Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Усміхатися

2014-12-06T20:31:58Z

Данилюк Марія: /* Медіа */

Усміхатися

2014-12-06T20:31:16Z

Данилюк Марія: /* Медіа */

Усміхатися

2014-12-06T20:29:45Z

Данилюк Марія: /* Сучасні словники */

Усміхатися

2014-12-06T20:28:35Z

Данилюк Марія: /* УКРЛІТ.ORG_Cловник */

Файл:149375510168861381.jpg

2014-12-06T20:27:17Z

Данилюк Марія:

Файл:1292179627 9.jpg

2014-12-06T20:26:34Z

Данилюк Марія:

Файл:Ph exC7JoP6cW 29082013.jpg

2014-12-06T20:25:40Z

Данилюк Марія:

Усміхатися

2014-12-06T20:24:38Z

Данилюк Марія: /* Іноземні словники */

'''Усміхатися, -хаюся, -єшся, '''сов. в. '''усміхнутися, -хнуся, -нешся, '''''гл. ''Улыбаться, улыбнуться. ''І любуються, і радіють, і усміхаються. ''Рудч. Ск. І. 131.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/usmikhatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
УСМІХАТИСЯ (ВСМІХАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УСМІХНУТИСЯ (ВСМІХНУТИСЯ), нуся, нешся, док.

1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. І божий чоловік [сліпий] зрадів: аж усміхавсь, облапуючи кругом Петра (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 195); Хто б не прийшов до хати — старий, малий, хорий, здоровий, багатий, — кожний виходить усміхаючися, з радістю в серці: вже якось уміла [Олена] кожному сказати щось таке приємне, чим-небудь потішити (Гнат Хоткевич, II, 1966, 183); Тарас бачив лише брови, очі, усмішку, — і раптом сам усміхнувся щиро й радісно (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 56); Дивляться [жінки] мовчки на грізного свого гостя, на батька Пугача, не скаже він хоть словечка млякшого, чи не всміхнеться до них (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 135); * Образно. Минулася буря — і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (Максим Рильський, I, 1960, 86);
// Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. Старий путіловець — начштабу — лише усміхався, «партизанщина», казав він вибачливо й водночас лагідно (Юрій Яновський, II, 1958, 233); Вона [Лукія] не всміхається до робітників запобігливо, як це часом буває з іншим начальством, їй не треба до них так усміхатись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 79); Дай же руку, любий друже, усміхнись мені! (Володимир Сосюра, II, 1958, 225).
♦ Усміхатися (усміхнутися) аж до вух див. вухо.

2. перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. Христя молода, до неї усе усміхається; їй здається усе таким привітним та гарним... (Панас Мирний, III, 1954, 199); Прийдешнє усміхалося йому рожевими картинами, поривало до поезії (Яків Качура, II, 1958, 354);
// із сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. Щастя усміхнулось йому і відтоді вже його не покидало (Іван Франко, V, 1951, 284); Нарешті нам таки усміхнулось щастя. Зійшовши на якесь узгір'я, ми побачили ліхтарі, почули близький гудок паровоза (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 25); А може, й справді — у Києві, у тій художній школі, нарешті усміхнеться йому доля, може, сам там він стане знаменитим або хоч би хорошим художником (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 154);
// Бути можливим у недалекому майбутньому. — Він покинув столицю з її приємностями і забавами, покинув навіть школу, де йому вже от-от усміхались екзамени і дипломи (Іван Франко, II, 1950, 370); — Сексте, які сподівання тобі усміхаються в Римі, Маєш надії які? Чи тобі мріється що? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 340).

===[http://slovopedia.org.ua/47/53411/350692.html "Словопедія" ]===
УСМІХАТИСЯ
несов. - усміхатися, всміхатися, сов. - усміхнутися, всміхнутися
улыбаться, улыбнуться; разг. осклабляться, осклабиться (широко); усмехаться, усмехнуться (иронически, недоверчиво и т.п.)

===[http://ukrlit.org/slovnyk/усміхатися УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
УСМІХА́ТИСЯ (ВСМІХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСМІХНУ́ТИСЯ (ВСМІХНУ́ТИСЯ), ну́ся, не́шся, док.

1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. І божий чоловік [сліпий] зрадів: аж усміхавсь, облапуючи кругом Петра (П. Куліш, Вибр., 1969, 195); Хто б не прийшов до хати — старий, малий, хорий, здоровий, багатий, — кожний виходить усміхаючися, з радістю в серці: вже якось уміла [Олена] кожному сказати щось таке приємне, чим-небудь потішити (Хотк., II, 1966, 183); Тарас бачив лише брови, очі, усмішку, — і раптом сам усміхнувся щиро й радісно (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 56); Дивляться [жінки] мовчки на грізного свого гостя, на батька Пугача, не скаже він хоть словечка м’якшого, чи не всміхнеться до них (П. Куліш, Вибр., 1969, 135); * Образно. Минулася буря — і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (Рильський, І, 1960, 86); // Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. Старий путіловець — начштабу — лише усміхався, «партизанщина», казав він вибачливо й водночас лагідно (Ю. Янов., II, 1958, 233); Вона [Лукія] не всміхається до робітників запобігливо, як це часом буває з іншим начальством, їй не треба до них так усміхатись (Гончар, Тронка, 1963, 79); Дай же руку, любий друже, усміхнись мені! (Сос., II, 1958, 225).

◊ Усміха́тися (усміхну́тися) аж до вух див. ву́хо.

2. перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. Христя молода, до неї усе усміхається; їй здається усе таким привітним та гарним… (Мирний, III, 1954, 199); Прийдешнє усміхалося йому рожевими картинами, поривало до поезії (Кач., II, 1958, 354); // із сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. Щастя усміхнулось йому і відтоді вже його не покидало (Фр., V, 1951, 284); Нарешті нам таки усміхнулось щастя. Зійшовши на якесь узгір’я, ми побачили ліхтарі, почули близький гудок паровоза (Гур., Друзі.., 1959, 25); А може, й справді — у Києві, у тій художній школі, нарешті усміхнеться йому доля, може, сам там він стане знаменитим або хоч би хорошим художником (Збан., Сеспель, 1961, 154); // Бути можливим у недалекому майбутньому. — Він покинув столицю з її приємностями і забавами, покинув навіть школу, де йому вже от-от усміхались екзамени і дипломи (Фр., II, 1950, 370); — Сексте, які сподівання тобі усміхаються в Римі, Маєш надії які? Чи тобі мріється що? (Зеров, Вибр., 1966, 340).

===[http://www.ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/usmihatysya.18791 Рідна мова]===
УСМІХАТИСЯ

дарувати усмішку, обдаровувати усмішкою, розсипати усмішки, вул. вишкіряти зуби; (до кого) вітати кого; (чим, кому) П. обіцяти що; ІД. (із сл. доля) щастити, таланити, (із сл. дорога) передбачатися, пахнути, світити, лежати, стелитися; осміхатися.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61487-usmikhatysja.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===

Усміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. усміхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться. І любуються, і радіють, і усміхаються. Рудч. Ск. І

===[http://eslovnyk.com/усміхатися E-slovnik Тлумачний словник української мови]===
(всміха́тися), -а́юся, -а́єшся, недок., усміхну́тися (всміхну́тися), -ну́ся, -не́шся, док.
1) Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). || Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь.
2) перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. || зі сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. || Бути можливим у недалекому майбутньому.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/186101/усміхатися Словари и энциклопедии на Академике]===
усміхатися
(всміха́тися), -а́юся, -а́єшся, недок., усміхну́тися (всміхну́тися), -ну́ся, -не́шся, док.
1) Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). || Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь.
2) перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. || зі сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. || Бути можливим у недалекому майбутньому.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ph_exC7JoP6cW_29082013.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1292179627_9.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:149375510168861381.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:rutub|eabdb5ffb6ef75c622320329fcdf65a7a}}
http://rutube.ru/video/abdb5ffb6ef75c622320329fcdf65a7a/
Більше читайте тут: [посилання http://ves-elo.ru/index.php/interesno/54-a-vy-ne-znali/894-interesnye-fakty-ob-ulybke.html]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ус]]

Усміхатися

2014-12-06T20:23:28Z

Данилюк Марія: /* Словари и энциклопедии на Академике */

'''Усміхатися, -хаюся, -єшся, '''сов. в. '''усміхнутися, -хнуся, -нешся, '''''гл. ''Улыбаться, улыбнуться. ''І любуються, і радіють, і усміхаються. ''Рудч. Ск. І. 131.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/usmikhatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
УСМІХАТИСЯ (ВСМІХАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УСМІХНУТИСЯ (ВСМІХНУТИСЯ), нуся, нешся, док.

1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. І божий чоловік [сліпий] зрадів: аж усміхавсь, облапуючи кругом Петра (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 195); Хто б не прийшов до хати — старий, малий, хорий, здоровий, багатий, — кожний виходить усміхаючися, з радістю в серці: вже якось уміла [Олена] кожному сказати щось таке приємне, чим-небудь потішити (Гнат Хоткевич, II, 1966, 183); Тарас бачив лише брови, очі, усмішку, — і раптом сам усміхнувся щиро й радісно (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 56); Дивляться [жінки] мовчки на грізного свого гостя, на батька Пугача, не скаже він хоть словечка млякшого, чи не всміхнеться до них (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 135); * Образно. Минулася буря — і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (Максим Рильський, I, 1960, 86);
// Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. Старий путіловець — начштабу — лише усміхався, «партизанщина», казав він вибачливо й водночас лагідно (Юрій Яновський, II, 1958, 233); Вона [Лукія] не всміхається до робітників запобігливо, як це часом буває з іншим начальством, їй не треба до них так усміхатись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 79); Дай же руку, любий друже, усміхнись мені! (Володимир Сосюра, II, 1958, 225).
♦ Усміхатися (усміхнутися) аж до вух див. вухо.

2. перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. Христя молода, до неї усе усміхається; їй здається усе таким привітним та гарним... (Панас Мирний, III, 1954, 199); Прийдешнє усміхалося йому рожевими картинами, поривало до поезії (Яків Качура, II, 1958, 354);
// із сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. Щастя усміхнулось йому і відтоді вже його не покидало (Іван Франко, V, 1951, 284); Нарешті нам таки усміхнулось щастя. Зійшовши на якесь узгір'я, ми побачили ліхтарі, почули близький гудок паровоза (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 25); А може, й справді — у Києві, у тій художній школі, нарешті усміхнеться йому доля, може, сам там він стане знаменитим або хоч би хорошим художником (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 154);
// Бути можливим у недалекому майбутньому. — Він покинув столицю з її приємностями і забавами, покинув навіть школу, де йому вже от-от усміхались екзамени і дипломи (Іван Франко, II, 1950, 370); — Сексте, які сподівання тобі усміхаються в Римі, Маєш надії які? Чи тобі мріється що? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 340).

===[http://slovopedia.org.ua/47/53411/350692.html "Словопедія" ]===
УСМІХАТИСЯ
несов. - усміхатися, всміхатися, сов. - усміхнутися, всміхнутися
улыбаться, улыбнуться; разг. осклабляться, осклабиться (широко); усмехаться, усмехнуться (иронически, недоверчиво и т.п.)

===[http://ukrlit.org/slovnyk/усміхатися УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
УСМІХА́ТИСЯ (ВСМІХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСМІХНУ́ТИСЯ (ВСМІХНУ́ТИСЯ), ну́ся, не́шся, док.

1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. І божий чоловік [сліпий] зрадів: аж усміхавсь, облапуючи кругом Петра (П. Куліш, Вибр., 1969, 195); Хто б не прийшов до хати — старий, малий, хорий, здоровий, багатий, — кожний виходить усміхаючися, з радістю в серці: вже якось уміла [Олена] кожному сказати щось таке приємне, чим-небудь потішити (Хотк., II, 1966, 183); Тарас бачив лише брови, очі, усмішку, — і раптом сам усміхнувся щиро й радісно (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 56); Дивляться [жінки] мовчки на грізного свого гостя, на батька Пугача, не скаже він хоть словечка м’якшого, чи не всміхнеться до них (П. Куліш, Вибр., 1969, 135); * Образно. Минулася буря — і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (Рильський, І, 1960, 86); // Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. Старий путіловець — начштабу — лише усміхався, «партизанщина», казав він вибачливо й водночас лагідно (Ю. Янов., II, 1958, 233); Вона [Лукія] не всміхається до робітників запобігливо, як це часом буває з іншим начальством, їй не треба до них так усміхатись (Гончар, Тронка, 1963, 79); Дай же руку, любий друже, усміхнись мені! (Сос., II, 1958, 225).

◊ Усміха́тися (усміхну́тися) аж до вух див. ву́хо.

2. перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. Христя молода, до неї усе усміхається; їй здається усе таким привітним та гарним… (Мирний, III, 1954, 199); Прийдешнє усміхалося йому рожевими картинами, поривало до поезії (Кач., II, 1958, 354); // із сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. Щастя усміхнулось йому і відтоді вже його не покидало (Фр., V, 1951, 284); Нарешті нам таки усміхнулось щастя. Зійшовши на якесь узгір’я, ми побачили ліхтарі, почули близький гудок паровоза (Гур., Друзі.., 1959, 25); А може, й справді — у Києві, у тій художній школі, нарешті усміхнеться йому доля, може, сам там він стане знаменитим або хоч би хорошим художником (Збан., Сеспель, 1961, 154); // Бути можливим у недалекому майбутньому. — Він покинув столицю з її приємностями і забавами, покинув навіть школу, де йому вже от-от усміхались екзамени і дипломи (Фр., II, 1950, 370); — Сексте, які сподівання тобі усміхаються в Римі, Маєш надії які? Чи тобі мріється що? (Зеров, Вибр., 1966, 340).

===[http://www.ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/usmihatysya.18791 Рідна мова]===
УСМІХАТИСЯ

дарувати усмішку, обдаровувати усмішкою, розсипати усмішки, вул. вишкіряти зуби; (до кого) вітати кого; (чим, кому) П. обіцяти що; ІД. (із сл. доля) щастити, таланити, (із сл. дорога) передбачатися, пахнути, світити, лежати, стелитися; осміхатися.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61487-usmikhatysja.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===

Усміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. усміхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться. І любуються, і радіють, і усміхаються. Рудч. Ск. І

===[http://eslovnyk.com/усміхатися E-slovnik Тлумачний словник української мови]===
(всміха́тися), -а́юся, -а́єшся, недок., усміхну́тися (всміхну́тися), -ну́ся, -не́шся, док.
1) Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). || Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь.
2) перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. || зі сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. || Бути можливим у недалекому майбутньому.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/186101/усміхатися Словари и энциклопедии на Академике]===
усміхатися
(всміха́тися), -а́юся, -а́єшся, недок., усміхну́тися (всміхну́тися), -ну́ся, -не́шся, док.
1) Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). || Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь.
2) перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. || зі сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. || Бути можливим у недалекому майбутньому.

===[http://uk.worldwidedictionary.org/усміхатися uk.Worldwidedictionary.org Всесвітній словник української мови]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ph_exC7JoP6cW_29082013.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1292179627_9.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:149375510168861381.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:rutub|eabdb5ffb6ef75c622320329fcdf65a7a}}
http://rutube.ru/video/abdb5ffb6ef75c622320329fcdf65a7a/
Більше читайте тут: [посилання http://ves-elo.ru/index.php/interesno/54-a-vy-ne-znali/894-interesnye-fakty-ob-ulybke.html]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ус]]

Усміхатися

2014-12-06T20:22:18Z

Данилюк Марія: /* E-slovnik Тлумачний словник української мови */

'''Усміхатися, -хаюся, -єшся, '''сов. в. '''усміхнутися, -хнуся, -нешся, '''''гл. ''Улыбаться, улыбнуться. ''І любуються, і радіють, і усміхаються. ''Рудч. Ск. І. 131.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/usmikhatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
УСМІХАТИСЯ (ВСМІХАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УСМІХНУТИСЯ (ВСМІХНУТИСЯ), нуся, нешся, док.

1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. І божий чоловік [сліпий] зрадів: аж усміхавсь, облапуючи кругом Петра (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 195); Хто б не прийшов до хати — старий, малий, хорий, здоровий, багатий, — кожний виходить усміхаючися, з радістю в серці: вже якось уміла [Олена] кожному сказати щось таке приємне, чим-небудь потішити (Гнат Хоткевич, II, 1966, 183); Тарас бачив лише брови, очі, усмішку, — і раптом сам усміхнувся щиро й радісно (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 56); Дивляться [жінки] мовчки на грізного свого гостя, на батька Пугача, не скаже він хоть словечка млякшого, чи не всміхнеться до них (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 135); * Образно. Минулася буря — і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (Максим Рильський, I, 1960, 86);
// Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. Старий путіловець — начштабу — лише усміхався, «партизанщина», казав він вибачливо й водночас лагідно (Юрій Яновський, II, 1958, 233); Вона [Лукія] не всміхається до робітників запобігливо, як це часом буває з іншим начальством, їй не треба до них так усміхатись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 79); Дай же руку, любий друже, усміхнись мені! (Володимир Сосюра, II, 1958, 225).
♦ Усміхатися (усміхнутися) аж до вух див. вухо.

2. перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. Христя молода, до неї усе усміхається; їй здається усе таким привітним та гарним... (Панас Мирний, III, 1954, 199); Прийдешнє усміхалося йому рожевими картинами, поривало до поезії (Яків Качура, II, 1958, 354);
// із сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. Щастя усміхнулось йому і відтоді вже його не покидало (Іван Франко, V, 1951, 284); Нарешті нам таки усміхнулось щастя. Зійшовши на якесь узгір'я, ми побачили ліхтарі, почули близький гудок паровоза (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 25); А може, й справді — у Києві, у тій художній школі, нарешті усміхнеться йому доля, може, сам там він стане знаменитим або хоч би хорошим художником (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 154);
// Бути можливим у недалекому майбутньому. — Він покинув столицю з її приємностями і забавами, покинув навіть школу, де йому вже от-от усміхались екзамени і дипломи (Іван Франко, II, 1950, 370); — Сексте, які сподівання тобі усміхаються в Римі, Маєш надії які? Чи тобі мріється що? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 340).

===[http://slovopedia.org.ua/47/53411/350692.html "Словопедія" ]===
УСМІХАТИСЯ
несов. - усміхатися, всміхатися, сов. - усміхнутися, всміхнутися
улыбаться, улыбнуться; разг. осклабляться, осклабиться (широко); усмехаться, усмехнуться (иронически, недоверчиво и т.п.)

===[http://ukrlit.org/slovnyk/усміхатися УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
УСМІХА́ТИСЯ (ВСМІХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСМІХНУ́ТИСЯ (ВСМІХНУ́ТИСЯ), ну́ся, не́шся, док.

1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. І божий чоловік [сліпий] зрадів: аж усміхавсь, облапуючи кругом Петра (П. Куліш, Вибр., 1969, 195); Хто б не прийшов до хати — старий, малий, хорий, здоровий, багатий, — кожний виходить усміхаючися, з радістю в серці: вже якось уміла [Олена] кожному сказати щось таке приємне, чим-небудь потішити (Хотк., II, 1966, 183); Тарас бачив лише брови, очі, усмішку, — і раптом сам усміхнувся щиро й радісно (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 56); Дивляться [жінки] мовчки на грізного свого гостя, на батька Пугача, не скаже він хоть словечка м’якшого, чи не всміхнеться до них (П. Куліш, Вибр., 1969, 135); * Образно. Минулася буря — і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (Рильський, І, 1960, 86); // Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. Старий путіловець — начштабу — лише усміхався, «партизанщина», казав він вибачливо й водночас лагідно (Ю. Янов., II, 1958, 233); Вона [Лукія] не всміхається до робітників запобігливо, як це часом буває з іншим начальством, їй не треба до них так усміхатись (Гончар, Тронка, 1963, 79); Дай же руку, любий друже, усміхнись мені! (Сос., II, 1958, 225).

◊ Усміха́тися (усміхну́тися) аж до вух див. ву́хо.

2. перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. Христя молода, до неї усе усміхається; їй здається усе таким привітним та гарним… (Мирний, III, 1954, 199); Прийдешнє усміхалося йому рожевими картинами, поривало до поезії (Кач., II, 1958, 354); // із сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. Щастя усміхнулось йому і відтоді вже його не покидало (Фр., V, 1951, 284); Нарешті нам таки усміхнулось щастя. Зійшовши на якесь узгір’я, ми побачили ліхтарі, почули близький гудок паровоза (Гур., Друзі.., 1959, 25); А може, й справді — у Києві, у тій художній школі, нарешті усміхнеться йому доля, може, сам там він стане знаменитим або хоч би хорошим художником (Збан., Сеспель, 1961, 154); // Бути можливим у недалекому майбутньому. — Він покинув столицю з її приємностями і забавами, покинув навіть школу, де йому вже от-от усміхались екзамени і дипломи (Фр., II, 1950, 370); — Сексте, які сподівання тобі усміхаються в Римі, Маєш надії які? Чи тобі мріється що? (Зеров, Вибр., 1966, 340).

===[http://www.ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/usmihatysya.18791 Рідна мова]===
УСМІХАТИСЯ

дарувати усмішку, обдаровувати усмішкою, розсипати усмішки, вул. вишкіряти зуби; (до кого) вітати кого; (чим, кому) П. обіцяти що; ІД. (із сл. доля) щастити, таланити, (із сл. дорога) передбачатися, пахнути, світити, лежати, стелитися; осміхатися.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61487-usmikhatysja.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===

Усміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. усміхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться. І любуються, і радіють, і усміхаються. Рудч. Ск. І

===[http://eslovnyk.com/усміхатися E-slovnik Тлумачний словник української мови]===
(всміха́тися), -а́юся, -а́єшся, недок., усміхну́тися (всміхну́тися), -ну́ся, -не́шся, док.
1) Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). || Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь.
2) перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. || зі сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. || Бути можливим у недалекому майбутньому.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/186101/усміхатися Словари и энциклопедии на Академике]===
===[http://uk.worldwidedictionary.org/усміхатися uk.Worldwidedictionary.org Всесвітній словник української мови]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ph_exC7JoP6cW_29082013.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1292179627_9.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:149375510168861381.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:rutub|eabdb5ffb6ef75c622320329fcdf65a7a}}
http://rutube.ru/video/abdb5ffb6ef75c622320329fcdf65a7a/
Більше читайте тут: [посилання http://ves-elo.ru/index.php/interesno/54-a-vy-ne-znali/894-interesnye-fakty-ob-ulybke.html]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ус]]

Усміхатися

2014-12-06T20:21:20Z

Данилюк Марія: /* СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO */

'''Усміхатися, -хаюся, -єшся, '''сов. в. '''усміхнутися, -хнуся, -нешся, '''''гл. ''Улыбаться, улыбнуться. ''І любуються, і радіють, і усміхаються. ''Рудч. Ск. І. 131.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/usmikhatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
УСМІХАТИСЯ (ВСМІХАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УСМІХНУТИСЯ (ВСМІХНУТИСЯ), нуся, нешся, док.

1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. І божий чоловік [сліпий] зрадів: аж усміхавсь, облапуючи кругом Петра (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 195); Хто б не прийшов до хати — старий, малий, хорий, здоровий, багатий, — кожний виходить усміхаючися, з радістю в серці: вже якось уміла [Олена] кожному сказати щось таке приємне, чим-небудь потішити (Гнат Хоткевич, II, 1966, 183); Тарас бачив лише брови, очі, усмішку, — і раптом сам усміхнувся щиро й радісно (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 56); Дивляться [жінки] мовчки на грізного свого гостя, на батька Пугача, не скаже він хоть словечка млякшого, чи не всміхнеться до них (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 135); * Образно. Минулася буря — і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (Максим Рильський, I, 1960, 86);
// Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. Старий путіловець — начштабу — лише усміхався, «партизанщина», казав він вибачливо й водночас лагідно (Юрій Яновський, II, 1958, 233); Вона [Лукія] не всміхається до робітників запобігливо, як це часом буває з іншим начальством, їй не треба до них так усміхатись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 79); Дай же руку, любий друже, усміхнись мені! (Володимир Сосюра, II, 1958, 225).
♦ Усміхатися (усміхнутися) аж до вух див. вухо.

2. перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. Христя молода, до неї усе усміхається; їй здається усе таким привітним та гарним... (Панас Мирний, III, 1954, 199); Прийдешнє усміхалося йому рожевими картинами, поривало до поезії (Яків Качура, II, 1958, 354);
// із сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. Щастя усміхнулось йому і відтоді вже його не покидало (Іван Франко, V, 1951, 284); Нарешті нам таки усміхнулось щастя. Зійшовши на якесь узгір'я, ми побачили ліхтарі, почули близький гудок паровоза (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 25); А може, й справді — у Києві, у тій художній школі, нарешті усміхнеться йому доля, може, сам там він стане знаменитим або хоч би хорошим художником (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 154);
// Бути можливим у недалекому майбутньому. — Він покинув столицю з її приємностями і забавами, покинув навіть школу, де йому вже от-от усміхались екзамени і дипломи (Іван Франко, II, 1950, 370); — Сексте, які сподівання тобі усміхаються в Римі, Маєш надії які? Чи тобі мріється що? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 340).

===[http://slovopedia.org.ua/47/53411/350692.html "Словопедія" ]===
УСМІХАТИСЯ
несов. - усміхатися, всміхатися, сов. - усміхнутися, всміхнутися
улыбаться, улыбнуться; разг. осклабляться, осклабиться (широко); усмехаться, усмехнуться (иронически, недоверчиво и т.п.)

===[http://ukrlit.org/slovnyk/усміхатися УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
УСМІХА́ТИСЯ (ВСМІХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСМІХНУ́ТИСЯ (ВСМІХНУ́ТИСЯ), ну́ся, не́шся, док.

1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. І божий чоловік [сліпий] зрадів: аж усміхавсь, облапуючи кругом Петра (П. Куліш, Вибр., 1969, 195); Хто б не прийшов до хати — старий, малий, хорий, здоровий, багатий, — кожний виходить усміхаючися, з радістю в серці: вже якось уміла [Олена] кожному сказати щось таке приємне, чим-небудь потішити (Хотк., II, 1966, 183); Тарас бачив лише брови, очі, усмішку, — і раптом сам усміхнувся щиро й радісно (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 56); Дивляться [жінки] мовчки на грізного свого гостя, на батька Пугача, не скаже він хоть словечка м’якшого, чи не всміхнеться до них (П. Куліш, Вибр., 1969, 135); * Образно. Минулася буря — і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (Рильський, І, 1960, 86); // Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. Старий путіловець — начштабу — лише усміхався, «партизанщина», казав він вибачливо й водночас лагідно (Ю. Янов., II, 1958, 233); Вона [Лукія] не всміхається до робітників запобігливо, як це часом буває з іншим начальством, їй не треба до них так усміхатись (Гончар, Тронка, 1963, 79); Дай же руку, любий друже, усміхнись мені! (Сос., II, 1958, 225).

◊ Усміха́тися (усміхну́тися) аж до вух див. ву́хо.

2. перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. Христя молода, до неї усе усміхається; їй здається усе таким привітним та гарним… (Мирний, III, 1954, 199); Прийдешнє усміхалося йому рожевими картинами, поривало до поезії (Кач., II, 1958, 354); // із сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. Щастя усміхнулось йому і відтоді вже його не покидало (Фр., V, 1951, 284); Нарешті нам таки усміхнулось щастя. Зійшовши на якесь узгір’я, ми побачили ліхтарі, почули близький гудок паровоза (Гур., Друзі.., 1959, 25); А може, й справді — у Києві, у тій художній школі, нарешті усміхнеться йому доля, може, сам там він стане знаменитим або хоч би хорошим художником (Збан., Сеспель, 1961, 154); // Бути можливим у недалекому майбутньому. — Він покинув столицю з її приємностями і забавами, покинув навіть школу, де йому вже от-от усміхались екзамени і дипломи (Фр., II, 1950, 370); — Сексте, які сподівання тобі усміхаються в Римі, Маєш надії які? Чи тобі мріється що? (Зеров, Вибр., 1966, 340).

===[http://www.ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/usmihatysya.18791 Рідна мова]===
УСМІХАТИСЯ

дарувати усмішку, обдаровувати усмішкою, розсипати усмішки, вул. вишкіряти зуби; (до кого) вітати кого; (чим, кому) П. обіцяти що; ІД. (із сл. доля) щастити, таланити, (із сл. дорога) передбачатися, пахнути, світити, лежати, стелитися; осміхатися.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61487-usmikhatysja.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===

Усміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. усміхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться. І любуються, і радіють, і усміхаються. Рудч. Ск. І

===[http://eslovnyk.com/усміхатися E-slovnik Тлумачний словник української мови]===

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/186101/усміхатися Словари и энциклопедии на Академике]===
===[http://uk.worldwidedictionary.org/усміхатися uk.Worldwidedictionary.org Всесвітній словник української мови]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ph_exC7JoP6cW_29082013.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1292179627_9.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:149375510168861381.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:rutub|eabdb5ffb6ef75c622320329fcdf65a7a}}
http://rutube.ru/video/abdb5ffb6ef75c622320329fcdf65a7a/
Більше читайте тут: [посилання http://ves-elo.ru/index.php/interesno/54-a-vy-ne-znali/894-interesnye-fakty-ob-ulybke.html]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ус]]

Усміхатися

2014-12-06T20:20:43Z

Данилюк Марія: /* Рідна мова */

'''Усміхатися, -хаюся, -єшся, '''сов. в. '''усміхнутися, -хнуся, -нешся, '''''гл. ''Улыбаться, улыбнуться. ''І любуються, і радіють, і усміхаються. ''Рудч. Ск. І. 131.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/usmikhatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
УСМІХАТИСЯ (ВСМІХАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УСМІХНУТИСЯ (ВСМІХНУТИСЯ), нуся, нешся, док.

1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. І божий чоловік [сліпий] зрадів: аж усміхавсь, облапуючи кругом Петра (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 195); Хто б не прийшов до хати — старий, малий, хорий, здоровий, багатий, — кожний виходить усміхаючися, з радістю в серці: вже якось уміла [Олена] кожному сказати щось таке приємне, чим-небудь потішити (Гнат Хоткевич, II, 1966, 183); Тарас бачив лише брови, очі, усмішку, — і раптом сам усміхнувся щиро й радісно (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 56); Дивляться [жінки] мовчки на грізного свого гостя, на батька Пугача, не скаже він хоть словечка млякшого, чи не всміхнеться до них (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 135); * Образно. Минулася буря — і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (Максим Рильський, I, 1960, 86);
// Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. Старий путіловець — начштабу — лише усміхався, «партизанщина», казав він вибачливо й водночас лагідно (Юрій Яновський, II, 1958, 233); Вона [Лукія] не всміхається до робітників запобігливо, як це часом буває з іншим начальством, їй не треба до них так усміхатись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 79); Дай же руку, любий друже, усміхнись мені! (Володимир Сосюра, II, 1958, 225).
♦ Усміхатися (усміхнутися) аж до вух див. вухо.

2. перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. Христя молода, до неї усе усміхається; їй здається усе таким привітним та гарним... (Панас Мирний, III, 1954, 199); Прийдешнє усміхалося йому рожевими картинами, поривало до поезії (Яків Качура, II, 1958, 354);
// із сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. Щастя усміхнулось йому і відтоді вже його не покидало (Іван Франко, V, 1951, 284); Нарешті нам таки усміхнулось щастя. Зійшовши на якесь узгір'я, ми побачили ліхтарі, почули близький гудок паровоза (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 25); А може, й справді — у Києві, у тій художній школі, нарешті усміхнеться йому доля, може, сам там він стане знаменитим або хоч би хорошим художником (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 154);
// Бути можливим у недалекому майбутньому. — Він покинув столицю з її приємностями і забавами, покинув навіть школу, де йому вже от-от усміхались екзамени і дипломи (Іван Франко, II, 1950, 370); — Сексте, які сподівання тобі усміхаються в Римі, Маєш надії які? Чи тобі мріється що? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 340).

===[http://slovopedia.org.ua/47/53411/350692.html "Словопедія" ]===
УСМІХАТИСЯ
несов. - усміхатися, всміхатися, сов. - усміхнутися, всміхнутися
улыбаться, улыбнуться; разг. осклабляться, осклабиться (широко); усмехаться, усмехнуться (иронически, недоверчиво и т.п.)

===[http://ukrlit.org/slovnyk/усміхатися УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
УСМІХА́ТИСЯ (ВСМІХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСМІХНУ́ТИСЯ (ВСМІХНУ́ТИСЯ), ну́ся, не́шся, док.

1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. І божий чоловік [сліпий] зрадів: аж усміхавсь, облапуючи кругом Петра (П. Куліш, Вибр., 1969, 195); Хто б не прийшов до хати — старий, малий, хорий, здоровий, багатий, — кожний виходить усміхаючися, з радістю в серці: вже якось уміла [Олена] кожному сказати щось таке приємне, чим-небудь потішити (Хотк., II, 1966, 183); Тарас бачив лише брови, очі, усмішку, — і раптом сам усміхнувся щиро й радісно (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 56); Дивляться [жінки] мовчки на грізного свого гостя, на батька Пугача, не скаже він хоть словечка м’якшого, чи не всміхнеться до них (П. Куліш, Вибр., 1969, 135); * Образно. Минулася буря — і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (Рильський, І, 1960, 86); // Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. Старий путіловець — начштабу — лише усміхався, «партизанщина», казав він вибачливо й водночас лагідно (Ю. Янов., II, 1958, 233); Вона [Лукія] не всміхається до робітників запобігливо, як це часом буває з іншим начальством, їй не треба до них так усміхатись (Гончар, Тронка, 1963, 79); Дай же руку, любий друже, усміхнись мені! (Сос., II, 1958, 225).

◊ Усміха́тися (усміхну́тися) аж до вух див. ву́хо.

2. перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. Христя молода, до неї усе усміхається; їй здається усе таким привітним та гарним… (Мирний, III, 1954, 199); Прийдешнє усміхалося йому рожевими картинами, поривало до поезії (Кач., II, 1958, 354); // із сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. Щастя усміхнулось йому і відтоді вже його не покидало (Фр., V, 1951, 284); Нарешті нам таки усміхнулось щастя. Зійшовши на якесь узгір’я, ми побачили ліхтарі, почули близький гудок паровоза (Гур., Друзі.., 1959, 25); А може, й справді — у Києві, у тій художній школі, нарешті усміхнеться йому доля, може, сам там він стане знаменитим або хоч би хорошим художником (Збан., Сеспель, 1961, 154); // Бути можливим у недалекому майбутньому. — Він покинув столицю з її приємностями і забавами, покинув навіть школу, де йому вже от-от усміхались екзамени і дипломи (Фр., II, 1950, 370); — Сексте, які сподівання тобі усміхаються в Римі, Маєш надії які? Чи тобі мріється що? (Зеров, Вибр., 1966, 340).

===[http://www.ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/usmihatysya.18791 Рідна мова]===
УСМІХАТИСЯ

дарувати усмішку, обдаровувати усмішкою, розсипати усмішки, вул. вишкіряти зуби; (до кого) вітати кого; (чим, кому) П. обіцяти що; ІД. (із сл. доля) щастити, таланити, (із сл. дорога) передбачатися, пахнути, світити, лежати, стелитися; осміхатися.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61487-usmikhatysja.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
===[http://eslovnyk.com/усміхатися E-slovnik Тлумачний словник української мови]===

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/186101/усміхатися Словари и энциклопедии на Академике]===
===[http://uk.worldwidedictionary.org/усміхатися uk.Worldwidedictionary.org Всесвітній словник української мови]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ph_exC7JoP6cW_29082013.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1292179627_9.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:149375510168861381.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:rutub|eabdb5ffb6ef75c622320329fcdf65a7a}}
http://rutube.ru/video/abdb5ffb6ef75c622320329fcdf65a7a/
Більше читайте тут: [посилання http://ves-elo.ru/index.php/interesno/54-a-vy-ne-znali/894-interesnye-fakty-ob-ulybke.html]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ус]]

Усміхатися

2014-12-06T20:19:48Z

Данилюк Марія: /* УКРЛІТ.ORG_Cловник */

'''Усміхатися, -хаюся, -єшся, '''сов. в. '''усміхнутися, -хнуся, -нешся, '''''гл. ''Улыбаться, улыбнуться. ''І любуються, і радіють, і усміхаються. ''Рудч. Ск. І. 131.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/usmikhatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
УСМІХАТИСЯ (ВСМІХАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УСМІХНУТИСЯ (ВСМІХНУТИСЯ), нуся, нешся, док.

1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. І божий чоловік [сліпий] зрадів: аж усміхавсь, облапуючи кругом Петра (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 195); Хто б не прийшов до хати — старий, малий, хорий, здоровий, багатий, — кожний виходить усміхаючися, з радістю в серці: вже якось уміла [Олена] кожному сказати щось таке приємне, чим-небудь потішити (Гнат Хоткевич, II, 1966, 183); Тарас бачив лише брови, очі, усмішку, — і раптом сам усміхнувся щиро й радісно (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 56); Дивляться [жінки] мовчки на грізного свого гостя, на батька Пугача, не скаже він хоть словечка млякшого, чи не всміхнеться до них (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 135); * Образно. Минулася буря — і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (Максим Рильський, I, 1960, 86);
// Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. Старий путіловець — начштабу — лише усміхався, «партизанщина», казав він вибачливо й водночас лагідно (Юрій Яновський, II, 1958, 233); Вона [Лукія] не всміхається до робітників запобігливо, як це часом буває з іншим начальством, їй не треба до них так усміхатись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 79); Дай же руку, любий друже, усміхнись мені! (Володимир Сосюра, II, 1958, 225).
♦ Усміхатися (усміхнутися) аж до вух див. вухо.

2. перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. Христя молода, до неї усе усміхається; їй здається усе таким привітним та гарним... (Панас Мирний, III, 1954, 199); Прийдешнє усміхалося йому рожевими картинами, поривало до поезії (Яків Качура, II, 1958, 354);
// із сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. Щастя усміхнулось йому і відтоді вже його не покидало (Іван Франко, V, 1951, 284); Нарешті нам таки усміхнулось щастя. Зійшовши на якесь узгір'я, ми побачили ліхтарі, почули близький гудок паровоза (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 25); А може, й справді — у Києві, у тій художній школі, нарешті усміхнеться йому доля, може, сам там він стане знаменитим або хоч би хорошим художником (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 154);
// Бути можливим у недалекому майбутньому. — Він покинув столицю з її приємностями і забавами, покинув навіть школу, де йому вже от-от усміхались екзамени і дипломи (Іван Франко, II, 1950, 370); — Сексте, які сподівання тобі усміхаються в Римі, Маєш надії які? Чи тобі мріється що? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 340).

===[http://slovopedia.org.ua/47/53411/350692.html "Словопедія" ]===
УСМІХАТИСЯ
несов. - усміхатися, всміхатися, сов. - усміхнутися, всміхнутися
улыбаться, улыбнуться; разг. осклабляться, осклабиться (широко); усмехаться, усмехнуться (иронически, недоверчиво и т.п.)

===[http://ukrlit.org/slovnyk/усміхатися УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
УСМІХА́ТИСЯ (ВСМІХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСМІХНУ́ТИСЯ (ВСМІХНУ́ТИСЯ), ну́ся, не́шся, док.

1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. І божий чоловік [сліпий] зрадів: аж усміхавсь, облапуючи кругом Петра (П. Куліш, Вибр., 1969, 195); Хто б не прийшов до хати — старий, малий, хорий, здоровий, багатий, — кожний виходить усміхаючися, з радістю в серці: вже якось уміла [Олена] кожному сказати щось таке приємне, чим-небудь потішити (Хотк., II, 1966, 183); Тарас бачив лише брови, очі, усмішку, — і раптом сам усміхнувся щиро й радісно (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 56); Дивляться [жінки] мовчки на грізного свого гостя, на батька Пугача, не скаже він хоть словечка м’якшого, чи не всміхнеться до них (П. Куліш, Вибр., 1969, 135); * Образно. Минулася буря — і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (Рильський, І, 1960, 86); // Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. Старий путіловець — начштабу — лише усміхався, «партизанщина», казав він вибачливо й водночас лагідно (Ю. Янов., II, 1958, 233); Вона [Лукія] не всміхається до робітників запобігливо, як це часом буває з іншим начальством, їй не треба до них так усміхатись (Гончар, Тронка, 1963, 79); Дай же руку, любий друже, усміхнись мені! (Сос., II, 1958, 225).

◊ Усміха́тися (усміхну́тися) аж до вух див. ву́хо.

2. перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. Христя молода, до неї усе усміхається; їй здається усе таким привітним та гарним… (Мирний, III, 1954, 199); Прийдешнє усміхалося йому рожевими картинами, поривало до поезії (Кач., II, 1958, 354); // із сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. Щастя усміхнулось йому і відтоді вже його не покидало (Фр., V, 1951, 284); Нарешті нам таки усміхнулось щастя. Зійшовши на якесь узгір’я, ми побачили ліхтарі, почули близький гудок паровоза (Гур., Друзі.., 1959, 25); А може, й справді — у Києві, у тій художній школі, нарешті усміхнеться йому доля, може, сам там він стане знаменитим або хоч би хорошим художником (Збан., Сеспель, 1961, 154); // Бути можливим у недалекому майбутньому. — Він покинув столицю з її приємностями і забавами, покинув навіть школу, де йому вже от-от усміхались екзамени і дипломи (Фр., II, 1950, 370); — Сексте, які сподівання тобі усміхаються в Римі, Маєш надії які? Чи тобі мріється що? (Зеров, Вибр., 1966, 340).

===[http://www.ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/usmihatysya.18791 Рідна мова]===
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61487-usmikhatysja.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
===[http://eslovnyk.com/усміхатися E-slovnik Тлумачний словник української мови]===

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/186101/усміхатися Словари и энциклопедии на Академике]===
===[http://uk.worldwidedictionary.org/усміхатися uk.Worldwidedictionary.org Всесвітній словник української мови]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ph_exC7JoP6cW_29082013.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1292179627_9.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:149375510168861381.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:rutub|eabdb5ffb6ef75c622320329fcdf65a7a}}
http://rutube.ru/video/abdb5ffb6ef75c622320329fcdf65a7a/
Більше читайте тут: [посилання http://ves-elo.ru/index.php/interesno/54-a-vy-ne-znali/894-interesnye-fakty-ob-ulybke.html]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ус]]

Усміхатися

2014-12-06T20:18:48Z

Данилюк Марія: /* "Словопедія" */

Усміхатися

2014-12-06T20:18:13Z

Данилюк Марія: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

Усміхатися

2014-12-06T20:16:26Z

Данилюк Марія:

Користувач:Данилюк Марія

2014-12-06T17:38:35Z

Данилюк Марія:

[[Файл:5MRpQOmyKWM.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Файл:5MRpQOmyKWM.jpg

2014-12-06T17:31:10Z

Данилюк Марія:

Користувач:Данилюк Марія

2014-12-06T17:22:23Z

Данилюк Марія: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==