Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Файл:Фук.jpg

2013-12-27T06:33:29Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Фука.jpg

2013-12-27T06:33:09Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Фуканн.jpg

2013-12-27T06:32:52Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Фукат.jpg

2013-12-27T06:32:34Z

Бурак Марія 24По:

Фукати

2013-12-27T06:32:06Z

Бурак Марія 24По:

'''Фукати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Дуть (ртомъ). Шейк. 2) Браниться, кричать. ''Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. ''Чуб. ІІІ. 417, 418. '''— на ко́го'''. Бранить кого, кричать на кого. ''Іде наймит із пан щини, на воли фукає. ''Гол. І. 220.
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://language.br.com.ua/фукати/''' фукати ''']
* Фукати аю, аєш, недок. 1. неперех., діал. Пирхати, форкати. Вона [худоба] рикає, фукає і оглядається неспокійними очима, коли чує десь смерть коло себе (Коб., II, 1956, 222); Одні [гриби] він [ведмідь] підбирав і їв, інші, неїстівні, топтав, злобно фукаючи (Гжи-цький, Чорне озеро, 1961, 67); // 3 шумом випускати з ніздрів повітря, сопіти. Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (Фр., І, 1955, 228); // Пахкати, чахкати (про паровоз).
неперех., діал. Кричати, галасувати, дорікати комусь, сваритися на кого-небудь. — Ромка, куди ти дивишся! — фукає на мене панна, коли я зустрінусь очима з поглядом якого молодого чоловіка (Фр., III, 1950, 100);
Приніс Дорофтей із крамниці свічку і приліпив Микиті до носа.. Коли свічка догоряла і добре припекла, вже фукав на всю хату (Казки Буковини.., 1968, 40).
перех., розм. Брати фука при грі в шашки (див. фук1).

[http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#F ''' фукати '''], Фукати — лаяти, кричати, сердитися, буркотіти

[http://r2u.org.ua/s?w=%D1%80%D1%82%D0%BE*&scope=all&highlight=on''' фукати '''], Фукати, -каю, -єш, гл.
1) Дуть (ртомъ). Шейк.
2) Браниться, кричать. Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. Чуб. ІІІ. 417, 418. — на ко́го. Бранить кого, кричать на кого. Іде наймит із панщини, на воли фукає. Гол. І. 220.

[http://language.br.com.ua/фукати/''' фукати ''']
ФУКАТИ, аю, аєш, недок.

1. неперех., діал. Пирхати, форкати. Вона [худоба] рикає, фукав і оглядається неспокійними очима, коли чує десь смерть коло себе (Ольга Кобилянська, II, 1956, 222); Одні [гриби] він [ведмідь] підбирав і їв, інші, неїстівні, топтав, злобно фукаючи (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 67);
// З шумом випускати з ніздрів повітря, сопіти. Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (Іван Франко, I, 1955, 228);
// Пахкати, чахкати (про паровоз).

2. неперех., діал. Кричати, галасувати, дорікати комусь, сваритися на кого-небудь. — Ромка, куди ти дивишся! — фукає на мене панна, коли я зустрінусь очима з поглядом якого молодого чоловіка (Іван Франко, III, 1950, 100); Приніс Дорофтей із крамниці свічку і приліпив Микиті до носа.. Коли свічка догоряла і добре припекла, вже фукав на всю хату (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 40).

[http://ukrainian_english.enacademic.com/88463/фукати''' фукати '''] фукати — I = фу/кнути; диал. крича/ть, кри/кнуть; (только несоверш.) брани/ть (кого), (мягче) упрека/ть (кого), (сильнее) распека/ть (кого) II = фу/кнути 1) диал. тяжело/ дыша/ть (только несоверш.), пыхте/ть, запыхте/ть;

[http://www.ktf.franko.lviv.ua/cgi-bin/concord-s.cgi?%D4%D3%CA%C0%D2%C8''' фукати ''']
1 -- Не фукай, не фукай! -- їдко мовив Стальський. -- Не чинися святою та божою.
2 -- Та сиди-бо! -- мовив Стальський, сміючись і ще раз втискаючи її в крісло. -- Фукай собі, як кицька, але сиди. Вислухай, що я хочу тобі сказати по-щирості.
3 Євгеній чемно вклонився і вийшов. А пан староста довго потім ходив по своїй канцелярії, тер рукою чоло, фукав і плював, розкладав руками і воркотав щось сам до себе, вкінці з резиґнацією кинувся на свій урядовий фотель і зітхнув важко: -- Чорт його візьми! Чи сяк зроблю, чи так, а ордер пропав напевно!

[http://mirslovarei.com/content_maksfasmer/fukat-97816.html''' фукати '''] фу́кать
укр. фу́кати "фыркать, бранить, кричать", болг. фу́кам, сврш. фу́кнъ "сдувать (о ветре), отбрасывать",
сербохорв. фу̑ка̑м, фу́кати "шипеть, шумно есть", словен. fȗkati "шмыгать, дышать, свистеть", чеш. foukati "дуть, веять, ругать", слвц. fúkаt᾽ "дуть", польск. fukać "ругать, накинуться", в.-луж. fukać "шмыгнуть, скользнуть", н.-луж. fukaś "дуть, дурачить, надувать". От звукоподражательного *fu; см. Бернекер I, 286.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фук.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фукат.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фука.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фуканн.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Фукати

2013-12-27T06:31:33Z

Бурак Марія 24По:

'''Фукати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Дуть (ртомъ). Шейк. 2) Браниться, кричать. ''Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. ''Чуб. ІІІ. 417, 418. '''— на ко́го'''. Бранить кого, кричать на кого. ''Іде наймит із пан щини, на воли фукає. ''Гол. І. 220.
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://language.br.com.ua/фукати/''' фукати ''']
* Фукати аю, аєш, недок. 1. неперех., діал. Пирхати, форкати. Вона [худоба] рикає, фукає і оглядається неспокійними очима, коли чує десь смерть коло себе (Коб., II, 1956, 222); Одні [гриби] він [ведмідь] підбирав і їв, інші, неїстівні, топтав, злобно фукаючи (Гжи-цький, Чорне озеро, 1961, 67); // 3 шумом випускати з ніздрів повітря, сопіти. Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (Фр., І, 1955, 228); // Пахкати, чахкати (про паровоз).
неперех., діал. Кричати, галасувати, дорікати комусь, сваритися на кого-небудь. — Ромка, куди ти дивишся! — фукає на мене панна, коли я зустрінусь очима з поглядом якого молодого чоловіка (Фр., III, 1950, 100); Приніс Дорофтей із крамниці свічку і приліпив Микиті до носа.. Коли свічка догоряла і добре припекла, вже фукав на всю хату (Казки Буковини.., 1968, 40).
перех., розм. Брати фука при грі в шашки (див. фук1).

[http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#F ''' фукати '''], Фукати — лаяти, кричати, сердитися, буркотіти

[http://r2u.org.ua/s?w=%D1%80%D1%82%D0%BE*&scope=all&highlight=on''' фукати '''], Фукати, -каю, -єш, гл.
1) Дуть (ртомъ). Шейк.
2) Браниться, кричать. Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. Чуб. ІІІ. 417, 418. — на ко́го. Бранить кого, кричать на кого. Іде наймит із панщини, на воли фукає. Гол. І. 220.

[http://language.br.com.ua/фукати/''' фукати ''']
ФУКАТИ, аю, аєш, недок.

1. неперех., діал. Пирхати, форкати. Вона [худоба] рикає, фукав і оглядається неспокійними очима, коли чує десь смерть коло себе (Ольга Кобилянська, II, 1956, 222); Одні [гриби] він [ведмідь] підбирав і їв, інші, неїстівні, топтав, злобно фукаючи (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 67);
// З шумом випускати з ніздрів повітря, сопіти. Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (Іван Франко, I, 1955, 228);
// Пахкати, чахкати (про паровоз).

2. неперех., діал. Кричати, галасувати, дорікати комусь, сваритися на кого-небудь. — Ромка, куди ти дивишся! — фукає на мене панна, коли я зустрінусь очима з поглядом якого молодого чоловіка (Іван Франко, III, 1950, 100); Приніс Дорофтей із крамниці свічку і приліпив Микиті до носа.. Коли свічка догоряла і добре припекла, вже фукав на всю хату (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 40).

[http://ukrainian_english.enacademic.com/88463/фукати''' фукати '''] фукати — I = фу/кнути; диал. крича/ть, кри/кнуть; (только несоверш.) брани/ть (кого), (мягче) упрека/ть (кого), (сильнее) распека/ть (кого) II = фу/кнути 1) диал. тяжело/ дыша/ть (только несоверш.), пыхте/ть, запыхте/ть;

[http://www.ktf.franko.lviv.ua/cgi-bin/concord-s.cgi?%D4%D3%CA%C0%D2%C8''' фукати ''']
1 -- Не фукай, не фукай! -- їдко мовив Стальський. -- Не чинися святою та божою.
2 -- Та сиди-бо! -- мовив Стальський, сміючись і ще раз втискаючи її в крісло. -- Фукай собі, як кицька, але сиди. Вислухай, що я хочу тобі сказати по-щирості.
3 Євгеній чемно вклонився і вийшов. А пан староста довго потім ходив по своїй канцелярії, тер рукою чоло, фукав і плював, розкладав руками і воркотав щось сам до себе, вкінці з резиґнацією кинувся на свій урядовий фотель і зітхнув важко: -- Чорт його візьми! Чи сяк зроблю, чи так, а ордер пропав напевно!

[http://mirslovarei.com/content_maksfasmer/fukat-97816.html''' фукати '''] фу́кать
укр. фу́кати "фыркать, бранить, кричать", болг. фу́кам, сврш. фу́кнъ "сдувать (о ветре), отбрасывать",
сербохорв. фу̑ка̑м, фу́кати "шипеть, шумно есть", словен. fȗkati "шмыгать, дышать, свистеть", чеш. foukati "дуть, веять, ругать", слвц. fúkаt᾽ "дуть", польск. fukać "ругать, накинуться", в.-луж. fukać "шмыгнуть, скользнуть", н.-луж. fukaś "дуть, дурачить, надувать". От звукоподражательного *fu; см. Бернекер I, 286.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фук.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фукат.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фука.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фуканн.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Фукати

2013-12-27T06:30:52Z

Бурак Марія 24По:

'''Фукати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Дуть (ртомъ). Шейк. 2) Браниться, кричать. ''Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. ''Чуб. ІІІ. 417, 418. '''— на ко́го'''. Бранить кого, кричать на кого. ''Іде наймит із пан щини, на воли фукає. ''Гол. І. 220.
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://language.br.com.ua/фукати/''' фукати ''']
* Фукати аю, аєш, недок. 1. неперех., діал. Пирхати, форкати. Вона [худоба] рикає, фукає і оглядається неспокійними очима, коли чує десь смерть коло себе (Коб., II, 1956, 222); Одні [гриби] він [ведмідь] підбирав і їв, інші, неїстівні, топтав, злобно фукаючи (Гжи-цький, Чорне озеро, 1961, 67); // 3 шумом випускати з ніздрів повітря, сопіти. Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (Фр., І, 1955, 228); // Пахкати, чахкати (про паровоз).
неперех., діал. Кричати, галасувати, дорікати комусь, сваритися на кого-небудь. — Ромка, куди ти дивишся! — фукає на мене панна, коли я зустрінусь очима з поглядом якого молодого чоловіка (Фр., III, 1950, 100); Приніс Дорофтей із крамниці свічку і приліпив Микиті до носа.. Коли свічка догоряла і добре припекла, вже фукав на всю хату (Казки Буковини.., 1968, 40).
перех., розм. Брати фука при грі в шашки (див. фук1).

[http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#F ''' фукати '''], Фукати — лаяти, кричати, сердитися, буркотіти

[http://r2u.org.ua/s?w=%D1%80%D1%82%D0%BE*&scope=all&highlight=on''' фукати '''], Фукати, -каю, -єш, гл.
1) Дуть (ртомъ). Шейк.
2) Браниться, кричать. Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. Чуб. ІІІ. 417, 418. — на ко́го. Бранить кого, кричать на кого. Іде наймит із панщини, на воли фукає. Гол. І. 220.

[http://language.br.com.ua/фукати/''' фукати ''']
ФУКАТИ, аю, аєш, недок.

1. неперех., діал. Пирхати, форкати. Вона [худоба] рикає, фукав і оглядається неспокійними очима, коли чує десь смерть коло себе (Ольга Кобилянська, II, 1956, 222); Одні [гриби] він [ведмідь] підбирав і їв, інші, неїстівні, топтав, злобно фукаючи (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 67);
// З шумом випускати з ніздрів повітря, сопіти. Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (Іван Франко, I, 1955, 228);
// Пахкати, чахкати (про паровоз).

2. неперех., діал. Кричати, галасувати, дорікати комусь, сваритися на кого-небудь. — Ромка, куди ти дивишся! — фукає на мене панна, коли я зустрінусь очима з поглядом якого молодого чоловіка (Іван Франко, III, 1950, 100); Приніс Дорофтей із крамниці свічку і приліпив Микиті до носа.. Коли свічка догоряла і добре припекла, вже фукав на всю хату (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 40).

[http://ukrainian_english.enacademic.com/88463/фукати''' фукати '''] фукати — I = фу/кнути; диал. крича/ть, кри/кнуть; (только несоверш.) брани/ть (кого), (мягче) упрека/ть (кого), (сильнее) распека/ть (кого) II = фу/кнути 1) диал. тяжело/ дыша/ть (только несоверш.), пыхте/ть, запыхте/ть;

[http://www.ktf.franko.lviv.ua/cgi-bin/concord-s.cgi?%D4%D3%CA%C0%D2%C8''' фукати ''']
1 -- Не фукай, не фукай! -- їдко мовив Стальський. -- Не чинися святою та божою.
2 -- Та сиди-бо! -- мовив Стальський, сміючись і ще раз втискаючи її в крісло. -- Фукай собі, як кицька, але сиди. Вислухай, що я хочу тобі сказати по-щирості.
3 Євгеній чемно вклонився і вийшов. А пан староста довго потім ходив по своїй канцелярії, тер рукою чоло, фукав і плював, розкладав руками і воркотав щось сам до себе, вкінці з резиґнацією кинувся на свій урядовий фотель і зітхнув важко: -- Чорт його візьми! Чи сяк зроблю, чи так, а ордер пропав напевно!

[http://mirslovarei.com/content_maksfasmer/fukat-97816.html''' фукати '''] фу́кать
укр. фу́кати "фыркать, бранить, кричать", болг. фу́кам, сврш. фу́кнъ "сдувать (о ветре), отбрасывать", сербохорв. фу̑ка̑м, фу́кати "шипеть, шумно есть", словен. fȗkati "шмыгать, дышать, свистеть", чеш. foukati "дуть, веять, ругать", слвц. fúkаt᾽ "дуть", польск. fukać "ругать, накинуться", в.-луж. fukać "шмыгнуть, скользнуть", н.-луж. fukaś "дуть, дурачить, надувать". От звукоподражательного *fu; см. Бернекер I, 286.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фук.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фукат.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фука.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фуканн.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Фукати

2013-12-27T06:30:30Z

Бурак Марія 24По:

'''Фукати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Дуть (ртомъ). Шейк. 2) Браниться, кричать. ''Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. ''Чуб. ІІІ. 417, 418. '''— на ко́го'''. Бранить кого, кричать на кого. ''Іде наймит із пан щини, на воли фукає. ''Гол. І. 220.
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://language.br.com.ua/фукати/''' фукати ''']
* Фукати аю, аєш, недок. 1. неперех., діал. Пирхати, форкати. Вона [худоба] рикає, фукає і оглядається неспокійними очима, коли чує десь смерть коло себе (Коб., II, 1956, 222); Одні [гриби] він [ведмідь] підбирав і їв, інші, неїстівні, топтав, злобно фукаючи (Гжи-цький, Чорне озеро, 1961, 67); // 3 шумом випускати з ніздрів повітря, сопіти. Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (Фр., І, 1955, 228); // Пахкати, чахкати (про паровоз).
неперех., діал. Кричати, галасувати, дорікати комусь, сваритися на кого-небудь. — Ромка, куди ти дивишся! — фукає на мене панна, коли я зустрінусь очима з поглядом якого молодого чоловіка (Фр., III, 1950, 100); Приніс Дорофтей із крамниці свічку і приліпив Микиті до носа.. Коли свічка догоряла і добре припекла, вже фукав на всю хату (Казки Буковини.., 1968, 40).
перех., розм. Брати фука при грі в шашки (див. фук1).

[http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#F ''' фукати '''], Фукати — лаяти, кричати, сердитися, буркотіти

[http://r2u.org.ua/s?w=%D1%80%D1%82%D0%BE*&scope=all&highlight=on''' фукати '''], Фукати, -каю, -єш, гл.
1) Дуть (ртомъ). Шейк.
2) Браниться, кричать. Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. Чуб. ІІІ. 417, 418. — на ко́го. Бранить кого, кричать на кого. Іде наймит із панщини, на воли фукає. Гол. І. 220.

[http://language.br.com.ua/фукати/''' фукати ''']
ФУКАТИ, аю, аєш, недок.

1. неперех., діал. Пирхати, форкати. Вона [худоба] рикає, фукав і оглядається неспокійними очима, коли чує десь смерть коло себе (Ольга Кобилянська, II, 1956, 222); Одні [гриби] він [ведмідь] підбирав і їв, інші, неїстівні, топтав, злобно фукаючи (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 67);
// З шумом випускати з ніздрів повітря, сопіти. Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (Іван Франко, I, 1955, 228);
// Пахкати, чахкати (про паровоз).

2. неперех., діал. Кричати, галасувати, дорікати комусь, сваритися на кого-небудь. — Ромка, куди ти дивишся! — фукає на мене панна, коли я зустрінусь очима з поглядом якого молодого чоловіка (Іван Франко, III, 1950, 100); Приніс Дорофтей із крамниці свічку і приліпив Микиті до носа.. Коли свічка догоряла і добре припекла, вже фукав на всю хату (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 40).
[http://ukrainian_english.enacademic.com/88463/фукати''' фукати '''] фукати — I = фу/кнути; диал. крича/ть, кри/кнуть; (только несоверш.) брани/ть (кого), (мягче) упрека/ть (кого), (сильнее) распека/ть (кого) II = фу/кнути 1) диал. тяжело/ дыша/ть (только несоверш.), пыхте/ть, запыхте/ть;
[http://www.ktf.franko.lviv.ua/cgi-bin/concord-s.cgi?%D4%D3%CA%C0%D2%C8''' фукати ''']
1 -- Не фукай, не фукай! -- їдко мовив Стальський. -- Не чинися святою та божою.
2 -- Та сиди-бо! -- мовив Стальський, сміючись і ще раз втискаючи її в крісло. -- Фукай собі, як кицька, але сиди. Вислухай, що я хочу тобі сказати по-щирості.
3 Євгеній чемно вклонився і вийшов. А пан староста довго потім ходив по своїй канцелярії, тер рукою чоло, фукав і плював, розкладав руками і воркотав щось сам до себе, вкінці з резиґнацією кинувся на свій урядовий фотель і зітхнув важко: -- Чорт його візьми! Чи сяк зроблю, чи так, а ордер пропав напевно!
[http://mirslovarei.com/content_maksfasmer/fukat-97816.html''' фукати '''] фу́кать
укр. фу́кати "фыркать, бранить, кричать", болг. фу́кам, сврш. фу́кнъ "сдувать (о ветре), отбрасывать", сербохорв. фу̑ка̑м, фу́кати "шипеть, шумно есть", словен. fȗkati "шмыгать, дышать, свистеть", чеш. foukati "дуть, веять, ругать", слвц. fúkаt᾽ "дуть", польск. fukać "ругать, накинуться", в.-луж. fukać "шмыгнуть, скользнуть", н.-луж. fukaś "дуть, дурачить, надувать". От звукоподражательного *fu; см. Бернекер I, 286.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фук.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фукат.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фука.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фуканн.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Фукати

2013-12-27T06:30:07Z

Бурак Марія 24По:

'''Фукати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Дуть (ртомъ). Шейк. 2) Браниться, кричать. ''Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. ''Чуб. ІІІ. 417, 418. '''— на ко́го'''. Бранить кого, кричать на кого. ''Іде наймит із пан щини, на воли фукає. ''Гол. І. 220.
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://language.br.com.ua/фукати/''' фукати ''']
* Фукати аю, аєш, недок. 1. неперех., діал. Пирхати, форкати. Вона [худоба] рикає, фукає і оглядається неспокійними очима, коли чує десь смерть коло себе (Коб., II, 1956, 222); Одні [гриби] він [ведмідь] підбирав і їв, інші, неїстівні, топтав, злобно фукаючи (Гжи-цький, Чорне озеро, 1961, 67); // 3 шумом випускати з ніздрів повітря, сопіти. Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (Фр., І, 1955, 228); // Пахкати, чахкати (про паровоз).
неперех., діал. Кричати, галасувати, дорікати комусь, сваритися на кого-небудь. — Ромка, куди ти дивишся! — фукає на мене панна, коли я зустрінусь очима з поглядом якого молодого чоловіка (Фр., III, 1950, 100); Приніс Дорофтей із крамниці свічку і приліпив Микиті до носа.. Коли свічка догоряла і добре припекла, вже фукав на всю хату (Казки Буковини.., 1968, 40).
перех., розм. Брати фука при грі в шашки (див. фук1).

[http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#F ''' фукати '''], Фукати — лаяти, кричати, сердитися, буркотіти
[http://r2u.org.ua/s?w=%D1%80%D1%82%D0%BE*&scope=all&highlight=on''' фукати '''], Фукати, -каю, -єш, гл.
1) Дуть (ртомъ). Шейк.
2) Браниться, кричать. Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. Чуб. ІІІ. 417, 418. — на ко́го. Бранить кого, кричать на кого. Іде наймит із панщини, на воли фукає. Гол. І. 220.
[http://language.br.com.ua/фукати/''' фукати ''']
ФУКАТИ, аю, аєш, недок.

1. неперех., діал. Пирхати, форкати. Вона [худоба] рикає, фукав і оглядається неспокійними очима, коли чує десь смерть коло себе (Ольга Кобилянська, II, 1956, 222); Одні [гриби] він [ведмідь] підбирав і їв, інші, неїстівні, топтав, злобно фукаючи (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 67);
// З шумом випускати з ніздрів повітря, сопіти. Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (Іван Франко, I, 1955, 228);
// Пахкати, чахкати (про паровоз).

2. неперех., діал. Кричати, галасувати, дорікати комусь, сваритися на кого-небудь. — Ромка, куди ти дивишся! — фукає на мене панна, коли я зустрінусь очима з поглядом якого молодого чоловіка (Іван Франко, III, 1950, 100); Приніс Дорофтей із крамниці свічку і приліпив Микиті до носа.. Коли свічка догоряла і добре припекла, вже фукав на всю хату (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 40).
[http://ukrainian_english.enacademic.com/88463/фукати''' фукати '''] фукати — I = фу/кнути; диал. крича/ть, кри/кнуть; (только несоверш.) брани/ть (кого), (мягче) упрека/ть (кого), (сильнее) распека/ть (кого) II = фу/кнути 1) диал. тяжело/ дыша/ть (только несоверш.), пыхте/ть, запыхте/ть;
[http://www.ktf.franko.lviv.ua/cgi-bin/concord-s.cgi?%D4%D3%CA%C0%D2%C8''' фукати ''']
1 -- Не фукай, не фукай! -- їдко мовив Стальський. -- Не чинися святою та божою.
2 -- Та сиди-бо! -- мовив Стальський, сміючись і ще раз втискаючи її в крісло. -- Фукай собі, як кицька, але сиди. Вислухай, що я хочу тобі сказати по-щирості.
3 Євгеній чемно вклонився і вийшов. А пан староста довго потім ходив по своїй канцелярії, тер рукою чоло, фукав і плював, розкладав руками і воркотав щось сам до себе, вкінці з резиґнацією кинувся на свій урядовий фотель і зітхнув важко: -- Чорт його візьми! Чи сяк зроблю, чи так, а ордер пропав напевно!
[http://mirslovarei.com/content_maksfasmer/fukat-97816.html''' фукати '''] фу́кать
укр. фу́кати "фыркать, бранить, кричать", болг. фу́кам, сврш. фу́кнъ "сдувать (о ветре), отбрасывать", сербохорв. фу̑ка̑м, фу́кати "шипеть, шумно есть", словен. fȗkati "шмыгать, дышать, свистеть", чеш. foukati "дуть, веять, ругать", слвц. fúkаt᾽ "дуть", польск. fukać "ругать, накинуться", в.-луж. fukać "шмыгнуть, скользнуть", н.-луж. fukaś "дуть, дурачить, надувать". От звукоподражательного *fu; см. Бернекер I, 286.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фук.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фукат.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фука.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фуканн.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Файл:Фурц.jpg

2013-12-27T06:00:47Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Фур.jpg

2013-12-27T06:00:27Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Фурцю.jpg

2013-12-27T06:00:11Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Фурцю.jpg

2013-12-27T06:00:11Z

Бурак Марія 24По: Бурак Марія 24По завантажив нову версію «Файл:Фурцю.jpg»

Файл:Фура.jpg

2013-12-27T05:59:54Z

Бурак Марія 24По:

Файл:99.jpg

2013-12-27T05:59:20Z

Бурак Марія 24По:

Фурцювати

2013-12-27T05:58:55Z

Бурак Марія 24По:

'''Фурцювати, -цюю, -єш, '''''гл. ''Танцовать, скакать. ''Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. ''Котл. Ен. II. 32.
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://uk.worldwidedictionary.org/фурцювати ''' фурцювати ''']
* Фурцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, скакать. Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32. фурцюва́ти– дієслово недоконаного виду

[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/175997/танцювати ''' фурцювати '''], танцювати
-ю/ю, -ю/єш, недок.
1) перех. і неперех. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). || неперех. Брати участь у танці, у танцях. || Уміти виконувати танець, танці.
2) неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету. || перех. Виконувати певну роль у балеті.
3) неперех., перен. Робити рухи, що нагадують танець; підстрибувати. || Грайливо або неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про коней).
4) неперех., перен. Тремтіти, дрижати, хитатися. || Швидко рухатися в різних напрямках; бурхати. || Мерехтіти, миготіти.
5) неперех. Виконувати танець (у 7 знач.).

[http://sum.in.ua/s/tancjuvaty''' фурцювати '''] ТАНЦЮВАТИ, юю, юєш, недок.

1. перех. і неперех. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). Юля Жукова танцювала з Віктором вальс (Олесь Донченко, V, 1957, 460); І от музики загули!.. І хлопці жвавії танцюють (Степан Руданський, Вибр., 1949, 62); Як почали братчики танцювати під бандуру, він і собі пішов навприсядки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 148); [Перелесник:] Линьмо, линьмо в гори! Там мої сестриці.. будуть танцювати коло по травиці (Леся Українка, III, 1952, 206); * Образно. Було колись в Україні — Лихо танцювало, Журба в шинку мед, горілку Поставцем кружала (Тарас Шевченко, I, 1951, 60); * У порівняннях. Вітер міцнішав і весь час змінював напрямок, наче танцював над сніговійним степом якийсь дикий танець (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 203);
// неперех. Брати участь у танці, у танцях. — А що ж ви не танцюєте, вражі діти? — гукнув він на людей (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 201); Тільки розтяг Вихтір гармошку — пішло зовсім інше діло.. Хто зроду не танцював — і той пішов вихилясом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 208);
// Уміти виконувати танець, танці. Зоня знала стільки веселих, дотепних краков'яків, уміла так гарно танцювати (Леся Українка, III, 1952, 647).
[Аж] танцює хто — хтось дуже радіє з якогось приводу. А Тимоха ж то аж танцює, що звів Левка, господарює усім (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 265);
Танцювати від печі — робити щось, починаючи зі звичного місця або із самого початку; Танцювати під чию-небудь дудку див. дудка; Танцює, як не перерветься див. перериватися1.

2. неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету. Балерина танцює вже багато років;
// перех. Виконувати певну роль у балеті. Танцювати Одетту в «Лебединому озері».

3. неперех., перен. Робити рухи, що нагадують танець; підстрибувати. Усі [діти] танцювали на морозі, поки зникли з очей і мати і брат (Марко Вовчок, I, 1955, 293); Юра танцював на одній нозі, диким вереском, оглашаючи подвір'я (Юрій Смолич, II, 1958, 20); * Образно. Карасикам сердешним довелось На сковородці [сковорідні] танцювати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 150);
// Грайливо або неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про коней). Притулилася [турчанка] до гриви, од острог танцює кінь... (Володимир Сосюра, I, 1957, 385); Кобила здригалась від вигуків, нашорошено поводила вухами, танцювала на сильних красивих ногах (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137).

4. неперех., перен. Тремтіти, дрижати, хитатися. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І суддя, який саме поправляв пенсне, що танцювало у його тремтячих пальцях,., наказав Дусьці повторити останні слова Галі Очеретної (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 300); Міст танцює під ними (Юрій Яновський, IV, 1959, 75);
// Швидко рухатися в різних напрямках; бурхати. Он там товариші багаття розпалили,., вогонь танцює... (Леся Українка, I, 1951, 234); В руки візьмуть [дівчатка] вінички І ну мести по хаті! Танцюють у проміннячку Смітинки волохаті (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 218);
// Мерехтіти, миготіти. Танцюють зорі — на мороз чималий Показують (Максим Рильський, III, 1961, 118).

5. неперех. Виконувати танець (у 7 знач.). Мічені бджоли, що прилітали на годівницю, брали сироп, поверталися у вулик і тут бурхливо танцювали на стільниках, висилаючи в політ нових збирачок (Бджоли, 1955, 163).

[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/172788/стрибати''' фурцювати '''] стрибати
-а/ю, -а/єш, недок.
1) Робити стрибок, стрибки; скакати. || Стрибком перехоплюватися через що-небудь. || Стрибком вихоплюватися на що-небудь. || Стрибком переміщатися на інше місце, вихоплюючись звідки-небудь назовні, швидко проникаючи всередину чогось і т. ін. || Робити спортивний стрибок; займатися стрибками як спортивними вправами. || Кидатися вниз стрибком. || Стрибком, стрибками переміщатися з одного місця на інше, просуватися далі. || Танцювати підскакуючи, роблячи стрибки.
2) перен. Швидко текти по камінню, уступах і т. ін. (про річку, струмок тощо). || Швидко переходити з одного об'єкта на інший (про очі, погляд). || Хаотично перебігати від одного до іншого (в розмові, думках і т. ін.). || Швидко йти, проходити, змінюючись у свідомості; переходити, переключатися на що-небудь інше (про думки). || Раз у раз то з'являтися, то зникати або пересуватися з одного місця на інше (про світло, проміння, тіні і т. ін.).
3) Ударяючись об що-небудь, коливаючись на чомусь, підскакувати.
4) перен., розм. Іти, ходити підстрибуючи. || розм. Ходити у взутті, одязі не свого розміру, поганої якості і т. ін.
5) Мимовільно дрижати, труситися (про частини обличчя, тіла).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:99.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фур.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фурц.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фура.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Фурцювати

2013-12-27T05:57:42Z

Бурак Марія 24По:

'''Фурцювати, -цюю, -єш, '''''гл. ''Танцовать, скакать. ''Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. ''Котл. Ен. II. 32.
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://uk.worldwidedictionary.org/фурцювати ''' фурцювати ''']
* Фурцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, скакать. Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32. фурцюва́ти– дієслово недоконаного виду

[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/175997/танцювати ''' фурцювати '''], танцювати
-ю/ю, -ю/єш, недок.
1) перех. і неперех. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). || неперех. Брати участь у танці, у танцях. || Уміти виконувати танець, танці.
2) неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету. || перех. Виконувати певну роль у балеті.
3) неперех., перен. Робити рухи, що нагадують танець; підстрибувати. || Грайливо або неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про коней).
4) неперех., перен. Тремтіти, дрижати, хитатися. || Швидко рухатися в різних напрямках; бурхати. || Мерехтіти, миготіти.
5) неперех. Виконувати танець (у 7 знач.).

[http://sum.in.ua/s/tancjuvaty''' фурцювати '''] ТАНЦЮВАТИ, юю, юєш, недок.

1. перех. і неперех. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). Юля Жукова танцювала з Віктором вальс (Олесь Донченко, V, 1957, 460); І от музики загули!.. І хлопці жвавії танцюють (Степан Руданський, Вибр., 1949, 62); Як почали братчики танцювати під бандуру, він і собі пішов навприсядки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 148); [Перелесник:] Линьмо, линьмо в гори! Там мої сестриці.. будуть танцювати коло по травиці (Леся Українка, III, 1952, 206); * Образно. Було колись в Україні — Лихо танцювало, Журба в шинку мед, горілку Поставцем кружала (Тарас Шевченко, I, 1951, 60); * У порівняннях. Вітер міцнішав і весь час змінював напрямок, наче танцював над сніговійним степом якийсь дикий танець (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 203);
// неперех. Брати участь у танці, у танцях. — А що ж ви не танцюєте, вражі діти? — гукнув він на людей (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 201); Тільки розтяг Вихтір гармошку — пішло зовсім інше діло.. Хто зроду не танцював — і той пішов вихилясом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 208);
// Уміти виконувати танець, танці. Зоня знала стільки веселих, дотепних краков'яків, уміла так гарно танцювати (Леся Українка, III, 1952, 647).
[Аж] танцює хто — хтось дуже радіє з якогось приводу. А Тимоха ж то аж танцює, що звів Левка, господарює усім (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 265); Танцювати від печі — робити щось, починаючи зі звичного місця або із самого початку; Танцювати під чию-небудь дудку див. дудка; Танцює, як не перерветься див. перериватися1.

2. неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету. Балерина танцює вже багато років;
// перех. Виконувати певну роль у балеті. Танцювати Одетту в «Лебединому озері».

3. неперех., перен. Робити рухи, що нагадують танець; підстрибувати. Усі [діти] танцювали на морозі, поки зникли з очей і мати і брат (Марко Вовчок, I, 1955, 293); Юра танцював на одній нозі, диким вереском, оглашаючи подвір'я (Юрій Смолич, II, 1958, 20); * Образно. Карасикам сердешним довелось На сковородці [сковорідні] танцювати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 150);
// Грайливо або неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про коней). Притулилася [турчанка] до гриви, од острог танцює кінь... (Володимир Сосюра, I, 1957, 385); Кобила здригалась від вигуків, нашорошено поводила вухами, танцювала на сильних красивих ногах (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137).

4. неперех., перен. Тремтіти, дрижати, хитатися. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І суддя, який саме поправляв пенсне, що танцювало у його тремтячих пальцях,., наказав Дусьці повторити останні слова Галі Очеретної (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 300); Міст танцює під ними (Юрій Яновський, IV, 1959, 75);
// Швидко рухатися в різних напрямках; бурхати. Он там товариші багаття розпалили,., вогонь танцює... (Леся Українка, I, 1951, 234); В руки візьмуть [дівчатка] вінички І ну мести по хаті! Танцюють у проміннячку Смітинки волохаті (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 218);
// Мерехтіти, миготіти. Танцюють зорі — на мороз чималий Показують (Максим Рильський, III, 1961, 118).

5. неперех. Виконувати танець (у 7 знач.). Мічені бджоли, що прилітали на годівницю, брали сироп, поверталися у вулик і тут бурхливо танцювали на стільниках, висилаючи в політ нових збирачок (Бджоли, 1955, 163).

[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/172788/стрибати''' фурцювати '''] стрибати
-а/ю, -а/єш, недок.
1) Робити стрибок, стрибки; скакати. || Стрибком перехоплюватися через що-небудь. || Стрибком вихоплюватися на що-небудь. || Стрибком переміщатися на інше місце, вихоплюючись звідки-небудь назовні, швидко проникаючи всередину чогось і т. ін. || Робити спортивний стрибок; займатися стрибками як спортивними вправами. || Кидатися вниз стрибком. || Стрибком, стрибками переміщатися з одного місця на інше, просуватися далі. || Танцювати підскакуючи, роблячи стрибки.
2) перен. Швидко текти по камінню, уступах і т. ін. (про річку, струмок тощо). || Швидко переходити з одного об'єкта на інший (про очі, погляд). || Хаотично перебігати від одного до іншого (в розмові, думках і т. ін.). || Швидко йти, проходити, змінюючись у свідомості; переходити, переключатися на що-небудь інше (про думки). || Раз у раз то з'являтися, то зникати або пересуватися з одного місця на інше (про світло, проміння, тіні і т. ін.).
3) Ударяючись об що-небудь, коливаючись на чомусь, підскакувати.
4) перен., розм. Іти, ходити підстрибуючи. || розм. Ходити у взутті, одязі не свого розміру, поганої якості і т. ін.
5) Мимовільно дрижати, труситися (про частини обличчя, тіла).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:99.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фур.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фурц.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фура.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Фурцювати

2013-12-27T05:56:48Z

Бурак Марія 24По:

'''Фурцювати, -цюю, -єш, '''''гл. ''Танцовать, скакать. ''Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. ''Котл. Ен. II. 32.
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://uk.worldwidedictionary.org/фурцювати ''' фурцювати ''']
* Фурцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, скакать. Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32. фурцюва́ти– дієслово недоконаного виду

[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/175997/танцювати ''' фурцювати '''], танцювати
-ю/ю, -ю/єш, недок.
1) перех. і неперех. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). || неперех. Брати участь у танці, у танцях. || Уміти виконувати танець, танці.
2) неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету. || перех. Виконувати певну роль у балеті.
3) неперех., перен. Робити рухи, що нагадують танець; підстрибувати. || Грайливо або неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про коней).
4) неперех., перен. Тремтіти, дрижати, хитатися. || Швидко рухатися в різних напрямках; бурхати. || Мерехтіти, миготіти.
5) неперех. Виконувати танець (у 7 знач.).
[http://sum.in.ua/s/tancjuvaty''' фурцювати '''] ТАНЦЮВАТИ, юю, юєш, недок.

1. перех. і неперех. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). Юля Жукова танцювала з Віктором вальс (Олесь Донченко, V, 1957, 460); І от музики загули!.. І хлопці жвавії танцюють (Степан Руданський, Вибр., 1949, 62); Як почали братчики танцювати під бандуру, він і собі пішов навприсядки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 148); [Перелесник:] Линьмо, линьмо в гори! Там мої сестриці.. будуть танцювати коло по травиці (Леся Українка, III, 1952, 206); * Образно. Було колись в Україні — Лихо танцювало, Журба в шинку мед, горілку Поставцем кружала (Тарас Шевченко, I, 1951, 60); * У порівняннях. Вітер міцнішав і весь час змінював напрямок, наче танцював над сніговійним степом якийсь дикий танець (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 203);
// неперех. Брати участь у танці, у танцях. — А що ж ви не танцюєте, вражі діти? — гукнув він на людей (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 201); Тільки розтяг Вихтір гармошку — пішло зовсім інше діло.. Хто зроду не танцював — і той пішов вихилясом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 208);
// Уміти виконувати танець, танці. Зоня знала стільки веселих, дотепних краков'яків, уміла так гарно танцювати (Леся Українка, III, 1952, 647).
[Аж] танцює хто — хтось дуже радіє з якогось приводу. А Тимоха ж то аж танцює, що звів Левка, господарює усім (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 265); Танцювати від печі — робити щось, починаючи зі звичного місця або із самого початку; Танцювати під чию-небудь дудку див. дудка; Танцює, як не перерветься див. перериватися1.

2. неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету. Балерина танцює вже багато років;
// перех. Виконувати певну роль у балеті. Танцювати Одетту в «Лебединому озері».

3. неперех., перен. Робити рухи, що нагадують танець; підстрибувати. Усі [діти] танцювали на морозі, поки зникли з очей і мати і брат (Марко Вовчок, I, 1955, 293); Юра танцював на одній нозі, диким вереском, оглашаючи подвір'я (Юрій Смолич, II, 1958, 20); * Образно. Карасикам сердешним довелось На сковородці [сковорідні] танцювати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 150);
// Грайливо або неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про коней). Притулилася [турчанка] до гриви, од острог танцює кінь... (Володимир Сосюра, I, 1957, 385); Кобила здригалась від вигуків, нашорошено поводила вухами, танцювала на сильних красивих ногах (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137).

4. неперех., перен. Тремтіти, дрижати, хитатися. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І суддя, який саме поправляв пенсне, що танцювало у його тремтячих пальцях,., наказав Дусьці повторити останні слова Галі Очеретної (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 300); Міст танцює під ними (Юрій Яновський, IV, 1959, 75);
// Швидко рухатися в різних напрямках; бурхати. Он там товариші багаття розпалили,., вогонь танцює... (Леся Українка, I, 1951, 234); В руки візьмуть [дівчатка] вінички І ну мести по хаті! Танцюють у проміннячку Смітинки волохаті (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 218);
// Мерехтіти, миготіти. Танцюють зорі — на мороз чималий Показують (Максим Рильський, III, 1961, 118).

5. неперех. Виконувати танець (у 7 знач.). Мічені бджоли, що прилітали на годівницю, брали сироп, поверталися у вулик і тут бурхливо танцювали на стільниках, висилаючи в політ нових збирачок (Бджоли, 1955, 163).
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/172788/стрибати''' фурцювати '''] стрибати
-а/ю, -а/єш, недок.
1) Робити стрибок, стрибки; скакати. || Стрибком перехоплюватися через що-небудь. || Стрибком вихоплюватися на що-небудь. || Стрибком переміщатися на інше місце, вихоплюючись звідки-небудь назовні, швидко проникаючи всередину чогось і т. ін. || Робити спортивний стрибок; займатися стрибками як спортивними вправами. || Кидатися вниз стрибком. || Стрибком, стрибками переміщатися з одного місця на інше, просуватися далі. || Танцювати підскакуючи, роблячи стрибки.
2) перен. Швидко текти по камінню, уступах і т. ін. (про річку, струмок тощо). || Швидко переходити з одного об'єкта на інший (про очі, погляд). || Хаотично перебігати від одного до іншого (в розмові, думках і т. ін.). || Швидко йти, проходити, змінюючись у свідомості; переходити, переключатися на що-небудь інше (про думки). || Раз у раз то з'являтися, то зникати або пересуватися з одного місця на інше (про світло, проміння, тіні і т. ін.).
3) Ударяючись об що-небудь, коливаючись на чомусь, підскакувати.
4) перен., розм. Іти, ходити підстрибуючи. || розм. Ходити у взутті, одязі не свого розміру, поганої якості і т. ін.
5) Мимовільно дрижати, труситися (про частини обличчя, тіла).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:99.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фур.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фурц.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фура.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Файл:Фантасти.jpg

2013-12-26T23:05:42Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Фантас.jpg

2013-12-26T23:05:20Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Фанта.jpg

2013-12-26T23:05:05Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Фант.jpg

2013-12-26T23:04:45Z

Бурак Марія 24По:

Фантастичність

2013-12-26T22:58:48Z

Бурак Марія 24По:

'''Фантастичність, -ности, '''''ж. ''Фантастическое. Желех.
[[Категорія:Фа]]
==Сучасні словники==
[http://language.br.com.ua/фантастичність/'''фантастичність''']
*Фантастичність ності, ж. Властивість за знач, фантастичний. Горький відстоював думку, що народний світогляд, при всій фантастичності окремих творінь народної творчості, в основі своїй реалістичний (Рильський, IX, 1962, 171); На стежках парку походжають, як дома, набундючені фазани, вилискуючи на сонці важким пурпуром, алмазами,., накладаючи на все довколишнє колорит фантастичності (Гончар, Таврія, 1952, 125); Сахно силкувалася розважити себе, доводячи, що все це дурниці, просто збіг випадкових подій, які через свою несподіваність набирали якоїсь фантастичності (Смолич, І, 1958, 86).

[http://eslovo.com.ua/literaturne_slovovjyvannya/page/fantastyka_fantastychnist.2712''' фантастичність '''], Фантастичність, -ності, ор. -ністю. Властивість фантастичного; наявність фантастики в чомусь: фантастичність фабули, колорит фантастичності.

[http://uk.worldwidedictionary.org/фантастичність''' фантастичність '''], фантасти́чність– іменник жіночого роду

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фант.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фанта.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фантасти.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фантас.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://fantlab.ru/work92026 Фантастичність реального світу. Післяслово].
*[http://lessons.com.ua/realna-fantastichnist-v-romani-g-g-markesa-sto-rokiv-samoti/ Реальна фантастичність в романі Г. Г. Маркеса «Сто років самоти» ],
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Фантастичність

2013-12-26T22:58:25Z

Бурак Марія 24По:

'''Фантастичність, -ности, '''''ж. ''Фантастическое. Желех.
[[Категорія:Фа]]
==Сучасні словники==
[http://language.br.com.ua/фантастичність/'''фантастичність''']
*Фантастичність ності, ж. Властивість за знач, фантастичний. Горький відстоював думку, що народний світогляд, при всій фантастичності окремих творінь народної творчості, в основі своїй реалістичний (Рильський, IX, 1962, 171); На стежках парку походжають, як дома, набундючені фазани, вилискуючи на сонці важким пурпуром, алмазами,., накладаючи на все довколишнє колорит фантастичності (Гончар, Таврія, 1952, 125); Сахно силкувалася розважити себе, доводячи, що все це дурниці, просто збіг випадкових подій, які через свою несподіваність набирали якоїсь фантастичності (Смолич, І, 1958, 86).

[http://eslovo.com.ua/literaturne_slovovjyvannya/page/fantastyka_fantastychnist.2712''' фантастичність '''], Фантастичність, -ності, ор. -ністю. Властивість фантастичного; наявність фантастики в чомусь: фантастичність фабули, колорит фантастичності.

[http://uk.worldwidedictionary.org/фантастичність''' фантастичність '''], фантасти́чність– іменник жіночого роду

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фант.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фанта.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фантасти.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фантас.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://fantlab.ru/work92026 БДЖОЛА Фантастичність реального світу. Післяслово].
*[http://lessons.com.ua/realna-fantastichnist-v-romani-g-g-markesa-sto-rokiv-samoti/ Реальна фантастичність в романі Г. Г. Маркеса «Сто років самоти» ],
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Фантастичність

2013-12-26T22:58:12Z

Бурак Марія 24По:

'''Фантастичність, -ности, '''''ж. ''Фантастическое. Желех.
[[Категорія:Фа]]
==Сучасні словники==
[http://language.br.com.ua/фантастичність/'''фантастичність''']
*Фантастичність ності, ж. Властивість за знач, фантастичний. Горький відстоював думку, що народний світогляд, при всій фантастичності окремих творінь народної творчості, в основі своїй реалістичний (Рильський, IX, 1962, 171); На стежках парку походжають, як дома, набундючені фазани, вилискуючи на сонці важким пурпуром, алмазами,., накладаючи на все довколишнє колорит фантастичності (Гончар, Таврія, 1952, 125); Сахно силкувалася розважити себе, доводячи, що все це дурниці, просто збіг випадкових подій, які через свою несподіваність набирали якоїсь фантастичності (Смолич, І, 1958, 86).

[http://eslovo.com.ua/literaturne_slovovjyvannya/page/fantastyka_fantastychnist.2712''' фантастичність '''], Фантастичність, -ності, ор. -ністю. Властивість фантастичного; наявність фантастики в чомусь: фантастичність фабули, колорит фантастичності.
[http://uk.worldwidedictionary.org/фантастичність''' фантастичність '''], фантасти́чність– іменник жіночого роду

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фант.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фанта.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фантасти.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фантас.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://fantlab.ru/work92026 БДЖОЛА Фантастичність реального світу. Післяслово].
*[http://lessons.com.ua/realna-fantastichnist-v-romani-g-g-markesa-sto-rokiv-samoti/ Реальна фантастичність в романі Г. Г. Маркеса «Сто років самоти» ],
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Файл:Фарбу.jpg

2013-12-26T22:30:05Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Крас.jpg

2013-12-26T22:29:47Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Кра.jpg

2013-12-26T22:29:28Z

Бурак Марія 24По:

Фарб’яр

2013-12-26T22:28:48Z

Бурак Марія 24По:

'''Фарб’яр, -ра, '''''м. ''Красильщикъ. Желех.
[[Категорія:Фа]]
==Сучасні словники==
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/187575/фарб'яр'''фарб'яр''']
*фарб'яр
-а/, ч., діал.
Фарбувальник.

[http://sum.in.ua/s/farb.jar''' фарб'яр '''], ФАРБ'ЯР, а, чол., діал. Фарбувальник. [Йоганна:] Волосся я не фарбувала, пані. [Марція:] Я власне не про те ж і говорила. Лише завважила, що сеї барви абиякий фарб'яр не може вдати, та рідко де трапляється й в натурі (Леся Українка, III. 1952, 178).

[http://language.br.com.ua/фарбувальник/''' фарб'яр '''], Фарбувальник а, ч. Робітник, що займається фарбуванням; фахівець із фарбування. У головному цеху заводу — сувенірному — працюють робітники багатьох спеціальностей: токарі по дереву, складальники, фарбувальники, гравери, художники (Рад. Укр., 22.1 1969, 4).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фарбу.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крас.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кра.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://www.profsystem-bg.com/node/1738 Красильщик тканей].
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Фарб’яр

2013-12-26T22:28:23Z

Бурак Марія 24По:

'''Фарб’яр, -ра, '''''м. ''Красильщикъ. Желех.
[[Категорія:Фа]]
==Сучасні словники==
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/187575/фарб'яр'''фарб'яр''']
*фарб'яр
-а/, ч., діал.
Фарбувальник.

[http://sum.in.ua/s/farb.jar''' фарб'яр '''], ФАРБ'ЯР, а, чол., діал. Фарбувальник. [Йоганна:] Волосся я не фарбувала, пані. [Марція:] Я власне не про те ж і говорила. Лише завважила, що сеї барви абиякий фарб'яр не може вдати, та рідко де трапляється й в натурі (Леся Українка, III. 1952, 178).
[http://language.br.com.ua/фарбувальник/''' фарб'яр '''], Фарбувальник а, ч. Робітник, що займається фарбуванням; фахівець із фарбування. У головному цеху заводу — сувенірному — працюють робітники багатьох спеціальностей: токарі по дереву, складальники, фарбувальники, гравери, художники (Рад. Укр., 22.1 1969, 4).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фарбу.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крас.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кра.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://www.profsystem-bg.com/node/1738 Красильщик тканей].
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Файл:Фунда.jpg

2013-12-26T21:54:20Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Фанд.jpg

2013-12-26T21:53:51Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Фонд.jpg

2013-12-26T21:53:28Z

Бурак Марія 24По:

Фундація

2013-12-26T21:53:08Z

Бурак Марія 24По: /* Ілюстрації */

'''Фундація, -ції, '''''ж. ''1) Основаніе, учрежденіе. Желех. 2) Пожертвованіе капитала на основаніе чего. Шейк.
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/190400/фундація'''фундація''']
*фундація
-ї, ж.
1) Заснування, створення.
2) Пожертвування коштів на заснування чого-небудь

[http://language.br.com.ua/фундація/ ''' фундація '''], Фундація ї, ж., заст. Пожертвування коштів на заснування чого-небудь. — Це мій посаг, моя власність, так що пан Лозко не зможе заперечувати фундації (Тулуб, Людолови, І, 1957, 157).

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Фундація_(значення)''' фундація '''], Фунда́ція — те саме що і Фонд

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Фонд''' фундація '''], Фонд, також Фундація — згідно із визнаним міжнародним визначенням, це — неурядова неприбуткова структура, котра має свій засновницький фонд, та керується радою опікунів чи директорів, яка створена для служіння загальному добробуту. Фундації є основними інституціями на заході, через які приватні кошти та інші ресурси передаються громаді. Їх юридичний статус та значення для суспільства є різними в кожній країні. В Англії та Вельсі еквівалентом терміну «фундація» є термін «благодійна установа». Фундації відіграють важливу роль в таких країнах як: Сполучені Штати Америки, Німеччина, Нідерланди, Скандинавські країни, Іспанія та Італія. Для Франції та інших країн Європи їхнє значення менше. У деяких країнах їхня діяльність регулюється статутним правом, в інших — загальним правом або судом. У деяких країнах фундація не може бути створена без попереднього дозволу державних органів.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фонд.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фанд.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фунда.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://medicallaw.org.ua/БДЖОЛА Всеукраїнська громадська організація «Фундація медичного права та біоетики України»].
*[http://fmdo.org.ua/ Фундація моральної та духовної освіти]
*[http://news.meta.ua/metka:фундація/ Новости по метке: фундація],
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Фундація

2013-12-26T21:51:40Z

Бурак Марія 24По:

'''Фундація, -ції, '''''ж. ''1) Основаніе, учрежденіе. Желех. 2) Пожертвованіе капитала на основаніе чего. Шейк.
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/190400/фундація'''фундація''']
*фундація
-ї, ж.
1) Заснування, створення.
2) Пожертвування коштів на заснування чого-небудь

[http://language.br.com.ua/фундація/ ''' фундація '''], Фундація ї, ж., заст. Пожертвування коштів на заснування чого-небудь. — Це мій посаг, моя власність, так що пан Лозко не зможе заперечувати фундації (Тулуб, Людолови, І, 1957, 157).

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Фундація_(значення)''' фундація '''], Фунда́ція — те саме що і Фонд

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Фонд''' фундація '''], Фонд, також Фундація — згідно із визнаним міжнародним визначенням, це — неурядова неприбуткова структура, котра має свій засновницький фонд, та керується радою опікунів чи директорів, яка створена для служіння загальному добробуту. Фундації є основними інституціями на заході, через які приватні кошти та інші ресурси передаються громаді. Їх юридичний статус та значення для суспільства є різними в кожній країні. В Англії та Вельсі еквівалентом терміну «фундація» є термін «благодійна установа». Фундації відіграють важливу роль в таких країнах як: Сполучені Штати Америки, Німеччина, Нідерланди, Скандинавські країни, Іспанія та Італія. Для Франції та інших країн Європи їхнє значення менше. У деяких країнах їхня діяльність регулюється статутним правом, в інших — загальним правом або судом. У деяких країнах фундація не може бути створена без попереднього дозволу державних органів.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фонд.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фунд.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фунда.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://medicallaw.org.ua/БДЖОЛА Всеукраїнська громадська організація «Фундація медичного права та біоетики України»].
*[http://fmdo.org.ua/ Фундація моральної та духовної освіти]
*[http://news.meta.ua/metka:фундація/ Новости по метке: фундація],
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Фундація

2013-12-26T21:51:23Z

Бурак Марія 24По:

'''Фундація, -ції, '''''ж. ''1) Основаніе, учрежденіе. Желех. 2) Пожертвованіе капитала на основаніе чего. Шейк.
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/190400/фундація'''фундація''']
*фундація
-ї, ж.
1) Заснування, створення.
2) Пожертвування коштів на заснування чого-небудь

[http://language.br.com.ua/фундація/ ''' фундація '''], Фундація ї, ж., заст. Пожертвування коштів на заснування чого-небудь. — Це мій посаг, моя власність, так що пан Лозко не зможе заперечувати фундації (Тулуб, Людолови, І, 1957, 157).
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Фундація_(значення)''' фундація '''], Фунда́ція — те саме що і Фонд
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Фонд''' фундація '''], Фонд, також Фундація — згідно із визнаним міжнародним визначенням, це — неурядова неприбуткова структура, котра має свій засновницький фонд, та керується радою опікунів чи директорів, яка створена для служіння загальному добробуту. Фундації є основними інституціями на заході, через які приватні кошти та інші ресурси передаються громаді. Їх юридичний статус та значення для суспільства є різними в кожній країні. В Англії та Вельсі еквівалентом терміну «фундація» є термін «благодійна установа». Фундації відіграють важливу роль в таких країнах як: Сполучені Штати Америки, Німеччина, Нідерланди, Скандинавські країни, Іспанія та Італія. Для Франції та інших країн Європи їхнє значення менше. У деяких країнах їхня діяльність регулюється статутним правом, в інших — загальним правом або судом. У деяких країнах фундація не може бути створена без попереднього дозволу державних органів.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фонд.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фунд.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фунда.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://medicallaw.org.ua/БДЖОЛА Всеукраїнська громадська організація «Фундація медичного права та біоетики України»].
*[http://fmdo.org.ua/ Фундація моральної та духовної освіти]
*[http://news.meta.ua/metka:фундація/ Новости по метке: фундація],
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Файл:Фундувати.jpg

2013-12-26T20:49:00Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Фундуват.png

2013-12-26T20:48:43Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Фундув.jpg

2013-12-26T20:48:21Z

Бурак Марія 24По:

Фундувати

2013-12-26T20:47:48Z

Бурак Марія 24По:

'''Фундувати, -дую, -єш, '''''гл. ''Основывать, учреждать. ''Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий. ''Млр. л. сб. 190 (Нп.).
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/190408/фундувати'''фундувати''']
*фундувати
-у/ю, -у/єш, недок., перех.
1) Засновувати.
2) Жертвувати кошти на заснування чого-небудь.

[http://language.br.com.ua/фундувати/ ''' Фундувати '''], Фундувати ую, уєш, недок., перех., заст. Засновувати. Ото дивачка/ Замість вигадати щось цікаве — фундуе монастирі та ще й хлопської віри (Тулуб, Людолови, І, 1957, 311); На межі XVI і XVII століть у всіх більш-менш значних містах України виникають братства, котрі фундують школи й колегіуми (Вітч., 9, 1971, 198).

[http://subject.com.ua/economic/slovnik/8120.html''' Фундувати '''], Фундовані позики, фундований борг — довготермінові позики, утворені в результаті консолідації коротко- і середньо-термінових позик за відстрочення виплат за ними, об'єднання раніше утворених боргів.
[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-russian-bigukru-term-164953.htm''' Фундувати '''], фундувати(ся) , дієсл. недокон. виду (що робити?) Дієприслівникова форма: фундувавши, фундуючи

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Фундована_множина''' Фундувати '''],
Фундована множина (фундований порядок) — частково впорядкована множина, в якій для кожної непорожньої підмножини існує мінімальний елемент.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фунд.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фундувати.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фундуват.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фундув.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://www.decerkva.org.ua/fra/pryozerne.html Нову церкву збиралася фундувати своїм коштом].
*[http://rymy.in.ua/s/funduvaly Рими до слова «фундували» ].
*[http://libclub.com/G/Grushevskiy/Grushevskiy-245-112.htmихайло Грушевський ТОМ VIІ. КОЗАЦЬКІ ЧАСИ — ДО РОКУ 1625 Страница 112],
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Файл:Фунд.jpg

2013-12-26T20:46:15Z

Бурак Марія 24По:

Файл:Фуд.jpg

2013-12-26T19:45:26Z

Бурак Марія 24По:

Фудулитися

2013-12-26T19:45:04Z

Бурак Марія 24По:

'''Фудулитися, -люся, -лишся, '''''гл. ''Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/190310/фудулитися'''фудулитися ''']
*фудулитися
-люся, -лишся, недок., діал.
Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством.

[http://language.br.com.ua/фудулитися/'''Фудулитися'''], Фудулитися люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато.
— Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Най би тато не фудулився на Григорія;
а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і розлютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29).

[http://uk.worldwidedictionary.org/фудулитися'''Фудулитися'''],
* фуду́литися– дієслово недоконаного виду

(поводитися гордовито, пихато)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фудулитися.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фудулитис.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фуд.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[ http://ukrlit.kiev.ua/ukrayinska_literatura2/kobylyanska_olga/zemlya.228/?page=38 Дурна дівчина! Най богу дякує, що має кулешу, та й коби її лиш мала! Вона нічого не має, бідна така, хто її візьме? Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає, але вже знає не знає, коби грунт! А в неї - дасть біг!].
*[ http://referatfolder.org.ua/content.php?c=ukrainian_literature&id=871&s=6 фудулитися ], Діалектична лексика у романі Марії Матіос “Михайлове чудо”
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Файл:Фудулити.png

2013-12-26T19:44:17Z

Бурак Марія 24По: Бурак Марія 24По завантажив нову версію «Файл:Фудулити.png»

Файл:Фудулити.png

2013-12-26T19:43:46Z

Бурак Марія 24По:

Фудулитися

2013-12-26T19:43:28Z

Бурак Марія 24По:

'''Фудулитися, -люся, -лишся, '''''гл. ''Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/190310/фудулитися'''фудулитися ''']
*фудулитися
-люся, -лишся, недок., діал.
Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством.

[http://language.br.com.ua/фудулитися/'''Фудулитися'''], Фудулитися люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато.
— Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Най би тато не фудулився на Григорія;
а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і розлютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29).

[http://uk.worldwidedictionary.org/фудулитися'''Фудулитися'''],
* фуду́литися– дієслово недоконаного виду

(поводитися гордовито, пихато)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фудулитися.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фудулитис.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фудулити.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[ http://ukrlit.kiev.ua/ukrayinska_literatura2/kobylyanska_olga/zemlya.228/?page=38 Дурна дівчина! Най богу дякує, що має кулешу, та й коби її лиш мала! Вона нічого не має, бідна така, хто її візьме? Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає, але вже знає не знає, коби грунт! А в неї - дасть біг!].
*[ http://referatfolder.org.ua/content.php?c=ukrainian_literature&id=871&s=6 фудулитися ], Діалектична лексика у романі Марії Матіос “Михайлове чудо”
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Файл:Фудулитис.jpg

2013-12-26T19:41:34Z

Бурак Марія 24По:

Фудулитися

2013-12-26T19:41:18Z

Бурак Марія 24По:

'''Фудулитися, -люся, -лишся, '''''гл. ''Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/190310/фудулитися'''фудулитися ''']
*фудулитися
-люся, -лишся, недок., діал.
Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством.

[http://language.br.com.ua/фудулитися/'''Фудулитися'''], Фудулитися люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато.
— Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Най би тато не фудулився на Григорія;
а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і розлютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29).

[http://uk.worldwidedictionary.org/фудулитися'''Фудулитися'''],
* фуду́литися– дієслово недоконаного виду

(поводитися гордовито, пихато)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фудулитися.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фудулитис.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[ http://ukrlit.kiev.ua/ukrayinska_literatura2/kobylyanska_olga/zemlya.228/?page=38 Дурна дівчина! Най богу дякує, що має кулешу, та й коби її лиш мала! Вона нічого не має, бідна така, хто її візьме? Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає, але вже знає не знає, коби грунт! А в неї - дасть біг!].
*[ http://referatfolder.org.ua/content.php?c=ukrainian_literature&id=871&s=6 фудулитися ], Діалектична лексика у романі Марії Матіос “Михайлове чудо”
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]

Файл:Фудулитися.jpg

2013-12-26T19:40:13Z

Бурак Марія 24По:

Фудулитися

2013-12-26T19:39:44Z

Бурак Марія 24По:

'''Фудулитися, -люся, -лишся, '''''гл. ''Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.
[[Категорія:Фу]]
==Сучасні словники==
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/190310/фудулитися'''фудулитися ''']
*фудулитися
-люся, -лишся, недок., діал.
Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством.

[http://language.br.com.ua/фудулитися/'''Фудулитися'''], Фудулитися люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато.
— Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Най би тато не фудулився на Григорія;
а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і розлютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29).

[http://uk.worldwidedictionary.org/фудулитися'''Фудулитися'''],
* фуду́литися– дієслово недоконаного виду

(поводитися гордовито, пихато)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фудулитися.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фудулитися02.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[ http://ukrlit.kiev.ua/ukrayinska_literatura2/kobylyanska_olga/zemlya.228/?page=38 Дурна дівчина! Най богу дякує, що має кулешу, та й коби її лиш мала! Вона нічого не має, бідна така, хто її візьме? Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає, але вже знає не знає, коби грунт! А в неї - дасть біг!].
*[ http://referatfolder.org.ua/content.php?c=ukrainian_literature&id=871&s=6 фудулитися ], Діалектична лексика у романі Марії Матіос “Михайлове чудо”
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]