Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Ворожка

2014-12-20T19:17:30Z

Гончарук Вікторія: /* Зовнішні посилання */

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''
ворожка — сущ., кол во синонимов: 3 • ворожейка (11) • ворожея (24) • гадалка (17) Словарь синонимов ASIS … Словарь синонимов
ворожка — и, ж., заст. 1) Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). 2) Знахарка … Український тлумачний словник
ворожка — жаровок овражок … Краткий словарь анаграмм
ворожка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови

ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

2. Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ворожка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гадалка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:200px-Taras Shevchenko painting 0032.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[[Ворожка|http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0]]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Ворожка

2014-12-20T19:16:35Z

Гончарук Вікторія: /* Зовнішні посилання */

Ворожка

2014-12-20T19:02:24Z

Гончарук Вікторія:

Ворожка

2014-12-20T18:51:04Z

Гончарук Вікторія: /* Ілюстрації */

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''
ворожка — сущ., кол во синонимов: 3 • ворожейка (11) • ворожея (24) • гадалка (17) Словарь синонимов ASIS … Словарь синонимов
ворожка — и, ж., заст. 1) Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). 2) Знахарка … Український тлумачний словник
ворожка — жаровок овражок … Краткий словарь анаграмм
ворожка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови

ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

2. Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ворожка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гадалка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:200px-Taras Shevchenko painting 0032.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Ворожка

2014-12-20T18:41:27Z

Гончарук Вікторія: /* Ілюстрації */

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''
ворожка — сущ., кол во синонимов: 3 • ворожейка (11) • ворожея (24) • гадалка (17) Словарь синонимов ASIS … Словарь синонимов
ворожка — и, ж., заст. 1) Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). 2) Знахарка … Український тлумачний словник
ворожка — жаровок овражок … Краткий словарь анаграмм
ворожка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови

ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

2. Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ворожка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Гадалка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [Ворожка.jpg[|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Ворожка

2014-12-20T18:39:47Z

Гончарук Вікторія: /* Ілюстрації */

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''
ворожка — сущ., кол во синонимов: 3 • ворожейка (11) • ворожея (24) • гадалка (17) Словарь синонимов ASIS … Словарь синонимов
ворожка — и, ж., заст. 1) Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). 2) Знахарка … Український тлумачний словник
ворожка — жаровок овражок … Краткий словарь анаграмм
ворожка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови

ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

2. Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ворожка.jpg|міні]]
px-Taras_Shevchenko_painting_0032.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Гадалка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [Ворожка.jpg[|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Ворожка

2014-12-20T18:35:34Z

Гончарук Вікторія: /* Ілюстрації */

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''
ворожка — сущ., кол во синонимов: 3 • ворожейка (11) • ворожея (24) • гадалка (17) Словарь синонимов ASIS … Словарь синонимов
ворожка — и, ж., заст. 1) Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). 2) Знахарка … Український тлумачний словник
ворожка — жаровок овражок … Краткий словарь анаграмм
ворожка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови

ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

2. Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[200px-Taras_Shevchenko_painting_0032.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Гадалка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [Ворожка.jpg[|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Ворожіння.jpg

2014-12-20T17:55:54Z

Гончарук Вікторія: Гончарук Вікторія завантажив нову версію «Файл:Ворожіння.jpg»

Ворожка

2014-12-20T17:52:35Z

Гончарук Вікторія: /* Ілюстрації */

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''
ворожка — сущ., кол во синонимов: 3 • ворожейка (11) • ворожея (24) • гадалка (17) Словарь синонимов ASIS … Словарь синонимов
ворожка — и, ж., заст. 1) Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). 2) Знахарка … Український тлумачний словник
ворожка — жаровок овражок … Краткий словарь анаграмм
ворожка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови

ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

2. Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Ворожіння.jpg

2014-12-20T17:47:54Z

Гончарук Вікторія: Гончарук Вікторія завантажив нову версію «Файл:Ворожіння.jpg»

Ворожка

2014-12-20T17:45:41Z

Гончарук Вікторія:

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''
ворожка — сущ., кол во синонимов: 3 • ворожейка (11) • ворожея (24) • гадалка (17) Словарь синонимов ASIS … Словарь синонимов
ворожка — и, ж., заст. 1) Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). 2) Знахарка … Український тлумачний словник
ворожка — жаровок овражок … Краткий словарь анаграмм
ворожка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови

ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

2. Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Ворожка

2014-12-20T17:43:40Z

Гончарук Вікторія:

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''

Ворожка

2014-12-20T17:42:57Z

Гончарук Вікторія:

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==

<gallery>
Файл:Ворожіння.jpg
Файл:Ворожка.jpg
Файл:Гадалка.jpg
Файл:200px-Taras Shevchenko painting 0032.jpg|«Циганка-ворожка» малюнок Тараса Шевченка, 1841

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
<gallery>
Файл:Ворожіння.jpg
Файл:Ворожка.jpg
Файл:Гадалка.jpg
Файл:200px-Taras Shevchenko painting 0032.jpg|«Циганка-ворожка» малюнок Тараса Шевченка, 1841

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

Ворожка

2014-12-20T17:38:04Z

Гончарук Вікторія:

Ворожка

2014-12-20T17:36:35Z

Гончарук Вікторія:

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
<gallery>
Файл:Ворожіння.jpg
Файл:Ворожка.jpg
Файл:Гадалка.jpg
Файл:200px-Taras Shevchenko painting 0032.jpg|«Циганка-ворожка» малюнок Тараса Шевченка, 1841

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0 '''Ворожка''']
ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

'''Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).
'''
'''воро́жка-іменник жіночого роду, істота''' (Орфографічний словник української мови)

Ворожка

2014-12-20T17:35:51Z

Гончарук Вікторія:

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
<gallery>
Файл:Ворожіння.jpg
Файл:Ворожка.jpg
Файл:Гадалка.jpg
Файл:200px-Taras Shevchenko painting 0032.jpg|«Циганка-ворожка» малюнок Тараса Шевченка, 1841

