Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Млявість

2014-12-10T15:26:46Z

Ира Ефименко: /* Медіа */

'''Мля́вість, -вости, '''''ж. ''Вялость, слабость.

МЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мля́вий. [Аецій Панса:] Неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Л. Укр., II, 1951, 358); Ванда, всупереч своїй млявості, швидко одягає пальто (Хижняк, Тамара, 1959, 119); Не беріть мені за зле млявість в моїй розмові з Вами у Львові і мов неписання до Вас з Буковини (Л. Укр., V, 1956, 354); Недоліками концерту є деяка млявість, недостатність контрастів (Рад. Укр., 12.XI 1948, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 765.

МЛЯ́ВИЙ, а, е.
1. Позбавлений жвавості, бадьорості. [Любов:] Тільки млява, боязка людина не любить і боїться риску (Леся Українка, II, 1951, 27); А за нею [хмарою] чередою інші хмари попливли, ніби йшли до водопою мляві, стомлені воли (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 56);
// Який не відбиває експресії; маловиразний. Ті самі очі, чорні, як безодні, .. Тепер без блиску, мляві та холодні (Іван Франко, XI, 1952, 262); Вони.. лежали втрьох край горба, знічев'я перекидаючись млявими фразами. Давалася взнаки втома останніх днів (Олесь Гончар, III, 1959, 392).
2. Який відбувається без напруження, повільно. Збирає гній дівча худе. Корова млявою ходою кудись сама собі бреде (Павло Тичина, II, 1957, 270); При млявому травленні п'ють по 3 чашки на день відвару з кореневища аїру (Лікарські рослини.., 1958, 23);
// Малопомітний; неяскравий. Де у хвилях тремтить і полискує Млявий промінь нічних ліхтарів; Де бушують вали над безоднею, — Там стояла вона без шляху. Без притулку, з журбою самотньою (Павло Грабовський, I, 1959, 471); Десь далеко на сході жевріє обрій поки що млявим, світанковим вогнем (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1948, 355).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 765.

[[Категорія:Мл]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
<gallery>
22135 4329.jpg
</gallery>
<gallery>
Sindrom-hronicheskoj-ustalosti-novaja-bolezn-veka 1.jpg
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|nRQRRWT-5tA}}
{{#ev:youtube|jSdiunZC5pg}}

==Див. також==
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 436.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 765.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
МЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мля́вий. [Аецій Панса:] Неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Л. Укр., II, 1951, 358); Ванда, всупереч своїй млявості, швидко одягає пальто (Хижняк, Тамара, 1959, 119); Не беріть мені за зле млявість в моїй розмові з Вами у Львові і мов неписання до Вас з Буковини (Л. Укр., V, 1956, 354); Недоліками концерту є деяка млявість, недостатність контрастів (Рад. Укр., 12.XI 1948, 3).

Млявість

2014-12-10T15:24:26Z

Ира Ефименко: /* Ілюстрації */

'''Мля́вість, -вости, '''''ж. ''Вялость, слабость.

МЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мля́вий. [Аецій Панса:] Неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Л. Укр., II, 1951, 358); Ванда, всупереч своїй млявості, швидко одягає пальто (Хижняк, Тамара, 1959, 119); Не беріть мені за зле млявість в моїй розмові з Вами у Львові і мов неписання до Вас з Буковини (Л. Укр., V, 1956, 354); Недоліками концерту є деяка млявість, недостатність контрастів (Рад. Укр., 12.XI 1948, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 765.

МЛЯ́ВИЙ, а, е.
1. Позбавлений жвавості, бадьорості. [Любов:] Тільки млява, боязка людина не любить і боїться риску (Леся Українка, II, 1951, 27); А за нею [хмарою] чередою інші хмари попливли, ніби йшли до водопою мляві, стомлені воли (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 56);
// Який не відбиває експресії; маловиразний. Ті самі очі, чорні, як безодні, .. Тепер без блиску, мляві та холодні (Іван Франко, XI, 1952, 262); Вони.. лежали втрьох край горба, знічев'я перекидаючись млявими фразами. Давалася взнаки втома останніх днів (Олесь Гончар, III, 1959, 392).
2. Який відбувається без напруження, повільно. Збирає гній дівча худе. Корова млявою ходою кудись сама собі бреде (Павло Тичина, II, 1957, 270); При млявому травленні п'ють по 3 чашки на день відвару з кореневища аїру (Лікарські рослини.., 1958, 23);
// Малопомітний; неяскравий. Де у хвилях тремтить і полискує Млявий промінь нічних ліхтарів; Де бушують вали над безоднею, — Там стояла вона без шляху. Без притулку, з журбою самотньою (Павло Грабовський, I, 1959, 471); Десь далеко на сході жевріє обрій поки що млявим, світанковим вогнем (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1948, 355).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 765.

[[Категорія:Мл]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
<gallery>
22135 4329.jpg
</gallery>
<gallery>
Sindrom-hronicheskoj-ustalosti-novaja-bolezn-veka 1.jpg
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 436.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 765.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
МЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мля́вий. [Аецій Панса:] Неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Л. Укр., II, 1951, 358); Ванда, всупереч своїй млявості, швидко одягає пальто (Хижняк, Тамара, 1959, 119); Не беріть мені за зле млявість в моїй розмові з Вами у Львові і мов неписання до Вас з Буковини (Л. Укр., V, 1956, 354); Недоліками концерту є деяка млявість, недостатність контрастів (Рад. Укр., 12.XI 1948, 3).

Файл:Sindrom-hronicheskoj-ustalosti-novaja-bolezn-veka 1.jpg

2014-12-10T15:24:16Z

Ира Ефименко:

Млявість

2014-12-10T15:23:59Z

Ира Ефименко: /* Ілюстрації */

'''Мля́вість, -вости, '''''ж. ''Вялость, слабость.

МЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мля́вий. [Аецій Панса:] Неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Л. Укр., II, 1951, 358); Ванда, всупереч своїй млявості, швидко одягає пальто (Хижняк, Тамара, 1959, 119); Не беріть мені за зле млявість в моїй розмові з Вами у Львові і мов неписання до Вас з Буковини (Л. Укр., V, 1956, 354); Недоліками концерту є деяка млявість, недостатність контрастів (Рад. Укр., 12.XI 1948, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 765.

МЛЯ́ВИЙ, а, е.
1. Позбавлений жвавості, бадьорості. [Любов:] Тільки млява, боязка людина не любить і боїться риску (Леся Українка, II, 1951, 27); А за нею [хмарою] чередою інші хмари попливли, ніби йшли до водопою мляві, стомлені воли (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 56);
// Який не відбиває експресії; маловиразний. Ті самі очі, чорні, як безодні, .. Тепер без блиску, мляві та холодні (Іван Франко, XI, 1952, 262); Вони.. лежали втрьох край горба, знічев'я перекидаючись млявими фразами. Давалася взнаки втома останніх днів (Олесь Гончар, III, 1959, 392).
2. Який відбувається без напруження, повільно. Збирає гній дівча худе. Корова млявою ходою кудись сама собі бреде (Павло Тичина, II, 1957, 270); При млявому травленні п'ють по 3 чашки на день відвару з кореневища аїру (Лікарські рослини.., 1958, 23);
// Малопомітний; неяскравий. Де у хвилях тремтить і полискує Млявий промінь нічних ліхтарів; Де бушують вали над безоднею, — Там стояла вона без шляху. Без притулку, з журбою самотньою (Павло Грабовський, I, 1959, 471); Десь далеко на сході жевріє обрій поки що млявим, світанковим вогнем (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1948, 355).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 765.

[[Категорія:Мл]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
<gallery>
22135 4329.jpg
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 436.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 765.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
МЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мля́вий. [Аецій Панса:] Неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Л. Укр., II, 1951, 358); Ванда, всупереч своїй млявості, швидко одягає пальто (Хижняк, Тамара, 1959, 119); Не беріть мені за зле млявість в моїй розмові з Вами у Львові і мов неписання до Вас з Буковини (Л. Укр., V, 1956, 354); Недоліками концерту є деяка млявість, недостатність контрастів (Рад. Укр., 12.XI 1948, 3).

Файл:22135 4329.jpg

2014-12-10T15:23:47Z

Ира Ефименко:

Млявість

2014-12-10T15:22:52Z

Ира Ефименко: /* Див. також */

'''Мля́вість, -вости, '''''ж. ''Вялость, слабость.

МЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мля́вий. [Аецій Панса:] Неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Л. Укр., II, 1951, 358); Ванда, всупереч своїй млявості, швидко одягає пальто (Хижняк, Тамара, 1959, 119); Не беріть мені за зле млявість в моїй розмові з Вами у Львові і мов неписання до Вас з Буковини (Л. Укр., V, 1956, 354); Недоліками концерту є деяка млявість, недостатність контрастів (Рад. Укр., 12.XI 1948, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 765.

МЛЯ́ВИЙ, а, е.
1. Позбавлений жвавості, бадьорості. [Любов:] Тільки млява, боязка людина не любить і боїться риску (Леся Українка, II, 1951, 27); А за нею [хмарою] чередою інші хмари попливли, ніби йшли до водопою мляві, стомлені воли (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 56);
// Який не відбиває експресії; маловиразний. Ті самі очі, чорні, як безодні, .. Тепер без блиску, мляві та холодні (Іван Франко, XI, 1952, 262); Вони.. лежали втрьох край горба, знічев'я перекидаючись млявими фразами. Давалася взнаки втома останніх днів (Олесь Гончар, III, 1959, 392).
2. Який відбувається без напруження, повільно. Збирає гній дівча худе. Корова млявою ходою кудись сама собі бреде (Павло Тичина, II, 1957, 270); При млявому травленні п'ють по 3 чашки на день відвару з кореневища аїру (Лікарські рослини.., 1958, 23);
// Малопомітний; неяскравий. Де у хвилях тремтить і полискує Млявий промінь нічних ліхтарів; Де бушують вали над безоднею, — Там стояла вона без шляху. Без притулку, з журбою самотньою (Павло Грабовський, I, 1959, 471); Десь далеко на сході жевріє обрій поки що млявим, світанковим вогнем (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1948, 355).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 765.

[[Категорія:Мл]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 436.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 765.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
МЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мля́вий. [Аецій Панса:] Неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Л. Укр., II, 1951, 358); Ванда, всупереч своїй млявості, швидко одягає пальто (Хижняк, Тамара, 1959, 119); Не беріть мені за зле млявість в моїй розмові з Вами у Львові і мов неписання до Вас з Буковини (Л. Укр., V, 1956, 354); Недоліками концерту є деяка млявість, недостатність контрастів (Рад. Укр., 12.XI 1948, 3).

Млявість

2014-12-10T15:22:28Z

Ира Ефименко: /* Джерела та література */

'''Мля́вість, -вости, '''''ж. ''Вялость, слабость.

МЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мля́вий. [Аецій Панса:] Неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Л. Укр., II, 1951, 358); Ванда, всупереч своїй млявості, швидко одягає пальто (Хижняк, Тамара, 1959, 119); Не беріть мені за зле млявість в моїй розмові з Вами у Львові і мов неписання до Вас з Буковини (Л. Укр., V, 1956, 354); Недоліками концерту є деяка млявість, недостатність контрастів (Рад. Укр., 12.XI 1948, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 765.

МЛЯ́ВИЙ, а, е.
1. Позбавлений жвавості, бадьорості. [Любов:] Тільки млява, боязка людина не любить і боїться риску (Леся Українка, II, 1951, 27); А за нею [хмарою] чередою інші хмари попливли, ніби йшли до водопою мляві, стомлені воли (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 56);
// Який не відбиває експресії; маловиразний. Ті самі очі, чорні, як безодні, .. Тепер без блиску, мляві та холодні (Іван Франко, XI, 1952, 262); Вони.. лежали втрьох край горба, знічев'я перекидаючись млявими фразами. Давалася взнаки втома останніх днів (Олесь Гончар, III, 1959, 392).
2. Який відбувається без напруження, повільно. Збирає гній дівча худе. Корова млявою ходою кудись сама собі бреде (Павло Тичина, II, 1957, 270); При млявому травленні п'ють по 3 чашки на день відвару з кореневища аїру (Лікарські рослини.., 1958, 23);
// Малопомітний; неяскравий. Де у хвилях тремтить і полискує Млявий промінь нічних ліхтарів; Де бушують вали над безоднею, — Там стояла вона без шляху. Без притулку, з журбою самотньою (Павло Грабовський, I, 1959, 471); Десь далеко на сході жевріє обрій поки що млявим, світанковим вогнем (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1948, 355).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 765.

[[Категорія:Мл]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 765.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
МЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мля́вий. [Аецій Панса:] Неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Л. Укр., II, 1951, 358); Ванда, всупереч своїй млявості, швидко одягає пальто (Хижняк, Тамара, 1959, 119); Не беріть мені за зле млявість в моїй розмові з Вами у Львові і мов неписання до Вас з Буковини (Л. Укр., V, 1956, 354); Недоліками концерту є деяка млявість, недостатність контрастів (Рад. Укр., 12.XI 1948, 3).

Млявість

2014-12-10T15:22:13Z

Ира Ефименко:

'''Мля́вість, -вости, '''''ж. ''Вялость, слабость.

МЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мля́вий. [Аецій Панса:] Неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Л. Укр., II, 1951, 358); Ванда, всупереч своїй млявості, швидко одягає пальто (Хижняк, Тамара, 1959, 119); Не беріть мені за зле млявість в моїй розмові з Вами у Львові і мов неписання до Вас з Буковини (Л. Укр., V, 1956, 354); Недоліками концерту є деяка млявість, недостатність контрастів (Рад. Укр., 12.XI 1948, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 765.

МЛЯ́ВИЙ, а, е.
1. Позбавлений жвавості, бадьорості. [Любов:] Тільки млява, боязка людина не любить і боїться риску (Леся Українка, II, 1951, 27); А за нею [хмарою] чередою інші хмари попливли, ніби йшли до водопою мляві, стомлені воли (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 56);
// Який не відбиває експресії; маловиразний. Ті самі очі, чорні, як безодні, .. Тепер без блиску, мляві та холодні (Іван Франко, XI, 1952, 262); Вони.. лежали втрьох край горба, знічев'я перекидаючись млявими фразами. Давалася взнаки втома останніх днів (Олесь Гончар, III, 1959, 392).
2. Який відбувається без напруження, повільно. Збирає гній дівча худе. Корова млявою ходою кудись сама собі бреде (Павло Тичина, II, 1957, 270); При млявому травленні п'ють по 3 чашки на день відвару з кореневища аїру (Лікарські рослини.., 1958, 23);
// Малопомітний; неяскравий. Де у хвилях тремтить і полискує Млявий промінь нічних ліхтарів; Де бушують вали над безоднею, — Там стояла вона без шляху. Без притулку, з журбою самотньою (Павло Грабовський, I, 1959, 471); Десь далеко на сході жевріє обрій поки що млявим, світанковим вогнем (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1948, 355).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 765.

[[Категорія:Мл]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
МЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мля́вий. [Аецій Панса:] Неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Л. Укр., II, 1951, 358); Ванда, всупереч своїй млявості, швидко одягає пальто (Хижняк, Тамара, 1959, 119); Не беріть мені за зле млявість в моїй розмові з Вами у Львові і мов неписання до Вас з Буковини (Л. Укр., V, 1956, 354); Недоліками концерту є деяка млявість, недостатність контрастів (Рад. Укр., 12.XI 1948, 3).

Бабка

2014-12-10T15:19:53Z

Ира Ефименко: /* Ілюстрації */

'''Бабка, -ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. 1) Употребляется какъ ум. отъ '''[[баба]]''' '''2.''' ''Старій бабці добре і в шапці.'' Ном. № 8673. ''Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче.'' Чуб. V. 1130. 2) = '''[[Баба]]''' '''3.''' ''Промовила бабка до... свого внука.'' Гн. І. 182. 3) = '''[[Баба]]''' '''4.''' 4) = '''[[Баба]]''' '''6.''' ''До ста бабок піди, — сто немочей скажуть.'' Посл. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ '''бабки''', — то же, что креймах. Шейк. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гаплик. Шейк. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной '''бабки''' и деревяннаго обрубка, '''бабчера''', въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Константиногр. у. различается '''бабка''' отъ '''коваленьки''' (см.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: ''Виплинь, бабко, дам тобі ябко.'' Ном. № 8408. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. '''Бабки пускати, перевозити.''' См. '''бабу перевозити'''. Шейк. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. '''Картопляна, пшоняна бабка.''' 12) Зоол. Стрекоза. ''У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила.'' Греб. 370. 13) Зоол. Рыба a) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = '''[[Бабець]].''' Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. ''Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку!'' Ном. № 340. 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. e) — '''смердяча.''' Scrophularia nodosa. Лв. 101.

[[Категорія:Ба]]

<gallery>
A-62.png
</gallery>
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
<gallery>
220418413.jpg
</gallery>

<gallery>
A-57.png
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|CZ-5AKHCAWc}}
{{#ev:youtube|f43Va22kSg8}}

==Див. також==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
Бабки (Odonata) — ряд комах. Відомі з карбону. Довжина сучасних бабок 1,4-120 мм, крила до 90 мм. Очі фасеткові, займають більшу частину рухливої голови. Вусики короткі, малопомітні. Крила з густою мережею жилок. Для бабок, на відміну від інших комах, характерні дорсовентральні м'язи крил, а також вторинний копулятивний апарат у самців. Існує приблизно 4500 видів, переважно у тропіках. Дорослі самці добре літають; хижаки, живляться комахами, яких ловлять на льоту; великі бабки можуть нападати на пуголовків і мальків риб. Перетворення неповне. Паруються в повітрі. Яйця відкладають у воду — в ґрунт або на рослини. Личинки (наяди) водні, хижаки; ротовий апарат перетворився на спеціальний орган захвату їжі — маску із сильно витягнутою нижньою губою; дихають зовнішніми (хвостовими або ректальними) зябрами. Існує три підряди: Рівнокрилі (Zygoptera), різнокрилі (Anisoptera) та рівно-різнокрилі (Anisozygoptera).

Файл:A-57.png

2014-12-10T15:19:28Z

Ира Ефименко:

Бабка

2014-12-10T15:19:18Z

Ира Ефименко: /* Сучасні словники */

'''Бабка, -ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. 1) Употребляется какъ ум. отъ '''[[баба]]''' '''2.''' ''Старій бабці добре і в шапці.'' Ном. № 8673. ''Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче.'' Чуб. V. 1130. 2) = '''[[Баба]]''' '''3.''' ''Промовила бабка до... свого внука.'' Гн. І. 182. 3) = '''[[Баба]]''' '''4.''' 4) = '''[[Баба]]''' '''6.''' ''До ста бабок піди, — сто немочей скажуть.'' Посл. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ '''бабки''', — то же, что креймах. Шейк. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гаплик. Шейк. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной '''бабки''' и деревяннаго обрубка, '''бабчера''', въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Константиногр. у. различается '''бабка''' отъ '''коваленьки''' (см.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: ''Виплинь, бабко, дам тобі ябко.'' Ном. № 8408. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. '''Бабки пускати, перевозити.''' См. '''бабу перевозити'''. Шейк. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. '''Картопляна, пшоняна бабка.''' 12) Зоол. Стрекоза. ''У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила.'' Греб. 370. 13) Зоол. Рыба a) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = '''[[Бабець]].''' Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. ''Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку!'' Ном. № 340. 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. e) — '''смердяча.''' Scrophularia nodosa. Лв. 101.

[[Категорія:Ба]]

<gallery>
A-62.png
</gallery>
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
<gallery>
220418413.jpg
</gallery>

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|CZ-5AKHCAWc}}
{{#ev:youtube|f43Va22kSg8}}

==Див. також==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
Бабки (Odonata) — ряд комах. Відомі з карбону. Довжина сучасних бабок 1,4-120 мм, крила до 90 мм. Очі фасеткові, займають більшу частину рухливої голови. Вусики короткі, малопомітні. Крила з густою мережею жилок. Для бабок, на відміну від інших комах, характерні дорсовентральні м'язи крил, а також вторинний копулятивний апарат у самців. Існує приблизно 4500 видів, переважно у тропіках. Дорослі самці добре літають; хижаки, живляться комахами, яких ловлять на льоту; великі бабки можуть нападати на пуголовків і мальків риб. Перетворення неповне. Паруються в повітрі. Яйця відкладають у воду — в ґрунт або на рослини. Личинки (наяди) водні, хижаки; ротовий апарат перетворився на спеціальний орган захвату їжі — маску із сильно витягнутою нижньою губою; дихають зовнішніми (хвостовими або ректальними) зябрами. Існує три підряди: Рівнокрилі (Zygoptera), різнокрилі (Anisoptera) та рівно-різнокрилі (Anisozygoptera).

Файл:A-62.png

2014-12-10T15:19:08Z

Ира Ефименко:

Бабка

2014-12-10T15:18:56Z

Ира Ефименко: /* Ілюстрації */

'''Бабка, -ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. 1) Употребляется какъ ум. отъ '''[[баба]]''' '''2.''' ''Старій бабці добре і в шапці.'' Ном. № 8673. ''Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче.'' Чуб. V. 1130. 2) = '''[[Баба]]''' '''3.''' ''Промовила бабка до... свого внука.'' Гн. І. 182. 3) = '''[[Баба]]''' '''4.''' 4) = '''[[Баба]]''' '''6.''' ''До ста бабок піди, — сто немочей скажуть.'' Посл. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ '''бабки''', — то же, что креймах. Шейк. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гаплик. Шейк. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной '''бабки''' и деревяннаго обрубка, '''бабчера''', въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Константиногр. у. различается '''бабка''' отъ '''коваленьки''' (см.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: ''Виплинь, бабко, дам тобі ябко.'' Ном. № 8408. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. '''Бабки пускати, перевозити.''' См. '''бабу перевозити'''. Шейк. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. '''Картопляна, пшоняна бабка.''' 12) Зоол. Стрекоза. ''У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила.'' Греб. 370. 13) Зоол. Рыба a) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = '''[[Бабець]].''' Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. ''Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку!'' Ном. № 340. 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. e) — '''смердяча.''' Scrophularia nodosa. Лв. 101.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
<gallery>
220418413.jpg
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|CZ-5AKHCAWc}}
{{#ev:youtube|f43Va22kSg8}}

==Див. також==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
Бабки (Odonata) — ряд комах. Відомі з карбону. Довжина сучасних бабок 1,4-120 мм, крила до 90 мм. Очі фасеткові, займають більшу частину рухливої голови. Вусики короткі, малопомітні. Крила з густою мережею жилок. Для бабок, на відміну від інших комах, характерні дорсовентральні м'язи крил, а також вторинний копулятивний апарат у самців. Існує приблизно 4500 видів, переважно у тропіках. Дорослі самці добре літають; хижаки, живляться комахами, яких ловлять на льоту; великі бабки можуть нападати на пуголовків і мальків риб. Перетворення неповне. Паруються в повітрі. Яйця відкладають у воду — в ґрунт або на рослини. Личинки (наяди) водні, хижаки; ротовий апарат перетворився на спеціальний орган захвату їжі — маску із сильно витягнутою нижньою губою; дихають зовнішніми (хвостовими або ректальними) зябрами. Існує три підряди: Рівнокрилі (Zygoptera), різнокрилі (Anisoptera) та рівно-різнокрилі (Anisozygoptera).

Файл:220418413.jpg

2014-12-10T15:18:35Z

Ира Ефименко:

Бабка

2014-12-10T15:16:57Z

Ира Ефименко: /* Див. також */

'''Бабка, -ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. 1) Употребляется какъ ум. отъ '''[[баба]]''' '''2.''' ''Старій бабці добре і в шапці.'' Ном. № 8673. ''Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче.'' Чуб. V. 1130. 2) = '''[[Баба]]''' '''3.''' ''Промовила бабка до... свого внука.'' Гн. І. 182. 3) = '''[[Баба]]''' '''4.''' 4) = '''[[Баба]]''' '''6.''' ''До ста бабок піди, — сто немочей скажуть.'' Посл. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ '''бабки''', — то же, что креймах. Шейк. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гаплик. Шейк. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной '''бабки''' и деревяннаго обрубка, '''бабчера''', въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Константиногр. у. различается '''бабка''' отъ '''коваленьки''' (см.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: ''Виплинь, бабко, дам тобі ябко.'' Ном. № 8408. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. '''Бабки пускати, перевозити.''' См. '''бабу перевозити'''. Шейк. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. '''Картопляна, пшоняна бабка.''' 12) Зоол. Стрекоза. ''У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила.'' Греб. 370. 13) Зоол. Рыба a) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = '''[[Бабець]].''' Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. ''Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку!'' Ном. № 340. 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. e) — '''смердяча.''' Scrophularia nodosa. Лв. 101.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|CZ-5AKHCAWc}}
{{#ev:youtube|f43Va22kSg8}}

==Див. також==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
Бабки (Odonata) — ряд комах. Відомі з карбону. Довжина сучасних бабок 1,4-120 мм, крила до 90 мм. Очі фасеткові, займають більшу частину рухливої голови. Вусики короткі, малопомітні. Крила з густою мережею жилок. Для бабок, на відміну від інших комах, характерні дорсовентральні м'язи крил, а також вторинний копулятивний апарат у самців. Існує приблизно 4500 видів, переважно у тропіках. Дорослі самці добре літають; хижаки, живляться комахами, яких ловлять на льоту; великі бабки можуть нападати на пуголовків і мальків риб. Перетворення неповне. Паруються в повітрі. Яйця відкладають у воду — в ґрунт або на рослини. Личинки (наяди) водні, хижаки; ротовий апарат перетворився на спеціальний орган захвату їжі — маску із сильно витягнутою нижньою губою; дихають зовнішніми (хвостовими або ректальними) зябрами. Існує три підряди: Рівнокрилі (Zygoptera), різнокрилі (Anisoptera) та рівно-різнокрилі (Anisozygoptera).

Бабка

2014-12-10T15:16:25Z

Ира Ефименко: /* Медіа */

'''Бабка, -ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. 1) Употребляется какъ ум. отъ '''[[баба]]''' '''2.''' ''Старій бабці добре і в шапці.'' Ном. № 8673. ''Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче.'' Чуб. V. 1130. 2) = '''[[Баба]]''' '''3.''' ''Промовила бабка до... свого внука.'' Гн. І. 182. 3) = '''[[Баба]]''' '''4.''' 4) = '''[[Баба]]''' '''6.''' ''До ста бабок піди, — сто немочей скажуть.'' Посл. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ '''бабки''', — то же, что креймах. Шейк. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гаплик. Шейк. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной '''бабки''' и деревяннаго обрубка, '''бабчера''', въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Константиногр. у. различается '''бабка''' отъ '''коваленьки''' (см.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: ''Виплинь, бабко, дам тобі ябко.'' Ном. № 8408. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. '''Бабки пускати, перевозити.''' См. '''бабу перевозити'''. Шейк. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. '''Картопляна, пшоняна бабка.''' 12) Зоол. Стрекоза. ''У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила.'' Греб. 370. 13) Зоол. Рыба a) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = '''[[Бабець]].''' Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. ''Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку!'' Ном. № 340. 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. e) — '''смердяча.''' Scrophularia nodosa. Лв. 101.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|CZ-5AKHCAWc}}
{{#ev:youtube|f43Va22kSg8}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
Бабки (Odonata) — ряд комах. Відомі з карбону. Довжина сучасних бабок 1,4-120 мм, крила до 90 мм. Очі фасеткові, займають більшу частину рухливої голови. Вусики короткі, малопомітні. Крила з густою мережею жилок. Для бабок, на відміну від інших комах, характерні дорсовентральні м'язи крил, а також вторинний копулятивний апарат у самців. Існує приблизно 4500 видів, переважно у тропіках. Дорослі самці добре літають; хижаки, живляться комахами, яких ловлять на льоту; великі бабки можуть нападати на пуголовків і мальків риб. Перетворення неповне. Паруються в повітрі. Яйця відкладають у воду — в ґрунт або на рослини. Личинки (наяди) водні, хижаки; ротовий апарат перетворився на спеціальний орган захвату їжі — маску із сильно витягнутою нижньою губою; дихають зовнішніми (хвостовими або ректальними) зябрами. Існує три підряди: Рівнокрилі (Zygoptera), різнокрилі (Anisoptera) та рівно-різнокрилі (Anisozygoptera).

Бабка

2014-12-10T15:15:54Z

Ира Ефименко: /* Медіа */

'''Бабка, -ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. 1) Употребляется какъ ум. отъ '''[[баба]]''' '''2.''' ''Старій бабці добре і в шапці.'' Ном. № 8673. ''Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче.'' Чуб. V. 1130. 2) = '''[[Баба]]''' '''3.''' ''Промовила бабка до... свого внука.'' Гн. І. 182. 3) = '''[[Баба]]''' '''4.''' 4) = '''[[Баба]]''' '''6.''' ''До ста бабок піди, — сто немочей скажуть.'' Посл. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ '''бабки''', — то же, что креймах. Шейк. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гаплик. Шейк. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной '''бабки''' и деревяннаго обрубка, '''бабчера''', въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Константиногр. у. различается '''бабка''' отъ '''коваленьки''' (см.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: ''Виплинь, бабко, дам тобі ябко.'' Ном. № 8408. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. '''Бабки пускати, перевозити.''' См. '''бабу перевозити'''. Шейк. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. '''Картопляна, пшоняна бабка.''' 12) Зоол. Стрекоза. ''У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила.'' Греб. 370. 13) Зоол. Рыба a) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = '''[[Бабець]].''' Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. ''Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку!'' Ном. № 340. 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. e) — '''смердяча.''' Scrophularia nodosa. Лв. 101.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|{{#ev:youtube}}
{{#ev:youtube|f43Va22kSg8}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
Бабки (Odonata) — ряд комах. Відомі з карбону. Довжина сучасних бабок 1,4-120 мм, крила до 90 мм. Очі фасеткові, займають більшу частину рухливої голови. Вусики короткі, малопомітні. Крила з густою мережею жилок. Для бабок, на відміну від інших комах, характерні дорсовентральні м'язи крил, а також вторинний копулятивний апарат у самців. Існує приблизно 4500 видів, переважно у тропіках. Дорослі самці добре літають; хижаки, живляться комахами, яких ловлять на льоту; великі бабки можуть нападати на пуголовків і мальків риб. Перетворення неповне. Паруються в повітрі. Яйця відкладають у воду — в ґрунт або на рослини. Личинки (наяди) водні, хижаки; ротовий апарат перетворився на спеціальний орган захвату їжі — маску із сильно витягнутою нижньою губою; дихають зовнішніми (хвостовими або ректальними) зябрами. Існує три підряди: Рівнокрилі (Zygoptera), різнокрилі (Anisoptera) та рівно-різнокрилі (Anisozygoptera).

Бабка

2014-12-10T15:15:30Z

Ира Ефименко: /* Медіа */

'''Бабка, -ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. 1) Употребляется какъ ум. отъ '''[[баба]]''' '''2.''' ''Старій бабці добре і в шапці.'' Ном. № 8673. ''Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче.'' Чуб. V. 1130. 2) = '''[[Баба]]''' '''3.''' ''Промовила бабка до... свого внука.'' Гн. І. 182. 3) = '''[[Баба]]''' '''4.''' 4) = '''[[Баба]]''' '''6.''' ''До ста бабок піди, — сто немочей скажуть.'' Посл. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ '''бабки''', — то же, что креймах. Шейк. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гаплик. Шейк. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной '''бабки''' и деревяннаго обрубка, '''бабчера''', въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Константиногр. у. различается '''бабка''' отъ '''коваленьки''' (см.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: ''Виплинь, бабко, дам тобі ябко.'' Ном. № 8408. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. '''Бабки пускати, перевозити.''' См. '''бабу перевозити'''. Шейк. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. '''Картопляна, пшоняна бабка.''' 12) Зоол. Стрекоза. ''У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила.'' Греб. 370. 13) Зоол. Рыба a) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = '''[[Бабець]].''' Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. ''Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку!'' Ном. № 340. 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. e) — '''смердяча.''' Scrophularia nodosa. Лв. 101.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|{{#ev:youtube|}}}}
{{#ev:youtube|f43Va22kSg8}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
Бабки (Odonata) — ряд комах. Відомі з карбону. Довжина сучасних бабок 1,4-120 мм, крила до 90 мм. Очі фасеткові, займають більшу частину рухливої голови. Вусики короткі, малопомітні. Крила з густою мережею жилок. Для бабок, на відміну від інших комах, характерні дорсовентральні м'язи крил, а також вторинний копулятивний апарат у самців. Існує приблизно 4500 видів, переважно у тропіках. Дорослі самці добре літають; хижаки, живляться комахами, яких ловлять на льоту; великі бабки можуть нападати на пуголовків і мальків риб. Перетворення неповне. Паруються в повітрі. Яйця відкладають у воду — в ґрунт або на рослини. Личинки (наяди) водні, хижаки; ротовий апарат перетворився на спеціальний орган захвату їжі — маску із сильно витягнутою нижньою губою; дихають зовнішніми (хвостовими або ректальними) зябрами. Існує три підряди: Рівнокрилі (Zygoptera), різнокрилі (Anisoptera) та рівно-різнокрилі (Anisozygoptera).

Бабка

2014-12-10T15:13:32Z

Ира Ефименко:

'''Бабка, -ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. 1) Употребляется какъ ум. отъ '''[[баба]]''' '''2.''' ''Старій бабці добре і в шапці.'' Ном. № 8673. ''Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче.'' Чуб. V. 1130. 2) = '''[[Баба]]''' '''3.''' ''Промовила бабка до... свого внука.'' Гн. І. 182. 3) = '''[[Баба]]''' '''4.''' 4) = '''[[Баба]]''' '''6.''' ''До ста бабок піди, — сто немочей скажуть.'' Посл. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ '''бабки''', — то же, что креймах. Шейк. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гаплик. Шейк. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной '''бабки''' и деревяннаго обрубка, '''бабчера''', въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Константиногр. у. различается '''бабка''' отъ '''коваленьки''' (см.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: ''Виплинь, бабко, дам тобі ябко.'' Ном. № 8408. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. '''Бабки пускати, перевозити.''' См. '''бабу перевозити'''. Шейк. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. '''Картопляна, пшоняна бабка.''' 12) Зоол. Стрекоза. ''У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила.'' Греб. 370. 13) Зоол. Рыба a) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = '''[[Бабець]].''' Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. ''Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку!'' Ном. № 340. 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. e) — '''смердяча.''' Scrophularia nodosa. Лв. 101.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
Бабки (Odonata) — ряд комах. Відомі з карбону. Довжина сучасних бабок 1,4-120 мм, крила до 90 мм. Очі фасеткові, займають більшу частину рухливої голови. Вусики короткі, малопомітні. Крила з густою мережею жилок. Для бабок, на відміну від інших комах, характерні дорсовентральні м'язи крил, а також вторинний копулятивний апарат у самців. Існує приблизно 4500 видів, переважно у тропіках. Дорослі самці добре літають; хижаки, живляться комахами, яких ловлять на льоту; великі бабки можуть нападати на пуголовків і мальків риб. Перетворення неповне. Паруються в повітрі. Яйця відкладають у воду — в ґрунт або на рослини. Личинки (наяди) водні, хижаки; ротовий апарат перетворився на спеціальний орган захвату їжі — маску із сильно витягнутою нижньою губою; дихають зовнішніми (хвостовими або ректальними) зябрами. Існує три підряди: Рівнокрилі (Zygoptera), різнокрилі (Anisoptera) та рівно-різнокрилі (Anisozygoptera).

Ширина

2014-12-10T15:10:14Z

Ира Ефименко:

'''Ширина, -ни, '''''ж. ''Платокъ. ''Вона назад позирнула, шириною замахнула. ''АД. І. 84. Ум. '''Ширинка, шири́ночка. '''ЗОЮР. ІІ. 239. ''Криє Настю ширинкою. ''Грин. III. 73. ''Я братіку угожу, шириночку пошию. ''Нп.
[[Категорія:Ши]]

<gallery>
Ras pryamoug for-engineer.info .jpg
</gallery>
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
<gallery>
Image001.jpg
</gallery>

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
Ширина: в математиці, один з трьох вимірів, два інші з яких це довжина та висота.

Природна ширина спектральної лінії —
Ширина забороненої зони —
Ширина колії —
Ширина спектральної лінії —
Ширина колії - відстань між внутрішніми гранями головок рейок.
На залізницях і метрополітенах Російської федерації ширина колії вимірюється на відстані 16 мм від лінії дотичній до голівок рейок, що відповідає 13 мм нижче поверхні катання.
Найпоширенішою в світі шириною колії є 1435 мм (4 англійських фути і 8,5 дюймів). Таку колію мають залізниці Північної Америки, Китаю і Європи (за винятком країн СНД, Прибалтики, Фінляндії, Ірландії, Іспанії та Португалії).
Стандартом на залізницях Росії (пізніше - СРСР), Фінляндії та Монголії була обрана ширина колії 1524 мм, так як вона забезпечує перевезення вантажів більшої маси, ніж поширена в Західній Європі колія шириною 1435 мм.
З травня 1970 до початку 1990-х років залізниці СРСР були переведені на колію 1520 мм. Це було зроблено з метою збільшити стабільність шляху при експлуатації вантажних поїздів, підвищити їх швидкість руху без модернізації самого рухомого складу. Після розпаду СРСР це - стандарт ширини колії на залізницях всіх країн, що утворилися на його місці. Залізниці Фінляндії до теперішнього часу продовжують використовувати колишній стандарт - 1524 мм.
Різниця в 4 мм не вимагає переобладнання рухомого складу, але на перехідному етапі викликала серйозні проблеми з різко збільшився зносом колісних пар рухомого складу.
Ця ж ширина колії застосовується на всіх метрополітенах колишнього СРСР і на більшості трамвайних систем.

Ширина

2014-12-10T15:08:40Z

Ира Ефименко: /* Сучасні словники */

Файл:Ras pryamoug for-engineer.info .jpg

2014-12-10T15:08:21Z

Ира Ефименко:

Ширина

2014-12-10T15:08:03Z

Ира Ефименко: /* Ілюстрації */

'''Ширина, -ни, '''''ж. ''Платокъ. ''Вона назад позирнула, шириною замахнула. ''АД. І. 84. Ум. '''Ширинка, шири́ночка. '''ЗОЮР. ІІ. 239. ''Криє Настю ширинкою. ''Грин. III. 73. ''Я братіку угожу, шириночку пошию. ''Нп.
[[Категорія:Ши]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
<gallery>
Image001.jpg
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
Ширина: в математиці, один з трьох вимірів, два інші з яких це довжина та висота.

Природна ширина спектральної лінії —
Ширина забороненої зони —
Ширина колії —
Ширина спектральної лінії —

Файл:Image001.jpg

2014-12-10T15:07:43Z

Ира Ефименко: Ира Ефименко завантажив нову версію «Файл:Image001.jpg»

Ширина

2014-12-10T15:07:29Z

Ира Ефименко:

'''Ширина, -ни, '''''ж. ''Платокъ. ''Вона назад позирнула, шириною замахнула. ''АД. І. 84. Ум. '''Ширинка, шири́ночка. '''ЗОЮР. ІІ. 239. ''Криє Настю ширинкою. ''Грин. III. 73. ''Я братіку угожу, шириночку пошию. ''Нп.
[[Категорія:Ши]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
Ширина: в математиці, один з трьох вимірів, два інші з яких це довжина та висота.

Природна ширина спектральної лінії —
Ширина забороненої зони —
Ширина колії —
Ширина спектральної лінії —

Колосся

2014-12-10T15:04:10Z

Ира Ефименко: /* Ілюстрації */

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
<gallery>
1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
<gallery>
6971793_10b970f8.jpg
</gallery>
<gallery>
3175524123.jpg
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cMTWwym5aLI}}
{{#ev:youtube|iFFErXsdJu8}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Колос - стаття з Великої радянської енциклопедії
http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%91%D0%A1%D0%AD/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81/

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
'''Колосся, -ся, '''''с. соб. ''Колосья. ''Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. ''МВ. ''Молоде колосся з жита зриваю. ''Г. Барв. 353.
[[Категорія:Ко]]
Ко́лос — суцвіття схоже на китицю, але з сидячими квітками[1]. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на котрій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. В першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї), в другому — складним колосом (більшість злаків, в тому числі пшениця, жито, ячмінь).
Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.
(Клас оформлено в українському стилі. На стінах рушники. На столі — хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками. Сторінки журналу готують учні групами, кожна — свою).
Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.
Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.
Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.
Перша сторінка. «Хліб — усьому голова».
Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.
«Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання.

Колос - стаття з Великої радянської енциклопедії

Файл:3175524123.jpg

2014-12-10T15:03:41Z

Ира Ефименко: Ира Ефименко завантажив нову версію «Файл:3175524123.jpg»

Колосся

2014-12-10T15:03:12Z

Ира Ефименко: /* Джерела та література */

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
<gallery>
1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
<gallery>
6971793_10b970f8.jpg
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cMTWwym5aLI}}
{{#ev:youtube|iFFErXsdJu8}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Колос - стаття з Великої радянської енциклопедії
http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%91%D0%A1%D0%AD/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81/

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
'''Колосся, -ся, '''''с. соб. ''Колосья. ''Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. ''МВ. ''Молоде колосся з жита зриваю. ''Г. Барв. 353.
[[Категорія:Ко]]
Ко́лос — суцвіття схоже на китицю, але з сидячими квітками[1]. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на котрій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. В першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї), в другому — складним колосом (більшість злаків, в тому числі пшениця, жито, ячмінь).
Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.
(Клас оформлено в українському стилі. На стінах рушники. На столі — хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками. Сторінки журналу готують учні групами, кожна — свою).
Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.
Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.
Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.
Перша сторінка. «Хліб — усьому голова».
Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.
«Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання.

Колос - стаття з Великої радянської енциклопедії

Колосся

2014-12-10T15:02:28Z

Ира Ефименко: /* Джерела та література */

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
<gallery>
1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
<gallery>
6971793_10b970f8.jpg
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cMTWwym5aLI}}
{{#ev:youtube|iFFErXsdJu8}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Колос - стаття з Великої радянської енциклопедії

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
'''Колосся, -ся, '''''с. соб. ''Колосья. ''Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. ''МВ. ''Молоде колосся з жита зриваю. ''Г. Барв. 353.
[[Категорія:Ко]]
Ко́лос — суцвіття схоже на китицю, але з сидячими квітками[1]. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на котрій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. В першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї), в другому — складним колосом (більшість злаків, в тому числі пшениця, жито, ячмінь).
Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.
(Клас оформлено в українському стилі. На стінах рушники. На столі — хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками. Сторінки журналу готують учні групами, кожна — свою).
Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.
Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.
Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.
Перша сторінка. «Хліб — усьому голова».
Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.
«Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання.

Колос - стаття з Великої радянської енциклопедії

Колосся

2014-12-10T15:02:19Z

Ира Ефименко: /* Зовнішні посилання */

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
<gallery>
1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
<gallery>
6971793_10b970f8.jpg
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cMTWwym5aLI}}
{{#ev:youtube|iFFErXsdJu8}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
'''Колосся, -ся, '''''с. соб. ''Колосья. ''Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. ''МВ. ''Молоде колосся з жита зриваю. ''Г. Барв. 353.
[[Категорія:Ко]]
Ко́лос — суцвіття схоже на китицю, але з сидячими квітками[1]. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на котрій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. В першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї), в другому — складним колосом (більшість злаків, в тому числі пшениця, жито, ячмінь).
Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.
(Клас оформлено в українському стилі. На стінах рушники. На столі — хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками. Сторінки журналу готують учні групами, кожна — свою).
Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.
Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.
Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.
Перша сторінка. «Хліб — усьому голова».
Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.
«Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання.

Колос - стаття з Великої радянської енциклопедії

Колосся

2014-12-10T15:01:12Z

Ира Ефименко: /* Медіа */

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
<gallery>
1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
<gallery>
6971793_10b970f8.jpg
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cMTWwym5aLI}}
{{#ev:youtube|iFFErXsdJu8}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
'''Колосся, -ся, '''''с. соб. ''Колосья. ''Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. ''МВ. ''Молоде колосся з жита зриваю. ''Г. Барв. 353.
[[Категорія:Ко]]
Ко́лос — суцвіття схоже на китицю, але з сидячими квітками[1]. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на котрій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. В першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї), в другому — складним колосом (більшість злаків, в тому числі пшениця, жито, ячмінь).
Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.
(Клас оформлено в українському стилі. На стінах рушники. На столі — хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками. Сторінки журналу готують учні групами, кожна — свою).
Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.
Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.
Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.
Перша сторінка. «Хліб — усьому голова».
Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.
«Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання.

Колосся

2014-12-10T14:59:10Z

Ира Ефименко: /* Ілюстрації */

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
<gallery>
1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
<gallery>
6971793_10b970f8.jpg
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
'''Колосся, -ся, '''''с. соб. ''Колосья. ''Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. ''МВ. ''Молоде колосся з жита зриваю. ''Г. Барв. 353.
[[Категорія:Ко]]
Ко́лос — суцвіття схоже на китицю, але з сидячими квітками[1]. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на котрій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. В першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї), в другому — складним колосом (більшість злаків, в тому числі пшениця, жито, ячмінь).
Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.
(Клас оформлено в українському стилі. На стінах рушники. На столі — хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками. Сторінки журналу готують учні групами, кожна — свою).
Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.
Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.
Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.
Перша сторінка. «Хліб — усьому голова».
Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.
«Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання.

Файл:6971793 10b970f8.jpg

2014-12-10T14:58:24Z

Ира Ефименко: Ира Ефименко завантажив нову версію «Файл:6971793 10b970f8.jpg»

Колосся

2014-12-10T14:58:10Z

Ира Ефименко: /* Ілюстрації */

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
<gallery>
1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
'''Колосся, -ся, '''''с. соб. ''Колосья. ''Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. ''МВ. ''Молоде колосся з жита зриваю. ''Г. Барв. 353.
[[Категорія:Ко]]
Ко́лос — суцвіття схоже на китицю, але з сидячими квітками[1]. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на котрій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. В першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї), в другому — складним колосом (більшість злаків, в тому числі пшениця, жито, ячмінь).
Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.
(Клас оформлено в українському стилі. На стінах рушники. На столі — хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками. Сторінки журналу готують учні групами, кожна — свою).
Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.
Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.
Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.
Перша сторінка. «Хліб — усьому голова».
Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.
«Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання.

Файл:1265129607 wallpaper-1600x1200-020.jpg

2014-12-10T14:57:44Z

Ира Ефименко: Ира Ефименко завантажив нову версію «Файл:1265129607 wallpaper-1600x1200-020.jpg»

Колосся

2014-12-10T14:57:13Z

Ира Ефименко:

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
'''Колосся, -ся, '''''с. соб. ''Колосья. ''Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. ''МВ. ''Молоде колосся з жита зриваю. ''Г. Барв. 353.
[[Категорія:Ко]]
Ко́лос — суцвіття схоже на китицю, але з сидячими квітками[1]. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на котрій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. В першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї), в другому — складним колосом (більшість злаків, в тому числі пшениця, жито, ячмінь).
Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.
(Клас оформлено в українському стилі. На стінах рушники. На столі — хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками. Сторінки журналу готують учні групами, кожна — свою).
Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.
Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.
Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.
Перша сторінка. «Хліб — усьому голова».
Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.
«Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання.

Колосся

2014-12-10T14:56:58Z

Ира Ефименко:

<gallery>
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}
1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
'''Колосся, -ся, '''''с. соб. ''Колосья. ''Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. ''МВ. ''Молоде колосся з жита зриваю. ''Г. Барв. 353.
[[Категорія:Ко]]
Ко́лос — суцвіття схоже на китицю, але з сидячими квітками[1]. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на котрій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. В першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї), в другому — складним колосом (більшість злаків, в тому числі пшениця, жито, ячмінь).
Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.
(Клас оформлено в українському стилі. На стінах рушники. На столі — хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками. Сторінки журналу готують учні групами, кожна — свою).
Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.
Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.
Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.
Перша сторінка. «Хліб — усьому голова».
Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.
«Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання.

Урожай

2014-12-10T14:55:49Z

Ира Ефименко: /* Медіа */

'''Урожай, -жаю, '''''м. ''Урожай. ''Не вважай на врожай, а гречку сій, то хліб буде. ''Ном. № 5845. ''Не проси у Бога дощу, а проси урожаю. ''Ном. № 7270.
[[Категорія:Ур]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Урожа́й, врожай — продукція однієї або кількох однорідних сільськогосподарських культур (зернових, плодових, овочевих тощо) і продукція використовуваних дикорослих рослин; загальний збір тієї чи ін. продукції рослинництва з усієї посівної площі в окремому господарстві, окремій або групі адміністративних одиниць, загалом у державі, регіоні, об'єднанні держав тощо.

Урожай складається з окремих частин або органів рослини (насіння, надземної маси, коренеплодів, бульб тощо).

Урожай залежить від родючості ґрунту, біологічних особливостей рослин, насінного матеріалу, строків і якості сівби та догляду за посівами, площі живлення рослин тощо.

<gallery>
images (1).jpg

</gallery>
<gallery>
images (2).jpg
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|BSeyD5TMAiI}}
{{#ev:youtube|L8Ez-3pL0No}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Чорний І.Б. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., Том 11. Кн.1., К., 1984, стор. 502

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Урожай

2014-12-10T14:54:14Z

Ира Ефименко: /* Ілюстрації */

'''Урожай, -жаю, '''''м. ''Урожай. ''Не вважай на врожай, а гречку сій, то хліб буде. ''Ном. № 5845. ''Не проси у Бога дощу, а проси урожаю. ''Ном. № 7270.
[[Категорія:Ур]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Урожа́й, врожай — продукція однієї або кількох однорідних сільськогосподарських культур (зернових, плодових, овочевих тощо) і продукція використовуваних дикорослих рослин; загальний збір тієї чи ін. продукції рослинництва з усієї посівної площі в окремому господарстві, окремій або групі адміністративних одиниць, загалом у державі, регіоні, об'єднанні держав тощо.

Урожай складається з окремих частин або органів рослини (насіння, надземної маси, коренеплодів, бульб тощо).

Урожай залежить від родючості ґрунту, біологічних особливостей рослин, насінного матеріалу, строків і якості сівби та догляду за посівами, площі живлення рослин тощо.

<gallery>
images (1).jpg

</gallery>
<gallery>
images (2).jpg
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|BSeyD5TMAiI}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Чорний І.Б. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., Том 11. Кн.1., К., 1984, стор. 502

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Images (2).jpg

2014-12-10T14:53:48Z

Ира Ефименко: Ира Ефименко завантажив нову версію «Файл:Images (2).jpg»

Урожай

2014-12-10T14:53:17Z

Ира Ефименко: /* Медіа */

'''Урожай, -жаю, '''''м. ''Урожай. ''Не вважай на врожай, а гречку сій, то хліб буде. ''Ном. № 5845. ''Не проси у Бога дощу, а проси урожаю. ''Ном. № 7270.
[[Категорія:Ур]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Урожа́й, врожай — продукція однієї або кількох однорідних сільськогосподарських культур (зернових, плодових, овочевих тощо) і продукція використовуваних дикорослих рослин; загальний збір тієї чи ін. продукції рослинництва з усієї посівної площі в окремому господарстві, окремій або групі адміністративних одиниць, загалом у державі, регіоні, об'єднанні держав тощо.

Урожай складається з окремих частин або органів рослини (насіння, надземної маси, коренеплодів, бульб тощо).

Урожай залежить від родючості ґрунту, біологічних особливостей рослин, насінного матеріалу, строків і якості сівби та догляду за посівами, площі живлення рослин тощо.

<gallery>
images (1).jpg

</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|BSeyD5TMAiI}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Чорний І.Б. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., Том 11. Кн.1., К., 1984, стор. 502

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Урожай

2014-12-10T14:51:09Z

Ира Ефименко: /* Джерела та література */

'''Урожай, -жаю, '''''м. ''Урожай. ''Не вважай на врожай, а гречку сій, то хліб буде. ''Ном. № 5845. ''Не проси у Бога дощу, а проси урожаю. ''Ном. № 7270.
[[Категорія:Ур]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Урожа́й, врожай — продукція однієї або кількох однорідних сільськогосподарських культур (зернових, плодових, овочевих тощо) і продукція використовуваних дикорослих рослин; загальний збір тієї чи ін. продукції рослинництва з усієї посівної площі в окремому господарстві, окремій або групі адміністративних одиниць, загалом у державі, регіоні, об'єднанні держав тощо.

Урожай складається з окремих частин або органів рослини (насіння, надземної маси, коренеплодів, бульб тощо).

Урожай залежить від родючості ґрунту, біологічних особливостей рослин, насінного матеріалу, строків і якості сівби та догляду за посівами, площі живлення рослин тощо.

<gallery>
images (1).jpg

</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Чорний І.Б. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., Том 11. Кн.1., К., 1984, стор. 502

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Урожай

2014-12-10T14:50:49Z

Ира Ефименко: /* Ілюстрації */

'''Урожай, -жаю, '''''м. ''Урожай. ''Не вважай на врожай, а гречку сій, то хліб буде. ''Ном. № 5845. ''Не проси у Бога дощу, а проси урожаю. ''Ном. № 7270.
[[Категорія:Ур]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Урожа́й, врожай — продукція однієї або кількох однорідних сільськогосподарських культур (зернових, плодових, овочевих тощо) і продукція використовуваних дикорослих рослин; загальний збір тієї чи ін. продукції рослинництва з усієї посівної площі в окремому господарстві, окремій або групі адміністративних одиниць, загалом у державі, регіоні, об'єднанні держав тощо.

Урожай складається з окремих частин або органів рослини (насіння, надземної маси, коренеплодів, бульб тощо).

Урожай залежить від родючості ґрунту, біологічних особливостей рослин, насінного матеріалу, строків і якості сівби та догляду за посівами, площі живлення рослин тощо.

<gallery>
images (1).jpg

</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Images (1).jpg

2014-12-10T14:50:07Z

Ира Ефименко: Ира Ефименко завантажив нову версію «Файл:Images (1).jpg»

Урожай

2014-12-10T14:49:51Z

Ира Ефименко: /* Сучасні словники */

'''Урожай, -жаю, '''''м. ''Урожай. ''Не вважай на врожай, а гречку сій, то хліб буде. ''Ном. № 5845. ''Не проси у Бога дощу, а проси урожаю. ''Ном. № 7270.
[[Категорія:Ур]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Урожа́й, врожай — продукція однієї або кількох однорідних сільськогосподарських культур (зернових, плодових, овочевих тощо) і продукція використовуваних дикорослих рослин; загальний збір тієї чи ін. продукції рослинництва з усієї посівної площі в окремому господарстві, окремій або групі адміністративних одиниць, загалом у державі, регіоні, об'єднанні держав тощо.

Урожай складається з окремих частин або органів рослини (насіння, надземної маси, коренеплодів, бульб тощо).

Урожай залежить від родючості ґрунту, біологічних особливостей рослин, насінного матеріалу, строків і якості сівби та догляду за посівами, площі живлення рослин тощо.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Урожай

2014-12-10T14:48:35Z

Ира Ефименко:

'''Урожай, -жаю, '''''м. ''Урожай. ''Не вважай на врожай, а гречку сій, то хліб буде. ''Ном. № 5845. ''Не проси у Бога дощу, а проси урожаю. ''Ном. № 7270.
[[Категорія:Ур]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Колосся

2014-12-10T14:47:09Z

Ира Ефименко:

<gallery>
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=інститут сцспільства}}
1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
'''Колосся, -ся, '''''с. соб. ''Колосья. ''Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. ''МВ. ''Молоде колосся з жита зриваю. ''Г. Барв. 353.
[[Категорія:Ко]]
Ко́лос — суцвіття схоже на китицю, але з сидячими квітками[1]. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на котрій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. В першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї), в другому — складним колосом (більшість злаків, в тому числі пшениця, жито, ячмінь).
Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.
(Клас оформлено в українському стилі. На стінах рушники. На столі — хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками. Сторінки журналу готують учні групами, кожна — свою).
Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.
Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.
Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.
Перша сторінка. «Хліб — усьому голова».
Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.
«Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання.

Колосся

2014-12-10T14:46:51Z

Ира Ефименко: Замінено вміст на «<gallery> {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=інститут сцспільства}}»

<gallery>
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=інститут сцспільства}}

Колосся

2014-12-10T14:45:18Z

Ира Ефименко:

<gallery>
1265129607_wallpaper-1600x1200-020.jpg
</gallery>
'''Колосся, -ся, '''''с. соб. ''Колосья. ''Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. ''МВ. ''Молоде колосся з жита зриваю. ''Г. Барв. 353.
[[Категорія:Ко]]
Ко́лос — суцвіття схоже на китицю, але з сидячими квітками[1]. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на котрій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. В першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї), в другому — складним колосом (більшість злаків, в тому числі пшениця, жито, ячмінь).
Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.
(Клас оформлено в українському стилі. На стінах рушники. На столі — хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками. Сторінки журналу готують учні групами, кожна — свою).
Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.
Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.
Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.
Перша сторінка. «Хліб — усьому голова».
Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.
«Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання.

Колосся

2014-12-10T14:43:27Z

Ира Ефименко: