Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Піклуватися

2014-12-02T17:08:41Z

Даша Камінська:

'''Піклуватися, -луюся, -єшся, '''''гл. ''1) Заботиться, печься. ''Та таки й дитина, хоча воно і підросло, та все ж таки треба коло його піклуватись. ''Шевч. 2) Безпокоиться. ''Тебе не було, не дуже я за тобою піклувалась. ''Черк. у.
[[Категорія:Пі]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pikluvatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ПІКЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. про кого — що, за кого — що, ким, чим. Виявляти увагу, турботу про потреби кого-, чого-небудь. Насті спершу трохи чудно було, що про неї так піклуються (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 71); — Спасибі вам, що ви так піклуєтесь за його [нього] (Панас Мирний, I, 1954, 283); Слава про бессарабського народного месника, який карав панів і піклувався долею бідних, прийшла на одеські береги (Юрій Смолич, V, 1959, 28);
// без додатка. Виявляти неспокій з приводу влаштування кого-, чого-небудь, клопотатися про когось, щось. Стара Морозиха піклувалася все: — Може б ти, дочко, прилягла трохи? (Андрій Головко, II, 1957, 382).
2. коло кого — чого. Дбаючи про кого-, що-небудь, робити послуги, допомагати, створювати- необхідні умови і т. ін. — Та таки й дитина, Хоча воно вже й підросло, Та все ж таки треба Коло його піклуватись (Тарас Шевченко, I, 1963, 313).
3. за ким — чим. Бути в стані тривоги, тривожитися, хвилюватися через кого-, що-небудь. В Зеленій горці.. за святом пан сам піклувався (Панас Мирний, IV, 1955, 160); — Вся рота з тебе очей не зводить, ..всі товариші піклуються за тобою... (Олесь Гончар, III, 1959, 303).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 533.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53407/153105.html "Словопедія" ]===

ПІКЛУВАТИСЯ

піклува́тися
дієслово недоконаного виду

===[http://ukrlit.org/slovnyk/піклуватися УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ПІКЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. про кого — що, за кого — що, ким, чим. Виявляти увагу, турботу про потреби кого-, чого-небудь.Насті спершу трохи чудно було, що про неї так піклуються (Коцюб., І, 1955, 71); — Спасибі вам, що ви так піклуєтесь за його [нього] (Мирний, І, 1954, 283); Слава про бессарабського народного месника, який карав панів і піклувався долею бідних, прийшла на одеські береги (Смолич, V, 1959, 28); // без додатка. Виявляти неспокій з приводу влаштування кого-, чого-небудь, клопотатися про когось, щось. Стара Морозиха піклувалася все: — Може б ти, дочко, прилягла трохи? (Головко, II, 1957, 382).
2. коло кого — чого. Дбаючи про кого-, що-небудь, робити послуги, допомагати, створювати необхідні умови і т. ін. — Та таки й дитина, Хоча воно вже й підросло, Та все ж таки треба Коло його піклуватись (Шевч., І, 1963, 313).
3. за ким — чим. Бути в стані тривоги, тривожитися, хвилюватися через кого-, що-небудь. В Зеленій горці.. за святом пан сам піклувався (Мирний, IV, 1955, 160); — Вся рота з тебе очей не зводить, ..всі товариші піклуються за тобою… (Гончар, III, 1959, 303).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 533.
Піклуватися, луюся, єшся, гл.
1) Заботиться, печься. Та таки й дитина, хоча воно і підросло, та все ж таки треба коло його піклуватись. Шевч.
2) Безпокоиться. Тебе не було, не дуже я за тобою піклувалась. Черк. у.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/піклуватися українська-англійська Словник]===
піклуватися
care
===[http://slovari.yandex.ru/піклуватися/перевод/ ЯНДЕКС словари]===
піклуватися
Глагол
1. (про кого, про що, за кого, за що и ким, чим) заботиться, печься, печаловаться(о ком, о чем); (стараться оказивать содействие) хлопотать (о ком, о чем и за кого, за что); (давать приют и пропитание) призревать, призирать (кого)
2. (коло кого, коло чого) ухаживать (за кем, за чем), ходить (за кем, за чем)
3. (за ким, за чим) диал. беспокоиться (о ком, о чем)

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
• 1піклуватися — дієслово недоконаного виду …
Орфографічний словник української мови
• 2піклуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) про кого – що, за кого – що, ким, чим. Виявляти увагу, турботу про потреби кого , чого небудь. || без додатка. Виявляти неспокій з приводу влаштування кого , чого небудь, клопотатися про когось, щось. 2) коло кого – чого …
Український тлумачний словник
• 3піклування — я, с. Дія за знач. піклуватися …
Український тлумачний словник
• 4запіклуватися — у/юся, у/єшся, док., ким, чим, розм. Почати піклуватися, турбуватися про кого , що небудь …
Український тлумачний словник
• 5опатривати — піклуватися, наглядати, забезпечувати, опорядковувати …
Зведений словник застарілих та маловживаних слів
• 6оберігати — а/ю, а/єш, недок., оберегти/, ежу/, еже/ш, док., перех. 1) від кого – чого, із спол. щоб і без додатка. Захищати, боронити від кого , чого небудь небезпечного, шкідливого. || Дбайливо доглядати, піклуватися, запобігаючи чому небудь небажаному,… …
Український тлумачний словник

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Піклуватися_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Піклуватися_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Піклуватися_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Піклуватися_4.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Піклуватися_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| VkjR-5p4p-E }}

{{#ev:youtube| YS7V_wYTiCM }}

{{#ev:youtube| AAyEoc1x4QM }}

==Цікаві факти==
=== Як піклуватися про дітей? ===
==== Корисні поради для здорового життя====
І так шановні батьки, давайте з вами замислимося над тим, як слід піклуватися про дітей, щоб зробити з них дійсно щасливих і нормальних людей, за яких вам не буде соромно. Діти, в перші роки життя особливо, відображають по суті поведінку своїх батьків, і нехай не всім батькам приємно це чути, але їхні діти, це майже що вони самі.
Більше читайте тут: [http://utasw.com/12164-yak-pikluvatisya-pro-ditejj.html]
===10 цікавих фактів про те,як чоловіки піклуються про свою зовнішність===
==== 10 цікавих фактів про те, як чоловіки піклуються про свою зовнішність. І про те, як це слід робити правильно... ====
1.Згідно з соціологічними дослідженнями 2008 року, в цілому по світі 34% всіх чоловіків вважають власну зовнішність надзвичайно важливою
Більше читайте тут: [http://vsisvoi.at.ua/news/10_cikavikh_faktiv_pro_te_jak_choloviki_piklujutsja_pro_svoju_zovnishnist/2011-03-24-32]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Пі]]

Файл:Піклуватися 5.jpg

2014-12-02T16:43:19Z

Даша Камінська:

Файл:Піклуватися 4.jpeg

2014-12-02T16:42:39Z

Даша Камінська:

Файл:Піклуватися 3.jpg

2014-12-02T16:41:48Z

Даша Камінська:

Файл:Піклуватися 2.jpg

2014-12-02T16:41:09Z

Даша Камінська:

Файл:Піклуватися 1.jpg

2014-12-02T16:40:19Z

Даша Камінська:

Визвати

2014-12-02T16:25:39Z

Даша Камінська:

'''Ви́звати. '''См. '''Визивати. '''
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/vyzyvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВИЗИВАТИ, аю, аєш, недок., ВИЗВАТИ, ву, веш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що викликати. — Дмитре, чому тебе в суд визивають? — Бо пан об мене руку побив (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 20); Не в пир, бач, запрошав [Турн] напитись, А в поле визивав побитись (Іван Котляревський, I, 1952, 183); «Чорноморці» пройшли дуже добре, людей було сила, аплодисментів сила! Визивали Лисенка (Леся Українка, V, 1956, 28).

===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/50673.html "Словопедія" ]===

ВИЗВАТИ

ви́звати
дієслово доконаного виду

===[http://ukrlit.org/slovnyk/визивати УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ВИЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЗВАТИ, ву, веш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що виклика́ти. —Дмитре, чому тебе в суд визивають? — Бо пан об мене руку побив (Укр.. присл.., 1955, 20); Не в пир, бач, запрошав [Турн] напитись, А в поле визивав побитись (Котл., І, 1952, 183); "Чорноморці" пройшли дуже добре, людей було сила, аплодисментів сила! Визивали Лисенка (Л. Укр., V, 1956, 28).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/визвати українська-англійська Словник]===
• Challenge defy beard

===[http://slovari.yandex.ru/визвати/перевод/ ЯНДЕКС словари]===
визвати
Глагол
1. вызвать
1. = визивати

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
• 2визвати — дієслово доконаного виду …
Орфографічний словник української мови

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:визвати_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:визвати_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:визвати_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:визвати_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| 8RtgOuadw_s }}

{{#ev:youtube| vGgmHv1jjbg }}

{{#ev:youtube| GYsaYdN5yac }}

==Цікаві факти==
=== Як викликати гнома і фею бажань в домашніх умовах? ===
==== Знай як — інструкції, цікаві статті, корисні поради на всі випадки життя ====
Вам знадобиться
• Цукерки
• Солодощі
• Ванна
• Незаймана
• Записка
Більше читайте тут: [http://www.znayyak.org/yak-viklikati-gnoma-i-feyu-bazhan-v-domashnix-umovax/]
===Як в Україні з мобільного викликати "швидку" та інші екстрені служби===
"Я ніколи не звертала уваги на те, як правильно набирати на мобільному телефоні номери екстрених служб, — розповідає рівнянка Оксана Солод, 34 роки. — Та якось серед ночі ми із сестрою поверталися з відпочинку в Карпатах. На трасі в Тернопільській області побачили наслідки аварії. Тоді ще не в усіх були мобільні. Але ті, хто їх мав, почали набирати "03". Однак нічого путнього з того не вийшло".
Жінка цікавиться, за якими номерами з мобільного викликати рятувальників, як зателефонувати до швидкої допомоги та міліції.

Більше читайте тут: [http://gazeta.ua/articles/science-life/_ak-v-ukrayini-z-mobilnogo-viklikati-shvidku-ta-inshi-ekstreni-sluzhbi/248014]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ви]]

Файл:Визвати 5.jpg

2014-12-02T16:10:48Z

Даша Камінська:

Файл:Визвати 4.jpeg

2014-12-02T16:10:23Z

Даша Камінська:

Файл:Визвати 3.jpg

2014-12-02T16:10:03Z

Даша Камінська:

Файл:Визвати 2.jpg

2014-12-02T16:09:44Z

Даша Камінська:

Файл:Визвати 1.jpg

2014-12-02T16:09:24Z

Даша Камінська:

Накурювати

2014-12-02T15:55:03Z

Даша Камінська:

'''Накурювати, -рюю, -єш, '''сов. в. '''накури́ти, -рю́, -риш, '''''гл. ''1) Дымить, надымить. ''Накурила димом. ''2) Накуривать, накурить (о табакѣ). 3) Пилить, напылить, поднимать, поднять пыль. 4) Накуривать, накурить. ''Горівки накурити. ''Лукаш. 130. ''Наш пан ся журит, як пива накурити, женчиків напоїти. ''Грин. III. 13!). 5) Кадить, накадить. ''Ладаном накурено. ''Харьк. у. 6) Окуривать, окурить. ''Да причаруй ти да козаченьки, що гуляє зо мною! А циганочка да ворожечка мою волю вволила: ой урізала русої коси да козака накурила. ''Мет. 88.
[[Категорія:На]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/nakurjuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
НАКУРЮВАТИ 1, юю, юєш, недок., НАКУРИТИ, курю, куриш, док.
1. неперех. Курячи, наповнювати приміщення тютюновим димом. Кричали [товариші], сміялись, накурювали в хаті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 155); Вони посідали біля відчинених дверцят грубки, щоб не накурювати в тісній кімнаті (Андрій Головко, II, 1957, 575);
// Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення яким-небудь ароматним димом, запахом. Накурила [Галя] ладаном кріпко і заперла хату, щоб не видихалося (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 320).
2. перех. Курінням, перегонкою приготовляти щось у якій-небудь кількості. — Щоб ніхто з вас більше ні горілки не курив, ні шинкував! Ви мої — й шинок буде мій. Ось вам Лейба й горілки накурить (Панас Мирний, I, 1949, 192).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 113.
Коментарі (0)
НАКУРЮВАТИ 2, юю, юєш, недок., НАКУРИТИ, рю, риш, док. Піднімати, збивати пил; пилити.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 114.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53405/121959.html"Словопедія" ]===

НАКУРЮВАТИ

наку́рювати 1
дієслово недоконаного виду
заповнювати повітря тютюновим димом; приготовляти у якійсь кількості

наку́рювати 2
дієслово недоконаного виду
збивати пил

===[http://ukrlit.org/slovnyk/накурювати УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

НАКУ́РЮВАТИ1, юю, юєш, недок., НАКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док.
1. неперех. Курячи, наповнювати приміщення тютюновим димом. Кричали [товариші], сміялись, накурювали в хаті (Коцюб., II, 1955, 155); Вони посідали біля відчинених дверцят грубки, щоб не накурювати в тісній кімнаті (Головко, II, 1957, 575); // Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення яким-небудь ароматним димом, запахом. Накурила [Галя] ладаном кріпко і заперла хату, щоб не видихалося (Кв.-Осн., II, 1956, 320).
2. перех. Курінням, перегонкою приготовляти щось у якій-небудь кількості. — Щоб ніхто з вас більше ні горілки не курив, ні шинкував! Ви мої — й шинок буде мій. Ось вам Лейба й горілки накурить (Мирний, І, 1949, 192).
НАКУ́РЮВАТИ2, юю, юєш, недок., НАКУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док. Піднімати, збивати пил; пилити.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/курити українська-англійська Словник]===
Переклад на англійська:
• smoke
(Verb ) (verb, noun ) []
to inhale and exhale smoke from a burning cigarette
to inhale and exhale tobacco smoke regularly or habitually
To inhale smoke from for example a cigarette or a cigar.

===[http://slovari.yandex.ru/накурювати/перевод/ ЯНДЕКС словари]===
накурювати
Глагол
1. накуривать, накурить
2. (добивать перегонкой) нагонять, нагнать; спец. накуривать, накурить
3. пилить, напилить, поднимать пиль, поднять пиль

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
• 1накурювати — I юю, юєш, недок., накури/ти, курю/, ку/риш, док. 1) неперех.Курячи, наповнювати приміщення тютюновим димом. || Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення яким небудь ароматним димом, запахом. 2) перех. Курінням, перегонкою приготовляти щось …
Український тлумачний словник
• 2накурювати — 1 дієслово недоконаного виду заповнювати повітря тютюновим димом; приготовляти у якійсь кількості накурювати 2 дієслово недоконаного виду збивати пил …
Орфографічний словник української мови
• 3накурювати — рюю, рюєш, Пр. 1. Наповнити тютюновим димом, курячи тютюн. 2. Піднімати пилюку, збивати пил; пилити …
Словник лемківскої говірки

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Накурити_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Накурити_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Накурити_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Накурити_4.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| ilqJiJWd1HY }}
{{#ev:youtube| kAINqpo-44M }}

==Цікаві факти==
=== Люлька для паління ===
==== Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. ====
Лю́лька (діал. фа́йка[1], цибух[2], цупечка[3][4]) — пристрій для паління тютюну та інших рослинних речовин, який складається з мундштука та стамелю. Люльки були широко розповсюджені в усьому світі, однак з початку XX століття їх поступово витіснилицигарки.
Сучасні люльки для паління тютюну виготовляють з бріару, рідше використовують морську пінку, морту, тикви та кукурудзянікачани. Усі інші матеріали, в своїй більшості, частіше носять декоративний характер і не рекомендуються для використання за прямим призначенням.

Більше читайте тут: [http://uk.wikipedia.org/wiki/Люлька_для_паління]
===333 задоволення і 1000 проблем. Бажання — половина життя.===

==== Як обкурювати будинок====
Спершу:
• Запаліть ароматичні палички і помістите їх на черепашку або на жаростійке блюдо (якщо ви користуєтеся запашними травами, надіньте на руку рукавичку-прихватку).
• Помахайте рукою або пером над паличкою, аби дим розподілився по всьому місцю, яке ви хочете очистити.
• Якщо ви обкурюєте кімнату, тримаєте черінь-ставку і описуйте рукою великі круги, ходячи по кімнаті і думаючи про своє бажання вигнати будь-яку негативну енергію і створити місце, в якому розцвіте кохання.

Більше читайте тут: [http://budivnytstvo.org.ua/?p=129]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:На]]

Файл:Накурити 4.jpg

2014-12-02T15:34:49Z

Даша Камінська:

Файл:Накурити 3.jpg

2014-12-02T15:34:23Z

Даша Камінська:

Файл:Накурити 2.jpg

2014-12-02T15:33:40Z

Даша Камінська:

Файл:Накурити 1.jpg

2014-12-02T15:33:02Z

Даша Камінська:

Хижий

2014-12-02T15:12:00Z

Даша Камінська:

'''Хижий, -а, -е. '''Хищный. К. ЧР. 427. ''Хиже птаство. ''К. Іов. 59. ''Хижі орли. ''К. ЧР. 92.
[[Категорія:Хи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/khyzhyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ХИ́ЖИЙ, а, е.
1. Який їсть інших тварин (про звірів, тварин). Щоб вгамувати своє серце, Єремія звелів осідлати коня, скочив на його й полетів у степ оглядати своє добро, а потім блукав по діброві без діла, без думок в голові, блукав, як блукають хижі звірі, шукаючи поживку(Нечуй-Левицький, VII, 1966, 120); Ой, стережися, польова пташко, знизу блискучих котячих очей, а згори бистрих пазурів хижих шулік! (Панас Мирний, IV, 1955, 296); Кострубаті й присадкуваті верби.. чіплялися оголеним корінням за землю, немов хижий птах загнав пазури у здобич (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308); Блідли зорі. На сході небо жевріло світанням. Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113);
// Характерний для такої тварини. Шуліка зорить на нього з-під неба здивованим хижим оком: хто ти є, що не заєць і не сайгак, а мчиш прудкіше за них? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 227); Справді, з котом було веселіше. Лаврін гладив його м'яку шерсть, прив'язував до нитки заячий хвостик і возив його по долівці, забавляючись хижими стрибками кота (Олесь Донченко, III, 1956, 127); * Образно. Хиже море здалі гомоніло валами (Леся Українка, IV, 1954, 266); В круглих вогких ковбанях-ячейках стояли міномети всіх трьох рот. З'єднані в одну батарею, виструнчені в голодний, хижий ряд, вони набули особливо грізного промовистого вигляду (Олесь Гончар, III, 1959, 389);
// перен. Подібний до хижака лютістю, жорстокістю, такий, як у хижака (про людину та її риси); лютий, жорстокий. — І звір такого не зробить, як ти зробив, і розбишака хижий!.. (Панас Мирний, I, 1949, 406); Чим дальш підростав, тим гірш ставав я хижим, непокірним. Раз завівся я з батьком і убив би його до смерті, коли б чужі люди не оборонили його (Олекса Стороженко, I, 1957, 349); Він бачив перед собою полиск хижих очей, червоні й завзяті обличчя, роздуті ніздрі й білі зуби — і вся ця хвиля лютості раптом наскочила на нього, як морський прибій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 401); Раніше Мар'ян перед Глущуком своє хиже нутро маскував солодкими словами (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 205); Людина посміхалася, вишкіряючи жовті зуби, її маленькі очі блищали хижою радістю (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 380).
2. перен. Який прагне наживи, жорстоко визискуючи кого-небудь, діючи як хижак (у 2 знач.). Про самого Чіпку гріх слово сказати! Та його хата низенька й тісна, його мати згорблена, стара, висушена гіркою нуждою та лихом, розкопирсали хижу, падку на розкоші та на прибуток ласу натуру Явдошину (Панас Мирний, I, 1949, 357); — А про цього Кикала ти, видно, знаєш не все. Він собі будинок будує. Поганого в тому.. немає нічого, але дуже він хижий і хутко збудувати хоче (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 35);
// В якому виражається зажерливість, користолюбство. Хижі очі зазирають, Пориваються до нас, І тому ми на сторожі Кожен день і кожен час (Українські народні думи.., 1955, 403);
// Пов'язаний з грабежем, розбоєм. Уперед проти хижих порядків! Гине войник [воїн] чи здобич бере, Він стежки протира для нащадків, — Його діло ніколи не мре! (Павло Грабовський, І, 1959, 395); В серцях відвага соколина, і гнів, і лють до хижих зграй(Володимир Сосюра, II, 1958, 188);
// у знач. ім. хижі, жих, мн. Ті, що прагнуть наживи; зажерливі. Дужі! волю прекрасну віддайте... Ситі! землю господню верніть... Хижі! чулими, добрими станьте 1 в покуті гріхи замоліть... (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 119).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 53.

===[http://slovopedia.org.ua/47/53413/351981.html "Словопедія" ]===
[http://slovopedia.org.ua/41/53413/275273.html]
[http://slovopedia.org.ua/35/53413/220138.html]

ХИЖИЙ

хи́жий
прикметник

ХИЖИЙ
(звір) кровожерний, дикий, лютий, жорстокий, г. драпіжний, д. пажерний (хто) КОРИСТОЛЮБНИЙ, о хижоокий, (чад)грабіжницький, здирницький, хижуватий

ХИЖИЙ
хищный

===[http://ukrlit.org/slovnyk/хижий УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ХИ́ЖИЙ, а, е.
1. Який їсть інших тварин (про звірів, тварин). Щоб вгамувати своє серце, Єремія звелів осідлати коня, скочив на його й полетів у степ оглядати своє добро, а потім блукав по діброві без діла, без думок в голові, блукав, як блукають хижі звірі, шукаючи поживку (Н.-Лев., VII, 1966, 120); Ой, стережися, польова пташко, знизу блискучих котячих очей, а згори бистрих пазурів хижих шулік!(Мирний, IV, 1955, 296); Кострубаті й присадкуваті верби.. чіплялися оголеним корінням за землю, немов хижий птах загнав пазури у здобич (Коцюб., І, 1955, 308); Блідли зорі. На сході небо жевріло світанням. Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (Шиян, Баланда, 1957, 113); // Характерний для такої тварини. Шуліка зорить на нього з-під неба здивованим хижим оком: хто ти є, що не заєць і не сайгак, а мчиш прудкіше за них? (Гончар, Тронка, 1963, 227);Справді, з котом було веселіше. Лаврін гладив його м’яку шерсть, прив’язував до нитки заячий хвостик і возив його по долівці, забавляючись хижими стрибками кота (Донч., III, 1956, 127); *Образно. Хиже море здалі гомоніло валами (Л. Укр., IV, 1954, 266); В круглих вогких ковбанях-ячейках стояли міномети всіх трьох рот. З’єднані в одну батарею, виструнчені в голодний, хижий ряд, вони набули особливо грізного промовистого вигляду (Гончар, III, 1959, 389); // перен.Подібний до хижака лютістю, жорстокістю, такий, як у хижака (про людину та її риси); лютий, жорстокий. — І звір такого не зробить, як ти зробив, і розбишака хижий!.. (Мирний, I, 1949, 406);Чим дальш підростав, тим гірш ставав я хижим, непокірним. Раз завівся я з батьком і убив би його до смерті, коли б чужі люди не оборонили його (Стор., I, 1957, 349); Він бачив перед собою полиск хижих очей, червоні й завзяті обличчя, роздуті ніздрі й білі зуби — і вся ця хвиля лютості раптом наскочила на нього, як морський прибій (Коцюб., І, 1955, 401); Раніше Мар’ян перед Глущуком своє хиже нутро маскував солодкими словами (Чорн., Визвол. земля, 1959, 205); Людина посміхалася, вишкіряючи жовті зуби, її маленькі очі блищали хижою радістю (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 380).
2. перен. Який прагне наживи, жорстоко визискуючи кого-небудь, діючи як хижак (у 2 знач.). Про самого Чіпку гріх слово сказати! Та його хата низенька й тісна, його мати згорблена, стара, висушена гіркою нуждою та лихом, розкопирсали хижу, падку на розкоші та на прибуток ласу натуру Явдошину (Мирний, І, 1949, 357); — А про цього Кикала ти, видно, знаєш не все. Він собі будинок будує. Поганого в тому.. немає нічого, але дуже він хижий і хутко збудувати хоче (Собко, Біле полум’я, 1952, 35); // В якому виражається зажерливість, користолюбство. Хижі очі зазирають, Пориваються до нас, І тому ми на сторожі Кожен день і кожен час (Укр.. думи.., 1955, 403); // Пов’язаний з грабежем, розбоєм. Уперед проти хижих порядків! Гине войник [воїн] чи здобич бере, Він стежки протира для нащадків,— Його діло ніколи не мре! (Граб., І, 1959, 395); В серцях відвага соколина, і гнів, і лють до хижих зграй (Сос., II, 1958, 188); // у знач. ім. хи́жі, жих, мн. Ті, що прагнуть наживи; зажерливі. Дужі! волю прекрасну віддайте… Ситі! землю господню верніть… Хижі! чулими, добрими станьте І в покуті гріхи замоліть… (Олесь, Вибр., 1958, 119).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/хижий українська-англійська Словник]===
Rapacious ravenous predatory carnivore carnivorous grasping predacious raptorial
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
хижий
Прилагательное
1. хищний

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
• 1хижий — проворный, аккуратный, опрятный , зап. (Даль), смол. (Добровольский), укр. хижий хищный . Возм., связано с хитить, хитрый, причем ж , возм., происходит из какого либо др. прилаг., напр. гожий, пригожий. •• [Славский ищет объяснения загадочному ж… …
Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
• 2хижий — а, е. 1) Який їсть інших тварин (про звірів, тварин). || Характерний для такої тварини. || перен. Подібний до хижака лютістю, жорстокістю, такий, як у хижака (про людину та її риси); лютий, жорстокий. 2) перен. Який прагне наживи, жорстоко… …
Український тлумачний словник
• 3хижий — 1) (який живиться іншими тваринами; який виражає хижість; такий, як у хижака), кровожерний, кровожерливий 2) див. лютий I, 2) …
Словник синонімів української мови
• 4хижий — прикметник …
Орфографічний словник української мови

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Хижий_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Хижий_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Хижий_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Хижий_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Хижий_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| F-pAkJZAWhY }}
{{#ev:youtube| 4fJGC6SQX24}}

==Цікаві факти==
=== Денні хижі птахи України - хто вони? ===

==== Денні пернаті хижаки — одна з найбільш таємничих груп птахів, зустріч із якими здебільшого викликає захоплення їх красою та досконалістю, і відчуття загадковості. ====
Про існування цих птахів знають усі. У народі їм дали загальну назву кібці — у південних регіонах України, коршаки — на півночі країни. Багато хто, особливо серед мешканців села, мисливців, лісників, голуб'ятників, ставиться до них украй агресивно, при зустрічі вбивають їх і їхніх малят, розорюють гнізда, бо вважають шкідниками, які полюють на свійську птицю, голубів, мисливських птахів і дрібних звірів.
Чи виправдане таке ставлення до пернатих хижаків? Чи правильно ми чинимо, знищуючи їх? Чи не зашкоджуємо такими вчинками в першу чергу собі? На ці запитання можна знайти відповіді лише з'ясувавши — якими є денні хижі птахи, хто вони і чим живуть.

Більше читайте тут: [http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=119]
=== Хижі рослини===

Американська марцинелла.
Дане дерево - небезпечний хижак. У людей викликає важке отруєння навіть після декількох хвилин вдихання його «ароматів».
Пухирчатка.
На кінцях листя цієї рослини знаходяться невеликі пухирці, з допомогою яких рослина ловить свою здобич. Ці листочки за формою нагадують яйце або грушу. Бульбашка має подобу вхідного отвору, яка прикрита клапаном. Він відкривається усередину. Зовнішня сторона цього клапана оснащена волосками, моментально реагувати на найменші дотику. При контакті волосків і комахи клапан відривається, жертва опиняється в пастці, оскільки клапан негайно закривається.
Більше читайте тут: [http://facti.info/priroda/22687-hizhi-roslini.html]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Хи]]

Файл:Хижий 5.jpg

2014-12-02T14:58:22Z

Даша Камінська:

Файл:Хижий 4.jpg

2014-12-02T14:57:49Z

Даша Камінська:

Файл:Хижий 3.jpg

2014-12-02T14:57:18Z

Даша Камінська:

Файл:Хижий 2.jpg

2014-12-02T14:56:50Z

Даша Камінська:

Файл:Хижий 1.jpg

2014-12-02T14:56:19Z

Даша Камінська:

Начитати

2014-12-02T14:38:01Z

Даша Камінська:

'''Начита́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''1) Вычитать. ''Не так сонце сходить, як письменні начитали. ''Шевч. 123. 2) Много прочесть.
[[Категорія:На]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/nachytuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
НАЧИТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЧИТАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Прочитувати в якій-небудь кількості. — Агуш! бач — наслідив на книжці. Що мені Марко скаже, як побачить на ній півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав, ніж ти... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 20).
2. Читаючи за списком, називати прізвища. Сьогодні начитуватимуть їх [Василину й Сашка] у списках заслужених людей на всю Ковалівку (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 317); На засіданнях суду він хвилювався. Особливо в часи всіляких формальностей, доки начитують по списку обвинувачених і, нарешті, свідків (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 475).
3. розм. Читати що-небудь вголос для когось, часто для загального відома. — Цитьте ж усі, слухайте; кого начитаю над вами сотником, так зараз покланяйтесь йому (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 220); Він [М. Л. Кропивницький] блискуче «начитував» окремі місця і навіть цілі ролі до найдрібніших деталей (Збірник про Кропивницького, 1955, 244).
4. розм. Читаючи, довідуватися про що-небудь, одержувати якісь відомості; вичитувати. — Чи не буде полегкості на податі, на хліб? — Про це я не відаю, навіть у книжках нічого про те не начитував (Нечуй-Левицький, I, 1956, 194); Пишіть мені, що там в Києві робиться, ми дещо начитували в газетах, але в листах воно живіше виходить(Леся Українка, V, 1956, 324); А я начитала, Що, як виросте той Гонта, Все наше пропало! (Тарас Шевченко, І, 1951, 302);
// Читаючи, повідомляти про що-небудь. — Та тут же нема, хлопче, і того, що ти нам начитав, — обізвався дід Ничипір (Любов Яновська, I, 1959, 466); — Хай ревізійна комісія начитує їх [досягнення]. У мене тепер новий клопіт, — похитав головою Перегуда (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 271).
5. Докоряти кому-небудь чимсь. [Кнур:] Ти ж з тією правдою, як циган з писаною торбою, носилась! Тілько й знала, що малому начитувала за правду! (Панас Мирний, V, 1955, 91);
// Давати розпорядження, нагадувати кому-небудь про щось. Крихточка все начитувала своєму Тихонові, як за домом глядіти, як їсти варити, де що лежить (Яків Баш, Надія, 1960, 257).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 236.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53405/124934.html "Словопедія" ]===

начита́ти
дієслово доконаного виду

===[http://ukrlit.org/slovnyk/начитувати УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

НАЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Прочитувати в якій-небудь кількості. — Агуш бач — наслідив на книжці. Що мені Марко скаже, як побачить на ній півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав, ніж ти… (Коцюб., II, 1955, 20).
2. Читаючи за списком, називати прізвища. Сьогодні начитуватимуть їх [Василину й Сашка] у списках заслужених людей на всю Ковалівку (Кучер, Прощай.., 1957, 317); На засіданнях суду він хвилювався. Особливо в часи всіляких формальностей, доки начитують по списку обвинувачених і, нарешті, свідків (Ле, Міжгір’я, 1953, 475).
3. розм. Читати що-небудь вголос для когось, часто для загального відома. — Цитьте ж усі, слухайте; кого начитаю над вами сотником, так зараз покланяйтесь йому (Кв.-Осн., II, 1956, 220); Він [М. Л. Кропивницький] блискуче "начитував" окремі місця і навіть цілі ролі до найдрібніших деталей(Збірник про Кроп., 1955, 244).
4. розм. Читаючи, довідуватися про що-небудь, одержувати якісь відомості; вичитувати. — Чи не буде полегкості на податі, на хліб? — Про це я не відаю, навіть у книжках нічого про те не начитував(Н.-Лев., І, 1956, 194); Пишіть мені, що там в Києві робиться, ми дещо начитували в газетах, але в листах воно живіше виходить (Л. Укр., V, 1956, 324); А я начитала, Що, як виросте той Гонта, Все наше пропало! (Шевч., І, 1951, 302); // Читаючи, повідомляти про що-небудь. — Та тут же нема, хлопче, і того, що ти нам начитав, — обізвався дід Ничипір (Л. Янов., І, 1959, 466); — Хай ревізійна комісія начитує їх [досягнення]. У мене тепер новий клопіт, — похитав головою Перегуда (Кучер, Прощай.., 1957, 271).
5. Докоряти кому-небудь чимсь. [Кнур:] Ти ж з тією правдою, як циган з писаною торбою, носилась! Тілько й знала, що малому начитувала за правду! (Мирний, V, 1955, 91); // Давати розпорядження, нагадувати кому-небудь про щось. Крихточка все начитувала своєму Тихонові, як за домом глядіти, як їсти варити, де що лежить (Баш, Надія, 1960, 257).

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru/начитати/перевод/ ЯНДЕКС словари]===
начитати
Глагол
1. прочитать; (в большом количестве) начитать; (узнавать из книг) вичитать

===[ http://translate.academic.ru/начитати/uk/ Словари и энциклопедии на Академике]===

• начитати
I начита́ти
прочита́ть; (в большом количестве) начитать; (узнавать из книг) вычитать
II см. начитувати
Українсько-російський словник
Смотри также в других словарях:
• начитаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до начитати. 2) у знач. прикм. Який прочитав багато книжок і набув усебічних знань … Український тлумачний словник
• начитати — див. начитувати … Український тлумачний словник
• дізнаватися — 1) = дізнатися (з ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось / щось), довідуватися, довідатися, у[в]знавати, у[в]знати, звідувати, звідати, допитуватися, допитатися, пересвідчуватися, пересвідчитися, провідувати, провідати,… … Словник синонімів української мови
• начитати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Начитати_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Начитувати_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Начитувати_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Начитувати_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Начитувати_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| vcFeigtLYIs }}
{{#ev:youtube| 40hzs_8bj9Y }}

==Цікаві факти==
=== Губернатор пропону начитувати антикорупцйний закон студентам ===
Голова Вінницької обласної державної адміністрації Микола ДЖИГА пропонує вивчати антикорупційний закон у навчальних закладах.
Як передає кореспондент УНІАН, про це М.ДЖИГА сказав сьогодні під час семінару «Про засади запобігання та протидії корупції».
На думку голови ОДА, потрібно, щоб антикорупційний закон був розрахований на довготривалу програму, на роки. «Його (цей закон — УНІАН) потрібно вивчати у навчальних закладах, зі студентами працювати, з молодими фахівцями. Одними адміністративними, кримінальними заходами корупцію ми не поборемо», — вважає М.ДЖИГА.

Більше читайте тут: [http://пох.com.ua/губернатор-пропону-начитувати-антик.html]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:На]]

Файл:Начитувати 5.jpg

2014-12-02T14:07:37Z

Даша Камінська:

Файл:Начитувати 4.jpg

2014-12-02T14:06:52Z

Даша Камінська:

Файл:Начитувати 3.jpg

2014-12-02T14:06:10Z

Даша Камінська:

Файл:Начитувати 2.jpg

2014-12-02T14:05:41Z

Даша Камінська:

Файл:Начитати 1.jpg

2014-12-02T14:05:03Z

Даша Камінська:

Похваляти

2014-12-02T13:44:52Z

Даша Камінська:

'''Похваля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''похвали́ти, -лю, -лиш, '''''гл. ''Одобрительно отзываться, отозваться, хвалить, похвалить, одобрять, одобрить. ''Те, що треба б не похваляти, а ганити. ''О. 1861. XI. 103. ''Яка гарна молода! похваляли деякі. ''Стор. МПр. 77.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pokhvaljaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ПОХВАЛЯТИ, яю, яєш, недок.. ПОХВАЛИТИ, хвалю, хвалиш, док., перех. і без додатка. Висловлювати схвалення, відзиватися з похвалою про кого-, що-небудь; хвалити. Краще всіх воювала [Маруся]; так, що й начальники її запримітили і все похваляли (Українські народні казки, 1951, 156); Жан спорожнив свій [келишок] мовчки і кивнув Кженові, немов похваляв пісню (Іван Франко, I, 1955, 322); Горілки Оксентій не вживав, не похваляв, коли вживали інші (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 92); Не хвали сам себе — нехай тебе люди похвалять! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 177); — Оце мені, дочко, за тобою, як у бога за дверима: хоч сядь та й руки згорни! — не вдержалась Зінька і похвалила невістку (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 348); Жушман одразу ж помітив, що парк доглядають хазяйські руки, і похвалив (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 143).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 444.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53407/167089.html "Словопедія" ]===

ПОХВАЛЯТИ

похваля́ти
дієслово недоконаного виду

===[http://ukrlit.org/slovnyk/похваляти УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ПОХВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОХВАЛИ́ТИ, хвалю́, хва́лиш, док., перех. і без додатка. Висловлювати схвалення, відзиватися з похвалою про кого-, що-небудь; хвалити. Краще всіх воювала [Маруся]; так, що й начальники її запримітили і все похваляли (Укр.. казки, 1951, 156); Жан спорожнив свій[келишок] мовчки і кивнув Еженові, немов похваляв пісню (Фр., І, 1955, 322); Горілки Оксентій не вживав, не похваляв, коли вживали інші (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 92); Не хвали сам себе — нехай тебе люди похвалять! (Укр.. присл.., 1955, 177); — Оце мені, дочко, за тобою, як у бога за дверима: хоч сядь та й руки згорни! — не вдержалась Зінька і похвалила невістку (Н.-Лев., VI, 1966, 348); Жушман одразу ж помітив, що парк доглядають хазяйські руки, і похвалив (Ткач, Черг. завдання, 1951, 143).

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru/похваляти/перевод/ ЯНДЕКС словари]===
похваляти
Глагол
с
1. брять, одобрить

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
• 1похваляти — я/ю, я/єш, недок., похвали/ти, хвалю/, хва/лиш, док., перех. і без додатка. Висловлювати схвалення, відзиватися з похвалою про кого , що небудь; хвалити …
Український тлумачний словник
• 2похваляти — дієслово недоконаного виду …
Орфографічний словник української мови

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Похваляти1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Похваляти3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Похваляти4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Похваляти5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| vF2Z2waAKks }}
{{#ev:youtube| Qf5_6UlCjjI }}

==Цікаві факти==
=== Корисні та цікаві поради що змінять твоє життя ===
==== Як правильно похвалити кого-небудь?====
Етап 1: базова похвала
Ваша похвала повинна завжди включати, щонайменше:
1. Ім’я людини, яку ви хвалите
Ви завжди повинні звертатися до людини по імені, тому що таким чином ви висловлюєте повагу. Найсолодше слово для слуху більшості людей — це власне ім’я. Наприклад, якщо ви звертаєтеся до мене по імені, значить, ви знаєте моє ім’я, а це в свою чергу говорить про те, що ви помітили мене. Одне з найпалкіших бажань будь-якої людини — бути поміченим. Якщо ви починаєте будь-яку пропозицію з імені свого співрозмовника, ви відразу виробляєте сприятливе враження.
Більше читайте тут: [http://fix-life.com.ua/як-правильно-похвалити-кого-небудь/]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:По]]

Файл:Похваляти5.jpg

2014-12-02T13:29:23Z

Даша Камінська:

Файл:Похваляти4.jpg

2014-12-02T13:28:48Z

Даша Камінська:

Файл:Похваляти3.jpg

2014-12-02T13:28:12Z

Даша Камінська:

Файл:Похваляти2.jpg

2014-12-02T13:27:39Z

Даша Камінська:

Файл:Похваляти1.jpg

2014-12-02T13:27:06Z

Даша Камінська: