https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%B0+%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 2026-05-05T09:59:21Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F 2014-12-01T22:50:20Z

<p>Діана Олексіївна: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Талія, -лії, Талья, -льї, '''''ж. ''Италія. Желех. Гол. III. 120. <br /> [[Категорія:Та]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> 1. Найвужча частина тулуба; місце, де носять пояс. Становий.. скочив, як тигр, в очерет і вхопив Олесю за талію (Нечуй-Левицький, III, 1956, 127); У білій сукенці, тонесенька в талії, під хвилями буйного волосся, скидалася (Олена) на велику ромашку (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 4); В гімнастерці, перетягнутій в талії командирським Із зіркою ременем, у чобітках.., він виглядав ще меншим і ще тендітнішим (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 103); <br /> // Частина сукні, одягу, що облягає це місце. Цариця-мати, у відкритій сукні, з високою талією,.. з захьпленням і любов'ю дивилася на сина-імператора (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 171).<br /> 2. рідке. Частина тулуба від пахв до стегон. Старші панни скоса поглядали в дзеркало на свої талії, на біл: та рожеві сукні (Нечуй-Левицький, I, 1956, 142).<br /> Талія, Фалія ( др.-греч. Θαλία , Θαλεία від θάλλω &quot;Кольором&quot;, &quot;розростаються&quot;) - у грецькій міфології [1] муза комедії і легкої поезії, дочка Зевса і Мнемосіна. Зображувалася з комічною маскою в руках і вінком плюща на голові. Від Талії та Аполлона народилися корибанти [2]. Згідно Діодора, отримала ім'я від процвітання (таллейн) на багато років прославлених в поетичних творах [3].<br /> <br /> Зевс, перетворившись в шуліки, взяв Талію в дружини. Зі страху перед ревнощами Гери муза зникла в надрах землі, де від неї народилися демонічні істоти - Паліки (в цьому міфі вона іменується німфою Етни, см. Етна (німфа)).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tal.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tali.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tali2.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Talia.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 28.<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 28.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_(%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B0)<br /> http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/taliya.17993<br /> http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=24281<br /> http://ukrainian_explanatory.academic.ru/175757/%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F 2014-12-01T22:48:02Z

<p>Діана Олексіївна: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Талія, -лії, Талья, -льї, '''''ж. ''Италія. Желех. Гол. III. 120. <br /> [[Категорія:Та]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> 1. Найвужча частина тулуба; місце, де носять пояс. Становий.. скочив, як тигр, в очерет і вхопив Олесю за талію (Нечуй-Левицький, III, 1956, 127); У білій сукенці, тонесенька в талії, під хвилями буйного волосся, скидалася (Олена) на велику ромашку (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 4); В гімнастерці, перетягнутій в талії командирським Із зіркою ременем, у чобітках.., він виглядав ще меншим і ще тендітнішим (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 103); <br /> // Частина сукні, одягу, що облягає це місце. Цариця-мати, у відкритій сукні, з високою талією,.. з захьпленням і любов'ю дивилася на сина-імператора (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 171).<br /> 2. рідке. Частина тулуба від пахв до стегон. Старші панни скоса поглядали в дзеркало на свої талії, на біл: та рожеві сукні (Нечуй-Левицький, I, 1956, 142).<br /> Талія, Фалія ( др.-греч. Θαλία , Θαλεία від θάλλω &quot;Кольором&quot;, &quot;розростаються&quot;) - у грецькій міфології [1] муза комедії і легкої поезії, дочка Зевса і Мнемосіна. Зображувалася з комічною маскою в руках і вінком плюща на голові. Від Талії та Аполлона народилися корибанти [2]. Згідно Діодора, отримала ім'я від процвітання (таллейн) на багато років прославлених в поетичних творах [3].<br /> <br /> Зевс, перетворившись в шуліки, взяв Талію в дружини. Зі страху перед ревнощами Гери муза зникла в надрах землі, де від неї народилися демонічні істоти - Паліки (в цьому міфі вона іменується німфою Етни, см. Етна (німфа)).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tal.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tali.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tali2.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Talia.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_(%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B0)<br /> http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/taliya.17993<br /> http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=24281<br /> http://ukrainian_explanatory.academic.ru/175757/%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F 2014-12-01T22:43:50Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Талія, -лії, Талья, -льї, '''''ж. ''Италія. Желех. Гол. III. 120. <br /> [[Категорія:Та]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> 1. Найвужча частина тулуба; місце, де носять пояс. Становий.. скочив, як тигр, в очерет і вхопив Олесю за талію (Нечуй-Левицький, III, 1956, 127); У білій сукенці, тонесенька в талії, під хвилями буйного волосся, скидалася (Олена) на велику ромашку (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 4); В гімнастерці, перетягнутій в талії командирським Із зіркою ременем, у чобітках.., він виглядав ще меншим і ще тендітнішим (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 103); <br /> // Частина сукні, одягу, що облягає це місце. Цариця-мати, у відкритій сукні, з високою талією,.. з захьпленням і любов'ю дивилася на сина-імператора (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 171).<br /> 2. рідке. Частина тулуба від пахв до стегон. Старші панни скоса поглядали в дзеркало на свої талії, на біл: та рожеві сукні (Нечуй-Левицький, I, 1956, 142).<br /> Талія, Фалія ( др.-греч. Θαλία , Θαλεία від θάλλω &quot;Кольором&quot;, &quot;розростаються&quot;) - у грецькій міфології [1] муза комедії і легкої поезії, дочка Зевса і Мнемосіна. Зображувалася з комічною маскою в руках і вінком плюща на голові. Від Талії та Аполлона народилися корибанти [2]. Згідно Діодора, отримала ім'я від процвітання (таллейн) на багато років прославлених в поетичних творах [3].<br /> <br /> Зевс, перетворившись в шуліки, взяв Талію в дружини. Зі страху перед ревнощами Гери муза зникла в надрах землі, де від неї народилися демонічні істоти - Паліки (в цьому міфі вона іменується німфою Етни, см. Етна (німфа)).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tal.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tali.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tali2.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Talia.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Talia.png 2014-12-01T22:43:12Z

<p>Діана Олексіївна: талія</p> <hr /> <div>талія</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F 2014-12-01T22:42:18Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Талія, -лії, Талья, -льї, '''''ж. ''Италія. Желех. Гол. III. 120. <br /> [[Категорія:Та]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> 1. Найвужча частина тулуба; місце, де носять пояс. Становий.. скочив, як тигр, в очерет і вхопив Олесю за талію (Нечуй-Левицький, III, 1956, 127); У білій сукенці, тонесенька в талії, під хвилями буйного волосся, скидалася (Олена) на велику ромашку (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 4); В гімнастерці, перетягнутій в талії командирським Із зіркою ременем, у чобітках.., він виглядав ще меншим і ще тендітнішим (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 103); <br /> // Частина сукні, одягу, що облягає це місце. Цариця-мати, у відкритій сукні, з високою талією,.. з захьпленням і любов'ю дивилася на сина-імператора (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 171).<br /> 2. рідке. Частина тулуба від пахв до стегон. Старші панни скоса поглядали в дзеркало на свої талії, на біл: та рожеві сукні (Нечуй-Левицький, I, 1956, 142).<br /> Талія, Фалія ( др.-греч. Θαλία , Θαλεία від θάλλω &quot;Кольором&quot;, &quot;розростаються&quot;) - у грецькій міфології [1] муза комедії і легкої поезії, дочка Зевса і Мнемосіна. Зображувалася з комічною маскою в руках і вінком плюща на голові. Від Талії та Аполлона народилися корибанти [2]. Згідно Діодора, отримала ім'я від процвітання (таллейн) на багато років прославлених в поетичних творах [3].<br /> <br /> Зевс, перетворившись в шуліки, взяв Талію в дружини. Зі страху перед ревнощами Гери муза зникла в надрах землі, де від неї народилися демонічні істоти - Паліки (в цьому міфі вона іменується німфою Етни, см. Етна (німфа)).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tal.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tali.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tali2.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tali2.png 2014-12-01T22:41:27Z

<p>Діана Олексіївна: талія</p> <hr /> <div>талія</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F 2014-12-01T22:40:35Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Талія, -лії, Талья, -льї, '''''ж. ''Италія. Желех. Гол. III. 120. <br /> [[Категорія:Та]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> 1. Найвужча частина тулуба; місце, де носять пояс. Становий.. скочив, як тигр, в очерет і вхопив Олесю за талію (Нечуй-Левицький, III, 1956, 127); У білій сукенці, тонесенька в талії, під хвилями буйного волосся, скидалася (Олена) на велику ромашку (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 4); В гімнастерці, перетягнутій в талії командирським Із зіркою ременем, у чобітках.., він виглядав ще меншим і ще тендітнішим (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 103); <br /> // Частина сукні, одягу, що облягає це місце. Цариця-мати, у відкритій сукні, з високою талією,.. з захьпленням і любов'ю дивилася на сина-імператора (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 171).<br /> 2. рідке. Частина тулуба від пахв до стегон. Старші панни скоса поглядали в дзеркало на свої талії, на біл: та рожеві сукні (Нечуй-Левицький, I, 1956, 142).<br /> Талія, Фалія ( др.-греч. Θαλία , Θαλεία від θάλλω &quot;Кольором&quot;, &quot;розростаються&quot;) - у грецькій міфології [1] муза комедії і легкої поезії, дочка Зевса і Мнемосіна. Зображувалася з комічною маскою в руках і вінком плюща на голові. Від Талії та Аполлона народилися корибанти [2]. Згідно Діодора, отримала ім'я від процвітання (таллейн) на багато років прославлених в поетичних творах [3].<br /> <br /> Зевс, перетворившись в шуліки, взяв Талію в дружини. Зі страху перед ревнощами Гери муза зникла в надрах землі, де від неї народилися демонічні істоти - Паліки (в цьому міфі вона іменується німфою Етни, см. Етна (німфа)).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tal.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tali.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tali.png 2014-12-01T22:39:54Z

<p>Діана Олексіївна: талія</p> <hr /> <div>талія</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F 2014-12-01T22:38:25Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Талія, -лії, Талья, -льї, '''''ж. ''Италія. Желех. Гол. III. 120. <br /> [[Категорія:Та]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> 1. Найвужча частина тулуба; місце, де носять пояс. Становий.. скочив, як тигр, в очерет і вхопив Олесю за талію (Нечуй-Левицький, III, 1956, 127); У білій сукенці, тонесенька в талії, під хвилями буйного волосся, скидалася (Олена) на велику ромашку (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 4); В гімнастерці, перетягнутій в талії командирським Із зіркою ременем, у чобітках.., він виглядав ще меншим і ще тендітнішим (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 103); <br /> // Частина сукні, одягу, що облягає це місце. Цариця-мати, у відкритій сукні, з високою талією,.. з захьпленням і любов'ю дивилася на сина-імператора (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 171).<br /> 2. рідке. Частина тулуба від пахв до стегон. Старші панни скоса поглядали в дзеркало на свої талії, на біл: та рожеві сукні (Нечуй-Левицький, I, 1956, 142).<br /> Талія, Фалія ( др.-греч. Θαλία , Θαλεία від θάλλω &quot;Кольором&quot;, &quot;розростаються&quot;) - у грецькій міфології [1] муза комедії і легкої поезії, дочка Зевса і Мнемосіна. Зображувалася з комічною маскою в руках і вінком плюща на голові. Від Талії та Аполлона народилися корибанти [2]. Згідно Діодора, отримала ім'я від процвітання (таллейн) на багато років прославлених в поетичних творах [3].<br /> <br /> Зевс, перетворившись в шуліки, взяв Талію в дружини. Зі страху перед ревнощами Гери муза зникла в надрах землі, де від неї народилися демонічні істоти - Паліки (в цьому міфі вона іменується німфою Етни, см. Етна (німфа)).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tal.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tal.png 2014-12-01T22:37:46Z

<p>Діана Олексіївна: талія</p> <hr /> <div>талія</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F 2014-12-01T22:31:17Z

<p>Діана Олексіївна: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Талія, -лії, Талья, -льї, '''''ж. ''Италія. Желех. Гол. III. 120. <br /> [[Категорія:Та]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> 1. Найвужча частина тулуба; місце, де носять пояс. Становий.. скочив, як тигр, в очерет і вхопив Олесю за талію (Нечуй-Левицький, III, 1956, 127); У білій сукенці, тонесенька в талії, під хвилями буйного волосся, скидалася (Олена) на велику ромашку (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 4); В гімнастерці, перетягнутій в талії командирським Із зіркою ременем, у чобітках.., він виглядав ще меншим і ще тендітнішим (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 103); <br /> // Частина сукні, одягу, що облягає це місце. Цариця-мати, у відкритій сукні, з високою талією,.. з захьпленням і любов'ю дивилася на сина-імператора (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 171).<br /> 2. рідке. Частина тулуба від пахв до стегон. Старші панни скоса поглядали в дзеркало на свої талії, на біл: та рожеві сукні (Нечуй-Левицький, I, 1956, 142).<br /> Талія, Фалія ( др.-греч. Θαλία , Θαλεία від θάλλω &quot;Кольором&quot;, &quot;розростаються&quot;) - у грецькій міфології [1] муза комедії і легкої поезії, дочка Зевса і Мнемосіна. Зображувалася з комічною маскою в руках і вінком плюща на голові. Від Талії та Аполлона народилися корибанти [2]. Згідно Діодора, отримала ім'я від процвітання (таллейн) на багато років прославлених в поетичних творах [3].<br /> <br /> Зевс, перетворившись в шуліки, взяв Талію в дружини. Зі страху перед ревнощами Гери муза зникла в надрах землі, де від неї народилися демонічні істоти - Паліки (в цьому міфі вона іменується німфою Етни, см. Етна (німфа)).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F 2014-12-01T22:26:03Z

<p>Діана Олексіївна: </p> <hr /> <div>'''Талія, -лії, Талья, -льї, '''''ж. ''Италія. Желех. Гол. III. 120. <br /> [[Категорія:Та]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D1%8C 2014-12-01T22:20:03Z

<p>Діана Олексіївна: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Гребінь, -ня, '''''м. ''1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. ''Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. ''Рудч. Ск. І. 178. 2) Гребенка, гребешокъ. ''То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. ''Ном. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. См. '''Каблук 2. '''Шух. І. 228. 4) Подобная гребню часть решітки. См. '''Решітка 5. '''Шух. І. 167. У Вх. Зн. 12 '''= решітка 5. '''5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. ''Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. ''О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. ''З того боку провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. ''Грин. II. 59. Гребень волны. ''Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. ''Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. '''Гребінець, гребінчик. '''Ув. '''Гребінище. '''''Бери, милий, днище й гребінище. ''Чуб. V. 1074. 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> утилітарний предмет, що використовується для розчісування волосся, а також, поряд зі шпилькою, прикраса, що носилася заколотою у волосся. Матеріалами для виготовлення гребенів були дерево, кістка, метали. У віруваннях древніх слов'ян гребінь має магічні властивості.<br /> ГРЕ́БІНЬ, беня, ч.<br /> <br /> 1. Високий дерев’яний стояк із зубцями, на які насаджується пряжа при ручному прядінні. День у день вона вставала вдосвіта, сідала з наймичками за гребінь прясти (Н.-Лев., III, 1956, 86); Соломія склала гребінь, днище, відтягувала в куток прядку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 392).<br /> <br /> 2. Те саме, що гребіне́ць 1. В цих сінцях панотець вийняв гребінь із кишені, розчесався, обітер чоботи полою (Свидн., Люборацькі, 1955, 24); Мати розчісувала гребенем волосся Остапа й плакала (Довж., І, 1958, 222).<br /> <br /> 3. Довгастий зубчастий м’ясистий наріст на голові деяких птахів. Здоровенний півень в порваним гребенем, з розбитою головою лежав, одкидавши ноги (Мирний, І, 1954, 237).<br /> <br /> 4. Верхній край, верхня частина, вершина чого-небудь (гори, стіни, насипу і т. ін.).Вони обоє позлізали з коней і, стоячи на.. гребені гори, гляділи одно на одно (Фр., VI, 1951, 62); Над школою в гребені осокорів велично підводився повний місяць (Гур., Осок. друзі, 1946, 27); Для захисту овочів від дощу гребінь кагата слід.. вкрити соломою (Колг. Укр., 9, 1956, 42); // Вершина хвилі. А навкруги викидалися срібні із моря дельфіни І розбивали хвостами гребені хвиль (Зеров, Вибр., 1966, 257); Море ще не заспокоїлось, здіймалися великі хвилі, але на їхніх гребенях уже не було білого шумовиння (Донч., III, 1956, 216); // Верхнє ребро двосхилого даху; коньок. Мов чорногуз, маячив [Зарічний] на високому гребені даху (Баш, Надія, 1960, 109).<br /> <br /> 5. Вузька грядка землі, що нагортається плугом чи підгортальником. — Під буряк, як грядка, повинна бути рілля! Щоб корінь ішов углиб. На гребінь кладіть мені скибу, не перевертайте (Горд., II, 1959, 278).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 162.<br /> <br /> Гре́бінь, ня, м.<br /> <br /> 1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. І. 178.<br /> <br /> 2) Гребенка, гребешокъ. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. Ном.<br /> <br /> 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. См. Каблук 2. Шух. І. 228.<br /> <br /> 4) Подобная гребню часть решітки. См. Решітка 5. Шух. І. 167. У Вх. Зн. = Решітка 5.<br /> <br /> 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Грин. II. 59. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276.<br /> <br /> 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074.<br /> <br /> 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.<br /> <br /> Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 323.<br /> <br /> <br /> Ads by CinemaP-1.3cAd Options<br /> гре́бінь —<br /> <br /> 1) (зменшено-пестливі — гребіне́ць, гребі́нчик, збільше­не — гребіни́ще) високий дерев’я­ний стояк із зубцями, на які наса­джують пряжу при ручному пря­дінні. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому й давай пряс­ти (казка); Бери, милий, днище й гребінище (П. Чубинський);<br /> <br /> 2) = гребі́нка 1. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало (М. Номис);<br /> <br /> 3) довгастий зубчас­тий м’ясистий наріст на голові де­яких птахів. Здоровенний півень з порваним гребенем, з розбитою го­ловою лежав, одкидавши ноги (Па­нас Мирний);<br /> <br /> 4) різновид народ­ного орнаменту на писанці;<br /> <br /> 5) гре­бінце́ва кера́міка — кераміка, орна­ментована відтисками гребеня.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гребінь.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гребінець.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гре.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Греб.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://www.about-ukraine.com/index.php?text=1765<br /> http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D1%8C<br /> http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D1%8C<br /> http://sum.in.ua/s/ghrebinj<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D1%8C 2014-12-01T22:17:27Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гребінь, -ня, '''''м. ''1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. ''Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. ''Рудч. Ск. І. 178. 2) Гребенка, гребешокъ. ''То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. ''Ном. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. См. '''Каблук 2. '''Шух. І. 228. 4) Подобная гребню часть решітки. См. '''Решітка 5. '''Шух. І. 167. У Вх. Зн. 12 '''= решітка 5. '''5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. ''Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. ''О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. ''З того боку провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. ''Грин. II. 59. Гребень волны. ''Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. ''Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. '''Гребінець, гребінчик. '''Ув. '''Гребінище. '''''Бери, милий, днище й гребінище. ''Чуб. V. 1074. 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> утилітарний предмет, що використовується для розчісування волосся, а також, поряд зі шпилькою, прикраса, що носилася заколотою у волосся. Матеріалами для виготовлення гребенів були дерево, кістка, метали. У віруваннях древніх слов'ян гребінь має магічні властивості.<br /> ГРЕ́БІНЬ, беня, ч.<br /> <br /> 1. Високий дерев’яний стояк із зубцями, на які насаджується пряжа при ручному прядінні. День у день вона вставала вдосвіта, сідала з наймичками за гребінь прясти (Н.-Лев., III, 1956, 86); Соломія склала гребінь, днище, відтягувала в куток прядку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 392).<br /> <br /> 2. Те саме, що гребіне́ць 1. В цих сінцях панотець вийняв гребінь із кишені, розчесався, обітер чоботи полою (Свидн., Люборацькі, 1955, 24); Мати розчісувала гребенем волосся Остапа й плакала (Довж., І, 1958, 222).<br /> <br /> 3. Довгастий зубчастий м’ясистий наріст на голові деяких птахів. Здоровенний півень в порваним гребенем, з розбитою головою лежав, одкидавши ноги (Мирний, І, 1954, 237).<br /> <br /> 4. Верхній край, верхня частина, вершина чого-небудь (гори, стіни, насипу і т. ін.).Вони обоє позлізали з коней і, стоячи на.. гребені гори, гляділи одно на одно (Фр., VI, 1951, 62); Над школою в гребені осокорів велично підводився повний місяць (Гур., Осок. друзі, 1946, 27); Для захисту овочів від дощу гребінь кагата слід.. вкрити соломою (Колг. Укр., 9, 1956, 42); // Вершина хвилі. А навкруги викидалися срібні із моря дельфіни І розбивали хвостами гребені хвиль (Зеров, Вибр., 1966, 257); Море ще не заспокоїлось, здіймалися великі хвилі, але на їхніх гребенях уже не було білого шумовиння (Донч., III, 1956, 216); // Верхнє ребро двосхилого даху; коньок. Мов чорногуз, маячив [Зарічний] на високому гребені даху (Баш, Надія, 1960, 109).<br /> <br /> 5. Вузька грядка землі, що нагортається плугом чи підгортальником. — Під буряк, як грядка, повинна бути рілля! Щоб корінь ішов углиб. На гребінь кладіть мені скибу, не перевертайте (Горд., II, 1959, 278).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 162.<br /> <br /> Гре́бінь, ня, м.<br /> <br /> 1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. І. 178.<br /> <br /> 2) Гребенка, гребешокъ. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. Ном.<br /> <br /> 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. См. Каблук 2. Шух. І. 228.<br /> <br /> 4) Подобная гребню часть решітки. См. Решітка 5. Шух. І. 167. У Вх. Зн. = Решітка 5.<br /> <br /> 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Грин. II. 59. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276.<br /> <br /> 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074.<br /> <br /> 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.<br /> <br /> Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 323.<br /> <br /> <br /> Ads by CinemaP-1.3cAd Options<br /> гре́бінь —<br /> <br /> 1) (зменшено-пестливі — гребіне́ць, гребі́нчик, збільше­не — гребіни́ще) високий дерев’я­ний стояк із зубцями, на які наса­джують пряжу при ручному пря­дінні. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому й давай пряс­ти (казка); Бери, милий, днище й гребінище (П. Чубинський);<br /> <br /> 2) = гребі́нка 1. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало (М. Номис);<br /> <br /> 3) довгастий зубчас­тий м’ясистий наріст на голові де­яких птахів. Здоровенний півень з порваним гребенем, з розбитою го­ловою лежав, одкидавши ноги (Па­нас Мирний);<br /> <br /> 4) різновид народ­ного орнаменту на писанці;<br /> <br /> 5) гре­бінце́ва кера́міка — кераміка, орна­ментована відтисками гребеня.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гребінь.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гребінець.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гре.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Греб.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1.png 2014-12-01T22:16:08Z

<p>Діана Олексіївна: гребінець</p> <hr /> <div>гребінець</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D1%8C 2014-12-01T22:15:26Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гребінь, -ня, '''''м. ''1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. ''Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. ''Рудч. Ск. І. 178. 2) Гребенка, гребешокъ. ''То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. ''Ном. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. См. '''Каблук 2. '''Шух. І. 228. 4) Подобная гребню часть решітки. См. '''Решітка 5. '''Шух. І. 167. У Вх. Зн. 12 '''= решітка 5. '''5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. ''Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. ''О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. ''З того боку провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. ''Грин. II. 59. Гребень волны. ''Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. ''Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. '''Гребінець, гребінчик. '''Ув. '''Гребінище. '''''Бери, милий, днище й гребінище. ''Чуб. V. 1074. 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> утилітарний предмет, що використовується для розчісування волосся, а також, поряд зі шпилькою, прикраса, що носилася заколотою у волосся. Матеріалами для виготовлення гребенів були дерево, кістка, метали. У віруваннях древніх слов'ян гребінь має магічні властивості.<br /> ГРЕ́БІНЬ, беня, ч.<br /> <br /> 1. Високий дерев’яний стояк із зубцями, на які насаджується пряжа при ручному прядінні. День у день вона вставала вдосвіта, сідала з наймичками за гребінь прясти (Н.-Лев., III, 1956, 86); Соломія склала гребінь, днище, відтягувала в куток прядку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 392).<br /> <br /> 2. Те саме, що гребіне́ць 1. В цих сінцях панотець вийняв гребінь із кишені, розчесався, обітер чоботи полою (Свидн., Люборацькі, 1955, 24); Мати розчісувала гребенем волосся Остапа й плакала (Довж., І, 1958, 222).<br /> <br /> 3. Довгастий зубчастий м’ясистий наріст на голові деяких птахів. Здоровенний півень в порваним гребенем, з розбитою головою лежав, одкидавши ноги (Мирний, І, 1954, 237).<br /> <br /> 4. Верхній край, верхня частина, вершина чого-небудь (гори, стіни, насипу і т. ін.).Вони обоє позлізали з коней і, стоячи на.. гребені гори, гляділи одно на одно (Фр., VI, 1951, 62); Над школою в гребені осокорів велично підводився повний місяць (Гур., Осок. друзі, 1946, 27); Для захисту овочів від дощу гребінь кагата слід.. вкрити соломою (Колг. Укр., 9, 1956, 42); // Вершина хвилі. А навкруги викидалися срібні із моря дельфіни І розбивали хвостами гребені хвиль (Зеров, Вибр., 1966, 257); Море ще не заспокоїлось, здіймалися великі хвилі, але на їхніх гребенях уже не було білого шумовиння (Донч., III, 1956, 216); // Верхнє ребро двосхилого даху; коньок. Мов чорногуз, маячив [Зарічний] на високому гребені даху (Баш, Надія, 1960, 109).<br /> <br /> 5. Вузька грядка землі, що нагортається плугом чи підгортальником. — Під буряк, як грядка, повинна бути рілля! Щоб корінь ішов углиб. На гребінь кладіть мені скибу, не перевертайте (Горд., II, 1959, 278).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 162.<br /> <br /> Гре́бінь, ня, м.<br /> <br /> 1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. І. 178.<br /> <br /> 2) Гребенка, гребешокъ. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. Ном.<br /> <br /> 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. См. Каблук 2. Шух. І. 228.<br /> <br /> 4) Подобная гребню часть решітки. См. Решітка 5. Шух. І. 167. У Вх. Зн. = Решітка 5.<br /> <br /> 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Грин. II. 59. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276.<br /> <br /> 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074.<br /> <br /> 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.<br /> <br /> Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 323.<br /> <br /> <br /> Ads by CinemaP-1.3cAd Options<br /> гре́бінь —<br /> <br /> 1) (зменшено-пестливі — гребіне́ць, гребі́нчик, збільше­не — гребіни́ще) високий дерев’я­ний стояк із зубцями, на які наса­джують пряжу при ручному пря­дінні. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому й давай пряс­ти (казка); Бери, милий, днище й гребінище (П. Чубинський);<br /> <br /> 2) = гребі́нка 1. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало (М. Номис);<br /> <br /> 3) довгастий зубчас­тий м’ясистий наріст на голові де­яких птахів. Здоровенний півень з порваним гребенем, з розбитою го­ловою лежав, одкидавши ноги (Па­нас Мирний);<br /> <br /> 4) різновид народ­ного орнаменту на писанці;<br /> <br /> 5) гре­бінце́ва кера́міка — кераміка, орна­ментована відтисками гребеня.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гребінь.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гребінець.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гре.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D1%80%D0%B5.png 2014-12-01T22:14:18Z

<p>Діана Олексіївна: гребінець</p> <hr /> <div>гребінець</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D1%8C 2014-12-01T22:13:07Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гребінь, -ня, '''''м. ''1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. ''Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. ''Рудч. Ск. І. 178. 2) Гребенка, гребешокъ. ''То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. ''Ном. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. См. '''Каблук 2. '''Шух. І. 228. 4) Подобная гребню часть решітки. См. '''Решітка 5. '''Шух. І. 167. У Вх. Зн. 12 '''= решітка 5. '''5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. ''Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. ''О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. ''З того боку провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. ''Грин. II. 59. Гребень волны. ''Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. ''Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. '''Гребінець, гребінчик. '''Ув. '''Гребінище. '''''Бери, милий, днище й гребінище. ''Чуб. V. 1074. 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> утилітарний предмет, що використовується для розчісування волосся, а також, поряд зі шпилькою, прикраса, що носилася заколотою у волосся. Матеріалами для виготовлення гребенів були дерево, кістка, метали. У віруваннях древніх слов'ян гребінь має магічні властивості.<br /> ГРЕ́БІНЬ, беня, ч.<br /> <br /> 1. Високий дерев’яний стояк із зубцями, на які насаджується пряжа при ручному прядінні. День у день вона вставала вдосвіта, сідала з наймичками за гребінь прясти (Н.-Лев., III, 1956, 86); Соломія склала гребінь, днище, відтягувала в куток прядку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 392).<br /> <br /> 2. Те саме, що гребіне́ць 1. В цих сінцях панотець вийняв гребінь із кишені, розчесався, обітер чоботи полою (Свидн., Люборацькі, 1955, 24); Мати розчісувала гребенем волосся Остапа й плакала (Довж., І, 1958, 222).<br /> <br /> 3. Довгастий зубчастий м’ясистий наріст на голові деяких птахів. Здоровенний півень в порваним гребенем, з розбитою головою лежав, одкидавши ноги (Мирний, І, 1954, 237).<br /> <br /> 4. Верхній край, верхня частина, вершина чого-небудь (гори, стіни, насипу і т. ін.).Вони обоє позлізали з коней і, стоячи на.. гребені гори, гляділи одно на одно (Фр., VI, 1951, 62); Над школою в гребені осокорів велично підводився повний місяць (Гур., Осок. друзі, 1946, 27); Для захисту овочів від дощу гребінь кагата слід.. вкрити соломою (Колг. Укр., 9, 1956, 42); // Вершина хвилі. А навкруги викидалися срібні із моря дельфіни І розбивали хвостами гребені хвиль (Зеров, Вибр., 1966, 257); Море ще не заспокоїлось, здіймалися великі хвилі, але на їхніх гребенях уже не було білого шумовиння (Донч., III, 1956, 216); // Верхнє ребро двосхилого даху; коньок. Мов чорногуз, маячив [Зарічний] на високому гребені даху (Баш, Надія, 1960, 109).<br /> <br /> 5. Вузька грядка землі, що нагортається плугом чи підгортальником. — Під буряк, як грядка, повинна бути рілля! Щоб корінь ішов углиб. На гребінь кладіть мені скибу, не перевертайте (Горд., II, 1959, 278).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 162.<br /> <br /> Гре́бінь, ня, м.<br /> <br /> 1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. І. 178.<br /> <br /> 2) Гребенка, гребешокъ. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. Ном.<br /> <br /> 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. См. Каблук 2. Шух. І. 228.<br /> <br /> 4) Подобная гребню часть решітки. См. Решітка 5. Шух. І. 167. У Вх. Зн. = Решітка 5.<br /> <br /> 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Грин. II. 59. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276.<br /> <br /> 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074.<br /> <br /> 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.<br /> <br /> Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 323.<br /> <br /> <br /> Ads by CinemaP-1.3cAd Options<br /> гре́бінь —<br /> <br /> 1) (зменшено-пестливі — гребіне́ць, гребі́нчик, збільше­не — гребіни́ще) високий дерев’я­ний стояк із зубцями, на які наса­джують пряжу при ручному пря­дінні. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому й давай пряс­ти (казка); Бери, милий, днище й гребінище (П. Чубинський);<br /> <br /> 2) = гребі́нка 1. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало (М. Номис);<br /> <br /> 3) довгастий зубчас­тий м’ясистий наріст на голові де­яких птахів. Здоровенний півень з порваним гребенем, з розбитою го­ловою лежав, одкидавши ноги (Па­нас Мирний);<br /> <br /> 4) різновид народ­ного орнаменту на писанці;<br /> <br /> 5) гре­бінце́ва кера́міка — кераміка, орна­ментована відтисками гребеня.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гребінь.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гребінець.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C.png 2014-12-01T22:12:29Z

<p>Діана Олексіївна: гребінець</p> <hr /> <div>гребінець</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D1%8C 2014-12-01T22:11:46Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гребінь, -ня, '''''м. ''1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. ''Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. ''Рудч. Ск. І. 178. 2) Гребенка, гребешокъ. ''То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. ''Ном. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. См. '''Каблук 2. '''Шух. І. 228. 4) Подобная гребню часть решітки. См. '''Решітка 5. '''Шух. І. 167. У Вх. Зн. 12 '''= решітка 5. '''5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. ''Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. ''О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. ''З того боку провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. ''Грин. II. 59. Гребень волны. ''Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. ''Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. '''Гребінець, гребінчик. '''Ув. '''Гребінище. '''''Бери, милий, днище й гребінище. ''Чуб. V. 1074. 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> утилітарний предмет, що використовується для розчісування волосся, а також, поряд зі шпилькою, прикраса, що носилася заколотою у волосся. Матеріалами для виготовлення гребенів були дерево, кістка, метали. У віруваннях древніх слов'ян гребінь має магічні властивості.<br /> ГРЕ́БІНЬ, беня, ч.<br /> <br /> 1. Високий дерев’яний стояк із зубцями, на які насаджується пряжа при ручному прядінні. День у день вона вставала вдосвіта, сідала з наймичками за гребінь прясти (Н.-Лев., III, 1956, 86); Соломія склала гребінь, днище, відтягувала в куток прядку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 392).<br /> <br /> 2. Те саме, що гребіне́ць 1. В цих сінцях панотець вийняв гребінь із кишені, розчесався, обітер чоботи полою (Свидн., Люборацькі, 1955, 24); Мати розчісувала гребенем волосся Остапа й плакала (Довж., І, 1958, 222).<br /> <br /> 3. Довгастий зубчастий м’ясистий наріст на голові деяких птахів. Здоровенний півень в порваним гребенем, з розбитою головою лежав, одкидавши ноги (Мирний, І, 1954, 237).<br /> <br /> 4. Верхній край, верхня частина, вершина чого-небудь (гори, стіни, насипу і т. ін.).Вони обоє позлізали з коней і, стоячи на.. гребені гори, гляділи одно на одно (Фр., VI, 1951, 62); Над школою в гребені осокорів велично підводився повний місяць (Гур., Осок. друзі, 1946, 27); Для захисту овочів від дощу гребінь кагата слід.. вкрити соломою (Колг. Укр., 9, 1956, 42); // Вершина хвилі. А навкруги викидалися срібні із моря дельфіни І розбивали хвостами гребені хвиль (Зеров, Вибр., 1966, 257); Море ще не заспокоїлось, здіймалися великі хвилі, але на їхніх гребенях уже не було білого шумовиння (Донч., III, 1956, 216); // Верхнє ребро двосхилого даху; коньок. Мов чорногуз, маячив [Зарічний] на високому гребені даху (Баш, Надія, 1960, 109).<br /> <br /> 5. Вузька грядка землі, що нагортається плугом чи підгортальником. — Під буряк, як грядка, повинна бути рілля! Щоб корінь ішов углиб. На гребінь кладіть мені скибу, не перевертайте (Горд., II, 1959, 278).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 162.<br /> <br /> Гре́бінь, ня, м.<br /> <br /> 1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. І. 178.<br /> <br /> 2) Гребенка, гребешокъ. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. Ном.<br /> <br /> 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. См. Каблук 2. Шух. І. 228.<br /> <br /> 4) Подобная гребню часть решітки. См. Решітка 5. Шух. І. 167. У Вх. Зн. = Решітка 5.<br /> <br /> 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Грин. II. 59. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276.<br /> <br /> 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074.<br /> <br /> 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.<br /> <br /> Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 323.<br /> <br /> <br /> Ads by CinemaP-1.3cAd Options<br /> гре́бінь —<br /> <br /> 1) (зменшено-пестливі — гребіне́ць, гребі́нчик, збільше­не — гребіни́ще) високий дерев’я­ний стояк із зубцями, на які наса­джують пряжу при ручному пря­дінні. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому й давай пряс­ти (казка); Бери, милий, днище й гребінище (П. Чубинський);<br /> <br /> 2) = гребі́нка 1. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало (М. Номис);<br /> <br /> 3) довгастий зубчас­тий м’ясистий наріст на голові де­яких птахів. Здоровенний півень з порваним гребенем, з розбитою го­ловою лежав, одкидавши ноги (Па­нас Мирний);<br /> <br /> 4) різновид народ­ного орнаменту на писанці;<br /> <br /> 5) гре­бінце́ва кера́міка — кераміка, орна­ментована відтисками гребеня.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гребінь.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D1%8C.png 2014-12-01T22:11:01Z

<p>Діана Олексіївна: гребінь</p> <hr /> <div>гребінь</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D1%8C 2014-12-01T22:02:43Z

<p>Діана Олексіївна: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Гребінь, -ня, '''''м. ''1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. ''Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. ''Рудч. Ск. І. 178. 2) Гребенка, гребешокъ. ''То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. ''Ном. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. См. '''Каблук 2. '''Шух. І. 228. 4) Подобная гребню часть решітки. См. '''Решітка 5. '''Шух. І. 167. У Вх. Зн. 12 '''= решітка 5. '''5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. ''Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. ''О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. ''З того боку провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. ''Грин. II. 59. Гребень волны. ''Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. ''Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. '''Гребінець, гребінчик. '''Ув. '''Гребінище. '''''Бери, милий, днище й гребінище. ''Чуб. V. 1074. 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> утилітарний предмет, що використовується для розчісування волосся, а також, поряд зі шпилькою, прикраса, що носилася заколотою у волосся. Матеріалами для виготовлення гребенів були дерево, кістка, метали. У віруваннях древніх слов'ян гребінь має магічні властивості.<br /> ГРЕ́БІНЬ, беня, ч.<br /> <br /> 1. Високий дерев’яний стояк із зубцями, на які насаджується пряжа при ручному прядінні. День у день вона вставала вдосвіта, сідала з наймичками за гребінь прясти (Н.-Лев., III, 1956, 86); Соломія склала гребінь, днище, відтягувала в куток прядку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 392).<br /> <br /> 2. Те саме, що гребіне́ць 1. В цих сінцях панотець вийняв гребінь із кишені, розчесався, обітер чоботи полою (Свидн., Люборацькі, 1955, 24); Мати розчісувала гребенем волосся Остапа й плакала (Довж., І, 1958, 222).<br /> <br /> 3. Довгастий зубчастий м’ясистий наріст на голові деяких птахів. Здоровенний півень в порваним гребенем, з розбитою головою лежав, одкидавши ноги (Мирний, І, 1954, 237).<br /> <br /> 4. Верхній край, верхня частина, вершина чого-небудь (гори, стіни, насипу і т. ін.).Вони обоє позлізали з коней і, стоячи на.. гребені гори, гляділи одно на одно (Фр., VI, 1951, 62); Над школою в гребені осокорів велично підводився повний місяць (Гур., Осок. друзі, 1946, 27); Для захисту овочів від дощу гребінь кагата слід.. вкрити соломою (Колг. Укр., 9, 1956, 42); // Вершина хвилі. А навкруги викидалися срібні із моря дельфіни І розбивали хвостами гребені хвиль (Зеров, Вибр., 1966, 257); Море ще не заспокоїлось, здіймалися великі хвилі, але на їхніх гребенях уже не було білого шумовиння (Донч., III, 1956, 216); // Верхнє ребро двосхилого даху; коньок. Мов чорногуз, маячив [Зарічний] на високому гребені даху (Баш, Надія, 1960, 109).<br /> <br /> 5. Вузька грядка землі, що нагортається плугом чи підгортальником. — Під буряк, як грядка, повинна бути рілля! Щоб корінь ішов углиб. На гребінь кладіть мені скибу, не перевертайте (Горд., II, 1959, 278).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 162.<br /> <br /> Гре́бінь, ня, м.<br /> <br /> 1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. І. 178.<br /> <br /> 2) Гребенка, гребешокъ. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. Ном.<br /> <br /> 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. См. Каблук 2. Шух. І. 228.<br /> <br /> 4) Подобная гребню часть решітки. См. Решітка 5. Шух. І. 167. У Вх. Зн. = Решітка 5.<br /> <br /> 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Грин. II. 59. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276.<br /> <br /> 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074.<br /> <br /> 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.<br /> <br /> Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 323.<br /> <br /> <br /> Ads by CinemaP-1.3cAd Options<br /> гре́бінь —<br /> <br /> 1) (зменшено-пестливі — гребіне́ць, гребі́нчик, збільше­не — гребіни́ще) високий дерев’я­ний стояк із зубцями, на які наса­джують пряжу при ручному пря­дінні. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому й давай пряс­ти (казка); Бери, милий, днище й гребінище (П. Чубинський);<br /> <br /> 2) = гребі́нка 1. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало (М. Номис);<br /> <br /> 3) довгастий зубчас­тий м’ясистий наріст на голові де­яких птахів. Здоровенний півень з порваним гребенем, з розбитою го­ловою лежав, одкидавши ноги (Па­нас Мирний);<br /> <br /> 4) різновид народ­ного орнаменту на писанці;<br /> <br /> 5) гре­бінце́ва кера́міка — кераміка, орна­ментована відтисками гребеня.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D1%8C 2014-12-01T21:57:04Z

<p>Діана Олексіївна: </p> <hr /> <div>'''Гребінь, -ня, '''''м. ''1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. ''Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. ''Рудч. Ск. І. 178. 2) Гребенка, гребешокъ. ''То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. ''Ном. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. См. '''Каблук 2. '''Шух. І. 228. 4) Подобная гребню часть решітки. См. '''Решітка 5. '''Шух. І. 167. У Вх. Зн. 12 '''= решітка 5. '''5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. ''Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. ''О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. ''З того боку провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. ''Грин. II. 59. Гребень волны. ''Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. ''Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. '''Гребінець, гребінчик. '''Ув. '''Гребінище. '''''Бери, милий, днище й гребінище. ''Чуб. V. 1074. 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9 2014-12-01T21:51:02Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Нудний, -а, -е. '''1) Скучный; томительный. ''Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! ''Ном. № 3710. ''Нудна моя у полі робота. ''Грин. III. 276. 2) Приторный. 3) Тошный. <br /> [[Категорія:Ну]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> `нудний, докучливий 'і властиво переважно стилям розмовної мови (нудний характер, нудне проведення часу і т. П.). Воно напрошується на зіставлення з застарілим дієсловом нудить `примушувати, насилу змушувати ': пор. нудитися `вживати зусилля, бути примушувати '). Це дієслово в давньоруській мові широко вживався в церковно-сла-Вянскя та ділової писемності. Зазначено у «Матеріалах» І. І. Срезневського слово нудниі в Житії Андрія Юродивого. Тут слово нуден (нуден'есть вщух) замінило важкий більш давніх списків (Срезневський, 2, с. 473). Однак у цьому значенні (`вимагає зусиль, спонукання, тяжкий ') слово нудний не зміцнить в давньоруському літературній мові. Мабуть, воно до XVII в. вже вийшло з літературного вживання. У всякому разі, Ф. Полікарпов не поміститься його в свій «Ле-ксікон треязичний» (1704). Ні слова нудний ні в словниках АР, ні в словнику 1847<br /> <br /> Легко здогадатися про причини, які сприяли втраті, відмирання слова нудний в російській літературній мові найдавнішої пори. У цього слова були сильніші літературні синоніми, притому ж майже омонімічние з словом нудний, так як вони сходили до того ж кореня. Це старослов'янське слово нуждьниі і його російський еквівалент нужьниі. Ці прикметники утворені від слова нужда (нужа), виражало в давньоруській мові значення: `1) необхідність, примусова сила, потреба; 2) насильство, примус; 3) утиск, підступи; 4) сором, лихо '. Тому і в слові нуждьниі (нужьниі) поєднувалися значення: `1) викликається силою, необхідний; 2) важкий, тяжкий, що вимагає зусиль; 3) насильницький, пов'язаний з насильством, з силою '. Це слово зміцнилося в літературній мові і пройшло складний, довгий шлях семантичного розвитку (тим більше, що фонетично нуждниі і таким чином бажаний збіглися після втрати редукованих звуків у XIII ст.). Так слово нудний було витіснено з літературного вживання словом потрібний.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Nudno1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Ministr.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:nud.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/wordhistory/217/%D0%9D%D0%A3%D0%94%D0%9D%D0%AB%D0%99<br /> http://my-dictionary.ru/word/18065/nudnyj/<br /> http://poiskslov.com/word/%D0%BD%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D0%B9<br /> http://tolkslovar.ru/n9454.html<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Nud.png 2014-12-01T21:50:07Z

<p>Діана Олексіївна: nudno</p> <hr /> <div>nudno</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9 2014-12-01T21:47:51Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Нудний, -а, -е. '''1) Скучный; томительный. ''Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! ''Ном. № 3710. ''Нудна моя у полі робота. ''Грин. III. 276. 2) Приторный. 3) Тошный. <br /> [[Категорія:Ну]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> `нудний, докучливий 'і властиво переважно стилям розмовної мови (нудний характер, нудне проведення часу і т. П.). Воно напрошується на зіставлення з застарілим дієсловом нудить `примушувати, насилу змушувати ': пор. нудитися `вживати зусилля, бути примушувати '). Це дієслово в давньоруській мові широко вживався в церковно-сла-Вянскя та ділової писемності. Зазначено у «Матеріалах» І. І. Срезневського слово нудниі в Житії Андрія Юродивого. Тут слово нуден (нуден'есть вщух) замінило важкий більш давніх списків (Срезневський, 2, с. 473). Однак у цьому значенні (`вимагає зусиль, спонукання, тяжкий ') слово нудний не зміцнить в давньоруському літературній мові. Мабуть, воно до XVII в. вже вийшло з літературного вживання. У всякому разі, Ф. Полікарпов не поміститься його в свій «Ле-ксікон треязичний» (1704). Ні слова нудний ні в словниках АР, ні в словнику 1847<br /> <br /> Легко здогадатися про причини, які сприяли втраті, відмирання слова нудний в російській літературній мові найдавнішої пори. У цього слова були сильніші літературні синоніми, притому ж майже омонімічние з словом нудний, так як вони сходили до того ж кореня. Це старослов'янське слово нуждьниі і його російський еквівалент нужьниі. Ці прикметники утворені від слова нужда (нужа), виражало в давньоруській мові значення: `1) необхідність, примусова сила, потреба; 2) насильство, примус; 3) утиск, підступи; 4) сором, лихо '. Тому і в слові нуждьниі (нужьниі) поєднувалися значення: `1) викликається силою, необхідний; 2) важкий, тяжкий, що вимагає зусиль; 3) насильницький, пов'язаний з насильством, з силою '. Це слово зміцнилося в літературній мові і пройшло складний, довгий шлях семантичного розвитку (тим більше, що фонетично нуждниі і таким чином бажаний збіглися після втрати редукованих звуків у XIII ст.). Так слово нудний було витіснено з літературного вживання словом потрібний.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Nudno1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Ministr.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/wordhistory/217/%D0%9D%D0%A3%D0%94%D0%9D%D0%AB%D0%99<br /> http://my-dictionary.ru/word/18065/nudnyj/<br /> http://poiskslov.com/word/%D0%BD%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D0%B9<br /> http://tolkslovar.ru/n9454.html<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ministr.png 2014-12-01T21:46:57Z

<p>Діана Олексіївна: nudno</p> <hr /> <div>nudno</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9 2014-12-01T21:44:32Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Нудний, -а, -е. '''1) Скучный; томительный. ''Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! ''Ном. № 3710. ''Нудна моя у полі робота. ''Грин. III. 276. 2) Приторный. 3) Тошный. <br /> [[Категорія:Ну]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> `нудний, докучливий 'і властиво переважно стилям розмовної мови (нудний характер, нудне проведення часу і т. П.). Воно напрошується на зіставлення з застарілим дієсловом нудить `примушувати, насилу змушувати ': пор. нудитися `вживати зусилля, бути примушувати '). Це дієслово в давньоруській мові широко вживався в церковно-сла-Вянскя та ділової писемності. Зазначено у «Матеріалах» І. І. Срезневського слово нудниі в Житії Андрія Юродивого. Тут слово нуден (нуден'есть вщух) замінило важкий більш давніх списків (Срезневський, 2, с. 473). Однак у цьому значенні (`вимагає зусиль, спонукання, тяжкий ') слово нудний не зміцнить в давньоруському літературній мові. Мабуть, воно до XVII в. вже вийшло з літературного вживання. У всякому разі, Ф. Полікарпов не поміститься його в свій «Ле-ксікон треязичний» (1704). Ні слова нудний ні в словниках АР, ні в словнику 1847<br /> <br /> Легко здогадатися про причини, які сприяли втраті, відмирання слова нудний в російській літературній мові найдавнішої пори. У цього слова були сильніші літературні синоніми, притому ж майже омонімічние з словом нудний, так як вони сходили до того ж кореня. Це старослов'янське слово нуждьниі і його російський еквівалент нужьниі. Ці прикметники утворені від слова нужда (нужа), виражало в давньоруській мові значення: `1) необхідність, примусова сила, потреба; 2) насильство, примус; 3) утиск, підступи; 4) сором, лихо '. Тому і в слові нуждьниі (нужьниі) поєднувалися значення: `1) викликається силою, необхідний; 2) важкий, тяжкий, що вимагає зусиль; 3) насильницький, пов'язаний з насильством, з силою '. Це слово зміцнилося в літературній мові і пройшло складний, довгий шлях семантичного розвитку (тим більше, що фонетично нуждниі і таким чином бажаний збіглися після втрати редукованих звуків у XIII ст.). Так слово нудний було витіснено з літературного вживання словом потрібний.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Nudno1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/wordhistory/217/%D0%9D%D0%A3%D0%94%D0%9D%D0%AB%D0%99<br /> http://my-dictionary.ru/word/18065/nudnyj/<br /> http://poiskslov.com/word/%D0%BD%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D0%B9<br /> http://tolkslovar.ru/n9454.html<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9 2014-12-01T21:42:36Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Нудний, -а, -е. '''1) Скучный; томительный. ''Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! ''Ном. № 3710. ''Нудна моя у полі робота. ''Грин. III. 276. 2) Приторный. 3) Тошный. <br /> [[Категорія:Ну]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> `нудний, докучливий 'і властиво переважно стилям розмовної мови (нудний характер, нудне проведення часу і т. П.). Воно напрошується на зіставлення з застарілим дієсловом нудить `примушувати, насилу змушувати ': пор. нудитися `вживати зусилля, бути примушувати '). Це дієслово в давньоруській мові широко вживався в церковно-сла-Вянскя та ділової писемності. Зазначено у «Матеріалах» І. І. Срезневського слово нудниі в Житії Андрія Юродивого. Тут слово нуден (нуден'есть вщух) замінило важкий більш давніх списків (Срезневський, 2, с. 473). Однак у цьому значенні (`вимагає зусиль, спонукання, тяжкий ') слово нудний не зміцнить в давньоруському літературній мові. Мабуть, воно до XVII в. вже вийшло з літературного вживання. У всякому разі, Ф. Полікарпов не поміститься його в свій «Ле-ксікон треязичний» (1704). Ні слова нудний ні в словниках АР, ні в словнику 1847<br /> <br /> Легко здогадатися про причини, які сприяли втраті, відмирання слова нудний в російській літературній мові найдавнішої пори. У цього слова були сильніші літературні синоніми, притому ж майже омонімічние з словом нудний, так як вони сходили до того ж кореня. Це старослов'янське слово нуждьниі і його російський еквівалент нужьниі. Ці прикметники утворені від слова нужда (нужа), виражало в давньоруській мові значення: `1) необхідність, примусова сила, потреба; 2) насильство, примус; 3) утиск, підступи; 4) сором, лихо '. Тому і в слові нуждьниі (нужьниі) поєднувалися значення: `1) викликається силою, необхідний; 2) важкий, тяжкий, що вимагає зусиль; 3) насильницький, пов'язаний з насильством, з силою '. Це слово зміцнилося в літературній мові і пройшло складний, довгий шлях семантичного розвитку (тим більше, що фонетично нуждниі і таким чином бажаний збіглися після втрати редукованих звуків у XIII ст.). Так слово нудний було витіснено з літературного вживання словом потрібний.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Nydno.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/wordhistory/217/%D0%9D%D0%A3%D0%94%D0%9D%D0%AB%D0%99<br /> http://my-dictionary.ru/word/18065/nudnyj/<br /> http://poiskslov.com/word/%D0%BD%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D0%B9<br /> http://tolkslovar.ru/n9454.html<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9 2014-12-01T21:42:17Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Нудний, -а, -е. '''1) Скучный; томительный. ''Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! ''Ном. № 3710. ''Нудна моя у полі робота. ''Грин. III. 276. 2) Приторный. 3) Тошный. <br /> [[Категорія:Ну]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> `нудний, докучливий 'і властиво переважно стилям розмовної мови (нудний характер, нудне проведення часу і т. П.). Воно напрошується на зіставлення з застарілим дієсловом нудить `примушувати, насилу змушувати ': пор. нудитися `вживати зусилля, бути примушувати '). Це дієслово в давньоруській мові широко вживався в церковно-сла-Вянскя та ділової писемності. Зазначено у «Матеріалах» І. І. Срезневського слово нудниі в Житії Андрія Юродивого. Тут слово нуден (нуден'есть вщух) замінило важкий більш давніх списків (Срезневський, 2, с. 473). Однак у цьому значенні (`вимагає зусиль, спонукання, тяжкий ') слово нудний не зміцнить в давньоруському літературній мові. Мабуть, воно до XVII в. вже вийшло з літературного вживання. У всякому разі, Ф. Полікарпов не поміститься його в свій «Ле-ксікон треязичний» (1704). Ні слова нудний ні в словниках АР, ні в словнику 1847<br /> <br /> Легко здогадатися про причини, які сприяли втраті, відмирання слова нудний в російській літературній мові найдавнішої пори. У цього слова були сильніші літературні синоніми, притому ж майже омонімічние з словом нудний, так як вони сходили до того ж кореня. Це старослов'янське слово нуждьниі і його російський еквівалент нужьниі. Ці прикметники утворені від слова нужда (нужа), виражало в давньоруській мові значення: `1) необхідність, примусова сила, потреба; 2) насильство, примус; 3) утиск, підступи; 4) сором, лихо '. Тому і в слові нуждьниі (нужьниі) поєднувалися значення: `1) викликається силою, необхідний; 2) важкий, тяжкий, що вимагає зусиль; 3) насильницький, пов'язаний з насильством, з силою '. Це слово зміцнилося в літературній мові і пройшло складний, довгий шлях семантичного розвитку (тим більше, що фонетично нуждниі і таким чином бажаний збіглися після втрати редукованих звуків у XIII ст.). Так слово нудний було витіснено з літературного вживання словом потрібний.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Nudno.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/wordhistory/217/%D0%9D%D0%A3%D0%94%D0%9D%D0%AB%D0%99<br /> http://my-dictionary.ru/word/18065/nudnyj/<br /> http://poiskslov.com/word/%D0%BD%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D0%B9<br /> http://tolkslovar.ru/n9454.html<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Nudno1.png 2014-12-01T21:41:40Z

<p>Діана Олексіївна: nydnoy</p> <hr /> <div>nydnoy</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9 2014-12-01T21:30:57Z

<p>Діана Олексіївна: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Нудний, -а, -е. '''1) Скучный; томительный. ''Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! ''Ном. № 3710. ''Нудна моя у полі робота. ''Грин. III. 276. 2) Приторный. 3) Тошный. <br /> [[Категорія:Ну]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> `нудний, докучливий 'і властиво переважно стилям розмовної мови (нудний характер, нудне проведення часу і т. П.). Воно напрошується на зіставлення з застарілим дієсловом нудить `примушувати, насилу змушувати ': пор. нудитися `вживати зусилля, бути примушувати '). Це дієслово в давньоруській мові широко вживався в церковно-сла-Вянскя та ділової писемності. Зазначено у «Матеріалах» І. І. Срезневського слово нудниі в Житії Андрія Юродивого. Тут слово нуден (нуден'есть вщух) замінило важкий більш давніх списків (Срезневський, 2, с. 473). Однак у цьому значенні (`вимагає зусиль, спонукання, тяжкий ') слово нудний не зміцнить в давньоруському літературній мові. Мабуть, воно до XVII в. вже вийшло з літературного вживання. У всякому разі, Ф. Полікарпов не поміститься його в свій «Ле-ксікон треязичний» (1704). Ні слова нудний ні в словниках АР, ні в словнику 1847<br /> <br /> Легко здогадатися про причини, які сприяли втраті, відмирання слова нудний в російській літературній мові найдавнішої пори. У цього слова були сильніші літературні синоніми, притому ж майже омонімічние з словом нудний, так як вони сходили до того ж кореня. Це старослов'янське слово нуждьниі і його російський еквівалент нужьниі. Ці прикметники утворені від слова нужда (нужа), виражало в давньоруській мові значення: `1) необхідність, примусова сила, потреба; 2) насильство, примус; 3) утиск, підступи; 4) сором, лихо '. Тому і в слові нуждьниі (нужьниі) поєднувалися значення: `1) викликається силою, необхідний; 2) важкий, тяжкий, що вимагає зусиль; 3) насильницький, пов'язаний з насильством, з силою '. Це слово зміцнилося в літературній мові і пройшло складний, довгий шлях семантичного розвитку (тим більше, що фонетично нуждниі і таким чином бажаний збіглися після втрати редукованих звуків у XIII ст.). Так слово нудний було витіснено з літературного вживання словом потрібний.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/wordhistory/217/%D0%9D%D0%A3%D0%94%D0%9D%D0%AB%D0%99<br /> http://my-dictionary.ru/word/18065/nudnyj/<br /> http://poiskslov.com/word/%D0%BD%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D0%B9<br /> http://tolkslovar.ru/n9454.html<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9 2014-12-01T21:28:23Z

<p>Діана Олексіївна: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Нудний, -а, -е. '''1) Скучный; томительный. ''Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! ''Ном. № 3710. ''Нудна моя у полі робота. ''Грин. III. 276. 2) Приторный. 3) Тошный. <br /> [[Категорія:Ну]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> `нудний, докучливий 'і властиво переважно стилям розмовної мови (нудний характер, нудне проведення часу і т. П.). Воно напрошується на зіставлення з застарілим дієсловом нудить `примушувати, насилу змушувати ': пор. нудитися `вживати зусилля, бути примушувати '). Це дієслово в давньоруській мові широко вживався в церковно-сла-Вянскя та ділової писемності. Зазначено у «Матеріалах» І. І. Срезневського слово нудниі в Житії Андрія Юродивого. Тут слово нуден (нуден'есть вщух) замінило важкий більш давніх списків (Срезневський, 2, с. 473). Однак у цьому значенні (`вимагає зусиль, спонукання, тяжкий ') слово нудний не зміцнить в давньоруському літературній мові. Мабуть, воно до XVII в. вже вийшло з літературного вживання. У всякому разі, Ф. Полікарпов не поміститься його в свій «Ле-ксікон треязичний» (1704). Ні слова нудний ні в словниках АР, ні в словнику 1847<br /> <br /> Легко здогадатися про причини, які сприяли втраті, відмирання слова нудний в російській літературній мові найдавнішої пори. У цього слова були сильніші літературні синоніми, притому ж майже омонімічние з словом нудний, так як вони сходили до того ж кореня. Це старослов'янське слово нуждьниі і його російський еквівалент нужьниі. Ці прикметники утворені від слова нужда (нужа), виражало в давньоруській мові значення: `1) необхідність, примусова сила, потреба; 2) насильство, примус; 3) утиск, підступи; 4) сором, лихо '. Тому і в слові нуждьниі (нужьниі) поєднувалися значення: `1) викликається силою, необхідний; 2) важкий, тяжкий, що вимагає зусиль; 3) насильницький, пов'язаний з насильством, з силою '. Це слово зміцнилося в літературній мові і пройшло складний, довгий шлях семантичного розвитку (тим більше, що фонетично нуждниі і таким чином бажаний збіглися після втрати редукованих звуків у XIII ст.). Так слово нудний було витіснено з літературного вживання словом потрібний.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9 2014-12-01T21:22:12Z

<p>Діана Олексіївна: </p> <hr /> <div>'''Нудний, -а, -е. '''1) Скучный; томительный. ''Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! ''Ном. № 3710. ''Нудна моя у полі робота. ''Грин. III. 276. 2) Приторный. 3) Тошный. <br /> [[Категорія:Ну]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA 2014-12-01T19:10:25Z

<p>Діана Олексіївна: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Пуголовок, -вка, '''''м. ''Головастикъ. ''Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була. ''Подольск. г. <br /> [[Категорія:Пу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Пуголовок, личинка безхвостіх земноводних. Що розвівається з ікрінкі, Р. веде водний способ життя; має Зовнішні Зябрєв, двокамерне серце, довгий хвіст, службовець для пересування, орган прилипання, с помощью которого Р. прікріпляється до підводніх предметів, органи бічної Лінії (див. Бічні органи); кінцівкі відсутні. Харчується Головним чином ростить. їжею. После 3-4 міс розвітку відбувається метаморфоз Г .: серце становится трікамернім, дихання легенево, вінікає другий (малий) коло кровообігу, Зябрєв и зяброва порожніна редукуються, хвіст зникає, сильно зростають задні ноги, Які стають головним органом руху. Роговий дзьобік відпадає, рот збільшується, кишечник коротшає. Змінюються органи чуття: розвіваються порожніна СЕРЕДНЯ вуха и барабанна перетинки, очей набуваються рухліві віка. Органи бічної Лінії зникають. После Закінчення ціх змін на сушу виходе жабеня Із сповна розвинення кінцівкамі наземних хребетних.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:ПУГОЛОВ.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:ПУГОЛОВО.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> http://go.mail.ru/search_video?q=%D0%9F%D0%A3%D0%93%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%92%D0%9E%D0%9A%20#d=130431842&amp;sig=31dcb1bb57&amp;s=Youtube<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://vseslova.com.ua/word/%D0%9F%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA-25822u<br /> http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50051-pugholovok.html<br /> http://hohlopedia.org.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/pugolovok.16435<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. − М. : Сов. энциклопедия, 1986. − 831 с.</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA 2014-12-01T19:03:54Z

<p>Діана Олексіївна: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Пуголовок, -вка, '''''м. ''Головастикъ. ''Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була. ''Подольск. г. <br /> [[Категорія:Пу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Пуголовок, личинка безхвостіх земноводних. Що розвівається з ікрінкі, Р. веде водний способ життя; має Зовнішні Зябрєв, двокамерне серце, довгий хвіст, службовець для пересування, орган прилипання, с помощью которого Р. прікріпляється до підводніх предметів, органи бічної Лінії (див. Бічні органи); кінцівкі відсутні. Харчується Головним чином ростить. їжею. После 3-4 міс розвітку відбувається метаморфоз Г .: серце становится трікамернім, дихання легенево, вінікає другий (малий) коло кровообігу, Зябрєв и зяброва порожніна редукуються, хвіст зникає, сильно зростають задні ноги, Які стають головним органом руху. Роговий дзьобік відпадає, рот збільшується, кишечник коротшає. Змінюються органи чуття: розвіваються порожніна СЕРЕДНЯ вуха и барабанна перетинки, очей набуваються рухліві віка. Органи бічної Лінії зникають. После Закінчення ціх змін на сушу виходе жабеня Із сповна розвинення кінцівкамі наземних хребетних.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:ПУГОЛОВ.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:ПУГОЛОВО.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://vseslova.com.ua/word/%D0%9F%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA-25822u<br /> http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50051-pugholovok.html<br /> http://hohlopedia.org.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/pugolovok.16435<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. − М. : Сов. энциклопедия, 1986. − 831 с.</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA 2014-12-01T19:00:53Z

<p>Діана Олексіївна: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Пуголовок, -вка, '''''м. ''Головастикъ. ''Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була. ''Подольск. г. <br /> [[Категорія:Пу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Пуголовок, личинка безхвостіх земноводних. Що розвівається з ікрінкі, Р. веде водний способ життя; має Зовнішні Зябрєв, двокамерне серце, довгий хвіст, службовець для пересування, орган прилипання, с помощью которого Р. прікріпляється до підводніх предметів, органи бічної Лінії (див. Бічні органи); кінцівкі відсутні. Харчується Головним чином ростить. їжею. После 3-4 міс розвітку відбувається метаморфоз Г .: серце становится трікамернім, дихання легенево, вінікає другий (малий) коло кровообігу, Зябрєв и зяброва порожніна редукуються, хвіст зникає, сильно зростають задні ноги, Які стають головним органом руху. Роговий дзьобік відпадає, рот збільшується, кишечник коротшає. Змінюються органи чуття: розвіваються порожніна СЕРЕДНЯ вуха и барабанна перетинки, очей набуваються рухліві віка. Органи бічної Лінії зникають. После Закінчення ціх змін на сушу виходе жабеня Із сповна розвинення кінцівкамі наземних хребетних.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:ПУГОЛОВ.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:ПУГОЛОВО.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. − М. : Сов. энциклопедия, 1986. − 831 с.</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA 2014-12-01T18:59:39Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Пуголовок, -вка, '''''м. ''Головастикъ. ''Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була. ''Подольск. г. <br /> [[Категорія:Пу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Пуголовок, личинка безхвостіх земноводних. Що розвівається з ікрінкі, Р. веде водний способ життя; має Зовнішні Зябрєв, двокамерне серце, довгий хвіст, службовець для пересування, орган прилипання, с помощью которого Р. прікріпляється до підводніх предметів, органи бічної Лінії (див. Бічні органи); кінцівкі відсутні. Харчується Головним чином ростить. їжею. После 3-4 міс розвітку відбувається метаморфоз Г .: серце становится трікамернім, дихання легенево, вінікає другий (малий) коло кровообігу, Зябрєв и зяброва порожніна редукуються, хвіст зникає, сильно зростають задні ноги, Які стають головним органом руху. Роговий дзьобік відпадає, рот збільшується, кишечник коротшає. Змінюються органи чуття: розвіваються порожніна СЕРЕДНЯ вуха и барабанна перетинки, очей набуваються рухліві віка. Органи бічної Лінії зникають. После Закінчення ціх змін на сушу виходе жабеня Із сповна розвинення кінцівкамі наземних хребетних.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:ПУГОЛОВ.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:ПУГОЛОВО.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%A3%D0%93%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%92%D0%9E.png 2014-12-01T18:59:08Z

<p>Діана Олексіївна: ПУГОЛОВ</p> <hr /> <div>ПУГОЛОВ</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA 2014-12-01T18:49:04Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Пуголовок, -вка, '''''м. ''Головастикъ. ''Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була. ''Подольск. г. <br /> [[Категорія:Пу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Пуголовок, личинка безхвостіх земноводних. Що розвівається з ікрінкі, Р. веде водний способ життя; має Зовнішні Зябрєв, двокамерне серце, довгий хвіст, службовець для пересування, орган прилипання, с помощью которого Р. прікріпляється до підводніх предметів, органи бічної Лінії (див. Бічні органи); кінцівкі відсутні. Харчується Головним чином ростить. їжею. После 3-4 міс розвітку відбувається метаморфоз Г .: серце становится трікамернім, дихання легенево, вінікає другий (малий) коло кровообігу, Зябрєв и зяброва порожніна редукуються, хвіст зникає, сильно зростають задні ноги, Які стають головним органом руху. Роговий дзьобік відпадає, рот збільшується, кишечник коротшає. Змінюються органи чуття: розвіваються порожніна СЕРЕДНЯ вуха и барабанна перетинки, очей набуваються рухліві віка. Органи бічної Лінії зникають. После Закінчення ціх змін на сушу виходе жабеня Із сповна розвинення кінцівкамі наземних хребетних.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:ПУГОЛОВ.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%A3%D0%93%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%92.png 2014-12-01T18:48:23Z

<p>Діана Олексіївна: ПУГОЛОВ</p> <hr /> <div>ПУГОЛОВ</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA 2014-12-01T18:46:34Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Пуголовок, -вка, '''''м. ''Головастикъ. ''Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була. ''Подольск. г. <br /> [[Категорія:Пу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Пуголовок, личинка безхвостіх земноводних. Що розвівається з ікрінкі, Р. веде водний способ життя; має Зовнішні Зябрєв, двокамерне серце, довгий хвіст, службовець для пересування, орган прилипання, с помощью которого Р. прікріпляється до підводніх предметів, органи бічної Лінії (див. Бічні органи); кінцівкі відсутні. Харчується Головним чином ростить. їжею. После 3-4 міс розвітку відбувається метаморфоз Г .: серце становится трікамернім, дихання легенево, вінікає другий (малий) коло кровообігу, Зябрєв и зяброва порожніна редукуються, хвіст зникає, сильно зростають задні ноги, Які стають головним органом руху. Роговий дзьобік відпадає, рот збільшується, кишечник коротшає. Змінюються органи чуття: розвіваються порожніна СЕРЕДНЯ вуха и барабанна перетинки, очей набуваються рухліві віка. Органи бічної Лінії зникають. После Закінчення ціх змін на сушу виходе жабеня Із сповна розвинення кінцівкамі наземних хребетних.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:PUG.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA 2014-12-01T18:36:41Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Пуголовок, -вка, '''''м. ''Головастикъ. ''Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була. ''Подольск. г. <br /> [[Категорія:Пу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Пуголовок, личинка безхвостіх земноводних. Що розвівається з ікрінкі, Р. веде водний способ життя; має Зовнішні Зябрєв, двокамерне серце, довгий хвіст, службовець для пересування, орган прилипання, с помощью которого Р. прікріпляється до підводніх предметів, органи бічної Лінії (див. Бічні органи); кінцівкі відсутні. Харчується Головним чином ростить. їжею. После 3-4 міс розвітку відбувається метаморфоз Г .: серце становится трікамернім, дихання легенево, вінікає другий (малий) коло кровообігу, Зябрєв и зяброва порожніна редукуються, хвіст зникає, сильно зростають задні ноги, Які стають головним органом руху. Роговий дзьобік відпадає, рот збільшується, кишечник коротшає. Змінюються органи чуття: розвіваються порожніна СЕРЕДНЯ вуха и барабанна перетинки, очей набуваються рухліві віка. Органи бічної Лінії зникають. После Закінчення ціх змін на сушу виходе жабеня Із сповна розвинення кінцівкамі наземних хребетних.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:PUGO.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:PUGO.jpg 2014-12-01T18:36:00Z

<p>Діана Олексіївна: ПУГОЛОВОК</p> <hr /> <div>ПУГОЛОВОК</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA 2014-12-01T18:25:54Z

<p>Діана Олексіївна: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Пуголовок, -вка, '''''м. ''Головастикъ. ''Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була. ''Подольск. г. <br /> [[Категорія:Пу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Пуголовок, личинка безхвостіх земноводних. Що розвівається з ікрінкі, Р. веде водний способ життя; має Зовнішні Зябрєв, двокамерне серце, довгий хвіст, службовець для пересування, орган прилипання, с помощью которого Р. прікріпляється до підводніх предметів, органи бічної Лінії (див. Бічні органи); кінцівкі відсутні. Харчується Головним чином ростить. їжею. После 3-4 міс розвітку відбувається метаморфоз Г .: серце становится трікамернім, дихання легенево, вінікає другий (малий) коло кровообігу, Зябрєв и зяброва порожніна редукуються, хвіст зникає, сильно зростають задні ноги, Які стають головним органом руху. Роговий дзьобік відпадає, рот збільшується, кишечник коротшає. Змінюються органи чуття: розвіваються порожніна СЕРЕДНЯ вуха и барабанна перетинки, очей набуваються рухліві віка. Органи бічної Лінії зникають. После Закінчення ціх змін на сушу виходе жабеня Із сповна розвинення кінцівкамі наземних хребетних.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA 2014-12-01T18:20:07Z

<p>Діана Олексіївна: </p> <hr /> <div>'''Пуголовок, -вка, '''''м. ''Головастикъ. ''Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була. ''Подольск. г. <br /> [[Категорія:Пу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%B3 2014-11-30T22:09:32Z

<p>Діана Олексіївна: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Луг, -гу, '''''м. ''1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Шевч. 233. ''Через темні високі луги ясним соколом перелини. ''КС. 1882. XII. 496. ''Ой не шуми, луже, зелений байраче. ''Мет. 92. ''У зеленім темнім лузі червона калина. ''Мет. 97. 2) Щелокъ. ''У понеділок не можна лугу спускати. ''Грин. І. 17. 3) = '''Луговина. '''Вх. Зн. Ум. '''Луженько, лужечок, лужо́к. '''''Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. ''Рк. Макс. ''Ой у лісі, у лужечку терен процвітає. ''Чуб. V. 254. <br /> [[Категорія:Лу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Луг, биогеоценоз, растительный компонент которого образован преимущественно многолетними мезофильными (приспособленными к условиям среднего увлажнения) травами, растущими в течение всего вегетационного периода (без летнего перерыва, характерного для степных растений).<br /> Луга связаны переходами с другими травяными биогеоценозами — степями, травяными болотами и др.<br /> Большая часть лугов возникла на месте лесов и кустарников, осушенных болот и озёр, в результате орошения степей и др.<br /> могут возникать лишь там, где климатические и почвенные условия более благоприятны для многолетних мезофильных трав, чем для растений других жизненных форм: на длительно заливаемых поймах, высокогорьях, морских побережьях субарктики и субантарктики, лиманах в степных и полупустынных областях и др.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lu.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lug.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Luug.png|x140px]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Н. С. Зефіров (ред.) Химическая энциклопедия. — Научное издательство, 1999. — Т. 5. — С. 402. — ISBN 5-85270-310-9.<br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_myphology/2984/%D0%9B%D0%A3%D0%93<br /> Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%B3 2014-11-30T22:04:05Z

<p>Діана Олексіївна: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Луг, -гу, '''''м. ''1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Шевч. 233. ''Через темні високі луги ясним соколом перелини. ''КС. 1882. XII. 496. ''Ой не шуми, луже, зелений байраче. ''Мет. 92. ''У зеленім темнім лузі червона калина. ''Мет. 97. 2) Щелокъ. ''У понеділок не можна лугу спускати. ''Грин. І. 17. 3) = '''Луговина. '''Вх. Зн. Ум. '''Луженько, лужечок, лужо́к. '''''Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. ''Рк. Макс. ''Ой у лісі, у лужечку терен процвітає. ''Чуб. V. 254. <br /> [[Категорія:Лу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Луг, биогеоценоз, растительный компонент которого образован преимущественно многолетними мезофильными (приспособленными к условиям среднего увлажнения) травами, растущими в течение всего вегетационного периода (без летнего перерыва, характерного для степных растений).<br /> Луга связаны переходами с другими травяными биогеоценозами — степями, травяными болотами и др.<br /> Большая часть лугов возникла на месте лесов и кустарников, осушенных болот и озёр, в результате орошения степей и др.<br /> могут возникать лишь там, где климатические и почвенные условия более благоприятны для многолетних мезофильных трав, чем для растений других жизненных форм: на длительно заливаемых поймах, высокогорьях, морских побережьях субарктики и субантарктики, лиманах в степных и полупустынных областях и др.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lu.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lug.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Luug.png|x140px]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Н. С. Зефіров (ред.) Химическая энциклопедия. — Научное издательство, 1999. — Т. 5. — С. 402. — ISBN 5-85270-310-9.<br /> Глосарій термінів з хімії <br /> <br /> Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0<br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_myphology/2984/%D0%9B%D0%A3%D0%93<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%B3 2014-11-30T22:01:44Z

<p>Діана Олексіївна: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Луг, -гу, '''''м. ''1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Шевч. 233. ''Через темні високі луги ясним соколом перелини. ''КС. 1882. XII. 496. ''Ой не шуми, луже, зелений байраче. ''Мет. 92. ''У зеленім темнім лузі червона калина. ''Мет. 97. 2) Щелокъ. ''У понеділок не можна лугу спускати. ''Грин. І. 17. 3) = '''Луговина. '''Вх. Зн. Ум. '''Луженько, лужечок, лужо́к. '''''Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. ''Рк. Макс. ''Ой у лісі, у лужечку терен процвітає. ''Чуб. V. 254. <br /> [[Категорія:Лу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Луг, биогеоценоз, растительный компонент которого образован преимущественно многолетними мезофильными (приспособленными к условиям среднего увлажнения) травами, растущими в течение всего вегетационного периода (без летнего перерыва, характерного для степных растений).<br /> Луга связаны переходами с другими травяными биогеоценозами — степями, травяными болотами и др.<br /> Большая часть лугов возникла на месте лесов и кустарников, осушенных болот и озёр, в результате орошения степей и др.<br /> могут возникать лишь там, где климатические и почвенные условия более благоприятны для многолетних мезофильных трав, чем для растений других жизненных форм: на длительно заливаемых поймах, высокогорьях, морских побережьях субарктики и субантарктики, лиманах в степных и полупустынных областях и др.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lu.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lug.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Luug.png|x140px]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Н. С. Зефіров (ред.) Химическая энциклопедия. — Научное издательство, 1999. — Т. 5. — С. 402. — ISBN 5-85270-310-9.<br /> Глосарій термінів з хімії <br /> <br /> Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%B3 2014-11-30T21:59:37Z

<p>Діана Олексіївна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Луг, -гу, '''''м. ''1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Шевч. 233. ''Через темні високі луги ясним соколом перелини. ''КС. 1882. XII. 496. ''Ой не шуми, луже, зелений байраче. ''Мет. 92. ''У зеленім темнім лузі червона калина. ''Мет. 97. 2) Щелокъ. ''У понеділок не можна лугу спускати. ''Грин. І. 17. 3) = '''Луговина. '''Вх. Зн. Ум. '''Луженько, лужечок, лужо́к. '''''Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. ''Рк. Макс. ''Ой у лісі, у лужечку терен процвітає. ''Чуб. V. 254. <br /> [[Категорія:Лу]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Луг, биогеоценоз, растительный компонент которого образован преимущественно многолетними мезофильными (приспособленными к условиям среднего увлажнения) травами, растущими в течение всего вегетационного периода (без летнего перерыва, характерного для степных растений).<br /> Луга связаны переходами с другими травяными биогеоценозами — степями, травяными болотами и др.<br /> Большая часть лугов возникла на месте лесов и кустарников, осушенных болот и озёр, в результате орошения степей и др.<br /> могут возникать лишь там, где климатические и почвенные условия более благоприятны для многолетних мезофильных трав, чем для растений других жизненных форм: на длительно заливаемых поймах, высокогорьях, морских побережьях субарктики и субантарктики, лиманах в степных и полупустынных областях и др.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lu.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lug.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Luug.png|x140px]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]</div>

Діана Олексіївна