Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Ладка

2013-11-29T21:34:24Z

Гучко Валерія:

'''Ладка, -ки, '''''ж. ''1) Оладья. ''Млинець лодку посватав. ''ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). '''Плескати у ладки'''. Бить въ ладоши. ''Сидить баба на березі, лодками сплеснула. ''Чуб. V. 845. ''Лодки, ладки, а де були? В бабки. ''Ном. № 9264. Ум. '''Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. '''''А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. ''Мет. 2. ''Ладкиладусі, а де були? В бабусі. ''Ном. № 9264.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/ladky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЛАДКИ, док, мн. (одн. ладка, и, жін.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).
Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. От такі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (Марко Вовчок, I, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/3703/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Словарь церковнославянского языка]===
ладка
блюдо, тарелка, миска. (Прол. апр. 28).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.

===[http://belarusian_russian.academic.ru/3038/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Беларуска-расейскі слоўнік]===
ладка
ладка ж. —
1) оладья;
2) ладонь;
3) сверток, пачка листьев

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Ладка-ріка]===
Ладка - річка в Росії, протікає по території Почінковского району Нижегородської області, а також Ічалківського і Ромодановського районів Республіки Мордовія. Гирло річки знаходиться в 26 км по лівому березі річки Инсар. Довжина річки становить 39 км, площа водозбірного басейну - 162 км ².

===[http://beholdinglove.livejournal.com/44027.html Російський масаж Ладко]===

Російський масаж Ладко відноситься до методів народної традиційної медицини (відновна реабілітаційна система) Оздоровчий ефект досягається одночасно через фізичне тіло і енергетику пацієнта.
Діагнози : зняття болів , міжреберна невралгія , вегетосудинна дистонія , сколіоз , кіфоз , лордоз , остеохондроз , кіста , хронічна втома , стреси , діпрессія і мн. ін
Сеанси масажу та психотерапії в одному прийомі , діагностика та рекомендації щодо самодопомоги .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладка-оладі .jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладко.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладоні.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[http://ladka-dushi.ucoz.ru/ Ладка души психологическое консультирование]

Ладка

2013-11-29T21:33:41Z

Гучко Валерія:

'''Ладка, -ки, '''''ж. ''1) Оладья. ''Млинець лодку посватав. ''ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). '''Плескати у ладки'''. Бить въ ладоши. ''Сидить баба на березі, лодками сплеснула. ''Чуб. V. 845. ''Лодки, ладки, а де були? В бабки. ''Ном. № 9264. Ум. '''Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. '''''А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. ''Мет. 2. ''Ладкиладусі, а де були? В бабусі. ''Ном. № 9264.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/ladky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЛАДКИ, док, мн. (одн. ладка, и, жін.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).
Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. От такі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (Марко Вовчок, I, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/3703/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Словарь церковнославянского языка]===
ладка
блюдо, тарелка, миска. (Прол. апр. 28).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.

===[http://belarusian_russian.academic.ru/3038/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Беларуска-расейскі слоўнік]===
ладка
ладка ж. —
1) оладья;
2) ладонь;
3) сверток, пачка листьев

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Ладка-ріка]===
Ладка - річка в Росії, протікає по території Почінковского району Нижегородської області, а також Ічалківського і Ромодановського районів Республіки Мордовія. Гирло річки знаходиться в 26 км по лівому березі річки Инсар. Довжина річки становить 39 км, площа водозбірного басейну - 162 км ².

===[http://beholdinglove.livejournal.com/44027.html Російський масаж Ладко]===

Російський масаж Ладко відноситься до методів народної традиційної медицини (відновна реабілітаційна система) Оздоровчий ефект досягається одночасно через фізичне тіло і енергетику пацієнта.
Діагнози : зняття болів , міжреберна невралгія , вегетосудинна дистонія , сколіоз , кіфоз , лордоз , остеохондроз , кіста , хронічна втома , стреси , діпрессія і мн. ін
Сеанси масажу та психотерапії в одному прийомі , діагностика та рекомендації щодо самодопомоги .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладка-оладі .jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладко.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладоні.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Медіа==

==Див. також==
[http://ladka-dushi.ucoz.ru/ Ладка души психологическое консультирование]

Ладка

2013-11-29T21:32:45Z

Гучко Валерія: /* Ілюстрації */

'''Ладка, -ки, '''''ж. ''1) Оладья. ''Млинець лодку посватав. ''ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). '''Плескати у ладки'''. Бить въ ладоши. ''Сидить баба на березі, лодками сплеснула. ''Чуб. V. 845. ''Лодки, ладки, а де були? В бабки. ''Ном. № 9264. Ум. '''Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. '''''А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. ''Мет. 2. ''Ладкиладусі, а де були? В бабусі. ''Ном. № 9264.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/ladky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЛАДКИ, док, мн. (одн. ладка, и, жін.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).
Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. От такі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (Марко Вовчок, I, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/3703/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Словарь церковнославянского языка]===
ладка
блюдо, тарелка, миска. (Прол. апр. 28).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.

===[http://belarusian_russian.academic.ru/3038/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Беларуска-расейскі слоўнік]===
ладка
ладка ж. —
1) оладья;
2) ладонь;
3) сверток, пачка листьев

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Ладка-ріка]===
Ладка - річка в Росії, протікає по території Почінковского району Нижегородської області, а також Ічалківського і Ромодановського районів Республіки Мордовія. Гирло річки знаходиться в 26 км по лівому березі річки Инсар. Довжина річки становить 39 км, площа водозбірного басейну - 162 км ².

===[http://beholdinglove.livejournal.com/44027.html Російський масаж Ладко]===

Російський масаж Ладко відноситься до методів народної традиційної медицини (відновна реабілітаційна система) Оздоровчий ефект досягається одночасно через фізичне тіло і енергетику пацієнта.
Діагнози : зняття болів , міжреберна невралгія , вегетосудинна дистонія , сколіоз , кіфоз , лордоз , остеохондроз , кіста , хронічна втома , стреси , діпрессія і мн. ін
Сеанси масажу та психотерапії в одному прийомі , діагностика та рекомендації щодо самодопомоги .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладка-оладі .jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладко.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладоні.jpg|x140px]]
|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

==Медіа==

==Див. також==
[http://ladka-dushi.ucoz.ru/ Ладка души психологическое консультирование]

Ладка

2013-11-29T21:31:58Z

Гучко Валерія: /* Ілюстрації */

'''Ладка, -ки, '''''ж. ''1) Оладья. ''Млинець лодку посватав. ''ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). '''Плескати у ладки'''. Бить въ ладоши. ''Сидить баба на березі, лодками сплеснула. ''Чуб. V. 845. ''Лодки, ладки, а де були? В бабки. ''Ном. № 9264. Ум. '''Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. '''''А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. ''Мет. 2. ''Ладкиладусі, а де були? В бабусі. ''Ном. № 9264.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/ladky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЛАДКИ, док, мн. (одн. ладка, и, жін.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).
Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. От такі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (Марко Вовчок, I, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/3703/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Словарь церковнославянского языка]===
ладка
блюдо, тарелка, миска. (Прол. апр. 28).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.

===[http://belarusian_russian.academic.ru/3038/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Беларуска-расейскі слоўнік]===
ладка
ладка ж. —
1) оладья;
2) ладонь;
3) сверток, пачка листьев

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Ладка-ріка]===
Ладка - річка в Росії, протікає по території Почінковского району Нижегородської області, а також Ічалківського і Ромодановського районів Республіки Мордовія. Гирло річки знаходиться в 26 км по лівому березі річки Инсар. Довжина річки становить 39 км, площа водозбірного басейну - 162 км ².

===[http://beholdinglove.livejournal.com/44027.html Російський масаж Ладко]===

Російський масаж Ладко відноситься до методів народної традиційної медицини (відновна реабілітаційна система) Оздоровчий ефект досягається одночасно через фізичне тіло і енергетику пацієнта.
Діагнози : зняття болів , міжреберна невралгія , вегетосудинна дистонія , сколіоз , кіфоз , лордоз , остеохондроз , кіста , хронічна втома , стреси , діпрессія і мн. ін
Сеанси масажу та психотерапії в одному прийомі , діагностика та рекомендації щодо самодопомоги .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладка-оладі .jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладко.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладоні.jpg|x140px]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

==Медіа==

==Див. також==
[http://ladka-dushi.ucoz.ru/ Ладка души психологическое консультирование]

Ладка

2013-11-29T21:31:27Z

Гучко Валерія: /* Сучасні словники */

'''Ладка, -ки, '''''ж. ''1) Оладья. ''Млинець лодку посватав. ''ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). '''Плескати у ладки'''. Бить въ ладоши. ''Сидить баба на березі, лодками сплеснула. ''Чуб. V. 845. ''Лодки, ладки, а де були? В бабки. ''Ном. № 9264. Ум. '''Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. '''''А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. ''Мет. 2. ''Ладкиладусі, а де були? В бабусі. ''Ном. № 9264.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/ladky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЛАДКИ, док, мн. (одн. ладка, и, жін.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).
Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. От такі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (Марко Вовчок, I, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/3703/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Словарь церковнославянского языка]===
ладка
блюдо, тарелка, миска. (Прол. апр. 28).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.

===[http://belarusian_russian.academic.ru/3038/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Беларуска-расейскі слоўнік]===
ладка
ладка ж. —
1) оладья;
2) ладонь;
3) сверток, пачка листьев

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Ладка-ріка]===
Ладка - річка в Росії, протікає по території Почінковского району Нижегородської області, а також Ічалківського і Ромодановського районів Республіки Мордовія. Гирло річки знаходиться в 26 км по лівому березі річки Инсар. Довжина річки становить 39 км, площа водозбірного басейну - 162 км ².

===[http://beholdinglove.livejournal.com/44027.html Російський масаж Ладко]===

Російський масаж Ладко відноситься до методів народної традиційної медицини (відновна реабілітаційна система) Оздоровчий ефект досягається одночасно через фізичне тіло і енергетику пацієнта.
Діагнози : зняття болів , міжреберна невралгія , вегетосудинна дистонія , сколіоз , кіфоз , лордоз , остеохондроз , кіста , хронічна втома , стреси , діпрессія і мн. ін
Сеанси масажу та психотерапії в одному прийомі , діагностика та рекомендації щодо самодопомоги .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладка-оладі .jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладко.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладоні.jpg|x140px]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

==Медіа==

==Див. також==
[http://ladka-dushi.ucoz.ru/ Ладка души психологическое консультирование]

Ладка

2013-11-29T21:30:14Z

Гучко Валерія: /* Ілюстрації */

'''Ладка, -ки, '''''ж. ''1) Оладья. ''Млинець лодку посватав. ''ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). '''Плескати у ладки'''. Бить въ ладоши. ''Сидить баба на березі, лодками сплеснула. ''Чуб. V. 845. ''Лодки, ладки, а де були? В бабки. ''Ном. № 9264. Ум. '''Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. '''''А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. ''Мет. 2. ''Ладкиладусі, а де були? В бабусі. ''Ном. № 9264.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/ladky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЛАДКИ, док, мн. (одн. ладка, и, жін.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).
Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. От такі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (Марко Вовчок, I, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/3703/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Словарь церковнославянского языка]===
ладка
блюдо, тарелка, миска. (Прол. апр. 28).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.

===[http://belarusian_russian.academic.ru/3038/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Беларуска-расейскі слоўнік]===
ладка
ладка ж. —
1) оладья;
2) ладонь;
3) сверток, пачка листьев

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Ладка-ріка]===
Ладка - річка в Росії, протікає по території Почінковского району Нижегородської області, а також Ічалківського і Ромодановського районів Республіки Мордовія. Гирло річки знаходиться в 26 км по лівому березі річки Инсар. Довжина річки становить 39 км, площа водозбірного басейну - 162 км ².

===[http://beholdinglove.livejournal.com/44027.html Російський масаж Ладко]===

Російський масаж Ладко відноситься до методів народної традиційної медицини (відновна реабілітаційна система) Оздоровчий ефект досягається одночасно через фізичне тіло і енергетику пацієнта.
Діагнози : зняття болів , міжреберна невралгія , вегетосудинна дистонія , сколіоз , кіфоз , лордоз , остеохондроз , кіста , хронічна втома , стреси , діпрессія і мн. ін
Сеанси масажу та психотерапії в одному прийомі , діагностика та рекомендації щодо самодопомоги .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладка-оладі .jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладко.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладоні.jpg|x140px]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

==Медіа==

==Див. також==
[http://ladka-dushi.ucoz.ru/ Ладка души психологическое консультирование]

Ладка

2013-11-29T21:28:57Z

Гучко Валерія: /* Ілюстрації */

'''Ладка, -ки, '''''ж. ''1) Оладья. ''Млинець лодку посватав. ''ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). '''Плескати у ладки'''. Бить въ ладоши. ''Сидить баба на березі, лодками сплеснула. ''Чуб. V. 845. ''Лодки, ладки, а де були? В бабки. ''Ном. № 9264. Ум. '''Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. '''''А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. ''Мет. 2. ''Ладкиладусі, а де були? В бабусі. ''Ном. № 9264.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/ladky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЛАДКИ, док, мн. (одн. ладка, и, жін.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).
Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. От такі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (Марко Вовчок, I, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/3703/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Словарь церковнославянского языка]===
ладка
блюдо, тарелка, миска. (Прол. апр. 28).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.

===[http://belarusian_russian.academic.ru/3038/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Беларуска-расейскі слоўнік]===
ладка
ладка ж. —
1) оладья;
2) ладонь;
3) сверток, пачка листьев

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Ладка-ріка]===
Ладка - річка в Росії, протікає по території Почінковского району Нижегородської області, а також Ічалківського і Ромодановського районів Республіки Мордовія. Гирло річки знаходиться в 26 км по лівому березі річки Инсар. Довжина річки становить 39 км, площа водозбірного басейну - 162 км ².

===[http://beholdinglove.livejournal.com/44027.html Російський масаж Ладко]===

Російський масаж Ладко відноситься до методів народної традиційної медицини (відновна реабілітаційна система) Оздоровчий ефект досягається одночасно через фізичне тіло і енергетику пацієнта.
Діагнози : зняття болів , міжреберна невралгія , вегетосудинна дистонія , сколіоз , кіфоз , лордоз , остеохондроз , кіста , хронічна втома , стреси , діпрессія і мн. ін
Сеанси масажу та психотерапії в одному прийомі , діагностика та рекомендації щодо самодопомоги .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладка-оладі .jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладко.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладоні.jpg|x140px]]

==Медіа==

==Див. також==
[http://ladka-dushi.ucoz.ru/ Ладка души психологическое консультирование]

Файл:Ладоні.jpg

2013-11-29T21:28:36Z

Гучко Валерія:

Ладка

2013-11-29T21:27:15Z

Гучко Валерія: /* Ілюстрації */

'''Ладка, -ки, '''''ж. ''1) Оладья. ''Млинець лодку посватав. ''ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). '''Плескати у ладки'''. Бить въ ладоши. ''Сидить баба на березі, лодками сплеснула. ''Чуб. V. 845. ''Лодки, ладки, а де були? В бабки. ''Ном. № 9264. Ум. '''Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. '''''А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. ''Мет. 2. ''Ладкиладусі, а де були? В бабусі. ''Ном. № 9264.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/ladky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЛАДКИ, док, мн. (одн. ладка, и, жін.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).
Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. От такі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (Марко Вовчок, I, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/3703/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Словарь церковнославянского языка]===
ладка
блюдо, тарелка, миска. (Прол. апр. 28).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.

===[http://belarusian_russian.academic.ru/3038/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Беларуска-расейскі слоўнік]===
ладка
ладка ж. —
1) оладья;
2) ладонь;
3) сверток, пачка листьев

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Ладка-ріка]===
Ладка - річка в Росії, протікає по території Почінковского району Нижегородської області, а також Ічалківського і Ромодановського районів Республіки Мордовія. Гирло річки знаходиться в 26 км по лівому березі річки Инсар. Довжина річки становить 39 км, площа водозбірного басейну - 162 км ².

===[http://beholdinglove.livejournal.com/44027.html Російський масаж Ладко]===

Російський масаж Ладко відноситься до методів народної традиційної медицини (відновна реабілітаційна система) Оздоровчий ефект досягається одночасно через фізичне тіло і енергетику пацієнта.
Діагнози : зняття болів , міжреберна невралгія , вегетосудинна дистонія , сколіоз , кіфоз , лордоз , остеохондроз , кіста , хронічна втома , стреси , діпрессія і мн. ін
Сеанси масажу та психотерапії в одному прийомі , діагностика та рекомендації щодо самодопомоги .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладка-оладі .jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ладко.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[http://ladka-dushi.ucoz.ru/ Ладка души психологическое консультирование]

Файл:Ладко.jpg

2013-11-29T21:25:59Z

Гучко Валерія:

Файл:Ладка-оладі .jpg

2013-11-29T21:24:37Z

Гучко Валерія:

Ладка

2013-11-29T21:01:05Z

Гучко Валерія: /* Джерела та література */

'''Ладка, -ки, '''''ж. ''1) Оладья. ''Млинець лодку посватав. ''ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). '''Плескати у ладки'''. Бить въ ладоши. ''Сидить баба на березі, лодками сплеснула. ''Чуб. V. 845. ''Лодки, ладки, а де були? В бабки. ''Ном. № 9264. Ум. '''Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. '''''А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. ''Мет. 2. ''Ладкиладусі, а де були? В бабусі. ''Ном. № 9264.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/ladky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЛАДКИ, док, мн. (одн. ладка, и, жін.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).
Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. От такі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (Марко Вовчок, I, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/3703/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Словарь церковнославянского языка]===
ладка
блюдо, тарелка, миска. (Прол. апр. 28).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.

===[http://belarusian_russian.academic.ru/3038/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Беларуска-расейскі слоўнік]===
ладка
ладка ж. —
1) оладья;
2) ладонь;
3) сверток, пачка листьев

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Ладка-ріка]===
Ладка - річка в Росії, протікає по території Почінковского району Нижегородської області, а також Ічалківського і Ромодановського районів Республіки Мордовія. Гирло річки знаходиться в 26 км по лівому березі річки Инсар. Довжина річки становить 39 км, площа водозбірного басейну - 162 км ².

===[http://beholdinglove.livejournal.com/44027.html Російський масаж Ладко]===

Російський масаж Ладко відноситься до методів народної традиційної медицини (відновна реабілітаційна система) Оздоровчий ефект досягається одночасно через фізичне тіло і енергетику пацієнта.
Діагнози : зняття болів , міжреберна невралгія , вегетосудинна дистонія , сколіоз , кіфоз , лордоз , остеохондроз , кіста , хронічна втома , стреси , діпрессія і мн. ін
Сеанси масажу та психотерапії в одному прийомі , діагностика та рекомендації щодо самодопомоги .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
[http://ladka-dushi.ucoz.ru/ Ладка души психологическое консультирование]

Ладка

2013-11-29T21:00:46Z

Гучко Валерія: /* Зовнішні посилання */

'''Ладка, -ки, '''''ж. ''1) Оладья. ''Млинець лодку посватав. ''ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). '''Плескати у ладки'''. Бить въ ладоши. ''Сидить баба на березі, лодками сплеснула. ''Чуб. V. 845. ''Лодки, ладки, а де були? В бабки. ''Ном. № 9264. Ум. '''Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. '''''А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. ''Мет. 2. ''Ладкиладусі, а де були? В бабусі. ''Ном. № 9264.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/ladky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЛАДКИ, док, мн. (одн. ладка, и, жін.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).
Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. От такі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (Марко Вовчок, I, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/3703/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Словарь церковнославянского языка]===
ладка
блюдо, тарелка, миска. (Прол. апр. 28).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.

===[http://belarusian_russian.academic.ru/3038/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Беларуска-расейскі слоўнік]===
ладка
ладка ж. —
1) оладья;
2) ладонь;
3) сверток, пачка листьев

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Ладка-ріка]===
Ладка - річка в Росії, протікає по території Почінковского району Нижегородської області, а також Ічалківського і Ромодановського районів Республіки Мордовія. Гирло річки знаходиться в 26 км по лівому березі річки Инсар. Довжина річки становить 39 км, площа водозбірного басейну - 162 км ².

===[http://beholdinglove.livejournal.com/44027.html Російський масаж Ладко]===

Російський масаж Ладко відноситься до методів народної традиційної медицини (відновна реабілітаційна система) Оздоровчий ефект досягається одночасно через фізичне тіло і енергетику пацієнта.
Діагнози : зняття болів , міжреберна невралгія , вегетосудинна дистонія , сколіоз , кіфоз , лордоз , остеохондроз , кіста , хронічна втома , стреси , діпрессія і мн. ін
Сеанси масажу та психотерапії в одному прийомі , діагностика та рекомендації щодо самодопомоги .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
[http://ladka-dushi.ucoz.ru/ Ладка души психологическое консультирование]

==Джерела та література==

Ладка

2013-11-29T21:00:10Z

Гучко Валерія: /* Див. також */

'''Ладка, -ки, '''''ж. ''1) Оладья. ''Млинець лодку посватав. ''ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). '''Плескати у ладки'''. Бить въ ладоши. ''Сидить баба на березі, лодками сплеснула. ''Чуб. V. 845. ''Лодки, ладки, а де були? В бабки. ''Ном. № 9264. Ум. '''Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. '''''А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. ''Мет. 2. ''Ладкиладусі, а де були? В бабусі. ''Ном. № 9264.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/ladky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЛАДКИ, док, мн. (одн. ладка, и, жін.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).
Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. От такі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (Марко Вовчок, I, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/3703/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Словарь церковнославянского языка]===
ладка
блюдо, тарелка, миска. (Прол. апр. 28).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.

===[http://belarusian_russian.academic.ru/3038/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Беларуска-расейскі слоўнік]===
ладка
ладка ж. —
1) оладья;
2) ладонь;
3) сверток, пачка листьев

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Ладка-ріка]===
Ладка - річка в Росії, протікає по території Почінковского району Нижегородської області, а також Ічалківського і Ромодановського районів Республіки Мордовія. Гирло річки знаходиться в 26 км по лівому березі річки Инсар. Довжина річки становить 39 км, площа водозбірного басейну - 162 км ².

===[http://beholdinglove.livejournal.com/44027.html Російський масаж Ладко]===

Російський масаж Ладко відноситься до методів народної традиційної медицини (відновна реабілітаційна система) Оздоровчий ефект досягається одночасно через фізичне тіло і енергетику пацієнта.
Діагнози : зняття болів , міжреберна невралгія , вегетосудинна дистонія , сколіоз , кіфоз , лордоз , остеохондроз , кіста , хронічна втома , стреси , діпрессія і мн. ін
Сеанси масажу та психотерапії в одному прийомі , діагностика та рекомендації щодо самодопомоги .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
[http://ladka-dushi.ucoz.ru/ Ладка души психологическое консультирование]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Ладка

2013-11-29T20:53:28Z

Гучко Валерія: /* Сучасні словники */

'''Ладка, -ки, '''''ж. ''1) Оладья. ''Млинець лодку посватав. ''ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). '''Плескати у ладки'''. Бить въ ладоши. ''Сидить баба на березі, лодками сплеснула. ''Чуб. V. 845. ''Лодки, ладки, а де були? В бабки. ''Ном. № 9264. Ум. '''Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. '''''А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. ''Мет. 2. ''Ладкиладусі, а де були? В бабусі. ''Ном. № 9264.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/ladky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЛАДКИ, док, мн. (одн. ладка, и, жін.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).
Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. От такі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (Марко Вовчок, I, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/3703/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Словарь церковнославянского языка]===
ладка
блюдо, тарелка, миска. (Прол. апр. 28).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.

===[http://belarusian_russian.academic.ru/3038/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Беларуска-расейскі слоўнік]===
ладка
ладка ж. —
1) оладья;
2) ладонь;
3) сверток, пачка листьев

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Ладка-ріка]===
Ладка - річка в Росії, протікає по території Почінковского району Нижегородської області, а також Ічалківського і Ромодановського районів Республіки Мордовія. Гирло річки знаходиться в 26 км по лівому березі річки Инсар. Довжина річки становить 39 км, площа водозбірного басейну - 162 км ².

===[http://beholdinglove.livejournal.com/44027.html Російський масаж Ладко]===

Російський масаж Ладко відноситься до методів народної традиційної медицини (відновна реабілітаційна система) Оздоровчий ефект досягається одночасно через фізичне тіло і енергетику пацієнта.
Діагнози : зняття болів , міжреберна невралгія , вегетосудинна дистонія , сколіоз , кіфоз , лордоз , остеохондроз , кіста , хронічна втома , стреси , діпрессія і мн. ін
Сеанси масажу та психотерапії в одному прийомі , діагностика та рекомендації щодо самодопомоги .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Ладка

2013-11-29T20:52:50Z

Гучко Валерія: /* [ http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/3703/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Словарь церковнославянского языка] */

'''Ладка, -ки, '''''ж. ''1) Оладья. ''Млинець лодку посватав. ''ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). '''Плескати у ладки'''. Бить въ ладоши. ''Сидить баба на березі, лодками сплеснула. ''Чуб. V. 845. ''Лодки, ладки, а де були? В бабки. ''Ном. № 9264. Ум. '''Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. '''''А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. ''Мет. 2. ''Ладкиладусі, а де були? В бабусі. ''Ном. № 9264.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/ladky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЛАДКИ, док, мн. (одн. ладка, и, жін.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).
Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. От такі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (Марко Вовчок, I, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/3703/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Словарь церковнославянского языка]===
ладка
блюдо, тарелка, миска. (Прол. апр. 28).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.

===[http://belarusian_russian.academic.ru/3038/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Беларуска-расейскі слоўнік]===
ладка
ладка ж. —
1) оладья;
2) ладонь;
3) сверток, пачка листьев

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Ладка-ріка]===
Ладка - річка в Росії, протікає по території Почінковского району Нижегородської області, а також Ічалківського і Ромодановського районів Республіки Мордовія. Гирло річки знаходиться в 26 км по лівому березі річки Инсар. Довжина річки становить 39 км, площа водозбірного басейну - 162 км ².

===[http://beholdinglove.livejournal.com/44027.html Російський масаж Ладко]===

Російський масаж Ладко відноситься до методів народної традиційної медицини (відновна реабілітаційна система) Оздоровчий ефект досягається одночасно через фізичне тіло і енергетику пацієнта.
Діагнози : зняття болів , міжреберна невралгія , вегетосудинна дистонія , сколіоз , кіфоз , лордоз , остеохондроз , кіста , хронічна втома , стреси , діпрессія і мн. ін
Сеанси масажу та психотерапії в одному прийомі , діагностика та рекомендації щодо самодопомоги .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Ладка

2013-11-29T20:52:29Z

Гучко Валерія: /* Сучасні словники */

'''Ладка, -ки, '''''ж. ''1) Оладья. ''Млинець лодку посватав. ''ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). '''Плескати у ладки'''. Бить въ ладоши. ''Сидить баба на березі, лодками сплеснула. ''Чуб. V. 845. ''Лодки, ладки, а де були? В бабки. ''Ном. № 9264. Ум. '''Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. '''''А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. ''Мет. 2. ''Ладкиладусі, а де були? В бабусі. ''Ном. № 9264.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/ladky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЛАДКИ, док, мн. (одн. ладка, и, жін.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).
Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. От такі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (Марко Вовчок, I, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.

===[ http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/3703/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Словарь церковнославянского языка]===
ладка
блюдо, тарелка, миска. (Прол. апр. 28).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.

===[http://belarusian_russian.academic.ru/3038/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Беларуска-расейскі слоўнік]===
ладка
ладка ж. —
1) оладья;
2) ладонь;
3) сверток, пачка листьев

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Ладка-ріка]===
Ладка - річка в Росії, протікає по території Почінковского району Нижегородської області, а також Ічалківського і Ромодановського районів Республіки Мордовія. Гирло річки знаходиться в 26 км по лівому березі річки Инсар. Довжина річки становить 39 км, площа водозбірного басейну - 162 км ².

===[http://beholdinglove.livejournal.com/44027.html Російський масаж Ладко]===

Російський масаж Ладко відноситься до методів народної традиційної медицини (відновна реабілітаційна система) Оздоровчий ефект досягається одночасно через фізичне тіло і енергетику пацієнта.
Діагнози : зняття болів , міжреберна невралгія , вегетосудинна дистонія , сколіоз , кіфоз , лордоз , остеохондроз , кіста , хронічна втома , стреси , діпрессія і мн. ін
Сеанси масажу та психотерапії в одному прийомі , діагностика та рекомендації щодо самодопомоги .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Ладка

2013-11-29T20:45:24Z

Гучко Валерія: /* Сучасні словники */

'''Ладка, -ки, '''''ж. ''1) Оладья. ''Млинець лодку посватав. ''ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). '''Плескати у ладки'''. Бить въ ладоши. ''Сидить баба на березі, лодками сплеснула. ''Чуб. V. 845. ''Лодки, ладки, а де були? В бабки. ''Ном. № 9264. Ум. '''Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. '''''А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. ''Мет. 2. ''Ладкиладусі, а де були? В бабусі. ''Ном. № 9264.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/ladky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЛАДКИ, док, мн. (одн. ладка, и, жін.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).
Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. От такі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (Марко Вовчок, I, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.

===[http://beholdinglove.livejournal.com/44027.html Російський масаж Ладко]===

Російський масаж Ладко відноситься до методів народної традиційної медицини (відновна реабілітаційна система) Оздоровчий ефект досягається одночасно через фізичне тіло і енергетику пацієнта.
Діагнози : зняття болів , міжреберна невралгія , вегетосудинна дистонія , сколіоз , кіфоз , лордоз , остеохондроз , кіста , хронічна втома , стреси , діпрессія і мн. ін
Сеанси масажу та психотерапії в одному прийомі , діагностика та рекомендації щодо самодопомоги .

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Ладка-ріка]===
Ладка - річка в Росії, протікає по території Почінковского району Нижегородської області, а також Ічалківського і Ромодановського районів Республіки Мордовія. Гирло річки знаходиться в 26 км по лівому березі річки Инсар. Довжина річки становить 39 км, площа водозбірного басейну - 162 км ².

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Ладка

2013-11-29T20:32:18Z

Гучко Валерія:

Управити

2013-11-29T20:23:13Z

Гучко Валерія: /* Див. також */

'''Управити, -ся. '''См. '''Управляти, -ся. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/upravljaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

УПРАВЛЯТИ 1 (ВПРАВЛЯТИ), яю, яєш, недок., УПРАВИТИ (ВПРАВИТИ), влю, виш; мн. управлять; док., перех., розм.

1. Виконувати, завершувати якусь роботу, справу; надавати кому-небудь належного вигляду, задовольняти його потреби; доводити до ладу що-небудь. — Таточку-голубчику, — сказала Галочка, як увійшов батько, управивши батраків, — се мені навдивовижу! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 318); Добре хлопці наші скоро Все управили проворо [проворно], Змія зараз там забили (Іван Манжура, Тв., 1955, 213); Потім зайшов [Гордій] у конюшню — коня вправив (Андрій Головко, II, 1957, 323). .

2. Збирати (урожай). Коситься легко... за день і управили ті п'ятдесят, чи що, десятин (Словник Грінченка); Свою нивку швидко вправили.. Захар з Грицьком, Павлом взяли коси, подалися знов до хазяїнів (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 256).

3. діал. Обробляти (землю).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 469.

УПРАВЛЯТИ 2, яю, яєш, недок., ким, чим і без додатка.

1. Спрямовувати діяльність, роботу кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; керувати. Щоб управляти, треба мати армію загартованих революціонер ів-комуністів, вона є, вона називається партією (Ленін, 42, 1974, 246); Почули голос виразніше, І він Енею так сказав: — Енею годі вже журитись, Од його має розплодитись Великий і завзятий рід; Всім світом буде управляти, По всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід (Іван Котляревський, I, 1952, 155); Одна з найважливіших переваг соціалізму — можливість.. науково управляти виробництвом (Робітнича газета, 14.I 1976, 2).

2. Користуючись кермом та іншими регулюючими пристроями, спрямовувати рух, хід, роботу чого-небудь. Біля паровозної топки вже зчинили бійку солдати: як управляти паровозом? Куди повертати ручку? (Олександр Довженко, I, 1958, 40); Іванові дуже хотілося бути робітником, стояти біля пилорами або управляти машиною (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 18);
// Спрямовувати хід якогось процесу, впливати на розвиток, стан чого-небудь. — Наша молодь прагне опанувати мистецтвом управляти природою, перетворювати її!.. (Олесь Гончар, Зустрічі.., 1950, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 469.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53411/214227.html Орфографічний словник української мови]===

УПРАВИТИ

упра́вити 1
дієслово доконаного виду
виконати, завершити якусь справу

упра́вити 2
дієслово доконаного виду
вставити щось, закріплюючи

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1069194 Толковый словарь Ушакова]===

УПРАВИТЬ
УПРА́ВИТЬ, управлю, управишь (старин.). совер. к управлять в 1 и 2 знач. «Кто сам собою не управит, тот и других не поставит.» Даль.

Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.

===[http://eslovnyk.com/%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 Тлумачний словник української мови]===

I (вправля́ти), -я́ю, -я́єш, недок., упра́вити (впра́вити), -влю, -виш; мн. упра́влять; док., перех., розм.
1) Виконувати, завершувати якусь роботу, справу; надавати кому-небудь належного вигляду, задовольняти його потреби; доводити до ладу що-небудь.
2) Збирати (урожай).
3) діал. Обробляти (землю).
II -я́ю, -я́єш, недок., ким, чим і без додатка.
1) Спрямовувати діяльність, роботу кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; керувати.
2) Користуючись кермом та іншими регулювальними пристроями, спрямовувати рух, хід, роботу чого-небудь. || Спрямовувати хід, перебіг якогось процесу, впливати на розвиток, стан чого-небудь.
III див. вправляти

==Див. також==
[http://www.orthodic.org/word/979 Полный церковно-славянский словарь]

==Джерела та література==

Управити

2013-11-29T20:19:40Z

Гучко Валерія: /* Зовнішні посилання */

Управити

2013-11-29T20:19:25Z

Гучко Валерія: /* Медіа */

'''Управити, -ся. '''См. '''Управляти, -ся. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/upravljaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

УПРАВЛЯТИ 1 (ВПРАВЛЯТИ), яю, яєш, недок., УПРАВИТИ (ВПРАВИТИ), влю, виш; мн. управлять; док., перех., розм.

1. Виконувати, завершувати якусь роботу, справу; надавати кому-небудь належного вигляду, задовольняти його потреби; доводити до ладу що-небудь. — Таточку-голубчику, — сказала Галочка, як увійшов батько, управивши батраків, — се мені навдивовижу! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 318); Добре хлопці наші скоро Все управили проворо [проворно], Змія зараз там забили (Іван Манжура, Тв., 1955, 213); Потім зайшов [Гордій] у конюшню — коня вправив (Андрій Головко, II, 1957, 323). .

2. Збирати (урожай). Коситься легко... за день і управили ті п'ятдесят, чи що, десятин (Словник Грінченка); Свою нивку швидко вправили.. Захар з Грицьком, Павлом взяли коси, подалися знов до хазяїнів (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 256).

3. діал. Обробляти (землю).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 469.

УПРАВЛЯТИ 2, яю, яєш, недок., ким, чим і без додатка.

1. Спрямовувати діяльність, роботу кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; керувати. Щоб управляти, треба мати армію загартованих революціонер ів-комуністів, вона є, вона називається партією (Ленін, 42, 1974, 246); Почули голос виразніше, І він Енею так сказав: — Енею годі вже журитись, Од його має розплодитись Великий і завзятий рід; Всім світом буде управляти, По всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід (Іван Котляревський, I, 1952, 155); Одна з найважливіших переваг соціалізму — можливість.. науково управляти виробництвом (Робітнича газета, 14.I 1976, 2).

2. Користуючись кермом та іншими регулюючими пристроями, спрямовувати рух, хід, роботу чого-небудь. Біля паровозної топки вже зчинили бійку солдати: як управляти паровозом? Куди повертати ручку? (Олександр Довженко, I, 1958, 40); Іванові дуже хотілося бути робітником, стояти біля пилорами або управляти машиною (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 18);
// Спрямовувати хід якогось процесу, впливати на розвиток, стан чого-небудь. — Наша молодь прагне опанувати мистецтвом управляти природою, перетворювати її!.. (Олесь Гончар, Зустрічі.., 1950, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 469.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53411/214227.html Орфографічний словник української мови]===

УПРАВИТИ

упра́вити 1
дієслово доконаного виду
виконати, завершити якусь справу

упра́вити 2
дієслово доконаного виду
вставити щось, закріплюючи

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1069194 Толковый словарь Ушакова]===

УПРАВИТЬ
УПРА́ВИТЬ, управлю, управишь (старин.). совер. к управлять в 1 и 2 знач. «Кто сам собою не управит, тот и других не поставит.» Даль.

Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.

===[http://eslovnyk.com/%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 Тлумачний словник української мови]===

I (вправля́ти), -я́ю, -я́єш, недок., упра́вити (впра́вити), -влю, -виш; мн. упра́влять; док., перех., розм.
1) Виконувати, завершувати якусь роботу, справу; надавати кому-небудь належного вигляду, задовольняти його потреби; доводити до ладу що-небудь.
2) Збирати (урожай).
3) діал. Обробляти (землю).
II -я́ю, -я́єш, недок., ким, чим і без додатка.
1) Спрямовувати діяльність, роботу кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; керувати.
2) Користуючись кермом та іншими регулювальними пристроями, спрямовувати рух, хід, роботу чого-небудь. || Спрямовувати хід, перебіг якогось процесу, впливати на розвиток, стан чого-небудь.
III див. вправляти

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Управити

2013-11-29T20:18:24Z

Гучко Валерія: /* Ілюстрації */

'''Управити, -ся. '''См. '''Управляти, -ся. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/upravljaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

УПРАВЛЯТИ 1 (ВПРАВЛЯТИ), яю, яєш, недок., УПРАВИТИ (ВПРАВИТИ), влю, виш; мн. управлять; док., перех., розм.

1. Виконувати, завершувати якусь роботу, справу; надавати кому-небудь належного вигляду, задовольняти його потреби; доводити до ладу що-небудь. — Таточку-голубчику, — сказала Галочка, як увійшов батько, управивши батраків, — се мені навдивовижу! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 318); Добре хлопці наші скоро Все управили проворо [проворно], Змія зараз там забили (Іван Манжура, Тв., 1955, 213); Потім зайшов [Гордій] у конюшню — коня вправив (Андрій Головко, II, 1957, 323). .

2. Збирати (урожай). Коситься легко... за день і управили ті п'ятдесят, чи що, десятин (Словник Грінченка); Свою нивку швидко вправили.. Захар з Грицьком, Павлом взяли коси, подалися знов до хазяїнів (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 256).

3. діал. Обробляти (землю).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 469.

УПРАВЛЯТИ 2, яю, яєш, недок., ким, чим і без додатка.

1. Спрямовувати діяльність, роботу кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; керувати. Щоб управляти, треба мати армію загартованих революціонер ів-комуністів, вона є, вона називається партією (Ленін, 42, 1974, 246); Почули голос виразніше, І він Енею так сказав: — Енею годі вже журитись, Од його має розплодитись Великий і завзятий рід; Всім світом буде управляти, По всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід (Іван Котляревський, I, 1952, 155); Одна з найважливіших переваг соціалізму — можливість.. науково управляти виробництвом (Робітнича газета, 14.I 1976, 2).

2. Користуючись кермом та іншими регулюючими пристроями, спрямовувати рух, хід, роботу чого-небудь. Біля паровозної топки вже зчинили бійку солдати: як управляти паровозом? Куди повертати ручку? (Олександр Довженко, I, 1958, 40); Іванові дуже хотілося бути робітником, стояти біля пилорами або управляти машиною (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 18);
// Спрямовувати хід якогось процесу, впливати на розвиток, стан чого-небудь. — Наша молодь прагне опанувати мистецтвом управляти природою, перетворювати її!.. (Олесь Гончар, Зустрічі.., 1950, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 469.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53411/214227.html Орфографічний словник української мови]===

УПРАВИТИ

упра́вити 1
дієслово доконаного виду
виконати, завершити якусь справу

упра́вити 2
дієслово доконаного виду
вставити щось, закріплюючи

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1069194 Толковый словарь Ушакова]===

УПРАВИТЬ
УПРА́ВИТЬ, управлю, управишь (старин.). совер. к управлять в 1 и 2 знач. «Кто сам собою не управит, тот и других не поставит.» Даль.

Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.

===[http://eslovnyk.com/%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 Тлумачний словник української мови]===

I (вправля́ти), -я́ю, -я́єш, недок., упра́вити (впра́вити), -влю, -виш; мн. упра́влять; док., перех., розм.
1) Виконувати, завершувати якусь роботу, справу; надавати кому-небудь належного вигляду, задовольняти його потреби; доводити до ладу що-небудь.
2) Збирати (урожай).
3) діал. Обробляти (землю).
II -я́ю, -я́єш, недок., ким, чим і без додатка.
1) Спрямовувати діяльність, роботу кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; керувати.
2) Користуючись кермом та іншими регулювальними пристроями, спрямовувати рух, хід, роботу чого-небудь. || Спрямовувати хід, перебіг якогось процесу, впливати на розвиток, стан чого-небудь.
III див. вправляти

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Управити

2013-11-29T20:17:35Z

Гучко Валерія: /* Сучасні словники */

'''Управити, -ся. '''См. '''Управляти, -ся. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/upravljaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

УПРАВЛЯТИ 1 (ВПРАВЛЯТИ), яю, яєш, недок., УПРАВИТИ (ВПРАВИТИ), влю, виш; мн. управлять; док., перех., розм.

1. Виконувати, завершувати якусь роботу, справу; надавати кому-небудь належного вигляду, задовольняти його потреби; доводити до ладу що-небудь. — Таточку-голубчику, — сказала Галочка, як увійшов батько, управивши батраків, — се мені навдивовижу! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 318); Добре хлопці наші скоро Все управили проворо [проворно], Змія зараз там забили (Іван Манжура, Тв., 1955, 213); Потім зайшов [Гордій] у конюшню — коня вправив (Андрій Головко, II, 1957, 323). .

2. Збирати (урожай). Коситься легко... за день і управили ті п'ятдесят, чи що, десятин (Словник Грінченка); Свою нивку швидко вправили.. Захар з Грицьком, Павлом взяли коси, подалися знов до хазяїнів (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 256).

3. діал. Обробляти (землю).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 469.

УПРАВЛЯТИ 2, яю, яєш, недок., ким, чим і без додатка.

1. Спрямовувати діяльність, роботу кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; керувати. Щоб управляти, треба мати армію загартованих революціонер ів-комуністів, вона є, вона називається партією (Ленін, 42, 1974, 246); Почули голос виразніше, І він Енею так сказав: — Енею годі вже журитись, Од його має розплодитись Великий і завзятий рід; Всім світом буде управляти, По всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід (Іван Котляревський, I, 1952, 155); Одна з найважливіших переваг соціалізму — можливість.. науково управляти виробництвом (Робітнича газета, 14.I 1976, 2).

2. Користуючись кермом та іншими регулюючими пристроями, спрямовувати рух, хід, роботу чого-небудь. Біля паровозної топки вже зчинили бійку солдати: як управляти паровозом? Куди повертати ручку? (Олександр Довженко, I, 1958, 40); Іванові дуже хотілося бути робітником, стояти біля пилорами або управляти машиною (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 18);
// Спрямовувати хід якогось процесу, впливати на розвиток, стан чого-небудь. — Наша молодь прагне опанувати мистецтвом управляти природою, перетворювати її!.. (Олесь Гончар, Зустрічі.., 1950, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 469.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53411/214227.html Орфографічний словник української мови]===

УПРАВИТИ

упра́вити 1
дієслово доконаного виду
виконати, завершити якусь справу

упра́вити 2
дієслово доконаного виду
вставити щось, закріплюючи

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1069194 Толковый словарь Ушакова]===

УПРАВИТЬ
УПРА́ВИТЬ, управлю, управишь (старин.). совер. к управлять в 1 и 2 знач. «Кто сам собою не управит, тот и других не поставит.» Даль.

Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.

===[http://eslovnyk.com/%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 Тлумачний словник української мови]===

I (вправля́ти), -я́ю, -я́єш, недок., упра́вити (впра́вити), -влю, -виш; мн. упра́влять; док., перех., розм.
1) Виконувати, завершувати якусь роботу, справу; надавати кому-небудь належного вигляду, задовольняти його потреби; доводити до ладу що-небудь.
2) Збирати (урожай).
3) діал. Обробляти (землю).
II -я́ю, -я́єш, недок., ким, чим і без додатка.
1) Спрямовувати діяльність, роботу кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; керувати.
2) Користуючись кермом та іншими регулювальними пристроями, спрямовувати рух, хід, роботу чого-небудь. || Спрямовувати хід, перебіг якогось процесу, впливати на розвиток, стан чого-небудь.
III див. вправляти

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Церковне_значення.jpg|x140px]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Управити

2013-11-29T20:05:05Z

Гучко Валерія: /* Ілюстрації */

'''Управити, -ся. '''См. '''Управляти, -ся. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/upravljaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

УПРАВЛЯТИ 1 (ВПРАВЛЯТИ), яю, яєш, недок., УПРАВИТИ (ВПРАВИТИ), влю, виш; мн. управлять; док., перех., розм.

1. Виконувати, завершувати якусь роботу, справу; надавати кому-небудь належного вигляду, задовольняти його потреби; доводити до ладу що-небудь. — Таточку-голубчику, — сказала Галочка, як увійшов батько, управивши батраків, — се мені навдивовижу! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 318); Добре хлопці наші скоро Все управили проворо [проворно], Змія зараз там забили (Іван Манжура, Тв., 1955, 213); Потім зайшов [Гордій] у конюшню — коня вправив (Андрій Головко, II, 1957, 323). .

2. Збирати (урожай). Коситься легко... за день і управили ті п'ятдесят, чи що, десятин (Словник Грінченка); Свою нивку швидко вправили.. Захар з Грицьком, Павлом взяли коси, подалися знов до хазяїнів (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 256).

3. діал. Обробляти (землю).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 469.

УПРАВЛЯТИ 2, яю, яєш, недок., ким, чим і без додатка.

1. Спрямовувати діяльність, роботу кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; керувати. Щоб управляти, треба мати армію загартованих революціонер ів-комуністів, вона є, вона називається партією (Ленін, 42, 1974, 246); Почули голос виразніше, І він Енею так сказав: — Енею годі вже журитись, Од його має розплодитись Великий і завзятий рід; Всім світом буде управляти, По всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід (Іван Котляревський, I, 1952, 155); Одна з найважливіших переваг соціалізму — можливість.. науково управляти виробництвом (Робітнича газета, 14.I 1976, 2).

2. Користуючись кермом та іншими регулюючими пристроями, спрямовувати рух, хід, роботу чого-небудь. Біля паровозної топки вже зчинили бійку солдати: як управляти паровозом? Куди повертати ручку? (Олександр Довженко, I, 1958, 40); Іванові дуже хотілося бути робітником, стояти біля пилорами або управляти машиною (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 18);
// Спрямовувати хід якогось процесу, впливати на розвиток, стан чого-небудь. — Наша молодь прагне опанувати мистецтвом управляти природою, перетворювати її!.. (Олесь Гончар, Зустрічі.., 1950, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 469.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53411/214227.html Орфографічний словник української мови]===

УПРАВИТИ

упра́вити 1
дієслово доконаного виду
виконати, завершити якусь справу

упра́вити 2
дієслово доконаного виду
вставити щось, закріплюючи

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1069194 Толковый словарь Ушакова]===

УПРАВИТЬПеревод
УПРАВИТЬ
УПРАВИТЬ
УПРА́ВИТЬ, управлю, управишь (старин.). совер. к управлять в 1 и 2 знач. «Кто сам собою не управит, тот и других не поставит.» Даль.

Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Церковне_значення.jpg|x140px]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Файл:Церковне значення.jpg

2013-11-29T20:03:14Z

Гучко Валерія:

Управити

2013-11-29T20:00:56Z

Гучко Валерія: /* Сучасні словники */

'''Управити, -ся. '''См. '''Управляти, -ся. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/upravljaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

УПРАВЛЯТИ 1 (ВПРАВЛЯТИ), яю, яєш, недок., УПРАВИТИ (ВПРАВИТИ), влю, виш; мн. управлять; док., перех., розм.

1. Виконувати, завершувати якусь роботу, справу; надавати кому-небудь належного вигляду, задовольняти його потреби; доводити до ладу що-небудь. — Таточку-голубчику, — сказала Галочка, як увійшов батько, управивши батраків, — се мені навдивовижу! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 318); Добре хлопці наші скоро Все управили проворо [проворно], Змія зараз там забили (Іван Манжура, Тв., 1955, 213); Потім зайшов [Гордій] у конюшню — коня вправив (Андрій Головко, II, 1957, 323). .

2. Збирати (урожай). Коситься легко... за день і управили ті п'ятдесят, чи що, десятин (Словник Грінченка); Свою нивку швидко вправили.. Захар з Грицьком, Павлом взяли коси, подалися знов до хазяїнів (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 256).

3. діал. Обробляти (землю).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 469.

УПРАВЛЯТИ 2, яю, яєш, недок., ким, чим і без додатка.

1. Спрямовувати діяльність, роботу кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; керувати. Щоб управляти, треба мати армію загартованих революціонер ів-комуністів, вона є, вона називається партією (Ленін, 42, 1974, 246); Почули голос виразніше, І він Енею так сказав: — Енею годі вже журитись, Од його має розплодитись Великий і завзятий рід; Всім світом буде управляти, По всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід (Іван Котляревський, I, 1952, 155); Одна з найважливіших переваг соціалізму — можливість.. науково управляти виробництвом (Робітнича газета, 14.I 1976, 2).

2. Користуючись кермом та іншими регулюючими пристроями, спрямовувати рух, хід, роботу чого-небудь. Біля паровозної топки вже зчинили бійку солдати: як управляти паровозом? Куди повертати ручку? (Олександр Довженко, I, 1958, 40); Іванові дуже хотілося бути робітником, стояти біля пилорами або управляти машиною (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 18);
// Спрямовувати хід якогось процесу, впливати на розвиток, стан чого-небудь. — Наша молодь прагне опанувати мистецтвом управляти природою, перетворювати її!.. (Олесь Гончар, Зустрічі.., 1950, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 469.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53411/214227.html Орфографічний словник української мови]===

УПРАВИТИ

упра́вити 1
дієслово доконаного виду
виконати, завершити якусь справу

упра́вити 2
дієслово доконаного виду
вставити щось, закріплюючи

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1069194 Толковый словарь Ушакова]===

УПРАВИТЬПеревод
УПРАВИТЬ
УПРАВИТЬ
УПРА́ВИТЬ, управлю, управишь (старин.). совер. к управлять в 1 и 2 знач. «Кто сам собою не управит, тот и других не поставит.» Даль.

Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Управити

2013-11-29T19:46:07Z

Гучко Валерія:

'''Управити, -ся. '''См. '''Управляти, -ся. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Чарування

2013-11-29T19:40:37Z

Гучко Валерія: /* Див. також */

'''Чарува́ння, -ня, '''''с. ''Волшебство, колдовство. Ум. '''Чаруваннячко. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://sum.in.ua/s/charuvannja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЧАРУВАННЯ, я, сер.

1. заст. Дія за значенням чарувати 1. Тітка запалює на припічку трусок, ставить на нього пательню і розбиває крашанки, принесені за чарування чи зілля (Михайло Стельмах, I, 1962, 139).

2. заст. Чари (у 1, 2 знач.). Після свого благання Зося, пригнувшись, починає навхрест поливати варивом дорогу. Струмочки чарування лопотять на протертих коліях, шелестять у кучерявому спориші, щоб чи голою дорогою, чи по зеленому зіллі прийшло її кохання (Михайло Стельмах, I, 1962, 541).

3. перен. Те саме, що чари 3. Загасне світле чарування, Насунуть сірі, темні дні... Та не забудьмо почування, Що нас єднало до борні! (Павло Грабовський, I, 1959, 65); [Очерет:] Китайський флакон... Яка мудра таємниця, яке дивне чарування сховане під цим золотим узором (Іван Кочерга, II, 1956, 474); Костомаров любив музику і пісні по-своєму, і Аліна набула раптом в його очах ні з чим незрівнянного чарування (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 390).

===[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/char.19656/ Словник синонімів Караванського]===
ЧАР

чаклування, чарування, чарівництво, чародійництво, відьомство, чорнокнижництво, характерство, знахурство, чудодійство, шаманство, з. химорода, (кохання) магічна сила, (слова) чарівність, чарівливість, краса, (краси) принади, поваби, тлк. ЧАР, (чий) а. шарм

===[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_polyugy/page/charivnyk.2507 Словник синонімів Полюги]===

ЧАРІВНИК

(той, хто займається чаруванням) характерник, маг, чародій, чародійник, чаклун, заст.: чорнокнижник, відьмак, діал. мольфар.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чарування.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чаклунство.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:чаклунка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:чари.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|pqtbZFYSmsA}}

==Див. також==
[http://verano.rv.ua/zdorovya-i-krasa/chim-charuvali-starodavni-rimlyanki/ Чим чарували стародавні римлянки?]

[http://cerkva-vnls.lviv.ua/2011-07-18-15-42-28/74-2012-05-10-20-20-22/232-2012-08-12-16-02-44 Про чарування, ворожіння, забобони]

==Цікаві факти==

[http://mahniy.blox.ua/2009/10/html-code.html Любовна магія в українській традиційній етнокультурі]

Сфера статевих взаємин здавна уявлялась людині цариною таємничою й загадковою. Обряди любовної магії відомі чи не всім етнокультурам, хоч у жодній не займають особливо важливого місця. Загалом методи еротичної магії надзвичайно одноманітні й у більшості випадків досить нескладні усюди, починаючи від реліктових племен до високоцівілізованих народів. Приворожування й відчаровування, присушки й відсушки, приворотне зілля й замовляння – ось ті нехитрі засоби еротичних обрядів, які використовують й до сьогодні спеціалісти-знахарі, або зацікавлені аматори.

Вражаюча стійкість віри в силу любовної магії аж до сучасності пояснюється тим, що статеві взаємини – одна з тих сфер людського життя, де власний розум і воля людини виявляються безсилими. Навіть у колах європейської інтелігенції зберігається віра у можливість якось приворожити кохану жінку чи коханого парубка.

Любовна магія досить широко побутувала в українській традиційній етнокультурі. Зразки приворожування за допомогою чар-зілля і приворотного зілля можемо зустріти у творах українських письменників. У давнину в кожному селі були десятки засобів любовного чарування. Наприклад, дівчата закопували на дорозі рака, щоб хлопці ходили тільки на їхній куток; до схід сонця вмивались джерельною водою або мастились медом, щоб хлопці липли, тощо.

До засобів чарування частіше вдавалися дівчата, рідше – хлопці. Важливе значення мав слід милого, що відбито і в пісенній народній творчості.

Яна Поклад "НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА"

Гей, на жовтім пісочку два слідочки знати.
А перший слідочок коня вороного,
Гей, а другий слідочок миленького мого.
Піду я в лісочок, вирву я листочок,
Гей, та й позакриваю милого слідочок.
Щоб вітер не звіяв, пташки не сходили.
Гей, щоб мого милого інші не любили.

На Полтавщині існувало вірування, що коли закохана дівчина йтиме слідом за парубком і набере трохи землі з його сліду (раз з правої ноги, два – з лівої) і принесе додому та палитиме її у печі, то хлопець неодмінно сам прийде до неї і буде її любити.

Інші вдавалися до приворотного зілля (тирлич, сон-трава, калина, любисток, лепеха, рута, м'ята), з якого готували відвари і поїли ними хлопців, щоб причарувати або відчарувати, віднадити, забути.

– Як не хочеш, дівчинонько, дружиною бути,
То дай мені таке зілля, щоб тебе забути.
– Є у мене таке зілля біля перелазу,
А як вип'єш, козаченьку, забудеш відразу.

Подекуди вважалося, що достатньо було дівчині назбирати сон-трави, задумати на ім'я парубка і спати з тим зіллям три ночі, тримаючи його в пазусі, щоб коханий був причарований.

Дуже поширене вірування про ефективність чарування за допомогою летючої миші (кажана), що, власне, було відомим у варіантах у багатьох народів Південної та Східної Азії.

В Україні причаровували коханих з допомогою кажана дівчата й хлопці. Вірили, що для цього необхідно було зловити його, вкинути у новий горщечок, який придбали не торгуючись, обв'язати горщик полотном і вночі (щоб ніхто не бачив) віднести його з кажаном у ліс (не оглядаючись), поставити в мурашник, а потім бігти додому, також не оглядаючись.

На другу ніч, не оглядаючись, принести горщик з кістками кажана, якого з'їли мурахи, додому. Кістяні вилочки і гачок від кажана діють магічно. Коли притягнути тим гачком до себе хлопця чи дівчину, то буде причарований навічно. Ними ж користувалися і для відштовхування нелюба. Достатньо було непомітно відіпхнути вилочками хлопця чи нелюбу дівчину.

Варто зауважити, що любовні чари в народі не схвалювалися, чарівників завжди чекав громадський осуд, їх намагалися обминати.

Що стосується ворожінь, то тут існує чітка система, визначаються найкращі дні для ворожби у кожному місяці, а також традиційні свята і прийоми. Так, на Благовіщення знаком швидкого одруження був первоцвіт, знайдений цього дня. На Трійцю ворожили на вінках, які за тиждень до цього вивішували у лісі на березах: якщо вінок за цей час засох, це означало смерть коханого незабаром.

Але найкращим днем для ворожби вважався день і ніч на Андрія (13 грудня). Дівчина брала у жменю конопляне насіння і тричі обходила навколо хати, примовляючи:

Я, Святий Андрію,
конопельки сію,
Дай же, Боже, знати,
з ким весілля грати.

Цієї ночі наречений мав наснитися дівчині. Ще один прийом: до схід сонця таємно взяти жменю конопляного насіння, зав'язати в сорочку і носити його цілий день; ввечері посіяти, заскородити сорочкою і проказати: "Хто мені суджений, той прийде зо мною конопельки брати", і наречений обов'язково прийде. Так ворожити можна і під Новий рік. Популярний і такий спосіб: на ніч з'їсти ложку борошна, змішаного з ложкою солі й розведеного водою, – уві сні майбутній чоловік подасть напитись.

Під Новий рік та на Андрія дівчата вдавались до різних способів ворожіння: можна висмикнути зі стріхи соломину з колоском, якщо у колосі буде зерно – наречений буде багатим чоловіком, якщо колосок виявиться порожнім – майбутній чоловік з бідноти. Посадити півня в діжу і поставити її на покуті, на підлозі насипати зерна і поставити поряд миску з водою; якщо звільнений півень кинеться до зерна – чоловік буде хазяйновитим, якщо до води – пиякою. Але найкращим вважалось таке ворожіння: треба було спекти балабушки, змастити їх маслом і викласти на лавці. Кожній парі балабушок давались дівчачі та хлопчачі імена, потім впускали до хати голодного собаку, в якому порядку він з'їдав ці булочки – так мали одружуватися пари. Якщо балабушка падала на підлогу, то це означало, що той, чиїм іменем її було названо, залишиться самотнім у цьому році.

Лише новорічним ворожінням було кидання чобота через хату: куди він впаде, звідти й чекай нареченого; розкладання опівночі вогнища на березі річки чи озера і кидання в ополонку головешок: якщо та згасне із тріском – чоловік буде багатим, якщо тільки зашипить – бідняком.

А ще дівчина перевіряла парубка, коли він приходив до неї свататися. Якщо вона була непевна в його свідомому виборі, то замість заручального рушника підносила йому гарбуза. І це зовсім не зневага до юнака. Гарбуз має унікальні гігієнічні властивості: печений чи варений він прочищає протоки статевих органів, і почуттєва сфера чоловіка гармонізується. Так дівчина давала юнакові знати, щоб той погамував свою тілесну пристрасть і звірився на духовну силу почуття.

Чарування

2013-11-29T19:33:56Z

Гучко Валерія: /* Джерела та література */

Чарування

2013-11-29T19:33:31Z

Гучко Валерія: /* Зовнішні посилання */

Чарування

2013-11-29T19:32:50Z

Гучко Валерія: /* Див. також */

Чарування

2013-11-29T19:19:09Z

Гучко Валерія: /* Медіа */

Чарування

2013-11-29T19:10:35Z

Гучко Валерія: /* Ілюстрації */

Файл:Чаклунка.jpg

2013-11-29T19:10:29Z

Гучко Валерія:

Чарування

2013-11-29T19:07:42Z

Гучко Валерія: /* Ілюстрації */

Файл:Чари.jpg

2013-11-29T19:07:35Z

Гучко Валерія:

Файл:Чаклунство.jpg

2013-11-29T19:06:47Z

Гучко Валерія: Гучко Валерія завантажив нову версію «Файл:Чаклунство.jpg»

Чарування

2013-11-29T19:04:51Z

Гучко Валерія: /* Словник синонімів Полюги */

Чаклування

2013-11-29T19:01:11Z

Гучко Валерія:

'''Чаклува́ння, -ня, '''''с. ''Колдованіе, колдовство.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Чарування

2013-11-29T15:19:05Z

Гучко Валерія: /* Ілюстрації */

Файл:Чаклунство.jpg

2013-11-29T15:18:59Z

Гучко Валерія:

Файл:Чарування.jpg

2013-11-29T15:16:14Z

Гучко Валерія:

Чарування

2013-11-29T15:14:04Z

Гучко Валерія: /* Сучасні словники */

Чарування

2013-11-29T14:58:45Z

Гучко Валерія:

'''Чарува́ння, -ня, '''''с. ''Волшебство, колдовство. Ум. '''Чаруваннячко. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Зіниця

2013-11-29T14:51:51Z

Гучко Валерія: /* Див. також */

'''Зіни́ця, -ці, '''''ж. ''Зрачекъ.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/zinycja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЗІНИЦЯ, і, жін.

1. Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння. Крізь прозору рогівку видно райдужну оболонку, від якої залежить колір очей, і розміщену в її центрі зіницю (Наука і життя, 3, 1959, 27); Вони [очі] були смутні-смутні і дивились на мене так пильно, аж почорніли від розширених зіниць (Леся Українка, III, 1952, 683); * Образно. Порожні зіниці вікон мертво дивилися на мічмана (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 155);
// розм. Райдужна оболонка ока. Ворожила мені індіанка Там, де в скелю гримлять ручаї. І дивилися тьмяно і п'янко Сизо-білі зіниці її (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 195); Його чорне обличчя геть списане дрібними зморшками, серед них весело блищать у синюватих білках золотисті зіниці (Максим Горький, Опов., порекл. Хуторяна, 1948, 297).

===[http://slovopedia.org.ua/29/53399/11623.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]===

ЗІНИЦЯ
круглий або овальний отвір у райдужній оболонці ока, крізь яку світло потрапляє в око; звуження і розширення з. регулює надходження світла до ока.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53399/91745.html Орфографічний словник української мови]===
зіни́ця
іменник жіночого роду

===[http://vseslova.com.ua/word/%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F-38897u VseslovA]===

Зіниця, отвір у веселковій оболонці, через який в око проникають світлові промені. Залежно від освітленості розміри З. змінюються: він розширюється в темноті, при емоційному збудженні, больових відчуттях, введенні в організм атропіну і адреналіну; скорочується на яскравому світлу. Зміна розмірів З. регулюється волокнами вегетативної нервової системи і здійснюється за допомогою двох розташованих у веселковій оболонці гладких м'язів: сфінктера, З, що скорочує., і дилататора, що розширює його. У вищих хребетних зміна розмірів З. викликається рефлекторно — дією світла на сітківку ока, в нижчих хребетних — безпосередньою дією світла на скоротні утворення З. Обично З. круглий або щілиновидний; у деяких риб (наприклад, в ряду акул, скатів, камбали) і деяких ссавців (наприклад, кашалотів і дельфінів) від верхнього краю З. звисає відросток веселкової оболонки, який при інтенсивному освітленні може повністю прикривати З. У людини З. круглий, діаметр його може змінюватися від 1,1 до 8 мм. Зміна форми, розмірів і прудкості реакцій З. (т.з. зіничні рефлекси) мають діагностичне значення при захворюваннях очей.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зіниця.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Око.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вигляд.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса_зіниці.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|b9Tc17jfcQw}}
{{#ev:youtube|ub3-Q5Usef0}}

==Див. також==

[http://cikavo.com.ua/tsikavi-fakty-pro-zir-3.html Цікаві факти]

Зіниця

2013-11-29T14:49:20Z

Гучко Валерія: /* Зовнішні посилання */

'''Зіни́ця, -ці, '''''ж. ''Зрачекъ.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/zinycja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЗІНИЦЯ, і, жін.

1. Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння. Крізь прозору рогівку видно райдужну оболонку, від якої залежить колір очей, і розміщену в її центрі зіницю (Наука і життя, 3, 1959, 27); Вони [очі] були смутні-смутні і дивились на мене так пильно, аж почорніли від розширених зіниць (Леся Українка, III, 1952, 683); * Образно. Порожні зіниці вікон мертво дивилися на мічмана (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 155);
// розм. Райдужна оболонка ока. Ворожила мені індіанка Там, де в скелю гримлять ручаї. І дивилися тьмяно і п'янко Сизо-білі зіниці її (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 195); Його чорне обличчя геть списане дрібними зморшками, серед них весело блищать у синюватих білках золотисті зіниці (Максим Горький, Опов., порекл. Хуторяна, 1948, 297).

===[http://slovopedia.org.ua/29/53399/11623.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]===

ЗІНИЦЯ
круглий або овальний отвір у райдужній оболонці ока, крізь яку світло потрапляє в око; звуження і розширення з. регулює надходження світла до ока.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53399/91745.html Орфографічний словник української мови]===
зіни́ця
іменник жіночого роду

===[http://vseslova.com.ua/word/%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F-38897u VseslovA]===

Зіниця, отвір у веселковій оболонці, через який в око проникають світлові промені. Залежно від освітленості розміри З. змінюються: він розширюється в темноті, при емоційному збудженні, больових відчуттях, введенні в організм атропіну і адреналіну; скорочується на яскравому світлу. Зміна розмірів З. регулюється волокнами вегетативної нервової системи і здійснюється за допомогою двох розташованих у веселковій оболонці гладких м'язів: сфінктера, З, що скорочує., і дилататора, що розширює його. У вищих хребетних зміна розмірів З. викликається рефлекторно — дією світла на сітківку ока, в нижчих хребетних — безпосередньою дією світла на скоротні утворення З. Обично З. круглий або щілиновидний; у деяких риб (наприклад, в ряду акул, скатів, камбали) і деяких ссавців (наприклад, кашалотів і дельфінів) від верхнього краю З. звисає відросток веселкової оболонки, який при інтенсивному освітленні може повністю прикривати З. У людини З. круглий, діаметр його може змінюватися від 1,1 до 8 мм. Зміна форми, розмірів і прудкості реакцій З. (т.з. зіничні рефлекси) мають діагностичне значення при захворюваннях очей.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зіниця.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Око.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вигляд.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса_зіниці.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|b9Tc17jfcQw}}
{{#ev:youtube|ub3-Q5Usef0}}

==Див. також==

[ http://cikavo.com.ua/tsikavi-fakty-pro-zir-3.html Цікаві факти ]

Зіниця

2013-11-29T14:49:01Z

Гучко Валерія: /* Джерела та література */

'''Зіни́ця, -ці, '''''ж. ''Зрачекъ.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/zinycja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЗІНИЦЯ, і, жін.

1. Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння. Крізь прозору рогівку видно райдужну оболонку, від якої залежить колір очей, і розміщену в її центрі зіницю (Наука і життя, 3, 1959, 27); Вони [очі] були смутні-смутні і дивились на мене так пильно, аж почорніли від розширених зіниць (Леся Українка, III, 1952, 683); * Образно. Порожні зіниці вікон мертво дивилися на мічмана (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 155);
// розм. Райдужна оболонка ока. Ворожила мені індіанка Там, де в скелю гримлять ручаї. І дивилися тьмяно і п'янко Сизо-білі зіниці її (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 195); Його чорне обличчя геть списане дрібними зморшками, серед них весело блищать у синюватих білках золотисті зіниці (Максим Горький, Опов., порекл. Хуторяна, 1948, 297).

===[http://slovopedia.org.ua/29/53399/11623.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]===

ЗІНИЦЯ
круглий або овальний отвір у райдужній оболонці ока, крізь яку світло потрапляє в око; звуження і розширення з. регулює надходження світла до ока.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53399/91745.html Орфографічний словник української мови]===
зіни́ця
іменник жіночого роду

===[http://vseslova.com.ua/word/%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F-38897u VseslovA]===

Зіниця, отвір у веселковій оболонці, через який в око проникають світлові промені. Залежно від освітленості розміри З. змінюються: він розширюється в темноті, при емоційному збудженні, больових відчуттях, введенні в організм атропіну і адреналіну; скорочується на яскравому світлу. Зміна розмірів З. регулюється волокнами вегетативної нервової системи і здійснюється за допомогою двох розташованих у веселковій оболонці гладких м'язів: сфінктера, З, що скорочує., і дилататора, що розширює його. У вищих хребетних зміна розмірів З. викликається рефлекторно — дією світла на сітківку ока, в нижчих хребетних — безпосередньою дією світла на скоротні утворення З. Обично З. круглий або щілиновидний; у деяких риб (наприклад, в ряду акул, скатів, камбали) і деяких ссавців (наприклад, кашалотів і дельфінів) від верхнього краю З. звисає відросток веселкової оболонки, який при інтенсивному освітленні може повністю прикривати З. У людини З. круглий, діаметр його може змінюватися від 1,1 до 8 мм. Зміна форми, розмірів і прудкості реакцій З. (т.з. зіничні рефлекси) мають діагностичне значення при захворюваннях очей.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зіниця.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Око.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вигляд.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса_зіниці.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|b9Tc17jfcQw}}
{{#ev:youtube|ub3-Q5Usef0}}

==Див. також==

[ http://cikavo.com.ua/tsikavi-fakty-pro-zir-3.html Цікаві факти ]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Зіниця

2013-11-29T14:48:23Z

Гучко Валерія: /* Див. також */

'''Зіни́ця, -ці, '''''ж. ''Зрачекъ.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/zinycja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЗІНИЦЯ, і, жін.

1. Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння. Крізь прозору рогівку видно райдужну оболонку, від якої залежить колір очей, і розміщену в її центрі зіницю (Наука і життя, 3, 1959, 27); Вони [очі] були смутні-смутні і дивились на мене так пильно, аж почорніли від розширених зіниць (Леся Українка, III, 1952, 683); * Образно. Порожні зіниці вікон мертво дивилися на мічмана (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 155);
// розм. Райдужна оболонка ока. Ворожила мені індіанка Там, де в скелю гримлять ручаї. І дивилися тьмяно і п'янко Сизо-білі зіниці її (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 195); Його чорне обличчя геть списане дрібними зморшками, серед них весело блищать у синюватих білках золотисті зіниці (Максим Горький, Опов., порекл. Хуторяна, 1948, 297).

===[http://slovopedia.org.ua/29/53399/11623.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]===

ЗІНИЦЯ
круглий або овальний отвір у райдужній оболонці ока, крізь яку світло потрапляє в око; звуження і розширення з. регулює надходження світла до ока.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53399/91745.html Орфографічний словник української мови]===
зіни́ця
іменник жіночого роду

===[http://vseslova.com.ua/word/%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F-38897u VseslovA]===

Зіниця, отвір у веселковій оболонці, через який в око проникають світлові промені. Залежно від освітленості розміри З. змінюються: він розширюється в темноті, при емоційному збудженні, больових відчуттях, введенні в організм атропіну і адреналіну; скорочується на яскравому світлу. Зміна розмірів З. регулюється волокнами вегетативної нервової системи і здійснюється за допомогою двох розташованих у веселковій оболонці гладких м'язів: сфінктера, З, що скорочує., і дилататора, що розширює його. У вищих хребетних зміна розмірів З. викликається рефлекторно — дією світла на сітківку ока, в нижчих хребетних — безпосередньою дією світла на скоротні утворення З. Обично З. круглий або щілиновидний; у деяких риб (наприклад, в ряду акул, скатів, камбали) і деяких ссавців (наприклад, кашалотів і дельфінів) від верхнього краю З. звисає відросток веселкової оболонки, який при інтенсивному освітленні може повністю прикривати З. У людини З. круглий, діаметр його може змінюватися від 1,1 до 8 мм. Зміна форми, розмірів і прудкості реакцій З. (т.з. зіничні рефлекси) мають діагностичне значення при захворюваннях очей.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зіниця.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Око.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вигляд.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса_зіниці.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|b9Tc17jfcQw}}
{{#ev:youtube|ub3-Q5Usef0}}

==Див. також==

[ http://cikavo.com.ua/tsikavi-fakty-pro-zir-3.html Цікаві факти ]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Зіниця

2013-11-29T14:46:00Z

Гучко Валерія: /* Див. також */

'''Зіни́ця, -ці, '''''ж. ''Зрачекъ.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/zinycja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ЗІНИЦЯ, і, жін.

1. Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння. Крізь прозору рогівку видно райдужну оболонку, від якої залежить колір очей, і розміщену в її центрі зіницю (Наука і життя, 3, 1959, 27); Вони [очі] були смутні-смутні і дивились на мене так пильно, аж почорніли від розширених зіниць (Леся Українка, III, 1952, 683); * Образно. Порожні зіниці вікон мертво дивилися на мічмана (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 155);
// розм. Райдужна оболонка ока. Ворожила мені індіанка Там, де в скелю гримлять ручаї. І дивилися тьмяно і п'янко Сизо-білі зіниці її (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 195); Його чорне обличчя геть списане дрібними зморшками, серед них весело блищать у синюватих білках золотисті зіниці (Максим Горький, Опов., порекл. Хуторяна, 1948, 297).

===[http://slovopedia.org.ua/29/53399/11623.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]===

ЗІНИЦЯ
круглий або овальний отвір у райдужній оболонці ока, крізь яку світло потрапляє в око; звуження і розширення з. регулює надходження світла до ока.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53399/91745.html Орфографічний словник української мови]===
зіни́ця
іменник жіночого роду

===[http://vseslova.com.ua/word/%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F-38897u VseslovA]===

Зіниця, отвір у веселковій оболонці, через який в око проникають світлові промені. Залежно від освітленості розміри З. змінюються: він розширюється в темноті, при емоційному збудженні, больових відчуттях, введенні в організм атропіну і адреналіну; скорочується на яскравому світлу. Зміна розмірів З. регулюється волокнами вегетативної нервової системи і здійснюється за допомогою двох розташованих у веселковій оболонці гладких м'язів: сфінктера, З, що скорочує., і дилататора, що розширює його. У вищих хребетних зміна розмірів З. викликається рефлекторно — дією світла на сітківку ока, в нижчих хребетних — безпосередньою дією світла на скоротні утворення З. Обично З. круглий або щілиновидний; у деяких риб (наприклад, в ряду акул, скатів, камбали) і деяких ссавців (наприклад, кашалотів і дельфінів) від верхнього краю З. звисає відросток веселкової оболонки, який при інтенсивному освітленні може повністю прикривати З. У людини З. круглий, діаметр його може змінюватися від 1,1 до 8 мм. Зміна форми, розмірів і прудкості реакцій З. (т.з. зіничні рефлекси) мають діагностичне значення при захворюваннях очей.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зіниця.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Око.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вигляд.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса_зіниці.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|b9Tc17jfcQw}}
{{#ev:youtube|ub3-Q5Usef0}}

==Див. також==

[ http://cikavo.com.ua/tsikavi-fakty-pro-zir-3.html Всілякі цікавинки ]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]