісня);

* калиновий (кленовий, камінний, кам’яний, золотий) міст — уживаються як народнопоетичний символ незворотного шляху прожитих років; в обрядовому фольклорі калинові, кленові й золоті мости згадуються як небесні мости у зв’язку з Паном-Господарем (очевидно, ще з дохристиянським богом, можливо, Білобогом); по них у господарський двір на сімох стовпах і з золотими ворітьми по золотих ікалинових мостах приходить у гості богиня Сонце, можливо, дочка Господаря; за народними повір’ями, коли Бог-Творець відчиняє небесну браму, то через неї по калиново-кленово-сонячному мосту приходить до людей весна, чарівна богиня Леля (див. ляля 2); золоті й калинові мости — то хмари, веселка і сонячне проміння: такими мостами могла бути райдуга (дуга в рай); калиновий міст — це міст єднання (див. ще обручка), дівоцтва, що веде до щасливого шлюбного життя: «Марусенька догадалась, Да полюбила мости з калинової трости, Да погатила гати То з рути, то з м’яти» (тут усі рослини — традиційні символи дівоцтва); у зв’язку з цим і символізований образ безповоротних нерозумних молодих літ, все одно бажаних, але недосяжних, щастя, долі, молодості, які їде наздоганяти нещаслива жінка: «Ой, нагнала щастя й долю на калиновім мості: — Вернись, вернись, щастя-долю, хоч до мене в гості! — Не вернуся я до тебе, була вже у тебе, Було тоді шанувати, було поважати»; цей самий образ молодих літ на калиновім мості уживається й стосовно нерозважливих чоловіків, яких вони, зрештою, застерігають: «Було б же нас шанувати, як здоров’я своє»; небесні мости символізують також зв’язок між небом і землею, Богом і людиною, тому два береги, які з’єднуються двома мостами, — це два світи: земного існування і смерті, вічного життя і безсмертя, це перехід від реального до ірреального; небесні мости подибуємо в народних загадках: «Золотий міст на сотню верст» (сонце), «Простягнувся міст на сім верст, а в кінці моста золота верста» (дні тижня і неділя), «Намощений міст на сім верст, на мосту яблуня, на яблуні цвіт на весь вільний світ» (сім тижнів Великого посту і Паска). Запрягайте коні в шори, коні воронії, Та поїдем доганяти літа молодії. Не догнали літа мої в калиновім мості: — Вернітеся, літа мої, хоч до мене в гості — Не вернемось, не вернемось, не маєм до кого: Було ж нас шанувати, як здоров’я свого (пісня); Калиновий мостоньку, гнися, не ломися (пісня); символіку калинового мосту розвиває М. Драй-Хмара: «І знов обвугленими сірниками На сірих мурах дні значу, І без кінця топчу тюремний камінь, І туги напиваюсь досхочу. Напившись, запрягаю коні в шори І доганяю молоді літа, Лечу в далекі голубі простори, Де розцвітала юність золота. — Вернітеся! — благаю, хоч у гості! — Не вернемось, — гукнули з далені. Я на калиновім заплакав мості... І знов побачив мури ці сумні, І клаптик неба, розп’ятий на ґратах, І нездрімане око у вовчку... Ні, ні, на вороних уже не грати: Я в кам’янім, у кам’янім мішку...»;

* мости — старовинна молодіжна гра весняного циклу, в якій дівочий «полк» добивається перепустки від «парубків, які стережуть міст», а оскільки ті не хочуть пропускати їх за жоден викуп, то мусять дати одну дівчину з-поміж себе; так урешті-решт парубоцька громада виловлює одну за одною всіх дівчат; ця гра супроводжується співанками: «Королі, королі, пустіть нас до гір воювать. — Не пустимо, не пустимо — мости поломите. — Як ми мости поломимо, ой, то ми вам заплатимо срібними рублями, срібними рублями».

==Знамениті мости==
*Міст «Золоті Ворота» в Сан-Франциско, США; перекинутий через однойменну протоку. Відкритий 1937 року. Відноситься до типу підвісних мостів, споруджений із сталі. Висота основного прогону — 230, довжина основного прогону — 1280, загальна довжина — 1970 м. Близько тридцяти років «Золоті ворота» посідали перше місце в списку найбільших мостів світу. За більш ніж сімдесят років, що минули з моменту його відкриття, міст став одним із найбільш упізнаваних символів Сан-Франциско. Сумно відомий як «міст самогубців» - в середньому кожні два тижні хтось накладає на себе руки, зістрибнувши у воду з цього моста.
*Тауерський міст — розвідний міст через Темзу в Лондоні, Великобританія, відкритий 1894 року. Знаменитий завдяки двом баштам заввишки 65 м кожна, встановлених на устоях.
*Бруклінський міст — один з найстаріших у США підвісних мостів. З'єднує райони Бруклін і Мангеттен в Нью-Йорку, перетинаючи протоку Іст-Рівер. Відкритий 1883 року, на момент заснування був найбільшим підвісним мостом у світі. Бруклінський міст — перший у світі, в конструкції якого використані сталеві прути.
*Міст Зітхань — арковий міст у стилі бароко. Перекинутий через Палацовий канал у Венеції, Італія. По'єднує Палац дожів (в якому розташовувався суд) і в'язницю. За легендою, яку популяризував лорд Байрон, назва моста походить від зітхань засуджених, які, проходячи по мосту, кидали свій останній погляд на Венецію, але це навряд чи відповідає дійсності.
*Карлів міст — арковий готичний міст, прикрашений бароковою скульптурою, через річку Влтава в Празі, Чехія. Зберігся з Середніх віків, відомий завдяки башті на вході на міст. Його прикрашають тридцять скульптур.
*Акасі-Кайкьо — найдовший підвісний міст у світі. Розташований в Японії, перетинає протоку Акасі і поєднує міста Кобе і Авадзі. Висота головного прогону — 297 м, загальна довжина мосту — 3911 м.
*Босфорський міст — перший висячий міст через Босфор, поєднує азіатську і європейську частини Стамбула, Туреччина. Відкритий 1973 року до п'ятдесятиріччя Турецької Республіки. Прохід пішоходів заборонений у зв'язку з тим, що міст неодноразово намагалися використати для здійснення самогубств.
*Міст У Байн — найбільший у світі дерев'яний міст довжиною понад 2 км через озеро між містом Мандалай і попередньої столицею Анарапурой в Бірмі.
*Міст через затоку Ханчжоувань — найдовший (36 км) трансокеанський міст у світі, покликаний скоротити шлях з Шанхаю до промислової зони Нінбо з 400 до 80 км. Відкритий для проїзду 1 травня 2008 року.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_4.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ZE2V67krboQ}}

==Див. також==
*[http://www.bridgeart.ru/article/architecture/615-mosty-kak-svidetelstvo-civilizacii.html Мосты как свидетельство цивилизации].
*[http://allukraine.co.ua/archives/192 Мости України].
*[http://inspired.com.ua/architecture/10-interesting-bridges/ 10 найдивовижніших мостів світу].

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Міст

2013-12-21T20:54:02Z

Клюцко Альона 24ПО: /* Сучасні словники */

'''Міст, мо́сту, '''''м. ''1) Мостъ. ''Оце пропав, як з мосту впав. ''Ном. № 1875. 2) Полъ деревянный. ''Молодицям по світлицях мости шарувати. ''О. 1862. IV. 107. ''А в милої ввесь двір на помості. Ой для кого, мила, сі мости мостила? ''Грин. III. 263. Ум. '''Місток, місточок, мостонько. '''''Калиновий мостоньку, гнися, не ломися. ''Грип. III. 526.
[[Категорія:Мі]]
==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82'''Міст''']
— штучна споруда, призначена для руху через річку, яр, озера та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець прогонових споруд. Міст, перекинутий через дорогу, називають шляхопроводом, міст через яр або ущелину — віадуком.
Міст є однією із найдавніших інженерних споруд людства.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82/'''Міст''']
(зменшене — місток; зменшено-пестливі — місточок, мостонько) —

* споруда для переїзду, переходу через річку, яр, дорогу і т. ін.; уособлює символічне значення того, що з’єднує або роз’єднує кого-небудь; міст передусім символізує душевний зв’язок, кохання між людьми, шлях до коханого чи коханої (див. ще кладка); у весільних піснях мощення мостівозначає приготування до весілля, до весільного поїзда: «Ой, як буду я та женитися, Намощу мости все перстеневі, Погачу гатки все вінковії, Поставлю стовпи все золотії, Повішаю короговки все шовковії»; відповідно до цього і весняний хоровод-гра, де паруються хлопці й дівчата, називається часто мостом (мостами); міст служив також місцем ритуальних молодіжних боїв (див. ще кладка); є об’єктом традиційних народних порівнянь, зокрема міст над водою, над урвищем, уособлює смертельну небезпеку («Оце пропав, як з мосту впав»), порівнюється з горою («Шануй гори-мости — будуть цілі кости»), символізує раптову смерть, а отже й останній вихід зі скрути («Не просто з моста, а стрімголовою»); про безвихідь кажуть: «Лишилося тільки ходу, що з мосту та в воду»;

* вербовий міст — міст кохання, любові, одруження; див. ще кладка;

* зелений міст — весільна (жадана) дорога, по якій молодий (милий) іде (їде) до молодої (милої). Йде Микола пішки По зеленому мості До Наталки в гості (пісня);

* калиновий (кленовий, камінний, кам’яний, золотий) міст — уживаються як народнопоетичний символ незворотного шляху прожитих років; в обрядовому фольклорі калинові, кленові й золоті мости згадуються як небесні мости у зв’язку з Паном-Господарем (очевидно, ще з дохристиянським богом, можливо, Білобогом); по них у господарський двір на сімох стовпах і з золотими ворітьми по золотих ікалинових мостах приходить у гості богиня Сонце, можливо, дочка Господаря; за народними повір’ями, коли Бог-Творець відчиняє небесну браму, то через неї по калиново-кленово-сонячному мосту приходить до людей весна, чарівна богиня Леля (див. ляля 2); золоті й калинові мости — то хмари, веселка і сонячне проміння: такими мостами могла бути райдуга (дуга в рай); калиновий міст — це міст єднання (див. ще обручка), дівоцтва, що веде до щасливого шлюбного життя: «Марусенька догадалась, Да полюбила мости з калинової трости, Да погатила гати То з рути, то з м’яти» (тут усі рослини — традиційні символи дівоцтва); у зв’язку з цим і символізований образ безповоротних нерозумних молодих літ, все одно бажаних, але недосяжних, щастя, долі, молодості, які їде наздоганяти нещаслива жінка: «Ой, нагнала щастя й долю на калиновім мості: — Вернись, вернись, щастя-долю, хоч до мене в гості! — Не вернуся я до тебе, була вже у тебе, Було тоді шанувати, було поважати»; цей самий образ молодих літ на калиновім мості уживається й стосовно нерозважливих чоловіків, яких вони, зрештою, застерігають: «Було б же нас шанувати, як здоров’я своє»; небесні мости символізують також зв’язок між небом і землею, Богом і людиною, тому два береги, які з’єднуються двома мостами, — це два світи: земного існування і смерті, вічного життя і безсмертя, це перехід від реального до ірреального; небесні мости подибуємо в народних загадках: «Золотий міст на сотню верст» (сонце), «Простягнувся міст на сім верст, а в кінці моста золота верста» (дні тижня і неділя), «Намощений міст на сім верст, на мосту яблуня, на яблуні цвіт на весь вільний світ» (сім тижнів Великого посту і Паска). Запрягайте коні в шори, коні воронії, Та поїдем доганяти літа молодії. Не догнали літа мої в калиновім мості: — Вернітеся, літа мої, хоч до мене в гості — Не вернемось, не вернемось, не маєм до кого: Було ж нас шанувати, як здоров’я свого (пісня); Калиновий мостоньку, гнися, не ломися (пісня); символіку калинового мосту розвиває М. Драй-Хмара: «І знов обвугленими сірниками На сірих мурах дні значу, І без кінця топчу тюремний камінь, І туги напиваюсь досхочу. Напившись, запрягаю коні в шори І доганяю молоді літа, Лечу в далекі голубі простори, Де розцвітала юність золота. — Вернітеся! — благаю, хоч у гості! — Не вернемось, — гукнули з далені. Я на калиновім заплакав мості... І знов побачив мури ці сумні, І клаптик неба, розп’ятий на ґратах, І нездрімане око у вовчку... Ні, ні, на вороних уже не грати: Я в кам’янім, у кам’янім мішку...»;

