Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Жайвороня

2014-12-03T16:19:39Z

Васюк Аня:

'''Жайвороня, -няти, '''''с. ''Птенецъ жаворонка. Ум. '''Жайворонятко. '''
==Сучасні словники==
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=92031 Русько – український словник]===
'''Жайвороня'''

іменник середнього роду, істота
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA Український літературний словник]===
'''ЖА́ЙВОРОНОК, нка, оня, ч.'''

1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. Защебетав жайворонок, Угору летючи (Шевч., І, 1951, 6); Вийся, жайворонку, вийся Над полями (Рильський, І, 1956, 17); — У порівн. Сапає [жінка], нахиляється до кожного листочка, співає тоненько, як жайворонок (Ю. Янов., І, 1958, 322).

2. Виріб з тіста, що формою нагадує жайворонка. По хатах печуть пшеничні жайворонки із дзьобиком і крильцями (Ю. Янов., II, 1958, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 503.

'''Жа́йвор́онок, нка, м.'''

1) = Жайворінок. Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали. МВ. ІІІ. 9.

2) Испеченная изъ тѣста булочка въ видѣ птички, — такія булочки пекутъ въ день сорока мучениковь (9 марта), когда, по народному повѣрью, прилетаютъ жаворонки, предвѣстники весны. Маркев. 2.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 471.

'''жа́йворонок = жайворі́нок = жа́йворон = жа́йвір'''

1) (зменшено-пестливе — жа́йвороночок; жайвороня́, жайворонча́ — пташа жайворонка) польова або степова співуча пташка з сірим оперенням; прилітає ранньою весною, тому здавна сприймають як вісника весни, пop. у веснянці: «Чом ти, жайворонку, рано з вир’я вилетів, Іще по горах сніженьки лежали, Ой ще по долинах криженьки стояли… — Ой коли пора прийшла, неволенька вийшла, Ой я тії криженьки крильцями розжену, Ой я тії сніженьки ніжками потопчу»; про жайворонка казали, що навесні він бере соломинку в дзьобик, летить угору до Сонця і співає: «Урожай, урожай, теплий дощ на врожай!»; з прильотом жайворонків пов’язували початок польових робіт, — «як жайворонок заспіває, виводь плуг у поле»; за повір’ям, «коли сниться жайворонок, то це свобода і щастя»; за легендою, жайворонок, як і ластівка, виймав колючі терни із вінка розіп’ятого Христа; піднявшись у небо, жайворонок весь час молився, потім раптом замовк, піднявся ще вище й полетів сповідатися до самого Бога. Защебетав жайворонок, Угору летюни (Т. Шевченко); Собака жайворінка ловив, та й господаря згубив (М. Номис); Гріє сонечко! Усміхається Небо яснеє, Дзвонить пісеньку Жайвороночок (І. Франко); Рання пташечка, жайвороночко, Святий вечір, щедрий вечір! (щедрівка);

2) виріб з тіста, що формою нагадує цю пташку, — його пекли в день Сорока́ святи́х (див.), коли, за народним повір’ям, прилітають жайворонки, провісники весни; відгомін жертвоприношень весні; діти, розносячи печені «жайворонки», співали веснянки; див. ще тоте́м.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 216.

==Іноземні словники==
===[http://translate.academic.ru/%D0%B6%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA/uk/en/ Словари и энциклопедии на Академике]===
'''Жайворонок'''

ч.

lark, skylark

'''Жайворонок польовий''' — field-lark
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жайворонок_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жайворонок_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жайворонок_5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жайворонок_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жайворонок_4.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| R2gn9aOEuQE }}

==Цікаві факти==
===Міф про жайворонка – співучу пташку===
На п’ятий день, як створив Господь пташок та риб, увечері зібралися вони довкола Нього. І сказав Господь:

- Пташки мої! Зібрав я вас і хочу кожній дати подарунок. Вибирайте: хто силу, хто гарне пір’я, а хто співучий голос.

Соколи, яструби, круки просили: “Сили, Господи...”

І Господь клав руки на їх крила, і вони ставали дужими. Підходили дрозди, солов’ї, чижі, голуби, горлиці і просили: “Голосу, Господи...” І торкався Господь Своєю рукою їхнього горла, і вони одразу починали співати.

А далі прийшли щиглі, півники, качки, індики, пави і просили: “Дай нам гарне пір’ячко, Боже...”

У той час почалася бійка між совою і зозулею. Одна хотіла бути кращою від другої, і Господь покарав їх: “Ти, зозуле, не будеш мати свого гнізда, а ти, сово, будеш ховатися, щоб ніхто тебе не бачив...”

Аж ось уже всі розлетілись, коли до Господа ще підійшла маленька пташина: “І мені голос дай, Боже!”

- А ти чому раніше не прийшла? - запитав Господь.

- Тут така суперечка зчинилася, то я вирішила зачекати.

Господь поглянув на неї й усміхнувся:

- За те, що ти така скромна, матимеш не тільки голос, зроблю тебе наймилішою пташкою для людей. Будеш кликати весну, кожний тебе благословлятиме.

І став жайворонок наймилішою пташиною. Тільки-но він над ріллею заспіває, то селянин усміхнеться і гляне вгору:

- Співай, співай, пташино Божа! [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Жа]]

Файл:Жайворонок 4.jpg

2014-12-03T16:18:12Z

Васюк Аня:

Файл:Жайворонок 3.jpg

2014-12-03T16:17:38Z

Васюк Аня:

Файл:Жайворонок 5.jpg

2014-12-03T16:17:02Z

Васюк Аня:

Файл:Жайворонок 2.jpg

2014-12-03T16:16:17Z

Васюк Аня:

Файл:Жайворонок 1.jpg

2014-12-03T16:15:49Z

Васюк Аня:

Туча

2014-12-03T15:37:30Z

Васюк Аня:

'''Туча, -чі, '''''ж. ''Гроза. ''Грядутучі увійшов, а злих рук не увійшов. ''Шейк. Ум. '''Тучка. '''
==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/35/53410/211399.html "Словопедія"]===
'''ТУЧА'''

ту́ча

іменник жіночого роду
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D1%83%D1%87%D0%B0 Український літературний словник]===
'''ТУ́ЧА, і, ж.'''

1. Густа темна хмара, яка приносить дощ, град, сніг. Як ніч, насовується туча І небо млою покрива, Грюкоче [гуркоче] грім, а буря злюча Дуби з корінням вирива… (Стар., Поет. тв., 1958, 163); На небі громова туча. Блискає часом, але дощу нема (Л. Укр., II, 1951, 328); То сонце вигляне, то знову туча, і блискавка, і дощ… (Тич., II, 1947, 195); Шалена віхола мете, Без краю мчать буремні тучі (Шер., Дорога.., 1957, 127); * У порівн. Одарка не здолала опустити руки, та так і повисла вона над дитиною, як чорна туча над землею… (Мирний, І, 1954, 53).

2. кого, чого, перен., рідко. Велика кількість, маса кого-, чого-небудь. Пускали [рутульці] тучами к ним стріли, А деякі були так смілі, Що мали перескочить рів (Котл., І, 1952, 216); Передня лава атакуючих одразу розсіялась, ніби втанула в землю, а натомість з’явилась, наближалась…туча сірих круторогих волів! (Гончар, II, 1959, 82).
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=17&t=9899 Російсько-український словник]===
'''Туча'''

— Небо затянулось, покрылось тучами.

Похмарилося (похмарило, нахмарило, нахмарилося, захмарилося, похмаріло); небо заволоклося хмарами; (лок.) заворосилося надворі.

— Смотрит туча тучей; ходит тучей, как туча.

Насупився як (мов) чорна хмара; ходить як (мов) чорна хмара; дивиться мов би хмара.

— Туча тучей.

Як (мов) чорна хмара; як та хмара; хмара хмарою.

— Тучи сгущаются (собираются) над кем, над чем.

Хмари гуснуть (збираються) над ким, над чим; хмариться над ким, над чим.
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk Англо-український словник]===
Хмара

Переклад на англійську:

cloud

(Noun ) (verb, noun)

visible mass of water droplets suspended in the air

Suspensions of minute water droplets or ice crystals produced by the condensation of water vapour.

Інші значення:

Місцева міжзоряна хмара Local Interstellar Cloud

Це видно, коли хмара над горою The clouds over the mountain show if it is going to rain
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Туча_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Туча_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Туча_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Туча_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Туча_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| yynoaeXY08I}}

==Цікаві факти==
===Види хмар===
'''Перисті (пір’ясті) хмари''' як пір’я птаха або смуги волокнистої структури.

'''Перисто-шаруваті хмари''' – тоненька прозора біляста вуаль, яка вкриває все небо чи його частину. Інколи вони також мають волокнисту структуру.

'''Перисто-купчасті хмари''' мають вигляд гряд, шарів, які складаються з дуже малих пластівців, кульок, завитків, баранців. Вони часто нагадують брижі на поверхні води чи піску.

'''Високо-шаруваті хмари''' – світло-сірий покрив різної щільності, вкривають усе небо чи його частину. Це типові змішані хмари. У яких є дрібненькі краплі та сніжинки. З них випадають слабкі опади, які влітку випаровуються і не досягають земної поверхні, а взимку з них випадає слабкий сніг.

'''Високо-купчасті хмари''' мають вигляд шарів та гряд сірого кольору, які складаються з плоских валів, дисків, пластин. Вони часто простягаються у вигляді рядів. Для них характерна іризація – райдужне забарвлення країв хмар, які спрямовані до Сонця. Іризація свідчить про те, що високо-купчасті хмари складаються з дуже дрібних крапель води.

'''Шаруваті хмари''' – це сірий однорідний шар. Складаються із крапель води діаметром 4-10 мкм. З них випадає мряка. Взимку при досить низьких температурах з них випадають снігові зерна (як манна крупа), маленькі сніжинки, або кристалики льоду у вигляді голок. Коли утворюється тонкий шар хмар, то диск Сонця чи Місяця може посвічувати крізь хмари. Інколи хмари можуть мати вигляд суцільного шару порваних клаптів.

'''Шарувато-купчасті хмари''' – це гряди чи шари сірих хмар, які завжди мають темні ділянки. Між окремими елементами хмар інколи просвічує небо. Зовні дещо схожі на висококупчасті хмари, але окремі елементи їх будови більші. Структурні елементи хмар у більшості випадків простягаються рядами. Складаються в основному з дрібненьких однорідних крапель з діаметром 10-14 мкм, які при від’ємних температурах зберігаються у переохолодженому стані, зрідка присутні трохи кристалів та сніжинок. Тому із щільних хмар інколи випадає мряка або слабкий сніг.

'''Шарувато-дощові хмари''' – дуже потужні хмари на атмосферних фронтах і простягаються з нижнього до верхнього ярусів. У верхній частині вони складаються з дрібненьких крапель та сніжинок, а в нижній є й великі краплі та сніжинки. Тому хмари темно-сірого кольору і небесні світила крізь них не просвічують. Під суцільним шаром шарувато-дощових хмар часто утворюються безформні накопичення розірваних хмар, які дуже темні на фоні шарувато-дощових. Із цих хмар випадають опади облогового характеру.

'''Хмари вертикального розвитку''' утворюються в результаті конвекції. Мають вигляд ізольованих щільних мас з плоскою основою та чудернацькими вершинами, які нагадують нагромадження куполів та башт. Вершини хмар сліпучо-білі, а основи сірі або темно-сірі. Найчастіше основа хмар на висоті 400-1500 м, а вершина досягає верхнього ярусу.

'''Купчасті хмари''' – спочатку у вигляді шматків вати з подальшим розвитком угору. Це окремі щільні маси з сіруватими плоскими основами та опуклими вершинами. Інколи вершини бувають плоскими, що свідчить про наявність в атмосфері інверсії, яка перешкоджає розвитку хмар угору. Складаються з крапель води і не дають опадів. При сприятливих умовах купчасті хмари перетворюються в купчасті потужні з темною основою та блискучою вируючою вершиною. У цій фазі вони можуть включати і кристали, тому з них можуть випадати опади зливового характеру.

'''Купчасто-дощові хмари''' є результатом подальшого розвитку купчастих хмар. Це велетенські гороподібні маси хмар з темною, а інколи синюватою основою та з білою вершиною частіше волокнистої структури. Часто верхня частина хмари має форму ковадла. У верхній частинні купчасто-дощові хмари складаються з кристалів льоду, а в середній з кристалів та крапель. З цих хмар випадають опади зливового характеру, часто з грозами. Тому купчасто-дощові хмари ще називають зливовими або грозовими. Вертикальна протяжність до 10км, а інколи досягають тропопаузи. Під основою цих хмар у смугах падіння опадів часто спостерігають накопичення розірваних хмар.

'''Більше читайте тут:''' [http://pogoda.rovno.ua/harakteristika_hmar]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ту]]

Файл:Туча 5.jpg

2014-12-03T15:33:10Z

Васюк Аня:

Файл:Туча 4.jpg

2014-12-03T15:32:26Z

Васюк Аня:

Файл:Туча 3.jpg

2014-12-03T15:30:33Z

Васюк Аня:

Файл:Туча 2.jpg

2014-12-03T15:29:35Z

Васюк Аня:

Файл:Туча 1.jpg

2014-12-03T15:28:54Z

Васюк Аня:

Опит

2014-12-03T15:04:26Z

Васюк Аня:

'''Опит, -ту, '''''м. ''Разспросъ, опросъ. Прил. у. '''Опита взя́ти'''. Разспрашивая, разузнать, разспросить. ''Ой заплакала мати ідучи до хати, що че можна за сина й опита узяти. ''Чуб. V. 1043.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/opyt Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''О́ПИТ, у, чол'''.

1. Дія за значенням опитувати, опитати 1. Княгиня Ольга за ці дні зовсім вибилася з сил, слухаючи їх опити та розпити про далеку дорогу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 123); Заступив [Колосок] на чергування, розставив вартових і хотів був почати опит кореспондентів про Вихора (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 336).
Брати (узяти) опит, заст. — розпитуючи, дізнаватися про кого-, що-небудь. [Тиміш:] Ти з мене будеш.. опити брати, куди я гроші подів? (Марко Кропивницький, III, 1959, 149); Ой заплакала мати, ідучи до хати, Що не можна за сина й опиту взяти (Павло Чубинський, V, 1874, 1043).

2. заст. Допит, дізнання. [1-й гребець:] Ми оце перевезли, а щоб як піде діло на опит, то й не знаємо, кого перевезли... (Марко Кропивницький, III, 1959, 92).
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82 Український літературний словник]===

Опит, ту, м. Разспросъ, опросъ. Прил. у. Опита взя́ти. Разспрашивая, разузнать, разспросить. Ой заплакала мати ідучи до хати, що че можна за сина й опита узяти. Чуб. V. 1043.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 57.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk Англо-український словник]===
'''Опитування'''

Переклад на англійську:

'''polling'''
(noun)

MicrosoftLanguagePortal
The process of periodically determining the status of each device in a set so that the active program can process the events generated by each device, such as whether a mouse button was pressed or whether new data is available at a serial port. This can be contrasted with event-driven processing, in which the operating system alerts a program or routine to the occurrence of an event by means of an interrupt or message rather than having to check each device in turn.

'''survey'''
(verb, noun)
A Web site component that presents users with a set of questions specified by the creator of the survey and collects user responses. Results are tallied in a graphical summary. Requires a Web server that is running Windows SharePoint Services.

opinion poll
(noun)
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Опитування_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Опитування_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Опитування_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Опитування_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Опитування_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|_37vBUFHjB8}}
==Цікаві факти==
===Опитування===
Опитування- метод збору соціальної інформації про досліджуваний об’єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) чи опосередкованого (анкетування) соц-психологічного спілкування соціолога і респондента шляхом реєстрації відповідей респондентів на сформльовані запитання.

'''Опитування''' – прийом отримання інформації про суб’єктивний світ людей, їх схильності, мотиви діяльності та думки. Говорячи про наміри, краще всього судити по вчинкам, а не по словам. Опитування дозволяє подумки моделювати будь-які потрібні експериментатору ситуації для того,щоб проявити схильності і мотиви людини.

Ще опитування є майже універсальним методом. Воно дозволяє отримати знання про внутрішні побудження людей. Але використовувати опитування треба «обережно», зокрема знаючи кого, де, як опитувати.

'''Анкета''' – тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов’язаних між собою за встановленими правилами.

Опитування за анкетою має чітко фіксований порядок, зміст і форму питань, чітке вказання способів відповіді, при чому вони реєструються опитуваним або наодинці з самим собою (заочне), або в присутності анкетера (пряме).Анкетні опитування класифікуються по змісту і конструкції питань ,що задаються.

'''Більше читайте тут:''' [http://studopedia.net/2_16876_opituvannya-ta-yogo-vidi-perevagi-ta-nedoliki.html]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Оп]]

Файл:Опитування 5.jpg

2014-12-03T15:02:42Z

Васюк Аня:

Файл:Опитування 4.jpg

2014-12-03T15:02:15Z

Васюк Аня:

Файл:Опитування 3.jpg

2014-12-03T15:01:51Z

Васюк Аня:

Файл:Опитування 2.jpg

2014-12-03T15:01:24Z

Васюк Аня:

Файл:Опитування 1.jpg

2014-12-03T15:00:58Z

Васюк Аня:

Крашанка

2014-12-02T20:17:10Z

Васюк Аня:

'''Крашанка, -ки, '''''ж. ''1) Окрашенное пасхальное яйцо. ''На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками. ''Шевч. 461. ''Де той у Бога великдень, а він уже із крашанками! ''Ном. № 2619. 2) Лицо вообще. КС. 1891. V. 191. ''Низом у крашанки буде жовток, а верхом буде лушпайка. ''Ком. І. Ум. '''Крашаночка. '''Мнж. 47.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/krashanka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''КРА́ШАНКА, и, жін.'''

1. Пофарбоване куряче яйце, призначене для великодніх свят. На великдень, на соломі Прошив сонця, діти Грались собі крашанками (Тарас Шевченко, II, 1953, 197); Святки веселії настали. Дівчата хлопців цілували І віддавали крашанки (Степан Руданський, Тв., 1956, 81); Горпина.. роздавала жебракам — кому крашанку, кому шматок проскури (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 16).

2. діал. Яйце. — На орляче гніздо в одному місці натрапили, — весело розповідали дівчата. — 3 крашанками (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 150); * У порівняннях. На його видовжене, мов качина крашанка, обличчя лягає тінь самолюбства (Михайло Стельмах, I, 1962, 37)

♦ По крашанках пройде і ні одної (жодної) не роздавить; З вареної крашанки курча висидить — про хитру, спритну людину. Хитрий [Лантух], дідько б його вхопив!.. По крашанках пройде і жодної не роздавить (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 214); [Клим:] Це він на людях посміхається — хитрий. З вареної крашанки курча висидить (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 71).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 330.
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Український літературний словник]===
'''кра́шанка = галу́нка''' — ритуальне пофарбоване куряче варене яйце, призначене для Великодніх свят; спочатку фарбували кров’ю або у колір крові, згодом — природними різноколірними, але переважно червоними барвниками: березовим листям, чебрецем, фуксином, яблуневою корою, корою з чорноклена, пролісками, лушпинням з цибулі; наділяли охоронними властивостями; про його символіку див. Вели́кдень 1; див. ще яйце́ 1. На Великдень, на соломі проти сонця діти Грались собі крашанками (Т. Шевченко); Де той у Бога Великдень, а він уже з крашанками! (М. Номис).
===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358348.html Словопедія]===

'''КРАШАНКА'''

з варе́ної кра́шанки курча́ ви́сидить, ірон. Надзвичайно хитрий, спритний. (Клим:) Це він на людях посміхається — хитрий. З вареної крашанки курча висидить (М. Зарудний); І хоча новітній граф, без сумніву, такий спритник, що з вареної крашанки курча висидить,— шани йому все-таки не діждаться за свої численні таланти й подвиги (З газети).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk Англо-український словник]===
'''Крашанка'''

Переклад на англійську:

Easter egg (Noun )

A dyed or decorated egg

A dyed or decorated egg, traditionally associated with Easter.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Крашанка_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Крашанка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Крашанка_3ї.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Крашанка_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Крашанка_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| D6_PFjUhbAQ }}
==Цікаві факти==
===Натуральні барвники===
Спочатку крашанки фарбували кров’ю в червоний колір крові. Зараз можна побачити крашанки різного забарвлення. Використовуючи відвари рослин, та залежно від мети, можна отримати наступні кольори:

'''Червоно-коричневий:''' лушпиння цибулі;

'''Рожевий:''' сік з буряку;

'''Світло-синій:''' ягоди чорниці;

'''Жовтий:''' куркума, листя берези, кора молодих яблунь і квітів календули;

'''Зелений:''' кропива, пагони молодого жита і листя барвінку;

'''Чорний або коричневий:''' кора дуба, вільхи чи оболонки волоських горіхів;

'''Фіолетовий:''' пелюстки темної мальви.
...

На гроші там не козиряли,

А в кітьки крашанками грали, —

Не візьмеш даром сухаря.

«Енеїда» Іван Котляревський

Також для фарбування використовували чебрець та кору з чорноклена.
Змінюючи щільність відвару і час, на протязі якого яйця знаходяться у відварі, можна регулювати насиченість кольору.
==Див. також==
• Великдень[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C]

• Писанка[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0]

• Народні символи України[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2]

• Паска[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0]

• Великоднє яйце[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%94_%D1%8F%D0%B9%D1%86%D0%B5]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Кр]]

Файл:Крашанка 5.jpg

2014-12-02T20:13:56Z

Васюк Аня:

Файл:Крашанка 4.jpg

2014-12-02T20:13:30Z

Васюк Аня:

Файл:Крашанка 3ї.jpg

2014-12-02T20:12:47Z

Васюк Аня:

Файл:Крашанка 2.jpg

2014-12-02T20:12:04Z

Васюк Аня:

Файл:Крашанка 1.jpg

2014-12-02T20:11:00Z

Васюк Аня:

Нарожденець

2014-12-02T19:17:49Z

Васюк Аня:

'''Нарожде́нець, -нця, '''''м. ''1) Новорожденный. 2) Уроженецъ. ''Ми його знаємо, він з нашого села, у нас і родився наш нарожденець. ''Екатер. у. Залюбовск.

'''Нарожденець''' — це дитина з моменту народження до 4 тижнів.

Період новонародженості починається з першого вдоху дитини та перев'язуання пупочного канатика та триває 3-4 тижні.
Цей період характеризується незрілістю всіх органів та систем, особливо ЦНС, а також цілими рядом функціональних, біохімічних та морфологічних змін, зумовлених переходом від внутрішньоутробного розвитку плода до зовнішньоутробного життя дитини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Новонароджений_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Новонароджений_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Новонароджений_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Новонароджений_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Новонароджений_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| AA1_WQl5jOU}}

==Цікаві факти==
=== Фізичний розвиток===
Велику частину часу першого місяця (близько 20 годин на добу) новонароджений спить. Найчастіше у сні немовля перебуває в позі «жаби» - лежить на спині, піднявши вгору ручки, зігнувши їх в ліктях і розсунувши в сторони зігнуті ніжки. Деякі діти сплять на животі, підтягнувши коліна до грудей і повернувши голову набік. Педіатри рекомендують саме так укладати малюків, тому що в такому положенні сон дитини протікає значно спокійніше, а також рідше виникають коліки.

Організму новонародженого властива велика лабільність водного обміну. Потреба у воді в середньому становить 160–200 г/кг маси дитини на добу.
Всі основні функції організму знаходяться у стані нестійкої рівноваги; навіть незначне порушення умов навколишнього середовища може призвести до серьозних змін у організмі та деякі фізіологічні процеси легко переходять у патологічні.

Тому новонароджені потребують особливих гігієнічних умов та ретельного спеціального догляду.Недарма психологи говорять про кризу новонародженості. «Розвиток дитини відкривається критичним актом народження і наступним за ним критичним віком, що носить назву новонародженої» (Л. С. Виготський).

Під час неспання груднічок вчиняє ручками і ніжками некоординовані рухи. Це відбувається тому, що м'язи немовляти знаходяться в фізіологічному гипертонусе, який зазвичай проходить до кінця третього місяця. Якщо малюка під час неспання покласти на животик, він підніме головку і намагатиметься утримувати її кілька секунд.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:На]]

Файл:Новонароджений 5.jpg

2014-12-02T19:16:00Z

Васюк Аня:

Файл:Новонароджений 4.jpg

2014-12-02T19:15:33Z

Васюк Аня:

Файл:Новонароджений 3.jpg

2014-12-02T19:14:27Z

Васюк Аня:

Файл:Новонароджений 2.jpg

2014-12-02T19:13:39Z

Васюк Аня:

Файл:Новонароджений 1.jpg

2014-12-02T19:11:32Z

Васюк Аня:

Шальвіра

2014-12-02T18:06:01Z

Васюк Аня:

'''Шальвіра, -ри, '''''м. ''Мошенникъ, плутъ. ''Отак шальвіра забрав гроші, а роботи, як бачите, нема нічого. ''Брацл. у.
==Сучасні словники==

===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C Український літературний словник]===
'''Шальвіра''' = ошуканець, ка

'''ОШУКА́НЕЦЬ, нця,''' ч., розм. Те саме, що обма́нщик. До своїх слуг і сусідів то раз був довірливий аж надміру, то знов підозрівав усіх, лаяв злодіями та ошуканцями (Фр., III, 1950, 76); З нахабнуватим усміхом мрійника і ошуканця дивився в очі усім капітанам і майорам міліції (Загреб., День.., 1964, 352); — Одіссею, ніхто, подивившись на тебе, не може За ошуканця вважати тебе чи дурисвіта (Гомер. Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 201).

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/197681/%D1%88%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D1%80 Словари и энциклопедии на Академике]===
'''Шальвір -а''', ч., зах. і шальві́ра, -и, ч., діал.
Шахрай, ошуканець.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шальвіра_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шальвіра_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шальвіра_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шальвіра_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шальвіра_5.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|9uE42PBsFvI}}

==Цікаві факти==
===«Шахрай століття»===
'''Бернард Медофф.'''

З стартовим капіталом 5 тисяч доларів Медофф заснував свою фірму в 1960 році. А вже у 1971 році він став одним з п'яти засновників електронної біржі NASDAQ, котра вела торгівлю, в основному, акціями високотехнологічних компаній.

У 1980-ті роки Бернард входив до керівного складу її ради, а в 1990-1991 і 1993 рр. був головою ради директорів цієї біржі.
У своїй діяльності він першим почав винагороджувати брокерів, якщо вони проводили своє замовлення через Bernard L. Madoff LLC. Таким чином його бізнес стрімко розвивався.
У результаті Берні Медофф став однією з чільних фігур Уолл-стріт. Він роками будував відносини з членами клубів багатих людей Нью-Йорка, Чикаго, Міннеаполіса, в штатах Техас і Флорида. Завдяки зусиллям Медоффа навколо нього сформувалася аура талановитого фінансиста, здатного гарантувати річний дохід на капіталовкладення в розмірі 8-10% незалежно від коливань кон'юнктури.Його рекомендували інвесторам незалежні консультанти та агенти, які мали доступ в елітні заміські клуби.

Як виявилось пізніше, фонд з 2005 року діяв за принципом фінансової піраміди: гроші нових інвесторів йшли на виплату прибутку старим. Але коли під натиском кризи інвестори змушені були звернутися за вкладами, фінансова піраміда не витримала.

11 грудня 2008 року Бернард Медофф був заарештований агентами ФБР за звинуваченням у шахрайстві з цінними паперами.

За версією слідства Медофф витягнув від клиентів близько 65 мільярдів доларів.

Серед постраждалих від афери – режисер Стівен Спілберг, управляючий студією Dreamworks Джеф Катценберг, їх фінансовий радник (!) Джеральд Бреслауер, банки HSBC, Access International, Fortis Bank,Santander, Banque Benedict Hentsch, Banque Benedict Hentsch, Nomura and Neue Privat Bank, BNP Paribas,Royal Bank of Scotland, інвестиційні фонди Pioneer Investments, Tremont Capital, Maxam Capital Management LLC, Fairfield Greenwich Group, власники спортивних клубів New York Mets і Philadelphia Eagles, благодійні фонди Elie Wiesel's Foundation For Humanity, Robert Lap pin Foundation, Wunderkinder Foundation, Chais Family Foundation, єврейські організації та навчальні заклади Yeshiva University, Jewish Federation of Greater Washington, North Shore-Long Island Jewish Health System, Ramaz School, SAR Academy… І це далеко не повний перелік.

Незважаючи на це Бернард Медофф мав славу філантропа і добропорядного громадського діяча. Був членом Комісії з відновлення історичного центру Нью-Йорка, а також членом престижної Культурної Групи Установ Нью-Йорка. Ним був заснований Сімейний фонд Медоффа, який зробив пожертвування у розмірі 19 мільйонів доларів Фонду досліджень проблем кісткового мозку і 6 мільйонів на дослідження лімфоми.

За вироком суду Медофф отримав 150 років ув’язнення і штраф в 17.2 мільярди доларів. У в’язниці він займається гравіруванням табличок.

Як ви самі можете зауважити, всі ці люди (можливо, за винятком Фойгта) не застосовував ніяких насильницьких методів - люди віддавали гроші самі. Можливо, варто задуматись, які мотиви керували їх жертвами, і спробувати позбутись цих якостей в собі.

'''Більше читайте тут:''' [http://www.pl.com.ua/?artid=15212&pid=61]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ша]]

Шабас

2014-12-02T18:03:54Z

Васюк Аня:

'''Шабас, -су, '''''м. ''= '''Шабаш. '''
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/shabash Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ША́БАШ, у, чол.'''

1. рел. Суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом. Хоч Гінда рада була своїй хустині, та все-таки могла в ній лиш у будень виходити на місто, бо в шабаш усі її товаришки прибиралися в капелюхи (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 74).

2. міф. За середньовічними повір'ями — нічне збіговисько відьом, чортів, чаклунів і т. ін., яке супроводжується. диким розгулом. — Ходив я, ходив, а тоді сів на якесь чортовиння і думаю, що треба мені отут чекати світанку, доки ота вся нечисть на мітлах не розкомандирується по своїх квартирах, бо, видно, натрапив я на їхній шабаш.. Сиджу, зубами видзвонюю з переляку, а вони таке виробляють, що шапка на голові підіймається (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 347).

'''ШАБА́Ш, у,''' чол., розм.

1. також з прийм. на, по, до, після і т. ін. Закінчення, кінець чогось (перев. роботи). Поки свисток посвистів на шабаш, сім холодних потів з мене збігло, усе чекав, що жандарми прискочать (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 173); Того дня по шабашу на загальнозаводських комсомольських зборах Яремчука обрали до президії (Микола Трублаїні, I, 1955, 137); Сьогодні Андрій Іванович мусив покинути роботу раніше, ще задовго до шабашу (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 142).

2. у знач. присудк. сл. Останній момент чого-небудь, що відбувається в часі; кінець. Незабаром йому за знамено Георгія почепили. А тут і війні шабаш! (Панас Мирний, I, 1949, 233); — Якщо складете зброю, то всьому шабаш! (Олесь Гончар, II, 1959, 404);
// Те саме, що годі 1. [Павло:] Тепер і я скажу: шабаш памороки бабам заморочувать!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 356); [Бєлін:] Так... так... Ну, тепер уже шабаш, Анно (Ярослав Галан, I, 1960, 404).

3. виг. Уживається як заклик закінчити щось або сигнал про закінчення чогось. — Шабаш! — кинувши шапку об землю, крикнув Грицько (Панас Мирний, I, 1954, ш 302); Роман востаннє вдарив по запеченому темно-сизому залізяччі і жбурнув молот в куток кузні. Панас Гомін кліщами кинув залізо у воду.. — Шабаш, Романе! (Михайло Стельмах, I, 1962, 118).
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%81 Український літературний словникловник]===
'''ША́БАС, у, ч.''', рел., міф., діал. Шабаш. Гершко, занятий [зайнятий] своїми ділами, рідко коли, крім шабасу, проводив дні дома (Фр., VIII, 1952, 391); — Це ж Броккен наш! Там же вночі бенкетують духи, справляють шабас відьми! (Н.-Лев., IV, 1956, 269).

==Іноземні словники==
===[http://translate.academic.ru/?q=%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%88&f=uk&t=en&stype=1 Словари и энциклопедии на Академике]===
'''Шабаш'''
'''I ч. ш`абаш'''

1) рел. sabbath

2) witches' sabbath

'''II шаб`аш'''

шабаш! — enough!, have done!, stop it!, мор. ship oars!, way enough!
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шабас_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шабас_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шабас_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шабас_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шабас_5.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|H6Y-FPgIW8k}}

==Цікаві факти==
===Шабаш у слов'ян===
Руські відьми і баба-яга носяться по повітрю в залізній ступі (казані — хмарі), поганяючи пестом чи ключкою, й замітаючи слід помелом, причому земля стогне, вітри виють, а парфуми нечисті видають дикі крики. Перед польотом відьми мажуть себе чарівними мазями, бризкають водою, закип'яченої разом з попелом купальского багаття (російська міфологія), творять змови й т.д. Іноді відьми зовсім втрачають земний вигляд, рисуючись, подібно хмарним дівам, що прядуть при місячному світлі свою небесну пряжу (тумани), що білять полотна або миють свою білизну, що розвішують його для сушіння на білих хмарах. Типові Ш. відьом з'являються тільки після введення християнства, коли старі боги зливаються з дияволом, і язичницькі свята з їхніми обрядами переслідуються церквою, як служіння дияволові.

Гори, улюблені місця язичеських жертвоприносин і житла богів, стають звичайними пунктами для Ш. відьом. Наприклад Лиса гора (Київ), де раніше стояли головні кумири слов'ян, Жіночі гори y чехів і словенців, гора Шатрия в литовців, вершина гори Брокен, гора Блокула у Швеції, Блоксберг, Шварцвальд і ін. у германців і т. д.). Час збіговиськ присвячений до старих язичницьких свят. Головні збіговиська у слов'янських народів відбувалися 3 рази в рік: на коляду, при зустрічі весни й у ніч Івана Купала (свято Перуна, що заливає спеку дощовими потоками). У німців головний політ відьом відбувається в першу травневу ніч (Walpurgisnacht), інколи присвячену Фреї. Німецький переказ про цю ніч найкраще характеризує змішані риси Ш.

По закінченні ділової церемонії, при світлі смолоскипів, запалених від полум'я, що горить між рогами великого козла, приступають до бенкету: їдять кінське м'ясо, а напої п'ють із коров'ячих копит і кінських черепів. Потім триває скажений ганебний танець відьом із чортами, від якої на інший день залишаються на місці сліди ніг коров'ячих і козячих. Інструментами для музикантів служать, замість волинки, кінська голова, а замість смичка — котячий хвіст. Далі, відбувається спалення козла, чорного бика й чорної корови.

Шабаш кінчається загальним зляганням при повному мороці, після чого відьми на своїх мітлах повертаються додому. Точно так само в російському фольклорі на весняний Юріїв день (відповідає німецькій першій травневій ночі), присвячений громовнику, і в ніч на 24 червня(Івана Купала), присвячений Перуну, відуни й відьми з розпущеними косами, у білих сорочках, що розвіваються, або звіриних шкірах, або зовсім оголені, збираються на Лису гору, творять буйні, нечестиві ігрища, танцюють навколо киплячих казанів і чортова требища, радяться на пагубу людей і тварин, шукають чарівні зілля (порівн. міф про Перуновом полум'яні кольори) і т. д.

По переказах, зібраним у Сахарова, з 26 грудня починаються бісівські потіхи; відьми із усього світла злітаються на Лису гору на шабаш і злягаются там з демонами; 1 січня відьми заводять із нечистими парфумами нічні прогулянки; 3 січня, вертаючись із гулянки, здоюють корів; 18 січня втрачають пам'ять від зайвих веселощів. Аналогічні повір'я є в слов'ян і в литовців. За залізним столом або на троні сидить сам сатана (у чехів — в образі чорного кота, півня або дракона), а відьми віддаються розгулу й любовним гульбищам з бісами, співають, танцюють і об'їдаються. Усі характерні риси відівських зборів, починаючи з місця й часу їхнього здійснення, характерних тварин старого культу (козел, змій, півень, кішка й т.д.), жертвоприносин, загальних бенкетів, танців, звіриних шкір (тотемістичний обряд) і т. д., аж до сексуальних оргій — усе це риси язичеських свят, з їх тотемічними обрядами, жертвоприносинами, загальними трапезами й оргіями, що мали метою магічно впливати на фалічні божества природи (наприклад, на святі Ярили). Навіть фігура сатани, хоча зовсім нова, убрана в старі, традиційні образи зооморфних божеств — козла, дракона й т.д.

'''Більше читайте тут:''' [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%88]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ша]]

Відьмак

2014-12-02T17:38:59Z

Васюк Аня:

'''Відьмак, -ка, відьман, -на, відьмарь, -ря, відьмач, -ча, '''''м. ''Колдунъ. ЗОЮР. II. 41. ''Відьмак і непевний усім відьмам родич кревний. ''Ном. № 239, стр. 281.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk Український літературний словник]===
'''ВІДЬМА́К, а, ч.,''' заст. За народним повір’ям — чоловік, який знається з "нечистою силою"; чаклун. [2-а дівчина:] Він відьмак, з чортами знається (Стар., Вибр., 1959, 233); * У порівн. — Ви увесь в сажі, як відьмак з димаря! (Гончар, І, 1954, 203).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 667.

===[http://ukrslov.com/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/chaklun.19649 Словник синонімів]===
'''ЧАКЛУН''' - відьмак, маг, ЧАРІВНИК, чорнокнижник, характерник, з. химородник, кн. чародійник, а. шаман, п! ЗНАХУР

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
'''Відьмак (The Witcher)''' - (людина, яка займається чаклунством), чаклун, чарівник, маг, характерник, знатник, чародій, чародійник, мольфар, чорнокнижник; заклинач (той, хто діє заклинанням); шептун, шептій (той, хто промовляє наговір, приворот); волхв (у давніх слов'ян); ворожбит; шаман (у племен, релігія яких ґрунтується на культі духів, магії)
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відьмак_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відьмак_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відьмак_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відьмак_4.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|XTuGlCBJLWg}}

==Цікаві факти==
=== Походження терміну===
Походження йде від праслов'янської *vědě «я знаю», давньо-руської вѣдь «чаклунство, відьомство, знання».

=== Класифікація===
За повір'ями, відьмак, як і відьма, може бути природженим і навченим.

'''У природженного''' немає волосся, бороди, вусів, зіниці вертикальні.

'''Навчений''' - нічим не відрізняється від нормального чоловіка.

Іноді згадуються відьмаки, що лояльно ставляться до людей: замовляють хвороби, лікують людей і тварин, забороняють чаклункам чинити зло, захищають людей.

=== Особливості===
У відьмака дві душі: людська і демонічна. Українська міфологія трактує відьмака як главу роду (клану), який має магічні здібності та йде за горизонт дорогами Нави. Українські відьмаки володіли секретами щастя і долі, отриманими від «Морока» в нагороду за те, що не піддалися на його спокуси.

=== Здібності і навички===
Відьмак наскрізь бачить всіх відьом і чаклунів в околиці, управляє відьмами, які сповідаються перед ним у тій шкоді, яку вони заподіяли людям[Джерело?].

Вночі, через отвір під колінною чашечкою, під стегном або під куприком душа відьмака може виходити з тіла.

Напередодні Різдва й Великодня відьмаки збираються на перехрестях доріг, там танцюють, веселяться і люб'язнічають один з другим, а також літають на Лису гору.

Часто має огидний характер. Використовує свої здібності для зведення рахунків з недругами.

Має навички вільного поводження з людськими органами: може вийняти у людини очі й повернути їх на місце без будь-якої шкоди для неї. Так само може подмухати в рот і вийняти всі зуби. Крім того посідає «погане око» - може подивитися у вічі людині таким поглядом, що та зараз же розхворіється і через кілька днів помре.

Вміє керувати бджолами, розганяти хмари. Проти нього безсилі чари русалок. Відьмак здатний бути перевертнем: він перетворюється на коня, метелика, вовка і т.ін.

Відьмак не втрачає своєї сили і після смерті: б'ється на могилах з мерцями, не пропускаючи їх у село, і завжди перемагає.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ві]]

Вій

2014-12-02T17:34:17Z

Васюк Аня:

'''Вій, -вія, '''''м. ''Миѳическое существо съ вѣками до земли.

'''Вій, воя, '''''м. ''Жмутъ хворосту при заплетаніи плетня. Мнж. 177. Полоса плетня (въ длину). ''Пліт маєш городити на сім воїв. ''Вх. Зн. 7. Ум. '''Війок. '''Мнж. 177.

'''Вій''' — персонаж української демонології, який найчастіше постає в образі старезного діда з густими й довгими бровами та віями, через які нічого не бачить. Його погляд може бути смертельним для живих істот. Він має згубну, руйнівну силу, яка здатна провалити будинок під землю, а на його місці утворити водоймище. Однак від цієї магічної сили рятує те, що Вій навколо себе нічого не бачить через свої надзвичайно густі та довгі брови й вії. В етнографії висловлюється припущення про те, що саме з цим образом пов'язані повір'я «про недобрі очі та зурочення, згідно з якими від злого погляду все гине чи псується» /Українська минувшина. - С.220/.

'''Вій''' — це могутній витвір народної уяви. Так звуть українці старшого над гномами, що в нього повіки на очах спускаються аж до землі.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/vij Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ВІЙ'''
1, воя, чол. Жмуток хворосту або верболозу для заплітання тину, кошика тощо. Пліт маєш городити на сім воїв (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 669.Коментарі (0)

'''ВІЙ'''
2, вія, чол., заст. Міфічна істота з повіками до землі.
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D1%96%D0%B9 Український літературний словник]===

'''Вій''' — у народних повір’ях — міфічна істота (найстрашніший і найсильніший представник злої сили) з повіками до землі; живе під землею, призначений сатаною керувати чортами; головний персонаж повісті «Вій» М. Гоголя: «Ввесь він був у чорній землі. Жилистим міцним корінням видавалися його вкриті землею руки і ноги. Важко ступав він, щохвилі спотикаючись. Довгі повіки були опущені до самої землі».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 93.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вій_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вій_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вій_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вій_4.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|FLNcpfZUqKE}}

==Цікаві факти==
===Демонічна істота Вій===
'''Вій''' — демонічна істота, що має образ старого дідугана з величезними бровами. Назву свою отримав через довгі й густі вії, що тягнуться аж до землі. В народних переказах відомий ще під назвою шолудивий Буняк.
Погляд його може вбити людину, від нього будинки западають під землю, а на їхньому місці утворюються озера або провалля. Однак від згубної дії його погляду рятує те, що В. нікого не бачить крізь свої густі вії та брови.
Ймовірно, з оповідями про вія пов'язані повір'я про недобрі очі й зурочення, згідно з якими від злого погляду все гине чи псується.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ві]]

Королева

2014-12-02T17:28:27Z

Васюк Аня:

'''Королева, -ви, '''''ж. ''Королева. ''Королева ішпанська Ізабелла. ''Ком. І. 53. Ум. '''Королівонька. '''''Запишалась єси, королівонько ти наша, не озвешся до нас. ''Г. Барв. 208.
'''Короле́в'''а — жінка-правитель королівства або дружина короля.
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk Український літературний словник]===
'''КОРОЛЕ́ВА, и, ж.'''

1. Жін. до коро́ль 1. Глава монархії — король або королева — успадковує владу (Ек. геогр. заруб, країн, 1956, 7); * У порівн. Іван ходив по кімнаті з натхненним обличчям та дивував всіх зразками найкращих промов, а курсистка сиділа в казковому захваті, як королева в підводному царстві (Коцюб., II, 1955, 219).

2. чого, перен., розм. Про жінку, що виділяється серед інших красою, поставою, вмінням і т. ін. Раз.. Катерину навіть обрали «королевою балу» (Вільде, Сестри.., 1958, 508); Королева гімнастики; // Проте, що переважає де-небудь, має найбільше значення. Ніяке дерево не витримує в цім безводнім солончаковім краю, на палених вітрах, і тільки вона, жилава акація, цупка та колюча королева півдня, веселить людський зір (Гончар, II, 1959,278).

3. Дружина короля (у 1 знач.). Вмерла наша королева, а король не встиг жалоби доносити, а вже посватався (Л. Укр., II, 1951, 191).

4. Друга після короля й найсильніша фігура в шаховій грі; ферзь. [Гайдаренко:] Ну, так ми ж тоді ось як. (Робить хід). [Панахида:] Запишемо. Член ЛКСМУ Павло Гайдаренко обороняє королеву (Мик., І, 1957, 200); Надто глибоко в тил зайшла чорна королева (Собко, Любов, 1935, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 296.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0 Англо-український словник]===
'''Королева'''

Переклад на англійську:
queen (f) (verb, noun)

'''Подібні фрази в словнику:'''

Королева Гвендоліна - Queen Gwendolen

Королева звірів - queen of beasts

Королева Корделія - Queen Cordelia

'''Приклад пропозиції з "королева":'''

Єлізавета, королева Англії - Elizabeth, Queen of England.

Королева Вікторія була правителем Великої Британії- Queen Victoria was the sovereign of Great Britain.

Король та королева живуть у цьому палаці - This is the palace the king and queen live in.
Туманність " Зоряна Королева" object name (optional - Star Queen Nebula)
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Королева_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Королева_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Королева_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Королева_4.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|3gjI9LqsE4E}}

==Цікаві факти==
=== 10 цікавих фактів про королев з усього світу ===
1. Королева Ранія стала наймолодшою королевою в сучасній історії: вона стала королевою у віці 29 років. Всього за рік з невеликим до коронації вона працювала в одному з банків Аммана.

2. Ганна Бургундська стала першою жінкою, що отримала на весілля обручку з діамантом. Воно було подароване їй німецьким королем Максиміліаном Першим в 1477 році.

3. У Королеви Єлизавети I (британської) (1533-1603) було близько 3000 нарядів.

4. Коли Єлизавета I (російська) померла в 1762 році, в її гардеробах було знайдено близько 15000 суконь. Кажуть, що часто вона міняла по 2-3 наряду за вечір.

5. Для британської королеви Вікторії (1819-1901) англійська мова не була рідною. Її мати, дочка німецького герцога, завжди говорила вдома по-німецьки і тому Вікторія так і не навчилася чисто говорити по-англійськи.

6. У Вікторії було 9 дітей і 34 онука. Однак Вікторія не любила маленьких дітей і гидливо ставилася до немовлятам. Зате, коли її старша дочка Вікі була віддана заміж у Німеччину, Вікторія написала їй 8 тисяч листів.

7. Вікторія пробула на троні більше 63 років - це рекордний термін для монарха. Її день народження як і раніше відзначається як свято в Канаді. При цьому, 40 років життя Вікторія провела у вдівстві. Вона постійно носила чорне плаття, а в народі і в армії її так і прозвали, «Вдова».

8. Найменше часу на троні провела леді Джейн Грей або Джейн Дадлі. Вона була королевою Англії в 10 липня 1553 по 19 липня 1553 року, тобто рівно 9 днів. Після чого її стратили за звинуваченням у захопленні влади.

9. Однією з найбільш навіжених в історії була королева Мадагаскару Ранавалона. Вона стратила своїх підданих, якщо вони були до неї уві сні без попередження.

10. В 1357 році королевою Португалії стала мертва жінка. Принцеса Інес де Кастро була другою дружиною принца Педро. Двома роками раніше, її свекор, Альфонсо «Гордий», який ненавидів її за те, що вона була простолюдинкою, велів вбити її та її дітей. Коли Педро зійшов на трон, він наказав витягти тіло Інес із могили і примусив дворянство визнати її королевою Португалії.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ко]]

Очіпок

2014-12-02T17:20:49Z

Васюк Аня:

'''Очіпок, -пка, '''''м. ''Головной уборъ замужней женщины — вродѣ чепчика. Чуб. V. 11. 424. КС. 1893. V. 283. ''Знаю, що в Хіврі нема очіпка. ''Ном. № 6538. Ум. '''Очіпочок. '''Мил. 195.

'''Очіпок''' — (очепок, чепець, чіпець, каптур, капор, чепак, керпа) — обов'язковий головний убір заміжніх жінок.

'''Твердий очіпок''' — на зразок шапки — шився з парчі та шовку, був на підкладці, часом утеплений і виразно прикрашався вишивкою. М'який очіпок (чушку) одягали під платове вбрання або під твердий очіпок.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ochipok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ОЧІ́ПОК, яка, чол'''.

1. Старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся. Через намітку [на голові] блищав парчевий очіпок з здоровими золотими й червоними квітками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 15); Сиве волосся, що вибивалося з-під очіпка, тепер здавалося ще білішим (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 183); * Образно. Йому подобається.. знімати снігові очіпки з кілків у тинах (Григорій Тютюнник, Зав'язь, 1966, 38); * У порівняннях. Хата з хатиною під запрілою соломою, мов з-під зеленого очіпка, дивилась, як сліпий більмами, трьома вікнами через купу гною до повітки (Петро Панч, В дорозі, 1959, 22).

2. рідко. Те саме, що ковпак 1. Весь кухонний персонал в білих халатах з білими очіпками на голові. Не кухня, а лабораторія (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 254)
===[http://slovopedia.org.ua/29/53406/17484.html "Словопедія"]===
'''ОЧІПОК'''
укр. старовинний жіночий убір, поверх якого пов'язували хустку; з бавовняної, шовкової, вовняної, іноді мереживної тканини; заміжні селянки постійно носили о.; навмисно скинути з жінки о. - опростоволосити її - тяжка образа.
===[http://ukrlit.org/slovnyk Український літературний словник]===
'''Очіпок, пка, м.''' Головной уборъ замужней женщины — вродѣ чепчика. Чуб. V. 11. 424. КС. 1893. V. 283. Знаю, що в Хіврі нема очіпка. Ном. № 6538. Ум. Очіпочок. Мил. 195.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82.

'''Очі́пок = чіпе́ць = чіпо́к''' (зменшене — очі́почок) — старовинний й обов’язковий головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся; цей головний убір мав різновиди — буденний і святечний; буденний шили з простого полотна, а святечний — із дорогих тканин, оскільки його одягали в престольні празники, пор. утворі Г. Квітки-Основ’яненка «От тобі й скарб»: «А молодша невістка дурна ще, недавно пішла заміж, не зна, що до чого: хотіла пак голову пов’язати платком, так старша не звеліла, бо для такого празника [Великодня] звичайніш узяти на голову очіпок»; без очіпка жінка не могла взагалі показуватися на люди, «світити волоссям»; не було більшої образи для жінки, як збити з неї очіпок. Знаю, що в Хіврі нема очіпка (М. Номис); Везе Марко Катерині Сукна дорогого, … А наймичці на очіпок Парчі золотої (Т. Шевченко); Бабуся в білому очіпку… виглянула у вікно (Леся Українка); Ой пила, пила, чіпця загубила (пісня); Вийшла матушка ще молода на взір, чорнява, в білому простенькому чіпкові (І. Нечуй-Левицький).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 427.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Очіпок_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Очіпок_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Очіпок_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Очіпок_4.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ZWko5WFdmuc}}

{{#ev:youtube|X3_tdkkWgxE}}
==Цікаві факти==
=== Жінка в очіпку – українська Нефертіті===
Варто зазначити, що очіпок, який одягала молода на весіллі, виконував певну магічну функцію та був символом щастя та плодючості в сім'ї.

«Венера, так само як і Юнона, одягла святковий убір української молодиці, але вже інший, вишуканіший, яскравіший, як подобає богині краси й кохання, та ще й молодшій за віком від Юнони. Замість аскетичної кибалки, що лишає відкритим тільки лице, у неї грезетовий, тобто парчевий, очіпок». Іван Котляревський «Енеїда».

В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока. Раніше вишивалися комір сорочки, низ і манжети рукавів. Таким чином, вишивка ніби обрамляла тіло людини й захищала її від зла. Це ж стосується головного убору: для дівчат вінок, жінок — хустка, очіпок, намітка.
'''Більше читайте тут:''' [http://poez.in.ua/%D0%BE%D1%87%D1%96%D0%BF%D0%BE%D0%BA]
[http://etno-selo.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=734:ochipok&catid=71:tradytsii-ta-zvychai&Itemid=462&lang=ru]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Оч]]

Домовик

2014-12-02T17:11:39Z

Васюк Аня:

'''Домовик, -ка, '''''м. ''Домовой. ''Стука разпораз, мов його домовик душить. ''Ном. № 3142.

'''Домовик''' — це персонаж міфології слов'ян, демонологічна істота, «хатнє божество», що опікується, допомагаючи й іноді шкодячи, життям усієї родини, яка живе в одній хаті.

Домовик уявлявся у вигляді маленького дідка у вивернутому кожусі, що живе під піччю, або як хлопчик з ногами цапа, у червоних штанях (шароварах), рогатій шапці та з люлькою на довгому цибусі. Раніше вірили, що домовик здатний обертатися на кота або іншу тварину чи навіть річ.

Деякі вірування про домовика є. йому народною уявою властивості вказують на чіткий зв'язок цього образу з потойбічним світом і культом предків. Зокрема, вважалось, що домовиком ставав найавторитетніший, найшанованіший член родини, який помирав. Це був позитивний образ, язичницький символ добра і хатнього затишку. Український письменник С. Плачинда, який багато уваги приділяв вивченню й реконструкції давньоукраїнських вірувань, зазначає: «Після скасування язичництва 988 р. церква зробила домовика образом негативним». На це звертає увагу також І.Нечуй-Левицький, пишучи, що в давні часи домовик був богом хатнього вогню й печі і був, певно, добрим богом, а не дідьком. Літні сільські люди в Україні й зараз вірять у те, що домовики живуть на припічку і допомагають людям у веденні домашнього господарства. Є легенди, що багаті люди самі добувають собі домовиків: беруть малесеньке куряче яйце, кладуть собі під пахву і носять 9 днів; на десятий з нього вилуплюється домовик, який вірою і правдою служить своєму господареві (звідси походить прислів'я: багатому чорт дітей колише, в старій печі дідько топить).

Під впливом християнства образ домовика переосмислився і почав сприйматися як нечиста сила, що може завдавати шкоди в хаті. Він стає символом домашніх розладів, негараздів. Видатний дослідник української минувшини й громадський діяч Іван Огієнко писав:

В Україні вважалося, що домовик міг бути і символом охорони домашнього вогнища, захистом сім'ї, і символом злого духу та насланого на сім'ю нещастя.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/domovyk Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ДОМОВИ́К, а, чол.''' За забобонним уявленням слов'янських і інших народів — добрий або злий дух, що живе в домі; бог домівки і майна. В кожній сім'ї, за віруванням слов'ян, існував свій домашній покровитель — «дід домовик» (Історія УРСР, I, 1953, 47); Шовк твоєї, Ганнусю, коси Домовик уночі розплітає (Максим Рильський, II, 1956, 12); * У порівняннях. Ходить він по селу від шинку до шинку, день у день, ніч у ніч; а перед світом, як домовик, іде в свою пустку (Панас Мирний, II, 1954, 163); — Що ти товчешся, як домовик. Цілу ніч! (Андрій Головко, I, 1957, 457).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 364.
===[http://ukrlit.org/slovnyk Український літературний словник]===
'''Домови́к, ка́, м. Домовой.''' Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 419.

'''Домови́к = Домови́й = Хазя́їн = Дід = Де́до''' — у дохристиянських віруваннях — родинний бог, бог господи, «хатнє божество», злий або добрий дух; за повір’ям, опікується життям усієї родини, вартовий дому і хоронитель родини; за уявленням предків, мешкав, як правило, на горищі (на лежаку) або під піччю чи в запічку, куди потім перенеслося домашнє вогнище; зображувався оброслим густою шерстю; за уявленням наддніпрянців, на Домовика перетворювався покійний шанований член родини; допомагає своїм, особливо перед нещастям, чужим зазвичай шкодить; але може шкодити й своїм, коли вони належним чином не задобрюють його; як гнівається, може душити людей, тому, щоб не гнівався, ставили йому окріп — хай п’є; розгнівавшись, може спалити дім, попсувати худобу, заїздити коней; коли щось грюкотить уночі по хаті, в сінях, на горищі і не дає людям спати, — це певна ознака, що люди розгнівили Домовика і його треба задобрити; Домовик перебуває часто в стайні, де ходить за кіньми; часом Хазяїн вередливий, любить худобу тільки певної масті; тому нелюбого коня може заїздити до смерті; при конях у стайні добре тримати козла, — він боронить їх від Домовика, їздить на ньому і дає спокій коневі; при переході у нове помешкання виконували спеціальний обряд, щоб і свій Домовик перейшов з родиною (див. ще Цур, Пек); уживається здебільшого як загальна назва. — Чого, Парасю, ти бліда? — Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна, Весь чорний, мов ведмідь кудлатий (П. Грабовський); Шовк твоєї, Ганнусю, коси домовик уночі розплітав (М. Рильський); Стука раз по раз, мов його домовик душить (М. Номис); Ходить він по селу від шинку до шинку, день у день, ніч у ніч, а перед світом, як домовик, іде в свою пустку (Панас Мирний).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 194-195.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Домовик_1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Домовик_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Домовик_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Домовий_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Домовий_5.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA}}

==Цікаві факти==
===Український домовик===
Наш домовик аж ніяк не злий дід, а справжній хатній бог, охоронець домашнього вогнища та родинних святинь. Іноді його вважають істотою невизначеного роду (воно). Проте найчастіше домовик змальовується як невеличкий (вершків дванадцять заввишки) геть оброслий волоссям дідок.
Він прискіпливо стежить за дотриманням родинних ритуалів, шануванням померлих і є, власне, посередником між домочадцями та їхніми предками. Символічна в цьому зв'язку одна з давніх його назв — Щур — однокореневе слово від «пращур» (звався він ще Цур або Пек). На причетність домовика до культу предків вказує й місце його мешкання — під порогом (там, де, за повір'ям, розміщувалися пращури) або під піччю — головною святинею дому. Вважаючи домового богом, йому віддають належну шану: під Новий рік влаштовують «весілля» печі; при переїзді до нової оселі домовика запрошують із собою, споряджаючи для нього хлібну лопату або помело; коли в дім уперше приходить молода, вона мусить принести чорного півня — своєрідну жертву для хатнього бога.

Побачити домовика можуть зовсім маленькі діти. Іноді він показується на великі свята — Різдво, Великдень, Трійцю. Цікаво, що зовнішній вигляд домовика в народній уяві часто залежить від матеріального стану родини, в домі якої живе домовик. В бідніших домах він голий, у заможних господарів — покритий шерстю чи волоссям.
Домовик не любить сварок, він слідкує за тим, щоб у родині був лад та спокій, щоб сім'я дотримувалась традицій та, звичаїв. Не любить домовик, коли дівчата ходять із непокритою головою та лягають спати голими.

Якщо кожен член родини поважає домовика, то останній може допомагати в господарстві, особливо чоловікам. Якщо ж його чимось розгнівити або ж не запросити до свого нового помешкання, то тоді добра в родині не чекай — і робота буде не ладитись, і стосунки між членами родини значно погіршаться.
Домовик може віщувати долю. Для цього він душить людину вночі, і тоді треба запитати: «На добро чи на зло?».
Якщо на добро, то нічого не скаже, якщо ж на зло, то дихне на вас холодним подихом.

У домовиків є своє свято — 10 лютого на день Єфрема Сирина. Кожна господиня цього дня повинна приготувати улюблену страву домовика — кашу та, залишивши її на ніч, запросити домовика на вечерю.
Домовика, незважаючи на всі його гарні риси, християнська релігія вважає нечистою силою. Хоча за дохристиянських часів він виконував роль доброго духа — заступника й охоронця оселі.
Образ домовика як опікуна родинного вогнища переплітається з образом домашнього чорта — дідька. Побутує повір'я, що дідько сидить у курячому зноску і його може виховати кожен, хто виносить яйце дев'ять днів під пахвою. Заможні господарі колись прагнули мати собі таких опікунів і регулярно ставили для них у кутку їжу.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:До]]

Домовик

2014-12-02T17:03:10Z

Васюк Аня:

'''Домовик, -ка, '''''м. ''Домовой. ''Стука разпораз, мов його домовик душить. ''Ном. № 3142.

'''Домовик''' — це персонаж міфології слов'ян, демонологічна істота, «хатнє божество», що опікується, допомагаючи й іноді шкодячи, життям усієї родини, яка живе в одній хаті.

Домовик уявлявся у вигляді маленького дідка у вивернутому кожусі, що живе під піччю, або як хлопчик з ногами цапа, у червоних штанях (шароварах), рогатій шапці та з люлькою на довгому цибусі. Раніше вірили, що домовик здатний обертатися на кота або іншу тварину чи навіть річ.

Деякі вірування про домовика є. йому народною уявою властивості вказують на чіткий зв'язок цього образу з потойбічним світом і культом предків. Зокрема, вважалось, що домовиком ставав найавторитетніший, найшанованіший член родини, який помирав. Це був позитивний образ, язичницький символ добра і хатнього затишку. Український письменник С. Плачинда, який багато уваги приділяв вивченню й реконструкції давньоукраїнських вірувань, зазначає: «Після скасування язичництва 988 р. церква зробила домовика образом негативним». На це звертає увагу також І.Нечуй-Левицький, пишучи, що в давні часи домовик був богом хатнього вогню й печі і був, певно, добрим богом, а не дідьком. Літні сільські люди в Україні й зараз вірять у те, що домовики живуть на припічку і допомагають людям у веденні домашнього господарства. Є легенди, що багаті люди самі добувають собі домовиків: беруть малесеньке куряче яйце, кладуть собі під пахву і носять 9 днів; на десятий з нього вилуплюється домовик, який вірою і правдою служить своєму господареві (звідси походить прислів'я: багатому чорт дітей колише, в старій печі дідько топить).

Під впливом християнства образ домовика переосмислився і почав сприйматися як нечиста сила, що може завдавати шкоди в хаті. Він стає символом домашніх розладів, негараздів. Видатний дослідник української минувшини й громадський діяч Іван Огієнко писав:

В Україні вважалося, що домовик міг бути і символом охорони домашнього вогнища, захистом сім'ї, і символом злого духу та насланого на сім'ю нещастя.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/domovyk Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ДОМОВИ́К, а, чол.''' За забобонним уявленням слов'янських і інших народів — добрий або злий дух, що живе в домі; бог домівки і майна. В кожній сім'ї, за віруванням слов'ян, існував свій домашній покровитель — «дід домовик» (Історія УРСР, I, 1953, 47); Шовк твоєї, Ганнусю, коси Домовик уночі розплітає (Максим Рильський, II, 1956, 12); * У порівняннях. Ходить він по селу від шинку до шинку, день у день, ніч у ніч; а перед світом, як домовик, іде в свою пустку (Панас Мирний, II, 1954, 163); — Що ти товчешся, як домовик. Цілу ніч! (Андрій Головко, I, 1957, 457).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 364.
===[http://ukrlit.org/slovnyk Український літературний словник]===
'''Домови́к, ка́, м. Домовой.''' Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 419.

'''Домови́к = Домови́й = Хазя́їн = Дід = Де́до''' — у дохристиянських віруваннях — родинний бог, бог господи, «хатнє божество», злий або добрий дух; за повір’ям, опікується життям усієї родини, вартовий дому і хоронитель родини; за уявленням предків, мешкав, як правило, на горищі (на лежаку) або під піччю чи в запічку, куди потім перенеслося домашнє вогнище; зображувався оброслим густою шерстю; за уявленням наддніпрянців, на Домовика перетворювався покійний шанований член родини; допомагає своїм, особливо перед нещастям, чужим зазвичай шкодить; але може шкодити й своїм, коли вони належним чином не задобрюють його; як гнівається, може душити людей, тому, щоб не гнівався, ставили йому окріп — хай п’є; розгнівавшись, може спалити дім, попсувати худобу, заїздити коней; коли щось грюкотить уночі по хаті, в сінях, на горищі і не дає людям спати, — це певна ознака, що люди розгнівили Домовика і його треба задобрити; Домовик перебуває часто в стайні, де ходить за кіньми; часом Хазяїн вередливий, любить худобу тільки певної масті; тому нелюбого коня може заїздити до смерті; при конях у стайні добре тримати козла, — він боронить їх від Домовика, їздить на ньому і дає спокій коневі; при переході у нове помешкання виконували спеціальний обряд, щоб і свій Домовик перейшов з родиною (див. ще Цур, Пек); уживається здебільшого як загальна назва. — Чого, Парасю, ти бліда? — Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна, Весь чорний, мов ведмідь кудлатий (П. Грабовський); Шовк твоєї, Ганнусю, коси домовик уночі розплітав (М. Рильський); Стука раз по раз, мов його домовик душить (М. Номис); Ходить він по селу від шинку до шинку, день у день, ніч у ніч, а перед світом, як домовик, іде в свою пустку (Панас Мирний).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 194-195.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Домовик_1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Домовик_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Домовик_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Домовий_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Домовий_5.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|45p-wGNaXTU}}

==Цікаві факти==
===Український домовик===
Наш домовик аж ніяк не злий дід, а справжній хатній бог, охоронець домашнього вогнища та родинних святинь. Іноді його вважають істотою невизначеного роду (воно). Проте найчастіше домовик змальовується як невеличкий (вершків дванадцять заввишки) геть оброслий волоссям дідок.
Він прискіпливо стежить за дотриманням родинних ритуалів, шануванням померлих і є, власне, посередником між домочадцями та їхніми предками. Символічна в цьому зв'язку одна з давніх його назв — Щур — однокореневе слово від «пращур» (звався він ще Цур або Пек). На причетність домовика до культу предків вказує й місце його мешкання — під порогом (там, де, за повір'ям, розміщувалися пращури) або під піччю — головною святинею дому. Вважаючи домового богом, йому віддають належну шану: під Новий рік влаштовують «весілля» печі; при переїзді до нової оселі домовика запрошують із собою, споряджаючи для нього хлібну лопату або помело; коли в дім уперше приходить молода, вона мусить принести чорного півня — своєрідну жертву для хатнього бога.

Побачити домовика можуть зовсім маленькі діти. Іноді він показується на великі свята — Різдво, Великдень, Трійцю. Цікаво, що зовнішній вигляд домовика в народній уяві часто залежить від матеріального стану родини, в домі якої живе домовик. В бідніших домах він голий, у заможних господарів — покритий шерстю чи волоссям.
Домовик не любить сварок, він слідкує за тим, щоб у родині був лад та спокій, щоб сім'я дотримувалась традицій та, звичаїв. Не любить домовик, коли дівчата ходять із непокритою головою та лягають спати голими.

Якщо кожен член родини поважає домовика, то останній може допомагати в господарстві, особливо чоловікам. Якщо ж його чимось розгнівити або ж не запросити до свого нового помешкання, то тоді добра в родині не чекай — і робота буде не ладитись, і стосунки між членами родини значно погіршаться.
Домовик може віщувати долю. Для цього він душить людину вночі, і тоді треба запитати: «На добро чи на зло?».
Якщо на добро, то нічого не скаже, якщо ж на зло, то дихне на вас холодним подихом.

У домовиків є своє свято — 10 лютого на день Єфрема Сирина. Кожна господиня цього дня повинна приготувати улюблену страву домовика — кашу та, залишивши її на ніч, запросити домовика на вечерю.
Домовика, незважаючи на всі його гарні риси, християнська релігія вважає нечистою силою. Хоча за дохристиянських часів він виконував роль доброго духа — заступника й охоронця оселі.
Образ домовика як опікуна родинного вогнища переплітається з образом домашнього чорта — дідька. Побутує повір'я, що дідько сидить у курячому зноску і його може виховати кожен, хто виносить яйце дев'ять днів під пахвою. Заможні господарі колись прагнули мати собі таких опікунів і регулярно ставили для них у кутку їжу.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:До]]

Архангол

2014-12-02T16:57:05Z

Васюк Аня:

'''Арха́нгел, -ла,''' ''м.'' Архангелъ. ''Бачить же Бог, бачить Творець, що мир погибає, архангела Гавриїла в Назарет посилає.'' Шевч. 290.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/arkhanghel Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''АРХА́НГЕЛ, а, чол.''' У християнській релігії — ангел вищого рангу. Потім дяк знайшов десь у дзвіниці дерев'яного змія, з-під старинної статуї архангела Михаїла (Нечуй-Левицький, II, 1956, 82).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 64.
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB Український літературний словник]===
1''')АРХА́НГЕЛ, а, ч.''' У християнській релігії — ангел вищого рангу. Потім дяк знайшов десь у дзвіниці дерев’яного змія, з-під старинної статуї архангела Михаїла (Н.-Лев., II, 1956, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 64.
2''')Арха́нгел''' — у християнській релігії — ангел найвищого рангу; припускають, що їх сім; у Святому Письмі є згадка про трьох із них: архистратига Михаїла (див. Миха́йла 1), який переміг Сатанаїла і загнав його в безодні пекла; архангела Гавриїла (див.), який сповістив Захарію про народження Іоанна Хрестителя, а Діву Марію про народження Ісуса; архангела Рафаїла, який супроводив Товію в пустелі; інші чотири — це Уриїл, Салафіїл, Ієгудиїл, Варахіїл. Бачить же Бог, бачить Творець, Що мир погибає, Архангела Гавриїла В Назарет посилає (Т. Шевченко); Потім дяк знайшов десь у дзвіниці дерев’яного змія, з-під старинної статуї архангела Михаїла (І. Нечуй-Левицький).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 18.
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB Англо-український словник]===
'''Архангел'''
Переклад на англійську:
Archangel (noun)
'''Подібні фрази в словнику:'''.
Архангел Михаїл - Archangel Michael
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Архангел_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Архангел_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Архангел_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Архангел_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Архангел_5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Архангел_6.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|vxQSPTdxVsA}}

==Цікаві факти==
=== В юдаїзмі ===
За давньою класифікацією — в іудейському апокрифі «Книга Еноха» (II ст. до н. е.) — існує 7 архангелів:
Михаїл, покровитель ізраїльського народу, він же головний архангел; (Міхаель, керує Сонцем)
Гавриїл, вартовий раю і начальник над духами, що надають допомогу людям; (Габріель, керує Місяцем)
Рафаїл, володар думки людини і його зцілитель; (Рафаель, керує Меркурієм)
Уріїл, що володарює над небесними світилами; (Уріель або Анаель, керує Венерою)
Саракаель або Суріель, (ru:Сариэль), начальник над душами людськими, якого іноді ідентифікують як Метатрон. (Селафиїл, Селафіель або Самуель, керує Марсом)
Ієремиїл, Раміель, "грім божий". (ймовірно Сашіель або Задкіель, керує Юпітером)
Рагуїл, "Божий Приятель", ангел помсти (Камаель або Кассіель, керує Сатурном)
Сім Архангелів «Книги Еноха» відповідають семи Амеша Спента зороастризму і семи планетним духам вавілонян. Згідно з переказами іудаїзму, кожен архангел сполучений з однією з планет.
=== У християнстві ===
У системі ангельської ієрархії Псевдо-Діонісія Ареопагіта це восьмий з дев'яти чинів ангельських - Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уриїл, Камаель, Йофіель, Рагуель.
За класифікацією ангелів, викладеною в творі Псевдо-Діонісія Ареопагіта (V — поч. VI ст.) «Про небесну ієрархію», Архангел є назва другого чину в третьому, нижчому лиці ангельської ієрархії (1-й чин — ангели, 2-ою — архангели, 3-ою — начала). Сім Архангелів як начальники над міріадами ангелів (небесного воїнства) називаються також архістратигами. У папи Григорія I - Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уриїл (Анаель), Сіміель, Оріфіель, Рагуель. У сучасному східному християнстві шануються 8 архангелів: Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уриїл, Селатиїл, Ієгудиїл, Варахиїл, Ієремиїл. Відомі також багато інших архангелів.
Святкування Собору Архистратига Михаїла та інших Небесних сил безплотних відбувається у Християнській церкві 8 (21) листопада. Його встановлення пов'язують з рішенням Лаодикійського собору (бл. 343 року). Лаодикійський Собор відбувся за кілька років до Першого Вселенського Собору. Під час Лаодикійського Собору було засуджено поклоніння ангелам як творцям, і правителям світу, а вчення було назване єретичним.
=== Архангел Михаїл===
Архистратиг Божий Михаїл — головний Архангел всього Небесного воїнства, той Ангел, який очолив битву проти павшого сатани і приєднавшихся до нього палих ангелів, і скинув з Неба згорділих Денницю з іншими полеглими духами. Архангел є одним з найбільш шанованих біблійних персонажів. В Одкровенні святого апостола Іоанна Богослова написано: І сталася на небі війна: «Михаїл і Ангели його воювали проти дракона, і дракон і ангели його воювали проти них, але не встояли, і не знайшлося їм місця на небі. І скинений був великий дракон, древній змій, званий дияволом і сатаною, що зводить усесвіт, скинутий на землю, і ангели його скинуті з ним.»
За це, він поставлений Господом над всіма дев'ятьма чинами Агельськими. І ім'я Архангела він носить не як вказівку на власний чин в девятичастичній ієрархії, а як позначення його влади і верховенства над усіма Ангелами. Архистратиг Михаїл брав участь як у багатьох Старозавітних подіях, так і в більш пізній час. Через нього з'явилася Сила Господня, що знищила єгиптян і фараона, які переслідували ізраїльтян. Архістратиг Михаїл захищав Ізраїль у часи незгод. Він з'явився Ісусу Навіну і відкрив волю Господа щодо взяття Єрихона (Нав 5, 13-16). Архангел Михаїл заборонив дияволу явити юдеям тіло святого пророка Мойсея для обожнення (Юд 1, 9). Також відомо про багато інших найважливіших подій, в яких брав участь Архенгел Михаїл. З цього приводу Григорій Великий пише, що в той час, як інші Ангели являються для того, щоб принести людям якусь звістку, Михаїл Архангел надсилається всякий раз, коли повинна з'явитися чудесна сила Божа. І саме його ім'я в перекладі з єврейського значить "хто як Бог? ", тобто говорить, що ніхто не може зробити того, що робить Всевишній Господь Своєю волею.
З давніх часів шанується святий Архистратиг Божий Михаїл на Русі. Захист руських міст Пресвятою Царицею Небесною завжди відбувався через Її появи з Воїнством Небесним під проводом Архистратига. Наприклад, коли хан Батий прямував до Новгороду, Архангел явився йому й заборонив входити в це місто.
=== Архангел Гавриїл===
Гавриї́л (дослівно з древньоєврейської Пан від Бога) — один із семи святих архангелів, керівник чину херувимів, що оточують Божий Престол. У Новому Заповіті, Гавриїл є ангелом, який звіщає Захарії, що Єлисавета народить Івана Предтечу (Луки 1:5-20), і який відвідує Марію, щоб об'явити їй що вона народить Ісуса, який наречеться Сином Божим. Візит Гавриїла до Марії описаний в Євангелії від Луки називають Благовіщенням:"Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет, до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія. Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.” Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”[2]. У біблійній традиції Гавриїл теж вважається Божим посланцем.
=== Архангел Рафаїл===
Рафаї́л (дослівно з древньоєврейської: вилікуй Боже) — один із семи святих архангелів (архистратигів). Рафаїл — ангел духів людей, Божий цілитель, лікар, чудотворець, цілитель землі, поселяється Богом для зцілення людей та лікування землі. Рафаїл дав ліки та чарівні формули Ною. Рафаїл теж приносить молитви святих Богу. Корінь імені Рафаїл (Raphael) також присутній в сучасному єврейському слові Rophe, яке перекладається як «лікар», тим самим нагадуючи про традиційно приписуваних цьому ангелу здібностях цілителя. Рафаїл згадується в Біблії а саме в Книзі Товит.
Рафаїл деколи зображується (зазвичай на медальйонах) стоячим зверху великої риби або тримаючи на зловлену рибу. Ці ілюстрації — посилання до біблійної книги Товит, де він каже Товії зловити рибу, а потім використовує жовчний міхур аби зцілити очі Товії і вигнати демона, що вбив сімох чоловіків Сарри, дочки Рагуела геть шляхом спалення серця та печінки.
В книзі Еноха (біблійна апокрифа) Рафаїл зв'язав Азазеля (прототип сатани) під пустелею, що зветься Дудаель, згідно з книгою Еноха 10:5-7:
І знову сказав Господь Рафаїлу: « Звяжи Азазеля за руки і ноги і кинь його в темряву: і зроби отвір в пустелі, що в Дудаелі, і кинь його туди. І встановив над ним грубе та тверде каміння, і покрий його темнотою, і нехай він там проживає навіки, і покрий його лице, щоби він не побачив світла. І на день великого суду він буде вкинений у вогонь».
=== Архангел Уриїл===
(дослівно з древньєврейської «Божий вогонь») — один із семи архангелів (архістратигів). Уриїл — начальник першого ангельського чину серафимів та херувимів (вищої єрархії), керує безплотними силами та небесними світилами.
Він згадується в Біблії у 3-й книзі Ездри (4:1; 5:20; 10:28). Уриїл був посланий від Бога до юдейського вченого, священика Ездри, для його настановлення та пояснення таємничих Божих шляхів (Езд. III. 4:1).
=== Архангел Селафиїл===
Святий архангел Селафиїл (арамейською צלתיאל Целатіель «Молитва Бога»,), . Селафиїл — один зі семи архангелів у східній православній традиції. В іконографії, коли його зображують самим чи з індивідуальними характеристиками, Селафиїла представляють у стані смиренної молитви, з опущеними очами та перехрещиними на грудях руками. Саме молитва є характеризуючою ознакою цього архангела. Православні християни шукають його помочі, коли їхнім молитвам перешкоджають відволікання, неуважність чи холодність. Святитель Інокентій Херсонський пише про Архангела Селафиїла: «И вот Господь даровал нам целый лик ангелов молитвенных, с их вождем Салафиилом, чтобы они чистым дыханием уст своих согревами наши хладные сердца к молитве, чтобы вразумляли нас, когда и как молится, чтобы возносили самые приношения наши к престолу благодати. Когда увидите, братие, на иконе Архангела, стоящего в молитвенном положении, с очами, потупленными долу, с руками, приложенными с благоговением к персям (к груди), то знайте, что это Салафиил».
=== Архангел Єгудиїл===
Єгудиїл (івр. יהודיאל Yehudiel «хвала Божа») — один зі семи архангелів в традиції православ'я. Це ім'я відомо лише за переданнями. В Біблії та в Євангелії воно не зустрічається. Він часто зображуєтся на іконах тримаючим корону та батіг. Зображення на іконах: " Архангел Божий Єгудиїл зображується тримаючим в правій руці золотий вінець, як нагороду від Бога за корисну та благочестиву працю святим людям, а в лівій руці бич з трьох чорних шнурків з трьома кінцями, як кара грішним за лінивство до благочестивих труджень."Єгудиїл — покровитель усіх, хто усердно трудиться; корона, яку він тримає, символізує винагороду за духовну працю. Поруч зі своїми підпорядкованими ангелами, він є порадником і захисником усіх, хто працює на славу Господа, зокрема царів, суддів та інших керівних позицій.
=== Архангел Варахиїл===
Архангел Варахиїл (Heb. ברכיאל, англ. Barachiel, благословення Боже) — в православній традиції архангел Божих благословінь, через нього посилається благословення на всяке добре діло.
Ім'я цього архангела відомо лише за переданням. В Біблії (в тому числі в Євангелії) воно не зустрічається. Ікони і згадки зустрічаються порівняно рідко. За звичай зображають з квітами трояндами. У Третій Книзі Еноха він описується як один з ангельських князів з 496 000 миріядами співслужачих йому ангелів. Він вважається за одного з чотирьох правлячих серафимів та за князя Другого Неба. Він теж вважається ангелом блискавки.
Бронзова фігура з квітами троянд в лівій руці роботи скульптора Юрія Григоровича Орєхова, що зображує архангела Варахиїла, розміщена на фасаді південно-західної сторони храма Христа Спасителя у Москві. Іменини
Люди, названі чоловічим іменем Варахиїл і жіночим Варахиїла, відмічають Іменини 21 листопада (8 листопада за старим стилем), в день святкування Собору архистратига Божого Михаїла та інших Небесных Сил безплотних. Тільки ченці ставали Рафаїлами, Уриїлами, Селафиїлами, Єгудиїлами, Варахиїлами, Єремиїлами.
=== Архангел Ієремиїл===
Ієремиїл в перекладі з єврейської мови означає — піднесення до Бога, висота Божа.
Його ім'я згадується в другоканонічній третій книзі Ездри: "Не про те ж чи запитували душі праведних в затворах своїх, кажучи: " доки таким чином будемо ми сподіватися? І коли плід нашої відплати? "На це відповів мені Ієремиїл Архангел: " коли виповниться число насіння в вас, бо Всевишній на терезах зважив вік цей, і мірою виміряв часи, і числом перелічив годинник, і не посуне і не прискорить до тих пір, аж поки не виповниться певна міра "(3 Езд. 4, 35-37). "
Де він разом з архангелом Уриїл приходив до пророка і відповідав на його питання про кінець світу.
Традиційно архангела Ієремиїла зображують на іконах де він тримає ваги в правій руці.
Архангел Ієремиїл, за переказами, надсилається до людини для сприяння його повернення до Бога. Архангел Божий не тільки відкриває похмуру перспективу гріховного світу, але також допомагає побачити в світі святі зерна життя вічного. Ангели покаяння перебувають у підпорядкуванні Архангела Єремії. Вони нагадують людині про забутих гріхах, допомагають при сповіді, покаяння, причасті, дають людині сили для внутрішньої роботи і перебувають поруч у момент його молитви.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ар]]

Жовтоцвіт

2014-12-02T16:54:04Z

Васюк Аня:

'''Жовтоцвіт, -ту, '''''м. ''Раст. Желтоцвѣтъ, Adonis vernalis? ''Польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт. ''Мир. Пов. II. 76.
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%86%D0%B2%D1%96%D1%82 Cловник української мови]===
'''ЖОВТОЦВІ́Т, у, ч.'''
1. Назва різних лугових та польових рослин, що цвітуть жовтим цвітом.
2. розм. Трав’яниста рослина, росте в степах і по узліссях, цвіте великими жовтими квітками, використовується в медицині; горицвіт. Сонечко стиха гріє, вітерок легенький дише, польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт (Мирний, III, 1954, 98); Жовтоцвіт одцвів, Вогник-мак згорів, Ні тебе не чуть, Ні твоїх листів (Ус., Листя.., 1956, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 541.
Жовтоцві́т, ту, м. Раст. Желтоцвѣтъ, Adonis vernalis? Польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт. Мир. Пов. II. 76.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 489.

===[http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%86%D0%B2%D1%96%D1%82 Словник синонімів]===
'''ГОРИЦВІТ''' (весняна рослина з великими жовтими квітками), АДОНІС, ЖОВТОЦВІТрозм., ГОРИКВІТрозм.Починається місяць квітень, коли все зацвітає - біла береза і проліски, золотий горицвіт та пухнастий срібно-бузковий сон (Ю. Яновський); У народі давно відома лікарська рослина горицвіт (адоніс) як засіб проти водянки (з газети); Жовтоцвіт одцвів, Вогник-мак згорів (П. Усенко).
===[http://www.litsoch.ru/referats/read/5014/ Літературний словник української мови]===
'''Жовтоцвiт весняний'''(заячий мак, купавник, польовий крiп, стародубка, чорногорка)Adonisvernalis
Багаторiчна трав'яниста рослина родини жовтцевих. Стебла численнi, голi або злегка опушенi, простi або розгалуженi, до 20 см заввишки. Низовi листки бурi, лускоподібнi; серединнi - сидячi. Квiтки великi, до 5 см у дiаметрi, правильнi, одиничнi, на верхiвках стебел i гiлок; пелюстки яскраво-жовтi. Цвiте у квiтнi - травнi. Плід - сiм'янка.
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%86%D0%B2%D1%96%D1%82 Англо-український Словник]===
'''Горицвіт''' – adonis, yellow rocket
[plant]
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словарі та енциклопедії на Академике]===
'''Жовтоцвіт'''
InterpretationTranslation
ч бот.
lychnis, ragged robin, spring adonis
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовтоцвіт_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовтоцвіт_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовтоцвіт_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовтоцвіт_-4.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|C0Un2Moi-BU}}

==Цікаві факти==
===Загальна характеристика===
Багаторічна трав'яниста рослина 10—60 см заввишки, з темно-бурим, трохи галузистим коренем, з якого виростають кілька стебел, деякі з них не квітконосні. Стебла біля основи вкриті бурими листками у вигляді луски. Стеблові листки чергові, напівобгортні, сидячі, п'ятипальчастороздільні: дві нижні ділянки коротші, перисті, верхні три-, двоперисті, частки їх вузькі, лінійні, голі, цілі.

Квітки яскраво-жовті, великі, до 6 см у поперечнику, вінчають квітконосні стебла і їхні відгалуження, зісподу буруваті, чашечка їхня пухнаста, у віночку 15—20 пелюсток, вони довгасті, зубчасті. Плід — кулястий багатогорішок. Існує кілька видів горицвіту. Цвіте з ранньої весни до половини травня.

===Поширення і місця зростання===
Росте на глинясто-вапнякових ґрунтах по сухих відкритих схилах, на узліссях березових і дубових лісів, на галявинах, серед чагарників. Поширений у лісовій і степовій, особливо в чорнеземній зонах, у Криму, на яйлі. Зрідка трапляється на степових схилах в Розточчі-Опіллі і на півдні Полісся (Волинська область — м. Володимир-Волинський; Оваднівський район, с. Верба; Житомирська область; Львівська область — Золочівський район, с. Червоне та с. Плугів; Івано-Франківська область — Рогатинський район, Чортова гора).
=== Горицвiт – міфічна квітка ===
Давньогрецький мiф розповiдає, що красуня Мирра, перетворена богами в дерево, народила небаченої краси юнака - Адонiса. Афродiта дуже любила юнака i вiддала його на виховання володарцi пiдземного царства Персефонi. Персефона прив'язалась до Адонiса i нiзащо не хотiла повернути його назад Афродiтi. Суперечку богинь змушений був вирiшувати сам Зевс, який прийняв компромiсне рiшення: Адонiс мав бути третину року був у Персефони, третину - в Афродiти i третину проводив за власним бажанням. Одного разу Адонiс вибрався на полювання. Собаки натрапили на слiд дикого кабана. Хлопець радiв з цього i не передчував лиха. Він уже приготувався вбити списом кабана, коли той кинувся i своїми гострими iклами смертельно поранив юнака. Довiдавшись про смерть Адоніса Афродiта пiшла в гори шукати його тiло. За її велінням краплини кровi Адоніса проросли чудовими квiтами, якi i назвали на честь юнака - адонiс весняний. Є й інша про це. У затiнку дуба вiдпочивав юнак з луком i стрiлами. В цей час там проходила Афродiта, богиня кохання. Поглянула вона на юнака i закохалася: не бачила такого красеня навiть серед богiв-олiмпiйцiв. Юнака звали Адонiсом, вiн був сином кiпрського царя. З того часу Афродiта, богиня кохання, дочка Зевса, не розлучалась з Адонiсом. Цiлими днями вони бродили квiтучими долинами й горами, полювали на зайцiв, серн i вепрiв. Афродiта просила Адонiса берегти себе i не полювати на злих ведмедiв i вепрiв.
Одного разу, коли поблизу не було Афродiти, Адонiс iз списом у руках кинувся на розлюченого вепра. Сталося лихо: поранений вепр великими iклами смертельно вразив Адоніса. Гiрко плакала Афродiта над тiлом коханого юнака i в пам'ять про нього iз кровi Адонiса виросла чудова квiтка, яка розпускається щовесни. Так збереглася пам'ять про прекрасного юнака Адоніса. Бачачи горе богинi, володар печального царства тiнi Аїд став вiдпускати Адонiса на землю, де вiн пiвроку проводив з Афродiтою, а потiм повертався у мертве царство Аїда. Адонiс приходив на землю з першими променями сонця, природа оживала, i розпускалася золотисто-жовта квiтка, названа на честь юнака адонiсом.
===Лікувальні властивості===
З лiкувальною метою заготовляють траву травнi - липнi. Трава горицвiту мiстить глiкозиди, основними з яких є адонiтоксин, цимарин, адонiтоксол, вернадигiн; флавоноїди, фітостерини. За характером дiї препарати горицвiту належить до групи кардiотонiчних (серцевих глiкозидiв). Проявляють позитивну кардiотонiчну дiю.
'''Більше читайте тут:''' [http://www.litsoch.ru/referats/read/5014/]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Жо]]

Русавка

2014-12-02T16:45:39Z

Васюк Аня:

'''Русавка, -ки, '''''ж. ''1) = '''Русалка. '''''Русавки полиню бояться. ''Ном. № 276. 2) — '''пахнівка'''. Раст. Antoxantum odoratum. Шух. І. 20.
Цей термін має також інші значення. '''Докладніше — у статті Русалка (значення).''' [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) ]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/rusalka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''РУСА́ЛКА, и, жін.''' За народними повір'ями — казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб'ячим хвостом; водяна німфа. — І русалки, й мавки — все з нехрещених дітей… По полях, по лісах, по водах живуть… І скрізь таке, що його й не бачиш, а воно живе… От диво! (Борис Грінченко, II, 1963, 333); Здається, не здивувалася б Ганна, якби раптом збурунилась вода і з-поміж латаття стали вихоплюватись на берег одна за одною голі русалки і, гріючись при місяці, стали б розчісувати свої довгі розпущені коси (Олесь Гончар, II, 1959, 266); * У порівняннях. Чепурні берези маяли на вітрі, як русалки, зеленими косами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308).
Лісова русалка — те саме, що мавка 1. Далекий чарівний сміх зовсім завмер, наче вони своїм криком сполошили.. пестливу лісову русалку (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 46).
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Український літературний словник]===
1) '''У дохристиянських віруваннях''' — водяне божество в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб’ячим хвостом; водяна німфа; за поширеними уявленнями українців, ці водяні красуні живуть на дні річки в чудових кришталевих палацах; уночі, коли сходить місяць, вони виходять на берег, чешуть коси і водять танок; побутують повір’я, що русалки можуть жити в полях і лісах (див. ма́вка 2); за повір’ями, русалками ставали й втонулі нехрещені діти; їх називали ще потерча́тами (див.); подекуди вважають, що русалками стають люди, що вмирають на Русальному (див. Руса́лії) тижні; можуть являтися людям у різному вигляді: або зовсім голі, прикриваючись своїми косами, у вінках із осоки, або в плахті, сорочці, в червоному намисті; живуть під водою, на дні рік чи інших водоймищ і тільки весною у Чистий четвер виходять на суходіл і гуляють по ночах до Петра; бавляться на березі річки з хвилями, вилазять на дерева, гойдаються на гіллі, бігають по траві, співають пісні, чарують ними парубків; хто зачаровується, залоскочуть; можуть залоскотати також дівчат, питаючи: «Полин чи петрушка?»; якщо відповідь «полин», то тікають, бо бояться цієї рослини; іноді питаються про складніше, пop. у П. Чубинського: «Ой біжить, біжить мала дівчина, а за нею русалочка: — Ти послухай мене, красна панночко! Загадаю тобі три загадочки. Як угадаєш, до батька пущу, не вгадаєш — до себе візьму. Ой, що росте без кореня, а що біжить без повода, а що цвіте без цвіту? Камінь росте без кореня, вода біжить без повода, папороть цвіте без цвіту. Панночка загадок не вгадала. Русалочка панночку залоскотала»; у народній уяві русалки схильні до танців, а також до прядіння, тому люблятьполотно і просять у людей сорочки або намітки; у «Слові, реченому христолюбцем» (XIVст.) знаходимо, що язичники вірують у Перуна, Хорса… і у вил, число яких тридев’ять сестриниць, тут бачимо, що ви́ли (див.) —те саме, що й береги́ні (див.); на початку XXст. Ю. Миролюбов записав у кількох селах Подніпров’я імена 17 сестриниць: Сеня́ва, Са́на, Овся́ниця, Жи́тниця, Пшени́ця, Травни́ця, Катрани́ця, Берези́ця, Верби́ця, Вишни́ця, Сливи́ця, Яблуни́ця, Грушени́ця, Осини́ця, Дуби́ця, Тернови́ця, Дивови́ця пізніше він додав ще сім імен: Росяни́ця, Розови́ця, Люби́стиця, Кану́перниця, М’я́тниця, Жали́ця, Краса́; перелік доповнюють: Полудни́ця, Ні́чка-Мару́ха, Гречу́ха;

2) '''лісова́ руса́лка''' — мавка;

3) '''лоскі́тниця, лоскоту́ха''' — за народними уявленнями, жінки й діти, що померли неприродною смертю (передусім самогубці); згідно з повір’ям, живуть у річках, озерах, ставках, з весни ночами (особливо місячними) виходять на берег, можуть заманити з собою, зачарувати, залоскотати. Біжить милий до русалки, Та й не добігає, Бо із річки — русалочок Юрба випливає (Леся Українка); Сиділа русалка на білій березі, просій а русалка в жіночок намітки (П. Чубинський); Кругом дуба русалоньки Мовчки дожидали; Взяли її, сердешную, Та й залоскотали (Т. Шевченко); В гаю русалочки гуляли, Вінок із квіточок плели, Чогось на море поглядали І, як голубоньки, гули (Л. Глібов);
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 512-513.

===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/r_14/rusalka_5.html Этимологический русскоязычный словарь Фасмера]===
'''РУСАЛКА'''
(см. Зеленин, ЖСт. 20, 357 и сл.). Производное от др.-русск. русалиа "языческий праздник весны", "воскресение св. отцов перед троицей", "игры в этот праздник", ст.-слав. роусали (Савв. кн.), др.-сербск. русалиа , болг. русалия "неделя перед троицей", сербохорв. русаље ср. р. "троица", заимств. через ср.-греч. "троица" или непосредственно из лат. rosalia – то же, первонач. "праздник роз"; см. Мi. ЕW 283; Мурко, WuS 2, 142 и сл.; Томашек, DWА 60, 351 и сл.; Романский, JIRSPpr. 15, 127; Ягич, AfslPh 30, 626 и сл. Для русск. русалка Ягич (там же) предполагает влияние русло.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Русалка_1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Русалка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Русалка_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Русалка_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Русалка_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|HZP3DCQl_dY}}

==Цікаві факти==
===Як ставали русалками===
Згідно з народними віруваннями, русалками ставали дівчата, які потонули або померли на Зелені свята. Також і ті, що були заручені і померли перед шлюбом, або й діти, що народилися мертвими або повмирали нехрещеними — так звані страдчата чи потерчата. Русалки (дівчата і жінки-утоплениці) стають дружинами Водяника.
===Види русалок===
Русалок уявляли, як гарних дівчат, голих і з довгим русявим або зеленим розпущеним волоссям до колін або у сорочках, чи у дівочому прозорому вбранні у вінках з осоки та зілля.
В українській міфології русалки входять до класу демонів. Це дівчата-утоплениці, які, ставши русалками, навіки вічні відійшли від буденного земного буття й переселилися в таємничу сферу. Вони живуть на дні водойми в кришталевому замку, де одні розчесують свої золоті коси, інші відпочивають на лежанках із дорогоцінних мушлів. Їхні прозорі тільця здригаються від холоду, бо промені сонця не доходять до них. Русалки нетерпляче чекають променів, щоб погрітися. Інколи забирають дівчат до себе, в яких не склалася доля. Боги не мали права увійти до русалчиного замку.
Менш поширеною є думка про те, що русалки живуть під водою у гніздах, звитих із соломи і пір'я, украдених ними в селі під час Зеленого тижня. Батьківщиною русалок вважали річкові ями Дніпра. Звідси русалки розходилися по інших водоймах. Навесні, гуляли полями й лісами — до дня Петра і Павла. Особливо небезпечними були русалки у «Русальний Тиждень», коли вони приваблювали до себе перехожих, зокрема дівчат і парубків, та залоскотували їх до смерті. Оберегом від русалок були хрест і полин (Євшан-зілля). Щоб русалки не чинили шкоди людям і в полі, селяни влаштовували після «Русального великодня», у четвер Зеленого тижня, «проводи русалок» з окремими піснями й обрядами.
Розрізняють три види русалок:

'''1)Берегиня (Русалка водяна)''' – демон, народжений від дівчини, яка втопилася. Схожа на дівчину з пишним волоссям і риб’ячим хвостом[Джерело?] замість ніг. Боїться запаху полину або любистку. Живе на дні річок, озер, морів у кришталевих палацах. Часто виходить на берег і сумно співає. Саме тому і назва – Берегиня. Не слід плутати з небесною Берегинею – богинею Матері-Землі.

'''2)Поляниця (Русалка польова)''' – демон, що уособлює мрії про волю, незалежність, гордість. Вигляд: дівчина у вінку та одязі із зелені. Походить з дівчини, яку розтерзали дикі звірі або яка повісилася. Гуцули називають її Повітрулею.

'''3)Мавка (Русалка лісова)''' – демон, що народжується з духу дівчини, яка загинула в лісі з різних причин. Схожа з Поляницею, але різниться одягом, який сплетений з вербових віток.
Серед русалок є й Лоскотниці – це душі дівчат, що померли зимою; вони з’являються на полях і до смерті залоскочують дівчат і хлопців, якщо ті потрапляють до них.
===Різновиди===
'''1.Мавки''' - є різновидом русалок, на відміну від яких мали довге лляне волосся. Ім'я Мавки утворено від «навь» (Навка), що значить «втілення смерті». Вони не мають тіла, не віддзеркалюються у воді, не мають тіні та спини, тому видно всі нутрощі. Разом з тим слово «мавка» співзвучне з готським mawi — «дівчина». Враховуючи значний вплив готів на побут і культуру східних слов'ян за часів їхнього перебування в складі Готського королівства (середина ІІІ ст. — до 375 р. н. е.), готська версія походження цього слова може бути вірогідною.

'''2.Німфи''' — другорядні божества у давньогрецькій міфології, які жили в печерах, лісах, полях, горах, річках і джерелах, уособлювали сили та явища природи. Переносно німфа — вродлива жінка. Лісові німфи, що жили на деревах, звалися дріадами, гамадріадами, гірські — ореадами, або орестіадами, німфи текучих вод — наядами, морські німфи — нереїдами, океанідами тощо.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ру]]

Домовик

2014-11-30T14:38:20Z

Васюк Аня:

'''Домовик, -ка, '''''м. ''Домовой. ''Стука разпораз, мов його домовик душить. ''Ном. № 3142.

'''Домовик''' — це персонаж міфології слов'ян, демонологічна істота, «хатнє божество», що опікується, допомагаючи й іноді шкодячи, життям усієї родини, яка живе в одній хаті.

Домовик уявлявся у вигляді маленького дідка у вивернутому кожусі, що живе під піччю, або як хлопчик з ногами цапа, у червоних штанях (шароварах), рогатій шапці та з люлькою на довгому цибусі. Раніше вірили, що домовик здатний обертатися на кота або іншу тварину чи навіть річ.

Деякі вірування про домовика є. йому народною уявою властивості вказують на чіткий зв'язок цього образу з потойбічним світом і культом предків. Зокрема, вважалось, що домовиком ставав найавторитетніший, найшанованіший член родини, який помирав. Це був позитивний образ, язичницький символ добра і хатнього затишку. Український письменник С. Плачинда, який багато уваги приділяв вивченню й реконструкції давньоукраїнських вірувань, зазначає: «Після скасування язичництва 988 р. церква зробила домовика образом негативним». На це звертає увагу також І.Нечуй-Левицький, пишучи, що в давні часи домовик був богом хатнього вогню й печі і був, певно, добрим богом, а не дідьком. Літні сільські люди в Україні й зараз вірять у те, що домовики живуть на припічку і допомагають людям у веденні домашнього господарства. Є легенди, що багаті люди самі добувають собі домовиків: беруть малесеньке куряче яйце, кладуть собі під пахву і носять 9 днів; на десятий з нього вилуплюється домовик, який вірою і правдою служить своєму господареві (звідси походить прислів'я: багатому чорт дітей колише, в старій печі дідько топить).

Під впливом християнства образ домовика переосмислився і почав сприйматися як нечиста сила, що може завдавати шкоди в хаті. Він стає символом домашніх розладів, негараздів. Видатний дослідник української минувшини й громадський діяч Іван Огієнко писав:

В Україні вважалося, що домовик міг бути і символом охорони домашнього вогнища, захистом сім'ї, і символом злого духу та насланого на сім'ю нещастя.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/domovyk Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ДОМОВИ́К, а, чол.''' За забобонним уявленням слов'янських і інших народів — добрий або злий дух, що живе в домі; бог домівки і майна. В кожній сім'ї, за віруванням слов'ян, існував свій домашній покровитель — «дід домовик» (Історія УРСР, I, 1953, 47); Шовк твоєї, Ганнусю, коси Домовик уночі розплітає (Максим Рильський, II, 1956, 12); * У порівняннях. Ходить він по селу від шинку до шинку, день у день, ніч у ніч; а перед світом, як домовик, іде в свою пустку (Панас Мирний, II, 1954, 163); — Що ти товчешся, як домовик. Цілу ніч! (Андрій Головко, I, 1957, 457).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 364.
===[http://ukrlit.org/slovnyk Український літературний словник]===
'''Домови́к, ка́, м. Домовой.''' Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 419.

'''Домови́к = Домови́й = Хазя́їн = Дід = Де́до''' — у дохристиянських віруваннях — родинний бог, бог господи, «хатнє божество», злий або добрий дух; за повір’ям, опікується життям усієї родини, вартовий дому і хоронитель родини; за уявленням предків, мешкав, як правило, на горищі (на лежаку) або під піччю чи в запічку, куди потім перенеслося домашнє вогнище; зображувався оброслим густою шерстю; за уявленням наддніпрянців, на Домовика перетворювався покійний шанований член родини; допомагає своїм, особливо перед нещастям, чужим зазвичай шкодить; але може шкодити й своїм, коли вони належним чином не задобрюють його; як гнівається, може душити людей, тому, щоб не гнівався, ставили йому окріп — хай п’є; розгнівавшись, може спалити дім, попсувати худобу, заїздити коней; коли щось грюкотить уночі по хаті, в сінях, на горищі і не дає людям спати, — це певна ознака, що люди розгнівили Домовика і його треба задобрити; Домовик перебуває часто в стайні, де ходить за кіньми; часом Хазяїн вередливий, любить худобу тільки певної масті; тому нелюбого коня може заїздити до смерті; при конях у стайні добре тримати козла, — він боронить їх від Домовика, їздить на ньому і дає спокій коневі; при переході у нове помешкання виконували спеціальний обряд, щоб і свій Домовик перейшов з родиною (див. ще Цур, Пек); уживається здебільшого як загальна назва. — Чого, Парасю, ти бліда? — Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна, Весь чорний, мов ведмідь кудлатий (П. Грабовський); Шовк твоєї, Ганнусю, коси домовик уночі розплітав (М. Рильський); Стука раз по раз, мов його домовик душить (М. Номис); Ходить він по селу від шинку до шинку, день у день, ніч у ніч, а перед світом, як домовик, іде в свою пустку (Панас Мирний).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 194-195.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Домовик_1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Домовик_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Домовик_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Домовий_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Домовий_5.jpg|x140px]]

|}

==Цікаві факти==
===Український домовик===
Наш домовик аж ніяк не злий дід, а справжній хатній бог, охоронець домашнього вогнища та родинних святинь. Іноді його вважають істотою невизначеного роду (воно). Проте найчастіше домовик змальовується як невеличкий (вершків дванадцять заввишки) геть оброслий волоссям дідок.
Він прискіпливо стежить за дотриманням родинних ритуалів, шануванням померлих і є, власне, посередником між домочадцями та їхніми предками. Символічна в цьому зв'язку одна з давніх його назв — Щур — однокореневе слово від «пращур» (звався він ще Цур або Пек). На причетність домовика до культу предків вказує й місце його мешкання — під порогом (там, де, за повір'ям, розміщувалися пращури) або під піччю — головною святинею дому. Вважаючи домового богом, йому віддають належну шану: під Новий рік влаштовують «весілля» печі; при переїзді до нової оселі домовика запрошують із собою, споряджаючи для нього хлібну лопату або помело; коли в дім уперше приходить молода, вона мусить принести чорного півня — своєрідну жертву для хатнього бога.

Побачити домовика можуть зовсім маленькі діти. Іноді він показується на великі свята — Різдво, Великдень, Трійцю. Цікаво, що зовнішній вигляд домовика в народній уяві часто залежить від матеріального стану родини, в домі якої живе домовик. В бідніших домах він голий, у заможних господарів — покритий шерстю чи волоссям.
Домовик не любить сварок, він слідкує за тим, щоб у родині був лад та спокій, щоб сім'я дотримувалась традицій та, звичаїв. Не любить домовик, коли дівчата ходять із непокритою головою та лягають спати голими.

Якщо кожен член родини поважає домовика, то останній може допомагати в господарстві, особливо чоловікам. Якщо ж його чимось розгнівити або ж не запросити до свого нового помешкання, то тоді добра в родині не чекай — і робота буде не ладитись, і стосунки між членами родини значно погіршаться.
Домовик може віщувати долю. Для цього він душить людину вночі, і тоді треба запитати: «На добро чи на зло?».
Якщо на добро, то нічого не скаже, якщо ж на зло, то дихне на вас холодним подихом.

У домовиків є своє свято — 10 лютого на день Єфрема Сирина. Кожна господиня цього дня повинна приготувати улюблену страву домовика — кашу та, залишивши її на ніч, запросити домовика на вечерю.
Домовика, незважаючи на всі його гарні риси, християнська релігія вважає нечистою силою. Хоча за дохристиянських часів він виконував роль доброго духа — заступника й охоронця оселі.
Образ домовика як опікуна родинного вогнища переплітається з образом домашнього чорта — дідька. Побутує повір'я, що дідько сидить у курячому зноску і його може виховати кожен, хто виносить яйце дев'ять днів під пахвою. Заможні господарі колись прагнули мати собі таких опікунів і регулярно ставили для них у кутку їжу.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:До]]

Файл:Домовий 5.jpg

2014-11-30T14:37:59Z

Васюк Аня:

Файл:Домовий 4.jpg

2014-11-30T14:37:24Z

Васюк Аня:

Русавка

2014-11-30T14:33:35Z

Васюк Аня:

'''Русавка, -ки, '''''ж. ''1) = '''Русалка. '''''Русавки полиню бояться. ''Ном. № 276. 2) — '''пахнівка'''. Раст. Antoxantum odoratum. Шух. І. 20.
Цей термін має також інші значення. '''Докладніше — у статті Русалка (значення).''' [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) ]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/rusalka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''РУСА́ЛКА, и, жін.''' За народними повір'ями — казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб'ячим хвостом; водяна німфа. — І русалки, й мавки — все з нехрещених дітей… По полях, по лісах, по водах живуть… І скрізь таке, що його й не бачиш, а воно живе… От диво! (Борис Грінченко, II, 1963, 333); Здається, не здивувалася б Ганна, якби раптом збурунилась вода і з-поміж латаття стали вихоплюватись на берег одна за одною голі русалки і, гріючись при місяці, стали б розчісувати свої довгі розпущені коси (Олесь Гончар, II, 1959, 266); * У порівняннях. Чепурні берези маяли на вітрі, як русалки, зеленими косами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308).
Лісова русалка — те саме, що мавка 1. Далекий чарівний сміх зовсім завмер, наче вони своїм криком сполошили.. пестливу лісову русалку (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 46).
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Український літературний словник]===
1) '''У дохристиянських віруваннях''' — водяне божество в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб’ячим хвостом; водяна німфа; за поширеними уявленнями українців, ці водяні красуні живуть на дні річки в чудових кришталевих палацах; уночі, коли сходить місяць, вони виходять на берег, чешуть коси і водять танок; побутують повір’я, що русалки можуть жити в полях і лісах (див. ма́вка 2); за повір’ями, русалками ставали й втонулі нехрещені діти; їх називали ще потерча́тами (див.); подекуди вважають, що русалками стають люди, що вмирають на Русальному (див. Руса́лії) тижні; можуть являтися людям у різному вигляді: або зовсім голі, прикриваючись своїми косами, у вінках із осоки, або в плахті, сорочці, в червоному намисті; живуть під водою, на дні рік чи інших водоймищ і тільки весною у Чистий четвер виходять на суходіл і гуляють по ночах до Петра; бавляться на березі річки з хвилями, вилазять на дерева, гойдаються на гіллі, бігають по траві, співають пісні, чарують ними парубків; хто зачаровується, залоскочуть; можуть залоскотати також дівчат, питаючи: «Полин чи петрушка?»; якщо відповідь «полин», то тікають, бо бояться цієї рослини; іноді питаються про складніше, пop. у П. Чубинського: «Ой біжить, біжить мала дівчина, а за нею русалочка: — Ти послухай мене, красна панночко! Загадаю тобі три загадочки. Як угадаєш, до батька пущу, не вгадаєш — до себе візьму. Ой, що росте без кореня, а що біжить без повода, а що цвіте без цвіту? Камінь росте без кореня, вода біжить без повода, папороть цвіте без цвіту. Панночка загадок не вгадала. Русалочка панночку залоскотала»; у народній уяві русалки схильні до танців, а також до прядіння, тому люблятьполотно і просять у людей сорочки або намітки; у «Слові, реченому христолюбцем» (XIVст.) знаходимо, що язичники вірують у Перуна, Хорса… і у вил, число яких тридев’ять сестриниць, тут бачимо, що ви́ли (див.) —те саме, що й береги́ні (див.); на початку XXст. Ю. Миролюбов записав у кількох селах Подніпров’я імена 17 сестриниць: Сеня́ва, Са́на, Овся́ниця, Жи́тниця, Пшени́ця, Травни́ця, Катрани́ця, Берези́ця, Верби́ця, Вишни́ця, Сливи́ця, Яблуни́ця, Грушени́ця, Осини́ця, Дуби́ця, Тернови́ця, Дивови́ця пізніше він додав ще сім імен: Росяни́ця, Розови́ця, Люби́стиця, Кану́перниця, М’я́тниця, Жали́ця, Краса́; перелік доповнюють: Полудни́ця, Ні́чка-Мару́ха, Гречу́ха;

2) '''лісова́ руса́лка''' — мавка;

3) '''лоскі́тниця, лоскоту́ха''' — за народними уявленнями, жінки й діти, що померли неприродною смертю (передусім самогубці); згідно з повір’ям, живуть у річках, озерах, ставках, з весни ночами (особливо місячними) виходять на берег, можуть заманити з собою, зачарувати, залоскотати. Біжить милий до русалки, Та й не добігає, Бо із річки — русалочок Юрба випливає (Леся Українка); Сиділа русалка на білій березі, просій а русалка в жіночок намітки (П. Чубинський); Кругом дуба русалоньки Мовчки дожидали; Взяли її, сердешную, Та й залоскотали (Т. Шевченко); В гаю русалочки гуляли, Вінок із квіточок плели, Чогось на море поглядали І, як голубоньки, гули (Л. Глібов);
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 512-513.

===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/r_14/rusalka_5.html Этимологический русскоязычный словарь Фасмера]===
'''РУСАЛКА'''
(см. Зеленин, ЖСт. 20, 357 и сл.). Производное от др.-русск. русалиа "языческий праздник весны", "воскресение св. отцов перед троицей", "игры в этот праздник", ст.-слав. роусали (Савв. кн.), др.-сербск. русалиа , болг. русалия "неделя перед троицей", сербохорв. русаље ср. р. "троица", заимств. через ср.-греч. "троица" или непосредственно из лат. rosalia – то же, первонач. "праздник роз"; см. Мi. ЕW 283; Мурко, WuS 2, 142 и сл.; Томашек, DWА 60, 351 и сл.; Романский, JIRSPpr. 15, 127; Ягич, AfslPh 30, 626 и сл. Для русск. русалка Ягич (там же) предполагает влияние русло.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Русалка_1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Русалка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Русалка_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Русалка_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Русалка_5.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
'''Дивитись тут:'''
https://www.youtube.com/watch?v=HZP3DCQl_dY
==Цікаві факти==
===Як ставали русалками===
Згідно з народними віруваннями, русалками ставали дівчата, які потонули або померли на Зелені свята. Також і ті, що були заручені і померли перед шлюбом, або й діти, що народилися мертвими або повмирали нехрещеними — так звані страдчата чи потерчата. Русалки (дівчата і жінки-утоплениці) стають дружинами Водяника.
===Види русалок===
Русалок уявляли, як гарних дівчат, голих і з довгим русявим або зеленим розпущеним волоссям до колін або у сорочках, чи у дівочому прозорому вбранні у вінках з осоки та зілля.
В українській міфології русалки входять до класу демонів. Це дівчата-утоплениці, які, ставши русалками, навіки вічні відійшли від буденного земного буття й переселилися в таємничу сферу. Вони живуть на дні водойми в кришталевому замку, де одні розчесують свої золоті коси, інші відпочивають на лежанках із дорогоцінних мушлів. Їхні прозорі тільця здригаються від холоду, бо промені сонця не доходять до них. Русалки нетерпляче чекають променів, щоб погрітися. Інколи забирають дівчат до себе, в яких не склалася доля. Боги не мали права увійти до русалчиного замку.
Менш поширеною є думка про те, що русалки живуть під водою у гніздах, звитих із соломи і пір'я, украдених ними в селі під час Зеленого тижня. Батьківщиною русалок вважали річкові ями Дніпра. Звідси русалки розходилися по інших водоймах. Навесні, гуляли полями й лісами — до дня Петра і Павла. Особливо небезпечними були русалки у «Русальний Тиждень», коли вони приваблювали до себе перехожих, зокрема дівчат і парубків, та залоскотували їх до смерті. Оберегом від русалок були хрест і полин (Євшан-зілля). Щоб русалки не чинили шкоди людям і в полі, селяни влаштовували після «Русального великодня», у четвер Зеленого тижня, «проводи русалок» з окремими піснями й обрядами.
Розрізняють три види русалок:

'''1)Берегиня (Русалка водяна)''' – демон, народжений від дівчини, яка втопилася. Схожа на дівчину з пишним волоссям і риб’ячим хвостом[Джерело?] замість ніг. Боїться запаху полину або любистку. Живе на дні річок, озер, морів у кришталевих палацах. Часто виходить на берег і сумно співає. Саме тому і назва – Берегиня. Не слід плутати з небесною Берегинею – богинею Матері-Землі.

'''2)Поляниця (Русалка польова)''' – демон, що уособлює мрії про волю, незалежність, гордість. Вигляд: дівчина у вінку та одязі із зелені. Походить з дівчини, яку розтерзали дикі звірі або яка повісилася. Гуцули називають її Повітрулею.

'''3)Мавка (Русалка лісова)''' – демон, що народжується з духу дівчини, яка загинула в лісі з різних причин. Схожа з Поляницею, але різниться одягом, який сплетений з вербових віток.
Серед русалок є й Лоскотниці – це душі дівчат, що померли зимою; вони з’являються на полях і до смерті залоскочують дівчат і хлопців, якщо ті потрапляють до них.
===Різновиди===
'''1.Мавки''' - є різновидом русалок, на відміну від яких мали довге лляне волосся. Ім'я Мавки утворено від «навь» (Навка), що значить «втілення смерті». Вони не мають тіла, не віддзеркалюються у воді, не мають тіні та спини, тому видно всі нутрощі. Разом з тим слово «мавка» співзвучне з готським mawi — «дівчина». Враховуючи значний вплив готів на побут і культуру східних слов'ян за часів їхнього перебування в складі Готського королівства (середина ІІІ ст. — до 375 р. н. е.), готська версія походження цього слова може бути вірогідною.

'''2.Німфи''' — другорядні божества у давньогрецькій міфології, які жили в печерах, лісах, полях, горах, річках і джерелах, уособлювали сили та явища природи. Переносно німфа — вродлива жінка. Лісові німфи, що жили на деревах, звалися дріадами, гамадріадами, гірські — ореадами, або орестіадами, німфи текучих вод — наядами, морські німфи — нереїдами, океанідами тощо.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ру]]

Файл:Русалка 5.jpg

2014-11-30T14:33:02Z

Васюк Аня:

Файл:Русалка 4.jpg

2014-11-30T14:32:29Z

Васюк Аня:

Архангол

2014-11-30T14:26:00Z

Васюк Аня:

'''Арха́нгел, -ла,''' ''м.'' Архангелъ. ''Бачить же Бог, бачить Творець, що мир погибає, архангела Гавриїла в Назарет посилає.'' Шевч. 290.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/arkhanghel Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''АРХА́НГЕЛ, а, чол.''' У християнській релігії — ангел вищого рангу. Потім дяк знайшов десь у дзвіниці дерев'яного змія, з-під старинної статуї архангела Михаїла (Нечуй-Левицький, II, 1956, 82).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 64.
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB Український літературний словник]===
1''')АРХА́НГЕЛ, а, ч.''' У християнській релігії — ангел вищого рангу. Потім дяк знайшов десь у дзвіниці дерев’яного змія, з-під старинної статуї архангела Михаїла (Н.-Лев., II, 1956, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 64.
2''')Арха́нгел''' — у християнській релігії — ангел найвищого рангу; припускають, що їх сім; у Святому Письмі є згадка про трьох із них: архистратига Михаїла (див. Миха́йла 1), який переміг Сатанаїла і загнав його в безодні пекла; архангела Гавриїла (див.), який сповістив Захарію про народження Іоанна Хрестителя, а Діву Марію про народження Ісуса; архангела Рафаїла, який супроводив Товію в пустелі; інші чотири — це Уриїл, Салафіїл, Ієгудиїл, Варахіїл. Бачить же Бог, бачить Творець, Що мир погибає, Архангела Гавриїла В Назарет посилає (Т. Шевченко); Потім дяк знайшов десь у дзвіниці дерев’яного змія, з-під старинної статуї архангела Михаїла (І. Нечуй-Левицький).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 18.
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB Англо-український словник]===
'''Архангел'''
Переклад на англійську:
Archangel (noun)
'''Подібні фрази в словнику:'''.
Архангел Михаїл - Archangel Michael
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Архангел_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Архангел_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Архангел_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Архангел_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Архангел_5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Архангел_6.jpg|x140px]]

|}

==Цікаві факти==
=== В юдаїзмі ===
За давньою класифікацією — в іудейському апокрифі «Книга Еноха» (II ст. до н. е.) — існує 7 архангелів:
Михаїл, покровитель ізраїльського народу, він же головний архангел; (Міхаель, керує Сонцем)
Гавриїл, вартовий раю і начальник над духами, що надають допомогу людям; (Габріель, керує Місяцем)
Рафаїл, володар думки людини і його зцілитель; (Рафаель, керує Меркурієм)
Уріїл, що володарює над небесними світилами; (Уріель або Анаель, керує Венерою)
Саракаель або Суріель, (ru:Сариэль), начальник над душами людськими, якого іноді ідентифікують як Метатрон. (Селафиїл, Селафіель або Самуель, керує Марсом)
Ієремиїл, Раміель, "грім божий". (ймовірно Сашіель або Задкіель, керує Юпітером)
Рагуїл, "Божий Приятель", ангел помсти (Камаель або Кассіель, керує Сатурном)
Сім Архангелів «Книги Еноха» відповідають семи Амеша Спента зороастризму і семи планетним духам вавілонян. Згідно з переказами іудаїзму, кожен архангел сполучений з однією з планет.
=== У християнстві ===
У системі ангельської ієрархії Псевдо-Діонісія Ареопагіта це восьмий з дев'яти чинів ангельських - Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уриїл, Камаель, Йофіель, Рагуель.
За класифікацією ангелів, викладеною в творі Псевдо-Діонісія Ареопагіта (V — поч. VI ст.) «Про небесну ієрархію», Архангел є назва другого чину в третьому, нижчому лиці ангельської ієрархії (1-й чин — ангели, 2-ою — архангели, 3-ою — начала). Сім Архангелів як начальники над міріадами ангелів (небесного воїнства) називаються також архістратигами. У папи Григорія I - Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уриїл (Анаель), Сіміель, Оріфіель, Рагуель. У сучасному східному християнстві шануються 8 архангелів: Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уриїл, Селатиїл, Ієгудиїл, Варахиїл, Ієремиїл. Відомі також багато інших архангелів.
Святкування Собору Архистратига Михаїла та інших Небесних сил безплотних відбувається у Християнській церкві 8 (21) листопада. Його встановлення пов'язують з рішенням Лаодикійського собору (бл. 343 року). Лаодикійський Собор відбувся за кілька років до Першого Вселенського Собору. Під час Лаодикійського Собору було засуджено поклоніння ангелам як творцям, і правителям світу, а вчення було назване єретичним.
=== Архангел Михаїл===
Архистратиг Божий Михаїл — головний Архангел всього Небесного воїнства, той Ангел, який очолив битву проти павшого сатани і приєднавшихся до нього палих ангелів, і скинув з Неба згорділих Денницю з іншими полеглими духами. Архангел є одним з найбільш шанованих біблійних персонажів. В Одкровенні святого апостола Іоанна Богослова написано: І сталася на небі війна: «Михаїл і Ангели його воювали проти дракона, і дракон і ангели його воювали проти них, але не встояли, і не знайшлося їм місця на небі. І скинений був великий дракон, древній змій, званий дияволом і сатаною, що зводить усесвіт, скинутий на землю, і ангели його скинуті з ним.»
За це, він поставлений Господом над всіма дев'ятьма чинами Агельськими. І ім'я Архангела він носить не як вказівку на власний чин в девятичастичній ієрархії, а як позначення його влади і верховенства над усіма Ангелами. Архистратиг Михаїл брав участь як у багатьох Старозавітних подіях, так і в більш пізній час. Через нього з'явилася Сила Господня, що знищила єгиптян і фараона, які переслідували ізраїльтян. Архістратиг Михаїл захищав Ізраїль у часи незгод. Він з'явився Ісусу Навіну і відкрив волю Господа щодо взяття Єрихона (Нав 5, 13-16). Архангел Михаїл заборонив дияволу явити юдеям тіло святого пророка Мойсея для обожнення (Юд 1, 9). Також відомо про багато інших найважливіших подій, в яких брав участь Архенгел Михаїл. З цього приводу Григорій Великий пише, що в той час, як інші Ангели являються для того, щоб принести людям якусь звістку, Михаїл Архангел надсилається всякий раз, коли повинна з'явитися чудесна сила Божа. І саме його ім'я в перекладі з єврейського значить "хто як Бог? ", тобто говорить, що ніхто не може зробити того, що робить Всевишній Господь Своєю волею.
З давніх часів шанується святий Архистратиг Божий Михаїл на Русі. Захист руських міст Пресвятою Царицею Небесною завжди відбувався через Її появи з Воїнством Небесним під проводом Архистратига. Наприклад, коли хан Батий прямував до Новгороду, Архангел явився йому й заборонив входити в це місто.
=== Архангел Гавриїл===
Гавриї́л (дослівно з древньоєврейської Пан від Бога) — один із семи святих архангелів, керівник чину херувимів, що оточують Божий Престол. У Новому Заповіті, Гавриїл є ангелом, який звіщає Захарії, що Єлисавета народить Івана Предтечу (Луки 1:5-20), і який відвідує Марію, щоб об'явити їй що вона народить Ісуса, який наречеться Сином Божим. Візит Гавриїла до Марії описаний в Євангелії від Луки називають Благовіщенням:"Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет, до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія. Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.” Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”[2]. У біблійній традиції Гавриїл теж вважається Божим посланцем.
=== Архангел Рафаїл===
Рафаї́л (дослівно з древньоєврейської: вилікуй Боже) — один із семи святих архангелів (архистратигів). Рафаїл — ангел духів людей, Божий цілитель, лікар, чудотворець, цілитель землі, поселяється Богом для зцілення людей та лікування землі. Рафаїл дав ліки та чарівні формули Ною. Рафаїл теж приносить молитви святих Богу. Корінь імені Рафаїл (Raphael) також присутній в сучасному єврейському слові Rophe, яке перекладається як «лікар», тим самим нагадуючи про традиційно приписуваних цьому ангелу здібностях цілителя. Рафаїл згадується в Біблії а саме в Книзі Товит.
Рафаїл деколи зображується (зазвичай на медальйонах) стоячим зверху великої риби або тримаючи на зловлену рибу. Ці ілюстрації — посилання до біблійної книги Товит, де він каже Товії зловити рибу, а потім використовує жовчний міхур аби зцілити очі Товії і вигнати демона, що вбив сімох чоловіків Сарри, дочки Рагуела геть шляхом спалення серця та печінки.
В книзі Еноха (біблійна апокрифа) Рафаїл зв'язав Азазеля (прототип сатани) під пустелею, що зветься Дудаель, згідно з книгою Еноха 10:5-7:
І знову сказав Господь Рафаїлу: « Звяжи Азазеля за руки і ноги і кинь його в темряву: і зроби отвір в пустелі, що в Дудаелі, і кинь його туди. І встановив над ним грубе та тверде каміння, і покрий його темнотою, і нехай він там проживає навіки, і покрий його лице, щоби він не побачив світла. І на день великого суду він буде вкинений у вогонь».
=== Архангел Уриїл===
(дослівно з древньєврейської «Божий вогонь») — один із семи архангелів (архістратигів). Уриїл — начальник першого ангельського чину серафимів та херувимів (вищої єрархії), керує безплотними силами та небесними світилами.
Він згадується в Біблії у 3-й книзі Ездри (4:1; 5:20; 10:28). Уриїл був посланий від Бога до юдейського вченого, священика Ездри, для його настановлення та пояснення таємничих Божих шляхів (Езд. III. 4:1).
=== Архангел Селафиїл===
Святий архангел Селафиїл (арамейською צלתיאל Целатіель «Молитва Бога»,), . Селафиїл — один зі семи архангелів у східній православній традиції. В іконографії, коли його зображують самим чи з індивідуальними характеристиками, Селафиїла представляють у стані смиренної молитви, з опущеними очами та перехрещиними на грудях руками. Саме молитва є характеризуючою ознакою цього архангела. Православні християни шукають його помочі, коли їхнім молитвам перешкоджають відволікання, неуважність чи холодність. Святитель Інокентій Херсонський пише про Архангела Селафиїла: «И вот Господь даровал нам целый лик ангелов молитвенных, с их вождем Салафиилом, чтобы они чистым дыханием уст своих согревами наши хладные сердца к молитве, чтобы вразумляли нас, когда и как молится, чтобы возносили самые приношения наши к престолу благодати. Когда увидите, братие, на иконе Архангела, стоящего в молитвенном положении, с очами, потупленными долу, с руками, приложенными с благоговением к персям (к груди), то знайте, что это Салафиил».
=== Архангел Єгудиїл===
Єгудиїл (івр. יהודיאל Yehudiel «хвала Божа») — один зі семи архангелів в традиції православ'я. Це ім'я відомо лише за переданнями. В Біблії та в Євангелії воно не зустрічається. Він часто зображуєтся на іконах тримаючим корону та батіг. Зображення на іконах: " Архангел Божий Єгудиїл зображується тримаючим в правій руці золотий вінець, як нагороду від Бога за корисну та благочестиву працю святим людям, а в лівій руці бич з трьох чорних шнурків з трьома кінцями, як кара грішним за лінивство до благочестивих труджень."Єгудиїл — покровитель усіх, хто усердно трудиться; корона, яку він тримає, символізує винагороду за духовну працю. Поруч зі своїми підпорядкованими ангелами, він є порадником і захисником усіх, хто працює на славу Господа, зокрема царів, суддів та інших керівних позицій.
=== Архангел Варахиїл===
Архангел Варахиїл (Heb. ברכיאל, англ. Barachiel, благословення Боже) — в православній традиції архангел Божих благословінь, через нього посилається благословення на всяке добре діло.
Ім'я цього архангела відомо лише за переданням. В Біблії (в тому числі в Євангелії) воно не зустрічається. Ікони і згадки зустрічаються порівняно рідко. За звичай зображають з квітами трояндами. У Третій Книзі Еноха він описується як один з ангельських князів з 496 000 миріядами співслужачих йому ангелів. Він вважається за одного з чотирьох правлячих серафимів та за князя Другого Неба. Він теж вважається ангелом блискавки.
Бронзова фігура з квітами троянд в лівій руці роботи скульптора Юрія Григоровича Орєхова, що зображує архангела Варахиїла, розміщена на фасаді південно-західної сторони храма Христа Спасителя у Москві. Іменини
Люди, названі чоловічим іменем Варахиїл і жіночим Варахиїла, відмічають Іменини 21 листопада (8 листопада за старим стилем), в день святкування Собору архистратига Божого Михаїла та інших Небесных Сил безплотних. Тільки ченці ставали Рафаїлами, Уриїлами, Селафиїлами, Єгудиїлами, Варахиїлами, Єремиїлами.
=== Архангел Ієремиїл===
Ієремиїл в перекладі з єврейської мови означає — піднесення до Бога, висота Божа.
Його ім'я згадується в другоканонічній третій книзі Ездри: "Не про те ж чи запитували душі праведних в затворах своїх, кажучи: " доки таким чином будемо ми сподіватися? І коли плід нашої відплати? "На це відповів мені Ієремиїл Архангел: " коли виповниться число насіння в вас, бо Всевишній на терезах зважив вік цей, і мірою виміряв часи, і числом перелічив годинник, і не посуне і не прискорить до тих пір, аж поки не виповниться певна міра "(3 Езд. 4, 35-37). "
Де він разом з архангелом Уриїл приходив до пророка і відповідав на його питання про кінець світу.
Традиційно архангела Ієремиїла зображують на іконах де він тримає ваги в правій руці.
Архангел Ієремиїл, за переказами, надсилається до людини для сприяння його повернення до Бога. Архангел Божий не тільки відкриває похмуру перспективу гріховного світу, але також допомагає побачити в світі святі зерна життя вічного. Ангели покаяння перебувають у підпорядкуванні Архангела Єремії. Вони нагадують людині про забутих гріхах, допомагають при сповіді, покаяння, причасті, дають людині сили для внутрішньої роботи і перебувають поруч у момент його молитви.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ар]]

Файл:Архангел 6.jpg

2014-11-30T14:25:22Z

Васюк Аня:

Файл:Архангел 5.jpg

2014-11-30T14:24:23Z

Васюк Аня: