Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Павучок

2013-11-29T08:22:33Z

Виповська Яна: /* Ілюстрації */

'''Павучок, -чка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''павук. '''2) ''мн. ''Раст. Nigella damascena. Вх. Пч. II. 33.
[[Категорія:Па]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Павуки (Araneae, Clerck 1757) — це ряд членистоногих тварини, що належать до класу Павукоподібних, підтипу Хеліцерові. Відомо близько 41000 видів[1], розповсюджених по всій Землі за винятком Антарктиди, океанів та морів. У Галичині й Українських Карпатах відомо 78 видів з 15-и родин[2]. Павуки є облігатними хижаками, які живляться різноманітною тваринною їжею. Єдиним рослиноїдним видом, раціон якого на 90% складають тільця Белта (особливі виділення листків акацій), є Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896)[3][4]. Розміри павуків коливаються від 0,8 мм до 150 мм. Відбитки перших справжніх павуків датуються кам'яновугільним періодом — 318–299 млн років тому, а подібні до павуків тварини, які здатні були плести павутину — девонським періодом, 386 млн років тому. Сучасні групи павуків: Миґаломорфи (Mygalomorphae) та Аранеоморфи (Araneomorphae) виникли у тріасовому періоді близько 200 млн років тому. Найсильнішою отрутою серед усіх істот на землі володіє павук каракурт.
Морфологія

Голова і груди павука об'єднані у спільну тагму — головогруди, яка сполучається із черевцем за допомогою стебельця (лат. petiolus s. pediculus), яке зазвичай коротке, рідше значно видовжене (у родів Myrmecium, Formicinoides). Головогруди розділені на дві виразні області: головну та грудну; з них перша несе дві пари кінцівок: хеліцери (лат. chelicerota, лат. chelae, лат. mandibulae), що складаються з одного товстого, зазвичай короткого членика, озброєного рухомим кігтиком, поблизу вістря якого є отвір каналу, що виводить отруйні виділення залоз, які знаходяться у основному членику, і педипальпи (лат. palpi), що складаються з 6 члеників (лат. coxa, лат. trochanter, лат. femur, лат. patella, лат. tibia і лат. tarsus). У статевозрілих самців Тарсус педипальп перетворений у апарат для спаровування — цимбіум. До головогрудей, з нижньої сторони, кріпиться 4 пари ходильних ніг.

Між хеліцерами на вершині горбика (лат. rostrum) знаходиться ротовий отвір, що служить для смоктання; цей горбик знизу обмежений переднім відростком грудей (лат. sternum), так званою губою (лат. pars labialis), а з боків двома максилярними платівками (лат. lamina maxillares).

Позаду педипальп до головогрудей прикріплені чотири пари ніг, з яких кожна складається з 7 члеників: тазика (лат. соха), вертлуга (лат. trochanter), стегна (лат. femur), чашечки (лат. patella), гомілки (лат. tibia), передлапки (лат. metatarsus) і лапки (лат. tarsus), озброєної знизу гладкими, або зазубреними кігтиками, між якими є іноді більш короткий непарний кігтик.
Анатомія павука:
(1) чотири пари ніг
(2) головогруди
(3) опістосома.

На передній опуклій лобовій частини головогрудей (які у деяких родів приймає форму або конуса ( Theridion, Erigone), або булави, на вершині якої розташовані хеліцери (Eriauchenius), або забезпечена вістрям) знаходяться очі. Очей може бути 8, 6 рідко 2 (роди Nops і Caponina), розташовані зазвичай у два прямих або вигнутих ряди, іноді, як у Pholcus podophthalmus E. Sim., Бічні очі зближені по три і розташовані на рогоподібних відростках. Очі прості, двох видів: середня пара передніх очей, так званих лобових або головних, забезпечена особливою сітківкою і акомодаційнійним апаратом, інші очі називаються додатковими (середні задні також — тім'яні) і мають внутрішній відображаючий шар (лат. tapetum lucidum).

Черевце в основному має овальну форму, рідше круглу, незграбну, або забезпечене різними відростками (роди Gasteracantha, Phoroncidia), іноді ж має дуже подовжену форму ( Ariamnes flagellum Dol.); знизу біля його основи знаходиться статевий отвір, у самців у вигляді простої поперечної щілини, у самок ж він оточений потовщеною хітиновою платівкою — епігіною ({ {lang-la| epigynum s. sarum}}) з язикоподібним, зігнутим відростком (лат. clavus s. ovipositor).

На нижній поверхні кінчика черевця знаходиться шість павутинних залоз, розташованих у порожнині черевця, які продукують білковий секрет, що при контакті з повітрям полімеризується, утворюючи шовкову нитку — павутину.
==Ілюстрації==
[[Файл:Indexй.jpeg|міні]]
|}

=

==Джерела та література==

Araneae у базі даних Галичини і Карпат (укр.)
Підбірка публікацій про павуків (укр.)
Павук-птахоїд (укр.)
Павук-каракурт (укр.)
Брушнівська Л., Ярошинський І., Федоряк М. Павуки (Aranei) в складі рухливої мезофауни деяких парків м. Чернівці Вісник / Прикарпатський нац. ун-т. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип.7-8, с. 161–165
Зоологія безхребетних: Підручник у 3 кн. Кн. 2 / Г. Й. Щербак, Д. Б. Царичкова, Ю. Г. Вервес. — К.: Либідь, 1996.— 320 с. ISBN 5-325-00663-0

==Зовнішні посилання==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%B8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Файл:Indexй.jpeg

2013-11-29T08:22:01Z

Виповська Яна:

Йорж

2013-11-29T08:21:04Z

Виповська Яна: /* Сучасні словники */

'''Йорж, -жа, '''''м. ''Рыба ершъ. ''Понадувались мов йоржі. ''Котл. Ен. II. 19.
[[Категорія:Йо]]

==Сучасні словники==

Тлумачення слова у сучасних словниках
Йорж (йорш) - колючий і "сопливий" представник сімейства окуневих, зграйна риба. Йоржа в улові наврядче хтось чекає... хіба що заядлі любителі рибацької ухи. Поряд з верховодкою, пічкурем, йорш стає однією з перших риб, яка опиняється на гачку у початківця.

Копіпаст з: http://angler-dima.pp.ua/stuff/fish/jorzh/1-1-0-40 Риболовля - захоплення і спорт © Angler-Dima.pp.ua
[[Файл:Indexу.jpeg|міні]]
[[Файл:Index2.jpeg|міні]]
Йорж (Gymnocephalus) — рід риб родини Окуневих, відрізняється від інших тим, що в нього передній (колючий) та задній спинні плавці злиті в один, на голові наявні великі та помітні порожнини чутливих органів бічної лінії (діагностична ознака), зуби на щелепах щетинковидні. В роді відомі чотири види: йорж звичайний, йорж дунайський, йорж смугастий та носар (або бірючок).
Розташування камер органів бічної лінії на голові риб роду Йорж

Всі відомі на теперішній час (2005 рік) викопні рештки риб роду Йорж походять з міжльодовикових відкладень на території Данії, Німеччини, Росії, Великобританії та Польщі і належать до виду йорж звичайний. Згідно з палеонтологічними даними можна з великою вірогідністю припустити, що первинно рід Йорж з'явився в давньому басейні Дунаю як еволюційне відгалуження роду окунь, і звідти розповсюдився в різних напрямках по Європі. Серед видів даного роду йорж звичайний та йорж дунайський мають примітивніші анатомічні риси, ніж носар та йорж смугастий; при цьому після вивчення особливостей анатомії еволюційне походження йоржа дунайського від йоржа звичайного стало очевидним. Таким чином, базуючись на палеонтологічних знахідках та порівняльно-анатомічних дослідженнях, була сформульована наступна картина еволюції роду Йорж, що зараз є загальноприйнятною: базовим видом роду є йорж звичайний, що виник як спеціалізоване відгалуження роду Окунь; від йоржа звичайного, виникнувши внаслідок, насамперед, географічної ізоляції, походить вид йорж дунайський (історично давніший), а також більш молоді види йорж смугастий та носар.

