Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Чмих

2013-11-30T10:00:39Z

Зелена Світлана: /* Джерела та література */

'''І. Чмих, -ху, '''''м. ''1) Одинъ разъ фырканія. 2) Родъ игры, въ которой стараются разсмѣшить, а смѣяться нельзя: кто чмихне, тотъ проигралъ. Сим. 192.

'''ІІ. Чмих, '''''меж., ''выражающее фырканіе. Ном. № 4714.

[[Категорія:Чм]]

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/chmykh '''<big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big>''']

ЧМИХ, ЧМИХ-ЧМИХ, виг.

1. Звуконаслідування, що означає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих, чмих... чмих (Андрій Головко, II, 1957, 18);
// у знач. ім., розм. Дія за значенням чмихнути. На всякий чмих не наздоровкаєшся (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 291).

2. розм. Уживається як присудок за знач. чмихати і чмихнути. Подивився Коля скоса:.. — Покажу вам боровик: .. А обидві К лави — чмих! А обидві Пати — чмих! — І пішов луною сміх (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 345.

[http://language.br.com.ua/%D1%87%D0%BC%D0%B8%D1%85/ <big>'''Тлумачний словник української мови'''</big>]

Чмих ЧМИХ-ЧМЙХ, виг. 1. Звуконаслідування,, що означає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих9. чмих… чмих (Головко, II, 1957, 18); // у знач. ім.,. розм. Дія за знач, чмихнути. На всякий чмих не на-здоровкаєшся (Укр.. присл.., 1955, 291).
2. розм. Уживається як присудок за знач, чмихати і чмихнути. Подивився Коля скоса:..— Покажу вам боровик: .. А обидві Клави — чмих/ А обидві Нати — чмих/ — / пішов луною сміх (Hex., Ми живемо.., I960,. 101).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ффффффффф.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ффф.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LXJQRfduSTE}}
{{#ev:youtube|IwaRl6nBxQU}}
{{#ev:youtube|HmlftKg9Ehs}}

==Див. також==

http://pochemu-da-pochemu.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=50:chihaut&catid=35:zdorovie

==Джерела та література==
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BC%D1%83+%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8+%D1%87%D0%B8%D1%85%D0%B0%D1%8E%D1%82&ie=utf-8&oe=utf-8&rls=org.mozilla:ru:official&client=firefox-a&gws_rd=cr&ei=qraZUvDAOIK0yAOPl4GYDQ

http://ukrainian_russian.academic.ru/141576/%D1%87%D0%BC%D0%B8%D1%85

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Чмих

2013-11-30T09:59:22Z

Зелена Світлана: /* Медіа */

'''І. Чмих, -ху, '''''м. ''1) Одинъ разъ фырканія. 2) Родъ игры, въ которой стараются разсмѣшить, а смѣяться нельзя: кто чмихне, тотъ проигралъ. Сим. 192.

'''ІІ. Чмих, '''''меж., ''выражающее фырканіе. Ном. № 4714.

[[Категорія:Чм]]

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/chmykh '''<big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big>''']

ЧМИХ, ЧМИХ-ЧМИХ, виг.

1. Звуконаслідування, що означає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих, чмих... чмих (Андрій Головко, II, 1957, 18);
// у знач. ім., розм. Дія за значенням чмихнути. На всякий чмих не наздоровкаєшся (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 291).

2. розм. Уживається як присудок за знач. чмихати і чмихнути. Подивився Коля скоса:.. — Покажу вам боровик: .. А обидві К лави — чмих! А обидві Пати — чмих! — І пішов луною сміх (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 345.

[http://language.br.com.ua/%D1%87%D0%BC%D0%B8%D1%85/ <big>'''Тлумачний словник української мови'''</big>]

Чмих ЧМИХ-ЧМЙХ, виг. 1. Звуконаслідування,, що означає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих9. чмих… чмих (Головко, II, 1957, 18); // у знач. ім.,. розм. Дія за знач, чмихнути. На всякий чмих не на-здоровкаєшся (Укр.. присл.., 1955, 291).
2. розм. Уживається як присудок за знач, чмихати і чмихнути. Подивився Коля скоса:..— Покажу вам боровик: .. А обидві Клави — чмих/ А обидві Нати — чмих/ — / пішов луною сміх (Hex., Ми живемо.., I960,. 101).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ффффффффф.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ффф.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LXJQRfduSTE}}
{{#ev:youtube|IwaRl6nBxQU}}
{{#ev:youtube|HmlftKg9Ehs}}

==Див. також==

http://pochemu-da-pochemu.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=50:chihaut&catid=35:zdorovie

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Чмих

2013-11-30T09:58:42Z

Зелена Світлана: /* Див. також */

'''І. Чмих, -ху, '''''м. ''1) Одинъ разъ фырканія. 2) Родъ игры, въ которой стараются разсмѣшить, а смѣяться нельзя: кто чмихне, тотъ проигралъ. Сим. 192.

'''ІІ. Чмих, '''''меж., ''выражающее фырканіе. Ном. № 4714.

[[Категорія:Чм]]

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/chmykh '''<big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big>''']

ЧМИХ, ЧМИХ-ЧМИХ, виг.

1. Звуконаслідування, що означає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих, чмих... чмих (Андрій Головко, II, 1957, 18);
// у знач. ім., розм. Дія за значенням чмихнути. На всякий чмих не наздоровкаєшся (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 291).

2. розм. Уживається як присудок за знач. чмихати і чмихнути. Подивився Коля скоса:.. — Покажу вам боровик: .. А обидві К лави — чмих! А обидві Пати — чмих! — І пішов луною сміх (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 345.

[http://language.br.com.ua/%D1%87%D0%BC%D0%B8%D1%85/ <big>'''Тлумачний словник української мови'''</big>]

Чмих ЧМИХ-ЧМЙХ, виг. 1. Звуконаслідування,, що означає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих9. чмих… чмих (Головко, II, 1957, 18); // у знач. ім.,. розм. Дія за знач, чмихнути. На всякий чмих не на-здоровкаєшся (Укр.. присл.., 1955, 291).
2. розм. Уживається як присудок за знач, чмихати і чмихнути. Подивився Коля скоса:..— Покажу вам боровик: .. А обидві Клави — чмих/ А обидві Нати — чмих/ — / пішов луною сміх (Hex., Ми живемо.., I960,. 101).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ффффффффф.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ффф.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LXJQRfduSTE}}
{{#ev:youtube|IwaRl6nBxQU}}

==Див. також==

http://pochemu-da-pochemu.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=50:chihaut&catid=35:zdorovie

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Чмих

2013-11-30T09:57:14Z

Зелена Світлана: /* Медіа */

'''І. Чмих, -ху, '''''м. ''1) Одинъ разъ фырканія. 2) Родъ игры, въ которой стараются разсмѣшить, а смѣяться нельзя: кто чмихне, тотъ проигралъ. Сим. 192.

'''ІІ. Чмих, '''''меж., ''выражающее фырканіе. Ном. № 4714.

[[Категорія:Чм]]

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/chmykh '''<big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big>''']

ЧМИХ, ЧМИХ-ЧМИХ, виг.

1. Звуконаслідування, що означає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих, чмих... чмих (Андрій Головко, II, 1957, 18);
// у знач. ім., розм. Дія за значенням чмихнути. На всякий чмих не наздоровкаєшся (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 291).

2. розм. Уживається як присудок за знач. чмихати і чмихнути. Подивився Коля скоса:.. — Покажу вам боровик: .. А обидві К лави — чмих! А обидві Пати — чмих! — І пішов луною сміх (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 345.

[http://language.br.com.ua/%D1%87%D0%BC%D0%B8%D1%85/ <big>'''Тлумачний словник української мови'''</big>]

Чмих ЧМИХ-ЧМЙХ, виг. 1. Звуконаслідування,, що означає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих9. чмих… чмих (Головко, II, 1957, 18); // у знач. ім.,. розм. Дія за знач, чмихнути. На всякий чмих не на-здоровкаєшся (Укр.. присл.., 1955, 291).
2. розм. Уживається як присудок за знач, чмихати і чмихнути. Подивився Коля скоса:..— Покажу вам боровик: .. А обидві Клави — чмих/ А обидві Нати — чмих/ — / пішов луною сміх (Hex., Ми живемо.., I960,. 101).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ффффффффф.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ффф.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LXJQRfduSTE}}
{{#ev:youtube|IwaRl6nBxQU}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Чмих

2013-11-29T15:19:50Z

Зелена Світлана: /* Ілюстрації */

'''І. Чмих, -ху, '''''м. ''1) Одинъ разъ фырканія. 2) Родъ игры, въ которой стараются разсмѣшить, а смѣяться нельзя: кто чмихне, тотъ проигралъ. Сим. 192.

'''ІІ. Чмих, '''''меж., ''выражающее фырканіе. Ном. № 4714.

[[Категорія:Чм]]

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/chmykh '''<big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big>''']

ЧМИХ, ЧМИХ-ЧМИХ, виг.

1. Звуконаслідування, що означає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих, чмих... чмих (Андрій Головко, II, 1957, 18);
// у знач. ім., розм. Дія за значенням чмихнути. На всякий чмих не наздоровкаєшся (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 291).

2. розм. Уживається як присудок за знач. чмихати і чмихнути. Подивився Коля скоса:.. — Покажу вам боровик: .. А обидві К лави — чмих! А обидві Пати — чмих! — І пішов луною сміх (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 345.

[http://language.br.com.ua/%D1%87%D0%BC%D0%B8%D1%85/ <big>'''Тлумачний словник української мови'''</big>]

Чмих ЧМИХ-ЧМЙХ, виг. 1. Звуконаслідування,, що означає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих9. чмих… чмих (Головко, II, 1957, 18); // у знач. ім.,. розм. Дія за знач, чмихнути. На всякий чмих не на-здоровкаєшся (Укр.. присл.., 1955, 291).
2. розм. Уживається як присудок за знач, чмихати і чмихнути. Подивився Коля скоса:..— Покажу вам боровик: .. А обидві Клави — чмих/ А обидві Нати — чмих/ — / пішов луною сміх (Hex., Ми живемо.., I960,. 101).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ффффффффф.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ффф.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Файл:Ффф.jpg

2013-11-29T15:19:44Z

Зелена Світлана: Зелена Світлана завантажив нову версію «Файл:Ффф.jpg»

Файл:Ффффффффф.jpg

2013-11-29T15:18:25Z

Зелена Світлана:

Чмих

2013-11-29T15:16:18Z

Зелена Світлана: /* Сучасні словники */

'''І. Чмих, -ху, '''''м. ''1) Одинъ разъ фырканія. 2) Родъ игры, въ которой стараются разсмѣшить, а смѣяться нельзя: кто чмихне, тотъ проигралъ. Сим. 192.

'''ІІ. Чмих, '''''меж., ''выражающее фырканіе. Ном. № 4714.

[[Категорія:Чм]]

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/chmykh '''<big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big>''']

ЧМИХ, ЧМИХ-ЧМИХ, виг.

1. Звуконаслідування, що означає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих, чмих... чмих (Андрій Головко, II, 1957, 18);
// у знач. ім., розм. Дія за значенням чмихнути. На всякий чмих не наздоровкаєшся (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 291).

2. розм. Уживається як присудок за знач. чмихати і чмихнути. Подивився Коля скоса:.. — Покажу вам боровик: .. А обидві К лави — чмих! А обидві Пати — чмих! — І пішов луною сміх (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 345.

[http://language.br.com.ua/%D1%87%D0%BC%D0%B8%D1%85/ <big>'''Тлумачний словник української мови'''</big>]

Чмих ЧМИХ-ЧМЙХ, виг. 1. Звуконаслідування,, що означає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих9. чмих… чмих (Головко, II, 1957, 18); // у знач. ім.,. розм. Дія за знач, чмихнути. На всякий чмих не на-здоровкаєшся (Укр.. присл.., 1955, 291).
2. розм. Уживається як присудок за знач, чмихати і чмихнути. Подивився Коля скоса:..— Покажу вам боровик: .. А обидві Клави — чмих/ А обидві Нати — чмих/ — / пішов луною сміх (Hex., Ми живемо.., I960,. 101).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Чмих

2013-11-29T15:13:22Z

Зелена Світлана:

'''І. Чмих, -ху, '''''м. ''1) Одинъ разъ фырканія. 2) Родъ игры, въ которой стараются разсмѣшить, а смѣяться нельзя: кто чмихне, тотъ проигралъ. Сим. 192.

'''ІІ. Чмих, '''''меж., ''выражающее фырканіе. Ном. № 4714.

[[Категорія:Чм]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Чибрик

2013-11-29T15:12:00Z

Зелена Світлана:

'''Чи́брик, -ка, '''''м. ''Раст. а) = '''Чебрець. '''а). Шух. І. 22. б) — '''дикий'''. Thymus montanus. Шух. І. 22.
[[Категорія:Чи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Мудрощі

2013-11-29T15:07:45Z

Зелена Світлана: /* Джерела та література */

'''Му́дрощі, -щей и -щів, '''''ж. мн. ''1) Хитроумныя затѣи, хитрые пріемы; мудрствованія. ''Хитрощі та мудрощі. ''Ном. № 2969. 2) Мудреныя вещи, что-либо затруднительное для пониманія или исполненія. ''Не великі тут мудрощі. ''3) Заповѣди. ''Десять Божих мудрощей. ''Кіев. г.
[[Категорія:Му]]

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mudroshhi <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]

'''МУДРОЩІ, ів, мн.'''

1. Те саме, що мудрість. — Я не заздрю мудрощам мудрих, і не надить мене спокій спокійних на прославленій ними землі... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 365); — Зайшов подивитися [на гру] з цікавості. Бачу — ніяких мудрощів нема... (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 279).

2. ірон. Те саме, що мудрування. [Парвус (вибухнув глумливим реготом):] Ха-ха, ха-ха! О, мудрощі поганські! Які ж глибокі! Наче брід в посуху! (Леся Українка, II, 1951, 474).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 820.

[http://slovnyk.ua/?swrd=%EC%F3%E4%F0%EE%F9%B3&x=0&y=0 '''<big>Тлумачний словник укр.мови</big>''']

мудрощі - іменник, неістота, тільки множина

відмінок - однина множина

називний - мудрощі

родовий - мудрощів

давальний - мудрощам

знахідний - мудрощі

орудний - мудрощами

місцевий - на/у мудрощах

кличний - мудрощі

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пппп.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:24140830.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20090118134837.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|XMcCjq9uDqM}}
{{#ev:youtube|FDCEnJHJAaU}}

==Див. також==

[http://language.br.com.ua/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%89%D1%96/ <big>'''Мудрощі'''</big>]

==Джерела та література==

http://www.youtube.com/results?search_query=%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&sm=3

http://language.br.com.ua/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%89%D1%96/

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Мудрощі

2013-11-29T15:06:50Z

Зелена Світлана: /* Див. також */

'''Му́дрощі, -щей и -щів, '''''ж. мн. ''1) Хитроумныя затѣи, хитрые пріемы; мудрствованія. ''Хитрощі та мудрощі. ''Ном. № 2969. 2) Мудреныя вещи, что-либо затруднительное для пониманія или исполненія. ''Не великі тут мудрощі. ''3) Заповѣди. ''Десять Божих мудрощей. ''Кіев. г.
[[Категорія:Му]]

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mudroshhi <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]

'''МУДРОЩІ, ів, мн.'''

1. Те саме, що мудрість. — Я не заздрю мудрощам мудрих, і не надить мене спокій спокійних на прославленій ними землі... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 365); — Зайшов подивитися [на гру] з цікавості. Бачу — ніяких мудрощів нема... (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 279).

2. ірон. Те саме, що мудрування. [Парвус (вибухнув глумливим реготом):] Ха-ха, ха-ха! О, мудрощі поганські! Які ж глибокі! Наче брід в посуху! (Леся Українка, II, 1951, 474).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 820.

[http://slovnyk.ua/?swrd=%EC%F3%E4%F0%EE%F9%B3&x=0&y=0 '''<big>Тлумачний словник укр.мови</big>''']

мудрощі - іменник, неістота, тільки множина

відмінок - однина множина

називний - мудрощі

родовий - мудрощів

давальний - мудрощам

знахідний - мудрощі

орудний - мудрощами

місцевий - на/у мудрощах

кличний - мудрощі

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пппп.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:24140830.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20090118134837.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|XMcCjq9uDqM}}
{{#ev:youtube|FDCEnJHJAaU}}

==Див. також==

[http://language.br.com.ua/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%89%D1%96/ <big>'''Мудрощі'''</big>]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Мудрощі

2013-11-29T15:04:48Z

Зелена Світлана: /* Медіа */

'''Му́дрощі, -щей и -щів, '''''ж. мн. ''1) Хитроумныя затѣи, хитрые пріемы; мудрствованія. ''Хитрощі та мудрощі. ''Ном. № 2969. 2) Мудреныя вещи, что-либо затруднительное для пониманія или исполненія. ''Не великі тут мудрощі. ''3) Заповѣди. ''Десять Божих мудрощей. ''Кіев. г.
[[Категорія:Му]]

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mudroshhi <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]

'''МУДРОЩІ, ів, мн.'''

1. Те саме, що мудрість. — Я не заздрю мудрощам мудрих, і не надить мене спокій спокійних на прославленій ними землі... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 365); — Зайшов подивитися [на гру] з цікавості. Бачу — ніяких мудрощів нема... (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 279).

2. ірон. Те саме, що мудрування. [Парвус (вибухнув глумливим реготом):] Ха-ха, ха-ха! О, мудрощі поганські! Які ж глибокі! Наче брід в посуху! (Леся Українка, II, 1951, 474).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 820.

[http://slovnyk.ua/?swrd=%EC%F3%E4%F0%EE%F9%B3&x=0&y=0 '''<big>Тлумачний словник укр.мови</big>''']

мудрощі - іменник, неістота, тільки множина

відмінок - однина множина

називний - мудрощі

родовий - мудрощів

давальний - мудрощам

знахідний - мудрощі

орудний - мудрощами

місцевий - на/у мудрощах

кличний - мудрощі

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пппп.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:24140830.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20090118134837.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|XMcCjq9uDqM}}
{{#ev:youtube|FDCEnJHJAaU}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Мудрощі

2013-11-29T15:02:52Z

Зелена Світлана: /* Ілюстрації */

'''Му́дрощі, -щей и -щів, '''''ж. мн. ''1) Хитроумныя затѣи, хитрые пріемы; мудрствованія. ''Хитрощі та мудрощі. ''Ном. № 2969. 2) Мудреныя вещи, что-либо затруднительное для пониманія или исполненія. ''Не великі тут мудрощі. ''3) Заповѣди. ''Десять Божих мудрощей. ''Кіев. г.
[[Категорія:Му]]

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mudroshhi <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]

'''МУДРОЩІ, ів, мн.'''

1. Те саме, що мудрість. — Я не заздрю мудрощам мудрих, і не надить мене спокій спокійних на прославленій ними землі... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 365); — Зайшов подивитися [на гру] з цікавості. Бачу — ніяких мудрощів нема... (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 279).

2. ірон. Те саме, що мудрування. [Парвус (вибухнув глумливим реготом):] Ха-ха, ха-ха! О, мудрощі поганські! Які ж глибокі! Наче брід в посуху! (Леся Українка, II, 1951, 474).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 820.

[http://slovnyk.ua/?swrd=%EC%F3%E4%F0%EE%F9%B3&x=0&y=0 '''<big>Тлумачний словник укр.мови</big>''']

мудрощі - іменник, неістота, тільки множина

відмінок - однина множина

називний - мудрощі

родовий - мудрощів

давальний - мудрощам

знахідний - мудрощі

орудний - мудрощами

місцевий - на/у мудрощах

кличний - мудрощі

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пппп.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:24140830.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20090118134837.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Файл:20090118134837.jpg

2013-11-29T15:02:36Z

Зелена Світлана:

Файл:24140830.jpg

2013-11-29T15:02:06Z

Зелена Світлана:

Файл:Пппп.jpg

2013-11-29T15:01:07Z

Зелена Світлана:

Мудрощі

2013-11-29T14:57:44Z

Зелена Світлана: /* Сучасні словники */

'''Му́дрощі, -щей и -щів, '''''ж. мн. ''1) Хитроумныя затѣи, хитрые пріемы; мудрствованія. ''Хитрощі та мудрощі. ''Ном. № 2969. 2) Мудреныя вещи, что-либо затруднительное для пониманія или исполненія. ''Не великі тут мудрощі. ''3) Заповѣди. ''Десять Божих мудрощей. ''Кіев. г.
[[Категорія:Му]]

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mudroshhi <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]

'''МУДРОЩІ, ів, мн.'''

1. Те саме, що мудрість. — Я не заздрю мудрощам мудрих, і не надить мене спокій спокійних на прославленій ними землі... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 365); — Зайшов подивитися [на гру] з цікавості. Бачу — ніяких мудрощів нема... (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 279).

2. ірон. Те саме, що мудрування. [Парвус (вибухнув глумливим реготом):] Ха-ха, ха-ха! О, мудрощі поганські! Які ж глибокі! Наче брід в посуху! (Леся Українка, II, 1951, 474).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 820.

[http://slovnyk.ua/?swrd=%EC%F3%E4%F0%EE%F9%B3&x=0&y=0 '''<big>Тлумачний словник укр.мови</big>''']

мудрощі - іменник, неістота, тільки множина

відмінок - однина множина

називний - мудрощі

родовий - мудрощів

давальний - мудрощам

знахідний - мудрощі

орудний - мудрощами

місцевий - на/у мудрощах

кличний - мудрощі

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Лікоть

2013-11-29T14:49:34Z

Зелена Світлана: /* Сучасні словники */

==Словник Грінченка==
'''Лі́коть, -ктя,''' м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/likotj <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]

'''ЛІКОТЬ, ктя, чол.'''

1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука. Чи не цей то Микитка, Що по лікті свитка? (Павло Чубинський, V, 1874, 67); Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34). На ліктях, розм. — плазом. — Ми.. всю Трансільванію на ліктях перечовгали (Олесь Гончар, III, 1959, 206).
♦ Лікті [собі] кусати (гризти) — досадувати на непоправність чогось, шкодувати за загубленим. Катря йому [Павлові] законна дружина.. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 319); — Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 274); Почуття ліктя — про товариську підтримку в чому-небудь. Почуття ліктя серед наших людей знайшло яскравий прояв у прагненні підтягати відстаючих до рівня передових (Радянська Україна, 3.IV 1962, 3); Чути лікоть чий — відчувати товариську підтримку в чому-небудь. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 4).

2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка, III, 1952, 707).

3. Старовинна міра довжини, приблизно в півметра. Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад вулицею (Іван Франко, III, 1950, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 514.

[http://slovopedia.org.ua/search.php <big>'''Словопедія'''</big>]

'''ЛІКОТЬ'''

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка. Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко).

куса́ти лі́кті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати. Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (головою сільради), та пізно (Ю. Збанацький); — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож. — Допарубкуєтесь ви, що проґавите Тетяну. Будете кусати лікті (С. Добровольський); Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (В. Кучер).

лі́коть у лі́коть. Один біля одного; поруч. Твердохліб зрадів, знайшовши у натовпі Сміливця. Тепер вони трималися лікоть в лікоть, щоб не загубитися (А. Хижняк).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу); Він для того і прийшов сюди, щоб у молодого секретаря створилася цілковита певність дій, відчуття дружнього ліктя, на який завжди можна спертися (В. Собко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1658elbow.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bol-v-lokte-pri-sgibanii.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1KZoVU0DJtY}}
{{#ev:youtube|gM2d4Q2T-JA}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C '''<big>Лікоть</big>''']

==Джерела та література==

http://sum.in.ua/s/likotj

http://www.youtube.com/watch?v=1KZoVU0DJtY

==Переклад на аглійську мову==

<big>'''Elbow ktya , pers.
'''</big>
1. The junction of the humerus bone of the arm where the arm bends . Does not this then Nikita that your elbows on the scroll ? (Paul Chubynsky , V, 1874, 67), through the worn sleeves worn scrolls shone elbows (Michael Kotsyubinsky , I, 1955, 34). At the elbow , posted . - Flat . - We .. Transylvania on all elbows perechovhaly ( Oles Gonchar , III, 1959, 206). ♦ Elbows [a] bite ( nibble ) - dosaduvaty on nepopravnist something to regret for the lost. Katria him [ Paul ] the wife .. Let doped Salome and biting himself elbows (Vasily Kucher, difficult love , 1960, 319 ) - The rich already biting elbows that I chose (Yuri Zbanatskyy , Sespel , 1961 , 274 ) Feeling the elbow - the friendly support of something . Feeling of comradeship among our people found vivid expression in an effort to slow take up of advanced (Soviet Ukraine , 3.IV 1962, 3), whose elbow was heard - to feel the friendly support of something . Peron human stream flowing by. And hears each of the three shoulder and elbow brother (Peter Doroshko , Three Heroes , 1959 , 4).

2. Part -sleeved clothing fitting place bent arm. She had proderti elbow, and probably never had to patch (Lesya Ukrainian , III, 1952, 707 ).

3. An ancient measure of length , about half a meter. Rails was low, more than half the street elbow (John French , III, 1950, 31).

Лікоть

2013-11-29T14:47:52Z

Зелена Світлана: /* Сучасні словники */

==Словник Грінченка==
'''Лі́коть, -ктя,''' м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/likotj| <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]

'''ЛІКОТЬ, ктя, чол.'''

1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука. Чи не цей то Микитка, Що по лікті свитка? (Павло Чубинський, V, 1874, 67); Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34). На ліктях, розм. — плазом. — Ми.. всю Трансільванію на ліктях перечовгали (Олесь Гончар, III, 1959, 206).
♦ Лікті [собі] кусати (гризти) — досадувати на непоправність чогось, шкодувати за загубленим. Катря йому [Павлові] законна дружина.. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 319); — Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 274); Почуття ліктя — про товариську підтримку в чому-небудь. Почуття ліктя серед наших людей знайшло яскравий прояв у прагненні підтягати відстаючих до рівня передових (Радянська Україна, 3.IV 1962, 3); Чути лікоть чий — відчувати товариську підтримку в чому-небудь. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 4).

2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка, III, 1952, 707).

3. Старовинна міра довжини, приблизно в півметра. Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад вулицею (Іван Франко, III, 1950, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 514.

[http://slovopedia.org.ua/search.php <big>'''Словопедія'''</big>]

'''ЛІКОТЬ'''

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка. Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко).

куса́ти лі́кті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати. Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (головою сільради), та пізно (Ю. Збанацький); — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож. — Допарубкуєтесь ви, що проґавите Тетяну. Будете кусати лікті (С. Добровольський); Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (В. Кучер).

лі́коть у лі́коть. Один біля одного; поруч. Твердохліб зрадів, знайшовши у натовпі Сміливця. Тепер вони трималися лікоть в лікоть, щоб не загубитися (А. Хижняк).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу); Він для того і прийшов сюди, щоб у молодого секретаря створилася цілковита певність дій, відчуття дружнього ліктя, на який завжди можна спертися (В. Собко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1658elbow.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bol-v-lokte-pri-sgibanii.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1KZoVU0DJtY}}
{{#ev:youtube|gM2d4Q2T-JA}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C '''<big>Лікоть</big>''']

==Джерела та література==

http://sum.in.ua/s/likotj

http://www.youtube.com/watch?v=1KZoVU0DJtY

==Переклад на аглійську мову==

<big>'''Elbow ktya , pers.
'''</big>
1. The junction of the humerus bone of the arm where the arm bends . Does not this then Nikita that your elbows on the scroll ? (Paul Chubynsky , V, 1874, 67), through the worn sleeves worn scrolls shone elbows (Michael Kotsyubinsky , I, 1955, 34). At the elbow , posted . - Flat . - We .. Transylvania on all elbows perechovhaly ( Oles Gonchar , III, 1959, 206). ♦ Elbows [a] bite ( nibble ) - dosaduvaty on nepopravnist something to regret for the lost. Katria him [ Paul ] the wife .. Let doped Salome and biting himself elbows (Vasily Kucher, difficult love , 1960, 319 ) - The rich already biting elbows that I chose (Yuri Zbanatskyy , Sespel , 1961 , 274 ) Feeling the elbow - the friendly support of something . Feeling of comradeship among our people found vivid expression in an effort to slow take up of advanced (Soviet Ukraine , 3.IV 1962, 3), whose elbow was heard - to feel the friendly support of something . Peron human stream flowing by. And hears each of the three shoulder and elbow brother (Peter Doroshko , Three Heroes , 1959 , 4).

2. Part -sleeved clothing fitting place bent arm. She had proderti elbow, and probably never had to patch (Lesya Ukrainian , III, 1952, 707 ).

3. An ancient measure of length , about half a meter. Rails was low, more than half the street elbow (John French , III, 1950, 31).

Мудрощі

2013-11-29T14:42:09Z

Зелена Світлана:

Часточка

2013-11-29T14:40:14Z

Зелена Світлана: Сторінка очищена

Часточка

2013-11-29T14:39:54Z

Зелена Світлана:

'''Часточка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''частка. '''''Мені буде часточка, тобі часточка і на церков часточка. ''Чуб. II. 106. ''Я свою вже часточку прожив, слава Богу. ''Шевч. 2) Каждая изъ трехъ крошекъ хлѣба, бросаемыхъ въ миску съ кануномъ послѣ похоронъ, вечеромъ послѣ ужина. Мил. 170. 3) Частица св. Даровъ. ''Як причащає хворого батюшка, так дивиться на часточку. Як потопне часточка, то хворий умре. ''Грин. II. 25. 4) '''Дати, подати на часточку'''. Подать о здравіи, за упокой. ''Дід подав на часточку за охвицерське здоров’я. ''Г. Барв. 508. ''Як сниться хто з померших, то треба на часточку дать, щоб очей не дерло''Ном. № 287.
[[Категорія:Ча]]

Часточка

2013-11-29T14:39:24Z

Зелена Світлана:

<big>'''Слосник Грінченка'''</big>

'''Часточка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''частка. '''''Мені буде часточка, тобі часточка і на церков часточка. ''Чуб. II. 106. ''Я свою вже часточку прожив, слава Богу. ''Шевч. 2) Каждая изъ трехъ крошекъ хлѣба, бросаемыхъ въ миску съ кануномъ послѣ похоронъ, вечеромъ послѣ ужина. Мил. 170. 3) Частица св. Даровъ. ''Як причащає хворого батюшка, так дивиться на часточку. Як потопне часточка, то хворий умре. ''Грин. II. 25. 4) '''Дати, подати на часточку'''. Подать о здравіи, за упокой. ''Дід подав на часточку за охвицерське здоров’я. ''Г. Барв. 508. ''Як сниться хто з померших, то треба на часточку дать, щоб очей не дерло''Ном. № 287.
[[Категорія:Ча]]

Лікоть

2013-11-29T14:36:33Z

Зелена Світлана: /* Переклад на аглійську мову */

==Словник Грінченка==
'''Лі́коть, -ктя,''' м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
[[http://sum.in.ua/s/likotj| <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ, ктя, чол.'''

1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука. Чи не цей то Микитка, Що по лікті свитка? (Павло Чубинський, V, 1874, 67); Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34). На ліктях, розм. — плазом. — Ми.. всю Трансільванію на ліктях перечовгали (Олесь Гончар, III, 1959, 206).
♦ Лікті [собі] кусати (гризти) — досадувати на непоправність чогось, шкодувати за загубленим. Катря йому [Павлові] законна дружина.. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 319); — Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 274); Почуття ліктя — про товариську підтримку в чому-небудь. Почуття ліктя серед наших людей знайшло яскравий прояв у прагненні підтягати відстаючих до рівня передових (Радянська Україна, 3.IV 1962, 3); Чути лікоть чий — відчувати товариську підтримку в чому-небудь. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 4).

2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка, III, 1952, 707).

3. Старовинна міра довжини, приблизно в півметра. Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад вулицею (Іван Франко, III, 1950, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 514.

[[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358555.html|<big>'''Фразеологічний словник української мови'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ'''

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка. Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко).

куса́ти лі́кті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати. Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (головою сільради), та пізно (Ю. Збанацький); — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож. — Допарубкуєтесь ви, що проґавите Тетяну. Будете кусати лікті (С. Добровольський); Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (В. Кучер).

лі́коть у лі́коть. Один біля одного; поруч. Твердохліб зрадів, знайшовши у натовпі Сміливця. Тепер вони трималися лікоть в лікоть, щоб не загубитися (А. Хижняк).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу); Він для того і прийшов сюди, щоб у молодого секретаря створилася цілковита певність дій, відчуття дружнього ліктя, на який завжди можна спертися (В. Собко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1658elbow.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bol-v-lokte-pri-sgibanii.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1KZoVU0DJtY}}
{{#ev:youtube|gM2d4Q2T-JA}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C '''<big>Лікоть</big>''']

==Джерела та література==

http://sum.in.ua/s/likotj

http://www.youtube.com/watch?v=1KZoVU0DJtY

==Переклад на аглійську мову==

<big>'''Elbow ktya , pers.
'''</big>
1. The junction of the humerus bone of the arm where the arm bends . Does not this then Nikita that your elbows on the scroll ? (Paul Chubynsky , V, 1874, 67), through the worn sleeves worn scrolls shone elbows (Michael Kotsyubinsky , I, 1955, 34). At the elbow , posted . - Flat . - We .. Transylvania on all elbows perechovhaly ( Oles Gonchar , III, 1959, 206). ♦ Elbows [a] bite ( nibble ) - dosaduvaty on nepopravnist something to regret for the lost. Katria him [ Paul ] the wife .. Let doped Salome and biting himself elbows (Vasily Kucher, difficult love , 1960, 319 ) - The rich already biting elbows that I chose (Yuri Zbanatskyy , Sespel , 1961 , 274 ) Feeling the elbow - the friendly support of something . Feeling of comradeship among our people found vivid expression in an effort to slow take up of advanced (Soviet Ukraine , 3.IV 1962, 3), whose elbow was heard - to feel the friendly support of something . Peron human stream flowing by. And hears each of the three shoulder and elbow brother (Peter Doroshko , Three Heroes , 1959 , 4).

2. Part -sleeved clothing fitting place bent arm. She had proderti elbow, and probably never had to patch (Lesya Ukrainian , III, 1952, 707 ).

3. An ancient measure of length , about half a meter. Rails was low, more than half the street elbow (John French , III, 1950, 31).

Лікоть

2013-11-29T14:32:00Z

Зелена Світлана: /* Джерела та література */

==Словник Грінченка==
'''Лі́коть, -ктя,''' м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
[[http://sum.in.ua/s/likotj| <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ, ктя, чол.'''

1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука. Чи не цей то Микитка, Що по лікті свитка? (Павло Чубинський, V, 1874, 67); Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34). На ліктях, розм. — плазом. — Ми.. всю Трансільванію на ліктях перечовгали (Олесь Гончар, III, 1959, 206).
♦ Лікті [собі] кусати (гризти) — досадувати на непоправність чогось, шкодувати за загубленим. Катря йому [Павлові] законна дружина.. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 319); — Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 274); Почуття ліктя — про товариську підтримку в чому-небудь. Почуття ліктя серед наших людей знайшло яскравий прояв у прагненні підтягати відстаючих до рівня передових (Радянська Україна, 3.IV 1962, 3); Чути лікоть чий — відчувати товариську підтримку в чому-небудь. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 4).

2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка, III, 1952, 707).

3. Старовинна міра довжини, приблизно в півметра. Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад вулицею (Іван Франко, III, 1950, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 514.

[[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358555.html|<big>'''Фразеологічний словник української мови'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ'''

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка. Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко).

куса́ти лі́кті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати. Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (головою сільради), та пізно (Ю. Збанацький); — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож. — Допарубкуєтесь ви, що проґавите Тетяну. Будете кусати лікті (С. Добровольський); Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (В. Кучер).

лі́коть у лі́коть. Один біля одного; поруч. Твердохліб зрадів, знайшовши у натовпі Сміливця. Тепер вони трималися лікоть в лікоть, щоб не загубитися (А. Хижняк).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу); Він для того і прийшов сюди, щоб у молодого секретаря створилася цілковита певність дій, відчуття дружнього ліктя, на який завжди можна спертися (В. Собко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1658elbow.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bol-v-lokte-pri-sgibanii.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1KZoVU0DJtY}}
{{#ev:youtube|gM2d4Q2T-JA}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C '''<big>Лікоть</big>''']

==Джерела та література==

http://sum.in.ua/s/likotj

http://www.youtube.com/watch?v=1KZoVU0DJtY

==Переклад на аглійську мову==

[http://translate.meta.ua/ua/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/ Переклад]

Лікоть

2013-11-29T14:30:10Z

Зелена Світлана: /* Джерела та література */

==Словник Грінченка==
'''Лі́коть, -ктя,''' м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
[[http://sum.in.ua/s/likotj| <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ, ктя, чол.'''

1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука. Чи не цей то Микитка, Що по лікті свитка? (Павло Чубинський, V, 1874, 67); Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34). На ліктях, розм. — плазом. — Ми.. всю Трансільванію на ліктях перечовгали (Олесь Гончар, III, 1959, 206).
♦ Лікті [собі] кусати (гризти) — досадувати на непоправність чогось, шкодувати за загубленим. Катря йому [Павлові] законна дружина.. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 319); — Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 274); Почуття ліктя — про товариську підтримку в чому-небудь. Почуття ліктя серед наших людей знайшло яскравий прояв у прагненні підтягати відстаючих до рівня передових (Радянська Україна, 3.IV 1962, 3); Чути лікоть чий — відчувати товариську підтримку в чому-небудь. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 4).

2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка, III, 1952, 707).

3. Старовинна міра довжини, приблизно в півметра. Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад вулицею (Іван Франко, III, 1950, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 514.

[[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358555.html|<big>'''Фразеологічний словник української мови'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ'''

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка. Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко).

куса́ти лі́кті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати. Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (головою сільради), та пізно (Ю. Збанацький); — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож. — Допарубкуєтесь ви, що проґавите Тетяну. Будете кусати лікті (С. Добровольський); Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (В. Кучер).

лі́коть у лі́коть. Один біля одного; поруч. Твердохліб зрадів, знайшовши у натовпі Сміливця. Тепер вони трималися лікоть в лікоть, щоб не загубитися (А. Хижняк).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу); Він для того і прийшов сюди, щоб у молодого секретаря створилася цілковита певність дій, відчуття дружнього ліктя, на який завжди можна спертися (В. Собко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1658elbow.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bol-v-lokte-pri-sgibanii.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1KZoVU0DJtY}}
{{#ev:youtube|gM2d4Q2T-JA}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C '''<big>Лікоть</big>''']

==Джерела та література==

://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C

http://www.youtube.com/watch?v=1KZoVU0DJtY

==Переклад на аглійську мову==

[http://translate.meta.ua/ua/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/ Переклад]

Лікоть

2013-11-29T14:28:06Z

Зелена Світлана: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Лі́коть, -ктя,''' м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
[[http://sum.in.ua/s/likotj| <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ, ктя, чол.'''

1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука. Чи не цей то Микитка, Що по лікті свитка? (Павло Чубинський, V, 1874, 67); Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34). На ліктях, розм. — плазом. — Ми.. всю Трансільванію на ліктях перечовгали (Олесь Гончар, III, 1959, 206).
♦ Лікті [собі] кусати (гризти) — досадувати на непоправність чогось, шкодувати за загубленим. Катря йому [Павлові] законна дружина.. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 319); — Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 274); Почуття ліктя — про товариську підтримку в чому-небудь. Почуття ліктя серед наших людей знайшло яскравий прояв у прагненні підтягати відстаючих до рівня передових (Радянська Україна, 3.IV 1962, 3); Чути лікоть чий — відчувати товариську підтримку в чому-небудь. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 4).

2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка, III, 1952, 707).

3. Старовинна міра довжини, приблизно в півметра. Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад вулицею (Іван Франко, III, 1950, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 514.

[[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358555.html|<big>'''Фразеологічний словник української мови'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ'''

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка. Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко).

куса́ти лі́кті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати. Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (головою сільради), та пізно (Ю. Збанацький); — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож. — Допарубкуєтесь ви, що проґавите Тетяну. Будете кусати лікті (С. Добровольський); Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (В. Кучер).

лі́коть у лі́коть. Один біля одного; поруч. Твердохліб зрадів, знайшовши у натовпі Сміливця. Тепер вони трималися лікоть в лікоть, щоб не загубитися (А. Хижняк).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу); Він для того і прийшов сюди, щоб у молодого секретаря створилася цілковита певність дій, відчуття дружнього ліктя, на який завжди можна спертися (В. Собко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1658elbow.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bol-v-lokte-pri-sgibanii.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1KZoVU0DJtY}}
{{#ev:youtube|gM2d4Q2T-JA}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C '''<big>Лікоть</big>''']

==Джерела та література==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C
http://www.youtube.com/watch?v=1KZoVU0DJtY

==Переклад на аглійську мову==

[http://translate.meta.ua/ua/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/ Переклад]

Лікоть

2013-11-29T14:27:47Z

Зелена Світлана: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Лі́коть, -ктя,''' м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
[[http://sum.in.ua/s/likotj| <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ, ктя, чол.'''

1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука. Чи не цей то Микитка, Що по лікті свитка? (Павло Чубинський, V, 1874, 67); Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34). На ліктях, розм. — плазом. — Ми.. всю Трансільванію на ліктях перечовгали (Олесь Гончар, III, 1959, 206).
♦ Лікті [собі] кусати (гризти) — досадувати на непоправність чогось, шкодувати за загубленим. Катря йому [Павлові] законна дружина.. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 319); — Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 274); Почуття ліктя — про товариську підтримку в чому-небудь. Почуття ліктя серед наших людей знайшло яскравий прояв у прагненні підтягати відстаючих до рівня передових (Радянська Україна, 3.IV 1962, 3); Чути лікоть чий — відчувати товариську підтримку в чому-небудь. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 4).

2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка, III, 1952, 707).

3. Старовинна міра довжини, приблизно в півметра. Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад вулицею (Іван Франко, III, 1950, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 514.

[[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358555.html|<big>'''Фразеологічний словник української мови'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ'''

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка. Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко).

куса́ти лі́кті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати. Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (головою сільради), та пізно (Ю. Збанацький); — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож. — Допарубкуєтесь ви, що проґавите Тетяну. Будете кусати лікті (С. Добровольський); Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (В. Кучер).

лі́коть у лі́коть. Один біля одного; поруч. Твердохліб зрадів, знайшовши у натовпі Сміливця. Тепер вони трималися лікоть в лікоть, щоб не загубитися (А. Хижняк).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу); Він для того і прийшов сюди, щоб у молодого секретаря створилася цілковита певність дій, відчуття дружнього ліктя, на який завжди можна спертися (В. Собко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1658elbow.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bol-v-lokte-pri-sgibanii.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1KZoVU0DJtY}}
{{#ev:youtube|gM2d4Q2T-JA}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C '''<big>Лікоть</big>''']

==Джерела та література==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C
http://www.youtube.com/watch?v=1KZoVU0DJtY

==Переклад на аглійську мову==

[http://translate.meta.ua/ua/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/ Переклад]

Лікоть

2013-11-29T14:26:36Z

Зелена Світлана: /* Зовнішні посилання */

==Словник Грінченка==
'''Лі́коть, -ктя,''' м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
[[http://sum.in.ua/s/likotj| <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ, ктя, чол.'''

1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука. Чи не цей то Микитка, Що по лікті свитка? (Павло Чубинський, V, 1874, 67); Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34). На ліктях, розм. — плазом. — Ми.. всю Трансільванію на ліктях перечовгали (Олесь Гончар, III, 1959, 206).
♦ Лікті [собі] кусати (гризти) — досадувати на непоправність чогось, шкодувати за загубленим. Катря йому [Павлові] законна дружина.. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 319); — Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 274); Почуття ліктя — про товариську підтримку в чому-небудь. Почуття ліктя серед наших людей знайшло яскравий прояв у прагненні підтягати відстаючих до рівня передових (Радянська Україна, 3.IV 1962, 3); Чути лікоть чий — відчувати товариську підтримку в чому-небудь. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 4).

2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка, III, 1952, 707).

3. Старовинна міра довжини, приблизно в півметра. Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад вулицею (Іван Франко, III, 1950, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 514.

[[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358555.html|<big>'''Фразеологічний словник української мови'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ'''

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка. Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко).

куса́ти лі́кті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати. Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (головою сільради), та пізно (Ю. Збанацький); — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож. — Допарубкуєтесь ви, що проґавите Тетяну. Будете кусати лікті (С. Добровольський); Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (В. Кучер).

лі́коть у лі́коть. Один біля одного; поруч. Твердохліб зрадів, знайшовши у натовпі Сміливця. Тепер вони трималися лікоть в лікоть, щоб не загубитися (А. Хижняк).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу); Він для того і прийшов сюди, щоб у молодого секретаря створилася цілковита певність дій, відчуття дружнього ліктя, на який завжди можна спертися (В. Собко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1658elbow.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bol-v-lokte-pri-sgibanii.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1KZoVU0DJtY}}
{{#ev:youtube|gM2d4Q2T-JA}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C '''<big>Лікоть</big>''']

==Джерела та література==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C
http://www.youtube.com/watch?v=1KZoVU0DJtY

==Переклад на аглійську мову==

[http://translate.meta.ua/ua/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/ Переклад]

Лікоть

2013-11-29T14:22:35Z

Зелена Світлана: /* Джерела та література */

==Словник Грінченка==
'''Лі́коть, -ктя,''' м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
[[http://sum.in.ua/s/likotj| <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ, ктя, чол.'''

1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука. Чи не цей то Микитка, Що по лікті свитка? (Павло Чубинський, V, 1874, 67); Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34). На ліктях, розм. — плазом. — Ми.. всю Трансільванію на ліктях перечовгали (Олесь Гончар, III, 1959, 206).
♦ Лікті [собі] кусати (гризти) — досадувати на непоправність чогось, шкодувати за загубленим. Катря йому [Павлові] законна дружина.. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 319); — Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 274); Почуття ліктя — про товариську підтримку в чому-небудь. Почуття ліктя серед наших людей знайшло яскравий прояв у прагненні підтягати відстаючих до рівня передових (Радянська Україна, 3.IV 1962, 3); Чути лікоть чий — відчувати товариську підтримку в чому-небудь. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 4).

2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка, III, 1952, 707).

3. Старовинна міра довжини, приблизно в півметра. Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад вулицею (Іван Франко, III, 1950, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 514.

[[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358555.html|<big>'''Фразеологічний словник української мови'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ'''

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка. Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко).

куса́ти лі́кті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати. Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (головою сільради), та пізно (Ю. Збанацький); — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож. — Допарубкуєтесь ви, що проґавите Тетяну. Будете кусати лікті (С. Добровольський); Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (В. Кучер).

лі́коть у лі́коть. Один біля одного; поруч. Твердохліб зрадів, знайшовши у натовпі Сміливця. Тепер вони трималися лікоть в лікоть, щоб не загубитися (А. Хижняк).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу); Він для того і прийшов сюди, щоб у молодого секретаря створилася цілковита певність дій, відчуття дружнього ліктя, на який завжди можна спертися (В. Собко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1658elbow.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bol-v-lokte-pri-sgibanii.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1KZoVU0DJtY}}
{{#ev:youtube|gM2d4Q2T-JA}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C '''<big>Лікоть</big>''']

==Джерела та література==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C
http://www.youtube.com/watch?v=1KZoVU0DJtY

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Лікоть

2013-11-29T14:21:02Z

Зелена Світлана: /* Див. також */

==Словник Грінченка==
'''Лі́коть, -ктя,''' м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
[[http://sum.in.ua/s/likotj| <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ, ктя, чол.'''

1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука. Чи не цей то Микитка, Що по лікті свитка? (Павло Чубинський, V, 1874, 67); Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34). На ліктях, розм. — плазом. — Ми.. всю Трансільванію на ліктях перечовгали (Олесь Гончар, III, 1959, 206).
♦ Лікті [собі] кусати (гризти) — досадувати на непоправність чогось, шкодувати за загубленим. Катря йому [Павлові] законна дружина.. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 319); — Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 274); Почуття ліктя — про товариську підтримку в чому-небудь. Почуття ліктя серед наших людей знайшло яскравий прояв у прагненні підтягати відстаючих до рівня передових (Радянська Україна, 3.IV 1962, 3); Чути лікоть чий — відчувати товариську підтримку в чому-небудь. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 4).

2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка, III, 1952, 707).

3. Старовинна міра довжини, приблизно в півметра. Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад вулицею (Іван Франко, III, 1950, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 514.

[[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358555.html|<big>'''Фразеологічний словник української мови'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ'''

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка. Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко).

куса́ти лі́кті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати. Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (головою сільради), та пізно (Ю. Збанацький); — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож. — Допарубкуєтесь ви, що проґавите Тетяну. Будете кусати лікті (С. Добровольський); Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (В. Кучер).

лі́коть у лі́коть. Один біля одного; поруч. Твердохліб зрадів, знайшовши у натовпі Сміливця. Тепер вони трималися лікоть в лікоть, щоб не загубитися (А. Хижняк).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу); Він для того і прийшов сюди, щоб у молодого секретаря створилася цілковита певність дій, відчуття дружнього ліктя, на який завжди можна спертися (В. Собко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1658elbow.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bol-v-lokte-pri-sgibanii.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1KZoVU0DJtY}}
{{#ev:youtube|gM2d4Q2T-JA}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C '''<big>Лікоть</big>''']

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Лікоть

2013-11-29T14:18:06Z

Зелена Світлана: /* Медіа */

==Словник Грінченка==
'''Лі́коть, -ктя,''' м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
[[http://sum.in.ua/s/likotj| <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ, ктя, чол.'''

1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука. Чи не цей то Микитка, Що по лікті свитка? (Павло Чубинський, V, 1874, 67); Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34). На ліктях, розм. — плазом. — Ми.. всю Трансільванію на ліктях перечовгали (Олесь Гончар, III, 1959, 206).
♦ Лікті [собі] кусати (гризти) — досадувати на непоправність чогось, шкодувати за загубленим. Катря йому [Павлові] законна дружина.. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 319); — Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 274); Почуття ліктя — про товариську підтримку в чому-небудь. Почуття ліктя серед наших людей знайшло яскравий прояв у прагненні підтягати відстаючих до рівня передових (Радянська Україна, 3.IV 1962, 3); Чути лікоть чий — відчувати товариську підтримку в чому-небудь. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 4).

2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка, III, 1952, 707).

3. Старовинна міра довжини, приблизно в півметра. Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад вулицею (Іван Франко, III, 1950, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 514.

[[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358555.html|<big>'''Фразеологічний словник української мови'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ'''

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка. Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко).

куса́ти лі́кті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати. Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (головою сільради), та пізно (Ю. Збанацький); — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож. — Допарубкуєтесь ви, що проґавите Тетяну. Будете кусати лікті (С. Добровольський); Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (В. Кучер).

лі́коть у лі́коть. Один біля одного; поруч. Твердохліб зрадів, знайшовши у натовпі Сміливця. Тепер вони трималися лікоть в лікоть, щоб не загубитися (А. Хижняк).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу); Він для того і прийшов сюди, щоб у молодого секретаря створилася цілковита певність дій, відчуття дружнього ліктя, на який завжди можна спертися (В. Собко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1658elbow.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bol-v-lokte-pri-sgibanii.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1KZoVU0DJtY}}
{{#ev:youtube|gM2d4Q2T-JA}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Лікоть

2013-11-29T13:41:20Z

Зелена Світлана: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Лі́коть, -ктя,''' м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
[[http://sum.in.ua/s/likotj| <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ, ктя, чол.'''

1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука. Чи не цей то Микитка, Що по лікті свитка? (Павло Чубинський, V, 1874, 67); Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34). На ліктях, розм. — плазом. — Ми.. всю Трансільванію на ліктях перечовгали (Олесь Гончар, III, 1959, 206).
♦ Лікті [собі] кусати (гризти) — досадувати на непоправність чогось, шкодувати за загубленим. Катря йому [Павлові] законна дружина.. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 319); — Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 274); Почуття ліктя — про товариську підтримку в чому-небудь. Почуття ліктя серед наших людей знайшло яскравий прояв у прагненні підтягати відстаючих до рівня передових (Радянська Україна, 3.IV 1962, 3); Чути лікоть чий — відчувати товариську підтримку в чому-небудь. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 4).

2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка, III, 1952, 707).

3. Старовинна міра довжини, приблизно в півметра. Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад вулицею (Іван Франко, III, 1950, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 514.

[[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358555.html|<big>'''Фразеологічний словник української мови'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ'''

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка. Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко).

куса́ти лі́кті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати. Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (головою сільради), та пізно (Ю. Збанацький); — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож. — Допарубкуєтесь ви, що проґавите Тетяну. Будете кусати лікті (С. Добровольський); Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (В. Кучер).

лі́коть у лі́коть. Один біля одного; поруч. Твердохліб зрадів, знайшовши у натовпі Сміливця. Тепер вони трималися лікоть в лікоть, щоб не загубитися (А. Хижняк).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу); Він для того і прийшов сюди, щоб у молодого секретаря створилася цілковита певність дій, відчуття дружнього ліктя, на який завжди можна спертися (В. Собко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1658elbow.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bol-v-lokte-pri-sgibanii.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Файл:Bol-v-lokte-pri-sgibanii.jpg

2013-11-29T13:40:56Z

Зелена Світлана:

Лікоть

2013-11-29T13:40:19Z

Зелена Світлана: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Лі́коть, -ктя,''' м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
[[http://sum.in.ua/s/likotj| <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ, ктя, чол.'''

1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука. Чи не цей то Микитка, Що по лікті свитка? (Павло Чубинський, V, 1874, 67); Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34). На ліктях, розм. — плазом. — Ми.. всю Трансільванію на ліктях перечовгали (Олесь Гончар, III, 1959, 206).
♦ Лікті [собі] кусати (гризти) — досадувати на непоправність чогось, шкодувати за загубленим. Катря йому [Павлові] законна дружина.. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 319); — Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 274); Почуття ліктя — про товариську підтримку в чому-небудь. Почуття ліктя серед наших людей знайшло яскравий прояв у прагненні підтягати відстаючих до рівня передових (Радянська Україна, 3.IV 1962, 3); Чути лікоть чий — відчувати товариську підтримку в чому-небудь. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 4).

2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка, III, 1952, 707).

3. Старовинна міра довжини, приблизно в півметра. Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад вулицею (Іван Франко, III, 1950, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 514.

[[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358555.html|<big>'''Фразеологічний словник української мови'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ'''

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка. Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко).

куса́ти лі́кті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати. Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (головою сільради), та пізно (Ю. Збанацький); — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож. — Допарубкуєтесь ви, що проґавите Тетяну. Будете кусати лікті (С. Добровольський); Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (В. Кучер).

лі́коть у лі́коть. Один біля одного; поруч. Твердохліб зрадів, знайшовши у натовпі Сміливця. Тепер вони трималися лікоть в лікоть, щоб не загубитися (А. Хижняк).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу); Він для того і прийшов сюди, щоб у молодого секретаря створилася цілковита певність дій, відчуття дружнього ліктя, на який завжди можна спертися (В. Собко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1658elbow.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Файл:1658elbow.jpg

2013-11-29T13:39:46Z

Зелена Світлана:

Лікоть

2013-11-29T13:33:02Z

Зелена Світлана: /* Сучасні словники */

==Словник Грінченка==
'''Лі́коть, -ктя,''' м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
[[http://sum.in.ua/s/likotj| <big>'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ, ктя, чол.'''

1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука. Чи не цей то Микитка, Що по лікті свитка? (Павло Чубинський, V, 1874, 67); Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34). На ліктях, розм. — плазом. — Ми.. всю Трансільванію на ліктях перечовгали (Олесь Гончар, III, 1959, 206).
♦ Лікті [собі] кусати (гризти) — досадувати на непоправність чогось, шкодувати за загубленим. Катря йому [Павлові] законна дружина.. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 319); — Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 274); Почуття ліктя — про товариську підтримку в чому-небудь. Почуття ліктя серед наших людей знайшло яскравий прояв у прагненні підтягати відстаючих до рівня передових (Радянська Україна, 3.IV 1962, 3); Чути лікоть чий — відчувати товариську підтримку в чому-небудь. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 4).

2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка, III, 1952, 707).

3. Старовинна міра довжини, приблизно в півметра. Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад вулицею (Іван Франко, III, 1950, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 514.

[[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358555.html|<big>'''Фразеологічний словник української мови'''</big>]]

'''ЛІКОТЬ'''

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка. Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко).

куса́ти лі́кті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати. Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (головою сільради), та пізно (Ю. Збанацький); — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож. — Допарубкуєтесь ви, що проґавите Тетяну. Будете кусати лікті (С. Добровольський); Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (В. Кучер).

лі́коть у лі́коть. Один біля одного; поруч. Твердохліб зрадів, знайшовши у натовпі Сміливця. Тепер вони трималися лікоть в лікоть, щоб не загубитися (А. Хижняк).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу); Він для того і прийшов сюди, щоб у молодого секретаря створилася цілковита певність дій, відчуття дружнього ліктя, на який завжди можна спертися (В. Собко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Лікоть

2013-11-29T13:27:59Z

Зелена Світлана: /* Сучасні словники */

Лікоть

2013-11-29T13:23:59Z

Зелена Світлана: /* Сучасні словники */

Лікоть

2013-11-29T13:23:01Z

Зелена Світлана: /* Словник Грінченка */

==Словник Грінченка==
'''Лі́коть, -ктя,''' м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Лікоть

2013-11-29T13:22:15Z

Зелена Світлана: /* Словник Грінченка */

==Словник Грінченка==
Лі́коть, -ктя, м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Лікоть

2013-11-29T13:21:07Z

Зелена Світлана:

==Словник Грінченка==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Лікоть

2013-11-29T13:17:25Z

Зелена Світлана: н

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]

Користувач:Зелена Світлана

2013-11-29T12:58:58Z

Зелена Світлана: /* Електронна пошта */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==
Студентка університету ім. Бориса Грінченка
===ПІБ===
Зелена Світлана Олександрівна
===Спеціальність===
Дизайн
===Група===
Дзб1-13-4.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
sv_zelenaya@bigmir.net

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Користувач:Зелена Світлана

2013-11-29T12:58:00Z

Зелена Світлана: /* Загальні відомості */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==
Студентка університету ім. Бориса Грінченка
===ПІБ===
Зелена Світлана Олександрівна
===Спеціальність===
Дизайн
===Група===
Дзб1-13-4.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Користувач:Зелена Світлана

2013-11-29T12:55:29Z

Зелена Світлана: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==