Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Файл:233029.jpg

2013-12-02T21:49:28Z

Катола Олена:

Жар

2013-12-02T21:20:54Z

Катола Олена:

[[Категорія:Жа]]
==Словник Грінченка==
'''Жар, -ру, '''''м. ''1) Жаръ. ''Тілько що ввійшли вони в баню, аж жар такий, що не можна. ''Рудч. Ск. II. 84. ''Так мене жар ухопив. ''Ном. № 8192. 2) Раскаленные тлѣющіе угли. ''Одсадила, мов горщик од жару одставила. ''Ном. № 3506. ''Так, як на мене жаром сипнуло. ''Ном. № 4388. ''Зося сиділа червона, як жар. ''Левиц. І. 312. Ум. '''Жарок, жарочок. '''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zhar Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЖАР, у, чол.

1. Розжарене вугілля, що горить без полум'я. В хаті каганець блищить; Жар під піччю тліє (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 61); Архітектор клопотався вже біля чайника, ставив його до жару в піч (Ле і Левада, Півд. захід, 1950, 190); * Образно. Вгорнула ліс волога мла, Згасила кленів жар... (Леонід Первомайський, I, 1958, 54); * У порівняннях. Квіти в ньому [вінку] гаптовані всіма барвами, горять, мов жар (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 442).
♦ Чужими руками жар загрібати — непорядно користуватися результатами чужої праці. Я зостаюсь при моїй думці про «Громадський голос», себто, що дати на нього гроші, то все одно, що кинути їх у піч, сі панове, очевидно, хотять чужими руками жар загрібати, та ще щоб ті руки їм же платили (Леся Українка, V, 1956, 171); — Легко йому [паничеві] чужими руками жар загрібати (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 413); Як (мов, наче і т. ін.) на жару — те саме, що Як (мов, наче і т. ін.) на жаринах (див. жарина). Сидить, як на жару (Номис, 1864, № 3190).

2. Сильне тепло, що йде від чого-небудь нагрітого або розжареного. День був палкий-гарячий, а до того сонячного жару піддавали ще й гармати свого (Панас Мирний, II, 1954, 131);
// рідко. Те саме, що жара 1. Вже надвечір, як став стухать жар, повертались ми у село луговиною (Олекса Стороженко, I, 1957, 144).
Пашіти жаром — бути гарячим, розгаряченим виділяти тепло. Потому наблизив [Гудзь] до нього [Андрія] свій безвусий червоний од пива вид, од якого пашіло жаром (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 17); Розпечений за день степ пашить жаром і вночі (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 28); Стволи гаубиць пашіли жаром від безперервної стрілянини (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 37).

3. розм. Підвищена температура тіла при захворюванні. Мені сьогодні легше, жару нема і я навіть гуляв на балконі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 431); На другий день схопив його жар і кашель, кололо в грудях і в боці (Олесь Донченко, III, 1956, 107);
// перен. Про збуджений стан людини, який викликається хвилюванням, страхом і т. ін. У Солохи мороз і жар пробіг по тілу, серце застукало, думки помутнілися... (Панас Мирний, I, 1954, 63); Недобрі здогади.. проймали Нелю то холодним дрожем, то хворобливим жаром (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 362).
♦ Обсипати (обсипати) жаром; Кидати (кинути, вкидати, вкинути) в жар — сильно хвилюватися від неприємних переживань, страху і т. ін. Гната раз обсипає снігом, другий — жаром... Ах, це неправда!., він не злочинець... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 76); Від цих думок враз обсипало [Данила] жаром (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 34); [Ромодан:]
// під час пленуму нічого не відчував. Мене там кожну хвилину і в жар і в піт кидало... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 337).

4. перен. Про запальність, пристрасність, жагучість. В вищій гімназії я кинувся з жаром до читання всякої всячини (Іван Франко, I, 1955, 13); В твоїх словах, що ми в серцях лишили, пізнали ми любові й дружби жар (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 69).
♦ Давати (дати) жару — те саме, що жарити 3. Бився [полк] з поляками, по-простому, по-донбасівському.., молотобійці кували гранатами, газівники давали жару з гвинтівок (Юрій Яновський, II, 1958, 209); — Факт, що мої вусачі [бійці] дали жару. А ти все кричав, що партачимо (Олесь Гончар, III, 1959, 62); Завдавати (завдати, задавати, задати) жару — провчати кого-небудь, сварити і т. ін. Чутно голоси з народу: «Ага! піймалися! Задасть тепер вам гуменя жару!» (Панас Мирний, V, 1955, 81); Із жару [та] в полум'я — те саме, що З вогню [та] в полум'я (див. вогонь). Недавно на другій женився [Авлет], Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полум'я попав (Іван Котляревський, I, 1952, 252); Піддавати (піддати, підсипати, підсипати) жару — посилювати дію кого-, чого-небудь; надихати, спонукати до чогось. Слухай: Жару піддають— Автоматні черги б'ють (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 122); Не звісно, хто кому піддав жару: піч Марічці, чи вона печі: досить, що коло комина все кипіло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); Коли скрипка починала підсипати жару й лоскотати танцюристі жили, молодиця не витримувала, зривалась з призьби, як чорний птах, і кидалась в танець (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53398/264620.html Словник синонімів]===
ЖАР
(у печі) присок, б. з. грань; (соняшний) пал, палання, Р. спека; (серця) пристрасність, жагучість, запальність; (тіла) гарячка, <висока> температура.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53398/357443.html Фразеологічний словник української мови]===
ЖАР

налива́тися / нали́тися жа́ром (фа́рбою). Червоніти від сорому, збудження і т. ін. Оторопіло помітив (Лісовський), як мінився, наливаючись жаром, тонкий вид молодиці (М. Стельмах); — Я думала, ти хотів мені щось сказати..— І скажу,— наливається фарбою Омелько (І. Цюпа).

обдава́ти / обда́ти жа́ром (моро́зом, хо́лодом і т. ін.) кого. Викликати у когось стан сильного хвилювання, збентеження, переляку і т. ін. Настя вдячно глянула на хлопця, і Омелько знітився від погляду темно-карих очей, що обдали його жаром (І. Цюпа); Мене острах бере, морозом обдає (Ганна Барвінок); На редуті зробилося тихо. І ця зловісна тиша холодом обдала Назара (П. Кочура). обдава́ти моро́зом спи́ни (все ті́ло) чиї (чиє). І тільки думка про те, що знайдуть їх (утікачів) і силоміць повернуть до колишніх панів, обдавала морозом їх спини (З. Тулуб); І ця посмішка морозом обдає все тіло Марії (М. Стельмах).

обсипа́є (осипа́є) / обси́пало (оси́пало) жа́ром ((гаря́чим) при́ском) кого, безос. 1. перев. недок. Хтось відчуває значне підвищення температури тіла; когось палить (у зв’язку з хворобою). Лікар спитав: — Морозить? — То морозить, то обсипає жаром. Серце ніби зупиняється,— скаржився Григорій (П. Автомонов); Настунею тіпала пропасниця, її то жаром обсипало, то проймало холодом, а чому, вона й сама не знала (Ю. Збанацький). 2. перев. док. Хтось раптово відчуває сильне хвилювання, збентеження і т. ін. від чогось. В її очах світилися сині вогники, і коли він уловлював їх, його обсипало жаром (Ю. Мушкетик); Від цих думок враз обсипало (Данила) жаром (Ю. Смолич); — Мамо, а хто мій тато? — ..ждала цього запитання. Ждала, й боялась, ..застало воно її зненацька, жаром обсипало всю (О. Гончар); Марту аж приском осипало: невже-таки прийшов за її приданим? (М. Стельмах). жа́ром так і обси́пало. Нахилилась (Тоня) до Вітали

як (мов, на́че і т. ін.) жа́ром (кип’ятко́м, при́ском і т. ін.) обдало́ кого, безос. Хтось дуже вражений чимсь, раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т. ін. Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип’ятком обдало… (Панас Мирний); Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний); — Він не повернеться? Мене як окропом обдало (З журналу). так жа́ром і обдало́. При згадці .. усього так жаром і обдало (А. Дімаров). обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян); Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький). нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він (панич), уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав… (Панас Мирний).

як (мов, на́че і т. ін.) при́ском (жа́ром) обси́пати (оси́пати) / обсипа́ти (осипа́ти) кого. 1. Викликати відчуття жару у кого-небудь. Опівдня (опівдні) сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу трепечущу (тремтливу)… наче мене жаром обсипле. Душно мені, дрімота, а сну немає (Марко Вовчок). аж на́че жа́ром сипону́ло по спи́ні, безос. Повірте, аж наче жаром сипонуло по спині (О. Довженко). 2. Раптово вразити, схвилювати, засоромити, розсердити і т. ін. кого-небудь. Мов приском старостів та молодого вража дівка обсипала, стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь (Укр.. казки); Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа .. Той блиск гарячих очей неначе обсипав його жаром (І. Нечуй-Левицький); Мене тривожить рокіт літаків. Він серце наче обсипає приском (О. Коломієць). ні́би хто жа́ром обси́пав. І раптом Платона ніби хто жаром обсип

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8992lh39kk2y1cwe47Z57Qp3n907bCA.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:N84994b.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жар-птица-620x759.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:91831522_IMG_2116.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Serdtse_ogon_jar_gaz_polyihaet_66.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|-fnA96ZdRZo}}
{{#ev:youtube|Amc8nD4kEBY}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Жар

2013-12-02T21:19:47Z

Катола Олена:

[[Категорія:Жа]]
==Словник Грінченка==
'''Жар, -ру, '''''м. ''1) Жаръ. ''Тілько що ввійшли вони в баню, аж жар такий, що не можна. ''Рудч. Ск. II. 84. ''Так мене жар ухопив. ''Ном. № 8192. 2) Раскаленные тлѣющіе угли. ''Одсадила, мов горщик од жару одставила. ''Ном. № 3506. ''Так, як на мене жаром сипнуло. ''Ном. № 4388. ''Зося сиділа червона, як жар. ''Левиц. І. 312. Ум. '''Жарок, жарочок. '''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zhar Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЖАР, у, чол.

1. Розжарене вугілля, що горить без полум'я. В хаті каганець блищить; Жар під піччю тліє (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 61); Архітектор клопотався вже біля чайника, ставив його до жару в піч (Ле і Левада, Півд. захід, 1950, 190); * Образно. Вгорнула ліс волога мла, Згасила кленів жар... (Леонід Первомайський, I, 1958, 54); * У порівняннях. Квіти в ньому [вінку] гаптовані всіма барвами, горять, мов жар (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 442).
♦ Чужими руками жар загрібати — непорядно користуватися результатами чужої праці. Я зостаюсь при моїй думці про «Громадський голос», себто, що дати на нього гроші, то все одно, що кинути їх у піч, сі панове, очевидно, хотять чужими руками жар загрібати, та ще щоб ті руки їм же платили (Леся Українка, V, 1956, 171); — Легко йому [паничеві] чужими руками жар загрібати (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 413); Як (мов, наче і т. ін.) на жару — те саме, що Як (мов, наче і т. ін.) на жаринах (див. жарина). Сидить, як на жару (Номис, 1864, № 3190).

2. Сильне тепло, що йде від чого-небудь нагрітого або розжареного. День був палкий-гарячий, а до того сонячного жару піддавали ще й гармати свого (Панас Мирний, II, 1954, 131);
// рідко. Те саме, що жара 1. Вже надвечір, як став стухать жар, повертались ми у село луговиною (Олекса Стороженко, I, 1957, 144).
Пашіти жаром — бути гарячим, розгаряченим виділяти тепло. Потому наблизив [Гудзь] до нього [Андрія] свій безвусий червоний од пива вид, од якого пашіло жаром (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 17); Розпечений за день степ пашить жаром і вночі (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 28); Стволи гаубиць пашіли жаром від безперервної стрілянини (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 37).

3. розм. Підвищена температура тіла при захворюванні. Мені сьогодні легше, жару нема і я навіть гуляв на балконі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 431); На другий день схопив його жар і кашель, кололо в грудях і в боці (Олесь Донченко, III, 1956, 107);
// перен. Про збуджений стан людини, який викликається хвилюванням, страхом і т. ін. У Солохи мороз і жар пробіг по тілу, серце застукало, думки помутнілися... (Панас Мирний, I, 1954, 63); Недобрі здогади.. проймали Нелю то холодним дрожем, то хворобливим жаром (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 362).
♦ Обсипати (обсипати) жаром; Кидати (кинути, вкидати, вкинути) в жар — сильно хвилюватися від неприємних переживань, страху і т. ін. Гната раз обсипає снігом, другий — жаром... Ах, це неправда!., він не злочинець... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 76); Від цих думок враз обсипало [Данила] жаром (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 34); [Ромодан:]
// під час пленуму нічого не відчував. Мене там кожну хвилину і в жар і в піт кидало... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 337).

4. перен. Про запальність, пристрасність, жагучість. В вищій гімназії я кинувся з жаром до читання всякої всячини (Іван Франко, I, 1955, 13); В твоїх словах, що ми в серцях лишили, пізнали ми любові й дружби жар (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 69).
♦ Давати (дати) жару — те саме, що жарити 3. Бився [полк] з поляками, по-простому, по-донбасівському.., молотобійці кували гранатами, газівники давали жару з гвинтівок (Юрій Яновський, II, 1958, 209); — Факт, що мої вусачі [бійці] дали жару. А ти все кричав, що партачимо (Олесь Гончар, III, 1959, 62); Завдавати (завдати, задавати, задати) жару — провчати кого-небудь, сварити і т. ін. Чутно голоси з народу: «Ага! піймалися! Задасть тепер вам гуменя жару!» (Панас Мирний, V, 1955, 81); Із жару [та] в полум'я — те саме, що З вогню [та] в полум'я (див. вогонь). Недавно на другій женився [Авлет], Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полум'я попав (Іван Котляревський, I, 1952, 252); Піддавати (піддати, підсипати, підсипати) жару — посилювати дію кого-, чого-небудь; надихати, спонукати до чогось. Слухай: Жару піддають— Автоматні черги б'ють (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 122); Не звісно, хто кому піддав жару: піч Марічці, чи вона печі: досить, що коло комина все кипіло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); Коли скрипка починала підсипати жару й лоскотати танцюристі жили, молодиця не витримувала, зривалась з призьби, як чорний птах, і кидалась в танець (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53398/264620.html Словник синонімів]===
ЖАР
(у печі) присок, б. з. грань; (соняшний) пал, палання, Р. спека; (серця) пристрасність, жагучість, запальність; (тіла) гарячка, <висока> температура.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53398/357443.html Фразеологічний словник української мови]===
ЖАР

налива́тися / нали́тися жа́ром (фа́рбою). Червоніти від сорому, збудження і т. ін. Оторопіло помітив (Лісовський), як мінився, наливаючись жаром, тонкий вид молодиці (М. Стельмах); — Я думала, ти хотів мені щось сказати..— І скажу,— наливається фарбою Омелько (І. Цюпа).

обдава́ти / обда́ти жа́ром (моро́зом, хо́лодом і т. ін.) кого. Викликати у когось стан сильного хвилювання, збентеження, переляку і т. ін. Настя вдячно глянула на хлопця, і Омелько знітився від погляду темно-карих очей, що обдали його жаром (І. Цюпа); Мене острах бере, морозом обдає (Ганна Барвінок); На редуті зробилося тихо. І ця зловісна тиша холодом обдала Назара (П. Кочура). обдава́ти моро́зом спи́ни (все ті́ло) чиї (чиє). І тільки думка про те, що знайдуть їх (утікачів) і силоміць повернуть до колишніх панів, обдавала морозом їх спини (З. Тулуб); І ця посмішка морозом обдає все тіло Марії (М. Стельмах).

обсипа́є (осипа́є) / обси́пало (оси́пало) жа́ром ((гаря́чим) при́ском) кого, безос. 1. перев. недок. Хтось відчуває значне підвищення температури тіла; когось палить (у зв’язку з хворобою). Лікар спитав: — Морозить? — То морозить, то обсипає жаром. Серце ніби зупиняється,— скаржився Григорій (П. Автомонов); Настунею тіпала пропасниця, її то жаром обсипало, то проймало холодом, а чому, вона й сама не знала (Ю. Збанацький). 2. перев. док. Хтось раптово відчуває сильне хвилювання, збентеження і т. ін. від чогось. В її очах світилися сині вогники, і коли він уловлював їх, його обсипало жаром (Ю. Мушкетик); Від цих думок враз обсипало (Данила) жаром (Ю. Смолич); — Мамо, а хто мій тато? — ..ждала цього запитання. Ждала, й боялась, ..застало воно її зненацька, жаром обсипало всю (О. Гончар); Марту аж приском осипало: невже-таки прийшов за її приданим? (М. Стельмах). жа́ром так і обси́пало. Нахилилась (Тоня) до Вітали

як (мов, на́че і т. ін.) жа́ром (кип’ятко́м, при́ском і т. ін.) обдало́ кого, безос. Хтось дуже вражений чимсь, раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т. ін. Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип’ятком обдало… (Панас Мирний); Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний); — Він не повернеться? Мене як окропом обдало (З журналу). так жа́ром і обдало́. При згадці .. усього так жаром і обдало (А. Дімаров). обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян); Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький). нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він (панич), уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав… (Панас Мирний).

як (мов, на́че і т. ін.) при́ском (жа́ром) обси́пати (оси́пати) / обсипа́ти (осипа́ти) кого. 1. Викликати відчуття жару у кого-небудь. Опівдня (опівдні) сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу трепечущу (тремтливу)… наче мене жаром обсипле. Душно мені, дрімота, а сну немає (Марко Вовчок). аж на́че жа́ром сипону́ло по спи́ні, безос. Повірте, аж наче жаром сипонуло по спині (О. Довженко). 2. Раптово вразити, схвилювати, засоромити, розсердити і т. ін. кого-небудь. Мов приском старостів та молодого вража дівка обсипала, стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь (Укр.. казки); Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа .. Той блиск гарячих очей неначе обсипав його жаром (І. Нечуй-Левицький); Мене тривожить рокіт літаків. Він серце наче обсипає приском (О. Коломієць). ні́би хто жа́ром обси́пав. І раптом Платона ніби хто жаром обсип

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8992lh39kk2y1cwe47Z57Qp3n907bCA.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:N84994b.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жар-птица-620x759.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:91831522_IMG_2116.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Serdtse_ogon_jar_gaz_polyihaet_66.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|fnA96ZdRZo}}
{{#ev:youtube|Amc8nD4kEBY}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Жар

2013-12-02T21:19:11Z

Катола Олена:

[[Категорія:Жа]]
==Словник Грінченка==
'''Жар, -ру, '''''м. ''1) Жаръ. ''Тілько що ввійшли вони в баню, аж жар такий, що не можна. ''Рудч. Ск. II. 84. ''Так мене жар ухопив. ''Ном. № 8192. 2) Раскаленные тлѣющіе угли. ''Одсадила, мов горщик од жару одставила. ''Ном. № 3506. ''Так, як на мене жаром сипнуло. ''Ном. № 4388. ''Зося сиділа червона, як жар. ''Левиц. І. 312. Ум. '''Жарок, жарочок. '''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zhar Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЖАР, у, чол.

1. Розжарене вугілля, що горить без полум'я. В хаті каганець блищить; Жар під піччю тліє (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 61); Архітектор клопотався вже біля чайника, ставив його до жару в піч (Ле і Левада, Півд. захід, 1950, 190); * Образно. Вгорнула ліс волога мла, Згасила кленів жар... (Леонід Первомайський, I, 1958, 54); * У порівняннях. Квіти в ньому [вінку] гаптовані всіма барвами, горять, мов жар (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 442).
♦ Чужими руками жар загрібати — непорядно користуватися результатами чужої праці. Я зостаюсь при моїй думці про «Громадський голос», себто, що дати на нього гроші, то все одно, що кинути їх у піч, сі панове, очевидно, хотять чужими руками жар загрібати, та ще щоб ті руки їм же платили (Леся Українка, V, 1956, 171); — Легко йому [паничеві] чужими руками жар загрібати (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 413); Як (мов, наче і т. ін.) на жару — те саме, що Як (мов, наче і т. ін.) на жаринах (див. жарина). Сидить, як на жару (Номис, 1864, № 3190).

2. Сильне тепло, що йде від чого-небудь нагрітого або розжареного. День був палкий-гарячий, а до того сонячного жару піддавали ще й гармати свого (Панас Мирний, II, 1954, 131);
// рідко. Те саме, що жара 1. Вже надвечір, як став стухать жар, повертались ми у село луговиною (Олекса Стороженко, I, 1957, 144).
Пашіти жаром — бути гарячим, розгаряченим виділяти тепло. Потому наблизив [Гудзь] до нього [Андрія] свій безвусий червоний од пива вид, од якого пашіло жаром (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 17); Розпечений за день степ пашить жаром і вночі (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 28); Стволи гаубиць пашіли жаром від безперервної стрілянини (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 37).

3. розм. Підвищена температура тіла при захворюванні. Мені сьогодні легше, жару нема і я навіть гуляв на балконі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 431); На другий день схопив його жар і кашель, кололо в грудях і в боці (Олесь Донченко, III, 1956, 107);
// перен. Про збуджений стан людини, який викликається хвилюванням, страхом і т. ін. У Солохи мороз і жар пробіг по тілу, серце застукало, думки помутнілися... (Панас Мирний, I, 1954, 63); Недобрі здогади.. проймали Нелю то холодним дрожем, то хворобливим жаром (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 362).
♦ Обсипати (обсипати) жаром; Кидати (кинути, вкидати, вкинути) в жар — сильно хвилюватися від неприємних переживань, страху і т. ін. Гната раз обсипає снігом, другий — жаром... Ах, це неправда!., він не злочинець... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 76); Від цих думок враз обсипало [Данила] жаром (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 34); [Ромодан:]
// під час пленуму нічого не відчував. Мене там кожну хвилину і в жар і в піт кидало... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 337).

4. перен. Про запальність, пристрасність, жагучість. В вищій гімназії я кинувся з жаром до читання всякої всячини (Іван Франко, I, 1955, 13); В твоїх словах, що ми в серцях лишили, пізнали ми любові й дружби жар (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 69).
♦ Давати (дати) жару — те саме, що жарити 3. Бився [полк] з поляками, по-простому, по-донбасівському.., молотобійці кували гранатами, газівники давали жару з гвинтівок (Юрій Яновський, II, 1958, 209); — Факт, що мої вусачі [бійці] дали жару. А ти все кричав, що партачимо (Олесь Гончар, III, 1959, 62); Завдавати (завдати, задавати, задати) жару — провчати кого-небудь, сварити і т. ін. Чутно голоси з народу: «Ага! піймалися! Задасть тепер вам гуменя жару!» (Панас Мирний, V, 1955, 81); Із жару [та] в полум'я — те саме, що З вогню [та] в полум'я (див. вогонь). Недавно на другій женився [Авлет], Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полум'я попав (Іван Котляревський, I, 1952, 252); Піддавати (піддати, підсипати, підсипати) жару — посилювати дію кого-, чого-небудь; надихати, спонукати до чогось. Слухай: Жару піддають— Автоматні черги б'ють (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 122); Не звісно, хто кому піддав жару: піч Марічці, чи вона печі: досить, що коло комина все кипіло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); Коли скрипка починала підсипати жару й лоскотати танцюристі жили, молодиця не витримувала, зривалась з призьби, як чорний птах, і кидалась в танець (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53398/264620.html Словник синонімів]===
ЖАР
(у печі) присок, б. з. грань; (соняшний) пал, палання, Р. спека; (серця) пристрасність, жагучість, запальність; (тіла) гарячка, <висока> температура.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53398/357443.html Фразеологічний словник української мови]===
ЖАР

налива́тися / нали́тися жа́ром (фа́рбою). Червоніти від сорому, збудження і т. ін. Оторопіло помітив (Лісовський), як мінився, наливаючись жаром, тонкий вид молодиці (М. Стельмах); — Я думала, ти хотів мені щось сказати..— І скажу,— наливається фарбою Омелько (І. Цюпа).

обдава́ти / обда́ти жа́ром (моро́зом, хо́лодом і т. ін.) кого. Викликати у когось стан сильного хвилювання, збентеження, переляку і т. ін. Настя вдячно глянула на хлопця, і Омелько знітився від погляду темно-карих очей, що обдали його жаром (І. Цюпа); Мене острах бере, морозом обдає (Ганна Барвінок); На редуті зробилося тихо. І ця зловісна тиша холодом обдала Назара (П. Кочура). обдава́ти моро́зом спи́ни (все ті́ло) чиї (чиє). І тільки думка про те, що знайдуть їх (утікачів) і силоміць повернуть до колишніх панів, обдавала морозом їх спини (З. Тулуб); І ця посмішка морозом обдає все тіло Марії (М. Стельмах).

обсипа́є (осипа́є) / обси́пало (оси́пало) жа́ром ((гаря́чим) при́ском) кого, безос. 1. перев. недок. Хтось відчуває значне підвищення температури тіла; когось палить (у зв’язку з хворобою). Лікар спитав: — Морозить? — То морозить, то обсипає жаром. Серце ніби зупиняється,— скаржився Григорій (П. Автомонов); Настунею тіпала пропасниця, її то жаром обсипало, то проймало холодом, а чому, вона й сама не знала (Ю. Збанацький). 2. перев. док. Хтось раптово відчуває сильне хвилювання, збентеження і т. ін. від чогось. В її очах світилися сині вогники, і коли він уловлював їх, його обсипало жаром (Ю. Мушкетик); Від цих думок враз обсипало (Данила) жаром (Ю. Смолич); — Мамо, а хто мій тато? — ..ждала цього запитання. Ждала, й боялась, ..застало воно її зненацька, жаром обсипало всю (О. Гончар); Марту аж приском осипало: невже-таки прийшов за її приданим? (М. Стельмах). жа́ром так і обси́пало. Нахилилась (Тоня) до Вітали

як (мов, на́че і т. ін.) жа́ром (кип’ятко́м, при́ском і т. ін.) обдало́ кого, безос. Хтось дуже вражений чимсь, раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т. ін. Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип’ятком обдало… (Панас Мирний); Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний); — Він не повернеться? Мене як окропом обдало (З журналу). так жа́ром і обдало́. При згадці .. усього так жаром і обдало (А. Дімаров). обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян); Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький). нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він (панич), уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав… (Панас Мирний).

як (мов, на́че і т. ін.) при́ском (жа́ром) обси́пати (оси́пати) / обсипа́ти (осипа́ти) кого. 1. Викликати відчуття жару у кого-небудь. Опівдня (опівдні) сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу трепечущу (тремтливу)… наче мене жаром обсипле. Душно мені, дрімота, а сну немає (Марко Вовчок). аж на́че жа́ром сипону́ло по спи́ні, безос. Повірте, аж наче жаром сипонуло по спині (О. Довженко). 2. Раптово вразити, схвилювати, засоромити, розсердити і т. ін. кого-небудь. Мов приском старостів та молодого вража дівка обсипала, стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь (Укр.. казки); Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа .. Той блиск гарячих очей неначе обсипав його жаром (І. Нечуй-Левицький); Мене тривожить рокіт літаків. Він серце наче обсипає приском (О. Коломієць). ні́би хто жа́ром обси́пав. І раптом Платона ніби хто жаром обсип

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8992lh39kk2y1cwe47Z57Qp3n907bCA.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:N84994b.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жар-птица-620x759.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:91831522_IMG_2116.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Serdtse_ogon_jar_gaz_polyihaet_66.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|fnA96ZdRZo}}
{{#ev:youtube|Amc8nD4kEBY}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Файл:Serdtse ogon jar gaz polyihaet 66.jpg

2013-12-02T21:05:59Z

Катола Олена:

Файл:91831522 IMG 2116.jpg

2013-12-02T21:05:37Z

Катола Олена:

Файл:Жар-птица-620x759.jpg

2013-12-02T21:04:46Z

Катола Олена:

Файл:N84994b.jpg

2013-12-02T21:04:21Z

Катола Олена:

Файл:8992lh39kk2y1cwe47Z57Qp3n907bCA.jpg

2013-12-02T21:03:43Z

Катола Олена:

Дата

2013-12-01T23:41:51Z

Катола Олена:

[[Категорія:Да]]
==Словник Грінченка==
'''Дата, -ти, '''''ж. ''Число мѣсяца.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/data Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ДАТА, и, жін. Календарний час якої-небудь події. [Поет:] Вітаю цей величний день, Велику історичну дату [великого Жовтня], Що принесла й у нашу хату Для думки волю й для пісень (Володимир Самійленко, I, 1958, 242); Трудівники Львівської області відзначають у цьому році знаменну дату — 20 років возз'єднання всіх українських земель в єдиній соціалістичній державі (Колгоспник України, 4, 1959, 9);
// Позначка на листі, документі і т. ін. про час (рік, місяць і число) його написання. Новели, під якими нема дати, написані: «На віру» — 1891 р., «Ціпов'яз» — 1893 р. (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 287); — Дату я поставлю сам, коли буде на те потреба (Юрій Смолич, І, 1958, 61).

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=10681 Словник іншомовних слів]===
дата; ж.
(лат., від дане)
точний календарний час (рік, місяць, число) якоїсь події, факту.

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=72621 Орфографічний словник української мови]===
дата
іменник жіночого роду

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:25jul-ml1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kalendar.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2644_214-118998.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:What-Date-Is-Grandparents-Day.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LwSfT9okj18}}
{{#ev:youtube|L3ivpG_orpA}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Файл:What-Date-Is-Grandparents-Day.jpg

2013-12-01T23:33:35Z

Катола Олена:

Файл:2644 214-118998.gif

2013-12-01T23:33:15Z

Катола Олена:

Файл:Kalendar.jpg

2013-12-01T23:32:58Z

Катола Олена:

Файл:25jul-ml1.jpg

2013-12-01T23:32:47Z

Катола Олена:

Реготіти

2013-11-28T23:30:58Z

Катола Олена:

[[Категорія:Ре]]
==Словник Грінченка==
'''Реготі́ти, -чу́, -ти́ш, '''''гл. ''1) = '''Реготати. '''2) О сычѣ: кричать. ''Пугач реготів. ''Мил. 10.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/reghotaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
РЕГОТАТИ, очу, очеш і рідко РЕГОТІТИ, очу, отиш, недок. Гучно, нестримно сміятися. [Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регіт лящить і вчувається мені!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 103); Чіпка аж за живіт береться та регоче (Панас Мирний, I, 1949, 294); Знесилена остаточно тим сміхом, впала [Катя] на траву й реготала (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 72);
// з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небудь. А в кухні тим часом стояв несамовитий регіт. Реготали з паламаря (Панас Мирний, III, 1954, 87);
// перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (про птахів, тварин). Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики (Леся Українка, III, 1952, 249); Крик той сойка повторила: — А знайти мене вам зась! — І, регочучи, знялась, Лиш, майнули сині крила... (Дмитро Білоус, Пташ. голоси, 1956, 29);
// перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи тощо). Коли б добігти, коли б сховатись, щоб уже не чути дзвонів, червоних дзвонів, що мчать навздогін, б'ють у саме серце, скачуть і регочуть, як божевільні (Михайло Коцюбинський., II, 1955, 181); — Пу-гу... пу-гу... ж-ж-ж... кряк!..і — регоче крига під гострими підковами... (Іван Микитенко, II, 1957, 26).
♦ Реготати на пупа — те саме, що Сміятися на кутні [зуби] (див. кутній). — Таке мені слово сказала [Домця], що й повторяти не буду. Клятий Шугалія регоче, реготав би ти на пупа (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 315).

===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/7343/реготіти Орфоепічний словник української мови]===
реготіти
[реигоут’і/тие]
-гоучу/, -готи/ш, -готиемо/, -готиете/; нак. -готи/, -гоут'і/т'

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=291386 Орфографічний словник української мови]===
реготіти
дієслово недоконаного виду

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1381749866_getimage-6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sm3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:71465095.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20110914142130.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ugarnie-anekdoti.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|0h_NnDgAeuU}}
{{#ev:youtube|6XeTB_fee7M}}
{{#ev:youtube|J7YySkc0oOo}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Файл:Ugarnie-anekdoti.jpeg

2013-11-28T23:22:36Z

Катола Олена:

Файл:20110914142130.jpg

2013-11-28T23:22:24Z

Катола Олена:

Файл:71465095.jpg

2013-11-28T23:22:03Z

Катола Олена:

Файл:Sm3.jpg

2013-11-28T23:21:40Z

Катола Олена:

Файл:1381749866 getimage-6.jpg

2013-11-28T23:21:21Z

Катола Олена:

Редька

2013-11-28T23:07:40Z

Катола Олена: /* Орфографічний словник української мови */

[[Категорія:Ре]]
==Словник Грінченка==
'''Редька, -ки, '''''ж. ''Раст. a) Raphanus sativus. ЗЮЗО. І. 133. б) — '''дика'''. Raphanus Kaphanistrum L. ЗЮЗО. I. 133. ''Любить, як собака редьку. ''Ном. № 5078. '''Скребти кому '''редьку. '''Читать нотацію'''. '''Скребнути редьки'''. Навонять. Ном. № 3448. 2) Механизмъ, на которомъ вращается крыша мельницы. Сосн. у. 3) Волъ, у котораго осталось одно ядро, вслѣдствіе неудачной кастраціи. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. '''Редечка. '''Мет. 120.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/redjka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
1. тільки одн. Дворічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним чорним або білим коренеплодом круглої чи довгастої форми. Коренеплоди редиски, як і редьки, використовують в їжу сирими (Овочівництво, 1956, 352); Редька посівна відрізняється від дикої рядом морфологічних ознак і залежно від форми коренеплоду та його забарвлення ділиться на кілька сортів, серед яких виділяють, наприклад, редьку чорну та білу (Мікробіологічний журнал, XXII, 5, 1960, 65).

2. Їстівний коренеплід цієї рослини. В воскові пальці бере [невідомий] делікатно, за білий хвостик редьку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 186);
// у знач. збірн. Редьку, хрін і редис [редиску] використовують найчастіше через вміст у них глюкозидів — речовин, які мають гострий смак, викликають апетит і які дезинфікують травний тракт (Технологія приготування їжі, 1957, 23); Хлопчаками ходили ми вбрід Окунів половить на обід, Бо у хаті вдовиній і хліб Був не часто — Все редька та біб (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 114).
♦ Гірше печеної редьки; Гірш за гірку редьку; Як гірка редька: а) дуже сильно, надзвичайно. Вона обридла йому гірше печеної редьки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 229); Та й дачниці, мовляв, як видко з листа, обридли вже тобі гірш за гірку редьку (Андрій Головко, II, 1957, 412); б) нестерпний. Максим, як там кажуть, і горенько покотив! ..Одно здавалося гірше печеної редьки, становилося руба в горлі. Це життя в казармі вонючій (Панас Мирний, I, 1949, 224); Надокучити, як парена редька див. парений.

3. Те саме, що редиска. Хотіла там [на грядці] їмость посадити місячну редьку, але в крамниці обмахнулися й дали насіння ріпи. Вона гарно зійшла й буяла собі поміж морквою (Лесь Мартович, Тв., 1954, 383); Вирощувала Килина ранню редьку — червонобоку й веселобоку, а також і пізню — чорну, схожу на чималий буряк (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 139); Рябів базар синювато-зеленим кропом, червоною редькою, першими черешнями, шпарагою й кучерявою салатою (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 366).

===[http://slovopedia.org.ua/29/53408/19374.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]===
РЕДЬКА
одно- або дворічна рослина родини хрестоцвітих, овочева і кормова культура; вирощують задля кореневища з високими поживними властивостями (містить вітаміни групи В); сік і особливо сорт із чорною шкуринкою - лікувальні; р. олійну вирощують задля насіння, яке містить до 30% жирів.

з (від) ра́нку (ра́ння) до (са́мого) ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); (Шинкарка:) Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу тв

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=291546 Орфографічний словник української мови]===
редька

редька 1
іменник жіночого роду
рослина

редька 2
іменник жіночого роду
коренеплід

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radish1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Redka-dajkon.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1749461.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Raphanus_sativus_convar_lobo20100405_19.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|zCO4_Y3DAig}}
{{#ev:youtube|r7GDUDhAVeA}}

==Додаткові дані==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Редька]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Редька

2013-11-28T23:07:10Z

Катола Олена: /* Орфографічний словник української мови */

Редька

2013-11-28T23:06:44Z

Катола Олена:

Файл:Raphanus sativus convar lobo20100405 19.jpg

2013-11-28T23:01:59Z

Катола Олена:

Файл:1749461.jpeg

2013-11-28T23:01:41Z

Катола Олена:

Файл:Redka-dajkon.jpg

2013-11-28T23:01:32Z

Катола Олена:

Файл:Radish1.jpg

2013-11-28T23:00:50Z

Катола Олена:

Ревіти

2013-11-28T22:45:50Z

Катола Олена:

[[Категорія:Ре]]
==Словник Грінченка==
'''Ревіти, -ву, -веш, '''''гл. ''= '''Ревти. '''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/revity Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
РЕВІТИ і РЕВТИ, ву, веш; мин. ч. ревів, ревіла, ло і рів, ревла, ло; недок.

1. Видавати рев, ревіння (про тварин). По у лицях воли Ревуть голодні (Тарас Шевченко, II, 1953, 150); Ведмеді ревли басом, аж дуги тряслися (Іван Франко, IV, 1950, 95); Десь ревіла худоба, лементували діти (Олесь Гончар, IV, 1960, 31); Чув [Дмитро], як ревла корова, йдучи з водопою (Михайло Стельмах, II, 1962, 387);
// Несамовито кричати, лементувати (про людину)* Лазар став як скажений, бив кулаками в стіл і ревів дико: подать самовара! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); Юрба хлопців ревла, свистіла з захоплення (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 114); Кіннотники мчать, вилискуючи шаблями, і вигукують, кричать, ревуть — лише гупотить земля (Юрій Яновський, І, 1958, 153);
// Сповнюватися ревом, ревінням, нестямним криком, ґвалтом, шумом, гуркотом і т. ін. Місто ревло мені в обличчя стоголосим співом і грюком (Михайло Чабанівський, За півгодини.., 1963, 9); І тільки охало село в захопленні від його упертості — гулом ревло: — Молодця Казанок! От тобі й «сірячок-мужичок!» (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 44);
// на кого. Несамовито кричати, гукати на кого-небудь. — А-а, — ревів на нього Інокентій (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 424); Дебелі кучери колясок і карет ревли на пішоходів (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 169);
// Співати дуже голосно, із запалом. Гусари розвеселились, позапалювали сигари, порозстібали мундири й почали ревти солдатських пісень (Нечуй-Левицький, III, 1956, 152);
// Співати дуже низьким, грубим голосом. — В церкві вже ревуть дяки, Ждуть світилки, ждуть дружки, Ждуть хустки весільні (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 63); Тисячі ніг толочили землю, тисячі тіл колихали повітря, лопотіли на волі корогви і грубими, нелюдськими голосами ревли гладкі попи, як з бочки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 182);
// Сповнюватися голосним, несамовитим співом. Одгуляли [пани] весілля. Піски зроду-віку не бачили, не чули такого весілля. Палац аж ревів, аж стогнав... (Панас Мирний, I, 1949, 198);
// перен. Видавати звуки, що нагадують гучний, протяжливий крик тварин; створювати сильний шум, гуркіт. — Вітер на десять голосів і реве, і виє, і скиглить, і голосить! (Олекса Стороженко, I, 1957, 102); За вікном дико ревла і вигиналась у скаженому танку сивоборода заметіль (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 405); Ревіли дніпрові пороги, розкидаючи навкруги білясту піну (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 390); Ревла і клекотіла між камінням річка (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 196); На гору було чути, як десь у долині мотори ревіли, аж стугоніла земля (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 136); Починає все сильніш і сильніш ревти.. гудок (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 555);
// безос. Кругом дзижчало, брязкало, ревло — У бій вступили польові гармати (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 389);
// Сповнюватися звуками, що нагадують гучний, протяжливий крик тварин, шумом, гуркотом. Лівий берег кипів, клекотав, ревів, скреготав тисячами моторів, гусениць, коліс (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 276); Земля навколо ревла й горіла від пекельної стрілянини (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 44).
2. розм. Дуже голосно плакати, ридати. Хоч сядь та плач, хоч стань та реви! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 46); Оце почнемо граться, я її торкну чи зачеплю, а вона розквасить губи та й починає ревти на всю хату (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 92); [Спичаковський:] Та ви краще скажіть прямо — може, я вам не до вподоби. Та я... (схлипує) та тоді я... (схлипує). [Мальванов:] Та годі-бо, не реви — поїдеш (Іван Кочерга, II, 1956, 33).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53408/272217.html Словник синонімів]===
РЕВІТИ
(- вола) рикати; (- людей) лементувати, РЕПЕТУВАТИ, ЗН. співати; (- бурю) вити, завивати, скиглити, голосити; ЖМ. плакати, ридати; (- гармати) гуркотіти, гримотіти.

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=291103 Орфографічний словник української мови]===
ревіти
дієслово недоконаного виду

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:72591230_1301083214_337034_5911800x600.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:NRzKRcZedfs.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Голосно_ревіти.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12626_640.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:72591232_1301083268_0_4b72e_bf397658_XL.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pla4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|AvppBUqXBBI}}
{{#ev:youtube|qWRNM0j_MCI}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Файл:Pla4.jpg

2013-11-28T22:29:54Z

Катола Олена:

Файл:72591232 1301083268 0 4b72e bf397658 XL.jpg

2013-11-28T22:29:37Z

Катола Олена:

Файл:12626 640.jpg

2013-11-28T22:29:16Z

Катола Олена:

Файл:Голосно ревіти.JPG

2013-11-28T22:28:58Z

Катола Олена:

Файл:NRzKRcZedfs.jpg

2013-11-28T22:28:42Z

Катола Олена:

Файл:72591230 1301083214 337034 5911800x600.jpg

2013-11-28T22:28:32Z

Катола Олена:

Ревіння

2013-11-28T22:15:49Z

Катола Олена: Замінено вміст на « '''Реві́ння, -ня, '''''с. ''Ревъ, мычаніе. ''Ревіння альпійських коров. ''Левиц. Пов. 134. [[Кате...»

'''Реві́ння, -ня, '''''с. ''Ревъ, мычаніе. ''Ревіння альпійських коров. ''Левиц. Пов. 134.
[[Категорія:Ре]]

Ревіння

2013-11-28T22:15:16Z

Катола Олена:

[[Категорія:Ре]]
==Словник Грінченка==
'''Реві́ння, -ня, '''''с. ''Ревъ, мычаніе. ''Ревіння альпійських коров. ''Левиц. Пов. 134.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/revinnja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
1. Гучний, протяжливий крик тварини, тварин. Жевріють вікна по хатах та ревіння худоби боре густе повітря (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 61); — Чув я ревіння корів, що лунало з обори (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 217);
// Несамовитий крик, ґвалт, лемент людини, людей. З круглої пластмасової коробочки, з написом «Весна», вирвався голос радіокоментатора, виплеснулося ревіння трибун, свист, нерозбірливі голоси (Павло Загребельний, День.., 1964, 318); Різкий, деренчливий крик Маякіна викликав оглушливе, захоплене ревіння купецтва (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 539);
// перен. Звуки, що нагадують гучний, протяжливий крик тварини, тварин; сильний шум, гуркіт. Він весь час крутився на коні.. і, долаючи ревіння вітру, хрипко і простуджено кричав, щоб колона підтягнулася (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 461); Йшли хвилі з ревінням на крихітний корабель, загрожуючи щохвилини розбити його (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 393); Тепер я почув і ревіння пропелерів (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 83); Ревіння мін, снарядів гук, — Грай, пісне битви, грай! (Микола Бажан, І, 1946, 129); З панського дому линули звуки оркестру — дзвін мідних тарілок і ревіння рогів (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 7).
2. рідко. Дуже голосний плач, ридання.

===[http://slovopedia.org.ua/41/53408/272183.html Словник синонімів]===
РАНОК
початок дня; жм. рання, рано, д. поранок; (літературний) ранкова імпреза.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53408/360859.html Фразеологічний словник української мови]===
РАНОК

від (з) ра́нку (й (та)) до ра́нку. Протягом тривалого часу; весь час; цілодобово. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка). до ра́ння. Скільки правди в горлі, скільки мук — не переповісти й до рання (В. Стус).

з (від) ра́нку (ра́ння) до (са́мого) ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); (Шинкарка:) Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу тв

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=290228 Орфографічний словник української мови]===
ранок
іменник чоловічого роду

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:630091_25ba5466.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4748023_bac27189.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:104868870_3293001_kogdazakanchivaetsjautroinachinaetsjaden1_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Morning_by_mops.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Утро,_дорога,_лето,_солнце,_небо,_пейзаж,_1920x1234.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|r42GlEmmmDk}}
{{#ev:youtube|uawFbiuSCQo}}
{{#ev:youtube|6n41kxhkZDs}}

==Додаткові дані==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ранок Ранок]===
===[http://kazkar.info/publ/virshi_dlja_ditej_ditjachi_virshi/virshi_pro_vesnu/vesnjanij_ranok_marijka_pidgirjanka/36-1-0-212 Весняний ранок - Марійка Підгірянка]===
===[http://probapera.org/publication/13/433/rankova-poeziya-virsh-ranok.html РАНОК Іванка Веснянка]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Рибак

2013-11-28T22:08:26Z

Катола Олена:

[[Категорія:Ри]]
==Словник Грінченка==
'''Рибак, -ка, '''''м. ''= '''Рибалка 1. '''''Вудка мокне, а рибак сохне. ''Ном. № 10451. 2) = '''Рибалка 2. '''Вх. Пч. II. 14. Ум. '''Рибаченько. '''Грин. III. 369.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/rybak Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
РИБАК, а, чол. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством; риболов. Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 85); Він був рибак і розказував, яку у їх в селі рибу ловлять (Марко Вовчок, VI, 1956, 233).

===[http://slovopedia.org.ua/45/53408/300934.html Словник-антисуржик]===
РИБАК
рибалка

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=293703 Орфографічний словник української мови]===
рибак
іменник чоловічого роду, істота

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3228425_54888cdf.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Maluj_rubak.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2273.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fishing.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Of6sQVuBxBs.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рибалка-тернопіль-новини.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|QZdpsfdQ23M}}
{{#ev:youtube|ovoSsl8eKE4}}

==Додаткові дані==
===[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399341 Горе рибак автор: Антоніна Грицаюк]===
===[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239925 Рибак автор: Линник Анатолій]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Файл:Рибалка-тернопіль-новини.jpg

2013-11-28T21:48:34Z

Катола Олена: Катола Олена завантажив нову версію «Файл:Рибалка-тернопіль-новини.jpg»

Файл:Рибалка-тернопіль-новини.jpg

2013-11-28T21:48:10Z

Катола Олена:

Файл:Of6sQVuBxBs.jpg

2013-11-28T21:47:57Z

Катола Олена:

Файл:Fishing.jpg

2013-11-28T21:47:36Z

Катола Олена:

Файл:2273.jpg

2013-11-28T21:47:06Z

Катола Олена:

Файл:Maluj rubak.JPG

2013-11-28T21:46:51Z

Катола Олена:

Файл:3228425 54888cdf.jpg

2013-11-28T21:46:39Z

Катола Олена:

Рак

2013-11-28T21:25:38Z

Катола Олена:

'''Рак, -ка, '''''м. ''1) Ракъ. ''Не буде риба раком. ''Ном. № 5644. ''Вчепився як рак. ''Ном. № 3997. '''Напекти раків'''. Покраснѣть отъ стыда. ''Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. ''Кв. І. 23. '''Наловити раків'''. а) Утонуть. б) = '''Раків напекти. '''''Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити ''— изъ-за него сильно пришлось краснѣть. Зміев. у. '''Він знає, де раки зімують'''. Онъ не промахъ. '''Як рак свисне'''. Никогда. Ном. № 5492. '''Рака стати '''= '''Раком стати. '''См. '''Стати. Хата рака стала '''— разваливаясь, раскарячилась. Г. Барв. 371. 2) Насѣк. = '''Раглик. '''Вх. Пч. І. 6. 3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр. Шух. I. 176. 4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины. Шух. I. 113. 5) ''мн. ''Родъ вышивки на сорочкахъ. Чуб. VII. 427. Ум. '''Рачок. '''

==Сучасні словники==
Рак - 1. Пресноводное беспозвоночное животное типа членистоногих, покрытое панцирем и имеющее клешни и брюшко, похожее на хвост.
2. Такое животное, употребляемое в пищу.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:krasnyj-floridskij-rak.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ecrevisse_pattes_rouges.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1159_photo.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:96680715.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|7EnKxnMJj-0}}
{{#ev:youtube|ix4r8oI2DMI}}
{{#ev:youtube|lXNtW5_fXbk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]
[[Категорія:Ра]]

==Визначення==

рак, -а, м. Покрытое панцирем пресноводное или морское членистоногое с клешнями и брюшком. Речной р. Р.-отшельник (живущий в ~овине). Красный как р. кто-н. (по цвету варёного ~а). Как р. на мели (о беспомощном состоянии; разг.). Показать, где ~и зимуют (о выражении угрозы; разг.). Когда р. свистнет (неизвестно когда или никогда; разг. шутл.).уменьш. рачок, -чка, м.прил. ~овый, -ая, -ое и рачий, -ья, -ье. Раковая шейка (брюшко речного ~а). Рачья икра. Рачьи глаза (также перен.: выпученные; разг.).II. РАК, -а, м. Злокачественная опухоль из эпителиальных и кроветворных клеток, канцер. Р. желудка. Р. крови.прил. ~овый, -ая, -ое.

Ракообразные - это жабродышащие водные членистоногие. У большинства ракообразных различают головогрудь и брюшко. Органы дыхания - жабры, являющиеся выростами конечностей. Известно около 30 000 видов ракообразных. Среди них встречаются мелкие рачки длиной 2-5 мм. Десятиногие раки, куда входят и речные раки, получали свое название по числу ходильных грудных ног. Сюда же относятся креветки, крабы, омары и лангусты, обитающие в морях.{{Шаблон:Словник}}

==Виды раков==

Речной рак (Astacus astacus Linnaeus)

Обитает в пресной чистой воде - речках, ручьях и озерах. Тело рака подразделяется на два отдела: массивную головогрудь и более плоское членистое брюшко. Жабры у речного рака расположены в головогруди в особых жаберных камерах. В конце зимы самка выметывает икринки, которые прикрепляются к ножкам брюшка. Здесь икринки и развиваются. В начале лета из них вылупляются рачата. Первые 10-12 суток жизни они остаются под брюшком у самки, а затем переходят к самостоятельному существованию.

Рак голубой (Procambarus cubensis)

Его родина - Куба.
Его размер меньше, чем нашего рака; окрашен в красивый голубовато-серый цвет. У самцов голубого рака клешни длиннее, чем у самок.
Оптимальные условия: температура - 24-26 °С, рН - 7,5-8,5, жесткость - 8-12°. Для нормальной жизнедеятельности в грунте аквариума обязательно должен быть песок, который раки используют в качестве указателя направления силы тяжести.
В аквариуме рака голубого можно содержать с любыми миролюбивыми рыбками, за исключением ведущих донный образ жизни, например, сомиков.
Икра вынашивается самками на брюшной части. По мере созревания она становится зеленоватой. После вылупления рачата висят на матери еще 7-8 дней, а потом постепенно покидают ее.
Если вы хотите вырастить молодых раков, нужно отсадить самку в отдельный водоем, а после вылупления молоди вернуть в основной аквариум. Молодых раков надо кормить мелко нарезанным мотылем, трубочником, мясом. Будьте внимательны - голубые раки могут употреблять в пищу нежные части ваших растений!
В аквариуме им нужно предоставить убежища в виде небольших труб или гротов из камушков.

Красный флоридский рак (Procambarus clarkii)

Несмотря на название, родина этого вида не Флорида, а Луизиана. Живет в болотах, реках, озерах, прудах, даже на заливных лугах. Во время засухи выкапывает глубокие норы. Зарубежные аквариумисты называют его красный американский болотный рак. Являясь более нетребовательным к качеству воды, чем местные виды раков, американский рак с 1973 года победно шествует по Европе, начав экспансию с Испании и дойдя до Германии и Швейцарии. Максимальная длина рака (без клешней) – 12 см. Обычно окраска красная различных оттенков, но встречаются белые, черные, оранжевые и даже синие животные. На клешнях – красные шипы.

Австралийские раки хераксы (Cherax)

В последние годы из Австралии и Новой Гвинеи в Европу и Россию начали импортировать большое количество раков с ласкающим русское ухо названием херакс. Многие виды до сих пор не описаны и имеют лишь коммерческое название, например Cherax sp. "Papua Yellow Tiger". Среди них есть огромные виды. Так Cherax cainii может достигать 40-сантиметровой длины и массы до трех килограммов. Но есть и некрупные виды, пригодные для содержания в относительно небольших аквариумах.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:440916232c81.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1260857057 4434b9226c9fcb81181d55ed08118ff0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4445.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rak.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Ранок

2013-11-28T21:16:14Z

Катола Олена:

[[Категорія:Ра]]
==Словник Грінченка==
'''Ранок, -нку, '''''м. ''1) Утро. ''Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? ''Чуб. V. 461. ''Я завше Бога прошу з вечора до ранку. ''Мет. 59. '''Що-ранку'''. Каждое утро. ''Щовечора, щоранку, то й надінеш новодранку. ''Ном. № 11241. Ум. '''Раночок. '''Чуб. V. 586. Мил. 148.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ranok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
1. Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннее село (Степан Руданський, Тв., 1956, 77); Пароплав виходить із гавані. Ранок застає його у вільному морі (Юрій Яновський, II, 1958, 134); Здорова свіжість літнього ранку промивала безсонні очі бійців, обвівала спалені, запорошені обличчя (Олесь Гончар, III, 1959, 60); * Образно. Кічкас [на Дніпрі] був ранком електрифікації. Каховка і Кременчук — її великий день (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 38); *У порівні Хороша вона була, молода і свіжа, як ранок (Марко Вовчок, VI, 1956, 239).
♦ Білий ранок див. білий; Від (од, з) ранку [й (та)] до ранку — протягом усієї доби, довго. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний, III, 1954, 255); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка, I, 1951, 273); Добрий ранок; Доброго ранку див. добрий; З (од, від) ранку до ночі (вечора, смерку, смеркання) — протягом усього дня, довгого часу. Робить [Павло] з ранку до ночі, без одпочинку (Марко Вовчок, I, 1955, 178); Вони не покладали рук од ранку до вечора (Нечуй-Левицький, III, 1956, 296); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 67); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій — стороні теж вогонь від ранку до смеркання (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 213); На ранок — ранком. Коли це на ранок — летить у Піски сам справник, летить стряпчий, летить становий (Панас Мирний, I, 1949, 304); Одного ранку див. один; Позначається на ранок див. позначатися.
2. Публічне ранкове зібрання, де виконуються літературні, музичні та інші твори. Полтавське громадянство влаштовувало недільні літературні ранки для бідного населення і для учнів (Збірник про Кропивницького, 1955, 312).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53408/272183.html Словник синонімів]===
РАНОК
початок дня; жм. рання, рано, д. поранок; (літературний) ранкова імпреза.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53408/360859.html Фразеологічний словник української мови]===
РАНОК

від (з) ра́нку (й (та)) до ра́нку. Протягом тривалого часу; весь час; цілодобово. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка). до ра́ння. Скільки правди в горлі, скільки мук — не переповісти й до рання (В. Стус).

з (від) ра́нку (ра́ння) до (са́мого) ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); (Шинкарка:) Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу тв

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=290228 Орфографічний словник української мови]===
ранок
іменник чоловічого роду

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:630091_25ba5466.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4748023_bac27189.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:104868870_3293001_kogdazakanchivaetsjautroinachinaetsjaden1_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Morning_by_mops.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Утро,_дорога,_лето,_солнце,_небо,_пейзаж,_1920x1234.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|r42GlEmmmDk}}
{{#ev:youtube|uawFbiuSCQo}}
{{#ev:youtube|6n41kxhkZDs}}

==Додаткові дані==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ранок Ранок]===
===[http://kazkar.info/publ/virshi_dlja_ditej_ditjachi_virshi/virshi_pro_vesnu/vesnjanij_ranok_marijka_pidgirjanka/36-1-0-212 Весняний ранок - Марійка Підгірянка]===
===[http://probapera.org/publication/13/433/rankova-poeziya-virsh-ranok.html РАНОК Іванка Веснянка]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Ранок

2013-11-28T21:04:25Z

Катола Олена:

[[Категорія:Ра]]
==Словник Грінченка==
'''Ранок, -нку, '''''м. ''1) Утро. ''Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? ''Чуб. V. 461. ''Я завше Бога прошу з вечора до ранку. ''Мет. 59. '''Що-ранку'''. Каждое утро. ''Щовечора, щоранку, то й надінеш новодранку. ''Ном. № 11241. Ум. '''Раночок. '''Чуб. V. 586. Мил. 148.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ranok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
1. Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннее село (Степан Руданський, Тв., 1956, 77); Пароплав виходить із гавані. Ранок застає його у вільному морі (Юрій Яновський, II, 1958, 134); Здорова свіжість літнього ранку промивала безсонні очі бійців, обвівала спалені, запорошені обличчя (Олесь Гончар, III, 1959, 60); * Образно. Кічкас [на Дніпрі] був ранком електрифікації. Каховка і Кременчук — її великий день (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 38); *У порівні Хороша вона була, молода і свіжа, як ранок (Марко Вовчок, VI, 1956, 239).
♦ Білий ранок див. білий; Від (од, з) ранку [й (та)] до ранку — протягом усієї доби, довго. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний, III, 1954, 255); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка, I, 1951, 273); Добрий ранок; Доброго ранку див. добрий; З (од, від) ранку до ночі (вечора, смерку, смеркання) — протягом усього дня, довгого часу. Робить [Павло] з ранку до ночі, без одпочинку (Марко Вовчок, I, 1955, 178); Вони не покладали рук од ранку до вечора (Нечуй-Левицький, III, 1956, 296); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 67); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій — стороні теж вогонь від ранку до смеркання (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 213); На ранок — ранком. Коли це на ранок — летить у Піски сам справник, летить стряпчий, летить становий (Панас Мирний, I, 1949, 304); Одного ранку див. один; Позначається на ранок див. позначатися.
2. Публічне ранкове зібрання, де виконуються літературні, музичні та інші твори. Полтавське громадянство влаштовувало недільні літературні ранки для бідного населення і для учнів (Збірник про Кропивницького, 1955, 312).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53408/272183.html Словник синонімів]===
РАНОК
початок дня; жм. рання, рано, д. поранок; (літературний) ранкова імпреза.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53408/360859.html Фразеологічний словник української мови]===
РАНОК

від (з) ра́нку (й (та)) до ра́нку. Протягом тривалого часу; весь час; цілодобово. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка). до ра́ння. Скільки правди в горлі, скільки мук — не переповісти й до рання (В. Стус).

з (від) ра́нку (ра́ння) до (са́мого) ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); (Шинкарка:) Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу тв

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=290228 Орфографічний словник української мови]===
ранок
іменник чоловічого роду

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:630091_25ba5466.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4748023_bac27189.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:104868870_3293001_kogdazakanchivaetsjautroinachinaetsjaden1_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Morning_by_mops.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Утро,_дорога,_лето,_солнце,_небо,_пейзаж,_1920x1234.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Ранок

2013-11-28T21:03:48Z

Катола Олена: /* [slovopedia.org.ua/41/53408/272183.html Словник синонімів] */

[[Категорія:Ра]]
==Словник Грінченка==
'''Ранок, -нку, '''''м. ''1) Утро. ''Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? ''Чуб. V. 461. ''Я завше Бога прошу з вечора до ранку. ''Мет. 59. '''Що-ранку'''. Каждое утро. ''Щовечора, щоранку, то й надінеш новодранку. ''Ном. № 11241. Ум. '''Раночок. '''Чуб. V. 586. Мил. 148.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ranok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
1. Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннее село (Степан Руданський, Тв., 1956, 77); Пароплав виходить із гавані. Ранок застає його у вільному морі (Юрій Яновський, II, 1958, 134); Здорова свіжість літнього ранку промивала безсонні очі бійців, обвівала спалені, запорошені обличчя (Олесь Гончар, III, 1959, 60); * Образно. Кічкас [на Дніпрі] був ранком електрифікації. Каховка і Кременчук — її великий день (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 38); *У порівні Хороша вона була, молода і свіжа, як ранок (Марко Вовчок, VI, 1956, 239).
♦ Білий ранок див. білий; Від (од, з) ранку [й (та)] до ранку — протягом усієї доби, довго. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний, III, 1954, 255); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка, I, 1951, 273); Добрий ранок; Доброго ранку див. добрий; З (од, від) ранку до ночі (вечора, смерку, смеркання) — протягом усього дня, довгого часу. Робить [Павло] з ранку до ночі, без одпочинку (Марко Вовчок, I, 1955, 178); Вони не покладали рук од ранку до вечора (Нечуй-Левицький, III, 1956, 296); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 67); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій — стороні теж вогонь від ранку до смеркання (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 213); На ранок — ранком. Коли це на ранок — летить у Піски сам справник, летить стряпчий, летить становий (Панас Мирний, I, 1949, 304); Одного ранку див. один; Позначається на ранок див. позначатися.
2. Публічне ранкове зібрання, де виконуються літературні, музичні та інші твори. Полтавське громадянство влаштовувало недільні літературні ранки для бідного населення і для учнів (Збірник про Кропивницького, 1955, 312).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53408/272183.html Словник синонімів]===
РАНОК
початок дня; жм. рання, рано, д. поранок; (літературний) ранкова імпреза.

===[slovopedia.org.ua/49/53408/360859.html Фразеологічний словник української мови]===
РАНОК

від (з) ра́нку (й (та)) до ра́нку. Протягом тривалого часу; весь час; цілодобово. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка). до ра́ння. Скільки правди в горлі, скільки мук — не переповісти й до рання (В. Стус).

з (від) ра́нку (ра́ння) до (са́мого) ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); (Шинкарка:) Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу тв

===[www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=290228 Орфографічний словник української мови]===
ранок
іменник чоловічого роду

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:630091_25ba5466.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4748023_bac27189.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:104868870_3293001_kogdazakanchivaetsjautroinachinaetsjaden1_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Morning_by_mops.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Утро,_дорога,_лето,_солнце,_небо,_пейзаж,_1920x1234.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Ранок

2013-11-28T21:00:56Z

Катола Олена:

[[Категорія:Ра]]
==Словник Грінченка==
'''Ранок, -нку, '''''м. ''1) Утро. ''Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? ''Чуб. V. 461. ''Я завше Бога прошу з вечора до ранку. ''Мет. 59. '''Що-ранку'''. Каждое утро. ''Щовечора, щоранку, то й надінеш новодранку. ''Ном. № 11241. Ум. '''Раночок. '''Чуб. V. 586. Мил. 148.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ranok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
1. Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннее село (Степан Руданський, Тв., 1956, 77); Пароплав виходить із гавані. Ранок застає його у вільному морі (Юрій Яновський, II, 1958, 134); Здорова свіжість літнього ранку промивала безсонні очі бійців, обвівала спалені, запорошені обличчя (Олесь Гончар, III, 1959, 60); * Образно. Кічкас [на Дніпрі] був ранком електрифікації. Каховка і Кременчук — її великий день (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 38); *У порівні Хороша вона була, молода і свіжа, як ранок (Марко Вовчок, VI, 1956, 239).
♦ Білий ранок див. білий; Від (од, з) ранку [й (та)] до ранку — протягом усієї доби, довго. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний, III, 1954, 255); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка, I, 1951, 273); Добрий ранок; Доброго ранку див. добрий; З (од, від) ранку до ночі (вечора, смерку, смеркання) — протягом усього дня, довгого часу. Робить [Павло] з ранку до ночі, без одпочинку (Марко Вовчок, I, 1955, 178); Вони не покладали рук од ранку до вечора (Нечуй-Левицький, III, 1956, 296); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 67); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій — стороні теж вогонь від ранку до смеркання (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 213); На ранок — ранком. Коли це на ранок — летить у Піски сам справник, летить стряпчий, летить становий (Панас Мирний, I, 1949, 304); Одного ранку див. один; Позначається на ранок див. позначатися.
2. Публічне ранкове зібрання, де виконуються літературні, музичні та інші твори. Полтавське громадянство влаштовувало недільні літературні ранки для бідного населення і для учнів (Збірник про Кропивницького, 1955, 312).

===[slovopedia.org.ua/41/53408/272183.html Словник синонімів]===
РАНОК
початок дня; жм. рання, рано, д. поранок; (літературний) ранкова імпреза.

===[slovopedia.org.ua/49/53408/360859.html Фразеологічний словник української мови]===
РАНОК

від (з) ра́нку (й (та)) до ра́нку. Протягом тривалого часу; весь час; цілодобово. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка). до ра́ння. Скільки правди в горлі, скільки мук — не переповісти й до рання (В. Стус).

з (від) ра́нку (ра́ння) до (са́мого) ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); (Шинкарка:) Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу тв

===[www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=290228 Орфографічний словник української мови]===
ранок
іменник чоловічого роду

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:630091_25ba5466.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4748023_bac27189.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:104868870_3293001_kogdazakanchivaetsjautroinachinaetsjaden1_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Morning_by_mops.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Утро,_дорога,_лето,_солнце,_небо,_пейзаж,_1920x1234.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Ранок

2013-11-28T20:55:56Z

Катола Олена:

[[Категорія:Ра]]
==Словник Грінченка==
'''Ранок, -нку, '''''м. ''1) Утро. ''Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? ''Чуб. V. 461. ''Я завше Бога прошу з вечора до ранку. ''Мет. 59. '''Що-ранку'''. Каждое утро. ''Щовечора, щоранку, то й надінеш новодранку. ''Ном. № 11241. Ум. '''Раночок. '''Чуб. V. 586. Мил. 148.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ranok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
1. Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннее село (Степан Руданський, Тв., 1956, 77); Пароплав виходить із гавані. Ранок застає його у вільному морі (Юрій Яновський, II, 1958, 134); Здорова свіжість літнього ранку промивала безсонні очі бійців, обвівала спалені, запорошені обличчя (Олесь Гончар, III, 1959, 60); * Образно. Кічкас [на Дніпрі] був ранком електрифікації. Каховка і Кременчук — її великий день (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 38); *У порівні Хороша вона була, молода і свіжа, як ранок (Марко Вовчок, VI, 1956, 239).
♦ Білий ранок див. білий; Від (од, з) ранку [й (та)] до ранку — протягом усієї доби, довго. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний, III, 1954, 255); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка, I, 1951, 273); Добрий ранок; Доброго ранку див. добрий; З (од, від) ранку до ночі (вечора, смерку, смеркання) — протягом усього дня, довгого часу. Робить [Павло] з ранку до ночі, без одпочинку (Марко Вовчок, I, 1955, 178); Вони не покладали рук од ранку до вечора (Нечуй-Левицький, III, 1956, 296); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 67); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій — стороні теж вогонь від ранку до смеркання (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 213); На ранок — ранком. Коли це на ранок — летить у Піски сам справник, летить стряпчий, летить становий (Панас Мирний, I, 1949, 304); Одного ранку див. один; Позначається на ранок див. позначатися.
2. Публічне ранкове зібрання, де виконуються літературні, музичні та інші твори. Полтавське громадянство влаштовувало недільні літературні ранки для бідного населення і для учнів (Збірник про Кропивницького, 1955, 312).

===[slovopedia.org.ua/41/53408/272183.html Словник синонімів]===
РАНОК
початок дня; жм. рання, рано, д. поранок; (літературний) ранкова імпреза.

===[slovopedia.org.ua/49/53408/360859.html Фразеологічний словник української мови]===
РАНОК

від (з) ра́нку (й (та)) до ра́нку. Протягом тривалого часу; весь час; цілодобово. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка). до ра́ння. Скільки правди в горлі, скільки мук — не переповісти й до рання (В. Стус).

з (від) ра́нку (ра́ння) до (са́мого) ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); (Шинкарка:) Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу тв

===[www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=290228 Орфографічний словник української мови]===
ранок
іменник чоловічого роду

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:630091_25ba5466.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4748023_bac27189.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:104868870_3293001_kogdazakanchivaetsjautroinachinaetsjaden1_2|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Morning_by_mops.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Утро,_дорога,_лето,_солнце,_небо,_пейзаж,_1920x1234.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]