Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Користувач:Городня Олена

2013-12-01T21:18:27Z

Городня Олена:

[[Файл:DSC06726.JPG|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net bysi_nk_a@ukr.net]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===
"З Києвом - для Києва"

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додала==
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8 Цабанити]

[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Цабатися]

[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D0%B1%D0%B5 Цабе]

[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B2%D1%8F%D1%85 Цвях]

[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 Цвіркати]

[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BD Цвіркун]

[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%83%D1%85%D0%B0 Цокотуха]

Цабе

2013-12-01T21:14:58Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цабе. '''1) ''меж., ''которымъ направляютъ воловъ направо. ''От він за батіг та й: «Гей, соб! цабе!» ''Рудч. Ск. ІІ. 142. ''Цабе, худий, у ворота, яка харч, така й робота. ''Ном. № 10363. 2) ''нар. ''Направо. ''Наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок. ''Левиц. Пов. 26. 3) Какъ существ. с. р. Важная, значительная особа. ''Ото велике цабе до волости приїздило. ''Лубен. у. ''Він дума, що тепер уже дуже велике цабе. ''Канев. у.

==Сучасні словники==
==[http://slovopedia.org.ua/49/53414/362188.html Фразеологічний словник української мови]==

'''Вели́ке цабе́,''' ''перев. ірон.'' Поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, в колективі. ''— Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе!'' (І. Нечуй-Левицький); ''А то, раз, кажуть батько, перестрів їх, чумаків наших, панок якийсь та: “Давайте, — каже, cякі-такі чумаки-мужики, мито!” Та й канчуком заміряється. Через його землі, бач, їхали — велике цабе!'' (Нар. опов.); ''— Справді, Маєр якось незвично поводився,— озвалася Галина Іванівна,— мабуть, отой висушений — дуже велике цабе'' (В. Лисенко); '''// в чому.''' Відома, компетентна в певній галузі особа. ''Він, кажуть, якесь велике цабе в геології. Землю наскрізь бачить'' (М. Рудь).

'''Невели́ке цабе́,''' ''ірон.'' Особа, що не займає високої посади, не має ніякого впливу в суспільстві, в колективі. ''— Невелике цабе! — посміхнувся полісмен.— Забирайся геть! — верескнув отетерілий бармен, насуваючись на полісмена'' (А. Крижанівський).

'''Ні цоб ні цабе́.''' Нетямущий, обмежений. ''Поставили нового начальника. Таке — ні цоб ні цабе'' (Сл. Ужченків).

==[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D0%B0%D0%B1%D0%B5 Вікісловник]==

'''Цабе. '''1) вигук, яким волів повертають праворуч; 2) ''присл.'' у правий бік, праворуч; 3) ''ім., невідм., ірон.'' поважна, впливова особа.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цабе.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цабе1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цабе2.jpg|x200px]]
|}

==Рекомендовані джерела==
[http://sum.in.ua/s/cabe Академічний тлумачний словник]

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ца]]

Цабе

2013-12-01T21:13:56Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цабе. '''1) ''меж., ''которымъ направляютъ воловъ направо. ''От він за батіг та й: «Гей, соб! цабе!» ''Рудч. Ск. ІІ. 142. ''Цабе, худий, у ворота, яка харч, така й робота. ''Ном. № 10363. 2) ''нар. ''Направо. ''Наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок. ''Левиц. Пов. 26. 3) Какъ существ. с. р. Важная, значительная особа. ''Ото велике цабе до волости приїздило. ''Лубен. у. ''Він дума, що тепер уже дуже велике цабе. ''Канев. у.

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/49/53414/362188.html Фразеологічний словник української мови]

'''Вели́ке цабе́,''' ''перев. ірон.'' Поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, в колективі. ''— Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе!'' (І. Нечуй-Левицький); ''А то, раз, кажуть батько, перестрів їх, чумаків наших, панок якийсь та: “Давайте, — каже, cякі-такі чумаки-мужики, мито!” Та й канчуком заміряється. Через його землі, бач, їхали — велике цабе!'' (Нар. опов.); ''— Справді, Маєр якось незвично поводився,— озвалася Галина Іванівна,— мабуть, отой висушений — дуже велике цабе'' (В. Лисенко); '''// в чому.''' Відома, компетентна в певній галузі особа. ''Він, кажуть, якесь велике цабе в геології. Землю наскрізь бачить'' (М. Рудь).

'''Невели́ке цабе́,''' ''ірон.'' Особа, що не займає високої посади, не має ніякого впливу в суспільстві, в колективі. ''— Невелике цабе! — посміхнувся полісмен.— Забирайся геть! — верескнув отетерілий бармен, насуваючись на полісмена'' (А. Крижанівський).

'''Ні цоб ні цабе́.''' Нетямущий, обмежений. ''Поставили нового начальника. Таке — ні цоб ні цабе'' (Сл. Ужченків).

[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D0%B0%D0%B1%D0%B5 Вікісловник]

'''Цабе. '''1) вигук, яким волів повертають праворуч; 2) ''присл.'' у правий бік, праворуч; 3) ''ім., невідм., ірон.'' поважна, впливова особа.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цабе.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цабе1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цабе2.jpg|x200px]]
|}

==Рекомендовані джерела==
[http://sum.in.ua/s/cabe Академічний тлумачний словник]

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ца]]

Цабе

2013-12-01T21:09:21Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цабе. '''1) ''меж., ''которымъ направляютъ воловъ направо. ''От він за батіг та й: «Гей, соб! цабе!» ''Рудч. Ск. ІІ. 142. ''Цабе, худий, у ворота, яка харч, така й робота. ''Ном. № 10363. 2) ''нар. ''Направо. ''Наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок. ''Левиц. Пов. 26. 3) Какъ существ. с. р. Важная, значительная особа. ''Ото велике цабе до волости приїздило. ''Лубен. у. ''Він дума, що тепер уже дуже велике цабе. ''Канев. у.

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/49/53414/362188.html Фразеологічний словник української мови]

'''Вели́ке цабе́,''' ''перев. ірон.'' Поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, в колективі. ''— Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе!'' (І. Нечуй-Левицький); ''А то, раз, кажуть батько, перестрів їх, чумаків наших, панок якийсь та: “Давайте, — каже, cякі-такі чумаки-мужики, мито!” Та й канчуком заміряється. Через його землі, бач, їхали — велике цабе!'' (Нар. опов.); ''— Справді, Маєр якось незвично поводився,— озвалася Галина Іванівна,— мабуть, отой висушений — дуже велике цабе'' (В. Лисенко); '''// в чому.''' Відома, компетентна в певній галузі особа. ''Він, кажуть, якесь велике цабе в геології. Землю наскрізь бачить'' (М. Рудь).

'''Невели́ке цабе́,''' ''ірон.'' Особа, що не займає високої посади, не має ніякого впливу в суспільстві, в колективі. ''— Невелике цабе! — посміхнувся полісмен.— Забирайся геть! — верескнув отетерілий бармен, насуваючись на полісмена'' (А. Крижанівський).

'''Ні цоб ні цабе́.''' Нетямущий, обмежений. ''Поставили нового начальника. Таке — ні цоб ні цабе'' (Сл. Ужченків).

[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D0%B0%D0%B1%D0%B5 Вікісловник]
'''Цабе. '''1) вигук, яким волів повертають праворуч; 2) ''присл.'' у правий бік, праворуч; 3) ''ім., невідм., ірон.'' поважна, впливова особа.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цабе.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цабе1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цабе2.jpg|x200px]]
|}

==Рекомендовані джерела==
[http://sum.in.ua/s/cabe Академічний тлумачний словник]

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ца]]

Файл:Цабе2.jpg

2013-12-01T21:08:18Z

Городня Олена:

Файл:Цабе1.jpg

2013-12-01T21:07:34Z

Городня Олена:

Файл:Цабе.jpg

2013-12-01T21:06:46Z

Городня Олена:

Цабатися

2013-12-01T20:46:25Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цабатися, -баюся, -єшся, '''''гл. ''Метаться. Вх. Лем. 479.

==Сучасні словники==
'''Цабатися, -аюся, -аєшся,''' недок., зах. Метушитися, гасати.

''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.''

==Медіа==
{{#ev:youtube|fO6g3AQQyPY}}

==Рекомендовані джерела==
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/193476 Український тлумачний словник]

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ца]]

Цабанити

2013-12-01T20:37:23Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цабанити, -ню, -ниш, '''''гл. ''1) Поднимать. Желех. 2) Говорить нѣчто ни съ чѣмъ несообразное, чудовищное. Желех. — '''ціну'''. Запрашивать непомѣрную цѣну. Желех. 3) Бранить, ругать. Фр. (Желех.).

==Сучасні словники==
'''Цабанити, -ню, -ниш, ''' Зневажливими, грубими словами докоряти кому-небудь; лаяти, клясти, просити надто багато за щось (про ціну).

==Медіа==
{{#ev:youtube|-9wAL2R_cZI}}

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ца]]

Цабанити

2013-12-01T20:36:38Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цабанити, -ню, -ниш, '''''гл. ''1) Поднимать. Желех. 2) Говорить нѣчто ни съ чѣмъ несообразное, чудовищное. Желех. — '''ціну'''. Запрашивать непомѣрную цѣну. Желех. 3) Бранить, ругать. Фр. (Желех.).

==Сучасні словники==
'''Цабанити, -ню, -ниш, ''' зневажливими, грубими словами докоряти кому-небудь; лаяти, клясти, просити надто багато за щось (про ціну)

==Медіа==
{{#ev:youtube|-9wAL2R_cZI}}

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ца]]

Цабатися

2013-12-01T20:11:58Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цабатися, -баюся, -єшся, '''''гл. ''Метаться. Вх. Лем. 479.

==Сучасні словники==
'''Цабатися, -аюся, -аєшся,''' недок., зах. Метушитися, гасати.

==Медіа==
{{#ev:youtube|fO6g3AQQyPY}}

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ца]]

Користувач:Городня Олена

2013-12-01T14:53:43Z

Городня Олена:

[[Файл:DSC06726.JPG|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net bysi_nk_a@ukr.net]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===
"З Києвом - для Києва"

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додала==
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B2%D1%8F%D1%85 Цвях]

[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 Цвіркати]

[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BD Цвіркун]

[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%83%D1%85%D0%B0 Цокотуха]

Цвях

2013-12-01T10:13:33Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвях, -ха, '''''м. ''Гвоздь. ''Під’їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. ''К. ЧР. 5. ''Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. ''Чуб. ІІІ. 349. ''Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. ''Лукаш. 82. Ум. '''Цвяшок. '''

==Словарь української мови==
'''Цвях, а,''' чол. Металевий або дерев'яний загострений стержень, який використовується для прикріплення, скріплення частин чого-небудь або для підвішування чогось. ''Іван.. стояв унизу і перед собою бачив лише широку підошву, прострочену в два ряди мідними цвяхами'' (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 29); ''Мовчки простяг він руку і зняв з цвяха чоботи'' (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 85); '''Образно:''' ''[Кассандра:] її [Мойри] правиця і важка й тверда, вона кує з народів зброю світа [світу], а я і ти — ми тільки цвяхи в зброї'' (Леся Українка, II, 1951, 301); '''У порівняннях:''' ''Роман довго порпається в кишені, намацує там металеву маслянисту протирку і, обернувшись до стіни, неквапом щось шкребе на ній протиркою, наче цвяхом'' (Олесь Гончар, III, 1959, 154); ''Брат говорив повільно, проникливо. Ножне слово було важким і, ніби цвях, встрягало в мозок'' (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 31); ''Йому уп'явся цвяхом у серце сумнів: а що коли й у Вовчій Горі жде його отакий прийом?'' (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 311).

==Сучасні словники==
'''Cтримі́ти (гвіздко́м (цвя́хом, цвя́шком)) в голові́ (в па́м’яті, у мо́зку і т. ін.)''' — постійно з’являтися, поставати у пам’яті, свідомості (про образи, думки і т. ін.), невідступно переслідувати кого-небудь. ''Довбня тепер стримів гвіздком у її голові, стояв перед очима'' (Панас Мирний); ''Слово “замерз” стриміло в моєму мозку холодним цвяхом'' (А. Хорунжий); ''Починаю своєю звичкою перебирати в думках старі сюжети новел, невикористані теми, що здавна гвіздками стриміли в моєму пам’ятку (пам’яті)''(С. Васильченко); ''Але збита шибка стриміла йому цвяшком у мозку. Хто її збив?'' (Л. Мартович).

'''Стримі́ти гвіздко́м у голі́воньці''' ''Пилипко, вмовляючи матір, тільки заспокоював її. В його малій голівоньці гвіздком стриміла думка,— от хоч би що, а піти посипа́ти!'' (Панас Мирний).

'''Як гвіздко́м (цвя́хом) приби́ти, зі сл. сказа́ти, дода́ти і т. ін.''' — чітко, категорично, твердо, переконливо і т. ін. ''Сказав, як гвіздком прибив'' (Укр.. присл..); ''— Ні! нема добра... немає — додасть (Мирон), як гвіздком приб’є, та й замовкне'' (Панас Мирний).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:300px-History museum of Truskavets 007.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:300px-Nails.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвях.jpeg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|wLs2Cx9IXgU}}
{{#ev:youtube|TeIdZ9V2JMg}}

==Цікаві факти==
'''Цвях (діалектні відповідники: гвіздок, цвєк, цьвок)''' — виріб, що використовується для прикріплення однієї частини конструкції до іншої. Цвяхи можуть бути виконані з металу, дерева та інших матеріалів.Конструкція цвяха складається з трьох елементів, що з'єднані між собою. Перший елемент — це жало у формі конуса або правильної піраміди. Другий елемент — тіло цвяха, третій — шляпка. Існують спеціальні цвяхи для закріплення покрівель, що мають поверх шляпки додатковий захисний елемет, для захисту цвяха від зовнішнього середовища. Існують також меблеві цвяхи. В них під шляпку надівається прокладка.Дерев'яні цвяхи бувають рубані, тесані і різані. Металеві — ковані і рубані. Рубають цвяхи з дроту.В давнину людина виготовляли цвяхи з кісток риби, шипів рослин, з деревини твердих порід. В епоху бронзової доби з'явилися перші металеві цвяхи - литі та ковані. Пізніше цвяхи стали виготовляти з мідного та залізного дроту.
В Стародавньому Єгипті, Елладі і Римській імперії цвяхи з заліза, міді і бронзи мали достатньо широке застосування. Їх традиційна форма не змінювалась тисячоліттями.

Спочатку, виробництво цвяхів було ручним і дорогим - в ту пору за жменю цвяхів давали цілого барана. Виробництво цвяхів залишалося ручним до початку XIX століття, коли були створені перші машини для виготовлення кованих цвяхів. Приблизно в той же час стали застосовувати верстати для отримання цвяхів з дроту.

Чи може звичайний цвях стати музейною рідкістю? Звичайно, якщо йому 19 століть. Саме такий вік мають цвяхи, знайдені при земляних роботах в Шотландії – на місці, де колись стояла римська фортеця. Коли в кінці І ст. римські легіонери залишали Британські острови, вони не захотіли залишати свої запаси цвяхів (більше 7 тонн!) в якості трофеїв для противника.
Тому вони їх склали в ящик і сховали глибоко в землю. А оскільки ці цвяхи були щедро змащені жиром, вони порівняно непогано збереглися до наших днів. Що ж зробили з ними відкривачі? Бізнес. Невеликі набори цвяхів, запаковані в поліетиленові мішечки, продавались колекціонерам і музеям.

==Рекомендовані джерела==
* [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980).]
* Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998.

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цв]]

Цвях

2013-12-01T10:11:13Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвях, -ха, '''''м. ''Гвоздь. ''Під’їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. ''К. ЧР. 5. ''Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. ''Чуб. ІІІ. 349. ''Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. ''Лукаш. 82. Ум. '''Цвяшок. '''

==Словарь української мови==
'''Цвях, а,''' чол. Металевий або дерев'яний загострений стержень, який використовується для прикріплення, скріплення частин чого-небудь або для підвішування чогось. ''Іван.. стояв унизу і перед собою бачив лише широку підошву, прострочену в два ряди мідними цвяхами'' (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 29); ''Мовчки простяг він руку і зняв з цвяха чоботи'' (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 85); '''Образно:''' ''[Кассандра:] її [Мойри] правиця і важка й тверда, вона кує з народів зброю світа [світу], а я і ти — ми тільки цвяхи в зброї'' (Леся Українка, II, 1951, 301); '''У порівняннях:''' ''Роман довго порпається в кишені, намацує там металеву маслянисту протирку і, обернувшись до стіни, неквапом щось шкребе на ній протиркою, наче цвяхом'' (Олесь Гончар, III, 1959, 154); ''Брат говорив повільно, проникливо. Ножне слово було важким і, ніби цвях, встрягало в мозок'' (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 31); ''Йому уп'явся цвяхом у серце сумнів: а що коли й у Вовчій Горі жде його отакий прийом?'' (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 311).

==Сучасні словники==
'''Cтримі́ти (гвіздко́м (цвя́хом, цвя́шком)) в голові́ (в па́м’яті, у мо́зку і т. ін.)''' — постійно з’являтися, поставати у пам’яті, свідомості (про образи, думки і т. ін.), невідступно переслідувати кого-небудь. ''Довбня тепер стримів гвіздком у її голові, стояв перед очима'' (Панас Мирний); ''Слово “замерз” стриміло в моєму мозку холодним цвяхом'' (А. Хорунжий); ''Починаю своєю звичкою перебирати в думках старі сюжети новел, невикористані теми, що здавна гвіздками стриміли в моєму пам’ятку (пам’яті)''(С. Васильченко); ''Але збита шибка стриміла йому цвяшком у мозку. Хто її збив?'' (Л. Мартович). '''Стримі́ти гвіздко́м у голі́воньці''' ''Пилипко, вмовляючи матір, тільки заспокоював її. В його малій голівоньці гвіздком стриміла думка,— от хоч би що, а піти посипа́ти!'' (Панас Мирний).
'''Як гвіздко́м (цвя́хом) приби́ти, зі сл. сказа́ти, дода́ти і т. ін.''' — чітко, категорично, твердо, переконливо і т. ін. ''Сказав, як гвіздком прибив'' (Укр.. присл..); ''— Ні! нема добра... немає — додасть (Мирон), як гвіздком приб’є, та й замовкне'' (Панас Мирний).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:300px-History museum of Truskavets 007.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:300px-Nails.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвях.jpeg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|wLs2Cx9IXgU}}

==Цікаві факти==
'''Цвях (діалектні відповідники: гвіздок, цвєк, цьвок)''' — виріб, що використовується для прикріплення однієї частини конструкції до іншої. Цвяхи можуть бути виконані з металу, дерева та інших матеріалів.Конструкція цвяха складається з трьох елементів, що з'єднані між собою. Перший елемент — це жало у формі конуса або правильної піраміди. Другий елемент — тіло цвяха, третій — шляпка. Існують спеціальні цвяхи для закріплення покрівель, що мають поверх шляпки додатковий захисний елемет, для захисту цвяха від зовнішнього середовища. Існують також меблеві цвяхи. В них під шляпку надівається прокладка.Дерев'яні цвяхи бувають рубані, тесані і різані. Металеві — ковані і рубані. Рубають цвяхи з дроту.В давнину людина виготовляли цвяхи з кісток риби, шипів рослин, з деревини твердих порід. В епоху бронзової доби з'явилися перші металеві цвяхи - литі та ковані. Пізніше цвяхи стали виготовляти з мідного та залізного дроту.
В Стародавньому Єгипті, Елладі і Римській імперії цвяхи з заліза, міді і бронзи мали достатньо широке застосування. Їх традиційна форма не змінювалась тисячоліттями.

Спочатку, виробництво цвяхів було ручним і дорогим - в ту пору за жменю цвяхів давали цілого барана. Виробництво цвяхів залишалося ручним до початку XIX століття, коли були створені перші машини для виготовлення кованих цвяхів. Приблизно в той же час стали застосовувати верстати для отримання цвяхів з дроту.

Чи може звичайний цвях стати музейною рідкістю? Звичайно, якщо йому 19 століть. Саме такий вік мають цвяхи, знайдені при земляних роботах в Шотландії – на місці, де колись стояла римська фортеця. Коли в кінці І ст. римські легіонери залишали Британські острови, вони не захотіли залишати свої запаси цвяхів (більше 7 тонн!) в якості трофеїв для противника.
Тому вони їх склали в ящик і сховали глибоко в землю. А оскільки ці цвяхи були щедро змащені жиром, вони порівняно непогано збереглися до наших днів. Що ж зробили з ними відкривачі? Бізнес. Невеликі набори цвяхів, запаковані в поліетиленові мішечки, продавались колекціонерам і музеям.

==Рекомендовані джерела==
* [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980).]
* Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998.

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цв]]

Файл:Цвях.jpeg

2013-12-01T10:05:01Z

Городня Олена:

Цокотуха

2013-12-01T09:53:05Z

Городня Олена:

'''Цокотуха, -хи, '''''ж. ''1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у. 2) Говорунья, щебетунья. ''І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. ''Котл. Ен. І. 20. ''Курочка цокотуха. ''Чуб. V. 1127.

==Сучасні словники==

'''ЦОКОТУХА, и''', жін., розм. Цокотлива жінка, дівчина; щебетуха. — Діточок бог дав тільки дівчинку, Оксану.. Цокотуха така! як рибка весела, а проте розумне й слухняне дитятко (Марко Вовчок, Отець Андрій, 1955, 85); Бодай же вас, цокотухи, Та злидні побили, Як ту матір, що вам на сміх Сина породила (Тарас Шевченко, I, 1963, 23); Вони посідали поруч з Анжелою і почали цокотіти про всяку всячину.. Анжела встала і пішла геть. Її нудило від цокотух, від їхніх слів (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 205)

''(Академічний тлумачний словник http://sum.in.ua/s/cokotukha)''

'''Цокоту́ха, -и''', ж., розм.
Тлумачення: Цокотуха, -хи, ж.

1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у.

2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Котл. Ен. І. 20. Курочка цокотуха. Чуб. V. 1127.

Цокоту́ха − цокотлива жінка, дівчина; щебетуха.

''(Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005)''

'''Фонетичний запис:''' [цокоту́ха], д. і м. [цокоту́с´і]

'''Морфологічний запис:''' цокот-ух-а

'''Синоніми:''' щебетуха, лепетуха, говоруха, балакуха, торохтійка, талалайка; фамільярно: базіка, ляскуха, (сварлива) пащекуха, пліткарка; діалектизм: колотниця, вітрогонка. Російською мовою: цокотуха, -хи, ж..

==Словозміна==

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цокотуха ||цокотухи
|-
| Родовий || цокотухи ||цокотух
|-
| Давальний || цокотусі ||цокотухам
|-
| Знахідний || цокотуху ||цокотух
|-
| Орудний || цокотухою ||цокотухами
|-
| Місцевий || на/у цокотусі ||на / у цокотухах
|-
| Кличний || цокотухо ||цокотухи

|}

==Значення слова в іноземних словниках==

Цокоту́ха
ж. разг.
Тараторка, болтушка.

''(Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000)''

цокотуха
тараторка, болтушка, щебетунья, чечетка, балалайка бесструнная, говорунья, язык без костей, трындычиха, сорока, болтунья, таранта, стрекоза, длинный язык, трещетка, стрекотунья, трещотка

''(Словарь русских синонимов)''

цокотуха
сущ.

• тараторка

• трещотка

• сорока

• чечетка

• таранта

''(Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик. 2012)''

цокотуха
ж. прост.
parlanchina f, cotorra f

''(Большой испано-русский и русско-испанский словарь. 2003)''

цокотуха

цокоту́ха,

цокоту́хи,

цокоту́хи,

цокоту́х,

цокоту́хе,

цокоту́хам,

цокоту́ху,

цокоту́х,

цокоту́хой,

цокоту́хою,

цокоту́хами,

цокоту́хе,

цокоту́хах

''Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку»)''

цокотуха
ж. прост.
parlanchina f, cotorra f
simpl. cotorra, parlanchina

''(Diccionario universal ruso-español. 2013)''

цокотуха
ж. clatterer
''(Большой русско-английский словар)''

цокотуха
P f Schnattergans
''(Русско-немецкий словар)''

цокотуха
-и, ж. Прост.
Тараторка, трещотка.

Николаю Петровичу она рассказывала все свои горести и выдумки. Он никогда не сердился, как отец, не говорил, что она цокотуха и балаболка. Паустовский, Героический юго-восток.

''(Малый академический словарь русского язика)''

цокотуха
ж. прост.
chiacchierona, ciarlona
''(Большой русско-итальянский словар)''

chiacchierone (kjak:je'rone)
aggettivo maschile

1. scherzoso ciarlieroloquace che parla molto e volentieri una ragazza simpatica e chiacchierona

2. spreg. che non sa tenere un segreto una vecchia pettegola e chiacchierona

''(http://it.thefreedictionary.com/chiacchierona)''

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цокот.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цокотуха.JPG|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Muxa-cokotuxa-1.gif|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|nnP5Hs-XizQ}}

==Цікаво знати==

Вживання слова в літературі

Любов?! Як часто це слово на устах цокотух, легкодушних жінок!.. (Уляна Кравченко); Марії кольнуло в серці: щось тривожне вно¬сить у їхній двір ця плетуха-цокотуха, щось таке, що обов 'язково має зв язок з пожильцями цього дому (Вал. Шевчук); "Українські жінки завжди цокотухи, люблять говорити без кінця та ще й з уживанням рухів рук" (Огієнко І. Дохристиянські вірування українського народу. – К.: АТ "Обереги", 1992. – 424 с., С. 362); "Цокотали дві молодиці; розходились і знов сходились та все махали руками, наче горох молотили" (Вовчок М. Оповідання та повісті. – К.: Держ. вид-во худ. літ-ри, 1959. – 284 с., С. 72); "Гуляють та цокочуть, як ті сороки" (Вовчок М. Оповідання та повісті. – К.: Держ. вид-во худ. літ-ри, 1959. – 284 с., С. 58); Радуйся мати, йде невістка до хати, добра робуха, а не цокотуха (Українське прислів’я); Що ви там, цокотухи! – вже трошки сердито каже Олена Пилипівна (О. Іваненко).

Бо не довідались сороки-цокотухи;

Вони б усюди брехні рознесли,

Зробили б бугая із мухи:

«І так, і перетак, ми бачили, були»

(Байка Леоніда Глібова "Білочка").

Муха, Муха-Цокотуха,

Золотава чепуруха!

Муха стежкою пішла,

Муха грошики знайшла.

Корній Чуковський

Муха-Цокотуха

Перекладач: М.Пригара

==Особливості слововживання==

ЦОКОТІТИ (підборами) ЦОКАТИ; (- комах) стрекотіти; (- людей) дріботіти язиком

==Рекомендовані джерела==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — С. 245.

==Інтернет джерела==

http://slovopedia.org.ua/41/53414/275613.html Словник синонімів «Словопедія»

http://it.thefreedictionary.com/chiacchierona

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цо]]

Цвіркун

2013-12-01T09:48:28Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркун, -на, '''''м. ''Сверчокъ, gryllus. Вх. Пч. І. 6. ''І цвіркун на видноці не цвірчить. ''Ном. № 1381. См. '''Цвірчок. '''

==Словарь української мови==
1. '''Цвіркун, а,''' чол. Комаха підряду прямокрилих, яка тертям крил створює тріскучі звуки. ''Благаю бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду. Цвіркун замовкне; зорю б'ють'' (Тарас Шевченко, II, 1963, 66); ''Тихо-тихо в хаті. Чути лише цвіркуна за комином'' (Данило Мордовець, I, 1958, 204); ''Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи'' (Панас Мирний, IV, 1955, 302);

2. Польова комаха цієї родини; коник. ''В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна'' (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 293); ''Шелестіло колосся, й стомлено співали цвіркуни'' (Олесь Донченко, IV, 1957, 256); ''Під вербами співають польові цвіркуни'' (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 57); ''Дорослий [степовий] цвіркун пошкоджує тютюн, бавовник, льон, пшеницю, жито, кукурудзу, овочеві культури, горох, сочевицю, квасолю тощо'' (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 109); '''Образно:''' ''— Ей ти, цвіркун! — гукнув він одному з них [стражників]'' (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 95); '''У порівняннях:''' ''— Це вишкварка, а не Оникій! Побіг, неначе його хтось впік гарячим залізом. Нацвірчав повний садок, як цвіркун'' (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 199); ''Розгомонівся Савка один на ввесь коридор, як цвіркун у порожній хаті'' (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 113).

==Сучасні словники==
'''Цвіркун''' — рід комахоїдних птахів родини Megaluridae.

'''Цвіркуни''' — надродина комах з ряду прямокрилих, групи стрибаючих (лат. Saltatoria). У самців одна з жилок на передніх крилах з численними мікроскопічними поперечними рубчиками, які, зачіпаючи за виступаючу жилку верхнього крила іншого боку, виробляють характерне сюрчання. Цвіркуни поширені в усіх частинах світу, в основному рослиноїдні і ведуть прихований спосіб життя, гніздяться зазвичай у землі.

'''Цвіркуни́ тріща́ть у голові́ у кого, кому''' — хто-небудь легковажно себе поводить. ''Забалакається (Хівря) з парубком — забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати, а на думці: пісні, поцілунки, квіти, зорі'' (Грицько Григоренко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун2.jpeg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|CnFvz4l0PyE}}
{{#ev:youtube|s_YTXUvabN0}}
{{#ev:youtube|ueYmddi0nq0}}
{{#ev:youtube|eZrXr0rs2cc}}

==Цікаві факти==
'''Латинська назва:''' Gryllus desertus

'''Російська назва:''' Сверчок

'''Тип шкідника:''' Багатоїдні шкідники

'''Ряд:''' прямокрилі — Orthoptera

'''Родина:''' цвіркуни — Gryllidae

'''Цвіркун''' - «співак», якого, напевно, чув кожен чоловік, але от бачити доводилося не кожному. Маленький і сіренький він намагається не попадатися на очі. Сяде десь в затишному куточку і, знай собі, співає свою приємну і навіть романтичну пісеньку. А хто цвіркуна все ж побачить, то помітить, що зовні він трохи на коника схожий (як-не родичі, хоча й далекі).

Домовий цвіркун обережний і дуже чуйний, але з огляду на те, що постійно знаходиться поруч з людиною, то іноді дозволяє собі розслабитися, вилізти на чільне місце і там лихо заспівати. Людина на довіру відповідає любов'ю. Мало яка комаха може похвалитися таким розташуванням з боку людини. А як же інакше, здавна існує повір'я, що цвіркун в будинку на щастя. Навіть коли переселяються люди в нові будинки, то намагаються зловити свого «сусіда» і переселитися разом з ним.

У кого жив домовик цвіркун той, напевно, помічав, що на літо цвіркун в будинку замовкає і починає співати з настанням холодів. Так от, він не замовкає, він іде. Іде цвіркун на волю, щоб знайти собі супутницю і дати потомство, а з холодами знову повертається до «домашнього вогнища».

Трохи протилежний спосіб життя у польового цвіркуна. Він живе в поле у власній нірці, і ціле літо улещує свої володіння. Цікаво, що йдучи, він замикає свою нірку пучком трави, а то раптом комусь ще сподобається і займе непроханий гість рідне житло. Та й зазіхання на його територію трапляються.

Якщо цвіркун виявить на своїй території не проханого гостя, то, не роздумуючи, його прожене. Якщо ж цвіркун, що вторгнувся, не хоче піти, тут вже бійки ніяк не уникнути. І б'ються цвіркуни за всіма законами «дуелі». А закони ці свідчать, той хто втратив вус повинен відступити і бігти. У зв'язку з цим вся стратегія і тактика двобою цвіркунів спрямована на те, щоб відкусити противнику вус. Правда є і порушники закону (рідко правда), тоді бійка триває до більш серйозних ушкоджень.

Крім польового і домового існує ще кілька десятків видів цвіркунів і практично всі вони травоїдні. Шкоди людині не приносять абсолютно ніякого. А от послухати цвіркуна завжди приємно.

==Додаткові дані==
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]

==Рекомендовані джерела==
* [http://sum.in.ua/ Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 187.].
* Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907).
* Стриганова Б. Р., Захаров А. А. Пятиязычный словарь названий животных: Насекомые (латинский-русский-английский-немецкий-французский) / Под ред. д-ра биол. наук, проф. Б. Р. Стригановой. — М.: РУССО , 2000. — С. 23.

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цв]]

Цвіркун

2013-12-01T09:47:44Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркун, -на, '''''м. ''Сверчокъ, gryllus. Вх. Пч. І. 6. ''І цвіркун на видноці не цвірчить. ''Ном. № 1381. См. '''Цвірчок. '''

==Словарь української мови==
1. '''Цвіркун, а,''' чол. Комаха підряду прямокрилих, яка тертям крил створює тріскучі звуки. ''Благаю бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду. Цвіркун замовкне; зорю б'ють'' (Тарас Шевченко, II, 1963, 66); ''Тихо-тихо в хаті. Чути лише цвіркуна за комином'' (Данило Мордовець, I, 1958, 204); ''Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи'' (Панас Мирний, IV, 1955, 302);

2. Польова комаха цієї родини; коник. ''В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна'' (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 293); ''Шелестіло колосся, й стомлено співали цвіркуни'' (Олесь Донченко, IV, 1957, 256); ''Під вербами співають польові цвіркуни'' (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 57); ''Дорослий [степовий] цвіркун пошкоджує тютюн, бавовник, льон, пшеницю, жито, кукурудзу, овочеві культури, горох, сочевицю, квасолю тощо'' (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 109); '''Образно:''' ''— Ей ти, цвіркун! — гукнув він одному з них [стражників]'' (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 95); '''У порівняннях:''' ''— Це вишкварка, а не Оникій! Побіг, неначе його хтось впік гарячим залізом. Нацвірчав повний садок, як цвіркун'' (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 199); ''Розгомонівся Савка один на ввесь коридор, як цвіркун у порожній хаті'' (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 113).

==Сучасні словники==
'''Цвіркун''' — рід комахоїдних птахів родини Megaluridae.

'''Цвіркуни''' — надродина комах з ряду прямокрилих, групи стрибаючих (лат. Saltatoria). У самців одна з жилок на передніх крилах з численними мікроскопічними поперечними рубчиками, які, зачіпаючи за виступаючу жилку верхнього крила іншого боку, виробляють характерне сюрчання. Цвіркуни поширені в усіх частинах світу, в основному рослиноїдні і ведуть прихований спосіб життя, гніздяться зазвичай у землі.

'''Цвіркуни́ тріща́ть у голові́ у кого, кому''' — хто-небудь легковажно себе поводить. ''Забалакається (Хівря) з парубком — забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати, а на думці: пісні, поцілунки, квіти, зорі'' (Грицько Григоренко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун2.jpeg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|CnFvz4l0PyE}}
{{#ev:youtube|s_YTXUvabN0}}
{{#ev:youtube|ueYmddi0nq0}}
{{#ev:youtube|eZrXr0rs2cc}}

==Цікаві факти==
'''Латинська назва:''' Gryllus desertus
'''Російська назва:''' Сверчок
'''Тип шкідника:''' Багатоїдні шкідники
'''Ряд:''' прямокрилі — Orthoptera
'''Родина:''' цвіркуни — Gryllidae

'''Цвіркун''' - «співак», якого, напевно, чув кожен чоловік, але от бачити доводилося не кожному. Маленький і сіренький він намагається не попадатися на очі. Сяде десь в затишному куточку і, знай собі, співає свою приємну і навіть романтичну пісеньку. А хто цвіркуна все ж побачить, то помітить, що зовні він трохи на коника схожий (як-не родичі, хоча й далекі).

Домовий цвіркун обережний і дуже чуйний, але з огляду на те, що постійно знаходиться поруч з людиною, то іноді дозволяє собі розслабитися, вилізти на чільне місце і там лихо заспівати. Людина на довіру відповідає любов'ю. Мало яка комаха може похвалитися таким розташуванням з боку людини. А як же інакше, здавна існує повір'я, що цвіркун в будинку на щастя. Навіть коли переселяються люди в нові будинки, то намагаються зловити свого «сусіда» і переселитися разом з ним.

У кого жив домовик цвіркун той, напевно, помічав, що на літо цвіркун в будинку замовкає і починає співати з настанням холодів. Так от, він не замовкає, він іде. Іде цвіркун на волю, щоб знайти собі супутницю і дати потомство, а з холодами знову повертається до «домашнього вогнища».

Трохи протилежний спосіб життя у польового цвіркуна. Він живе в поле у власній нірці, і ціле літо улещує свої володіння. Цікаво, що йдучи, він замикає свою нірку пучком трави, а то раптом комусь ще сподобається і займе непроханий гість рідне житло. Та й зазіхання на його територію трапляються.

Якщо цвіркун виявить на своїй території не проханого гостя, то, не роздумуючи, його прожене. Якщо ж цвіркун, що вторгнувся, не хоче піти, тут вже бійки ніяк не уникнути. І б'ються цвіркуни за всіма законами «дуелі». А закони ці свідчать, той хто втратив вус повинен відступити і бігти. У зв'язку з цим вся стратегія і тактика двобою цвіркунів спрямована на те, щоб відкусити противнику вус. Правда є і порушники закону (рідко правда), тоді бійка триває до більш серйозних ушкоджень.

Крім польового і домового існує ще кілька десятків видів цвіркунів і практично всі вони травоїдні. Шкоди людині не приносять абсолютно ніякого. А от послухати цвіркуна завжди приємно.

==Додаткові дані==
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]

==Рекомендовані джерела==
* [http://sum.in.ua/ Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 187.].
* Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907).
* Стриганова Б. Р., Захаров А. А. Пятиязычный словарь названий животных: Насекомые (латинский-русский-английский-немецкий-французский) / Под ред. д-ра биол. наук, проф. Б. Р. Стригановой. — М.: РУССО , 2000. — С. 23.

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цв]]

Цвіркун

2013-12-01T09:46:56Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркун, -на, '''''м. ''Сверчокъ, gryllus. Вх. Пч. І. 6. ''І цвіркун на видноці не цвірчить. ''Ном. № 1381. См. '''Цвірчок. '''

==Словарь української мови==
1. '''Цвіркун, а,''' чол. Комаха підряду прямокрилих, яка тертям крил створює тріскучі звуки. ''Благаю бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду. Цвіркун замовкне; зорю б'ють'' (Тарас Шевченко, II, 1963, 66); ''Тихо-тихо в хаті. Чути лише цвіркуна за комином'' (Данило Мордовець, I, 1958, 204); ''Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи'' (Панас Мирний, IV, 1955, 302);

2. Польова комаха цієї родини; коник. ''В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна'' (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 293); ''Шелестіло колосся, й стомлено співали цвіркуни'' (Олесь Донченко, IV, 1957, 256); ''Під вербами співають польові цвіркуни'' (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 57); ''Дорослий [степовий] цвіркун пошкоджує тютюн, бавовник, льон, пшеницю, жито, кукурудзу, овочеві культури, горох, сочевицю, квасолю тощо'' (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 109); '''Образно:''' ''— Ей ти, цвіркун! — гукнув він одному з них [стражників]'' (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 95); '''У порівняннях:''' ''— Це вишкварка, а не Оникій! Побіг, неначе його хтось впік гарячим залізом. Нацвірчав повний садок, як цвіркун'' (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 199); ''Розгомонівся Савка один на ввесь коридор, як цвіркун у порожній хаті'' (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 113).

==Сучасні словники==
'''Цвіркун''' — рід комахоїдних птахів родини Megaluridae.
'''Цвіркуни''' — надродина комах з ряду прямокрилих, групи стрибаючих (лат. Saltatoria). У самців одна з жилок на передніх крилах з численними мікроскопічними поперечними рубчиками, які, зачіпаючи за виступаючу жилку верхнього крила іншого боку, виробляють характерне сюрчання. Цвіркуни поширені в усіх частинах світу, в основному рослиноїдні і ведуть прихований спосіб життя, гніздяться зазвичай у землі.
'''Цвіркуни́ тріща́ть у голові́ у кого, кому''' — хто-небудь легковажно себе поводить. ''Забалакається (Хівря) з парубком — забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати, а на думці: пісні, поцілунки, квіти, зорі'' (Грицько Григоренко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун2.jpeg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|CnFvz4l0PyE}}
{{#ev:youtube|s_YTXUvabN0}}
{{#ev:youtube|ueYmddi0nq0}}
{{#ev:youtube|eZrXr0rs2cc}}

==Цікаві факти==
'''Латинська назва:''' Gryllus desertus
'''Російська назва:''' Сверчок
'''Тип шкідника:''' Багатоїдні шкідники
'''Ряд:''' прямокрилі — Orthoptera
'''Родина:''' цвіркуни — Gryllidae

'''Цвіркун''' - «співак», якого, напевно, чув кожен чоловік, але от бачити доводилося не кожному. Маленький і сіренький він намагається не попадатися на очі. Сяде десь в затишному куточку і, знай собі, співає свою приємну і навіть романтичну пісеньку. А хто цвіркуна все ж побачить, то помітить, що зовні він трохи на коника схожий (як-не родичі, хоча й далекі).

Домовий цвіркун обережний і дуже чуйний, але з огляду на те, що постійно знаходиться поруч з людиною, то іноді дозволяє собі розслабитися, вилізти на чільне місце і там лихо заспівати. Людина на довіру відповідає любов'ю. Мало яка комаха може похвалитися таким розташуванням з боку людини. А як же інакше, здавна існує повір'я, що цвіркун в будинку на щастя. Навіть коли переселяються люди в нові будинки, то намагаються зловити свого «сусіда» і переселитися разом з ним.

У кого жив домовик цвіркун той, напевно, помічав, що на літо цвіркун в будинку замовкає і починає співати з настанням холодів. Так от, він не замовкає, він іде. Іде цвіркун на волю, щоб знайти собі супутницю і дати потомство, а з холодами знову повертається до «домашнього вогнища».

Трохи протилежний спосіб життя у польового цвіркуна. Він живе в поле у власній нірці, і ціле літо улещує свої володіння. Цікаво, що йдучи, він замикає свою нірку пучком трави, а то раптом комусь ще сподобається і займе непроханий гість рідне житло. Та й зазіхання на його територію трапляються.

Якщо цвіркун виявить на своїй території не проханого гостя, то, не роздумуючи, його прожене. Якщо ж цвіркун, що вторгнувся, не хоче піти, тут вже бійки ніяк не уникнути. І б'ються цвіркуни за всіма законами «дуелі». А закони ці свідчать, той хто втратив вус повинен відступити і бігти. У зв'язку з цим вся стратегія і тактика двобою цвіркунів спрямована на те, щоб відкусити противнику вус. Правда є і порушники закону (рідко правда), тоді бійка триває до більш серйозних ушкоджень.

Крім польового і домового існує ще кілька десятків видів цвіркунів і практично всі вони травоїдні. Шкоди людині не приносять абсолютно ніякого. А от послухати цвіркуна завжди приємно.

==Додаткові дані==
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]

==Рекомендовані джерела==
* [http://sum.in.ua/ Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 187.].
* Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907).
* Стриганова Б. Р., Захаров А. А. Пятиязычный словарь названий животных: Насекомые (латинский-русский-английский-немецкий-французский) / Под ред. д-ра биол. наук, проф. Б. Р. Стригановой. — М.: РУССО , 2000. — С. 23.

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цв]]

Цвіркун

2013-12-01T09:31:54Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркун, -на, '''''м. ''Сверчокъ, gryllus. Вх. Пч. І. 6. ''І цвіркун на видноці не цвірчить. ''Ном. № 1381. См. '''Цвірчок. '''

==Словарь української мови==
1. Цвіркун, а, чол. Комаха підряду прямокрилих, яка тертям крил створює тріскучі звуки. Благаю бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду. Цвіркун замовкне; зорю б'ють (Тарас Шевченко, II, 1963, 66); Тихо-тихо в хаті. Чути лише цвіркуна за комином (Данило Мордовець, I, 1958, 204); Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи (Панас Мирний, IV, 1955, 302);
2. Польова комаха цієї родини; коник. В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 293); Шелестіло колосся, й стомлено співали цвіркуни (Олесь Донченко, IV, 1957, 256); Під вербами співають польові цвіркуни (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 57); Дорослий [степовий] цвіркун пошкоджує тютюн, бавовник, льон, пшеницю, жито, кукурудзу, овочеві культури, горох, сочевицю, квасолю тощо (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 109); * Образно. — Ей ти, цвіркун! — гукнув він одному з них [стражників] (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 95); * У порівняннях. — Це вишкварка, а не Оникій! Побіг, неначе його хтось впік гарячим залізом. Нацвірчав повний садок, як цвіркун (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 199); Розгомонівся Савка один на ввесь коридор, як цвіркун у порожній хаті (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 113).

==Сучасні словники==
Цвіркун рід комахоїдних птахів родини Megaluridae.
Цвіркуни — надродина комах з ряду прямокрилих, групи стрибаючих (лат. Saltatoria). У самців одна з жилок на передніх крилах з численними мікроскопічними поперечними рубчиками, які, зачіпаючи за виступаючу жилку верхнього крила іншого боку, виробляють характерне сюрчання. Цвіркуни поширені в усіх частинах світу, в основному рослиноїдні і ведуть прихований спосіб життя, гніздяться зазвичай у землі.
Цвіркуни́ тріща́ть у голові́ у кого, кому. Хто-небудь легковажно себе поводить. Забалакається (Хівря) з парубком — забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати, а на думці: пісні, поцілунки, квіти, зорі (Грицько Григоренко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун2.jpeg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|CnFvz4l0PyE}}
{{#ev:youtube|s_YTXUvabN0}}

==Цікаві факти==
Латинська назва: Gryllus desertus
Російська назва: Сверчок
Тип шкідника: Багатоїдні шкідники
Ряд: прямокрилі — Orthoptera
Родина: цвіркуни — Gryllidae

Цвіркун - «співак», якого, напевно, чув кожен чоловік, але от бачити доводилося не кожному. Маленький і сіренький він намагається не попадатися на очі. Сяде десь в затишному куточку і, знай собі, співає свою приємну і навіть романтичну пісеньку. А хто цвіркуна все ж побачить, то помітить, що зовні він трохи на коника схожий (як-не родичі, хоча й далекі).

Домовий цвіркун обережний і дуже чуйний, але з огляду на те, що постійно знаходиться поруч з людиною, то іноді дозволяє собі розслабитися, вилізти на чільне місце і там лихо заспівати. Людина на довіру відповідає любов'ю. Мало яке комаха може похвалитися таким розташуванням з боку людини. А як же інакше, здавна існує повір'я, що цвіркун в будинку на щастя. Навіть коли переселяються люди в нові будинки, то намагаються зловити свого «сусіда» і переселитися разом з ним.

У кого жив домовик цвіркун той, напевно, помічав, що на літо цвіркун в будинку замовкає і починає співати з настанням холодів. Так от, він не замовкає, він іде. Іде цвіркун на волю, щоб знайти собі супутницю і дати потомство, а з холодами знову повертається до «домашнього вогнища».

Трохи протилежний спосіб життя у польового цвіркуна. Він живе в поле у власній нірці, і ціле літо улещує свої володіння. Цікаво, що йдучи, він замикає свою нірку пучком трави, а то раптом комусь ще сподобається і займе непроханий гість рідне житло. Та й зазіхання на його територію трапляються.

Якщо цвіркун виявить на своїй території не проханого гостя, то, не роздумуючи, його прожене. Якщо ж вторгся цвіркун не хоче піти, тут вже бійки ніяк не уникнути. І б'ються цвіркуни за всіма законами «дуелі». А закони ці свідчать, той хто втратив вус повинен відступити і бігти. У зв'язку з цим вся стратегія і тактика двобою цвіркунів спрямована на те, щоб відкусити противнику вус. Правда є і порушники закону (рідко правда), тоді бійка триває до більш серйозних ушкоджень.

Крім польового і домового існує ще кілька десятків видів цвіркунів і практично всі вони травоїдні. Шкоди людині не приносять абсолютно ніякого. А от послухати цвіркуна завжди приємно.

==Рекомендовані джерела==
* [http://sum.in.ua/ Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 187.].
* Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907).
* Стриганова Б. Р., Захаров А. А. Пятиязычный словарь названий животных: Насекомые (латинский-русский-английский-немецкий-французский) / Под ред. д-ра биол. наук, проф. Б. Р. Стригановой. — М.: РУССО , 2000. — С. 23.

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цв]]

Файл:Цвіркун2.jpeg

2013-12-01T09:31:28Z

Городня Олена:

Файл:Цвіркун1.jpg

2013-12-01T09:30:48Z

Городня Олена:

Файл:Цвіркун.jpg

2013-12-01T09:30:09Z

Городня Олена:

Цвіркун

2013-12-01T09:25:12Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркун, -на, '''''м. ''Сверчокъ, gryllus. Вх. Пч. І. 6. ''І цвіркун на видноці не цвірчить. ''Ном. № 1381. См. '''Цвірчок. '''

==Словарь української мови==
1. Цвіркун, а, чол. Комаха підряду прямокрилих, яка тертям крил створює тріскучі звуки. Благаю бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду. Цвіркун замовкне; зорю б'ють (Тарас Шевченко, II, 1963, 66); Тихо-тихо в хаті. Чути лише цвіркуна за комином (Данило Мордовець, I, 1958, 204); Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи (Панас Мирний, IV, 1955, 302);
2. Польова комаха цієї родини; коник. В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 293); Шелестіло колосся, й стомлено співали цвіркуни (Олесь Донченко, IV, 1957, 256); Під вербами співають польові цвіркуни (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 57); Дорослий [степовий] цвіркун пошкоджує тютюн, бавовник, льон, пшеницю, жито, кукурудзу, овочеві культури, горох, сочевицю, квасолю тощо (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 109); * Образно. — Ей ти, цвіркун! — гукнув він одному з них [стражників] (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 95); * У порівняннях. — Це вишкварка, а не Оникій! Побіг, неначе його хтось впік гарячим залізом. Нацвірчав повний садок, як цвіркун (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 199); Розгомонівся Савка один на ввесь коридор, як цвіркун у порожній хаті (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 113).

==Сучасні словники==
Цвіркун рід комахоїдних птахів родини Megaluridae.
Цвіркуни — надродина комах з ряду прямокрилих, групи стрибаючих (лат. Saltatoria). У самців одна з жилок на передніх крилах з численними мікроскопічними поперечними рубчиками, які, зачіпаючи за виступаючу жилку верхнього крила іншого боку, виробляють характерне сюрчання. Цвіркуни поширені в усіх частинах світу, в основному рослиноїдні і ведуть прихований спосіб життя, гніздяться зазвичай у землі.
Цвіркуни́ тріща́ть у голові́ у кого, кому. Хто-небудь легковажно себе поводить. Забалакається (Хівря) з парубком — забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати, а на думці: пісні, поцілунки, квіти, зорі (Грицько Григоренко).

==Ілюстрації==
{|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:258431.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C:\Users\Александр\Desktop\DSC00908_fhdr.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bdjola222.jpg|x140px]]|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|CnFvz4l0PyE&feature}}
{{#ev:youtube|s_YTXUvabN0&feature}}

==Цікаві факти==
Латинська назва: Gryllus desertus
Російська назва: Сверчок
Тип шкідника: Багатоїдні шкідники
Ряд: прямокрилі — Orthoptera
Родина: цвіркуни — Gryllidae

Цвіркун - «співак», якого, напевно, чув кожен чоловік, але от бачити доводилося не кожному. Маленький і сіренький він намагається не попадатися на очі. Сяде десь в затишному куточку і, знай собі, співає свою приємну і навіть романтичну пісеньку. А хто цвіркуна все ж побачить, то помітить, що зовні він трохи на коника схожий (як-не родичі, хоча й далекі).

Домовий цвіркун обережний і дуже чуйний, але з огляду на те, що постійно знаходиться поруч з людиною, то іноді дозволяє собі розслабитися, вилізти на чільне місце і там лихо заспівати. Людина на довіру відповідає любов'ю. Мало яке комаха може похвалитися таким розташуванням з боку людини. А як же інакше, здавна існує повір'я, що цвіркун в будинку на щастя. Навіть коли переселяються люди в нові будинки, то намагаються зловити свого «сусіда» і переселитися разом з ним.

У кого жив домовик цвіркун той, напевно, помічав, що на літо цвіркун в будинку замовкає і починає співати з настанням холодів. Так от, він не замовкає, він іде. Іде цвіркун на волю, щоб знайти собі супутницю і дати потомство, а з холодами знову повертається до «домашнього вогнища».
Трохи протилежний спосіб життя у польового цвіркуна. Він живе в поле у власній нірці, і ціле літо улещує свої володіння. Цікаво, що йдучи, він замикає свою нірку пучком трави, а то раптом комусь ще сподобається і займе непроханий гість рідне житло. Та й зазіхання на його територію трапляються.

Якщо цвіркун виявить на своїй території не проханого гостя, то, не роздумуючи, його прожене. Якщо ж вторгся цвіркун не хоче піти, тут вже бійки ніяк не уникнути. І б'ються цвіркуни за всіма законами «дуелі». А закони ці свідчать, той хто втратив вус повинен відступити і бігти. У зв'язку з цим вся стратегія і тактика двобою цвіркунів спрямована на те, щоб відкусити противнику вус. Правда є і порушники закону (рідко правда), тоді бійка триває до більш серйозних ушкоджень.
Крім польового і домового існує ще кілька десятків видів цвіркунів і практично всі вони травоїдні. Шкоди людині не приносять абсолютно ніякого. А от послухати цвіркуна завжди приємно.

==Рекомендовані джерела==
* [http://sum.in.ua/ Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 187.].
* Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907).
* Стриганова Б. Р., Захаров А. А. Пятиязычный словарь названий животных: Насекомые (латинский-русский-английский-немецкий-французский) / Под ред. д-ра биол. наук, проф. Б. Р. Стригановой. — М.: РУССО , 2000. — С. 23.

[[Категорія:Цв]]

Цапеня

2013-11-30T14:21:58Z

Городня Олена:

'''Цапеня, -няти, '''''с. ''Козленокъ. ''Цап, пап по полю басує, з цапенятами гарцює, поти буде гарцювати, поки вовк буде спати. ''Ном., заг. № 30. Ум. '''Цапенятко, цапеняточко. '''

Див. також: '''[[Цап]]'''

'''ЦАПЕНЯ''', яти, сер. Маля кози; козеня. Я розмовляю, жартую, в мене вселилось наче молоде цапеня (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 255); — Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 262).
[Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 180].

'''Словозміна:'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цапеня ||цапенята
|-
| Родовий || цапеняти ||цапенят
|-
| Давальний || цапеняті ||цапенятам
|-
| Знахідний || цапеня ||цапенят
|-
| Орудний || цапеням||цапенятами
|-
| Місцевий || на/у цапеняті ||на / у цапенятах
|-
| Кличний || цапеня ||цапенята

|}

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цап2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цапеня3.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|xIvQa-tJBnI}}

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ца]]

Цвіркати

2013-11-30T14:00:11Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. ''

==Словарь української мови==
1. Те саме, що цвірінькати — ''Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''Цвіркає у запічку цвіркун'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель'' (Яків Качура, I, 1958, 395).

2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).

3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.
Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).

==Сучасні словники==

'''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка'' (Тют., Вир, 1964, 312);

'''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''То ти смієш мені цвікать в вічі?'' (І. Нечуй-Левицький); ''Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром'' (М. Стельмах); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (В. Кучер); ''Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті'' (О. Кобилянська).

'''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...'' (Нар. опов.).

[[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]]

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x220px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркун4.gif|x220px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати3.png|x220px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|WiiLUxJjR-Q}}

==Додаткові дані==
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]

==Іноземні словники==

==Рекомендовані джерела==
1. [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ

3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цв]]

Цвіркати

2013-11-29T21:57:10Z

Городня Олена:

Цвіркати

2013-11-29T21:56:41Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. ''

==Словарь української мови==
1. Те саме, що цвірінькати — ''Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''Цвіркає у запічку цвіркун'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель'' (Яків Качура, I, 1958, 395).

2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).

3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.
Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).

==Сучасні словники==

'''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка'' (Тют., Вир, 1964, 312);

'''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''То ти смієш мені цвікать в вічі?'' (І. Нечуй-Левицький); ''Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром'' (М. Стельмах); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (В. Кучер); ''Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті'' (О. Кобилянська).

'''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...'' (Нар. опов.).

[[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]]

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x220px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркун4.gif|x220px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати3.png|x220px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|WiiLUxJjR-Q}}

==Додаткові дані==
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]

==Іноземні словники==

==Рекомендовані джерела==
1. [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ

3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.

[[Категорія:Цв]]

Цвіркати

2013-11-29T21:55:43Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. ''

==Словарь української мови==
1. Те саме, що цвірінькати — ''Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''Цвіркає у запічку цвіркун'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель'' (Яків Качура, I, 1958, 395).

2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).

3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.
Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).

==Сучасні словники==

'''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка'' (Тют., Вир, 1964, 312);

'''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''То ти смієш мені цвікать в вічі?'' (І. Нечуй-Левицький); ''Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром'' (М. Стельмах); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (В. Кучер); ''Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті'' (О. Кобилянська).

'''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...'' (Нар. опов.).

[[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x220px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркун4.gif|x220px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати3.png|x220px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|WiiLUxJjR-Q}}

==Додаткові дані==
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]

==Іноземні словники==

==Рекомендовані джерела==
1. [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ

3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.

[[Категорія:Цв]]

Цвіркати

2013-11-29T21:54:50Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. ''

==Словарь української мови==
1. Те саме, що цвірінькати — ''Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''Цвіркає у запічку цвіркун'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель'' (Яків Качура, I, 1958, 395).

2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).

3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.
Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).

==Сучасні словники==

'''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка'' (Тют., Вир, 1964, 312);

'''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''То ти смієш мені цвікать в вічі?'' (І. Нечуй-Левицький); ''Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром'' (М. Стельмах); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (В. Кучер); ''Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті'' (О. Кобилянська).

'''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...'' (Нар. опов.).

[[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркун4.gif|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати3.png|x200px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|WiiLUxJjR-Q}}

==Додаткові дані==
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]

==Іноземні словники==

==Рекомендовані джерела==
1. [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ

3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.

[[Категорія:Цв]]

Цвіркати

2013-11-29T21:52:12Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. ''

==Словарь української мови==
1. Те саме, що цвірінькати — ''Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''Цвіркає у запічку цвіркун'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель'' (Яків Качура, I, 1958, 395).

2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).

3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.
Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).

==Сучасні словники==

'''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка'' (Тют., Вир, 1964, 312);

'''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''То ти смієш мені цвікать в вічі?'' (І. Нечуй-Левицький); ''Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром'' (М. Стельмах); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (В. Кучер); ''Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті'' (О. Кобилянська).

'''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...'' (Нар. опов.).

[[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркун4.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати3.png|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|WiiLUxJjR-Q}}

==Додаткові дані==
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]

==Іноземні словники==

==Рекомендовані джерела==
1. [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ

3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.

[[Категорія:Цв]]

Файл:Цвіркун4.gif

2013-11-29T21:51:37Z

Городня Олена:

Цвіркати

2013-11-29T21:48:40Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. ''

==Словарь української мови==
1. Те саме, що цвірінькати — ''Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''Цвіркає у запічку цвіркун'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель'' (Яків Качура, I, 1958, 395).

2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).

3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.
Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).

==Сучасні словники==

'''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка'' (Тют., Вир, 1964, 312);

'''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''То ти смієш мені цвікать в вічі?'' (І. Нечуй-Левицький); ''Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром'' (М. Стельмах); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (В. Кучер); ''Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті'' (О. Кобилянська).

'''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...'' (Нар. опов.).

[[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати3.png|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|WiiLUxJjR-Q}}

==Додаткові дані==
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]

==Іноземні словники==

==Рекомендовані джерела==
1. [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ

3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.

[[Категорія:Цв]]

Цвіркати

2013-11-29T21:48:08Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. ''

==Словарь української мови==
1. Те саме, що цвірінькати — ''Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''Цвіркає у запічку цвіркун'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель'' (Яків Качура, I, 1958, 395).

2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).

3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.
Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).

==Сучасні словники==

'''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка'' (Тют., Вир, 1964, 312);

'''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''То ти смієш мені цвікать в вічі?'' (І. Нечуй-Левицький); ''Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром'' (М. Стельмах); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (В. Кучер); ''Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті'' (О. Кобилянська).

'''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...'' (Нар. опов.).

[[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати3.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|WiiLUxJjR-Q}}

==Додаткові дані==
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]

==Іноземні словники==

==Рекомендовані джерела==
1. [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ

3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.

[[Категорія:Цв]]

Файл:Цвіркати3.png

2013-11-29T21:47:27Z

Городня Олена:

Цвіркати

2013-11-29T21:41:45Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. ''

==Словарь української мови==
1. Те саме, що цвірінькати — ''Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''Цвіркає у запічку цвіркун'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель'' (Яків Качура, I, 1958, 395).

2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).

3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.
Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).

==Сучасні словники==

'''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка'' (Тют., Вир, 1964, 312);

'''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''То ти смієш мені цвікать в вічі?'' (І. Нечуй-Левицький); ''Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром'' (М. Стельмах); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (В. Кучер); ''Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті'' (О. Кобилянська).

'''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...'' (Нар. опов.).

[[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|WiiLUxJjR-Q}}

==Додаткові дані==
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]

==Іноземні словники==

==Рекомендовані джерела==
1. [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ

3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.

[[Категорія:Цв]]

Цвіркати

2013-11-29T21:40:39Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. ''

==Словарь української мови==
1. Те саме, що цвірінькати — ''Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''Цвіркає у запічку цвіркун'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель'' (Яків Качура, I, 1958, 395).

2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).

3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.
Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).

==Сучасні словники==

'''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка'' (Тют., Вир, 1964, 312);

'''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''То ти смієш мені цвікать в вічі?'' (І. Нечуй-Левицький); ''Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром'' (М. Стельмах); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (В. Кучер); ''Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті'' (О. Кобилянська).

'''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...'' (Нар. опов.).
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|WiiLUxJjR-Q}}

==Додаткові дані==
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]

==Іноземні словники==

==Рекомендовані джерела==
1. [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ

3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.

[[Категорія:Цв]]

Цвіркати

2013-11-29T21:39:41Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. ''

==Словарь української мови==
1. Те саме, що цвірінькати — ''Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''Цвіркає у запічку цвіркун'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель'' (Яків Качура, I, 1958, 395).
2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).
3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.
Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).

==Сучасні словники==

'''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка'' (Тют., Вир, 1964, 312);

'''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''То ти смієш мені цвікать в вічі?'' (І. Нечуй-Левицький); ''Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром'' (М. Стельмах); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (В. Кучер); ''Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті'' (О. Кобилянська).

'''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...'' (Нар. опов.).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|WiiLUxJjR-Q}}

==Додаткові дані==
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]

==Іноземні словники==

==Рекомендовані джерела==
1. [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ

3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.

[[Категорія:Цв]]

Цвіркати

2013-11-29T21:36:30Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. ''

==Словарь української мови==
1. Те саме, що цвірінькати — ''(Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають)'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''(Цвіркає у запічку цвіркун)'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''(В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель)'' (Яків Качура, I, 1958, 395).
2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''(Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною)'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).
3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.
Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''(Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали)'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''(Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле)'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).

==Сучасні словники==

'''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''(Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка)'' (Тют., Вир, 1964, 312);

'''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''(То ти смієш мені цвікать в вічі?)'' (І. Нечуй-Левицький); ''(Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром)'' (М. Стельмах); ''(Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле)'' (В. Кучер); ''(Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті)'' (О. Кобилянська).

'''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''(Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...)'' (Нар. опов.).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|WiiLUxJjR-Q}}

==Додаткові дані==
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]

==Іноземні словники==

==Рекомендовані джерела==
1. [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ

3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.

[[Категорія:Цв]]

Цвіркати

2013-11-29T21:35:54Z

Городня Олена:

==Словник Грінченка==
'''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. ''

==Словарь української мови==
1. Те саме, що цвірінькати — ''(Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають)'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''(Цвіркає у запічку цвіркун)'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''(В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель)'' (Яків Качура, I, 1958, 395).
2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''(Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною)'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).
3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.
Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''(Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали)'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''(Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле)'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).

==Сучасні словники==

'''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''(Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка)'' (Тют., Вир, 1964, 312);

'''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''(То ти смієш мені цвікать в вічі?)'' (І. Нечуй-Левицький); ''(Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром)'' (М. Стельмах); ''(Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле)'' (В. Кучер); ''(Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті)'' (О. Кобилянська).

'''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''(Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...)'' (Нар. опов.).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|WiiLUxJjR-Q}}

==Додаткові дані==
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]

==Іноземні словники==

==Рекомендовані джерела==
1. [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ
3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.

[[Категорія:Цв]]

Файл:Цвікати1.jpg

2013-11-29T21:31:01Z

Городня Олена:

Файл:Цвіркати2.jpg

2013-11-29T21:28:59Z

Городня Олена:

Церемонія

2013-11-29T20:50:25Z

Городня Олена:

'''Церемонія, -нії, '''''ж. ''1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. ''Без церемонії оглядали кожну паню. ''Левиц. Пов. 23.

==Сучасні словники==

1. Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд. Скромна церемонія тих незвичайних заручин відбулася без нього ( Іван Франко, VIII, 1952, 52); Він [козак] .. тричі навхрест обняв і поцілував Чепігу. На цьому й скінчилася немудра церемонія висвячення старого січовика в кошові ( Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 124); Церемонія вручення свідоцтв про закінчення технікуму затягнулась (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 22);
// розм. Процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь. Ранком нас вишикували перед поліційним станом. Мені не подобалася вся ця церемонія ( Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 86).

2. Умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини. « Боже мій! Що це я зробив! – була перша Гордієва думка.- Ударив! Ударив людину..» Але зараз же схотілося збутися цієї думки. « Не я перший почав війну, а вони. А коли війна, то нема церемоній!» (Борис Грінченко, II, 1963, 129); Тут Мартоха почала хилити горілку маленькими-маленькими ковточками, кривлячись, теж «для церемонії», але не дуже ( Леся Українка, III, 1952, 673); « Знає, шельма, що мужики завтра одберуть землю, а з голодранцем нічого церемонії гнути»… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396).

3. Без [усяких] церемоній; Без [усякої] церемонії – не дбаючи про дотримання етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. В кімнаті з’являється сестра-жалібниця. Вона без церемоній випроваджує гостей, не даючи Севові навіть договорити фрази ( Юрій Яновський, її, 1958, 135); В батьковій кузні така вже встанова: хто прийде – сюди, говори, дійде до почастунку-й його не минуть, але як треба щось допомогти, то батько без церемонії обертається до нього: - .. Куме, куме! Ану-но, за молот! (Іван Франко, IV, 1950, 190); Недовго думаючи, хлопці підхопили Мурашка під руки і без усяких церемоній потягли із сонця в кущі, в холодок ( Олесь Гончар, Таврія, 1952, 285); Що за церемонії! – не варто дуже дотримуватись прийнятого етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. – Що за церемонії, Валентине Модестовичу! Я зробив не більше того, що веліло мені моє сумління інженера ( Юрій Шовкопля, Інженери, 1956, 369).

''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 202)''

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:5.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ceremony.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемония.jpg|x200px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ttiF1-YzhFw}}

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Це]]

Користувач:Городня Олена

2013-11-28T18:39:52Z

Городня Олена:

[[Файл:DSC06726.JPG|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав(ла)==

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Файл:DSC06726.JPG

2013-11-28T18:18:33Z

Городня Олена: Городня Олена завантажив нову версію «Файл:DSC06726.JPG»

Файл:DSC06726.JPG

2013-11-28T18:11:39Z

Городня Олена:

Користувач:Городня Олена

2013-11-28T18:09:33Z

Городня Олена:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав(ла)==

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Користувач:Городня Олена

2013-11-27T20:30:24Z

Городня Олена: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Учасник}}

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав(ла)==

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]