Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Багряний

2014-01-23T14:54:51Z

Бутар Вікторія:

'''Багряний, -а, -е. = [[Багровий]].'''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАГРЯНИЙ, а, е. Густо-червоний, пурпуровий. Розжеврене, червоне сонце низько Спустилося, багряним світлом грало По деревах, по квітках і по річці (Леся Українка. IV, 1954, 117); Багряні сережки вовчих ягід схожі на коштовні самоцвіти, що хтось розвішав на кущах (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 368); Шумлять багряні прапори (Володимир Сосюра, II, 1958, 418).

Повний тлумачний словник
БАГРЯНИЙ (густо-червоний, іноді з темним або фіолетовим відтінком), БАГРОВИЙ, ПУРПУРНИЙ, ПУРПУРОВИЙ, ПОРФІРНИЙ рідше, ПОРФІРОВИЙ рідше; КАРМАЗИНОВИЙ (з темним відтінком); БУРЯКОВИЙ, БУРЯЧКОВИЙ рідше (темно-червоний з синюватим відтінком). Сонце сходило, як жар, багряне, Мов нагріте від вогню боїв (Д. Павличко); Непомітно надійшов ранок, залив пурпурним сяйвом ліс (М. Шеремет); Кармазинове сонце, наче крізь жовту югу, розцвітало спекою (О. Донченко); Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза. Вже буряковий він, темнішає (А. Головко). - Пор. 1. червоний.
ЧЕРВОНИЙ (кольору крові), КРОВ'ЯНИЙ, КРИВАВИЙ, КАЛИНОВИЙ, БОРДОВИЙ, БОРДО, ВИШНЕВИЙ, ЧЕРВЛЕНИЙ (ЧЕРЛЕНИЙ) діал., ГРАНАТОВИЙ діал. (темно-червоний); МАЛИНОВИЙ (кольору ягоди малини - темно-червоний); РУБІНОВИЙ (кольору рубіну); МАКОВИЙ розм. (кольору червоної квітки маку); ЧЕРВІНЬКОВИЙ (кольору червоно-коричневої глини - червіньки); КУМАЧЕВИЙ (кольору кумачу - яскравочервоний); КОРАЛОВИЙ (КОРАЛЕВИЙ) (кольору коралів - яскраво-червоний); КАРМІННИЙ, КАРМІНОВИЙ, ШАРЛАХОВИЙ (яскраво-червоний); ЧЕРВОНОГАРЯЧИЙ, ПОЛУМ'ЯНИЙ, ПОЛУМ'ЯНИСТИЙ (ПОЛУМЕНИСТИЙ), ЖАРКИЙ, ПЛОМЕНИСТИЙ поет. (кольору вогню - яскраво-червоний); РОЖЕВИЙ (світлочервоний); ФРЕЗ (світло-червоний з бузковим відтінком); РУМ'ЯНИЙ (червоного або рожевого кольору). Яблука доспіли, яблука червоні! (М. Рильський); На йому були широкі штани по жовтому полю з темно-червоними кров'яного кольору вузенькими смужками (І. Нечуй-Левицький); Через якийсь час до неба піднялися два криваві стовпи вогню (М. Стельмах); Скоро зійде зоря калинова (В. Сосюра); Поверх легкої домотканої сорочки носив (хлопець) ще й короткі з бордового оксамиту штанці (І. Ле); У старшої невістки два очіпки, один блакитний, другий вишневий (Г. Квітка-Основ'яненко); Звук його голосу застряг у хурчанні машин, в осінньому вітрові, в завої червленого листя (А. Хорунжий); Ярко світяться черлені, переткані сухозлоттю запаски молодиць (Г. Хоткевич); Кілька гранатових крапель упало на коштовну скатерть (А. Шиян); Малинові хоругви лопотять, як птиці (Б. Лепкий); Яскраве світло електричних прожекторів вигравало гарячими рубіновими іскрами в тоненькому струмочку (Ю. Смолич); Завжди в усім однакові Були обидві дочки. В обох спіднички макові, Вишивані сорочки (В. Бичко); Пучок золотистого проміння заплутався у Фіриних кучерях. Від того її волосся спалахнуло буйною пожежею, червіньковим полум'ям (О. Донченко); Тепер у неї тільки й думки, котрий очіпок до лиця: чи гурочковий, чи кумачевий (Ганна Барвінок); Коралові квіти шалфею на могилі художника були схожі на застиглі вогники (Л. Первомайський); Сині трави. Даль кармінна. Ріки в тумані. В сяйві мрійному долини і огні, огні (В. Сосюра); Пишно й жадібно тягнеться кожна квіточка до кармінового неба (А. Шиян); Посол вклонився війську, розкрив скриньку, загорнуту в шарлаховий шовк, і витяг з неї пергаментний згорток (З. Тулуб); Її рум'яне лице й червоні руки ніби палали серед тих червоногарячих смужок в її сукні (І. Нечуй-Левицький); Ось недалеко під ногами, в малій ущелині, застигла полум'яна голівка дикого зірчастого маку (О. Донченко); У густому ялинковому гіллі порпаються в шишках полум'янисті криводзьобі шишкарі (з газети); На полуменистих квітках заблищала роса (І. Волошин); Вони (квіти) красувалися серед в'янучих трав, виділялися жаркими барвистими плямами на тлі осіннього листя (В. Собко); Червона, пломениста шипшина розквітала тут (Марко Вовчок); Уланські полки мріли, неначе клумби розкішних рожевих троянд, саме в цвіту (І. Нечуй-Левицький); Зразу впадав у очі одяг Марусі. Дорогий каракулевий жакет, товста сукняна спідниця і кофточка не з віскози, а таки з справжнісінького шовку кольору фрез... (О. Копиленко); Вихор сидів на підбитому танку, повільно доїдаючи великий рум'яний пиріг (В. Кучер). - Пор. багряний, 1. червоніти, 2. червоніти

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1_331.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Big_27868.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Портрет.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ба]]

Файл:Портрет.jpg

2014-01-23T14:54:34Z

Бутар Вікторія:

Файл:Big 27868.jpg

2014-01-23T14:53:47Z

Бутар Вікторія:

Файл:1 331.jpg

2014-01-23T14:53:03Z

Бутар Вікторія:

Файл:1 331.jpg

2014-01-23T14:53:03Z

Бутар Вікторія: Бутар Вікторія завантажив нову версію «Файл:1 331.jpg»

Багряний

2014-01-23T14:49:59Z

Бутар Вікторія:

'''Багряний, -а, -е. = [[Багровий]].'''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАГРЯНИЙ, а, е. Густо-червоний, пурпуровий. Розжеврене, червоне сонце низько Спустилося, багряним світлом грало По деревах, по квітках і по річці (Леся Українка. IV, 1954, 117); Багряні сережки вовчих ягід схожі на коштовні самоцвіти, що хтось розвішав на кущах (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 368); Шумлять багряні прапори (Володимир Сосюра, II, 1958, 418).

Повний тлумачний словник
БАГРЯНИЙ (густо-червоний, іноді з темним або фіолетовим відтінком), БАГРОВИЙ, ПУРПУРНИЙ, ПУРПУРОВИЙ, ПОРФІРНИЙ рідше, ПОРФІРОВИЙ рідше; КАРМАЗИНОВИЙ (з темним відтінком); БУРЯКОВИЙ, БУРЯЧКОВИЙ рідше (темно-червоний з синюватим відтінком). Сонце сходило, як жар, багряне, Мов нагріте від вогню боїв (Д. Павличко); Непомітно надійшов ранок, залив пурпурним сяйвом ліс (М. Шеремет); Кармазинове сонце, наче крізь жовту югу, розцвітало спекою (О. Донченко); Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза. Вже буряковий він, темнішає (А. Головко). - Пор. 1. червоний.
ЧЕРВОНИЙ (кольору крові), КРОВ'ЯНИЙ, КРИВАВИЙ, КАЛИНОВИЙ, БОРДОВИЙ, БОРДО, ВИШНЕВИЙ, ЧЕРВЛЕНИЙ (ЧЕРЛЕНИЙ) діал., ГРАНАТОВИЙ діал. (темно-червоний); МАЛИНОВИЙ (кольору ягоди малини - темно-червоний); РУБІНОВИЙ (кольору рубіну); МАКОВИЙ розм. (кольору червоної квітки маку); ЧЕРВІНЬКОВИЙ (кольору червоно-коричневої глини - червіньки); КУМАЧЕВИЙ (кольору кумачу - яскравочервоний); КОРАЛОВИЙ (КОРАЛЕВИЙ) (кольору коралів - яскраво-червоний); КАРМІННИЙ, КАРМІНОВИЙ, ШАРЛАХОВИЙ (яскраво-червоний); ЧЕРВОНОГАРЯЧИЙ, ПОЛУМ'ЯНИЙ, ПОЛУМ'ЯНИСТИЙ (ПОЛУМЕНИСТИЙ), ЖАРКИЙ, ПЛОМЕНИСТИЙ поет. (кольору вогню - яскраво-червоний); РОЖЕВИЙ (світлочервоний); ФРЕЗ (світло-червоний з бузковим відтінком); РУМ'ЯНИЙ (червоного або рожевого кольору). Яблука доспіли, яблука червоні! (М. Рильський); На йому були широкі штани по жовтому полю з темно-червоними кров'яного кольору вузенькими смужками (І. Нечуй-Левицький); Через якийсь час до неба піднялися два криваві стовпи вогню (М. Стельмах); Скоро зійде зоря калинова (В. Сосюра); Поверх легкої домотканої сорочки носив (хлопець) ще й короткі з бордового оксамиту штанці (І. Ле); У старшої невістки два очіпки, один блакитний, другий вишневий (Г. Квітка-Основ'яненко); Звук його голосу застряг у хурчанні машин, в осінньому вітрові, в завої червленого листя (А. Хорунжий); Ярко світяться черлені, переткані сухозлоттю запаски молодиць (Г. Хоткевич); Кілька гранатових крапель упало на коштовну скатерть (А. Шиян); Малинові хоругви лопотять, як птиці (Б. Лепкий); Яскраве світло електричних прожекторів вигравало гарячими рубіновими іскрами в тоненькому струмочку (Ю. Смолич); Завжди в усім однакові Були обидві дочки. В обох спіднички макові, Вишивані сорочки (В. Бичко); Пучок золотистого проміння заплутався у Фіриних кучерях. Від того її волосся спалахнуло буйною пожежею, червіньковим полум'ям (О. Донченко); Тепер у неї тільки й думки, котрий очіпок до лиця: чи гурочковий, чи кумачевий (Ганна Барвінок); Коралові квіти шалфею на могилі художника були схожі на застиглі вогники (Л. Первомайський); Сині трави. Даль кармінна. Ріки в тумані. В сяйві мрійному долини і огні, огні (В. Сосюра); Пишно й жадібно тягнеться кожна квіточка до кармінового неба (А. Шиян); Посол вклонився війську, розкрив скриньку, загорнуту в шарлаховий шовк, і витяг з неї пергаментний згорток (З. Тулуб); Її рум'яне лице й червоні руки ніби палали серед тих червоногарячих смужок в її сукні (І. Нечуй-Левицький); Ось недалеко під ногами, в малій ущелині, застигла полум'яна голівка дикого зірчастого маку (О. Донченко); У густому ялинковому гіллі порпаються в шишках полум'янисті криводзьобі шишкарі (з газети); На полуменистих квітках заблищала роса (І. Волошин); Вони (квіти) красувалися серед в'янучих трав, виділялися жаркими барвистими плямами на тлі осіннього листя (В. Собко); Червона, пломениста шипшина розквітала тут (Марко Вовчок); Уланські полки мріли, неначе клумби розкішних рожевих троянд, саме в цвіту (І. Нечуй-Левицький); Зразу впадав у очі одяг Марусі. Дорогий каракулевий жакет, товста сукняна спідниця і кофточка не з віскози, а таки з справжнісінького шовку кольору фрез... (О. Копиленко); Вихор сидів на підбитому танку, повільно доїдаючи великий рум'яний пиріг (В. Кучер). - Пор. багряний, 1. червоніти, 2. червоніти

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ба]]

Багряний

2014-01-23T14:44:39Z

Бутар Вікторія:

'''Багряний, -а, -е. = [[Багровий]].'''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ба]]

Бадьоритися

2014-01-23T14:43:44Z

Бутар Вікторія:

'''Бадьоритися, -рюся, -ришся,''' ''гл.'' Бодриться, молодиться, молодечествовать. Левиц. Пов. 34. ''А диво цариця, мов та чапля між птахами, скаче, бадьориться.'' Шевч.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАДЬОРИТИСЯ, рюся, ришся, недок. Намагатися триматися бадьоро, мати бадьорий вигляд. А диво-цариця, Мов та чапля меж птахами, Скаче, бадьориться (Тарас Шевченко, I, 1951, 247); На них [возах] сиділи дядькщ одні з них бадьорилися, перемовлялися між собою, інші, обіпершись ногами об війя, куняли, зморені сном (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 145); Я бадьорився, намагався розігнати туман смутку, що горнув мені душу, а все марно (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 90);
// Триматися по-молодецькому. Дід Корній — значно старіший. Йому вже за шістдесят. Але він ще бадьориться (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 20); * Образно. Хата хоч стара була, та як полагодив був Остап,., то вона мов і бадьорилася (Панас Мирний, II, 1954, 45).

Орфоепічний словник української мови
бадьоритисяПеревод
бадьоритися
[бад'ори/тиес'а]
-д'оур'у/с'а, -ри/с':а, -ри/ц':а, -риемо/с'а, -риете/с'а, -р'а/ц':а; нак. -ри/с'а, -д'оур'іц':а

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:BA6HsDiFc8I.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-ne-zasnuty-na-roboti.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Om_zXmXKrsg.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ба]]

Файл:Om zXmXKrsg.jpg

2014-01-23T14:43:34Z

Бутар Вікторія:

Файл:Yak-ne-zasnuty-na-roboti.jpg

2014-01-23T14:43:06Z

Бутар Вікторія:

Файл:Yak-ne-zasnuty-na-roboti.jpg

2014-01-23T14:43:06Z

Бутар Вікторія: Бутар Вікторія завантажив нову версію «Файл:Yak-ne-zasnuty-na-roboti.jpg»

Файл:BA6HsDiFc8I.jpg

2014-01-23T14:42:38Z

Бутар Вікторія:

Бадьоритися

2014-01-23T14:36:27Z

Бутар Вікторія:

'''Бадьоритися, -рюся, -ришся,''' ''гл.'' Бодриться, молодиться, молодечествовать. Левиц. Пов. 34. ''А диво цариця, мов та чапля між птахами, скаче, бадьориться.'' Шевч.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ба]]

Багатирський

2014-01-23T14:34:04Z

Бутар Вікторія:

'''Багатирський, -а, -е.''' 1) '''= [[Багатирів]].''' Г. Барв. 189. 2) Богатырскій. ''Та згинь! не хочу покаляти честь багатирськую свою.'' Котл. Ен. 231.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАГАТИРСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до багатир. — Добре серце положили йому в груди; та й розуму не задурили багатирськими витребеньками (Панас Мирний, V, 1955, 184); Іван і Василь були се два багатирські сини із Соколія (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 58); Це Костенко, багатирський син на все село (Яків Качура, II, 1958, 57);
// Належний багатиреві. Багатирська хата.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1545_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1293698721.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ба]]

Файл:1293698721.jpg

2014-01-23T14:33:22Z

Бутар Вікторія: Бутар Вікторія завантажив нову версію «Файл:1293698721.jpg»

Файл:1293698721.jpg

2014-01-23T14:33:21Z

Бутар Вікторія:

Файл:1545 1.jpg

2014-01-23T14:32:37Z

Бутар Вікторія:

Багатирський

2014-01-23T14:25:21Z

Бутар Вікторія:

'''Багатирський, -а, -е.''' 1) '''= [[Багатирів]].''' Г. Барв. 189. 2) Богатырскій. ''Та згинь! не хочу покаляти честь багатирськую свою.'' Котл. Ен. 231.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ба]]

Бавовняний

2014-01-23T14:22:29Z

Бутар Вікторія:

'''Бавовняний, -а, -е. = [[Бавняний]]'''.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАВОВНЯНИЙ, а, е. Прикм. до бавовна. Чорні бавовняні зернятка вискубувалися з сніжно-білих та чистих клубочків пуху (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 94);
// Виготовлений з бавовни. За останні три роки в легкій промисловості України освоєно нові вироби. Це бавовняні тканини — «плетінка», трико меланжеве, плахта (Наука і життя, 1, 1957. 4); * Образно. Зимовий день, короткий і сірий, з бавовняними хмарами над верхівками сосен, гойдав тишу, як пухнасту білу колиску (Олесь Донченко, I, 1956, 399).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ба]]

Бавовняний

2014-01-23T14:19:05Z

Бутар Вікторія:

'''Бавовняний, -а, -е. = [[Бавняний]]'''.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Ба]]

Бубличок

2014-01-23T14:17:28Z

Бутар Вікторія:

'''Бубличок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''[[бублик]]. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БУБЛИЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до бублик 1. Той добридень прийде скаже, Той зілля попросить, Той бубличків, паляничку, Всього понаносять (Тарас Шевченко, І, 1951, 538)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Clip8949.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D1687766c9f2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sooshki.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Бу]]

Файл:Sooshki.jpg

2014-01-23T14:17:10Z

Бутар Вікторія:

Файл:Clip8949.jpg

2014-01-23T14:15:20Z

Бутар Вікторія:

Бубличок

2014-01-23T14:05:47Z

Бутар Вікторія:

'''Бубличок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''[[бублик]]. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Бу]]

Бузковий

2014-01-23T14:00:33Z

Бутар Вікторія:

'''Бузковий, -а, -е. '''Сиреневый. ''Квіточка бузкова. ''МВ. (О. 1862. І. 75).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БУЗКОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до бузок. Добре йому впали у пам'яті.. І той вечір весни молодої, і навіть та квіточка бузкова (Марко Вовчок, I, 1955, 148); Сидить Ольга на лавочці під бузковим кущем (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 677).

2. Такого кольору, як квіти бузку; ясно-ліловий. Горять, міняться на очах сині, зелені, бузкові, оранжеві й бурштинові легкі осяйні хмарини (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 5).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 250.

Орфографічний словник української мови
ЧЕРВОНО-БУЗКОВИЙ

черво́но-бузко́вий
прикметник

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бузx1000.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-zrobiti-buzkoviy-kolir.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Бу]]

Файл:Yak-zrobiti-buzkoviy-kolir.jpg

2014-01-23T13:58:26Z

Бутар Вікторія:

Файл:Бузx1000.jpg

2014-01-23T13:56:58Z

Бутар Вікторія:

Бузковий

2014-01-23T13:45:43Z

Бутар Вікторія:

'''Бузковий, -а, -е. '''Сиреневый. ''Квіточка бузкова. ''МВ. (О. 1862. І. 75).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Бу]]

Искорка

2014-01-23T13:32:58Z

Бутар Вікторія:

'''И́скорка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''Искра. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ІСКОРКА, и, жін. Зменш. до іскра. Мандрівець тремтячими руками почав багаття згасле ворушить, знайшов десь іскорку межи трісками (Леся Українка, I, 1951, 282); Бліденька іскорка гніву блиснула в її очах (Іван Франко, VIII, 1952, 296); У Павлика блиснули в зіницях іскорки надії (Олесь Донченко, VI, 1957, 17).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:57-1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1726-1920x1440.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Iskry.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

Іскровий розряд виникає, якщо через газовий проміжок за короткий час протікає обмежена кількість електрики. Цей процес відбувається при великих напругах електричного поля (≈3·106 В/м) у газі, тиск якого близький до атмосферного.
Іскровий розряд розвивається поступово. Для його пояснення користуються стримерною теорією. Відповідно до неї, виникненню каналу іскри (яскраво сяючого, розгалуженого і вигнутого) передує утворення стримера — сильно іонізованого провідного каналу, що виникає з окремих потоків електронів.
Це відбувається в такий спосіб. При досить високій напруженості електричного поля вільний електрон встигає прискоритися до енергії, достатньої для іонізації атомів, якщо вони зустрічаються електронові на шляху, меншому за довжину його вільного пробігу. У результаті з'являються лавини електронів та іонізованих атомів. Ці лавини, наздоганяючи одна одну, утворюють провідні містки зі стримерів, уздовж яких і проходять великі кількості електронів, що утворюють канали іскрового розряду.
Свічення газу при іскровому розряді відбувається за рахунок виділення великої кількості енергії й нагрівання газу в іскровому проміжку до дуже високої температури (близько 104 К). Нагрівання газу відбувається швидко, тому різко зростає і тиск газу, що призводить до виникнення ударних хвиль. Це є причиною появи різних звукових ефектів при іскровому розряді: від неголосного потріскування в слабких розрядах до гуркотів грому при спалахах блискавки. Слід зауважити, що блискавка — це також іскровий розряд, що виникає або між двома грозовими хмарами, або між хмарою та землею.
Іскровий розряд широко застосовується як у техніці (запалення горючої суміші у двигунах внутрішнього згоряння, іскрові розрядники для запобігання перенапруження ліній електропередачі), так і на виробництві (електроіскрова точна обробка металів). Крім того, він використовується в спектральному аналізі для реєстрації заряджених частинок.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:
[[Категорія:Ис]]

Файл:Iskry.jpg

2014-01-23T13:32:17Z

Бутар Вікторія:

Файл:1726-1920x1440.jpg

2014-01-23T13:27:21Z

Бутар Вікторія: Бутар Вікторія завантажив нову версію «Файл:1726-1920x1440.jpg»

Файл:57-1.jpg

2014-01-23T13:24:29Z

Бутар Вікторія:

Искорка

2014-01-23T13:02:56Z

Бутар Вікторія:

'''И́скорка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''Искра. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:
[[Категорія:Ис]]

Искорка

2014-01-23T13:01:21Z

Бутар Вікторія:

Ідеалізувати

2013-12-01T11:16:22Z

Бутар Вікторія:

'''Ідеалізува́ти, -зу́ю, -єш, '''''гл. ''Идеализировать. Желех.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
ІДЕАЛІЗУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Уважати кого-, що-небудь кращим, ніж є в дійсності; приписувати комусь, чомусь ідеальні властивості тощо. Він [І. Франко] не ідеалізує сільського життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 36); Я не конче ідеалізую Галичину, я тільки думаю, що там все-таки легше робити тому, хто охочий до роботи (Леся Українка, V, 1956, 95); Василь усе і всіх ідеалізував, у кожній людині насамперед бачив щось хороше (Оксана Іваненко, Тарас, іпляхи, 1954, 466).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 10.

==Словник іншомовних слів==
ідеалізувати

ідеалізувати
(фр.)
вважати когось, щось кращим, ніж є в дійсності; приписувати комусь, чомусь ідеальні властивості тощо.

==Словник синонімів==

ІДЕАЛІЗУВАТИ
бачити в рожевому світлі, дивитися крізь рожеві окуляри, (кого) с. боготворити; п-к –УЮЧИЙ, що ідеалізує, готовий ідеалізувати.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

[[Категорія:Ід,Їд]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Ідеалізувати

2013-12-01T11:14:18Z

Бутар Вікторія:

'''Ідеалізува́ти, -зу́ю, -єш, '''''гл. ''Идеализировать. Желех.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
ІДЕАЛІЗУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Уважати кого-, що-небудь кращим, ніж є в дійсності; приписувати комусь, чомусь ідеальні властивості тощо. Він [І. Франко] не ідеалізує сільського життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 36); Я не конче ідеалізую Галичину, я тільки думаю, що там все-таки легше робити тому, хто охочий до роботи (Леся Українка, V, 1956, 95); Василь усе і всіх ідеалізував, у кожній людині насамперед бачив щось хороше (Оксана Іваненко, Тарас, іпляхи, 1954, 466).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 10.

==Словник іншомовних слів==
ідеалізувати

ідеалізувати
(фр.)
вважати когось, щось кращим, ніж є в дійсності; приписувати комусь, чомусь ідеальні властивості тощо.

==Словник синонімів==

ІДЕАЛІЗУВАТИ
бачити в рожевому світлі, дивитися крізь рожеві окуляри, (кого) с. боготворити; п-к –УЮЧИЙ, що ідеалізує, готовий ідеалізувати.

=Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

[[Категорія:Ід,Їд]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Іменини

2013-12-01T11:11:02Z

Бутар Вікторія:

'''Іменини, -ни́н, '''''ж. мн. ''Именины. ''Прийшли іменини Потоцького. ''Рудч. Ск. II. 203.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
ІМЕНИНИ, нин, мн.

1. У православних і католиків — особисте свято кого-небудь, що припадає на день, у який церква відзначає пам'ять однойменного святого. Хрестини, іменини, похорони ніколи не справляються без бенкету (Панас Мирний, III, 1954, 191); 17-го вересня! Свято Софії, Віри,. Любові. Скільки іменин, скільки іменинниць, скільки подарунків, візитів, прийомів!.. (Леся Українка, III, 1952, 484).

2. Річниця від дня народження кого-небудь. Іменини Матвія Матвійовича припадають на перше квітня; збіг його річниці народження з днем дозволених обманів значно поширював ґрунт для жартів і сміху (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 12); Досить розповсюдженим у сучасному побуті України є і таке свято, як «іменини», тобто річниця з дня народження дитини або когось із дорослих членів сім'ї (Народна творчість та етнографія, 3, 1962, 40).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 18.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:OBKL4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kalendar285.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kalendar173.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

[[Категорія:Ім,Їм]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Kalendar173.jpg

2013-12-01T11:10:50Z

Бутар Вікторія:

Файл:Kalendar285.jpg

2013-12-01T11:10:23Z

Бутар Вікторія:

Файл:OBKL4.jpg

2013-12-01T11:10:01Z

Бутар Вікторія:

Істота

2013-12-01T11:04:50Z

Бутар Вікторія:

'''Істота, -ти, '''''ж. ''Существо. К. Іов. 54, 73. ''Зродувіку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб’яча істота була. ''МВ. І. 2) Натура. ''Панську ’стоту не переробиш. ''МВ. І. 99.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
ІСТОТА, и, жін. Живий організм; людина, тварина. Мої очі.. ані на хвилину не відривалися від тої загадкової істоти (Іван Франко, II, 1950, 95); Ні доріжки, ні найменшого сліду присутності хоч якої живої істоти (Гнат Хоткевич, II, 1966, 272); На такому раціоні жодна істота не виживе (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 97);
// у сполуч. зі сл. вся, ціла та присв. займ. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. До серця б'є гаряча хвиля; дика, непереможна згага життя.. сповняє усю його істоту.., (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Дивне діло тая філологія! ніколи ніяка наука не могла заволодіти цілою моєю істотою так сильно, як вона (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 592); Дух руйнування був противний його істоті (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 391);
// з означ. Людина, тварина як носій якоїсь властивості, якості тощо. — Може, його на добре й учено, та, мабуть, панську істоту не переробиш! (Марко Вовчок, I, 1955, 66); Жінка робила враження затурканої, забитої істоти, що, мабуть, на другий день після весілля вже була віддана під владу свого чоловіка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 181).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 52.
==Словник синонімів==
ІСТОТА
(жива) сотворіння, створіння, жм. творіння, р. дихання, о. душа й тіло; (- людину) жива душа; П. характер, норов <н. панська істота>.

==ІСТОТА
(жива) сотворіння, створіння, жм. творіння, р. дихання, о. душа й тіло; (- людину) жива душа; П. характер, норов <н. панська істота>.==
ІСТОТА

усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істо́ти і т. ін.). 1. Надзвичайно, дуже пристрасно. Була це та сама правда, яку вона передчувала, а водночас боролася проти неї всіма фібрами душі (Ірина Вільде); — А святий для нас хліб... художник написав так, наче він його ненавидить всіма фібрами душі і ніколи не їв (П. Гуріненко). 2. Надзвичайно пристрасний. — Не люблю (панночки) рішуче і безповоротно і то саме через те, що я естет всіма фібрами своєї істоти (Леся Українка).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

[[Категорія:Іс,Їс]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Історик

2013-12-01T11:02:10Z

Бутар Вікторія:

'''Історик, -ка, '''''м. ''Историкъ. К. Гр. Кв. І. ''Ім’я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо. ''К. ЦН. 262.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
ІСТОРИК, а, чол. Фахівець з історії (у 4 знач.). Начко виклав розвідку ясно й зрозуміло, з безсторонністю і спокоєм історика (Іван Франко, VI, 1951, 249).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 51.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uahist_2010_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:E09e7f742b8fc13e835c5c6a84be29df.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:19d7d2bfaf74490c3e894b4a336ef1e651a8d76b.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

[[Категорія:Іс,Їс]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:19d7d2bfaf74490c3e894b4a336ef1e651a8d76b.jpg

2013-12-01T11:01:55Z

Бутар Вікторія:

Файл:E09e7f742b8fc13e835c5c6a84be29df.jpg

2013-12-01T11:01:17Z

Бутар Вікторія:

Файл:Uahist 2010 3.jpg

2013-12-01T11:00:55Z

Бутар Вікторія:

Гвалт

2013-12-01T10:55:34Z

Бутар Вікторія:

'''Гвалт, -ту, '''''м. ''и пр. '''= Ґвалт. '''и пр.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
ГВАЛТ, у, чол., розм.

1. Сильний крик, галас. По хлівцям [хлівцях] гуси гегекають, качки кахкають, квочки кудкудакають —.., а чуючи такий ґвалт, собаки то брехали, то вже стали вити (Квітка-Основ'яненко. II, 1956, 172); На другий день крик і ґвалт зробився в Матієвій хаті — скринька, робітницька каса, пропала без сліду! (Іван Франко, V, 1951, 440); Болото завуркало, з ґвалтом знявся табунець крижнів, з виском шугнули кулики (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 518).

2. у знач. виг. Виражає волання про допомогу; рятуйте! — Ґвалт, миряни, що це з нами! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 69); — Ви обікрали мене! Ви цілу ніч черпали мою кипячку. Ґвалт! Злодії! Ґвалт! Розбійники! (Іван Франко, IV, 1950, 20); — Ґвалт! Череду займають!.. (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 133).
♦ На ґвалт бити (дзвонити і т. ін.) — оповіщати про небезпеку, про необхідність допомоги; бити тривогу. Дзвін сумно бевкав на ґвалт (Нечуй-Левицький, II, 1956, 196); * У порівняннях. Мім, німий раб,.. б'є клевцем по мідяній дошці, сильно, різко, мов на ґвалт (Леся Українка, III, 1952, 271); На ґвалт кричати (крикнути, гукати, гукнути, репетувати, зарепетувати і т. ін.) — криком сповіщати про небезпеку; кликати на допомогу. Матрос зарепетував на ґвалт (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 110); І раптом схопився [Юхим], збуджений переляком.. Відібрало йому спроможність крикнути на ґвалт, навіть збагнути весь жах становища (Де, Ю. Кудря, 1956, 18); На ґвалт (робити що-небудь), зах. — в короткий строк, дуже швидко. Треба було мені на ґвалт готувати її [хату] вже на зиму, ставити вікна, двері, піч (Петро Козланюк, Опов. І. Клена, 1950, 14).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 42.
==Фразеологічний словник української мови==
ҐВАЛТ

на ґвалт. 1. зі сл. дзвони́ти, би́ти, крича́ти і т. ін. Оголошуючи тривогу, повідомляючи про небезпеку, благаючи про допомогу і т. ін.). — Ви навіщо дзвонили в дзвони на ґвалт? — крикнув Єремія (І. Нечуй-Левицький); Коронний гетьман Потоцький бив на ґвалт про новий бунт, .. та цих накликувань не слухано (М. Грушевський); Драгуни вже з кількох боків оточували село. Парубок щосили ударив на ґвалт (М. Стельмах); Зять побіг до тої господи, де вони вечеряли, і почав кричати на ґвалт, благав рятувати старого (М. Грушевський); Схопився (Юхим), збуджений переляком. Відібрало йому спроможність крикнути на ґвалт, навіть збагнути весь жах становища (Іван Ле); Одбивши ворога, матрос зарепетував на ґвалт (Олесь Досвітній). як (мов) на ґвалт. “Цу-цу, Рябко!” — тут всі, повибігавши з хат: “Цу-цу, Рябко!.. на-на!..” — гукнули як на ґвалт (П. Гулак-Артемовський); Мім, німий раб, .. б’є клевцем по мідяній дошці, сильно, різко, мов на ґвал

хоч ґвалт (про́бі) кричи́. Уживається для вираження надзвичайно скрутного або безвихідного становища, відчаю і т. ін. Часу не вистачає хоч ґвалт кричи (З усн. мови); (Бабуся:) Так її ж тепер до завтра не добудишся, хоч пробі кричи (І. Кочерга); Залишився під кінець самотнім, хоч пробі кричи (І. Сочивець). ма́ло не про́бі кричи́. Маланка мало не пробі кричала, щоб швидше ділили землю (М. Коцюбинський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

[[Категорія:Гв]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Гвардійонець

2013-12-01T10:48:47Z

Бутар Вікторія:

'''Гвардійонець, -нця, '''''м. ''Гвардеецъ. ''Мене, дядьку, вибрали у гвардійонці. ''О. 1861. VIII. 25.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
ГВАРДІЙОНЕЦЬ, йця, чол.

1. Той, хто служить у гвардії (у 1, 2 знач.). Не одна панянка спалила своє хире серце об палючий погляд бравого гвардійця (Панас Мирний, III, 1954, 282); Солдат, гвардієць, він будує армію нового гвардійського типу, сміливо висуваючи обдаровану молодь (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 493); * У порівняннях. Стояв він струнко, як старий гвардієць (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 99).

2. перен. Передова людина на якому-небудь поприщі; передовик. Гвардієць труда.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 43.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Neverovsky.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pierre_Souvestre-П'єр_Сувестр.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

[[Категорія:Гв]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Neverovsky.jpg

2013-12-01T10:47:48Z

Бутар Вікторія:

Глек

2013-12-01T09:57:39Z

Бутар Вікторія:

'''Глек, -ка, '''''м. ''1) Кувшинъ. ''Є в глеку молоко, та голова не влізе. ''Ном. № 5391. '''Глек розбили'''. Поссорились. Ном. № 9539. Грин. І. 242. Ум. '''Глечик. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
ГЛЕК, а. чол.

1. Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині. Є в глеку молоко, та голова не влазить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 280); [Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 192).
♦ Глек розбити — посваритися. [Омелько:] Нічого не розберу. Бачу тілько, що Варка з Гнатом глек розбили (Карпенко-Карий, I, 1960, 271); — Ми колись побраталися. А потім.. наче розбили глек (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 69)

2. Сорт груш народної селекції. Глек. Чудовий місцевий літній сорт [груш], поширений у Вінницькій та Хмельницькій областях, переважно в присадибних насадженнях (Озеленення колгоспного села, 1955, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 81.
==Фразеологічний словник української мови==
ГЛЕК

розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макі́тру і т. ін.) з ким, рідше між ким і без додатка. 1. Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися. Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком. А, може, натяк? Мовляв, нічого не вийде з твоїх залицянь, розіб’ємо глека? (П. Загребельний); Зі своєю свахою Марія Дмитрівна не стрічається: розбила глека під час першого ж знайомства (З журналу); Дівер з невісткою Розбив горщик з лемішкою (П. Чубинський); (Старшина:) За віщо там у вас взялося? З якого побиту горщика розбили? (М. Кропивницький); А це вже надвечір мама питає: “Що це за знак, що ні одна і в хату не наплює, чи не побили, бува, глеків?” (Панас Мирний); Вість, що голова колгоспу і директор школи розбили макітру між собою, безумовно, просочилася .. у маси (В. Бабляк). 2. Розірвати шлюбні зв’язки; розлучитися. Я, може, за день-другий і розпишуся з Христею

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Glek.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21_1334005137.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:K0001m.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Smilenko-08.gif|x140px]]
|}
==Медіа==

[[Категорія:Гл]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Smilenko-08.gif

2013-12-01T09:57:24Z

Бутар Вікторія: