Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Ржа

2014-12-04T17:19:55Z

Діана Сапун: /* Ілюстрації */

'''Ржа, ржі, '''''ж. ''Ржавчина (на желѣзѣ, водѣ). ''Їсть як ржи залізо. ''Ном. № 2726. Ржа вхполилась. Пристала ржавчина, начало ржавѣть. Черк. у.
[[Категорія:Рж]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/irzha Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''РЖА''' див. '''іржа'''.

ІРЖА́, рідше РЖА, і, жін.
1. Червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення.
Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.. верхами (Панас Мирний, I, 1954, 319); Слава славна не вмре, не загине, Ржа не вкриє булатної шаблі (Максим Рильський, III, 1961, 242);
Іржа, через яку гине метал, завдає великої шкоди, особливо коли це цінна апаратура (Знання та праця, 11, 1965, 15); * У порівняннях. [Неофіт-раб:] Звичка до розкошів уїлась їй у серце, мов іржа, без них їй тяжко (Леся Українка, II, 1951, 227);
Каміння ноги подерло нам... Іржею кров на ранах гусла... (Володимир Сосюра, II, 1958, 392);
// Колір окислу заліза. В тій пилюці бачив [Дорош] сонце, що жарило без милості, без жалю людей, машини, землю, обпалювало до бурої іржі придорожні трави (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 318);
// чого, перен. Про сліди, залишки чого-небудь, що діють гнітюче, шкідливо на когось. — Регіної Регіно! Чи ржа великого страждання сточила тебе..? (Іван Франко, VII, 1951, 270); Нівечилася юність, калічилася душа, осідала на ній іржа незрозумілої образи на життя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 27);
// перен., зневажл. Про надокучливу людину, що набридає іншим. А цей — іржа, а не чоловік. Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний, II, 1954, 106).
'''Іржа їсть (переїдає, бере''' і т. ін.) що; '''Береться (вкривається і т. ін.) іржею''' що — щось, окислюючись, покривається червоно-бурим шаром (про залізо та залізні вироби). І залізо ржа з'їдає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 293); Чорнило висохло, а пера іржа поїла (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 116); Пощерблена шабля Іржею взялася, У піхви тій шаблі Вода налилася (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 42).
♦ '''Їсти (гризти, точити)''' кого, як (мов, наче і т. ін.) іржа залізо:
а) прискіпуватися, чіплятися до кого-небудь. Не злюбила вона нас; не так мене, як Одарку. Було так і їсть, як іржа залізо (Марко Вовчок, I, 1955, 45); — Чого це він на вас уївся? — Супруненко? — угадала Пріська. — І сама не знаю.. Одно точить, як шашіль дерево, як іржа залізо (Панас Мирний, III, 1954, 36); б) не давати спокою, невідступно переслідувати (про думки, настрій і т. ін.). Ця думка му лила його серце, йшла за ним усюди, як тінь, гризла його, як іржа залізо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 89).
2. Плівка бурого кольору на болоті, там, де вода містить залізисті породи. Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 59).
3. Хвороба багатьох культурних і дикорослих рослин, при якій надземна частина рослини вкривається бурими плямами. Він не затямив і не чув Про так страшний недорід!.. Картопля вперше зогнила... Овес іржа присіла (Іван Франко, X, 1954, 184); Різні види іржі уражують листя, стебла й колоски злакових культур, знижуючи врожай на 20—30% і більше (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 748).

[http://slovopedia.org.ua/29/53382/12099.html Універсальний словник-енциклопедія]

'''ІРЖА'''

'''I'''

шар крихкої пористої речовини (гол. чином, гідратованого окису заліза), який утворюється на виробах із заліза внаслідок електрохіміч. корозії під впливом вологого повітря.

'''II'''

назва паразитичних грибів (з ряду іржастих), також хвороби, викликані ними; ознаки: рослини вкриті іржавими плямами, на уражених органах утворюються пустули, з яких при розтріскуванні висипається іржавий порошок - спори гриба; найшкідливіші: і. стеблова (зернових культур), і. бура пшениці, і. жовта зернових культур.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ "Словники України" on-line]

'''Словозміна'''

іржа́ – іменник жіночого роду

{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || іржа́ || -
|-
| родовий || іржі́ || -
|-
| давальний || іржі́ || -
|-
| знахідний || іржу́ || -
|-
| орудний || ірже́ю || -
|-
| місцевий || на/в іржі́ || -
|-
| кличний || ірже́* || -
|}

'''Синонімія'''

'''ПРИЧЕ́ПА''' розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), '''НАДОЇ́ДА''' розм., '''НАСТИ́РА''' розм., '''НАКИ́ДАЧ''' розм., '''ІРЖА́''' зневажл., '''СЛЬОТА́''' зневажл., '''РЕП'ЯХ''' зневажл. - Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Нечуй-Левицький); [Мати:] Тобі б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим! (Леся Українка); Іржа, а не чоловік! Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний); - Сльота така. Як ви думаєте?.. до начальства ще може полізти. - Еге,- той йому. - То й нам нагорить (А. Тесленко); Аж ось наздоганяє його Петро Шраменко. - Чого ще оцей бабський реп'ях од мене хоче? - каже, зупинившись, Кирило Тур (П. Куліш).

[http://slovopedia.org.ua/49/53382/358063.html Фразеологічний словник української мови]

'''ІРЖА'''

'''вкри́тися ірже́ю'''. Довго не використовуватися, забутися, застаріти. Подав рукопис у видавництво. Чекаю тиждень, другий, третій. Ні гу-гу. Треба, думаю, йти.. Бо там народ такий: коли не нагадаєш про себе, рукопис той '''іржею вкриється''' (З газети).

'''як іржа́ залі́зо''', зі сл. ї́сти, гри́зти, точи́ти і т. ін. Дуже сильно; весь час. — Не злюбила вона нас .. Було так і їсть '''як іржа залізо''' (Марко Вовчок); — Кавун чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха: гризе мене '''як іржа залізо''' (І. Нечуй-Левицький); — Нічого — добрі люди. Коли б не стара,.. всіх '''як іржа залізо''' точить… (Панас Мирний).

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Іржа Вікіпедія]

'''Іржа''' є загальним терміном для визначення оксидів заліза. У розмовній мові цей термін застосовується до червоних оксидів, що утворюються в результаті реакції заліза з киснем в присутності води або вологого повітря. Є й інші форми іржі, наприклад, продукт, що утворюється в результат реакції заліза з хлором за відсутності кисню. Така речовина утворюється, зокрема, в арматурі, використовуваної в підводних бетонних стовпах, і називають її зеленою іржею. Кілька видів корозії помітні візуально або за допомогою спектроскопії. Вони формуються при різних зовнішніх умовах.[1] Іржа складається з гідратованого оксиду заліза (III) Fe2O3·nH2O і метагідроксиду заліза (FeO(OH), Fe(OH)3). При наявності кисню та води і достатньому часу будь-яка маса заліза в кінцевому підсумку перетворюється повністю в іржу і руйнується. Поверхня іржі не створює захисту для нижнього шару заліза, на відміну від утворення патини на мідній поверхні.

Іржею як правило називають продукт корозії тільки заліза і його сплавів, таких як сталь. Багато інших металів теж піддаються корозії, але їх оксиди зазвичай не називають іржею.

==Ілюстрації==

[[Файл:Heavy-Rust-Texture-407396884.jpeg]]

[[Файл:1364123265 artgrafica.net jyfvbh8ftyauzex.jpeg]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Рж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:1364123265 artgrafica.net jyfvbh8ftyauzex.jpeg

2014-12-04T17:19:35Z

Діана Сапун:

Ржа

2014-12-04T17:19:03Z

Діана Сапун: /* Ілюстрації */

'''Ржа, ржі, '''''ж. ''Ржавчина (на желѣзѣ, водѣ). ''Їсть як ржи залізо. ''Ном. № 2726. Ржа вхполилась. Пристала ржавчина, начало ржавѣть. Черк. у.
[[Категорія:Рж]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/irzha Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''РЖА''' див. '''іржа'''.

ІРЖА́, рідше РЖА, і, жін.
1. Червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення.
Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.. верхами (Панас Мирний, I, 1954, 319); Слава славна не вмре, не загине, Ржа не вкриє булатної шаблі (Максим Рильський, III, 1961, 242);
Іржа, через яку гине метал, завдає великої шкоди, особливо коли це цінна апаратура (Знання та праця, 11, 1965, 15); * У порівняннях. [Неофіт-раб:] Звичка до розкошів уїлась їй у серце, мов іржа, без них їй тяжко (Леся Українка, II, 1951, 227);
Каміння ноги подерло нам... Іржею кров на ранах гусла... (Володимир Сосюра, II, 1958, 392);
// Колір окислу заліза. В тій пилюці бачив [Дорош] сонце, що жарило без милості, без жалю людей, машини, землю, обпалювало до бурої іржі придорожні трави (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 318);
// чого, перен. Про сліди, залишки чого-небудь, що діють гнітюче, шкідливо на когось. — Регіної Регіно! Чи ржа великого страждання сточила тебе..? (Іван Франко, VII, 1951, 270); Нівечилася юність, калічилася душа, осідала на ній іржа незрозумілої образи на життя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 27);
// перен., зневажл. Про надокучливу людину, що набридає іншим. А цей — іржа, а не чоловік. Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний, II, 1954, 106).
'''Іржа їсть (переїдає, бере''' і т. ін.) що; '''Береться (вкривається і т. ін.) іржею''' що — щось, окислюючись, покривається червоно-бурим шаром (про залізо та залізні вироби). І залізо ржа з'їдає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 293); Чорнило висохло, а пера іржа поїла (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 116); Пощерблена шабля Іржею взялася, У піхви тій шаблі Вода налилася (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 42).
♦ '''Їсти (гризти, точити)''' кого, як (мов, наче і т. ін.) іржа залізо:
а) прискіпуватися, чіплятися до кого-небудь. Не злюбила вона нас; не так мене, як Одарку. Було так і їсть, як іржа залізо (Марко Вовчок, I, 1955, 45); — Чого це він на вас уївся? — Супруненко? — угадала Пріська. — І сама не знаю.. Одно точить, як шашіль дерево, як іржа залізо (Панас Мирний, III, 1954, 36); б) не давати спокою, невідступно переслідувати (про думки, настрій і т. ін.). Ця думка му лила його серце, йшла за ним усюди, як тінь, гризла його, як іржа залізо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 89).
2. Плівка бурого кольору на болоті, там, де вода містить залізисті породи. Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 59).
3. Хвороба багатьох культурних і дикорослих рослин, при якій надземна частина рослини вкривається бурими плямами. Він не затямив і не чув Про так страшний недорід!.. Картопля вперше зогнила... Овес іржа присіла (Іван Франко, X, 1954, 184); Різні види іржі уражують листя, стебла й колоски злакових культур, знижуючи врожай на 20—30% і більше (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 748).

[http://slovopedia.org.ua/29/53382/12099.html Універсальний словник-енциклопедія]

'''ІРЖА'''

'''I'''

шар крихкої пористої речовини (гол. чином, гідратованого окису заліза), який утворюється на виробах із заліза внаслідок електрохіміч. корозії під впливом вологого повітря.

'''II'''

назва паразитичних грибів (з ряду іржастих), також хвороби, викликані ними; ознаки: рослини вкриті іржавими плямами, на уражених органах утворюються пустули, з яких при розтріскуванні висипається іржавий порошок - спори гриба; найшкідливіші: і. стеблова (зернових культур), і. бура пшениці, і. жовта зернових культур.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ "Словники України" on-line]

'''Словозміна'''

іржа́ – іменник жіночого роду

{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || іржа́ || -
|-
| родовий || іржі́ || -
|-
| давальний || іржі́ || -
|-
| знахідний || іржу́ || -
|-
| орудний || ірже́ю || -
|-
| місцевий || на/в іржі́ || -
|-
| кличний || ірже́* || -
|}

'''Синонімія'''

'''ПРИЧЕ́ПА''' розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), '''НАДОЇ́ДА''' розм., '''НАСТИ́РА''' розм., '''НАКИ́ДАЧ''' розм., '''ІРЖА́''' зневажл., '''СЛЬОТА́''' зневажл., '''РЕП'ЯХ''' зневажл. - Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Нечуй-Левицький); [Мати:] Тобі б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим! (Леся Українка); Іржа, а не чоловік! Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний); - Сльота така. Як ви думаєте?.. до начальства ще може полізти. - Еге,- той йому. - То й нам нагорить (А. Тесленко); Аж ось наздоганяє його Петро Шраменко. - Чого ще оцей бабський реп'ях од мене хоче? - каже, зупинившись, Кирило Тур (П. Куліш).

[http://slovopedia.org.ua/49/53382/358063.html Фразеологічний словник української мови]

'''ІРЖА'''

'''вкри́тися ірже́ю'''. Довго не використовуватися, забутися, застаріти. Подав рукопис у видавництво. Чекаю тиждень, другий, третій. Ні гу-гу. Треба, думаю, йти.. Бо там народ такий: коли не нагадаєш про себе, рукопис той '''іржею вкриється''' (З газети).

'''як іржа́ залі́зо''', зі сл. ї́сти, гри́зти, точи́ти і т. ін. Дуже сильно; весь час. — Не злюбила вона нас .. Було так і їсть '''як іржа залізо''' (Марко Вовчок); — Кавун чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха: гризе мене '''як іржа залізо''' (І. Нечуй-Левицький); — Нічого — добрі люди. Коли б не стара,.. всіх '''як іржа залізо''' точить… (Панас Мирний).

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Іржа Вікіпедія]

'''Іржа''' є загальним терміном для визначення оксидів заліза. У розмовній мові цей термін застосовується до червоних оксидів, що утворюються в результаті реакції заліза з киснем в присутності води або вологого повітря. Є й інші форми іржі, наприклад, продукт, що утворюється в результат реакції заліза з хлором за відсутності кисню. Така речовина утворюється, зокрема, в арматурі, використовуваної в підводних бетонних стовпах, і називають її зеленою іржею. Кілька видів корозії помітні візуально або за допомогою спектроскопії. Вони формуються при різних зовнішніх умовах.[1] Іржа складається з гідратованого оксиду заліза (III) Fe2O3·nH2O і метагідроксиду заліза (FeO(OH), Fe(OH)3). При наявності кисню та води і достатньому часу будь-яка маса заліза в кінцевому підсумку перетворюється повністю в іржу і руйнується. Поверхня іржі не створює захисту для нижнього шару заліза, на відміну від утворення патини на мідній поверхні.

Іржею як правило називають продукт корозії тільки заліза і його сплавів, таких як сталь. Багато інших металів теж піддаються корозії, але їх оксиди зазвичай не називають іржею.

==Ілюстрації==

[[Файл:Heavy-Rust-Texture-407396884.jpeg]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Рж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Ржа

2014-12-04T17:18:11Z

Діана Сапун: /* Ілюстрації */

'''Ржа, ржі, '''''ж. ''Ржавчина (на желѣзѣ, водѣ). ''Їсть як ржи залізо. ''Ном. № 2726. Ржа вхполилась. Пристала ржавчина, начало ржавѣть. Черк. у.
[[Категорія:Рж]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/irzha Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''РЖА''' див. '''іржа'''.

ІРЖА́, рідше РЖА, і, жін.
1. Червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення.
Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.. верхами (Панас Мирний, I, 1954, 319); Слава славна не вмре, не загине, Ржа не вкриє булатної шаблі (Максим Рильський, III, 1961, 242);
Іржа, через яку гине метал, завдає великої шкоди, особливо коли це цінна апаратура (Знання та праця, 11, 1965, 15); * У порівняннях. [Неофіт-раб:] Звичка до розкошів уїлась їй у серце, мов іржа, без них їй тяжко (Леся Українка, II, 1951, 227);
Каміння ноги подерло нам... Іржею кров на ранах гусла... (Володимир Сосюра, II, 1958, 392);
// Колір окислу заліза. В тій пилюці бачив [Дорош] сонце, що жарило без милості, без жалю людей, машини, землю, обпалювало до бурої іржі придорожні трави (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 318);
// чого, перен. Про сліди, залишки чого-небудь, що діють гнітюче, шкідливо на когось. — Регіної Регіно! Чи ржа великого страждання сточила тебе..? (Іван Франко, VII, 1951, 270); Нівечилася юність, калічилася душа, осідала на ній іржа незрозумілої образи на життя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 27);
// перен., зневажл. Про надокучливу людину, що набридає іншим. А цей — іржа, а не чоловік. Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний, II, 1954, 106).
'''Іржа їсть (переїдає, бере''' і т. ін.) що; '''Береться (вкривається і т. ін.) іржею''' що — щось, окислюючись, покривається червоно-бурим шаром (про залізо та залізні вироби). І залізо ржа з'їдає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 293); Чорнило висохло, а пера іржа поїла (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 116); Пощерблена шабля Іржею взялася, У піхви тій шаблі Вода налилася (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 42).
♦ '''Їсти (гризти, точити)''' кого, як (мов, наче і т. ін.) іржа залізо:
а) прискіпуватися, чіплятися до кого-небудь. Не злюбила вона нас; не так мене, як Одарку. Було так і їсть, як іржа залізо (Марко Вовчок, I, 1955, 45); — Чого це він на вас уївся? — Супруненко? — угадала Пріська. — І сама не знаю.. Одно точить, як шашіль дерево, як іржа залізо (Панас Мирний, III, 1954, 36); б) не давати спокою, невідступно переслідувати (про думки, настрій і т. ін.). Ця думка му лила його серце, йшла за ним усюди, як тінь, гризла його, як іржа залізо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 89).
2. Плівка бурого кольору на болоті, там, де вода містить залізисті породи. Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 59).
3. Хвороба багатьох культурних і дикорослих рослин, при якій надземна частина рослини вкривається бурими плямами. Він не затямив і не чув Про так страшний недорід!.. Картопля вперше зогнила... Овес іржа присіла (Іван Франко, X, 1954, 184); Різні види іржі уражують листя, стебла й колоски злакових культур, знижуючи врожай на 20—30% і більше (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 748).

[http://slovopedia.org.ua/29/53382/12099.html Універсальний словник-енциклопедія]

'''ІРЖА'''

'''I'''

шар крихкої пористої речовини (гол. чином, гідратованого окису заліза), який утворюється на виробах із заліза внаслідок електрохіміч. корозії під впливом вологого повітря.

'''II'''

назва паразитичних грибів (з ряду іржастих), також хвороби, викликані ними; ознаки: рослини вкриті іржавими плямами, на уражених органах утворюються пустули, з яких при розтріскуванні висипається іржавий порошок - спори гриба; найшкідливіші: і. стеблова (зернових культур), і. бура пшениці, і. жовта зернових культур.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ "Словники України" on-line]

'''Словозміна'''

іржа́ – іменник жіночого роду

{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || іржа́ || -
|-
| родовий || іржі́ || -
|-
| давальний || іржі́ || -
|-
| знахідний || іржу́ || -
|-
| орудний || ірже́ю || -
|-
| місцевий || на/в іржі́ || -
|-
| кличний || ірже́* || -
|}

'''Синонімія'''

'''ПРИЧЕ́ПА''' розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), '''НАДОЇ́ДА''' розм., '''НАСТИ́РА''' розм., '''НАКИ́ДАЧ''' розм., '''ІРЖА́''' зневажл., '''СЛЬОТА́''' зневажл., '''РЕП'ЯХ''' зневажл. - Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Нечуй-Левицький); [Мати:] Тобі б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим! (Леся Українка); Іржа, а не чоловік! Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний); - Сльота така. Як ви думаєте?.. до начальства ще може полізти. - Еге,- той йому. - То й нам нагорить (А. Тесленко); Аж ось наздоганяє його Петро Шраменко. - Чого ще оцей бабський реп'ях од мене хоче? - каже, зупинившись, Кирило Тур (П. Куліш).

[http://slovopedia.org.ua/49/53382/358063.html Фразеологічний словник української мови]

'''ІРЖА'''

'''вкри́тися ірже́ю'''. Довго не використовуватися, забутися, застаріти. Подав рукопис у видавництво. Чекаю тиждень, другий, третій. Ні гу-гу. Треба, думаю, йти.. Бо там народ такий: коли не нагадаєш про себе, рукопис той '''іржею вкриється''' (З газети).

'''як іржа́ залі́зо''', зі сл. ї́сти, гри́зти, точи́ти і т. ін. Дуже сильно; весь час. — Не злюбила вона нас .. Було так і їсть '''як іржа залізо''' (Марко Вовчок); — Кавун чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха: гризе мене '''як іржа залізо''' (І. Нечуй-Левицький); — Нічого — добрі люди. Коли б не стара,.. всіх '''як іржа залізо''' точить… (Панас Мирний).

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Іржа Вікіпедія]

'''Іржа''' є загальним терміном для визначення оксидів заліза. У розмовній мові цей термін застосовується до червоних оксидів, що утворюються в результаті реакції заліза з киснем в присутності води або вологого повітря. Є й інші форми іржі, наприклад, продукт, що утворюється в результат реакції заліза з хлором за відсутності кисню. Така речовина утворюється, зокрема, в арматурі, використовуваної в підводних бетонних стовпах, і називають її зеленою іржею. Кілька видів корозії помітні візуально або за допомогою спектроскопії. Вони формуються при різних зовнішніх умовах.[1] Іржа складається з гідратованого оксиду заліза (III) Fe2O3·nH2O і метагідроксиду заліза (FeO(OH), Fe(OH)3). При наявності кисню та води і достатньому часу будь-яка маса заліза в кінцевому підсумку перетворюється повністю в іржу і руйнується. Поверхня іржі не створює захисту для нижнього шару заліза, на відміну від утворення патини на мідній поверхні.

Іржею як правило називають продукт корозії тільки заліза і його сплавів, таких як сталь. Багато інших металів теж піддаються корозії, але їх оксиди зазвичай не називають іржею.

==Ілюстрації==

[[Файл:Heavy-Rust-Texture-407396884.jpeg|100 × 100px|міні]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Рж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Ржа

2014-12-04T17:17:15Z

Діана Сапун: /* Ілюстрації */

'''Ржа, ржі, '''''ж. ''Ржавчина (на желѣзѣ, водѣ). ''Їсть як ржи залізо. ''Ном. № 2726. Ржа вхполилась. Пристала ржавчина, начало ржавѣть. Черк. у.
[[Категорія:Рж]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/irzha Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''РЖА''' див. '''іржа'''.

ІРЖА́, рідше РЖА, і, жін.
1. Червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення.
Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.. верхами (Панас Мирний, I, 1954, 319); Слава славна не вмре, не загине, Ржа не вкриє булатної шаблі (Максим Рильський, III, 1961, 242);
Іржа, через яку гине метал, завдає великої шкоди, особливо коли це цінна апаратура (Знання та праця, 11, 1965, 15); * У порівняннях. [Неофіт-раб:] Звичка до розкошів уїлась їй у серце, мов іржа, без них їй тяжко (Леся Українка, II, 1951, 227);
Каміння ноги подерло нам... Іржею кров на ранах гусла... (Володимир Сосюра, II, 1958, 392);
// Колір окислу заліза. В тій пилюці бачив [Дорош] сонце, що жарило без милості, без жалю людей, машини, землю, обпалювало до бурої іржі придорожні трави (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 318);
// чого, перен. Про сліди, залишки чого-небудь, що діють гнітюче, шкідливо на когось. — Регіної Регіно! Чи ржа великого страждання сточила тебе..? (Іван Франко, VII, 1951, 270); Нівечилася юність, калічилася душа, осідала на ній іржа незрозумілої образи на життя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 27);
// перен., зневажл. Про надокучливу людину, що набридає іншим. А цей — іржа, а не чоловік. Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний, II, 1954, 106).
'''Іржа їсть (переїдає, бере''' і т. ін.) що; '''Береться (вкривається і т. ін.) іржею''' що — щось, окислюючись, покривається червоно-бурим шаром (про залізо та залізні вироби). І залізо ржа з'їдає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 293); Чорнило висохло, а пера іржа поїла (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 116); Пощерблена шабля Іржею взялася, У піхви тій шаблі Вода налилася (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 42).
♦ '''Їсти (гризти, точити)''' кого, як (мов, наче і т. ін.) іржа залізо:
а) прискіпуватися, чіплятися до кого-небудь. Не злюбила вона нас; не так мене, як Одарку. Було так і їсть, як іржа залізо (Марко Вовчок, I, 1955, 45); — Чого це він на вас уївся? — Супруненко? — угадала Пріська. — І сама не знаю.. Одно точить, як шашіль дерево, як іржа залізо (Панас Мирний, III, 1954, 36); б) не давати спокою, невідступно переслідувати (про думки, настрій і т. ін.). Ця думка му лила його серце, йшла за ним усюди, як тінь, гризла його, як іржа залізо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 89).
2. Плівка бурого кольору на болоті, там, де вода містить залізисті породи. Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 59).
3. Хвороба багатьох культурних і дикорослих рослин, при якій надземна частина рослини вкривається бурими плямами. Він не затямив і не чув Про так страшний недорід!.. Картопля вперше зогнила... Овес іржа присіла (Іван Франко, X, 1954, 184); Різні види іржі уражують листя, стебла й колоски злакових культур, знижуючи врожай на 20—30% і більше (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 748).

[http://slovopedia.org.ua/29/53382/12099.html Універсальний словник-енциклопедія]

'''ІРЖА'''

'''I'''

шар крихкої пористої речовини (гол. чином, гідратованого окису заліза), який утворюється на виробах із заліза внаслідок електрохіміч. корозії під впливом вологого повітря.

'''II'''

назва паразитичних грибів (з ряду іржастих), також хвороби, викликані ними; ознаки: рослини вкриті іржавими плямами, на уражених органах утворюються пустули, з яких при розтріскуванні висипається іржавий порошок - спори гриба; найшкідливіші: і. стеблова (зернових культур), і. бура пшениці, і. жовта зернових культур.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ "Словники України" on-line]

'''Словозміна'''

іржа́ – іменник жіночого роду

{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || іржа́ || -
|-
| родовий || іржі́ || -
|-
| давальний || іржі́ || -
|-
| знахідний || іржу́ || -
|-
| орудний || ірже́ю || -
|-
| місцевий || на/в іржі́ || -
|-
| кличний || ірже́* || -
|}

'''Синонімія'''

'''ПРИЧЕ́ПА''' розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), '''НАДОЇ́ДА''' розм., '''НАСТИ́РА''' розм., '''НАКИ́ДАЧ''' розм., '''ІРЖА́''' зневажл., '''СЛЬОТА́''' зневажл., '''РЕП'ЯХ''' зневажл. - Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Нечуй-Левицький); [Мати:] Тобі б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим! (Леся Українка); Іржа, а не чоловік! Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний); - Сльота така. Як ви думаєте?.. до начальства ще може полізти. - Еге,- той йому. - То й нам нагорить (А. Тесленко); Аж ось наздоганяє його Петро Шраменко. - Чого ще оцей бабський реп'ях од мене хоче? - каже, зупинившись, Кирило Тур (П. Куліш).

[http://slovopedia.org.ua/49/53382/358063.html Фразеологічний словник української мови]

'''ІРЖА'''

'''вкри́тися ірже́ю'''. Довго не використовуватися, забутися, застаріти. Подав рукопис у видавництво. Чекаю тиждень, другий, третій. Ні гу-гу. Треба, думаю, йти.. Бо там народ такий: коли не нагадаєш про себе, рукопис той '''іржею вкриється''' (З газети).

'''як іржа́ залі́зо''', зі сл. ї́сти, гри́зти, точи́ти і т. ін. Дуже сильно; весь час. — Не злюбила вона нас .. Було так і їсть '''як іржа залізо''' (Марко Вовчок); — Кавун чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха: гризе мене '''як іржа залізо''' (І. Нечуй-Левицький); — Нічого — добрі люди. Коли б не стара,.. всіх '''як іржа залізо''' точить… (Панас Мирний).

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Іржа Вікіпедія]

'''Іржа''' є загальним терміном для визначення оксидів заліза. У розмовній мові цей термін застосовується до червоних оксидів, що утворюються в результаті реакції заліза з киснем в присутності води або вологого повітря. Є й інші форми іржі, наприклад, продукт, що утворюється в результат реакції заліза з хлором за відсутності кисню. Така речовина утворюється, зокрема, в арматурі, використовуваної в підводних бетонних стовпах, і називають її зеленою іржею. Кілька видів корозії помітні візуально або за допомогою спектроскопії. Вони формуються при різних зовнішніх умовах.[1] Іржа складається з гідратованого оксиду заліза (III) Fe2O3·nH2O і метагідроксиду заліза (FeO(OH), Fe(OH)3). При наявності кисню та води і достатньому часу будь-яка маса заліза в кінцевому підсумку перетворюється повністю в іржу і руйнується. Поверхня іржі не створює захисту для нижнього шару заліза, на відміну від утворення патини на мідній поверхні.

Іржею як правило називають продукт корозії тільки заліза і його сплавів, таких як сталь. Багато інших металів теж піддаються корозії, але їх оксиди зазвичай не називають іржею.

==Ілюстрації==

[[Файл:Heavy-Rust-Texture-407396884.jpeg|100 × 100px|міні]]

[[Файл:Heavy-Rust-Texture-407396884.jpeg|100 × 100px|міні]]

[[Файл:Heavy-Rust-Texture-407396884.jpeg|100 × 100px|міні]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Рж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Heavy-Rust-Texture-407396884.jpeg

2014-12-04T17:16:50Z

Діана Сапун: Діана Сапун завантажив нову версію «Файл:Heavy-Rust-Texture-407396884.jpeg»

Ржа

2014-12-04T17:11:07Z

Діана Сапун: /* Ілюстрації */

'''Ржа, ржі, '''''ж. ''Ржавчина (на желѣзѣ, водѣ). ''Їсть як ржи залізо. ''Ном. № 2726. Ржа вхполилась. Пристала ржавчина, начало ржавѣть. Черк. у.
[[Категорія:Рж]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/irzha Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''РЖА''' див. '''іржа'''.

ІРЖА́, рідше РЖА, і, жін.
1. Червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення.
Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.. верхами (Панас Мирний, I, 1954, 319); Слава славна не вмре, не загине, Ржа не вкриє булатної шаблі (Максим Рильський, III, 1961, 242);
Іржа, через яку гине метал, завдає великої шкоди, особливо коли це цінна апаратура (Знання та праця, 11, 1965, 15); * У порівняннях. [Неофіт-раб:] Звичка до розкошів уїлась їй у серце, мов іржа, без них їй тяжко (Леся Українка, II, 1951, 227);
Каміння ноги подерло нам... Іржею кров на ранах гусла... (Володимир Сосюра, II, 1958, 392);
// Колір окислу заліза. В тій пилюці бачив [Дорош] сонце, що жарило без милості, без жалю людей, машини, землю, обпалювало до бурої іржі придорожні трави (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 318);
// чого, перен. Про сліди, залишки чого-небудь, що діють гнітюче, шкідливо на когось. — Регіної Регіно! Чи ржа великого страждання сточила тебе..? (Іван Франко, VII, 1951, 270); Нівечилася юність, калічилася душа, осідала на ній іржа незрозумілої образи на життя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 27);
// перен., зневажл. Про надокучливу людину, що набридає іншим. А цей — іржа, а не чоловік. Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний, II, 1954, 106).
'''Іржа їсть (переїдає, бере''' і т. ін.) що; '''Береться (вкривається і т. ін.) іржею''' що — щось, окислюючись, покривається червоно-бурим шаром (про залізо та залізні вироби). І залізо ржа з'їдає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 293); Чорнило висохло, а пера іржа поїла (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 116); Пощерблена шабля Іржею взялася, У піхви тій шаблі Вода налилася (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 42).
♦ '''Їсти (гризти, точити)''' кого, як (мов, наче і т. ін.) іржа залізо:
а) прискіпуватися, чіплятися до кого-небудь. Не злюбила вона нас; не так мене, як Одарку. Було так і їсть, як іржа залізо (Марко Вовчок, I, 1955, 45); — Чого це він на вас уївся? — Супруненко? — угадала Пріська. — І сама не знаю.. Одно точить, як шашіль дерево, як іржа залізо (Панас Мирний, III, 1954, 36); б) не давати спокою, невідступно переслідувати (про думки, настрій і т. ін.). Ця думка му лила його серце, йшла за ним усюди, як тінь, гризла його, як іржа залізо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 89).
2. Плівка бурого кольору на болоті, там, де вода містить залізисті породи. Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 59).
3. Хвороба багатьох культурних і дикорослих рослин, при якій надземна частина рослини вкривається бурими плямами. Він не затямив і не чув Про так страшний недорід!.. Картопля вперше зогнила... Овес іржа присіла (Іван Франко, X, 1954, 184); Різні види іржі уражують листя, стебла й колоски злакових культур, знижуючи врожай на 20—30% і більше (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 748).

[http://slovopedia.org.ua/29/53382/12099.html Універсальний словник-енциклопедія]

'''ІРЖА'''

'''I'''

шар крихкої пористої речовини (гол. чином, гідратованого окису заліза), який утворюється на виробах із заліза внаслідок електрохіміч. корозії під впливом вологого повітря.

'''II'''

назва паразитичних грибів (з ряду іржастих), також хвороби, викликані ними; ознаки: рослини вкриті іржавими плямами, на уражених органах утворюються пустули, з яких при розтріскуванні висипається іржавий порошок - спори гриба; найшкідливіші: і. стеблова (зернових культур), і. бура пшениці, і. жовта зернових культур.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ "Словники України" on-line]

'''Словозміна'''

іржа́ – іменник жіночого роду

{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || іржа́ || -
|-
| родовий || іржі́ || -
|-
| давальний || іржі́ || -
|-
| знахідний || іржу́ || -
|-
| орудний || ірже́ю || -
|-
| місцевий || на/в іржі́ || -
|-
| кличний || ірже́* || -
|}

'''Синонімія'''

'''ПРИЧЕ́ПА''' розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), '''НАДОЇ́ДА''' розм., '''НАСТИ́РА''' розм., '''НАКИ́ДАЧ''' розм., '''ІРЖА́''' зневажл., '''СЛЬОТА́''' зневажл., '''РЕП'ЯХ''' зневажл. - Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Нечуй-Левицький); [Мати:] Тобі б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим! (Леся Українка); Іржа, а не чоловік! Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний); - Сльота така. Як ви думаєте?.. до начальства ще може полізти. - Еге,- той йому. - То й нам нагорить (А. Тесленко); Аж ось наздоганяє його Петро Шраменко. - Чого ще оцей бабський реп'ях од мене хоче? - каже, зупинившись, Кирило Тур (П. Куліш).

[http://slovopedia.org.ua/49/53382/358063.html Фразеологічний словник української мови]

'''ІРЖА'''

'''вкри́тися ірже́ю'''. Довго не використовуватися, забутися, застаріти. Подав рукопис у видавництво. Чекаю тиждень, другий, третій. Ні гу-гу. Треба, думаю, йти.. Бо там народ такий: коли не нагадаєш про себе, рукопис той '''іржею вкриється''' (З газети).

'''як іржа́ залі́зо''', зі сл. ї́сти, гри́зти, точи́ти і т. ін. Дуже сильно; весь час. — Не злюбила вона нас .. Було так і їсть '''як іржа залізо''' (Марко Вовчок); — Кавун чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха: гризе мене '''як іржа залізо''' (І. Нечуй-Левицький); — Нічого — добрі люди. Коли б не стара,.. всіх '''як іржа залізо''' точить… (Панас Мирний).

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Іржа Вікіпедія]

'''Іржа''' є загальним терміном для визначення оксидів заліза. У розмовній мові цей термін застосовується до червоних оксидів, що утворюються в результаті реакції заліза з киснем в присутності води або вологого повітря. Є й інші форми іржі, наприклад, продукт, що утворюється в результат реакції заліза з хлором за відсутності кисню. Така речовина утворюється, зокрема, в арматурі, використовуваної в підводних бетонних стовпах, і називають її зеленою іржею. Кілька видів корозії помітні візуально або за допомогою спектроскопії. Вони формуються при різних зовнішніх умовах.[1] Іржа складається з гідратованого оксиду заліза (III) Fe2O3·nH2O і метагідроксиду заліза (FeO(OH), Fe(OH)3). При наявності кисню та води і достатньому часу будь-яка маса заліза в кінцевому підсумку перетворюється повністю в іржу і руйнується. Поверхня іржі не створює захисту для нижнього шару заліза, на відміну від утворення патини на мідній поверхні.

Іржею як правило називають продукт корозії тільки заліза і його сплавів, таких як сталь. Багато інших металів теж піддаються корозії, але їх оксиди зазвичай не називають іржею.

[[Файл:Heavy-Rust-Texture-407396884.jpeg|безрамки]]
==Ілюстрації==

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Рж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Ржа

2014-12-04T16:58:15Z

Діана Сапун: /* Ілюстрації */

'''Ржа, ржі, '''''ж. ''Ржавчина (на желѣзѣ, водѣ). ''Їсть як ржи залізо. ''Ном. № 2726. Ржа вхполилась. Пристала ржавчина, начало ржавѣть. Черк. у.
[[Категорія:Рж]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/irzha Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''РЖА''' див. '''іржа'''.

ІРЖА́, рідше РЖА, і, жін.
1. Червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення.
Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.. верхами (Панас Мирний, I, 1954, 319); Слава славна не вмре, не загине, Ржа не вкриє булатної шаблі (Максим Рильський, III, 1961, 242);
Іржа, через яку гине метал, завдає великої шкоди, особливо коли це цінна апаратура (Знання та праця, 11, 1965, 15); * У порівняннях. [Неофіт-раб:] Звичка до розкошів уїлась їй у серце, мов іржа, без них їй тяжко (Леся Українка, II, 1951, 227);
Каміння ноги подерло нам... Іржею кров на ранах гусла... (Володимир Сосюра, II, 1958, 392);
// Колір окислу заліза. В тій пилюці бачив [Дорош] сонце, що жарило без милості, без жалю людей, машини, землю, обпалювало до бурої іржі придорожні трави (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 318);
// чого, перен. Про сліди, залишки чого-небудь, що діють гнітюче, шкідливо на когось. — Регіної Регіно! Чи ржа великого страждання сточила тебе..? (Іван Франко, VII, 1951, 270); Нівечилася юність, калічилася душа, осідала на ній іржа незрозумілої образи на життя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 27);
// перен., зневажл. Про надокучливу людину, що набридає іншим. А цей — іржа, а не чоловік. Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний, II, 1954, 106).
'''Іржа їсть (переїдає, бере''' і т. ін.) що; '''Береться (вкривається і т. ін.) іржею''' що — щось, окислюючись, покривається червоно-бурим шаром (про залізо та залізні вироби). І залізо ржа з'їдає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 293); Чорнило висохло, а пера іржа поїла (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 116); Пощерблена шабля Іржею взялася, У піхви тій шаблі Вода налилася (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 42).
♦ '''Їсти (гризти, точити)''' кого, як (мов, наче і т. ін.) іржа залізо:
а) прискіпуватися, чіплятися до кого-небудь. Не злюбила вона нас; не так мене, як Одарку. Було так і їсть, як іржа залізо (Марко Вовчок, I, 1955, 45); — Чого це він на вас уївся? — Супруненко? — угадала Пріська. — І сама не знаю.. Одно точить, як шашіль дерево, як іржа залізо (Панас Мирний, III, 1954, 36); б) не давати спокою, невідступно переслідувати (про думки, настрій і т. ін.). Ця думка му лила його серце, йшла за ним усюди, як тінь, гризла його, як іржа залізо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 89).
2. Плівка бурого кольору на болоті, там, де вода містить залізисті породи. Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 59).
3. Хвороба багатьох культурних і дикорослих рослин, при якій надземна частина рослини вкривається бурими плямами. Він не затямив і не чув Про так страшний недорід!.. Картопля вперше зогнила... Овес іржа присіла (Іван Франко, X, 1954, 184); Різні види іржі уражують листя, стебла й колоски злакових культур, знижуючи врожай на 20—30% і більше (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 748).

[http://slovopedia.org.ua/29/53382/12099.html Універсальний словник-енциклопедія]

'''ІРЖА'''

'''I'''

шар крихкої пористої речовини (гол. чином, гідратованого окису заліза), який утворюється на виробах із заліза внаслідок електрохіміч. корозії під впливом вологого повітря.

'''II'''

назва паразитичних грибів (з ряду іржастих), також хвороби, викликані ними; ознаки: рослини вкриті іржавими плямами, на уражених органах утворюються пустули, з яких при розтріскуванні висипається іржавий порошок - спори гриба; найшкідливіші: і. стеблова (зернових культур), і. бура пшениці, і. жовта зернових культур.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ "Словники України" on-line]

'''Словозміна'''

іржа́ – іменник жіночого роду

{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || іржа́ || -
|-
| родовий || іржі́ || -
|-
| давальний || іржі́ || -
|-
| знахідний || іржу́ || -
|-
| орудний || ірже́ю || -
|-
| місцевий || на/в іржі́ || -
|-
| кличний || ірже́* || -
|}

'''Синонімія'''

'''ПРИЧЕ́ПА''' розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), '''НАДОЇ́ДА''' розм., '''НАСТИ́РА''' розм., '''НАКИ́ДАЧ''' розм., '''ІРЖА́''' зневажл., '''СЛЬОТА́''' зневажл., '''РЕП'ЯХ''' зневажл. - Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Нечуй-Левицький); [Мати:] Тобі б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим! (Леся Українка); Іржа, а не чоловік! Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний); - Сльота така. Як ви думаєте?.. до начальства ще може полізти. - Еге,- той йому. - То й нам нагорить (А. Тесленко); Аж ось наздоганяє його Петро Шраменко. - Чого ще оцей бабський реп'ях од мене хоче? - каже, зупинившись, Кирило Тур (П. Куліш).

[http://slovopedia.org.ua/49/53382/358063.html Фразеологічний словник української мови]

'''ІРЖА'''

'''вкри́тися ірже́ю'''. Довго не використовуватися, забутися, застаріти. Подав рукопис у видавництво. Чекаю тиждень, другий, третій. Ні гу-гу. Треба, думаю, йти.. Бо там народ такий: коли не нагадаєш про себе, рукопис той '''іржею вкриється''' (З газети).

'''як іржа́ залі́зо''', зі сл. ї́сти, гри́зти, точи́ти і т. ін. Дуже сильно; весь час. — Не злюбила вона нас .. Було так і їсть '''як іржа залізо''' (Марко Вовчок); — Кавун чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха: гризе мене '''як іржа залізо''' (І. Нечуй-Левицький); — Нічого — добрі люди. Коли б не стара,.. всіх '''як іржа залізо''' точить… (Панас Мирний).

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Іржа Вікіпедія]

'''Іржа''' є загальним терміном для визначення оксидів заліза. У розмовній мові цей термін застосовується до червоних оксидів, що утворюються в результаті реакції заліза з киснем в присутності води або вологого повітря. Є й інші форми іржі, наприклад, продукт, що утворюється в результат реакції заліза з хлором за відсутності кисню. Така речовина утворюється, зокрема, в арматурі, використовуваної в підводних бетонних стовпах, і називають її зеленою іржею. Кілька видів корозії помітні візуально або за допомогою спектроскопії. Вони формуються при різних зовнішніх умовах.[1] Іржа складається з гідратованого оксиду заліза (III) Fe2O3·nH2O і метагідроксиду заліза (FeO(OH), Fe(OH)3). При наявності кисню та води і достатньому часу будь-яка маса заліза в кінцевому підсумку перетворюється повністю в іржу і руйнується. Поверхня іржі не створює захисту для нижнього шару заліза, на відміну від утворення патини на мідній поверхні.

Іржею як правило називають продукт корозії тільки заліза і його сплавів, таких як сталь. Багато інших металів теж піддаються корозії, але їх оксиди зазвичай не називають іржею.

==Ілюстрації==

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Рж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

2014-12-04T15:59:23Z

Діана Сапун: /* Сучасні словники */

Ржа

2014-12-04T15:57:19Z

Діана Сапун: /* Сучасні словники */