<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.kubg.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0+%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE+22+%D0%9F%D0%9E</id>
		<title>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0+%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE+22+%D0%9F%D0%9E"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_22_%D0%9F%D0%9E"/>
		<updated>2026-05-04T08:31:12Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.15</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Ліпити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2015-11-24T16:19:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ліпити, -плю, -пиш, '''''гл. ''1) Лѣпить. ''Баба вже вареники ліпить. ''Левиц. І. 447. ''Не святі горшки ліплять. ''Ном. № 6054. 2) — '''харьки-макогоники'''. Говорить вздоръ. ''Ліпи, ліпи харькимакогоники, поки хто не скаже годі. ''Подольск. г. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник(1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЛІПИТИ, ліплю, ліпиш; мн. ліплять; недок.&lt;br /&gt;
1. перех. Робити що-небудь з в'язкої, пластичної речовини, матеріалу. Жінки.. стали коровай ліпити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 301); Раб копає землю, теше камінь, і носить мул з ріки, і ліпить цеглу (Леся Українка, I, 1951, 253); Ми із татом, як живу, Ліпим бабу снігову (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 47); &lt;br /&gt;
//  також без додатка. Створювати скульптуру як твір мистецтва з в'язкого, пластичного матеріалу. Річард ліпить з неї [індіанки] статую натуральної величини (Леся Українка, III, 1952, 44); В думці він [скульптор] уже починав ліпити їхні стрункі і по-своєму граціозні постаті (Олесь Гончар, I, 1954, 494); Він [П. Берна] навчився ліпити з натури, використовувати властивості м'яких матеріалів — глини і пластиліну (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 105); &lt;br /&gt;
//  перен. Створювати засобами мистецтва, художнього слова. Актор В. Дальський точно знайденими фарбами стримано і майже ювелірно ліпить цей складний образ (Мистецтво, 1, 1959, 20); Яким безмежно багатим досвідом повинен володіти письменник, якою чутливою повинна бути його душа, щоб він міг вільно ліпити людські характери (Шамота, Талант і народ, 1958, 120); &lt;br /&gt;
//  перен. Виховувати. Високе, почесне й надзвичайно важке завдання — ліпити характер дитини (Олесь Донченко, VI, 1957, 589); &lt;br /&gt;
//  перен. Робити що-небудь недбало, абияк. Моє перо холодно ліпитиме рядки (Юрій Яновський, I, 1958, 132). &lt;br /&gt;
♦ Хліб, хоч коники ліпи див. коники; Хоч свічки ліпи — про м'який, лагідний, піддатливий характер людини. Було видно: не характер в Антоніни Никонівни — віск. З неї хоч свічки ліпи (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 175).&lt;br /&gt;
2. перех., розм. Те саме, що приклеювати; чіпляти. Найшла баба і Микиту — Святий чорта ціпить!.. Баба їдну [свічку] йому ставить, Другу чорту ліпить... (Степан Руданський, Вибр., 1949, 97); Пани.. ліпили на лоб і на груди замість кокардів [кокард] і гудзиків реп'яхи (Степан Васильченко, I, 1959, 213); Учитель.. далі ліпив пахучу вощину до порожніх рамок (Юрій Яновський, II, 1954, 114); &lt;br /&gt;
//  перен. Ставити одне за одним; з'єднувати в одне. — Читай, онучку, букву за буквою, ліпи їх докупи (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 8).&lt;br /&gt;
3. перех., перен., фам. Уживається замість іншого дієслова, зміст якого розкривається контекстом для вираження енергійної, несподіваної або необдуманої дії. [Несміян:] Хіба давно один зовсім юний педагог — причепливий і суворий — ліпив нам з Назаром двієчки? (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 23).&lt;br /&gt;
4. у що, чим і без додатка, неперех., розм. Падати, з силою ударяючи; засліплювати, засипати, заливати (про сніг, дощ і т. ін.). Надворі мете хуртеча, Ліпе [ліпить] сніг в вікно (Яків Щоголів, Поезії, 1955, 371); В дерев'яне накриття ліпив дощ (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 168); Чи спека, чи ліпить метелиця-хуга — спішить все одно він робити своє (Степан Олійник, Вибр., 1959, 82); &lt;br /&gt;
//  безос. Надвечір надтягли сірі хмари і почало ліпити широкими пластами снігу (Іван Франко, VIII, 1952, 344); &lt;br /&gt;
//  перен., фам. Давати ляпаса. Він спалахує гнівом, шаліє і, поки Тихін приходить до пам'яті, вдруге ліпить.. в ухо (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 188).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 520.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЛІПИТИ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
хоч ко́ники ліпи́ з чого і без додатка, ірон. Погано спечений, глевкий, сирий (про хліб). — Але й хліб спекла, хоч коники ліпи! — сказала сердито Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький); Часто нас ганяли, муштрували, били та голодом морили.., а з хліба хоч коники ліпи (Нар. опов.). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
хоч свічки́ ліпи́ з кого і без додатка. М’який, не дуже принциповий, слабохарактерний і т. ін. (про людину). Було видно: не характер в Антоніни Никонівни — віск. З неї хоч свічки ліпи (Ю. Збанацький).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
лепить &lt;br /&gt;
перевод с русского на английский&lt;br /&gt;
Глагол&lt;br /&gt;
(что-л.) совер. - вылепить, слепить model, sculpture, fashion, mould; shape; sculp разг. 3 источника&lt;br /&gt;
лепить гнездо — to build a nest2&lt;br /&gt;
build d., make d. 1 источник&lt;br /&gt;
(на что-л.) совер. - налепить; разг. stick (to) 1 источник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Толковый словарь Ушакова&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЛЕПИТЬ это:&lt;br /&gt;
ЛЕПИ́ТЬ, леплю, лепишь, несовер.&lt;br /&gt;
1. (совер. вылепить) кого-что. Создавать какое-нибудь изображение из пластических материалов (глины, гипса и т.п.). Лепить украшения. Лепить бюст. Лепить Пушкина (статую или бюст). Лепить снежную бабу.&lt;br /&gt;
2. (совер. слепить2) что. Сооружать из какого-нибудь мягкого вещества. Ласточки лепят гнезда из глины. Пчелы лепят соты из воска.&lt;br /&gt;
3. что. Приклеивать, прилеплять (разг.). Лепить афишку на стенку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border- bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:ліпити.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:ліпити1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:ліпити2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:ліпити3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| sUSmznry8Dc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=sUSmznry8Dc&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відомо, що під час ліплення розвивається права півкуля, яка відповідає за творче мислення. Однак головне, що дає ліплення – розвиток дрібної моторики. Не важливо, що ліпить дитина, головне, що він це робить своїми ручками. Навіть, якщо поки у малюка виходять тільки валики і кульки – це все одно корисно. &lt;br /&gt;
Від розвитку дрібної моторики залежить розвиток уваги, логічного мислення, координації та уяви.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Лі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%96%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B83.jpg</id>
		<title>Файл:Ліпити3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%96%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B83.jpg"/>
				<updated>2015-11-24T16:14:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%96%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B82.jpg</id>
		<title>Файл:Ліпити2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%96%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B82.jpg"/>
				<updated>2015-11-24T16:14:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%96%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B81.jpg</id>
		<title>Файл:Ліпити1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%96%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B81.jpg"/>
				<updated>2015-11-24T16:13:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%96%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B8.jpg</id>
		<title>Файл:Ліпити.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%96%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B8.jpg"/>
				<updated>2015-11-24T16:13:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: Влада Федоренко 22 ПО завантажив нову версію «Файл:Ліпити.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8C</id>
		<title>Димарь</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8C"/>
				<updated>2015-11-24T16:00:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Димарь, -ря, '''''м. ''Печная труба. Грин. II. 158, 102. ''А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. ''Шевч. 590. Ум. '''Димарик, димаричок.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Димарь, -ря, '''''м. ''Печная труба. Грин. II. 158, 102. ''А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. ''Шевч. 590. Ум. '''Димарик, димаричок.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДИМА́Р, я, чол.&lt;br /&gt;
1. Труба для відведення диму з печі житлового приміщення, казанної, заводу і т. ін. Зверху на покрівлях не видко ні одного вивода чи димаря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 400); Показався димар цукрового заводу (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 245);  * У порівняннях. За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно і чорно, мов у димарі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 8).&lt;br /&gt;
2. Прилад з міхом для обкурювання бджіл. Для заспокоєння бджіл пасічники користуються димарем заводського виробництва, який складається з циліндричного корпуса з кришкою та міха (Бджільництво, 1956, 20).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot;] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДИМАР , ДИМОХІД , КОМИН&lt;br /&gt;
'''ДИМАР – ДИМОХІД – КОМИН &lt;br /&gt;
Димар, -я, ор. -ем. 1. Труба для відведення диму з печі, кочегарки тощо. 2. Прилад для обкурювання бджіл. &lt;br /&gt;
Димохід, -ходу. Димар, а також канал для виходу диму в димар. &lt;br /&gt;
Комин, -а. 1. Нижня частина димоходу варистої печі. 2. Те саме, що димохід.'''&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
димар&lt;br /&gt;
перевод с украинского на русский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м&lt;br /&gt;
-я (димовая) труба&lt;br /&gt;
с.-х. димарь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архитектурный словарь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дымарь это:&lt;br /&gt;
'''Не имеющая заслонки высокая и широкая дымовая труба северо-кавказского жилища, сплетенная из прутьев и обмазанная глиной; внутри пересекается перекладиной с цепью для подвески котла.'''&lt;br /&gt;
Словарь Архитектурных терминов.. EdwART. 2011.&lt;br /&gt;
Синонимы:&lt;br /&gt;
курилка, курушка, труба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border- bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| rdVX5_YWRrE}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=rdVX5_YWRrE&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===http://ua.thorma.in.ua/blog/yakisnij-dimar---nadijnij-zahist===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Навіть самі стародавні житла обігрівалися розташованим в центрі вогнищем, дим від якого йшов в спеціально обладнане отвір в даху. Потім таке джерело тепла в будинку змінився пристінним вогнищем, прабатьком сучасного каміна. Але як би не змінювався домашнє вогнище, без димовідводу представити його практично неможливо.&lt;br /&gt;
* За часів наших прадідів димоходи не тільки видаляли дим з кімнати, але були й предметом різних прикмет і повір'їв. Наші предки вважали, що щастя в дім потрапляє саме через димохід побудованого в ньому вогнища.Але, якщо говорити науковою мовою, то будь димар виконує свою конкретну функцію, а саме: видаляє продукти згорання різних видів палива в атмосферу з опалювального обладнання. І сьогодні їх існує величезна кількість, від класичних цегляних до сучасних керамічних і полімерних. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ди]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8C</id>
		<title>Димарь</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8C"/>
				<updated>2015-11-24T15:59:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Димарь, -ря, '''''м. ''Печная труба. Грин. II. 158, 102. ''А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. ''Шевч. 590. Ум. '''Димарик, димаричок.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Димарь, -ря, '''''м. ''Печная труба. Грин. II. 158, 102. ''А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. ''Шевч. 590. Ум. '''Димарик, димаричок.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДИМА́Р, я, чол.&lt;br /&gt;
1. Труба для відведення диму з печі житлового приміщення, казанної, заводу і т. ін. Зверху на покрівлях не видко ні одного вивода чи димаря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 400); Показався димар цукрового заводу (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 245);  * У порівняннях. За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно і чорно, мов у димарі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 8).&lt;br /&gt;
2. Прилад з міхом для обкурювання бджіл. Для заспокоєння бджіл пасічники користуються димарем заводського виробництва, який складається з циліндричного корпуса з кришкою та міха (Бджільництво, 1956, 20).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot;] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДИМАР , ДИМОХІД , КОМИН&lt;br /&gt;
'''ДИМАР – ДИМОХІД – КОМИН &lt;br /&gt;
Димар, -я, ор. -ем. 1. Труба для відведення диму з печі, кочегарки тощо. 2. Прилад для обкурювання бджіл. &lt;br /&gt;
Димохід, -ходу. Димар, а також канал для виходу диму в димар. &lt;br /&gt;
Комин, -а. 1. Нижня частина димоходу варистої печі. 2. Те саме, що димохід.'''&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
димар&lt;br /&gt;
перевод с украинского на русский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м&lt;br /&gt;
-я (димовая) труба&lt;br /&gt;
с.-х. димарь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архитектурный словарь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дымарь это:&lt;br /&gt;
'''Не имеющая заслонки высокая и широкая дымовая труба северо-кавказского жилища, сплетенная из прутьев и обмазанная глиной; внутри пересекается перекладиной с цепью для подвески котла.'''&lt;br /&gt;
Словарь Архитектурных терминов.. EdwART. 2011.&lt;br /&gt;
Синонимы:&lt;br /&gt;
курилка, курушка, труба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border- bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| rdVX5_YWRrE}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=rdVX5_YWRrE&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===http://ua.thorma.in.ua/blog/yakisnij-dimar---nadijnij-zahist===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Навіть самі стародавні житла обігрівалися розташованим в центрі вогнищем, дим від якого йшов в спеціально обладнане отвір в даху. Потім таке джерело тепла в будинку змінився пристінним вогнищем, прабатьком сучасного каміна. Але як би не змінювався домашнє вогнище, без димовідводу представити його практично неможливо.&lt;br /&gt;
* За часів наших прадідів димоходи не тільки видаляли дим з кімнати, але були й предметом різних прикмет і повір'їв. &lt;br /&gt;
Наші предки вважали, що щастя в дім потрапляє саме через димохід побудованого в ньому вогнища.Але, якщо говорити науковою мовою, то будь димар виконує свою конкретну функцію, а саме: видаляє продукти згорання різних видів палива в атмосферу з опалювального обладнання. І сьогодні їх існує величезна кількість, від класичних цегляних до сучасних керамічних і полімерних. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ди]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8C</id>
		<title>Димарь</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8C"/>
				<updated>2015-11-24T15:56:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Димарь, -ря, '''''м. ''Печная труба. Грин. II. 158, 102. ''А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. ''Шевч. 590. Ум. '''Димарик, димаричок.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Димарь, -ря, '''''м. ''Печная труба. Грин. II. 158, 102. ''А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. ''Шевч. 590. Ум. '''Димарик, димаричок.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДИМА́Р, я, чол.&lt;br /&gt;
1. Труба для відведення диму з печі житлового приміщення, казанної, заводу і т. ін. Зверху на покрівлях не видко ні одного вивода чи димаря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 400); Показався димар цукрового заводу (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 245);  * У порівняннях. За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно і чорно, мов у димарі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 8).&lt;br /&gt;
2. Прилад з міхом для обкурювання бджіл. Для заспокоєння бджіл пасічники користуються димарем заводського виробництва, який складається з циліндричного корпуса з кришкою та міха (Бджільництво, 1956, 20).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot;] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДИМАР , ДИМОХІД , КОМИН&lt;br /&gt;
'''ДИМАР – ДИМОХІД – КОМИН &lt;br /&gt;
Димар, -я, ор. -ем. 1. Труба для відведення диму з печі, кочегарки тощо. 2. Прилад для обкурювання бджіл. &lt;br /&gt;
Димохід, -ходу. Димар, а також канал для виходу диму в димар. &lt;br /&gt;
Комин, -а. 1. Нижня частина димоходу варистої печі. 2. Те саме, що димохід.'''&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
димар&lt;br /&gt;
перевод с украинского на русский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м&lt;br /&gt;
-я (димовая) труба&lt;br /&gt;
с.-х. димарь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архитектурный словарь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дымарь это:&lt;br /&gt;
'''Не имеющая заслонки высокая и широкая дымовая труба северо-кавказского жилища, сплетенная из прутьев и обмазанная глиной; внутри пересекается перекладиной с цепью для подвески котла.'''&lt;br /&gt;
Словарь Архитектурных терминов.. EdwART. 2011.&lt;br /&gt;
Синонимы:&lt;br /&gt;
курилка, курушка, труба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border- bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| CtXGvY95DE}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=_CtXGvY95DE&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===http://ua.thorma.in.ua/blog/yakisnij-dimar---nadijnij-zahist===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Навіть самі стародавні житла обігрівалися розташованим в центрі вогнищем, дим від якого йшов в спеціально обладнане отвір в даху. Потім таке джерело тепла в будинку змінився пристінним вогнищем, прабатьком сучасного каміна. Але як би не змінювався домашнє вогнище, без димовідводу представити його практично неможливо.&lt;br /&gt;
* За часів наших прадідів димоходи не тільки видаляли дим з кімнати, але були й предметом різних прикмет і повір'їв. &lt;br /&gt;
Наші предки вважали, що щастя в дім потрапляє саме через димохід побудованого в ньому вогнища.Але, якщо говорити науковою мовою, то будь димар виконує свою конкретну функцію, а саме: видаляє продукти згорання різних видів палива в атмосферу з опалювального обладнання. І сьогодні їх існує величезна кількість, від класичних цегляних до сучасних керамічних і полімерних. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ди]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8C</id>
		<title>Димарь</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8C"/>
				<updated>2015-11-24T15:56:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Димарь, -ря, '''''м. ''Печная труба. Грин. II. 158, 102. ''А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. ''Шевч. 590. Ум. '''Димарик, димаричок.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Димарь, -ря, '''''м. ''Печная труба. Грин. II. 158, 102. ''А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. ''Шевч. 590. Ум. '''Димарик, димаричок.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДИМА́Р, я, чол.&lt;br /&gt;
1. Труба для відведення диму з печі житлового приміщення, казанної, заводу і т. ін. Зверху на покрівлях не видко ні одного вивода чи димаря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 400); Показався димар цукрового заводу (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 245);  * У порівняннях. За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно і чорно, мов у димарі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 8).&lt;br /&gt;
2. Прилад з міхом для обкурювання бджіл. Для заспокоєння бджіл пасічники користуються димарем заводського виробництва, який складається з циліндричного корпуса з кришкою та міха (Бджільництво, 1956, 20).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot;] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДИМАР , ДИМОХІД , КОМИН&lt;br /&gt;
'''ДИМАР – ДИМОХІД – КОМИН &lt;br /&gt;
Димар, -я, ор. -ем. 1. Труба для відведення диму з печі, кочегарки тощо. 2. Прилад для обкурювання бджіл. &lt;br /&gt;
Димохід, -ходу. Димар, а також канал для виходу диму в димар. &lt;br /&gt;
Комин, -а. 1. Нижня частина димоходу варистої печі. 2. Те саме, що димохід.'''&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
димар&lt;br /&gt;
перевод с украинского на русский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м&lt;br /&gt;
-я (димовая) труба&lt;br /&gt;
с.-х. димарь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архитектурный словарь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дымарь это:&lt;br /&gt;
'''Не имеющая заслонки высокая и широкая дымовая труба северо-кавказского жилища, сплетенная из прутьев и обмазанная глиной; внутри пересекается перекладиной с цепью для подвески котла.'''&lt;br /&gt;
Словарь Архитектурных терминов.. EdwART. 2011.&lt;br /&gt;
Синонимы:&lt;br /&gt;
курилка, курушка, труба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border- bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=_CtXGvY95DE&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===http://ua.thorma.in.ua/blog/yakisnij-dimar---nadijnij-zahist===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Навіть самі стародавні житла обігрівалися розташованим в центрі вогнищем, дим від якого йшов в спеціально обладнане отвір в даху. Потім таке джерело тепла в будинку змінився пристінним вогнищем, прабатьком сучасного каміна. Але як би не змінювався домашнє вогнище, без димовідводу представити його практично неможливо.&lt;br /&gt;
* За часів наших прадідів димоходи не тільки видаляли дим з кімнати, але були й предметом різних прикмет і повір'їв. &lt;br /&gt;
Наші предки вважали, що щастя в дім потрапляє саме через димохід побудованого в ньому вогнища.Але, якщо говорити науковою мовою, то будь димар виконує свою конкретну функцію, а саме: видаляє продукти згорання різних видів палива в атмосферу з опалювального обладнання. І сьогодні їх існує величезна кількість, від класичних цегляних до сучасних керамічних і полімерних. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ди]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8C</id>
		<title>Димарь</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8C"/>
				<updated>2015-11-24T15:55:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Димарь, -ря, '''''м. ''Печная труба. Грин. II. 158, 102. ''А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. ''Шевч. 590. Ум. '''Димарик, димаричок.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Димарь, -ря, '''''м. ''Печная труба. Грин. II. 158, 102. ''А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. ''Шевч. 590. Ум. '''Димарик, димаричок.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДИМА́Р, я, чол.&lt;br /&gt;
1. Труба для відведення диму з печі житлового приміщення, казанної, заводу і т. ін. Зверху на покрівлях не видко ні одного вивода чи димаря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 400); Показався димар цукрового заводу (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 245);  * У порівняннях. За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно і чорно, мов у димарі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 8).&lt;br /&gt;
2. Прилад з міхом для обкурювання бджіл. Для заспокоєння бджіл пасічники користуються димарем заводського виробництва, який складається з циліндричного корпуса з кришкою та міха (Бджільництво, 1956, 20).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot;] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДИМАР , ДИМОХІД , КОМИН&lt;br /&gt;
'''ДИМАР – ДИМОХІД – КОМИН &lt;br /&gt;
Димар, -я, ор. -ем. 1. Труба для відведення диму з печі, кочегарки тощо. 2. Прилад для обкурювання бджіл. &lt;br /&gt;
Димохід, -ходу. Димар, а також канал для виходу диму в димар. &lt;br /&gt;
Комин, -а. 1. Нижня частина димоходу варистої печі. 2. Те саме, що димохід.'''&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
димар&lt;br /&gt;
перевод с украинского на русский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м&lt;br /&gt;
-я (димовая) труба&lt;br /&gt;
с.-х. димарь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архитектурный словарь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дымарь это:&lt;br /&gt;
'''Не имеющая заслонки высокая и широкая дымовая труба северо-кавказского жилища, сплетенная из прутьев и обмазанная глиной; внутри пересекается перекладиной с цепью для подвески котла.'''&lt;br /&gt;
   (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995)&lt;br /&gt;
Словарь Архитектурных терминов.. EdwART. 2011.&lt;br /&gt;
Синонимы:&lt;br /&gt;
курилка, курушка, труба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border- bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| CtXGvY95DE}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=_CtXGvY95DE&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===http://ua.thorma.in.ua/blog/yakisnij-dimar---nadijnij-zahist===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Навіть самі стародавні житла обігрівалися розташованим в центрі вогнищем, дим від якого йшов в спеціально обладнане отвір в даху. Потім таке джерело тепла в будинку змінився пристінним вогнищем, прабатьком сучасного каміна. Але як би не змінювався домашнє вогнище, без димовідводу представити його практично неможливо.&lt;br /&gt;
* За часів наших прадідів димоходи не тільки видаляли дим з кімнати, але були й предметом різних прикмет і повір'їв. &lt;br /&gt;
Наші предки вважали, що щастя в дім потрапляє саме через димохід побудованого в ньому вогнища.Але, якщо говорити науковою мовою, то будь димар виконує свою конкретну функцію, а саме: видаляє продукти згорання різних видів палива в атмосферу з опалювального обладнання. І сьогодні їх існує величезна кількість, від класичних цегляних до сучасних керамічних і полімерних. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ди]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8C</id>
		<title>Димарь</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8C"/>
				<updated>2015-11-19T12:27:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Димарь, -ря, '''''м. ''Печная труба. Грин. II. 158, 102. ''А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. ''Шевч. 590. Ум. '''Димарик, димаричок.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Димарь, -ря, '''''м. ''Печная труба. Грин. II. 158, 102. ''А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. ''Шевч. 590. Ум. '''Димарик, димаричок.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДИМА́Р, я, чол.&lt;br /&gt;
1. Труба для відведення диму з печі житлового приміщення, казанної, заводу і т. ін. Зверху на покрівлях не видко ні одного вивода чи димаря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 400); Показався димар цукрового заводу (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 245);  * У порівняннях. За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно і чорно, мов у димарі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 8).&lt;br /&gt;
2. Прилад з міхом для обкурювання бджіл. Для заспокоєння бджіл пасічники користуються димарем заводського виробництва, який складається з циліндричного корпуса з кришкою та міха (Бджільництво, 1956, 20).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot;] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДИМАР , ДИМОХІД , КОМИН&lt;br /&gt;
        ДИМАР – ДИМОХІД – КОМИН &lt;br /&gt;
        Димар, -я, ор. -ем. 1. Труба для відведення диму з печі, кочегарки тощо. 2. Прилад для обкурювання бджіл. &lt;br /&gt;
        Димохід, -ходу. Димар, а також канал для виходу диму в димар. &lt;br /&gt;
        Комин, -а. 1. Нижня частина димоходу варистої печі. 2. Те саме, що димохід.&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
димар&lt;br /&gt;
перевод с украинского на русский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м&lt;br /&gt;
-я (димовая) труба&lt;br /&gt;
с.-х. димарь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архитектурный словарь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дымарь это:&lt;br /&gt;
   Не имеющая заслонки высокая и широкая дымовая труба северо-кавказского жилища, сплетенная из прутьев и обмазанная глиной; внутри пересекается перекладиной с цепью для подвески котла.&lt;br /&gt;
   (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995)&lt;br /&gt;
Словарь Архитектурных терминов.. EdwART. 2011.&lt;br /&gt;
Синонимы:&lt;br /&gt;
курилка, курушка, труба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border- bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:димар3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| CtXGvY95DE}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=_CtXGvY95DE&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===http://ua.thorma.in.ua/blog/yakisnij-dimar---nadijnij-zahist===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Навіть самі стародавні житла обігрівалися розташованим в центрі вогнищем, дим від якого йшов в спеціально обладнане отвір в даху. Потім таке джерело тепла в будинку змінився пристінним вогнищем, прабатьком сучасного каміна. Але як би не змінювався домашнє вогнище, без димовідводу представити його практично неможливо.&lt;br /&gt;
* За часів наших прадідів димоходи не тільки видаляли дим з кімнати, але були й предметом різних прикмет і повір'їв. &lt;br /&gt;
Наші предки вважали, що щастя в дім потрапляє саме через димохід побудованого в ньому вогнища.Але, якщо говорити науковою мовою, то будь димар виконує свою конкретну функцію, а саме: видаляє продукти згорання різних видів палива в атмосферу з опалювального обладнання. І сьогодні їх існує величезна кількість, від класичних цегляних до сучасних керамічних і полімерних. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ди]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%803.jpg</id>
		<title>Файл:Димар3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%803.jpg"/>
				<updated>2015-11-19T12:07:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%802.jpg</id>
		<title>Файл:Димар2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%802.jpg"/>
				<updated>2015-11-19T12:07:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%801.jpg</id>
		<title>Файл:Димар1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%801.jpg"/>
				<updated>2015-11-19T12:07:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80.jpg</id>
		<title>Файл:Димар.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80.jpg"/>
				<updated>2015-11-19T12:07:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8C</id>
		<title>Димарь</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8C"/>
				<updated>2015-11-19T11:56:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Димарь, -ря, '''''м. ''Печная труба. Грин. II. 158, 102. ''А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. ''Шевч. 590. Ум. '''Димарик, димаричок.'''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ди]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Убити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-09T12:10:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Убити, -ся. '''См. '''Убивати, -ся. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Уб]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
УБИ́ТИ1 див. убива́ти1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
УБИ́ТИ2 див. вбива́ти1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 355.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Убити, ся. См. Убивати, ся.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 306.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
УБИТИ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
убива́ти / уби́ти двох зайці́в (два за́йці). Домагатися одночасного здійснення двох різних справ. Долгін думав, що вбиває двох зайців — доводить Куцевичу, який він йому відданий, і водночас ставить його в становище якоїсь залежності (Н. Рибак); Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, ми одним пострілом вбиваємо двох зайців: піднімаємо Василівку і створюємо ґрунт в інших селах для майбутньої електрифікації (Г. Коцюба); Заруба цим .. убив одразу двох зайців. Найзапекліша самогонщиця кинула шинкарювати, а старий учитель здобув собі добру хазяйку (В. Кучер). уполюва́ти (уколо́шкати) (аж) двох зайці́в. Все це допоможе уполювати зразу аж двох зайців (І. Головченко і О. Мусієнко.); Цей кучерявий (Богдан) хоче двох зайців уколошкати — і мул вийняти із ставка, і родючість ґрунту підвищити (В. Большак). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
уби́й (поби́й) мене́ Бог. Уживається для вираження запевнення, заприсягання у правдивості висловленого. — Ти хоч би нашого не крав, а то щоб він ягід приніс.— Чого ти? Їй-богу, принесу! Бог мене вбий, коли не принесу! (Панас Мирний). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
уби́ти ма́ло кого. Уживається для вираження великого обурення з приводу поведінки або вчинку кого-небудь. (Юда:) Ні, не простив (Месія)! Я пригадав — він докорив мені. (Прочанин (перекривляє з огидою):) “Він докорив!” — Тебе убити мало! (Леся Українка). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
уби́ти му́ху (чмеля́). Випити вина, горілки. Панько убив муху і проспав до ранку (З усн. мови). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
уби́ти (пійма́ти) грі́нку в кого і без додатка. Мати вигоду, користь, виграти що-небудь. Дидону мав він (Еней) мов за жінку, Убивши добру в неї грінку, Мутив, як на селі москаль (І. Котляревський); (Марфуша (сама):) Довідаюсь, чи правда в тому, що вона покохала якогось простого парубка?.. Ну, якщо тому правда, то убила грінку, виміняла шило на швайку (М. Кропивницький). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
хоч уби́й (уби́йте). Уживається для вираження неможливості здійснити, зрозуміти, збагнути і т. ін. що-небудь. — Тепло, затишно, привітно… А от не засну, хоч убий (Григорій Тютюнник); Як ми його проминули, хоч убий, не втямлю! (І. Головченко і О. Мусієнко). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
щоб грім поби́в (приби́в, уби́в і т. ін.) кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. (Химка:) Обдурив мене .. отой вражий син, щоб його грім побив (Панас Мирний). щоб грім уби́в і бли́скавка спали́ла. Щоб тебе грім убив і блискавка спалила! (Укр.. присл..).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Убити - це...==&lt;br /&gt;
Убити - позбавляти життя&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Уб]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9</id>
		<title>Палій</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9"/>
				<updated>2014-12-09T12:09:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Палій, -лія, '''''м. ''1) Поджигатель. ''Він палій, бо підпалив жида. ''Екатериносл. у. 2) = '''Паликопа. '''ХС. І. 77. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ПАЛІ́Й, я́, ч. Той, хто зробив підпал. Денис кинув гасити [клуню].. та й сіпнув свата Манойла за рукав: — Треба паліїв шукати (Гр., II, 1963, 301); Погасив я вогонь мерщій, притоптав, піском закидав. А хлопці за палієм навздогін. Та де! Ніч хоч в око стрель. Не спіймали (Жур., Вечір.., 1958, 349); // перен. Той, хто підбурює на що-небудь; підбурювач. Не насильникам і паліям реакції відбудовувати руїни (Еллан, II, 1958, 243); Сьогодні я у мирній праці, Кажу лукавим паліям: — Із шкіл своїх, своїх палаців Я ні цеглини не віддам! (Нагн., Вибр., 1957, 136).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Палі́й війни́ — той, хто веде пропаганду загарбницької війни або підготовку до неї. Палії нової війни — вороги нашої весни (Укр.. присл.., 1955, 431); Люди знали одне, що стріляти в радянського сержанта міг тільки фашист, воєнний злочинець, палій війни (Гончар, І, 1954, 467).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 29.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Палій, лія, м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида. Екатер. у.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) = Паликопа. ХС. І. 77.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
ПАЛІЙ&lt;br /&gt;
Те саме, що мантія чернецька&lt;br /&gt;
ПАЛІЙ&lt;br /&gt;
підпалювач, б. з. паликопа, г. полум'яр; (заворушень) заводій, підбурювач.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Па]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B6</id>
		<title>Падіж</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B6"/>
				<updated>2014-12-09T12:08:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Падіж, -жа, '''''м. ''Падежъ. ''Падіж на овечок. ''Харьк. у. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ПАДІ́Ж, дежу́, ч. Поголовна загибель тварин від якої-небудь хвороби, голоду і т. ін. Введення в зимові раціони достатньої кількості доброякісного силосу є також одним з основних засобів боротьби з яловістю корів і падежем молодняка (Колг. Укр., 1, 1957, 20); — Такої важкої й далекої дороги ваші тварини не перенесуть. Може початися падіж… (Кучер, Прощай.., 1957, 24).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 13.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Падіж, жа, м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
ПАДІЖ&lt;br /&gt;
(епідемія на худобу) пошесть, упадок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Па]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE</id>
		<title>Темно</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE"/>
				<updated>2014-12-09T12:07:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Темно, '''''нар. ''Темно. ''Удосвіта встав я, темно ще на дворі. ''К. Досв. Ум. '''Темненько, темнесенько. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Те]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ТЕ́МНО. Присл. до те́мний 1-3. Був гай великий,.. темно зеленів та шумів (Вовчок, І, 1955, 366); Під місяцем, то темніючи, то просвітлюючись, рухалися сизі хмари, темно хвилювалося жито (Стельмах, І, 1962, 539); // у знач. присудк. сл. Було хмарно й темно, а тепер хмари порозходилися й випустили на волю місяць (Гр., І, 1963, 410); Надворі ще темно, але світанок наближається (Тют., Вир, 1964, 532); У Терезки в душі було темно: здавалось, Бобалька плюнув їй в душу й погасив той вогник, що там досі горів (Томч., Готель.., 1960, 223).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Те́мно, хоч о́ко ви́коли див. вико́лювати; Те́мно, хоч о́чі повико́люй див. повико́лювати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТЕМНО… Перша частина складних слів, що: а) відповідає слову те́мний у 2 знач., напр.: темноборо́дий, темново́дний, темнокри́лий, темноли́стий; б) вживається на позначення відтінку кольору в знач.: більш насичений, більш густий порівняно з основним кольором; із темним відтінком, напр.: темно-блаки́тний, темно-бу́рий, темно-вишне́вий, темно-гніди́й, темно-зеле́ний, темно-ка́рий, темно-си́зий, темно-си́ній, темно-сі́рий, темно-черво́ний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 69.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Темно нар. Темно. Удосвіта встав я, темно ще на дворі. К. Досв. Ум. Темненько, темнесенько.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 254.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
ТЕМНО&lt;br /&gt;
пр. невидно і п. ф. від ТЕМНИЙ, с. темно, хоч в око стрель &amp;lt;хоч оком світи, хоч око вийми&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Те]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE</id>
		<title>Тепло</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE"/>
				<updated>2014-12-09T12:06:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Тепло́, -ла, '''''с. ''Тепло, теплота. ''Поки трип’ять ''(неділь по Різдві) ''не мине, поти тепла не буде. ''Ном. № 519. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Тепло, '''''нар. ''Тепло. Ум. '''Тепленько, теплесенько. '''''Теплесенько спати. ''Макс. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Те]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ТЕ́ПЛО.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Присл. до те́плий 1, 2, 4, 5. Як чудно, тепло сонце сяє, Як зелень розкішно блищить (Фр., XIII, 1954, 439); Діти спали на руках у матерів, тепло вкриті ватяними ковдрами (Тулуб, В степу.., 1964, 70); Підполковник говорив приязно, лагідно, тепло (Хижняк, Тамара, 1959, 278); Тургенєв завжди дуже тепло ставився до українського народу, глибоко шанував його культуру, літературу (Веч. Київ, 8.XI 1968, 4); — Спасибі, доню, за вечерю. Рости велика, — тепло дивиться на своє дитя (Стельмах, II, 1962, 106).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Те́пло (теплі́ше) на душі́ (на се́рці) в кого, кому — хтось відчуває душевну, сердечну теплоту, радість. Тепліше стає на серці, коли бачиш, що ти не цілком одинокий на світі (Коцюб., III, 1956, 339); Квітує сад. Це я його садив. І на душі у мене тепло й гарно, Що недарма я по землі ходив, Що народився я на світ не марно! (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 44).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. у знач. присудк. сл. Про настання теплої погоди. Тепло було, й вишні цвіли рясно (Вовчок, І, 1955, 38); // Про підвищення температури повітря де-небудь. Йому так приємно, ..що в хаті тепло і тихо, коло нього красуня-дочка (Коцюб., II, 1955, 186); Опівдні зробилося зовсім тепло (Тют., Вир, 1964, 12); Було тепло, весна розливалася навкруги (Гончар, II, 1959, 226).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття тепла (у 2 знач.) ким-небудь. Тепліше буде й веселіше, Як блисне сонечко мені (Гл., Вибр., 1951, 189); Демидові стало тепло (Довж., І, 1958, 313); Земле! як тепло нам із тобою! (Рильський, І, 1960, 127).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
$ Ні зи́мно, ні те́пло див. зи́мно1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТЕПЛО́, а́, с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що теплота́ 1. Від висоти Сонця над горизонтом залежить кількість тепла, що надходить на дану площу (Астр., 1956, 33); Під час різання металу виділяється багато тепла (Різальні інстр., 1959, 5); Іонний промінь, розжарена плазма, нарешті, тепло приборканої термоядерної реакції з часом також увійдуть до арсеналу зварювальної техніки (Наука.., 4, 1963, 10); Теорія тепла; Одиниця тепла.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Нагрів кого-, чого-небудь; підвищена температура чогось. Сонце обливало його рожевим світом; ..гріло-пестило теплом свого проміння… (Мирний, І, 1954, 318); На вузьких стежках він тулився до Марічки, аби йти рядом, аби не лишитися ззаду, і чув тепло її тіла (Коцюб., II, 1955, 345); Птахи затихали і.. сідали на м’які гніздечка, гріючи свої худенькі від роботи тільця.. ніжним теплом розігрітої за день землі (Тют., Вир, 1964, 289); // Нагріте повітря, що йде від когось, чогось. Дме з усіх щілин, видимає з-під благенької ковдри та шинелі останнє тепло (Гончар, II, 1959, 130); // Порівняно висока температура повітря де-небудь. Ніч була тиха, тепла.. Од тепла мліло тіло (Н.-Лев., VI, 1966, 57); — Я все літо казала йому: візьми відпустку, їдь на Кавказ до сонця й тепла, до цілющих вод (Тулуб, В степу.., 1964, 186); // Тепле повітря, що поширюється від чогось нагрітого, гарячого. Віє теплом, із стріх вода капле, сонечко веселенько світить (Вовчок, І, 1955, 17); Вогні палають, розростаються, од них іде тепло і зогріває Остапа (Коцюб., І, 1955, 367); Тріскуче соснове багаття обдавало ласкавим теплом (Гончар, III, 1959, 79); // Температура повітря вище нуля. Вчора подув сироко, приніс хмари, блискавку і дощі. Надворі 11 градусів тепла (Коцюб., III, 1956, 404); Рано, до 9-ої год., так холодно (ступенів 6-8 тепла, а часом і 5) (Л. Укр., V, 1956, 387); // Про відчуття внутрішньої теплоти. Теплом розіллялось вино по тілу (Коцюб., І, 1955, 243); При згадці про матір Порфирові всю душу залило теплом (Гончар, Бригантина, 1973, 10).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Забира́ється на тепло́ див. забира́тися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. перен. Доброта, щирість; доброзичливе ставлення до когось. — Так, — сказала й нараз її очі стрінулися з моїми. Скільки тепла й любові виявили вони мені… (Коб., III, 1956, 260); Соромилась дівчина цієї помочі, соромилась спочатку ніби й самого Гордія; надто ж не звикла взагалі до людського тепла (Крот., Сини.., 1948, 19).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Ди́хати тепло́м див. ди́хати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. розм. Тепле приміщення, місце. В теплі та в добрі вона згадувала ті лихі години, що їй приходилось переживати (Мирний, IV, 1955, 255); Мусила баба злазити з печі: онука заслабла і потребувала тепла (Коцюб., II, 1955, 271).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Тепла пора року; тепла погода. Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом.. будинок (Мирний, І, 1949, 367); — Славний [дощ], коли б іще тепло потрималось, — теж поглянув на потемніле небо Іван Руденко (Стельмах, II, 1962, 212); Дітвора.. раділа весні, теплу і звільненню від хатнього ув’язнення (Довж., І, 1958, 173).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За тепла́ — в теплу погоду. Вирвалися ще за тепла на молотьбу (Головко, II, 1957, 8); На тепло́ — на теплу погоду. На подвір’ї зараз тихо (школярі пороз’їжджалися по домівках), і тільки голуби воркують на тепло (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 226); — Нездужається… Бік болить. — На тепло, мабуть, бо вітер із Чорноморії повернув (Тют., Вир, 1964, 166).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Цига́нське тепло́ див. цига́нський.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТЕПЛО… Перша частина складних слів, що відповідає: а) слову тепло́ у 1 знач., напр.: тепловипромі́нювання, тепловтра́та, теплонепрони́кний; б) слову теплови́й, напр.: теплотра́са, тепломере́жа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 79 - 80.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тепло нар. Тепло. Ум. Тепленько, теплесенько. Теплесенько спати. Макс.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тепло, ла, с. Тепло, теплота. Поки трип’ять (неділь по Різдві) не мине, поти тепла не буде. Ном. № 519.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 255.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
ТЕПЛО&lt;br /&gt;
теплота; (у хаті) дух; (на дворі) тепла погода, теплінь, поет. літепло; П. доброта, сердечність, щирість, доброзичливість, теплість; ФР. тепле житло.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Те]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80</id>
		<title>Тамбур</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80"/>
				<updated>2014-12-09T12:06:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Тамбур, -ру, '''''м. ''Водяное растеніе = '''Куширь'''? ''Бодай тоті да й річечки тамбуром заросли. ''ЗЮЗО. II. 467. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Та]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ТА́МБУР, а, ч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Прибудова біля входу в приміщення; сіни. При вході до будинку або в самій роздягальні повинен бути тамбур, завдяки якому, коли відчинять зовнішні двері, холодне повітря не проникає до вестибюля, де роздягаються діти, а спочатку змішується з нагрітим повітрям тамбура (Шк. гігієна, 1954, 180); Зібравшись біля бокового тамбура, де зберігалися всякі доярські причандали, доярки перешіптувались (Добр., Тече річка.., 1961, 29).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Закритий майданчик пасажирського залізничного вагона. Він стояв у тамбурі,.. нетерпляче чекаючи хвилини, коли поїзд зупиниться (Рибак, Час.., 1960, 771); Микола Щорс стояв на східцях вагона, поки поїзд не рушив від станції, а тоді ступив у тамбур вагона (Скл., Легенд. начдив, 1957, 16).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. архт. Те саме, що бараба́н 3.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТА́МБУР2, а, ч. Вид вишивання або плетіння, коли кожна наступна петля нитки протягається гачком або голкою через попередню.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТАМБУ́Р, а, ч., муз., заст. Барабан (у 1 знач.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тамбур, ру, м. Водяное растеніе = Куширь? Бодай тоті да й річечки тамбуром заросли. ЗЮЗО. II. 467.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 245.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
ТАМБУР&lt;br /&gt;
тамбур; ч. &lt;br /&gt;
(1) &lt;br /&gt;
(фр., букв. - барабан, з араб.) &lt;br /&gt;
1. Прибудова біля входу в приміщення; сіни. &lt;br /&gt;
2. Циліндрична або багатогранна основа, яка підтримує купол будівлі. &lt;br /&gt;
3. Закритий майданчик пасажирського залізничного вагона. &lt;br /&gt;
(2) &lt;br /&gt;
(фр.) &lt;br /&gt;
вид вишивання або плетіння, коли кожна наступна петля нитки протягається гачком або голкою через попередню. &lt;br /&gt;
(3) &lt;br /&gt;
(перс.) &lt;br /&gt;
східний музичний щипковий інструмент.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Архітектура і монументальне мистецтво==&lt;br /&gt;
ТАМБУР&lt;br /&gt;
(фр. &amp;lt; араб. — барабан) &lt;br /&gt;
1. Невелика прибудова біля вхідних дверей або невелика кімната за дверима, що захищає приміщення споруди від вітрів, холодного повітря. &lt;br /&gt;
2. Барабан куполу, інколи так називають фуст колони. &lt;br /&gt;
3. Невелике перехідне приміщення, влаштоване між кількома спорудами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Та]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD</id>
		<title>Талан</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD"/>
				<updated>2014-12-09T12:05:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Талан, -ну, '''''м. ''Судьба, счастье. ''Не то талан, що лежить, а то, що біжить. ''Ном. № 7231. ''І талан, і безталанне все, каже, від Бога. ''Шевч. ''Вже як кому на сім світі не талан, щастядолі нема.... ''Г. Барв. 119. ''Хоч хороша не хороша, таки в неї талани: на улиці хлопці б’ються, на кошарі барани. ''Мил. 100. Ум. '''Таланок, таланонько, таланочок. '''''А сам полину в чужу сторону, в чужу сторононьку шукать таланоньку. ''О. 1861. IV. 93. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Та]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ТАЛА́Н, у, ч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Доля, життєвий шлях кого-небудь. Ой, світе мій ясний, світе мій прекрасний, Який мій талан нещасний! (Укр.. лір. пісні, 1958, 269); — Пожила я з ним два роки та й овдовіла. Отакий мій талан (Н.-Лев., II, 1956, 111); // Щаслива доля, щастя. Нудно йому На чужому полі! Всього надбав, роботяга, Та не придбав далі! Талану того святого… (Шевч., II, 1953, 106); [Ганна:] Накликай талану, а безталання й само тебе здиба! (Кроп., II, 1958, 36); — Та незабаром кинув я Конецпольських і подався до Києва, до Аксака. Але й там не знайшов я талану… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 70); // Успіх, удача. Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому бог дає, а менший працює, як риба об лід побивається, а нічого не вдіє, ні в чому нема йому талану (Стор., І, 1957, 31); — Ні, немає щастя й талану бідним на сьому світі і не буде ніколи! — рішила вона (Мирний, III, 1954, 78).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Те саме, що тала́нт 1; хист. — А ти прочитай [«Кобзаря»], то сама побачиш, як чоловік з таланом може орудувати тією простою мовою (Мирний, IV, 1955, 340); Десь, колись, в якійсь країні Пробував поет нещасний, Тільки й мав талан до віршів Не позичений, а власний (Л. Укр., І, 1951, 363); — Максиму бути головою, — Казали люди у селі, — Талан у хлопця до землі (Стельмах, V, 1963, 55).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 26.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Талан, ну, м. Судьба, счастье. Не то талан, що лежить, а то, що біжить. Ном. № 7231. І талан, і безталанне все, каже, від Бога. Шевч. Вже як кому на сім світі не талан, щастя-долі нема…. Г. Барв. 119. Хоч хороша — не хороша, таки в неї талани: на улиці хлопці б’ються, на кошарі барани. Мил. 100. Ум. Таланок, таланонько, таланочок. А сам полину в чужу сторону, в чужу сторононьку шукать таланоньку. О. 1861. IV. 93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 244.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тала́н (пестливі — талано́к, тала́нонько, тала́ночок) — народнопоетичний синонім долі, щастя, успіху, удачі; тому кажуть: «Як не було талану, не буде й долі»; див. ще до́ля2. Ой, світе мій ясний, світе мій прекрасний, Який мій талан нещасний! (пісня); Нашому Івану нема талану (приказка); Який талан матці, такий і дитятці (приказка); І талан, і безталання, — все, каже, від Бога (Т. Шевченко); Хоч хороша — не хороша, таки в неї талани: на улиці хлопці б’ються, на кошарі барани (В. Милорадович); А сам полину в чужу сторону, в чужу сторононьку шукать таланоньку (пісня).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 589-590.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Та]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Каліка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-12-09T12:04:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Каліка, -ки, '''''об. ''Калѣка, увѣчный. ''Каліка не родиться робиться. ''Ном. № 4663. ''Була колись Гандзя каліка небога, божилася, молилася, що боліли ноги. ''Шевч. 138. Ум. '''Каліченька, калічка. '''''Ой не бий, мати, і не лай, мати, не роби каліченьки. ''Чуб. V. 146. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
КАЛІ́КА, и, ч. і ж.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Той, хто позбувся якої-небудь частини тіла або втратив здатність рухати нею. Дерету, Главку, Ферсилогу Поранив [Турн] руки, шию, ногу; Навік каліками зробив (Котл., І, 1952, 284); — А тепер моя жінка стала калікою: в неї звело одну руку так, що вона не підніме вгору (Н.-Лев., III, 1956, 361); Вдома залишилися тільки каліки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 92); * Образно. Та з життєвої борні ми не вийшли каліками (Фр., XIII, 1954, 306).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Жебрак, що випрошує милостиню. Он глянь,— у тім раї, що ти покидаєш, Латану свитину з каліки знімають (Шевч., І, 1963, 239); Іванко оглянувся. Біля нього впритул стояв каліка перехожий Миколай (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 222); * У порівн. Мов каліка-старець, визирав той палац з-за бур’яну (Мирний, IV, 1955, 16).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. заст. Прочанин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 78.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каліка, ки, об. Калѣка, увѣчный. Каліка не родиться — робиться. Ном. № 4663. Була колись Гандзя каліка небога, божилася, молилася, що боліли ноги. Шевч. 138. Ум. Каліченька, калічка. Ой не бий, мати, і не лай, мати, не роби каліченьки. Чуб. V. 146.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 211.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Лакомий</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-12-09T12:01:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Лако́мий, -а, -е. '''1) Соблазнительный, заманчивый. ''Гроші лакома річ. ''Ном. № 1374. 2) Алчный, жадный. ''Ви лакомі на чужі гроші''. НВолын. у. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ла]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ЛА́КОМИЙ, а, е, розм.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Який дає смакову насолоду; дуже смачний, ласий; // перен. Який може дати певне задоволення, вигоду і т. ін.; привабливий, спокусливий. Гроші — лакома річ (Номис, 1864, № 1374).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Ла́комий кусо́к (кусо́чок, шмато́к, ку́сник і т. ін.): а) дуже смачна їжа. Був [пан Темницький] подібний до гладкого кота, що, розкішно муркотячи, пасе очима якийсь лакомий кусник (Фр., II, 1950, 292); б) що-небудь принадне, спокусливе. Літ з десять був у нас суддею Глива. Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, В Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива (Греб., І, 1957, 70).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. без додатка, на що, з інфін. Який любить поласувати чим-небудь смачним.— Гледи [гляди], Михайло, гледи! Рознесуть твою славну шапку лакомі бджоли на мед (Вовчок, І, 1955, 338); // Який виражає бажання поласувати. Кинув гріш вікном, і вони (циганчата] його зручно зловили.. І знов звернулися очі всіх.. на нього, Великі, злакомим.. виразом,.. (Коб., 1, 1956, 537) // перен. Який має особливу пристрасть, спокусу до чого-небудь. Знаю, що такий батько лакомий заплакати, бо до нього приступає тоді і втіха і жаль (Март., Тв., 1954, 209).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 439.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Лакомий, а, е.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Соблазнительный, заманчивый. Гроші — лакома річ. Ном. № 1374.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Алчный, жадный. Ви лакомі на чужі гроші. Н. Вол. у.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 342.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
ЛАКОМИЙ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ла́сий (ла́комий) шмато́к (кусо́к). Що-небудь найкраще, принадне, спокусливе, вигідне і т. ін. Підступні сусіди наші, користуючись послабленням сили Руської держави, .. з усіх боків сунули, щоб і собі урвати ласий шматок (І. Цюпа); // Комфортне, забезпечене життя. Літ з десять був у нас суддею Глива. Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, в Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива (Є. Гребінка). ла́сий шмато́чок. — Політику Жигмунта та Замойського воєвода брацлавський добре знав. Україна для них — ласий шматочок (Іван Ле); (Залєський:) А ласий шматочок! Хоч хлопська душа, а гарна, .. як намальована (В. Собко).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ла]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Невдалий</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-12-09T11:59:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Невдалий, -а, -е. '''Неудачный, неудавшійся. ''Не лихо окурить і чужа сторона, а невдала жінка. ''Ном. № 9112. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Не]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
НЕВДА́ЛИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
1. Який закінчився, завершився не так, як хтось бажав. Через два дні після невдалого сватання з Тимком сталася пригода, яка трохи не коштувала йому життя (Тют., Вир, 1964, 121); Молодий граф Володимир Романович Скаржинський повертався з невдалого полювання (Донч., III, 1956, 14).&lt;br /&gt;
2. Не такий, як повинен бути; який не задовольняє потрібних вимог. Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жона (Укр.. присл.., 1955, 123); Її дзвінкий сміх лунав образливо для невдалого поета (Дмит., Розлука, 1957, 89); Сестри нема. Так і пропала, немов од сонця ковилі… А батько, кашовар невдалий, зварився якось у котлі… (Сос., І, 1957, 358); // Погано викопаний, зроблений; незадовільний. Деякі [малюнки] вийшли не зовсім ясні, а деякі — і зовсім невдалі: обличчя замурзані, неясно виглядають з чорних медальйонів (Мирний, V, 1955, 429); // розм. Який не вдався красою; некрасивий. [Векла:] Що ж то ти: чи обличчям така невдала, чи нетямуща до роботи, чи безприданниця яка, що ні жоден хлопець на тебе й досі не скинув оком? (Кроп., ІІ, 1958, 349).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 253.&lt;br /&gt;
Невдалий, а, е. Неудачный, неудавшійся. Не лихо окурить і чужа сторона, а невдала жінка. Ном. № 9112.&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 538.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
НЕВДА́ЛИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
1. Який закінчився, завершився не так, як хтось бажав. Через два дні після невдалого сватання з Тимком сталася пригода, яка трохи не коштувала йому життя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 121); Молодий граф Володимир Романович Скаржинський повертався з невдалого полювання (Олесь Донченко, III, 1956, 14).&lt;br /&gt;
2. Не такий, як повинен бути; який не задовольняє потрібних вимог. Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жона (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 123); Її дзвінкий сміх лунав образливо для невдалого поета (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 89); Сестри нема. Так і пропала, немов од сонця ковилі... А батько, кашовар невдалий, зварився якось у котлі... (Володимир Сосюра, I, 1957, 358); &lt;br /&gt;
//  Погано виконаний, зроблений; незадовільний. Деякі [малюнки] вийшли не зовсім ясні, а деякі — і зовсім невдалі: обличчя замурзані, неясно виглядають з чорних медальйонів (Панас Мирний, V, 1955, 429); &lt;br /&gt;
//  розм. Який не вдався красою; некрасивий. [Векла:] Що ж то ти: чи обличчям така невдала, чи нетямуща до роботи, чи безприданниця яка, що ні жоден хлопець на тебе й досі не скинув оком? (Марко Кропивницький, II, 1958, 349).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 253.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Невдалий - це...==&lt;br /&gt;
Невдалий - не такий, як повинен бути; який не задовольняє потрібних вимог.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Не]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B4%D1%83%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Здуріти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B4%D1%83%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-09T11:58:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Здуріти, -рію, -єш, '''''гл. ''Одурѣть; съ ума сойти. ''Виведь єї в чисте поле скажуть, що здуріла. ''Чуб. V. 630.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Зд]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ЗДУРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Втратити здатність розсудливо міркувати, ясно сприймати і розуміти навколишнє. Я й бачу, що воно є: здурів парубок, закохався (Барв., Опов.., 1902, 243); — Хіба я здурів, щоб гори розкопував,— сердито обізвався Карпо (Н.-Лев., II, 1956, 274); Можна здуріти від тої повіні корінців, брунатних, жовтих, білих, тонких, грубих (Коцюб., І, 1955, 208); [Оксана:] Ото, здуріла молодиця, зовсім здуріла! Почув би хто, осміяв би — до стінки розмовляє (Мороз, П’єси, 1959; 19); // Те саме, що сказитися (про тварин). Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, Махнув борідкою, замекав, заскакав (Греб., І, 1957, 43).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 552.&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ЗДУРІТИ, ію, ієш, док., розм. Втратити здатність розсудливо міркувати, ясно сприймати і розуміти навколишнє. Я й бачу, що воно в: здурів парубок, закохався (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 243); — Хіба я здурів, щоб гори розкопував, — сердито обізвався Карпо (Нечуй-Левицький, II, 1956, 274); Можна здуріти від тої повіні корінців, брунатних, жовтих, білих, тонких, грубих (Коцюбі, І, 1955, 208); [Оксана:] Ото, здуріла молодиця, зовсім вдуріла! Почув би хто, осміяв би — до стінки розмовляє (Захар Мороз, П'єси, 1959, 19); &lt;br /&gt;
//  Те саме, що сказитися (про тварин). Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, Махнув борідкою, замекав, заскакав (Євген Гребінка, I, 1957, 43).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 552.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Здуріти - це...==&lt;br /&gt;
Здуріти - втратити здатність розсудливо міркувати, ясно сприймати і розуміти навколишнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Зд]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0</id>
		<title>Телеграма</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0"/>
				<updated>2014-12-03T14:18:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Телеграма, -ми, '''''ж. ''Телеграмма. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Те]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ТЕЛЕГРА́МА, и, ж. Повідомлення, що передається телеграфом. Він мав о пів до шостої бути в друкарні для перекладу нових телеграм (Фр., VI, 1951, 244); — Я пошлю телеграму таткові! — пронеслась у неї думка (Л. Укр., III, 1952, 515); Цей дріт приносить телеграми Хтозна з якої далини (Рильський, III, 1961, 120); // Бланк із таким повідомленням. На телеграмі кілька слів: «Стрічай двадцятого. Марія» (Сос., II, 1958, 430); Якось увечері прибіг із сільради виконавець і приніс телеграму, в якій сповіщалось, що Федот сидить у Полтаві на вокзалі в надії на попутний транспорт (Тют., Вир, 1964, 210).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дава́ти (да́ти, посила́ти, посла́ти) телегра́му — відправляти якесь повідомлення телеграфом. Тим часом начальник станції теж дав телеграму, щоб наші речі скинули на одній станції по дорозі (Коцюб., III, 1956, 338); [Верба:] Сестра дала телеграму, що виїздить до мене на два-три дні (Корн., Калин. гай, 1950, 58).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Би́ти телегра́му див. би́ти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 60.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Телеграма, ми, ж. Телеграмма.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 252.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
ТЕЛЕГРАМА&lt;br /&gt;
телеграма; ж. &lt;br /&gt;
(теле... і ...грама) &lt;br /&gt;
1. Повідомлення, передане телеграфом. &lt;br /&gt;
2. Аркуш або бланк з текстом такого повідомлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
телегра́ма &lt;br /&gt;
(від теле... і «...грама») &lt;br /&gt;
1. Повідомлення, передане телеграфом. &lt;br /&gt;
2. Аркуш або бланк з текстом такого повідомлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Телеграма - це...==&lt;br /&gt;
Телеграма - це узагальнена назва документів, що складають особливу групу за способом передання тексту на відстань.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Класифікація телеграм==&lt;br /&gt;
Телеграми поділяються на:&lt;br /&gt;
1)Прості&lt;br /&gt;
2)Термінові&lt;br /&gt;
3)&amp;quot;Блискавки&amp;quot;&lt;br /&gt;
==Типи телеграм==&lt;br /&gt;
1) звичайні (відкритий текст)&lt;br /&gt;
2) шифровані (закритий текст).Шифровані телеграми складаються знаками для скорочення змісту матеріалу і не є секретними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:телеграма2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:телеграма3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Те]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B03.jpg</id>
		<title>Файл:Телеграма3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B03.jpg"/>
				<updated>2014-12-03T14:17:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B02.jpg</id>
		<title>Файл:Телеграма2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B02.jpg"/>
				<updated>2014-12-03T14:16:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84</id>
		<title>Телеграф</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84"/>
				<updated>2014-12-03T14:14:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Телеграф, -фу, '''''м. ''Телеграфъ. Гн. І. 47. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Те]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ТЕЛЕГРА́Ф, у, ч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Вид зв’язку, що забезпечує швидке передавання та приймання повідомлень на відстані (по проводах, по радіо або оптичними засобами). Полив дощ як з відра.. Не видно було навіть понад шляхом стовпів телеграфу (Н.-Лев., II, 1956, 390); Підвода до Ворохти, яку я замовив по телеграфу, не прийшла, і я мусив ночувати в Ворохті (Коцюб., III, 1956, 365); По телеграфу прийнято з Москви Указ уряду про присвоєння Поліщукові звання Героя Радянського Союзу (Гончар, III, 1959, 35).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Апарат, що передає та приймає такі повідомлення. Гарячково стукав, поспішався телеграф (Еллан, І, 1958, 76); Ширить тривогу телеграф. У телеграфістів швидкі руки (Довж., І, 1958, 53).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Установа зв’язку, що приймає та передає такі повідомлення, а також будинок, у якому вона міститься. Вона швиденько написала кілька слів на клаптику паперу, хутенько вбралась і поїхала сама на телеграф (Л. Укр., III, 1952, 515); Вийшовши з університету і шукаючи посади, потрапив у телеграф, де й прослужив.. коло 2 років (Сам., II, 1958, 389); Перед дверима телеграфу, за низенькою огорожею, цвіте дбайливо викоханий квітник (Коз., Нові Потоки, 1948, 3); // Працівники такої установи. — Уряд не зможе їм [козакам] вчасно подати допомогу. Та ще саме тепер, коли.. страйкує телеграф — не передає накази (Головко, II, 1957, 312).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
∆ Бездро́товий телегра́ф — те саме, що радіотелегра́ф; Маши́нний телегра́ф — пристрій, за допомогою якого здійснюється зв’язок командних пунктів корабля з машинним відділенням. Командир корабля береться за.. ручку машинного телеграфу і ставить стрілку на «повний вперед» (Ткач, Крута хвиля, 1956, 299).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 60.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Телеграф, фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 252.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
ТЕЛЕГРАФ&lt;br /&gt;
телеграф; ч. &lt;br /&gt;
(теле... і ...граф) &lt;br /&gt;
1. Апарат, що забезпечує передавання й приймання на віддалі (по проводах або радіо, оптичними засобами) різних повідомлень. &lt;br /&gt;
2. Підприємство зв'язку, обладнане комплексом пристроїв для телеграфного зв'язку.&lt;br /&gt;
==ТЕЛЕГРАФ - це...==&lt;br /&gt;
Телеграф - це пристрій для передавання на віддаль повідомлення у вигляді писемних знаків; повідомлення в передавальному апараті перетворюється на електричні імпульси (елементи телеграфної азбуки), пересилається телекомунікаційним каналом (зазвичай, телефонним) до приймального апарата, де відтворюється друкуючим пристроєм; телеграфний зв'язок почав поширюватися у 2-ій полов. XIX ст.; використовувались т. з ручним передаванням, потім автоматичним, зараз найчастіше застосовуються телетайпи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:телеграф1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:телеграф2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:телеграф3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Те]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%843.jpg</id>
		<title>Файл:Телеграф3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%843.jpg"/>
				<updated>2014-12-03T14:13:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%842.jpg</id>
		<title>Файл:Телеграф2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%842.jpg"/>
				<updated>2014-12-03T14:13:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%841.jpg</id>
		<title>Файл:Телеграф1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%841.jpg"/>
				<updated>2014-12-03T14:13:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Казковий</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-12-03T14:12:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Казковий, -а, -е. '''Сказочный. Желех. Кулишъ.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
КАЗКО́ВИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Прикм. до ка́зка 1; пов’язаний з казками. Особливо широко розвинена казкова традиція на Закарпатті (Літ. Укр., 8.III 1966, 3); // Згадуваний у казках. Бійці йшли безшумно, немов тіні. Здавалося, що вони, як ті казкові чарівники, пливли на хвилях туману (Кач., Вибр., 1947, 151); // Надзвичайний, дивний, таємничий. Все те місце.. було незвичайно гарне та веселе! неначе то був казковий зачарований палац серед лісу (Н.-Лев., І, 1956, 161); Сонце вже заходило, і гори востаннє засвітилися легким ажурним золотом.. Полиск оголених скель, барвисті яруси лісів, гірські виселки з вузькими й високими, як тереми, дерев’яними будинками трансільванців — все поєднувалось у картину, що вражала своєю казковою мальовничістю (Гончар, III, 1959, 173).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Дуже великий, надзвичайний. На трудящих припадає все менше й менше тих благ, які вони самі виробляють, а монополістичні прибутки з казковою швидкістю зростають рік у рік (Наука.., 2, 1960, 9); Комахи демонструють казкову здатність виробляти захист проти отруйних речовин (Наука.., 6, 1968, 29).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Казковий, а, е. Сказочный. Желех. Кулишъ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 208.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Казковий - це...==&lt;br /&gt;
Казковий - це пов’язаний з казками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:казковий1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:казковий2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:казковий3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B93.jpg</id>
		<title>Файл:Казковий3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B93.jpg"/>
				<updated>2014-12-03T14:11:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B92.jpg</id>
		<title>Файл:Казковий2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B92.jpg"/>
				<updated>2014-12-03T14:11:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B91.jpg</id>
		<title>Файл:Казковий1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B91.jpg"/>
				<updated>2014-12-03T14:11:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Палка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-12-03T14:09:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Палка, -ки, '''''ж. ''1) Палка. ''Варувався кия, та палкою дістав. ''Ном. № 3967. 2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ). 3) Стебель безъ колоса. Ум. '''Палочка. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ПА́ЛКА, и, ж. Те саме, що па́лиця 1. Камінням, і корінням, І палками та дрюками Перший напад [половців] приняли [міщани] (Фр., XIII, 1954, 372); &amp;quot;Хватка&amp;quot; — це така довга-довга палка, а на палиці на тій обруч великий, а на тому обручі сітка, на манір великого лантуха начеплена… (Вишня, І, 1956, 156); За хвилину він взяв свою шапку і палку, вклонився усьому товариству і подався геть з бібліотеки (Л. Укр., III, 1952, 532); В магазині тато мій Барабан купив новий. Ще й дві палки невеличкі — Це для мене й для сестрички (Бойко, Билиці.., 1958, 5); [Кармелюк:] Полічив, скільки світу ногами сходив, скільки палок та різок на тіло своє прийняв, скільки днів у кайданах, а скільки на волі прожив… (Вас., III, 1960, 420); Над колоніями палка? — Всі народи миролюбні встануть за життя нове! (Тич., II, 1957, 250).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ З-під па́лки — те саме, що З-під па́лиці (див. па́лиця). Червона Армія створила невидано тверду дисципліну не з-під палки, а на основі свідомості, відданості, самопожертви самих робітників і селян (Ленін, 29, 1951, 218); Па́лкою ки́нути — те саме, що Па́лицею ки́нути (див. па́лиця). До хутора зовсім палкою кинути. Гонів з п’ять, мабуть, буде (Цюпа, На крилах.., 1961, 23); Перегина́ти (перегну́ти) па́лку див. перегина́ти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
$ Вбива́тися (вби́тися) в палки́ див. вбива́тися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Палка, ки, ж.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Стебель безъ колоса. Ум. Палочка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
Фразеологічний словник&lt;br /&gt;
ПАЛКА&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вбива́тися / вби́тися в колодочки́ (в пі́р’я). 1. Виростати, ставати дорослим, повнолітнім. З тобою єдинеє добро було — Твоє дитя, поки росло, В колодочки поки вбивалось (Т. Шевченко); (Коваль:) Шкода хлопчини! Молоде, може, ще й у колодочки не вбилось (М. Кропивницький); — А вона, секретарка, до війни працювала тут, у райкомі? — От це вже знаю, що ні. Молода! Тільки в пір’я вбилася (П. Дорошко); // Набиратися досвіду або мужніти. (Храпко:) З його (Печариці) вийде меткий адвокат! Ще й нічого: у колодочки не вбився, а вже сотнями ворочає... (Панас Мирний); Галя Чубчик та Микита Чинбас у мартенівському цеху ще не встигли вбитися у колодочки, нічого помітного не зробили, хіба що порвали дві-три пари рукавиць та спецівок (М. Рудь); Грицько переконався, що за час війни не лише він убився, як то кажуть, у колодочки, а й Параска не марнувала часу, змінилася до невпізнання (Ю. Яновський). вбра́тися у пі́р’я. — &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний); — Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін); — Чиниться беззаконня, а ви відмовчуєтесь. Недосвідчена дитина... в атаку пішла, а всі інші дивляться, немов сторонні, що з цього буде, а часом і палиці в колеса встромляють — нехай собі надривається (В. Попов); — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса — постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс); Певний був (Гаманюк) досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський). со́вати дрючки́ в коле́са. Заруба й досі не міг спокійно дивиться на нього. І &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
з-під па́лиці (па́лки, батога́). Проти власного бажання, з примусу. Запорізькі козаки наганяли такий жах на турецьких моряків, що на галери, котрі вирушали проти козаків, вони йшли буквально з-під палиці (З журналу); Його (чеха) знайшли і хотіли знов забрати, певне, щоб він їхнім дамам з-під батога грав на скрипці (Іван Ле).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:палка2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:палка3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Па]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Палка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-12-03T14:08:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Палка, -ки, '''''ж. ''1) Палка. ''Варувався кия, та палкою дістав. ''Ном. № 3967. 2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ). 3) Стебель безъ колоса. Ум. '''Палочка. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ПА́ЛКА, и, ж. Те саме, що па́лиця 1. Камінням, і корінням, І палками та дрюками Перший напад [половців] приняли [міщани] (Фр., XIII, 1954, 372); &amp;quot;Хватка&amp;quot; — це така довга-довга палка, а на палиці на тій обруч великий, а на тому обручі сітка, на манір великого лантуха начеплена… (Вишня, І, 1956, 156); За хвилину він взяв свою шапку і палку, вклонився усьому товариству і подався геть з бібліотеки (Л. Укр., III, 1952, 532); В магазині тато мій Барабан купив новий. Ще й дві палки невеличкі — Це для мене й для сестрички (Бойко, Билиці.., 1958, 5); [Кармелюк:] Полічив, скільки світу ногами сходив, скільки палок та різок на тіло своє прийняв, скільки днів у кайданах, а скільки на волі прожив… (Вас., III, 1960, 420); Над колоніями палка? — Всі народи миролюбні встануть за життя нове! (Тич., II, 1957, 250).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ З-під па́лки — те саме, що З-під па́лиці (див. па́лиця). Червона Армія створила невидано тверду дисципліну не з-під палки, а на основі свідомості, відданості, самопожертви самих робітників і селян (Ленін, 29, 1951, 218); Па́лкою ки́нути — те саме, що Па́лицею ки́нути (див. па́лиця). До хутора зовсім палкою кинути. Гонів з п’ять, мабуть, буде (Цюпа, На крилах.., 1961, 23); Перегина́ти (перегну́ти) па́лку див. перегина́ти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
$ Вбива́тися (вби́тися) в палки́ див. вбива́тися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Палка, ки, ж.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Стебель безъ колоса. Ум. Палочка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
Фразеологічний словник&lt;br /&gt;
ПАЛКА&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вбива́тися / вби́тися в колодочки́ (в пі́р’я). 1. Виростати, ставати дорослим, повнолітнім. З тобою єдинеє добро було — Твоє дитя, поки росло, В колодочки поки вбивалось (Т. Шевченко); (Коваль:) Шкода хлопчини! Молоде, може, ще й у колодочки не вбилось (М. Кропивницький); — А вона, секретарка, до війни працювала тут, у райкомі? — От це вже знаю, що ні. Молода! Тільки в пір’я вбилася (П. Дорошко); // Набиратися досвіду або мужніти. (Храпко:) З його (Печариці) вийде меткий адвокат! Ще й нічого: у колодочки не вбився, а вже сотнями ворочає... (Панас Мирний); Галя Чубчик та Микита Чинбас у мартенівському цеху ще не встигли вбитися у колодочки, нічого помітного не зробили, хіба що порвали дві-три пари рукавиць та спецівок (М. Рудь); Грицько переконався, що за час війни не лише він убився, як то кажуть, у колодочки, а й Параска не марнувала часу, змінилася до невпізнання (Ю. Яновський). вбра́тися у пі́р’я. — &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний); — Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін); — Чиниться беззаконня, а ви відмовчуєтесь. Недосвідчена дитина... в атаку пішла, а всі інші дивляться, немов сторонні, що з цього буде, а часом і палиці в колеса встромляють — нехай собі надривається (В. Попов); — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса — постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс); Певний був (Гаманюк) досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський). со́вати дрючки́ в коле́са. Заруба й досі не міг спокійно дивиться на нього. І &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
з-під па́лиці (па́лки, батога́). Проти власного бажання, з примусу. Запорізькі козаки наганяли такий жах на турецьких моряків, що на галери, котрі вирушали проти козаків, вони йшли буквально з-під палиці (З журналу); Його (чеха) знайшли і хотіли знов забрати, певне, щоб він їхнім дамам з-під батога грав на скрипці (Іван Ле).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:палка1.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:палка2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:палка3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Па]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Палка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-12-03T14:07:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Палка, -ки, '''''ж. ''1) Палка. ''Варувався кия, та палкою дістав. ''Ном. № 3967. 2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ). 3) Стебель безъ колоса. Ум. '''Палочка. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ПА́ЛКА, и, ж. Те саме, що па́лиця 1. Камінням, і корінням, І палками та дрюками Перший напад [половців] приняли [міщани] (Фр., XIII, 1954, 372); &amp;quot;Хватка&amp;quot; — це така довга-довга палка, а на палиці на тій обруч великий, а на тому обручі сітка, на манір великого лантуха начеплена… (Вишня, І, 1956, 156); За хвилину він взяв свою шапку і палку, вклонився усьому товариству і подався геть з бібліотеки (Л. Укр., III, 1952, 532); В магазині тато мій Барабан купив новий. Ще й дві палки невеличкі — Це для мене й для сестрички (Бойко, Билиці.., 1958, 5); [Кармелюк:] Полічив, скільки світу ногами сходив, скільки палок та різок на тіло своє прийняв, скільки днів у кайданах, а скільки на волі прожив… (Вас., III, 1960, 420); Над колоніями палка? — Всі народи миролюбні встануть за життя нове! (Тич., II, 1957, 250).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ З-під па́лки — те саме, що З-під па́лиці (див. па́лиця). Червона Армія створила невидано тверду дисципліну не з-під палки, а на основі свідомості, відданості, самопожертви самих робітників і селян (Ленін, 29, 1951, 218); Па́лкою ки́нути — те саме, що Па́лицею ки́нути (див. па́лиця). До хутора зовсім палкою кинути. Гонів з п’ять, мабуть, буде (Цюпа, На крилах.., 1961, 23); Перегина́ти (перегну́ти) па́лку див. перегина́ти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
$ Вбива́тися (вби́тися) в палки́ див. вбива́тися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Палка, ки, ж.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Стебель безъ колоса. Ум. Палочка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
Фразеологічний словник&lt;br /&gt;
ПАЛКА&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вбива́тися / вби́тися в колодочки́ (в пі́р’я). 1. Виростати, ставати дорослим, повнолітнім. З тобою єдинеє добро було — Твоє дитя, поки росло, В колодочки поки вбивалось (Т. Шевченко); (Коваль:) Шкода хлопчини! Молоде, може, ще й у колодочки не вбилось (М. Кропивницький); — А вона, секретарка, до війни працювала тут, у райкомі? — От це вже знаю, що ні. Молода! Тільки в пір’я вбилася (П. Дорошко); // Набиратися досвіду або мужніти. (Храпко:) З його (Печариці) вийде меткий адвокат! Ще й нічого: у колодочки не вбився, а вже сотнями ворочає... (Панас Мирний); Галя Чубчик та Микита Чинбас у мартенівському цеху ще не встигли вбитися у колодочки, нічого помітного не зробили, хіба що порвали дві-три пари рукавиць та спецівок (М. Рудь); Грицько переконався, що за час війни не лише він убився, як то кажуть, у колодочки, а й Параска не марнувала часу, змінилася до невпізнання (Ю. Яновський). вбра́тися у пі́р’я. — &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний); — Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін); — Чиниться беззаконня, а ви відмовчуєтесь. Недосвідчена дитина... в атаку пішла, а всі інші дивляться, немов сторонні, що з цього буде, а часом і палиці в колеса встромляють — нехай собі надривається (В. Попов); — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса — постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс); Певний був (Гаманюк) досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський). со́вати дрючки́ в коле́са. Заруба й досі не міг спокійно дивиться на нього. І &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
з-під па́лиці (па́лки, батога́). Проти власного бажання, з примусу. Запорізькі козаки наганяли такий жах на турецьких моряків, що на галери, котрі вирушали проти козаків, вони йшли буквально з-під палиці (З журналу); Його (чеха) знайшли і хотіли знов забрати, певне, щоб він їхнім дамам з-під батога грав на скрипці (Іван Ле).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:палка1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:палка2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:палка3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Па]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B03.jpg</id>
		<title>Файл:Палка3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B03.jpg"/>
				<updated>2014-12-03T14:07:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B02.jpg</id>
		<title>Файл:Палка2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B02.jpg"/>
				<updated>2014-12-03T14:07:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%B0</id>
		<title>Палуба</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%B0"/>
				<updated>2014-12-03T14:05:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Палуба, -би, '''''ж. ''1) Повозочная крыша, повозка съ верхомъ. 2) Крыша улья. Подольск. г. 3) Крытый столикъ на базарѣ для продажи товаровъ. 4) Дуплистый пень. Вх. Лем. 446. 5) Пустота, впадина. Вх. Лем. 446. Ум. '''Палубна. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ПА́ЛУБА, и, ж.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Суцільне водонепроникне горизонтальне перекриття в корпусі або надбудові судна у вигляді підлоги. Не те щоб дуже зажурившись, А так на палубі стояв І сторч на море поглядав (Шевч., II, 1963, 105); Віталій .., де по трапах, а де й без трапів, перелазить дедалі вище з однієї палуби на другу, а Тоня невідлучно пробирається за ним (Гончар, Тронка, 1963, 239); Вона [китобаза] має .. розбірну палубу, надбудови і рубки для розміщення побутових, службових, господарських приміщень (Наука.., 8, 1959, 17); * У порівн. Гойдається земля під ногами, як палуба корабля, і, щоб не впасти, хапаюсь за стіни (Коцюб., II, 1955, 408).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. рідко. Те саме, що бу́дка 3. Сіра машина, пригасивши фари, підійшла до тракторної палуби зовсім непомітно (Панч, В дорозі, 1959, 235).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 32.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Палуба, би, ж.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Повозочная крыша, повозка съ верхомъ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Крыша улья. Подольск. г.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Крытый столикъ на базарѣ для продажи товаровъ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) Дуплистый пень. Вх. Лем. 446.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) Пустота, впадина. Вх. Лем. 446. Ум. Палубна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
ПАЛУБА&lt;br /&gt;
конструкція, що закриває згори корпус або надбудову судна чи становить їх горизонтальну перегородку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:палуба1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:палуба2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:палуба3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:палуба4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Па]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%B04.jpg</id>
		<title>Файл:Палуба4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%B04.jpg"/>
				<updated>2014-12-03T14:04:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%B03.jpg</id>
		<title>Файл:Палуба3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%B03.jpg"/>
				<updated>2014-12-03T14:03:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%B02.jpg</id>
		<title>Файл:Палуба2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%B02.jpg"/>
				<updated>2014-12-03T14:03:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%B01.jpg</id>
		<title>Файл:Палуба1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%B01.jpg"/>
				<updated>2014-12-03T14:03:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Палити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-03T14:01:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Палити, -лю, -лиш, '''''гл. ''1) Жечь, сожигать. ''Солому палять і зілля варять. ''Чуб. V. 431. 2) Топить. ''Ой пали, мили, кам’янії груби. ''Чуб. V. 737. 3) Обжигать (кирпичъ, глиняную посуду, известь). 4) Курить. ''Люлечки палити. ''Грин. ІІІ. 652. 5) Палить, стрѣлять. ''Як узяв джура та узяв малий з пистолів палити. ''Мет. 401. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ПАЛИ́ТИ1, палю́, па́лиш, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. перех. Знищувати вогнем. Магнати палять хати, Шабельки гартують. Довго таке творилося (Шевч., І, 1963, 79); Отож, палячи свої невдалі твори, я почував неначе помсту за &amp;quot;своїх дітей&amp;quot; (Л. Укр., III, 1952, 688); Курять [бригади] огнища понад шляхом — зволочини палять (Головко, І, 1957, 332); // Псувати, випадково пропалюючи, обпалюючи що-небудь (чимось розпеченим, занадто розігрітим). Перегрітий утюг палить білизну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перех. і без додатка. Спалювати яку-небудь горючу речовину для опалення, освітлення, обігрівання і т. ін. Вогонь пригасає, бо нема чим палити (Хотк., І, 1966, 170); Річка шумить і викидає колоди на берег сердито: на й тобі, чоловіче, з тих величавих лісів, бери швидше, висушуй, пали в хаті (Мур., Бук. повість, 1959, 4); Подекуди вже палили вогнища з сухого бур’яну, біля них грілися трудармійці (Тют., Вир, 1964, 482).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пали́ти вого́нь (ого́нь, сві́тло і т. ін.) — освітлювати лампою, свічкою і т. ін. Вибачай, прошу до хати, Хоч у мене трохи темно, Бо коли я сам у хаті, Не палю вогню даремно (Л. Укр., І, 1951, 370); У штабі поночі. Один Лишився Щорс. Вогню не палить. Приємно декілька годин Побуть з думками (Шер., Дорога.., 1957, 125); [Передерій:] Дванадцять вже років, Як грамоту прислав великий князь, Де скасував безглузду заборону. І світло дав палити вільно всім. А де вона, та грамота? (Коч., П’єси, 1951, 134); Пали́ти в печі́ (в гру́бці і т. ін.) — розводити вогонь у печі, в грубці і т. ін. Увесь час у Львові було дуже погано надворі: холодно, вогко, дощ, навіть щось так ніби сніг. Труш навіть у грубці палив (Л. Укр., V, 1956, 337); Пали́ти на сніда́нок (на обі́д, на вече́рю) — розводити вогонь у печі для приготування сніданку, обіду, вечері. — Вийде хто зрання надвір та й каже: &amp;quot;О, вже люди палять на обід!&amp;quot; Увечері знов кажуть, що люди палять на вечерю (Коцюб., І, 1955, 61).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. перех. і неперех. Обдавати жаром; пекти, припікати. Кожен ховався од душної спеки, що несамовито пекла-палила (Мирний, І, 1949, 380); Сонце в небі високо, а проміння так і палить (Рибак, Опов., 1949, 126); // безос. На узліссі сонце є, жарить; так вони зайдуть у гущину, так там ще й гірш: нівідкіль прохолоди ніякої, тільки що зверху палить (Кв.-Осн., II, 1956, 411); — Але ж палить, — скаржиться до Черниша один з його колег, капітан Засядько, розстібаючи комір (Гончар, III, 1959, 392); // Вкрай висушувати, знищувати спекою, посухою (рослинність). Брів межею тихо, як привид… сумний. Колосся до ніг йому з сумом лащилось-скаржилось. А по степу вітри-суховії летять — палять хліба (Головко, І, 1957, 230); // безос. Палило трави, замітало колодязі, з корінням видимало в людей із-під ніг посіви (Гончар, Таврія, 1952, 3); // перен. Обдавати, обпалювати жаром або холодом, викликаючи відчуття печії. Як виїздили з дому — морози палили, а тут все місто вже відтає (Гончар, II, 1959, 176); // перен., розм. Кусати, жалити (про комах). Там Юркові довелося зазнати, почім пуд лиха. Три ночі блощиці, як вогнем, палили ноги й руки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 93).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. перех. і неперех., перен. Дуже хвилювати, непокоїти, мучити (про певні відчуття, переживання і т. ін.). Страшні думки вставали в Зіньковій голові.. вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів (Гр., II, 1963, 445); В очах старої Власов бачить Галині очі, вони так і палять його (Мирний, IV, 1955, 145); Сльози безсилого розпачу й образи палили груди, ставали в горлі клубком (Тулуб, Людолови, І, 1957, 38); Вона [М. Заньковецька] серця палила всім. Страждання граючи, стражданням Сама була вона живим (Рильський, III, 1961, 53); // Викликати відчуття жару, печії і т. ін. Голод рвав його нутро, спрага палила горло (Фр., VIII, 1952, 334); // безос. Пив [Краньцовський] квасне молоко безперестанку, так його палило всередині (Март., Тв., 1954, 341); Грині ж вона просто співчуває. В роті палить? Певне, йому дістався самий перець, що осів на дно. — Запий, Гриню, компотом… Воно пройде (Гончар, Тронка, 1963, 126); // Викликати високу температуру тіла (про хворобу, жар і т. ін.). [Горнов (приклада руку їй до голови):] Ач, який жар палить!.. (Кроп , І, 1958, 435); // безос. Нестерпно боліла нога, мене весь час то палило, то морозило (Збан., Ліс. красуня, 1955, 68).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. перех. і без додатка. Вдихати і видихати дим тютюну, потягуючи його з чубука люльки, цигарки і т. ін. Жили собі спокійненько: білявий чоловік або огонь кресав, або люльку палив (Вовчок, VI, 1956, 233); Хтось біля вікна палив цигарку, і вогник її раптом збільшився, зробивши потім у темряві траєкторію яскравої зірки (Ю. Янов., II, 1958, 38); Льотчик палив сигару за сигарою і, походжаючи по кімнаті, розповідав (Ле, Клен. лист, 1960, 216); // Вживати тютюн (про курця); курити (у 1 знач.). Галаган, що вже закурив сам, відкрив портсигар Кузьмі, а потім до Діденка: — Ви теж, здається, палите. Прошу (Головко, II, 1957, 480); Я зауважив, що чоловічок дуже незграбно робив цигарку — певне, він не палив, а тільки удавав, що палить (Досв., Вибр., 1959, 103).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. перех., діал. Випалювати (цеглу, гончарні вироби і т. ін.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. перех., діал. Гнати (горілку). Пан став на місці мов прибитий, Почувши все. &amp;quot;Ось як воно! Зовсім пора покинуть пити! Пощо ж мені її [горілку] палити?&amp;quot; (Фр., X, 1954, 291).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Пали́ти вогне́м (огне́м): а) знищувати кого-, що-небудь безжалісно. І пішла вогнем палити, ворога карати, щоб була навіки вільна Батьківщина-мати (Тич., II, 1957, 98); Побачився він із милою, поцілував її, і, зібравши воїнів, повів їх на ворога. Палив огнем, топив водою і загнав його за тридев’ять земель (Тют., Вир, 1964, 221); б) виклика́ти значне підвищення температури тіла (про хворобу). Пропасниця тіпала ним, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що він на превелику силу діставав собі воду (Коцюб., І, 1955, 366); в) завдавати морального страждання; сильно зворушувати. — Я думаю про те, що я навік нещасна: поки живе кохання, воно палить вогнем (Л. Укр., III, 1952, 584); Пали́ти фіміа́м — те саме, що Кури́ти фіміа́м (див. фіміа́м). Раби.. всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (Коцюб., III, 1956, 154).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПАЛИ́ТИ2, палю́, па́лиш, недок., з чого і без додатка, розм. Стріляти з вогнепальної зброї (звичайно залпами або часто). По йому [полю] уздовж і впоперек бігали коні; переходили люди; палили з гармат; стріляли з рушниць… (Мирний, І, 1954, 358); Він обернувся і почав палити в своїх переслідувачів з нагана… (Мик., II, 1957, 543).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 27 - 28.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Палити, лю, лиш, гл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Жечь, сожигать. Солому палять і зілля варять. Чуб. V. 431.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Топить. Ой пали, мили, кам’янії груби. Чуб. V. 737.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Обжигать (кирпичъ, глиняную посуду, известь).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) Курить. Люлечки палити. Грин. ІІІ. 652.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) Палить, стрѣлять. Як узяв джура та узяв малий з пистолів палити. Мет. 401.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
ПАЛИТИ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
кади́ти (пали́ти, кури́ти і т. ін.) фіміа́м кому, перед ким. Дуже вихваляти кого-небудь, лестити комусь. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький); Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (М. Коцюбинський); Вони всіма силами курили йому (М. К. Садовському) фіміам (Минуле укр. театру). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
пали́ти вогне́м. 1. Викликати жар, значне підвищення температури тіла (про хворобу). Пропасниця тіпала ним, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що він на превелику силу діставав собі воду (М. Коцюбинський). 2. Завдавати моральних страждань; дуже мучити. Я думаю про те, що я навік нещасна: поки живе кохання, воно палить вогнем (Леся Українка). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
пали́ти ду́шу. Дуже хвилювати, непокоїти, завдавати болю, муки і т. ін. Ох, сльози палкі — вони душу палили, сліди полишили огнисті навіки (Леся Українка).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:палити1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:палити2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:палити3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Па]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B83.jpg</id>
		<title>Файл:Палити3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B83.jpg"/>
				<updated>2014-12-03T14:00:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Влада Федоренко 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Влада Федоренко 22 ПО</name></author>	</entry>

	</feed>