Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Сучок

2014-12-02T17:52:53Z

Жукова Надя:

'''Сучо́к, -чка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''сук. '''2) Ручка, которою приводится въ движеніе сукальный станокъ. Сим. 91, 3) Названіе маленькаго вола. КС. 1898. VII. 47.
[[Категорія:Су]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/suchok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
СУЧОК, чка, чол.
1. Зменш. до сук. Серце моє припадає, тремтячи, К тобі, о скибо мужицька, тверда, Дух мій в нутро твоє тоне гарячий, Наче у море блискуча звізда. Кожну пилинку твою проникає, Кожний камінчик, корінчик, сучок (Іван Франко, X, 1954, 182); Пильно оглядав [Січкар] кряж і, бракував за найменший сучок (Михайло Стельмах, II, 1962, 366).
2. Те саме, що сук. Лащ був схожий не на чоловіка, а на старого дуба серед степу, розбитого громом, з обламаними гілками, кругом обтиканого товстими сучками (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 82); На сучку верби висів прогнилий ятір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 377); Деревина ялини стругається важче, ніж деревина сосни, бо у неї більше твердих сучків (Столярно-будівельна справа, 1957, 39); * Образно. — Бачиш, які сучки поробив ревматизм, — показав він на руки свої (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 257).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 873.

=== [ http://slovopedia.org.ua/search.php Словопедія] ===

====Орфографічний словник української мови====

СУЧОК

сучо́к
іменник чоловічого роду

====Словник-антисуржик====

СУЧОК
ґудзь
СУЧОК

====Фразеологічний словник української мови====

руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю). Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків?.. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище .. з гнилою водою, на поля.., де нічого не родить. .. Досить рубати гілку, на якій сидимо (З журналу); По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо. .. Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна (З газети). руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́. Рубати сучка, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить (І. Драч)

===[http://ukrlit.org/slovnyk/сучок УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

СУЧО́К, чка, ч.
1. Зменш. до сук. Серце моє припадає, тремтячи, К тобі, о скибо мужицька, тверда, Дух мій в нутро твоє, тоне гарячий, Наче у море блискуча звізда. Кожну пилинку твою проникає, Кожний камінчик, корінчик, сучок (Фр., X, 1954, 182); Пильно оглядав [Січкар] кряжі, бракував за найменший сучок(Стельмах, II, 1962, 366).
2. Те саме, що сук. Лащ був схожий не на чоловіка, а на старого дуба серед степу, розбитого громом, з обламаними гілками, кругом обтиканого товстими сучками (Н.-Лев., VII, 1966, 82); На сучку верби висів прогнилий ятір (Тют., Вир, 1964, 377); Деревина ялини стругається важче, ніж деревина сосни, бо у неї більше твердих сучків (Стол.-буд. справа, 1957, 39); * Образно. Бачиш, які сучки поробив ревматизм, — показав він на руки свої (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 257)

==Іноземні словники==
===[ https://glosbe.com/uk/en/сучок українська-англійська Словник]===
сучок англійська

Rehearsal jut lobe

===[http://slovari.yandex.ua/сучок/перевод/ ЯНДЕКС словари]===
сучок
Существительное
м.р.
1. twig; knot (в лесу || in wood)3 источника
без сучка без задоринки разг. — without a hitch2
2. gnarl2 источника
3. limb; swirl1 источник
4. биол. snag

===[Словари и энциклопедии на Академике]===
• 1сучок — без сучка и задоринки.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. сучок отросток, подлюка, сукин сын, сучочек, негодяй, каналья, мерзавец, поганка, стервец, зараза, сук, сволочь,… …
Словарь синонимов
• 2СУЧОК — СУЧОК, чка, мн. сучки, ов, муж. 1. Боковой отросток от ствола дерева, от сука. 2. То же, что сук (во 2 знач.). Доска с сучком. Без сучка без задоринки или ни сучка ни задоринки (перен.: 1) без всяких помех и неприятностей; разг.; 2) так хорошо,… …
Толковый словарь Ожегова
• 3СУЧОК — СУЧОК, сучка, муж. 1. уменьш. к сук, маленький сук. 2. только мн. Кусочки древесины в бумажной массе (тех.). ❖ Ни сучка, ни задоринки или без сучка, без задоринки см. задоринка. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …
Толковый словарь Ушакова
• 4Сучок — Основная статья: Пороки древесины Сучок Сучок это часть ветви, заключённая в древесине ствола. Группа пороков древесины. Основной сортообразующий порок ле …
Википедия
• 5сучок — I су/чок см. сук II сучо/к чка/; м. см. тж. сучочек, сучковый 1) уменьш. к Сук; небольшой сук. Обломать сучок …
Словарь многих выражений
• 6сучок — СУЧО/К чка/; м. 1. Уменьш. к Сук; небольшой сук. Обломать с. Под ногами хрустнул с. Снять рубанком сучки. 2. только мн.: сучки/, ов. Техн. Кусочки древесины в бумажной массе. 3. только ед. Нар. разг. О крепких и резких на вкус спиртных напитках… …
Энциклопедический словарь
• 7сучок — сущ. Пост. пр.: нариц.; неодуш.; конкр.; м. р.; 2 скл. ЛЗ Маленький боковой отросток от ствола, ветки дерева. Словообразовательный анализ, Морфемный анализ: Для увеличения кликните на картинку Непост. пр.: ед. чис.; Им. п. Основа словоформы:… …
Морфемно-словообразовательный словарь
• 8СУЧОК — Без сучка без задоринки. Разг. То же, что ни сучка ни задоринки 1. ФСРЯ, 464; БТС, 1293; БТС, 320; ШЗФ 2001, 18; ФМ 2002, 496. Ни сучка ни задоринки. 1. Разг. Без осложнений, помех и препятствий. ДП, 426; ЗС 1996, 128. 2. Разг. Никаких изъянов,… …
Большой словарь русских поговорок
• 9Сучок — м. разг. 1. уменьш. к сущ. сук 2. ласк. к сущ. сук Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
• 10сучок — сучок, сучки, сучка, сучков, сучку, сучкам, сучок, сучки, сучком, сучками, сучке, сучках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
Формы слов
• 11сучок — часть ветви, заключенная в древесине ствола. (Смотри: ГОСТ 2140 81. Видимые пороки древесины.) Источник: Дом: Строительная терминология , М.: Бук пресс, 2006 …
Строительный словарь
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: сучок_1.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: сучок_2.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: сучок_3.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: сучок_4.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| FeXVnMhfVs4}}
{{#ev:youtube| Ue2JYuR7Ybo }}

==Цікаві факти==
=== Сучок ===

====Материал из Википедии — свободной энциклопедии ====
Сучо́к — это часть ветви, заключённая в древесине ствола. Группа пороков древесины. Основной сортообразующий пороклесоматериалов.
Сучки значительно снижают ценность древесины как материала и её сортность. В местах прорастания веток уменьшается прочность, так как сучок имеет собственную клеточную структуру, направленную под углом к окружающим волокнам. Присутствуют во всех сортах древесины. В процессе распиловки древесины и высыхания несросшиеся и частично сросшиеся сучки часто теряют связь с основой и выпадают (становятся выпавшими сучками)

Більше читайте тут: [https://ru.wikipedia.org/wiki/Сучок]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Су]]

Обмежувати

2014-12-02T17:48:07Z

Жукова Надя:

Обмежувати, -жую, -єш, сов. в. обмежити, -жу, -жиш, гл. Проводить, провести межу вокругъ, обмежевать, ограничивать, ограничить.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/obmezhuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ОБМЕ́ЖУВАТИ і рідко ОБМЕЖОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМЕЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Установлювати певні межі чого-небудь; зв'язувати щось обмежувальними умовами. Бицик не обмежував своїх здібностей полюванням на сома (Олесь Донченко, VI, 1957, 45); Обмежовувати джерела творчості зовсім не наша програма (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 244);
// себе ні в чому обіженою [ображеною] не вважаю і волі моєї ні ти, ні мама не обмежили (Леся Українка, V, 1956, 411);
// Не допускати поширення чого-небудь; локалізувати. Нагідки мають властивість обмежувати запалення(Лікарські рослини.., 1958, 39).
2. Бути межею чого-небудь; відділяти, відгороджувати щось від чого-небудь. Дністер.. обмежує район Українських Карпат з північного сходу (Наука і життя, 11, 1963, 28); З півдня Лівобережжя обмежовує Донецький кряж(Геологія України, 1959, 6); Хоч кожна з речей обмежує іншу, — (Гори межу покладають повітрю, повітря ж — узгір'ям, Смуги землі обтинають моря, а вода — суходоли), Але ж нічого нема, що могло би обмежити всесвіт(Микола Зеров, Вибр., 1966, 153).

=== [http://slovopedia.org.ua/search.phpСловопедія] ===

ОБМЕЖУВАТИ

обме́жувати
дієслово недоконаного виду
рідко

обмежува́ти
дієслово доконаного виду

ОБМЕЖУВАТИ
лімітувати, МД. л|ь|окалізувати; (горами) відгороджувати, відділяти; (дії) стримувати; (рухи) тримати на припоні; п-к -УЮЧИЙ, що обмежує, здатний обмежити, звиклий обмежувати, обмежувальний, межовий, для обмеження.

===[http://ukrlit.org/slovnyk/обмежувати УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ОБМЕ́ЖУВАТИ і рідко ОБМЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Установлювати певні межі чого-небудь; зв’язувати щось обмежувальними умовами. Бицик не обмежував своїх здібностей полюванням на сома (Донч., VI, 1957, 45); Обмежовувати джерела творчості зовсім не наша програма (Коцюб., III, 1956, 244); Я себе ні в чому обіженою [ображеною]не вважаю і волі моєї ні ти, ні мама не обмежили (Л. Укр., V, 1956, 411); // Не допускати поширення чого-небудь; локалізувати. Нагідки мають властивість обмежувати запалення (Лікар. рослини.., 1958, 39).
2. Бути межею чого-небудь; відділяти, відгороджувати щось від чого-небудь. Дністер.. обмежує район Українських Карпат з північного сходу (Наука.., 11, 1963, 28); З півдня Лівобережжя обмежовує Донецький кряж (Геол. Укр., 1959, 6); Хоч кожна з речей обмежує іншу, — (Гори межу покладають повітрю, повітря ж — узгір’ям, Смуги землі обтинають моря, а вода — суходоли), Але ж нічого нема, що могло би обмежити всесвіт (Зеров, Вибр., 1966, 153).
ОБМЕЖУВА́ТИ див. обмежо́вувати1.

==Іноземні словники==
===[ https://glosbe.com/uk/en/обмежувати українська-англійська Словник]===
обмежити англійська
Переклад на англійська:
Less reliable translations
Constrain bound confine border jump hop restrain keep leap limit stay force skip coerce compel check maintain retain spring affirm clamp

===[http://slovari.yandex.ua/обмежувати/uk-ru/ ЯНДЕКС словари]===
обмежувати
Глагол
1. и
обмежовувати, обмежити — ограничивать, ограничить
обмежовувати, обмежити — (лишать необходимой свободи действий) стеснять, стеснить, перен.ущемлять, ущемить, ущерблять, ущербить
2. спец. обмежевать
1. = обмежовувати
2.
===[Словари и энциклопедии на Академике]===
• 1обмежувати — I див. обмежовувати I. II і рідко обмежо/вувати, ую, уєш, недок., обме/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Установлювати певні межі чого небудь; зв язувати щось обмежувальними умовами. || Не допускати поширення чого небудь; локалізувати. 2) Бути межею …
Український тлумачний словник
• 2обмежувати — обмежити (установлювати певні межі чого н.), обмежовувати, звужувати, звузити, локалізувати, лімітувати …
Словник синонімів української мови
• 3обмежувати — дієслово недоконаного виду рідко обмежувати дієслово доконаного виду …
Орфографічний словник української мови
• 5обмежовувати — I ую, уєш, недок., обмежува/ти, у/ю, у/єш, док., перех., заст. Вирізняти, визначати межі чого небудь. Обмежувати поле. II див. обмежувати …
Український тлумачний словник

== Ілюстрації ==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обмежувати_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обмежувати_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обмежувати_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обмежувати_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обмежувати_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| F7cztri7eyw }}

{{#ev:youtube| I6nSIyydSFM }}

==Цікаві факти==
===Цікаві факти і нововведення в заборонних дорожніх знаках===

Дана стаття розповість Вам про заборонних знаках дорожнього руху. В даний час у правилах дорожнього руху діє 36 заборонних знаків. Знаки, що забороняють дорожній рух, як в принципі і інші знаки повинні бути встановлені на висоті від 1,5 до 3,0 м збоку від проїзної частини дороги або над проїзною частиною дороги і в доступній видимості для водія. Заборонні знаки можна розбити на кілька груп: рух транспортних засобів заборонено; обмеження по масі і габаритам транспортних засобів; обмеження швидкісного режиму; знаки, що забороняють обгін; зупинка і стоянка заборонена; знаки, що обмежують рух; знаки, що знімають обмеження руху на дорозі. Давайте розглянемо більш докладно заборонні дорожні знаки, а також дії заборонних знаків на прикладах.
Більше читайте тут: [http://avtosovet.com.ua/avtoporada/cikavi-fakti-i-novovvedennya-v-zaboronnix-dorozhnix-znakax]

===РОСІЯ НЕ МАЄ НАМІРУ ВВОДИТИ ОБМЕЖЕННЯ НА ЕКСПОРТ ЗЕРНА ===
Росія не має наміру вводити цього року обмеження на експорт зерна і планує довести продаж за кордон до 27 млн. тонн.
«Судячи з усього, за тією інформацією, яка є у мене, ніяких обмежень нам вводити найближчим часом немає необхідності», - сказав він.
Більше читайте тут: [http://www.franko.franko-terminal.com/content/view/9848/118/lang,ua/]

[[Категорія:Об]]

Мишка

2014-12-02T17:42:55Z

Жукова Надя:

Ми́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ миша. 2) Непроизвольное подергиваніе мускуловъ. В Оришки... забігала по егіду мишка. Мир. ХРВ. 18. Верхню губу мишка тіпала. Мир. ХРВ. 52. 3) = мишокрілик. Вх. Лем. 435.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/myshka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МИШКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до миша. Ось маленька жовтава лісова мишка вибігла зі своєї норки [нірки] (Іван Франко, VI, 1951, 149); В сумний куток дивлюся з ліжка, де в срібнім сяйві тиха мишка по здобич вийшла з темноти(Володимир Сосюра, II, 1958, 403); * У порівняннях. Її тендітні пальчики, мов мишки, забігали (Панас Мирний, III, 1954, 159).
♦ В кота й мишку гратися див. кіт.
2. діал. Судорога. Перед очима щось мутне забігало, щось темне заходило; підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка... (Панас Мирний, III, 1954, 241).

=== [http://slovopedia.org.ua/search.php Словопедія] ===
МИШКА

ми́шка
іменник жіночого роду, істота

МИШКА
рос. мышка
англ. mouse
портативний пристрій маніпулятор для введення координат, який функціонує внаслідок пересування його по площині.

===[ http://ukrlit.org/slovnyk/мишка УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

МИ́ШКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до ми́ша. Ось маленька жовтава лісова мишка вибігла зі своєї норки [нірки] (Фр., VI, 1951, 149); В сумний куток дивлюся з ліжка, де в срібнім сяйві тиха мишка по здобич вийшла з темноти (Сос., II, 1958, 403); * У порівн. Її тендітні пальчики, мов мишки, забігали (Мирний, III, 1954, 159).
◊ В кота́ й ми́шку гра́тися див. кіт.
2. діал. Судорога. Перед очима щось мутне забігало, щось темне заходило; підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка… (Мирний, III, 1954, 241).

==Іноземні словники==
===[ https://glosbe.com/uk/en/мишка українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
• mouse
(Noun ) (noun )
computing: input device
A computer input device which when moved over a flat surface moves a cursor in the X and Y axes of a GUI and has one or more buttons for clicking on GUI elements such as buttons.

Any of numerous small rodents of the genus ''mus'' or various related genera of the ''Muridæ'' family characterised by a long hairless tail, rounded ears, and a pointed nose.
===[http://slovari.yandex.ua/мышка/перевод/ ЯНДЕКС словари]===
мышка
Существительное
f
1. ж.р. armpit; arm; oxter1 источник
под мышкой, под мышку — under one's arm, in one's armpit(s)2
взять под мышку — to put under one's arm, to lift by the armpits2
===[Словари и энциклопедии на Академике]===
• МЫШКА — МЫШКА, мышки, жен. 1. уменьш. ласк. к мышь. Мышка побежала, хвостом махнула, яйцо и разбилось (сказка о курочке рябе). 2. То же, что мышца, мускул (старин.; теперь употр. только с предлогом: подмышку, подмышкой, подмышками). ❖ Кошки мышки (разг.) …
Толковый словарь Ушакова
• 2мышка — МЫШКА: 1) под мышками или под мышкой под плечевым сгибом или прижав плечевой частью руки к боку. Нести папку под мышкой; 2) под мышки или под мышку держа руками под плечевым сгибом. Взять папку под мышку. II. МЫШКА см. мышь. Толковый словарь… …
Толковый словарь Ожегова

• МЫШКА — на сервере. Жарг. комп. Шутл. Конфета «Мишка на севере». Никитина 2003, 406. Под мышкой (мышками). Разг. Под плечевым сгибом (нести, держать). ФСРЯ, 258. Под мышку (мышки). Разг. Под плечевой сгиб. ФСРЯ, 258. Сделать мышку. Жарг. мол. Раздобыть… …
Большой словарь русских поговорок
• 5мышка — дымчатая (Чапыгин); пискучая (Пожарова) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913 …
Словарь эпитетов

== Ілюстрації ==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_8.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| LWzjNpS8yjE}}

{{#ev:youtube| QTph7OTzbHY}}

==Цікаві факти==
=== Комп'ютерна миша ===
==== Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. ====
Маніпулятор типу «миша», «мишка» (англ. mouse, англ. mouse devices) — один із вказівних пристроїв уведення (англ. pointing device), який дає змогу користувачеві через інтерфейс взаємодіяти з комп'ютером.
Мишка сприймає своє переміщення в робочій площині (зазвичай на частині поверхні стола) і передає цю інформацію комп'ютеру.Програма є у комп'ютері, у відповідь на переміщення миші виконує на екрані дію, яка відповідає напрямку і відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах (наприклад, у віконному) за допомоги мишки користувач керує спеціальним курсором — вказівником — маніпулятором елементами інтерфейсу. Інколи використовується введення команд мишею без участі видимих елементів інтерфейсу програми: за допомогою аналізування рухів миші. Такий спосіб отримав назву «жести мишкою» (англ. mouse gestures).
У доповнення до декодера переміщення, мишка має від однієї до трьох і більше кнопок, а також додаткові елементи керування (колеса прокрутки (англ. scroll wheel), джойстики, трекболи, клавіші тощо), дії яких зазвичай зв'язані з положенням курсора в цей час (або складників специфічного інтерфейсу).
Елементи керування миші багато в чому є втіленням ідеї акордної клавіатури (тобто, клавіатури для роботи всліпу). Мишу початково створювали як доповнення до акордної клавіатури, яку вона фактично замінила

==== Більше читайте тут ====
: [http://uk.wikipedia.org/wiki/Комп%27ютерна_миша]

[[Категорія:Ми]]

Начавити

2014-12-02T17:38:07Z

Жукова Надя:

Начавити, -влю́, -виш, гл. 1) Нажать, надавить. 2) Надавить чего (во множествѣ).

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/nachavljuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
НАЧАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧАВИТИ, влю, виш; мн. начавлять; док., перех. Видушувати яку-небудь кількість рідини з чогось.

===[http://slovopedia.org.ua/search.php"Словопедія" ]===

НАЧАВИТИ

начави́ти
дієслово доконаного виду

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ua/начавити/uk-ru/ЯНДЕКС словари]===
начавити
Глагол
1. нажать, надавить
2.
===[Словари и энциклопедии на Академике]===
начавлений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до начавити.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:начавити_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:начавити_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:начавити_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:начавити_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:начавити_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| Ooj0LcOMhHc}}
{{#ev:youtube| aYQmvJs_L3E}}
{{#ev:youtube| kCZHZi1trXw}}

==Цікаві факти==
===Як незаймані дівчата в Берегові на фестивалі виноград босоніж місили (ФОТО) ===

Більше читайте тут: [http://7dniv.info/ua/новини/44012]

[[Категорія:На]]

Проучати

2014-12-02T17:35:05Z

Жукова Надя:

Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/prouchuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
пРОУЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧАТИ і рідко ПРОУЧАТИ, аю, аєш, недок., ПРОВЧИТИ, чу, чиш і рідкоПРОУЧИТИ, учу, учиш, док., перех.
1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! — казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Борис Грінченко, II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір'ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Михайло Стельмах, I, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 76).
2. тільки док. Учити якийсь час.

===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словопедія] ===

ПРОУЧАТИ

проуча́ти
дієслово недоконаного виду

===[http://ukrlit.org/slovnyk/проучувати УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

Проучати, ча́ю, єш, сов. в. проучи́ти, чу́, чиш, гл. = Провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном.
ПРОУ́ЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧА́ТИ і рідко ПРОУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш і рідкоПРОУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех.
1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Укр.. присл.., 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! —казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Гр., II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір’ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Стельмах, І, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Вас., III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 76).
2. тільки док. Учити якийсь час.

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ua/проучати/перевод/ ЯНДЕКС словари]===
проучати
Глагол
1. проучивать, проучить

===[ Словари и энциклопедии на Академике]===
Перевод: с украинского на русский
проучати
проучати
= проу́чувати, проучи`ти
проу́чивать, проучи́ть
Українсько-російський словник

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_5.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| oYVZn5SqZX0}}

{{#ev:youtube| qYjcaZoY78o}}

|}

==Цікаві факти==
===Як можна провчити народного депутата (ФОТОФАКТ) ===
====Активісти розмістили незвичайні передвиборчі плакати народних депутатів====
Більше читайте тут: [http://espreso.tv/news/2014/09/17/yak_mozhna_provchyty_narodnoho_deputata_fotofakt]
===Як провчити хлопця?.===

Жодні відносини не закінчуються мирним обопільним рішенням. Однак якщо ви не планували розставання з вашою другою половинкою, а ініціатива виходила саме від неї, то вам, безумовно, хочеться провчити свого молодого чоловіка. Давайте спробуємо розглянути, як провчити хлопця в даному випадку.

Більше читайте тут: [http://pan-ta-pani.com/124106-yak-provchiti-hlopcya.html]

[[Категорія:Пр]]

Погріти

2014-12-02T17:27:54Z

Жукова Надя:

Погріти, -грію, -єш, гл. 1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Ном. № 9851. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє. Мил. 183. 2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає. Г. Барв. 337.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/poghrity Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ПОГРІТИ, ію, ієш, док., перех.
1. Гріти, зігрівати якийсь час. Видно було по сліду, як бігла дівчинка за саньми, і доки вона добігла, і як верталася назад... Верталася, щоби погріти покинутого братця... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 72); На самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 262); Дітвора.. починала сміятися, а іноді і чубитись, безцеремонно стягувати з якогось щасливця чоботята, щоб і Банько в них бодай трохи ноги погрів (Михайло Стельмах, I, 1962, 207); * Образно. Хоч би чим трохи одвести свою самотню душу, погріти одиноке серце (Панас Мирний, II, 1954, 101).
♦ Погріти руки — нажитися нечесно, незаконно. — Землі вистачить, — прикро відмахнувся Потьомкін, якого неприємно вразив натяк Головатого на те, що й сам найясніший добренько погрів руки коло запорозької земельки(Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 11).
2. розм. Те саме, що побити 1. — Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 101).

===[http://slovopedia.org.ua/search.php"Словопедія" ]===
ПОГРІТИ

погрі́ти
дієслово доконаного виду

ПОГРІТИ
1) погреть
погріти руки — погреть руки
2) перен. разг. Побить

ПОГРІТИ

грі́ти (рідше нагріва́ти) / нагрі́ти (погрі́ти) ру́ки. 1. на (в) чому, при чому, біля (побіля) чого і без додатка. Нечесно, незаконно збагачуватися; наживатися. Віддавна вже гріли руки при бориславській нафті та при бориславському воску (І. Франко); Гріли руки пишні дуки Побіля народу (М. Чернявський); Гріла руки на чужій праці, набивала кишені золотом розбещена княгиня (З газети); — Дехто легкого життя забажав, є людці, які руки нагрівають на труднощах (Н. Рибак); Катерина чула, за яку “ідею” карався до війни староста,— він добре нагрів руки в сільській кооперації (Д. Бедзик); Не лишнє (зайве) б у баби замки потрусить Та руки в калитці погріти (Л. Боровиковський). 2. перев. на чому. Мати вигоду. — Ні! — передумав старший патрульний.— Підете ви обоє! Бачу, тут одна сторона на цьому хоче нагріти руки (П. Автомонов).

