Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Промінь

2014-11-24T22:09:48Z

Грабовська Поліна:

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''Промінь, -ню, '''''м. ''1) Лучъ. ''Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як проміні спускало воно під спід землі. ''Мкр. Г. 68. ''Вечірній промінь соняшний наче золотом червоним його обсипає. ''МВ. І. 17. 2) Рукавъ рѣки. Вх. Зн. 56.

==Інші словники==
<hr>
===[http://sum.in.ua/s/prominj''Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 232.'']===
 
Про́мінь, меня, чол.
1. Світлова смуга, що виходить із якого-небудь джерела світла чи предмета, який світиться, збирає у фокус або віддзеркалює світло. Перший промінь сонця лягав на море(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 398); Тихо, тихо з неба світить Промінь місяченька, Сидить моя русалонька Біля козаченька (Леся Українка, I, 1951, 330); Чорне небо креслили білі промені прожекторів (Петро Панч, Іду, 1946, 45); В тьмяному світлі каганця блиснули золоті промені ордена (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 155); — Промінь лазера з допомогою оптики мікроскопа фокусується у світлову пляму діаметром до одного мікрона, а то й менше (Знання та праця, 5, 1970, 17); * Образно. Для російського народу блиснули перші промені свободи (Ленін, 19, 1971, 405); Благословен, хто вигадав маяк, Цей промінь, що спалахує над морем, Надії й віри тріпотливий знак (Максим Рильський, III, 1961, 301); * У порівняннях. В кінці рівної, як промінь, алеї білів і горів вікнами проти сонця високий, з стрункими баштами палац(Юрій Смолич, I, 1958, 57); Бійці йшли неквапно, Промітатися весь зріст, рухались і прямо, і навскіс, розходячись променями (Олесь Гончар, III, 1959, 219);
• перен. Прямі лінії, що розходяться в різні боки з однієї точки. Воєнком глянув на нього, примружив очі, і на скронях заграли пучки променів (Михайло Стельмах, II, 1962, 161); Мотовило [жатки].. складається з вала, жорстко закріплених на ньому хрестовин і дерев'яних планок, прикріплених до променів хрестовин (Зернові комбайни, 1957, 10).
2. перен. Швидкий, несподіваний прояв чого-небудь (щастя, радості, надії і т. ін.). Нетаєний промінь радості перелетів по Германовім лиці (Іван Франко, V, 1951, 439); Як променем щастя, спахнувши, засяють Ті очі, мов зорі.. Тоді пам'ятайте про мене згадати(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 424); Промінь надії надав Олесі нової сили (Олесь Донченко, VI, 1957, 90).
3. спец. Напрям поширення енергії хвиль (електромагнітних, світлових і т. ін.). Зварювальна техніка приймає на озброєння нове джерело нагрівання — електронний промінь (Наука і життя, 4, 1963, 10); Звуковий промінь — напрям, по якому йдуть звукові хвилі (Яків Перельман, Цікава фізика.., 1950, 309).
Гамма-промені — те саме, що Гамма-проміння (див. гамма). Властивості тіл змінюються також при опромінюванні їх гамма-променями, протонами, дейтонами.. та іншими частинками (Наука і життя, 9, 1956, 7); Космічні промені — те саме, що Космічне проміння (див. космічний). Промені, які спричиняють іонізацію повітря на великих висотах, мають не земне, а космічне походження; їх так і назвали: космічні промені (Наука і життя, 9, 1970, 17); Рентгенівські промені див. рентгенівський.
4. іхт. Кісточки плавців водяних тварин. Плавці утворені кісточками, які називаються плавцевими променями. Між променями натягнута тонка зморшка шкіри (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 67); Отруйні залози скорпени [риби] розміщені в колючих променях спинного, анального і обох черевних плавців (Наука і життя, 7, 1956, 27).
 
<hr>
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/145469/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.'']===
 
Промінь -меня, ч.
1) Світловий пучок, що виходить із якого-небудь джерела світла чи предмета, який світиться, збирає у фокусабо віддзеркалює світло. || перен. Прямі лінії, що розходяться врізнобіч із однієї точки.
2) перен. Швидкий, несподіваний прояв чого-небудь (щастя, радості, надії і т. ін.).
3) спец. Напрям поширення енергії хвиль (електромагнітних, світлових і т. ін.). Рентгенівські промені.
4) іхт. Кісточки плавців водяних тварин.
 

==Іноземні словники==
<hr>
===''Толковый словарь Ожегова.''===
 
Луч - часть прямой линии, лежащая по одну сторону от какой-нибудь ее точки. Остронаправленный поток частиц энергии Spec
Пример: Рентгеновские лучи. Ультрафиолетовые лучи. Тепловой луч.
3. - узкая полоса света, исходящая от яркого светящегося предмета
Пример: Солнечный л. Л. прожектора. Л. надежды (перен. . : проблеск надежды). Л. света в темном царстве (перен., о чем-н, радостном, светлом в темной, отсталой среде).
 

<hr>
===''Ефремова Т.Ф. Толковый словарь русского языка.''===
 
Луч
м.
1) а) Узкая световая полоса, исходящая из какого-л. источника света и
воспринимаемая глазом.
б) перен. Проблеск чего-л.
2) Линия распространения энергии, поток положительных или отрицательных частиц.
3) а) Одна из прямых линий, расходящихся в разные стороны из одного центра.
б) То, что напоминает такую линию.
 

<hr>
===''С.И.Ожегов, Н.Ю.Шведова. Толковый словарь русского языка.''===
 
Луч
, -а, м.
1. Узкая полоса света, исходящая от яркого светящегося
предмета. Солнечный л. Л. прожектора. Л. надежды (перен.: проблеск надежды).
Л. света в темном царстве (перен.: о чем-н. радостном, светлом в темной,
отсталой среде).
2. Острона-правленный поток частиц энергии (спец.).
Рентгеновские лучи. Ультрафиолетовые лучи. Тепловой луч.
3. Часть прямой
линии, лежащая по одну сторону от какой-н. ее точки (спец.). II прил.
лучевой, -ая, -ое (ко 2 знач.). Лучевая энергия. Лучевая болезнь (вызываемая
ионизирующими излучениями в дозах, превышающих допустимые).
 

<hr>
===''Толковый словарь Даля. — 1863—1866''===
 
Луч м. прямой путь невесомого вещества, от точки исхода до встречи им предмета; понятие отвлеченное, предполагающее, что вещества эти исходят в виде нитей или тонких струек; употреб. бол. о свете, иногда о тепле и пр.
 

==Ілюстрації==

==Медіа==

==Додаткові дані==

==Цікаві факти==

==Джерела та література==
#Словник Бориса Грінченка
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 232.
#Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
#Толковый словарь Ожегова.
#Ефремова Т.Ф. Толковый словарь русского языка.
#С.И.Ожегов, Н.Ю.Шведова. Толковый словарь русского языка.
#Толковый словарь Даля. — 1863—1866

[[Категорія:Пр]]

Придаток

2014-11-24T22:02:53Z

Грабовська Поліна:

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''Придаток, -тку, '''''м. ''Прибавленіе, прибавка. ''Придаток не стоїть за даток. ''Ном. № 10590. ''На придаток дам ще корову. ''

==Інші словники==
<hr>
===[http://sum.in.ua/s/prydatok''Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 604.'']===
 
Прида́ток, чол.
1. род. тка. Те, що, не маючи самостійного значення, є доповненням, додатком до чого-небудь. Інколи заявляв [Русевич].., що завод легко міг би обійтися й без цього придатка [лабораторій] (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 66); В минулому Закарпаття було колоніальним придатком західноєвропейських капіталістичних країн (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 281); * Образно. — Я рядовий життя і не більше. Потроху працюю, потроху мислю, бо кому ж хочеться бути просто придатком до свого власного шлунка (Олесь Гончар, Тронка. 1963, 113).
2. род. тка, спец. Відросток, додаткове утворення (у людини, тварини, рослини). На кінці хобота є носові отвори, через які тварина [слон] дихає, і маленький, дуже чутливий пальцевидний придаток (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 162).
3. род. тку, діал. Додача (у 2 знач.). Придаток не стоїть за даток (Номис, 1864, № 10590).
<hr>
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/140483/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.'']===
 
Придаток ч.
1) род. -тка. Те, що, не маючи самостійного значення, є доповненням, додатком до чого-небудь.
2) род. -тка, спец. Відросток, додаткове утворення (у людини, тварини, рослини).
3) род. -тку, діал. Додача (у 2 знач.).
 

==Іноземні словники==
<hr>
===''Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.''===
 
Прида́ток, придатка, муж.
1. к кому-чему. То, что является добавлением к другому, что лишено самостоятельного значения исуществует лишь при другом. «Большевики… рассматривали думу, как бессильный придаток царизма…»История ВКП(б). На XIV съезде партии зиновьевцы выступили против генеральной линии партии, пытаясьпревратить нашу страну в беспомощный аграрный, земледельческий придаток капиталистического мира.
2. Дополнительный отросток, дополнительное образование на чем-нибудь (анат.). Роговой придаток.
3. Часть конструкции дирижабля, выступающая из корпуса наружу (авиац.).
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/181634''Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.'']===
 
Прида́ток, -тка, муж.
1. Дополнение к чему-н., не имеющее самостоятельного значения, добавочная часть при чём-н. Ненужный п.к изложению.
2. Название нек-рых образований в живом организме (спец.). П. яичника. П. мозга. Придатки кожи (сальныеи потовые железы, волосы и ногти).
прил. придаточный, -ая, -ое (ко 2 знач.). Придаточные образования у растений.
• Придаточное предложение в грамматике: часть сложного предложения, грамматически зависящая от егоглавной части (главного предложения).
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/226027/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA''Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000'']===
 
Прида́ток м.
1. Добавление, дополнение к чему-либо, не имеющее самостоятельного значения.
2. Дополнительный отросток, образование (у человека, животных, растений), утратившие свои обычныефункции.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/133627/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA''Энциклопедический словарь. 2009.'']===
 
Прида́ток -тка; м.
1. Дополнение к чему-л., не имеющее самостоятельного значения. Ненужный п. Существовать в видепридатка.
2. Спец. Название некоторых образований в живом организме. П. мозга. П. яичника. Придатки кожи(сальные и потовые железы, ногти, волосы).
Прида́точный, -ая, -ое (2 зн.). П-ые образования у водорослей. П-ые железы. П. желудок у птиц.
Прида́точное предложение. Лингв. Часть сложноподчинённого предложения, синтаксически подчинённаяглавной части (главному предложению) и соединённая с ней союзом или союзным словом. П-оепредложение причины. Условное п-ое предложение. Прида́точное, -ого; ср. Прида́точное предложение.Определить п. Назвать п. В предложении два придаточных. Тип придаточного.
 

==Ілюстрації==

==Медіа==

==Додаткові дані==

==Цікаві факти==

==Джерела та література==
#Словник Бориса Грінченка
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 604.
#Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
#Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.
#Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
#Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.
#Энциклопедический словарь. 2009.

[[Категорія:Пр]]

Придане

2014-11-24T21:54:39Z

Грабовська Поліна:

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''Придане, -дан, приданки, -но́к, '''''мн. ''Свадебные гости со стороны новобрачной, отправляющіеся съ нею въ домъ новобрачнаго. Маркев. 134, 147. ''Свашки і приданки роздягають молоду. ''МУЕ. III. 149. ''Коня у позику не давай, жінки у приданки не пускай. ''Ном. № 8091.

==Інші словники==
<hr>
===[http://sum.in.ua/s/prydane''Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 603.'']===
 
Придане, ного, сер.
1. Посаг нареченої. [Виборний:] Нігде правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж [заміж] вийти без приданого (Іван Котляревський, II, 1953, 20); Видавши одну [дочку], незчулася Яресьчиха, як і друга стала на порі, треба було і Вусті приданого дбати (Олесь Гончар, I, 1959, 9); * Образно. Землі в нас, у колгоспі, он скільки — і вся вона моя, наша, багате придане наших дітей і внуків (Петро Козланюк, Опов. І. Клена, 1950, 23); * У порівняннях. «Кобзар», як придане у скрині, На берегах Дінця й Дністра Несла і мати-Катерина, Несла і наймичка-сестра (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 57).
Брати (взяти) придане (приданого) за ким — одружившись, ставати співвласником майна, грошей нареченої. Ломицький.. не схотів брати за Марусею приданого ані шага! (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 84); — Візьмеш придане за жінкою. А як не візьмеш, видереш (Михайло Стельмах, II, 1962, 345); Давити (дати) придане (на придане)кому, за ким — виділяти певне майно, гроші як посаг нареченої. Сусідки знову присіли до столу і пустилися в спогади: як дівували, скільки кому приданого дали (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 523); Марта Кирилівна мала своїх десять тисяч карбованців, котрі дав на придане їй батько, херсонський дідич (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 16).
2. Комплект речей для новонародженого. 
<hr>
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B5''Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 480.'']===
 
При́да́не — у весільному обряді — посаг нареченої; у сполученнях: бра́ти при́да́не — одружившись, ставати співвласником майна, гро¬шей нареченої; дава́ти при́да́не — виділяти певне майно, гроші як посаг нареченої.
 
<hr>
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/140472/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B5''ЖВеликий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.'']===
 
Придане -ного, с.
1) Посаг нареченої.
2) Комплект речей для новонародженого.
 
<hr>
===[http://ukrainian_lemko.academic.ru/10950/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B5''Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.'']===
 
Придане -ного, с. Сб.
1. Додаток до весілля.
2. Посаг нареченої.
 

==Іноземні словники==
<hr>
===[http://efremova.info/word/pridanoe.html#.VHHpRvmsUmM''Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.'']===
 
Прида́ное ср.
1. устар. Имущество (деньги, вещи, недвижимость), которое получает невеста от своих родителей при выходе замуж.
2. перен. разг. Комплект белья для новорожденного.
 

<hr>
===[http://slovari.yandex.ru/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B5/ru-uk''Русско-украинский словарь. ИТФ «Перун»'']===
 
Приданое
1. посаг, -у, віно;(одежда, домашняя утварь невесты) виправа и виправа
2. (комплект белья для новорожденного) придане, -ого
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/971702''Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.'']===
 
Прида́ное, приданого, ср. (устар.). Имущество, дававшееся невесте ее родителями или родными привыходе ее замуж. «Говорят, у твоей невесты двести тысяч приданого, - правда ли?» Гончаров.«Примазаться к хорошей родне и взять приданое было очень заманчиво.» Достоевский. Взять за женойприданое. За ней дали больше приданое.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc2p/333986''Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863-1866.'']===
 
Приданое, придать и пр. см. придавать.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/243674''Большой Энциклопедический словарь. 2000.'']===
 
Приданое -имущество, выделяемое женщине родителями или родственниками при вступлении ее в брак.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/181630''Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.'']===
 
Прида́ное, -ого, ср.
1. Имущество, даваемое невесте её семьёй для жизни в замужестве. Дать дом в п. За невестой даютбогатое п. Невеста с приданым.
2. Комплект белья для новорождённого.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/46072/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B5''Энциклопедический словарь. 2009.'']===
 
Прида́ное -ого; ср.
1. Имущество, деньги, даваемые невесте родителями или родственниками при вступлении её в брак.Получить в п. машину. Дать в п. пять тысяч рублей. Небольшое п. За невестой дают богатое п.Невеста с приданым, без приданого.
2. Комплект белья для новорождённого. Купить п. Детское п. Шить п. для ребёнка.
Прида́ное
имущество, выделяемое женщине родителями или родственниками при вступлении её в брак.
Прида́ное, имущество, выделяемое женщине родителями или родственниками при вступлении ее в брак.
 

<hr>
===[http://noun_ru.academic.ru/7874/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B5''Большой толковый словарь русских существительных. АСТ-Пресс Книга. Бабенко. 2009.'']===
 
Прида́ное, -ого, ср
Имущество, даваемое невесте ее семьей для жизни в замужестве.
Приданое Вари было небольшим.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/83385/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B5''Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.'']===
 
Приданое - имущество, которое приносит мужу жена или за нее другие для облегчения издержек брачной жизни.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/226025/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B5''Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.'']===
 
Прида́ное ср.
1. устар.
Имущество (деньги, вещи, недвижимость), которое получает невеста от своих родителей при выходе замуж.
2. перен. разг.
Комплект белья для новорожденного.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/lubker/1417/%D0%9F%D0%A0%D0%98%D0%94%D0%90%D0%9D%D0%9E%D0%95''Реальный словарь классических древностей. Под редакцией Й. Геффкена, Э. Цибарта. — Тойбнер. Ф. Любкер. 1914.'']===
 
Приданое
I. Dos
(относительно προΐξ, см. Matrimonium, Брак, 3), взятое мужем за женой имущество. Varr. l. l. 5, 175.Снабжать дочерей П. было делом чести для отца, и государство покровительствовало этому обычаю, ввидуоблегчения браков. П. от отца называется dos profectitia, т. е. происходящее из семейного имущества, П. жеот другого лица или от самой невесты или же от государства, наделявшего иногда П. дочерей заслуженныхмужей, называется adventitia. Насколько незначительна была сумма П. в древние времена, настолько онавозросла во времена роскоши и в богатых семействах обыкновенно доходила до миллиона сестерций. Tac.ann. 2, 38. 86, Juv. 10, 335. Наделение П. (constitutio dotis) могло происходить различным образом:
1. через формальную немедленную передачу (datio),
2. через обещание выдать П.; это обещание могло быть или promissio, торжественный договор, илиdictio, простое устное заявление согласия, которое, впрочем, было не менее обязательно, как promissio. Мужвступал в полное владение и управление П. жены, хотя постоянно должен был думать о том, что ему, можетбыть, придется возвратить полученное, т. к. в том случае, когда жена умирала раньше мужа, П.возвращалось, по крайней мере dos profectitia, между тем как dos adventicia оставалась у мужа. Если муждобровольно расставался с женой или так дурно обращался с ней, что она была вправе разойтись с ним, то втаком случае, конечно, также должно было последовать возвращение П. Напротив, если жена былавиновницей развода, то муж возвращал не всю dos, но делал вычеты из точно установленного до заключениябрака П. в пользу детей, retentio propter liberos и за дурное поведение жены, propter mores. Если же женасовершила прелюбодеяние (adulterium), то ей в древние времена ничего не возвращалось из П., см. ludicium,28. Иски о возвращении П. были actio ex stipulato и actio rei uxoriae или de dote, последний в том случае, еслиразмер П. не был заранее определен; поэтому этот иск принадлежал к actiones bonae fidei. Cic. top. 15. Cic.off. 3, 15.
II. Προΐξ,
см. Matrimonium, Брак, 3.
 

==Ілюстрації==

==Медіа==

==Додаткові дані==
#https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B5
#http://w-day.com.ua/tradition/articles/art6.htm
==Цікаві факти==
#http://dlya-vas.narod.ru/svadba/svadba_pridanoe.html
#http://muz4in.net/news/10_samykh_sumasshedshikh_istorij_o_pridanom/2014-09-30-36887

==Джерела та література==
#Словник Бориса Грінченка
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 603.
#Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 480.
#Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
#Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
#Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.
#Русско-украинский словарь. ИТФ «Перун»
#Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863-1866.
#Большой Энциклопедический словарь. 2000.
#Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
#Энциклопедический словарь. 2009.
#Большой толковый словарь русских существительных. АСТ-Пресс Книга. Бабенко. 2009.
#Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
#Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.
#Реальный словарь классических древностей. Под редакцией Й. Геффкена, Э. Цибарта. — Тойбнер. Ф. Любкер. 1914.

[[Категорія:Пр]]

Пригород

2014-11-24T21:33:38Z

Грабовська Поліна:

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''Пригород, -да, '''''м. ''Пригородъ. ''Усі городи й пригороди пороздавав їм ''(панам) ''король то на староства, то на волости. ''К. ЧР. 195.

==Інші словники==

===[http://sum.in.ua/s/pryghorod Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. Населений пупкт, розташований поблизу території міста; передмістя. За містом уже посувавсь пригород аж до узбіччя: з двох боків його огортало провалля (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 4); Пригороди Ленінграда — Пушкін.., Петродворець із знаменитими фонтанами, Гатчина і ін. — мають чудові пам'ятки архітектури і прекрасні парки (Економічна географія СРСР, 1957, 165).

2. іст. Місто, селище, підпорядковане в адміністративному й економічному відношенні іншому, більшому місту. — Усі городи й пригороди пороздавав їм [панам] король то на староства, то на волості (Пантелеймон Куліш. Вибр., 1969, 116); Посадників у пригороди посилає, Новгород, і князь не може їх зміняти (Павло Загребельний, Диво, 1968, 218).

==Іноземні словники==

===[http://dictionary.reference.com/browse/suburb Dictionary.com]===

sub·urb [suhb-urb] Show IPA
noun
1. а district lying immediately outside a city or town, especially a smaller residential community.
2. the suburbs, the area composed of such districts.
3. an outlying part.

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/Пригород http://ru.wikipedia.org/]===

Пригород — общее название населённой территории или населённого пункта, находящегося за административной границей города, неподалёку от неё. Большинство современных пригородов являются «спальными районами» со множеством жилых домов. У многих пригородов есть некоторая степень политической автономии и в них более низкая плотность населения, чем во внутренних районах города, в основном за счёт индивидуального жилья. Механический транспорт, включая автомобили и высокоскоростные поезда, в XX веке позволил пригородам разрастись, что дало толчок к быстрому увеличению близлежащих поселений с обилием земельных территорий, пригодных для заселения.

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/181502''Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.'']===
 
При́город, пригорода, муж.
1. Населенный пункт, сливающийся с территорией большого города. Московские пригороды.
2. В древней Руси - город, политически и экономически тяготеющий к главному городу области (ист.). Пермьи Вятка были пригородами Новгорода Великого. Пригороды древнего Пскова.(http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/971474)
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/181502''Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992. '']===
 
При́город, -а, муж. Посёлок, населённый пункт, примыкающий к большому городу. Жить в пригороде.
 

<hr>
===[http://demography.academic.ru/2283/%D0%9F%D0%A0%D0%98%D0%93%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%94''Демографический энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. Главный редактор Д.И. Валентей. 1985.'']===
 
Пригород, 1) поселение, расположенное вблизи крупного города и тяготеющее к нему в хоз., культурно-бытовом, трудовом и др. отношениях. В П., как правило, проживает осн. часть маятниковых мигрантов; 2) вДревней Руси - город, подчинённый в адм. и экон. отношении другому более крупному городу, напр. Пермь иВологда были П. Новгорода Великого.
 

<hr>
===[http://demography.academic.ru/2283/%D0%9F%D0%A0%D0%98%D0%93%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%94''Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.'']===
 
http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/83378/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4
 

<hr>
===[http://noun_ru.academic.ru/7871/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4''Большой толковый словарь русских существительных. АСТ-Пресс Книга. Бабенко. 2009.'']===
 
При́город, -а, м
Населенный пункт городского типа, примыкающий к большому городу.
Верхняя Пышма — пригород Екатеринбурга.
При́город, -а, м
Место в населенном пункте, обычно в городе, лежащее на его окраине;
Районы за окружной дорогой считают пригородами нашей столицы.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/123711/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4''Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.'']===
 
Пригород - населённый пункт, расположенный за пределами административной городской черты, большей частьювблизи от неё. В обоих случаях П. носит самостоятельное название. С ростом основного города П., лежащийв непосредственной близости к нему, обычно сливается с ним. П. отличается от города-спутника большейблизостью к основному городу и зависимостью от него, иногда в административном отношении подчинёнему. Входит в пригородную зону
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/225962/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4''Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.'']===
 
При́город
1. Населенный пункт, расположенный близ большого города.
2. Город, селение, подчиненное в административном и экономическом отношении другому, более крупномугороду (на Руси IX - XIII вв.).
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/133593/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4''Энциклопедический словарь. 2009.'']===
 
При́город -а; м.
1. Населённый пункт, расположенный близ большого города. Жить в пригороде. Красивые пригороды.
2. Ист. Город в древней Руси, подчинённый в административном и экономическом отношении другому,более крупному городу. Пригороды Новгорода Великого.
 

==Ілюстрації==

[[Файл:Sb2.jpg|x140px]]
[[Файл:China-green-suburbs-april-fools.jpg|x140px]]
==Медіа==

==Додаткові дані==

==Цікаві факти==

==Джерела та література==
#Словник Бориса Грінченка
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 597.
#Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
#Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.
#Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
#Демографический энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. Главный редактор Д.И. Валентей. 1985.
#Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
#Большой толковый словарь русских существительных. АСТ-Пресс Книга. Бабенко. 2009.
#Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
#Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.
#Энциклопедический словарь. 2009.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пр]]

Прибавка

2014-11-24T21:21:16Z

Грабовська Поліна:

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''При́бавка, -ки, '''''ж. ''Прибавка. ''Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша. ''Лебед. у.

==Інші словники==
<hr>
===[http://sum.in.ua/s/Prybavka''Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 551.'']===
 
Приба́вка, и, жін., розм.
1. Дія за значенням прибавити, прибавляти 1 і прибавитися, прибавлятися1 1. [Соцький:] Чи не чували, ваше благородіє, чого-небудь нащот [щодо] прибавки землі? (Марко Кропивницький, II, 1958, 488);
• Те, що прибавляють, що прибавилось до чого-небудь. Кориться б уже й кориться писареві волосному було. Писав би це там коло нього й писав. Ніт же! Треба покомизитися було, прибавки просить (Архип Тесленко, З книги Життя, 1949, 143); Дуже відчутну прибавку до заробітної плати одержують трудящі від скасування податків(Комуніст України, 1, 1962, 28); При сучасних потужних і високопродуктивних установках і технологічних комплексах кожен зекономлений день у будівництві дає істотну прибавку и виробництві найважливіших видів продукції (Матеріали XXIV з'їзду КПРС, 1971, 182).
Прибавка врожаю, с. г. — міра збільшення врожайності якої-небудь сільськогосподарської культури. Внесення фосфатшлаку в окремі роки дає прибавку врожаю 8—10 центнерів на гектар (Хлібороб України, 11, 1969, 10).
2. Те саме, що добавка 2. Оп'янів від їжі Данько. Сидів, і аж похитувало його. Мусив передихнути перше, ніж братися за прибавку (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 74). 
<hr>
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/139796/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.'']===
 
Прибавка -и, ж., розм.
1) Дія за знач. прибавити, прибавляти 1) і прибавитися, прибавлятися I 1). ||Те, що прибавляють, щоприбавилося до чого-небудь.
2) Те саме, що добавка 2).
 

==Іноземні словники==
<hr>
===[http://www.efremova.info/word/pribavka.html#.VHHjWvmsUmM''Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.'']===
 
Приба́вка ж. разг.
Действие по значению глаг.: прибавлять, прибавить, прибавляться, прибавиться.
То, что прибавлено, прибавилось.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/970050''Толковый словарь Ушакова'']===
 
Приба́вка, прибавки, жен. (разг.).
1. только ед. Действие по гл. прибавить в 1, 2 и 4 знач. - прибавлять. Произвести прибавку зарплаты.
2. То, что прибавлено (в 1, 2 и 5 знач.). Получил прибавку. Прибавка в весе составила 8 кг.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/180530''Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.'']===
 
Приба́вка, -и, жен.
1. см. прибавить.
2. Прибавленная сумма, количество чего-н. (разг.). Получить прибавку. Просить прибавки.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/dmitriev/4106/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0''Толковый словарь русского языка Дмитриева. Д. В. Дмитриев. 2003.'']===
 
Приба́вка
сущ., ж., употр. нечасто
1. Под прибавкой вы подразумеваете выданную, сверх обычного, сумму денег, количество чего-либо.
Прибавка к жалованью оказалась небольшой, но без неё было бы ещё хуже.
2. Под прибавкой в силе (весе, скорости и т. д.), вы подразумеваете увеличение соответствующиххарактеристик.
Прибавкой в ловкости можно победить любую силу.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/133327/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0''Энциклопедический словарь. 2009'']===
 
Приба́вка -и; мн. род. -вок, дат. -вкам; ж. Разг.
1. к Приба́вить - прибавля́ть (1-4 зн.) и Приба́виться - прибавля́ться. Провести прибавку зарплаты. П. дняуже заметна.
2. = Прибавле́ние (2 зн.). Получить прибавку к зарплате. Измерить прибавку в росте. Пересказатьуслышанное с красочными прибавками.
В приба́вку, в зн. нареч. Разг. Сверх чего-л., вдобавок. Всё пропил, и в прибавку ко всему проворовался.Грубит, да в прибавку ещё и лжёт.
 

==Ілюстрації==

==Медіа==

==Додаткові дані==

==Цікаві факти==

==Джерела та література==
#Словник Бориса Грінченка
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 551.
#Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
#Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.
#Толковый словарь Ушакова
#Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
#Толковый словарь русского языка Дмитриева. Д. В. Дмитриев. 2003.\
#Энциклопедический словарь. 2009.

[[Категорія:Пр]]

Претінка

2014-11-24T21:11:14Z

Грабовська Поліна: /* Інші словники */

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''Претінка, -ки, '''''ж. ''= '''Прутинка'''? ''Зашуміла шабелечка, як з ліса претінка. ''Гол. І. 20.

==Інші словники==
<hr>
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 363.'']===
 
Прути́нка, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до прути́на. Андрій міряє прутинкою товщину стіни (Ю. Янов., IV, 1959, 14).
2. розм. Елемент прутика (у 2 знач.). На голку набирають по три, чотири або п’ять ниток і вкручують їх в окремі снопики — прутинки (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 10). 
<hr>
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/147866/%D0%BF%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.'']===
 
Прутинка
-и, ж.
1) Зменш.-пестл. до прутина.
2) розм. Елемент прутика (у 2 знач.).
 

==Іноземні словники==
<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/231898/%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0''Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.'']===
 
Прути́нка - ж. разг., то же, что прутик.
 

==Ілюстрації==

==Медіа==

==Додаткові дані==

==Цікаві факти==

==Джерела та література==
#Словник Бориса Грінченка
#Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 363.
#Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
#Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.

[[Категорія:Пр]]

Претінка

2014-11-24T21:10:45Z

Грабовська Поліна: /* Інші словники */

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''Претінка, -ки, '''''ж. ''= '''Прутинка'''? ''Зашуміла шабелечка, як з ліса претінка. ''Гол. І. 20.

==Інші словники==
<hr>
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 363.'']===
 
Прути́нка, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до прути́на. Андрій міряє прутинкою товщину стіни (Ю. Янов., IV, 1959, 14).
2. розм. Елемент прутика (у 2 знач.). На голку набирають по три, чотири або п’ять ниток і вкручують їх в окремі снопики — прутинки (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 10).
 

<hr>
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/147866/%D0%BF%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.'']===
 
Прутинка
-и, ж.
1) Зменш.-пестл. до прутина.
2) розм. Елемент прутика (у 2 знач.).
 

==Іноземні словники==
<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/231898/%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0''Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.'']===
 
Прути́нка - ж. разг., то же, что прутик.
 

==Ілюстрації==

==Медіа==

==Додаткові дані==

==Цікаві факти==

==Джерела та література==
#Словник Бориса Грінченка
#Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 363.
#Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
#Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.

[[Категорія:Пр]]

Претінка

2014-11-24T21:10:13Z

Грабовська Поліна:

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''Претінка, -ки, '''''ж. ''= '''Прутинка'''? ''Зашуміла шабелечка, як з ліса претінка. ''Гол. І. 20.

==Інші словники==
<hr>
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 363.'']===
 
Прути́нка, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до прути́на. Андрій міряє прутинкою товщину стіни (Ю. Янов., IV, 1959, 14).
2. розм. Елемент прутика (у 2 знач.). На голку набирають по три, чотири або п’ять ниток і вкручують їх в окремі снопики — прутинки (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 10).
 

<hr>
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/147866/%D0%BF%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.'']===
 
Прутинка
-и, ж.
1) Зменш.-пестл. до прутина.
2) розм. Елемент прутика (у 2 знач.).
 

==Іноземні словники==
<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/231898/%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0''Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.'']===
 
Прути́нка - ж. разг., то же, что прутик.
 

==Ілюстрації==

==Медіа==

==Додаткові дані==

==Цікаві факти==

==Джерела та література==
#Словник Бориса Грінченка
#Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 363.
#Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
#Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.

[[Категорія:Пр]]

Преподобний

2014-11-24T20:59:08Z

Грабовська Поліна: /* тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. */

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47160-prekrasno.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''Преподо́бний, -а, -е. '''1) Преподобный, праведный, святой. ''Не зовіте преподобним лютого Нерона. ''Шевч. 2) Красивый, прекрасный. ''Преподобна дівчина. ''Чуб. V. 19.

==Інші словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/139499/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE''Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 540.'']===
 
Преподо́бний, а, е.
1. рел. Святий, праведний. Не ховайте, не топчіте Святого закона, Не зовіте преподобним Лютого Нерона (Тарас Шевченко, I, 1963, 337); Двоє молодих християн наближаються до Руфіна і вклоняються. [1-й:] Благослови пас, брате преподобний! дай душам мир (Леся Українка, II, 1951, 481);
• у знач. ім. преподобні, них, мн. Святі, праведники. Окують царей [царів] неситих В залізнії пута, І їх, славних, оковами Ручними окрутять. І осудять неправедних Судом своїм правим, І вовіки стане слава, Преподобним слава(Тарас Шевченко, II, 1963, 289); — Пишеться [у книзі], як святих мучили за христову віру, як преподобні жили в пустині, в лісах, пищах, нетрях та в кам'яних печерах (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 350).
2. у сполуч. із сл. отець, церк. Священик, піп. [Магдалина:] Согрішила я, багато нагрішила! .. Що ж то скаже преподобний отець Нахомій, як довідається про це гріховне зборище! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 505); Здавалося Доміану, що сидить він не в себе дома, а в трапезній преподобного отця Онуфрія (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 275).
3. розм., рідко. Який не має, ніякої провини, ні в чому не винний; безгрішний. — Я розказувала про чуда, а не про якісь брехні.. В тебе, Лаврін, молоко на губах не обсохло, а ти брехню завдаєш, преподобним жонам (Нечуй-Левицький, II, 1956, 337).
4. заст. Прекрасний, гарний. Припну фартух дорогий, — Срібні-злоті береги, Гафтована середина, Преподобна дівчина! (Павло Чубинський, V, 1874, 10).

<hr>
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/139582/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%B9' Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.'']===
Преподобний -а, -е.
1) рел. Святий, праведний. || у знач. ім. преподо́бні, -них, мн. Святі, праведники.
2) у сполуч. зі сл. отець, церк. Священик, піп.
3) розм., рідко. Який не має ніякої провини, ні в чому не винний; безгрішний.
4) заст. Прекрасний, гарний.
 
<hr>

===[http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm''Зведений словник застарілих та маловживаних слів (близько 4000 слів)'']===
Преподобний — праведний, святий.
 

<hr>
==Іноземні словники==
===[http://dal.sci-lib.com/word032245.html ''Толковый словарь В. Даля '']===
 
Преподобный - , весьма подобный, схожий, похожий на что; | твер. кур. о вещи, весьма хороший, бесподобный, превосходный, годный, угожий. преподобный топор, долото.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/969338 ''Толковый словарь Ушакова'']===
 
Преподо́бный, преподобная, преподобное (церк.). В православной церкви - эпитет т.н. святых измонашествующих, в знач. праведный, святой.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/179950 ''Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.'']===
 
Преподо́бный, -ая, -ое. Определение, прибавляемое к именам монахов и пустынников, почитающихсясвятыми.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/133195/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D1%8B%D0%B9 ''Энциклопедический словарь. 2009.'']===
 
Преподо́бный -ая, -ое. У христиан: почитаемый святым угодником, праведником (определение,прибавляемое обычно к именам монахов и пустынников). Преподобный Сергий Радонежский.
Преподо́бный -ого; м. В христианстве: святой угодник, праведник, который, отказавшись от всехжизненных благ, достиг нравственной чистоты и совершенства. Причислить к лику преподобных. Обительпреподобного.
 

<hr>
===[http://all_words.academic.ru/71649/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D1%8B%D0%B9 '' Словарь многих выражений. 2014.'']===
 
Преподобный
I -ая, -ое.
У христиан: почитаемый святым угодником, праведником (определение, прибавляемое обычно к именаммонахов и пустынников)
II -ого; м.
см. тж. преподобная В христианстве: святой угодник, праведник, который, отказавшись от всех жизненныхблаг, достиг нравственной чистоты и совершенства.
 

==Ілюстрації==

==Медіа==

==Додаткові дані==

==Цікаві факти==

==Джерела та література==
#Словник Бориса Грінченка
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 540.
#Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
#Зведений словник застарілих та маловживаних слів (близько 4000 слів)
#Толковый словарь В. Даля
#Толковый словарь Ушакова
#Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
#Энциклопедический словарь. 2009.
#Словарь многих выражений. 2014.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Же]]

Преподобний

2014-11-24T20:58:01Z

Грабовська Поліна:

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47160-prekrasno.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''Преподо́бний, -а, -е. '''1) Преподобный, праведный, святой. ''Не зовіте преподобним лютого Нерона. ''Шевч. 2) Красивый, прекрасный. ''Преподобна дівчина. ''Чуб. V. 19.

==Інші словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/139499/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE''Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 540.'']===
 
Преподо́бний, а, е.
1. рел. Святий, праведний. Не ховайте, не топчіте Святого закона, Не зовіте преподобним Лютого Нерона (Тарас Шевченко, I, 1963, 337); Двоє молодих християн наближаються до Руфіна і вклоняються. [1-й:] Благослови пас, брате преподобний! дай душам мир (Леся Українка, II, 1951, 481);
• у знач. ім. преподобні, них, мн. Святі, праведники. Окують царей [царів] неситих В залізнії пута, І їх, славних, оковами Ручними окрутять. І осудять неправедних Судом своїм правим, І вовіки стане слава, Преподобним слава(Тарас Шевченко, II, 1963, 289); — Пишеться [у книзі], як святих мучили за христову віру, як преподобні жили в пустині, в лісах, пищах, нетрях та в кам'яних печерах (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 350).
2. у сполуч. із сл. отець, церк. Священик, піп. [Магдалина:] Согрішила я, багато нагрішила! .. Що ж то скаже преподобний отець Нахомій, як довідається про це гріховне зборище! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 505); Здавалося Доміану, що сидить він не в себе дома, а в трапезній преподобного отця Онуфрія (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 275).
3. розм., рідко. Який не має, ніякої провини, ні в чому не винний; безгрішний. — Я розказувала про чуда, а не про якісь брехні.. В тебе, Лаврін, молоко на губах не обсохло, а ти брехню завдаєш, преподобним жонам (Нечуй-Левицький, II, 1956, 337).
4. заст. Прекрасний, гарний. Припну фартух дорогий, — Срібні-злоті береги, Гафтована середина, Преподобна дівчина! (Павло Чубинський, V, 1874, 10).

<hr>
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/139582/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%B9'Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.'']===
Преподобний -а, -е.
1) рел. Святий, праведний. || у знач. ім. преподо́бні, -них, мн. Святі, праведники.
2) у сполуч. зі сл. отець, церк. Священик, піп.
3) розм., рідко. Який не має ніякої провини, ні в чому не винний; безгрішний.
4) заст. Прекрасний, гарний.
 
<hr>
===[http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm''Зведений словник застарілих та маловживаних слів (близько 4000 слів)'']===
Преподобний — праведний, святий.
 

<hr>
==Іноземні словники==
===[http://dal.sci-lib.com/word032245.html ''Толковый словарь В. Даля '']===
 
Преподобный - , весьма подобный, схожий, похожий на что; | твер. кур. о вещи, весьма хороший, бесподобный, превосходный, годный, угожий. преподобный топор, долото.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/969338 ''Толковый словарь Ушакова'']===
 
Преподо́бный, преподобная, преподобное (церк.). В православной церкви - эпитет т.н. святых измонашествующих, в знач. праведный, святой.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/179950 ''Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.'']===
 
Преподо́бный, -ая, -ое. Определение, прибавляемое к именам монахов и пустынников, почитающихсясвятыми.
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/133195/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D1%8B%D0%B9 ''Энциклопедический словарь. 2009.'']===
 
Преподо́бный -ая, -ое. У христиан: почитаемый святым угодником, праведником (определение,прибавляемое обычно к именам монахов и пустынников). Преподобный Сергий Радонежский.
Преподо́бный -ого; м. В христианстве: святой угодник, праведник, который, отказавшись от всехжизненных благ, достиг нравственной чистоты и совершенства. Причислить к лику преподобных. Обительпреподобного.
 

<hr>
===[http://all_words.academic.ru/71649/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D1%8B%D0%B9 '' Словарь многих выражений. 2014.'']===
 
Преподобный
I -ая, -ое.
У христиан: почитаемый святым угодником, праведником (определение, прибавляемое обычно к именаммонахов и пустынников)
II -ого; м.
см. тж. преподобная В христианстве: святой угодник, праведник, который, отказавшись от всех жизненныхблаг, достиг нравственной чистоты и совершенства.
 

==Ілюстрації==

==Медіа==

==Додаткові дані==

==Цікаві факти==

==Джерела та література==
#Словник Бориса Грінченка
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 540.
#Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
#Зведений словник застарілих та маловживаних слів (близько 4000 слів)
#Толковый словарь В. Даля
#Толковый словарь Ушакова
#Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
#Энциклопедический словарь. 2009.
#Словарь многих выражений. 2014.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Же]]

Премудрість

2014-11-24T20:43:21Z

Грабовська Поліна:

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47160-prekrasno.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''Премудрість, -рости, '''''ж. ''Премудрость. ''Чи ти стягнув до себе всю премудрість? ''К. Іов. 32.
[[Категорія:Пр]]

==Інші словники==
===[http://sum.in.ua/s/premudristj''Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 537.'']===
 
Прему́дрість, рості, жін.
1. тільки одн., заст., уроч. Глибока, надзвичайна мудрість. Він завжди має таку якусь внутрішню пошану до книжок і до тих, хто вміє ті книжки читати. Йому це здавалося верхом людської премудрості (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 35); Я пішов до Відня, вчився там у книгах премудрості, у людей високої просвіти, шукав я правди — і не знайшов (Данило Мордовець, I,. 1958, 103);
• уявляю собі заклопотаного автора. Він сидить біля столу, повний всілякої премудрості, знань і вражень (Юрій Яновський, II, 1958, 30).
2. розм. Щось надзвичайно важке для сприймання, розуміння, засвоєння тощо. І так мені хочеться бути разом з Вами .. Побачити, як Ви .. обходитесь без усякої книжкової премудрості (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 274); Вона, моя маленька донька, ще не розуміється на складних проблемах людськості. Коли вона виросте.., можливо, тоді вона доскочить таких премудростей (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 13); У самій казармі водному з приміщень якийсь підрозділ розташувався на заняттях «словесністю». Саранчук трохи постояв, послухав і одійшов. «Е, ні, досить з мене цієї премудрості! Поїду додому, а там видно буде» (Андрій Головко, II, 1957, 450);
• чого і без додатка, жарт. Уміння робити, здійснювати що-небудь; добро знання якоїсь справи. [Храпко:] Спершу треба братись за невеличкі діла, потім — за більші, а там ще за більші, та так — потроху та помалу — дивись — не зчустесь, коли і всю премудрість посядете (Панас Мирний, V, 1955, 171); Премудрості риболовецької справи дід Галактіон, напевне, позичив у свого діда (Олесь Донченко, VI, 1957, 58); Ополченці без відриву від виробництва оволодівали всіма премудростями військової справи (Комуніст України, 10, 1969, 20);
• ірон. Щось нескладне, лсхитромудре, здійснення чого не потребує значних зусиль. Раптом почув [Багрич] іржання коня. Не стямився, як відповів таким самим — дзвінким і протяжним — звуком. Цієї премудрості навчився в дитинстві, у батьківській кузні (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 53).

<hr>
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/139542/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.'']===
 
Премудрість -рості, ж.1) тільки одн., заст., уроч. Глибока, надзвичайна мудрість. 2) розм. Щось надзвичайно важке для сприймання, розуміння, засвоєння тощо.
чого і без додатка, жарт.Уміння робити, здійснювати що-небудь; добре знання якоїсь справи. ірон. Щось нескладне, нехитромудре,здійснення чого не потребує значних зусиль.

<hr>
==Іноземні словники==
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/969022 ''Толковый словарь Ушакова'']===
 
Прему́дрость, премудрости, жен. (книжн.).
1. только ед. Глубокая, высшая мудрость (устар.). Бездна премудрости (см. бездна).
2. Что-нибудь мудреное, глубокомысленное, трудно понимаемое (разг. и ирон.). Тут такие премудрости, мнене понять!
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/179726''Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.'']===
 
Прему́дрость, -и, жен.
1. см. премудрый.
2. Нечто мудрёное, трудно понимаемое (разг. ирон.). Никакой премудрости тут нет.

 
<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/churchslav/6271/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C''Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко.1900.'']===
 
Премудрость - 1) (σοφία) умение, знание, мудрость, опытность, ученость; 2) книги Ветхого завета: 1) премудростьСоломона, в которой содержится нравственное учение с примерами, пророчество о Христе и др.; 2)премудрость Иисуса, сына Сирахова, содержит мудрые изречения и притчи, рассказы о праведниках, ихмолитвы и песнопения; 3) искусство, знание художеств (Исх. 31, 3; Цар. 7). Премудрость плотская, мирская,челове-ческая, чувственная, земная — острый, но суетный ум, противящийся Божьей воле (Ис. 29; Иер. 49;Иез. 28; Рим. 8; 1 Кор. 1; 2 Кор 2; Иак. 3).

 

==Ілюстрації==

==Медіа==
https://www.youtube.com/watch?v=3QdowA7LWlw
==Додаткові дані==
http://dovidka.biz.ua/prisliv-ya-pro-mudrist/
==Цікаві факти==

==Джерела та література==
#Словник Бориса Грінченка
#Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 404.
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 537.
#Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
#Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.
#Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
#Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко.1900.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Же]]

Прекрасно

2014-11-24T20:32:36Z

Грабовська Поліна:

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47160-prekrasno.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''Прекрасно, '''''нар. ''Чрезвычайно красиво. ''Прекрасно вберися. ''Грин. ІІІ. 343.

==Інші словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/139499/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE''Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 535.'']===
 
Прекрасно
1. Присл. до прекрасний 1—4. Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 89); Читала Ніна прекрасно (Олесь Донченко, V, 1957, 374); Книжка видана прекрасно, на дорогому гарному папері (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 25); — Справді, місяць якогось дивного димчасто-апельсинового відтінку, — докинув Поспєлов. — Та ви самі побачите, це прекрасно передав Тарас Григорович у своїй картині «Схід місяця» (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 408); Шевченко гаряче любив і прекрасно знав творчість Пушкіна, Грибоєдова, Лєрмонтова (Максим Рильський, III, 1956, 22); Будинок стоїть на розі людної вулиці й прекрасно резонує звуки (Юрій Яновський, II, 1958, 15); — Троє людей .. почували себе прекрасно (Юрій Яновський, II, 1958, 133).
2. у знач. присудк. сл. Дуже добре, красиво, приємно, досконало (при висловленні почуття повного задоволення від чого-небудь, схвалення чогось). Єднала [пташка] небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. Це було прекрасно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 231); Стрілами шугали ластівки, і взагалі було прекрасно (Олесь Донченко, VI, 1957, 40); [Студент:] Пане Мічурін, те, що ви сказали — прекрасно! (Олександр Довженко, I, 1958, 429).
3. у знач. виг. Уживається при висловленні захвату, повного схвалення. Мій запас вигуків захвату трудно збільшити. Чудово, прекрасно, чарівно, дивно, гарно, дивовижно! (Терень Масенко, Роман.., 1970, 139).
4. Уживається як частка при схваленні, ствердженні чого-небудь. [Наташа:] Ми поклялися один одному піти з вашого саду професорами. [Мічурін:] Прекрасно! Обов'язково! (Олександр Довженко, I, 1958, 482).
2.2 Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прекрасно
1) Присл. до прекрасний 1-4).
2) у знач. присудк. сл. Дуже добре, красиво, приємно, досконало (при висловленні почуття повногозадоволення від чого-небудь, схвалення чогось).
3) у знач. виг. Уживається при висловленні захвату, повного схвалення.
4) Уживається як частка при схваленні, ствердженні чого-небудь.

<hr>
==Іноземні словники==
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/968798 ''Толковый словарь Ушакова'']===
 
ПРЕКРА́СНО - 1. Нареч к прекрасный.2. в знач. межд. Выражение согласия, одобрения (разг.) - Приду к вам завтра утром. Прекрасно, тогда все и обсудим
 

<hr>
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/224849/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE/ ''Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000'']===
 
Прекра́сно
I нареч. качеств.
1. Необыкновенно красиво.
2. перен.
Очень хорошо; отлично, превосходно.
II предик.
1. Оценка какой-либо ситуации, чьих-либо действий как являющихся очень хорошими, превосходными,необыкновенными.
2. Оценка чего-либо как необыкновенно красивого.
III част. разг.
Употребляется при выражении одобрения чего-ибо, согласия со словами собеседника.
 

==Ілюстрації==

==Медіа==

==Додаткові дані==

==Цікаві факти==

==Джерела та література==
#Словник Бориса Грінченка
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 535.
#Толковый словарь Ушакова
#Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
#Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Же]]

Прекрасен

2014-11-24T20:20:32Z

Грабовська Поліна:

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47159-prekrasen.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''Прекрасен, -сна, -не, прекрасний, -а, -е. Прекрасный, чрезвычайно красивый. Молоденький козаченьку, словами прекрасен. Чуб. V. 185. Ти, дівчино, ти прекрасна, як на небі зоря ясна. Грин. III. 241. Ой світе мій ясний, ой світе прекрасний. Мет. 80.'''

==Інші словники==
===[http://sum.in.ua/s/prekrasnyj ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 534.'']===
 
1. Який відзначається надзвичайною красою, милує око гармонією барв, ліній і т. ін.; дуже гарний. Не схиляй своє личко прекрасне, Не затулюй повіками віч, Із котрих то мигоче, то гасне Промінь світла в життя мого піч (Іван Франко, XIII, 1954, 147); Росла собі пальма гінка та прекрасна, Чимало уже піднялась (Павло Грабовський, I, 1959, 313); А лицар же де? ..Блискучий, в панцері золотім, з шоломом в струсевих перах на прекрасній голові, вічно усміхнений, святочний! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 174); Той одягся, і я запримітив, як поступово розчарувалися очі Тайах, коли брудне матроське лахміття покрило прекрасні форми мужчини (Юрій Яновський, II, 1958, 54);
• Який має дуже привабливий вигляд; який справляє надзвичайно приємне, сильне враження. Мій краю прекрасний, розкошний [розкішний], багатий! (Тарас Шевченко, II, 1963, 47); Козаче село, велике, аж на двох горах.., річка, хати все нові, коло кожної красний, прекрасний вишник! Славне село! (Марко Вовчок, I, 1955, 37); Прекрасний був Чиж у цю хвилину, прекрасна була кожна його риса і кожний рух (Олександр Довженко, I, 1958, 190);
• Надзвичайно приємний для слуху; милозвучний. [Душечка:] Прекрасний голос! Артистичний! (Степан Васильченко, III, 1960, 399); Вони чули музику, далеку, незрозумілу, прекрасну (Олесь Гончар, IV, 1960, 84); На ґрунті прекрасної російської пісні виросла російська музика (Максим Рильський, III, 1956, 11).
Заради прекрасних очей; За прекрасні очі — без винагороди, задарма;Прекрасна стать; Прекрасна половина [роду людського] — жіноча частина людства; жінки. — Нічого не відказала [хазяйка], а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 200).
2. Який має надзвичайні позитивні риси, моральні якості і т. ін. (про людину). — Усі люди дивуються, відки в таких паскудних людей такі прекрасні діти (Лесь Мартович, Тв., 1954, 123); Хочеться нам співати й кричати на весь світ: народжуйтесь, люди, прекрасні й завзяті, ставайте до лав битися й перемагати, битися й будувати невимовні красоти соціалізму! (Юрій Яновський, II, 1958, 244); Партія виховала в нашій країні покоління людей зовсім нових, прекрасних людей (Літ. Газ., 9.IX 1948, 1);
• Наділений надзвичайним умінням робити що-небудь. Вдруге слухав я прекрасних наших співаків, що чудово доносять до глядача ідейно-художній зміст опери [«Арсенал»](Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 13); В [Харківській] області виросло багато прекрасних вожаків і організаторів колгоспних мас (Радянська Україна, 15.I 1959, 2).
3. Довершений за формою і змістом; досконалий. Книжечки Ваші [І. С. Нечуя-Левицького], — дорогий подарунок, — дістав і прочитав. Яка прекрасна мова! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 317); Перечитуючи прекрасні твори Пушкіна і Шевченка, ми не можемо не сказати, що вони обидва своїми серпами — кожен на своєму полі — жали на один сніп. Сніп народної волі, народного щастя (Максим Рильський, X, 1962, 22);
• Який вирізняється серед інших подібних явищ, предметів тощо своїми надзвичайними якостями, особливостями і т. ін. Слуху Юра не мав.. І мати від щирого серця дивується: і в неї ж, і в батька прекрасний музикальний слух (Юрій Смолич, II, 1958, 12); Він мружить очі й вдихає прекрасне дніпровське повітря (Юрій Яновський, II, 1958, 195); Томас палко дякував Бутакову за представлення і прекрасну характеристику (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 325);
• Дуже ясний, теплий, сонячний (про погоду, день, пору року і т. ін.). Погода була прекрасна (Іван Франко, VIII, 1952, 191); Був прекрасний літній ранок (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 20); Година стояла прекрасна (Олександр Довженко, I, 1958, 79);
• Який є сприятливим, корисним для кого-, чого-небудь; доцільний, ефективний. Тепер на мене мають прекрасний вплив холодні обтирання, щоранку, і ванни, що беру двічі на тиждень (Леся Українка, V, 1956, 225); Інженер Микола Стецюк запропонував один засіб, який дасть прекрасний ефект (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 103); Повстання — прекрасна річ, коли повстають передові елементи проти реакційних (Ленін, 8, 1970, 378); Піклування про інтереси народу викликало до життя і прекрасну ініціативу — шефство передових колгоспів над економічно слабими (Радянська Україна, 26.X 1961, 1);
• Надзвичайно вдалий, влучний. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Яка безконечна, яка невичерпана, яка прекрасна тема для розмов! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 179).
4. Сповнений високого значення, глибокою змісту, пов'язаний з благородними ідеалами, високою метою. — Я йду без жалю — так було треба. Яка прекрасна моя дорога ... остання, коротка путь... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 190); Радянські прапори шумлять крильми, І ми йдемо, прорвавши коло тьми, Ходою вільною, шляхом просторим Назустріч далям дивним, неозорим, В одній сім'ї, як сестри і брати, До нашої прекрасної мети (Максим Рильський, II, 1960, 158); У справедливих армій доля завжди прекрасна (Олесь Гончар, III, 1959, 7);
• Дуже сприятливий для кого-, чого-небудь; щасливий. Ми тривожим стратосферу, атомне ядро і сферу — о прекрасний час! неповторний час! (Павло Тичина, I, 1957, 168); — Я бачу майбутнє нашої Батьківщини величним і прекрасним, сповненим можливостей (Олександр Довженко, I, 1958, 499);
• Пов'язаний з радісними, приємними почуттями, переживаннями, подіями і т. ін. Потяг рушив, і ми, сповнені прекрасних мрій, заціпеніли, щільно притиснувшись одно до одного на двох чемоданах (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 179); Надворі до Андрія підійшла Фрося. Вона відверто сказала, що в неї прекрасний настрій і вона хотіла б іти додому разом з Андрієм (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 91); Із прекрасним на серці болем, Із осколком у серці ясним Я на кряж по камінню голім Лісом іду багряним(Олесь Гончар, IV, 1960, 25).
5. у знач. ім. прекрасне, ного, сер. Те, що є втіленням краси, що відповідає її ідеалам, викликає у людини найвищу естетичну насолоду. Різні люди, різні імена, різні епохи, а отже, безперечно, є в них і спільний якийсь критерій в оцінках великого й прекрасного!(Максим Рильський, IX, 1962, 163); Суспільні поняття прекрасного, як і справедливого, морального є світоглядні поняття (Шамота, Талант і народ, 1958, 13); Добрий смак можна розвинути і виховати на високих зразках прекрасного, поганий — виправити уважним вивченням творів справжнього мистецтва (Радянське літературознавство, 2, 1965, 10); Однією з важливих проблем естетики, навколо якої точилася і точиться гостра ідейна боротьба, є проблема прекрасного (Ном. Укр., 5, 1960, 71).
В один прекрасний день — одного разу, якось. [Лікар:] Врешті, тепер, по-модному, ніяких роз'ясненнів [роз'яснень] родичам не полагається [належить], тільки в один прекрасний день прийде і скаже: подивіться, тіточко, чи гарно на мені шлюбна сукня лежить? (Леся Українка, II, 1951, 39); Опришки вважали його своїм, бо він дійсно потребував у всіх ватагах.. Але в один прекрасний день опришки прокидалися, а Юрчика серед них не було, він щезав (Гнат Хоткевич, II, 1966, 152).

==Іноземні словники==
===[http://www.terme.ru/dictionary/180/word/prekrasnoe ''Философский энциклопедический словарь.- М.: Советская энциклопедия, 1989 г.'']===
 
Прекрасен - категория эстетики, в к-рой находят отражение и оценку явления действительности и произв. искусства, доставляющие человеку чувство эстетического наслаждения, воплощающие в предметно-чувственной форме свободу и полноту созидательных и познавательных сил и способностей человека во всех областях общественной жизни: трудовой, социально-политической, духовной.
<hr>
===[http://www.terme.ru/dictionary/470/word/prekrasnoe ''В.Зорин. «Евразийская мудрость от а до Я», толковый словарь. Создiк-Словарь, 2002 г.'']===
 
Прекрасен - категория эстетики, обозначающая явления с точки зрения их высшей эстетической ценности и с позиций эстетического идеала.
<hr>
===[http://www.terme.ru/dictionary/706/word/prekrasnoe ''Эстетика: Словарь/Под общ. ред. А. А. Беляева и др. — М.: Политиздат, 1989.— 447 с.'']===
 
Прекрасен - категория эстетики, характеризующая явления с т. зр. совершенства, как обладающие высшей эстетической ценностью.
<hr>
===[http://www.terme.ru/dictionary/199/word/prekrasnoe ''А. Степанова. Словарь античных философских терминов.'']===
 
Прекрасен - пропорции, истинного, умозрения, блага, Эроса.
<hr>
===[http://www.terme.ru/dictionary/804/word/prekrasnoe ''Советский философский словарь, 1974 г.'']===
 
Прекрасен - категория эстетики, характеризующая явления, обладающие высшей эстетич. ценностью.
<hr>

==Ілюстрації==

==Додаткові дані==

==Цікаві факти==

==Джерела та література==
#Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 404.
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 534.
#Философский энциклопедический словарь.- М.: Советская энциклопедия, 1989 г.
#В.Зорин. «Евразийская мудрость от а до Я», толковый словарь. Создiк-Словарь, 2002 г.
#Эстетика: Словарь/Под общ. ред. А. А. Беляева и др. — М.: Политиздат, 1989.— 447 с.
#А. Степанова. Словарь античных философских терминов.
#Советский философский словарь, 1974 г.

</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Же]]

Прекрасен

2014-11-24T20:19:57Z

Грабовська Поліна:

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47159-prekrasen.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''Прекрасен, -сна, -не, прекрасний, -а, -е. Прекрасный, чрезвычайно красивый. Молоденький козаченьку, словами прекрасен. Чуб. V. 185. Ти, дівчино, ти прекрасна, як на небі зоря ясна. Грин. III. 241. Ой світе мій ясний, ой світе прекрасний. Мет. 80.'''

==Інші словники==
===[http://sum.in.ua/s/prekrasnyj ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 534.'']===
 
1. Який відзначається надзвичайною красою, милує око гармонією барв, ліній і т. ін.; дуже гарний. Не схиляй своє личко прекрасне, Не затулюй повіками віч, Із котрих то мигоче, то гасне Промінь світла в життя мого піч (Іван Франко, XIII, 1954, 147); Росла собі пальма гінка та прекрасна, Чимало уже піднялась (Павло Грабовський, I, 1959, 313); А лицар же де? ..Блискучий, в панцері золотім, з шоломом в струсевих перах на прекрасній голові, вічно усміхнений, святочний! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 174); Той одягся, і я запримітив, як поступово розчарувалися очі Тайах, коли брудне матроське лахміття покрило прекрасні форми мужчини (Юрій Яновський, II, 1958, 54);
• Який має дуже привабливий вигляд; який справляє надзвичайно приємне, сильне враження. Мій краю прекрасний, розкошний [розкішний], багатий! (Тарас Шевченко, II, 1963, 47); Козаче село, велике, аж на двох горах.., річка, хати все нові, коло кожної красний, прекрасний вишник! Славне село! (Марко Вовчок, I, 1955, 37); Прекрасний був Чиж у цю хвилину, прекрасна була кожна його риса і кожний рух (Олександр Довженко, I, 1958, 190);
• Надзвичайно приємний для слуху; милозвучний. [Душечка:] Прекрасний голос! Артистичний! (Степан Васильченко, III, 1960, 399); Вони чули музику, далеку, незрозумілу, прекрасну (Олесь Гончар, IV, 1960, 84); На ґрунті прекрасної російської пісні виросла російська музика (Максим Рильський, III, 1956, 11).
Заради прекрасних очей; За прекрасні очі — без винагороди, задарма;Прекрасна стать; Прекрасна половина [роду людського] — жіноча частина людства; жінки. — Нічого не відказала [хазяйка], а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 200).
2. Який має надзвичайні позитивні риси, моральні якості і т. ін. (про людину). — Усі люди дивуються, відки в таких паскудних людей такі прекрасні діти (Лесь Мартович, Тв., 1954, 123); Хочеться нам співати й кричати на весь світ: народжуйтесь, люди, прекрасні й завзяті, ставайте до лав битися й перемагати, битися й будувати невимовні красоти соціалізму! (Юрій Яновський, II, 1958, 244); Партія виховала в нашій країні покоління людей зовсім нових, прекрасних людей (Літ. Газ., 9.IX 1948, 1);
• Наділений надзвичайним умінням робити що-небудь. Вдруге слухав я прекрасних наших співаків, що чудово доносять до глядача ідейно-художній зміст опери [«Арсенал»](Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 13); В [Харківській] області виросло багато прекрасних вожаків і організаторів колгоспних мас (Радянська Україна, 15.I 1959, 2).
3. Довершений за формою і змістом; досконалий. Книжечки Ваші [І. С. Нечуя-Левицького], — дорогий подарунок, — дістав і прочитав. Яка прекрасна мова! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 317); Перечитуючи прекрасні твори Пушкіна і Шевченка, ми не можемо не сказати, що вони обидва своїми серпами — кожен на своєму полі — жали на один сніп. Сніп народної волі, народного щастя (Максим Рильський, X, 1962, 22);
• Який вирізняється серед інших подібних явищ, предметів тощо своїми надзвичайними якостями, особливостями і т. ін. Слуху Юра не мав.. І мати від щирого серця дивується: і в неї ж, і в батька прекрасний музикальний слух (Юрій Смолич, II, 1958, 12); Він мружить очі й вдихає прекрасне дніпровське повітря (Юрій Яновський, II, 1958, 195); Томас палко дякував Бутакову за представлення і прекрасну характеристику (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 325);
• Дуже ясний, теплий, сонячний (про погоду, день, пору року і т. ін.). Погода була прекрасна (Іван Франко, VIII, 1952, 191); Був прекрасний літній ранок (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 20); Година стояла прекрасна (Олександр Довженко, I, 1958, 79);
• Який є сприятливим, корисним для кого-, чого-небудь; доцільний, ефективний. Тепер на мене мають прекрасний вплив холодні обтирання, щоранку, і ванни, що беру двічі на тиждень (Леся Українка, V, 1956, 225); Інженер Микола Стецюк запропонував один засіб, який дасть прекрасний ефект (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 103); Повстання — прекрасна річ, коли повстають передові елементи проти реакційних (Ленін, 8, 1970, 378); Піклування про інтереси народу викликало до життя і прекрасну ініціативу — шефство передових колгоспів над економічно слабими (Радянська Україна, 26.X 1961, 1);
• Надзвичайно вдалий, влучний. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Яка безконечна, яка невичерпана, яка прекрасна тема для розмов! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 179).
4. Сповнений високого значення, глибокою змісту, пов'язаний з благородними ідеалами, високою метою. — Я йду без жалю — так було треба. Яка прекрасна моя дорога ... остання, коротка путь... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 190); Радянські прапори шумлять крильми, І ми йдемо, прорвавши коло тьми, Ходою вільною, шляхом просторим Назустріч далям дивним, неозорим, В одній сім'ї, як сестри і брати, До нашої прекрасної мети (Максим Рильський, II, 1960, 158); У справедливих армій доля завжди прекрасна (Олесь Гончар, III, 1959, 7);
• Дуже сприятливий для кого-, чого-небудь; щасливий. Ми тривожим стратосферу, атомне ядро і сферу — о прекрасний час! неповторний час! (Павло Тичина, I, 1957, 168); — Я бачу майбутнє нашої Батьківщини величним і прекрасним, сповненим можливостей (Олександр Довженко, I, 1958, 499);
• Пов'язаний з радісними, приємними почуттями, переживаннями, подіями і т. ін. Потяг рушив, і ми, сповнені прекрасних мрій, заціпеніли, щільно притиснувшись одно до одного на двох чемоданах (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 179); Надворі до Андрія підійшла Фрося. Вона відверто сказала, що в неї прекрасний настрій і вона хотіла б іти додому разом з Андрієм (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 91); Із прекрасним на серці болем, Із осколком у серці ясним Я на кряж по камінню голім Лісом іду багряним(Олесь Гончар, IV, 1960, 25).
5. у знач. ім. прекрасне, ного, сер. Те, що є втіленням краси, що відповідає її ідеалам, викликає у людини найвищу естетичну насолоду. Різні люди, різні імена, різні епохи, а отже, безперечно, є в них і спільний якийсь критерій в оцінках великого й прекрасного!(Максим Рильський, IX, 1962, 163); Суспільні поняття прекрасного, як і справедливого, морального є світоглядні поняття (Шамота, Талант і народ, 1958, 13); Добрий смак можна розвинути і виховати на високих зразках прекрасного, поганий — виправити уважним вивченням творів справжнього мистецтва (Радянське літературознавство, 2, 1965, 10); Однією з важливих проблем естетики, навколо якої точилася і точиться гостра ідейна боротьба, є проблема прекрасного (Ном. Укр., 5, 1960, 71).
В один прекрасний день — одного разу, якось. [Лікар:] Врешті, тепер, по-модному, ніяких роз'ясненнів [роз'яснень] родичам не полагається [належить], тільки в один прекрасний день прийде і скаже: подивіться, тіточко, чи гарно на мені шлюбна сукня лежить? (Леся Українка, II, 1951, 39); Опришки вважали його своїм, бо він дійсно потребував у всіх ватагах.. Але в один прекрасний день опришки прокидалися, а Юрчика серед них не було, він щезав (Гнат Хоткевич, II, 1966, 152).

==Іноземні словники==
===[http://www.terme.ru/dictionary/180/word/prekrasnoe ''Философский энциклопедический словарь.- М.: Советская энциклопедия, 1989 г.'']===
 
Прекрасен - категория эстетики, в к-рой находят отражение и оценку явления действительности и произв. искусства, доставляющие человеку чувство эстетического наслаждения, воплощающие в предметно-чувственной форме свободу и полноту созидательных и познавательных сил и способностей человека во всех областях общественной жизни: трудовой, социально-политической, духовной.
<hr>
===[http://www.terme.ru/dictionary/470/word/prekrasnoe ''В.Зорин. «Евразийская мудрость от а до Я», толковый словарь. Создiк-Словарь, 2002 г.'']===
 
Прекрасен - категория эстетики, обозначающая явления с точки зрения их высшей эстетической ценности и с позиций эстетического идеала.
<hr>
===[http://www.terme.ru/dictionary/706/word/prekrasnoe ''Эстетика: Словарь/Под общ. ред. А. А. Беляева и др. — М.: Политиздат, 1989.— 447 с.'']===
 
Прекрасен - категория эстетики, характеризующая явления с т. зр. совершенства, как обладающие высшей эстетической ценностью.
<hr>
===[http://www.terme.ru/dictionary/199/word/prekrasnoe ''А. Степанова. Словарь античных философских терминов.'']===
 
Прекрасен - пропорции, истинного, умозрения, блага, Эроса.
<hr>
===[http://www.terme.ru/dictionary/804/word/prekrasnoe ''Советский философский словарь, 1974 г.'']===
 
Прекрасен - категория эстетики, характеризующая явления, обладающие высшей эстетич. ценностью.
<hr>

==Ілюстрації==

==Додаткові дані==
<
==Цікаві факти==

==Джерела та література==
#Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 404.
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 534.
#Философский энциклопедический словарь.- М.: Советская энциклопедия, 1989 г.
#В.Зорин. «Евразийская мудрость от а до Я», толковый словарь. Создiк-Словарь, 2002 г.
#Эстетика: Словарь/Под общ. ред. А. А. Беляева и др. — М.: Политиздат, 1989.— 447 с.
#А. Степанова. Словарь античных философских терминов.
#Советский философский словарь, 1974 г.

</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Же]]

Прекрасен

2014-11-24T20:19:04Z

Грабовська Поліна:

'==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47159-prekrasen.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''Прекрасен, -сна, -не, прекрасний, -а, -е. Прекрасный, чрезвычайно красивый. Молоденький козаченьку, словами прекрасен. Чуб. V. 185. Ти, дівчино, ти прекрасна, як на небі зоря ясна. Грин. III. 241. Ой світе мій ясний, ой світе прекрасний. Мет. 80.'''

==Інші словники==
===[http://sum.in.ua/s/prekrasnyj ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 534.'']===
 
1. Який відзначається надзвичайною красою, милує око гармонією барв, ліній і т. ін.; дуже гарний. Не схиляй своє личко прекрасне, Не затулюй повіками віч, Із котрих то мигоче, то гасне Промінь світла в життя мого піч (Іван Франко, XIII, 1954, 147); Росла собі пальма гінка та прекрасна, Чимало уже піднялась (Павло Грабовський, I, 1959, 313); А лицар же де? ..Блискучий, в панцері золотім, з шоломом в струсевих перах на прекрасній голові, вічно усміхнений, святочний! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 174); Той одягся, і я запримітив, як поступово розчарувалися очі Тайах, коли брудне матроське лахміття покрило прекрасні форми мужчини (Юрій Яновський, II, 1958, 54);
• Який має дуже привабливий вигляд; який справляє надзвичайно приємне, сильне враження. Мій краю прекрасний, розкошний [розкішний], багатий! (Тарас Шевченко, II, 1963, 47); Козаче село, велике, аж на двох горах.., річка, хати все нові, коло кожної красний, прекрасний вишник! Славне село! (Марко Вовчок, I, 1955, 37); Прекрасний був Чиж у цю хвилину, прекрасна була кожна його риса і кожний рух (Олександр Довженко, I, 1958, 190);
• Надзвичайно приємний для слуху; милозвучний. [Душечка:] Прекрасний голос! Артистичний! (Степан Васильченко, III, 1960, 399); Вони чули музику, далеку, незрозумілу, прекрасну (Олесь Гончар, IV, 1960, 84); На ґрунті прекрасної російської пісні виросла російська музика (Максим Рильський, III, 1956, 11).
Заради прекрасних очей; За прекрасні очі — без винагороди, задарма;Прекрасна стать; Прекрасна половина [роду людського] — жіноча частина людства; жінки. — Нічого не відказала [хазяйка], а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 200).
2. Який має надзвичайні позитивні риси, моральні якості і т. ін. (про людину). — Усі люди дивуються, відки в таких паскудних людей такі прекрасні діти (Лесь Мартович, Тв., 1954, 123); Хочеться нам співати й кричати на весь світ: народжуйтесь, люди, прекрасні й завзяті, ставайте до лав битися й перемагати, битися й будувати невимовні красоти соціалізму! (Юрій Яновський, II, 1958, 244); Партія виховала в нашій країні покоління людей зовсім нових, прекрасних людей (Літ. Газ., 9.IX 1948, 1);
• Наділений надзвичайним умінням робити що-небудь. Вдруге слухав я прекрасних наших співаків, що чудово доносять до глядача ідейно-художній зміст опери [«Арсенал»](Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 13); В [Харківській] області виросло багато прекрасних вожаків і організаторів колгоспних мас (Радянська Україна, 15.I 1959, 2).
3. Довершений за формою і змістом; досконалий. Книжечки Ваші [І. С. Нечуя-Левицького], — дорогий подарунок, — дістав і прочитав. Яка прекрасна мова! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 317); Перечитуючи прекрасні твори Пушкіна і Шевченка, ми не можемо не сказати, що вони обидва своїми серпами — кожен на своєму полі — жали на один сніп. Сніп народної волі, народного щастя (Максим Рильський, X, 1962, 22);
• Який вирізняється серед інших подібних явищ, предметів тощо своїми надзвичайними якостями, особливостями і т. ін. Слуху Юра не мав.. І мати від щирого серця дивується: і в неї ж, і в батька прекрасний музикальний слух (Юрій Смолич, II, 1958, 12); Він мружить очі й вдихає прекрасне дніпровське повітря (Юрій Яновський, II, 1958, 195); Томас палко дякував Бутакову за представлення і прекрасну характеристику (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 325);
• Дуже ясний, теплий, сонячний (про погоду, день, пору року і т. ін.). Погода була прекрасна (Іван Франко, VIII, 1952, 191); Був прекрасний літній ранок (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 20); Година стояла прекрасна (Олександр Довженко, I, 1958, 79);
• Який є сприятливим, корисним для кого-, чого-небудь; доцільний, ефективний. Тепер на мене мають прекрасний вплив холодні обтирання, щоранку, і ванни, що беру двічі на тиждень (Леся Українка, V, 1956, 225); Інженер Микола Стецюк запропонував один засіб, який дасть прекрасний ефект (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 103); Повстання — прекрасна річ, коли повстають передові елементи проти реакційних (Ленін, 8, 1970, 378); Піклування про інтереси народу викликало до життя і прекрасну ініціативу — шефство передових колгоспів над економічно слабими (Радянська Україна, 26.X 1961, 1);
• Надзвичайно вдалий, влучний. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Яка безконечна, яка невичерпана, яка прекрасна тема для розмов! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 179).
4. Сповнений високого значення, глибокою змісту, пов'язаний з благородними ідеалами, високою метою. — Я йду без жалю — так було треба. Яка прекрасна моя дорога ... остання, коротка путь... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 190); Радянські прапори шумлять крильми, І ми йдемо, прорвавши коло тьми, Ходою вільною, шляхом просторим Назустріч далям дивним, неозорим, В одній сім'ї, як сестри і брати, До нашої прекрасної мети (Максим Рильський, II, 1960, 158); У справедливих армій доля завжди прекрасна (Олесь Гончар, III, 1959, 7);
• Дуже сприятливий для кого-, чого-небудь; щасливий. Ми тривожим стратосферу, атомне ядро і сферу — о прекрасний час! неповторний час! (Павло Тичина, I, 1957, 168); — Я бачу майбутнє нашої Батьківщини величним і прекрасним, сповненим можливостей (Олександр Довженко, I, 1958, 499);
• Пов'язаний з радісними, приємними почуттями, переживаннями, подіями і т. ін. Потяг рушив, і ми, сповнені прекрасних мрій, заціпеніли, щільно притиснувшись одно до одного на двох чемоданах (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 179); Надворі до Андрія підійшла Фрося. Вона відверто сказала, що в неї прекрасний настрій і вона хотіла б іти додому разом з Андрієм (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 91); Із прекрасним на серці болем, Із осколком у серці ясним Я на кряж по камінню голім Лісом іду багряним(Олесь Гончар, IV, 1960, 25).
5. у знач. ім. прекрасне, ного, сер. Те, що є втіленням краси, що відповідає її ідеалам, викликає у людини найвищу естетичну насолоду. Різні люди, різні імена, різні епохи, а отже, безперечно, є в них і спільний якийсь критерій в оцінках великого й прекрасного!(Максим Рильський, IX, 1962, 163); Суспільні поняття прекрасного, як і справедливого, морального є світоглядні поняття (Шамота, Талант і народ, 1958, 13); Добрий смак можна розвинути і виховати на високих зразках прекрасного, поганий — виправити уважним вивченням творів справжнього мистецтва (Радянське літературознавство, 2, 1965, 10); Однією з важливих проблем естетики, навколо якої точилася і точиться гостра ідейна боротьба, є проблема прекрасного (Ном. Укр., 5, 1960, 71).
В один прекрасний день — одного разу, якось. [Лікар:] Врешті, тепер, по-модному, ніяких роз'ясненнів [роз'яснень] родичам не полагається [належить], тільки в один прекрасний день прийде і скаже: подивіться, тіточко, чи гарно на мені шлюбна сукня лежить? (Леся Українка, II, 1951, 39); Опришки вважали його своїм, бо він дійсно потребував у всіх ватагах.. Але в один прекрасний день опришки прокидалися, а Юрчика серед них не було, він щезав (Гнат Хоткевич, II, 1966, 152).

==Іноземні словники==
===[http://www.terme.ru/dictionary/180/word/prekrasnoe ''Философский энциклопедический словарь.- М.: Советская энциклопедия, 1989 г.'']===
 
Прекрасен - категория эстетики, в к-рой находят отражение и оценку явления действительности и произв. искусства, доставляющие человеку чувство эстетического наслаждения, воплощающие в предметно-чувственной форме свободу и полноту созидательных и познавательных сил и способностей человека во всех областях общественной жизни: трудовой, социально-политической, духовной.
<hr>
===[http://www.terme.ru/dictionary/470/word/prekrasnoe ''В.Зорин. «Евразийская мудрость от а до Я», толковый словарь. Создiк-Словарь, 2002 г.'']===
 
Прекрасен - категория эстетики, обозначающая явления с точки зрения их высшей эстетической ценности и с позиций эстетического идеала.
<hr>
===[http://www.terme.ru/dictionary/706/word/prekrasnoe ''Эстетика: Словарь/Под общ. ред. А. А. Беляева и др. — М.: Политиздат, 1989.— 447 с.'']===
 
Прекрасен - категория эстетики, характеризующая явления с т. зр. совершенства, как обладающие высшей эстетической ценностью.
<hr>
===[http://www.terme.ru/dictionary/199/word/prekrasnoe ''А. Степанова. Словарь античных философских терминов.'']===
 
Прекрасен - пропорции, истинного, умозрения, блага, Эроса.
<hr>
===[http://www.terme.ru/dictionary/804/word/prekrasnoe ''Советский философский словарь, 1974 г.'']===
 
Прекрасен - категория эстетики, характеризующая явления, обладающие высшей эстетич. ценностью.
<hr>

==Ілюстрації==

==Додаткові дані==
<
==Цікаві факти==

==Джерела та література==
#Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 404.
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 534.
#Философский энциклопедический словарь.- М.: Советская энциклопедия, 1989 г.
#В.Зорин. «Евразийская мудрость от а до Я», толковый словарь. Создiк-Словарь, 2002 г.
#Эстетика: Словарь/Под общ. ред. А. А. Беляева и др. — М.: Политиздат, 1989.— 447 с.
#А. Степанова. Словарь античных философских терминов.
#Советский философский словарь, 1974 г.

</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Же]]

Прекладати

2014-11-24T20:01:10Z

Грабовська Поліна: /* Джерела та література */

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47158-prekladaty.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''ПРЕКЛАДАТИ '''-даю, -єш, гл. над що. Предпочитать чему. К. ПС. 94. ''О, божевільна! де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати.К. ЦН. 203. Науку і талант над значність прекладали.'' К. Дз. 13.'''

==Інші словники==
===[http://forum.meta.ua/topic/t/28859/asc/120.html ''Зведений словник застарілих та маловживаних слів '']===
Прекладати — прикладати, прирівнювати, ставити.

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%9F%D0%A0%D0%95%D0%9A%D0%9B%D0%90%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%98/''Толковый словарь В. Даля'']===
 
Прекладати - что, стар. переводить с языка на другой.

==Ілюстрації==
==Додаткові дані==
==Цікаві факти==
==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47158-prekladaty.html#show_point Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 404.]
#[http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%9F%D0%A0%D0%95%D0%9A%D0%9B%D0%90%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%98/ Толковый словарь В. Даля]
#[http://forum.meta.ua/topic/t/28859/asc/120.html Зведений словник застарілих та маловживаних слів (близько 4000 слів)]

Прекладати

2014-11-24T19:58:13Z

Грабовська Поліна: /* Джерела та література */

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47158-prekladaty.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''ПРЕКЛАДАТИ '''-даю, -єш, гл. над що. Предпочитать чему. К. ПС. 94. ''О, божевільна! де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати.К. ЦН. 203. Науку і талант над значність прекладали.'' К. Дз. 13.'''

==Інші словники==
===[http://forum.meta.ua/topic/t/28859/asc/120.html ''Зведений словник застарілих та маловживаних слів '']===
Прекладати — прикладати, прирівнювати, ставити.

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%9F%D0%A0%D0%95%D0%9A%D0%9B%D0%90%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%98/''Толковый словарь В. Даля'']===
 
Прекладати - что, стар. переводить с языка на другой.

==Ілюстрації==
==Додаткові дані==
==Цікаві факти==
==Джерела та література==
1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 404.
2. Зведений словник застарілих та маловживаних слів (близько 4000 слів)
3. Толковый словарь В. Даля

Прекладати

2014-11-24T19:57:49Z

Грабовська Поліна: /* Джерела та література */

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47158-prekladaty.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''ПРЕКЛАДАТИ '''-даю, -єш, гл. над що. Предпочитать чему. К. ПС. 94. ''О, божевільна! де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати.К. ЦН. 203. Науку і талант над значність прекладали.'' К. Дз. 13.'''

==Інші словники==
===[http://forum.meta.ua/topic/t/28859/asc/120.html ''Зведений словник застарілих та маловживаних слів '']===
Прекладати — прикладати, прирівнювати, ставити.

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%9F%D0%A0%D0%95%D0%9A%D0%9B%D0%90%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%98/''Толковый словарь В. Даля'']===
 
Прекладати - что, стар. переводить с языка на другой.

==Ілюстрації==
==Додаткові дані==
==Цікаві факти==
==Джерела та література==
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 404.
Зведений словник застарілих та маловживаних слів (близько 4000 слів)
Толковый словарь В. Даля

Прекладати

2014-11-24T19:52:28Z

Грабовська Поліна: /* Іноземні словники */

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47158-prekladaty.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''ПРЕКЛАДАТИ '''-даю, -єш, гл. над що. Предпочитать чему. К. ПС. 94. ''О, божевільна! де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати.К. ЦН. 203. Науку і талант над значність прекладали.'' К. Дз. 13.'''

==Інші словники==
===[http://forum.meta.ua/topic/t/28859/asc/120.html ''Зведений словник застарілих та маловживаних слів '']===
Прекладати — прикладати, прирівнювати, ставити.

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%9F%D0%A0%D0%95%D0%9A%D0%9B%D0%90%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%98/''Толковый словарь В. Даля'']===
 
Прекладати - что, стар. переводить с языка на другой.

==Ілюстрації==
==Додаткові дані==
==Цікаві факти==
==Джерела та література==
# Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.: 1907—1909. — Т.3. — С. 404.
# [http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%9F%D0%A0%D0%95%D0%9A%D0%9B%D0%90%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%98/ Толковый словарь В. Даля]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Же]]

Прекладати

2014-11-24T19:47:37Z

Грабовська Поліна: /* Інші словники */

==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47158-prekladaty.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==
'''ПРЕКЛАДАТИ '''-даю, -єш, гл. над що. Предпочитать чему. К. ПС. 94. ''О, божевільна! де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати.К. ЦН. 203. Науку і талант над значність прекладали.'' К. Дз. 13.'''

==Інші словники==
===[http://forum.meta.ua/topic/t/28859/asc/120.html ''Зведений словник застарілих та маловживаних слів '']===
Прекладати — прикладати, прирівнювати, ставити.

==Іноземні словники==
==Ілюстрації==
==Додаткові дані==
==Цікаві факти==
==Джерела та література==
# Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.: 1907—1909. — Т.3. — С. 404.
# [http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%9F%D0%A0%D0%95%D0%9A%D0%9B%D0%90%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%98/ Толковый словарь В. Даля]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Же]]