<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.kubg.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA+%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0</id>
		<title>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA+%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0"/>
		<updated>2026-06-04T19:27:22Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.15</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Лупати</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-11-30T11:05:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Лупа́ти, -па́ю, -єш, '''''гл. ''Колоть, ломать. ''Срібні копита кремінь лупають. ''Чуб. III. 293. ''Остався він у Криму, лупає сіль вагову. ''Рудч. Чп. ''Сам Бог хліб лупав, та й нам давав. ''Ном. № 12280. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Лупати, -паю, -єш, одн. в. лупнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Мигать, мигнуть. ''Зорі на дощ дмуться та лупають. ''Ном. № 567. '''Лупати очима'''. Мигать, хлопать глазами. ''Лупа очим''а. МВ. (О. 1862. III. 55). ''Як дам тобі, тілько очима лупнеш. ''Ном. № 3640. ''Лупнеш очима вгору, над тобою, між темним гіллям... висять спілі груші. ''Греб. 402. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
'''ЛУ́ПАТИ''', аю, аєш, недок., фам.&lt;br /&gt;
1. Те саме, що кліпати 1. — Га-а?.. — гакнув на всю хату Яків, підводячи голову і лупаючи своїми сонними віями(Панас Мирний, I, 1954, 199); Сьомка лупав повіками і нічого не розумів (Юрій Смолич, II, 1958, 61). &lt;br /&gt;
♦ Лупати очима див. око.&lt;br /&gt;
2. перен. Світити слабким, нерівним, миготливим світлом (про зірки тощо). Зорі на дощ дмуться та лупають(Номис, 1864, № 567); Невеличкі зірочки ледве-ледве лупали у тому блакитному мороці (Панас Мирний, III, 1954, 150).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 556.&lt;br /&gt;
'''ЛУПА́ТИ''', аю, аєш, недок., перех. Відбивати частини від цілого; колупати (у 1 знач.). [Козаки:] Ой, лучче [краще] б ми, запорожці, Круту гору лупали, Ніж у тюрмі, у кайданах, Шість літ пропадали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 465); «Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод Не спинить Вас!» (Іван Франко, X, 1954, 48); Гній злігся, змерзся, лупали [люди] ломами, плішнею, накидали на сани, возили (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 319); &lt;br /&gt;
//  Віддирати, відокремлювати верхній шар чого-небудь. — Уже час у печі розпочинати, — сказала Христя, стоячи коло печі і лупаючи припічок (Панас Мирний, I, 1954, 24); &lt;br /&gt;
//  Розбиваючи, ламати що-небудь. Вони розбивали комори, лупали скрині, палили акти на володіння ґрунтами й людьми (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 363).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 556.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
'''ЛУПАТИ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''лу́пати очи́ма''' на кого—що і без додатка. 1. Кліпаючи, мовчки дивитися, поглядати на кого-, що-небудь, не відповідати. А все не важиться він бабусю налаяти; лупа очима та кашляє, та ходить,— не знає, що вже йому й робити (Марко Вовчок); — А дівчата, якби ви бачили, які тоді були! .. гляне на тебе, то неначе по коліна в землю вгонить; стоїш, як телепень, та тільки очима лупаєш (О. Стороженко); Гидкий отой корчмар усе лупає на неї гострими очима (М. Чабанівський). лу́пати банька́ми, вульг. Мій супутник сидить, тільки баньками лупає (Ю. Збанацький). 2. Виявляти поглядом зацікавленість, дивуватися. Стоїть (зайча) і лупає очима: — Та що ж це сталося вночі! (Н. Забіла); // Передавати поглядом якусь інформацію. — Панич тут ззаду їх лупа на мене очима: нічого, мов, нічого, тільки не признавайся (Панас Мирний). 3. перед ким і без додатка. Переживати почуття неприємності, сорому і т. ін. &lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
'''ЛУ́ПАТИ''', аю, аєш, недок., фам.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що клі́пати 1. — Га-а?.. — гакнув на всю хату Яків, підводячи голову і лупаючи своїми сонними віями (Мирний, І, 1954, 199); Сьомка лупав повіками і нічого не розумів (Смолич, II, 1958, 61).&lt;br /&gt;
◊ Лу́пати очи́ма див. о́ко.&lt;br /&gt;
2. перен. Світити слабким, нерівним, миготливим світлом (про зірки тощо). Зорі на дощ дмуться та лупають (Номис, 1864, № 567); Невеличкі зірочки ледве-ледве лупали у тому блакитному мороці(Мирний, III, 1954, 150).&lt;br /&gt;
'''ЛУПА́ТИ''', а́ю, а́єш, недок., перех. Відбивати частини від цілого; колупати (у 1 знач.). [Козаки:] Ой, лучче [краще] б ми, запорожці, Круту гору лупали, Ніж у тюрмі, у кайданах, Шість літ пропадали (Н.-Лев., II, 1956, 465); &amp;quot;Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод Не спинить Вас!&amp;quot; (Фр., X, 1954, 48);Гній злігся, змерзся, лупали [люди] ломами, плішнею, накидали на сани, возили (Горд., II, 1959, 319); // Віддирати, відокремлювати верхній шар чого-небудь. — Уже час у печі розпочинати, — сказала Христя, стоячи коло печі і лупаючи припічок (Мирний, І, 1954, 24); // Розбиваючи, ламати що-небудь. Вони розбивали комори, лупали скрині, палили акти на володіння грунтами й людьми(Панч, Гомон. Україна, 1954, 363).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 556.&lt;br /&gt;
'''Лу́пати''', паю, єш, [p]одн. в.[/p] лупнути, ну, неш, гл. Мигать, мигнуть. Зорі на дощ дмуться та лупають. Ном. № 567. Лупати очима. Мигать, хлопать глазами. Лупа очима. МВ. (О. 1862. III. 55).Як дам тобі, — тілько очима лупнеш. Ном. № 3640. Лупнеш очима вгору, — над тобою, між темним гіллям… висять спілі груші. Греб. 402.&lt;br /&gt;
Лупа́ти, па́ю, єш, гл. Колоть, ломать. Срібні копита кремінь лупають. Чуб. III. 293. Остався він у Криму, лупає сіль вагову. Рудч. Чп. Сам Бог хліб лупав, та й нам давав. Ном. № 12280.&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 381.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.slovnyk.ua/ СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 лупати - дієслово, недоконаний вид, І дієвідміна&lt;br /&gt;
[[Зображення: Лупати_з_словника1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
'''Лу́пати''' 1, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лупнути, -ну, -неш, гл. Мигать, мигнуть. Зорі на дощ дмуться та лупають. Ном. № 567. лупати очима. Мигать, хлопать глазами. Лупа очима. МВ. (О. 1862. III. 55). Як дам тобі, — тілько очима лупнеш. Ном. № 3640. Лупнеш очима вгору, — над тобою, між темним гіллям... висять спілі груші. Греб. 402.&lt;br /&gt;
'''Лупа́ти''' 2, -па́ю, -єш, гл. Колоть, ломать. Срібні копита кремінь лупають. Чуб. III. 293. Остався він у Криму, лупає сіль вагову. Рудч. Чп.Сам Бог хліб лупав, та й нам давав. Ном. № 12280.&lt;br /&gt;
===[http://uk.worldwidedictionary.org/ Всесвітній словник української мови]===&lt;br /&gt;
 '''Словник відмінків'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення: Лупати_з_словника3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
[[Зображення: Лупати_з_словника4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''Словник синонімів'''&lt;br /&gt;
'''КЛІ́ПАТИ''' (мимоволі швидко опускати й піднімати повіки, вії), МОРГА́ТИ, МИГА́ТИ,'''ЛУ́ПАТИ'''розм.,ЗМИГА́ТИрозм.,ЗМИ́ГУВАТИрозм.,ЛИ́ПАТИдіал. - Док.: клі́пнути,моргну́ти, зморгну́ти, мигну́ти, лу́пнути, змигну́ти, ли́пнути. Він швидко кліпав віями, немов боявся, що зрадлива сльоза викотиться з ока (Л. Первомайський); Його борода тряслася, а червоні очі сльозливо моргали (Г. Хоткевич); Не мигаючи, він різко дивиться на дукача (М. Стельмах); Зоня закотила чоловічки під повіки і лупала тільки самими білками(Ірина Вільде).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''СВІТИ́ТИ''' (про вогонь, небесні світила, ліхтарі тощо - випромінювати світло),СВІТИ́ТИСЯ, ГОРІ́ТИ, ПРОМЕНІ́ТИ, ПРОМЕНІ́ТИСЯ, ПРОМЕНИ́ТИСЯ,ПРОМІ́НИТИСЯ, ЗОРІ́ТИпоет.;МЕРЕХТІ́ТИ, БЛИ́МАТИ, МИГТІ́ТИ, МРІ́ТИ,ІСКРИ́ТИСЯ, ТРЕМТІ́ТИ, ТРІ́ПАТИСЯ, МИГА́ТИ, ПОЛИ́СКУВАТИ, РЯХТІ́ТИ,'''ЛУ́ПАТИ'''розм.,БЛИ́КАТИдіал. (світити нерівно й тремтливо); СЯ́ЯТИ, СІЯ́ТИ,ВИСВІ́ЧУВАТИ, ПАЛА́ТИ, ЯСНІ́ТИ, ЯСНИ́ТИСЯ, ПОЛУМ’ЯНІ́ТИ,ПОЛУМЕНІ́ТИрідше,ПОЛОМЕНІ́ТИрідше,ПЛОМЕНІ́ТИпоет.,ПЛОМЕНИ́ТИСЯ[ПЛОМЕНІ́ТИСЯ]поет. рідше,СЯ́ТИ заст. (яскраво світити);ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИрідше, ПАЛАХТІ́ТИ, ЖАХТІ́ТИ (світити яскраво, але нерівно); ПРИСВІ́ЧУВАТИ (випромінювати неяскраве світло);ЛЮМІНЕСЦІЮВА́ТИспец. (світити холодним світлом); ПРОСВІ́ЧУВАТИ,ПРОСВІ́ЧУВАТИСЯ (світитися, пронизуючи щось). Світить місяць, та не гріє(прислів’я); Блимала лампа без скла й більше чадила, ніж світила (І. Нечуй-Левицький); Ми встаємо з півнями; Ще світяться по місту ліхтарі (П. Грабовський); Троянівка ще спала, хоч по деяких хатах уже світилося (Григорій Тютюнник); Горіли електричні лампи. Був вечір (Ю. Яновський); Сонце ледве променіє, І на сході вже світає (Леся Українка); Все небо мерехтіло зорями (О. Гуреїв); В хижі світилося, блимав олійний каганчик (П. Загребельний);Сіріє мла долин, Мигтять огні (М. Зеров); Ми під явором сиділи, А над нами зірки мріли (І. Манжура); Не зважав [місяць] ні на зорі, що іскрилися довкруги нього, ні на білі хмари (Н. Кобринська); Там тисячі зірок одна перед другою вигравають: та лупає, а та труситься тихо (Панас Мирний); В небі чистім і прозорім Сонце сяє (М. Рильський); Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно (В. Стус); Перед вікном висвічував повний місяць (О. Гуреїв);Свічка тихо і рівно палала (М. Коцюбинський); Полум’яніло серпневе сонце (Н. Рибак);Пломеніють багряні заграви пожеж (С. Скляренко); Снується тихо ясна ніч.. І тисячі на небі свіч Палахкотять над головою (С. Руданський); У ярмах народів конали ідеї.., Та всюди зоря палахтіла (І. Драч); Пожаром жахтить небокрай (А. Малишко). - Пор. 1. бли́скати, 2. бли́скати, 1. блища́ти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''Словник фразеологізмів'''&lt;br /&gt;
'''лу́пати очи́ма''' на кого—що і без додатка. 1. Кліпаючи, мовчки дивитися, поглядати на кого-, що-небудь, не відповідати. А все не важиться він бабусю налаяти; лупа очима та кашляє, та ходить,— не знає, що вже йому й робити (Марко Вовчок); — А дівчата, якби ви бачили, які тоді були! .. гляне на тебе, то неначе по коліна в землю вгонить; стоїш, як телепень, та тільки очима лупаєш (О. Стороженко); Гидкий отой корчмар усе лупає на неї гострими очима (М. Чабанівський). лу́пати банька́ми, вульг. Мій супутник сидить, тількибаньками лупає (Ю. Збанацький).&lt;br /&gt;
2. Виявляти поглядом зацікавленість, дивуватися. Стоїть [зайча] і лупає очима: — Та що ж це сталося вночі! (Н. Забіла); // Передавати поглядом якусь інформацію. — Панич тут ззаду їх лупа на мене очима: нічого, мов, нічого, тільки не признавайся (Панас Мирний).&lt;br /&gt;
3. перед ким і без додатка. Переживати почуття неприємності, сорому і т. ін. Батько помовчав трохи, далі промовив: — Ну, що ж, спасибі, сину: дуже приємно було батьковілупати очима (А. Головко); —Перед ким провинився, перед тим й лупай тепер очима(А. Хорунжий); — Чорти б їх побрали,— невідомо кого лаяв Коляда,— а тепер мені лупай очима (М. Зарудний); Нехай розбираються, перевіряють.. Навчився красти, нехай уміє йочима лупати (З газети).&lt;br /&gt;
4. Марно витрачати час; сидіти без діла. [Голос:] А ми тим часом що робити маєм? [Голос (іронічно):] Очима лупати! (Леся Українка); — Хоч би зенітку дали,— знову порушив мовчання Таранець.— Сидимо як кроти в норі та очима лупаємо (Д. Ткач); — То що ж нам, братику, сидіти й лупати очима, мов барани? Хай гине все? (Василь Шевчук).&lt;br /&gt;
5. Не мати чого їсти; голодувати; бути голодним. Приробили хлібця — їмо, а ні, то очима лупаємо (Укр.. присл..).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://eslovnyk.com/  Тлумачний словник української мови]===&lt;br /&gt;
'''Лупати'''&lt;br /&gt;
I ''луп`ати'', -а́ю, -а́єш, недок., перех.&lt;br /&gt;
Відбивати частини від цілого; колупати (у 1 знач.). || Віддирати, відокремлювати верхній шар чого-небудь. || Розбиваючи, ламати що-небудь. || Бити, лупцювати.&lt;br /&gt;
II ''л`упати'', -аю, -аєш, недок., фам.&lt;br /&gt;
1) Те саме, що кліпати 1). Лупати очима.&lt;br /&gt;
2) перен. Світити слабким, нерівним, миготливим світлом (про зірки тощо).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.classes.ru/all-serbian/dictionary-serbian-russian-term-9776.htm Сербско-русский словарь]===&lt;br /&gt;
'''Лупати'''&lt;br /&gt;
1) стуча́ть, ударя́ть, хло́пать&lt;br /&gt;
2) (ногама) то́пать&lt;br /&gt;
3) колоти́ть, разбива́ть&lt;br /&gt;
4) (глупости) говори́ть&lt;br /&gt;
лупати на врата — стуча́ть в дверь&lt;br /&gt;
лупати главу — лома́ть го́лову&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_russian.academic.ru Українсько-російський словник]===&lt;br /&gt;
I лу́пати&lt;br /&gt;
см. лупнути; = лу́пнути&lt;br /&gt;
мига́ть, мигну́ть&lt;br /&gt;
лу́пати очи́ма — (бессмысленно) смотре́ть; (без дополнения) хло́пать глаза́ми&lt;br /&gt;
II лупа́ти&lt;br /&gt;
лома́ть, коло́ть, дроби́ть&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Лупати1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Лупати2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Лупати3.png|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| F7TJgHAWde4 }}&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=F7TJgHAWde4&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| o7ru7CCdw4k }}&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=o7ru7CCdw4k&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
===[http://www.pisni.org.ua/ Українські пісні]===&lt;br /&gt;
====[http://www.pisni.org.ua/songs/8261878.html Пішов Василько гуслі лупати]====&lt;br /&gt;
Українська народна пісня&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пішов Василько гуслі лупати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.franko.lviv.ua/ifranko/franko/zb1/b33.html Вірш Каменярі]===&lt;br /&gt;
&amp;quot;Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бо вам призначено скалу сесю розбить.&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rymy.in.ua/s/lupaty Рими до слова «лупати»]===&lt;br /&gt;
===[http://uk.forvo.com/word/%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8/ Вимова слова лупати]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Лу]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B83.png</id>
		<title>Файл:Лупати3.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B83.png"/>
				<updated>2014-11-30T10:30:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B82.jpg</id>
		<title>Файл:Лупати2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B82.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T10:29:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B81.jpg</id>
		<title>Файл:Лупати1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B81.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T10:29:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B04.jpg</id>
		<title>Файл:Лупати з словника4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B04.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T10:28:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B03.jpg</id>
		<title>Файл:Лупати з словника3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B03.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T10:28:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B02.jpg</id>
		<title>Файл:Лупати з словника2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B02.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T10:18:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B01.jpg</id>
		<title>Файл:Лупати з словника1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B01.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T10:18:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%E2%80%99%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA</id>
		<title>В’юрок</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%E2%80%99%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA"/>
				<updated>2014-05-06T05:43:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: /* Словари и энциклопедии на Академике */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''В’юрок, -рка, '''''м. '''''= Юрок. '''Чуб. VII. 409. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
'''В'юрок''', -рка, м. = юрок. Чуб. VII. 409.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
'''В'ЮРОК''', рка, чол. &lt;br /&gt;
Північна невеличка пташка, що живе в тайзі. По кілька сот в'юрків зразу здіймається на узліссі. Це теж наші гості з далекої півночі. Вони близькі родичі нашого зяблика, тільки не плодяться у нас (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 105); Численні зграї зерноїдних птахів — зяблики, в'юрки .. живляться переважно насінням дикорослих рослин, більшість з яких бур'яни (Корисні птахи України.., 1950, 7).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 795.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://vseslova.com.ua/ VseslovA]===&lt;br /&gt;
'''В'юрок'''(Fringilla montifringilla), птиця сімейства в'юркових загону гороб'ячих. Забарвлення — поєднання блискучого чорного кольору з помаранчево-рудим і білим. Ст поширене в лісовій зоні Європи і Азії від берегів Атлантичного океану до Тихого океану. Перелітна птиця; прилітає в березні — квітні. Гнізда в'є на деревах, переважно на ялинах і березах. У кладці 5—7 яєць. Харчується насінням рослин і комахами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/ Український тлумачний словник]===&lt;br /&gt;
'''В'юрок'''&lt;br /&gt;
в'юрок  -рка/, ч.&lt;br /&gt;
Північна невеличка пташка, що живе в тайзі. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - &amp;quot;Перун&amp;quot;. 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rhymester.org/ua/ Онлайн словник українських рим] ===&lt;br /&gt;
'''Рими до слова &amp;quot;В’юрок&amp;quot;'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в'юрок&lt;br /&gt;
мініатюрок&lt;br /&gt;
імітаторок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ініціаторок&lt;br /&gt;
інженерок&lt;br /&gt;
іновірок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
іномарок&lt;br /&gt;
інспекторок&lt;br /&gt;
інструкторок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
іскорок&lt;br /&gt;
авторок&lt;br /&gt;
агітаторок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
адміністраторок&lt;br /&gt;
акомпаніаторок&lt;br /&gt;
акторок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
акушерок&lt;br /&gt;
акціонерок&lt;br /&gt;
алжирок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
аматорок&lt;br /&gt;
аптекарок&lt;br /&gt;
арок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.xn--80aacc4bir7b.xn--p1ai/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%BE-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C Украино-Русский словарь] ===&lt;br /&gt;
'''В'юрок''' орн.&lt;br /&gt;
вьюрок, юрок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://dic.academic.ru/ Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
'''В'юрок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перевод&lt;br /&gt;
в'юрок -рка/; орн.  вьюро/к, юро/к&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.&lt;br /&gt;
 См. также в других словарях:&lt;br /&gt;
•	в'юрок — рка/, ч. Північна невеличка пташка, що живе в тайзі …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	в'юрковий — а, е. 1) Прикм. до в юрок. 2) у знач. ім. в юрко/ві, вих, мн. Родина горобцеподібних птахів, до якої належать щиглик, коноплянка, зяблик, в юрок, снігур та деякі інші птахи …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	юрок — I юрка/, ч. Те саме, що в юрок. II юрка/, ч. 1) Трубочка, зроблена зі стовбура бузини або іншого дерева, що використовується при змотуванні ниток у клубок. 2) Те саме, що цурка 2) …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Юрок — Fringilla montifringilla см. также 18.26.1. Род Вьюрки Fringilla Юрок [651] Fringilla montifringilla У самца в весеннем наряде голова, спина, крылья и хвост черные; горло, надхвостье, полосы на крыле и брюхо белые; грудь и широкая полоса на… …  Птицы России. Справочник&lt;br /&gt;
•	юрок — вьюрок Словарь русских синонимов. юрок сущ., кол во синонимов: 3 • вьюрок (3) • дубровка …   Словарь синонимов&lt;br /&gt;
•	ЮРОК — вьюрок (Fringilla montifringilla), птица рода вьюрков. Дл. в среднем 16 см. Сложением похож на зяблика. Распространён в лесотундре и лесной зоне Евразии. Зимует стаями на Ю. СССР. Населяет леса разл. типа, обычно с преобладанием берёзы. Гнёзда на …   Биологический энциклопедический словарь&lt;br /&gt;
•	Юрок, Сол — Сол Юрок Sol Hurok …   Википедия&lt;br /&gt;
•	Юрок (племя) — У этого термина существуют и другие значения, см. Юрок. Юрок …   Википедия&lt;br /&gt;
•	Юрок С. — Сол Юрок (англ. Sol Hurok, Соломон Израилевич Гурков; 9 апреля 1888, местечко Погар близ Брянска  5 марта 1974, Нью Йорк)  американский музыкальный и театральный продюсер российского происхождения. С 1906 г. в США. Работал курьером, мыл бутылки,… …   Википедия&lt;br /&gt;
•	Юрок Сол — Сол Юрок (англ. Sol Hurok, Соломон Израилевич Гурков; 9 апреля 1888, местечко Погар близ Брянска  5 марта 1974, Нью Йорк)  американский музыкальный и театральный продюсер российского происхождения. С 1906 г. в США. Работал курьером, мыл бутылки,… …   Википедия&lt;br /&gt;
•	Юрок (язык) — У этого термина существуют и другие значения, см. Юрок. Юрок Самоназвание: Yurok Страны …   Википедия&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92'%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA Матеріал з Вікіпедії]==&lt;br /&gt;
'''В'юрок''' (Fringilla montifringilla) — співочий птах родини в'юркових (Fringillidae). В Україні пролітний зимуючий вид на всій території.&lt;br /&gt;
====Зовнішній вигляд та визначення в природі====&lt;br /&gt;
Невеликий птах, розміром приблизно з горобця. Маса тіла 23—29 см, довжина тіла близько 15 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова, задня частина шиї і спина чорні; поперек і надхвістя білі; горло, воло і частина верхніх покривних пер крил руді; боки тулуба рудуваті, з чорними плямами; груди і черево білі; на покривних перах крила біла пляма, вздовж основи чорних махових пер проходить біла смуга; стернові пера чорні; дзьоб чорний, ноги темно-бурі. У дорослого самця у позашлюбному вбранні голова і спина бурі, з темною строкатістю; білі плями і смуги на крилах з рудим відтінком; дзьоб жовтий, на кінці бурий; ноги світло-бурі. Доросла самка схожа на самця у позашлюбному вбранні. Але світліша, з сіруватими смугами на боках шиї. Молодий птах подібний до дорослої самки. Пісня подібна до пісні зеленяка, але хрипкіша; поклик — різке «вжя… вжя…».&lt;br /&gt;
====Поширення====&lt;br /&gt;
Північна Євразія від Скандинавії на схід до Корякського хребта і Камчатки. На північ до Скандинавії до 70-ї паралелі, до північної частини Кольського півострова, пониззя Печори, на Ямалі і в долині Таза до 67-ї паралелі, до дельти Єнісею, між Єнісеєм та Леною до 71-ї паралелі, між Леною та Індигіркою до 70-ї паралелі. Від долини Індигірки північна межа ареалу простягається до верхів'я Анадира. На південь до південної Норвегії, центральної Швеції, Литви, Московської і південної частини Нижегородської областей Росії, в області Уральського хребта до 54-ї паралелі, в Західному Сибіру до 55-ї паралелі, до Маркаколя, центрального і південно-східного Алтаю, Східних Саян, хребтівХамар-Дабана, Байкальського, Баргузинського, Південно-Муйського, Станового, Джагди, далі на схід південна межа до 52-ї паралелі. Острови: Сахалін та Курильські.&lt;br /&gt;
Перелітний птах. Зимує в районах з малосніжними і безсніжними зимами, головним чином в Європі, на Близькому Сході і на сході Азії, іноді в степовій зоні.&lt;br /&gt;
====Чисельність====&lt;br /&gt;
В Європі гніздову популяцію оцінюють в 13—22 млн пар та 39—66 млн особин. Враховуючи, що в Європі розташовано 25—49% площі гніздового ареалу, попередня оцінка загальної чисельності виду становить 79—264 млн особин.&lt;br /&gt;
====Місця існування====&lt;br /&gt;
Тайговий вид, гніздиться у хвойних лісах. На півночі ареалу досягає південної тундри, на півдні тяжіє до грі, до межі березового криволісся і кедрового стланника на висоті 3000 м, окремі ізольовані місця гніздування існують в зоні мішаних лісів, у лісостепу.&lt;br /&gt;
====Гніздування====&lt;br /&gt;
На місця гніздування прилітає у другій половині березня — першій половині квітня.&lt;br /&gt;
Гнізда розміщує на деревах на висоті 2—5 м. Гніздо більш масивне та більш рихле, ніж у зяблика. Стінки гнізда щільні та відносно товсті, зроблені з трав'янистих стебел і моху, зовні вкриті лишайниками і шматочками берести. Лоток вистелений шерстю, пір'ям і рослинним пухом. Кладка складається з 5—7, частіше 6 яєць, подібних на яйця зяблика, але мають більш зелений основний фон, рисунок більш дрібний і блідий. Розміри яєць: 17—22 х 14—15 мм. Відліт з місць гніздування відмічається у вересні — першій половині жовтня.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: В'юрок_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: В'юрок_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: В'юрок_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: В'юрок_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: В'юрок_5.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|ycrdvuRa6jM}}  Bergfink (В’юрок)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також== &lt;br /&gt;
*[http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=531 '''Пташиний світ України'''].&lt;br /&gt;
Вид – В'юрок (Fringilla Montifringilla)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рід – В'юрок (Fringilla)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родина – В'юркові (Fringillidae)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[http://h.ua/story/267823/ '''В'юрок'''], &lt;br /&gt;
Ця пташка з родини пташиної,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А зветься родина в’юркові,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Співають гарно днини весняної,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пісні багато є, як і у слові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато про що птахи гарно співають,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та головне вони радість приносять,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Весною в’юрки про майбутнє дбають,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яєчка відкладають гнізда мостять.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А потім з яєчок маленькі пташата&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З’являться, якось, і будуть рости,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Батьки  будуть  пташат доглядати,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб  у світ великий їх провести.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[http://www.naturephoto-cz.com/%D0%92%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA-picture_ua-6961.html '''В'юрок'''], &lt;br /&gt;
*[http://birdlife-ua.livejournal.com/50975.html '''Разом для птахів і людей'''], &lt;br /&gt;
'''В'юрок'''  (lat. Fringilla montifringilla en. Brambling рос. Вьюрок pl. Jer) - птаха родини в'юркових. До цієї родини належать дрібні птахи з конусоподібним дзьобом, що заселяють ліси, чагарники, відкриті простори на рівнинах та в горах. В'юрки полюбляють розріджені ліси, особливо букові, а також відкриті простори оточені лісонасадженнями. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''В'юрок''' - це невеличка птаха довжиною близько 15 см і вагою  23-29 г. Його легко пізнати за незвичним чорно-помаранчевим розфарбуванням. Тримається ця птаха разом із зябликами (в Києві також разом із горобцями), від яких відрізняється білим попереком та і надхвістям та темною строкатістю на боках тулуба. В шлюбному вбранні самці темнішають - їх голова, клюв та спина стає чорними, а горло та вол - рудими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Вю]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%E2%80%99%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA</id>
		<title>В’юрок</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%E2%80%99%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA"/>
				<updated>2014-05-06T05:43:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''В’юрок, -рка, '''''м. '''''= Юрок. '''Чуб. VII. 409. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
'''В'юрок''', -рка, м. = юрок. Чуб. VII. 409.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
'''В'ЮРОК''', рка, чол. &lt;br /&gt;
Північна невеличка пташка, що живе в тайзі. По кілька сот в'юрків зразу здіймається на узліссі. Це теж наші гості з далекої півночі. Вони близькі родичі нашого зяблика, тільки не плодяться у нас (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 105); Численні зграї зерноїдних птахів — зяблики, в'юрки .. живляться переважно насінням дикорослих рослин, більшість з яких бур'яни (Корисні птахи України.., 1950, 7).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 795.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://vseslova.com.ua/ VseslovA]===&lt;br /&gt;
'''В'юрок'''(Fringilla montifringilla), птиця сімейства в'юркових загону гороб'ячих. Забарвлення — поєднання блискучого чорного кольору з помаранчево-рудим і білим. Ст поширене в лісовій зоні Європи і Азії від берегів Атлантичного океану до Тихого океану. Перелітна птиця; прилітає в березні — квітні. Гнізда в'є на деревах, переважно на ялинах і березах. У кладці 5—7 яєць. Харчується насінням рослин і комахами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/ Український тлумачний словник]===&lt;br /&gt;
'''В'юрок'''&lt;br /&gt;
в'юрок  -рка/, ч.&lt;br /&gt;
Північна невеличка пташка, що живе в тайзі. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - &amp;quot;Перун&amp;quot;. 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rhymester.org/ua/ Онлайн словник українських рим] ===&lt;br /&gt;
'''Рими до слова &amp;quot;В’юрок&amp;quot;'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в'юрок&lt;br /&gt;
мініатюрок&lt;br /&gt;
імітаторок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ініціаторок&lt;br /&gt;
інженерок&lt;br /&gt;
іновірок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
іномарок&lt;br /&gt;
інспекторок&lt;br /&gt;
інструкторок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
іскорок&lt;br /&gt;
авторок&lt;br /&gt;
агітаторок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
адміністраторок&lt;br /&gt;
акомпаніаторок&lt;br /&gt;
акторок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
акушерок&lt;br /&gt;
акціонерок&lt;br /&gt;
алжирок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
аматорок&lt;br /&gt;
аптекарок&lt;br /&gt;
арок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.xn--80aacc4bir7b.xn--p1ai/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%BE-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C Украино-Русский словарь] ===&lt;br /&gt;
'''В'юрок''' орн.&lt;br /&gt;
вьюрок, юрок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://dic.academic.ru/ Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
'''В'юрок'''&lt;br /&gt;
Перевод&lt;br /&gt;
в'юрок -рка/; орн.  вьюро/к, юро/к&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.&lt;br /&gt;
 См. также в других словарях:&lt;br /&gt;
•	в'юрок — рка/, ч. Північна невеличка пташка, що живе в тайзі …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	в'юрковий — а, е. 1) Прикм. до в юрок. 2) у знач. ім. в юрко/ві, вих, мн. Родина горобцеподібних птахів, до якої належать щиглик, коноплянка, зяблик, в юрок, снігур та деякі інші птахи …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	юрок — I юрка/, ч. Те саме, що в юрок. II юрка/, ч. 1) Трубочка, зроблена зі стовбура бузини або іншого дерева, що використовується при змотуванні ниток у клубок. 2) Те саме, що цурка 2) …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Юрок — Fringilla montifringilla см. также 18.26.1. Род Вьюрки Fringilla Юрок [651] Fringilla montifringilla У самца в весеннем наряде голова, спина, крылья и хвост черные; горло, надхвостье, полосы на крыле и брюхо белые; грудь и широкая полоса на… …  Птицы России. Справочник&lt;br /&gt;
•	юрок — вьюрок Словарь русских синонимов. юрок сущ., кол во синонимов: 3 • вьюрок (3) • дубровка …   Словарь синонимов&lt;br /&gt;
•	ЮРОК — вьюрок (Fringilla montifringilla), птица рода вьюрков. Дл. в среднем 16 см. Сложением похож на зяблика. Распространён в лесотундре и лесной зоне Евразии. Зимует стаями на Ю. СССР. Населяет леса разл. типа, обычно с преобладанием берёзы. Гнёзда на …   Биологический энциклопедический словарь&lt;br /&gt;
•	Юрок, Сол — Сол Юрок Sol Hurok …   Википедия&lt;br /&gt;
•	Юрок (племя) — У этого термина существуют и другие значения, см. Юрок. Юрок …   Википедия&lt;br /&gt;
•	Юрок С. — Сол Юрок (англ. Sol Hurok, Соломон Израилевич Гурков; 9 апреля 1888, местечко Погар близ Брянска  5 марта 1974, Нью Йорк)  американский музыкальный и театральный продюсер российского происхождения. С 1906 г. в США. Работал курьером, мыл бутылки,… …   Википедия&lt;br /&gt;
•	Юрок Сол — Сол Юрок (англ. Sol Hurok, Соломон Израилевич Гурков; 9 апреля 1888, местечко Погар близ Брянска  5 марта 1974, Нью Йорк)  американский музыкальный и театральный продюсер российского происхождения. С 1906 г. в США. Работал курьером, мыл бутылки,… …   Википедия&lt;br /&gt;
•	Юрок (язык) — У этого термина существуют и другие значения, см. Юрок. Юрок Самоназвание: Yurok Страны …   Википедия&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92'%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA Матеріал з Вікіпедії]==&lt;br /&gt;
'''В'юрок''' (Fringilla montifringilla) — співочий птах родини в'юркових (Fringillidae). В Україні пролітний зимуючий вид на всій території.&lt;br /&gt;
====Зовнішній вигляд та визначення в природі====&lt;br /&gt;
Невеликий птах, розміром приблизно з горобця. Маса тіла 23—29 см, довжина тіла близько 15 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова, задня частина шиї і спина чорні; поперек і надхвістя білі; горло, воло і частина верхніх покривних пер крил руді; боки тулуба рудуваті, з чорними плямами; груди і черево білі; на покривних перах крила біла пляма, вздовж основи чорних махових пер проходить біла смуга; стернові пера чорні; дзьоб чорний, ноги темно-бурі. У дорослого самця у позашлюбному вбранні голова і спина бурі, з темною строкатістю; білі плями і смуги на крилах з рудим відтінком; дзьоб жовтий, на кінці бурий; ноги світло-бурі. Доросла самка схожа на самця у позашлюбному вбранні. Але світліша, з сіруватими смугами на боках шиї. Молодий птах подібний до дорослої самки. Пісня подібна до пісні зеленяка, але хрипкіша; поклик — різке «вжя… вжя…».&lt;br /&gt;
====Поширення====&lt;br /&gt;
Північна Євразія від Скандинавії на схід до Корякського хребта і Камчатки. На північ до Скандинавії до 70-ї паралелі, до північної частини Кольського півострова, пониззя Печори, на Ямалі і в долині Таза до 67-ї паралелі, до дельти Єнісею, між Єнісеєм та Леною до 71-ї паралелі, між Леною та Індигіркою до 70-ї паралелі. Від долини Індигірки північна межа ареалу простягається до верхів'я Анадира. На південь до південної Норвегії, центральної Швеції, Литви, Московської і південної частини Нижегородської областей Росії, в області Уральського хребта до 54-ї паралелі, в Західному Сибіру до 55-ї паралелі, до Маркаколя, центрального і південно-східного Алтаю, Східних Саян, хребтівХамар-Дабана, Байкальського, Баргузинського, Південно-Муйського, Станового, Джагди, далі на схід південна межа до 52-ї паралелі. Острови: Сахалін та Курильські.&lt;br /&gt;
Перелітний птах. Зимує в районах з малосніжними і безсніжними зимами, головним чином в Європі, на Близькому Сході і на сході Азії, іноді в степовій зоні.&lt;br /&gt;
====Чисельність====&lt;br /&gt;
В Європі гніздову популяцію оцінюють в 13—22 млн пар та 39—66 млн особин. Враховуючи, що в Європі розташовано 25—49% площі гніздового ареалу, попередня оцінка загальної чисельності виду становить 79—264 млн особин.&lt;br /&gt;
====Місця існування====&lt;br /&gt;
Тайговий вид, гніздиться у хвойних лісах. На півночі ареалу досягає південної тундри, на півдні тяжіє до грі, до межі березового криволісся і кедрового стланника на висоті 3000 м, окремі ізольовані місця гніздування існують в зоні мішаних лісів, у лісостепу.&lt;br /&gt;
====Гніздування====&lt;br /&gt;
На місця гніздування прилітає у другій половині березня — першій половині квітня.&lt;br /&gt;
Гнізда розміщує на деревах на висоті 2—5 м. Гніздо більш масивне та більш рихле, ніж у зяблика. Стінки гнізда щільні та відносно товсті, зроблені з трав'янистих стебел і моху, зовні вкриті лишайниками і шматочками берести. Лоток вистелений шерстю, пір'ям і рослинним пухом. Кладка складається з 5—7, частіше 6 яєць, подібних на яйця зяблика, але мають більш зелений основний фон, рисунок більш дрібний і блідий. Розміри яєць: 17—22 х 14—15 мм. Відліт з місць гніздування відмічається у вересні — першій половині жовтня.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: В'юрок_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: В'юрок_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: В'юрок_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: В'юрок_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: В'юрок_5.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|ycrdvuRa6jM}}  Bergfink (В’юрок)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також== &lt;br /&gt;
*[http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=531 '''Пташиний світ України'''].&lt;br /&gt;
Вид – В'юрок (Fringilla Montifringilla)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рід – В'юрок (Fringilla)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родина – В'юркові (Fringillidae)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[http://h.ua/story/267823/ '''В'юрок'''], &lt;br /&gt;
Ця пташка з родини пташиної,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А зветься родина в’юркові,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Співають гарно днини весняної,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пісні багато є, як і у слові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато про що птахи гарно співають,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та головне вони радість приносять,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Весною в’юрки про майбутнє дбають,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яєчка відкладають гнізда мостять.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А потім з яєчок маленькі пташата&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З’являться, якось, і будуть рости,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Батьки  будуть  пташат доглядати,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб  у світ великий їх провести.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[http://www.naturephoto-cz.com/%D0%92%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA-picture_ua-6961.html '''В'юрок'''], &lt;br /&gt;
*[http://birdlife-ua.livejournal.com/50975.html '''Разом для птахів і людей'''], &lt;br /&gt;
'''В'юрок'''  (lat. Fringilla montifringilla en. Brambling рос. Вьюрок pl. Jer) - птаха родини в'юркових. До цієї родини належать дрібні птахи з конусоподібним дзьобом, що заселяють ліси, чагарники, відкриті простори на рівнинах та в горах. В'юрки полюбляють розріджені ліси, особливо букові, а також відкриті простори оточені лісонасадженнями. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''В'юрок''' - це невеличка птаха довжиною близько 15 см і вагою  23-29 г. Його легко пізнати за незвичним чорно-помаранчевим розфарбуванням. Тримається ця птаха разом із зябликами (в Києві також разом із горобцями), від яких відрізняється білим попереком та і надхвістям та темною строкатістю на боках тулуба. В шлюбному вбранні самці темнішають - їх голова, клюв та спина стає чорними, а горло та вол - рудими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Вю]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%E2%80%99%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA</id>
		<title>В’юрок</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%E2%80%99%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA"/>
				<updated>2014-05-05T21:01:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''В’юрок, -рка, '''''м. '''''= Юрок. '''Чуб. VII. 409. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
'''В'юрок''', -рка, м. = юрок. Чуб. VII. 409.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
'''В'ЮРОК''', рка, чол. &lt;br /&gt;
Північна невеличка пташка, що живе в тайзі. По кілька сот в'юрків зразу здіймається на узліссі. Це теж наші гості з далекої півночі. Вони близькі родичі нашого зяблика, тільки не плодяться у нас (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 105); Численні зграї зерноїдних птахів — зяблики, в'юрки .. живляться переважно насінням дикорослих рослин, більшість з яких бур'яни (Корисні птахи України.., 1950, 7).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 795.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://vseslova.com.ua/ VseslovA]===&lt;br /&gt;
'''В'юрок'''(Fringilla montifringilla), птиця сімейства в'юркових загону гороб'ячих. Забарвлення — поєднання блискучого чорного кольору з помаранчево-рудим і білим. Ст поширене в лісовій зоні Європи і Азії від берегів Атлантичного океану до Тихого океану. Перелітна птиця; прилітає в березні — квітні. Гнізда в'є на деревах, переважно на ялинах і березах. У кладці 5—7 яєць. Харчується насінням рослин і комахами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/ Український тлумачний словник]===&lt;br /&gt;
'''В'юрок'''&lt;br /&gt;
в'юрок  -рка/, ч.&lt;br /&gt;
Північна невеличка пташка, що живе в тайзі. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - &amp;quot;Перун&amp;quot;. 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rhymester.org/ua/ Онлайн словник українських рим] ===&lt;br /&gt;
'''Рими до слова &amp;quot;В’юрок&amp;quot;'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в'юрок&lt;br /&gt;
мініатюрок&lt;br /&gt;
імітаторок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ініціаторок&lt;br /&gt;
інженерок&lt;br /&gt;
іновірок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
іномарок&lt;br /&gt;
інспекторок&lt;br /&gt;
інструкторок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
іскорок&lt;br /&gt;
авторок&lt;br /&gt;
агітаторок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
адміністраторок&lt;br /&gt;
акомпаніаторок&lt;br /&gt;
акторок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
акушерок&lt;br /&gt;
акціонерок&lt;br /&gt;
алжирок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
аматорок&lt;br /&gt;
аптекарок&lt;br /&gt;
арок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.xn--80aacc4bir7b.xn--p1ai/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%BE-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C Украино-Русский словарь] ===&lt;br /&gt;
'''В'юрок''' орн.&lt;br /&gt;
вьюрок, юрок&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://dic.academic.ru/ Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
'''В'юрок'''&lt;br /&gt;
Перевод&lt;br /&gt;
в'юрок -рка/; орн.  вьюро/к, юро/к&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.&lt;br /&gt;
 См. также в других словарях:&lt;br /&gt;
•	в'юрок — рка/, ч. Північна невеличка пташка, що живе в тайзі …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	в'юрковий — а, е. 1) Прикм. до в юрок. 2) у знач. ім. в юрко/ві, вих, мн. Родина горобцеподібних птахів, до якої належать щиглик, коноплянка, зяблик, в юрок, снігур та деякі інші птахи …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	юрок — I юрка/, ч. Те саме, що в юрок. II юрка/, ч. 1) Трубочка, зроблена зі стовбура бузини або іншого дерева, що використовується при змотуванні ниток у клубок. 2) Те саме, що цурка 2) …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Юрок — Fringilla montifringilla см. также 18.26.1. Род Вьюрки Fringilla Юрок [651] Fringilla montifringilla У самца в весеннем наряде голова, спина, крылья и хвост черные; горло, надхвостье, полосы на крыле и брюхо белые; грудь и широкая полоса на… …  Птицы России. Справочник&lt;br /&gt;
•	юрок — вьюрок Словарь русских синонимов. юрок сущ., кол во синонимов: 3 • вьюрок (3) • дубровка …   Словарь синонимов&lt;br /&gt;
•	ЮРОК — вьюрок (Fringilla montifringilla), птица рода вьюрков. Дл. в среднем 16 см. Сложением похож на зяблика. Распространён в лесотундре и лесной зоне Евразии. Зимует стаями на Ю. СССР. Населяет леса разл. типа, обычно с преобладанием берёзы. Гнёзда на …   Биологический энциклопедический словарь&lt;br /&gt;
•	Юрок, Сол — Сол Юрок Sol Hurok …   Википедия&lt;br /&gt;
•	Юрок (племя) — У этого термина существуют и другие значения, см. Юрок. Юрок …   Википедия&lt;br /&gt;
•	Юрок С. — Сол Юрок (англ. Sol Hurok, Соломон Израилевич Гурков; 9 апреля 1888, местечко Погар близ Брянска  5 марта 1974, Нью Йорк)  американский музыкальный и театральный продюсер российского происхождения. С 1906 г. в США. Работал курьером, мыл бутылки,… …   Википедия&lt;br /&gt;
•	Юрок Сол — Сол Юрок (англ. Sol Hurok, Соломон Израилевич Гурков; 9 апреля 1888, местечко Погар близ Брянска  5 марта 1974, Нью Йорк)  американский музыкальный и театральный продюсер российского происхождения. С 1906 г. в США. Работал курьером, мыл бутылки,… …   Википедия&lt;br /&gt;
•	Юрок (язык) — У этого термина существуют и другие значения, см. Юрок. Юрок Самоназвание: Yurok Страны …   Википедия&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92'%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA Матеріал з Вікіпедії]==&lt;br /&gt;
'''В'юрок''' (Fringilla montifringilla) — співочий птах родини в'юркових (Fringillidae). В Україні пролітний зимуючий вид на всій території.&lt;br /&gt;
====Зовнішній вигляд та визначення в природі====&lt;br /&gt;
Невеликий птах, розміром приблизно з горобця. Маса тіла 23—29 см, довжина тіла близько 15 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова, задня частина шиї і спина чорні; поперек і надхвістя білі; горло, воло і частина верхніх покривних пер крил руді; боки тулуба рудуваті, з чорними плямами; груди і черево білі; на покривних перах крила біла пляма, вздовж основи чорних махових пер проходить біла смуга; стернові пера чорні; дзьоб чорний, ноги темно-бурі. У дорослого самця у позашлюбному вбранні голова і спина бурі, з темною строкатістю; білі плями і смуги на крилах з рудим відтінком; дзьоб жовтий, на кінці бурий; ноги світло-бурі. Доросла самка схожа на самця у позашлюбному вбранні. Але світліша, з сіруватими смугами на боках шиї. Молодий птах подібний до дорослої самки. Пісня подібна до пісні зеленяка, але хрипкіша; поклик — різке «вжя… вжя…».&lt;br /&gt;
====Поширення====&lt;br /&gt;
Північна Євразія від Скандинавії на схід до Корякського хребта і Камчатки. На північ до Скандинавії до 70-ї паралелі, до північної частини Кольського півострова, пониззя Печори, на Ямалі і в долині Таза до 67-ї паралелі, до дельти Єнісею, між Єнісеєм та Леною до 71-ї паралелі, між Леною та Індигіркою до 70-ї паралелі. Від долини Індигірки північна межа ареалу простягається до верхів'я Анадира. На південь до південної Норвегії, центральної Швеції, Литви, Московської і південної частини Нижегородської областей Росії, в області Уральського хребта до 54-ї паралелі, в Західному Сибіру до 55-ї паралелі, до Маркаколя, центрального і південно-східного Алтаю, Східних Саян, хребтівХамар-Дабана, Байкальського, Баргузинського, Південно-Муйського, Станового, Джагди, далі на схід південна межа до 52-ї паралелі. Острови: Сахалін та Курильські.&lt;br /&gt;
Перелітний птах. Зимує в районах з малосніжними і безсніжними зимами, головним чином в Європі, на Близькому Сході і на сході Азії, іноді в степовій зоні.&lt;br /&gt;
====Чисельність====&lt;br /&gt;
В Європі гніздову популяцію оцінюють в 13—22 млн пар та 39—66 млн особин. Враховуючи, що в Європі розташовано 25—49% площі гніздового ареалу, попередня оцінка загальної чисельності виду становить 79—264 млн особин.&lt;br /&gt;
====Місця існування====&lt;br /&gt;
Тайговий вид, гніздиться у хвойних лісах. На півночі ареалу досягає південної тундри, на півдні тяжіє до грі, до межі березового криволісся і кедрового стланника на висоті 3000 м, окремі ізольовані місця гніздування існують в зоні мішаних лісів, у лісостепу.&lt;br /&gt;
====Гніздування====&lt;br /&gt;
На місця гніздування прилітає у другій половині березня — першій половині квітня.&lt;br /&gt;
Гнізда розміщує на деревах на висоті 2—5 м. Гніздо більш масивне та більш рихле, ніж у зяблика. Стінки гнізда щільні та відносно товсті, зроблені з трав'янистих стебел і моху, зовні вкриті лишайниками і шматочками берести. Лоток вистелений шерстю, пір'ям і рослинним пухом. Кладка складається з 5—7, частіше 6 яєць, подібних на яйця зяблика, але мають більш зелений основний фон, рисунок більш дрібний і блідий. Розміри яєць: 17—22 х 14—15 мм. Відліт з місць гніздування відмічається у вересні — першій половині жовтня.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: В'юрок_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: В'юрок_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: В'юрок_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: В'юрок_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: В'юрок_5.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|ycrdvuRa6jM}}  Bergfink (В’юрок)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також== &lt;br /&gt;
*[ http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=531 '''Пташиний світ України'''].&lt;br /&gt;
Вид – В'юрок (Fringilla Montifringilla)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рід – В'юрок (Fringilla)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родина – В'юркові (Fringillidae)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[http://h.ua/story/267823/ '''В'юрок'''], &lt;br /&gt;
Ця пташка з родини пташиної,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А зветься родина в’юркові,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Співають гарно днини весняної,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пісні багато є, як і у слові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато про що птахи гарно співають,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та головне вони радість приносять,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Весною в’юрки про майбутнє дбають,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яєчка відкладають гнізда мостять.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А потім з яєчок маленькі пташата&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З’являться, якось, і будуть рости,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Батьки  будуть  пташат доглядати,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб  у світ великий їх провести.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[http://www.naturephoto-cz.com/%D0%92%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA-picture_ua-6961.html '''В'юрок'''], &lt;br /&gt;
*[ http://birdlife-ua.livejournal.com/50975.html '''Разом для птахів і людей'''], &lt;br /&gt;
'''В'юрок'''  (lat. Fringilla montifringilla en. Brambling рос. Вьюрок pl. Jer) - птаха родини в'юркових. До цієї родини належать дрібні птахи з конусоподібним дзьобом, що заселяють ліси, чагарники, відкриті простори на рівнинах та в горах. В'юрки полюбляють розріджені ліси, особливо букові, а також відкриті простори оточені лісонасадженнями. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''В'юрок''' - це невеличка птаха довжиною близько 15 см і вагою  23-29 г. Його легко пізнати за незвичним чорно-помаранчевим розфарбуванням. Тримається ця птаха разом із зябликами (в Києві також разом із горобцями), від яких відрізняється білим попереком та і надхвістям та темною строкатістю на боках тулуба. В шлюбному вбранні самці темнішають - їх голова, клюв та спина стає чорними, а горло та вол - рудими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Вю]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%27%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA_5.jpg</id>
		<title>Файл:В'юрок 5.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%27%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA_5.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T20:37:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%27%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA_4.jpg</id>
		<title>Файл:В'юрок 4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%27%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA_4.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T20:36:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%27%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA_3.jpg</id>
		<title>Файл:В'юрок 3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%27%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA_3.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T20:36:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%27%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA_2.jpg</id>
		<title>Файл:В'юрок 2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%27%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA_2.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T20:34:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%27%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA_1.jpg</id>
		<title>Файл:В'юрок 1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%27%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA_1.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T20:34:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Цятка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-05-05T18:19:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Цятка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''цята. '''Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77. ''Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. ''Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. '''Ця́точка. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
==Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/cjatka '''Цятка''']&lt;br /&gt;
*Маленька пляма на чому-небудь. Аж ось на шибці ясніє цятка. Щось гаряче, щось золоте продирає, прогризає в замурованій шибці дірочки, проціловує (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 38); Чорний шар землі край ями все збільшувався, насподі сірів новий шар мішаної породи, покраплений білими й рудими цятками вапняку, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 322); Під чорним каменем живе старий вужак — такий старий, що жовтогарячі цятки на лакованій голові вицвіли і стали білими, як кружальця з березової кори (Олесь Донченко, IV, 1957, 105); Передо мною були просто цятки краски, а крізь них просвічували грубі нитки з полотна (Леся Українка, III, 1952, 598);  * У порівняннях. Тоненький промінь чах і коливавсь, мов жовта цятка(Володимир Сосюра, II, 1958, 379); &lt;br /&gt;
*Мітка, слід, пляма і т. ін. від чого-небудь. Учитель фізики підводив голову, й на обличчі ще дужче виднілися сині цятки — опалення від вибуху міни (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 54); Семен Петрович.. дуже худа й висока людина, з обличчям у покарбованим дрібними синіми цятками... (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 36); Мов та пава проплива [дама].. На щоці дві мушки-цятки. На панчохах чорні п'ятки. Ну у не дама — а реклама! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 251); Вироби народної кераміки [Закарпаття] прикрашені типовими мотивами — вужиками, цятками, хвилястими й прямими лініями, гілочками (Народне мистецтво західних областей України, 1966, 64); &lt;br /&gt;
*Щось дуже віддалене, ледь помітне. На лимані десь далеко-далеко замиготіли золоті хвильки. Ген-ген чорніють якісь темні цятки й наближаються: то либонь пливуть на човнах забродчики (Нечуй-Левицький, V, 1966, 171); Один раз Тарас показав синам на маленьку цятку, що чорніла далеко, й промовив: — Гляньте, дітки, он скаче татарин(Олександр Довженко, I, 1958, 226); А на морі синім, у ясній пустелі, Цятки пароплавів в далечінь пливуть (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 411);  * У порівняннях. В небі жайворон цяткою мріє (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 62). &lt;br /&gt;
*Дивитися (вдивлятися і т. ін.) в одну цятку — нерухомо дивитися кудись, на щось. А очі божевільно-нерухомі втупила [Гаїнка] в одну якусь цятку і так сиділа, мов витесана з білого каменю (Борис Грінченко, II, 1963, 431); Комсотні дивився в одну цятку на дні човна (Олекса Десняк, Опов., 1951, 20); З цятками; В цятках; В цятку: а) з малюнком у формі маленьких кружечків. На тобі перкальова [перкалева] сукня, червона з білими круглими цятками (Іван Франко, IV, 1950, 364); У Терезки через плече була перекинута голуба матерія в білу цятку (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 244); б) з плямами, що відрізняються кольором від основного забарвлення. — Добрі господарі худобу тримають у хаті, — мовив Антон, заздрісними очима розглядаючи рудого в білих цятках бичка (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 17).&lt;br /&gt;
*Графічний значок для умовного позначення чого-небудь; крапка. Якась мелодія із-під руки спроквола, Іще німа для всіх, крім нього лиш, росла Цятками чорними на білому папері (Максим Рильський, Поеми, 1957, 237); З цілим світом говорить рука худорлява радистки іскрометним ключем своїм: цятка-тире, цятка-цятка-тире (Микола Бажан, Політ.., 1964, 22).&lt;br /&gt;
*перен. Дуже мала кількість, частина чого-небудь. Цей ліс, цей будинок... — це все мала, безкрайньо мала цятка, що крутиться в необмежнім ефірі, що кудись несеться в безмежності... (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 65); Точиться з узлісся повітря смарагдове. Черпає повним жбанком його найменша цятка (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 176).&lt;br /&gt;
*Те саме, що крапля 1. Дорохтей.. на кутніх зубах спробував золото, кинув його з цяткою крові на стіл (Михайло Стельмах, I, 1962, 50).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==СЛОВОПЕДІЯ==&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/49/53414/362242.html '''Цятка'''] &lt;br /&gt;
'''ко́жна ця́тка (ця́точка)''' чого. Щось найменше; найменша часточка чого-небудь. Нерушиме лише прагнення свідомості охопити собою всебуттєвість, тобто — наповнити любов’ю й радістю кожну цятку всесвіту (О. Бердник); Старий єгер Василь Гук поволі йшов густими заростями лісу. Ішов, як завжди, не поспішаючи, .. відчуваючи '''кожною цяткою''' тіла й душі доброзичливий спокій дубів, ліричну задуму беріз, древню щедрість запахущих сосон, що невтомно гудуть і шепочуть пісню вічності (О. Бердник); — '''Кожна цяточка''' життя відкриває очі у цілий світ. Хіба це так тяжко втямити? (О. Бердник).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO==&lt;br /&gt;
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64109-cjatka.html '''Цятка'''], -ки, ж. 1) Ум. отъ '''цята'''. Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77.Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3)Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. '''ця́точка'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Український тлумачний словник ==&lt;br /&gt;
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/195135 '''Цятка'''] -и, ж., розм.&lt;br /&gt;
*Маленька пляма на чому-небудь. || Мітка, слід, пляма і т. ін. від чого-небудь. || Щось дуже віддалене, ледь помітне.&lt;br /&gt;
* Графічний значок для умовного позначення чого-небудь; крапка.&lt;br /&gt;
* перен. Дуже мала кількість, частина чого-небудь.&lt;br /&gt;
* Те саме, що крапля 1).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== «Словники України on-line» ==&lt;br /&gt;
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''Цятка'''] – іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_5.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|4CJXbdlpywM}} Карл Саган. Бліда блакитна цятка. Кадри з фільму &amp;quot;Попіл і сніг&amp;quot; Грегорі Кольбера. Музика Вангеліса.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Бліда блакитна цятка'''] &lt;br /&gt;
*:Бліда блакитна цятка (англ. Pale Blue Dot — Пейл Блю Дот) — знаменита фотографія планети Земля, зроблена зондом «Вояджер-1» з рекордної відстані, що показує її на тлі просторів космосу. Ідея зробити знімок і ця назва були запропоновані відомим вченим, нащадком українських емігрантів Карлом Саганом, який також написав однойменну книгу про цей знімок у 1994 році.&lt;br /&gt;
*[http://nash-rayon.dp.ua/index.php?option=com_content&amp;amp;view=article&amp;amp;id=41535&amp;amp;catid=461&amp;amp;Itemid=725 '''Березове - спортивна &amp;quot;цятка&amp;quot; на мапі Всесвіту'''], &lt;br /&gt;
*:ЩО ТАКЕ БЕРЕЗОВЕ? «ЦЯТКА» НА МАПІ ВСЕСВІТУ!&lt;br /&gt;
*:Що ж, власне, запитаєте, привело дніпровську делегацію до Березового? І чому саме до Березового, непомітної для декого «цятки» на мапі Всесвіту, що «притулилась» на самісінькій межі Придніпров`я і де півні сповіщають про народження дня мешканцям одразу трьох областей? А саме оця, вибачте, «непомітність» і привела. Візьмемо, приміром, загальноосвітню школу, яку відвідує, як зауважили педагоги, 116 учнів. Але ж скільки у її станах юних дарувань! Скільки талантів, які потребують і підтримки (як моральної, так і матеріальної), і теплих слів, і спрямування. Та чи дочекаєшся сьогодні цього спрямування, коли у «пітьмі» не тільки периферія, а й мегаполіси? Тому й намагаються у навчальному закладі самим якось «викристалізовувати» ті сонячні протуберанці, вживляти у душі дітей тепло і радість, «кувати» не золотих медалістів, стандартних і легко прогнозованих, а справжніх лідерів, бійців, непересічних особистостей.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ця]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Цятка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-05-05T18:17:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Цятка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''цята. '''Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77. ''Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. ''Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. '''Ця́точка. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
==Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/cjatka '''Цятка''']&lt;br /&gt;
*Маленька пляма на чому-небудь. Аж ось на шибці ясніє цятка. Щось гаряче, щось золоте продирає, прогризає в замурованій шибці дірочки, проціловує (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 38); Чорний шар землі край ями все збільшувався, насподі сірів новий шар мішаної породи, покраплений білими й рудими цятками вапняку, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 322); Під чорним каменем живе старий вужак — такий старий, що жовтогарячі цятки на лакованій голові вицвіли і стали білими, як кружальця з березової кори (Олесь Донченко, IV, 1957, 105); Передо мною були просто цятки краски, а крізь них просвічували грубі нитки з полотна (Леся Українка, III, 1952, 598);  * У порівняннях. Тоненький промінь чах і коливавсь, мов жовта цятка(Володимир Сосюра, II, 1958, 379); &lt;br /&gt;
*Мітка, слід, пляма і т. ін. від чого-небудь. Учитель фізики підводив голову, й на обличчі ще дужче виднілися сині цятки — опалення від вибуху міни (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 54); Семен Петрович.. дуже худа й висока людина, з обличчям у покарбованим дрібними синіми цятками... (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 36); Мов та пава проплива [дама].. На щоці дві мушки-цятки. На панчохах чорні п'ятки. Ну у не дама — а реклама! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 251); Вироби народної кераміки [Закарпаття] прикрашені типовими мотивами — вужиками, цятками, хвилястими й прямими лініями, гілочками (Народне мистецтво західних областей України, 1966, 64); &lt;br /&gt;
*Щось дуже віддалене, ледь помітне. На лимані десь далеко-далеко замиготіли золоті хвильки. Ген-ген чорніють якісь темні цятки й наближаються: то либонь пливуть на човнах забродчики (Нечуй-Левицький, V, 1966, 171); Один раз Тарас показав синам на маленьку цятку, що чорніла далеко, й промовив: — Гляньте, дітки, он скаче татарин(Олександр Довженко, I, 1958, 226); А на морі синім, у ясній пустелі, Цятки пароплавів в далечінь пливуть (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 411);  * У порівняннях. В небі жайворон цяткою мріє (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 62). &lt;br /&gt;
*Дивитися (вдивлятися і т. ін.) в одну цятку — нерухомо дивитися кудись, на щось. А очі божевільно-нерухомі втупила [Гаїнка] в одну якусь цятку і так сиділа, мов витесана з білого каменю (Борис Грінченко, II, 1963, 431); Комсотні дивився в одну цятку на дні човна (Олекса Десняк, Опов., 1951, 20); З цятками; В цятках; В цятку: а) з малюнком у формі маленьких кружечків. На тобі перкальова [перкалева] сукня, червона з білими круглими цятками (Іван Франко, IV, 1950, 364); У Терезки через плече була перекинута голуба матерія в білу цятку (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 244); б) з плямами, що відрізняються кольором від основного забарвлення. — Добрі господарі худобу тримають у хаті, — мовив Антон, заздрісними очима розглядаючи рудого в білих цятках бичка (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 17).&lt;br /&gt;
*Графічний значок для умовного позначення чого-небудь; крапка. Якась мелодія із-під руки спроквола, Іще німа для всіх, крім нього лиш, росла Цятками чорними на білому папері (Максим Рильський, Поеми, 1957, 237); З цілим світом говорить рука худорлява радистки іскрометним ключем своїм: цятка-тире, цятка-цятка-тире (Микола Бажан, Політ.., 1964, 22).&lt;br /&gt;
*перен. Дуже мала кількість, частина чого-небудь. Цей ліс, цей будинок... — це все мала, безкрайньо мала цятка, що крутиться в необмежнім ефірі, що кудись несеться в безмежності... (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 65); Точиться з узлісся повітря смарагдове. Черпає повним жбанком його найменша цятка (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 176).&lt;br /&gt;
*Те саме, що крапля 1. Дорохтей.. на кутніх зубах спробував золото, кинув його з цяткою крові на стіл (Михайло Стельмах, I, 1962, 50).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==СЛОВОПЕДІЯ==&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/49/53414/362242.html '''Цятка'''] &lt;br /&gt;
'''ко́жна ця́тка (ця́точка)''' чого. Щось найменше; найменша часточка чого-небудь. Нерушиме лише прагнення свідомості охопити собою всебуттєвість, тобто — наповнити любов’ю й радістю кожну цятку всесвіту (О. Бердник); Старий єгер Василь Гук поволі йшов густими заростями лісу. Ішов, як завжди, не поспішаючи, .. відчуваючи '''кожною цяткою''' тіла й душі доброзичливий спокій дубів, ліричну задуму беріз, древню щедрість запахущих сосон, що невтомно гудуть і шепочуть пісню вічності (О. Бердник); — '''Кожна цяточка''' життя відкриває очі у цілий світ. Хіба це так тяжко втямити? (О. Бердник).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO==&lt;br /&gt;
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64109-cjatka.html '''Цятка'''], -ки, ж. 1) Ум. отъ '''цята'''. Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77.Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3)Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. '''ця́точка'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Український тлумачний словник ==&lt;br /&gt;
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/195135 '''Цятка'''] -и, ж., розм.&lt;br /&gt;
*Маленька пляма на чому-небудь. || Мітка, слід, пляма і т. ін. від чого-небудь. || Щось дуже віддалене, ледь помітне.&lt;br /&gt;
* Графічний значок для умовного позначення чого-небудь; крапка.&lt;br /&gt;
* перен. Дуже мала кількість, частина чого-небудь.&lt;br /&gt;
* Те саме, що крапля 1).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== «Словники України on-line» ==&lt;br /&gt;
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''Цятка'''] – іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_5.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|4CJXbdlpywM}} Карл Саган. Бліда блакитна цятка. Кадри з фільму &amp;quot;Попіл і сніг&amp;quot; Грегорі Кольбера. Музика Вангеліса.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Бліда блакитна цятка'''] &lt;br /&gt;
*:Бліда блакитна цятка (англ. Pale Blue Dot — Пейл Блю Дот) — знаменита фотографія планети Земля, зроблена зондом «Вояджер-1» з рекордної відстані, що показує її на тлі просторів космосу. Ідея зробити знімок і ця назва були запропоновані відомим вченим, нащадком українських емігрантів Карлом Саганом, який також написав однойменну книгу про цей знімок у 1994 році.&lt;br /&gt;
*[http://nash-rayon.dp.ua/index.php?option=com_content&amp;amp;view=article&amp;amp;id=41535&amp;amp;catid=461&amp;amp;Itemid=725 '''Березове - спортивна &amp;quot;цятка&amp;quot; на мапі Всесвіту'''], &lt;br /&gt;
*:ЩО ТАКЕ БЕРЕЗОВЕ? «ЦЯТКА» НА МАПІ ВСЕСВІТУ!&lt;br /&gt;
*:Що ж, власне, запитаєте, привело дніпровську делегацію до Березового? І чому саме до Березового, непомітної для декого «цятки» на мапі Всесвіту, що «притулилась» на самісінькій межі Придніпров`я і де півні сповіщають про народження дня мешканцям одразу трьох областей? А саме оця, вибачте, «непомітність» і привела. Візьмемо, приміром, загальноосвітню школу, яку відвідує, як зауважили педагоги, 116 учнів. Але ж скільки у її станах юних дарувань! Скільки талантів, які потребують і підтримки (як моральної, так і матеріальної), і теплих слів, і спрямування. Та чи дочекаєшся сьогодні цього спрямування, коли у «пітьмі» не тільки периферія, а й мегаполіси? Тому й намагаються у навчальному закладі самим якось «викристалізовувати» ті сонячні протуберанці, вживляти у душі дітей тепло і радість, «кувати» не золотих медалістів, стандартних і легко прогнозованих, а справжніх лідерів, бійців, непересічних особистостей.&lt;br /&gt;
[[Категорії:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Цятка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-05-05T18:17:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Цятка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''цята. '''Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77. ''Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. ''Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. '''Ця́точка. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
==Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/cjatka '''Цятка''']&lt;br /&gt;
*Маленька пляма на чому-небудь. Аж ось на шибці ясніє цятка. Щось гаряче, щось золоте продирає, прогризає в замурованій шибці дірочки, проціловує (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 38); Чорний шар землі край ями все збільшувався, насподі сірів новий шар мішаної породи, покраплений білими й рудими цятками вапняку, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 322); Під чорним каменем живе старий вужак — такий старий, що жовтогарячі цятки на лакованій голові вицвіли і стали білими, як кружальця з березової кори (Олесь Донченко, IV, 1957, 105); Передо мною були просто цятки краски, а крізь них просвічували грубі нитки з полотна (Леся Українка, III, 1952, 598);  * У порівняннях. Тоненький промінь чах і коливавсь, мов жовта цятка(Володимир Сосюра, II, 1958, 379); &lt;br /&gt;
*Мітка, слід, пляма і т. ін. від чого-небудь. Учитель фізики підводив голову, й на обличчі ще дужче виднілися сині цятки — опалення від вибуху міни (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 54); Семен Петрович.. дуже худа й висока людина, з обличчям у покарбованим дрібними синіми цятками... (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 36); Мов та пава проплива [дама].. На щоці дві мушки-цятки. На панчохах чорні п'ятки. Ну у не дама — а реклама! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 251); Вироби народної кераміки [Закарпаття] прикрашені типовими мотивами — вужиками, цятками, хвилястими й прямими лініями, гілочками (Народне мистецтво західних областей України, 1966, 64); &lt;br /&gt;
*Щось дуже віддалене, ледь помітне. На лимані десь далеко-далеко замиготіли золоті хвильки. Ген-ген чорніють якісь темні цятки й наближаються: то либонь пливуть на човнах забродчики (Нечуй-Левицький, V, 1966, 171); Один раз Тарас показав синам на маленьку цятку, що чорніла далеко, й промовив: — Гляньте, дітки, он скаче татарин(Олександр Довженко, I, 1958, 226); А на морі синім, у ясній пустелі, Цятки пароплавів в далечінь пливуть (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 411);  * У порівняннях. В небі жайворон цяткою мріє (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 62). &lt;br /&gt;
*Дивитися (вдивлятися і т. ін.) в одну цятку — нерухомо дивитися кудись, на щось. А очі божевільно-нерухомі втупила [Гаїнка] в одну якусь цятку і так сиділа, мов витесана з білого каменю (Борис Грінченко, II, 1963, 431); Комсотні дивився в одну цятку на дні човна (Олекса Десняк, Опов., 1951, 20); З цятками; В цятках; В цятку: а) з малюнком у формі маленьких кружечків. На тобі перкальова [перкалева] сукня, червона з білими круглими цятками (Іван Франко, IV, 1950, 364); У Терезки через плече була перекинута голуба матерія в білу цятку (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 244); б) з плямами, що відрізняються кольором від основного забарвлення. — Добрі господарі худобу тримають у хаті, — мовив Антон, заздрісними очима розглядаючи рудого в білих цятках бичка (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 17).&lt;br /&gt;
*Графічний значок для умовного позначення чого-небудь; крапка. Якась мелодія із-під руки спроквола, Іще німа для всіх, крім нього лиш, росла Цятками чорними на білому папері (Максим Рильський, Поеми, 1957, 237); З цілим світом говорить рука худорлява радистки іскрометним ключем своїм: цятка-тире, цятка-цятка-тире (Микола Бажан, Політ.., 1964, 22).&lt;br /&gt;
*перен. Дуже мала кількість, частина чого-небудь. Цей ліс, цей будинок... — це все мала, безкрайньо мала цятка, що крутиться в необмежнім ефірі, що кудись несеться в безмежності... (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 65); Точиться з узлісся повітря смарагдове. Черпає повним жбанком його найменша цятка (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 176).&lt;br /&gt;
*Те саме, що крапля 1. Дорохтей.. на кутніх зубах спробував золото, кинув його з цяткою крові на стіл (Михайло Стельмах, I, 1962, 50).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==СЛОВОПЕДІЯ==&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/49/53414/362242.html '''Цятка'''] &lt;br /&gt;
'''ко́жна ця́тка (ця́точка)''' чого. Щось найменше; найменша часточка чого-небудь. Нерушиме лише прагнення свідомості охопити собою всебуттєвість, тобто — наповнити любов’ю й радістю кожну цятку всесвіту (О. Бердник); Старий єгер Василь Гук поволі йшов густими заростями лісу. Ішов, як завжди, не поспішаючи, .. відчуваючи '''кожною цяткою''' тіла й душі доброзичливий спокій дубів, ліричну задуму беріз, древню щедрість запахущих сосон, що невтомно гудуть і шепочуть пісню вічності (О. Бердник); — '''Кожна цяточка''' життя відкриває очі у цілий світ. Хіба це так тяжко втямити? (О. Бердник).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO==&lt;br /&gt;
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64109-cjatka.html '''Цятка'''], -ки, ж. 1) Ум. отъ '''цята'''. Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77.Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3)Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. '''ця́точка'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Український тлумачний словник ==&lt;br /&gt;
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/195135 '''Цятка'''] -и, ж., розм.&lt;br /&gt;
*Маленька пляма на чому-небудь. || Мітка, слід, пляма і т. ін. від чого-небудь. || Щось дуже віддалене, ледь помітне.&lt;br /&gt;
* Графічний значок для умовного позначення чого-небудь; крапка.&lt;br /&gt;
* перен. Дуже мала кількість, частина чого-небудь.&lt;br /&gt;
* Те саме, що крапля 1).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== «Словники України on-line» ==&lt;br /&gt;
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''Цятка'''] – іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_5.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|4CJXbdlpywM}} Карл Саган. Бліда блакитна цятка. Кадри з фільму &amp;quot;Попіл і сніг&amp;quot; Грегорі Кольбера. Музика Вангеліса.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Бліда блакитна цятка'''] &lt;br /&gt;
*:Бліда блакитна цятка (англ. Pale Blue Dot — Пейл Блю Дот) — знаменита фотографія планети Земля, зроблена зондом «Вояджер-1» з рекордної відстані, що показує її на тлі просторів космосу. Ідея зробити знімок і ця назва були запропоновані відомим вченим, нащадком українських емігрантів Карлом Саганом, який також написав однойменну книгу про цей знімок у 1994 році.&lt;br /&gt;
*[http://nash-rayon.dp.ua/index.php?option=com_content&amp;amp;view=article&amp;amp;id=41535&amp;amp;catid=461&amp;amp;Itemid=725 '''Березове - спортивна &amp;quot;цятка&amp;quot; на мапі Всесвіту'''], &lt;br /&gt;
*:ЩО ТАКЕ БЕРЕЗОВЕ? «ЦЯТКА» НА МАПІ ВСЕСВІТУ!&lt;br /&gt;
*:Що ж, власне, запитаєте, привело дніпровську делегацію до Березового? І чому саме до Березового, непомітної для декого «цятки» на мапі Всесвіту, що «притулилась» на самісінькій межі Придніпров`я і де півні сповіщають про народження дня мешканцям одразу трьох областей? А саме оця, вибачте, «непомітність» і привела. Візьмемо, приміром, загальноосвітню школу, яку відвідує, як зауважили педагоги, 116 учнів. Але ж скільки у її станах юних дарувань! Скільки талантів, які потребують і підтримки (як моральної, так і матеріальної), і теплих слів, і спрямування. Та чи дочекаєшся сьогодні цього спрямування, коли у «пітьмі» не тільки периферія, а й мегаполіси? Тому й намагаються у навчальному закладі самим якось «викристалізовувати» ті сонячні протуберанці, вживляти у душі дітей тепло і радість, «кувати» не золотих медалістів, стандартних і легко прогнозованих, а справжніх лідерів, бійців, непересічних особистостей.&lt;br /&gt;
[[Категорії:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}|{{{Ця}}}]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Цятка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-05-05T18:16:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Цятка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''цята. '''Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77. ''Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. ''Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. '''Ця́точка. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
==Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/cjatka '''Цятка''']&lt;br /&gt;
*Маленька пляма на чому-небудь. Аж ось на шибці ясніє цятка. Щось гаряче, щось золоте продирає, прогризає в замурованій шибці дірочки, проціловує (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 38); Чорний шар землі край ями все збільшувався, насподі сірів новий шар мішаної породи, покраплений білими й рудими цятками вапняку, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 322); Під чорним каменем живе старий вужак — такий старий, що жовтогарячі цятки на лакованій голові вицвіли і стали білими, як кружальця з березової кори (Олесь Донченко, IV, 1957, 105); Передо мною були просто цятки краски, а крізь них просвічували грубі нитки з полотна (Леся Українка, III, 1952, 598);  * У порівняннях. Тоненький промінь чах і коливавсь, мов жовта цятка(Володимир Сосюра, II, 1958, 379); &lt;br /&gt;
*Мітка, слід, пляма і т. ін. від чого-небудь. Учитель фізики підводив голову, й на обличчі ще дужче виднілися сині цятки — опалення від вибуху міни (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 54); Семен Петрович.. дуже худа й висока людина, з обличчям у покарбованим дрібними синіми цятками... (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 36); Мов та пава проплива [дама].. На щоці дві мушки-цятки. На панчохах чорні п'ятки. Ну у не дама — а реклама! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 251); Вироби народної кераміки [Закарпаття] прикрашені типовими мотивами — вужиками, цятками, хвилястими й прямими лініями, гілочками (Народне мистецтво західних областей України, 1966, 64); &lt;br /&gt;
*Щось дуже віддалене, ледь помітне. На лимані десь далеко-далеко замиготіли золоті хвильки. Ген-ген чорніють якісь темні цятки й наближаються: то либонь пливуть на човнах забродчики (Нечуй-Левицький, V, 1966, 171); Один раз Тарас показав синам на маленьку цятку, що чорніла далеко, й промовив: — Гляньте, дітки, он скаче татарин(Олександр Довженко, I, 1958, 226); А на морі синім, у ясній пустелі, Цятки пароплавів в далечінь пливуть (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 411);  * У порівняннях. В небі жайворон цяткою мріє (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 62). &lt;br /&gt;
*Дивитися (вдивлятися і т. ін.) в одну цятку — нерухомо дивитися кудись, на щось. А очі божевільно-нерухомі втупила [Гаїнка] в одну якусь цятку і так сиділа, мов витесана з білого каменю (Борис Грінченко, II, 1963, 431); Комсотні дивився в одну цятку на дні човна (Олекса Десняк, Опов., 1951, 20); З цятками; В цятках; В цятку: а) з малюнком у формі маленьких кружечків. На тобі перкальова [перкалева] сукня, червона з білими круглими цятками (Іван Франко, IV, 1950, 364); У Терезки через плече була перекинута голуба матерія в білу цятку (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 244); б) з плямами, що відрізняються кольором від основного забарвлення. — Добрі господарі худобу тримають у хаті, — мовив Антон, заздрісними очима розглядаючи рудого в білих цятках бичка (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 17).&lt;br /&gt;
*Графічний значок для умовного позначення чого-небудь; крапка. Якась мелодія із-під руки спроквола, Іще німа для всіх, крім нього лиш, росла Цятками чорними на білому папері (Максим Рильський, Поеми, 1957, 237); З цілим світом говорить рука худорлява радистки іскрометним ключем своїм: цятка-тире, цятка-цятка-тире (Микола Бажан, Політ.., 1964, 22).&lt;br /&gt;
*перен. Дуже мала кількість, частина чого-небудь. Цей ліс, цей будинок... — це все мала, безкрайньо мала цятка, що крутиться в необмежнім ефірі, що кудись несеться в безмежності... (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 65); Точиться з узлісся повітря смарагдове. Черпає повним жбанком його найменша цятка (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 176).&lt;br /&gt;
*Те саме, що крапля 1. Дорохтей.. на кутніх зубах спробував золото, кинув його з цяткою крові на стіл (Михайло Стельмах, I, 1962, 50).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==СЛОВОПЕДІЯ==&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/49/53414/362242.html '''Цятка'''] &lt;br /&gt;
'''ко́жна ця́тка (ця́точка)''' чого. Щось найменше; найменша часточка чого-небудь. Нерушиме лише прагнення свідомості охопити собою всебуттєвість, тобто — наповнити любов’ю й радістю кожну цятку всесвіту (О. Бердник); Старий єгер Василь Гук поволі йшов густими заростями лісу. Ішов, як завжди, не поспішаючи, .. відчуваючи '''кожною цяткою''' тіла й душі доброзичливий спокій дубів, ліричну задуму беріз, древню щедрість запахущих сосон, що невтомно гудуть і шепочуть пісню вічності (О. Бердник); — '''Кожна цяточка''' життя відкриває очі у цілий світ. Хіба це так тяжко втямити? (О. Бердник).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO==&lt;br /&gt;
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64109-cjatka.html '''Цятка'''], -ки, ж. 1) Ум. отъ '''цята'''. Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77.Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3)Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. '''ця́точка'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Український тлумачний словник ==&lt;br /&gt;
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/195135 '''Цятка'''] -и, ж., розм.&lt;br /&gt;
*Маленька пляма на чому-небудь. || Мітка, слід, пляма і т. ін. від чого-небудь. || Щось дуже віддалене, ледь помітне.&lt;br /&gt;
* Графічний значок для умовного позначення чого-небудь; крапка.&lt;br /&gt;
* перен. Дуже мала кількість, частина чого-небудь.&lt;br /&gt;
* Те саме, що крапля 1).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== «Словники України on-line» ==&lt;br /&gt;
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''Цятка'''] – іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_5.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|4CJXbdlpywM}} Карл Саган. Бліда блакитна цятка. Кадри з фільму &amp;quot;Попіл і сніг&amp;quot; Грегорі Кольбера. Музика Вангеліса.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Бліда блакитна цятка'''] &lt;br /&gt;
*:Бліда блакитна цятка (англ. Pale Blue Dot — Пейл Блю Дот) — знаменита фотографія планети Земля, зроблена зондом «Вояджер-1» з рекордної відстані, що показує її на тлі просторів космосу. Ідея зробити знімок і ця назва були запропоновані відомим вченим, нащадком українських емігрантів Карлом Саганом, який також написав однойменну книгу про цей знімок у 1994 році.&lt;br /&gt;
*[http://nash-rayon.dp.ua/index.php?option=com_content&amp;amp;view=article&amp;amp;id=41535&amp;amp;catid=461&amp;amp;Itemid=725 '''Березове - спортивна &amp;quot;цятка&amp;quot; на мапі Всесвіту'''], &lt;br /&gt;
*:ЩО ТАКЕ БЕРЕЗОВЕ? «ЦЯТКА» НА МАПІ ВСЕСВІТУ!&lt;br /&gt;
*:Що ж, власне, запитаєте, привело дніпровську делегацію до Березового? І чому саме до Березового, непомітної для декого «цятки» на мапі Всесвіту, що «притулилась» на самісінькій межі Придніпров`я і де півні сповіщають про народження дня мешканцям одразу трьох областей? А саме оця, вибачте, «непомітність» і привела. Візьмемо, приміром, загальноосвітню школу, яку відвідує, як зауважили педагоги, 116 учнів. Але ж скільки у її станах юних дарувань! Скільки талантів, які потребують і підтримки (як моральної, так і матеріальної), і теплих слів, і спрямування. Та чи дочекаєшся сьогодні цього спрямування, коли у «пітьмі» не тільки периферія, а й мегаполіси? Тому й намагаються у навчальному закладі самим якось «викристалізовувати» ті сонячні протуберанці, вживляти у душі дітей тепло і радість, «кувати» не золотих медалістів, стандартних і легко прогнозованих, а справжніх лідерів, бійців, непересічних особистостей.&lt;br /&gt;
[[Категорії:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}|[Ця]]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Цятка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-05-05T18:14:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Цятка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''цята. '''Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77. ''Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. ''Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. '''Ця́точка. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
==Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/cjatka '''Цятка''']&lt;br /&gt;
*Маленька пляма на чому-небудь. Аж ось на шибці ясніє цятка. Щось гаряче, щось золоте продирає, прогризає в замурованій шибці дірочки, проціловує (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 38); Чорний шар землі край ями все збільшувався, насподі сірів новий шар мішаної породи, покраплений білими й рудими цятками вапняку, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 322); Під чорним каменем живе старий вужак — такий старий, що жовтогарячі цятки на лакованій голові вицвіли і стали білими, як кружальця з березової кори (Олесь Донченко, IV, 1957, 105); Передо мною були просто цятки краски, а крізь них просвічували грубі нитки з полотна (Леся Українка, III, 1952, 598);  * У порівняннях. Тоненький промінь чах і коливавсь, мов жовта цятка(Володимир Сосюра, II, 1958, 379); &lt;br /&gt;
*Мітка, слід, пляма і т. ін. від чого-небудь. Учитель фізики підводив голову, й на обличчі ще дужче виднілися сині цятки — опалення від вибуху міни (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 54); Семен Петрович.. дуже худа й висока людина, з обличчям у покарбованим дрібними синіми цятками... (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 36); Мов та пава проплива [дама].. На щоці дві мушки-цятки. На панчохах чорні п'ятки. Ну у не дама — а реклама! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 251); Вироби народної кераміки [Закарпаття] прикрашені типовими мотивами — вужиками, цятками, хвилястими й прямими лініями, гілочками (Народне мистецтво західних областей України, 1966, 64); &lt;br /&gt;
*Щось дуже віддалене, ледь помітне. На лимані десь далеко-далеко замиготіли золоті хвильки. Ген-ген чорніють якісь темні цятки й наближаються: то либонь пливуть на човнах забродчики (Нечуй-Левицький, V, 1966, 171); Один раз Тарас показав синам на маленьку цятку, що чорніла далеко, й промовив: — Гляньте, дітки, он скаче татарин(Олександр Довженко, I, 1958, 226); А на морі синім, у ясній пустелі, Цятки пароплавів в далечінь пливуть (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 411);  * У порівняннях. В небі жайворон цяткою мріє (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 62). &lt;br /&gt;
*Дивитися (вдивлятися і т. ін.) в одну цятку — нерухомо дивитися кудись, на щось. А очі божевільно-нерухомі втупила [Гаїнка] в одну якусь цятку і так сиділа, мов витесана з білого каменю (Борис Грінченко, II, 1963, 431); Комсотні дивився в одну цятку на дні човна (Олекса Десняк, Опов., 1951, 20); З цятками; В цятках; В цятку: а) з малюнком у формі маленьких кружечків. На тобі перкальова [перкалева] сукня, червона з білими круглими цятками (Іван Франко, IV, 1950, 364); У Терезки через плече була перекинута голуба матерія в білу цятку (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 244); б) з плямами, що відрізняються кольором від основного забарвлення. — Добрі господарі худобу тримають у хаті, — мовив Антон, заздрісними очима розглядаючи рудого в білих цятках бичка (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 17).&lt;br /&gt;
*Графічний значок для умовного позначення чого-небудь; крапка. Якась мелодія із-під руки спроквола, Іще німа для всіх, крім нього лиш, росла Цятками чорними на білому папері (Максим Рильський, Поеми, 1957, 237); З цілим світом говорить рука худорлява радистки іскрометним ключем своїм: цятка-тире, цятка-цятка-тире (Микола Бажан, Політ.., 1964, 22).&lt;br /&gt;
*перен. Дуже мала кількість, частина чого-небудь. Цей ліс, цей будинок... — це все мала, безкрайньо мала цятка, що крутиться в необмежнім ефірі, що кудись несеться в безмежності... (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 65); Точиться з узлісся повітря смарагдове. Черпає повним жбанком його найменша цятка (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 176).&lt;br /&gt;
*Те саме, що крапля 1. Дорохтей.. на кутніх зубах спробував золото, кинув його з цяткою крові на стіл (Михайло Стельмах, I, 1962, 50).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==СЛОВОПЕДІЯ==&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/49/53414/362242.html '''Цятка'''] &lt;br /&gt;
'''ко́жна ця́тка (ця́точка)''' чого. Щось найменше; найменша часточка чого-небудь. Нерушиме лише прагнення свідомості охопити собою всебуттєвість, тобто — наповнити любов’ю й радістю кожну цятку всесвіту (О. Бердник); Старий єгер Василь Гук поволі йшов густими заростями лісу. Ішов, як завжди, не поспішаючи, .. відчуваючи '''кожною цяткою''' тіла й душі доброзичливий спокій дубів, ліричну задуму беріз, древню щедрість запахущих сосон, що невтомно гудуть і шепочуть пісню вічності (О. Бердник); — '''Кожна цяточка''' життя відкриває очі у цілий світ. Хіба це так тяжко втямити? (О. Бердник).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO==&lt;br /&gt;
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64109-cjatka.html '''Цятка'''], -ки, ж. 1) Ум. отъ '''цята'''. Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77.Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3)Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. '''ця́точка'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Український тлумачний словник ==&lt;br /&gt;
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/195135 '''Цятка'''] -и, ж., розм.&lt;br /&gt;
*Маленька пляма на чому-небудь. || Мітка, слід, пляма і т. ін. від чого-небудь. || Щось дуже віддалене, ледь помітне.&lt;br /&gt;
* Графічний значок для умовного позначення чого-небудь; крапка.&lt;br /&gt;
* перен. Дуже мала кількість, частина чого-небудь.&lt;br /&gt;
* Те саме, що крапля 1).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== «Словники України on-line» ==&lt;br /&gt;
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''Цятка'''] – іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_5.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|4CJXbdlpywM}} Карл Саган. Бліда блакитна цятка. Кадри з фільму &amp;quot;Попіл і сніг&amp;quot; Грегорі Кольбера. Музика Вангеліса.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Бліда блакитна цятка'''] &lt;br /&gt;
*:Бліда блакитна цятка (англ. Pale Blue Dot — Пейл Блю Дот) — знаменита фотографія планети Земля, зроблена зондом «Вояджер-1» з рекордної відстані, що показує її на тлі просторів космосу. Ідея зробити знімок і ця назва були запропоновані відомим вченим, нащадком українських емігрантів Карлом Саганом, який також написав однойменну книгу про цей знімок у 1994 році.&lt;br /&gt;
*[http://nash-rayon.dp.ua/index.php?option=com_content&amp;amp;view=article&amp;amp;id=41535&amp;amp;catid=461&amp;amp;Itemid=725 '''Березове - спортивна &amp;quot;цятка&amp;quot; на мапі Всесвіту'''], &lt;br /&gt;
*:ЩО ТАКЕ БЕРЕЗОВЕ? «ЦЯТКА» НА МАПІ ВСЕСВІТУ!&lt;br /&gt;
*:Що ж, власне, запитаєте, привело дніпровську делегацію до Березового? І чому саме до Березового, непомітної для декого «цятки» на мапі Всесвіту, що «притулилась» на самісінькій межі Придніпров`я і де півні сповіщають про народження дня мешканцям одразу трьох областей? А саме оця, вибачте, «непомітність» і привела. Візьмемо, приміром, загальноосвітню школу, яку відвідує, як зауважили педагоги, 116 учнів. Але ж скільки у її станах юних дарувань! Скільки талантів, які потребують і підтримки (як моральної, так і матеріальної), і теплих слів, і спрямування. Та чи дочекаєшся сьогодні цього спрямування, коли у «пітьмі» не тільки периферія, а й мегаполіси? Тому й намагаються у навчальному закладі самим якось «викристалізовувати» ті сонячні протуберанці, вживляти у душі дітей тепло і радість, «кувати» не золотих медалістів, стандартних і легко прогнозованих, а справжніх лідерів, бійців, непересічних особистостей.&lt;br /&gt;
[[Категорії:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}|[Категорія:Ця]]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ця]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Цятка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-05-05T18:11:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Цятка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''цята. '''Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77. ''Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. ''Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. '''Ця́точка. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
==Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/cjatka '''Цятка''']&lt;br /&gt;
*Маленька пляма на чому-небудь. Аж ось на шибці ясніє цятка. Щось гаряче, щось золоте продирає, прогризає в замурованій шибці дірочки, проціловує (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 38); Чорний шар землі край ями все збільшувався, насподі сірів новий шар мішаної породи, покраплений білими й рудими цятками вапняку, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 322); Під чорним каменем живе старий вужак — такий старий, що жовтогарячі цятки на лакованій голові вицвіли і стали білими, як кружальця з березової кори (Олесь Донченко, IV, 1957, 105); Передо мною були просто цятки краски, а крізь них просвічували грубі нитки з полотна (Леся Українка, III, 1952, 598);  * У порівняннях. Тоненький промінь чах і коливавсь, мов жовта цятка(Володимир Сосюра, II, 1958, 379); &lt;br /&gt;
*Мітка, слід, пляма і т. ін. від чого-небудь. Учитель фізики підводив голову, й на обличчі ще дужче виднілися сині цятки — опалення від вибуху міни (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 54); Семен Петрович.. дуже худа й висока людина, з обличчям у покарбованим дрібними синіми цятками... (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 36); Мов та пава проплива [дама].. На щоці дві мушки-цятки. На панчохах чорні п'ятки. Ну у не дама — а реклама! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 251); Вироби народної кераміки [Закарпаття] прикрашені типовими мотивами — вужиками, цятками, хвилястими й прямими лініями, гілочками (Народне мистецтво західних областей України, 1966, 64); &lt;br /&gt;
*Щось дуже віддалене, ледь помітне. На лимані десь далеко-далеко замиготіли золоті хвильки. Ген-ген чорніють якісь темні цятки й наближаються: то либонь пливуть на човнах забродчики (Нечуй-Левицький, V, 1966, 171); Один раз Тарас показав синам на маленьку цятку, що чорніла далеко, й промовив: — Гляньте, дітки, он скаче татарин(Олександр Довженко, I, 1958, 226); А на морі синім, у ясній пустелі, Цятки пароплавів в далечінь пливуть (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 411);  * У порівняннях. В небі жайворон цяткою мріє (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 62). &lt;br /&gt;
*Дивитися (вдивлятися і т. ін.) в одну цятку — нерухомо дивитися кудись, на щось. А очі божевільно-нерухомі втупила [Гаїнка] в одну якусь цятку і так сиділа, мов витесана з білого каменю (Борис Грінченко, II, 1963, 431); Комсотні дивився в одну цятку на дні човна (Олекса Десняк, Опов., 1951, 20); З цятками; В цятках; В цятку: а) з малюнком у формі маленьких кружечків. На тобі перкальова [перкалева] сукня, червона з білими круглими цятками (Іван Франко, IV, 1950, 364); У Терезки через плече була перекинута голуба матерія в білу цятку (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 244); б) з плямами, що відрізняються кольором від основного забарвлення. — Добрі господарі худобу тримають у хаті, — мовив Антон, заздрісними очима розглядаючи рудого в білих цятках бичка (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 17).&lt;br /&gt;
*Графічний значок для умовного позначення чого-небудь; крапка. Якась мелодія із-під руки спроквола, Іще німа для всіх, крім нього лиш, росла Цятками чорними на білому папері (Максим Рильський, Поеми, 1957, 237); З цілим світом говорить рука худорлява радистки іскрометним ключем своїм: цятка-тире, цятка-цятка-тире (Микола Бажан, Політ.., 1964, 22).&lt;br /&gt;
*перен. Дуже мала кількість, частина чого-небудь. Цей ліс, цей будинок... — це все мала, безкрайньо мала цятка, що крутиться в необмежнім ефірі, що кудись несеться в безмежності... (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 65); Точиться з узлісся повітря смарагдове. Черпає повним жбанком його найменша цятка (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 176).&lt;br /&gt;
*Те саме, що крапля 1. Дорохтей.. на кутніх зубах спробував золото, кинув його з цяткою крові на стіл (Михайло Стельмах, I, 1962, 50).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==СЛОВОПЕДІЯ==&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/49/53414/362242.html '''Цятка'''] &lt;br /&gt;
'''ко́жна ця́тка (ця́точка)''' чого. Щось найменше; найменша часточка чого-небудь. Нерушиме лише прагнення свідомості охопити собою всебуттєвість, тобто — наповнити любов’ю й радістю кожну цятку всесвіту (О. Бердник); Старий єгер Василь Гук поволі йшов густими заростями лісу. Ішов, як завжди, не поспішаючи, .. відчуваючи '''кожною цяткою''' тіла й душі доброзичливий спокій дубів, ліричну задуму беріз, древню щедрість запахущих сосон, що невтомно гудуть і шепочуть пісню вічності (О. Бердник); — '''Кожна цяточка''' життя відкриває очі у цілий світ. Хіба це так тяжко втямити? (О. Бердник).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO==&lt;br /&gt;
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64109-cjatka.html '''Цятка'''], -ки, ж. 1) Ум. отъ '''цята'''. Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77.Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3)Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. '''ця́точка'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Український тлумачний словник ==&lt;br /&gt;
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/195135 '''Цятка'''] -и, ж., розм.&lt;br /&gt;
*Маленька пляма на чому-небудь. || Мітка, слід, пляма і т. ін. від чого-небудь. || Щось дуже віддалене, ледь помітне.&lt;br /&gt;
* Графічний значок для умовного позначення чого-небудь; крапка.&lt;br /&gt;
* перен. Дуже мала кількість, частина чого-небудь.&lt;br /&gt;
* Те саме, що крапля 1).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== «Словники України on-line» ==&lt;br /&gt;
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''Цятка'''] – іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Цятка_5.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|4CJXbdlpywM}} Карл Саган. Бліда блакитна цятка. Кадри з фільму &amp;quot;Попіл і сніг&amp;quot; Грегорі Кольбера. Музика Вангеліса.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Бліда блакитна цятка'''] &lt;br /&gt;
*:Бліда блакитна цятка (англ. Pale Blue Dot — Пейл Блю Дот) — знаменита фотографія планети Земля, зроблена зондом «Вояджер-1» з рекордної відстані, що показує її на тлі просторів космосу. Ідея зробити знімок і ця назва були запропоновані відомим вченим, нащадком українських емігрантів Карлом Саганом, який також написав однойменну книгу про цей знімок у 1994 році.&lt;br /&gt;
*[http://nash-rayon.dp.ua/index.php?option=com_content&amp;amp;view=article&amp;amp;id=41535&amp;amp;catid=461&amp;amp;Itemid=725 '''Березове - спортивна &amp;quot;цятка&amp;quot; на мапі Всесвіту'''], &lt;br /&gt;
*:ЩО ТАКЕ БЕРЕЗОВЕ? «ЦЯТКА» НА МАПІ ВСЕСВІТУ!&lt;br /&gt;
*:Що ж, власне, запитаєте, привело дніпровську делегацію до Березового? І чому саме до Березового, непомітної для декого «цятки» на мапі Всесвіту, що «притулилась» на самісінькій межі Придніпров`я і де півні сповіщають про народження дня мешканцям одразу трьох областей? А саме оця, вибачте, «непомітність» і привела. Візьмемо, приміром, загальноосвітню школу, яку відвідує, як зауважили педагоги, 116 учнів. Але ж скільки у її станах юних дарувань! Скільки талантів, які потребують і підтримки (як моральної, так і матеріальної), і теплих слів, і спрямування. Та чи дочекаєшся сьогодні цього спрямування, коли у «пітьмі» не тільки периферія, а й мегаполіси? Тому й намагаються у навчальному закладі самим якось «викристалізовувати» ті сонячні протуберанці, вживляти у душі дітей тепло і радість, «кувати» не золотих медалістів, стандартних і легко прогнозованих, а справжніх лідерів, бійців, непересічних особистостей.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ця]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_5.jpg</id>
		<title>Файл:Цятка 5.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_5.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T17:54:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_4.jpg</id>
		<title>Файл:Цятка 4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_4.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T17:53:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_3.jpg</id>
		<title>Файл:Цятка 3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_3.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T17:52:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_2.jpg</id>
		<title>Файл:Цятка 2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_2.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T17:52:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_1.jpg</id>
		<title>Файл:Цятка 1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_1.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T17:51:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE</id>
		<title>Царство</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE"/>
				<updated>2013-12-08T22:18:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Царство, -ва, '''''с. ''1) Царство. ''Царевич осідлав свого коня, сів з нею і поїхав у своє царство. ''Рудч. Ск. І. 97. 2) Спасете, блаженство, небесное царство. Въ этомъ значеніи, также съ прилаг.: '''Бо́же, небесне царство'''. Ном. № 6973. ''Помершим царство, а нам на здоров’я. ''Ном. № 11607. ''Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. ''Ном. № 1. ''Царство небесне їм! ''(пожеланіе умершимъ). Ном. № 11607. ''Я такого був пана, що царство небесне та й годі. ''Ном. № 1242. 3) Титулъ: Величество. ''Царь.... давай йому загадки загадувать; а цей і каже: «Ніт, підождіть трохи, ваше царство: ви загадуєте загадки, треба й вам загадати». ''Рудч. Ск. II. 181. Ум. '''Царствечко. '''ЗОЮР. II. 32. ''Я твоє царствечко да коником витопчу. ''Чуб. ІІІ. 270. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/49/53414/362193.html '''Царство''']&lt;br /&gt;
*'''відійти́ / відхо́дити у ца́рство небе́сне, ''' книжн. Померти. Була колись у нас жіночка. На подобу Регіни. '''Відійшла у Царство небесне. ''' Через дурницю (Б. Бойко). &lt;br /&gt;
*'''казко́ве ца́рство, ''' нар.-поет. Дивовижно гарне місце з незвичайним рослинним та тваринним світом. Ми їздили туди (в гроти). Лягали на дно човна і за хвилину опинялися в '''казковому царстві''' (М. Коцюбинський). &lt;br /&gt;
*'''ме́ртве ца́рство, ''' нар.-поет. Місце, де відсутні живі істоти, де панує абсолютна тиша. Була темна осіння ніч… Скрізь тихо, темно, сумно, наче '''в мертвому царстві''' (Панас Мирний); — А тут — тихо та сумно, як у болоті; сонно, німо, як серед '''мертвого царства; ''' а дома — гірше, ніж у пеклі! (Панас Мирний).&lt;br /&gt;
*'''проспа́ти (усе́) ца́рство небе́сне, '''жарт. Утратити, проґавити щось важливе, потрібне, не скористатися якоюсь можливістю. — Бачите, '''проспали царство небесне, '''— сміється чоловік з рушницею.— І сотню свою проспали, і вістових, і коні (В. Гжицький); Гайворона розбудив високий зчіплювач вагонів з ліхтарем у руках: — '''Проспиш''' усе '''царство небесне. ''' Зараз ось автобус на Косопілля піде (М. Зарудний). &lt;br /&gt;
*'''со́нне ца́рство; ца́рство сну.''' 1. Тиша, спокій, безмовність, коли всі сплять. Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те '''сонне царство,''' яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення (Григорій Тютюнник); '''Царством сну''' здаються зали (І. Муратов); // Стан спокою або бездіяльності. — Полетіли бризки, і''' сонне царство''' водяних відображень, загойдавшись, пересипалось срібними іскрами (А. Шиян); Ми розпрощалися з '''сонним царством''' на великих засіданнях, воно пішло в минуле (З газети). 2. Люди, охоплені сном. Коло його (нього) розвернулося '''сонне царство''' (Панас Мирний). &lt;br /&gt;
*'''те́мне ца́рство. ''' Відстале, некультурне суспільне середовище. '''Темнеє царство''' скоріше руйнуйте, Світле, нове на руїнах збудуйте! (Пісні та романси..); // Відсталість, неосвіченість, неуцтво і т. ін. Землю вистилали глухі бур’яни та жаб’ячі печериці, а в людських душах — звивали кубла '''темного царства''' сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний). &lt;br /&gt;
*'''тридев’я́те (тридеся́те) ца́рство''' (рідше '''королі́вство'''), нар.-поет. Дуже далека країна, земля. В '''тридев’ятім''' славнім '''царстві,''' де колись був цар Горох, а тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох (Леся Українка); У '''тридев’ятому царстві,''' у '''тридесятому королівстві!''' (так починав Івась свої казки, бо чув він і читав, що більшість казок так починається) (Грицько Григоренко). тридеся́те волода́рство.Десь-то, в тридев’ятім царстві, в '''тридесятім володарстві,''' Жив був славний цар Дадон (Переклад М. Рильського).&lt;br /&gt;
*'''ца́рство небе́сне (ві́чне, Бо́же)''', рел. 1. Рай. — Не журися, Насте, об худобі.. Стережись, щоб вона тобі не перепинила дорогу до '''царства небесного''' (Г. Квітка-Основ’яненко); Вона замолоду, бувши замужем за дияконом і натерпівшись і холоду й голоду, як овдовіла й перейшла до брата жити, то мов у '''царство Боже'''попала (Панас Мирний). 2. кому.Уживається при згадці небіжчика для вираження побажання йому загробного райського життя. — А-а! Пригадую, пригадую. Був колись такий тип у Сміянах. Помер, '''царство''' йому '''небесне''' (О. Бердник); — Гм... старий Пруденко, приміром, успокоївся не так давно,— кахикнув Лелека і погладив вуса.— Т-а-а-к,— протягла Розумиха, але не повела і бровою.— '''Царство''' йому '''небесне,''' вічний спокій душі. Статечна людина була (М. Лазорський); Хоть од Дидони плив (Еней) поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклася, Сказав: — Нехай їм '''вічне царство''' (І. Котляревський). 3. ірон. Страта. &lt;br /&gt;
*'''ца́рство пітьми́ (тьми, мли)''', книжн. Відстале, некультурне суспільне середовище. І не воскресне '''царство мли''' (М. Рильський). &lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/carstvo '''Царство''']&lt;br /&gt;
* Держава, якою править цар (у 1 знач.). Найшовсь-таки один козак Із міліона свинопасів. Що царство все оголосив: Сатрапа в морду затопив (Тарас Шевченко, II, 1963, 297); 1640 року зимою несподівано велика сила татар напала на Україну й на Московське царство (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 95); [Таня:] Все на світі минає: підуть марно царства й панства, трони й корони, а любов щира останеться навіки (Степан Васильченко, III, 1960, 122). &lt;br /&gt;
♦ Проспати царство небесне див. небесний; У тридев'ятому царстві див. тридев'ятий; У тридесятому царстві див. тридесятий; Царство боже;   Вічне царство, заст. — рай. І не чула, щоб хто лихим словом обніс нашого покійника; всі царства божого йому жадають (Марко Вовчок, I, 1955, 17); Хоть од Дидони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклась, Сказав: — Нехай їй вічне царство (Іван Котляревський, I, 1952, 87); Царство [йому, їй, їм і т. ін.] небесне див. небесний; Царство тіней див. тінь.&lt;br /&gt;
* рідко. Правління царя (у 1 знач.); царювання. Олександра Федорівна піднесла до очей пожмакану хустину й затрусилася в нервово-обуренім плачі: — Нікі, він [Вітте] зрадник і масон.. Він вириває царство з твоїх рук... (Михайло Стельмах, I, 1962, 622); &lt;br /&gt;
//  перен. Сфера, ділянка, в якій хто-небудь почуває себе повновладним господарем. «Там я буду господинею, матиму своє господарство, свою худобу... Там моє царство й панство!» — подумала Онися (Нечуй-Левицький, III, 1956, 74); Похиливсь він на гирлигу Та й говоре [говорить]: я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма' чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); — Минулось панське царство, мужицьке настає (Михайло Стельмах, I, 1962, 627).&lt;br /&gt;
* перен. Певна сфера, ділянка в природі, де переважають які-небудь предмети, явища рослинного або тваринного світу. На сонячній плямі полянки, що закралась в похмуре царство смерек, скакав біленький хлопчик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 309); Йосип Яковлевич Магомет — один з славних наслідувачів геніального перетворювача природи. Максим Рильський назвав його чародієм у царстві рослинності (Василь Минко, Вибр., 1952, 385); Ледве починали прокидатися окремі звуки з численного пташиного царства в цім земнім раю (Іван Ле, Право.., 1957, 225); Він з розмаху пужнув коней батогом. Замигтіло, пробігаючи мимо, крихке, осяйне лісове царство (Олесь Гончар, II, 1959, 139); Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 416). &lt;br /&gt;
Казкове царство; Царство казок — чудовий, дивний, незвичайний рослинний або тваринний світ. Ми заїздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 300); Твої очі — срібна річка З таємничим царством казок... їх розказують нечутно Золотим рибкам русалки(Олександр Олесь, Вибр., 1958, 91).&lt;br /&gt;
* перен. Місце, сфера, галузь, де переважають, домінують ті або інші явища, засади і т. ін. Знову царство весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі — й без краю сумні Розставання (Максим Рильський, І 1960, 115); Пароплав заходив у царство вогнів (Яків Баш, Надія, 1960, 7); — Сюди німці не поткнуться, — сповістив вдоволено провідник Євгена. — Тут [у лісі] наше партизанське царство (Натан Рибак, Час, 1960, 269); — Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови. Остання, як мені здається, теж належить до царства філології, — усміхнувся він(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 62); &lt;br /&gt;
//  Панування, переважання чого-небудь. Абу-Разем любить свою батьківщину, як рай земний, і все чекає, що в цій країні таки настане царство радості життя (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 74); Але ж зійде над сірим туманом Пролетарськеє сонце ясне, Запалають вертепи тиранів, Царство визиску й горя мине (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 268); Ніч Жовтнева, ніч остання Царства гніту, царства пут! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 122); Критичний реалізм і його видатні представники.. не могли в свій час художньо переконливо накреслити нові шляхи, в яких читач побачив би свій рятунок, свій вихід з царства експлуатації і рабства (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 6); &lt;br /&gt;
//  Про велику кількість, достаток або надмір чогось у якому-небудь місці. З-за горба показалось нарешті солом'яне царство панського току, з стіжками, скиртами та ожередами, з безконечно довгими стодолами та воловнями (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 244); Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й кішки й кошенята (Панас Мирний, I, 1949, 200); [Бережний:] В наказі по інституту я висловив свою думку про шкідливість апаратного царства (Іван Микитенко, I, 1957, 387). &lt;br /&gt;
Мертве царство див. мертвий; Сонне царство див. сонний; Царство сну — те саме, що Сонне царство (див. сонний). Царством сну здаються тихі зали (Ігор Муратов, Повість.., 1948, 9); Темне царство; Царство пітьми (тьми, мли) — символ некультурного, відсталого, реакційного суспільного середовища. Землю вистилали глухі бур'яни та жаб'ячі печериці, а в людських душах — звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра, та безнадійність довічна (Панас Мирний, IV, 1955, 326); Темнее царство скоріше руйнуйте, Світле нове на руїнах будуйте! (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 230); У Жовтня бурі живодайній Своє ми щастя здобули, І далі сяють нам безкрайні, І не воскресне царство мли (Максим Рильський, III, 1961, 146).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE/ '''Царство''']&lt;br /&gt;
*держава, якою править цар; у народних казках — приваблива, часто далека, часом недосяжна (тридев'я́те, тридеся¬́те ца́рство) країна-«государство», якою править казковий цар зі своїм двором і де розвивається той чи інший казковий сюжет; переосмислюється як казкове царство, царство казок на означення дивовижного природного світу, дуже гарного місця в ньому або, навпаки, як мертве царство, тобто місце, де відсутні живі істоти, де панує абсолютна тиша;&lt;br /&gt;
*'''ца́рство ті¬́ней''' — за народними уявленнями (також високе) — засвіти, потойбіччя, потойбі́чний світ (див.);&lt;br /&gt;
*(з великої літери) '''Ца́рство Небе́сне''' = '''Ца́рство Бо́же''' = '''Ві́чне Ца́рство''' — за релігійними уявленнями — потойбічний світ (див. не́бо2), рай (див.); місце, де править Бог, Владика Неба, Цар Небесний, і де царюють душі померлих праведників; у сполученні: '''Ца́рство(Ца́рствіє) [йому́, їй, їм''' і т. ін.] '''Небе́сне''' — уживається як побажання померлому загробного життя в раю; '''проспа́ти Ца́рство Небе́сне''' — не скористатися якою-небудь можливістю, втратити щось важливе; дієслово: '''ца́рствувати''' — у сполученні '''неха́й (хай) ца́рствує''' — уживається як побажання померлому райського життя, життя в Царстві Небесному.&lt;br /&gt;
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''Царство''']– іменник середнього роду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 1.jpg|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=642&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=sRBSMpZxuvbOpM:&amp;amp;imgrefurl=http://www.proza.ru/2009/04/01/252&amp;amp;docid=PgWSypjDLAQZCM&amp;amp;imgurl=http://www.proza.ru/pics/2009/04/01/252.jpg&amp;amp;w=500&amp;amp;h=430&amp;amp;ei=L9mkUsXfF8qItAbZ74H4DQ&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:0,s:0,i:99&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=189&amp;amp;tbnw=215&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=97&amp;amp;ty=131]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 2.jpeg|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=642&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=th_2uN2cG6mHkM:&amp;amp;imgrefurl=http://belayasova.com.ua/newscategory/event/vstrecha-v-prostranstve-skazok-tridesyatoe-carstvo/&amp;amp;docid=N_DKcOVakM-JFM&amp;amp;imgurl=http://belayasova.com.ua/wp-content/uploads/2011/07/%2525D1%252586%2525D0%2525B0%2525D1%252580%2525D1%252581%2525D1%252582%2525D0%2525B2%2525D0%2525BE.jpeg&amp;amp;w=290&amp;amp;h=360&amp;amp;ei=L9mkUsXfF8qItAbZ74H4DQ&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:1,s:0,i:102&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=189&amp;amp;tbnw=149&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=79&amp;amp;ty=51]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 3.gif|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=642&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=Ig9KZFc_MkoMHM:&amp;amp;imgrefurl=http://www.chitalnya.ru/work/727525/&amp;amp;docid=Y8wd2BfF9rGeYM&amp;amp;imgurl=http://img01.chitalnya.ru/upload2/564/11497210245579.gif&amp;amp;w=336&amp;amp;h=210&amp;amp;ei=L9mkUsXfF8qItAbZ74H4DQ&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:11,s:0,i:132&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=168&amp;amp;tbnw=255&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=152&amp;amp;ty=119]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 4.jpg |x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=&amp;amp;imgrefurl=http%3A%2F%2Fwww.homeland-tour.ru%2Ftours%2Ftury_dlya_malysheyi%2Ftridevyatoe_carstvo.html&amp;amp;h=0&amp;amp;w=0&amp;amp;sz=1&amp;amp;tbnid=_HouQTBV5Z8G8M&amp;amp;tbnh=204&amp;amp;tbnw=248&amp;amp;zoom=1&amp;amp;docid=DkVb_fMrlwIwkM&amp;amp;hl=ru&amp;amp;ei=8dqkUuSFKonAswaZ4oD4BQ&amp;amp;ved=0CAQQsCUoAQ]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 5.jpg |x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=599&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=tvMPdt1edKoRcM:&amp;amp;imgrefurl=http://900igr.net/prezentatsii/literatura/Aksakov-Alenkij-tsvetochek/009-V-tridevjatoe-tsarstvo-tridesjatoe-gosudarstvo.html&amp;amp;docid=f-biML8llhu16M&amp;amp;imgurl=http://900igr.net/datas/literatura/Aksakov-Alenkij-tsvetochek/0009-009-V-tridevjatoe-tsarstvo-tridesjatoe-gosudarstvo.jpg&amp;amp;w=960&amp;amp;h=720&amp;amp;ei=qtqkUr2hPMaftAaQ4wE&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:5,s:0,i:114&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=175&amp;amp;tbnw=234&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=113&amp;amp;ty=35]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|-DcsMksINWM}} Вовка в тридевятом царстве&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://histua.com/istoriya-ukraini/pervisna-doba/bosporske-carstvo Боспорське царство].&lt;br /&gt;
*:Боспорське царство виникло у 480 р. до н. е. внаслідок об'єднання міст, розташованих обабіч Боспору Кіммерійського (як тоді називали Керченську затоку) на території Керченського й Таманського півостровів. За часів піднесення (IV ст. до н. е.) до складу царства увійшли Східне Приазов'я, пониззя Кубані й дельта Дону. Столицею царства було місто Пантікапей (нині - Керч). Окрім греків, у Боспорі проживали місцеві племена скіфів, синдів, меотів та інші, які визнаваливладу царя та сплачували йому данину. Формою державного правління була монархія. Царі виступали верховними володарями, розпоряджалися землями, керували збройними силами.&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5 Царство Польське], матеріал з Вікіпедії &lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F) Царство(біологія)], &lt;br /&gt;
*[http://slova.org.ru/cvetaeva/lesnoe_tcarstvo/ Лесное царство], Марина Цветаева&lt;br /&gt;
*[http://www.churchkg.org/ Християнська церква «Царство Боже»], &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ца]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE</id>
		<title>Царство</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE"/>
				<updated>2013-12-08T21:49:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Царство, -ва, '''''с. ''1) Царство. ''Царевич осідлав свого коня, сів з нею і поїхав у своє царство. ''Рудч. Ск. І. 97. 2) Спасете, блаженство, небесное царство. Въ этомъ значеніи, также съ прилаг.: '''Бо́же, небесне царство'''. Ном. № 6973. ''Помершим царство, а нам на здоров’я. ''Ном. № 11607. ''Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. ''Ном. № 1. ''Царство небесне їм! ''(пожеланіе умершимъ). Ном. № 11607. ''Я такого був пана, що царство небесне та й годі. ''Ном. № 1242. 3) Титулъ: Величество. ''Царь.... давай йому загадки загадувать; а цей і каже: «Ніт, підождіть трохи, ваше царство: ви загадуєте загадки, треба й вам загадати». ''Рудч. Ск. II. 181. Ум. '''Царствечко. '''ЗОЮР. II. 32. ''Я твоє царствечко да коником витопчу. ''Чуб. ІІІ. 270. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/49/53414/362193.html '''Царство''']&lt;br /&gt;
*'''відійти́ / відхо́дити у ца́рство небе́сне, ''' книжн. Померти. Була колись у нас жіночка. На подобу Регіни. '''Відійшла у Царство небесне. ''' Через дурницю (Б. Бойко). &lt;br /&gt;
*'''казко́ве ца́рство, ''' нар.-поет. Дивовижно гарне місце з незвичайним рослинним та тваринним світом. Ми їздили туди (в гроти). Лягали на дно човна і за хвилину опинялися в '''казковому царстві''' (М. Коцюбинський). &lt;br /&gt;
*'''ме́ртве ца́рство, ''' нар.-поет. Місце, де відсутні живі істоти, де панує абсолютна тиша. Була темна осіння ніч… Скрізь тихо, темно, сумно, наче '''в мертвому царстві''' (Панас Мирний); — А тут — тихо та сумно, як у болоті; сонно, німо, як серед '''мертвого царства; ''' а дома — гірше, ніж у пеклі! (Панас Мирний).&lt;br /&gt;
*'''проспа́ти (усе́) ца́рство небе́сне, '''жарт. Утратити, проґавити щось важливе, потрібне, не скористатися якоюсь можливістю. — Бачите, '''проспали царство небесне, '''— сміється чоловік з рушницею.— І сотню свою проспали, і вістових, і коні (В. Гжицький); Гайворона розбудив високий зчіплювач вагонів з ліхтарем у руках: — '''Проспиш''' усе '''царство небесне. ''' Зараз ось автобус на Косопілля піде (М. Зарудний). &lt;br /&gt;
*'''со́нне ца́рство; ца́рство сну.''' 1. Тиша, спокій, безмовність, коли всі сплять. Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те '''сонне царство,''' яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення (Григорій Тютюнник); '''Царством сну''' здаються зали (І. Муратов); // Стан спокою або бездіяльності. — Полетіли бризки, і''' сонне царство''' водяних відображень, загойдавшись, пересипалось срібними іскрами (А. Шиян); Ми розпрощалися з '''сонним царством''' на великих засіданнях, воно пішло в минуле (З газети). 2. Люди, охоплені сном. Коло його (нього) розвернулося '''сонне царство''' (Панас Мирний). &lt;br /&gt;
*'''те́мне ца́рство. ''' Відстале, некультурне суспільне середовище. '''Темнеє царство''' скоріше руйнуйте, Світле, нове на руїнах збудуйте! (Пісні та романси..); // Відсталість, неосвіченість, неуцтво і т. ін. Землю вистилали глухі бур’яни та жаб’ячі печериці, а в людських душах — звивали кубла '''темного царства''' сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний). &lt;br /&gt;
*'''тридев’я́те (тридеся́те) ца́рство''' (рідше '''королі́вство'''), нар.-поет. Дуже далека країна, земля. В '''тридев’ятім''' славнім '''царстві,''' де колись був цар Горох, а тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох (Леся Українка); У '''тридев’ятому царстві,''' у '''тридесятому королівстві!''' (так починав Івась свої казки, бо чув він і читав, що більшість казок так починається) (Грицько Григоренко). тридеся́те волода́рство.Десь-то, в тридев’ятім царстві, в '''тридесятім володарстві,''' Жив був славний цар Дадон (Переклад М. Рильського).&lt;br /&gt;
*'''ца́рство небе́сне (ві́чне, Бо́же)''', рел. 1. Рай. — Не журися, Насте, об худобі.. Стережись, щоб вона тобі не перепинила дорогу до '''царства небесного''' (Г. Квітка-Основ’яненко); Вона замолоду, бувши замужем за дияконом і натерпівшись і холоду й голоду, як овдовіла й перейшла до брата жити, то мов у '''царство Боже'''попала (Панас Мирний). 2. кому.Уживається при згадці небіжчика для вираження побажання йому загробного райського життя. — А-а! Пригадую, пригадую. Був колись такий тип у Сміянах. Помер, '''царство''' йому '''небесне''' (О. Бердник); — Гм... старий Пруденко, приміром, успокоївся не так давно,— кахикнув Лелека і погладив вуса.— Т-а-а-к,— протягла Розумиха, але не повела і бровою.— '''Царство''' йому '''небесне,''' вічний спокій душі. Статечна людина була (М. Лазорський); Хоть од Дидони плив (Еней) поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклася, Сказав: — Нехай їм '''вічне царство''' (І. Котляревський). 3. ірон. Страта. &lt;br /&gt;
*'''ца́рство пітьми́ (тьми, мли)''', книжн. Відстале, некультурне суспільне середовище. І не воскресне '''царство мли''' (М. Рильський). &lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/carstvo '''Царство''']&lt;br /&gt;
* Держава, якою править цар (у 1 знач.). Найшовсь-таки один козак Із міліона свинопасів. Що царство все оголосив: Сатрапа в морду затопив (Тарас Шевченко, II, 1963, 297); 1640 року зимою несподівано велика сила татар напала на Україну й на Московське царство (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 95); [Таня:] Все на світі минає: підуть марно царства й панства, трони й корони, а любов щира останеться навіки (Степан Васильченко, III, 1960, 122). &lt;br /&gt;
♦ Проспати царство небесне див. небесний; У тридев'ятому царстві див. тридев'ятий; У тридесятому царстві див. тридесятий; Царство боже;   Вічне царство, заст. — рай. І не чула, щоб хто лихим словом обніс нашого покійника; всі царства божого йому жадають (Марко Вовчок, I, 1955, 17); Хоть од Дидони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклась, Сказав: — Нехай їй вічне царство (Іван Котляревський, I, 1952, 87); Царство [йому, їй, їм і т. ін.] небесне див. небесний; Царство тіней див. тінь.&lt;br /&gt;
* рідко. Правління царя (у 1 знач.); царювання. Олександра Федорівна піднесла до очей пожмакану хустину й затрусилася в нервово-обуренім плачі: — Нікі, він [Вітте] зрадник і масон.. Він вириває царство з твоїх рук... (Михайло Стельмах, I, 1962, 622); &lt;br /&gt;
//  перен. Сфера, ділянка, в якій хто-небудь почуває себе повновладним господарем. «Там я буду господинею, матиму своє господарство, свою худобу... Там моє царство й панство!» — подумала Онися (Нечуй-Левицький, III, 1956, 74); Похиливсь він на гирлигу Та й говоре [говорить]: я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма' чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); — Минулось панське царство, мужицьке настає (Михайло Стельмах, I, 1962, 627).&lt;br /&gt;
* перен. Певна сфера, ділянка в природі, де переважають які-небудь предмети, явища рослинного або тваринного світу. На сонячній плямі полянки, що закралась в похмуре царство смерек, скакав біленький хлопчик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 309); Йосип Яковлевич Магомет — один з славних наслідувачів геніального перетворювача природи. Максим Рильський назвав його чародієм у царстві рослинності (Василь Минко, Вибр., 1952, 385); Ледве починали прокидатися окремі звуки з численного пташиного царства в цім земнім раю (Іван Ле, Право.., 1957, 225); Він з розмаху пужнув коней батогом. Замигтіло, пробігаючи мимо, крихке, осяйне лісове царство (Олесь Гончар, II, 1959, 139); Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 416). &lt;br /&gt;
Казкове царство; Царство казок — чудовий, дивний, незвичайний рослинний або тваринний світ. Ми заїздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 300); Твої очі — срібна річка З таємничим царством казок... їх розказують нечутно Золотим рибкам русалки(Олександр Олесь, Вибр., 1958, 91).&lt;br /&gt;
* перен. Місце, сфера, галузь, де переважають, домінують ті або інші явища, засади і т. ін. Знову царство весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі — й без краю сумні Розставання (Максим Рильський, І 1960, 115); Пароплав заходив у царство вогнів (Яків Баш, Надія, 1960, 7); — Сюди німці не поткнуться, — сповістив вдоволено провідник Євгена. — Тут [у лісі] наше партизанське царство (Натан Рибак, Час, 1960, 269); — Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови. Остання, як мені здається, теж належить до царства філології, — усміхнувся він(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 62); &lt;br /&gt;
//  Панування, переважання чого-небудь. Абу-Разем любить свою батьківщину, як рай земний, і все чекає, що в цій країні таки настане царство радості життя (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 74); Але ж зійде над сірим туманом Пролетарськеє сонце ясне, Запалають вертепи тиранів, Царство визиску й горя мине (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 268); Ніч Жовтнева, ніч остання Царства гніту, царства пут! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 122); Критичний реалізм і його видатні представники.. не могли в свій час художньо переконливо накреслити нові шляхи, в яких читач побачив би свій рятунок, свій вихід з царства експлуатації і рабства (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 6); &lt;br /&gt;
//  Про велику кількість, достаток або надмір чогось у якому-небудь місці. З-за горба показалось нарешті солом'яне царство панського току, з стіжками, скиртами та ожередами, з безконечно довгими стодолами та воловнями (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 244); Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й кішки й кошенята (Панас Мирний, I, 1949, 200); [Бережний:] В наказі по інституту я висловив свою думку про шкідливість апаратного царства (Іван Микитенко, I, 1957, 387). &lt;br /&gt;
Мертве царство див. мертвий; Сонне царство див. сонний; Царство сну — те саме, що Сонне царство (див. сонний). Царством сну здаються тихі зали (Ігор Муратов, Повість.., 1948, 9); Темне царство; Царство пітьми (тьми, мли) — символ некультурного, відсталого, реакційного суспільного середовища. Землю вистилали глухі бур'яни та жаб'ячі печериці, а в людських душах — звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра, та безнадійність довічна (Панас Мирний, IV, 1955, 326); Темнее царство скоріше руйнуйте, Світле нове на руїнах будуйте! (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 230); У Жовтня бурі живодайній Своє ми щастя здобули, І далі сяють нам безкрайні, І не воскресне царство мли (Максим Рильський, III, 1961, 146).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE/ '''Царство''']&lt;br /&gt;
*держава, якою править цар; у народних казках — приваблива, часто далека, часом недосяжна (тридев'я́те, тридеся¬́те ца́рство) країна-«государство», якою править казковий цар зі своїм двором і де розвивається той чи інший казковий сюжет; переосмислюється як казкове царство, царство казок на означення дивовижного природного світу, дуже гарного місця в ньому або, навпаки, як мертве царство, тобто місце, де відсутні живі істоти, де панує абсолютна тиша;&lt;br /&gt;
*'''ца́рство ті¬́ней''' — за народними уявленнями (також високе) — засвіти, потойбіччя, потойбі́чний світ (див.);&lt;br /&gt;
*(з великої літери) '''Ца́рство Небе́сне''' = '''Ца́рство Бо́же''' = '''Ві́чне Ца́рство''' — за релігійними уявленнями — потойбічний світ (див. не́бо2), рай (див.); місце, де править Бог, Владика Неба, Цар Небесний, і де царюють душі померлих праведників; у сполученні: '''Ца́рство(Ца́рствіє) [йому́, їй, їм''' і т. ін.] '''Небе́сне''' — уживається як побажання померлому загробного життя в раю; '''проспа́ти Ца́рство Небе́сне''' — не скористатися якою-небудь можливістю, втратити щось важливе; дієслово: '''ца́рствувати''' — у сполученні '''неха́й (хай) ца́рствує''' — уживається як побажання померлому райського життя, життя в Царстві Небесному.&lt;br /&gt;
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''Царство''']– іменник середнього роду&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	ца́рство	ца́рства&lt;br /&gt;
родовий	ца́рства	царств&lt;br /&gt;
давальний	ца́рству	ца́рствам&lt;br /&gt;
знахідний	ца́рство	ца́рства&lt;br /&gt;
орудний	ца́рством	ца́рствами&lt;br /&gt;
місцевий	на/у ца́рстві	на/у ца́рствах&lt;br /&gt;
кличний	ца́рство*	ца́рства*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 1.jpg|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=642&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=sRBSMpZxuvbOpM:&amp;amp;imgrefurl=http://www.proza.ru/2009/04/01/252&amp;amp;docid=PgWSypjDLAQZCM&amp;amp;imgurl=http://www.proza.ru/pics/2009/04/01/252.jpg&amp;amp;w=500&amp;amp;h=430&amp;amp;ei=L9mkUsXfF8qItAbZ74H4DQ&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:0,s:0,i:99&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=189&amp;amp;tbnw=215&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=97&amp;amp;ty=131]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 2.jpeg|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=642&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=th_2uN2cG6mHkM:&amp;amp;imgrefurl=http://belayasova.com.ua/newscategory/event/vstrecha-v-prostranstve-skazok-tridesyatoe-carstvo/&amp;amp;docid=N_DKcOVakM-JFM&amp;amp;imgurl=http://belayasova.com.ua/wp-content/uploads/2011/07/%2525D1%252586%2525D0%2525B0%2525D1%252580%2525D1%252581%2525D1%252582%2525D0%2525B2%2525D0%2525BE.jpeg&amp;amp;w=290&amp;amp;h=360&amp;amp;ei=L9mkUsXfF8qItAbZ74H4DQ&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:1,s:0,i:102&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=189&amp;amp;tbnw=149&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=79&amp;amp;ty=51]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 3.gif|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=642&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=Ig9KZFc_MkoMHM:&amp;amp;imgrefurl=http://www.chitalnya.ru/work/727525/&amp;amp;docid=Y8wd2BfF9rGeYM&amp;amp;imgurl=http://img01.chitalnya.ru/upload2/564/11497210245579.gif&amp;amp;w=336&amp;amp;h=210&amp;amp;ei=L9mkUsXfF8qItAbZ74H4DQ&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:11,s:0,i:132&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=168&amp;amp;tbnw=255&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=152&amp;amp;ty=119]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 4.jpg |x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=&amp;amp;imgrefurl=http%3A%2F%2Fwww.homeland-tour.ru%2Ftours%2Ftury_dlya_malysheyi%2Ftridevyatoe_carstvo.html&amp;amp;h=0&amp;amp;w=0&amp;amp;sz=1&amp;amp;tbnid=_HouQTBV5Z8G8M&amp;amp;tbnh=204&amp;amp;tbnw=248&amp;amp;zoom=1&amp;amp;docid=DkVb_fMrlwIwkM&amp;amp;hl=ru&amp;amp;ei=8dqkUuSFKonAswaZ4oD4BQ&amp;amp;ved=0CAQQsCUoAQ]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 5.jpg |x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=599&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=tvMPdt1edKoRcM:&amp;amp;imgrefurl=http://900igr.net/prezentatsii/literatura/Aksakov-Alenkij-tsvetochek/009-V-tridevjatoe-tsarstvo-tridesjatoe-gosudarstvo.html&amp;amp;docid=f-biML8llhu16M&amp;amp;imgurl=http://900igr.net/datas/literatura/Aksakov-Alenkij-tsvetochek/0009-009-V-tridevjatoe-tsarstvo-tridesjatoe-gosudarstvo.jpg&amp;amp;w=960&amp;amp;h=720&amp;amp;ei=qtqkUr2hPMaftAaQ4wE&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:5,s:0,i:114&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=175&amp;amp;tbnw=234&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=113&amp;amp;ty=35]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|-DcsMksINWM}} Вовка в тридевятом царстве&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://histua.com/istoriya-ukraini/pervisna-doba/bosporske-carstvo Боспорське царство].&lt;br /&gt;
*:Боспорське царство виникло у 480 р. до н. е. внаслідок об'єднання міст, розташованих обабіч Боспору Кіммерійського (як тоді називали Керченську затоку) на території Керченського й Таманського півостровів. За часів піднесення (IV ст. до н. е.) до складу царства увійшли Східне Приазов'я, пониззя Кубані й дельта Дону. Столицею царства було місто Пантікапей (нині - Керч). Окрім греків, у Боспорі проживали місцеві племена скіфів, синдів, меотів та інші, які визнаваливладу царя та сплачували йому данину. Формою державного правління була монархія. Царі виступали верховними володарями, розпоряджалися землями, керували збройними силами.&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5 Царство Польське], матеріал з Вікіпедії &lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F) Царство(біологія)], &lt;br /&gt;
*[http://slova.org.ru/cvetaeva/lesnoe_tcarstvo/ Лесное царство], Марина Цветаева&lt;br /&gt;
*[http://www.churchkg.org/ Християнська церква «Царство Боже»], &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ца]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE</id>
		<title>Царство</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE"/>
				<updated>2013-12-08T21:46:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Царство, -ва, '''''с. ''1) Царство. ''Царевич осідлав свого коня, сів з нею і поїхав у своє царство. ''Рудч. Ск. І. 97. 2) Спасете, блаженство, небесное царство. Въ этомъ значеніи, также съ прилаг.: '''Бо́же, небесне царство'''. Ном. № 6973. ''Помершим царство, а нам на здоров’я. ''Ном. № 11607. ''Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. ''Ном. № 1. ''Царство небесне їм! ''(пожеланіе умершимъ). Ном. № 11607. ''Я такого був пана, що царство небесне та й годі. ''Ном. № 1242. 3) Титулъ: Величество. ''Царь.... давай йому загадки загадувать; а цей і каже: «Ніт, підождіть трохи, ваше царство: ви загадуєте загадки, треба й вам загадати». ''Рудч. Ск. II. 181. Ум. '''Царствечко. '''ЗОЮР. II. 32. ''Я твоє царствечко да коником витопчу. ''Чуб. ІІІ. 270. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/49/53414/362193.html '''Царство''']&lt;br /&gt;
*'''відійти́ / відхо́дити у ца́рство небе́сне, ''' книжн. Померти. Була колись у нас жіночка. На подобу Регіни. '''Відійшла у Царство небесне. ''' Через дурницю (Б. Бойко). &lt;br /&gt;
*'''казко́ве ца́рство, ''' нар.-поет. Дивовижно гарне місце з незвичайним рослинним та тваринним світом. Ми їздили туди (в гроти). Лягали на дно човна і за хвилину опинялися в '''казковому царстві''' (М. Коцюбинський). &lt;br /&gt;
*'''ме́ртве ца́рство, ''' нар.-поет. Місце, де відсутні живі істоти, де панує абсолютна тиша. Була темна осіння ніч… Скрізь тихо, темно, сумно, наче '''в мертвому царстві''' (Панас Мирний); — А тут — тихо та сумно, як у болоті; сонно, німо, як серед '''мертвого царства; ''' а дома — гірше, ніж у пеклі! (Панас Мирний).&lt;br /&gt;
*'''проспа́ти (усе́) ца́рство небе́сне, '''жарт. Утратити, проґавити щось важливе, потрібне, не скористатися якоюсь можливістю. — Бачите, '''проспали царство небесне, '''— сміється чоловік з рушницею.— І сотню свою проспали, і вістових, і коні (В. Гжицький); Гайворона розбудив високий зчіплювач вагонів з ліхтарем у руках: — '''Проспиш''' усе '''царство небесне. ''' Зараз ось автобус на Косопілля піде (М. Зарудний). &lt;br /&gt;
*'''со́нне ца́рство; ца́рство сну.''' 1. Тиша, спокій, безмовність, коли всі сплять. Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те '''сонне царство,''' яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення (Григорій Тютюнник); '''Царством сну''' здаються зали (І. Муратов); // Стан спокою або бездіяльності. — Полетіли бризки, і''' сонне царство''' водяних відображень, загойдавшись, пересипалось срібними іскрами (А. Шиян); Ми розпрощалися з '''сонним царством''' на великих засіданнях, воно пішло в минуле (З газети). 2. Люди, охоплені сном. Коло його (нього) розвернулося '''сонне царство''' (Панас Мирний). &lt;br /&gt;
*'''те́мне ца́рство. ''' Відстале, некультурне суспільне середовище. '''Темнеє царство''' скоріше руйнуйте, Світле, нове на руїнах збудуйте! (Пісні та романси..); // Відсталість, неосвіченість, неуцтво і т. ін. Землю вистилали глухі бур’яни та жаб’ячі печериці, а в людських душах — звивали кубла '''темного царства''' сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний). &lt;br /&gt;
*'''тридев’я́те (тридеся́те) ца́рство''' (рідше '''королі́вство'''), нар.-поет. Дуже далека країна, земля. В '''тридев’ятім''' славнім '''царстві,''' де колись був цар Горох, а тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох (Леся Українка); У '''тридев’ятому царстві,''' у '''тридесятому королівстві!''' (так починав Івась свої казки, бо чув він і читав, що більшість казок так починається) (Грицько Григоренко). тридеся́те волода́рство.Десь-то, в тридев’ятім царстві, в '''тридесятім володарстві,''' Жив був славний цар Дадон (Переклад М. Рильського).&lt;br /&gt;
*'''ца́рство небе́сне (ві́чне, Бо́же)''', рел. 1. Рай. — Не журися, Насте, об худобі.. Стережись, щоб вона тобі не перепинила дорогу до '''царства небесного''' (Г. Квітка-Основ’яненко); Вона замолоду, бувши замужем за дияконом і натерпівшись і холоду й голоду, як овдовіла й перейшла до брата жити, то мов у '''царство Боже'''попала (Панас Мирний). 2. кому.Уживається при згадці небіжчика для вираження побажання йому загробного райського життя. — А-а! Пригадую, пригадую. Був колись такий тип у Сміянах. Помер, '''царство''' йому '''небесне''' (О. Бердник); — Гм... старий Пруденко, приміром, успокоївся не так давно,— кахикнув Лелека і погладив вуса.— Т-а-а-к,— протягла Розумиха, але не повела і бровою.— '''Царство''' йому '''небесне,''' вічний спокій душі. Статечна людина була (М. Лазорський); Хоть од Дидони плив (Еней) поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклася, Сказав: — Нехай їм '''вічне царство''' (І. Котляревський). 3. ірон. Страта. &lt;br /&gt;
*'''ца́рство пітьми́ (тьми, мли)''', книжн. Відстале, некультурне суспільне середовище. І не воскресне '''царство мли''' (М. Рильський). &lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/carstvo '''Царство''']&lt;br /&gt;
* Держава, якою править цар (у 1 знач.). Найшовсь-таки один козак Із міліона свинопасів. Що царство все оголосив: Сатрапа в морду затопив (Тарас Шевченко, II, 1963, 297); 1640 року зимою несподівано велика сила татар напала на Україну й на Московське царство (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 95); [Таня:] Все на світі минає: підуть марно царства й панства, трони й корони, а любов щира останеться навіки (Степан Васильченко, III, 1960, 122). &lt;br /&gt;
♦ Проспати царство небесне див. небесний; У тридев'ятому царстві див. тридев'ятий; У тридесятому царстві див. тридесятий; Царство боже;   Вічне царство, заст. — рай. І не чула, щоб хто лихим словом обніс нашого покійника; всі царства божого йому жадають (Марко Вовчок, I, 1955, 17); Хоть од Дидони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклась, Сказав: — Нехай їй вічне царство (Іван Котляревський, I, 1952, 87); Царство [йому, їй, їм і т. ін.] небесне див. небесний; Царство тіней див. тінь.&lt;br /&gt;
* рідко. Правління царя (у 1 знач.); царювання. Олександра Федорівна піднесла до очей пожмакану хустину й затрусилася в нервово-обуренім плачі: — Нікі, він [Вітте] зрадник і масон.. Він вириває царство з твоїх рук... (Михайло Стельмах, I, 1962, 622); &lt;br /&gt;
//  перен. Сфера, ділянка, в якій хто-небудь почуває себе повновладним господарем. «Там я буду господинею, матиму своє господарство, свою худобу... Там моє царство й панство!» — подумала Онися (Нечуй-Левицький, III, 1956, 74); Похиливсь він на гирлигу Та й говоре [говорить]: я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма' чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); — Минулось панське царство, мужицьке настає (Михайло Стельмах, I, 1962, 627).&lt;br /&gt;
* перен. Певна сфера, ділянка в природі, де переважають які-небудь предмети, явища рослинного або тваринного світу. На сонячній плямі полянки, що закралась в похмуре царство смерек, скакав біленький хлопчик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 309); Йосип Яковлевич Магомет — один з славних наслідувачів геніального перетворювача природи. Максим Рильський назвав його чародієм у царстві рослинності (Василь Минко, Вибр., 1952, 385); Ледве починали прокидатися окремі звуки з численного пташиного царства в цім земнім раю (Іван Ле, Право.., 1957, 225); Він з розмаху пужнув коней батогом. Замигтіло, пробігаючи мимо, крихке, осяйне лісове царство (Олесь Гончар, II, 1959, 139); Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 416). &lt;br /&gt;
Казкове царство; Царство казок — чудовий, дивний, незвичайний рослинний або тваринний світ. Ми заїздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 300); Твої очі — срібна річка З таємничим царством казок... їх розказують нечутно Золотим рибкам русалки(Олександр Олесь, Вибр., 1958, 91).&lt;br /&gt;
* перен. Місце, сфера, галузь, де переважають, домінують ті або інші явища, засади і т. ін. Знову царство весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі — й без краю сумні Розставання (Максим Рильський, І 1960, 115); Пароплав заходив у царство вогнів (Яків Баш, Надія, 1960, 7); — Сюди німці не поткнуться, — сповістив вдоволено провідник Євгена. — Тут [у лісі] наше партизанське царство (Натан Рибак, Час, 1960, 269); — Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови. Остання, як мені здається, теж належить до царства філології, — усміхнувся він(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 62); &lt;br /&gt;
//  Панування, переважання чого-небудь. Абу-Разем любить свою батьківщину, як рай земний, і все чекає, що в цій країні таки настане царство радості життя (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 74); Але ж зійде над сірим туманом Пролетарськеє сонце ясне, Запалають вертепи тиранів, Царство визиску й горя мине (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 268); Ніч Жовтнева, ніч остання Царства гніту, царства пут! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 122); Критичний реалізм і його видатні представники.. не могли в свій час художньо переконливо накреслити нові шляхи, в яких читач побачив би свій рятунок, свій вихід з царства експлуатації і рабства (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 6); &lt;br /&gt;
//  Про велику кількість, достаток або надмір чогось у якому-небудь місці. З-за горба показалось нарешті солом'яне царство панського току, з стіжками, скиртами та ожередами, з безконечно довгими стодолами та воловнями (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 244); Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й кішки й кошенята (Панас Мирний, I, 1949, 200); [Бережний:] В наказі по інституту я висловив свою думку про шкідливість апаратного царства (Іван Микитенко, I, 1957, 387). &lt;br /&gt;
Мертве царство див. мертвий; Сонне царство див. сонний; Царство сну — те саме, що Сонне царство (див. сонний). Царством сну здаються тихі зали (Ігор Муратов, Повість.., 1948, 9); Темне царство; Царство пітьми (тьми, мли) — символ некультурного, відсталого, реакційного суспільного середовища. Землю вистилали глухі бур'яни та жаб'ячі печериці, а в людських душах — звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра, та безнадійність довічна (Панас Мирний, IV, 1955, 326); Темнее царство скоріше руйнуйте, Світле нове на руїнах будуйте! (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 230); У Жовтня бурі живодайній Своє ми щастя здобули, І далі сяють нам безкрайні, І не воскресне царство мли (Максим Рильський, III, 1961, 146).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE/ '''Царство''']&lt;br /&gt;
*держава, якою править цар; у народних казках — приваблива, часто далека, часом недосяжна (тридев'я́те, тридеся¬́те ца́рство) країна-«государство», якою править казковий цар зі своїм двором і де розвивається той чи інший казковий сюжет; переосмислюється як казкове царство, царство казок на означення дивовижного природного світу, дуже гарного місця в ньому або, навпаки, як мертве царство, тобто місце, де відсутні живі істоти, де панує абсолютна тиша;&lt;br /&gt;
*'''ца́рство ті¬́ней''' — за народними уявленнями (також високе) — засвіти, потойбіччя, потойбі́чний світ (див.);&lt;br /&gt;
*(з великої літери) '''Ца́рство Небе́сне''' = '''Ца́рство Бо́же''' = '''Ві́чне Ца́рство''' — за релігійними уявленнями — потойбічний світ (див. не́бо2), рай (див.); місце, де править Бог, Владика Неба, Цар Небесний, і де царюють душі померлих праведників; у сполученні: '''Ца́рство(Ца́рствіє) [йому́, їй, їм''' і т. ін.] '''Небе́сне''' — уживається як побажання померлому загробного життя в раю; '''проспа́ти Ца́рство Небе́сне''' — не скористатися якою-небудь можливістю, втратити щось важливе; дієслово: '''ца́рствувати''' — у сполученні '''неха́й (хай) ца́рствує''' — уживається як побажання померлому райського життя, життя в Царстві Небесному.&lt;br /&gt;
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''Царство''']– іменник середнього роду&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	ца́рство	ца́рства&lt;br /&gt;
родовий	ца́рства	царств&lt;br /&gt;
давальний	ца́рству	ца́рствам&lt;br /&gt;
знахідний	ца́рство	ца́рства&lt;br /&gt;
орудний	ца́рством	ца́рствами&lt;br /&gt;
місцевий	на/у ца́рстві	на/у ца́рствах&lt;br /&gt;
кличний	ца́рство*	ца́рства*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 1.jpg|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=642&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=sRBSMpZxuvbOpM:&amp;amp;imgrefurl=http://www.proza.ru/2009/04/01/252&amp;amp;docid=PgWSypjDLAQZCM&amp;amp;imgurl=http://www.proza.ru/pics/2009/04/01/252.jpg&amp;amp;w=500&amp;amp;h=430&amp;amp;ei=L9mkUsXfF8qItAbZ74H4DQ&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:0,s:0,i:99&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=189&amp;amp;tbnw=215&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=97&amp;amp;ty=131]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 2.jpeg|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=642&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=th_2uN2cG6mHkM:&amp;amp;imgrefurl=http://belayasova.com.ua/newscategory/event/vstrecha-v-prostranstve-skazok-tridesyatoe-carstvo/&amp;amp;docid=N_DKcOVakM-JFM&amp;amp;imgurl=http://belayasova.com.ua/wp-content/uploads/2011/07/%2525D1%252586%2525D0%2525B0%2525D1%252580%2525D1%252581%2525D1%252582%2525D0%2525B2%2525D0%2525BE.jpeg&amp;amp;w=290&amp;amp;h=360&amp;amp;ei=L9mkUsXfF8qItAbZ74H4DQ&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:1,s:0,i:102&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=189&amp;amp;tbnw=149&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=79&amp;amp;ty=51]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 3.gif|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=642&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=Ig9KZFc_MkoMHM:&amp;amp;imgrefurl=http://www.chitalnya.ru/work/727525/&amp;amp;docid=Y8wd2BfF9rGeYM&amp;amp;imgurl=http://img01.chitalnya.ru/upload2/564/11497210245579.gif&amp;amp;w=336&amp;amp;h=210&amp;amp;ei=L9mkUsXfF8qItAbZ74H4DQ&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:11,s:0,i:132&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=168&amp;amp;tbnw=255&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=152&amp;amp;ty=119]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 4.jpg |x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=&amp;amp;imgrefurl=http%3A%2F%2Fwww.homeland-tour.ru%2Ftours%2Ftury_dlya_malysheyi%2Ftridevyatoe_carstvo.html&amp;amp;h=0&amp;amp;w=0&amp;amp;sz=1&amp;amp;tbnid=_HouQTBV5Z8G8M&amp;amp;tbnh=204&amp;amp;tbnw=248&amp;amp;zoom=1&amp;amp;docid=DkVb_fMrlwIwkM&amp;amp;hl=ru&amp;amp;ei=8dqkUuSFKonAswaZ4oD4BQ&amp;amp;ved=0CAQQsCUoAQ]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 5.jpg |x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=599&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=tvMPdt1edKoRcM:&amp;amp;imgrefurl=http://900igr.net/prezentatsii/literatura/Aksakov-Alenkij-tsvetochek/009-V-tridevjatoe-tsarstvo-tridesjatoe-gosudarstvo.html&amp;amp;docid=f-biML8llhu16M&amp;amp;imgurl=http://900igr.net/datas/literatura/Aksakov-Alenkij-tsvetochek/0009-009-V-tridevjatoe-tsarstvo-tridesjatoe-gosudarstvo.jpg&amp;amp;w=960&amp;amp;h=720&amp;amp;ei=qtqkUr2hPMaftAaQ4wE&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:5,s:0,i:114&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=175&amp;amp;tbnw=234&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=113&amp;amp;ty=35]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|DcsMksINWM}} Вовка в тридевятом царстве&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://histua.com/istoriya-ukraini/pervisna-doba/bosporske-carstvo Боспорське царство].&lt;br /&gt;
*:Боспорське царство виникло у 480 р. до н. е. внаслідок об'єднання міст, розташованих обабіч Боспору Кіммерійського (як тоді називали Керченську затоку) на території Керченського й Таманського півостровів. За часів піднесення (IV ст. до н. е.) до складу царства увійшли Східне Приазов'я, пониззя Кубані й дельта Дону. Столицею царства було місто Пантікапей (нині - Керч). Окрім греків, у Боспорі проживали місцеві племена скіфів, синдів, меотів та інші, які визнаваливладу царя та сплачували йому данину. Формою державного правління була монархія. Царі виступали верховними володарями, розпоряджалися землями, керували збройними силами.&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5 Царство Польське], матеріал з Вікіпедії &lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F) Царство(біологія)], &lt;br /&gt;
*[http://slova.org.ru/cvetaeva/lesnoe_tcarstvo/ Лесное царство], Марина Цветаева&lt;br /&gt;
*[http://www.churchkg.org/ Християнська церква «Царство Боже»], &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ца]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE</id>
		<title>Царство</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE"/>
				<updated>2013-12-08T21:45:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Царство, -ва, '''''с. ''1) Царство. ''Царевич осідлав свого коня, сів з нею і поїхав у своє царство. ''Рудч. Ск. І. 97. 2) Спасете, блаженство, небесное царство. Въ этомъ значеніи, также съ прилаг.: '''Бо́же, небесне царство'''. Ном. № 6973. ''Помершим царство, а нам на здоров’я. ''Ном. № 11607. ''Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. ''Ном. № 1. ''Царство небесне їм! ''(пожеланіе умершимъ). Ном. № 11607. ''Я такого був пана, що царство небесне та й годі. ''Ном. № 1242. 3) Титулъ: Величество. ''Царь.... давай йому загадки загадувать; а цей і каже: «Ніт, підождіть трохи, ваше царство: ви загадуєте загадки, треба й вам загадати». ''Рудч. Ск. II. 181. Ум. '''Царствечко. '''ЗОЮР. II. 32. ''Я твоє царствечко да коником витопчу. ''Чуб. ІІІ. 270. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/49/53414/362193.html '''Царство''']&lt;br /&gt;
*'''відійти́ / відхо́дити у ца́рство небе́сне, ''' книжн. Померти. Була колись у нас жіночка. На подобу Регіни. '''Відійшла у Царство небесне. ''' Через дурницю (Б. Бойко). &lt;br /&gt;
*'''казко́ве ца́рство, ''' нар.-поет. Дивовижно гарне місце з незвичайним рослинним та тваринним світом. Ми їздили туди (в гроти). Лягали на дно човна і за хвилину опинялися в '''казковому царстві''' (М. Коцюбинський). &lt;br /&gt;
*'''ме́ртве ца́рство, ''' нар.-поет. Місце, де відсутні живі істоти, де панує абсолютна тиша. Була темна осіння ніч… Скрізь тихо, темно, сумно, наче '''в мертвому царстві''' (Панас Мирний); — А тут — тихо та сумно, як у болоті; сонно, німо, як серед '''мертвого царства; ''' а дома — гірше, ніж у пеклі! (Панас Мирний).&lt;br /&gt;
*'''проспа́ти (усе́) ца́рство небе́сне, '''жарт. Утратити, проґавити щось важливе, потрібне, не скористатися якоюсь можливістю. — Бачите, '''проспали царство небесне, '''— сміється чоловік з рушницею.— І сотню свою проспали, і вістових, і коні (В. Гжицький); Гайворона розбудив високий зчіплювач вагонів з ліхтарем у руках: — '''Проспиш''' усе '''царство небесне. ''' Зараз ось автобус на Косопілля піде (М. Зарудний). &lt;br /&gt;
*'''со́нне ца́рство; ца́рство сну.''' 1. Тиша, спокій, безмовність, коли всі сплять. Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те '''сонне царство,''' яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення (Григорій Тютюнник); '''Царством сну''' здаються зали (І. Муратов); // Стан спокою або бездіяльності. — Полетіли бризки, і''' сонне царство''' водяних відображень, загойдавшись, пересипалось срібними іскрами (А. Шиян); Ми розпрощалися з '''сонним царством''' на великих засіданнях, воно пішло в минуле (З газети). 2. Люди, охоплені сном. Коло його (нього) розвернулося '''сонне царство''' (Панас Мирний). &lt;br /&gt;
*'''те́мне ца́рство. ''' Відстале, некультурне суспільне середовище. '''Темнеє царство''' скоріше руйнуйте, Світле, нове на руїнах збудуйте! (Пісні та романси..); // Відсталість, неосвіченість, неуцтво і т. ін. Землю вистилали глухі бур’яни та жаб’ячі печериці, а в людських душах — звивали кубла '''темного царства''' сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний). &lt;br /&gt;
*'''тридев’я́те (тридеся́те) ца́рство''' (рідше '''королі́вство'''), нар.-поет. Дуже далека країна, земля. В '''тридев’ятім''' славнім '''царстві,''' де колись був цар Горох, а тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох (Леся Українка); У '''тридев’ятому царстві,''' у '''тридесятому королівстві!''' (так починав Івась свої казки, бо чув він і читав, що більшість казок так починається) (Грицько Григоренко). тридеся́те волода́рство.Десь-то, в тридев’ятім царстві, в '''тридесятім володарстві,''' Жив був славний цар Дадон (Переклад М. Рильського).&lt;br /&gt;
*'''ца́рство небе́сне (ві́чне, Бо́же)''', рел. 1. Рай. — Не журися, Насте, об худобі.. Стережись, щоб вона тобі не перепинила дорогу до '''царства небесного''' (Г. Квітка-Основ’яненко); Вона замолоду, бувши замужем за дияконом і натерпівшись і холоду й голоду, як овдовіла й перейшла до брата жити, то мов у '''царство Боже'''попала (Панас Мирний). 2. кому.Уживається при згадці небіжчика для вираження побажання йому загробного райського життя. — А-а! Пригадую, пригадую. Був колись такий тип у Сміянах. Помер, '''царство''' йому '''небесне''' (О. Бердник); — Гм... старий Пруденко, приміром, успокоївся не так давно,— кахикнув Лелека і погладив вуса.— Т-а-а-к,— протягла Розумиха, але не повела і бровою.— '''Царство''' йому '''небесне,''' вічний спокій душі. Статечна людина була (М. Лазорський); Хоть од Дидони плив (Еней) поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклася, Сказав: — Нехай їм '''вічне царство''' (І. Котляревський). 3. ірон. Страта. &lt;br /&gt;
*'''ца́рство пітьми́ (тьми, мли)''', книжн. Відстале, некультурне суспільне середовище. І не воскресне '''царство мли''' (М. Рильський). &lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/carstvo '''Царство''']&lt;br /&gt;
* Держава, якою править цар (у 1 знач.). Найшовсь-таки один козак Із міліона свинопасів. Що царство все оголосив: Сатрапа в морду затопив (Тарас Шевченко, II, 1963, 297); 1640 року зимою несподівано велика сила татар напала на Україну й на Московське царство (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 95); [Таня:] Все на світі минає: підуть марно царства й панства, трони й корони, а любов щира останеться навіки (Степан Васильченко, III, 1960, 122). &lt;br /&gt;
♦ Проспати царство небесне див. небесний; У тридев'ятому царстві див. тридев'ятий; У тридесятому царстві див. тридесятий; Царство боже;   Вічне царство, заст. — рай. І не чула, щоб хто лихим словом обніс нашого покійника; всі царства божого йому жадають (Марко Вовчок, I, 1955, 17); Хоть од Дидони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклась, Сказав: — Нехай їй вічне царство (Іван Котляревський, I, 1952, 87); Царство [йому, їй, їм і т. ін.] небесне див. небесний; Царство тіней див. тінь.&lt;br /&gt;
* рідко. Правління царя (у 1 знач.); царювання. Олександра Федорівна піднесла до очей пожмакану хустину й затрусилася в нервово-обуренім плачі: — Нікі, він [Вітте] зрадник і масон.. Він вириває царство з твоїх рук... (Михайло Стельмах, I, 1962, 622); &lt;br /&gt;
//  перен. Сфера, ділянка, в якій хто-небудь почуває себе повновладним господарем. «Там я буду господинею, матиму своє господарство, свою худобу... Там моє царство й панство!» — подумала Онися (Нечуй-Левицький, III, 1956, 74); Похиливсь він на гирлигу Та й говоре [говорить]: я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма' чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); — Минулось панське царство, мужицьке настає (Михайло Стельмах, I, 1962, 627).&lt;br /&gt;
* перен. Певна сфера, ділянка в природі, де переважають які-небудь предмети, явища рослинного або тваринного світу. На сонячній плямі полянки, що закралась в похмуре царство смерек, скакав біленький хлопчик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 309); Йосип Яковлевич Магомет — один з славних наслідувачів геніального перетворювача природи. Максим Рильський назвав його чародієм у царстві рослинності (Василь Минко, Вибр., 1952, 385); Ледве починали прокидатися окремі звуки з численного пташиного царства в цім земнім раю (Іван Ле, Право.., 1957, 225); Він з розмаху пужнув коней батогом. Замигтіло, пробігаючи мимо, крихке, осяйне лісове царство (Олесь Гончар, II, 1959, 139); Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 416). &lt;br /&gt;
Казкове царство; Царство казок — чудовий, дивний, незвичайний рослинний або тваринний світ. Ми заїздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 300); Твої очі — срібна річка З таємничим царством казок... їх розказують нечутно Золотим рибкам русалки(Олександр Олесь, Вибр., 1958, 91).&lt;br /&gt;
* перен. Місце, сфера, галузь, де переважають, домінують ті або інші явища, засади і т. ін. Знову царство весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі — й без краю сумні Розставання (Максим Рильський, І 1960, 115); Пароплав заходив у царство вогнів (Яків Баш, Надія, 1960, 7); — Сюди німці не поткнуться, — сповістив вдоволено провідник Євгена. — Тут [у лісі] наше партизанське царство (Натан Рибак, Час, 1960, 269); — Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови. Остання, як мені здається, теж належить до царства філології, — усміхнувся він(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 62); &lt;br /&gt;
//  Панування, переважання чого-небудь. Абу-Разем любить свою батьківщину, як рай земний, і все чекає, що в цій країні таки настане царство радості життя (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 74); Але ж зійде над сірим туманом Пролетарськеє сонце ясне, Запалають вертепи тиранів, Царство визиску й горя мине (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 268); Ніч Жовтнева, ніч остання Царства гніту, царства пут! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 122); Критичний реалізм і його видатні представники.. не могли в свій час художньо переконливо накреслити нові шляхи, в яких читач побачив би свій рятунок, свій вихід з царства експлуатації і рабства (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 6); &lt;br /&gt;
//  Про велику кількість, достаток або надмір чогось у якому-небудь місці. З-за горба показалось нарешті солом'яне царство панського току, з стіжками, скиртами та ожередами, з безконечно довгими стодолами та воловнями (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 244); Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й кішки й кошенята (Панас Мирний, I, 1949, 200); [Бережний:] В наказі по інституту я висловив свою думку про шкідливість апаратного царства (Іван Микитенко, I, 1957, 387). &lt;br /&gt;
Мертве царство див. мертвий; Сонне царство див. сонний; Царство сну — те саме, що Сонне царство (див. сонний). Царством сну здаються тихі зали (Ігор Муратов, Повість.., 1948, 9); Темне царство; Царство пітьми (тьми, мли) — символ некультурного, відсталого, реакційного суспільного середовища. Землю вистилали глухі бур'яни та жаб'ячі печериці, а в людських душах — звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра, та безнадійність довічна (Панас Мирний, IV, 1955, 326); Темнее царство скоріше руйнуйте, Світле нове на руїнах будуйте! (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 230); У Жовтня бурі живодайній Своє ми щастя здобули, І далі сяють нам безкрайні, І не воскресне царство мли (Максим Рильський, III, 1961, 146).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE/ '''Царство''']&lt;br /&gt;
*держава, якою править цар; у народних казках — приваблива, часто далека, часом недосяжна (тридев'я́те, тридеся¬́те ца́рство) країна-«государство», якою править казковий цар зі своїм двором і де розвивається той чи інший казковий сюжет; переосмислюється як казкове царство, царство казок на означення дивовижного природного світу, дуже гарного місця в ньому або, навпаки, як мертве царство, тобто місце, де відсутні живі істоти, де панує абсолютна тиша;&lt;br /&gt;
*'''ца́рство ті¬́ней''' — за народними уявленнями (також високе) — засвіти, потойбіччя, потойбі́чний світ (див.);&lt;br /&gt;
*(з великої літери) '''Ца́рство Небе́сне''' = '''Ца́рство Бо́же''' = '''Ві́чне Ца́рство''' — за релігійними уявленнями — потойбічний світ (див. не́бо2), рай (див.); місце, де править Бог, Владика Неба, Цар Небесний, і де царюють душі померлих праведників; у сполученні: '''Ца́рство(Ца́рствіє) [йому́, їй, їм''' і т. ін.] '''Небе́сне''' — уживається як побажання померлому загробного життя в раю; '''проспа́ти Ца́рство Небе́сне''' — не скористатися якою-небудь можливістю, втратити щось важливе; дієслово: '''ца́рствувати''' — у сполученні '''неха́й (хай) ца́рствує''' — уживається як побажання померлому райського життя, життя в Царстві Небесному.&lt;br /&gt;
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''Царство''']– іменник середнього роду&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	ца́рство	ца́рства&lt;br /&gt;
родовий	ца́рства	царств&lt;br /&gt;
давальний	ца́рству	ца́рствам&lt;br /&gt;
знахідний	ца́рство	ца́рства&lt;br /&gt;
орудний	ца́рством	ца́рствами&lt;br /&gt;
місцевий	на/у ца́рстві	на/у ца́рствах&lt;br /&gt;
кличний	ца́рство*	ца́рства*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 1.jpg|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=642&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=sRBSMpZxuvbOpM:&amp;amp;imgrefurl=http://www.proza.ru/2009/04/01/252&amp;amp;docid=PgWSypjDLAQZCM&amp;amp;imgurl=http://www.proza.ru/pics/2009/04/01/252.jpg&amp;amp;w=500&amp;amp;h=430&amp;amp;ei=L9mkUsXfF8qItAbZ74H4DQ&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:0,s:0,i:99&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=189&amp;amp;tbnw=215&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=97&amp;amp;ty=131]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 2.jpeg|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=642&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=th_2uN2cG6mHkM:&amp;amp;imgrefurl=http://belayasova.com.ua/newscategory/event/vstrecha-v-prostranstve-skazok-tridesyatoe-carstvo/&amp;amp;docid=N_DKcOVakM-JFM&amp;amp;imgurl=http://belayasova.com.ua/wp-content/uploads/2011/07/%2525D1%252586%2525D0%2525B0%2525D1%252580%2525D1%252581%2525D1%252582%2525D0%2525B2%2525D0%2525BE.jpeg&amp;amp;w=290&amp;amp;h=360&amp;amp;ei=L9mkUsXfF8qItAbZ74H4DQ&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:1,s:0,i:102&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=189&amp;amp;tbnw=149&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=79&amp;amp;ty=51]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 3.gif|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=642&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=Ig9KZFc_MkoMHM:&amp;amp;imgrefurl=http://www.chitalnya.ru/work/727525/&amp;amp;docid=Y8wd2BfF9rGeYM&amp;amp;imgurl=http://img01.chitalnya.ru/upload2/564/11497210245579.gif&amp;amp;w=336&amp;amp;h=210&amp;amp;ei=L9mkUsXfF8qItAbZ74H4DQ&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:11,s:0,i:132&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=168&amp;amp;tbnw=255&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=152&amp;amp;ty=119]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 4.jpg |x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=&amp;amp;imgrefurl=http%3A%2F%2Fwww.homeland-tour.ru%2Ftours%2Ftury_dlya_malysheyi%2Ftridevyatoe_carstvo.html&amp;amp;h=0&amp;amp;w=0&amp;amp;sz=1&amp;amp;tbnid=_HouQTBV5Z8G8M&amp;amp;tbnh=204&amp;amp;tbnw=248&amp;amp;zoom=1&amp;amp;docid=DkVb_fMrlwIwkM&amp;amp;hl=ru&amp;amp;ei=8dqkUuSFKonAswaZ4oD4BQ&amp;amp;ved=0CAQQsCUoAQ]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 5.jpg |x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=599&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=tvMPdt1edKoRcM:&amp;amp;imgrefurl=http://900igr.net/prezentatsii/literatura/Aksakov-Alenkij-tsvetochek/009-V-tridevjatoe-tsarstvo-tridesjatoe-gosudarstvo.html&amp;amp;docid=f-biML8llhu16M&amp;amp;imgurl=http://900igr.net/datas/literatura/Aksakov-Alenkij-tsvetochek/0009-009-V-tridevjatoe-tsarstvo-tridesjatoe-gosudarstvo.jpg&amp;amp;w=960&amp;amp;h=720&amp;amp;ei=qtqkUr2hPMaftAaQ4wE&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:5,s:0,i:114&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=175&amp;amp;tbnw=234&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=113&amp;amp;ty=35]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|DcsMksINWM}} Вовка в тридевятом царстве &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://histua.com/istoriya-ukraini/pervisna-doba/bosporske-carstvo Боспорське царство].&lt;br /&gt;
*:Боспорське царство виникло у 480 р. до н. е. внаслідок об'єднання міст, розташованих обабіч Боспору Кіммерійського (як тоді називали Керченську затоку) на території Керченського й Таманського півостровів. За часів піднесення (IV ст. до н. е.) до складу царства увійшли Східне Приазов'я, пониззя Кубані й дельта Дону. Столицею царства було місто Пантікапей (нині - Керч). Окрім греків, у Боспорі проживали місцеві племена скіфів, синдів, меотів та інші, які визнаваливладу царя та сплачували йому данину. Формою державного правління була монархія. Царі виступали верховними володарями, розпоряджалися землями, керували збройними силами.&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5 Царство Польське], матеріал з Вікіпедії &lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F) Царство(біологія)], &lt;br /&gt;
*[http://slova.org.ru/cvetaeva/lesnoe_tcarstvo/ Лесное царство], Марина Цветаева&lt;br /&gt;
*[http://www.churchkg.org/ Християнська церква «Царство Боже»], &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ца]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE</id>
		<title>Царство</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE"/>
				<updated>2013-12-08T21:43:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Царство, -ва, '''''с. ''1) Царство. ''Царевич осідлав свого коня, сів з нею і поїхав у своє царство. ''Рудч. Ск. І. 97. 2) Спасете, блаженство, небесное царство. Въ этомъ значеніи, также съ прилаг.: '''Бо́же, небесне царство'''. Ном. № 6973. ''Помершим царство, а нам на здоров’я. ''Ном. № 11607. ''Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. ''Ном. № 1. ''Царство небесне їм! ''(пожеланіе умершимъ). Ном. № 11607. ''Я такого був пана, що царство небесне та й годі. ''Ном. № 1242. 3) Титулъ: Величество. ''Царь.... давай йому загадки загадувать; а цей і каже: «Ніт, підождіть трохи, ваше царство: ви загадуєте загадки, треба й вам загадати». ''Рудч. Ск. II. 181. Ум. '''Царствечко. '''ЗОЮР. II. 32. ''Я твоє царствечко да коником витопчу. ''Чуб. ІІІ. 270. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/49/53414/362193.html '''Царство''']&lt;br /&gt;
*'''відійти́ / відхо́дити у ца́рство небе́сне, ''' книжн. Померти. Була колись у нас жіночка. На подобу Регіни. '''Відійшла у Царство небесне. ''' Через дурницю (Б. Бойко). &lt;br /&gt;
*'''казко́ве ца́рство, ''' нар.-поет. Дивовижно гарне місце з незвичайним рослинним та тваринним світом. Ми їздили туди (в гроти). Лягали на дно човна і за хвилину опинялися в '''казковому царстві''' (М. Коцюбинський). &lt;br /&gt;
*'''ме́ртве ца́рство, ''' нар.-поет. Місце, де відсутні живі істоти, де панує абсолютна тиша. Була темна осіння ніч… Скрізь тихо, темно, сумно, наче '''в мертвому царстві''' (Панас Мирний); — А тут — тихо та сумно, як у болоті; сонно, німо, як серед '''мертвого царства; ''' а дома — гірше, ніж у пеклі! (Панас Мирний).&lt;br /&gt;
*'''проспа́ти (усе́) ца́рство небе́сне, '''жарт. Утратити, проґавити щось важливе, потрібне, не скористатися якоюсь можливістю. — Бачите, '''проспали царство небесне, '''— сміється чоловік з рушницею.— І сотню свою проспали, і вістових, і коні (В. Гжицький); Гайворона розбудив високий зчіплювач вагонів з ліхтарем у руках: — '''Проспиш''' усе '''царство небесне. ''' Зараз ось автобус на Косопілля піде (М. Зарудний). &lt;br /&gt;
*'''со́нне ца́рство; ца́рство сну.''' 1. Тиша, спокій, безмовність, коли всі сплять. Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те '''сонне царство,''' яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення (Григорій Тютюнник); '''Царством сну''' здаються зали (І. Муратов); // Стан спокою або бездіяльності. — Полетіли бризки, і''' сонне царство''' водяних відображень, загойдавшись, пересипалось срібними іскрами (А. Шиян); Ми розпрощалися з '''сонним царством''' на великих засіданнях, воно пішло в минуле (З газети). 2. Люди, охоплені сном. Коло його (нього) розвернулося '''сонне царство''' (Панас Мирний). &lt;br /&gt;
*'''те́мне ца́рство. ''' Відстале, некультурне суспільне середовище. '''Темнеє царство''' скоріше руйнуйте, Світле, нове на руїнах збудуйте! (Пісні та романси..); // Відсталість, неосвіченість, неуцтво і т. ін. Землю вистилали глухі бур’яни та жаб’ячі печериці, а в людських душах — звивали кубла '''темного царства''' сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний). &lt;br /&gt;
*'''тридев’я́те (тридеся́те) ца́рство''' (рідше '''королі́вство'''), нар.-поет. Дуже далека країна, земля. В '''тридев’ятім''' славнім '''царстві,''' де колись був цар Горох, а тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох (Леся Українка); У '''тридев’ятому царстві,''' у '''тридесятому королівстві!''' (так починав Івась свої казки, бо чув він і читав, що більшість казок так починається) (Грицько Григоренко). тридеся́те волода́рство.Десь-то, в тридев’ятім царстві, в '''тридесятім володарстві,''' Жив був славний цар Дадон (Переклад М. Рильського).&lt;br /&gt;
*'''ца́рство небе́сне (ві́чне, Бо́же)''', рел. 1. Рай. — Не журися, Насте, об худобі.. Стережись, щоб вона тобі не перепинила дорогу до '''царства небесного''' (Г. Квітка-Основ’яненко); Вона замолоду, бувши замужем за дияконом і натерпівшись і холоду й голоду, як овдовіла й перейшла до брата жити, то мов у '''царство Боже'''попала (Панас Мирний). 2. кому.Уживається при згадці небіжчика для вираження побажання йому загробного райського життя. — А-а! Пригадую, пригадую. Був колись такий тип у Сміянах. Помер, '''царство''' йому '''небесне''' (О. Бердник); — Гм... старий Пруденко, приміром, успокоївся не так давно,— кахикнув Лелека і погладив вуса.— Т-а-а-к,— протягла Розумиха, але не повела і бровою.— '''Царство''' йому '''небесне,''' вічний спокій душі. Статечна людина була (М. Лазорський); Хоть од Дидони плив (Еней) поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклася, Сказав: — Нехай їм '''вічне царство''' (І. Котляревський). 3. ірон. Страта. &lt;br /&gt;
*'''ца́рство пітьми́ (тьми, мли)''', книжн. Відстале, некультурне суспільне середовище. І не воскресне '''царство мли''' (М. Рильський). &lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/carstvo '''Царство''']&lt;br /&gt;
* Держава, якою править цар (у 1 знач.). Найшовсь-таки один козак Із міліона свинопасів. Що царство все оголосив: Сатрапа в морду затопив (Тарас Шевченко, II, 1963, 297); 1640 року зимою несподівано велика сила татар напала на Україну й на Московське царство (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 95); [Таня:] Все на світі минає: підуть марно царства й панства, трони й корони, а любов щира останеться навіки (Степан Васильченко, III, 1960, 122). &lt;br /&gt;
♦ Проспати царство небесне див. небесний; У тридев'ятому царстві див. тридев'ятий; У тридесятому царстві див. тридесятий; Царство боже;   Вічне царство, заст. — рай. І не чула, щоб хто лихим словом обніс нашого покійника; всі царства божого йому жадають (Марко Вовчок, I, 1955, 17); Хоть од Дидони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклась, Сказав: — Нехай їй вічне царство (Іван Котляревський, I, 1952, 87); Царство [йому, їй, їм і т. ін.] небесне див. небесний; Царство тіней див. тінь.&lt;br /&gt;
* рідко. Правління царя (у 1 знач.); царювання. Олександра Федорівна піднесла до очей пожмакану хустину й затрусилася в нервово-обуренім плачі: — Нікі, він [Вітте] зрадник і масон.. Він вириває царство з твоїх рук... (Михайло Стельмах, I, 1962, 622); &lt;br /&gt;
//  перен. Сфера, ділянка, в якій хто-небудь почуває себе повновладним господарем. «Там я буду господинею, матиму своє господарство, свою худобу... Там моє царство й панство!» — подумала Онися (Нечуй-Левицький, III, 1956, 74); Похиливсь він на гирлигу Та й говоре [говорить]: я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма' чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); — Минулось панське царство, мужицьке настає (Михайло Стельмах, I, 1962, 627).&lt;br /&gt;
* перен. Певна сфера, ділянка в природі, де переважають які-небудь предмети, явища рослинного або тваринного світу. На сонячній плямі полянки, що закралась в похмуре царство смерек, скакав біленький хлопчик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 309); Йосип Яковлевич Магомет — один з славних наслідувачів геніального перетворювача природи. Максим Рильський назвав його чародієм у царстві рослинності (Василь Минко, Вибр., 1952, 385); Ледве починали прокидатися окремі звуки з численного пташиного царства в цім земнім раю (Іван Ле, Право.., 1957, 225); Він з розмаху пужнув коней батогом. Замигтіло, пробігаючи мимо, крихке, осяйне лісове царство (Олесь Гончар, II, 1959, 139); Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 416). &lt;br /&gt;
Казкове царство; Царство казок — чудовий, дивний, незвичайний рослинний або тваринний світ. Ми заїздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 300); Твої очі — срібна річка З таємничим царством казок... їх розказують нечутно Золотим рибкам русалки(Олександр Олесь, Вибр., 1958, 91).&lt;br /&gt;
* перен. Місце, сфера, галузь, де переважають, домінують ті або інші явища, засади і т. ін. Знову царство весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі — й без краю сумні Розставання (Максим Рильський, І 1960, 115); Пароплав заходив у царство вогнів (Яків Баш, Надія, 1960, 7); — Сюди німці не поткнуться, — сповістив вдоволено провідник Євгена. — Тут [у лісі] наше партизанське царство (Натан Рибак, Час, 1960, 269); — Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови. Остання, як мені здається, теж належить до царства філології, — усміхнувся він(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 62); &lt;br /&gt;
//  Панування, переважання чого-небудь. Абу-Разем любить свою батьківщину, як рай земний, і все чекає, що в цій країні таки настане царство радості життя (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 74); Але ж зійде над сірим туманом Пролетарськеє сонце ясне, Запалають вертепи тиранів, Царство визиску й горя мине (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 268); Ніч Жовтнева, ніч остання Царства гніту, царства пут! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 122); Критичний реалізм і його видатні представники.. не могли в свій час художньо переконливо накреслити нові шляхи, в яких читач побачив би свій рятунок, свій вихід з царства експлуатації і рабства (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 6); &lt;br /&gt;
//  Про велику кількість, достаток або надмір чогось у якому-небудь місці. З-за горба показалось нарешті солом'яне царство панського току, з стіжками, скиртами та ожередами, з безконечно довгими стодолами та воловнями (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 244); Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й кішки й кошенята (Панас Мирний, I, 1949, 200); [Бережний:] В наказі по інституту я висловив свою думку про шкідливість апаратного царства (Іван Микитенко, I, 1957, 387). &lt;br /&gt;
Мертве царство див. мертвий; Сонне царство див. сонний; Царство сну — те саме, що Сонне царство (див. сонний). Царством сну здаються тихі зали (Ігор Муратов, Повість.., 1948, 9); Темне царство; Царство пітьми (тьми, мли) — символ некультурного, відсталого, реакційного суспільного середовища. Землю вистилали глухі бур'яни та жаб'ячі печериці, а в людських душах — звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра, та безнадійність довічна (Панас Мирний, IV, 1955, 326); Темнее царство скоріше руйнуйте, Світле нове на руїнах будуйте! (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 230); У Жовтня бурі живодайній Своє ми щастя здобули, І далі сяють нам безкрайні, І не воскресне царство мли (Максим Рильський, III, 1961, 146).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE/ '''Царство''']&lt;br /&gt;
*держава, якою править цар; у народних казках — приваблива, часто далека, часом недосяжна (тридев'я́те, тридеся¬́те ца́рство) країна-«государство», якою править казковий цар зі своїм двором і де розвивається той чи інший казковий сюжет; переосмислюється як казкове царство, царство казок на означення дивовижного природного світу, дуже гарного місця в ньому або, навпаки, як мертве царство, тобто місце, де відсутні живі істоти, де панує абсолютна тиша;&lt;br /&gt;
*'''ца́рство ті¬́ней''' — за народними уявленнями (також високе) — засвіти, потойбіччя, потойбі́чний світ (див.);&lt;br /&gt;
*(з великої літери) '''Ца́рство Небе́сне''' = '''Ца́рство Бо́же''' = '''Ві́чне Ца́рство''' — за релігійними уявленнями — потойбічний світ (див. не́бо2), рай (див.); місце, де править Бог, Владика Неба, Цар Небесний, і де царюють душі померлих праведників; у сполученні: '''Ца́рство(Ца́рствіє) [йому́, їй, їм''' і т. ін.] '''Небе́сне''' — уживається як побажання померлому загробного життя в раю; '''проспа́ти Ца́рство Небе́сне''' — не скористатися якою-небудь можливістю, втратити щось важливе; дієслово: '''ца́рствувати''' — у сполученні '''неха́й (хай) ца́рствує''' — уживається як побажання померлому райського життя, життя в Царстві Небесному.&lt;br /&gt;
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''Царство''']– іменник середнього роду&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	ца́рство	ца́рства&lt;br /&gt;
родовий	ца́рства	царств&lt;br /&gt;
давальний	ца́рству	ца́рствам&lt;br /&gt;
знахідний	ца́рство	ца́рства&lt;br /&gt;
орудний	ца́рством	ца́рствами&lt;br /&gt;
місцевий	на/у ца́рстві	на/у ца́рствах&lt;br /&gt;
кличний	ца́рство*	ца́рства*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 1.jpg|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=642&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=sRBSMpZxuvbOpM:&amp;amp;imgrefurl=http://www.proza.ru/2009/04/01/252&amp;amp;docid=PgWSypjDLAQZCM&amp;amp;imgurl=http://www.proza.ru/pics/2009/04/01/252.jpg&amp;amp;w=500&amp;amp;h=430&amp;amp;ei=L9mkUsXfF8qItAbZ74H4DQ&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:0,s:0,i:99&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=189&amp;amp;tbnw=215&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=97&amp;amp;ty=131]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 2.jpeg|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=642&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=th_2uN2cG6mHkM:&amp;amp;imgrefurl=http://belayasova.com.ua/newscategory/event/vstrecha-v-prostranstve-skazok-tridesyatoe-carstvo/&amp;amp;docid=N_DKcOVakM-JFM&amp;amp;imgurl=http://belayasova.com.ua/wp-content/uploads/2011/07/%2525D1%252586%2525D0%2525B0%2525D1%252580%2525D1%252581%2525D1%252582%2525D0%2525B2%2525D0%2525BE.jpeg&amp;amp;w=290&amp;amp;h=360&amp;amp;ei=L9mkUsXfF8qItAbZ74H4DQ&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:1,s:0,i:102&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=189&amp;amp;tbnw=149&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=79&amp;amp;ty=51]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 3.gif|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=642&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=Ig9KZFc_MkoMHM:&amp;amp;imgrefurl=http://www.chitalnya.ru/work/727525/&amp;amp;docid=Y8wd2BfF9rGeYM&amp;amp;imgurl=http://img01.chitalnya.ru/upload2/564/11497210245579.gif&amp;amp;w=336&amp;amp;h=210&amp;amp;ei=L9mkUsXfF8qItAbZ74H4DQ&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:11,s:0,i:132&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=168&amp;amp;tbnw=255&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=152&amp;amp;ty=119]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 4.jpg |x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=&amp;amp;imgrefurl=http%3A%2F%2Fwww.homeland-tour.ru%2Ftours%2Ftury_dlya_malysheyi%2Ftridevyatoe_carstvo.html&amp;amp;h=0&amp;amp;w=0&amp;amp;sz=1&amp;amp;tbnid=_HouQTBV5Z8G8M&amp;amp;tbnh=204&amp;amp;tbnw=248&amp;amp;zoom=1&amp;amp;docid=DkVb_fMrlwIwkM&amp;amp;hl=ru&amp;amp;ei=8dqkUuSFKonAswaZ4oD4BQ&amp;amp;ved=0CAQQsCUoAQ]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Царство 5.jpg |x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?rlz=1C1CHHP_ruUA519UA519&amp;amp;hl=ru&amp;amp;biw=1366&amp;amp;bih=599&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbnid=tvMPdt1edKoRcM:&amp;amp;imgrefurl=http://900igr.net/prezentatsii/literatura/Aksakov-Alenkij-tsvetochek/009-V-tridevjatoe-tsarstvo-tridesjatoe-gosudarstvo.html&amp;amp;docid=f-biML8llhu16M&amp;amp;imgurl=http://900igr.net/datas/literatura/Aksakov-Alenkij-tsvetochek/0009-009-V-tridevjatoe-tsarstvo-tridesjatoe-gosudarstvo.jpg&amp;amp;w=960&amp;amp;h=720&amp;amp;ei=qtqkUr2hPMaftAaQ4wE&amp;amp;zoom=1&amp;amp;ved=1t:3588,r:5,s:0,i:114&amp;amp;iact=rc&amp;amp;page=1&amp;amp;tbnh=175&amp;amp;tbnw=234&amp;amp;start=0&amp;amp;ndsp=12&amp;amp;tx=113&amp;amp;ty=35]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|DcsMksINWM}} Вовка в тридевятом царстве &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://histua.com/istoriya-ukraini/pervisna-doba/bosporske-carstvo Боспорське царство].&lt;br /&gt;
*:Боспорське царство виникло у 480 р. до н. е. внаслідок об'єднання міст, розташованих обабіч Боспору Кіммерійського (як тоді називали Керченську затоку) на території Керченського й Таманського півостровів. За часів піднесення (IV ст. до н. е.) до складу царства увійшли Східне Приазов'я, пониззя Кубані й дельта Дону. Столицею царства було місто Пантікапей (нині - Керч). Окрім греків, у Боспорі проживали місцеві племена скіфів, синдів, меотів та інші, які визнаваливладу царя та сплачували йому данину. Формою державного правління була монархія. Царі виступали верховними володарями, розпоряджалися землями, керували збройними силами.&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5 Царство Польське], матеріал з Вікіпедії &lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F) Царство(біологія)], &lt;br /&gt;
*[http://slova.org.ru/cvetaeva/lesnoe_tcarstvo/ Лесное царство], Марина Цветаева&lt;br /&gt;
*[http://www.churchkg.org/ Християнська церква «Царство Боже»], &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ца]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_5.jpg</id>
		<title>Файл:Царство 5.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_5.jpg"/>
				<updated>2013-12-08T21:40:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_4.jpg</id>
		<title>Файл:Царство 4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_4.jpg"/>
				<updated>2013-12-08T21:40:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_3.gif</id>
		<title>Файл:Царство 3.gif</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_3.gif"/>
				<updated>2013-12-08T21:40:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_2.jpeg</id>
		<title>Файл:Царство 2.jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_2.jpeg"/>
				<updated>2013-12-08T21:40:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_1.jpg</id>
		<title>Файл:Царство 1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_1.jpg"/>
				<updated>2013-12-08T21:39:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дубенчук Олександра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дубенчук Олександра</name></author>	</entry>

	</feed>