Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Шаль

2013-11-27T09:20:56Z

Деньгуб Олена:

'''Шаль, -лі, '''''ж. ''1) Шаль. ''Купи собі, Машуню, шаль. ''Шевч. 553. 2) Пустяки. ''Як би не пісок, то б шаль довезти дуба. ''Лебед. у.
ШАЛЬ 1, і, жін. і заст. я, чол.

1. Велика в'язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова). — Купи собі, мамуню, шаль. — Мені не треба тії шалі. — Не завдавай же серцю жалю! Купи, голубко! (Тарас Шевченко, II, 1963, 244); Бабуня вкрила її своїм великим чорним шалем і повела додому (Леся Українка, III, 1952, 645); Северин підскочив до скрині, брязнув прикладом по замку і став викидати на середину хати Оленине добро: спідниці, білі кашемірові шалі, чоботи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 421); Золотиста шовкова шаль спадала їй на плечі (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 329); * Образно. Так тихо вгорі наді мною... Небесний заснув океан. Од шалі зорі голубої на луках прослався туман (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 17); * У порівняннях. На березу жовтолистую Сніг нависнув, наче шаль... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 118). Комір шаллю — те саме, що Шалевий комір (див. шалевий) .

2. заст. Тонка перев. шерстяна тканина саржевого плетива. Турецька шаль див. турецький.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jm20.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|watch?v=sjoPdSKyQos}}watch?v=sjoPdSKyQos

==Див. також==
Сарі
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D1%96_(%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%B3)

==Джерела та література==
--[[Користувач:Деньгуб Олена|Деньгуб Олена]] ([[Обговорення користувача:Деньгуб Олена|обговорення]]) 11:05, 27 листопада 2013 (EET)http://sum.in.ua/s/shalj

--[[Користувач:Деньгуб Олена|Деньгуб Олена]] ([[Обговорення користувача:Деньгуб Олена|обговорення]]) 11:11, 27 листопада 2013 (EET)http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D1%88%D0%B0%D0%BB%D1%8C==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ша]]

Писк

2013-11-27T09:20:26Z

Деньгуб Олена:

'''Писк, -ку, '''''м. ''1) Пискъ. ''Ні писку, ні виску. ''2) = '''Писок 1. '''''З свинячим писком та в пшенишне тісто. ''Ном. № 1036. ''Як шарнула хруща в писк, аж роскинув крила. ''Чуб. V. 1144.
Високий звук, який видає жива істота. Такий звук може бути виявом певних почуттів (незадоволення, збентеження, болю і т. ін.).
Наприклад: На другий день, скоро світ, зібралися звірі до походу. Земля дуднить, галуззя хрустить, рев, крик та писк по лісі (Іван Франко, IV, 1950, 69)

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Пищати
Пищати щу, щйш, недок. 1. Видавати писк (про комах, птахів, деяких тварин). [В с і (співають):] І лід тріщить, і комар пищить, А то кум до куми порося тащить (Н.-Лев., II, 1956, 507); Стає тихо на базарі, тільки де-не-де в продуктових крамницях пищать щури та миші (ПІияи, Баланда, 1957, 83); Тихо було, претихо, лише з-за круч чорно-синя хмара вставала і кібці пищали перед бурею (Допч., Секрет, 1947, 23); // Видавати пронизливі різкі звуки, верещати (про людину). Хазяїн., узвав [наймита] злодієм, й пройдисвітом, і голотою; а хазяйка собі підказує та підгукує, та пищить, та верещить (Вовчок, І, 1955, 311); В сінях згасили світло, дівки дико пищали, а парубки душилися од сміху (Коцюб., II, 1955, 354); // Плакати тонепьким голосом (про дитину). Діти, погубивши матерів, пищать (Кв.-Осн., II, 1956, 14); Діти пищать на руках у матерів (ІО. Янов., IV, 1959, 39); // розм. Говорити або співати тонким, пискливим голосом. А співає як! Та хіба в нього був коли-небудь голос? Так, щось там пищало позад гурту, коли ставали до співу… (ІО. Янов., II, 1954, 139).
У результаті якої-небудь дії видавати високий протяжний звук, писк (про неживі предмети). Його перо, як несамовите, бігало на папері, пищало, скрипіло, цвірчало, як горобець, ще й до того бризкало (Н.-Лев., IV, 1956, 164); Скрипіла й пищала якась надломана суха гілляка (Март., Тв., 1954, 304); // у що, чим. Створювати чим-пебудь високий протяжний звук, писк. Збирав [Іван] малини, пукав з листочків, робив свистілку або пищав у травинку (Коцюб., II, 1955, 307); // безос. Хто порося вкрав, у того в вухах пищить (Укр.. присл.., 1955, 212); Кашель розходився, ..груди високо піднялися, у їх гуло, пищало (Мирний, І, 1954, 310).
перен., розм. Скаржитися на кого-, що-небудь, висловлювати незадоволення кимось, чимось; ремствувати, нарікати. Мій новий бюджет, як собі хочеш, мене лякає.. Але, врешті, скільки не пищи, нічого не поможе, то краще мовчати (Л. Укр., V, 1956, 237); — Вимоги у мене до вас будуть такі високі, що ви щоразу пищатимете. Та це вас не врятує: ніяких знижок ви від мене не діждетесь… (Шовк., Інженери, 1956, 409).
Аж пищить (пищав, пищала, пищало): а) хто-не-будь знаходиться в дуже скрутному становищі. Він [народ] під гнітом тяжким аж пищить (Сам., І, 1958, 155); б) що-небудь робиться, виявляється і т. ін. дуже інтенсивно. Вона звивалась, як муха на окропі; робота аж пищала в її руках (Коцюб., І, 1955, 63); в) про необорне бажання швидше здійснити що-небудь.—Вона заміж аж пищить! — понизивши голос, таємниче повідомив Василь Сидорович (Збан., Малин, дзвін, 1958, 67).

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|watch?v=ZK4wgonlbv4}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG 7537.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1prk-640x480|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==
Визг

http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/37798/%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B3

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/pysk

http://www.goodfon.ru/wallpaper/akter-emocii-krik.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Пи]]

Писк

2013-11-27T09:19:59Z

Деньгуб Олена:

'''Писк, -ку, '''''м. ''1) Пискъ. ''Ні писку, ні виску. ''2) = '''Писок 1. '''''З свинячим писком та в пшенишне тісто. ''Ном. № 1036. ''Як шарнула хруща в писк, аж роскинув крила. ''Чуб. V. 1144.
Високий звук, який видає жива істота. Такий звук може бути виявом певних почуттів (незадоволення, збентеження, болю і т. ін.).
Наприклад: На другий день, скоро світ, зібралися звірі до походу. Земля дуднить, галуззя хрустить, рев, крик та писк по лісі (Іван Франко, IV, 1950, 69)

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Пищати
Пищати щу, щйш, недок. 1. Видавати писк (про комах, птахів, деяких тварин). [В с і (співають):] І лід тріщить, і комар пищить, А то кум до куми порося тащить (Н.-Лев., II, 1956, 507); Стає тихо на базарі, тільки де-не-де в продуктових крамницях пищать щури та миші (ПІияи, Баланда, 1957, 83); Тихо було, претихо, лише з-за круч чорно-синя хмара вставала і кібці пищали перед бурею (Допч., Секрет, 1947, 23); // Видавати пронизливі різкі звуки, верещати (про людину). Хазяїн., узвав [наймита] злодієм, й пройдисвітом, і голотою; а хазяйка собі підказує та підгукує, та пищить, та верещить (Вовчок, І, 1955, 311); В сінях згасили світло, дівки дико пищали, а парубки душилися од сміху (Коцюб., II, 1955, 354); // Плакати тонепьким голосом (про дитину). Діти, погубивши матерів, пищать (Кв.-Осн., II, 1956, 14); Діти пищать на руках у матерів (ІО. Янов., IV, 1959, 39); // розм. Говорити або співати тонким, пискливим голосом. А співає як! Та хіба в нього був коли-небудь голос? Так, щось там пищало позад гурту, коли ставали до співу… (ІО. Янов., II, 1954, 139).
У результаті якої-небудь дії видавати високий протяжний звук, писк (про неживі предмети). Його перо, як несамовите, бігало на папері, пищало, скрипіло, цвірчало, як горобець, ще й до того бризкало (Н.-Лев., IV, 1956, 164); Скрипіла й пищала якась надломана суха гілляка (Март., Тв., 1954, 304); // у що, чим. Створювати чим-пебудь високий протяжний звук, писк. Збирав [Іван] малини, пукав з листочків, робив свистілку або пищав у травинку (Коцюб., II, 1955, 307); // безос. Хто порося вкрав, у того в вухах пищить (Укр.. присл.., 1955, 212); Кашель розходився, ..груди високо піднялися, у їх гуло, пищало (Мирний, І, 1954, 310).
перен., розм. Скаржитися на кого-, що-небудь, висловлювати незадоволення кимось, чимось; ремствувати, нарікати. Мій новий бюджет, як собі хочеш, мене лякає.. Але, врешті, скільки не пищи, нічого не поможе, то краще мовчати (Л. Укр., V, 1956, 237); — Вимоги у мене до вас будуть такі високі, що ви щоразу пищатимете. Та це вас не врятує: ніяких знижок ви від мене не діждетесь… (Шовк., Інженери, 1956, 409).
Аж пищить (пищав, пищала, пищало): а) хто-не-будь знаходиться в дуже скрутному становищі. Він [народ] під гнітом тяжким аж пищить (Сам., І, 1958, 155); б) що-небудь робиться, виявляється і т. ін. дуже інтенсивно. Вона звивалась, як муха на окропі; робота аж пищала в її руках (Коцюб., І, 1955, 63); в) про необорне бажання швидше здійснити що-небудь.—Вона заміж аж пищить! — понизивши голос, таємниче повідомив Василь Сидорович (Збан., Малин, дзвін, 1958, 67).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|watch?v=ZK4wgonlbv4}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG 7537.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1prk-640x480|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==
Визг

http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/37798/%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B3

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/pysk

http://www.goodfon.ru/wallpaper/akter-emocii-krik.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Пи]]

Шаль

2013-11-27T09:17:36Z

Деньгуб Олена: /* Див. також */

'''Шаль, -лі, '''''ж. ''1) Шаль. ''Купи собі, Машуню, шаль. ''Шевч. 553. 2) Пустяки. ''Як би не пісок, то б шаль довезти дуба. ''Лебед. у.
ШАЛЬ 1, і, жін. і заст. я, чол.

1. Велика в'язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова). — Купи собі, мамуню, шаль. — Мені не треба тії шалі. — Не завдавай же серцю жалю! Купи, голубко! (Тарас Шевченко, II, 1963, 244); Бабуня вкрила її своїм великим чорним шалем і повела додому (Леся Українка, III, 1952, 645); Северин підскочив до скрині, брязнув прикладом по замку і став викидати на середину хати Оленине добро: спідниці, білі кашемірові шалі, чоботи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 421); Золотиста шовкова шаль спадала їй на плечі (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 329); * Образно. Так тихо вгорі наді мною... Небесний заснув океан. Од шалі зорі голубої на луках прослався туман (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 17); * У порівняннях. На березу жовтолистую Сніг нависнув, наче шаль... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 118). Комір шаллю — те саме, що Шалевий комір (див. шалевий) .

2. заст. Тонка перев. шерстяна тканина саржевого плетива. Турецька шаль див. турецький.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jm20.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|watch?v=sjoPdSKyQos}}watch?v=sjoPdSKyQos

==Див. також==
Сарі
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D1%96_(%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%B3)

==Джерела та література==
--[[Користувач:Деньгуб Олена|Деньгуб Олена]] ([[Обговорення користувача:Деньгуб Олена|обговорення]]) 11:05, 27 листопада 2013 (EET)http://sum.in.ua/s/shalj

--[[Користувач:Деньгуб Олена|Деньгуб Олена]] ([[Обговорення користувача:Деньгуб Олена|обговорення]]) 11:11, 27 листопада 2013 (EET)http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D1%88%D0%B0%D0%BB%D1%8C==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ша]]

Шаль

2013-11-27T09:15:05Z

Деньгуб Олена: /* Ілюстрації */

'''Шаль, -лі, '''''ж. ''1) Шаль. ''Купи собі, Машуню, шаль. ''Шевч. 553. 2) Пустяки. ''Як би не пісок, то б шаль довезти дуба. ''Лебед. у.
ШАЛЬ 1, і, жін. і заст. я, чол.

1. Велика в'язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова). — Купи собі, мамуню, шаль. — Мені не треба тії шалі. — Не завдавай же серцю жалю! Купи, голубко! (Тарас Шевченко, II, 1963, 244); Бабуня вкрила її своїм великим чорним шалем і повела додому (Леся Українка, III, 1952, 645); Северин підскочив до скрині, брязнув прикладом по замку і став викидати на середину хати Оленине добро: спідниці, білі кашемірові шалі, чоботи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 421); Золотиста шовкова шаль спадала їй на плечі (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 329); * Образно. Так тихо вгорі наді мною... Небесний заснув океан. Од шалі зорі голубої на луках прослався туман (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 17); * У порівняннях. На березу жовтолистую Сніг нависнув, наче шаль... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 118). Комір шаллю — те саме, що Шалевий комір (див. шалевий) .

2. заст. Тонка перев. шерстяна тканина саржевого плетива. Турецька шаль див. турецький.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jm20.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|watch?v=sjoPdSKyQos}}watch?v=sjoPdSKyQos

==Див. також==

==Джерела та література==
--[[Користувач:Деньгуб Олена|Деньгуб Олена]] ([[Обговорення користувача:Деньгуб Олена|обговорення]]) 11:05, 27 листопада 2013 (EET)http://sum.in.ua/s/shalj

--[[Користувач:Деньгуб Олена|Деньгуб Олена]] ([[Обговорення користувача:Деньгуб Олена|обговорення]]) 11:11, 27 листопада 2013 (EET)http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D1%88%D0%B0%D0%BB%D1%8C==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ша]]

Файл:Jm20.jpg

2013-11-27T09:13:45Z

Деньгуб Олена:

Шаль

2013-11-27T09:11:45Z

Деньгуб Олена: /* Зовнішні посилання */

'''Шаль, -лі, '''''ж. ''1) Шаль. ''Купи собі, Машуню, шаль. ''Шевч. 553. 2) Пустяки. ''Як би не пісок, то б шаль довезти дуба. ''Лебед. у.
ШАЛЬ 1, і, жін. і заст. я, чол.

1. Велика в'язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова). — Купи собі, мамуню, шаль. — Мені не треба тії шалі. — Не завдавай же серцю жалю! Купи, голубко! (Тарас Шевченко, II, 1963, 244); Бабуня вкрила її своїм великим чорним шалем і повела додому (Леся Українка, III, 1952, 645); Северин підскочив до скрині, брязнув прикладом по замку і став викидати на середину хати Оленине добро: спідниці, білі кашемірові шалі, чоботи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 421); Золотиста шовкова шаль спадала їй на плечі (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 329); * Образно. Так тихо вгорі наді мною... Небесний заснув океан. Од шалі зорі голубої на луках прослався туман (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 17); * У порівняннях. На березу жовтолистую Сніг нависнув, наче шаль... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 118). Комір шаллю — те саме, що Шалевий комір (див. шалевий) .

2. заст. Тонка перев. шерстяна тканина саржевого плетива. Турецька шаль див. турецький.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|watch?v=sjoPdSKyQos}}watch?v=sjoPdSKyQos

==Див. також==

==Джерела та література==
--[[Користувач:Деньгуб Олена|Деньгуб Олена]] ([[Обговорення користувача:Деньгуб Олена|обговорення]]) 11:05, 27 листопада 2013 (EET)http://sum.in.ua/s/shalj

--[[Користувач:Деньгуб Олена|Деньгуб Олена]] ([[Обговорення користувача:Деньгуб Олена|обговорення]]) 11:11, 27 листопада 2013 (EET)http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D1%88%D0%B0%D0%BB%D1%8C==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ша]]

Шаль

2013-11-27T09:09:44Z

Деньгуб Олена: /* Медіа */

'''Шаль, -лі, '''''ж. ''1) Шаль. ''Купи собі, Машуню, шаль. ''Шевч. 553. 2) Пустяки. ''Як би не пісок, то б шаль довезти дуба. ''Лебед. у.
ШАЛЬ 1, і, жін. і заст. я, чол.

1. Велика в'язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова). — Купи собі, мамуню, шаль. — Мені не треба тії шалі. — Не завдавай же серцю жалю! Купи, голубко! (Тарас Шевченко, II, 1963, 244); Бабуня вкрила її своїм великим чорним шалем і повела додому (Леся Українка, III, 1952, 645); Северин підскочив до скрині, брязнув прикладом по замку і став викидати на середину хати Оленине добро: спідниці, білі кашемірові шалі, чоботи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 421); Золотиста шовкова шаль спадала їй на плечі (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 329); * Образно. Так тихо вгорі наді мною... Небесний заснув океан. Од шалі зорі голубої на луках прослався туман (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 17); * У порівняннях. На березу жовтолистую Сніг нависнув, наче шаль... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 118). Комір шаллю — те саме, що Шалевий комір (див. шалевий) .

2. заст. Тонка перев. шерстяна тканина саржевого плетива. Турецька шаль див. турецький.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|watch?v=sjoPdSKyQos}}watch?v=sjoPdSKyQos

==Див. також==

==Джерела та література==
--[[Користувач:Деньгуб Олена|Деньгуб Олена]] ([[Обговорення користувача:Деньгуб Олена|обговорення]]) 11:05, 27 листопада 2013 (EET)http://sum.in.ua/s/shalj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ша]]

Писк

2013-11-27T09:08:02Z

Деньгуб Олена: /* Медіа */

'''Писк, -ку, '''''м. ''1) Пискъ. ''Ні писку, ні виску. ''2) = '''Писок 1. '''''З свинячим писком та в пшенишне тісто. ''Ном. № 1036. ''Як шарнула хруща в писк, аж роскинув крила. ''Чуб. V. 1144.
Високий звук, який видає жива істота. Такий звук може бути виявом певних почуттів (незадоволення, збентеження, болю і т. ін.).
Наприклад: На другий день, скоро світ, зібралися звірі до походу. Земля дуднить, галуззя хрустить, рев, крик та писк по лісі (Іван Франко, IV, 1950, 69)

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Пищати
Пищати щу, щйш, недок. 1. Видавати писк (про комах, птахів, деяких тварин). [В с і (співають):] І лід тріщить, і комар пищить, А то кум до куми порося тащить (Н.-Лев., II, 1956, 507); Стає тихо на базарі, тільки де-не-де в продуктових крамницях пищать щури та миші (ПІияи, Баланда, 1957, 83); Тихо було, претихо, лише з-за круч чорно-синя хмара вставала і кібці пищали перед бурею (Допч., Секрет, 1947, 23); // Видавати пронизливі різкі звуки, верещати (про людину). Хазяїн., узвав [наймита] злодієм, й пройдисвітом, і голотою; а хазяйка собі підказує та підгукує, та пищить, та верещить (Вовчок, І, 1955, 311); В сінях згасили світло, дівки дико пищали, а парубки душилися од сміху (Коцюб., II, 1955, 354); // Плакати тонепьким голосом (про дитину). Діти, погубивши матерів, пищать (Кв.-Осн., II, 1956, 14); Діти пищать на руках у матерів (ІО. Янов., IV, 1959, 39); // розм. Говорити або співати тонким, пискливим голосом. А співає як! Та хіба в нього був коли-небудь голос? Так, щось там пищало позад гурту, коли ставали до співу… (ІО. Янов., II, 1954, 139).
У результаті якої-небудь дії видавати високий протяжний звук, писк (про неживі предмети). Його перо, як несамовите, бігало на папері, пищало, скрипіло, цвірчало, як горобець, ще й до того бризкало (Н.-Лев., IV, 1956, 164); Скрипіла й пищала якась надломана суха гілляка (Март., Тв., 1954, 304); // у що, чим. Створювати чим-пебудь високий протяжний звук, писк. Збирав [Іван] малини, пукав з листочків, робив свистілку або пищав у травинку (Коцюб., II, 1955, 307); // безос. Хто порося вкрав, у того в вухах пищить (Укр.. присл.., 1955, 212); Кашель розходився, ..груди високо піднялися, у їх гуло, пищало (Мирний, І, 1954, 310).
перен., розм. Скаржитися на кого-, що-небудь, висловлювати незадоволення кимось, чимось; ремствувати, нарікати. Мій новий бюджет, як собі хочеш, мене лякає.. Але, врешті, скільки не пищи, нічого не поможе, то краще мовчати (Л. Укр., V, 1956, 237); — Вимоги у мене до вас будуть такі високі, що ви щоразу пищатимете. Та це вас не врятує: ніяких знижок ви від мене не діждетесь… (Шовк., Інженери, 1956, 409).
Аж пищить (пищав, пищала, пищало): а) хто-не-будь знаходиться в дуже скрутному становищі. Він [народ] під гнітом тяжким аж пищить (Сам., І, 1958, 155); б) що-небудь робиться, виявляється і т. ін. дуже інтенсивно. Вона звивалась, як муха на окропі; робота аж пищала в її руках (Коцюб., І, 1955, 63); в) про необорне бажання швидше здійснити що-небудь.—Вона заміж аж пищить! — понизивши голос, таємниче повідомив Василь Сидорович (Збан., Малин, дзвін, 1958, 67).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|watch?v=ZK4wgonlbv4}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG 7537.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1prk-640x480|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==
Визг

http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/37798/%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B3

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/pysk

http://www.goodfon.ru/wallpaper/akter-emocii-krik.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Пи]]

Шаль

2013-11-27T09:05:18Z

Деньгуб Олена: /* Джерела та література */

'''Шаль, -лі, '''''ж. ''1) Шаль. ''Купи собі, Машуню, шаль. ''Шевч. 553. 2) Пустяки. ''Як би не пісок, то б шаль довезти дуба. ''Лебед. у.
ШАЛЬ 1, і, жін. і заст. я, чол.

1. Велика в'язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова). — Купи собі, мамуню, шаль. — Мені не треба тії шалі. — Не завдавай же серцю жалю! Купи, голубко! (Тарас Шевченко, II, 1963, 244); Бабуня вкрила її своїм великим чорним шалем і повела додому (Леся Українка, III, 1952, 645); Северин підскочив до скрині, брязнув прикладом по замку і став викидати на середину хати Оленине добро: спідниці, білі кашемірові шалі, чоботи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 421); Золотиста шовкова шаль спадала їй на плечі (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 329); * Образно. Так тихо вгорі наді мною... Небесний заснув океан. Од шалі зорі голубої на луках прослався туман (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 17); * У порівняннях. На березу жовтолистую Сніг нависнув, наче шаль... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 118). Комір шаллю — те саме, що Шалевий комір (див. шалевий) .

2. заст. Тонка перев. шерстяна тканина саржевого плетива. Турецька шаль див. турецький.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
--[[Користувач:Деньгуб Олена|Деньгуб Олена]] ([[Обговорення користувача:Деньгуб Олена|обговорення]]) 11:05, 27 листопада 2013 (EET)http://sum.in.ua/s/shalj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ша]]

Шаль

2013-11-27T09:03:04Z

Деньгуб Олена:

'''Шаль, -лі, '''''ж. ''1) Шаль. ''Купи собі, Машуню, шаль. ''Шевч. 553. 2) Пустяки. ''Як би не пісок, то б шаль довезти дуба. ''Лебед. у.
ШАЛЬ 1, і, жін. і заст. я, чол.

1. Велика в'язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова). — Купи собі, мамуню, шаль. — Мені не треба тії шалі. — Не завдавай же серцю жалю! Купи, голубко! (Тарас Шевченко, II, 1963, 244); Бабуня вкрила її своїм великим чорним шалем і повела додому (Леся Українка, III, 1952, 645); Северин підскочив до скрині, брязнув прикладом по замку і став викидати на середину хати Оленине добро: спідниці, білі кашемірові шалі, чоботи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 421); Золотиста шовкова шаль спадала їй на плечі (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 329); * Образно. Так тихо вгорі наді мною... Небесний заснув океан. Од шалі зорі голубої на луках прослався туман (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 17); * У порівняннях. На березу жовтолистую Сніг нависнув, наче шаль... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 118). Комір шаллю — те саме, що Шалевий комір (див. шалевий) .

2. заст. Тонка перев. шерстяна тканина саржевого плетива. Турецька шаль див. турецький.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ша]]

Писк

2013-11-27T08:59:45Z

Деньгуб Олена: /* Сучасні словники */

'''Писк, -ку, '''''м. ''1) Пискъ. ''Ні писку, ні виску. ''2) = '''Писок 1. '''''З свинячим писком та в пшенишне тісто. ''Ном. № 1036. ''Як шарнула хруща в писк, аж роскинув крила. ''Чуб. V. 1144.
Високий звук, який видає жива істота. Такий звук може бути виявом певних почуттів (незадоволення, збентеження, болю і т. ін.).
Наприклад: На другий день, скоро світ, зібралися звірі до походу. Земля дуднить, галуззя хрустить, рев, крик та писк по лісі (Іван Франко, IV, 1950, 69)

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Пищати
Пищати щу, щйш, недок. 1. Видавати писк (про комах, птахів, деяких тварин). [В с і (співають):] І лід тріщить, і комар пищить, А то кум до куми порося тащить (Н.-Лев., II, 1956, 507); Стає тихо на базарі, тільки де-не-де в продуктових крамницях пищать щури та миші (ПІияи, Баланда, 1957, 83); Тихо було, претихо, лише з-за круч чорно-синя хмара вставала і кібці пищали перед бурею (Допч., Секрет, 1947, 23); // Видавати пронизливі різкі звуки, верещати (про людину). Хазяїн., узвав [наймита] злодієм, й пройдисвітом, і голотою; а хазяйка собі підказує та підгукує, та пищить, та верещить (Вовчок, І, 1955, 311); В сінях згасили світло, дівки дико пищали, а парубки душилися од сміху (Коцюб., II, 1955, 354); // Плакати тонепьким голосом (про дитину). Діти, погубивши матерів, пищать (Кв.-Осн., II, 1956, 14); Діти пищать на руках у матерів (ІО. Янов., IV, 1959, 39); // розм. Говорити або співати тонким, пискливим голосом. А співає як! Та хіба в нього був коли-небудь голос? Так, щось там пищало позад гурту, коли ставали до співу… (ІО. Янов., II, 1954, 139).
У результаті якої-небудь дії видавати високий протяжний звук, писк (про неживі предмети). Його перо, як несамовите, бігало на папері, пищало, скрипіло, цвірчало, як горобець, ще й до того бризкало (Н.-Лев., IV, 1956, 164); Скрипіла й пищала якась надломана суха гілляка (Март., Тв., 1954, 304); // у що, чим. Створювати чим-пебудь високий протяжний звук, писк. Збирав [Іван] малини, пукав з листочків, робив свистілку або пищав у травинку (Коцюб., II, 1955, 307); // безос. Хто порося вкрав, у того в вухах пищить (Укр.. присл.., 1955, 212); Кашель розходився, ..груди високо піднялися, у їх гуло, пищало (Мирний, І, 1954, 310).
перен., розм. Скаржитися на кого-, що-небудь, висловлювати незадоволення кимось, чимось; ремствувати, нарікати. Мій новий бюджет, як собі хочеш, мене лякає.. Але, врешті, скільки не пищи, нічого не поможе, то краще мовчати (Л. Укр., V, 1956, 237); — Вимоги у мене до вас будуть такі високі, що ви щоразу пищатимете. Та це вас не врятує: ніяких знижок ви від мене не діждетесь… (Шовк., Інженери, 1956, 409).
Аж пищить (пищав, пищала, пищало): а) хто-не-будь знаходиться в дуже скрутному становищі. Він [народ] під гнітом тяжким аж пищить (Сам., І, 1958, 155); б) що-небудь робиться, виявляється і т. ін. дуже інтенсивно. Вона звивалась, як муха на окропі; робота аж пищала в її руках (Коцюб., І, 1955, 63); в) про необорне бажання швидше здійснити що-небудь.—Вона заміж аж пищить! — понизивши голос, таємниче повідомив Василь Сидорович (Збан., Малин, дзвін, 1958, 67).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG 7537.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1prk-640x480|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==
Визг

http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/37798/%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B3

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/pysk

http://www.goodfon.ru/wallpaper/akter-emocii-krik.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Пи]]

Писк

2013-11-27T08:57:05Z

Деньгуб Олена: /* Див. також */

Писк

2013-11-27T08:56:10Z

Деньгуб Олена: /* Зовнішні посилання */

Писк

2013-11-27T08:53:17Z

Деньгуб Олена: /* Див. також */

Писк

2013-11-27T08:47:24Z

Деньгуб Олена: /* Ілюстрації */

Файл:1prk-640x480.jpg

2013-11-27T08:44:51Z

Деньгуб Олена:

Писк

2013-11-27T08:41:17Z

Деньгуб Олена: /* Ілюстрації */

Файл:IMG 7537.jpg

2013-11-27T08:39:13Z

Деньгуб Олена: Деньгуб Олена завантажив нову версію «Файл:IMG 7537.jpg»

Писк

2013-11-27T08:38:08Z

Деньгуб Олена:

Користувач:Деньгуб Олена

2013-11-27T08:26:34Z

Деньгуб Олена:

[[Файл:IMG_7537.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==
Студентка Київського Університету імені Бориса Грінченка

==ПІБ==
Деньгуб Олена Юріївна

==Спеціальність==
Східні мови

==Група==
ФІНб-2-13.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Файл:IMG 7537.jpg

2013-11-27T08:24:43Z

Деньгуб Олена:

Користувач:Деньгуб Олена

2013-11-27T08:21:37Z

Деньгуб Олена: /* Загальні відомості */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості== Студентка Київського Університету імені Бориса Грінченка

===ПІБ=== Деньгуб Олена Юріївна

===Спеціальність=== Східні мови

===Група=== ФІНб-2-13.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Користувач:Деньгуб Олена

2013-11-27T08:18:59Z

Деньгуб Олена: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==