Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Легко

2015-11-20T19:48:20Z

В. Матвійчук:

'''Легко, '''''нар. ''Легко, легковѣсно; незатруднительно. ''Інший легко робить, а хороше ходить. ''Ном. № 1691. ''Біда здибає легко, а трудно її збутися. ''Ном. № 2171. ''Легко йому лежати, пером землю держати. ''(Пожеланіе покойнику). Ном. № 356. ''Легко йому дихать! ''(Благожеланіе). Ном. № 4552. ''Щоб тобі так легко дихать! ''(Проклятіе). Ср. ст. '''Ле́гше '''и '''ле́кше'''. Ум. '''Леге́нько, леге́сенько. '''''Піди собі тихенько і легенько з хати. ''Чуб. І. 135. ''Нехай тобі зозуленька, мені соловейко, нехай тобі там легенько, де моє серденько. ''Чуб. V. 73. ''Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. ''Ном. № 11609. ''За помилки Зося легесенько скубла його за вухо. ''Левиц. І. 338. ''Ой як легесенько перстнику да котитися, а ще й легше, легше молодому та женитися. ''Чуб. III. 142.

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

ЛЕГКО, присл.
1. Без фізичного напруження, не докладаючи великих зусиль. Легко, мов пірце яке, несуть [коні] здорову каруцу поміж очеретяними тинами вузької вулиці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 188); Не зминав [Мокеїч] перед ярмарковими багачами — самі вони зминали перед ним. Де проходив широкоплечий Мокеїч, там уже легко міг протиснутись і сухорлявий, жилавий Цимбал (Олесь Гончар, I, 1959, 39);
// З плавними переходами; граціозно (ходити, танцювати і т. ін.). Кінь гуцульський тут господар повний.. Як безпечно, легко, делікатно Він по стежці йде, на п'ядь широкій, Над такими дебрями, що в тебе Дух захапує (Іван Франко, XIII, 1954, 331); Він підбіг до краю покрівлі і скочив униз зручно і легко, як кіт (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399); Із груби на лаву кіт — очі, як дві жарини, а ступає легко-легко... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 20);
// Без помітної дії ваги. Мокрий сніг, легко падаючи, як цвіт вишні од вітру, лягав на землю і засипав Соломію (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 383); Його руки замиготіли над стіною так швидко, наче він не цеглу клав, а грав на цимбалах. Цеглини лягали рівно, легко, ніби з власної волі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 24).

2. Не зустрічаючи перешкод; плавно. Його займали хмари.. Радісно й легко пливли веселі громади в білих та синіх серпанках (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 212); Дужий і рівний вітер легко жене яхту по воді (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 340;) Мчать сани легко й весело, без скрипу (Ігор Муратов, Ідуть.., 1951, 130).
3. Без ускладнення; просто. — Потрапити, скажу вам, не зовсім легко туди [в Америку]: найтяжче — перейти біля Кутно російський кордон (Михайло Стельмах, І, 1962, 197);
// Без великого розумового напруження. Драма — цікаво написана, легко читається... (Панас Мирний, V, 1955, 423); Навчання давалося мені легко (Олександр Довженко, I, 1958, 12); Легко, без напруження, Тарас пише рідною своєю мовою (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 86);
// Досить вільно, природно, невимушено (розмовляти, спілкуватись і т. ін.). Про що з ним не заведи розмову — так легко, так любо з ним говорити (Панас Мирний, III, 1954, 191); Живу я в хаті з п. Ольгою, тим часом ми одна одній не заважаєм, — з нею легко жити (Леся Українка, V. 1956, 337); Ступакова застала дівчину за роботою.. Вони легко розговорилися (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 55).
4. З малою інтенсивністю; ледве помітно; не сильно. Причалює шаланда, легко пошарудівши об камінь бортом (Юрій Яновський, II, 1958, 46); Нема нічого в людській діяльності, де не справився б Василь, легко при цьому посміхаючись дідовою посмішкою (Олександр Довженко, I, 1958, 88); Пальці його продовжували легко тремтіти і над бровами виступив піт (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 56);
// Без можливих ускладнень; незагрозливо, виліковно. — Якщо тебе легко поранило, все рівно ведеш вогонь. Зрозумів? (Олесь Гончар, III, 1959, 344);
// Те саме, що злегка. Однорічна рослина [нагідка].., галузиста, часто від самого низу, легко опушена, трохи липка (Лікарські рослини.., 1958, 38).

5. з інфін. Про реальну можливість чого-небудь. Колонка стояла на горбику, тут було слизько, розлита вода позамерзала, легко було впасти (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 9); У цих міжгір'ях, особливо вночі, дуже легко було заблудитись (Олесь Гончар, III, 1959, 98).
♦ Легко лежить — про те, що не дуже стережуть, ховають. Як же випадав коли такий нещасний день, що.. в самого ні крихти хліба, ..не гріх тоді й підняти, що легко лежить!.. (Панас Мирний, I, 1949, 263); Легко сказати — заперечення у відповідь на пропозицію зробити що-небудь важке. Для нас зараз найголовніше — твердо, не гарячкуючи, визначити її [невдачі] причину. — Легко сказати — визначити, — ..відповів Андрій, — це ж і є найважче (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 50).

6. Без напруження, вільно. Твердий сніг рипить під ногами в Семена, легко дихати йому на цьому холодному роздоллі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 110); Дихалося легко, привільно (Олесь Донченко, V, 1957, 472);
// З полегшенням. — Берег! — легко зітхнула моя сусідка, побачивши сірі піски (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 290); Це була перша людина, яку побачила тут Сахно, і, треба признатися, навіть зітхнула легко (Юрій Смолич, I, 1958, 64).

7. у знач. присудк. сл. З незначним напруженням; не важко. — А Суворов що казав? .. — «Важко в навчанні — легко в бою!» (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 46);
// Те саме, що Легко на душі (на серці). Славно у тій пасіці. Дихать — не надихаться! Легко, вільно! (Марко Вовчок, I, 1955, 382); Щось наче змив з нього вчорашній дощик — через те, може, було так легко (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 210).
♦ Легко на душі (на серці) — про відчуття заспокоєння, задоволення, радості. Чого воно любо так стає на душі, легко на серці, як побачиш з-під снігу зелену травицю? (Панас Мирний, I, 1954, 76); Навіть сонце світить так любо, немов приязно усміхається їй на вітання. І Софії так легко, так весело на душі... (Леся Українка, III, 1952, 506); Маковейчикові радісно і легко на серці, бо сонця так багато, що небо аж побіліло від нього (Олесь Гончар, III, 1959, 59).

'''Словник синонімів'''

ЛЕ́ГКО (без фізичного або розумового напруження), ВІ́ЛЬНО, ЛЕ́ГІТНО. Дорогу не легко здолати: Там ворог, Застави, завали (Л. Нагнибіда); Надя змалку вільно розмовляла по-німецькому і по-французькому (Ю. Смолич).

==Див. також==
http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BA%D0%BE
==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/leghko

http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BA%D0%BE

[[Категорія:Слова 2015 року]]
[[Категорія:Ле]]

Легко

2015-11-20T19:40:28Z

В. Матвійчук:

Вареничок

2015-11-20T19:38:41Z

В. Матвійчук:

'''Вареничок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''вареник. '''

==Сучасні словники==
''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 291.''

ВАРЕ́НИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до варе́ник. І ласощі все тільки їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі (Котл., І, 1952, 149); — Ану, — озвавсь Дем’ян, — потіш мене, мій друже! Ось глянь — вареничок бокастенький який (Гл., Вибр., 1957, 212).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2e4f7847a1fcc8dd100c061709c1ff1b.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_ef91f_9c25746e_orig.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Recipe_photo_g52io.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=LxKGZy4sBrQ}}
==Цікаві факти==
Кожна країна світу може похизуватися переліком оригінальних страв, які складають її національну кухню. Серед розмаїття традиційних українських смаколиків особливе місце займають вареники. За деякими даними, вони з’явились в Україні на основі турецької страви дюшвара.

Перша назва українських вареників − вараники. Ці вироби з тіста з начинкою з м’яса, овочів, фруктів та ягід також популярні в інших слов’янських країнах. Конвертики з тіста з м’ясом росіяни називають пельменями, особливо їх полюбляють у Східній Росії та Сибіру.

Вушка та манти − це також різновид виробів з тіста. Подібні до них страви є і в китайській кухні. А італійці називають свої вироби з тіста з начинкою − равіолі. Щодо традиційних українських вареників, то готують їх за давніми рецептами, які мало чим відрізняються від сучасних.
==Джерела та література==
http://korysne.co.ua/tsikave-pro-varenyky/

https://www.youtube.com/watch?v=LxKGZy4sBrQ

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D0%BA

[[Категорія:Слова 2015 року]]

[[Категорія:Ва]]

Вареничок

2015-11-20T19:38:26Z

В. Матвійчук:

Вареничок

2015-11-20T19:38:13Z

В. Матвійчук:

'''Вареничок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''вареник. '''

==Сучасні словники==
''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 291.''

ВАРЕ́НИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до варе́ник. І ласощі все тільки їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі (Котл., І, 1952, 149); — Ану, — озвавсь Дем’ян, — потіш мене, мій друже! Ось глянь — вареничок бокастенький який (Гл., Вибр., 1957, 212).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2e4f7847a1fcc8dd100c061709c1ff1b.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_ef91f_9c25746e_orig.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Recipe_photo_g52io.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=LxKGZy4sBrQ}}
==Цікаві факти==
Кожна країна світу може похизуватися переліком оригінальних страв, які складають її національну кухню. Серед розмаїття традиційних українських смаколиків особливе місце займають вареники. За деякими даними, вони з’явились в Україні на основі турецької страви дюшвара.

Перша назва українських вареників − вараники. Ці вироби з тіста з начинкою з м’яса, овочів, фруктів та ягід також популярні в інших слов’янських країнах. Конвертики з тіста з м’ясом росіяни називають пельменями, особливо їх полюбляють у Східній Росії та Сибіру.

Вушка та манти − це також різновид виробів з тіста. Подібні до них страви є і в китайській кухні. А італійці називають свої вироби з тіста з начинкою − равіолі. Щодо традиційних українських вареників, то готують їх за давніми рецептами, які мало чим відрізняються від сучасних.
==Джерела та література==
http://korysne.co.ua/tsikave-pro-varenyky/
https://www.youtube.com/watch?v=LxKGZy4sBrQ
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D0%BA
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{В}}}]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

[[Категорія:Ва]]

Вареничок

2015-11-20T19:31:24Z

В. Матвійчук:

Вареничок

2015-11-20T19:30:03Z

В. Матвійчук:

Вареничок

2015-11-20T19:29:44Z

В. Матвійчук:

'''Вареничок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''вареник. '''

==Сучасні словники==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 291.
ВАРЕ́НИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до варе́ник. І ласощі все тільки їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі (Котл., І, 1952, 149); — Ану, — озвавсь Дем’ян, — потіш мене, мій друже! Ось глянь — вареничок бокастенький який (Гл., Вибр., 1957, 212).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2e4f7847a1fcc8dd100c061709c1ff1b|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_ef91f_9c25746e_orig.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Recipe_photo_g52io.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

[[Категорія:Ва]]

Файл:Recipe photo g52io.jpg

2015-11-20T19:28:56Z

В. Матвійчук:

Файл:0 ef91f 9c25746e orig.png

2015-11-20T19:28:36Z

В. Матвійчук:

Файл:2e4f7847a1fcc8dd100c061709c1ff1b.jpg

2015-11-20T19:27:27Z

В. Матвійчук:

Вареничок

2015-11-20T19:20:51Z

В. Матвійчук:

'''Вареничок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''вареник. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

[[Категорія:Ва]]

Файл:Малювання3.jpg

2014-12-02T15:15:31Z

В. Матвійчук:

Файл:Малювання2.jpg

2014-12-02T15:15:14Z

В. Матвійчук:

Файл:Малювання1.jpg

2014-12-02T15:14:59Z

В. Матвійчук:

Файл:Малювання.jpg

2014-12-02T15:14:45Z

В. Матвійчук:

Малювання

2014-12-02T15:11:51Z

В. Матвійчук:

'''Малюва́ння, -ня, '''''с. ''1) Писаніе красками, рисованіе. 2) Живопись. ''Дивне малювання ожило на полотні. ''Левиц. 3) Картина. ''Послав гонця до богомаза, щоб малювання накупив. ''Котл. Ен. IV. 24. ''Гарним малюванням стіни обвішані. ''К. Д. Сер. 31. ''Ой ти, дівчино, моє малювання! ''Нп. 4) Окраска. 5) Изображеніе, описаніе (словесное). (Квітка) ''почувавсь на силах, що здолає дойти ширшої правди в малюванні. ''К. Гр. Кв. XIX.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
МАЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. малюва́ти й малюва́тися
1. Пристав [Т. Шевченко] до маляра-диякона, маючи на думці навчитися малювати, бо до малювання ще змалечку мав велику охоту (Мирний, V, 1955, 309); Чимало романтичних елементів трапляється в мовному малюванні портрета (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 496); [Марція:] Жінки на Сході, може, й непогані, але, на жаль, вони збавляють вроду надмірним малюванням (Л. Укр., III, 1952, 178).
2. Те саме, що малю́нок 1. Подер [керівник канцелярії], пошматкував моє малювання на дрібні шматочки та й шпурнув мені в вічі (Н.-Лев., IV, 1956, 313); Йому ще ніколи не доводилося спати на голландському ліжку, на чорному старовинному ліжку, широке узголів’я якого було заповнене малюваннями (Загреб., Європа 45, 1959, 336); // Настінний живопис. Мені снився величний зруйнований храм; Обгорілії стіни не мали дахів, Малювання пропало від диму й від плям (Сам., І, 1958, 114).
3. збірн., рідко. Картини, малюнки. Гарним малюванням стіни обвішані (Сл. Гр.).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Малювання - drawing
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:малювання.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:малювання1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:малювання2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:малювання3.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| m9gg1xbP7xQ}}
https://www.youtube.com/watch?v=m9gg1xbP7xQ

==Цікаві факти==
Частина 1: Основи малювання
Малюйте те, що бачите. Почніть з простих об’єктів (таких як класична ваза з фруктами), потім переходите до більш складним — наприклад, предметів меблів, або зображення людей. Чим краще буде у вас виходити малювати з натури, тим краще у вас буде виходити висловлювати і свої думки на папері.
Наприклад, у вас є уявлення про те, як повинен виглядати персонаж для вашого коміксу. Ви можете собі уявити кожну деталь — вираз обличчя, емоції в очах, руху, але якщо ви не вмієте малювати людей з натури, то викласти на папері той образ, який ви создале в голові, буде вкрай складно.
Замість того, щоб фокусуватися на образі вцілому, спочатку зосередьте увагу на маленьких і простих деталях. Фрукти, будинок, або гірський хребет — починайте робити начерки олівцем. Пробуйте малювати різні версії одного і того ж об’єкта. Покажіть ваші роботи друзям, щоб отримати незалежну оцінку ваших творів. Дізнайтеся, які частини картини виглядають неприродно або потребують доопрацювання. Спробуйте намалювати ту ж картину ще раз, але вже з урахуванням отриманих зауважень.
Уявіть собі, що ви шеф-кухар. Коли шеф-кухар вчить новий рецепт, він часто витрачає кілька днів або тижнів, намагаючись його приготувати знову і знову. Це робить його роботу досить нудною, але зате вже через тиждень він доведе свою страву до досконалості. Так що не турбуйтеся, якщо ваше «страва» не виходить ідеальним з першої спроби. Досконалість вимагає часу.
Малюйте частіше. Чим більше ви практикуєтеся, тим краще у вас буде виходити. Навіть коли ви зосереджені на чомусь іншому, але ваші руки вільні, то використовуйте цей час, щоб потренуватися (наприклад, розмова по телефону — це прекрасна можливість помалювати каракулі).
Більше читайте тут: [посилання http://ehow.com.ua/hobby/yak-navchitisya-malyuvati.html]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ма]]

Півник

2014-12-02T14:54:37Z

В. Матвійчук: /* Ілюстрації */

'''Півник, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''півень. '''Чуб. V. 409. 2) Флюгеръ. Чуб. VII. 380. 3) ''мн. ''Раст. a) Corydalis cava Schweigg. ЗЮЗО. І. 120. б) Iris bohemiea. ЗЮЗО. І. 125, в) Iris Pseudacorus L. ЗЮЗО. І. 125. д) Orobus vermis L. ЗЮЗО. L 130. ''Під вікнами насадила Ганна бузку, півників та півонії. ''Левиц. І. 23.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ПІ́ВНИК1, а, ч.
1. Зменш.-пестл. до пі́вень. Коли це біжить лисичка. — Півнику-братику, відчини! (Укр.. казки, 1951, 43); — Ой півнику-когутику, який ти молодець! (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 169); // Молодий півень. Маненькі курчатка часто дзьобали носиками, а задерикуваті півники підскакували мало не до рук дівчини (Хотк., І, 1966, 103); В сінях неждано надламаними голосами заспівали молоді півники (Стельмах, II, 1962, 150); * У порівн. Співають у нас кури й співають. Злітає з сідла котра, або оце доріжкою йде, зупиниться, витягне шию і, неначе півник який молоденький: кукуріку! (Тесл., З книги життя, 1949, 80); // Іграшка, цукерка, візерунок, прикраса і т. ін., зроблені у вигляді такого птаха. Березовий півник стояв на воротях, — Ще дід його ставив! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 162); Я торкнувсь до полотенця в півниках рясних (Мал., Звенигора, 1959, 170).
Іти́ (ходи́ти, виступа́ти і т. ін.) пі́вником — рухатися, набравши хороброго, бадьорого, іноді зверхнього вигляду (звичайно про молоду людину, дитину). Серед другокласників ходив півником та козирився Володько Гречаний — білявий, кирпатий хлопчина (Зар., Світло, 1961, 4); Пуска́ти (пусти́ти, лови́ти, злови́ти) пі́вника — те саме, що Пуска́ти (пусти́ти, лови́ти, злови́ти) пі́вня (див.пі́вень). — Брехня! — скрикнув Михайлик, аж півника пустив своїм хлоп’ячим басом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 363); Його вихолощений голосок пустив хрипкого дитячого півника (Смолич, І, 1947, 106).
2. перен., розм. Про задерикувату й запальну молоду людину, дитину. — Півники, півники дзьобаті, — почувся його тихий голос саме тоді, коли Марат досяг найпатетичніших висот. — Може, досить мітингувати? (Жур., Нам тоді.., 1968, 8).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Півень - rooster, cock

==Цікаві факти==
Півень в культурі[ред. • ред. код]
• Півень — символ забіякуватості та крові. У деяких народів досі існують півнячі бої.
• У східнослов'янській та християнській міфології одна з найважливіших функцій півня як провісника — часова. Його спів визначає межі нічного часу доби, коли діють темні бісівськісили. Своїм співом опівночі півень розганяє нечисть до наступної ночі. Спів третіх півнів — знак рівної відстані від півночі до вранішньої зорі — свідчить про закінчення дії нечистих сил.
• Слов'яни при будівництві будинку приносили в жертву чорного півня.
• У китайській традиції півень із золотим пір'ям, що співає тричі на день (на сході сонця, опівдні і на заході), має епітет «небесний» і є носієм чоловічого начала, знаком чоловічої сили «Ян».
• В Англії до кінця XVIII століття практикувалася кривава забава, яка називалася «кидання в півня» (англ. cock throwing). Вона полягала в тому, що публіка кидала палиці в посадженого в горщик півня до тих пір, поки птиця не померала. Зазвичай це дійство відбувалося в Жирний вівторок (час карнавалу). В деяких випадках птицю прив'язували до колоди. Або тим, хто кидає в неї палиці, зав'язували очі. У Суссексі півня прив'язували до кілочка льоскою завдовжки в п'ять-шість футів, щоб він не міг клюнути тих, хто над ним знущається.
• Існує ряд фразеологізмів з цим словом:
• До других (третіх) півнів — до пізнього часу, коли вдруге (втретє) співають півні.
• До (перших) півнів — до першого співу півнів уночі; до півночі.
• Іти (ходити, виступати і таке інше) півнем — рухатися, набравши хороброго, бадьорого, іноді зверхнього вигляду.
• Перші (другі, треті) півні співають (проспівали) — перший (другий, третій) нічний спів півнів, що відповідає певному часові доби.
• Півень убрід переходить (переходив) — про дуже мілку, змілілу водну перепону (річку, струмок і таке інше).
• Пускати (пустити, ловити, зловити) півня — видавати пискливий звук, зриваючи голос під час співу або мовлення.
• Пускати (пустити) [червоного] півня — підпалювати що-небудь, викликати пожежу з метою помсти.
• Співати (заспівати) півнем — наслідувати, удавати спів півня.
• Червоний півень — пожежа.
Більше читайте тут: [посилання http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C]

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Пі́вень — самець курки, зовні від неї зазвичай відрізняється великим гребенем і сережками, а також пишним і часто різнокольоровим хвостовим оперенням.

Також — флюгер чи прикраса у вигляді такого птаха. Рідко — самець деяких інших птахів ряду куроподібних. У переносному значенні півень — задерикувата й запальна людина.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півник1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень4.jpg|x140px]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Пі]]

Півник

2014-12-02T14:53:50Z

В. Матвійчук: /* Ілюстрації */

'''Півник, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''півень. '''Чуб. V. 409. 2) Флюгеръ. Чуб. VII. 380. 3) ''мн. ''Раст. a) Corydalis cava Schweigg. ЗЮЗО. І. 120. б) Iris bohemiea. ЗЮЗО. І. 125, в) Iris Pseudacorus L. ЗЮЗО. І. 125. д) Orobus vermis L. ЗЮЗО. L 130. ''Під вікнами насадила Ганна бузку, півників та півонії. ''Левиц. І. 23.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ПІ́ВНИК1, а, ч.
1. Зменш.-пестл. до пі́вень. Коли це біжить лисичка. — Півнику-братику, відчини! (Укр.. казки, 1951, 43); — Ой півнику-когутику, який ти молодець! (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 169); // Молодий півень. Маненькі курчатка часто дзьобали носиками, а задерикуваті півники підскакували мало не до рук дівчини (Хотк., І, 1966, 103); В сінях неждано надламаними голосами заспівали молоді півники (Стельмах, II, 1962, 150); * У порівн. Співають у нас кури й співають. Злітає з сідла котра, або оце доріжкою йде, зупиниться, витягне шию і, неначе півник який молоденький: кукуріку! (Тесл., З книги життя, 1949, 80); // Іграшка, цукерка, візерунок, прикраса і т. ін., зроблені у вигляді такого птаха. Березовий півник стояв на воротях, — Ще дід його ставив! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 162); Я торкнувсь до полотенця в півниках рясних (Мал., Звенигора, 1959, 170).
Іти́ (ходи́ти, виступа́ти і т. ін.) пі́вником — рухатися, набравши хороброго, бадьорого, іноді зверхнього вигляду (звичайно про молоду людину, дитину). Серед другокласників ходив півником та козирився Володько Гречаний — білявий, кирпатий хлопчина (Зар., Світло, 1961, 4); Пуска́ти (пусти́ти, лови́ти, злови́ти) пі́вника — те саме, що Пуска́ти (пусти́ти, лови́ти, злови́ти) пі́вня (див.пі́вень). — Брехня! — скрикнув Михайлик, аж півника пустив своїм хлоп’ячим басом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 363); Його вихолощений голосок пустив хрипкого дитячого півника (Смолич, І, 1947, 106).
2. перен., розм. Про задерикувату й запальну молоду людину, дитину. — Півники, півники дзьобаті, — почувся його тихий голос саме тоді, коли Марат досяг найпатетичніших висот. — Може, досить мітингувати? (Жур., Нам тоді.., 1968, 8).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Півень - rooster, cock

==Цікаві факти==
Півень в культурі[ред. • ред. код]
• Півень — символ забіякуватості та крові. У деяких народів досі існують півнячі бої.
• У східнослов'янській та християнській міфології одна з найважливіших функцій півня як провісника — часова. Його спів визначає межі нічного часу доби, коли діють темні бісівськісили. Своїм співом опівночі півень розганяє нечисть до наступної ночі. Спів третіх півнів — знак рівної відстані від півночі до вранішньої зорі — свідчить про закінчення дії нечистих сил.
• Слов'яни при будівництві будинку приносили в жертву чорного півня.
• У китайській традиції півень із золотим пір'ям, що співає тричі на день (на сході сонця, опівдні і на заході), має епітет «небесний» і є носієм чоловічого начала, знаком чоловічої сили «Ян».
• В Англії до кінця XVIII століття практикувалася кривава забава, яка називалася «кидання в півня» (англ. cock throwing). Вона полягала в тому, що публіка кидала палиці в посадженого в горщик півня до тих пір, поки птиця не померала. Зазвичай це дійство відбувалося в Жирний вівторок (час карнавалу). В деяких випадках птицю прив'язували до колоди. Або тим, хто кидає в неї палиці, зав'язували очі. У Суссексі півня прив'язували до кілочка льоскою завдовжки в п'ять-шість футів, щоб він не міг клюнути тих, хто над ним знущається.
• Існує ряд фразеологізмів з цим словом:
• До других (третіх) півнів — до пізнього часу, коли вдруге (втретє) співають півні.
• До (перших) півнів — до першого співу півнів уночі; до півночі.
• Іти (ходити, виступати і таке інше) півнем — рухатися, набравши хороброго, бадьорого, іноді зверхнього вигляду.
• Перші (другі, треті) півні співають (проспівали) — перший (другий, третій) нічний спів півнів, що відповідає певному часові доби.
• Півень убрід переходить (переходив) — про дуже мілку, змілілу водну перепону (річку, струмок і таке інше).
• Пускати (пустити, ловити, зловити) півня — видавати пискливий звук, зриваючи голос під час співу або мовлення.
• Пускати (пустити) [червоного] півня — підпалювати що-небудь, викликати пожежу з метою помсти.
• Співати (заспівати) півнем — наслідувати, удавати спів півня.
• Червоний півень — пожежа.
Більше читайте тут: [посилання http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C]

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Пі́вень — самець курки, зовні від неї зазвичай відрізняється великим гребенем і сережками, а також пишним і часто різнокольоровим хвостовим оперенням.

Також — флюгер чи прикраса у вигляді такого птаха. Рідко — самець деяких інших птахів ряду куроподібних. У переносному значенні півень — задерикувата й запальна людина.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півник.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півник1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півник2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півник3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півник4.jpg|x140px]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Пі]]

Файл:Півник1.jpg

2014-12-02T14:52:06Z

В. Матвійчук:

Півник

2014-12-02T14:50:20Z

В. Матвійчук:

'''Півник, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''півень. '''Чуб. V. 409. 2) Флюгеръ. Чуб. VII. 380. 3) ''мн. ''Раст. a) Corydalis cava Schweigg. ЗЮЗО. І. 120. б) Iris bohemiea. ЗЮЗО. І. 125, в) Iris Pseudacorus L. ЗЮЗО. І. 125. д) Orobus vermis L. ЗЮЗО. L 130. ''Під вікнами насадила Ганна бузку, півників та півонії. ''Левиц. І. 23.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ПІ́ВНИК1, а, ч.
1. Зменш.-пестл. до пі́вень. Коли це біжить лисичка. — Півнику-братику, відчини! (Укр.. казки, 1951, 43); — Ой півнику-когутику, який ти молодець! (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 169); // Молодий півень. Маненькі курчатка часто дзьобали носиками, а задерикуваті півники підскакували мало не до рук дівчини (Хотк., І, 1966, 103); В сінях неждано надламаними голосами заспівали молоді півники (Стельмах, II, 1962, 150); * У порівн. Співають у нас кури й співають. Злітає з сідла котра, або оце доріжкою йде, зупиниться, витягне шию і, неначе півник який молоденький: кукуріку! (Тесл., З книги життя, 1949, 80); // Іграшка, цукерка, візерунок, прикраса і т. ін., зроблені у вигляді такого птаха. Березовий півник стояв на воротях, — Ще дід його ставив! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 162); Я торкнувсь до полотенця в півниках рясних (Мал., Звенигора, 1959, 170).
Іти́ (ходи́ти, виступа́ти і т. ін.) пі́вником — рухатися, набравши хороброго, бадьорого, іноді зверхнього вигляду (звичайно про молоду людину, дитину). Серед другокласників ходив півником та козирився Володько Гречаний — білявий, кирпатий хлопчина (Зар., Світло, 1961, 4); Пуска́ти (пусти́ти, лови́ти, злови́ти) пі́вника — те саме, що Пуска́ти (пусти́ти, лови́ти, злови́ти) пі́вня (див.пі́вень). — Брехня! — скрикнув Михайлик, аж півника пустив своїм хлоп’ячим басом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 363); Його вихолощений голосок пустив хрипкого дитячого півника (Смолич, І, 1947, 106).
2. перен., розм. Про задерикувату й запальну молоду людину, дитину. — Півники, півники дзьобаті, — почувся його тихий голос саме тоді, коли Марат досяг найпатетичніших висот. — Може, досить мітингувати? (Жур., Нам тоді.., 1968, 8).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Півень - rooster, cock

==Цікаві факти==
Півень в культурі[ред. • ред. код]
• Півень — символ забіякуватості та крові. У деяких народів досі існують півнячі бої.
• У східнослов'янській та християнській міфології одна з найважливіших функцій півня як провісника — часова. Його спів визначає межі нічного часу доби, коли діють темні бісівськісили. Своїм співом опівночі півень розганяє нечисть до наступної ночі. Спів третіх півнів — знак рівної відстані від півночі до вранішньої зорі — свідчить про закінчення дії нечистих сил.
• Слов'яни при будівництві будинку приносили в жертву чорного півня.
• У китайській традиції півень із золотим пір'ям, що співає тричі на день (на сході сонця, опівдні і на заході), має епітет «небесний» і є носієм чоловічого начала, знаком чоловічої сили «Ян».
• В Англії до кінця XVIII століття практикувалася кривава забава, яка називалася «кидання в півня» (англ. cock throwing). Вона полягала в тому, що публіка кидала палиці в посадженого в горщик півня до тих пір, поки птиця не померала. Зазвичай це дійство відбувалося в Жирний вівторок (час карнавалу). В деяких випадках птицю прив'язували до колоди. Або тим, хто кидає в неї палиці, зав'язували очі. У Суссексі півня прив'язували до кілочка льоскою завдовжки в п'ять-шість футів, щоб він не міг клюнути тих, хто над ним знущається.
• Існує ряд фразеологізмів з цим словом:
• До других (третіх) півнів — до пізнього часу, коли вдруге (втретє) співають півні.
• До (перших) півнів — до першого співу півнів уночі; до півночі.
• Іти (ходити, виступати і таке інше) півнем — рухатися, набравши хороброго, бадьорого, іноді зверхнього вигляду.
• Перші (другі, треті) півні співають (проспівали) — перший (другий, третій) нічний спів півнів, що відповідає певному часові доби.
• Півень убрід переходить (переходив) — про дуже мілку, змілілу водну перепону (річку, струмок і таке інше).
• Пускати (пустити, ловити, зловити) півня — видавати пискливий звук, зриваючи голос під час співу або мовлення.
• Пускати (пустити) [червоного] півня — підпалювати що-небудь, викликати пожежу з метою помсти.
• Співати (заспівати) півнем — наслідувати, удавати спів півня.
• Червоний півень — пожежа.
Більше читайте тут: [посилання http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C]

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Пі́вень — самець курки, зовні від неї зазвичай відрізняється великим гребенем і сережками, а також пишним і часто різнокольоровим хвостовим оперенням.

Також — флюгер чи прикраса у вигляді такого птаха. Рідко — самець деяких інших птахів ряду куроподібних. У переносному значенні півень — задерикувата й запальна людина.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень4.jpg|x140px]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Пі]]

Півник

2014-12-02T14:49:10Z

В. Матвійчук:

'''Півник, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''півень. '''Чуб. V. 409. 2) Флюгеръ. Чуб. VII. 380. 3) ''мн. ''Раст. a) Corydalis cava Schweigg. ЗЮЗО. І. 120. б) Iris bohemiea. ЗЮЗО. І. 125, в) Iris Pseudacorus L. ЗЮЗО. І. 125. д) Orobus vermis L. ЗЮЗО. L 130. ''Під вікнами насадила Ганна бузку, півників та півонії. ''Левиц. І. 23.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ПІ́ВНИК1, а, ч.
1. Зменш.-пестл. до пі́вень. Коли це біжить лисичка. — Півнику-братику, відчини! (Укр.. казки, 1951, 43); — Ой півнику-когутику, який ти молодець! (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 169); // Молодий півень. Маненькі курчатка часто дзьобали носиками, а задерикуваті півники підскакували мало не до рук дівчини (Хотк., І, 1966, 103); В сінях неждано надламаними голосами заспівали молоді півники (Стельмах, II, 1962, 150); * У порівн. Співають у нас кури й співають. Злітає з сідла котра, або оце доріжкою йде, зупиниться, витягне шию і, неначе півник який молоденький: кукуріку! (Тесл., З книги життя, 1949, 80); // Іграшка, цукерка, візерунок, прикраса і т. ін., зроблені у вигляді такого птаха. Березовий півник стояв на воротях, — Ще дід його ставив! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 162); Я торкнувсь до полотенця в півниках рясних (Мал., Звенигора, 1959, 170).
Іти́ (ходи́ти, виступа́ти і т. ін.) пі́вником — рухатися, набравши хороброго, бадьорого, іноді зверхнього вигляду (звичайно про молоду людину, дитину). Серед другокласників ходив півником та козирився Володько Гречаний — білявий, кирпатий хлопчина (Зар., Світло, 1961, 4); Пуска́ти (пусти́ти, лови́ти, злови́ти) пі́вника — те саме, що Пуска́ти (пусти́ти, лови́ти, злови́ти) пі́вня (див.пі́вень). — Брехня! — скрикнув Михайлик, аж півника пустив своїм хлоп’ячим басом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 363); Його вихолощений голосок пустив хрипкого дитячого півника (Смолич, І, 1947, 106).
2. перен., розм. Про задерикувату й запальну молоду людину, дитину. — Півники, півники дзьобаті, — почувся його тихий голос саме тоді, коли Марат досяг найпатетичніших висот. — Може, досить мітингувати? (Жур., Нам тоді.., 1968, 8).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Півень - rooster, cock
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень4.jpg|x140px]]

==Цікаві факти==
Півень в культурі[ред. • ред. код]
• Півень — символ забіякуватості та крові. У деяких народів досі існують півнячі бої.
• У східнослов'янській та християнській міфології одна з найважливіших функцій півня як провісника — часова. Його спів визначає межі нічного часу доби, коли діють темні бісівськісили. Своїм співом опівночі півень розганяє нечисть до наступної ночі. Спів третіх півнів — знак рівної відстані від півночі до вранішньої зорі — свідчить про закінчення дії нечистих сил.
• Слов'яни при будівництві будинку приносили в жертву чорного півня.
• У китайській традиції півень із золотим пір'ям, що співає тричі на день (на сході сонця, опівдні і на заході), має епітет «небесний» і є носієм чоловічого начала, знаком чоловічої сили «Ян».
• В Англії до кінця XVIII століття практикувалася кривава забава, яка називалася «кидання в півня» (англ. cock throwing). Вона полягала в тому, що публіка кидала палиці в посадженого в горщик півня до тих пір, поки птиця не померала. Зазвичай це дійство відбувалося в Жирний вівторок (час карнавалу). В деяких випадках птицю прив'язували до колоди. Або тим, хто кидає в неї палиці, зав'язували очі. У Суссексі півня прив'язували до кілочка льоскою завдовжки в п'ять-шість футів, щоб він не міг клюнути тих, хто над ним знущається.
• Існує ряд фразеологізмів з цим словом:
• До других (третіх) півнів — до пізнього часу, коли вдруге (втретє) співають півні.
• До (перших) півнів — до першого співу півнів уночі; до півночі.
• Іти (ходити, виступати і таке інше) півнем — рухатися, набравши хороброго, бадьорого, іноді зверхнього вигляду.
• Перші (другі, треті) півні співають (проспівали) — перший (другий, третій) нічний спів півнів, що відповідає певному часові доби.
• Півень убрід переходить (переходив) — про дуже мілку, змілілу водну перепону (річку, струмок і таке інше).
• Пускати (пустити, ловити, зловити) півня — видавати пискливий звук, зриваючи голос під час співу або мовлення.
• Пускати (пустити) [червоного] півня — підпалювати що-небудь, викликати пожежу з метою помсти.
• Співати (заспівати) півнем — наслідувати, удавати спів півня.
• Червоний півень — пожежа.
Більше читайте тут: [посилання http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Пі́вень — самець курки, зовні від неї зазвичай відрізняється великим гребенем і сережками, а також пишним і часто різнокольоровим хвостовим оперенням.

Також — флюгер чи прикраса у вигляді такого птаха. Рідко — самець деяких інших птахів ряду куроподібних. У переносному значенні півень — задерикувата й запальна людина.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Пі]]

Файл:Жвачка4.jpeg

2014-12-02T14:33:49Z

В. Матвійчук:

Файл:Жвачка3.jpg

2014-12-02T14:33:35Z

В. Матвійчук:

Файл:Жвачка2.jpg

2014-12-02T14:33:23Z

В. Матвійчук:

Файл:Жвачка1.jpg

2014-12-02T14:33:12Z

В. Матвійчук:

Файл:Жвачка.jpg

2014-12-02T14:33:00Z

В. Матвійчук:

Жвачка

2014-12-02T14:32:18Z

В. Матвійчук:

'''Жвачка, -ки, '''''ж. ''Згарь изъ трубки, которую жуютъ во рту или кладутъ за губу.

==Сучасні словники==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Жува́льна гу́мка (жу́йка; англ. Chewing gum) — вид цукерки для жування, а не для внутрішнього вживання. Призначена для очищення зубів та ротової порожнини, маскування неприємних запахів, або просто для жування як розваги.
Жувальна гумка відома древнім грекам, ацтекам і майя, які жували смолу дерев, застиглий сік гевеї,каучук. Сучасна жувальна гумка була запатентована в США в 1869 році дантистом[1]. У 1928 році американець Волтер Даймер винайшов надувну жуйку[1], використовуючи пропорції каучуку, цукру, кукурудзяного сиропу і ароматизатора.
Жува́льна гу́мка (жу́йка; англ. Chewing gum) — вид цукерки для жування, а не для внутрішнього вживання. Призначена для очищення зубів та ротової порожнини, маскування неприємних запахів, або просто для жування як розваги.

Жувальна гумка відома древнім грекам, ацтекам і майя, які жували смолу дерев, застиглий сік гевеї, каучук. Сучасна жувальна гумка була запатентована в США в 1869 році дантистом[1]. У 1928 році американець Волтер Даймер винайшов надувну жуйку[1], використовуючи пропорції каучуку, цукру, кукурудзяного сиропу і ароматизатора.
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
Жева́тельная рези́нка (разг. жвачка[1]) — кулинарное изделие, которое состоит из несъедобной эластичной основы и различных вкусовых и ароматических добавок. В процессе употребления жевательная резинка практически не уменьшается в объёме, но все наполнители постепенно растворяются, после чего основа становится безвкусной и обычно выбрасывается. Из многих видов жевательной резинки в качестве развлечения можно выдувать пузыри, что в англоязычных странах дало ей ещё одно название bubble gum (то есть что-то вроде «резина для пузырей»).
Предыстория[править | править вики-текст]
Прообразы современной жевательной резинки можно найти в любой части света. Древнейший из них, найденный в Юли-Ий (Финляндия), датируется пятитысячелетней давностью (период неолита).

Известно, что ещё древние греки жевали смолу мастичного дерева для освежения дыхания и очистки зубов от остатков пищи. Для этого также использовался пчелиный воск[2].

Племена Майя использовали в качестве жевательной резинки застывший сок гевеи — каучук. На севере Америки индейцы жевали смолу хвойных деревьев, которую выпаривали на костре.

В Сибири применялась так называемая сибирская смолка, которой не только чистили зубы, но и укрепляли дёсны, а также лечили различные болезни. В Сибири жуют засохшую смолу лиственницы (собирают твёрдые натёки на стволах и просто пережёвывают во рту крошащиеся кусочки, которые по консистенции приобретают свойства жевательной резинки), в некоторых местах называемую серой. Смолу лиственницы (твёрдую) можно перетапливать на водяной бане, тогда получается готовый продукт — сера. Можно жевать сосновую смолу, когда она долго находилась в воде при сплаве древесины (натёки, оставшиеся от подсочки при сборе смолы, приобретают консистенцию пластилина) и при пережёвывании получается белая похожая на жевательную резинку масса.

У башкир также был свой аналог жевательной резинки, специальным образом изготавливаемый из бересты и смолы хвойных деревьев. Применялся как средство народной медицины для укрепления зубов и дёсен[3].

В Индии и Юго-Восточной Азии прототипом современной жевательной резинки стала смесь листьев перечного бетеля, семян арековой пальмы и извести (подробнее в статье Бетель). Данный состав не только дезинфицировал полость рта, но и считался афродизиаком. В некоторых азиатских странах его жуют до сих пор.

В Европе первые предпосылки к употреблению жевательной резинки появились в XVI веке, когда мореплаватели завезли из Вест-Индии табак. Постепенно привычка распространилась и далее, на Соединённые Штаты.

Это продолжалось на протяжении трёхсот лет, поскольку все попытки заменить жевательный табак на воск, парафин или другие вещества не увенчались успехом.

Первая в мире фабрика по производству жевательной резинки была основана в городе Бангор (штат Мэн, США). С этого момента история жевательной резинки развивается со стремительной скоростью. До этого времени производство жевательной резинки не было самостоятельной индустрией, а сама жевательная резинка не была коммерчески распространяемой частью ширпотреба. Благодаря конвейерному производству жевательная резинка превратилась в товар, а мода на жевание резинки распространилась из Америки по всему миру.

Первые опыты[править | править вики-текст]
1848 год. Джон Кёртис налаживает промышленное производство жевательной резинки. На его фабрике всего четыре котла. В одном из хвойной смолы выпаривались примеси, в остальных готовилась масса для изделий с добавлением лёгких ароматизаторов. Первые жевательные резинки носили названия «Белая гора», «Сливки с сахаром» и «Лакричник Лулу».[2]

1850-е годы. Производство расширяется. Кёртису теперь помогает брат. Жевательная резинка разрезается на кубики. Появляется первая обёртка из бумаги. Жевательную резинку продают по центу за две штуки.

Организованная братьями компания Curtis Chewing Gum Company строит новую фабрику в Портленде. На производство нанимается более 200 человек. Расширяется ассортимент продукции. Появляются жевательные резинки «Четыре в руки», «Американский флаг», «Сосновая магистраль», «Сосна янки» и др.

1860-е годы. Продукция братьев Кёртисов так и не вышла за пределы штата Мэн. Неказистый внешний вид и плохая очистка (в жевательной резинке попадались даже сосновые иголки) отпугивали покупателей. Начало Гражданской войны и вовсе заставило свернуть производство.

1869 год. Известный нью-йоркский фотограф Томас Адамс закупает большую партию каучука у мексиканского генерала Антонио де Санта-Анна. После неудачных экспериментов по вулканизации, в кустарных условиях он производит жевательную резинку наподобие мексиканской chicle. Жевательная резинка заворачивается в яркие разноцветные фантики и продаётся в нескольких магазинах.

Запатентованная жевательная резинка[править | править вики-текст]
5 июня того же года дантист из штата Огайо получает первый патент на жевательную резинку.[4]

1870-е годы. Томас Адамс строит фабрику по производству жевательной резинки. Продажи поднимаются до 100 тысяч штук в год. Появляется первая жевательная резинка со вкусом лакрицы, имеющая своё название — Black Jack.

1871 год. Томас Адамс получает первый патент на станок для промышленного производства жевательной резинки. «Нью-Йоркская жевательная резинка Адамса» продаётся по 5 центов за штуку (доллар за коробку). Многим аптекарям Адамс раздаёт первые партии бесплатно при условии, что они выставят образцы в своих витринах.

1879 год. Джон Колган, аптекарь из Луисвилля (США), вместо заказанных ста фунтов каучука по ошибке поставщика получает 1500 фунтов (более 680 кг). Чтобы переработать партию вещества, он основывает компанию по производству жевательной резинки Colgan’s Taffy Tolu Chewing Gum.

1880-е годы. Уильям Дж. Уайт, известный также под именем П. Т. Барнум (от англ. barn — зернохранилище) создаёт жевательную резинку «Юкатан», смешав каучук с кукурузным сиропом и добавив перечную мяту.

Джон Колган впервые добавляет ароматизаторы и сахар до его соединения с резиновой массой. Это позволяет готовой жевательной резинке намного дольше сохранять вкус и аромат. Патент на данное изобретение впоследствии был выкуплен Уильямом Ригли, основателем компании Wrigley.

Популяризируя жевательную резинку среди девушек, предприниматель Джонатан Примли создаёт марку Kiss me!

1888 год. На фабрике Адамса изобретается жевательная резинка с фруктовым вкусом «Тутти-Фрутти», которая приобретает необычайную популярность в Америке. Компания Adams Tutti-Frutti устанавливает первые в истории автоматы по продаже жевательных резинок на железнодорожных станциях Нью-Йорка.

1891 год. На рынок выходит новый игрок — компания Wrigley, которой удаётся в короткое время потеснить фабрику Адамса. Уильям Ригли, производитель мыла, замечает, что американцы предпочитают не его основной продукт, а жевательные резинки Lotta и Vassar, которые предлагались «в довесок». Находчивый предприниматель быстро переориентирует производство.

1893 год. На фабрике Ригли начинают выпускать мятную жевательную резинку Spearmint и фруктовую Juicy Fruit.

1898 год. Доктор Эдвард Биман добавляет в жевательную резинку порошок пепсина и продаёт её как препарат, помогающий пищеварению.

1899 год. Менеджер одной из аптек Нью-Йорка, Фрэнклин В. Каннинг, впервые представляет на рынке специальную жевательную резинку, которая, по словам рекламы, «предотвращает разрушение зубов и освежает дыхание». Она получает название Dentyn. Её отличительной особенностью является уникальный розовый цвет.

В результате слияния компаний Adams Gum (Т. Адамс мл.), Yucatan Gum (У. Уайт), Beeman’s Gum (Э. Биман), Kiss-Me Gum (Дж. Примпи) и S. T. Britten (С. Бриттен) появляется компания American Chicle.

1900-е годы. Предприниматель Генри Флиер начинает поставлять на рынок жевательной резинки весь каучук со своих плантаций.

1906 год. Фрэнк Флиер, брат Генри Флиера, выпускает жевательную резинку Blibber-Blabber, которая получается слишком липкой и не находит популярности у потребителей.

Уильям Ригли становится настоящим новатором на рынке жевательной резинки. Он меняет традиционную форму жевательной резинки, разделив традиционные брусочки на пять отдельных пластинок. Пластинки заворачиваются в вощёную бумагу, чтобы они не прилипали друг к другу. Реклама его продукции появляется на бортах трамваев и омнибусов. Девушки-промоутеры бесплатно раздают жевательную резинку на улицах мегаполисов.[2]

1910 год. Компания Wrigley строит первый завод за пределами штатов, в Канаде.

1911 год. С помощью жевательной резинки команда Королевских военно-воздушных сил Великобритании предотвращает аварию самолёта, заклеив дыру в водяной рубашке двигателя.

1914 год. Компания Wrigley выпускает торговую марку Wrigley Doublemint.

Компания American Chicle выкупает завод по переработке каучука.

1915 год. Компания Wrigley строит завод в Австралии. Для популяризации жевательной резинки среди детей выпускается книжка «Матушка гусыня» со стихами и красочными иллюстрациями. В рекламных целях рассылаются пластинки жевательной резинки всем ньюйоркцам, фамилии которых значатся в городском телефонном справочнике. Позже пластинку жевательной резинки стали выдавать каждому иммигранту, въезжавшему в США через Эллис-Айленд. Так жевательная резинка Уильяма Ригли стала символом Америки.[2]

1916 год. Компания American Chicle поглощает компанию Ф. Каннинга Dentyn.

1920-е годы. В Америке вводится сухой закон. Во многих подпольных барах посетителям продают жевательную резинку специального сорта «двойная мята».

Закладывается строительство нового отдельного здания для компании Wrigley в Чикаго.

1923 год. Акции компании Wrigley появились на Западной фондовой бирже.

1927 год. На рынок выходят марки Dulce и P.K. Обе просуществовали вплоть до 1975 года.

В этом же году на рынке появляется компания Dandy.

Построена фабрика Wrigley в Англии.

Зарегистрирована компания Kent Gida A.S., которая начала свою деятельность лишь с 1960 года.

Современная жевательная резинка[править | править вики-текст]
1928 год. Двадцатичетырёхлетний бухгалтер Уолтер Димер вывел идеальную формулу жевательной резинки, которая соблюдается и по сей день: 20 % каучука, 60 % сахара (или его заменителей), 19 % кукурузного сиропа и 1 % ароматизатора.[2] Особенностью данной жевательной резинки стала гораздо большая эластичность. Свою жевательную резинку Димер назвал Dubble Bubble, поскольку из неё можно было выдувать пузыри. Жевательная резинка изменила цвет на розовый, что особенно привлекало детей.

Из интервью Уолтера Димера в 1996 году:

Это получилось совершенно случайно. Я занимался непонятно чем, а закончил заниматься непонятно чем с пузырями…

В этом же году основана компания Thomas Brothers Candy Company, особенностью которой стало необычное месторасположение: на старой фабрике ядов в городе Мемфис (Теннесси).

1930-е годы. Уильям Ригли придумывает новый маркетинговый ход. Вкладыши с изображениями бейсбольных чемпионов и героев комиксов, которые раньше продавались с сигаретами, стали продаваться с жевательными резинками. Картинки выпускались ограниченными тиражами, поэтому стали предметом коллекционирования.

Профессор Колумбийского университета Холлингворт публикует научную работу «Психодинамика жевания», в которой доказывает, что жевание влияет на уменьшение мускульного напряжения и помогает расслабиться, снимая стресс. Жевательная резинка включается в солдатский паёк (одна пластинка жевательной резинки входит в дневной рацион).

1933 год. Вкладыши для жевательной резинки выпускаются на плотном картоне.

В продаже появляется необычная «угольная жевательная резинка», которая рекламируется на упаковках Mounds и других конфет компании Питера Пола.

1937 год. Основана компания Dubble Bubble.

1938 год. Основана компания The Topps Company Inc.

Канадской компанией Hamilton Chewing Gum Ltd выпускается жевательная резинка с серией вкладышей со звёздами Голливуда.

1939 год. Решением Комиссии по питанию, фармацевтике и косметике жевательная резинка входит в классификацию пищевых продуктов. Производители освобождались от необходимости подписывать на упаковке все ингредиенты.

Wrigley открывает фабрику в Новой Зеландии.

1941 год. Компания Dubble Bubble начинает производство солдатских пайков на время Второй мировой войны.

1944 год. На рынок выходит торговая марка Orbit от компании Wrigley. Жевательная резинка выпускается специально для американских солдат.

Компания Dubble Bubble выпускает жевательную резинку с двумя новыми вкусами — виноградным и яблочным.

7 января 1948 года в Иллинойсе (США) дантистом Бруно Петрулисом основана компания Amurol Confections Company.

В этом же году открывается компания Lotte Company.

На рынке появляется жевательная резинка Super Bubble.

1950-е годы. В связи с широкой пропагандой сахарных заменителей на рынке появилась первая жевательная резинка «без сахара». Её продвижение строилось на безвредности для зубов и полости рта.

1954 год. Компания Dubble Bubble организует первый телевизионный конкурс по надуванию пузырей из жевательной резинки.

1956 год. Компания Bowman сливается с Topps Chewing Gum.

1957 год. Бруно Петрулис продаёт Amurol Confections Company компании Wrigley.

В Москве проходит VI международный фестиваль молодёжи и студентов. Впервые элемент прозападного буржуазного образа жизни открыто провозится на территорию СССР. Тем не менее, жевательная резинка распространяется «из-под полы». В общении с иностранцами рождается знаменитая фраза «Мир, дружба, жвачка!»[2]

1960-е годы. Amurol Confections Company выпускает мягкую жевательную резинку Blammo без сахара.

На рынок выходит жевательная резинка Coolmint Gum с пингвином на упаковке, от компании Lotte Company.

Жевательную резинку начинает выпускать Kent Gida.

Президентская кампания задействует жевательную резинку в рекламно-политических целях. Она выпускается в форме сигар и призывает избирателей голосовать за определённых кандидатов.

1962 год. Книга рекордов Гиннесса назвала самую великовозрастную «жевательницу жевательной резинки» в мире. Ею стала Мэри Фрэнсис Стабс, которой на тот момент было 106 лет.

1964 год. Оркестр The Tijuana Brass записывает музыку для рекламной кампании Teaberry Gum. Композиция делает оркестр знаменитым.

1965 год. Американские астронавты проводят первые опыты с жевательной резинкой, изучая эффекты гравитации.

Компания Wrigley строит фабрику в Маниле (Филиппины).

1967 год. Компания Wrigley строит фабрику во Франции.

1969 год. Компания General Mills прибретает Donruss Company.

Компания Imperial сливается со словацкой Zivilski kombinat ZITO и начинает изготавливать жевательную резинку.

1970-е годы. Первая советская жевательная резинка производится в Ереване.[2] Чуть позже открывается производство в Эстонии. Московская фабрика «Рот Фронт» начала выпуск лишь в преддверии Олимпиады-80.

У Wrigley появляется завод в Кении.

Компания Cadbury приобретает компанию Chappies Gum.

1971 год. В производстве жевательной резинки запрещён сахарозаменитель цикламат.

1974 год. На жевательных резинках впервые появляется штрихкод.

1975 год. На рынке появляются первые жевательные резинки в подушечках Freedent от компании Wrigley.

Появляется жевательная резинка Bubble Yum.

В марте 1975 года происходит трагическое событие на стадионе в Сокольниках, связанное с жевательной резинкой. Во время юниорского матча Канада-ЦСКА около двух десятков человек погибают в давке, когда канадцы начинают раздавать болельщикам жевательную резинку.[5]

1976 год. Компания Wrigley выпускает жевательную резинку коричневого цвета Big Red.

1978 год. Компания Wrigley строит фабрику в Тайване.

На Таллинской фабрике «Калев» открыта первая линия по производству жевательной резинки на экспорт.

Lotte Company открывает филиал в США.

1979 год. Компания Wrigley выпускает жевательную резинку Hubba Bubba.

Появляется жевательная резинка Mork Bubble Gum.

В Сеуле компанией Lotte Company строится гостиница Lotte, которая признана Книгой рекордов Гиннесса самой большой в Корее.

1980-е годы. Компания Wrigley выпускает жевательную резинку Big League Chew.

Компания Amurol Products Company проводит ряд экспериментов по продвижению своей продукции. Выпускаются песенники Chu-Bops с текстами популярных шлягеров и пластинками жевательной резинки на каждой странице. Выпускается жевательная резинка в виде ленты.

1983 год. В производстве жевательной резинки начинают использовать аспартам и ацесульфам.

1984 год. Компания Wrigley представляет на рынке жевательную резинку Extra Sugarfree. Появляется Wrigley Winterfresh. В Канаде Wrigley выпускает Arrowmint, в Кении Big Gin, а на Филиппинах Big Boy.

1985 год. На рынок выходит компания Concord Confections.

Компания Warner-Lambert возобновляет производство жевательной резинки Black Jack в рамках проекта Nostalgia Gum Program

1988 год. На рынок выходит компания Guandong Fanyu Candy Company.

1989 год. Компания Lotte открывает в Сеуле одноимённый торговый центр.

В Швейцарии запускается некоммерческий проект «Безопасные сладости для зубов». Значок данной организации в виде зуба под зонтиком появляется на продуктах, которые признаны безопасными для зубов, в том числе и на жевательной резинке.

1991 год. Компания Wrigley строит фабрику в Гуанчжоу (Китай).

1992 год. В Сингапуре запрещены производство, продажа и импорт жевательной резинки. Контрабандный ввоз карался годом тюрьмы и штрафом в размере 5,5 тысяч долларов.[6]

1992—1996 гг. В связи с тяжёлым положением в странах бывшего СССР одна за другой закрываются все фабрики по производству жевательной резинки. Всё большую популярность приобретает импортная продукция.

1993 год. Компания Lotte начинает производить Blueberry Sugarless Gum.

В этом же году Lotte открывает фабрику в Индонезии.

1994 год. Компания Wrigley открывает фабрику в Бангалоре (Индия).

1996 год. Компания Wrigley открывает фабрику в Польше.

1997 год. Турецкая компания Baycan через представительство в Узбекистане устанавливает первые торговые отношения с Россией. Начинается производство жевательных резинок Bombibom и Top Gum с фантиками на русском языке.

8 января 1998 года от сердечного приступа скончался изобретатель современной жевательной резинки Уолтер Димер.

1998 год. Компания Wrigley выпускает жевательную резинку Airwawes Mentol Eucalyptus Gum.

Компания General de Confiteria представляет на русском рынке жевательную резинку Zorro Gum. Каждая упаковка была снабжена игрушечным солдатиком.

1999 год. Жевательная резинка Dubble Bubble выпускается в форме шариков.

В Дублине (Ирландия) основана компания ZED Gum.

На рынке появляется жевательная резинка Yowser! от Ford Gum & Machine Company.

В США рассматривается законопроект, запрещающий производство жевательной резинки в виде сигар и сигарет.

2000-е годы. В России возобновляется производство жевательной резинки. Их выпуском занимаются фабрики «Меньшевик» (Москва) и «Сладкий мир» (Санкт-Петербург).

Компания Wrigley выпускает жевательную резинку Extra Sugarfree Gum «со вкусом полярной свежести».

Появляется жевательная резинка «Аэроволны» со вкусом мёда и лимона, а также со вкусом смородины.

2001 год. В Зимбабве в результате политических действий закрывается фабрика компании Dandy.

Компания Wrigley выпускает жевательную резинку Big Red Gum с более устойчивым вкусом и освежающим эффектом. На рынке появляется обновлённый Orbit.[источник не указан 1805 дней]

Фабрика «Меньшевик» представляет на рынке жевательную резинку «Турбо-надув».

Впервые в рекламе Wrigley появляются звёзды спорта — чемпионки по теннису Винус и Серена Уильямс.

Компания Chupa Chups и крупнейший производитель сладостей в Турции фирма Kent объявляют о создании совместного предприятия в России.

2002 год. Появляется новая жевательная резинка Dubble Bubble Duo от компании Concord Confections. В этом же году компания выходит на рынок России, открыв филиал в Нижнем Новгороде (ТМ «Жуйка»).

В России открываются новые фабрики по производству жевательной резинки: в Подольске «К-Артель», в Видном (Подмосковье) «Мега-гам».

Компания Cadbury Schweppes приобретает у Dandy её торговые марки Stimorol, Dirol и V6[7][8], а также новгородский завод по производству жевательной резинки.[9] Компания Dandy переименовывается в Gumlink.[10]

Сингапур снимает запрет на жевательную резинку, допуская её употребление только при наличии соответствующего медицинского разрешения.

В Китае, после празднования Национального дня на главной площади в Пекине, было потрачено 120 тыс. долларов на очистку тротуаров от жевательной резинки.[6] В том же году принимается закон, согласно которому за выплюнутую на улице жевательную резинку платится штраф в размере 50 юаней.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жвачка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жвачка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жвачка2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жвачка3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жвачка4.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| uD_P1Is8qsU}}
https://www.youtube.com/watch?v=uD_P1Is8qsU

==Цікаві факти==
Самый большой пузырь от жевательной резинки был зафиксирован в июле 1994-го года в телевизионной студии «ABC» в Нью-Йорке. Его надула Сьюзен Монтгомери из США, диаметр пузыря составлял 58,5 сантиметров (это больше размера в плечах взрослого мужчины средней комплекции).
В 1989 году в США был выдан необычный патент на «медальон для ношения жевательной резинки». Автор изобретения, Кристофер Робертсон, указывал в описании, что медальон «позволяет держать жевательную резинку при себе, а не оставлять её без присмотра, в результате чего она может загрязниться или попасть в руки лиц, которым она не принадлежит».[15]
Книга рекордов Гиннесса сообщает о некоем Гари Дучле, который сплёл самую длинную цепочку из обёрток от жевательной резинки. Её масса составила 164,2 кг, а состояла она из 1 231 516 звеньев от 615 758 фантиков. Длина цепи — 9370,77 метра.
Вред, наносимый жевательной резинкой уличному экстерьеру при попадании на тротуары, стены домов, скамейки и пр. называется гамфити. Учёные всего мира много лет бьются над созданием химикатов, которые бы растворяли жевательную резинку, не причиняя вреда окружающей среде. Для безвредной утилизации придумывают весьма необычные способы. Так, в городе Сан-Луис-Обиспо (Калифорния) уже сорок лет стоит стена, на которую каждый желающий может прилепить свою жевательную резинку. Это — местная достопримечательность. Стена залеплена резинкой в несколько слоёв. В немецком Бошольте для этих же целей используются ветви деревьев.[2]
Существуют жевательные резинки, которые, по заверению производителей, помогают бросить курить.
Известный голливудский режиссёр Дэвид Линч коллекционирует использованную жевательную резинку. По его признанию, «она напоминает человеческий мозг»[16][17].

Більше читайте тут: [посилання https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Жв]]

Заїка

2014-12-02T14:05:34Z

В. Матвійчук:

'''Заїка, -ки, '''''м. ''и ''ж. ''Заика. ''Бог дав чоловіка: і сопливый, і заїка. ''Нп. Аф. Ум. '''Заїчка. '''Ув. '''Заїчище. '''
==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===

ЗАЇ́КА, и, чол. і жін. Людина, яка заїкається. — А це чий віз?.. — М-м-мій в-в-віз, — підбіг заїка-посполит, низько вклоняючись архімандритові (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 125); Він трохи заїка. Коли спокійний, цього не помітно (Яків Баш, Надія, 1960, 58).

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| 8YltVOzuMs0}}
https://www.youtube.com/watch?v=8YltVOzuMs0

==Цікаві факти==
В чому причина заїкання?
Медики виділяють три основні причини заїкання. У 60% випадків логоневроз викликаний генетичними порушеннями або ураженнями нервової системи в результаті родової травми чи ускладнень після хвороб в ранньому дитинстві.

Близько 30% випадків заїкань виникають через сильний стрес, який пережила людина. І решта 10% – це переучені лівші, у яких в процесі «переучування» порушується правильна орієнтація півкуль головного мозку і, внаслідок цього вимова.

Якщо заїкання у людини виникло в якийсь момент, воно може нагадати про себе в наступний раз, коли людина раптом розхвилюється. Найчастіше це трапляється під час публічних виступів.

Як боротися із заїканням?
Слід зрозуміти, що неможливо самостійно позбавитися від заїкання. На жаль, не допоможе ні аутотренінг, ні домашні вправи. Лікувати логоневроз може тільки лікар, а в деяких випадках, і не один.

Наприклад, психоневролог вивчає стан нервової системи людини і призначає лікування в залежності від цього. Мабуть, цього фахівця потрібно відвідати в першу чергу, якщо є проблема заїкання.

Лікувати заїкання можна також за допомогою психотерапії та гіпнозу. Ці методи використовує психотерапевт.

Як тримати свою мову під контролем в тій чи іншій ситуації, підкаже психолог.

Не останнім фахівцем у цій галузі є також логопед. Він навчить людину, яка страждає логоневрозом правильно дихати і володіти власним голосом.

Впливаючи на акупунктурні точки за допомогою фахівця-голкотерапевта, можна значно скоротити кількість випадків заїкання.

Також не зайвими будуть заняття ЛФК і сеанси масажу, особливо комірної зони.

Методики боротьби із заїканням
У лікуванні заїкання є два основних підходи: навчити людину плавної мови і більш простому відношенню до своєї проблеми.

Комп’ютерні методики
Такі методики сприяють синхронізації роботи мовного і слухового центрів мозку. Людині потрібно вимовляти слова в мікрофон. При цьому апарат відтворює її голос із затримкою. Чуючи, як і що вона говорить, людина намагається підлаштуватися під свою мову. Завдяки цій методиці, мова стає більш плавною. Ефективність таких комп’ютерних програм, а їх сьогодні розроблено кілька, близько 70%.

Традиційні методики
В основному логопеди використовують для лікування заїкання традиційні методики – дихальні вправи. Їх потрібно виконувати регулярно протягом декількох місяців. До вправ по постановці правильного дихання слід додати також аутотренінг, читання скоромовок і віршів, тренування перед дзеркалом. Найефективнішою на сьогоднішній день вважається дихальна гімнастика Стрельникової О.М.

Нетрадиційні методики
До таких слід віднести точковий масаж і голковколювання, а також гомеопатію. Але варто розуміти, що знадобиться кілька курсів для того, щоб повністю позбутися від заїкання за допомогою таких нетрадиційних методик.

Ліки
Лікарські препарати для позбавлення від логоневрозу використовуються у складних випадках. Зазвичай це транквілізатори і психотропні медичні препарати. При цьому варто пам’ятати, що ці ліки мають безліч протипоказань і побічних дій, тому лікування слід проходити під контролем фахівця.

Read more: http://korusna.info/zdorovya/yak-pozbutysya-zayikannya.html#ixzz3KkXQZQT3
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:За]]

Файл:Звірі4.jpg

2014-12-02T13:56:48Z

В. Матвійчук:

Файл:Звірі3.jpg

2014-12-02T13:56:32Z

В. Матвійчук:

Файл:Звірі2.jpg

2014-12-02T13:56:20Z

В. Матвійчук:

Файл:Звірі1.jpg

2014-12-02T13:56:05Z

В. Матвійчук:

Файл:Звірі.jpg

2014-12-02T13:55:53Z

В. Матвійчук:

Звір

2014-12-02T13:55:50Z

В. Матвійчук: /* Ілюстрації */

'''І. Звір, звору, '''''м. ''Оврагъ, лощина, ложбина. ''Не навчила я ся корчима ходити, з звора воду пити, з торби хлібом жити, з торби хлібом жити, на камені спаті. ''Гол. І. 156.

'''ІІ. Звір, -ра, -ру, '''''м. ''1) Звѣрь. ''З теї тучи в темний ліс, нехай мене звір іззість. ''Чуб. V. 180. 2) Волкъ. Ум. '''Звірик, звірок. '''''Звірок утішний білка. ''Сим. 210. Ув. '''Звірюка, звіря́ка. '''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЗВІР 1 а, чол.
1. Дика, звичайно хижа, тварина. Медвідь — страшний, великий звір. Вночі в село заходить з гір: Тут вб'є вола, там цапа з'їсть — Немилий і шкідливий гість (Іван Франко, XIII, 1954, 265); Десь вийшли звірі з темних хащ І виють тужно... (Володимир Сосюра, I, 1957, 460); * У порівняннях. Сховалося у серці лихо, Як звір у темнім гаї (Тарас Шевченко, I, 1963, 310); Глянув [Трохим] на Дениса, та аж злякався: очі, як жар, горять і сам розлютований, мов звір який! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 415); Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 328); З правого боку горбатою тінню ліг в море Аю-Даг і, мов спраглий у спеку звір, припав до води (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 284); Осінній вітер... хутко вже й зимовий По сій діброві звіром зареве (Леся Українка, I, 1951, 161);
// тільки одн., у знач. збірн. У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкідливий тхір І ще там деяких чимало (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 56); Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць, — у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра (Іван Багмут, Опов., 1959, 28); * У порівняннях. Не маючи ні землі, ні оселі..., — як вільна птиця в полі, як дикий звір у борі, — хлопці розбрелися по селу... (Панас Мирний, I,1949, 263).
♦ Що то (це) за звір — про що-небудь комусь невідоме або маловідоме. Хома не розумів слова «бізнес», але й не став розпитувати чехів, що то за звір (Олесь Гончар, III, 1959, 426)
2. перен. Про дуже люту, жорстоку людину. [Лицар:] Я думаю, що й наш король не звір, що й він калік не зважиться карати (Леся Українка, II, 1951, 216); — А вони [німці] тоді зайшли та півсела й спалили. Та дівчат до себе погнали.. — От звірі! (Олександр Довженко, I, 1958, 330).
♦ Розбуджувати (розбудити) звіра в кому; Робити (зробити) звіра з кого — сприяти виникненню в кого-небудь грубих, жорстоких, звірячих інстинктів. Запах свіжої крові подіяв на худобу зовсім разюче, розбудив у сумирних волах диких, роз'ярених звірів (Олесь Гончар, II, 1959, 82); — Ревнощі — це, брат, така штука, що з чоловіка може звіра зробити! (Андрій Головко, II, 1957, 114). ЗВІР 2, звору, ІЗВІР, ізвору, чол., діал. Яр. І тут, доки зір засягне, високі гірські шпилі, ліси, долини і звори (Іван Франко, IV, 1950, 385); На крутому зворі горить дерев'яний міст (Василь Кучер, Вогник, 1952, 75); Вниз западалися боки гори у глибокі чорні ізвори, звідки родились холодні потоки, куди не ступала людська нога (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 317).

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
звір —

1) (зменшено-пестливе — звірик; маля звіра і зменшено-пестливі — звіря́, звіреня́, звіря́тко, звіреня́тко) дика, звичайно хижа тварина; з глибокої давнини наші предки шанували звірів, особливо великих і сильних; вважали, що деякі з них можуть бути вірними покровителями людини (див. тоте́м); поважні люди приймали собі якусь звірину назву (у «Слові о полку Ігоревім» князь зоветься Туром, пор. ще й сучасні прізвища від старовинних прізвиськ на зразок Вовк, Лисиця, Заєць, Півень, Мастівка, Журавель, Сова, Зозуля, Синиця, Ведмідь тощо); життя звірів, вірили, позначається на житті людей; коли в лісі гине якась велика звірина (а вона перед смертю ховається в гущавину, щоб бути самотньою), це неодмінно позначиться й поміж людьми добром чи злом, але завжди несподіванкою (звідси «щось велике в лісі здохло!»); чорний звір звичайно шкодить людині, бо в ньому сидить біс (коли переходить дорогу чи сильно кричить — це погані ознаки); фольклорові властива персоніфікація звірів; і досі вірять в особливу мову тварин; у народі багато легенд про перетворення людини на звіра чи птаха. Де звіру живеться, там він і ведеться (прислів’я); Ти йому не вір, бо то звір: як не вкусить, то зляка (приказка); Старий звір ніколи не дрімає (приказка); У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкідливий тхір, І ще там деяких чимало (Л. Глібов); Застукотало в дерева всередині, Якийсь там звірик мав гніздо (І. Франко);

===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Звір - animal
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
звір

ТолкованиеПеревод
звір
I -а, ч.
1) Дика, зазвичай хижа, тварина. || тільки одн., у знач. збірн.
2) перен. Про дуже люту, жорстоку людину.

II зво́ру, ізві́р, ізво́ру, ч., зах.
Яр.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:звірі.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:звірі1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:звірі2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:звірі3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:звірі4.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|YQRv3TVoMlU}}
https://www.youtube.com/watch?v=YQRv3TVoMlU

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Зв]]

Звір

2014-12-02T13:53:32Z

В. Матвійчук: /* Українські традиції */

'''І. Звір, звору, '''''м. ''Оврагъ, лощина, ложбина. ''Не навчила я ся корчима ходити, з звора воду пити, з торби хлібом жити, з торби хлібом жити, на камені спаті. ''Гол. І. 156.

'''ІІ. Звір, -ра, -ру, '''''м. ''1) Звѣрь. ''З теї тучи в темний ліс, нехай мене звір іззість. ''Чуб. V. 180. 2) Волкъ. Ум. '''Звірик, звірок. '''''Звірок утішний білка. ''Сим. 210. Ув. '''Звірюка, звіря́ка. '''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЗВІР 1 а, чол.
1. Дика, звичайно хижа, тварина. Медвідь — страшний, великий звір. Вночі в село заходить з гір: Тут вб'є вола, там цапа з'їсть — Немилий і шкідливий гість (Іван Франко, XIII, 1954, 265); Десь вийшли звірі з темних хащ І виють тужно... (Володимир Сосюра, I, 1957, 460); * У порівняннях. Сховалося у серці лихо, Як звір у темнім гаї (Тарас Шевченко, I, 1963, 310); Глянув [Трохим] на Дениса, та аж злякався: очі, як жар, горять і сам розлютований, мов звір який! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 415); Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 328); З правого боку горбатою тінню ліг в море Аю-Даг і, мов спраглий у спеку звір, припав до води (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 284); Осінній вітер... хутко вже й зимовий По сій діброві звіром зареве (Леся Українка, I, 1951, 161);
// тільки одн., у знач. збірн. У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкідливий тхір І ще там деяких чимало (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 56); Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць, — у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра (Іван Багмут, Опов., 1959, 28); * У порівняннях. Не маючи ні землі, ні оселі..., — як вільна птиця в полі, як дикий звір у борі, — хлопці розбрелися по селу... (Панас Мирний, I,1949, 263).
♦ Що то (це) за звір — про що-небудь комусь невідоме або маловідоме. Хома не розумів слова «бізнес», але й не став розпитувати чехів, що то за звір (Олесь Гончар, III, 1959, 426)
2. перен. Про дуже люту, жорстоку людину. [Лицар:] Я думаю, що й наш король не звір, що й він калік не зважиться карати (Леся Українка, II, 1951, 216); — А вони [німці] тоді зайшли та півсела й спалили. Та дівчат до себе погнали.. — От звірі! (Олександр Довженко, I, 1958, 330).
♦ Розбуджувати (розбудити) звіра в кому; Робити (зробити) звіра з кого — сприяти виникненню в кого-небудь грубих, жорстоких, звірячих інстинктів. Запах свіжої крові подіяв на худобу зовсім разюче, розбудив у сумирних волах диких, роз'ярених звірів (Олесь Гончар, II, 1959, 82); — Ревнощі — це, брат, така штука, що з чоловіка може звіра зробити! (Андрій Головко, II, 1957, 114). ЗВІР 2, звору, ІЗВІР, ізвору, чол., діал. Яр. І тут, доки зір засягне, високі гірські шпилі, ліси, долини і звори (Іван Франко, IV, 1950, 385); На крутому зворі горить дерев'яний міст (Василь Кучер, Вогник, 1952, 75); Вниз западалися боки гори у глибокі чорні ізвори, звідки родились холодні потоки, куди не ступала людська нога (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 317).

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
звір —

1) (зменшено-пестливе — звірик; маля звіра і зменшено-пестливі — звіря́, звіреня́, звіря́тко, звіреня́тко) дика, звичайно хижа тварина; з глибокої давнини наші предки шанували звірів, особливо великих і сильних; вважали, що деякі з них можуть бути вірними покровителями людини (див. тоте́м); поважні люди приймали собі якусь звірину назву (у «Слові о полку Ігоревім» князь зоветься Туром, пор. ще й сучасні прізвища від старовинних прізвиськ на зразок Вовк, Лисиця, Заєць, Півень, Мастівка, Журавель, Сова, Зозуля, Синиця, Ведмідь тощо); життя звірів, вірили, позначається на житті людей; коли в лісі гине якась велика звірина (а вона перед смертю ховається в гущавину, щоб бути самотньою), це неодмінно позначиться й поміж людьми добром чи злом, але завжди несподіванкою (звідси «щось велике в лісі здохло!»); чорний звір звичайно шкодить людині, бо в ньому сидить біс (коли переходить дорогу чи сильно кричить — це погані ознаки); фольклорові властива персоніфікація звірів; і досі вірять в особливу мову тварин; у народі багато легенд про перетворення людини на звіра чи птаха. Де звіру живеться, там він і ведеться (прислів’я); Ти йому не вір, бо то звір: як не вкусить, то зляка (приказка); Старий звір ніколи не дрімає (приказка); У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкідливий тхір, І ще там деяких чимало (Л. Глібов); Застукотало в дерева всередині, Якийсь там звірик мав гніздо (І. Франко);

===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Звір - animal
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
звір

ТолкованиеПеревод
звір
I -а, ч.
1) Дика, зазвичай хижа, тварина. || тільки одн., у знач. збірн.
2) перен. Про дуже люту, жорстоку людину.

II зво́ру, ізві́р, ізво́ру, ч., зах.
Яр.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:звірі.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:звірі1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:звірі2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:звірі3.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|YQRv3TVoMlU}}
https://www.youtube.com/watch?v=YQRv3TVoMlU

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Зв]]

Звір

2014-12-02T13:53:06Z

В. Матвійчук:

'''І. Звір, звору, '''''м. ''Оврагъ, лощина, ложбина. ''Не навчила я ся корчима ходити, з звора воду пити, з торби хлібом жити, з торби хлібом жити, на камені спаті. ''Гол. І. 156.

'''ІІ. Звір, -ра, -ру, '''''м. ''1) Звѣрь. ''З теї тучи в темний ліс, нехай мене звір іззість. ''Чуб. V. 180. 2) Волкъ. Ум. '''Звірик, звірок. '''''Звірок утішний білка. ''Сим. 210. Ув. '''Звірюка, звіря́ка. '''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЗВІР 1 а, чол.
1. Дика, звичайно хижа, тварина. Медвідь — страшний, великий звір. Вночі в село заходить з гір: Тут вб'є вола, там цапа з'їсть — Немилий і шкідливий гість (Іван Франко, XIII, 1954, 265); Десь вийшли звірі з темних хащ І виють тужно... (Володимир Сосюра, I, 1957, 460); * У порівняннях. Сховалося у серці лихо, Як звір у темнім гаї (Тарас Шевченко, I, 1963, 310); Глянув [Трохим] на Дениса, та аж злякався: очі, як жар, горять і сам розлютований, мов звір який! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 415); Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 328); З правого боку горбатою тінню ліг в море Аю-Даг і, мов спраглий у спеку звір, припав до води (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 284); Осінній вітер... хутко вже й зимовий По сій діброві звіром зареве (Леся Українка, I, 1951, 161);
// тільки одн., у знач. збірн. У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкідливий тхір І ще там деяких чимало (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 56); Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць, — у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра (Іван Багмут, Опов., 1959, 28); * У порівняннях. Не маючи ні землі, ні оселі..., — як вільна птиця в полі, як дикий звір у борі, — хлопці розбрелися по селу... (Панас Мирний, I,1949, 263).
♦ Що то (це) за звір — про що-небудь комусь невідоме або маловідоме. Хома не розумів слова «бізнес», але й не став розпитувати чехів, що то за звір (Олесь Гончар, III, 1959, 426)
2. перен. Про дуже люту, жорстоку людину. [Лицар:] Я думаю, що й наш король не звір, що й він калік не зважиться карати (Леся Українка, II, 1951, 216); — А вони [німці] тоді зайшли та півсела й спалили. Та дівчат до себе погнали.. — От звірі! (Олександр Довженко, I, 1958, 330).
♦ Розбуджувати (розбудити) звіра в кому; Робити (зробити) звіра з кого — сприяти виникненню в кого-небудь грубих, жорстоких, звірячих інстинктів. Запах свіжої крові подіяв на худобу зовсім разюче, розбудив у сумирних волах диких, роз'ярених звірів (Олесь Гончар, II, 1959, 82); — Ревнощі — це, брат, така штука, що з чоловіка може звіра зробити! (Андрій Головко, II, 1957, 114). ЗВІР 2, звору, ІЗВІР, ізвору, чол., діал. Яр. І тут, доки зір засягне, високі гірські шпилі, ліси, долини і звори (Іван Франко, IV, 1950, 385); На крутому зворі горить дерев'яний міст (Василь Кучер, Вогник, 1952, 75); Вниз западалися боки гори у глибокі чорні ізвори, звідки родились холодні потоки, куди не ступала людська нога (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 317).

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
звір —

1) (зменшено-пестливе — звірик; маля звіра і зменшено-пестливі — звіря́, звіреня́, звіря́тко, звіреня́тко) дика, звичайно хижа тварина; з глибокої давнини наші предки шанували звірів, особливо великих і сильних; вважали, що деякі з них можуть бути вірними покровителями людини (див. тоте́м); поважні люди приймали собі якусь звірину назву (у «Слові о полку Ігоревім» князь зоветься Туром, пор. ще й сучасні прізвища від старовинних прізвиськ на зразок Вовк, Лисиця, Заєць, Півень, Мастівка, Журавель, Сова, Зозуля, Синиця, Ведмідь тощо); життя звірів, вірили, позначається на житті людей; коли в лісі гине якась велика звірина (а вона перед смертю ховається в гущавину, щоб бути самотньою), це неодмінно позначиться й поміж людьми добром чи злом, але завжди несподіванкою (звідси «щось велике в лісі здохло!»); чорний звір звичайно шкодить людині, бо в ньому сидить біс (коли переходить дорогу чи сильно кричить — це погані ознаки); фольклорові властива персоніфікація звірів; і досі вірять в особливу мову тварин; у народі багато легенд про перетворення людини на звіра чи птаха. Де звіру живеться, там він і ведеться (прислів’я); Ти йому не вір, бо то звір: як не вкусить, то зляка (приказка); Старий звір ніколи не дрімає (приказка); У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкідливий тхір, І ще там деяких чимало (Л. Глібов); Застукотало в дерева всередині, Якийсь там звірик мав гніздо (І. Франко);

===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Звір - animal
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
звір

ТолкованиеПеревод
звір
I -а, ч.
1) Дика, зазвичай хижа, тварина. || тільки одн., у знач. збірн.
2) перен. Про дуже люту, жорстоку людину.

II зво́ру, ізві́р, ізво́ру, ч., зах.
Яр.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:звірі.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:звірі1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:звірі2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:звірі3.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|YQRv3TVoMlU}}
https://www.youtube.com/watch?v=YQRv3TVoMlU

===[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia Українські традиції]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Зв]]

Люлька

2014-11-29T16:38:50Z

В. Матвійчук: /* Іноземні словники */

'''Люлька, -ки, '''''ж. ''1) Курительная трубка. Вас. 148. ''Хто не курить люльки і не нюхає табаки, той не варт і собаки. ''Ном. № 12600. У гуцуловъ части трубки называются: '''вершок''', въ который набивается табакъ, '''сподок '''— въ него затыкается '''чубук'''; они дѣлаются каждый отдѣльно и скрѣпляются '''чо́пиком'''; надъ '''вершком '''находится '''накривка '''или '''шишка '''(крышка), которая къ '''вершку '''прикрѣплена '''кочергою '''— треугольною металлическою пластинкою, въ которой крышка поворачивается на '''чопу'''; металлическія украшеніи крышки (завитки) наз. '''кучерями''': '''сподо́к '''украшается '''гре́бінем''', а гдѣ послѣдняго нѣтъ, тамъ для крѣпости соединяетъ '''сподо́к '''съ '''вершко́м '''проволочная '''плетінка'''; та часть '''чубука''', которая берется въ ротъ, наз. '''пищок'''. Шух. I. 276, 277. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. '''Люлечка. '''''Козак сердега люлечку потягає. ''Нп.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЛЮЛЬКА 1, и, жін. Приладдя для куріння, що складається з мундштука і чашечки для накладання тютюну. Мені з жінкою не возиться, А тютюн та люлька Козаку в дорозі Знадобиться! (Сто пісень для молоді, 1946, 223); Сів [москаль] на окопі та й почав насипати тютюну в люльку (Нечуй-Левицький, I, 1956, 71); Вихопив жаринку з багаття Лесь Якубенко і пальцем затовк її в люльку (Михайло Стельмах, I, 1962, 504); * У порівняннях. На другому кінці столу вже підводиться висохлий, як люлька, чабан Горпищенко з міцним гранчастим келешком у руці (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 142);
// Таке приладдя з запаленим тютюном, що димить. Лежить [Опанас] у садку під грушею, люльку пихкає (Марко Вовчок, I, 1955, 23); Синій димок од люльки тонесенькою спіраллю розправляється і знову звивається вгорі в маленьку сіро-голубу хмарку (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 30).

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

Лю́лька ми́ру див. мир1; Смокта́ти лю́льку див. смокта́ти; Тягти́ лю́льку див. тягти́.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:люлька.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:люлька1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:люлька2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:люлька3.jpg|x140px]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Лю]]

Люлька

2014-11-29T16:38:29Z

В. Матвійчук:

'''Люлька, -ки, '''''ж. ''1) Курительная трубка. Вас. 148. ''Хто не курить люльки і не нюхає табаки, той не варт і собаки. ''Ном. № 12600. У гуцуловъ части трубки называются: '''вершок''', въ который набивается табакъ, '''сподок '''— въ него затыкается '''чубук'''; они дѣлаются каждый отдѣльно и скрѣпляются '''чо́пиком'''; надъ '''вершком '''находится '''накривка '''или '''шишка '''(крышка), которая къ '''вершку '''прикрѣплена '''кочергою '''— треугольною металлическою пластинкою, въ которой крышка поворачивается на '''чопу'''; металлическія украшеніи крышки (завитки) наз. '''кучерями''': '''сподо́к '''украшается '''гре́бінем''', а гдѣ послѣдняго нѣтъ, тамъ для крѣпости соединяетъ '''сподо́к '''съ '''вершко́м '''проволочная '''плетінка'''; та часть '''чубука''', которая берется въ ротъ, наз. '''пищок'''. Шух. I. 276, 277. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. '''Люлечка. '''''Козак сердега люлечку потягає. ''Нп.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЛЮЛЬКА 1, и, жін. Приладдя для куріння, що складається з мундштука і чашечки для накладання тютюну. Мені з жінкою не возиться, А тютюн та люлька Козаку в дорозі Знадобиться! (Сто пісень для молоді, 1946, 223); Сів [москаль] на окопі та й почав насипати тютюну в люльку (Нечуй-Левицький, I, 1956, 71); Вихопив жаринку з багаття Лесь Якубенко і пальцем затовк її в люльку (Михайло Стельмах, I, 1962, 504); * У порівняннях. На другому кінці столу вже підводиться висохлий, як люлька, чабан Горпищенко з міцним гранчастим келешком у руці (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 142);
// Таке приладдя з запаленим тютюном, що димить. Лежить [Опанас] у садку під грушею, люльку пихкає (Марко Вовчок, I, 1955, 23); Синій димок од люльки тонесенькою спіраллю розправляється і знову звивається вгорі в маленьку сіро-голубу хмарку (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 30).

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

Лю́лька ми́ру див. мир1; Смокта́ти лю́льку див. смокта́ти; Тягти́ лю́льку див. тягти́.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:люлька.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:люлька1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:люлька2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:люлька3.jpg|x140px]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Лю]]

Файл:Люлька3.jpg

2014-11-29T16:36:41Z

В. Матвійчук:

Файл:Люлька2.jpg

2014-11-29T16:36:18Z

В. Матвійчук:

Файл:Люлька1.jpg

2014-11-29T16:36:05Z

В. Матвійчук:

Файл:Люлька.jpg

2014-11-29T16:35:51Z

В. Матвійчук:

Людоїд

2014-11-29T16:24:09Z

В. Матвійчук:

'''Людоїд, -да, '''''м. ''Людоѣдъ. ''Ах ти людоїд. ''Ном. № 4082. ''Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців. ''Грин. І. 1.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЛЮДОЇ́Д, а, чол.
1. Дикун, що їсть людське м'ясо. Для мене, здається, готувався до свята справжній бенкет, так наче я мав апетит людоїда, або приїхав з голодного краю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); Я читав колись про диких людоїдів, що живуть на австралійських островах, про те, які вони люті (Володимир Самійленко, II, 1958, 305); * Образно. Мор, голод і війна — то страшні людоїди (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 195); * У порівняннях. Різким ривком відкинув [Солод] геть шинель і голий, мов дикун-людоїд, накинувся на Безкобиліна (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 103);
// перен. Про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, вбивства. Кати! кати! людоїди! Наїлись обоє, Накралися; а що взяли На той світ з собою? (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); В тій Німеччині рейвах: метушаться людоїди, в дзвони дзвонять, бога просять свого фашистського (Юрій Яновський, I, 1954, 81);
// Уживається як лайливе слово. Дяк потріпує навіть старих і благочестивих дідів.. усякими непотрібними словами: анциболами, харцизниками, людоїдами, шибениками і усякими безумними словами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 168).
2. Персонаж казок, що поїдає людей (частіше дітей). Далі старший людоїд і каже: — Ну, сідай, хлопче, та повечеряй з нами, бо після вечері ми тебе самого з'їмо (Степан Васильченко, II, 1959, 437).

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Людої́д, -да, м. Людоѣдъ. Ах ти людоїд. Ном. № 4082. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців. Грин. І. 1.

==Цікаві факти==
1. У Біблії згадується людоїдство при облозі Самарії. Дві жінки уклали угоду, що з'їдять своїх дітей, але після того, як перша мати приготувала трапезу зі своєї дитини, і вони це з'їли, друга відмовилася виконати відповідне зобов'язання по приготуванню своєї дитини.

2. Ієронім в своєму листі розповідає, як при подорожі в Галлію зустрівся з представниками британського племені аттіків. За словами Ієроніма, британці стверджували, що їх улюбленими делікатесами були «сідниці пастирів і грудей їх дружин».

3. Після мусульмансько-курейшитского битви при Ухуді в 625 році печінку убитого Хамзи ібн Абд аль-мутталиба була з'їдена дружиною одного з командувачів армії курейшитов.

4. Є дані про людоїдство у часи Першого хрестового походу, коли хрестоносці нібито харчувалися тілами ворогів із захопленого арабського міста Маарат Ан-Нуман. Амін Маалуф обговорює пішли за тим випадки людоїдства при русі колон до Єрусалиму, а також зроблені згодом спроби істориків видалити ці згадки із західної історії.

5. Граф Уголіно делла Герардеска, померлий від голоду в ув'язненні в 1289 році в Пізі, був звинувачений сучасниками в тому, що перед смертю він був змушений з'їсти своїх синів і онуків. Це описується в Пісні 33 з «Божественної комедії».

6. Є документи, які свідчать про людоїдство в Мексиці. Квіткові війни імперії ацтеків розглядаються як найбільш масовий прояв людоїдства; письмена ацтеків, написані після перемоги, повідомляють, що людська плоть не мала цінності і зазвичай викидалася - її заміняли індичатиною.

Більше читайте тут: [посиланняhttp://xn--80aqf6ah.com.ua/index.php?newsid=1321]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:людоїд.jpg|x140px]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Лю]]

Людоїд

2014-11-29T16:23:00Z

В. Матвійчук:

'''Людоїд, -да, '''''м. ''Людоѣдъ. ''Ах ти людоїд. ''Ном. № 4082. ''Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців. ''Грин. І. 1.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЛЮДОЇ́Д, а, чол.
1. Дикун, що їсть людське м'ясо. Для мене, здається, готувався до свята справжній бенкет, так наче я мав апетит людоїда, або приїхав з голодного краю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); Я читав колись про диких людоїдів, що живуть на австралійських островах, про те, які вони люті (Володимир Самійленко, II, 1958, 305); * Образно. Мор, голод і війна — то страшні людоїди (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 195); * У порівняннях. Різким ривком відкинув [Солод] геть шинель і голий, мов дикун-людоїд, накинувся на Безкобиліна (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 103);
// перен. Про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, вбивства. Кати! кати! людоїди! Наїлись обоє, Накралися; а що взяли На той світ з собою? (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); В тій Німеччині рейвах: метушаться людоїди, в дзвони дзвонять, бога просять свого фашистського (Юрій Яновський, I, 1954, 81);
// Уживається як лайливе слово. Дяк потріпує навіть старих і благочестивих дідів.. усякими непотрібними словами: анциболами, харцизниками, людоїдами, шибениками і усякими безумними словами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 168).
2. Персонаж казок, що поїдає людей (частіше дітей). Далі старший людоїд і каже: — Ну, сідай, хлопче, та повечеряй з нами, бо після вечері ми тебе самого з'їмо (Степан Васильченко, II, 1959, 437).

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Людої́д, -да, м. Людоѣдъ. Ах ти людоїд. Ном. № 4082. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців. Грин. І. 1.
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===

==Цікаві факти==
1. У Біблії згадується людоїдство при облозі Самарії. Дві жінки уклали угоду, що з'їдять своїх дітей, але після того, як перша мати приготувала трапезу зі своєї дитини, і вони це з'їли, друга відмовилася виконати відповідне зобов'язання по приготуванню своєї дитини.

2. Ієронім в своєму листі розповідає, як при подорожі в Галлію зустрівся з представниками британського племені аттіків. За словами Ієроніма, британці стверджували, що їх улюбленими делікатесами були «сідниці пастирів і грудей їх дружин».

3. Після мусульмансько-курейшитского битви при Ухуді в 625 році печінку убитого Хамзи ібн Абд аль-мутталиба була з'їдена дружиною одного з командувачів армії курейшитов.

4. Є дані про людоїдство у часи Першого хрестового походу, коли хрестоносці нібито харчувалися тілами ворогів із захопленого арабського міста Маарат Ан-Нуман. Амін Маалуф обговорює пішли за тим випадки людоїдства при русі колон до Єрусалиму, а також зроблені згодом спроби істориків видалити ці згадки із західної історії.

5. Граф Уголіно делла Герардеска, померлий від голоду в ув'язненні в 1289 році в Пізі, був звинувачений сучасниками в тому, що перед смертю він був змушений з'їсти своїх синів і онуків. Це описується в Пісні 33 з «Божественної комедії».

6. Є документи, які свідчать про людоїдство в Мексиці. Квіткові війни імперії ацтеків розглядаються як найбільш масовий прояв людоїдства; письмена ацтеків, написані після перемоги, повідомляють, що людська плоть не мала цінності і зазвичай викидалася - її заміняли індичатиною.

Більше читайте тут: [посиланняhttp://xn--80aqf6ah.com.ua/index.php?newsid=1321]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:людоїд.jpg|x140px]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Лю]]

Людоїд

2014-11-29T16:21:51Z

В. Матвійчук:

'''Людоїд, -да, '''''м. ''Людоѣдъ. ''Ах ти людоїд. ''Ном. № 4082. ''Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців. ''Грин. І. 1.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЛЮДОЇ́Д, а, чол.
1. Дикун, що їсть людське м'ясо. Для мене, здається, готувався до свята справжній бенкет, так наче я мав апетит людоїда, або приїхав з голодного краю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); Я читав колись про диких людоїдів, що живуть на австралійських островах, про те, які вони люті (Володимир Самійленко, II, 1958, 305); * Образно. Мор, голод і війна — то страшні людоїди (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 195); * У порівняннях. Різким ривком відкинув [Солод] геть шинель і голий, мов дикун-людоїд, накинувся на Безкобиліна (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 103);
// перен. Про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, вбивства. Кати! кати! людоїди! Наїлись обоє, Накралися; а що взяли На той світ з собою? (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); В тій Німеччині рейвах: метушаться людоїди, в дзвони дзвонять, бога просять свого фашистського (Юрій Яновський, I, 1954, 81);
// Уживається як лайливе слово. Дяк потріпує навіть старих і благочестивих дідів.. усякими непотрібними словами: анциболами, харцизниками, людоїдами, шибениками і усякими безумними словами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 168).
2. Персонаж казок, що поїдає людей (частіше дітей). Далі старший людоїд і каже: — Ну, сідай, хлопче, та повечеряй з нами, бо після вечері ми тебе самого з'їмо (Степан Васильченко, II, 1959, 437).

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Людої́д, -да, м. Людоѣдъ. Ах ти людоїд. Ном. № 4082. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців. Грин. І. 1.
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:людоїд.jpg|x140px]]

==Цікаві факти==
1. У Біблії згадується людоїдство при облозі Самарії. Дві жінки уклали угоду, що з'їдять своїх дітей, але після того, як перша мати приготувала трапезу зі своєї дитини, і вони це з'їли, друга відмовилася виконати відповідне зобов'язання по приготуванню своєї дитини.

2. Ієронім в своєму листі розповідає, як при подорожі в Галлію зустрівся з представниками британського племені аттіків. За словами Ієроніма, британці стверджували, що їх улюбленими делікатесами були «сідниці пастирів і грудей їх дружин».

3. Після мусульмансько-курейшитского битви при Ухуді в 625 році печінку убитого Хамзи ібн Абд аль-мутталиба була з'їдена дружиною одного з командувачів армії курейшитов.

4. Є дані про людоїдство у часи Першого хрестового походу, коли хрестоносці нібито харчувалися тілами ворогів із захопленого арабського міста Маарат Ан-Нуман. Амін Маалуф обговорює пішли за тим випадки людоїдства при русі колон до Єрусалиму, а також зроблені згодом спроби істориків видалити ці згадки із західної історії.

5. Граф Уголіно делла Герардеска, померлий від голоду в ув'язненні в 1289 році в Пізі, був звинувачений сучасниками в тому, що перед смертю він був змушений з'їсти своїх синів і онуків. Це описується в Пісні 33 з «Божественної комедії».

6. Є документи, які свідчать про людоїдство в Мексиці. Квіткові війни імперії ацтеків розглядаються як найбільш масовий прояв людоїдства; письмена ацтеків, написані після перемоги, повідомляють, що людська плоть не мала цінності і зазвичай викидалася - її заміняли індичатиною.

Більше читайте тут: [посиланняhttp://xn--80aqf6ah.com.ua/index.php?newsid=1321]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Лю]]

Лікарня

2014-11-29T16:20:29Z

В. Матвійчук:

'''Лікарня, -ні, '''''ж. ''Больница. Славяносербск. у.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЛІКА́РНЯ, і, жін. Заклад для стаціонарного лікування хворих. Дмитрик лежить у лікарні. Зламану ногу його взято в лещата (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 135); [Ліда:] До лікарні ліг мій батько на аналіз. У нього з шлунком погано (Олександр Корнійчук, I, 1955, 92).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Лікарня - hospital

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Лікарня — лікувально-профілактична установа, яка надає населенню стаціонарну кваліфіковану і спеціалізовану медичну допомогу.
У цілому лікарні класифікуються за типом організації та за спеціалізацією.

Типи організації лікарень[ред. • ред. код]
Децентралізовані — кожне відділення займає окремий корпус лікарні. Недолік такої системи — велика площа. У чистому вигляді практично не зустрічається.

Централізовані — абсолютна більшість відділень поєднані в одному корпусі, розташованих, як правило, на різних поверхах або частинах будинку. Як правило при такому вигляді організації за межі однієї будівлі винесені технічні приміщення, харчоблок, поліклінічне і танатологічне (патологоанатомічне) відділення.
Змішаний — поєднання особливостей обох видів: є один-два великі корпуси з різними відділеннями і кілька дрібніших корпусів для деяких відділень. Більшість великих лікарень організовано за таким принципом.

За спеціалізацією (профілем)[ред. • ред. код]
Спеціалізовані — спрямовані на лікування певного класу захворювань: кардіологічні (кардіоцентр), нейрохірургічні, онкологічні, урологічні, інфекційні та інші.
Загальні — багатопрофільні установи спрямовані на діагностику та лікування широкого спектру захворювань.
Згідно з профілем лікування планується розміщення палат у терапевтичних та хірургічних та інфекційних корпусах.

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===

Больни́ца — вид гражданского стационарного медицинского учреждения, направленного на лечение больных и/или специализированную углубленную дифференциальную диагностику заболеваний в стационарных условиях. Военная больница — госпиталь.
В состав больницы общего профиля, как правило, входят:

• Санитарный пропускник (санпропускник)
• Терапевтический корпус
• Хирургический корпус
• Гинекологическое отделение
• Клиническое отделение
• Травмпункт
• Морг

История

В Древней Греции уже практиковалось лечение больных в так называемых «ятрейях», которые представляли собой хорошо освещенные дома, имевшие много приспособлений для лечения и для производства хирургических операций. У римлян имелись валетудинарии — особые места для лечения больных, впервые учрежденные при Траяне в военное время[1].
Василий Великий примерно в 371 году основал и поддерживал богоугодное заведение, получившее название «Василиада» и действовавшее по крайней мере до VI века. Оно включало больницу, возможно, также лепрозорий и странноприимный дом. В благотворительности Василий Великий имел предшественником Евстафия Севастийского, приславшего ему для обустройства богадельни двух помощников, но в организации и масштабе своего предприятия Василий Великий превзошел Евстафия. Подобные заведения получили широкое распространение в окрестных и отдаленных местностях.[2]
Средневековые европейские больницы возникали по образцу византийских: это были религиозные общины, где медицинскую помощь оказывали монахи и монахини. Некоторые из таких больниц организовывались при монастырях, другие были независимы и существовали за счет пожертвований. Имелись не только многофункциональные больницы, но и специализированные — например, больницы для прокаженных либо приюты для бедных и паломников.
Первая больница в вестготской Испании (ксенодохий) была основана епископом Масоной Меридским в 580 году и обслуживала как местное население, так и предоставляла услуги гостиницы для паломников, путешествующих к святым мощам в базилике мученицы Евлалии в Мериде. При больнице имелось свое подсобное хозяйство, обеспечивавшее гостей и пациентов продуктами питания. Павел Диакон сообщал, что больница имела врачей и медсестер, которым надлежало заботиться о больных, кем бы те ни были — «рабами или свободными, христианами или иудеями».
В конце 700-х — начале 800-х годов император Карл Великий издал указ, согласно которому больницы, некогда хорошо обустроенные, но пришедшие в упадок ко времени его правления, должны быть восстановлены. Кроме того, он распорядился, чтобы каждый собор и монастырь имел при себе больницу.
В течение 900-х годов роль монастырей в организации больничного дела стала преобладающей. Бенедиктинское аббатство Клюни в Верхней Бургундии, основанное в 910 году, стало примером для широкого подражания во всей Франции и Германии. Помимо лазарета для монахов, в монастырях организовывались больницы, в которых заботились и о других больных. Последние находились в ведении элемозинария («служитель, раздающий милостыню»), который, следуя тщательно составленным правилам, отвечал за то, чтобы посетителю или пациенту была оказана любая помощь, которая ему может потребоваться.
Поскольку элемозинарии были обязаны выявлять больных и нуждающихся в окрестностях монастырей, последние становились центром облегчения страданий. Среди монастырей, заметных в этом отношении, были:

• бенедектинские аббатства — Корби, Хиршау, Браунвайлер, Дойц, Ильзенбург, Лизборн, Прам и Фульда;

• цистерцианские аббатства — Арнсберг, Баумгартен, Эбербах, Химменроде, Херренальб, Фолькенроде и Валькенрид.

Во время Крестовых походов возникли рыцарские ордена (иоаннитский и немецкий), которые во многих местах учредили больницы. К древнейшим больницам в Европе принадлежит госпиталь Отель-Дьё в Париже, о котором упоминается еще в 651 году, больница Святого Варфоломея в Лондоне (основанная в 1102 году) и больница Сан-Спирито в Риме, основанная Папой римским Иннокентием III в 1204 году[1].
Первая государственная (стабильно финансируемой исключительно на государственные средства) крупная больница в истории была построена Ахмад ибн Тулуном в 873 году в Египте. В ней была мужская и женская баня, и предназначена она была исключительно для бедных слоев населения. При поступлении в больницу одежда и деньги сдавались на хранение управителю, а при выписке из больницы пациент получал в качестве последнего рациона одну курицу и один хлеб. Ибн Тулун отпускал на нужды этого госпиталя 60 тыс. динаров и посещал его каждую пятницу. Больница включала также отделение для умалишенных.
Ибн Джубайр так описывает одно из лечебных учреждений Египта XII века:
К похвальным учреждениям султана относится также больница, которую мы посетили в Каире. Это дворец из дворцов, восхитительный по красоте и величине, предназначенный для доброго дела, ради вознаграждения и возмещения [в будущей жизни].
Аналогичные приюты существовали и в иных странах ислама:
Между аш-Шари и кварталом Баб ал-Басра имеется рынок госпиталя, подобный маленькому городку: там на Тигре находится известный багдадский госпиталь. Врачи посещают его каждый понедельник и четверг, наблюдают за состоянием больных и предписывают им необходимое лечение. У них имеются помощники, которые приготовляют лекарства и пищу. Госпиталь — большое здание с отдельными комнатами и всеми удобствами, присущими сооружениям правителей. Вода поступает туда прямо из Тигра… В городе (Дамаске) имеются около 20 медресе и два дома умалишенных, старый и новый[3]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лікарня.jpg|x140px]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Лі]]

Файл:Людоїд.jpg

2014-11-29T16:19:28Z

В. Матвійчук:

Файл:Лікарня.jpg

2014-11-29T16:19:13Z

В. Матвійчук:

Лікарня

2014-11-29T16:02:32Z

В. Матвійчук:

'''Лікарня, -ні, '''''ж. ''Больница. Славяносербск. у.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЛІКА́РНЯ, і, жін. Заклад для стаціонарного лікування хворих. Дмитрик лежить у лікарні. Зламану ногу його взято в лещата (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 135); [Ліда:] До лікарні ліг мій батько на аналіз. У нього з шлунком погано (Олександр Корнійчук, I, 1955, 92).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Лікарня - hospital
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лікарня.jpg|x140px]]

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Лікарня — лікувально-профілактична установа, яка надає населенню стаціонарну кваліфіковану і спеціалізовану медичну допомогу.
У цілому лікарні класифікуються за типом організації та за спеціалізацією.

Типи організації лікарень[ред. • ред. код]
Децентралізовані — кожне відділення займає окремий корпус лікарні. Недолік такої системи — велика площа. У чистому вигляді практично не зустрічається.

Централізовані — абсолютна більшість відділень поєднані в одному корпусі, розташованих, як правило, на різних поверхах або частинах будинку. Як правило при такому вигляді організації за межі однієї будівлі винесені технічні приміщення, харчоблок, поліклінічне і танатологічне (патологоанатомічне) відділення.
Змішаний — поєднання особливостей обох видів: є один-два великі корпуси з різними відділеннями і кілька дрібніших корпусів для деяких відділень. Більшість великих лікарень організовано за таким принципом.

За спеціалізацією (профілем)[ред. • ред. код]
Спеціалізовані — спрямовані на лікування певного класу захворювань: кардіологічні (кардіоцентр), нейрохірургічні, онкологічні, урологічні, інфекційні та інші.
Загальні — багатопрофільні установи спрямовані на діагностику та лікування широкого спектру захворювань.
Згідно з профілем лікування планується розміщення палат у терапевтичних та хірургічних та інфекційних корпусах.

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===

Больни́ца — вид гражданского стационарного медицинского учреждения, направленного на лечение больных и/или специализированную углубленную дифференциальную диагностику заболеваний в стационарных условиях. Военная больница — госпиталь.
В состав больницы общего профиля, как правило, входят:

• Санитарный пропускник (санпропускник)
• Терапевтический корпус
• Хирургический корпус
• Гинекологическое отделение
• Клиническое отделение
• Травмпункт
• Морг

История

В Древней Греции уже практиковалось лечение больных в так называемых «ятрейях», которые представляли собой хорошо освещенные дома, имевшие много приспособлений для лечения и для производства хирургических операций. У римлян имелись валетудинарии — особые места для лечения больных, впервые учрежденные при Траяне в военное время[1].
Василий Великий примерно в 371 году основал и поддерживал богоугодное заведение, получившее название «Василиада» и действовавшее по крайней мере до VI века. Оно включало больницу, возможно, также лепрозорий и странноприимный дом. В благотворительности Василий Великий имел предшественником Евстафия Севастийского, приславшего ему для обустройства богадельни двух помощников, но в организации и масштабе своего предприятия Василий Великий превзошел Евстафия. Подобные заведения получили широкое распространение в окрестных и отдаленных местностях.[2]
Средневековые европейские больницы возникали по образцу византийских: это были религиозные общины, где медицинскую помощь оказывали монахи и монахини. Некоторые из таких больниц организовывались при монастырях, другие были независимы и существовали за счет пожертвований. Имелись не только многофункциональные больницы, но и специализированные — например, больницы для прокаженных либо приюты для бедных и паломников.
Первая больница в вестготской Испании (ксенодохий) была основана епископом Масоной Меридским в 580 году и обслуживала как местное население, так и предоставляла услуги гостиницы для паломников, путешествующих к святым мощам в базилике мученицы Евлалии в Мериде. При больнице имелось свое подсобное хозяйство, обеспечивавшее гостей и пациентов продуктами питания. Павел Диакон сообщал, что больница имела врачей и медсестер, которым надлежало заботиться о больных, кем бы те ни были — «рабами или свободными, христианами или иудеями».
В конце 700-х — начале 800-х годов император Карл Великий издал указ, согласно которому больницы, некогда хорошо обустроенные, но пришедшие в упадок ко времени его правления, должны быть восстановлены. Кроме того, он распорядился, чтобы каждый собор и монастырь имел при себе больницу.
В течение 900-х годов роль монастырей в организации больничного дела стала преобладающей. Бенедиктинское аббатство Клюни в Верхней Бургундии, основанное в 910 году, стало примером для широкого подражания во всей Франции и Германии. Помимо лазарета для монахов, в монастырях организовывались больницы, в которых заботились и о других больных. Последние находились в ведении элемозинария («служитель, раздающий милостыню»), который, следуя тщательно составленным правилам, отвечал за то, чтобы посетителю или пациенту была оказана любая помощь, которая ему может потребоваться.
Поскольку элемозинарии были обязаны выявлять больных и нуждающихся в окрестностях монастырей, последние становились центром облегчения страданий. Среди монастырей, заметных в этом отношении, были:

• бенедектинские аббатства — Корби, Хиршау, Браунвайлер, Дойц, Ильзенбург, Лизборн, Прам и Фульда;

• цистерцианские аббатства — Арнсберг, Баумгартен, Эбербах, Химменроде, Херренальб, Фолькенроде и Валькенрид.

Во время Крестовых походов возникли рыцарские ордена (иоаннитский и немецкий), которые во многих местах учредили больницы. К древнейшим больницам в Европе принадлежит госпиталь Отель-Дьё в Париже, о котором упоминается еще в 651 году, больница Святого Варфоломея в Лондоне (основанная в 1102 году) и больница Сан-Спирито в Риме, основанная Папой римским Иннокентием III в 1204 году[1].
Первая государственная (стабильно финансируемой исключительно на государственные средства) крупная больница в истории была построена Ахмад ибн Тулуном в 873 году в Египте. В ней была мужская и женская баня, и предназначена она была исключительно для бедных слоев населения. При поступлении в больницу одежда и деньги сдавались на хранение управителю, а при выписке из больницы пациент получал в качестве последнего рациона одну курицу и один хлеб. Ибн Тулун отпускал на нужды этого госпиталя 60 тыс. динаров и посещал его каждую пятницу. Больница включала также отделение для умалишенных.
Ибн Джубайр так описывает одно из лечебных учреждений Египта XII века:
К похвальным учреждениям султана относится также больница, которую мы посетили в Каире. Это дворец из дворцов, восхитительный по красоте и величине, предназначенный для доброго дела, ради вознаграждения и возмещения [в будущей жизни].
Аналогичные приюты существовали и в иных странах ислама:
Между аш-Шари и кварталом Баб ал-Басра имеется рынок госпиталя, подобный маленькому городку: там на Тигре находится известный багдадский госпиталь. Врачи посещают его каждый понедельник и четверг, наблюдают за состоянием больных и предписывают им необходимое лечение. У них имеются помощники, которые приготовляют лекарства и пищу. Госпиталь — большое здание с отдельными комнатами и всеми удобствами, присущими сооружениям правителей. Вода поступает туда прямо из Тигра… В городе (Дамаске) имеются около 20 медресе и два дома умалишенных, старый и новый[3]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Лі]]