Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Собачник

2015-11-25T00:08:30Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Собачник, -ка, '''''м. ''Любящій собакъ.
[[Категорія:Со]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
1. Людина, що ловить або скуповує собак для продажу чи вироблення хутра. Зраз розлігся в темноті різкий свист собачника Савки, що аж шарахнулись коні (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 415).
2. перен., зневажл. Те саме, що посіпака. — А скільки їх [поліцаїв], тих своїх там [у концтаборі] собачників? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 392); — Повернувся [Йона] в село таким катюгою, в собачники до них [фашистів] пішов... (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 61);
// Уживається як лайливе слово. Собачник ти! Чей же ти знаєш, що батюшка ждуть вина? (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 46).
3. Любитель собак.
4. Приміщення, де утримують собак для наукових дослідів.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
СОБА́ЧНИК, а, ч., розм.
1. Людина, що ловить або скуповує собак для продажу чи вироблення хутра. Враз розлігся в темноті різкий свист собачника Савки, що аж шарахнулись коні (Панч, Гомон. Україна, 1954, 415).
2. перен., зневажл. Те саме, що посіпа́ка. — А скільки їх [поліцаїв], тих своїх там [у концтаборі]собачників? (Збан., Єдина, 1959, 392); — Повернувся [Йона] в село таким катюгою, в собачники до них [фашистів] пішов… (Гончар, Циклон, 1970, 61); // Уживається як лайливе слово. Собачник ти! Чей же ти знаєш, що батюшка ждуть вина? (Мик., Кадильниця, 1959, 46).
3. Любитель собак.
4. Приміщення, де утримують собак для наукових дослідів.

==Іноземні словники==

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Существительное
м.
1.dog-lover

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Собачник — Собачник любитель собак. Собачник разговорное название работника занятого отловом бродячих собак. Собачник череда трёхраздельная. Собачник технический отсек (зачастую, тесный и/или труднодоступный) ЛА. Также любой объём внутри… …
Википедия
собачник — кпз, кобелятник, псарь, собаколов, собачей Словарь русских синонимов. собачник собачей (устар. разг.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …
Словарь синонимов
СОБАЧНИК — [шн], собачника, муж. (разг.). 1. Любитель собак; псовый охотник. «Твои знакомые будут не то, что какой нибудь судья собачник, с которым ты ездишь травить зайцев.» Гоголь. 2. Торговец собаками, продавец собак. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… …
Толковый словарь Ушакова
СОБАЧНИК — СОБАЧНИК, а, муж. (разг.). 1. Любитель собак. 2. Работник, занятый отловом бродячих собак. | жен. собачница, ы (к 1 знач.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …
Толковый словарь Ожегова
собачник — СОБАЧНИК, а, м. Камера предварительного заключения …
Словарь русского арго
собачник — собачник, собачница. Произношение [собашник], [собашница] устарело. Например: «Попадались им собашники: Псы носились по кустам...» (Н. Некрасов, Коробейники) …
Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
Собачник — I м. 1. Тот, кто занимается ловлей или скупкой собак для выделки меха или для продажи. 2. Тот, кто занят уходом за охотничьими собаками, управляет во время охоты сворой собак; псарь. 3. разг. Любитель собак. отт. Любитель псовой охоты. II м.… …
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Собачник — I м. 1. Тот, кто занимается ловлей или скупкой собак для выделки меха или для продажи. 2. Тот, кто занят уходом за охотничьими собаками, управляет во время охоты сворой собак; псарь. 3. разг. Любитель собак. отт. Любитель псовой охоты. II м.… …
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Собачник — I м. 1. Тот, кто занимается ловлей или скупкой собак для выделки меха или для продажи. 2. Тот, кто занят уходом за охотничьими собаками, управляет во время охоты сворой собак; псарь. 3. разг. Любитель собак. отт. Любитель псовой охоты. II м.… …
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
собачник — собачник, собачники, собачника, собачников, собачнику, собачникам, собачника, собачников, собачником, собачниками, собачнике, собачниках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
Формы слов
собачник — соб ачник, а …
Русский орфографический словарь
собачник — (2 м); мн. соба/чники, Р. соба/чников …
Орфографический словарь русского языка
СОБАЧНИК — Институт физиологии им. И. П. Павлова, где проводились эксперименты над собаками …
Словарь Петербуржца
собачник — а, ч., розм. 1) Людина, що ловить або скуповує собак для продажу чи вироблення хутра. 2) перен., зневажл. Те саме, що посіпака. || Уживається як лайливе слово. 3) Любитель (у 1 знач.) собак. 4) Приміщення, де утримують собак для наукових дослідів …
Український тлумачний словник
собачник — а; м. Разг. 1. Человек, занимающийся отловом бродячих собак. 2. Любитель собак. 3. Помещение для содержания собак. ◁ Собачница, ы; ж. (2 зн.) …
Энциклопедический словарь
собачник — а; м.; разг. см. тж. собачница 1) Человек, занимающийся отловом бродячих собак. 2) Любитель собак. 3) Помещение для содержания собак …
Словарь многих выражений
собачник — 1 іменник чоловічого роду, істота про людину собачник 2 іменник чоловічого роду приміщення …
Орфографічний словник української мови
собачник — СОБАЧНИК1, а, м Разг. Работник коммунального городского хозяйства, занимающийся отловом бродячих собак. Собачники приехали в парк только вечером. СОБАЧНИК2, а, м Человек, любящий собак, много знающий об этих животных, а часто и разводящий щенков …
Толковый словарь русских существительных
собачник — собач/ник/ …
Морфемно-орфографический словарь
собачница — собачник, собачница. Произношение [собашник], [собашница] устарело. Например: «Попадались им собашники: Псы носились по кустам...» (Н. Некрасов, Коробейники) …

==Ілюстрації==
[[Файл:Big.jpeg|міні]]
[[Файл:Mnogo sobak.jpg|міні]]
[[Файл:XYgS81-moD0.jpg|міні]]

==Медіа==
{{#ev:youtube| ak-mqVWrY8o}}

==Цікаві факти==

Ви справжній собачник, якщо ...

1. Щотижня купуєте собаці літаючі диски, м'ячики, кісточки та інші іграшки.
2. Відро для сміття постійно встановлюється в раковині, щоб собака не залізла в нього, поки ви на роботі.
3. У своєму автомобілі ви не можете бачити вулицю з пасажирської сторони, тому що вітрове скло заляпано відбитками носа.
4. Собачий корм став темою розмови для вас і вашої дорогоцінної половини.
5. Ви називаєте себе мамою і татом.
6. Ваша собака спить з вами в одному ліжку.
7. Ви придумали тридцять двох різних імені для вашої собаки. Найчастіше вони не мають сенсу, але собака на них відгукується.
8. Ви любите людей, яким подобається Ваша собака. Ви зневажаєте людей, які до неї байдужі.
9. У вас завжди є собаче печиво в гаманці або кишені.
10. Ви говорите про вашу собаку, також як інші люди говорять про своїх дітей.
11. Ви підписуєте і посилаєте вітальні листівки від імені вашої собаки.
12. Ви кладете додаткову ковдру на ліжко, щоб вашої собаці було зручно.
13. Ви вважаєте, що в суботу буде краще залишитися вдома і спілкуватися з собакою, ніж іти розважатися з приятелем.
14. Ви постійно ходите в один і той же магазин, тому що це одне з небагатьох місць, де вам дозволяють водити собаку, і ваша собака любить ходити туди з вами.
15. Ви завжди вітаєте вашу собаку з днем народження.
16. Ви не думаєте наскільки це дивно стояти у дворі і безперестанку щебетати "Джессі, пі-пі!", У той час як Джессі забула, навіщо вона вийшла погуляти. Що думають перехожі про вашу поведінку - вже інша історія.
17. Ви і ваша собака простигаємо в один і той же день. Ваша собака обов'язково відвідує ветеринара, в той час як ви згодні обмежитися відвідуванням аптеки.
18. Ваша собака стає старої, у неї з'являється артрит, тому ви йдете купувати деревинки і будуєте з них маленьку сходи, щоб собака могла залазити на ліжко.
19. Там, де потрібна привласнити собі індивідуальний номер або пароль, ви вказуєте реєстраційний номер або кличку свого собаки.
20. Ви намагаєтеся відповідати в одязі образу або призначенню свого собаки.
21. На вашому робочому столі і у вашому гаманці знаходяться фотографії тільки вашої собаки (і нічиї більше).
22. Ви читаєте людям лекції на собачі теми всякий раз, коли вам видається такий шанс.
23. Ви надовго зависає у відділі "Собаки" в книжковому магазині.
24. Ви можете спокійно пропустити сніданок заради прогулянки з собакою вранці перед роботою.
25. Ви - єдиний ідіот, крокуючий під проливним дощем, тому що ваша собака саме зараз потребує прогулянці.
26. Ви більше не затримуєтеся ввечері після роботи з товаришами по службі, тому що ви повинні йти додому до вашої собаці.
27. Ваші батьки ставляться до вашого домашній тварині, як до їх онукові.
28. Ваша собака стає головною дійовою особою на вашому весіллі.
29. Ваш відпочинок в суботу-неділю спланований з неодмінною участю вашої собаки в обидва ці дні.
30. Ви тримаєте додаткову чашку з водою у вашій спальні на випадок, якщо собаці захочеться пити вночі (зрештою, її інша чашка на кухні, а для цього бідної собачці треба далеко йти по коридору).
31. У вас в морозильнику зберігається більше їжі для собаки, ніж чого-небудь ще.
32. Ви ніколи повністю не доїдаєте біфштекс, курчати або бутерброд з сиром (щоб вашої собаці теж завжди діставався шматочок).
33. Ви якомога довше уникаєте прибирання пилососом, тому що ваша собака пилососа боїться.
34. Ви продовжуєте спокійно їсти навіть після виявлення собачих волосся в ваших макаронах.
35. А ознака номер один, за яким можна визначити, що ви - справжній "собачник":
Ваша собака - зірка вашої сторінки в інтернеті!

Файл:XYgS81-moD0.jpg

2015-11-25T00:08:15Z

Дьоміна Тетяна:

Файл:Mnogo sobak.jpg

2015-11-25T00:07:43Z

Дьоміна Тетяна:

Файл:Big.jpeg

2015-11-25T00:07:16Z

Дьоміна Тетяна:

Собачник

2015-11-25T00:06:49Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Собачник, -ка, '''''м. ''Любящій собакъ.
[[Категорія:Со]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
1. Людина, що ловить або скуповує собак для продажу чи вироблення хутра. Зраз розлігся в темноті різкий свист собачника Савки, що аж шарахнулись коні (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 415).
2. перен., зневажл. Те саме, що посіпака. — А скільки їх [поліцаїв], тих своїх там [у концтаборі] собачників? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 392); — Повернувся [Йона] в село таким катюгою, в собачники до них [фашистів] пішов... (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 61);
// Уживається як лайливе слово. Собачник ти! Чей же ти знаєш, що батюшка ждуть вина? (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 46).
3. Любитель собак.
4. Приміщення, де утримують собак для наукових дослідів.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
СОБА́ЧНИК, а, ч., розм.
1. Людина, що ловить або скуповує собак для продажу чи вироблення хутра. Враз розлігся в темноті різкий свист собачника Савки, що аж шарахнулись коні (Панч, Гомон. Україна, 1954, 415).
2. перен., зневажл. Те саме, що посіпа́ка. — А скільки їх [поліцаїв], тих своїх там [у концтаборі]собачників? (Збан., Єдина, 1959, 392); — Повернувся [Йона] в село таким катюгою, в собачники до них [фашистів] пішов… (Гончар, Циклон, 1970, 61); // Уживається як лайливе слово. Собачник ти! Чей же ти знаєш, що батюшка ждуть вина? (Мик., Кадильниця, 1959, 46).
3. Любитель собак.
4. Приміщення, де утримують собак для наукових дослідів.

==Іноземні словники==

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Существительное
м.
1.dog-lover

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Собачник — Собачник любитель собак. Собачник разговорное название работника занятого отловом бродячих собак. Собачник череда трёхраздельная. Собачник технический отсек (зачастую, тесный и/или труднодоступный) ЛА. Также любой объём внутри… …
Википедия
собачник — кпз, кобелятник, псарь, собаколов, собачей Словарь русских синонимов. собачник собачей (устар. разг.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …
Словарь синонимов
СОБАЧНИК — [шн], собачника, муж. (разг.). 1. Любитель собак; псовый охотник. «Твои знакомые будут не то, что какой нибудь судья собачник, с которым ты ездишь травить зайцев.» Гоголь. 2. Торговец собаками, продавец собак. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… …
Толковый словарь Ушакова
СОБАЧНИК — СОБАЧНИК, а, муж. (разг.). 1. Любитель собак. 2. Работник, занятый отловом бродячих собак. | жен. собачница, ы (к 1 знач.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …
Толковый словарь Ожегова
собачник — СОБАЧНИК, а, м. Камера предварительного заключения …
Словарь русского арго
собачник — собачник, собачница. Произношение [собашник], [собашница] устарело. Например: «Попадались им собашники: Псы носились по кустам...» (Н. Некрасов, Коробейники) …
Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
Собачник — I м. 1. Тот, кто занимается ловлей или скупкой собак для выделки меха или для продажи. 2. Тот, кто занят уходом за охотничьими собаками, управляет во время охоты сворой собак; псарь. 3. разг. Любитель собак. отт. Любитель псовой охоты. II м.… …
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Собачник — I м. 1. Тот, кто занимается ловлей или скупкой собак для выделки меха или для продажи. 2. Тот, кто занят уходом за охотничьими собаками, управляет во время охоты сворой собак; псарь. 3. разг. Любитель собак. отт. Любитель псовой охоты. II м.… …
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Собачник — I м. 1. Тот, кто занимается ловлей или скупкой собак для выделки меха или для продажи. 2. Тот, кто занят уходом за охотничьими собаками, управляет во время охоты сворой собак; псарь. 3. разг. Любитель собак. отт. Любитель псовой охоты. II м.… …
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
собачник — собачник, собачники, собачника, собачников, собачнику, собачникам, собачника, собачников, собачником, собачниками, собачнике, собачниках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
Формы слов
собачник — соб ачник, а …
Русский орфографический словарь
собачник — (2 м); мн. соба/чники, Р. соба/чников …
Орфографический словарь русского языка
СОБАЧНИК — Институт физиологии им. И. П. Павлова, где проводились эксперименты над собаками …
Словарь Петербуржца
собачник — а, ч., розм. 1) Людина, що ловить або скуповує собак для продажу чи вироблення хутра. 2) перен., зневажл. Те саме, що посіпака. || Уживається як лайливе слово. 3) Любитель (у 1 знач.) собак. 4) Приміщення, де утримують собак для наукових дослідів …
Український тлумачний словник
собачник — а; м. Разг. 1. Человек, занимающийся отловом бродячих собак. 2. Любитель собак. 3. Помещение для содержания собак. ◁ Собачница, ы; ж. (2 зн.) …
Энциклопедический словарь
собачник — а; м.; разг. см. тж. собачница 1) Человек, занимающийся отловом бродячих собак. 2) Любитель собак. 3) Помещение для содержания собак …
Словарь многих выражений
собачник — 1 іменник чоловічого роду, істота про людину собачник 2 іменник чоловічого роду приміщення …
Орфографічний словник української мови
собачник — СОБАЧНИК1, а, м Разг. Работник коммунального городского хозяйства, занимающийся отловом бродячих собак. Собачники приехали в парк только вечером. СОБАЧНИК2, а, м Человек, любящий собак, много знающий об этих животных, а часто и разводящий щенков …
Толковый словарь русских существительных
собачник — собач/ник/ …
Морфемно-орфографический словарь
собачница — собачник, собачница. Произношение [собашник], [собашница] устарело. Например: «Попадались им собашники: Псы носились по кустам...» (Н. Некрасов, Коробейники) …

==Ілюстрації==
[[Файл:Big.jpeg|міні]]
[[Файл:Mnogo sobak.jpg|міні]]
[[Файл:XYgS81-moD0.jpg|міні]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| ak-mqVWrY8o}}

==Цікаві факти==

Ви справжній собачник, якщо ...

1. Щотижня купуєте собаці літаючі диски, м'ячики, кісточки та інші іграшки.
2. Відро для сміття постійно встановлюється в раковині, щоб собака не залізла в нього, поки ви на роботі.
3. У своєму автомобілі ви не можете бачити вулицю з пасажирської сторони, тому що вітрове скло заляпано відбитками носа.
4. Собачий корм став темою розмови для вас і вашої дорогоцінної половини.
5. Ви називаєте себе мамою і татом.
6. Ваша собака спить з вами в одному ліжку.
7. Ви придумали тридцять двох різних імені для вашої собаки. Найчастіше вони не мають сенсу, але собака на них відгукується.
8. Ви любите людей, яким подобається Ваша собака. Ви зневажаєте людей, які до неї байдужі.
9. У вас завжди є собаче печиво в гаманці або кишені.
10. Ви говорите про вашу собаку, також як інші люди говорять про своїх дітей.
11. Ви підписуєте і посилаєте вітальні листівки від імені вашої собаки.
12. Ви кладете додаткову ковдру на ліжко, щоб вашої собаці було зручно.
13. Ви вважаєте, що в суботу буде краще залишитися вдома і спілкуватися з собакою, ніж іти розважатися з приятелем.
14. Ви постійно ходите в один і той же магазин, тому що це одне з небагатьох місць, де вам дозволяють водити собаку, і ваша собака любить ходити туди з вами.
15. Ви завжди вітаєте вашу собаку з днем народження.
16. Ви не думаєте наскільки це дивно стояти у дворі і безперестанку щебетати "Джессі, пі-пі!", У той час як Джессі забула, навіщо вона вийшла погуляти. Що думають перехожі про вашу поведінку - вже інша історія.
17. Ви і ваша собака простигаємо в один і той же день. Ваша собака обов'язково відвідує ветеринара, в той час як ви згодні обмежитися відвідуванням аптеки.
18. Ваша собака стає старої, у неї з'являється артрит, тому ви йдете купувати деревинки і будуєте з них маленьку сходи, щоб собака могла залазити на ліжко.
19. Там, де потрібна привласнити собі індивідуальний номер або пароль, ви вказуєте реєстраційний номер або кличку свого собаки.
20. Ви намагаєтеся відповідати в одязі образу або призначенню свого собаки.
21. На вашому робочому столі і у вашому гаманці знаходяться фотографії тільки вашої собаки (і нічиї більше).
22. Ви читаєте людям лекції на собачі теми всякий раз, коли вам видається такий шанс.
23. Ви надовго зависає у відділі "Собаки" в книжковому магазині.
24. Ви можете спокійно пропустити сніданок заради прогулянки з собакою вранці перед роботою.
25. Ви - єдиний ідіот, крокуючий під проливним дощем, тому що ваша собака саме зараз потребує прогулянці.
26. Ви більше не затримуєтеся ввечері після роботи з товаришами по службі, тому що ви повинні йти додому до вашої собаці.
27. Ваші батьки ставляться до вашого домашній тварині, як до їх онукові.
28. Ваша собака стає головною дійовою особою на вашому весіллі.
29. Ваш відпочинок в суботу-неділю спланований з неодмінною участю вашої собаки в обидва ці дні.
30. Ви тримаєте додаткову чашку з водою у вашій спальні на випадок, якщо собаці захочеться пити вночі (зрештою, її інша чашка на кухні, а для цього бідної собачці треба далеко йти по коридору).
31. У вас в морозильнику зберігається більше їжі для собаки, ніж чого-небудь ще.
32. Ви ніколи повністю не доїдаєте біфштекс, курчати або бутерброд з сиром (щоб вашої собаці теж завжди діставався шматочок).
33. Ви якомога довше уникаєте прибирання пилососом, тому що ваша собака пилососа боїться.
34. Ви продовжуєте спокійно їсти навіть після виявлення собачих волосся в ваших макаронах.
35. А ознака номер один, за яким можна визначити, що ви - справжній "собачник":
Ваша собака - зірка вашої сторінки в інтернеті!

Собачник

2015-11-25T00:05:30Z

Дьоміна Тетяна:

'''Собачник, -ка, '''''м. ''Любящій собакъ.
[[Категорія:Со]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
1. Людина, що ловить або скуповує собак для продажу чи вироблення хутра. Зраз розлігся в темноті різкий свист собачника Савки, що аж шарахнулись коні (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 415).
2. перен., зневажл. Те саме, що посіпака. — А скільки їх [поліцаїв], тих своїх там [у концтаборі] собачників? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 392); — Повернувся [Йона] в село таким катюгою, в собачники до них [фашистів] пішов... (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 61);
// Уживається як лайливе слово. Собачник ти! Чей же ти знаєш, що батюшка ждуть вина? (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 46).
3. Любитель собак.
4. Приміщення, де утримують собак для наукових дослідів.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
СОБА́ЧНИК, а, ч., розм.
1. Людина, що ловить або скуповує собак для продажу чи вироблення хутра. Враз розлігся в темноті різкий свист собачника Савки, що аж шарахнулись коні (Панч, Гомон. Україна, 1954, 415).
2. перен., зневажл. Те саме, що посіпа́ка. — А скільки їх [поліцаїв], тих своїх там [у концтаборі]собачників? (Збан., Єдина, 1959, 392); — Повернувся [Йона] в село таким катюгою, в собачники до них [фашистів] пішов… (Гончар, Циклон, 1970, 61); // Уживається як лайливе слово. Собачник ти! Чей же ти знаєш, що батюшка ждуть вина? (Мик., Кадильниця, 1959, 46).
3. Любитель собак.
4. Приміщення, де утримують собак для наукових дослідів.

==Іноземні словники==

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Существительное
м.
1.dog-lover

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Собачник — Собачник любитель собак. Собачник разговорное название работника занятого отловом бродячих собак. Собачник череда трёхраздельная. Собачник технический отсек (зачастую, тесный и/или труднодоступный) ЛА. Также любой объём внутри… …
Википедия
собачник — кпз, кобелятник, псарь, собаколов, собачей Словарь русских синонимов. собачник собачей (устар. разг.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …
Словарь синонимов
СОБАЧНИК — [шн], собачника, муж. (разг.). 1. Любитель собак; псовый охотник. «Твои знакомые будут не то, что какой нибудь судья собачник, с которым ты ездишь травить зайцев.» Гоголь. 2. Торговец собаками, продавец собак. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… …
Толковый словарь Ушакова
СОБАЧНИК — СОБАЧНИК, а, муж. (разг.). 1. Любитель собак. 2. Работник, занятый отловом бродячих собак. | жен. собачница, ы (к 1 знач.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …
Толковый словарь Ожегова
собачник — СОБАЧНИК, а, м. Камера предварительного заключения …
Словарь русского арго
собачник — собачник, собачница. Произношение [собашник], [собашница] устарело. Например: «Попадались им собашники: Псы носились по кустам...» (Н. Некрасов, Коробейники) …
Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
Собачник — I м. 1. Тот, кто занимается ловлей или скупкой собак для выделки меха или для продажи. 2. Тот, кто занят уходом за охотничьими собаками, управляет во время охоты сворой собак; псарь. 3. разг. Любитель собак. отт. Любитель псовой охоты. II м.… …
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Собачник — I м. 1. Тот, кто занимается ловлей или скупкой собак для выделки меха или для продажи. 2. Тот, кто занят уходом за охотничьими собаками, управляет во время охоты сворой собак; псарь. 3. разг. Любитель собак. отт. Любитель псовой охоты. II м.… …
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Собачник — I м. 1. Тот, кто занимается ловлей или скупкой собак для выделки меха или для продажи. 2. Тот, кто занят уходом за охотничьими собаками, управляет во время охоты сворой собак; псарь. 3. разг. Любитель собак. отт. Любитель псовой охоты. II м.… …
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
собачник — собачник, собачники, собачника, собачников, собачнику, собачникам, собачника, собачников, собачником, собачниками, собачнике, собачниках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
Формы слов
собачник — соб ачник, а …
Русский орфографический словарь
собачник — (2 м); мн. соба/чники, Р. соба/чников …
Орфографический словарь русского языка
СОБАЧНИК — Институт физиологии им. И. П. Павлова, где проводились эксперименты над собаками …
Словарь Петербуржца
собачник — а, ч., розм. 1) Людина, що ловить або скуповує собак для продажу чи вироблення хутра. 2) перен., зневажл. Те саме, що посіпака. || Уживається як лайливе слово. 3) Любитель (у 1 знач.) собак. 4) Приміщення, де утримують собак для наукових дослідів …
Український тлумачний словник
собачник — а; м. Разг. 1. Человек, занимающийся отловом бродячих собак. 2. Любитель собак. 3. Помещение для содержания собак. ◁ Собачница, ы; ж. (2 зн.) …
Энциклопедический словарь
собачник — а; м.; разг. см. тж. собачница 1) Человек, занимающийся отловом бродячих собак. 2) Любитель собак. 3) Помещение для содержания собак …
Словарь многих выражений
собачник — 1 іменник чоловічого роду, істота про людину собачник 2 іменник чоловічого роду приміщення …
Орфографічний словник української мови
собачник — СОБАЧНИК1, а, м Разг. Работник коммунального городского хозяйства, занимающийся отловом бродячих собак. Собачники приехали в парк только вечером. СОБАЧНИК2, а, м Человек, любящий собак, много знающий об этих животных, а часто и разводящий щенков …
Толковый словарь русских существительных
собачник — собач/ник/ …
Морфемно-орфографический словарь
собачница — собачник, собачница. Произношение [собашник], [собашница] устарело. Например: «Попадались им собашники: Псы носились по кустам...» (Н. Некрасов, Коробейники) …

==Ілюстрації==
big.jpeg
mnogo_sobak.jpg
xYgS81-moD0.jpg
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| ak-mqVWrY8o}}

==Цікаві факти==

Ви справжній собачник, якщо ...

1. Щотижня купуєте собаці літаючі диски, м'ячики, кісточки та інші іграшки.
2. Відро для сміття постійно встановлюється в раковині, щоб собака не залізла в нього, поки ви на роботі.
3. У своєму автомобілі ви не можете бачити вулицю з пасажирської сторони, тому що вітрове скло заляпано відбитками носа.
4. Собачий корм став темою розмови для вас і вашої дорогоцінної половини.
5. Ви називаєте себе мамою і татом.
6. Ваша собака спить з вами в одному ліжку.
7. Ви придумали тридцять двох різних імені для вашої собаки. Найчастіше вони не мають сенсу, але собака на них відгукується.
8. Ви любите людей, яким подобається Ваша собака. Ви зневажаєте людей, які до неї байдужі.
9. У вас завжди є собаче печиво в гаманці або кишені.
10. Ви говорите про вашу собаку, також як інші люди говорять про своїх дітей.
11. Ви підписуєте і посилаєте вітальні листівки від імені вашої собаки.
12. Ви кладете додаткову ковдру на ліжко, щоб вашої собаці було зручно.
13. Ви вважаєте, що в суботу буде краще залишитися вдома і спілкуватися з собакою, ніж іти розважатися з приятелем.
14. Ви постійно ходите в один і той же магазин, тому що це одне з небагатьох місць, де вам дозволяють водити собаку, і ваша собака любить ходити туди з вами.
15. Ви завжди вітаєте вашу собаку з днем народження.
16. Ви не думаєте наскільки це дивно стояти у дворі і безперестанку щебетати "Джессі, пі-пі!", У той час як Джессі забула, навіщо вона вийшла погуляти. Що думають перехожі про вашу поведінку - вже інша історія.
17. Ви і ваша собака простигаємо в один і той же день. Ваша собака обов'язково відвідує ветеринара, в той час як ви згодні обмежитися відвідуванням аптеки.
18. Ваша собака стає старої, у неї з'являється артрит, тому ви йдете купувати деревинки і будуєте з них маленьку сходи, щоб собака могла залазити на ліжко.
19. Там, де потрібна привласнити собі індивідуальний номер або пароль, ви вказуєте реєстраційний номер або кличку свого собаки.
20. Ви намагаєтеся відповідати в одязі образу або призначенню свого собаки.
21. На вашому робочому столі і у вашому гаманці знаходяться фотографії тільки вашої собаки (і нічиї більше).
22. Ви читаєте людям лекції на собачі теми всякий раз, коли вам видається такий шанс.
23. Ви надовго зависає у відділі "Собаки" в книжковому магазині.
24. Ви можете спокійно пропустити сніданок заради прогулянки з собакою вранці перед роботою.
25. Ви - єдиний ідіот, крокуючий під проливним дощем, тому що ваша собака саме зараз потребує прогулянці.
26. Ви більше не затримуєтеся ввечері після роботи з товаришами по службі, тому що ви повинні йти додому до вашої собаці.
27. Ваші батьки ставляться до вашого домашній тварині, як до їх онукові.
28. Ваша собака стає головною дійовою особою на вашому весіллі.
29. Ваш відпочинок в суботу-неділю спланований з неодмінною участю вашої собаки в обидва ці дні.
30. Ви тримаєте додаткову чашку з водою у вашій спальні на випадок, якщо собаці захочеться пити вночі (зрештою, її інша чашка на кухні, а для цього бідної собачці треба далеко йти по коридору).
31. У вас в морозильнику зберігається більше їжі для собаки, ніж чого-небудь ще.
32. Ви ніколи повністю не доїдаєте біфштекс, курчати або бутерброд з сиром (щоб вашої собаці теж завжди діставався шматочок).
33. Ви якомога довше уникаєте прибирання пилососом, тому що ваша собака пилососа боїться.
34. Ви продовжуєте спокійно їсти навіть після виявлення собачих волосся в ваших макаронах.
35. А ознака номер один, за яким можна визначити, що ви - справжній "собачник":
Ваша собака - зірка вашої сторінки в інтернеті!

Файл:Titul1.gif

2015-11-24T23:49:26Z

Дьоміна Тетяна:

Мисливство

2015-11-24T23:49:06Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Мисливство, -ва, '''''с. ''Охота на звѣрей.
[[Категорія:Ми]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МИСЛИ́ВСТВО, а, сер. Добування диких звірів і птахів з метою використання їх м'яса, хутра і т. ін. Грузд, господар хатини, був з підкарпатського села і жив з мисливства (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 140); У степовій та лісостеповій смугах населення переходило від мисливства до приручення тварин, а від збирання — до землеробства
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
МИСЛИВСТВО
галузь діяльності людини; добування диких тварин і птахів згідно з потребами національної економіки та охорони природи; промислове м., спортивно-любительське м., наукове м.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
мисли́вство — добування диких звірів і птахів з метою використання м’яса, хутра і т. ін.; полювання як давній споконвічний промисел предків звався раніше лове́цтвом, ло́вами (бо дичину перев. ловили різними способами; місце, де це робили, називали ло́вищем, а мисливців — ловця́ми:звідси переосмислені вислови «На ловця і звір біжить»; «Старий ловець двоногих овець»); предметами ловів у княжі часи були дикі коні, бобри, тури, вепри, ведмеді, лисиці, рисі, вовки, зайці, видри, соболі, білки та ін.; у XVI – XVIIIст. існувало як традиційне заняття українців для добування (полювання) дичини; на кінець XIXст. і пізніше набуло спортивних рис; у весільному обряді свати удають із себе ловців, звіроловів, мисливців, а молода фігурує як дорогий звір — куниця, що є відгомоном умикання молодої з її роду.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
hunting
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Существительное
с
1.охота

==Ілюстрації==
[[Файл:Ohota 0 (1).jpg|міні|]]
[[Файл:PONOWA05.jpg|міні]]
[[Файл:Titul1.gif|міні]]

==Медіа==
www.youtube.com/watch?v=uxsHU2VFh68

{{#ev:youtube| uxsHU2VFh68}}
==Цікаві факти==
===Мисливство===
Витоки мисливства сягають в Україні вже епохи палеоліту, коли полювали на мамонта, оленя, мускусного бика, дикого кабана й інших звірів. З розвитком хліборобства і придомного скотарства частка м'яса диких тварин і птахів у харчовому раціоні тутешніх жителів поступово зменшувалася, як і продукції цього заняття — шкіри, хутра, костей, рогу, сухожилля. І все-таки зазначена продукція мисливства не втрачала свого значення у господарстві українців до початку XX ст.
У період Київської держави і Середньовіччя загалом значних масштабів набуло полювання на хутрових звірів, оскільки оброк хутром становив тоді одну з важливих натуральних повинностей селян. У княжу добу, поряд з гривнею, хутро виконувало навіть функцію грошей. З того ж часу мисливство регламентувалося нормами кодифікованого законодавства. В цьому сенсі особливо важливе значення мала "Устава на волоки" (1557) — законодавчий акт, деякі статті якого визначали певні об'єкти, засоби і способи полювання, права власників лісових масивів та обов'язки мисливців тощо.
Фауна України завжди була насичена великою кількістю диких тварин і птахів. До XVI ст. тут ще водилися стада таких рідкісних звірів, як тур, зубр і дикий кінь (кулан), а до XVIII ст. — численні стада лося, оленя, козулі, дикого кабана, сайгака, зграї вовків та ін. Дикі коні зникли на території Південної України в середині XIX ст., а сайгаки — наприкінці XIX ст. Українські етнічні землі були багатими також на куниць, борсуків, бобрів, лебедів, гусей, качок, куріпок, перепелів, глухарів, рябчиків та ін.
З початком розвитку феодалізму обмежилося полювання простолюдина на бобрів, куниць, а вже з XVI ст., коли більшість мисливських угідь стала власністю феодалів, селяни позбавлялися права полювати на диких звірів багатьох інших видів.
Мисливство посідало чільне місце серед промислів козацтва. На землях Запорозької Січі існували навіть мисливські гурти. Вони полювали на диких тварин — тарпанів, козуль, оленів, бобрів, видр, лисиць. Хутро і шкіру від цього промислу козаки використовували для виготовлення свого одягу або продавали їх на місцевих ринках. Незважаючи на заборону, продовжували займатися мисливством (у вільний від польових робіт час) українські селяни, насамперед Полісся і Східних Карпат.
Заняття місцевим населенням мисливством грунтувалося передовсім на його глибокій обізнаності з повадками звірів і птахів, на орієнтації людини в довкіллі тощо. Сформовані впродовж тисячоліть стереотипи про тваринний світ зумовили різні способи (засаду, облаву, вистежування, переслідування, підманювання), форми (активну і пасивну) та характер (колективний та індивідуальний) промислу.
В глибоку давнину найчастіше полювали на звірів колективно, застосовуючи для цього засаду, облаву і переслідування. Зокрема, тварину заганяли над обрив, звідки вона падала вниз, в ущелину або до заздалегідь підготовленої ями-пастки, де її добивали камінням, кілками чи списами з крем'яними або кістяними наконечниками. Винайдення в добу мезоліту лука і стріли з крем'яним (кістяним) наконечником дало змогу полювати на відстані. Поступово технічні засоби мисливства удосконалювалися, а водночас і народні методи самого заняття, причому чимало первісних пристосувань полювання залежало безпосередньо від конкретної мети мисливця, видів звірів і птахів, що стали об'єктом його уваги, та інших факторів. Крім того, активну форму мисливства все більше і більше витісняла пасивна, а колективне полювання — індивідуальне. Поширенню індивідуального мисливства особливо сприяло офіційне середньовічне законодавство, яке різко обмежило можливості селян займатися цим видом діяльності; запастися додатковими припасами їжі, хутром і шкірою вони могли лише внаслідок нелегального полювання, використовуючи для цього різні, приховані від стороннього ока, пастки, сітки тощо. Натомість колективне мисливство застосовувалося в зазначений період переважно у двох випадках: як розвага, влаштована багатими землевласниками; при організації облави на вовків та інших хижих звірів, котрі завдавали шкоди господарству населення того чи іншого краю.
В XIX ст. і 30-х роках XX ст. українці полювали переважно з метою добування для власних потреб м'яса, хутра і шкіри, а також задля захисту своїх сільськогосподарських угідь, домашньої худоби від хижаків і шкідників. Об'єктами мисливства були ведмеді, вовки, рисі, дикі кабани, лосі, олені, козулі, лисиці, куниці, зайці, видри, борсуки, різні гризуни, качки, гуски, куріпки, перепілки, глухарі, дрофи та ін. Вид фауни, мета і спосіб заняття, набуті впродовж віків мисливський досвід і знання визначали й основні технічні засоби, які застосовували українські селяни. Причому кожен з таких мисливських засобів вирізнявся певними конструктивно-технологічними особливостями і принципами дії, що залежали від його конкретного функціонального призначення.
При полюванні на вовків, ведмедів, диких кабанів, оленів, інших парнокопитних використовувалися насамперед різні самоловні пристрої, серед яких одними з найдавніших за походженням були ями-пастки ("сліпі ями", "вовчі доли", "западниці", "теліші") завглибшки 1,6—2 м кожна. Викопували яму-пастку переважно на лісових стежках і перехрестях доріг, а зверху її накривали спеціальною дерев'яною кришкою, що оберталася навколо своєї осі, завдяки стаціонарно закріпленої по центру неї поперечки-палиці, кінці якої примощували на краях ями. Цю кришку мисливці маскували хмизом, травою, листям тощо. Інколи у дно пастки ще закопували один або кілька загострених доверху паль.
У минулому на теренах Полісся широко побутувала "вовківня" ("самолов") у формі спіралеподібного лабіринта. Його основу становили масивні кілки, переплетені лозовими, ліщиновими чи інших порід дерева гілками і прутами. За напрямком руху в цьому переплетенні кріпили гнучкі дубові палиці зі загостреними кінцями. Всередину пастки мисливці поміщали принаду для хижака — порося, козеня чи ягня. При наближенні до неї спіралеподібний лабіринт поступово звужувався, а дубові палиці все більше затискали вовка з боків. Якщо хижак пробував задкувати до виходу, то палиці боляче впиналися в його тіло, внаслідок чого він і ставав здобиччю мисливця.
У Східних Карпатах на вовків і ведмедів влаштовували в глибині лісу "слупу". Це була складна за конструкцією мисливська пастка. Основу конструкції її становили два закопані у землю дерев'яні стовпи ("сохи"), кожний з яких закінчувався у верху натуральною розвилкою. Між цими сохами примощували і закріплювали спеціальними засобами та способами кілька важких колод. Тут прив'язували для звіра принаду. Намагаючись дістати цю приманку, вовк чи ведмідь зрушував з місця один з важливих елементів пастки — "сторожа", у зв'язку з чим порушувалася система конструкції зведеної "слупи" і її верхні колоди падали, водночас придавлюючи хижака до землі.
Віддавна в Україні застосовувалися примітивні мисливські механізми на зразок капканів. Зокрема, на теренах Полісся на лосів полювали за допомогою "ступи", яку виготовляли із куска звичайного дерева-кругляка. Точніше, в торці заготівки видовбували наскрізний шишкоподібний отвір, а саму пастку ставили на заболочених стежках, якими переходили лосі. Ступивши ногою в "ступу" та намагаючись звільнитися від неї, лось застрягав у болоті.
Дещо складнішу конструкцію мала "ступиця" — пастка-капкан, за допомогою чого поліщуки та українці Східних Карпат полювали на вовків і лисиць, зайців і куниць та інших звірів. Виготовляли цей пристрій із дерев'яного бруска, де видовбували поздовжній отвір човнико-подібної форми. З обох боків цього отвору примощували по одному пружному прутику із ліщини, а між ними — дві рухомі клепки із "сторожами". Всі названі деталі відповідного пристрою сполучалися разом лише за допомогою двох шпунтів і чотирьох кілочків, які вставляли у продовбані в бруску дірки. Наступивши на "сторожі" пристрою, клепки стискалися, защемлювали ногу звіра, і він ставав легкою здобиччю мисливця.
У XX ст. такі та інші види примітивних засобів мисливства повсюдно витіснили залізні капкани саморобного (ковальського) і фабричного виробництва, які були різних розмірів і з різною силою пружності механізму защеплення: на ведмедя і вовка, оленя і козулю, дрібніших звірів. Відомо також, що в Україні металеві капкани застосовувалися вже в добу Середньовіччя. У писемних пам'ятках того часу вони фігурують як "заліза".
Хутрових звірів і птахів часто ловили за допомогою сіток і петель ("сильця", "сідла"). Залежно від конкретного призначення петлі виготовляли зі шкіри і ниток певної товщини, а також із кінського волоса, а з XX ст. — із металевого дроту. За принципом дії "сильця" були двох видів — на "одушення" та "підрив". У першому випадку звір сам затягував розставлену на лісовій стежці петлю пастки. Натомість "сильце" другого виду обов'язково прив'язували до пригнутого майже до самої землі молодого пружного дерева, попередньо закріпивши його верхівку кілком або іншим засобом. Ступивши ногою у петлю цієї пастки, звір, намагаючись вирватися з неї, зрушував систему кріплення дерева й останнє випрямлялося, піднімаючи водночас і здобич над землею. Сітки були самоловними, тобто такими, в яких звірина сама запутувалась, і підривні, коли, потягнувши за шнур, мисливці накривали нею тваринку чи птицю, що потрапила в пастку, або стягували краї цієї сітки.
Наприкінці XVIII ст. мисливці почали застосовувати спеціальні рушниці з витим і висвердленим стволами, що мали різні назви — "крем'янка", "кріс", "шомполка", "одностволка", "двостволка", "курківка", "безкурківка". Шомполку з крем'яними запалами використовували сільські полювальники аж до початку XX ст.
Борсуків і лисиць також викурювали з їхніх нір або останні розкопували. Допоміжними засобами при полюванні на звірину українським мисливцям часто слугували приваблюючі засоби, так звані вабики ("роги", "ріжки", "дудки", "пищики" та ін.) кількох видів, за допомогою яких вони імітували голос тієї чи іншої дикої тварини, приманюючи її відповідним способом до себе. Найдавніший метод підманювання звірів і птахів полягав у вмінні імітувати їхні звуки. До архаїчних за походженням компонентів традиційного полювання належали також різні форми маскування мисливця. Зокрема, з цією метою в минулому широко застосовували шкури диких тварин і зелені гілки дерев, траву тощо.
На жаль, у наш час в Україні деякі види промислових звірів уже повністю знишені, а багато з них перебувають на межі зникнення. Щоправда, держава вживає певні заходи, спрямовані на збереження й охорону тваринного світу. В цьому плані важлива роль належить передовсім природним заповідникам. Набутком історії стала тепер і більшість методів та засобів традиційного полювання.

Файл:PONOWA05.jpg

2015-11-24T23:48:21Z

Дьоміна Тетяна:

Мисливство

2015-11-24T23:48:01Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Мисливство, -ва, '''''с. ''Охота на звѣрей.
[[Категорія:Ми]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МИСЛИ́ВСТВО, а, сер. Добування диких звірів і птахів з метою використання їх м'яса, хутра і т. ін. Грузд, господар хатини, був з підкарпатського села і жив з мисливства (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 140); У степовій та лісостеповій смугах населення переходило від мисливства до приручення тварин, а від збирання — до землеробства
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
МИСЛИВСТВО
галузь діяльності людини; добування диких тварин і птахів згідно з потребами національної економіки та охорони природи; промислове м., спортивно-любительське м., наукове м.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
мисли́вство — добування диких звірів і птахів з метою використання м’яса, хутра і т. ін.; полювання як давній споконвічний промисел предків звався раніше лове́цтвом, ло́вами (бо дичину перев. ловили різними способами; місце, де це робили, називали ло́вищем, а мисливців — ловця́ми:звідси переосмислені вислови «На ловця і звір біжить»; «Старий ловець двоногих овець»); предметами ловів у княжі часи були дикі коні, бобри, тури, вепри, ведмеді, лисиці, рисі, вовки, зайці, видри, соболі, білки та ін.; у XVI – XVIIIст. існувало як традиційне заняття українців для добування (полювання) дичини; на кінець XIXст. і пізніше набуло спортивних рис; у весільному обряді свати удають із себе ловців, звіроловів, мисливців, а молода фігурує як дорогий звір — куниця, що є відгомоном умикання молодої з її роду.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
hunting
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Существительное
с
1.охота

==Ілюстрації==
[[Файл:Ohota 0 (1).jpg|міні|]]
[[Файл:PONOWA05.jpg|міні]]
titul1.gif

==Медіа==
www.youtube.com/watch?v=uxsHU2VFh68

{{#ev:youtube| uxsHU2VFh68}}
==Цікаві факти==
===Мисливство===
Витоки мисливства сягають в Україні вже епохи палеоліту, коли полювали на мамонта, оленя, мускусного бика, дикого кабана й інших звірів. З розвитком хліборобства і придомного скотарства частка м'яса диких тварин і птахів у харчовому раціоні тутешніх жителів поступово зменшувалася, як і продукції цього заняття — шкіри, хутра, костей, рогу, сухожилля. І все-таки зазначена продукція мисливства не втрачала свого значення у господарстві українців до початку XX ст.
У період Київської держави і Середньовіччя загалом значних масштабів набуло полювання на хутрових звірів, оскільки оброк хутром становив тоді одну з важливих натуральних повинностей селян. У княжу добу, поряд з гривнею, хутро виконувало навіть функцію грошей. З того ж часу мисливство регламентувалося нормами кодифікованого законодавства. В цьому сенсі особливо важливе значення мала "Устава на волоки" (1557) — законодавчий акт, деякі статті якого визначали певні об'єкти, засоби і способи полювання, права власників лісових масивів та обов'язки мисливців тощо.
Фауна України завжди була насичена великою кількістю диких тварин і птахів. До XVI ст. тут ще водилися стада таких рідкісних звірів, як тур, зубр і дикий кінь (кулан), а до XVIII ст. — численні стада лося, оленя, козулі, дикого кабана, сайгака, зграї вовків та ін. Дикі коні зникли на території Південної України в середині XIX ст., а сайгаки — наприкінці XIX ст. Українські етнічні землі були багатими також на куниць, борсуків, бобрів, лебедів, гусей, качок, куріпок, перепелів, глухарів, рябчиків та ін.
З початком розвитку феодалізму обмежилося полювання простолюдина на бобрів, куниць, а вже з XVI ст., коли більшість мисливських угідь стала власністю феодалів, селяни позбавлялися права полювати на диких звірів багатьох інших видів.
Мисливство посідало чільне місце серед промислів козацтва. На землях Запорозької Січі існували навіть мисливські гурти. Вони полювали на диких тварин — тарпанів, козуль, оленів, бобрів, видр, лисиць. Хутро і шкіру від цього промислу козаки використовували для виготовлення свого одягу або продавали їх на місцевих ринках. Незважаючи на заборону, продовжували займатися мисливством (у вільний від польових робіт час) українські селяни, насамперед Полісся і Східних Карпат.
Заняття місцевим населенням мисливством грунтувалося передовсім на його глибокій обізнаності з повадками звірів і птахів, на орієнтації людини в довкіллі тощо. Сформовані впродовж тисячоліть стереотипи про тваринний світ зумовили різні способи (засаду, облаву, вистежування, переслідування, підманювання), форми (активну і пасивну) та характер (колективний та індивідуальний) промислу.
В глибоку давнину найчастіше полювали на звірів колективно, застосовуючи для цього засаду, облаву і переслідування. Зокрема, тварину заганяли над обрив, звідки вона падала вниз, в ущелину або до заздалегідь підготовленої ями-пастки, де її добивали камінням, кілками чи списами з крем'яними або кістяними наконечниками. Винайдення в добу мезоліту лука і стріли з крем'яним (кістяним) наконечником дало змогу полювати на відстані. Поступово технічні засоби мисливства удосконалювалися, а водночас і народні методи самого заняття, причому чимало первісних пристосувань полювання залежало безпосередньо від конкретної мети мисливця, видів звірів і птахів, що стали об'єктом його уваги, та інших факторів. Крім того, активну форму мисливства все більше і більше витісняла пасивна, а колективне полювання — індивідуальне. Поширенню індивідуального мисливства особливо сприяло офіційне середньовічне законодавство, яке різко обмежило можливості селян займатися цим видом діяльності; запастися додатковими припасами їжі, хутром і шкірою вони могли лише внаслідок нелегального полювання, використовуючи для цього різні, приховані від стороннього ока, пастки, сітки тощо. Натомість колективне мисливство застосовувалося в зазначений період переважно у двох випадках: як розвага, влаштована багатими землевласниками; при організації облави на вовків та інших хижих звірів, котрі завдавали шкоди господарству населення того чи іншого краю.
В XIX ст. і 30-х роках XX ст. українці полювали переважно з метою добування для власних потреб м'яса, хутра і шкіри, а також задля захисту своїх сільськогосподарських угідь, домашньої худоби від хижаків і шкідників. Об'єктами мисливства були ведмеді, вовки, рисі, дикі кабани, лосі, олені, козулі, лисиці, куниці, зайці, видри, борсуки, різні гризуни, качки, гуски, куріпки, перепілки, глухарі, дрофи та ін. Вид фауни, мета і спосіб заняття, набуті впродовж віків мисливський досвід і знання визначали й основні технічні засоби, які застосовували українські селяни. Причому кожен з таких мисливських засобів вирізнявся певними конструктивно-технологічними особливостями і принципами дії, що залежали від його конкретного функціонального призначення.
При полюванні на вовків, ведмедів, диких кабанів, оленів, інших парнокопитних використовувалися насамперед різні самоловні пристрої, серед яких одними з найдавніших за походженням були ями-пастки ("сліпі ями", "вовчі доли", "западниці", "теліші") завглибшки 1,6—2 м кожна. Викопували яму-пастку переважно на лісових стежках і перехрестях доріг, а зверху її накривали спеціальною дерев'яною кришкою, що оберталася навколо своєї осі, завдяки стаціонарно закріпленої по центру неї поперечки-палиці, кінці якої примощували на краях ями. Цю кришку мисливці маскували хмизом, травою, листям тощо. Інколи у дно пастки ще закопували один або кілька загострених доверху паль.
У минулому на теренах Полісся широко побутувала "вовківня" ("самолов") у формі спіралеподібного лабіринта. Його основу становили масивні кілки, переплетені лозовими, ліщиновими чи інших порід дерева гілками і прутами. За напрямком руху в цьому переплетенні кріпили гнучкі дубові палиці зі загостреними кінцями. Всередину пастки мисливці поміщали принаду для хижака — порося, козеня чи ягня. При наближенні до неї спіралеподібний лабіринт поступово звужувався, а дубові палиці все більше затискали вовка з боків. Якщо хижак пробував задкувати до виходу, то палиці боляче впиналися в його тіло, внаслідок чого він і ставав здобиччю мисливця.
У Східних Карпатах на вовків і ведмедів влаштовували в глибині лісу "слупу". Це була складна за конструкцією мисливська пастка. Основу конструкції її становили два закопані у землю дерев'яні стовпи ("сохи"), кожний з яких закінчувався у верху натуральною розвилкою. Між цими сохами примощували і закріплювали спеціальними засобами та способами кілька важких колод. Тут прив'язували для звіра принаду. Намагаючись дістати цю приманку, вовк чи ведмідь зрушував з місця один з важливих елементів пастки — "сторожа", у зв'язку з чим порушувалася система конструкції зведеної "слупи" і її верхні колоди падали, водночас придавлюючи хижака до землі.
Віддавна в Україні застосовувалися примітивні мисливські механізми на зразок капканів. Зокрема, на теренах Полісся на лосів полювали за допомогою "ступи", яку виготовляли із куска звичайного дерева-кругляка. Точніше, в торці заготівки видовбували наскрізний шишкоподібний отвір, а саму пастку ставили на заболочених стежках, якими переходили лосі. Ступивши ногою в "ступу" та намагаючись звільнитися від неї, лось застрягав у болоті.
Дещо складнішу конструкцію мала "ступиця" — пастка-капкан, за допомогою чого поліщуки та українці Східних Карпат полювали на вовків і лисиць, зайців і куниць та інших звірів. Виготовляли цей пристрій із дерев'яного бруска, де видовбували поздовжній отвір човнико-подібної форми. З обох боків цього отвору примощували по одному пружному прутику із ліщини, а між ними — дві рухомі клепки із "сторожами". Всі названі деталі відповідного пристрою сполучалися разом лише за допомогою двох шпунтів і чотирьох кілочків, які вставляли у продовбані в бруску дірки. Наступивши на "сторожі" пристрою, клепки стискалися, защемлювали ногу звіра, і він ставав легкою здобиччю мисливця.
У XX ст. такі та інші види примітивних засобів мисливства повсюдно витіснили залізні капкани саморобного (ковальського) і фабричного виробництва, які були різних розмірів і з різною силою пружності механізму защеплення: на ведмедя і вовка, оленя і козулю, дрібніших звірів. Відомо також, що в Україні металеві капкани застосовувалися вже в добу Середньовіччя. У писемних пам'ятках того часу вони фігурують як "заліза".
Хутрових звірів і птахів часто ловили за допомогою сіток і петель ("сильця", "сідла"). Залежно від конкретного призначення петлі виготовляли зі шкіри і ниток певної товщини, а також із кінського волоса, а з XX ст. — із металевого дроту. За принципом дії "сильця" були двох видів — на "одушення" та "підрив". У першому випадку звір сам затягував розставлену на лісовій стежці петлю пастки. Натомість "сильце" другого виду обов'язково прив'язували до пригнутого майже до самої землі молодого пружного дерева, попередньо закріпивши його верхівку кілком або іншим засобом. Ступивши ногою у петлю цієї пастки, звір, намагаючись вирватися з неї, зрушував систему кріплення дерева й останнє випрямлялося, піднімаючи водночас і здобич над землею. Сітки були самоловними, тобто такими, в яких звірина сама запутувалась, і підривні, коли, потягнувши за шнур, мисливці накривали нею тваринку чи птицю, що потрапила в пастку, або стягували краї цієї сітки.
Наприкінці XVIII ст. мисливці почали застосовувати спеціальні рушниці з витим і висвердленим стволами, що мали різні назви — "крем'янка", "кріс", "шомполка", "одностволка", "двостволка", "курківка", "безкурківка". Шомполку з крем'яними запалами використовували сільські полювальники аж до початку XX ст.
Борсуків і лисиць також викурювали з їхніх нір або останні розкопували. Допоміжними засобами при полюванні на звірину українським мисливцям часто слугували приваблюючі засоби, так звані вабики ("роги", "ріжки", "дудки", "пищики" та ін.) кількох видів, за допомогою яких вони імітували голос тієї чи іншої дикої тварини, приманюючи її відповідним способом до себе. Найдавніший метод підманювання звірів і птахів полягав у вмінні імітувати їхні звуки. До архаїчних за походженням компонентів традиційного полювання належали також різні форми маскування мисливця. Зокрема, з цією метою в минулому широко застосовували шкури диких тварин і зелені гілки дерев, траву тощо.
На жаль, у наш час в Україні деякі види промислових звірів уже повністю знишені, а багато з них перебувають на межі зникнення. Щоправда, держава вживає певні заходи, спрямовані на збереження й охорону тваринного світу. В цьому плані важлива роль належить передовсім природним заповідникам. Набутком історії стала тепер і більшість методів та засобів традиційного полювання.

Мисливство

2015-11-24T23:47:40Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Мисливство, -ва, '''''с. ''Охота на звѣрей.
[[Категорія:Ми]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МИСЛИ́ВСТВО, а, сер. Добування диких звірів і птахів з метою використання їх м'яса, хутра і т. ін. Грузд, господар хатини, був з підкарпатського села і жив з мисливства (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 140); У степовій та лісостеповій смугах населення переходило від мисливства до приручення тварин, а від збирання — до землеробства
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
МИСЛИВСТВО
галузь діяльності людини; добування диких тварин і птахів згідно з потребами національної економіки та охорони природи; промислове м., спортивно-любительське м., наукове м.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
мисли́вство — добування диких звірів і птахів з метою використання м’яса, хутра і т. ін.; полювання як давній споконвічний промисел предків звався раніше лове́цтвом, ло́вами (бо дичину перев. ловили різними способами; місце, де це робили, називали ло́вищем, а мисливців — ловця́ми:звідси переосмислені вислови «На ловця і звір біжить»; «Старий ловець двоногих овець»); предметами ловів у княжі часи були дикі коні, бобри, тури, вепри, ведмеді, лисиці, рисі, вовки, зайці, видри, соболі, білки та ін.; у XVI – XVIIIст. існувало як традиційне заняття українців для добування (полювання) дичини; на кінець XIXст. і пізніше набуло спортивних рис; у весільному обряді свати удають із себе ловців, звіроловів, мисливців, а молода фігурує як дорогий звір — куниця, що є відгомоном умикання молодої з її роду.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
hunting
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Существительное
с
1.охота

==Ілюстрації==
[[Файл:Ohota 0 (1).jpg|міні|]]
PONOWA05.jpg
titul1.gif

==Медіа==
www.youtube.com/watch?v=uxsHU2VFh68

{{#ev:youtube| uxsHU2VFh68}}
==Цікаві факти==
===Мисливство===
Витоки мисливства сягають в Україні вже епохи палеоліту, коли полювали на мамонта, оленя, мускусного бика, дикого кабана й інших звірів. З розвитком хліборобства і придомного скотарства частка м'яса диких тварин і птахів у харчовому раціоні тутешніх жителів поступово зменшувалася, як і продукції цього заняття — шкіри, хутра, костей, рогу, сухожилля. І все-таки зазначена продукція мисливства не втрачала свого значення у господарстві українців до початку XX ст.
У період Київської держави і Середньовіччя загалом значних масштабів набуло полювання на хутрових звірів, оскільки оброк хутром становив тоді одну з важливих натуральних повинностей селян. У княжу добу, поряд з гривнею, хутро виконувало навіть функцію грошей. З того ж часу мисливство регламентувалося нормами кодифікованого законодавства. В цьому сенсі особливо важливе значення мала "Устава на волоки" (1557) — законодавчий акт, деякі статті якого визначали певні об'єкти, засоби і способи полювання, права власників лісових масивів та обов'язки мисливців тощо.
Фауна України завжди була насичена великою кількістю диких тварин і птахів. До XVI ст. тут ще водилися стада таких рідкісних звірів, як тур, зубр і дикий кінь (кулан), а до XVIII ст. — численні стада лося, оленя, козулі, дикого кабана, сайгака, зграї вовків та ін. Дикі коні зникли на території Південної України в середині XIX ст., а сайгаки — наприкінці XIX ст. Українські етнічні землі були багатими також на куниць, борсуків, бобрів, лебедів, гусей, качок, куріпок, перепелів, глухарів, рябчиків та ін.
З початком розвитку феодалізму обмежилося полювання простолюдина на бобрів, куниць, а вже з XVI ст., коли більшість мисливських угідь стала власністю феодалів, селяни позбавлялися права полювати на диких звірів багатьох інших видів.
Мисливство посідало чільне місце серед промислів козацтва. На землях Запорозької Січі існували навіть мисливські гурти. Вони полювали на диких тварин — тарпанів, козуль, оленів, бобрів, видр, лисиць. Хутро і шкіру від цього промислу козаки використовували для виготовлення свого одягу або продавали їх на місцевих ринках. Незважаючи на заборону, продовжували займатися мисливством (у вільний від польових робіт час) українські селяни, насамперед Полісся і Східних Карпат.
Заняття місцевим населенням мисливством грунтувалося передовсім на його глибокій обізнаності з повадками звірів і птахів, на орієнтації людини в довкіллі тощо. Сформовані впродовж тисячоліть стереотипи про тваринний світ зумовили різні способи (засаду, облаву, вистежування, переслідування, підманювання), форми (активну і пасивну) та характер (колективний та індивідуальний) промислу.
В глибоку давнину найчастіше полювали на звірів колективно, застосовуючи для цього засаду, облаву і переслідування. Зокрема, тварину заганяли над обрив, звідки вона падала вниз, в ущелину або до заздалегідь підготовленої ями-пастки, де її добивали камінням, кілками чи списами з крем'яними або кістяними наконечниками. Винайдення в добу мезоліту лука і стріли з крем'яним (кістяним) наконечником дало змогу полювати на відстані. Поступово технічні засоби мисливства удосконалювалися, а водночас і народні методи самого заняття, причому чимало первісних пристосувань полювання залежало безпосередньо від конкретної мети мисливця, видів звірів і птахів, що стали об'єктом його уваги, та інших факторів. Крім того, активну форму мисливства все більше і більше витісняла пасивна, а колективне полювання — індивідуальне. Поширенню індивідуального мисливства особливо сприяло офіційне середньовічне законодавство, яке різко обмежило можливості селян займатися цим видом діяльності; запастися додатковими припасами їжі, хутром і шкірою вони могли лише внаслідок нелегального полювання, використовуючи для цього різні, приховані від стороннього ока, пастки, сітки тощо. Натомість колективне мисливство застосовувалося в зазначений період переважно у двох випадках: як розвага, влаштована багатими землевласниками; при організації облави на вовків та інших хижих звірів, котрі завдавали шкоди господарству населення того чи іншого краю.
В XIX ст. і 30-х роках XX ст. українці полювали переважно з метою добування для власних потреб м'яса, хутра і шкіри, а також задля захисту своїх сільськогосподарських угідь, домашньої худоби від хижаків і шкідників. Об'єктами мисливства були ведмеді, вовки, рисі, дикі кабани, лосі, олені, козулі, лисиці, куниці, зайці, видри, борсуки, різні гризуни, качки, гуски, куріпки, перепілки, глухарі, дрофи та ін. Вид фауни, мета і спосіб заняття, набуті впродовж віків мисливський досвід і знання визначали й основні технічні засоби, які застосовували українські селяни. Причому кожен з таких мисливських засобів вирізнявся певними конструктивно-технологічними особливостями і принципами дії, що залежали від його конкретного функціонального призначення.
При полюванні на вовків, ведмедів, диких кабанів, оленів, інших парнокопитних використовувалися насамперед різні самоловні пристрої, серед яких одними з найдавніших за походженням були ями-пастки ("сліпі ями", "вовчі доли", "западниці", "теліші") завглибшки 1,6—2 м кожна. Викопували яму-пастку переважно на лісових стежках і перехрестях доріг, а зверху її накривали спеціальною дерев'яною кришкою, що оберталася навколо своєї осі, завдяки стаціонарно закріпленої по центру неї поперечки-палиці, кінці якої примощували на краях ями. Цю кришку мисливці маскували хмизом, травою, листям тощо. Інколи у дно пастки ще закопували один або кілька загострених доверху паль.
У минулому на теренах Полісся широко побутувала "вовківня" ("самолов") у формі спіралеподібного лабіринта. Його основу становили масивні кілки, переплетені лозовими, ліщиновими чи інших порід дерева гілками і прутами. За напрямком руху в цьому переплетенні кріпили гнучкі дубові палиці зі загостреними кінцями. Всередину пастки мисливці поміщали принаду для хижака — порося, козеня чи ягня. При наближенні до неї спіралеподібний лабіринт поступово звужувався, а дубові палиці все більше затискали вовка з боків. Якщо хижак пробував задкувати до виходу, то палиці боляче впиналися в його тіло, внаслідок чого він і ставав здобиччю мисливця.
У Східних Карпатах на вовків і ведмедів влаштовували в глибині лісу "слупу". Це була складна за конструкцією мисливська пастка. Основу конструкції її становили два закопані у землю дерев'яні стовпи ("сохи"), кожний з яких закінчувався у верху натуральною розвилкою. Між цими сохами примощували і закріплювали спеціальними засобами та способами кілька важких колод. Тут прив'язували для звіра принаду. Намагаючись дістати цю приманку, вовк чи ведмідь зрушував з місця один з важливих елементів пастки — "сторожа", у зв'язку з чим порушувалася система конструкції зведеної "слупи" і її верхні колоди падали, водночас придавлюючи хижака до землі.
Віддавна в Україні застосовувалися примітивні мисливські механізми на зразок капканів. Зокрема, на теренах Полісся на лосів полювали за допомогою "ступи", яку виготовляли із куска звичайного дерева-кругляка. Точніше, в торці заготівки видовбували наскрізний шишкоподібний отвір, а саму пастку ставили на заболочених стежках, якими переходили лосі. Ступивши ногою в "ступу" та намагаючись звільнитися від неї, лось застрягав у болоті.
Дещо складнішу конструкцію мала "ступиця" — пастка-капкан, за допомогою чого поліщуки та українці Східних Карпат полювали на вовків і лисиць, зайців і куниць та інших звірів. Виготовляли цей пристрій із дерев'яного бруска, де видовбували поздовжній отвір човнико-подібної форми. З обох боків цього отвору примощували по одному пружному прутику із ліщини, а між ними — дві рухомі клепки із "сторожами". Всі названі деталі відповідного пристрою сполучалися разом лише за допомогою двох шпунтів і чотирьох кілочків, які вставляли у продовбані в бруску дірки. Наступивши на "сторожі" пристрою, клепки стискалися, защемлювали ногу звіра, і він ставав легкою здобиччю мисливця.
У XX ст. такі та інші види примітивних засобів мисливства повсюдно витіснили залізні капкани саморобного (ковальського) і фабричного виробництва, які були різних розмірів і з різною силою пружності механізму защеплення: на ведмедя і вовка, оленя і козулю, дрібніших звірів. Відомо також, що в Україні металеві капкани застосовувалися вже в добу Середньовіччя. У писемних пам'ятках того часу вони фігурують як "заліза".
Хутрових звірів і птахів часто ловили за допомогою сіток і петель ("сильця", "сідла"). Залежно від конкретного призначення петлі виготовляли зі шкіри і ниток певної товщини, а також із кінського волоса, а з XX ст. — із металевого дроту. За принципом дії "сильця" були двох видів — на "одушення" та "підрив". У першому випадку звір сам затягував розставлену на лісовій стежці петлю пастки. Натомість "сильце" другого виду обов'язково прив'язували до пригнутого майже до самої землі молодого пружного дерева, попередньо закріпивши його верхівку кілком або іншим засобом. Ступивши ногою у петлю цієї пастки, звір, намагаючись вирватися з неї, зрушував систему кріплення дерева й останнє випрямлялося, піднімаючи водночас і здобич над землею. Сітки були самоловними, тобто такими, в яких звірина сама запутувалась, і підривні, коли, потягнувши за шнур, мисливці накривали нею тваринку чи птицю, що потрапила в пастку, або стягували краї цієї сітки.
Наприкінці XVIII ст. мисливці почали застосовувати спеціальні рушниці з витим і висвердленим стволами, що мали різні назви — "крем'янка", "кріс", "шомполка", "одностволка", "двостволка", "курківка", "безкурківка". Шомполку з крем'яними запалами використовували сільські полювальники аж до початку XX ст.
Борсуків і лисиць також викурювали з їхніх нір або останні розкопували. Допоміжними засобами при полюванні на звірину українським мисливцям часто слугували приваблюючі засоби, так звані вабики ("роги", "ріжки", "дудки", "пищики" та ін.) кількох видів, за допомогою яких вони імітували голос тієї чи іншої дикої тварини, приманюючи її відповідним способом до себе. Найдавніший метод підманювання звірів і птахів полягав у вмінні імітувати їхні звуки. До архаїчних за походженням компонентів традиційного полювання належали також різні форми маскування мисливця. Зокрема, з цією метою в минулому широко застосовували шкури диких тварин і зелені гілки дерев, траву тощо.
На жаль, у наш час в Україні деякі види промислових звірів уже повністю знишені, а багато з них перебувають на межі зникнення. Щоправда, держава вживає певні заходи, спрямовані на збереження й охорону тваринного світу. В цьому плані важлива роль належить передовсім природним заповідникам. Набутком історії стала тепер і більшість методів та засобів традиційного полювання.

Мисливство

2015-11-24T23:47:23Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Мисливство, -ва, '''''с. ''Охота на звѣрей.
[[Категорія:Ми]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МИСЛИ́ВСТВО, а, сер. Добування диких звірів і птахів з метою використання їх м'яса, хутра і т. ін. Грузд, господар хатини, був з підкарпатського села і жив з мисливства (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 140); У степовій та лісостеповій смугах населення переходило від мисливства до приручення тварин, а від збирання — до землеробства
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
МИСЛИВСТВО
галузь діяльності людини; добування диких тварин і птахів згідно з потребами національної економіки та охорони природи; промислове м., спортивно-любительське м., наукове м.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
мисли́вство — добування диких звірів і птахів з метою використання м’яса, хутра і т. ін.; полювання як давній споконвічний промисел предків звався раніше лове́цтвом, ло́вами (бо дичину перев. ловили різними способами; місце, де це робили, називали ло́вищем, а мисливців — ловця́ми:звідси переосмислені вислови «На ловця і звір біжить»; «Старий ловець двоногих овець»); предметами ловів у княжі часи були дикі коні, бобри, тури, вепри, ведмеді, лисиці, рисі, вовки, зайці, видри, соболі, білки та ін.; у XVI – XVIIIст. існувало як традиційне заняття українців для добування (полювання) дичини; на кінець XIXст. і пізніше набуло спортивних рис; у весільному обряді свати удають із себе ловців, звіроловів, мисливців, а молода фігурує як дорогий звір — куниця, що є відгомоном умикання молодої з її роду.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
hunting
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Существительное
с
1.охота

==Ілюстрації==
[[Файл:Ohota 0 (1).jpg|міні|по центру]]
PONOWA05.jpg
titul1.gif

==Медіа==
www.youtube.com/watch?v=uxsHU2VFh68

{{#ev:youtube| uxsHU2VFh68}}
==Цікаві факти==
===Мисливство===
Витоки мисливства сягають в Україні вже епохи палеоліту, коли полювали на мамонта, оленя, мускусного бика, дикого кабана й інших звірів. З розвитком хліборобства і придомного скотарства частка м'яса диких тварин і птахів у харчовому раціоні тутешніх жителів поступово зменшувалася, як і продукції цього заняття — шкіри, хутра, костей, рогу, сухожилля. І все-таки зазначена продукція мисливства не втрачала свого значення у господарстві українців до початку XX ст.
У період Київської держави і Середньовіччя загалом значних масштабів набуло полювання на хутрових звірів, оскільки оброк хутром становив тоді одну з важливих натуральних повинностей селян. У княжу добу, поряд з гривнею, хутро виконувало навіть функцію грошей. З того ж часу мисливство регламентувалося нормами кодифікованого законодавства. В цьому сенсі особливо важливе значення мала "Устава на волоки" (1557) — законодавчий акт, деякі статті якого визначали певні об'єкти, засоби і способи полювання, права власників лісових масивів та обов'язки мисливців тощо.
Фауна України завжди була насичена великою кількістю диких тварин і птахів. До XVI ст. тут ще водилися стада таких рідкісних звірів, як тур, зубр і дикий кінь (кулан), а до XVIII ст. — численні стада лося, оленя, козулі, дикого кабана, сайгака, зграї вовків та ін. Дикі коні зникли на території Південної України в середині XIX ст., а сайгаки — наприкінці XIX ст. Українські етнічні землі були багатими також на куниць, борсуків, бобрів, лебедів, гусей, качок, куріпок, перепелів, глухарів, рябчиків та ін.
З початком розвитку феодалізму обмежилося полювання простолюдина на бобрів, куниць, а вже з XVI ст., коли більшість мисливських угідь стала власністю феодалів, селяни позбавлялися права полювати на диких звірів багатьох інших видів.
Мисливство посідало чільне місце серед промислів козацтва. На землях Запорозької Січі існували навіть мисливські гурти. Вони полювали на диких тварин — тарпанів, козуль, оленів, бобрів, видр, лисиць. Хутро і шкіру від цього промислу козаки використовували для виготовлення свого одягу або продавали їх на місцевих ринках. Незважаючи на заборону, продовжували займатися мисливством (у вільний від польових робіт час) українські селяни, насамперед Полісся і Східних Карпат.
Заняття місцевим населенням мисливством грунтувалося передовсім на його глибокій обізнаності з повадками звірів і птахів, на орієнтації людини в довкіллі тощо. Сформовані впродовж тисячоліть стереотипи про тваринний світ зумовили різні способи (засаду, облаву, вистежування, переслідування, підманювання), форми (активну і пасивну) та характер (колективний та індивідуальний) промислу.
В глибоку давнину найчастіше полювали на звірів колективно, застосовуючи для цього засаду, облаву і переслідування. Зокрема, тварину заганяли над обрив, звідки вона падала вниз, в ущелину або до заздалегідь підготовленої ями-пастки, де її добивали камінням, кілками чи списами з крем'яними або кістяними наконечниками. Винайдення в добу мезоліту лука і стріли з крем'яним (кістяним) наконечником дало змогу полювати на відстані. Поступово технічні засоби мисливства удосконалювалися, а водночас і народні методи самого заняття, причому чимало первісних пристосувань полювання залежало безпосередньо від конкретної мети мисливця, видів звірів і птахів, що стали об'єктом його уваги, та інших факторів. Крім того, активну форму мисливства все більше і більше витісняла пасивна, а колективне полювання — індивідуальне. Поширенню індивідуального мисливства особливо сприяло офіційне середньовічне законодавство, яке різко обмежило можливості селян займатися цим видом діяльності; запастися додатковими припасами їжі, хутром і шкірою вони могли лише внаслідок нелегального полювання, використовуючи для цього різні, приховані від стороннього ока, пастки, сітки тощо. Натомість колективне мисливство застосовувалося в зазначений період переважно у двох випадках: як розвага, влаштована багатими землевласниками; при організації облави на вовків та інших хижих звірів, котрі завдавали шкоди господарству населення того чи іншого краю.
В XIX ст. і 30-х роках XX ст. українці полювали переважно з метою добування для власних потреб м'яса, хутра і шкіри, а також задля захисту своїх сільськогосподарських угідь, домашньої худоби від хижаків і шкідників. Об'єктами мисливства були ведмеді, вовки, рисі, дикі кабани, лосі, олені, козулі, лисиці, куниці, зайці, видри, борсуки, різні гризуни, качки, гуски, куріпки, перепілки, глухарі, дрофи та ін. Вид фауни, мета і спосіб заняття, набуті впродовж віків мисливський досвід і знання визначали й основні технічні засоби, які застосовували українські селяни. Причому кожен з таких мисливських засобів вирізнявся певними конструктивно-технологічними особливостями і принципами дії, що залежали від його конкретного функціонального призначення.
При полюванні на вовків, ведмедів, диких кабанів, оленів, інших парнокопитних використовувалися насамперед різні самоловні пристрої, серед яких одними з найдавніших за походженням були ями-пастки ("сліпі ями", "вовчі доли", "западниці", "теліші") завглибшки 1,6—2 м кожна. Викопували яму-пастку переважно на лісових стежках і перехрестях доріг, а зверху її накривали спеціальною дерев'яною кришкою, що оберталася навколо своєї осі, завдяки стаціонарно закріпленої по центру неї поперечки-палиці, кінці якої примощували на краях ями. Цю кришку мисливці маскували хмизом, травою, листям тощо. Інколи у дно пастки ще закопували один або кілька загострених доверху паль.
У минулому на теренах Полісся широко побутувала "вовківня" ("самолов") у формі спіралеподібного лабіринта. Його основу становили масивні кілки, переплетені лозовими, ліщиновими чи інших порід дерева гілками і прутами. За напрямком руху в цьому переплетенні кріпили гнучкі дубові палиці зі загостреними кінцями. Всередину пастки мисливці поміщали принаду для хижака — порося, козеня чи ягня. При наближенні до неї спіралеподібний лабіринт поступово звужувався, а дубові палиці все більше затискали вовка з боків. Якщо хижак пробував задкувати до виходу, то палиці боляче впиналися в його тіло, внаслідок чого він і ставав здобиччю мисливця.
У Східних Карпатах на вовків і ведмедів влаштовували в глибині лісу "слупу". Це була складна за конструкцією мисливська пастка. Основу конструкції її становили два закопані у землю дерев'яні стовпи ("сохи"), кожний з яких закінчувався у верху натуральною розвилкою. Між цими сохами примощували і закріплювали спеціальними засобами та способами кілька важких колод. Тут прив'язували для звіра принаду. Намагаючись дістати цю приманку, вовк чи ведмідь зрушував з місця один з важливих елементів пастки — "сторожа", у зв'язку з чим порушувалася система конструкції зведеної "слупи" і її верхні колоди падали, водночас придавлюючи хижака до землі.
Віддавна в Україні застосовувалися примітивні мисливські механізми на зразок капканів. Зокрема, на теренах Полісся на лосів полювали за допомогою "ступи", яку виготовляли із куска звичайного дерева-кругляка. Точніше, в торці заготівки видовбували наскрізний шишкоподібний отвір, а саму пастку ставили на заболочених стежках, якими переходили лосі. Ступивши ногою в "ступу" та намагаючись звільнитися від неї, лось застрягав у болоті.
Дещо складнішу конструкцію мала "ступиця" — пастка-капкан, за допомогою чого поліщуки та українці Східних Карпат полювали на вовків і лисиць, зайців і куниць та інших звірів. Виготовляли цей пристрій із дерев'яного бруска, де видовбували поздовжній отвір човнико-подібної форми. З обох боків цього отвору примощували по одному пружному прутику із ліщини, а між ними — дві рухомі клепки із "сторожами". Всі названі деталі відповідного пристрою сполучалися разом лише за допомогою двох шпунтів і чотирьох кілочків, які вставляли у продовбані в бруску дірки. Наступивши на "сторожі" пристрою, клепки стискалися, защемлювали ногу звіра, і він ставав легкою здобиччю мисливця.
У XX ст. такі та інші види примітивних засобів мисливства повсюдно витіснили залізні капкани саморобного (ковальського) і фабричного виробництва, які були різних розмірів і з різною силою пружності механізму защеплення: на ведмедя і вовка, оленя і козулю, дрібніших звірів. Відомо також, що в Україні металеві капкани застосовувалися вже в добу Середньовіччя. У писемних пам'ятках того часу вони фігурують як "заліза".
Хутрових звірів і птахів часто ловили за допомогою сіток і петель ("сильця", "сідла"). Залежно від конкретного призначення петлі виготовляли зі шкіри і ниток певної товщини, а також із кінського волоса, а з XX ст. — із металевого дроту. За принципом дії "сильця" були двох видів — на "одушення" та "підрив". У першому випадку звір сам затягував розставлену на лісовій стежці петлю пастки. Натомість "сильце" другого виду обов'язково прив'язували до пригнутого майже до самої землі молодого пружного дерева, попередньо закріпивши його верхівку кілком або іншим засобом. Ступивши ногою у петлю цієї пастки, звір, намагаючись вирватися з неї, зрушував систему кріплення дерева й останнє випрямлялося, піднімаючи водночас і здобич над землею. Сітки були самоловними, тобто такими, в яких звірина сама запутувалась, і підривні, коли, потягнувши за шнур, мисливці накривали нею тваринку чи птицю, що потрапила в пастку, або стягували краї цієї сітки.
Наприкінці XVIII ст. мисливці почали застосовувати спеціальні рушниці з витим і висвердленим стволами, що мали різні назви — "крем'янка", "кріс", "шомполка", "одностволка", "двостволка", "курківка", "безкурківка". Шомполку з крем'яними запалами використовували сільські полювальники аж до початку XX ст.
Борсуків і лисиць також викурювали з їхніх нір або останні розкопували. Допоміжними засобами при полюванні на звірину українським мисливцям часто слугували приваблюючі засоби, так звані вабики ("роги", "ріжки", "дудки", "пищики" та ін.) кількох видів, за допомогою яких вони імітували голос тієї чи іншої дикої тварини, приманюючи її відповідним способом до себе. Найдавніший метод підманювання звірів і птахів полягав у вмінні імітувати їхні звуки. До архаїчних за походженням компонентів традиційного полювання належали також різні форми маскування мисливця. Зокрема, з цією метою в минулому широко застосовували шкури диких тварин і зелені гілки дерев, траву тощо.
На жаль, у наш час в Україні деякі види промислових звірів уже повністю знишені, а багато з них перебувають на межі зникнення. Щоправда, держава вживає певні заходи, спрямовані на збереження й охорону тваринного світу. В цьому плані важлива роль належить передовсім природним заповідникам. Набутком історії стала тепер і більшість методів та засобів традиційного полювання.

Файл:Ohota 0 (1).jpg

2015-11-24T23:46:32Z

Дьоміна Тетяна:

Мисливство

2015-11-24T23:46:01Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Мисливство, -ва, '''''с. ''Охота на звѣрей.
[[Категорія:Ми]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МИСЛИ́ВСТВО, а, сер. Добування диких звірів і птахів з метою використання їх м'яса, хутра і т. ін. Грузд, господар хатини, був з підкарпатського села і жив з мисливства (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 140); У степовій та лісостеповій смугах населення переходило від мисливства до приручення тварин, а від збирання — до землеробства
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
МИСЛИВСТВО
галузь діяльності людини; добування диких тварин і птахів згідно з потребами національної економіки та охорони природи; промислове м., спортивно-любительське м., наукове м.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
мисли́вство — добування диких звірів і птахів з метою використання м’яса, хутра і т. ін.; полювання як давній споконвічний промисел предків звався раніше лове́цтвом, ло́вами (бо дичину перев. ловили різними способами; місце, де це робили, називали ло́вищем, а мисливців — ловця́ми:звідси переосмислені вислови «На ловця і звір біжить»; «Старий ловець двоногих овець»); предметами ловів у княжі часи були дикі коні, бобри, тури, вепри, ведмеді, лисиці, рисі, вовки, зайці, видри, соболі, білки та ін.; у XVI – XVIIIст. існувало як традиційне заняття українців для добування (полювання) дичини; на кінець XIXст. і пізніше набуло спортивних рис; у весільному обряді свати удають із себе ловців, звіроловів, мисливців, а молода фігурує як дорогий звір — куниця, що є відгомоном умикання молодої з її роду.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
hunting
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Существительное
с
1.охота

==Ілюстрації==
[[Файл:Ohota 0 (1).jpg|міні|ліворуч]]
PONOWA05.jpg
titul1.gif

==Медіа==
www.youtube.com/watch?v=uxsHU2VFh68

{{#ev:youtube| uxsHU2VFh68}}
==Цікаві факти==
===Мисливство===
Витоки мисливства сягають в Україні вже епохи палеоліту, коли полювали на мамонта, оленя, мускусного бика, дикого кабана й інших звірів. З розвитком хліборобства і придомного скотарства частка м'яса диких тварин і птахів у харчовому раціоні тутешніх жителів поступово зменшувалася, як і продукції цього заняття — шкіри, хутра, костей, рогу, сухожилля. І все-таки зазначена продукція мисливства не втрачала свого значення у господарстві українців до початку XX ст.
У період Київської держави і Середньовіччя загалом значних масштабів набуло полювання на хутрових звірів, оскільки оброк хутром становив тоді одну з важливих натуральних повинностей селян. У княжу добу, поряд з гривнею, хутро виконувало навіть функцію грошей. З того ж часу мисливство регламентувалося нормами кодифікованого законодавства. В цьому сенсі особливо важливе значення мала "Устава на волоки" (1557) — законодавчий акт, деякі статті якого визначали певні об'єкти, засоби і способи полювання, права власників лісових масивів та обов'язки мисливців тощо.
Фауна України завжди була насичена великою кількістю диких тварин і птахів. До XVI ст. тут ще водилися стада таких рідкісних звірів, як тур, зубр і дикий кінь (кулан), а до XVIII ст. — численні стада лося, оленя, козулі, дикого кабана, сайгака, зграї вовків та ін. Дикі коні зникли на території Південної України в середині XIX ст., а сайгаки — наприкінці XIX ст. Українські етнічні землі були багатими також на куниць, борсуків, бобрів, лебедів, гусей, качок, куріпок, перепелів, глухарів, рябчиків та ін.
З початком розвитку феодалізму обмежилося полювання простолюдина на бобрів, куниць, а вже з XVI ст., коли більшість мисливських угідь стала власністю феодалів, селяни позбавлялися права полювати на диких звірів багатьох інших видів.
Мисливство посідало чільне місце серед промислів козацтва. На землях Запорозької Січі існували навіть мисливські гурти. Вони полювали на диких тварин — тарпанів, козуль, оленів, бобрів, видр, лисиць. Хутро і шкіру від цього промислу козаки використовували для виготовлення свого одягу або продавали їх на місцевих ринках. Незважаючи на заборону, продовжували займатися мисливством (у вільний від польових робіт час) українські селяни, насамперед Полісся і Східних Карпат.
Заняття місцевим населенням мисливством грунтувалося передовсім на його глибокій обізнаності з повадками звірів і птахів, на орієнтації людини в довкіллі тощо. Сформовані впродовж тисячоліть стереотипи про тваринний світ зумовили різні способи (засаду, облаву, вистежування, переслідування, підманювання), форми (активну і пасивну) та характер (колективний та індивідуальний) промислу.
В глибоку давнину найчастіше полювали на звірів колективно, застосовуючи для цього засаду, облаву і переслідування. Зокрема, тварину заганяли над обрив, звідки вона падала вниз, в ущелину або до заздалегідь підготовленої ями-пастки, де її добивали камінням, кілками чи списами з крем'яними або кістяними наконечниками. Винайдення в добу мезоліту лука і стріли з крем'яним (кістяним) наконечником дало змогу полювати на відстані. Поступово технічні засоби мисливства удосконалювалися, а водночас і народні методи самого заняття, причому чимало первісних пристосувань полювання залежало безпосередньо від конкретної мети мисливця, видів звірів і птахів, що стали об'єктом його уваги, та інших факторів. Крім того, активну форму мисливства все більше і більше витісняла пасивна, а колективне полювання — індивідуальне. Поширенню індивідуального мисливства особливо сприяло офіційне середньовічне законодавство, яке різко обмежило можливості селян займатися цим видом діяльності; запастися додатковими припасами їжі, хутром і шкірою вони могли лише внаслідок нелегального полювання, використовуючи для цього різні, приховані від стороннього ока, пастки, сітки тощо. Натомість колективне мисливство застосовувалося в зазначений період переважно у двох випадках: як розвага, влаштована багатими землевласниками; при організації облави на вовків та інших хижих звірів, котрі завдавали шкоди господарству населення того чи іншого краю.
В XIX ст. і 30-х роках XX ст. українці полювали переважно з метою добування для власних потреб м'яса, хутра і шкіри, а також задля захисту своїх сільськогосподарських угідь, домашньої худоби від хижаків і шкідників. Об'єктами мисливства були ведмеді, вовки, рисі, дикі кабани, лосі, олені, козулі, лисиці, куниці, зайці, видри, борсуки, різні гризуни, качки, гуски, куріпки, перепілки, глухарі, дрофи та ін. Вид фауни, мета і спосіб заняття, набуті впродовж віків мисливський досвід і знання визначали й основні технічні засоби, які застосовували українські селяни. Причому кожен з таких мисливських засобів вирізнявся певними конструктивно-технологічними особливостями і принципами дії, що залежали від його конкретного функціонального призначення.
При полюванні на вовків, ведмедів, диких кабанів, оленів, інших парнокопитних використовувалися насамперед різні самоловні пристрої, серед яких одними з найдавніших за походженням були ями-пастки ("сліпі ями", "вовчі доли", "западниці", "теліші") завглибшки 1,6—2 м кожна. Викопували яму-пастку переважно на лісових стежках і перехрестях доріг, а зверху її накривали спеціальною дерев'яною кришкою, що оберталася навколо своєї осі, завдяки стаціонарно закріпленої по центру неї поперечки-палиці, кінці якої примощували на краях ями. Цю кришку мисливці маскували хмизом, травою, листям тощо. Інколи у дно пастки ще закопували один або кілька загострених доверху паль.
У минулому на теренах Полісся широко побутувала "вовківня" ("самолов") у формі спіралеподібного лабіринта. Його основу становили масивні кілки, переплетені лозовими, ліщиновими чи інших порід дерева гілками і прутами. За напрямком руху в цьому переплетенні кріпили гнучкі дубові палиці зі загостреними кінцями. Всередину пастки мисливці поміщали принаду для хижака — порося, козеня чи ягня. При наближенні до неї спіралеподібний лабіринт поступово звужувався, а дубові палиці все більше затискали вовка з боків. Якщо хижак пробував задкувати до виходу, то палиці боляче впиналися в його тіло, внаслідок чого він і ставав здобиччю мисливця.
У Східних Карпатах на вовків і ведмедів влаштовували в глибині лісу "слупу". Це була складна за конструкцією мисливська пастка. Основу конструкції її становили два закопані у землю дерев'яні стовпи ("сохи"), кожний з яких закінчувався у верху натуральною розвилкою. Між цими сохами примощували і закріплювали спеціальними засобами та способами кілька важких колод. Тут прив'язували для звіра принаду. Намагаючись дістати цю приманку, вовк чи ведмідь зрушував з місця один з важливих елементів пастки — "сторожа", у зв'язку з чим порушувалася система конструкції зведеної "слупи" і її верхні колоди падали, водночас придавлюючи хижака до землі.
Віддавна в Україні застосовувалися примітивні мисливські механізми на зразок капканів. Зокрема, на теренах Полісся на лосів полювали за допомогою "ступи", яку виготовляли із куска звичайного дерева-кругляка. Точніше, в торці заготівки видовбували наскрізний шишкоподібний отвір, а саму пастку ставили на заболочених стежках, якими переходили лосі. Ступивши ногою в "ступу" та намагаючись звільнитися від неї, лось застрягав у болоті.
Дещо складнішу конструкцію мала "ступиця" — пастка-капкан, за допомогою чого поліщуки та українці Східних Карпат полювали на вовків і лисиць, зайців і куниць та інших звірів. Виготовляли цей пристрій із дерев'яного бруска, де видовбували поздовжній отвір човнико-подібної форми. З обох боків цього отвору примощували по одному пружному прутику із ліщини, а між ними — дві рухомі клепки із "сторожами". Всі названі деталі відповідного пристрою сполучалися разом лише за допомогою двох шпунтів і чотирьох кілочків, які вставляли у продовбані в бруску дірки. Наступивши на "сторожі" пристрою, клепки стискалися, защемлювали ногу звіра, і він ставав легкою здобиччю мисливця.
У XX ст. такі та інші види примітивних засобів мисливства повсюдно витіснили залізні капкани саморобного (ковальського) і фабричного виробництва, які були різних розмірів і з різною силою пружності механізму защеплення: на ведмедя і вовка, оленя і козулю, дрібніших звірів. Відомо також, що в Україні металеві капкани застосовувалися вже в добу Середньовіччя. У писемних пам'ятках того часу вони фігурують як "заліза".
Хутрових звірів і птахів часто ловили за допомогою сіток і петель ("сильця", "сідла"). Залежно від конкретного призначення петлі виготовляли зі шкіри і ниток певної товщини, а також із кінського волоса, а з XX ст. — із металевого дроту. За принципом дії "сильця" були двох видів — на "одушення" та "підрив". У першому випадку звір сам затягував розставлену на лісовій стежці петлю пастки. Натомість "сильце" другого виду обов'язково прив'язували до пригнутого майже до самої землі молодого пружного дерева, попередньо закріпивши його верхівку кілком або іншим засобом. Ступивши ногою у петлю цієї пастки, звір, намагаючись вирватися з неї, зрушував систему кріплення дерева й останнє випрямлялося, піднімаючи водночас і здобич над землею. Сітки були самоловними, тобто такими, в яких звірина сама запутувалась, і підривні, коли, потягнувши за шнур, мисливці накривали нею тваринку чи птицю, що потрапила в пастку, або стягували краї цієї сітки.
Наприкінці XVIII ст. мисливці почали застосовувати спеціальні рушниці з витим і висвердленим стволами, що мали різні назви — "крем'янка", "кріс", "шомполка", "одностволка", "двостволка", "курківка", "безкурківка". Шомполку з крем'яними запалами використовували сільські полювальники аж до початку XX ст.
Борсуків і лисиць також викурювали з їхніх нір або останні розкопували. Допоміжними засобами при полюванні на звірину українським мисливцям часто слугували приваблюючі засоби, так звані вабики ("роги", "ріжки", "дудки", "пищики" та ін.) кількох видів, за допомогою яких вони імітували голос тієї чи іншої дикої тварини, приманюючи її відповідним способом до себе. Найдавніший метод підманювання звірів і птахів полягав у вмінні імітувати їхні звуки. До архаїчних за походженням компонентів традиційного полювання належали також різні форми маскування мисливця. Зокрема, з цією метою в минулому широко застосовували шкури диких тварин і зелені гілки дерев, траву тощо.
На жаль, у наш час в Україні деякі види промислових звірів уже повністю знишені, а багато з них перебувають на межі зникнення. Щоправда, держава вживає певні заходи, спрямовані на збереження й охорону тваринного світу. В цьому плані важлива роль належить передовсім природним заповідникам. Набутком історії стала тепер і більшість методів та засобів традиційного полювання.

Мисливство

2015-11-24T23:45:03Z

Дьоміна Тетяна:

'''Мисливство, -ва, '''''с. ''Охота на звѣрей.
[[Категорія:Ми]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МИСЛИ́ВСТВО, а, сер. Добування диких звірів і птахів з метою використання їх м'яса, хутра і т. ін. Грузд, господар хатини, був з підкарпатського села і жив з мисливства (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 140); У степовій та лісостеповій смугах населення переходило від мисливства до приручення тварин, а від збирання — до землеробства
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
МИСЛИВСТВО
галузь діяльності людини; добування диких тварин і птахів згідно з потребами національної економіки та охорони природи; промислове м., спортивно-любительське м., наукове м.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
мисли́вство — добування диких звірів і птахів з метою використання м’яса, хутра і т. ін.; полювання як давній споконвічний промисел предків звався раніше лове́цтвом, ло́вами (бо дичину перев. ловили різними способами; місце, де це робили, називали ло́вищем, а мисливців — ловця́ми:звідси переосмислені вислови «На ловця і звір біжить»; «Старий ловець двоногих овець»); предметами ловів у княжі часи були дикі коні, бобри, тури, вепри, ведмеді, лисиці, рисі, вовки, зайці, видри, соболі, білки та ін.; у XVI – XVIIIст. існувало як традиційне заняття українців для добування (полювання) дичини; на кінець XIXст. і пізніше набуло спортивних рис; у весільному обряді свати удають із себе ловців, звіроловів, мисливців, а молода фігурує як дорогий звір — куниця, що є відгомоном умикання молодої з її роду.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
hunting
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Существительное
с
1.охота

==Ілюстрації==
Ohota_0 (1).jpg
PONOWA05.jpg
titul1.gif

==Медіа==
www.youtube.com/watch?v=uxsHU2VFh68

{{#ev:youtube| uxsHU2VFh68}}
==Цікаві факти==
===Мисливство===
Витоки мисливства сягають в Україні вже епохи палеоліту, коли полювали на мамонта, оленя, мускусного бика, дикого кабана й інших звірів. З розвитком хліборобства і придомного скотарства частка м'яса диких тварин і птахів у харчовому раціоні тутешніх жителів поступово зменшувалася, як і продукції цього заняття — шкіри, хутра, костей, рогу, сухожилля. І все-таки зазначена продукція мисливства не втрачала свого значення у господарстві українців до початку XX ст.
У період Київської держави і Середньовіччя загалом значних масштабів набуло полювання на хутрових звірів, оскільки оброк хутром становив тоді одну з важливих натуральних повинностей селян. У княжу добу, поряд з гривнею, хутро виконувало навіть функцію грошей. З того ж часу мисливство регламентувалося нормами кодифікованого законодавства. В цьому сенсі особливо важливе значення мала "Устава на волоки" (1557) — законодавчий акт, деякі статті якого визначали певні об'єкти, засоби і способи полювання, права власників лісових масивів та обов'язки мисливців тощо.
Фауна України завжди була насичена великою кількістю диких тварин і птахів. До XVI ст. тут ще водилися стада таких рідкісних звірів, як тур, зубр і дикий кінь (кулан), а до XVIII ст. — численні стада лося, оленя, козулі, дикого кабана, сайгака, зграї вовків та ін. Дикі коні зникли на території Південної України в середині XIX ст., а сайгаки — наприкінці XIX ст. Українські етнічні землі були багатими також на куниць, борсуків, бобрів, лебедів, гусей, качок, куріпок, перепелів, глухарів, рябчиків та ін.
З початком розвитку феодалізму обмежилося полювання простолюдина на бобрів, куниць, а вже з XVI ст., коли більшість мисливських угідь стала власністю феодалів, селяни позбавлялися права полювати на диких звірів багатьох інших видів.
Мисливство посідало чільне місце серед промислів козацтва. На землях Запорозької Січі існували навіть мисливські гурти. Вони полювали на диких тварин — тарпанів, козуль, оленів, бобрів, видр, лисиць. Хутро і шкіру від цього промислу козаки використовували для виготовлення свого одягу або продавали їх на місцевих ринках. Незважаючи на заборону, продовжували займатися мисливством (у вільний від польових робіт час) українські селяни, насамперед Полісся і Східних Карпат.
Заняття місцевим населенням мисливством грунтувалося передовсім на його глибокій обізнаності з повадками звірів і птахів, на орієнтації людини в довкіллі тощо. Сформовані впродовж тисячоліть стереотипи про тваринний світ зумовили різні способи (засаду, облаву, вистежування, переслідування, підманювання), форми (активну і пасивну) та характер (колективний та індивідуальний) промислу.
В глибоку давнину найчастіше полювали на звірів колективно, застосовуючи для цього засаду, облаву і переслідування. Зокрема, тварину заганяли над обрив, звідки вона падала вниз, в ущелину або до заздалегідь підготовленої ями-пастки, де її добивали камінням, кілками чи списами з крем'яними або кістяними наконечниками. Винайдення в добу мезоліту лука і стріли з крем'яним (кістяним) наконечником дало змогу полювати на відстані. Поступово технічні засоби мисливства удосконалювалися, а водночас і народні методи самого заняття, причому чимало первісних пристосувань полювання залежало безпосередньо від конкретної мети мисливця, видів звірів і птахів, що стали об'єктом його уваги, та інших факторів. Крім того, активну форму мисливства все більше і більше витісняла пасивна, а колективне полювання — індивідуальне. Поширенню індивідуального мисливства особливо сприяло офіційне середньовічне законодавство, яке різко обмежило можливості селян займатися цим видом діяльності; запастися додатковими припасами їжі, хутром і шкірою вони могли лише внаслідок нелегального полювання, використовуючи для цього різні, приховані від стороннього ока, пастки, сітки тощо. Натомість колективне мисливство застосовувалося в зазначений період переважно у двох випадках: як розвага, влаштована багатими землевласниками; при організації облави на вовків та інших хижих звірів, котрі завдавали шкоди господарству населення того чи іншого краю.
В XIX ст. і 30-х роках XX ст. українці полювали переважно з метою добування для власних потреб м'яса, хутра і шкіри, а також задля захисту своїх сільськогосподарських угідь, домашньої худоби від хижаків і шкідників. Об'єктами мисливства були ведмеді, вовки, рисі, дикі кабани, лосі, олені, козулі, лисиці, куниці, зайці, видри, борсуки, різні гризуни, качки, гуски, куріпки, перепілки, глухарі, дрофи та ін. Вид фауни, мета і спосіб заняття, набуті впродовж віків мисливський досвід і знання визначали й основні технічні засоби, які застосовували українські селяни. Причому кожен з таких мисливських засобів вирізнявся певними конструктивно-технологічними особливостями і принципами дії, що залежали від його конкретного функціонального призначення.
При полюванні на вовків, ведмедів, диких кабанів, оленів, інших парнокопитних використовувалися насамперед різні самоловні пристрої, серед яких одними з найдавніших за походженням були ями-пастки ("сліпі ями", "вовчі доли", "западниці", "теліші") завглибшки 1,6—2 м кожна. Викопували яму-пастку переважно на лісових стежках і перехрестях доріг, а зверху її накривали спеціальною дерев'яною кришкою, що оберталася навколо своєї осі, завдяки стаціонарно закріпленої по центру неї поперечки-палиці, кінці якої примощували на краях ями. Цю кришку мисливці маскували хмизом, травою, листям тощо. Інколи у дно пастки ще закопували один або кілька загострених доверху паль.
У минулому на теренах Полісся широко побутувала "вовківня" ("самолов") у формі спіралеподібного лабіринта. Його основу становили масивні кілки, переплетені лозовими, ліщиновими чи інших порід дерева гілками і прутами. За напрямком руху в цьому переплетенні кріпили гнучкі дубові палиці зі загостреними кінцями. Всередину пастки мисливці поміщали принаду для хижака — порося, козеня чи ягня. При наближенні до неї спіралеподібний лабіринт поступово звужувався, а дубові палиці все більше затискали вовка з боків. Якщо хижак пробував задкувати до виходу, то палиці боляче впиналися в його тіло, внаслідок чого він і ставав здобиччю мисливця.
У Східних Карпатах на вовків і ведмедів влаштовували в глибині лісу "слупу". Це була складна за конструкцією мисливська пастка. Основу конструкції її становили два закопані у землю дерев'яні стовпи ("сохи"), кожний з яких закінчувався у верху натуральною розвилкою. Між цими сохами примощували і закріплювали спеціальними засобами та способами кілька важких колод. Тут прив'язували для звіра принаду. Намагаючись дістати цю приманку, вовк чи ведмідь зрушував з місця один з важливих елементів пастки — "сторожа", у зв'язку з чим порушувалася система конструкції зведеної "слупи" і її верхні колоди падали, водночас придавлюючи хижака до землі.
Віддавна в Україні застосовувалися примітивні мисливські механізми на зразок капканів. Зокрема, на теренах Полісся на лосів полювали за допомогою "ступи", яку виготовляли із куска звичайного дерева-кругляка. Точніше, в торці заготівки видовбували наскрізний шишкоподібний отвір, а саму пастку ставили на заболочених стежках, якими переходили лосі. Ступивши ногою в "ступу" та намагаючись звільнитися від неї, лось застрягав у болоті.
Дещо складнішу конструкцію мала "ступиця" — пастка-капкан, за допомогою чого поліщуки та українці Східних Карпат полювали на вовків і лисиць, зайців і куниць та інших звірів. Виготовляли цей пристрій із дерев'яного бруска, де видовбували поздовжній отвір човнико-подібної форми. З обох боків цього отвору примощували по одному пружному прутику із ліщини, а між ними — дві рухомі клепки із "сторожами". Всі названі деталі відповідного пристрою сполучалися разом лише за допомогою двох шпунтів і чотирьох кілочків, які вставляли у продовбані в бруску дірки. Наступивши на "сторожі" пристрою, клепки стискалися, защемлювали ногу звіра, і він ставав легкою здобиччю мисливця.
У XX ст. такі та інші види примітивних засобів мисливства повсюдно витіснили залізні капкани саморобного (ковальського) і фабричного виробництва, які були різних розмірів і з різною силою пружності механізму защеплення: на ведмедя і вовка, оленя і козулю, дрібніших звірів. Відомо також, що в Україні металеві капкани застосовувалися вже в добу Середньовіччя. У писемних пам'ятках того часу вони фігурують як "заліза".
Хутрових звірів і птахів часто ловили за допомогою сіток і петель ("сильця", "сідла"). Залежно від конкретного призначення петлі виготовляли зі шкіри і ниток певної товщини, а також із кінського волоса, а з XX ст. — із металевого дроту. За принципом дії "сильця" були двох видів — на "одушення" та "підрив". У першому випадку звір сам затягував розставлену на лісовій стежці петлю пастки. Натомість "сильце" другого виду обов'язково прив'язували до пригнутого майже до самої землі молодого пружного дерева, попередньо закріпивши його верхівку кілком або іншим засобом. Ступивши ногою у петлю цієї пастки, звір, намагаючись вирватися з неї, зрушував систему кріплення дерева й останнє випрямлялося, піднімаючи водночас і здобич над землею. Сітки були самоловними, тобто такими, в яких звірина сама запутувалась, і підривні, коли, потягнувши за шнур, мисливці накривали нею тваринку чи птицю, що потрапила в пастку, або стягували краї цієї сітки.
Наприкінці XVIII ст. мисливці почали застосовувати спеціальні рушниці з витим і висвердленим стволами, що мали різні назви — "крем'янка", "кріс", "шомполка", "одностволка", "двостволка", "курківка", "безкурківка". Шомполку з крем'яними запалами використовували сільські полювальники аж до початку XX ст.
Борсуків і лисиць також викурювали з їхніх нір або останні розкопували. Допоміжними засобами при полюванні на звірину українським мисливцям часто слугували приваблюючі засоби, так звані вабики ("роги", "ріжки", "дудки", "пищики" та ін.) кількох видів, за допомогою яких вони імітували голос тієї чи іншої дикої тварини, приманюючи її відповідним способом до себе. Найдавніший метод підманювання звірів і птахів полягав у вмінні імітувати їхні звуки. До архаїчних за походженням компонентів традиційного полювання належали також різні форми маскування мисливця. Зокрема, з цією метою в минулому широко застосовували шкури диких тварин і зелені гілки дерев, траву тощо.
На жаль, у наш час в Україні деякі види промислових звірів уже повністю знишені, а багато з них перебувають на межі зникнення. Щоправда, держава вживає певні заходи, спрямовані на збереження й охорону тваринного світу. В цьому плані важлива роль належить передовсім природним заповідникам. Набутком історії стала тепер і більшість методів та засобів традиційного полювання.

Щиро

2015-11-22T20:55:13Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …

20.відвертий — а, е.

1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …

==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:N7erNBjIHtU.jpg|міні]]

[[Файл:a0a73ba1e1c6e78e628e0ad1c7ee3279.jpg|міні|Щиро]]

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Щиро

2015-11-22T20:54:24Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …

20.відвертий — а, е.

1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:N7erNBjIHtU.jpg|міні]]

[[Файл:a0a73ba1e1c6e78e628e0ad1c7ee3279.jpg|міні|Щиро]]

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Щиро

2015-11-22T20:54:02Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …

20.відвертий — а, е.

1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:
[[Файл:N7erNBjIHtU.jpg|міні]]
|міні|Щиро]]
[[Файл:a0a73ba1e1c6e78e628e0ad1c7ee3279.jpg|міні|Щиро]]

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Щиро

2015-11-22T20:53:23Z

Дьоміна Тетяна:

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …

20.відвертий — а, е.

1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:N7erNBjIHtU.jpg|міні|Щиро]]
[[Файл:a0a73ba1e1c6e78e628e0ad1c7ee3279.jpg|міні|Щиро]]

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Щиро

2015-11-22T20:53:01Z

Дьоміна Тетяна:

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …

20.відвертий — а, е.

1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:N7erNBjIHtU.jpg|міні|Щиро]]
[[Файл:a0a73ba1e1c6e78e628e0ad1c7ee3279.jpg|міні|Щиро]]

==Медіа==

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Щиро

2015-11-22T20:46:58Z

Дьоміна Тетяна: /* Медіа */

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …

20.відвертий — а, е.

1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:N7erNBjIHtU.jpg|міні|Щиро]]
[[Файл:a0a73ba1e1c6e78e628e0ad1c7ee3279.jpg|міні|Щиро]]

==Медіа==

[[Файл:Http://youtube.com/watch?v=iIlYHIN4oC0|ліворуч]]

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Щиро

2015-11-22T20:45:17Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …

20.відвертий — а, е.

1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:N7erNBjIHtU.jpg|міні|Щиро]]
[[Файл:a0a73ba1e1c6e78e628e0ad1c7ee3279.jpg|міні|Щиро]]

==Медіа==
{{#ev:youtubiIlYHIN4oC0

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Щиро

2015-11-22T20:43:43Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …

20.відвертий — а, е.

1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:N7erNBjIHtU.jpg|міні|Щиро]]
[[Файл:a0a73ba1e1c6e78e628e0ad1c7ee3279.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:Http://youtube.com/watch?v=iIlYHIN4oC0|міні]]

==Медіа==
{{#ev:youtubiIlYHIN4oC0

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Щиро

2015-11-22T20:43:17Z

Дьоміна Тетяна: /* Медіа */

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …

20.відвертий — а, е.

1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:N7erNBjIHtU.jpg|міні|Щиро]]
[[Файл:a0a73ba1e1c6e78e628e0ad1c7ee3279.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:Http://youtube.com/watch?v=iIlYHIN4oC0|міні]]
<gallery>
Example.jpg|Опис1
Example.jpg|Опис2
</gallery>
==Медіа==
{{#ev:youtubiIlYHIN4oC0

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Щиро

2015-11-22T20:40:57Z

Дьоміна Тетяна: /* Медіа */

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …

20.відвертий — а, е.

1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:N7erNBjIHtU.jpg|міні|Щиро]]
[[Файл:a0a73ba1e1c6e78e628e0ad1c7ee3279.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:Http://youtube.com/watch?v=iIlYHIN4oC0|міні]]
==Медіа==
http://youtube.com/watch?v=iIlYHIN4oC0

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Щиро

2015-11-22T20:39:32Z

Дьоміна Тетяна:

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …

20.відвертий — а, е.

1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:N7erNBjIHtU.jpg|міні|Щиро]]
[[Файл:a0a73ba1e1c6e78e628e0ad1c7ee3279.jpg|міні|Щиро]]

==Медіа==
http://youtube.com/watch?v=iIlYHIN4oC0

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:A0a73ba1e1c6e78e628e0ad1c7ee3279.jpg

2015-11-22T20:35:26Z

Дьоміна Тетяна:

Щиро

2015-11-22T20:35:07Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …

20.відвертий — а, е.

1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:N7erNBjIHtU.jpg|міні|Щиро]]
[[Файл:a0a73ba1e1c6e78e628e0ad1c7ee3279.jpg|міні|Щиро]]

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Щиро

2015-11-22T20:34:39Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …

20.відвертий — а, е.

1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:N7erNBjIHtU.jpg|міні|Щиро]]
a0a73ba1e1c6e78e628e0ad1c7ee3279.jpg

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:N7erNBjIHtU.jpg

2015-11-22T20:33:45Z

Дьоміна Тетяна:

Щиро

2015-11-22T20:33:13Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …

20.відвертий — а, е.

1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

[[Файл:N7erNBjIHtU.jpg|міні|Щиро]]

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Щиро

2015-11-22T20:31:42Z

Дьоміна Тетяна:

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …

20.відвертий — а, е.

1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Щиро

2015-11-22T20:30:02Z

Дьоміна Тетяна:

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия

8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник

9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник

10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля

11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля

12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия

13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов

14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов

15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов

16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов

17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 Информатик. 2012. прямодушно нареч, кол во синонимов: 11 • бесхитростно …
Словарь синонимов

18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …
Словарь синонимов

19.Банкноты Украины — 50 гривен образца 2004 года Банкноты Украины денежные знаки Украины …
Википедия

20.відвертий — а, е.
1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Щиро

2015-11-22T20:28:53Z

Дьоміна Тетяна:

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник

3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови

4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови

5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки

6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия
8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник
9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник
10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля
11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля
12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия
13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов
14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов
15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов
16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов
17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 Информатик. 2012. прямодушно нареч, кол во синонимов: 11 • бесхитростно …
Словарь синонимов
18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …
Словарь синонимов
19.Банкноты Украины — 50 гривен образца 2004 года Банкноты Украины денежные знаки Украины …
Википедия
20.відвертий — а, е.
1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Щиро

2015-11-22T20:27:51Z

Дьоміна Тетяна:

'''Щиро, '''''нар. ''1) Искренно, по правдѣ. ''Вона мене молодого щиро полюбила. ''Мет. ''Молились щиро козаки. ''Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: ''щиронародній, ''(Левиц. Пов. 258), ''щиропольський, ''(Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. ''Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. ''Гліб.
[[Категорія:Щи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76).
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:]
Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Sincerely
щиро дякую
thank you; thank you very much

Thank you very much!
Щиро дякую!
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
Наречие
нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро
истинно; подлинно; неподдельно; чисто
усердно, старательно, рьяно; ревностно
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • …
Словарь синонимов
2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого …
Український тлумачний словник
3.щиро —
1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови
4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови
5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) …
Словник лемківскої говірки
6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …
Словник синонімів української мови

7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На …
Википедия
8.душа — і/, ж.
1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …
Український тлумачний словник
9.серце — я, с.
1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
Український тлумачний словник
10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… …
Толковый словарь Даля
11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… …
Толковый словарь Даля
12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр …
Википедия
13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… …
Словарь синонимов
14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… …
Словарь синонимов
15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …
Словарь синонимов
16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь …
Словарь синонимов
17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 Информатик. 2012. прямодушно нареч, кол во синонимов: 11 • бесхитростно …
Словарь синонимов
18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …
Словарь синонимов
19.Банкноты Украины — 50 гривен образца 2004 года Банкноты Украины денежные знаки Украины …
Википедия
20.відвертий — а, е.
1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
==Ілюстрації==

[[Файл:1365742346.jpg|міні|Щиро]]

==Цікаві факти==
Знайдені у віршах вірогідні рими:
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність
зброк, кров, оверко, офіру низька
Сто слів із поезії з подібними закінченнями:
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Бавовник

2015-11-22T20:25:12Z

Дьоміна Тетяна:

'''Бавовник, -ка,''' ''м.'' Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БАВО́ВНИК, у, чол. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу. На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 14); Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою (Колгоспник України, 4, 1955, 20).
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
БАВОВНИК
багаторічна трав'яниста рослина родини мальвових, кущ або дерево зони гарячого клімату; одна з найважливіших технічних рослин, що з них одержують волокно; відома кілька тисячоліть; плід - коробочка з насінинами, покритими волосками (волокном) - сировиною для бавовнопрядильної промисловості; з насіння одержують бавовникову олію; понад 80% сучасних видів б. походять від б. звичайного.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

БАВО́ВНИК, у, ч. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу.
На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Забіла, Одна сім’я, 1950,14);
Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою
(Колг. Укр., 4, 1955, 20).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
cotton
(Noun ) (noun, adjv )
plant
cotton plant

raw cotton

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
хлопчатник

[[Файл:Image139.jpg|міні]]
[[Файл:35b761 full.jpg|міні]]
==Ілюстрації==

==Цікаві факти==
===Бавовник звичайний===
Бавовник звичайний середньоволокнистий (Gossypium hirsutum) — жорстковолосиста багаторічна рослина, але в культурі вирощують її як однорічну. Рослина — кущ родини мальвових.
Стебло пряме, гілчасте, біля основи здерев'яніле, 1—1,5 м заввишки. Листки чергові, довгочерешкові, 3—5-лопатеві, з трикутно-яйцевидними загостреними лопатями. Квітки одиничні, 5-пелюсткові, кремові, з червонувато-пурпуровим відтінком.
Плід — багатонасінна коробочка. Насінини — з довгими одноклітинними волосками. Цвіте у липні — вересні.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:Images.jpg

2015-11-22T20:22:54Z

Дьоміна Тетяна: Сторінка очищена

Файл:35b761 full.jpg

2015-11-22T20:20:58Z

Дьоміна Тетяна:

Бавовник

2015-11-22T20:20:32Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Бавовник, -ка,''' ''м.'' Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БАВО́ВНИК, у, чол. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу. На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 14); Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою (Колгоспник України, 4, 1955, 20).
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
БАВОВНИК
багаторічна трав'яниста рослина родини мальвових, кущ або дерево зони гарячого клімату; одна з найважливіших технічних рослин, що з них одержують волокно; відома кілька тисячоліть; плід - коробочка з насінинами, покритими волосками (волокном) - сировиною для бавовнопрядильної промисловості; з насіння одержують бавовникову олію; понад 80% сучасних видів б. походять від б. звичайного.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

БАВО́ВНИК, у, ч. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу.
На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Забіла, Одна сім’я, 1950,14);
Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою
(Колг. Укр., 4, 1955, 20).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
cotton
(Noun ) (noun, adjv )
plant
cotton plant

raw cotton

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
хлопчатник

[[Файл:Image139.jpg|міні]]

[[Файл:Images.jpg|міні]]
[[Файл:35b761 full.jpg|міні]]
==Ілюстрації==

==Цікаві факти==
===Бавовник звичайний===
Бавовник звичайний середньоволокнистий (Gossypium hirsutum) — жорстковолосиста багаторічна рослина, але в культурі вирощують її як однорічну. Рослина — кущ родини мальвових.
Стебло пряме, гілчасте, біля основи здерев'яніле, 1—1,5 м заввишки. Листки чергові, довгочерешкові, 3—5-лопатеві, з трикутно-яйцевидними загостреними лопатями. Квітки одиничні, 5-пелюсткові, кремові, з червонувато-пурпуровим відтінком.
Плід — багатонасінна коробочка. Насінини — з довгими одноклітинними волосками. Цвіте у липні — вересні.

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:Images.jpg

2015-11-22T20:19:43Z

Дьоміна Тетяна:

[[Файл:35b761 full.jpg|міні]]

Бавовник

2015-11-22T20:17:48Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Бавовник, -ка,''' ''м.'' Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БАВО́ВНИК, у, чол. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу. На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 14); Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою (Колгоспник України, 4, 1955, 20).
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
БАВОВНИК
багаторічна трав'яниста рослина родини мальвових, кущ або дерево зони гарячого клімату; одна з найважливіших технічних рослин, що з них одержують волокно; відома кілька тисячоліть; плід - коробочка з насінинами, покритими волосками (волокном) - сировиною для бавовнопрядильної промисловості; з насіння одержують бавовникову олію; понад 80% сучасних видів б. походять від б. звичайного.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

БАВО́ВНИК, у, ч. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу.
На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Забіла, Одна сім’я, 1950,14);
Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою
(Колг. Укр., 4, 1955, 20).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
cotton
(Noun ) (noun, adjv )
plant
cotton plant

raw cotton

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
хлопчатник

[[Файл:Image139.jpg|міні]]

[[Файл:Images.jpg|міні]]
==Ілюстрації==

==Цікаві факти==
===Бавовник звичайний===
Бавовник звичайний середньоволокнистий (Gossypium hirsutum) — жорстковолосиста багаторічна рослина, але в культурі вирощують її як однорічну. Рослина — кущ родини мальвових.
Стебло пряме, гілчасте, біля основи здерев'яніле, 1—1,5 м заввишки. Листки чергові, довгочерешкові, 3—5-лопатеві, з трикутно-яйцевидними загостреними лопатями. Квітки одиничні, 5-пелюсткові, кремові, з червонувато-пурпуровим відтінком.
Плід — багатонасінна коробочка. Насінини — з довгими одноклітинними волосками. Цвіте у липні — вересні.

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Бавовник

2015-11-22T20:17:06Z

Дьоміна Тетяна:

'''Бавовник, -ка,''' ''м.'' Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БАВО́ВНИК, у, чол. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу. На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 14); Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою (Колгоспник України, 4, 1955, 20).
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
БАВОВНИК
багаторічна трав'яниста рослина родини мальвових, кущ або дерево зони гарячого клімату; одна з найважливіших технічних рослин, що з них одержують волокно; відома кілька тисячоліть; плід - коробочка з насінинами, покритими волосками (волокном) - сировиною для бавовнопрядильної промисловості; з насіння одержують бавовникову олію; понад 80% сучасних видів б. походять від б. звичайного.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

БАВО́ВНИК, у, ч. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу.
На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Забіла, Одна сім’я, 1950,14);
Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою
(Колг. Укр., 4, 1955, 20).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
cotton
(Noun ) (noun, adjv )
plant
cotton plant

raw cotton

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
хлопчатник

[[Файл:Image139.jpg|міні]]

==Ілюстрації==

==Цікаві факти==
===Бавовник звичайний===
Бавовник звичайний середньоволокнистий (Gossypium hirsutum) — жорстковолосиста багаторічна рослина, але в культурі вирощують її як однорічну. Рослина — кущ родини мальвових.
Стебло пряме, гілчасте, біля основи здерев'яніле, 1—1,5 м заввишки. Листки чергові, довгочерешкові, 3—5-лопатеві, з трикутно-яйцевидними загостреними лопатями. Квітки одиничні, 5-пелюсткові, кремові, з червонувато-пурпуровим відтінком.
Плід — багатонасінна коробочка. Насінини — з довгими одноклітинними волосками. Цвіте у липні — вересні.

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:Image139.jpg

2015-11-22T20:16:19Z

Дьоміна Тетяна:

Бавовник

2015-11-22T20:15:58Z

Дьоміна Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Бавовник, -ка,''' ''м.'' Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БАВО́ВНИК, у, чол. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу. На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 14); Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою (Колгоспник України, 4, 1955, 20).
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
БАВОВНИК
багаторічна трав'яниста рослина родини мальвових, кущ або дерево зони гарячого клімату; одна з найважливіших технічних рослин, що з них одержують волокно; відома кілька тисячоліть; плід - коробочка з насінинами, покритими волосками (волокном) - сировиною для бавовнопрядильної промисловості; з насіння одержують бавовникову олію; понад 80% сучасних видів б. походять від б. звичайного.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

БАВО́ВНИК, у, ч. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу.
На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Забіла, Одна сім’я, 1950,14);
Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою
(Колг. Укр., 4, 1955, 20).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
cotton
(Noun ) (noun, adjv )
plant
cotton plant

raw cotton

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
хлопчатник

[[Файл:Image139.jpg|міні]]

==Ілюстрації==

==Цікаві факти==
===Бавовник звичайний===
Бавовник звичайний середньоволокнистий (Gossypium hirsutum) — жорстковолосиста багаторічна рослина, але в культурі вирощують її як однорічну. Рослина — кущ родини мальвових.
Стебло пряме, гілчасте, біля основи здерев'яніле, 1—1,5 м заввишки. Листки чергові, довгочерешкові, 3—5-лопатеві, з трикутно-яйцевидними загостреними лопатями. Квітки одиничні, 5-пелюсткові, кремові, з червонувато-пурпуровим відтінком.
Плід — багатонасінна коробочка. Насінини — з довгими одноклітинними волосками. Цвіте у липні — вересні.

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Бавовник

2015-11-22T20:14:16Z

Дьоміна Тетяна: /* УКРЛІТ.ORG_Cловник */

'''Бавовник, -ка,''' ''м.'' Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БАВО́ВНИК, у, чол. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу. На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 14); Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою (Колгоспник України, 4, 1955, 20).
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
БАВОВНИК
багаторічна трав'яниста рослина родини мальвових, кущ або дерево зони гарячого клімату; одна з найважливіших технічних рослин, що з них одержують волокно; відома кілька тисячоліть; плід - коробочка з насінинами, покритими волосками (волокном) - сировиною для бавовнопрядильної промисловості; з насіння одержують бавовникову олію; понад 80% сучасних видів б. походять від б. звичайного.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

БАВО́ВНИК, у, ч. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу.
На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Забіла, Одна сім’я, 1950,14);
Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою
(Колг. Укр., 4, 1955, 20).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
cotton
(Noun ) (noun, adjv )
plant
cotton plant

raw cotton

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
хлопчатник

==Ілюстрації==

==Цікаві факти==
===Бавовник звичайний===
Бавовник звичайний середньоволокнистий (Gossypium hirsutum) — жорстковолосиста багаторічна рослина, але в культурі вирощують її як однорічну. Рослина — кущ родини мальвових.
Стебло пряме, гілчасте, біля основи здерев'яніле, 1—1,5 м заввишки. Листки чергові, довгочерешкові, 3—5-лопатеві, з трикутно-яйцевидними загостреними лопатями. Квітки одиничні, 5-пелюсткові, кремові, з червонувато-пурпуровим відтінком.
Плід — багатонасінна коробочка. Насінини — з довгими одноклітинними волосками. Цвіте у липні — вересні.

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Бавовник

2015-11-22T20:13:06Z

Дьоміна Тетяна: /* УКРЛІТ.ORG_Cловник */

'''Бавовник, -ка,''' ''м.'' Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БАВО́ВНИК, у, чол. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу. На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 14); Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою (Колгоспник України, 4, 1955, 20).
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
БАВОВНИК
багаторічна трав'яниста рослина родини мальвових, кущ або дерево зони гарячого клімату; одна з найважливіших технічних рослин, що з них одержують волокно; відома кілька тисячоліть; плід - коробочка з насінинами, покритими волосками (волокном) - сировиною для бавовнопрядильної промисловості; з насіння одержують бавовникову олію; понад 80% сучасних видів б. походять від б. звичайного.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

БАВО́ВНИК, у, ч. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу. На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Забіла, Одна сім’я, 1950,14); Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою (Колг. Укр., 4, 1955, 20).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
cotton
(Noun ) (noun, adjv )
plant
cotton plant

raw cotton

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
хлопчатник

==Ілюстрації==

==Цікаві факти==
===Бавовник звичайний===
Бавовник звичайний середньоволокнистий (Gossypium hirsutum) — жорстковолосиста багаторічна рослина, але в культурі вирощують її як однорічну. Рослина — кущ родини мальвових.
Стебло пряме, гілчасте, біля основи здерев'яніле, 1—1,5 м заввишки. Листки чергові, довгочерешкові, 3—5-лопатеві, з трикутно-яйцевидними загостреними лопатями. Квітки одиничні, 5-пелюсткові, кремові, з червонувато-пурпуровим відтінком.
Плід — багатонасінна коробочка. Насінини — з довгими одноклітинними волосками. Цвіте у липні — вересні.

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Бавовник

2015-11-22T20:12:35Z

Дьоміна Тетяна:

'''Бавовник, -ка,''' ''м.'' Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БАВО́ВНИК, у, чол. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу. На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 14); Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою (Колгоспник України, 4, 1955, 20).
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
БАВОВНИК
багаторічна трав'яниста рослина родини мальвових, кущ або дерево зони гарячого клімату; одна з найважливіших технічних рослин, що з них одержують волокно; відома кілька тисячоліть; плід - коробочка з насінинами, покритими волосками (волокном) - сировиною для бавовнопрядильної промисловості; з насіння одержують бавовникову олію; понад 80% сучасних видів б. походять від б. звичайного.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

БАВО́ВНИК, у, ч. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу. На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Забіла, Одна сім’я, 1950,14); Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою (Колг. Укр., 4, 1955, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 77.
Бавовник, ка, м. Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 16.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
cotton
(Noun ) (noun, adjv )
plant
cotton plant

raw cotton

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
хлопчатник

==Ілюстрації==

==Цікаві факти==
===Бавовник звичайний===
Бавовник звичайний середньоволокнистий (Gossypium hirsutum) — жорстковолосиста багаторічна рослина, але в культурі вирощують її як однорічну. Рослина — кущ родини мальвових.
Стебло пряме, гілчасте, біля основи здерев'яніле, 1—1,5 м заввишки. Листки чергові, довгочерешкові, 3—5-лопатеві, з трикутно-яйцевидними загостреними лопатями. Квітки одиничні, 5-пелюсткові, кремові, з червонувато-пурпуровим відтінком.
Плід — багатонасінна коробочка. Насінини — з довгими одноклітинними волосками. Цвіте у липні — вересні.

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Бавовник

2015-11-22T20:10:37Z

Дьоміна Тетяна:

'''Бавовник, -ка,''' ''м.'' Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БАВО́ВНИК, у, чол. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу. На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 14); Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою (Колгоспник України, 4, 1955, 20).
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
БАВОВНИК
багаторічна трав'яниста рослина родини мальвових, кущ або дерево зони гарячого клімату; одна з найважливіших технічних рослин, що з них одержують волокно; відома кілька тисячоліть; плід - коробочка з насінинами, покритими волосками (волокном) - сировиною для бавовнопрядильної промисловості; з насіння одержують бавовникову олію; понад 80% сучасних видів б. походять від б. звичайного.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

БАВО́ВНИК, у, ч. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу. На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Забіла, Одна сім’я, 1950,14); Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою (Колг. Укр., 4, 1955, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 77.
Бавовник, ка, м. Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 16.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
cotton
(Noun ) (noun, adjv )
plant
cotton plant

raw cotton

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
хлопчатник

==Ілюстрації==

==Цікаві факти==
===Заголовок Українські богатирі===
Бавовник звичайний середньоволокнистий (Gossypium hirsutum) — жорстковолосиста багаторічна рослина, але в культурі вирощують її як однорічну. Рослина — кущ родини мальвових.
Стебло пряме, гілчасте, біля основи здерев'яніле, 1—1,5 м заввишки. Листки чергові, довгочерешкові, 3—5-лопатеві, з трикутно-яйцевидними загостреними лопатями. Квітки одиничні, 5-пелюсткові, кремові, з червонувато-пурпуровим відтінком.
Плід — багатонасінна коробочка. Насінини — з довгими одноклітинними волосками. Цвіте у липні — вересні.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:Yeg.jpg

2015-11-22T19:49:32Z

Дьоміна Тетяна: Дьоміна Тетяна завантажив нову версію «Файл:Yeg.jpg»

Файл:Yeg.jpg

2015-11-22T19:49:22Z

Дьоміна Тетяна: Дьоміна Тетяна завантажив нову версію «Файл:Yeg.jpg»