* мости — старовинна молодіжна гра весняного циклу, в якій дівочий «полк» добивається перепустки від «парубків, які стережуть міст», а оскільки ті не хочуть пропускати їх за жоден викуп, то мусять дати одну дівчину з-поміж себе; так урешті-решт парубоцька громада виловлює одну за одною всіх дівчат; ця гра супроводжується співанками: «Королі, королі, пустіть нас до гір воювать. — Не пустимо, не пустимо — мости поломите. — Як ми мости поломимо, ой, то ми вам заплатимо срібними рублями, срібними рублями».

==Знамениті мости==
*Міст «Золоті Ворота» в Сан-Франциско, США; перекинутий через однойменну протоку. Відкритий 1937 року. Відноситься до типу підвісних мостів, споруджений із сталі. Висота основного прогону — 230, довжина основного прогону — 1280, загальна довжина — 1970 м. Близько тридцяти років «Золоті ворота» посідали перше місце в списку найбільших мостів світу. За більш ніж сімдесят років, що минули з моменту його відкриття, міст став одним із найбільш упізнаваних символів Сан-Франциско. Сумно відомий як «міст самогубців» - в середньому кожні два тижні хтось накладає на себе руки, зістрибнувши у воду з цього моста[4].
*Тауерський міст — розвідний міст через Темзу в Лондоні, Великобританія, відкритий 1894 року. Знаменитий завдяки двом баштам заввишки 65 м кожна, встановлених на устоях.
*Бруклінський міст — один з найстаріших у США підвісних мостів. З'єднує райони Бруклін і Мангеттен в Нью-Йорку, перетинаючи протоку Іст-Рівер. Відкритий 1883 року, на момент заснування був найбільшим підвісним мостом у світі. Бруклінський міст — перший у світі, в конструкції якого використані сталеві прути.
*Міст Зітхань — арковий міст у стилі бароко. Перекинутий через Палацовий канал у Венеції, Італія. По'єднує Палац дожів (в якому розташовувався суд) і в'язницю. За легендою, яку популяризував лорд Байрон, назва моста походить від зітхань засуджених, які, проходячи по мосту, кидали свій останній погляд на Венецію, але це навряд чи відповідає дійсності[5].
*Карлів міст — арковий готичний міст, прикрашений бароковою скульптурою, через річку Влтава в Празі, Чехія. Зберігся з Середніх віків, відомий завдяки башті на вході на міст. Його прикрашають тридцять скульптур.
*Акасі-Кайкьо — найдовший підвісний міст у світі. Розташований в Японії, перетинає протоку Акасі і поєднує міста Кобе і Авадзі. Висота головного прогону — 297 м, загальна довжина мосту — 3911 м.
*Босфорський міст — перший висячий міст через Босфор, поєднує азіатську і європейську частини Стамбула, Туреччина. Відкритий 1973 року до п'ятдесятиріччя Турецької Республіки. Прохід пішоходів заборонений у зв'язку з тим, що міст неодноразово намагалися використати для здійснення самогубств.
*Міст У Байн — найбільший у світі дерев'яний міст довжиною понад 2 км через озеро між містом Мандалай і попередньої столицею Анарапурой в Бірмі.
*Міст через затоку Ханчжоувань — найдовший (36 км) трансокеанський міст у світі, покликаний скоротити шлях з Шанхаю до промислової зони Нінбо з 400 до 80 км. Відкритий для проїзду 1 травня 2008 року.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_4.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ZE2V67krboQ}}

==Див. також==
*[http://www.bridgeart.ru/article/architecture/615-mosty-kak-svidetelstvo-civilizacii.html Мосты как свидетельство цивилизации].
*[http://allukraine.co.ua/archives/192 Мости України].
*[http://inspired.com.ua/architecture/10-interesting-bridges/ 10 найдивовижніших мостів світу].

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Міст

2013-12-21T20:53:37Z

Клюцко Альона 24ПО: /* Сучасні словники */

'''Міст, мо́сту, '''''м. ''1) Мостъ. ''Оце пропав, як з мосту впав. ''Ном. № 1875. 2) Полъ деревянный. ''Молодицям по світлицях мости шарувати. ''О. 1862. IV. 107. ''А в милої ввесь двір на помості. Ой для кого, мила, сі мости мостила? ''Грин. III. 263. Ум. '''Місток, місточок, мостонько. '''''Калиновий мостоньку, гнися, не ломися. ''Грип. III. 526.
[[Категорія:Мі]]
==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82'''Міст''']
Мі́ст — штучна споруда, призначена для руху через річку, яр, озера та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець прогонових споруд. Міст, перекинутий через дорогу, називають шляхопроводом, міст через яр або ущелину — віадуком.
Міст є однією із найдавніших інженерних споруд людства.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82/'''Міст''']
(зменшене — місток; зменшено-пестливі — місточок, мостонько) —

* споруда для переїзду, переходу через річку, яр, дорогу і т. ін.; уособлює символічне значення того, що з’єднує або роз’єднує кого-небудь; міст передусім символізує душевний зв’язок, кохання між людьми, шлях до коханого чи коханої (див. ще кладка); у весільних піснях мощення мостівозначає приготування до весілля, до весільного поїзда: «Ой, як буду я та женитися, Намощу мости все перстеневі, Погачу гатки все вінковії, Поставлю стовпи все золотії, Повішаю короговки все шовковії»; відповідно до цього і весняний хоровод-гра, де паруються хлопці й дівчата, називається часто мостом (мостами); міст служив також місцем ритуальних молодіжних боїв (див. ще кладка); є об’єктом традиційних народних порівнянь, зокрема міст над водою, над урвищем, уособлює смертельну небезпеку («Оце пропав, як з мосту впав»), порівнюється з горою («Шануй гори-мости — будуть цілі кости»), символізує раптову смерть, а отже й останній вихід зі скрути («Не просто з моста, а стрімголовою»); про безвихідь кажуть: «Лишилося тільки ходу, що з мосту та в воду»;

* вербовий міст — міст кохання, любові, одруження; див. ще кладка;

* зелений міст — весільна (жадана) дорога, по якій молодий (милий) іде (їде) до молодої (милої). Йде Микола пішки По зеленому мості До Наталки в гості (пісня);

* калиновий (кленовий, камінний, кам’яний, золотий) міст — уживаються як народнопоетичний символ незворотного шляху прожитих років; в обрядовому фольклорі калинові, кленові й золоті мости згадуються як небесні мости у зв’язку з Паном-Господарем (очевидно, ще з дохристиянським богом, можливо, Білобогом); по них у господарський двір на сімох стовпах і з золотими ворітьми по золотих ікалинових мостах приходить у гості богиня Сонце, можливо, дочка Господаря; за народними повір’ями, коли Бог-Творець відчиняє небесну браму, то через неї по калиново-кленово-сонячному мосту приходить до людей весна, чарівна богиня Леля (див. ляля 2); золоті й калинові мости — то хмари, веселка і сонячне проміння: такими мостами могла бути райдуга (дуга в рай); калиновий міст — це міст єднання (див. ще обручка), дівоцтва, що веде до щасливого шлюбного життя: «Марусенька догадалась, Да полюбила мости з калинової трости, Да погатила гати То з рути, то з м’яти» (тут усі рослини — традиційні символи дівоцтва); у зв’язку з цим і символізований образ безповоротних нерозумних молодих літ, все одно бажаних, але недосяжних, щастя, долі, молодості, які їде наздоганяти нещаслива жінка: «Ой, нагнала щастя й долю на калиновім мості: — Вернись, вернись, щастя-долю, хоч до мене в гості! — Не вернуся я до тебе, була вже у тебе, Було тоді шанувати, було поважати»; цей самий образ молодих літ на калиновім мості уживається й стосовно нерозважливих чоловіків, яких вони, зрештою, застерігають: «Було б же нас шанувати, як здоров’я своє»; небесні мости символізують також зв’язок між небом і землею, Богом і людиною, тому два береги, які з’єднуються двома мостами, — це два світи: земного існування і смерті, вічного життя і безсмертя, це перехід від реального до ірреального; небесні мости подибуємо в народних загадках: «Золотий міст на сотню верст» (сонце), «Простягнувся міст на сім верст, а в кінці моста золота верста» (дні тижня і неділя), «Намощений міст на сім верст, на мосту яблуня, на яблуні цвіт на весь вільний світ» (сім тижнів Великого посту і Паска). Запрягайте коні в шори, коні воронії, Та поїдем доганяти літа молодії. Не догнали літа мої в калиновім мості: — Вернітеся, літа мої, хоч до мене в гості — Не вернемось, не вернемось, не маєм до кого: Було ж нас шанувати, як здоров’я свого (пісня); Калиновий мостоньку, гнися, не ломися (пісня); символіку калинового мосту розвиває М. Драй-Хмара: «І знов обвугленими сірниками На сірих мурах дні значу, І без кінця топчу тюремний камінь, І туги напиваюсь досхочу. Напившись, запрягаю коні в шори І доганяю молоді літа, Лечу в далекі голубі простори, Де розцвітала юність золота. — Вернітеся! — благаю, хоч у гості! — Не вернемось, — гукнули з далені. Я на калиновім заплакав мості... І знов побачив мури ці сумні, І клаптик неба, розп’ятий на ґратах, І нездрімане око у вовчку... Ні, ні, на вороних уже не грати: Я в кам’янім, у кам’янім мішку...»;

* мости — старовинна молодіжна гра весняного циклу, в якій дівочий «полк» добивається перепустки від «парубків, які стережуть міст», а оскільки ті не хочуть пропускати їх за жоден викуп, то мусять дати одну дівчину з-поміж себе; так урешті-решт парубоцька громада виловлює одну за одною всіх дівчат; ця гра супроводжується співанками: «Королі, королі, пустіть нас до гір воювать. — Не пустимо, не пустимо — мости поломите. — Як ми мости поломимо, ой, то ми вам заплатимо срібними рублями, срібними рублями».

==Знамениті мости==
*Міст «Золоті Ворота» в Сан-Франциско, США; перекинутий через однойменну протоку. Відкритий 1937 року. Відноситься до типу підвісних мостів, споруджений із сталі. Висота основного прогону — 230, довжина основного прогону — 1280, загальна довжина — 1970 м. Близько тридцяти років «Золоті ворота» посідали перше місце в списку найбільших мостів світу. За більш ніж сімдесят років, що минули з моменту його відкриття, міст став одним із найбільш упізнаваних символів Сан-Франциско. Сумно відомий як «міст самогубців» - в середньому кожні два тижні хтось накладає на себе руки, зістрибнувши у воду з цього моста[4].
*Тауерський міст — розвідний міст через Темзу в Лондоні, Великобританія, відкритий 1894 року. Знаменитий завдяки двом баштам заввишки 65 м кожна, встановлених на устоях.
*Бруклінський міст — один з найстаріших у США підвісних мостів. З'єднує райони Бруклін і Мангеттен в Нью-Йорку, перетинаючи протоку Іст-Рівер. Відкритий 1883 року, на момент заснування був найбільшим підвісним мостом у світі. Бруклінський міст — перший у світі, в конструкції якого використані сталеві прути.
*Міст Зітхань — арковий міст у стилі бароко. Перекинутий через Палацовий канал у Венеції, Італія. По'єднує Палац дожів (в якому розташовувався суд) і в'язницю. За легендою, яку популяризував лорд Байрон, назва моста походить від зітхань засуджених, які, проходячи по мосту, кидали свій останній погляд на Венецію, але це навряд чи відповідає дійсності[5].
*Карлів міст — арковий готичний міст, прикрашений бароковою скульптурою, через річку Влтава в Празі, Чехія. Зберігся з Середніх віків, відомий завдяки башті на вході на міст. Його прикрашають тридцять скульптур.
*Акасі-Кайкьо — найдовший підвісний міст у світі. Розташований в Японії, перетинає протоку Акасі і поєднує міста Кобе і Авадзі. Висота головного прогону — 297 м, загальна довжина мосту — 3911 м.
*Босфорський міст — перший висячий міст через Босфор, поєднує азіатську і європейську частини Стамбула, Туреччина. Відкритий 1973 року до п'ятдесятиріччя Турецької Республіки. Прохід пішоходів заборонений у зв'язку з тим, що міст неодноразово намагалися використати для здійснення самогубств.
*Міст У Байн — найбільший у світі дерев'яний міст довжиною понад 2 км через озеро між містом Мандалай і попередньої столицею Анарапурой в Бірмі.
*Міст через затоку Ханчжоувань — найдовший (36 км) трансокеанський міст у світі, покликаний скоротити шлях з Шанхаю до промислової зони Нінбо з 400 до 80 км. Відкритий для проїзду 1 травня 2008 року.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_4.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ZE2V67krboQ}}

==Див. також==
*[http://www.bridgeart.ru/article/architecture/615-mosty-kak-svidetelstvo-civilizacii.html Мосты как свидетельство цивилизации].
*[http://allukraine.co.ua/archives/192 Мости України].
*[http://inspired.com.ua/architecture/10-interesting-bridges/ 10 найдивовижніших мостів світу].

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Міст

2013-12-21T20:53:09Z

Клюцко Альона 24ПО: /* Сучасні словники */

'''Міст, мо́сту, '''''м. ''1) Мостъ. ''Оце пропав, як з мосту впав. ''Ном. № 1875. 2) Полъ деревянный. ''Молодицям по світлицях мости шарувати. ''О. 1862. IV. 107. ''А в милої ввесь двір на помості. Ой для кого, мила, сі мости мостила? ''Грин. III. 263. Ум. '''Місток, місточок, мостонько. '''''Калиновий мостоньку, гнися, не ломися. ''Грип. III. 526.
[[Категорія:Мі]]
==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82'''Міст''']
Мі́ст — штучна споруда, призначена для руху через річку, яр, озера та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець прогонових споруд. Міст, перекинутий через дорогу, називають шляхопроводом, міст через яр або ущелину — віадуком.
Міст є однією із найдавніших інженерних споруд людства.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82/'''Міст''']
(зменшене — місток; зменшено-пестливі — місточок, мостонько) —

*1. споруда для переїзду, переходу через річку, яр, дорогу і т. ін.; уособлює символічне значення того, що з’єднує або роз’єднує кого-небудь; міст передусім символізує душевний зв’язок, кохання між людьми, шлях до коханого чи коханої (див. ще кладка); у весільних піснях мощення мостівозначає приготування до весілля, до весільного поїзда: «Ой, як буду я та женитися, Намощу мости все перстеневі, Погачу гатки все вінковії, Поставлю стовпи все золотії, Повішаю короговки все шовковії»; відповідно до цього і весняний хоровод-гра, де паруються хлопці й дівчата, називається часто мостом (мостами); міст служив також місцем ритуальних молодіжних боїв (див. ще кладка); є об’єктом традиційних народних порівнянь, зокрема міст над водою, над урвищем, уособлює смертельну небезпеку («Оце пропав, як з мосту впав»), порівнюється з горою («Шануй гори-мости — будуть цілі кости»), символізує раптову смерть, а отже й останній вихід зі скрути («Не просто з моста, а стрімголовою»); про безвихідь кажуть: «Лишилося тільки ходу, що з мосту та в воду»;

*2. вербовий міст — міст кохання, любові, одруження; див. ще кладка;

*3. зелений міст — весільна (жадана) дорога, по якій молодий (милий) іде (їде) до молодої (милої). Йде Микола пішки По зеленому мості До Наталки в гості (пісня);

*4. калиновий (кленовий, камінний, кам’яний, золотий) міст — уживаються як народнопоетичний символ незворотного шляху прожитих років; в обрядовому фольклорі калинові, кленові й золоті мости згадуються як небесні мости у зв’язку з Паном-Господарем (очевидно, ще з дохристиянським богом, можливо, Білобогом); по них у господарський двір на сімох стовпах і з золотими ворітьми по золотих ікалинових мостах приходить у гості богиня Сонце, можливо, дочка Господаря; за народними повір’ями, коли Бог-Творець відчиняє небесну браму, то через неї по калиново-кленово-сонячному мосту приходить до людей весна, чарівна богиня Леля (див. ляля 2); золоті й калинові мости — то хмари, веселка і сонячне проміння: такими мостами могла бути райдуга (дуга в рай); калиновий міст — це міст єднання (див. ще обручка), дівоцтва, що веде до щасливого шлюбного життя: «Марусенька догадалась, Да полюбила мости з калинової трости, Да погатила гати То з рути, то з м’яти» (тут усі рослини — традиційні символи дівоцтва); у зв’язку з цим і символізований образ безповоротних нерозумних молодих літ, все одно бажаних, але недосяжних, щастя, долі, молодості, які їде наздоганяти нещаслива жінка: «Ой, нагнала щастя й долю на калиновім мості: — Вернись, вернись, щастя-долю, хоч до мене в гості! — Не вернуся я до тебе, була вже у тебе, Було тоді шанувати, було поважати»; цей самий образ молодих літ на калиновім мості уживається й стосовно нерозважливих чоловіків, яких вони, зрештою, застерігають: «Було б же нас шанувати, як здоров’я своє»; небесні мости символізують також зв’язок між небом і землею, Богом і людиною, тому два береги, які з’єднуються двома мостами, — це два світи: земного існування і смерті, вічного життя і безсмертя, це перехід від реального до ірреального; небесні мости подибуємо в народних загадках: «Золотий міст на сотню верст» (сонце), «Простягнувся міст на сім верст, а в кінці моста золота верста» (дні тижня і неділя), «Намощений міст на сім верст, на мосту яблуня, на яблуні цвіт на весь вільний світ» (сім тижнів Великого посту і Паска). Запрягайте коні в шори, коні воронії, Та поїдем доганяти літа молодії. Не догнали літа мої в калиновім мості: — Вернітеся, літа мої, хоч до мене в гості — Не вернемось, не вернемось, не маєм до кого: Було ж нас шанувати, як здоров’я свого (пісня); Калиновий мостоньку, гнися, не ломися (пісня); символіку калинового мосту розвиває М. Драй-Хмара: «І знов обвугленими сірниками На сірих мурах дні значу, І без кінця топчу тюремний камінь, І туги напиваюсь досхочу. Напившись, запрягаю коні в шори І доганяю молоді літа, Лечу в далекі голубі простори, Де розцвітала юність золота. — Вернітеся! — благаю, хоч у гості! — Не вернемось, — гукнули з далені. Я на калиновім заплакав мості... І знов побачив мури ці сумні, І клаптик неба, розп’ятий на ґратах, І нездрімане око у вовчку... Ні, ні, на вороних уже не грати: Я в кам’янім, у кам’янім мішку...»;

*5. мости — старовинна молодіжна гра весняного циклу, в якій дівочий «полк» добивається перепустки від «парубків, які стережуть міст», а оскільки ті не хочуть пропускати їх за жоден викуп, то мусять дати одну дівчину з-поміж себе; так урешті-решт парубоцька громада виловлює одну за одною всіх дівчат; ця гра супроводжується співанками: «Королі, королі, пустіть нас до гір воювать. — Не пустимо, не пустимо — мости поломите. — Як ми мости поломимо, ой, то ми вам заплатимо срібними рублями, срібними рублями».

==Знамениті мости==
*Міст «Золоті Ворота» в Сан-Франциско, США; перекинутий через однойменну протоку. Відкритий 1937 року. Відноситься до типу підвісних мостів, споруджений із сталі. Висота основного прогону — 230, довжина основного прогону — 1280, загальна довжина — 1970 м. Близько тридцяти років «Золоті ворота» посідали перше місце в списку найбільших мостів світу. За більш ніж сімдесят років, що минули з моменту його відкриття, міст став одним із найбільш упізнаваних символів Сан-Франциско. Сумно відомий як «міст самогубців» - в середньому кожні два тижні хтось накладає на себе руки, зістрибнувши у воду з цього моста[4].
*Тауерський міст — розвідний міст через Темзу в Лондоні, Великобританія, відкритий 1894 року. Знаменитий завдяки двом баштам заввишки 65 м кожна, встановлених на устоях.
*Бруклінський міст — один з найстаріших у США підвісних мостів. З'єднує райони Бруклін і Мангеттен в Нью-Йорку, перетинаючи протоку Іст-Рівер. Відкритий 1883 року, на момент заснування був найбільшим підвісним мостом у світі. Бруклінський міст — перший у світі, в конструкції якого використані сталеві прути.
*Міст Зітхань — арковий міст у стилі бароко. Перекинутий через Палацовий канал у Венеції, Італія. По'єднує Палац дожів (в якому розташовувався суд) і в'язницю. За легендою, яку популяризував лорд Байрон, назва моста походить від зітхань засуджених, які, проходячи по мосту, кидали свій останній погляд на Венецію, але це навряд чи відповідає дійсності[5].
*Карлів міст — арковий готичний міст, прикрашений бароковою скульптурою, через річку Влтава в Празі, Чехія. Зберігся з Середніх віків, відомий завдяки башті на вході на міст. Його прикрашають тридцять скульптур.
*Акасі-Кайкьо — найдовший підвісний міст у світі. Розташований в Японії, перетинає протоку Акасі і поєднує міста Кобе і Авадзі. Висота головного прогону — 297 м, загальна довжина мосту — 3911 м.
*Босфорський міст — перший висячий міст через Босфор, поєднує азіатську і європейську частини Стамбула, Туреччина. Відкритий 1973 року до п'ятдесятиріччя Турецької Республіки. Прохід пішоходів заборонений у зв'язку з тим, що міст неодноразово намагалися використати для здійснення самогубств.
*Міст У Байн — найбільший у світі дерев'яний міст довжиною понад 2 км через озеро між містом Мандалай і попередньої столицею Анарапурой в Бірмі.
*Міст через затоку Ханчжоувань — найдовший (36 км) трансокеанський міст у світі, покликаний скоротити шлях з Шанхаю до промислової зони Нінбо з 400 до 80 км. Відкритий для проїзду 1 травня 2008 року.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_4.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ZE2V67krboQ}}

==Див. також==
*[http://www.bridgeart.ru/article/architecture/615-mosty-kak-svidetelstvo-civilizacii.html Мосты как свидетельство цивилизации].
*[http://allukraine.co.ua/archives/192 Мости України].
*[http://inspired.com.ua/architecture/10-interesting-bridges/ 10 найдивовижніших мостів світу].

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Міст

2013-12-21T20:51:45Z

Клюцко Альона 24ПО:

'''Міст, мо́сту, '''''м. ''1) Мостъ. ''Оце пропав, як з мосту впав. ''Ном. № 1875. 2) Полъ деревянный. ''Молодицям по світлицях мости шарувати. ''О. 1862. IV. 107. ''А в милої ввесь двір на помості. Ой для кого, мила, сі мости мостила? ''Грин. III. 263. Ум. '''Місток, місточок, мостонько. '''''Калиновий мостоньку, гнися, не ломися. ''Грип. III. 526.
[[Категорія:Мі]]
==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82'''Міст''']
Мі́ст — штучна споруда, призначена для руху через річку, яр, озера та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець прогонових споруд. Міст, перекинутий через дорогу, називають шляхопроводом, міст через яр або ущелину — віадуком.
Міст є однією із найдавніших інженерних споруд людства.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82/'''Міст''']
*міст (зменшене — місток; зменшено-пестливі — місточок, мостонько) —

1) споруда для переїзду, переходу через річку, яр, дорогу і т. ін.; уособлює символічне значення того, що з’єднує або роз’єднує кого-небудь; міст передусім символізує душевний зв’язок, кохання між людьми, шлях до коханого чи коханої (див. ще кладка); у весільних піснях мощення мостівозначає приготування до весілля, до весільного поїзда: «Ой, як буду я та женитися, Намощу мости все перстеневі, Погачу гатки все вінковії, Поставлю стовпи все золотії, Повішаю короговки все шовковії»; відповідно до цього і весняний хоровод-гра, де паруються хлопці й дівчата, називається часто мостом (мостами); міст служив також місцем ритуальних молодіжних боїв (див. ще кладка); є об’єктом традиційних народних порівнянь, зокрема міст над водою, над урвищем, уособлює смертельну небезпеку («Оце пропав, як з мосту впав»), порівнюється з горою («Шануй гори-мости — будуть цілі кости»), символізує раптову смерть, а отже й останній вихід зі скрути («Не просто з моста, а стрімголовою»); про безвихідь кажуть: «Лишилося тільки ходу, що з мосту та в воду»;

2) вербовий міст — міст кохання, любові, одруження; див. ще кладка;

3) зелений міст — весільна (жадана) дорога, по якій молодий (милий) іде (їде) до молодої (милої). Йде Микола пішки По зеленому мості До Наталки в гості (пісня);

4) калиновий (кленовий, камінний, кам’яний, золотий) міст — уживаються як народнопоетичний символ незворотного шляху прожитих років; в обрядовому фольклорі калинові, кленові й золоті мости згадуються як небесні мости у зв’язку з Паном-Господарем (очевидно, ще з дохристиянським богом, можливо, Білобогом); по них у господарський двір на сімох стовпах і з золотими ворітьми по золотих ікалинових мостах приходить у гості богиня Сонце, можливо, дочка Господаря; за народними повір’ями, коли Бог-Творець відчиняє небесну браму, то через неї по калиново-кленово-сонячному мосту приходить до людей весна, чарівна богиня Леля (див. ляля 2); золоті й калинові мости — то хмари, веселка і сонячне проміння: такими мостами могла бути райдуга (дуга в рай); калиновий міст — це міст єднання (див. ще обручка), дівоцтва, що веде до щасливого шлюбного життя: «Марусенька догадалась, Да полюбила мости з калинової трости, Да погатила гати То з рути, то з м’яти» (тут усі рослини — традиційні символи дівоцтва); у зв’язку з цим і символізований образ безповоротних нерозумних молодих літ, все одно бажаних, але недосяжних, щастя, долі, молодості, які їде наздоганяти нещаслива жінка: «Ой, нагнала щастя й долю на калиновім мості: — Вернись, вернись, щастя-долю, хоч до мене в гості! — Не вернуся я до тебе, була вже у тебе, Було тоді шанувати, було поважати»; цей самий образ молодих літ на калиновім мості уживається й стосовно нерозважливих чоловіків, яких вони, зрештою, застерігають: «Було б же нас шанувати, як здоров’я своє»; небесні мости символізують також зв’язок між небом і землею, Богом і людиною, тому два береги, які з’єднуються двома мостами, — це два світи: земного існування і смерті, вічного життя і безсмертя, це перехід від реального до ірреального; небесні мости подибуємо в народних загадках: «Золотий міст на сотню верст» (сонце), «Простягнувся міст на сім верст, а в кінці моста золота верста» (дні тижня і неділя), «Намощений міст на сім верст, на мосту яблуня, на яблуні цвіт на весь вільний світ» (сім тижнів Великого посту і Паска). Запрягайте коні в шори, коні воронії, Та поїдем доганяти літа молодії. Не догнали літа мої в калиновім мості: — Вернітеся, літа мої, хоч до мене в гості — Не вернемось, не вернемось, не маєм до кого: Було ж нас шанувати, як здоров’я свого (пісня); Калиновий мостоньку, гнися, не ломися (пісня); символіку калинового мосту розвиває М. Драй-Хмара: «І знов обвугленими сірниками На сірих мурах дні значу, І без кінця топчу тюремний камінь, І туги напиваюсь досхочу. Напившись, запрягаю коні в шори І доганяю молоді літа, Лечу в далекі голубі простори, Де розцвітала юність золота. — Вернітеся! — благаю, хоч у гості! — Не вернемось, — гукнули з далені. Я на калиновім заплакав мості... І знов побачив мури ці сумні, І клаптик неба, розп’ятий на ґратах, І нездрімане око у вовчку... Ні, ні, на вороних уже не грати: Я в кам’янім, у кам’янім мішку...»;

5) мости — старовинна молодіжна гра весняного циклу, в якій дівочий «полк» добивається перепустки від «парубків, які стережуть міст», а оскільки ті не хочуть пропускати їх за жоден викуп, то мусять дати одну дівчину з-поміж себе; так урешті-решт парубоцька громада виловлює одну за одною всіх дівчат; ця гра супроводжується співанками: «Королі, королі, пустіть нас до гір воювать. — Не пустимо, не пустимо — мости поломите. — Як ми мости поломимо, ой, то ми вам заплатимо срібними рублями, срібними рублями».

==Знамениті мости==
*Міст «Золоті Ворота» в Сан-Франциско, США; перекинутий через однойменну протоку. Відкритий 1937 року. Відноситься до типу підвісних мостів, споруджений із сталі. Висота основного прогону — 230, довжина основного прогону — 1280, загальна довжина — 1970 м. Близько тридцяти років «Золоті ворота» посідали перше місце в списку найбільших мостів світу. За більш ніж сімдесят років, що минули з моменту його відкриття, міст став одним із найбільш упізнаваних символів Сан-Франциско. Сумно відомий як «міст самогубців» - в середньому кожні два тижні хтось накладає на себе руки, зістрибнувши у воду з цього моста[4].
*Тауерський міст — розвідний міст через Темзу в Лондоні, Великобританія, відкритий 1894 року. Знаменитий завдяки двом баштам заввишки 65 м кожна, встановлених на устоях.
*Бруклінський міст — один з найстаріших у США підвісних мостів. З'єднує райони Бруклін і Мангеттен в Нью-Йорку, перетинаючи протоку Іст-Рівер. Відкритий 1883 року, на момент заснування був найбільшим підвісним мостом у світі. Бруклінський міст — перший у світі, в конструкції якого використані сталеві прути.
*Міст Зітхань — арковий міст у стилі бароко. Перекинутий через Палацовий канал у Венеції, Італія. По'єднує Палац дожів (в якому розташовувався суд) і в'язницю. За легендою, яку популяризував лорд Байрон, назва моста походить від зітхань засуджених, які, проходячи по мосту, кидали свій останній погляд на Венецію, але це навряд чи відповідає дійсності[5].
*Карлів міст — арковий готичний міст, прикрашений бароковою скульптурою, через річку Влтава в Празі, Чехія. Зберігся з Середніх віків, відомий завдяки башті на вході на міст. Його прикрашають тридцять скульптур.
*Акасі-Кайкьо — найдовший підвісний міст у світі. Розташований в Японії, перетинає протоку Акасі і поєднує міста Кобе і Авадзі. Висота головного прогону — 297 м, загальна довжина мосту — 3911 м.
*Босфорський міст — перший висячий міст через Босфор, поєднує азіатську і європейську частини Стамбула, Туреччина. Відкритий 1973 року до п'ятдесятиріччя Турецької Республіки. Прохід пішоходів заборонений у зв'язку з тим, що міст неодноразово намагалися використати для здійснення самогубств.
*Міст У Байн — найбільший у світі дерев'яний міст довжиною понад 2 км через озеро між містом Мандалай і попередньої столицею Анарапурой в Бірмі.
*Міст через затоку Ханчжоувань — найдовший (36 км) трансокеанський міст у світі, покликаний скоротити шлях з Шанхаю до промислової зони Нінбо з 400 до 80 км. Відкритий для проїзду 1 травня 2008 року.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Міст_4.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ZE2V67krboQ}}

==Див. також==
*[http://www.bridgeart.ru/article/architecture/615-mosty-kak-svidetelstvo-civilizacii.html Мосты как свидетельство цивилизации].
*[http://allukraine.co.ua/archives/192 Мости України].
*[http://inspired.com.ua/architecture/10-interesting-bridges/ 10 найдивовижніших мостів світу].

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Одуд

2013-12-21T20:39:19Z

Клюцко Альона 24ПО:

'''Одуд, -да, '''''м. ''Птица удодъ, upupa. Вх. Пч. II. 15.
[[Категорія:Од]]
==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D1%83%D0%B4'''Одуд''']
*О́дуд (лат. upupa epops; місцеві назви: худотут, вудвуд, вудко, худко, одітут) — невеликий яскраво забарвлений птах із довгим вузьким дзьобом і чубком, що розкривається у вигляді віяла. Найбільше поширений у південних і центральних областях Європи й Азії, а також майже на всій території Африки. Улюблене житло — відкрита місцевість з рідкісними чагарниками або деревами, така як савана, луг або пасовище. Також зустрічається на антропогенних ландшафтах у фруктових садах і виноградниках. Обережний, але не полохливий — як правило, сторониться людей і відлітає при їх наближенні. Багато часу проводить на землі, полюючи на комах.
*Це єдиний сучасний представник родини одудових , однієї з родин ряду одудоподібних. Думки орнітологів про систематичне положення цього виду вельми різноманітні. Деякі вчені розглядають підвиди звичайного одуда як окремі види, а інші, за традицією, відносять одудів до ряду сиворакшеподібних .
*За даними Міжнародного союзу охорони природи, це досить численний вид. Не зважаючи на те, що загальна популяція одудів за останні роки зменшилася, її динаміка в наш час не дозволяє розглядати цей вид як вразливий. У Червоному списку МСОП одуд має статус виду мінімального ризику .

[http://www.zoolog.com.ua/ptici249.html'''Одуд''']- птах з чорно-білими смугами на крилах і екзотичним зовнішнім виглядом. Європейські популяції одуда е перелітними. У наші дні в Центральній Європі одуд зустрічається досить рідко.

==Це цікаво==
*У молодих одудів є дуже дієва зброя. Коли ворог забереться в дупло і пташенятам загрожує небезпека, вони виділяють з копчикової залози речовину з гидким запахом, якою вистрілюють у нападника. Цей запах відганяє ворога й рятує життя пташенятам. За цю здатність одудів називають „смердючими півниками".
*В одній старовинній легенді розповідається, що колись давно одуд мав чубок із золота. Люди постійно переслідували птахів заради дорогоцінного металу. Птахи попросили допомоги у царя Соломона, який замість золотої корони дав їм окрасу з пір'я.
*Одуда дуже цінували в Давньому Єгипті. Відомий навіть ієрогліф, що зображає голову одуда з піднятим чубком на тімені.
*У літні місяці одуда бачили далеко на півночі, навіть в Ісландії. Проте гніздуватися в таких холодних районах цей птах не може.
*Одуд, якого хижий птах під час польоту застав на відкритій місцевості, рятується хитрим способом. Він притискається до землі, дуже широко розкриває крила та хвостове пір'я, а дзьоб піднімає догори. Тоді згори видно лише контрастні візерунки на крилах, завдяки яким одуд практично зливається з оточенням, і хижак його не помічає.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Одуд_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Одуд_2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Одуд_3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Одуд_4.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|HeIbbaLebvM}}
{{#ev:youtube|AxTytic3Rfw}}
{{#ev:youtube|u9aMNDUWQkU}}

==Див. також==
*[http://www.zoolog.com.ua/ptici142.html Одуд зозулехвостий].
*[http://proridne.org/folklore/tales/%D0%AF%D0%BA%20%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B4%20%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8F%20%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96.html Як одуд мстився чоловікові],Українська народна казка
*[http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=139 Пернаті друзі],Пташиний світ України.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Одуд 4.jpg

2013-12-21T20:07:46Z

Клюцко Альона 24ПО: