Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Ночувати

2014-12-03T16:52:25Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

'''Ночувати, -чую, -єш, '''''гл. ''1) Ночевать. ''Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, там я буду ночувати дитиночку колихати. ''Мет. 2. '''Чи здорові ночували? '''Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе). О. 1862. V. 84. 2) Спать вмѣстѣ дѣвушкѣ и парню. ''Уже Василь одкинувсь од Марини, ночує з Галькою. ''Полт. г.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
НОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. Проводити ніч із сном і відпочинком; лаштуватися де-небудь на ніч для відпочинку. Ночували гайдамаки В зеленій діброві (Шевч., І, 1963, 100); Майже щоночі в Убийвовків ночував хтось з подорожніх (Гончар, IV, 1960, 72); Вперше Катерина ночувала одна в хаті (Збан., Переджнив’я, 1960, 190); Лукашевич залишилась у Марійки ночувати (Донч., V, 1957, 436).

Днюва́ти й ночува́ти див. днюва́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 448.

Ночувати, чую, єш, гл.

1) Ночевать. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, — там я буду ночувати дитиночку колихати. Мет. 2. Чи здорові ночували? Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе). О. 1862. V. 84.

2) Спать вмѣстѣ дѣвушкѣ и парню. Уже Василь одкинувсь од Марини, — ночує з Галькою. Полт. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 571.

===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
НОЧУВАТИ, ую, уєш, недок. і док. Проводити ніч із сном і відпочинком; лаштуватися де-небудь на ніч для відпочинку. Ночували гайдамаки В зеленій діброві (Тарас Шевченко, I, 1963, 100); Майже щоночі в Убийвовків ночував хтось з подорожніх (Олесь Гончар, IV. 1960, 72); Вперше Катерина ночувала одна в хаті (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 190); Лукашевич залишилась у Марійки ночувати (Олесь Донченко, V, 1957, 436).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 448.
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
днюва́ти і ночува́ти у кого, де. Постійно, весь час перебувати де-небудь; дуже часто бувати десь, у когось. Село ще спало, як у вікно сільради, де тепер днював і ночував Опришко — його хата розвалилася ще восени,— постукали (Р. Іваничук); Льоня днював і ночував у невеличкій, заваленій брухтом комірчині на подвір’ї Залізних (В. Козаченко).

і не ночува́в. Зовсім немає і не було кого-, чого-небудь. (Ільченко:) Про культуру питаєте? І не ночувала. Культура, мабуть, теж не дура — любить жити там, де достатки є (М. Куліш); — Кундель! — А мені казали — сетер! — Значить, сетеркундель! — кидає дядя. — А як із ним далі?.. — Повісьте на простій шворці. Ні в його папи, ні в його мами сетер у крові й не ночував! Кундель! (Остап Вишня); Учений А. Хрдличка довів, що в Америці людиноподібна мавпа і не ночувала (З журналу).

як (мов, ні́би і т. ін.) со́ви ночува́ли в голові́ у кого, чиїй. Хто-небудь відчуває сильний головний біль від утоми, безсоння і т. ін. Немов сови ночували в моїй голові, .. болить вона уся (Панас Мирний).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
днюва́ти і ночува́ти у кого, де. Постійно, весь час перебувати де-небудь; дуже часто бувати десь, у когось. Село ще спало, як у вікно сільради, де тепер днював і ночував Опришко — його хата розвалилася ще восени,— постукали (Р. Іваничук); Льоня днював і ночував у невеличкій, заваленій брухтом комірчині на подвір’ї Залізних (В. Козаченко).
==Ночувати-це ...==
Ночувати-роводити ніч із сном і відпочинком; лаштуватися де-небудь на ніч для відпочинку
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:спать2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:сон.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:сонн.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:спать.jpg|x140px]]

|}

Файл:Сонн.jpg

2014-12-03T16:47:40Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Спать.jpg

2014-12-03T16:47:00Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Спать2.jpg

2014-12-03T16:46:36Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Носик

2014-12-03T16:28:33Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

'''Носик, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''ніс. '''2) ''мн. '''''Носики комаре́ви'''. Раст. Delphinium consolida. ЗЮЗО. І. 121.
[[Категорія:Но]]
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
НО́СИК, а, ч.

1. Зменш, до ніс 1 — 3. Зінькові виразно видно було її високе, як і в діда, чоло.. і маленький, ледве-ледве горбатий носик (Гр., II, 1963, 330); Андрійко.. вдоволено почмихував посинілим носиком (Збан., Сеспель, 1961, 314); Киця Мурка на вікні сидить і носик миє (Забіла, У .. світ, 1960, 6); Маленькі курчатка часто дзьобали носиками (Хотк., І, 1966, 103); Яким Притула спересердя зачепив Костура носиком коси (Юхвід, Оля, 1959, 75).

2. Вмонтована в що-небудь трубка або трубкоподібний виступ у посудині, через який виливають рідину. Він крутнув кран і отетеріло дивився на холодний нікельований носик, з якого вода не йшла (Рибак, Час.., 1960, 255); Заправляти автомобілі треба з паливозаправочних колонок або з чистого посуду, що має носик (Підручник шофера.., 1960, 314).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 444.

Носик, ка, м.

1) Ум. отъ ніс.

2) мн. Носики комаре́ви. Раст. Delphinium consolida. ЗЮЗО. І. 121.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 570.
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
НО́СИК, а, чол.
1. Зменш. до ніс 1—3. Зінькові виразно видно було її високе, як і в діда, чоло.. і маленький, ледве-ледве горбатий носик (Борис Грінченко, II, 1963, 330); Андрійко.. вдоволено почмихував посинілим носиком (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 314); Киця Мурка на вікні сидить і носик миє (Наталя Забіла, У .. світ, 1960, 6); Маленькі курчатка часто дзьобали носиками (Гнат Хоткевич, I, 1966, 103); Яким Притули спересердя зачепив Костура носиком коси (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 75).
2. Вмонтована в що-небудь трубка або трубкоподібний виступ у посудині, через який виливають рідину. Він крутнув кран і отетеріло дивився на холодний нікельований носик, з якого вода не йшла (Натан Рибак, Час, 1960, 255); Заправляти автомобілі треба з паливозаправочних колонок або з чистого посуду, що має носик (Підручник шофера.., 1960, 314).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 444.
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
но́сик
іменник чоловічого роду
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
но́сик – іменник чоловічого роду
==Носик-це..==
носик-це орган, початковий відділ дихальних шляхів у людей і хребетних тварин, розташований на обличчі (у людини), чи на морді (у тварин), що виконує роль дихання, сприйняття запаху та мовлення. Більша видима назовні частина носа складається з носового хряща. Назовні ніс покритий шкірою. Всередині ніс складається з покручених коридорів з рецепторами. Форма носа багато у чому показує обриси та красу обличчя людей.

Використовується цей термін також у моряків. Ніс корабля — передня частина корабля.
==Ніс людини==
Ніс у людини складається з зовнішньої частини, що утворена кістково-хрящовим скелетом і вкрита м'язами і шкірою, та порожнини носа, обмеженою кістками лицьового та частково мозкового черепа, в передньому відділі — хрящами. Вертикальна поздовжня перегородка поділяє порожнину носа на дві майже симетричні половини. Через парні отвори (ніздрі) передній відділ носа сполучається з зовнішнім середовищем, отвори заднього відділу (хоани) ведуть у носоглотку.

Порожнина носа сполучається з придатковими пазухами носа, від ротової порожнини відділена твердим і м'яким піднебінням. Носові раковини (по три на кожній зовнішній стінці) ділять порожнину носа на верхній, середній і нижній носові ходи. Слизова оболонка нюхової частини порожнини носа (верхніх раковин і верхньої частини перегородки) містить нюхові рецептори. В дихальній частині вона вкрита миготливим епітелієм, що виділяє слиз.

У 2004 р. Нобелівським комітетом належно оцінені дослідження Лінди Бак і Річарда Аксела в галузі «вивчення нюхових рецепторів і організації нюхової системи» (власне з розкриття комбінаторної схеми кодування запахів периферійнними ланками нюхового аналізатора). Але ця сенсорна система і нині є найменш вивченою. Нюхова слизова оболонка входить до складу носової слизової, в якій функціонально і морфологічно виділяють дві зони: дихальну і нюхову. Нюховий епітелій розташований з боку від головного дихального шляху, тому вдихуване повітря може потрапити до нього шляхом дифузії відносно повільно. Нюховий рецептор являє собою нейрон із довгим тонким клітинним тілом, що оточене опорними клітинами нюхового епітелію, який із прилеглим шаром сполучної тканини утворює слизову оболонку. На поверхні кожної нюхової клітини розташовано 6-12 війок, здатних до миготливих рухів. На їх поверхні розміщені специфічні мембранні рецептори, які зв'язують різні запахові молекули і дозволяють за комбінаторним принципом розрізняти близько 10 тисяч запахів.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:нос.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:носс.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:носсс.jpg|x140px]]

Метець

2014-12-03T16:03:39Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

'''Метець, -тця, '''''м. ''Проворный, мастеръ, мастакъ.
[[Категорія:Ме]]
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
Мете́ць, тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 420.
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МЕТЕ́ЦЬ, тця, чол.
1. Той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва. Мати вроди, красо світовая! Де ти береш такі пишні барви, кольори блискучі? Який митець, якою талановитою рукою наложив їх на тебе так густо та рівно, так втішно та мило і покрив зверху чарівним світом, наче золототканим серпанком? (Панас Мирний, IV, 1955, 315); З галереї загримів один із найбільш нестриманих вальсів віденського митця Штрауса (Іван Франко, VI, 1951, 229); В цю хвилину я відчув велич моєї акторської ролі, велич.. професії митця (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 76); * У порівняннях. Лукія нарвала квітів і сплела вінок. Вона, як митець, добирала фарби: дзвоники лілові, медок та кульбаби жовті, конюшина червона (Олесь Донченко, III, 1956, 75).
2. на що, у чому, до чого, з інфін. і без додатка. Людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.). Рибалонька, митець усе в воді ловити, Бажаючи поймать [піймать] в'юнів, В Болото Вершу засторчив (Євген Гребінка, I, 1957, 53); — Хіба біля громадського добра мало роботи? Іди до якого ти діла митець та й роби (Панас Мирний, IV, 1955, 328); Прийшов Макар, митець на всякі вигадки, цікавий оповідач і великий насмішник (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 90); Христя сказала: — Та ховайте [гроші] як слід. Бо тепер на ярмарки такі митці з міста наїздять, що незчуєтесь, як і витягнуть (Андрій Головко, II, 1957, 120); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
мете́ць
іменник чоловічого роду, істота
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
МА́ЙСТЕР (той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості), ВІРТУО́З, МИТЕ́ЦЬ, МАСТА́К розм., АРТИ́СТ розм., ШТУКА́Р розм., МАЙСТЕ́РНИК розм., МИСТЕ́ЦЬ заст., ТІМА́ХА заст.; УМІ́ЛЕЦЬ [ВМІ́ЛЕЦЬ], ЧАКЛУ́Н розм., БОГ розм., МАГ розм. (той, хто досяг найбільшої вмілості в чомусь); ЧАРІВНИ́К розм., ЧУДОТВО́РЕЦЬ розм., ЧАРОДІ́Й заст., ЧАРОДІ́ЙНИК заст. (той, хто чарує своїм мистецтвом, працею); УНІВЕРСА́Л (людина різнобічних мистецьких навичок). - А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! - похвастався дід (О. Донченко); Михайло Гнатович був справжнім віртуозом зварювання (В. Собко); Втонули в часі імена митців, і те ім'я, що мало буть крилатим (Л. Костенко); - Та й мастак ти, Якиме, кашу варити! (Панас Мирний); [Єгиптянин:] Хай Тот-майстерник мене ховає від неробства! (Леся Українка); От такі-то, мабуть, страви і панам не вадять! Ну!.. Уміли готувати і на стіл давати! Знать, тімахи коло печі і дочка і мати! (М. Макаровський); На диво всім умільці кріпаки Руками тут важку робили кладку (Д. Луценко); Режисер - цей чаклун фільмування - замислився надміру (Ю. Яновський); Краса - це ж вияв найвищої радості життя, і вона не може бути чужою ні лікареві, ні електрозварникові, ні шахтареві, ні хліборобові, ні магові кібернетики (М. Рильський); Великого дослідження чекає прекрасна оповідацька школа письменників західних областей, починаючи від чарівника короткого оповідання Юрія Федьковича (Ю. Збанацький); -. Той, той! - потряс диякон книжкою. - Байстрюк, бродяга і голодранець! А нині - найліпший гравер, стовп друкарні, чудотворець (Вас. Шевчук); Та він садив [дуби], усатий чародій, Роботі сам радіючи своїй (М. Рильський); Його оточують люди неабиякого робітничого гарту, майстри й інженери високих досконалостей, чародійники металу й формул (з газет); Льока не мав ніякої спеціальності, проте вважав себе за універсала, який все знає і все може (Ю. Мокрієв).
==Метець-це... ==
Метець-(заст. мистець, англ. artist, нім. künstler, пол. artysta, чеськ. umělec) — особа, яка займається мистецтвом, зокрема професійно. Цей термін є ширшим за поняття «художник», під нього підпадають і ті мистецькі діячі, які не займаються образотворчим мистецтвом безпосередньо [1].

Худо́жник, ма́ля́р — творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор, майстер. У переносному значенні художник — будь-який митець (поет, прозаїк, композитор тощо), котрий талановито використовує у своїй творчості художні засоби.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:метець.jpg|x140px]]

Файл:Метець.jpg

2014-12-03T16:00:29Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Нос.jpg

2014-12-03T15:59:17Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Носс.jpg

2014-12-03T15:58:44Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Носсс.jpg

2014-12-03T15:57:51Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Баночка

2014-12-03T15:36:28Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

'''Баночка, -ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''[[банка]].''' 2) То же что и '''банка 1''', 1 гульденъ въ тѣхъ мѣстностяхъ, гдѣ '''велика банка''' = 10 гульд. Шух. I. 85.м

[[Категорія:Ба]]
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
А́НОЧКА, и, ж. Зменш. до ба́нка1. Порох.. витяг звідти [з груби] недогарок шабашкової свічки, каламар з помадної баночки, перо (Мирний, II, 1954, 146); На підлогах замість килимів валялось сміття.., порожні баночки з-під крему для лиця (Мик., II, 1957, 407).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 101.

Баночка, ки, ж.

1) Ум. отъ банка.

2) То же что и банка 1, 1 гульденъ въ тѣхъ мѣстностяхъ, гдѣ велика банка = 10 гульд. Шух. I. 85.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 27.
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БА́НОЧКА, и, жін. Зменш. до банка 1. Порох.. витяг звідти [з груби] недогарок шабашкової свічки, каламар з помадної баночки, перо (Панас Мирний, II, 1954, 146); На підлогах замість килимів валялось сміття.., порожні баночки з-під крему для лиця (Іван Микитенко, II, 1957, 407).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 101.
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ба́ночка
іменник жіночого роду (-и) ж.; морськ. Табуретка. Балабін; БСРЖ, 50.
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
ба́ночка – іменник жіночого роду
==Баночка-це ...==
Баночка-(англ. bank) — окремо розташоване підвищення морського дна, що різко вирізняється глибинами від навколишнього моря. У вузькому розумінні банка — це мілина у відкритому морі. Банки бувають піщані, кам'яні, коралові, ракушнякові. Завдяки незначним глибинам море в межах банки краще прогрівається і освітлюється сонячним промінням. Це сприяє інтенсивному розвиткові тут планктону, який є доброю поживою для риб. Скупчення риб у межах банки приваблює сюди риболовецькі флотилії.
Банка — поперечна лавка для веслярів на шлюпці.
Банка (склотара) — різновид склотари.
Майонезна баночка
Консервна банка — металевий контейнер для тривалого зберігання продуктів (зазвичай у вигляді циліндру).
Лейденська банка (фізика) — лабораторний прилад для нагромадження електрики.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:банка2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:банка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:банка3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:банка4.jpg|x140px]]

|}

Файл:Банка 4.jpg

2014-12-03T15:35:04Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Банка1.jpg

2014-12-03T15:34:45Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Банка2.JPG

2014-12-03T15:34:21Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Банка3.jpg

2014-12-03T15:33:43Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Бар

2014-12-03T15:20:02Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

'''Бар, -ру,''' ''м''. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.

[[Категорія:Ба]]
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
БАР1, у, ч. Невеликий ресторан, в якому напої і закуски споживають біля стойки буфету або за столиками. Микола Скрипко йшов позаду. Напроти пивного бару він затримався (Петльов., Хотинці, 1949, 34).

БАР2, а, ч., метеор. Одиниця виміру атмосферного тиску.

БАР3, а, ч., мор. Наносний підводний вал у прибережній зоні моря або в гирлі річки; мілина. На морі здіймались великі хвилі, а там, де була мілина, вони злітали вгору стовпами сліпучо-білих бризок так високо, ніби від вибухів міни. Отакі мілини, або "бари", — найнебезпечніші місця для моряків (Багмут, Опов., 1959, 33).

БАР4, а, ч. Деталь врубової машини і гірничого комбайна, яка робить зарубну щілину в пласті. Бачити комбайн у крутоспадній лаві якось незвично. Спускаючись вздовж вибою на канаті, нова машина зубками бара сколює пласт (Рад. Укр., 28.XII 1960, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 103.

Бар, ру, м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 27.
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БАР 1, у, чол. Невеликий ресторан, в якому напої і закуски споживають біля стойки буфету або за столиками. Микола Скрипко йшов позаду. Напроти пивного бару він затримався (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 34).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 103.Коментарі (0)
БАР 2, а, чол., метеор. Одиниця виміру атмосферного тиску.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 103.Коментарі (0)
БАР 3, а, чол., мор. Наносний підводний вал у прибережній зоні моря або в гирлі річки; мілина. На морі здіймались великі хвилі, а там, де була мілина, вони злітали вгору стовпами сліпучо-білих бризок так високо, ніби від вибухів міни. Отакі мілини, або «бари», — найнебезпечніші місця для моряків (Іван Багмут, Опов., 1959, 33).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 103.Коментарі (0)
БАР 4, а, чол. Деталь врубової машини і гірничого комбайна, яка робить зарубну щілину в пласті. Бачити комбайн у крутоспадній лаві якось незвично. Спускаючись вздовж вибою на канаті, нова машина зубками бара сколює пласт (Радянська Україна, 28.XII 1960, 6).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 103.
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
БАР
I
-а. Одиниця виміру атмосферного тиску.
II
-а. Деталь машини.
III
-у. Маленький ресторан.
IV
-у. Мілина на морі чи в гирлі річки.
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
бар 2 – іменник чоловічого роду(одиниця виміру атмосферного тиску)
==Бар-це ...==
Бар- — місто районного підпорядкування (з 1938 року) в Барському районі Вінницької області, райцентр Барського району. Наявне населення 16500 мешканців
==Історія==
Територія міста Бару була заселена з прадавніх часів. З археології відомо, що в цьому регіоні існувала Буго-Дністровська культура 6500—4750 рр. до н.е. На східній околиці міста археологи виявили трипільське поселення пізнього періоду (3100—2500 рр. до н. е.), а на західній — скіфське (з 7 ст. до н. е.) і черняхівське (бл. 4 ст. н. е.), також комарівське (15 ст. до н.е.).

З 9 ст. до н.е. край населяли носії чорноліської культури, потім скіфи-орачі. Геродот (бл. 484—425 рр. до н. е.) писав про те, що Поділля населяють сармати. З 4 ст. землі вже входили до держави Антів - Антський союз. Руські літописці наводять назву племені - уличі (6-10 ст.).

З 12 ст. край фігурує під назвою Болохівщина, яка в 1241 р. потрапила в залежність від Золотої Орди. За 20 км на північ від Бару в урочищі Город Богів поблизу с.Городище (Деражнянський район) знайдено залишки міста, знищеного військом Данила Галицького під час одного з походів 1241 р. або 1257 р. [2]. Іпатіївський літопис дозволяє ідентифікувати його як Божський - одне з найбільших міст Болохівського князівства, назва якого походить від ріки Бог (сучасний Південний Буг) чи від імені князя Божа. Також, можливо, поблизу містився культовий центр словян. Божський (Божеськ, Бузький) — вперше згадується у 1146 р. Знайдені археологами персні з гербами говорять про те, що тут правили нащадки князів Всеволода II Олеговича або Олега-Михайла Святославича.[5].

Барська земля входила до Подільського князівства. Активний розвиток краю, будівництво укріплених градів-замків почалися після завоювання Ольгердом (Битва на Синіх Водах), в результаті якого земля увійшла до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ) у 1363-1402, 1411-1430 рр.

Перша документальна згадка про місто (під назвою "Ров") відноситься до 1401 р. Відомий український історик Михайло Сергійович Грушевський в праці «Барське староство» пише:

« … вже в 1405 р. Ров був населеним містом, так що заселення його слід віднести до попереднього часу… »
Історики-краєзнавці вважають, що місто виникло і будувалось в середині XIV ст., а можливо раніше. Воно було розташоване на правому березі річки Рів, там, де тепер знаходиться село Чемериси-Барські.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:барр2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:барр1.jpg|x140px]]

|}

Файл:Барр1.jpg

2014-12-03T15:17:56Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Барр2.jpg

2014-12-03T15:17:17Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Баня

2014-12-03T15:06:28Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

'''Баня, -ні,''' ''ж.'' 1) Куполъ на церкви, вообще на строеніи. Сим. 17.'' На самому шпилечку стоїть, як лялечка, біла церковця і неначе хитається, сяючи золотим хрестом і банями.'' Мир. Пов. І. 166. ''Ой не видно його дому, тільки видно баню.'' Мет. 6. 2) Солеварня, солеварный заводь. Шух. І. 16. ''Ой чумаче, де ти йдеш?.. на баню по кримку йду.'' Гол. І. 177. 3) Минеральный цѣлебный источникъ. Вх. Лем. 390. Ум. '''[[Банька]].'''

[[Категорія:Ба]]
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
БА́НЯ1, і, ж.

1. Те саме, що ла́зня. Показався і місяць з-за гори — повний, червоний, неначе в бані паривсь (Мирний, III, 1954, 140); Сходили на базар, помилися у бані (Сос., Вибр., 1941, 17); * У порівн. Тепло, як в бані (Номис, 1864, № 14039).

2. тільки одн., перен., розм. Прочуханка, прочухан. — Звели лишень покинути Явдоху, нехай відпочине після такої бані (Кв.-Осн., II, 1956, 187); — Знову була йому [Гаркуші] баня? (Кучер, Чорноморці, 1956, 262).

Завда́ти ба́ні кому — сильно побити когось; дати прочуханки кому-небудь.

◊ Крива́ва ба́ня — кровопролиття, нещадна різанина.

3. хім. Прилад для рівномірного нагрівання чого-небудь гарячою водою, парою, повітрям і т. ін.

БА́НЯ2, і, ж.

1. Опуклий дах, що має форму півкулі; купол. Баня виведена зкругла-гранчаста, одна гранка більша, а друга менша (Свидн., Люборацькі, 1955, 19); Підійшли [некрути] ближче, побачили верховини церков — із золотими банями, і з блакитними (Мирний, II, 1954, 120); Вже показалась на обрії синя смуга.. лісу і жіночий монастир на горі з позолоченими банями (Шиян, Вибр., 1947, 154); * У порівн. Високі крислаті верби зеленою банею нависли над вуличкою (Коцюб., І, 1955, 27).

2. перен. Про сферичну поверхню або предмет такої форми. І росте вона [рожа] сама одинока, під скляною банею чистої блакиті (Кобр., Вибр., 1954, 173); І тоді раптом, майже коло самої землі, над ним [льотчиком] виникла баня парашута.. Приземлення було вдалим (Ю. Янов., І, 1954, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 102.

Баня, ні, ж.

1) Куполъ на церкви, вообще на строеніи. Сим. 17. На самому шпилечку стоїть, як лялечка, біла церковця і неначе хитається, сяючи золотим хрестом і банями. Мир. Пов. І. 166. Ой не видно його дому, тільки видно баню. Мет. 6.

2) Солеварня, солеварный заводь. Шух. І. 16. Ой чумаче, де ти йдеш?. на баню по кримку йду. Гол. І. 177.

3) Минеральный цѣлебный источникъ. Вх. Лем. 390. Ум. Банька.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 27.

ба́ня — опуклий дах звичайно культової споруди, що має форму півкулі; купол; поширений поетичний образ небесної бані. Золоті бані Софії; Ой не видно його дому, тільки видно баню (А. Метлинський); На бані Лаври промінь ліг (В. Сосюра).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 26.
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БАНЯ 1, і, жін.
1. Те саме, що лазня. Показався і місяць з-за гори — повний, червоний, неначе в бані паривсь (Панас Мирний, III, 1954, 140); Сходили на базар, помилися у бані (Володимир Сосюра, Вибр., 1941, 17); * У порівняннях. Тепло, як в бані (Номис, 1864, № 14039).
2. тільки одн., перен., розм. Прочуханка, прочухан. — Звели лишень покинути Я вдоху, нехай відпочине після такої бані (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 187); — Знову була йому [Гаркуші] баня? (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 262).
Завдати бані кому — сильно побити когось; дати прочуханки кому-небудь.
♦ Кривава баня — кровопролиття, нещадна різанина.
3. хім. Прилад для рівномірного нагрівання чого-небудь гарячою водою, парою, повітрям і т. ін.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 102.Коментарі (0)
БАНЯ 2, і, жін.
1. Опуклий дах, що має форму півкулі; купол. Баня виведена зкругла-гранчаста, одна гранка більша, а друга менша (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 19); Підійшли [некрути] ближче, побачили верховини церков — і з золотими банями, і з блакитними (Панас Мирний, II, 1954, 120); Вже показалась на обрії синя смуга.. лісу і жіночий монастир на горі з позолоченими банями (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 154); * У порівняннях. Високі крислаті верби зеленою банею нависли над вуличкою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27).
2. перен. Про сферичну поверхню або предмет такої форми. І росте вона [рожа] сама одинока, під скляною банею чистої блакиті (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 173); І тоді раптом, майже коло самої землі, над ним [льотчиком] виникла баня парашута.. Приземлення було вдалим (Юрій Яновський, I, 1954, 50).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 102.
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
БАНЯ-і, ор. -ею. Опуклий дах, що має форму півкулі; сферична поверхня або предмет такої форми, а також переносно. На високому шпилі, на чолопочку, проти самої греблі біліла церква з п’ятьма банями (І.Нечуй-Левицький); Осінній дощ на церкві баню миє (Б.Лепкий); Майже коло самої землі., виникла баня парашута (Ю.Яновський); Низенькі хати осіли під синьою банею неба (М.Коцюбинський).
іменник жіночого роду
лазня; прилад для рівномірного нагрівання гарячою водою, парою, повітрям
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
КУ́ПОЛ (опуклий дах), БА́НЯ, МА́КІВКА розм., ШАТРО́ розм. За якийсь час перед подорожніми заблищав купол монастирської церкви (І. Микитенко); Вдалині серед густих зимових кущів блиснула золотиста баня остерської кам'яної церкви (Ю. Збанацький); - І коли засяяв своїми маківками той храм, грізний цар покликав зодчих, і вони впали ниць (М. Рудь); Всіх закликаючи в свідки, вказував [реставратор] на центральне шатро [собору] - іржаве, з облізлою фарбою (О. Гончар)
==Баня-це... ==
Баня — форма даху
Баня — те саме, що лазня
Баня — колишнє село, а тепер місто Демир-Капія, у Республіці Македонія
Баня — пристрій, за допомогою якого можна нагрівати тіло безпосередньо на вогні. Бувають: пісочні, повітряні, водяні, парові бані. Вода, пісок і ін. нагріваються вогнем і після цього віддають тепло тілу, що нагрівається.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:баня2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:баня1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:баня3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:баня4.jpg|x140px]]

|}

Файл:Баня1.jpg

2014-12-03T15:05:10Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Баня2.jpeg

2014-12-03T15:04:50Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Баня3.jpg

2014-12-03T15:04:29Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Баня4.jpg

2014-12-03T15:04:03Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Матуся

2014-12-03T14:48:26Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

'''Мату́ся, -сі, '''''ж. ''Ласк. отъ '''ма́ти'''. Матушка. Ум. '''Матусенька. '''
[[Категорія:Ма]]
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
МАТУ́СЯ, і, ж. Пестл. до ма́ти11. Якби знала Матуся горенько твоє, Чи оддала б за генерала Дитя єдинеє своє? (Шевч., II, 1953, 222); — Чого тобі невистачає, синку, — питає, — скажи — усе подам! — Сядьте, матусю, біля мене. Всього досить! (Панч, II, 1956, 513); — Не час, дівчино! Тебе любить не можу я, коли в неволі Україна, матуся змучена моя (Сос., II, 1958, 400); // Уживається як ласкаве звертання до старшої віком жінки. — Чому ви, матусю, свого Чіпки не ожените? — раз запитала Христя Мотрі (Мирний, І, 1949, 325).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 653.

Мату́ся, сі, ж. ласк. отъ ма́ти. Матушка. Ум. Матусенька.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 411.
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МАТУ́СЯ, і, жін. Пестл. до мати І 1. Якби знала Матуся горенько твоє, Чи оддала б за генерала Дитя єдинеє своє? (Тарас Шевченко, II, 1953, 222); — Чого тобі невистачає, синку, — питає, — скажи — усе подам! — Сядьте, матусю, біля мене. Всього досить! (Петро Панч, II, 1956, 513); — Не час, дівчино! Тебе любить не можу я, коли в неволі Україна, матуся змучена моя (Володимир Сосюра, II, 1958, 400);
// Уживається як ласкаве звертання до старшої віком жінки. — Чому ви, матусю, свого Чіпки не ожените? — раз запитала Христя Мотрі (Панас Мирний, I, 1949, 325).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 653.
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
МАТУСЯ-матінка, мати,матусенька
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА [ПАНЬМА́ТКА] заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл., МА́МКА розм., МА́МОЧКА пестл., МА́МОНЬКА пестл., МАМУ́НЯ пестл., МАМУ́СЯ пестл., МАТУ́СЯ пестл., МАТУ́НЯ пестл., МА́ТОНЬКА пестл., МАМУ́ЛЯ пестл., МАМУ́НЦЯ пестл. діал. (як ласкава назва, ласкаве звертання). - Прости мене! Я каралась Весь вік в чужій хаті... Прости мене, мій синочку! Я... я твоя мати. - Та й замовкла... Зомлів Марко, й земля задрижала. Прокинувся... до матері - А мати вже спала (Т. Шевченко); Потягли парубки селом, співаючи, а матірки та сестри виходили назустріч і втирали сльози фартухами (П. Куліш); Старий козак з дочкою донесли матір до садочка (А. Кащенко); Кинулись до старої Орлихи. Стріла вона мов паніматку іще на воротях, неначе ждала (Марко Вовчок); Іул Енейович, не дайте Паньматці вмерти од нужди, Їй будьте сином, помагайте І заступайте від вражди (І. Котляревський); Не єсть ти мені наймичка, або челядниця, А єсть ти мені матінка-породженниця!.. (П. Чубинський); Який талан матці, такий і дитятці (прислів'я); Як закричить же Хведір, як зарепетує: - Ой, пробі, пробі! Ой, клоччя пече!.. Матінко ж моя (Г. Хоткевич); Мама, яка вона була ніжна при зустрічі з ним, яка сердечна та красива, здається, ніколи такою не бачив! (О. Гончар); Вийшла дівчина на місто, Молочко несла продати, Та й лічила, що їй неня Наказала купувати (Я. Щоголів); - Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку стареньку, Молоду дівчину (Т. Шевченко); Дмитрик біг через лід.. і з жахом думав, що то скаже йому мамка за неслухняність (М. Коцюбинський); -. Ой, мамочко, голубочко! Це ж ви до нас вернетесь? (І. Нечуй-Левицький); В школу йти пора вже Нелі, - Неля ніжиться в постелі, Кличе мамоньку ласкаву, Щоб дала в постелю каву (С. Воскрекасенко); - Вставай, мамуню, стужа неначе; Пригорни Милчо, нехай не плаче... (П. Грабовський); - Їжте, мамусю, бо ви зовсім не їсте (Григорій Тютюнник); Клопочеться за мною матуся було. І до бабів, і до лікарів було посилає мене (А. Тесленко); Ой, матуню, кохаюся, Ой, матуню, звінчаюся (П. Чубинський); Він летить до матоньки старої (пісня); Тим же часом у мамулі Там у замку такі гулі (І. Манжура); Мамунцю, мамунцю, та я ваш синочок. Такий маю голосочок, як до співаночок (коломийка).
==Матуся-це ...==
Матуся-Мату́ся, сі, ж. ласк. отъ ма́ти. Матушка. Ум. Матусенька.
жінка щодо своїх дітей.
Крім біологічної матері, матір'ю також можуть називати жінку, що виконує соціальну роль матері, приймальну матір або мачуху. З розвитком репродуктивної медицини, біологічне материнство стало можливо розділити між генетичною матір'ю (з чиєї яйцеклітини розвивається дитина) і сурогатною матір'ю (що виношує і народжує дитину).
Молочною матір'ю або годувальницею називають жінку, що вигодовує чужу дитину своїми грудьми. У християнстві, хресна матір — жінка по відношенню до того, кого вона хрестила.
Послідовності звуків /ma/, /mama/ і подібних до них відповідають слову «мати» в багатьох, часто абсолютно між собою не пов'язаних, мовах. У лінгвістиці цей феномен називається «Мама і тато».
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мама2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мама1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мама3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мама4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мама6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мама5.jpg|x140px]]

|}

Файл:Мама1.jpg

2014-12-03T14:46:17Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Мама2.jpg

2014-12-03T14:46:03Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Мама3.jpg

2014-12-03T14:45:46Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Мама4.jpg

2014-12-03T14:45:31Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Мама5.jpg

2014-12-03T14:45:06Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Мама6.jpg

2014-12-03T14:44:50Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Маслина

2014-12-03T14:33:52Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

'''Маслина, -ни, '''''ж. ''Оливка, плодъ масличнаго дерева, Olea europaea L.
[[Категорія:Ма]]
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
МАСЛИ́НА, и, ж.

1. Вічнозелене південне дерево з дрібними запашними квітками та їстівними плодами; олива (у 1 знач.). [На Капрі] цілі ліси маслин (Коцюб., III, 1956, 332); Подихає з балкона свіже повітря, і стає чути, як поблизу десь зацвіли дикі маслини (Вас., І, 1959, 337); Маслина росте в таких місцевостях, де взимку низькі температури короткочасні й рідко опускаються нижче — 12 — 163 (Колг. енц., II, 1956, 566).

2. Кісточковий овальний плід цього дерева, з якого добувають олію; використовується також як приправа; оливка (у 1 знач.). Везли [вояки] з собою лагомини, Оливу, мило, риж, маслини (Котл., І, 1952, 195); Огей.. випиває одразу дві чарки і дивиться на Ореста, що уминав лиснюче рожеве м’ясо сьомги, маслини, червоні шматки консервів (Досв., Вибр., 1959, 274); * У порівн. І кого тільки тут не було:.. гладкі вірмени з чорними блискучими, як маслини, очима і жебраки в барвистому лахмітті (Тулуб, Людолови, І, 1957, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 638.

Масли́на, ни, ж. Оливка, плодъ масличнаго дерева, Olea europaea L.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 408.
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МАСЛИ́НА, и, жін.
1. Вічнозелене південне дерево з дрібними запашними квітками та їстівними плодами; олива (у 1 знач.). [На Капрі] цілі ліси маслин (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 332); Подихає з балкона свіже повітря, і стає чути, як поблизу десь зацвіли дикі маслини (Степан Васильченко, I, 1959, 337); Маслина росте в таких місцевостях, де взимку низькі температури короткочасні й рідко опускаються нижче —12 —16° (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 566).
2. Кісточковий овальний плід цього дерева, з якого добувають олію; використовується також як приправа; оливка (у 1 знач.). Везли [вояки] з собою лагомини, Оливу, мило, риж, маслини (Іван Котляревський, I, 1952, 195); Огей.. випиває одразу дві чарки і дивиться на Ореста, що уминав лиснюче рожеве м'ясо сьомги, маслини, червоні шматки консервів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 274); * У порівняннях. І кого тільки тут не було:., гладкі вірмени з чорними блискучими, як маслини, очима і жебраки в барвистому лахмітті (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 167).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 638.
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
МАСЛИНА
бот.
маслина, олива; (плод) оливка
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
ОЛИВА (вічнозелена субтропічна рослина родини маслинових; їстівний плід цієї рослини), ОЛИ́ВКА, МАСЛИ́НА, ЛОХ розм. рідко. [Амфіон:] Несімо швидше його туди в затінок під оливу! (Леся Українка); Збір олив; Розпустилося листя оливки (М. Чабанівський); Він міг би сидіти в рідному місті, ловити рибу або збирати оливки (П. Загребельний); Схилились плакучії верби й маслини (А. Кримський); Везли [греки] з собою лагомини, Оливу, мило, риж, маслини (І. Котляревський).
==Маслина-це ...==
Маслина-Масли́на, або оли́ва (Olea) — рід рослин родини маслинових.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Маслина2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:маслина1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:маслина3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:маслина4.jpg|x140px]]

|}

Файл:Маслина1.jpg

2014-12-03T14:31:58Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Маслина2.jpg

2014-12-03T14:31:39Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Маслина3.jpg

2014-12-03T14:31:15Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Маслина4.jpg

2014-12-03T14:31:00Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Масло

2014-12-03T14:20:42Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

'''Масло, -ла, '''''с. ''1) Масло (коровье). ''Плаває, як вареник у маслі. ''Ном. № 1721. '''Масло робити'''. Пахтать, сбивать масло. ''Сонце світить, дощик кропить, чарівниця масло робить. ''2) Елей, мѵро. 3) '''Мурави́не масло'''. См. '''Муравиний. '''4) Родъ игры. Мил. 56. Ив. 29. 5) — '''воро́няче'''. Раст. a) Convallaria polygonatum. Лв. 98. б) Lilium martagon. Лв. 99.
[[Категорія:Ма]]
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
МА́СЛО, а, с.

1. Харчовий продукт, який виробляють збиванням вершків або сметани. Заваривши кашу, не жалуй масла (Номис, 1864, № 7403); Вона.. підносила до рота шматок хліба, густо змазаний маслом (Хотк., І, 1966, 176); Відколи Степан Кушнір отримав поміщицьку тяжкотілу корову, то щоразу приносив на комнезамські збори загорнуту в ганчірку грудочку масла (Стельмах, II, 1962, 7); * У порівн. Катерина від насіння взяла жменю бобу, зварила в горняті, а він розбух, став м’який, як масло (Чорн., Визвол. земля, 1959, 51).

◊ Жи́ти (купа́тися, пла́вати) як (мов, немо́в і т. ін.) сир (варе́ник, пирі́г) у ма́слі — жити в достатках, розкошах. [Возний:] До кого ж ласкава ся доля лукава, Такий живе як сир в маслі (Котл., II, 1953, 16); — В городі тільки й жити!.. Та я як.. на місці була — як сир у маслі купалася… (Мирний, III, 1954, 74); Жив собі як вареник у маслі (Збан., Єдина, 1959, 82); Цур ду́рня та (й, і) ма́сла гру́дка — уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. [Лицар:] Кажи мені по-людськи, що тобі від мене треба? Нащо рятувала мене з темниці, щоб держати тут? [Служебка:] Цур дурня й масла грудка! (Л. Укр., II, 1951, 196); Як (мов, немо́в і т. ін.) по душі ма́слом — про те, що дає велике задоволення.

2. спец. Жирова речовина, яку видобувають із мінеральних речовин. Мінеральні масла являють собою продукт перегонки нафти, вугілля і смолистих сланців (Захист рослин.., 1952, 172); Для дизельних двигунів використовуються важкі палива — газойль, солярове масло та ін., які добувають під час перегонки нафти (Автомоб., 1957, 109); Купоросне масло.

◊ Підлива́ти (підли́ти) ма́сла у вого́нь (в ого́нь) — посилювати певні почуття, переживання, суперечки тощо. — А тут ще й Заруба підливає масла в огонь, гукає до Яринки: "Правильно! На одній землі не може бути двох хазяїв!.." (Кучер, Трудна любов, 1960, 55); Певно, вже і місцеві підлили масла в огонь: розповіли про все (Головко, II, 1957, 561).

3. техн. Те саме, що масти́ло 1. Змащувальною й зв’язувальною рідиною звичайно є.. газолін, машинне масло та ін. (Технол. різальн. інстр., 1959, 195); В іншому кутку кімнати змащувала [Жукова] маслом інструменти (Донч., V, 1957, 366).

◊ Іти́ (піти́ і т. ін.) як з ма́слом (по ма́слу) — легко, дуже добре, без перешкод удаватися, виходити. Богу дякувати, все нам як з маслом іде! За півгодини і зложили [січкарню] (Фр., II, 1950, 42); — Подзвонив я і вдруге прямо на квартиру до Сагайдака, коли кахлів не давали. Сагайдак поговорив, і діло пішло як по маслу (Кучер, Трудна любов, 1960, 590).

МАСЛО… Перша частина складних слів, що відповідає слову ма́сло в 1 знач., напр.: масложиркомбіна́т, маслозаготі́вля, маслофасува́льний; у 2 знач., напр.: масловідді́льник, масловло́влювач, маслонасо́с

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 639.

Ма́сло, ла, с.

1) Масло (коровье). Плаває, як вареник у маслі. Ном. № 1721. Масло робити. Пахтать, сбивать масло. Сонце світить, дощик кропить, чарівниця масло робить.

2) Елей, мѵро.

3) Мурави́не масло. См. Муравиний.

4) Родъ игры. Мил. 56. Ив. 29.

5) — воро́няче. Раст. a) Convallaria polygonatum. Лв. 98. б) Lilium martagon. Лв. 99.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 408.
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МАСЛО, а, сер.
1. Харчовий продукт, який виробляють збиванням вершків або сметани. Заваривши кашу, не жалуй масла (Номис, 1864, № 7403); Вона.. підносила до рота шматок хліба, густо змазаний маслом (Гнат Хоткевич, I, 1966, 176); Відколи Степан Кушнір отримав поміщицьку тяжкотілу корову, то щоразу приносив на комнезамські збори загорнуту в ганчірку грудочку масла (Михайло Стельмах, II, 1962, 7); * У порівняннях. Катерина від насіння взяла жменю бобу, зварила в горняті, а він розбух, став м'який, як масло (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 51).
♦ Жити (купатися, плавати) як (мов, немов і т. ін.) сир (вареник, пиріг) у маслі — жити в достатках, розкошах. [Возний:] До кого ж ласкава ся доля лукава. Такий живе як сир в маслі (Іван Котляревський, II, 1953, 16); — В городі тільки й жити! .. Та я як.. на місці була — як сир у маслі купалася... (Панас Мирний, III, 1954, 74); Жив собі як вареник у маслі (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 82); Цур дурня та (й, і) масла грудка — уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. [Лицар:] Кажи мені по-людськи, що тобі від мене треба? Нащо рятувала мене з темниці, щоб держати тут? [Служебка:] Цур дурня й масла грудка! (Леся Українка, II, 1951, 196); Як (мов, немов і т. ін.) по душі маслом — про те, що дає велике задоволення.
2. спец. Жирова речовина, яку видобувають із мінеральних речовин. Мінеральні масла являють собою продукт перегонки нафти, вугілля і смолистих сланців (Захист рослин.., 1952, 172); Для дизельних двигунів використовуються важкі палива — газойль, солярове масло та ін., які добувають під час перегонки нафти (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 109); Купоросне масло.
♦ Підливати (підлити) масла у вогонь (в огонь) — посилювати певні почуття, переживання, суперечки тощо. — А тут ще й Заруба підливає масла в огонь, гукає до Яринки: «Правильно! На одній землі не може бути двох хазяїв!..» (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 55); Певно, влсе і місцеві підлили масла в огонь: розповіли про все (Андрій Головко, II, 1957, 561).
3. техн. Те саме, що мастило 1. Змащувальною й зв'язувальною рідиною звичайно є.. газолін, машинне масло та ін. (Технологія різального інструмента, 1959, 195); В іншому кутку кімнати змащувала [Жукова] маслом інструменти (Олесь Донченко, V, 1957, 366).
♦ Іти (піти і т. ін.) як з маслом (по маслу) — легко, дуже добре, без перешкод удаватися, виходити. Богу дякувати, все нам як з маслом іде! За півгодини і зложили [січкарню] (Іван Франко, II, 1950, 42); — Подзвонив я і вдруге прямо на квартиру до Сагайдака, коли кахлів не давали. Сагайдак поговорив, і діло пішло як по маслу (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 590).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 639.Коментарі (0)

МАСЛО... Перша частина складних слів, що відповідає слову масло в 1 знач., напр.: масложиркомбінат, маслозаготівля, маслофасувальний; у 2 знач., напр.: масловіддільник, масловловлювач, маслонасос.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 639.
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
МАСЛО-харчовий продукт, який отримують шляхом збивання або ретельного вимішування охолоджених солодких або прокислих вершків (сметани); містить бл.
85% жиру, бл. 14% води, крім цього - білок, лактозу, молочну кислоту, мінеральні солі, вітаміни.
==Масло-це ...==
Масло-молочний продукт, який виробляється шляхом збивання свіжого або кислого молока, вершків чи перетворення високожирних вершків.
==Ілюстації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Масло 11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:масло 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:масло 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:масло 4.jpg|x140px]]
|}

Файл:Масло 11.jpg

2014-12-03T14:19:24Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Масло 1.jpg

2014-12-03T14:17:54Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Масло 3.jpg

2014-12-03T14:17:39Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Масло 4.jpg

2014-12-03T14:17:22Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Масло2.jpg

2014-12-03T14:17:07Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Малювати

2014-12-03T14:03:22Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

'''Малювати, -люю, -єш, '''''гл. ''1) Писать (красками), живописать; рисовать. ''Не такий страшний чорт, як його малюють. ''Ном. № 4233. 2) Красить, малевать, расписывать. ''Ой там на горі, малювали малярі, малювали, рисували чорні брови мої. ''Чуб. V. 15. 3) Изображать. ''Ользі здавалося, що той вечір буде якийсь не простий, буде такий веселий, яким його малювала її молода фантазія. ''Левиц. Пов. 141. 4) Оставлять знаки отъ ударовъ. ''Нагай малює вдовж жидівську спину. ''Шевч. 136.
[[Категорія:Ма]]
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
МАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. і без додатка.

1. Зображувати кого-, що-небудь на площині олівцем, пером, фарбами тощо. Вміла [Мелася] і цвіточки малювати, мов живі (Кв.-Осн., II, 1956, 373); Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяли фарби подарувати, акварель називається (Ю. Янов., І, 1958, 266); Удень, звичайно, дома сидить [художник], — все малює (Головко, II, 1957, 192); * Образно. Ніч. Тихо. На вікнах усе хтось малює, квітки з білого мережить (Вас., Вибр., 1954, 77); Над гаєм синім малюють блискавки грозу (Сос., Близька далина, 1960, 185).

◊ Хоч малю́й, хоч цілу́й, жарт. — дуже гарний на вроду. У гніву, зопалу не завважила [молодиця], що коло дверей стоїть такий галанець [елегантний хлопець] — хоч малюй, хоч цілуй (Вовчок, VI, 1956, 284).

2. рідко. Те саме, що фарбува́ти. В тім домі жив маляр, що малював покої, паркани та садові лавки (Фр., IV, 1950, 92); Бере [єгиптянин] відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура (Л. Укр., II, 1951, 247); // Накладати на обличчя грим, фарбу. Уже в неї.. личко поблідло-пожовкло; .. приходилося підмальовувати червцем. 1 вона малювала (Мирний, III, 1954, 385).

3. перен. Зображувати словами; описувати. [Гострохвостий:] Оленка зовсім не така, як ви малюєте; то ваш язик такий гарний, що з-під нього виходить якось все гарно (Н.-Лев., II, 1956, 517); Яскравими фарбами малював він колишню славу й велич татарського племені (Коцюб., І, 1955, 292); Передова література минулого малювала одну за одною тисячі людських драм, викликаних власницькими почуттями й боротьбою за власність (Талант.., 1958, 27).

4. перен. Виклика́ти в уяві, свідомості певні образи, картини. Думка малювала тяжкі болі жіночі, крики і страждання дитини (Мирний, І, 1954, 271); Жах малював усе страшніші й страшніші картини. Од неспокою люди не могли всидіти в хаті (Коцюб., II, 1955, 96); Нарешті настав день змагань, і все було так, як малювала в своїй уяві Зіна (Ів., Вел. очі, 1956, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 612.

Малюва́ти, люю, єш, гл.

1) Писать (красками), живописать; рисовать. Не такий страшний чорт, як його малюють. Ном. № 4233.

2) Красить, малевать, расписывать. Ой там на горі, малювали малярі, малювали, рисували чорні брови мої. Чуб. V. 15.

3) Изображать. Ользі здавалося, що той вечір буде якийсь не простий, буде такий веселий, яким його малювала її молода фантазія. Левиц. Пов. 141.

4) Оставлять знаки отъ ударовъ. Нагай малює вдовж жидівську спину. Шевч. 136.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 402.
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МАЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех. і без додатка.
1. Зображувати кого-, що-небудь на площині олівцем, пером, фарбами тощо. Вміла [Мелася] і цвіточки малювати, мов живі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 373); Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяли фарби подарувати, акварель називається (Юрій Яновський, I, 1958, 266); Удень, звичайно, дома сидить [художник], — все малює (Андрій Головко, II, 1957, 192); * Образно. Ніч. Тихо. На вікнах усе хтось малює, квітки з білого мережить (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 77); Над гаєм синім малюють блискавки грозу (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 185).
♦ Хоч малюй, хоч цілуй, жарт. — дуже гарний на вроду. У гніву, зопалу не завважила [молодиця], що коло дверей стоїть такий галанець [елегантний хлопець] — хоч малюй, хоч цілуй (Марко Вовчок, VI, 1956, 284).
2. рідко. Те саме, що фарбувати. В тім домі жив маляр, що малював покої, паркани та садові лавки (Іван Франко, IV, 1950, 92); Бере [єгиптянин] відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура (Леся Українка, II, 1951, 247);
// Накладати на обличчя грим, фарбу. Уже в неї.. личко поблідло-пожовкло; .. приходилося підмальовувати червцем. І вона малювала (Панас Мирний, III, 1954, 385).
3. перен. Зображувати словами; описувати. [Гострохвостий:] Оленка зовсім не така, як ви малюєте; то ваш язик такий гарний, що з-під нього виходить якось все гарно (Нечуй-Левицький, II, 1956, 517); Яскравими фарбами малював він колишню славу й велич татарського племені (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 292); Передова література минулого малювала одну за одною тисячі людських драм, викликаних власницькими почуттями й боротьбою за власність (Шамота, Талант і народ, 1958, 27).
4. перен. Викликати в уяві, свідомості певні образи, картини. Думка малювала тяжкі болі жіночі, крики і страждання дитини (Панас Мирний, I, 1954, 271); Жах малював усе страшніші й страшніші картини. Од неспокою люди не могли всидіти в хаті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 96); Нарешті настав день змагань, і все було так, як малювала в своїй уяві Зіна (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 85).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 612.
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
МАЛЮВА́ТИ (зображувати когось); ЗМАЛЬО́ВУВАТИ (з натури - предмети, істоти, природу тощо); ПИСА́ТИ (створювати твір живопису); ВИМАЛЬО́ВУВАТИ, ВИРИСО́ВУВАТИ (ретельно, з усіма подробицями); ЗАМАЛЬО́ВУВАТИ (робити ескіз, малюнок когось, чогось); МА́ЗАТИ зневажл., МАЗЮ́КАТИ зневажл. (невміло, погано). - Док.: намалюва́ти, помалюва́ти, змалюва́ти, відмалюва́ти, написа́ти, ви́писати, ви́малювати, замалюва́ти, нама́зати, намазю́кати. Над хатами штопори димків - Діти їх малюють саме так (М. Рильський); Хотів би я змалювати тобі краєвид на мечеть - та далебі не маю часу (М. Коцюбинський); Тепер він увесь час і сили віддавав автопортретам: писав себе і в мундирі, і в сюртуку, і в білому, і в чорному кашкетах (З. Тулуб); Тарас під самісінькою банею вимальовував якийсь візерунок (О. Іваненко); Коли я замальовував у альбомі натхненну постать діда, від поспіху і хвилювання олівець мій шипів, як розпечений (І. Волошин); - Якось знічев'я взяв я олівця та шматок паперу, а на стіні в нашій кімнаті отак висів козак Мамай з кобзою, то я й почав собі мазати (Ю. Збанацький); З якими гордощами мазюкав я на взір "цьоциних" такі "ружі", що аж сама "цьоця" бралася за голову (І. Франко).
==Малювати-це ...==
Малювати-ЗОБРАЖА́ТИ (передавати кого-, що-небудь у художніх образах у творах літератури, мистецтва, в розповіді і т. ін.), ЗОБРА́ЖУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ, ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ВІДТВО́РЮВАТИ, ВІДБИВА́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ книжн.; ЗМАЛЬО́ВУВАТИ, МАЛЮВА́ТИ рідше, ОПИ́СУВАТИ, ВИПИ́СУВАТИ, ЖИВОПИСА́ТИ, ОБПИ́СУВАТИ, ОБРИСО́ВУВАТИ, ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ВИВО́ДИТИ, ОБМАЛЬО́ВУВАТИ рідко (засобами слова). - Док.: зобрази́ти, відобрази́ти, відтвори́ти, відби́ти, показа́ти, предста́вити, змалюва́ти, описа́ти, обписа́ти, обрисува́ти, окре́слити, ви́вести, обмалюва́ти. Він [Айвазовський] зобразив битву під Гангутом, Чесменський, Наварінський, Сінопський та інші славетні морські бої (О. Довженко); Артистові сцени потрібно.. відобразити перед глядачем тип з усією характерною життєвою правдою (П. Саксаганський); Мова - і дійових осіб, і всього викладу - в художньому творі повинна також точно відтворювати час і місце дії (Ю. Смолич); У новому фільмі "Арсенал" я.. поставив собі за мету показати класову боротьбу на Україні в період громадянської війни (О. Довженко); Ми повинні змальовувати своїх героїв.. у всій багатогранності їх інтересів і складності характерів, показувати в праці й побуті (О. Левада); Вона описувала усі подробиці, яких ніколи не бачила, .. малювала картину так, наче вона випечена була у неї на червоних повіках, що закривали очі. І голос у неї звучав, як у стародавніх пророків (М. Коцюбинський); Цю фразу говорила недавно Маруся, обмальовуючи звичаї і вдачу басарабської інтелігенції (І. Нечуй-Левицький).
===Ілюстації===
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Малювати 4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Малювати 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Малювати 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Малювати 3.jpg|x140px]]
|}

Файл:Малювати 3.jpg

2014-12-03T14:02:44Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Малювати 2.jpg

2014-12-03T14:02:14Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Малювати 1.jpg

2014-12-03T14:00:32Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Файл:Малювати 4.jpg

2014-12-03T13:56:43Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Навколінці

2014-12-03T13:49:37Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

'''Навколінці, '''''нар. ''= '''Навколішки. '''
[[Категорія:На]]
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
НАВКОЛІ́НЦІ, присл., діал. Навколішки. Гордій упав навколінці, натиснув на двері (Коп., Вибр., 1948, 248).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 36.

Навколі́нці нар. = Навколішки.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 471.
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
НАВКОЛІНЦІ, присл., діал. Навколішки. Гордій упав навколінці, натиснув на двері (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 248).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 36.
==Навколінці-це ...==
Навколінці- па́дати / впа́сти на колі́на (навко́лішки, ниць) перед ким і без додатка. 1. Виявляти кому-небудь велику шану. Гірко, принизливо було Ганні відчути себе відстороненою. Чи давно ще падали перед нею ниць, пісень про неї співали (О. Гончар). 2. Підкорятися чиїй-небудь волі, чиємусь впливу і т. ін.; скорятися. Вдихну у груди пломінь блискавиць,— Щоб перед ворогом не падать ниць, Щоб дихати в його лице вогнем! (Д. Павличко). 3. Принижуючись, просити у кого-небудь про щось. — Курило не з тих, що падають на коліна. Степан Курило — герой! (Д. Бедзик). па́дати на всі чоти́ри. — У нас і кращі падають на всі чотири й лижуть Орлову чоботи! — зловтішно мовив слідчий (Валерій Шевчук). 4. Виявляти до кого-небудь почуття великої вдячності. — Ти ще після всього повинен впасти на коліна, що з тобою так привітно обходяться, що не гордують тобою (З газети).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Навколінці.jpg|x140px]]

Файл:Навколінці.jpg

2014-12-03T13:48:38Z

Домніцька Анастасія 22ПО:

Навколінці

2014-12-03T13:46:37Z

Домніцька Анастасія 22ПО: /* Ілюстрації */

Навколінці

2014-12-03T13:46:10Z

Домніцька Анастасія 22ПО: