Файл:Вибоїна 3.jpg

2014-05-03T09:51:31Z

Богдана Чабан:

Файл:Вибоїна 2.jpg

2014-05-03T09:50:47Z

Богдана Чабан:

2014-05-03T09:23:56Z

Богдана Чабан:

Вибоїна

2014-05-03T09:20:08Z

Богдана Чабан:

Вибоїна

2014-05-03T09:19:38Z

Богдана Чабан:

Вибоїна

2014-05-03T09:15:03Z

Богдана Чабан:

'''Вибо́їна, -ни, '''''ж. ''Ухабъ, углубленіе на дорогѣ. Желех. См. '''Вибій 1'''.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

2013-12-22T20:38:41Z

Богдана Чабан:

Файл:Кутя 3.jpg

2013-12-22T20:37:36Z

Богдана Чабан:

Файл:Кутя 2.jpg

2013-12-22T20:35:49Z

Богдана Чабан:

Файл:Кутя 1.jpg

2013-12-22T20:34:57Z

Богдана Чабан:

Кутя

2013-12-22T20:34:10Z

Богдана Чабан:

'''Кутя́, -ті, '''''ж. ''Обрядовая каша изъ ячменныхъ или пшеничныхъ зеренъ наканунѣ Рождества Христова и Крещенія. Чуб. VII. 441. ''Кутя на покуті, узварі, на базарь''. Ном. № 343. '''Кутя багата'''. Канунъ Рождества, сочельникъ. Сим. 145. '''Кутя голо́дна'''. Канунъ Крещенія. '''Передати куті меду'''. Пересолить (иносказ.).
[[Категорія:Ку]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kutja'''Кутя'''], '''Академічний тлумачний словник '''

1. Обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні різдва чи водохреща. Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти (Тарас Шевченко, I, 1951, 365); По селі, по якій годині тиші, коли йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею, почалися веселі колядкові співи (Іван Франко, VIII, 1952, 100); — Завтра кутя. І все в нас буде, як на батьківщині: і кутя, і узвар, і сіно постелимо за звичаєм... (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 334).
Багата кутя — переддень різдва; святий вечір. Батько подарував Лаврінові ту грушу на багату кутю тоді, як Лаврін чхнув за вечерею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 377); Голодна кутя — переддень водохреща. [Павло:] Сьогодні ж святий вечір, то, здається, кличуть мороза вечеряти? [Явдоха:] Мороза кличуть вечерять на голодну кутю, а це багатий вечір (Карпенко-Карий, II, 1960, 154).
Передавати (передати) куті меду — переборщити. Одного разу два такі знавці Передали куті, як кажуть, меду — І от зайшла в них жвава суперечка (Максим Рильський, III, 1961, 172).

2. Те саме, що коливо. На проводи наносять сюди на гроби чимало чого: чи куті, чи буханців, чи крашанок (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 114); Поминальної куті з торішньої пшениці дві мисочки наварив (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 25).

[http://slovopedia.org.ua/29/53402/14343.html'''Кутя'''], '''Універсальний словник-енциклопедія'''

обрядова страва сх. слов'ян, румунів, греків та ін., що готується з пшеничних, ячмінних та ін. зерен, до яких додають мед, солодку підливу, родзинки, горіхи тощо; відома з дохристиянських часів. Українці споживають т.зв. багату к. напередодні Різдва, на святвечір, та голодну к. - у переддень Богоявлення, Водохрещі.

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/107384.html'''Кутя'''], '''Орфографічний словник української мови'''

''іменник жіночого роду ''

[http://slovopedia.org.ua/43/53402/294088.html'''Кутя'''], '''Словник церковно-обрядової термінології'''

Те саме, що коливо

[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358438.html'''Кутя'''], '''Фразеологічний словник української мови'''

додава́ти / дода́ти куті́ ме́ду. Підсилювати якесь враження, навмисно підбурювати кого-небудь. — А здирливий (о. Артемій), а запопадний, крий Боже! І до княгині підскочить, і до пана підплигне! — додавав писар куті меду (І. Нечуй-Левицький).

ні мед ні кутя́ кому і без додатка. Тяжко, погано і т. ін. комусь. — Дядька під корінь війна підрубала. А коли підрубала, значить, селянське господарство, то тут тобі й робочому ні мед ні кутя, і тим, що пишуть ото та на рахівницях клацають (Ю. Збанацький).

передава́ти / переда́ти куті́ ме́ду. Перевищувати норму, міру в чому-небудь або перебільшувати що-небудь. Кожен (козак) говорив відверто, як дужий владар, сміявся щіросердечно, залицявся і підморгував на очах всього .. панства, але ж ніколи не передаючи куті меду, ставлячи самому собі межу, за яку годі переступати (М. Лазорський); Лукавий бісик під’юджує мене на пошуки нових важелів піднесення боєготовності особового складу, але я рішуче відганяю його далі, щоб не передати куті меду (М. Ю. Тарновський); Узяв (Микита Павлович) у руки шматки пружини і почав розглядати блискучу на зламах сталь. Гартом не догодили, передали куті меду. Пружина має бути трохи м’якшою (П. Інгульський); Віктор згадав пророцтво інститутського професора. В дечому має рацію Яків Степанович, хоча, звичайно, передав тоді куті меду (В. Гужва).

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx'''Кутя'''], '''Синонімія'''

КА́ША (густа страва з крупів, пшона, рису тощо); КУЛІ́Ш (рідка, перев. пшоняна страва); КУТЯ́ ''етн.'' (обрядова страва); КО́ЛИВО ''церк.'' (поминальна страва з пшениці, рису тощо); МАМАЛИ́ГА, ТОКА́Н ''діал.,'' ГО́ЙДАНКА ''заст.'' (з кукурудзяного борошна); ЛЕМІ́ШКА (перев. з гречаного борошна). ''Як відомо, сама себе хвалить тільки гречана каша'' (Остап Вишня); ''Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали'' (І. Котляревський); ''По селі, по якій годині тиші, коли йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею, почалися веселі колядкові співи'' (І. Франко); ''На вікні стояло коливо - кутя і підсолоджена вода для Олофірової душі'' (О. Донченко); ''Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалиґу'' (І. Нечуй-Левицький); ''Іван узяв ложку, набрав токану'' (з газети).

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx'''Кутя'''], '''Словозміна'''
{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || кутя́ || куті́
|-
| Родовий || куті́ || куте́й
|-
| Давальний || куті́ || кутя́м
|-
| Знахідний || кутю́ || куті́
|-
| Орудний || куте́ю || кутя́ми
|-
| Місцевий || на/у куті́ || на/у кутя́х
|-
| Кличний || куте́* || куті́*

|}
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Кутя

2013-12-22T20:24:24Z

Богдана Чабан:

Кутя

2013-12-22T20:22:54Z

Богдана Чабан:

Кутя

2013-12-22T20:21:54Z

Богдана Чабан:

2013-12-22T14:15:11Z

Богдана Чабан:

Краса

2013-12-22T14:09:24Z

Богдана Чабан:

'''Краса́, си́, '''''ж. ''1) Красота. ''Дочка в тебе буде на ввесь світ красою, а зять на ввесь світ славою. ''К. ЧР. 56. ''Ой хоч знайдеш з русою косою, да не знайдеш з такою красою. ''Нп. '''Краси набіратися'''. Хорошѣть. ''Поки Явтух ріс та краси набірався, Фрузина ледачіла, старілась. ''Св. Л. 65. 2) Раст. Amarantus caudatus L. ЗЮЗО. І. 111. Ум. '''Красонька. '''''Свою красоньку утеряла, хоть я й молода. ''Макс. ''Круз нове люстренько виглядалася, сама своїй красонці дивувалася. ''Чуб. V. 6.
[[Категорія:Кр]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/krasa'''Краса'''] '''Академічний тлумачний словник'''

1. Властивість, якість гарного, прекрасного. Парубок постояв на згірку, помилувався красою околиці (Панас Мирний, I, 1949, 128); Як я люблю тебе, мій рідний краю, Як я люблю красу твою, твій люд (Іван Франко, XIII, 1954, 324); Боротьба за чистоту, красу і багатство української мови.. — це наша спільна справа (Максим Рильський, III, 1956, 96); Краса, її благотворний вплив на людство, краса як могутній рушійний чинник вдосконалення людського суспільства — саме така краса становила естетичний ідеал Шевченка (Вітчизна, 3, 1961, 128).
'''В усій (повній) красі''' — в усій величі, в усьому блиску. Коли він зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 394); — Хіба не буває, що в одному-єдиному вчинку людина розкривається в усій своїй душевній красі!? (Андрій Головко, I, 1957, 458).

2. Оздоба, прикраса кого-, чого-небудь; слава. Ви [Панас Мирний], найбільш шанований мною письменник український, сила й краса літератури нашої (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 195); Амвросій Бучма, друг наш Бронек — Народу гордість і краса! (Максим Рильський, III, 1961, 91); З кріпосної брами вилетів гусарський полк, краса всіх кінних полків (Олександр Довженко, I, 1958, 263).

3. Гарна, приваблива зовнішність; урода (у 2 знач.). Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? (Тарас Шевченко, І, 1951, 55); Під деревом.. стояла дивної краси висока молода красуня в білому убранні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291); Стрункий, весь зітканий із м'язів, він їй здавався живим втіленням сили й краси... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 29).
'''Набиратися (набратися) краси''' див. ''набиратися''; '''Наводити (навести) красу,''' ''жарт.'' — чепуритися, митися тощо. В одній перукарні, куди Анрі-Жак зайшов, щоб навести красу, перукар запропонував йому свого велосипеда (Юрій Яновський, II, 1954, 58).

4. ''заст.'' Красуня. А Катря й не чує: — Чому не прийшов? Чому його нема? — Не знаю, не знаю, моя красо! (Марко Вовчок, I, 1955, 208); Групи незайнятої молоді стояли по обох боках входу, .. обіймаючи критичними поглядами кожну нову.. красу (Іван Франко, VI, 1951, 220); Краса несказанна була та цариця (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 136).

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/321722.html'''Краса'''] '''Українсько-російський словник'''

красота, поэз. краса; разг. прелесть ''(привлекательные особенности чего-н.)''
яка красота! — какая красота! разг. какая [что за] прелесть!

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/105049.html'''Краса'''] '''Орфографічний словник української мови'''

''іменник жіночого роду''

[http://slovopedia.org.ua/41/53402/266781.html'''Краса'''] '''Словник синонімів'''

''(людська)'' врода, вродливість, р. ліпота; ''(усе гарне) як'' ім. прекрасне; П. велич, блиск; ''(літератури, хто)'' оздоба, прикраса; ''(- жінку)'' красуня.

[http://slovopedia.org.ua/31/53402/28262.html'''Краса'''] '''Словник синонімів Полюги'''

''(сукупність гарного)'' красота, ''(про людину)'' врода, вродливість.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx'''Краса'''] '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина'''
|-
| Називний || краса́
|-
| Родовий || краси́
|-
| Давальний || красі́
|-
| Знахідний || красу́
|-
| Орудний || красо́ю
|-
| Місцевий || на/у красі́
|-
| Кличний || красо́*

|}
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|wG7iDKsyAFY}}

==Див. також==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0'''Краса'''], '''матеріал з Вікіпедії'''

[http://ukr-lit.net/franko/297-virshi/1292-pritcha-pro-krasu.html'''Краса'''], '''Іван Франко "Притча про красу"'''

[http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=14643'''Краса'''], '''Микола Вороний "Краса!"'''

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Краса

2013-12-22T14:06:57Z

Богдана Чабан:

'''Краса́, си́, '''''ж. ''1) Красота. ''Дочка в тебе буде на ввесь світ красою, а зять на ввесь світ славою. ''К. ЧР. 56. ''Ой хоч знайдеш з русою косою, да не знайдеш з такою красою. ''Нп. '''Краси набіратися'''. Хорошѣть. ''Поки Явтух ріс та краси набірався, Фрузина ледачіла, старілась. ''Св. Л. 65. 2) Раст. Amarantus caudatus L. ЗЮЗО. І. 111. Ум. '''Красонька. '''''Свою красоньку утеряла, хоть я й молода. ''Макс. ''Круз нове люстренько виглядалася, сама своїй красонці дивувалася. ''Чуб. V. 6.
[[Категорія:Кр]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/krasa'''Краса'''] '''Академічний тлумачний словник'''

1. Властивість, якість гарного, прекрасного. Парубок постояв на згірку, помилувався красою околиці (Панас Мирний, I, 1949, 128); Як я люблю тебе, мій рідний краю, Як я люблю красу твою, твій люд (Іван Франко, XIII, 1954, 324); Боротьба за чистоту, красу і багатство української мови.. — це наша спільна справа (Максим Рильський, III, 1956, 96); Краса, її благотворний вплив на людство, краса як могутній рушійний чинник вдосконалення людського суспільства — саме така краса становила естетичний ідеал Шевченка (Вітчизна, 3, 1961, 128).
'''В усій (повній) красі''' — в усій величі, в усьому блиску. Коли він зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 394); — Хіба не буває, що в одному-єдиному вчинку людина розкривається в усій своїй душевній красі!? (Андрій Головко, I, 1957, 458).

2. Оздоба, прикраса кого-, чого-небудь; слава. Ви [Панас Мирний], найбільш шанований мною письменник український, сила й краса літератури нашої (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 195); Амвросій Бучма, друг наш Бронек — Народу гордість і краса! (Максим Рильський, III, 1961, 91); З кріпосної брами вилетів гусарський полк, краса всіх кінних полків (Олександр Довженко, I, 1958, 263).

3. Гарна, приваблива зовнішність; урода (у 2 знач.). Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? (Тарас Шевченко, І, 1951, 55); Під деревом.. стояла дивної краси висока молода красуня в білому убранні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291); Стрункий, весь зітканий із м'язів, він їй здавався живим втіленням сили й краси... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 29).
'''Набиратися (набратися) краси''' див. ''набиратися''; '''Наводити (навести) красу,''' ''жарт.'' — чепуритися, митися тощо. В одній перукарні, куди Анрі-Жак зайшов, щоб навести красу, перукар запропонував йому свого велосипеда (Юрій Яновський, II, 1954, 58).

4. ''заст.'' Красуня. А Катря й не чує: — Чому не прийшов? Чому його нема? — Не знаю, не знаю, моя красо! (Марко Вовчок, I, 1955, 208); Групи незайнятої молоді стояли по обох боках входу, .. обіймаючи критичними поглядами кожну нову.. красу (Іван Франко, VI, 1951, 220); Краса несказанна була та цариця (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 136).

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/321722.html'''Краса'''] '''Українсько-російський словник'''

красота, поэз. краса; разг. прелесть ''(привлекательные особенности чего-н.)''
яка красота! — какая красота! разг. какая [что за] прелесть!

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/105049.html'''Краса'''] '''Орфографічний словник української мови'''

''іменник жіночого роду''

[http://slovopedia.org.ua/41/53402/266781.html'''Краса'''] '''Словник синонімів'''

''(людська)'' врода, вродливість, р. ліпота; ''(усе гарне) як'' ім. прекрасне; П. велич, блиск; ''(літератури, хто)'' оздоба, прикраса; ''(- жінку)'' красуня.

[http://slovopedia.org.ua/31/53402/28262.html'''Краса'''] '''Словник синонімів Полюги'''

''(сукупність гарного)'' красота, ''(про людину)'' врода, вродливість.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx'''Краса'''] '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина'''
|-
| Називний || краса́
|-
| Родовий || краси́
|-
| Давальний || красі́
|-
| Знахідний || красу́
|-
| Орудний || красо́ю
|-
| Місцевий || на/у красі́
|-
| Кличний || красо́*

|}
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|wG7iDKsyAFY}}

==Див. також==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0'''Краса'''], матеріал з Вікіпедії

[http://ukr-lit.net/franko/297-virshi/1292-pritcha-pro-krasu.html'''Краса'''], '''Іван Франко "Притча про красу"'''

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Краса

2013-12-22T13:57:34Z

Богдана Чабан:

'''Краса́, си́, '''''ж. ''1) Красота. ''Дочка в тебе буде на ввесь світ красою, а зять на ввесь світ славою. ''К. ЧР. 56. ''Ой хоч знайдеш з русою косою, да не знайдеш з такою красою. ''Нп. '''Краси набіратися'''. Хорошѣть. ''Поки Явтух ріс та краси набірався, Фрузина ледачіла, старілась. ''Св. Л. 65. 2) Раст. Amarantus caudatus L. ЗЮЗО. І. 111. Ум. '''Красонька. '''''Свою красоньку утеряла, хоть я й молода. ''Макс. ''Круз нове люстренько виглядалася, сама своїй красонці дивувалася. ''Чуб. V. 6.
[[Категорія:Кр]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/krasa'''Краса'''] '''Академічний тлумачний словник'''

1. Властивість, якість гарного, прекрасного. Парубок постояв на згірку, помилувався красою околиці (Панас Мирний, I, 1949, 128); Як я люблю тебе, мій рідний краю, Як я люблю красу твою, твій люд (Іван Франко, XIII, 1954, 324); Боротьба за чистоту, красу і багатство української мови.. — це наша спільна справа (Максим Рильський, III, 1956, 96); Краса, її благотворний вплив на людство, краса як могутній рушійний чинник вдосконалення людського суспільства — саме така краса становила естетичний ідеал Шевченка (Вітчизна, 3, 1961, 128).
'''В усій (повній) красі''' — в усій величі, в усьому блиску. Коли він зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 394); — Хіба не буває, що в одному-єдиному вчинку людина розкривається в усій своїй душевній красі!? (Андрій Головко, I, 1957, 458).

2. Оздоба, прикраса кого-, чого-небудь; слава. Ви [Панас Мирний], найбільш шанований мною письменник український, сила й краса літератури нашої (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 195); Амвросій Бучма, друг наш Бронек — Народу гордість і краса! (Максим Рильський, III, 1961, 91); З кріпосної брами вилетів гусарський полк, краса всіх кінних полків (Олександр Довженко, I, 1958, 263).

3. Гарна, приваблива зовнішність; урода (у 2 знач.). Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? (Тарас Шевченко, І, 1951, 55); Під деревом.. стояла дивної краси висока молода красуня в білому убранні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291); Стрункий, весь зітканий із м'язів, він їй здавався живим втіленням сили й краси... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 29).
'''Набиратися (набратися) краси''' див. ''набиратися''; '''Наводити (навести) красу,''' ''жарт.'' — чепуритися, митися тощо. В одній перукарні, куди Анрі-Жак зайшов, щоб навести красу, перукар запропонував йому свого велосипеда (Юрій Яновський, II, 1954, 58).

4. ''заст.'' Красуня. А Катря й не чує: — Чому не прийшов? Чому його нема? — Не знаю, не знаю, моя красо! (Марко Вовчок, I, 1955, 208); Групи незайнятої молоді стояли по обох боках входу, .. обіймаючи критичними поглядами кожну нову.. красу (Іван Франко, VI, 1951, 220); Краса несказанна була та цариця (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 136).

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/321722.html'''Краса'''] '''Українсько-російський словник'''

красота, поэз. краса; разг. прелесть ''(привлекательные особенности чего-н.)''
яка красота! — какая красота! разг. какая [что за] прелесть!

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/105049.html'''Краса'''] '''Орфографічний словник української мови'''

''іменник жіночого роду''

[http://slovopedia.org.ua/41/53402/266781.html'''Краса'''] '''Словник синонімів'''

''(людська)'' врода, вродливість, р. ліпота; ''(усе гарне) як'' ім. прекрасне; П. велич, блиск; ''(літератури, хто)'' оздоба, прикраса; ''(- жінку)'' красуня.

[http://slovopedia.org.ua/31/53402/28262.html'''Краса'''] '''Словник синонімів Полюги'''

''(сукупність гарного)'' красота, ''(про людину)'' врода, вродливість.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx'''Краса'''] '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина'''
|-
| Називний || краса́
|-
| Родовий || краси́
|-
| Давальний || красі́
|-
| Знахідний || красу́
|-
| Орудний || красо́ю
|-
| Місцевий || на/у красі́
|-
| Кличний || красо́*

|}
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|wG7iDKsyAFY}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Краса

2013-12-22T13:41:20Z

Богдана Чабан:

'''Краса́, си́, '''''ж. ''1) Красота. ''Дочка в тебе буде на ввесь світ красою, а зять на ввесь світ славою. ''К. ЧР. 56. ''Ой хоч знайдеш з русою косою, да не знайдеш з такою красою. ''Нп. '''Краси набіратися'''. Хорошѣть. ''Поки Явтух ріс та краси набірався, Фрузина ледачіла, старілась. ''Св. Л. 65. 2) Раст. Amarantus caudatus L. ЗЮЗО. І. 111. Ум. '''Красонька. '''''Свою красоньку утеряла, хоть я й молода. ''Макс. ''Круз нове люстренько виглядалася, сама своїй красонці дивувалася. ''Чуб. V. 6.
[[Категорія:Кр]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/krasa'''Краса'''] '''Академічний тлумачний словник'''

1. Властивість, якість гарного, прекрасного. Парубок постояв на згірку, помилувався красою околиці (Панас Мирний, I, 1949, 128); Як я люблю тебе, мій рідний краю, Як я люблю красу твою, твій люд (Іван Франко, XIII, 1954, 324); Боротьба за чистоту, красу і багатство української мови.. — це наша спільна справа (Максим Рильський, III, 1956, 96); Краса, її благотворний вплив на людство, краса як могутній рушійний чинник вдосконалення людського суспільства — саме така краса становила естетичний ідеал Шевченка (Вітчизна, 3, 1961, 128).
'''В усій (повній) красі''' — в усій величі, в усьому блиску. Коли він зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 394); — Хіба не буває, що в одному-єдиному вчинку людина розкривається в усій своїй душевній красі!? (Андрій Головко, I, 1957, 458).

2. Оздоба, прикраса кого-, чого-небудь; слава. Ви [Панас Мирний], найбільш шанований мною письменник український, сила й краса літератури нашої (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 195); Амвросій Бучма, друг наш Бронек — Народу гордість і краса! (Максим Рильський, III, 1961, 91); З кріпосної брами вилетів гусарський полк, краса всіх кінних полків (Олександр Довженко, I, 1958, 263).

3. Гарна, приваблива зовнішність; урода (у 2 знач.). Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? (Тарас Шевченко, І, 1951, 55); Під деревом.. стояла дивної краси висока молода красуня в білому убранні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291); Стрункий, весь зітканий із м'язів, він їй здавався живим втіленням сили й краси... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 29).
'''Набиратися (набратися) краси''' див. ''набиратися''; '''Наводити (навести) красу,''' ''жарт.'' — чепуритися, митися тощо. В одній перукарні, куди Анрі-Жак зайшов, щоб навести красу, перукар запропонував йому свого велосипеда (Юрій Яновський, II, 1954, 58).

4. ''заст.'' Красуня. А Катря й не чує: — Чому не прийшов? Чому його нема? — Не знаю, не знаю, моя красо! (Марко Вовчок, I, 1955, 208); Групи незайнятої молоді стояли по обох боках входу, .. обіймаючи критичними поглядами кожну нову.. красу (Іван Франко, VI, 1951, 220); Краса несказанна була та цариця (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 136).

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/321722.html'''Краса'''] '''Українсько-російський словник'''

красота, поэз. краса; разг. прелесть ''(привлекательные особенности чего-н.)''
яка красота! — какая красота! разг. какая [что за] прелесть!

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/105049.html'''Краса'''] '''Орфографічний словник української мови'''

''іменник жіночого роду''

[http://slovopedia.org.ua/41/53402/266781.html'''Краса'''] '''Словник синонімів'''

''(людська)'' врода, вродливість, р. ліпота; ''(усе гарне) як'' ім. прекрасне; П. велич, блиск; ''(літератури, хто)'' оздоба, прикраса; ''(- жінку)'' красуня.

[http://slovopedia.org.ua/31/53402/28262.html'''Краса'''] '''Словник синонімів Полюги'''

''(сукупність гарного)'' красота, ''(про людину)'' врода, вродливість.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx'''Краса'''] '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина'''
|-
| Називний || краса́
|-
| Родовий || краси́
|-
| Давальний || красі́
|-
| Знахідний || красу́
|-
| Орудний || красо́ю
|-
| Місцевий || на/у красі́
|-
| Кличний || красо́*

|}
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Краса 5.jpg

2013-12-22T13:39:41Z

Богдана Чабан:

Краса

2013-12-22T13:35:38Z

Богдана Чабан:

'''Краса́, си́, '''''ж. ''1) Красота. ''Дочка в тебе буде на ввесь світ красою, а зять на ввесь світ славою. ''К. ЧР. 56. ''Ой хоч знайдеш з русою косою, да не знайдеш з такою красою. ''Нп. '''Краси набіратися'''. Хорошѣть. ''Поки Явтух ріс та краси набірався, Фрузина ледачіла, старілась. ''Св. Л. 65. 2) Раст. Amarantus caudatus L. ЗЮЗО. І. 111. Ум. '''Красонька. '''''Свою красоньку утеряла, хоть я й молода. ''Макс. ''Круз нове люстренько виглядалася, сама своїй красонці дивувалася. ''Чуб. V. 6.
[[Категорія:Кр]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/krasa'''Краса'''] '''Академічний тлумачний словник'''

1. Властивість, якість гарного, прекрасного. Парубок постояв на згірку, помилувався красою околиці (Панас Мирний, I, 1949, 128); Як я люблю тебе, мій рідний краю, Як я люблю красу твою, твій люд (Іван Франко, XIII, 1954, 324); Боротьба за чистоту, красу і багатство української мови.. — це наша спільна справа (Максим Рильський, III, 1956, 96); Краса, її благотворний вплив на людство, краса як могутній рушійний чинник вдосконалення людського суспільства — саме така краса становила естетичний ідеал Шевченка (Вітчизна, 3, 1961, 128).
'''В усій (повній) красі''' — в усій величі, в усьому блиску. Коли він зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 394); — Хіба не буває, що в одному-єдиному вчинку людина розкривається в усій своїй душевній красі!? (Андрій Головко, I, 1957, 458).

2. Оздоба, прикраса кого-, чого-небудь; слава. Ви [Панас Мирний], найбільш шанований мною письменник український, сила й краса літератури нашої (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 195); Амвросій Бучма, друг наш Бронек — Народу гордість і краса! (Максим Рильський, III, 1961, 91); З кріпосної брами вилетів гусарський полк, краса всіх кінних полків (Олександр Довженко, I, 1958, 263).

3. Гарна, приваблива зовнішність; урода (у 2 знач.). Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? (Тарас Шевченко, І, 1951, 55); Під деревом.. стояла дивної краси висока молода красуня в білому убранні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291); Стрункий, весь зітканий із м'язів, він їй здавався живим втіленням сили й краси... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 29).
'''Набиратися (набратися) краси''' див. ''набиратися''; '''Наводити (навести) красу,''' ''жарт.'' — чепуритися, митися тощо. В одній перукарні, куди Анрі-Жак зайшов, щоб навести красу, перукар запропонував йому свого велосипеда (Юрій Яновський, II, 1954, 58).

4. ''заст.'' Красуня. А Катря й не чує: — Чому не прийшов? Чому його нема? — Не знаю, не знаю, моя красо! (Марко Вовчок, I, 1955, 208); Групи незайнятої молоді стояли по обох боках входу, .. обіймаючи критичними поглядами кожну нову.. красу (Іван Франко, VI, 1951, 220); Краса несказанна була та цариця (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 136).

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/321722.html'''Краса'''] '''Українсько-російський словник'''

красота, поэз. краса; разг. прелесть ''(привлекательные особенности чего-н.)''
яка красота! — какая красота! разг. какая [что за] прелесть!

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/105049.html'''Краса'''] '''Орфографічний словник української мови'''

''іменник жіночого роду''

[http://slovopedia.org.ua/41/53402/266781.html'''Краса'''] '''Словник синонімів'''

''(людська)'' врода, вродливість, р. ліпота; ''(усе гарне) як'' ім. прекрасне; П. велич, блиск; ''(літератури, хто)'' оздоба, прикраса; ''(- жінку)'' красуня.

[http://slovopedia.org.ua/31/53402/28262.html'''Краса'''] '''Словник синонімів Полюги'''

''(сукупність гарного)'' красота, ''(про людину)'' врода, вродливість.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx'''Краса'''] '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина'''
|-
| Називний || краса́
|-
| Родовий || краси́
|-
| Давальний || красі́
|-
| Знахідний || красу́
|-
| Орудний || красо́ю
|-
| Місцевий || на/у красі́
|-
| Кличний || красо́*

|}
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Краса 4.jpg

2013-12-22T13:33:02Z

Богдана Чабан:

Файл:Краса 3.jpg

2013-12-22T13:31:29Z

Богдана Чабан:

Файл:Краса 2.jpg

2013-12-22T13:31:08Z

Богдана Чабан:

2013-12-22T13:04:21Z

Богдана Чабан:

'''Краса́, си́, '''''ж. ''1) Красота. ''Дочка в тебе буде на ввесь світ красою, а зять на ввесь світ славою. ''К. ЧР. 56. ''Ой хоч знайдеш з русою косою, да не знайдеш з такою красою. ''Нп. '''Краси набіратися'''. Хорошѣть. ''Поки Явтух ріс та краси набірався, Фрузина ледачіла, старілась. ''Св. Л. 65. 2) Раст. Amarantus caudatus L. ЗЮЗО. І. 111. Ум. '''Красонька. '''''Свою красоньку утеряла, хоть я й молода. ''Макс. ''Круз нове люстренько виглядалася, сама своїй красонці дивувалася. ''Чуб. V. 6.
[[Категорія:Кр]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/krasa'''Краса'''] - и, ''жін.''

1. Властивість, якість гарного, прекрасного. Парубок постояв на згірку, помилувався красою околиці (Панас Мирний, I, 1949, 128); Як я люблю тебе, мій рідний краю, Як я люблю красу твою, твій люд (Іван Франко, XIII, 1954, 324); Боротьба за чистоту, красу і багатство української мови.. — це наша спільна справа (Максим Рильський, III, 1956, 96); Краса, її благотворний вплив на людство, краса як могутній рушійний чинник вдосконалення людського суспільства — саме така краса становила естетичний ідеал Шевченка (Вітчизна, 3, 1961, 128).
'''В усій (повній) красі''' — в усій величі, в усьому блиску. Коли він зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 394); — Хіба не буває, що в одному-єдиному вчинку людина розкривається в усій своїй душевній красі!? (Андрій Головко, I, 1957, 458).

2. Оздоба, прикраса кого-, чого-небудь; слава. Ви [Панас Мирний], найбільш шанований мною письменник український, сила й краса літератури нашої (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 195); Амвросій Бучма, друг наш Бронек — Народу гордість і краса! (Максим Рильський, III, 1961, 91); З кріпосної брами вилетів гусарський полк, краса всіх кінних полків (Олександр Довженко, I, 1958, 263).

3. Гарна, приваблива зовнішність; урода (у 2 знач.). Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? (Тарас Шевченко, І, 1951, 55); Під деревом.. стояла дивної краси висока молода красуня в білому убранні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291); Стрункий, весь зітканий із м'язів, він їй здавався живим втіленням сили й краси... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 29).
'''Набиратися (набратися) краси''' див. ''набиратися''; '''Наводити (навести) красу,''' ''жарт.'' — чепуритися, митися тощо. В одній перукарні, куди Анрі-Жак зайшов, щоб навести красу, перукар запропонував йому свого велосипеда (Юрій Яновський, II, 1954, 58).

4. ''заст.'' Красуня. А Катря й не чує: — Чому не прийшов? Чому його нема? — Не знаю, не знаю, моя красо! (Марко Вовчок, I, 1955, 208); Групи незайнятої молоді стояли по обох боках входу, .. обіймаючи критичними поглядами кожну нову.. красу (Іван Франко, VI, 1951, 220); Краса несказанна була та цариця (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 136).
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]