https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%D0%86%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B0 2026-05-09T09:23:18Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F 2014-12-05T20:07:44Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Гіргонія, -нії, '''''ж. '''''= Жоржина. '''ЗЮЗО. І. 120. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ЖОРЖИ́НА''', и, ''ж''.<br /> <br /> 1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом. ''Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля'' (Шиян, Баланда, 1957, 144).<br /> <br /> 2. Квітка цієї рослини. ''Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину'' (Смолич, Мир.., 1958, 34); * У порівн. ''Зорі вночі, як жоржини'' (Мас., Сорок.., 1957, 216).<br /> <br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури] ===<br /> '''Жоржи́на''' — трав’яниста декора­тивна рослина родини складноцві­тих, що цвіте великими різнобарв­ними квітками і розмножується ве­гетативним способом, а також квіт­ка цієї рослини; квітка походить із Мехіко, в Україну прийшла у XVIIIст.; дуже поширена й улюбле­на в народі, опоетизована в худож­ній творчості. ''Нема цвіту світлішо­го над жоржину (пісня); Зорі вночі, як жоржини'' (Т. Масенко).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/36/53398/240014.html Словник іншомовник слів] ===<br /> '''ЖОРЖИНА'''&lt;br /&gt;<br /> жоржи́на; ж. &lt;br /&gt;<br /> ''(фр.)'' &lt;br /&gt;<br /> квітка, привезена в Україну з Америки.<br /> <br /> == Аудіо ==<br /> Вимова слова: [http://uk.forvo.com/search/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0/ жоржина.]<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:083077.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|-U_hn1-6qXQ}}<br /> {{#ev:youtube|uZCSULXarjI}}<br /> <br /> == Цікаві факти ==<br /> У Мексиці вживають в їжу бульби жоржини.<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Квітка ]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B9%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96 Айстрові]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/36/53398/240014.html Словник іншомовник слів]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Гі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BA 2014-12-05T20:04:44Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Мізок, -вку, '''''м. ''Мозгъ. ''Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. ''К. ЧР. ''Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його. ''Ном. № 8747.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/mizok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''МІ́ЗОК''', зку, ''чол., діал., заст.'' Мозок. ''Курчатам тхір головки сушить, Без крику мізок висмокта'' (Іван Котляревський, І, 1952, 226); ''Та що робить з тупим, як камінь, мізком, Чим розігнать нерушливість глуху?'' (Павло Грабовський, I, 1959, 595); ''В його мізку заворушилася кров, але він підвівся перед громадою, тримаючись обома руками за стіл'' (Михайло Стельмах, I, 1962, 628). &lt;br /&gt;<br /> <br /> * '''Вправляти (вправити) мізок (мізки)''' кому, фам. — те саме, що Вправляти вправити мозок (душу) (див. вправляти). О''дного він страхає судом, другому вправляє мізки, третьому натякає, що до скошеного сьогодні можна доплюсувати завтрашнє'' (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 425); &lt;br /&gt;<br /> * '''Крутити (покрутити) мізком (мізками)''' — те саме, що Крутити мозком (див. крутити). ''Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити'' (Михайло Стельмах, II, 1962, 24); ''От і хай тоді золотозубий [Форст] чи ще хто покрутить мізками, де ті листівки видруковано — у Спальному, у Підлісному, а чи, може, в іншому місці'' (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 142); &lt;br /&gt;<br /> * '''Сушити мізок (мізки)''' — те саме, що Сушити мозок (див. сушити). ''Снились Кирилові химерні сни, бо вдень сушив собі мізок різним клопотом'' (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 6); ''— А тим часом дома... з ніг Валить бабу горе! Все шука вона вузла [з грошима]. Дума, сушить мізки'' (Степан Олійник, Вибр., 1959, 233).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/49/53404/358751.html Фразеологічний словник української мови] ===<br /> '''МІЗОК'''<br /> <br /> * '''вправля́ти / впра́вити мо́зок (мі́зки)''' кому, фам. Переконувати кого-небудь у неправильності його дій, поведінки, дорікаючи, виговорюючи за щось. ''— Слухай,— налетів на голову агроном, скільки тебе чекати можна? Комісія на фермах, а він дідові мізки вправляє. Ферма ж — наш маяк'' (І. Драч); ''Вправ йому мозок, щоб газетярів мені не кривдили'' (О. Корнійчук). <br /> * <br /> * '''крути́ти мізки́ кому''' і без додатка. Морочити, дурити кого-небудь чимсь. ''Думав (Остап), що це завжди так: коли збираються піднести гарбуза і не мають сміливості зробити це відверто..— тоді шукають якусь приключку, крутять мізки всякими вигадками'' (М. Ю. Тарновський). <br /> * <br /> * '''крути́ти / покрути́ти мі́зками''' (мо́зком, голово́ю, ро́зумом і т. ін.). Думати, мислити, міркувати. ''Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити'' (М. Стельмах); '''— Тут треба багато міркування, треба добре головою крутить!''' (І. Нечуй-Левицький). <br /> * <br /> * '''розкида́ти / розки́нути ро́зумом''' (умо́м, мі́зками, голово́ю і т. ін.). 1. Напружено, зосереджено думати, шукаючи виходу із якогось становища. ''Чого він тільки не робив, як не розкидав своїм розумом..— ніщо не помагало!'' (Панас Мирний); ''Невже ти не можеш нічого зробити?.. Ану ж бо розкинь розумом, ти ж міцний хлопець'' (М. Ю. Тарновський); ''Присіли го (його) довги (борги), так нема що казати… Розкидав тепер головою на всі боки'' (Г. Хоткевич). 2. Думати, розмірковувати над чимось. ''Ми з моїм приятелем-італійцем довго вчились механіки, довго розкидали розумом та роздивлялись, як зроблені дзиґарі на баштах, і .. самі наважились зробити такий годинник, тільки маленький'' (М. Коцюбинський); ''Хто вона така (Марта), щоб я нею милувалася? Артистка? Хазяйка? Та у неї і хвоста в хліві нема, не те що корови. ..Тепер візьміть і розкиньте умом: чи варто ж їй справляти іменини? Та ще такі .. на все село?..'' (І. Рябокляч).<br /> <br /> == Аудіо ==<br /> Вимова слова: [http://uk.forvo.com/search/%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BA/ мозок.]<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:58222.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Original-2118931383.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1114444.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Impuls.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1ggfKc23GHc}}<br /> {{#ev:youtube|McH768yPNRI}}<br /> <br /> == Цікаві факти ==<br /> # Наша короткострокова пам’ять може запам’ятовувати одночасно лише сім об’єктів.&lt;br /&gt; <br /> # Розумова робота не стомлює мозок.&lt;br /&gt; <br /> # Регулярна робота мозку дозволяє запобігти його захворюванню. &lt;br /&gt; <br /> # Мозок прокидається довше за тіло.&lt;br /&gt; <br /> # Мозку легше розуміти мову чоловіків, ніж жінок. <br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96 Клітинні нейронні мережі]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F Церебралізація]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://sum.in.ua/s/mizok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] &lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53404/358751.html Фразеологічний словник української мови]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Мі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2014-12-05T16:45:06Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Бганка, -ки,''' ''ж.'' Складка. ''Треба перекачати рушник, а то довго лежав згорнутий та он які бганки поробились.'' Пирят. у.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/bghanka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''БГА́НКА''', ''и, ж.'', розм. Зморшка або складка на чомусь. ''Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Григ., Вибр., 1959, 300)''; ''З якою любов’ю вона розгладжувала кожну бганку [на піджаку].., а Сергій сидів збоку, милуючись роботою її рук (Гур., Друзі.., 1959, 108).''<br /> бганка<br /> <br /> === [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=22&amp;t=1387 Словник синонімів української мови] ===<br /> '''БГА́НКА:'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРШКА''' (довгасте заглиблення на шкірі обличчя, тіла людини або тварини).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БРИЖА''' перев. мн., рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''МОРЩИНА''' розм..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНКА''' розм. рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРЩИНА''' діал..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА, БОРОЗНА, ПРУГ''' рідше (глибока зморшка). ''На його чолі розгладилася глибока зморшка, що з'явилася за останні роки (М. Трублаїні); Головного не покидала серйозність, брижі напруги не сходили із зрошеного потом смаглявого чола (О. Гончар); Старий батько сивіє; на високому чолі морщина у всю довж лягла, глибока та понура (Марко Вовчок); Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Грицько Григоренко); А сам (батько) так подавсь. Стільки зморщин по виду попролягало за сі часи (Ганна Барвінок); В тузі стоїть виконроб, Пругами напруги поорано лоб (Л. Первомайський). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНОК''' діал. (перев. згорнуте). ''І сіни, і кімнати були заставлені скринями, скриньками та усякими пакунками з князівським добром (І. Нечуй-Левицький); Бабуся принесла великий пакет, дбайливо обв'язаний шпагатом (В. Собко); Зінаїда Федорівна.. розгорнула газетний згорток (О. Донченко); Несе (швачка) якийсь загорток (Леся Українка); Відснідавши, він зав'язав хустку, поклав згортку до кошика (Ю. Смолич); Пройшов у сільраду Юхим Барило, несучи два сувої з одежею, обв'язані мотузками і обкапані сургучними печатками (В. Кучер); Він кидається назустріч, бере з рук матері важкі звої (І. Цюпа); Вхопила (Олеся) завиніння й побігла шляхом (І. Нечуй-Левицький); Порився (Михайло) у бганкові, куди було загорнено подарунки батькам, і витягнув пляшку вина (О. Копиленко). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА''' перев. мн. (складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; такий згин на тканині).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ФАЛДА, ЗГОРТКА, БГАНКА, ЗАЛОМ''' рідше. ''Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв у свиті з рясними складками і сивій смушевій шапці (М. Стельмах); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла дрібні фалди (І. Нечуй-Левицький); Одежа червона важкими згортками пада униз (Дніпрова Чайка); Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старішій, - широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п'ят (Леся Українка). - Пор. зборка. ''<br /> <br /> == Аудіо ==<br /> Вимова слів: [http://uk.forvo.com/search/%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0/uk/ складка], [http://uk.forvo.com/search/%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%BA%D0%B0/ зморшка.]<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка1.JPG|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|pKWZm1UlQlw}}<br /> {{#ev:youtube|NhrDihP75hs}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1026082 Складка]&lt;br /&gt;<br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%BA%D0%B8 Зморшки]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://sum.in.ua/s/bghanka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=22&amp;t=1387 Словник синонімів української мови]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Бг]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F 2014-12-05T16:40:50Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Гіргонія, -нії, '''''ж. '''''= Жоржина. '''ЗЮЗО. І. 120. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ЖОРЖИ́НА''', и, ''ж''.<br /> <br /> 1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом. ''Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля'' (Шиян, Баланда, 1957, 144).<br /> <br /> 2. Квітка цієї рослини. ''Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину'' (Смолич, Мир.., 1958, 34); * У порівн. ''Зорі вночі, як жоржини'' (Мас., Сорок.., 1957, 216).<br /> <br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури] ===<br /> '''Жоржи́на''' — трав’яниста декора­тивна рослина родини складноцві­тих, що цвіте великими різнобарв­ними квітками і розмножується ве­гетативним способом, а також квіт­ка цієї рослини; квітка походить із Мехіко, в Україну прийшла у XVIIIст.; дуже поширена й улюбле­на в народі, опоетизована в худож­ній творчості. ''Нема цвіту світлішо­го над жоржину (пісня); Зорі вночі, як жоржини'' (Т. Масенко).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/36/53398/240014.html Словник іншомовник слів] ===<br /> '''ЖОРЖИНА'''&lt;br /&gt;<br /> жоржи́на; ж. &lt;br /&gt;<br /> ''(фр.)'' &lt;br /&gt;<br /> квітка, привезена в Україну з Америки.<br /> <br /> == Аудіо ==<br /> Вимова слова: [http://uk.forvo.com/search/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0/ жоржина.]<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:083077.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|-U_hn1-6qXQ}}<br /> {{#ev:youtube|uZCSULXarjI}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Квітка ]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B9%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96 Айстрові]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/36/53398/240014.html Словник іншомовник слів]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Гі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB 2014-12-05T16:38:12Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Посол, -сла, '''''м. ''1) = '''Посел. '''2) Депутата парламента, сейма. Желех. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/posol Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ПОСО́Л''', сла, ''чол.''&lt;br /&gt;<br /> <br /> 1. Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. ''— Мій брат у первих, маркіз де-Пурверсе, посол при одному дворі, писав мені, щоб я їхала за границю на води'' (Нечуй-Левицький, I, 1956, 424); <br /> // ''Повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах'' (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 168).&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2. перен. Той, кого посилають з яким-небудь дорученням, завданням; посланець. ''І певне Ахіллес того не знав, що в той же час, як він шукав послів, щоб їх послати у свати до тебе, твій брат, наш Гектор, саме раду радив, щоб запалити кораблі ахейські'' (Леся Українка, II, 1951, 2,58); ''Нехай він і посол від такого магната, як Острозький, але хто дав йому право нехтувати присутністю пального гетьманат'' (Іван Ле, Наливайко, 1957, 21).&lt;br /&gt;<br /> <br /> 3. діал., заст. Депутат парламенту, сейму. ''Від 1908 р. до 191Я р. був я послом до австрійського парламенту, де не виголошував ніяких промов'' (Василь Стефаник, II, 1953, 18).<br /> === [http://slovopedia.org.ua/41/53407/271334.html Словник синонімів] ===<br /> '''ПОСОЛ'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> г. амбасадор; ''(від кого)'' посланець; ''Г.'' парляментар, депутат сейму.<br /> === [http://subject.com.ua/political/dict/1069.html Політологічний словник] ===<br /> '''Посол''' &lt;br /&gt;<br /> <br /> 1) дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство; &lt;br /&gt;<br /> 2) повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Термін у першому значенні, згідно з існуючою в сучасному міжнародному праві класифікацією, закріпленою у Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 p., — це голова дипломатичного представництва 1-го класу. Він акредитується при главі держави. Повна офіційна назва — Надзвичайний і Повноважний Посол (англ. Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary). Віденський регламент 1815 р. визнавав за П., на відміну від дипломатичних представників інших класів, так званий представницький характер. Вважалося, що лише П., який персонально представляє главу держави, що направила його, безпосередньо виступає від імені монарха, який призначив його, і може вимагати приватної аудієнції у монарха країни перебування. Право назначати П. визнавалося тривалий час лише за Росією, Австрією, Великобританією, Пруссією та Францією.&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> Сучасне міжнародне право не визнає правових відмінностей між П. — главами дипломатичних представництв інших класів. Віденська конвенція 1961 р. визначає, що, &quot;інакше як за старшинством та етикетом не повинно бути жодних відмінностей між главами представництв в силу їх належності до того чи іншого класу&quot;. Це один із істотних проявів принципу суверенної рівності держав.&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> Згідно з другим значенням П. означає найвищий дипломатичний ранг, який присвоюється дипломатичному персоналу органів зовнішніх зносин. У колишньому Радянському Союзі ранг Надзвичайного і Повноважного Посла присвоювався указом Президії Верховної Ради СРСР. У незалежній Україні, як і в більшості країн демократії, П. призначає глава держави — президент, президентським указом присвоюється і дипломатичний ранг П.<br /> <br /> == Аудіо ==<br /> Вимова слова: [http://uk.forvo.com/search/%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB/uk/ посол.]<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images_(1).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Аіаіва.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Image78024.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Увіаі.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|Qfji2h3RUcg}}<br /> {{#ev:youtube|qEfipu7xoAQ}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB Надзвичайний і повноважний посол]&lt;br /&gt;<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE Дипломатичне представництво]&lt;br /&gt;<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Посольство]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://sum.in.ua/s/posol Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]&lt;br /&gt;<br /> [http://subject.com.ua/political/dict/1069.html Політологічний словник]&lt;br /&gt;<br /> [http://slovopedia.org.ua/41/53407/271334.html Словник синонімів]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:По]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BA 2014-12-05T16:35:11Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Мізок, -вку, '''''м. ''Мозгъ. ''Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. ''К. ЧР. ''Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його. ''Ном. № 8747.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/mizok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''МІ́ЗОК''', зку, ''чол., діал., заст.'' Мозок. ''Курчатам тхір головки сушить, Без крику мізок висмокта'' (Іван Котляревський, І, 1952, 226); ''Та що робить з тупим, як камінь, мізком, Чим розігнать нерушливість глуху?'' (Павло Грабовський, I, 1959, 595); ''В його мізку заворушилася кров, але він підвівся перед громадою, тримаючись обома руками за стіл'' (Михайло Стельмах, I, 1962, 628). &lt;br /&gt;<br /> <br /> * '''Вправляти (вправити) мізок (мізки)''' кому, фам. — те саме, що Вправляти вправити мозок (душу) (див. вправляти). О''дного він страхає судом, другому вправляє мізки, третьому натякає, що до скошеного сьогодні можна доплюсувати завтрашнє'' (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 425); &lt;br /&gt;<br /> * '''Крутити (покрутити) мізком (мізками)''' — те саме, що Крутити мозком (див. крутити). ''Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити'' (Михайло Стельмах, II, 1962, 24); ''От і хай тоді золотозубий [Форст] чи ще хто покрутить мізками, де ті листівки видруковано — у Спальному, у Підлісному, а чи, може, в іншому місці'' (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 142); &lt;br /&gt;<br /> * '''Сушити мізок (мізки)''' — те саме, що Сушити мозок (див. сушити). ''Снились Кирилові химерні сни, бо вдень сушив собі мізок різним клопотом'' (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 6); ''— А тим часом дома... з ніг Валить бабу горе! Все шука вона вузла [з грошима]. Дума, сушить мізки'' (Степан Олійник, Вибр., 1959, 233).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/49/53404/358751.html Фразеологічний словник української мови] ===<br /> '''МІЗОК'''<br /> <br /> * '''вправля́ти / впра́вити мо́зок (мі́зки)''' кому, фам. Переконувати кого-небудь у неправильності його дій, поведінки, дорікаючи, виговорюючи за щось. ''— Слухай,— налетів на голову агроном, скільки тебе чекати можна? Комісія на фермах, а він дідові мізки вправляє. Ферма ж — наш маяк'' (І. Драч); ''Вправ йому мозок, щоб газетярів мені не кривдили'' (О. Корнійчук). <br /> * <br /> * '''крути́ти мізки́ кому''' і без додатка. Морочити, дурити кого-небудь чимсь. ''Думав (Остап), що це завжди так: коли збираються піднести гарбуза і не мають сміливості зробити це відверто..— тоді шукають якусь приключку, крутять мізки всякими вигадками'' (М. Ю. Тарновський). <br /> * <br /> * '''крути́ти / покрути́ти мі́зками''' (мо́зком, голово́ю, ро́зумом і т. ін.). Думати, мислити, міркувати. ''Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити'' (М. Стельмах); '''— Тут треба багато міркування, треба добре головою крутить!''' (І. Нечуй-Левицький). <br /> * <br /> * '''розкида́ти / розки́нути ро́зумом''' (умо́м, мі́зками, голово́ю і т. ін.). 1. Напружено, зосереджено думати, шукаючи виходу із якогось становища. ''Чого він тільки не робив, як не розкидав своїм розумом..— ніщо не помагало!'' (Панас Мирний); ''Невже ти не можеш нічого зробити?.. Ану ж бо розкинь розумом, ти ж міцний хлопець'' (М. Ю. Тарновський); ''Присіли го (його) довги (борги), так нема що казати… Розкидав тепер головою на всі боки'' (Г. Хоткевич). 2. Думати, розмірковувати над чимось. ''Ми з моїм приятелем-італійцем довго вчились механіки, довго розкидали розумом та роздивлялись, як зроблені дзиґарі на баштах, і .. самі наважились зробити такий годинник, тільки маленький'' (М. Коцюбинський); ''Хто вона така (Марта), щоб я нею милувалася? Артистка? Хазяйка? Та у неї і хвоста в хліві нема, не те що корови. ..Тепер візьміть і розкиньте умом: чи варто ж їй справляти іменини? Та ще такі .. на все село?..'' (І. Рябокляч).<br /> <br /> == Аудіо ==<br /> Вимова слова: [http://uk.forvo.com/search/%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BA/ мозок.]<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:58222.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Original-2118931383.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1114444.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Impuls.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1ggfKc23GHc}}<br /> {{#ev:youtube|McH768yPNRI}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96 Клітинні нейронні мережі]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F Церебралізація]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://sum.in.ua/s/mizok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] &lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53404/358751.html Фразеологічний словник української мови]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Мі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BA 2014-12-05T16:31:01Z

<p>Бердочник Ілона: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Мізок, -вку, '''''м. ''Мозгъ. ''Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. ''К. ЧР. ''Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його. ''Ном. № 8747.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/mizok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''МІ́ЗОК''', зку, ''чол., діал., заст.'' Мозок. ''Курчатам тхір головки сушить, Без крику мізок висмокта'' (Іван Котляревський, І, 1952, 226); ''Та що робить з тупим, як камінь, мізком, Чим розігнать нерушливість глуху?'' (Павло Грабовський, I, 1959, 595); ''В його мізку заворушилася кров, але він підвівся перед громадою, тримаючись обома руками за стіл'' (Михайло Стельмах, I, 1962, 628). &lt;br /&gt;<br /> <br /> * '''Вправляти (вправити) мізок (мізки)''' кому, фам. — те саме, що Вправляти вправити мозок (душу) (див. вправляти). О''дного він страхає судом, другому вправляє мізки, третьому натякає, що до скошеного сьогодні можна доплюсувати завтрашнє'' (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 425); &lt;br /&gt;<br /> * '''Крутити (покрутити) мізком (мізками)''' — те саме, що Крутити мозком (див. крутити). ''Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити'' (Михайло Стельмах, II, 1962, 24); ''От і хай тоді золотозубий [Форст] чи ще хто покрутить мізками, де ті листівки видруковано — у Спальному, у Підлісному, а чи, може, в іншому місці'' (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 142); &lt;br /&gt;<br /> * '''Сушити мізок (мізки)''' — те саме, що Сушити мозок (див. сушити). ''Снились Кирилові химерні сни, бо вдень сушив собі мізок різним клопотом'' (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 6); ''— А тим часом дома... з ніг Валить бабу горе! Все шука вона вузла [з грошима]. Дума, сушить мізки'' (Степан Олійник, Вибр., 1959, 233).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/49/53404/358751.html Фразеологічний словник української мови] ===<br /> '''МІЗОК'''<br /> <br /> * '''вправля́ти / впра́вити мо́зок (мі́зки)''' кому, фам. Переконувати кого-небудь у неправильності його дій, поведінки, дорікаючи, виговорюючи за щось. ''— Слухай,— налетів на голову агроном, скільки тебе чекати можна? Комісія на фермах, а він дідові мізки вправляє. Ферма ж — наш маяк'' (І. Драч); ''Вправ йому мозок, щоб газетярів мені не кривдили'' (О. Корнійчук). <br /> * <br /> * '''крути́ти мізки́ кому''' і без додатка. Морочити, дурити кого-небудь чимсь. ''Думав (Остап), що це завжди так: коли збираються піднести гарбуза і не мають сміливості зробити це відверто..— тоді шукають якусь приключку, крутять мізки всякими вигадками'' (М. Ю. Тарновський). <br /> * <br /> * '''крути́ти / покрути́ти мі́зками''' (мо́зком, голово́ю, ро́зумом і т. ін.). Думати, мислити, міркувати. ''Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити'' (М. Стельмах); '''— Тут треба багато міркування, треба добре головою крутить!''' (І. Нечуй-Левицький). <br /> * <br /> * '''розкида́ти / розки́нути ро́зумом''' (умо́м, мі́зками, голово́ю і т. ін.). 1. Напружено, зосереджено думати, шукаючи виходу із якогось становища. ''Чого він тільки не робив, як не розкидав своїм розумом..— ніщо не помагало!'' (Панас Мирний); ''Невже ти не можеш нічого зробити?.. Ану ж бо розкинь розумом, ти ж міцний хлопець'' (М. Ю. Тарновський); ''Присіли го (його) довги (борги), так нема що казати… Розкидав тепер головою на всі боки'' (Г. Хоткевич). 2. Думати, розмірковувати над чимось. ''Ми з моїм приятелем-італійцем довго вчились механіки, довго розкидали розумом та роздивлялись, як зроблені дзиґарі на баштах, і .. самі наважились зробити такий годинник, тільки маленький'' (М. Коцюбинський); ''Хто вона така (Марта), щоб я нею милувалася? Артистка? Хазяйка? Та у неї і хвоста в хліві нема, не те що корови. ..Тепер візьміть і розкиньте умом: чи варто ж їй справляти іменини? Та ще такі .. на все село?..'' (І. Рябокляч).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:58222.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Original-2118931383.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1114444.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Impuls.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1ggfKc23GHc}}<br /> {{#ev:youtube|McH768yPNRI}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96 Клітинні нейронні мережі]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F Церебралізація]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://sum.in.ua/s/mizok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] &lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53404/358751.html Фразеологічний словник української мови]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Мі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BA 2014-12-05T16:30:31Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Мізок, -вку, '''''м. ''Мозгъ. ''Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. ''К. ЧР. ''Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його. ''Ном. № 8747.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/mizok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''МІ́ЗОК''', зку, ''чол., діал., заст.'' Мозок. ''Курчатам тхір головки сушить, Без крику мізок висмокта'' (Іван Котляревський, І, 1952, 226); ''Та що робить з тупим, як камінь, мізком, Чим розігнать нерушливість глуху?'' (Павло Грабовський, I, 1959, 595); ''В його мізку заворушилася кров, але він підвівся перед громадою, тримаючись обома руками за стіл'' (Михайло Стельмах, I, 1962, 628). &lt;br /&gt;<br /> <br /> * '''Вправляти (вправити) мізок (мізки)''' кому, фам. — те саме, що Вправляти вправити мозок (душу) (див. вправляти). О''дного він страхає судом, другому вправляє мізки, третьому натякає, що до скошеного сьогодні можна доплюсувати завтрашнє'' (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 425); &lt;br /&gt;<br /> * '''Крутити (покрутити) мізком (мізками)''' — те саме, що Крутити мозком (див. крутити). ''Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити'' (Михайло Стельмах, II, 1962, 24); ''От і хай тоді золотозубий [Форст] чи ще хто покрутить мізками, де ті листівки видруковано — у Спальному, у Підлісному, а чи, може, в іншому місці'' (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 142); &lt;br /&gt;<br /> * '''Сушити мізок (мізки)''' — те саме, що Сушити мозок (див. сушити). ''Снились Кирилові химерні сни, бо вдень сушив собі мізок різним клопотом'' (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 6); ''— А тим часом дома... з ніг Валить бабу горе! Все шука вона вузла [з грошима]. Дума, сушить мізки'' (Степан Олійник, Вибр., 1959, 233).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/49/53404/358751.html Фразеологічний словник української мови] ===<br /> '''МІЗОК'''<br /> <br /> * '''вправля́ти / впра́вити мо́зок (мі́зки)''' кому, фам. Переконувати кого-небудь у неправильності його дій, поведінки, дорікаючи, виговорюючи за щось. ''— Слухай,— налетів на голову агроном, скільки тебе чекати можна? Комісія на фермах, а він дідові мізки вправляє. Ферма ж — наш маяк'' (І. Драч); ''Вправ йому мозок, щоб газетярів мені не кривдили'' (О. Корнійчук). <br /> * <br /> * '''крути́ти мізки́ кому''' і без додатка. Морочити, дурити кого-небудь чимсь. ''Думав (Остап), що це завжди так: коли збираються піднести гарбуза і не мають сміливості зробити це відверто..— тоді шукають якусь приключку, крутять мізки всякими вигадками'' (М. Ю. Тарновський). <br /> * <br /> * '''крути́ти / покрути́ти мі́зками''' (мо́зком, голово́ю, ро́зумом і т. ін.). Думати, мислити, міркувати. ''Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити'' (М. Стельмах); '''— Тут треба багато міркування, треба добре головою крутить!''' (І. Нечуй-Левицький). <br /> * <br /> * '''розкида́ти / розки́нути ро́зумом''' (умо́м, мі́зками, голово́ю і т. ін.). 1. Напружено, зосереджено думати, шукаючи виходу із якогось становища. ''Чого він тільки не робив, як не розкидав своїм розумом..— ніщо не помагало!'' (Панас Мирний); ''Невже ти не можеш нічого зробити?.. Ану ж бо розкинь розумом, ти ж міцний хлопець'' (М. Ю. Тарновський); ''Присіли го (його) довги (борги), так нема що казати… Розкидав тепер головою на всі боки'' (Г. Хоткевич). 2. Думати, розмірковувати над чимось. ''Ми з моїм приятелем-італійцем довго вчились механіки, довго розкидали розумом та роздивлялись, як зроблені дзиґарі на баштах, і .. самі наважились зробити такий годинник, тільки маленький'' (М. Коцюбинський); ''Хто вона така (Марта), щоб я нею милувалася? Артистка? Хазяйка? Та у неї і хвоста в хліві нема, не те що корови. ..Тепер візьміть і розкиньте умом: чи варто ж їй справляти іменини? Та ще такі .. на все село?..'' (І. Рябокляч).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:58222.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Original-2118931383.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1114444.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Impuls.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1ggfKc23GHc}}<br /> {{#ev:youtube|McH768yPNRI}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96 Клітинні нейронні мережі]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F Церебралізація]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> === [http://sum.in.ua/s/mizok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===&lt;br /&gt;<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/49/53404/358751.html Фразеологічний словник української мови] ===<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Мі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BA 2014-12-05T16:27:03Z

<p>Бердочник Ілона: /* Медіа */</p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Мізок, -вку, '''''м. ''Мозгъ. ''Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. ''К. ЧР. ''Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його. ''Ном. № 8747.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/mizok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''МІ́ЗОК''', зку, ''чол., діал., заст.'' Мозок. ''Курчатам тхір головки сушить, Без крику мізок висмокта'' (Іван Котляревський, І, 1952, 226); ''Та що робить з тупим, як камінь, мізком, Чим розігнать нерушливість глуху?'' (Павло Грабовський, I, 1959, 595); ''В його мізку заворушилася кров, але він підвівся перед громадою, тримаючись обома руками за стіл'' (Михайло Стельмах, I, 1962, 628). &lt;br /&gt;<br /> <br /> * '''Вправляти (вправити) мізок (мізки)''' кому, фам. — те саме, що Вправляти вправити мозок (душу) (див. вправляти). О''дного він страхає судом, другому вправляє мізки, третьому натякає, що до скошеного сьогодні можна доплюсувати завтрашнє'' (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 425); &lt;br /&gt;<br /> * '''Крутити (покрутити) мізком (мізками)''' — те саме, що Крутити мозком (див. крутити). ''Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити'' (Михайло Стельмах, II, 1962, 24); ''От і хай тоді золотозубий [Форст] чи ще хто покрутить мізками, де ті листівки видруковано — у Спальному, у Підлісному, а чи, може, в іншому місці'' (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 142); &lt;br /&gt;<br /> * '''Сушити мізок (мізки)''' — те саме, що Сушити мозок (див. сушити). ''Снились Кирилові химерні сни, бо вдень сушив собі мізок різним клопотом'' (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 6); ''— А тим часом дома... з ніг Валить бабу горе! Все шука вона вузла [з грошима]. Дума, сушить мізки'' (Степан Олійник, Вибр., 1959, 233).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/49/53404/358751.html Фразеологічний словник української мови] ===<br /> '''МІЗОК'''<br /> <br /> * '''вправля́ти / впра́вити мо́зок (мі́зки)''' кому, фам. Переконувати кого-небудь у неправильності його дій, поведінки, дорікаючи, виговорюючи за щось. ''— Слухай,— налетів на голову агроном, скільки тебе чекати можна? Комісія на фермах, а він дідові мізки вправляє. Ферма ж — наш маяк'' (І. Драч); ''Вправ йому мозок, щоб газетярів мені не кривдили'' (О. Корнійчук). <br /> * <br /> * '''крути́ти мізки́ кому''' і без додатка. Морочити, дурити кого-небудь чимсь. ''Думав (Остап), що це завжди так: коли збираються піднести гарбуза і не мають сміливості зробити це відверто..— тоді шукають якусь приключку, крутять мізки всякими вигадками'' (М. Ю. Тарновський). <br /> * <br /> * '''крути́ти / покрути́ти мі́зками''' (мо́зком, голово́ю, ро́зумом і т. ін.). Думати, мислити, міркувати. ''Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити'' (М. Стельмах); '''— Тут треба багато міркування, треба добре головою крутить!''' (І. Нечуй-Левицький). <br /> * <br /> * '''розкида́ти / розки́нути ро́зумом''' (умо́м, мі́зками, голово́ю і т. ін.). 1. Напружено, зосереджено думати, шукаючи виходу із якогось становища. ''Чого він тільки не робив, як не розкидав своїм розумом..— ніщо не помагало!'' (Панас Мирний); ''Невже ти не можеш нічого зробити?.. Ану ж бо розкинь розумом, ти ж міцний хлопець'' (М. Ю. Тарновський); ''Присіли го (його) довги (борги), так нема що казати… Розкидав тепер головою на всі боки'' (Г. Хоткевич). 2. Думати, розмірковувати над чимось. ''Ми з моїм приятелем-італійцем довго вчились механіки, довго розкидали розумом та роздивлялись, як зроблені дзиґарі на баштах, і .. самі наважились зробити такий годинник, тільки маленький'' (М. Коцюбинський); ''Хто вона така (Марта), щоб я нею милувалася? Артистка? Хазяйка? Та у неї і хвоста в хліві нема, не те що корови. ..Тепер візьміть і розкиньте умом: чи варто ж їй справляти іменини? Та ще такі .. на все село?..'' (І. Рябокляч).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:58222.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Original-2118931383.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1114444.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Impuls.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1ggfKc23GHc}}<br /> {{#ev:youtube|McH768yPNRI}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Мі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BA 2014-12-05T16:05:53Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Мізок, -вку, '''''м. ''Мозгъ. ''Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. ''К. ЧР. ''Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його. ''Ном. № 8747.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/mizok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''МІ́ЗОК''', зку, ''чол., діал., заст.'' Мозок. ''Курчатам тхір головки сушить, Без крику мізок висмокта'' (Іван Котляревський, І, 1952, 226); ''Та що робить з тупим, як камінь, мізком, Чим розігнать нерушливість глуху?'' (Павло Грабовський, I, 1959, 595); ''В його мізку заворушилася кров, але він підвівся перед громадою, тримаючись обома руками за стіл'' (Михайло Стельмах, I, 1962, 628). &lt;br /&gt;<br /> <br /> * '''Вправляти (вправити) мізок (мізки)''' кому, фам. — те саме, що Вправляти вправити мозок (душу) (див. вправляти). О''дного він страхає судом, другому вправляє мізки, третьому натякає, що до скошеного сьогодні можна доплюсувати завтрашнє'' (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 425); &lt;br /&gt;<br /> * '''Крутити (покрутити) мізком (мізками)''' — те саме, що Крутити мозком (див. крутити). ''Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити'' (Михайло Стельмах, II, 1962, 24); ''От і хай тоді золотозубий [Форст] чи ще хто покрутить мізками, де ті листівки видруковано — у Спальному, у Підлісному, а чи, може, в іншому місці'' (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 142); &lt;br /&gt;<br /> * '''Сушити мізок (мізки)''' — те саме, що Сушити мозок (див. сушити). ''Снились Кирилові химерні сни, бо вдень сушив собі мізок різним клопотом'' (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 6); ''— А тим часом дома... з ніг Валить бабу горе! Все шука вона вузла [з грошима]. Дума, сушить мізки'' (Степан Олійник, Вибр., 1959, 233).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/49/53404/358751.html Фразеологічний словник української мови] ===<br /> '''МІЗОК'''<br /> <br /> * '''вправля́ти / впра́вити мо́зок (мі́зки)''' кому, фам. Переконувати кого-небудь у неправильності його дій, поведінки, дорікаючи, виговорюючи за щось. ''— Слухай,— налетів на голову агроном, скільки тебе чекати можна? Комісія на фермах, а він дідові мізки вправляє. Ферма ж — наш маяк'' (І. Драч); ''Вправ йому мозок, щоб газетярів мені не кривдили'' (О. Корнійчук). <br /> * <br /> * '''крути́ти мізки́ кому''' і без додатка. Морочити, дурити кого-небудь чимсь. ''Думав (Остап), що це завжди так: коли збираються піднести гарбуза і не мають сміливості зробити це відверто..— тоді шукають якусь приключку, крутять мізки всякими вигадками'' (М. Ю. Тарновський). <br /> * <br /> * '''крути́ти / покрути́ти мі́зками''' (мо́зком, голово́ю, ро́зумом і т. ін.). Думати, мислити, міркувати. ''Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити'' (М. Стельмах); '''— Тут треба багато міркування, треба добре головою крутить!''' (І. Нечуй-Левицький). <br /> * <br /> * '''розкида́ти / розки́нути ро́зумом''' (умо́м, мі́зками, голово́ю і т. ін.). 1. Напружено, зосереджено думати, шукаючи виходу із якогось становища. ''Чого він тільки не робив, як не розкидав своїм розумом..— ніщо не помагало!'' (Панас Мирний); ''Невже ти не можеш нічого зробити?.. Ану ж бо розкинь розумом, ти ж міцний хлопець'' (М. Ю. Тарновський); ''Присіли го (його) довги (борги), так нема що казати… Розкидав тепер головою на всі боки'' (Г. Хоткевич). 2. Думати, розмірковувати над чимось. ''Ми з моїм приятелем-італійцем довго вчились механіки, довго розкидали розумом та роздивлялись, як зроблені дзиґарі на баштах, і .. самі наважились зробити такий годинник, тільки маленький'' (М. Коцюбинський); ''Хто вона така (Марта), щоб я нею милувалася? Артистка? Хазяйка? Та у неї і хвоста в хліві нема, не те що корови. ..Тепер візьміть і розкиньте умом: чи варто ж їй справляти іменини? Та ще такі .. на все село?..'' (І. Рябокляч).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:58222.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Original-2118931383.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1114444.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Impuls.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Мі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Impuls.jpg 2014-12-05T16:05:04Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div></div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1114444.jpg 2014-12-05T16:02:43Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div></div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Original-2118931383.jpg 2014-12-05T16:02:04Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div></div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:58222.jpg 2014-12-05T16:01:14Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div></div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BA 2014-12-05T15:57:25Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Мізок, -вку, '''''м. ''Мозгъ. ''Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. ''К. ЧР. ''Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його. ''Ном. № 8747.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/mizok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''МІ́ЗОК''', зку, ''чол., діал., заст.'' Мозок. ''Курчатам тхір головки сушить, Без крику мізок висмокта'' (Іван Котляревський, І, 1952, 226); ''Та що робить з тупим, як камінь, мізком, Чим розігнать нерушливість глуху?'' (Павло Грабовський, I, 1959, 595); ''В його мізку заворушилася кров, але він підвівся перед громадою, тримаючись обома руками за стіл'' (Михайло Стельмах, I, 1962, 628). &lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Вправляти (вправити) мізок (мізки)''' кому, фам. — те саме, що Вправляти вправити мозок (душу) (див. вправляти). О''дного він страхає судом, другому вправляє мізки, третьому натякає, що до скошеного сьогодні можна доплюсувати завтрашнє'' (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 425); &lt;br /&gt;<br /> '''Крутити (покрутити) мізком (мізками)''' — те саме, що Крутити мозком (див. крутити). ''Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити'' (Михайло Стельмах, II, 1962, 24); ''От і хай тоді золотозубий [Форст] чи ще хто покрутить мізками, де ті листівки видруковано — у Спальному, у Підлісному, а чи, може, в іншому місці'' (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 142); &lt;br /&gt;<br /> '''Сушити мізок (мізки)''' — те саме, що Сушити мозок (див. сушити). ''Снились Кирилові химерні сни, бо вдень сушив собі мізок різним клопотом'' (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 6); ''— А тим часом дома... з ніг Валить бабу горе! Все шука вона вузла [з грошима]. Дума, сушить мізки'' (Степан Олійник, Вибр., 1959, 233).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/49/53404/358751.html Фразеологічний словник української мови] ===<br /> '''МІЗОК'''<br /> <br /> '''вправля́ти / впра́вити мо́зок (мі́зки)''' кому, фам. Переконувати кого-небудь у неправильності його дій, поведінки, дорікаючи, виговорюючи за щось. ''— Слухай,— налетів на голову агроном, скільки тебе чекати можна? Комісія на фермах, а він дідові мізки вправляє. Ферма ж — наш маяк'' (І. Драч); ''Вправ йому мозок, щоб газетярів мені не кривдили'' (О. Корнійчук). <br /> <br /> '''крути́ти мізки́ кому''' і без додатка. Морочити, дурити кого-небудь чимсь. ''Думав (Остап), що це завжди так: коли збираються піднести гарбуза і не мають сміливості зробити це відверто..— тоді шукають якусь приключку, крутять мізки всякими вигадками'' (М. Ю. Тарновський). <br /> <br /> '''крути́ти / покрути́ти мі́зками''' (мо́зком, голово́ю, ро́зумом і т. ін.). Думати, мислити, міркувати. ''Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити'' (М. Стельмах); '''— Тут треба багато міркування, треба добре головою крутить!''' (І. Нечуй-Левицький). <br /> <br /> '''розкида́ти / розки́нути ро́зумом''' (умо́м, мі́зками, голово́ю і т. ін.). 1. Напружено, зосереджено думати, шукаючи виходу із якогось становища. ''Чого він тільки не робив, як не розкидав своїм розумом..— ніщо не помагало!'' (Панас Мирний); ''Невже ти не можеш нічого зробити?.. Ану ж бо розкинь розумом, ти ж міцний хлопець'' (М. Ю. Тарновський); ''Присіли го (його) довги (борги), так нема що казати… Розкидав тепер головою на всі боки'' (Г. Хоткевич). 2. Думати, розмірковувати над чимось. ''Ми з моїм приятелем-італійцем довго вчились механіки, довго розкидали розумом та роздивлялись, як зроблені дзиґарі на баштах, і .. самі наважились зробити такий годинник, тільки маленький'' (М. Коцюбинський); ''Хто вона така (Марта), щоб я нею милувалася? Артистка? Хазяйка? Та у неї і хвоста в хліві нема, не те що корови. ..Тепер візьміть і розкиньте умом: чи варто ж їй справляти іменини? Та ще такі .. на все село?..'' (І. Рябокляч).<br /> <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Мі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BA 2014-12-05T15:46:24Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>'''Мізок, -вку, '''''м. ''Мозгъ. ''Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. ''К. ЧР. ''Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його. ''Ном. № 8747.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Мі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB 2014-12-05T15:31:29Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Посол, -сла, '''''м. ''1) = '''Посел. '''2) Депутата парламента, сейма. Желех. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/posol Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ПОСО́Л''', сла, ''чол.''&lt;br /&gt;<br /> <br /> 1. Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. ''— Мій брат у первих, маркіз де-Пурверсе, посол при одному дворі, писав мені, щоб я їхала за границю на води'' (Нечуй-Левицький, I, 1956, 424); <br /> // ''Повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах'' (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 168).&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2. перен. Той, кого посилають з яким-небудь дорученням, завданням; посланець. ''І певне Ахіллес того не знав, що в той же час, як він шукав послів, щоб їх послати у свати до тебе, твій брат, наш Гектор, саме раду радив, щоб запалити кораблі ахейські'' (Леся Українка, II, 1951, 2,58); ''Нехай він і посол від такого магната, як Острозький, але хто дав йому право нехтувати присутністю пального гетьманат'' (Іван Ле, Наливайко, 1957, 21).&lt;br /&gt;<br /> <br /> 3. діал., заст. Депутат парламенту, сейму. ''Від 1908 р. до 191Я р. був я послом до австрійського парламенту, де не виголошував ніяких промов'' (Василь Стефаник, II, 1953, 18).<br /> === [http://slovopedia.org.ua/41/53407/271334.html Словник синонімів] ===<br /> '''ПОСОЛ'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> г. амбасадор; ''(від кого)'' посланець; ''Г.'' парляментар, депутат сейму.<br /> === [http://subject.com.ua/political/dict/1069.html Політологічний словник] ===<br /> '''Посол''' &lt;br /&gt;<br /> <br /> 1) дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство; &lt;br /&gt;<br /> 2) повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Термін у першому значенні, згідно з існуючою в сучасному міжнародному праві класифікацією, закріпленою у Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 p., — це голова дипломатичного представництва 1-го класу. Він акредитується при главі держави. Повна офіційна назва — Надзвичайний і Повноважний Посол (англ. Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary). Віденський регламент 1815 р. визнавав за П., на відміну від дипломатичних представників інших класів, так званий представницький характер. Вважалося, що лише П., який персонально представляє главу держави, що направила його, безпосередньо виступає від імені монарха, який призначив його, і може вимагати приватної аудієнції у монарха країни перебування. Право назначати П. визнавалося тривалий час лише за Росією, Австрією, Великобританією, Пруссією та Францією.&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> Сучасне міжнародне право не визнає правових відмінностей між П. — главами дипломатичних представництв інших класів. Віденська конвенція 1961 р. визначає, що, &quot;інакше як за старшинством та етикетом не повинно бути жодних відмінностей між главами представництв в силу їх належності до того чи іншого класу&quot;. Це один із істотних проявів принципу суверенної рівності держав.&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> Згідно з другим значенням П. означає найвищий дипломатичний ранг, який присвоюється дипломатичному персоналу органів зовнішніх зносин. У колишньому Радянському Союзі ранг Надзвичайного і Повноважного Посла присвоювався указом Президії Верховної Ради СРСР. У незалежній Україні, як і в більшості країн демократії, П. призначає глава держави — президент, президентським указом присвоюється і дипломатичний ранг П.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images_(1).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Аіаіва.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Image78024.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Увіаі.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|Qfji2h3RUcg}}<br /> {{#ev:youtube|qEfipu7xoAQ}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB Надзвичайний і повноважний посол]&lt;br /&gt;<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE Дипломатичне представництво]&lt;br /&gt;<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Посольство]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://sum.in.ua/s/posol Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]&lt;br /&gt;<br /> [http://subject.com.ua/political/dict/1069.html Політологічний словник]&lt;br /&gt;<br /> [http://slovopedia.org.ua/41/53407/271334.html Словник синонімів]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:По]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB 2014-12-05T15:24:14Z

<p>Бердочник Ілона: /* Медіа */</p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Посол, -сла, '''''м. ''1) = '''Посел. '''2) Депутата парламента, сейма. Желех. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/posol Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ПОСО́Л''', сла, ''чол.''&lt;br /&gt;<br /> <br /> 1. Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. ''— Мій брат у первих, маркіз де-Пурверсе, посол при одному дворі, писав мені, щоб я їхала за границю на води'' (Нечуй-Левицький, I, 1956, 424); <br /> // ''Повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах'' (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 168).&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2. перен. Той, кого посилають з яким-небудь дорученням, завданням; посланець. ''І певне Ахіллес того не знав, що в той же час, як він шукав послів, щоб їх послати у свати до тебе, твій брат, наш Гектор, саме раду радив, щоб запалити кораблі ахейські'' (Леся Українка, II, 1951, 2,58); ''Нехай він і посол від такого магната, як Острозький, але хто дав йому право нехтувати присутністю пального гетьманат'' (Іван Ле, Наливайко, 1957, 21).&lt;br /&gt;<br /> <br /> 3. діал., заст. Депутат парламенту, сейму. ''Від 1908 р. до 191Я р. був я послом до австрійського парламенту, де не виголошував ніяких промов'' (Василь Стефаник, II, 1953, 18).<br /> === [http://slovopedia.org.ua/41/53407/271334.html Словник синонімів] ===<br /> '''ПОСОЛ'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> г. амбасадор; ''(від кого)'' посланець; ''Г.'' парляментар, депутат сейму.<br /> === [http://subject.com.ua/political/dict/1069.html Політологічний словник] ===<br /> '''Посол''' &lt;br /&gt;<br /> <br /> 1) дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство; &lt;br /&gt;<br /> 2) повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Термін у першому значенні, згідно з існуючою в сучасному міжнародному праві класифікацією, закріпленою у Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 p., — це голова дипломатичного представництва 1-го класу. Він акредитується при главі держави. Повна офіційна назва — Надзвичайний і Повноважний Посол (англ. Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary). Віденський регламент 1815 р. визнавав за П., на відміну від дипломатичних представників інших класів, так званий представницький характер. Вважалося, що лише П., який персонально представляє главу держави, що направила його, безпосередньо виступає від імені монарха, який призначив його, і може вимагати приватної аудієнції у монарха країни перебування. Право назначати П. визнавалося тривалий час лише за Росією, Австрією, Великобританією, Пруссією та Францією.&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> Сучасне міжнародне право не визнає правових відмінностей між П. — главами дипломатичних представництв інших класів. Віденська конвенція 1961 р. визначає, що, &quot;інакше як за старшинством та етикетом не повинно бути жодних відмінностей між главами представництв в силу їх належності до того чи іншого класу&quot;. Це один із істотних проявів принципу суверенної рівності держав.&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> Згідно з другим значенням П. означає найвищий дипломатичний ранг, який присвоюється дипломатичному персоналу органів зовнішніх зносин. У колишньому Радянському Союзі ранг Надзвичайного і Повноважного Посла присвоювався указом Президії Верховної Ради СРСР. У незалежній Україні, як і в більшості країн демократії, П. призначає глава держави — президент, президентським указом присвоюється і дипломатичний ранг П.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images_(1).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Аіаіва.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Image78024.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Увіаі.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|Qfji2h3RUcg}}<br /> {{#ev:youtube|qEfipu7xoAQ}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:По]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB 2014-12-05T15:20:33Z

<p>Бердочник Ілона: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Посол, -сла, '''''м. ''1) = '''Посел. '''2) Депутата парламента, сейма. Желех. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/posol Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ПОСО́Л''', сла, ''чол.''&lt;br /&gt;<br /> <br /> 1. Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. ''— Мій брат у первих, маркіз де-Пурверсе, посол при одному дворі, писав мені, щоб я їхала за границю на води'' (Нечуй-Левицький, I, 1956, 424); <br /> // ''Повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах'' (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 168).&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2. перен. Той, кого посилають з яким-небудь дорученням, завданням; посланець. ''І певне Ахіллес того не знав, що в той же час, як він шукав послів, щоб їх послати у свати до тебе, твій брат, наш Гектор, саме раду радив, щоб запалити кораблі ахейські'' (Леся Українка, II, 1951, 2,58); ''Нехай він і посол від такого магната, як Острозький, але хто дав йому право нехтувати присутністю пального гетьманат'' (Іван Ле, Наливайко, 1957, 21).&lt;br /&gt;<br /> <br /> 3. діал., заст. Депутат парламенту, сейму. ''Від 1908 р. до 191Я р. був я послом до австрійського парламенту, де не виголошував ніяких промов'' (Василь Стефаник, II, 1953, 18).<br /> === [http://slovopedia.org.ua/41/53407/271334.html Словник синонімів] ===<br /> '''ПОСОЛ'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> г. амбасадор; ''(від кого)'' посланець; ''Г.'' парляментар, депутат сейму.<br /> === [http://subject.com.ua/political/dict/1069.html Політологічний словник] ===<br /> '''Посол''' &lt;br /&gt;<br /> <br /> 1) дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство; &lt;br /&gt;<br /> 2) повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Термін у першому значенні, згідно з існуючою в сучасному міжнародному праві класифікацією, закріпленою у Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 p., — це голова дипломатичного представництва 1-го класу. Він акредитується при главі держави. Повна офіційна назва — Надзвичайний і Повноважний Посол (англ. Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary). Віденський регламент 1815 р. визнавав за П., на відміну від дипломатичних представників інших класів, так званий представницький характер. Вважалося, що лише П., який персонально представляє главу держави, що направила його, безпосередньо виступає від імені монарха, який призначив його, і може вимагати приватної аудієнції у монарха країни перебування. Право назначати П. визнавалося тривалий час лише за Росією, Австрією, Великобританією, Пруссією та Францією.&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> Сучасне міжнародне право не визнає правових відмінностей між П. — главами дипломатичних представництв інших класів. Віденська конвенція 1961 р. визначає, що, &quot;інакше як за старшинством та етикетом не повинно бути жодних відмінностей між главами представництв в силу їх належності до того чи іншого класу&quot;. Це один із істотних проявів принципу суверенної рівності держав.&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> Згідно з другим значенням П. означає найвищий дипломатичний ранг, який присвоюється дипломатичному персоналу органів зовнішніх зносин. У колишньому Радянському Союзі ранг Надзвичайного і Повноважного Посла присвоювався указом Президії Верховної Ради СРСР. У незалежній Україні, як і в більшості країн демократії, П. призначає глава держави — президент, президентським указом присвоюється і дипломатичний ранг П.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images_(1).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Аіаіва.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Image78024.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Увіаі.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:По]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A3%D0%B2%D1%96%D0%B0%D1%96.jpg 2014-12-05T15:20:17Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div></div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Image78024.jpg 2014-12-05T15:19:14Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div></div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D1%96%D0%B0%D1%96%D0%B2%D0%B0.jpg 2014-12-05T15:18:36Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div></div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(1).jpg 2014-12-05T15:17:42Z

<p>Бердочник Ілона: Бердочник Ілона завантажив нову версію «Файл:Images (1).jpg»</p> <hr /> <div></div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB 2014-12-05T15:14:22Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Посол, -сла, '''''м. ''1) = '''Посел. '''2) Депутата парламента, сейма. Желех. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/posol Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ПОСО́Л''', сла, ''чол.''&lt;br /&gt;<br /> <br /> 1. Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. ''— Мій брат у первих, маркіз де-Пурверсе, посол при одному дворі, писав мені, щоб я їхала за границю на води'' (Нечуй-Левицький, I, 1956, 424); <br /> // ''Повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах'' (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 168).&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2. перен. Той, кого посилають з яким-небудь дорученням, завданням; посланець. ''І певне Ахіллес того не знав, що в той же час, як він шукав послів, щоб їх послати у свати до тебе, твій брат, наш Гектор, саме раду радив, щоб запалити кораблі ахейські'' (Леся Українка, II, 1951, 2,58); ''Нехай він і посол від такого магната, як Острозький, але хто дав йому право нехтувати присутністю пального гетьманат'' (Іван Ле, Наливайко, 1957, 21).&lt;br /&gt;<br /> <br /> 3. діал., заст. Депутат парламенту, сейму. ''Від 1908 р. до 191Я р. був я послом до австрійського парламенту, де не виголошував ніяких промов'' (Василь Стефаник, II, 1953, 18).<br /> === [http://slovopedia.org.ua/41/53407/271334.html Словник синонімів] ===<br /> '''ПОСОЛ'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> г. амбасадор; ''(від кого)'' посланець; ''Г.'' парляментар, депутат сейму.<br /> === [http://subject.com.ua/political/dict/1069.html Політологічний словник] ===<br /> '''Посол''' &lt;br /&gt;<br /> <br /> 1) дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство; &lt;br /&gt;<br /> 2) повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Термін у першому значенні, згідно з існуючою в сучасному міжнародному праві класифікацією, закріпленою у Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 p., — це голова дипломатичного представництва 1-го класу. Він акредитується при главі держави. Повна офіційна назва — Надзвичайний і Повноважний Посол (англ. Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary). Віденський регламент 1815 р. визнавав за П., на відміну від дипломатичних представників інших класів, так званий представницький характер. Вважалося, що лише П., який персонально представляє главу держави, що направила його, безпосередньо виступає від імені монарха, який призначив його, і може вимагати приватної аудієнції у монарха країни перебування. Право назначати П. визнавалося тривалий час лише за Росією, Австрією, Великобританією, Пруссією та Францією.&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> Сучасне міжнародне право не визнає правових відмінностей між П. — главами дипломатичних представництв інших класів. Віденська конвенція 1961 р. визначає, що, &quot;інакше як за старшинством та етикетом не повинно бути жодних відмінностей між главами представництв в силу їх належності до того чи іншого класу&quot;. Це один із істотних проявів принципу суверенної рівності держав.&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> Згідно з другим значенням П. означає найвищий дипломатичний ранг, який присвоюється дипломатичному персоналу органів зовнішніх зносин. У колишньому Радянському Союзі ранг Надзвичайного і Повноважного Посла присвоювався указом Президії Верховної Ради СРСР. У незалежній Україні, як і в більшості країн демократії, П. призначає глава держави — президент, президентським указом присвоюється і дипломатичний ранг П.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:По]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB 2014-12-05T14:48:09Z

<p>Бердочник Ілона: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Посол, -сла, '''''м. ''1) = '''Посел. '''2) Депутата парламента, сейма. Желех. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/posol Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ПОСО́Л''', сла, ''чол.''&lt;br /&gt;<br /> <br /> 1. Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. ''— Мій брат у первих, маркіз де-Пурверсе, посол при одному дворі, писав мені, щоб я їхала за границю на води'' (Нечуй-Левицький, I, 1956, 424); <br /> // ''Повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах'' (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 168).&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2. перен. Той, кого посилають з яким-небудь дорученням, завданням; посланець. ''І певне Ахіллес того не знав, що в той же час, як він шукав послів, щоб їх послати у свати до тебе, твій брат, наш Гектор, саме раду радив, щоб запалити кораблі ахейські'' (Леся Українка, II, 1951, 2,58); ''Нехай він і посол від такого магната, як Острозький, але хто дав йому право нехтувати присутністю пального гетьманат'' (Іван Ле, Наливайко, 1957, 21).&lt;br /&gt;<br /> <br /> 3. діал., заст. Депутат парламенту, сейму. ''Від 1908 р. до 191Я р. був я послом до австрійського парламенту, де не виголошував ніяких промов'' (Василь Стефаник, II, 1953, 18).<br /> === [http://slovopedia.org.ua/41/53407/271334.html Словник синонімів] ===<br /> '''ПОСОЛ'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> г. амбасадор; ''(від кого)'' посланець; ''Г.'' парляментар, депутат сейму.<br /> === [http://subject.com.ua/political/dict/1069.html Політологічний словник] ===<br /> '''Посол''' &lt;br /&gt;<br /> <br /> 1) дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство; 2) повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Термін у першому значенні, згідно з існуючою в сучасному міжнародному праві класифікацією, закріпленою у Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 p., — це голова дипломатичного представництва 1-го класу. Він акредитується при главі держави. Повна офіційна назва — Надзвичайний і Повноважний Посол (англ. Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary). Віденський регламент 1815 р. визнавав за П., на відміну від дипломатичних представників інших класів, так званий представницький характер. Вважалося, що лише П., який персонально представляє главу держави, що направила його, безпосередньо виступає від імені монарха, який призначив його, і може вимагати приватної аудієнції у монарха країни перебування. Право назначати П. визнавалося тривалий час лише за Росією, Австрією, Великобританією, Пруссією та Францією.&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> Сучасне міжнародне право не визнає правових відмінностей між П. — главами дипломатичних представництв інших класів. Віденська конвенція 1961 р. визначає, що, &quot;інакше як за старшинством та етикетом не повинно бути жодних відмінностей між главами представництв в силу їх належності до того чи іншого класу&quot;. Це один із істотних проявів принципу суверенної рівності держав.&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> Згідно з другим значенням П. означає найвищий дипломатичний ранг, який присвоюється дипломатичному персоналу органів зовнішніх зносин. У колишньому Радянському Союзі ранг Надзвичайного і Повноважного Посла присвоювався указом Президії Верховної Ради СРСР. У незалежній Україні, як і в більшості країн демократії, П. призначає глава держави — президент, президентським указом присвоюється і дипломатичний ранг П.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:По]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB 2014-12-05T14:46:29Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Посол, -сла, '''''м. ''1) = '''Посел. '''2) Депутата парламента, сейма. Желех. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/posol Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ПОСО́Л''', сла, ''чол.''<br /> 1. Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. ''— Мій брат у первих, маркіз де-Пурверсе, посол при одному дворі, писав мені, щоб я їхала за границю на води'' (Нечуй-Левицький, I, 1956, 424); <br /> // ''Повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах'' (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 168).<br /> 2. перен. Той, кого посилають з яким-небудь дорученням, завданням; посланець. ''І певне Ахіллес того не знав, що в той же час, як він шукав послів, щоб їх послати у свати до тебе, твій брат, наш Гектор, саме раду радив, щоб запалити кораблі ахейські'' (Леся Українка, II, 1951, 2,58); ''Нехай він і посол від такого магната, як Острозький, але хто дав йому право нехтувати присутністю пального гетьманат'' (Іван Ле, Наливайко, 1957, 21).<br /> 3. діал., заст. Депутат парламенту, сейму. ''Від 1908 р. до 191Я р. був я послом до австрійського парламенту, де не виголошував ніяких промов'' (Василь Стефаник, II, 1953, 18).<br /> === [http://slovopedia.org.ua/41/53407/271334.html Словник синонімів] ===<br /> '''ПОСОЛ'''<br /> г. амбасадор; ''(від кого)'' посланець; ''Г.'' парляментар, депутат сейму.<br /> === [http://subject.com.ua/political/dict/1069.html Політологічний словник] ===<br /> '''Посол''' <br /> 1) дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство; 2) повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Термін у першому значенні, згідно з існуючою в сучасному міжнародному праві класифікацією, закріпленою у Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 p., — це голова дипломатичного представництва 1-го класу. Він акредитується при главі держави. Повна офіційна назва — Надзвичайний і Повноважний Посол (англ. Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary). Віденський регламент 1815 р. визнавав за П., на відміну від дипломатичних представників інших класів, так званий представницький характер. Вважалося, що лише П., який персонально представляє главу держави, що направила його, безпосередньо виступає від імені монарха, який призначив його, і може вимагати приватної аудієнції у монарха країни перебування. Право назначати П. визнавалося тривалий час лише за Росією, Австрією, Великобританією, Пруссією та Францією.<br /> <br /> Сучасне міжнародне право не визнає правових відмінностей між П. — главами дипломатичних представництв інших класів. Віденська конвенція 1961 р. визначає, що, &quot;інакше як за старшинством та етикетом не повинно бути жодних відмінностей між главами представництв в силу їх належності до того чи іншого класу&quot;. Це один із істотних проявів принципу суверенної рівності держав.<br /> <br /> Згідно з другим значенням П. означає найвищий дипломатичний ранг, який присвоюється дипломатичному персоналу органів зовнішніх зносин. У колишньому Радянському Союзі ранг Надзвичайного і Повноважного Посла присвоювався указом Президії Верховної Ради СРСР. У незалежній Україні, як і в більшості країн демократії, П. призначає глава держави — президент, президентським указом присвоюється і дипломатичний ранг П.<br /> <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:По]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB 2014-12-05T14:37:59Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>'''Посол, -сла, '''''м. ''1) = '''Посел. '''2) Депутата парламента, сейма. Желех. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:По]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2014-12-05T14:29:45Z

<p>Бердочник Ілона: /* Медіа */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Бганка, -ки,''' ''ж.'' Складка. ''Треба перекачати рушник, а то довго лежав згорнутий та он які бганки поробились.'' Пирят. у.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/bghanka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''БГА́НКА''', ''и, ж.'', розм. Зморшка або складка на чомусь. ''Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Григ., Вибр., 1959, 300)''; ''З якою любов’ю вона розгладжувала кожну бганку [на піджаку].., а Сергій сидів збоку, милуючись роботою її рук (Гур., Друзі.., 1959, 108).''<br /> бганка<br /> <br /> === [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=22&amp;t=1387 Словник синонімів української мови] ===<br /> '''БГА́НКА:'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРШКА''' (довгасте заглиблення на шкірі обличчя, тіла людини або тварини).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БРИЖА''' перев. мн., рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''МОРЩИНА''' розм..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНКА''' розм. рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРЩИНА''' діал..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА, БОРОЗНА, ПРУГ''' рідше (глибока зморшка). ''На його чолі розгладилася глибока зморшка, що з'явилася за останні роки (М. Трублаїні); Головного не покидала серйозність, брижі напруги не сходили із зрошеного потом смаглявого чола (О. Гончар); Старий батько сивіє; на високому чолі морщина у всю довж лягла, глибока та понура (Марко Вовчок); Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Грицько Григоренко); А сам (батько) так подавсь. Стільки зморщин по виду попролягало за сі часи (Ганна Барвінок); В тузі стоїть виконроб, Пругами напруги поорано лоб (Л. Первомайський). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНОК''' діал. (перев. згорнуте). ''І сіни, і кімнати були заставлені скринями, скриньками та усякими пакунками з князівським добром (І. Нечуй-Левицький); Бабуся принесла великий пакет, дбайливо обв'язаний шпагатом (В. Собко); Зінаїда Федорівна.. розгорнула газетний згорток (О. Донченко); Несе (швачка) якийсь загорток (Леся Українка); Відснідавши, він зав'язав хустку, поклав згортку до кошика (Ю. Смолич); Пройшов у сільраду Юхим Барило, несучи два сувої з одежею, обв'язані мотузками і обкапані сургучними печатками (В. Кучер); Він кидається назустріч, бере з рук матері важкі звої (І. Цюпа); Вхопила (Олеся) завиніння й побігла шляхом (І. Нечуй-Левицький); Порився (Михайло) у бганкові, куди було загорнено подарунки батькам, і витягнув пляшку вина (О. Копиленко). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА''' перев. мн. (складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; такий згин на тканині).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ФАЛДА, ЗГОРТКА, БГАНКА, ЗАЛОМ''' рідше. ''Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв у свиті з рясними складками і сивій смушевій шапці (М. Стельмах); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла дрібні фалди (І. Нечуй-Левицький); Одежа червона важкими згортками пада униз (Дніпрова Чайка); Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старішій, - широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п'ят (Леся Українка). - Пор. зборка. ''<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка1.JPG|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|pKWZm1UlQlw}}<br /> {{#ev:youtube|NhrDihP75hs}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1026082 Складка]&lt;br /&gt;<br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%BA%D0%B8 Зморшки]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://sum.in.ua/s/bghanka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=22&amp;t=1387 Словник синонімів української мови]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Бг]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2014-12-05T14:28:18Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Бганка, -ки,''' ''ж.'' Складка. ''Треба перекачати рушник, а то довго лежав згорнутий та он які бганки поробились.'' Пирят. у.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/bghanka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''БГА́НКА''', ''и, ж.'', розм. Зморшка або складка на чомусь. ''Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Григ., Вибр., 1959, 300)''; ''З якою любов’ю вона розгладжувала кожну бганку [на піджаку].., а Сергій сидів збоку, милуючись роботою її рук (Гур., Друзі.., 1959, 108).''<br /> бганка<br /> <br /> === [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=22&amp;t=1387 Словник синонімів української мови] ===<br /> '''БГА́НКА:'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРШКА''' (довгасте заглиблення на шкірі обличчя, тіла людини або тварини).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БРИЖА''' перев. мн., рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''МОРЩИНА''' розм..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНКА''' розм. рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРЩИНА''' діал..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА, БОРОЗНА, ПРУГ''' рідше (глибока зморшка). ''На його чолі розгладилася глибока зморшка, що з'явилася за останні роки (М. Трублаїні); Головного не покидала серйозність, брижі напруги не сходили із зрошеного потом смаглявого чола (О. Гончар); Старий батько сивіє; на високому чолі морщина у всю довж лягла, глибока та понура (Марко Вовчок); Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Грицько Григоренко); А сам (батько) так подавсь. Стільки зморщин по виду попролягало за сі часи (Ганна Барвінок); В тузі стоїть виконроб, Пругами напруги поорано лоб (Л. Первомайський). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНОК''' діал. (перев. згорнуте). ''І сіни, і кімнати були заставлені скринями, скриньками та усякими пакунками з князівським добром (І. Нечуй-Левицький); Бабуся принесла великий пакет, дбайливо обв'язаний шпагатом (В. Собко); Зінаїда Федорівна.. розгорнула газетний згорток (О. Донченко); Несе (швачка) якийсь загорток (Леся Українка); Відснідавши, він зав'язав хустку, поклав згортку до кошика (Ю. Смолич); Пройшов у сільраду Юхим Барило, несучи два сувої з одежею, обв'язані мотузками і обкапані сургучними печатками (В. Кучер); Він кидається назустріч, бере з рук матері важкі звої (І. Цюпа); Вхопила (Олеся) завиніння й побігла шляхом (І. Нечуй-Левицький); Порився (Михайло) у бганкові, куди було загорнено подарунки батькам, і витягнув пляшку вина (О. Копиленко). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА''' перев. мн. (складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; такий згин на тканині).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ФАЛДА, ЗГОРТКА, БГАНКА, ЗАЛОМ''' рідше. ''Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв у свиті з рясними складками і сивій смушевій шапці (М. Стельмах); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла дрібні фалди (І. Нечуй-Левицький); Одежа червона важкими згортками пада униз (Дніпрова Чайка); Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старішій, - широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п'ят (Леся Українка). - Пор. зборка. ''<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка1.JPG|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|pKWZm1UlQlw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1026082 Складка]&lt;br /&gt;<br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%BA%D0%B8 Зморшки]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://sum.in.ua/s/bghanka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=22&amp;t=1387 Словник синонімів української мови]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Бг]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D0%BB 2014-12-05T14:27:34Z

<p>Бердочник Ілона: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Угол, угла, '''''м. ''= '''Вугол. '''1) ''В своїй хаті і угли помагають. ''Ном. № 9629. 2) ''Чи се тая удівонька, що на углі хата. ''Макс. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> <br /> === [http://sum.in.ua/s/vughol Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ВУ́ГОЛ''', ''гла́, ч., діал.'' &lt;br /&gt;<br /> 1. Ріг (у 3 знач.). ''Цілими годинами ходив він по вулиці, ховаючись поза вуглами домів'' (Фр., VI, 1951, 249); П''рикре непорозуміння скоїлось на тому вуглі стола, де.. сиділа Настя'' (Гончар, Таврія.., 1957, 36).&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2. Кут у хаті і т. ін. [Кіндрат Антонович:] ''Як увійде було [бакалійник] у лавку, зараз на всі чотири вугли перехреститься'' (Кроп., II, 1958, 301).<br /> <br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/%D0%B2%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB Знаки української етнокультури: Словник-довідник] ===<br /> 1) у народі — ріг будин­ку, стола і т. ін.; щоб відігнати не­чисту силу, на вуглі стола під ска­тертину у Святвечір клали часник. ''З-за вугла мішком прибитий (про дурня — приказка); Торох! Як дур­ний із-за вугла (приказка);&lt;br /&gt;''<br /> 2) кут у хаті і т. ін.; один з таких кутів (кутній вугол) у світлиці був па­радним, де висів божник, стояли стіл (хатній престіл) з лавами; &lt;br /&gt;<br /> 3) вугли́ — вид візерун­ка на великодній крашанці.<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/49/53394/356895.html Фразеологічний словник української мови] ===<br /> '''обтира́ти (отира́ти, витира́ти''' і т. ін.) '''кутки́''' де, у кого, біля кого, чиї, зневажл. 1. Жити, перебувати де-небудь, у когось (перев. нічого не роблячи). А чого ж справді ви '''отираєте кутки?''' Тепер мужчини не повинні сидіти вдома! (С. Васильченко); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які .. ніде не можуть нагріти місця, '''витирають''' чужі '''кутки'''? (П. Загребельний). '''обтира́ти (потира́ти) вугли́''', діал. Заходив якийсь тип, що вже двадцять років '''обтирає вугли''' в Нью-Йорку (А. Хижняк); Чого мені журитися? ..Що я вік свій потираю Вугли в чужих хатах? (І. Манжура). 2. Часто або подовгу бувати десь, у когось, біля кого-небудь. Тоді були вони з нею приятелями й разом '''обтирали кутки''' в батюшчиних кімнатах (С. Васильченко); Він хоч уже і не такий собі великий панище, але служебник, коло панів '''кутки обтирає''' (І. Чендей). <br /> <br /> '''(як (мов, на́че''' і т. ін.'''))''' '''з-за ро́гу (вугла́) (мішко́м) приби́тий.''' Дуже вражений, приголомшений чим-небудь, схожий на причинного, недоумкуватого; нерозумний. — Я — дурень, ідіот, .. пришелепкуватий, прицюцькуватий, '''з-за рогу мішком прибитий''' (З журналу); — Все ходить та сумує, '''мов з-за угла прибитий.''' Шкода сина, шкода й себе! (І. Нечуй-Левицький); На Христю — як найшло що: безпам’ятна, '''наче з-за угла прибита''', вона вешталася поміж людьми (Панас Мирний); (Коваль:) Чого ти такий, '''мов із-за вугла мішком прибитий'''?.. Хворий, чи що?.. (М. Кропивницький); // З дивацтвами. — А я вам скажу, друзі: не спішіть кепкувати! Хай я трохи з-за рогу мішком прибитий, шукаю вітра в полі, а люди? (Д. Прилюк). '''На́че нама́ханий із-за ро́гу мішко́м.''' — Чого він такий? — '''Наче намаханий із-за рогу мішком''' (П. Панч).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вугол1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вугол2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вугол3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Вугол4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|_4qV23pQtu8}}<br /> {{#ev:youtube|J446qH5RR0E}}<br /> ==Див. також==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%8C Покуть]&lt;br /&gt;<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F Світлиця]<br /> ==Джерела та література== <br /> [http://sum.in.ua/s/vughol Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]&lt;br /&gt;<br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53394/356895.html Фразеологічний словник української мови]&lt;br /&gt;<br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53394/356895.html Фразеологічний словник української мови]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Уг]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F 2014-12-05T14:25:15Z

<p>Бердочник Ілона: /* Див. також */</p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Гіргонія, -нії, '''''ж. '''''= Жоржина. '''ЗЮЗО. І. 120. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ЖОРЖИ́НА''', и, ''ж''.<br /> <br /> 1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом. ''Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля'' (Шиян, Баланда, 1957, 144).<br /> <br /> 2. Квітка цієї рослини. ''Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину'' (Смолич, Мир.., 1958, 34); * У порівн. ''Зорі вночі, як жоржини'' (Мас., Сорок.., 1957, 216).<br /> <br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури] ===<br /> '''Жоржи́на''' — трав’яниста декора­тивна рослина родини складноцві­тих, що цвіте великими різнобарв­ними квітками і розмножується ве­гетативним способом, а також квіт­ка цієї рослини; квітка походить із Мехіко, в Україну прийшла у XVIIIст.; дуже поширена й улюбле­на в народі, опоетизована в худож­ній творчості. ''Нема цвіту світлішо­го над жоржину (пісня); Зорі вночі, як жоржини'' (Т. Масенко).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/36/53398/240014.html Словник іншомовник слів] ===<br /> '''ЖОРЖИНА'''&lt;br /&gt;<br /> жоржи́на; ж. &lt;br /&gt;<br /> ''(фр.)'' &lt;br /&gt;<br /> квітка, привезена в Україну з Америки.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:083077.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|-U_hn1-6qXQ}}<br /> {{#ev:youtube|uZCSULXarjI}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Квітка ]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B9%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96 Айстрові]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/36/53398/240014.html Словник іншомовник слів]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Гі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F 2014-12-05T14:24:30Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Гіргонія, -нії, '''''ж. '''''= Жоржина. '''ЗЮЗО. І. 120. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ЖОРЖИ́НА''', и, ''ж''.<br /> <br /> 1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом. ''Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля'' (Шиян, Баланда, 1957, 144).<br /> <br /> 2. Квітка цієї рослини. ''Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину'' (Смолич, Мир.., 1958, 34); * У порівн. ''Зорі вночі, як жоржини'' (Мас., Сорок.., 1957, 216).<br /> <br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури] ===<br /> '''Жоржи́на''' — трав’яниста декора­тивна рослина родини складноцві­тих, що цвіте великими різнобарв­ними квітками і розмножується ве­гетативним способом, а також квіт­ка цієї рослини; квітка походить із Мехіко, в Україну прийшла у XVIIIст.; дуже поширена й улюбле­на в народі, опоетизована в худож­ній творчості. ''Нема цвіту світлішо­го над жоржину (пісня); Зорі вночі, як жоржини'' (Т. Масенко).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/36/53398/240014.html Словник іншомовник слів] ===<br /> '''ЖОРЖИНА'''&lt;br /&gt;<br /> жоржи́на; ж. &lt;br /&gt;<br /> ''(фр.)'' &lt;br /&gt;<br /> квітка, привезена в Україну з Америки.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:083077.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|-U_hn1-6qXQ}}<br /> {{#ev:youtube|uZCSULXarjI}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Квітка (1970—1980)]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B9%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96 Айстрові]<br /> ==Джерела та література==<br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/36/53398/240014.html Словник іншомовник слів]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Гі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F 2014-12-05T14:16:57Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Гіргонія, -нії, '''''ж. '''''= Жоржина. '''ЗЮЗО. І. 120. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ЖОРЖИ́НА''', и, ''ж''.<br /> <br /> 1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом. ''Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля'' (Шиян, Баланда, 1957, 144).<br /> <br /> 2. Квітка цієї рослини. ''Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину'' (Смолич, Мир.., 1958, 34); * У порівн. ''Зорі вночі, як жоржини'' (Мас., Сорок.., 1957, 216).<br /> <br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури] ===<br /> '''Жоржи́на''' — трав’яниста декора­тивна рослина родини складноцві­тих, що цвіте великими різнобарв­ними квітками і розмножується ве­гетативним способом, а також квіт­ка цієї рослини; квітка походить із Мехіко, в Україну прийшла у XVIIIст.; дуже поширена й улюбле­на в народі, опоетизована в худож­ній творчості. ''Нема цвіту світлішо­го над жоржину (пісня); Зорі вночі, як жоржини'' (Т. Масенко).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/36/53398/240014.html Словник іншомовник слів] ===<br /> '''ЖОРЖИНА'''&lt;br /&gt;<br /> жоржи́на; ж. &lt;br /&gt;<br /> ''(фр.)'' &lt;br /&gt;<br /> квітка, привезена в Україну з Америки.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:083077.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|-U_hn1-6qXQ}}<br /> {{#ev:youtube|uZCSULXarjI}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Квітка (1970—1980)]<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B9%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96 Айстрові]<br /> ==Джерела та література==<br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури]<br /> [http://slovopedia.org.ua/36/53398/240014.html Словник іншомовник слів]<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Гі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F 2014-12-05T14:11:29Z

<p>Бердочник Ілона: /* Медіа */</p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Гіргонія, -нії, '''''ж. '''''= Жоржина. '''ЗЮЗО. І. 120. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ЖОРЖИ́НА''', и, ''ж''.<br /> <br /> 1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом. ''Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля'' (Шиян, Баланда, 1957, 144).<br /> <br /> 2. Квітка цієї рослини. ''Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину'' (Смолич, Мир.., 1958, 34); * У порівн. ''Зорі вночі, як жоржини'' (Мас., Сорок.., 1957, 216).<br /> <br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури] ===<br /> '''Жоржи́на''' — трав’яниста декора­тивна рослина родини складноцві­тих, що цвіте великими різнобарв­ними квітками і розмножується ве­гетативним способом, а також квіт­ка цієї рослини; квітка походить із Мехіко, в Україну прийшла у XVIIIст.; дуже поширена й улюбле­на в народі, опоетизована в худож­ній творчості. ''Нема цвіту світлішо­го над жоржину (пісня); Зорі вночі, як жоржини'' (Т. Масенко).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/36/53398/240014.html Словник іншомовник слів] ===<br /> '''ЖОРЖИНА'''&lt;br /&gt;<br /> жоржи́на; ж. &lt;br /&gt;<br /> ''(фр.)'' &lt;br /&gt;<br /> квітка, привезена в Україну з Америки.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:083077.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|-U_hn1-6qXQ}}<br /> {{#ev:youtube|uZCSULXarjI}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Гі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F 2014-12-05T14:09:19Z

<p>Бердочник Ілона: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Гіргонія, -нії, '''''ж. '''''= Жоржина. '''ЗЮЗО. І. 120. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ЖОРЖИ́НА''', и, ''ж''.<br /> <br /> 1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом. ''Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля'' (Шиян, Баланда, 1957, 144).<br /> <br /> 2. Квітка цієї рослини. ''Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину'' (Смолич, Мир.., 1958, 34); * У порівн. ''Зорі вночі, як жоржини'' (Мас., Сорок.., 1957, 216).<br /> <br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури] ===<br /> '''Жоржи́на''' — трав’яниста декора­тивна рослина родини складноцві­тих, що цвіте великими різнобарв­ними квітками і розмножується ве­гетативним способом, а також квіт­ка цієї рослини; квітка походить із Мехіко, в Україну прийшла у XVIIIст.; дуже поширена й улюбле­на в народі, опоетизована в худож­ній творчості. ''Нема цвіту світлішо­го над жоржину (пісня); Зорі вночі, як жоржини'' (Т. Масенко).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/36/53398/240014.html Словник іншомовник слів] ===<br /> '''ЖОРЖИНА'''&lt;br /&gt;<br /> жоржи́на; ж. &lt;br /&gt;<br /> ''(фр.)'' &lt;br /&gt;<br /> квітка, привезена в Україну з Америки.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:083077.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Жор4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Гі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:083077.jpg 2014-12-05T14:09:02Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div></div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%96%D0%BE%D1%804.jpg 2014-12-05T14:07:52Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div></div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%96%D0%BE%D1%803.jpg 2014-12-05T14:07:23Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div></div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%96%D0%BE%D1%801.jpg 2014-12-05T14:06:21Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div></div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F 2014-12-05T14:02:32Z

<p>Бердочник Ілона: /* Словник іншомовник слів */</p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Гіргонія, -нії, '''''ж. '''''= Жоржина. '''ЗЮЗО. І. 120. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ЖОРЖИ́НА''', и, ''ж''.<br /> <br /> 1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом. ''Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля'' (Шиян, Баланда, 1957, 144).<br /> <br /> 2. Квітка цієї рослини. ''Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину'' (Смолич, Мир.., 1958, 34); * У порівн. ''Зорі вночі, як жоржини'' (Мас., Сорок.., 1957, 216).<br /> <br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури] ===<br /> '''Жоржи́на''' — трав’яниста декора­тивна рослина родини складноцві­тих, що цвіте великими різнобарв­ними квітками і розмножується ве­гетативним способом, а також квіт­ка цієї рослини; квітка походить із Мехіко, в Україну прийшла у XVIIIст.; дуже поширена й улюбле­на в народі, опоетизована в худож­ній творчості. ''Нема цвіту світлішо­го над жоржину (пісня); Зорі вночі, як жоржини'' (Т. Масенко).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/36/53398/240014.html Словник іншомовник слів] ===<br /> '''ЖОРЖИНА'''&lt;br /&gt;<br /> жоржи́на; ж. &lt;br /&gt;<br /> ''(фр.)'' &lt;br /&gt;<br /> квітка, привезена в Україну з Америки.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Гі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F 2014-12-05T14:00:02Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Гіргонія, -нії, '''''ж. '''''= Жоржина. '''ЗЮЗО. І. 120. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ЖОРЖИ́НА''', и, ''ж''.<br /> <br /> 1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом. ''Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля'' (Шиян, Баланда, 1957, 144).<br /> <br /> 2. Квітка цієї рослини. ''Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину'' (Смолич, Мир.., 1958, 34); * У порівн. ''Зорі вночі, як жоржини'' (Мас., Сорок.., 1957, 216).<br /> <br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури] ===<br /> '''Жоржи́на''' — трав’яниста декора­тивна рослина родини складноцві­тих, що цвіте великими різнобарв­ними квітками і розмножується ве­гетативним способом, а також квіт­ка цієї рослини; квітка походить із Мехіко, в Україну прийшла у XVIIIст.; дуже поширена й улюбле­на в народі, опоетизована в худож­ній творчості. ''Нема цвіту світлішо­го над жоржину (пісня); Зорі вночі, як жоржини'' (Т. Масенко).<br /> <br /> === [http://slovopedia.org.ua/36/53398/240014.html Словник іншомовник слів] ===<br /> '''ЖОРЖИНА'''<br /> жоржина; ж. <br /> ''(фр.)'' <br /> квітка, привезена в Україну з Америки.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Гі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F 2014-12-05T13:53:43Z

<p>Бердочник Ілона: /* Знаки української етнокультури */</p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Гіргонія, -нії, '''''ж. '''''= Жоржина. '''ЗЮЗО. І. 120. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ЖОРЖИ́НА''', и, ''ж''.<br /> <br /> 1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом. ''Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля'' (Шиян, Баланда, 1957, 144).<br /> <br /> 2. Квітка цієї рослини. ''Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину'' (Смолич, Мир.., 1958, 34); * У порівн. ''Зорі вночі, як жоржини'' (Мас., Сорок.., 1957, 216).<br /> <br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури] ===<br /> '''Жоржи́на''' — трав’яниста декора­тивна рослина родини складноцві­тих, що цвіте великими різнобарв­ними квітками і розмножується ве­гетативним способом, а також квіт­ка цієї рослини; квітка походить із Мехіко, в Україну прийшла у XVIIIст.; дуже поширена й улюбле­на в народі, опоетизована в худож­ній творчості. ''Нема цвіту світлішо­го над жоржину (пісня); Зорі вночі, як жоржини'' (Т. Масенко).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Гі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F 2014-12-05T13:52:45Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>== Словник Грінченка ==<br /> '''Гіргонія, -нії, '''''ж. '''''= Жоржина. '''ЗЮЗО. І. 120. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''ЖОРЖИ́НА''', и, ''ж''.<br /> <br /> 1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом. ''Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля'' (Шиян, Баланда, 1957, 144).<br /> <br /> 2. Квітка цієї рослини. ''Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину'' (Смолич, Мир.., 1958, 34); * У порівн. ''Зорі вночі, як жоржини'' (Мас., Сорок.., 1957, 216).<br /> <br /> === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Знаки української етнокультури] ===<br /> '''Жоржи́на''' — трав’яниста декора­тивна рослина родини складноцві­тих, що цвіте великими різнобарв­ними квітками і розмножується ве­гетативним способом, а також квіт­ка цієї рослини; квітка походить із Мехіко, в Україну прийшла у XVIIIст.; дуже поширена й улюбле­на в народі, опоетизована в худож­ній творчості. Нема цвіту світлішо­го над жоржину (пісня); Зорі вночі, як жоржини (Т. Масенко).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Гі]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2014-12-05T13:35:05Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Бганка, -ки,''' ''ж.'' Складка. ''Треба перекачати рушник, а то довго лежав згорнутий та он які бганки поробились.'' Пирят. у.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/bghanka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''БГА́НКА''', ''и, ж.'', розм. Зморшка або складка на чомусь. ''Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Григ., Вибр., 1959, 300)''; ''З якою любов’ю вона розгладжувала кожну бганку [на піджаку].., а Сергій сидів збоку, милуючись роботою її рук (Гур., Друзі.., 1959, 108).''<br /> бганка<br /> <br /> === [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=22&amp;t=1387 Словник синонімів української мови] ===<br /> '''БГА́НКА:'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРШКА''' (довгасте заглиблення на шкірі обличчя, тіла людини або тварини).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БРИЖА''' перев. мн., рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''МОРЩИНА''' розм..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНКА''' розм. рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРЩИНА''' діал..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА, БОРОЗНА, ПРУГ''' рідше (глибока зморшка). ''На його чолі розгладилася глибока зморшка, що з'явилася за останні роки (М. Трублаїні); Головного не покидала серйозність, брижі напруги не сходили із зрошеного потом смаглявого чола (О. Гончар); Старий батько сивіє; на високому чолі морщина у всю довж лягла, глибока та понура (Марко Вовчок); Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Грицько Григоренко); А сам (батько) так подавсь. Стільки зморщин по виду попролягало за сі часи (Ганна Барвінок); В тузі стоїть виконроб, Пругами напруги поорано лоб (Л. Первомайський). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНОК''' діал. (перев. згорнуте). ''І сіни, і кімнати були заставлені скринями, скриньками та усякими пакунками з князівським добром (І. Нечуй-Левицький); Бабуся принесла великий пакет, дбайливо обв'язаний шпагатом (В. Собко); Зінаїда Федорівна.. розгорнула газетний згорток (О. Донченко); Несе (швачка) якийсь загорток (Леся Українка); Відснідавши, він зав'язав хустку, поклав згортку до кошика (Ю. Смолич); Пройшов у сільраду Юхим Барило, несучи два сувої з одежею, обв'язані мотузками і обкапані сургучними печатками (В. Кучер); Він кидається назустріч, бере з рук матері важкі звої (І. Цюпа); Вхопила (Олеся) завиніння й побігла шляхом (І. Нечуй-Левицький); Порився (Михайло) у бганкові, куди було загорнено подарунки батькам, і витягнув пляшку вина (О. Копиленко). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА''' перев. мн. (складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; такий згин на тканині).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ФАЛДА, ЗГОРТКА, БГАНКА, ЗАЛОМ''' рідше. ''Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв у свиті з рясними складками і сивій смушевій шапці (М. Стельмах); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла дрібні фалди (І. Нечуй-Левицький); Одежа червона важкими згортками пада униз (Дніпрова Чайка); Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старішій, - широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п'ят (Леся Українка). - Пор. зборка. ''<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка1.JPG|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|pKWZm1UlQlw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1026082 Складка]&lt;br /&gt;<br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%BA%D0%B8 Зморшки]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://sum.in.ua/s/bghanka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=22&amp;t=1387 Словник синонімів української мови]<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Бг]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2014-12-05T13:34:41Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Бганка, -ки,''' ''ж.'' Складка. ''Треба перекачати рушник, а то довго лежав згорнутий та он які бганки поробились.'' Пирят. у.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/bghanka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''БГА́НКА''', ''и, ж.'', розм. Зморшка або складка на чомусь. ''Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Григ., Вибр., 1959, 300)''; ''З якою любов’ю вона розгладжувала кожну бганку [на піджаку].., а Сергій сидів збоку, милуючись роботою її рук (Гур., Друзі.., 1959, 108).''<br /> бганка<br /> <br /> === [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=22&amp;t=1387 Словник синонімів української мови] ===<br /> '''БГА́НКА:'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРШКА''' (довгасте заглиблення на шкірі обличчя, тіла людини або тварини).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БРИЖА''' перев. мн., рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''МОРЩИНА''' розм..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНКА''' розм. рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРЩИНА''' діал..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА, БОРОЗНА, ПРУГ''' рідше (глибока зморшка). ''На його чолі розгладилася глибока зморшка, що з'явилася за останні роки (М. Трублаїні); Головного не покидала серйозність, брижі напруги не сходили із зрошеного потом смаглявого чола (О. Гончар); Старий батько сивіє; на високому чолі морщина у всю довж лягла, глибока та понура (Марко Вовчок); Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Грицько Григоренко); А сам (батько) так подавсь. Стільки зморщин по виду попролягало за сі часи (Ганна Барвінок); В тузі стоїть виконроб, Пругами напруги поорано лоб (Л. Первомайський). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНОК''' діал. (перев. згорнуте). ''І сіни, і кімнати були заставлені скринями, скриньками та усякими пакунками з князівським добром (І. Нечуй-Левицький); Бабуся принесла великий пакет, дбайливо обв'язаний шпагатом (В. Собко); Зінаїда Федорівна.. розгорнула газетний згорток (О. Донченко); Несе (швачка) якийсь загорток (Леся Українка); Відснідавши, він зав'язав хустку, поклав згортку до кошика (Ю. Смолич); Пройшов у сільраду Юхим Барило, несучи два сувої з одежею, обв'язані мотузками і обкапані сургучними печатками (В. Кучер); Він кидається назустріч, бере з рук матері важкі звої (І. Цюпа); Вхопила (Олеся) завиніння й побігла шляхом (І. Нечуй-Левицький); Порився (Михайло) у бганкові, куди було загорнено подарунки батькам, і витягнув пляшку вина (О. Копиленко). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА''' перев. мн. (складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; такий згин на тканині).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ФАЛДА, ЗГОРТКА, БГАНКА, ЗАЛОМ''' рідше. ''Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв у свиті з рясними складками і сивій смушевій шапці (М. Стельмах); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла дрібні фалди (І. Нечуй-Левицький); Одежа червона важкими згортками пада униз (Дніпрова Чайка); Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старішій, - широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п'ят (Леся Українка). - Пор. зборка. ''<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка1.JPG|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|pKWZm1UlQlw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1026082 Складка]&lt;br /&gt;<br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%BA%D0%B8 Зморшки]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://sum.in.ua/s/bghanka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br /> [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=22&amp;t=1387 Словник синонімів української мови]<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Бг]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2014-12-05T13:33:51Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Бганка, -ки,''' ''ж.'' Складка. ''Треба перекачати рушник, а то довго лежав згорнутий та он які бганки поробились.'' Пирят. у.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/bghanka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''БГА́НКА''', ''и, ж.'', розм. Зморшка або складка на чомусь. ''Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Григ., Вибр., 1959, 300)''; ''З якою любов’ю вона розгладжувала кожну бганку [на піджаку].., а Сергій сидів збоку, милуючись роботою її рук (Гур., Друзі.., 1959, 108).''<br /> бганка<br /> <br /> === [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=22&amp;t=1387 Словник синонімів української мови] ===<br /> '''БГА́НКА:'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРШКА''' (довгасте заглиблення на шкірі обличчя, тіла людини або тварини).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БРИЖА''' перев. мн., рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''МОРЩИНА''' розм..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНКА''' розм. рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРЩИНА''' діал..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА, БОРОЗНА, ПРУГ''' рідше (глибока зморшка). ''На його чолі розгладилася глибока зморшка, що з'явилася за останні роки (М. Трублаїні); Головного не покидала серйозність, брижі напруги не сходили із зрошеного потом смаглявого чола (О. Гончар); Старий батько сивіє; на високому чолі морщина у всю довж лягла, глибока та понура (Марко Вовчок); Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Грицько Григоренко); А сам (батько) так подавсь. Стільки зморщин по виду попролягало за сі часи (Ганна Барвінок); В тузі стоїть виконроб, Пругами напруги поорано лоб (Л. Первомайський). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНОК''' діал. (перев. згорнуте). ''І сіни, і кімнати були заставлені скринями, скриньками та усякими пакунками з князівським добром (І. Нечуй-Левицький); Бабуся принесла великий пакет, дбайливо обв'язаний шпагатом (В. Собко); Зінаїда Федорівна.. розгорнула газетний згорток (О. Донченко); Несе (швачка) якийсь загорток (Леся Українка); Відснідавши, він зав'язав хустку, поклав згортку до кошика (Ю. Смолич); Пройшов у сільраду Юхим Барило, несучи два сувої з одежею, обв'язані мотузками і обкапані сургучними печатками (В. Кучер); Він кидається назустріч, бере з рук матері важкі звої (І. Цюпа); Вхопила (Олеся) завиніння й побігла шляхом (І. Нечуй-Левицький); Порився (Михайло) у бганкові, куди було загорнено подарунки батькам, і витягнув пляшку вина (О. Копиленко). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА''' перев. мн. (складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; такий згин на тканині).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ФАЛДА, ЗГОРТКА, БГАНКА, ЗАЛОМ''' рідше. ''Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв у свиті з рясними складками і сивій смушевій шапці (М. Стельмах); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла дрібні фалди (І. Нечуй-Левицький); Одежа червона важкими згортками пада униз (Дніпрова Чайка); Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старішій, - широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п'ят (Леся Українка). - Пор. зборка. ''<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка1.JPG|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|pKWZm1UlQlw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1026082 Складка]&lt;br /&gt;<br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%BA%D0%B8 Зморшки]<br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://sum.in.ua/s/bghanka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br /> [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=22&amp;t=1387 Словник синонімів української мови]<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Бг]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2014-12-05T13:27:36Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Бганка, -ки,''' ''ж.'' Складка. ''Треба перекачати рушник, а то довго лежав згорнутий та он які бганки поробились.'' Пирят. у.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/bghanka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''БГА́НКА''', ''и, ж.'', розм. Зморшка або складка на чомусь. ''Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Григ., Вибр., 1959, 300)''; ''З якою любов’ю вона розгладжувала кожну бганку [на піджаку].., а Сергій сидів збоку, милуючись роботою її рук (Гур., Друзі.., 1959, 108).''<br /> бганка<br /> <br /> === [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=22&amp;t=1387 Словник синонімів української мови] ===<br /> '''БГА́НКА:'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРШКА''' (довгасте заглиблення на шкірі обличчя, тіла людини або тварини).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БРИЖА''' перев. мн., рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''МОРЩИНА''' розм..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНКА''' розм. рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРЩИНА''' діал..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА, БОРОЗНА, ПРУГ''' рідше (глибока зморшка). ''На його чолі розгладилася глибока зморшка, що з'явилася за останні роки (М. Трублаїні); Головного не покидала серйозність, брижі напруги не сходили із зрошеного потом смаглявого чола (О. Гончар); Старий батько сивіє; на високому чолі морщина у всю довж лягла, глибока та понура (Марко Вовчок); Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Грицько Григоренко); А сам (батько) так подавсь. Стільки зморщин по виду попролягало за сі часи (Ганна Барвінок); В тузі стоїть виконроб, Пругами напруги поорано лоб (Л. Первомайський). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНОК''' діал. (перев. згорнуте). ''І сіни, і кімнати були заставлені скринями, скриньками та усякими пакунками з князівським добром (І. Нечуй-Левицький); Бабуся принесла великий пакет, дбайливо обв'язаний шпагатом (В. Собко); Зінаїда Федорівна.. розгорнула газетний згорток (О. Донченко); Несе (швачка) якийсь загорток (Леся Українка); Відснідавши, він зав'язав хустку, поклав згортку до кошика (Ю. Смолич); Пройшов у сільраду Юхим Барило, несучи два сувої з одежею, обв'язані мотузками і обкапані сургучними печатками (В. Кучер); Він кидається назустріч, бере з рук матері важкі звої (І. Цюпа); Вхопила (Олеся) завиніння й побігла шляхом (І. Нечуй-Левицький); Порився (Михайло) у бганкові, куди було загорнено подарунки батькам, і витягнув пляшку вина (О. Копиленко). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА''' перев. мн. (складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; такий згин на тканині).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ФАЛДА, ЗГОРТКА, БГАНКА, ЗАЛОМ''' рідше. ''Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв у свиті з рясними складками і сивій смушевій шапці (М. Стельмах); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла дрібні фалди (І. Нечуй-Левицький); Одежа червона важкими згортками пада униз (Дніпрова Чайка); Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старішій, - широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п'ят (Леся Українка). - Пор. зборка. ''<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка1.JPG|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|pKWZm1UlQlw}}<br /> {{#ev:youtube|snRYGzpMzeg}}<br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Бг]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2014-12-05T13:17:11Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Бганка, -ки,''' ''ж.'' Складка. ''Треба перекачати рушник, а то довго лежав згорнутий та он які бганки поробились.'' Пирят. у.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> === [http://sum.in.ua/s/bghanka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===<br /> '''БГА́НКА''', ''и, ж.'', розм. Зморшка або складка на чомусь. ''Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Григ., Вибр., 1959, 300)''; ''З якою любов’ю вона розгладжувала кожну бганку [на піджаку].., а Сергій сидів збоку, милуючись роботою її рук (Гур., Друзі.., 1959, 108).''<br /> бганка<br /> <br /> === [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=22&amp;t=1387 Словник синонімів української мови] ===<br /> '''БГА́НКА:'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРШКА''' (довгасте заглиблення на шкірі обличчя, тіла людини або тварини).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БРИЖА''' перев. мн., рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''МОРЩИНА''' розм..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНКА''' розм. рідше.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ЗМОРЩИНА''' діал..&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА, БОРОЗНА, ПРУГ''' рідше (глибока зморшка). ''На його чолі розгладилася глибока зморшка, що з'явилася за останні роки (М. Трублаїні); Головного не покидала серйозність, брижі напруги не сходили із зрошеного потом смаглявого чола (О. Гончар); Старий батько сивіє; на високому чолі морщина у всю довж лягла, глибока та понура (Марко Вовчок); Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Грицько Григоренко); А сам (батько) так подавсь. Стільки зморщин по виду попролягало за сі часи (Ганна Барвінок); В тузі стоїть виконроб, Пругами напруги поорано лоб (Л. Первомайський). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''БГАНОК''' діал. (перев. згорнуте). ''І сіни, і кімнати були заставлені скринями, скриньками та усякими пакунками з князівським добром (І. Нечуй-Левицький); Бабуся принесла великий пакет, дбайливо обв'язаний шпагатом (В. Собко); Зінаїда Федорівна.. розгорнула газетний згорток (О. Донченко); Несе (швачка) якийсь загорток (Леся Українка); Відснідавши, він зав'язав хустку, поклав згортку до кошика (Ю. Смолич); Пройшов у сільраду Юхим Барило, несучи два сувої з одежею, обв'язані мотузками і обкапані сургучними печатками (В. Кучер); Він кидається назустріч, бере з рук матері важкі звої (І. Цюпа); Вхопила (Олеся) завиніння й побігла шляхом (І. Нечуй-Левицький); Порився (Михайло) у бганкові, куди було загорнено подарунки батькам, і витягнув пляшку вина (О. Копиленко). ''&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''СКЛАДКА''' перев. мн. (складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; такий згин на тканині).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''ФАЛДА, ЗГОРТКА, БГАНКА, ЗАЛОМ''' рідше. ''Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв у свиті з рясними складками і сивій смушевій шапці (М. Стельмах); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла дрібні фалди (І. Нечуй-Левицький); Одежа червона важкими згортками пада униз (Дніпрова Чайка); Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старішій, - широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п'ят (Леся Українка). - Пор. зборка. ''<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка1.JPG|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Бганка4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Бг]]</div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B04.jpg 2014-12-05T13:16:45Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div></div>

Бердочник Ілона https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B03.jpg 2014-12-05T13:16:19Z

<p>Бердочник Ілона: </p> <hr /> <div></div>

Бердочник Ілона