Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Пес

2014-05-06T11:00:33Z

Катерина Воловенко: /* Зовнішні посилання */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==

ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:418595_sobaka_pes_pesik_shhenok_lezhit_lapy_grustnyj_2560x1600_(www.GdeFon.ru).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pes.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Собака,_пес,_лабрадор,_охотник,_трава,_осень,_1920x1200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UIS3ZpQAn0g}}
{{#ev:youtube|XEkrxZq-mMI}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Вовк]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%81 Пес]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BB Шакал]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/pes

[http://youtube.com youtube.com]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Пес

2014-05-06T11:00:14Z

Катерина Воловенко: /* Див. також */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==

ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:418595_sobaka_pes_pesik_shhenok_lezhit_lapy_grustnyj_2560x1600_(www.GdeFon.ru).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pes.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Собака,_пес,_лабрадор,_охотник,_трава,_осень,_1920x1200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UIS3ZpQAn0g}}
{{#ev:youtube|XEkrxZq-mMI}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Вовк]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%81 Пес]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BB Шакал]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/pes
[http://youtube.com youtube.com]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Пес

2014-05-06T10:59:57Z

Катерина Воловенко: /* Див. також */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==

ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:418595_sobaka_pes_pesik_shhenok_lezhit_lapy_grustnyj_2560x1600_(www.GdeFon.ru).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pes.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Собака,_пес,_лабрадор,_охотник,_трава,_осень,_1920x1200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UIS3ZpQAn0g}}
{{#ev:youtube|XEkrxZq-mMI}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Вовк]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%81 Пес]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BB Шакал]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/pes
[http://youtube.com youtube.com]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Пес

2014-05-06T10:58:49Z

Катерина Воловенко: /* Див. також */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==

ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:418595_sobaka_pes_pesik_shhenok_lezhit_lapy_grustnyj_2560x1600_(www.GdeFon.ru).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pes.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Собака,_пес,_лабрадор,_охотник,_трава,_осень,_1920x1200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UIS3ZpQAn0g}}
{{#ev:youtube|XEkrxZq-mMI}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Вовк]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/pes
[http://youtube.com youtube.com]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Пес

2014-05-06T10:57:48Z

Катерина Воловенко: /* Див. також */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==

ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:418595_sobaka_pes_pesik_shhenok_lezhit_lapy_grustnyj_2560x1600_(www.GdeFon.ru).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pes.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Собака,_пес,_лабрадор,_охотник,_трава,_осень,_1920x1200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UIS3ZpQAn0g}}
{{#ev:youtube|XEkrxZq-mMI}}

==Див. також==
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9|Вовк]]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/pes
[http://youtube.com youtube.com]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Пес

2014-05-06T10:56:32Z

Катерина Воловенко: /* Див. також */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==

ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:418595_sobaka_pes_pesik_shhenok_lezhit_lapy_grustnyj_2560x1600_(www.GdeFon.ru).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pes.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Собака,_пес,_лабрадор,_охотник,_трава,_осень,_1920x1200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UIS3ZpQAn0g}}
{{#ev:youtube|XEkrxZq-mMI}}

==Див. також==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/pes
[http://youtube.com youtube.com]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Пес

2014-05-06T10:54:40Z

Катерина Воловенко: /* Зовнішні посилання */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==

ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:418595_sobaka_pes_pesik_shhenok_lezhit_lapy_grustnyj_2560x1600_(www.GdeFon.ru).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pes.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Собака,_пес,_лабрадор,_охотник,_трава,_осень,_1920x1200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UIS3ZpQAn0g}}
{{#ev:youtube|XEkrxZq-mMI}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/pes
[http://youtube.com youtube.com]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Пес

2014-05-06T10:53:56Z

Катерина Воловенко: /* Зовнішні посилання */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==

ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:418595_sobaka_pes_pesik_shhenok_lezhit_lapy_grustnyj_2560x1600_(www.GdeFon.ru).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pes.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Собака,_пес,_лабрадор,_охотник,_трава,_осень,_1920x1200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UIS3ZpQAn0g}}
{{#ev:youtube|XEkrxZq-mMI}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/pes
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Пес

2014-05-06T10:53:05Z

Катерина Воловенко: /* Джерела та література */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==

ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:418595_sobaka_pes_pesik_shhenok_lezhit_lapy_grustnyj_2560x1600_(www.GdeFon.ru).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pes.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Собака,_пес,_лабрадор,_охотник,_трава,_осень,_1920x1200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UIS3ZpQAn0g}}
{{#ev:youtube|XEkrxZq-mMI}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Пес

2014-05-06T10:51:26Z

Катерина Воловенко: /* Джерела та література */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==

ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:418595_sobaka_pes_pesik_shhenok_lezhit_lapy_grustnyj_2560x1600_(www.GdeFon.ru).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pes.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Собака,_пес,_лабрадор,_охотник,_трава,_осень,_1920x1200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UIS3ZpQAn0g}}
{{#ev:youtube|XEkrxZq-mMI}}

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/pes

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Пес

2014-05-06T10:50:09Z

Катерина Воловенко: /* Медіа */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==

ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:418595_sobaka_pes_pesik_shhenok_lezhit_lapy_grustnyj_2560x1600_(www.GdeFon.ru).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pes.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Собака,_пес,_лабрадор,_охотник,_трава,_осень,_1920x1200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UIS3ZpQAn0g}}
{{#ev:youtube|XEkrxZq-mMI}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Пес

2014-05-06T10:47:25Z

Катерина Воловенко: /* Медіа */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==

ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:418595_sobaka_pes_pesik_shhenok_lezhit_lapy_grustnyj_2560x1600_(www.GdeFon.ru).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pes.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Собака,_пес,_лабрадор,_охотник,_трава,_осень,_1920x1200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UIS3ZpQAn0g}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Пес

2014-05-06T10:44:30Z

Катерина Воловенко: /* Ілюстрації */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==

ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:418595_sobaka_pes_pesik_shhenok_lezhit_lapy_grustnyj_2560x1600_(www.GdeFon.ru).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pes.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Собака,_пес,_лабрадор,_охотник,_трава,_осень,_1920x1200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Файл:Собака, пес, лабрадор, охотник, трава, осень, 1920x1200.jpg

2014-05-06T10:44:19Z

Катерина Воловенко:

Файл:Загруженное.jpg

2014-05-06T10:43:53Z

Катерина Воловенко: Катерина Воловенко завантажив нову версію «Файл:Загруженное.jpg»

Файл:Pes.jpg

2014-05-06T10:43:21Z

Катерина Воловенко:

Пес

2014-05-06T10:42:25Z

Катерина Воловенко: /* Ілюстрації */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==

ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:418595_sobaka_pes_pesik_shhenok_lezhit_lapy_grustnyj_2560x1600_(www.GdeFon.ru).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Файл:418595 sobaka pes pesik shhenok lezhit lapy grustnyj 2560x1600 (www.GdeFon.ru).jpg

2014-05-06T10:42:02Z

Катерина Воловенко:

Пес

2014-05-06T10:38:35Z

Катерина Воловенко: /* Сучасні словники */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==

ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Пес

2014-05-06T10:38:18Z

Катерина Воловенко: /* Сучасні словники */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПЕС, пса, чол.

1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).

♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Пес

2014-05-06T10:37:37Z

Катерина Воловенко: /* Сучасні словники */

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПЕС, пса, чол.
1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281);
// Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).
♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).
2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170);
// кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);
// перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Пес

2014-05-06T10:36:35Z

Катерина Воловенко:

'''Пес, -пса, '''''м. ''Песъ, собака. ''Добрий пес луччий, як злий чоловік. ''Ном. № 2356. ''Бреше мов пес. ''Ном. '''Вибрав му пса'''. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. '''Песик, пе́сичок. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
[[Категорія:Пе]]

Каменяр

2014-04-03T08:09:20Z

Катерина Воловенко: /* Див. також */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[http://sum.in.ua/s/kamenjar]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cmdkQd0e2Q0}}

==Див. також==
Видавництво '''„Каменяр”''' (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр”. Випускає літературу найрізноманітнішої тематики – як для масового читача, так і наукові видання. Воно також здійснює випуск книг за замовленням та коштом авторів, надає редакційно-видавничі послуги (передрук та складання текстів, редагування, художнє оформлення, виготовлення оригінал-макетів видань тощо), здійснює гуртову торгівлю книгами – як власного виробництва, так інших видавництв. [http://www.kamenyar.com.ua/]

'''Каменярі''' - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.youtube.com/

''4.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''5.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T08:08:36Z

Катерина Воловенко: /* Сучасні словники */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[http://sum.in.ua/s/kamenjar]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cmdkQd0e2Q0}}

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр”. Випускає літературу найрізноманітнішої тематики – як для масового читача, так і наукові видання. Воно також здійснює випуск книг за замовленням та коштом авторів, надає редакційно-видавничі послуги (передрук та складання текстів, редагування, художнє оформлення, виготовлення оригінал-макетів видань тощо), здійснює гуртову торгівлю книгами – як власного виробництва, так інших видавництв. [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.youtube.com/

''4.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''5.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T08:04:32Z

Катерина Воловенко: /* Ілюстрації */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cmdkQd0e2Q0}}

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр”. Випускає літературу найрізноманітнішої тематики – як для масового читача, так і наукові видання. Воно також здійснює випуск книг за замовленням та коштом авторів, надає редакційно-видавничі послуги (передрук та складання текстів, редагування, художнє оформлення, виготовлення оригінал-макетів видань тощо), здійснює гуртову торгівлю книгами – як власного виробництва, так інших видавництв. [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.youtube.com/

''4.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''5.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T08:03:59Z

Катерина Воловенко: /* Ілюстрації */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|cmdkQd0e2Q0}}

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр”. Випускає літературу найрізноманітнішої тематики – як для масового читача, так і наукові видання. Воно також здійснює випуск книг за замовленням та коштом авторів, надає редакційно-видавничі послуги (передрук та складання текстів, редагування, художнє оформлення, виготовлення оригінал-макетів видань тощо), здійснює гуртову торгівлю книгами – як власного виробництва, так інших видавництв. [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.youtube.com/

''4.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''5.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T08:03:45Z

Катерина Воловенко: Скасування редагування № 107783 користувача Катерина Воловенко (обговорення)

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:47132571_P1010005.JPG|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|cmdkQd0e2Q0}}

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр”. Випускає літературу найрізноманітнішої тематики – як для масового читача, так і наукові видання. Воно також здійснює випуск книг за замовленням та коштом авторів, надає редакційно-видавничі послуги (передрук та складання текстів, редагування, художнє оформлення, виготовлення оригінал-макетів видань тощо), здійснює гуртову торгівлю книгами – як власного виробництва, так інших видавництв. [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.youtube.com/

''4.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''5.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T08:02:49Z

Катерина Воловенко: /* Ілюстрації */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:47132571_P1010005.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|cmdkQd0e2Q0}}

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр”. Випускає літературу найрізноманітнішої тематики – як для масового читача, так і наукові видання. Воно також здійснює випуск книг за замовленням та коштом авторів, надає редакційно-видавничі послуги (передрук та складання текстів, редагування, художнє оформлення, виготовлення оригінал-макетів видань тощо), здійснює гуртову торгівлю книгами – як власного виробництва, так інших видавництв. [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.youtube.com/

''4.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''5.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T08:02:11Z

Катерина Воловенко: /* Ілюстрації */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:47132571_P1010005.JPG|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|cmdkQd0e2Q0}}

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр”. Випускає літературу найрізноманітнішої тематики – як для масового читача, так і наукові видання. Воно також здійснює випуск книг за замовленням та коштом авторів, надає редакційно-видавничі послуги (передрук та складання текстів, редагування, художнє оформлення, виготовлення оригінал-макетів видань тощо), здійснює гуртову торгівлю книгами – як власного виробництва, так інших видавництв. [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.youtube.com/

''4.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''5.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T08:02:00Z

Катерина Воловенко: /* Ілюстрації */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:47132571_P1010005.JPG|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|cmdkQd0e2Q0}}

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр”. Випускає літературу найрізноманітнішої тематики – як для масового читача, так і наукові видання. Воно також здійснює випуск книг за замовленням та коштом авторів, надає редакційно-видавничі послуги (передрук та складання текстів, редагування, художнє оформлення, виготовлення оригінал-макетів видань тощо), здійснює гуртову торгівлю книгами – як власного виробництва, так інших видавництв. [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.youtube.com/

''4.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''5.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:59:18Z

Катерина Воловенко: /* Медіа */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cmdkQd0e2Q0}}

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр”. Випускає літературу найрізноманітнішої тематики – як для масового читача, так і наукові видання. Воно також здійснює випуск книг за замовленням та коштом авторів, надає редакційно-видавничі послуги (передрук та складання текстів, редагування, художнє оформлення, виготовлення оригінал-макетів видань тощо), здійснює гуртову торгівлю книгами – як власного виробництва, так інших видавництв. [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.youtube.com/

''4.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''5.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:58:25Z

Катерина Воловенко: /* Медіа */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|www.youtube.com/watch?v=cmdkQd0e2Q0}}

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр”. Випускає літературу найрізноманітнішої тематики – як для масового читача, так і наукові видання. Воно також здійснює випуск книг за замовленням та коштом авторів, надає редакційно-видавничі послуги (передрук та складання текстів, редагування, художнє оформлення, виготовлення оригінал-макетів видань тощо), здійснює гуртову торгівлю книгами – як власного виробництва, так інших видавництв. [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.youtube.com/

''4.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''5.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:57:58Z

Катерина Воловенко: /* Медіа */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|watch?v=cmdkQd0e2Q0}}

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр”. Випускає літературу найрізноманітнішої тематики – як для масового читача, так і наукові видання. Воно також здійснює випуск книг за замовленням та коштом авторів, надає редакційно-видавничі послуги (передрук та складання текстів, редагування, художнє оформлення, виготовлення оригінал-макетів видань тощо), здійснює гуртову торгівлю книгами – як власного виробництва, так інших видавництв. [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.youtube.com/

''4.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''5.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:53:14Z

Катерина Воловенко: /* Див. також */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
[[http://www.youtube.com/watch?v=cmdkQd0e2Q0]]

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр”. Випускає літературу найрізноманітнішої тематики – як для масового читача, так і наукові видання. Воно також здійснює випуск книг за замовленням та коштом авторів, надає редакційно-видавничі послуги (передрук та складання текстів, редагування, художнє оформлення, виготовлення оригінал-макетів видань тощо), здійснює гуртову торгівлю книгами – як власного виробництва, так інших видавництв. [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.youtube.com/

''4.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''5.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:50:52Z

Катерина Воловенко: /* Джерела та література */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
[[http://www.youtube.com/watch?v=cmdkQd0e2Q0]]

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр” [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.youtube.com/

''4.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''5.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:49:14Z

Катерина Воловенко: /* Медіа */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
[[http://www.youtube.com/watch?v=cmdkQd0e2Q0]]

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр” [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''4.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:48:18Z

Катерина Воловенко: /* Медіа */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[http://www.youtube.com/watch?v=cmdkQd0e2Q0]]

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр” [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''4.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:46:34Z

Катерина Воловенко: /* Медіа */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
http://www.youtube.com/watch?v=cmdkQd0e2Q0

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр” [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''4.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:38:53Z

Катерина Воловенко: /* Джерела та література */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр” [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar

''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/

''3.'' http://www.kamenyar.com.ua/

''4.'' http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:38:08Z

Катерина Воловенко: /* Див. також */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр” [http://www.kamenyar.com.ua/]

Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar
''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/
''3.'' http://www.kamenyar.com.ua/

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:37:53Z

Катерина Воловенко: /* Див. також */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр” [http://www.kamenyar.com.ua/]
Каменярі - вірш Івана Франка [http://www.abc-people.com/data/franko/tvo1.htm]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar
''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/
''3.'' http://www.kamenyar.com.ua/

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:34:32Z

Катерина Воловенко: /* Джерела та література */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
'''КАМЕНЯР''' а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

'''КАМЕНЯР'''
каменолом, каменотес; (на будові) муляр.[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kamenyar.10112/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр” [http://www.kamenyar.com.ua/]

==Джерела та література==
''1.'' http://sum.in.ua/s/kamenjar
''2.'' http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/
''3.'' http://www.kamenyar.com.ua/

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:33:29Z

Катерина Воловенко: /* Сучасні словники */

Каменяр

2014-04-03T07:33:12Z

Катерина Воловенко: /* Сучасні словники */

Каменяр

2014-04-03T07:31:39Z

Катерина Воловенко: /* Джерела та література */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
КАМЕНЯР а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр” [http://www.kamenyar.com.ua/]

==Джерела та література==
1. http://sum.in.ua/s/kamenjar
2. http://www.kamenyar.com.ua/

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:31:11Z

Катерина Воловенко: /* Джерела та література */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
КАМЕНЯР а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр” [http://www.kamenyar.com.ua/]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kamenjar]
[http://www.kamenyar.com.ua/]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:30:51Z

Катерина Воловенко: /* Див. також */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
КАМЕНЯР а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр” [http://www.kamenyar.com.ua/]

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/kamenjar

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Каменяр

2014-04-03T07:25:09Z

Катерина Воловенко: /* Джерела та література */

'''Каменя́р, -ра, '''''м. ''Каменоломъ. Желех.

==Сучасні словники==
КАМЕНЯР а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).
[[http://sum.in.ua/s/kamenjar]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:737.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:663352.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1290141766_mason-bw.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krsnsk_b_85529.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/kamenjar

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ка]]

Користувач:Катерина Воловенко

2014-04-03T07:23:30Z

Катерина Воловенко: /* Skype */

[[Файл:1382825_10200903659533981_86680860_n.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Воловенко Катерина Олегівна

===Спеціальність===
Іспанська філологія

===Група===
ФІСб-1-13-4Од.

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:volovenko19@gmail.com volovenko19@gmail.com]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">kattymuse19</skype>

===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Катерина Воловенко

2014-04-03T07:23:11Z

Катерина Воловенко: /* Електронна пошта */

[[Файл:1382825_10200903659533981_86680860_n.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Воловенко Катерина Олегівна

===Спеціальність===
Іспанська філологія

===Група===
ФІСб-1-13-4Од.

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:volovenko19@gmail.com volovenko19@gmail.com]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==