Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Звістка

2014-05-06T11:37:07Z

Кайдалова Вікторія: /* Джерела та література */

'''Звістка, -ки, '''''ж. ''Извѣстіе, вѣсть. ''Прийшла звістка до милої, що милого вбито. ''Мет. 103. Ум. '''Звістонька, звісточка. '''
[[Категорія:Зв]]

==Тлумачення слова==

1. Повідомлення, вість про кого-, що-небудь. [Іфігенія:] Хоч би мені вітри принесли звістку, Чи там живий ще мій шановний батько І люба матінка... (Леся Українка, I, 1951, 161); Уже четвертий місяць, а про Павлуся ніякої звістки (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 238); — Що ж, хлопці, сіяти вже сьогодні не будемо, запрягайте — на Троянівку. Цю звістку прийняли, як і належало, — весело (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 86); Звістка про смерть князя розлетілася по городах і оселищах (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 19); * Образно. Зсипають у теплі льохи Картоплю і буряки — Бо шле вже зима з дороги Про себе спішні звістки (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 42);
// перев. одн., від кого. Коротке письмове повідомлення, лист від кого-небудь. Минали тижні й місяці, минув і рік, а звістка від сина так і не прийшла (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 286);
// тільки мн., рідко. Відомості, дані про кого-, що-небудь. Жадаєте біографічних звісток? Подаю вам кілька фактів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 218).
♦ Подавати (подати, давати, дати і т. ін.) звістку: а) сповіщати, повідомляти про кого-, що-небудь. Цигуля подає зрідка звістку про себе: оце вже одбув каторгу, на поселення вийшов... (Андрій Головко, II, 1957, 404); А козаки було, як треба дать звістку, що йдуть, то й запалять березу або друге яке дерево над Дніпром (Марко Вовчок, I, 1955, 92); б) виявляти себе яким-небудь чином. Марина подає звістку: або стихенька пісню заспіває, або зачукика малого (Панас Мирний, IV, 1955, 231).

2. розм. Знак, ознака чого-небудь. Іде [писар] до нього і кахикає, і уси закручує — се вже така звістка, що з письма стане говорити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 179).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 488.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zvistka.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zvistka2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zvistka3.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zvistka4.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 488.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Звістка

2014-05-06T11:32:14Z

Кайдалова Вікторія: /* Ілюстрації */

'''Звістка, -ки, '''''ж. ''Извѣстіе, вѣсть. ''Прийшла звістка до милої, що милого вбито. ''Мет. 103. Ум. '''Звістонька, звісточка. '''
[[Категорія:Зв]]

==Тлумачення слова==

1. Повідомлення, вість про кого-, що-небудь. [Іфігенія:] Хоч би мені вітри принесли звістку, Чи там живий ще мій шановний батько І люба матінка... (Леся Українка, I, 1951, 161); Уже четвертий місяць, а про Павлуся ніякої звістки (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 238); — Що ж, хлопці, сіяти вже сьогодні не будемо, запрягайте — на Троянівку. Цю звістку прийняли, як і належало, — весело (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 86); Звістка про смерть князя розлетілася по городах і оселищах (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 19); * Образно. Зсипають у теплі льохи Картоплю і буряки — Бо шле вже зима з дороги Про себе спішні звістки (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 42);
// перев. одн., від кого. Коротке письмове повідомлення, лист від кого-небудь. Минали тижні й місяці, минув і рік, а звістка від сина так і не прийшла (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 286);
// тільки мн., рідко. Відомості, дані про кого-, що-небудь. Жадаєте біографічних звісток? Подаю вам кілька фактів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 218).
♦ Подавати (подати, давати, дати і т. ін.) звістку: а) сповіщати, повідомляти про кого-, що-небудь. Цигуля подає зрідка звістку про себе: оце вже одбув каторгу, на поселення вийшов... (Андрій Головко, II, 1957, 404); А козаки було, як треба дать звістку, що йдуть, то й запалять березу або друге яке дерево над Дніпром (Марко Вовчок, I, 1955, 92); б) виявляти себе яким-небудь чином. Марина подає звістку: або стихенька пісню заспіває, або зачукика малого (Панас Мирний, IV, 1955, 231).

2. розм. Знак, ознака чого-небудь. Іде [писар] до нього і кахикає, і уси закручує — се вже така звістка, що з письма стане говорити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 179).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 488.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zvistka.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zvistka2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zvistka3.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zvistka4.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Файл:Zvistka4.jpeg

2014-05-06T11:31:56Z

Кайдалова Вікторія:

Файл:Zvistka3.jpeg

2014-05-06T11:31:36Z

Кайдалова Вікторія:

Файл:Zvistka2.jpeg

2014-05-06T11:31:11Z

Кайдалова Вікторія:

Файл:Zvistka.jpeg

2014-05-06T11:30:49Z

Кайдалова Вікторія:

Звістка

2014-05-06T11:27:31Z

Кайдалова Вікторія: /* Сучасні словники */

'''Звістка, -ки, '''''ж. ''Извѣстіе, вѣсть. ''Прийшла звістка до милої, що милого вбито. ''Мет. 103. Ум. '''Звістонька, звісточка. '''
[[Категорія:Зв]]

==Тлумачення слова==

1. Повідомлення, вість про кого-, що-небудь. [Іфігенія:] Хоч би мені вітри принесли звістку, Чи там живий ще мій шановний батько І люба матінка... (Леся Українка, I, 1951, 161); Уже четвертий місяць, а про Павлуся ніякої звістки (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 238); — Що ж, хлопці, сіяти вже сьогодні не будемо, запрягайте — на Троянівку. Цю звістку прийняли, як і належало, — весело (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 86); Звістка про смерть князя розлетілася по городах і оселищах (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 19); * Образно. Зсипають у теплі льохи Картоплю і буряки — Бо шле вже зима з дороги Про себе спішні звістки (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 42);
// перев. одн., від кого. Коротке письмове повідомлення, лист від кого-небудь. Минали тижні й місяці, минув і рік, а звістка від сина так і не прийшла (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 286);
// тільки мн., рідко. Відомості, дані про кого-, що-небудь. Жадаєте біографічних звісток? Подаю вам кілька фактів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 218).
♦ Подавати (подати, давати, дати і т. ін.) звістку: а) сповіщати, повідомляти про кого-, що-небудь. Цигуля подає зрідка звістку про себе: оце вже одбув каторгу, на поселення вийшов... (Андрій Головко, II, 1957, 404); А козаки було, як треба дать звістку, що йдуть, то й запалять березу або друге яке дерево над Дніпром (Марко Вовчок, I, 1955, 92); б) виявляти себе яким-небудь чином. Марина подає звістку: або стихенька пісню заспіває, або зачукика малого (Панас Мирний, IV, 1955, 231).

2. розм. Знак, ознака чого-небудь. Іде [писар] до нього і кахикає, і уси закручує — се вже така звістка, що з письма стане говорити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 179).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 488.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Звістка

2014-05-06T11:26:19Z

Кайдалова Вікторія:

'''Звістка, -ки, '''''ж. ''Извѣстіе, вѣсть. ''Прийшла звістка до милої, що милого вбито. ''Мет. 103. Ум. '''Звістонька, звісточка. '''
[[Категорія:Зв]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Дума

2014-05-06T11:12:57Z

Кайдалова Вікторія: /* Див. також */

'''Дума, -ми, '''''ж. ''1) Мысль, дума. ''За думою дума роєм вилітає, одна давить серце, друга роздирає, а третяя тихо, тихесенько плаче у самому серці і ніхто не бачить. ''Шевч. 2) Эпическая пѣсня, исполняемая подъ звуки кобзы или бандуры; отъ прочихъ народныхъ украинскихъ пѣсенъ отличается неравномѣрнымъ стихомъ (отъ 4 до 40 слоговъ), преимущественно глагольной риѳмой и простымъ напѣвомъ — мелодическимъ речитативомъ.
[[Категорія:Ду]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Те саме, що думка 1—4. Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині (Тарас Шевченко, II, 1953, 7); Нестір із дружиною перемовляється, повіря свої думи (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 28); Як орлині крила В синій висоті Ленінові думи В нашому житті (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 47); Українська поезія періоду війни правдиво відображала думи і почуття радянських людей, що стали на захист Батьківщини (Історія української літератури, II, 1956, 233).

2. літ. Народна ліро-епічна пісня, що виконується сольним співом-декламацією у супроводі кобзи, бандури або ліри і має нерівномірну будову вірша. Сидить кобзар при дорозі І думу співає, З сліпих очей світлі сльози Рукавом втирає (Українські народні думи.., 1955, 425); Улюбленою думою для Тараса Шевченка була «Дума про братів Азовських» (Павло Тичина, III, 1957, 140); Українські історичні думи являють собою одну з форм історичного епосу українського народу, що, як вважають дослідники, виникла в XV—XVI ст. (Курс історії української літературної мови, I, 1958, 100).

3. іст. У царській Росії — представницький виборний орган центрального чи місцевого управління. Для розв'язування важливих справ при царі була рада з наближених до нього бояр, що називалась боярською думою (Історія СРСР, I, 1956, 177); Матрос Матюшенко зразу ж почав з вимоги, щоб міська дума постачила ще сьогодні броненосець вугіллям та харчами (Петро Панч, В дорозі, 1959, 156).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kas.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index11.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dna123.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2kmL_GRuOrw}}

==Цікаво знати==
Слово «дума» часто зустрічається у давньоукраїнських рукописних джерелах на означення думки, мислення. Лише згодом воно набуло дещо іншого значення і ним став визначатися жанр епічного поетичного твору, епічної пісні героїчного плану. Хоч ті думи, що збереглися до наших днів, виникли, вочевидь, приблизно у 15 столітті, оскільки відтворені в них історичні події не виходять за межі 15—18 ст., незаперечним є факт, що до того українці вже мали досить розвинутий героїчний епос, який ліг в основу виникнення дум. У літописах неодноразово згадується про княжих співців-поетів, що складали пісні на честь героїв, у своїх творах возвеличували подвиги князів і дружини.

Первісно слово «дума» вживалось для означення жанру пісні на честь померлого чи загиблого лицаря — саме в такому значенні воно вживається у писемних пам'ятках 16 століття. Відтоді збереглися не лише окремі згадки про те, що українці виконували думи, а й описи манери їх виконання з вказівкою на те, що вони супроводжувались грою на музичному інструменті. На означення інструмента, яким користувалися співці дум, найчастіше вживається у давніх письменах слово «кобза». Думку про те, що первісні думи складалися на честь загиблого героя, підтверджують дослідження, які вказують, що епос багатьох народів за своєю природою, за походженням пов'язаний з плачами і похоронними голосіннями (Плачі за Патроклом, Гектором і Ахіллом нібито стали початком «Ілліади», плачі за Зіґфрідом і Бургундами були імпульсом до виникнення «Пісні про Нібелунгів» тощо).

Стосовно українських дум вперше це зауважив Михайло Максимович, а потім продовжив і розвинув цю думку Філарет Колесса, який довів, що думи близькі до народного голосіння своєрідною формою поетичного і музичного вислову. Ф. Колесса дослідив і встановив, що думи та голосіння споріднює мелодійна та ритмічна близькість (речитативний стиль), нерівноскладовість віршових рядків, перевага дієслівних рим, певна імпровізація тексту і музики.

==Джерела та література==

Платон Лукашевич. Малоросийския и червонорусския народные думы и песни. 1836
Михайло Максимович. Малоросийския песни. 1827
Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
Музична енциклопедія, М., 1973—82 с. 328
Я. І. Дзира. Думи // Словник історії України
Дмитренко М. [Українські народні думи як феномен традиційної культури] [1]
Колесса Ф., Мелодії українських народних дум, серія 1—2, Львів, 1910—13 («Матеріали до української етнології НТШ», т. 13—14),2 Київ, 1969;
Колесса Ф., Варіанти мелодії українських народних дум, їх характеристика і групування, "Записки Наукового товариства ім. Шевченка, т. 116, Львів, 1913;
Колесса Ф., Про генезу українських народних дум, там же, т. 130–132, Львів, 1920—22 (вид. окремо, Львів, 1922);
Колесса Ф., Формули закінчення в українських народних думах, «Записки Наукового товариства ім. Шевченка», т. 154, Львів, 1935;
Колесса Ф., Речитативні форми в українській народній поезії, гл. II. Думи, в його кн.: Музикознавчі праці, Київ, 1970, с. 311—51;
Українські народні думи, т. 1—2, тексти 1—33, вступ. К. Грушевської, Київ, 1927—31;
Грінченко М. О., Українські народні думи, в його кн.: Вибране, Кшв, 1959;
Кирдан Б. П., Украинские народные думы (XV — нач. XVII вв.), М., 1962;
Украинские народные думы, М., 1972.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Дума

2014-05-06T11:11:37Z

Кайдалова Вікторія: /* Джерела та література */

Дума

2014-05-06T11:10:56Z

Кайдалова Вікторія: /* Медіа */

Дума

2014-05-06T11:03:48Z

Кайдалова Вікторія: /* Ілюстрації */

Файл:Dna123.jpeg

2014-05-06T11:03:34Z

Кайдалова Вікторія:

Дума

2014-05-06T11:02:17Z

Кайдалова Вікторія: /* Ілюстрації */

Файл:Index11.jpeg

2014-05-06T11:02:04Z

Кайдалова Вікторія:

Дума

2014-05-06T11:00:38Z

Кайдалова Вікторія: /* Ілюстрації */

Файл:Index.jpeg

2014-05-06T11:00:25Z

Кайдалова Вікторія: Кайдалова Вікторія завантажив нову версію «Файл:Index.jpeg»

Дума

2014-05-06T10:58:25Z

Кайдалова Вікторія: /* Ілюстрації */

Дума

2014-05-06T10:57:50Z

Кайдалова Вікторія: /* Ілюстрації */

Файл:Kas.jpeg

2014-05-06T10:57:06Z

Кайдалова Вікторія:

Дума

2014-05-06T10:55:27Z

Кайдалова Вікторія: /* Сучасні словники */

Дума

2014-05-06T10:54:18Z

Кайдалова Вікторія:

Користувач:Кайдалова Вікторія

2014-05-06T10:27:07Z

Кайдалова Вікторія: /* Мої захоплення */

[[Файл:DN12345.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Кайдалова Вікторія Романівна

===Спеціальність===
філологія

===Група===
ФІСб-1-13-4Од.

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==
Актива діяльність у громадському житті.

==Мої захоплення==
Музика, гра на гітарі, іноземні мови, кулінарія.

Користувач:Кайдалова Вікторія

2014-05-06T10:26:27Z

Кайдалова Вікторія: /* Громадська діяльність */

Користувач:Кайдалова Вікторія

2014-05-06T10:24:21Z

Кайдалова Вікторія: /* Група */

Користувач:Кайдалова Вікторія

2014-05-06T10:24:01Z

Кайдалова Вікторія: /* Спеціальність */

[[Файл:DN12345.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Кайдалова Вікторія Романівна

===Спеціальність===
філологія

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Кайдалова Вікторія

2014-05-06T10:23:48Z

Кайдалова Вікторія: /* ПІБ */

[[Файл:DN12345.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Кайдалова Вікторія Романівна

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Лопата

2014-05-03T17:16:24Z

Кайдалова Вікторія: /* Див. також */

Лопата

2014-05-03T17:16:01Z

Кайдалова Вікторія: /* Див. також */

'''Лопата, -ти, '''''ж. ''1) Лопата для копанія, пересыпки сыпучихъ тѣлъ. ''Ніхто не розлучить, ні світ, ні зоря, хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляная хата. ''Чуб. V. 81. ''З одного дерева і хрест, і лопата: хрестові ся кланяють, а лопатою нечисть відкидають. ''Ном. №8059. ''Лопатами віяли. Лопата дерев’яна або залізна. ''2) Лопата пекарная. ''Химка й хазяйка, та лопати нема. ''Ном. № 10784. Ум. '''Лопатка, лопатонька, лопаточка.'''
[[Категорія:Ло]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Механізоване знаряддя різної форми для згрібання, розмішування, набирання і т. ін. чого-небудь. Кінні лопати (скрепери) застосовуються для розрівнювання і переміщення ґрунту (Механізація і електрифікація.., 1953, 307)

Лопата (заступ) - пристрій для ручного копання ґрунту або роботи з сипучими матеріалами. Складається з держака (звичайно дерев'яного, інколи - з інших матеріалів) та металевого леза. (Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.:)

[[Файл:Dn123456.jpg|міні]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
http://www.youtube.com/watch?v=ju6105E09UI

==Див. також==
При будівництві першої лінії московського метро лопатою було відвантажено 4,5 мільйона кубометрів гірської маси й укладено в обробку тунелів 800 тисяч кубометрів бетону.
Лопата досі є наймасовішим і найбільш часто використовуваних в шахті інструментом. Від її конструкції і якості залежить продуктивність і стомлюваність робітників.
У СРСР металева частина лопати штампували з відходів та некондиційного металу. Спеціальні ручки для лопат необхідної конструкції не випускалися. І взагалі лопата для виробничих потреб як інструмент в комплекті не виготовлялася , якщо не вважати деякої кількості садово- городнього інвентарю . Все це спонукало кандидата технічних наук , старшого наукового співробітника інституту « ЦНІІподземмаш » Х. Абрамсона [ 2 ] в 1986 році направити відповідну записку в ЦК КПРС. В результаті Мінчормет СРСР розробив новий ГОСТ на лопати будівельні та інші , а також на живці до них. Ось так от.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Лопата

2014-05-03T17:15:43Z

Кайдалова Вікторія: /* Сучасні словники */

Лопата

2014-05-03T17:14:03Z

Кайдалова Вікторія: /* Сучасні словники */

'''Лопата, -ти, '''''ж. ''1) Лопата для копанія, пересыпки сыпучихъ тѣлъ. ''Ніхто не розлучить, ні світ, ні зоря, хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляная хата. ''Чуб. V. 81. ''З одного дерева і хрест, і лопата: хрестові ся кланяють, а лопатою нечисть відкидають. ''Ном. №8059. ''Лопатами віяли. Лопата дерев’яна або залізна. ''2) Лопата пекарная. ''Химка й хазяйка, та лопати нема. ''Ном. № 10784. Ум. '''Лопатка, лопатонька, лопаточка.'''
[[Категорія:Ло]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Механізоване знаряддя різної форми для згрібання, розмішування, набирання і т. ін. чого-небудь. Кінні лопати (скрепери) застосовуються для розрівнювання і переміщення ґрунту (Механізація і електрифікація.., 1953, 307)

При будівництві першої лінії московського метро лопатою було відвантажено 4,5 мільйона кубометрів гірської маси й укладено в обробку тунелів 800 тисяч кубометрів бетону.
Лопата досі є наймасовішим і найбільш часто використовуваних в шахті інструментом. Від її конструкції і якості залежить продуктивність і стомлюваність робітників.
У СРСР металева частина лопати штампували з відходів та некондиційного металу. Спеціальні ручки для лопат необхідної конструкції не випускалися. І взагалі лопата для виробничих потреб як інструмент в комплекті не виготовлялася , якщо не вважати деякої кількості садово- городнього інвентарю . Все це спонукало кандидата технічних наук , старшого наукового співробітника інституту « ЦНІІподземмаш » Х. Абрамсона [ 2 ] в 1986 році направити відповідну записку в ЦК КПРС. В результаті Мінчормет СРСР розробив новий ГОСТ на лопати будівельні та інші , а також на живці до них. Ось так от.
[[Файл:Dn123456.jpg|міні]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
http://www.youtube.com/watch?v=ju6105E09UI

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Лопата

2014-05-03T17:11:13Z

Кайдалова Вікторія: /* Медіа */

Лопата

2014-05-03T17:05:55Z

Кайдалова Вікторія: /* Ілюстрації */

Файл:Dn123456.jpg

2014-05-03T17:05:31Z

Кайдалова Вікторія:

Лопата

2014-05-03T17:03:26Z

Кайдалова Вікторія: /* Сучасні словники */

Лопата

2014-05-03T17:00:56Z

Кайдалова Вікторія: /* Сучасні словники */

Лопата

2014-05-03T16:59:35Z

Кайдалова Вікторія:

Користувач:Кайдалова Вікторія

2014-05-03T16:57:11Z

Кайдалова Вікторія:

[[Файл:DN12345.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Файл:DN12345.jpg

2014-05-03T16:56:39Z

Кайдалова Вікторія:

Користувач:Кайдалова Вікторія

2014-05-03T16:53:16Z

Кайдалова Вікторія:

[[Файл:Вікторія.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Кайдалова Вікторія

2014-05-03T16:53:04Z

Кайдалова Вікторія:

[[Файл:PВікторія.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Файл:Вікторія.jpg

2014-05-03T16:52:03Z

Кайдалова Вікторія:

Користувач:Кайдалова Вікторія

2014-05-03T16:48:30Z

Кайдалова Вікторія: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==