Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Користувач:Каріна

2013-12-01T11:11:40Z

Каріна: /* Слова, що додала */

[[Файл:JfLHQCbv6H0.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Кушнір Каріна Вадимівна

===Спеціальність===
Правознавство

===Група===
Прб-1-13-4.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:karinaroza96@mail.ru моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додала==
[[Арештант]]

[[Ігла]]

[[Ідеал]]

[[Ім’я]]

[[Історія]]

[[Индик]]

[[Агов!]]

[[Адже]]

[[Академик]]

[[Акуратний]]

[[Аґрусовий]]

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Аґрусовий

2013-12-01T11:06:49Z

Каріна: /* Медіа */

'''Аґрусо́вий, -а, -е.''' Крыжовниковый. ''Аґрусовий кущ.''

==Сучасні словники==
АҐРУСОВИЙ, а, е. Прикм. до аґрус. В агрусових кущах почувся шелест (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 142).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 18.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:78a617f555be5eb4006a23dd33ccf89b.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агрусовий2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агрусовий3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Z3HWc7o1y4k}}

==Цікаві факти==

[http://www.agroscience.com.ua/insecta/rusovyi-p-yadun '''АҐРУСОВИЙ П’ЯДУН'''

Латинська назва: Abraxas grossulariata

Російська назва: Крыжовенная пяденица

Тип шкідника: Шкідники смородини і агрусу

Ряд: лускокрилі — Lepidoptera

Родина: п’ядуни — Geometridae

Трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, смородину, рідше — сливу, абрикос, персик, черемху.
Метелик з розмахом крил 40 – 45 мм; передні крила білуваті з двома яскравожовтими смугами й численними чорними плямами; задні крила з чорними плямами по краю, голова чорна, черевце жовте з чорними плямами. Яйце розміром 0,6 – 0,8 мм, яскравожовте, блискуче. Гусениця завдовжки 35 – 40 мм, десятинога, зверху сіруватобіла, знизу жовта з чорними поперечними смугами, голова чорна. Лялечка — 30 – 35 мм, бурокоричнева з жовтими кільцями на черевці.
Зимують гусениці ІІ – ІІІ віку в павутинних коконах на опалому листі. Навесні, під час розпускання бруньок аґрусу й смородини гусениці підіймаються на кущі і живляться бруньками та листям, часто з’їдаючи їх цілком. Живлення гусениць завершується в період цвітіння смородини. Гусениці заляльковуються на листі, пагонах або біля основи кущів у павутинних коконах. Через 20 – 25 діб вилітають метелики (кінець червня — липень). Після парування самки починають відкладання яєць. Літають вони ввечері, яйця відкладають групами на нижній бік листків. Плодючість — 300 яєць. Через 12 – 18 діб, приблизно наприкінці липня — на початку серпня, відроджуються гусениці, які впродовж 15 – 20 діб живляться листками, прогризаючи в них дрібні отвори. Наприкінці серпня гусениці обплутують себе павутинним коконом, чіпляють його до листка і разом з ним падають на землю, де й зимують. За рік розвивається одна генерація.
Значної шкоди гусениці завдають у період весняного розвитку. П’ядунів знищують хижі клопи, жужелиці, деякі види птахів. Гусениць заражають їздці з родини браконід — Rogas rossicus Kok., Apanteles tibialis Curt., A. limbatus Marsh., A. pepotens Hal., A. spurius Wesm., Meteorus abdominator Nees., з родини іхневмонід — Casinaria rufimana Holmgr., мухитахіни — Phorocera obscura Fll., Schmidtia conspersa Mg., Blondella nigripes Fll., Lypha dubia Fll. та ін.
Заходи захисту. Збирання і спалювання опалого листя восени. Навесні, в період масового заселення чагарників гусеницями, які перезимували, при чисельності 10 – 15 гусениць на кущ — обприскування інсектицидами або біопрепаратами.

<gallery>
Файл:Abraxas_grossulariata2_1_0_medium.jpg|
Файл:Abraxas_grossulariata3_1_medium.jpg|
</gallery>

[http://www.agroscience.com.ua/insecta/rusovyi-blidonogyi-pylschyk '''АҐРУСОВИЙ БЛІДОНОГИЙ ПИЛЬЩИК''']

Латинська назва: Pristiphora pallipes

Російська назва: Бледноногий крыжовниковый пилильщик

Тип шкідника: Шкідники смородини і агрусу

Ряд: перетинчастокрилі — Hymenoptera

Родина: справжні пильщики — Tenthredinidae

Трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, червону, білу й золотисту смородину.
Імагосамка завдовжки 5 – 6 мм, чорна, лише верхня губа, крилові кришечки й ноги жовтуватобілі, вусики 9членикові, чорні. Яйце розміром 1 – 1,2 мм, світложовте. Несправжня гусениця — до 12 мм, жовтуватозелена з буруватожовтою головою, черевцевих ніг 7 пар. Кокон літніх особин — 7 – 8 мм, зеленуватожовтий або білуватий, зимуючих особин — темнобурий.
Зимують еонімфи в темнобурих блискучих коконах у ґрунті на глибині 2 – 3 см, найчастіше між товстим корінням біля основи куща. В квітні заляльковуються.
У травні, на початку бутонізації та появи листків на аґрусі й червоній смородині починається літ. Пильщики вологолюбні й гинуть за відносної вологості повітря нижче 60 %. Після виходу самки починають відкладати яйця, розміщуючи їх у надрізи«кишені» вздовж країв молодих листків. Плодючість — 50 – 60 яєць. Самці трапляються дуже рідко, тому із незапліднених яєць розвиваються самки. Через 6 – 9 діб відроджуються личинки, які вигризають у листках дрібні отвори, середнього і старшого віків — з’їдають листки повністю, залишаючи лише центральну жилку. На молодих пагонах личинки часто пошкоджують точку росту. Вдень личинки тримаються на нижній поверхні листка.
Потурбовані личинки І – ІІ віків підіймають догори задню половину тіла, старшого віку — згортаються в кільце і падають на землю. Личинки проходять п’ять віків і завершують розвиток упродовж 20 – 25 діб. Личинки літніх поколінь утворюють білуваті й зеленуватожовті кокони поміж листків, рідше — в ґрунті. Личинки останнього віку переходять у ґрунт, де на глибині 2 – 3 см утворюють кокон і залишаються в ньому до весни. В Україні розвивається 3 – 4 покоління. У 2 – 3му поколіннях частина личинок впадає в діапаузу.
Відкладеними яйцями й личинками пильщика живляться багато хижих комах, а також деякі комахоїдні птахи, особливо синиці велика і блакитна. Несправжніх гусениць заражають їздці з родини іхневмонід — Polyblastus strobilator Thunb., P. melanostigmus Holmgr., Erromenus calcator Miill., з родини птеромалід — Euderus albitarsis Zett., з родини браконід — Ichneutes brevis Wesm., I. reunitor Nees., мухитахіни — Compsilura concinnata Mg., Blondelia nigripes Fll.
Заходи захистуті самі, що й для чорносмородинного жовтого пильщика.

<gallery>
Файл:Pristiphora_pallipes_1.jpg|
</gallery>

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Аґ]]

Аґрусовий

2013-12-01T11:05:19Z

Каріна: /* Ілюстрації */

'''Аґрусо́вий, -а, -е.''' Крыжовниковый. ''Аґрусовий кущ.''

==Сучасні словники==
АҐРУСОВИЙ, а, е. Прикм. до аґрус. В агрусових кущах почувся шелест (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 142).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 18.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:78a617f555be5eb4006a23dd33ccf89b.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агрусовий2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агрусовий3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Цікаві факти==

[http://www.agroscience.com.ua/insecta/rusovyi-p-yadun '''АҐРУСОВИЙ П’ЯДУН'''

Латинська назва: Abraxas grossulariata

Російська назва: Крыжовенная пяденица

Тип шкідника: Шкідники смородини і агрусу

Ряд: лускокрилі — Lepidoptera

Родина: п’ядуни — Geometridae

Трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, смородину, рідше — сливу, абрикос, персик, черемху.
Метелик з розмахом крил 40 – 45 мм; передні крила білуваті з двома яскравожовтими смугами й численними чорними плямами; задні крила з чорними плямами по краю, голова чорна, черевце жовте з чорними плямами. Яйце розміром 0,6 – 0,8 мм, яскравожовте, блискуче. Гусениця завдовжки 35 – 40 мм, десятинога, зверху сіруватобіла, знизу жовта з чорними поперечними смугами, голова чорна. Лялечка — 30 – 35 мм, бурокоричнева з жовтими кільцями на черевці.
Зимують гусениці ІІ – ІІІ віку в павутинних коконах на опалому листі. Навесні, під час розпускання бруньок аґрусу й смородини гусениці підіймаються на кущі і живляться бруньками та листям, часто з’їдаючи їх цілком. Живлення гусениць завершується в період цвітіння смородини. Гусениці заляльковуються на листі, пагонах або біля основи кущів у павутинних коконах. Через 20 – 25 діб вилітають метелики (кінець червня — липень). Після парування самки починають відкладання яєць. Літають вони ввечері, яйця відкладають групами на нижній бік листків. Плодючість — 300 яєць. Через 12 – 18 діб, приблизно наприкінці липня — на початку серпня, відроджуються гусениці, які впродовж 15 – 20 діб живляться листками, прогризаючи в них дрібні отвори. Наприкінці серпня гусениці обплутують себе павутинним коконом, чіпляють його до листка і разом з ним падають на землю, де й зимують. За рік розвивається одна генерація.
Значної шкоди гусениці завдають у період весняного розвитку. П’ядунів знищують хижі клопи, жужелиці, деякі види птахів. Гусениць заражають їздці з родини браконід — Rogas rossicus Kok., Apanteles tibialis Curt., A. limbatus Marsh., A. pepotens Hal., A. spurius Wesm., Meteorus abdominator Nees., з родини іхневмонід — Casinaria rufimana Holmgr., мухитахіни — Phorocera obscura Fll., Schmidtia conspersa Mg., Blondella nigripes Fll., Lypha dubia Fll. та ін.
Заходи захисту. Збирання і спалювання опалого листя восени. Навесні, в період масового заселення чагарників гусеницями, які перезимували, при чисельності 10 – 15 гусениць на кущ — обприскування інсектицидами або біопрепаратами.

<gallery>
Файл:Abraxas_grossulariata2_1_0_medium.jpg|
Файл:Abraxas_grossulariata3_1_medium.jpg|
</gallery>

[http://www.agroscience.com.ua/insecta/rusovyi-blidonogyi-pylschyk '''АҐРУСОВИЙ БЛІДОНОГИЙ ПИЛЬЩИК''']

Латинська назва: Pristiphora pallipes

Російська назва: Бледноногий крыжовниковый пилильщик

Тип шкідника: Шкідники смородини і агрусу

Ряд: перетинчастокрилі — Hymenoptera

Родина: справжні пильщики — Tenthredinidae

Трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, червону, білу й золотисту смородину.
Імагосамка завдовжки 5 – 6 мм, чорна, лише верхня губа, крилові кришечки й ноги жовтуватобілі, вусики 9членикові, чорні. Яйце розміром 1 – 1,2 мм, світложовте. Несправжня гусениця — до 12 мм, жовтуватозелена з буруватожовтою головою, черевцевих ніг 7 пар. Кокон літніх особин — 7 – 8 мм, зеленуватожовтий або білуватий, зимуючих особин — темнобурий.
Зимують еонімфи в темнобурих блискучих коконах у ґрунті на глибині 2 – 3 см, найчастіше між товстим корінням біля основи куща. В квітні заляльковуються.
У травні, на початку бутонізації та появи листків на аґрусі й червоній смородині починається літ. Пильщики вологолюбні й гинуть за відносної вологості повітря нижче 60 %. Після виходу самки починають відкладати яйця, розміщуючи їх у надрізи«кишені» вздовж країв молодих листків. Плодючість — 50 – 60 яєць. Самці трапляються дуже рідко, тому із незапліднених яєць розвиваються самки. Через 6 – 9 діб відроджуються личинки, які вигризають у листках дрібні отвори, середнього і старшого віків — з’їдають листки повністю, залишаючи лише центральну жилку. На молодих пагонах личинки часто пошкоджують точку росту. Вдень личинки тримаються на нижній поверхні листка.
Потурбовані личинки І – ІІ віків підіймають догори задню половину тіла, старшого віку — згортаються в кільце і падають на землю. Личинки проходять п’ять віків і завершують розвиток упродовж 20 – 25 діб. Личинки літніх поколінь утворюють білуваті й зеленуватожовті кокони поміж листків, рідше — в ґрунті. Личинки останнього віку переходять у ґрунт, де на глибині 2 – 3 см утворюють кокон і залишаються в ньому до весни. В Україні розвивається 3 – 4 покоління. У 2 – 3му поколіннях частина личинок впадає в діапаузу.
Відкладеними яйцями й личинками пильщика живляться багато хижих комах, а також деякі комахоїдні птахи, особливо синиці велика і блакитна. Несправжніх гусениць заражають їздці з родини іхневмонід — Polyblastus strobilator Thunb., P. melanostigmus Holmgr., Erromenus calcator Miill., з родини птеромалід — Euderus albitarsis Zett., з родини браконід — Ichneutes brevis Wesm., I. reunitor Nees., мухитахіни — Compsilura concinnata Mg., Blondelia nigripes Fll.
Заходи захистуті самі, що й для чорносмородинного жовтого пильщика.

<gallery>
Файл:Pristiphora_pallipes_1.jpg|
</gallery>

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Аґ]]

Файл:Агрусовий3.jpg

2013-12-01T11:05:09Z

Каріна:

Файл:Агрусовий2.jpg

2013-12-01T11:04:05Z

Каріна:

Файл:78a617f555be5eb4006a23dd33ccf89b.jpg

2013-12-01T11:00:41Z

Каріна:

Аґрусовий

2013-12-01T10:59:24Z

Каріна: /* Зовнішні посилання */

'''Аґрусо́вий, -а, -е.''' Крыжовниковый. ''Аґрусовий кущ.''

==Сучасні словники==
АҐРУСОВИЙ, а, е. Прикм. до аґрус. В агрусових кущах почувся шелест (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 142).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 18.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Цікаві факти==

[http://www.agroscience.com.ua/insecta/rusovyi-p-yadun '''АҐРУСОВИЙ П’ЯДУН'''

Латинська назва: Abraxas grossulariata

Російська назва: Крыжовенная пяденица

Тип шкідника: Шкідники смородини і агрусу

Ряд: лускокрилі — Lepidoptera

Родина: п’ядуни — Geometridae

Трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, смородину, рідше — сливу, абрикос, персик, черемху.
Метелик з розмахом крил 40 – 45 мм; передні крила білуваті з двома яскравожовтими смугами й численними чорними плямами; задні крила з чорними плямами по краю, голова чорна, черевце жовте з чорними плямами. Яйце розміром 0,6 – 0,8 мм, яскравожовте, блискуче. Гусениця завдовжки 35 – 40 мм, десятинога, зверху сіруватобіла, знизу жовта з чорними поперечними смугами, голова чорна. Лялечка — 30 – 35 мм, бурокоричнева з жовтими кільцями на черевці.
Зимують гусениці ІІ – ІІІ віку в павутинних коконах на опалому листі. Навесні, під час розпускання бруньок аґрусу й смородини гусениці підіймаються на кущі і живляться бруньками та листям, часто з’їдаючи їх цілком. Живлення гусениць завершується в період цвітіння смородини. Гусениці заляльковуються на листі, пагонах або біля основи кущів у павутинних коконах. Через 20 – 25 діб вилітають метелики (кінець червня — липень). Після парування самки починають відкладання яєць. Літають вони ввечері, яйця відкладають групами на нижній бік листків. Плодючість — 300 яєць. Через 12 – 18 діб, приблизно наприкінці липня — на початку серпня, відроджуються гусениці, які впродовж 15 – 20 діб живляться листками, прогризаючи в них дрібні отвори. Наприкінці серпня гусениці обплутують себе павутинним коконом, чіпляють його до листка і разом з ним падають на землю, де й зимують. За рік розвивається одна генерація.
Значної шкоди гусениці завдають у період весняного розвитку. П’ядунів знищують хижі клопи, жужелиці, деякі види птахів. Гусениць заражають їздці з родини браконід — Rogas rossicus Kok., Apanteles tibialis Curt., A. limbatus Marsh., A. pepotens Hal., A. spurius Wesm., Meteorus abdominator Nees., з родини іхневмонід — Casinaria rufimana Holmgr., мухитахіни — Phorocera obscura Fll., Schmidtia conspersa Mg., Blondella nigripes Fll., Lypha dubia Fll. та ін.
Заходи захисту. Збирання і спалювання опалого листя восени. Навесні, в період масового заселення чагарників гусеницями, які перезимували, при чисельності 10 – 15 гусениць на кущ — обприскування інсектицидами або біопрепаратами.

<gallery>
Файл:Abraxas_grossulariata2_1_0_medium.jpg|
Файл:Abraxas_grossulariata3_1_medium.jpg|
</gallery>

[http://www.agroscience.com.ua/insecta/rusovyi-blidonogyi-pylschyk '''АҐРУСОВИЙ БЛІДОНОГИЙ ПИЛЬЩИК''']

Латинська назва: Pristiphora pallipes

Російська назва: Бледноногий крыжовниковый пилильщик

Тип шкідника: Шкідники смородини і агрусу

Ряд: перетинчастокрилі — Hymenoptera

Родина: справжні пильщики — Tenthredinidae

Трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, червону, білу й золотисту смородину.
Імагосамка завдовжки 5 – 6 мм, чорна, лише верхня губа, крилові кришечки й ноги жовтуватобілі, вусики 9членикові, чорні. Яйце розміром 1 – 1,2 мм, світложовте. Несправжня гусениця — до 12 мм, жовтуватозелена з буруватожовтою головою, черевцевих ніг 7 пар. Кокон літніх особин — 7 – 8 мм, зеленуватожовтий або білуватий, зимуючих особин — темнобурий.
Зимують еонімфи в темнобурих блискучих коконах у ґрунті на глибині 2 – 3 см, найчастіше між товстим корінням біля основи куща. В квітні заляльковуються.
У травні, на початку бутонізації та появи листків на аґрусі й червоній смородині починається літ. Пильщики вологолюбні й гинуть за відносної вологості повітря нижче 60 %. Після виходу самки починають відкладати яйця, розміщуючи їх у надрізи«кишені» вздовж країв молодих листків. Плодючість — 50 – 60 яєць. Самці трапляються дуже рідко, тому із незапліднених яєць розвиваються самки. Через 6 – 9 діб відроджуються личинки, які вигризають у листках дрібні отвори, середнього і старшого віків — з’їдають листки повністю, залишаючи лише центральну жилку. На молодих пагонах личинки часто пошкоджують точку росту. Вдень личинки тримаються на нижній поверхні листка.
Потурбовані личинки І – ІІ віків підіймають догори задню половину тіла, старшого віку — згортаються в кільце і падають на землю. Личинки проходять п’ять віків і завершують розвиток упродовж 20 – 25 діб. Личинки літніх поколінь утворюють білуваті й зеленуватожовті кокони поміж листків, рідше — в ґрунті. Личинки останнього віку переходять у ґрунт, де на глибині 2 – 3 см утворюють кокон і залишаються в ньому до весни. В Україні розвивається 3 – 4 покоління. У 2 – 3му поколіннях частина личинок впадає в діапаузу.
Відкладеними яйцями й личинками пильщика живляться багато хижих комах, а також деякі комахоїдні птахи, особливо синиці велика і блакитна. Несправжніх гусениць заражають їздці з родини іхневмонід — Polyblastus strobilator Thunb., P. melanostigmus Holmgr., Erromenus calcator Miill., з родини птеромалід — Euderus albitarsis Zett., з родини браконід — Ichneutes brevis Wesm., I. reunitor Nees., мухитахіни — Compsilura concinnata Mg., Blondelia nigripes Fll.
Заходи захистуті самі, що й для чорносмородинного жовтого пильщика.

<gallery>
Файл:Pristiphora_pallipes_1.jpg|
</gallery>

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Аґ]]

Аґрусовий

2013-12-01T10:58:57Z

Каріна: /* Див. також */

'''Аґрусо́вий, -а, -е.''' Крыжовниковый. ''Аґрусовий кущ.''

==Сучасні словники==
АҐРУСОВИЙ, а, е. Прикм. до аґрус. В агрусових кущах почувся шелест (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 142).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 18.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Цікаві факти==

[http://www.agroscience.com.ua/insecta/rusovyi-p-yadun '''АҐРУСОВИЙ П’ЯДУН'''

Латинська назва: Abraxas grossulariata

Російська назва: Крыжовенная пяденица

Тип шкідника: Шкідники смородини і агрусу

Ряд: лускокрилі — Lepidoptera

Родина: п’ядуни — Geometridae

Трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, смородину, рідше — сливу, абрикос, персик, черемху.
Метелик з розмахом крил 40 – 45 мм; передні крила білуваті з двома яскравожовтими смугами й численними чорними плямами; задні крила з чорними плямами по краю, голова чорна, черевце жовте з чорними плямами. Яйце розміром 0,6 – 0,8 мм, яскравожовте, блискуче. Гусениця завдовжки 35 – 40 мм, десятинога, зверху сіруватобіла, знизу жовта з чорними поперечними смугами, голова чорна. Лялечка — 30 – 35 мм, бурокоричнева з жовтими кільцями на черевці.
Зимують гусениці ІІ – ІІІ віку в павутинних коконах на опалому листі. Навесні, під час розпускання бруньок аґрусу й смородини гусениці підіймаються на кущі і живляться бруньками та листям, часто з’їдаючи їх цілком. Живлення гусениць завершується в період цвітіння смородини. Гусениці заляльковуються на листі, пагонах або біля основи кущів у павутинних коконах. Через 20 – 25 діб вилітають метелики (кінець червня — липень). Після парування самки починають відкладання яєць. Літають вони ввечері, яйця відкладають групами на нижній бік листків. Плодючість — 300 яєць. Через 12 – 18 діб, приблизно наприкінці липня — на початку серпня, відроджуються гусениці, які впродовж 15 – 20 діб живляться листками, прогризаючи в них дрібні отвори. Наприкінці серпня гусениці обплутують себе павутинним коконом, чіпляють його до листка і разом з ним падають на землю, де й зимують. За рік розвивається одна генерація.
Значної шкоди гусениці завдають у період весняного розвитку. П’ядунів знищують хижі клопи, жужелиці, деякі види птахів. Гусениць заражають їздці з родини браконід — Rogas rossicus Kok., Apanteles tibialis Curt., A. limbatus Marsh., A. pepotens Hal., A. spurius Wesm., Meteorus abdominator Nees., з родини іхневмонід — Casinaria rufimana Holmgr., мухитахіни — Phorocera obscura Fll., Schmidtia conspersa Mg., Blondella nigripes Fll., Lypha dubia Fll. та ін.
Заходи захисту. Збирання і спалювання опалого листя восени. Навесні, в період масового заселення чагарників гусеницями, які перезимували, при чисельності 10 – 15 гусениць на кущ — обприскування інсектицидами або біопрепаратами.

<gallery>
Файл:Abraxas_grossulariata2_1_0_medium.jpg|
Файл:Abraxas_grossulariata3_1_medium.jpg|
</gallery>

[http://www.agroscience.com.ua/insecta/rusovyi-blidonogyi-pylschyk '''АҐРУСОВИЙ БЛІДОНОГИЙ ПИЛЬЩИК''']

Латинська назва: Pristiphora pallipes

Російська назва: Бледноногий крыжовниковый пилильщик

Тип шкідника: Шкідники смородини і агрусу

Ряд: перетинчастокрилі — Hymenoptera

Родина: справжні пильщики — Tenthredinidae

Трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, червону, білу й золотисту смородину.
Імагосамка завдовжки 5 – 6 мм, чорна, лише верхня губа, крилові кришечки й ноги жовтуватобілі, вусики 9членикові, чорні. Яйце розміром 1 – 1,2 мм, світложовте. Несправжня гусениця — до 12 мм, жовтуватозелена з буруватожовтою головою, черевцевих ніг 7 пар. Кокон літніх особин — 7 – 8 мм, зеленуватожовтий або білуватий, зимуючих особин — темнобурий.
Зимують еонімфи в темнобурих блискучих коконах у ґрунті на глибині 2 – 3 см, найчастіше між товстим корінням біля основи куща. В квітні заляльковуються.
У травні, на початку бутонізації та появи листків на аґрусі й червоній смородині починається літ. Пильщики вологолюбні й гинуть за відносної вологості повітря нижче 60 %. Після виходу самки починають відкладати яйця, розміщуючи їх у надрізи«кишені» вздовж країв молодих листків. Плодючість — 50 – 60 яєць. Самці трапляються дуже рідко, тому із незапліднених яєць розвиваються самки. Через 6 – 9 діб відроджуються личинки, які вигризають у листках дрібні отвори, середнього і старшого віків — з’їдають листки повністю, залишаючи лише центральну жилку. На молодих пагонах личинки часто пошкоджують точку росту. Вдень личинки тримаються на нижній поверхні листка.
Потурбовані личинки І – ІІ віків підіймають догори задню половину тіла, старшого віку — згортаються в кільце і падають на землю. Личинки проходять п’ять віків і завершують розвиток упродовж 20 – 25 діб. Личинки літніх поколінь утворюють білуваті й зеленуватожовті кокони поміж листків, рідше — в ґрунті. Личинки останнього віку переходять у ґрунт, де на глибині 2 – 3 см утворюють кокон і залишаються в ньому до весни. В Україні розвивається 3 – 4 покоління. У 2 – 3му поколіннях частина личинок впадає в діапаузу.
Відкладеними яйцями й личинками пильщика живляться багато хижих комах, а також деякі комахоїдні птахи, особливо синиці велика і блакитна. Несправжніх гусениць заражають їздці з родини іхневмонід — Polyblastus strobilator Thunb., P. melanostigmus Holmgr., Erromenus calcator Miill., з родини птеромалід — Euderus albitarsis Zett., з родини браконід — Ichneutes brevis Wesm., I. reunitor Nees., мухитахіни — Compsilura concinnata Mg., Blondelia nigripes Fll.
Заходи захистуті самі, що й для чорносмородинного жовтого пильщика.

<gallery>
Файл:Pristiphora_pallipes_1.jpg|
</gallery>

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]:
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Аґ]]

Файл:Pristiphora pallipes 1.jpg

2013-12-01T10:58:15Z

Каріна:

Файл:Abraxas grossulariata3 1 medium.jpg

2013-12-01T10:55:30Z

Каріна:

Файл:Abraxas grossulariata2 1 0 medium.jpg

2013-12-01T10:54:30Z

Каріна:

Аґрусовий

2013-12-01T10:51:08Z

Каріна: /* Сучасні словники */

Аґрусовий

2013-12-01T10:50:14Z

Каріна:

'''Аґрусо́вий, -а, -е.''' Крыжовниковый. ''Аґрусовий кущ.''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]:
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Аґ]]

Адже

2013-12-01T10:49:43Z

Каріна: /* Ілюстрації */

'''Адже́, Адже́ ж''', ''нар.'' 1) Вѣдь. ''А оддаси душу? — пита чорт. — Тю, дурний!.. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба.'' Рудч. Ск. ІІ. 21. ''Адже ти бачила!'' Шевч. 317. 2) Да, конечно. ''Чи ти підеш туди? — Адже ж!''

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/adzhe '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']

'''АДЖЕ''' 1, част.

'''1.''' Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; та ж, тож. — Хіба мій батько панський був? Адже він — москаль! — каже, здивувавшись, Чіпка (Панас Мирний, II, 1954, 63); Адже це уже не дивно, що ми твердо, супротивно, владно устаєм (Павло Тичина, I, 1946, 195).

'''2.''' у сполуч. з ж, діал. Уживається як стверджувальна частка при відповідях; так, авжеж, звичайно. — Чи ти підеш туди? — Адже ж! (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 20.

'''АДЖЕ''' 2, спол. Поєднує підрядне речення причини з головним; тому що, бо. Я старався заспокоїть себе: адже то були звичайні господарські розмови, які ведуться скрізь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); Зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів (Леся Українка, V, 1956, 126).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 20.

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=179 '''Словники''']

'''адже'''

БО спол. (указує на відношення причиновості, що пов'язують головне і підрядне речення, і вживається звичайно на початку підрядного речення, іноді після першого слова в підрядному реченні), ПОЗАЯК розм., ПОНЕЖЕ заст. канц.; АДЖЕ (ужив. на початку підрядного речення, що стоїть після головного); ТОМУ ЩО, ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО, ОСКІЛЬКИ, ЗАТИМ ЩО заст. (ужив. на початку підрядного речення). Я цілую, та дарма. Ми не рідні й не чужі, бо в любові цій нема пісні повної душі (В. Сосюра); Спи, мій малесенький! Пізній бо час (Леся Українка); - У вчених людей завжди буває лисина. Ось ти вивчишся, і в тебе буде, позаяк - голові ж робота велика (Григорій Тютюнник); - Діло велике вже почато, - мовив обережно цар, - повороту не буде, понеже на те воля і благословення Боже (Н. Рибак); Певне, мама навмисне щадила дитячу душу, не хотіла всіма подробицями завдавати хлопцеві зайвого болю, адже ж ішлося про дідуся... (О. Гончар); Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка (О. Довженко); Оскільки електромотора не було, то динамку крутили руками (Григорій Тютюнник); А більший меншого тусає та ще й б'є, затим що сила є (Л. Глібов).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Адже1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Адже2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ад]]

Адже

2013-12-01T10:47:22Z

Каріна: /* Ілюстрації */

'''Адже́, Адже́ ж''', ''нар.'' 1) Вѣдь. ''А оддаси душу? — пита чорт. — Тю, дурний!.. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба.'' Рудч. Ск. ІІ. 21. ''Адже ти бачила!'' Шевч. 317. 2) Да, конечно. ''Чи ти підеш туди? — Адже ж!''

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/adzhe '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']

'''АДЖЕ''' 1, част.

'''1.''' Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; та ж, тож. — Хіба мій батько панський був? Адже він — москаль! — каже, здивувавшись, Чіпка (Панас Мирний, II, 1954, 63); Адже це уже не дивно, що ми твердо, супротивно, владно устаєм (Павло Тичина, I, 1946, 195).

'''2.''' у сполуч. з ж, діал. Уживається як стверджувальна частка при відповідях; так, авжеж, звичайно. — Чи ти підеш туди? — Адже ж! (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 20.

'''АДЖЕ''' 2, спол. Поєднує підрядне речення причини з головним; тому що, бо. Я старався заспокоїть себе: адже то були звичайні господарські розмови, які ведуться скрізь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); Зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів (Леся Українка, V, 1956, 126).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 20.

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=179 '''Словники''']

'''адже'''

БО спол. (указує на відношення причиновості, що пов'язують головне і підрядне речення, і вживається звичайно на початку підрядного речення, іноді після першого слова в підрядному реченні), ПОЗАЯК розм., ПОНЕЖЕ заст. канц.; АДЖЕ (ужив. на початку підрядного речення, що стоїть після головного); ТОМУ ЩО, ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО, ОСКІЛЬКИ, ЗАТИМ ЩО заст. (ужив. на початку підрядного речення). Я цілую, та дарма. Ми не рідні й не чужі, бо в любові цій нема пісні повної душі (В. Сосюра); Спи, мій малесенький! Пізній бо час (Леся Українка); - У вчених людей завжди буває лисина. Ось ти вивчишся, і в тебе буде, позаяк - голові ж робота велика (Григорій Тютюнник); - Діло велике вже почато, - мовив обережно цар, - повороту не буде, понеже на те воля і благословення Боже (Н. Рибак); Певне, мама навмисне щадила дитячу душу, не хотіла всіма подробицями завдавати хлопцеві зайвого болю, адже ж ішлося про дідуся... (О. Гончар); Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка (О. Довженко); Оскільки електромотора не було, то динамку крутили руками (Григорій Тютюнник); А більший меншого тусає та ще й б'є, затим що сила є (Л. Глібов).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Адже1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Адже2.jpg|x140px]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ад]]

Файл:Адже2.jpg

2013-12-01T10:47:04Z

Каріна:

Файл:Адже1.jpg

2013-12-01T10:46:36Z

Каріна:

Адже

2013-12-01T10:42:54Z

Каріна: /* Сучасні словники */

'''Адже́, Адже́ ж''', ''нар.'' 1) Вѣдь. ''А оддаси душу? — пита чорт. — Тю, дурний!.. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба.'' Рудч. Ск. ІІ. 21. ''Адже ти бачила!'' Шевч. 317. 2) Да, конечно. ''Чи ти підеш туди? — Адже ж!''

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/adzhe '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']

'''АДЖЕ''' 1, част.

'''1.''' Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; та ж, тож. — Хіба мій батько панський був? Адже він — москаль! — каже, здивувавшись, Чіпка (Панас Мирний, II, 1954, 63); Адже це уже не дивно, що ми твердо, супротивно, владно устаєм (Павло Тичина, I, 1946, 195).

'''2.''' у сполуч. з ж, діал. Уживається як стверджувальна частка при відповідях; так, авжеж, звичайно. — Чи ти підеш туди? — Адже ж! (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 20.

'''АДЖЕ''' 2, спол. Поєднує підрядне речення причини з головним; тому що, бо. Я старався заспокоїть себе: адже то були звичайні господарські розмови, які ведуться скрізь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); Зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів (Леся Українка, V, 1956, 126).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 20.

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=179 '''Словники''']

'''адже'''

БО спол. (указує на відношення причиновості, що пов'язують головне і підрядне речення, і вживається звичайно на початку підрядного речення, іноді після першого слова в підрядному реченні), ПОЗАЯК розм., ПОНЕЖЕ заст. канц.; АДЖЕ (ужив. на початку підрядного речення, що стоїть після головного); ТОМУ ЩО, ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО, ОСКІЛЬКИ, ЗАТИМ ЩО заст. (ужив. на початку підрядного речення). Я цілую, та дарма. Ми не рідні й не чужі, бо в любові цій нема пісні повної душі (В. Сосюра); Спи, мій малесенький! Пізній бо час (Леся Українка); - У вчених людей завжди буває лисина. Ось ти вивчишся, і в тебе буде, позаяк - голові ж робота велика (Григорій Тютюнник); - Діло велике вже почато, - мовив обережно цар, - повороту не буде, понеже на те воля і благословення Боже (Н. Рибак); Певне, мама навмисне щадила дитячу душу, не хотіла всіма подробицями завдавати хлопцеві зайвого болю, адже ж ішлося про дідуся... (О. Гончар); Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка (О. Довженко); Оскільки електромотора не було, то динамку крутили руками (Григорій Тютюнник); А більший меншого тусає та ще й б'є, затим що сила є (Л. Глібов).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ад]]

Адже

2013-12-01T10:42:33Z

Каріна: /* Сучасні словники */

'''Адже́, Адже́ ж''', ''нар.'' 1) Вѣдь. ''А оддаси душу? — пита чорт. — Тю, дурний!.. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба.'' Рудч. Ск. ІІ. 21. ''Адже ти бачила!'' Шевч. 317. 2) Да, конечно. ''Чи ти підеш туди? — Адже ж!''

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/adzhe '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']

'''АДЖЕ''' 1, част.

'''1.''' Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; та ж, тож. — Хіба мій батько панський був? Адже він — москаль! — каже, здивувавшись, Чіпка (Панас Мирний, II, 1954, 63); Адже це уже не дивно, що ми твердо, супротивно, владно устаєм (Павло Тичина, I, 1946, 195).

'''2.''' у сполуч. з ж, діал. Уживається як стверджувальна частка при відповідях; так, авжеж, звичайно. — Чи ти підеш туди? — Адже ж! (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 20.

'''АДЖЕ''' 2, спол. Поєднує підрядне речення причини з головним; тому що, бо. Я старався заспокоїть себе: адже то були звичайні господарські розмови, які ведуться скрізь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); Зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів (Леся Українка, V, 1956, 126).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 20.

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=179 '''Словники''']

'''адже'''

БО спол. (указує на відношення причиновості, що пов'язують головне і підрядне речення, і вживається звичайно на початку підрядного речення, іноді після першого слова в підрядному реченні), ПОЗАЯК розм., ПОНЕЖЕ заст. канц.; АДЖЕ (ужив. на початку підрядного речення, що стоїть після головного); ТОМУ ЩО, ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО, ОСКІЛЬКИ, ЗАТИМ ЩО заст. (ужив. на початку підрядного речення). Я цілую, та дарма. Ми не рідні й не чужі, бо в любові цій нема пісні повної душі (В. Сосюра); Спи, мій малесенький! Пізній бо час (Леся Українка); - У вчених людей завжди буває лисина. Ось ти вивчишся, і в тебе буде, позаяк - голові ж робота велика (Григорій Тютюнник); - Діло велике вже почато, - мовив обережно цар, - повороту не буде, понеже на те воля і благословення Боже (Н. Рибак); Певне, мама навмисне щадила дитячу душу, не хотіла всіма подробицями завдавати хлопцеві зайвого болю, адже ж ішлося про дідуся... (О. Гончар); Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка (О. Довженко); Оскільки електромотора не було, то динамку крутили руками (Григорій Тютюнник); А більший меншого тусає та ще й б'є, затим що сила є (Л. Глібов).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ад]]

Адже

2013-12-01T10:42:02Z

Каріна: /* Сучасні словники */

'''Адже́, Адже́ ж''', ''нар.'' 1) Вѣдь. ''А оддаси душу? — пита чорт. — Тю, дурний!.. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба.'' Рудч. Ск. ІІ. 21. ''Адже ти бачила!'' Шевч. 317. 2) Да, конечно. ''Чи ти підеш туди? — Адже ж!''

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/adzhe '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']

'''АДЖЕ''' 1, част.

'''1.''' Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; та ж, тож. — Хіба мій батько панський був? Адже він — москаль! — каже, здивувавшись, Чіпка (Панас Мирний, II, 1954, 63); Адже це уже не дивно, що ми твердо, супротивно, владно устаєм (Павло Тичина, I, 1946, 195).

'''2.''' у сполуч. з ж, діал. Уживається як стверджувальна частка при відповідях; так, авжеж, звичайно. — Чи ти підеш туди? — Адже ж! (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 20.

'''АДЖЕ''' 2, спол. Поєднує підрядне речення причини з головним; тому що, бо. Я старався заспокоїть себе: адже то були звичайні господарські розмови, які ведуться скрізь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); Зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів (Леся Українка, V, 1956, 126).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 20.

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=179 '''Словники''']

'''адже'''

БО спол. (указує на відношення причиновості, що пов'язують головне і підрядне речення, і вживається звичайно на початку підрядного речення, іноді після першого слова в підрядному реченні), ПОЗАЯК розм., ПОНЕЖЕ заст. канц.; АДЖЕ (ужив. на початку підрядного речення, що стоїть після головного); ТОМУ ЩО, ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО, ОСКІЛЬКИ, ЗАТИМ ЩО заст. (ужив. на початку підрядного речення). Я цілую, та дарма. Ми не рідні й не чужі, бо в любові цій нема пісні повної душі (В. Сосюра); Спи, мій малесенький! Пізній бо час (Леся Українка); - У вчених людей завжди буває лисина. Ось ти вивчишся, і в тебе буде, позаяк - голові ж робота велика (Григорій Тютюнник); - Діло велике вже почато, - мовив обережно цар, - повороту не буде, понеже на те воля і благословення Боже (Н. Рибак); Певне, мама навмисне щадила дитячу душу, не хотіла всіма подробицями завдавати хлопцеві зайвого болю, адже ж ішлося про дідуся... (О. Гончар); Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка (О. Довженко); Оскільки електромотора не було, то динамку крутили руками (Григорій Тютюнник); А більший меншого тусає та ще й б'є, затим що сила є (Л. Глібов).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ад]]

Адже

2013-12-01T10:37:21Z

Каріна: /* Зовнішні посилання */

Адже

2013-12-01T10:36:58Z

Каріна: /* Сучасні словники */

Адже

2013-12-01T10:34:26Z

Каріна:

Акуратний

2013-12-01T10:33:29Z

Каріна: /* Зовнішні посилання */

'''Акура́тний, -а, -е.''' Аккуратный. Желех.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/akuratnyj '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']

АКУРАТНИЙ, а, е.

1. Який додержується порядку, точності (про людину). Постараюся бути акуратним і швидко повернути коректу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 259); Я був.. дуже акуратним і дисциплінованим пацієнтом (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 209).

2. Який підтримується в порядку; старанно зроблений; точно виконуваний або виконаний (про предмет і дію). Середнього росту.. двадцятитрилітній юнак, з русою акуратною борідкою.., Щорс стояв перед повстанцями (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 98); Він зупинився посеред кімнати і весело обвів поглядом стіни з дешевими олеографіями в акуратних рамках (Олесь Донченко, I, 1956, 423).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 31.

[http://poiskslov.com/word/%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9/ '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова''']

АККУРАТНЫЙ, аккуратная, аккуратное; аккуратен, аккуратна, аккуратно (нем. akkurat). 1. Исполнительный, исправный. Аккуратный человек. Аккуратный мальчик. Хлебник, немец аккуратный, в бумажном колпаке. Пушкин. 2. Точный, тщательный, тщательно выполненный, опрятный. Аккуратное исполнение работы. Аккуратный приход на службу. Аккуратная работа.
9 букв в слове "акуратный": а а й к н р т у ы.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Акуратний1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Акуратний2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Акуратний3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Акуратний4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|85OikxX14Fo}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ак]]

Акуратний

2013-12-01T10:32:53Z

Каріна: /* Ілюстрації */

'''Акура́тний, -а, -е.''' Аккуратный. Желех.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/akuratnyj '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']

АКУРАТНИЙ, а, е.

1. Який додержується порядку, точності (про людину). Постараюся бути акуратним і швидко повернути коректу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 259); Я був.. дуже акуратним і дисциплінованим пацієнтом (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 209).

2. Який підтримується в порядку; старанно зроблений; точно виконуваний або виконаний (про предмет і дію). Середнього росту.. двадцятитрилітній юнак, з русою акуратною борідкою.., Щорс стояв перед повстанцями (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 98); Він зупинився посеред кімнати і весело обвів поглядом стіни з дешевими олеографіями в акуратних рамках (Олесь Донченко, I, 1956, 423).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 31.

[http://poiskslov.com/word/%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9/ '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова''']

АККУРАТНЫЙ, аккуратная, аккуратное; аккуратен, аккуратна, аккуратно (нем. akkurat). 1. Исполнительный, исправный. Аккуратный человек. Аккуратный мальчик. Хлебник, немец аккуратный, в бумажном колпаке. Пушкин. 2. Точный, тщательный, тщательно выполненный, опрятный. Аккуратное исполнение работы. Аккуратный приход на службу. Аккуратная работа.
9 букв в слове "акуратный": а а й к н р т у ы.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Акуратний1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Акуратний2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Акуратний3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Акуратний4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|85OikxX14Fo}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]:
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ак]]

Файл:Акуратний4.jpg

2013-12-01T10:32:42Z

Каріна:

Файл:Акуратний3.jpg

2013-12-01T10:32:17Z

Каріна:

Файл:Акуратний2.jpg

2013-12-01T10:31:22Z

Каріна:

Файл:Акуратний1.jpg

2013-12-01T10:31:00Z

Каріна:

Акуратний

2013-12-01T10:28:07Z

Каріна: /* Медіа */

'''Акура́тний, -а, -е.''' Аккуратный. Желех.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/akuratnyj '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']

АКУРАТНИЙ, а, е.

1. Який додержується порядку, точності (про людину). Постараюся бути акуратним і швидко повернути коректу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 259); Я був.. дуже акуратним і дисциплінованим пацієнтом (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 209).

2. Який підтримується в порядку; старанно зроблений; точно виконуваний або виконаний (про предмет і дію). Середнього росту.. двадцятитрилітній юнак, з русою акуратною борідкою.., Щорс стояв перед повстанцями (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 98); Він зупинився посеред кімнати і весело обвів поглядом стіни з дешевими олеографіями в акуратних рамках (Олесь Донченко, I, 1956, 423).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 31.

[http://poiskslov.com/word/%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9/ '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова''']

АККУРАТНЫЙ, аккуратная, аккуратное; аккуратен, аккуратна, аккуратно (нем. akkurat). 1. Исполнительный, исправный. Аккуратный человек. Аккуратный мальчик. Хлебник, немец аккуратный, в бумажном колпаке. Пушкин. 2. Точный, тщательный, тщательно выполненный, опрятный. Аккуратное исполнение работы. Аккуратный приход на службу. Аккуратная работа.
9 букв в слове "акуратный": а а й к н р т у ы.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|85OikxX14Fo}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]:
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ак]]

Акуратний

2013-12-01T10:25:51Z

Каріна: /* Сучасні словники */

'''Акура́тний, -а, -е.''' Аккуратный. Желех.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/akuratnyj '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']

АКУРАТНИЙ, а, е.

1. Який додержується порядку, точності (про людину). Постараюся бути акуратним і швидко повернути коректу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 259); Я був.. дуже акуратним і дисциплінованим пацієнтом (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 209).

2. Який підтримується в порядку; старанно зроблений; точно виконуваний або виконаний (про предмет і дію). Середнього росту.. двадцятитрилітній юнак, з русою акуратною борідкою.., Щорс стояв перед повстанцями (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 98); Він зупинився посеред кімнати і весело обвів поглядом стіни з дешевими олеографіями в акуратних рамках (Олесь Донченко, I, 1956, 423).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 31.

[http://poiskslov.com/word/%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9/ '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова''']

АККУРАТНЫЙ, аккуратная, аккуратное; аккуратен, аккуратна, аккуратно (нем. akkurat). 1. Исполнительный, исправный. Аккуратный человек. Аккуратный мальчик. Хлебник, немец аккуратный, в бумажном колпаке. Пушкин. 2. Точный, тщательный, тщательно выполненный, опрятный. Аккуратное исполнение работы. Аккуратный приход на службу. Аккуратная работа.
9 букв в слове "акуратный": а а й к н р т у ы.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]:
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ак]]

Акуратний

2013-12-01T10:21:55Z

Каріна: /* Сучасні словники */

'''Акура́тний, -а, -е.''' Аккуратный. Желех.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/akuratnyj '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']

АКУРАТНИЙ, а, е.

1. Який додержується порядку, точності (про людину). Постараюся бути акуратним і швидко повернути коректу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 259); Я був.. дуже акуратним і дисциплінованим пацієнтом (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 209).

2. Який підтримується в порядку; старанно зроблений; точно виконуваний або виконаний (про предмет і дію). Середнього росту.. двадцятитрилітній юнак, з русою акуратною борідкою.., Щорс стояв перед повстанцями (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 98); Він зупинився посеред кімнати і весело обвів поглядом стіни з дешевими олеографіями в акуратних рамках (Олесь Донченко, I, 1956, 423).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 31.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]:
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ак]]

Акуратний

2013-12-01T10:19:43Z

Каріна:

'''Акура́тний, -а, -е.''' Аккуратный. Желех.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]:
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ак]]

Академик

2013-12-01T10:19:03Z

Каріна: /* Ілюстрації */

'''Акаде́мик, -ка,''' ''м.'' 1) Академикъ, членъ академіи. 2) Студентъ академіи, университета. Желех.

==Сучасні словники==
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====

[http://sum.in.ua/s/akademik АКАДЕМІК], а, чол.

1. Член академії наук. Опріч Горького.., є тут ще інші російські літератори — Бунін (академік, цебто член академії), дуже гарний поет і белетрист, та інші (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 406); Серед академіків і членів-ко респондентів АН УРСР багато робітників і селян, активних учасників громадянської і Великої Вітчизняної воєн (Наука і життя, 12, 1957, 9);
// Звання вченого, художника, скульптора і т. ін., обраного членом відповідної академії.

2. зах., заст. Студент університету. — Для мене нема в тім нічого лякаючого бачити, як хтось вправляється в спорті, котрим я, будучи ще академіком, займався досхочу (Ольга Кобилянська, III, 1956, 238).

====Словник іншомовних слів====
[http://tlumach.com.ua/slovnyk_inshomovnyk_sliv/page/akademik.652 Академік;] ч. 1. Дійсний член академії як корпорації вчених, обраний її загальними зборами. 2. Послідовник філософської школи, заснованої давньогрецьким філософом Платоном.
==Ілюстрації==

[[Зображення:Академік1.jpg]]

[[Зображення:Академік2.jpg]]

[[Зображення:Академік3.jpg]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|nVV88u7uWW8}}

==Див. також==
====Відомі українські академіки:====
* [http://archive.nbuv.gov.ua/library/vernad.html '''Вернадський Володимир Іванович''']

Природознавець, мислитель і громадський діяч, основоположник комплексу сучасних наук про Землю — геохімії, біогеохімії, гідрогеології, радіогеології, генетичної мінералогії тощо. Академік АН СРСР (академік Петербурзької АН з 1912), перший президент Української Академії Наук (1918-1921), член Чехословацької (1926) і Паризької (1928) Академій.

* [http://archive.nbuv.gov.ua/people/glushkov.html '''Глушков Віктор Михайлович''']

Основоположник інформаційних технологій в Україні, засновник і директор Інституту кібернетики АН УРСР (1962-1982), віце-президент Академії наук УРСР (1962-1982), академік АН УРСР (1961) і АН СРСР (1964), лауреат Ленінської премії (1964), Державних премій СРСР (1968, 1977), Державної премії УРСР (1970).

* [http://archive.nbuv.gov.ua/people/bogomolets.html '''Богомолець Олександр Олександрович''']

Біолог, патофізіолог, академік (1932) і віце-президент АН СРСР (1942-1945), академік і президент АН УРСР (1930-1946), академік АН БРСР (1939) та АМН СРСР (1944), почесний член АН Грузинської РСР (1944), заслужений діяч науки РРФСР (1935), заслужений діяч науки України (1943), лауреат Державної премії СРСР (1941), Герой Соціалістичної Праці (1944).

* [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/ukhj/bilous.html '''Білоус Анатолій Григорович''']

Вчений у галузі неорганічної хімії та хімії твердого тіла, академік Національної академії наук України (2009), доктор хімічних наук.

=== Книги: ===

[http://books.academic.ru/book.nsf/5727280/%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BA+%D0%98.+%D0%98.+%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%85%D0%B8%D0%BD+%D0%B8+%D0%B5%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%B5%D1%88%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8%D1%8F+%D0%BF%D0%BE+%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8+%D0%B2+1768+-+1773+%D0%B3%D0%B3 '''Академик И. И. Лепехин и его путешествия по России в 1768 - 1773 гг''']

[http://books.academic.ru/book.nsf/2587920/%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BA+%D0%90.+%D0%9D.+%D0%9A%D1%80%D1%8B%D0%BB%D0%BE%D0%B2.+%D0%92%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F+%D0%B8+%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B8 '''Академик А. Н. Крылов. Воспоминания и очерки''']

[http://books.academic.ru/book.nsf/6746849/%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BA+%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D1%85+%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA '''Академик нелегальных наук''']

==Зовнішні посилання==

1. [http://sum.in.ua/s/akademik Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://tlumach.com.ua/slovnyk_inshomovnyk_sliv/page/akademik.652 Словник іншомовних слів]

3. [http://archive.nbuv.gov.ua/library/vernad.html Вернадський Володимир Іванович]

4. [http://archive.nbuv.gov.ua/people/glushkov.html Глушков Віктор Михайлович]

5. [http://archive.nbuv.gov.ua/people/bogomolets.html Богомолець Олександр Олександрович]

6. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/ukhj/bilous.html Білоус Анатолій Григорович]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ак]]

Файл:Академік3.jpg

2013-12-01T10:18:49Z

Каріна:

Файл:Академік2.jpg

2013-12-01T10:18:29Z

Каріна:

Файл:Академік1.jpg

2013-12-01T10:17:59Z

Каріна:

Академик

2013-12-01T10:13:28Z

Каріна: /* Відомі українські академіки: */

'''Акаде́мик, -ка,''' ''м.'' 1) Академикъ, членъ академіи. 2) Студентъ академіи, университета. Желех.

==Сучасні словники==
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====

[http://sum.in.ua/s/akademik АКАДЕМІК], а, чол.

1. Член академії наук. Опріч Горького.., є тут ще інші російські літератори — Бунін (академік, цебто член академії), дуже гарний поет і белетрист, та інші (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 406); Серед академіків і членів-ко респондентів АН УРСР багато робітників і селян, активних учасників громадянської і Великої Вітчизняної воєн (Наука і життя, 12, 1957, 9);
// Звання вченого, художника, скульптора і т. ін., обраного членом відповідної академії.

2. зах., заст. Студент університету. — Для мене нема в тім нічого лякаючого бачити, як хтось вправляється в спорті, котрим я, будучи ще академіком, займався досхочу (Ольга Кобилянська, III, 1956, 238).

====Словник іншомовних слів====
[http://tlumach.com.ua/slovnyk_inshomovnyk_sliv/page/akademik.652 Академік;] ч. 1. Дійсний член академії як корпорації вчених, обраний її загальними зборами. 2. Послідовник філософської школи, заснованої давньогрецьким філософом Платоном.
==Ілюстрації==

[[Зображення:Шляпа-академика.jpg]]

[[Зображення:988.jpg]]

[[Зображення:VY4kc38Rtt8.jpg]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|nVV88u7uWW8}}

==Див. також==
====Відомі українські академіки:====
* [http://archive.nbuv.gov.ua/library/vernad.html '''Вернадський Володимир Іванович''']

Природознавець, мислитель і громадський діяч, основоположник комплексу сучасних наук про Землю — геохімії, біогеохімії, гідрогеології, радіогеології, генетичної мінералогії тощо. Академік АН СРСР (академік Петербурзької АН з 1912), перший президент Української Академії Наук (1918-1921), член Чехословацької (1926) і Паризької (1928) Академій.

* [http://archive.nbuv.gov.ua/people/glushkov.html '''Глушков Віктор Михайлович''']

Основоположник інформаційних технологій в Україні, засновник і директор Інституту кібернетики АН УРСР (1962-1982), віце-президент Академії наук УРСР (1962-1982), академік АН УРСР (1961) і АН СРСР (1964), лауреат Ленінської премії (1964), Державних премій СРСР (1968, 1977), Державної премії УРСР (1970).

* [http://archive.nbuv.gov.ua/people/bogomolets.html '''Богомолець Олександр Олександрович''']

Біолог, патофізіолог, академік (1932) і віце-президент АН СРСР (1942-1945), академік і президент АН УРСР (1930-1946), академік АН БРСР (1939) та АМН СРСР (1944), почесний член АН Грузинської РСР (1944), заслужений діяч науки РРФСР (1935), заслужений діяч науки України (1943), лауреат Державної премії СРСР (1941), Герой Соціалістичної Праці (1944).

* [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/ukhj/bilous.html '''Білоус Анатолій Григорович''']

Вчений у галузі неорганічної хімії та хімії твердого тіла, академік Національної академії наук України (2009), доктор хімічних наук.

=== Книги: ===

[http://books.academic.ru/book.nsf/5727280/%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BA+%D0%98.+%D0%98.+%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%85%D0%B8%D0%BD+%D0%B8+%D0%B5%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%B5%D1%88%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8%D1%8F+%D0%BF%D0%BE+%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8+%D0%B2+1768+-+1773+%D0%B3%D0%B3 '''Академик И. И. Лепехин и его путешествия по России в 1768 - 1773 гг''']

[http://books.academic.ru/book.nsf/2587920/%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BA+%D0%90.+%D0%9D.+%D0%9A%D1%80%D1%8B%D0%BB%D0%BE%D0%B2.+%D0%92%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F+%D0%B8+%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B8 '''Академик А. Н. Крылов. Воспоминания и очерки''']

[http://books.academic.ru/book.nsf/6746849/%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BA+%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D1%85+%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA '''Академик нелегальных наук''']

==Зовнішні посилання==

1. [http://sum.in.ua/s/akademik Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://tlumach.com.ua/slovnyk_inshomovnyk_sliv/page/akademik.652 Словник іншомовних слів]

3. [http://archive.nbuv.gov.ua/library/vernad.html Вернадський Володимир Іванович]

4. [http://archive.nbuv.gov.ua/people/glushkov.html Глушков Віктор Михайлович]

5. [http://archive.nbuv.gov.ua/people/bogomolets.html Богомолець Олександр Олександрович]

6. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/ukhj/bilous.html Білоус Анатолій Григорович]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ак]]

Академик

2013-12-01T10:01:59Z

Каріна: /* Відомі українські академіки */

'''Акаде́мик, -ка,''' ''м.'' 1) Академикъ, членъ академіи. 2) Студентъ академіи, университета. Желех.

==Сучасні словники==
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====

[http://sum.in.ua/s/akademik АКАДЕМІК], а, чол.

1. Член академії наук. Опріч Горького.., є тут ще інші російські літератори — Бунін (академік, цебто член академії), дуже гарний поет і белетрист, та інші (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 406); Серед академіків і членів-ко респондентів АН УРСР багато робітників і селян, активних учасників громадянської і Великої Вітчизняної воєн (Наука і життя, 12, 1957, 9);
// Звання вченого, художника, скульптора і т. ін., обраного членом відповідної академії.

2. зах., заст. Студент університету. — Для мене нема в тім нічого лякаючого бачити, як хтось вправляється в спорті, котрим я, будучи ще академіком, займався досхочу (Ольга Кобилянська, III, 1956, 238).

====Словник іншомовних слів====
[http://tlumach.com.ua/slovnyk_inshomovnyk_sliv/page/akademik.652 Академік;] ч. 1. Дійсний член академії як корпорації вчених, обраний її загальними зборами. 2. Послідовник філософської школи, заснованої давньогрецьким філософом Платоном.
==Ілюстрації==

[[Зображення:Шляпа-академика.jpg]]

[[Зображення:988.jpg]]

[[Зображення:VY4kc38Rtt8.jpg]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|nVV88u7uWW8}}

==Див. також==
====Відомі українські академіки:====
* [http://archive.nbuv.gov.ua/library/vernad.html '''Вернадський Володимир Іванович''']

Природознавець, мислитель і громадський діяч, основоположник комплексу сучасних наук про Землю — геохімії, біогеохімії, гідрогеології, радіогеології, генетичної мінералогії тощо. Академік АН СРСР (академік Петербурзької АН з 1912), перший президент Української Академії Наук (1918-1921), член Чехословацької (1926) і Паризької (1928) Академій.

* [http://archive.nbuv.gov.ua/people/glushkov.html '''Глушков Віктор Михайлович''']

Основоположник інформаційних технологій в Україні, засновник і директор Інституту кібернетики АН УРСР (1962-1982), віце-президент Академії наук УРСР (1962-1982), академік АН УРСР (1961) і АН СРСР (1964), лауреат Ленінської премії (1964), Державних премій СРСР (1968, 1977), Державної премії УРСР (1970).

* [http://archive.nbuv.gov.ua/people/bogomolets.html '''Богомолець Олександр Олександрович''']

Біолог, патофізіолог, академік (1932) і віце-президент АН СРСР (1942-1945), академік і президент АН УРСР (1930-1946), академік АН БРСР (1939) та АМН СРСР (1944), почесний член АН Грузинської РСР (1944), заслужений діяч науки РРФСР (1935), заслужений діяч науки України (1943), лауреат Державної премії СРСР (1941), Герой Соціалістичної Праці (1944).

* [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/ukhj/bilous.html '''Білоус Анатолій Григорович''']

Вчений у галузі неорганічної хімії та хімії твердого тіла, академік Національної академії наук України (2009), доктор хімічних наук.

==Зовнішні посилання==

1. [http://sum.in.ua/s/akademik Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://tlumach.com.ua/slovnyk_inshomovnyk_sliv/page/akademik.652 Словник іншомовних слів]

3. [http://archive.nbuv.gov.ua/library/vernad.html Вернадський Володимир Іванович]

4. [http://archive.nbuv.gov.ua/people/glushkov.html Глушков Віктор Михайлович]

5. [http://archive.nbuv.gov.ua/people/bogomolets.html Богомолець Олександр Олександрович]

6. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/ukhj/bilous.html Білоус Анатолій Григорович]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ак]]

Академик

2013-12-01T10:01:17Z

Каріна: /* Тлумачення слова у сучасних словниках */

'''Акаде́мик, -ка,''' ''м.'' 1) Академикъ, членъ академіи. 2) Студентъ академіи, университета. Желех.

==Сучасні словники==
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====

[http://sum.in.ua/s/akademik АКАДЕМІК], а, чол.

1. Член академії наук. Опріч Горького.., є тут ще інші російські літератори — Бунін (академік, цебто член академії), дуже гарний поет і белетрист, та інші (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 406); Серед академіків і членів-ко респондентів АН УРСР багато робітників і селян, активних учасників громадянської і Великої Вітчизняної воєн (Наука і життя, 12, 1957, 9);
// Звання вченого, художника, скульптора і т. ін., обраного членом відповідної академії.

2. зах., заст. Студент університету. — Для мене нема в тім нічого лякаючого бачити, як хтось вправляється в спорті, котрим я, будучи ще академіком, займався досхочу (Ольга Кобилянська, III, 1956, 238).

====Словник іншомовних слів====
[http://tlumach.com.ua/slovnyk_inshomovnyk_sliv/page/akademik.652 Академік;] ч. 1. Дійсний член академії як корпорації вчених, обраний її загальними зборами. 2. Послідовник філософської школи, заснованої давньогрецьким філософом Платоном.
==Ілюстрації==

[[Зображення:Шляпа-академика.jpg]]

[[Зображення:988.jpg]]

[[Зображення:VY4kc38Rtt8.jpg]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|nVV88u7uWW8}}

==Див. також==
====Відомі українські академіки====
* [http://archive.nbuv.gov.ua/library/vernad.html '''Вернадський Володимир Іванович''']

Природознавець, мислитель і громадський діяч, основоположник комплексу сучасних наук про Землю — геохімії, біогеохімії, гідрогеології, радіогеології, генетичної мінералогії тощо. Академік АН СРСР (академік Петербурзької АН з 1912), перший президент Української Академії Наук (1918-1921), член Чехословацької (1926) і Паризької (1928) Академій.

* [http://archive.nbuv.gov.ua/people/glushkov.html '''Глушков Віктор Михайлович''']

Основоположник інформаційних технологій в Україні, засновник і директор Інституту кібернетики АН УРСР (1962-1982), віце-президент Академії наук УРСР (1962-1982), академік АН УРСР (1961) і АН СРСР (1964), лауреат Ленінської премії (1964), Державних премій СРСР (1968, 1977), Державної премії УРСР (1970).

* [http://archive.nbuv.gov.ua/people/bogomolets.html '''Богомолець Олександр Олександрович''']

Біолог, патофізіолог, академік (1932) і віце-президент АН СРСР (1942-1945), академік і президент АН УРСР (1930-1946), академік АН БРСР (1939) та АМН СРСР (1944), почесний член АН Грузинської РСР (1944), заслужений діяч науки РРФСР (1935), заслужений діяч науки України (1943), лауреат Державної премії СРСР (1941), Герой Соціалістичної Праці (1944).

* [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/ukhj/bilous.html '''Білоус Анатолій Григорович''']

Вчений у галузі неорганічної хімії та хімії твердого тіла, академік Національної академії наук України (2009), доктор хімічних наук.

==Зовнішні посилання==

1. [http://sum.in.ua/s/akademik Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://tlumach.com.ua/slovnyk_inshomovnyk_sliv/page/akademik.652 Словник іншомовних слів]

3. [http://archive.nbuv.gov.ua/library/vernad.html Вернадський Володимир Іванович]

4. [http://archive.nbuv.gov.ua/people/glushkov.html Глушков Віктор Михайлович]

5. [http://archive.nbuv.gov.ua/people/bogomolets.html Богомолець Олександр Олександрович]

6. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/ukhj/bilous.html Білоус Анатолій Григорович]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ак]]

Агов!

2013-12-01T10:00:08Z

Каріна: /* Медіа */

'''Аго́в! Аго́сь!''' ''меж.'' Означаетъ призывъ и откликъ: Ay! го, го! Эй! Послушай! ''Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж.'' Морд. О. 1861. 20.

==Сучасні словники==
'''АГОВ''', виг. Уживається, коли треба привернути чиюсь увагу, покликати когось або відгукнутися на чийсь заклик. Підняв голову догори і став командувати: «Агов, десятські! набийте на арештанта заліза та посадіте у холодну» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 262); [Панюта:] Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі! (Іван Франко, IX, 1952, 273); — Валю, чуєш, агов, я живий! (Андрій Малишко, II, 1956, 179).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 17.

аго́в - вигук

незмінювана словникова одиниця

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агов1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агов2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агов3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агов4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RpD6kLg5uv0}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[http://sum.in.ua/s/aghov]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Аг]]

Агов!

2013-12-01T09:58:33Z

Каріна: /* Зовнішні посилання */

'''Аго́в! Аго́сь!''' ''меж.'' Означаетъ призывъ и откликъ: Ay! го, го! Эй! Послушай! ''Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж.'' Морд. О. 1861. 20.

==Сучасні словники==
'''АГОВ''', виг. Уживається, коли треба привернути чиюсь увагу, покликати когось або відгукнутися на чийсь заклик. Підняв голову догори і став командувати: «Агов, десятські! набийте на арештанта заліза та посадіте у холодну» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 262); [Панюта:] Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі! (Іван Франко, IX, 1952, 273); — Валю, чуєш, агов, я живий! (Андрій Малишко, II, 1956, 179).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 17.

аго́в - вигук

незмінювана словникова одиниця

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агов1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агов2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агов3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агов4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[http://sum.in.ua/s/aghov]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Аг]]

Агов!

2013-12-01T09:56:31Z

Каріна: /* Ілюстрації */

'''Аго́в! Аго́сь!''' ''меж.'' Означаетъ призывъ и откликъ: Ay! го, го! Эй! Послушай! ''Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж.'' Морд. О. 1861. 20.

==Сучасні словники==
'''АГОВ''', виг. Уживається, коли треба привернути чиюсь увагу, покликати когось або відгукнутися на чийсь заклик. Підняв голову догори і став командувати: «Агов, десятські! набийте на арештанта заліза та посадіте у холодну» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 262); [Панюта:] Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі! (Іван Франко, IX, 1952, 273); — Валю, чуєш, агов, я живий! (Андрій Малишко, II, 1956, 179).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 17.

аго́в - вигук

незмінювана словникова одиниця

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агов1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агов2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агов3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агов4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]:
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Аг]]

Файл:Агов4.jpg

2013-12-01T09:56:19Z

Каріна:

Файл:Агов3.jpg

2013-12-01T09:55:52Z

Каріна:

Файл:Агов2.jpg

2013-12-01T09:55:29Z

Каріна:

Файл:Агов1.jpg

2013-12-01T09:55:05Z

Каріна:

Агов!

2013-12-01T09:52:58Z

Каріна: /* Сучасні словники */

'''Аго́в! Аго́сь!''' ''меж.'' Означаетъ призывъ и откликъ: Ay! го, го! Эй! Послушай! ''Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж.'' Морд. О. 1861. 20.

==Сучасні словники==
'''АГОВ''', виг. Уживається, коли треба привернути чиюсь увагу, покликати когось або відгукнутися на чийсь заклик. Підняв голову догори і став командувати: «Агов, десятські! набийте на арештанта заліза та посадіте у холодну» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 262); [Панюта:] Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі! (Іван Франко, IX, 1952, 273); — Валю, чуєш, агов, я живий! (Андрій Малишко, II, 1956, 179).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 17.

аго́в - вигук

незмінювана словникова одиниця

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]:
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Аг]]

Агов!

2013-12-01T09:51:34Z

Каріна: /* Сучасні словники */

'''Аго́в! Аго́сь!''' ''меж.'' Означаетъ призывъ и откликъ: Ay! го, го! Эй! Послушай! ''Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж.'' Морд. О. 1861. 20.

==Сучасні словники==
'''АГОВ''', виг. Уживається, коли треба привернути чиюсь увагу, покликати когось або відгукнутися на чийсь заклик. Підняв голову догори і став командувати: «Агов, десятські! набийте на арештанта заліза та посадіте у холодну» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 262); [Панюта:] Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі! (Іван Франко, IX, 1952, 273); — Валю, чуєш, агов, я живий! (Андрій Малишко, II, 1956, 179).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 17.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]:
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Аг]]

Агов!

2013-12-01T09:50:46Z

Каріна:

'''Аго́в! Аго́сь!''' ''меж.'' Означаетъ призывъ и откликъ: Ay! го, го! Эй! Послушай! ''Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж.'' Морд. О. 1861. 20.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]:
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Аг]]