Театр

2014-12-07T15:37:40Z

Гаспарян Карина Артурівна:

'''Театр, -ру, '''''м. ''Театръ. ''О. ''1861. І. 93. ''Я поїхала б у театр. ''Левиц. І. 299.
[[Категорія:Те]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Свідок

2014-12-07T15:35:20Z

Гаспарян Карина Артурівна:

[[Категорія:Св]]

==Словник Бориса Грінченка==
'''Свідок, -дка, '''''м. ''Свидѣтель. Св. Л. 127. ''Вам оце на свідки треба йти, як що бачили, як там він її бив. ''Лебед. у.

==Тлумачення слова у сучасних словниках==
[http://sum.in.ua/s/svidok Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

СВІ́ДОК, дка, чол.
1. Людина, що була присутня при якій-небудь події, пригоді й особисто бачила що-небудь; очевидець. [Сидір:] У нас є свідки, що ти коней віддав злодіям! [Олекса:] Та бога ви побійтеся! Я вам десять свідків покажу, що в ту ніч, як у старшини коней покрадено, я був аж у Висці, на весіллі (Карпенко-Карий, І, 1960, 43); Після того як весняна повідь затопила хату Бондаря Тихона, в печі знайшли живого сома.. Бицик був свідком цієї події (Олесь Донченко, VI, 1957, 8);
// Сучасник і спостерігач чого-небудь. Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 334); Коли життя ти не учасник, А тільки свідок віддаля, — Дарма чекатиме прекрасних Від тебе подвигів земля (Максим Рильський, III, 1961, 85);
// Предмет, річ, що існували під час подій, які відбувалися безпосередньо на цьому місці або неподалік. Глянь з високості на сі піраміди! В них кожний камінь — проречистий свідок муки народу твого (Леся Українка, I, 1951, 254); Лавра [в Києві] — наш стародавній свідок виникнення і розвитку книгодрукування на Україні (Павло Тичина. III, 1957, 271); Голим віттям шурхотить об скло старий клен, свідок дзвінкої дитячої радості і юнацького змужніння (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 160); * У порівняннях. Третини села як не було.. Напівзруйновані димарі стояли, як німі свідки нещастя (Олександр Довженко, I, 1958, 174). Без свідків — наодинці з ким-небудь; без зайвих людей. Закадили панотці.. І полилась їх розмова — щира, непотайна; без жадних свідків, чужих і своїх рідних (Нечуй-Левицький, I, 1956, 120); Живий свідок — спостерігач або безпосередній учасник яких-небудь подій. Після смерті Анта декому здалося, що без нього жити в Любячі стало навіть легше, краще, бо він був живим свідком минулого, а такі свідки зайві (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 87); І слухають книгу війни і спомини свідка живого молодші брати Кошового (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 33); Наочний свідок див. наочний; Німий свідок див. німий; При свідках — у присутності кого-небудь. — Добре, діду! Гроші заплачу швидко, при свідках (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 194).
2. Особа, яку викликають до суду для посвідчення відомих їй обставин справи. Викликають свідків. Свідки доводять, що Гнат сварився в жінкою, вигнав її з хати, нахвалявся вбити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 76); Суддя викликала свідків: усі були присутні, вставали на виклик у різних місцях зали і знову сідали (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 250). 3, Особа, присутня при чому-небудь для офіційного підтвердження дійсності або правильності чогось. — Я ту [сюди] покличу писаря, вробимо контракт при свідках у нотарія [нотаріуса], і я вам зараз дам гроші (Іван Франко, III, 1950, 70); Наречені розписуються. До столу підходять свідки молодого і молодої (Народна творчість та етнографія, 6, 1967, 44).
3. Особа, присутня при чому-небудь для офіційного підтвердження дійсності або правильності чогось. — Я ту [сюди] покличу писаря, зробимо контракт при свідках у нотарія [нотаріуса], і я вам зараз дам гроші (Фр., III, 1950, 70); Наречені розписуються. До столу підходять свідки молодого і молодої (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 44).

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA Вільна енциклопедія. Вікіпедія]

Свідок - особа, якій можуть бути відомі будь-які обставини, що мають значення для розслідування і вирішення кримінальної, адміністративної чи цивільної справи, і яка викликана для дачі свідчень. Зазвичай під словом «свідок» розуміють свідка в суді, проте це слово має ширше значення. У більш широкому сенсі свідок - це людина, яка була очевидцем якої-небудь події і готова про це свідчити. До виникнення писемності та писаних контрактів свідок був єдиною можливістю засвідчити будь-який юридичний факт. Свідок викликається в судове засідання спеціальним сповіщенням; ухилення від дачі показань, або дача завідомо неправдивих показань може стати підставою для його притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

[http://slovopedia.org.ua/31/53409/29391.html Словник синонімів. Словопедія]

СВІДОК

(той, хто сам спостерігав події) очевидець, понятий.

[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA Словник відмінків]

{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! Однина !! Множина
|-
| Називний || сві́док || сві́дки
|-
| Родовий || сві́дка || сві́дків
|-
| Давальний || сві́дкові, сві́дку || сві́дкам
|-
| Знахідний || сві́дка || сві́дків
|-
| Орудний || сві́дком || сві́дками
|-
| Місцевий || на/у сві́дкові, сві́дку || на/у сві́дках
|-
| Кличний || сві́дку || сві́дки
|}

==Ілюстрації==
[[Файл:Свидетель1.jpg]]

==Див. також==
http://www.unlimited-translate.org/ru/dictionaries/ukrainian-to-english/translate/%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA.htm

==Джерела та література==
1. http://sum.in.ua/s/svidok
2. http://slovopedia.org.ua/31/53409/29391.html
3. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Свідок

2014-12-07T15:31:32Z

Гаспарян Карина Артурівна: /* Ілюстрації */

[[Категорія:Св]]

==Словник Бориса Грінченка==
'''Свідок, -дка, '''''м. ''Свидѣтель. Св. Л. 127. ''Вам оце на свідки треба йти, як що бачили, як там він її бив. ''Лебед. у.

==Тлумачення слова у сучасних словниках==
[http://sum.in.ua/s/svidok Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

СВІ́ДОК, дка, чол.
1. Людина, що була присутня при якій-небудь події, пригоді й особисто бачила що-небудь; очевидець. [Сидір:] У нас є свідки, що ти коней віддав злодіям! [Олекса:] Та бога ви побійтеся! Я вам десять свідків покажу, що в ту ніч, як у старшини коней покрадено, я був аж у Висці, на весіллі (Карпенко-Карий, І, 1960, 43); Після того як весняна повідь затопила хату Бондаря Тихона, в печі знайшли живого сома.. Бицик був свідком цієї події (Олесь Донченко, VI, 1957, 8);
// Сучасник і спостерігач чого-небудь. Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 334); Коли життя ти не учасник, А тільки свідок віддаля, — Дарма чекатиме прекрасних Від тебе подвигів земля (Максим Рильський, III, 1961, 85);
// Предмет, річ, що існували під час подій, які відбувалися безпосередньо на цьому місці або неподалік. Глянь з високості на сі піраміди! В них кожний камінь — проречистий свідок муки народу твого (Леся Українка, I, 1951, 254); Лавра [в Києві] — наш стародавній свідок виникнення і розвитку книгодрукування на Україні (Павло Тичина. III, 1957, 271); Голим віттям шурхотить об скло старий клен, свідок дзвінкої дитячої радості і юнацького змужніння (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 160); * У порівняннях. Третини села як не було.. Напівзруйновані димарі стояли, як німі свідки нещастя (Олександр Довженко, I, 1958, 174). Без свідків — наодинці з ким-небудь; без зайвих людей. Закадили панотці.. І полилась їх розмова — щира, непотайна; без жадних свідків, чужих і своїх рідних (Нечуй-Левицький, I, 1956, 120); Живий свідок — спостерігач або безпосередній учасник яких-небудь подій. Після смерті Анта декому здалося, що без нього жити в Любячі стало навіть легше, краще, бо він був живим свідком минулого, а такі свідки зайві (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 87); І слухають книгу війни і спомини свідка живого молодші брати Кошового (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 33); Наочний свідок див. наочний; Німий свідок див. німий; При свідках — у присутності кого-небудь. — Добре, діду! Гроші заплачу швидко, при свідках (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 194).
2. Особа, яку викликають до суду для посвідчення відомих їй обставин справи. Викликають свідків. Свідки доводять, що Гнат сварився в жінкою, вигнав її з хати, нахвалявся вбити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 76); Суддя викликала свідків: усі були присутні, вставали на виклик у різних місцях зали і знову сідали (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 250). 3, Особа, присутня при чому-небудь для офіційного підтвердження дійсності або правильності чогось. — Я ту [сюди] покличу писаря, вробимо контракт при свідках у нотарія [нотаріуса], і я вам зараз дам гроші (Іван Франко, III, 1950, 70); Наречені розписуються. До столу підходять свідки молодого і молодої (Народна творчість та етнографія, 6, 1967, 44).
3. Особа, присутня при чому-небудь для офіційного підтвердження дійсності або правильності чогось. — Я ту [сюди] покличу писаря, зробимо контракт при свідках у нотарія [нотаріуса], і я вам зараз дам гроші (Фр., III, 1950, 70); Наречені розписуються. До столу підходять свідки молодого і молодої (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 44).

[http://slovopedia.org.ua/31/53409/29391.html Словник синонімів. Словопедія]

СВІДОК

(той, хто сам спостерігав події) очевидець, понятий.

[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA Словник відмінків]

{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! Однина !! Множина
|-
| Називний || сві́док || сві́дки
|-
| Родовий || сві́дка || сві́дків
|-
| Давальний || сві́дкові, сві́дку || сві́дкам
|-
| Знахідний || сві́дка || сві́дків
|-
| Орудний || сві́дком || сві́дками
|-
| Місцевий || на/у сві́дкові, сві́дку || на/у сві́дках
|-
| Кличний || сві́дку || сві́дки
|}

==Ілюстрації==
[[Файл:Свидетель1.jpg]]

==Див. також==

==Джерела та література==
1. http://sum.in.ua/s/svidok
2. http://slovopedia.org.ua/31/53409/29391.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Свідок

2014-12-07T15:31:15Z

Гаспарян Карина Артурівна: /* Ілюстрації */

[[Категорія:Св]]

==Словник Бориса Грінченка==
'''Свідок, -дка, '''''м. ''Свидѣтель. Св. Л. 127. ''Вам оце на свідки треба йти, як що бачили, як там він її бив. ''Лебед. у.

==Тлумачення слова у сучасних словниках==
[http://sum.in.ua/s/svidok Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

СВІ́ДОК, дка, чол.
1. Людина, що була присутня при якій-небудь події, пригоді й особисто бачила що-небудь; очевидець. [Сидір:] У нас є свідки, що ти коней віддав злодіям! [Олекса:] Та бога ви побійтеся! Я вам десять свідків покажу, що в ту ніч, як у старшини коней покрадено, я був аж у Висці, на весіллі (Карпенко-Карий, І, 1960, 43); Після того як весняна повідь затопила хату Бондаря Тихона, в печі знайшли живого сома.. Бицик був свідком цієї події (Олесь Донченко, VI, 1957, 8);
// Сучасник і спостерігач чого-небудь. Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 334); Коли життя ти не учасник, А тільки свідок віддаля, — Дарма чекатиме прекрасних Від тебе подвигів земля (Максим Рильський, III, 1961, 85);
// Предмет, річ, що існували під час подій, які відбувалися безпосередньо на цьому місці або неподалік. Глянь з високості на сі піраміди! В них кожний камінь — проречистий свідок муки народу твого (Леся Українка, I, 1951, 254); Лавра [в Києві] — наш стародавній свідок виникнення і розвитку книгодрукування на Україні (Павло Тичина. III, 1957, 271); Голим віттям шурхотить об скло старий клен, свідок дзвінкої дитячої радості і юнацького змужніння (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 160); * У порівняннях. Третини села як не було.. Напівзруйновані димарі стояли, як німі свідки нещастя (Олександр Довженко, I, 1958, 174). Без свідків — наодинці з ким-небудь; без зайвих людей. Закадили панотці.. І полилась їх розмова — щира, непотайна; без жадних свідків, чужих і своїх рідних (Нечуй-Левицький, I, 1956, 120); Живий свідок — спостерігач або безпосередній учасник яких-небудь подій. Після смерті Анта декому здалося, що без нього жити в Любячі стало навіть легше, краще, бо він був живим свідком минулого, а такі свідки зайві (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 87); І слухають книгу війни і спомини свідка живого молодші брати Кошового (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 33); Наочний свідок див. наочний; Німий свідок див. німий; При свідках — у присутності кого-небудь. — Добре, діду! Гроші заплачу швидко, при свідках (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 194).
2. Особа, яку викликають до суду для посвідчення відомих їй обставин справи. Викликають свідків. Свідки доводять, що Гнат сварився в жінкою, вигнав її з хати, нахвалявся вбити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 76); Суддя викликала свідків: усі були присутні, вставали на виклик у різних місцях зали і знову сідали (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 250). 3, Особа, присутня при чому-небудь для офіційного підтвердження дійсності або правильності чогось. — Я ту [сюди] покличу писаря, вробимо контракт при свідках у нотарія [нотаріуса], і я вам зараз дам гроші (Іван Франко, III, 1950, 70); Наречені розписуються. До столу підходять свідки молодого і молодої (Народна творчість та етнографія, 6, 1967, 44).
3. Особа, присутня при чому-небудь для офіційного підтвердження дійсності або правильності чогось. — Я ту [сюди] покличу писаря, зробимо контракт при свідках у нотарія [нотаріуса], і я вам зараз дам гроші (Фр., III, 1950, 70); Наречені розписуються. До столу підходять свідки молодого і молодої (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 44).

[http://slovopedia.org.ua/31/53409/29391.html Словник синонімів. Словопедія]

СВІДОК

(той, хто сам спостерігав події) очевидець, понятий.

[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA Словник відмінків]

{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! Однина !! Множина
|-
| Називний || сві́док || сві́дки
|-
| Родовий || сві́дка || сві́дків
|-
| Давальний || сві́дкові, сві́дку || сві́дкам
|-
| Знахідний || сві́дка || сві́дків
|-
| Орудний || сві́дком || сві́дками
|-
| Місцевий || на/у сві́дкові, сві́дку || на/у сві́дках
|-
| Кличний || сві́дку || сві́дки
|}

==Ілюстрації==
[[Файл:Свидетель1.jpg]]
[[Файл:Свидетель.jpg]]

==Див. також==

==Джерела та література==
1. http://sum.in.ua/s/svidok
2. http://slovopedia.org.ua/31/53409/29391.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Свидетель.jpg

2014-12-07T15:30:55Z

Гаспарян Карина Артурівна:

Свідок

2014-12-07T15:30:38Z

Гаспарян Карина Артурівна: /* Ілюстрації */

[[Категорія:Св]]

==Словник Бориса Грінченка==
'''Свідок, -дка, '''''м. ''Свидѣтель. Св. Л. 127. ''Вам оце на свідки треба йти, як що бачили, як там він її бив. ''Лебед. у.

==Тлумачення слова у сучасних словниках==
[http://sum.in.ua/s/svidok Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

СВІ́ДОК, дка, чол.
1. Людина, що була присутня при якій-небудь події, пригоді й особисто бачила що-небудь; очевидець. [Сидір:] У нас є свідки, що ти коней віддав злодіям! [Олекса:] Та бога ви побійтеся! Я вам десять свідків покажу, що в ту ніч, як у старшини коней покрадено, я був аж у Висці, на весіллі (Карпенко-Карий, І, 1960, 43); Після того як весняна повідь затопила хату Бондаря Тихона, в печі знайшли живого сома.. Бицик був свідком цієї події (Олесь Донченко, VI, 1957, 8);
// Сучасник і спостерігач чого-небудь. Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 334); Коли життя ти не учасник, А тільки свідок віддаля, — Дарма чекатиме прекрасних Від тебе подвигів земля (Максим Рильський, III, 1961, 85);
// Предмет, річ, що існували під час подій, які відбувалися безпосередньо на цьому місці або неподалік. Глянь з високості на сі піраміди! В них кожний камінь — проречистий свідок муки народу твого (Леся Українка, I, 1951, 254); Лавра [в Києві] — наш стародавній свідок виникнення і розвитку книгодрукування на Україні (Павло Тичина. III, 1957, 271); Голим віттям шурхотить об скло старий клен, свідок дзвінкої дитячої радості і юнацького змужніння (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 160); * У порівняннях. Третини села як не було.. Напівзруйновані димарі стояли, як німі свідки нещастя (Олександр Довженко, I, 1958, 174). Без свідків — наодинці з ким-небудь; без зайвих людей. Закадили панотці.. І полилась їх розмова — щира, непотайна; без жадних свідків, чужих і своїх рідних (Нечуй-Левицький, I, 1956, 120); Живий свідок — спостерігач або безпосередній учасник яких-небудь подій. Після смерті Анта декому здалося, що без нього жити в Любячі стало навіть легше, краще, бо він був живим свідком минулого, а такі свідки зайві (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 87); І слухають книгу війни і спомини свідка живого молодші брати Кошового (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 33); Наочний свідок див. наочний; Німий свідок див. німий; При свідках — у присутності кого-небудь. — Добре, діду! Гроші заплачу швидко, при свідках (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 194).
2. Особа, яку викликають до суду для посвідчення відомих їй обставин справи. Викликають свідків. Свідки доводять, що Гнат сварився в жінкою, вигнав її з хати, нахвалявся вбити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 76); Суддя викликала свідків: усі були присутні, вставали на виклик у різних місцях зали і знову сідали (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 250). 3, Особа, присутня при чому-небудь для офіційного підтвердження дійсності або правильності чогось. — Я ту [сюди] покличу писаря, вробимо контракт при свідках у нотарія [нотаріуса], і я вам зараз дам гроші (Іван Франко, III, 1950, 70); Наречені розписуються. До столу підходять свідки молодого і молодої (Народна творчість та етнографія, 6, 1967, 44).
3. Особа, присутня при чому-небудь для офіційного підтвердження дійсності або правильності чогось. — Я ту [сюди] покличу писаря, зробимо контракт при свідках у нотарія [нотаріуса], і я вам зараз дам гроші (Фр., III, 1950, 70); Наречені розписуються. До столу підходять свідки молодого і молодої (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 44).

[http://slovopedia.org.ua/31/53409/29391.html Словник синонімів. Словопедія]

СВІДОК

(той, хто сам спостерігав події) очевидець, понятий.

[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA Словник відмінків]

{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! Однина !! Множина
|-
| Називний || сві́док || сві́дки
|-
| Родовий || сві́дка || сві́дків
|-
| Давальний || сві́дкові, сві́дку || сві́дкам
|-
| Знахідний || сві́дка || сві́дків
|-
| Орудний || сві́дком || сві́дками
|-
| Місцевий || на/у сві́дкові, сві́дку || на/у сві́дках
|-
| Кличний || сві́дку || сві́дки
|}

==Ілюстрації==
[[Файл:Свидетель1.jpg]]

==Див. також==

==Джерела та література==
1. http://sum.in.ua/s/svidok
2. http://slovopedia.org.ua/31/53409/29391.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

2014-12-07T14:37:11Z

Гаспарян Карина Артурівна:

'''Писок, -ску, '''''м. ''1) Лицо; морда. Чуб. І. 263. ''Писок роспустив, як циган файду. ''Чуб. І. 262. 2) Носокъ косы. См. '''Коса 1. '''Шух. І. 169. 3) Мисокъ на рѣкѣ. Харьк. г. 4) '''Качечі писки'''. Раст. Alisma plantago. Вх. Пч. І. 8.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Пеньок

2014-12-07T14:34:12Z

Гаспарян Карина Артурівна:

[[Категорія:Пе]]

==Словник Бориса Грінченка==
'''Пеньок, -нька, '''''м. ''1) Ум. отъ '''пень. '''2) Значительной величины деревянный обрубокъ въ видѣ цилиндра, вкопанпый въ землю, — вокругъ него загибаютъ колесный ободъ при выдѣлываніи колесъ. Вас. 147.

==Тлумачення слова у сучасних словниках==
[http://sum.in.ua/s/penjok Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ПЕНЬО́К, нька, чол.
1. Те саме, що пень 1. Чайченко обрублював гілки з зваленого дерева, і круг його зрубане дерев'я і пеньки свіжі (Марко Вовчок, I, 1955, 203); Ще вчора, видно, було тут дерево, гуло віттям на вітрі, а зараз лише пеньок, з прожилками-кільцями відкладених літ (Олесь Гончар, II, 1959, 385); — Бевзні! нікчемники!.. пеньки головаті! — закричить на остатку Мирон та й затихне... (Панас Мирний, I, 1949, 184); [Платон Гаврилович:] Мабуть, як умреш ти, Федоро, то не скаже вже душа, що в пеньку жила (Степан Васильченко, III, 1960, 135).
♦ До пенька — те саме, що До пня (див. пень). Хома послав Луку в свій ліс надрати лика; А мій Лука За ликом увесь ліс очистив, до пенька! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 175); Стояти (сидіти) як пеньок (неньком) — те саме, що Стояти (сидіти) як пень (див. пень). — О, та у вас тут і помічники є!.. Тільки чого це він сидить, як пеньок? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 36); [Скарбун:] Та не стійте пеньком перед очима. Дзвоніть (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 17); Як пеньок — те саме, що Як пень (див. пень). — А я чогось не вмію плакати, — довірливо признався вчитель. — Щемалим, коли мене били, мовчав, як пеньок (Михайло Стельмах, I, 1962, 648).
2. розм. Нижня частина зуба, що викришився, зламався і т. ін.; залишок зіпсованого зуба. Навіть старі приймали участь в забаві. Безжурний регіт трусив їх сивим волоссям, розтягував зморшки та одкривав згнилі пеньки зубів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 354); Недовірливо посміхнувся Гичка, показуючи пеньки почорнілих зубів (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 15).
3. перев. мн. Відростки на тілі птаха, з яких росте пір'я. Обскубувати птицю починають з шийки.. Пеньки вискубують за допомогою ножа (Технологія приготування їжі, 1957, 58).

[http://slovopedia.org.ua/49/53407/359593.html Фразеологічний словник української мови. Словопеді́я]

ПЕНЬОК

до пня. Зовсім, повністю, дощенту. (Ярослав:) Встає полків залізная стіна, щоб нашу Русь од хижаків південних Оборонить і знищить їх до пня (І. Кочерга); Зайнялась і згоріла до пня хата (З журналу). до пенька́. Хома послав Луку в свій ліс надрати лика; А мій Лука за ликом увесь ліс очистив, до пенька! (Л. Боровиковський).

пеньо́к (пень) з очи́ма, грубо, фам. Нетямущий, безтолковий, дурнуватий. — Що ж ти, старий пеньок з очима, і далі мене не зрозумів. Репетував багато, а що й до чого — ніяк не збагнеш (З журналу).

сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).

чо́ртів пеньо́к, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь. — Ти що? — витягнув шию Плачинда. — Ти як, чортів пеньок, говориш з господарем! (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) пень. 1. Уживається для підсилення, підкреслення якої-небудь ознаки, дії, якогось стану і т. ін.; дуже. Даремно прислухається (дуб). Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Ю. Збанацький); // Зовсім. — Сидиш, Катюшо, і лаєшся — запросив у гості, а сам, старий чорт, мовчить як пень (В. Собко); Зажурився дяк, немає порадників, сидить на призьбі сам як пень (М. Лазорський). 2. зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т. ін. Бездумно, бездіяльно, нічого не розуміючи. Рибалка труситься, стоїть як пень. Не розшолопає — чи ніч, чи день (Л. Глібов); Гнат не пручався — він стояв, як покірна дитина, або, краще, як пень, з котрим можна все зробити (М. Коцюбинський). як пеньо́к. — А я чогось не вмію плакати,— довірливо признався вчитель.— Ще малим, коли мене били, мовчав як пеньок (М. Стельмах); — О, та у вас тут і помічники є!.. Тільки чого це він сидить як пеньок? (Григорій Тютюнник).

[http://stalivyrazy.org.ua/everyfile2.php?transfer=folders/pe/pjnm.html Російсько-український словник сталих виразів]

ПЕНЬ

[Валить] через пень колоду (разг.).

[Робити] як через пень колоду тягти; [робити] аби робилося; [робити] абияк (сяк-так); [робити] як не своїми (недбало); [робити] на галай-балай.

Пень берёзовый (груб. устар.).

Дурний як колода (як пень, як ступа).

Сидеть (стоять) как пень.

Сидіти (стояти) як пень.

Стать в пень (разг. устар.).

Як пень (як пеньок) стати.

==Ілюстрації==
[[Файл:Пеньок.jpg]]

[[Файл:Пень.jpg]]

==Див. також==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BA

==Джерела та література==
1. http://sum.in.ua/s/penjok
2. http://slovopedia.org.ua/49/53407/359593.html
3. http://stalivyrazy.org.ua/everyfile2.php?transfer=folders/pe/pjnm.html
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Пеньок

2014-12-07T14:34:02Z

Гаспарян Карина Артурівна:

[[Категорія:Пе]]

[[Файл:Пень.png|200px|thumb|left|Пеньок]]

==Словник Бориса Грінченка==
'''Пеньок, -нька, '''''м. ''1) Ум. отъ '''пень. '''2) Значительной величины деревянный обрубокъ въ видѣ цилиндра, вкопанпый въ землю, — вокругъ него загибаютъ колесный ободъ при выдѣлываніи колесъ. Вас. 147.

==Тлумачення слова у сучасних словниках==
[http://sum.in.ua/s/penjok Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ПЕНЬО́К, нька, чол.
1. Те саме, що пень 1. Чайченко обрублював гілки з зваленого дерева, і круг його зрубане дерев'я і пеньки свіжі (Марко Вовчок, I, 1955, 203); Ще вчора, видно, було тут дерево, гуло віттям на вітрі, а зараз лише пеньок, з прожилками-кільцями відкладених літ (Олесь Гончар, II, 1959, 385); — Бевзні! нікчемники!.. пеньки головаті! — закричить на остатку Мирон та й затихне... (Панас Мирний, I, 1949, 184); [Платон Гаврилович:] Мабуть, як умреш ти, Федоро, то не скаже вже душа, що в пеньку жила (Степан Васильченко, III, 1960, 135).
♦ До пенька — те саме, що До пня (див. пень). Хома послав Луку в свій ліс надрати лика; А мій Лука За ликом увесь ліс очистив, до пенька! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 175); Стояти (сидіти) як пеньок (неньком) — те саме, що Стояти (сидіти) як пень (див. пень). — О, та у вас тут і помічники є!.. Тільки чого це він сидить, як пеньок? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 36); [Скарбун:] Та не стійте пеньком перед очима. Дзвоніть (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 17); Як пеньок — те саме, що Як пень (див. пень). — А я чогось не вмію плакати, — довірливо признався вчитель. — Щемалим, коли мене били, мовчав, як пеньок (Михайло Стельмах, I, 1962, 648).
2. розм. Нижня частина зуба, що викришився, зламався і т. ін.; залишок зіпсованого зуба. Навіть старі приймали участь в забаві. Безжурний регіт трусив їх сивим волоссям, розтягував зморшки та одкривав згнилі пеньки зубів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 354); Недовірливо посміхнувся Гичка, показуючи пеньки почорнілих зубів (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 15).
3. перев. мн. Відростки на тілі птаха, з яких росте пір'я. Обскубувати птицю починають з шийки.. Пеньки вискубують за допомогою ножа (Технологія приготування їжі, 1957, 58).

[http://slovopedia.org.ua/49/53407/359593.html Фразеологічний словник української мови. Словопеді́я]

ПЕНЬОК

до пня. Зовсім, повністю, дощенту. (Ярослав:) Встає полків залізная стіна, щоб нашу Русь од хижаків південних Оборонить і знищить їх до пня (І. Кочерга); Зайнялась і згоріла до пня хата (З журналу). до пенька́. Хома послав Луку в свій ліс надрати лика; А мій Лука за ликом увесь ліс очистив, до пенька! (Л. Боровиковський).

пеньо́к (пень) з очи́ма, грубо, фам. Нетямущий, безтолковий, дурнуватий. — Що ж ти, старий пеньок з очима, і далі мене не зрозумів. Репетував багато, а що й до чого — ніяк не збагнеш (З журналу).

сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).

чо́ртів пеньо́к, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь. — Ти що? — витягнув шию Плачинда. — Ти як, чортів пеньок, говориш з господарем! (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) пень. 1. Уживається для підсилення, підкреслення якої-небудь ознаки, дії, якогось стану і т. ін.; дуже. Даремно прислухається (дуб). Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Ю. Збанацький); // Зовсім. — Сидиш, Катюшо, і лаєшся — запросив у гості, а сам, старий чорт, мовчить як пень (В. Собко); Зажурився дяк, немає порадників, сидить на призьбі сам як пень (М. Лазорський). 2. зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т. ін. Бездумно, бездіяльно, нічого не розуміючи. Рибалка труситься, стоїть як пень. Не розшолопає — чи ніч, чи день (Л. Глібов); Гнат не пручався — він стояв, як покірна дитина, або, краще, як пень, з котрим можна все зробити (М. Коцюбинський). як пеньо́к. — А я чогось не вмію плакати,— довірливо признався вчитель.— Ще малим, коли мене били, мовчав як пеньок (М. Стельмах); — О, та у вас тут і помічники є!.. Тільки чого це він сидить як пеньок? (Григорій Тютюнник).

[http://stalivyrazy.org.ua/everyfile2.php?transfer=folders/pe/pjnm.html Російсько-український словник сталих виразів]

ПЕНЬ

[Валить] через пень колоду (разг.).

[Робити] як через пень колоду тягти; [робити] аби робилося; [робити] абияк (сяк-так); [робити] як не своїми (недбало); [робити] на галай-балай.

Пень берёзовый (груб. устар.).

Дурний як колода (як пень, як ступа).

Сидеть (стоять) как пень.

Сидіти (стояти) як пень.

Стать в пень (разг. устар.).

Як пень (як пеньок) стати.

==Ілюстрації==
[[Файл:Пеньок.jpg]]

[[Файл:Пень.jpg]]

==Див. також==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BA

==Джерела та література==
1. http://sum.in.ua/s/penjok
2. http://slovopedia.org.ua/49/53407/359593.html
3. http://stalivyrazy.org.ua/everyfile2.php?transfer=folders/pe/pjnm.html
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

2014-12-07T14:32:46Z

Гаспарян Карина Артурівна:

Пеньок

2014-12-07T14:32:06Z

Гаспарян Карина Артурівна:

[[Категорія:Пе]]

==Словник Бориса Грінченка==
'''Пеньок, -нька, '''''м. ''1) Ум. отъ '''пень. '''2) Значительной величины деревянный обрубокъ въ видѣ цилиндра, вкопанпый въ землю, — вокругъ него загибаютъ колесный ободъ при выдѣлываніи колесъ. Вас. 147.

==Тлумачення слова у сучасних словниках==
[http://sum.in.ua/s/penjok Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ПЕНЬО́К, нька, чол.
1. Те саме, що пень 1. Чайченко обрублював гілки з зваленого дерева, і круг його зрубане дерев'я і пеньки свіжі (Марко Вовчок, I, 1955, 203); Ще вчора, видно, було тут дерево, гуло віттям на вітрі, а зараз лише пеньок, з прожилками-кільцями відкладених літ (Олесь Гончар, II, 1959, 385); — Бевзні! нікчемники!.. пеньки головаті! — закричить на остатку Мирон та й затихне... (Панас Мирний, I, 1949, 184); [Платон Гаврилович:] Мабуть, як умреш ти, Федоро, то не скаже вже душа, що в пеньку жила (Степан Васильченко, III, 1960, 135).
♦ До пенька — те саме, що До пня (див. пень). Хома послав Луку в свій ліс надрати лика; А мій Лука За ликом увесь ліс очистив, до пенька! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 175); Стояти (сидіти) як пеньок (неньком) — те саме, що Стояти (сидіти) як пень (див. пень). — О, та у вас тут і помічники є!.. Тільки чого це він сидить, як пеньок? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 36); [Скарбун:] Та не стійте пеньком перед очима. Дзвоніть (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 17); Як пеньок — те саме, що Як пень (див. пень). — А я чогось не вмію плакати, — довірливо признався вчитель. — Щемалим, коли мене били, мовчав, як пеньок (Михайло Стельмах, I, 1962, 648).
2. розм. Нижня частина зуба, що викришився, зламався і т. ін.; залишок зіпсованого зуба. Навіть старі приймали участь в забаві. Безжурний регіт трусив їх сивим волоссям, розтягував зморшки та одкривав згнилі пеньки зубів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 354); Недовірливо посміхнувся Гичка, показуючи пеньки почорнілих зубів (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 15).
3. перев. мн. Відростки на тілі птаха, з яких росте пір'я. Обскубувати птицю починають з шийки.. Пеньки вискубують за допомогою ножа (Технологія приготування їжі, 1957, 58).

[http://slovopedia.org.ua/49/53407/359593.html Фразеологічний словник української мови. Словопеді́я]

ПЕНЬОК

до пня. Зовсім, повністю, дощенту. (Ярослав:) Встає полків залізная стіна, щоб нашу Русь од хижаків південних Оборонить і знищить їх до пня (І. Кочерга); Зайнялась і згоріла до пня хата (З журналу). до пенька́. Хома послав Луку в свій ліс надрати лика; А мій Лука за ликом увесь ліс очистив, до пенька! (Л. Боровиковський).

пеньо́к (пень) з очи́ма, грубо, фам. Нетямущий, безтолковий, дурнуватий. — Що ж ти, старий пеньок з очима, і далі мене не зрозумів. Репетував багато, а що й до чого — ніяк не збагнеш (З журналу).

сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).

чо́ртів пеньо́к, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь. — Ти що? — витягнув шию Плачинда. — Ти як, чортів пеньок, говориш з господарем! (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) пень. 1. Уживається для підсилення, підкреслення якої-небудь ознаки, дії, якогось стану і т. ін.; дуже. Даремно прислухається (дуб). Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Ю. Збанацький); // Зовсім. — Сидиш, Катюшо, і лаєшся — запросив у гості, а сам, старий чорт, мовчить як пень (В. Собко); Зажурився дяк, немає порадників, сидить на призьбі сам як пень (М. Лазорський). 2. зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т. ін. Бездумно, бездіяльно, нічого не розуміючи. Рибалка труситься, стоїть як пень. Не розшолопає — чи ніч, чи день (Л. Глібов); Гнат не пручався — він стояв, як покірна дитина, або, краще, як пень, з котрим можна все зробити (М. Коцюбинський). як пеньо́к. — А я чогось не вмію плакати,— довірливо признався вчитель.— Ще малим, коли мене били, мовчав як пеньок (М. Стельмах); — О, та у вас тут і помічники є!.. Тільки чого це він сидить як пеньок? (Григорій Тютюнник).

[http://stalivyrazy.org.ua/everyfile2.php?transfer=folders/pe/pjnm.html Російсько-український словник сталих виразів]

ПЕНЬ

[Валить] через пень колоду (разг.).

[Робити] як через пень колоду тягти; [робити] аби робилося; [робити] абияк (сяк-так); [робити] як не своїми (недбало); [робити] на галай-балай.

Пень берёзовый (груб. устар.).

Дурний як колода (як пень, як ступа).

Сидеть (стоять) как пень.

Сидіти (стояти) як пень.

Стать в пень (разг. устар.).

Як пень (як пеньок) стати.

==Ілюстрації==
[[Файл:Пеньок.jpg]]

==Див. також==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BA

==Джерела та література==
1. http://sum.in.ua/s/penjok
2. http://slovopedia.org.ua/49/53407/359593.html
3. http://stalivyrazy.org.ua/everyfile2.php?transfer=folders/pe/pjnm.html
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

2014-12-07T14:18:21Z

Гаспарян Карина Артурівна:

Файл:Левада1.jpg

2014-12-07T14:18:00Z

Гаспарян Карина Артурівна: