https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%94%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0 2026-07-14T23:31:25Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BA 2017-11-17T16:31:04Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div>'''Вудок, -дка, '''''м. '''''= Вудвуд. '''Вх. Пч. II. 15. <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/vudka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== <br /> ВУ́ДКА, и, жін. Знаряддя для ловіння риби, що звичайно складається з вудлища, волосіні й гачка. Там, де Боровиця вливалась у Рось, сиділи над водою парубки й малі хлопці з вудками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 137); Коло неї [річки] кружляють рибалки з вудками й приманками (Іван Франко, VI, 1951, 304); — А ти будеш тут рибу ловити? — Попробую, — сказав Грицько тоном досвідченого рибалки, розмотуючи саморобну вудку (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 676). <br /> ♦ Закидати (закинути) вудку — натяками намагатися з'ясувати що-небудь, робити спробу домогтися чого-небудь, дістати що-небудь. Хитрий Гузир думав, що батько з Америки привіз торбу золота, й закидав вудки, щоб видурити (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 78); Змотувати вудки — спішно зібравшись, іти геть, тікати. — Ну, змотуй вудки, — сказав Штукаренко телефоністу. — А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 342); Попастися (спійматися і т. ін.) на вудку — піддатися умовлянням, повірити брехливим запевненням кого-небудь; Попускати (попустити) вудку — послаблювати вимоги; робити менш жорсткими певні умови. [Шредер:] Грету зловлено міцно. Я просто попустив вудку, і їй здається, ніби вона вільна (Вадим Собко, П'єси, 1958, 162); Урвалася (увірвалася) вудка — втрачено вигідний заробіток, джерело прибутку, пільги і т. ін. Урвалась сучим Соменкам вудка. А то сокирою цюкнув, розколов поліно, тричі пилкою ширкнув і — давай гроші (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 76).<br /> ===[http://slovopedia.org.ua/29/53394/8265.html &quot;Словопедія&quot; ]===<br /> ВУДКА <br /> приладдя для лову риби; складається з вудилища, волосіні, поплавця, гачка з грузилом (олов'яне); спінінгова в. включає також котушку, пропускні кільця та поводок.<br /> <br /> ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0 «Словник української мови»]===<br /> ВУ́ДКА, и, ж. Знаряддя для ловіння риби, що звичайно складається з вудлища, волосіні й гачка. Там, де Боровиця вливалась у Рось, сиділи над водою парубки й малі хлопці з вудками (Н.-Лев., II, 1956, 137); Коло неї [річки] кружляють рибалки з вудками й приманками (Фр., VI, 1951, 304); — А ти будеш тут рибу ловити? — Попробую, — сказав Грицько тоном досвідченого рибалки, розмотуючи саморобну вудку (Шиян, Гроза.., 1956, 676).<br /> Закида́ти (заки́нути) ву́дку — натяками намагатися з’ясувати що-небудь, робити спробу домогтися чого-небудь, дістати що-небудь. Хитрий Гузир думав, що батько з Америки привіз торбу золота, й закидав вудки, щоб видурити (Чорн., Пісні.., 1958, 78); Змо́тувати ву́дки — спішно зібравшись, іти геть, тікати. — Ну, змотуй вудки, — сказав Штукаренко телефоністу. — А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (Голов., Тополя.., 1965, 342);<br /> <br /> Попа́стися (спійма́тися і т. ін.) на ву́дку — піддатися умовлянням, повірити брехливим запевненням кого-небудь; Попуска́ти (попусти́ти) ву́дку — послаблювати вимоги; робити менш жорсткими певні умови. [Шредер:] Грету зловлено міцно. Я просто попустив вудку, і їй здається, ніби вона вільна (Собко, П’єси, 1958, 162); Урва́лася (увірва́лася) ву́дка — втрачено вигідний заробіток, джерело прибутку, пільги і т. ін. Урвалась сучим Соменкам вудка. А то сокирою цюкнув, розколов,поліно, тричі пилкою ширкнув і — давай гроші (Збан., Малин. дзвін, 1958, 76).<br /> <br /> <br /> ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8275-vudka.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== <br /> Вудка, -ки, ж. Уда, удочка. урвалася вудка. Нечѣмъ уже поживиться.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вудка1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вудка25.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вудка3.jpg|x140px]] <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]] <br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Ву]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B025.jpg 2017-11-17T16:29:28Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B01.jpg 2017-11-17T16:02:53Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B03.jpg 2017-11-17T16:02:01Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B02.jpeg 2017-11-17T16:00:33Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-08T15:53:11Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div>'''Довірити. '''См. '''Довіряти. '''<br /> [[Категорія:До]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> ДОВІ́РИТИ див. довіряти.<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 335.<br /> <br /> ДОВІРЯТИ, яю, яєш, недок., ДОВІРИТИ, рю, риш, док.<br /> 1. неперех., кому, чому. Вірити кому-, чому-небудь, покладатися на кого-, що-небудь. Він ..батькові не довіряв(Іван Котляревський, I, 1952, 112); Дома, в школі, в піонерах і комсомолі не лише на словах, а всім життям її вчили довіряти своїй людині (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 354).<br /> 2. перех. Виявляти довір'я, доручати, передавати кому-небудь когось, щось. Він знав, що, довіряючи йому пост начальника райполітвідділу, партія чекала від нього більшовицької боротьби за оздоровлення транспорту(Олесь Донченко, I, 1956, 379); Для здоров'я дитини ліпше було найняти здорову селянку за мамку. У селі знайшлися дві покритки, ..але пані боялася довірити їм дитину (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 86); Він цілковито погодився з Мандрикою, що серед тих півтисячі солдатів запасного полку хіба що сотня набереться таких, котрим можна без риску довірити зброю (Андрій Головко, II, 1957, 548).<br /> 3. перех. Ділитися з ким-небудь своїми думками, таємницями і т. ін. — Не довіряй таємниці другу своєму, бо у друга твого є ще ближчий друг (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 104); Багато є людей, які не вміють тримати свою радість і своє горе в собі — вони мусять їх негайно довірити іншим (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 12); Кому довірити свої молодечі інтимні почуття — цьому навчає лише багатюща життєва школа...(Іван Ле, Право.., 1957, 13).<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 335.<br /> <br /> ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br /> ДОВІ́РИТИ див. довіря́ти.<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 335.<br /> <br /> ===[http://slovnyk.ua/ СЛОВНИК.ua]===<br /> СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК. <br /> <br /> довірити - дієслово, доконаний вид, II дієвідміна<br /> МАЙБУТНІЙ ЧАС<br /> ОДНИНА МНОЖИНА<br /> 1 особа довірю довіримо<br /> 2 особа довіриш довірите<br /> 3 особа довірить довірять<br /> МИНУЛИЙ ЧАС<br /> ОДНИНА МНОЖИНА<br /> Чоловічий рід довірив довірили<br /> Жіночий рід довірила <br /> Середній рід довірило <br /> НАКАЗОВИЙ СПОСІБ<br /> ОДНИНА МНОЖИНА<br /> 1 особа довірмо<br /> 2 особа довір довірте<br /> ДІЄПРИСЛІВНИК<br /> Теперішній час <br /> Минулий час довіривши <br /> <br /> <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення: ДОВІ́РИТИ22.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення: Довірити.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення: ДОВІ́РИТИ2.jpg |x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення: ДОВІ́РИТИ222.jpg |x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube| EBzrvibNFFQ }}<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===<br /> ==Див. також==<br /> ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===<br /> ===[http адреса слова]===<br /> <br /> ===[адреса посилання]===<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%9E%D0%92%D0%86%CC%81%D0%A0%D0%98%D0%A2%D0%98222.jpg 2017-11-08T15:49:21Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-08T15:13:32Z

<p>Дудник Ольга: Замінено вміст на «'''Довірити. '''См. '''Довіряти. ''' Категорія:До»</p> <hr /> <div>'''Довірити. '''См. '''Довіряти. '''<br /> [[Категорія:До]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-08T14:19:49Z

<p>Дудник Ольга: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Довірити. '''См. '''Довіряти. '''<br /> [[Категорія:До]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> ДОВІ́РИТИ див. довіряти.<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 335.<br /> <br /> ДОВІРЯТИ, яю, яєш, недок., ДОВІРИТИ, рю, риш, док.<br /> 1. неперех., кому, чому. Вірити кому-, чому-небудь, покладатися на кого-, що-небудь. Він ..батькові не довіряв(Іван Котляревський, I, 1952, 112); Дома, в школі, в піонерах і комсомолі не лише на словах, а всім життям її вчили довіряти своїй людині (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 354).<br /> 2. перех. Виявляти довір'я, доручати, передавати кому-небудь когось, щось. Він знав, що, довіряючи йому пост начальника райполітвідділу, партія чекала від нього більшовицької боротьби за оздоровлення транспорту(Олесь Донченко, I, 1956, 379); Для здоров'я дитини ліпше було найняти здорову селянку за мамку. У селі знайшлися дві покритки, ..але пані боялася довірити їм дитину (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 86); Він цілковито погодився з Мандрикою, що серед тих півтисячі солдатів запасного полку хіба що сотня набереться таких, котрим можна без риску довірити зброю (Андрій Головко, II, 1957, 548).<br /> 3. перех. Ділитися з ким-небудь своїми думками, таємницями і т. ін. — Не довіряй таємниці другу своєму, бо у друга твого є ще ближчий друг (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 104); Багато є людей, які не вміють тримати свою радість і своє горе в собі — вони мусять їх негайно довірити іншим (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 12); Кому довірити свої молодечі інтимні почуття — цьому навчає лише багатюща життєва школа...(Іван Ле, Право.., 1957, 13).<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 335.<br /> <br /> ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===<br /> <br /> ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br /> ДОВІ́РИТИ див. довіря́ти.<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 335.<br /> <br /> ===[http://slovnyk.ua/ СЛОВНИК.ua]===<br /> СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК. <br /> <br /> довірити - дієслово, доконаний вид, II дієвідміна<br /> МАЙБУТНІЙ ЧАС<br /> ОДНИНА МНОЖИНА<br /> 1 особа довірю довіримо<br /> 2 особа довіриш довірите<br /> 3 особа довірить довірять<br /> МИНУЛИЙ ЧАС<br /> ОДНИНА МНОЖИНА<br /> Чоловічий рід довірив довірили<br /> Жіночий рід довірила <br /> Середній рід довірило <br /> НАКАЗОВИЙ СПОСІБ<br /> ОДНИНА МНОЖИНА<br /> 1 особа довірмо<br /> 2 особа довір довірте<br /> ДІЄПРИСЛІВНИК<br /> Теперішній час <br /> Минулий час довіривши <br /> <br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення: ДОВІ́РИТИ22.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення: Довірити.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення: ДОВІ́РИТИ2.jpg |x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube| v31YDuDlXNo}}<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===<br /> ==Див. також==<br /> ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===<br /> ===[http адреса слова]===<br /> <br /> ===[адреса посилання]===<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-08T14:19:19Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div>'''Довірити. '''См. '''Довіряти. '''<br /> [[Категорія:До]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> ДОВІ́РИТИ див. довіряти.<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 335.<br /> <br /> ДОВІРЯТИ, яю, яєш, недок., ДОВІРИТИ, рю, риш, док.<br /> 1. неперех., кому, чому. Вірити кому-, чому-небудь, покладатися на кого-, що-небудь. Він ..батькові не довіряв(Іван Котляревський, I, 1952, 112); Дома, в школі, в піонерах і комсомолі не лише на словах, а всім життям її вчили довіряти своїй людині (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 354).<br /> 2. перех. Виявляти довір'я, доручати, передавати кому-небудь когось, щось. Він знав, що, довіряючи йому пост начальника райполітвідділу, партія чекала від нього більшовицької боротьби за оздоровлення транспорту(Олесь Донченко, I, 1956, 379); Для здоров'я дитини ліпше було найняти здорову селянку за мамку. У селі знайшлися дві покритки, ..але пані боялася довірити їм дитину (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 86); Він цілковито погодився з Мандрикою, що серед тих півтисячі солдатів запасного полку хіба що сотня набереться таких, котрим можна без риску довірити зброю (Андрій Головко, II, 1957, 548).<br /> 3. перех. Ділитися з ким-небудь своїми думками, таємницями і т. ін. — Не довіряй таємниці другу своєму, бо у друга твого є ще ближчий друг (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 104); Багато є людей, які не вміють тримати свою радість і своє горе в собі — вони мусять їх негайно довірити іншим (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 12); Кому довірити свої молодечі інтимні почуття — цьому навчає лише багатюща життєва школа...(Іван Ле, Право.., 1957, 13).<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 335.<br /> <br /> ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===<br /> <br /> ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br /> ДОВІ́РИТИ див. довіря́ти.<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 335.<br /> <br /> ===[http://slovnyk.ua/ СЛОВНИК.ua]===<br /> СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК. <br /> <br /> довірити - дієслово, доконаний вид, II дієвідміна<br /> МАЙБУТНІЙ ЧАС<br /> ОДНИНА МНОЖИНА<br /> 1 особа довірю довіримо<br /> 2 особа довіриш довірите<br /> 3 особа довірить довірять<br /> МИНУЛИЙ ЧАС<br /> ОДНИНА МНОЖИНА<br /> Чоловічий рід довірив довірили<br /> Жіночий рід довірила <br /> Середній рід довірило <br /> НАКАЗОВИЙ СПОСІБ<br /> ОДНИНА МНОЖИНА<br /> 1 особа довірмо<br /> 2 особа довір довірте<br /> ДІЄПРИСЛІВНИК<br /> Теперішній час <br /> Минулий час довіривши <br /> <br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення: ДОВІ́РИТИ22.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення: Довірити.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення: ДОВІ́РИТИ2.jpg |x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube| v31YDuDlXNo}}<br /> ==Цікаві факти==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===<br /> ==Див. також==<br /> ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===<br /> ===[http адреса слова]===<br /> <br /> ===[адреса посилання]===<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-08T14:17:45Z

<p>Дудник Ольга: Замінено вміст на «'''Довірити. '''См. '''Довіряти. ''' Категорія:До»</p> <hr /> <div>'''Довірити. '''См. '''Довіряти. '''<br /> [[Категорія:До]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%9E%D0%92%D0%86%CC%81%D0%A0%D0%98%D0%A2%D0%9822.jpg 2017-11-08T14:16:23Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-08T13:56:40Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div>'''Довірити. '''См. '''Довіряти. '''<br /> [[Категорія:До]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> ДОВІ́РИТИ див. довіряти.<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 335.<br /> <br /> ДОВІРЯТИ, яю, яєш, недок., ДОВІРИТИ, рю, риш, док.<br /> 1. неперех., кому, чому. Вірити кому-, чому-небудь, покладатися на кого-, що-небудь. Він ..батькові не довіряв(Іван Котляревський, I, 1952, 112); Дома, в школі, в піонерах і комсомолі не лише на словах, а всім життям її вчили довіряти своїй людині (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 354).<br /> 2. перех. Виявляти довір'я, доручати, передавати кому-небудь когось, щось. Він знав, що, довіряючи йому пост начальника райполітвідділу, партія чекала від нього більшовицької боротьби за оздоровлення транспорту(Олесь Донченко, I, 1956, 379); Для здоров'я дитини ліпше було найняти здорову селянку за мамку. У селі знайшлися дві покритки, ..але пані боялася довірити їм дитину (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 86); Він цілковито погодився з Мандрикою, що серед тих півтисячі солдатів запасного полку хіба що сотня набереться таких, котрим можна без риску довірити зброю (Андрій Головко, II, 1957, 548).<br /> 3. перех. Ділитися з ким-небудь своїми думками, таємницями і т. ін. — Не довіряй таємниці другу своєму, бо у друга твого є ще ближчий друг (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 104); Багато є людей, які не вміють тримати свою радість і своє горе в собі — вони мусять їх негайно довірити іншим (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 12); Кому довірити свої молодечі інтимні почуття — цьому навчає лише багатюща життєва школа...(Іван Ле, Право.., 1957, 13).<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 335.<br /> <br /> ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===<br /> <br /> ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br /> ДОВІ́РИТИ див. довіря́ти.<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 335.<br /> <br /> ===[http://slovnyk.ua/ СЛОВНИК.ua]===<br /> СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК. <br /> <br /> довірити - дієслово, доконаний вид, II дієвідміна<br /> МАЙБУТНІЙ ЧАС<br /> ОДНИНА МНОЖИНА<br /> 1 особа довірю довіримо<br /> 2 особа довіриш довірите<br /> 3 особа довірить довірять<br /> МИНУЛИЙ ЧАС<br /> ОДНИНА МНОЖИНА<br /> Чоловічий рід довірив довірили<br /> Жіночий рід довірила <br /> Середній рід довірило <br /> НАКАЗОВИЙ СПОСІБ<br /> ОДНИНА МНОЖИНА<br /> 1 особа довірмо<br /> 2 особа довір довірте<br /> ДІЄПРИСЛІВНИК<br /> Теперішній час <br /> Минулий час довіривши <br /> <br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення: Довіряти.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення: Довірити.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення: ДОВІ́РИТИ2.jpg |x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube| v31YDuDlXNo}}<br /> ==Цікаві факти==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===<br /> ==Див. також==<br /> ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===<br /> ===[http адреса слова]===<br /> <br /> ===[адреса посилання]===<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%9E%D0%92%D0%86%CC%81%D0%A0%D0%98%D0%A2%D0%982.jpg 2017-11-08T13:55:42Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BA 2013-12-01T21:03:52Z

<p>Дудник Ольга: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Ядвівчак, -ка, '''''м. ''Птица Turdus pilaris, сѣрый дроздъ. Вх. Лем. 487. <br /> [[Категорія:Яд]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/drizd '''ДРОЗД'''. Академічний тлумачний словник ]<br /> <br /> '''ДРІЗД, ДРОЗД''', дрозда, ''чол''. Невеликий співучий птах, що живе в лісах, гніздиться на деревах, кущах, землі. Ліс аж дзвенить від пташиного співу. Ось я чую співочого дрозда (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 37); З одного куща випурхнув дрізд (Олесь Донченко, V, 1957, 67).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд_1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд_4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд2.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд3.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|iocHTILTocE }}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''ДРОЗДОВІ''' − TURDIDAE. У межах обстеженої частини України об'єднують 17 видів: дрозди − горобинник, деряба, співочий, білобровий, чорний, білозобий та кам'яний; камінки звичайна і плясуня; чекани луговий і чорноголовий; горихвістки звичайна і чорна, соловейки західний і східний; синьошийка; малинівка.<br /> <br /> '''Дрізд чикотень''' (горобинник) − Turdus pilaris subpilaris Brehm. На Україні − вид північних районів Полісся і Волині. На решті території, у тому числі й Поділлі, вважається прольотним. Ареал дрозда-горобинника в західних областях республіки розширився у південному напрямі. Ф. И. Страутман (1959) зареєстрував гніздові колонії у Львівській, Івано-Франківській; І. В. Марисова і К. А. Татаринов (1961) − Тернопільській; І. Ф. Андреев (1953), О. М. Клітін (1959) − у Чернівецькій областях. У долині р. Великого Серету біля с. Калинівки Чернівецької області 29. VII 1951 р. виявлено гніздо горобинника з трьома вже опіреними пташенятами. 6. V 1957 р. і 14. V 1958 р. у лісі біля с. Вілії Тернопільської області виявлено гнізда, які були розміщені осібно, а не в колонії, як звичайно. 6. IV 1961 р. дроздів знайдено в заплаві р. Ікви біля с. Млинівців Тернопільської області. Отже, дрізд чикотень тепер гніздиться не лише на Поліссі, а й у південних районах Поділля і Прикарпаття. В Українських Карпатах (долини річок Пруту, Лімниці, Стрия) трапляється на висоті 1300 м над рівнем моря. Під час теплих зим 1958 − 1959, 1966 − 1967 рр. на околицях міст Кременця і Львова цих птахів бачили в грудні. Зимують на півдні Поділля і на Паннонській рівнині (Кучеренко, 1953). Живляться ягодами шипшини, плодами малини, чорниці, бузини, дикого винограду, жуками, мурашками, гусеницями, черв'яками та іншими безхребетними.<br /> <br /> '''Дрізд співочий''' − Turdus ericetorum philomelos Brehm. Типовий вид роду Turdus весняно-літнього аспекту західноукраїнської авіфауни. У межах Волино-Поділля та Прикарпаття вперше птахи з'являються у березні. У м. Кременці вони відзначені 10. IV 1955 р., 24. III 1956 р., 27. III 1957 р., 2. IV 1958 р., 26. III 1959 р., 30. III 1960 р.; в середньому − 25. III. Такі ж строки прильоту на Полісся, що видно з (рис. 23) спостереження в 1967 − 1968 рр. на трьох постійних двокілометрових маршрутах у Пнівнівському лісництві Волинської області. Гніздиться у різних лісних масивах. Гнізда в'є на деревах, на Волинському Поліссі переважно на соснах, кущах, низько над землею. Протягом року на околицях міст Кременця і Львова (Погулянка) відзначено дві кладки. У першій кладці 3 − 4, інколи 2 яєць, у другій − до 5. Перші кладки на Поділлі зареєстровані на початку другої декади травня, а другі − в кінці червня. На Поліссі перші кладки в 1970 р. ми знаходили 26. IV 1969 р. − 4 яйця; 2. V, 14. V 1969 р. − по 3; 10. V 1969 р. − 4. Осінній переліт затягується до кінця жовтня, а інколи до листопада. Раціон їжі (аналіз вмісту п'яти шлунків) складається з довгоносиків, травневих хрущів, клопів, гусениць золотогуза, ягід калини, горобини, терну.<br /> <br /> '''Дрізд чорний''' − Turdus merula merula L. Найчисленніший і синантропний представник роду Turdus. Відбувається процес приживання чорних дроздів на окультуреному ландшафті та їх адаптація у напрямку доместикації. Одним з доказів цього є будування гнізд з незвичного матеріалу. Так, наприклад, у травні 1972 р. пара чорних дроздів звила гніздо на гілці липи на висоті 2,3 м над землею у садку по вул. Поморській, № 7 у Львові, яке в основі мало папірці, фольгу з цукерок та сигарет. Лоток був сплетений з минулорічної трави. За спостереженнями П. Р. Третяка, самка насиджувала яйця, з яких вивелись пташенята. На заході України немає лісового масиву, чагарників, міських парків, де б у весняно-літній період не було цих птахів. В Українських Карпатах трапляються від річкових долин до криволісся включно (1700 м над рівнем моря). Під час теплих зим їх регулярно можна бачити у південних районах Поділля і навіть у Львові (парки Залізні води, Стрийський, дендропарк на вул. Кобилянській, Погулянка). Чорні дрозди, яких бачили в зимовий період на обстеженій території, належать до північних популяцій (прибалтійської, білоруської), що мігрують з районів свого гніздування на південь і затримуються на заході України. У цьому випадку має місце широтне зміщення на південь популяцій, які гніздяться на півночі. Під час холодних багатосніжних зим на Поділлі і Прикарпатті їх немає, але на Закарпатті є завжди. На Волинському Поліссі (м. Ковель) звичайно прилітають у кінці березня (в середньому 24 березня), рідше − у перших числах квітня, а відлітають у кінці листопада. Повні кладки знаходили в середині травня. Наприклад, в урочищі Гниле Озеро Кременецького району Тернопільської області 15. V 1961 р. у грабово-липовому лісі виявлено гніздо з 5 яйцями, а 17. V того ж року в тому ж урочищі − гніздо з 4 яйцями. У Пнівнівському лісництві Волинської області кладки зареєстровані у 1969 р.: 10. V − 3 яйця, 18. V − 5, у 1970 р. − 21. V чотири кладки з 3 і 5 яйцями. Особливо багато гнізд знайдено нами у Сихівському та Винниківському лісах під Львовом у 1953 − 1955 та у 1970 − 1972 рр. і у Пнівнівському лісництві Волинської області у травні − червні 1967 − 1970 рр. Гнізда розміщують низько − біля комля дерева (найчастіше вільхи), над пеньками в кущах, на землі в рівчаках під навислою дерниною. У парках та садках Львова − вище, на висоті 2 − 3 м над землею. У кінці червня − на початку липня − друга кладка. Зльотки чорних дроздів звичайні з червня по серпень. У шлунках цих птахів виявлено ягоди черешні, малини, суниці, чорниці, калини, насіння еспарцета, горішки бука, граба, липи, кісточки винограду, уховертки, жужелиці, довгоносики, мурашки, гусениці метеликів, дощові черв'яки та інші безхребетні.<br /> <br /> '''Дрізд білозобий (гірський)''' − Turdus torquatus alpestris Brehm. Типовий житель карпатського високогір'я, спостерігається біля верхньої межі букового або смереково-ялицевого лісу, а також у поясі карпатського криволісся (висота 1400 − 2000 м над рівнем моря). У другій половині літа утворюють значні зграї. Так, наприклад, 26 − 28. VII 1972 р. біля оз. Несамовитого (Чорногора) у заростях жерепа на чорничнику ми бачили зграю, в якій було не менше 30 − 40 птахів. Зрідка спускається у передгір'я. Протягом багаторічних досліджень (1949 − 1972 рр.) ми бачили цих дроздів між м. Надвірною і Ділятином, у районі сіл Маняви, Старуні, поблизу м. Трускавця. Птахи тримаються заростів ялівця і біля м. Надвірної, гніздяться у смерековому лісі, який вкриває схили гір на правому березі р. Бистриці Надвірнянської, в урочищі Скит на березі р. Манявки. У Чорногорах з'являються навесні в кінці березня (27. III 1959 р., Квасівський Менчул) − на початку квітня. Відліт − з другої половини вересня і триває майже місяць. Найчисленніший на узліссях біля тваринницьких ферм, де пара від пари гніздиться на відстані до 100 м. За І. В. Марисовою та Д. В. Владишевським (1961), середня чисельність на 100 га карпатських смеречників − 20 − 30 пар, в бучинах − 10 − 20 пар. Біоцикл розмноження такий, як і у чорного дрозда. Гнізда в'ють на буреломних пеньках, у буковому молодняку. Кладка − у кінці квітня − травня. Ранніх пташенят помічено 12. V, виліт їх з гнізда − на 14-й день, що масово починається у кінці травня.<br /> <br /> У кормовому раціоні переважають дощові черв'яки, личинки гнойовиків. Споживають багатоніжок, а восени − ягоди чорниці, малини, черемхи, горобини тощо.<br /> <br /> '''Дрізд кам'яний''' − Monticola saxatilis L. Вважали, що це птах рівнин, але 24 − 27. IV 1966 р. Д. В. Владишевський (1968) виявив три особини цього дрозда на висоті 1100 − 1200 м над рівнем моря серед кам'янистих розсипищ у Різарнянському лісництві Івано-Франківської області. Усі три самці активно токували. Поява кам'яних дроздів у Карпатах є наслідком зміни ландшафтів, що виявляється у змиві грунтів на ділянках суцільних вітровалів. Ці місця перетворюються у кам'яні розсипища, порослі березою. Тут і тримаються ці дрозди.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B4 '''Чорний дрізд'''] Матеріал з Вікіпедії<br /> *[http://slovopedia.org.ua/35/53396/76054.html '''Дрізд'''] Словопедія <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BA 2013-12-01T20:59:03Z

<p>Дудник Ольга: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Ядвівчак, -ка, '''''м. ''Птица Turdus pilaris, сѣрый дроздъ. Вх. Лем. 487. <br /> [[Категорія:Яд]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/drizd '''ДРОЗД'''. Академічний тлумачний словник ]<br /> <br /> '''ДРІЗД, ДРОЗД''', дрозда, ''чол''. Невеликий співучий птах, що живе в лісах, гніздиться на деревах, кущах, землі. Ліс аж дзвенить від пташиного співу. Ось я чую співочого дрозда (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 37); З одного куща випурхнув дрізд (Олесь Донченко, V, 1957, 67).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд_1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд_4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд2.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд3.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|iocHTILTocE }}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B4 '''Чорний дрізд'''] Матеріал з Вікіпедії<br /> *[http://slovopedia.org.ua/35/53396/76054.html '''Дрізд'''] Словопедія <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BA 2013-12-01T20:54:14Z

<p>Дудник Ольга: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Ядвівчак, -ка, '''''м. ''Птица Turdus pilaris, сѣрый дроздъ. Вх. Лем. 487. <br /> [[Категорія:Яд]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/drizd '''ДРОЗД'''. Академічний тлумачний словник ]<br /> <br /> '''ДРІЗД, ДРОЗД''', дрозда, ''чол''. Невеликий співучий птах, що живе в лісах, гніздиться на деревах, кущах, землі. Ліс аж дзвенить від пташиного співу. Ось я чую співочого дрозда (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 37); З одного куща випурхнув дрізд (Олесь Донченко, V, 1957, 67).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд_1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд_4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд2.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд3.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|iocHTILTocE }}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BA 2013-12-01T20:52:10Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div>'''Ядвівчак, -ка, '''''м. ''Птица Turdus pilaris, сѣрый дроздъ. Вх. Лем. 487. <br /> [[Категорія:Яд]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд_1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд_4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд2.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дрозд3.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|iocHTILTocE }}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B43.jpg 2013-12-01T20:51:55Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B42.jpg 2013-12-01T20:51:31Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4_4.jpg 2013-12-01T20:51:00Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4_1.jpg 2013-12-01T20:50:36Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BA 2013-12-01T20:48:41Z

<p>Дудник Ольга: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Ядвівчак, -ка, '''''м. ''Птица Turdus pilaris, сѣрый дроздъ. Вх. Лем. 487. <br /> [[Категорія:Яд]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|iocHTILTocE }}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BA 2013-12-01T20:46:13Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div>'''Ядвівчак, -ка, '''''м. ''Птица Turdus pilaris, сѣрый дроздъ. Вх. Лем. 487. <br /> [[Категорія:Яд]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0 2013-12-01T20:31:20Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div>'''Коли́ба, -би, '''''ж. ''1) Пастушій шалашъ. Желех. 2) Зимнее жилище древорубовъ-гуцуловъ; строится въ формѣ восьмиугольника, безъ оконъ и потолка, съ отверстіемъ въ верхушкѣ пирамидальной крыши для прохода дыму. Шух. I. 173, 174. Ум. '''Коли́бочка. '''''Добре тому то Бог дає, що на горі конарь має, а в долині колибочку, серед села фраєрочку. ''Гол. <br /> [[Категорія:Ко]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/kolyba '''Колиба'''. Академічний тлумачний словник]<br /> <br /> '''КОЛИБА''', и, ''жін., діал.'' Житло чабанів і лісорубів. Сплять в кошарі вівці на горі, а в колибі чорні вівчарі (Осип Маковей, Вибр., 1954, 383); Сплять лісоруби в колибі, Сняться їм сни прості (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 81).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Колиба1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Колиба2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Колиба3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Колиба4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|hHtNOkBYMFc }} <br /> {{#ev:youtube|9U8aqqMWyto}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Цікаве про слово &quot;Колиба&quot;''':<br /> <br /> Споконвіку головною галуззю господарства у гірських карпатських місцевостях було тваринництво. Зумовлювалось це в першу чергу природними умовами, малопридатними для розвитку землеробства. Скотарство прийшло у Карпати разом із дако-фракійськими племенами. І зараз в матеріальній культурі пастухів залишились риси, принесені валахами з півдня та сходу. Майже у всіх регіонах карпатці пасуть худобу за правилами, що встановлені багато століть тому. Цивілізація мало вплинула на спосіб життя та побут пастухів. Як і раніше, в колибах немає електроенергії; як і раніше, єдині продукти, що завозяться на полонину із долин - хліб та спиртне (добавились лише цигарки); як і раніше, готують тут бринзу та вурду; як і раніше, джерелом енергії є ватра. Як і століття тому, похмурі колиби зачаровують відчуттям безмірної свободи та єднання з величчю природи.<br /> <br /> У Карпатах здавна колибами називались тимчасові житла лісорубів та пастухів. Лісорубські колиби в процесі розвитку цивілізації практично зникли, а ось колиби пастухів активно функціонують і зараз. Розміщені вони переважно на полонинах або недалеко від них. Довгий час (до середини ХХ століття) колиби були основою карпатського господарства. Маржинка (худоба) виганялася для випасу на полонину, віддавалася у руки пастухам. Над пастухами головним був ватаг - саме він керував життям колиби. Вигін худоби на полонину був справжнім святом у селі. Таким само святом було і повернення отари (або стада). Більшість традицій збереглося і зараз - сотні років цивілізації слабо вплинули на карпатське тваринництво.<br /> <br /> Місцеві жителі часто називають колибу стаєю. Типова стая є звичайним зрубом. Стелі на ньому немає, просто на стінах лежать козли (крокви), а на них дах із драниць (тип дерев'яної покрівлі, де кожна дошка перекриває іншу). Димаря зазвичай немає, лише дві діри під дахом (у причілках) для виходу диму. Вікон немає, а якщо і є, то це не вікно в нормальному розумінні - прямокутний отвір без рам та скла, що зачиняється щільними ставнями. Ділиться стая на три частини. Перша - це так зване піддашшя (своєрідний ганок), воно без стін, але має стелю. В піддашші, зазвичай, сушаться будзи (будз - овечий сир зі свіжого молока у формі кулі, або просто великий шмат сиру). Більша частина стаї - житло пастухів, воно має назву ватарник (через розміщену у ньому ватру). Раніше вогонь у ватарнику горів цілодобово, був навіть чоловік, що займався його підтриманням - спузар (ще одна назва - вакар). Вважалося, що у випадку затухання ватри ватагу пастухів ждуть великі нещастя. Над ватрою висить котел. Третя частина стаї - це комора.<br /> <br /> Котел на колибі має бути гнучким і слухняним знаряддям праці, адже він потребує частого переміщення для регуляції температури. Тому конструкція котла незвичайна: біля середньої стіни стоїть веклюг (стовб на петлях), він може крутитись. Від веклюга іде роздвоєне коліно, в якому ходить витесана з дерева дошка з дірками - берфела. На кінці дошки - гак, щоб вішати котел. За допомогою такого незатійливого механізму пастухи керують котлом: потрібно прибрати з вогню - повертають веклюг, потрібно змінити силу полум'я - берфела посувається між двома вершками у продовбаній частині плеча, потрібно на тривалий час дати вищу чи нижчу температуру - берфелу підтягують або спускають на дірках.<br /> <br /> Під бічними стінами ватарника стоять широкі лави. Вони слугують ліжками. Хоча зараз на багатьох колибах встановлюють ліжка справжні (тапчани і т.п.). Над лавами прибито полиці - тут стоїть посуд та інструмент. Біля входу по кутках розміщені ємності з молоком, гуслянкою, жентицею та іншими видами молочних продуктів. На стінах багато чого висить: сита, цідила, пастуше лудіння. Готові продукти - бринзу, будзи тощо зберігають у коморі.<br /> <br /> В стоїщах (своєрідних полонинських молочно-м'ясних господарствах) може бути різна кількість будівель, відповідно вони мають різні розміри. Наприклад, на полонині Левковець (Братківський хребет, Горгани), де тримають корів, одна стая (власне колиба) і три-чотири кошари. Є стоїща, де всього дві будівлі. Але є і величезні. На полонині Татул ми натрапили на справжнє поселення-ранчо.<br /> <br /> Тип місцевості визначає і тип тваринницького господарства, яке ми називаємо узагальнюючою назвою - колиба, адже різній худобі потрібні різні типи пасовищ.<br /> <br /> Овець доводиться щодня вигонити на полонину, тому колиби, де тримають овець, розташовані на полонинах або поряд з ними. Поряд з стаєю тут розміщується велика кошара (загорода або приміщення для худоби), або навіть декілька кошар. Кошара для овець складається з трьох частин різних розмірів. Перша виконує функцію &quot;сіней&quot;, сюди відразу заганяють овець. Більша частина - основне місце перебування овець, відгороджене від &quot;сіней&quot; вузьким прямокутним приміщенням - стрункою. Струнка - найголовніше місце кошари - тут доять овець. В струнку іде стільки проходів - скільки є доярів на колибі.<br /> <br /> Корови можуть пастись і на полонинах, і на луках, і, навіть, у рідкому лісі. Але полонини найчастіше віддаються на випас овець, тому колиби, де тримають корів, розташовані переважно на узліссях. Кажуть, що робота з великою рогатою худобою найлегша серед усіх видів випасання. Корова - худоба поважна, не метушлива, доїти її найлегше. Тому робити бовгарем (або бовчарем) - коров'ячим пастухом - найбажаніша пастуша спеціальність.<br /> <br /> Крім овець та корів тримають на колибах і кіз, і коней. Кіз пастухи не люблять. Це найскладніша у випасі тварина - дуже перебірлива до їжі, швидка і метушлива. Зараз кіз на полонину женуть рідко. Коней теж небагато, але, наприклад, на Свидовці вже у 2005 році ми бачили величезний (до сотні голів) табун коней. У конярів робота найцікавіша. Конярі - то &quot;аристократи полонини&quot;.<br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> *[http://slovopedia.org.ua/44/53402/297463.html '''Колиба'''] Архітектура і монументальне мистецтво. Словопедія <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0 2013-12-01T20:30:43Z

<p>Дудник Ольга: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Коли́ба, -би, '''''ж. ''1) Пастушій шалашъ. Желех. 2) Зимнее жилище древорубовъ-гуцуловъ; строится въ формѣ восьмиугольника, безъ оконъ и потолка, съ отверстіемъ въ верхушкѣ пирамидальной крыши для прохода дыму. Шух. I. 173, 174. Ум. '''Коли́бочка. '''''Добре тому то Бог дає, що на горі конарь має, а в долині колибочку, серед села фраєрочку. ''Гол. <br /> [[Категорія:Ко]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/kolyba '''Колиба'''. Академічний тлумачний словник]<br /> <br /> '''КОЛИБА''', и, ''жін., діал.'' Житло чабанів і лісорубів. Сплять в кошарі вівці на горі, а в колибі чорні вівчарі (Осип Маковей, Вибр., 1954, 383); Сплять лісоруби в колибі, Сняться їм сни прості (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 81).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Колиба1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Колиба2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Колиба3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Колиба4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|hHtNOkBYMFc }} <br /> {{#ev:youtube|9U8aqqMWyto}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> *[http://slovopedia.org.ua/44/53402/297463.html '''Колиба'''] Архітектура і монументальне мистецтво. Словопедія <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0 2013-12-01T20:21:02Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div>'''Коли́ба, -би, '''''ж. ''1) Пастушій шалашъ. Желех. 2) Зимнее жилище древорубовъ-гуцуловъ; строится въ формѣ восьмиугольника, безъ оконъ и потолка, съ отверстіемъ въ верхушкѣ пирамидальной крыши для прохода дыму. Шух. I. 173, 174. Ум. '''Коли́бочка. '''''Добре тому то Бог дає, що на горі конарь має, а в долині колибочку, серед села фраєрочку. ''Гол. <br /> [[Категорія:Ко]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/kolyba '''Колиба'''. Академічний тлумачний словник]<br /> <br /> '''КОЛИБА''', и, ''жін., діал.'' Житло чабанів і лісорубів. Сплять в кошарі вівці на горі, а в колибі чорні вівчарі (Осип Маковей, Вибр., 1954, 383); Сплять лісоруби в колибі, Сняться їм сни прості (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 81).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Колиба1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Колиба2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Колиба3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Колиба4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|hHtNOkBYMFc }} <br /> {{#ev:youtube|9U8aqqMWyto}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B04.jpg 2013-12-01T20:19:48Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B03.jpg 2013-12-01T20:19:17Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B02.jpg 2013-12-01T20:18:53Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B01.jpg 2013-12-01T20:18:17Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0 2013-12-01T20:15:52Z

<p>Дудник Ольга: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Коли́ба, -би, '''''ж. ''1) Пастушій шалашъ. Желех. 2) Зимнее жилище древорубовъ-гуцуловъ; строится въ формѣ восьмиугольника, безъ оконъ и потолка, съ отверстіемъ въ верхушкѣ пирамидальной крыши для прохода дыму. Шух. I. 173, 174. Ум. '''Коли́бочка. '''''Добре тому то Бог дає, що на горі конарь має, а в долині колибочку, серед села фраєрочку. ''Гол. <br /> [[Категорія:Ко]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/kolyba '''Колиба'''. Академічний тлумачний словник]<br /> <br /> '''КОЛИБА''', и, ''жін., діал.'' Житло чабанів і лісорубів. Сплять в кошарі вівці на горі, а в колибі чорні вівчарі (Осип Маковей, Вибр., 1954, 383); Сплять лісоруби в колибі, Сняться їм сни прості (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 81).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|hHtNOkBYMFc }} <br /> {{#ev:youtube|9U8aqqMWyto}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0 2013-12-01T20:13:43Z

<p>Дудник Ольга: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Коли́ба, -би, '''''ж. ''1) Пастушій шалашъ. Желех. 2) Зимнее жилище древорубовъ-гуцуловъ; строится въ формѣ восьмиугольника, безъ оконъ и потолка, съ отверстіемъ въ верхушкѣ пирамидальной крыши для прохода дыму. Шух. I. 173, 174. Ум. '''Коли́бочка. '''''Добре тому то Бог дає, що на горі конарь має, а в долині колибочку, серед села фраєрочку. ''Гол. <br /> [[Категорія:Ко]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/kolyba '''Колиба'''. Академічний тлумачний словник]<br /> <br /> '''КОЛИБА''', и, ''жін., діал.'' Житло чабанів і лісорубів. Сплять в кошарі вівці на горі, а в колибі чорні вівчарі (Осип Маковей, Вибр., 1954, 383); Сплять лісоруби в колибі, Сняться їм сни прості (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 81).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0 2013-12-01T20:10:20Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div>'''Коли́ба, -би, '''''ж. ''1) Пастушій шалашъ. Желех. 2) Зимнее жилище древорубовъ-гуцуловъ; строится въ формѣ восьмиугольника, безъ оконъ и потолка, съ отверстіемъ въ верхушкѣ пирамидальной крыши для прохода дыму. Шух. I. 173, 174. Ум. '''Коли́бочка. '''''Добре тому то Бог дає, що на горі конарь має, а в долині колибочку, серед села фраєрочку. ''Гол. <br /> [[Категорія:Ко]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C 2013-12-01T20:09:11Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div>'''Коваль, -ля, '''''м. ''1) Кузнецъ. ''У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. ''К. ЧР. ''Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. ''Ном. № 2548. 2) '''Холо́дний коваль'''. Слесарь. ''Жінка старого холодного коваля. ''Стор. МПр. 155. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). Мил. 24. 4) Названіе плохого въ ходу вола. КС. 1898. VII. 46. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. Вх. Пч. І. 6. 6) = '''Коваляк. '''Вх. Уг. 245. 7) Насѣк.: тараканъ. Вх. Уг. 245. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. ''Він добре жене коваля дістане. ''Любечъ. Ум. '''Ковалик, ковальчик. Ковалики в паністарій кують'''. Страшно. Ном. № 13650. <br /> [[Категорія:Ко]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/kovalj '''Коваль'''. Академічний тлумачний словник]<br /> <br /> '''КОВАЛЬ''', я, ''чол''. Майстер, що куванням обробляє метал, виготовляв металеві предмети. Коваль клепле, доки тепле (Номис, 1864, № 5927); Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б. Так не ті, Не ті їх ковалі кували, Не так залізо гартували (Тарас Шевченко, II, 1953, 40); Батько був славний коваль на всі околишні села (Іван Франко, IV, 1950, 188); Здоровенні, напівголі, спітнілі, бронзові ковалі гатили своїми, тільки їм під силу, молотами по ковадлах (Олександр Довженко, I, 1953, 227); * ''Образно''. Кожен сам коваль свого щастя (Андрій Головко, II, 1957, 559).<br /> <br /> <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль2.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|pIYnP72LJlk }} Жінка коваль<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%28%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%29 '''Коваль'''] Матеріал з Вікіпедії <br /> <br /> '''Ко́валь''' (пол. Kowal) — місто в центральній Польщі. Належить до Влоцлавського повіту Куявсько-Поморського воєводства.<br /> <br /> '''Історія'''<br /> <br /> Документована історія Коваля сягає початку XII століття та пов'язана з рядом фактів історії Куявії. Назва, ймовірно, походить від укріпленого містечка Ковалі. Це був час формування польської держави. Поселенці оселялися в цих місцях з міркувань вигідної географії та зручної оборони від ворогів. На острові великого озера, якого зараз вже не існує, ймовірно, був укріплений замок<br /> <br /> Відомі люди, що народилися в Ковалі<br /> *Казимир III Великий - польський король в 1333-1370 роках<br /> *Ян Новицький -польський актор<br /> ==Джерела та література==<br /> *[http://tutjob.com/ua/professions/kuznec.html '''Коваль'''] Опис професії <br /> *[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320614.html '''Коваль'''] Словопедія. Українсько-російський словник<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C 2013-12-01T20:08:28Z

<p>Дудник Ольга: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Коваль, -ля, '''''м. ''1) Кузнецъ. ''У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. ''К. ЧР. ''Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. ''Ном. № 2548. 2) '''Холо́дний коваль'''. Слесарь. ''Жінка старого холодного коваля. ''Стор. МПр. 155. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). Мил. 24. 4) Названіе плохого въ ходу вола. КС. 1898. VII. 46. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. Вх. Пч. І. 6. 6) = '''Коваляк. '''Вх. Уг. 245. 7) Насѣк.: тараканъ. Вх. Уг. 245. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. ''Він добре жене коваля дістане. ''Любечъ. Ум. '''Ковалик, ковальчик. Ковалики в паністарій кують'''. Страшно. Ном. № 13650. <br /> [[Категорія:Ко]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/kovalj '''Коваль'''. Академічний тлумачний словник]<br /> <br /> '''КОВАЛЬ''', я, ''чол''. Майстер, що куванням обробляє метал, виготовляв металеві предмети. Коваль клепле, доки тепле (Номис, 1864, № 5927); Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б. Так не ті, Не ті їх ковалі кували, Не так залізо гартували (Тарас Шевченко, II, 1953, 40); Батько був славний коваль на всі околишні села (Іван Франко, IV, 1950, 188); Здоровенні, напівголі, спітнілі, бронзові ковалі гатили своїми, тільки їм під силу, молотами по ковадлах (Олександр Довженко, I, 1953, 227); * ''Образно''. Кожен сам коваль свого щастя (Андрій Головко, II, 1957, 559).<br /> <br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%28%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%29 '''Коваль'''] Матеріал з Вікіпедії <br /> <br /> '''Ко́валь''' (пол. Kowal) — місто в центральній Польщі. Належить до Влоцлавського повіту Куявсько-Поморського воєводства.<br /> <br /> '''Історія'''<br /> <br /> Документована історія Коваля сягає початку XII століття та пов'язана з рядом фактів історії Куявії. Назва, ймовірно, походить від укріпленого містечка Ковалі. Це був час формування польської держави. Поселенці оселялися в цих місцях з міркувань вигідної географії та зручної оборони від ворогів. На острові великого озера, якого зараз вже не існує, ймовірно, був укріплений замок<br /> <br /> Відомі люди, що народилися в Ковалі<br /> *Казимир III Великий - польський король в 1333-1370 роках<br /> *Ян Новицький -польський актор<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль2.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|pIYnP72LJlk }} Жінка коваль<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> *[http://tutjob.com/ua/professions/kuznec.html '''Коваль'''] Опис професії <br /> *[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320614.html '''Коваль'''] Словопедія. Українсько-російський словник<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C 2013-12-01T20:03:38Z

<p>Дудник Ольга: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Коваль, -ля, '''''м. ''1) Кузнецъ. ''У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. ''К. ЧР. ''Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. ''Ном. № 2548. 2) '''Холо́дний коваль'''. Слесарь. ''Жінка старого холодного коваля. ''Стор. МПр. 155. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). Мил. 24. 4) Названіе плохого въ ходу вола. КС. 1898. VII. 46. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. Вх. Пч. І. 6. 6) = '''Коваляк. '''Вх. Уг. 245. 7) Насѣк.: тараканъ. Вх. Уг. 245. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. ''Він добре жене коваля дістане. ''Любечъ. Ум. '''Ковалик, ковальчик. Ковалики в паністарій кують'''. Страшно. Ном. № 13650. <br /> [[Категорія:Ко]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/kovalj '''Коваль'''. Академічний тлумачний словник]<br /> <br /> '''КОВАЛЬ''', я, ''чол''. Майстер, що куванням обробляє метал, виготовляв металеві предмети. Коваль клепле, доки тепле (Номис, 1864, № 5927); Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б. Так не ті, Не ті їх ковалі кували, Не так залізо гартували (Тарас Шевченко, II, 1953, 40); Батько був славний коваль на всі околишні села (Іван Франко, IV, 1950, 188); Здоровенні, напівголі, спітнілі, бронзові ковалі гатили своїми, тільки їм під силу, молотами по ковадлах (Олександр Довженко, I, 1953, 227); * ''Образно''. Кожен сам коваль свого щастя (Андрій Головко, II, 1957, 559).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль2.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|pIYnP72LJlk }} Жінка коваль<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> *[http://tutjob.com/ua/professions/kuznec.html '''Коваль'''] Опис професії <br /> *[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320614.html '''Коваль'''] Словопедія. Українсько-російський словник<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C 2013-12-01T19:56:57Z

<p>Дудник Ольга: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Коваль, -ля, '''''м. ''1) Кузнецъ. ''У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. ''К. ЧР. ''Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. ''Ном. № 2548. 2) '''Холо́дний коваль'''. Слесарь. ''Жінка старого холодного коваля. ''Стор. МПр. 155. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). Мил. 24. 4) Названіе плохого въ ходу вола. КС. 1898. VII. 46. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. Вх. Пч. І. 6. 6) = '''Коваляк. '''Вх. Уг. 245. 7) Насѣк.: тараканъ. Вх. Уг. 245. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. ''Він добре жене коваля дістане. ''Любечъ. Ум. '''Ковалик, ковальчик. Ковалики в паністарій кують'''. Страшно. Ном. № 13650. <br /> [[Категорія:Ко]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/kovalj '''Коваль'''. Академічний тлумачний словник]<br /> <br /> '''КОВАЛЬ''', я, ''чол''. Майстер, що куванням обробляє метал, виготовляв металеві предмети. Коваль клепле, доки тепле (Номис, 1864, № 5927); Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б. Так не ті, Не ті їх ковалі кували, Не так залізо гартували (Тарас Шевченко, II, 1953, 40); Батько був славний коваль на всі околишні села (Іван Франко, IV, 1950, 188); Здоровенні, напівголі, спітнілі, бронзові ковалі гатили своїми, тільки їм під силу, молотами по ковадлах (Олександр Довженко, I, 1953, 227); * ''Образно''. Кожен сам коваль свого щастя (Андрій Головко, II, 1957, 559).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль2.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Коваль4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|pIYnP72LJlk }} Жінка коваль<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C4.jpg 2013-12-01T19:56:46Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C3.jpg 2013-12-01T19:56:09Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C2.jpeg 2013-12-01T19:55:40Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C1.jpg 2013-12-01T19:55:05Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C 2013-12-01T19:50:10Z

<p>Дудник Ольга: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Коваль, -ля, '''''м. ''1) Кузнецъ. ''У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. ''К. ЧР. ''Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. ''Ном. № 2548. 2) '''Холо́дний коваль'''. Слесарь. ''Жінка старого холодного коваля. ''Стор. МПр. 155. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). Мил. 24. 4) Названіе плохого въ ходу вола. КС. 1898. VII. 46. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. Вх. Пч. І. 6. 6) = '''Коваляк. '''Вх. Уг. 245. 7) Насѣк.: тараканъ. Вх. Уг. 245. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. ''Він добре жене коваля дістане. ''Любечъ. Ум. '''Ковалик, ковальчик. Ковалики в паністарій кують'''. Страшно. Ном. № 13650. <br /> [[Категорія:Ко]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/kovalj '''Коваль'''. Академічний тлумачний словник]<br /> <br /> '''КОВАЛЬ''', я, ''чол''. Майстер, що куванням обробляє метал, виготовляв металеві предмети. Коваль клепле, доки тепле (Номис, 1864, № 5927); Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б. Так не ті, Не ті їх ковалі кували, Не так залізо гартували (Тарас Шевченко, II, 1953, 40); Батько був славний коваль на всі околишні села (Іван Франко, IV, 1950, 188); Здоровенні, напівголі, спітнілі, бронзові ковалі гатили своїми, тільки їм під силу, молотами по ковадлах (Олександр Довженко, I, 1953, 227); * ''Образно''. Кожен сам коваль свого щастя (Андрій Головко, II, 1957, 559).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|pIYnP72LJlk }} Жінка коваль<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C 2013-12-01T19:46:43Z

<p>Дудник Ольга: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Коваль, -ля, '''''м. ''1) Кузнецъ. ''У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. ''К. ЧР. ''Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. ''Ном. № 2548. 2) '''Холо́дний коваль'''. Слесарь. ''Жінка старого холодного коваля. ''Стор. МПр. 155. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). Мил. 24. 4) Названіе плохого въ ходу вола. КС. 1898. VII. 46. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. Вх. Пч. І. 6. 6) = '''Коваляк. '''Вх. Уг. 245. 7) Насѣк.: тараканъ. Вх. Уг. 245. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. ''Він добре жене коваля дістане. ''Любечъ. Ум. '''Ковалик, ковальчик. Ковалики в паністарій кують'''. Страшно. Ном. № 13650. <br /> [[Категорія:Ко]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|pIYnP72LJlk }} Жінка коваль<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C 2013-12-01T19:45:34Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div>'''Коваль, -ля, '''''м. ''1) Кузнецъ. ''У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. ''К. ЧР. ''Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. ''Ном. № 2548. 2) '''Холо́дний коваль'''. Слесарь. ''Жінка старого холодного коваля. ''Стор. МПр. 155. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). Мил. 24. 4) Названіе плохого въ ходу вола. КС. 1898. VII. 46. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. Вх. Пч. І. 6. 6) = '''Коваляк. '''Вх. Уг. 245. 7) Насѣк.: тараканъ. Вх. Уг. 245. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. ''Він добре жене коваля дістане. ''Любечъ. Ум. '''Ковалик, ковальчик. Ковалики в паністарій кують'''. Страшно. Ном. № 13650. <br /> [[Категорія:Ко]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F 2013-12-01T19:42:39Z

<p>Дудник Ольга: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Вишня, -ні, '''''ж. ''Высота. Лебед. у.<br /> <br /> '''Ви́шня, -ні, '''''ж. ''Вишня (плодъ и дерево), Prunus cerasus. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 63. Ум. '''Ви́шенька. '''<br /> [[Категорія:Ви]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/vyshnja '''Вишня'''. Академічний тлумачний словник ]<br /> <br /> '''ВИШНЯ''', і, ''жін''.<br /> <br /> # Плодове дерево (іноді кущ) звичайно з довгими тонкими гіллячками, на яких визрівають ягоди, і цілісним темно-зеленим листям. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Марко Вовчок, I, 1955, 180); Під вишнею розлогою струмочок гомонить (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 14); * ''У порівняннях''. — З маленького личка хоч води напийся, а сама [Одарка] пишна, як у саду вишня (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266).<br /> # Соковита темно-червона (рідше ясно-червона) ягода з кісточкою — плід цього дерева (куща). Лунали окрики перекупців, що продавали.. вишні і морелі (Іван Франко, II, 1950, 322); Вишні були але чорні, перестиглі, надзвичайно солодкі (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 144).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня1.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1waUvP46qe4 }} Зыкина, Л. - Расцвела Под Окошком Белоснежная Вишня<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *'''Вишня''' — за віруваннями українців, дерево взаємної любові, весни, краси, мужності. В українському фольклорі вишня символізує красу убогої дівчини, її молодість. З вишневих гілок українські предки варили ритуальний напій, який неодмінно вживали на Новий рік, Зелені Свята, Купала тощо. В українському народі складено багато фольклорних та авторських пісень, в яких оспівуються вишні, вишневі садки.<br /> <br /> *'''Фармакологічні властивості і використання вишні звичайної''' <br /> <br /> Плодоніжки мають сечогінні та в'яжучі властивості, їх використовують при нирковокам'яній хворобі, захворюванні суглобів, при набряках і проносах. Плоди виявляють відхаркувальну, послаблюючу, діуретичну й антисептичну дію, поліпшують апетит і травлення, тамують спрагу при гарячці. Водні настої плодів виявляють заспокійливу й протисудомну дію. Свіжі, або у вигляді настоїв, плоди вишні звичайної використовують при запаленні дихальних шляхів, для зменшення бродіння в кишечнику, як загальнозміцнюючий засіб при анемії та як послабляючий засіб при запорах. Плоди з молоком дають позитивні наслідки при вживанні хворими на артрит. З плодів готують сироп (Siripus Cerasi), який додають до різних ліків для покращення їхнього смаку. Відвар молодих пагонів вживають при діареї, хронічних колітах і в комплексному лікуванні атонії кишечника, а відвар свіжого листя у молоці — при жовтянці. Спиртову настойку або водний екстракт коріння використовують для лікування виразки шлунка. При зовнішніх кровотечах (ушкодження шкіри і слизових оболонок, носові кровотечі) прикладають свіже потовчене листя або тампони з нього.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F '''Вишня''']Матеріал з Вікіпедії <br /> *[http://dereva.at.ua/publ/enciklopedija_derev/plodovye_derevja/vishnja/6-1-0-15 '''Вишня''']Дерева України <br /> *[http://www.sad.agroc.com.ua/sadovod/vishnja.html '''Вишня''']Все для садівництва та городництва<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F 2013-12-01T19:40:51Z

<p>Дудник Ольга: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Вишня, -ні, '''''ж. ''Высота. Лебед. у.<br /> <br /> '''Ви́шня, -ні, '''''ж. ''Вишня (плодъ и дерево), Prunus cerasus. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 63. Ум. '''Ви́шенька. '''<br /> [[Категорія:Ви]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/vyshnja '''Вишня'''. Академічний тлумачний словник ]<br /> <br /> '''ВИШНЯ''', і, ''жін''.<br /> <br /> # Плодове дерево (іноді кущ) звичайно з довгими тонкими гіллячками, на яких визрівають ягоди, і цілісним темно-зеленим листям. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Марко Вовчок, I, 1955, 180); Під вишнею розлогою струмочок гомонить (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 14); * ''У порівняннях''. — З маленького личка хоч води напийся, а сама [Одарка] пишна, як у саду вишня (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266).<br /> # Соковита темно-червона (рідше ясно-червона) ягода з кісточкою — плід цього дерева (куща). Лунали окрики перекупців, що продавали.. вишні і морелі (Іван Франко, II, 1950, 322); Вишні були але чорні, перестиглі, надзвичайно солодкі (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 144).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня1.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1waUvP46qe4 }} Зыкина, Л. - Расцвела Под Окошком Белоснежная Вишня<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Вишня''' — за віруваннями українців, дерево взаємної любові, весни, краси, мужності. В українському фольклорі вишня символізує красу убогої дівчини, її молодість. З вишневих гілок українські предки варили ритуальний напій, який неодмінно вживали на Новий рік, Зелені Свята, Купала тощо. В українському народі складено багато фольклорних та авторських пісень, в яких оспівуються вишні, вишневі садки.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F '''Вишня''']Матеріал з Вікіпедії <br /> *[http://dereva.at.ua/publ/enciklopedija_derev/plodovye_derevja/vishnja/6-1-0-15 '''Вишня''']Дерева України <br /> *[http://www.sad.agroc.com.ua/sadovod/vishnja.html '''Вишня''']Все для садівництва та городництва<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F 2013-12-01T19:37:51Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div>'''Вишня, -ні, '''''ж. ''Высота. Лебед. у.<br /> <br /> '''Ви́шня, -ні, '''''ж. ''Вишня (плодъ и дерево), Prunus cerasus. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 63. Ум. '''Ви́шенька. '''<br /> [[Категорія:Ви]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/vyshnja '''Вишня'''. Академічний тлумачний словник ]<br /> <br /> '''ВИШНЯ''', і, ''жін''.<br /> <br /> # Плодове дерево (іноді кущ) звичайно з довгими тонкими гіллячками, на яких визрівають ягоди, і цілісним темно-зеленим листям. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Марко Вовчок, I, 1955, 180); Під вишнею розлогою струмочок гомонить (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 14); * ''У порівняннях''. — З маленького личка хоч води напийся, а сама [Одарка] пишна, як у саду вишня (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266).<br /> # Соковита темно-червона (рідше ясно-червона) ягода з кісточкою — плід цього дерева (куща). Лунали окрики перекупців, що продавали.. вишні і морелі (Іван Франко, II, 1950, 322); Вишні були але чорні, перестиглі, надзвичайно солодкі (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 144).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня1.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1waUvP46qe4 }} Зыкина, Л. - Расцвела Под Окошком Белоснежная Вишня<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Вишня''' — за віруваннями українців, дерево взаємної любові, весни, краси, мужності. В українському фольклорі вишня символізує красу убогої дівчини, її молодість. З вишневих гілок українські предки варили ритуальний напій, який неодмінно вживали на Новий рік, Зелені Свята, Купала тощо. В українському народі складено багато фольклорних та авторських пісень, в яких оспівуються вишні, вишневі садки.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F '''Вишня''']Матеріал з Вікіпедії <br /> *[http://dereva.at.ua/publ/enciklopedija_derev/plodovye_derevja/vishnja/6-1-0-15 '''Вишня''']Дерева Унраїни <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F 2013-12-01T19:32:59Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div>'''Вишня, -ні, '''''ж. ''Высота. Лебед. у.<br /> <br /> '''Ви́шня, -ні, '''''ж. ''Вишня (плодъ и дерево), Prunus cerasus. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 63. Ум. '''Ви́шенька. '''<br /> [[Категорія:Ви]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/vyshnja '''Вишня'''. Академічний тлумачний словник ]<br /> <br /> '''ВИШНЯ''', і, ''жін''.<br /> <br /> # Плодове дерево (іноді кущ) звичайно з довгими тонкими гіллячками, на яких визрівають ягоди, і цілісним темно-зеленим листям. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Марко Вовчок, I, 1955, 180); Під вишнею розлогою струмочок гомонить (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 14); * ''У порівняннях''. — З маленького личка хоч води напийся, а сама [Одарка] пишна, як у саду вишня (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266).<br /> # Соковита темно-червона (рідше ясно-червона) ягода з кісточкою — плід цього дерева (куща). Лунали окрики перекупців, що продавали.. вишні і морелі (Іван Франко, II, 1950, 322); Вишні були але чорні, перестиглі, надзвичайно солодкі (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 144).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня1.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вишня4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1waUvP46qe4 }} Зыкина, Л. - Расцвела Под Окошком Белоснежная Вишня<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Вишня''' — за віруваннями українців, дерево взаємної любові, весни, краси, мужності. В українському фольклорі вишня символізує красу убогої дівчини, її молодість. З вишневих гілок українські предки варили ритуальний напій, який неодмінно вживали на Новий рік, Зелені Свята, Купала тощо. В українському народі складено багато фольклорних та авторських пісень, в яких оспівуються вишні, вишневі садки.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>

Дудник Ольга https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F4.jpg 2013-12-01T19:32:46Z

<p>Дудник Ольга: </p> <hr /> <div></div>

Дудник Ольга