Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Файл:Крейда 6.jpg

2013-12-23T23:16:08Z

Жало Дарина:

Файл:Крейда5.jpg

2013-12-23T23:15:58Z

Жало Дарина:

Файл:Крейда4.jpg

2013-12-23T23:15:49Z

Жало Дарина:

Файл:Крейда3.jpg

2013-12-23T23:15:20Z

Жало Дарина:

Файл:Крейда2.jpg

2013-12-23T23:15:11Z

Жало Дарина:

Файл:Крейда1.jpg

2013-12-23T23:15:02Z

Жало Дарина:

Крейда

2013-12-23T23:13:45Z

Жало Дарина: /* [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=143518] */

'''Крейда, -ди, '''''ж. ''Мѣлъ. ''Побілів як крейда. ''Ном.
'''крейда'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24623-krejda.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Крейда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.
===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358353.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
КРЕЙДА

обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін.), несхв. Стояти або сидіти без діла у приміщенні чи біля нього; гуляти. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Старші жінки сидять на призьбі, обтираючи спинами глину (З журналу). Ще трохи — і всі рушать до клубу .. пообтирають спинами стіни і розбредуться (Ю. Мушкетик).
===[http://sum.in.ua/s/krejda Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КРЕЙДА, и, жін. М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та ін. галузях промисловості. Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Леся Українка, І, 1951, 151); Крейда є найбільш цінною породою для вапнування (Добрива та їх використання, 1956, 118);
// Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо. Стеля вибілена крейдою з чорними мережками по краях (Олекса Стороженко, I, 1957, 234); В напівпіднятій руці вона все ще тримала грудочку крейди (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 228); * У порівняннях. Карпо.. став непорушно.., білий, як крейда (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
кре́йда – іменник жіночого роду
відмінок однина
називний кре́йда
родовий кре́йди
давальний кре́йді
знахідний кре́йду
орудний кре́йдою
місцевий на/у кре́йді
кличний кре́йдо*

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=143518]===
крейда

іменник жіночого роду

===[http://tlumach.com.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kreyda.10841/ ТЛУМАЧ]===
КРЕЙДА
біла, м'яка, вапнякова осадова порода; складається з уламків скелетів дрібних морських організмів (водоростей і форамініферів); застосовується у будівництві та керамічній продукції; в Україні - Донбас, Придніпров'я, Придністров'я.
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/kreyda.19512/ РІДНА МОВА]===
КРЕЙДА
мел; мелок (для письма, рисования и т.п.)
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Крейда Матеріал з Вікіпедії]===
Кре́йда (рос. мел, англ. chalk, whiting; нім. Kreide f) - складна речовина як і вапняк належить до осадових гірських порід.
Загальний опис
Крейда – осадова напівзв'язна мазка малозцементована гірська карбонатна порода, що на 90-99 % представлена кальцитом, який складається з кальцитових залишків морських планктонних водоростей та дрібних частинок черепашок найпростіших організмів. Утворюється на дні морів внаслідок нагромадження органічних решток (переважно черепашок) і осадження СаСО3 з морської води.
Колір білий. Крейда містить значно менше домішок і значно м'якша за вапняк. Розглядаючи порошок крейди під мікроскопом, можна легко спостерігати окремі дрібнесенькі черепашки.
Виділяють також крейду бріансонську (стеарит), іспанську (стеарит), озерну (гажа), французьку (тальк), червону (суміш гематиту з глиною) та інш.
Крейда зустрічається в багатьох місцях і утворює великі поклади. Крейду розробляють на Донбасі, у Придніпров’ї, Придністров’ї та в інших районах України.
Розчин крейди, який використовується у будівельній справі
Використання
Використовують у сільському господарстві, паперовій і гумовій промисловості, у будівництві тощо.
Застосовується також як малярна фарба для побілки приміщень, для виготовлення замазок, зубних паст і порошків, як наповнювач ґуми і паперу (зокрема так званого крейдового паперу) тощо. Значні кількості її йдуть для виробництва вапна.
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "крейда"
зайда знайда найда
офсайда слайда хвойда
їзда Ізольда інваліда
ірода Ісламабада авіаторпеда
австралоїда автопоїзда аденоїда
алебарда Альфреда амбасада
амплітуда анаконда Андромеда
==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Мел – кре́йда, ум. кре́йдка.
• Белый, как мел – бі́лий, як кре́йда, як стіна́, як сніг. [Обли́ччя в не́ї бі́ле, як кре́йда (Мирний). Вид йому́, як сніг, збілі́в (Л. Укр.)].
• Из -лу – з кре́йди, кре́йдяни́й. [Змо́ршки на ши́ї білі́ли як крейдяні́ (Коцюб.)].
• Красный мел – черво́на кре́йда, бо́люс (-су), (вульг.) лю́брика.
Побледне́ть – зблі́днути, поблі́днути, збілі́ти, побілі́ти; (сделаться ещё более бледным) поблідні́шати.
• -не́ть как полотно – сполотні́ти, пополотні́ти, (образно) взя́тися кре́йдою, побілі́ти, як стіна́ (як смерть).
• Он -не́л с испугу как полотно, как смерть – він зблід (поблі́д) з переля́ку як стіна́ (як кре́йда), він сполотні́в (пополотні́в) з переля́ку, як смерть. [Оле́ся зблі́дла, аж пополотні́ла як смерть (Н.-Лев.)].
• Отчего ты так -не́ла – чого́ ти так зблі́дла (збілі́ла)?
• Несколько -не́ть – приблі́днути (тро́хи).
• Он похудел, -не́л в лице – він схуд і зблід (зблякні́в) на виду́.
• Небо ещё более -не́ло перед рассветом – не́бо ще поблідні́шало перед сві́том. Побледне́вший, см. Побледне́лый.
Поглоща́ть, поглоти́ть – поглина́ти, погли́ну́ти, пожира́ти, поже́рти, зажира́ти, заже́рти (срв. Глота́ть); (вбирать в себя) вбира́ти, увібра́ти и убра́ти, втяга́ти и втя́гувати, втягти́ що, срв. Вбира́ть. [І мені́ тру́дно погоди́тися з ду́мкою, що того́ всього́ нема́ вже, що все те поглину́ла земля́ (Коцюб.). Щоб тебе́ сира́ земля́ поже́рла (Номис). Оце́й млин таку́ си́лу дров зажира́є (Звин.)].
• Время всё -щает – час усе́ поглина́є.
• Мел -ща́ет влагу – кре́йда вбира́є во́гкість.
• Песок -ща́ет воду – пісо́к втя́гує в се́бе во́ду.
• -ща́ть внимание – захо́плювати, захопи́ти ува́гу, забира́ти, забра́ти (всю) ува́гу. [Пра́ця захопи́ла всю його́ ува́гу].
• Поглощё́нный – погли́нутий и погли́нений, поже́ртий; уві́браний, втя́гнений.
• -ный чем – захо́плений чим. [Був я ввесь захо́плений своє́ю пра́цею].
• -ться – поглина́тися, пожира́тися, бу́ти погли́нутим, поже́ртим; вбира́тися, втяга́тися, бу́ти уві́браним, втя́гненим.
• Всё -ща́ется вечностью – усе́ пожира́є ві́чність.

Мел – кре́йда, -ди.

Мел – кре́йда;
• м. красный – бо́люс (-су), к. черво́на;
• м. кусковой – к. грудкова́;
• м. молотый – к. ме́лена;
• м. отмученный – к. відму́лена;
• м. тертый – к. те́рта;
• м. черный – к. чо́рна.
Плавленый – то́плений;
• п. мел, отмученный – відму́лена кре́йда.

Кре́йда – мел.

кре́йда, -ди, -ді

Кре́йда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.

*Мел — кре́йда, -ди.

Мѣлъ, Creta — кре́йда (С. З. Л.), здр. кре́йдочка. — А сам білий, білий, як крейда. Мир. — Кра́сный мѣлъ = лю́брика. С. З.
Поблѣднѣ́ть = зблїднути (С. Л.), зблїднїти, побліднути, побілїти (С. Л.), як полотно — пополотнїти (С. Л.). — Поблїдла на виду. К. Ч. Р. — Побілїв, як крейда, як стіна. н. пр. — Вона вся пополотнїла з ляку.
Поглоща́ть, поглоти́ть = глита́ти, гли́мати, ковтати, погли́нути (С. З. Л.), ковтну́ти, проковтну́ти; втя́гувати, вбіра́ти. — Згинули, мов їх земля погли́нула. М. В. — Щоб мене земля поглинула! Зїньк. — Крейда вбірає вохкість. Кр. — Пісок втягує в себе воду. Кр.
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-74541.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
крейда
-и, ж.

М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та інших галузях промисловості. || Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда1.jpg|x140px]] [ukrainemade.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда2.jpg|x140px]] [uno.te.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда3.jpg|x140px]] [www.ua.all.biz]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда4.jpg|x140px]] [www.latoro.ru]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда5.jpg|x140px]] [uno.te.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда 6.jpg|x140px]] [www.apis.dp.ua]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|TkRhHLlQ-I4}} Книжковий світ. Сінкен Гопп. Диво-крейда

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Кр]]

Крейда

2013-12-23T23:13:26Z

Жало Дарина: /* «Словники України on-line» */

'''Крейда, -ди, '''''ж. ''Мѣлъ. ''Побілів як крейда. ''Ном.
'''крейда'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24623-krejda.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Крейда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.
===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358353.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
КРЕЙДА

обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін.), несхв. Стояти або сидіти без діла у приміщенні чи біля нього; гуляти. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Старші жінки сидять на призьбі, обтираючи спинами глину (З журналу). Ще трохи — і всі рушать до клубу .. пообтирають спинами стіни і розбредуться (Ю. Мушкетик).
===[http://sum.in.ua/s/krejda Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КРЕЙДА, и, жін. М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та ін. галузях промисловості. Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Леся Українка, І, 1951, 151); Крейда є найбільш цінною породою для вапнування (Добрива та їх використання, 1956, 118);
// Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо. Стеля вибілена крейдою з чорними мережками по краях (Олекса Стороженко, I, 1957, 234); В напівпіднятій руці вона все ще тримала грудочку крейди (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 228); * У порівняннях. Карпо.. став непорушно.., білий, як крейда (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
кре́йда – іменник жіночого роду
відмінок однина
називний кре́йда
родовий кре́йди
давальний кре́йді
знахідний кре́йду
орудний кре́йдою
місцевий на/у кре́йді
кличний кре́йдо*

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=143518]===
крейда
іменник жіночого роду
===[http://tlumach.com.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kreyda.10841/ ТЛУМАЧ]===
КРЕЙДА
біла, м'яка, вапнякова осадова порода; складається з уламків скелетів дрібних морських організмів (водоростей і форамініферів); застосовується у будівництві та керамічній продукції; в Україні - Донбас, Придніпров'я, Придністров'я.
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/kreyda.19512/ РІДНА МОВА]===
КРЕЙДА
мел; мелок (для письма, рисования и т.п.)
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Крейда Матеріал з Вікіпедії]===
Кре́йда (рос. мел, англ. chalk, whiting; нім. Kreide f) - складна речовина як і вапняк належить до осадових гірських порід.
Загальний опис
Крейда – осадова напівзв'язна мазка малозцементована гірська карбонатна порода, що на 90-99 % представлена кальцитом, який складається з кальцитових залишків морських планктонних водоростей та дрібних частинок черепашок найпростіших організмів. Утворюється на дні морів внаслідок нагромадження органічних решток (переважно черепашок) і осадження СаСО3 з морської води.
Колір білий. Крейда містить значно менше домішок і значно м'якша за вапняк. Розглядаючи порошок крейди під мікроскопом, можна легко спостерігати окремі дрібнесенькі черепашки.
Виділяють також крейду бріансонську (стеарит), іспанську (стеарит), озерну (гажа), французьку (тальк), червону (суміш гематиту з глиною) та інш.
Крейда зустрічається в багатьох місцях і утворює великі поклади. Крейду розробляють на Донбасі, у Придніпров’ї, Придністров’ї та в інших районах України.
Розчин крейди, який використовується у будівельній справі
Використання
Використовують у сільському господарстві, паперовій і гумовій промисловості, у будівництві тощо.
Застосовується також як малярна фарба для побілки приміщень, для виготовлення замазок, зубних паст і порошків, як наповнювач ґуми і паперу (зокрема так званого крейдового паперу) тощо. Значні кількості її йдуть для виробництва вапна.
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "крейда"
зайда знайда найда
офсайда слайда хвойда
їзда Ізольда інваліда
ірода Ісламабада авіаторпеда
австралоїда автопоїзда аденоїда
алебарда Альфреда амбасада
амплітуда анаконда Андромеда
==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Мел – кре́йда, ум. кре́йдка.
• Белый, как мел – бі́лий, як кре́йда, як стіна́, як сніг. [Обли́ччя в не́ї бі́ле, як кре́йда (Мирний). Вид йому́, як сніг, збілі́в (Л. Укр.)].
• Из -лу – з кре́йди, кре́йдяни́й. [Змо́ршки на ши́ї білі́ли як крейдяні́ (Коцюб.)].
• Красный мел – черво́на кре́йда, бо́люс (-су), (вульг.) лю́брика.
Побледне́ть – зблі́днути, поблі́днути, збілі́ти, побілі́ти; (сделаться ещё более бледным) поблідні́шати.
• -не́ть как полотно – сполотні́ти, пополотні́ти, (образно) взя́тися кре́йдою, побілі́ти, як стіна́ (як смерть).
• Он -не́л с испугу как полотно, как смерть – він зблід (поблі́д) з переля́ку як стіна́ (як кре́йда), він сполотні́в (пополотні́в) з переля́ку, як смерть. [Оле́ся зблі́дла, аж пополотні́ла як смерть (Н.-Лев.)].
• Отчего ты так -не́ла – чого́ ти так зблі́дла (збілі́ла)?
• Несколько -не́ть – приблі́днути (тро́хи).
• Он похудел, -не́л в лице – він схуд і зблід (зблякні́в) на виду́.
• Небо ещё более -не́ло перед рассветом – не́бо ще поблідні́шало перед сві́том. Побледне́вший, см. Побледне́лый.
Поглоща́ть, поглоти́ть – поглина́ти, погли́ну́ти, пожира́ти, поже́рти, зажира́ти, заже́рти (срв. Глота́ть); (вбирать в себя) вбира́ти, увібра́ти и убра́ти, втяга́ти и втя́гувати, втягти́ що, срв. Вбира́ть. [І мені́ тру́дно погоди́тися з ду́мкою, що того́ всього́ нема́ вже, що все те поглину́ла земля́ (Коцюб.). Щоб тебе́ сира́ земля́ поже́рла (Номис). Оце́й млин таку́ си́лу дров зажира́є (Звин.)].
• Время всё -щает – час усе́ поглина́є.
• Мел -ща́ет влагу – кре́йда вбира́є во́гкість.
• Песок -ща́ет воду – пісо́к втя́гує в се́бе во́ду.
• -ща́ть внимание – захо́плювати, захопи́ти ува́гу, забира́ти, забра́ти (всю) ува́гу. [Пра́ця захопи́ла всю його́ ува́гу].
• Поглощё́нный – погли́нутий и погли́нений, поже́ртий; уві́браний, втя́гнений.
• -ный чем – захо́плений чим. [Був я ввесь захо́плений своє́ю пра́цею].
• -ться – поглина́тися, пожира́тися, бу́ти погли́нутим, поже́ртим; вбира́тися, втяга́тися, бу́ти уві́браним, втя́гненим.
• Всё -ща́ется вечностью – усе́ пожира́є ві́чність.

Мел – кре́йда, -ди.

Мел – кре́йда;
• м. красный – бо́люс (-су), к. черво́на;
• м. кусковой – к. грудкова́;
• м. молотый – к. ме́лена;
• м. отмученный – к. відму́лена;
• м. тертый – к. те́рта;
• м. черный – к. чо́рна.
Плавленый – то́плений;
• п. мел, отмученный – відму́лена кре́йда.

Кре́йда – мел.

кре́йда, -ди, -ді

Кре́йда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.

*Мел — кре́йда, -ди.

Мѣлъ, Creta — кре́йда (С. З. Л.), здр. кре́йдочка. — А сам білий, білий, як крейда. Мир. — Кра́сный мѣлъ = лю́брика. С. З.
Поблѣднѣ́ть = зблїднути (С. Л.), зблїднїти, побліднути, побілїти (С. Л.), як полотно — пополотнїти (С. Л.). — Поблїдла на виду. К. Ч. Р. — Побілїв, як крейда, як стіна. н. пр. — Вона вся пополотнїла з ляку.
Поглоща́ть, поглоти́ть = глита́ти, гли́мати, ковтати, погли́нути (С. З. Л.), ковтну́ти, проковтну́ти; втя́гувати, вбіра́ти. — Згинули, мов їх земля погли́нула. М. В. — Щоб мене земля поглинула! Зїньк. — Крейда вбірає вохкість. Кр. — Пісок втягує в себе воду. Кр.
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-74541.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
крейда
-и, ж.

М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та інших галузях промисловості. || Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда1.jpg|x140px]] [ukrainemade.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда2.jpg|x140px]] [uno.te.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда3.jpg|x140px]] [www.ua.all.biz]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда4.jpg|x140px]] [www.latoro.ru]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда5.jpg|x140px]] [uno.te.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда 6.jpg|x140px]] [www.apis.dp.ua]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|TkRhHLlQ-I4}} Книжковий світ. Сінкен Гопп. Диво-крейда

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Кр]]

Крейда

2013-12-23T23:12:52Z

Жало Дарина: /* «Словники України on-line» */

'''Крейда, -ди, '''''ж. ''Мѣлъ. ''Побілів як крейда. ''Ном.
'''крейда'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24623-krejda.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Крейда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.
===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358353.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
КРЕЙДА

обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін.), несхв. Стояти або сидіти без діла у приміщенні чи біля нього; гуляти. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Старші жінки сидять на призьбі, обтираючи спинами глину (З журналу). Ще трохи — і всі рушать до клубу .. пообтирають спинами стіни і розбредуться (Ю. Мушкетик).
===[http://sum.in.ua/s/krejda Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КРЕЙДА, и, жін. М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та ін. галузях промисловості. Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Леся Українка, І, 1951, 151); Крейда є найбільш цінною породою для вапнування (Добрива та їх використання, 1956, 118);
// Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо. Стеля вибілена крейдою з чорними мережками по краях (Олекса Стороженко, I, 1957, 234); В напівпіднятій руці вона все ще тримала грудочку крейди (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 228); * У порівняннях. Карпо.. став непорушно.., білий, як крейда (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
кре́йда – іменник жіночого роду
відмінок однина
називний кре́йда
родовий кре́йди
давальний кре́йді
знахідний кре́йду
орудний кре́йдою
місцевий на/у кре́йді
кличний кре́йдо*

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=143518]===
крейда
іменник жіночого роду
===[http://tlumach.com.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kreyda.10841/ ТЛУМАЧ]===
КРЕЙДА
біла, м'яка, вапнякова осадова порода; складається з уламків скелетів дрібних морських організмів (водоростей і форамініферів); застосовується у будівництві та керамічній продукції; в Україні - Донбас, Придніпров'я, Придністров'я.
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/kreyda.19512/ РІДНА МОВА]===
КРЕЙДА
мел; мелок (для письма, рисования и т.п.)
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Крейда Матеріал з Вікіпедії]===
Кре́йда (рос. мел, англ. chalk, whiting; нім. Kreide f) - складна речовина як і вапняк належить до осадових гірських порід.
Загальний опис
Крейда – осадова напівзв'язна мазка малозцементована гірська карбонатна порода, що на 90-99 % представлена кальцитом, який складається з кальцитових залишків морських планктонних водоростей та дрібних частинок черепашок найпростіших організмів. Утворюється на дні морів внаслідок нагромадження органічних решток (переважно черепашок) і осадження СаСО3 з морської води.
Колір білий. Крейда містить значно менше домішок і значно м'якша за вапняк. Розглядаючи порошок крейди під мікроскопом, можна легко спостерігати окремі дрібнесенькі черепашки.
Виділяють також крейду бріансонську (стеарит), іспанську (стеарит), озерну (гажа), французьку (тальк), червону (суміш гематиту з глиною) та інш.
Крейда зустрічається в багатьох місцях і утворює великі поклади. Крейду розробляють на Донбасі, у Придніпров’ї, Придністров’ї та в інших районах України.
Розчин крейди, який використовується у будівельній справі
Використання
Використовують у сільському господарстві, паперовій і гумовій промисловості, у будівництві тощо.
Застосовується також як малярна фарба для побілки приміщень, для виготовлення замазок, зубних паст і порошків, як наповнювач ґуми і паперу (зокрема так званого крейдового паперу) тощо. Значні кількості її йдуть для виробництва вапна.
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "крейда"
зайда знайда найда
офсайда слайда хвойда
їзда Ізольда інваліда
ірода Ісламабада авіаторпеда
австралоїда автопоїзда аденоїда
алебарда Альфреда амбасада
амплітуда анаконда Андромеда
==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Мел – кре́йда, ум. кре́йдка.
• Белый, как мел – бі́лий, як кре́йда, як стіна́, як сніг. [Обли́ччя в не́ї бі́ле, як кре́йда (Мирний). Вид йому́, як сніг, збілі́в (Л. Укр.)].
• Из -лу – з кре́йди, кре́йдяни́й. [Змо́ршки на ши́ї білі́ли як крейдяні́ (Коцюб.)].
• Красный мел – черво́на кре́йда, бо́люс (-су), (вульг.) лю́брика.
Побледне́ть – зблі́днути, поблі́днути, збілі́ти, побілі́ти; (сделаться ещё более бледным) поблідні́шати.
• -не́ть как полотно – сполотні́ти, пополотні́ти, (образно) взя́тися кре́йдою, побілі́ти, як стіна́ (як смерть).
• Он -не́л с испугу как полотно, как смерть – він зблід (поблі́д) з переля́ку як стіна́ (як кре́йда), він сполотні́в (пополотні́в) з переля́ку, як смерть. [Оле́ся зблі́дла, аж пополотні́ла як смерть (Н.-Лев.)].
• Отчего ты так -не́ла – чого́ ти так зблі́дла (збілі́ла)?
• Несколько -не́ть – приблі́днути (тро́хи).
• Он похудел, -не́л в лице – він схуд і зблід (зблякні́в) на виду́.
• Небо ещё более -не́ло перед рассветом – не́бо ще поблідні́шало перед сві́том. Побледне́вший, см. Побледне́лый.
Поглоща́ть, поглоти́ть – поглина́ти, погли́ну́ти, пожира́ти, поже́рти, зажира́ти, заже́рти (срв. Глота́ть); (вбирать в себя) вбира́ти, увібра́ти и убра́ти, втяга́ти и втя́гувати, втягти́ що, срв. Вбира́ть. [І мені́ тру́дно погоди́тися з ду́мкою, що того́ всього́ нема́ вже, що все те поглину́ла земля́ (Коцюб.). Щоб тебе́ сира́ земля́ поже́рла (Номис). Оце́й млин таку́ си́лу дров зажира́є (Звин.)].
• Время всё -щает – час усе́ поглина́є.
• Мел -ща́ет влагу – кре́йда вбира́є во́гкість.
• Песок -ща́ет воду – пісо́к втя́гує в се́бе во́ду.
• -ща́ть внимание – захо́плювати, захопи́ти ува́гу, забира́ти, забра́ти (всю) ува́гу. [Пра́ця захопи́ла всю його́ ува́гу].
• Поглощё́нный – погли́нутий и погли́нений, поже́ртий; уві́браний, втя́гнений.
• -ный чем – захо́плений чим. [Був я ввесь захо́плений своє́ю пра́цею].
• -ться – поглина́тися, пожира́тися, бу́ти погли́нутим, поже́ртим; вбира́тися, втяга́тися, бу́ти уві́браним, втя́гненим.
• Всё -ща́ется вечностью – усе́ пожира́є ві́чність.

Мел – кре́йда, -ди.

Мел – кре́йда;
• м. красный – бо́люс (-су), к. черво́на;
• м. кусковой – к. грудкова́;
• м. молотый – к. ме́лена;
• м. отмученный – к. відму́лена;
• м. тертый – к. те́рта;
• м. черный – к. чо́рна.
Плавленый – то́плений;
• п. мел, отмученный – відму́лена кре́йда.

Кре́йда – мел.

кре́йда, -ди, -ді

Кре́йда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.

*Мел — кре́йда, -ди.

Мѣлъ, Creta — кре́йда (С. З. Л.), здр. кре́йдочка. — А сам білий, білий, як крейда. Мир. — Кра́сный мѣлъ = лю́брика. С. З.
Поблѣднѣ́ть = зблїднути (С. Л.), зблїднїти, побліднути, побілїти (С. Л.), як полотно — пополотнїти (С. Л.). — Поблїдла на виду. К. Ч. Р. — Побілїв, як крейда, як стіна. н. пр. — Вона вся пополотнїла з ляку.
Поглоща́ть, поглоти́ть = глита́ти, гли́мати, ковтати, погли́нути (С. З. Л.), ковтну́ти, проковтну́ти; втя́гувати, вбіра́ти. — Згинули, мов їх земля погли́нула. М. В. — Щоб мене земля поглинула! Зїньк. — Крейда вбірає вохкість. Кр. — Пісок втягує в себе воду. Кр.
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-74541.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
крейда
-и, ж.

М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та інших галузях промисловості. || Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда1.jpg|x140px]] [ukrainemade.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда2.jpg|x140px]] [uno.te.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда3.jpg|x140px]] [www.ua.all.biz]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда4.jpg|x140px]] [www.latoro.ru]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда5.jpg|x140px]] [uno.te.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда 6.jpg|x140px]] [www.apis.dp.ua]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|TkRhHLlQ-I4}} Книжковий світ. Сінкен Гопп. Диво-крейда

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Кр]]

Крейда

2013-12-23T23:12:22Z

Жало Дарина: /* «Словники України on-line» */

'''Крейда, -ди, '''''ж. ''Мѣлъ. ''Побілів як крейда. ''Ном.
'''крейда'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24623-krejda.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Крейда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.
===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358353.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
КРЕЙДА

обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін.), несхв. Стояти або сидіти без діла у приміщенні чи біля нього; гуляти. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Старші жінки сидять на призьбі, обтираючи спинами глину (З журналу). Ще трохи — і всі рушать до клубу .. пообтирають спинами стіни і розбредуться (Ю. Мушкетик).
===[http://sum.in.ua/s/krejda Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КРЕЙДА, и, жін. М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та ін. галузях промисловості. Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Леся Українка, І, 1951, 151); Крейда є найбільш цінною породою для вапнування (Добрива та їх використання, 1956, 118);
// Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо. Стеля вибілена крейдою з чорними мережками по краях (Олекса Стороженко, I, 1957, 234); В напівпіднятій руці вона все ще тримала грудочку крейди (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 228); * У порівняннях. Карпо.. став непорушно.., білий, як крейда (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
кре́йда – іменник жіночого роду
відмінок однина
називний кре́йда
родовий кре́йди
давальний кре́йді
знахідний кре́йду
орудний кре́йдою
місцевий на/у кре́йді
кличний кре́йдо*

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=143518]===
крейда
іменник жіночого роду
===[http://tlumach.com.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kreyda.10841/ ТЛУМАЧ]===
КРЕЙДА
біла, м'яка, вапнякова осадова порода; складається з уламків скелетів дрібних морських організмів (водоростей і форамініферів); застосовується у будівництві та керамічній продукції; в Україні - Донбас, Придніпров'я, Придністров'я.
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/kreyda.19512/ РІДНА МОВА]===
КРЕЙДА
мел; мелок (для письма, рисования и т.п.)
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Крейда Матеріал з Вікіпедії]===
Кре́йда (рос. мел, англ. chalk, whiting; нім. Kreide f) - складна речовина як і вапняк належить до осадових гірських порід.
Загальний опис
Крейда – осадова напівзв'язна мазка малозцементована гірська карбонатна порода, що на 90-99 % представлена кальцитом, який складається з кальцитових залишків морських планктонних водоростей та дрібних частинок черепашок найпростіших організмів. Утворюється на дні морів внаслідок нагромадження органічних решток (переважно черепашок) і осадження СаСО3 з морської води.
Колір білий. Крейда містить значно менше домішок і значно м'якша за вапняк. Розглядаючи порошок крейди під мікроскопом, можна легко спостерігати окремі дрібнесенькі черепашки.
Виділяють також крейду бріансонську (стеарит), іспанську (стеарит), озерну (гажа), французьку (тальк), червону (суміш гематиту з глиною) та інш.
Крейда зустрічається в багатьох місцях і утворює великі поклади. Крейду розробляють на Донбасі, у Придніпров’ї, Придністров’ї та в інших районах України.
Розчин крейди, який використовується у будівельній справі
Використання
Використовують у сільському господарстві, паперовій і гумовій промисловості, у будівництві тощо.
Застосовується також як малярна фарба для побілки приміщень, для виготовлення замазок, зубних паст і порошків, як наповнювач ґуми і паперу (зокрема так званого крейдового паперу) тощо. Значні кількості її йдуть для виробництва вапна.
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "крейда"
зайда знайда найда
офсайда слайда хвойда
їзда Ізольда інваліда
ірода Ісламабада авіаторпеда
австралоїда автопоїзда аденоїда
алебарда Альфреда амбасада
амплітуда анаконда Андромеда
==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Мел – кре́йда, ум. кре́йдка.
• Белый, как мел – бі́лий, як кре́йда, як стіна́, як сніг. [Обли́ччя в не́ї бі́ле, як кре́йда (Мирний). Вид йому́, як сніг, збілі́в (Л. Укр.)].
• Из -лу – з кре́йди, кре́йдяни́й. [Змо́ршки на ши́ї білі́ли як крейдяні́ (Коцюб.)].
• Красный мел – черво́на кре́йда, бо́люс (-су), (вульг.) лю́брика.
Побледне́ть – зблі́днути, поблі́днути, збілі́ти, побілі́ти; (сделаться ещё более бледным) поблідні́шати.
• -не́ть как полотно – сполотні́ти, пополотні́ти, (образно) взя́тися кре́йдою, побілі́ти, як стіна́ (як смерть).
• Он -не́л с испугу как полотно, как смерть – він зблід (поблі́д) з переля́ку як стіна́ (як кре́йда), він сполотні́в (пополотні́в) з переля́ку, як смерть. [Оле́ся зблі́дла, аж пополотні́ла як смерть (Н.-Лев.)].
• Отчего ты так -не́ла – чого́ ти так зблі́дла (збілі́ла)?
• Несколько -не́ть – приблі́днути (тро́хи).
• Он похудел, -не́л в лице – він схуд і зблід (зблякні́в) на виду́.
• Небо ещё более -не́ло перед рассветом – не́бо ще поблідні́шало перед сві́том. Побледне́вший, см. Побледне́лый.
Поглоща́ть, поглоти́ть – поглина́ти, погли́ну́ти, пожира́ти, поже́рти, зажира́ти, заже́рти (срв. Глота́ть); (вбирать в себя) вбира́ти, увібра́ти и убра́ти, втяга́ти и втя́гувати, втягти́ що, срв. Вбира́ть. [І мені́ тру́дно погоди́тися з ду́мкою, що того́ всього́ нема́ вже, що все те поглину́ла земля́ (Коцюб.). Щоб тебе́ сира́ земля́ поже́рла (Номис). Оце́й млин таку́ си́лу дров зажира́є (Звин.)].
• Время всё -щает – час усе́ поглина́є.
• Мел -ща́ет влагу – кре́йда вбира́є во́гкість.
• Песок -ща́ет воду – пісо́к втя́гує в се́бе во́ду.
• -ща́ть внимание – захо́плювати, захопи́ти ува́гу, забира́ти, забра́ти (всю) ува́гу. [Пра́ця захопи́ла всю його́ ува́гу].
• Поглощё́нный – погли́нутий и погли́нений, поже́ртий; уві́браний, втя́гнений.
• -ный чем – захо́плений чим. [Був я ввесь захо́плений своє́ю пра́цею].
• -ться – поглина́тися, пожира́тися, бу́ти погли́нутим, поже́ртим; вбира́тися, втяга́тися, бу́ти уві́браним, втя́гненим.
• Всё -ща́ется вечностью – усе́ пожира́є ві́чність.

Мел – кре́йда, -ди.

Мел – кре́йда;
• м. красный – бо́люс (-су), к. черво́на;
• м. кусковой – к. грудкова́;
• м. молотый – к. ме́лена;
• м. отмученный – к. відму́лена;
• м. тертый – к. те́рта;
• м. черный – к. чо́рна.
Плавленый – то́плений;
• п. мел, отмученный – відму́лена кре́йда.

Кре́йда – мел.

кре́йда, -ди, -ді

Кре́йда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.

*Мел — кре́йда, -ди.

Мѣлъ, Creta — кре́йда (С. З. Л.), здр. кре́йдочка. — А сам білий, білий, як крейда. Мир. — Кра́сный мѣлъ = лю́брика. С. З.
Поблѣднѣ́ть = зблїднути (С. Л.), зблїднїти, побліднути, побілїти (С. Л.), як полотно — пополотнїти (С. Л.). — Поблїдла на виду. К. Ч. Р. — Побілїв, як крейда, як стіна. н. пр. — Вона вся пополотнїла з ляку.
Поглоща́ть, поглоти́ть = глита́ти, гли́мати, ковтати, погли́нути (С. З. Л.), ковтну́ти, проковтну́ти; втя́гувати, вбіра́ти. — Згинули, мов їх земля погли́нула. М. В. — Щоб мене земля поглинула! Зїньк. — Крейда вбірає вохкість. Кр. — Пісок втягує в себе воду. Кр.
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-74541.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
крейда
-и, ж.

М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та інших галузях промисловості. || Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда1.jpg|x140px]] [ukrainemade.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда2.jpg|x140px]] [uno.te.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда3.jpg|x140px]] [www.ua.all.biz]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда4.jpg|x140px]] [www.latoro.ru]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда5.jpg|x140px]] [uno.te.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда 6.jpg|x140px]] [www.apis.dp.ua]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|TkRhHLlQ-I4}} Книжковий світ. Сінкен Гопп. Диво-крейда

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Кр]]

Крейда

2013-12-23T23:12:04Z

Жало Дарина: /* «Словники України on-line» */

'''Крейда, -ди, '''''ж. ''Мѣлъ. ''Побілів як крейда. ''Ном.
'''крейда'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24623-krejda.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Крейда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.
===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358353.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
КРЕЙДА

обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін.), несхв. Стояти або сидіти без діла у приміщенні чи біля нього; гуляти. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Старші жінки сидять на призьбі, обтираючи спинами глину (З журналу). Ще трохи — і всі рушать до клубу .. пообтирають спинами стіни і розбредуться (Ю. Мушкетик).
===[http://sum.in.ua/s/krejda Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КРЕЙДА, и, жін. М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та ін. галузях промисловості. Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Леся Українка, І, 1951, 151); Крейда є найбільш цінною породою для вапнування (Добрива та їх використання, 1956, 118);
// Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо. Стеля вибілена крейдою з чорними мережками по краях (Олекса Стороженко, I, 1957, 234); В напівпіднятій руці вона все ще тримала грудочку крейди (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 228); * У порівняннях. Карпо.. став непорушно.., білий, як крейда (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
кре́йда – іменник жіночого роду
відмінок однина
називний кре́йда
родовий кре́йди
давальний кре́йді
знахідний кре́йду
орудний кре́йдою
місцевий на/у кре́йді
кличний кре́йдо*

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=143518]===
крейда
іменник жіночого роду
===[http://tlumach.com.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kreyda.10841/ ТЛУМАЧ]===
КРЕЙДА
біла, м'яка, вапнякова осадова порода; складається з уламків скелетів дрібних морських організмів (водоростей і форамініферів); застосовується у будівництві та керамічній продукції; в Україні - Донбас, Придніпров'я, Придністров'я.
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/kreyda.19512/ РІДНА МОВА]===
КРЕЙДА
мел; мелок (для письма, рисования и т.п.)
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Крейда Матеріал з Вікіпедії]===
Кре́йда (рос. мел, англ. chalk, whiting; нім. Kreide f) - складна речовина як і вапняк належить до осадових гірських порід.
Загальний опис
Крейда – осадова напівзв'язна мазка малозцементована гірська карбонатна порода, що на 90-99 % представлена кальцитом, який складається з кальцитових залишків морських планктонних водоростей та дрібних частинок черепашок найпростіших організмів. Утворюється на дні морів внаслідок нагромадження органічних решток (переважно черепашок) і осадження СаСО3 з морської води.
Колір білий. Крейда містить значно менше домішок і значно м'якша за вапняк. Розглядаючи порошок крейди під мікроскопом, можна легко спостерігати окремі дрібнесенькі черепашки.
Виділяють також крейду бріансонську (стеарит), іспанську (стеарит), озерну (гажа), французьку (тальк), червону (суміш гематиту з глиною) та інш.
Крейда зустрічається в багатьох місцях і утворює великі поклади. Крейду розробляють на Донбасі, у Придніпров’ї, Придністров’ї та в інших районах України.
Розчин крейди, який використовується у будівельній справі
Використання
Використовують у сільському господарстві, паперовій і гумовій промисловості, у будівництві тощо.
Застосовується також як малярна фарба для побілки приміщень, для виготовлення замазок, зубних паст і порошків, як наповнювач ґуми і паперу (зокрема так званого крейдового паперу) тощо. Значні кількості її йдуть для виробництва вапна.
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "крейда"
зайда знайда найда
офсайда слайда хвойда
їзда Ізольда інваліда
ірода Ісламабада авіаторпеда
австралоїда автопоїзда аденоїда
алебарда Альфреда амбасада
амплітуда анаконда Андромеда
==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Мел – кре́йда, ум. кре́йдка.
• Белый, как мел – бі́лий, як кре́йда, як стіна́, як сніг. [Обли́ччя в не́ї бі́ле, як кре́йда (Мирний). Вид йому́, як сніг, збілі́в (Л. Укр.)].
• Из -лу – з кре́йди, кре́йдяни́й. [Змо́ршки на ши́ї білі́ли як крейдяні́ (Коцюб.)].
• Красный мел – черво́на кре́йда, бо́люс (-су), (вульг.) лю́брика.
Побледне́ть – зблі́днути, поблі́днути, збілі́ти, побілі́ти; (сделаться ещё более бледным) поблідні́шати.
• -не́ть как полотно – сполотні́ти, пополотні́ти, (образно) взя́тися кре́йдою, побілі́ти, як стіна́ (як смерть).
• Он -не́л с испугу как полотно, как смерть – він зблід (поблі́д) з переля́ку як стіна́ (як кре́йда), він сполотні́в (пополотні́в) з переля́ку, як смерть. [Оле́ся зблі́дла, аж пополотні́ла як смерть (Н.-Лев.)].
• Отчего ты так -не́ла – чого́ ти так зблі́дла (збілі́ла)?
• Несколько -не́ть – приблі́днути (тро́хи).
• Он похудел, -не́л в лице – він схуд і зблід (зблякні́в) на виду́.
• Небо ещё более -не́ло перед рассветом – не́бо ще поблідні́шало перед сві́том. Побледне́вший, см. Побледне́лый.
Поглоща́ть, поглоти́ть – поглина́ти, погли́ну́ти, пожира́ти, поже́рти, зажира́ти, заже́рти (срв. Глота́ть); (вбирать в себя) вбира́ти, увібра́ти и убра́ти, втяга́ти и втя́гувати, втягти́ що, срв. Вбира́ть. [І мені́ тру́дно погоди́тися з ду́мкою, що того́ всього́ нема́ вже, що все те поглину́ла земля́ (Коцюб.). Щоб тебе́ сира́ земля́ поже́рла (Номис). Оце́й млин таку́ си́лу дров зажира́є (Звин.)].
• Время всё -щает – час усе́ поглина́є.
• Мел -ща́ет влагу – кре́йда вбира́є во́гкість.
• Песок -ща́ет воду – пісо́к втя́гує в се́бе во́ду.
• -ща́ть внимание – захо́плювати, захопи́ти ува́гу, забира́ти, забра́ти (всю) ува́гу. [Пра́ця захопи́ла всю його́ ува́гу].
• Поглощё́нный – погли́нутий и погли́нений, поже́ртий; уві́браний, втя́гнений.
• -ный чем – захо́плений чим. [Був я ввесь захо́плений своє́ю пра́цею].
• -ться – поглина́тися, пожира́тися, бу́ти погли́нутим, поже́ртим; вбира́тися, втяга́тися, бу́ти уві́браним, втя́гненим.
• Всё -ща́ется вечностью – усе́ пожира́є ві́чність.

Мел – кре́йда, -ди.

Мел – кре́йда;
• м. красный – бо́люс (-су), к. черво́на;
• м. кусковой – к. грудкова́;
• м. молотый – к. ме́лена;
• м. отмученный – к. відму́лена;
• м. тертый – к. те́рта;
• м. черный – к. чо́рна.
Плавленый – то́плений;
• п. мел, отмученный – відму́лена кре́йда.

Кре́йда – мел.

кре́йда, -ди, -ді

Кре́йда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.

*Мел — кре́йда, -ди.

Мѣлъ, Creta — кре́йда (С. З. Л.), здр. кре́йдочка. — А сам білий, білий, як крейда. Мир. — Кра́сный мѣлъ = лю́брика. С. З.
Поблѣднѣ́ть = зблїднути (С. Л.), зблїднїти, побліднути, побілїти (С. Л.), як полотно — пополотнїти (С. Л.). — Поблїдла на виду. К. Ч. Р. — Побілїв, як крейда, як стіна. н. пр. — Вона вся пополотнїла з ляку.
Поглоща́ть, поглоти́ть = глита́ти, гли́мати, ковтати, погли́нути (С. З. Л.), ковтну́ти, проковтну́ти; втя́гувати, вбіра́ти. — Згинули, мов їх земля погли́нула. М. В. — Щоб мене земля поглинула! Зїньк. — Крейда вбірає вохкість. Кр. — Пісок втягує в себе воду. Кр.
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-74541.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
крейда
-и, ж.

М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та інших галузях промисловості. || Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда1.jpg|x140px]] [ukrainemade.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда2.jpg|x140px]] [uno.te.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда3.jpg|x140px]] [www.ua.all.biz]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда4.jpg|x140px]] [www.latoro.ru]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда5.jpg|x140px]] [uno.te.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда 6.jpg|x140px]] [www.apis.dp.ua]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|TkRhHLlQ-I4}} Книжковий світ. Сінкен Гопп. Диво-крейда

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Кр]]

Крейда

2013-12-23T23:11:45Z

Жало Дарина: /* «Словники України on-line» */

'''Крейда, -ди, '''''ж. ''Мѣлъ. ''Побілів як крейда. ''Ном.
'''крейда'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24623-krejda.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Крейда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.
===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358353.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
КРЕЙДА

обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін.), несхв. Стояти або сидіти без діла у приміщенні чи біля нього; гуляти. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Старші жінки сидять на призьбі, обтираючи спинами глину (З журналу). Ще трохи — і всі рушать до клубу .. пообтирають спинами стіни і розбредуться (Ю. Мушкетик).
===[http://sum.in.ua/s/krejda Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КРЕЙДА, и, жін. М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та ін. галузях промисловості. Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Леся Українка, І, 1951, 151); Крейда є найбільш цінною породою для вапнування (Добрива та їх використання, 1956, 118);
// Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо. Стеля вибілена крейдою з чорними мережками по краях (Олекса Стороженко, I, 1957, 234); В напівпіднятій руці вона все ще тримала грудочку крейди (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 228); * У порівняннях. Карпо.. став непорушно.., білий, як крейда (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
кре́йда – іменник жіночого роду
відмінок однина
називний кре́йда
родовий кре́йди
давальний кре́йді
знахідний кре́йду
орудний кре́йдою
місцевий на/у кре́йді
кличний кре́йдо*

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=143518]===
крейда
іменник жіночого роду
===[http://tlumach.com.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kreyda.10841/ ТЛУМАЧ]===
КРЕЙДА
біла, м'яка, вапнякова осадова порода; складається з уламків скелетів дрібних морських організмів (водоростей і форамініферів); застосовується у будівництві та керамічній продукції; в Україні - Донбас, Придніпров'я, Придністров'я.
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/kreyda.19512/ РІДНА МОВА]===
КРЕЙДА
мел; мелок (для письма, рисования и т.п.)
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Крейда Матеріал з Вікіпедії]===
Кре́йда (рос. мел, англ. chalk, whiting; нім. Kreide f) - складна речовина як і вапняк належить до осадових гірських порід.
Загальний опис
Крейда – осадова напівзв'язна мазка малозцементована гірська карбонатна порода, що на 90-99 % представлена кальцитом, який складається з кальцитових залишків морських планктонних водоростей та дрібних частинок черепашок найпростіших організмів. Утворюється на дні морів внаслідок нагромадження органічних решток (переважно черепашок) і осадження СаСО3 з морської води.
Колір білий. Крейда містить значно менше домішок і значно м'якша за вапняк. Розглядаючи порошок крейди під мікроскопом, можна легко спостерігати окремі дрібнесенькі черепашки.
Виділяють також крейду бріансонську (стеарит), іспанську (стеарит), озерну (гажа), французьку (тальк), червону (суміш гематиту з глиною) та інш.
Крейда зустрічається в багатьох місцях і утворює великі поклади. Крейду розробляють на Донбасі, у Придніпров’ї, Придністров’ї та в інших районах України.
Розчин крейди, який використовується у будівельній справі
Використання
Використовують у сільському господарстві, паперовій і гумовій промисловості, у будівництві тощо.
Застосовується також як малярна фарба для побілки приміщень, для виготовлення замазок, зубних паст і порошків, як наповнювач ґуми і паперу (зокрема так званого крейдового паперу) тощо. Значні кількості її йдуть для виробництва вапна.
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "крейда"
зайда знайда найда
офсайда слайда хвойда
їзда Ізольда інваліда
ірода Ісламабада авіаторпеда
австралоїда автопоїзда аденоїда
алебарда Альфреда амбасада
амплітуда анаконда Андромеда
==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Мел – кре́йда, ум. кре́йдка.
• Белый, как мел – бі́лий, як кре́йда, як стіна́, як сніг. [Обли́ччя в не́ї бі́ле, як кре́йда (Мирний). Вид йому́, як сніг, збілі́в (Л. Укр.)].
• Из -лу – з кре́йди, кре́йдяни́й. [Змо́ршки на ши́ї білі́ли як крейдяні́ (Коцюб.)].
• Красный мел – черво́на кре́йда, бо́люс (-су), (вульг.) лю́брика.
Побледне́ть – зблі́днути, поблі́днути, збілі́ти, побілі́ти; (сделаться ещё более бледным) поблідні́шати.
• -не́ть как полотно – сполотні́ти, пополотні́ти, (образно) взя́тися кре́йдою, побілі́ти, як стіна́ (як смерть).
• Он -не́л с испугу как полотно, как смерть – він зблід (поблі́д) з переля́ку як стіна́ (як кре́йда), він сполотні́в (пополотні́в) з переля́ку, як смерть. [Оле́ся зблі́дла, аж пополотні́ла як смерть (Н.-Лев.)].
• Отчего ты так -не́ла – чого́ ти так зблі́дла (збілі́ла)?
• Несколько -не́ть – приблі́днути (тро́хи).
• Он похудел, -не́л в лице – він схуд і зблід (зблякні́в) на виду́.
• Небо ещё более -не́ло перед рассветом – не́бо ще поблідні́шало перед сві́том. Побледне́вший, см. Побледне́лый.
Поглоща́ть, поглоти́ть – поглина́ти, погли́ну́ти, пожира́ти, поже́рти, зажира́ти, заже́рти (срв. Глота́ть); (вбирать в себя) вбира́ти, увібра́ти и убра́ти, втяга́ти и втя́гувати, втягти́ що, срв. Вбира́ть. [І мені́ тру́дно погоди́тися з ду́мкою, що того́ всього́ нема́ вже, що все те поглину́ла земля́ (Коцюб.). Щоб тебе́ сира́ земля́ поже́рла (Номис). Оце́й млин таку́ си́лу дров зажира́є (Звин.)].
• Время всё -щает – час усе́ поглина́є.
• Мел -ща́ет влагу – кре́йда вбира́є во́гкість.
• Песок -ща́ет воду – пісо́к втя́гує в се́бе во́ду.
• -ща́ть внимание – захо́плювати, захопи́ти ува́гу, забира́ти, забра́ти (всю) ува́гу. [Пра́ця захопи́ла всю його́ ува́гу].
• Поглощё́нный – погли́нутий и погли́нений, поже́ртий; уві́браний, втя́гнений.
• -ный чем – захо́плений чим. [Був я ввесь захо́плений своє́ю пра́цею].
• -ться – поглина́тися, пожира́тися, бу́ти погли́нутим, поже́ртим; вбира́тися, втяга́тися, бу́ти уві́браним, втя́гненим.
• Всё -ща́ется вечностью – усе́ пожира́є ві́чність.

Мел – кре́йда, -ди.

Мел – кре́йда;
• м. красный – бо́люс (-су), к. черво́на;
• м. кусковой – к. грудкова́;
• м. молотый – к. ме́лена;
• м. отмученный – к. відму́лена;
• м. тертый – к. те́рта;
• м. черный – к. чо́рна.
Плавленый – то́плений;
• п. мел, отмученный – відму́лена кре́йда.

Кре́йда – мел.

кре́йда, -ди, -ді

Кре́йда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.

*Мел — кре́йда, -ди.

Мѣлъ, Creta — кре́йда (С. З. Л.), здр. кре́йдочка. — А сам білий, білий, як крейда. Мир. — Кра́сный мѣлъ = лю́брика. С. З.
Поблѣднѣ́ть = зблїднути (С. Л.), зблїднїти, побліднути, побілїти (С. Л.), як полотно — пополотнїти (С. Л.). — Поблїдла на виду. К. Ч. Р. — Побілїв, як крейда, як стіна. н. пр. — Вона вся пополотнїла з ляку.
Поглоща́ть, поглоти́ть = глита́ти, гли́мати, ковтати, погли́нути (С. З. Л.), ковтну́ти, проковтну́ти; втя́гувати, вбіра́ти. — Згинули, мов їх земля погли́нула. М. В. — Щоб мене земля поглинула! Зїньк. — Крейда вбірає вохкість. Кр. — Пісок втягує в себе воду. Кр.
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-74541.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
крейда
-и, ж.

М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та інших галузях промисловості. || Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда1.jpg|x140px]] [ukrainemade.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда2.jpg|x140px]] [uno.te.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда3.jpg|x140px]] [www.ua.all.biz]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда4.jpg|x140px]] [www.latoro.ru]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда5.jpg|x140px]] [uno.te.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда 6.jpg|x140px]] [www.apis.dp.ua]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|TkRhHLlQ-I4}} Книжковий світ. Сінкен Гопп. Диво-крейда

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Кр]]

Крейда

2013-12-23T23:11:14Z

Жало Дарина:

'''Крейда, -ди, '''''ж. ''Мѣлъ. ''Побілів як крейда. ''Ном.
'''крейда'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24623-krejda.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Крейда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.
===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358353.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
КРЕЙДА

обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін.), несхв. Стояти або сидіти без діла у приміщенні чи біля нього; гуляти. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Старші жінки сидять на призьбі, обтираючи спинами глину (З журналу). Ще трохи — і всі рушать до клубу .. пообтирають спинами стіни і розбредуться (Ю. Мушкетик).
===[http://sum.in.ua/s/krejda Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КРЕЙДА, и, жін. М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та ін. галузях промисловості. Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Леся Українка, І, 1951, 151); Крейда є найбільш цінною породою для вапнування (Добрива та їх використання, 1956, 118);
// Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо. Стеля вибілена крейдою з чорними мережками по краях (Олекса Стороженко, I, 1957, 234); В напівпіднятій руці вона все ще тримала грудочку крейди (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 228); * У порівняннях. Карпо.. став непорушно.., білий, як крейда (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
кре́йда – іменник жіночого роду
відмінок однина
називний кре́йда
родовий кре́йди
давальний кре́йді
знахідний кре́йду
орудний кре́йдою
місцевий на/у кре́йді
кличний кре́йдо*
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=143518]===
крейда
іменник жіночого роду
===[http://tlumach.com.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kreyda.10841/ ТЛУМАЧ]===
КРЕЙДА
біла, м'яка, вапнякова осадова порода; складається з уламків скелетів дрібних морських організмів (водоростей і форамініферів); застосовується у будівництві та керамічній продукції; в Україні - Донбас, Придніпров'я, Придністров'я.
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/kreyda.19512/ РІДНА МОВА]===
КРЕЙДА
мел; мелок (для письма, рисования и т.п.)
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Крейда Матеріал з Вікіпедії]===
Кре́йда (рос. мел, англ. chalk, whiting; нім. Kreide f) - складна речовина як і вапняк належить до осадових гірських порід.
Загальний опис
Крейда – осадова напівзв'язна мазка малозцементована гірська карбонатна порода, що на 90-99 % представлена кальцитом, який складається з кальцитових залишків морських планктонних водоростей та дрібних частинок черепашок найпростіших організмів. Утворюється на дні морів внаслідок нагромадження органічних решток (переважно черепашок) і осадження СаСО3 з морської води.
Колір білий. Крейда містить значно менше домішок і значно м'якша за вапняк. Розглядаючи порошок крейди під мікроскопом, можна легко спостерігати окремі дрібнесенькі черепашки.
Виділяють також крейду бріансонську (стеарит), іспанську (стеарит), озерну (гажа), французьку (тальк), червону (суміш гематиту з глиною) та інш.
Крейда зустрічається в багатьох місцях і утворює великі поклади. Крейду розробляють на Донбасі, у Придніпров’ї, Придністров’ї та в інших районах України.
Розчин крейди, який використовується у будівельній справі
Використання
Використовують у сільському господарстві, паперовій і гумовій промисловості, у будівництві тощо.
Застосовується також як малярна фарба для побілки приміщень, для виготовлення замазок, зубних паст і порошків, як наповнювач ґуми і паперу (зокрема так званого крейдового паперу) тощо. Значні кількості її йдуть для виробництва вапна.
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "крейда"
зайда знайда найда
офсайда слайда хвойда
їзда Ізольда інваліда
ірода Ісламабада авіаторпеда
австралоїда автопоїзда аденоїда
алебарда Альфреда амбасада
амплітуда анаконда Андромеда
==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Мел – кре́йда, ум. кре́йдка.
• Белый, как мел – бі́лий, як кре́йда, як стіна́, як сніг. [Обли́ччя в не́ї бі́ле, як кре́йда (Мирний). Вид йому́, як сніг, збілі́в (Л. Укр.)].
• Из -лу – з кре́йди, кре́йдяни́й. [Змо́ршки на ши́ї білі́ли як крейдяні́ (Коцюб.)].
• Красный мел – черво́на кре́йда, бо́люс (-су), (вульг.) лю́брика.
Побледне́ть – зблі́днути, поблі́днути, збілі́ти, побілі́ти; (сделаться ещё более бледным) поблідні́шати.
• -не́ть как полотно – сполотні́ти, пополотні́ти, (образно) взя́тися кре́йдою, побілі́ти, як стіна́ (як смерть).
• Он -не́л с испугу как полотно, как смерть – він зблід (поблі́д) з переля́ку як стіна́ (як кре́йда), він сполотні́в (пополотні́в) з переля́ку, як смерть. [Оле́ся зблі́дла, аж пополотні́ла як смерть (Н.-Лев.)].
• Отчего ты так -не́ла – чого́ ти так зблі́дла (збілі́ла)?
• Несколько -не́ть – приблі́днути (тро́хи).
• Он похудел, -не́л в лице – він схуд і зблід (зблякні́в) на виду́.
• Небо ещё более -не́ло перед рассветом – не́бо ще поблідні́шало перед сві́том. Побледне́вший, см. Побледне́лый.
Поглоща́ть, поглоти́ть – поглина́ти, погли́ну́ти, пожира́ти, поже́рти, зажира́ти, заже́рти (срв. Глота́ть); (вбирать в себя) вбира́ти, увібра́ти и убра́ти, втяга́ти и втя́гувати, втягти́ що, срв. Вбира́ть. [І мені́ тру́дно погоди́тися з ду́мкою, що того́ всього́ нема́ вже, що все те поглину́ла земля́ (Коцюб.). Щоб тебе́ сира́ земля́ поже́рла (Номис). Оце́й млин таку́ си́лу дров зажира́є (Звин.)].
• Время всё -щает – час усе́ поглина́є.
• Мел -ща́ет влагу – кре́йда вбира́є во́гкість.
• Песок -ща́ет воду – пісо́к втя́гує в се́бе во́ду.
• -ща́ть внимание – захо́плювати, захопи́ти ува́гу, забира́ти, забра́ти (всю) ува́гу. [Пра́ця захопи́ла всю його́ ува́гу].
• Поглощё́нный – погли́нутий и погли́нений, поже́ртий; уві́браний, втя́гнений.
• -ный чем – захо́плений чим. [Був я ввесь захо́плений своє́ю пра́цею].
• -ться – поглина́тися, пожира́тися, бу́ти погли́нутим, поже́ртим; вбира́тися, втяга́тися, бу́ти уві́браним, втя́гненим.
• Всё -ща́ется вечностью – усе́ пожира́є ві́чність.

Мел – кре́йда, -ди.

Мел – кре́йда;
• м. красный – бо́люс (-су), к. черво́на;
• м. кусковой – к. грудкова́;
• м. молотый – к. ме́лена;
• м. отмученный – к. відму́лена;
• м. тертый – к. те́рта;
• м. черный – к. чо́рна.
Плавленый – то́плений;
• п. мел, отмученный – відму́лена кре́йда.

Кре́йда – мел.

кре́йда, -ди, -ді

Кре́йда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.

*Мел — кре́йда, -ди.

Мѣлъ, Creta — кре́йда (С. З. Л.), здр. кре́йдочка. — А сам білий, білий, як крейда. Мир. — Кра́сный мѣлъ = лю́брика. С. З.
Поблѣднѣ́ть = зблїднути (С. Л.), зблїднїти, побліднути, побілїти (С. Л.), як полотно — пополотнїти (С. Л.). — Поблїдла на виду. К. Ч. Р. — Побілїв, як крейда, як стіна. н. пр. — Вона вся пополотнїла з ляку.
Поглоща́ть, поглоти́ть = глита́ти, гли́мати, ковтати, погли́нути (С. З. Л.), ковтну́ти, проковтну́ти; втя́гувати, вбіра́ти. — Згинули, мов їх земля погли́нула. М. В. — Щоб мене земля поглинула! Зїньк. — Крейда вбірає вохкість. Кр. — Пісок втягує в себе воду. Кр.
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-74541.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
крейда
-и, ж.

М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та інших галузях промисловості. || Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда1.jpg|x140px]] [ukrainemade.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда2.jpg|x140px]] [uno.te.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда3.jpg|x140px]] [www.ua.all.biz]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда4.jpg|x140px]] [www.latoro.ru]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда5.jpg|x140px]] [uno.te.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крейда 6.jpg|x140px]] [www.apis.dp.ua]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|TkRhHLlQ-I4}} Книжковий світ. Сінкен Гопп. Диво-крейда

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Кр]]

Файл:Валятися4.jpg

2013-12-23T22:33:09Z

Жало Дарина:

Файл:Валятися3.jpg

2013-12-23T22:32:58Z

Жало Дарина:

Файл:Валятися2.jpg

2013-12-23T22:32:34Z

Жало Дарина:

Файл:Валятися1.jpg

2013-12-23T22:32:18Z

Жало Дарина:

Валятися

2013-12-23T22:31:19Z

Жало Дарина: /* Онлайн словник українських рим */

'''Валятися, -ляюся, -єшся, '''''гл. ''1) Падать, валиться. ''Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. ''Макс. 2) Валяться. ''Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. ''АД. І. ''Валяється, як свиня в барлозі. ''Ном. № 11344. 2) Пачкаться. ''Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся. ''

'''валятися'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4181-valjatysja.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Валятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. Макс. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. І. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344. 2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.
===[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356209.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ВАЛЯТИСЯ

валя́тися під нога́ми. Бути легко доступним, таким, що не потребує пошуків. Так, його (В. Малика) романам справді пощастило на сюжети, які валялися під ногами, та тільки він їх відкрив, і то ще невідомо, кому поталанило — історії з її сюжетами чи авторові (З газети).

і (ще й) кіт не валя́вся у кого. Хто-небудь ще нічого не робив. Он люди вже городи копають та орють, а в нас ще й кіт не валявся...— бубоніла стара Кухтиха (А. Іщук).

на доро́зі (на ву́лиці, на смі́тті́ і т. ін.) не валя́ється. Має неабияку вартість, позитивні якості, високо цінується і становить рідкість. — Не гребуй, дитинко, не гребуй, коли випадає, бо такі на дорозі не валяються, такого швидко підхопить яка-небудь вертихвістка з червоними нігтями (О. Гончар); — Пошукай, Омеляне, собі такого робітника в місті або на цукроварні.— Чортзна-що — скоро знайдеш, а такі, як Волошин, на вулиці не валяються... (М. Стельмах); // Може стати в пригоді, бути потрібним для чого-небудь. Радився з сусідою, яку частку левадки відписати мені, а яку моєму братові. Воно хоч і по чверть десятини, а все-таки на вулиці не валяється (П. Панч); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків (свататись) (М. Стельмах). по доро́зі не валя́ється. Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка).

У нога́х ла́зити (по́взати, валя́тися і т. ін.) у кого, чиїх, перед ким і без додатка, зневажл. Дуже принижуватися перед ким-небудь, просячи щось або дякуючи за щось. — Допоможи він (батько) мені крихту, каплю… і я б тепер багач на всю губу був. І не приходилося б у чужих людей в ногах лазити, чужих прохати… (Панас Мирний); (Зінька:) Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм… (М. Кропивницький); Він ось.. повинен у ногах лазити та дякувати, що подушне все до копієчки заплатив (Панас Мирний); (Степан:) Не жінка то, котра в ногах повза без провини, не подружжя вона (М. Кропивницький); Смерті він боявся, Енея у ногах валявся. Просив живцем в неволю взять (І. Котляревський).
===[http://sum.in.ua/s/valjatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВАЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

1. Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. Не ніживсь я зроду у неньки колін, В постелі впівдня не валявся (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 88); Жінки [у неділю] валялися по садках на ряднах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 174);
// Лежати хворим. — А як лежала у нас, як та колода, три тижні валялася... хто за тобою ходив? (Панас Мирний, III, 1954, 28); Вчора цілий день валялась в такому стані, а сьогодні вже маюся ліпше, хоч іще не зовсім добре (Леся Українка, V, 1956, 245);
// Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет). — Не хочу, — каже [прокурор], — щоб діло валялося; підпишу, от йому і кінець! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 178); — У вас, чорноризців, гроші валяються в скринях без всякої користі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 383).

2. Лежати не на місці, недбало кинутим. Бричка стоїть надворі, а коло неї валяються шори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58); На підлозі валялися подерті подушки, розбиті портрети, книжки, череп'я з посуду (Юрій Яновський, II, 1954, 35);
// Лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння або знесилення, відсутності притулку і т. ін.). Дивився [шинкар], як п'яні мужики валялись під його шинком (Нечуй-Левицький, II, 1956, 369); [Микита:] І так вже я чотири роки, як той пес голодний валявся попід чужими тинами (Марко Кропивницький, I, 1958, 114); Валяються [мужики] тижнями на пристані, доки в торбі харчів стане (Андрій Головко, II, 1957, 218);
// Лежати не прибраним кудись. Тута ж валявсь пом'ятий явір, збита різучка-трава (Панас Мирний, IV, 1955, 12); Сотні тисяч трупів гнили в землі, валялись непохованими в лісах і болотах, по занедбаних полях і згарищах (Олександр Довженко, III, 1960, 78).
♦ Не валяється на (по) дорозі (на вулиці, на смітті і т. ін.) — просто і легко або задарма не добудеш. — Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка, III, 1952, 482); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків [свататись] (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 63).

3. рідко. Те саме, що валитися 1. * Образно. Вітри гули, як навіжені, то падали в море, сторч перекидались, валялись на скелі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 14).

4. Забруднюватися. Коло чого ходиш, тим і валяєшся (Словник Грінченка).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
валя́тися – дієслово недоконаного виду
Інфінітив
валя́тися, валя́тись
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа валя́ймося, валя́ймось
2 особа валя́йся, валя́йсь валя́йтеся, валя́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа валя́тимуся, валя́тимусь валя́тимемося, валя́тимемось, валя́тимемся
2 особа валя́тимешся валя́тиметеся, валя́тиметесь
3 особа валя́тиметься валя́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа валя́юся, валя́юсь валя́ємося, валя́ємось, валя́ємся
2 особа валя́єшся валя́єтеся, валя́єтесь
3 особа валя́ється валя́ються

Дієприслівник
валя́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. валя́вся, валя́всь

жін. р. валя́лася, валя́лась валя́лися, валя́лись

сер. р. валя́лося, валя́лось
Дієприслівник
валя́вшись

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=27579]===
валятися
дієслово недоконаного виду
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/14719/валятися Орфоепічний словник української мови] ===
валятися
-я/юся, -я/єшся, недок.
1) Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. || Лежати хворим. || Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет).
2) Лежати не на місці, недбало кинутим. || Лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння чи знесилення, відсутності притулку і т. ін.). || Лежати не прибраним кудись.
3) рідко. Те саме, що валитися 1).
4) Забруднюватися.
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/валятися Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --
Значення
недок. довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись
лежати хворим
лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет)
лежати не на місці, недбало кинутим
лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння чи знесилення, відсутності притулку і т. ін.)
лежати не прибраним кудись
рідк. те саме, що валитися 1
забруднюватися
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/valyatysya.3887/ РІДНА МОВА]===
ВАЛЯТИСЯ
валяться
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Онлайн словник українських рим]===

Рими до слова "валятися"

благословлятися боятися в'являтися

відбавлятися відборонятися відвіятися

відганятися відговорятися відділятися

віддалятися відживлятися відкашлятися

відкланятися відклонятися відкріплятися

відкуплятися відлаятися відмінятися

відмірятися відмовлятися відновлятися

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Вали́ться – вали́тися, валя́тися, па́дати.
• Всё у меня из рук ва́лится – все мені́ з рук па́дає, нічо́му ра́ди не мо́жу да́ти, ніщо́ в ме́не рук не держи́ться.
• На бедного Макара шишки ва́лятся – на похи́ле де́рево й ко́зи ска́чуть.
Валя́ться, ва́ливаться – валя́тися, кача́тися, (о постели) виле́жуватися, вика́чуватися, кача́тися, п’я́вчитися, (о животном в грязи) барложи́тися, ковба́нитися.
Зама́рываться, замара́ться –
1) (пачкаться) валя́тися, зава́лятися чим, у що, зама́зуватися, зама́затися, зама́щуватися, замасти́тися чим, убира́тися, убра́тися, ума́зуватися, ума́затися, упаску́джуватися, упаску́дитися у що, забру́днюватися, забрудни́тися, запацьо́рюватися, запацьо́ритися; (грязью, и т. п.) багни́тися, заба́гнюватися, забагни́тися чим; (в испражнения) уробля́тися, уроби́тися в що; срвн. Запа́чкаться, Зама́заться. [Ко́ло чо́го хо́диш, тим і валя́єшся (Сл. Гр.). Валя́тися у гли́ну (Сл. Гр.). Він у кре́йду вбра́вся (Звин.) Ну, й запацьо́рився ти, хло́пче, як порося́ (Вовч. п.)];
2) за[ви]кре́слюватися, за[ви́]кре́слитися, за[ви]ма́зуватися, за[ви́]ма́затися; бу́ти закре́сленим, за[ви́]ма́заним;
3) каля́тися, закаля́тися, плями́тися, заплями́тися.
Мара́ться, ма́рываться –
1) (пачкаться) ма́затися, масти́тися, брудни́тися, бру́ди́тися, каля́тися, валя́тися, багни́тися, яло́зитися, смальцюва́тися, ля́патися, му́рзатися, заму́рзуватися.
• Светлые платья быстро -ются – я́сні су́кні шви́дко ма́жуться, бру́дня́ться;
2) (скверниться) каля́тися, пога́нитися, мерзе́нитися, плямува́тися, плями́тися, паску́дитися. [Чи мені́ тре́ба мерзе́нитися? На́що мені́ сей кло́піт (Звягельщ.)].
• Не возьмусь я за это, не хочу -ться – не візьму́сь я за це, не хо́чу пога́нитися (паску́дитися, мерзе́нитися);
3) (о бумагомарании, плохом сочинительстве и т. п.) ма́затися, ля́патися, ба́згратися;
4) (зачёркиваться) черка́тися, вима́зуватися, викре́слюватися;
5) каля́тися, випорожня́тися; срв. Испражня́ться.
Па́чкаться – паску́дитися, каля́тися, валя́тися, ма́затися чим; му́рзатися, багни́тися; таля́патися, ба́братися, ба́блятися в чо́му; яло́зитися, шмарува́тися чим; борошни́тися, убіля́тися в що. Оттенки см. Па́чкать; (переносно) паску́дитися, пога́нитися чим, з ким. [Я не хо́чу з тобо́ю пога́нитися].

Грязь – болото, грязь, грязюка, грязиво, грязота, кал, калило, каля, калюка, (топкая, жидкая) твань, тванюка, багно, багнюка, (нечистота) бруд, бруднота, не́чисть:
• валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися, бабратися) [в багні, у болоті];
• втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно втоптати (топтати) кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослідити (упосліднити, спаплюжити, обмовити) кого;
• вылезти из грязи – вибабратися;
• грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало (Пр.);
• грязь давняя на теле – леп, туриця;
• грязь, замёрзшая или присохшая комками на дороге – груддя, грудки, колоть (р. -ти), (реже) струпаки, храпа;
• грязь на голове у малых детей – тімениця (тіменюхи);
• грязь (потная) на теле – леп;
• грязь от неопрятности (нечистота) – бруд, бруднота, брудота, нечисть (р. -сти). нехар (р. -ри);
• запачканный грязью – заболочений, закаляний;
• затоптать в грязь кого (разг.) – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; у багно (у грязь) утоптати кого; упослідити (спаплюжити) кого;
• из грязи в князи – з грязі в князі (Пр.);
• лечиться грязями – лікуватися грязями;
• месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що;
• наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе (Пр.); свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті (Пр.);
• не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (иногда разг.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться);
• он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере);
• растоптать, размесить грязь – розгрузити (болото); (вокруг чего) обгрузити що;
• сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору (Пр.); кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото (Пр.).
[Закаляють тебе болотом, як зрадницю їх кастових традицій (Коцюб.). Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (М. Вовч.)].

Валять, см. Валить, -ться –
1) (в грязи, пыли) валя́тися, -ля́юся, -ля́єшся, кача́тися, -ча́юся, -ча́єшся;
2) (в постели) виле́жуватися, -жуюся, -жуєшся.
Обрушать, обрушить –
1) (бросать, обваливать) валя́ти, -ля́ю, -ля́єш, повали́ти, -лю́, -лиш, зава́лювати, -люю, -люєш, завали́ти, -лю́, -лиш;
2) (гнев на кого) окоши́ти, -шу́, -ши́ш (на ко́му); -ся –
1) валя́тися, -ля́юся, -ля́єшся. завали́тися, -лю́ся, -лишся;
2) окоши́тися; (наброситься) вда́рити (на ко́го).

Валяться
• Валяться в грязи (о животных) – барложитися (ковбанитися). [Барложиться, як свиня в солоді. Пр.]
• Валяться в ногах у кого (разг.) – валятися в ногах у кого; плазувати перед ким; стелитися під ноги кому. [Бачили, як він плазував перед Харитоненком? Гордієнко.]
• Валяться в постели – вилежуватися; викачуватися (качатися); (жарт.) кабанувати. [Виспався, та не вилежався. Номис.]
Грязь
• Валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися) [в багні, у болоті].
• Втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно (в)топтати кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослід(н)ити (спаплюжити, обмовити) кого. [Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки. Вовчок.]
• Грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало. Пр.
• Месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що. [Кіньми двора та й не грузіте. Н. п.]
• Наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе. Пр. Свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті. Пр.
• Не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (іноді розм.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться).
• Он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере).
• Сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору. Пр. Кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото. Пр.
Кататься
• Кататься, как сыр в масле (разг.) – як сир у маслі купається; плаває, як вареник у маслі; розкошує; купається в розкошах; кохається у добрі.
• Кататься со смеху (фам.) – [Аж] качатися (рвати боки, кишки) зо (від) сміху; качатися (заходитися, лягати, розлягатися, валятися) зо (від) сміху; сміятися, аж за (в) боки братися.
• Любишь кататься — люби и саночки возить – любиш їхати — люби й саночки возити. Пр. Любиш яблучко, люби й оскомочку. Пр. Любиш горішки, люби і насмішки. Пр. Любиш поганяти, люби й коня годувати. Пр. Любиш узяток, люби й даток. Пр. Чужий чуб скубши, треба й свого наставити. Пр. Не терши, не мнявши, не їсти калачів. Пр.
Нога
• Баба-яга костяная нога – баба-яга костяна нога; баба-яга, нога-костюга.
• Бежать, побежать со всех ног (разг.) – бігти, побігти щодуху [в тілі] (що є духу, скільки духу, що ноги несуть, несли); бігти, побігти чимдуж (щосили, з усієї сили).
• Без задних ног остаться (разг.) – ніг під собою не чути; ледве на ногах стояти.
• Бросаться, броситься кому в ноги – кидатися, кинутися кому до ніг (в ноги, під ноги); падати, упасти кому до ніг (в ноги, під ноги); (образн.) опукою в ноги кому кинутися (впасти).
• Быть весь день на ногах – бути цілий (увесь) день на ногах; цілий (увесь) день не сідати (не присідати).
• Быть на дружеской, на короткой ноге с кем (разг.) – бути у дружніх (у близьких) взаєминах (стосунках) з ким; бути на короткій (бли́зькій) стопі́
• Быть на равной ноге с кем – бути як рівний з рівним з ким; бути рівнею з ким.
• Валить с ног – валити з ніг.
• Валиться, падать с ног – на ногах не стояти; валитися, падати (з ніг).
• Валяться в ногах у кого (разг.) – валятися в ногах у кого; плазувати перед ким; стелитися під ноги кому.
• Вертеться, путаться под ногами у кого – плутатися під ногами в кого.
• В ногах правды нет (разг.) – у ногах нема(є) правди; за постій грошей не платять; сідайте.
• Вооружённый с головы до ног – озброєний від голови до п’ят (до ніг).
• Вскочить на ноги – схопитися (зірватися) на ноги; зірватися (схопитися) на рівні (ноги).
• Встать с левой (не с той) ноги (разг.) – встати лівою ногою (на ліву ногу); встати не тією ногою (не на ту ногу); бути в лихому (у злому, у поганому) настрої (гуморі).
• Давай бог ноги (разг.) – ноги на плечі (за пояс); у ноги; ходу (хода); навтіки (навтікача); дати ногам знати.
• Держать свой дом на приличной ноге – тримати (держати) свою господу на пристойній стопі (на пристойній лінії, як у [добрих] людей, як порядним людям годиться).
• Едва, с трудом держаться на ногах – ледве (усилу, силу-всилу) на ногах триматися (стояти); (образн. розм.) мало від вітру не валитися.
• Еле (едва, насилу) ноги волочить, таскать (разг.) – насилу (всилу, насилу, ледве) ноги тягти (волокти); ледве тягтися (волоктися); (образн. розм.) волочити (тягти) ноги, мов колоди.
• Еле (едва) ноги унести откуда (разг.) – ледве ноги винести звідки; ледве втекти звідки.
• Еле ноги передвигает кто – ледве (насилу) ноги пересуває (переставляє) хто; ледве (насилу) ногами соває (ворушить) хто.
• Жить на широкую (на большую, на барскую) ногу – жити на всю губу (по-панському, на широку стопу, у розкошах); широко жити; розкошувати (панувати).
• За глупой головой и ногам непокой – за дурною головою і ногам нема спокою. Пр. За дурною (за лихою) головою і (та й) ногам лихо (біда). Пр. Через дурний розум ногам лихо. Пр.
• Земля горит под ногами у кого – земля горить під ногами в кого.
• Идти в ногу с эпохой – іти в ногу з добою (з часом); іти з духом часу; потрапляти добі (часові).
• Идти нога в ногу – іти (ступати) нога в ногу; іти (ступати) ступінь у ступінь; іти в лад; тримати (рівний) крок.
• Идти нога за ногу (разг.) – іти нога за ногою (поза ногу); іти тихою (повільною) ходою; іти помалу-малу (тихо); тільки що ступати; ледве дибати; плентатися (плуганитися, тарганитися).
• Кланяться в ноги кому (перен.) – кланятися (уклонятися) в ноги (до ніг) кому; кланятися аж до землі кому.
• К ноге! (воен.) – до ноги!
• Куда ноги понесут – куди ноги понесуть; навмання.
• Левой ногой сделать что – спартачити (скапарити) що; зробити що абияк (на швидку руку, нашвидкуруч).
• Лёгкий (лёгок) на ногу (на ноги) – швидкий (прудкий, легкий) на ноги; швидкий (моторний).
• На ногах не стоит, едва стоит кто – на ногах не стоїть (не встоїть), ледве стоїть хто.
• На ногах перенести болезнь – на ногах перебути хворобу; переходити хворобу.
• На свои ноги становиться – свого хліба шукати.
• Не знает, на какую ногу стать – не знає, на котру (на яку) ступити (ступнути).
• Не слыша ног (бежать, мчаться…) – не чуючи ніг (бігти, мчати…).
• Ни ногой к кому, куда – ні ногою((а)нікроку) до кого, куди.
• Ногами вниз (к земле) – ногами вниз (до землі, додолу); долініж.
• Ноги подкосились у кого – ноги підломилися (підтялися, помліли) в кого, кому.
• Ноги чьей не будет у кого, где – ноги чиєї не буде в кого, де; нога чия не ступить до кого, куди.
• Нужен (нужна, нужно) как собаке пятая нога – треба як п’ятого колеса до воза; потрібний (потрібна, потрібне) як собаці п’ята нога; як п’ятої ноги собаці; потрібний (потрібна, потрібне) як діра в мості (як торішній сніг); треба як болячка на лоб.
• Обойми ногами (стоять на чём) – обома ногами; обоніж.
• Одна нога здесь, [а] другая там – одна нога тут, друга там; (рідше) на одній нозі. [Бігай на одній нозі. Пр.]
• Отбиваться от чего руками и ногами – відбиватися від чого руками й ногами; опинатися (огинатися) [щосили] проти чого.
• Падать (устар. пасть) к ногам, в ноги кому; упасть в ноги кому – падати, упадати, упасти до ніг (у ноги) кому; припадати, припасти кому до ніг.
• Переступать, переминаться с ноги на ногу – переступати з ноги на ногу (з однієї на другу); тупцюватися (тупцятися, топтатися).
• Поджав ноги – підібгавши (підгорнувши) ноги; скулиніж.
• Поднять (поставить) кого на ноги (перен.) – звести (поставити, зняти, зіп’ясти) кого на ноги; довести до розуму (до пуття) кого.
• Подставлять, подставить ногу кому – підставляти, підставити ногу кому; підчеплювати, підчепити кого; (образн.) підставляти, підставити стільчика кому; укинути гадючку кому.
• Пока ноги носят – поки (доки) ноги носять (ходять). [А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять… Барвінок.]
• Попирать, попрать ногами что (перен.) – топтати, стоптати, потоптати [ногами] що; топтати (підтоптувати), підтоптати під ноги що; нехтувати, знехтувати (зневажати, зневажити) що; ламати, зламати що.
• Почва уходит из-под ног у кого – земля (ґрунт) усувається (зникає, іноді вислизає) з-під ніг кому, у кого; грунт западається під ногами чиїми.
• Почву теряет под ногами кто – ґрунт утрачає під ногами хто; ґрунт вислизає з-під ніг кому, у кого.
• Протянуть ноги (перен. разг.) – простягти (випростати) ноги; простягатися (випростатися); (зниж. емоц.) задерти ноги; дуба дати (врізати); ґиґнути (опрягтися, освіжитися, перекинутися).
• Руками и ногами, с руками и с ногами; с руками, ногами (разг.) – руками й ногами; [з] руками й [з] ногами.
• [Сам] чёрт ногу сломит где-либо – [Сам] чорт спіткнеться (ногу зламає) на чому, де.
• Сапоги, ботинки… по ноге, не по ноге – чоботи, черевики… до ноги, не до ноги (об нозі, не об нозі).
• Сбивать, сбить с ног кого – збивати, збити (валити, звалити) з ніг кого.
• Сбиться с ног – збитися з ніг; ледве стояти на ногах; (іноді) відбігати ноги.
• Сбиться с ноги – ступнути не в ногу; не тією ногою ступнути.
• Слетать на одной ноге куда» к кому – полетіти (іноді злітати) на одній нозі куди, до кого.
• С ног до головы – від потилиці до п’ят; (з) голови до п’ят (до ніг).
• Ставить, поставить на ноги кого (перен.) – ставити, поставити на ноги кого; (іноді) на хліб настановити кого.
• Становиться, стать, вставать, встать, подниматься, подняться на задние ноги – ставати, стати (спинатися, сп’ястися, зводитися, звестися, здійматися, знятися, про багатьох поставати, поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги; ставати, стати (про багатьох поставати) цапа (цапки, ставма, дуба, дубки, гопки).
• Становиться, стать (подниматься, подняться) на ноги (перен.) – ставати, стати на [власні] ноги; зводитися, звестися (здійматися, знятися, спинатися, сп’ястися, зіп’ястися) на ноги; (розм.) оклигати, оклигати; на стану стати. [Гнат став на ноги, зробився хазяїном. Коцюбинський.]
• Стать на дружескую (короткую) ногу с кем – стати на дружній (на близькій, на короткій) стопі з ким; зайти в близькі взаємини (стосунки) з ким; заприязнитися (заприятелювати, потоваришувати, здружитися, про жінок також заподругувати) з ким; (фам.) запанібрататися з ким; (діал.) засябрувати з ким.
• Стоять на [своих] ногах; стоять на ногах крепко (прочно) – Стояти на [своїх] ногах; стояти на ногах міцно (твердо, певно); (образн.) як дуб стояти.
• [Стоять] одной ногой в могиле (в гробу); одна нога в могиле (в гробу) – стояти одною ногою над гробом (у гробі, у домовині); бути одною ногою у труні (в домовині); на далекій (на великій) путі стояти; на вмерті бути; час не довгий чи й; до гробу недалеко кому; не довго вже гуляти по світу кому; не довго вже ряст топтати кому; три чисниці (півчверті) до віку (до смерті) кому; на тонку пряде хто.
• Ходить, переваливаясь с ноги на ногу – ходити, перехиляючись з боку на бік; ходити, вихитуючись [з боку на бік]; ходити перевальцем (перехильцем); переваги-ваги ходити; коливати з ноги на ногу; (образн. жарт.) ходити качиною ходою.
• Хромать на обе ноги – на обидві ноги (обома ногами, обініж) кульгати (шкандибати, шкутильгати).
• Чего моя (твоя…) [левая] нога хочет – що хочу, те й роблю (що хочеш, те й робиш…); роблю, що мені (робиш, що тобі…) захочеться (забагнеться, заманеться).
• Чтобы ноги чьей не было у кого, где – щоб чия нога не була в кого, де.

Валя́тися – валяться.

Валя́тися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. Макс.
2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. І. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344.
2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.

Бревно́ = (товсте і кругле) — коло́да, дуб, дубо́к, (обтесане з чотирьох боків) — брус, ба́лка, (коротке) — оцу́пок, оцу́палок, (тонке, кругле) — кругля́к, (для повертання вітряка) — стріла́ (в колодязному зрубі) — ця́мрина, (під стелею) — сво́лок, (в будовлї для звязку) — още́пина, (попере́чна) — ба́нта, ба́нтина, (для перехода через річку) — кла́дка, (на стріху) — приту́га. — Лежить, як колода, як брус. н. пр. — Не дай спати ходячому, серцем замірати і гнилою колодою у багнї валятись. К. Ш. — Цямрину в колодязь опустити. Ган. Барв. — Ой у полі річка, через річку кладка. н. п. — Въ чужо́мъ глазу́ сучо́къ ви́дитъ, въ свое́мъ не примѣча́етъ и бревна́ = чуже́ під лїсом ба́чить, а свого́ й під но́сом не добача́є. н. пр.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися1.jpg|x140px]] [photo.i.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися2.jpg|x140px]] [tmogylenets.blogspot.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися3.jpg|x140px]] [artcollection-marina.blogspot.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися4.jpg|x140px]] [aroundnature.ru]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Ва]]

Валятися

2013-12-23T22:30:50Z

Жало Дарина: /* РІДНА МОВА */

'''Валятися, -ляюся, -єшся, '''''гл. ''1) Падать, валиться. ''Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. ''Макс. 2) Валяться. ''Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. ''АД. І. ''Валяється, як свиня в барлозі. ''Ном. № 11344. 2) Пачкаться. ''Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся. ''

'''валятися'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4181-valjatysja.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Валятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. Макс. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. І. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344. 2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.
===[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356209.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ВАЛЯТИСЯ

валя́тися під нога́ми. Бути легко доступним, таким, що не потребує пошуків. Так, його (В. Малика) романам справді пощастило на сюжети, які валялися під ногами, та тільки він їх відкрив, і то ще невідомо, кому поталанило — історії з її сюжетами чи авторові (З газети).

і (ще й) кіт не валя́вся у кого. Хто-небудь ще нічого не робив. Он люди вже городи копають та орють, а в нас ще й кіт не валявся...— бубоніла стара Кухтиха (А. Іщук).

на доро́зі (на ву́лиці, на смі́тті́ і т. ін.) не валя́ється. Має неабияку вартість, позитивні якості, високо цінується і становить рідкість. — Не гребуй, дитинко, не гребуй, коли випадає, бо такі на дорозі не валяються, такого швидко підхопить яка-небудь вертихвістка з червоними нігтями (О. Гончар); — Пошукай, Омеляне, собі такого робітника в місті або на цукроварні.— Чортзна-що — скоро знайдеш, а такі, як Волошин, на вулиці не валяються... (М. Стельмах); // Може стати в пригоді, бути потрібним для чого-небудь. Радився з сусідою, яку частку левадки відписати мені, а яку моєму братові. Воно хоч і по чверть десятини, а все-таки на вулиці не валяється (П. Панч); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків (свататись) (М. Стельмах). по доро́зі не валя́ється. Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка).

У нога́х ла́зити (по́взати, валя́тися і т. ін.) у кого, чиїх, перед ким і без додатка, зневажл. Дуже принижуватися перед ким-небудь, просячи щось або дякуючи за щось. — Допоможи він (батько) мені крихту, каплю… і я б тепер багач на всю губу був. І не приходилося б у чужих людей в ногах лазити, чужих прохати… (Панас Мирний); (Зінька:) Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм… (М. Кропивницький); Він ось.. повинен у ногах лазити та дякувати, що подушне все до копієчки заплатив (Панас Мирний); (Степан:) Не жінка то, котра в ногах повза без провини, не подружжя вона (М. Кропивницький); Смерті він боявся, Енея у ногах валявся. Просив живцем в неволю взять (І. Котляревський).
===[http://sum.in.ua/s/valjatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВАЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

1. Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. Не ніживсь я зроду у неньки колін, В постелі впівдня не валявся (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 88); Жінки [у неділю] валялися по садках на ряднах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 174);
// Лежати хворим. — А як лежала у нас, як та колода, три тижні валялася... хто за тобою ходив? (Панас Мирний, III, 1954, 28); Вчора цілий день валялась в такому стані, а сьогодні вже маюся ліпше, хоч іще не зовсім добре (Леся Українка, V, 1956, 245);
// Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет). — Не хочу, — каже [прокурор], — щоб діло валялося; підпишу, от йому і кінець! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 178); — У вас, чорноризців, гроші валяються в скринях без всякої користі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 383).

2. Лежати не на місці, недбало кинутим. Бричка стоїть надворі, а коло неї валяються шори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58); На підлозі валялися подерті подушки, розбиті портрети, книжки, череп'я з посуду (Юрій Яновський, II, 1954, 35);
// Лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння або знесилення, відсутності притулку і т. ін.). Дивився [шинкар], як п'яні мужики валялись під його шинком (Нечуй-Левицький, II, 1956, 369); [Микита:] І так вже я чотири роки, як той пес голодний валявся попід чужими тинами (Марко Кропивницький, I, 1958, 114); Валяються [мужики] тижнями на пристані, доки в торбі харчів стане (Андрій Головко, II, 1957, 218);
// Лежати не прибраним кудись. Тута ж валявсь пом'ятий явір, збита різучка-трава (Панас Мирний, IV, 1955, 12); Сотні тисяч трупів гнили в землі, валялись непохованими в лісах і болотах, по занедбаних полях і згарищах (Олександр Довженко, III, 1960, 78).
♦ Не валяється на (по) дорозі (на вулиці, на смітті і т. ін.) — просто і легко або задарма не добудеш. — Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка, III, 1952, 482); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків [свататись] (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 63).

3. рідко. Те саме, що валитися 1. * Образно. Вітри гули, як навіжені, то падали в море, сторч перекидались, валялись на скелі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 14).

4. Забруднюватися. Коло чого ходиш, тим і валяєшся (Словник Грінченка).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
валя́тися – дієслово недоконаного виду
Інфінітив
валя́тися, валя́тись
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа валя́ймося, валя́ймось
2 особа валя́йся, валя́йсь валя́йтеся, валя́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа валя́тимуся, валя́тимусь валя́тимемося, валя́тимемось, валя́тимемся
2 особа валя́тимешся валя́тиметеся, валя́тиметесь
3 особа валя́тиметься валя́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа валя́юся, валя́юсь валя́ємося, валя́ємось, валя́ємся
2 особа валя́єшся валя́єтеся, валя́єтесь
3 особа валя́ється валя́ються

Дієприслівник
валя́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. валя́вся, валя́всь

жін. р. валя́лася, валя́лась валя́лися, валя́лись

сер. р. валя́лося, валя́лось
Дієприслівник
валя́вшись

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=27579]===
валятися
дієслово недоконаного виду
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/14719/валятися Орфоепічний словник української мови] ===
валятися
-я/юся, -я/єшся, недок.
1) Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. || Лежати хворим. || Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет).
2) Лежати не на місці, недбало кинутим. || Лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння чи знесилення, відсутності притулку і т. ін.). || Лежати не прибраним кудись.
3) рідко. Те саме, що валитися 1).
4) Забруднюватися.
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/валятися Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --
Значення
недок. довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись
лежати хворим
лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет)
лежати не на місці, недбало кинутим
лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння чи знесилення, відсутності притулку і т. ін.)
лежати не прибраним кудись
рідк. те саме, що валитися 1
забруднюватися
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/valyatysya.3887/ РІДНА МОВА]===
ВАЛЯТИСЯ
валяться
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "валятися"
благословлятися боятися в'являтися
відбавлятися відборонятися відвіятися
відганятися відговорятися відділятися
віддалятися відживлятися відкашлятися
відкланятися відклонятися відкріплятися
відкуплятися відлаятися відмінятися
відмірятися відмовлятися відновлятися

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Вали́ться – вали́тися, валя́тися, па́дати.
• Всё у меня из рук ва́лится – все мені́ з рук па́дає, нічо́му ра́ди не мо́жу да́ти, ніщо́ в ме́не рук не держи́ться.
• На бедного Макара шишки ва́лятся – на похи́ле де́рево й ко́зи ска́чуть.
Валя́ться, ва́ливаться – валя́тися, кача́тися, (о постели) виле́жуватися, вика́чуватися, кача́тися, п’я́вчитися, (о животном в грязи) барложи́тися, ковба́нитися.
Зама́рываться, замара́ться –
1) (пачкаться) валя́тися, зава́лятися чим, у що, зама́зуватися, зама́затися, зама́щуватися, замасти́тися чим, убира́тися, убра́тися, ума́зуватися, ума́затися, упаску́джуватися, упаску́дитися у що, забру́днюватися, забрудни́тися, запацьо́рюватися, запацьо́ритися; (грязью, и т. п.) багни́тися, заба́гнюватися, забагни́тися чим; (в испражнения) уробля́тися, уроби́тися в що; срвн. Запа́чкаться, Зама́заться. [Ко́ло чо́го хо́диш, тим і валя́єшся (Сл. Гр.). Валя́тися у гли́ну (Сл. Гр.). Він у кре́йду вбра́вся (Звин.) Ну, й запацьо́рився ти, хло́пче, як порося́ (Вовч. п.)];
2) за[ви]кре́слюватися, за[ви́]кре́слитися, за[ви]ма́зуватися, за[ви́]ма́затися; бу́ти закре́сленим, за[ви́]ма́заним;
3) каля́тися, закаля́тися, плями́тися, заплями́тися.
Мара́ться, ма́рываться –
1) (пачкаться) ма́затися, масти́тися, брудни́тися, бру́ди́тися, каля́тися, валя́тися, багни́тися, яло́зитися, смальцюва́тися, ля́патися, му́рзатися, заму́рзуватися.
• Светлые платья быстро -ются – я́сні су́кні шви́дко ма́жуться, бру́дня́ться;
2) (скверниться) каля́тися, пога́нитися, мерзе́нитися, плямува́тися, плями́тися, паску́дитися. [Чи мені́ тре́ба мерзе́нитися? На́що мені́ сей кло́піт (Звягельщ.)].
• Не возьмусь я за это, не хочу -ться – не візьму́сь я за це, не хо́чу пога́нитися (паску́дитися, мерзе́нитися);
3) (о бумагомарании, плохом сочинительстве и т. п.) ма́затися, ля́патися, ба́згратися;
4) (зачёркиваться) черка́тися, вима́зуватися, викре́слюватися;
5) каля́тися, випорожня́тися; срв. Испражня́ться.
Па́чкаться – паску́дитися, каля́тися, валя́тися, ма́затися чим; му́рзатися, багни́тися; таля́патися, ба́братися, ба́блятися в чо́му; яло́зитися, шмарува́тися чим; борошни́тися, убіля́тися в що. Оттенки см. Па́чкать; (переносно) паску́дитися, пога́нитися чим, з ким. [Я не хо́чу з тобо́ю пога́нитися].

Грязь – болото, грязь, грязюка, грязиво, грязота, кал, калило, каля, калюка, (топкая, жидкая) твань, тванюка, багно, багнюка, (нечистота) бруд, бруднота, не́чисть:
• валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися, бабратися) [в багні, у болоті];
• втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно втоптати (топтати) кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослідити (упосліднити, спаплюжити, обмовити) кого;
• вылезти из грязи – вибабратися;
• грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало (Пр.);
• грязь давняя на теле – леп, туриця;
• грязь, замёрзшая или присохшая комками на дороге – груддя, грудки, колоть (р. -ти), (реже) струпаки, храпа;
• грязь на голове у малых детей – тімениця (тіменюхи);
• грязь (потная) на теле – леп;
• грязь от неопрятности (нечистота) – бруд, бруднота, брудота, нечисть (р. -сти). нехар (р. -ри);
• запачканный грязью – заболочений, закаляний;
• затоптать в грязь кого (разг.) – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; у багно (у грязь) утоптати кого; упослідити (спаплюжити) кого;
• из грязи в князи – з грязі в князі (Пр.);
• лечиться грязями – лікуватися грязями;
• месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що;
• наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе (Пр.); свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті (Пр.);
• не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (иногда разг.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться);
• он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере);
• растоптать, размесить грязь – розгрузити (болото); (вокруг чего) обгрузити що;
• сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору (Пр.); кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото (Пр.).
[Закаляють тебе болотом, як зрадницю їх кастових традицій (Коцюб.). Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (М. Вовч.)].

Валять, см. Валить, -ться –
1) (в грязи, пыли) валя́тися, -ля́юся, -ля́єшся, кача́тися, -ча́юся, -ча́єшся;
2) (в постели) виле́жуватися, -жуюся, -жуєшся.
Обрушать, обрушить –
1) (бросать, обваливать) валя́ти, -ля́ю, -ля́єш, повали́ти, -лю́, -лиш, зава́лювати, -люю, -люєш, завали́ти, -лю́, -лиш;
2) (гнев на кого) окоши́ти, -шу́, -ши́ш (на ко́му); -ся –
1) валя́тися, -ля́юся, -ля́єшся. завали́тися, -лю́ся, -лишся;
2) окоши́тися; (наброситься) вда́рити (на ко́го).

Валяться
• Валяться в грязи (о животных) – барложитися (ковбанитися). [Барложиться, як свиня в солоді. Пр.]
• Валяться в ногах у кого (разг.) – валятися в ногах у кого; плазувати перед ким; стелитися під ноги кому. [Бачили, як він плазував перед Харитоненком? Гордієнко.]
• Валяться в постели – вилежуватися; викачуватися (качатися); (жарт.) кабанувати. [Виспався, та не вилежався. Номис.]
Грязь
• Валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися) [в багні, у болоті].
• Втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно (в)топтати кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослід(н)ити (спаплюжити, обмовити) кого. [Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки. Вовчок.]
• Грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало. Пр.
• Месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що. [Кіньми двора та й не грузіте. Н. п.]
• Наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе. Пр. Свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті. Пр.
• Не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (іноді розм.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться).
• Он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере).
• Сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору. Пр. Кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото. Пр.
Кататься
• Кататься, как сыр в масле (разг.) – як сир у маслі купається; плаває, як вареник у маслі; розкошує; купається в розкошах; кохається у добрі.
• Кататься со смеху (фам.) – [Аж] качатися (рвати боки, кишки) зо (від) сміху; качатися (заходитися, лягати, розлягатися, валятися) зо (від) сміху; сміятися, аж за (в) боки братися.
• Любишь кататься — люби и саночки возить – любиш їхати — люби й саночки возити. Пр. Любиш яблучко, люби й оскомочку. Пр. Любиш горішки, люби і насмішки. Пр. Любиш поганяти, люби й коня годувати. Пр. Любиш узяток, люби й даток. Пр. Чужий чуб скубши, треба й свого наставити. Пр. Не терши, не мнявши, не їсти калачів. Пр.
Нога
• Баба-яга костяная нога – баба-яга костяна нога; баба-яга, нога-костюга.
• Бежать, побежать со всех ног (разг.) – бігти, побігти щодуху [в тілі] (що є духу, скільки духу, що ноги несуть, несли); бігти, побігти чимдуж (щосили, з усієї сили).
• Без задних ног остаться (разг.) – ніг під собою не чути; ледве на ногах стояти.
• Бросаться, броситься кому в ноги – кидатися, кинутися кому до ніг (в ноги, під ноги); падати, упасти кому до ніг (в ноги, під ноги); (образн.) опукою в ноги кому кинутися (впасти).
• Быть весь день на ногах – бути цілий (увесь) день на ногах; цілий (увесь) день не сідати (не присідати).
• Быть на дружеской, на короткой ноге с кем (разг.) – бути у дружніх (у близьких) взаєминах (стосунках) з ким; бути на короткій (бли́зькій) стопі́
• Быть на равной ноге с кем – бути як рівний з рівним з ким; бути рівнею з ким.
• Валить с ног – валити з ніг.
• Валиться, падать с ног – на ногах не стояти; валитися, падати (з ніг).
• Валяться в ногах у кого (разг.) – валятися в ногах у кого; плазувати перед ким; стелитися під ноги кому.
• Вертеться, путаться под ногами у кого – плутатися під ногами в кого.
• В ногах правды нет (разг.) – у ногах нема(є) правди; за постій грошей не платять; сідайте.
• Вооружённый с головы до ног – озброєний від голови до п’ят (до ніг).
• Вскочить на ноги – схопитися (зірватися) на ноги; зірватися (схопитися) на рівні (ноги).
• Встать с левой (не с той) ноги (разг.) – встати лівою ногою (на ліву ногу); встати не тією ногою (не на ту ногу); бути в лихому (у злому, у поганому) настрої (гуморі).
• Давай бог ноги (разг.) – ноги на плечі (за пояс); у ноги; ходу (хода); навтіки (навтікача); дати ногам знати.
• Держать свой дом на приличной ноге – тримати (держати) свою господу на пристойній стопі (на пристойній лінії, як у [добрих] людей, як порядним людям годиться).
• Едва, с трудом держаться на ногах – ледве (усилу, силу-всилу) на ногах триматися (стояти); (образн. розм.) мало від вітру не валитися.
• Еле (едва, насилу) ноги волочить, таскать (разг.) – насилу (всилу, насилу, ледве) ноги тягти (волокти); ледве тягтися (волоктися); (образн. розм.) волочити (тягти) ноги, мов колоди.
• Еле (едва) ноги унести откуда (разг.) – ледве ноги винести звідки; ледве втекти звідки.
• Еле ноги передвигает кто – ледве (насилу) ноги пересуває (переставляє) хто; ледве (насилу) ногами соває (ворушить) хто.
• Жить на широкую (на большую, на барскую) ногу – жити на всю губу (по-панському, на широку стопу, у розкошах); широко жити; розкошувати (панувати).
• За глупой головой и ногам непокой – за дурною головою і ногам нема спокою. Пр. За дурною (за лихою) головою і (та й) ногам лихо (біда). Пр. Через дурний розум ногам лихо. Пр.
• Земля горит под ногами у кого – земля горить під ногами в кого.
• Идти в ногу с эпохой – іти в ногу з добою (з часом); іти з духом часу; потрапляти добі (часові).
• Идти нога в ногу – іти (ступати) нога в ногу; іти (ступати) ступінь у ступінь; іти в лад; тримати (рівний) крок.
• Идти нога за ногу (разг.) – іти нога за ногою (поза ногу); іти тихою (повільною) ходою; іти помалу-малу (тихо); тільки що ступати; ледве дибати; плентатися (плуганитися, тарганитися).
• Кланяться в ноги кому (перен.) – кланятися (уклонятися) в ноги (до ніг) кому; кланятися аж до землі кому.
• К ноге! (воен.) – до ноги!
• Куда ноги понесут – куди ноги понесуть; навмання.
• Левой ногой сделать что – спартачити (скапарити) що; зробити що абияк (на швидку руку, нашвидкуруч).
• Лёгкий (лёгок) на ногу (на ноги) – швидкий (прудкий, легкий) на ноги; швидкий (моторний).
• На ногах не стоит, едва стоит кто – на ногах не стоїть (не встоїть), ледве стоїть хто.
• На ногах перенести болезнь – на ногах перебути хворобу; переходити хворобу.
• На свои ноги становиться – свого хліба шукати.
• Не знает, на какую ногу стать – не знає, на котру (на яку) ступити (ступнути).
• Не слыша ног (бежать, мчаться…) – не чуючи ніг (бігти, мчати…).
• Ни ногой к кому, куда – ні ногою((а)нікроку) до кого, куди.
• Ногами вниз (к земле) – ногами вниз (до землі, додолу); долініж.
• Ноги подкосились у кого – ноги підломилися (підтялися, помліли) в кого, кому.
• Ноги чьей не будет у кого, где – ноги чиєї не буде в кого, де; нога чия не ступить до кого, куди.
• Нужен (нужна, нужно) как собаке пятая нога – треба як п’ятого колеса до воза; потрібний (потрібна, потрібне) як собаці п’ята нога; як п’ятої ноги собаці; потрібний (потрібна, потрібне) як діра в мості (як торішній сніг); треба як болячка на лоб.
• Обойми ногами (стоять на чём) – обома ногами; обоніж.
• Одна нога здесь, [а] другая там – одна нога тут, друга там; (рідше) на одній нозі. [Бігай на одній нозі. Пр.]
• Отбиваться от чего руками и ногами – відбиватися від чого руками й ногами; опинатися (огинатися) [щосили] проти чого.
• Падать (устар. пасть) к ногам, в ноги кому; упасть в ноги кому – падати, упадати, упасти до ніг (у ноги) кому; припадати, припасти кому до ніг.
• Переступать, переминаться с ноги на ногу – переступати з ноги на ногу (з однієї на другу); тупцюватися (тупцятися, топтатися).
• Поджав ноги – підібгавши (підгорнувши) ноги; скулиніж.
• Поднять (поставить) кого на ноги (перен.) – звести (поставити, зняти, зіп’ясти) кого на ноги; довести до розуму (до пуття) кого.
• Подставлять, подставить ногу кому – підставляти, підставити ногу кому; підчеплювати, підчепити кого; (образн.) підставляти, підставити стільчика кому; укинути гадючку кому.
• Пока ноги носят – поки (доки) ноги носять (ходять). [А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять… Барвінок.]
• Попирать, попрать ногами что (перен.) – топтати, стоптати, потоптати [ногами] що; топтати (підтоптувати), підтоптати під ноги що; нехтувати, знехтувати (зневажати, зневажити) що; ламати, зламати що.
• Почва уходит из-под ног у кого – земля (ґрунт) усувається (зникає, іноді вислизає) з-під ніг кому, у кого; грунт западається під ногами чиїми.
• Почву теряет под ногами кто – ґрунт утрачає під ногами хто; ґрунт вислизає з-під ніг кому, у кого.
• Протянуть ноги (перен. разг.) – простягти (випростати) ноги; простягатися (випростатися); (зниж. емоц.) задерти ноги; дуба дати (врізати); ґиґнути (опрягтися, освіжитися, перекинутися).
• Руками и ногами, с руками и с ногами; с руками, ногами (разг.) – руками й ногами; [з] руками й [з] ногами.
• [Сам] чёрт ногу сломит где-либо – [Сам] чорт спіткнеться (ногу зламає) на чому, де.
• Сапоги, ботинки… по ноге, не по ноге – чоботи, черевики… до ноги, не до ноги (об нозі, не об нозі).
• Сбивать, сбить с ног кого – збивати, збити (валити, звалити) з ніг кого.
• Сбиться с ног – збитися з ніг; ледве стояти на ногах; (іноді) відбігати ноги.
• Сбиться с ноги – ступнути не в ногу; не тією ногою ступнути.
• Слетать на одной ноге куда» к кому – полетіти (іноді злітати) на одній нозі куди, до кого.
• С ног до головы – від потилиці до п’ят; (з) голови до п’ят (до ніг).
• Ставить, поставить на ноги кого (перен.) – ставити, поставити на ноги кого; (іноді) на хліб настановити кого.
• Становиться, стать, вставать, встать, подниматься, подняться на задние ноги – ставати, стати (спинатися, сп’ястися, зводитися, звестися, здійматися, знятися, про багатьох поставати, поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги; ставати, стати (про багатьох поставати) цапа (цапки, ставма, дуба, дубки, гопки).
• Становиться, стать (подниматься, подняться) на ноги (перен.) – ставати, стати на [власні] ноги; зводитися, звестися (здійматися, знятися, спинатися, сп’ястися, зіп’ястися) на ноги; (розм.) оклигати, оклигати; на стану стати. [Гнат став на ноги, зробився хазяїном. Коцюбинський.]
• Стать на дружескую (короткую) ногу с кем – стати на дружній (на близькій, на короткій) стопі з ким; зайти в близькі взаємини (стосунки) з ким; заприязнитися (заприятелювати, потоваришувати, здружитися, про жінок також заподругувати) з ким; (фам.) запанібрататися з ким; (діал.) засябрувати з ким.
• Стоять на [своих] ногах; стоять на ногах крепко (прочно) – Стояти на [своїх] ногах; стояти на ногах міцно (твердо, певно); (образн.) як дуб стояти.
• [Стоять] одной ногой в могиле (в гробу); одна нога в могиле (в гробу) – стояти одною ногою над гробом (у гробі, у домовині); бути одною ногою у труні (в домовині); на далекій (на великій) путі стояти; на вмерті бути; час не довгий чи й; до гробу недалеко кому; не довго вже гуляти по світу кому; не довго вже ряст топтати кому; три чисниці (півчверті) до віку (до смерті) кому; на тонку пряде хто.
• Ходить, переваливаясь с ноги на ногу – ходити, перехиляючись з боку на бік; ходити, вихитуючись [з боку на бік]; ходити перевальцем (перехильцем); переваги-ваги ходити; коливати з ноги на ногу; (образн. жарт.) ходити качиною ходою.
• Хромать на обе ноги – на обидві ноги (обома ногами, обініж) кульгати (шкандибати, шкутильгати).
• Чего моя (твоя…) [левая] нога хочет – що хочу, те й роблю (що хочеш, те й робиш…); роблю, що мені (робиш, що тобі…) захочеться (забагнеться, заманеться).
• Чтобы ноги чьей не было у кого, где – щоб чия нога не була в кого, де.

Валя́тися – валяться.

Валя́тися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. Макс.
2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. І. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344.
2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.

Бревно́ = (товсте і кругле) — коло́да, дуб, дубо́к, (обтесане з чотирьох боків) — брус, ба́лка, (коротке) — оцу́пок, оцу́палок, (тонке, кругле) — кругля́к, (для повертання вітряка) — стріла́ (в колодязному зрубі) — ця́мрина, (під стелею) — сво́лок, (в будовлї для звязку) — още́пина, (попере́чна) — ба́нта, ба́нтина, (для перехода через річку) — кла́дка, (на стріху) — приту́га. — Лежить, як колода, як брус. н. пр. — Не дай спати ходячому, серцем замірати і гнилою колодою у багнї валятись. К. Ш. — Цямрину в колодязь опустити. Ган. Барв. — Ой у полі річка, через річку кладка. н. п. — Въ чужо́мъ глазу́ сучо́къ ви́дитъ, въ свое́мъ не примѣча́етъ и бревна́ = чуже́ під лїсом ба́чить, а свого́ й під но́сом не добача́є. н. пр.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися1.jpg|x140px]] [photo.i.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися2.jpg|x140px]] [tmogylenets.blogspot.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися3.jpg|x140px]] [artcollection-marina.blogspot.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися4.jpg|x140px]] [aroundnature.ru]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Ва]]

Валятися

2013-12-23T22:30:14Z

Жало Дарина: /* «Словники України on-line» */

'''Валятися, -ляюся, -єшся, '''''гл. ''1) Падать, валиться. ''Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. ''Макс. 2) Валяться. ''Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. ''АД. І. ''Валяється, як свиня в барлозі. ''Ном. № 11344. 2) Пачкаться. ''Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся. ''

'''валятися'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4181-valjatysja.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Валятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. Макс. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. І. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344. 2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.
===[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356209.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ВАЛЯТИСЯ

валя́тися під нога́ми. Бути легко доступним, таким, що не потребує пошуків. Так, його (В. Малика) романам справді пощастило на сюжети, які валялися під ногами, та тільки він їх відкрив, і то ще невідомо, кому поталанило — історії з її сюжетами чи авторові (З газети).

і (ще й) кіт не валя́вся у кого. Хто-небудь ще нічого не робив. Он люди вже городи копають та орють, а в нас ще й кіт не валявся...— бубоніла стара Кухтиха (А. Іщук).

на доро́зі (на ву́лиці, на смі́тті́ і т. ін.) не валя́ється. Має неабияку вартість, позитивні якості, високо цінується і становить рідкість. — Не гребуй, дитинко, не гребуй, коли випадає, бо такі на дорозі не валяються, такого швидко підхопить яка-небудь вертихвістка з червоними нігтями (О. Гончар); — Пошукай, Омеляне, собі такого робітника в місті або на цукроварні.— Чортзна-що — скоро знайдеш, а такі, як Волошин, на вулиці не валяються... (М. Стельмах); // Може стати в пригоді, бути потрібним для чого-небудь. Радився з сусідою, яку частку левадки відписати мені, а яку моєму братові. Воно хоч і по чверть десятини, а все-таки на вулиці не валяється (П. Панч); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків (свататись) (М. Стельмах). по доро́зі не валя́ється. Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка).

У нога́х ла́зити (по́взати, валя́тися і т. ін.) у кого, чиїх, перед ким і без додатка, зневажл. Дуже принижуватися перед ким-небудь, просячи щось або дякуючи за щось. — Допоможи він (батько) мені крихту, каплю… і я б тепер багач на всю губу був. І не приходилося б у чужих людей в ногах лазити, чужих прохати… (Панас Мирний); (Зінька:) Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм… (М. Кропивницький); Він ось.. повинен у ногах лазити та дякувати, що подушне все до копієчки заплатив (Панас Мирний); (Степан:) Не жінка то, котра в ногах повза без провини, не подружжя вона (М. Кропивницький); Смерті він боявся, Енея у ногах валявся. Просив живцем в неволю взять (І. Котляревський).
===[http://sum.in.ua/s/valjatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВАЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

1. Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. Не ніживсь я зроду у неньки колін, В постелі впівдня не валявся (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 88); Жінки [у неділю] валялися по садках на ряднах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 174);
// Лежати хворим. — А як лежала у нас, як та колода, три тижні валялася... хто за тобою ходив? (Панас Мирний, III, 1954, 28); Вчора цілий день валялась в такому стані, а сьогодні вже маюся ліпше, хоч іще не зовсім добре (Леся Українка, V, 1956, 245);
// Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет). — Не хочу, — каже [прокурор], — щоб діло валялося; підпишу, от йому і кінець! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 178); — У вас, чорноризців, гроші валяються в скринях без всякої користі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 383).

2. Лежати не на місці, недбало кинутим. Бричка стоїть надворі, а коло неї валяються шори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58); На підлозі валялися подерті подушки, розбиті портрети, книжки, череп'я з посуду (Юрій Яновський, II, 1954, 35);
// Лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння або знесилення, відсутності притулку і т. ін.). Дивився [шинкар], як п'яні мужики валялись під його шинком (Нечуй-Левицький, II, 1956, 369); [Микита:] І так вже я чотири роки, як той пес голодний валявся попід чужими тинами (Марко Кропивницький, I, 1958, 114); Валяються [мужики] тижнями на пристані, доки в торбі харчів стане (Андрій Головко, II, 1957, 218);
// Лежати не прибраним кудись. Тута ж валявсь пом'ятий явір, збита різучка-трава (Панас Мирний, IV, 1955, 12); Сотні тисяч трупів гнили в землі, валялись непохованими в лісах і болотах, по занедбаних полях і згарищах (Олександр Довженко, III, 1960, 78).
♦ Не валяється на (по) дорозі (на вулиці, на смітті і т. ін.) — просто і легко або задарма не добудеш. — Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка, III, 1952, 482); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків [свататись] (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 63).

3. рідко. Те саме, що валитися 1. * Образно. Вітри гули, як навіжені, то падали в море, сторч перекидались, валялись на скелі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 14).

4. Забруднюватися. Коло чого ходиш, тим і валяєшся (Словник Грінченка).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
валя́тися – дієслово недоконаного виду
Інфінітив
валя́тися, валя́тись
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа валя́ймося, валя́ймось
2 особа валя́йся, валя́йсь валя́йтеся, валя́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа валя́тимуся, валя́тимусь валя́тимемося, валя́тимемось, валя́тимемся
2 особа валя́тимешся валя́тиметеся, валя́тиметесь
3 особа валя́тиметься валя́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа валя́юся, валя́юсь валя́ємося, валя́ємось, валя́ємся
2 особа валя́єшся валя́єтеся, валя́єтесь
3 особа валя́ється валя́ються

Дієприслівник
валя́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. валя́вся, валя́всь

жін. р. валя́лася, валя́лась валя́лися, валя́лись

сер. р. валя́лося, валя́лось
Дієприслівник
валя́вшись

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=27579]===
валятися
дієслово недоконаного виду
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/14719/валятися Орфоепічний словник української мови] ===
валятися
-я/юся, -я/єшся, недок.
1) Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. || Лежати хворим. || Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет).
2) Лежати не на місці, недбало кинутим. || Лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння чи знесилення, відсутності притулку і т. ін.). || Лежати не прибраним кудись.
3) рідко. Те саме, що валитися 1).
4) Забруднюватися.
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/валятися Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --
Значення
недок. довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись
лежати хворим
лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет)
лежати не на місці, недбало кинутим
лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння чи знесилення, відсутності притулку і т. ін.)
лежати не прибраним кудись
рідк. те саме, що валитися 1
забруднюватися
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/valyatysya.3887/ РІДНА МОВА]===
ВАЛЯТИСЯ
валяться
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Онлайн словник українських рим]
Рими до слова "валятися"
благословлятися боятися в'являтися
відбавлятися відборонятися відвіятися
відганятися відговорятися відділятися
віддалятися відживлятися відкашлятися
відкланятися відклонятися відкріплятися
відкуплятися відлаятися відмінятися
відмірятися відмовлятися відновлятися
==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Вали́ться – вали́тися, валя́тися, па́дати.
• Всё у меня из рук ва́лится – все мені́ з рук па́дає, нічо́му ра́ди не мо́жу да́ти, ніщо́ в ме́не рук не держи́ться.
• На бедного Макара шишки ва́лятся – на похи́ле де́рево й ко́зи ска́чуть.
Валя́ться, ва́ливаться – валя́тися, кача́тися, (о постели) виле́жуватися, вика́чуватися, кача́тися, п’я́вчитися, (о животном в грязи) барложи́тися, ковба́нитися.
Зама́рываться, замара́ться –
1) (пачкаться) валя́тися, зава́лятися чим, у що, зама́зуватися, зама́затися, зама́щуватися, замасти́тися чим, убира́тися, убра́тися, ума́зуватися, ума́затися, упаску́джуватися, упаску́дитися у що, забру́днюватися, забрудни́тися, запацьо́рюватися, запацьо́ритися; (грязью, и т. п.) багни́тися, заба́гнюватися, забагни́тися чим; (в испражнения) уробля́тися, уроби́тися в що; срвн. Запа́чкаться, Зама́заться. [Ко́ло чо́го хо́диш, тим і валя́єшся (Сл. Гр.). Валя́тися у гли́ну (Сл. Гр.). Він у кре́йду вбра́вся (Звин.) Ну, й запацьо́рився ти, хло́пче, як порося́ (Вовч. п.)];
2) за[ви]кре́слюватися, за[ви́]кре́слитися, за[ви]ма́зуватися, за[ви́]ма́затися; бу́ти закре́сленим, за[ви́]ма́заним;
3) каля́тися, закаля́тися, плями́тися, заплями́тися.
Мара́ться, ма́рываться –
1) (пачкаться) ма́затися, масти́тися, брудни́тися, бру́ди́тися, каля́тися, валя́тися, багни́тися, яло́зитися, смальцюва́тися, ля́патися, му́рзатися, заму́рзуватися.
• Светлые платья быстро -ются – я́сні су́кні шви́дко ма́жуться, бру́дня́ться;
2) (скверниться) каля́тися, пога́нитися, мерзе́нитися, плямува́тися, плями́тися, паску́дитися. [Чи мені́ тре́ба мерзе́нитися? На́що мені́ сей кло́піт (Звягельщ.)].
• Не возьмусь я за это, не хочу -ться – не візьму́сь я за це, не хо́чу пога́нитися (паску́дитися, мерзе́нитися);
3) (о бумагомарании, плохом сочинительстве и т. п.) ма́затися, ля́патися, ба́згратися;
4) (зачёркиваться) черка́тися, вима́зуватися, викре́слюватися;
5) каля́тися, випорожня́тися; срв. Испражня́ться.
Па́чкаться – паску́дитися, каля́тися, валя́тися, ма́затися чим; му́рзатися, багни́тися; таля́патися, ба́братися, ба́блятися в чо́му; яло́зитися, шмарува́тися чим; борошни́тися, убіля́тися в що. Оттенки см. Па́чкать; (переносно) паску́дитися, пога́нитися чим, з ким. [Я не хо́чу з тобо́ю пога́нитися].

Грязь – болото, грязь, грязюка, грязиво, грязота, кал, калило, каля, калюка, (топкая, жидкая) твань, тванюка, багно, багнюка, (нечистота) бруд, бруднота, не́чисть:
• валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися, бабратися) [в багні, у болоті];
• втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно втоптати (топтати) кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослідити (упосліднити, спаплюжити, обмовити) кого;
• вылезти из грязи – вибабратися;
• грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало (Пр.);
• грязь давняя на теле – леп, туриця;
• грязь, замёрзшая или присохшая комками на дороге – груддя, грудки, колоть (р. -ти), (реже) струпаки, храпа;
• грязь на голове у малых детей – тімениця (тіменюхи);
• грязь (потная) на теле – леп;
• грязь от неопрятности (нечистота) – бруд, бруднота, брудота, нечисть (р. -сти). нехар (р. -ри);
• запачканный грязью – заболочений, закаляний;
• затоптать в грязь кого (разг.) – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; у багно (у грязь) утоптати кого; упослідити (спаплюжити) кого;
• из грязи в князи – з грязі в князі (Пр.);
• лечиться грязями – лікуватися грязями;
• месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що;
• наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе (Пр.); свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті (Пр.);
• не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (иногда разг.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться);
• он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере);
• растоптать, размесить грязь – розгрузити (болото); (вокруг чего) обгрузити що;
• сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору (Пр.); кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото (Пр.).
[Закаляють тебе болотом, як зрадницю їх кастових традицій (Коцюб.). Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (М. Вовч.)].

Валять, см. Валить, -ться –
1) (в грязи, пыли) валя́тися, -ля́юся, -ля́єшся, кача́тися, -ча́юся, -ча́єшся;
2) (в постели) виле́жуватися, -жуюся, -жуєшся.
Обрушать, обрушить –
1) (бросать, обваливать) валя́ти, -ля́ю, -ля́єш, повали́ти, -лю́, -лиш, зава́лювати, -люю, -люєш, завали́ти, -лю́, -лиш;
2) (гнев на кого) окоши́ти, -шу́, -ши́ш (на ко́му); -ся –
1) валя́тися, -ля́юся, -ля́єшся. завали́тися, -лю́ся, -лишся;
2) окоши́тися; (наброситься) вда́рити (на ко́го).

Валяться
• Валяться в грязи (о животных) – барложитися (ковбанитися). [Барложиться, як свиня в солоді. Пр.]
• Валяться в ногах у кого (разг.) – валятися в ногах у кого; плазувати перед ким; стелитися під ноги кому. [Бачили, як він плазував перед Харитоненком? Гордієнко.]
• Валяться в постели – вилежуватися; викачуватися (качатися); (жарт.) кабанувати. [Виспався, та не вилежався. Номис.]
Грязь
• Валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися) [в багні, у болоті].
• Втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно (в)топтати кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослід(н)ити (спаплюжити, обмовити) кого. [Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки. Вовчок.]
• Грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало. Пр.
• Месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що. [Кіньми двора та й не грузіте. Н. п.]
• Наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе. Пр. Свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті. Пр.
• Не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (іноді розм.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться).
• Он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере).
• Сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору. Пр. Кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото. Пр.
Кататься
• Кататься, как сыр в масле (разг.) – як сир у маслі купається; плаває, як вареник у маслі; розкошує; купається в розкошах; кохається у добрі.
• Кататься со смеху (фам.) – [Аж] качатися (рвати боки, кишки) зо (від) сміху; качатися (заходитися, лягати, розлягатися, валятися) зо (від) сміху; сміятися, аж за (в) боки братися.
• Любишь кататься — люби и саночки возить – любиш їхати — люби й саночки возити. Пр. Любиш яблучко, люби й оскомочку. Пр. Любиш горішки, люби і насмішки. Пр. Любиш поганяти, люби й коня годувати. Пр. Любиш узяток, люби й даток. Пр. Чужий чуб скубши, треба й свого наставити. Пр. Не терши, не мнявши, не їсти калачів. Пр.
Нога
• Баба-яга костяная нога – баба-яга костяна нога; баба-яга, нога-костюга.
• Бежать, побежать со всех ног (разг.) – бігти, побігти щодуху [в тілі] (що є духу, скільки духу, що ноги несуть, несли); бігти, побігти чимдуж (щосили, з усієї сили).
• Без задних ног остаться (разг.) – ніг під собою не чути; ледве на ногах стояти.
• Бросаться, броситься кому в ноги – кидатися, кинутися кому до ніг (в ноги, під ноги); падати, упасти кому до ніг (в ноги, під ноги); (образн.) опукою в ноги кому кинутися (впасти).
• Быть весь день на ногах – бути цілий (увесь) день на ногах; цілий (увесь) день не сідати (не присідати).
• Быть на дружеской, на короткой ноге с кем (разг.) – бути у дружніх (у близьких) взаєминах (стосунках) з ким; бути на короткій (бли́зькій) стопі́
• Быть на равной ноге с кем – бути як рівний з рівним з ким; бути рівнею з ким.
• Валить с ног – валити з ніг.
• Валиться, падать с ног – на ногах не стояти; валитися, падати (з ніг).
• Валяться в ногах у кого (разг.) – валятися в ногах у кого; плазувати перед ким; стелитися під ноги кому.
• Вертеться, путаться под ногами у кого – плутатися під ногами в кого.
• В ногах правды нет (разг.) – у ногах нема(є) правди; за постій грошей не платять; сідайте.
• Вооружённый с головы до ног – озброєний від голови до п’ят (до ніг).
• Вскочить на ноги – схопитися (зірватися) на ноги; зірватися (схопитися) на рівні (ноги).
• Встать с левой (не с той) ноги (разг.) – встати лівою ногою (на ліву ногу); встати не тією ногою (не на ту ногу); бути в лихому (у злому, у поганому) настрої (гуморі).
• Давай бог ноги (разг.) – ноги на плечі (за пояс); у ноги; ходу (хода); навтіки (навтікача); дати ногам знати.
• Держать свой дом на приличной ноге – тримати (держати) свою господу на пристойній стопі (на пристойній лінії, як у [добрих] людей, як порядним людям годиться).
• Едва, с трудом держаться на ногах – ледве (усилу, силу-всилу) на ногах триматися (стояти); (образн. розм.) мало від вітру не валитися.
• Еле (едва, насилу) ноги волочить, таскать (разг.) – насилу (всилу, насилу, ледве) ноги тягти (волокти); ледве тягтися (волоктися); (образн. розм.) волочити (тягти) ноги, мов колоди.
• Еле (едва) ноги унести откуда (разг.) – ледве ноги винести звідки; ледве втекти звідки.
• Еле ноги передвигает кто – ледве (насилу) ноги пересуває (переставляє) хто; ледве (насилу) ногами соває (ворушить) хто.
• Жить на широкую (на большую, на барскую) ногу – жити на всю губу (по-панському, на широку стопу, у розкошах); широко жити; розкошувати (панувати).
• За глупой головой и ногам непокой – за дурною головою і ногам нема спокою. Пр. За дурною (за лихою) головою і (та й) ногам лихо (біда). Пр. Через дурний розум ногам лихо. Пр.
• Земля горит под ногами у кого – земля горить під ногами в кого.
• Идти в ногу с эпохой – іти в ногу з добою (з часом); іти з духом часу; потрапляти добі (часові).
• Идти нога в ногу – іти (ступати) нога в ногу; іти (ступати) ступінь у ступінь; іти в лад; тримати (рівний) крок.
• Идти нога за ногу (разг.) – іти нога за ногою (поза ногу); іти тихою (повільною) ходою; іти помалу-малу (тихо); тільки що ступати; ледве дибати; плентатися (плуганитися, тарганитися).
• Кланяться в ноги кому (перен.) – кланятися (уклонятися) в ноги (до ніг) кому; кланятися аж до землі кому.
• К ноге! (воен.) – до ноги!
• Куда ноги понесут – куди ноги понесуть; навмання.
• Левой ногой сделать что – спартачити (скапарити) що; зробити що абияк (на швидку руку, нашвидкуруч).
• Лёгкий (лёгок) на ногу (на ноги) – швидкий (прудкий, легкий) на ноги; швидкий (моторний).
• На ногах не стоит, едва стоит кто – на ногах не стоїть (не встоїть), ледве стоїть хто.
• На ногах перенести болезнь – на ногах перебути хворобу; переходити хворобу.
• На свои ноги становиться – свого хліба шукати.
• Не знает, на какую ногу стать – не знає, на котру (на яку) ступити (ступнути).
• Не слыша ног (бежать, мчаться…) – не чуючи ніг (бігти, мчати…).
• Ни ногой к кому, куда – ні ногою((а)нікроку) до кого, куди.
• Ногами вниз (к земле) – ногами вниз (до землі, додолу); долініж.
• Ноги подкосились у кого – ноги підломилися (підтялися, помліли) в кого, кому.
• Ноги чьей не будет у кого, где – ноги чиєї не буде в кого, де; нога чия не ступить до кого, куди.
• Нужен (нужна, нужно) как собаке пятая нога – треба як п’ятого колеса до воза; потрібний (потрібна, потрібне) як собаці п’ята нога; як п’ятої ноги собаці; потрібний (потрібна, потрібне) як діра в мості (як торішній сніг); треба як болячка на лоб.
• Обойми ногами (стоять на чём) – обома ногами; обоніж.
• Одна нога здесь, [а] другая там – одна нога тут, друга там; (рідше) на одній нозі. [Бігай на одній нозі. Пр.]
• Отбиваться от чего руками и ногами – відбиватися від чого руками й ногами; опинатися (огинатися) [щосили] проти чого.
• Падать (устар. пасть) к ногам, в ноги кому; упасть в ноги кому – падати, упадати, упасти до ніг (у ноги) кому; припадати, припасти кому до ніг.
• Переступать, переминаться с ноги на ногу – переступати з ноги на ногу (з однієї на другу); тупцюватися (тупцятися, топтатися).
• Поджав ноги – підібгавши (підгорнувши) ноги; скулиніж.
• Поднять (поставить) кого на ноги (перен.) – звести (поставити, зняти, зіп’ясти) кого на ноги; довести до розуму (до пуття) кого.
• Подставлять, подставить ногу кому – підставляти, підставити ногу кому; підчеплювати, підчепити кого; (образн.) підставляти, підставити стільчика кому; укинути гадючку кому.
• Пока ноги носят – поки (доки) ноги носять (ходять). [А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять… Барвінок.]
• Попирать, попрать ногами что (перен.) – топтати, стоптати, потоптати [ногами] що; топтати (підтоптувати), підтоптати під ноги що; нехтувати, знехтувати (зневажати, зневажити) що; ламати, зламати що.
• Почва уходит из-под ног у кого – земля (ґрунт) усувається (зникає, іноді вислизає) з-під ніг кому, у кого; грунт западається під ногами чиїми.
• Почву теряет под ногами кто – ґрунт утрачає під ногами хто; ґрунт вислизає з-під ніг кому, у кого.
• Протянуть ноги (перен. разг.) – простягти (випростати) ноги; простягатися (випростатися); (зниж. емоц.) задерти ноги; дуба дати (врізати); ґиґнути (опрягтися, освіжитися, перекинутися).
• Руками и ногами, с руками и с ногами; с руками, ногами (разг.) – руками й ногами; [з] руками й [з] ногами.
• [Сам] чёрт ногу сломит где-либо – [Сам] чорт спіткнеться (ногу зламає) на чому, де.
• Сапоги, ботинки… по ноге, не по ноге – чоботи, черевики… до ноги, не до ноги (об нозі, не об нозі).
• Сбивать, сбить с ног кого – збивати, збити (валити, звалити) з ніг кого.
• Сбиться с ног – збитися з ніг; ледве стояти на ногах; (іноді) відбігати ноги.
• Сбиться с ноги – ступнути не в ногу; не тією ногою ступнути.
• Слетать на одной ноге куда» к кому – полетіти (іноді злітати) на одній нозі куди, до кого.
• С ног до головы – від потилиці до п’ят; (з) голови до п’ят (до ніг).
• Ставить, поставить на ноги кого (перен.) – ставити, поставити на ноги кого; (іноді) на хліб настановити кого.
• Становиться, стать, вставать, встать, подниматься, подняться на задние ноги – ставати, стати (спинатися, сп’ястися, зводитися, звестися, здійматися, знятися, про багатьох поставати, поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги; ставати, стати (про багатьох поставати) цапа (цапки, ставма, дуба, дубки, гопки).
• Становиться, стать (подниматься, подняться) на ноги (перен.) – ставати, стати на [власні] ноги; зводитися, звестися (здійматися, знятися, спинатися, сп’ястися, зіп’ястися) на ноги; (розм.) оклигати, оклигати; на стану стати. [Гнат став на ноги, зробився хазяїном. Коцюбинський.]
• Стать на дружескую (короткую) ногу с кем – стати на дружній (на близькій, на короткій) стопі з ким; зайти в близькі взаємини (стосунки) з ким; заприязнитися (заприятелювати, потоваришувати, здружитися, про жінок також заподругувати) з ким; (фам.) запанібрататися з ким; (діал.) засябрувати з ким.
• Стоять на [своих] ногах; стоять на ногах крепко (прочно) – Стояти на [своїх] ногах; стояти на ногах міцно (твердо, певно); (образн.) як дуб стояти.
• [Стоять] одной ногой в могиле (в гробу); одна нога в могиле (в гробу) – стояти одною ногою над гробом (у гробі, у домовині); бути одною ногою у труні (в домовині); на далекій (на великій) путі стояти; на вмерті бути; час не довгий чи й; до гробу недалеко кому; не довго вже гуляти по світу кому; не довго вже ряст топтати кому; три чисниці (півчверті) до віку (до смерті) кому; на тонку пряде хто.
• Ходить, переваливаясь с ноги на ногу – ходити, перехиляючись з боку на бік; ходити, вихитуючись [з боку на бік]; ходити перевальцем (перехильцем); переваги-ваги ходити; коливати з ноги на ногу; (образн. жарт.) ходити качиною ходою.
• Хромать на обе ноги – на обидві ноги (обома ногами, обініж) кульгати (шкандибати, шкутильгати).
• Чего моя (твоя…) [левая] нога хочет – що хочу, те й роблю (що хочеш, те й робиш…); роблю, що мені (робиш, що тобі…) захочеться (забагнеться, заманеться).
• Чтобы ноги чьей не было у кого, где – щоб чия нога не була в кого, де.

Валя́тися – валяться.

Валя́тися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. Макс.
2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. І. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344.
2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.

Бревно́ = (товсте і кругле) — коло́да, дуб, дубо́к, (обтесане з чотирьох боків) — брус, ба́лка, (коротке) — оцу́пок, оцу́палок, (тонке, кругле) — кругля́к, (для повертання вітряка) — стріла́ (в колодязному зрубі) — ця́мрина, (під стелею) — сво́лок, (в будовлї для звязку) — още́пина, (попере́чна) — ба́нта, ба́нтина, (для перехода через річку) — кла́дка, (на стріху) — приту́га. — Лежить, як колода, як брус. н. пр. — Не дай спати ходячому, серцем замірати і гнилою колодою у багнї валятись. К. Ш. — Цямрину в колодязь опустити. Ган. Барв. — Ой у полі річка, через річку кладка. н. п. — Въ чужо́мъ глазу́ сучо́къ ви́дитъ, въ свое́мъ не примѣча́етъ и бревна́ = чуже́ під лїсом ба́чить, а свого́ й під но́сом не добача́є. н. пр.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися1.jpg|x140px]] [photo.i.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися2.jpg|x140px]] [tmogylenets.blogspot.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися3.jpg|x140px]] [artcollection-marina.blogspot.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися4.jpg|x140px]] [aroundnature.ru]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Ва]]

Валятися

2013-12-23T22:29:04Z

Жало Дарина: /* «Словники України on-line» */

'''Валятися, -ляюся, -єшся, '''''гл. ''1) Падать, валиться. ''Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. ''Макс. 2) Валяться. ''Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. ''АД. І. ''Валяється, як свиня в барлозі. ''Ном. № 11344. 2) Пачкаться. ''Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся. ''

'''валятися'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4181-valjatysja.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Валятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. Макс. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. І. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344. 2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.
===[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356209.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ВАЛЯТИСЯ

валя́тися під нога́ми. Бути легко доступним, таким, що не потребує пошуків. Так, його (В. Малика) романам справді пощастило на сюжети, які валялися під ногами, та тільки він їх відкрив, і то ще невідомо, кому поталанило — історії з її сюжетами чи авторові (З газети).

і (ще й) кіт не валя́вся у кого. Хто-небудь ще нічого не робив. Он люди вже городи копають та орють, а в нас ще й кіт не валявся...— бубоніла стара Кухтиха (А. Іщук).

на доро́зі (на ву́лиці, на смі́тті́ і т. ін.) не валя́ється. Має неабияку вартість, позитивні якості, високо цінується і становить рідкість. — Не гребуй, дитинко, не гребуй, коли випадає, бо такі на дорозі не валяються, такого швидко підхопить яка-небудь вертихвістка з червоними нігтями (О. Гончар); — Пошукай, Омеляне, собі такого робітника в місті або на цукроварні.— Чортзна-що — скоро знайдеш, а такі, як Волошин, на вулиці не валяються... (М. Стельмах); // Може стати в пригоді, бути потрібним для чого-небудь. Радився з сусідою, яку частку левадки відписати мені, а яку моєму братові. Воно хоч і по чверть десятини, а все-таки на вулиці не валяється (П. Панч); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків (свататись) (М. Стельмах). по доро́зі не валя́ється. Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка).

У нога́х ла́зити (по́взати, валя́тися і т. ін.) у кого, чиїх, перед ким і без додатка, зневажл. Дуже принижуватися перед ким-небудь, просячи щось або дякуючи за щось. — Допоможи він (батько) мені крихту, каплю… і я б тепер багач на всю губу був. І не приходилося б у чужих людей в ногах лазити, чужих прохати… (Панас Мирний); (Зінька:) Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм… (М. Кропивницький); Він ось.. повинен у ногах лазити та дякувати, що подушне все до копієчки заплатив (Панас Мирний); (Степан:) Не жінка то, котра в ногах повза без провини, не подружжя вона (М. Кропивницький); Смерті він боявся, Енея у ногах валявся. Просив живцем в неволю взять (І. Котляревський).
===[http://sum.in.ua/s/valjatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВАЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

1. Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. Не ніживсь я зроду у неньки колін, В постелі впівдня не валявся (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 88); Жінки [у неділю] валялися по садках на ряднах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 174);
// Лежати хворим. — А як лежала у нас, як та колода, три тижні валялася... хто за тобою ходив? (Панас Мирний, III, 1954, 28); Вчора цілий день валялась в такому стані, а сьогодні вже маюся ліпше, хоч іще не зовсім добре (Леся Українка, V, 1956, 245);
// Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет). — Не хочу, — каже [прокурор], — щоб діло валялося; підпишу, от йому і кінець! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 178); — У вас, чорноризців, гроші валяються в скринях без всякої користі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 383).

2. Лежати не на місці, недбало кинутим. Бричка стоїть надворі, а коло неї валяються шори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58); На підлозі валялися подерті подушки, розбиті портрети, книжки, череп'я з посуду (Юрій Яновський, II, 1954, 35);
// Лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння або знесилення, відсутності притулку і т. ін.). Дивився [шинкар], як п'яні мужики валялись під його шинком (Нечуй-Левицький, II, 1956, 369); [Микита:] І так вже я чотири роки, як той пес голодний валявся попід чужими тинами (Марко Кропивницький, I, 1958, 114); Валяються [мужики] тижнями на пристані, доки в торбі харчів стане (Андрій Головко, II, 1957, 218);
// Лежати не прибраним кудись. Тута ж валявсь пом'ятий явір, збита різучка-трава (Панас Мирний, IV, 1955, 12); Сотні тисяч трупів гнили в землі, валялись непохованими в лісах і болотах, по занедбаних полях і згарищах (Олександр Довженко, III, 1960, 78).
♦ Не валяється на (по) дорозі (на вулиці, на смітті і т. ін.) — просто і легко або задарма не добудеш. — Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка, III, 1952, 482); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків [свататись] (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 63).

3. рідко. Те саме, що валитися 1. * Образно. Вітри гули, як навіжені, то падали в море, сторч перекидались, валялись на скелі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 14).

4. Забруднюватися. Коло чого ходиш, тим і валяєшся (Словник Грінченка).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
валя́тися – дієслово недоконаного виду
Інфінітив валя́тися, валя́тись
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа валя́ймося, валя́ймось
2 особа валя́йся, валя́йсь валя́йтеся, валя́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа валя́тимуся, валя́тимусь валя́тимемося, валя́тимемось, валя́тимемся
2 особа валя́тимешся валя́тиметеся, валя́тиметесь
3 особа валя́тиметься валя́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа валя́юся, валя́юсь валя́ємося, валя́ємось, валя́ємся
2 особа валя́єшся валя́єтеся, валя́єтесь
3 особа валя́ється валя́ються

Дієприслівник
валя́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. валя́вся, валя́всь валя́лися, валя́лись
жін. р. валя́лася, валя́лась
сер. р. валя́лося, валя́лось
Дієприслівник
валя́вшись

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=27579]===
валятися
дієслово недоконаного виду
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/14719/валятися Орфоепічний словник української мови] ===
валятися
-я/юся, -я/єшся, недок.
1) Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. || Лежати хворим. || Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет).
2) Лежати не на місці, недбало кинутим. || Лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння чи знесилення, відсутності притулку і т. ін.). || Лежати не прибраним кудись.
3) рідко. Те саме, що валитися 1).
4) Забруднюватися.
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/валятися Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --
Значення
недок. довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись
лежати хворим
лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет)
лежати не на місці, недбало кинутим
лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння чи знесилення, відсутності притулку і т. ін.)
лежати не прибраним кудись
рідк. те саме, що валитися 1
забруднюватися
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/valyatysya.3887/ РІДНА МОВА]===
ВАЛЯТИСЯ
валяться
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Онлайн словник українських рим]
Рими до слова "валятися"
благословлятися боятися в'являтися
відбавлятися відборонятися відвіятися
відганятися відговорятися відділятися
віддалятися відживлятися відкашлятися
відкланятися відклонятися відкріплятися
відкуплятися відлаятися відмінятися
відмірятися відмовлятися відновлятися
==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Вали́ться – вали́тися, валя́тися, па́дати.
• Всё у меня из рук ва́лится – все мені́ з рук па́дає, нічо́му ра́ди не мо́жу да́ти, ніщо́ в ме́не рук не держи́ться.
• На бедного Макара шишки ва́лятся – на похи́ле де́рево й ко́зи ска́чуть.
Валя́ться, ва́ливаться – валя́тися, кача́тися, (о постели) виле́жуватися, вика́чуватися, кача́тися, п’я́вчитися, (о животном в грязи) барложи́тися, ковба́нитися.
Зама́рываться, замара́ться –
1) (пачкаться) валя́тися, зава́лятися чим, у що, зама́зуватися, зама́затися, зама́щуватися, замасти́тися чим, убира́тися, убра́тися, ума́зуватися, ума́затися, упаску́джуватися, упаску́дитися у що, забру́днюватися, забрудни́тися, запацьо́рюватися, запацьо́ритися; (грязью, и т. п.) багни́тися, заба́гнюватися, забагни́тися чим; (в испражнения) уробля́тися, уроби́тися в що; срвн. Запа́чкаться, Зама́заться. [Ко́ло чо́го хо́диш, тим і валя́єшся (Сл. Гр.). Валя́тися у гли́ну (Сл. Гр.). Він у кре́йду вбра́вся (Звин.) Ну, й запацьо́рився ти, хло́пче, як порося́ (Вовч. п.)];
2) за[ви]кре́слюватися, за[ви́]кре́слитися, за[ви]ма́зуватися, за[ви́]ма́затися; бу́ти закре́сленим, за[ви́]ма́заним;
3) каля́тися, закаля́тися, плями́тися, заплями́тися.
Мара́ться, ма́рываться –
1) (пачкаться) ма́затися, масти́тися, брудни́тися, бру́ди́тися, каля́тися, валя́тися, багни́тися, яло́зитися, смальцюва́тися, ля́патися, му́рзатися, заму́рзуватися.
• Светлые платья быстро -ются – я́сні су́кні шви́дко ма́жуться, бру́дня́ться;
2) (скверниться) каля́тися, пога́нитися, мерзе́нитися, плямува́тися, плями́тися, паску́дитися. [Чи мені́ тре́ба мерзе́нитися? На́що мені́ сей кло́піт (Звягельщ.)].
• Не возьмусь я за это, не хочу -ться – не візьму́сь я за це, не хо́чу пога́нитися (паску́дитися, мерзе́нитися);
3) (о бумагомарании, плохом сочинительстве и т. п.) ма́затися, ля́патися, ба́згратися;
4) (зачёркиваться) черка́тися, вима́зуватися, викре́слюватися;
5) каля́тися, випорожня́тися; срв. Испражня́ться.
Па́чкаться – паску́дитися, каля́тися, валя́тися, ма́затися чим; му́рзатися, багни́тися; таля́патися, ба́братися, ба́блятися в чо́му; яло́зитися, шмарува́тися чим; борошни́тися, убіля́тися в що. Оттенки см. Па́чкать; (переносно) паску́дитися, пога́нитися чим, з ким. [Я не хо́чу з тобо́ю пога́нитися].

Грязь – болото, грязь, грязюка, грязиво, грязота, кал, калило, каля, калюка, (топкая, жидкая) твань, тванюка, багно, багнюка, (нечистота) бруд, бруднота, не́чисть:
• валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися, бабратися) [в багні, у болоті];
• втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно втоптати (топтати) кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослідити (упосліднити, спаплюжити, обмовити) кого;
• вылезти из грязи – вибабратися;
• грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало (Пр.);
• грязь давняя на теле – леп, туриця;
• грязь, замёрзшая или присохшая комками на дороге – груддя, грудки, колоть (р. -ти), (реже) струпаки, храпа;
• грязь на голове у малых детей – тімениця (тіменюхи);
• грязь (потная) на теле – леп;
• грязь от неопрятности (нечистота) – бруд, бруднота, брудота, нечисть (р. -сти). нехар (р. -ри);
• запачканный грязью – заболочений, закаляний;
• затоптать в грязь кого (разг.) – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; у багно (у грязь) утоптати кого; упослідити (спаплюжити) кого;
• из грязи в князи – з грязі в князі (Пр.);
• лечиться грязями – лікуватися грязями;
• месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що;
• наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе (Пр.); свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті (Пр.);
• не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (иногда разг.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться);
• он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере);
• растоптать, размесить грязь – розгрузити (болото); (вокруг чего) обгрузити що;
• сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору (Пр.); кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото (Пр.).
[Закаляють тебе болотом, як зрадницю їх кастових традицій (Коцюб.). Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (М. Вовч.)].

Валять, см. Валить, -ться –
1) (в грязи, пыли) валя́тися, -ля́юся, -ля́єшся, кача́тися, -ча́юся, -ча́єшся;
2) (в постели) виле́жуватися, -жуюся, -жуєшся.
Обрушать, обрушить –
1) (бросать, обваливать) валя́ти, -ля́ю, -ля́єш, повали́ти, -лю́, -лиш, зава́лювати, -люю, -люєш, завали́ти, -лю́, -лиш;
2) (гнев на кого) окоши́ти, -шу́, -ши́ш (на ко́му); -ся –
1) валя́тися, -ля́юся, -ля́єшся. завали́тися, -лю́ся, -лишся;
2) окоши́тися; (наброситься) вда́рити (на ко́го).

Валяться
• Валяться в грязи (о животных) – барложитися (ковбанитися). [Барложиться, як свиня в солоді. Пр.]
• Валяться в ногах у кого (разг.) – валятися в ногах у кого; плазувати перед ким; стелитися під ноги кому. [Бачили, як він плазував перед Харитоненком? Гордієнко.]
• Валяться в постели – вилежуватися; викачуватися (качатися); (жарт.) кабанувати. [Виспався, та не вилежався. Номис.]
Грязь
• Валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися) [в багні, у болоті].
• Втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно (в)топтати кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослід(н)ити (спаплюжити, обмовити) кого. [Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки. Вовчок.]
• Грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало. Пр.
• Месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що. [Кіньми двора та й не грузіте. Н. п.]
• Наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе. Пр. Свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті. Пр.
• Не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (іноді розм.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться).
• Он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере).
• Сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору. Пр. Кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото. Пр.
Кататься
• Кататься, как сыр в масле (разг.) – як сир у маслі купається; плаває, як вареник у маслі; розкошує; купається в розкошах; кохається у добрі.
• Кататься со смеху (фам.) – [Аж] качатися (рвати боки, кишки) зо (від) сміху; качатися (заходитися, лягати, розлягатися, валятися) зо (від) сміху; сміятися, аж за (в) боки братися.
• Любишь кататься — люби и саночки возить – любиш їхати — люби й саночки возити. Пр. Любиш яблучко, люби й оскомочку. Пр. Любиш горішки, люби і насмішки. Пр. Любиш поганяти, люби й коня годувати. Пр. Любиш узяток, люби й даток. Пр. Чужий чуб скубши, треба й свого наставити. Пр. Не терши, не мнявши, не їсти калачів. Пр.
Нога
• Баба-яга костяная нога – баба-яга костяна нога; баба-яга, нога-костюга.
• Бежать, побежать со всех ног (разг.) – бігти, побігти щодуху [в тілі] (що є духу, скільки духу, що ноги несуть, несли); бігти, побігти чимдуж (щосили, з усієї сили).
• Без задних ног остаться (разг.) – ніг під собою не чути; ледве на ногах стояти.
• Бросаться, броситься кому в ноги – кидатися, кинутися кому до ніг (в ноги, під ноги); падати, упасти кому до ніг (в ноги, під ноги); (образн.) опукою в ноги кому кинутися (впасти).
• Быть весь день на ногах – бути цілий (увесь) день на ногах; цілий (увесь) день не сідати (не присідати).
• Быть на дружеской, на короткой ноге с кем (разг.) – бути у дружніх (у близьких) взаєминах (стосунках) з ким; бути на короткій (бли́зькій) стопі́
• Быть на равной ноге с кем – бути як рівний з рівним з ким; бути рівнею з ким.
• Валить с ног – валити з ніг.
• Валиться, падать с ног – на ногах не стояти; валитися, падати (з ніг).
• Валяться в ногах у кого (разг.) – валятися в ногах у кого; плазувати перед ким; стелитися під ноги кому.
• Вертеться, путаться под ногами у кого – плутатися під ногами в кого.
• В ногах правды нет (разг.) – у ногах нема(є) правди; за постій грошей не платять; сідайте.
• Вооружённый с головы до ног – озброєний від голови до п’ят (до ніг).
• Вскочить на ноги – схопитися (зірватися) на ноги; зірватися (схопитися) на рівні (ноги).
• Встать с левой (не с той) ноги (разг.) – встати лівою ногою (на ліву ногу); встати не тією ногою (не на ту ногу); бути в лихому (у злому, у поганому) настрої (гуморі).
• Давай бог ноги (разг.) – ноги на плечі (за пояс); у ноги; ходу (хода); навтіки (навтікача); дати ногам знати.
• Держать свой дом на приличной ноге – тримати (держати) свою господу на пристойній стопі (на пристойній лінії, як у [добрих] людей, як порядним людям годиться).
• Едва, с трудом держаться на ногах – ледве (усилу, силу-всилу) на ногах триматися (стояти); (образн. розм.) мало від вітру не валитися.
• Еле (едва, насилу) ноги волочить, таскать (разг.) – насилу (всилу, насилу, ледве) ноги тягти (волокти); ледве тягтися (волоктися); (образн. розм.) волочити (тягти) ноги, мов колоди.
• Еле (едва) ноги унести откуда (разг.) – ледве ноги винести звідки; ледве втекти звідки.
• Еле ноги передвигает кто – ледве (насилу) ноги пересуває (переставляє) хто; ледве (насилу) ногами соває (ворушить) хто.
• Жить на широкую (на большую, на барскую) ногу – жити на всю губу (по-панському, на широку стопу, у розкошах); широко жити; розкошувати (панувати).
• За глупой головой и ногам непокой – за дурною головою і ногам нема спокою. Пр. За дурною (за лихою) головою і (та й) ногам лихо (біда). Пр. Через дурний розум ногам лихо. Пр.
• Земля горит под ногами у кого – земля горить під ногами в кого.
• Идти в ногу с эпохой – іти в ногу з добою (з часом); іти з духом часу; потрапляти добі (часові).
• Идти нога в ногу – іти (ступати) нога в ногу; іти (ступати) ступінь у ступінь; іти в лад; тримати (рівний) крок.
• Идти нога за ногу (разг.) – іти нога за ногою (поза ногу); іти тихою (повільною) ходою; іти помалу-малу (тихо); тільки що ступати; ледве дибати; плентатися (плуганитися, тарганитися).
• Кланяться в ноги кому (перен.) – кланятися (уклонятися) в ноги (до ніг) кому; кланятися аж до землі кому.
• К ноге! (воен.) – до ноги!
• Куда ноги понесут – куди ноги понесуть; навмання.
• Левой ногой сделать что – спартачити (скапарити) що; зробити що абияк (на швидку руку, нашвидкуруч).
• Лёгкий (лёгок) на ногу (на ноги) – швидкий (прудкий, легкий) на ноги; швидкий (моторний).
• На ногах не стоит, едва стоит кто – на ногах не стоїть (не встоїть), ледве стоїть хто.
• На ногах перенести болезнь – на ногах перебути хворобу; переходити хворобу.
• На свои ноги становиться – свого хліба шукати.
• Не знает, на какую ногу стать – не знає, на котру (на яку) ступити (ступнути).
• Не слыша ног (бежать, мчаться…) – не чуючи ніг (бігти, мчати…).
• Ни ногой к кому, куда – ні ногою((а)нікроку) до кого, куди.
• Ногами вниз (к земле) – ногами вниз (до землі, додолу); долініж.
• Ноги подкосились у кого – ноги підломилися (підтялися, помліли) в кого, кому.
• Ноги чьей не будет у кого, где – ноги чиєї не буде в кого, де; нога чия не ступить до кого, куди.
• Нужен (нужна, нужно) как собаке пятая нога – треба як п’ятого колеса до воза; потрібний (потрібна, потрібне) як собаці п’ята нога; як п’ятої ноги собаці; потрібний (потрібна, потрібне) як діра в мості (як торішній сніг); треба як болячка на лоб.
• Обойми ногами (стоять на чём) – обома ногами; обоніж.
• Одна нога здесь, [а] другая там – одна нога тут, друга там; (рідше) на одній нозі. [Бігай на одній нозі. Пр.]
• Отбиваться от чего руками и ногами – відбиватися від чого руками й ногами; опинатися (огинатися) [щосили] проти чого.
• Падать (устар. пасть) к ногам, в ноги кому; упасть в ноги кому – падати, упадати, упасти до ніг (у ноги) кому; припадати, припасти кому до ніг.
• Переступать, переминаться с ноги на ногу – переступати з ноги на ногу (з однієї на другу); тупцюватися (тупцятися, топтатися).
• Поджав ноги – підібгавши (підгорнувши) ноги; скулиніж.
• Поднять (поставить) кого на ноги (перен.) – звести (поставити, зняти, зіп’ясти) кого на ноги; довести до розуму (до пуття) кого.
• Подставлять, подставить ногу кому – підставляти, підставити ногу кому; підчеплювати, підчепити кого; (образн.) підставляти, підставити стільчика кому; укинути гадючку кому.
• Пока ноги носят – поки (доки) ноги носять (ходять). [А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять… Барвінок.]
• Попирать, попрать ногами что (перен.) – топтати, стоптати, потоптати [ногами] що; топтати (підтоптувати), підтоптати під ноги що; нехтувати, знехтувати (зневажати, зневажити) що; ламати, зламати що.
• Почва уходит из-под ног у кого – земля (ґрунт) усувається (зникає, іноді вислизає) з-під ніг кому, у кого; грунт западається під ногами чиїми.
• Почву теряет под ногами кто – ґрунт утрачає під ногами хто; ґрунт вислизає з-під ніг кому, у кого.
• Протянуть ноги (перен. разг.) – простягти (випростати) ноги; простягатися (випростатися); (зниж. емоц.) задерти ноги; дуба дати (врізати); ґиґнути (опрягтися, освіжитися, перекинутися).
• Руками и ногами, с руками и с ногами; с руками, ногами (разг.) – руками й ногами; [з] руками й [з] ногами.
• [Сам] чёрт ногу сломит где-либо – [Сам] чорт спіткнеться (ногу зламає) на чому, де.
• Сапоги, ботинки… по ноге, не по ноге – чоботи, черевики… до ноги, не до ноги (об нозі, не об нозі).
• Сбивать, сбить с ног кого – збивати, збити (валити, звалити) з ніг кого.
• Сбиться с ног – збитися з ніг; ледве стояти на ногах; (іноді) відбігати ноги.
• Сбиться с ноги – ступнути не в ногу; не тією ногою ступнути.
• Слетать на одной ноге куда» к кому – полетіти (іноді злітати) на одній нозі куди, до кого.
• С ног до головы – від потилиці до п’ят; (з) голови до п’ят (до ніг).
• Ставить, поставить на ноги кого (перен.) – ставити, поставити на ноги кого; (іноді) на хліб настановити кого.
• Становиться, стать, вставать, встать, подниматься, подняться на задние ноги – ставати, стати (спинатися, сп’ястися, зводитися, звестися, здійматися, знятися, про багатьох поставати, поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги; ставати, стати (про багатьох поставати) цапа (цапки, ставма, дуба, дубки, гопки).
• Становиться, стать (подниматься, подняться) на ноги (перен.) – ставати, стати на [власні] ноги; зводитися, звестися (здійматися, знятися, спинатися, сп’ястися, зіп’ястися) на ноги; (розм.) оклигати, оклигати; на стану стати. [Гнат став на ноги, зробився хазяїном. Коцюбинський.]
• Стать на дружескую (короткую) ногу с кем – стати на дружній (на близькій, на короткій) стопі з ким; зайти в близькі взаємини (стосунки) з ким; заприязнитися (заприятелювати, потоваришувати, здружитися, про жінок також заподругувати) з ким; (фам.) запанібрататися з ким; (діал.) засябрувати з ким.
• Стоять на [своих] ногах; стоять на ногах крепко (прочно) – Стояти на [своїх] ногах; стояти на ногах міцно (твердо, певно); (образн.) як дуб стояти.
• [Стоять] одной ногой в могиле (в гробу); одна нога в могиле (в гробу) – стояти одною ногою над гробом (у гробі, у домовині); бути одною ногою у труні (в домовині); на далекій (на великій) путі стояти; на вмерті бути; час не довгий чи й; до гробу недалеко кому; не довго вже гуляти по світу кому; не довго вже ряст топтати кому; три чисниці (півчверті) до віку (до смерті) кому; на тонку пряде хто.
• Ходить, переваливаясь с ноги на ногу – ходити, перехиляючись з боку на бік; ходити, вихитуючись [з боку на бік]; ходити перевальцем (перехильцем); переваги-ваги ходити; коливати з ноги на ногу; (образн. жарт.) ходити качиною ходою.
• Хромать на обе ноги – на обидві ноги (обома ногами, обініж) кульгати (шкандибати, шкутильгати).
• Чего моя (твоя…) [левая] нога хочет – що хочу, те й роблю (що хочеш, те й робиш…); роблю, що мені (робиш, що тобі…) захочеться (забагнеться, заманеться).
• Чтобы ноги чьей не было у кого, где – щоб чия нога не була в кого, де.

Валя́тися – валяться.

Валя́тися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. Макс.
2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. І. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344.
2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.

Бревно́ = (товсте і кругле) — коло́да, дуб, дубо́к, (обтесане з чотирьох боків) — брус, ба́лка, (коротке) — оцу́пок, оцу́палок, (тонке, кругле) — кругля́к, (для повертання вітряка) — стріла́ (в колодязному зрубі) — ця́мрина, (під стелею) — сво́лок, (в будовлї для звязку) — още́пина, (попере́чна) — ба́нта, ба́нтина, (для перехода через річку) — кла́дка, (на стріху) — приту́га. — Лежить, як колода, як брус. н. пр. — Не дай спати ходячому, серцем замірати і гнилою колодою у багнї валятись. К. Ш. — Цямрину в колодязь опустити. Ган. Барв. — Ой у полі річка, через річку кладка. н. п. — Въ чужо́мъ глазу́ сучо́къ ви́дитъ, въ свое́мъ не примѣча́етъ и бревна́ = чуже́ під лїсом ба́чить, а свого́ й під но́сом не добача́є. н. пр.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися1.jpg|x140px]] [photo.i.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися2.jpg|x140px]] [tmogylenets.blogspot.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися3.jpg|x140px]] [artcollection-marina.blogspot.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися4.jpg|x140px]] [aroundnature.ru]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Ва]]

Валятися

2013-12-23T22:22:56Z

Жало Дарина:

'''Валятися, -ляюся, -єшся, '''''гл. ''1) Падать, валиться. ''Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. ''Макс. 2) Валяться. ''Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. ''АД. І. ''Валяється, як свиня в барлозі. ''Ном. № 11344. 2) Пачкаться. ''Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся. ''

'''валятися'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4181-valjatysja.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Валятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. Макс. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. І. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344. 2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.
===[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356209.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ВАЛЯТИСЯ

валя́тися під нога́ми. Бути легко доступним, таким, що не потребує пошуків. Так, його (В. Малика) романам справді пощастило на сюжети, які валялися під ногами, та тільки він їх відкрив, і то ще невідомо, кому поталанило — історії з її сюжетами чи авторові (З газети).

і (ще й) кіт не валя́вся у кого. Хто-небудь ще нічого не робив. Он люди вже городи копають та орють, а в нас ще й кіт не валявся...— бубоніла стара Кухтиха (А. Іщук).

на доро́зі (на ву́лиці, на смі́тті́ і т. ін.) не валя́ється. Має неабияку вартість, позитивні якості, високо цінується і становить рідкість. — Не гребуй, дитинко, не гребуй, коли випадає, бо такі на дорозі не валяються, такого швидко підхопить яка-небудь вертихвістка з червоними нігтями (О. Гончар); — Пошукай, Омеляне, собі такого робітника в місті або на цукроварні.— Чортзна-що — скоро знайдеш, а такі, як Волошин, на вулиці не валяються... (М. Стельмах); // Може стати в пригоді, бути потрібним для чого-небудь. Радився з сусідою, яку частку левадки відписати мені, а яку моєму братові. Воно хоч і по чверть десятини, а все-таки на вулиці не валяється (П. Панч); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків (свататись) (М. Стельмах). по доро́зі не валя́ється. Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка).

У нога́х ла́зити (по́взати, валя́тися і т. ін.) у кого, чиїх, перед ким і без додатка, зневажл. Дуже принижуватися перед ким-небудь, просячи щось або дякуючи за щось. — Допоможи він (батько) мені крихту, каплю… і я б тепер багач на всю губу був. І не приходилося б у чужих людей в ногах лазити, чужих прохати… (Панас Мирний); (Зінька:) Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм… (М. Кропивницький); Він ось.. повинен у ногах лазити та дякувати, що подушне все до копієчки заплатив (Панас Мирний); (Степан:) Не жінка то, котра в ногах повза без провини, не подружжя вона (М. Кропивницький); Смерті він боявся, Енея у ногах валявся. Просив живцем в неволю взять (І. Котляревський).
===[http://sum.in.ua/s/valjatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВАЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

1. Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. Не ніживсь я зроду у неньки колін, В постелі впівдня не валявся (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 88); Жінки [у неділю] валялися по садках на ряднах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 174);
// Лежати хворим. — А як лежала у нас, як та колода, три тижні валялася... хто за тобою ходив? (Панас Мирний, III, 1954, 28); Вчора цілий день валялась в такому стані, а сьогодні вже маюся ліпше, хоч іще не зовсім добре (Леся Українка, V, 1956, 245);
// Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет). — Не хочу, — каже [прокурор], — щоб діло валялося; підпишу, от йому і кінець! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 178); — У вас, чорноризців, гроші валяються в скринях без всякої користі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 383).

2. Лежати не на місці, недбало кинутим. Бричка стоїть надворі, а коло неї валяються шори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58); На підлозі валялися подерті подушки, розбиті портрети, книжки, череп'я з посуду (Юрій Яновський, II, 1954, 35);
// Лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння або знесилення, відсутності притулку і т. ін.). Дивився [шинкар], як п'яні мужики валялись під його шинком (Нечуй-Левицький, II, 1956, 369); [Микита:] І так вже я чотири роки, як той пес голодний валявся попід чужими тинами (Марко Кропивницький, I, 1958, 114); Валяються [мужики] тижнями на пристані, доки в торбі харчів стане (Андрій Головко, II, 1957, 218);
// Лежати не прибраним кудись. Тута ж валявсь пом'ятий явір, збита різучка-трава (Панас Мирний, IV, 1955, 12); Сотні тисяч трупів гнили в землі, валялись непохованими в лісах і болотах, по занедбаних полях і згарищах (Олександр Довженко, III, 1960, 78).
♦ Не валяється на (по) дорозі (на вулиці, на смітті і т. ін.) — просто і легко або задарма не добудеш. — Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка, III, 1952, 482); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків [свататись] (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 63).

3. рідко. Те саме, що валитися 1. * Образно. Вітри гули, як навіжені, то падали в море, сторч перекидались, валялись на скелі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 14).

4. Забруднюватися. Коло чого ходиш, тим і валяєшся (Словник Грінченка).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
валя́тися – дієслово недоконаного виду
Інфінітив валя́тися, валя́тись
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа валя́ймося, валя́ймось
2 особа валя́йся, валя́йсь валя́йтеся, валя́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа валя́тимуся, валя́тимусь валя́тимемося, валя́тимемось, валя́тимемся
2 особа валя́тимешся валя́тиметеся, валя́тиметесь
3 особа валя́тиметься валя́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа валя́юся, валя́юсь валя́ємося, валя́ємось, валя́ємся
2 особа валя́єшся валя́єтеся, валя́єтесь
3 особа валя́ється валя́ються
Активний дієприкметник

Дієприслівник
валя́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. валя́вся, валя́всь валя́лися, валя́лись
жін. р. валя́лася, валя́лась
сер. р. валя́лося, валя́лось
Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник

Безособова форма

Дієприслівник
валя́вшись
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=27579]===
валятися
дієслово недоконаного виду
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/14719/валятися Орфоепічний словник української мови] ===
валятися
-я/юся, -я/єшся, недок.
1) Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. || Лежати хворим. || Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет).
2) Лежати не на місці, недбало кинутим. || Лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння чи знесилення, відсутності притулку і т. ін.). || Лежати не прибраним кудись.
3) рідко. Те саме, що валитися 1).
4) Забруднюватися.
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/валятися Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --
Значення
недок. довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись
лежати хворим
лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет)
лежати не на місці, недбало кинутим
лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння чи знесилення, відсутності притулку і т. ін.)
лежати не прибраним кудись
рідк. те саме, що валитися 1
забруднюватися
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/valyatysya.3887/ РІДНА МОВА]===
ВАЛЯТИСЯ
валяться
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Онлайн словник українських рим]
Рими до слова "валятися"
благословлятися боятися в'являтися
відбавлятися відборонятися відвіятися
відганятися відговорятися відділятися
віддалятися відживлятися відкашлятися
відкланятися відклонятися відкріплятися
відкуплятися відлаятися відмінятися
відмірятися відмовлятися відновлятися
==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Вали́ться – вали́тися, валя́тися, па́дати.
• Всё у меня из рук ва́лится – все мені́ з рук па́дає, нічо́му ра́ди не мо́жу да́ти, ніщо́ в ме́не рук не держи́ться.
• На бедного Макара шишки ва́лятся – на похи́ле де́рево й ко́зи ска́чуть.
Валя́ться, ва́ливаться – валя́тися, кача́тися, (о постели) виле́жуватися, вика́чуватися, кача́тися, п’я́вчитися, (о животном в грязи) барложи́тися, ковба́нитися.
Зама́рываться, замара́ться –
1) (пачкаться) валя́тися, зава́лятися чим, у що, зама́зуватися, зама́затися, зама́щуватися, замасти́тися чим, убира́тися, убра́тися, ума́зуватися, ума́затися, упаску́джуватися, упаску́дитися у що, забру́днюватися, забрудни́тися, запацьо́рюватися, запацьо́ритися; (грязью, и т. п.) багни́тися, заба́гнюватися, забагни́тися чим; (в испражнения) уробля́тися, уроби́тися в що; срвн. Запа́чкаться, Зама́заться. [Ко́ло чо́го хо́диш, тим і валя́єшся (Сл. Гр.). Валя́тися у гли́ну (Сл. Гр.). Він у кре́йду вбра́вся (Звин.) Ну, й запацьо́рився ти, хло́пче, як порося́ (Вовч. п.)];
2) за[ви]кре́слюватися, за[ви́]кре́слитися, за[ви]ма́зуватися, за[ви́]ма́затися; бу́ти закре́сленим, за[ви́]ма́заним;
3) каля́тися, закаля́тися, плями́тися, заплями́тися.
Мара́ться, ма́рываться –
1) (пачкаться) ма́затися, масти́тися, брудни́тися, бру́ди́тися, каля́тися, валя́тися, багни́тися, яло́зитися, смальцюва́тися, ля́патися, му́рзатися, заму́рзуватися.
• Светлые платья быстро -ются – я́сні су́кні шви́дко ма́жуться, бру́дня́ться;
2) (скверниться) каля́тися, пога́нитися, мерзе́нитися, плямува́тися, плями́тися, паску́дитися. [Чи мені́ тре́ба мерзе́нитися? На́що мені́ сей кло́піт (Звягельщ.)].
• Не возьмусь я за это, не хочу -ться – не візьму́сь я за це, не хо́чу пога́нитися (паску́дитися, мерзе́нитися);
3) (о бумагомарании, плохом сочинительстве и т. п.) ма́затися, ля́патися, ба́згратися;
4) (зачёркиваться) черка́тися, вима́зуватися, викре́слюватися;
5) каля́тися, випорожня́тися; срв. Испражня́ться.
Па́чкаться – паску́дитися, каля́тися, валя́тися, ма́затися чим; му́рзатися, багни́тися; таля́патися, ба́братися, ба́блятися в чо́му; яло́зитися, шмарува́тися чим; борошни́тися, убіля́тися в що. Оттенки см. Па́чкать; (переносно) паску́дитися, пога́нитися чим, з ким. [Я не хо́чу з тобо́ю пога́нитися].

Грязь – болото, грязь, грязюка, грязиво, грязота, кал, калило, каля, калюка, (топкая, жидкая) твань, тванюка, багно, багнюка, (нечистота) бруд, бруднота, не́чисть:
• валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися, бабратися) [в багні, у болоті];
• втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно втоптати (топтати) кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослідити (упосліднити, спаплюжити, обмовити) кого;
• вылезти из грязи – вибабратися;
• грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало (Пр.);
• грязь давняя на теле – леп, туриця;
• грязь, замёрзшая или присохшая комками на дороге – груддя, грудки, колоть (р. -ти), (реже) струпаки, храпа;
• грязь на голове у малых детей – тімениця (тіменюхи);
• грязь (потная) на теле – леп;
• грязь от неопрятности (нечистота) – бруд, бруднота, брудота, нечисть (р. -сти). нехар (р. -ри);
• запачканный грязью – заболочений, закаляний;
• затоптать в грязь кого (разг.) – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; у багно (у грязь) утоптати кого; упослідити (спаплюжити) кого;
• из грязи в князи – з грязі в князі (Пр.);
• лечиться грязями – лікуватися грязями;
• месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що;
• наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе (Пр.); свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті (Пр.);
• не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (иногда разг.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться);
• он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере);
• растоптать, размесить грязь – розгрузити (болото); (вокруг чего) обгрузити що;
• сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору (Пр.); кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото (Пр.).
[Закаляють тебе болотом, як зрадницю їх кастових традицій (Коцюб.). Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (М. Вовч.)].

Валять, см. Валить, -ться –
1) (в грязи, пыли) валя́тися, -ля́юся, -ля́єшся, кача́тися, -ча́юся, -ча́єшся;
2) (в постели) виле́жуватися, -жуюся, -жуєшся.
Обрушать, обрушить –
1) (бросать, обваливать) валя́ти, -ля́ю, -ля́єш, повали́ти, -лю́, -лиш, зава́лювати, -люю, -люєш, завали́ти, -лю́, -лиш;
2) (гнев на кого) окоши́ти, -шу́, -ши́ш (на ко́му); -ся –
1) валя́тися, -ля́юся, -ля́єшся. завали́тися, -лю́ся, -лишся;
2) окоши́тися; (наброситься) вда́рити (на ко́го).

Валяться
• Валяться в грязи (о животных) – барложитися (ковбанитися). [Барложиться, як свиня в солоді. Пр.]
• Валяться в ногах у кого (разг.) – валятися в ногах у кого; плазувати перед ким; стелитися під ноги кому. [Бачили, як він плазував перед Харитоненком? Гордієнко.]
• Валяться в постели – вилежуватися; викачуватися (качатися); (жарт.) кабанувати. [Виспався, та не вилежався. Номис.]
Грязь
• Валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися) [в багні, у болоті].
• Втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно (в)топтати кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослід(н)ити (спаплюжити, обмовити) кого. [Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки. Вовчок.]
• Грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало. Пр.
• Месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що. [Кіньми двора та й не грузіте. Н. п.]
• Наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе. Пр. Свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті. Пр.
• Не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (іноді розм.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться).
• Он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере).
• Сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору. Пр. Кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото. Пр.
Кататься
• Кататься, как сыр в масле (разг.) – як сир у маслі купається; плаває, як вареник у маслі; розкошує; купається в розкошах; кохається у добрі.
• Кататься со смеху (фам.) – [Аж] качатися (рвати боки, кишки) зо (від) сміху; качатися (заходитися, лягати, розлягатися, валятися) зо (від) сміху; сміятися, аж за (в) боки братися.
• Любишь кататься — люби и саночки возить – любиш їхати — люби й саночки возити. Пр. Любиш яблучко, люби й оскомочку. Пр. Любиш горішки, люби і насмішки. Пр. Любиш поганяти, люби й коня годувати. Пр. Любиш узяток, люби й даток. Пр. Чужий чуб скубши, треба й свого наставити. Пр. Не терши, не мнявши, не їсти калачів. Пр.
Нога
• Баба-яга костяная нога – баба-яга костяна нога; баба-яга, нога-костюга.
• Бежать, побежать со всех ног (разг.) – бігти, побігти щодуху [в тілі] (що є духу, скільки духу, що ноги несуть, несли); бігти, побігти чимдуж (щосили, з усієї сили).
• Без задних ног остаться (разг.) – ніг під собою не чути; ледве на ногах стояти.
• Бросаться, броситься кому в ноги – кидатися, кинутися кому до ніг (в ноги, під ноги); падати, упасти кому до ніг (в ноги, під ноги); (образн.) опукою в ноги кому кинутися (впасти).
• Быть весь день на ногах – бути цілий (увесь) день на ногах; цілий (увесь) день не сідати (не присідати).
• Быть на дружеской, на короткой ноге с кем (разг.) – бути у дружніх (у близьких) взаєминах (стосунках) з ким; бути на короткій (бли́зькій) стопі́
• Быть на равной ноге с кем – бути як рівний з рівним з ким; бути рівнею з ким.
• Валить с ног – валити з ніг.
• Валиться, падать с ног – на ногах не стояти; валитися, падати (з ніг).
• Валяться в ногах у кого (разг.) – валятися в ногах у кого; плазувати перед ким; стелитися під ноги кому.
• Вертеться, путаться под ногами у кого – плутатися під ногами в кого.
• В ногах правды нет (разг.) – у ногах нема(є) правди; за постій грошей не платять; сідайте.
• Вооружённый с головы до ног – озброєний від голови до п’ят (до ніг).
• Вскочить на ноги – схопитися (зірватися) на ноги; зірватися (схопитися) на рівні (ноги).
• Встать с левой (не с той) ноги (разг.) – встати лівою ногою (на ліву ногу); встати не тією ногою (не на ту ногу); бути в лихому (у злому, у поганому) настрої (гуморі).
• Давай бог ноги (разг.) – ноги на плечі (за пояс); у ноги; ходу (хода); навтіки (навтікача); дати ногам знати.
• Держать свой дом на приличной ноге – тримати (держати) свою господу на пристойній стопі (на пристойній лінії, як у [добрих] людей, як порядним людям годиться).
• Едва, с трудом держаться на ногах – ледве (усилу, силу-всилу) на ногах триматися (стояти); (образн. розм.) мало від вітру не валитися.
• Еле (едва, насилу) ноги волочить, таскать (разг.) – насилу (всилу, насилу, ледве) ноги тягти (волокти); ледве тягтися (волоктися); (образн. розм.) волочити (тягти) ноги, мов колоди.
• Еле (едва) ноги унести откуда (разг.) – ледве ноги винести звідки; ледве втекти звідки.
• Еле ноги передвигает кто – ледве (насилу) ноги пересуває (переставляє) хто; ледве (насилу) ногами соває (ворушить) хто.
• Жить на широкую (на большую, на барскую) ногу – жити на всю губу (по-панському, на широку стопу, у розкошах); широко жити; розкошувати (панувати).
• За глупой головой и ногам непокой – за дурною головою і ногам нема спокою. Пр. За дурною (за лихою) головою і (та й) ногам лихо (біда). Пр. Через дурний розум ногам лихо. Пр.
• Земля горит под ногами у кого – земля горить під ногами в кого.
• Идти в ногу с эпохой – іти в ногу з добою (з часом); іти з духом часу; потрапляти добі (часові).
• Идти нога в ногу – іти (ступати) нога в ногу; іти (ступати) ступінь у ступінь; іти в лад; тримати (рівний) крок.
• Идти нога за ногу (разг.) – іти нога за ногою (поза ногу); іти тихою (повільною) ходою; іти помалу-малу (тихо); тільки що ступати; ледве дибати; плентатися (плуганитися, тарганитися).
• Кланяться в ноги кому (перен.) – кланятися (уклонятися) в ноги (до ніг) кому; кланятися аж до землі кому.
• К ноге! (воен.) – до ноги!
• Куда ноги понесут – куди ноги понесуть; навмання.
• Левой ногой сделать что – спартачити (скапарити) що; зробити що абияк (на швидку руку, нашвидкуруч).
• Лёгкий (лёгок) на ногу (на ноги) – швидкий (прудкий, легкий) на ноги; швидкий (моторний).
• На ногах не стоит, едва стоит кто – на ногах не стоїть (не встоїть), ледве стоїть хто.
• На ногах перенести болезнь – на ногах перебути хворобу; переходити хворобу.
• На свои ноги становиться – свого хліба шукати.
• Не знает, на какую ногу стать – не знає, на котру (на яку) ступити (ступнути).
• Не слыша ног (бежать, мчаться…) – не чуючи ніг (бігти, мчати…).
• Ни ногой к кому, куда – ні ногою((а)нікроку) до кого, куди.
• Ногами вниз (к земле) – ногами вниз (до землі, додолу); долініж.
• Ноги подкосились у кого – ноги підломилися (підтялися, помліли) в кого, кому.
• Ноги чьей не будет у кого, где – ноги чиєї не буде в кого, де; нога чия не ступить до кого, куди.
• Нужен (нужна, нужно) как собаке пятая нога – треба як п’ятого колеса до воза; потрібний (потрібна, потрібне) як собаці п’ята нога; як п’ятої ноги собаці; потрібний (потрібна, потрібне) як діра в мості (як торішній сніг); треба як болячка на лоб.
• Обойми ногами (стоять на чём) – обома ногами; обоніж.
• Одна нога здесь, [а] другая там – одна нога тут, друга там; (рідше) на одній нозі. [Бігай на одній нозі. Пр.]
• Отбиваться от чего руками и ногами – відбиватися від чого руками й ногами; опинатися (огинатися) [щосили] проти чого.
• Падать (устар. пасть) к ногам, в ноги кому; упасть в ноги кому – падати, упадати, упасти до ніг (у ноги) кому; припадати, припасти кому до ніг.
• Переступать, переминаться с ноги на ногу – переступати з ноги на ногу (з однієї на другу); тупцюватися (тупцятися, топтатися).
• Поджав ноги – підібгавши (підгорнувши) ноги; скулиніж.
• Поднять (поставить) кого на ноги (перен.) – звести (поставити, зняти, зіп’ясти) кого на ноги; довести до розуму (до пуття) кого.
• Подставлять, подставить ногу кому – підставляти, підставити ногу кому; підчеплювати, підчепити кого; (образн.) підставляти, підставити стільчика кому; укинути гадючку кому.
• Пока ноги носят – поки (доки) ноги носять (ходять). [А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять… Барвінок.]
• Попирать, попрать ногами что (перен.) – топтати, стоптати, потоптати [ногами] що; топтати (підтоптувати), підтоптати під ноги що; нехтувати, знехтувати (зневажати, зневажити) що; ламати, зламати що.
• Почва уходит из-под ног у кого – земля (ґрунт) усувається (зникає, іноді вислизає) з-під ніг кому, у кого; грунт западається під ногами чиїми.
• Почву теряет под ногами кто – ґрунт утрачає під ногами хто; ґрунт вислизає з-під ніг кому, у кого.
• Протянуть ноги (перен. разг.) – простягти (випростати) ноги; простягатися (випростатися); (зниж. емоц.) задерти ноги; дуба дати (врізати); ґиґнути (опрягтися, освіжитися, перекинутися).
• Руками и ногами, с руками и с ногами; с руками, ногами (разг.) – руками й ногами; [з] руками й [з] ногами.
• [Сам] чёрт ногу сломит где-либо – [Сам] чорт спіткнеться (ногу зламає) на чому, де.
• Сапоги, ботинки… по ноге, не по ноге – чоботи, черевики… до ноги, не до ноги (об нозі, не об нозі).
• Сбивать, сбить с ног кого – збивати, збити (валити, звалити) з ніг кого.
• Сбиться с ног – збитися з ніг; ледве стояти на ногах; (іноді) відбігати ноги.
• Сбиться с ноги – ступнути не в ногу; не тією ногою ступнути.
• Слетать на одной ноге куда» к кому – полетіти (іноді злітати) на одній нозі куди, до кого.
• С ног до головы – від потилиці до п’ят; (з) голови до п’ят (до ніг).
• Ставить, поставить на ноги кого (перен.) – ставити, поставити на ноги кого; (іноді) на хліб настановити кого.
• Становиться, стать, вставать, встать, подниматься, подняться на задние ноги – ставати, стати (спинатися, сп’ястися, зводитися, звестися, здійматися, знятися, про багатьох поставати, поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги; ставати, стати (про багатьох поставати) цапа (цапки, ставма, дуба, дубки, гопки).
• Становиться, стать (подниматься, подняться) на ноги (перен.) – ставати, стати на [власні] ноги; зводитися, звестися (здійматися, знятися, спинатися, сп’ястися, зіп’ястися) на ноги; (розм.) оклигати, оклигати; на стану стати. [Гнат став на ноги, зробився хазяїном. Коцюбинський.]
• Стать на дружескую (короткую) ногу с кем – стати на дружній (на близькій, на короткій) стопі з ким; зайти в близькі взаємини (стосунки) з ким; заприязнитися (заприятелювати, потоваришувати, здружитися, про жінок також заподругувати) з ким; (фам.) запанібрататися з ким; (діал.) засябрувати з ким.
• Стоять на [своих] ногах; стоять на ногах крепко (прочно) – Стояти на [своїх] ногах; стояти на ногах міцно (твердо, певно); (образн.) як дуб стояти.
• [Стоять] одной ногой в могиле (в гробу); одна нога в могиле (в гробу) – стояти одною ногою над гробом (у гробі, у домовині); бути одною ногою у труні (в домовині); на далекій (на великій) путі стояти; на вмерті бути; час не довгий чи й; до гробу недалеко кому; не довго вже гуляти по світу кому; не довго вже ряст топтати кому; три чисниці (півчверті) до віку (до смерті) кому; на тонку пряде хто.
• Ходить, переваливаясь с ноги на ногу – ходити, перехиляючись з боку на бік; ходити, вихитуючись [з боку на бік]; ходити перевальцем (перехильцем); переваги-ваги ходити; коливати з ноги на ногу; (образн. жарт.) ходити качиною ходою.
• Хромать на обе ноги – на обидві ноги (обома ногами, обініж) кульгати (шкандибати, шкутильгати).
• Чего моя (твоя…) [левая] нога хочет – що хочу, те й роблю (що хочеш, те й робиш…); роблю, що мені (робиш, що тобі…) захочеться (забагнеться, заманеться).
• Чтобы ноги чьей не было у кого, где – щоб чия нога не була в кого, де.

Валя́тися – валяться.

Валя́тися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. Макс.
2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. І. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344.
2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.

Бревно́ = (товсте і кругле) — коло́да, дуб, дубо́к, (обтесане з чотирьох боків) — брус, ба́лка, (коротке) — оцу́пок, оцу́палок, (тонке, кругле) — кругля́к, (для повертання вітряка) — стріла́ (в колодязному зрубі) — ця́мрина, (під стелею) — сво́лок, (в будовлї для звязку) — още́пина, (попере́чна) — ба́нта, ба́нтина, (для перехода через річку) — кла́дка, (на стріху) — приту́га. — Лежить, як колода, як брус. н. пр. — Не дай спати ходячому, серцем замірати і гнилою колодою у багнї валятись. К. Ш. — Цямрину в колодязь опустити. Ган. Барв. — Ой у полі річка, через річку кладка. н. п. — Въ чужо́мъ глазу́ сучо́къ ви́дитъ, въ свое́мъ не примѣча́етъ и бревна́ = чуже́ під лїсом ба́чить, а свого́ й під но́сом не добача́є. н. пр.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися1.jpg|x140px]] [photo.i.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися2.jpg|x140px]] [tmogylenets.blogspot.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися3.jpg|x140px]] [artcollection-marina.blogspot.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися4.jpg|x140px]] [aroundnature.ru]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Ва]]

Валятися

2013-12-23T22:22:15Z

Жало Дарина:

'''Валятися, -ляюся, -єшся, '''''гл. ''1) Падать, валиться. ''Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. ''Макс. 2) Валяться. ''Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. ''АД. І. ''Валяється, як свиня в барлозі. ''Ном. № 11344. 2) Пачкаться. ''Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся. ''
'''валятися'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4181-valjatysja.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Валятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. Макс. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. І. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344. 2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.
===[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356209.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ВАЛЯТИСЯ

валя́тися під нога́ми. Бути легко доступним, таким, що не потребує пошуків. Так, його (В. Малика) романам справді пощастило на сюжети, які валялися під ногами, та тільки він їх відкрив, і то ще невідомо, кому поталанило — історії з її сюжетами чи авторові (З газети).

і (ще й) кіт не валя́вся у кого. Хто-небудь ще нічого не робив. Он люди вже городи копають та орють, а в нас ще й кіт не валявся...— бубоніла стара Кухтиха (А. Іщук).

на доро́зі (на ву́лиці, на смі́тті́ і т. ін.) не валя́ється. Має неабияку вартість, позитивні якості, високо цінується і становить рідкість. — Не гребуй, дитинко, не гребуй, коли випадає, бо такі на дорозі не валяються, такого швидко підхопить яка-небудь вертихвістка з червоними нігтями (О. Гончар); — Пошукай, Омеляне, собі такого робітника в місті або на цукроварні.— Чортзна-що — скоро знайдеш, а такі, як Волошин, на вулиці не валяються... (М. Стельмах); // Може стати в пригоді, бути потрібним для чого-небудь. Радився з сусідою, яку частку левадки відписати мені, а яку моєму братові. Воно хоч і по чверть десятини, а все-таки на вулиці не валяється (П. Панч); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків (свататись) (М. Стельмах). по доро́зі не валя́ється. Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка).

У нога́х ла́зити (по́взати, валя́тися і т. ін.) у кого, чиїх, перед ким і без додатка, зневажл. Дуже принижуватися перед ким-небудь, просячи щось або дякуючи за щось. — Допоможи він (батько) мені крихту, каплю… і я б тепер багач на всю губу був. І не приходилося б у чужих людей в ногах лазити, чужих прохати… (Панас Мирний); (Зінька:) Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм… (М. Кропивницький); Він ось.. повинен у ногах лазити та дякувати, що подушне все до копієчки заплатив (Панас Мирний); (Степан:) Не жінка то, котра в ногах повза без провини, не подружжя вона (М. Кропивницький); Смерті він боявся, Енея у ногах валявся. Просив живцем в неволю взять (І. Котляревський).
===[http://sum.in.ua/s/valjatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВАЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

1. Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. Не ніживсь я зроду у неньки колін, В постелі впівдня не валявся (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 88); Жінки [у неділю] валялися по садках на ряднах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 174);
// Лежати хворим. — А як лежала у нас, як та колода, три тижні валялася... хто за тобою ходив? (Панас Мирний, III, 1954, 28); Вчора цілий день валялась в такому стані, а сьогодні вже маюся ліпше, хоч іще не зовсім добре (Леся Українка, V, 1956, 245);
// Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет). — Не хочу, — каже [прокурор], — щоб діло валялося; підпишу, от йому і кінець! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 178); — У вас, чорноризців, гроші валяються в скринях без всякої користі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 383).

2. Лежати не на місці, недбало кинутим. Бричка стоїть надворі, а коло неї валяються шори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58); На підлозі валялися подерті подушки, розбиті портрети, книжки, череп'я з посуду (Юрій Яновський, II, 1954, 35);
// Лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння або знесилення, відсутності притулку і т. ін.). Дивився [шинкар], як п'яні мужики валялись під його шинком (Нечуй-Левицький, II, 1956, 369); [Микита:] І так вже я чотири роки, як той пес голодний валявся попід чужими тинами (Марко Кропивницький, I, 1958, 114); Валяються [мужики] тижнями на пристані, доки в торбі харчів стане (Андрій Головко, II, 1957, 218);
// Лежати не прибраним кудись. Тута ж валявсь пом'ятий явір, збита різучка-трава (Панас Мирний, IV, 1955, 12); Сотні тисяч трупів гнили в землі, валялись непохованими в лісах і болотах, по занедбаних полях і згарищах (Олександр Довженко, III, 1960, 78).
♦ Не валяється на (по) дорозі (на вулиці, на смітті і т. ін.) — просто і легко або задарма не добудеш. — Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка, III, 1952, 482); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків [свататись] (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 63).

3. рідко. Те саме, що валитися 1. * Образно. Вітри гули, як навіжені, то падали в море, сторч перекидались, валялись на скелі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 14).

4. Забруднюватися. Коло чого ходиш, тим і валяєшся (Словник Грінченка).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
валя́тися – дієслово недоконаного виду
Інфінітив валя́тися, валя́тись
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа валя́ймося, валя́ймось
2 особа валя́йся, валя́йсь валя́йтеся, валя́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа валя́тимуся, валя́тимусь валя́тимемося, валя́тимемось, валя́тимемся
2 особа валя́тимешся валя́тиметеся, валя́тиметесь
3 особа валя́тиметься валя́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа валя́юся, валя́юсь валя́ємося, валя́ємось, валя́ємся
2 особа валя́єшся валя́єтеся, валя́єтесь
3 особа валя́ється валя́ються
Активний дієприкметник

Дієприслівник
валя́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. валя́вся, валя́всь валя́лися, валя́лись
жін. р. валя́лася, валя́лась
сер. р. валя́лося, валя́лось
Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник

Безособова форма

Дієприслівник
валя́вшись
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=27579]===
валятися
дієслово недоконаного виду
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/14719/валятися Орфоепічний словник української мови] ===
валятися
-я/юся, -я/єшся, недок.
1) Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. || Лежати хворим. || Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет).
2) Лежати не на місці, недбало кинутим. || Лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння чи знесилення, відсутності притулку і т. ін.). || Лежати не прибраним кудись.
3) рідко. Те саме, що валитися 1).
4) Забруднюватися.
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/валятися Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --
Значення
недок. довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись
лежати хворим
лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет)
лежати не на місці, недбало кинутим
лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп'яніння чи знесилення, відсутності притулку і т. ін.)
лежати не прибраним кудись
рідк. те саме, що валитися 1
забруднюватися
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/valyatysya.3887/ РІДНА МОВА]===
ВАЛЯТИСЯ
валяться
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Онлайн словник українських рим]
Рими до слова "валятися"
благословлятися боятися в'являтися
відбавлятися відборонятися відвіятися
відганятися відговорятися відділятися
віддалятися відживлятися відкашлятися
відкланятися відклонятися відкріплятися
відкуплятися відлаятися відмінятися
відмірятися відмовлятися відновлятися
==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Вали́ться – вали́тися, валя́тися, па́дати.
• Всё у меня из рук ва́лится – все мені́ з рук па́дає, нічо́му ра́ди не мо́жу да́ти, ніщо́ в ме́не рук не держи́ться.
• На бедного Макара шишки ва́лятся – на похи́ле де́рево й ко́зи ска́чуть.
Валя́ться, ва́ливаться – валя́тися, кача́тися, (о постели) виле́жуватися, вика́чуватися, кача́тися, п’я́вчитися, (о животном в грязи) барложи́тися, ковба́нитися.
Зама́рываться, замара́ться –
1) (пачкаться) валя́тися, зава́лятися чим, у що, зама́зуватися, зама́затися, зама́щуватися, замасти́тися чим, убира́тися, убра́тися, ума́зуватися, ума́затися, упаску́джуватися, упаску́дитися у що, забру́днюватися, забрудни́тися, запацьо́рюватися, запацьо́ритися; (грязью, и т. п.) багни́тися, заба́гнюватися, забагни́тися чим; (в испражнения) уробля́тися, уроби́тися в що; срвн. Запа́чкаться, Зама́заться. [Ко́ло чо́го хо́диш, тим і валя́єшся (Сл. Гр.). Валя́тися у гли́ну (Сл. Гр.). Він у кре́йду вбра́вся (Звин.) Ну, й запацьо́рився ти, хло́пче, як порося́ (Вовч. п.)];
2) за[ви]кре́слюватися, за[ви́]кре́слитися, за[ви]ма́зуватися, за[ви́]ма́затися; бу́ти закре́сленим, за[ви́]ма́заним;
3) каля́тися, закаля́тися, плями́тися, заплями́тися.
Мара́ться, ма́рываться –
1) (пачкаться) ма́затися, масти́тися, брудни́тися, бру́ди́тися, каля́тися, валя́тися, багни́тися, яло́зитися, смальцюва́тися, ля́патися, му́рзатися, заму́рзуватися.
• Светлые платья быстро -ются – я́сні су́кні шви́дко ма́жуться, бру́дня́ться;
2) (скверниться) каля́тися, пога́нитися, мерзе́нитися, плямува́тися, плями́тися, паску́дитися. [Чи мені́ тре́ба мерзе́нитися? На́що мені́ сей кло́піт (Звягельщ.)].
• Не возьмусь я за это, не хочу -ться – не візьму́сь я за це, не хо́чу пога́нитися (паску́дитися, мерзе́нитися);
3) (о бумагомарании, плохом сочинительстве и т. п.) ма́затися, ля́патися, ба́згратися;
4) (зачёркиваться) черка́тися, вима́зуватися, викре́слюватися;
5) каля́тися, випорожня́тися; срв. Испражня́ться.
Па́чкаться – паску́дитися, каля́тися, валя́тися, ма́затися чим; му́рзатися, багни́тися; таля́патися, ба́братися, ба́блятися в чо́му; яло́зитися, шмарува́тися чим; борошни́тися, убіля́тися в що. Оттенки см. Па́чкать; (переносно) паску́дитися, пога́нитися чим, з ким. [Я не хо́чу з тобо́ю пога́нитися].

Грязь – болото, грязь, грязюка, грязиво, грязота, кал, калило, каля, калюка, (топкая, жидкая) твань, тванюка, багно, багнюка, (нечистота) бруд, бруднота, не́чисть:
• валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися, бабратися) [в багні, у болоті];
• втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно втоптати (топтати) кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослідити (упосліднити, спаплюжити, обмовити) кого;
• вылезти из грязи – вибабратися;
• грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало (Пр.);
• грязь давняя на теле – леп, туриця;
• грязь, замёрзшая или присохшая комками на дороге – груддя, грудки, колоть (р. -ти), (реже) струпаки, храпа;
• грязь на голове у малых детей – тімениця (тіменюхи);
• грязь (потная) на теле – леп;
• грязь от неопрятности (нечистота) – бруд, бруднота, брудота, нечисть (р. -сти). нехар (р. -ри);
• запачканный грязью – заболочений, закаляний;
• затоптать в грязь кого (разг.) – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; у багно (у грязь) утоптати кого; упослідити (спаплюжити) кого;
• из грязи в князи – з грязі в князі (Пр.);
• лечиться грязями – лікуватися грязями;
• месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що;
• наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе (Пр.); свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті (Пр.);
• не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (иногда разг.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться);
• он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере);
• растоптать, размесить грязь – розгрузити (болото); (вокруг чего) обгрузити що;
• сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору (Пр.); кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото (Пр.).
[Закаляють тебе болотом, як зрадницю їх кастових традицій (Коцюб.). Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (М. Вовч.)].

Валять, см. Валить, -ться –
1) (в грязи, пыли) валя́тися, -ля́юся, -ля́єшся, кача́тися, -ча́юся, -ча́єшся;
2) (в постели) виле́жуватися, -жуюся, -жуєшся.
Обрушать, обрушить –
1) (бросать, обваливать) валя́ти, -ля́ю, -ля́єш, повали́ти, -лю́, -лиш, зава́лювати, -люю, -люєш, завали́ти, -лю́, -лиш;
2) (гнев на кого) окоши́ти, -шу́, -ши́ш (на ко́му); -ся –
1) валя́тися, -ля́юся, -ля́єшся. завали́тися, -лю́ся, -лишся;
2) окоши́тися; (наброситься) вда́рити (на ко́го).

Валяться
• Валяться в грязи (о животных) – барложитися (ковбанитися). [Барложиться, як свиня в солоді. Пр.]
• Валяться в ногах у кого (разг.) – валятися в ногах у кого; плазувати перед ким; стелитися під ноги кому. [Бачили, як він плазував перед Харитоненком? Гордієнко.]
• Валяться в постели – вилежуватися; викачуватися (качатися); (жарт.) кабанувати. [Виспався, та не вилежався. Номис.]
Грязь
• Валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися) [в багні, у болоті].
• Втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно (в)топтати кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослід(н)ити (спаплюжити, обмовити) кого. [Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки. Вовчок.]
• Грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало. Пр.
• Месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що. [Кіньми двора та й не грузіте. Н. п.]
• Наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе. Пр. Свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті. Пр.
• Не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (іноді розм.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться).
• Он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере).
• Сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору. Пр. Кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото. Пр.
Кататься
• Кататься, как сыр в масле (разг.) – як сир у маслі купається; плаває, як вареник у маслі; розкошує; купається в розкошах; кохається у добрі.
• Кататься со смеху (фам.) – [Аж] качатися (рвати боки, кишки) зо (від) сміху; качатися (заходитися, лягати, розлягатися, валятися) зо (від) сміху; сміятися, аж за (в) боки братися.
• Любишь кататься — люби и саночки возить – любиш їхати — люби й саночки возити. Пр. Любиш яблучко, люби й оскомочку. Пр. Любиш горішки, люби і насмішки. Пр. Любиш поганяти, люби й коня годувати. Пр. Любиш узяток, люби й даток. Пр. Чужий чуб скубши, треба й свого наставити. Пр. Не терши, не мнявши, не їсти калачів. Пр.
Нога
• Баба-яга костяная нога – баба-яга костяна нога; баба-яга, нога-костюга.
• Бежать, побежать со всех ног (разг.) – бігти, побігти щодуху [в тілі] (що є духу, скільки духу, що ноги несуть, несли); бігти, побігти чимдуж (щосили, з усієї сили).
• Без задних ног остаться (разг.) – ніг під собою не чути; ледве на ногах стояти.
• Бросаться, броситься кому в ноги – кидатися, кинутися кому до ніг (в ноги, під ноги); падати, упасти кому до ніг (в ноги, під ноги); (образн.) опукою в ноги кому кинутися (впасти).
• Быть весь день на ногах – бути цілий (увесь) день на ногах; цілий (увесь) день не сідати (не присідати).
• Быть на дружеской, на короткой ноге с кем (разг.) – бути у дружніх (у близьких) взаєминах (стосунках) з ким; бути на короткій (бли́зькій) стопі́
• Быть на равной ноге с кем – бути як рівний з рівним з ким; бути рівнею з ким.
• Валить с ног – валити з ніг.
• Валиться, падать с ног – на ногах не стояти; валитися, падати (з ніг).
• Валяться в ногах у кого (разг.) – валятися в ногах у кого; плазувати перед ким; стелитися під ноги кому.
• Вертеться, путаться под ногами у кого – плутатися під ногами в кого.
• В ногах правды нет (разг.) – у ногах нема(є) правди; за постій грошей не платять; сідайте.
• Вооружённый с головы до ног – озброєний від голови до п’ят (до ніг).
• Вскочить на ноги – схопитися (зірватися) на ноги; зірватися (схопитися) на рівні (ноги).
• Встать с левой (не с той) ноги (разг.) – встати лівою ногою (на ліву ногу); встати не тією ногою (не на ту ногу); бути в лихому (у злому, у поганому) настрої (гуморі).
• Давай бог ноги (разг.) – ноги на плечі (за пояс); у ноги; ходу (хода); навтіки (навтікача); дати ногам знати.
• Держать свой дом на приличной ноге – тримати (держати) свою господу на пристойній стопі (на пристойній лінії, як у [добрих] людей, як порядним людям годиться).
• Едва, с трудом держаться на ногах – ледве (усилу, силу-всилу) на ногах триматися (стояти); (образн. розм.) мало від вітру не валитися.
• Еле (едва, насилу) ноги волочить, таскать (разг.) – насилу (всилу, насилу, ледве) ноги тягти (волокти); ледве тягтися (волоктися); (образн. розм.) волочити (тягти) ноги, мов колоди.
• Еле (едва) ноги унести откуда (разг.) – ледве ноги винести звідки; ледве втекти звідки.
• Еле ноги передвигает кто – ледве (насилу) ноги пересуває (переставляє) хто; ледве (насилу) ногами соває (ворушить) хто.
• Жить на широкую (на большую, на барскую) ногу – жити на всю губу (по-панському, на широку стопу, у розкошах); широко жити; розкошувати (панувати).
• За глупой головой и ногам непокой – за дурною головою і ногам нема спокою. Пр. За дурною (за лихою) головою і (та й) ногам лихо (біда). Пр. Через дурний розум ногам лихо. Пр.
• Земля горит под ногами у кого – земля горить під ногами в кого.
• Идти в ногу с эпохой – іти в ногу з добою (з часом); іти з духом часу; потрапляти добі (часові).
• Идти нога в ногу – іти (ступати) нога в ногу; іти (ступати) ступінь у ступінь; іти в лад; тримати (рівний) крок.
• Идти нога за ногу (разг.) – іти нога за ногою (поза ногу); іти тихою (повільною) ходою; іти помалу-малу (тихо); тільки що ступати; ледве дибати; плентатися (плуганитися, тарганитися).
• Кланяться в ноги кому (перен.) – кланятися (уклонятися) в ноги (до ніг) кому; кланятися аж до землі кому.
• К ноге! (воен.) – до ноги!
• Куда ноги понесут – куди ноги понесуть; навмання.
• Левой ногой сделать что – спартачити (скапарити) що; зробити що абияк (на швидку руку, нашвидкуруч).
• Лёгкий (лёгок) на ногу (на ноги) – швидкий (прудкий, легкий) на ноги; швидкий (моторний).
• На ногах не стоит, едва стоит кто – на ногах не стоїть (не встоїть), ледве стоїть хто.
• На ногах перенести болезнь – на ногах перебути хворобу; переходити хворобу.
• На свои ноги становиться – свого хліба шукати.
• Не знает, на какую ногу стать – не знає, на котру (на яку) ступити (ступнути).
• Не слыша ног (бежать, мчаться…) – не чуючи ніг (бігти, мчати…).
• Ни ногой к кому, куда – ні ногою((а)нікроку) до кого, куди.
• Ногами вниз (к земле) – ногами вниз (до землі, додолу); долініж.
• Ноги подкосились у кого – ноги підломилися (підтялися, помліли) в кого, кому.
• Ноги чьей не будет у кого, где – ноги чиєї не буде в кого, де; нога чия не ступить до кого, куди.
• Нужен (нужна, нужно) как собаке пятая нога – треба як п’ятого колеса до воза; потрібний (потрібна, потрібне) як собаці п’ята нога; як п’ятої ноги собаці; потрібний (потрібна, потрібне) як діра в мості (як торішній сніг); треба як болячка на лоб.
• Обойми ногами (стоять на чём) – обома ногами; обоніж.
• Одна нога здесь, [а] другая там – одна нога тут, друга там; (рідше) на одній нозі. [Бігай на одній нозі. Пр.]
• Отбиваться от чего руками и ногами – відбиватися від чого руками й ногами; опинатися (огинатися) [щосили] проти чого.
• Падать (устар. пасть) к ногам, в ноги кому; упасть в ноги кому – падати, упадати, упасти до ніг (у ноги) кому; припадати, припасти кому до ніг.
• Переступать, переминаться с ноги на ногу – переступати з ноги на ногу (з однієї на другу); тупцюватися (тупцятися, топтатися).
• Поджав ноги – підібгавши (підгорнувши) ноги; скулиніж.
• Поднять (поставить) кого на ноги (перен.) – звести (поставити, зняти, зіп’ясти) кого на ноги; довести до розуму (до пуття) кого.
• Подставлять, подставить ногу кому – підставляти, підставити ногу кому; підчеплювати, підчепити кого; (образн.) підставляти, підставити стільчика кому; укинути гадючку кому.
• Пока ноги носят – поки (доки) ноги носять (ходять). [А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять… Барвінок.]
• Попирать, попрать ногами что (перен.) – топтати, стоптати, потоптати [ногами] що; топтати (підтоптувати), підтоптати під ноги що; нехтувати, знехтувати (зневажати, зневажити) що; ламати, зламати що.
• Почва уходит из-под ног у кого – земля (ґрунт) усувається (зникає, іноді вислизає) з-під ніг кому, у кого; грунт западається під ногами чиїми.
• Почву теряет под ногами кто – ґрунт утрачає під ногами хто; ґрунт вислизає з-під ніг кому, у кого.
• Протянуть ноги (перен. разг.) – простягти (випростати) ноги; простягатися (випростатися); (зниж. емоц.) задерти ноги; дуба дати (врізати); ґиґнути (опрягтися, освіжитися, перекинутися).
• Руками и ногами, с руками и с ногами; с руками, ногами (разг.) – руками й ногами; [з] руками й [з] ногами.
• [Сам] чёрт ногу сломит где-либо – [Сам] чорт спіткнеться (ногу зламає) на чому, де.
• Сапоги, ботинки… по ноге, не по ноге – чоботи, черевики… до ноги, не до ноги (об нозі, не об нозі).
• Сбивать, сбить с ног кого – збивати, збити (валити, звалити) з ніг кого.
• Сбиться с ног – збитися з ніг; ледве стояти на ногах; (іноді) відбігати ноги.
• Сбиться с ноги – ступнути не в ногу; не тією ногою ступнути.
• Слетать на одной ноге куда» к кому – полетіти (іноді злітати) на одній нозі куди, до кого.
• С ног до головы – від потилиці до п’ят; (з) голови до п’ят (до ніг).
• Ставить, поставить на ноги кого (перен.) – ставити, поставити на ноги кого; (іноді) на хліб настановити кого.
• Становиться, стать, вставать, встать, подниматься, подняться на задние ноги – ставати, стати (спинатися, сп’ястися, зводитися, звестися, здійматися, знятися, про багатьох поставати, поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги; ставати, стати (про багатьох поставати) цапа (цапки, ставма, дуба, дубки, гопки).
• Становиться, стать (подниматься, подняться) на ноги (перен.) – ставати, стати на [власні] ноги; зводитися, звестися (здійматися, знятися, спинатися, сп’ястися, зіп’ястися) на ноги; (розм.) оклигати, оклигати; на стану стати. [Гнат став на ноги, зробився хазяїном. Коцюбинський.]
• Стать на дружескую (короткую) ногу с кем – стати на дружній (на близькій, на короткій) стопі з ким; зайти в близькі взаємини (стосунки) з ким; заприязнитися (заприятелювати, потоваришувати, здружитися, про жінок також заподругувати) з ким; (фам.) запанібрататися з ким; (діал.) засябрувати з ким.
• Стоять на [своих] ногах; стоять на ногах крепко (прочно) – Стояти на [своїх] ногах; стояти на ногах міцно (твердо, певно); (образн.) як дуб стояти.
• [Стоять] одной ногой в могиле (в гробу); одна нога в могиле (в гробу) – стояти одною ногою над гробом (у гробі, у домовині); бути одною ногою у труні (в домовині); на далекій (на великій) путі стояти; на вмерті бути; час не довгий чи й; до гробу недалеко кому; не довго вже гуляти по світу кому; не довго вже ряст топтати кому; три чисниці (півчверті) до віку (до смерті) кому; на тонку пряде хто.
• Ходить, переваливаясь с ноги на ногу – ходити, перехиляючись з боку на бік; ходити, вихитуючись [з боку на бік]; ходити перевальцем (перехильцем); переваги-ваги ходити; коливати з ноги на ногу; (образн. жарт.) ходити качиною ходою.
• Хромать на обе ноги – на обидві ноги (обома ногами, обініж) кульгати (шкандибати, шкутильгати).
• Чего моя (твоя…) [левая] нога хочет – що хочу, те й роблю (що хочеш, те й робиш…); роблю, що мені (робиш, що тобі…) захочеться (забагнеться, заманеться).
• Чтобы ноги чьей не было у кого, где – щоб чия нога не була в кого, де.

Валя́тися – валяться.

Валя́тися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. Макс.
2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. І. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344.
2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.

Бревно́ = (товсте і кругле) — коло́да, дуб, дубо́к, (обтесане з чотирьох боків) — брус, ба́лка, (коротке) — оцу́пок, оцу́палок, (тонке, кругле) — кругля́к, (для повертання вітряка) — стріла́ (в колодязному зрубі) — ця́мрина, (під стелею) — сво́лок, (в будовлї для звязку) — още́пина, (попере́чна) — ба́нта, ба́нтина, (для перехода через річку) — кла́дка, (на стріху) — приту́га. — Лежить, як колода, як брус. н. пр. — Не дай спати ходячому, серцем замірати і гнилою колодою у багнї валятись. К. Ш. — Цямрину в колодязь опустити. Ган. Барв. — Ой у полі річка, через річку кладка. н. п. — Въ чужо́мъ глазу́ сучо́къ ви́дитъ, въ свое́мъ не примѣча́етъ и бревна́ = чуже́ під лїсом ба́чить, а свого́ й під но́сом не добача́є. н. пр.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися1.jpg|x140px]] [photo.i.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися2.jpg|x140px]] [tmogylenets.blogspot.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися3.jpg|x140px]] [artcollection-marina.blogspot.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:валятися4.jpg|x140px]] [aroundnature.ru]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Ва]]

Файл:Цариця6.jpg

2013-12-23T21:23:06Z

Жало Дарина:

Файл:Цариця5.jpg

2013-12-23T21:22:48Z

Жало Дарина:

Файл:Цариця4.jpg

2013-12-23T21:22:38Z

Жало Дарина:

Файл:Цариця3.jpg

2013-12-23T21:22:27Z

Жало Дарина:

Файл:Цариця2.jpg

2013-12-23T21:21:33Z

Жало Дарина:

Файл:Цариця1.jpg

2013-12-23T21:20:54Z

Жало Дарина:

Цариця

2013-12-23T21:20:08Z

Жало Дарина: /* «Словники України on-line» */

'''Цариця, -ці, '''''ж. ''Царица. Рудч. Ск. І. 81, 86.
'''цариця'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63548-carycja.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Цариця, -ці, ж. Царица. Рудч. Ск. І. 81, 86.
===[http://sum.in.ua/s/carycja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦАРИЦЯ, і, жін.
1. Жіночий рід до цар 1, 2. Після великої зими, За Катерини за цариці, Москаль ту викопав криницю (Тарас Шевченко, II, 1963, 267); Красивий, спритний і хтивий лакуза [Стадницький] за ревну службу був пожалуваний самою царицею патентом на чин сухопутного прапорщика (Михайло Стельмах, I, 1962, 15); — Се ти, єдиная моя? Се ти, моя царице? З-за моря приплила сюди, кохана чарівнице? (Леся Українка, I, 1951, 412); Настала вона, ніч-краса, цариця дум і настроїв, море німої журби і самітніх зітхань (Гнат Хоткевич, I, 1966, 90); Ліворуч — місяць сплів мережку І застилає нею стежку, Мов зараз буде в млі ясній Цариця ночі йти по ній (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 251); [Ліда:] Це надзвичайно. Цариця музики [скрипка] служить для вправ хірурга (Олександр Корнійчук, I, 1955, 99); * У порівняннях. — Ми тобі залишаємо аж десять десятин твоєї ранньої землі. Хіба тобі ще більше треба для трьох душ? Чи тобі вже треба, як цариці, їсти не прості, а золоті галушки? (Михайло Стельмах, II, 1962, 120).
♦ Матушка-цариця; Матінка-цариця — шанобливе називання підлеглими цариці, яке набрало також іронічного відтінку. Од матушки-цариці, Таки із самої столиці, Прийшов указ лоби голить (Тарас Шевченко, II, 1963, 272); — Я ще змалку і його [Распутіна], і матушку-царицю, що до нього приїжджала, натуральною контрою вважав (Олесь Гончар, II, 1959, 305); Цариця небесна див. небесний; Цариця полів: а) про піхоту. — Як-не-як, а вони все-таки в машинах, не те, що ми, гола піхота, цариця полів!.. (Олесь Гончар, III, 1959, 427); б) коса в руках вправного косаря. У Минківці царицею полів була коса.. Косив нею мій батько артистично (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 77).
2. Дружина царя (у 1 знач.). Справді, то була княгиня, Іудейськая цариця, Ірода прекрасна жінка (Леся Українка, IV, 1954, 174); Як заграв він, як заграв, — ціле царство підняв. Взявся в боки цар, цариця — аж ніяково дивиться(Павло Тичина, I, 1957, 146).
3. рідко. Бджолина матка.
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
цари́ця – іменник жіночого роду, істота

відмінок однина множина

називний цари́ця цари́ці

родовий цари́ці цари́ць

давальний цари́ці цари́цям

знахідний цари́цю цари́ць

орудний цари́цею цари́цями

місцевий на/у цари́ці на/у цари́цях

кличний цари́це цари́ці

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=377509]===
цариця
іменник жіночого роду, істота
===[http://language.br.com.ua/%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F/ Словник української мови]===
Цариця і, ж. 1. Жін. до цар 1, 2. Після великої зими, За Катерини за цариці, Москаль ту викопав криницю (Шевч., II, 1963, 267); Красивий, спритний і хтивий лакуза [Стадницький ] за ревну службу був пожалуваний самою царицею патентом на чин сухопут¬ного прапорщика (Стельмах, І, 1962, 15); — Се ти, єдиная моя? Се ти, моя царице? З-за моря приплила сюди, кохана чарівнице? (Л. Укр., І, 1951, 412); На¬стала вона, ніч-краса, цариця дум і настроїв, море ні¬мої журби і самітніх зітхань (Хотк.. І, 1966, 90); Ліворуч — місяць сплів мережку І застилає нею стеж¬ку, Мов зараз буде в млі ясній Цариця ночі йти по ній (Олесь, Вибр., 1958, 251); [Лі да:] Це надзвичайно. Цариця музики [скрипка] служить для вправ хірурга (Корн., І, 1955, 99); *У порівн. — Ми тобі залишаємо аж десять десятин твоєї ранньої землі. Хіба тобі ще більше треба для трьох душ? Чи тобі вже треба, як цариці, їсти не прості, а золоті галушки? (Стельмах, II, 1962, 120).
^> Матушка-царйця; Матінка-царйця -— шанобливе називання підлеглими цариці, яке набрало також іро¬нічного відтінку. Од матушки-цариці, Таки із самої столиці, Прийшов указ лоби голить (Шевч., II, 1963, 272); — Я ще змалку і його [Распутіна], і матушку-царицю, що до нього приїжджала, натуральною конт¬рою вважав (Гончар, II, 1959, 305); Цариця небесна див. небесний; Цариця полів: а) про піхоту. — Як-не-як, а вони все-таки в машинах, не те, що ми, гола пі¬хота, цариця полів/.. (Гончар, III, 1959, 427); б) коса в руках вправного косаря. У Минківці царицею полів була коса.. Косив нею мій батько артистично (Минко, Моя Минківка, 1962, 77).
2. Дружина царя (у 1 знач.). Справді, то була кня-
гиня, Іудейськая цариця, Ірода прекрасна жінка
(Л. Укр., IV, 1954, 174); Як заграв він, як заграв,— ціле
царство підняв. Взявся в боки цар, цариця — аж ні-
яково дивиться (Тич., І, 1957, 146).
3. рідко. Бджолина матка.
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/193547/%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F Орфоепічний словник української мови] ===
цариця
-і, ж.
1) Жін. до цар 1), 2).
2) Дружина царя (у 1 знач.).
3) рідко. Бджолина матка.
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник.
Корінь: --
Значення
1. жіночий до цар 1, 2
2. дружина царя (у 1 знач.)
3. рідк. бджолина матка
===[http://tlumach.com.ua/antysurjyk/page/tsarytsya.2979/ ТЛУМАЧ]===
ЦАРИЦЯ
цариха
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/tsarytsya.50395/ РІДНА МОВА]===
ЦАРИЦЯ
царица
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F Матеріал з Вікіпедії]===
Цариця — титул монарха-жінки або дружини монарха.
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "цариця"
вітериця
вітриця
Гриця

жриця
кориця
костриця

матриця
п'ятериця
патериця

печериця
сестриця
тигриця

іменинниця
авантурниця
авантюрниця

автокрамниця
автоматниця
аліментниця

асфальтувальниця
білолиця
байдарочниця

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Госуда́рыня – волода́риця, держа́виця; цари́ця, цісаре́ва (гал.).
• Милостивая госуда́рыня – високопова́жна (шано́вна) доброді́йко, па́ні.

Царица – цари́ця, -ці.

Небесный
• Как манны небесной (ждать, жаждать…); манной небесной питаться – як (наче) манни небесної (як манни з неба) (ждати, чекати, прагнути…); як (мов) на манну небесну (чекати); живитися (жити) манною небесною (ласкою духа святого); жити надголодь (обголодь).
• Как птица небесная, как птицы небесные (разг. шутл.) – як(о) птаха небесна, як птаство небесне; безтурботний (-на, -не, -ні), (безклопітний, -на, -не, -ні), як птах.
• Олух царя небесного – йолоп царя небесного; дурень (дурник) Божий.
• Царица небесная! – цариця небесна!; Мати небесна (Божа)!
• Царство (царствие) небесное кому – царство небесне кому; (не)хай царствує хто.

Цари́ця, -ці – царица.

цари́ця, -ці, -цею, -ри́це! -ри́ці, -ри́ць

Царе́ва, -вої, ж. = Цариця. Цар і царева на спацир йшли. Гн. І. 38.

Цари́ха, -хи, ж. = Цариця. Убираються їхать до царихи. Чуб. II. 271.

Цари́ця, -ці, ж. Царица. Рудч. Ск. І. 81, 86.
Царівни́ця, -ці, ж. = Цариця. Як ударив Байда з лука та царя між уха, а царівницю да у потилицю. Грин. ІІІ. 584.

Rosa rugosa Thunb. — троя́нда змо́ршкувата (Оп); шипши́на змо́ршкувата (Ру); цариця півночи (Mk).

Госуда́рыня = 1. цари́ця (укр.), цїсаре́ва (гал.). — Та поїдем до столицї, прохати милостї у цариці. н. п. 2. добро́дїйка, па́нї. — Милостива, ласкава панї, добродійка.
Императри́ца = імпера́торша, цари́ця, цїсаре́ва. (Пр. д під сл. Госуда́рь, Госуда́рыня).
Короле́ва = короле́ва, кра́ля (С. З.), короли́ха, короли́ця. (Останні два тільки в знач. жінки короля, а перші і в знач. державної володарки). — А короля нема дома, королиха сама дома. н. п. — Царь, цариця — королиця. (з нар. гри).
Одряхлѣ́ть = зста́ріти ся (С. Л.), зіста́ріти ся, спорохнїти. — Не диво, що він людина спорохнїла: він родив ся ще тоді, як Цариця Катерина бігла Днїпром. Кн.
Ухва́тывать, ухвати́ть, ся = хапа́ти, хвата́ти, у(в)хопи́ти, ухвати́ти, схопи́ти, ся. С. Л. Ш. — Там тебе хапун ухопить, лизень злиже. н. пр. Грінч. — Кайдашиха ухопилась за полудрабок. Лев. — От цариця за коня вхопилась, рученьками обнїмає брата. Ст. С. — А щоб тебе чорт ухватив на судний день. н. пр.
Цари́ца = цари́ця.
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/193547/%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F Словари и энциклопедии на Академике]===
цариця
-і, ж.
1) Жін. до цар 1), 2).
2) Дружина царя (у 1 знач.).
3) рідко. Бджолина матка.
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-192874.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
цариця

-і, ж.
1) Жін. до цар 1), 2).
2) Дружина царя (у 1 знач.).
3) рідко. Бджолина матка.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цариця1.jpg|x140px]] [kasner.kiev.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цариця2.jpg|x140px]] [www.saintjosaphat.org]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цариця3.jpg|x140px]] [hram.lviv.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цариця4.jpg|x140px]] [arts.in.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цариця5.jpg|x140px]] [www.zankovetska.com.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цариця6.jpg|x140px]] [narodna.pravda.com.ua]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|_0bvThHety0}} Казка "Цариця осіннього лісу"

[http://www.pisni.org.ua/songs/9102384.html] Українські пісні
О, Царице

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Ца]]

Цариця

2013-12-23T21:19:31Z

Жало Дарина:

'''Цариця, -ці, '''''ж. ''Царица. Рудч. Ск. І. 81, 86.
'''цариця'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63548-carycja.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Цариця, -ці, ж. Царица. Рудч. Ск. І. 81, 86.
===[http://sum.in.ua/s/carycja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦАРИЦЯ, і, жін.
1. Жіночий рід до цар 1, 2. Після великої зими, За Катерини за цариці, Москаль ту викопав криницю (Тарас Шевченко, II, 1963, 267); Красивий, спритний і хтивий лакуза [Стадницький] за ревну службу був пожалуваний самою царицею патентом на чин сухопутного прапорщика (Михайло Стельмах, I, 1962, 15); — Се ти, єдиная моя? Се ти, моя царице? З-за моря приплила сюди, кохана чарівнице? (Леся Українка, I, 1951, 412); Настала вона, ніч-краса, цариця дум і настроїв, море німої журби і самітніх зітхань (Гнат Хоткевич, I, 1966, 90); Ліворуч — місяць сплів мережку І застилає нею стежку, Мов зараз буде в млі ясній Цариця ночі йти по ній (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 251); [Ліда:] Це надзвичайно. Цариця музики [скрипка] служить для вправ хірурга (Олександр Корнійчук, I, 1955, 99); * У порівняннях. — Ми тобі залишаємо аж десять десятин твоєї ранньої землі. Хіба тобі ще більше треба для трьох душ? Чи тобі вже треба, як цариці, їсти не прості, а золоті галушки? (Михайло Стельмах, II, 1962, 120).
♦ Матушка-цариця; Матінка-цариця — шанобливе називання підлеглими цариці, яке набрало також іронічного відтінку. Од матушки-цариці, Таки із самої столиці, Прийшов указ лоби голить (Тарас Шевченко, II, 1963, 272); — Я ще змалку і його [Распутіна], і матушку-царицю, що до нього приїжджала, натуральною контрою вважав (Олесь Гончар, II, 1959, 305); Цариця небесна див. небесний; Цариця полів: а) про піхоту. — Як-не-як, а вони все-таки в машинах, не те, що ми, гола піхота, цариця полів!.. (Олесь Гончар, III, 1959, 427); б) коса в руках вправного косаря. У Минківці царицею полів була коса.. Косив нею мій батько артистично (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 77).
2. Дружина царя (у 1 знач.). Справді, то була княгиня, Іудейськая цариця, Ірода прекрасна жінка (Леся Українка, IV, 1954, 174); Як заграв він, як заграв, — ціле царство підняв. Взявся в боки цар, цариця — аж ніяково дивиться(Павло Тичина, I, 1957, 146).
3. рідко. Бджолина матка.
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
цари́ця – іменник жіночого роду, істота

________________________________________
відмінок однина множина
називний цари́ця цари́ці
родовий цари́ці цари́ць
давальний цари́ці цари́цям
знахідний цари́цю цари́ць
орудний цари́цею цари́цями
місцевий на/у цари́ці на/у цари́цях
кличний цари́це цари́ці
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=377509]===
цариця
іменник жіночого роду, істота
===[http://language.br.com.ua/%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F/ Словник української мови]===
Цариця і, ж. 1. Жін. до цар 1, 2. Після великої зими, За Катерини за цариці, Москаль ту викопав криницю (Шевч., II, 1963, 267); Красивий, спритний і хтивий лакуза [Стадницький ] за ревну службу був пожалуваний самою царицею патентом на чин сухопут¬ного прапорщика (Стельмах, І, 1962, 15); — Се ти, єдиная моя? Се ти, моя царице? З-за моря приплила сюди, кохана чарівнице? (Л. Укр., І, 1951, 412); На¬стала вона, ніч-краса, цариця дум і настроїв, море ні¬мої журби і самітніх зітхань (Хотк.. І, 1966, 90); Ліворуч — місяць сплів мережку І застилає нею стеж¬ку, Мов зараз буде в млі ясній Цариця ночі йти по ній (Олесь, Вибр., 1958, 251); [Лі да:] Це надзвичайно. Цариця музики [скрипка] служить для вправ хірурга (Корн., І, 1955, 99); *У порівн. — Ми тобі залишаємо аж десять десятин твоєї ранньої землі. Хіба тобі ще більше треба для трьох душ? Чи тобі вже треба, як цариці, їсти не прості, а золоті галушки? (Стельмах, II, 1962, 120).
^> Матушка-царйця; Матінка-царйця -— шанобливе називання підлеглими цариці, яке набрало також іро¬нічного відтінку. Од матушки-цариці, Таки із самої столиці, Прийшов указ лоби голить (Шевч., II, 1963, 272); — Я ще змалку і його [Распутіна], і матушку-царицю, що до нього приїжджала, натуральною конт¬рою вважав (Гончар, II, 1959, 305); Цариця небесна див. небесний; Цариця полів: а) про піхоту. — Як-не-як, а вони все-таки в машинах, не те, що ми, гола пі¬хота, цариця полів/.. (Гончар, III, 1959, 427); б) коса в руках вправного косаря. У Минківці царицею полів була коса.. Косив нею мій батько артистично (Минко, Моя Минківка, 1962, 77).
2. Дружина царя (у 1 знач.). Справді, то була кня-
гиня, Іудейськая цариця, Ірода прекрасна жінка
(Л. Укр., IV, 1954, 174); Як заграв він, як заграв,— ціле
царство підняв. Взявся в боки цар, цариця — аж ні-
яково дивиться (Тич., І, 1957, 146).
3. рідко. Бджолина матка.
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/193547/%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F Орфоепічний словник української мови] ===
цариця
-і, ж.
1) Жін. до цар 1), 2).
2) Дружина царя (у 1 знач.).
3) рідко. Бджолина матка.
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник.
Корінь: --
Значення
1. жіночий до цар 1, 2
2. дружина царя (у 1 знач.)
3. рідк. бджолина матка
===[http://tlumach.com.ua/antysurjyk/page/tsarytsya.2979/ ТЛУМАЧ]===
ЦАРИЦЯ
цариха
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/tsarytsya.50395/ РІДНА МОВА]===
ЦАРИЦЯ
царица
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F Матеріал з Вікіпедії]===
Цариця — титул монарха-жінки або дружини монарха.
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "цариця"
вітериця
вітриця
Гриця

жриця
кориця
костриця

матриця
п'ятериця
патериця

печериця
сестриця
тигриця

іменинниця
авантурниця
авантюрниця

автокрамниця
автоматниця
аліментниця

асфальтувальниця
білолиця
байдарочниця

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Госуда́рыня – волода́риця, держа́виця; цари́ця, цісаре́ва (гал.).
• Милостивая госуда́рыня – високопова́жна (шано́вна) доброді́йко, па́ні.

Царица – цари́ця, -ці.

Небесный
• Как манны небесной (ждать, жаждать…); манной небесной питаться – як (наче) манни небесної (як манни з неба) (ждати, чекати, прагнути…); як (мов) на манну небесну (чекати); живитися (жити) манною небесною (ласкою духа святого); жити надголодь (обголодь).
• Как птица небесная, как птицы небесные (разг. шутл.) – як(о) птаха небесна, як птаство небесне; безтурботний (-на, -не, -ні), (безклопітний, -на, -не, -ні), як птах.
• Олух царя небесного – йолоп царя небесного; дурень (дурник) Божий.
• Царица небесная! – цариця небесна!; Мати небесна (Божа)!
• Царство (царствие) небесное кому – царство небесне кому; (не)хай царствує хто.

Цари́ця, -ці – царица.

цари́ця, -ці, -цею, -ри́це! -ри́ці, -ри́ць

Царе́ва, -вої, ж. = Цариця. Цар і царева на спацир йшли. Гн. І. 38.

Цари́ха, -хи, ж. = Цариця. Убираються їхать до царихи. Чуб. II. 271.

Цари́ця, -ці, ж. Царица. Рудч. Ск. І. 81, 86.
Царівни́ця, -ці, ж. = Цариця. Як ударив Байда з лука та царя між уха, а царівницю да у потилицю. Грин. ІІІ. 584.

Rosa rugosa Thunb. — троя́нда змо́ршкувата (Оп); шипши́на змо́ршкувата (Ру); цариця півночи (Mk).

Госуда́рыня = 1. цари́ця (укр.), цїсаре́ва (гал.). — Та поїдем до столицї, прохати милостї у цариці. н. п. 2. добро́дїйка, па́нї. — Милостива, ласкава панї, добродійка.
Императри́ца = імпера́торша, цари́ця, цїсаре́ва. (Пр. д під сл. Госуда́рь, Госуда́рыня).
Короле́ва = короле́ва, кра́ля (С. З.), короли́ха, короли́ця. (Останні два тільки в знач. жінки короля, а перші і в знач. державної володарки). — А короля нема дома, королиха сама дома. н. п. — Царь, цариця — королиця. (з нар. гри).
Одряхлѣ́ть = зста́ріти ся (С. Л.), зіста́ріти ся, спорохнїти. — Не диво, що він людина спорохнїла: він родив ся ще тоді, як Цариця Катерина бігла Днїпром. Кн.
Ухва́тывать, ухвати́ть, ся = хапа́ти, хвата́ти, у(в)хопи́ти, ухвати́ти, схопи́ти, ся. С. Л. Ш. — Там тебе хапун ухопить, лизень злиже. н. пр. Грінч. — Кайдашиха ухопилась за полудрабок. Лев. — От цариця за коня вхопилась, рученьками обнїмає брата. Ст. С. — А щоб тебе чорт ухватив на судний день. н. пр.
Цари́ца = цари́ця.
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/193547/%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F Словари и энциклопедии на Академике]===
цариця
-і, ж.
1) Жін. до цар 1), 2).
2) Дружина царя (у 1 знач.).
3) рідко. Бджолина матка.
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-192874.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
цариця

-і, ж.
1) Жін. до цар 1), 2).
2) Дружина царя (у 1 знач.).
3) рідко. Бджолина матка.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цариця1.jpg|x140px]] [kasner.kiev.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цариця2.jpg|x140px]] [www.saintjosaphat.org]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цариця3.jpg|x140px]] [hram.lviv.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цариця4.jpg|x140px]] [arts.in.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цариця5.jpg|x140px]] [www.zankovetska.com.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цариця6.jpg|x140px]] [narodna.pravda.com.ua]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|_0bvThHety0}} Казка "Цариця осіннього лісу"

[http://www.pisni.org.ua/songs/9102384.html] Українські пісні
О, Царице

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Ца]]

Файл:Цікавість4.jpg

2013-12-23T19:42:26Z

Жало Дарина:

Файл:Цікавість5.jpg

2013-12-23T19:38:23Z

Жало Дарина:

Файл:Цікавість6.jpg

2013-12-23T19:38:23Z

Жало Дарина:

Файл:Цікавість3.jpg

2013-12-23T19:38:21Z

Жало Дарина:

Файл:Цікавість2.jpg

2013-12-23T19:38:17Z

Жало Дарина:

Файл:Цікавість1.jpg

2013-12-23T19:37:57Z

Жало Дарина:

Цікавість

2013-12-23T19:36:51Z

Жало Дарина: /* Матеріал з Вікіпедії */

'''Цікавість, -вости, '''''ж. ''1) Любопытство. 2) Интересъ. ''Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости. ''Левиц. Пов. 69.
'''цікавість'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63823-cikavist.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Цікавість, -вости, ж. 1) Любопытство. 2) Интересъ. Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости. Левиц. Пов. 69.
===[http://sum.in.ua/s/cikavistj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦІКАВІСТЬ, вості, жін.
1. Бажання, намагання дізнатися про щось в усіх подробицях; увага до кого-, чого-небудь; допитливість. Почала я тоді частіш до Марусі ходити — легше наче мені стало... Одно, що Маруся була мені завсіди добра, а друге, що цікавість моя: як то вони живуть із собою? (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Півсела чекало сходу сонця, аби побігти, дізнатися. Оця молодиця жила найближче, отже, цілком природно, що її цікавість була найпекучіша (Гнат Хоткевич, II, 1966, 254); Цікавість знемогу і втому змагає, І дійсність здається нездійсненим сном (Леонід Первомайський, II, 1958, 335); На лекціях її цікавість часом переборщувала міру (Яків Качура, II, 1958, 32); Нові знайомі здавалися їй незвичайними і тим викликали до себе гостру цікавість (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 113).
♦ Жіноча (дівоча) цікавість — властива жінкам, дівчатам увага, інтерес до всього нового, незнайомого. Питає [лікарка] тихо, ледве чутно, наче соромлячись, наче підкреслюючи, що це не надмірна жіноча цікавість, а професійний обов'язок (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 13); Дівчата мовчки стояли біля порога і, стримуючи свою жагучу жіночу цікавість, крадькома позиркували з-під хусток у бік молодого Яреська(Олесь Гончар, II, 1959, 148); З цікавістю — виявляючи інтерес до кого-, чого-небудь. З воза посипалося трохи землі у рів. Усі як один обернулися з цікавістю (Осип Маковей, Вибр., 1956, 497); З (рідко од) цікавості — бажаючи довідатися про кого-, що-небудь. Спершу я хотіла їхати до бабусі, та було б се по-панському їхати просто з цікавості. Мусила якусь зачіпку до того знайти (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 377); Вінцусиха, як в'юн, так і крутилася біля Марії, щоб вивідати, де ми лісу на хату взяли, може, з цікавості, а може, й Худик намовив (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 40); Дідові не дуже хотілось балакать, а Панькові приспіла охота доконечне розпитать його од цікавості, бо він був цікавий зроду (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); На цікавість зібралося кому,діал. — допитливість, інтерес охопив кого-небудь. [Євгеній:] Але що вам сталося?.. На цікавість вам зібралося? (Іван Франко, IX, 1952, 11); Не без цікавості — з інтересом. Увійшов високий пан, надто чепурний, з надто ввічливою міною, ґречно вклонився баронесі, а на Софію поглянув не без цікавості (Леся Українка, III, 1952, 529); В армії Тарас був парторгом роти. Він сам часто виступав перед солдатами, і все те, про що говорила Ольга Іванівна, було йому добре відоме. Але слухав її не без цікавості (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 161); Пуста цікавість — непотрібна допитливість, бажання знати що-небудь. Поважний бригадир нам мовчки руки стис, Мовляв: мабуть, таки не фертики ці троє... Видимо, не любив порожніх він гульвіс, Що їздять у радгосп з цікавості пустої (Максим Рильський, III, 1961, 202); Цікавість бере (брала, взяла, розбирає, розібрала, охоплює, охопила і т. ін.) — про надзвичайно сильний інтерес до кого-, чого-небудь. Івась зітхнув. Його брала цікавість, але не хотів сердити друга (Юрій Збанацький, Старший брат, 1952, 17); Онисія Степанівна мовчала й тільки сопла. Отця Харитона взяла цікавість (Нечуй-Левицький, III, 1956, 179); Цікавість розбирає Данька. — Тітко Варваро!.. Де її діватимуть, всю оцю вовну? (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 155); Ремо охопила дитяча цікавість побачити цього владаря тюркської провінції (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 68).
2. Те саме, що привабливість. Особливої цікавості додало повісті Ткача [«Плем'я дужих»] й те, що він обрав для кола своїх героїв молоде покоління, яке тільки прийшло вчитися будувати (Юрій Смолич, Перша книга, 1951, 10); З погляду зовнішньої цікавості ринок нічим не відштовхував від себе Петрика (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 167).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
ціка́вість – іменник жіночого роду

відмінок однина множина

називний ціка́вість

родовий ціка́вості

давальний ціка́вості

знахідний ціка́вість

орудний ціка́вістю

місцевий на/у ціка́вості

кличний ціка́восте*

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=379259]===
цікавість
іменник жіночого роду
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10230/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Орфоепічний словник української мови] ===
цікавість
[ц'іка/в'іс'т']
-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник.
Корінь: --
Значення
1. бажання, намагання дізнатися про щось в усіх подробицях; увага до кого-, чого-небудь; допитливість
2. те саме, що привабливість
===[http://tlumach.com.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/tsikavist.50311 ТЛУМАЧ]===
ЦІКАВІСТЬ
1) интерес; любопытство; любознательность; пытливость 2) (увлекательность) интерес; занимательность; занятность
===[http://www.ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/tsikavist.19446/ РІДНА МОВА]===
ЦІКАВІСТЬ
допитливість, сов. інтерес; (гостра) зацікавлення, зацікавленість, с. доскіпливість; (твору) привабливість.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]===
Інтере́с, цікавість — емоційний вияв пізнавальних потреб людини, дуже важливий для формування різноманітних навиків і інтелекту. Інтерес — єдина мотивація, що здатна зробити роботу приємним зайняттям протягом великого відрізку часу. Він повністю необхідний длятворчості.
Психологія розглядає інтерес як природне споживальне ставлення людини до світу, яке реалізується в пізнавальній діяльності щодо освоєння навколишнього середовища й розгортається переважно у внутрішньому плані.
Людина почуває інтерес до того, що нове чи відмінне від раніш побаченого чи почутого, але він активізується також при усвідомленні нових можливостей. Зміна середовища чи відкриті нові можливості можуть бути пов'язані з чимось, що знаходиться всередині людини, або виникає в середині людини, дякуючи уяві, пам'яті і мисленню.
Інтерес активується і підтримується змінами і новизною. Він грає важливу роль в довгому збереженні стосунків між людьми. Подружні пари, які продовжують цікавити один одного як особистості, довгі роки живуть разом і отримують задоволення від постійного спілкування між собою.
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "цікавість"
іржавість
авіапромисловість
автопромисловість

багатоплановість
багатоповерховість
багаторазовість

бездоказовість
безприбутковість
безстроковість

безтолковість
безчуттєвість
бережливість

блудливість
боягузливість
боязливість

брехливість
буттєвість
в'їдливість

відхідливість
відцентровість
вість

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Загова́ривать, заговори́ть –
1) (начать говорить) загово́рювати, заговори́ти, забала́кувати, забала́кати, здійма́ти мо́ву, зня́ти мо́ву, загомоні́ти до ко́го про (за) що и що.
• -ть с кем – загово́рювати, заговори́ти и т. д. до ко́го, озива́тися, озва́тися и обізва́тися до ко́го.
• В нём -рило любопытство – його́ взя́ла ціка́вість;
2) кого – забала́кувати, забала́кати кого́, загово́рювати, заговори́ти кого́, замовля́ти, замо́вити зу́би, забива́ти, заби́ти ба́ки кому́. [За́раз підсі́ла до чолові́ка, та й ну його́ забала́кувати. Та не замовля́йте зу́би,— не боля́ть. Не забива́й ба́ки];
3) (завораживать) замовля́ти, замо́вити, заворо́жувати, заворожи́ти, (от болезни) відше́птувати, відшепта́ти, вимовля́ти, ви́мовити що. [Кров замовля́ти. Ба́ба пристрі́т замовля́є. Беши́хо, беши́хо, я тебе́ вимовля́ю, на пу́щі засила́ю. Умі́в і тря́сцю відшепта́ти (Котл.)].
• Заговорё́нный – загово́рений, замо́влений; (заговорный) замо́вний. [Замо́вний скарб].
Занима́тельность – ціка́вість (-вости).
Интере́с –
1) (любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення. [Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка)].
• Возбудить -ре́с к чему – ви́кликати (збуди́ти) ціка́вість (інтере́с) до чо́го.
• Вызывать -ре́с у кого – заціка́влювати кого́.
• Проявлять -ре́с к чему – виявля́ти ціка́вість до чо́го, бу́ти ціка́вим до чо́го; см. Интересова́ться. -ре́с к чему прошел – інтере́с (ціка́вість) до чо́го мину́в(ся).
• Утратить, потерять -ре́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́. [Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Укр.)].
• Чувствовать -ре́с к чему, см. Интересова́ться чем. Это не представляет для меня -ре́са – це мене́ не ціка́вить, мене́ це не обхо́дить (не касается).
• С -сом – ціка́во. [Ціка́во слу́хав його́ (Київ). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінч.)];
2) (выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск (-ку). [Кла́сові інтере́си].
• В общих -сах – в спі́льних інтере́сах.
• Наблюдать свой -ре́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск).
• В царстве -са – в ца́рстві інтере́су.
• При пиковом -се – ні з чим;
3) (участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го; см. Уча́стие;
4) (процент, заработок) інте́ре́с (-су). [Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (Хотинщ.)].
Интере́сно – ціка́во, інтере́сно. [Він розповіда́є ду́же ціка́во (Київ). Інтере́сно було́ диви́тися (Київ)].
• -но мне знать – ціка́вий я зна́ти. [Ціка́вий я зна́ти, хто мене́ прийня́в-би (Л. Укр.)].
• -но было кому – ціка́во (інтере́сно) було́ кому́, бра́ла ціка́вість кого́. [Її́ бра́ла ціка́вість, як то вони́ тепе́р стикну́ться (Н.-Лев.)].
Интере́сность – ціка́вість, інтере́сність (-ости). [Обли́ччя вам (у вас) ду́же буде́нне, то терори́зм був-би дода́в вам інтере́сности (Крим.)].
Любозна́тельный – знаттєлюби́вий, (пытливый) допи́тливий, дові́дливий; охо́чий (сильнее жаді́бни́й) до нау́ки, до знання́ (до знаття́); срв. Пытли́вый. [Ті́льки ніч приму́сила допи́тливого хло́пця заспоко́їтись (Черкас.)]. Літопи́сець Самі́йло Вели́чко був ду́же дові́дливий (Україна, 1914 р.)].
• -ный ум – знаттєлюби́вий, допи́тливий ро́зум.
• Наука -на, а невежество любопытно – нау́ка допи́тлива, а не́уцтво ма́є лиш ціка́вість; нау́ка шука́є знання́, не́уцтво – ціка́вости.
Любопы́тность – ціка́вість (-ости).
Любопы́тство – ціка́вість; (интерес) заціка́влення (-ння), інтере́с (-су). [Але́ ціка́вість узяла́ своє́ (Н.-Лев.). Мо́жна бува́ло говори́ти з ним не без заціка́влення (Крим.)].
• Женское -во – ціка́вість жіно́ча.
• С -вом – ціка́во, з заціка́вленням. [Па́рубок ціка́во диви́вся (Мирн.)].
• Возбуждать -во чьё – заціка́влювати кого́, виклика́ти чиє́ заціка́влення.
• Охватило (взяло) -во – взяла́ ціка́вість кого́.
• Моё -во возрастало с каждым словом рассказчика – моє́ заціка́влення бі́льшало з ко́жним оповідаче́вим сло́вом.
Нездоро́вый –
1) (больной) нездоро́вий, слаби́й, х(в)о́рий, неду́жий. [А хоч ра́на й загої́лась, – він… нездоро́в (Франко)].
• Быть -вым – незду́жати, бу́ти слаби́м (х(в)о́рим). [Він і фізи́чно ще тро́хи незду́жав (Виннич.)];
2) (слабый) нездоро́вий, кво́лий, мля́вий, (хилый) хи́рий, хи́рний, хи́рявий. [Хи́рне, мля́ве та кво́ле поколі́ння інтеліге́нції (Крим.)];
3) (вредный для здоровья) нездоро́вий, непожи́то́чний, шкідли́вий, вадли́вий; (неполезный) непожи́то́чний; (о воде) нездоро́вий, него́жий.
• -вый климат – нездоро́вий (шкідли́вий, вадли́вий) клі́мат, нездоро́ве (шкідли́ве, вадли́ве) підсо́ння, (воздух) -ве пові́тря.
• -вая местность – нездоро́ва місце́вість.
• -вая пища – нездоро́ва (непожи́то́чна) ї́жа;
4) (перен.: болезненный) нездоро́вий, х(в)оробли́вий, бо́лісний.
• -вое любопытство – нездоро́ва (х(в)оробли́ва) ціка́вість.
• -вое явление – х(в)оробли́ве я́вище.
Подстрека́ть, подстрекну́ть кого чем, к чему (побуждать, поощрять) – підбива́ти, підби́ти кого́ на що, підохо́чувати, підохо́тити кого́ до чо́го, підстру́нчувати, підстру́нчити, підстру́нювати, підстру́нити, піджи́г[ґ]увати, піджи́ґнути, підштри́кувати, підштри́кну́ти кого́ чим; срв. Побужда́ть, Поощря́ть. [Сатана́ зна, чим підштрикну́ти (Квітка)].
• -ка́ть друг друга – підохо́чувати оди́н (одне́) о́дного.
• -ну́ть чьё-л. любопытство – збуди́ти, підштрикну́ти чию́сь ціка́вість.
• -ть кого против кого (возбуждать) – намовля́ти, намо́вити, підмовля́ти, підмо́вити, направля́ти, напра́вити, підбу́рювати и підбуря́ти, підбу́рити кого́ проти ко́го и на ко́го, підстру́нчувати, підстру́нчити, підстрю́чувати, підстрю́чити, підстро́чувати, підстрочи́ти, під’ю́джувати, ю́дити, під’ю́дити кого́ проти ко́го, на ко́го; срв. Возбужда́ть 2, Подгова́ривать (против кого). [І поча́в люде́й ю́дити на Степа́на. Під’ю́див мене́ на вас. Це він його́ підстрочи́в].
• -ть к чему (подущать на что) – призво́дити, призве́сти до чо́го и на що, при́звід (напра́ву, пону́ку) дава́ти, да́ти кому́ до чо́го, підво́дити, підве́сти кого́ до чо́го и на що, піджи́ґувати, піджи́ґну́ти, нашти́рювати, нашти́рити, підштри́кувати, підштри́кну́ти, підш[с]ти́рувати, підш[с]ти́рити кого́ на що, підшто́вхувати, підштовхну́ти до чо́го, намошто́рювати, намшто́рити, підцю́кну́ти кого́ на що, до чо́го (роби́ти що). [Вона́ його́ на все лихе́ призво́дить (Київщ.). Не той зло́дій, хто рука́ми бере́, а той, хто при́звід дає́ (Київщ.). Нас на то́є підвела́. А баби́ все нашти́рують (Коцюб.). Оди́н о́дного підшто́вхував до війни́ з козака́ми (Куліш). Підцю́кнула нечи́ста си́ла].
Пусто́й –
1) см. По́лый 3;
2) поро́жній, пусти́й; го́лий.
• -то́й дом, -та́я изба, церковь – пусти́й, поро́жній буди́нок, пуста́, поро́жня ха́та, ха́та-пу́стка, пуста́, поро́жня це́рква. [Приве́зли вас аж на край села́, завели́ у вели́ку пусту́ ха́ту й зачини́ли там (М. Вовч.). Це́рква була́ зовсі́м поро́жня (Н.-Лев.)].
• -тая комната, зал – пуста́, поро́жня кімна́та (світли́ця), за́ля. [Над тіє́ю кімна́тою є ще п’ять и́нших, зовсі́м поро́жніх (Л. Укр.). Пе́рша світли́чка поро́жня, зовсі́м без ме́блів (Кониськ.)].
• -то́й кошелёк, бочёнок, сума – поро́жній, пусти́й, гамане́ць, поро́жнє, пусте́ бари́ло (поро́жня, пуста́ бо́чка), поро́жня, пуста́ то́рба (торби́на). [Поро́жня бо́чка гучи́ть, а по́вна мовчи́ть (Приказка). І до́вго ще не міг нія́к втекти́ від то́го поро́жнього млина́: поро́жній млин за мно́ю гна́вся, і я чув до́вго ще, як у поро́жньому млині́ товчу́ть поро́жні сту́пи й ме́лють поро́жнії камі́ння (Тобіл.). Хо́че ї́сти сірома́ха, та пуста́ торби́на (Рудан.)].
• -то́й сундук – поро́жня скри́ня.
• С -ты́ми вё́драми – з поро́жніми ві́драми, упорожні́. [Не перехо́дь мені́ доро́ги впорожні́ (Н.-Лев.)].
• С -ты́ми руками – з поро́жніми (з го́лими) рука́ми, голіру́ч, порожняко́м. [Ко́ждий дає́ де́сять проце́нтів свойого́ за́рібку на компа́нію до рі́вного по́ділу. Се на те, щоб оди́н не пано́шився зана́дто, коли́ йому́ пощасти́ть, а дру́гий щоб не вихо́див голіру́ч (Франко)].
• -то́й город – пусте́ (безлю́дне) мі́сто.
• Улицы были совершенно -ты́ – ву́лиці були́ зо́всім пусті́ (го́лі), пусті́сінькі.
• -то́е (не занятое) место – поро́жнє мі́сце, го́ле мі́сце.
• -то́й желудок – поро́жній шлу́нок.
• -то́е пространство – поро́жнява.
• -та́я полоса (типогр.) – бі́ла сторі́нка.
• Переливать из -то́го в порожнее – во́ду в сту́пі товкти́, тереве́ні пра́вити.
• -та́я голова – пуста́ голова́.
• -то́й человек – пуста́ (поро́жня, пустогра́шня) люди́на, леда́що, шели́хвіст (-хвоста), пустоб’я́ка.
• -то́е семя, зерно – пужи́на. [Переточи́ зе́рно, неха́й пужи́на віді́йде (Ум.). Пужи́ну й мале́нький ві́тер знесе́ (Ум.). Сі́яв до́бре зе́рно без пужи́ни (Кониськ.)].
• -то́й орех – поро́жній, холости́й орі́х, ду́тель, мокля́к. [Ду́теля взяв (Черк. п.). Цього́ ро́ку нема́ горі́хів, а як є де які́, то все мокляки́ (Поділля)].
• -ты́е щи – нізчи́мний, го́лий борщ, (шутл.) нежона́тий борщ. [Нізчи́мний борщ йому́ обри́д (Гліб.). Чи зна́єте ви, що то за стра́ва – го́лий борщ? (Бордуляк)];
3) (тщетный, бесплодный) ма́рний, пусти́й, поро́жній, химе́рний.
• -та́я надежда – ма́рна (пуста́, поро́жня) наді́я. [Поро́жня наді́я твоя́ (Вовч. п.)].
• -ты́е издержки – ма́рні тра́ти.
• -та́я мечта – химе́рна мрі́я, даре́мна мрі́я.
• -та́я слава – ма́рна (пуста́) сла́ва.
• -ты́е радости – ма́рні ра́дощі.
• -ты́е сожаления – ма́рні (поро́жні) жалі́. [Смутні́ї карти́ни не безнаді́ю, не жалі́ поро́жні пло́дять у Грінче́нковій душі́ (Єфр.)].
• -та́я трата времени – ма́рна тра́та, ма́рне витрача́ння, марнува́ння ча́су;
4) (вздорный, ничего не стоящий) поро́жній, ма́рний, пусти́й, нікче́мний, незначни́й; срв. Пустя́чный. [Про́ти міща́нської буде́нщини, нікче́много й поро́жнього животі́ння серед мізе́рних уті́х зна́йдеться у Черня́вского поту́жне сло́во (Єфр.)].
• -та́я книга – пуста́ кни́га.
• -то́й разговор – поро́жня (пуста́, ма́рна) розмо́ва, бе́сіда, бала́чка. [Розмо́ва була́ яка́сь поро́жня (Грінч.). Да ти пусту́ оце́ бе́сіду звів (Федьк.)].
• Это пусто́й разговор – шкода́ про це й говори́ти.
• -то́е слово, -ты́е слова – поро́жнє (ма́рне, пусте́) сло́во, поро́жні, ма́рні, пусті́, химе́рні слова́, пустосло́вні ре́чі. [За вся́ке поро́жнє сло́во, котре́ промо́вить чолові́к, возда́сться йому́ в день су́дний (Куліш). У ме́не син ма́рного сло́ва не ска́же (Звяг.). Химе́рні слова́ (Шевч.). Хто-б же поду́мав, що сі пустосло́вні ре́чі прорву́ть на рі́дній землі́ вели́ке джерело́ води́ живо́ї (Куліш)].
• -та́я похвала – поро́жня хвала́.
• -ты́е отговорки – пусті́ ви́мовки, ви́крути.
• -то́е любопытство – пуста́ (поро́жня) ціка́вість.
• Под самым -ты́м предлогом – за найме́ншим при́водом, за аби́-що.
• -то́е дело, -та́я работа – пуста́, дрібна́, незначна́ спра́ва, пусте́, марне́ ді́ло, пуста́ робо́та. [Розгні́вався мій миле́нький та за ма́рне ді́ло (Чуб.)].
• За -ту́ю вы работу взялись, -то́е вы затеяли – за пусту́ ви робо́ту взяли́ся, пуста́ вас робо́та взяла́ся, дурни́цю ро́бите.
• -та́я забава – ма́рна і́грашка, мізе́рна вті́ха.
• Пусто́е! – пусте́! дурни́ця! марни́ця! нікчемни́ця! пустяко́вина! дарма́! ба́йка! срв. Пустя́к. [Ка́жуть – ді́ти щасли́ві: дити́на не зна́є бі́ди, не зна́є ли́ха! Пусте́! Скі́льки ся́гає його́ па́м’ять в час дити́нства, – усе́ не вбача́є він себе́ щасли́вим (Коцюб.). Ну, це – дарма́, це пройде, мотну́ла вона́ ба́йдуже голово́ю (Гр. Григор.)].

Интерес –
1) (от лат.) (выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск;
2) (любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення;
3) (участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го;
4) (процент, заработок) інте́ре́с (-су):
• блюсти свой интерес – пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати за свій інтерес (користь, зиск);
• возбудить, вызвать интерес к чему – збудити, викликати інтерес (цікавість, інтерес, зацікавленість) до чого, цікавити кого чим, зацікавлювати;
• в общих интересах – в спі́льних інтере́сах;
• в царстве интереса – в ца́рстві інтере́су;
• вызывать интере́с у кого – заціка́влювати кого́;
• интерес к чему прошёл – інтерес то чого минув (минувся, зник), цікавість цо чого минула (минулася, зникла);
• классовые интересы – класові інтереси;
• наблюдать свой интере́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск);
• он утратил, потерял интерес к чему – він утратив інтерес до чого він збайдужів (збайдужнів) до чого, йому збайдужіло що;
• особый интерес представляет вопрос о чем – особливо цікавим видається питання про що;
• остаться при пиковом интересе – зостатися (лишитися) ні з чим, (разг., образ.) піймати (спіймати, з’їсти, ухопити дістати скуштувати) облизня, ухопити, як собака обметиці, ухопити шитом патоки, ухопити місяця зубами;
• потерять интерес к чему – втратити (згубити) інтерес до чого, знеохотитися до чого;
• представлять интересы чьи – пильнувати (глядіти) інтересів чиїх, дбати за інтереси (користь, зиск) чиї;
• представлять, представляет интерес – бути, є цікавим;
• представлять самостоятельный интерес – бути цікавим (становити інтерес) самим по собі;
• при пиковом интересе – ні з чим;
• проявлять, проявить интерес к чему – цікавитися, зацікавитися; виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого бути цікавим до кого;
• с интересом – зацікавлено, цікаво, із цікавістю, з інтересом, із зацікавленням;
• утратить, потерять интере́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́;
• чувствовать интере́с к чему – ціка́витися, інтересува́тися чим, бу́ти ціка́вим до чо́го;
• это не представляет для меня интереса – це мене не цікавить, до цього мені байдуже; мене́ це не обхо́дить.
[Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка) …Мені якось одразу збайдужіли мої ролі (Леся Українка). Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Українка). Візок котився вулицею, а Раїса цікаво роздивлялася на обидва боки (М.Коцюбинський). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінченко). Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (АС). 1. Припни свою цікавість до кілочка. 2. Все у ваших інтересах: чим швидше приберете клас, тим швидше підете мити коридор].

Проявлять, проявить –
1) виявляти, виявити; проявляти, проявити; являти, явити, появля́ти, появи́ти, вика́зувати, ви́казати, пока́зувати, показа́ти що, дава́ти, да́ти озна́ку чого́;
2) (хим.) виявля́ти, ви́явити, проявляти, проявити:
• проявлять бдительность – бути пильним (недріманним);
• проявлять безрасудную отвагу – перти на рожен;
• проявлять беспечность к чему – легковажити що;
• проявлять заботу – дбати, піклуватися;
• проявлять недальновидность – не бачити далі від свого носа;
• проявлять нетерпение – нетерпеливитися; виказувати нетерпець;
• проявлять неуважение – проявляти неповагу, (сильнее) зневажати;
• проявлять, проявить интерес к чему – цікавитися, зацікавлюватися, зацікавитися; виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого бути цікавим до кого;
• проявлять, проявить себя – виявляти, виявити (проявляти, проявити) себе; проявитися, виявитися;
• проявлять, проявить чудо – проявля́ти, прояви́ти чу́до, явля́ти, яви́ти чу́до;
• проявлять способности – мати хист;
• проявлять чрезмерную поспешность – хапатися як попівна заміж.
[Тут він вия́влював ро́зум прони́кливий (П.Куліш). Світання появило їм, яка лука зелена пуста й які гори округи безмовні (М.Вовчок). Лице його нічого не виказало: ні похвали, ні огуди (П.Мирний). Ще дитиною проявляв він надзвичайну цікавість, проворність і хитрість (І.Франко). Він стільки раз за се літо проявив делікатність до мене самої, що я б не хотіла навіть ненароком чимсь вразити його (Л.Українка). — Навіть тоді, коли хлопці підіймали бучу, Галя виявляла охоту взяти найближчу участь у ній (С.Васильченко). Мати ж — вона зітхала й журилася, та нікому не виявляла свої гризоти (Л.Мартович). Не смі́ємо ви́словити свої́х думо́к, появи́ти своє́ї журби́ (М.Леонтович). Оту́т уже́ Хомі́ було́ на чо́му показа́ти сво́ю си́лу (М.Загірня). Прояви́в Бог сла́вне чу́до для всього́ наро́да (І.Франко). Діти нетерпеливилися чекаючи на свій виступ (Б.Антоняк, перекл. О.Токарчук). — А знаєш, Санчо, як послужить нам фортуна,— сказав Дон Кіхот,— то все буде так, як ти мовив. Забудь же те, що сталось — ти, яко чоловік розумний, повинен знати, що не в нашій волі буває стримати перший порив. Та й сам надалі будь обачен і не дуже розпускай язика, як зо мною говориш, бо скільки я не читав рицарських романів (а прочитав я їх безліченну безліч), ніде джура так із своїм паном не розпатякував, як оце ти, і ми тут винні обопільно: ти виявляєш до мене не досить пошани, а я не досить од тебе її вимагаю (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Людина, що залишає гроші своїм спадкоємцям, не проявляє ніякого милосердя: у нього просто немає іншого виходу (Вільям Ґладстон)].

Занимательность – ціка́вість, -вости.
Интерес –
1) (польза) інтере́с, -су, кори́сть, -сти, виго́да, -ди;
2) ціка́вість, -вости, заціка́влення, -ння.
Интересность – ціка́вість, -вости.
Любознание, любознательность – ціка́вість, -вости, допи́тливість, -вости.
Любопытство – ціка́вість, -ости.

Интерес
• Блюсти свой интерес – пильнувати (глядіти) свого інтересу; дбати за свій інтерес (користь, зиск).
• Возбудить, вызвать интерес к чему – збудити, викликати інтерес (цікавість, зацікавленість) до чого; зацікавити кого чим.
• Интерес к чему прошёл – інтерес до чого минув(ся) (зник); цікавість до чого минула(ся) (зникла).
• Он утратил, потерял интерес к чему – він утратив інтерес до чого; він збайдуж(н)ів до чого; йому збайдужіло що. […Мені якось одразу збайдужіли мої ролі. Українка.]
• Остаться при пиковом интересе – зостатися (лишитися) ні з чим; (розм. образн.) (с)піймати (з’їсти, ухопити, дістати, скуштувати) облизня; ухопити, як собака обметиці; ухопити шилом патоки; ухопити місяця зубами.
• Проявлять, проявить интерес к чему – виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого; бути цікавим до кого.
• С интересом – з інтересом (з зацікавленням); (іноді) цікаво. [Візок котився вулицею, а Раїса цікаво роздивлялася на обидва боки. Коцюбинський.]
• Это не представляет для меня интереса – це мене не цікавить (не інтересує); до цього мені байдуже.
Насыщать
• Насытить любознательность чью – удовольнити допитливість (любов, жадобу [до] знання, цікавість) чию.

Ціка́вість, -вости –
1) любопытство;
2) интерес.

Интерес –
1) інтере́с (-су); и. деловой – діловий інтере́с; и. личный – особистий інтере́с; и. общий – спі́льний; (общественный) – грома́дський інтере́с; и. страховой – інтере́с убезпечний; фіна́нсові інтере́си; в -сахвовлечений масс (в работу) – щоб утягти ма́си; в -сах дела – для спра́ви; действовать в чьем-либо -се – чинити на чий інтере́с; ограждать -сы – боронити, оборонять, оборонити інтере́си; это не в наших -сах – це не на́ші інтере́си;
2) (любопытство) – ціка́вість (-вости);
3) (интересность) – ціка́вість (-вости), інтере́с (-су); дело не представляет -са – спра́ва не має інтере́су, спра́ва неціка́ва;
4) (заработок, прибыль) – зиск (-ку), інтере́с (-су).

Любознательность – знаттєлюбивість, допитливість; цікавість (-ости).
Любопытство – цікавість.
Праздный – гулящий (робітник); порожній, марний (питання), нетруджений (рука). Быть -ным – (про землю) порожнювати, гуляти, вакувати, ваканцу[ю]вати, (про людину) байдикувати. -ная, свободная земля – гуляща (ваканцева) земля. -ное любопытство – марна (порожня) цікавість. -но – без діла, без роботи, нічого не роблячи, марно сидячи.
Пустой – порожній (хата, цікавість), пустий (людина, примха). -той дом – пустка. По-пусту – марно, дарма.
Пытливость – допитливість, (любопытство) цікавість.

ціка́вість, -вости, -вості, -вістю

Ціка́вість, -вости, ж.
1) Любопытство.
2) Интересъ. Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости. Левиц. Пов. 69.

Интерес — ціка́вість, -вости.

Интере́съ = 1. кори́сть, зиск, виго́да, хо́сен (Гал.), інтере́с. — Користї з два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — Тодї інтерес, коли повний черес. н. пр. 2. цїка́вість, зацїка́влення. Б. Ш.
Любозна́тельность = цїкавість. – Така вже цїкавість, що все хочеть ся самому бачити й знати. Чайч.
Любопы́тство = цїка́вість. — Мій Савка аж горить з нетерплячки і цїкавости. Фр.
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10230/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Словари и энциклопедии на Академике]===
цікавість
[ц'іка/в'іс'т']
-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-194015.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
цікавість

-вості, ж.
1) Бажання, намагання дізнатися про щось в усіх подробицях; увага до кого-, чого-небудь; допитливість.
2) Те саме, що привабливість.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість1.jpg|x140px]] [fotostudia.net]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість2.jpg|x140px]] [www.dytyna.info]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість3.jpg|x140px]] [uk.wikipedia.org]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість4.jpg|x140px]] [plaksin.kiev.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість5.jpg|x140px]] [netstar.moy.su]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість6.jpg|x140px]] [xochew.ru ]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|9UBYBogBS8c}} Щоб «вибухова» дитяча цікавість не обернулась трагедією

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ці]]

Цікавість

2013-12-23T19:36:13Z

Жало Дарина: /* [ http://www.ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/tsikavist.19446/ РІДНА МОВА] */

'''Цікавість, -вости, '''''ж. ''1) Любопытство. 2) Интересъ. ''Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости. ''Левиц. Пов. 69.
'''цікавість'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63823-cikavist.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Цікавість, -вости, ж. 1) Любопытство. 2) Интересъ. Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости. Левиц. Пов. 69.
===[http://sum.in.ua/s/cikavistj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦІКАВІСТЬ, вості, жін.
1. Бажання, намагання дізнатися про щось в усіх подробицях; увага до кого-, чого-небудь; допитливість. Почала я тоді частіш до Марусі ходити — легше наче мені стало... Одно, що Маруся була мені завсіди добра, а друге, що цікавість моя: як то вони живуть із собою? (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Півсела чекало сходу сонця, аби побігти, дізнатися. Оця молодиця жила найближче, отже, цілком природно, що її цікавість була найпекучіша (Гнат Хоткевич, II, 1966, 254); Цікавість знемогу і втому змагає, І дійсність здається нездійсненим сном (Леонід Первомайський, II, 1958, 335); На лекціях її цікавість часом переборщувала міру (Яків Качура, II, 1958, 32); Нові знайомі здавалися їй незвичайними і тим викликали до себе гостру цікавість (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 113).
♦ Жіноча (дівоча) цікавість — властива жінкам, дівчатам увага, інтерес до всього нового, незнайомого. Питає [лікарка] тихо, ледве чутно, наче соромлячись, наче підкреслюючи, що це не надмірна жіноча цікавість, а професійний обов'язок (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 13); Дівчата мовчки стояли біля порога і, стримуючи свою жагучу жіночу цікавість, крадькома позиркували з-під хусток у бік молодого Яреська(Олесь Гончар, II, 1959, 148); З цікавістю — виявляючи інтерес до кого-, чого-небудь. З воза посипалося трохи землі у рів. Усі як один обернулися з цікавістю (Осип Маковей, Вибр., 1956, 497); З (рідко од) цікавості — бажаючи довідатися про кого-, що-небудь. Спершу я хотіла їхати до бабусі, та було б се по-панському їхати просто з цікавості. Мусила якусь зачіпку до того знайти (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 377); Вінцусиха, як в'юн, так і крутилася біля Марії, щоб вивідати, де ми лісу на хату взяли, може, з цікавості, а може, й Худик намовив (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 40); Дідові не дуже хотілось балакать, а Панькові приспіла охота доконечне розпитать його од цікавості, бо він був цікавий зроду (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); На цікавість зібралося кому,діал. — допитливість, інтерес охопив кого-небудь. [Євгеній:] Але що вам сталося?.. На цікавість вам зібралося? (Іван Франко, IX, 1952, 11); Не без цікавості — з інтересом. Увійшов високий пан, надто чепурний, з надто ввічливою міною, ґречно вклонився баронесі, а на Софію поглянув не без цікавості (Леся Українка, III, 1952, 529); В армії Тарас був парторгом роти. Він сам часто виступав перед солдатами, і все те, про що говорила Ольга Іванівна, було йому добре відоме. Але слухав її не без цікавості (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 161); Пуста цікавість — непотрібна допитливість, бажання знати що-небудь. Поважний бригадир нам мовчки руки стис, Мовляв: мабуть, таки не фертики ці троє... Видимо, не любив порожніх він гульвіс, Що їздять у радгосп з цікавості пустої (Максим Рильський, III, 1961, 202); Цікавість бере (брала, взяла, розбирає, розібрала, охоплює, охопила і т. ін.) — про надзвичайно сильний інтерес до кого-, чого-небудь. Івась зітхнув. Його брала цікавість, але не хотів сердити друга (Юрій Збанацький, Старший брат, 1952, 17); Онисія Степанівна мовчала й тільки сопла. Отця Харитона взяла цікавість (Нечуй-Левицький, III, 1956, 179); Цікавість розбирає Данька. — Тітко Варваро!.. Де її діватимуть, всю оцю вовну? (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 155); Ремо охопила дитяча цікавість побачити цього владаря тюркської провінції (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 68).
2. Те саме, що привабливість. Особливої цікавості додало повісті Ткача [«Плем'я дужих»] й те, що він обрав для кола своїх героїв молоде покоління, яке тільки прийшло вчитися будувати (Юрій Смолич, Перша книга, 1951, 10); З погляду зовнішньої цікавості ринок нічим не відштовхував від себе Петрика (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 167).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
ціка́вість – іменник жіночого роду

відмінок однина множина

називний ціка́вість

родовий ціка́вості

давальний ціка́вості

знахідний ціка́вість

орудний ціка́вістю

місцевий на/у ціка́вості

кличний ціка́восте*

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=379259]===
цікавість
іменник жіночого роду
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10230/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Орфоепічний словник української мови] ===
цікавість
[ц'іка/в'іс'т']
-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник.
Корінь: --
Значення
1. бажання, намагання дізнатися про щось в усіх подробицях; увага до кого-, чого-небудь; допитливість
2. те саме, що привабливість
===[http://tlumach.com.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/tsikavist.50311 ТЛУМАЧ]===
ЦІКАВІСТЬ
1) интерес; любопытство; любознательность; пытливость 2) (увлекательность) интерес; занимательность; занятность
===[http://www.ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/tsikavist.19446/ РІДНА МОВА]===
ЦІКАВІСТЬ
допитливість, сов. інтерес; (гостра) зацікавлення, зацікавленість, с. доскіпливість; (твору) привабливість.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]===
Інтере́с, цікавість — емоційний вияв пізнавальних потреб людини, дуже важливий для формування різноманітних навиків і інтелекту. Інтерес — єдина мотивація, що здатна зробити роботу приємним зайняттям протягом великого відрізку часу. Він повністю необхідний длятворчості.
Психологія розглядає інтерес як природне споживальне ставлення людини до світу, яке реалізується в пізнавальній діяльності щодо освоєння навколишнього середовища й розгортається переважно у внутрішньому плані.
Людина почуває інтерес до того, що нове чи відмінне від раніш побаченого чи почутого, але він активізується також при усвідомленні нових можливостей. Зміна середовища чи відкриті нові можливості можуть бути пов'язані з чимось, що знаходиться всередині людини, або виникає в середині людини, дякуючи уяві, пам'яті і мисленню.
Інтерес активується і підтримується змінами і новизною. Він грає важливу роль в довгому збереженні стосунків між людьми. Подружні пари, які продовжують цікавити один одного як особистості, довгі роки живуть разом і отримують задоволення від постійного спілкування між собою.
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Онлайн словник українських рим]
Рими до слова "цікавість"
іржавість
авіапромисловість
автопромисловість

багатоплановість
багатоповерховість
багаторазовість

бездоказовість
безприбутковість
безстроковість

безтолковість
безчуттєвість
бережливість

блудливість
боягузливість
боязливість

брехливість
буттєвість
в'їдливість

відхідливість
відцентровість
вість

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Загова́ривать, заговори́ть –
1) (начать говорить) загово́рювати, заговори́ти, забала́кувати, забала́кати, здійма́ти мо́ву, зня́ти мо́ву, загомоні́ти до ко́го про (за) що и що.
• -ть с кем – загово́рювати, заговори́ти и т. д. до ко́го, озива́тися, озва́тися и обізва́тися до ко́го.
• В нём -рило любопытство – його́ взя́ла ціка́вість;
2) кого – забала́кувати, забала́кати кого́, загово́рювати, заговори́ти кого́, замовля́ти, замо́вити зу́би, забива́ти, заби́ти ба́ки кому́. [За́раз підсі́ла до чолові́ка, та й ну його́ забала́кувати. Та не замовля́йте зу́би,— не боля́ть. Не забива́й ба́ки];
3) (завораживать) замовля́ти, замо́вити, заворо́жувати, заворожи́ти, (от болезни) відше́птувати, відшепта́ти, вимовля́ти, ви́мовити що. [Кров замовля́ти. Ба́ба пристрі́т замовля́є. Беши́хо, беши́хо, я тебе́ вимовля́ю, на пу́щі засила́ю. Умі́в і тря́сцю відшепта́ти (Котл.)].
• Заговорё́нный – загово́рений, замо́влений; (заговорный) замо́вний. [Замо́вний скарб].
Занима́тельность – ціка́вість (-вости).
Интере́с –
1) (любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення. [Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка)].
• Возбудить -ре́с к чему – ви́кликати (збуди́ти) ціка́вість (інтере́с) до чо́го.
• Вызывать -ре́с у кого – заціка́влювати кого́.
• Проявлять -ре́с к чему – виявля́ти ціка́вість до чо́го, бу́ти ціка́вим до чо́го; см. Интересова́ться. -ре́с к чему прошел – інтере́с (ціка́вість) до чо́го мину́в(ся).
• Утратить, потерять -ре́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́. [Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Укр.)].
• Чувствовать -ре́с к чему, см. Интересова́ться чем. Это не представляет для меня -ре́са – це мене́ не ціка́вить, мене́ це не обхо́дить (не касается).
• С -сом – ціка́во. [Ціка́во слу́хав його́ (Київ). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінч.)];
2) (выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск (-ку). [Кла́сові інтере́си].
• В общих -сах – в спі́льних інтере́сах.
• Наблюдать свой -ре́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск).
• В царстве -са – в ца́рстві інтере́су.
• При пиковом -се – ні з чим;
3) (участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го; см. Уча́стие;
4) (процент, заработок) інте́ре́с (-су). [Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (Хотинщ.)].
Интере́сно – ціка́во, інтере́сно. [Він розповіда́є ду́же ціка́во (Київ). Інтере́сно було́ диви́тися (Київ)].
• -но мне знать – ціка́вий я зна́ти. [Ціка́вий я зна́ти, хто мене́ прийня́в-би (Л. Укр.)].
• -но было кому – ціка́во (інтере́сно) було́ кому́, бра́ла ціка́вість кого́. [Її́ бра́ла ціка́вість, як то вони́ тепе́р стикну́ться (Н.-Лев.)].
Интере́сность – ціка́вість, інтере́сність (-ости). [Обли́ччя вам (у вас) ду́же буде́нне, то терори́зм був-би дода́в вам інтере́сности (Крим.)].
Любозна́тельный – знаттєлюби́вий, (пытливый) допи́тливий, дові́дливий; охо́чий (сильнее жаді́бни́й) до нау́ки, до знання́ (до знаття́); срв. Пытли́вый. [Ті́льки ніч приму́сила допи́тливого хло́пця заспоко́їтись (Черкас.)]. Літопи́сець Самі́йло Вели́чко був ду́же дові́дливий (Україна, 1914 р.)].
• -ный ум – знаттєлюби́вий, допи́тливий ро́зум.
• Наука -на, а невежество любопытно – нау́ка допи́тлива, а не́уцтво ма́є лиш ціка́вість; нау́ка шука́є знання́, не́уцтво – ціка́вости.
Любопы́тность – ціка́вість (-ости).
Любопы́тство – ціка́вість; (интерес) заціка́влення (-ння), інтере́с (-су). [Але́ ціка́вість узяла́ своє́ (Н.-Лев.). Мо́жна бува́ло говори́ти з ним не без заціка́влення (Крим.)].
• Женское -во – ціка́вість жіно́ча.
• С -вом – ціка́во, з заціка́вленням. [Па́рубок ціка́во диви́вся (Мирн.)].
• Возбуждать -во чьё – заціка́влювати кого́, виклика́ти чиє́ заціка́влення.
• Охватило (взяло) -во – взяла́ ціка́вість кого́.
• Моё -во возрастало с каждым словом рассказчика – моє́ заціка́влення бі́льшало з ко́жним оповідаче́вим сло́вом.
Нездоро́вый –
1) (больной) нездоро́вий, слаби́й, х(в)о́рий, неду́жий. [А хоч ра́на й загої́лась, – він… нездоро́в (Франко)].
• Быть -вым – незду́жати, бу́ти слаби́м (х(в)о́рим). [Він і фізи́чно ще тро́хи незду́жав (Виннич.)];
2) (слабый) нездоро́вий, кво́лий, мля́вий, (хилый) хи́рий, хи́рний, хи́рявий. [Хи́рне, мля́ве та кво́ле поколі́ння інтеліге́нції (Крим.)];
3) (вредный для здоровья) нездоро́вий, непожи́то́чний, шкідли́вий, вадли́вий; (неполезный) непожи́то́чний; (о воде) нездоро́вий, него́жий.
• -вый климат – нездоро́вий (шкідли́вий, вадли́вий) клі́мат, нездоро́ве (шкідли́ве, вадли́ве) підсо́ння, (воздух) -ве пові́тря.
• -вая местность – нездоро́ва місце́вість.
• -вая пища – нездоро́ва (непожи́то́чна) ї́жа;
4) (перен.: болезненный) нездоро́вий, х(в)оробли́вий, бо́лісний.
• -вое любопытство – нездоро́ва (х(в)оробли́ва) ціка́вість.
• -вое явление – х(в)оробли́ве я́вище.
Подстрека́ть, подстрекну́ть кого чем, к чему (побуждать, поощрять) – підбива́ти, підби́ти кого́ на що, підохо́чувати, підохо́тити кого́ до чо́го, підстру́нчувати, підстру́нчити, підстру́нювати, підстру́нити, піджи́г[ґ]увати, піджи́ґнути, підштри́кувати, підштри́кну́ти кого́ чим; срв. Побужда́ть, Поощря́ть. [Сатана́ зна, чим підштрикну́ти (Квітка)].
• -ка́ть друг друга – підохо́чувати оди́н (одне́) о́дного.
• -ну́ть чьё-л. любопытство – збуди́ти, підштрикну́ти чию́сь ціка́вість.
• -ть кого против кого (возбуждать) – намовля́ти, намо́вити, підмовля́ти, підмо́вити, направля́ти, напра́вити, підбу́рювати и підбуря́ти, підбу́рити кого́ проти ко́го и на ко́го, підстру́нчувати, підстру́нчити, підстрю́чувати, підстрю́чити, підстро́чувати, підстрочи́ти, під’ю́джувати, ю́дити, під’ю́дити кого́ проти ко́го, на ко́го; срв. Возбужда́ть 2, Подгова́ривать (против кого). [І поча́в люде́й ю́дити на Степа́на. Під’ю́див мене́ на вас. Це він його́ підстрочи́в].
• -ть к чему (подущать на что) – призво́дити, призве́сти до чо́го и на що, при́звід (напра́ву, пону́ку) дава́ти, да́ти кому́ до чо́го, підво́дити, підве́сти кого́ до чо́го и на що, піджи́ґувати, піджи́ґну́ти, нашти́рювати, нашти́рити, підштри́кувати, підштри́кну́ти, підш[с]ти́рувати, підш[с]ти́рити кого́ на що, підшто́вхувати, підштовхну́ти до чо́го, намошто́рювати, намшто́рити, підцю́кну́ти кого́ на що, до чо́го (роби́ти що). [Вона́ його́ на все лихе́ призво́дить (Київщ.). Не той зло́дій, хто рука́ми бере́, а той, хто при́звід дає́ (Київщ.). Нас на то́є підвела́. А баби́ все нашти́рують (Коцюб.). Оди́н о́дного підшто́вхував до війни́ з козака́ми (Куліш). Підцю́кнула нечи́ста си́ла].
Пусто́й –
1) см. По́лый 3;
2) поро́жній, пусти́й; го́лий.
• -то́й дом, -та́я изба, церковь – пусти́й, поро́жній буди́нок, пуста́, поро́жня ха́та, ха́та-пу́стка, пуста́, поро́жня це́рква. [Приве́зли вас аж на край села́, завели́ у вели́ку пусту́ ха́ту й зачини́ли там (М. Вовч.). Це́рква була́ зовсі́м поро́жня (Н.-Лев.)].
• -тая комната, зал – пуста́, поро́жня кімна́та (світли́ця), за́ля. [Над тіє́ю кімна́тою є ще п’ять и́нших, зовсі́м поро́жніх (Л. Укр.). Пе́рша світли́чка поро́жня, зовсі́м без ме́блів (Кониськ.)].
• -то́й кошелёк, бочёнок, сума – поро́жній, пусти́й, гамане́ць, поро́жнє, пусте́ бари́ло (поро́жня, пуста́ бо́чка), поро́жня, пуста́ то́рба (торби́на). [Поро́жня бо́чка гучи́ть, а по́вна мовчи́ть (Приказка). І до́вго ще не міг нія́к втекти́ від то́го поро́жнього млина́: поро́жній млин за мно́ю гна́вся, і я чув до́вго ще, як у поро́жньому млині́ товчу́ть поро́жні сту́пи й ме́лють поро́жнії камі́ння (Тобіл.). Хо́че ї́сти сірома́ха, та пуста́ торби́на (Рудан.)].
• -то́й сундук – поро́жня скри́ня.
• С -ты́ми вё́драми – з поро́жніми ві́драми, упорожні́. [Не перехо́дь мені́ доро́ги впорожні́ (Н.-Лев.)].
• С -ты́ми руками – з поро́жніми (з го́лими) рука́ми, голіру́ч, порожняко́м. [Ко́ждий дає́ де́сять проце́нтів свойого́ за́рібку на компа́нію до рі́вного по́ділу. Се на те, щоб оди́н не пано́шився зана́дто, коли́ йому́ пощасти́ть, а дру́гий щоб не вихо́див голіру́ч (Франко)].
• -то́й город – пусте́ (безлю́дне) мі́сто.
• Улицы были совершенно -ты́ – ву́лиці були́ зо́всім пусті́ (го́лі), пусті́сінькі.
• -то́е (не занятое) место – поро́жнє мі́сце, го́ле мі́сце.
• -то́й желудок – поро́жній шлу́нок.
• -то́е пространство – поро́жнява.
• -та́я полоса (типогр.) – бі́ла сторі́нка.
• Переливать из -то́го в порожнее – во́ду в сту́пі товкти́, тереве́ні пра́вити.
• -та́я голова – пуста́ голова́.
• -то́й человек – пуста́ (поро́жня, пустогра́шня) люди́на, леда́що, шели́хвіст (-хвоста), пустоб’я́ка.
• -то́е семя, зерно – пужи́на. [Переточи́ зе́рно, неха́й пужи́на віді́йде (Ум.). Пужи́ну й мале́нький ві́тер знесе́ (Ум.). Сі́яв до́бре зе́рно без пужи́ни (Кониськ.)].
• -то́й орех – поро́жній, холости́й орі́х, ду́тель, мокля́к. [Ду́теля взяв (Черк. п.). Цього́ ро́ку нема́ горі́хів, а як є де які́, то все мокляки́ (Поділля)].
• -ты́е щи – нізчи́мний, го́лий борщ, (шутл.) нежона́тий борщ. [Нізчи́мний борщ йому́ обри́д (Гліб.). Чи зна́єте ви, що то за стра́ва – го́лий борщ? (Бордуляк)];
3) (тщетный, бесплодный) ма́рний, пусти́й, поро́жній, химе́рний.
• -та́я надежда – ма́рна (пуста́, поро́жня) наді́я. [Поро́жня наді́я твоя́ (Вовч. п.)].
• -ты́е издержки – ма́рні тра́ти.
• -та́я мечта – химе́рна мрі́я, даре́мна мрі́я.
• -та́я слава – ма́рна (пуста́) сла́ва.
• -ты́е радости – ма́рні ра́дощі.
• -ты́е сожаления – ма́рні (поро́жні) жалі́. [Смутні́ї карти́ни не безнаді́ю, не жалі́ поро́жні пло́дять у Грінче́нковій душі́ (Єфр.)].
• -та́я трата времени – ма́рна тра́та, ма́рне витрача́ння, марнува́ння ча́су;
4) (вздорный, ничего не стоящий) поро́жній, ма́рний, пусти́й, нікче́мний, незначни́й; срв. Пустя́чный. [Про́ти міща́нської буде́нщини, нікче́много й поро́жнього животі́ння серед мізе́рних уті́х зна́йдеться у Черня́вского поту́жне сло́во (Єфр.)].
• -та́я книга – пуста́ кни́га.
• -то́й разговор – поро́жня (пуста́, ма́рна) розмо́ва, бе́сіда, бала́чка. [Розмо́ва була́ яка́сь поро́жня (Грінч.). Да ти пусту́ оце́ бе́сіду звів (Федьк.)].
• Это пусто́й разговор – шкода́ про це й говори́ти.
• -то́е слово, -ты́е слова – поро́жнє (ма́рне, пусте́) сло́во, поро́жні, ма́рні, пусті́, химе́рні слова́, пустосло́вні ре́чі. [За вся́ке поро́жнє сло́во, котре́ промо́вить чолові́к, возда́сться йому́ в день су́дний (Куліш). У ме́не син ма́рного сло́ва не ска́же (Звяг.). Химе́рні слова́ (Шевч.). Хто-б же поду́мав, що сі пустосло́вні ре́чі прорву́ть на рі́дній землі́ вели́ке джерело́ води́ живо́ї (Куліш)].
• -та́я похвала – поро́жня хвала́.
• -ты́е отговорки – пусті́ ви́мовки, ви́крути.
• -то́е любопытство – пуста́ (поро́жня) ціка́вість.
• Под самым -ты́м предлогом – за найме́ншим при́водом, за аби́-що.
• -то́е дело, -та́я работа – пуста́, дрібна́, незначна́ спра́ва, пусте́, марне́ ді́ло, пуста́ робо́та. [Розгні́вався мій миле́нький та за ма́рне ді́ло (Чуб.)].
• За -ту́ю вы работу взялись, -то́е вы затеяли – за пусту́ ви робо́ту взяли́ся, пуста́ вас робо́та взяла́ся, дурни́цю ро́бите.
• -та́я забава – ма́рна і́грашка, мізе́рна вті́ха.
• Пусто́е! – пусте́! дурни́ця! марни́ця! нікчемни́ця! пустяко́вина! дарма́! ба́йка! срв. Пустя́к. [Ка́жуть – ді́ти щасли́ві: дити́на не зна́є бі́ди, не зна́є ли́ха! Пусте́! Скі́льки ся́гає його́ па́м’ять в час дити́нства, – усе́ не вбача́є він себе́ щасли́вим (Коцюб.). Ну, це – дарма́, це пройде, мотну́ла вона́ ба́йдуже голово́ю (Гр. Григор.)].

Интерес –
1) (от лат.) (выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск;
2) (любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення;
3) (участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го;
4) (процент, заработок) інте́ре́с (-су):
• блюсти свой интерес – пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати за свій інтерес (користь, зиск);
• возбудить, вызвать интерес к чему – збудити, викликати інтерес (цікавість, інтерес, зацікавленість) до чого, цікавити кого чим, зацікавлювати;
• в общих интересах – в спі́льних інтере́сах;
• в царстве интереса – в ца́рстві інтере́су;
• вызывать интере́с у кого – заціка́влювати кого́;
• интерес к чему прошёл – інтерес то чого минув (минувся, зник), цікавість цо чого минула (минулася, зникла);
• классовые интересы – класові інтереси;
• наблюдать свой интере́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск);
• он утратил, потерял интерес к чему – він утратив інтерес до чого він збайдужів (збайдужнів) до чого, йому збайдужіло що;
• особый интерес представляет вопрос о чем – особливо цікавим видається питання про що;
• остаться при пиковом интересе – зостатися (лишитися) ні з чим, (разг., образ.) піймати (спіймати, з’їсти, ухопити дістати скуштувати) облизня, ухопити, як собака обметиці, ухопити шитом патоки, ухопити місяця зубами;
• потерять интерес к чему – втратити (згубити) інтерес до чого, знеохотитися до чого;
• представлять интересы чьи – пильнувати (глядіти) інтересів чиїх, дбати за інтереси (користь, зиск) чиї;
• представлять, представляет интерес – бути, є цікавим;
• представлять самостоятельный интерес – бути цікавим (становити інтерес) самим по собі;
• при пиковом интересе – ні з чим;
• проявлять, проявить интерес к чему – цікавитися, зацікавитися; виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого бути цікавим до кого;
• с интересом – зацікавлено, цікаво, із цікавістю, з інтересом, із зацікавленням;
• утратить, потерять интере́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́;
• чувствовать интере́с к чему – ціка́витися, інтересува́тися чим, бу́ти ціка́вим до чо́го;
• это не представляет для меня интереса – це мене не цікавить, до цього мені байдуже; мене́ це не обхо́дить.
[Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка) …Мені якось одразу збайдужіли мої ролі (Леся Українка). Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Українка). Візок котився вулицею, а Раїса цікаво роздивлялася на обидва боки (М.Коцюбинський). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінченко). Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (АС). 1. Припни свою цікавість до кілочка. 2. Все у ваших інтересах: чим швидше приберете клас, тим швидше підете мити коридор].

Проявлять, проявить –
1) виявляти, виявити; проявляти, проявити; являти, явити, появля́ти, появи́ти, вика́зувати, ви́казати, пока́зувати, показа́ти що, дава́ти, да́ти озна́ку чого́;
2) (хим.) виявля́ти, ви́явити, проявляти, проявити:
• проявлять бдительность – бути пильним (недріманним);
• проявлять безрасудную отвагу – перти на рожен;
• проявлять беспечность к чему – легковажити що;
• проявлять заботу – дбати, піклуватися;
• проявлять недальновидность – не бачити далі від свого носа;
• проявлять нетерпение – нетерпеливитися; виказувати нетерпець;
• проявлять неуважение – проявляти неповагу, (сильнее) зневажати;
• проявлять, проявить интерес к чему – цікавитися, зацікавлюватися, зацікавитися; виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого бути цікавим до кого;
• проявлять, проявить себя – виявляти, виявити (проявляти, проявити) себе; проявитися, виявитися;
• проявлять, проявить чудо – проявля́ти, прояви́ти чу́до, явля́ти, яви́ти чу́до;
• проявлять способности – мати хист;
• проявлять чрезмерную поспешность – хапатися як попівна заміж.
[Тут він вия́влював ро́зум прони́кливий (П.Куліш). Світання появило їм, яка лука зелена пуста й які гори округи безмовні (М.Вовчок). Лице його нічого не виказало: ні похвали, ні огуди (П.Мирний). Ще дитиною проявляв він надзвичайну цікавість, проворність і хитрість (І.Франко). Він стільки раз за се літо проявив делікатність до мене самої, що я б не хотіла навіть ненароком чимсь вразити його (Л.Українка). — Навіть тоді, коли хлопці підіймали бучу, Галя виявляла охоту взяти найближчу участь у ній (С.Васильченко). Мати ж — вона зітхала й журилася, та нікому не виявляла свої гризоти (Л.Мартович). Не смі́ємо ви́словити свої́х думо́к, появи́ти своє́ї журби́ (М.Леонтович). Оту́т уже́ Хомі́ було́ на чо́му показа́ти сво́ю си́лу (М.Загірня). Прояви́в Бог сла́вне чу́до для всього́ наро́да (І.Франко). Діти нетерпеливилися чекаючи на свій виступ (Б.Антоняк, перекл. О.Токарчук). — А знаєш, Санчо, як послужить нам фортуна,— сказав Дон Кіхот,— то все буде так, як ти мовив. Забудь же те, що сталось — ти, яко чоловік розумний, повинен знати, що не в нашій волі буває стримати перший порив. Та й сам надалі будь обачен і не дуже розпускай язика, як зо мною говориш, бо скільки я не читав рицарських романів (а прочитав я їх безліченну безліч), ніде джура так із своїм паном не розпатякував, як оце ти, і ми тут винні обопільно: ти виявляєш до мене не досить пошани, а я не досить од тебе її вимагаю (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Людина, що залишає гроші своїм спадкоємцям, не проявляє ніякого милосердя: у нього просто немає іншого виходу (Вільям Ґладстон)].

Занимательность – ціка́вість, -вости.
Интерес –
1) (польза) інтере́с, -су, кори́сть, -сти, виго́да, -ди;
2) ціка́вість, -вости, заціка́влення, -ння.
Интересность – ціка́вість, -вости.
Любознание, любознательность – ціка́вість, -вости, допи́тливість, -вости.
Любопытство – ціка́вість, -ости.

Интерес
• Блюсти свой интерес – пильнувати (глядіти) свого інтересу; дбати за свій інтерес (користь, зиск).
• Возбудить, вызвать интерес к чему – збудити, викликати інтерес (цікавість, зацікавленість) до чого; зацікавити кого чим.
• Интерес к чему прошёл – інтерес до чого минув(ся) (зник); цікавість до чого минула(ся) (зникла).
• Он утратил, потерял интерес к чему – він утратив інтерес до чого; він збайдуж(н)ів до чого; йому збайдужіло що. […Мені якось одразу збайдужіли мої ролі. Українка.]
• Остаться при пиковом интересе – зостатися (лишитися) ні з чим; (розм. образн.) (с)піймати (з’їсти, ухопити, дістати, скуштувати) облизня; ухопити, як собака обметиці; ухопити шилом патоки; ухопити місяця зубами.
• Проявлять, проявить интерес к чему – виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого; бути цікавим до кого.
• С интересом – з інтересом (з зацікавленням); (іноді) цікаво. [Візок котився вулицею, а Раїса цікаво роздивлялася на обидва боки. Коцюбинський.]
• Это не представляет для меня интереса – це мене не цікавить (не інтересує); до цього мені байдуже.
Насыщать
• Насытить любознательность чью – удовольнити допитливість (любов, жадобу [до] знання, цікавість) чию.

Ціка́вість, -вости –
1) любопытство;
2) интерес.

Интерес –
1) інтере́с (-су); и. деловой – діловий інтере́с; и. личный – особистий інтере́с; и. общий – спі́льний; (общественный) – грома́дський інтере́с; и. страховой – інтере́с убезпечний; фіна́нсові інтере́си; в -сахвовлечений масс (в работу) – щоб утягти ма́си; в -сах дела – для спра́ви; действовать в чьем-либо -се – чинити на чий інтере́с; ограждать -сы – боронити, оборонять, оборонити інтере́си; это не в наших -сах – це не на́ші інтере́си;
2) (любопытство) – ціка́вість (-вости);
3) (интересность) – ціка́вість (-вости), інтере́с (-су); дело не представляет -са – спра́ва не має інтере́су, спра́ва неціка́ва;
4) (заработок, прибыль) – зиск (-ку), інтере́с (-су).

Любознательность – знаттєлюбивість, допитливість; цікавість (-ости).
Любопытство – цікавість.
Праздный – гулящий (робітник); порожній, марний (питання), нетруджений (рука). Быть -ным – (про землю) порожнювати, гуляти, вакувати, ваканцу[ю]вати, (про людину) байдикувати. -ная, свободная земля – гуляща (ваканцева) земля. -ное любопытство – марна (порожня) цікавість. -но – без діла, без роботи, нічого не роблячи, марно сидячи.
Пустой – порожній (хата, цікавість), пустий (людина, примха). -той дом – пустка. По-пусту – марно, дарма.
Пытливость – допитливість, (любопытство) цікавість.

ціка́вість, -вости, -вості, -вістю

Ціка́вість, -вости, ж.
1) Любопытство.
2) Интересъ. Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости. Левиц. Пов. 69.

Интерес — ціка́вість, -вости.

Интере́съ = 1. кори́сть, зиск, виго́да, хо́сен (Гал.), інтере́с. — Користї з два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — Тодї інтерес, коли повний черес. н. пр. 2. цїка́вість, зацїка́влення. Б. Ш.
Любозна́тельность = цїкавість. – Така вже цїкавість, що все хочеть ся самому бачити й знати. Чайч.
Любопы́тство = цїка́вість. — Мій Савка аж горить з нетерплячки і цїкавости. Фр.
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10230/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Словари и энциклопедии на Академике]===
цікавість
[ц'іка/в'іс'т']
-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-194015.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
цікавість

-вості, ж.
1) Бажання, намагання дізнатися про щось в усіх подробицях; увага до кого-, чого-небудь; допитливість.
2) Те саме, що привабливість.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість1.jpg|x140px]] [fotostudia.net]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість2.jpg|x140px]] [www.dytyna.info]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість3.jpg|x140px]] [uk.wikipedia.org]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість4.jpg|x140px]] [plaksin.kiev.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість5.jpg|x140px]] [netstar.moy.su]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість6.jpg|x140px]] [xochew.ru ]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|9UBYBogBS8c}} Щоб «вибухова» дитяча цікавість не обернулась трагедією

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ці]]

Цікавість

2013-12-23T19:35:41Z

Жало Дарина: /* «Словники України on-line» */

'''Цікавість, -вости, '''''ж. ''1) Любопытство. 2) Интересъ. ''Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости. ''Левиц. Пов. 69.
'''цікавість'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63823-cikavist.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Цікавість, -вости, ж. 1) Любопытство. 2) Интересъ. Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости. Левиц. Пов. 69.
===[http://sum.in.ua/s/cikavistj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦІКАВІСТЬ, вості, жін.
1. Бажання, намагання дізнатися про щось в усіх подробицях; увага до кого-, чого-небудь; допитливість. Почала я тоді частіш до Марусі ходити — легше наче мені стало... Одно, що Маруся була мені завсіди добра, а друге, що цікавість моя: як то вони живуть із собою? (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Півсела чекало сходу сонця, аби побігти, дізнатися. Оця молодиця жила найближче, отже, цілком природно, що її цікавість була найпекучіша (Гнат Хоткевич, II, 1966, 254); Цікавість знемогу і втому змагає, І дійсність здається нездійсненим сном (Леонід Первомайський, II, 1958, 335); На лекціях її цікавість часом переборщувала міру (Яків Качура, II, 1958, 32); Нові знайомі здавалися їй незвичайними і тим викликали до себе гостру цікавість (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 113).
♦ Жіноча (дівоча) цікавість — властива жінкам, дівчатам увага, інтерес до всього нового, незнайомого. Питає [лікарка] тихо, ледве чутно, наче соромлячись, наче підкреслюючи, що це не надмірна жіноча цікавість, а професійний обов'язок (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 13); Дівчата мовчки стояли біля порога і, стримуючи свою жагучу жіночу цікавість, крадькома позиркували з-під хусток у бік молодого Яреська(Олесь Гончар, II, 1959, 148); З цікавістю — виявляючи інтерес до кого-, чого-небудь. З воза посипалося трохи землі у рів. Усі як один обернулися з цікавістю (Осип Маковей, Вибр., 1956, 497); З (рідко од) цікавості — бажаючи довідатися про кого-, що-небудь. Спершу я хотіла їхати до бабусі, та було б се по-панському їхати просто з цікавості. Мусила якусь зачіпку до того знайти (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 377); Вінцусиха, як в'юн, так і крутилася біля Марії, щоб вивідати, де ми лісу на хату взяли, може, з цікавості, а може, й Худик намовив (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 40); Дідові не дуже хотілось балакать, а Панькові приспіла охота доконечне розпитать його од цікавості, бо він був цікавий зроду (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); На цікавість зібралося кому,діал. — допитливість, інтерес охопив кого-небудь. [Євгеній:] Але що вам сталося?.. На цікавість вам зібралося? (Іван Франко, IX, 1952, 11); Не без цікавості — з інтересом. Увійшов високий пан, надто чепурний, з надто ввічливою міною, ґречно вклонився баронесі, а на Софію поглянув не без цікавості (Леся Українка, III, 1952, 529); В армії Тарас був парторгом роти. Він сам часто виступав перед солдатами, і все те, про що говорила Ольга Іванівна, було йому добре відоме. Але слухав її не без цікавості (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 161); Пуста цікавість — непотрібна допитливість, бажання знати що-небудь. Поважний бригадир нам мовчки руки стис, Мовляв: мабуть, таки не фертики ці троє... Видимо, не любив порожніх він гульвіс, Що їздять у радгосп з цікавості пустої (Максим Рильський, III, 1961, 202); Цікавість бере (брала, взяла, розбирає, розібрала, охоплює, охопила і т. ін.) — про надзвичайно сильний інтерес до кого-, чого-небудь. Івась зітхнув. Його брала цікавість, але не хотів сердити друга (Юрій Збанацький, Старший брат, 1952, 17); Онисія Степанівна мовчала й тільки сопла. Отця Харитона взяла цікавість (Нечуй-Левицький, III, 1956, 179); Цікавість розбирає Данька. — Тітко Варваро!.. Де її діватимуть, всю оцю вовну? (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 155); Ремо охопила дитяча цікавість побачити цього владаря тюркської провінції (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 68).
2. Те саме, що привабливість. Особливої цікавості додало повісті Ткача [«Плем'я дужих»] й те, що він обрав для кола своїх героїв молоде покоління, яке тільки прийшло вчитися будувати (Юрій Смолич, Перша книга, 1951, 10); З погляду зовнішньої цікавості ринок нічим не відштовхував від себе Петрика (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 167).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
ціка́вість – іменник жіночого роду

відмінок однина множина

називний ціка́вість

родовий ціка́вості

давальний ціка́вості

знахідний ціка́вість

орудний ціка́вістю

місцевий на/у ціка́вості

кличний ціка́восте*

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=379259]===
цікавість
іменник жіночого роду
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10230/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Орфоепічний словник української мови] ===
цікавість
[ц'іка/в'іс'т']
-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник.
Корінь: --
Значення
1. бажання, намагання дізнатися про щось в усіх подробицях; увага до кого-, чого-небудь; допитливість
2. те саме, що привабливість
===[http://tlumach.com.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/tsikavist.50311 ТЛУМАЧ]===
ЦІКАВІСТЬ
1) интерес; любопытство; любознательность; пытливость 2) (увлекательность) интерес; занимательность; занятность
===[ http://www.ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/tsikavist.19446/ РІДНА МОВА]===
ЦІКАВІСТЬ
допитливість, сов. інтерес; (гостра) зацікавлення, зацікавленість, с. доскіпливість; (твору) привабливість.
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]===
Інтере́с, цікавість — емоційний вияв пізнавальних потреб людини, дуже важливий для формування різноманітних навиків і інтелекту. Інтерес — єдина мотивація, що здатна зробити роботу приємним зайняттям протягом великого відрізку часу. Він повністю необхідний длятворчості.
Психологія розглядає інтерес як природне споживальне ставлення людини до світу, яке реалізується в пізнавальній діяльності щодо освоєння навколишнього середовища й розгортається переважно у внутрішньому плані.
Людина почуває інтерес до того, що нове чи відмінне від раніш побаченого чи почутого, але він активізується також при усвідомленні нових можливостей. Зміна середовища чи відкриті нові можливості можуть бути пов'язані з чимось, що знаходиться всередині людини, або виникає в середині людини, дякуючи уяві, пам'яті і мисленню.
Інтерес активується і підтримується змінами і новизною. Він грає важливу роль в довгому збереженні стосунків між людьми. Подружні пари, які продовжують цікавити один одного як особистості, довгі роки живуть разом і отримують задоволення від постійного спілкування між собою.
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Онлайн словник українських рим]
Рими до слова "цікавість"
іржавість
авіапромисловість
автопромисловість

багатоплановість
багатоповерховість
багаторазовість

бездоказовість
безприбутковість
безстроковість

безтолковість
безчуттєвість
бережливість

блудливість
боягузливість
боязливість

брехливість
буттєвість
в'їдливість

відхідливість
відцентровість
вість

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Загова́ривать, заговори́ть –
1) (начать говорить) загово́рювати, заговори́ти, забала́кувати, забала́кати, здійма́ти мо́ву, зня́ти мо́ву, загомоні́ти до ко́го про (за) що и що.
• -ть с кем – загово́рювати, заговори́ти и т. д. до ко́го, озива́тися, озва́тися и обізва́тися до ко́го.
• В нём -рило любопытство – його́ взя́ла ціка́вість;
2) кого – забала́кувати, забала́кати кого́, загово́рювати, заговори́ти кого́, замовля́ти, замо́вити зу́би, забива́ти, заби́ти ба́ки кому́. [За́раз підсі́ла до чолові́ка, та й ну його́ забала́кувати. Та не замовля́йте зу́би,— не боля́ть. Не забива́й ба́ки];
3) (завораживать) замовля́ти, замо́вити, заворо́жувати, заворожи́ти, (от болезни) відше́птувати, відшепта́ти, вимовля́ти, ви́мовити що. [Кров замовля́ти. Ба́ба пристрі́т замовля́є. Беши́хо, беши́хо, я тебе́ вимовля́ю, на пу́щі засила́ю. Умі́в і тря́сцю відшепта́ти (Котл.)].
• Заговорё́нный – загово́рений, замо́влений; (заговорный) замо́вний. [Замо́вний скарб].
Занима́тельность – ціка́вість (-вости).
Интере́с –
1) (любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення. [Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка)].
• Возбудить -ре́с к чему – ви́кликати (збуди́ти) ціка́вість (інтере́с) до чо́го.
• Вызывать -ре́с у кого – заціка́влювати кого́.
• Проявлять -ре́с к чему – виявля́ти ціка́вість до чо́го, бу́ти ціка́вим до чо́го; см. Интересова́ться. -ре́с к чему прошел – інтере́с (ціка́вість) до чо́го мину́в(ся).
• Утратить, потерять -ре́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́. [Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Укр.)].
• Чувствовать -ре́с к чему, см. Интересова́ться чем. Это не представляет для меня -ре́са – це мене́ не ціка́вить, мене́ це не обхо́дить (не касается).
• С -сом – ціка́во. [Ціка́во слу́хав його́ (Київ). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінч.)];
2) (выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск (-ку). [Кла́сові інтере́си].
• В общих -сах – в спі́льних інтере́сах.
• Наблюдать свой -ре́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск).
• В царстве -са – в ца́рстві інтере́су.
• При пиковом -се – ні з чим;
3) (участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го; см. Уча́стие;
4) (процент, заработок) інте́ре́с (-су). [Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (Хотинщ.)].
Интере́сно – ціка́во, інтере́сно. [Він розповіда́є ду́же ціка́во (Київ). Інтере́сно було́ диви́тися (Київ)].
• -но мне знать – ціка́вий я зна́ти. [Ціка́вий я зна́ти, хто мене́ прийня́в-би (Л. Укр.)].
• -но было кому – ціка́во (інтере́сно) було́ кому́, бра́ла ціка́вість кого́. [Її́ бра́ла ціка́вість, як то вони́ тепе́р стикну́ться (Н.-Лев.)].
Интере́сность – ціка́вість, інтере́сність (-ости). [Обли́ччя вам (у вас) ду́же буде́нне, то терори́зм був-би дода́в вам інтере́сности (Крим.)].
Любозна́тельный – знаттєлюби́вий, (пытливый) допи́тливий, дові́дливий; охо́чий (сильнее жаді́бни́й) до нау́ки, до знання́ (до знаття́); срв. Пытли́вый. [Ті́льки ніч приму́сила допи́тливого хло́пця заспоко́їтись (Черкас.)]. Літопи́сець Самі́йло Вели́чко був ду́же дові́дливий (Україна, 1914 р.)].
• -ный ум – знаттєлюби́вий, допи́тливий ро́зум.
• Наука -на, а невежество любопытно – нау́ка допи́тлива, а не́уцтво ма́є лиш ціка́вість; нау́ка шука́є знання́, не́уцтво – ціка́вости.
Любопы́тность – ціка́вість (-ости).
Любопы́тство – ціка́вість; (интерес) заціка́влення (-ння), інтере́с (-су). [Але́ ціка́вість узяла́ своє́ (Н.-Лев.). Мо́жна бува́ло говори́ти з ним не без заціка́влення (Крим.)].
• Женское -во – ціка́вість жіно́ча.
• С -вом – ціка́во, з заціка́вленням. [Па́рубок ціка́во диви́вся (Мирн.)].
• Возбуждать -во чьё – заціка́влювати кого́, виклика́ти чиє́ заціка́влення.
• Охватило (взяло) -во – взяла́ ціка́вість кого́.
• Моё -во возрастало с каждым словом рассказчика – моє́ заціка́влення бі́льшало з ко́жним оповідаче́вим сло́вом.
Нездоро́вый –
1) (больной) нездоро́вий, слаби́й, х(в)о́рий, неду́жий. [А хоч ра́на й загої́лась, – він… нездоро́в (Франко)].
• Быть -вым – незду́жати, бу́ти слаби́м (х(в)о́рим). [Він і фізи́чно ще тро́хи незду́жав (Виннич.)];
2) (слабый) нездоро́вий, кво́лий, мля́вий, (хилый) хи́рий, хи́рний, хи́рявий. [Хи́рне, мля́ве та кво́ле поколі́ння інтеліге́нції (Крим.)];
3) (вредный для здоровья) нездоро́вий, непожи́то́чний, шкідли́вий, вадли́вий; (неполезный) непожи́то́чний; (о воде) нездоро́вий, него́жий.
• -вый климат – нездоро́вий (шкідли́вий, вадли́вий) клі́мат, нездоро́ве (шкідли́ве, вадли́ве) підсо́ння, (воздух) -ве пові́тря.
• -вая местность – нездоро́ва місце́вість.
• -вая пища – нездоро́ва (непожи́то́чна) ї́жа;
4) (перен.: болезненный) нездоро́вий, х(в)оробли́вий, бо́лісний.
• -вое любопытство – нездоро́ва (х(в)оробли́ва) ціка́вість.
• -вое явление – х(в)оробли́ве я́вище.
Подстрека́ть, подстрекну́ть кого чем, к чему (побуждать, поощрять) – підбива́ти, підби́ти кого́ на що, підохо́чувати, підохо́тити кого́ до чо́го, підстру́нчувати, підстру́нчити, підстру́нювати, підстру́нити, піджи́г[ґ]увати, піджи́ґнути, підштри́кувати, підштри́кну́ти кого́ чим; срв. Побужда́ть, Поощря́ть. [Сатана́ зна, чим підштрикну́ти (Квітка)].
• -ка́ть друг друга – підохо́чувати оди́н (одне́) о́дного.
• -ну́ть чьё-л. любопытство – збуди́ти, підштрикну́ти чию́сь ціка́вість.
• -ть кого против кого (возбуждать) – намовля́ти, намо́вити, підмовля́ти, підмо́вити, направля́ти, напра́вити, підбу́рювати и підбуря́ти, підбу́рити кого́ проти ко́го и на ко́го, підстру́нчувати, підстру́нчити, підстрю́чувати, підстрю́чити, підстро́чувати, підстрочи́ти, під’ю́джувати, ю́дити, під’ю́дити кого́ проти ко́го, на ко́го; срв. Возбужда́ть 2, Подгова́ривать (против кого). [І поча́в люде́й ю́дити на Степа́на. Під’ю́див мене́ на вас. Це він його́ підстрочи́в].
• -ть к чему (подущать на что) – призво́дити, призве́сти до чо́го и на що, при́звід (напра́ву, пону́ку) дава́ти, да́ти кому́ до чо́го, підво́дити, підве́сти кого́ до чо́го и на що, піджи́ґувати, піджи́ґну́ти, нашти́рювати, нашти́рити, підштри́кувати, підштри́кну́ти, підш[с]ти́рувати, підш[с]ти́рити кого́ на що, підшто́вхувати, підштовхну́ти до чо́го, намошто́рювати, намшто́рити, підцю́кну́ти кого́ на що, до чо́го (роби́ти що). [Вона́ його́ на все лихе́ призво́дить (Київщ.). Не той зло́дій, хто рука́ми бере́, а той, хто при́звід дає́ (Київщ.). Нас на то́є підвела́. А баби́ все нашти́рують (Коцюб.). Оди́н о́дного підшто́вхував до війни́ з козака́ми (Куліш). Підцю́кнула нечи́ста си́ла].
Пусто́й –
1) см. По́лый 3;
2) поро́жній, пусти́й; го́лий.
• -то́й дом, -та́я изба, церковь – пусти́й, поро́жній буди́нок, пуста́, поро́жня ха́та, ха́та-пу́стка, пуста́, поро́жня це́рква. [Приве́зли вас аж на край села́, завели́ у вели́ку пусту́ ха́ту й зачини́ли там (М. Вовч.). Це́рква була́ зовсі́м поро́жня (Н.-Лев.)].
• -тая комната, зал – пуста́, поро́жня кімна́та (світли́ця), за́ля. [Над тіє́ю кімна́тою є ще п’ять и́нших, зовсі́м поро́жніх (Л. Укр.). Пе́рша світли́чка поро́жня, зовсі́м без ме́блів (Кониськ.)].
• -то́й кошелёк, бочёнок, сума – поро́жній, пусти́й, гамане́ць, поро́жнє, пусте́ бари́ло (поро́жня, пуста́ бо́чка), поро́жня, пуста́ то́рба (торби́на). [Поро́жня бо́чка гучи́ть, а по́вна мовчи́ть (Приказка). І до́вго ще не міг нія́к втекти́ від то́го поро́жнього млина́: поро́жній млин за мно́ю гна́вся, і я чув до́вго ще, як у поро́жньому млині́ товчу́ть поро́жні сту́пи й ме́лють поро́жнії камі́ння (Тобіл.). Хо́че ї́сти сірома́ха, та пуста́ торби́на (Рудан.)].
• -то́й сундук – поро́жня скри́ня.
• С -ты́ми вё́драми – з поро́жніми ві́драми, упорожні́. [Не перехо́дь мені́ доро́ги впорожні́ (Н.-Лев.)].
• С -ты́ми руками – з поро́жніми (з го́лими) рука́ми, голіру́ч, порожняко́м. [Ко́ждий дає́ де́сять проце́нтів свойого́ за́рібку на компа́нію до рі́вного по́ділу. Се на те, щоб оди́н не пано́шився зана́дто, коли́ йому́ пощасти́ть, а дру́гий щоб не вихо́див голіру́ч (Франко)].
• -то́й город – пусте́ (безлю́дне) мі́сто.
• Улицы были совершенно -ты́ – ву́лиці були́ зо́всім пусті́ (го́лі), пусті́сінькі.
• -то́е (не занятое) место – поро́жнє мі́сце, го́ле мі́сце.
• -то́й желудок – поро́жній шлу́нок.
• -то́е пространство – поро́жнява.
• -та́я полоса (типогр.) – бі́ла сторі́нка.
• Переливать из -то́го в порожнее – во́ду в сту́пі товкти́, тереве́ні пра́вити.
• -та́я голова – пуста́ голова́.
• -то́й человек – пуста́ (поро́жня, пустогра́шня) люди́на, леда́що, шели́хвіст (-хвоста), пустоб’я́ка.
• -то́е семя, зерно – пужи́на. [Переточи́ зе́рно, неха́й пужи́на віді́йде (Ум.). Пужи́ну й мале́нький ві́тер знесе́ (Ум.). Сі́яв до́бре зе́рно без пужи́ни (Кониськ.)].
• -то́й орех – поро́жній, холости́й орі́х, ду́тель, мокля́к. [Ду́теля взяв (Черк. п.). Цього́ ро́ку нема́ горі́хів, а як є де які́, то все мокляки́ (Поділля)].
• -ты́е щи – нізчи́мний, го́лий борщ, (шутл.) нежона́тий борщ. [Нізчи́мний борщ йому́ обри́д (Гліб.). Чи зна́єте ви, що то за стра́ва – го́лий борщ? (Бордуляк)];
3) (тщетный, бесплодный) ма́рний, пусти́й, поро́жній, химе́рний.
• -та́я надежда – ма́рна (пуста́, поро́жня) наді́я. [Поро́жня наді́я твоя́ (Вовч. п.)].
• -ты́е издержки – ма́рні тра́ти.
• -та́я мечта – химе́рна мрі́я, даре́мна мрі́я.
• -та́я слава – ма́рна (пуста́) сла́ва.
• -ты́е радости – ма́рні ра́дощі.
• -ты́е сожаления – ма́рні (поро́жні) жалі́. [Смутні́ї карти́ни не безнаді́ю, не жалі́ поро́жні пло́дять у Грінче́нковій душі́ (Єфр.)].
• -та́я трата времени – ма́рна тра́та, ма́рне витрача́ння, марнува́ння ча́су;
4) (вздорный, ничего не стоящий) поро́жній, ма́рний, пусти́й, нікче́мний, незначни́й; срв. Пустя́чный. [Про́ти міща́нської буде́нщини, нікче́много й поро́жнього животі́ння серед мізе́рних уті́х зна́йдеться у Черня́вского поту́жне сло́во (Єфр.)].
• -та́я книга – пуста́ кни́га.
• -то́й разговор – поро́жня (пуста́, ма́рна) розмо́ва, бе́сіда, бала́чка. [Розмо́ва була́ яка́сь поро́жня (Грінч.). Да ти пусту́ оце́ бе́сіду звів (Федьк.)].
• Это пусто́й разговор – шкода́ про це й говори́ти.
• -то́е слово, -ты́е слова – поро́жнє (ма́рне, пусте́) сло́во, поро́жні, ма́рні, пусті́, химе́рні слова́, пустосло́вні ре́чі. [За вся́ке поро́жнє сло́во, котре́ промо́вить чолові́к, возда́сться йому́ в день су́дний (Куліш). У ме́не син ма́рного сло́ва не ска́же (Звяг.). Химе́рні слова́ (Шевч.). Хто-б же поду́мав, що сі пустосло́вні ре́чі прорву́ть на рі́дній землі́ вели́ке джерело́ води́ живо́ї (Куліш)].
• -та́я похвала – поро́жня хвала́.
• -ты́е отговорки – пусті́ ви́мовки, ви́крути.
• -то́е любопытство – пуста́ (поро́жня) ціка́вість.
• Под самым -ты́м предлогом – за найме́ншим при́водом, за аби́-що.
• -то́е дело, -та́я работа – пуста́, дрібна́, незначна́ спра́ва, пусте́, марне́ ді́ло, пуста́ робо́та. [Розгні́вався мій миле́нький та за ма́рне ді́ло (Чуб.)].
• За -ту́ю вы работу взялись, -то́е вы затеяли – за пусту́ ви робо́ту взяли́ся, пуста́ вас робо́та взяла́ся, дурни́цю ро́бите.
• -та́я забава – ма́рна і́грашка, мізе́рна вті́ха.
• Пусто́е! – пусте́! дурни́ця! марни́ця! нікчемни́ця! пустяко́вина! дарма́! ба́йка! срв. Пустя́к. [Ка́жуть – ді́ти щасли́ві: дити́на не зна́є бі́ди, не зна́є ли́ха! Пусте́! Скі́льки ся́гає його́ па́м’ять в час дити́нства, – усе́ не вбача́є він себе́ щасли́вим (Коцюб.). Ну, це – дарма́, це пройде, мотну́ла вона́ ба́йдуже голово́ю (Гр. Григор.)].

Интерес –
1) (от лат.) (выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск;
2) (любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення;
3) (участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го;
4) (процент, заработок) інте́ре́с (-су):
• блюсти свой интерес – пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати за свій інтерес (користь, зиск);
• возбудить, вызвать интерес к чему – збудити, викликати інтерес (цікавість, інтерес, зацікавленість) до чого, цікавити кого чим, зацікавлювати;
• в общих интересах – в спі́льних інтере́сах;
• в царстве интереса – в ца́рстві інтере́су;
• вызывать интере́с у кого – заціка́влювати кого́;
• интерес к чему прошёл – інтерес то чого минув (минувся, зник), цікавість цо чого минула (минулася, зникла);
• классовые интересы – класові інтереси;
• наблюдать свой интере́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск);
• он утратил, потерял интерес к чему – він утратив інтерес до чого він збайдужів (збайдужнів) до чого, йому збайдужіло що;
• особый интерес представляет вопрос о чем – особливо цікавим видається питання про що;
• остаться при пиковом интересе – зостатися (лишитися) ні з чим, (разг., образ.) піймати (спіймати, з’їсти, ухопити дістати скуштувати) облизня, ухопити, як собака обметиці, ухопити шитом патоки, ухопити місяця зубами;
• потерять интерес к чему – втратити (згубити) інтерес до чого, знеохотитися до чого;
• представлять интересы чьи – пильнувати (глядіти) інтересів чиїх, дбати за інтереси (користь, зиск) чиї;
• представлять, представляет интерес – бути, є цікавим;
• представлять самостоятельный интерес – бути цікавим (становити інтерес) самим по собі;
• при пиковом интересе – ні з чим;
• проявлять, проявить интерес к чему – цікавитися, зацікавитися; виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого бути цікавим до кого;
• с интересом – зацікавлено, цікаво, із цікавістю, з інтересом, із зацікавленням;
• утратить, потерять интере́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́;
• чувствовать интере́с к чему – ціка́витися, інтересува́тися чим, бу́ти ціка́вим до чо́го;
• это не представляет для меня интереса – це мене не цікавить, до цього мені байдуже; мене́ це не обхо́дить.
[Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка) …Мені якось одразу збайдужіли мої ролі (Леся Українка). Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Українка). Візок котився вулицею, а Раїса цікаво роздивлялася на обидва боки (М.Коцюбинський). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінченко). Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (АС). 1. Припни свою цікавість до кілочка. 2. Все у ваших інтересах: чим швидше приберете клас, тим швидше підете мити коридор].

Проявлять, проявить –
1) виявляти, виявити; проявляти, проявити; являти, явити, появля́ти, появи́ти, вика́зувати, ви́казати, пока́зувати, показа́ти що, дава́ти, да́ти озна́ку чого́;
2) (хим.) виявля́ти, ви́явити, проявляти, проявити:
• проявлять бдительность – бути пильним (недріманним);
• проявлять безрасудную отвагу – перти на рожен;
• проявлять беспечность к чему – легковажити що;
• проявлять заботу – дбати, піклуватися;
• проявлять недальновидность – не бачити далі від свого носа;
• проявлять нетерпение – нетерпеливитися; виказувати нетерпець;
• проявлять неуважение – проявляти неповагу, (сильнее) зневажати;
• проявлять, проявить интерес к чему – цікавитися, зацікавлюватися, зацікавитися; виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого бути цікавим до кого;
• проявлять, проявить себя – виявляти, виявити (проявляти, проявити) себе; проявитися, виявитися;
• проявлять, проявить чудо – проявля́ти, прояви́ти чу́до, явля́ти, яви́ти чу́до;
• проявлять способности – мати хист;
• проявлять чрезмерную поспешность – хапатися як попівна заміж.
[Тут він вия́влював ро́зум прони́кливий (П.Куліш). Світання появило їм, яка лука зелена пуста й які гори округи безмовні (М.Вовчок). Лице його нічого не виказало: ні похвали, ні огуди (П.Мирний). Ще дитиною проявляв він надзвичайну цікавість, проворність і хитрість (І.Франко). Він стільки раз за се літо проявив делікатність до мене самої, що я б не хотіла навіть ненароком чимсь вразити його (Л.Українка). — Навіть тоді, коли хлопці підіймали бучу, Галя виявляла охоту взяти найближчу участь у ній (С.Васильченко). Мати ж — вона зітхала й журилася, та нікому не виявляла свої гризоти (Л.Мартович). Не смі́ємо ви́словити свої́х думо́к, появи́ти своє́ї журби́ (М.Леонтович). Оту́т уже́ Хомі́ було́ на чо́му показа́ти сво́ю си́лу (М.Загірня). Прояви́в Бог сла́вне чу́до для всього́ наро́да (І.Франко). Діти нетерпеливилися чекаючи на свій виступ (Б.Антоняк, перекл. О.Токарчук). — А знаєш, Санчо, як послужить нам фортуна,— сказав Дон Кіхот,— то все буде так, як ти мовив. Забудь же те, що сталось — ти, яко чоловік розумний, повинен знати, що не в нашій волі буває стримати перший порив. Та й сам надалі будь обачен і не дуже розпускай язика, як зо мною говориш, бо скільки я не читав рицарських романів (а прочитав я їх безліченну безліч), ніде джура так із своїм паном не розпатякував, як оце ти, і ми тут винні обопільно: ти виявляєш до мене не досить пошани, а я не досить од тебе її вимагаю (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Людина, що залишає гроші своїм спадкоємцям, не проявляє ніякого милосердя: у нього просто немає іншого виходу (Вільям Ґладстон)].

Занимательность – ціка́вість, -вости.
Интерес –
1) (польза) інтере́с, -су, кори́сть, -сти, виго́да, -ди;
2) ціка́вість, -вости, заціка́влення, -ння.
Интересность – ціка́вість, -вости.
Любознание, любознательность – ціка́вість, -вости, допи́тливість, -вости.
Любопытство – ціка́вість, -ости.

Интерес
• Блюсти свой интерес – пильнувати (глядіти) свого інтересу; дбати за свій інтерес (користь, зиск).
• Возбудить, вызвать интерес к чему – збудити, викликати інтерес (цікавість, зацікавленість) до чого; зацікавити кого чим.
• Интерес к чему прошёл – інтерес до чого минув(ся) (зник); цікавість до чого минула(ся) (зникла).
• Он утратил, потерял интерес к чему – він утратив інтерес до чого; він збайдуж(н)ів до чого; йому збайдужіло що. […Мені якось одразу збайдужіли мої ролі. Українка.]
• Остаться при пиковом интересе – зостатися (лишитися) ні з чим; (розм. образн.) (с)піймати (з’їсти, ухопити, дістати, скуштувати) облизня; ухопити, як собака обметиці; ухопити шилом патоки; ухопити місяця зубами.
• Проявлять, проявить интерес к чему – виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого; бути цікавим до кого.
• С интересом – з інтересом (з зацікавленням); (іноді) цікаво. [Візок котився вулицею, а Раїса цікаво роздивлялася на обидва боки. Коцюбинський.]
• Это не представляет для меня интереса – це мене не цікавить (не інтересує); до цього мені байдуже.
Насыщать
• Насытить любознательность чью – удовольнити допитливість (любов, жадобу [до] знання, цікавість) чию.

Ціка́вість, -вости –
1) любопытство;
2) интерес.

Интерес –
1) інтере́с (-су); и. деловой – діловий інтере́с; и. личный – особистий інтере́с; и. общий – спі́льний; (общественный) – грома́дський інтере́с; и. страховой – інтере́с убезпечний; фіна́нсові інтере́си; в -сахвовлечений масс (в работу) – щоб утягти ма́си; в -сах дела – для спра́ви; действовать в чьем-либо -се – чинити на чий інтере́с; ограждать -сы – боронити, оборонять, оборонити інтере́си; это не в наших -сах – це не на́ші інтере́си;
2) (любопытство) – ціка́вість (-вости);
3) (интересность) – ціка́вість (-вости), інтере́с (-су); дело не представляет -са – спра́ва не має інтере́су, спра́ва неціка́ва;
4) (заработок, прибыль) – зиск (-ку), інтере́с (-су).

Любознательность – знаттєлюбивість, допитливість; цікавість (-ости).
Любопытство – цікавість.
Праздный – гулящий (робітник); порожній, марний (питання), нетруджений (рука). Быть -ным – (про землю) порожнювати, гуляти, вакувати, ваканцу[ю]вати, (про людину) байдикувати. -ная, свободная земля – гуляща (ваканцева) земля. -ное любопытство – марна (порожня) цікавість. -но – без діла, без роботи, нічого не роблячи, марно сидячи.
Пустой – порожній (хата, цікавість), пустий (людина, примха). -той дом – пустка. По-пусту – марно, дарма.
Пытливость – допитливість, (любопытство) цікавість.

ціка́вість, -вости, -вості, -вістю

Ціка́вість, -вости, ж.
1) Любопытство.
2) Интересъ. Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости. Левиц. Пов. 69.

Интерес — ціка́вість, -вости.

Интере́съ = 1. кори́сть, зиск, виго́да, хо́сен (Гал.), інтере́с. — Користї з два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — Тодї інтерес, коли повний черес. н. пр. 2. цїка́вість, зацїка́влення. Б. Ш.
Любозна́тельность = цїкавість. – Така вже цїкавість, що все хочеть ся самому бачити й знати. Чайч.
Любопы́тство = цїка́вість. — Мій Савка аж горить з нетерплячки і цїкавости. Фр.
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10230/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Словари и энциклопедии на Академике]===
цікавість
[ц'іка/в'іс'т']
-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-194015.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
цікавість

-вості, ж.
1) Бажання, намагання дізнатися про щось в усіх подробицях; увага до кого-, чого-небудь; допитливість.
2) Те саме, що привабливість.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість1.jpg|x140px]] [fotostudia.net]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість2.jpg|x140px]] [www.dytyna.info]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість3.jpg|x140px]] [uk.wikipedia.org]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість4.jpg|x140px]] [plaksin.kiev.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість5.jpg|x140px]] [netstar.moy.su]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість6.jpg|x140px]] [xochew.ru ]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|9UBYBogBS8c}} Щоб «вибухова» дитяча цікавість не обернулась трагедією

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ці]]

Цікавість

2013-12-23T19:34:53Z

Жало Дарина:

'''Цікавість, -вости, '''''ж. ''1) Любопытство. 2) Интересъ. ''Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости. ''Левиц. Пов. 69.
'''цікавість'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63823-cikavist.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Цікавість, -вости, ж. 1) Любопытство. 2) Интересъ. Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости. Левиц. Пов. 69.
===[http://sum.in.ua/s/cikavistj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦІКАВІСТЬ, вості, жін.
1. Бажання, намагання дізнатися про щось в усіх подробицях; увага до кого-, чого-небудь; допитливість. Почала я тоді частіш до Марусі ходити — легше наче мені стало... Одно, що Маруся була мені завсіди добра, а друге, що цікавість моя: як то вони живуть із собою? (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Півсела чекало сходу сонця, аби побігти, дізнатися. Оця молодиця жила найближче, отже, цілком природно, що її цікавість була найпекучіша (Гнат Хоткевич, II, 1966, 254); Цікавість знемогу і втому змагає, І дійсність здається нездійсненим сном (Леонід Первомайський, II, 1958, 335); На лекціях її цікавість часом переборщувала міру (Яків Качура, II, 1958, 32); Нові знайомі здавалися їй незвичайними і тим викликали до себе гостру цікавість (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 113).
♦ Жіноча (дівоча) цікавість — властива жінкам, дівчатам увага, інтерес до всього нового, незнайомого. Питає [лікарка] тихо, ледве чутно, наче соромлячись, наче підкреслюючи, що це не надмірна жіноча цікавість, а професійний обов'язок (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 13); Дівчата мовчки стояли біля порога і, стримуючи свою жагучу жіночу цікавість, крадькома позиркували з-під хусток у бік молодого Яреська(Олесь Гончар, II, 1959, 148); З цікавістю — виявляючи інтерес до кого-, чого-небудь. З воза посипалося трохи землі у рів. Усі як один обернулися з цікавістю (Осип Маковей, Вибр., 1956, 497); З (рідко од) цікавості — бажаючи довідатися про кого-, що-небудь. Спершу я хотіла їхати до бабусі, та було б се по-панському їхати просто з цікавості. Мусила якусь зачіпку до того знайти (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 377); Вінцусиха, як в'юн, так і крутилася біля Марії, щоб вивідати, де ми лісу на хату взяли, може, з цікавості, а може, й Худик намовив (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 40); Дідові не дуже хотілось балакать, а Панькові приспіла охота доконечне розпитать його од цікавості, бо він був цікавий зроду (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); На цікавість зібралося кому,діал. — допитливість, інтерес охопив кого-небудь. [Євгеній:] Але що вам сталося?.. На цікавість вам зібралося? (Іван Франко, IX, 1952, 11); Не без цікавості — з інтересом. Увійшов високий пан, надто чепурний, з надто ввічливою міною, ґречно вклонився баронесі, а на Софію поглянув не без цікавості (Леся Українка, III, 1952, 529); В армії Тарас був парторгом роти. Він сам часто виступав перед солдатами, і все те, про що говорила Ольга Іванівна, було йому добре відоме. Але слухав її не без цікавості (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 161); Пуста цікавість — непотрібна допитливість, бажання знати що-небудь. Поважний бригадир нам мовчки руки стис, Мовляв: мабуть, таки не фертики ці троє... Видимо, не любив порожніх він гульвіс, Що їздять у радгосп з цікавості пустої (Максим Рильський, III, 1961, 202); Цікавість бере (брала, взяла, розбирає, розібрала, охоплює, охопила і т. ін.) — про надзвичайно сильний інтерес до кого-, чого-небудь. Івась зітхнув. Його брала цікавість, але не хотів сердити друга (Юрій Збанацький, Старший брат, 1952, 17); Онисія Степанівна мовчала й тільки сопла. Отця Харитона взяла цікавість (Нечуй-Левицький, III, 1956, 179); Цікавість розбирає Данька. — Тітко Варваро!.. Де її діватимуть, всю оцю вовну? (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 155); Ремо охопила дитяча цікавість побачити цього владаря тюркської провінції (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 68).
2. Те саме, що привабливість. Особливої цікавості додало повісті Ткача [«Плем'я дужих»] й те, що він обрав для кола своїх героїв молоде покоління, яке тільки прийшло вчитися будувати (Юрій Смолич, Перша книга, 1951, 10); З погляду зовнішньої цікавості ринок нічим не відштовхував від себе Петрика (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 167).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
ціка́вість – іменник жіночого роду

________________________________________
відмінок однина множина
називний ціка́вість
родовий ціка́вості
давальний ціка́вості
знахідний ціка́вість
орудний ціка́вістю
місцевий на/у ціка́вості
кличний ціка́восте*
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=379259]===
цікавість
іменник жіночого роду
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10230/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Орфоепічний словник української мови] ===
цікавість
[ц'іка/в'іс'т']
-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник.
Корінь: --
Значення
1. бажання, намагання дізнатися про щось в усіх подробицях; увага до кого-, чого-небудь; допитливість
2. те саме, що привабливість
===[http://tlumach.com.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/tsikavist.50311 ТЛУМАЧ]===
ЦІКАВІСТЬ
1) интерес; любопытство; любознательность; пытливость 2) (увлекательность) интерес; занимательность; занятность
===[ http://www.ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/tsikavist.19446/ РІДНА МОВА]===
ЦІКАВІСТЬ
допитливість, сов. інтерес; (гостра) зацікавлення, зацікавленість, с. доскіпливість; (твору) привабливість.
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]===
Інтере́с, цікавість — емоційний вияв пізнавальних потреб людини, дуже важливий для формування різноманітних навиків і інтелекту. Інтерес — єдина мотивація, що здатна зробити роботу приємним зайняттям протягом великого відрізку часу. Він повністю необхідний длятворчості.
Психологія розглядає інтерес як природне споживальне ставлення людини до світу, яке реалізується в пізнавальній діяльності щодо освоєння навколишнього середовища й розгортається переважно у внутрішньому плані.
Людина почуває інтерес до того, що нове чи відмінне від раніш побаченого чи почутого, але він активізується також при усвідомленні нових можливостей. Зміна середовища чи відкриті нові можливості можуть бути пов'язані з чимось, що знаходиться всередині людини, або виникає в середині людини, дякуючи уяві, пам'яті і мисленню.
Інтерес активується і підтримується змінами і новизною. Він грає важливу роль в довгому збереженні стосунків між людьми. Подружні пари, які продовжують цікавити один одного як особистості, довгі роки живуть разом і отримують задоволення від постійного спілкування між собою.
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Онлайн словник українських рим]
Рими до слова "цікавість"
іржавість
авіапромисловість
автопромисловість

багатоплановість
багатоповерховість
багаторазовість

бездоказовість
безприбутковість
безстроковість

безтолковість
безчуттєвість
бережливість

блудливість
боягузливість
боязливість

брехливість
буттєвість
в'їдливість

відхідливість
відцентровість
вість

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Загова́ривать, заговори́ть –
1) (начать говорить) загово́рювати, заговори́ти, забала́кувати, забала́кати, здійма́ти мо́ву, зня́ти мо́ву, загомоні́ти до ко́го про (за) що и що.
• -ть с кем – загово́рювати, заговори́ти и т. д. до ко́го, озива́тися, озва́тися и обізва́тися до ко́го.
• В нём -рило любопытство – його́ взя́ла ціка́вість;
2) кого – забала́кувати, забала́кати кого́, загово́рювати, заговори́ти кого́, замовля́ти, замо́вити зу́би, забива́ти, заби́ти ба́ки кому́. [За́раз підсі́ла до чолові́ка, та й ну його́ забала́кувати. Та не замовля́йте зу́би,— не боля́ть. Не забива́й ба́ки];
3) (завораживать) замовля́ти, замо́вити, заворо́жувати, заворожи́ти, (от болезни) відше́птувати, відшепта́ти, вимовля́ти, ви́мовити що. [Кров замовля́ти. Ба́ба пристрі́т замовля́є. Беши́хо, беши́хо, я тебе́ вимовля́ю, на пу́щі засила́ю. Умі́в і тря́сцю відшепта́ти (Котл.)].
• Заговорё́нный – загово́рений, замо́влений; (заговорный) замо́вний. [Замо́вний скарб].
Занима́тельность – ціка́вість (-вости).
Интере́с –
1) (любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення. [Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка)].
• Возбудить -ре́с к чему – ви́кликати (збуди́ти) ціка́вість (інтере́с) до чо́го.
• Вызывать -ре́с у кого – заціка́влювати кого́.
• Проявлять -ре́с к чему – виявля́ти ціка́вість до чо́го, бу́ти ціка́вим до чо́го; см. Интересова́ться. -ре́с к чему прошел – інтере́с (ціка́вість) до чо́го мину́в(ся).
• Утратить, потерять -ре́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́. [Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Укр.)].
• Чувствовать -ре́с к чему, см. Интересова́ться чем. Это не представляет для меня -ре́са – це мене́ не ціка́вить, мене́ це не обхо́дить (не касается).
• С -сом – ціка́во. [Ціка́во слу́хав його́ (Київ). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінч.)];
2) (выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск (-ку). [Кла́сові інтере́си].
• В общих -сах – в спі́льних інтере́сах.
• Наблюдать свой -ре́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск).
• В царстве -са – в ца́рстві інтере́су.
• При пиковом -се – ні з чим;
3) (участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го; см. Уча́стие;
4) (процент, заработок) інте́ре́с (-су). [Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (Хотинщ.)].
Интере́сно – ціка́во, інтере́сно. [Він розповіда́є ду́же ціка́во (Київ). Інтере́сно було́ диви́тися (Київ)].
• -но мне знать – ціка́вий я зна́ти. [Ціка́вий я зна́ти, хто мене́ прийня́в-би (Л. Укр.)].
• -но было кому – ціка́во (інтере́сно) було́ кому́, бра́ла ціка́вість кого́. [Її́ бра́ла ціка́вість, як то вони́ тепе́р стикну́ться (Н.-Лев.)].
Интере́сность – ціка́вість, інтере́сність (-ости). [Обли́ччя вам (у вас) ду́же буде́нне, то терори́зм був-би дода́в вам інтере́сности (Крим.)].
Любозна́тельный – знаттєлюби́вий, (пытливый) допи́тливий, дові́дливий; охо́чий (сильнее жаді́бни́й) до нау́ки, до знання́ (до знаття́); срв. Пытли́вый. [Ті́льки ніч приму́сила допи́тливого хло́пця заспоко́їтись (Черкас.)]. Літопи́сець Самі́йло Вели́чко був ду́же дові́дливий (Україна, 1914 р.)].
• -ный ум – знаттєлюби́вий, допи́тливий ро́зум.
• Наука -на, а невежество любопытно – нау́ка допи́тлива, а не́уцтво ма́є лиш ціка́вість; нау́ка шука́є знання́, не́уцтво – ціка́вости.
Любопы́тность – ціка́вість (-ости).
Любопы́тство – ціка́вість; (интерес) заціка́влення (-ння), інтере́с (-су). [Але́ ціка́вість узяла́ своє́ (Н.-Лев.). Мо́жна бува́ло говори́ти з ним не без заціка́влення (Крим.)].
• Женское -во – ціка́вість жіно́ча.
• С -вом – ціка́во, з заціка́вленням. [Па́рубок ціка́во диви́вся (Мирн.)].
• Возбуждать -во чьё – заціка́влювати кого́, виклика́ти чиє́ заціка́влення.
• Охватило (взяло) -во – взяла́ ціка́вість кого́.
• Моё -во возрастало с каждым словом рассказчика – моє́ заціка́влення бі́льшало з ко́жним оповідаче́вим сло́вом.
Нездоро́вый –
1) (больной) нездоро́вий, слаби́й, х(в)о́рий, неду́жий. [А хоч ра́на й загої́лась, – він… нездоро́в (Франко)].
• Быть -вым – незду́жати, бу́ти слаби́м (х(в)о́рим). [Він і фізи́чно ще тро́хи незду́жав (Виннич.)];
2) (слабый) нездоро́вий, кво́лий, мля́вий, (хилый) хи́рий, хи́рний, хи́рявий. [Хи́рне, мля́ве та кво́ле поколі́ння інтеліге́нції (Крим.)];
3) (вредный для здоровья) нездоро́вий, непожи́то́чний, шкідли́вий, вадли́вий; (неполезный) непожи́то́чний; (о воде) нездоро́вий, него́жий.
• -вый климат – нездоро́вий (шкідли́вий, вадли́вий) клі́мат, нездоро́ве (шкідли́ве, вадли́ве) підсо́ння, (воздух) -ве пові́тря.
• -вая местность – нездоро́ва місце́вість.
• -вая пища – нездоро́ва (непожи́то́чна) ї́жа;
4) (перен.: болезненный) нездоро́вий, х(в)оробли́вий, бо́лісний.
• -вое любопытство – нездоро́ва (х(в)оробли́ва) ціка́вість.
• -вое явление – х(в)оробли́ве я́вище.
Подстрека́ть, подстрекну́ть кого чем, к чему (побуждать, поощрять) – підбива́ти, підби́ти кого́ на що, підохо́чувати, підохо́тити кого́ до чо́го, підстру́нчувати, підстру́нчити, підстру́нювати, підстру́нити, піджи́г[ґ]увати, піджи́ґнути, підштри́кувати, підштри́кну́ти кого́ чим; срв. Побужда́ть, Поощря́ть. [Сатана́ зна, чим підштрикну́ти (Квітка)].
• -ка́ть друг друга – підохо́чувати оди́н (одне́) о́дного.
• -ну́ть чьё-л. любопытство – збуди́ти, підштрикну́ти чию́сь ціка́вість.
• -ть кого против кого (возбуждать) – намовля́ти, намо́вити, підмовля́ти, підмо́вити, направля́ти, напра́вити, підбу́рювати и підбуря́ти, підбу́рити кого́ проти ко́го и на ко́го, підстру́нчувати, підстру́нчити, підстрю́чувати, підстрю́чити, підстро́чувати, підстрочи́ти, під’ю́джувати, ю́дити, під’ю́дити кого́ проти ко́го, на ко́го; срв. Возбужда́ть 2, Подгова́ривать (против кого). [І поча́в люде́й ю́дити на Степа́на. Під’ю́див мене́ на вас. Це він його́ підстрочи́в].
• -ть к чему (подущать на что) – призво́дити, призве́сти до чо́го и на що, при́звід (напра́ву, пону́ку) дава́ти, да́ти кому́ до чо́го, підво́дити, підве́сти кого́ до чо́го и на що, піджи́ґувати, піджи́ґну́ти, нашти́рювати, нашти́рити, підштри́кувати, підштри́кну́ти, підш[с]ти́рувати, підш[с]ти́рити кого́ на що, підшто́вхувати, підштовхну́ти до чо́го, намошто́рювати, намшто́рити, підцю́кну́ти кого́ на що, до чо́го (роби́ти що). [Вона́ його́ на все лихе́ призво́дить (Київщ.). Не той зло́дій, хто рука́ми бере́, а той, хто при́звід дає́ (Київщ.). Нас на то́є підвела́. А баби́ все нашти́рують (Коцюб.). Оди́н о́дного підшто́вхував до війни́ з козака́ми (Куліш). Підцю́кнула нечи́ста си́ла].
Пусто́й –
1) см. По́лый 3;
2) поро́жній, пусти́й; го́лий.
• -то́й дом, -та́я изба, церковь – пусти́й, поро́жній буди́нок, пуста́, поро́жня ха́та, ха́та-пу́стка, пуста́, поро́жня це́рква. [Приве́зли вас аж на край села́, завели́ у вели́ку пусту́ ха́ту й зачини́ли там (М. Вовч.). Це́рква була́ зовсі́м поро́жня (Н.-Лев.)].
• -тая комната, зал – пуста́, поро́жня кімна́та (світли́ця), за́ля. [Над тіє́ю кімна́тою є ще п’ять и́нших, зовсі́м поро́жніх (Л. Укр.). Пе́рша світли́чка поро́жня, зовсі́м без ме́блів (Кониськ.)].
• -то́й кошелёк, бочёнок, сума – поро́жній, пусти́й, гамане́ць, поро́жнє, пусте́ бари́ло (поро́жня, пуста́ бо́чка), поро́жня, пуста́ то́рба (торби́на). [Поро́жня бо́чка гучи́ть, а по́вна мовчи́ть (Приказка). І до́вго ще не міг нія́к втекти́ від то́го поро́жнього млина́: поро́жній млин за мно́ю гна́вся, і я чув до́вго ще, як у поро́жньому млині́ товчу́ть поро́жні сту́пи й ме́лють поро́жнії камі́ння (Тобіл.). Хо́че ї́сти сірома́ха, та пуста́ торби́на (Рудан.)].
• -то́й сундук – поро́жня скри́ня.
• С -ты́ми вё́драми – з поро́жніми ві́драми, упорожні́. [Не перехо́дь мені́ доро́ги впорожні́ (Н.-Лев.)].
• С -ты́ми руками – з поро́жніми (з го́лими) рука́ми, голіру́ч, порожняко́м. [Ко́ждий дає́ де́сять проце́нтів свойого́ за́рібку на компа́нію до рі́вного по́ділу. Се на те, щоб оди́н не пано́шився зана́дто, коли́ йому́ пощасти́ть, а дру́гий щоб не вихо́див голіру́ч (Франко)].
• -то́й город – пусте́ (безлю́дне) мі́сто.
• Улицы были совершенно -ты́ – ву́лиці були́ зо́всім пусті́ (го́лі), пусті́сінькі.
• -то́е (не занятое) место – поро́жнє мі́сце, го́ле мі́сце.
• -то́й желудок – поро́жній шлу́нок.
• -то́е пространство – поро́жнява.
• -та́я полоса (типогр.) – бі́ла сторі́нка.
• Переливать из -то́го в порожнее – во́ду в сту́пі товкти́, тереве́ні пра́вити.
• -та́я голова – пуста́ голова́.
• -то́й человек – пуста́ (поро́жня, пустогра́шня) люди́на, леда́що, шели́хвіст (-хвоста), пустоб’я́ка.
• -то́е семя, зерно – пужи́на. [Переточи́ зе́рно, неха́й пужи́на віді́йде (Ум.). Пужи́ну й мале́нький ві́тер знесе́ (Ум.). Сі́яв до́бре зе́рно без пужи́ни (Кониськ.)].
• -то́й орех – поро́жній, холости́й орі́х, ду́тель, мокля́к. [Ду́теля взяв (Черк. п.). Цього́ ро́ку нема́ горі́хів, а як є де які́, то все мокляки́ (Поділля)].
• -ты́е щи – нізчи́мний, го́лий борщ, (шутл.) нежона́тий борщ. [Нізчи́мний борщ йому́ обри́д (Гліб.). Чи зна́єте ви, що то за стра́ва – го́лий борщ? (Бордуляк)];
3) (тщетный, бесплодный) ма́рний, пусти́й, поро́жній, химе́рний.
• -та́я надежда – ма́рна (пуста́, поро́жня) наді́я. [Поро́жня наді́я твоя́ (Вовч. п.)].
• -ты́е издержки – ма́рні тра́ти.
• -та́я мечта – химе́рна мрі́я, даре́мна мрі́я.
• -та́я слава – ма́рна (пуста́) сла́ва.
• -ты́е радости – ма́рні ра́дощі.
• -ты́е сожаления – ма́рні (поро́жні) жалі́. [Смутні́ї карти́ни не безнаді́ю, не жалі́ поро́жні пло́дять у Грінче́нковій душі́ (Єфр.)].
• -та́я трата времени – ма́рна тра́та, ма́рне витрача́ння, марнува́ння ча́су;
4) (вздорный, ничего не стоящий) поро́жній, ма́рний, пусти́й, нікче́мний, незначни́й; срв. Пустя́чный. [Про́ти міща́нської буде́нщини, нікче́много й поро́жнього животі́ння серед мізе́рних уті́х зна́йдеться у Черня́вского поту́жне сло́во (Єфр.)].
• -та́я книга – пуста́ кни́га.
• -то́й разговор – поро́жня (пуста́, ма́рна) розмо́ва, бе́сіда, бала́чка. [Розмо́ва була́ яка́сь поро́жня (Грінч.). Да ти пусту́ оце́ бе́сіду звів (Федьк.)].
• Это пусто́й разговор – шкода́ про це й говори́ти.
• -то́е слово, -ты́е слова – поро́жнє (ма́рне, пусте́) сло́во, поро́жні, ма́рні, пусті́, химе́рні слова́, пустосло́вні ре́чі. [За вся́ке поро́жнє сло́во, котре́ промо́вить чолові́к, возда́сться йому́ в день су́дний (Куліш). У ме́не син ма́рного сло́ва не ска́же (Звяг.). Химе́рні слова́ (Шевч.). Хто-б же поду́мав, що сі пустосло́вні ре́чі прорву́ть на рі́дній землі́ вели́ке джерело́ води́ живо́ї (Куліш)].
• -та́я похвала – поро́жня хвала́.
• -ты́е отговорки – пусті́ ви́мовки, ви́крути.
• -то́е любопытство – пуста́ (поро́жня) ціка́вість.
• Под самым -ты́м предлогом – за найме́ншим при́водом, за аби́-що.
• -то́е дело, -та́я работа – пуста́, дрібна́, незначна́ спра́ва, пусте́, марне́ ді́ло, пуста́ робо́та. [Розгні́вався мій миле́нький та за ма́рне ді́ло (Чуб.)].
• За -ту́ю вы работу взялись, -то́е вы затеяли – за пусту́ ви робо́ту взяли́ся, пуста́ вас робо́та взяла́ся, дурни́цю ро́бите.
• -та́я забава – ма́рна і́грашка, мізе́рна вті́ха.
• Пусто́е! – пусте́! дурни́ця! марни́ця! нікчемни́ця! пустяко́вина! дарма́! ба́йка! срв. Пустя́к. [Ка́жуть – ді́ти щасли́ві: дити́на не зна́є бі́ди, не зна́є ли́ха! Пусте́! Скі́льки ся́гає його́ па́м’ять в час дити́нства, – усе́ не вбача́є він себе́ щасли́вим (Коцюб.). Ну, це – дарма́, це пройде, мотну́ла вона́ ба́йдуже голово́ю (Гр. Григор.)].

Интерес –
1) (от лат.) (выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск;
2) (любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення;
3) (участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го;
4) (процент, заработок) інте́ре́с (-су):
• блюсти свой интерес – пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати за свій інтерес (користь, зиск);
• возбудить, вызвать интерес к чему – збудити, викликати інтерес (цікавість, інтерес, зацікавленість) до чого, цікавити кого чим, зацікавлювати;
• в общих интересах – в спі́льних інтере́сах;
• в царстве интереса – в ца́рстві інтере́су;
• вызывать интере́с у кого – заціка́влювати кого́;
• интерес к чему прошёл – інтерес то чого минув (минувся, зник), цікавість цо чого минула (минулася, зникла);
• классовые интересы – класові інтереси;
• наблюдать свой интере́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск);
• он утратил, потерял интерес к чему – він утратив інтерес до чого він збайдужів (збайдужнів) до чого, йому збайдужіло що;
• особый интерес представляет вопрос о чем – особливо цікавим видається питання про що;
• остаться при пиковом интересе – зостатися (лишитися) ні з чим, (разг., образ.) піймати (спіймати, з’їсти, ухопити дістати скуштувати) облизня, ухопити, як собака обметиці, ухопити шитом патоки, ухопити місяця зубами;
• потерять интерес к чему – втратити (згубити) інтерес до чого, знеохотитися до чого;
• представлять интересы чьи – пильнувати (глядіти) інтересів чиїх, дбати за інтереси (користь, зиск) чиї;
• представлять, представляет интерес – бути, є цікавим;
• представлять самостоятельный интерес – бути цікавим (становити інтерес) самим по собі;
• при пиковом интересе – ні з чим;
• проявлять, проявить интерес к чему – цікавитися, зацікавитися; виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого бути цікавим до кого;
• с интересом – зацікавлено, цікаво, із цікавістю, з інтересом, із зацікавленням;
• утратить, потерять интере́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́;
• чувствовать интере́с к чему – ціка́витися, інтересува́тися чим, бу́ти ціка́вим до чо́го;
• это не представляет для меня интереса – це мене не цікавить, до цього мені байдуже; мене́ це не обхо́дить.
[Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка) …Мені якось одразу збайдужіли мої ролі (Леся Українка). Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Українка). Візок котився вулицею, а Раїса цікаво роздивлялася на обидва боки (М.Коцюбинський). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінченко). Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (АС). 1. Припни свою цікавість до кілочка. 2. Все у ваших інтересах: чим швидше приберете клас, тим швидше підете мити коридор].

Проявлять, проявить –
1) виявляти, виявити; проявляти, проявити; являти, явити, появля́ти, появи́ти, вика́зувати, ви́казати, пока́зувати, показа́ти що, дава́ти, да́ти озна́ку чого́;
2) (хим.) виявля́ти, ви́явити, проявляти, проявити:
• проявлять бдительность – бути пильним (недріманним);
• проявлять безрасудную отвагу – перти на рожен;
• проявлять беспечность к чему – легковажити що;
• проявлять заботу – дбати, піклуватися;
• проявлять недальновидность – не бачити далі від свого носа;
• проявлять нетерпение – нетерпеливитися; виказувати нетерпець;
• проявлять неуважение – проявляти неповагу, (сильнее) зневажати;
• проявлять, проявить интерес к чему – цікавитися, зацікавлюватися, зацікавитися; виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого бути цікавим до кого;
• проявлять, проявить себя – виявляти, виявити (проявляти, проявити) себе; проявитися, виявитися;
• проявлять, проявить чудо – проявля́ти, прояви́ти чу́до, явля́ти, яви́ти чу́до;
• проявлять способности – мати хист;
• проявлять чрезмерную поспешность – хапатися як попівна заміж.
[Тут він вия́влював ро́зум прони́кливий (П.Куліш). Світання появило їм, яка лука зелена пуста й які гори округи безмовні (М.Вовчок). Лице його нічого не виказало: ні похвали, ні огуди (П.Мирний). Ще дитиною проявляв він надзвичайну цікавість, проворність і хитрість (І.Франко). Він стільки раз за се літо проявив делікатність до мене самої, що я б не хотіла навіть ненароком чимсь вразити його (Л.Українка). — Навіть тоді, коли хлопці підіймали бучу, Галя виявляла охоту взяти найближчу участь у ній (С.Васильченко). Мати ж — вона зітхала й журилася, та нікому не виявляла свої гризоти (Л.Мартович). Не смі́ємо ви́словити свої́х думо́к, появи́ти своє́ї журби́ (М.Леонтович). Оту́т уже́ Хомі́ було́ на чо́му показа́ти сво́ю си́лу (М.Загірня). Прояви́в Бог сла́вне чу́до для всього́ наро́да (І.Франко). Діти нетерпеливилися чекаючи на свій виступ (Б.Антоняк, перекл. О.Токарчук). — А знаєш, Санчо, як послужить нам фортуна,— сказав Дон Кіхот,— то все буде так, як ти мовив. Забудь же те, що сталось — ти, яко чоловік розумний, повинен знати, що не в нашій волі буває стримати перший порив. Та й сам надалі будь обачен і не дуже розпускай язика, як зо мною говориш, бо скільки я не читав рицарських романів (а прочитав я їх безліченну безліч), ніде джура так із своїм паном не розпатякував, як оце ти, і ми тут винні обопільно: ти виявляєш до мене не досить пошани, а я не досить од тебе її вимагаю (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Людина, що залишає гроші своїм спадкоємцям, не проявляє ніякого милосердя: у нього просто немає іншого виходу (Вільям Ґладстон)].

Занимательность – ціка́вість, -вости.
Интерес –
1) (польза) інтере́с, -су, кори́сть, -сти, виго́да, -ди;
2) ціка́вість, -вости, заціка́влення, -ння.
Интересность – ціка́вість, -вости.
Любознание, любознательность – ціка́вість, -вости, допи́тливість, -вости.
Любопытство – ціка́вість, -ости.

Интерес
• Блюсти свой интерес – пильнувати (глядіти) свого інтересу; дбати за свій інтерес (користь, зиск).
• Возбудить, вызвать интерес к чему – збудити, викликати інтерес (цікавість, зацікавленість) до чого; зацікавити кого чим.
• Интерес к чему прошёл – інтерес до чого минув(ся) (зник); цікавість до чого минула(ся) (зникла).
• Он утратил, потерял интерес к чему – він утратив інтерес до чого; він збайдуж(н)ів до чого; йому збайдужіло що. […Мені якось одразу збайдужіли мої ролі. Українка.]
• Остаться при пиковом интересе – зостатися (лишитися) ні з чим; (розм. образн.) (с)піймати (з’їсти, ухопити, дістати, скуштувати) облизня; ухопити, як собака обметиці; ухопити шилом патоки; ухопити місяця зубами.
• Проявлять, проявить интерес к чему – виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого; бути цікавим до кого.
• С интересом – з інтересом (з зацікавленням); (іноді) цікаво. [Візок котився вулицею, а Раїса цікаво роздивлялася на обидва боки. Коцюбинський.]
• Это не представляет для меня интереса – це мене не цікавить (не інтересує); до цього мені байдуже.
Насыщать
• Насытить любознательность чью – удовольнити допитливість (любов, жадобу [до] знання, цікавість) чию.

Ціка́вість, -вости –
1) любопытство;
2) интерес.

Интерес –
1) інтере́с (-су); и. деловой – діловий інтере́с; и. личный – особистий інтере́с; и. общий – спі́льний; (общественный) – грома́дський інтере́с; и. страховой – інтере́с убезпечний; фіна́нсові інтере́си; в -сахвовлечений масс (в работу) – щоб утягти ма́си; в -сах дела – для спра́ви; действовать в чьем-либо -се – чинити на чий інтере́с; ограждать -сы – боронити, оборонять, оборонити інтере́си; это не в наших -сах – це не на́ші інтере́си;
2) (любопытство) – ціка́вість (-вости);
3) (интересность) – ціка́вість (-вости), інтере́с (-су); дело не представляет -са – спра́ва не має інтере́су, спра́ва неціка́ва;
4) (заработок, прибыль) – зиск (-ку), інтере́с (-су).

Любознательность – знаттєлюбивість, допитливість; цікавість (-ости).
Любопытство – цікавість.
Праздный – гулящий (робітник); порожній, марний (питання), нетруджений (рука). Быть -ным – (про землю) порожнювати, гуляти, вакувати, ваканцу[ю]вати, (про людину) байдикувати. -ная, свободная земля – гуляща (ваканцева) земля. -ное любопытство – марна (порожня) цікавість. -но – без діла, без роботи, нічого не роблячи, марно сидячи.
Пустой – порожній (хата, цікавість), пустий (людина, примха). -той дом – пустка. По-пусту – марно, дарма.
Пытливость – допитливість, (любопытство) цікавість.

ціка́вість, -вости, -вості, -вістю

Ціка́вість, -вости, ж.
1) Любопытство.
2) Интересъ. Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости. Левиц. Пов. 69.

Интерес — ціка́вість, -вости.

Интере́съ = 1. кори́сть, зиск, виго́да, хо́сен (Гал.), інтере́с. — Користї з два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — Тодї інтерес, коли повний черес. н. пр. 2. цїка́вість, зацїка́влення. Б. Ш.
Любозна́тельность = цїкавість. – Така вже цїкавість, що все хочеть ся самому бачити й знати. Чайч.
Любопы́тство = цїка́вість. — Мій Савка аж горить з нетерплячки і цїкавости. Фр.
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10230/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Словари и энциклопедии на Академике]===
цікавість
[ц'іка/в'іс'т']
-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-194015.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
цікавість

-вості, ж.
1) Бажання, намагання дізнатися про щось в усіх подробицях; увага до кого-, чого-небудь; допитливість.
2) Те саме, що привабливість.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість1.jpg|x140px]] [fotostudia.net]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість2.jpg|x140px]] [www.dytyna.info]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість3.jpg|x140px]] [uk.wikipedia.org]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість4.jpg|x140px]] [plaksin.kiev.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість5.jpg|x140px]] [netstar.moy.su]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цікавість6.jpg|x140px]] [xochew.ru ]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|9UBYBogBS8c}} Щоб «вибухова» дитяча цікавість не обернулась трагедією

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ці]]

Кішка

2013-12-23T11:17:14Z

Жало Дарина: /* [http адреса словника «назва словника»] */

'''Кішка, -ки, '''''ж. ''1) Кошка. ''2) Небольшой якорь. ''Левиц. ПЙО. І. ''3) сіра кішка. ''Родъ дѣтской игры. ''Ив. 47. ''

'''кішка'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23041-kishka.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Кішка, -ки, ж. 1) Кошка. 2) Небольшой якорь. Левиц. ПЙО. І. 3) сіра кішка. Родъ дѣтской игры. Ив. 47.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358202.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
КІШКА

і кі́шки нема́ чим годува́ти у кого. Хто-небудь дуже бідний. — Попросив би могорича, та знаю, що в вас і кішки нема чим годувати,— сказав Зануда й вийшов з хати (І. Нечуй-Левицький).

чия́ кі́шка са́ло з’ї́ла, зі сл. зна́ти. Хто винен. Поспіхом переписував (управитель) конторські книги набіло, та, знаючи добре, чия кішка сало з’їла, заздалегідь збирався тікати (Дніпрова Чайка).

(чо́рна) кі́шка пробі́гла; (чо́рний) кіт пробі́г між (поміж) ким. Хто-небудь посварився з кимсь, між ким-небудь виникла незгода, склалися напружені стосунки. Побачивши Колу, він повернув у хвіртку,— давно між ними чорна кішка пробігла (О. Кундзич); — Скажіть, Євгене Панасовичу... чому Настя мене цурається?.. Який це кіт пробіг поміж нами? (В. Речмедін); (Семен (тихим голосом):) Між мною і вами, учителю, пробіг чорний кіт (Я. Галан).

як (мов, ні́би і т. ін.) кіт (кі́шка) з соба́кою, зі сл. жи́ти. Без злагоди, постійно ворогуючи, сварячись і т. ін. Живуть як кішка з собакою (Укр.. присл..); — Ви тільки, бува, нічого не скажіть Давиду Онопрійовичу, бо ми й так живемо з ним, як кішка з собакою (С. Добровольський).

===[http://sum.in.ua/s/kishka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КІШКА, и, жін.
1. Самка кота. Чує кішка, де миша є (Номис, 1864, № 9847); Коло нього лежала його вірна кішка з трьома маленькими сіренькими.. котенятами (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 124); * У порівняннях. Вона.. витрушувала сіно з-за пазухи та пирхала, як кішка, що понюхала перцю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317).
♦ Жити (бути і т. ін.), як кішка з собакою — постійно бути в незгоді. Ми.. живемо з ним, як кішка з собакою(Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 27); Знає кішка, чиє сало з'їла — про того, хто винен і почуває свою провину перед ким-небудь. — Ага, знає кішка, чиє сало з'їла.. Не втечеш моїх рук! (Панас Мирний, III, 1954, 292); Кішці хвоста зав'язати див. зав'язувати; [Чорна і т. ін.] кішка пробігла поміж (між) ким — хтось посварився з кимось, між ким-небудь виникла незгода. Чорна кішка пробігла поміж ними і сполохнула той лад, який досі був (Панас Мирний, III, 1954, 297).
2. техн. Невелика кітва. — Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій (Нечуй-Левицький, II, 1956, 233);
// Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3—4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів.
3. тільки мн. Те саме, що кігті 2;
// Загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, які прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін. Кішки являють собою загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, і одягаються на гірське взуття (В дорогу, 1953, 102).

===[http://language.br.com.ua/%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0/ Словник української мови]===
Кішечка и, ж. Зменш.-пестл. до кішка 1. Я [заєць] частенько ходжу в князівську капусту, а туди часом при¬бігає князівнина кішечка, молоденька, рябенька (Н.-Лев., III, 1956, 293); * У порівн. А той, тихий та твере¬зий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в пе¬чінки (Шевч., І, 1951, 239); Галька кішечкою сковзнула з ліжка і вибігла в сіни (Головко, І, 1957, 174).

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/69508/%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
кішка
кішка
-и, ж.
1) Самка кота.
••
Жи/ти (бу/ти і т. ін.), як кі/шка з соба/кою — постійно бути в незгоді.
2) тех. Невелика кітва. || Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3-4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів.
3) тільки мн. Те саме, що кі/гті 2). || Загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, що їх прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості
кі́ш-ка
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 3*a.
відм.
однина множина
Н.
кі́шка кі́шки
Р.
кі́шки кі́шок
Д.
кі́шці кі́шкам
З.
кі́шку кі́шки
кі́шок
О.
кі́шкою кі́шками
М.
кі́шці кі́шках
К.
кі́шко кі́шки
Корінь: -кіш-; суфікс: -к-; закінчення: -а

Вимова

• вимова?, файл
МФА: [] (одн.), [] (мн.)
Значення
1. самка кота
◆ Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й кішки й кошенята. Панас Мирний
2. невелика кітва; пристрій у вигляді невеликої кітви з 3—4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів ◆ — Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій. І. Нечуй-Левицький
3. тільки мн. те ж саме, що кігті 2; загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, що їх прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін.
◆ Сонце ще проглядало через розриви скель, а хлопці вже були у своєму обладунку: високогірних черевиках,кішках, штормівках і пухівках. (з газети)
Синоніми
1. кицька, кітка, киця
2. якір, кітва, кітвиця
3. кігті 2
Гіпероніми
1. тварина
2. пристрій
3. пристрій
Усталені словосполучення, фразеологізми
• і кішки нема чим годувати

• чия кішка сало з'їла,

• як (мов, ніби і т. ін.) кіт (кішка) з собакою

• [чорна] кішка пробігла; [чорний] кіт пробіг

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми: кішечка

• іменники: кіт, котик, котисько, котище, котяра, котятина, кошеня, кошенятко, кошеняточко

• прикметники: кітна, котячий

• дієслова: окотитися, окочуватися

• прислівники:

кітва
пристрій для лазання

===[http://www.ridnamova.org/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kishka.9126/ РІДНА МОВА]===
КІШКА

(Кушка, Кошка) Самійло, ?-1602 (1620?), укр. козацький гетьман (1600-02); учасник морських походів запорожців проти турків; бл. 25 років перебував у полоні; 1595 організував повстання і повернувся в Україну; будучи гетьманом, добився визнання козацтва як суспільного стану (скасував баніції); 1600 очолював запорожців в укр.-пол. поході до Криму; 1601-02 учасник пол.-шведської війни у Лівонії.

===[http://www.ridnamova.org/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kishka.9127/ РІДНА МОВА]===
КІШКА
якір із чотирма лапами, використовується, зокрема, для звільнення якірних ланцюгів і тросів.
===[http://www.ridnamova.org/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kishka_petro_markovych.9128/ РІДНА МОВА]===
КІШКА ПЕТРО МАРКОВИЧ
1828-72, укр. матрос, символ мужності захисників Севастополя під час Кримської війни 1854-55; кріпак із с. Ометинці на Вінниччині, відданий у матроси; служив на Чорноморському флоті; під час оборони Севастополя відзначився сміливими, ініціативними діями, хоробрістю у бою.
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/kishka.17137/ РІДНА МОВА]===
КІШКА
1) разг. кошка 2) техн. кошка
===[http://www.ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kishka.10044/ РІДНА МОВА]===
КІШКА
кітка, кицька, дит. киця; (якір) кітва, кітвиця.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
Кіт
Кіт (Felis) — рід ссавців родини котових (Felidae). У деяких старіших системах класифікації до нього зараховували всіх представниківмалих кішок (Felinae), проте в зараз безпосередньо до роду відносяться лише кілька видів невеликих тварин, що мешкають в Євразії іАфриці.
Найвідомішим представником цього роду є свійський кіт — підвид кота лісового.
Види та підвиди
Рід Кіт
• вид Кіт очеретяний (Felis chaus)
• вид Кіт барханний (Felis margarita)
• вид Кіт чорноногий (Felis nigripes)
• вид Кіт лісовий (Felis silvestris)
• підвид Кіт свійський (Felis silvestris catus)
• підвид Кіт китайський (Felis silvestris bieti)
• підвид Кіт дикий африканський (Felis silvestris cafra)
• підвид Кіт степовий (Felis silvestris lybica)
• підвид Кіт барвистий (Felis silvestris ornata)
• підвид Кіт дикий європейський (Felis silvestris silvestris)
Філогенетичне древо роду Felis
Felis
Felis chaus - Кіт очеретяний
Felis nigripes - Кіт чорноногий
Felis margarita - Кіт барханний
Felis silvestris - Кіт лісовий

Джерела
• Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson (2007) The Evolution of Cats.

===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "кішка"
афішка
біодомішка
вішка

горішка
домішка
мішка

насмішка
панчішка
перемішка

посмішка
смішка
спішка

стрішка
усмішка
фішка

іграшка
автопокришка
бідолашка

батюшка
брошка
бульбашка

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Ко́шка –
1) (животное) кі́шка, кі́тка, ки́цька, (чаще употр. муж. р.) кіт (р. кота́). [Зно́ву кі́шка до голубі́в лі́зе! (Звин.). Од мня́са вже чу́ти, неха́й коти́ та соба́ки з’їдя́ть (Звин.)].
• Дикая -ка – ди́ка кі́шка, (чаще) ди́кий кіт.
• Мех из дикой -шки – ху́тро з ди́кого кота́.
• -ка мяукает – кі́шка нявчи́ть, ня́вкає.
• Они живут, как -ка с собакой – вони́ живу́ть, як кіт із соба́кою.
• Между ними чорная -ка пробежала – вони́ глек розби́ли; чо́рний котя́ка поміж ни́ми перебі́г.
• Знает -ка чьё мясо с’ела – зна́є кі́шка чиє́ са́ло з’ї́ла.
• Мечется, как угорелая -ка – бі́гає (ки́дається) як очмарі́лий кіт.
• Живуч, как -ка – живу́чий, як кі́шка (як кіт).
• -ке игрушки, а мышке слёзки – кі́шці смі́шки, а ми́шці слі́зки (Номис); кіт гуля́є, а ми́шка загиба́є.
• -ка и мышка (игра) – кіт і ми́шка; гра в кота́ й ми́шку;
2) (якорь) ко́[і́]твиця, я́кір (р. я́коря); см. Я́корь. [Вре́шті грек підня́в ко́твицю, і чо́рний барка́с посу́нув до бе́рега (Коцюб.)];
3) (снаряд, род крюка) рак (-ка), рачо́к (-чка́), (диал. рус.) ко́шка. [Рачко́м ві́дра витяга́ють, як хто впу́стить (Канівщ.)].
• Железные -ки – залі́зні ра́ки, (для вытягивания гвоздей) ла́пиця;
4) (плеть) канчу́к-трійча́тка;
5) бот. Agrimonia Eupatoria L. – пари́ло звича́йне, нечу́й-ві́тер, зрад-зі́лля, реп’яшки́ польові́, глади́шник, па́рник.
Поисцара́пать – подря́пати кого́, що.
• Кошка -ла все руки – кі́шка геть ру́ки подря́пала.
Поко́шачьи – по-котя́чому, по-коше́чому, як кі́шка.
Прока́зливый – (шалостливый) пустовли́вий, пустотли́вий; (пакостливый) ка́посний, ка́верзний, збито́чний, шко[і]дли́вий.
• -вый парень, см. Прока́зник. -вая кошка – шко[і]дли́ва кі́шка.

Пта́шка – пта́шка; см. Пти́чка.
• Рано пта́шка запела, как бы кошка не с’ела – ра́но пта́шка заспіва́ла, якби́ кі́шка не ззі́ла (Номис).
• Кошка -ра́ет с котятами – кі́шка гра́ється з кошеня́тами.

===[http://www.enciklopedy.ru/polnaya_populyarnaya_biblejskaya/k_15/koshka_4.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
КОШКА
Кошка (•Посл.1:21) - слово встречается только однажды в Библии, именно в указанной цитате. Им обозначается хорошо известное домашнее животное, искусное в ловле крыс и мышей, ради чего их и держат в домах и лавках. Кошки в древнем Египте считались некогда •свящ. животными и потому-то, когда издыхали, то подвергались процессу бальзамирования. В указанной цитате •пр. Иеремия ясным образом изображает ничтожество идолов - этих мнимых, языческих божеств, так как "на тело их и на головы их налетают летучие мыши и ласточки и другие птицы, лазают также по ним и кошки".
===[http://www.enciklopedy.ru/slovar_russkix_sinonimov/k_14/koshka_3.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
КОШКА
кошка жить как кошка с собакой, отольются кошке мышкины слезки, сукотная кошка, черная кошка пробежала
===[http://www.enciklopedy.ru/faaa_brokgauz_iaaa_efrona/k_16/koshka_2.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
КОШКА
Кошка Кошка (Felis) - род семейства кошачьих, характеризуется вполневтяжными когтями, отсутствием кисточек на ушах и внутренним бугорком наверхнем плотоядном зубе. Сюда относится значительное большинствокошачьих и в том числе самые крупные и опасные виды. Их подразделяют нанесколько групп: а) львиные (Leonina) без пятен; самец с гривой на шее ипередней части груди; хвост с кистью и роговым концом; зрачок круглый;водятся в Старом Свете. Сюда относится лев (F. lео). b) Одноцветные(Unicolores) без пятен, гривы и кисти на хвосте, зрачок круглый; в НовомСвете. Кугуар или пума (F. concolor), эйра (F. eyra); ягуарунди (F.yaguarundi). с) Кошки собственно (см. ниже Cati), без пятен, иногда сполосами, зрачок щелевидный, вертикальный; мелкие виды Старого Света.Дикая К. (F. Catus), буланная К. (F. maniculata), домашняя К. (F.domestica) и др. d) Тигровые (Tigrina) полосатые, без гривы. Тигр (F.tigris); дымчатый Леопард (F. mаcroscelis). е) Пантеровые К. (Pardina)крупные виды с сплошными или кольчатыми пятнами и круглым зрачком.Старый и Новый Свет. Леопард, пантера (F. pardus), барс или ирбис (F.irbis s. uncia), ягуар (F. onca), оцелот (F. pardalis) и др. f)Сервалевые (Servalina) мелкие пятнистые виды с круглым зрачком. СтарыйСвет. Серваль (F. serval), крапчатая К. (F. viverrina), карликовая К.(F. minuta).
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/k_18/koshka_6.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
КОШКА
I кошка I., укр. кiшка. Вероятно, производное от *коша – к кот, уменьш., аналогично Маша от Марья; из др.-русск., ст.-слав. котъка; см. Соболевский, РФВ 66, 342; Бернекер 1, 589; Преобр. I, 371. Отсюда кошка "плеть", аналогично нем. словоупотреблению (Бернекер, там же). II кошка II. "песчаная мель; подводные камни в море, которые видно только при отливе", арханг. (Подв.), олонецк. (Кулик.). Из саам. тер. koske "сухой" (Итконен 53) или скорее из коми kos (kosk-) "каменистые пороги при спаде воды" (Калима, FUF Anz. 23, 251). По-видимому, не от коса и не из фин. koski "водопад, порог" (Калима 133).

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-69785.htm#bigukru Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
перевод “кішка”
на английский язык в словаре Украинско-английский словарь
кішка
кішка
1) cat, she-cat, tabby, pussy (дит.);
стара кішка — grimalkin;смугаста кішка — tabby-cat;жити як кішка із собакою присл. — to live a cat-and-dog life;знає кішка, чиє сало з'іла — he knows what he has been up to;
2) мор., заст. cat-o'-nine-tails (канчук);3) тех. grapnel, grapple, crab, carriage (крана);4) кішки (для лазіння на телеграфні стовпи) climbing irons, climbers, creepers.
перевод “кішка”
на русский язык в словаре Большой украинско-русский словарь
кішка
імен. жін. роду, жив.екон.кошка
перевод “кішка”
на русский язык в словаре Украинско-русский политехнический словарь
кішка
техн. ёрш (орудие для ловли каната), кошка (якорь)

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-69785.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
кішка

-и, ж.
1) Самка кота.
••
Жити (бути і т. ін.), як кішка з собакою — постійно бути в незгоді.
2) тех. Невелика кітва. || Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3-4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів.
3) тільки мн. Те саме, що кігті 2). || Загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, що їх прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін.

===[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 Викисловарь]===
Морфологические и синтаксические свойства
кіш-ка
Существительное, одушевлённое, женский род, тип склонения 3*a.
Корень: -кіш-; суффикс: -к; окончание: -а.
падеж
ед. ч. мн. ч.
Им.
кі́шка кі́шки
Р.
кі́шки кі́шок
Д.
кі́шці кі́шкам
В.
кі́шку кі́шок
Тв.
кі́шкою кі́шками
М.
кі́шці кі́шках
Зв.
кі́шко кі́шки
Значение
1. зоол. кошка (животное) ◆ Для этого значения не указан пример употребления. Вы можете оказать помощь проекту, добавив пример употребления из литературного произведения или повседневного общения.
2. зоол. самка кошки домашней ◆ Для этого значения не указан пример употребления. Вы можете оказать помощь проекту, добавив пример употребления из литературного произведения или повседневного общения.
3. техн. кошка ◆ Для этого значения не указан пример употребления. Вы можете оказать помощь проекту, добавив пример употребления из литературного произведения или повседневного общения.
Синонимы
1. кицька, кітка, киця
Антонимы
1. —
2. кіт (по признаку пола)
3. —
Гиперонимы
1. ссавець, тварина
2. самка
3. пристрій
Этимология
Происходит от коша — из кот, уменьш. (аналогично Ма́ша от Ма́рья), далее из праслав. формы *kotъ, от которой в числе прочего произошли: др.-русск., церк.-слав. котъка (Пов. врем. лет), русск. кот, укр. кіт (род. п. кота́), болг. кот, сербохорв. стар. ко̑т, чешск., польск., н.-луж. kot. Использованы данные словаря М. Фасмера; см. Список литературы.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка1.jpg|x140px]] [1001koshka.ru]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка2.jpg|x140px]] [inter-style-s.com.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка3.jpg|x140px]] [ktvm.com.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка4.jpg|x140px]] [tsn.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка5.jpg|x140px]] [twarini.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка6.jpg|x140px]] [vk.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка7.jpg|x140px]] [veslo.ucoz.de]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|r-orZqfQzD4}} Як кішка і собака мили підлогу
{{#ev:youtube|mm-PvTNagIg}} Океан Ельзи - Кiшка

[http://www.pisni.org.ua/search.php?phrase=%EA%B3%F8%EA%E0&obj=s] Українські пісні
Кішка
С. Вакарчук / С. Вакарчук

Кішка
Бастард / Бастард

Одна кішка чорна
(Колискова)

(народна пісня)
Ой ну, люлі, котку!
(Колискова)

(народна пісня)
Ой ти, коте рябку
(народна пісня)
Блюз рудої "кішки"
С. Фоменко / С. Фоменко

==Цікаві факти==
===[http://www.zoolog.com.ua/ssavci116.html ZOOLOG]===
Барханна кішка мешкає в недоступних пустинних і гірських районах. Широка мордочка і великі вуха роблять її схожою на домашню кішку, проте від останньої вона відрізняється світлішим забарвленням.

Ряд - Хижаки
Родина - Кошачі
Рід/Вид - Felis margarita

Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 43-52 см.
Довжина хвоста: 23-31 см.
Маса: самець 2,1-3,4 кг, самка 1,5-3,1 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з року.
Період парування: зазвичай лютий-березень.
Вагітність: 63-66 днів.
Кількість дитинчат: 2-5.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: одинаки; влітку активні вночі, а взимку - вдень.
Звуки: гарчання і фиркання, у шлюбний період голосні крики.
Їжа: дрібні гризуни.
Тривалість життя: 8 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Виділяють два підвиди барханної кішки. У Сахарі живуть ще два види дрібних кішок - хаус, або очеретяний кіт, і степова кішка.

________________________________________

Зовні барханна кішка луже схожа на домашню кішку зі світлим забарвленням. Проте вона дрібніша за свою одомашнену родичку. Характерна особливість барханної кішки - підошви, вкриті суцільною густою шерстю. Густа шерсть оберігає її лапи від опіків і допомагає їй пересуватися по піску.

РОЗМНОЖЕННЯ
Під час шлюбного періоду самці барханних кішок видають дикі крики, які розносяться на велику відстань. Така поведінка має своє пояснення. Барханні кішки живуть поодинці на великих пустинних просторах, а гучні крики стають їм у пригоді при пошуках партнера. Шлюбний період цих тварин триває з лютого по березень.
Приблизно у квітні-травні на світ з'являється від 2 до 5 кошенят. Самка приводить їх у старій норі лисиці, дикобраза або корсака, рідше вона риє нору сама. Нерідко кішки окочуються у скельних ущелинах.
Новонароджені котенята сліпі, але вже покриті шерстю. На шерсті кошенят є темний малюнок з плям і смуг, який з віком зникає. Вони важать від 50 до 60 грамів. Кошенята прозрівають на 10-12 день. Мати зазвичай виховує потомство без допомоги самця. Якщо до нори наблизиться ворог, то вона мужньо захищає своїх малюків. Кошенята вперше наважуються вийти з укриття у віці З тижнів.

МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ
Барханна кішка зазвичай зустрічається в піщаних пустелях, проте мешкає вона і в скелястих районах. Кішки влаштовують денні укриття в покинутих норах інших тварин, іноді для цього вони навіть розширюють нірки ховрахів і піщанок, рідше викопують нори самостійно. У такому разі барханні кішки риють нори в піщаних схилах. Глибина нори може бути до 1,5 метра.
У скелястих районах барханна кішка обходиться без м'якої підстилки і лягає відпочивати, згорнувшись в клубок, прямо на голі скелі. Кожної ночі кішка досліджує ділянку площею до 8 км2. Колись цей маленький хижак у великій кількості зустрічався на більшій частині території Сахари і Близького Сходу, в Туркменії, Таджикистані, Узбекистані, Казахстані і на південному заході Пакистану. Зараз у всіх районах зустрічаються тільки невеликі розрізнені популяції барханних кішок.
Використання нових земель для сільськогосподарських потреб привело до скорочення чисельності кішок.

ЇЖА
Основну частину меню барханної кішки складають дрібні гризуни. Приблизно половина її раціону - це тушканчики, інша частина - це піщанки і ховрахи.
Барханні кішки полюють також на дрібних птахів і їхніх пташенят, нічних рептилій -варанів, шинків, геконів і інших ящірок. Вони поїдають і великих комах. Іноді ці тварини ловлять зайців-толаїв. Вдень барханна кішка ховається від спеки в норі або скельній ущелині, а в сутінки вона покидає своє укриття і вирушає на полювання. Вона відшукує здобич, покладаючись на свій зір і слух. Полює барханна кішка так само, як і інші дикі кішки, тобто нападає на жертву із укриття. Зачаївшись в укритті, вона терпляче чекає, коли настане відповідний для миттєвої атаки момент.
Барханна кішка хапає здобич за шию і сильно струшує її, перекушуючи шийні хребці, а потім своїми міцними зубами розриває здобич на шматки. Кількість часу, який вона проводить на полюванні, залежить від того, яку здобич їй вдається знайти. Іноді полювання буває настільки вдалим, що наступної ночі барханній кішці взагалі не потрібно полювати.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
o У різних зоопарках світу нещодавно знаходилося тільки дев'ять особин барханної кішки, при цьому всі вони - нащадки однієї пари. Тому в неволі виду загрожує схрещування близьких родичів.
o Свою наукову назву барханна кішка дістала за прізвищем французького генерала і дослідника Маг-диегіПє. У 1855 році він здійснив подорож до Сахари, де першим з європейців побачив барханну кішку. Це відбулося на кордоні Лівії і Алжиру. В результаті цього відкриття був описаний новий вид, названий барханною кішкою.
o Барханна кішка не є найдрібнішою африканською кішкою, її родичка, чорнонога кішка, має довжину всього 37-50 см.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ БАРХАННОЇ КІШКИ

Шерсть: пісочного кольору, посередині спини тягнеться неширока темна смуга. Нижній бік тіла, внутрішня поверхня лап і велика частина мордочки - ясно-бежеві або білі. Хвіст прикрашають темні смужки.
Вуха: великі вушні раковини дозволяють почути навіть легкий шерхіт, викликаний рухами жертви. Вуха розташовані низько з боків голови.
Лапи: досить короткі. Барханній кішці доводиться підповзати до жертви й ховатися за низькими скелями.
Підошви: вкриті суцільною густою шерстю заввишки близько 2 см. Завдяки цьому барханна кішка без зусиль пересувається по піску і не обпалює лап на гарячих скелях. Мозолі п'ят не відбиваються на її слідах.
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Ареал барханної кішки має вид смуги, що починається в Марокко і пролягає через Африку і Аравійський півострів на схід до Пакистану і Туркменії.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Барханній кішці загрожує зникнення. Точне число особин, що живуть на волі, невідоме, проте є підстави вважати, що пакистанський підвид уже зник. У зоопарках барханні кішки зустрічаються досить рідко.
===[http://www.zoolog.com.ua/ssavci117.html ZOOLOG]===
Довгохвоста кішка, або моргай, мешкає в лісах Південної Америки. Люди, всупереч заборонам, і надалі полюють на цих рідкісних тварин заради їхнього плямистого хутра, тому цей вид може зникнути.

Ряд - Хижаки
Родина - Котячі
Рід/Вид - Felis wiedii

Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: самець -55-80 см, самка - 45-60 см.
Довжина хвоста: самець -35-50 см, самка - 35-45 см.
Маса: 4-9 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 2-3 років.
Шлюбний період: цілий рік.
Вагітність: 60-80 днів.
Кількість дитинчат: 1-2.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: деревні денні хижаки; тримаються поодинці
Їжа: птахи, дрібні та середні за розмірами ссавці, ящірки та деревні жаби.
Тривалість життя: 20 років у неволі.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Близькоспорідненими видами є оцелот, кішка пампасова, кішка Жоффруа і ягуарунді.

________________________________________

Довгохвоста кішка, або маргай, майже все своє життя проводить на деревах. Вона є типовим представником родини котячих. Неординарні акробатичні здібності дозволяють довгохвостій кішці з легкістю пересуватися по деревах, звідки, як із засідки, вона напалає на здобич.

РОЗМНОЖЕННЯ
У південній частині ареалу період розмноження довгохвостої кішки триває з жовтня по січень місяць.
Науковцям невідомо, чи існує певний час розмноження у тварин, що живуть в тропічному поясі. Швидше за все, у самок буває декілька тічок на рік. Оскіль ки зазвичай тварини мешкають поодинці, на початку шлюбного сезону самці довгохвостої кішки виходять на пошуки партнерок. Самки залишаються в межах своїх територій і злучаються з самцями, які приходять в їхні володіння.
Про готовність до запліднення самка повідомляє за допомогою міток зі специфічним запахом, що привертають увагу самців. Трапляється, що самець та самка маргая після спаровування продовжують жити разом. Вони спільно охороняють територію і полюють доти, доки на світ не з'явиться потомство.
Після вагітності, що триває близько 60-80 днів, самка довгохвостої кішки народжує 1-2 маленьких безпорадних котенят. Вона піклується про них з великою ніжністю. Через декілька місяців мати почне брати їх з собою на полювання.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Довгохвоста кішка - це маленький, з красиво забарвленим хутром хижак, що мешкає у вологих тропічних лісах Південної Америки. Він веде денний спосіб життя. Вночі маргай спить, вмостившись у розвилці дерева або в дуплі. Довгохвоста кішка - це неперевершений акробат; лише небагато тварин здатні порівнятися з нею в мистецтві лазіння по деревах. Вона - найкращий дереволаз серед усіх котячих. Маргай може висіти на гілці, за яку тримається однією лапою. Подібно до білки, довгохвоста кішка уміє спускатися по стовбуру вниз головою. Цьому деревному хижакові для повноцінного життя потрібна велика мисливська територія, межі якої він мітить сечею і виділеннями пахучих залоз. Пахучі відмітки маргай зазвичай залишає на каменях, що лежать на землі, і на гілках дерев. У центральній частині своїх володінь маргай вибирає декілька дерев, на яких він охоче відпочиває і спить, а також укриття, звідки маргай підстерігає жертву. Є і спокійні місця, де довгохвоста кішка споживає корм. Самка, крім того, охороняє те місце, де вона з партнером вирощує дитинчат.

ЇЖА
Довгохвоста кішка - типовий хижак родини котячих. Вона полює на птахів, на різних - дрібних і середньої величини - ссавців, ловить ящірок і жаб, яких вона знаходить на деревах.
Завдяки добре розвиненому слухові і зору, довгохвоста кішка легко вистежує свою майбутню жертву. Великі очі маргая пристосувалися до бачення предметів в напівтемряві джунглів. Крупні об'єкти, що рухаються, кішка помічає здалеку, оскільки позаду сітківки в її оці розташований шар клітин, що віддзеркалюють світло. Так само влаштовані очі домашньої кішки. Очі цих тварин вночі світяться, а на їхню сітківку потрапляє вдвічі більше світла, ніж на сітківку очей інших тварин. Великі та рухливі вуха маргая чудово вловлюють навколишні звуки. Вушні раковини виконують функцію „локаторів", що дозволяють точно визначити в просторі положення джерела найтихіших шумів. Завдяки ним довгохвоста кішка може стежити за рухом своєї жертви. Здобич вона не чекає, а негайно атакує з укриття. Довгохвоста кішка - це одна з небагатьох хижих кішок, яка здатна здолати жертву одним стрибком зверху ще до того, як торкнеться лапами землі. Кігті у довгохвостих кішок довгі, гострі і втягаються.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
o Люди часто плутають довгохвостих кішок з оцелотом, який, на відміну від них, має могутнішу будову тіла і не пересувається виключно по деревах, крім того, посередині великих плям на шерсті він має чорні цятки.
o Наукову назву маргай дістав завдяки німецькому мандрівникові - князеві фон Вієду з Лангау, який в XIX столітті здійснив експедицію з метою дослідження : тваринного і рослинного світу Бразилії.
o Слово „маргай" походить з мови тупі - найчисленнішого індіанського народу в Бразилії.

ОСОБЛИВОСТІ ДОВГОХВОСТОЇ КІШКИ

Шерсть: м'яка, з красивим візерунком золотисто-коричневого кольору, з чорними плямами, смугами, а також кільцями на хвості. Нижня частина тіла світліша.
Задні кінцівки: будова суглобів забезпечує їх поворот на 180°.
Кігті: довгі кігті довгохвоста кішка може випускати та ховати назад в пазухи, розташовані на кінцях пальців. Підчас ходьби і відпочинку кігті втягнуті, а при збудженні мимоволі висуваються назовні.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Довгохвоста кішка зустрічається на території на південь від Панами, у північній частині Колумбії і Перу до півночі і сходу Парагваю, півночі Уругваю і Аргентини.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Довгохвоста кішка, подібно до більшості південно-американських представників родини котячих, є об'єктом мисливського промислу і винищується людьми заради хутра.
===[http://www.zoolog.com.ua/ssavci118.html ZOOLOG]===
Про життя кішки Жоффруа на волі відомо дуже мало, оскільки цей рідкісний звір веде скритний спосіб життя і рідко виходить з джунглів.

Ряд - Хижаки
Родина - Котячі
Рід/Вид - Felis geoffruyi

Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: 45-75 см.
Довжина хвоста: 25-35 см.
Маса: самець - до 4,8 кг, самка - 4,2 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: самка -з 18 місяців, самець - з 2 років.
Шлюбний період: жовтень-березень.
Вагітність: 64-74 дні.
Кількість дитинчат: 1-3.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: одинак.
Їжа: дрібні ссавці, птахи, рептилії і риба.
Тривалість життя: у неволі 11 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Іноді кішку Жоффруа та деяких інших невеликих кішок виділяють в окремий рід іеорагдиз. її найближчі родичі - оцелот, кішка чилійська, онцилла і кішка довгохвоста.

________________________________________

Хутро кішки Жоффруа колись високо цінувалося на ринку хутра, внаслідок чого сильно скоротилася чисельність популяції цього виду. Попит на шкірки цієї тварини зріс ще й після того, як було заборонено полювання на інших плямистих кішок.

РОЗМНОЖЕННЯ
Кішки Жоффруа ведуть одиночний спосіб життя. Самка і самець зустрічаються тільки в період спаровування. Самець за запахом секрету самки дізнається про те, на якій території живе готова до спаровування самка. Відразу ж після спаровування самка проганяє партнера.
Вагітність триває 64-74 дні. У приплоді буває від одного до трьох кошенят. Перед їх народженням самка влаштовує лігво в ущелині скель. Новонароджені сліпі, але вкриті м'якою, шовковистою шерстю. Вони повністю залежать від матері. Мати годує їх молоком, ретельно вилизує їхню шерстку, а в разі небезпеки безстрашно стає на захист своїх малюків. Самці доводиться уважно стежити за тим, щоб її кошенят не виявили дорослі самш, оскільки вони також не проти поласувати легкою здобиччю. Після того, як у кошенят розплющаться очі і вони зможуть твердо стояти на ногах, мати навчає їх полювати. Коли малюкам виповнюється декілька місяців, родина розпадається.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Кішка Жоффруа - лісовий хижак, який живе в непролазних хащах і чагарниках тропічного лісу. Найчастіше вона зустрічається в зарослих лісом горах, навіть на висоті З 300 м над р.м. Кішка Жоффруа - це найпоширеніший мешканець високогірних територій, якщо порівнювати з іншими представниками родини котячих Південної Америки. Цей спритний і граціозний хижак більшу частину життя проводить на деревах. Самець кішки Жоффруа мітить свою територію сечею, яку залишає на гілках та листі дерев і чагарників. Цікаво, що в приплоді кішки Жоффруа, як і в деяких великих кішок, можуть бути чорні котенята.

ЇЖА
Вночі кішка Жоффруа вирушає на пошуки їжі. Довгі, пружні, дуже чутливі вуса допомагають тварині орієнтуватися і полювати у темряві, а завдяки м'яким подушечкам лап і втяжним кігтям кішка рухається абсолютно безшумно. Харчується кішка Жоффруа здебільшого дрібними ссавцями і птахами, але часом полює і на жаб та ящірок. Якщо кішка живе поблизу водоймища, вона нерідко ловить рибу.
Кішка очікує здобич, сидячи в засідці. Цей хижак відкриває свою присутність тільки тоді, коли жертва вже не може втекти. Кішка вправно пересувається по деревах, тому здобичі тільки в окремих випадках вдається уникнути її кігтів. Завдяки захисному забарвленню, в напівтемряві на тлі гілок і листя цей хижак абсолютно непомітний. У кішки Жоффруа чудово розвинений слух. 3 його допомогою вона визначає місце знаходження здобичі.
Якщо кішці вдається зловити на землі гризуна, вона вбиває його одним укусом і відразу ж з'їдає. Більшу здобич вона розриває на частини і лише тоді проковтує кожен шматок окремо. На відміну від великих кішок, яким нерідко вдається зловити здобич за вагою рівну третині своєї маси (вони харчуються нею протягом тижня), кішка Жоффруа, щоб насититися, повинна виходити на полювання іноді й двічі на день.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
o Ця кішка названа ім'ям зоолога, який відкрив даний вид, -Жоффруа Сент-Ілера.
o Для того, щоб зшити довгу шубу, потрібно 25-30 шкірок кішок Жоффруа.
o Помісь кішки Жоффруа з домашньою кішкою називається кішкою-сафарі. Проте відомо, що не так легко отримати цю помісь. Кішка Жоффруа, що жила в зоопарку міста Халле, вбивала самців домашньої кішки, що опинялися в її клітці. Усі спроби отримати потомство від неї і домашнього кота виявилися марними.
o В 1983 році заради шкур було убито близько 80 000 кішок Жоффруа.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КІШКИ ЖОФФРУА

Шерсть: основний тон забарвлення і малюнок варіюють залежно від місця проживання тварини. На півночі кішки мають світло-вохристу, вкриту невеликими чорними плямами шерсть. У мешканців південних регіонів плями складаються у формі невеликих розеток.
Органи чуття: у котячих чудово розвинені слух та зір. Кішки добре бачать у темряві.
Лапи: з міцним втяжними кігтями, за допомогою яких кішка лазить по деревах. Крім того, своїми кігтями тварина міцно тримає спійману здобич.
Хвіст: частина хвоста плямистого забарвлення, і на іншій його частині є чорні смуги. За допомогою хвоста кішка зберігає рівновагу під час лазіння по деревах.
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Зустрічається в тропічних лісах Південної Америки - у Болівії, Південно-Східній Бразилії, в Аргентині, Уругваї, Парагваї і частині Чилі, на півдні до Вогненної Землі.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
У 80-і роки XX століття заради шкірок було вбито близько 80 000 кішок Жоффруа. У наші дні полювання на них заборонено, проте браконьєри, як і раніше, вбивають цих рідкісних тварин.
===[http://www.zoolog.com.ua/ssavci119.html ZOOLOG]===
Лісова кішка нагадує смугасту домашню кішку, але, на відміну від останньої, має міцнішу будову тіла і пухнастий смугастий хвіст. У наші дні мешкає лише в небагатьох лісових районах.

Ряд - Хижаки
Родина - Котячі
Рід/Вид - Felis silvestris

Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: 46-90 см.
Маса: 3,5-18 кг, самки легші.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: самці - в 22 місяці, самки - в 10 місяців.
Шлюбний період: кінець лютого, початок березня.
Вагітність: 63-69 днів.
Кількість дитинчат: 1-8, зазвичай 4.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: одинаки; активні в нічний час.
Звуки: муркотання, писк і нявкання, як у домашньої кішки.
Їжа: дрібні гризуни, наприклад, полівки, а також зайці, кролики, птахи й рептилії.
Тривалість життя: 12 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Існує 35 видів невеликих кішок, наприклад, кішка домашня і рись.

________________________________________

Лісова кішка включена в список зникаючих видів. В наші дні в більшості місць Європи вона зустрічається украй рідко. Винищування цих тварин лісниками й мисливцями в XIX столітті стало причиною дуже значного скорочення їхньої чисельності.

РОЗМНОЖЕННЯ
Самка лісової кішки готова ло спаровування наприкінці лютого або на початку березня. Шлюбні співи котів є винятковими, вони лунають протяжно і з переливами. Нерідко прихильності однієї кішки добиваються декілька котів, котрі ходять навколо неї зі своїми сумовитими піснями впродовж всієї ночі. Коли кіт-переможець прожене своїх суперників, він починає демонструвати кішці знаки уваги. Кіт притуляється до самки і треться об неї. Під час спаровування самець кусає самку за шию. Кіт покидає самку відразу ж після спаровування і не бере участі у вихованні потомства. Приблизно через 6,5 тижнів після спаровування самка народжує кошенят у норі, розташованій в ущелині скелі, у великому дуплі старого дерева або в лисячій норі. Портягом перших тижнів мати дбайливо за ними наглядає. Через 10 днів у котенят розплющуються очі. Маленькі й пухнасті дитинчата вже здатні захистити себе. Кожного непроханого гостя вони завзято дряпають і кусають. Молоком матері малюки харчуються біля місяця. Через 4-5 тижнів вони починають виходити з лігва, граючись неподалік, також досліджуючи усе довкола. У віці З місяців дитинчата супроводжують матір на полюванні. Через декілька місяців родина розлучається.

МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ
Дикі лісові кішки населяють лісові простори, що густо поросли чагарником. Вони віддають перевагу горбистій та кам'янистій місцевості.
Полює лісова кішка найчастіше в районах, розташованих на висоті 300-450 м над рівнем моря. Вдень вона відпочиває в дуплі дерева або в ущелинах скель. Хоча ця кішка зрідка поселяється на горищах будинків, їй більш до вподоби глухі, безлюдні місця. Лісові кішки легко пристосовуються до різних умов проживання. У Південній Європі вони населяють чагарникову місцевість, в Центральній Європі живуть в хвойних лісах, на Кавказі - в листяних.

ЇЖА
Основу раціону лісової кішки складають кролики й інші дрібні гризуни (миші, хом'яки, пацюки, лемінги). Вона селиться в тих місцях, де є вдосталь зайців, кроликів і птахів, що гніздуються на землі. Як і всі інші котячі, ця кішка добре лазить по деревах, полюючи на білок та птахів. Лише в небагатьох випадках їй вдається зловити дитинча оленя або косулі, однак лише за умови, що звірі були ослаблені і не могли сховатися. У роки, коли відчувається брак їжі, кішки полюють поодинці. Власну територію площею 100 гектарів вони часто позначають сечею і виділеннями пахучих залоз, розташованих на лапах. Попри те, що лісові кішки ревно оберігають свою територію від посягань конкурентів, у період спаровування вони покидають її і вирушають на пошуки партнера. Якщо їжі вистачає, відмовляються від усамітнення і об'єднуються з іншими лісовими кішками у великі зграї.

ЛІСОВА КІШКА І ЛЮДИНА
Колись лісові кішки були широко розповсюджені в Європі. Причиною переселення цих тварин у більш спокійніші райони стала масова вирубка лісів, де знаходилися їхні постійні місця проживання. Крім того, лісові кішки були улюбленим об'єктом полювання для мисливців, які вважали, що таким чином вони захищають дрібнішу дичину, фазанів і куріпок та птахів, що гніздуються на землі. Одним з її небагатьох природних ворогів є рись. У XIX і на початку XX століття мисливці відстрілювали їх тисячами, тому на багатьох територіях лісові кішки зникли. На щастя, у наші дні громадська думка настільки змінилася, що людина припинила винищування цих кішок. Люди врешті-решт усвідомили, що лісові кішки - це унікальний елемент живої природи, тож їх, рівно ж як й інших тварин із родини котячих, слід оберігати.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
o Домашня кішка - нащадок не лісової кішки, а африканської лівійської, яка була одомашнена єгиптянами для захисту зерносховищ.
o У багатьох дрібних кішок під'язикова кістка повністю окостеніла, тому вони не можуть гарчати, як великі кішки, зате вміють муркотати як на вдиху, так і на видиху.
o Кігті дикої лісової кішки втяжні. Спеціальне пристосування оберігає їх від стирання. Завдяки втяжним кігтям лісова кішка ходить дуже тихо, ступаючи тільки на м'які гнучкі подушечки лапок.

ПОРІВНЯННЯ ЛІСОВОЇ Й ДОМАШНЬОЇ КІШОК

Смугаста домашня кішка дуже схожа на дику лісову кішку. При ретельнішому порівнянні зовнішнього вигляду та темпераменту їх можна легко відрізнити. У лісової кішки важча і ширша голова (дивися будову черепа). Маленькі вуха, на відміну від домашньої кішки, розташовані швидше збоку, ніж зверху на голові. Шерсть значно довша; хвіст достатньо короткий, пухнастий, з тупим кінцем. У цілому лісова кішка має міцнішу статуру.
Хвіст лісової кішки: складає 45-50% довжини тіла, і є коротшим, ніж у домашньої кішки. Він вкритий яскравими широкими чорними смугами.
Домашня кішка: на третину менша за свого дикого далекого родича, її хвіст довший, тонший та закінчується гострим кінцем.
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Здебільшого в Європі. Не живе в Ісландії, Скандинавії та Північно-Східній Європі.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Люди колись нещадно винищували лісових кішок, їхня чисельність значно зменшилася. Природоохоронці знову намагаються поселити лісових кішок в регіонах, де є великі лісові масиви.
===[http://www.zoolog.com.ua/ssavci362.html ZOOLOG]===
Життя кішки чорноногої в природі вивчене недостатньо.

Царство - Тварини (Metazoa)
Тип - Хордові (Chordata)
Клас - Ссавці (Mammalia)
Ряд - Хижі (Carnivora)
Родина - Котові (Felidae)
Підродина - Малі кішки (Felinae)
Рід - Кіт (Felis)
Вид - Кішка чорнонога

Мешканка пустель Південної Африки. Найменша кішка світової фауни.

Довжина тіла (не рахуючи хвоста) менше 50 см, маса 2,5 кг. Веде нічний спосіб життя. Полює на гризунів і нічних ящірок.
===[http://www.zoolog.com.ua ZOOLOG]===
Кішка-рибалка мешкає в країнах тропічної Азії, але скрізь нечисленна. Зустрічається і на островах Суматра та Ява.

Домен - Еукаріоти (Eukaryota)
Царство - Тварини (Metazoa)
Тип - Хордові (Chordata)
Клас - Ссавці (Mammalia)
Ряд - Хижі (Carnivora)
Родина - Котові (Felidae)
Рід - Азіатський кіт (Prionailurus)
Вид - Кішка-рибалка

Живе в заростях по берегах водоймищ. Живиться в основному рибою. Вправно ловить рибу не лише з берега, майстерно підчіплюючи її кігтями, але не боїться пірнути й у воду в погоні за здобиччю! Значно більша від домашньої кішки. Самка приводить 3—4 сліпих кошенят. Самець не бере участі у вихованні свого потомства.

У південних провінціях Китаю м'ясо цієї кішки вживають у їжу оскільки традиційна китайська медицина вважає його лікувальним. Між тим у 2003 р. в країнах Південно-Східної Азії спалахнула епідемія небезпечного вірусного захворювання — атипової пневмонії. Розслідування показало, що епідемія виникла внаслідок вживання м'яса кішки-рибалки. Здавалось, тепер кішку залишать у спокої, але, на жаль, керівництво Китаю наказало знищити і без того рідкісних кішок-рибалок. У зоопарках Європи й Америки кішка-рибалка добре розмножується. Існує міжнародна програма її збереження.
===[http://www.eco-live.com.ua/category/kluchovi-slova/andska-kishka Екологія]===
Високогірна андська кішка
Цей на диво симпатичний дикий кіт водиться лише в Андах, високо в горах, далеко від людини, в своєму власному позахмарному світі. Андська кішка (Leopardus jacobita) любить селитися на висоті від 3000 до 5000 метрів. Так високо люди не піднімаються, тому ця кішка про нас нічого не знає. Як і людина майже нічого не знає про андську кішку - її важко побачити, не те що вивчити її звички. Так, наприклад, перші відеозаписи цього виду з'явилися лише після 2000 року.
===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/barkhanna-kishka-pukhnastiy-pustelnik Екологія]===
Барханна кішка - пухнастий пустельник
Кішка гуляє сама по собі, і це давно відомо. Але всіх перевершила в прагненні до самоти барханна кішка (лат. Felis margarita) - як справжній самітник, вона селиться в пустелях. Свою латинську назву ця кішка отримала не від жіночого імені Маргарита, як може здатися спочатку, а від прізвища Маrgueritte - прізвища французького дослідника, який вперше описав цю тварину, зустрівши барханну кішку на межі Алжиру та Лівії.
Не дивно, що вчений звернув увагу на цю тварину, адже це практично найменший представник родини котячих. Довжина барханної кішки не перевищує 90 см (при цьому близько 40% довжини припадає на хвіст), а в холці ця тварина рідко перевищує 30 см.
Живе барханна кішка, як зрозуміло з назви, в посушливих пустельних районах Пакистану, Центральної Азії, Аравійського півострова і в пустелі Сахара. І хоча ця тварина мешкає виключно в спекотних, посушливих районах, її місця існування дуже різноманітні - від піщаних пустель, практично позбавлених рослинності, до кам'янистих долин, зарослих чагарниками. Зрідка барханна кішка зустрічається в глинистій пустелі і на кам'янистих прибережних смугах.
Як і всі котячі, барханна кішка - м'ясоїдний хижак. При цьому полює вона не лише на дрібних гризунів, але і на рептилій, які ведуть нічний спосіб життя, комах і навіть на отруйних змій. Щоправда, барханна кішка і сама страждає від отруйних змій, які являються одним з природних ворогів цієї тварини. Крім того, пустельна мешканка може серйозно постраждати від шакалів і великих птахів.
Проте на суворі умови пустель барханній кішці скаржитись не доводиться. Завдяки густій шубці їй не страшні перепади температур, а підошви лап вкривають дуже жорсткі густі щетинки, щоб гарячий пісок не обпікав лапи. Забарвлена тварина в жовто-піщаний колір з невираженими сірими смужками. Нелегко на тлі піску помітити таку кішку, тим більше що вдень вона зазвичай спить.
На полювання барханна кішка виходить вночі. У пошуках їжі вона проходить, як правило, до 10 кілометрів, обстежуючи за ніч територію до 8 квадратних кілометрів. Людині барханна кішка завдає мінімум турбот: навіть у холодну пору року, коли голод змушує всіх тварин збиратися поблизу людського житла, барханна кішка, як правило, ігнорує домашніх тварин і птицю, віддаючи перевагу звичній їжі.
Цікаво також, що барханна кішка може довгий час обходитись без води - практично всю необхідну вологу ця тварина отримує разом з їжею, тому можна сказати, що барханна кішка ідеально пристосована до життя в пустелі.
Основні прийоми полювання барханної кішки базуються на полюванні з укриття. Найчастіше, вискакуючи із засідки, кішка хапає жертву за шию, сильно струшуючи її при цьому. У випадку дуже вдалого полювання, якщо здобич виявиться великою, барханна кішка може пропустити наступну ніч, взагалі не залишаючи денне укриття. «Мисливські угіддя» барханної кішки перевищують 15 квадратних кілометрів, і часто перетинаються з ділянками інших представників цього виду.
Ведучи нічний спосіб життя, барханна кішка днем знаходиться в укритті. Власне, укриттям їй можуть служити нори (власні або інших тварин). Буває, що кішка займає нірку спійманого звіра, і для цього її розширює. Але так як кішка ця - одна з найменших серед диких котячих, знайти укриття їй неважко. А ті кішки, які живуть в горах, сплять прямо на голих скелях. Вдень барханна кішка не активна і не привертає до себе уваги, залишаючись в укритті до сутінків.
В неволі, в різних зоопарках, живе всього декілька екземплярів барханної кішки. Там вони зазвичай доживають до 13 років. Дивно, але вчені при оцінці загальної кількості барханних кішок змушені основуватись на припущеннях - ця колись поширена тварина веде настільки потайний спосіб життя, що підрахувати її популяцію не вдається.
На даний момент, за оцінками вчених, в дикому середовищі існування налічується близько 50 тисяч цих тварин. Основною причиною зниження популяції барханної кішки в природі вчені називають господарську діяльність людини - дика і незалежна тварина не може сусідувати з людиною, і просувається вглиб незаселених територій. Барханні кішки не являються об'єктом полювання, проте їх відловлюють на продаж. Але, не дивлячись на все це, в цілому, барханна кішка - найбільш «благополучний» вид серед диких кішок.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/visokogirna-andska-kishka Екологія]===
Високогірна андська кішка
Цей на диво симпатичний дикий кіт водиться лише в Андах, високо в горах, далеко від людини, в своєму власному позахмарному світі. Андська кішка (Leopardus jacobita) любить селитися на висоті від 3000 до 5000 метрів. Так високо люди не піднімаються, тому ця кішка про нас нічого не знає. Як і людина майже нічого не знає про андську кішку - її важко побачити, не те що вивчити її звички. Так, наприклад, перші відеозаписи цього виду з'явилися лише після 2000 року.
Місце проживання - це те, що відрізняє андську кішку від решти котячих. Але є у них і спільне. Андську кішку порівнюють і з оцелотом, і з манулом, і зсніжним барсом. Щодо останнього - вона і справді схожа на сніжного барса - сріблясте хутро в рудих плямах, густе і довге, захищає кішку від холодів. Довжина хутра може досягати на спині 4 сантиметрів! Але тільки розміри «підкачали» - андська кішка разом з хвостом у довжину не більше 70 сантиметрів. А хвіст її, прикрашений чорними кільцями, становить більше половини довжини кішки.
Полює андська кішка ймовірно і вдень, і вночі. Здобиччю її можуть стати будь-які дрібні ссавці, гризуни, птахи. Зокрема, вона ласує шиншилами, які мешкають неподалік. Припускають навіть, що шиншила становить основну частину раціону андської кішки.
А ще андська кішка не дає спокою системологам. Остання класифікація включає її в рід Leopardus. Але особлива форма черепа, ендемічне проживання в Андах, забарвлення хвоста і тіла створюють унікальний портрет андської кішки.
Вважається, що андських кішок зовсім небагато. Можливо тому їх так важко зустріти. Це найрідкісніші котячі Південної Америки, і екологи старанно охороняють цей вид. Вашингтонська конвенція по захисту видів забороняє будь-яке використання андської кішки, виготовлення та розповсюдження з неї будь-яких товарів. Це, звичайно, в першу чергу стосується незвичайного і теплого хутра високогірної кішки. Вид внесено до Додатку I Конвенції CITES та до Червоного списку МСОП видів під загрозою зникнення (EN).
===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/puma-kishka-z-bezlichchu-nazv Екологія]===
Пума - кішка з безліччю назв
Пума (лат. Puma concolor) - один з найбільших і найбільш поширених представників родини котячих в Америці - як Північній, так і Південній. Ця граціозна кішка, яка рудою блискавкою врізається в віковічну тишу гірських вершин і яскравим зиґзаґом пронизує мальовничі пейзажі - справжня рекордсменка за кількістю даних їй людиною імен.
Кугуар, гірський лев, оленячий тигр, бурий ягуар, срібний лев, червоний тигр, гірський кіт і десятки інших, не менш виразних імен - це все про неї, про пуму. До речі, слово «пума» походить з мови кечуа, а concolor - це «одноколірний» на латині.
Напевно, не випадково в якості місць проживання пума облюбувала гірські райони - конкуренція серед хижаків незначна, а копитних тварин, на яких так приємно пополювати в нічній тиші, хоч відбавляй. Взагалі, шанс зустрітися з пумою є і у жителів пустель, і у подорожніх, які випадково забрели в нетрі тропічного лісу, але найбільша кількість цих хижаків мешкає в гірській місцевості США і Канади.
В Америці пума займає друге за величиною місце серед котячих, поступаючись лише велетню - ягуару. Подовжене гнучке тіло від метра до двох, невелика голова, пружний довгий хвіст і сильні широкі лапи, задні з яких куди довші і масивніші за передні - такий зовнішній вигляд типового представника Puma concolor, вага якого, в залежності від статі і віку, може коливатися від 30 до 100 кг.
За рахунок різниці в довжині передніх і задніх ніг пума здатна здійснювати надзвичайно видовищні стрибки, які так люблять знімати фотографи-анімалісти. А ось бігає руда кішка не так добре. Лише в забігу на короткі дистанції вона здатна розвинути високу - до 70 км на годину - швидкість, а для далеких відстаней їй, як і багатьом іншим представникам котячої родини, не вистачає витривалості.
Однак природа щедро компенсувала цю маленьку незручність, забезпечивши пуму здатністю чудово лазити по деревах, відмінно плавати і долати граціозним стрибком гігантські прірви. Схоже, цій кішці зовсім невідомий страх висоти: вона із задоволенням спить на верхівці дерев і, не замислюючись, зістрибнула б з даху триповерхової «хрущовки».
Жорстке і коротке хутро пуми має практично рівномірне забарвлення - жовтувато-рудо-коричневе, на диво схоже на колір шерсті оленів, які значаться стравою номер один в її обідньому меню. Морду хижака прикрашають чорні відмітини, тоді як черево, груди і горло рясніють білими підпалинами.
Горді руді кішки - індивідуалісти, які паруються виключно в шлюбний період. Весь інший час вони живуть окремо один від одного на обраних ділянках, які ніколи не перетинаються. Самці незалежно управляються з територією до 50 кв. км, в той час як самки мають майже вдвічі менші ділянки. Щоб на заповідну територію не проник чужинець, її межі ретельно мітяться стандартним способом, а на додаток позначаються ще й виразними подряпинами на стовбурах дерев.
Вагітність триває від 82 до 100 днів і закінчується появою на світ чарівних коричневих з чорними плямами дитинчат - від 1 до 6. Щоб прогодувати потомство, матері доводиться активно полювати протягом довгого періоду: на пошуки самостійного життєвого шляху кошенята відправляються лише у віці півтора-двох років.
Пума - нічний мисливець, і її здобиччю стають не лише великі копитні на кшталт оленів або лосів: як всяка кішка, вона не гребує і мишами. А взагалі, раціон цих хижаків досить багатий - його складають кролики, білки, опосуми, скунси, єноти і навіть жаби з кониками.
Коронна мисливська тактика пуми - це раптовий блискавичний кидок на спину жертви з подальшим укусом в загривок, після якого у здобичі не залишається практично жодного шансу на порятунок. В процесі нічного полювання самцям доводиться долати іноді чималі відстані - тому не варто дивуватися, що під час трапези вони легко справляються з більшою частиною габаритної туші.
Залишок здобичі вони завбачливо закопують і закидають гілками - на потім. Далекоглядні каліфорнійські індіанці нерідко відстежували «схованки» пум і спустошували ті з запасів хижака, які вважали придатними до їжі.
Пуми старанно уникають зустрічей з людьми. Але навіть якщо зіткнення відбулося, зовсім не факт, що воно закінчиться трагічно. Напад може відбутися в разі крайнього виснаження хижака або в цілях захисту потомства - у всіх інших ситуаціях тварина агресії не виявляє.
Незважаючи на те, що пуми являються об'єктом полювання і їх ареал скорочується через руйнування навколишнього середовища, більшість підвидів достатньо численні, оскільки ці кішки легко пристосовуються до життя в різних ландшафтах. Так практично винищена в США до початку XX ст., зараз популяція пум на заході цієї країни налічує близько 30 тис. особин і продовжує розселятися на схід та південь.
Три підвиди пуми занесені в Додаток I CITES: Puma concolor coryi, Puma concolor costaricensis, Puma concolor cougar. Полювання на рудих красунь повсюдно обмежене або заборонене, хоча їх продовжують винищувати через шкоду, яка завдається пумами скотарству і мисливському господарству. Єдиний підвид, занесений до Червоної книги МСОП зі статусом «Перебуває під критичною загрозою» (Critically endangered), - це флоридська пума Puma concolor coryi. Вона трохи менша за звичайну, і хвостик її загнутий. Таких пум залишилося всього лише 25-50, існування виду під загрозою.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/ris-khizha-k-shka Екологія]===
Рись - хижа кішка
Рись (Lynx) — представник роду сімейства Котячі (Felidae), раніше інколи включався в рід Кішок (Felis) як вид F. lynx або як два види, з виокремленням канадської рисі як F. canadensis.
Як правило прийнято розрізняти 4 види в роді рисі:
• євроазіатська рись — Lynx lynx,
• руда рись — Lynx rufus,
• канадська рись — Lynx canadensis,
• іспанська рись — Lynx pardinus.
Всі вони — високоспеціалізовані хижаки, які зовні відрізняються від інших котячих непропорційно довгими задніми лапами (5 пальців на передніх лапах і 4 — на задніх), прекрасною шерстю і характерними китицями на кінчиках вух, що дозволяють звірові чути навіть дуже тихі звуки. Короткий (як би обрубаний) хвіст не доходить до землі. Здобич зазвичай вбивають, стрибаючи із засідки або непомітно підкрадаючись до неї і завдаючи іклами смертельного удару.
Євразіатська рись — найбільш широко поширений вид, мешкає в північних лісах Євразії. В Західній Європі була поширена скрізь, але через діяльність людини залишилась лише в Піренеях, Альпах, Карпатах і в Скандинавії. У всій тайговій зоні Росії вона звичайна, крім того зустрічається навіть в скелястих горах Кавказу і Середньої Азії. Вже в 20 столітті поширилася по всій Камчатці.
Рись — найпівнічніший з видів котячих, місцями вона зустрічається навіть за Полярним кругом. В північних областях рисі більші і з довшою шерстю, не на стільки плямисті як південні форми. Зимова шерсть дуже густа, пухнаста, з більш менш вираженою плямистістю на спині, боках і ногах. Літнє хутро грубіше, коротше, і забарвлене більш контрастно ніж зимове. На відміну від інших котячих, рисі прекрасно пристосовані до снігу і морозу. Взимку особливо довге хутро на лапах збільшує площу сліду, дозволяючи рисі не провалюватися в сніг. Залишає типово котячі — без відбитків кігтів — округлі сліди.
Рись дуже спритна: не лише прекрасно лазить по деревах і скелях, але і швидко бігає, робить великі до 3,5-4 метрів стрибки, здійснює тривалі переходи, добре плаває.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/serval-gratsiozna-dika-kishka Екологія]===
Сервал - граціозна дика кішка
Сервал (Leptailurus serval) - африканська дика кішка середніх розмірів. За останніми даними аналізу ДНК сервали мають спільних предків з левами, і хоча сервал також має спільні риси з гепардом, вважають, що це гепарди походять від древніх сервалів.
Це міцна та струнка тварина з довгими (та найдовшими відносно розмірів тіла серед котячих) ногами і досить коротким хвостом. Голова по відношенню до тіла невелика, овальні високі вуха розташовані близько один від одного. Довжина тіла сервала без хвоста становить від 59 до 92 сантиметрів, а довжина хвоста від 20 до 38 сантиметрів. Висота в холці близько 54-66 сантиметрів. Самиці важать 7-12 кг, самці – 9-18 кг.
Вуха сервала вирізняють його з-поміж інших диких кішок. По-перше, вони у нього найбільші (відносно розмірів тіла) серед котячих, і забезпечують своєму власнику особливо гострий слух. По-друге, із зовнішнього боку вуха сервала чорні з помітними білими поперечними плямами (окулярами), які служать для того, щоб кошенята знали коли мама полює.
Сервали поширені практично на всій території Африки, за виключенням Сахари, лісів екваторіальної зони і крайнього півдня материка. Основні місця проживання савани, хоча сервалів-меланістів зазвичай зустрічають в гірських районах на висотах до 3000 метрів.
Сервали нічні поодинокі тварини. Полюють вони також переважно вночі, але інколи, в результаті діяльності людини або через наявність великих нічних хижаків, вони такої змоги не мають. Зазвичай полюють на гризунів, але іноді харчуються також птахами, зайцями, рептиліями, комахами, рибою і жабами. Сервал їсть дуже швидко, іноді занадто швидко, що нерідко виходить йому боком. Дрібну здобич ковтає цілою.
Сервал добре пристосований до полювання в саванах. Його довгі ноги дають змогу чудово стрибати, а також допомагають йому досягти швидкості до 80 км/год. До того ж, довгі ноги та шия дозволяють сервалу бачити більше у високій траві, а його вуха здатні вловити шум навіть тієї здобичі, яка риє землю. Полюючи на птахів, сервали можуть стрибати на відстань від 2 до 3 метрів в висоту. В довжину стрибок сервала сягає до 3,6 метрів, при чому стрибає він з місця, а посадку здійснює точно на ціль з силою достатньою, щоб оглушити чи вбити свою жертву при ударі. Сервал - дуже спритний мисливець, в середньому 50% спроб полювання закінчуються успішно (67% в нічний час). Для порівняння, більшість видів котячих мають 10% вдалих полювань.
Як і більшість кішок, сервали можуть муркотіти. Крім того, вони щебечуть, шиплять, ґелґочуть, гарчать, рохкають та нявкають. Живуть сервали близько десяти років в дикій природі, і до двадцяти років у неволі.
Чисельність сервалів в дикій природі помітно скоротилась. По-перше, через витіснення з територій існування людиною, а також через полювання за їх шкурами. В деяких районах Африки високо цінується його м'ясо. По-друге, його винищують також через напади на свійську птицю.
Північний підвид сервала занесений в Червону Книгу МСОП зі статусом «вид, що знаходиться під загрозою». Сервал зазначений і у списку Конвенції CITES в Додатку II. Це все ще широко поширена тварина в Західній та Східній Африці, але вже вимерла в південноафриканській Капській провінції і дуже рідкісна на північ від Сахари.
Щодо утримання в неволі, в Африці сервалів історично тримали в якості домашніх тварин. А нещодавно почали утримувати цих тварин американці та європейці. Сервали дуже вірні, і часто, вибравши когось з членів сім'ї, вони вже не можуть жити щасливо без нього. Самці сервалів можуть злучатися зі звичайними домашніми кішками, даючи гібрид під назвою савана.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/tigr-velika-k-shka-yaka-ne-bo-tsya-vodi Екологія]===
Тигр - велика кішка, яка не боїться води
Тигр (Panthera tigris) - вид хижих ссавців сімейства котячих, один з чотирьох представників роду пантера (Panthera), що належить до підродини великих кішок. Серед представників цього виду зустрічаються найбільші тварини сімейства котячих. Тигр є одним з найбільших наземних хижаків, поступаючись за масою лише білому та бурому ведмедю. Виділено дев'ять підвидів тигра, з яких до початку XXI століття збереглися лише шість (загальна чисельність близько 4000-6500 особин, з них найчисельнішим є бенгальський тигр (номінативний підвид) - 80% від всієї популяції.
У XX столітті внесено до Червоної книги МСОП, а також в охоронні документи інших країн. Станом на 2009 рік полювання на тигрів заборонене у всьому світі. Тигр є найбільшою і найважчою з диких кішок, але різні його підвиди сильно відрізняються за розмірами і масою тіла.
Основний тон забарвлення тигрів коливається від іржаво-червоного до іржаво-коричневого; живіт, груди та внутрішня поверхня лап світлі. Також є світлі мітки на тильній поверхні вух. Тіло вкрите смугами, колір яких варіює від коричневого до повністю чорного. Форма і відстань між ними відрізняється у різних підвидів, але більшість тигрів має більше ніж 100 смуг.
Розташування смуг є унікальним у кожної окремої тварини, і, таким чином, може бути використано для ідентифікації окремих особин, аналогічно відбитками пальців у людей. Дана особливість іноді використовується дослідниками для ідентифікації в дикій природі окремих особин, за якими ведеться спостереження. Основною функцією смуг є маскування хижака при полюванні. Характерне протекціоністське забарвлення тигра дозволяє йому залишатися непоміченим в заростях. Воно варіює в різних географічних районах і служить однією з підстав для виділення підвидів тигра. Смугастий малюнок присутній також і на шкірі, і, якщо збрити хутро, то на темних смугах відростає темна шерсть, і малюнок повністю відновлюється.
Тіло у тигра масивне, витягнуте, мускулисте, гнучке. Хвіст довгий, рівномірно опушений. Голова округла. Вуха невеликі закруглені. З боків голови баки. Волосяний покрив щільний і низький у південних підвидів, високий і пухнастий - у північних. На передніх лапах по 5 пальців, на задніх - по чотири, всі з втяжними кігтями.
Тигри мають добре розвинений нічний зір, а за деякими даними, їм частково притаманний і кольоровий зір. Як і всі представники роду пантер, тигр, завдяки будові гортані та голосових зв'язок, здатний видавати рев, проте в основному він подає голос тільки в період парування.
Тигр - вид виключно азіатський. Історичний ареал тигра (зараз сильно розсічений на окремі популяції, часом сильно віддалені одна від одної) знаходиться на території Далекого Сходу Росії, Ірану, Афганістану, Китаю, Індії та країн Південно-Східної Азії, включаючи Зондський архіпелаг (Індонезійські острови).
Ареал проживання сформувався на півночі Китаю на початку плейстоцена (близько 2 млн років тому). Близько 10 тисяч років тому тигри просунулися на південь через Гімалаї і врешті-решт поширилися майже по всій Індії, Малайському півострові й островах Суматра, Ява і Балі. Ще кілька століть тому область його проживання окреслювалася наступними кордонами: 50 градусів Пн. ш. (Казахстан), 50 градусів Сх. д. (Північний Іран), 140 градусів Сх. д. (гирло Амура), 8 градусів Пд. ш. (Зондські острови). Зараз на більшій частині цієї території тигри винищені; найбільші популяції збереглися в Індії та Індокитаї. Тільки в період між 1995 і 2005 ареал проживання тигра скоротився в Азії на приблизно 40%, таким чином, на сьогодні тварини заселяють лише 7% від первісного ареалу.
Всього виділено 9 підвидів тигра, з яких 3 вже знищені людиною.
• Амурський тигр (Panthera tiger altaica), відомий також як уссурійський, сибірський, маньчжурський або північно-китайський, в основному живе на території Приморського та Хабаровського краю Росії, і в дуже невеликій кількості на території північно-східного Китаю та Північної Кореї. Останні два обліки (1996 та 2005 рр.) показали наявність 480-520 особин амурських тигрів в природі, що живуть в єдиному, нерозчленованому ареалі, який робить дану популяцію найбільшою в світі. Амурський тигр вважається найбільшим підвидом тигра. Даний підвид відрізняється густим, довгим (порівняно з іншими підвидами) та пухнастим хутром, з більш тьмяним рудим фоном і меншою, ніж у інших підвидів, кількістю смуг. Амурський тигр є також найбільшим представником сімейства котячих.
• Бенгальський, або Королівський бенгальський тигр (Panthera tigris tigris) - номінативний підвид тигра, що живе на території Індії, Бангладеш, Непалу, Бутану. Відповідно до інформації індійського уряду, популяція даного підвиду становить 3100-4500 тварин, приблизно 3000 з яких живуть на території Індії; але багато індійських вчених ставлять цю інформацію під сумнів, вважаючи, що такі цифри є завищеними. За іншими даними, чисельність тигрів в Індії може бути менше ніж 2000 особин, з огляду на те, що більшість обліків проводилось по слідах, а дана методика звичайно дає завищені цифри. Незважаючи на те, що даний підвид тигра є найбільш численним, він також знаходиться під загрозою зникнення, в основному через браконьєрство та руйнування природного середовища проживання. У 1972 році в Індії був розпочатий масштабний природоохоронний проект, відомий як «Проект Тигр», метою якого є збереження цієї тварини на індійській території. Завдяки заходам, втіленим в рамках даного проекту, кількість тигрів збільшилась з 1200 в 70-ті роки до 3000 в 90-ті; цей проект був визнаний однією з найбільш успішних програм з охорони природи в світі.
• Індокитайський тигр (Panthera tigris corbetti) (також відомий під назвою тигр Корбета) живе в Камбоджі, південному Китаї, Лаосі, Таїланді, Малайзії і В'єтнамі. Кількість особин його популяції варіює за різними джерелами в межах 1200-1800 тварин, але більш точною визнається оцінка ближча до нижнього значення цього інтервалу. Найбільша популяція існує в Малайзії. Браконьєрство в цій країні суворими заходами зведене до незначних обсягів, але популяція тигрів знаходиться під загрозою через фрагментації ареалів і інбридингу. У В'єтнамі майже три чверті тигрів були знищені з метою продажу органів для переробки на засоби китайської медицини. Індокитайський тигр має більш темне забарвлення.
• Малайський тигр (Panthera tigris jacksoni) зустрічається виключно в південній (малайзійській) частині півострову Малакка. Цей підвид був виділений лише в 2004 році (раніше вважалось, що популяція належить до індокитайського тигра) в ході дослідження, проведеного групою вчених під керівництвом Стівена О'Брайана в Лабораторії генетичного різноманіття Національного інституту раку (Фредерік, США). Останні обліки показали наявність 600-800 особин тигрів цього підвиду в природі, що робить його третім за чисельністю серед підвидів тигра.
• Суматранський тигр (Panthera tigris sumatrae) зустрічається тільки на індонезійському острові Суматра. Чисельність дикої популяції оцінюється у 400-500 тварин, більшість з яких живе на території національних парків та заповідників. Нещодавні генетичні дослідження показали наявність в генотипі підвиду унікальних генетичних маркерів; це є ознакою того, що на базі даного підвиду з часом може виникнути окремий вид котячих (якщо підвид не вимре). Основною загрозою для суматранського тигра є руйнування навколишнього середовища (вирубка лісу відбувається навіть на тих територіях Суматри, що суворо охороняються), а в період з 1998 по 2000 рік 66 тигрів (20% популяції) були вбиті браконьєрами. Суматранський тигр є найменшим з існуючих зараз підвидів. Порівняно малий розмір даного підвиду вважають адаптацією до життя в тропічних лісах Суматри.
• Південно-китайський тигр (Panthera tigris amoyensis) є різновидом, який знаходиться під найбільшою загрозою зникнення, і, швидше за все, в природі вже не існує. Він також є одним з найменших підвидів. У 1977 році китайський уряд прийняв закон, що забороняє полювання на тигрів, але для Південно-китайського підвиду було вже пізно. Судячи з усього, останній південно-китайський тигр в природі був застрелений в 1994 році. В даний час 59 особин південно-китайських тигрів утримуються в неволі (всі в Китаї), але всі вони є нащадками лише шести тварин. Таким чином, генетичне різноманіття цього підвиду вкрай незначне. З 2008 року уряд Китаю приймає ряд заходів, спрямованих на реінтродукцію південно-китайських тигрів в природу.
Вимерлі підвиди:
• Балійський тигр (Panthera tigris balica) завжди водився тільки на невеликому острові Балі. Ці тигри були знищені мисливцями: останній балійскій тигр (доросла самка) був вбитий в західній частині острова (Сумбар Кама) 27 вересня 1937. У неволі балійські тигри ніколи не утримувались. Незважаючи на повне зникнення місцевого підвиду, тигр відіграє важливу роль у балінезійській версії індуїзму.
• Каспійський (Туранський, персидський) тигр (Panthera tigris virgata) вимер наприкінці 1960-х років; останнє свідоцтво зустрічі з ним відноситься до 1968 року, хоча, за деякими даними, останнього каспійського тигра застрелили в південно-східній частині Туреччини в 1970 році. Історичний ареал цього підвиду охоплював Іран, Афганістан, Пакистан, Ірак, Узбекистан, південь Казахстану, Туркменістан та Туреччину. Каспійський тигр був великим підвидом, досягаючи вагових та розмірних параметрів бенгальського тигра. Фоновий колір забарвлення був приблизно таким же, як у індійських підвидів, але смуги були помітно вужчими й розташованими більш часто, більше темно-сірого або коричневого, ніж чорного кольору. Хутро каспійського тигра було довгим (відносно інших підвидів), особливо взимку. Каспійський тигр разом з бенгальським був одним з двох підвидів, яких використовували римляни в гладіаторських боях проти гладіаторів та інших тварин. За сучасними молекулярно-генетичними даними, цей підвид практично ідентичний амурському тигру.
• Яванський тигр (Panthera tigris sondaica) мешкав на індонезійському острові Ява. Судячи з усього, цей підвид був знищений у 80-ті роки двадцятого століття через полювання та руйнування природного середовища проживання. Останнього яванської тигра бачили в природі в 1979 році.
Також зустрічаються різні варіації забарвлення тигрів.
• Білий тигр. У тигра існує відома мутація, що призводить до появи особин з повністю білим забарвленням - бенгальські тигри з чорно-коричневими смугами на білому хутрі і блакитними очима. Таке забарвлення дуже рідко зустрічається серед диких тварин, але є відносно поширеним в популяціях, які утримуються в неволі. Частота появи білих тигрів - 1 особина на 10 000 з нормальним забарвленням. Білі тигри чудово розмножуються в неволі. Перші згадки про них відносять до 1951 року, коли один з мисливців забрав з знайденого ним лігва тигра білого тигра. Всі білі тигри що зараз містяться в неволі є нащадками однієї особи. Зараз в зоопарках світу міститься близько 130 білих тигрів. Також варто зазначити, що хибною є думка, ніби білі тигри є альбіносами.
• Золотий тигр. Так званий золотий різновид - така зміна забарвлення зустрічається найрідше і викликана рецесивним геном. Перші згадки про зустріч з золотими тиграми в дикій природі датуються початком ХХ століття. Спочатку була висунута теорія, що поява даного типу забарвлення поступово розвивалась в невеликій групі тигрів, що мешкали в областях багатих на глинисті ґрунти, а незвичайний колір служив їм додатковим камуфляжем при полюванні. Теорія залишається недоведеною. Однак інбридинг невеликої ізольованої групи тигрів міг вплинути на появу даного типу забарвлення, якщо б один з тигрів, носіїв рецесивного гену золотого забарвлення, схрещувався зі своїм власним потомством, як і сталося в неволі. На даний момент в неволі міститься близько 30 особин з даним типом забарвлення. Як і білі тигри, всі золоті тигри що містяться в неволі мають переважно бенгальське походження, але генетично частково «забруднені» генами амурського білого тигра на ім'я Тоні, який є спільним предком майже всіх білих тигрів в Північній Америці. Припущення, що дане забарвлення з'явилось шляхом схрещування амурських і бенгальських тигрів, є поширеною помилкою.
Повідомлялося також про існування серед бенгальських тигрів меланістів з димчастим або повністю чорним хутром. Також є повідомлення про появу тигрів з синювато-сірим забарвленням (т. зв. Мальтійський тигр). Дані типи забарвлення викликані нестійкими мутаціями.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/chervona-panda-k-shka-vedm-d Екологія]===
Червона панда: кішка-ведмідь
Червона панда (Ailurus fulgens) - «кішка, пофарбована як вогонь», «кішка-ведмідь», «вогняна кішка». У Китаї через забарвлення і розміри червону панду називають huo-hu - «вогняна лисиця» (англ. firefox), це словосполучення використала компанія Mozilla, назвавши свій браузер «Mozilla Firefox». Тварина сімейства малопандових, в основному травоїдна, розміром трохи більша кішки.
Систематичне положення малої панди довгий час було незрозумілим. Її відносили то до сімейства єнотових, то до ведмежих, то виділяли в окреме сімейство. Однак останні генетичні дослідження показали, що мала панда утворює власне сімейство малопандових (Ailuridae), яке разом з родинами єнотових, скунсових і куницевих утворює надродину куницеподібних (Musteloidea).
Ареал малої панди обмежений провінціями Юньнань і Сичуань в Китаї, північчю Бірми, Бутаном, Непалом і північним сходом Індії. На захід Непалу вона не зустрічається. Живе в гірських бамбукових лісах на висоті 2000-4000 м над рівнем моря в умовах помірного клімату.
Причина існування червоної панди в цих місцях пояснюється тим, що вони люблять середню температуру з незначними коливаннями. Улюбленим місцем проживання цих тварин є гори висотою від 1800 до 4800 метрів, на яких ростуть листяні і хвойні дерева, а також рододендрон і бамбук. Там де зустрічається червона панда в більшості випадків можна зустріти і гігантську панду, так як ці два види здатні співіснувати один з одним. Червона панда знаходить притулок в скелях, а так само в дуплах дерев.
Предки нинішніх панд були поширені набагато ширше; їхні останки знаходять і в Східній Європі, і в Північній Америці. Проте ці тварини, очевидно, були пристосовані до певного типу клімату, зі зміною якого різко скоротився і їх ареал.
Хоча ареал малої панди займає дуже велику територію і природних ворогів у неї небагато, цей вид включено до списків Міжнародної Червоної книги зі статусом «наражаються на небезпеку». Вид класифікували як вимираючий, тому що залишилося всього 2500 особин. Справа в тому, що щільність тварин в природі дуже невисока, і, крім того, місця проживання червоної панди можуть бути легко зруйновані.
На щастя, мала панда добре розмножується в неволі. В даний час близько 300 цих тварин утримуються в 85 зоопарках світу і ще стільки ж народилося в неволі за останні два десятиліття.
Ці милі звірята добре приручаються і радують відвідувачів своїм чарівним виглядом. Щоправда, утримувати їх навіть в зоопарках дуже складно, а в домашніх умовах і просто неможливо: надто специфічна дієта потрібна червоній панді. А при неправильному годуванні ці тварини швидко гинуть від кишкових захворювань.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/yaguar-velika-dika-kishka Екологія]===
Ягуар - велика дика кішка
Ягуар (лат. Panthera onca) - третій за величиною представник родини котячихпісля тигра та лева. У Західній півкулі - там, де мешкає ягуар, - йому немає рівних. З давніх часів серед індіанців ягуар являється символом сили та влади. Індіанці майя вважали ягуара посередником між живими і мертвими. У ацтеків ягуар був символом войовничості. Показово, що воїни з елітних військ іменувалися саме ягуарами.
За способом життя ягуар найбільше схожий на тигра. Віддає перевагу густим заростям тропічних лісів, хоча у відкриту місцевість, якщо виникає потреба, також виходить. Як і тигр, ягуар вміє плавати, що рідкість для котячих. Навіть за забарвленням ці хижаки схожі - тільки тигри в смужку, а ягуари в цятку. Тигр - найгрізніша з кішок Старого світу, ягуар - найгрізніша кішка Нового.
Ягуар має надзвичайно сильний укус. Завдяки йому ягуар без труднощів пробиває зубами, наприклад, панцир черепахи. Не кажучи вже про черепа інших тварин. Зазвичай ягуар так і вбиває свою жертву - прокушуючи їй череп, хоча котячі зазвичай вбивають шляхом удушення або перекушування горла. Вважається, що своєму унікальному способу вбивства ягуар навчився в стародавні часи, в епоху плейстоцену (2 млн. років тому), коли його основною здобиччю були броньовані рептилії. Якщо ж жертва дрібна, то ягуар навіть не кусає - просто розчавлює череп лапою. Цього цілком достатньо.
Вважається, що назва цього хижака тісно пов'язана зі словом yaguara, що перекладається як «звір, що вбиває одним стрибком». А латинська назва тварини Panthera onca включає два слова - «ловець» та «колючка, шип». Останнє недвозначно натякає на гострі і смертельно небезпечні для ворога кігті ягуара. Жителі басейну річки Амазонка називали цю кішку собакою. Втім, так називали там будь-якого хижака. Але для того, щоб виділити ягуара серед інших, цього звіра називали «справжнім собакою». У багатьох країнах ягуара також називають тигром, хоча його спорідненість з тиграми, не дивлячись на схожі звички, все ж таки досить віддалена.
Аналіз ДНК свідчить про те, що великі кішки (лев, тигр, леопард, ягуар,сніжний барс і димчастий леопард) мали одного спільного предка, який з'явився на Землі від шести до десяти мільйонів років тому. Деякі дослідники вважають, що ягуар найбільш близький до леопарда. Однак для інших вчених ці висновки непереконливі. Аналіз решток таких вимерлих тварин, як американський лев і європейський ягуар, говорять про те, що саме лев доводиться рідним братом ягуара.
Як би підкреслюючи те, що до смугастих тигрів вони мало відносяться, серед ягуарів часто зустрічаються меланісти - тобто зовсім чорні ягуари. Їх навіть називають чорними пантерами, але вчені їх в окремий вид не виділяють, тим більше що «почорніти» можуть і леопарди, і інші дикі кішки. Альбіноси (білі пантери) серед ягуарів теж зустрічаються.
Величезні кішки ведуть одиночний спосіб життя в межах кордонів своїх володінь, які становлять близько 25 км кв. у самок і 100 км кв. у самців. Територія самця, як правило, має форму трикутника. Зазвичай кілька днів ягуар полює на одній ділянці, потім освоює другу, потім третю і т.д. А з певною періодичністю (5 або 15 днів) він спрямовує свої стопи до самих країв «трикутника», немов бажаючи дізнатись, як виглядає «закордон» і вирішити, чи варто розширювати особистий простір. Ягуар украй нетерпимий до інших котячих (зокрема, до пум) на своїй території, але досить миролюбний до своїх родичів і мисливські території ягуарів часто перетинаються.
І лише в шлюбний період кішка, яка гуляє сама по собі, стає частиною колективу. Поєдинки за серце прекрасної дами між самцями - велика рідкість. Як правило, наречена сама вибирає майбутнього батька свого потомства, після чого переходить на територію ощасливленого нею самця. Період вагітності триває близько 100 днів, після закінчення яких у заростях густого чагарнику, надійному дуплі або всередині зручної печери на світ з'являються від 1 до 4 крихітних малят. Перші півтора місяця життя дітвора проводить під захистом стін лігва, а потім мати починає посвячувати потомство в тонкощі полювання, щоб до 2-річного віку вони змогли самостійно «стати на лапи», облюбувавши собі власну територію.
Випадків нападів ягуарів на людей відомо дуже мало, а неспровокованих - і того менше. Людоїдство серед цих хижаків - явище виняткове. Найчастіше ягуар нападає, коли захищається. Якщо ягуара не провокувати, він зазвичай не агресивний, а швидше допитливий і часто переслідує людину по лісу, не проявляючи ворожих намірів, проте зрідка кидається і на людей. Люди, які несподівано зустрічали ягуара в гущавині, відчували дивне почуття пошани і деякого подиву.
Але, на жаль, яскраве забарвлення - чорний крап на лапах і голові та темні кільцеві плями, хаотично розкидані по рудій шерсті - частково зробили ягуару недобру послугу. Людина, переконана в тому, що цей світ створений виключно для того, щоб годувати, одягати і догоджати їй, довгі роки нещадно винищувала цих прекрасних тварин заради шапок та шуб.
На щастя, природа наділила ягуара значними розмірами і страхітливим голосом, здатними відлякувати любителів хутра зі слабкими нервами. Тільки уявіть: довжина тіла цієї дикої кішки сягає 180 см, розмір хвоста складає близько 60 см, а середня вага коливається в районі 100 кг. А чого вартий голос! Ягуар може оглушливо ревіти, люто гарчати і видавати глухе загрозливе бурчання.
Проте на значній частині свого колишнього ареалу цей вид майже або повністю винищений. Зіграли свою роль зміна людьми природних місць існування ягуарів, промисел заради цінної шкури, а також відстріл скотарями, які побоювалися за безпеку своїх стад. Ягуар внесений до міжнародної Червоної книги та у багатьох країнах охороняється. Відстріл ягуарів в обмежених кількостях дозволений в Бразилії, Мексиці і деяких інших країнах. У Болівії дозволене полювання заради трофеїв.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Кі]]

Кішка

2013-12-23T11:16:51Z

Жало Дарина: /* Матеріал з Вікіпедії */

'''Кішка, -ки, '''''ж. ''1) Кошка. ''2) Небольшой якорь. ''Левиц. ПЙО. І. ''3) сіра кішка. ''Родъ дѣтской игры. ''Ив. 47. ''

'''кішка'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23041-kishka.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Кішка, -ки, ж. 1) Кошка. 2) Небольшой якорь. Левиц. ПЙО. І. 3) сіра кішка. Родъ дѣтской игры. Ив. 47.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358202.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
КІШКА

і кі́шки нема́ чим годува́ти у кого. Хто-небудь дуже бідний. — Попросив би могорича, та знаю, що в вас і кішки нема чим годувати,— сказав Зануда й вийшов з хати (І. Нечуй-Левицький).

чия́ кі́шка са́ло з’ї́ла, зі сл. зна́ти. Хто винен. Поспіхом переписував (управитель) конторські книги набіло, та, знаючи добре, чия кішка сало з’їла, заздалегідь збирався тікати (Дніпрова Чайка).

(чо́рна) кі́шка пробі́гла; (чо́рний) кіт пробі́г між (поміж) ким. Хто-небудь посварився з кимсь, між ким-небудь виникла незгода, склалися напружені стосунки. Побачивши Колу, він повернув у хвіртку,— давно між ними чорна кішка пробігла (О. Кундзич); — Скажіть, Євгене Панасовичу... чому Настя мене цурається?.. Який це кіт пробіг поміж нами? (В. Речмедін); (Семен (тихим голосом):) Між мною і вами, учителю, пробіг чорний кіт (Я. Галан).

як (мов, ні́би і т. ін.) кіт (кі́шка) з соба́кою, зі сл. жи́ти. Без злагоди, постійно ворогуючи, сварячись і т. ін. Живуть як кішка з собакою (Укр.. присл..); — Ви тільки, бува, нічого не скажіть Давиду Онопрійовичу, бо ми й так живемо з ним, як кішка з собакою (С. Добровольський).

===[http://sum.in.ua/s/kishka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КІШКА, и, жін.
1. Самка кота. Чує кішка, де миша є (Номис, 1864, № 9847); Коло нього лежала його вірна кішка з трьома маленькими сіренькими.. котенятами (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 124); * У порівняннях. Вона.. витрушувала сіно з-за пазухи та пирхала, як кішка, що понюхала перцю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317).
♦ Жити (бути і т. ін.), як кішка з собакою — постійно бути в незгоді. Ми.. живемо з ним, як кішка з собакою(Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 27); Знає кішка, чиє сало з'їла — про того, хто винен і почуває свою провину перед ким-небудь. — Ага, знає кішка, чиє сало з'їла.. Не втечеш моїх рук! (Панас Мирний, III, 1954, 292); Кішці хвоста зав'язати див. зав'язувати; [Чорна і т. ін.] кішка пробігла поміж (між) ким — хтось посварився з кимось, між ким-небудь виникла незгода. Чорна кішка пробігла поміж ними і сполохнула той лад, який досі був (Панас Мирний, III, 1954, 297).
2. техн. Невелика кітва. — Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій (Нечуй-Левицький, II, 1956, 233);
// Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3—4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів.
3. тільки мн. Те саме, що кігті 2;
// Загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, які прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін. Кішки являють собою загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, і одягаються на гірське взуття (В дорогу, 1953, 102).

===[http://language.br.com.ua/%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0/ Словник української мови]===
Кішечка и, ж. Зменш.-пестл. до кішка 1. Я [заєць] частенько ходжу в князівську капусту, а туди часом при¬бігає князівнина кішечка, молоденька, рябенька (Н.-Лев., III, 1956, 293); * У порівн. А той, тихий та твере¬зий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в пе¬чінки (Шевч., І, 1951, 239); Галька кішечкою сковзнула з ліжка і вибігла в сіни (Головко, І, 1957, 174).

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/69508/%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
кішка
кішка
-и, ж.
1) Самка кота.
••
Жи/ти (бу/ти і т. ін.), як кі/шка з соба/кою — постійно бути в незгоді.
2) тех. Невелика кітва. || Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3-4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів.
3) тільки мн. Те саме, що кі/гті 2). || Загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, що їх прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості
кі́ш-ка
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 3*a.
відм.
однина множина
Н.
кі́шка кі́шки
Р.
кі́шки кі́шок
Д.
кі́шці кі́шкам
З.
кі́шку кі́шки
кі́шок
О.
кі́шкою кі́шками
М.
кі́шці кі́шках
К.
кі́шко кі́шки
Корінь: -кіш-; суфікс: -к-; закінчення: -а

Вимова

• вимова?, файл
МФА: [] (одн.), [] (мн.)
Значення
1. самка кота
◆ Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й кішки й кошенята. Панас Мирний
2. невелика кітва; пристрій у вигляді невеликої кітви з 3—4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів ◆ — Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій. І. Нечуй-Левицький
3. тільки мн. те ж саме, що кігті 2; загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, що їх прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін.
◆ Сонце ще проглядало через розриви скель, а хлопці вже були у своєму обладунку: високогірних черевиках,кішках, штормівках і пухівках. (з газети)
Синоніми
1. кицька, кітка, киця
2. якір, кітва, кітвиця
3. кігті 2
Гіпероніми
1. тварина
2. пристрій
3. пристрій
Усталені словосполучення, фразеологізми
• і кішки нема чим годувати

• чия кішка сало з'їла,

• як (мов, ніби і т. ін.) кіт (кішка) з собакою

• [чорна] кішка пробігла; [чорний] кіт пробіг

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми: кішечка

• іменники: кіт, котик, котисько, котище, котяра, котятина, кошеня, кошенятко, кошеняточко

• прикметники: кітна, котячий

• дієслова: окотитися, окочуватися

• прислівники:

кітва
пристрій для лазання

===[http://www.ridnamova.org/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kishka.9126/ РІДНА МОВА]===
КІШКА

(Кушка, Кошка) Самійло, ?-1602 (1620?), укр. козацький гетьман (1600-02); учасник морських походів запорожців проти турків; бл. 25 років перебував у полоні; 1595 організував повстання і повернувся в Україну; будучи гетьманом, добився визнання козацтва як суспільного стану (скасував баніції); 1600 очолював запорожців в укр.-пол. поході до Криму; 1601-02 учасник пол.-шведської війни у Лівонії.

===[http://www.ridnamova.org/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kishka.9127/ РІДНА МОВА]===
КІШКА
якір із чотирма лапами, використовується, зокрема, для звільнення якірних ланцюгів і тросів.
===[http://www.ridnamova.org/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kishka_petro_markovych.9128/ РІДНА МОВА]===
КІШКА ПЕТРО МАРКОВИЧ
1828-72, укр. матрос, символ мужності захисників Севастополя під час Кримської війни 1854-55; кріпак із с. Ометинці на Вінниччині, відданий у матроси; служив на Чорноморському флоті; під час оборони Севастополя відзначився сміливими, ініціативними діями, хоробрістю у бою.
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/kishka.17137/ РІДНА МОВА]===
КІШКА
1) разг. кошка 2) техн. кошка
===[http://www.ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kishka.10044/ РІДНА МОВА]===
КІШКА
кітка, кицька, дит. киця; (якір) кітва, кітвиця.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
Кіт
Кіт (Felis) — рід ссавців родини котових (Felidae). У деяких старіших системах класифікації до нього зараховували всіх представниківмалих кішок (Felinae), проте в зараз безпосередньо до роду відносяться лише кілька видів невеликих тварин, що мешкають в Євразії іАфриці.
Найвідомішим представником цього роду є свійський кіт — підвид кота лісового.
Види та підвиди
Рід Кіт
• вид Кіт очеретяний (Felis chaus)
• вид Кіт барханний (Felis margarita)
• вид Кіт чорноногий (Felis nigripes)
• вид Кіт лісовий (Felis silvestris)
• підвид Кіт свійський (Felis silvestris catus)
• підвид Кіт китайський (Felis silvestris bieti)
• підвид Кіт дикий африканський (Felis silvestris cafra)
• підвид Кіт степовий (Felis silvestris lybica)
• підвид Кіт барвистий (Felis silvestris ornata)
• підвид Кіт дикий європейський (Felis silvestris silvestris)
Філогенетичне древо роду Felis
Felis
Felis chaus - Кіт очеретяний
Felis nigripes - Кіт чорноногий
Felis margarita - Кіт барханний
Felis silvestris - Кіт лісовий

Джерела
• Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson (2007) The Evolution of Cats.

===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "кішка"
афішка
біодомішка
вішка

горішка
домішка
мішка

насмішка
панчішка
перемішка

посмішка
смішка
спішка

стрішка
усмішка
фішка

іграшка
автопокришка
бідолашка

батюшка
брошка
бульбашка

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Ко́шка –
1) (животное) кі́шка, кі́тка, ки́цька, (чаще употр. муж. р.) кіт (р. кота́). [Зно́ву кі́шка до голубі́в лі́зе! (Звин.). Од мня́са вже чу́ти, неха́й коти́ та соба́ки з’їдя́ть (Звин.)].
• Дикая -ка – ди́ка кі́шка, (чаще) ди́кий кіт.
• Мех из дикой -шки – ху́тро з ди́кого кота́.
• -ка мяукает – кі́шка нявчи́ть, ня́вкає.
• Они живут, как -ка с собакой – вони́ живу́ть, як кіт із соба́кою.
• Между ними чорная -ка пробежала – вони́ глек розби́ли; чо́рний котя́ка поміж ни́ми перебі́г.
• Знает -ка чьё мясо с’ела – зна́є кі́шка чиє́ са́ло з’ї́ла.
• Мечется, как угорелая -ка – бі́гає (ки́дається) як очмарі́лий кіт.
• Живуч, как -ка – живу́чий, як кі́шка (як кіт).
• -ке игрушки, а мышке слёзки – кі́шці смі́шки, а ми́шці слі́зки (Номис); кіт гуля́є, а ми́шка загиба́є.
• -ка и мышка (игра) – кіт і ми́шка; гра в кота́ й ми́шку;
2) (якорь) ко́[і́]твиця, я́кір (р. я́коря); см. Я́корь. [Вре́шті грек підня́в ко́твицю, і чо́рний барка́с посу́нув до бе́рега (Коцюб.)];
3) (снаряд, род крюка) рак (-ка), рачо́к (-чка́), (диал. рус.) ко́шка. [Рачко́м ві́дра витяга́ють, як хто впу́стить (Канівщ.)].
• Железные -ки – залі́зні ра́ки, (для вытягивания гвоздей) ла́пиця;
4) (плеть) канчу́к-трійча́тка;
5) бот. Agrimonia Eupatoria L. – пари́ло звича́йне, нечу́й-ві́тер, зрад-зі́лля, реп’яшки́ польові́, глади́шник, па́рник.
Поисцара́пать – подря́пати кого́, що.
• Кошка -ла все руки – кі́шка геть ру́ки подря́пала.
Поко́шачьи – по-котя́чому, по-коше́чому, як кі́шка.
Прока́зливый – (шалостливый) пустовли́вий, пустотли́вий; (пакостливый) ка́посний, ка́верзний, збито́чний, шко[і]дли́вий.
• -вый парень, см. Прока́зник. -вая кошка – шко[і]дли́ва кі́шка.

Пта́шка – пта́шка; см. Пти́чка.
• Рано пта́шка запела, как бы кошка не с’ела – ра́но пта́шка заспіва́ла, якби́ кі́шка не ззі́ла (Номис).
• Кошка -ра́ет с котятами – кі́шка гра́ється з кошеня́тами.

===[http://www.enciklopedy.ru/polnaya_populyarnaya_biblejskaya/k_15/koshka_4.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
КОШКА
Кошка (•Посл.1:21) - слово встречается только однажды в Библии, именно в указанной цитате. Им обозначается хорошо известное домашнее животное, искусное в ловле крыс и мышей, ради чего их и держат в домах и лавках. Кошки в древнем Египте считались некогда •свящ. животными и потому-то, когда издыхали, то подвергались процессу бальзамирования. В указанной цитате •пр. Иеремия ясным образом изображает ничтожество идолов - этих мнимых, языческих божеств, так как "на тело их и на головы их налетают летучие мыши и ласточки и другие птицы, лазают также по ним и кошки".
===[http://www.enciklopedy.ru/slovar_russkix_sinonimov/k_14/koshka_3.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
КОШКА
кошка жить как кошка с собакой, отольются кошке мышкины слезки, сукотная кошка, черная кошка пробежала
===[http://www.enciklopedy.ru/faaa_brokgauz_iaaa_efrona/k_16/koshka_2.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
КОШКА
Кошка Кошка (Felis) - род семейства кошачьих, характеризуется вполневтяжными когтями, отсутствием кисточек на ушах и внутренним бугорком наверхнем плотоядном зубе. Сюда относится значительное большинствокошачьих и в том числе самые крупные и опасные виды. Их подразделяют нанесколько групп: а) львиные (Leonina) без пятен; самец с гривой на шее ипередней части груди; хвост с кистью и роговым концом; зрачок круглый;водятся в Старом Свете. Сюда относится лев (F. lео). b) Одноцветные(Unicolores) без пятен, гривы и кисти на хвосте, зрачок круглый; в НовомСвете. Кугуар или пума (F. concolor), эйра (F. eyra); ягуарунди (F.yaguarundi). с) Кошки собственно (см. ниже Cati), без пятен, иногда сполосами, зрачок щелевидный, вертикальный; мелкие виды Старого Света.Дикая К. (F. Catus), буланная К. (F. maniculata), домашняя К. (F.domestica) и др. d) Тигровые (Tigrina) полосатые, без гривы. Тигр (F.tigris); дымчатый Леопард (F. mаcroscelis). е) Пантеровые К. (Pardina)крупные виды с сплошными или кольчатыми пятнами и круглым зрачком.Старый и Новый Свет. Леопард, пантера (F. pardus), барс или ирбис (F.irbis s. uncia), ягуар (F. onca), оцелот (F. pardalis) и др. f)Сервалевые (Servalina) мелкие пятнистые виды с круглым зрачком. СтарыйСвет. Серваль (F. serval), крапчатая К. (F. viverrina), карликовая К.(F. minuta).
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/k_18/koshka_6.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
КОШКА
I кошка I., укр. кiшка. Вероятно, производное от *коша – к кот, уменьш., аналогично Маша от Марья; из др.-русск., ст.-слав. котъка; см. Соболевский, РФВ 66, 342; Бернекер 1, 589; Преобр. I, 371. Отсюда кошка "плеть", аналогично нем. словоупотреблению (Бернекер, там же). II кошка II. "песчаная мель; подводные камни в море, которые видно только при отливе", арханг. (Подв.), олонецк. (Кулик.). Из саам. тер. koske "сухой" (Итконен 53) или скорее из коми kos (kosk-) "каменистые пороги при спаде воды" (Калима, FUF Anz. 23, 251). По-видимому, не от коса и не из фин. koski "водопад, порог" (Калима 133).

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-69785.htm#bigukru Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
перевод “кішка”
на английский язык в словаре Украинско-английский словарь
кішка
кішка
1) cat, she-cat, tabby, pussy (дит.);
стара кішка — grimalkin;смугаста кішка — tabby-cat;жити як кішка із собакою присл. — to live a cat-and-dog life;знає кішка, чиє сало з'іла — he knows what he has been up to;
2) мор., заст. cat-o'-nine-tails (канчук);3) тех. grapnel, grapple, crab, carriage (крана);4) кішки (для лазіння на телеграфні стовпи) climbing irons, climbers, creepers.
перевод “кішка”
на русский язык в словаре Большой украинско-русский словарь
кішка
імен. жін. роду, жив.екон.кошка
перевод “кішка”
на русский язык в словаре Украинско-русский политехнический словарь
кішка
техн. ёрш (орудие для ловли каната), кошка (якорь)

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-69785.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
кішка

-и, ж.
1) Самка кота.
••
Жити (бути і т. ін.), як кішка з собакою — постійно бути в незгоді.
2) тех. Невелика кітва. || Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3-4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів.
3) тільки мн. Те саме, що кігті 2). || Загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, що їх прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін.

===[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 Викисловарь]===
Морфологические и синтаксические свойства
кіш-ка
Существительное, одушевлённое, женский род, тип склонения 3*a.
Корень: -кіш-; суффикс: -к; окончание: -а.
падеж
ед. ч. мн. ч.
Им.
кі́шка кі́шки
Р.
кі́шки кі́шок
Д.
кі́шці кі́шкам
В.
кі́шку кі́шок
Тв.
кі́шкою кі́шками
М.
кі́шці кі́шках
Зв.
кі́шко кі́шки
Значение
1. зоол. кошка (животное) ◆ Для этого значения не указан пример употребления. Вы можете оказать помощь проекту, добавив пример употребления из литературного произведения или повседневного общения.
2. зоол. самка кошки домашней ◆ Для этого значения не указан пример употребления. Вы можете оказать помощь проекту, добавив пример употребления из литературного произведения или повседневного общения.
3. техн. кошка ◆ Для этого значения не указан пример употребления. Вы можете оказать помощь проекту, добавив пример употребления из литературного произведения или повседневного общения.
Синонимы
1. кицька, кітка, киця
Антонимы
1. —
2. кіт (по признаку пола)
3. —
Гиперонимы
1. ссавець, тварина
2. самка
3. пристрій
Этимология
Происходит от коша — из кот, уменьш. (аналогично Ма́ша от Ма́рья), далее из праслав. формы *kotъ, от которой в числе прочего произошли: др.-русск., церк.-слав. котъка (Пов. врем. лет), русск. кот, укр. кіт (род. п. кота́), болг. кот, сербохорв. стар. ко̑т, чешск., польск., н.-луж. kot. Использованы данные словаря М. Фасмера; см. Список литературы.
===[http адреса словника «назва словника»]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка1.jpg|x140px]] [1001koshka.ru]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка2.jpg|x140px]] [inter-style-s.com.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка3.jpg|x140px]] [ktvm.com.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка4.jpg|x140px]] [tsn.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка5.jpg|x140px]] [twarini.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка6.jpg|x140px]] [vk.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка7.jpg|x140px]] [veslo.ucoz.de]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|r-orZqfQzD4}} Як кішка і собака мили підлогу
{{#ev:youtube|mm-PvTNagIg}} Океан Ельзи - Кiшка

[http://www.pisni.org.ua/search.php?phrase=%EA%B3%F8%EA%E0&obj=s] Українські пісні
Кішка
С. Вакарчук / С. Вакарчук

Кішка
Бастард / Бастард

Одна кішка чорна
(Колискова)

(народна пісня)
Ой ну, люлі, котку!
(Колискова)

(народна пісня)
Ой ти, коте рябку
(народна пісня)
Блюз рудої "кішки"
С. Фоменко / С. Фоменко

==Цікаві факти==
===[http://www.zoolog.com.ua/ssavci116.html ZOOLOG]===
Барханна кішка мешкає в недоступних пустинних і гірських районах. Широка мордочка і великі вуха роблять її схожою на домашню кішку, проте від останньої вона відрізняється світлішим забарвленням.

Ряд - Хижаки
Родина - Кошачі
Рід/Вид - Felis margarita

Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 43-52 см.
Довжина хвоста: 23-31 см.
Маса: самець 2,1-3,4 кг, самка 1,5-3,1 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з року.
Період парування: зазвичай лютий-березень.
Вагітність: 63-66 днів.
Кількість дитинчат: 2-5.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: одинаки; влітку активні вночі, а взимку - вдень.
Звуки: гарчання і фиркання, у шлюбний період голосні крики.
Їжа: дрібні гризуни.
Тривалість життя: 8 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Виділяють два підвиди барханної кішки. У Сахарі живуть ще два види дрібних кішок - хаус, або очеретяний кіт, і степова кішка.

________________________________________

Зовні барханна кішка луже схожа на домашню кішку зі світлим забарвленням. Проте вона дрібніша за свою одомашнену родичку. Характерна особливість барханної кішки - підошви, вкриті суцільною густою шерстю. Густа шерсть оберігає її лапи від опіків і допомагає їй пересуватися по піску.

РОЗМНОЖЕННЯ
Під час шлюбного періоду самці барханних кішок видають дикі крики, які розносяться на велику відстань. Така поведінка має своє пояснення. Барханні кішки живуть поодинці на великих пустинних просторах, а гучні крики стають їм у пригоді при пошуках партнера. Шлюбний період цих тварин триває з лютого по березень.
Приблизно у квітні-травні на світ з'являється від 2 до 5 кошенят. Самка приводить їх у старій норі лисиці, дикобраза або корсака, рідше вона риє нору сама. Нерідко кішки окочуються у скельних ущелинах.
Новонароджені котенята сліпі, але вже покриті шерстю. На шерсті кошенят є темний малюнок з плям і смуг, який з віком зникає. Вони важать від 50 до 60 грамів. Кошенята прозрівають на 10-12 день. Мати зазвичай виховує потомство без допомоги самця. Якщо до нори наблизиться ворог, то вона мужньо захищає своїх малюків. Кошенята вперше наважуються вийти з укриття у віці З тижнів.

МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ
Барханна кішка зазвичай зустрічається в піщаних пустелях, проте мешкає вона і в скелястих районах. Кішки влаштовують денні укриття в покинутих норах інших тварин, іноді для цього вони навіть розширюють нірки ховрахів і піщанок, рідше викопують нори самостійно. У такому разі барханні кішки риють нори в піщаних схилах. Глибина нори може бути до 1,5 метра.
У скелястих районах барханна кішка обходиться без м'якої підстилки і лягає відпочивати, згорнувшись в клубок, прямо на голі скелі. Кожної ночі кішка досліджує ділянку площею до 8 км2. Колись цей маленький хижак у великій кількості зустрічався на більшій частині території Сахари і Близького Сходу, в Туркменії, Таджикистані, Узбекистані, Казахстані і на південному заході Пакистану. Зараз у всіх районах зустрічаються тільки невеликі розрізнені популяції барханних кішок.
Використання нових земель для сільськогосподарських потреб привело до скорочення чисельності кішок.

ЇЖА
Основну частину меню барханної кішки складають дрібні гризуни. Приблизно половина її раціону - це тушканчики, інша частина - це піщанки і ховрахи.
Барханні кішки полюють також на дрібних птахів і їхніх пташенят, нічних рептилій -варанів, шинків, геконів і інших ящірок. Вони поїдають і великих комах. Іноді ці тварини ловлять зайців-толаїв. Вдень барханна кішка ховається від спеки в норі або скельній ущелині, а в сутінки вона покидає своє укриття і вирушає на полювання. Вона відшукує здобич, покладаючись на свій зір і слух. Полює барханна кішка так само, як і інші дикі кішки, тобто нападає на жертву із укриття. Зачаївшись в укритті, вона терпляче чекає, коли настане відповідний для миттєвої атаки момент.
Барханна кішка хапає здобич за шию і сильно струшує її, перекушуючи шийні хребці, а потім своїми міцними зубами розриває здобич на шматки. Кількість часу, який вона проводить на полюванні, залежить від того, яку здобич їй вдається знайти. Іноді полювання буває настільки вдалим, що наступної ночі барханній кішці взагалі не потрібно полювати.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
o У різних зоопарках світу нещодавно знаходилося тільки дев'ять особин барханної кішки, при цьому всі вони - нащадки однієї пари. Тому в неволі виду загрожує схрещування близьких родичів.
o Свою наукову назву барханна кішка дістала за прізвищем французького генерала і дослідника Маг-диегіПє. У 1855 році він здійснив подорож до Сахари, де першим з європейців побачив барханну кішку. Це відбулося на кордоні Лівії і Алжиру. В результаті цього відкриття був описаний новий вид, названий барханною кішкою.
o Барханна кішка не є найдрібнішою африканською кішкою, її родичка, чорнонога кішка, має довжину всього 37-50 см.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ БАРХАННОЇ КІШКИ

Шерсть: пісочного кольору, посередині спини тягнеться неширока темна смуга. Нижній бік тіла, внутрішня поверхня лап і велика частина мордочки - ясно-бежеві або білі. Хвіст прикрашають темні смужки.
Вуха: великі вушні раковини дозволяють почути навіть легкий шерхіт, викликаний рухами жертви. Вуха розташовані низько з боків голови.
Лапи: досить короткі. Барханній кішці доводиться підповзати до жертви й ховатися за низькими скелями.
Підошви: вкриті суцільною густою шерстю заввишки близько 2 см. Завдяки цьому барханна кішка без зусиль пересувається по піску і не обпалює лап на гарячих скелях. Мозолі п'ят не відбиваються на її слідах.
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Ареал барханної кішки має вид смуги, що починається в Марокко і пролягає через Африку і Аравійський півострів на схід до Пакистану і Туркменії.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Барханній кішці загрожує зникнення. Точне число особин, що живуть на волі, невідоме, проте є підстави вважати, що пакистанський підвид уже зник. У зоопарках барханні кішки зустрічаються досить рідко.
===[http://www.zoolog.com.ua/ssavci117.html ZOOLOG]===
Довгохвоста кішка, або моргай, мешкає в лісах Південної Америки. Люди, всупереч заборонам, і надалі полюють на цих рідкісних тварин заради їхнього плямистого хутра, тому цей вид може зникнути.

Ряд - Хижаки
Родина - Котячі
Рід/Вид - Felis wiedii

Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: самець -55-80 см, самка - 45-60 см.
Довжина хвоста: самець -35-50 см, самка - 35-45 см.
Маса: 4-9 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 2-3 років.
Шлюбний період: цілий рік.
Вагітність: 60-80 днів.
Кількість дитинчат: 1-2.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: деревні денні хижаки; тримаються поодинці
Їжа: птахи, дрібні та середні за розмірами ссавці, ящірки та деревні жаби.
Тривалість життя: 20 років у неволі.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Близькоспорідненими видами є оцелот, кішка пампасова, кішка Жоффруа і ягуарунді.

________________________________________

Довгохвоста кішка, або маргай, майже все своє життя проводить на деревах. Вона є типовим представником родини котячих. Неординарні акробатичні здібності дозволяють довгохвостій кішці з легкістю пересуватися по деревах, звідки, як із засідки, вона напалає на здобич.

РОЗМНОЖЕННЯ
У південній частині ареалу період розмноження довгохвостої кішки триває з жовтня по січень місяць.
Науковцям невідомо, чи існує певний час розмноження у тварин, що живуть в тропічному поясі. Швидше за все, у самок буває декілька тічок на рік. Оскіль ки зазвичай тварини мешкають поодинці, на початку шлюбного сезону самці довгохвостої кішки виходять на пошуки партнерок. Самки залишаються в межах своїх територій і злучаються з самцями, які приходять в їхні володіння.
Про готовність до запліднення самка повідомляє за допомогою міток зі специфічним запахом, що привертають увагу самців. Трапляється, що самець та самка маргая після спаровування продовжують жити разом. Вони спільно охороняють територію і полюють доти, доки на світ не з'явиться потомство.
Після вагітності, що триває близько 60-80 днів, самка довгохвостої кішки народжує 1-2 маленьких безпорадних котенят. Вона піклується про них з великою ніжністю. Через декілька місяців мати почне брати їх з собою на полювання.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Довгохвоста кішка - це маленький, з красиво забарвленим хутром хижак, що мешкає у вологих тропічних лісах Південної Америки. Він веде денний спосіб життя. Вночі маргай спить, вмостившись у розвилці дерева або в дуплі. Довгохвоста кішка - це неперевершений акробат; лише небагато тварин здатні порівнятися з нею в мистецтві лазіння по деревах. Вона - найкращий дереволаз серед усіх котячих. Маргай може висіти на гілці, за яку тримається однією лапою. Подібно до білки, довгохвоста кішка уміє спускатися по стовбуру вниз головою. Цьому деревному хижакові для повноцінного життя потрібна велика мисливська територія, межі якої він мітить сечею і виділеннями пахучих залоз. Пахучі відмітки маргай зазвичай залишає на каменях, що лежать на землі, і на гілках дерев. У центральній частині своїх володінь маргай вибирає декілька дерев, на яких він охоче відпочиває і спить, а також укриття, звідки маргай підстерігає жертву. Є і спокійні місця, де довгохвоста кішка споживає корм. Самка, крім того, охороняє те місце, де вона з партнером вирощує дитинчат.

ЇЖА
Довгохвоста кішка - типовий хижак родини котячих. Вона полює на птахів, на різних - дрібних і середньої величини - ссавців, ловить ящірок і жаб, яких вона знаходить на деревах.
Завдяки добре розвиненому слухові і зору, довгохвоста кішка легко вистежує свою майбутню жертву. Великі очі маргая пристосувалися до бачення предметів в напівтемряві джунглів. Крупні об'єкти, що рухаються, кішка помічає здалеку, оскільки позаду сітківки в її оці розташований шар клітин, що віддзеркалюють світло. Так само влаштовані очі домашньої кішки. Очі цих тварин вночі світяться, а на їхню сітківку потрапляє вдвічі більше світла, ніж на сітківку очей інших тварин. Великі та рухливі вуха маргая чудово вловлюють навколишні звуки. Вушні раковини виконують функцію „локаторів", що дозволяють точно визначити в просторі положення джерела найтихіших шумів. Завдяки ним довгохвоста кішка може стежити за рухом своєї жертви. Здобич вона не чекає, а негайно атакує з укриття. Довгохвоста кішка - це одна з небагатьох хижих кішок, яка здатна здолати жертву одним стрибком зверху ще до того, як торкнеться лапами землі. Кігті у довгохвостих кішок довгі, гострі і втягаються.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
o Люди часто плутають довгохвостих кішок з оцелотом, який, на відміну від них, має могутнішу будову тіла і не пересувається виключно по деревах, крім того, посередині великих плям на шерсті він має чорні цятки.
o Наукову назву маргай дістав завдяки німецькому мандрівникові - князеві фон Вієду з Лангау, який в XIX столітті здійснив експедицію з метою дослідження : тваринного і рослинного світу Бразилії.
o Слово „маргай" походить з мови тупі - найчисленнішого індіанського народу в Бразилії.

ОСОБЛИВОСТІ ДОВГОХВОСТОЇ КІШКИ

Шерсть: м'яка, з красивим візерунком золотисто-коричневого кольору, з чорними плямами, смугами, а також кільцями на хвості. Нижня частина тіла світліша.
Задні кінцівки: будова суглобів забезпечує їх поворот на 180°.
Кігті: довгі кігті довгохвоста кішка може випускати та ховати назад в пазухи, розташовані на кінцях пальців. Підчас ходьби і відпочинку кігті втягнуті, а при збудженні мимоволі висуваються назовні.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Довгохвоста кішка зустрічається на території на південь від Панами, у північній частині Колумбії і Перу до півночі і сходу Парагваю, півночі Уругваю і Аргентини.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Довгохвоста кішка, подібно до більшості південно-американських представників родини котячих, є об'єктом мисливського промислу і винищується людьми заради хутра.
===[http://www.zoolog.com.ua/ssavci118.html ZOOLOG]===
Про життя кішки Жоффруа на волі відомо дуже мало, оскільки цей рідкісний звір веде скритний спосіб життя і рідко виходить з джунглів.

Ряд - Хижаки
Родина - Котячі
Рід/Вид - Felis geoffruyi

Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: 45-75 см.
Довжина хвоста: 25-35 см.
Маса: самець - до 4,8 кг, самка - 4,2 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: самка -з 18 місяців, самець - з 2 років.
Шлюбний період: жовтень-березень.
Вагітність: 64-74 дні.
Кількість дитинчат: 1-3.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: одинак.
Їжа: дрібні ссавці, птахи, рептилії і риба.
Тривалість життя: у неволі 11 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Іноді кішку Жоффруа та деяких інших невеликих кішок виділяють в окремий рід іеорагдиз. її найближчі родичі - оцелот, кішка чилійська, онцилла і кішка довгохвоста.

________________________________________

Хутро кішки Жоффруа колись високо цінувалося на ринку хутра, внаслідок чого сильно скоротилася чисельність популяції цього виду. Попит на шкірки цієї тварини зріс ще й після того, як було заборонено полювання на інших плямистих кішок.

РОЗМНОЖЕННЯ
Кішки Жоффруа ведуть одиночний спосіб життя. Самка і самець зустрічаються тільки в період спаровування. Самець за запахом секрету самки дізнається про те, на якій території живе готова до спаровування самка. Відразу ж після спаровування самка проганяє партнера.
Вагітність триває 64-74 дні. У приплоді буває від одного до трьох кошенят. Перед їх народженням самка влаштовує лігво в ущелині скель. Новонароджені сліпі, але вкриті м'якою, шовковистою шерстю. Вони повністю залежать від матері. Мати годує їх молоком, ретельно вилизує їхню шерстку, а в разі небезпеки безстрашно стає на захист своїх малюків. Самці доводиться уважно стежити за тим, щоб її кошенят не виявили дорослі самш, оскільки вони також не проти поласувати легкою здобиччю. Після того, як у кошенят розплющаться очі і вони зможуть твердо стояти на ногах, мати навчає їх полювати. Коли малюкам виповнюється декілька місяців, родина розпадається.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Кішка Жоффруа - лісовий хижак, який живе в непролазних хащах і чагарниках тропічного лісу. Найчастіше вона зустрічається в зарослих лісом горах, навіть на висоті З 300 м над р.м. Кішка Жоффруа - це найпоширеніший мешканець високогірних територій, якщо порівнювати з іншими представниками родини котячих Південної Америки. Цей спритний і граціозний хижак більшу частину життя проводить на деревах. Самець кішки Жоффруа мітить свою територію сечею, яку залишає на гілках та листі дерев і чагарників. Цікаво, що в приплоді кішки Жоффруа, як і в деяких великих кішок, можуть бути чорні котенята.

ЇЖА
Вночі кішка Жоффруа вирушає на пошуки їжі. Довгі, пружні, дуже чутливі вуса допомагають тварині орієнтуватися і полювати у темряві, а завдяки м'яким подушечкам лап і втяжним кігтям кішка рухається абсолютно безшумно. Харчується кішка Жоффруа здебільшого дрібними ссавцями і птахами, але часом полює і на жаб та ящірок. Якщо кішка живе поблизу водоймища, вона нерідко ловить рибу.
Кішка очікує здобич, сидячи в засідці. Цей хижак відкриває свою присутність тільки тоді, коли жертва вже не може втекти. Кішка вправно пересувається по деревах, тому здобичі тільки в окремих випадках вдається уникнути її кігтів. Завдяки захисному забарвленню, в напівтемряві на тлі гілок і листя цей хижак абсолютно непомітний. У кішки Жоффруа чудово розвинений слух. 3 його допомогою вона визначає місце знаходження здобичі.
Якщо кішці вдається зловити на землі гризуна, вона вбиває його одним укусом і відразу ж з'їдає. Більшу здобич вона розриває на частини і лише тоді проковтує кожен шматок окремо. На відміну від великих кішок, яким нерідко вдається зловити здобич за вагою рівну третині своєї маси (вони харчуються нею протягом тижня), кішка Жоффруа, щоб насититися, повинна виходити на полювання іноді й двічі на день.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
o Ця кішка названа ім'ям зоолога, який відкрив даний вид, -Жоффруа Сент-Ілера.
o Для того, щоб зшити довгу шубу, потрібно 25-30 шкірок кішок Жоффруа.
o Помісь кішки Жоффруа з домашньою кішкою називається кішкою-сафарі. Проте відомо, що не так легко отримати цю помісь. Кішка Жоффруа, що жила в зоопарку міста Халле, вбивала самців домашньої кішки, що опинялися в її клітці. Усі спроби отримати потомство від неї і домашнього кота виявилися марними.
o В 1983 році заради шкур було убито близько 80 000 кішок Жоффруа.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КІШКИ ЖОФФРУА

Шерсть: основний тон забарвлення і малюнок варіюють залежно від місця проживання тварини. На півночі кішки мають світло-вохристу, вкриту невеликими чорними плямами шерсть. У мешканців південних регіонів плями складаються у формі невеликих розеток.
Органи чуття: у котячих чудово розвинені слух та зір. Кішки добре бачать у темряві.
Лапи: з міцним втяжними кігтями, за допомогою яких кішка лазить по деревах. Крім того, своїми кігтями тварина міцно тримає спійману здобич.
Хвіст: частина хвоста плямистого забарвлення, і на іншій його частині є чорні смуги. За допомогою хвоста кішка зберігає рівновагу під час лазіння по деревах.
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Зустрічається в тропічних лісах Південної Америки - у Болівії, Південно-Східній Бразилії, в Аргентині, Уругваї, Парагваї і частині Чилі, на півдні до Вогненної Землі.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
У 80-і роки XX століття заради шкірок було вбито близько 80 000 кішок Жоффруа. У наші дні полювання на них заборонено, проте браконьєри, як і раніше, вбивають цих рідкісних тварин.
===[http://www.zoolog.com.ua/ssavci119.html ZOOLOG]===
Лісова кішка нагадує смугасту домашню кішку, але, на відміну від останньої, має міцнішу будову тіла і пухнастий смугастий хвіст. У наші дні мешкає лише в небагатьох лісових районах.

Ряд - Хижаки
Родина - Котячі
Рід/Вид - Felis silvestris

Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: 46-90 см.
Маса: 3,5-18 кг, самки легші.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: самці - в 22 місяці, самки - в 10 місяців.
Шлюбний період: кінець лютого, початок березня.
Вагітність: 63-69 днів.
Кількість дитинчат: 1-8, зазвичай 4.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: одинаки; активні в нічний час.
Звуки: муркотання, писк і нявкання, як у домашньої кішки.
Їжа: дрібні гризуни, наприклад, полівки, а також зайці, кролики, птахи й рептилії.
Тривалість життя: 12 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Існує 35 видів невеликих кішок, наприклад, кішка домашня і рись.

________________________________________

Лісова кішка включена в список зникаючих видів. В наші дні в більшості місць Європи вона зустрічається украй рідко. Винищування цих тварин лісниками й мисливцями в XIX столітті стало причиною дуже значного скорочення їхньої чисельності.

РОЗМНОЖЕННЯ
Самка лісової кішки готова ло спаровування наприкінці лютого або на початку березня. Шлюбні співи котів є винятковими, вони лунають протяжно і з переливами. Нерідко прихильності однієї кішки добиваються декілька котів, котрі ходять навколо неї зі своїми сумовитими піснями впродовж всієї ночі. Коли кіт-переможець прожене своїх суперників, він починає демонструвати кішці знаки уваги. Кіт притуляється до самки і треться об неї. Під час спаровування самець кусає самку за шию. Кіт покидає самку відразу ж після спаровування і не бере участі у вихованні потомства. Приблизно через 6,5 тижнів після спаровування самка народжує кошенят у норі, розташованій в ущелині скелі, у великому дуплі старого дерева або в лисячій норі. Портягом перших тижнів мати дбайливо за ними наглядає. Через 10 днів у котенят розплющуються очі. Маленькі й пухнасті дитинчата вже здатні захистити себе. Кожного непроханого гостя вони завзято дряпають і кусають. Молоком матері малюки харчуються біля місяця. Через 4-5 тижнів вони починають виходити з лігва, граючись неподалік, також досліджуючи усе довкола. У віці З місяців дитинчата супроводжують матір на полюванні. Через декілька місяців родина розлучається.

МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ
Дикі лісові кішки населяють лісові простори, що густо поросли чагарником. Вони віддають перевагу горбистій та кам'янистій місцевості.
Полює лісова кішка найчастіше в районах, розташованих на висоті 300-450 м над рівнем моря. Вдень вона відпочиває в дуплі дерева або в ущелинах скель. Хоча ця кішка зрідка поселяється на горищах будинків, їй більш до вподоби глухі, безлюдні місця. Лісові кішки легко пристосовуються до різних умов проживання. У Південній Європі вони населяють чагарникову місцевість, в Центральній Європі живуть в хвойних лісах, на Кавказі - в листяних.

ЇЖА
Основу раціону лісової кішки складають кролики й інші дрібні гризуни (миші, хом'яки, пацюки, лемінги). Вона селиться в тих місцях, де є вдосталь зайців, кроликів і птахів, що гніздуються на землі. Як і всі інші котячі, ця кішка добре лазить по деревах, полюючи на білок та птахів. Лише в небагатьох випадках їй вдається зловити дитинча оленя або косулі, однак лише за умови, що звірі були ослаблені і не могли сховатися. У роки, коли відчувається брак їжі, кішки полюють поодинці. Власну територію площею 100 гектарів вони часто позначають сечею і виділеннями пахучих залоз, розташованих на лапах. Попри те, що лісові кішки ревно оберігають свою територію від посягань конкурентів, у період спаровування вони покидають її і вирушають на пошуки партнера. Якщо їжі вистачає, відмовляються від усамітнення і об'єднуються з іншими лісовими кішками у великі зграї.

ЛІСОВА КІШКА І ЛЮДИНА
Колись лісові кішки були широко розповсюджені в Європі. Причиною переселення цих тварин у більш спокійніші райони стала масова вирубка лісів, де знаходилися їхні постійні місця проживання. Крім того, лісові кішки були улюбленим об'єктом полювання для мисливців, які вважали, що таким чином вони захищають дрібнішу дичину, фазанів і куріпок та птахів, що гніздуються на землі. Одним з її небагатьох природних ворогів є рись. У XIX і на початку XX століття мисливці відстрілювали їх тисячами, тому на багатьох територіях лісові кішки зникли. На щастя, у наші дні громадська думка настільки змінилася, що людина припинила винищування цих кішок. Люди врешті-решт усвідомили, що лісові кішки - це унікальний елемент живої природи, тож їх, рівно ж як й інших тварин із родини котячих, слід оберігати.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
o Домашня кішка - нащадок не лісової кішки, а африканської лівійської, яка була одомашнена єгиптянами для захисту зерносховищ.
o У багатьох дрібних кішок під'язикова кістка повністю окостеніла, тому вони не можуть гарчати, як великі кішки, зате вміють муркотати як на вдиху, так і на видиху.
o Кігті дикої лісової кішки втяжні. Спеціальне пристосування оберігає їх від стирання. Завдяки втяжним кігтям лісова кішка ходить дуже тихо, ступаючи тільки на м'які гнучкі подушечки лапок.

ПОРІВНЯННЯ ЛІСОВОЇ Й ДОМАШНЬОЇ КІШОК

Смугаста домашня кішка дуже схожа на дику лісову кішку. При ретельнішому порівнянні зовнішнього вигляду та темпераменту їх можна легко відрізнити. У лісової кішки важча і ширша голова (дивися будову черепа). Маленькі вуха, на відміну від домашньої кішки, розташовані швидше збоку, ніж зверху на голові. Шерсть значно довша; хвіст достатньо короткий, пухнастий, з тупим кінцем. У цілому лісова кішка має міцнішу статуру.
Хвіст лісової кішки: складає 45-50% довжини тіла, і є коротшим, ніж у домашньої кішки. Він вкритий яскравими широкими чорними смугами.
Домашня кішка: на третину менша за свого дикого далекого родича, її хвіст довший, тонший та закінчується гострим кінцем.
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Здебільшого в Європі. Не живе в Ісландії, Скандинавії та Північно-Східній Європі.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Люди колись нещадно винищували лісових кішок, їхня чисельність значно зменшилася. Природоохоронці знову намагаються поселити лісових кішок в регіонах, де є великі лісові масиви.
===[http://www.zoolog.com.ua/ssavci362.html ZOOLOG]===
Життя кішки чорноногої в природі вивчене недостатньо.

Царство - Тварини (Metazoa)
Тип - Хордові (Chordata)
Клас - Ссавці (Mammalia)
Ряд - Хижі (Carnivora)
Родина - Котові (Felidae)
Підродина - Малі кішки (Felinae)
Рід - Кіт (Felis)
Вид - Кішка чорнонога

Мешканка пустель Південної Африки. Найменша кішка світової фауни.

Довжина тіла (не рахуючи хвоста) менше 50 см, маса 2,5 кг. Веде нічний спосіб життя. Полює на гризунів і нічних ящірок.
===[http://www.zoolog.com.ua ZOOLOG]===
Кішка-рибалка мешкає в країнах тропічної Азії, але скрізь нечисленна. Зустрічається і на островах Суматра та Ява.

Домен - Еукаріоти (Eukaryota)
Царство - Тварини (Metazoa)
Тип - Хордові (Chordata)
Клас - Ссавці (Mammalia)
Ряд - Хижі (Carnivora)
Родина - Котові (Felidae)
Рід - Азіатський кіт (Prionailurus)
Вид - Кішка-рибалка

Живе в заростях по берегах водоймищ. Живиться в основному рибою. Вправно ловить рибу не лише з берега, майстерно підчіплюючи її кігтями, але не боїться пірнути й у воду в погоні за здобиччю! Значно більша від домашньої кішки. Самка приводить 3—4 сліпих кошенят. Самець не бере участі у вихованні свого потомства.

У південних провінціях Китаю м'ясо цієї кішки вживають у їжу оскільки традиційна китайська медицина вважає його лікувальним. Між тим у 2003 р. в країнах Південно-Східної Азії спалахнула епідемія небезпечного вірусного захворювання — атипової пневмонії. Розслідування показало, що епідемія виникла внаслідок вживання м'яса кішки-рибалки. Здавалось, тепер кішку залишать у спокої, але, на жаль, керівництво Китаю наказало знищити і без того рідкісних кішок-рибалок. У зоопарках Європи й Америки кішка-рибалка добре розмножується. Існує міжнародна програма її збереження.
===[http://www.eco-live.com.ua/category/kluchovi-slova/andska-kishka Екологія]===
Високогірна андська кішка
Цей на диво симпатичний дикий кіт водиться лише в Андах, високо в горах, далеко від людини, в своєму власному позахмарному світі. Андська кішка (Leopardus jacobita) любить селитися на висоті від 3000 до 5000 метрів. Так високо люди не піднімаються, тому ця кішка про нас нічого не знає. Як і людина майже нічого не знає про андську кішку - її важко побачити, не те що вивчити її звички. Так, наприклад, перші відеозаписи цього виду з'явилися лише після 2000 року.
===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/barkhanna-kishka-pukhnastiy-pustelnik Екологія]===
Барханна кішка - пухнастий пустельник
Кішка гуляє сама по собі, і це давно відомо. Але всіх перевершила в прагненні до самоти барханна кішка (лат. Felis margarita) - як справжній самітник, вона селиться в пустелях. Свою латинську назву ця кішка отримала не від жіночого імені Маргарита, як може здатися спочатку, а від прізвища Маrgueritte - прізвища французького дослідника, який вперше описав цю тварину, зустрівши барханну кішку на межі Алжиру та Лівії.
Не дивно, що вчений звернув увагу на цю тварину, адже це практично найменший представник родини котячих. Довжина барханної кішки не перевищує 90 см (при цьому близько 40% довжини припадає на хвіст), а в холці ця тварина рідко перевищує 30 см.
Живе барханна кішка, як зрозуміло з назви, в посушливих пустельних районах Пакистану, Центральної Азії, Аравійського півострова і в пустелі Сахара. І хоча ця тварина мешкає виключно в спекотних, посушливих районах, її місця існування дуже різноманітні - від піщаних пустель, практично позбавлених рослинності, до кам'янистих долин, зарослих чагарниками. Зрідка барханна кішка зустрічається в глинистій пустелі і на кам'янистих прибережних смугах.
Як і всі котячі, барханна кішка - м'ясоїдний хижак. При цьому полює вона не лише на дрібних гризунів, але і на рептилій, які ведуть нічний спосіб життя, комах і навіть на отруйних змій. Щоправда, барханна кішка і сама страждає від отруйних змій, які являються одним з природних ворогів цієї тварини. Крім того, пустельна мешканка може серйозно постраждати від шакалів і великих птахів.
Проте на суворі умови пустель барханній кішці скаржитись не доводиться. Завдяки густій шубці їй не страшні перепади температур, а підошви лап вкривають дуже жорсткі густі щетинки, щоб гарячий пісок не обпікав лапи. Забарвлена тварина в жовто-піщаний колір з невираженими сірими смужками. Нелегко на тлі піску помітити таку кішку, тим більше що вдень вона зазвичай спить.
На полювання барханна кішка виходить вночі. У пошуках їжі вона проходить, як правило, до 10 кілометрів, обстежуючи за ніч територію до 8 квадратних кілометрів. Людині барханна кішка завдає мінімум турбот: навіть у холодну пору року, коли голод змушує всіх тварин збиратися поблизу людського житла, барханна кішка, як правило, ігнорує домашніх тварин і птицю, віддаючи перевагу звичній їжі.
Цікаво також, що барханна кішка може довгий час обходитись без води - практично всю необхідну вологу ця тварина отримує разом з їжею, тому можна сказати, що барханна кішка ідеально пристосована до життя в пустелі.
Основні прийоми полювання барханної кішки базуються на полюванні з укриття. Найчастіше, вискакуючи із засідки, кішка хапає жертву за шию, сильно струшуючи її при цьому. У випадку дуже вдалого полювання, якщо здобич виявиться великою, барханна кішка може пропустити наступну ніч, взагалі не залишаючи денне укриття. «Мисливські угіддя» барханної кішки перевищують 15 квадратних кілометрів, і часто перетинаються з ділянками інших представників цього виду.
Ведучи нічний спосіб життя, барханна кішка днем знаходиться в укритті. Власне, укриттям їй можуть служити нори (власні або інших тварин). Буває, що кішка займає нірку спійманого звіра, і для цього її розширює. Але так як кішка ця - одна з найменших серед диких котячих, знайти укриття їй неважко. А ті кішки, які живуть в горах, сплять прямо на голих скелях. Вдень барханна кішка не активна і не привертає до себе уваги, залишаючись в укритті до сутінків.
В неволі, в різних зоопарках, живе всього декілька екземплярів барханної кішки. Там вони зазвичай доживають до 13 років. Дивно, але вчені при оцінці загальної кількості барханних кішок змушені основуватись на припущеннях - ця колись поширена тварина веде настільки потайний спосіб життя, що підрахувати її популяцію не вдається.
На даний момент, за оцінками вчених, в дикому середовищі існування налічується близько 50 тисяч цих тварин. Основною причиною зниження популяції барханної кішки в природі вчені називають господарську діяльність людини - дика і незалежна тварина не може сусідувати з людиною, і просувається вглиб незаселених територій. Барханні кішки не являються об'єктом полювання, проте їх відловлюють на продаж. Але, не дивлячись на все це, в цілому, барханна кішка - найбільш «благополучний» вид серед диких кішок.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/visokogirna-andska-kishka Екологія]===
Високогірна андська кішка
Цей на диво симпатичний дикий кіт водиться лише в Андах, високо в горах, далеко від людини, в своєму власному позахмарному світі. Андська кішка (Leopardus jacobita) любить селитися на висоті від 3000 до 5000 метрів. Так високо люди не піднімаються, тому ця кішка про нас нічого не знає. Як і людина майже нічого не знає про андську кішку - її важко побачити, не те що вивчити її звички. Так, наприклад, перші відеозаписи цього виду з'явилися лише після 2000 року.
Місце проживання - це те, що відрізняє андську кішку від решти котячих. Але є у них і спільне. Андську кішку порівнюють і з оцелотом, і з манулом, і зсніжним барсом. Щодо останнього - вона і справді схожа на сніжного барса - сріблясте хутро в рудих плямах, густе і довге, захищає кішку від холодів. Довжина хутра може досягати на спині 4 сантиметрів! Але тільки розміри «підкачали» - андська кішка разом з хвостом у довжину не більше 70 сантиметрів. А хвіст її, прикрашений чорними кільцями, становить більше половини довжини кішки.
Полює андська кішка ймовірно і вдень, і вночі. Здобиччю її можуть стати будь-які дрібні ссавці, гризуни, птахи. Зокрема, вона ласує шиншилами, які мешкають неподалік. Припускають навіть, що шиншила становить основну частину раціону андської кішки.
А ще андська кішка не дає спокою системологам. Остання класифікація включає її в рід Leopardus. Але особлива форма черепа, ендемічне проживання в Андах, забарвлення хвоста і тіла створюють унікальний портрет андської кішки.
Вважається, що андських кішок зовсім небагато. Можливо тому їх так важко зустріти. Це найрідкісніші котячі Південної Америки, і екологи старанно охороняють цей вид. Вашингтонська конвенція по захисту видів забороняє будь-яке використання андської кішки, виготовлення та розповсюдження з неї будь-яких товарів. Це, звичайно, в першу чергу стосується незвичайного і теплого хутра високогірної кішки. Вид внесено до Додатку I Конвенції CITES та до Червоного списку МСОП видів під загрозою зникнення (EN).
===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/puma-kishka-z-bezlichchu-nazv Екологія]===
Пума - кішка з безліччю назв
Пума (лат. Puma concolor) - один з найбільших і найбільш поширених представників родини котячих в Америці - як Північній, так і Південній. Ця граціозна кішка, яка рудою блискавкою врізається в віковічну тишу гірських вершин і яскравим зиґзаґом пронизує мальовничі пейзажі - справжня рекордсменка за кількістю даних їй людиною імен.
Кугуар, гірський лев, оленячий тигр, бурий ягуар, срібний лев, червоний тигр, гірський кіт і десятки інших, не менш виразних імен - це все про неї, про пуму. До речі, слово «пума» походить з мови кечуа, а concolor - це «одноколірний» на латині.
Напевно, не випадково в якості місць проживання пума облюбувала гірські райони - конкуренція серед хижаків незначна, а копитних тварин, на яких так приємно пополювати в нічній тиші, хоч відбавляй. Взагалі, шанс зустрітися з пумою є і у жителів пустель, і у подорожніх, які випадково забрели в нетрі тропічного лісу, але найбільша кількість цих хижаків мешкає в гірській місцевості США і Канади.
В Америці пума займає друге за величиною місце серед котячих, поступаючись лише велетню - ягуару. Подовжене гнучке тіло від метра до двох, невелика голова, пружний довгий хвіст і сильні широкі лапи, задні з яких куди довші і масивніші за передні - такий зовнішній вигляд типового представника Puma concolor, вага якого, в залежності від статі і віку, може коливатися від 30 до 100 кг.
За рахунок різниці в довжині передніх і задніх ніг пума здатна здійснювати надзвичайно видовищні стрибки, які так люблять знімати фотографи-анімалісти. А ось бігає руда кішка не так добре. Лише в забігу на короткі дистанції вона здатна розвинути високу - до 70 км на годину - швидкість, а для далеких відстаней їй, як і багатьом іншим представникам котячої родини, не вистачає витривалості.
Однак природа щедро компенсувала цю маленьку незручність, забезпечивши пуму здатністю чудово лазити по деревах, відмінно плавати і долати граціозним стрибком гігантські прірви. Схоже, цій кішці зовсім невідомий страх висоти: вона із задоволенням спить на верхівці дерев і, не замислюючись, зістрибнула б з даху триповерхової «хрущовки».
Жорстке і коротке хутро пуми має практично рівномірне забарвлення - жовтувато-рудо-коричневе, на диво схоже на колір шерсті оленів, які значаться стравою номер один в її обідньому меню. Морду хижака прикрашають чорні відмітини, тоді як черево, груди і горло рясніють білими підпалинами.
Горді руді кішки - індивідуалісти, які паруються виключно в шлюбний період. Весь інший час вони живуть окремо один від одного на обраних ділянках, які ніколи не перетинаються. Самці незалежно управляються з територією до 50 кв. км, в той час як самки мають майже вдвічі менші ділянки. Щоб на заповідну територію не проник чужинець, її межі ретельно мітяться стандартним способом, а на додаток позначаються ще й виразними подряпинами на стовбурах дерев.
Вагітність триває від 82 до 100 днів і закінчується появою на світ чарівних коричневих з чорними плямами дитинчат - від 1 до 6. Щоб прогодувати потомство, матері доводиться активно полювати протягом довгого періоду: на пошуки самостійного життєвого шляху кошенята відправляються лише у віці півтора-двох років.
Пума - нічний мисливець, і її здобиччю стають не лише великі копитні на кшталт оленів або лосів: як всяка кішка, вона не гребує і мишами. А взагалі, раціон цих хижаків досить багатий - його складають кролики, білки, опосуми, скунси, єноти і навіть жаби з кониками.
Коронна мисливська тактика пуми - це раптовий блискавичний кидок на спину жертви з подальшим укусом в загривок, після якого у здобичі не залишається практично жодного шансу на порятунок. В процесі нічного полювання самцям доводиться долати іноді чималі відстані - тому не варто дивуватися, що під час трапези вони легко справляються з більшою частиною габаритної туші.
Залишок здобичі вони завбачливо закопують і закидають гілками - на потім. Далекоглядні каліфорнійські індіанці нерідко відстежували «схованки» пум і спустошували ті з запасів хижака, які вважали придатними до їжі.
Пуми старанно уникають зустрічей з людьми. Але навіть якщо зіткнення відбулося, зовсім не факт, що воно закінчиться трагічно. Напад може відбутися в разі крайнього виснаження хижака або в цілях захисту потомства - у всіх інших ситуаціях тварина агресії не виявляє.
Незважаючи на те, що пуми являються об'єктом полювання і їх ареал скорочується через руйнування навколишнього середовища, більшість підвидів достатньо численні, оскільки ці кішки легко пристосовуються до життя в різних ландшафтах. Так практично винищена в США до початку XX ст., зараз популяція пум на заході цієї країни налічує близько 30 тис. особин і продовжує розселятися на схід та південь.
Три підвиди пуми занесені в Додаток I CITES: Puma concolor coryi, Puma concolor costaricensis, Puma concolor cougar. Полювання на рудих красунь повсюдно обмежене або заборонене, хоча їх продовжують винищувати через шкоду, яка завдається пумами скотарству і мисливському господарству. Єдиний підвид, занесений до Червоної книги МСОП зі статусом «Перебуває під критичною загрозою» (Critically endangered), - це флоридська пума Puma concolor coryi. Вона трохи менша за звичайну, і хвостик її загнутий. Таких пум залишилося всього лише 25-50, існування виду під загрозою.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/ris-khizha-k-shka Екологія]===
Рись - хижа кішка
Рись (Lynx) — представник роду сімейства Котячі (Felidae), раніше інколи включався в рід Кішок (Felis) як вид F. lynx або як два види, з виокремленням канадської рисі як F. canadensis.
Як правило прийнято розрізняти 4 види в роді рисі:
• євроазіатська рись — Lynx lynx,
• руда рись — Lynx rufus,
• канадська рись — Lynx canadensis,
• іспанська рись — Lynx pardinus.
Всі вони — високоспеціалізовані хижаки, які зовні відрізняються від інших котячих непропорційно довгими задніми лапами (5 пальців на передніх лапах і 4 — на задніх), прекрасною шерстю і характерними китицями на кінчиках вух, що дозволяють звірові чути навіть дуже тихі звуки. Короткий (як би обрубаний) хвіст не доходить до землі. Здобич зазвичай вбивають, стрибаючи із засідки або непомітно підкрадаючись до неї і завдаючи іклами смертельного удару.
Євразіатська рись — найбільш широко поширений вид, мешкає в північних лісах Євразії. В Західній Європі була поширена скрізь, але через діяльність людини залишилась лише в Піренеях, Альпах, Карпатах і в Скандинавії. У всій тайговій зоні Росії вона звичайна, крім того зустрічається навіть в скелястих горах Кавказу і Середньої Азії. Вже в 20 столітті поширилася по всій Камчатці.
Рись — найпівнічніший з видів котячих, місцями вона зустрічається навіть за Полярним кругом. В північних областях рисі більші і з довшою шерстю, не на стільки плямисті як південні форми. Зимова шерсть дуже густа, пухнаста, з більш менш вираженою плямистістю на спині, боках і ногах. Літнє хутро грубіше, коротше, і забарвлене більш контрастно ніж зимове. На відміну від інших котячих, рисі прекрасно пристосовані до снігу і морозу. Взимку особливо довге хутро на лапах збільшує площу сліду, дозволяючи рисі не провалюватися в сніг. Залишає типово котячі — без відбитків кігтів — округлі сліди.
Рись дуже спритна: не лише прекрасно лазить по деревах і скелях, але і швидко бігає, робить великі до 3,5-4 метрів стрибки, здійснює тривалі переходи, добре плаває.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/serval-gratsiozna-dika-kishka Екологія]===
Сервал - граціозна дика кішка
Сервал (Leptailurus serval) - африканська дика кішка середніх розмірів. За останніми даними аналізу ДНК сервали мають спільних предків з левами, і хоча сервал також має спільні риси з гепардом, вважають, що це гепарди походять від древніх сервалів.
Це міцна та струнка тварина з довгими (та найдовшими відносно розмірів тіла серед котячих) ногами і досить коротким хвостом. Голова по відношенню до тіла невелика, овальні високі вуха розташовані близько один від одного. Довжина тіла сервала без хвоста становить від 59 до 92 сантиметрів, а довжина хвоста від 20 до 38 сантиметрів. Висота в холці близько 54-66 сантиметрів. Самиці важать 7-12 кг, самці – 9-18 кг.
Вуха сервала вирізняють його з-поміж інших диких кішок. По-перше, вони у нього найбільші (відносно розмірів тіла) серед котячих, і забезпечують своєму власнику особливо гострий слух. По-друге, із зовнішнього боку вуха сервала чорні з помітними білими поперечними плямами (окулярами), які служать для того, щоб кошенята знали коли мама полює.
Сервали поширені практично на всій території Африки, за виключенням Сахари, лісів екваторіальної зони і крайнього півдня материка. Основні місця проживання савани, хоча сервалів-меланістів зазвичай зустрічають в гірських районах на висотах до 3000 метрів.
Сервали нічні поодинокі тварини. Полюють вони також переважно вночі, але інколи, в результаті діяльності людини або через наявність великих нічних хижаків, вони такої змоги не мають. Зазвичай полюють на гризунів, але іноді харчуються також птахами, зайцями, рептиліями, комахами, рибою і жабами. Сервал їсть дуже швидко, іноді занадто швидко, що нерідко виходить йому боком. Дрібну здобич ковтає цілою.
Сервал добре пристосований до полювання в саванах. Його довгі ноги дають змогу чудово стрибати, а також допомагають йому досягти швидкості до 80 км/год. До того ж, довгі ноги та шия дозволяють сервалу бачити більше у високій траві, а його вуха здатні вловити шум навіть тієї здобичі, яка риє землю. Полюючи на птахів, сервали можуть стрибати на відстань від 2 до 3 метрів в висоту. В довжину стрибок сервала сягає до 3,6 метрів, при чому стрибає він з місця, а посадку здійснює точно на ціль з силою достатньою, щоб оглушити чи вбити свою жертву при ударі. Сервал - дуже спритний мисливець, в середньому 50% спроб полювання закінчуються успішно (67% в нічний час). Для порівняння, більшість видів котячих мають 10% вдалих полювань.
Як і більшість кішок, сервали можуть муркотіти. Крім того, вони щебечуть, шиплять, ґелґочуть, гарчать, рохкають та нявкають. Живуть сервали близько десяти років в дикій природі, і до двадцяти років у неволі.
Чисельність сервалів в дикій природі помітно скоротилась. По-перше, через витіснення з територій існування людиною, а також через полювання за їх шкурами. В деяких районах Африки високо цінується його м'ясо. По-друге, його винищують також через напади на свійську птицю.
Північний підвид сервала занесений в Червону Книгу МСОП зі статусом «вид, що знаходиться під загрозою». Сервал зазначений і у списку Конвенції CITES в Додатку II. Це все ще широко поширена тварина в Західній та Східній Африці, але вже вимерла в південноафриканській Капській провінції і дуже рідкісна на північ від Сахари.
Щодо утримання в неволі, в Африці сервалів історично тримали в якості домашніх тварин. А нещодавно почали утримувати цих тварин американці та європейці. Сервали дуже вірні, і часто, вибравши когось з членів сім'ї, вони вже не можуть жити щасливо без нього. Самці сервалів можуть злучатися зі звичайними домашніми кішками, даючи гібрид під назвою савана.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/tigr-velika-k-shka-yaka-ne-bo-tsya-vodi Екологія]===
Тигр - велика кішка, яка не боїться води
Тигр (Panthera tigris) - вид хижих ссавців сімейства котячих, один з чотирьох представників роду пантера (Panthera), що належить до підродини великих кішок. Серед представників цього виду зустрічаються найбільші тварини сімейства котячих. Тигр є одним з найбільших наземних хижаків, поступаючись за масою лише білому та бурому ведмедю. Виділено дев'ять підвидів тигра, з яких до початку XXI століття збереглися лише шість (загальна чисельність близько 4000-6500 особин, з них найчисельнішим є бенгальський тигр (номінативний підвид) - 80% від всієї популяції.
У XX столітті внесено до Червоної книги МСОП, а також в охоронні документи інших країн. Станом на 2009 рік полювання на тигрів заборонене у всьому світі. Тигр є найбільшою і найважчою з диких кішок, але різні його підвиди сильно відрізняються за розмірами і масою тіла.
Основний тон забарвлення тигрів коливається від іржаво-червоного до іржаво-коричневого; живіт, груди та внутрішня поверхня лап світлі. Також є світлі мітки на тильній поверхні вух. Тіло вкрите смугами, колір яких варіює від коричневого до повністю чорного. Форма і відстань між ними відрізняється у різних підвидів, але більшість тигрів має більше ніж 100 смуг.
Розташування смуг є унікальним у кожної окремої тварини, і, таким чином, може бути використано для ідентифікації окремих особин, аналогічно відбитками пальців у людей. Дана особливість іноді використовується дослідниками для ідентифікації в дикій природі окремих особин, за якими ведеться спостереження. Основною функцією смуг є маскування хижака при полюванні. Характерне протекціоністське забарвлення тигра дозволяє йому залишатися непоміченим в заростях. Воно варіює в різних географічних районах і служить однією з підстав для виділення підвидів тигра. Смугастий малюнок присутній також і на шкірі, і, якщо збрити хутро, то на темних смугах відростає темна шерсть, і малюнок повністю відновлюється.
Тіло у тигра масивне, витягнуте, мускулисте, гнучке. Хвіст довгий, рівномірно опушений. Голова округла. Вуха невеликі закруглені. З боків голови баки. Волосяний покрив щільний і низький у південних підвидів, високий і пухнастий - у північних. На передніх лапах по 5 пальців, на задніх - по чотири, всі з втяжними кігтями.
Тигри мають добре розвинений нічний зір, а за деякими даними, їм частково притаманний і кольоровий зір. Як і всі представники роду пантер, тигр, завдяки будові гортані та голосових зв'язок, здатний видавати рев, проте в основному він подає голос тільки в період парування.
Тигр - вид виключно азіатський. Історичний ареал тигра (зараз сильно розсічений на окремі популяції, часом сильно віддалені одна від одної) знаходиться на території Далекого Сходу Росії, Ірану, Афганістану, Китаю, Індії та країн Південно-Східної Азії, включаючи Зондський архіпелаг (Індонезійські острови).
Ареал проживання сформувався на півночі Китаю на початку плейстоцена (близько 2 млн років тому). Близько 10 тисяч років тому тигри просунулися на південь через Гімалаї і врешті-решт поширилися майже по всій Індії, Малайському півострові й островах Суматра, Ява і Балі. Ще кілька століть тому область його проживання окреслювалася наступними кордонами: 50 градусів Пн. ш. (Казахстан), 50 градусів Сх. д. (Північний Іран), 140 градусів Сх. д. (гирло Амура), 8 градусів Пд. ш. (Зондські острови). Зараз на більшій частині цієї території тигри винищені; найбільші популяції збереглися в Індії та Індокитаї. Тільки в період між 1995 і 2005 ареал проживання тигра скоротився в Азії на приблизно 40%, таким чином, на сьогодні тварини заселяють лише 7% від первісного ареалу.
Всього виділено 9 підвидів тигра, з яких 3 вже знищені людиною.
• Амурський тигр (Panthera tiger altaica), відомий також як уссурійський, сибірський, маньчжурський або північно-китайський, в основному живе на території Приморського та Хабаровського краю Росії, і в дуже невеликій кількості на території північно-східного Китаю та Північної Кореї. Останні два обліки (1996 та 2005 рр.) показали наявність 480-520 особин амурських тигрів в природі, що живуть в єдиному, нерозчленованому ареалі, який робить дану популяцію найбільшою в світі. Амурський тигр вважається найбільшим підвидом тигра. Даний підвид відрізняється густим, довгим (порівняно з іншими підвидами) та пухнастим хутром, з більш тьмяним рудим фоном і меншою, ніж у інших підвидів, кількістю смуг. Амурський тигр є також найбільшим представником сімейства котячих.
• Бенгальський, або Королівський бенгальський тигр (Panthera tigris tigris) - номінативний підвид тигра, що живе на території Індії, Бангладеш, Непалу, Бутану. Відповідно до інформації індійського уряду, популяція даного підвиду становить 3100-4500 тварин, приблизно 3000 з яких живуть на території Індії; але багато індійських вчених ставлять цю інформацію під сумнів, вважаючи, що такі цифри є завищеними. За іншими даними, чисельність тигрів в Індії може бути менше ніж 2000 особин, з огляду на те, що більшість обліків проводилось по слідах, а дана методика звичайно дає завищені цифри. Незважаючи на те, що даний підвид тигра є найбільш численним, він також знаходиться під загрозою зникнення, в основному через браконьєрство та руйнування природного середовища проживання. У 1972 році в Індії був розпочатий масштабний природоохоронний проект, відомий як «Проект Тигр», метою якого є збереження цієї тварини на індійській території. Завдяки заходам, втіленим в рамках даного проекту, кількість тигрів збільшилась з 1200 в 70-ті роки до 3000 в 90-ті; цей проект був визнаний однією з найбільш успішних програм з охорони природи в світі.
• Індокитайський тигр (Panthera tigris corbetti) (також відомий під назвою тигр Корбета) живе в Камбоджі, південному Китаї, Лаосі, Таїланді, Малайзії і В'єтнамі. Кількість особин його популяції варіює за різними джерелами в межах 1200-1800 тварин, але більш точною визнається оцінка ближча до нижнього значення цього інтервалу. Найбільша популяція існує в Малайзії. Браконьєрство в цій країні суворими заходами зведене до незначних обсягів, але популяція тигрів знаходиться під загрозою через фрагментації ареалів і інбридингу. У В'єтнамі майже три чверті тигрів були знищені з метою продажу органів для переробки на засоби китайської медицини. Індокитайський тигр має більш темне забарвлення.
• Малайський тигр (Panthera tigris jacksoni) зустрічається виключно в південній (малайзійській) частині півострову Малакка. Цей підвид був виділений лише в 2004 році (раніше вважалось, що популяція належить до індокитайського тигра) в ході дослідження, проведеного групою вчених під керівництвом Стівена О'Брайана в Лабораторії генетичного різноманіття Національного інституту раку (Фредерік, США). Останні обліки показали наявність 600-800 особин тигрів цього підвиду в природі, що робить його третім за чисельністю серед підвидів тигра.
• Суматранський тигр (Panthera tigris sumatrae) зустрічається тільки на індонезійському острові Суматра. Чисельність дикої популяції оцінюється у 400-500 тварин, більшість з яких живе на території національних парків та заповідників. Нещодавні генетичні дослідження показали наявність в генотипі підвиду унікальних генетичних маркерів; це є ознакою того, що на базі даного підвиду з часом може виникнути окремий вид котячих (якщо підвид не вимре). Основною загрозою для суматранського тигра є руйнування навколишнього середовища (вирубка лісу відбувається навіть на тих територіях Суматри, що суворо охороняються), а в період з 1998 по 2000 рік 66 тигрів (20% популяції) були вбиті браконьєрами. Суматранський тигр є найменшим з існуючих зараз підвидів. Порівняно малий розмір даного підвиду вважають адаптацією до життя в тропічних лісах Суматри.
• Південно-китайський тигр (Panthera tigris amoyensis) є різновидом, який знаходиться під найбільшою загрозою зникнення, і, швидше за все, в природі вже не існує. Він також є одним з найменших підвидів. У 1977 році китайський уряд прийняв закон, що забороняє полювання на тигрів, але для Південно-китайського підвиду було вже пізно. Судячи з усього, останній південно-китайський тигр в природі був застрелений в 1994 році. В даний час 59 особин південно-китайських тигрів утримуються в неволі (всі в Китаї), але всі вони є нащадками лише шести тварин. Таким чином, генетичне різноманіття цього підвиду вкрай незначне. З 2008 року уряд Китаю приймає ряд заходів, спрямованих на реінтродукцію південно-китайських тигрів в природу.
Вимерлі підвиди:
• Балійський тигр (Panthera tigris balica) завжди водився тільки на невеликому острові Балі. Ці тигри були знищені мисливцями: останній балійскій тигр (доросла самка) був вбитий в західній частині острова (Сумбар Кама) 27 вересня 1937. У неволі балійські тигри ніколи не утримувались. Незважаючи на повне зникнення місцевого підвиду, тигр відіграє важливу роль у балінезійській версії індуїзму.
• Каспійський (Туранський, персидський) тигр (Panthera tigris virgata) вимер наприкінці 1960-х років; останнє свідоцтво зустрічі з ним відноситься до 1968 року, хоча, за деякими даними, останнього каспійського тигра застрелили в південно-східній частині Туреччини в 1970 році. Історичний ареал цього підвиду охоплював Іран, Афганістан, Пакистан, Ірак, Узбекистан, південь Казахстану, Туркменістан та Туреччину. Каспійський тигр був великим підвидом, досягаючи вагових та розмірних параметрів бенгальського тигра. Фоновий колір забарвлення був приблизно таким же, як у індійських підвидів, але смуги були помітно вужчими й розташованими більш часто, більше темно-сірого або коричневого, ніж чорного кольору. Хутро каспійського тигра було довгим (відносно інших підвидів), особливо взимку. Каспійський тигр разом з бенгальським був одним з двох підвидів, яких використовували римляни в гладіаторських боях проти гладіаторів та інших тварин. За сучасними молекулярно-генетичними даними, цей підвид практично ідентичний амурському тигру.
• Яванський тигр (Panthera tigris sondaica) мешкав на індонезійському острові Ява. Судячи з усього, цей підвид був знищений у 80-ті роки двадцятого століття через полювання та руйнування природного середовища проживання. Останнього яванської тигра бачили в природі в 1979 році.
Також зустрічаються різні варіації забарвлення тигрів.
• Білий тигр. У тигра існує відома мутація, що призводить до появи особин з повністю білим забарвленням - бенгальські тигри з чорно-коричневими смугами на білому хутрі і блакитними очима. Таке забарвлення дуже рідко зустрічається серед диких тварин, але є відносно поширеним в популяціях, які утримуються в неволі. Частота появи білих тигрів - 1 особина на 10 000 з нормальним забарвленням. Білі тигри чудово розмножуються в неволі. Перші згадки про них відносять до 1951 року, коли один з мисливців забрав з знайденого ним лігва тигра білого тигра. Всі білі тигри що зараз містяться в неволі є нащадками однієї особи. Зараз в зоопарках світу міститься близько 130 білих тигрів. Також варто зазначити, що хибною є думка, ніби білі тигри є альбіносами.
• Золотий тигр. Так званий золотий різновид - така зміна забарвлення зустрічається найрідше і викликана рецесивним геном. Перші згадки про зустріч з золотими тиграми в дикій природі датуються початком ХХ століття. Спочатку була висунута теорія, що поява даного типу забарвлення поступово розвивалась в невеликій групі тигрів, що мешкали в областях багатих на глинисті ґрунти, а незвичайний колір служив їм додатковим камуфляжем при полюванні. Теорія залишається недоведеною. Однак інбридинг невеликої ізольованої групи тигрів міг вплинути на появу даного типу забарвлення, якщо б один з тигрів, носіїв рецесивного гену золотого забарвлення, схрещувався зі своїм власним потомством, як і сталося в неволі. На даний момент в неволі міститься близько 30 особин з даним типом забарвлення. Як і білі тигри, всі золоті тигри що містяться в неволі мають переважно бенгальське походження, але генетично частково «забруднені» генами амурського білого тигра на ім'я Тоні, який є спільним предком майже всіх білих тигрів в Північній Америці. Припущення, що дане забарвлення з'явилось шляхом схрещування амурських і бенгальських тигрів, є поширеною помилкою.
Повідомлялося також про існування серед бенгальських тигрів меланістів з димчастим або повністю чорним хутром. Також є повідомлення про появу тигрів з синювато-сірим забарвленням (т. зв. Мальтійський тигр). Дані типи забарвлення викликані нестійкими мутаціями.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/chervona-panda-k-shka-vedm-d Екологія]===
Червона панда: кішка-ведмідь
Червона панда (Ailurus fulgens) - «кішка, пофарбована як вогонь», «кішка-ведмідь», «вогняна кішка». У Китаї через забарвлення і розміри червону панду називають huo-hu - «вогняна лисиця» (англ. firefox), це словосполучення використала компанія Mozilla, назвавши свій браузер «Mozilla Firefox». Тварина сімейства малопандових, в основному травоїдна, розміром трохи більша кішки.
Систематичне положення малої панди довгий час було незрозумілим. Її відносили то до сімейства єнотових, то до ведмежих, то виділяли в окреме сімейство. Однак останні генетичні дослідження показали, що мала панда утворює власне сімейство малопандових (Ailuridae), яке разом з родинами єнотових, скунсових і куницевих утворює надродину куницеподібних (Musteloidea).
Ареал малої панди обмежений провінціями Юньнань і Сичуань в Китаї, північчю Бірми, Бутаном, Непалом і північним сходом Індії. На захід Непалу вона не зустрічається. Живе в гірських бамбукових лісах на висоті 2000-4000 м над рівнем моря в умовах помірного клімату.
Причина існування червоної панди в цих місцях пояснюється тим, що вони люблять середню температуру з незначними коливаннями. Улюбленим місцем проживання цих тварин є гори висотою від 1800 до 4800 метрів, на яких ростуть листяні і хвойні дерева, а також рододендрон і бамбук. Там де зустрічається червона панда в більшості випадків можна зустріти і гігантську панду, так як ці два види здатні співіснувати один з одним. Червона панда знаходить притулок в скелях, а так само в дуплах дерев.
Предки нинішніх панд були поширені набагато ширше; їхні останки знаходять і в Східній Європі, і в Північній Америці. Проте ці тварини, очевидно, були пристосовані до певного типу клімату, зі зміною якого різко скоротився і їх ареал.
Хоча ареал малої панди займає дуже велику територію і природних ворогів у неї небагато, цей вид включено до списків Міжнародної Червоної книги зі статусом «наражаються на небезпеку». Вид класифікували як вимираючий, тому що залишилося всього 2500 особин. Справа в тому, що щільність тварин в природі дуже невисока, і, крім того, місця проживання червоної панди можуть бути легко зруйновані.
На щастя, мала панда добре розмножується в неволі. В даний час близько 300 цих тварин утримуються в 85 зоопарках світу і ще стільки ж народилося в неволі за останні два десятиліття.
Ці милі звірята добре приручаються і радують відвідувачів своїм чарівним виглядом. Щоправда, утримувати їх навіть в зоопарках дуже складно, а в домашніх умовах і просто неможливо: надто специфічна дієта потрібна червоній панді. А при неправильному годуванні ці тварини швидко гинуть від кишкових захворювань.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/yaguar-velika-dika-kishka Екологія]===
Ягуар - велика дика кішка
Ягуар (лат. Panthera onca) - третій за величиною представник родини котячихпісля тигра та лева. У Західній півкулі - там, де мешкає ягуар, - йому немає рівних. З давніх часів серед індіанців ягуар являється символом сили та влади. Індіанці майя вважали ягуара посередником між живими і мертвими. У ацтеків ягуар був символом войовничості. Показово, що воїни з елітних військ іменувалися саме ягуарами.
За способом життя ягуар найбільше схожий на тигра. Віддає перевагу густим заростям тропічних лісів, хоча у відкриту місцевість, якщо виникає потреба, також виходить. Як і тигр, ягуар вміє плавати, що рідкість для котячих. Навіть за забарвленням ці хижаки схожі - тільки тигри в смужку, а ягуари в цятку. Тигр - найгрізніша з кішок Старого світу, ягуар - найгрізніша кішка Нового.
Ягуар має надзвичайно сильний укус. Завдяки йому ягуар без труднощів пробиває зубами, наприклад, панцир черепахи. Не кажучи вже про черепа інших тварин. Зазвичай ягуар так і вбиває свою жертву - прокушуючи їй череп, хоча котячі зазвичай вбивають шляхом удушення або перекушування горла. Вважається, що своєму унікальному способу вбивства ягуар навчився в стародавні часи, в епоху плейстоцену (2 млн. років тому), коли його основною здобиччю були броньовані рептилії. Якщо ж жертва дрібна, то ягуар навіть не кусає - просто розчавлює череп лапою. Цього цілком достатньо.
Вважається, що назва цього хижака тісно пов'язана зі словом yaguara, що перекладається як «звір, що вбиває одним стрибком». А латинська назва тварини Panthera onca включає два слова - «ловець» та «колючка, шип». Останнє недвозначно натякає на гострі і смертельно небезпечні для ворога кігті ягуара. Жителі басейну річки Амазонка називали цю кішку собакою. Втім, так називали там будь-якого хижака. Але для того, щоб виділити ягуара серед інших, цього звіра називали «справжнім собакою». У багатьох країнах ягуара також називають тигром, хоча його спорідненість з тиграми, не дивлячись на схожі звички, все ж таки досить віддалена.
Аналіз ДНК свідчить про те, що великі кішки (лев, тигр, леопард, ягуар,сніжний барс і димчастий леопард) мали одного спільного предка, який з'явився на Землі від шести до десяти мільйонів років тому. Деякі дослідники вважають, що ягуар найбільш близький до леопарда. Однак для інших вчених ці висновки непереконливі. Аналіз решток таких вимерлих тварин, як американський лев і європейський ягуар, говорять про те, що саме лев доводиться рідним братом ягуара.
Як би підкреслюючи те, що до смугастих тигрів вони мало відносяться, серед ягуарів часто зустрічаються меланісти - тобто зовсім чорні ягуари. Їх навіть називають чорними пантерами, але вчені їх в окремий вид не виділяють, тим більше що «почорніти» можуть і леопарди, і інші дикі кішки. Альбіноси (білі пантери) серед ягуарів теж зустрічаються.
Величезні кішки ведуть одиночний спосіб життя в межах кордонів своїх володінь, які становлять близько 25 км кв. у самок і 100 км кв. у самців. Територія самця, як правило, має форму трикутника. Зазвичай кілька днів ягуар полює на одній ділянці, потім освоює другу, потім третю і т.д. А з певною періодичністю (5 або 15 днів) він спрямовує свої стопи до самих країв «трикутника», немов бажаючи дізнатись, як виглядає «закордон» і вирішити, чи варто розширювати особистий простір. Ягуар украй нетерпимий до інших котячих (зокрема, до пум) на своїй території, але досить миролюбний до своїх родичів і мисливські території ягуарів часто перетинаються.
І лише в шлюбний період кішка, яка гуляє сама по собі, стає частиною колективу. Поєдинки за серце прекрасної дами між самцями - велика рідкість. Як правило, наречена сама вибирає майбутнього батька свого потомства, після чого переходить на територію ощасливленого нею самця. Період вагітності триває близько 100 днів, після закінчення яких у заростях густого чагарнику, надійному дуплі або всередині зручної печери на світ з'являються від 1 до 4 крихітних малят. Перші півтора місяця життя дітвора проводить під захистом стін лігва, а потім мати починає посвячувати потомство в тонкощі полювання, щоб до 2-річного віку вони змогли самостійно «стати на лапи», облюбувавши собі власну територію.
Випадків нападів ягуарів на людей відомо дуже мало, а неспровокованих - і того менше. Людоїдство серед цих хижаків - явище виняткове. Найчастіше ягуар нападає, коли захищається. Якщо ягуара не провокувати, він зазвичай не агресивний, а швидше допитливий і часто переслідує людину по лісу, не проявляючи ворожих намірів, проте зрідка кидається і на людей. Люди, які несподівано зустрічали ягуара в гущавині, відчували дивне почуття пошани і деякого подиву.
Але, на жаль, яскраве забарвлення - чорний крап на лапах і голові та темні кільцеві плями, хаотично розкидані по рудій шерсті - частково зробили ягуару недобру послугу. Людина, переконана в тому, що цей світ створений виключно для того, щоб годувати, одягати і догоджати їй, довгі роки нещадно винищувала цих прекрасних тварин заради шапок та шуб.
На щастя, природа наділила ягуара значними розмірами і страхітливим голосом, здатними відлякувати любителів хутра зі слабкими нервами. Тільки уявіть: довжина тіла цієї дикої кішки сягає 180 см, розмір хвоста складає близько 60 см, а середня вага коливається в районі 100 кг. А чого вартий голос! Ягуар може оглушливо ревіти, люто гарчати і видавати глухе загрозливе бурчання.
Проте на значній частині свого колишнього ареалу цей вид майже або повністю винищений. Зіграли свою роль зміна людьми природних місць існування ягуарів, промисел заради цінної шкури, а також відстріл скотарями, які побоювалися за безпеку своїх стад. Ягуар внесений до міжнародної Червоної книги та у багатьох країнах охороняється. Відстріл ягуарів в обмежених кількостях дозволений в Бразилії, Мексиці і деяких інших країнах. У Болівії дозволене полювання заради трофеїв.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Кі]]

Кішка

2013-12-23T11:12:11Z

Жало Дарина: /* Матеріал з Вікісловника */

'''Кішка, -ки, '''''ж. ''1) Кошка. ''2) Небольшой якорь. ''Левиц. ПЙО. І. ''3) сіра кішка. ''Родъ дѣтской игры. ''Ив. 47. ''

'''кішка'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23041-kishka.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Кішка, -ки, ж. 1) Кошка. 2) Небольшой якорь. Левиц. ПЙО. І. 3) сіра кішка. Родъ дѣтской игры. Ив. 47.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358202.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
КІШКА

і кі́шки нема́ чим годува́ти у кого. Хто-небудь дуже бідний. — Попросив би могорича, та знаю, що в вас і кішки нема чим годувати,— сказав Зануда й вийшов з хати (І. Нечуй-Левицький).

чия́ кі́шка са́ло з’ї́ла, зі сл. зна́ти. Хто винен. Поспіхом переписував (управитель) конторські книги набіло, та, знаючи добре, чия кішка сало з’їла, заздалегідь збирався тікати (Дніпрова Чайка).

(чо́рна) кі́шка пробі́гла; (чо́рний) кіт пробі́г між (поміж) ким. Хто-небудь посварився з кимсь, між ким-небудь виникла незгода, склалися напружені стосунки. Побачивши Колу, він повернув у хвіртку,— давно між ними чорна кішка пробігла (О. Кундзич); — Скажіть, Євгене Панасовичу... чому Настя мене цурається?.. Який це кіт пробіг поміж нами? (В. Речмедін); (Семен (тихим голосом):) Між мною і вами, учителю, пробіг чорний кіт (Я. Галан).

як (мов, ні́би і т. ін.) кіт (кі́шка) з соба́кою, зі сл. жи́ти. Без злагоди, постійно ворогуючи, сварячись і т. ін. Живуть як кішка з собакою (Укр.. присл..); — Ви тільки, бува, нічого не скажіть Давиду Онопрійовичу, бо ми й так живемо з ним, як кішка з собакою (С. Добровольський).

===[http://sum.in.ua/s/kishka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КІШКА, и, жін.
1. Самка кота. Чує кішка, де миша є (Номис, 1864, № 9847); Коло нього лежала його вірна кішка з трьома маленькими сіренькими.. котенятами (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 124); * У порівняннях. Вона.. витрушувала сіно з-за пазухи та пирхала, як кішка, що понюхала перцю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317).
♦ Жити (бути і т. ін.), як кішка з собакою — постійно бути в незгоді. Ми.. живемо з ним, як кішка з собакою(Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 27); Знає кішка, чиє сало з'їла — про того, хто винен і почуває свою провину перед ким-небудь. — Ага, знає кішка, чиє сало з'їла.. Не втечеш моїх рук! (Панас Мирний, III, 1954, 292); Кішці хвоста зав'язати див. зав'язувати; [Чорна і т. ін.] кішка пробігла поміж (між) ким — хтось посварився з кимось, між ким-небудь виникла незгода. Чорна кішка пробігла поміж ними і сполохнула той лад, який досі був (Панас Мирний, III, 1954, 297).
2. техн. Невелика кітва. — Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій (Нечуй-Левицький, II, 1956, 233);
// Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3—4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів.
3. тільки мн. Те саме, що кігті 2;
// Загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, які прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін. Кішки являють собою загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, і одягаються на гірське взуття (В дорогу, 1953, 102).

===[http://language.br.com.ua/%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0/ Словник української мови]===
Кішечка и, ж. Зменш.-пестл. до кішка 1. Я [заєць] частенько ходжу в князівську капусту, а туди часом при¬бігає князівнина кішечка, молоденька, рябенька (Н.-Лев., III, 1956, 293); * У порівн. А той, тихий та твере¬зий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в пе¬чінки (Шевч., І, 1951, 239); Галька кішечкою сковзнула з ліжка і вибігла в сіни (Головко, І, 1957, 174).

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/69508/%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
кішка
кішка
-и, ж.
1) Самка кота.
••
Жи/ти (бу/ти і т. ін.), як кі/шка з соба/кою — постійно бути в незгоді.
2) тех. Невелика кітва. || Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3-4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів.
3) тільки мн. Те саме, що кі/гті 2). || Загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, що їх прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості
кі́ш-ка
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 3*a.
відм.
однина множина
Н.
кі́шка кі́шки
Р.
кі́шки кі́шок
Д.
кі́шці кі́шкам
З.
кі́шку кі́шки
кі́шок
О.
кі́шкою кі́шками
М.
кі́шці кі́шках
К.
кі́шко кі́шки
Корінь: -кіш-; суфікс: -к-; закінчення: -а

Вимова

• вимова?, файл
МФА: [] (одн.), [] (мн.)
Значення
1. самка кота
◆ Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й кішки й кошенята. Панас Мирний
2. невелика кітва; пристрій у вигляді невеликої кітви з 3—4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів ◆ — Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій. І. Нечуй-Левицький
3. тільки мн. те ж саме, що кігті 2; загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, що їх прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін.
◆ Сонце ще проглядало через розриви скель, а хлопці вже були у своєму обладунку: високогірних черевиках,кішках, штормівках і пухівках. (з газети)
Синоніми
1. кицька, кітка, киця
2. якір, кітва, кітвиця
3. кігті 2
Гіпероніми
1. тварина
2. пристрій
3. пристрій
Усталені словосполучення, фразеологізми
• і кішки нема чим годувати

• чия кішка сало з'їла,

• як (мов, ніби і т. ін.) кіт (кішка) з собакою

• [чорна] кішка пробігла; [чорний] кіт пробіг

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми: кішечка

• іменники: кіт, котик, котисько, котище, котяра, котятина, кошеня, кошенятко, кошеняточко

• прикметники: кітна, котячий

• дієслова: окотитися, окочуватися

• прислівники:

кітва
пристрій для лазання

===[http://www.ridnamova.org/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kishka.9126/ РІДНА МОВА]===
КІШКА

(Кушка, Кошка) Самійло, ?-1602 (1620?), укр. козацький гетьман (1600-02); учасник морських походів запорожців проти турків; бл. 25 років перебував у полоні; 1595 організував повстання і повернувся в Україну; будучи гетьманом, добився визнання козацтва як суспільного стану (скасував баніції); 1600 очолював запорожців в укр.-пол. поході до Криму; 1601-02 учасник пол.-шведської війни у Лівонії.

===[http://www.ridnamova.org/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kishka.9127/ РІДНА МОВА]===
КІШКА
якір із чотирма лапами, використовується, зокрема, для звільнення якірних ланцюгів і тросів.
===[http://www.ridnamova.org/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/kishka_petro_markovych.9128/ РІДНА МОВА]===
КІШКА ПЕТРО МАРКОВИЧ
1828-72, укр. матрос, символ мужності захисників Севастополя під час Кримської війни 1854-55; кріпак із с. Ометинці на Вінниччині, відданий у матроси; служив на Чорноморському флоті; під час оборони Севастополя відзначився сміливими, ініціативними діями, хоробрістю у бою.
===[http://www.ridnamova.org/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/kishka.17137/ РІДНА МОВА]===
КІШКА
1) разг. кошка 2) техн. кошка
===[http://www.ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/kishka.10044/ РІДНА МОВА]===
КІШКА
кітка, кицька, дит. киця; (якір) кітва, кітвиця.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
Кіт
Кіт (Felis) — рід ссавців родини котових (Felidae). У деяких старіших системах класифікації до нього зараховували всіх представниківмалих кішок (Felinae), проте в зараз безпосередньо до роду відносяться лише кілька видів невеликих тварин, що мешкають в Євразії іАфриці.
Найвідомішим представником цього роду є свійський кіт — підвид кота лісового.
Види та підвиди
Рід Кіт
• вид Кіт очеретяний (Felis chaus)
• вид Кіт барханний (Felis margarita)
• вид Кіт чорноногий (Felis nigripes)
• вид Кіт лісовий (Felis silvestris)
• підвид Кіт свійський (Felis silvestris catus)
• підвид Кіт китайський (Felis silvestris bieti)
• підвид Кіт дикий африканський (Felis silvestris cafra)
• підвид Кіт степовий (Felis silvestris lybica)
• підвид Кіт барвистий (Felis silvestris ornata)
• підвид Кіт дикий європейський (Felis silvestris silvestris)
Філогенетичне древо роду Felis
Felis
Felis chaus - Кіт очеретяний
Felis nigripes - Кіт чорноногий
Felis margarita - Кіт барханний
Felis silvestris - Кіт лісовий

Джерела
• Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson (2007) The Evolution of Cats.

===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]
Рими до слова "кішка"
афішка
біодомішка
вішка

горішка
домішка
мішка

насмішка
панчішка
перемішка

посмішка
смішка
спішка

стрішка
усмішка
фішка

іграшка
автопокришка
бідолашка

батюшка
брошка
бульбашка

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Ко́шка –
1) (животное) кі́шка, кі́тка, ки́цька, (чаще употр. муж. р.) кіт (р. кота́). [Зно́ву кі́шка до голубі́в лі́зе! (Звин.). Од мня́са вже чу́ти, неха́й коти́ та соба́ки з’їдя́ть (Звин.)].
• Дикая -ка – ди́ка кі́шка, (чаще) ди́кий кіт.
• Мех из дикой -шки – ху́тро з ди́кого кота́.
• -ка мяукает – кі́шка нявчи́ть, ня́вкає.
• Они живут, как -ка с собакой – вони́ живу́ть, як кіт із соба́кою.
• Между ними чорная -ка пробежала – вони́ глек розби́ли; чо́рний котя́ка поміж ни́ми перебі́г.
• Знает -ка чьё мясо с’ела – зна́є кі́шка чиє́ са́ло з’ї́ла.
• Мечется, как угорелая -ка – бі́гає (ки́дається) як очмарі́лий кіт.
• Живуч, как -ка – живу́чий, як кі́шка (як кіт).
• -ке игрушки, а мышке слёзки – кі́шці смі́шки, а ми́шці слі́зки (Номис); кіт гуля́є, а ми́шка загиба́є.
• -ка и мышка (игра) – кіт і ми́шка; гра в кота́ й ми́шку;
2) (якорь) ко́[і́]твиця, я́кір (р. я́коря); см. Я́корь. [Вре́шті грек підня́в ко́твицю, і чо́рний барка́с посу́нув до бе́рега (Коцюб.)];
3) (снаряд, род крюка) рак (-ка), рачо́к (-чка́), (диал. рус.) ко́шка. [Рачко́м ві́дра витяга́ють, як хто впу́стить (Канівщ.)].
• Железные -ки – залі́зні ра́ки, (для вытягивания гвоздей) ла́пиця;
4) (плеть) канчу́к-трійча́тка;
5) бот. Agrimonia Eupatoria L. – пари́ло звича́йне, нечу́й-ві́тер, зрад-зі́лля, реп’яшки́ польові́, глади́шник, па́рник.
Поисцара́пать – подря́пати кого́, що.
• Кошка -ла все руки – кі́шка геть ру́ки подря́пала.
Поко́шачьи – по-котя́чому, по-коше́чому, як кі́шка.
Прока́зливый – (шалостливый) пустовли́вий, пустотли́вий; (пакостливый) ка́посний, ка́верзний, збито́чний, шко[і]дли́вий.
• -вый парень, см. Прока́зник. -вая кошка – шко[і]дли́ва кі́шка.

Пта́шка – пта́шка; см. Пти́чка.
• Рано пта́шка запела, как бы кошка не с’ела – ра́но пта́шка заспіва́ла, якби́ кі́шка не ззі́ла (Номис).
• Кошка -ра́ет с котятами – кі́шка гра́ється з кошеня́тами.

===[http://www.enciklopedy.ru/polnaya_populyarnaya_biblejskaya/k_15/koshka_4.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
КОШКА
Кошка (•Посл.1:21) - слово встречается только однажды в Библии, именно в указанной цитате. Им обозначается хорошо известное домашнее животное, искусное в ловле крыс и мышей, ради чего их и держат в домах и лавках. Кошки в древнем Египте считались некогда •свящ. животными и потому-то, когда издыхали, то подвергались процессу бальзамирования. В указанной цитате •пр. Иеремия ясным образом изображает ничтожество идолов - этих мнимых, языческих божеств, так как "на тело их и на головы их налетают летучие мыши и ласточки и другие птицы, лазают также по ним и кошки".
===[http://www.enciklopedy.ru/slovar_russkix_sinonimov/k_14/koshka_3.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
КОШКА
кошка жить как кошка с собакой, отольются кошке мышкины слезки, сукотная кошка, черная кошка пробежала
===[http://www.enciklopedy.ru/faaa_brokgauz_iaaa_efrona/k_16/koshka_2.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
КОШКА
Кошка Кошка (Felis) - род семейства кошачьих, характеризуется вполневтяжными когтями, отсутствием кисточек на ушах и внутренним бугорком наверхнем плотоядном зубе. Сюда относится значительное большинствокошачьих и в том числе самые крупные и опасные виды. Их подразделяют нанесколько групп: а) львиные (Leonina) без пятен; самец с гривой на шее ипередней части груди; хвост с кистью и роговым концом; зрачок круглый;водятся в Старом Свете. Сюда относится лев (F. lео). b) Одноцветные(Unicolores) без пятен, гривы и кисти на хвосте, зрачок круглый; в НовомСвете. Кугуар или пума (F. concolor), эйра (F. eyra); ягуарунди (F.yaguarundi). с) Кошки собственно (см. ниже Cati), без пятен, иногда сполосами, зрачок щелевидный, вертикальный; мелкие виды Старого Света.Дикая К. (F. Catus), буланная К. (F. maniculata), домашняя К. (F.domestica) и др. d) Тигровые (Tigrina) полосатые, без гривы. Тигр (F.tigris); дымчатый Леопард (F. mаcroscelis). е) Пантеровые К. (Pardina)крупные виды с сплошными или кольчатыми пятнами и круглым зрачком.Старый и Новый Свет. Леопард, пантера (F. pardus), барс или ирбис (F.irbis s. uncia), ягуар (F. onca), оцелот (F. pardalis) и др. f)Сервалевые (Servalina) мелкие пятнистые виды с круглым зрачком. СтарыйСвет. Серваль (F. serval), крапчатая К. (F. viverrina), карликовая К.(F. minuta).
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/k_18/koshka_6.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
КОШКА
I кошка I., укр. кiшка. Вероятно, производное от *коша – к кот, уменьш., аналогично Маша от Марья; из др.-русск., ст.-слав. котъка; см. Соболевский, РФВ 66, 342; Бернекер 1, 589; Преобр. I, 371. Отсюда кошка "плеть", аналогично нем. словоупотреблению (Бернекер, там же). II кошка II. "песчаная мель; подводные камни в море, которые видно только при отливе", арханг. (Подв.), олонецк. (Кулик.). Из саам. тер. koske "сухой" (Итконен 53) или скорее из коми kos (kosk-) "каменистые пороги при спаде воды" (Калима, FUF Anz. 23, 251). По-видимому, не от коса и не из фин. koski "водопад, порог" (Калима 133).

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-69785.htm#bigukru Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
перевод “кішка”
на английский язык в словаре Украинско-английский словарь
кішка
кішка
1) cat, she-cat, tabby, pussy (дит.);
стара кішка — grimalkin;смугаста кішка — tabby-cat;жити як кішка із собакою присл. — to live a cat-and-dog life;знає кішка, чиє сало з'іла — he knows what he has been up to;
2) мор., заст. cat-o'-nine-tails (канчук);3) тех. grapnel, grapple, crab, carriage (крана);4) кішки (для лазіння на телеграфні стовпи) climbing irons, climbers, creepers.
перевод “кішка”
на русский язык в словаре Большой украинско-русский словарь
кішка
імен. жін. роду, жив.екон.кошка
перевод “кішка”
на русский язык в словаре Украинско-русский политехнический словарь
кішка
техн. ёрш (орудие для ловли каната), кошка (якорь)

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-69785.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
кішка

-и, ж.
1) Самка кота.
••
Жити (бути і т. ін.), як кішка з собакою — постійно бути в незгоді.
2) тех. Невелика кітва. || Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3-4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів.
3) тільки мн. Те саме, що кігті 2). || Загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, що їх прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін.

===[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 Викисловарь]===
Морфологические и синтаксические свойства
кіш-ка
Существительное, одушевлённое, женский род, тип склонения 3*a.
Корень: -кіш-; суффикс: -к; окончание: -а.
падеж
ед. ч. мн. ч.
Им.
кі́шка кі́шки
Р.
кі́шки кі́шок
Д.
кі́шці кі́шкам
В.
кі́шку кі́шок
Тв.
кі́шкою кі́шками
М.
кі́шці кі́шках
Зв.
кі́шко кі́шки
Значение
1. зоол. кошка (животное) ◆ Для этого значения не указан пример употребления. Вы можете оказать помощь проекту, добавив пример употребления из литературного произведения или повседневного общения.
2. зоол. самка кошки домашней ◆ Для этого значения не указан пример употребления. Вы можете оказать помощь проекту, добавив пример употребления из литературного произведения или повседневного общения.
3. техн. кошка ◆ Для этого значения не указан пример употребления. Вы можете оказать помощь проекту, добавив пример употребления из литературного произведения или повседневного общения.
Синонимы
1. кицька, кітка, киця
Антонимы
1. —
2. кіт (по признаку пола)
3. —
Гиперонимы
1. ссавець, тварина
2. самка
3. пристрій
Этимология
Происходит от коша — из кот, уменьш. (аналогично Ма́ша от Ма́рья), далее из праслав. формы *kotъ, от которой в числе прочего произошли: др.-русск., церк.-слав. котъка (Пов. врем. лет), русск. кот, укр. кіт (род. п. кота́), болг. кот, сербохорв. стар. ко̑т, чешск., польск., н.-луж. kot. Использованы данные словаря М. Фасмера; см. Список литературы.
===[http адреса словника «назва словника»]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка1.jpg|x140px]] [1001koshka.ru]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка2.jpg|x140px]] [inter-style-s.com.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка3.jpg|x140px]] [ktvm.com.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка4.jpg|x140px]] [tsn.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка5.jpg|x140px]] [twarini.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка6.jpg|x140px]] [vk.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішка7.jpg|x140px]] [veslo.ucoz.de]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|r-orZqfQzD4}} Як кішка і собака мили підлогу
{{#ev:youtube|mm-PvTNagIg}} Океан Ельзи - Кiшка

[http://www.pisni.org.ua/search.php?phrase=%EA%B3%F8%EA%E0&obj=s] Українські пісні
Кішка
С. Вакарчук / С. Вакарчук

Кішка
Бастард / Бастард

Одна кішка чорна
(Колискова)

(народна пісня)
Ой ну, люлі, котку!
(Колискова)

(народна пісня)
Ой ти, коте рябку
(народна пісня)
Блюз рудої "кішки"
С. Фоменко / С. Фоменко

==Цікаві факти==
===[http://www.zoolog.com.ua/ssavci116.html ZOOLOG]===
Барханна кішка мешкає в недоступних пустинних і гірських районах. Широка мордочка і великі вуха роблять її схожою на домашню кішку, проте від останньої вона відрізняється світлішим забарвленням.

Ряд - Хижаки
Родина - Кошачі
Рід/Вид - Felis margarita

Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 43-52 см.
Довжина хвоста: 23-31 см.
Маса: самець 2,1-3,4 кг, самка 1,5-3,1 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з року.
Період парування: зазвичай лютий-березень.
Вагітність: 63-66 днів.
Кількість дитинчат: 2-5.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: одинаки; влітку активні вночі, а взимку - вдень.
Звуки: гарчання і фиркання, у шлюбний період голосні крики.
Їжа: дрібні гризуни.
Тривалість життя: 8 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Виділяють два підвиди барханної кішки. У Сахарі живуть ще два види дрібних кішок - хаус, або очеретяний кіт, і степова кішка.

________________________________________

Зовні барханна кішка луже схожа на домашню кішку зі світлим забарвленням. Проте вона дрібніша за свою одомашнену родичку. Характерна особливість барханної кішки - підошви, вкриті суцільною густою шерстю. Густа шерсть оберігає її лапи від опіків і допомагає їй пересуватися по піску.

РОЗМНОЖЕННЯ
Під час шлюбного періоду самці барханних кішок видають дикі крики, які розносяться на велику відстань. Така поведінка має своє пояснення. Барханні кішки живуть поодинці на великих пустинних просторах, а гучні крики стають їм у пригоді при пошуках партнера. Шлюбний період цих тварин триває з лютого по березень.
Приблизно у квітні-травні на світ з'являється від 2 до 5 кошенят. Самка приводить їх у старій норі лисиці, дикобраза або корсака, рідше вона риє нору сама. Нерідко кішки окочуються у скельних ущелинах.
Новонароджені котенята сліпі, але вже покриті шерстю. На шерсті кошенят є темний малюнок з плям і смуг, який з віком зникає. Вони важать від 50 до 60 грамів. Кошенята прозрівають на 10-12 день. Мати зазвичай виховує потомство без допомоги самця. Якщо до нори наблизиться ворог, то вона мужньо захищає своїх малюків. Кошенята вперше наважуються вийти з укриття у віці З тижнів.

МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ
Барханна кішка зазвичай зустрічається в піщаних пустелях, проте мешкає вона і в скелястих районах. Кішки влаштовують денні укриття в покинутих норах інших тварин, іноді для цього вони навіть розширюють нірки ховрахів і піщанок, рідше викопують нори самостійно. У такому разі барханні кішки риють нори в піщаних схилах. Глибина нори може бути до 1,5 метра.
У скелястих районах барханна кішка обходиться без м'якої підстилки і лягає відпочивати, згорнувшись в клубок, прямо на голі скелі. Кожної ночі кішка досліджує ділянку площею до 8 км2. Колись цей маленький хижак у великій кількості зустрічався на більшій частині території Сахари і Близького Сходу, в Туркменії, Таджикистані, Узбекистані, Казахстані і на південному заході Пакистану. Зараз у всіх районах зустрічаються тільки невеликі розрізнені популяції барханних кішок.
Використання нових земель для сільськогосподарських потреб привело до скорочення чисельності кішок.

ЇЖА
Основну частину меню барханної кішки складають дрібні гризуни. Приблизно половина її раціону - це тушканчики, інша частина - це піщанки і ховрахи.
Барханні кішки полюють також на дрібних птахів і їхніх пташенят, нічних рептилій -варанів, шинків, геконів і інших ящірок. Вони поїдають і великих комах. Іноді ці тварини ловлять зайців-толаїв. Вдень барханна кішка ховається від спеки в норі або скельній ущелині, а в сутінки вона покидає своє укриття і вирушає на полювання. Вона відшукує здобич, покладаючись на свій зір і слух. Полює барханна кішка так само, як і інші дикі кішки, тобто нападає на жертву із укриття. Зачаївшись в укритті, вона терпляче чекає, коли настане відповідний для миттєвої атаки момент.
Барханна кішка хапає здобич за шию і сильно струшує її, перекушуючи шийні хребці, а потім своїми міцними зубами розриває здобич на шматки. Кількість часу, який вона проводить на полюванні, залежить від того, яку здобич їй вдається знайти. Іноді полювання буває настільки вдалим, що наступної ночі барханній кішці взагалі не потрібно полювати.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
o У різних зоопарках світу нещодавно знаходилося тільки дев'ять особин барханної кішки, при цьому всі вони - нащадки однієї пари. Тому в неволі виду загрожує схрещування близьких родичів.
o Свою наукову назву барханна кішка дістала за прізвищем французького генерала і дослідника Маг-диегіПє. У 1855 році він здійснив подорож до Сахари, де першим з європейців побачив барханну кішку. Це відбулося на кордоні Лівії і Алжиру. В результаті цього відкриття був описаний новий вид, названий барханною кішкою.
o Барханна кішка не є найдрібнішою африканською кішкою, її родичка, чорнонога кішка, має довжину всього 37-50 см.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ БАРХАННОЇ КІШКИ

Шерсть: пісочного кольору, посередині спини тягнеться неширока темна смуга. Нижній бік тіла, внутрішня поверхня лап і велика частина мордочки - ясно-бежеві або білі. Хвіст прикрашають темні смужки.
Вуха: великі вушні раковини дозволяють почути навіть легкий шерхіт, викликаний рухами жертви. Вуха розташовані низько з боків голови.
Лапи: досить короткі. Барханній кішці доводиться підповзати до жертви й ховатися за низькими скелями.
Підошви: вкриті суцільною густою шерстю заввишки близько 2 см. Завдяки цьому барханна кішка без зусиль пересувається по піску і не обпалює лап на гарячих скелях. Мозолі п'ят не відбиваються на її слідах.
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Ареал барханної кішки має вид смуги, що починається в Марокко і пролягає через Африку і Аравійський півострів на схід до Пакистану і Туркменії.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Барханній кішці загрожує зникнення. Точне число особин, що живуть на волі, невідоме, проте є підстави вважати, що пакистанський підвид уже зник. У зоопарках барханні кішки зустрічаються досить рідко.
===[http://www.zoolog.com.ua/ssavci117.html ZOOLOG]===
Довгохвоста кішка, або моргай, мешкає в лісах Південної Америки. Люди, всупереч заборонам, і надалі полюють на цих рідкісних тварин заради їхнього плямистого хутра, тому цей вид може зникнути.

Ряд - Хижаки
Родина - Котячі
Рід/Вид - Felis wiedii

Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: самець -55-80 см, самка - 45-60 см.
Довжина хвоста: самець -35-50 см, самка - 35-45 см.
Маса: 4-9 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 2-3 років.
Шлюбний період: цілий рік.
Вагітність: 60-80 днів.
Кількість дитинчат: 1-2.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: деревні денні хижаки; тримаються поодинці
Їжа: птахи, дрібні та середні за розмірами ссавці, ящірки та деревні жаби.
Тривалість життя: 20 років у неволі.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Близькоспорідненими видами є оцелот, кішка пампасова, кішка Жоффруа і ягуарунді.

________________________________________

Довгохвоста кішка, або маргай, майже все своє життя проводить на деревах. Вона є типовим представником родини котячих. Неординарні акробатичні здібності дозволяють довгохвостій кішці з легкістю пересуватися по деревах, звідки, як із засідки, вона напалає на здобич.

РОЗМНОЖЕННЯ
У південній частині ареалу період розмноження довгохвостої кішки триває з жовтня по січень місяць.
Науковцям невідомо, чи існує певний час розмноження у тварин, що живуть в тропічному поясі. Швидше за все, у самок буває декілька тічок на рік. Оскіль ки зазвичай тварини мешкають поодинці, на початку шлюбного сезону самці довгохвостої кішки виходять на пошуки партнерок. Самки залишаються в межах своїх територій і злучаються з самцями, які приходять в їхні володіння.
Про готовність до запліднення самка повідомляє за допомогою міток зі специфічним запахом, що привертають увагу самців. Трапляється, що самець та самка маргая після спаровування продовжують жити разом. Вони спільно охороняють територію і полюють доти, доки на світ не з'явиться потомство.
Після вагітності, що триває близько 60-80 днів, самка довгохвостої кішки народжує 1-2 маленьких безпорадних котенят. Вона піклується про них з великою ніжністю. Через декілька місяців мати почне брати їх з собою на полювання.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Довгохвоста кішка - це маленький, з красиво забарвленим хутром хижак, що мешкає у вологих тропічних лісах Південної Америки. Він веде денний спосіб життя. Вночі маргай спить, вмостившись у розвилці дерева або в дуплі. Довгохвоста кішка - це неперевершений акробат; лише небагато тварин здатні порівнятися з нею в мистецтві лазіння по деревах. Вона - найкращий дереволаз серед усіх котячих. Маргай може висіти на гілці, за яку тримається однією лапою. Подібно до білки, довгохвоста кішка уміє спускатися по стовбуру вниз головою. Цьому деревному хижакові для повноцінного життя потрібна велика мисливська територія, межі якої він мітить сечею і виділеннями пахучих залоз. Пахучі відмітки маргай зазвичай залишає на каменях, що лежать на землі, і на гілках дерев. У центральній частині своїх володінь маргай вибирає декілька дерев, на яких він охоче відпочиває і спить, а також укриття, звідки маргай підстерігає жертву. Є і спокійні місця, де довгохвоста кішка споживає корм. Самка, крім того, охороняє те місце, де вона з партнером вирощує дитинчат.

ЇЖА
Довгохвоста кішка - типовий хижак родини котячих. Вона полює на птахів, на різних - дрібних і середньої величини - ссавців, ловить ящірок і жаб, яких вона знаходить на деревах.
Завдяки добре розвиненому слухові і зору, довгохвоста кішка легко вистежує свою майбутню жертву. Великі очі маргая пристосувалися до бачення предметів в напівтемряві джунглів. Крупні об'єкти, що рухаються, кішка помічає здалеку, оскільки позаду сітківки в її оці розташований шар клітин, що віддзеркалюють світло. Так само влаштовані очі домашньої кішки. Очі цих тварин вночі світяться, а на їхню сітківку потрапляє вдвічі більше світла, ніж на сітківку очей інших тварин. Великі та рухливі вуха маргая чудово вловлюють навколишні звуки. Вушні раковини виконують функцію „локаторів", що дозволяють точно визначити в просторі положення джерела найтихіших шумів. Завдяки ним довгохвоста кішка може стежити за рухом своєї жертви. Здобич вона не чекає, а негайно атакує з укриття. Довгохвоста кішка - це одна з небагатьох хижих кішок, яка здатна здолати жертву одним стрибком зверху ще до того, як торкнеться лапами землі. Кігті у довгохвостих кішок довгі, гострі і втягаються.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
o Люди часто плутають довгохвостих кішок з оцелотом, який, на відміну від них, має могутнішу будову тіла і не пересувається виключно по деревах, крім того, посередині великих плям на шерсті він має чорні цятки.
o Наукову назву маргай дістав завдяки німецькому мандрівникові - князеві фон Вієду з Лангау, який в XIX столітті здійснив експедицію з метою дослідження : тваринного і рослинного світу Бразилії.
o Слово „маргай" походить з мови тупі - найчисленнішого індіанського народу в Бразилії.

ОСОБЛИВОСТІ ДОВГОХВОСТОЇ КІШКИ

Шерсть: м'яка, з красивим візерунком золотисто-коричневого кольору, з чорними плямами, смугами, а також кільцями на хвості. Нижня частина тіла світліша.
Задні кінцівки: будова суглобів забезпечує їх поворот на 180°.
Кігті: довгі кігті довгохвоста кішка може випускати та ховати назад в пазухи, розташовані на кінцях пальців. Підчас ходьби і відпочинку кігті втягнуті, а при збудженні мимоволі висуваються назовні.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Довгохвоста кішка зустрічається на території на південь від Панами, у північній частині Колумбії і Перу до півночі і сходу Парагваю, півночі Уругваю і Аргентини.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Довгохвоста кішка, подібно до більшості південно-американських представників родини котячих, є об'єктом мисливського промислу і винищується людьми заради хутра.
===[http://www.zoolog.com.ua/ssavci118.html ZOOLOG]===
Про життя кішки Жоффруа на волі відомо дуже мало, оскільки цей рідкісний звір веде скритний спосіб життя і рідко виходить з джунглів.

Ряд - Хижаки
Родина - Котячі
Рід/Вид - Felis geoffruyi

Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: 45-75 см.
Довжина хвоста: 25-35 см.
Маса: самець - до 4,8 кг, самка - 4,2 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: самка -з 18 місяців, самець - з 2 років.
Шлюбний період: жовтень-березень.
Вагітність: 64-74 дні.
Кількість дитинчат: 1-3.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: одинак.
Їжа: дрібні ссавці, птахи, рептилії і риба.
Тривалість життя: у неволі 11 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Іноді кішку Жоффруа та деяких інших невеликих кішок виділяють в окремий рід іеорагдиз. її найближчі родичі - оцелот, кішка чилійська, онцилла і кішка довгохвоста.

________________________________________

Хутро кішки Жоффруа колись високо цінувалося на ринку хутра, внаслідок чого сильно скоротилася чисельність популяції цього виду. Попит на шкірки цієї тварини зріс ще й після того, як було заборонено полювання на інших плямистих кішок.

РОЗМНОЖЕННЯ
Кішки Жоффруа ведуть одиночний спосіб життя. Самка і самець зустрічаються тільки в період спаровування. Самець за запахом секрету самки дізнається про те, на якій території живе готова до спаровування самка. Відразу ж після спаровування самка проганяє партнера.
Вагітність триває 64-74 дні. У приплоді буває від одного до трьох кошенят. Перед їх народженням самка влаштовує лігво в ущелині скель. Новонароджені сліпі, але вкриті м'якою, шовковистою шерстю. Вони повністю залежать від матері. Мати годує їх молоком, ретельно вилизує їхню шерстку, а в разі небезпеки безстрашно стає на захист своїх малюків. Самці доводиться уважно стежити за тим, щоб її кошенят не виявили дорослі самш, оскільки вони також не проти поласувати легкою здобиччю. Після того, як у кошенят розплющаться очі і вони зможуть твердо стояти на ногах, мати навчає їх полювати. Коли малюкам виповнюється декілька місяців, родина розпадається.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Кішка Жоффруа - лісовий хижак, який живе в непролазних хащах і чагарниках тропічного лісу. Найчастіше вона зустрічається в зарослих лісом горах, навіть на висоті З 300 м над р.м. Кішка Жоффруа - це найпоширеніший мешканець високогірних територій, якщо порівнювати з іншими представниками родини котячих Південної Америки. Цей спритний і граціозний хижак більшу частину життя проводить на деревах. Самець кішки Жоффруа мітить свою територію сечею, яку залишає на гілках та листі дерев і чагарників. Цікаво, що в приплоді кішки Жоффруа, як і в деяких великих кішок, можуть бути чорні котенята.

ЇЖА
Вночі кішка Жоффруа вирушає на пошуки їжі. Довгі, пружні, дуже чутливі вуса допомагають тварині орієнтуватися і полювати у темряві, а завдяки м'яким подушечкам лап і втяжним кігтям кішка рухається абсолютно безшумно. Харчується кішка Жоффруа здебільшого дрібними ссавцями і птахами, але часом полює і на жаб та ящірок. Якщо кішка живе поблизу водоймища, вона нерідко ловить рибу.
Кішка очікує здобич, сидячи в засідці. Цей хижак відкриває свою присутність тільки тоді, коли жертва вже не може втекти. Кішка вправно пересувається по деревах, тому здобичі тільки в окремих випадках вдається уникнути її кігтів. Завдяки захисному забарвленню, в напівтемряві на тлі гілок і листя цей хижак абсолютно непомітний. У кішки Жоффруа чудово розвинений слух. 3 його допомогою вона визначає місце знаходження здобичі.
Якщо кішці вдається зловити на землі гризуна, вона вбиває його одним укусом і відразу ж з'їдає. Більшу здобич вона розриває на частини і лише тоді проковтує кожен шматок окремо. На відміну від великих кішок, яким нерідко вдається зловити здобич за вагою рівну третині своєї маси (вони харчуються нею протягом тижня), кішка Жоффруа, щоб насититися, повинна виходити на полювання іноді й двічі на день.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
o Ця кішка названа ім'ям зоолога, який відкрив даний вид, -Жоффруа Сент-Ілера.
o Для того, щоб зшити довгу шубу, потрібно 25-30 шкірок кішок Жоффруа.
o Помісь кішки Жоффруа з домашньою кішкою називається кішкою-сафарі. Проте відомо, що не так легко отримати цю помісь. Кішка Жоффруа, що жила в зоопарку міста Халле, вбивала самців домашньої кішки, що опинялися в її клітці. Усі спроби отримати потомство від неї і домашнього кота виявилися марними.
o В 1983 році заради шкур було убито близько 80 000 кішок Жоффруа.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КІШКИ ЖОФФРУА

Шерсть: основний тон забарвлення і малюнок варіюють залежно від місця проживання тварини. На півночі кішки мають світло-вохристу, вкриту невеликими чорними плямами шерсть. У мешканців південних регіонів плями складаються у формі невеликих розеток.
Органи чуття: у котячих чудово розвинені слух та зір. Кішки добре бачать у темряві.
Лапи: з міцним втяжними кігтями, за допомогою яких кішка лазить по деревах. Крім того, своїми кігтями тварина міцно тримає спійману здобич.
Хвіст: частина хвоста плямистого забарвлення, і на іншій його частині є чорні смуги. За допомогою хвоста кішка зберігає рівновагу під час лазіння по деревах.
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Зустрічається в тропічних лісах Південної Америки - у Болівії, Південно-Східній Бразилії, в Аргентині, Уругваї, Парагваї і частині Чилі, на півдні до Вогненної Землі.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
У 80-і роки XX століття заради шкірок було вбито близько 80 000 кішок Жоффруа. У наші дні полювання на них заборонено, проте браконьєри, як і раніше, вбивають цих рідкісних тварин.
===[http://www.zoolog.com.ua/ssavci119.html ZOOLOG]===
Лісова кішка нагадує смугасту домашню кішку, але, на відміну від останньої, має міцнішу будову тіла і пухнастий смугастий хвіст. У наші дні мешкає лише в небагатьох лісових районах.

Ряд - Хижаки
Родина - Котячі
Рід/Вид - Felis silvestris

Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: 46-90 см.
Маса: 3,5-18 кг, самки легші.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: самці - в 22 місяці, самки - в 10 місяців.
Шлюбний період: кінець лютого, початок березня.
Вагітність: 63-69 днів.
Кількість дитинчат: 1-8, зазвичай 4.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: одинаки; активні в нічний час.
Звуки: муркотання, писк і нявкання, як у домашньої кішки.
Їжа: дрібні гризуни, наприклад, полівки, а також зайці, кролики, птахи й рептилії.
Тривалість життя: 12 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Існує 35 видів невеликих кішок, наприклад, кішка домашня і рись.

________________________________________

Лісова кішка включена в список зникаючих видів. В наші дні в більшості місць Європи вона зустрічається украй рідко. Винищування цих тварин лісниками й мисливцями в XIX столітті стало причиною дуже значного скорочення їхньої чисельності.

РОЗМНОЖЕННЯ
Самка лісової кішки готова ло спаровування наприкінці лютого або на початку березня. Шлюбні співи котів є винятковими, вони лунають протяжно і з переливами. Нерідко прихильності однієї кішки добиваються декілька котів, котрі ходять навколо неї зі своїми сумовитими піснями впродовж всієї ночі. Коли кіт-переможець прожене своїх суперників, він починає демонструвати кішці знаки уваги. Кіт притуляється до самки і треться об неї. Під час спаровування самець кусає самку за шию. Кіт покидає самку відразу ж після спаровування і не бере участі у вихованні потомства. Приблизно через 6,5 тижнів після спаровування самка народжує кошенят у норі, розташованій в ущелині скелі, у великому дуплі старого дерева або в лисячій норі. Портягом перших тижнів мати дбайливо за ними наглядає. Через 10 днів у котенят розплющуються очі. Маленькі й пухнасті дитинчата вже здатні захистити себе. Кожного непроханого гостя вони завзято дряпають і кусають. Молоком матері малюки харчуються біля місяця. Через 4-5 тижнів вони починають виходити з лігва, граючись неподалік, також досліджуючи усе довкола. У віці З місяців дитинчата супроводжують матір на полюванні. Через декілька місяців родина розлучається.

МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ
Дикі лісові кішки населяють лісові простори, що густо поросли чагарником. Вони віддають перевагу горбистій та кам'янистій місцевості.
Полює лісова кішка найчастіше в районах, розташованих на висоті 300-450 м над рівнем моря. Вдень вона відпочиває в дуплі дерева або в ущелинах скель. Хоча ця кішка зрідка поселяється на горищах будинків, їй більш до вподоби глухі, безлюдні місця. Лісові кішки легко пристосовуються до різних умов проживання. У Південній Європі вони населяють чагарникову місцевість, в Центральній Європі живуть в хвойних лісах, на Кавказі - в листяних.

ЇЖА
Основу раціону лісової кішки складають кролики й інші дрібні гризуни (миші, хом'яки, пацюки, лемінги). Вона селиться в тих місцях, де є вдосталь зайців, кроликів і птахів, що гніздуються на землі. Як і всі інші котячі, ця кішка добре лазить по деревах, полюючи на білок та птахів. Лише в небагатьох випадках їй вдається зловити дитинча оленя або косулі, однак лише за умови, що звірі були ослаблені і не могли сховатися. У роки, коли відчувається брак їжі, кішки полюють поодинці. Власну територію площею 100 гектарів вони часто позначають сечею і виділеннями пахучих залоз, розташованих на лапах. Попри те, що лісові кішки ревно оберігають свою територію від посягань конкурентів, у період спаровування вони покидають її і вирушають на пошуки партнера. Якщо їжі вистачає, відмовляються від усамітнення і об'єднуються з іншими лісовими кішками у великі зграї.

ЛІСОВА КІШКА І ЛЮДИНА
Колись лісові кішки були широко розповсюджені в Європі. Причиною переселення цих тварин у більш спокійніші райони стала масова вирубка лісів, де знаходилися їхні постійні місця проживання. Крім того, лісові кішки були улюбленим об'єктом полювання для мисливців, які вважали, що таким чином вони захищають дрібнішу дичину, фазанів і куріпок та птахів, що гніздуються на землі. Одним з її небагатьох природних ворогів є рись. У XIX і на початку XX століття мисливці відстрілювали їх тисячами, тому на багатьох територіях лісові кішки зникли. На щастя, у наші дні громадська думка настільки змінилася, що людина припинила винищування цих кішок. Люди врешті-решт усвідомили, що лісові кішки - це унікальний елемент живої природи, тож їх, рівно ж як й інших тварин із родини котячих, слід оберігати.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
o Домашня кішка - нащадок не лісової кішки, а африканської лівійської, яка була одомашнена єгиптянами для захисту зерносховищ.
o У багатьох дрібних кішок під'язикова кістка повністю окостеніла, тому вони не можуть гарчати, як великі кішки, зате вміють муркотати як на вдиху, так і на видиху.
o Кігті дикої лісової кішки втяжні. Спеціальне пристосування оберігає їх від стирання. Завдяки втяжним кігтям лісова кішка ходить дуже тихо, ступаючи тільки на м'які гнучкі подушечки лапок.

ПОРІВНЯННЯ ЛІСОВОЇ Й ДОМАШНЬОЇ КІШОК

Смугаста домашня кішка дуже схожа на дику лісову кішку. При ретельнішому порівнянні зовнішнього вигляду та темпераменту їх можна легко відрізнити. У лісової кішки важча і ширша голова (дивися будову черепа). Маленькі вуха, на відміну від домашньої кішки, розташовані швидше збоку, ніж зверху на голові. Шерсть значно довша; хвіст достатньо короткий, пухнастий, з тупим кінцем. У цілому лісова кішка має міцнішу статуру.
Хвіст лісової кішки: складає 45-50% довжини тіла, і є коротшим, ніж у домашньої кішки. Він вкритий яскравими широкими чорними смугами.
Домашня кішка: на третину менша за свого дикого далекого родича, її хвіст довший, тонший та закінчується гострим кінцем.
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Здебільшого в Європі. Не живе в Ісландії, Скандинавії та Північно-Східній Європі.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Люди колись нещадно винищували лісових кішок, їхня чисельність значно зменшилася. Природоохоронці знову намагаються поселити лісових кішок в регіонах, де є великі лісові масиви.
===[http://www.zoolog.com.ua/ssavci362.html ZOOLOG]===
Життя кішки чорноногої в природі вивчене недостатньо.

Царство - Тварини (Metazoa)
Тип - Хордові (Chordata)
Клас - Ссавці (Mammalia)
Ряд - Хижі (Carnivora)
Родина - Котові (Felidae)
Підродина - Малі кішки (Felinae)
Рід - Кіт (Felis)
Вид - Кішка чорнонога

Мешканка пустель Південної Африки. Найменша кішка світової фауни.

Довжина тіла (не рахуючи хвоста) менше 50 см, маса 2,5 кг. Веде нічний спосіб життя. Полює на гризунів і нічних ящірок.
===[http://www.zoolog.com.ua ZOOLOG]===
Кішка-рибалка мешкає в країнах тропічної Азії, але скрізь нечисленна. Зустрічається і на островах Суматра та Ява.

Домен - Еукаріоти (Eukaryota)
Царство - Тварини (Metazoa)
Тип - Хордові (Chordata)
Клас - Ссавці (Mammalia)
Ряд - Хижі (Carnivora)
Родина - Котові (Felidae)
Рід - Азіатський кіт (Prionailurus)
Вид - Кішка-рибалка

Живе в заростях по берегах водоймищ. Живиться в основному рибою. Вправно ловить рибу не лише з берега, майстерно підчіплюючи її кігтями, але не боїться пірнути й у воду в погоні за здобиччю! Значно більша від домашньої кішки. Самка приводить 3—4 сліпих кошенят. Самець не бере участі у вихованні свого потомства.

У південних провінціях Китаю м'ясо цієї кішки вживають у їжу оскільки традиційна китайська медицина вважає його лікувальним. Між тим у 2003 р. в країнах Південно-Східної Азії спалахнула епідемія небезпечного вірусного захворювання — атипової пневмонії. Розслідування показало, що епідемія виникла внаслідок вживання м'яса кішки-рибалки. Здавалось, тепер кішку залишать у спокої, але, на жаль, керівництво Китаю наказало знищити і без того рідкісних кішок-рибалок. У зоопарках Європи й Америки кішка-рибалка добре розмножується. Існує міжнародна програма її збереження.
===[http://www.eco-live.com.ua/category/kluchovi-slova/andska-kishka Екологія]===
Високогірна андська кішка
Цей на диво симпатичний дикий кіт водиться лише в Андах, високо в горах, далеко від людини, в своєму власному позахмарному світі. Андська кішка (Leopardus jacobita) любить селитися на висоті від 3000 до 5000 метрів. Так високо люди не піднімаються, тому ця кішка про нас нічого не знає. Як і людина майже нічого не знає про андську кішку - її важко побачити, не те що вивчити її звички. Так, наприклад, перші відеозаписи цього виду з'явилися лише після 2000 року.
===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/barkhanna-kishka-pukhnastiy-pustelnik Екологія]===
Барханна кішка - пухнастий пустельник
Кішка гуляє сама по собі, і це давно відомо. Але всіх перевершила в прагненні до самоти барханна кішка (лат. Felis margarita) - як справжній самітник, вона селиться в пустелях. Свою латинську назву ця кішка отримала не від жіночого імені Маргарита, як може здатися спочатку, а від прізвища Маrgueritte - прізвища французького дослідника, який вперше описав цю тварину, зустрівши барханну кішку на межі Алжиру та Лівії.
Не дивно, що вчений звернув увагу на цю тварину, адже це практично найменший представник родини котячих. Довжина барханної кішки не перевищує 90 см (при цьому близько 40% довжини припадає на хвіст), а в холці ця тварина рідко перевищує 30 см.
Живе барханна кішка, як зрозуміло з назви, в посушливих пустельних районах Пакистану, Центральної Азії, Аравійського півострова і в пустелі Сахара. І хоча ця тварина мешкає виключно в спекотних, посушливих районах, її місця існування дуже різноманітні - від піщаних пустель, практично позбавлених рослинності, до кам'янистих долин, зарослих чагарниками. Зрідка барханна кішка зустрічається в глинистій пустелі і на кам'янистих прибережних смугах.
Як і всі котячі, барханна кішка - м'ясоїдний хижак. При цьому полює вона не лише на дрібних гризунів, але і на рептилій, які ведуть нічний спосіб життя, комах і навіть на отруйних змій. Щоправда, барханна кішка і сама страждає від отруйних змій, які являються одним з природних ворогів цієї тварини. Крім того, пустельна мешканка може серйозно постраждати від шакалів і великих птахів.
Проте на суворі умови пустель барханній кішці скаржитись не доводиться. Завдяки густій шубці їй не страшні перепади температур, а підошви лап вкривають дуже жорсткі густі щетинки, щоб гарячий пісок не обпікав лапи. Забарвлена тварина в жовто-піщаний колір з невираженими сірими смужками. Нелегко на тлі піску помітити таку кішку, тим більше що вдень вона зазвичай спить.
На полювання барханна кішка виходить вночі. У пошуках їжі вона проходить, як правило, до 10 кілометрів, обстежуючи за ніч територію до 8 квадратних кілометрів. Людині барханна кішка завдає мінімум турбот: навіть у холодну пору року, коли голод змушує всіх тварин збиратися поблизу людського житла, барханна кішка, як правило, ігнорує домашніх тварин і птицю, віддаючи перевагу звичній їжі.
Цікаво також, що барханна кішка може довгий час обходитись без води - практично всю необхідну вологу ця тварина отримує разом з їжею, тому можна сказати, що барханна кішка ідеально пристосована до життя в пустелі.
Основні прийоми полювання барханної кішки базуються на полюванні з укриття. Найчастіше, вискакуючи із засідки, кішка хапає жертву за шию, сильно струшуючи її при цьому. У випадку дуже вдалого полювання, якщо здобич виявиться великою, барханна кішка може пропустити наступну ніч, взагалі не залишаючи денне укриття. «Мисливські угіддя» барханної кішки перевищують 15 квадратних кілометрів, і часто перетинаються з ділянками інших представників цього виду.
Ведучи нічний спосіб життя, барханна кішка днем знаходиться в укритті. Власне, укриттям їй можуть служити нори (власні або інших тварин). Буває, що кішка займає нірку спійманого звіра, і для цього її розширює. Але так як кішка ця - одна з найменших серед диких котячих, знайти укриття їй неважко. А ті кішки, які живуть в горах, сплять прямо на голих скелях. Вдень барханна кішка не активна і не привертає до себе уваги, залишаючись в укритті до сутінків.
В неволі, в різних зоопарках, живе всього декілька екземплярів барханної кішки. Там вони зазвичай доживають до 13 років. Дивно, але вчені при оцінці загальної кількості барханних кішок змушені основуватись на припущеннях - ця колись поширена тварина веде настільки потайний спосіб життя, що підрахувати її популяцію не вдається.
На даний момент, за оцінками вчених, в дикому середовищі існування налічується близько 50 тисяч цих тварин. Основною причиною зниження популяції барханної кішки в природі вчені називають господарську діяльність людини - дика і незалежна тварина не може сусідувати з людиною, і просувається вглиб незаселених територій. Барханні кішки не являються об'єктом полювання, проте їх відловлюють на продаж. Але, не дивлячись на все це, в цілому, барханна кішка - найбільш «благополучний» вид серед диких кішок.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/visokogirna-andska-kishka Екологія]===
Високогірна андська кішка
Цей на диво симпатичний дикий кіт водиться лише в Андах, високо в горах, далеко від людини, в своєму власному позахмарному світі. Андська кішка (Leopardus jacobita) любить селитися на висоті від 3000 до 5000 метрів. Так високо люди не піднімаються, тому ця кішка про нас нічого не знає. Як і людина майже нічого не знає про андську кішку - її важко побачити, не те що вивчити її звички. Так, наприклад, перші відеозаписи цього виду з'явилися лише після 2000 року.
Місце проживання - це те, що відрізняє андську кішку від решти котячих. Але є у них і спільне. Андську кішку порівнюють і з оцелотом, і з манулом, і зсніжним барсом. Щодо останнього - вона і справді схожа на сніжного барса - сріблясте хутро в рудих плямах, густе і довге, захищає кішку від холодів. Довжина хутра може досягати на спині 4 сантиметрів! Але тільки розміри «підкачали» - андська кішка разом з хвостом у довжину не більше 70 сантиметрів. А хвіст її, прикрашений чорними кільцями, становить більше половини довжини кішки.
Полює андська кішка ймовірно і вдень, і вночі. Здобиччю її можуть стати будь-які дрібні ссавці, гризуни, птахи. Зокрема, вона ласує шиншилами, які мешкають неподалік. Припускають навіть, що шиншила становить основну частину раціону андської кішки.
А ще андська кішка не дає спокою системологам. Остання класифікація включає її в рід Leopardus. Але особлива форма черепа, ендемічне проживання в Андах, забарвлення хвоста і тіла створюють унікальний портрет андської кішки.
Вважається, що андських кішок зовсім небагато. Можливо тому їх так важко зустріти. Це найрідкісніші котячі Південної Америки, і екологи старанно охороняють цей вид. Вашингтонська конвенція по захисту видів забороняє будь-яке використання андської кішки, виготовлення та розповсюдження з неї будь-яких товарів. Це, звичайно, в першу чергу стосується незвичайного і теплого хутра високогірної кішки. Вид внесено до Додатку I Конвенції CITES та до Червоного списку МСОП видів під загрозою зникнення (EN).
===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/puma-kishka-z-bezlichchu-nazv Екологія]===
Пума - кішка з безліччю назв
Пума (лат. Puma concolor) - один з найбільших і найбільш поширених представників родини котячих в Америці - як Північній, так і Південній. Ця граціозна кішка, яка рудою блискавкою врізається в віковічну тишу гірських вершин і яскравим зиґзаґом пронизує мальовничі пейзажі - справжня рекордсменка за кількістю даних їй людиною імен.
Кугуар, гірський лев, оленячий тигр, бурий ягуар, срібний лев, червоний тигр, гірський кіт і десятки інших, не менш виразних імен - це все про неї, про пуму. До речі, слово «пума» походить з мови кечуа, а concolor - це «одноколірний» на латині.
Напевно, не випадково в якості місць проживання пума облюбувала гірські райони - конкуренція серед хижаків незначна, а копитних тварин, на яких так приємно пополювати в нічній тиші, хоч відбавляй. Взагалі, шанс зустрітися з пумою є і у жителів пустель, і у подорожніх, які випадково забрели в нетрі тропічного лісу, але найбільша кількість цих хижаків мешкає в гірській місцевості США і Канади.
В Америці пума займає друге за величиною місце серед котячих, поступаючись лише велетню - ягуару. Подовжене гнучке тіло від метра до двох, невелика голова, пружний довгий хвіст і сильні широкі лапи, задні з яких куди довші і масивніші за передні - такий зовнішній вигляд типового представника Puma concolor, вага якого, в залежності від статі і віку, може коливатися від 30 до 100 кг.
За рахунок різниці в довжині передніх і задніх ніг пума здатна здійснювати надзвичайно видовищні стрибки, які так люблять знімати фотографи-анімалісти. А ось бігає руда кішка не так добре. Лише в забігу на короткі дистанції вона здатна розвинути високу - до 70 км на годину - швидкість, а для далеких відстаней їй, як і багатьом іншим представникам котячої родини, не вистачає витривалості.
Однак природа щедро компенсувала цю маленьку незручність, забезпечивши пуму здатністю чудово лазити по деревах, відмінно плавати і долати граціозним стрибком гігантські прірви. Схоже, цій кішці зовсім невідомий страх висоти: вона із задоволенням спить на верхівці дерев і, не замислюючись, зістрибнула б з даху триповерхової «хрущовки».
Жорстке і коротке хутро пуми має практично рівномірне забарвлення - жовтувато-рудо-коричневе, на диво схоже на колір шерсті оленів, які значаться стравою номер один в її обідньому меню. Морду хижака прикрашають чорні відмітини, тоді як черево, груди і горло рясніють білими підпалинами.
Горді руді кішки - індивідуалісти, які паруються виключно в шлюбний період. Весь інший час вони живуть окремо один від одного на обраних ділянках, які ніколи не перетинаються. Самці незалежно управляються з територією до 50 кв. км, в той час як самки мають майже вдвічі менші ділянки. Щоб на заповідну територію не проник чужинець, її межі ретельно мітяться стандартним способом, а на додаток позначаються ще й виразними подряпинами на стовбурах дерев.
Вагітність триває від 82 до 100 днів і закінчується появою на світ чарівних коричневих з чорними плямами дитинчат - від 1 до 6. Щоб прогодувати потомство, матері доводиться активно полювати протягом довгого періоду: на пошуки самостійного життєвого шляху кошенята відправляються лише у віці півтора-двох років.
Пума - нічний мисливець, і її здобиччю стають не лише великі копитні на кшталт оленів або лосів: як всяка кішка, вона не гребує і мишами. А взагалі, раціон цих хижаків досить багатий - його складають кролики, білки, опосуми, скунси, єноти і навіть жаби з кониками.
Коронна мисливська тактика пуми - це раптовий блискавичний кидок на спину жертви з подальшим укусом в загривок, після якого у здобичі не залишається практично жодного шансу на порятунок. В процесі нічного полювання самцям доводиться долати іноді чималі відстані - тому не варто дивуватися, що під час трапези вони легко справляються з більшою частиною габаритної туші.
Залишок здобичі вони завбачливо закопують і закидають гілками - на потім. Далекоглядні каліфорнійські індіанці нерідко відстежували «схованки» пум і спустошували ті з запасів хижака, які вважали придатними до їжі.
Пуми старанно уникають зустрічей з людьми. Але навіть якщо зіткнення відбулося, зовсім не факт, що воно закінчиться трагічно. Напад може відбутися в разі крайнього виснаження хижака або в цілях захисту потомства - у всіх інших ситуаціях тварина агресії не виявляє.
Незважаючи на те, що пуми являються об'єктом полювання і їх ареал скорочується через руйнування навколишнього середовища, більшість підвидів достатньо численні, оскільки ці кішки легко пристосовуються до життя в різних ландшафтах. Так практично винищена в США до початку XX ст., зараз популяція пум на заході цієї країни налічує близько 30 тис. особин і продовжує розселятися на схід та південь.
Три підвиди пуми занесені в Додаток I CITES: Puma concolor coryi, Puma concolor costaricensis, Puma concolor cougar. Полювання на рудих красунь повсюдно обмежене або заборонене, хоча їх продовжують винищувати через шкоду, яка завдається пумами скотарству і мисливському господарству. Єдиний підвид, занесений до Червоної книги МСОП зі статусом «Перебуває під критичною загрозою» (Critically endangered), - це флоридська пума Puma concolor coryi. Вона трохи менша за звичайну, і хвостик її загнутий. Таких пум залишилося всього лише 25-50, існування виду під загрозою.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/ris-khizha-k-shka Екологія]===
Рись - хижа кішка
Рись (Lynx) — представник роду сімейства Котячі (Felidae), раніше інколи включався в рід Кішок (Felis) як вид F. lynx або як два види, з виокремленням канадської рисі як F. canadensis.
Як правило прийнято розрізняти 4 види в роді рисі:
• євроазіатська рись — Lynx lynx,
• руда рись — Lynx rufus,
• канадська рись — Lynx canadensis,
• іспанська рись — Lynx pardinus.
Всі вони — високоспеціалізовані хижаки, які зовні відрізняються від інших котячих непропорційно довгими задніми лапами (5 пальців на передніх лапах і 4 — на задніх), прекрасною шерстю і характерними китицями на кінчиках вух, що дозволяють звірові чути навіть дуже тихі звуки. Короткий (як би обрубаний) хвіст не доходить до землі. Здобич зазвичай вбивають, стрибаючи із засідки або непомітно підкрадаючись до неї і завдаючи іклами смертельного удару.
Євразіатська рись — найбільш широко поширений вид, мешкає в північних лісах Євразії. В Західній Європі була поширена скрізь, але через діяльність людини залишилась лише в Піренеях, Альпах, Карпатах і в Скандинавії. У всій тайговій зоні Росії вона звичайна, крім того зустрічається навіть в скелястих горах Кавказу і Середньої Азії. Вже в 20 столітті поширилася по всій Камчатці.
Рись — найпівнічніший з видів котячих, місцями вона зустрічається навіть за Полярним кругом. В північних областях рисі більші і з довшою шерстю, не на стільки плямисті як південні форми. Зимова шерсть дуже густа, пухнаста, з більш менш вираженою плямистістю на спині, боках і ногах. Літнє хутро грубіше, коротше, і забарвлене більш контрастно ніж зимове. На відміну від інших котячих, рисі прекрасно пристосовані до снігу і морозу. Взимку особливо довге хутро на лапах збільшує площу сліду, дозволяючи рисі не провалюватися в сніг. Залишає типово котячі — без відбитків кігтів — округлі сліди.
Рись дуже спритна: не лише прекрасно лазить по деревах і скелях, але і швидко бігає, робить великі до 3,5-4 метрів стрибки, здійснює тривалі переходи, добре плаває.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/serval-gratsiozna-dika-kishka Екологія]===
Сервал - граціозна дика кішка
Сервал (Leptailurus serval) - африканська дика кішка середніх розмірів. За останніми даними аналізу ДНК сервали мають спільних предків з левами, і хоча сервал також має спільні риси з гепардом, вважають, що це гепарди походять від древніх сервалів.
Це міцна та струнка тварина з довгими (та найдовшими відносно розмірів тіла серед котячих) ногами і досить коротким хвостом. Голова по відношенню до тіла невелика, овальні високі вуха розташовані близько один від одного. Довжина тіла сервала без хвоста становить від 59 до 92 сантиметрів, а довжина хвоста від 20 до 38 сантиметрів. Висота в холці близько 54-66 сантиметрів. Самиці важать 7-12 кг, самці – 9-18 кг.
Вуха сервала вирізняють його з-поміж інших диких кішок. По-перше, вони у нього найбільші (відносно розмірів тіла) серед котячих, і забезпечують своєму власнику особливо гострий слух. По-друге, із зовнішнього боку вуха сервала чорні з помітними білими поперечними плямами (окулярами), які служать для того, щоб кошенята знали коли мама полює.
Сервали поширені практично на всій території Африки, за виключенням Сахари, лісів екваторіальної зони і крайнього півдня материка. Основні місця проживання савани, хоча сервалів-меланістів зазвичай зустрічають в гірських районах на висотах до 3000 метрів.
Сервали нічні поодинокі тварини. Полюють вони також переважно вночі, але інколи, в результаті діяльності людини або через наявність великих нічних хижаків, вони такої змоги не мають. Зазвичай полюють на гризунів, але іноді харчуються також птахами, зайцями, рептиліями, комахами, рибою і жабами. Сервал їсть дуже швидко, іноді занадто швидко, що нерідко виходить йому боком. Дрібну здобич ковтає цілою.
Сервал добре пристосований до полювання в саванах. Його довгі ноги дають змогу чудово стрибати, а також допомагають йому досягти швидкості до 80 км/год. До того ж, довгі ноги та шия дозволяють сервалу бачити більше у високій траві, а його вуха здатні вловити шум навіть тієї здобичі, яка риє землю. Полюючи на птахів, сервали можуть стрибати на відстань від 2 до 3 метрів в висоту. В довжину стрибок сервала сягає до 3,6 метрів, при чому стрибає він з місця, а посадку здійснює точно на ціль з силою достатньою, щоб оглушити чи вбити свою жертву при ударі. Сервал - дуже спритний мисливець, в середньому 50% спроб полювання закінчуються успішно (67% в нічний час). Для порівняння, більшість видів котячих мають 10% вдалих полювань.
Як і більшість кішок, сервали можуть муркотіти. Крім того, вони щебечуть, шиплять, ґелґочуть, гарчать, рохкають та нявкають. Живуть сервали близько десяти років в дикій природі, і до двадцяти років у неволі.
Чисельність сервалів в дикій природі помітно скоротилась. По-перше, через витіснення з територій існування людиною, а також через полювання за їх шкурами. В деяких районах Африки високо цінується його м'ясо. По-друге, його винищують також через напади на свійську птицю.
Північний підвид сервала занесений в Червону Книгу МСОП зі статусом «вид, що знаходиться під загрозою». Сервал зазначений і у списку Конвенції CITES в Додатку II. Це все ще широко поширена тварина в Західній та Східній Африці, але вже вимерла в південноафриканській Капській провінції і дуже рідкісна на північ від Сахари.
Щодо утримання в неволі, в Африці сервалів історично тримали в якості домашніх тварин. А нещодавно почали утримувати цих тварин американці та європейці. Сервали дуже вірні, і часто, вибравши когось з членів сім'ї, вони вже не можуть жити щасливо без нього. Самці сервалів можуть злучатися зі звичайними домашніми кішками, даючи гібрид під назвою савана.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/tigr-velika-k-shka-yaka-ne-bo-tsya-vodi Екологія]===
Тигр - велика кішка, яка не боїться води
Тигр (Panthera tigris) - вид хижих ссавців сімейства котячих, один з чотирьох представників роду пантера (Panthera), що належить до підродини великих кішок. Серед представників цього виду зустрічаються найбільші тварини сімейства котячих. Тигр є одним з найбільших наземних хижаків, поступаючись за масою лише білому та бурому ведмедю. Виділено дев'ять підвидів тигра, з яких до початку XXI століття збереглися лише шість (загальна чисельність близько 4000-6500 особин, з них найчисельнішим є бенгальський тигр (номінативний підвид) - 80% від всієї популяції.
У XX столітті внесено до Червоної книги МСОП, а також в охоронні документи інших країн. Станом на 2009 рік полювання на тигрів заборонене у всьому світі. Тигр є найбільшою і найважчою з диких кішок, але різні його підвиди сильно відрізняються за розмірами і масою тіла.
Основний тон забарвлення тигрів коливається від іржаво-червоного до іржаво-коричневого; живіт, груди та внутрішня поверхня лап світлі. Також є світлі мітки на тильній поверхні вух. Тіло вкрите смугами, колір яких варіює від коричневого до повністю чорного. Форма і відстань між ними відрізняється у різних підвидів, але більшість тигрів має більше ніж 100 смуг.
Розташування смуг є унікальним у кожної окремої тварини, і, таким чином, може бути використано для ідентифікації окремих особин, аналогічно відбитками пальців у людей. Дана особливість іноді використовується дослідниками для ідентифікації в дикій природі окремих особин, за якими ведеться спостереження. Основною функцією смуг є маскування хижака при полюванні. Характерне протекціоністське забарвлення тигра дозволяє йому залишатися непоміченим в заростях. Воно варіює в різних географічних районах і служить однією з підстав для виділення підвидів тигра. Смугастий малюнок присутній також і на шкірі, і, якщо збрити хутро, то на темних смугах відростає темна шерсть, і малюнок повністю відновлюється.
Тіло у тигра масивне, витягнуте, мускулисте, гнучке. Хвіст довгий, рівномірно опушений. Голова округла. Вуха невеликі закруглені. З боків голови баки. Волосяний покрив щільний і низький у південних підвидів, високий і пухнастий - у північних. На передніх лапах по 5 пальців, на задніх - по чотири, всі з втяжними кігтями.
Тигри мають добре розвинений нічний зір, а за деякими даними, їм частково притаманний і кольоровий зір. Як і всі представники роду пантер, тигр, завдяки будові гортані та голосових зв'язок, здатний видавати рев, проте в основному він подає голос тільки в період парування.
Тигр - вид виключно азіатський. Історичний ареал тигра (зараз сильно розсічений на окремі популяції, часом сильно віддалені одна від одної) знаходиться на території Далекого Сходу Росії, Ірану, Афганістану, Китаю, Індії та країн Південно-Східної Азії, включаючи Зондський архіпелаг (Індонезійські острови).
Ареал проживання сформувався на півночі Китаю на початку плейстоцена (близько 2 млн років тому). Близько 10 тисяч років тому тигри просунулися на південь через Гімалаї і врешті-решт поширилися майже по всій Індії, Малайському півострові й островах Суматра, Ява і Балі. Ще кілька століть тому область його проживання окреслювалася наступними кордонами: 50 градусів Пн. ш. (Казахстан), 50 градусів Сх. д. (Північний Іран), 140 градусів Сх. д. (гирло Амура), 8 градусів Пд. ш. (Зондські острови). Зараз на більшій частині цієї території тигри винищені; найбільші популяції збереглися в Індії та Індокитаї. Тільки в період між 1995 і 2005 ареал проживання тигра скоротився в Азії на приблизно 40%, таким чином, на сьогодні тварини заселяють лише 7% від первісного ареалу.
Всього виділено 9 підвидів тигра, з яких 3 вже знищені людиною.
• Амурський тигр (Panthera tiger altaica), відомий також як уссурійський, сибірський, маньчжурський або північно-китайський, в основному живе на території Приморського та Хабаровського краю Росії, і в дуже невеликій кількості на території північно-східного Китаю та Північної Кореї. Останні два обліки (1996 та 2005 рр.) показали наявність 480-520 особин амурських тигрів в природі, що живуть в єдиному, нерозчленованому ареалі, який робить дану популяцію найбільшою в світі. Амурський тигр вважається найбільшим підвидом тигра. Даний підвид відрізняється густим, довгим (порівняно з іншими підвидами) та пухнастим хутром, з більш тьмяним рудим фоном і меншою, ніж у інших підвидів, кількістю смуг. Амурський тигр є також найбільшим представником сімейства котячих.
• Бенгальський, або Королівський бенгальський тигр (Panthera tigris tigris) - номінативний підвид тигра, що живе на території Індії, Бангладеш, Непалу, Бутану. Відповідно до інформації індійського уряду, популяція даного підвиду становить 3100-4500 тварин, приблизно 3000 з яких живуть на території Індії; але багато індійських вчених ставлять цю інформацію під сумнів, вважаючи, що такі цифри є завищеними. За іншими даними, чисельність тигрів в Індії може бути менше ніж 2000 особин, з огляду на те, що більшість обліків проводилось по слідах, а дана методика звичайно дає завищені цифри. Незважаючи на те, що даний підвид тигра є найбільш численним, він також знаходиться під загрозою зникнення, в основному через браконьєрство та руйнування природного середовища проживання. У 1972 році в Індії був розпочатий масштабний природоохоронний проект, відомий як «Проект Тигр», метою якого є збереження цієї тварини на індійській території. Завдяки заходам, втіленим в рамках даного проекту, кількість тигрів збільшилась з 1200 в 70-ті роки до 3000 в 90-ті; цей проект був визнаний однією з найбільш успішних програм з охорони природи в світі.
• Індокитайський тигр (Panthera tigris corbetti) (також відомий під назвою тигр Корбета) живе в Камбоджі, південному Китаї, Лаосі, Таїланді, Малайзії і В'єтнамі. Кількість особин його популяції варіює за різними джерелами в межах 1200-1800 тварин, але більш точною визнається оцінка ближча до нижнього значення цього інтервалу. Найбільша популяція існує в Малайзії. Браконьєрство в цій країні суворими заходами зведене до незначних обсягів, але популяція тигрів знаходиться під загрозою через фрагментації ареалів і інбридингу. У В'єтнамі майже три чверті тигрів були знищені з метою продажу органів для переробки на засоби китайської медицини. Індокитайський тигр має більш темне забарвлення.
• Малайський тигр (Panthera tigris jacksoni) зустрічається виключно в південній (малайзійській) частині півострову Малакка. Цей підвид був виділений лише в 2004 році (раніше вважалось, що популяція належить до індокитайського тигра) в ході дослідження, проведеного групою вчених під керівництвом Стівена О'Брайана в Лабораторії генетичного різноманіття Національного інституту раку (Фредерік, США). Останні обліки показали наявність 600-800 особин тигрів цього підвиду в природі, що робить його третім за чисельністю серед підвидів тигра.
• Суматранський тигр (Panthera tigris sumatrae) зустрічається тільки на індонезійському острові Суматра. Чисельність дикої популяції оцінюється у 400-500 тварин, більшість з яких живе на території національних парків та заповідників. Нещодавні генетичні дослідження показали наявність в генотипі підвиду унікальних генетичних маркерів; це є ознакою того, що на базі даного підвиду з часом може виникнути окремий вид котячих (якщо підвид не вимре). Основною загрозою для суматранського тигра є руйнування навколишнього середовища (вирубка лісу відбувається навіть на тих територіях Суматри, що суворо охороняються), а в період з 1998 по 2000 рік 66 тигрів (20% популяції) були вбиті браконьєрами. Суматранський тигр є найменшим з існуючих зараз підвидів. Порівняно малий розмір даного підвиду вважають адаптацією до життя в тропічних лісах Суматри.
• Південно-китайський тигр (Panthera tigris amoyensis) є різновидом, який знаходиться під найбільшою загрозою зникнення, і, швидше за все, в природі вже не існує. Він також є одним з найменших підвидів. У 1977 році китайський уряд прийняв закон, що забороняє полювання на тигрів, але для Південно-китайського підвиду було вже пізно. Судячи з усього, останній південно-китайський тигр в природі був застрелений в 1994 році. В даний час 59 особин південно-китайських тигрів утримуються в неволі (всі в Китаї), але всі вони є нащадками лише шести тварин. Таким чином, генетичне різноманіття цього підвиду вкрай незначне. З 2008 року уряд Китаю приймає ряд заходів, спрямованих на реінтродукцію південно-китайських тигрів в природу.
Вимерлі підвиди:
• Балійський тигр (Panthera tigris balica) завжди водився тільки на невеликому острові Балі. Ці тигри були знищені мисливцями: останній балійскій тигр (доросла самка) був вбитий в західній частині острова (Сумбар Кама) 27 вересня 1937. У неволі балійські тигри ніколи не утримувались. Незважаючи на повне зникнення місцевого підвиду, тигр відіграє важливу роль у балінезійській версії індуїзму.
• Каспійський (Туранський, персидський) тигр (Panthera tigris virgata) вимер наприкінці 1960-х років; останнє свідоцтво зустрічі з ним відноситься до 1968 року, хоча, за деякими даними, останнього каспійського тигра застрелили в південно-східній частині Туреччини в 1970 році. Історичний ареал цього підвиду охоплював Іран, Афганістан, Пакистан, Ірак, Узбекистан, південь Казахстану, Туркменістан та Туреччину. Каспійський тигр був великим підвидом, досягаючи вагових та розмірних параметрів бенгальського тигра. Фоновий колір забарвлення був приблизно таким же, як у індійських підвидів, але смуги були помітно вужчими й розташованими більш часто, більше темно-сірого або коричневого, ніж чорного кольору. Хутро каспійського тигра було довгим (відносно інших підвидів), особливо взимку. Каспійський тигр разом з бенгальським був одним з двох підвидів, яких використовували римляни в гладіаторських боях проти гладіаторів та інших тварин. За сучасними молекулярно-генетичними даними, цей підвид практично ідентичний амурському тигру.
• Яванський тигр (Panthera tigris sondaica) мешкав на індонезійському острові Ява. Судячи з усього, цей підвид був знищений у 80-ті роки двадцятого століття через полювання та руйнування природного середовища проживання. Останнього яванської тигра бачили в природі в 1979 році.
Також зустрічаються різні варіації забарвлення тигрів.
• Білий тигр. У тигра існує відома мутація, що призводить до появи особин з повністю білим забарвленням - бенгальські тигри з чорно-коричневими смугами на білому хутрі і блакитними очима. Таке забарвлення дуже рідко зустрічається серед диких тварин, але є відносно поширеним в популяціях, які утримуються в неволі. Частота появи білих тигрів - 1 особина на 10 000 з нормальним забарвленням. Білі тигри чудово розмножуються в неволі. Перші згадки про них відносять до 1951 року, коли один з мисливців забрав з знайденого ним лігва тигра білого тигра. Всі білі тигри що зараз містяться в неволі є нащадками однієї особи. Зараз в зоопарках світу міститься близько 130 білих тигрів. Також варто зазначити, що хибною є думка, ніби білі тигри є альбіносами.
• Золотий тигр. Так званий золотий різновид - така зміна забарвлення зустрічається найрідше і викликана рецесивним геном. Перші згадки про зустріч з золотими тиграми в дикій природі датуються початком ХХ століття. Спочатку була висунута теорія, що поява даного типу забарвлення поступово розвивалась в невеликій групі тигрів, що мешкали в областях багатих на глинисті ґрунти, а незвичайний колір служив їм додатковим камуфляжем при полюванні. Теорія залишається недоведеною. Однак інбридинг невеликої ізольованої групи тигрів міг вплинути на появу даного типу забарвлення, якщо б один з тигрів, носіїв рецесивного гену золотого забарвлення, схрещувався зі своїм власним потомством, як і сталося в неволі. На даний момент в неволі міститься близько 30 особин з даним типом забарвлення. Як і білі тигри, всі золоті тигри що містяться в неволі мають переважно бенгальське походження, але генетично частково «забруднені» генами амурського білого тигра на ім'я Тоні, який є спільним предком майже всіх білих тигрів в Північній Америці. Припущення, що дане забарвлення з'явилось шляхом схрещування амурських і бенгальських тигрів, є поширеною помилкою.
Повідомлялося також про існування серед бенгальських тигрів меланістів з димчастим або повністю чорним хутром. Також є повідомлення про появу тигрів з синювато-сірим забарвленням (т. зв. Мальтійський тигр). Дані типи забарвлення викликані нестійкими мутаціями.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/chervona-panda-k-shka-vedm-d Екологія]===
Червона панда: кішка-ведмідь
Червона панда (Ailurus fulgens) - «кішка, пофарбована як вогонь», «кішка-ведмідь», «вогняна кішка». У Китаї через забарвлення і розміри червону панду називають huo-hu - «вогняна лисиця» (англ. firefox), це словосполучення використала компанія Mozilla, назвавши свій браузер «Mozilla Firefox». Тварина сімейства малопандових, в основному травоїдна, розміром трохи більша кішки.
Систематичне положення малої панди довгий час було незрозумілим. Її відносили то до сімейства єнотових, то до ведмежих, то виділяли в окреме сімейство. Однак останні генетичні дослідження показали, що мала панда утворює власне сімейство малопандових (Ailuridae), яке разом з родинами єнотових, скунсових і куницевих утворює надродину куницеподібних (Musteloidea).
Ареал малої панди обмежений провінціями Юньнань і Сичуань в Китаї, північчю Бірми, Бутаном, Непалом і північним сходом Індії. На захід Непалу вона не зустрічається. Живе в гірських бамбукових лісах на висоті 2000-4000 м над рівнем моря в умовах помірного клімату.
Причина існування червоної панди в цих місцях пояснюється тим, що вони люблять середню температуру з незначними коливаннями. Улюбленим місцем проживання цих тварин є гори висотою від 1800 до 4800 метрів, на яких ростуть листяні і хвойні дерева, а також рододендрон і бамбук. Там де зустрічається червона панда в більшості випадків можна зустріти і гігантську панду, так як ці два види здатні співіснувати один з одним. Червона панда знаходить притулок в скелях, а так само в дуплах дерев.
Предки нинішніх панд були поширені набагато ширше; їхні останки знаходять і в Східній Європі, і в Північній Америці. Проте ці тварини, очевидно, були пристосовані до певного типу клімату, зі зміною якого різко скоротився і їх ареал.
Хоча ареал малої панди займає дуже велику територію і природних ворогів у неї небагато, цей вид включено до списків Міжнародної Червоної книги зі статусом «наражаються на небезпеку». Вид класифікували як вимираючий, тому що залишилося всього 2500 особин. Справа в тому, що щільність тварин в природі дуже невисока, і, крім того, місця проживання червоної панди можуть бути легко зруйновані.
На щастя, мала панда добре розмножується в неволі. В даний час близько 300 цих тварин утримуються в 85 зоопарках світу і ще стільки ж народилося в неволі за останні два десятиліття.
Ці милі звірята добре приручаються і радують відвідувачів своїм чарівним виглядом. Щоправда, утримувати їх навіть в зоопарках дуже складно, а в домашніх умовах і просто неможливо: надто специфічна дієта потрібна червоній панді. А при неправильному годуванні ці тварини швидко гинуть від кишкових захворювань.

===[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/yaguar-velika-dika-kishka Екологія]===
Ягуар - велика дика кішка
Ягуар (лат. Panthera onca) - третій за величиною представник родини котячихпісля тигра та лева. У Західній півкулі - там, де мешкає ягуар, - йому немає рівних. З давніх часів серед індіанців ягуар являється символом сили та влади. Індіанці майя вважали ягуара посередником між живими і мертвими. У ацтеків ягуар був символом войовничості. Показово, що воїни з елітних військ іменувалися саме ягуарами.
За способом життя ягуар найбільше схожий на тигра. Віддає перевагу густим заростям тропічних лісів, хоча у відкриту місцевість, якщо виникає потреба, також виходить. Як і тигр, ягуар вміє плавати, що рідкість для котячих. Навіть за забарвленням ці хижаки схожі - тільки тигри в смужку, а ягуари в цятку. Тигр - найгрізніша з кішок Старого світу, ягуар - найгрізніша кішка Нового.
Ягуар має надзвичайно сильний укус. Завдяки йому ягуар без труднощів пробиває зубами, наприклад, панцир черепахи. Не кажучи вже про черепа інших тварин. Зазвичай ягуар так і вбиває свою жертву - прокушуючи їй череп, хоча котячі зазвичай вбивають шляхом удушення або перекушування горла. Вважається, що своєму унікальному способу вбивства ягуар навчився в стародавні часи, в епоху плейстоцену (2 млн. років тому), коли його основною здобиччю були броньовані рептилії. Якщо ж жертва дрібна, то ягуар навіть не кусає - просто розчавлює череп лапою. Цього цілком достатньо.
Вважається, що назва цього хижака тісно пов'язана зі словом yaguara, що перекладається як «звір, що вбиває одним стрибком». А латинська назва тварини Panthera onca включає два слова - «ловець» та «колючка, шип». Останнє недвозначно натякає на гострі і смертельно небезпечні для ворога кігті ягуара. Жителі басейну річки Амазонка називали цю кішку собакою. Втім, так називали там будь-якого хижака. Але для того, щоб виділити ягуара серед інших, цього звіра називали «справжнім собакою». У багатьох країнах ягуара також називають тигром, хоча його спорідненість з тиграми, не дивлячись на схожі звички, все ж таки досить віддалена.
Аналіз ДНК свідчить про те, що великі кішки (лев, тигр, леопард, ягуар,сніжний барс і димчастий леопард) мали одного спільного предка, який з'явився на Землі від шести до десяти мільйонів років тому. Деякі дослідники вважають, що ягуар найбільш близький до леопарда. Однак для інших вчених ці висновки непереконливі. Аналіз решток таких вимерлих тварин, як американський лев і європейський ягуар, говорять про те, що саме лев доводиться рідним братом ягуара.
Як би підкреслюючи те, що до смугастих тигрів вони мало відносяться, серед ягуарів часто зустрічаються меланісти - тобто зовсім чорні ягуари. Їх навіть називають чорними пантерами, але вчені їх в окремий вид не виділяють, тим більше що «почорніти» можуть і леопарди, і інші дикі кішки. Альбіноси (білі пантери) серед ягуарів теж зустрічаються.
Величезні кішки ведуть одиночний спосіб життя в межах кордонів своїх володінь, які становлять близько 25 км кв. у самок і 100 км кв. у самців. Територія самця, як правило, має форму трикутника. Зазвичай кілька днів ягуар полює на одній ділянці, потім освоює другу, потім третю і т.д. А з певною періодичністю (5 або 15 днів) він спрямовує свої стопи до самих країв «трикутника», немов бажаючи дізнатись, як виглядає «закордон» і вирішити, чи варто розширювати особистий простір. Ягуар украй нетерпимий до інших котячих (зокрема, до пум) на своїй території, але досить миролюбний до своїх родичів і мисливські території ягуарів часто перетинаються.
І лише в шлюбний період кішка, яка гуляє сама по собі, стає частиною колективу. Поєдинки за серце прекрасної дами між самцями - велика рідкість. Як правило, наречена сама вибирає майбутнього батька свого потомства, після чого переходить на територію ощасливленого нею самця. Період вагітності триває близько 100 днів, після закінчення яких у заростях густого чагарнику, надійному дуплі або всередині зручної печери на світ з'являються від 1 до 4 крихітних малят. Перші півтора місяця життя дітвора проводить під захистом стін лігва, а потім мати починає посвячувати потомство в тонкощі полювання, щоб до 2-річного віку вони змогли самостійно «стати на лапи», облюбувавши собі власну територію.
Випадків нападів ягуарів на людей відомо дуже мало, а неспровокованих - і того менше. Людоїдство серед цих хижаків - явище виняткове. Найчастіше ягуар нападає, коли захищається. Якщо ягуара не провокувати, він зазвичай не агресивний, а швидше допитливий і часто переслідує людину по лісу, не проявляючи ворожих намірів, проте зрідка кидається і на людей. Люди, які несподівано зустрічали ягуара в гущавині, відчували дивне почуття пошани і деякого подиву.
Але, на жаль, яскраве забарвлення - чорний крап на лапах і голові та темні кільцеві плями, хаотично розкидані по рудій шерсті - частково зробили ягуару недобру послугу. Людина, переконана в тому, що цей світ створений виключно для того, щоб годувати, одягати і догоджати їй, довгі роки нещадно винищувала цих прекрасних тварин заради шапок та шуб.
На щастя, природа наділила ягуара значними розмірами і страхітливим голосом, здатними відлякувати любителів хутра зі слабкими нервами. Тільки уявіть: довжина тіла цієї дикої кішки сягає 180 см, розмір хвоста складає близько 60 см, а середня вага коливається в районі 100 кг. А чого вартий голос! Ягуар може оглушливо ревіти, люто гарчати і видавати глухе загрозливе бурчання.
Проте на значній частині свого колишнього ареалу цей вид майже або повністю винищений. Зіграли свою роль зміна людьми природних місць існування ягуарів, промисел заради цінної шкури, а також відстріл скотарями, які побоювалися за безпеку своїх стад. Ягуар внесений до міжнародної Червоної книги та у багатьох країнах охороняється. Відстріл ягуарів в обмежених кількостях дозволений в Бразилії, Мексиці і деяких інших країнах. У Болівії дозволене полювання заради трофеїв.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Кі]]

Вапно

2013-12-23T11:09:06Z

Жало Дарина: /* [ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим] */

'''Вапно. '''См. '''Вапна. '''
'''вапно'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4203-vapno.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Вапно Cм. вапна.
===[http://sum.in.ua/s/vapno Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВАПНО, а, сер. Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням вапняку, крейди та інших карбонатних порід. Я мусив обминати цілі гори різнородного грузу, балок, вапна і каміння (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 402); Він пильно оглянув заново вимазані вапном стіни (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 144).
Гашене вапно — будівельне вапно, яке готують змішуванням негашеного вапна з водою. Гашене вапно застосовується в різних галузях народного господарства (Хімія, 7, 1956, 86); Негашене (палене) вапно — вапно, не розведене водою; Хлорне вапно — гашене вапно, насичене хлором, яке застосовують для дезинфекції, очищення води і т. ін. Хлорне вапно являє собою білий порошок з різким запахом. (Загальна хімія, 1955, 294).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
вапно́ – іменник середнього роду

________________________________________
відмінок однина множина
називний вапно́
родовий вапна́
давальний вапну́
знахідний вапно́
орудний вапно́м
місцевий на/у вапні́
кличний вапно́*

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=27844]===
вапно
іменник середнього роду

===[http://language.br.com.ua/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE/ Словник української мови]===
Вапно а, с. Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням вапняку, крейди та ін¬ших карбонатних порід. Я мусив обминати цілі гори різнородного грузу, балок, вапна і каміння (Коцюб., 11, 1955, 402); Він пильно оглянув заново вимазані вапном стіни (Кучер, Чорноморці, 1956, 144).
Гашене вапно — будівельне вапно, яке готують змі¬шуванням негашеного вапна з водою. Гашене вапно за¬стосовується в різних галузях народного господарства (Хімія, 7, 1956, 86); Негашене (палене) вапно — вапно, не розведене водою; Хлорне вапно — гашене вапно, насичене хлором, яке застосовують для дезинфекції, очищення води і т. ін. Хлорне вапно являє собою білий порошок з різким запахом. (Заг. хімія, 1955, 294).

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_synonims/276032/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Орфоепічний словник української мови] ===
Вапно
вапно
вапно
сущ., кол-во синонимов: 1
• известь (15)

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/14869/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Орфоепічний словник української мови] ===
вапно
вапно
-а/, с.
Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням карбонатних порід.
••
Га/шене вапно/ — будівельне вапно, що його готують змішуванням негашеного вапна з водою.
Негаше/не (па/лене) вапно/ — вапно, не оброблене водою.
Хло/рне вапно/ — гашене вапно, оброблене простою речовиною хлору, що його застосовують для дезінфекції, очищення води і т. ін.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/37550/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Орфоепічний словник української мови] ===
вапно
вапно
ва́пно "известь", см. ва́па I.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник.
Корінь: --
Семантичні властивості
Значення
1. мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням карбонатних порід ◆ немає прикладів застосування.
Усталені словосполучення, фразеологізми
• гашене вапно
• негашене вапно (палене вапно)
• хлорне вапно
Споріднені слова
• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/vapno.20733/ ТЛУМАЧ]===
ВАПНО известь, разг. извёстка гашене вапно — гашёная известь, пушонка
===[http://www.ridnamova.org/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/vapno.20733/ РІДНА МОВА]===
ВАПНО известь, разг. извёстка гашене вапно — гашёная известь, пушонка
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===
Вапно́ — оксид кальцію — СаО. Сингонія кубічна. Вид гексоктаедричний. Густина 3,3. Твердість 3-5. Безбарвний (у шліфах). Знайдений лише у вапнистих породах з лав Везувію.
Розрізняють:
• вапно кременисте (зайва назва доломіту),
• вапно гашене; гідратне (гідроксид кальцію) Са(ОН)2
• вапно негашене (оксид кальцію) СаО.
• вапно гідравлічне.
Див. також
• Список мінералів
• Вапнякове молоко
• Вапняк
Література
• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "вапно"
євроарено європеїзовано єно
єхидно Іванно ігноровано
ігуано ідентифіковано ідеологізовано
їжджено ізольовано ікебано
іконо ілюміновано ілюстровано
імітовано іменовано імплементовано
імпортовано імпровізовано імунізовано

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Гаси́ть –
1) (огонь) гаси́ти, погаси́ти, вгаша́ти, вгаси́ти, вига́шувати, ви́гасити, згаша́ти, згаси́ти. [Ви́гасила жар на ву́гілля];
2) (известь) розпуска́ти вапно́, люсува́ти. Гашё́нный (об извести) розпу́щене, люсо́ване вапно́.
И́звесть, Извё́стка, минер. – ва́пна (-ни), ва́пно́.
• Гасить -весть – ва́пно́ люсува́ти, гаси́ти, (неточно) розпуска́ти.
• -весть гашеная – ва́пно́ люсо́ване, га́шене, попелу́[ю́]ха, попілну́ха.
• -весть (раствор с песком) – зали́ва, чаму́р (-ру).
• Богатый -тью – вапни́[я́]стий.
Кипе́лка – (негашенная известь) нерозве́дене (нелюсо́ване) ва́пно́, -на ва́пна.
Комово́й – грудко́вий, (из мелких комьев) дрібко́вий, (из больших комьев-глыб) брила́стий.
• -вая известь – грудкова́ ва́пна, -ве́ ва́пно́; ва́пна (ва́пно́) гру́дкою, грудка́ми.
• -вая соль – грудкова́, брила́ста сіль (р. со́ли), (мельче) дрібкова́ сіль, сіль дрі́бками.
Нега́шеный – нелюсо́ваний.
• -ная известь – нелюсо́вана ва́пна, нелюсо́ване вапно́.
Перега́шивать, перегаси́ть – зага́шувати, позага́шувати, погаси́ти (напр., усі́ лямпи́, свічки́).
• -ть известь (ещё раз) – розпуска́ти (розпусти́ти) на́ново (зно́ву) вапно́ (ва́пну), перелюсо́вувати, перелюсува́ти вапно́ (ва́пну).
Погаша́ть, погаси́ть – гаси́ти, погаси́ти, згаша́ти, згаси́ти, загаша́ти, загаси́ти (во множ. позага́шувати), туши́ти, потуши́ти що.
• -си́ть огонь – погаси́ти (загаси́ти) сві́тло.
• -си́ть пожар – погаси́ти (загаси́ти) поже́жу (пожа́р).
• -ша́ть чувство совести, чести – пригаша́ти (приглу́шувати) сумлі́ння, почуття́ че́сти.
• -ша́ть известь – розпуска́ти, розпусти́ти ва́пно.
• -ша́ть долги – спла́чувати, сплати́ти борг, поспла́чувати, поплати́ти борги́, (гал.) умо́рювати, умори́ти борги́.
• Пога́шенный – пога́шений, зга́шений.
• -ный долг – спла́чений борг, (гал.) умо́рений довг.
Гасить – гаси́ти (гашу́, га́сиш); гасить известь – розпуска́ти вапно́.
Известь – ва́пна, -ни, вапно́, -на́; и. жженая – па́лене вапно́.
Белильный – білило́вий;
• б. (относящ. к свинц. белил) – блейвасо́вий;
• б. (относящ. к белению) – біли́льний;
• б. (относящ. к цинковым белилам) – цинквасо́вий;
• б. завод – біля́рня;
• б. известь, хлорная – хлоро́ве вапно́;
• б. фабрика, текст. – бліха́рня.
Гашенная известь – люсо́ване вапно́.
Известь – вапно́;
• и. белильная – в. хлоро́ве;
• и. воздушная – в. повітряне́;
• и. гашеная, пушонка – в. люсо́ване;
• и. гидравлическая – в. гідравлі́чне;
• и. едкая, негашеная – в. їдке́;
• и. жженая – в. па́лене;
• и. жирная – в. масне́;
• и. тощая – в. пісне́;
• и. хлорная – в. хлоро́ве;
• известь гасить – люсува́ти вапно́.
Пушонка, гашеная известь – вапно́ люсо́ване.
Ва́пна, вапно́ – известь. Вапно́ па́лене – известь жженная.
ва́пна, -ни (ж. р.) і ва́пно, -на, -ну (н. р.)
Ва́пна, -ни, ж. и ва́пно, -на, с. Известь. Вас. 169, 157.
Ва́пно. См. Вапна.

Люсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Шипѣть, кипѣть; гасить известь. На вапну налили води, то вона й люсує. Вапно люсувати.
*Белильная известь — хлоро́ве вапно́.
*Известь — вапно́, -на́; И. белильная — хлорове́ вапно́.
*Хлорный — хло́рний; Х. известь — хло́рне вапно́; Х. олово — чотирихлора́к ци́ни.
Въѣ́сться = уїсти ся. — Вапно уїло ся в руки. С. Ш.

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/14862/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%B0 Словари и энциклопедии на Академике]===
вапна
вапна
-и, ж.
Те саме, що вапно.
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-14856.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
вапно

-а, с.
Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням карбонатних порід.
••
Гашене вапно — будівельне вапно, що його готують змішуванням негашеного вапна з водою.
Негашене (палене) вапно — вапно, не оброблене водою.
Хлорне вапно — гашене вапно, оброблене простою речовиною хлору, що його застосовують для дезінфекції, очищення води і т. ін.
===[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Викисловарь]===
Морфологические и синтаксические свойства
вапно
Существительное, неодушевлённое, средний род.
Корень: --.
Произношение
• МФА: ед. ч. [], мн. ч. []

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вапно1.jpg|x140px]] [staryj-sambor.all.biz ]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вапно2.jpg|x140px]] [goods.marketgid.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вапно3.jpg|x140px]] [sumy.all.biz ]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|UZXA0WPMtNU}} Процес гасіння вапна негашеного комового (паста).

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ва]]

Вапно

2013-12-23T11:08:44Z

Жало Дарина: /* «Словники України on-line» */

'''Вапно. '''См. '''Вапна. '''
'''вапно'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4203-vapno.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Вапно Cм. вапна.
===[http://sum.in.ua/s/vapno Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВАПНО, а, сер. Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням вапняку, крейди та інших карбонатних порід. Я мусив обминати цілі гори різнородного грузу, балок, вапна і каміння (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 402); Він пильно оглянув заново вимазані вапном стіни (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 144).
Гашене вапно — будівельне вапно, яке готують змішуванням негашеного вапна з водою. Гашене вапно застосовується в різних галузях народного господарства (Хімія, 7, 1956, 86); Негашене (палене) вапно — вапно, не розведене водою; Хлорне вапно — гашене вапно, насичене хлором, яке застосовують для дезинфекції, очищення води і т. ін. Хлорне вапно являє собою білий порошок з різким запахом. (Загальна хімія, 1955, 294).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
вапно́ – іменник середнього роду

________________________________________
відмінок однина множина
називний вапно́
родовий вапна́
давальний вапну́
знахідний вапно́
орудний вапно́м
місцевий на/у вапні́
кличний вапно́*

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=27844]===
вапно
іменник середнього роду

===[http://language.br.com.ua/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE/ Словник української мови]===
Вапно а, с. Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням вапняку, крейди та ін¬ших карбонатних порід. Я мусив обминати цілі гори різнородного грузу, балок, вапна і каміння (Коцюб., 11, 1955, 402); Він пильно оглянув заново вимазані вапном стіни (Кучер, Чорноморці, 1956, 144).
Гашене вапно — будівельне вапно, яке готують змі¬шуванням негашеного вапна з водою. Гашене вапно за¬стосовується в різних галузях народного господарства (Хімія, 7, 1956, 86); Негашене (палене) вапно — вапно, не розведене водою; Хлорне вапно — гашене вапно, насичене хлором, яке застосовують для дезинфекції, очищення води і т. ін. Хлорне вапно являє собою білий порошок з різким запахом. (Заг. хімія, 1955, 294).

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_synonims/276032/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Орфоепічний словник української мови] ===
Вапно
вапно
вапно
сущ., кол-во синонимов: 1
• известь (15)

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/14869/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Орфоепічний словник української мови] ===
вапно
вапно
-а/, с.
Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням карбонатних порід.
••
Га/шене вапно/ — будівельне вапно, що його готують змішуванням негашеного вапна з водою.
Негаше/не (па/лене) вапно/ — вапно, не оброблене водою.
Хло/рне вапно/ — гашене вапно, оброблене простою речовиною хлору, що його застосовують для дезінфекції, очищення води і т. ін.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/37550/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Орфоепічний словник української мови] ===
вапно
вапно
ва́пно "известь", см. ва́па I.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник.
Корінь: --
Семантичні властивості
Значення
1. мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням карбонатних порід ◆ немає прикладів застосування.
Усталені словосполучення, фразеологізми
• гашене вапно
• негашене вапно (палене вапно)
• хлорне вапно
Споріднені слова
• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/vapno.20733/ ТЛУМАЧ]===
ВАПНО известь, разг. извёстка гашене вапно — гашёная известь, пушонка
===[http://www.ridnamova.org/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/vapno.20733/ РІДНА МОВА]===
ВАПНО известь, разг. извёстка гашене вапно — гашёная известь, пушонка
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===
Вапно́ — оксид кальцію — СаО. Сингонія кубічна. Вид гексоктаедричний. Густина 3,3. Твердість 3-5. Безбарвний (у шліфах). Знайдений лише у вапнистих породах з лав Везувію.
Розрізняють:
• вапно кременисте (зайва назва доломіту),
• вапно гашене; гідратне (гідроксид кальцію) Са(ОН)2
• вапно негашене (оксид кальцію) СаО.
• вапно гідравлічне.
Див. також
• Список мінералів
• Вапнякове молоко
• Вапняк
Література
• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "вапно"
євроарено європеїзовано єно
єхидно Іванно ігноровано
ігуано ідентифіковано ідеологізовано
їжджено ізольовано ікебано
іконо ілюміновано ілюстровано
імітовано іменовано імплементовано
імпортовано імпровізовано імунізовано

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Гаси́ть –
1) (огонь) гаси́ти, погаси́ти, вгаша́ти, вгаси́ти, вига́шувати, ви́гасити, згаша́ти, згаси́ти. [Ви́гасила жар на ву́гілля];
2) (известь) розпуска́ти вапно́, люсува́ти. Гашё́нный (об извести) розпу́щене, люсо́ване вапно́.
И́звесть, Извё́стка, минер. – ва́пна (-ни), ва́пно́.
• Гасить -весть – ва́пно́ люсува́ти, гаси́ти, (неточно) розпуска́ти.
• -весть гашеная – ва́пно́ люсо́ване, га́шене, попелу́[ю́]ха, попілну́ха.
• -весть (раствор с песком) – зали́ва, чаму́р (-ру).
• Богатый -тью – вапни́[я́]стий.
Кипе́лка – (негашенная известь) нерозве́дене (нелюсо́ване) ва́пно́, -на ва́пна.
Комово́й – грудко́вий, (из мелких комьев) дрібко́вий, (из больших комьев-глыб) брила́стий.
• -вая известь – грудкова́ ва́пна, -ве́ ва́пно́; ва́пна (ва́пно́) гру́дкою, грудка́ми.
• -вая соль – грудкова́, брила́ста сіль (р. со́ли), (мельче) дрібкова́ сіль, сіль дрі́бками.
Нега́шеный – нелюсо́ваний.
• -ная известь – нелюсо́вана ва́пна, нелюсо́ване вапно́.
Перега́шивать, перегаси́ть – зага́шувати, позага́шувати, погаси́ти (напр., усі́ лямпи́, свічки́).
• -ть известь (ещё раз) – розпуска́ти (розпусти́ти) на́ново (зно́ву) вапно́ (ва́пну), перелюсо́вувати, перелюсува́ти вапно́ (ва́пну).
Погаша́ть, погаси́ть – гаси́ти, погаси́ти, згаша́ти, згаси́ти, загаша́ти, загаси́ти (во множ. позага́шувати), туши́ти, потуши́ти що.
• -си́ть огонь – погаси́ти (загаси́ти) сві́тло.
• -си́ть пожар – погаси́ти (загаси́ти) поже́жу (пожа́р).
• -ша́ть чувство совести, чести – пригаша́ти (приглу́шувати) сумлі́ння, почуття́ че́сти.
• -ша́ть известь – розпуска́ти, розпусти́ти ва́пно.
• -ша́ть долги – спла́чувати, сплати́ти борг, поспла́чувати, поплати́ти борги́, (гал.) умо́рювати, умори́ти борги́.
• Пога́шенный – пога́шений, зга́шений.
• -ный долг – спла́чений борг, (гал.) умо́рений довг.
Гасить – гаси́ти (гашу́, га́сиш); гасить известь – розпуска́ти вапно́.
Известь – ва́пна, -ни, вапно́, -на́; и. жженая – па́лене вапно́.
Белильный – білило́вий;
• б. (относящ. к свинц. белил) – блейвасо́вий;
• б. (относящ. к белению) – біли́льний;
• б. (относящ. к цинковым белилам) – цинквасо́вий;
• б. завод – біля́рня;
• б. известь, хлорная – хлоро́ве вапно́;
• б. фабрика, текст. – бліха́рня.
Гашенная известь – люсо́ване вапно́.
Известь – вапно́;
• и. белильная – в. хлоро́ве;
• и. воздушная – в. повітряне́;
• и. гашеная, пушонка – в. люсо́ване;
• и. гидравлическая – в. гідравлі́чне;
• и. едкая, негашеная – в. їдке́;
• и. жженая – в. па́лене;
• и. жирная – в. масне́;
• и. тощая – в. пісне́;
• и. хлорная – в. хлоро́ве;
• известь гасить – люсува́ти вапно́.
Пушонка, гашеная известь – вапно́ люсо́ване.
Ва́пна, вапно́ – известь. Вапно́ па́лене – известь жженная.
ва́пна, -ни (ж. р.) і ва́пно, -на, -ну (н. р.)
Ва́пна, -ни, ж. и ва́пно, -на, с. Известь. Вас. 169, 157.
Ва́пно. См. Вапна.

Люсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Шипѣть, кипѣть; гасить известь. На вапну налили води, то вона й люсує. Вапно люсувати.
*Белильная известь — хлоро́ве вапно́.
*Известь — вапно́, -на́; И. белильная — хлорове́ вапно́.
*Хлорный — хло́рний; Х. известь — хло́рне вапно́; Х. олово — чотирихлора́к ци́ни.
Въѣ́сться = уїсти ся. — Вапно уїло ся в руки. С. Ш.

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/14862/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%B0 Словари и энциклопедии на Академике]===
вапна
вапна
-и, ж.
Те саме, що вапно.
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-14856.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
вапно

-а, с.
Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням карбонатних порід.
••
Гашене вапно — будівельне вапно, що його готують змішуванням негашеного вапна з водою.
Негашене (палене) вапно — вапно, не оброблене водою.
Хлорне вапно — гашене вапно, оброблене простою речовиною хлору, що його застосовують для дезінфекції, очищення води і т. ін.
===[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Викисловарь]===
Морфологические и синтаксические свойства
вапно
Существительное, неодушевлённое, средний род.
Корень: --.
Произношение
• МФА: ед. ч. [], мн. ч. []

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вапно1.jpg|x140px]] [staryj-sambor.all.biz ]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вапно2.jpg|x140px]] [goods.marketgid.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вапно3.jpg|x140px]] [sumy.all.biz ]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|UZXA0WPMtNU}} Процес гасіння вапна негашеного комового (паста).

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ва]]

Вапно

2013-12-23T11:08:10Z

Жало Дарина: /* Матеріал з Вікіпедії */

'''Вапно. '''См. '''Вапна. '''
'''вапно'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4203-vapno.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Вапно Cм. вапна.
===[http://sum.in.ua/s/vapno Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВАПНО, а, сер. Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням вапняку, крейди та інших карбонатних порід. Я мусив обминати цілі гори різнородного грузу, балок, вапна і каміння (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 402); Він пильно оглянув заново вимазані вапном стіни (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 144).
Гашене вапно — будівельне вапно, яке готують змішуванням негашеного вапна з водою. Гашене вапно застосовується в різних галузях народного господарства (Хімія, 7, 1956, 86); Негашене (палене) вапно — вапно, не розведене водою; Хлорне вапно — гашене вапно, насичене хлором, яке застосовують для дезинфекції, очищення води і т. ін. Хлорне вапно являє собою білий порошок з різким запахом. (Загальна хімія, 1955, 294).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
вапно́ – іменник середнього роду

________________________________________
відмінок однина множина
називний вапно́
родовий вапна́
давальний вапну́
знахідний вапно́
орудний вапно́м
місцевий на/у вапні́
кличний вапно́*

http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=27844
вапно
іменник середнього роду

===[http://language.br.com.ua/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE/ Словник української мови]===
Вапно а, с. Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням вапняку, крейди та ін¬ших карбонатних порід. Я мусив обминати цілі гори різнородного грузу, балок, вапна і каміння (Коцюб., 11, 1955, 402); Він пильно оглянув заново вимазані вапном стіни (Кучер, Чорноморці, 1956, 144).
Гашене вапно — будівельне вапно, яке готують змі¬шуванням негашеного вапна з водою. Гашене вапно за¬стосовується в різних галузях народного господарства (Хімія, 7, 1956, 86); Негашене (палене) вапно — вапно, не розведене водою; Хлорне вапно — гашене вапно, насичене хлором, яке застосовують для дезинфекції, очищення води і т. ін. Хлорне вапно являє собою білий порошок з різким запахом. (Заг. хімія, 1955, 294).

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_synonims/276032/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Орфоепічний словник української мови] ===
Вапно
вапно
вапно
сущ., кол-во синонимов: 1
• известь (15)

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/14869/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Орфоепічний словник української мови] ===
вапно
вапно
-а/, с.
Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням карбонатних порід.
••
Га/шене вапно/ — будівельне вапно, що його готують змішуванням негашеного вапна з водою.
Негаше/не (па/лене) вапно/ — вапно, не оброблене водою.
Хло/рне вапно/ — гашене вапно, оброблене простою речовиною хлору, що його застосовують для дезінфекції, очищення води і т. ін.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/37550/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Орфоепічний словник української мови] ===
вапно
вапно
ва́пно "известь", см. ва́па I.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник.
Корінь: --
Семантичні властивості
Значення
1. мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням карбонатних порід ◆ немає прикладів застосування.
Усталені словосполучення, фразеологізми
• гашене вапно
• негашене вапно (палене вапно)
• хлорне вапно
Споріднені слова
• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/vapno.20733/ ТЛУМАЧ]===
ВАПНО известь, разг. извёстка гашене вапно — гашёная известь, пушонка
===[http://www.ridnamova.org/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/vapno.20733/ РІДНА МОВА]===
ВАПНО известь, разг. извёстка гашене вапно — гашёная известь, пушонка
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===
Вапно́ — оксид кальцію — СаО. Сингонія кубічна. Вид гексоктаедричний. Густина 3,3. Твердість 3-5. Безбарвний (у шліфах). Знайдений лише у вапнистих породах з лав Везувію.
Розрізняють:
• вапно кременисте (зайва назва доломіту),
• вапно гашене; гідратне (гідроксид кальцію) Са(ОН)2
• вапно негашене (оксид кальцію) СаО.
• вапно гідравлічне.
Див. також
• Список мінералів
• Вапнякове молоко
• Вапняк
Література
• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "вапно"
євроарено європеїзовано єно
єхидно Іванно ігноровано
ігуано ідентифіковано ідеологізовано
їжджено ізольовано ікебано
іконо ілюміновано ілюстровано
імітовано іменовано імплементовано
імпортовано імпровізовано імунізовано

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Гаси́ть –
1) (огонь) гаси́ти, погаси́ти, вгаша́ти, вгаси́ти, вига́шувати, ви́гасити, згаша́ти, згаси́ти. [Ви́гасила жар на ву́гілля];
2) (известь) розпуска́ти вапно́, люсува́ти. Гашё́нный (об извести) розпу́щене, люсо́ване вапно́.
И́звесть, Извё́стка, минер. – ва́пна (-ни), ва́пно́.
• Гасить -весть – ва́пно́ люсува́ти, гаси́ти, (неточно) розпуска́ти.
• -весть гашеная – ва́пно́ люсо́ване, га́шене, попелу́[ю́]ха, попілну́ха.
• -весть (раствор с песком) – зали́ва, чаму́р (-ру).
• Богатый -тью – вапни́[я́]стий.
Кипе́лка – (негашенная известь) нерозве́дене (нелюсо́ване) ва́пно́, -на ва́пна.
Комово́й – грудко́вий, (из мелких комьев) дрібко́вий, (из больших комьев-глыб) брила́стий.
• -вая известь – грудкова́ ва́пна, -ве́ ва́пно́; ва́пна (ва́пно́) гру́дкою, грудка́ми.
• -вая соль – грудкова́, брила́ста сіль (р. со́ли), (мельче) дрібкова́ сіль, сіль дрі́бками.
Нега́шеный – нелюсо́ваний.
• -ная известь – нелюсо́вана ва́пна, нелюсо́ване вапно́.
Перега́шивать, перегаси́ть – зага́шувати, позага́шувати, погаси́ти (напр., усі́ лямпи́, свічки́).
• -ть известь (ещё раз) – розпуска́ти (розпусти́ти) на́ново (зно́ву) вапно́ (ва́пну), перелюсо́вувати, перелюсува́ти вапно́ (ва́пну).
Погаша́ть, погаси́ть – гаси́ти, погаси́ти, згаша́ти, згаси́ти, загаша́ти, загаси́ти (во множ. позага́шувати), туши́ти, потуши́ти що.
• -си́ть огонь – погаси́ти (загаси́ти) сві́тло.
• -си́ть пожар – погаси́ти (загаси́ти) поже́жу (пожа́р).
• -ша́ть чувство совести, чести – пригаша́ти (приглу́шувати) сумлі́ння, почуття́ че́сти.
• -ша́ть известь – розпуска́ти, розпусти́ти ва́пно.
• -ша́ть долги – спла́чувати, сплати́ти борг, поспла́чувати, поплати́ти борги́, (гал.) умо́рювати, умори́ти борги́.
• Пога́шенный – пога́шений, зга́шений.
• -ный долг – спла́чений борг, (гал.) умо́рений довг.
Гасить – гаси́ти (гашу́, га́сиш); гасить известь – розпуска́ти вапно́.
Известь – ва́пна, -ни, вапно́, -на́; и. жженая – па́лене вапно́.
Белильный – білило́вий;
• б. (относящ. к свинц. белил) – блейвасо́вий;
• б. (относящ. к белению) – біли́льний;
• б. (относящ. к цинковым белилам) – цинквасо́вий;
• б. завод – біля́рня;
• б. известь, хлорная – хлоро́ве вапно́;
• б. фабрика, текст. – бліха́рня.
Гашенная известь – люсо́ване вапно́.
Известь – вапно́;
• и. белильная – в. хлоро́ве;
• и. воздушная – в. повітряне́;
• и. гашеная, пушонка – в. люсо́ване;
• и. гидравлическая – в. гідравлі́чне;
• и. едкая, негашеная – в. їдке́;
• и. жженая – в. па́лене;
• и. жирная – в. масне́;
• и. тощая – в. пісне́;
• и. хлорная – в. хлоро́ве;
• известь гасить – люсува́ти вапно́.
Пушонка, гашеная известь – вапно́ люсо́ване.
Ва́пна, вапно́ – известь. Вапно́ па́лене – известь жженная.
ва́пна, -ни (ж. р.) і ва́пно, -на, -ну (н. р.)
Ва́пна, -ни, ж. и ва́пно, -на, с. Известь. Вас. 169, 157.
Ва́пно. См. Вапна.

Люсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Шипѣть, кипѣть; гасить известь. На вапну налили води, то вона й люсує. Вапно люсувати.
*Белильная известь — хлоро́ве вапно́.
*Известь — вапно́, -на́; И. белильная — хлорове́ вапно́.
*Хлорный — хло́рний; Х. известь — хло́рне вапно́; Х. олово — чотирихлора́к ци́ни.
Въѣ́сться = уїсти ся. — Вапно уїло ся в руки. С. Ш.

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/14862/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%B0 Словари и энциклопедии на Академике]===
вапна
вапна
-и, ж.
Те саме, що вапно.
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-14856.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
вапно

-а, с.
Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням карбонатних порід.
••
Гашене вапно — будівельне вапно, що його готують змішуванням негашеного вапна з водою.
Негашене (палене) вапно — вапно, не оброблене водою.
Хлорне вапно — гашене вапно, оброблене простою речовиною хлору, що його застосовують для дезінфекції, очищення води і т. ін.
===[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B2%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE Викисловарь]===
Морфологические и синтаксические свойства
вапно
Существительное, неодушевлённое, средний род.
Корень: --.
Произношение
• МФА: ед. ч. [], мн. ч. []

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вапно1.jpg|x140px]] [staryj-sambor.all.biz ]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вапно2.jpg|x140px]] [goods.marketgid.com]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вапно3.jpg|x140px]] [sumy.all.biz ]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|UZXA0WPMtNU}} Процес гасіння вапна негашеного комового (паста).

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ва]]

Щоденник

2013-12-23T11:01:47Z

Жало Дарина: /* Викисловарь */

'''Щоденник, -ка, '''''м. ''1) Дневникъ. 2) Ежедневное изданіе. О. 1862. IX. 108. ''Недавно в однім листі празького щоденника ''« ''Народні листи» чехи на ввесь світ оголосили свої гріхи. ''О. 1862. IX. 25.
'''щоденник'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66832-shhodennyk.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Щоденник, -ка, м. 1) Дневникъ. 2) Ежедневное изданіе. О. 1862. IX. 108. Недавно в однім листі празького щоденника « Народні листи» чехи на ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25.
===[http://sum.in.ua/s/shhodennyk Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩОДЕННИК, а, чол.
1. Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів. Щоденників на війні я не вів. Але 1418 вогненних днів і ночей не забуті, І були епізоди, зустрічі, битви, були такі хвилини, котрі, як у всіх фронтовиків, ніколи не зітруться в моїй пам'яті (Леонід Брежнєв, Мала земля, 1978, 3); Буль, щоденник Оленка веде (Архип Тесленко, Вибр., 1936, 140); Тоня сідав до столу. Синій зошит щоденника ховає таємні дівочі думи (Олесь Донченко, II, 1956, 258); З жадобою людини, яка змучена згагою, читав він щоденники Евеліни, які вона прислала йому в Париж (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 91).
2. Щоденні записи наукових спостережень під час експедицій, досліджень і т. ін.; записи подій, перебігу подорожі, роботи і т. ін. Лежав щоденник, писаний у муках, і корабельний компас на снігу (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 61); Говорячи про оригінальну світську літературу Стародавньої Русі, необхідно згадати ще «хождения», які являють собою свого роду подорожні щоденники (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 512); У своєму щоденнику вчений [В. М. Сєвергін] описував болотисті луки Прибалтики і соснові бори (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 46);
// Книжка для щоденних службових записів.
3. Учнівський зошит для щоденних записів про задані уроки, одержані оцінки на уроках, зауважень учителів. Глянь у щоденник — там самі трійки, хіба тільки з поведінки п'ятірка (Олесь Донченко, V, 1957, 169).
4. заст., розм. Щоденне періодичне видання, щоденна газета. Наприкінці вересня в щоденнику «Діло» кілька разів появилась оповістка, що закликала колишніх учнів С-кої гімназії, того випуску, що й Безбородько, на товариський з'їзд з нагоди п'ятнадцятиріччя одержання атестата зрілості (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 409).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
щоде́нник – іменник чоловічого роду
відмінок однина множина
називний щоде́нник щоде́нники
родовий щоде́нника щоде́нників
давальний щоде́ннику, щоде́нникові щоде́нникам
знахідний щоде́нник щоде́нники
орудний щоде́нником щоде́нниками
місцевий на/у щоде́ннику на/у щоде́нниках
кличний щоде́ннику* щоде́нники*

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=393102]===
щоденник
іменник чоловічого роду

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/201202/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Орфоепічний словник української мови] ===
щоденник
-а, ч.
1) Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів.
2) Щоденні записи наукових спостережень під час експедицій, досліджень і т. ін.; записи подій, перебігу подорожі, роботи і т. ін. || Книжка для щоденних службових записів.
3) Учнівський зошит для щоденних записів про задані уроки, а також одержаних оцінок на уроках, зауважень учителів.
4) заст., розм. Щоденне періодичне видання, щоденна газета.
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник.
Корінь: --
Значення
1. {Щоденник - це книга, зошит, пристрій, у який людина записує події, що відбуваються щодня. Зазвичай звичайний щоденник ведуть для себе особисто, щоб
2. висловити свої думки.}
Синоніми
1. Учнівський щоденник - це невелика книга, у який учні записують розклад занять, домашнє завдання. У ньому вчителі виставляють оцінки. Такий щоденник
2. дозволяє не забувати учням домашні завдання, а батьки можуть контролювати навчання своїх дітей.
===[http://tlumach.com.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/schodennyk.21876 ТЛУМАЧ]===
ЩОДЕННИК
різновид мемуарної літератури; збірка датованих записів, що фіксують події, враження і т.ін., часом у формі літературної розповіді, суб'єктом якої є письменник (Дневник (Щоденник) Т.Г. Шевченка) або вигаданий герой.
===[http://www.ridnamova.org/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/schodennyk.21876/ РІДНА МОВА]===
ЩОДЕННИК
різновид мемуарної літератури; збірка датованих записів, що фіксують події, враження і т.ін., часом у формі літературної розповіді, суб'єктом якої є письменник (Дневник (Щоденник) Т.Г. Шевченка) або вигаданий герой.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Матеріал з Вікіпедії]===
Щоде́нник — літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньої пережитої події, яка щойно сталася.

Історія або щоденні записи астрологів
Спроби вести щоденні записи відомі в культурах з розвиненою писемною культурою. Розкопки на теріторіях сучасної держави Ірак, цієї батьківшини декількох стародавніх цивілізацій, надали європейським науковцям тисячі глиняних таблиць. Потрощені і викинуті або ретельно складені в стародавніх чи то «бібліотеках», чи то архівах, вони до паперових носіїв інформації зберігли сторінки минувшини. Серед вивезених в Британський музей в Лондоні опинились тисячі фрагментів глиняних таблиць з клінописом. Серед них і знайшли щоденні записи якогось вавілонського астролога ( і астронома ) з ретельними записами спостережень за зірками та відомими тоді планетами (тобто «мобільними зірками») та магічні тлумачення зв'язку руху зірок із тогочасними подіями. Серед побутових записів і навіть вказівок на тогочасні ціни на зерно знайдені і згадки про появу армії Александра Македонського та перші битви між вавілонянами, персами та греками-чужинцями, датовані 331 роком до н.е. ...

Щоденники протестантів
Щоденники в сучасній формі на паперових носіях виникають в протестантських країнах Європи. Цьому сприяли протестантські настанови управління «внутрішнім світом» вірянина, його звітом в зробленому за день перед Богом, передуманого і відчутого. Логічно, що перший такий щоденник належав протестанту-англійцю. Ним був Семюел Піпс ( 1633-1703 ).
Піпс починав як бідняк, але вдало піднімався наверх кар'єрою чиновника, був обраний до британського Парламенту, в 1679 переобраний, але за звинуваченням успівучасті у змові, точніше — за намовою ворогів і заздрісників, звільнений і на кілька місяців був ув'язнений у лондонському Тауері. 1683 року був посланий з місією в місто Танжер, з 1684 — він секретар самого короля з військово-морських справ, активно сприяв створенню в імперії сучасного флоту при Карлі, а з1685 — при Якова II Стюарті. В 1689, після відсторонення від влади і втечі з країни короля Якова і обрання королем голландця-протестантаВільгельма Оранського, Піпс програв на парламентських виборах, був змушений покинути високу посаду. За підозрою в симпатіях до короля вигнанця Якова піддався короткочасному ув'язненню у 1689 та 1690 роках. Відійшов від публічного життя, а в 1700 покинув Лондон, усамітнившись у своему маєтку, де через кілька років і помер. Йому було що пригадувати і описувати.

Семюел Піпс приятелював з британськими науковцями Ісааком Ньютоном і Робертом Бойлем, Джоном Драйденом і математиком та архітектором Крістофером Реном. Він грав в карти, займався живописом, складав вірші. Але найвизначнішим здобутком його життя став «Щоденник», який писав у 1660—1669 роках і в якому з властивою йому сумлінністю відтворив як загальні катастрофи — Велику лондонську чуму 1665 і Велику лондонську пожежу 1666), бої між народами (Друга англо-голландська війна 1665—1667), політичні колізії і придворні чвари, так і подробиці власного побуту, дієти, власних любовних авантюр та інше. Піпс перестав вести записи через проблеми із зором, а диктувати їх сторонній особі не хотів. Його щоденник — з політичних і родинних міркувань — був зашифрований за системою Томаса Шелтона і зберігався незмінним у бібліотеці коледжу Св. Магдалини до початку 19 ст. Записи були розшифровані текстологом Джоном Смітом. Вперше «Щоденник» Піпса видано 1825 року, в добу романтизму, коли культура ведення щоденників набула розповсюдження.

Сучасні уяви про щоденник
Щоденник пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання, у ньому нотуються переважно явища особистого, приватного життя, здебільшого у монологічній формі, хоча може бути й внутрішньо ділогічна (полеміка із самим собою, з уявним опонентом тощо). Ці ознаки особистого щоденника сприяли його поширенню у художній літературі, особливо наприкінці 18 ст., коли поглиблювався інтерес до людської душі, що притаманне сентименталізму («Сентиментальні мандри» Л. Стерна). Певні особливості щоденника використовувались у пригодницькій літературі, скажімо, у Ж. Верна, філософських текстах («Щоденник зрадника» С. К'єркегора) тощо.
Відомі особи, що роками вели щоденники
• Пилип Орлик (1672—1742), український гетьман у вигнанні
• Лоренцо Лотто (бл. 1480— бл. 1557), венеціанський художник, окремі записи в розрахунковій книзі
• Катерина ІІ (1729-1796), російська імператриця, автор утаємниченого, надто побутового і аполітичного щоденника, завдання якого не виявити, а приховати приватне життя і власні наміри.
• Пушкін Олександр Сергійович (1799—1837), російський поет (щоденник частково знищений самим поетом через політично небезпечні записи)
• Едмон де Гонкур (1822—1896), французький письменник
• Бенуа Олександр Миколайович (1870—1960), російський художник, художній критик і мистецтвознавець, сценограф.
• Чайковський Петро Ілліч (1840-1893), російський композитор, автор утаємниченого щоденника, завдання якого не виявити, а приховати від агресивного оточення власне приватне життя. Справжнім « щоденником » талановитого композитора стануть його листи
• Зінаїда Гіппіус (1869-1945), письменниця і критик
• Кузмін Михайло Олексійович (1872—1936), російський поет та перекладач
• Бунін Іван Олексійович (1870—1953), російський письменник
• Кете Кольвіц (1867—1945), німецька хужожниця
• Сомов Костянтин Андрійович (1869—1936), російський художник
• Корній Чуковський (1882—1969), російський письменник
• Чивіліхін Володимир Олексійович (1928—1984), російський письменник
• Пришвін Михайло Михайлович (1873—1954), російський письменник
• Тарковський Андрій Арсенійович (1932—1986), російський кінорежисер
• Нагибін Юрій Маркович, російський письменник, сценарист

Щоденник в українській літературі
В українській літературі відомі щоденники, котрі стали незамінними історичними та духовними документами, написані Тарасом Шевченком, Олександром Довженком, Уласом Самчуком

Див. також
• Пушик Степан - український письменник, автор одного з найбільших щоденників у світі. Цей щоденник налічує близько 300 томів, у кожному з яких є до 200 сторінок.
• Діаріуш
• Щоденникарство
• Щоденник Дмитра Туптала
• Літературно-мистецький проект "ЩОДЕННИК"
• «Діаріуш» гетьмана Пилипа Орлика.

===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Онлайн словник українських рим]===
Рими до слова "щоденник"
іменник
знаменник
натхненник

письменник
прийменник
святенник

іменинник
алмазозамінник
беззаконник

бетонник
відмінник
годинник

данник
законник
замінник

кінник
лимонник
майданник

наколінник
обмінник
охоронник

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Газе́та – газе́та, часо́пис; (ежедневная) щоде́нний часо́пис, щоде́нник; (еженедельная) тижневи́к.
Дневни́к – щоде́нник, де́нник (р. -ка).
Ежедне́вник (издание, выходящее ежедневно) – щоде́нник.
Журна́л – журна́л, часо́пис (р. -су), щоде́нник. [Надрукува́в у росі́йському журна́лі. Корабе́льний щоде́нник].
• -нал еженедельный – тижне́ви́к, тижне́вий часо́пис.
• -нал двухнедельный – дво(х)тижне́ви́к, двотижне́вий часо́пис.
• -нал ежемесячный – мі́сячник, щомі́сячник.
Запи́ска –
1) запи́сування, впи́сування, за́пис (-су);
2) за́писка, циду́ла.
• Докладная (или памятная) -ка – доповідна́ за́писка, пода́ння, мемора́ндум, пропа́м’ятний лист, па́м’ятка.
• Заборная (в лавку) -ка – квито́к (-тка́). [Ми беремо́ крам на квитки́, а по́тім ра́зом запла́тимо (Звин.). Занеси́ гро́ші, а квитки́ забери́ наза́д].
• Брать (товар) по -кам – купува́ти, бра́ти на квитки́.
• Запи́ски – за́писи, записки́; (дневник) щоде́нник, (стар.) дія́ріуш.
• Дорожные -ки – подоро́жник.
• Запи́сочка – запи́сочка, циду́лка, циду́лочка, ка́ртка, пису́лька.
Мемориа́л –
1) за́пи́сник (-ка), нотатко́ва или пам’ятко́ва (гал. пропа́м’ятна) кни́жка, па́м’ятка; (дневник) щоде́нник;
2) бухг. – меморія́л, журна́л (-ла).
Путевни́к (дорожные записки, дневник) – подоро́жник, подоро́жній щоде́нник, подоро́жні за́писи.

Блог – (англ.) блог, мережевий щоденник.

Дневник – щоде́нник, -ка, де́нник, -ка.

Вести
• Будем вести себя хорошо, прилично! – поводьмося добре, пристойно (чемно)!; шануймося!
• Вести борьбу, войну – вести (провадити, точити) боротьбу, війну; змагатися.
• Вести весёлую жизнь – жити весело; провадити веселе життя; (діал.) веселувати.
• Вести двойную игру – грати подвійну гру; і нашим і вашим; і туди і сюди.
• Вести дневник – вести (писати) щоденник(а).
• Вести дружбу – дружити (приятелювати, товаришувати); (діал.) сябрувати.
• Вести жизнь – провадити життя; жити. [Вона-то й народилась дуже квола, Бо я тоді таке життя тривожне Провадила… Українка.]
• Вести знакомство с кем – знатися (водитися) з ким; мати (підтримувати) знайомість з ким; (лок.) мати знакімлю з ким.
• Вести начало от кого, чего – брати початок (почин) від кого, від чого; (роз)починатися (зачинатися) від кого, від чого.
• Вести переписку (переписываться) с кем – провадити листування (листуватися) з ким.
• Вести процесс, тяжбу с кем – позиватися з ким; (давн.) тягатися з ким.
• Вести разговор, речь – провадити (вести) розмову, мову, речі (річ); розмовляти (говорити, балакати).
• Вести свой род от кого – вести свій рід від кого, походити від кого, з чийого роду; бути з роду чийого.
• Вести свою линию – свою лінію (своє) вести; триматися (держатися) своїх засад; (розм. образн.) виводити далі свою нитку.
• Вести себя – поводитися; триматися.
• Вести себя хорошо, прилично, достойно – поводитися добре, чемно (пристойно, ґречно, звичайно, доладно, як слід); шануватися; (давн.) чтитися. [Гляди ж, молодичко, шануйся, то будемо сватами й братами! Вовчок.]
• Вести хозяйство – вести (держати) хазяйство (господарство); господарювати (хазяйнувати).
• Вести холостую жизнь – парубкувати (молодикувати, бурлакувати).
• Вести хоровод – вести танок.
• Все дороги ведут в Рим – всі шляхи (всі дороги) ведуть (провадять, стеляться) до Рима (в Рим); усі стежки до Рима йдуть.
• И ухом не ведёт кто – (а)ні гадки кому; і гадки не має хто; зовсім не вважає на що хто; ні кує, ні меле хто; в голові не кладе хто; і вухом не веде хто; й за вухом не свербить кому.
• Как ты ведёшь себя? – як ти поводишся?
• К чему он ведёт? (разг.) – до чого (куди) він хилить (гне, верне, веде, клонить)?
• Плохо вести себя – погано (зле, негарно) поводитися; не шануватися; пусто йти. [Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду. Барвінок.]

Щоде́нник –
1) дневник;
2) ежедневное издание.

Дневник – щоде́нник (-ка); вести -ник – писа́ти щоде́нника.
Ежедневник –
1) (дневник) – щоде́нник (-ка), де́нник (-ка);
2) (издание, выходящее ежедневно) – щоде́нник (-ка), щоде́нне вида́ння.
Журнал – журна́л (-лу); (вообще периодическое издание) – часо́пис (-су), журна́л (-ЛУ); ж. входящих бумаг – журна́л на оде́ржувані (вступні́) папе́ри; ж. двухнедельный – двотижне́вик (-ка), двотижне́вий часо́пис; ж. ежедневный – щоде́нник (-ка); ж. ежемесячный – (що)мі́сячник (-ка), щомі́сячний часо́пис; ж. еженедельный – тижне́вик (-ка́); ж. исходящих бумаг, исходящий – журна́л (вихідних) відсиланих папе́рів; ж. кондуитный – ко́ндуїтний журна́л; ж. поступления товаров – журна́л надхо́дженню, прибува́нню това́рів, кра́му; вести журнал – писа́ти журна́л.

Дневник – щоденник, денник.
Ежедневный – щоденний (ЛР, 45). -ная газета – щоденна газета, щоденник. -но – щоденно, що-дня, день-у-день.

щоде́нник, -ка, в -ку; -ники, -ків

Щоде́нник, -ка, м.
1) Дневникъ.
2) Ежедневное изданіе. О. 1862. IX. 108. Недавно в однім листі празького щоденника « Народні листи» чехи на ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25.

*Дневник — щоде́нник, -ка.
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10766/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Словари и энциклопедии на Академике]===
щоденник
[шчоде/н:иек]
-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-200425.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
щоденник

-а, ч.
1) Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів.
2) Щоденні записи наукових спостережень під час експедицій, досліджень і т. ін.; записи подій, перебігу подорожі, роботи і т. ін. || Книжка для щоденних службових записів.
3) Учнівський зошит для щоденних записів про задані уроки, а також одержаних оцінок на уроках, зауважень учителів.
4) заст., розм. Щоденне періодичне видання, щоденна газета.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щоденник1.jpg|x140px]] [allianceorbita.com.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щоденник2.jpg|x140px]] [osvita-tomakivka.dp.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щоденник3.jpg|x140px]] [my-ekonomy.info]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щоденник4.jpg|x140px]] [pravo-znaty.org.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щоденник5.jpg|x140px]] [ridna.ua]
|}
[http://www.pisni.org.ua/songs/6226374.html] Українські пісні
Пишу щоденник кров’ю своїх струн

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Що]]

Щоденник

2013-12-22T18:22:40Z

Жало Дарина: /* [ http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=393102] */

'''Щоденник, -ка, '''''м. ''1) Дневникъ. 2) Ежедневное изданіе. О. 1862. IX. 108. ''Недавно в однім листі празького щоденника ''« ''Народні листи» чехи на ввесь світ оголосили свої гріхи. ''О. 1862. IX. 25.
'''щоденник'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66832-shhodennyk.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Щоденник, -ка, м. 1) Дневникъ. 2) Ежедневное изданіе. О. 1862. IX. 108. Недавно в однім листі празького щоденника « Народні листи» чехи на ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25.
===[http://sum.in.ua/s/shhodennyk Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩОДЕННИК, а, чол.
1. Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів. Щоденників на війні я не вів. Але 1418 вогненних днів і ночей не забуті, І були епізоди, зустрічі, битви, були такі хвилини, котрі, як у всіх фронтовиків, ніколи не зітруться в моїй пам'яті (Леонід Брежнєв, Мала земля, 1978, 3); Буль, щоденник Оленка веде (Архип Тесленко, Вибр., 1936, 140); Тоня сідав до столу. Синій зошит щоденника ховає таємні дівочі думи (Олесь Донченко, II, 1956, 258); З жадобою людини, яка змучена згагою, читав він щоденники Евеліни, які вона прислала йому в Париж (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 91).
2. Щоденні записи наукових спостережень під час експедицій, досліджень і т. ін.; записи подій, перебігу подорожі, роботи і т. ін. Лежав щоденник, писаний у муках, і корабельний компас на снігу (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 61); Говорячи про оригінальну світську літературу Стародавньої Русі, необхідно згадати ще «хождения», які являють собою свого роду подорожні щоденники (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 512); У своєму щоденнику вчений [В. М. Сєвергін] описував болотисті луки Прибалтики і соснові бори (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 46);
// Книжка для щоденних службових записів.
3. Учнівський зошит для щоденних записів про задані уроки, одержані оцінки на уроках, зауважень учителів. Глянь у щоденник — там самі трійки, хіба тільки з поведінки п'ятірка (Олесь Донченко, V, 1957, 169).
4. заст., розм. Щоденне періодичне видання, щоденна газета. Наприкінці вересня в щоденнику «Діло» кілька разів появилась оповістка, що закликала колишніх учнів С-кої гімназії, того випуску, що й Безбородько, на товариський з'їзд з нагоди п'ятнадцятиріччя одержання атестата зрілості (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 409).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
щоде́нник – іменник чоловічого роду
відмінок однина множина
називний щоде́нник щоде́нники
родовий щоде́нника щоде́нників
давальний щоде́ннику, щоде́нникові щоде́нникам
знахідний щоде́нник щоде́нники
орудний щоде́нником щоде́нниками
місцевий на/у щоде́ннику на/у щоде́нниках
кличний щоде́ннику* щоде́нники*

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=393102]===
щоденник
іменник чоловічого роду

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/201202/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Орфоепічний словник української мови] ===
щоденник
-а, ч.
1) Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів.
2) Щоденні записи наукових спостережень під час експедицій, досліджень і т. ін.; записи подій, перебігу подорожі, роботи і т. ін. || Книжка для щоденних службових записів.
3) Учнівський зошит для щоденних записів про задані уроки, а також одержаних оцінок на уроках, зауважень учителів.
4) заст., розм. Щоденне періодичне видання, щоденна газета.
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник.
Корінь: --
Значення
1. {Щоденник - це книга, зошит, пристрій, у який людина записує події, що відбуваються щодня. Зазвичай звичайний щоденник ведуть для себе особисто, щоб
2. висловити свої думки.}
Синоніми
1. Учнівський щоденник - це невелика книга, у який учні записують розклад занять, домашнє завдання. У ньому вчителі виставляють оцінки. Такий щоденник
2. дозволяє не забувати учням домашні завдання, а батьки можуть контролювати навчання своїх дітей.
===[http://tlumach.com.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/schodennyk.21876 ТЛУМАЧ]===
ЩОДЕННИК
різновид мемуарної літератури; збірка датованих записів, що фіксують події, враження і т.ін., часом у формі літературної розповіді, суб'єктом якої є письменник (Дневник (Щоденник) Т.Г. Шевченка) або вигаданий герой.
===[ http://www.ridnamova.org/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/schodennyk.21876/ РІДНА МОВА]===
ЩОДЕННИК
різновид мемуарної літератури; збірка датованих записів, що фіксують події, враження і т.ін., часом у формі літературної розповіді, суб'єктом якої є письменник (Дневник (Щоденник) Т.Г. Шевченка) або вигаданий герой.
===[ http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Матеріал з Вікіпедії]===
Щоде́нник — літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньої пережитої події, яка щойно сталася.
Історія або щоденні записи астрологів
Спроби вести щоденні записи відомі в культурах з розвиненою писемною культурою. Розкопки на теріторіях сучасної держави Ірак, цієї батьківшини декількох стародавніх цивілізацій, надали європейським науковцям тисячі глиняних таблиць. Потрощені і викинуті або ретельно складені в стародавніх чи то «бібліотеках», чи то архівах, вони до паперових носіїв інформації зберігли сторінки минувшини. Серед вивезених в Британський музей в Лондоні опинились тисячі фрагментів глиняних таблиць з клінописом. Серед них і знайшли щоденні записи якогось вавілонського астролога ( і астронома ) з ретельними записами спостережень за зірками та відомими тоді планетами (тобто «мобільними зірками») та магічні тлумачення зв'язку руху зірок із тогочасними подіями. Серед побутових записів і навіть вказівок на тогочасні ціни на зерно знайдені і згадки про появу армії Александра Македонського та перші битви між вавілонянами, персами та греками-чужинцями, датовані 331 роком до н.е. ...
Щоденники протестантів
Щоденники в сучасній формі на паперових носіях виникають в протестантських країнах Європи. Цьому сприяли протестантські настанови управління «внутрішнім світом» вірянина, його звітом в зробленому за день перед Богом, передуманого і відчутого. Логічно, що перший такий щоденник належав протестанту-англійцю. Ним був Семюел Піпс ( 1633-1703 ).
Піпс починав як бідняк, але вдало піднімався наверх кар'єрою чиновника, був обраний до британського Парламенту, в 1679 переобраний, але за звинуваченням успівучасті у змові, точніше — за намовою ворогів і заздрісників, звільнений і на кілька місяців був ув'язнений у лондонському Тауері. 1683 року був посланий з місією в місто Танжер, з 1684 — він секретар самого короля з військово-морських справ, активно сприяв створенню в імперії сучасного флоту при Карлі, а з1685 — при Якова II Стюарті. В 1689, після відсторонення від влади і втечі з країни короля Якова і обрання королем голландця-протестантаВільгельма Оранського, Піпс програв на парламентських виборах, був змушений покинути високу посаду. За підозрою в симпатіях до короля вигнанця Якова піддався короткочасному ув'язненню у 1689 та 1690 роках. Відійшов від публічного життя, а в 1700 покинув Лондон, усамітнившись у своему маєтку, де через кілька років і помер. Йому було що пригадувати і описувати.
Семюел Піпс приятелював з британськими науковцями Ісааком Ньютоном і Робертом Бойлем, Джоном Драйденом і математиком та архітектором Крістофером Реном. Він грав в карти, займався живописом, складав вірші. Але найвизначнішим здобутком його життя став «Щоденник», який писав у 1660—1669 роках і в якому з властивою йому сумлінністю відтворив як загальні катастрофи — Велику лондонську чуму 1665 і Велику лондонську пожежу 1666), бої між народами (Друга англо-голландська війна 1665—1667), політичні колізії і придворні чвари, так і подробиці власного побуту, дієти, власних любовних авантюр та інше. Піпс перестав вести записи через проблеми із зором, а диктувати їх сторонній особі не хотів. Його щоденник — з політичних і родинних міркувань — був зашифрований за системою Томаса Шелтона і зберігався незмінним у бібліотеці коледжу Св. Магдалини до початку 19 ст. Записи були розшифровані текстологом Джоном Смітом. Вперше «Щоденник» Піпса видано 1825 року, в добу романтизму, коли культура ведення щоденників набула розповсюдження.
Сучасні уяви про щоденник
Щоденник пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання, у ньому нотуються переважно явища особистого, приватного життя, здебільшого у монологічній формі, хоча може бути й внутрішньо ділогічна (полеміка із самим собою, з уявним опонентом тощо). Ці ознаки особистого щоденника сприяли його поширенню у художній літературі, особливо наприкінці 18 ст., коли поглиблювався інтерес до людської душі, що притаманне сентименталізму («Сентиментальні мандри» Л. Стерна). Певні особливості щоденника використовувались у пригодницькій літературі, скажімо, у Ж. Верна, філософських текстах («Щоденник зрадника» С. К'єркегора) тощо.
Відомі особи, що роками вели щоденники
• Пилип Орлик (1672—1742), український гетьман у вигнанні
• Лоренцо Лотто (бл. 1480— бл. 1557), венеціанський художник, окремі записи в розрахунковій книзі
• Катерина ІІ (1729-1796), російська імператриця, автор утаємниченого, надто побутового і аполітичного щоденника, завдання якого не виявити, а приховати приватне життя і власні наміри.
• Пушкін Олександр Сергійович (1799—1837), російський поет (щоденник частково знищений самим поетом через політично небезпечні записи)
• Едмон де Гонкур (1822—1896), французький письменник
• Бенуа Олександр Миколайович (1870—1960), російський художник, художній критик і мистецтвознавець, сценограф.
• Чайковський Петро Ілліч (1840-1893), російський композитор, автор утаємниченого щоденника, завдання якого не виявити, а приховати від агресивного оточення власне приватне життя. Справжнім « щоденником » талановитого композитора стануть його листи
• Зінаїда Гіппіус (1869-1945), письменниця і критик
• Кузмін Михайло Олексійович (1872—1936), російський поет та перекладач
• Бунін Іван Олексійович (1870—1953), російський письменник
• Кете Кольвіц (1867—1945), німецька хужожниця
• Сомов Костянтин Андрійович (1869—1936), російський художник
• Корній Чуковський (1882—1969), російський письменник
• Чивіліхін Володимир Олексійович (1928—1984), російський письменник
• Пришвін Михайло Михайлович (1873—1954), російський письменник
• Тарковський Андрій Арсенійович (1932—1986), російський кінорежисер
• Нагибін Юрій Маркович, російський письменник, сценарист
Щоденник в українській літературі
В українській літературі відомі щоденники, котрі стали незамінними історичними та духовними документами, написані Тарасом Шевченком, Олександром Довженком, Уласом Самчуком
Див. також
• Пушик Степан - український письменник, автор одного з найбільших щоденників у світі. Цей щоденник налічує близько 300 томів, у кожному з яких є до 200 сторінок.
• Діаріуш
• Щоденникарство
• Щоденник Дмитра Туптала
• Літературно-мистецький проект "ЩОДЕННИК"
• «Діаріуш» гетьмана Пилипа Орлика.
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Онлайн словник українських рим]
Рими до слова "щоденник"
іменник
знаменник
натхненник

письменник
прийменник
святенник

іменинник
алмазозамінник
беззаконник

бетонник
відмінник
годинник

данник
законник
замінник

кінник
лимонник
майданник

наколінник
обмінник
охоронник

==Іноземні словники==
===[ http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Газе́та – газе́та, часо́пис; (ежедневная) щоде́нний часо́пис, щоде́нник; (еженедельная) тижневи́к.
Дневни́к – щоде́нник, де́нник (р. -ка).
Ежедне́вник (издание, выходящее ежедневно) – щоде́нник.
Журна́л – журна́л, часо́пис (р. -су), щоде́нник. [Надрукува́в у росі́йському журна́лі. Корабе́льний щоде́нник].
• -нал еженедельный – тижне́ви́к, тижне́вий часо́пис.
• -нал двухнедельный – дво(х)тижне́ви́к, двотижне́вий часо́пис.
• -нал ежемесячный – мі́сячник, щомі́сячник.
Запи́ска –
1) запи́сування, впи́сування, за́пис (-су);
2) за́писка, циду́ла.
• Докладная (или памятная) -ка – доповідна́ за́писка, пода́ння, мемора́ндум, пропа́м’ятний лист, па́м’ятка.
• Заборная (в лавку) -ка – квито́к (-тка́). [Ми беремо́ крам на квитки́, а по́тім ра́зом запла́тимо (Звин.). Занеси́ гро́ші, а квитки́ забери́ наза́д].
• Брать (товар) по -кам – купува́ти, бра́ти на квитки́.
• Запи́ски – за́писи, записки́; (дневник) щоде́нник, (стар.) дія́ріуш.
• Дорожные -ки – подоро́жник.
• Запи́сочка – запи́сочка, циду́лка, циду́лочка, ка́ртка, пису́лька.
Мемориа́л –
1) за́пи́сник (-ка), нотатко́ва или пам’ятко́ва (гал. пропа́м’ятна) кни́жка, па́м’ятка; (дневник) щоде́нник;
2) бухг. – меморія́л, журна́л (-ла).
Путевни́к (дорожные записки, дневник) – подоро́жник, подоро́жній щоде́нник, подоро́жні за́писи.

Блог – (англ.) блог, мережевий щоденник.

Дневник – щоде́нник, -ка, де́нник, -ка.

Вести
• Будем вести себя хорошо, прилично! – поводьмося добре, пристойно (чемно)!; шануймося!
• Вести борьбу, войну – вести (провадити, точити) боротьбу, війну; змагатися.
• Вести весёлую жизнь – жити весело; провадити веселе життя; (діал.) веселувати.
• Вести двойную игру – грати подвійну гру; і нашим і вашим; і туди і сюди.
• Вести дневник – вести (писати) щоденник(а).
• Вести дружбу – дружити (приятелювати, товаришувати); (діал.) сябрувати.
• Вести жизнь – провадити життя; жити. [Вона-то й народилась дуже квола, Бо я тоді таке життя тривожне Провадила… Українка.]
• Вести знакомство с кем – знатися (водитися) з ким; мати (підтримувати) знайомість з ким; (лок.) мати знакімлю з ким.
• Вести начало от кого, чего – брати початок (почин) від кого, від чого; (роз)починатися (зачинатися) від кого, від чого.
• Вести переписку (переписываться) с кем – провадити листування (листуватися) з ким.
• Вести процесс, тяжбу с кем – позиватися з ким; (давн.) тягатися з ким.
• Вести разговор, речь – провадити (вести) розмову, мову, речі (річ); розмовляти (говорити, балакати).
• Вести свой род от кого – вести свій рід від кого, походити від кого, з чийого роду; бути з роду чийого.
• Вести свою линию – свою лінію (своє) вести; триматися (держатися) своїх засад; (розм. образн.) виводити далі свою нитку.
• Вести себя – поводитися; триматися.
• Вести себя хорошо, прилично, достойно – поводитися добре, чемно (пристойно, ґречно, звичайно, доладно, як слід); шануватися; (давн.) чтитися. [Гляди ж, молодичко, шануйся, то будемо сватами й братами! Вовчок.]
• Вести хозяйство – вести (держати) хазяйство (господарство); господарювати (хазяйнувати).
• Вести холостую жизнь – парубкувати (молодикувати, бурлакувати).
• Вести хоровод – вести танок.
• Все дороги ведут в Рим – всі шляхи (всі дороги) ведуть (провадять, стеляться) до Рима (в Рим); усі стежки до Рима йдуть.
• И ухом не ведёт кто – (а)ні гадки кому; і гадки не має хто; зовсім не вважає на що хто; ні кує, ні меле хто; в голові не кладе хто; і вухом не веде хто; й за вухом не свербить кому.
• Как ты ведёшь себя? – як ти поводишся?
• К чему он ведёт? (разг.) – до чого (куди) він хилить (гне, верне, веде, клонить)?
• Плохо вести себя – погано (зле, негарно) поводитися; не шануватися; пусто йти. [Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду. Барвінок.]

Щоде́нник –
1) дневник;
2) ежедневное издание.

Дневник – щоде́нник (-ка); вести -ник – писа́ти щоде́нника.
Ежедневник –
1) (дневник) – щоде́нник (-ка), де́нник (-ка);
2) (издание, выходящее ежедневно) – щоде́нник (-ка), щоде́нне вида́ння.
Журнал – журна́л (-лу); (вообще периодическое издание) – часо́пис (-су), журна́л (-ЛУ); ж. входящих бумаг – журна́л на оде́ржувані (вступні́) папе́ри; ж. двухнедельный – двотижне́вик (-ка), двотижне́вий часо́пис; ж. ежедневный – щоде́нник (-ка); ж. ежемесячный – (що)мі́сячник (-ка), щомі́сячний часо́пис; ж. еженедельный – тижне́вик (-ка́); ж. исходящих бумаг, исходящий – журна́л (вихідних) відсиланих папе́рів; ж. кондуитный – ко́ндуїтний журна́л; ж. поступления товаров – журна́л надхо́дженню, прибува́нню това́рів, кра́му; вести журнал – писа́ти журна́л.

Дневник – щоденник, денник.
Ежедневный – щоденний (ЛР, 45). -ная газета – щоденна газета, щоденник. -но – щоденно, що-дня, день-у-день.

щоде́нник, -ка, в -ку; -ники, -ків

Щоде́нник, -ка, м.
1) Дневникъ.
2) Ежедневное изданіе. О. 1862. IX. 108. Недавно в однім листі празького щоденника « Народні листи» чехи на ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25.

*Дневник — щоде́нник, -ка.
===[ http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10766/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Словари и энциклопедии на Академике]===
щоденник
[шчоде/н:иек]
-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
===[ http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-200425.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
щоденник

-а, ч.
1) Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів.
2) Щоденні записи наукових спостережень під час експедицій, досліджень і т. ін.; записи подій, перебігу подорожі, роботи і т. ін. || Книжка для щоденних службових записів.
3) Учнівський зошит для щоденних записів про задані уроки, а також одержаних оцінок на уроках, зауважень учителів.
4) заст., розм. Щоденне періодичне видання, щоденна газета.
===[ http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Викисловарь]===
Морфологические и синтаксические свойства
щоденник
Существительное, неодушевлённое, мужской род.
Корень: --.
Произношение
• МФА: ед. ч. [], мн. ч. []
Значение
1. дневник
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щоденник1.jpg|x140px]] [allianceorbita.com.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щоденник2.jpg|x140px]] [osvita-tomakivka.dp.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щоденник3.jpg|x140px]] [my-ekonomy.info]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щоденник4.jpg|x140px]] [pravo-znaty.org.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щоденник5.jpg|x140px]] [ridna.ua]
|}
[http://www.pisni.org.ua/songs/6226374.html] Українські пісні
Пишу щоденник кров’ю своїх струн

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Що]]

Щоденник

2013-12-22T18:22:02Z

Жало Дарина: /* [ http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»] */

'''Щоденник, -ка, '''''м. ''1) Дневникъ. 2) Ежедневное изданіе. О. 1862. IX. 108. ''Недавно в однім листі празького щоденника ''« ''Народні листи» чехи на ввесь світ оголосили свої гріхи. ''О. 1862. IX. 25.
'''щоденник'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66832-shhodennyk.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Щоденник, -ка, м. 1) Дневникъ. 2) Ежедневное изданіе. О. 1862. IX. 108. Недавно в однім листі празького щоденника « Народні листи» чехи на ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25.
===[http://sum.in.ua/s/shhodennyk Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩОДЕННИК, а, чол.
1. Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів. Щоденників на війні я не вів. Але 1418 вогненних днів і ночей не забуті, І були епізоди, зустрічі, битви, були такі хвилини, котрі, як у всіх фронтовиків, ніколи не зітруться в моїй пам'яті (Леонід Брежнєв, Мала земля, 1978, 3); Буль, щоденник Оленка веде (Архип Тесленко, Вибр., 1936, 140); Тоня сідав до столу. Синій зошит щоденника ховає таємні дівочі думи (Олесь Донченко, II, 1956, 258); З жадобою людини, яка змучена згагою, читав він щоденники Евеліни, які вона прислала йому в Париж (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 91).
2. Щоденні записи наукових спостережень під час експедицій, досліджень і т. ін.; записи подій, перебігу подорожі, роботи і т. ін. Лежав щоденник, писаний у муках, і корабельний компас на снігу (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 61); Говорячи про оригінальну світську літературу Стародавньої Русі, необхідно згадати ще «хождения», які являють собою свого роду подорожні щоденники (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 512); У своєму щоденнику вчений [В. М. Сєвергін] описував болотисті луки Прибалтики і соснові бори (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 46);
// Книжка для щоденних службових записів.
3. Учнівський зошит для щоденних записів про задані уроки, одержані оцінки на уроках, зауважень учителів. Глянь у щоденник — там самі трійки, хіба тільки з поведінки п'ятірка (Олесь Донченко, V, 1957, 169).
4. заст., розм. Щоденне періодичне видання, щоденна газета. Наприкінці вересня в щоденнику «Діло» кілька разів появилась оповістка, що закликала колишніх учнів С-кої гімназії, того випуску, що й Безбородько, на товариський з'їзд з нагоди п'ятнадцятиріччя одержання атестата зрілості (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 409).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
щоде́нник – іменник чоловічого роду
відмінок однина множина
називний щоде́нник щоде́нники
родовий щоде́нника щоде́нників
давальний щоде́ннику, щоде́нникові щоде́нникам
знахідний щоде́нник щоде́нники
орудний щоде́нником щоде́нниками
місцевий на/у щоде́ннику на/у щоде́нниках
кличний щоде́ннику* щоде́нники*

===[ http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=393102]===
щоденник
іменник чоловічого роду
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/201202/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Орфоепічний словник української мови] ===
щоденник
-а, ч.
1) Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів.
2) Щоденні записи наукових спостережень під час експедицій, досліджень і т. ін.; записи подій, перебігу подорожі, роботи і т. ін. || Книжка для щоденних службових записів.
3) Учнівський зошит для щоденних записів про задані уроки, а також одержаних оцінок на уроках, зауважень учителів.
4) заст., розм. Щоденне періодичне видання, щоденна газета.
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник.
Корінь: --
Значення
1. {Щоденник - це книга, зошит, пристрій, у який людина записує події, що відбуваються щодня. Зазвичай звичайний щоденник ведуть для себе особисто, щоб
2. висловити свої думки.}
Синоніми
1. Учнівський щоденник - це невелика книга, у який учні записують розклад занять, домашнє завдання. У ньому вчителі виставляють оцінки. Такий щоденник
2. дозволяє не забувати учням домашні завдання, а батьки можуть контролювати навчання своїх дітей.
===[http://tlumach.com.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/schodennyk.21876 ТЛУМАЧ]===
ЩОДЕННИК
різновид мемуарної літератури; збірка датованих записів, що фіксують події, враження і т.ін., часом у формі літературної розповіді, суб'єктом якої є письменник (Дневник (Щоденник) Т.Г. Шевченка) або вигаданий герой.
===[ http://www.ridnamova.org/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/schodennyk.21876/ РІДНА МОВА]===
ЩОДЕННИК
різновид мемуарної літератури; збірка датованих записів, що фіксують події, враження і т.ін., часом у формі літературної розповіді, суб'єктом якої є письменник (Дневник (Щоденник) Т.Г. Шевченка) або вигаданий герой.
===[ http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Матеріал з Вікіпедії]===
Щоде́нник — літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньої пережитої події, яка щойно сталася.
Історія або щоденні записи астрологів
Спроби вести щоденні записи відомі в культурах з розвиненою писемною культурою. Розкопки на теріторіях сучасної держави Ірак, цієї батьківшини декількох стародавніх цивілізацій, надали європейським науковцям тисячі глиняних таблиць. Потрощені і викинуті або ретельно складені в стародавніх чи то «бібліотеках», чи то архівах, вони до паперових носіїв інформації зберігли сторінки минувшини. Серед вивезених в Британський музей в Лондоні опинились тисячі фрагментів глиняних таблиць з клінописом. Серед них і знайшли щоденні записи якогось вавілонського астролога ( і астронома ) з ретельними записами спостережень за зірками та відомими тоді планетами (тобто «мобільними зірками») та магічні тлумачення зв'язку руху зірок із тогочасними подіями. Серед побутових записів і навіть вказівок на тогочасні ціни на зерно знайдені і згадки про появу армії Александра Македонського та перші битви між вавілонянами, персами та греками-чужинцями, датовані 331 роком до н.е. ...
Щоденники протестантів
Щоденники в сучасній формі на паперових носіях виникають в протестантських країнах Європи. Цьому сприяли протестантські настанови управління «внутрішнім світом» вірянина, його звітом в зробленому за день перед Богом, передуманого і відчутого. Логічно, що перший такий щоденник належав протестанту-англійцю. Ним був Семюел Піпс ( 1633-1703 ).
Піпс починав як бідняк, але вдало піднімався наверх кар'єрою чиновника, був обраний до британського Парламенту, в 1679 переобраний, але за звинуваченням успівучасті у змові, точніше — за намовою ворогів і заздрісників, звільнений і на кілька місяців був ув'язнений у лондонському Тауері. 1683 року був посланий з місією в місто Танжер, з 1684 — він секретар самого короля з військово-морських справ, активно сприяв створенню в імперії сучасного флоту при Карлі, а з1685 — при Якова II Стюарті. В 1689, після відсторонення від влади і втечі з країни короля Якова і обрання королем голландця-протестантаВільгельма Оранського, Піпс програв на парламентських виборах, був змушений покинути високу посаду. За підозрою в симпатіях до короля вигнанця Якова піддався короткочасному ув'язненню у 1689 та 1690 роках. Відійшов від публічного життя, а в 1700 покинув Лондон, усамітнившись у своему маєтку, де через кілька років і помер. Йому було що пригадувати і описувати.
Семюел Піпс приятелював з британськими науковцями Ісааком Ньютоном і Робертом Бойлем, Джоном Драйденом і математиком та архітектором Крістофером Реном. Він грав в карти, займався живописом, складав вірші. Але найвизначнішим здобутком його життя став «Щоденник», який писав у 1660—1669 роках і в якому з властивою йому сумлінністю відтворив як загальні катастрофи — Велику лондонську чуму 1665 і Велику лондонську пожежу 1666), бої між народами (Друга англо-голландська війна 1665—1667), політичні колізії і придворні чвари, так і подробиці власного побуту, дієти, власних любовних авантюр та інше. Піпс перестав вести записи через проблеми із зором, а диктувати їх сторонній особі не хотів. Його щоденник — з політичних і родинних міркувань — був зашифрований за системою Томаса Шелтона і зберігався незмінним у бібліотеці коледжу Св. Магдалини до початку 19 ст. Записи були розшифровані текстологом Джоном Смітом. Вперше «Щоденник» Піпса видано 1825 року, в добу романтизму, коли культура ведення щоденників набула розповсюдження.
Сучасні уяви про щоденник
Щоденник пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання, у ньому нотуються переважно явища особистого, приватного життя, здебільшого у монологічній формі, хоча може бути й внутрішньо ділогічна (полеміка із самим собою, з уявним опонентом тощо). Ці ознаки особистого щоденника сприяли його поширенню у художній літературі, особливо наприкінці 18 ст., коли поглиблювався інтерес до людської душі, що притаманне сентименталізму («Сентиментальні мандри» Л. Стерна). Певні особливості щоденника використовувались у пригодницькій літературі, скажімо, у Ж. Верна, філософських текстах («Щоденник зрадника» С. К'єркегора) тощо.
Відомі особи, що роками вели щоденники
• Пилип Орлик (1672—1742), український гетьман у вигнанні
• Лоренцо Лотто (бл. 1480— бл. 1557), венеціанський художник, окремі записи в розрахунковій книзі
• Катерина ІІ (1729-1796), російська імператриця, автор утаємниченого, надто побутового і аполітичного щоденника, завдання якого не виявити, а приховати приватне життя і власні наміри.
• Пушкін Олександр Сергійович (1799—1837), російський поет (щоденник частково знищений самим поетом через політично небезпечні записи)
• Едмон де Гонкур (1822—1896), французький письменник
• Бенуа Олександр Миколайович (1870—1960), російський художник, художній критик і мистецтвознавець, сценограф.
• Чайковський Петро Ілліч (1840-1893), російський композитор, автор утаємниченого щоденника, завдання якого не виявити, а приховати від агресивного оточення власне приватне життя. Справжнім « щоденником » талановитого композитора стануть його листи
• Зінаїда Гіппіус (1869-1945), письменниця і критик
• Кузмін Михайло Олексійович (1872—1936), російський поет та перекладач
• Бунін Іван Олексійович (1870—1953), російський письменник
• Кете Кольвіц (1867—1945), німецька хужожниця
• Сомов Костянтин Андрійович (1869—1936), російський художник
• Корній Чуковський (1882—1969), російський письменник
• Чивіліхін Володимир Олексійович (1928—1984), російський письменник
• Пришвін Михайло Михайлович (1873—1954), російський письменник
• Тарковський Андрій Арсенійович (1932—1986), російський кінорежисер
• Нагибін Юрій Маркович, російський письменник, сценарист
Щоденник в українській літературі
В українській літературі відомі щоденники, котрі стали незамінними історичними та духовними документами, написані Тарасом Шевченком, Олександром Довженком, Уласом Самчуком
Див. також
• Пушик Степан - український письменник, автор одного з найбільших щоденників у світі. Цей щоденник налічує близько 300 томів, у кожному з яких є до 200 сторінок.
• Діаріуш
• Щоденникарство
• Щоденник Дмитра Туптала
• Літературно-мистецький проект "ЩОДЕННИК"
• «Діаріуш» гетьмана Пилипа Орлика.
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Онлайн словник українських рим]
Рими до слова "щоденник"
іменник
знаменник
натхненник

письменник
прийменник
святенник

іменинник
алмазозамінник
беззаконник

бетонник
відмінник
годинник

данник
законник
замінник

кінник
лимонник
майданник

наколінник
обмінник
охоронник

==Іноземні словники==
===[ http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Газе́та – газе́та, часо́пис; (ежедневная) щоде́нний часо́пис, щоде́нник; (еженедельная) тижневи́к.
Дневни́к – щоде́нник, де́нник (р. -ка).
Ежедне́вник (издание, выходящее ежедневно) – щоде́нник.
Журна́л – журна́л, часо́пис (р. -су), щоде́нник. [Надрукува́в у росі́йському журна́лі. Корабе́льний щоде́нник].
• -нал еженедельный – тижне́ви́к, тижне́вий часо́пис.
• -нал двухнедельный – дво(х)тижне́ви́к, двотижне́вий часо́пис.
• -нал ежемесячный – мі́сячник, щомі́сячник.
Запи́ска –
1) запи́сування, впи́сування, за́пис (-су);
2) за́писка, циду́ла.
• Докладная (или памятная) -ка – доповідна́ за́писка, пода́ння, мемора́ндум, пропа́м’ятний лист, па́м’ятка.
• Заборная (в лавку) -ка – квито́к (-тка́). [Ми беремо́ крам на квитки́, а по́тім ра́зом запла́тимо (Звин.). Занеси́ гро́ші, а квитки́ забери́ наза́д].
• Брать (товар) по -кам – купува́ти, бра́ти на квитки́.
• Запи́ски – за́писи, записки́; (дневник) щоде́нник, (стар.) дія́ріуш.
• Дорожные -ки – подоро́жник.
• Запи́сочка – запи́сочка, циду́лка, циду́лочка, ка́ртка, пису́лька.
Мемориа́л –
1) за́пи́сник (-ка), нотатко́ва или пам’ятко́ва (гал. пропа́м’ятна) кни́жка, па́м’ятка; (дневник) щоде́нник;
2) бухг. – меморія́л, журна́л (-ла).
Путевни́к (дорожные записки, дневник) – подоро́жник, подоро́жній щоде́нник, подоро́жні за́писи.

Блог – (англ.) блог, мережевий щоденник.

Дневник – щоде́нник, -ка, де́нник, -ка.

Вести
• Будем вести себя хорошо, прилично! – поводьмося добре, пристойно (чемно)!; шануймося!
• Вести борьбу, войну – вести (провадити, точити) боротьбу, війну; змагатися.
• Вести весёлую жизнь – жити весело; провадити веселе життя; (діал.) веселувати.
• Вести двойную игру – грати подвійну гру; і нашим і вашим; і туди і сюди.
• Вести дневник – вести (писати) щоденник(а).
• Вести дружбу – дружити (приятелювати, товаришувати); (діал.) сябрувати.
• Вести жизнь – провадити життя; жити. [Вона-то й народилась дуже квола, Бо я тоді таке життя тривожне Провадила… Українка.]
• Вести знакомство с кем – знатися (водитися) з ким; мати (підтримувати) знайомість з ким; (лок.) мати знакімлю з ким.
• Вести начало от кого, чего – брати початок (почин) від кого, від чого; (роз)починатися (зачинатися) від кого, від чого.
• Вести переписку (переписываться) с кем – провадити листування (листуватися) з ким.
• Вести процесс, тяжбу с кем – позиватися з ким; (давн.) тягатися з ким.
• Вести разговор, речь – провадити (вести) розмову, мову, речі (річ); розмовляти (говорити, балакати).
• Вести свой род от кого – вести свій рід від кого, походити від кого, з чийого роду; бути з роду чийого.
• Вести свою линию – свою лінію (своє) вести; триматися (держатися) своїх засад; (розм. образн.) виводити далі свою нитку.
• Вести себя – поводитися; триматися.
• Вести себя хорошо, прилично, достойно – поводитися добре, чемно (пристойно, ґречно, звичайно, доладно, як слід); шануватися; (давн.) чтитися. [Гляди ж, молодичко, шануйся, то будемо сватами й братами! Вовчок.]
• Вести хозяйство – вести (держати) хазяйство (господарство); господарювати (хазяйнувати).
• Вести холостую жизнь – парубкувати (молодикувати, бурлакувати).
• Вести хоровод – вести танок.
• Все дороги ведут в Рим – всі шляхи (всі дороги) ведуть (провадять, стеляться) до Рима (в Рим); усі стежки до Рима йдуть.
• И ухом не ведёт кто – (а)ні гадки кому; і гадки не має хто; зовсім не вважає на що хто; ні кує, ні меле хто; в голові не кладе хто; і вухом не веде хто; й за вухом не свербить кому.
• Как ты ведёшь себя? – як ти поводишся?
• К чему он ведёт? (разг.) – до чого (куди) він хилить (гне, верне, веде, клонить)?
• Плохо вести себя – погано (зле, негарно) поводитися; не шануватися; пусто йти. [Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду. Барвінок.]

Щоде́нник –
1) дневник;
2) ежедневное издание.

Дневник – щоде́нник (-ка); вести -ник – писа́ти щоде́нника.
Ежедневник –
1) (дневник) – щоде́нник (-ка), де́нник (-ка);
2) (издание, выходящее ежедневно) – щоде́нник (-ка), щоде́нне вида́ння.
Журнал – журна́л (-лу); (вообще периодическое издание) – часо́пис (-су), журна́л (-ЛУ); ж. входящих бумаг – журна́л на оде́ржувані (вступні́) папе́ри; ж. двухнедельный – двотижне́вик (-ка), двотижне́вий часо́пис; ж. ежедневный – щоде́нник (-ка); ж. ежемесячный – (що)мі́сячник (-ка), щомі́сячний часо́пис; ж. еженедельный – тижне́вик (-ка́); ж. исходящих бумаг, исходящий – журна́л (вихідних) відсиланих папе́рів; ж. кондуитный – ко́ндуїтний журна́л; ж. поступления товаров – журна́л надхо́дженню, прибува́нню това́рів, кра́му; вести журнал – писа́ти журна́л.

Дневник – щоденник, денник.
Ежедневный – щоденний (ЛР, 45). -ная газета – щоденна газета, щоденник. -но – щоденно, що-дня, день-у-день.

щоде́нник, -ка, в -ку; -ники, -ків

Щоде́нник, -ка, м.
1) Дневникъ.
2) Ежедневное изданіе. О. 1862. IX. 108. Недавно в однім листі празького щоденника « Народні листи» чехи на ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25.

*Дневник — щоде́нник, -ка.
===[ http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10766/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Словари и энциклопедии на Академике]===
щоденник
[шчоде/н:иек]
-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
===[ http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-200425.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
щоденник

-а, ч.
1) Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів.
2) Щоденні записи наукових спостережень під час експедицій, досліджень і т. ін.; записи подій, перебігу подорожі, роботи і т. ін. || Книжка для щоденних службових записів.
3) Учнівський зошит для щоденних записів про задані уроки, а також одержаних оцінок на уроках, зауважень учителів.
4) заст., розм. Щоденне періодичне видання, щоденна газета.
===[ http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Викисловарь]===
Морфологические и синтаксические свойства
щоденник
Существительное, неодушевлённое, мужской род.
Корень: --.
Произношение
• МФА: ед. ч. [], мн. ч. []
Значение
1. дневник
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щоденник1.jpg|x140px]] [allianceorbita.com.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щоденник2.jpg|x140px]] [osvita-tomakivka.dp.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щоденник3.jpg|x140px]] [my-ekonomy.info]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щоденник4.jpg|x140px]] [pravo-znaty.org.ua]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щоденник5.jpg|x140px]] [ridna.ua]
|}
[http://www.pisni.org.ua/songs/6226374.html] Українські пісні
Пишу щоденник кров’ю своїх струн

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Що]]