Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Хліб

2014-11-29T18:40:43Z

Влада Хаврич:

'''Хліб, -ба, '''''м. ''1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Чуб. VII. 444. ''Нам Бога не вчить, як хліб родить. ''Ном. № 35. ''Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. ''Ном. № 76. ''Хліба напечено, борщик зварений. ''Рудч. Ск. II. 33. 2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. ''Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. ''Рудч. Ск. І. 5. ''От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, хліб треба купувать. Пуийдемо у хлібороби, каже. ''Чуб. II. 15. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: '''хліби'''. ''Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали. ''К. МБ. ІІ. 123. 3) '''Хліб-сіль'''. Хлѣбосольство, радушіе, ''Я по вашій хлібасоли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зродувіку не прийшла. ''4) — '''старий'''. Раст. Sclerotiu clavus. Вх. Пч. II. 36. Ум. '''Хлі́бець, хлібчик, хлібчичок. '''
[[Категорія:Хл]]

==Сучасні словники==
Хліб — харчовий продукт, що випікається з борошна.[1][2] Хліб — це ціла група основних продуктів, які виробляються шляхом випічки або смаженням. Вихідним матеріалом є тісто, яке включає борошно і воду, в які зазвичай додають живі дріжджі, кисле тісто або хімічний розпушувач тіста. Можливі й інші добавки. Зовнішню верхню частину називають скоринкою хліба, внутрішню — м'якушкою хліба. Хліб є популярним харчовим продуктом європейців, жителів Близького Сходу та представників індійських культур.

Згідно з ДСТУ 2120-93:

хліб — хлібобулочні вироби, маса яких більша за 500 г;
хлібобулочні вироби — харчовий продукт, випечений з борошна, дріжджів, солі, води та додаткової сировини для хлібобулочних виробів.

==Історія==
Людина вирощує зернові культури для харчування вже приблизно 10 000 років. Раніше зерно мололи, змішували з водою і їли як кашу. Пізніше з каші на гарячих каменях або в попелі пекли хлібні коржики із зерна дуже грубого помолу та води. Подібний хліб і зараз готують в різних частинах світу, наприклад, мексиканську тортилью, індійський чапаті, шотландські та північноамериканські вівсяні коржики.

Згідно з археологічними знахідками хліб відомий понад 5000 років. Він був важливим продуктом харчування ранніх цивілізацій, зокрема в Єгипті, де вже у той час хліб у великих кількостях виготовлявся в пекарнях. У античні часи єгиптяни мали прізвисько хлібоїди.

Вже між 2860 і 2840 до Різдва Христового в країні на Нілі було відомо 30 різних сортів хліба. З Єгипту знання про випічку хліба через Грецію і Римську Імперію потрапили в Європу.

Навіть в період античності було велике різноманіття сортів хліба. У своєму творі грецький автор Автенеус описує різні види хліба, пирогів, печива та інших кондитерських виробів, які були доступні в класичний період. Серед хлібів він згадує корж, який пекли на сковорідці, медовий хліб, «грибний» хліб та військовий хліб, який пекли на рожні. Тип та якість борошна, яке використовувалося для приготування хліба, також були дуже різні. У той час римлянин Дифілус відзначав «хліб, виготовлений із пшениці, в порівнянні з ячмінним хлібом поживніший, легше засвоюється і, принаймні, смачніший».

Під час Середньовіччя хліб був не тільки основним продуктом харчування, а й частиною сервірування столу.

Отто Фредеріка Рогведдера вважають батьком нарізного хліба. У 1912 Рогведдер почав роботу над машиною, що нарізає хліб, але пекарні неохоче її використовували, бо боялися, що хліб швидше черствітиме. Це продовжувалося до 1928, коли Рогведдер створив машину, яка і нарізує, і упаковує хліб. Це значно збільшило популярність нарізного хліба. Пекарня в Чіллікоте, Міссурі була першою пекарнею, що виготовляла нарізний хліб.

Впродовж довгого часу білий хліб вважали хлібом багатих, в той час як бідняки їли темний хліб. Хоча в кінці XX ст. темному хлібу стали віддавати перевагу через більшу харчову цінність, тоді як білий хліб став асоціюватися із неосвіченістю в харчуванні нижчого класу.

Інша важлива подія сталася в 1961 році, коли винайшли машину, яка значно автоматизувала роботу із тістом та значно зменшила період ферментації і час виготовлення однієї буханки. Цей спосіб зараз широко використовується у всьому світі.
==Види хліба==
Хліб є основним продуктом харчування в Європі, Америці та на Близькому Сході і в Північній Африці, на відміну від Східної Азії, де основним є рис. Хліб, як правило, виготовляють із пшеничного борошна. Завдяки високому вмісту клейковини (яка дає пористість і еластичність тіста), пшениця є найпоширенішим зерном, яке використовується для приготування хліба, але також для хліба використовують інші зернові, такі як жито, ячмінь, кукурудзу, овес, як правило, але не завжди, в поєднанні з пшеничним борошном.

Білий та сірий хліб.
Залежно від виду борошна, яке використовується для приготування тіста, хліб поділяється на житній, пшеничний, житньо-пшеничний і пшенично-житній; від способу випікання — формовий і подовий; від рецептури — простий і поліпшений.

За видом борошна:

Хліб з житнього борошна. До простих видів хліба з житнього борошна належать: хліб з оббивного, з обдирного та із сіяного борошна. Поверхня хліба з сіяного борошна, як правило, гладенька, з оббивного — шорстка, з наколеннями або без них; колір від світло-коричневого (сіяного) до темно-коричневого (оббивного).
Хліб з житньо-пшеничного борошна. У ньому переважає житнє борошно. За рецептурою поділяється на простий і покращений. Найпоширенішим простим житньо-пшеничним хлібом є хліб з оббивного борошна. Для його приготування використовують борошно житнє оббивне і пшеничне оббивне у співвідношенні 60:40.
Хліб з пшенично-житнього борошна має в рецептурі переважно пшеничне борошно. Його асортимент неширокий. З простих видів найпоширеніший оббивний, а з поліпшених — оббивний заварний. Пшенично-житній оббивний простий хліб виготовляють із суміші оббивного борошна пшеничного і житнього (70:ЗО). Пшенично-житній оббивний заварний хліб виготовляють з борошна пшеничного оббивного і житнього оббивного (70:25). Частину житнього оббивного борошна (5%) заміняють на житній солод. Цим і відрізняється рецептура заварного житньо-пшеничного оббивного хліба від простого хліба. Він має темну м'якушку і темну глянцеву поверхню.
Хліб з пшеничного борошна. Асортимент поліпшеного пшеничного хліба ширший, ніж простого. Для виготовлення такого хліба використовують усі сорти пшеничного борошна, за винятком оббивного.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хліб1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хліб2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хліб3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хліб4.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Хліб4.jpg

2014-11-29T18:40:19Z

Влада Хаврич:

Хліб

2014-11-29T18:37:48Z

Влада Хаврич:

'''Хліб, -ба, '''''м. ''1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Чуб. VII. 444. ''Нам Бога не вчить, як хліб родить. ''Ном. № 35. ''Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. ''Ном. № 76. ''Хліба напечено, борщик зварений. ''Рудч. Ск. II. 33. 2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. ''Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. ''Рудч. Ск. І. 5. ''От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, хліб треба купувать. Пуийдемо у хлібороби, каже. ''Чуб. II. 15. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: '''хліби'''. ''Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали. ''К. МБ. ІІ. 123. 3) '''Хліб-сіль'''. Хлѣбосольство, радушіе, ''Я по вашій хлібасоли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зродувіку не прийшла. ''4) — '''старий'''. Раст. Sclerotiu clavus. Вх. Пч. II. 36. Ум. '''Хлі́бець, хлібчик, хлібчичок. '''
[[Категорія:Хл]]

==Сучасні словники==
Хліб — харчовий продукт, що випікається з борошна.[1][2] Хліб — це ціла група основних продуктів, які виробляються шляхом випічки або смаженням. Вихідним матеріалом є тісто, яке включає борошно і воду, в які зазвичай додають живі дріжджі, кисле тісто або хімічний розпушувач тіста. Можливі й інші добавки. Зовнішню верхню частину називають скоринкою хліба, внутрішню — м'якушкою хліба. Хліб є популярним харчовим продуктом європейців, жителів Близького Сходу та представників індійських культур.

Згідно з ДСТУ 2120-93:

хліб — хлібобулочні вироби, маса яких більша за 500 г;
хлібобулочні вироби — харчовий продукт, випечений з борошна, дріжджів, солі, води та додаткової сировини для хлібобулочних виробів.

==Історія==
Людина вирощує зернові культури для харчування вже приблизно 10 000 років. Раніше зерно мололи, змішували з водою і їли як кашу. Пізніше з каші на гарячих каменях або в попелі пекли хлібні коржики із зерна дуже грубого помолу та води. Подібний хліб і зараз готують в різних частинах світу, наприклад, мексиканську тортилью, індійський чапаті, шотландські та північноамериканські вівсяні коржики.

Згідно з археологічними знахідками хліб відомий понад 5000 років. Він був важливим продуктом харчування ранніх цивілізацій, зокрема в Єгипті, де вже у той час хліб у великих кількостях виготовлявся в пекарнях. У античні часи єгиптяни мали прізвисько хлібоїди.

Вже між 2860 і 2840 до Різдва Христового в країні на Нілі було відомо 30 різних сортів хліба. З Єгипту знання про випічку хліба через Грецію і Римську Імперію потрапили в Європу.

Навіть в період античності було велике різноманіття сортів хліба. У своєму творі грецький автор Автенеус описує різні види хліба, пирогів, печива та інших кондитерських виробів, які були доступні в класичний період. Серед хлібів він згадує корж, який пекли на сковорідці, медовий хліб, «грибний» хліб та військовий хліб, який пекли на рожні. Тип та якість борошна, яке використовувалося для приготування хліба, також були дуже різні. У той час римлянин Дифілус відзначав «хліб, виготовлений із пшениці, в порівнянні з ячмінним хлібом поживніший, легше засвоюється і, принаймні, смачніший».

Під час Середньовіччя хліб був не тільки основним продуктом харчування, а й частиною сервірування столу.

Отто Фредеріка Рогведдера вважають батьком нарізного хліба. У 1912 Рогведдер почав роботу над машиною, що нарізає хліб, але пекарні неохоче її використовували, бо боялися, що хліб швидше черствітиме. Це продовжувалося до 1928, коли Рогведдер створив машину, яка і нарізує, і упаковує хліб. Це значно збільшило популярність нарізного хліба. Пекарня в Чіллікоте, Міссурі була першою пекарнею, що виготовляла нарізний хліб.

Впродовж довгого часу білий хліб вважали хлібом багатих, в той час як бідняки їли темний хліб. Хоча в кінці XX ст. темному хлібу стали віддавати перевагу через більшу харчову цінність, тоді як білий хліб став асоціюватися із неосвіченістю в харчуванні нижчого класу.

Інша важлива подія сталася в 1961 році, коли винайшли машину, яка значно автоматизувала роботу із тістом та значно зменшила період ферментації і час виготовлення однієї буханки. Цей спосіб зараз широко використовується у всьому світі.
==Види хліба==
Хліб є основним продуктом харчування в Європі, Америці та на Близькому Сході і в Північній Африці, на відміну від Східної Азії, де основним є рис. Хліб, як правило, виготовляють із пшеничного борошна. Завдяки високому вмісту клейковини (яка дає пористість і еластичність тіста), пшениця є найпоширенішим зерном, яке використовується для приготування хліба, але також для хліба використовують інші зернові, такі як жито, ячмінь, кукурудзу, овес, як правило, але не завжди, в поєднанні з пшеничним борошном.

Білий та сірий хліб.
Залежно від виду борошна, яке використовується для приготування тіста, хліб поділяється на житній, пшеничний, житньо-пшеничний і пшенично-житній; від способу випікання — формовий і подовий; від рецептури — простий і поліпшений.

За видом борошна:

Хліб з житнього борошна. До простих видів хліба з житнього борошна належать: хліб з оббивного, з обдирного та із сіяного борошна. Поверхня хліба з сіяного борошна, як правило, гладенька, з оббивного — шорстка, з наколеннями або без них; колір від світло-коричневого (сіяного) до темно-коричневого (оббивного).
Хліб з житньо-пшеничного борошна. У ньому переважає житнє борошно. За рецептурою поділяється на простий і покращений. Найпоширенішим простим житньо-пшеничним хлібом є хліб з оббивного борошна. Для його приготування використовують борошно житнє оббивне і пшеничне оббивне у співвідношенні 60:40.
Хліб з пшенично-житнього борошна має в рецептурі переважно пшеничне борошно. Його асортимент неширокий. З простих видів найпоширеніший оббивний, а з поліпшених — оббивний заварний. Пшенично-житній оббивний простий хліб виготовляють із суміші оббивного борошна пшеничного і житнього (70:ЗО). Пшенично-житній оббивний заварний хліб виготовляють з борошна пшеничного оббивного і житнього оббивного (70:25). Частину житнього оббивного борошна (5%) заміняють на житній солод. Цим і відрізняється рецептура заварного житньо-пшеничного оббивного хліба від простого хліба. Він має темну м'якушку і темну глянцеву поверхню.
Хліб з пшеничного борошна. Асортимент поліпшеного пшеничного хліба ширший, ніж простого. Для виготовлення такого хліба використовують усі сорти пшеничного борошна, за винятком оббивного.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хліб1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хліб2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хліб3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хліб4.png|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Хліб3.jpg

2014-11-29T18:37:34Z

Влада Хаврич:

Файл:Хліб2.jpg

2014-11-29T18:37:18Z

Влада Хаврич:

Файл:Хліб1.jpg

2014-11-29T18:37:02Z

Влада Хаврич:

Хліб

2014-11-29T18:34:01Z

Влада Хаврич:

'''Хліб, -ба, '''''м. ''1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Чуб. VII. 444. ''Нам Бога не вчить, як хліб родить. ''Ном. № 35. ''Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. ''Ном. № 76. ''Хліба напечено, борщик зварений. ''Рудч. Ск. II. 33. 2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. ''Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. ''Рудч. Ск. І. 5. ''От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, хліб треба купувать. Пуийдемо у хлібороби, каже. ''Чуб. II. 15. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: '''хліби'''. ''Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали. ''К. МБ. ІІ. 123. 3) '''Хліб-сіль'''. Хлѣбосольство, радушіе, ''Я по вашій хлібасоли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зродувіку не прийшла. ''4) — '''старий'''. Раст. Sclerotiu clavus. Вх. Пч. II. 36. Ум. '''Хлі́бець, хлібчик, хлібчичок. '''
[[Категорія:Хл]]

==Сучасні словники==
Хліб — харчовий продукт, що випікається з борошна.[1][2] Хліб — це ціла група основних продуктів, які виробляються шляхом випічки або смаженням. Вихідним матеріалом є тісто, яке включає борошно і воду, в які зазвичай додають живі дріжджі, кисле тісто або хімічний розпушувач тіста. Можливі й інші добавки. Зовнішню верхню частину називають скоринкою хліба, внутрішню — м'якушкою хліба. Хліб є популярним харчовим продуктом європейців, жителів Близького Сходу та представників індійських культур.

Згідно з ДСТУ 2120-93:

хліб — хлібобулочні вироби, маса яких більша за 500 г;
хлібобулочні вироби — харчовий продукт, випечений з борошна, дріжджів, солі, води та додаткової сировини для хлібобулочних виробів.

==Історія==
Людина вирощує зернові культури для харчування вже приблизно 10 000 років. Раніше зерно мололи, змішували з водою і їли як кашу. Пізніше з каші на гарячих каменях або в попелі пекли хлібні коржики із зерна дуже грубого помолу та води. Подібний хліб і зараз готують в різних частинах світу, наприклад, мексиканську тортилью, індійський чапаті, шотландські та північноамериканські вівсяні коржики.

Згідно з археологічними знахідками хліб відомий понад 5000 років. Він був важливим продуктом харчування ранніх цивілізацій, зокрема в Єгипті, де вже у той час хліб у великих кількостях виготовлявся в пекарнях. У античні часи єгиптяни мали прізвисько хлібоїди.

Вже між 2860 і 2840 до Різдва Христового в країні на Нілі було відомо 30 різних сортів хліба. З Єгипту знання про випічку хліба через Грецію і Римську Імперію потрапили в Європу.

Навіть в період античності було велике різноманіття сортів хліба. У своєму творі грецький автор Автенеус описує різні види хліба, пирогів, печива та інших кондитерських виробів, які були доступні в класичний період. Серед хлібів він згадує корж, який пекли на сковорідці, медовий хліб, «грибний» хліб та військовий хліб, який пекли на рожні. Тип та якість борошна, яке використовувалося для приготування хліба, також були дуже різні. У той час римлянин Дифілус відзначав «хліб, виготовлений із пшениці, в порівнянні з ячмінним хлібом поживніший, легше засвоюється і, принаймні, смачніший».

Під час Середньовіччя хліб був не тільки основним продуктом харчування, а й частиною сервірування столу.

Отто Фредеріка Рогведдера вважають батьком нарізного хліба. У 1912 Рогведдер почав роботу над машиною, що нарізає хліб, але пекарні неохоче її використовували, бо боялися, що хліб швидше черствітиме. Це продовжувалося до 1928, коли Рогведдер створив машину, яка і нарізує, і упаковує хліб. Це значно збільшило популярність нарізного хліба. Пекарня в Чіллікоте, Міссурі була першою пекарнею, що виготовляла нарізний хліб.

Впродовж довгого часу білий хліб вважали хлібом багатих, в той час як бідняки їли темний хліб. Хоча в кінці XX ст. темному хлібу стали віддавати перевагу через більшу харчову цінність, тоді як білий хліб став асоціюватися із неосвіченістю в харчуванні нижчого класу.

Інша важлива подія сталася в 1961 році, коли винайшли машину, яка значно автоматизувала роботу із тістом та значно зменшила період ферментації і час виготовлення однієї буханки. Цей спосіб зараз широко використовується у всьому світі.
==Види хліба==
Хліб є основним продуктом харчування в Європі, Америці та на Близькому Сході і в Північній Африці, на відміну від Східної Азії, де основним є рис. Хліб, як правило, виготовляють із пшеничного борошна. Завдяки високому вмісту клейковини (яка дає пористість і еластичність тіста), пшениця є найпоширенішим зерном, яке використовується для приготування хліба, але також для хліба використовують інші зернові, такі як жито, ячмінь, кукурудзу, овес, як правило, але не завжди, в поєднанні з пшеничним борошном.

Білий та сірий хліб.
Залежно від виду борошна, яке використовується для приготування тіста, хліб поділяється на житній, пшеничний, житньо-пшеничний і пшенично-житній; від способу випікання — формовий і подовий; від рецептури — простий і поліпшений.

За видом борошна:

Хліб з житнього борошна. До простих видів хліба з житнього борошна належать: хліб з оббивного, з обдирного та із сіяного борошна. Поверхня хліба з сіяного борошна, як правило, гладенька, з оббивного — шорстка, з наколеннями або без них; колір від світло-коричневого (сіяного) до темно-коричневого (оббивного).
Хліб з житньо-пшеничного борошна. У ньому переважає житнє борошно. За рецептурою поділяється на простий і покращений. Найпоширенішим простим житньо-пшеничним хлібом є хліб з оббивного борошна. Для його приготування використовують борошно житнє оббивне і пшеничне оббивне у співвідношенні 60:40.
Хліб з пшенично-житнього борошна має в рецептурі переважно пшеничне борошно. Його асортимент неширокий. З простих видів найпоширеніший оббивний, а з поліпшених — оббивний заварний. Пшенично-житній оббивний простий хліб виготовляють із суміші оббивного борошна пшеничного і житнього (70:ЗО). Пшенично-житній оббивний заварний хліб виготовляють з борошна пшеничного оббивного і житнього оббивного (70:25). Частину житнього оббивного борошна (5%) заміняють на житній солод. Цим і відрізняється рецептура заварного житньо-пшеничного оббивного хліба від простого хліба. Він має темну м'якушку і темну глянцеву поверхню.
Хліб з пшеничного борошна. Асортимент поліпшеного пшеничного хліба ширший, ніж простого. Для виготовлення такого хліба використовують усі сорти пшеничного борошна, за винятком оббивного.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хліб

2014-11-29T18:32:06Z

Влада Хаврич:

Дорога

2014-11-29T18:31:24Z

Влада Хаврич:

'''Дорога, -ги, '''''ж. ''1) Дорога, путь. ''В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. ''Шевч. ''Смерть неминущая дорога. ''Ном. № 8243. ''Проста до Христа у світі дорога. ''Чуб. ІІІ. 17. '''Божа дорога '''(Ном. № 8229), '''чумацька дорога'''. Млечный путь. '''Бути на божій, останній дорозі'''. Быть при смерти. Г. Барв. 361, 434. '''Куди вам дорога'''? Куда вамъ путь лежить? 2) Дорога, путешествіе. ''Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвіночку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілочку. ''Мет. 81. 3) Въ гончарной печи арка, образуемая козлом и стѣной печи. Вас. 180. 4) У ткачей: а) то-же, что и '''сказ'''. МУЕ. ІІІ. 20; б) въ основѣ: мѣсто, сквозь которое продѣвается челнокъ. Шух. I. 258. Ум. '''Дорі(о)жка, дорі(о)женька, дорі(о)жечка, дорожейка. '''Мет. 32, 22, 229. К. Досв. 19. Чуб. ІІІ. 240.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==
ДОРО́ГА, и, ж.

1. Смуга землі, по якій їздять і ходять. А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала (Шевч., II, 1953, 21); Іван стояв на дорозі, дивився їй услід (Шиян, Переможці, 1950, 38); // Штучно створений засіб для пересування, сполучення і т. ін. За сахарнею здоровий двір був закиданий сажнями дров: звідтіль тяглась залізна дорога до заводів (Н.-Лев., II, 1956, 207); Якось його.. лиха година занесла на ожеред соломи, звідки солому подавали підвісною дорогою до корівника (Вишня, II, 1956, 89); // Смуга, що лишається як слід після руху кого-, чого-небудь. Корабель наш розрізує воду — І дорога блакитна перлиста Зостається широка за нами (Л. Укр., І, 1951, 17); * Образно. Став перед нами острів із моря.. А місяць вимостив золотом дорогу до нього (Коцюб., II, 1955, 302).

◊ Бу́ти на бо́жій (оста́нній) доро́зі — бути при смерті. Позвав [Наум] панотця, той аж здивувавсь, що така здорова дівка у три дні, як занедужала, а вже й на божій дорозі (Кв.-Осн., II, 1956, 84); Бувши на останній дорозі і не маючи жодного.. приятеля, котрому довіряв би більше, ніж Джакомінові, приручив йому дівчинку свою, ..років десяти (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 326); Вибива́тися (ви́битися) на [широ́ку] доро́гу — після довгих шукань, невдач забезпечувати собі помітне місце в суспільстві. Тюрма лишилася десь позаду, як брудна помийна яма, яку довелося мені перейти вбрід, щоб вибитися на широку дорогу (Кол., На фронті.., 1959, 132); Забува́ти (забу́ти) доро́гу див. забува́ти; Зав’яза́ти доро́гу див. зав’яза́ти; Зійти́ з рі́вної доро́ги — почати вести ненормальне життя; збочити. Він уболівав тепер за своїх, ковалівських, щоб не дати їм знову зійти з рівної дороги (Кучер, Трудна любов, 1960, 266); Обмина́ти (обхо́дити) деся́тою доро́гою — не заходити куди-небудь, не зустрічатися з кимось. З того часу ресторани обминав [Боровий] десятою дорогою (Грим., Незакінч. роман, 1962, 151); Її й діти боялись, як вогню, сусіди вже і ті обходять десятою дорогою (Збан., Єдина, 1959, 142); Перейти́ доро́гу — захопити, зробити те, на що розраховував інший. — Нашому малому хтось дорогу перейшов!.. (Ю. Янов., II, 1958, 417); Проводжа́ти (провести́) в оста́нню (дале́ку) доро́гу кого — ховати кого-небудь. Коли найближчих, найдорожчих ми В останню проводжаємо дорогу, — Над нами мав скорбними крильми Шопенів марш (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 63); Ска́тертю доро́га — уживається при потребі показати, висловити тому, хто йде, їде і т. ін., що за ним не дуже жалкують і без нього обійдуться. — Петруся нашого спитати, — хитнув [Артем] головою на перегородку, — і той знає, що до чого. А він… — Скатертю дорога! — каже. Ви бачили! (Головко, II, 1957, 447); Стоя́ти (ста́ти) на доро́зі; Попере́к доро́ги стоя́ти (ста́ти) — бути перешкодою комусь у досягненні чого-небудь. [Батура:] Я випадково став їм на дорозі… Треба зійти… (Корн., II, 1955, 250); — То, може, ти хочеш задля своєї шкури їм [страйкарям] поперек дороги стати? (Мур., Бук. повість, 1959, 23).

2. Місце для проходу, проїзду. Сплетені вусиками лози запиняють йому дорогу (Коцюб., І, 1955, 206); Всі з острахом одхилялись од нього й давали дорогу (Головко, II, 1957, 133); // перен. Доступ куди-небудь, можливість потрапити куди-небудь. Куди його послати, то найде дорогу (Вовчок, І, 1955, 346); Місто взято, цар в полоні. Що за славна перемога! От тепер уже одкрита Всім у рідний край дорога (Л. Укр., І, 1951, 377); Мені хочеться так підібрати акторів, дати їм такі ролі, щоб їм найменше довелося пробивати дорогу до вашого серця (Довж., III, 1960, 221).

◊ Заказа́ти доро́гу — закрити доступ кому-небудь кудись. Макуха запевняв, що боятись нема чого, що це свої місця, куди німчура й ноги не суне. Одного разу наскочили, так їм до третіх віників заказали сюди дорогу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959,119); Заступа́ти (заступи́ти) доро́гу [у життя́] кому, перед ким — ставати перешкодою на життєвому шляху кому-небудь. Ніхто зараз не може перед нею заступити дорогу у життя (Коз., Сальвія, 1959, 192); Пробива́ти (проби́ти) собі́ доро́гу — добиватися успіхів у бажаній справі.

3. Перебування в русі (йдучи або їдучи куди-небудь). Остап і Соломія були стомлені дорогою (Коцюб., І, 1955, 353); Вона заходилась збирати чоловіка в дорогу (Збан., Переджнив’я, 1960, 276).

4. у знач. присл. доро́гою. Під час руху, подорожування куди-небудь. Довідавшись дорогою від хлопчика.., що Шакули померли, він, зітхнувши, промовив: — Прости їм, господи (Коцюб., І, 1955, 449).

5. Правильний напрямок для руху кого-небудь. Шлях у місто мені вже знайомий був, — кілька раз з дядьком та з дядиною їздили у ярмарок: нічого було питати дороги (Мирний, І, 1954, 73); // перен. Напрямок діяльності, шлях розвитку. — Ти знайшов собі дорогу, Ти знайшов собі мету, Але нам ніщо вважати Ту дорогу за святу (Фр., XIII, 1954, 360); Леся Українка була геніальною поетесою, вона йшла своєю власною дорогою, але Шевченко завжди для неї залишався високим зразком самовідданого служіння народові (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 635); Спільна дорога у всіх [дівчат], та окремий у кожної шлях (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 5).

Вихо́дити (ви́йти) на ві́рну доро́гу — ставати на правильний шлях у своїй діяльності. Ледве вийшовши з тупика на вірну дорогу, я знов пішов назад (Моє життя в мист., 1955, 56); По доро́зі: а) в одному напрямку з ким-небудь. — Сідай, дівчино, на мій віз, я підвезу тебе до Ланів, мені по дорозі! (Вовчок, І, 1955, 351); б) попутно, мимохідь. Гостювала [дочка знайомих] в Журбівці в тьоті, що за лікарем.. Та оце по дорозі й до нас заїхали [з братом] (Головко, II, 1957, 248); в) разом ідучи, їдучи. Дядько Гордій про лист згадав, що казав ото Давид по дорозі, але Зінька цього вже не чула (Головко, II, 1957,173); Пока́зувати (показа́ти) доро́гу [да́лі] — не погоджуватися з чим-небудь, не задовольняти прохання кого-небудь. На що вже Нестір був майстер проситися, але і йому раз у раз показували дорогу далі (Гончар, Таврія.., 1957, 17); Туди́ й доро́га кому — хто-небудь того й заслуговує, не вартий співчуття. Вона сиділа, сиділа, та як крикне на мене: — Вішайся, дурна бабо! Туди тобі й дорога! І пальцем не поворухну! (Ю. Янов., І, 1954, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 378.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дорога1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дорога2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дорога3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дорога4.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Дорога4.jpg

2014-11-29T18:31:18Z

Влада Хаврич:

Файл:Дорога3.jpg

2014-11-29T18:31:04Z

Влада Хаврич:

Файл:Дорога2.jpg

2014-11-29T18:28:17Z

Влада Хаврич:

Файл:Дорога1.jpg

2014-11-29T18:28:00Z

Влада Хаврич:

Дорога

2014-11-29T18:19:43Z

Влада Хаврич:

'''Дорога, -ги, '''''ж. ''1) Дорога, путь. ''В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. ''Шевч. ''Смерть неминущая дорога. ''Ном. № 8243. ''Проста до Христа у світі дорога. ''Чуб. ІІІ. 17. '''Божа дорога '''(Ном. № 8229), '''чумацька дорога'''. Млечный путь. '''Бути на божій, останній дорозі'''. Быть при смерти. Г. Барв. 361, 434. '''Куди вам дорога'''? Куда вамъ путь лежить? 2) Дорога, путешествіе. ''Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвіночку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілочку. ''Мет. 81. 3) Въ гончарной печи арка, образуемая козлом и стѣной печи. Вас. 180. 4) У ткачей: а) то-же, что и '''сказ'''. МУЕ. ІІІ. 20; б) въ основѣ: мѣсто, сквозь которое продѣвается челнокъ. Шух. I. 258. Ум. '''Дорі(о)жка, дорі(о)женька, дорі(о)жечка, дорожейка. '''Мет. 32, 22, 229. К. Досв. 19. Чуб. ІІІ. 240.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==
ДОРО́ГА, и, ж.

1. Смуга землі, по якій їздять і ходять. А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала (Шевч., II, 1953, 21); Іван стояв на дорозі, дивився їй услід (Шиян, Переможці, 1950, 38); // Штучно створений засіб для пересування, сполучення і т. ін. За сахарнею здоровий двір був закиданий сажнями дров: звідтіль тяглась залізна дорога до заводів (Н.-Лев., II, 1956, 207); Якось його.. лиха година занесла на ожеред соломи, звідки солому подавали підвісною дорогою до корівника (Вишня, II, 1956, 89); // Смуга, що лишається як слід після руху кого-, чого-небудь. Корабель наш розрізує воду — І дорога блакитна перлиста Зостається широка за нами (Л. Укр., І, 1951, 17); * Образно. Став перед нами острів із моря.. А місяць вимостив золотом дорогу до нього (Коцюб., II, 1955, 302).

◊ Бу́ти на бо́жій (оста́нній) доро́зі — бути при смерті. Позвав [Наум] панотця, той аж здивувавсь, що така здорова дівка у три дні, як занедужала, а вже й на божій дорозі (Кв.-Осн., II, 1956, 84); Бувши на останній дорозі і не маючи жодного.. приятеля, котрому довіряв би більше, ніж Джакомінові, приручив йому дівчинку свою, ..років десяти (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 326); Вибива́тися (ви́битися) на [широ́ку] доро́гу — після довгих шукань, невдач забезпечувати собі помітне місце в суспільстві. Тюрма лишилася десь позаду, як брудна помийна яма, яку довелося мені перейти вбрід, щоб вибитися на широку дорогу (Кол., На фронті.., 1959, 132); Забува́ти (забу́ти) доро́гу див. забува́ти; Зав’яза́ти доро́гу див. зав’яза́ти; Зійти́ з рі́вної доро́ги — почати вести ненормальне життя; збочити. Він уболівав тепер за своїх, ковалівських, щоб не дати їм знову зійти з рівної дороги (Кучер, Трудна любов, 1960, 266); Обмина́ти (обхо́дити) деся́тою доро́гою — не заходити куди-небудь, не зустрічатися з кимось. З того часу ресторани обминав [Боровий] десятою дорогою (Грим., Незакінч. роман, 1962, 151); Її й діти боялись, як вогню, сусіди вже і ті обходять десятою дорогою (Збан., Єдина, 1959, 142); Перейти́ доро́гу — захопити, зробити те, на що розраховував інший. — Нашому малому хтось дорогу перейшов!.. (Ю. Янов., II, 1958, 417); Проводжа́ти (провести́) в оста́нню (дале́ку) доро́гу кого — ховати кого-небудь. Коли найближчих, найдорожчих ми В останню проводжаємо дорогу, — Над нами мав скорбними крильми Шопенів марш (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 63); Ска́тертю доро́га — уживається при потребі показати, висловити тому, хто йде, їде і т. ін., що за ним не дуже жалкують і без нього обійдуться. — Петруся нашого спитати, — хитнув [Артем] головою на перегородку, — і той знає, що до чого. А він… — Скатертю дорога! — каже. Ви бачили! (Головко, II, 1957, 447); Стоя́ти (ста́ти) на доро́зі; Попере́к доро́ги стоя́ти (ста́ти) — бути перешкодою комусь у досягненні чого-небудь. [Батура:] Я випадково став їм на дорозі… Треба зійти… (Корн., II, 1955, 250); — То, може, ти хочеш задля своєї шкури їм [страйкарям] поперек дороги стати? (Мур., Бук. повість, 1959, 23).

2. Місце для проходу, проїзду. Сплетені вусиками лози запиняють йому дорогу (Коцюб., І, 1955, 206); Всі з острахом одхилялись од нього й давали дорогу (Головко, II, 1957, 133); // перен. Доступ куди-небудь, можливість потрапити куди-небудь. Куди його послати, то найде дорогу (Вовчок, І, 1955, 346); Місто взято, цар в полоні. Що за славна перемога! От тепер уже одкрита Всім у рідний край дорога (Л. Укр., І, 1951, 377); Мені хочеться так підібрати акторів, дати їм такі ролі, щоб їм найменше довелося пробивати дорогу до вашого серця (Довж., III, 1960, 221).

◊ Заказа́ти доро́гу — закрити доступ кому-небудь кудись. Макуха запевняв, що боятись нема чого, що це свої місця, куди німчура й ноги не суне. Одного разу наскочили, так їм до третіх віників заказали сюди дорогу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959,119); Заступа́ти (заступи́ти) доро́гу [у життя́] кому, перед ким — ставати перешкодою на життєвому шляху кому-небудь. Ніхто зараз не може перед нею заступити дорогу у життя (Коз., Сальвія, 1959, 192); Пробива́ти (проби́ти) собі́ доро́гу — добиватися успіхів у бажаній справі.

3. Перебування в русі (йдучи або їдучи куди-небудь). Остап і Соломія були стомлені дорогою (Коцюб., І, 1955, 353); Вона заходилась збирати чоловіка в дорогу (Збан., Переджнив’я, 1960, 276).

4. у знач. присл. доро́гою. Під час руху, подорожування куди-небудь. Довідавшись дорогою від хлопчика.., що Шакули померли, він, зітхнувши, промовив: — Прости їм, господи (Коцюб., І, 1955, 449).

5. Правильний напрямок для руху кого-небудь. Шлях у місто мені вже знайомий був, — кілька раз з дядьком та з дядиною їздили у ярмарок: нічого було питати дороги (Мирний, І, 1954, 73); // перен. Напрямок діяльності, шлях розвитку. — Ти знайшов собі дорогу, Ти знайшов собі мету, Але нам ніщо вважати Ту дорогу за святу (Фр., XIII, 1954, 360); Леся Українка була геніальною поетесою, вона йшла своєю власною дорогою, але Шевченко завжди для неї залишався високим зразком самовідданого служіння народові (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 635); Спільна дорога у всіх [дівчат], та окремий у кожної шлях (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 5).

Вихо́дити (ви́йти) на ві́рну доро́гу — ставати на правильний шлях у своїй діяльності. Ледве вийшовши з тупика на вірну дорогу, я знов пішов назад (Моє життя в мист., 1955, 56); По доро́зі: а) в одному напрямку з ким-небудь. — Сідай, дівчино, на мій віз, я підвезу тебе до Ланів, мені по дорозі! (Вовчок, І, 1955, 351); б) попутно, мимохідь. Гостювала [дочка знайомих] в Журбівці в тьоті, що за лікарем.. Та оце по дорозі й до нас заїхали [з братом] (Головко, II, 1957, 248); в) разом ідучи, їдучи. Дядько Гордій про лист згадав, що казав ото Давид по дорозі, але Зінька цього вже не чула (Головко, II, 1957,173); Пока́зувати (показа́ти) доро́гу [да́лі] — не погоджуватися з чим-небудь, не задовольняти прохання кого-небудь. На що вже Нестір був майстер проситися, але і йому раз у раз показували дорогу далі (Гончар, Таврія.., 1957, 17); Туди́ й доро́га кому — хто-небудь того й заслуговує, не вартий співчуття. Вона сиділа, сиділа, та як крикне на мене: — Вішайся, дурна бабо! Туди тобі й дорога! І пальцем не поворухну! (Ю. Янов., І, 1954, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 378.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Дорога

2014-11-29T18:18:22Z

Влада Хаврич:

Замок

2014-11-29T18:15:39Z

Влада Хаврич:

'''Замок, -мка, '''''м. ''1) Замокъ. ''Вона звірів зачинила у льох за дванадцятеро дверей, за дванадцять замків. ''Рудч. Ск. II. 70. У гуцуловъ замокъ бываетъ '''бганий, лавчастий (лавчє́стий), одноручний, сліпий '''(см.) Шух. І. 93, 94. 2) Замок. Замокъ у ружья. Шух. І. 229. 3) При деревянной постройкѣ соединеніе бревенъ въ замокъ. Чуб. VII. 388. Шух. I. 90. 4) = '''Каганець 7. '''Шух. I. 235. Ум. '''Замо́чок. '''

'''Замок, мку, '''''м. ''Замокъ. К. Досв. 25. Стор. МПр. 61. ''А на що ж ти мене покидаєш у мурованім замку? ''Мет. 14. ''Лучче б ти в замку зоставсь з козаками. ''О. 1861. XI. Кух. 18.
[[Категорія:За]]

==Сучасні словники==
1. Пристрій для замикання дверей у приміщеннях, дверцят шафи, скринь, шухляд і т. ін. Скриня Макушина відчинена, розбитий замок лежить біля неї на долівці, а над скринею стоїть.. Левко (Кв.-Осн., II, 1956, 259); Сторож брязнув ключами, осмикаючи важкий здоровий замок (Н.-Лев., II, 1956, 268).
На замо́к бра́ти (взя́ти) — замикати (двері і т. ін. Двері веранди., які вона сама брала на замок, тепер були розчиненими навстіж (Коз., Сальвія, 1959, 43).

На замку́ бу́ти: а) бути замкненим; б) бути недоступним для ворогів, добре охоронятися. Кордон наш — на замку! (Бичко, Сійся.., 1959, 186); Під замко́м бу́ти (перебува́ти, лежа́ти і т. ін.):
а) зберігатися замкненим (про цінності, харчові продукти і т. ін.). Хліб під замком, — скнарість така! (Барв., Опов.., 1902, 93); Софія скоріш кинулась умиватись, причісуватись, ..добула свої персні та браслети, що вже давно лежали підзамком (Л. Укр., III, 1952, 540);
б) бути замкненим у якому-небудь приміщенні, ув’язненим. Під замо́к хова́ти (кла́сти і т. ін.) — поміщати щось куди-небудь замикаючи. Як він забувся, що його жінка все ховає під замок? (Стельмах, І, 1962, 115);
Під (за) трьома́ (сімома́ і т. ін.) замка́ми держа́ти (трима́ти і т. ін.):
а) зберігати старанно замкненим, надійно захованим (цінності харчові продукти і т. ін.);
б) тримати ув’язненим, надійно охороняючи. Він [цар] їх триматиме в полоні під трьома замками (Донч., VI, 1957, 79).

2. Застібка в намисті, браслеті; // Довга металева або пластмасова застібка для одягу, а також папок, портфелів і т. ін.

3. У деяких видах вогнепальної зброї — пристрій, признач. для здійснення пострілу. Спокійно оглянув [Начко] замок зброї, повкладав нові патрони (Фр., VI, 1951, 303); Важко клацнув замок гармати (Стельмах. Кров людська.., І, 1957, 196); У XVI ст. з’явилися.. рушниці з кремінним ударним замком (Іст. середніх віків, 1955, 198).

4. техн. Пристрій для з’єднання рухомих частин механізму, машини і т. ін. Причіп косарки має замок-запобіжник (Механ. і електриф.., 1953, 138).

5. З’єднані певним способом колоди, дерев’яні бруски. Перегнивші замки колись добре рубленої хати порозмикалися, стіни почали вивалюватись (Мирний, 1 1955, 332).

6. архт. Центральний камінь арки. Замок — самий верхній середній клинуватий камінь склепіння або арки (Архіт. Рад. Укр., 8, 1939, 40).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Замок1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Замок2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Замок3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Замок4.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Замок4.jpg

2014-11-29T18:15:35Z

Влада Хаврич:

Файл:Замок3.jpg

2014-11-29T18:15:18Z

Влада Хаврич:

Файл:Замок2.jpg

2014-11-29T18:15:05Z

Влада Хаврич:

Файл:Замок1.jpg

2014-11-29T18:14:52Z

Влада Хаврич:

Замок

2014-11-29T18:12:07Z

Влада Хаврич:

'''Замок, -мка, '''''м. ''1) Замокъ. ''Вона звірів зачинила у льох за дванадцятеро дверей, за дванадцять замків. ''Рудч. Ск. II. 70. У гуцуловъ замокъ бываетъ '''бганий, лавчастий (лавчє́стий), одноручний, сліпий '''(см.) Шух. І. 93, 94. 2) Замок. Замокъ у ружья. Шух. І. 229. 3) При деревянной постройкѣ соединеніе бревенъ въ замокъ. Чуб. VII. 388. Шух. I. 90. 4) = '''Каганець 7. '''Шух. I. 235. Ум. '''Замо́чок. '''

'''Замок, мку, '''''м. ''Замокъ. К. Досв. 25. Стор. МПр. 61. ''А на що ж ти мене покидаєш у мурованім замку? ''Мет. 14. ''Лучче б ти в замку зоставсь з козаками. ''О. 1861. XI. Кух. 18.
[[Категорія:За]]

==Сучасні словники==
1. Пристрій для замикання дверей у приміщеннях, дверцят шафи, скринь, шухляд і т. ін. Скриня Макушина відчинена, розбитий замок лежить біля неї на долівці, а над скринею стоїть.. Левко (Кв.-Осн., II, 1956, 259); Сторож брязнув ключами, осмикаючи важкий здоровий замок (Н.-Лев., II, 1956, 268).
На замо́к бра́ти (взя́ти) — замикати (двері і т. ін. Двері веранди., які вона сама брала на замок, тепер були розчиненими навстіж (Коз., Сальвія, 1959, 43).

На замку́ бу́ти: а) бути замкненим; б) бути недоступним для ворогів, добре охоронятися. Кордон наш — на замку! (Бичко, Сійся.., 1959, 186); Під замко́м бу́ти (перебува́ти, лежа́ти і т. ін.):
а) зберігатися замкненим (про цінності, харчові продукти і т. ін.). Хліб під замком, — скнарість така! (Барв., Опов.., 1902, 93); Софія скоріш кинулась умиватись, причісуватись, ..добула свої персні та браслети, що вже давно лежали підзамком (Л. Укр., III, 1952, 540);
б) бути замкненим у якому-небудь приміщенні, ув’язненим. Під замо́к хова́ти (кла́сти і т. ін.) — поміщати щось куди-небудь замикаючи. Як він забувся, що його жінка все ховає під замок? (Стельмах, І, 1962, 115);
Під (за) трьома́ (сімома́ і т. ін.) замка́ми держа́ти (трима́ти і т. ін.):
а) зберігати старанно замкненим, надійно захованим (цінності харчові продукти і т. ін.);
б) тримати ув’язненим, надійно охороняючи. Він [цар] їх триматиме в полоні під трьома замками (Донч., VI, 1957, 79).

2. Застібка в намисті, браслеті; // Довга металева або пластмасова застібка для одягу, а також папок, портфелів і т. ін.

3. У деяких видах вогнепальної зброї — пристрій, признач. для здійснення пострілу. Спокійно оглянув [Начко] замок зброї, повкладав нові патрони (Фр., VI, 1951, 303); Важко клацнув замок гармати (Стельмах. Кров людська.., І, 1957, 196); У XVI ст. з’явилися.. рушниці з кремінним ударним замком (Іст. середніх віків, 1955, 198).

4. техн. Пристрій для з’єднання рухомих частин механізму, машини і т. ін. Причіп косарки має замок-запобіжник (Механ. і електриф.., 1953, 138).

5. З’єднані певним способом колоди, дерев’яні бруски. Перегнивші замки колись добре рубленої хати порозмикалися, стіни почали вивалюватись (Мирний, 1 1955, 332).

6. архт. Центральний камінь арки. Замок — самий верхній середній клинуватий камінь склепіння або арки (Архіт. Рад. Укр., 8, 1939, 40).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Замок

2014-11-29T18:09:35Z

Влада Хаврич:

'''Замок, -мка, '''''м. ''1) Замокъ. ''Вона звірів зачинила у льох за дванадцятеро дверей, за дванадцять замків. ''Рудч. Ск. II. 70. У гуцуловъ замокъ бываетъ '''бганий, лавчастий (лавчє́стий), одноручний, сліпий '''(см.) Шух. І. 93, 94. 2) Замок. Замокъ у ружья. Шух. І. 229. 3) При деревянной постройкѣ соединеніе бревенъ въ замокъ. Чуб. VII. 388. Шух. I. 90. 4) = '''Каганець 7. '''Шух. I. 235. Ум. '''Замо́чок. '''

'''Замок, мку, '''''м. ''Замокъ. К. Досв. 25. Стор. МПр. 61. ''А на що ж ти мене покидаєш у мурованім замку? ''Мет. 14. ''Лучче б ти в замку зоставсь з козаками. ''О. 1861. XI. Кух. 18.
[[Категорія:За]]

==Сучасні словники==
1. Пристрій для замикання дверей у приміщеннях, дверцят шафи, скринь, шухляд і т. ін. Скриня Макушина відчинена, розбитий замок лежить біля неї на долівці, а над скринею стоїть.. Левко (Кв.-Осн., II, 1956, 259); Сторож брязнув ключами, осмикаючи важкий здоровий замок (Н.-Лев., II, 1956, 268).
На замо́к бра́ти (взя́ти) — замикати (двері і т. ін. Двері веранди., які вона сама брала на замок, тепер були розчиненими навстіж (Коз., Сальвія, 1959, 43).

На замку́ бу́ти: а) бути замкненим; б) бути недоступним для ворогів, добре охоронятися. Кордон наш — на замку! (Бичко, Сійся.., 1959, 186); Під замко́м бу́ти (перебува́ти, лежа́ти і т. ін.): а) зберігатися замкненим (про цінності, харчові продукти і т. ін.). Хліб під замком, — скнарість така! (Барв., Опов.., 1902, 93); Софія скоріш кинулась умиватись, причісуватись, ..добула свої персні та браслети, що вже давно лежали підзамком (Л. Укр., III, 1952, 540); б) бути замкненим у якому-небудь приміщенні, ув’язненим. Під замо́к хова́ти (кла́сти і т. ін.) — поміщати щось куди-небудь замикаючи. Як він забувся, що його жінка все ховає під замок? (Стельмах, І, 1962, 115); Під (за) трьома́ (сімома́ і т. ін.) замка́ми держа́ти (трима́ти і т. ін.): а) зберігати старанно замкненим, надійно захованим (цінності харчові продукти і т. ін.); б) тримати ув’язненим, надійно охороняючи. Він [цар] їх триматиме в полоні під трьома замками (Донч., VI, 1957, 79).

2. Застібка в намисті, браслеті; // Довга металева або пластмасова застібка для одягу, а також папок, портфелів і т. ін.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Замок

2014-11-29T18:06:47Z

Влада Хаврич:

Огорожа

2014-11-29T18:03:02Z

Влада Хаврич:

'''Огоро́жа, -жі, '''''ж. ''Ограда, плетень, заборъ. ''Огорожа кругом нова, витка, хазяйська. ''Левиц. І. 22.
[[Категорія:Ог]]

==Сучасні словники==
ОГОРО́ЖА, рідко ОГОРОДА, и, жін. Паркан, стіна, тин і т. ін., які оточують що-небудь. Брама однією половиною теліпалась на стовпі, друга половина лежала на землі: огорожа розвалилася (Нечуй-Левицький, II, 1956, 165); Під'їжджає до розсадника загін червоноармійців, руйнує огорожу, знімаючи колючий дріт і намотуючи його на барабан (Олександр Довженко, I, 1958, 456); Він. [будинок] був гарний. Лежав у городі, обведений стрункою залізною огородою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 276); * У порівняннях. Орішник, глод, шипшина позростались, стоять, як добра огорожа (Олекса Стороженко, I, 1957, 76).

огорожа
паркан
огорожа з жердин, лозин
елемент садової ділянки
вид перешкоди в кінному спорті
огорожа з жердин і кілків
городьбу
огорожа
забір із прутів або жердин
паркан з жердин, штахетник
паркан з чагарника

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Огорожа1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Огорожа2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Огорожа3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Огорожа4.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Огорожа

2014-11-29T18:01:38Z

Влада Хаврич:

'''Огоро́жа, -жі, '''''ж. ''Ограда, плетень, заборъ. ''Огорожа кругом нова, витка, хазяйська. ''Левиц. І. 22.
[[Категорія:Ог]]

==Сучасні словники==
огорожа
паркан
огорожа з жердин, лозин
елемент садової ділянки
вид перешкоди в кінному спорті
огорожа з жердин і кілків
городьбу
огорожа
забір із прутів або жердин
паркан з жердин, штахетник
паркан з чагарника

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Огорожа1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Огорожа2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Огорожа3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Огорожа4.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Огорожа

2014-11-29T18:00:27Z

Влада Хаврич:

'''Огоро́жа, -жі, '''''ж. ''Ограда, плетень, заборъ. ''Огорожа кругом нова, витка, хазяйська. ''Левиц. І. 22.
[[Категорія:Ог]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Огорожа1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Огорожа2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Огорожа3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Огорожа4.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Огорожа4.jpg

2014-11-29T18:00:16Z

Влада Хаврич:

Файл:Огорожа3.jpg

2014-11-29T17:59:00Z

Влада Хаврич:

Файл:Огорожа2.jpg

2014-11-29T17:58:42Z

Влада Хаврич:

Файл:Огорожа1.jpg

2014-11-29T17:58:08Z

Влада Хаврич:

Огорожа

2014-11-29T17:51:28Z

Влада Хаврич:

'''Огоро́жа, -жі, '''''ж. ''Ограда, плетень, заборъ. ''Огорожа кругом нова, витка, хазяйська. ''Левиц. І. 22.
[[Категорія:Ог]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Їхати

2014-11-29T17:38:50Z

Влада Хаврич:

'''Їхати, -їду, -деш, '''''гл. ''Ѣхать. ''Хто їде, той не йде, хто робить, не гуляє. ''Посл. ''Сивим конем їде. Їхав верхи пан хорунжий. ''Стор. МПр. 112. ''Така зіма, що не знаєш, чи возом, чи саньми їхати. Спершу машиною їхати, а далі вже кіньми до села. Морем три дні їхали. ''
[[Категорія:Іх,Їх]]

==Сучасні словники==
ЇХАТИ, їду, їдеш; наказ. сп. їдь, їдьмо, їдьте; недок.
1. Рухатися, переміщатися в певному напрямку водою або суходолом за допомогою яких-небудь засобів пересування. Їхав Кармель далі та все тільки оглядавсь на село Лани (Марко Вовчок, I, 1955, 351); Назустріч їхала валка саней із хмизом (Гнат Хоткевич, I, 1966, 121); Я їхав машиною (Юрій Яновський, II, 1958, 117).
♦ Їхати витягом див. витягом; Їхати як волами див. віл; На галопі їхати див. галоп.
2. Вирушати куди-небудь; виїжджати, відправлятися. У туркені у кишені Таляри, дукати. Не кишені трусить, їдем різать-палить, Братів визволяти (Тарас Шевченко, I, 1951, 200); Він радить мені їхати звідси.. не в Київ, а просто в Полтавщину (Леся Українка, V, 1956, 228); — Одначе що не кажи, а страшнувато їхати в далекий край? (Михайло Стельмах, I, 1962, 28).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їхати1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їхати2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їхати3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їхати4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Їхати4.jpg

2014-11-29T17:38:43Z

Влада Хаврич:

Файл:Їхати3.jpg

2014-11-29T17:38:30Z

Влада Хаврич:

Файл:Їхати2.jpeg

2014-11-29T17:37:52Z

Влада Хаврич:

Файл:Їхати1.jpg

2014-11-29T17:37:20Z

Влада Хаврич:

Їхати

2014-11-29T17:30:56Z

Влада Хаврич:

'''Їхати, -їду, -деш, '''''гл. ''Ѣхать. ''Хто їде, той не йде, хто робить, не гуляє. ''Посл. ''Сивим конем їде. Їхав верхи пан хорунжий. ''Стор. МПр. 112. ''Така зіма, що не знаєш, чи возом, чи саньми їхати. Спершу машиною їхати, а далі вже кіньми до села. Морем три дні їхали. ''
[[Категорія:Іх,Їх]]

ЇХАТИ, їду, їдеш; наказ. сп. їдь, їдьмо, їдьте; недок.
1. Рухатися, переміщатися в певному напрямку водою або суходолом за допомогою яких-небудь засобів пересування. Їхав Кармель далі та все тільки оглядавсь на село Лани (Марко Вовчок, I, 1955, 351); Назустріч їхала валка саней із хмизом (Гнат Хоткевич, I, 1966, 121); Я їхав машиною (Юрій Яновський, II, 1958, 117).
♦ Їхати витягом див. витягом; Їхати як волами див. віл; На галопі їхати див. галоп.
2. Вирушати куди-небудь; виїжджати, відправлятися. У туркені у кишені Таляри, дукати. Не кишені трусить, їдем різать-палить, Братів визволяти (Тарас Шевченко, I, 1951, 200); Він радить мені їхати звідси.. не в Київ, а просто в Полтавщину (Леся Українка, V, 1956, 228); — Одначе що не кажи, а страшнувато їхати в далекий край? (Михайло Стельмах, I, 1962, 28).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:URiZ7z9nLM.jpg

2014-11-27T17:46:47Z

Влада Хаврич:

Файл:Ялинка3.jpg

2014-11-24T19:09:39Z

Влада Хаврич:

Ялинка

2014-11-24T19:09:26Z

Влада Хаврич:

'''Ялинка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''ялина. '''2) Длинный шесть съ желѣзнымъ наконечникомъ, которымъ упираются съ барокъ на Днѣпрѣ, идя противъ теченія. Мнж. 194. 3) Раст. Equisetum arvense L. Вх. Лем. 488.
[[Категорія:Ял]]

==Сучасні словники==
Яли́нка — прикрашене дерево ялини, ялиці або сосни, вшанування якого походить з поганських часів та культу «вічнозеленого дерева». У християнські часи — символ та неодмінний атрибут Різдва.

== Прикраси ==

Колись на деревце чіпляли [[горіх]]и, цукерки, тістечка, кольорові паперові прикраси, [[Солома|солому]], [[пір'я]] та ін. Зараз на гілки причіпляють скляні кольорові бамбольки, іграшки, дощик (кольоровий блискучий порізаний папір), солом'яні прикраси, мерехтливі електричні [[Гірлянда|гірлянди]] та багато іншого

== Екологічна загроза ==

На сьогодні великою проблемою стало масове неконтрольовуване вирубування дерев напередодні свят. Попри намагання держави контролювати ситуацію правоохоронними органами, в Україні є багато браконьєрів, що вирубують молоді ялини, відпилюють верхівки живих ялин (після чого дерева не можуть дати повноцінне потомство) та валять великі дерева, щоб відпиляти верхівку. Окрім цього, складно контролювати і лісничих, що здійснюють вирубку ялин офіційно, — вони мають спокусу вирубувати більше дерев від запланованого. Це призводить до надмірного зниження популяції та негативного впливу на генетику хвойних лісів і лісонасаджень, оскільки для продажу обирають найкрасивіші дерева.<ref name="klinfo">[http://climateinfo.org.ua/content/yaka-yalinka-naibilsh-ekologichna Яка ялинка найбільш екологічна?] — КліматІнфо, 26.12.2011.</ref>

Відтак багато громадський організацій екологічної спрямованості популяризують використання замінників вирубаних ялинок<ref>[http://most-kharkov.info/press-centre/press-release/35741.html Олег Перегон: обычай ставить живую елку изжил себя] — Мост-Харьков, 07.12.2010. {{ref-ru}}</ref><ref>[http://dp.kp.ua/daily/081210/257072/ Экологи призывают отказаться от живых елок]</ref> серед яких:<ref name="klinfo"/>
* жива ялинка на подвір'ї чи вулиці
* композиція з хвойного гілля
* традиційний український [[дідух]]
* жива [[араукарія]] у горщику, що може рости у квартирі багато років<ref>Е. Лебедева. [http://www.podvor.ru/flowers/full.php?aid=605 Араукария вместо ёлки] // Приусадебная газета. {{ref-ru}}</ref>
* штучна ялинка.

У кінці [[2008]] року [[УГКЦ]] підтримала природозахисні організації та закликала вірних не купляти справжню ялинку, а користуватися штучною чи виростити і прикрашати ялинку перед власним будинком.<ref>[http://www.zaxid.net/newsua/2008/12/21/171528/ УГКЦ напередодні Різдва закликала відмовитися від знищення ялинки (zaxid.net, 21 грудня 2008)]</ref>.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ялинка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ялинка2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ялинка3.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Ялинка2.jpg

2014-11-24T19:09:02Z

Влада Хаврич:

Файл:Ялинка1.jpg

2014-11-24T19:08:46Z

Влада Хаврич:

Ялинка

2014-11-24T19:05:49Z

Влада Хаврич:

'''Ялинка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''ялина. '''2) Длинный шесть съ желѣзнымъ наконечникомъ, которымъ упираются съ барокъ на Днѣпрѣ, идя противъ теченія. Мнж. 194. 3) Раст. Equisetum arvense L. Вх. Лем. 488.
[[Категорія:Ял]]

==Сучасні словники==
Яли́нка — прикрашене дерево ялини, ялиці або сосни, вшанування якого походить з поганських часів та культу «вічнозеленого дерева». У християнські часи — символ та неодмінний атрибут Різдва.

== Прикраси ==

Колись на деревце чіпляли [[горіх]]и, цукерки, тістечка, кольорові паперові прикраси, [[Солома|солому]], [[пір'я]] та ін. Зараз на гілки причіпляють скляні кольорові бамбольки, іграшки, дощик (кольоровий блискучий порізаний папір), солом'яні прикраси, мерехтливі електричні [[Гірлянда|гірлянди]] та багато іншого

== Екологічна загроза ==

На сьогодні великою проблемою стало масове неконтрольовуване вирубування дерев напередодні свят. Попри намагання держави контролювати ситуацію правоохоронними органами, в Україні є багато браконьєрів, що вирубують молоді ялини, відпилюють верхівки живих ялин (після чого дерева не можуть дати повноцінне потомство) та валять великі дерева, щоб відпиляти верхівку. Окрім цього, складно контролювати і лісничих, що здійснюють вирубку ялин офіційно, — вони мають спокусу вирубувати більше дерев від запланованого. Це призводить до надмірного зниження популяції та негативного впливу на генетику хвойних лісів і лісонасаджень, оскільки для продажу обирають найкрасивіші дерева.<ref name="klinfo">[http://climateinfo.org.ua/content/yaka-yalinka-naibilsh-ekologichna Яка ялинка найбільш екологічна?] — КліматІнфо, 26.12.2011.</ref>

Відтак багато громадський організацій екологічної спрямованості популяризують використання замінників вирубаних ялинок<ref>[http://most-kharkov.info/press-centre/press-release/35741.html Олег Перегон: обычай ставить живую елку изжил себя] — Мост-Харьков, 07.12.2010. {{ref-ru}}</ref><ref>[http://dp.kp.ua/daily/081210/257072/ Экологи призывают отказаться от живых елок]</ref> серед яких:<ref name="klinfo"/>
* жива ялинка на подвір'ї чи вулиці
* композиція з хвойного гілля
* традиційний український [[дідух]]
* жива [[араукарія]] у горщику, що може рости у квартирі багато років<ref>Е. Лебедева. [http://www.podvor.ru/flowers/full.php?aid=605 Араукария вместо ёлки] // Приусадебная газета. {{ref-ru}}</ref>
* штучна ялинка.

У кінці [[2008]] року [[УГКЦ]] підтримала природозахисні організації та закликала вірних не купляти справжню ялинку, а користуватися штучною чи виростити і прикрашати ялинку перед власним будинком.<ref>[http://www.zaxid.net/newsua/2008/12/21/171528/ УГКЦ напередодні Різдва закликала відмовитися від знищення ялинки (zaxid.net, 21 грудня 2008)]</ref>.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Ялинка

2014-11-24T19:04:26Z

Влада Хаврич:

Ялинка

2014-11-24T19:03:25Z

Влада Хаврич:

Ялинка

2014-11-24T19:02:57Z

Влада Хаврич:

Ялинка

2014-11-24T19:02:38Z

Влада Хаврич:

Вино

2014-11-24T18:52:41Z

Влада Хаврич:

'''Вино, -на, '''''с. ''1) Вино. ''На Вкраїні добре жити, меді винопити. ''Ном. № 700. ''Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. ''Єв. Мр. II. 22. 2) Виноградъ. ''Зелене вино к горі ся вило, к горі ся вило, синє розцвіло. ''Гол. IV. 547. ''Зелене вино високо звило, ще й похилило. ''ХС. VII. 425. 3) Пиковая масть. КС. 1887. VI. 463. Часто во мн. ч. '''вина'''. Ум. '''Винце. '''''Без дірочки, без денця, повна чарочка винця. ''Ном. стр. 292, № 67.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ВИНО́1, а́, с. Напій з виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що перебродили, набувши певної алкогольної міцності й аромату. Люди саме тоді позбирали виноград, наробили вина (Н.-Лев., III, 1956, 255); Прозору склянку вщерть налито Вином червоним і хмільним! (Рильський, І, 1946, 88); [Недоросток:] Напувала мене теща все медами та винами… (Вас., III, 1960, 117); * У порівн. Ми ходимо берегом моря і на повні груди вдихаємо кримське повітря, п’янке, як вино (Панч, В дорозі, 1959, 197).

ВИНО́2, а́, с. Масть карт у вигляді наконечників списа чорного кольору; піки.
[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вино1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вино2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вино3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вино4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
[http://smotri.com/video/view/?id=v4820420dbd вино - вред]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Вино

2014-11-24T18:51:15Z

Влада Хаврич:

'''Вино, -на, '''''с. ''1) Вино. ''На Вкраїні добре жити, меді винопити. ''Ном. № 700. ''Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. ''Єв. Мр. II. 22. 2) Виноградъ. ''Зелене вино к горі ся вило, к горі ся вило, синє розцвіло. ''Гол. IV. 547. ''Зелене вино високо звило, ще й похилило. ''ХС. VII. 425. 3) Пиковая масть. КС. 1887. VI. 463. Часто во мн. ч. '''вина'''. Ум. '''Винце. '''''Без дірочки, без денця, повна чарочка винця. ''Ном. стр. 292, № 67.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ВИНО́1, а́, с. Напій з виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що перебродили, набувши певної алкогольної міцності й аромату. Люди саме тоді позбирали виноград, наробили вина (Н.-Лев., III, 1956, 255); Прозору склянку вщерть налито Вином червоним і хмільним! (Рильський, І, 1946, 88); [Недоросток:] Напувала мене теща все медами та винами… (Вас., III, 1960, 117); * У порівн. Ми ходимо берегом моря і на повні груди вдихаємо кримське повітря, п’янке, як вино (Панч, В дорозі, 1959, 197).

ВИНО́2, а́, с. Масть карт у вигляді наконечників списа чорного кольору; піки.
[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вино1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вино2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вино3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вино4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
[http://smotri.com/video/view/?id=v4820420dbd вино - вред]
==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Вино

2014-11-24T18:48:35Z

Влада Хаврич:

'''Вино, -на, '''''с. ''1) Вино. ''На Вкраїні добре жити, меді винопити. ''Ном. № 700. ''Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. ''Єв. Мр. II. 22. 2) Виноградъ. ''Зелене вино к горі ся вило, к горі ся вило, синє розцвіло. ''Гол. IV. 547. ''Зелене вино високо звило, ще й похилило. ''ХС. VII. 425. 3) Пиковая масть. КС. 1887. VI. 463. Часто во мн. ч. '''вина'''. Ум. '''Винце. '''''Без дірочки, без денця, повна чарочка винця. ''Ном. стр. 292, № 67.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ВИНО́1, а́, с. Напій з виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що перебродили, набувши певної алкогольної міцності й аромату. Люди саме тоді позбирали виноград, наробили вина (Н.-Лев., III, 1956, 255); Прозору склянку вщерть налито Вином червоним і хмільним! (Рильський, І, 1946, 88); [Недоросток:] Напувала мене теща все медами та винами… (Вас., III, 1960, 117); * У порівн. Ми ходимо берегом моря і на повні груди вдихаємо кримське повітря, п’янке, як вино (Панч, В дорозі, 1959, 197).

ВИНО́2, а́, с. Масть карт у вигляді наконечників списа чорного кольору; піки.
[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вино1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вино2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вино3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вино4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хаврич 23ПО]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]