Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Будяк

2013-12-09T18:33:58Z

Кириленко Володимир: /* Ілюстрації */

'''Будяк, -ка, '''''м. ''1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. ''Не веди мя в будяки, бо я наколюся. ''Чуб. V. 122. 2) '''— жовтоцвітний''', a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. '''Будячок. '''Чуб. V. 1035, '''будяченько'''. ''На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. ''Грин. III. 688. Ув. '''Будячище. '''
[[Категорія:Бу]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БУДЯК, а, чол. (Carduus, L.). Колюча трав'яниста рослина-бур'ян. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Тарас Шевченко, II, 1953, 317); Гарно у полі! Толока. Будяки червоніють (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 157); На кручі росте висока кропива, червоніють квіти будяків (Олесь Донченко, VI, 1957, 63); * У порівняннях. Кожне Степанове слово кололо мене, мов будяки (Іван Франко, I, 1955, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:med_gallery_25769_25_487874.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_a46ea_84ae6495_L.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cat1275478312_1101.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flower53.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|8ZBRVKXdtwQ}}
{{#ev:youtube|kh4cyiZ_fOs}}

==Джерела та література==

==Цікаві факти==

*Всього налічується близько 120 видів будяків: це і чортополох колючий, морський, кучерявий, поникнувший, дрібноголовчатий, чортополох Термер, артишок (гігантський), молочний (розторопша плямиста) та ін. У зв’язку з безліччю видів і зовнішньою схожістю, їх часто плутають в назвах і слово чортополох втрачає свою індивідуальність набуваючи загальний зміст.
*Чортополох – символ Шотландії. Це не проста рослина з цікавими легендами та історією. З одного боку, чортополох – колюча трав’яниста рослина, бур’ян, з яким постійно борються, а з іншого – це високо шанована рослина, яка зображена на гербі Шотландії і є їх символом. На честь його названий лицарський орден – чортополох. Девіз ордена – ніхто не чіпатиме мене безкарно.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Будяк

2013-12-09T18:33:35Z

Кириленко Володимир: /* Ілюстрації */

'''Будяк, -ка, '''''м. ''1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. ''Не веди мя в будяки, бо я наколюся. ''Чуб. V. 122. 2) '''— жовтоцвітний''', a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. '''Будячок. '''Чуб. V. 1035, '''будяченько'''. ''На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. ''Грин. III. 688. Ув. '''Будячище. '''
[[Категорія:Бу]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БУДЯК, а, чол. (Carduus, L.). Колюча трав'яниста рослина-бур'ян. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Тарас Шевченко, II, 1953, 317); Гарно у полі! Толока. Будяки червоніють (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 157); На кручі росте висока кропива, червоніють квіти будяків (Олесь Донченко, VI, 1957, 63); * У порівняннях. Кожне Степанове слово кололо мене, мов будяки (Іван Франко, I, 1955, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:med_gallery_25769_25_487874.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_a46ea_84ae6495_L.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cat1275478312_1101.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|8ZBRVKXdtwQ}}
{{#ev:youtube|kh4cyiZ_fOs}}

==Джерела та література==

==Цікаві факти==

*Всього налічується близько 120 видів будяків: це і чортополох колючий, морський, кучерявий, поникнувший, дрібноголовчатий, чортополох Термер, артишок (гігантський), молочний (розторопша плямиста) та ін. У зв’язку з безліччю видів і зовнішньою схожістю, їх часто плутають в назвах і слово чортополох втрачає свою індивідуальність набуваючи загальний зміст.
*Чортополох – символ Шотландії. Це не проста рослина з цікавими легендами та історією. З одного боку, чортополох – колюча трав’яниста рослина, бур’ян, з яким постійно борються, а з іншого – це високо шанована рослина, яка зображена на гербі Шотландії і є їх символом. На честь його названий лицарський орден – чортополох. Девіз ордена – ніхто не чіпатиме мене безкарно.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Будяк

2013-12-09T18:32:54Z

Кириленко Володимир: /* Медіа */

'''Будяк, -ка, '''''м. ''1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. ''Не веди мя в будяки, бо я наколюся. ''Чуб. V. 122. 2) '''— жовтоцвітний''', a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. '''Будячок. '''Чуб. V. 1035, '''будяченько'''. ''На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. ''Грин. III. 688. Ув. '''Будячище. '''
[[Категорія:Бу]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БУДЯК, а, чол. (Carduus, L.). Колюча трав'яниста рослина-бур'ян. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Тарас Шевченко, II, 1953, 317); Гарно у полі! Толока. Будяки червоніють (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 157); На кручі росте висока кропива, червоніють квіти будяків (Олесь Донченко, VI, 1957, 63); * У порівняннях. Кожне Степанове слово кололо мене, мов будяки (Іван Франко, I, 1955, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:med_gallery_25769_25_487874.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_a46ea_84ae6495_L.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cat1275478312_1101.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flower53.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|8ZBRVKXdtwQ}}
{{#ev:youtube|kh4cyiZ_fOs}}

==Джерела та література==

==Цікаві факти==

*Всього налічується близько 120 видів будяків: це і чортополох колючий, морський, кучерявий, поникнувший, дрібноголовчатий, чортополох Термер, артишок (гігантський), молочний (розторопша плямиста) та ін. У зв’язку з безліччю видів і зовнішньою схожістю, їх часто плутають в назвах і слово чортополох втрачає свою індивідуальність набуваючи загальний зміст.
*Чортополох – символ Шотландії. Це не проста рослина з цікавими легендами та історією. З одного боку, чортополох – колюча трав’яниста рослина, бур’ян, з яким постійно борються, а з іншого – це високо шанована рослина, яка зображена на гербі Шотландії і є їх символом. На честь його названий лицарський орден – чортополох. Девіз ордена – ніхто не чіпатиме мене безкарно.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Будяк

2013-12-09T18:32:36Z

Кириленко Володимир: /* Медіа */

'''Будяк, -ка, '''''м. ''1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. ''Не веди мя в будяки, бо я наколюся. ''Чуб. V. 122. 2) '''— жовтоцвітний''', a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. '''Будячок. '''Чуб. V. 1035, '''будяченько'''. ''На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. ''Грин. III. 688. Ув. '''Будячище. '''
[[Категорія:Бу]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БУДЯК, а, чол. (Carduus, L.). Колюча трав'яниста рослина-бур'ян. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Тарас Шевченко, II, 1953, 317); Гарно у полі! Толока. Будяки червоніють (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 157); На кручі росте висока кропива, червоніють квіти будяків (Олесь Донченко, VI, 1957, 63); * У порівняннях. Кожне Степанове слово кололо мене, мов будяки (Іван Франко, I, 1955, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:med_gallery_25769_25_487874.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_a46ea_84ae6495_L.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cat1275478312_1101.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flower53.jpg|x140px]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|8ZBRVKXdtwQ}}
{{#ev:youtube|kh4cyiZ_fOs}}

==Джерела та література==

==Цікаві факти==

*Всього налічується близько 120 видів будяків: це і чортополох колючий, морський, кучерявий, поникнувший, дрібноголовчатий, чортополох Термер, артишок (гігантський), молочний (розторопша плямиста) та ін. У зв’язку з безліччю видів і зовнішньою схожістю, їх часто плутають в назвах і слово чортополох втрачає свою індивідуальність набуваючи загальний зміст.
*Чортополох – символ Шотландії. Це не проста рослина з цікавими легендами та історією. З одного боку, чортополох – колюча трав’яниста рослина, бур’ян, з яким постійно борються, а з іншого – це високо шанована рослина, яка зображена на гербі Шотландії і є їх символом. На честь його названий лицарський орден – чортополох. Девіз ордена – ніхто не чіпатиме мене безкарно.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Будяк

2013-12-09T18:29:13Z

Кириленко Володимир: /* Медіа */

'''Будяк, -ка, '''''м. ''1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. ''Не веди мя в будяки, бо я наколюся. ''Чуб. V. 122. 2) '''— жовтоцвітний''', a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. '''Будячок. '''Чуб. V. 1035, '''будяченько'''. ''На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. ''Грин. III. 688. Ув. '''Будячище. '''
[[Категорія:Бу]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БУДЯК, а, чол. (Carduus, L.). Колюча трав'яниста рослина-бур'ян. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Тарас Шевченко, II, 1953, 317); Гарно у полі! Толока. Будяки червоніють (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 157); На кручі росте висока кропива, червоніють квіти будяків (Олесь Донченко, VI, 1957, 63); * У порівняннях. Кожне Степанове слово кололо мене, мов будяки (Іван Франко, I, 1955, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:med_gallery_25769_25_487874.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_a46ea_84ae6495_L.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cat1275478312_1101.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flower53.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|8ZBRVKXdtwQ}}
{{#ev:youtube|kh4cyiZ_fOs}}

==Джерела та література==

==Цікаві факти==

*Всього налічується близько 120 видів будяків: це і чортополох колючий, морський, кучерявий, поникнувший, дрібноголовчатий, чортополох Термер, артишок (гігантський), молочний (розторопша плямиста) та ін. У зв’язку з безліччю видів і зовнішньою схожістю, їх часто плутають в назвах і слово чортополох втрачає свою індивідуальність набуваючи загальний зміст.
*Чортополох – символ Шотландії. Це не проста рослина з цікавими легендами та історією. З одного боку, чортополох – колюча трав’яниста рослина, бур’ян, з яким постійно борються, а з іншого – це високо шанована рослина, яка зображена на гербі Шотландії і є їх символом. На честь його названий лицарський орден – чортополох. Девіз ордена – ніхто не чіпатиме мене безкарно.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Будяк

2013-12-09T18:28:57Z

Кириленко Володимир: /* Медіа */

'''Будяк, -ка, '''''м. ''1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. ''Не веди мя в будяки, бо я наколюся. ''Чуб. V. 122. 2) '''— жовтоцвітний''', a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. '''Будячок. '''Чуб. V. 1035, '''будяченько'''. ''На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. ''Грин. III. 688. Ув. '''Будячище. '''
[[Категорія:Бу]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БУДЯК, а, чол. (Carduus, L.). Колюча трав'яниста рослина-бур'ян. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Тарас Шевченко, II, 1953, 317); Гарно у полі! Толока. Будяки червоніють (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 157); На кручі росте висока кропива, червоніють квіти будяків (Олесь Донченко, VI, 1957, 63); * У порівняннях. Кожне Степанове слово кололо мене, мов будяки (Іван Франко, I, 1955, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:med_gallery_25769_25_487874.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_a46ea_84ae6495_L.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cat1275478312_1101.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flower53.jpg|x140px]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|kh4cyiZ_fOs}}

==Джерела та література==

==Цікаві факти==

*Всього налічується близько 120 видів будяків: це і чортополох колючий, морський, кучерявий, поникнувший, дрібноголовчатий, чортополох Термер, артишок (гігантський), молочний (розторопша плямиста) та ін. У зв’язку з безліччю видів і зовнішньою схожістю, їх часто плутають в назвах і слово чортополох втрачає свою індивідуальність набуваючи загальний зміст.
*Чортополох – символ Шотландії. Це не проста рослина з цікавими легендами та історією. З одного боку, чортополох – колюча трав’яниста рослина, бур’ян, з яким постійно борються, а з іншого – це високо шанована рослина, яка зображена на гербі Шотландії і є їх символом. На честь його названий лицарський орден – чортополох. Девіз ордена – ніхто не чіпатиме мене безкарно.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Будяк

2013-12-09T18:28:09Z

Кириленко Володимир: /* Медіа */

'''Будяк, -ка, '''''м. ''1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. ''Не веди мя в будяки, бо я наколюся. ''Чуб. V. 122. 2) '''— жовтоцвітний''', a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. '''Будячок. '''Чуб. V. 1035, '''будяченько'''. ''На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. ''Грин. III. 688. Ув. '''Будячище. '''
[[Категорія:Бу]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БУДЯК, а, чол. (Carduus, L.). Колюча трав'яниста рослина-бур'ян. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Тарас Шевченко, II, 1953, 317); Гарно у полі! Толока. Будяки червоніють (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 157); На кручі росте висока кропива, червоніють квіти будяків (Олесь Донченко, VI, 1957, 63); * У порівняннях. Кожне Степанове слово кололо мене, мов будяки (Іван Франко, I, 1955, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:med_gallery_25769_25_487874.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_a46ea_84ae6495_L.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cat1275478312_1101.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flower53.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|8ZBRVKXdtwQ}}
{{#ev:youtube|kh4cyiZ_fOs}}

==Джерела та література==

==Цікаві факти==

*Всього налічується близько 120 видів будяків: це і чортополох колючий, морський, кучерявий, поникнувший, дрібноголовчатий, чортополох Термер, артишок (гігантський), молочний (розторопша плямиста) та ін. У зв’язку з безліччю видів і зовнішньою схожістю, їх часто плутають в назвах і слово чортополох втрачає свою індивідуальність набуваючи загальний зміст.
*Чортополох – символ Шотландії. Це не проста рослина з цікавими легендами та історією. З одного боку, чортополох – колюча трав’яниста рослина, бур’ян, з яким постійно борються, а з іншого – це високо шанована рослина, яка зображена на гербі Шотландії і є їх символом. На честь його названий лицарський орден – чортополох. Девіз ордена – ніхто не чіпатиме мене безкарно.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Будяк

2013-12-09T18:27:23Z

Кириленко Володимир: /* Медіа */

'''Будяк, -ка, '''''м. ''1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. ''Не веди мя в будяки, бо я наколюся. ''Чуб. V. 122. 2) '''— жовтоцвітний''', a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. '''Будячок. '''Чуб. V. 1035, '''будяченько'''. ''На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. ''Грин. III. 688. Ув. '''Будячище. '''
[[Категорія:Бу]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БУДЯК, а, чол. (Carduus, L.). Колюча трав'яниста рослина-бур'ян. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Тарас Шевченко, II, 1953, 317); Гарно у полі! Толока. Будяки червоніють (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 157); На кручі росте висока кропива, червоніють квіти будяків (Олесь Донченко, VI, 1957, 63); * У порівняннях. Кожне Степанове слово кололо мене, мов будяки (Іван Франко, I, 1955, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:med_gallery_25769_25_487874.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_a46ea_84ae6495_L.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cat1275478312_1101.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flower53.jpg|x140px]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|8ZBRVKXdtwQ}}

{{#ev:youtube|kh4cyiZ_fOs}}

==Джерела та література==

==Цікаві факти==

*Всього налічується близько 120 видів будяків: це і чортополох колючий, морський, кучерявий, поникнувший, дрібноголовчатий, чортополох Термер, артишок (гігантський), молочний (розторопша плямиста) та ін. У зв’язку з безліччю видів і зовнішньою схожістю, їх часто плутають в назвах і слово чортополох втрачає свою індивідуальність набуваючи загальний зміст.
*Чортополох – символ Шотландії. Це не проста рослина з цікавими легендами та історією. З одного боку, чортополох – колюча трав’яниста рослина, бур’ян, з яким постійно борються, а з іншого – це високо шанована рослина, яка зображена на гербі Шотландії і є їх символом. На честь його названий лицарський орден – чортополох. Девіз ордена – ніхто не чіпатиме мене безкарно.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Будяк

2013-12-09T18:27:03Z

Кириленко Володимир: /* Медіа */

'''Будяк, -ка, '''''м. ''1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. ''Не веди мя в будяки, бо я наколюся. ''Чуб. V. 122. 2) '''— жовтоцвітний''', a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. '''Будячок. '''Чуб. V. 1035, '''будяченько'''. ''На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. ''Грин. III. 688. Ув. '''Будячище. '''
[[Категорія:Бу]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БУДЯК, а, чол. (Carduus, L.). Колюча трав'яниста рослина-бур'ян. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Тарас Шевченко, II, 1953, 317); Гарно у полі! Толока. Будяки червоніють (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 157); На кручі росте висока кропива, червоніють квіти будяків (Олесь Донченко, VI, 1957, 63); * У порівняннях. Кожне Степанове слово кололо мене, мов будяки (Іван Франко, I, 1955, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:med_gallery_25769_25_487874.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_a46ea_84ae6495_L.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cat1275478312_1101.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flower53.jpg|x140px]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|8ZBRVKXdtwQ}}
{{#ev:youtube|kh4cyiZ_fOs}}

==Джерела та література==

==Цікаві факти==

*Всього налічується близько 120 видів будяків: це і чортополох колючий, морський, кучерявий, поникнувший, дрібноголовчатий, чортополох Термер, артишок (гігантський), молочний (розторопша плямиста) та ін. У зв’язку з безліччю видів і зовнішньою схожістю, їх часто плутають в назвах і слово чортополох втрачає свою індивідуальність набуваючи загальний зміст.
*Чортополох – символ Шотландії. Це не проста рослина з цікавими легендами та історією. З одного боку, чортополох – колюча трав’яниста рослина, бур’ян, з яким постійно борються, а з іншого – це високо шанована рослина, яка зображена на гербі Шотландії і є їх символом. На честь його названий лицарський орден – чортополох. Девіз ордена – ніхто не чіпатиме мене безкарно.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Гільце

2013-12-08T19:50:26Z

Кириленко Володимир: /* Див. також */

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
== Український тлумачний словник ==
Гільце я, с. етн. Обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками тощо і стоїть на столі протягом усього весілля. Настина світлиця, убрана по-весільному.. На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхц в тарілках (Н.-Лев., II, 1956, 421); Без рушників, гільця, коровая і танців навколо діжі, як це одвіку в народі повелося,— одруження, за категоричним свідченням усього жіноцтва з Рибальської, не могло бути визнане дійсним (Смо-лич, Мир.., 1958, 25); * У порівн. Колись я думала для тебе па прощання Увити гарне рондо чи сонет І рифмами заквітчати навколо, Немов гільце весільне (Л. Укр., І, 1951, 102).
== Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135-136 ==
гільце (зменшено-пестливе — гілечко) = гильце = вильце (зменшено-пестливе — вилечко) = вільце (зменшено-пестливе — вілечко) —
1) весільне гільце (вильце, вільце) обрядове дерево українського весілля: гілку (звідси гільце, деревце) сосни (взимку) або іншого дерева (влітку) втикають у хліб або весільний коровай, і кожну гілочку прикрашають квітами, колоссям, калиновими ягодами, хмелем, кольоровими (золотими, срібними та ін.) стрічками та папірцями; до гілля приліплюють також невеликі запалені воскові свічки; гільце як сонячна жертва і хліб-коровай означають єдність двох родів; біля весільного гільця дружки сплітали вінок для молодої, співаючи: «Благослови, мати, віночок сплітати, вінок для царівни нашої оселі, для сестри, для внучки праматері Лелі»; вислів робити (вити) гільце означає «звивати весільне гільце (гильце, вильце, вільце)» — звідси останні два слова; гільце символізує молоду, а процес його виття пов’язувався з виттям кубла (гнізда) для молодої пари, отже наведений вислів має й переносне значення — «виходити заміж». Настина світлиця убрана по-весільному... На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (І. Нечуй-Левицький); Кожній хочеться, щоб її дружки... весільних пісень проспівали, ...щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко); Гільце-деревце з ялини, Із червоної калини, Із хрещатого барвінку, Із запашного васильку (весільна пісня); Нехай дівочки не прядуть, Нехай Марусі вільце в’ють (весільна пісня);
2) убране квітами й стрічками деревце, навколо якого під час святкування Купала співають купальських пісень; його ще називають Купайлочком або Купалицею;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1310732256_228430973_1----.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1344003033_423113498_4----.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:69cbd00ea60c.jpg]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|3o1httwLNgQ}}
{{#ev:youtube|86FDZYvS0Xo}}

==Див. також==
До приготування "священного дерева", що, очевидно, належить до дуже давнього релігійного культу, підходять з певною урочистістю, яка супроводить кожний акт шлюбного обряду. Дівочий хор просить спочатку Господа Бога та його святих, далі батька, матір та всіх присутніх на весіллі благословити приготовляти гільце. Батьки молодоі перші починають це, навішуючи оздоби на вершку дерева, инші чіпляють далі, згори донизу, дотримуючи, щодо черги щаблів, порядку відповідно до споріднення та віку кожного. А в піснях дівочий хор вимагаі од старостів, щоб вони подались до лісу, зрубали там велику сосну, принесли ії до хати та поставили ії на столі, застеленому скатіркою з мистецькоі тканини, на срібному блюді (Чуб., 96). Друга пісня вимагаі од бояр (приятелі молодого, що товаришать йому на весіллі), щоб вони, для кращого оздоблення гільця, подалися в подоріж до моря збирати золоте пір'я, що його згубила міфічна пташка, летючи над садом; збирати на жовтому піску золоті піра, що щука-риба там зоставила; податися до саду рвати там листя вінки, васильки та калину; принести півснопа вівса тощо (ісі. 9, 99, 101, 122). В одній з пісень мала качечка пливе по дунаю, цебто по воді (бо ж ідунайі ідуже старе слав'янське слово, що тепер означаі річку Дунай і що його корінь знаходимо в усіх назвах річок на півдні колишньоі Російськоі імперії: Дон, Донець, Дніпро, Дністер, Дунай,і заховало в народних піснях своі примітивне значення і вода), і збираі на дні золото для оздоблення гільця.
Разом з цими піснями, що мають цілком ритуальний характер, співають ще й инших. В них оповідаіться про те, як молоду захопили хитрощами (куночка йшла порошенькою, мисливці пізнали ії сліди та й вхопили ії,і треба віддавати собакам лапку, а мисливцям і шкурку; Чуб., і 67). Далі, одна з пісень оповідаі про те, як переконано дівчину втекти з батьківськоі хати (іван граі на гуслі в саду, обвитому рутою,ірослина дівоцтва,і і переконуі Марусю йти з ним до його матері; Чуб., і 68). Потім ще, як дівчина даі свою згоду і дозволяі себе взяти (Маруся ховаіться в саду й каже, що вона дістанеться тому, хто ії знайде; ні батько, ні мати, ні брат не можуть ії знайти, іван знайшов, взяв за руку та й повів ії з собою; Чуб., 76). В деяких инших піснях дівчата нагадують молодій, що вони ії остерігали не ходити ранком до річки по воду (спогад про деревлян, які умикали дівчат, як вони йшли по водуі), не спинятися та не слухати буркотіння голубів, не приймати подарунків од івана, бо можливо, що в чужій родині ій не буде так добре, як у своій (Чуб., і 171). З инших пісень видко, що молода сама вагаіться щодо шлюбу, вона маі певні побоювання

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
'''Гільце, -ця, '''''с. ''1) '''= Вильце. '''Чуб. V. 187. 2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
[[Категорія:Гі]]
== Сучасні словники ==
=== Український тлумачний словник ===

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[http://language.br.com.ua/%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B5/]]

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135-136
#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B5/]]

Гільце

2013-12-08T19:44:35Z

Кириленко Володимир: /* Медіа */

Гільце

2013-12-08T19:41:39Z

Кириленко Володимир: /* Медіа */

Гільце

2013-12-08T18:36:59Z

Кириленко Володимир: /* Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135-136 */

Гільце

2013-12-08T18:36:38Z

Кириленко Володимир: /* Український тлумачний словник */

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
== Український тлумачний словник ==
Гільце я, с. етн. Обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками тощо і стоїть на столі протягом усього весілля. Настина світлиця, убрана по-весільному.. На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхц в тарілках (Н.-Лев., II, 1956, 421); Без рушників, гільця, коровая і танців навколо діжі, як це одвіку в народі повелося,— одруження, за категоричним свідченням усього жіноцтва з Рибальської, не могло бути визнане дійсним (Смо-лич, Мир.., 1958, 25); * У порівн. Колись я думала для тебе па прощання Увити гарне рондо чи сонет І рифмами заквітчати навколо, Немов гільце весільне (Л. Укр., І, 1951, 102).
== Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135-136 ==
гільце (зменшено-пестливе — гілечко) = гильце = вильце (зменшено-пестливе — вилечко) = вільце (зменшено-пестливе — вілечко) —
1) весільне гільце (вильце, вільце) обрядове дерево українського весілля: гілку (звідси гільце, деревце) сосни (взимку) або іншого дерева (влітку) втикають у хліб або весільний коровай, і кожну гілочку прикрашають квітами, колоссям, калиновими ягодами, хмелем, кольоровими (золотими, срібними та ін.) стрічками та папірцями; до гілля приліплюють також невеликі запалені воскові свічки; гільце як сонячна жертва і хліб-коровай означають єдність двох родів; біля весільного гільця дружки сплітали вінок для молодої, співаючи: «Благослови, мати, віночок сплітати, вінок для царівни нашої оселі, для сестри, для внучки праматері Лелі»; вислів робити (вити) гільце означає «звивати весільне гільце (гильце, вильце, вільце)» — звідси останні два слова; гільце символізує молоду, а процес його виття пов’язувався з виттям кубла (гнізда) для молодої пари, отже наведений вислів має й переносне значення — «виходити заміж». Настина світлиця убрана по-весільному... На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (І. Нечуй-Левицький); Кожній хочеться, щоб її дружки... весільних пісень проспівали, ...щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко); Гільце-деревце з ялини, Із червоної калини, Із хрещатого барвінку, Із запашного васильку (весільна пісня); Нехай дівочки не прядуть, Нехай Марусі вільце в’ють (весільна пісня);
2) убране квітами й стрічками деревце, навколо якого під час святкування Купала співають купальських пісень; його ще називають Купайлочком або Купалицею;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1310732256_228430973_1----.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1344003033_423113498_4----.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:69cbd00ea60c.jpg]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
'''Гільце, -ця, '''''с. ''1) '''= Вильце. '''Чуб. V. 187. 2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
[[Категорія:Гі]]
== Сучасні словники ==
=== Український тлумачний словник ===

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[http://language.br.com.ua/%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B5/]]

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135-136
#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B5/]]

=== Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135-136 ===
гільце (зменшено-пестливе — гілечко) = гильце = вильце (зменшено-пестливе — вилечко) = вільце (зменшено-пестливе — вілечко) —

1) весільне гільце (вильце, вільце) обрядове дерево українського весілля: гілку (звідси гільце, деревце) сосни (взимку) або іншого дерева (влітку) втикають у хліб або весільний коровай, і кожну гілочку прикрашають квітами, колоссям, калиновими ягодами, хмелем, кольоровими (золотими, срібними та ін.) стрічками та папірцями; до гілля приліплюють також невеликі запалені воскові свічки; гільце як сонячна жертва і хліб-коровай означають єдність двох родів; біля весільного гільця дружки сплітали вінок для молодої, співаючи: «Благослови, мати, віночок сплітати, вінок для царівни нашої оселі, для сестри, для внучки праматері Лелі»; вислів робити (вити) гільце означає «звивати весільне гільце (гильце, вильце, вільце)» — звідси останні два слова; гільце символізує молоду, а процес його виття пов’язувався з виттям кубла (гнізда) для молодої пари, отже наведений вислів має й переносне значення — «виходити заміж». Настина світлиця убрана по-весільному... На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (І. Нечуй-Левицький); Кожній хочеться, щоб її дружки... весільних пісень проспівали, ...щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко); Гільце-деревце з ялини, Із червоної калини, Із хрещатого барвінку, Із запашного васильку (весільна пісня); Нехай дівочки не прядуть, Нехай Марусі вільце в’ють (весільна пісня);

2) убране квітами й стрічками деревце, навколо якого під час святкування Купала співають купальських пісень; його ще називають Купайлочком або Купалицею;

Гільце

2013-12-08T18:33:48Z

Кириленко Володимир: /* Сучасні словники */

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
== Український тлумачний словник ==
Гільце я, с. етн. Обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками тощо і стоїть на столі протягом усього весілля. Настина світлиця, убрана по-весільному.. На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхц в тарілках (Н.-Лев., II, 1956, 421); Без рушників, гільця, коровая і танців навколо діжі, як це одвіку в народі повелося,— одруження, за категоричним свідченням усього жіноцтва з Рибальської, не могло бути визнане дійсним (Смо-лич, Мир.., 1958, 25); * У порівн. Колись я думала для тебе па прощання Увити гарне рондо чи сонет І рифмами заквітчати навколо, Немов гільце весільне (Л. Укр., І, 1951, 102).
== Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135-136 ==
гільце (зменшено-пестливе — гілечко) = гильце = вильце (зменшено-пестливе — вилечко) = вільце (зменшено-пестливе — вілечко) —
1) весільне гільце (вильце, вільце) обрядове дерево українського весілля: гілку (звідси гільце, деревце) сосни (взимку) або іншого дерева (влітку) втикають у хліб або весільний коровай, і кожну гілочку прикрашають квітами, колоссям, калиновими ягодами, хмелем, кольоровими (золотими, срібними та ін.) стрічками та папірцями; до гілля приліплюють також невеликі запалені воскові свічки; гільце як сонячна жертва і хліб-коровай означають єдність двох родів; біля весільного гільця дружки сплітали вінок для молодої, співаючи: «Благослови, мати, віночок сплітати, вінок для царівни нашої оселі, для сестри, для внучки праматері Лелі»; вислів робити (вити) гільце означає «звивати весільне гільце (гильце, вильце, вільце)» — звідси останні два слова; гільце символізує молоду, а процес його виття пов’язувався з виттям кубла (гнізда) для молодої пари, отже наведений вислів має й переносне значення — «виходити заміж». Настина світлиця убрана по-весільному... На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (І. Нечуй-Левицький); Кожній хочеться, щоб її дружки... весільних пісень проспівали, ...щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко); Гільце-деревце з ялини, Із червоної калини, Із хрещатого барвінку, Із запашного васильку (весільна пісня); Нехай дівочки не прядуть, Нехай Марусі вільце в’ють (весільна пісня);
2) убране квітами й стрічками деревце, навколо якого під час святкування Купала співають купальських пісень; його ще називають Купайлочком або Купалицею;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1310732256_228430973_1----.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1344003033_423113498_4----.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:69cbd00ea60c.jpg]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
'''Гільце, -ця, '''''с. ''1) '''= Вильце. '''Чуб. V. 187. 2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
[[Категорія:Гі]]
== Сучасні словники ==
=== Український тлумачний словник ===
Гільце я, с. етн. Обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками тощо і стоїть на столі протягом усього весілля. Настина світлиця, убрана по-весільному.. На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхц в тарілках (Н.-Лев., II, 1956, 421); Без рушників, гільця, коровая і танців навколо діжі, як це одвіку в народі повелося,— одруження, за категоричним свідченням усього жіноцтва з Рибальської, не могло бути визнане дійсним (Смо-лич, Мир.., 1958, 25); * У порівн. Колись я думала для тебе па прощання Увити гарне рондо чи сонет І рифмами заквітчати навколо, Немов гільце весільне (Л. Укр., І, 1951, 102).
=== Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135-136 ===
гільце (зменшено-пестливе — гілечко) = гильце = вильце (зменшено-пестливе — вилечко) = вільце (зменшено-пестливе — вілечко) —

1) весільне гільце (вильце, вільце) обрядове дерево українського весілля: гілку (звідси гільце, деревце) сосни (взимку) або іншого дерева (влітку) втикають у хліб або весільний коровай, і кожну гілочку прикрашають квітами, колоссям, калиновими ягодами, хмелем, кольоровими (золотими, срібними та ін.) стрічками та папірцями; до гілля приліплюють також невеликі запалені воскові свічки; гільце як сонячна жертва і хліб-коровай означають єдність двох родів; біля весільного гільця дружки сплітали вінок для молодої, співаючи: «Благослови, мати, віночок сплітати, вінок для царівни нашої оселі, для сестри, для внучки праматері Лелі»; вислів робити (вити) гільце означає «звивати весільне гільце (гильце, вильце, вільце)» — звідси останні два слова; гільце символізує молоду, а процес його виття пов’язувався з виттям кубла (гнізда) для молодої пари, отже наведений вислів має й переносне значення — «виходити заміж». Настина світлиця убрана по-весільному... На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (І. Нечуй-Левицький); Кожній хочеться, щоб її дружки... весільних пісень проспівали, ...щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко); Гільце-деревце з ялини, Із червоної калини, Із хрещатого барвінку, Із запашного васильку (весільна пісня); Нехай дівочки не прядуть, Нехай Марусі вільце в’ють (весільна пісня);

2) убране квітами й стрічками деревце, навколо якого під час святкування Купала співають купальських пісень; його ще називають Купайлочком або Купалицею;

Гільце

2013-12-08T18:31:06Z

Кириленко Володимир:

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1310732256_228430973_1----.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1344003033_423113498_4----.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:69cbd00ea60c.jpg]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
'''Гільце, -ця, '''''с. ''1) '''= Вильце. '''Чуб. V. 187. 2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
[[Категорія:Гі]]
== Сучасні словники ==
=== Український тлумачний словник ===
Гільце я, с. етн. Обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками тощо і стоїть на столі протягом усього весілля. Настина світлиця, убрана по-весільному.. На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхц в тарілках (Н.-Лев., II, 1956, 421); Без рушників, гільця, коровая і танців навколо діжі, як це одвіку в народі повелося,— одруження, за категоричним свідченням усього жіноцтва з Рибальської, не могло бути визнане дійсним (Смо-лич, Мир.., 1958, 25); * У порівн. Колись я думала для тебе па прощання Увити гарне рондо чи сонет І рифмами заквітчати навколо, Немов гільце весільне (Л. Укр., І, 1951, 102).
=== Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135-136 ===
гільце (зменшено-пестливе — гілечко) = гильце = вильце (зменшено-пестливе — вилечко) = вільце (зменшено-пестливе — вілечко) —

1) весільне гільце (вильце, вільце) обрядове дерево українського весілля: гілку (звідси гільце, деревце) сосни (взимку) або іншого дерева (влітку) втикають у хліб або весільний коровай, і кожну гілочку прикрашають квітами, колоссям, калиновими ягодами, хмелем, кольоровими (золотими, срібними та ін.) стрічками та папірцями; до гілля приліплюють також невеликі запалені воскові свічки; гільце як сонячна жертва і хліб-коровай означають єдність двох родів; біля весільного гільця дружки сплітали вінок для молодої, співаючи: «Благослови, мати, віночок сплітати, вінок для царівни нашої оселі, для сестри, для внучки праматері Лелі»; вислів робити (вити) гільце означає «звивати весільне гільце (гильце, вильце, вільце)» — звідси останні два слова; гільце символізує молоду, а процес його виття пов’язувався з виттям кубла (гнізда) для молодої пари, отже наведений вислів має й переносне значення — «виходити заміж». Настина світлиця убрана по-весільному... На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (І. Нечуй-Левицький); Кожній хочеться, щоб її дружки... весільних пісень проспівали, ...щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко); Гільце-деревце з ялини, Із червоної калини, Із хрещатого барвінку, Із запашного васильку (весільна пісня); Нехай дівочки не прядуть, Нехай Марусі вільце в’ють (весільна пісня);

2) убране квітами й стрічками деревце, навколо якого під час святкування Купала співають купальських пісень; його ще називають Купайлочком або Купалицею;

Файл:69cbd00ea60c.jpg

2013-12-08T18:30:53Z

Кириленко Володимир:

Файл:1344003033 423113498 4----.jpg

2013-12-08T18:29:54Z

Кириленко Володимир:

Гільце

2013-12-08T18:29:31Z

Кириленко Володимир: /* Ілюстрації */

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1310732256_228430973_1----.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
'''Гільце, -ця, '''''с. ''1) '''= Вильце. '''Чуб. V. 187. 2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
[[Категорія:Гі]]
== Сучасні словники ==
=== Український тлумачний словник ===
Гільце я, с. етн. Обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками тощо і стоїть на столі протягом усього весілля. Настина світлиця, убрана по-весільному.. На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхц в тарілках (Н.-Лев., II, 1956, 421); Без рушників, гільця, коровая і танців навколо діжі, як це одвіку в народі повелося,— одруження, за категоричним свідченням усього жіноцтва з Рибальської, не могло бути визнане дійсним (Смо-лич, Мир.., 1958, 25); * У порівн. Колись я думала для тебе па прощання Увити гарне рондо чи сонет І рифмами заквітчати навколо, Немов гільце весільне (Л. Укр., І, 1951, 102).
=== Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135-136 ===
гільце (зменшено-пестливе — гілечко) = гильце = вильце (зменшено-пестливе — вилечко) = вільце (зменшено-пестливе — вілечко) —

1) весільне гільце (вильце, вільце) обрядове дерево українського весілля: гілку (звідси гільце, деревце) сосни (взимку) або іншого дерева (влітку) втикають у хліб або весільний коровай, і кожну гілочку прикрашають квітами, колоссям, калиновими ягодами, хмелем, кольоровими (золотими, срібними та ін.) стрічками та папірцями; до гілля приліплюють також невеликі запалені воскові свічки; гільце як сонячна жертва і хліб-коровай означають єдність двох родів; біля весільного гільця дружки сплітали вінок для молодої, співаючи: «Благослови, мати, віночок сплітати, вінок для царівни нашої оселі, для сестри, для внучки праматері Лелі»; вислів робити (вити) гільце означає «звивати весільне гільце (гильце, вильце, вільце)» — звідси останні два слова; гільце символізує молоду, а процес його виття пов’язувався з виттям кубла (гнізда) для молодої пари, отже наведений вислів має й переносне значення — «виходити заміж». Настина світлиця убрана по-весільному... На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (І. Нечуй-Левицький); Кожній хочеться, щоб її дружки... весільних пісень проспівали, ...щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко); Гільце-деревце з ялини, Із червоної калини, Із хрещатого барвінку, Із запашного васильку (весільна пісня); Нехай дівочки не прядуть, Нехай Марусі вільце в’ють (весільна пісня);

2) убране квітами й стрічками деревце, навколо якого під час святкування Купала співають купальських пісень; його ще називають Купайлочком або Купалицею;

Файл:1310732256 228430973 1----.jpg

2013-12-08T18:28:03Z

Кириленко Володимир: Кириленко Володимир завантажив нову версію «Файл:1310732256 228430973 1----.jpg»

Файл:1310732256 228430973 1----.jpg

2013-12-08T18:27:19Z

Кириленко Володимир: Кириленко Володимир завантажив нову версію «Файл:1310732256 228430973 1----.jpg»

Гільце

2013-12-08T18:26:22Z

Кириленко Володимир:

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
'''Гільце, -ця, '''''с. ''1) '''= Вильце. '''Чуб. V. 187. 2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
[[Категорія:Гі]]
== Сучасні словники ==
=== Український тлумачний словник ===
Гільце я, с. етн. Обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками тощо і стоїть на столі протягом усього весілля. Настина світлиця, убрана по-весільному.. На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхц в тарілках (Н.-Лев., II, 1956, 421); Без рушників, гільця, коровая і танців навколо діжі, як це одвіку в народі повелося,— одруження, за категоричним свідченням усього жіноцтва з Рибальської, не могло бути визнане дійсним (Смо-лич, Мир.., 1958, 25); * У порівн. Колись я думала для тебе па прощання Увити гарне рондо чи сонет І рифмами заквітчати навколо, Немов гільце весільне (Л. Укр., І, 1951, 102).
=== Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135-136 ===
гільце (зменшено-пестливе — гілечко) = гильце = вильце (зменшено-пестливе — вилечко) = вільце (зменшено-пестливе — вілечко) —

1) весільне гільце (вильце, вільце) обрядове дерево українського весілля: гілку (звідси гільце, деревце) сосни (взимку) або іншого дерева (влітку) втикають у хліб або весільний коровай, і кожну гілочку прикрашають квітами, колоссям, калиновими ягодами, хмелем, кольоровими (золотими, срібними та ін.) стрічками та папірцями; до гілля приліплюють також невеликі запалені воскові свічки; гільце як сонячна жертва і хліб-коровай означають єдність двох родів; біля весільного гільця дружки сплітали вінок для молодої, співаючи: «Благослови, мати, віночок сплітати, вінок для царівни нашої оселі, для сестри, для внучки праматері Лелі»; вислів робити (вити) гільце означає «звивати весільне гільце (гильце, вильце, вільце)» — звідси останні два слова; гільце символізує молоду, а процес його виття пов’язувався з виттям кубла (гнізда) для молодої пари, отже наведений вислів має й переносне значення — «виходити заміж». Настина світлиця убрана по-весільному... На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (І. Нечуй-Левицький); Кожній хочеться, щоб її дружки... весільних пісень проспівали, ...щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко); Гільце-деревце з ялини, Із червоної калини, Із хрещатого барвінку, Із запашного васильку (весільна пісня); Нехай дівочки не прядуть, Нехай Марусі вільце в’ють (весільна пісня);

2) убране квітами й стрічками деревце, навколо якого під час святкування Купала співають купальських пісень; його ще називають Купайлочком або Купалицею;

Файл:1310732256 228430973 1----.jpg

2013-12-08T18:23:53Z

Кириленко Володимир:

Гільце

2013-12-08T18:21:20Z

Кириленко Володимир:

'''Гільце, -ця, '''''с. ''1) '''= Вильце. '''Чуб. V. 187. 2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
[[Категорія:Гі]]
== Сучасні словники ==
=== Український тлумачний словник ===
Гільце я, с. етн. Обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками тощо і стоїть на столі протягом усього весілля. Настина світлиця, убрана по-весільному.. На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхц в тарілках (Н.-Лев., II, 1956, 421); Без рушників, гільця, коровая і танців навколо діжі, як це одвіку в народі повелося,— одруження, за категоричним свідченням усього жіноцтва з Рибальської, не могло бути визнане дійсним (Смо-лич, Мир.., 1958, 25); * У порівн. Колись я думала для тебе па прощання Увити гарне рондо чи сонет І рифмами заквітчати навколо, Немов гільце весільне (Л. Укр., І, 1951, 102).
=== Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135-136 ===
гільце (зменшено-пестливе — гілечко) = гильце = вильце (зменшено-пестливе — вилечко) = вільце (зменшено-пестливе — вілечко) —

1) весільне гільце (вильце, вільце) обрядове дерево українського весілля: гілку (звідси гільце, деревце) сосни (взимку) або іншого дерева (влітку) втикають у хліб або весільний коровай, і кожну гілочку прикрашають квітами, колоссям, калиновими ягодами, хмелем, кольоровими (золотими, срібними та ін.) стрічками та папірцями; до гілля приліплюють також невеликі запалені воскові свічки; гільце як сонячна жертва і хліб-коровай означають єдність двох родів; біля весільного гільця дружки сплітали вінок для молодої, співаючи: «Благослови, мати, віночок сплітати, вінок для царівни нашої оселі, для сестри, для внучки праматері Лелі»; вислів робити (вити) гільце означає «звивати весільне гільце (гильце, вильце, вільце)» — звідси останні два слова; гільце символізує молоду, а процес його виття пов’язувався з виттям кубла (гнізда) для молодої пари, отже наведений вислів має й переносне значення — «виходити заміж». Настина світлиця убрана по-весільному... На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (І. Нечуй-Левицький); Кожній хочеться, щоб її дружки... весільних пісень проспівали, ...щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко); Гільце-деревце з ялини, Із червоної калини, Із хрещатого барвінку, Із запашного васильку (весільна пісня); Нехай дівочки не прядуть, Нехай Марусі вільце в’ють (весільна пісня);

2) убране квітами й стрічками деревце, навколо якого під час святкування Купала співають купальських пісень; його ще називають Купайлочком або Купалицею;

Гільце

2013-12-08T18:21:02Z

Кириленко Володимир:

<gallery>
Файл:Example.jpg|Опис1
Файл:Example.jpg|Опис2
</gallery>
'''Гільце, -ця, '''''с. ''1) '''= Вильце. '''Чуб. V. 187. 2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
[[Категорія:Гі]]
== Сучасні словники ==
=== Український тлумачний словник ===
Гільце я, с. етн. Обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками тощо і стоїть на столі протягом усього весілля. Настина світлиця, убрана по-весільному.. На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхц в тарілках (Н.-Лев., II, 1956, 421); Без рушників, гільця, коровая і танців навколо діжі, як це одвіку в народі повелося,— одруження, за категоричним свідченням усього жіноцтва з Рибальської, не могло бути визнане дійсним (Смо-лич, Мир.., 1958, 25); * У порівн. Колись я думала для тебе па прощання Увити гарне рондо чи сонет І рифмами заквітчати навколо, Немов гільце весільне (Л. Укр., І, 1951, 102).
=== Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135-136 ===
гільце (зменшено-пестливе — гілечко) = гильце = вильце (зменшено-пестливе — вилечко) = вільце (зменшено-пестливе — вілечко) —

1) весільне гільце (вильце, вільце) обрядове дерево українського весілля: гілку (звідси гільце, деревце) сосни (взимку) або іншого дерева (влітку) втикають у хліб або весільний коровай, і кожну гілочку прикрашають квітами, колоссям, калиновими ягодами, хмелем, кольоровими (золотими, срібними та ін.) стрічками та папірцями; до гілля приліплюють також невеликі запалені воскові свічки; гільце як сонячна жертва і хліб-коровай означають єдність двох родів; біля весільного гільця дружки сплітали вінок для молодої, співаючи: «Благослови, мати, віночок сплітати, вінок для царівни нашої оселі, для сестри, для внучки праматері Лелі»; вислів робити (вити) гільце означає «звивати весільне гільце (гильце, вильце, вільце)» — звідси останні два слова; гільце символізує молоду, а процес його виття пов’язувався з виттям кубла (гнізда) для молодої пари, отже наведений вислів має й переносне значення — «виходити заміж». Настина світлиця убрана по-весільному... На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (І. Нечуй-Левицький); Кожній хочеться, щоб її дружки... весільних пісень проспівали, ...щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко); Гільце-деревце з ялини, Із червоної калини, Із хрещатого барвінку, Із запашного васильку (весільна пісня); Нехай дівочки не прядуть, Нехай Марусі вільце в’ють (весільна пісня);

2) убране квітами й стрічками деревце, навколо якого під час святкування Купала співають купальських пісень; його ще називають Купайлочком або Купалицею;
<gallery>

Гільце

2013-12-08T18:19:13Z

Кириленко Володимир:

Користувач:Кириленко Володимир

2013-12-08T18:08:54Z

Кириленко Володимир: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==