==Ілюстрації==
Indexу.jpeg

==Джерела та література==
http://angler-dima.pp.ua/search/%D0%BD%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%B0/
==Зовнішні посилання==
http://angler-dima.pp.ua/stuff/fish/jorzh/1-1-0-40

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітраний інститут]]

Йорж

2013-11-29T08:20:19Z

Виповська Яна: /* Ілюстрації */

Файл:Index2.jpeg

2013-11-29T08:19:55Z

Виповська Яна:

Йорж

2013-11-29T08:19:38Z

Виповська Яна: /* Ілюстрації */

Йорж

2013-11-29T08:19:16Z

Виповська Яна: /* Ілюстрації */

Йорж

2013-11-29T08:19:02Z

Виповська Яна: /* Ілюстрації */

Йорж

2013-11-29T08:18:37Z

Виповська Яна:

Йорж

2013-11-27T09:20:40Z

Виповська Яна: /* Ілюстрації */

Йорж

2013-11-27T09:19:52Z

Виповська Яна:

Йорж

2013-11-27T09:18:46Z

Виповська Яна:

Файл:Indexу.jpeg

2013-11-27T09:16:07Z

Виповська Яна:

[[Файл:Indexу.jpeg|міні]]
http://uk.wikipedia.org/wiki/Gymnocephalus_ambriaelacushttp://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%B6_%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

==Сучасні словники==
Йорж (йорш) - колючий і "сопливий" представник сімейства окуневих, зграйна риба. Йоржа в улові наврядче хтось чекає... хіба що заядлі любителі рибацької ухи. Поряд з верховодкою, пічкурем, йорш стає однією з перших риб, яка опиняється на гачку у початківця.

Копіпаст з: http://angler-dima.pp.ua/stuff/fish/jorzh/1-1-0-40 Риболовля - захоплення і спорт © Angler-Dima.pp.ua
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
Indexу.jpeg
==Медіа==

==Зовнішні посилання==
http://angler-dima.pp.ua/stuff/fish/jorzh/1-1-0-40

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
Йорж звичайний є найбільш широко розповсюдженим з п'яти видів йоржів — його природній ареал включає північну та східну частину Франції, східну частину Англії, річки басейну Балтійського моря, центральну та східну Європу та північну Азію аж до басейну Колими. У другій половині ХХ сторіччя йорж з'явився в кількох водоймах Європи за межами свого природнього ареалу: в озері Лох-Ломонд в Шотландії, в озерах Італії, озері М'йоса (Норвегія), в Камарзі (дельта Рони, середземноморське узбережжя Франції); цьому розповсюдженню, як вважають, сприяло будівництво каналів та широке використання йоржа як наживки у спортивному лові щуки.

На додаток, в середині вісімдесятих років ХХ сторіччя йорж був випадково інтродукований, вірогідно з баластною водою суден, до річки Сент-Луїс (США), що впадає до озера Верхнє (система Великих Озер). Тут утворилась стала популяція, котра на початку 90-х років поширилася на дельтові ділянки кількох інших річок, що впадають в озеро Верхнє. Також йоржа знайшли і в озері Гурон.

В Україні йорж звичайний зустрічається по всій території, окрім Криму.

Файл:Indexу.jpeg

2013-11-27T09:13:46Z

Виповська Яна: Виповська Яна завантажив нову версію «Файл:Indexу.jpeg»

[[Файл:Indexу.jpeg|міні]]
http://uk.wikipedia.org/wiki/Gymnocephalus_ambriaelacushttp://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%B6_%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
Йорж звичайний є найбільш широко розповсюдженим з п'яти видів йоржів — його природній ареал включає північну та східну частину Франції, східну частину Англії, річки басейну Балтійського моря, центральну та східну Європу та північну Азію аж до басейну Колими. У другій половині ХХ сторіччя йорж з'явився в кількох водоймах Європи за межами свого природнього ареалу: в озері Лох-Ломонд в Шотландії, в озерах Італії, озері М'йоса (Норвегія), в Камарзі (дельта Рони, середземноморське узбережжя Франції); цьому розповсюдженню, як вважають, сприяло будівництво каналів та широке використання йоржа як наживки у спортивному лові щуки.

На додаток, в середині вісімдесятих років ХХ сторіччя йорж був випадково інтродукований, вірогідно з баластною водою суден, до річки Сент-Луїс (США), що впадає до озера Верхнє (система Великих Озер). Тут утворилась стала популяція, котра на початку 90-х років поширилася на дельтові ділянки кількох інших річок, що впадають в озеро Верхнє. Також йоржа знайшли і в озері Гурон.

В Україні йорж звичайний зустрічається по всій території, окрім Криму.

Павучок

2013-11-27T09:12:22Z

Виповська Яна:

'''Павучок, -чка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''павук. '''2) ''мн. ''Раст. Nigella damascena. Вх. Пч. II. 33.
[[Категорія:Па]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Павуки (Araneae, Clerck 1757) — це ряд членистоногих тварини, що належать до класу Павукоподібних, підтипу Хеліцерові. Відомо близько 41000 видів[1], розповсюджених по всій Землі за винятком Антарктиди, океанів та морів. У Галичині й Українських Карпатах відомо 78 видів з 15-и родин[2]. Павуки є облігатними хижаками, які живляться різноманітною тваринною їжею. Єдиним рослиноїдним видом, раціон якого на 90% складають тільця Белта (особливі виділення листків акацій), є Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896)[3][4]. Розміри павуків коливаються від 0,8 мм до 150 мм. Відбитки перших справжніх павуків датуються кам'яновугільним періодом — 318–299 млн років тому, а подібні до павуків тварини, які здатні були плести павутину — девонським періодом, 386 млн років тому. Сучасні групи павуків: Миґаломорфи (Mygalomorphae) та Аранеоморфи (Araneomorphae) виникли у тріасовому періоді близько 200 млн років тому. Найсильнішою отрутою серед усіх істот на землі володіє павук каракурт.
Морфологія

Голова і груди павука об'єднані у спільну тагму — головогруди, яка сполучається із черевцем за допомогою стебельця (лат. petiolus s. pediculus), яке зазвичай коротке, рідше значно видовжене (у родів Myrmecium, Formicinoides). Головогруди розділені на дві виразні області: головну та грудну; з них перша несе дві пари кінцівок: хеліцери (лат. chelicerota, лат. chelae, лат. mandibulae), що складаються з одного товстого, зазвичай короткого членика, озброєного рухомим кігтиком, поблизу вістря якого є отвір каналу, що виводить отруйні виділення залоз, які знаходяться у основному членику, і педипальпи (лат. palpi), що складаються з 6 члеників (лат. coxa, лат. trochanter, лат. femur, лат. patella, лат. tibia і лат. tarsus). У статевозрілих самців Тарсус педипальп перетворений у апарат для спаровування — цимбіум. До головогрудей, з нижньої сторони, кріпиться 4 пари ходильних ніг.

Між хеліцерами на вершині горбика (лат. rostrum) знаходиться ротовий отвір, що служить для смоктання; цей горбик знизу обмежений переднім відростком грудей (лат. sternum), так званою губою (лат. pars labialis), а з боків двома максилярними платівками (лат. lamina maxillares).

Позаду педипальп до головогрудей прикріплені чотири пари ніг, з яких кожна складається з 7 члеників: тазика (лат. соха), вертлуга (лат. trochanter), стегна (лат. femur), чашечки (лат. patella), гомілки (лат. tibia), передлапки (лат. metatarsus) і лапки (лат. tarsus), озброєної знизу гладкими, або зазубреними кігтиками, між якими є іноді більш короткий непарний кігтик.
Анатомія павука:
(1) чотири пари ніг
(2) головогруди
(3) опістосома.

На передній опуклій лобовій частини головогрудей (які у деяких родів приймає форму або конуса ( Theridion, Erigone), або булави, на вершині якої розташовані хеліцери (Eriauchenius), або забезпечена вістрям) знаходяться очі. Очей може бути 8, 6 рідко 2 (роди Nops і Caponina), розташовані зазвичай у два прямих або вигнутих ряди, іноді, як у Pholcus podophthalmus E. Sim., Бічні очі зближені по три і розташовані на рогоподібних відростках. Очі прості, двох видів: середня пара передніх очей, так званих лобових або головних, забезпечена особливою сітківкою і акомодаційнійним апаратом, інші очі називаються додатковими (середні задні також — тім'яні) і мають внутрішній відображаючий шар (лат. tapetum lucidum).

Черевце в основному має овальну форму, рідше круглу, незграбну, або забезпечене різними відростками (роди Gasteracantha, Phoroncidia), іноді ж має дуже подовжену форму ( Ariamnes flagellum Dol.); знизу біля його основи знаходиться статевий отвір, у самців у вигляді простої поперечної щілини, у самок ж він оточений потовщеною хітиновою платівкою — епігіною ({ {lang-la| epigynum s. sarum}}) з язикоподібним, зігнутим відростком (лат. clavus s. ovipositor).

На нижній поверхні кінчика черевця знаходиться шість павутинних залоз, розташованих у порожнині черевця, які продукують білковий секрет, що при контакті з повітрям полімеризується, утворюючи шовкову нитку — павутину.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]

|}

=
==Джерела та література==

Araneae у базі даних Галичини і Карпат (укр.)
Підбірка публікацій про павуків (укр.)
Павук-птахоїд (укр.)
Павук-каракурт (укр.)
Брушнівська Л., Ярошинський І., Федоряк М. Павуки (Aranei) в складі рухливої мезофауни деяких парків м. Чернівці Вісник / Прикарпатський нац. ун-т. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип.7-8, с. 161–165
Зоологія безхребетних: Підручник у 3 кн. Кн. 2 / Г. Й. Щербак, Д. Б. Царичкова, Ю. Г. Вервес. — К.: Либідь, 1996.— 320 с. ISBN 5-325-00663-0

==Зовнішні посилання==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%B8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Павучок

2013-11-27T09:11:29Z

Виповська Яна:

'''Павучок, -чка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''павук. '''2) ''мн. ''Раст. Nigella damascena. Вх. Пч. II. 33.
[[Категорія:Па]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Павуки (Araneae, Clerck 1757) — це ряд членистоногих тварини, що належать до класу Павукоподібних, підтипу Хеліцерові. Відомо близько 41000 видів[1], розповсюджених по всій Землі за винятком Антарктиди, океанів та морів. У Галичині й Українських Карпатах відомо 78 видів з 15-и родин[2]. Павуки є облігатними хижаками, які живляться різноманітною тваринною їжею. Єдиним рослиноїдним видом, раціон якого на 90% складають тільця Белта (особливі виділення листків акацій), є Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896)[3][4]. Розміри павуків коливаються від 0,8 мм до 150 мм. Відбитки перших справжніх павуків датуються кам'яновугільним періодом — 318–299 млн років тому, а подібні до павуків тварини, які здатні були плести павутину — девонським періодом, 386 млн років тому. Сучасні групи павуків: Миґаломорфи (Mygalomorphae) та Аранеоморфи (Araneomorphae) виникли у тріасовому періоді близько 200 млн років тому. Найсильнішою отрутою серед усіх істот на землі володіє павук каракурт.
Морфологія

Голова і груди павука об'єднані у спільну тагму — головогруди, яка сполучається із черевцем за допомогою стебельця (лат. petiolus s. pediculus), яке зазвичай коротке, рідше значно видовжене (у родів Myrmecium, Formicinoides). Головогруди розділені на дві виразні області: головну та грудну; з них перша несе дві пари кінцівок: хеліцери (лат. chelicerota, лат. chelae, лат. mandibulae), що складаються з одного товстого, зазвичай короткого членика, озброєного рухомим кігтиком, поблизу вістря якого є отвір каналу, що виводить отруйні виділення залоз, які знаходяться у основному членику, і педипальпи (лат. palpi), що складаються з 6 члеників (лат. coxa, лат. trochanter, лат. femur, лат. patella, лат. tibia і лат. tarsus). У статевозрілих самців Тарсус педипальп перетворений у апарат для спаровування — цимбіум. До головогрудей, з нижньої сторони, кріпиться 4 пари ходильних ніг.

Між хеліцерами на вершині горбика (лат. rostrum) знаходиться ротовий отвір, що служить для смоктання; цей горбик знизу обмежений переднім відростком грудей (лат. sternum), так званою губою (лат. pars labialis), а з боків двома максилярними платівками (лат. lamina maxillares).

Позаду педипальп до головогрудей прикріплені чотири пари ніг, з яких кожна складається з 7 члеників: тазика (лат. соха), вертлуга (лат. trochanter), стегна (лат. femur), чашечки (лат. patella), гомілки (лат. tibia), передлапки (лат. metatarsus) і лапки (лат. tarsus), озброєної знизу гладкими, або зазубреними кігтиками, між якими є іноді більш короткий непарний кігтик.
Анатомія павука:
(1) чотири пари ніг
(2) головогруди
(3) опістосома.

На передній опуклій лобовій частини головогрудей (які у деяких родів приймає форму або конуса ( Theridion, Erigone), або булави, на вершині якої розташовані хеліцери (Eriauchenius), або забезпечена вістрям) знаходяться очі. Очей може бути 8, 6 рідко 2 (роди Nops і Caponina), розташовані зазвичай у два прямих або вигнутих ряди, іноді, як у Pholcus podophthalmus E. Sim., Бічні очі зближені по три і розташовані на рогоподібних відростках. Очі прості, двох видів: середня пара передніх очей, так званих лобових або головних, забезпечена особливою сітківкою і акомодаційнійним апаратом, інші очі називаються додатковими (середні задні також — тім'яні) і мають внутрішній відображаючий шар (лат. tapetum lucidum).

Черевце в основному має овальну форму, рідше круглу, незграбну, або забезпечене різними відростками (роди Gasteracantha, Phoroncidia), іноді ж має дуже подовжену форму ( Ariamnes flagellum Dol.); знизу біля його основи знаходиться статевий отвір, у самців у вигляді простої поперечної щілини, у самок ж він оточений потовщеною хітиновою платівкою — епігіною ({ {lang-la| epigynum s. sarum}}) з язикоподібним, зігнутим відростком (лат. clavus s. ovipositor).

На нижній поверхні кінчика черевця знаходиться шість павутинних залоз, розташованих у порожнині черевця, які продукують білковий секрет, що при контакті з повітрям полімеризується, утворюючи шовкову нитку — павутину.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]

|}

=
==Джерела та література==

Araneae у базі даних Галичини і Карпат (укр.)
Підбірка публікацій про павуків (укр.)
Павук-птахоїд (укр.)
Павук-каракурт (укр.)
Брушнівська Л., Ярошинський І., Федоряк М. Павуки (Aranei) в складі рухливої мезофауни деяких парків м. Чернівці Вісник / Прикарпатський нац. ун-т. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип.7-8, с. 161–165
Зоологія безхребетних: Підручник у 3 кн. Кн. 2 / Г. Й. Щербак, Д. Б. Царичкова, Ю. Г. Вервес. — К.: Либідь, 1996.— 320 с. ISBN 5-325-00663-0

==Зовнішні посилання==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%B8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Файл:Index.jpeg

2013-11-27T09:05:22Z

Виповська Яна: Виповська Яна завантажив нову версію «Файл:Index.jpeg»: Повернення до версії від 08:37, 27 листопада 2013

Файл:Indexу.jpeg

2013-11-27T08:57:23Z

Виповська Яна:

[[Файл:Indexу.jpeg|міні]]
http://uk.wikipedia.org/wiki/Gymnocephalus_ambriaelacushttp://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%B6_%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
Йорж звичайний є найбільш широко розповсюдженим з п'яти видів йоржів — його природній ареал включає північну та східну частину Франції, східну частину Англії, річки басейну Балтійського моря, центральну та східну Європу та північну Азію аж до басейну Колими. У другій половині ХХ сторіччя йорж з'явився в кількох водоймах Європи за межами свого природнього ареалу: в озері Лох-Ломонд в Шотландії, в озерах Італії, озері М'йоса (Норвегія), в Камарзі (дельта Рони, середземноморське узбережжя Франції); цьому розповсюдженню, як вважають, сприяло будівництво каналів та широке використання йоржа як наживки у спортивному лові щуки.

На додаток, в середині вісімдесятих років ХХ сторіччя йорж був випадково інтродукований, вірогідно з баластною водою суден, до річки Сент-Луїс (США), що впадає до озера Верхнє (система Великих Озер). Тут утворилась стала популяція, котра на початку 90-х років поширилася на дельтові ділянки кількох інших річок, що впадають в озеро Верхнє. Також йоржа знайшли і в озері Гурон.

В Україні йорж звичайний зустрічається по всій території, окрім Криму.

Файл:Indexу.jpeg

2013-11-27T08:55:48Z

Виповська Яна:

Файл:Indexу.jpeg

2013-11-27T08:50:22Z

Виповська Яна:

[[Файл:Indexу.jpeg|міні]]

Файл:Indexу.jpeg

2013-11-27T08:49:42Z

Виповська Яна:

Йорж

2013-11-27T08:48:26Z

Виповська Яна:

'''Йорж, -жа, '''''м. ''Рыба ершъ. ''Понадувались мов йоржі. ''Котл. Ен. II. 19.
[[Категорія:Йо]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітраний інститут]]

Павучок

2013-11-27T08:44:41Z

Виповська Яна:

'''Павучок, -чка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''павук. '''2) ''мн. ''Раст. Nigella damascena. Вх. Пч. II. 33.
[[Категорія:Па]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Павуки (Araneae, Clerck 1757) — це ряд членистоногих тварини, що належать до класу Павукоподібних, підтипу Хеліцерові. Відомо близько 41000 видів[1], розповсюджених по всій Землі за винятком Антарктиди, океанів та морів. У Галичині й Українських Карпатах відомо 78 видів з 15-и родин[2]. Павуки є облігатними хижаками, які живляться різноманітною тваринною їжею. Єдиним рослиноїдним видом, раціон якого на 90% складають тільця Белта (особливі виділення листків акацій), є Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896)[3][4]. Розміри павуків коливаються від 0,8 мм до 150 мм. Відбитки перших справжніх павуків датуються кам'яновугільним періодом — 318–299 млн років тому, а подібні до павуків тварини, які здатні були плести павутину — девонським періодом, 386 млн років тому. Сучасні групи павуків: Миґаломорфи (Mygalomorphae) та Аранеоморфи (Araneomorphae) виникли у тріасовому періоді близько 200 млн років тому. Найсильнішою отрутою серед усіх істот на землі володіє павук каракурт.
Морфологія

Голова і груди павука об'єднані у спільну тагму — головогруди, яка сполучається із черевцем за допомогою стебельця (лат. petiolus s. pediculus), яке зазвичай коротке, рідше значно видовжене (у родів Myrmecium, Formicinoides). Головогруди розділені на дві виразні області: головну та грудну; з них перша несе дві пари кінцівок: хеліцери (лат. chelicerota, лат. chelae, лат. mandibulae), що складаються з одного товстого, зазвичай короткого членика, озброєного рухомим кігтиком, поблизу вістря якого є отвір каналу, що виводить отруйні виділення залоз, які знаходяться у основному членику, і педипальпи (лат. palpi), що складаються з 6 члеників (лат. coxa, лат. trochanter, лат. femur, лат. patella, лат. tibia і лат. tarsus). У статевозрілих самців Тарсус педипальп перетворений у апарат для спаровування — цимбіум. До головогрудей, з нижньої сторони, кріпиться 4 пари ходильних ніг.

Між хеліцерами на вершині горбика (лат. rostrum) знаходиться ротовий отвір, що служить для смоктання; цей горбик знизу обмежений переднім відростком грудей (лат. sternum), так званою губою (лат. pars labialis), а з боків двома максилярними платівками (лат. lamina maxillares).

Позаду педипальп до головогрудей прикріплені чотири пари ніг, з яких кожна складається з 7 члеників: тазика (лат. соха), вертлуга (лат. trochanter), стегна (лат. femur), чашечки (лат. patella), гомілки (лат. tibia), передлапки (лат. metatarsus) і лапки (лат. tarsus), озброєної знизу гладкими, або зазубреними кігтиками, між якими є іноді більш короткий непарний кігтик.
Анатомія павука:
(1) чотири пари ніг
(2) головогруди
(3) опістосома.

На передній опуклій лобовій частини головогрудей (які у деяких родів приймає форму або конуса ( Theridion, Erigone), або булави, на вершині якої розташовані хеліцери (Eriauchenius), або забезпечена вістрям) знаходяться очі. Очей може бути 8, 6 рідко 2 (роди Nops і Caponina), розташовані зазвичай у два прямих або вигнутих ряди, іноді, як у Pholcus podophthalmus E. Sim., Бічні очі зближені по три і розташовані на рогоподібних відростках. Очі прості, двох видів: середня пара передніх очей, так званих лобових або головних, забезпечена особливою сітківкою і акомодаційнійним апаратом, інші очі називаються додатковими (середні задні також — тім'яні) і мають внутрішній відображаючий шар (лат. tapetum lucidum).

Черевце в основному має овальну форму, рідше круглу, незграбну, або забезпечене різними відростками (роди Gasteracantha, Phoroncidia), іноді ж має дуже подовжену форму ( Ariamnes flagellum Dol.); знизу біля його основи знаходиться статевий отвір, у самців у вигляді простої поперечної щілини, у самок ж він оточений потовщеною хітиновою платівкою — епігіною ({ {lang-la| epigynum s. sarum}}) з язикоподібним, зігнутим відростком (лат. clavus s. ovipositor).

На нижній поверхні кінчика черевця знаходиться шість павутинних залоз, розташованих у порожнині черевця, які продукують білковий секрет, що при контакті з повітрям полімеризується, утворюючи шовкову нитку — павутину.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

Araneae у базі даних Галичини і Карпат (укр.)
Підбірка публікацій про павуків (укр.)
Павук-птахоїд (укр.)
Павук-каракурт (укр.)
Брушнівська Л., Ярошинський І., Федоряк М. Павуки (Aranei) в складі рухливої мезофауни деяких парків м. Чернівці Вісник / Прикарпатський нац. ун-т. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип.7-8, с. 161–165
Зоологія безхребетних: Підручник у 3 кн. Кн. 2 / Г. Й. Щербак, Д. Б. Царичкова, Ю. Г. Вервес. — К.: Либідь, 1996.— 320 с. ISBN 5-325-00663-0

==Зовнішні посилання==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%B8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Павучок

2013-11-27T08:38:32Z

Виповська Яна: /* Ілюстрації */

Павучок

2013-11-27T08:38:11Z

Виповська Яна:

Файл:Index.jpeg

2013-11-27T08:37:14Z

Виповська Яна: Виповська Яна завантажив нову версію «Файл:Index.jpeg»

Едек

2013-11-27T08:25:44Z

Виповська Яна:

'''Едек, -ку, '''''м. ''Длинная бичова, которой, при безвѣтріи, тянутъ лодку вдоль берега. МУЕ. І. 50. (Добруджа). ''Наловили риби руснаки, тягнуть її в човнах на едеку, йдучи берегом. ''МУЕ. І. 35.
[[Категорія:Ед]]

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність
Категорія Едек

Користувач:Виповська Яна

2013-11-27T08:20:39Z

Виповська Яна: /* Загальні відомості */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

Виповська Яна Сергіївна

===Спеціальність===
філологія (китайська)

===Група===
Фінб-2-13-4од

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Користувач:Виповська Яна

2013-11-27T08:19:29Z

Виповська Яна: /* ПІБ */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ

Виповська Яна Сергіївна

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Користувач:Виповська Яна

2013-11-27T08:18:06Z

Виповська Яна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==