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0 '''Ворожка''']
ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

'''Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).
'''
'''воро́жка-іменник жіночого роду, істота''' (Орфографічний словник української мови)

Ворожка

2014-12-20T17:32:29Z

Гончарук Вікторія:

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
<gallery>
Файл:Ворожіння.jpg
Файл:Ворожка.jpg
Файл:Гадалка.jpg
Файл:200px-Taras Shevchenko painting 0032.jpg|«Циганка-ворожка» малюнок Тараса Шевченка, 1841

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0 '''Ворожка''']
ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

'''Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).
'''
'''воро́жка-іменник жіночого роду, істота''' (Орфографічний словник української мови)

Ворожка

2014-12-20T17:29:42Z

Гончарук Вікторія:

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0 '''Ворожка''']
ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

'''Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).
'''
'''воро́жка-іменник жіночого роду, істота''' (Орфографічний словник української мови)

==Ілюстрації==
<gallery>
Файл:Ворожіння.jpg
Файл:Ворожка.jpg
Файл:Гадалка.jpg
Файл:200px-Taras Shevchenko painting 0032.jpg|«Циганка-ворожка» малюнок Тараса Шевченка, 1841

Ворожка

2014-12-20T17:26:38Z

Гончарук Вікторія:

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0 '''Ворожка''']
ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

'''Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).
'''
'''воро́жка-іменник жіночого роду, істота''' (Орфографічний словник української мови)

==Ілюстрації==
<gallery>
Файл:Ворожіння.jpg
Файл:Ворожка.jpg
Файл:Гадалка.jpg
Файл:200px-Taras Shevchenko painting 0032.jpg|«Циганка-ворожка» малюнок Тараса Шевченка, 1841

Ворожка

2014-12-20T17:26:04Z

Гончарук Вікторія:

Ворожка

2014-12-20T17:25:37Z

Гончарук Вікторія:

Ворожка

2014-12-20T17:21:53Z

Гончарук Вікторія:

Ворожка

2014-12-20T17:21:02Z

Гончарук Вікторія:

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0 '''Ворожка''']
ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

'''Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).
'''
'''воро́жка-іменник жіночого роду, істота''' (Орфографічний словник української мови)

==Ілюстрації==
<gallery>
Файл:Ворожіння.jpg
Файл:Ворожка.jpg
Файл:Гадалка.jpg
Файл:200px-Taras Shevchenko painting 0032.jpg|міні|«Циганка-ворожка» малюнок Тараса Шевченка, 1841
<gallery>

==Див. також==
*http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=53327
*http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/148482/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0

Ворожка

2014-12-20T17:13:23Z

Гончарук Вікторія:

Ворожка

2014-12-20T17:08:03Z

Гончарук Вікторія:

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0 '''Ворожка''']
ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

'''Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).
'''
'''воро́жка-іменник жіночого роду, істота''' (Орфографічний словник української мови)

==Ілюстрації==
<gallery>
Файл:Ворожіння.jpg|Опис1
Файл:Ворожка.jpg|Опис2
Файл:Гадалка.jpg|Опис3
Файл:200px-Taras Shevchenko painting 0032.jpg|Опис4
</gallery>

Файл:200px-Taras Shevchenko painting 0032.jpg

2014-12-20T17:03:09Z

Гончарук Вікторія: «Циганка-ворожка» малюнок Тараса Шевченка, 1841

«Циганка-ворожка» малюнок Тараса Шевченка, 1841

Файл:Гадалка.jpg

2014-12-20T16:18:51Z

Гончарук Вікторія: Гончарук Вікторія завантажив нову версію «Файл:Гадалка.jpg»

Файл:Гадалка.jpg

2014-12-20T16:08:10Z

Гончарук Вікторія:

Ворожка

2014-12-20T16:04:16Z

Гончарук Вікторія:

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0 '''Ворожка''']
ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

'''Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).
'''
'''воро́жка-іменник жіночого роду, істота''' (Орфографічний словник української мови)

==Ілюстрації==
<gallery>
Файл:Ворожіння.jpg|Опис1
Файл:Ворожка.jpg|Опис2
</gallery>
[[Файл:Ворожіння.jpg|міні]][[Файл:Ворожка.jpg|міні]]

Ворожка

2014-12-20T16:00:54Z

Гончарук Вікторія:

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0 '''Ворожка''']
ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

'''Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).
'''
'''воро́жка-іменник жіночого роду, істота''' (Орфографічний словник української мови)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ворожіння.jpg|міні]]

[[Файл:Ворожіння.jpg|міні]][[Файл:Ворожка.jpg|міні]]

Ворожка

2014-12-20T15:58:22Z

Гончарук Вікторія:

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0 '''Ворожка''']
ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

'''Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).
'''
'''воро́жка-іменник жіночого роду, істота''' (Орфографічний словник української мови)

==Ілюстрації==
[[Файл:Ворожіння.jpg|міні]][[Файл:Ворожка.jpg|міні]]

Ворожка

2014-12-20T15:57:18Z

Гончарук Вікторія: п

'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. '''
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0 '''Ворожка''']
ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

'''Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).
'''
'''воро́жка-іменник жіночого роду, істота''' (Орфографічний словник української мови)

==Ілюстрації==
[[Файл:Ворожіння.jpg|міні]]
[[Файл:Ворожка.jpg|міні]]

Файл:Ворожка.jpg

2014-12-20T15:56:16Z

Гончарук Вікторія:

Ворожка

2014-12-20T15:54:56Z

Гончарук Вікторія: зберегти

Файл:Ворожіння.jpg

2014-12-20T15:53:48Z

Гончарук Вікторія:

Ворожка

2014-12-20T15:30:48Z

Гончарук Вікторія: дадатки

Виборний

2014-12-20T15:11:08Z

Гончарук Вікторія: жж

Виборний

2014-12-20T15:09:36Z

Гончарук Вікторія: ддд

Виборний

2014-12-20T15:06:02Z

Гончарук Вікторія: jihni

'''Виборни́й, -а, -е. '''1) Отмѣнный, отборный. ''Там то личко рум'янеє, ще й слова виборні. ''Грин. III. 163. ''Збірає женців та все виборнії, хлопці, дівчата та все молодії. ''АД. І. 81. 2) и '''виборний '''= '''Виборовий'''.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']
*'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).
*'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).
*'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).
*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).

Гріш

2014-04-11T12:36:25Z

Гончарук Вікторія:

''''''Гріш, гроша''', '''''м. ''1) Денежка, полкопейки, грошъ. ''Багацько, як за гріш маку. ''Ном. 2) Деньги. ''Гріш круглий, роскошиться. ''Ном. № 9924. Ум. '''Грошик. '''''З кошиком та з грошиком. ''Ном.
[[Категорія:Гр]]

[http://sum.in.ua/s/ghrish Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
=Зміст=
# Сучасні словники
# Академічний тлумачний словник (1970-1980)

==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==

'''ГРІШ, гроша''', чол. У XIX. ст. у Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (Павло Чубинський, V, 1874, 634); Кинув [артист] гріш вікном (Ольга Кобилянська, Покора, 1899, 2);
// Незначна, мізерна грошова сума. Друкує на останній гріш свій збірник поетеса (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 25); З горя він пропив до шеляга свій .. заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 216);
// Взагалі гроші. У мене велика родина і потребує гроша (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 260); [Куц:] Треба вигадати копійчину, зараз у командировку по оці самі штучки — і є гріш (Захар Мороз, П'єси, 1959, 220).
▲ Гріш ціна; Ціна — мідний гріш — нічого не вартий; нікуди не годиться. Гріш ціна тому генералові, який не знає своїх кращих командирів (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 323); Ціна всяким законам про вибори народних представників — мідний гріш, поки немає фактично завойованого самодержавства народу.. (Ленін, 9, 1949, 164); Ламаного гроша не вартий — не має ніякої цінності; нічого не вартий. [Клеопатра:] їхні роботи ламаного гроша не варті (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 74); Ні на гріш — нема нічого. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка, V, 1956, 160); Як за гріш маку — дуже багато. Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159).

[http://slovopedia.org.ua/49/53395/357117.html Фразеологічний словник української мови]

==Фразеологічний словник української мови==
гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого ж. Твоя (поліцаєва) влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак); Йому копійка ціна, і ніякого авторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко); — Співали тобі про кохання, може, ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний). (кра́сна) ціна́ — (ла́маний (мі́дний)) гріш (п’ята́к). (Ельза:) А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? (Шредер:) Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко); Ціна людям без Батьківщини, без громадської турботи про її розквіт, зміцнення її могутності — мідний гріш (З газети); Твоєму богатирю .. красна ціна — п’ятак (О. Ковінька).

за ла́маний гріш, зі сл. прода́ти, купи́ти, роби́ти і т. ін. Дуже дешево, майже безкоштовно, задарма. Отакі хитрі лисиці, як Бракватіста, рятуючи власну шкуру, продадуть .. за ламаний гріш (Ю. Бедзик). за гріш. Годі за гріш танцювати (Укр.. присл..).

на (щерба́тий) гріш. 1. Дуже мало; трохи. На гріш вип’є, а на карбованець галасує (Укр.. присл..). 2. із запереч. Зовсім, абсолютно і т. ін. В очі вчитель їдкий, мов товчений перець, поваги до сану й на щербатий гріш не покаже, а зате який позаочі! (М. Стельмах).

не ва́ртий (не варт) (і) (ла́маного) гроша́ (карбо́ванця, (щерба́тої) копі́йки, шага́, ше́ляга, (мі́дного) п’ятака́) (в база́рний день). 1. Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері, — матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, — той і ламаного шеляга не варт (З газети); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п’ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий). 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про вико

не ма́ти (й) копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником (двадцятип’ятитисячником) став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

ні гроша́. Зовсім немає (про гроші, кошти і т. ін.). Бариша ні гроша, аби слово хороше (Укр.. присл..); // із запереч. Зовсім нічого. Не було ні гроша (З усн. мови). ані́ зла́маного гроша́. Зачинає жалуватися перед нею, що тепер тяжкі часи, немає при душі ані зламаного гроша (Л. Мартович).

ні на гріш. 1. чого. Відсутнє щось; немає зовсім чого-небудь. (Круть (розводить руками):) — Чи винен я, що в нього ні пучечка?.. Свідомості в старого ні на гріш (О. Підсуха). 2. із запереч. Ніскільки, зовсім, абсолютно. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю .. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка). І на гріш. Він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим (В. Дрозд).

як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).

[http://slovnik.com.ua/?grupa=7&id_sl=3850 Словник синонімів]
==Словник синонімів==
за гріш давитися - скупий
==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грош.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гроши.jpg]]

Гріш

2014-04-11T12:35:28Z

Гончарук Вікторія: /* Зміст= */

''''''Гріш, гроша''', '''''м. ''1) Денежка, полкопейки, грошъ. ''Багацько, як за гріш маку. ''Ном. 2) Деньги. ''Гріш круглий, роскошиться. ''Ном. № 9924. Ум. '''Грошик. '''''З кошиком та з грошиком. ''Ном.
[[Категорія:Гр]]

[http://sum.in.ua/s/ghrish Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
=Зміст=
# Сучасні словники
# Академічний тлумачний словник (1970-1980)

==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==

'''ГРІШ, гроша''', чол. У XIX. ст. у Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (Павло Чубинський, V, 1874, 634); Кинув [артист] гріш вікном (Ольга Кобилянська, Покора, 1899, 2);
// Незначна, мізерна грошова сума. Друкує на останній гріш свій збірник поетеса (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 25); З горя він пропив до шеляга свій .. заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 216);
// Взагалі гроші. У мене велика родина і потребує гроша (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 260); [Куц:] Треба вигадати копійчину, зараз у командировку по оці самі штучки — і є гріш (Захар Мороз, П'єси, 1959, 220).
▲ Гріш ціна; Ціна — мідний гріш — нічого не вартий; нікуди не годиться. Гріш ціна тому генералові, який не знає своїх кращих командирів (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 323); Ціна всяким законам про вибори народних представників — мідний гріш, поки немає фактично завойованого самодержавства народу.. (Ленін, 9, 1949, 164); Ламаного гроша не вартий — не має ніякої цінності; нічого не вартий. [Клеопатра:] їхні роботи ламаного гроша не варті (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 74); Ні на гріш — нема нічого. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка, V, 1956, 160); Як за гріш маку — дуже багато. Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159).

[http://slovopedia.org.ua/49/53395/357117.html Фразеологічний словник української мови]

==Фразеологічний словник української мови==
гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого ж. Твоя (поліцаєва) влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак); Йому копійка ціна, і ніякого авторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко); — Співали тобі про кохання, може, ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний). (кра́сна) ціна́ — (ла́маний (мі́дний)) гріш (п’ята́к). (Ельза:) А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? (Шредер:) Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко); Ціна людям без Батьківщини, без громадської турботи про її розквіт, зміцнення її могутності — мідний гріш (З газети); Твоєму богатирю .. красна ціна — п’ятак (О. Ковінька).

за ла́маний гріш, зі сл. прода́ти, купи́ти, роби́ти і т. ін. Дуже дешево, майже безкоштовно, задарма. Отакі хитрі лисиці, як Бракватіста, рятуючи власну шкуру, продадуть .. за ламаний гріш (Ю. Бедзик). за гріш. Годі за гріш танцювати (Укр.. присл..).

на (щерба́тий) гріш. 1. Дуже мало; трохи. На гріш вип’є, а на карбованець галасує (Укр.. присл..). 2. із запереч. Зовсім, абсолютно і т. ін. В очі вчитель їдкий, мов товчений перець, поваги до сану й на щербатий гріш не покаже, а зате який позаочі! (М. Стельмах).

не ва́ртий (не варт) (і) (ла́маного) гроша́ (карбо́ванця, (щерба́тої) копі́йки, шага́, ше́ляга, (мі́дного) п’ятака́) (в база́рний день). 1. Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері, — матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, — той і ламаного шеляга не варт (З газети); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п’ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий). 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про вико

не ма́ти (й) копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником (двадцятип’ятитисячником) став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

ні гроша́. Зовсім немає (про гроші, кошти і т. ін.). Бариша ні гроша, аби слово хороше (Укр.. присл..); // із запереч. Зовсім нічого. Не було ні гроша (З усн. мови). ані́ зла́маного гроша́. Зачинає жалуватися перед нею, що тепер тяжкі часи, немає при душі ані зламаного гроша (Л. Мартович).

ні на гріш. 1. чого. Відсутнє щось; немає зовсім чого-небудь. (Круть (розводить руками):) — Чи винен я, що в нього ні пучечка?.. Свідомості в старого ні на гріш (О. Підсуха). 2. із запереч. Ніскільки, зовсім, абсолютно. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю .. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка). І на гріш. Він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим (В. Дрозд).

як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).

[http://slovnik.com.ua/?grupa=7&id_sl=3850 Словник синонімів]
за гріш давитися - скупий
==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грош.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гроши.jpg]]

Гріш

2014-04-10T23:38:39Z

Гончарук Вікторія: /* Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

''''''Гріш, гроша''', '''''м. ''1) Денежка, полкопейки, грошъ. ''Багацько, як за гріш маку. ''Ном. 2) Деньги. ''Гріш круглий, роскошиться. ''Ном. № 9924. Ум. '''Грошик. '''''З кошиком та з грошиком. ''Ном.
[[Категорія:Гр]]

[http://sum.in.ua/s/ghrish Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
=Зміст==
# Сучасні словники
# Академічний тлумачний словник (1970-1980)

==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==

'''ГРІШ, гроша''', чол. У XIX. ст. у Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (Павло Чубинський, V, 1874, 634); Кинув [артист] гріш вікном (Ольга Кобилянська, Покора, 1899, 2);
// Незначна, мізерна грошова сума. Друкує на останній гріш свій збірник поетеса (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 25); З горя він пропив до шеляга свій .. заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 216);
// Взагалі гроші. У мене велика родина і потребує гроша (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 260); [Куц:] Треба вигадати копійчину, зараз у командировку по оці самі штучки — і є гріш (Захар Мороз, П'єси, 1959, 220).
▲ Гріш ціна; Ціна — мідний гріш — нічого не вартий; нікуди не годиться. Гріш ціна тому генералові, який не знає своїх кращих командирів (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 323); Ціна всяким законам про вибори народних представників — мідний гріш, поки немає фактично завойованого самодержавства народу.. (Ленін, 9, 1949, 164); Ламаного гроша не вартий — не має ніякої цінності; нічого не вартий. [Клеопатра:] їхні роботи ламаного гроша не варті (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 74); Ні на гріш — нема нічого. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка, V, 1956, 160); Як за гріш маку — дуже багато. Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159).

[http://slovopedia.org.ua/49/53395/357117.html Фразеологічний словник української мови]

==Фразеологічний словник української мови==
гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого ж. Твоя (поліцаєва) влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак); Йому копійка ціна, і ніякого авторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко); — Співали тобі про кохання, може, ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний). (кра́сна) ціна́ — (ла́маний (мі́дний)) гріш (п’ята́к). (Ельза:) А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? (Шредер:) Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко); Ціна людям без Батьківщини, без громадської турботи про її розквіт, зміцнення її могутності — мідний гріш (З газети); Твоєму богатирю .. красна ціна — п’ятак (О. Ковінька).

за ла́маний гріш, зі сл. прода́ти, купи́ти, роби́ти і т. ін. Дуже дешево, майже безкоштовно, задарма. Отакі хитрі лисиці, як Бракватіста, рятуючи власну шкуру, продадуть .. за ламаний гріш (Ю. Бедзик). за гріш. Годі за гріш танцювати (Укр.. присл..).

на (щерба́тий) гріш. 1. Дуже мало; трохи. На гріш вип’є, а на карбованець галасує (Укр.. присл..). 2. із запереч. Зовсім, абсолютно і т. ін. В очі вчитель їдкий, мов товчений перець, поваги до сану й на щербатий гріш не покаже, а зате який позаочі! (М. Стельмах).

не ва́ртий (не варт) (і) (ла́маного) гроша́ (карбо́ванця, (щерба́тої) копі́йки, шага́, ше́ляга, (мі́дного) п’ятака́) (в база́рний день). 1. Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері, — матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, — той і ламаного шеляга не варт (З газети); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п’ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий). 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про вико

не ма́ти (й) копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником (двадцятип’ятитисячником) став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

ні гроша́. Зовсім немає (про гроші, кошти і т. ін.). Бариша ні гроша, аби слово хороше (Укр.. присл..); // із запереч. Зовсім нічого. Не було ні гроша (З усн. мови). ані́ зла́маного гроша́. Зачинає жалуватися перед нею, що тепер тяжкі часи, немає при душі ані зламаного гроша (Л. Мартович).

ні на гріш. 1. чого. Відсутнє щось; немає зовсім чого-небудь. (Круть (розводить руками):) — Чи винен я, що в нього ні пучечка?.. Свідомості в старого ні на гріш (О. Підсуха). 2. із запереч. Ніскільки, зовсім, абсолютно. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю .. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка). І на гріш. Він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим (В. Дрозд).

як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грош.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гроши.jpg]]

Гріш

2014-04-10T23:24:19Z

Гончарук Вікторія:

''''''Гріш, гроша''', '''''м. ''1) Денежка, полкопейки, грошъ. ''Багацько, як за гріш маку. ''Ном. 2) Деньги. ''Гріш круглий, роскошиться. ''Ном. № 9924. Ум. '''Грошик. '''''З кошиком та з грошиком. ''Ном.
[[Категорія:Гр]]

[http://sum.in.ua/s/ghrish Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==

'''ГРІШ, гроша''', чол. У XIX. ст. у Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (Павло Чубинський, V, 1874, 634); Кинув [артист] гріш вікном (Ольга Кобилянська, Покора, 1899, 2);
// Незначна, мізерна грошова сума. Друкує на останній гріш свій збірник поетеса (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 25); З горя він пропив до шеляга свій .. заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 216);
// Взагалі гроші. У мене велика родина і потребує гроша (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 260); [Куц:] Треба вигадати копійчину, зараз у командировку по оці самі штучки — і є гріш (Захар Мороз, П'єси, 1959, 220).
▲ Гріш ціна; Ціна — мідний гріш — нічого не вартий; нікуди не годиться. Гріш ціна тому генералові, який не знає своїх кращих командирів (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 323); Ціна всяким законам про вибори народних представників — мідний гріш, поки немає фактично завойованого самодержавства народу.. (Ленін, 9, 1949, 164); Ламаного гроша не вартий — не має ніякої цінності; нічого не вартий. [Клеопатра:] їхні роботи ламаного гроша не варті (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 74); Ні на гріш — нема нічого. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка, V, 1956, 160); Як за гріш маку — дуже багато. Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159).

[http://slovopedia.org.ua/49/53395/357117.html Фразеологічний словник української мови]

==Фразеологічний словник української мови==
гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого ж. Твоя (поліцаєва) влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак); Йому копійка ціна, і ніякого авторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко); — Співали тобі про кохання, може, ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний). (кра́сна) ціна́ — (ла́маний (мі́дний)) гріш (п’ята́к). (Ельза:) А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? (Шредер:) Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко); Ціна людям без Батьківщини, без громадської турботи про її розквіт, зміцнення її могутності — мідний гріш (З газети); Твоєму богатирю .. красна ціна — п’ятак (О. Ковінька).

за ла́маний гріш, зі сл. прода́ти, купи́ти, роби́ти і т. ін. Дуже дешево, майже безкоштовно, задарма. Отакі хитрі лисиці, як Бракватіста, рятуючи власну шкуру, продадуть .. за ламаний гріш (Ю. Бедзик). за гріш. Годі за гріш танцювати (Укр.. присл..).

на (щерба́тий) гріш. 1. Дуже мало; трохи. На гріш вип’є, а на карбованець галасує (Укр.. присл..). 2. із запереч. Зовсім, абсолютно і т. ін. В очі вчитель їдкий, мов товчений перець, поваги до сану й на щербатий гріш не покаже, а зате який позаочі! (М. Стельмах).

не ва́ртий (не варт) (і) (ла́маного) гроша́ (карбо́ванця, (щерба́тої) копі́йки, шага́, ше́ляга, (мі́дного) п’ятака́) (в база́рний день). 1. Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері, — матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, — той і ламаного шеляга не варт (З газети); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п’ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий). 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про вико

не ма́ти (й) копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником (двадцятип’ятитисячником) став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

ні гроша́. Зовсім немає (про гроші, кошти і т. ін.). Бариша ні гроша, аби слово хороше (Укр.. присл..); // із запереч. Зовсім нічого. Не було ні гроша (З усн. мови). ані́ зла́маного гроша́. Зачинає жалуватися перед нею, що тепер тяжкі часи, немає при душі ані зламаного гроша (Л. Мартович).

ні на гріш. 1. чого. Відсутнє щось; немає зовсім чого-небудь. (Круть (розводить руками):) — Чи винен я, що в нього ні пучечка?.. Свідомості в старого ні на гріш (О. Підсуха). 2. із запереч. Ніскільки, зовсім, абсолютно. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю .. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка). І на гріш. Він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим (В. Дрозд).

як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грош.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гроши.jpg]]

Гріш

2014-04-10T23:21:45Z

Гончарук Вікторія: /* Ілюстрації */

''''''Гріш, гроша''', '''''м. ''1) Денежка, полкопейки, грошъ. ''Багацько, як за гріш маку. ''Ном. 2) Деньги. ''Гріш круглий, роскошиться. ''Ном. № 9924. Ум. '''Грошик. '''''З кошиком та з грошиком. ''Ном.
[[Категорія:Гр]]
[http://sum.in.ua/s/ghrish Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==

'''ГРІШ, гроша''', чол. У XIX. ст. у Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (Павло Чубинський, V, 1874, 634); Кинув [артист] гріш вікном (Ольга Кобилянська, Покора, 1899, 2);
// Незначна, мізерна грошова сума. Друкує на останній гріш свій збірник поетеса (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 25); З горя він пропив до шеляга свій .. заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 216);
// Взагалі гроші. У мене велика родина і потребує гроша (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 260); [Куц:] Треба вигадати копійчину, зараз у командировку по оці самі штучки — і є гріш (Захар Мороз, П'єси, 1959, 220).
▲ Гріш ціна; Ціна — мідний гріш — нічого не вартий; нікуди не годиться. Гріш ціна тому генералові, який не знає своїх кращих командирів (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 323); Ціна всяким законам про вибори народних представників — мідний гріш, поки немає фактично завойованого самодержавства народу.. (Ленін, 9, 1949, 164); Ламаного гроша не вартий — не має ніякої цінності; нічого не вартий. [Клеопатра:] їхні роботи ламаного гроша не варті (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 74); Ні на гріш — нема нічого. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка, V, 1956, 160); Як за гріш маку — дуже багато. Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159).

[http://slovopedia.org.ua/49/53395/357117.html Фразеологічний словник української мови]

==Фразеологічний словник української мови==
гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого ж. Твоя (поліцаєва) влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак); Йому копійка ціна, і ніякого авторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко); — Співали тобі про кохання, може, ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний). (кра́сна) ціна́ — (ла́маний (мі́дний)) гріш (п’ята́к). (Ельза:) А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? (Шредер:) Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко); Ціна людям без Батьківщини, без громадської турботи про її розквіт, зміцнення її могутності — мідний гріш (З газети); Твоєму богатирю .. красна ціна — п’ятак (О. Ковінька).

за ла́маний гріш, зі сл. прода́ти, купи́ти, роби́ти і т. ін. Дуже дешево, майже безкоштовно, задарма. Отакі хитрі лисиці, як Бракватіста, рятуючи власну шкуру, продадуть .. за ламаний гріш (Ю. Бедзик). за гріш. Годі за гріш танцювати (Укр.. присл..).

на (щерба́тий) гріш. 1. Дуже мало; трохи. На гріш вип’є, а на карбованець галасує (Укр.. присл..). 2. із запереч. Зовсім, абсолютно і т. ін. В очі вчитель їдкий, мов товчений перець, поваги до сану й на щербатий гріш не покаже, а зате який позаочі! (М. Стельмах).

не ва́ртий (не варт) (і) (ла́маного) гроша́ (карбо́ванця, (щерба́тої) копі́йки, шага́, ше́ляга, (мі́дного) п’ятака́) (в база́рний день). 1. Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері, — матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, — той і ламаного шеляга не варт (З газети); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п’ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий). 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про вико

не ма́ти (й) копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником (двадцятип’ятитисячником) став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

ні гроша́. Зовсім немає (про гроші, кошти і т. ін.). Бариша ні гроша, аби слово хороше (Укр.. присл..); // із запереч. Зовсім нічого. Не було ні гроша (З усн. мови). ані́ зла́маного гроша́. Зачинає жалуватися перед нею, що тепер тяжкі часи, немає при душі ані зламаного гроша (Л. Мартович).

ні на гріш. 1. чого. Відсутнє щось; немає зовсім чого-небудь. (Круть (розводить руками):) — Чи винен я, що в нього ні пучечка?.. Свідомості в старого ні на гріш (О. Підсуха). 2. із запереч. Ніскільки, зовсім, абсолютно. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю .. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка). І на гріш. Він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим (В. Дрозд).

як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грош.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гроши.jpg]]

Файл:Гроши.jpg

2014-04-10T23:21:39Z

Гончарук Вікторія: Гончарук Вікторія завантажив нову версію «Файл:Гроши.jpg»

Гріш

2014-04-10T23:20:30Z

Гончарук Вікторія: /* Ілюстрації */

''''''Гріш, гроша''', '''''м. ''1) Денежка, полкопейки, грошъ. ''Багацько, як за гріш маку. ''Ном. 2) Деньги. ''Гріш круглий, роскошиться. ''Ном. № 9924. Ум. '''Грошик. '''''З кошиком та з грошиком. ''Ном.
[[Категорія:Гр]]
[http://sum.in.ua/s/ghrish Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==

'''ГРІШ, гроша''', чол. У XIX. ст. у Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (Павло Чубинський, V, 1874, 634); Кинув [артист] гріш вікном (Ольга Кобилянська, Покора, 1899, 2);
// Незначна, мізерна грошова сума. Друкує на останній гріш свій збірник поетеса (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 25); З горя він пропив до шеляга свій .. заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 216);
// Взагалі гроші. У мене велика родина і потребує гроша (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 260); [Куц:] Треба вигадати копійчину, зараз у командировку по оці самі штучки — і є гріш (Захар Мороз, П'єси, 1959, 220).
▲ Гріш ціна; Ціна — мідний гріш — нічого не вартий; нікуди не годиться. Гріш ціна тому генералові, який не знає своїх кращих командирів (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 323); Ціна всяким законам про вибори народних представників — мідний гріш, поки немає фактично завойованого самодержавства народу.. (Ленін, 9, 1949, 164); Ламаного гроша не вартий — не має ніякої цінності; нічого не вартий. [Клеопатра:] їхні роботи ламаного гроша не варті (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 74); Ні на гріш — нема нічого. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка, V, 1956, 160); Як за гріш маку — дуже багато. Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159).

[http://slovopedia.org.ua/49/53395/357117.html Фразеологічний словник української мови]

==Фразеологічний словник української мови==
гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого ж. Твоя (поліцаєва) влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак); Йому копійка ціна, і ніякого авторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко); — Співали тобі про кохання, може, ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний). (кра́сна) ціна́ — (ла́маний (мі́дний)) гріш (п’ята́к). (Ельза:) А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? (Шредер:) Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко); Ціна людям без Батьківщини, без громадської турботи про її розквіт, зміцнення її могутності — мідний гріш (З газети); Твоєму богатирю .. красна ціна — п’ятак (О. Ковінька).

за ла́маний гріш, зі сл. прода́ти, купи́ти, роби́ти і т. ін. Дуже дешево, майже безкоштовно, задарма. Отакі хитрі лисиці, як Бракватіста, рятуючи власну шкуру, продадуть .. за ламаний гріш (Ю. Бедзик). за гріш. Годі за гріш танцювати (Укр.. присл..).

на (щерба́тий) гріш. 1. Дуже мало; трохи. На гріш вип’є, а на карбованець галасує (Укр.. присл..). 2. із запереч. Зовсім, абсолютно і т. ін. В очі вчитель їдкий, мов товчений перець, поваги до сану й на щербатий гріш не покаже, а зате який позаочі! (М. Стельмах).

не ва́ртий (не варт) (і) (ла́маного) гроша́ (карбо́ванця, (щерба́тої) копі́йки, шага́, ше́ляга, (мі́дного) п’ятака́) (в база́рний день). 1. Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері, — матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, — той і ламаного шеляга не варт (З газети); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п’ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий). 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про вико

не ма́ти (й) копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником (двадцятип’ятитисячником) став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

ні гроша́. Зовсім немає (про гроші, кошти і т. ін.). Бариша ні гроша, аби слово хороше (Укр.. присл..); // із запереч. Зовсім нічого. Не було ні гроша (З усн. мови). ані́ зла́маного гроша́. Зачинає жалуватися перед нею, що тепер тяжкі часи, немає при душі ані зламаного гроша (Л. Мартович).

ні на гріш. 1. чого. Відсутнє щось; немає зовсім чого-небудь. (Круть (розводить руками):) — Чи винен я, що в нього ні пучечка?.. Свідомості в старого ні на гріш (О. Підсуха). 2. із запереч. Ніскільки, зовсім, абсолютно. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю .. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка). І на гріш. Він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим (В. Дрозд).

як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грош.jpg]]

Файл:Грош.jpg

2014-04-10T23:20:16Z

Гончарук Вікторія:

Файл:Гроши.jpg

2014-04-10T23:10:35Z

Гончарук Вікторія:

Гріш

2014-04-10T23:05:55Z

Гончарук Вікторія: /* Ілюстрації */

''''''Гріш, гроша''', '''''м. ''1) Денежка, полкопейки, грошъ. ''Багацько, як за гріш маку. ''Ном. 2) Деньги. ''Гріш круглий, роскошиться. ''Ном. № 9924. Ум. '''Грошик. '''''З кошиком та з грошиком. ''Ном.
[[Категорія:Гр]]
[http://sum.in.ua/s/ghrish Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==

'''ГРІШ, гроша''', чол. У XIX. ст. у Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (Павло Чубинський, V, 1874, 634); Кинув [артист] гріш вікном (Ольга Кобилянська, Покора, 1899, 2);
// Незначна, мізерна грошова сума. Друкує на останній гріш свій збірник поетеса (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 25); З горя він пропив до шеляга свій .. заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 216);
// Взагалі гроші. У мене велика родина і потребує гроша (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 260); [Куц:] Треба вигадати копійчину, зараз у командировку по оці самі штучки — і є гріш (Захар Мороз, П'єси, 1959, 220).
▲ Гріш ціна; Ціна — мідний гріш — нічого не вартий; нікуди не годиться. Гріш ціна тому генералові, який не знає своїх кращих командирів (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 323); Ціна всяким законам про вибори народних представників — мідний гріш, поки немає фактично завойованого самодержавства народу.. (Ленін, 9, 1949, 164); Ламаного гроша не вартий — не має ніякої цінності; нічого не вартий. [Клеопатра:] їхні роботи ламаного гроша не варті (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 74); Ні на гріш — нема нічого. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка, V, 1956, 160); Як за гріш маку — дуже багато. Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159).

[http://slovopedia.org.ua/49/53395/357117.html Фразеологічний словник української мови]

==Фразеологічний словник української мови==
гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого ж. Твоя (поліцаєва) влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак); Йому копійка ціна, і ніякого авторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко); — Співали тобі про кохання, може, ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний). (кра́сна) ціна́ — (ла́маний (мі́дний)) гріш (п’ята́к). (Ельза:) А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? (Шредер:) Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко); Ціна людям без Батьківщини, без громадської турботи про її розквіт, зміцнення її могутності — мідний гріш (З газети); Твоєму богатирю .. красна ціна — п’ятак (О. Ковінька).

за ла́маний гріш, зі сл. прода́ти, купи́ти, роби́ти і т. ін. Дуже дешево, майже безкоштовно, задарма. Отакі хитрі лисиці, як Бракватіста, рятуючи власну шкуру, продадуть .. за ламаний гріш (Ю. Бедзик). за гріш. Годі за гріш танцювати (Укр.. присл..).

на (щерба́тий) гріш. 1. Дуже мало; трохи. На гріш вип’є, а на карбованець галасує (Укр.. присл..). 2. із запереч. Зовсім, абсолютно і т. ін. В очі вчитель їдкий, мов товчений перець, поваги до сану й на щербатий гріш не покаже, а зате який позаочі! (М. Стельмах).

не ва́ртий (не варт) (і) (ла́маного) гроша́ (карбо́ванця, (щерба́тої) копі́йки, шага́, ше́ляга, (мі́дного) п’ятака́) (в база́рний день). 1. Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері, — матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, — той і ламаного шеляга не варт (З газети); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п’ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий). 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про вико

не ма́ти (й) копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником (двадцятип’ятитисячником) став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

ні гроша́. Зовсім немає (про гроші, кошти і т. ін.). Бариша ні гроша, аби слово хороше (Укр.. присл..); // із запереч. Зовсім нічого. Не було ні гроша (З усн. мови). ані́ зла́маного гроша́. Зачинає жалуватися перед нею, що тепер тяжкі часи, немає при душі ані зламаного гроша (Л. Мартович).

ні на гріш. 1. чого. Відсутнє щось; немає зовсім чого-небудь. (Круть (розводить руками):) — Чи винен я, що в нього ні пучечка?.. Свідомості в старого ні на гріш (О. Підсуха). 2. із запереч. Ніскільки, зовсім, абсолютно. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю .. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка). І на гріш. Він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим (В. Дрозд).

як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).

==Ілюстрації==
<gallery>
<gallery>
Файл:Example.jpg|Опис1
Файл:Example.jpg|Опис2
</gallery>
</gallery>

Гріш

2014-04-10T23:02:11Z

Гончарук Вікторія:

''''''Гріш, гроша''', '''''м. ''1) Денежка, полкопейки, грошъ. ''Багацько, як за гріш маку. ''Ном. 2) Деньги. ''Гріш круглий, роскошиться. ''Ном. № 9924. Ум. '''Грошик. '''''З кошиком та з грошиком. ''Ном.
[[Категорія:Гр]]
[http://sum.in.ua/s/ghrish Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==

'''ГРІШ, гроша''', чол. У XIX. ст. у Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (Павло Чубинський, V, 1874, 634); Кинув [артист] гріш вікном (Ольга Кобилянська, Покора, 1899, 2);
// Незначна, мізерна грошова сума. Друкує на останній гріш свій збірник поетеса (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 25); З горя він пропив до шеляга свій .. заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 216);
// Взагалі гроші. У мене велика родина і потребує гроша (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 260); [Куц:] Треба вигадати копійчину, зараз у командировку по оці самі штучки — і є гріш (Захар Мороз, П'єси, 1959, 220).
▲ Гріш ціна; Ціна — мідний гріш — нічого не вартий; нікуди не годиться. Гріш ціна тому генералові, який не знає своїх кращих командирів (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 323); Ціна всяким законам про вибори народних представників — мідний гріш, поки немає фактично завойованого самодержавства народу.. (Ленін, 9, 1949, 164); Ламаного гроша не вартий — не має ніякої цінності; нічого не вартий. [Клеопатра:] їхні роботи ламаного гроша не варті (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 74); Ні на гріш — нема нічого. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка, V, 1956, 160); Як за гріш маку — дуже багато. Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159).

[http://slovopedia.org.ua/49/53395/357117.html Фразеологічний словник української мови]

==Фразеологічний словник української мови==
гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого ж. Твоя (поліцаєва) влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак); Йому копійка ціна, і ніякого авторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко); — Співали тобі про кохання, може, ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний). (кра́сна) ціна́ — (ла́маний (мі́дний)) гріш (п’ята́к). (Ельза:) А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? (Шредер:) Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко); Ціна людям без Батьківщини, без громадської турботи про її розквіт, зміцнення її могутності — мідний гріш (З газети); Твоєму богатирю .. красна ціна — п’ятак (О. Ковінька).

за ла́маний гріш, зі сл. прода́ти, купи́ти, роби́ти і т. ін. Дуже дешево, майже безкоштовно, задарма. Отакі хитрі лисиці, як Бракватіста, рятуючи власну шкуру, продадуть .. за ламаний гріш (Ю. Бедзик). за гріш. Годі за гріш танцювати (Укр.. присл..).

на (щерба́тий) гріш. 1. Дуже мало; трохи. На гріш вип’є, а на карбованець галасує (Укр.. присл..). 2. із запереч. Зовсім, абсолютно і т. ін. В очі вчитель їдкий, мов товчений перець, поваги до сану й на щербатий гріш не покаже, а зате який позаочі! (М. Стельмах).

не ва́ртий (не варт) (і) (ла́маного) гроша́ (карбо́ванця, (щерба́тої) копі́йки, шага́, ше́ляга, (мі́дного) п’ятака́) (в база́рний день). 1. Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері, — матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, — той і ламаного шеляга не варт (З газети); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п’ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий). 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про вико

не ма́ти (й) копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником (двадцятип’ятитисячником) став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

ні гроша́. Зовсім немає (про гроші, кошти і т. ін.). Бариша ні гроша, аби слово хороше (Укр.. присл..); // із запереч. Зовсім нічого. Не було ні гроша (З усн. мови). ані́ зла́маного гроша́. Зачинає жалуватися перед нею, що тепер тяжкі часи, немає при душі ані зламаного гроша (Л. Мартович).

ні на гріш. 1. чого. Відсутнє щось; немає зовсім чого-небудь. (Круть (розводить руками):) — Чи винен я, що в нього ні пучечка?.. Свідомості в старого ні на гріш (О. Підсуха). 2. із запереч. Ніскільки, зовсім, абсолютно. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю .. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка). І на гріш. Він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим (В. Дрозд).

як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).

==Ілюстрації==