грі́ти / погрі́ти (лома́кою (ки́єм і т. ін.)) спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів(Петро) спину (нагайкою) вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їйломакою спину, дак (так) син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йомукиями плечі! (П. Куліш).

===[http://ukrlit.org/slovnyk/погріти УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ПОГРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., перех. 1. Гріти, зігрівати якийсь час. Видно було по сліду, як бігла дівчинка за саньми, і доки вона добігла, і як верталася назад… Верталася, щоби погріти покинутого братця…(Хотк., І, 1966, 72); На самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці (Н.-Лев., II, 1956, 262); Дітвора.. починала сміятися, а іноді і чубитись, безцеремонно стягувати з якогось щасливця чоботята, щоб і Ванько в них бодай трохи ноги погрів(Стельмах, І, 1962, 207); * Образно. Хоч би чим трохи одвести свою самотню душу, погріти одиноке серце (Мирний, II, 1954, 101).
◊ Погрі́ти ру́ки — нажитися нечесно, незаконно. — Землі вистачить, — прикро відмахнувся Потьомкін, якого неприємно вразив натяк Головатого на те, що й сам найясніший добренько погрів руки коло запорозької земельки (Добр., Очак. розмир, 1965, 11).
2. розм. Те саме, що поби́ти 1. — Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш, Вибр., 1969, 101).

==Іноземні словники==
===[https://glosbe.com/uk/en/погріти українська-англійська Словник]===
погріти англійська
переклад та визначення "погріти",
Автоматичний переклад:

give a warm

===[http://slovari.yandex.ua/погріти/uk-ru/ ЯНДЕКС словари]===
погріти
Глагол
1. погреть
2. побить

===[ dic.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
погріти
• погріти
to warm (up), to heat (up)
погріти руки (біля чогось) — to feather one's nest; to profiteer, to graft; to take care of number one; to profit(by)
Українсько-англійський словник

===[https://uktdic.appspot.com/?q=погріти Український тлумачний словник]===

-і́ю, -і́єш, док., перех.
1) Гріти, зігрівати якийсь час.
••
Погрі́ти ру́ки — нажитися нечесно, незаконно.
2) розм. Те саме, що побити 1).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:погріти_7.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:погріти_8.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:погріти_10.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:погріти_11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:погріти_12.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==

{{#ev:youtube| YZl7W0qX_Yg}}
{{#ev:youtube| Qhlo9h_y_Tg}}

==Цікаві факти==
===Як добре, осінніми холодними денечками, погрітися біля каміна)))))) ===

Більше читайте тут: [http://pregnantua.blogspot.com/2014/01/blog-post_490.html]
===Витребеньки, що зігрівають===
====Грілка-«запальничка» не дасть змерзнути рукам, а електричний валянок захистить від холоду ноги====
Завдяки старанням нашого агресивного східного сусіда щодо поставок блакитного палива українці масово занурились у вивчення енергоощадних технологій. Власне, й влада попереджає, що подбати про альтернативні джерела тепла варто вже сьогодні. Тож не дивно, що городяни масово почали утеплювати стіни своїх квартир, а мешканці сіл — будувати печі. Усе це — справа складна та фінансово затратна, не кожному по кишені.
Більше читайте тут: [http://ukurier.gov.ua/uk/articles/vitrebenki-sho-zigrivayut/]

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===

[[Категорія:По]]

Сучок

2014-11-30T11:43:51Z

Жукова Надя:

'''Сучо́к, -чка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''сук. '''2) Ручка, которою приводится въ движеніе сукальный станокъ. Сим. 91, 3) Названіе маленькаго вола. КС. 1898. VII. 47.
[[Категорія:Су]]

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
СУЧОК, чка, чол.
1. Зменш. до сук. Серце моє припадає, тремтячи, К тобі, о скибо мужицька, тверда, Дух мій в нутро твоє тоне гарячий, Наче у море блискуча звізда. Кожну пилинку твою проникає, Кожний камінчик, корінчик, сучок (Іван Франко, X, 1954, 182); Пильно оглядав [Січкар] кряж і, бракував за найменший сучок (Михайло Стельмах, II, 1962, 366).
2. Те саме, що сук. Лащ був схожий не на чоловіка, а на старого дуба серед степу, розбитого громом, з обламаними гілками, кругом обтиканого товстими сучками (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 82); На сучку верби висів прогнилий ятір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 377); Деревина ялини стругається важче, ніж деревина сосни, бо у неї більше твердих сучків (Столярно-будівельна справа, 1957, 39); * Образно. — Бачиш, які сучки поробив ревматизм, — показав він на руки свої (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 257).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 873.

=== [Словопедія] ===

====Орфографічний словник української мови====

СУЧОК

сучо́к
іменник чоловічого роду

====Словник-антисуржик====

СУЧОК
ґудзь
СУЧОК

====Фразеологічний словник української мови====

руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю). Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків?.. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище .. з гнилою водою, на поля.., де нічого не родить. .. Досить рубати гілку, на якій сидимо (З журналу); По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо. .. Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна (З газети). руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́. Рубати сучка, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить (І. Драч)

===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

СУЧО́К, чка, ч.
1. Зменш. до сук. Серце моє припадає, тремтячи, К тобі, о скибо мужицька, тверда, Дух мій в нутро твоє, тоне гарячий, Наче у море блискуча звізда. Кожну пилинку твою проникає, Кожний камінчик, корінчик, сучок (Фр., X, 1954, 182); Пильно оглядав [Січкар] кряжі, бракував за найменший сучок(Стельмах, II, 1962, 366).
2. Те саме, що сук. Лащ був схожий не на чоловіка, а на старого дуба серед степу, розбитого громом, з обламаними гілками, кругом обтиканого товстими сучками (Н.-Лев., VII, 1966, 82); На сучку верби висів прогнилий ятір (Тют., Вир, 1964, 377); Деревина ялини стругається важче, ніж деревина сосни, бо у неї більше твердих сучків (Стол.-буд. справа, 1957, 39); * Образно. Бачиш, які сучки поробив ревматизм, — показав він на руки свої (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 257)

==Іноземні словники==
===[українська-англійська Словник]===
сучок англійська

Rehearsal jut lobe

===[ЯНДЕКС словари]===
сучок
Существительное
м.р.
1. twig; knot (в лесу || in wood)3 источника
без сучка без задоринки разг. — without a hitch2
2. gnarl2 источника
3. limb; swirl1 источник
4. биол. snag

===[Словари и энциклопедии на Академике]===
• 1сучок — без сучка и задоринки.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. сучок отросток, подлюка, сукин сын, сучочек, негодяй, каналья, мерзавец, поганка, стервец, зараза, сук, сволочь,… …
Словарь синонимов
• 2СУЧОК — СУЧОК, чка, мн. сучки, ов, муж. 1. Боковой отросток от ствола дерева, от сука. 2. То же, что сук (во 2 знач.). Доска с сучком. Без сучка без задоринки или ни сучка ни задоринки (перен.: 1) без всяких помех и неприятностей; разг.; 2) так хорошо,… …
Толковый словарь Ожегова
• 3СУЧОК — СУЧОК, сучка, муж. 1. уменьш. к сук, маленький сук. 2. только мн. Кусочки древесины в бумажной массе (тех.). ❖ Ни сучка, ни задоринки или без сучка, без задоринки см. задоринка. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …
Толковый словарь Ушакова
• 4Сучок — Основная статья: Пороки древесины Сучок Сучок это часть ветви, заключённая в древесине ствола. Группа пороков древесины. Основной сортообразующий порок ле …
Википедия
• 5сучок — I су/чок см. сук II сучо/к чка/; м. см. тж. сучочек, сучковый 1) уменьш. к Сук; небольшой сук. Обломать сучок …
Словарь многих выражений
• 6сучок — СУЧО/К чка/; м. 1. Уменьш. к Сук; небольшой сук. Обломать с. Под ногами хрустнул с. Снять рубанком сучки. 2. только мн.: сучки/, ов. Техн. Кусочки древесины в бумажной массе. 3. только ед. Нар. разг. О крепких и резких на вкус спиртных напитках… …
Энциклопедический словарь
• 7сучок — сущ. Пост. пр.: нариц.; неодуш.; конкр.; м. р.; 2 скл. ЛЗ Маленький боковой отросток от ствола, ветки дерева. Словообразовательный анализ, Морфемный анализ: Для увеличения кликните на картинку Непост. пр.: ед. чис.; Им. п. Основа словоформы:… …
Морфемно-словообразовательный словарь
• 8СУЧОК — Без сучка без задоринки. Разг. То же, что ни сучка ни задоринки 1. ФСРЯ, 464; БТС, 1293; БТС, 320; ШЗФ 2001, 18; ФМ 2002, 496. Ни сучка ни задоринки. 1. Разг. Без осложнений, помех и препятствий. ДП, 426; ЗС 1996, 128. 2. Разг. Никаких изъянов,… …
Большой словарь русских поговорок
• 9Сучок — м. разг. 1. уменьш. к сущ. сук 2. ласк. к сущ. сук Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
• 10сучок — сучок, сучки, сучка, сучков, сучку, сучкам, сучок, сучки, сучком, сучками, сучке, сучках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
Формы слов
• 11сучок — часть ветви, заключенная в древесине ствола. (Смотри: ГОСТ 2140 81. Видимые пороки древесины.) Источник: Дом: Строительная терминология , М.: Бук пресс, 2006 …
Строительный словарь
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: сучок_1.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: сучок_2.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: сучок_3.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: сучок_4.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| FeXVnMhfVs4}}
{{#ev:youtube| Ue2JYuR7Ybo }}

==Цікаві факти==
=== Сучок ===

====Материал из Википедии — свободной энциклопедии ====
Сучо́к — это часть ветви, заключённая в древесине ствола. Группа пороков древесины. Основной сортообразующий пороклесоматериалов.
Сучки значительно снижают ценность древесины как материала и её сортность. В местах прорастания веток уменьшается прочность, так как сучок имеет собственную клеточную структуру, направленную под углом к окружающим волокнам. Присутствуют во всех сортах древесины. В процессе распиловки древесины и высыхания несросшиеся и частично сросшиеся сучки часто теряют связь с основой и выпадают (становятся выпавшими сучками)

Більше читайте тут: [https://ru.wikipedia.org/wiki/Сучок]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Су]]

Файл:Сучок 5.jpg

2014-11-30T11:23:58Z

Жукова Надя:

Файл:Сучок 4.jpg

2014-11-30T11:23:19Z

Жукова Надя:

Файл:Сучок 3.JPG

2014-11-30T11:22:41Z

Жукова Надя:

Файл:Сучок 2.png

2014-11-30T11:21:53Z

Жукова Надя:

Файл:Сучок 1.JPG

2014-11-30T11:21:04Z

Жукова Надя:

Обмежувати

2014-11-30T10:57:59Z

Жукова Надя:

Обмежувати, -жую, -єш, сов. в. обмежити, -жу, -жиш, гл. Проводить, провести межу вокругъ, обмежевать, ограничивать, ограничить.

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ОБМЕ́ЖУВАТИ і рідко ОБМЕЖОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМЕЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Установлювати певні межі чого-небудь; зв'язувати щось обмежувальними умовами. Бицик не обмежував своїх здібностей полюванням на сома (Олесь Донченко, VI, 1957, 45); Обмежовувати джерела творчості зовсім не наша програма (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 244);
// себе ні в чому обіженою [ображеною] не вважаю і волі моєї ні ти, ні мама не обмежили (Леся Українка, V, 1956, 411);
// Не допускати поширення чого-небудь; локалізувати. Нагідки мають властивість обмежувати запалення(Лікарські рослини.., 1958, 39).
2. Бути межею чого-небудь; відділяти, відгороджувати щось від чого-небудь. Дністер.. обмежує район Українських Карпат з північного сходу (Наука і життя, 11, 1963, 28); З півдня Лівобережжя обмежовує Донецький кряж(Геологія України, 1959, 6); Хоч кожна з речей обмежує іншу, — (Гори межу покладають повітрю, повітря ж — узгір'ям, Смуги землі обтинають моря, а вода — суходоли), Але ж нічого нема, що могло би обмежити всесвіт(Микола Зеров, Вибр., 1966, 153).

=== [Словопедія] ===

ОБМЕЖУВАТИ

обме́жувати
дієслово недоконаного виду
рідко

обмежува́ти
дієслово доконаного виду

ОБМЕЖУВАТИ
лімітувати, МД. л|ь|окалізувати; (горами) відгороджувати, відділяти; (дії) стримувати; (рухи) тримати на припоні; п-к -УЮЧИЙ, що обмежує, здатний обмежити, звиклий обмежувати, обмежувальний, межовий, для обмеження.

===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ОБМЕ́ЖУВАТИ і рідко ОБМЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Установлювати певні межі чого-небудь; зв’язувати щось обмежувальними умовами. Бицик не обмежував своїх здібностей полюванням на сома (Донч., VI, 1957, 45); Обмежовувати джерела творчості зовсім не наша програма (Коцюб., III, 1956, 244); Я себе ні в чому обіженою [ображеною]не вважаю і волі моєї ні ти, ні мама не обмежили (Л. Укр., V, 1956, 411); // Не допускати поширення чого-небудь; локалізувати. Нагідки мають властивість обмежувати запалення (Лікар. рослини.., 1958, 39).
2. Бути межею чого-небудь; відділяти, відгороджувати щось від чого-небудь. Дністер.. обмежує район Українських Карпат з північного сходу (Наука.., 11, 1963, 28); З півдня Лівобережжя обмежовує Донецький кряж (Геол. Укр., 1959, 6); Хоч кожна з речей обмежує іншу, — (Гори межу покладають повітрю, повітря ж — узгір’ям, Смуги землі обтинають моря, а вода — суходоли), Але ж нічого нема, що могло би обмежити всесвіт (Зеров, Вибр., 1966, 153).
ОБМЕЖУВА́ТИ див. обмежо́вувати1.

==Іноземні словники==
===[українська-англійська Словник]===
обмежити англійська
Переклад на англійська:
Less reliable translations
Constrain bound confine border jump hop restrain keep leap limit stay force skip coerce compel check maintain retain spring affirm clamp

===[ЯНДЕКС словари]===
обмежувати
Глагол
1. и
обмежовувати, обмежити — ограничивать, ограничить
обмежовувати, обмежити — (лишать необходимой свободи действий) стеснять, стеснить, перен.ущемлять, ущемить, ущерблять, ущербить
2. спец. обмежевать
1. = обмежовувати
2.
===[Словари и энциклопедии на Академике]===
• 1обмежувати — I див. обмежовувати I. II і рідко обмежо/вувати, ую, уєш, недок., обме/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Установлювати певні межі чого небудь; зв язувати щось обмежувальними умовами. || Не допускати поширення чого небудь; локалізувати. 2) Бути межею …
Український тлумачний словник
• 2обмежувати — обмежити (установлювати певні межі чого н.), обмежовувати, звужувати, звузити, локалізувати, лімітувати …
Словник синонімів української мови
• 3обмежувати — дієслово недоконаного виду рідко обмежувати дієслово доконаного виду …
Орфографічний словник української мови
• 5обмежовувати — I ую, уєш, недок., обмежува/ти, у/ю, у/єш, док., перех., заст. Вирізняти, визначати межі чого небудь. Обмежувати поле. II див. обмежувати …
Український тлумачний словник

== Ілюстрації ==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обмежувати_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обмежувати_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обмежувати_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обмежувати_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обмежувати_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| F7cztri7eyw }}

{{#ev:youtube| I6nSIyydSFM }}

==Цікаві факти==
===Цікаві факти і нововведення в заборонних дорожніх знаках===

Дана стаття розповість Вам про заборонних знаках дорожнього руху. В даний час у правилах дорожнього руху діє 36 заборонних знаків. Знаки, що забороняють дорожній рух, як в принципі і інші знаки повинні бути встановлені на висоті від 1,5 до 3,0 м збоку від проїзної частини дороги або над проїзною частиною дороги і в доступній видимості для водія. Заборонні знаки можна розбити на кілька груп: рух транспортних засобів заборонено; обмеження по масі і габаритам транспортних засобів; обмеження швидкісного режиму; знаки, що забороняють обгін; зупинка і стоянка заборонена; знаки, що обмежують рух; знаки, що знімають обмеження руху на дорозі. Давайте розглянемо більш докладно заборонні дорожні знаки, а також дії заборонних знаків на прикладах.
Більше читайте тут: [http://avtosovet.com.ua/avtoporada/cikavi-fakti-i-novovvedennya-v-zaboronnix-dorozhnix-znakax]

===РОСІЯ НЕ МАЄ НАМІРУ ВВОДИТИ ОБМЕЖЕННЯ НА ЕКСПОРТ ЗЕРНА ===
Росія не має наміру вводити цього року обмеження на експорт зерна і планує довести продаж за кордон до 27 млн. тонн.
«Судячи з усього, за тією інформацією, яка є у мене, ніяких обмежень нам вводити найближчим часом немає необхідності», - сказав він.
Більше читайте тут: [http://www.franko.franko-terminal.com/content/view/9848/118/lang,ua/]

[[Категорія:Об]]

Мишка

2014-11-30T10:55:54Z

Жукова Надя:

Ми́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ миша. 2) Непроизвольное подергиваніе мускуловъ. В Оришки... забігала по егіду мишка. Мир. ХРВ. 18. Верхню губу мишка тіпала. Мир. ХРВ. 52. 3) = мишокрілик. Вх. Лем. 435.

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МИШКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до миша. Ось маленька жовтава лісова мишка вибігла зі своєї норки [нірки] (Іван Франко, VI, 1951, 149); В сумний куток дивлюся з ліжка, де в срібнім сяйві тиха мишка по здобич вийшла з темноти(Володимир Сосюра, II, 1958, 403); * У порівняннях. Її тендітні пальчики, мов мишки, забігали (Панас Мирний, III, 1954, 159).
♦ В кота й мишку гратися див. кіт.
2. діал. Судорога. Перед очима щось мутне забігало, щось темне заходило; підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка... (Панас Мирний, III, 1954, 241).

=== [Словопедія] ===
МИШКА

ми́шка
іменник жіночого роду, істота

МИШКА
рос. мышка
англ. mouse
портативний пристрій маніпулятор для введення координат, який функціонує внаслідок пересування його по площині.

===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

МИ́ШКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до ми́ша. Ось маленька жовтава лісова мишка вибігла зі своєї норки [нірки] (Фр., VI, 1951, 149); В сумний куток дивлюся з ліжка, де в срібнім сяйві тиха мишка по здобич вийшла з темноти (Сос., II, 1958, 403); * У порівн. Її тендітні пальчики, мов мишки, забігали (Мирний, III, 1954, 159).
◊ В кота́ й ми́шку гра́тися див. кіт.
2. діал. Судорога. Перед очима щось мутне забігало, щось темне заходило; підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка… (Мирний, III, 1954, 241).

==Іноземні словники==
===[українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
• mouse
(Noun ) (noun )
computing: input device
A computer input device which when moved over a flat surface moves a cursor in the X and Y axes of a GUI and has one or more buttons for clicking on GUI elements such as buttons.

Any of numerous small rodents of the genus ''mus'' or various related genera of the ''Muridæ'' family characterised by a long hairless tail, rounded ears, and a pointed nose.
===[ЯНДЕКС словари]===
мышка
Существительное
f
1. ж.р. armpit; arm; oxter1 источник
под мышкой, под мышку — under one's arm, in one's armpit(s)2
взять под мышку — to put under one's arm, to lift by the armpits2
===[Словари и энциклопедии на Академике]===
• МЫШКА — МЫШКА, мышки, жен. 1. уменьш. ласк. к мышь. Мышка побежала, хвостом махнула, яйцо и разбилось (сказка о курочке рябе). 2. То же, что мышца, мускул (старин.; теперь употр. только с предлогом: подмышку, подмышкой, подмышками). ❖ Кошки мышки (разг.) …
Толковый словарь Ушакова
• 2мышка — МЫШКА: 1) под мышками или под мышкой под плечевым сгибом или прижав плечевой частью руки к боку. Нести папку под мышкой; 2) под мышки или под мышку держа руками под плечевым сгибом. Взять папку под мышку. II. МЫШКА см. мышь. Толковый словарь… …
Толковый словарь Ожегова

• МЫШКА — на сервере. Жарг. комп. Шутл. Конфета «Мишка на севере». Никитина 2003, 406. Под мышкой (мышками). Разг. Под плечевым сгибом (нести, держать). ФСРЯ, 258. Под мышку (мышки). Разг. Под плечевой сгиб. ФСРЯ, 258. Сделать мышку. Жарг. мол. Раздобыть… …
Большой словарь русских поговорок
• 5мышка — дымчатая (Чапыгин); пискучая (Пожарова) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913 …
Словарь эпитетов

== Ілюстрації ==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_8.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| LWzjNpS8yjE}}

{{#ev:youtube| QTph7OTzbHY}}

==Цікаві факти==
=== Комп'ютерна миша ===
==== Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. ====
Маніпулятор типу «миша», «мишка» (англ. mouse, англ. mouse devices) — один із вказівних пристроїв уведення (англ. pointing device), який дає змогу користувачеві через інтерфейс взаємодіяти з комп'ютером.
Мишка сприймає своє переміщення в робочій площині (зазвичай на частині поверхні стола) і передає цю інформацію комп'ютеру.Програма є у комп'ютері, у відповідь на переміщення миші виконує на екрані дію, яка відповідає напрямку і відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах (наприклад, у віконному) за допомоги мишки користувач керує спеціальним курсором — вказівником — маніпулятором елементами інтерфейсу. Інколи використовується введення команд мишею без участі видимих елементів інтерфейсу програми: за допомогою аналізування рухів миші. Такий спосіб отримав назву «жести мишкою» (англ. mouse gestures).
У доповнення до декодера переміщення, мишка має від однієї до трьох і більше кнопок, а також додаткові елементи керування (колеса прокрутки (англ. scroll wheel), джойстики, трекболи, клавіші тощо), дії яких зазвичай зв'язані з положенням курсора в цей час (або складників специфічного інтерфейсу).
Елементи керування миші багато в чому є втіленням ідеї акордної клавіатури (тобто, клавіатури для роботи всліпу). Мишу початково створювали як доповнення до акордної клавіатури, яку вона фактично замінила

==== Більше читайте тут ====
: [http://uk.wikipedia.org/wiki/Комп%27ютерна_миша]

[[Категорія:Ми]]

Начавити

2014-11-30T10:53:37Z

Жукова Надя:

Начавити, -влю́, -виш, гл. 1) Нажать, надавить. 2) Надавить чего (во множествѣ).

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
НАЧАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧАВИТИ, влю, виш; мн. начавлять; док., перех. Видушувати яку-небудь кількість рідини з чогось.

===["Словопедія" ]===

НАЧАВИТИ

начави́ти
дієслово доконаного виду

==Іноземні словники==
===[ЯНДЕКС словари]===
начавити
Глагол
1. нажать, надавить
2.
===[Словари и энциклопедии на Академике]===
начавлений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до начавити.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:начавити_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:начавити_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:начавити_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:начавити_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:начавити_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| Ooj0LcOMhHc}}
{{#ev:youtube| aYQmvJs_L3E}}
{{#ev:youtube| kCZHZi1trXw}}

==Цікаві факти==
===Як незаймані дівчата в Берегові на фестивалі виноград босоніж місили (ФОТО) ===

Більше читайте тут: [http://7dniv.info/ua/новини/44012]

[[Категорія:На]]

Проучати

2014-11-30T10:51:52Z

Жукова Надя:

Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном.

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
пРОУЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧАТИ і рідко ПРОУЧАТИ, аю, аєш, недок., ПРОВЧИТИ, чу, чиш і рідкоПРОУЧИТИ, учу, учиш, док., перех.
1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! — казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Борис Грінченко, II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір'ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Михайло Стельмах, I, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 76).
2. тільки док. Учити якийсь час.

=== Словопедія ===

ПРОУЧАТИ

проуча́ти
дієслово недоконаного виду

===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

Проучати, ча́ю, єш, сов. в. проучи́ти, чу́, чиш, гл. = Провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном.
ПРОУ́ЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧА́ТИ і рідко ПРОУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш і рідкоПРОУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех.
1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Укр.. присл.., 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! —казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Гр., II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір’ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Стельмах, І, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Вас., III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 76).
2. тільки док. Учити якийсь час.

==Іноземні словники==
===[ЯНДЕКС словари]===
проучати
Глагол
1. проучивать, проучить

===[Словари и энциклопедии на Академике]===
Перевод: с украинского на русский
проучати
проучати
= проу́чувати, проучи`ти
проу́чивать, проучи́ть
Українсько-російський словник

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_5.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| oYVZn5SqZX0}}

{{#ev:youtube| qYjcaZoY78o}}

|}

==Цікаві факти==
===Як можна провчити народного депутата (ФОТОФАКТ) ===
====Активісти розмістили незвичайні передвиборчі плакати народних депутатів====
Більше читайте тут: [http://espreso.tv/news/2014/09/17/yak_mozhna_provchyty_narodnoho_deputata_fotofakt]
===Як провчити хлопця?.===

Жодні відносини не закінчуються мирним обопільним рішенням. Однак якщо ви не планували розставання з вашою другою половинкою, а ініціатива виходила саме від неї, то вам, безумовно, хочеться провчити свого молодого чоловіка. Давайте спробуємо розглянути, як провчити хлопця в даному випадку.

Більше читайте тут: [http://pan-ta-pani.com/124106-yak-provchiti-hlopcya.html]

[[Категорія:Пр]]

Погріти

2014-11-30T10:49:37Z

Жукова Надя:

Погріти, -грію, -єш, гл. 1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Ном. № 9851. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє. Мил. 183. 2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає. Г. Барв. 337.

==Сучасні словники==

===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ПОГРІТИ, ію, ієш, док., перех.
1. Гріти, зігрівати якийсь час. Видно було по сліду, як бігла дівчинка за саньми, і доки вона добігла, і як верталася назад... Верталася, щоби погріти покинутого братця... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 72); На самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 262); Дітвора.. починала сміятися, а іноді і чубитись, безцеремонно стягувати з якогось щасливця чоботята, щоб і Банько в них бодай трохи ноги погрів (Михайло Стельмах, I, 1962, 207); * Образно. Хоч би чим трохи одвести свою самотню душу, погріти одиноке серце (Панас Мирний, II, 1954, 101).
♦ Погріти руки — нажитися нечесно, незаконно. — Землі вистачить, — прикро відмахнувся Потьомкін, якого неприємно вразив натяк Головатого на те, що й сам найясніший добренько погрів руки коло запорозької земельки(Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 11).
2. розм. Те саме, що побити 1. — Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 101).

===["Словопедія" ]===
ПОГРІТИ

погрі́ти
дієслово доконаного виду

ПОГРІТИ
1) погреть
погріти руки — погреть руки
2) перен. разг. Побить

ПОГРІТИ

грі́ти (рідше нагріва́ти) / нагрі́ти (погрі́ти) ру́ки. 1. на (в) чому, при чому, біля (побіля) чого і без додатка. Нечесно, незаконно збагачуватися; наживатися. Віддавна вже гріли руки при бориславській нафті та при бориславському воску (І. Франко); Гріли руки пишні дуки Побіля народу (М. Чернявський); Гріла руки на чужій праці, набивала кишені золотом розбещена княгиня (З газети); — Дехто легкого життя забажав, є людці, які руки нагрівають на труднощах (Н. Рибак); Катерина чула, за яку “ідею” карався до війни староста,— він добре нагрів руки в сільській кооперації (Д. Бедзик); Не лишнє (зайве) б у баби замки потрусить Та руки в калитці погріти (Л. Боровиковський). 2. перев. на чому. Мати вигоду. — Ні! — передумав старший патрульний.— Підете ви обоє! Бачу, тут одна сторона на цьому хоче нагріти руки (П. Автомонов).

грі́ти / погрі́ти (лома́кою (ки́єм і т. ін.)) спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів(Петро) спину (нагайкою) вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їйломакою спину, дак (так) син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йомукиями плечі! (П. Куліш).

===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ПОГРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., перех. 1. Гріти, зігрівати якийсь час. Видно було по сліду, як бігла дівчинка за саньми, і доки вона добігла, і як верталася назад… Верталася, щоби погріти покинутого братця…(Хотк., І, 1966, 72); На самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці (Н.-Лев., II, 1956, 262); Дітвора.. починала сміятися, а іноді і чубитись, безцеремонно стягувати з якогось щасливця чоботята, щоб і Ванько в них бодай трохи ноги погрів(Стельмах, І, 1962, 207); * Образно. Хоч би чим трохи одвести свою самотню душу, погріти одиноке серце (Мирний, II, 1954, 101).
◊ Погрі́ти ру́ки — нажитися нечесно, незаконно. — Землі вистачить, — прикро відмахнувся Потьомкін, якого неприємно вразив натяк Головатого на те, що й сам найясніший добренько погрів руки коло запорозької земельки (Добр., Очак. розмир, 1965, 11).
2. розм. Те саме, що поби́ти 1. — Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш, Вибр., 1969, 101).

==Іноземні словники==
===[українська-англійська Словник]===
погріти англійська
переклад та визначення "погріти",
Автоматичний переклад:

give a warm

===[ЯНДЕКС словари]===
погріти
Глагол
1. погреть
2. побить

===[Словари и энциклопедии на Академике]===
погріти
• погріти
to warm (up), to heat (up)
погріти руки (біля чогось) — to feather one's nest; to profiteer, to graft; to take care of number one; to profit(by)
Українсько-англійський словник

===[Український тлумачний словник]===

-і́ю, -і́єш, док., перех.
1) Гріти, зігрівати якийсь час.
••
Погрі́ти ру́ки — нажитися нечесно, незаконно.
2) розм. Те саме, що побити 1).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:погріти_7.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:погріти_8.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:погріти_10.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:погріти_11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:погріти_12.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==

{{#ev:youtube| YZl7W0qX_Yg}}

{{#ev:youtube| Qhlo9h_y_Tg}}

==Цікаві факти==
===Як добре, осінніми холодними денечками, погрітися біля каміна)))))) ===

Більше читайте тут: [http://pregnantua.blogspot.com/2014/01/blog-post_490.html]
===Витребеньки, що зігрівають===
====Грілка-«запальничка» не дасть змерзнути рукам, а електричний валянок захистить від холоду ноги====
Завдяки старанням нашого агресивного східного сусіда щодо поставок блакитного палива українці масово занурились у вивчення енергоощадних технологій. Власне, й влада попереджає, що подбати про альтернативні джерела тепла варто вже сьогодні. Тож не дивно, що городяни масово почали утеплювати стіни своїх квартир, а мешканці сіл — будувати печі. Усе це — справа складна та фінансово затратна, не кожному по кишені.
Більше читайте тут: [http://ukurier.gov.ua/uk/articles/vitrebenki-sho-zigrivayut/]

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===

[[Категорія:По]]

Погріти

2014-11-30T10:47:12Z

Жукова Надя:

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ПОГРІТИ, ію, ієш, док., перех.
1. Гріти, зігрівати якийсь час. Видно було по сліду, як бігла дівчинка за саньми, і доки вона добігла, і як верталася назад... Верталася, щоби погріти покинутого братця... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 72); На самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 262); Дітвора.. починала сміятися, а іноді і чубитись, безцеремонно стягувати з якогось щасливця чоботята, щоб і Банько в них бодай трохи ноги погрів (Михайло Стельмах, I, 1962, 207); * Образно. Хоч би чим трохи одвести свою самотню душу, погріти одиноке серце (Панас Мирний, II, 1954, 101).
♦ Погріти руки — нажитися нечесно, незаконно. — Землі вистачить, — прикро відмахнувся Потьомкін, якого неприємно вразив натяк Головатого на те, що й сам найясніший добренько погрів руки коло запорозької земельки(Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 11).
2. розм. Те саме, що побити 1. — Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 101).

===["Словопедія" ]===
ПОГРІТИ

погрі́ти
дієслово доконаного виду

ПОГРІТИ
1) погреть
погріти руки — погреть руки
2) перен. разг. Побить

ПОГРІТИ

грі́ти (рідше нагріва́ти) / нагрі́ти (погрі́ти) ру́ки. 1. на (в) чому, при чому, біля (побіля) чого і без додатка. Нечесно, незаконно збагачуватися; наживатися. Віддавна вже гріли руки при бориславській нафті та при бориславському воску (І. Франко); Гріли руки пишні дуки Побіля народу (М. Чернявський); Гріла руки на чужій праці, набивала кишені золотом розбещена княгиня (З газети); — Дехто легкого життя забажав, є людці, які руки нагрівають на труднощах (Н. Рибак); Катерина чула, за яку “ідею” карався до війни староста,— він добре нагрів руки в сільській кооперації (Д. Бедзик); Не лишнє (зайве) б у баби замки потрусить Та руки в калитці погріти (Л. Боровиковський). 2. перев. на чому. Мати вигоду. — Ні! — передумав старший патрульний.— Підете ви обоє! Бачу, тут одна сторона на цьому хоче нагріти руки (П. Автомонов).

грі́ти / погрі́ти (лома́кою (ки́єм і т. ін.)) спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів(Петро) спину (нагайкою) вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їйломакою спину, дак (так) син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йомукиями плечі! (П. Куліш).

===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ПОГРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., перех. 1. Гріти, зігрівати якийсь час. Видно було по сліду, як бігла дівчинка за саньми, і доки вона добігла, і як верталася назад… Верталася, щоби погріти покинутого братця…(Хотк., І, 1966, 72); На самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці (Н.-Лев., II, 1956, 262); Дітвора.. починала сміятися, а іноді і чубитись, безцеремонно стягувати з якогось щасливця чоботята, щоб і Ванько в них бодай трохи ноги погрів(Стельмах, І, 1962, 207); * Образно. Хоч би чим трохи одвести свою самотню душу, погріти одиноке серце (Мирний, II, 1954, 101).
◊ Погрі́ти ру́ки — нажитися нечесно, незаконно. — Землі вистачить, — прикро відмахнувся Потьомкін, якого неприємно вразив натяк Головатого на те, що й сам найясніший добренько погрів руки коло запорозької земельки (Добр., Очак. розмир, 1965, 11).
2. розм. Те саме, що поби́ти 1. — Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш, Вибр., 1969, 101).

==Іноземні словники==
===[українська-англійська Словник]===
погріти англійська
переклад та визначення "погріти",
Автоматичний переклад:

give a warm

===[ЯНДЕКС словари]===
погріти
Глагол
1. погреть
2. побить

===[Словари и энциклопедии на Академике]===
погріти
• погріти
to warm (up), to heat (up)
погріти руки (біля чогось) — to feather one's nest; to profiteer, to graft; to take care of number one; to profit(by)
Українсько-англійський словник

===[Український тлумачний словник]===

-і́ю, -і́єш, док., перех.
1) Гріти, зігрівати якийсь час.
••
Погрі́ти ру́ки — нажитися нечесно, незаконно.
2) розм. Те саме, що побити 1).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:погріти_7.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:погріти_8.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:погріти_10.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:погріти_11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:погріти_12.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==

{{#ev:youtube| YZl7W0qX_Yg}}

{{#ev:youtube| Qhlo9h_y_Tg}}

==Цікаві факти==
===Як добре, осінніми холодними денечками, погрітися біля каміна)))))) ===

Більше читайте тут: [http://pregnantua.blogspot.com/2014/01/blog-post_490.html]
===Витребеньки, що зігрівають===
====Грілка-«запальничка» не дасть змерзнути рукам, а електричний валянок захистить від холоду ноги====
Завдяки старанням нашого агресивного східного сусіда щодо поставок блакитного палива українці масово занурились у вивчення енергоощадних технологій. Власне, й влада попереджає, що подбати про альтернативні джерела тепла варто вже сьогодні. Тож не дивно, що городяни масово почали утеплювати стіни своїх квартир, а мешканці сіл — будувати печі. Усе це — справа складна та фінансово затратна, не кожному по кишені.
Більше читайте тут: [http://ukurier.gov.ua/uk/articles/vitrebenki-sho-zigrivayut/]

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===

[[Категорія:По]]

Йорданка

2014-11-30T10:39:36Z

Жукова Надя:

Йорданка, -ки, ж. = йордань 2. Хлеснула біла Йорданки — неудача. Нои. № 1816.

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЙОРДА́НЦІ, ів, мн. (одн. йорданець, нця, чол.; йорданка, и, жін.). Населення Йорданії.
===["Словопедія" ]===

ЙОРДАНКА

йорданка
іменник жіночого роду, істота

===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЙОРДА́НЦІ, ів, мн. (одн. йорда́нець, нця, ч.; йорда́нка, и, ж.). Населення Йорданії.

==Іноземні словники==
===[ЯНДЕКС словари]===
иорданка
Существительное
f
1. Jordanian

===[Словари и энциклопедии на Академике]===
йорданці
-ів, мн. (одн. йорда́нець, -нця, ч.; йорда́нка, -и, ж.).
Населення Йорданії.

==Цікаві факти==

===Йорданія. Що подивитися в країні рожевих скель? ===

==== Йорданія — одна із самих безпечних і комфортних для життя арабських країн====
Завжди гарна погода (320 сонячних днів в році), можливість за тиждень об'їздити всю країну (з півдня до півночі трохи більше 300 км), скупатися в Червоному, Мертвому морях і в цілющих термальних джерелах, охреститися в святій річці Йордан і відвідати одне з семи чудес світу — Петру. Ось аргументи на користь того, що пора пакувати валізи!
Більше читайте тут: [http://znayka.org.ua/jordaniya-scho-podyvytysya-v-krajini-rozhevyh-skel.html]
===Мандри. Йорданія.===

==== Сьогодні доведено, що Ісус хрестився саме на боці цієї країни, а не Ізраїлю, як часто припускали деякі ізраїльтяни.====

Цього разу ще раз переконалася в тому, що подорож до країни в статусі тимчасового резидента, а не звичайного туриста дає більше можливостей ознайомитись із культурою та способом життя тубільців.
Суспільство. Йорданія є цілковито арабською країною, хоча дуже ліберальною щодо дотримання мусульманських традицій на відміну наприклад від Саудівської Аравії, яка вважається центром консерватизму в арабському світі. Хоча і тут будучи жінкою-не-мусульманкою також не варто гуляти ввечері самій тобто без чоловіка. Жінка для мусульман практично як дитина: повинна бути слухняною і покірною, її думка значить мало але і від неї багато не вимагається. Така формула дуже до вподоби багатьом українкам, але про це пізніше.
Цікаві факти:
1. Йорданія вважається країною, яка не п’є. Хоча алкогольні магазини тут є. А от до тютюнопаління тут взагалі ніяких обмежень не вводять. В приміщеннях дрібних магазинів палять навіть самі продавці.
Більше читайте тут: [http://boklinskova.blogspot.com/2014/07/blog-post.html]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Йо]]

Обмежувати

2014-11-30T10:27:49Z

Жукова Надя:

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ОБМЕ́ЖУВАТИ і рідко ОБМЕЖОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМЕЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Установлювати певні межі чого-небудь; зв'язувати щось обмежувальними умовами. Бицик не обмежував своїх здібностей полюванням на сома (Олесь Донченко, VI, 1957, 45); Обмежовувати джерела творчості зовсім не наша програма (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 244);
// себе ні в чому обіженою [ображеною] не вважаю і волі моєї ні ти, ні мама не обмежили (Леся Українка, V, 1956, 411);
// Не допускати поширення чого-небудь; локалізувати. Нагідки мають властивість обмежувати запалення(Лікарські рослини.., 1958, 39).
2. Бути межею чого-небудь; відділяти, відгороджувати щось від чого-небудь. Дністер.. обмежує район Українських Карпат з північного сходу (Наука і життя, 11, 1963, 28); З півдня Лівобережжя обмежовує Донецький кряж(Геологія України, 1959, 6); Хоч кожна з речей обмежує іншу, — (Гори межу покладають повітрю, повітря ж — узгір'ям, Смуги землі обтинають моря, а вода — суходоли), Але ж нічого нема, що могло би обмежити всесвіт(Микола Зеров, Вибр., 1966, 153).

=== [Словопедія] ===

ОБМЕЖУВАТИ

обме́жувати
дієслово недоконаного виду
рідко

обмежува́ти
дієслово доконаного виду

ОБМЕЖУВАТИ
лімітувати, МД. л|ь|окалізувати; (горами) відгороджувати, відділяти; (дії) стримувати; (рухи) тримати на припоні; п-к -УЮЧИЙ, що обмежує, здатний обмежити, звиклий обмежувати, обмежувальний, межовий, для обмеження.

===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ОБМЕ́ЖУВАТИ і рідко ОБМЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Установлювати певні межі чого-небудь; зв’язувати щось обмежувальними умовами. Бицик не обмежував своїх здібностей полюванням на сома (Донч., VI, 1957, 45); Обмежовувати джерела творчості зовсім не наша програма (Коцюб., III, 1956, 244); Я себе ні в чому обіженою [ображеною]не вважаю і волі моєї ні ти, ні мама не обмежили (Л. Укр., V, 1956, 411); // Не допускати поширення чого-небудь; локалізувати. Нагідки мають властивість обмежувати запалення (Лікар. рослини.., 1958, 39).
2. Бути межею чого-небудь; відділяти, відгороджувати щось від чого-небудь. Дністер.. обмежує район Українських Карпат з північного сходу (Наука.., 11, 1963, 28); З півдня Лівобережжя обмежовує Донецький кряж (Геол. Укр., 1959, 6); Хоч кожна з речей обмежує іншу, — (Гори межу покладають повітрю, повітря ж — узгір’ям, Смуги землі обтинають моря, а вода — суходоли), Але ж нічого нема, що могло би обмежити всесвіт (Зеров, Вибр., 1966, 153).
ОБМЕЖУВА́ТИ див. обмежо́вувати1.

==Іноземні словники==
===[українська-англійська Словник]===
обмежити англійська
Переклад на англійська:
Less reliable translations
Constrain bound confine border jump hop restrain keep leap limit stay force skip coerce compel check maintain retain spring affirm clamp

===[ЯНДЕКС словари]===
обмежувати
Глагол
1. и
обмежовувати, обмежити — ограничивать, ограничить
обмежовувати, обмежити — (лишать необходимой свободи действий) стеснять, стеснить, перен.ущемлять, ущемить, ущерблять, ущербить
2. спец. обмежевать
1. = обмежовувати
2.
===[Словари и энциклопедии на Академике]===
• 1обмежувати — I див. обмежовувати I. II і рідко обмежо/вувати, ую, уєш, недок., обме/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Установлювати певні межі чого небудь; зв язувати щось обмежувальними умовами. || Не допускати поширення чого небудь; локалізувати. 2) Бути межею …
Український тлумачний словник
• 2обмежувати — обмежити (установлювати певні межі чого н.), обмежовувати, звужувати, звузити, локалізувати, лімітувати …
Словник синонімів української мови
• 3обмежувати — дієслово недоконаного виду рідко обмежувати дієслово доконаного виду …
Орфографічний словник української мови
• 5обмежовувати — I ую, уєш, недок., обмежува/ти, у/ю, у/єш, док., перех., заст. Вирізняти, визначати межі чого небудь. Обмежувати поле. II див. обмежувати …
Український тлумачний словник

== Ілюстрації ==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обмежувати_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обмежувати_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обмежувати_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обмежувати_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обмежувати_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| F7cztri7eyw }}

{{#ev:youtube| I6nSIyydSFM }}

==Цікаві факти==
===Цікаві факти і нововведення в заборонних дорожніх знаках===

Дана стаття розповість Вам про заборонних знаках дорожнього руху. В даний час у правилах дорожнього руху діє 36 заборонних знаків. Знаки, що забороняють дорожній рух, як в принципі і інші знаки повинні бути встановлені на висоті від 1,5 до 3,0 м збоку від проїзної частини дороги або над проїзною частиною дороги і в доступній видимості для водія. Заборонні знаки можна розбити на кілька груп: рух транспортних засобів заборонено; обмеження по масі і габаритам транспортних засобів; обмеження швидкісного режиму; знаки, що забороняють обгін; зупинка і стоянка заборонена; знаки, що обмежують рух; знаки, що знімають обмеження руху на дорозі. Давайте розглянемо більш докладно заборонні дорожні знаки, а також дії заборонних знаків на прикладах.
Більше читайте тут: [http://avtosovet.com.ua/avtoporada/cikavi-fakti-i-novovvedennya-v-zaboronnix-dorozhnix-znakax]

===РОСІЯ НЕ МАЄ НАМІРУ ВВОДИТИ ОБМЕЖЕННЯ НА ЕКСПОРТ ЗЕРНА ===
Росія не має наміру вводити цього року обмеження на експорт зерна і планує довести продаж за кордон до 27 млн. тонн.
«Судячи з усього, за тією інформацією, яка є у мене, ніяких обмежень нам вводити найближчим часом немає необхідності», - сказав він.
Більше читайте тут: [http://www.franko.franko-terminal.com/content/view/9848/118/lang,ua/]

Файл:Обмежувати 5.jpg

2014-11-30T10:08:08Z

Жукова Надя:

Файл:Обмежувати 4.jpg

2014-11-30T10:07:40Z

Жукова Надя:

Файл:Обмежувати 3.jpg

2014-11-30T10:07:14Z

Жукова Надя:

Файл:Обмежувати 2.jpg

2014-11-30T10:06:49Z

Жукова Надя:

Файл:Обмежувати 1.jpg

2014-11-30T10:05:45Z

Жукова Надя:

Обмежувати

2014-11-30T10:05:23Z

Жукова Надя: Сторінка очищена

Мишка

2014-11-30T09:38:36Z

Жукова Надя:

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МИШКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до миша. Ось маленька жовтава лісова мишка вибігла зі своєї норки [нірки] (Іван Франко, VI, 1951, 149); В сумний куток дивлюся з ліжка, де в срібнім сяйві тиха мишка по здобич вийшла з темноти(Володимир Сосюра, II, 1958, 403); * У порівняннях. Її тендітні пальчики, мов мишки, забігали (Панас Мирний, III, 1954, 159).
♦ В кота й мишку гратися див. кіт.
2. діал. Судорога. Перед очима щось мутне забігало, щось темне заходило; підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка... (Панас Мирний, III, 1954, 241).

=== [Словопедія] ===
МИШКА

ми́шка
іменник жіночого роду, істота

МИШКА
рос. мышка
англ. mouse
портативний пристрій маніпулятор для введення координат, який функціонує внаслідок пересування його по площині.

===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

МИ́ШКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до ми́ша. Ось маленька жовтава лісова мишка вибігла зі своєї норки [нірки] (Фр., VI, 1951, 149); В сумний куток дивлюся з ліжка, де в срібнім сяйві тиха мишка по здобич вийшла з темноти (Сос., II, 1958, 403); * У порівн. Її тендітні пальчики, мов мишки, забігали (Мирний, III, 1954, 159).
◊ В кота́ й ми́шку гра́тися див. кіт.
2. діал. Судорога. Перед очима щось мутне забігало, щось темне заходило; підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка… (Мирний, III, 1954, 241).

==Іноземні словники==
===[українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
• mouse
(Noun ) (noun )
computing: input device
A computer input device which when moved over a flat surface moves a cursor in the X and Y axes of a GUI and has one or more buttons for clicking on GUI elements such as buttons.

Any of numerous small rodents of the genus ''mus'' or various related genera of the ''Muridæ'' family characterised by a long hairless tail, rounded ears, and a pointed nose.
===[ЯНДЕКС словари]===
мышка
Существительное
f
1. ж.р. armpit; arm; oxter1 источник
под мышкой, под мышку — under one's arm, in one's armpit(s)2
взять под мышку — to put under one's arm, to lift by the armpits2
===[Словари и энциклопедии на Академике]===
• МЫШКА — МЫШКА, мышки, жен. 1. уменьш. ласк. к мышь. Мышка побежала, хвостом махнула, яйцо и разбилось (сказка о курочке рябе). 2. То же, что мышца, мускул (старин.; теперь употр. только с предлогом: подмышку, подмышкой, подмышками). ❖ Кошки мышки (разг.) …
Толковый словарь Ушакова
• 2мышка — МЫШКА: 1) под мышками или под мышкой под плечевым сгибом или прижав плечевой частью руки к боку. Нести папку под мышкой; 2) под мышки или под мышку держа руками под плечевым сгибом. Взять папку под мышку. II. МЫШКА см. мышь. Толковый словарь… …
Толковый словарь Ожегова

• МЫШКА — на сервере. Жарг. комп. Шутл. Конфета «Мишка на севере». Никитина 2003, 406. Под мышкой (мышками). Разг. Под плечевым сгибом (нести, держать). ФСРЯ, 258. Под мышку (мышки). Разг. Под плечевой сгиб. ФСРЯ, 258. Сделать мышку. Жарг. мол. Раздобыть… …
Большой словарь русских поговорок
• 5мышка — дымчатая (Чапыгин); пискучая (Пожарова) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913 …
Словарь эпитетов

== Ілюстрації ==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_8.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| LWzjNpS8yjE}}

{{#ev:youtube| QTph7OTzbHY}}

==Цікаві факти==
=== Комп'ютерна миша ===
==== Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. ====
Маніпулятор типу «миша», «мишка» (англ. mouse, англ. mouse devices) — один із вказівних пристроїв уведення (англ. pointing device), який дає змогу користувачеві через інтерфейс взаємодіяти з комп'ютером.
Мишка сприймає своє переміщення в робочій площині (зазвичай на частині поверхні стола) і передає цю інформацію комп'ютеру.Програма є у комп'ютері, у відповідь на переміщення миші виконує на екрані дію, яка відповідає напрямку і відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах (наприклад, у віконному) за допомоги мишки користувач керує спеціальним курсором — вказівником — маніпулятором елементами інтерфейсу. Інколи використовується введення команд мишею без участі видимих елементів інтерфейсу програми: за допомогою аналізування рухів миші. Такий спосіб отримав назву «жести мишкою» (англ. mouse gestures).
У доповнення до декодера переміщення, мишка має від однієї до трьох і більше кнопок, а також додаткові елементи керування (колеса прокрутки (англ. scroll wheel), джойстики, трекболи, клавіші тощо), дії яких зазвичай зв'язані з положенням курсора в цей час (або складників специфічного інтерфейсу).
Елементи керування миші багато в чому є втіленням ідеї акордної клавіатури (тобто, клавіатури для роботи всліпу). Мишу початково створювали як доповнення до акордної клавіатури, яку вона фактично замінила

==== Більше читайте тут ====
: [http://uk.wikipedia.org/wiki/Комп%27ютерна_миша]

Проучати

2014-11-30T09:35:12Z

Жукова Надя:

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
пРОУЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧАТИ і рідко ПРОУЧАТИ, аю, аєш, недок., ПРОВЧИТИ, чу, чиш і рідкоПРОУЧИТИ, учу, учиш, док., перех.
1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! — казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Борис Грінченко, II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір'ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Михайло Стельмах, I, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 76).
2. тільки док. Учити якийсь час.

=== Словопедія ===

ПРОУЧАТИ

проуча́ти
дієслово недоконаного виду

===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

Проучати, ча́ю, єш, сов. в. проучи́ти, чу́, чиш, гл. = Провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном.
ПРОУ́ЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧА́ТИ і рідко ПРОУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш і рідкоПРОУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех.
1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Укр.. присл.., 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! —казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Гр., II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір’ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Стельмах, І, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Вас., III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 76).
2. тільки док. Учити якийсь час.

==Іноземні словники==
===[ЯНДЕКС словари]===
проучати
Глагол
1. проучивать, проучить

===[Словари и энциклопедии на Академике]===
Перевод: с украинского на русский
проучати
проучати
= проу́чувати, проучи`ти
проу́чивать, проучи́ть
Українсько-російський словник

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_5.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| oYVZn5SqZX0}}

{{#ev:youtube| qYjcaZoY78o}}

|}

==Цікаві факти==
===Як можна провчити народного депутата (ФОТОФАКТ) ===
====Активісти розмістили незвичайні передвиборчі плакати народних депутатів====
Більше читайте тут: [http://espreso.tv/news/2014/09/17/yak_mozhna_provchyty_narodnoho_deputata_fotofakt]
===Як провчити хлопця?.===

Жодні відносини не закінчуються мирним обопільним рішенням. Однак якщо ви не планували розставання з вашою другою половинкою, а ініціатива виходила саме від неї, то вам, безумовно, хочеться провчити свого молодого чоловіка. Давайте спробуємо розглянути, як провчити хлопця в даному випадку.

Більше читайте тут: [http://pan-ta-pani.com/124106-yak-provchiti-hlopcya.html]

Мишка

2014-11-30T09:32:28Z

Жукова Надя:

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МИШКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до миша. Ось маленька жовтава лісова мишка вибігла зі своєї норки [нірки] (Іван Франко, VI, 1951, 149); В сумний куток дивлюся з ліжка, де в срібнім сяйві тиха мишка по здобич вийшла з темноти(Володимир Сосюра, II, 1958, 403); * У порівняннях. Її тендітні пальчики, мов мишки, забігали (Панас Мирний, III, 1954, 159).
♦ В кота й мишку гратися див. кіт.
2. діал. Судорога. Перед очима щось мутне забігало, щось темне заходило; підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка... (Панас Мирний, III, 1954, 241).

=== [Словопедія] ===
МИШКА

ми́шка
іменник жіночого роду, істота

МИШКА
рос. мышка
англ. mouse
портативний пристрій маніпулятор для введення координат, який функціонує внаслідок пересування його по площині.

===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

МИ́ШКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до ми́ша. Ось маленька жовтава лісова мишка вибігла зі своєї норки [нірки] (Фр., VI, 1951, 149); В сумний куток дивлюся з ліжка, де в срібнім сяйві тиха мишка по здобич вийшла з темноти (Сос., II, 1958, 403); * У порівн. Її тендітні пальчики, мов мишки, забігали (Мирний, III, 1954, 159).
◊ В кота́ й ми́шку гра́тися див. кіт.
2. діал. Судорога. Перед очима щось мутне забігало, щось темне заходило; підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка… (Мирний, III, 1954, 241).

==Іноземні словники==
===[українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
• mouse
(Noun ) (noun )
computing: input device
A computer input device which when moved over a flat surface moves a cursor in the X and Y axes of a GUI and has one or more buttons for clicking on GUI elements such as buttons.

Any of numerous small rodents of the genus ''mus'' or various related genera of the ''Muridæ'' family characterised by a long hairless tail, rounded ears, and a pointed nose.
===[ЯНДЕКС словари]===
мышка
Существительное
f
1. ж.р. armpit; arm; oxter1 источник
под мышкой, под мышку — under one's arm, in one's armpit(s)2
взять под мышку — to put under one's arm, to lift by the armpits2
===[Словари и энциклопедии на Академике]===
• МЫШКА — МЫШКА, мышки, жен. 1. уменьш. ласк. к мышь. Мышка побежала, хвостом махнула, яйцо и разбилось (сказка о курочке рябе). 2. То же, что мышца, мускул (старин.; теперь употр. только с предлогом: подмышку, подмышкой, подмышками). ❖ Кошки мышки (разг.) …
Толковый словарь Ушакова
• 2мышка — МЫШКА: 1) под мышками или под мышкой под плечевым сгибом или прижав плечевой частью руки к боку. Нести папку под мышкой; 2) под мышки или под мышку держа руками под плечевым сгибом. Взять папку под мышку. II. МЫШКА см. мышь. Толковый словарь… …
Толковый словарь Ожегова

• МЫШКА — на сервере. Жарг. комп. Шутл. Конфета «Мишка на севере». Никитина 2003, 406. Под мышкой (мышками). Разг. Под плечевым сгибом (нести, держать). ФСРЯ, 258. Под мышку (мышки). Разг. Под плечевой сгиб. ФСРЯ, 258. Сделать мышку. Жарг. мол. Раздобыть… …
Большой словарь русских поговорок
• 5мышка — дымчатая (Чапыгин); пискучая (Пожарова) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913 …
Словарь эпитетов

== Ілюстрації ==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_8.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| LWzjNpS8yjE}}

{{#ev:youtube| QTph7OTzbHY}}

==Цікаві факти==
=== Комп'ютерна миша ===
==== Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. ====
Маніпулятор типу «миша», «мишка» (англ. mouse, англ. mouse devices) — один із вказівних пристроїв уведення (англ. pointing device), який дає змогу користувачеві через інтерфейс взаємодіяти з комп'ютером.
Мишка сприймає своє переміщення в робочій площині (зазвичай на частині поверхні стола) і передає цю інформацію комп'ютеру.Програма є у комп'ютері, у відповідь на переміщення миші виконує на екрані дію, яка відповідає напрямку і відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах (наприклад, у віконному) за допомоги мишки користувач керує спеціальним курсором — вказівником — маніпулятором елементами інтерфейсу. Інколи використовується введення команд мишею без участі видимих елементів інтерфейсу програми: за допомогою аналізування рухів миші. Такий спосіб отримав назву «жести мишкою» (англ. mouse gestures).
У доповнення до декодера переміщення, мишка має від однієї до трьох і більше кнопок, а також додаткові елементи керування (колеса прокрутки (англ. scroll wheel), джойстики, трекболи, клавіші тощо), дії яких зазвичай зв'язані з положенням курсора в цей час (або складників специфічного інтерфейсу).
Елементи керування миші багато в чому є втіленням ідеї акордної клавіатури (тобто, клавіатури для роботи всліпу). Мишу початково створювали як доповнення до акордної клавіатури, яку вона фактично замінила
Більше читайте тут: [http://uk.wikipedia.org/wiki/Комп%27ютерна_миша]

Файл:Мишка 1.png

2014-11-30T09:24:00Z

Жукова Надя: Жукова Надя завантажив нову версію «Файл:Мишка 1.png»

Мишка

2014-11-30T09:22:52Z

Жукова Надя:

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МИШКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до миша. Ось маленька жовтава лісова мишка вибігла зі своєї норки [нірки] (Іван Франко, VI, 1951, 149); В сумний куток дивлюся з ліжка, де в срібнім сяйві тиха мишка по здобич вийшла з темноти(Володимир Сосюра, II, 1958, 403); * У порівняннях. Її тендітні пальчики, мов мишки, забігали (Панас Мирний, III, 1954, 159).
♦ В кота й мишку гратися див. кіт.
2. діал. Судорога. Перед очима щось мутне забігало, щось темне заходило; підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка... (Панас Мирний, III, 1954, 241).

=== [Словопедія] ===
МИШКА

ми́шка
іменник жіночого роду, істота

МИШКА
рос. мышка
англ. mouse
портативний пристрій маніпулятор для введення координат, який функціонує внаслідок пересування його по площині.

===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

МИ́ШКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до ми́ша. Ось маленька жовтава лісова мишка вибігла зі своєї норки [нірки] (Фр., VI, 1951, 149); В сумний куток дивлюся з ліжка, де в срібнім сяйві тиха мишка по здобич вийшла з темноти (Сос., II, 1958, 403); * У порівн. Її тендітні пальчики, мов мишки, забігали (Мирний, III, 1954, 159).
◊ В кота́ й ми́шку гра́тися див. кіт.
2. діал. Судорога. Перед очима щось мутне забігало, щось темне заходило; підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка… (Мирний, III, 1954, 241).

==Іноземні словники==
===[українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
• mouse
(Noun ) (noun )
computing: input device
A computer input device which when moved over a flat surface moves a cursor in the X and Y axes of a GUI and has one or more buttons for clicking on GUI elements such as buttons.

Any of numerous small rodents of the genus ''mus'' or various related genera of the ''Muridæ'' family characterised by a long hairless tail, rounded ears, and a pointed nose.
===[ЯНДЕКС словари]===
мышка
Существительное
f
1. ж.р. armpit; arm; oxter1 источник
под мышкой, под мышку — under one's arm, in one's armpit(s)2
взять под мышку — to put under one's arm, to lift by the armpits2
===[Словари и энциклопедии на Академике]===
• МЫШКА — МЫШКА, мышки, жен. 1. уменьш. ласк. к мышь. Мышка побежала, хвостом махнула, яйцо и разбилось (сказка о курочке рябе). 2. То же, что мышца, мускул (старин.; теперь употр. только с предлогом: подмышку, подмышкой, подмышками). ❖ Кошки мышки (разг.) …
Толковый словарь Ушакова
• 2мышка — МЫШКА: 1) под мышками или под мышкой под плечевым сгибом или прижав плечевой частью руки к боку. Нести папку под мышкой; 2) под мышки или под мышку держа руками под плечевым сгибом. Взять папку под мышку. II. МЫШКА см. мышь. Толковый словарь… …
Толковый словарь Ожегова

• МЫШКА — на сервере. Жарг. комп. Шутл. Конфета «Мишка на севере». Никитина 2003, 406. Под мышкой (мышками). Разг. Под плечевым сгибом (нести, держать). ФСРЯ, 258. Под мышку (мышки). Разг. Под плечевой сгиб. ФСРЯ, 258. Сделать мышку. Жарг. мол. Раздобыть… …
Большой словарь русских поговорок
• 5мышка — дымчатая (Чапыгин); пискучая (Пожарова) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913 …
Словарь эпитетов

== Ілюстрації ==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_3.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_8.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| oVwDjj1DTwM}}
https://www.youtube.com/watch?v=oVwDjj1DTwM

==Цікаві факти==
=== Комп'ютерна миша ===
==== Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. ====
Маніпулятор типу «миша», «мишка» (англ. mouse, англ. mouse devices) — один із вказівних пристроїв уведення (англ. pointing device), який дає змогу користувачеві через інтерфейс взаємодіяти з комп'ютером.
Мишка сприймає своє переміщення в робочій площині (зазвичай на частині поверхні стола) і передає цю інформацію комп'ютеру.Програма є у комп'ютері, у відповідь на переміщення миші виконує на екрані дію, яка відповідає напрямку і відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах (наприклад, у віконному) за допомоги мишки користувач керує спеціальним курсором — вказівником — маніпулятором елементами інтерфейсу. Інколи використовується введення команд мишею без участі видимих елементів інтерфейсу програми: за допомогою аналізування рухів миші. Такий спосіб отримав назву «жести мишкою» (англ. mouse gestures).
У доповнення до декодера переміщення, мишка має від однієї до трьох і більше кнопок, а також додаткові елементи керування (колеса прокрутки (англ. scroll wheel), джойстики, трекболи, клавіші тощо), дії яких зазвичай зв'язані з положенням курсора в цей час (або складників специфічного інтерфейсу).
Елементи керування миші багато в чому є втіленням ідеї акордної клавіатури (тобто, клавіатури для роботи всліпу). Мишу початково створювали як доповнення до акордної клавіатури, яку вона фактично замінила
Більше читайте тут: [http://uk.wikipedia.org/wiki/Комп%27ютерна_миша]

Файл:Мишка 1.png

2014-11-30T09:21:24Z

Жукова Надя: Жукова Надя завантажив нову версію «Файл:Мишка 1.png»

Мишка

2014-11-30T09:20:56Z

Жукова Надя:

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МИШКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до миша. Ось маленька жовтава лісова мишка вибігла зі своєї норки [нірки] (Іван Франко, VI, 1951, 149); В сумний куток дивлюся з ліжка, де в срібнім сяйві тиха мишка по здобич вийшла з темноти(Володимир Сосюра, II, 1958, 403); * У порівняннях. Її тендітні пальчики, мов мишки, забігали (Панас Мирний, III, 1954, 159).
♦ В кота й мишку гратися див. кіт.
2. діал. Судорога. Перед очима щось мутне забігало, щось темне заходило; підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка... (Панас Мирний, III, 1954, 241).

=== [Словопедія] ===
МИШКА

ми́шка
іменник жіночого роду, істота

МИШКА
рос. мышка
англ. mouse
портативний пристрій маніпулятор для введення координат, який функціонує внаслідок пересування його по площині.

===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

МИ́ШКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до ми́ша. Ось маленька жовтава лісова мишка вибігла зі своєї норки [нірки] (Фр., VI, 1951, 149); В сумний куток дивлюся з ліжка, де в срібнім сяйві тиха мишка по здобич вийшла з темноти (Сос., II, 1958, 403); * У порівн. Її тендітні пальчики, мов мишки, забігали (Мирний, III, 1954, 159).
◊ В кота́ й ми́шку гра́тися див. кіт.
2. діал. Судорога. Перед очима щось мутне забігало, щось темне заходило; підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка… (Мирний, III, 1954, 241).

==Іноземні словники==
===[українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
• mouse
(Noun ) (noun )
computing: input device
A computer input device which when moved over a flat surface moves a cursor in the X and Y axes of a GUI and has one or more buttons for clicking on GUI elements such as buttons.

Any of numerous small rodents of the genus ''mus'' or various related genera of the ''Muridæ'' family characterised by a long hairless tail, rounded ears, and a pointed nose.
===[ЯНДЕКС словари]===
мышка
Существительное
f
1. ж.р. armpit; arm; oxter1 источник
под мышкой, под мышку — under one's arm, in one's armpit(s)2
взять под мышку — to put under one's arm, to lift by the armpits2
===[Словари и энциклопедии на Академике]===
• МЫШКА — МЫШКА, мышки, жен. 1. уменьш. ласк. к мышь. Мышка побежала, хвостом махнула, яйцо и разбилось (сказка о курочке рябе). 2. То же, что мышца, мускул (старин.; теперь употр. только с предлогом: подмышку, подмышкой, подмышками). ❖ Кошки мышки (разг.) …
Толковый словарь Ушакова
• 2мышка — МЫШКА: 1) под мышками или под мышкой под плечевым сгибом или прижав плечевой частью руки к боку. Нести папку под мышкой; 2) под мышки или под мышку держа руками под плечевым сгибом. Взять папку под мышку. II. МЫШКА см. мышь. Толковый словарь… …
Толковый словарь Ожегова

• МЫШКА — на сервере. Жарг. комп. Шутл. Конфета «Мишка на севере». Никитина 2003, 406. Под мышкой (мышками). Разг. Под плечевым сгибом (нести, держать). ФСРЯ, 258. Под мышку (мышки). Разг. Под плечевой сгиб. ФСРЯ, 258. Сделать мышку. Жарг. мол. Раздобыть… …
Большой словарь русских поговорок
• 5мышка — дымчатая (Чапыгин); пискучая (Пожарова) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913 …
Словарь эпитетов

== Ілюстрації ==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_3.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мишка_8.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| oVwDjj1DTwM}}
https://www.youtube.com/watch?v=oVwDjj1DTwM

==Цікаві факти==
=== Комп'ютерна миша ===
==== Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. ====
Маніпулятор типу «миша», «мишка» (англ. mouse, англ. mouse devices) — один із вказівних пристроїв уведення (англ. pointing device), який дає змогу користувачеві через інтерфейс взаємодіяти з комп'ютером.
Мишка сприймає своє переміщення в робочій площині (зазвичай на частині поверхні стола) і передає цю інформацію комп'ютеру.Програма є у комп'ютері, у відповідь на переміщення миші виконує на екрані дію, яка відповідає напрямку і відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах (наприклад, у віконному) за допомоги мишки користувач керує спеціальним курсором — вказівником — маніпулятором елементами інтерфейсу. Інколи використовується введення команд мишею без участі видимих елементів інтерфейсу програми: за допомогою аналізування рухів миші. Такий спосіб отримав назву «жести мишкою» (англ. mouse gestures).
У доповнення до декодера переміщення, мишка має від однієї до трьох і більше кнопок, а також додаткові елементи керування (колеса прокрутки (англ. scroll wheel), джойстики, трекболи, клавіші тощо), дії яких зазвичай зв'язані з положенням курсора в цей час (або складників специфічного інтерфейсу).
Елементи керування миші багато в чому є втіленням ідеї акордної клавіатури (тобто, клавіатури для роботи всліпу). Мишу початково створювали як доповнення до акордної клавіатури, яку вона фактично замінила
Більше читайте тут: [http://uk.wikipedia.org/wiki/Комп%27ютерна_миша]

Файл:Мишка 8.jpg

2014-11-30T09:05:28Z

Жукова Надя:

Файл:Мишка 6.jpg

2014-11-30T09:04:57Z

Жукова Надя:

Файл:Мишка 3.jpg

2014-11-30T09:04:25Z

Жукова Надя: Жукова Надя завантажив нову версію «Файл:Мишка 3.jpg»

Файл:Мишка 3.jpg

2014-11-30T09:03:55Z

Жукова Надя:

Файл:Мишка 2.jpg

2014-11-30T09:03:25Z

Жукова Надя:

Файл:Мишка 1.png

2014-11-30T09:03:07Z

Жукова Надя:

Мишка

2014-11-30T09:02:44Z

Жукова Надя: Сторінка очищена

Начавити

2014-11-30T08:42:20Z

Жукова Надя:

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
НАЧАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧАВИТИ, влю, виш; мн. начавлять; док., перех. Видушувати яку-небудь кількість рідини з чогось.

===["Словопедія" ]===

НАЧАВИТИ

начави́ти
дієслово доконаного виду

==Іноземні словники==
===[ЯНДЕКС словари]===
начавити
Глагол
1. нажать, надавить
2.
===[Словари и энциклопедии на Академике]===
начавлений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до начавити.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:начавити_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:начавити_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:начавити_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:начавити_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:начавити_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| Ooj0LcOMhHc}}
{{#ev:youtube| aYQmvJs_L3E}}
{{#ev:youtube| kCZHZi1trXw}}

==Цікаві факти==
===Як незаймані дівчата в Берегові на фестивалі виноград босоніж місили (ФОТО) ===

Більше читайте тут: [http://7dniv.info/ua/новини/44012]

Файл:Начавити 4.jpg

2014-11-30T08:24:52Z

Жукова Надя: надавити на грудну клітку

надавити на грудну клітку

Файл:Начавити 6.jpg

2014-11-30T08:23:48Z

Жукова Надя:

Файл:Начавити 5.jpg

2014-11-30T08:23:28Z

Жукова Надя:

Файл:Начавити 3.jpg

2014-11-30T08:22:07Z

Жукова Надя:

Файл:Начавити 2.jpg

2014-11-30T08:21:46Z

Жукова Надя:

Файл:Начавити 1.jpg

2014-11-30T08:21:22Z

Жукова Надя:

Начавити

2014-11-30T08:21:03Z

Жукова Надя: Сторінка очищена

Проучати

2014-11-30T07:36:17Z

Жукова Надя:

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
пРОУЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧАТИ і рідко ПРОУЧАТИ, аю, аєш, недок., ПРОВЧИТИ, чу, чиш і рідкоПРОУЧИТИ, учу, учиш, док., перех.
1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! — казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Борис Грінченко, II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір'ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Михайло Стельмах, I, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 76).
2. тільки док. Учити якийсь час.

===["Словопедія" ]===

ПРОУЧАТИ

проуча́ти
дієслово недоконаного виду

===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

Проучати, ча́ю, єш, сов. в. проучи́ти, чу́, чиш, гл. = Провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном.
ПРОУ́ЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧА́ТИ і рідко ПРОУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш і рідкоПРОУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех.
1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Укр.. присл.., 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! —казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Гр., II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір’ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Стельмах, І, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Вас., III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 76).
2. тільки док. Учити якийсь час.

==Іноземні словники==
===[ЯНДЕКС словари]===
проучати
Глагол
1. проучивать, проучить

===[Словари и энциклопедии на Академике]===
Перевод: с украинского на русский
проучати
проучати
= проу́чувати, проучи`ти
проу́чивать, проучи́ть
Українсько-російський словник

==Ілюстрації==

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_6.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| oYVZn5SqZX0}}

{{#ev:youtube| qYjcaZoY78o}}

|}

==Цікаві факти==
===Як можна провчити народного депутата (ФОТОФАКТ) ===
====Активісти розмістили незвичайні передвиборчі плакати народних депутатів====
Більше читайте тут: [http://espreso.tv/news/2014/09/17/yak_mozhna_provchyty_narodnoho_deputata_fotofakt]
===Як провчити хлопця?.===

Жодні відносини не закінчуються мирним обопільним рішенням. Однак якщо ви не планували розставання з вашою другою половинкою, а ініціатива виходила саме від неї, то вам, безумовно, хочеться провчити свого молодого чоловіка. Давайте спробуємо розглянути, як провчити хлопця в даному випадку.

Більше читайте тут: [http://pan-ta-pani.com/124106-yak-provchiti-hlopcya.html]

Проучати

2014-11-30T07:35:26Z

Жукова Надя:

==Сучасні словники==
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
пРОУЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧАТИ і рідко ПРОУЧАТИ, аю, аєш, недок., ПРОВЧИТИ, чу, чиш і рідкоПРОУЧИТИ, учу, учиш, док., перех.
1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! — казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Борис Грінченко, II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір'ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Михайло Стельмах, I, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 76).
2. тільки док. Учити якийсь час.

===["Словопедія" ]===

ПРОУЧАТИ

проуча́ти
дієслово недоконаного виду

===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

Проучати, ча́ю, єш, сов. в. проучи́ти, чу́, чиш, гл. = Провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном.
ПРОУ́ЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧА́ТИ і рідко ПРОУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш і рідкоПРОУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех.
1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Укр.. присл.., 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! —казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Гр., II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір’ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Стельмах, І, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Вас., III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 76).
2. тільки док. Учити якийсь час.

==Іноземні словники==
===[ЯНДЕКС словари]===
проучати
Глагол
1. проучивать, проучить

===[Словари и энциклопедии на Академике]===
Перевод: с украинского на русский
проучати
проучати
= проу́чувати, проучи`ти
проу́чивать, проучи́ть
Українсько-російський словник

==Ілюстрації==

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_6.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| oYVZn5SqZX0}}

{{#ev:youtube| qYjcaZoY78o}}

|}

==Цікаві факти==
===Як можна провчити народного депутата (ФОТОФАКТ) ===
====Активісти розмістили незвичайні передвиборчі плакати народних депутатів====
Більше читайте тут: [http://espreso.tv/news/2014/09/17/yak_mozhna_provchyty_narodnoho_deputata_fotofakt]
===Як провчити хлопця?.===

Жодні відносини не закінчуються мирним обопільним рішенням. Однак якщо ви не планували розставання з вашою другою половинкою, а ініціатива виходила саме від неї, то вам, безумовно, хочеться провчити свого молодого чоловіка. Давайте спробуємо розглянути, як провчити хлопця в даному випадку.
Більше читайте тут: [http://pan-ta-pani.com/124106-yak-provchiti-hlopcya.html]