<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.kubg.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%BA+21%D0%9F%D0%BE</id>
		<title>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%BA+21%D0%9F%D0%BE"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%BA_21%D0%9F%D0%BE"/>
		<updated>2026-05-04T09:15:05Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.15</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Викосити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T18:04:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Джерела та література */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ви́косити. '''См. '''Викошувати. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ви]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ВИКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Скошувати все, що росте на якій-небудь ділянці. Там, де очерет систематично не викошують, його стебла рік у рік нагромаджуються у великій кількості (Наука і життя, 3, 1961, 41); Я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); Так як викосять нивку, пов'яжуть снопи, поскладають у копи.. та й ниву поливають і копи змочують гіркими слізьми (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132);  * Образно. Снаряди викосили сад (Леонід Первомайський, I, 1958, 369);&lt;br /&gt;
//  Знаходити під час косіння. — Ти ба, якого перепела викосив — горщик! — здивовано гомоніли косарі і в'язальниці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Знищувати, умертвляти всіх або багатьох. Вона майже в упор стріляла, викошуючи, наче осот, десятки гітлерівських молодчиків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 65); Пошесть викосила козаків більше, ніж вогонь противника (Петро Панч, III, 1956, 535).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 414.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 1, кошу, косиш, недок., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. також без додатка. Зрізувати, стинати траву, збіжжя й т. ін. косою, косаркою тощо. Вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Поки батько й брати косили, а сестри гребли недалечко, я то сидів біля воза, ..то до їх бігав (Борис Грінченко, I, 1963, 295); Ось він зовсім виразно бачить той зруб, на якому.. косив.. траву (Михайло Стельмах, I, 1962, 167);  * У порівняннях. Сміх розкотився по хаті, з кутка в куток. Цілі ряди коливались од нього. Сміх косив наче та клав людей в покоси. Пан в постолах! Ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).&lt;br /&gt;
♦ Косити на грабки див. грабки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли.. Став людей косити голод, Став в могили їх нести (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 348); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла (Павло Тичина, II, 1957, 161);&lt;br /&gt;
//  безос. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше — обкладки. Скільки від них дітвори перемерло! .. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний, IV, 1955, 251).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 305.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коментарі (0)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 2, кошу, косиш, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. перех. і чим. Дивитися збоку, скоса; скошувати (очі). Кукса підозріло косив запалі очі на вікно (Олесь Донченко, I, 1956, 69); Вдивляючись у Кравчука, вона весь час косила оком на його сусіду (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 68).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. неперех. Бути косооким, бути косим. Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 109); Він, здавалося, навіть трохи косив, бо, звертаючись до дівчини, дивився кудись повз неї, в простір (Василь Козаченко, Сальвія, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. чим, неперех., перен. Дивитися неприязно, вороже. Неспокійно переступає [дід] з ноги на ногу, косить на бабу сердитими очима (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 44).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
осити – це багатозначне слово. Косити можна:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) газон чи траву/сіно, тобто підстригати газон чи траву/сіно&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) від виконання певного завдання, найчастіше косять від армії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) косити можна бабосики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно вибрати косу==&lt;br /&gt;
Якщо у вас виникла проблема, чим скосити траву,  то на вашу голову обрушиться величезний інформаційний вал. Чого вам тільки не будуть пропонувати, і мотокоси, і електрокоси-тримери, і косарки маленькі, і косарки великі, і китайські, і німецькі(зроблені в Китаї), і японські(також родом з Піднебесної). Отак, хлопові замакітриться в голові від тої інформації і піде він купляти косу привичну, ручну , без моторчика. Бо так як руками викосити траву, то ніяка техніка не справиться. А вибрати добру  косу, то прошу вас,  то так як файну жінку. Виберете файну, буде йти косовиця легко, а погану- мордація, викинути жаль, а косити не мож. Дехто каже, що треба запхати в гноївку(не жінку, а косу), ніби має помогти. Я пробував – як була блєха, так і блєхов сі лишила. Так що, йдемо купляти косу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того, найперше треба мати якусь плящину горілчини, ну і пиво не зашкодить. Бо як йдемо зі сватами жінку  сватати, то так само одному косу купляти не випадає. Найліпше за «сватів» треба брати  залізного майстра (коваля) і також здавби сі музикант, але не дай Бог взяти якогось з оперного театру, а брати треба музиканта, що грає по весіллях. Такий музикант в гармидері має ліпший слух. Так що спочатку, як Бог приказав, тоту плящину  горілочки  приговорюємо. В музиката прорізується відразу слух, а коваль на зуб  марку сталі визначить.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Базар. Рух, гам, крики. То бензопилу хтось завів, то кум кума зустрів і хоче через 2 ряди продавців запитати , як кума поживають. А там – «Кава, чай, капучіно.  Капучіно нема – скінчило сі» і т.д.і т.п. Вам потрібно, знайти продавця, який має багато кіс на вибір, бо там де одна- дві,  то навіть нема чого і ставати. А також треба вважати на сам вигляд коси, бо то як за дівкою треба дивитися – найперше чи гарна, бо зроблена партачами коса ні вигляду немає, ні косити не буде.  Отже , знайшли  продавця  в якого є ціла купа кіс. Треба починати здалека, звідки ті коси походять, а скільки вони коштують, а за таку ціну де моторчик і в тому дусі. А також треба знати якого розміру косу ви хочете. Якщо ви, Вірастюк, то можна і «сотку», а як худий і кашляєте, то і «сімдесятка»-гора.  Продавець розпинається і хоче вам всунути косу, яка за його масними словами, сама косити буде. І тут настає зірковий час майстра від заліза, він не кваплячись витягує з кишені спеціально загнений гачок і ще один кусок заліза. Продавець хоче щось своє сказати, але на тім його маркетинг скінчився. На гачок вішається коса, а іншою залізячкою коваль б’є по ній. Тут також підключається  зі своїм ідеальним слухом і інший «сват» – музикант. «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…» – лунає над торговицею мелодія коси.  І з одної купи робляться зо три кути кіс:1- «то блєха, ринва, пательня ітд», 2 – «ніби може бути», 3- « а з цієї будем вибирати» . І знову- «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…».  То може тривати досить довго , бо косу треба вибрати файну. Чим довше то «дзінь» то і коса краща. А ще і всякі знайомі поради почнуть давати. Так що купити косу то є велика штука. За якусь часину – маєте вже свою косу в руках, продавець б’ється в груди і каже, що ліпшої коси нігде  ви би не купили, а як буде косити , не дай Бог , погано, то най того продавця шляк трафит. І знову продавець з трьох купок кіс робить одну.   Дякуємо за покупку і… йдемо до коваля, а там треба ще одної плящини горілочки і тоді коваль вам поклепає косу. Перший наклеп дуже важливо правильно зробити і тоді коса буде добре косити. І не потрібно сточувати на наждаку, як то пишуть по різних сайтах, бо так можна косу за пару раз сточити повністю. А  добре наклепана коса може вам служити і з десяток літ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Косити.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Косити4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|qjUJ20Fq_sE}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|dvV8CmyOCKs}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/kosyty Академічний тлумачний словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://myslovo.com/?dictionary=%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.dubrova.if.ua/vibir-kosi/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ви]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Викосити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T18:00:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Зовнішні посилання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ви́косити. '''См. '''Викошувати. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ви]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ВИКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Скошувати все, що росте на якій-небудь ділянці. Там, де очерет систематично не викошують, його стебла рік у рік нагромаджуються у великій кількості (Наука і життя, 3, 1961, 41); Я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); Так як викосять нивку, пов'яжуть снопи, поскладають у копи.. та й ниву поливають і копи змочують гіркими слізьми (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132);  * Образно. Снаряди викосили сад (Леонід Первомайський, I, 1958, 369);&lt;br /&gt;
//  Знаходити під час косіння. — Ти ба, якого перепела викосив — горщик! — здивовано гомоніли косарі і в'язальниці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Знищувати, умертвляти всіх або багатьох. Вона майже в упор стріляла, викошуючи, наче осот, десятки гітлерівських молодчиків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 65); Пошесть викосила козаків більше, ніж вогонь противника (Петро Панч, III, 1956, 535).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 414.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 1, кошу, косиш, недок., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. також без додатка. Зрізувати, стинати траву, збіжжя й т. ін. косою, косаркою тощо. Вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Поки батько й брати косили, а сестри гребли недалечко, я то сидів біля воза, ..то до їх бігав (Борис Грінченко, I, 1963, 295); Ось він зовсім виразно бачить той зруб, на якому.. косив.. траву (Михайло Стельмах, I, 1962, 167);  * У порівняннях. Сміх розкотився по хаті, з кутка в куток. Цілі ряди коливались од нього. Сміх косив наче та клав людей в покоси. Пан в постолах! Ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).&lt;br /&gt;
♦ Косити на грабки див. грабки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли.. Став людей косити голод, Став в могили їх нести (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 348); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла (Павло Тичина, II, 1957, 161);&lt;br /&gt;
//  безос. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше — обкладки. Скільки від них дітвори перемерло! .. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний, IV, 1955, 251).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 305.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коментарі (0)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 2, кошу, косиш, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. перех. і чим. Дивитися збоку, скоса; скошувати (очі). Кукса підозріло косив запалі очі на вікно (Олесь Донченко, I, 1956, 69); Вдивляючись у Кравчука, вона весь час косила оком на його сусіду (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 68).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. неперех. Бути косооким, бути косим. Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 109); Він, здавалося, навіть трохи косив, бо, звертаючись до дівчини, дивився кудись повз неї, в простір (Василь Козаченко, Сальвія, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. чим, неперех., перен. Дивитися неприязно, вороже. Неспокійно переступає [дід] з ноги на ногу, косить на бабу сердитими очима (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 44).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
осити – це багатозначне слово. Косити можна:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) газон чи траву/сіно, тобто підстригати газон чи траву/сіно&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) від виконання певного завдання, найчастіше косять від армії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) косити можна бабосики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно вибрати косу==&lt;br /&gt;
Якщо у вас виникла проблема, чим скосити траву,  то на вашу голову обрушиться величезний інформаційний вал. Чого вам тільки не будуть пропонувати, і мотокоси, і електрокоси-тримери, і косарки маленькі, і косарки великі, і китайські, і німецькі(зроблені в Китаї), і японські(також родом з Піднебесної). Отак, хлопові замакітриться в голові від тої інформації і піде він купляти косу привичну, ручну , без моторчика. Бо так як руками викосити траву, то ніяка техніка не справиться. А вибрати добру  косу, то прошу вас,  то так як файну жінку. Виберете файну, буде йти косовиця легко, а погану- мордація, викинути жаль, а косити не мож. Дехто каже, що треба запхати в гноївку(не жінку, а косу), ніби має помогти. Я пробував – як була блєха, так і блєхов сі лишила. Так що, йдемо купляти косу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того, найперше треба мати якусь плящину горілчини, ну і пиво не зашкодить. Бо як йдемо зі сватами жінку  сватати, то так само одному косу купляти не випадає. Найліпше за «сватів» треба брати  залізного майстра (коваля) і також здавби сі музикант, але не дай Бог взяти якогось з оперного театру, а брати треба музиканта, що грає по весіллях. Такий музикант в гармидері має ліпший слух. Так що спочатку, як Бог приказав, тоту плящину  горілочки  приговорюємо. В музиката прорізується відразу слух, а коваль на зуб  марку сталі визначить.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Базар. Рух, гам, крики. То бензопилу хтось завів, то кум кума зустрів і хоче через 2 ряди продавців запитати , як кума поживають. А там – «Кава, чай, капучіно.  Капучіно нема – скінчило сі» і т.д.і т.п. Вам потрібно, знайти продавця, який має багато кіс на вибір, бо там де одна- дві,  то навіть нема чого і ставати. А також треба вважати на сам вигляд коси, бо то як за дівкою треба дивитися – найперше чи гарна, бо зроблена партачами коса ні вигляду немає, ні косити не буде.  Отже , знайшли  продавця  в якого є ціла купа кіс. Треба починати здалека, звідки ті коси походять, а скільки вони коштують, а за таку ціну де моторчик і в тому дусі. А також треба знати якого розміру косу ви хочете. Якщо ви, Вірастюк, то можна і «сотку», а як худий і кашляєте, то і «сімдесятка»-гора.  Продавець розпинається і хоче вам всунути косу, яка за його масними словами, сама косити буде. І тут настає зірковий час майстра від заліза, він не кваплячись витягує з кишені спеціально загнений гачок і ще один кусок заліза. Продавець хоче щось своє сказати, але на тім його маркетинг скінчився. На гачок вішається коса, а іншою залізячкою коваль б’є по ній. Тут також підключається  зі своїм ідеальним слухом і інший «сват» – музикант. «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…» – лунає над торговицею мелодія коси.  І з одної купи робляться зо три кути кіс:1- «то блєха, ринва, пательня ітд», 2 – «ніби може бути», 3- « а з цієї будем вибирати» . І знову- «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…».  То може тривати досить довго , бо косу треба вибрати файну. Чим довше то «дзінь» то і коса краща. А ще і всякі знайомі поради почнуть давати. Так що купити косу то є велика штука. За якусь часину – маєте вже свою косу в руках, продавець б’ється в груди і каже, що ліпшої коси нігде  ви би не купили, а як буде косити , не дай Бог , погано, то най того продавця шляк трафит. І знову продавець з трьох купок кіс робить одну.   Дякуємо за покупку і… йдемо до коваля, а там треба ще одної плящини горілочки і тоді коваль вам поклепає косу. Перший наклеп дуже важливо правильно зробити і тоді коса буде добре косити. І не потрібно сточувати на наждаку, як то пишуть по різних сайтах, бо так можна косу за пару раз сточити повністю. А  добре наклепана коса може вам служити і з десяток літ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Косити.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Косити4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|qjUJ20Fq_sE}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|dvV8CmyOCKs}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ви]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Викосити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T18:00:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ви́косити. '''См. '''Викошувати. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ви]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ВИКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Скошувати все, що росте на якій-небудь ділянці. Там, де очерет систематично не викошують, його стебла рік у рік нагромаджуються у великій кількості (Наука і життя, 3, 1961, 41); Я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); Так як викосять нивку, пов'яжуть снопи, поскладають у копи.. та й ниву поливають і копи змочують гіркими слізьми (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132);  * Образно. Снаряди викосили сад (Леонід Первомайський, I, 1958, 369);&lt;br /&gt;
//  Знаходити під час косіння. — Ти ба, якого перепела викосив — горщик! — здивовано гомоніли косарі і в'язальниці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Знищувати, умертвляти всіх або багатьох. Вона майже в упор стріляла, викошуючи, наче осот, десятки гітлерівських молодчиків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 65); Пошесть викосила козаків більше, ніж вогонь противника (Петро Панч, III, 1956, 535).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 414.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 1, кошу, косиш, недок., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. також без додатка. Зрізувати, стинати траву, збіжжя й т. ін. косою, косаркою тощо. Вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Поки батько й брати косили, а сестри гребли недалечко, я то сидів біля воза, ..то до їх бігав (Борис Грінченко, I, 1963, 295); Ось він зовсім виразно бачить той зруб, на якому.. косив.. траву (Михайло Стельмах, I, 1962, 167);  * У порівняннях. Сміх розкотився по хаті, з кутка в куток. Цілі ряди коливались од нього. Сміх косив наче та клав людей в покоси. Пан в постолах! Ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).&lt;br /&gt;
♦ Косити на грабки див. грабки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли.. Став людей косити голод, Став в могили їх нести (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 348); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла (Павло Тичина, II, 1957, 161);&lt;br /&gt;
//  безос. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше — обкладки. Скільки від них дітвори перемерло! .. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний, IV, 1955, 251).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 305.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коментарі (0)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 2, кошу, косиш, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. перех. і чим. Дивитися збоку, скоса; скошувати (очі). Кукса підозріло косив запалі очі на вікно (Олесь Донченко, I, 1956, 69); Вдивляючись у Кравчука, вона весь час косила оком на його сусіду (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 68).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. неперех. Бути косооким, бути косим. Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 109); Він, здавалося, навіть трохи косив, бо, звертаючись до дівчини, дивився кудись повз неї, в простір (Василь Козаченко, Сальвія, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. чим, неперех., перен. Дивитися неприязно, вороже. Неспокійно переступає [дід] з ноги на ногу, косить на бабу сердитими очима (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 44).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
осити – це багатозначне слово. Косити можна:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) газон чи траву/сіно, тобто підстригати газон чи траву/сіно&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) від виконання певного завдання, найчастіше косять від армії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) косити можна бабосики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно вибрати косу==&lt;br /&gt;
Якщо у вас виникла проблема, чим скосити траву,  то на вашу голову обрушиться величезний інформаційний вал. Чого вам тільки не будуть пропонувати, і мотокоси, і електрокоси-тримери, і косарки маленькі, і косарки великі, і китайські, і німецькі(зроблені в Китаї), і японські(також родом з Піднебесної). Отак, хлопові замакітриться в голові від тої інформації і піде він купляти косу привичну, ручну , без моторчика. Бо так як руками викосити траву, то ніяка техніка не справиться. А вибрати добру  косу, то прошу вас,  то так як файну жінку. Виберете файну, буде йти косовиця легко, а погану- мордація, викинути жаль, а косити не мож. Дехто каже, що треба запхати в гноївку(не жінку, а косу), ніби має помогти. Я пробував – як була блєха, так і блєхов сі лишила. Так що, йдемо купляти косу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того, найперше треба мати якусь плящину горілчини, ну і пиво не зашкодить. Бо як йдемо зі сватами жінку  сватати, то так само одному косу купляти не випадає. Найліпше за «сватів» треба брати  залізного майстра (коваля) і також здавби сі музикант, але не дай Бог взяти якогось з оперного театру, а брати треба музиканта, що грає по весіллях. Такий музикант в гармидері має ліпший слух. Так що спочатку, як Бог приказав, тоту плящину  горілочки  приговорюємо. В музиката прорізується відразу слух, а коваль на зуб  марку сталі визначить.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Базар. Рух, гам, крики. То бензопилу хтось завів, то кум кума зустрів і хоче через 2 ряди продавців запитати , як кума поживають. А там – «Кава, чай, капучіно.  Капучіно нема – скінчило сі» і т.д.і т.п. Вам потрібно, знайти продавця, який має багато кіс на вибір, бо там де одна- дві,  то навіть нема чого і ставати. А також треба вважати на сам вигляд коси, бо то як за дівкою треба дивитися – найперше чи гарна, бо зроблена партачами коса ні вигляду немає, ні косити не буде.  Отже , знайшли  продавця  в якого є ціла купа кіс. Треба починати здалека, звідки ті коси походять, а скільки вони коштують, а за таку ціну де моторчик і в тому дусі. А також треба знати якого розміру косу ви хочете. Якщо ви, Вірастюк, то можна і «сотку», а як худий і кашляєте, то і «сімдесятка»-гора.  Продавець розпинається і хоче вам всунути косу, яка за його масними словами, сама косити буде. І тут настає зірковий час майстра від заліза, він не кваплячись витягує з кишені спеціально загнений гачок і ще один кусок заліза. Продавець хоче щось своє сказати, але на тім його маркетинг скінчився. На гачок вішається коса, а іншою залізячкою коваль б’є по ній. Тут також підключається  зі своїм ідеальним слухом і інший «сват» – музикант. «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…» – лунає над торговицею мелодія коси.  І з одної купи робляться зо три кути кіс:1- «то блєха, ринва, пательня ітд», 2 – «ніби може бути», 3- « а з цієї будем вибирати» . І знову- «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…».  То може тривати досить довго , бо косу треба вибрати файну. Чим довше то «дзінь» то і коса краща. А ще і всякі знайомі поради почнуть давати. Так що купити косу то є велика штука. За якусь часину – маєте вже свою косу в руках, продавець б’ється в груди і каже, що ліпшої коси нігде  ви би не купили, а як буде косити , не дай Бог , погано, то най того продавця шляк трафит. І знову продавець з трьох купок кіс робить одну.   Дякуємо за покупку і… йдемо до коваля, а там треба ще одної плящини горілочки і тоді коваль вам поклепає косу. Перший наклеп дуже важливо правильно зробити і тоді коса буде добре косити. І не потрібно сточувати на наждаку, як то пишуть по різних сайтах, бо так можна косу за пару раз сточити повністю. А  добре наклепана коса може вам служити і з десяток літ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Косити.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Косити4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|qjUJ20Fq_sE}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|dvV8CmyOCKs}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ви]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Викосити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:59:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ви́косити. '''См. '''Викошувати. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ви]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ВИКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Скошувати все, що росте на якій-небудь ділянці. Там, де очерет систематично не викошують, його стебла рік у рік нагромаджуються у великій кількості (Наука і життя, 3, 1961, 41); Я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); Так як викосять нивку, пов'яжуть снопи, поскладають у копи.. та й ниву поливають і копи змочують гіркими слізьми (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132);  * Образно. Снаряди викосили сад (Леонід Первомайський, I, 1958, 369);&lt;br /&gt;
//  Знаходити під час косіння. — Ти ба, якого перепела викосив — горщик! — здивовано гомоніли косарі і в'язальниці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Знищувати, умертвляти всіх або багатьох. Вона майже в упор стріляла, викошуючи, наче осот, десятки гітлерівських молодчиків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 65); Пошесть викосила козаків більше, ніж вогонь противника (Петро Панч, III, 1956, 535).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 414.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 1, кошу, косиш, недок., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. також без додатка. Зрізувати, стинати траву, збіжжя й т. ін. косою, косаркою тощо. Вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Поки батько й брати косили, а сестри гребли недалечко, я то сидів біля воза, ..то до їх бігав (Борис Грінченко, I, 1963, 295); Ось він зовсім виразно бачить той зруб, на якому.. косив.. траву (Михайло Стельмах, I, 1962, 167);  * У порівняннях. Сміх розкотився по хаті, з кутка в куток. Цілі ряди коливались од нього. Сміх косив наче та клав людей в покоси. Пан в постолах! Ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).&lt;br /&gt;
♦ Косити на грабки див. грабки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли.. Став людей косити голод, Став в могили їх нести (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 348); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла (Павло Тичина, II, 1957, 161);&lt;br /&gt;
//  безос. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше — обкладки. Скільки від них дітвори перемерло! .. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний, IV, 1955, 251).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 305.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коментарі (0)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 2, кошу, косиш, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. перех. і чим. Дивитися збоку, скоса; скошувати (очі). Кукса підозріло косив запалі очі на вікно (Олесь Донченко, I, 1956, 69); Вдивляючись у Кравчука, вона весь час косила оком на його сусіду (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 68).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. неперех. Бути косооким, бути косим. Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 109); Він, здавалося, навіть трохи косив, бо, звертаючись до дівчини, дивився кудись повз неї, в простір (Василь Козаченко, Сальвія, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. чим, неперех., перен. Дивитися неприязно, вороже. Неспокійно переступає [дід] з ноги на ногу, косить на бабу сердитими очима (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 44).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
осити – це багатозначне слово. Косити можна:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) газон чи траву/сіно, тобто підстригати газон чи траву/сіно&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) від виконання певного завдання, найчастіше косять від армії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) косити можна бабосики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно вибрати косу==&lt;br /&gt;
Якщо у вас виникла проблема, чим скосити траву,  то на вашу голову обрушиться величезний інформаційний вал. Чого вам тільки не будуть пропонувати, і мотокоси, і електрокоси-тримери, і косарки маленькі, і косарки великі, і китайські, і німецькі(зроблені в Китаї), і японські(також родом з Піднебесної). Отак, хлопові замакітриться в голові від тої інформації і піде він купляти косу привичну, ручну , без моторчика. Бо так як руками викосити траву, то ніяка техніка не справиться. А вибрати добру  косу, то прошу вас,  то так як файну жінку. Виберете файну, буде йти косовиця легко, а погану- мордація, викинути жаль, а косити не мож. Дехто каже, що треба запхати в гноївку(не жінку, а косу), ніби має помогти. Я пробував – як була блєха, так і блєхов сі лишила. Так що, йдемо купляти косу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того, найперше треба мати якусь плящину горілчини, ну і пиво не зашкодить. Бо як йдемо зі сватами жінку  сватати, то так само одному косу купляти не випадає. Найліпше за «сватів» треба брати  залізного майстра (коваля) і також здавби сі музикант, але не дай Бог взяти якогось з оперного театру, а брати треба музиканта, що грає по весіллях. Такий музикант в гармидері має ліпший слух. Так що спочатку, як Бог приказав, тоту плящину  горілочки  приговорюємо. В музиката прорізується відразу слух, а коваль на зуб  марку сталі визначить.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Базар. Рух, гам, крики. То бензопилу хтось завів, то кум кума зустрів і хоче через 2 ряди продавців запитати , як кума поживають. А там – «Кава, чай, капучіно.  Капучіно нема – скінчило сі» і т.д.і т.п. Вам потрібно, знайти продавця, який має багато кіс на вибір, бо там де одна- дві,  то навіть нема чого і ставати. А також треба вважати на сам вигляд коси, бо то як за дівкою треба дивитися – найперше чи гарна, бо зроблена партачами коса ні вигляду немає, ні косити не буде.  Отже , знайшли  продавця  в якого є ціла купа кіс. Треба починати здалека, звідки ті коси походять, а скільки вони коштують, а за таку ціну де моторчик і в тому дусі. А також треба знати якого розміру косу ви хочете. Якщо ви, Вірастюк, то можна і «сотку», а як худий і кашляєте, то і «сімдесятка»-гора.  Продавець розпинається і хоче вам всунути косу, яка за його масними словами, сама косити буде. І тут настає зірковий час майстра від заліза, він не кваплячись витягує з кишені спеціально загнений гачок і ще один кусок заліза. Продавець хоче щось своє сказати, але на тім його маркетинг скінчився. На гачок вішається коса, а іншою залізячкою коваль б’є по ній. Тут також підключається  зі своїм ідеальним слухом і інший «сват» – музикант. «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…» – лунає над торговицею мелодія коси.  І з одної купи робляться зо три кути кіс:1- «то блєха, ринва, пательня ітд», 2 – «ніби може бути», 3- « а з цієї будем вибирати» . І знову- «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…».  То може тривати досить довго , бо косу треба вибрати файну. Чим довше то «дзінь» то і коса краща. А ще і всякі знайомі поради почнуть давати. Так що купити косу то є велика штука. За якусь часину – маєте вже свою косу в руках, продавець б’ється в груди і каже, що ліпшої коси нігде  ви би не купили, а як буде косити , не дай Бог , погано, то най того продавця шляк трафит. І знову продавець з трьох купок кіс робить одну.   Дякуємо за покупку і… йдемо до коваля, а там треба ще одної плящини горілочки і тоді коваль вам поклепає косу. Перший наклеп дуже важливо правильно зробити і тоді коса буде добре косити. І не потрібно сточувати на наждаку, як то пишуть по різних сайтах, бо так можна косу за пару раз сточити повністю. А  добре наклепана коса може вам служити і з десяток літ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Косити.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Косити4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|qjUJ20Fq_sE}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|dvV8CmyOCKs}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ви]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Викосити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:58:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ви́косити. '''См. '''Викошувати. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ви]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ВИКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Скошувати все, що росте на якій-небудь ділянці. Там, де очерет систематично не викошують, його стебла рік у рік нагромаджуються у великій кількості (Наука і життя, 3, 1961, 41); Я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); Так як викосять нивку, пов'яжуть снопи, поскладають у копи.. та й ниву поливають і копи змочують гіркими слізьми (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132);  * Образно. Снаряди викосили сад (Леонід Первомайський, I, 1958, 369);&lt;br /&gt;
//  Знаходити під час косіння. — Ти ба, якого перепела викосив — горщик! — здивовано гомоніли косарі і в'язальниці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Знищувати, умертвляти всіх або багатьох. Вона майже в упор стріляла, викошуючи, наче осот, десятки гітлерівських молодчиків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 65); Пошесть викосила козаків більше, ніж вогонь противника (Петро Панч, III, 1956, 535).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 414.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 1, кошу, косиш, недок., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. також без додатка. Зрізувати, стинати траву, збіжжя й т. ін. косою, косаркою тощо. Вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Поки батько й брати косили, а сестри гребли недалечко, я то сидів біля воза, ..то до їх бігав (Борис Грінченко, I, 1963, 295); Ось він зовсім виразно бачить той зруб, на якому.. косив.. траву (Михайло Стельмах, I, 1962, 167);  * У порівняннях. Сміх розкотився по хаті, з кутка в куток. Цілі ряди коливались од нього. Сміх косив наче та клав людей в покоси. Пан в постолах! Ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).&lt;br /&gt;
♦ Косити на грабки див. грабки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли.. Став людей косити голод, Став в могили їх нести (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 348); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла (Павло Тичина, II, 1957, 161);&lt;br /&gt;
//  безос. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше — обкладки. Скільки від них дітвори перемерло! .. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний, IV, 1955, 251).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 305.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коментарі (0)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 2, кошу, косиш, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. перех. і чим. Дивитися збоку, скоса; скошувати (очі). Кукса підозріло косив запалі очі на вікно (Олесь Донченко, I, 1956, 69); Вдивляючись у Кравчука, вона весь час косила оком на його сусіду (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 68).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. неперех. Бути косооким, бути косим. Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 109); Він, здавалося, навіть трохи косив, бо, звертаючись до дівчини, дивився кудись повз неї, в простір (Василь Козаченко, Сальвія, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. чим, неперех., перен. Дивитися неприязно, вороже. Неспокійно переступає [дід] з ноги на ногу, косить на бабу сердитими очима (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 44).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
осити – це багатозначне слово. Косити можна:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) газон чи траву/сіно, тобто підстригати газон чи траву/сіно&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) від виконання певного завдання, найчастіше косять від армії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) косити можна бабосики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно вибрати косу==&lt;br /&gt;
Якщо у вас виникла проблема, чим скосити траву,  то на вашу голову обрушиться величезний інформаційний вал. Чого вам тільки не будуть пропонувати, і мотокоси, і електрокоси-тримери, і косарки маленькі, і косарки великі, і китайські, і німецькі(зроблені в Китаї), і японські(також родом з Піднебесної). Отак, хлопові замакітриться в голові від тої інформації і піде він купляти косу привичну, ручну , без моторчика. Бо так як руками викосити траву, то ніяка техніка не справиться. А вибрати добру  косу, то прошу вас,  то так як файну жінку. Виберете файну, буде йти косовиця легко, а погану- мордація, викинути жаль, а косити не мож. Дехто каже, що треба запхати в гноївку(не жінку, а косу), ніби має помогти. Я пробував – як була блєха, так і блєхов сі лишила. Так що, йдемо купляти косу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того, найперше треба мати якусь плящину горілчини, ну і пиво не зашкодить. Бо як йдемо зі сватами жінку  сватати, то так само одному косу купляти не випадає. Найліпше за «сватів» треба брати  залізного майстра (коваля) і також здавби сі музикант, але не дай Бог взяти якогось з оперного театру, а брати треба музиканта, що грає по весіллях. Такий музикант в гармидері має ліпший слух. Так що спочатку, як Бог приказав, тоту плящину  горілочки  приговорюємо. В музиката прорізується відразу слух, а коваль на зуб  марку сталі визначить.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Базар. Рух, гам, крики. То бензопилу хтось завів, то кум кума зустрів і хоче через 2 ряди продавців запитати , як кума поживають. А там – «Кава, чай, капучіно.  Капучіно нема – скінчило сі» і т.д.і т.п. Вам потрібно, знайти продавця, який має багато кіс на вибір, бо там де одна- дві,  то навіть нема чого і ставати. А також треба вважати на сам вигляд коси, бо то як за дівкою треба дивитися – найперше чи гарна, бо зроблена партачами коса ні вигляду немає, ні косити не буде.  Отже , знайшли  продавця  в якого є ціла купа кіс. Треба починати здалека, звідки ті коси походять, а скільки вони коштують, а за таку ціну де моторчик і в тому дусі. А також треба знати якого розміру косу ви хочете. Якщо ви, Вірастюк, то можна і «сотку», а як худий і кашляєте, то і «сімдесятка»-гора.  Продавець розпинається і хоче вам всунути косу, яка за його масними словами, сама косити буде. І тут настає зірковий час майстра від заліза, він не кваплячись витягує з кишені спеціально загнений гачок і ще один кусок заліза. Продавець хоче щось своє сказати, але на тім його маркетинг скінчився. На гачок вішається коса, а іншою залізячкою коваль б’є по ній. Тут також підключається  зі своїм ідеальним слухом і інший «сват» – музикант. «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…» – лунає над торговицею мелодія коси.  І з одної купи робляться зо три кути кіс:1- «то блєха, ринва, пательня ітд», 2 – «ніби може бути», 3- « а з цієї будем вибирати» . І знову- «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…».  То може тривати досить довго , бо косу треба вибрати файну. Чим довше то «дзінь» то і коса краща. А ще і всякі знайомі поради почнуть давати. Так що купити косу то є велика штука. За якусь часину – маєте вже свою косу в руках, продавець б’ється в груди і каже, що ліпшої коси нігде  ви би не купили, а як буде косити , не дай Бог , погано, то най того продавця шляк трафит. І знову продавець з трьох купок кіс робить одну.   Дякуємо за покупку і… йдемо до коваля, а там треба ще одної плящини горілочки і тоді коваль вам поклепає косу. Перший наклеп дуже важливо правильно зробити і тоді коса буде добре косити. І не потрібно сточувати на наждаку, як то пишуть по різних сайтах, бо так можна косу за пару раз сточити повністю. А  добре наклепана коса може вам служити і з десяток літ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Косити.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Косити4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|qjUJ20Fq_sE}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ви]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Викосити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:55:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ви́косити. '''См. '''Викошувати. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ви]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ВИКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Скошувати все, що росте на якій-небудь ділянці. Там, де очерет систематично не викошують, його стебла рік у рік нагромаджуються у великій кількості (Наука і життя, 3, 1961, 41); Я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); Так як викосять нивку, пов'яжуть снопи, поскладають у копи.. та й ниву поливають і копи змочують гіркими слізьми (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132);  * Образно. Снаряди викосили сад (Леонід Первомайський, I, 1958, 369);&lt;br /&gt;
//  Знаходити під час косіння. — Ти ба, якого перепела викосив — горщик! — здивовано гомоніли косарі і в'язальниці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Знищувати, умертвляти всіх або багатьох. Вона майже в упор стріляла, викошуючи, наче осот, десятки гітлерівських молодчиків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 65); Пошесть викосила козаків більше, ніж вогонь противника (Петро Панч, III, 1956, 535).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 414.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 1, кошу, косиш, недок., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. також без додатка. Зрізувати, стинати траву, збіжжя й т. ін. косою, косаркою тощо. Вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Поки батько й брати косили, а сестри гребли недалечко, я то сидів біля воза, ..то до їх бігав (Борис Грінченко, I, 1963, 295); Ось він зовсім виразно бачить той зруб, на якому.. косив.. траву (Михайло Стельмах, I, 1962, 167);  * У порівняннях. Сміх розкотився по хаті, з кутка в куток. Цілі ряди коливались од нього. Сміх косив наче та клав людей в покоси. Пан в постолах! Ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).&lt;br /&gt;
♦ Косити на грабки див. грабки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли.. Став людей косити голод, Став в могили їх нести (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 348); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла (Павло Тичина, II, 1957, 161);&lt;br /&gt;
//  безос. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше — обкладки. Скільки від них дітвори перемерло! .. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний, IV, 1955, 251).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 305.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коментарі (0)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 2, кошу, косиш, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. перех. і чим. Дивитися збоку, скоса; скошувати (очі). Кукса підозріло косив запалі очі на вікно (Олесь Донченко, I, 1956, 69); Вдивляючись у Кравчука, вона весь час косила оком на його сусіду (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 68).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. неперех. Бути косооким, бути косим. Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 109); Він, здавалося, навіть трохи косив, бо, звертаючись до дівчини, дивився кудись повз неї, в простір (Василь Козаченко, Сальвія, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. чим, неперех., перен. Дивитися неприязно, вороже. Неспокійно переступає [дід] з ноги на ногу, косить на бабу сердитими очима (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 44).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
осити – це багатозначне слово. Косити можна:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) газон чи траву/сіно, тобто підстригати газон чи траву/сіно&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) від виконання певного завдання, найчастіше косять від армії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) косити можна бабосики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно вибрати косу==&lt;br /&gt;
Якщо у вас виникла проблема, чим скосити траву,  то на вашу голову обрушиться величезний інформаційний вал. Чого вам тільки не будуть пропонувати, і мотокоси, і електрокоси-тримери, і косарки маленькі, і косарки великі, і китайські, і німецькі(зроблені в Китаї), і японські(також родом з Піднебесної). Отак, хлопові замакітриться в голові від тої інформації і піде він купляти косу привичну, ручну , без моторчика. Бо так як руками викосити траву, то ніяка техніка не справиться. А вибрати добру  косу, то прошу вас,  то так як файну жінку. Виберете файну, буде йти косовиця легко, а погану- мордація, викинути жаль, а косити не мож. Дехто каже, що треба запхати в гноївку(не жінку, а косу), ніби має помогти. Я пробував – як була блєха, так і блєхов сі лишила. Так що, йдемо купляти косу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того, найперше треба мати якусь плящину горілчини, ну і пиво не зашкодить. Бо як йдемо зі сватами жінку  сватати, то так само одному косу купляти не випадає. Найліпше за «сватів» треба брати  залізного майстра (коваля) і також здавби сі музикант, але не дай Бог взяти якогось з оперного театру, а брати треба музиканта, що грає по весіллях. Такий музикант в гармидері має ліпший слух. Так що спочатку, як Бог приказав, тоту плящину  горілочки  приговорюємо. В музиката прорізується відразу слух, а коваль на зуб  марку сталі визначить.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Базар. Рух, гам, крики. То бензопилу хтось завів, то кум кума зустрів і хоче через 2 ряди продавців запитати , як кума поживають. А там – «Кава, чай, капучіно.  Капучіно нема – скінчило сі» і т.д.і т.п. Вам потрібно, знайти продавця, який має багато кіс на вибір, бо там де одна- дві,  то навіть нема чого і ставати. А також треба вважати на сам вигляд коси, бо то як за дівкою треба дивитися – найперше чи гарна, бо зроблена партачами коса ні вигляду немає, ні косити не буде.  Отже , знайшли  продавця  в якого є ціла купа кіс. Треба починати здалека, звідки ті коси походять, а скільки вони коштують, а за таку ціну де моторчик і в тому дусі. А також треба знати якого розміру косу ви хочете. Якщо ви, Вірастюк, то можна і «сотку», а як худий і кашляєте, то і «сімдесятка»-гора.  Продавець розпинається і хоче вам всунути косу, яка за його масними словами, сама косити буде. І тут настає зірковий час майстра від заліза, він не кваплячись витягує з кишені спеціально загнений гачок і ще один кусок заліза. Продавець хоче щось своє сказати, але на тім його маркетинг скінчився. На гачок вішається коса, а іншою залізячкою коваль б’є по ній. Тут також підключається  зі своїм ідеальним слухом і інший «сват» – музикант. «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…» – лунає над торговицею мелодія коси.  І з одної купи робляться зо три кути кіс:1- «то блєха, ринва, пательня ітд», 2 – «ніби може бути», 3- « а з цієї будем вибирати» . І знову- «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…».  То може тривати досить довго , бо косу треба вибрати файну. Чим довше то «дзінь» то і коса краща. А ще і всякі знайомі поради почнуть давати. Так що купити косу то є велика штука. За якусь часину – маєте вже свою косу в руках, продавець б’ється в груди і каже, що ліпшої коси нігде  ви би не купили, а як буде косити , не дай Бог , погано, то най того продавця шляк трафит. І знову продавець з трьох купок кіс робить одну.   Дякуємо за покупку і… йдемо до коваля, а там треба ще одної плящини горілочки і тоді коваль вам поклепає косу. Перший наклеп дуже важливо правильно зробити і тоді коса буде добре косити. І не потрібно сточувати на наждаку, як то пишуть по різних сайтах, бо так можна косу за пару раз сточити повністю. А  добре наклепана коса може вам служити і з десяток літ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Косити.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Косити4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ви]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B84.jpg</id>
		<title>Файл:Косити4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B84.jpg"/>
				<updated>2014-12-02T17:55:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Викосити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:54:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ви́косити. '''См. '''Викошувати. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ви]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ВИКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Скошувати все, що росте на якій-небудь ділянці. Там, де очерет систематично не викошують, його стебла рік у рік нагромаджуються у великій кількості (Наука і життя, 3, 1961, 41); Я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); Так як викосять нивку, пов'яжуть снопи, поскладають у копи.. та й ниву поливають і копи змочують гіркими слізьми (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132);  * Образно. Снаряди викосили сад (Леонід Первомайський, I, 1958, 369);&lt;br /&gt;
//  Знаходити під час косіння. — Ти ба, якого перепела викосив — горщик! — здивовано гомоніли косарі і в'язальниці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Знищувати, умертвляти всіх або багатьох. Вона майже в упор стріляла, викошуючи, наче осот, десятки гітлерівських молодчиків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 65); Пошесть викосила козаків більше, ніж вогонь противника (Петро Панч, III, 1956, 535).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 414.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 1, кошу, косиш, недок., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. також без додатка. Зрізувати, стинати траву, збіжжя й т. ін. косою, косаркою тощо. Вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Поки батько й брати косили, а сестри гребли недалечко, я то сидів біля воза, ..то до їх бігав (Борис Грінченко, I, 1963, 295); Ось він зовсім виразно бачить той зруб, на якому.. косив.. траву (Михайло Стельмах, I, 1962, 167);  * У порівняннях. Сміх розкотився по хаті, з кутка в куток. Цілі ряди коливались од нього. Сміх косив наче та клав людей в покоси. Пан в постолах! Ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).&lt;br /&gt;
♦ Косити на грабки див. грабки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли.. Став людей косити голод, Став в могили їх нести (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 348); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла (Павло Тичина, II, 1957, 161);&lt;br /&gt;
//  безос. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше — обкладки. Скільки від них дітвори перемерло! .. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний, IV, 1955, 251).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 305.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коментарі (0)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 2, кошу, косиш, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. перех. і чим. Дивитися збоку, скоса; скошувати (очі). Кукса підозріло косив запалі очі на вікно (Олесь Донченко, I, 1956, 69); Вдивляючись у Кравчука, вона весь час косила оком на його сусіду (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 68).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. неперех. Бути косооким, бути косим. Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 109); Він, здавалося, навіть трохи косив, бо, звертаючись до дівчини, дивився кудись повз неї, в простір (Василь Козаченко, Сальвія, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. чим, неперех., перен. Дивитися неприязно, вороже. Неспокійно переступає [дід] з ноги на ногу, косить на бабу сердитими очима (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 44).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
осити – це багатозначне слово. Косити можна:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) газон чи траву/сіно, тобто підстригати газон чи траву/сіно&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) від виконання певного завдання, найчастіше косять від армії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) косити можна бабосики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно вибрати косу==&lt;br /&gt;
Якщо у вас виникла проблема, чим скосити траву,  то на вашу голову обрушиться величезний інформаційний вал. Чого вам тільки не будуть пропонувати, і мотокоси, і електрокоси-тримери, і косарки маленькі, і косарки великі, і китайські, і німецькі(зроблені в Китаї), і японські(також родом з Піднебесної). Отак, хлопові замакітриться в голові від тої інформації і піде він купляти косу привичну, ручну , без моторчика. Бо так як руками викосити траву, то ніяка техніка не справиться. А вибрати добру  косу, то прошу вас,  то так як файну жінку. Виберете файну, буде йти косовиця легко, а погану- мордація, викинути жаль, а косити не мож. Дехто каже, що треба запхати в гноївку(не жінку, а косу), ніби має помогти. Я пробував – як була блєха, так і блєхов сі лишила. Так що, йдемо купляти косу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того, найперше треба мати якусь плящину горілчини, ну і пиво не зашкодить. Бо як йдемо зі сватами жінку  сватати, то так само одному косу купляти не випадає. Найліпше за «сватів» треба брати  залізного майстра (коваля) і також здавби сі музикант, але не дай Бог взяти якогось з оперного театру, а брати треба музиканта, що грає по весіллях. Такий музикант в гармидері має ліпший слух. Так що спочатку, як Бог приказав, тоту плящину  горілочки  приговорюємо. В музиката прорізується відразу слух, а коваль на зуб  марку сталі визначить.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Базар. Рух, гам, крики. То бензопилу хтось завів, то кум кума зустрів і хоче через 2 ряди продавців запитати , як кума поживають. А там – «Кава, чай, капучіно.  Капучіно нема – скінчило сі» і т.д.і т.п. Вам потрібно, знайти продавця, який має багато кіс на вибір, бо там де одна- дві,  то навіть нема чого і ставати. А також треба вважати на сам вигляд коси, бо то як за дівкою треба дивитися – найперше чи гарна, бо зроблена партачами коса ні вигляду немає, ні косити не буде.  Отже , знайшли  продавця  в якого є ціла купа кіс. Треба починати здалека, звідки ті коси походять, а скільки вони коштують, а за таку ціну де моторчик і в тому дусі. А також треба знати якого розміру косу ви хочете. Якщо ви, Вірастюк, то можна і «сотку», а як худий і кашляєте, то і «сімдесятка»-гора.  Продавець розпинається і хоче вам всунути косу, яка за його масними словами, сама косити буде. І тут настає зірковий час майстра від заліза, він не кваплячись витягує з кишені спеціально загнений гачок і ще один кусок заліза. Продавець хоче щось своє сказати, але на тім його маркетинг скінчився. На гачок вішається коса, а іншою залізячкою коваль б’є по ній. Тут також підключається  зі своїм ідеальним слухом і інший «сват» – музикант. «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…» – лунає над торговицею мелодія коси.  І з одної купи робляться зо три кути кіс:1- «то блєха, ринва, пательня ітд», 2 – «ніби може бути», 3- « а з цієї будем вибирати» . І знову- «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…».  То може тривати досить довго , бо косу треба вибрати файну. Чим довше то «дзінь» то і коса краща. А ще і всякі знайомі поради почнуть давати. Так що купити косу то є велика штука. За якусь часину – маєте вже свою косу в руках, продавець б’ється в груди і каже, що ліпшої коси нігде  ви би не купили, а як буде косити , не дай Бог , погано, то най того продавця шляк трафит. І знову продавець з трьох купок кіс робить одну.   Дякуємо за покупку і… йдемо до коваля, а там треба ще одної плящини горілочки і тоді коваль вам поклепає косу. Перший наклеп дуже важливо правильно зробити і тоді коса буде добре косити. І не потрібно сточувати на наждаку, як то пишуть по різних сайтах, бо так можна косу за пару раз сточити повністю. А  добре наклепана коса може вам служити і з десяток літ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Косити.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ви]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8.jpg</id>
		<title>Файл:Косити.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8.jpg"/>
				<updated>2014-12-02T17:53:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Викосити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:51:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ви́косити. '''См. '''Викошувати. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ви]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ВИКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Скошувати все, що росте на якій-небудь ділянці. Там, де очерет систематично не викошують, його стебла рік у рік нагромаджуються у великій кількості (Наука і життя, 3, 1961, 41); Я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); Так як викосять нивку, пов'яжуть снопи, поскладають у копи.. та й ниву поливають і копи змочують гіркими слізьми (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132);  * Образно. Снаряди викосили сад (Леонід Первомайський, I, 1958, 369);&lt;br /&gt;
//  Знаходити під час косіння. — Ти ба, якого перепела викосив — горщик! — здивовано гомоніли косарі і в'язальниці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Знищувати, умертвляти всіх або багатьох. Вона майже в упор стріляла, викошуючи, наче осот, десятки гітлерівських молодчиків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 65); Пошесть викосила козаків більше, ніж вогонь противника (Петро Панч, III, 1956, 535).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 414.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 1, кошу, косиш, недок., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. також без додатка. Зрізувати, стинати траву, збіжжя й т. ін. косою, косаркою тощо. Вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Поки батько й брати косили, а сестри гребли недалечко, я то сидів біля воза, ..то до їх бігав (Борис Грінченко, I, 1963, 295); Ось він зовсім виразно бачить той зруб, на якому.. косив.. траву (Михайло Стельмах, I, 1962, 167);  * У порівняннях. Сміх розкотився по хаті, з кутка в куток. Цілі ряди коливались од нього. Сміх косив наче та клав людей в покоси. Пан в постолах! Ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).&lt;br /&gt;
♦ Косити на грабки див. грабки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли.. Став людей косити голод, Став в могили їх нести (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 348); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла (Павло Тичина, II, 1957, 161);&lt;br /&gt;
//  безос. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше — обкладки. Скільки від них дітвори перемерло! .. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний, IV, 1955, 251).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 305.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коментарі (0)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 2, кошу, косиш, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. перех. і чим. Дивитися збоку, скоса; скошувати (очі). Кукса підозріло косив запалі очі на вікно (Олесь Донченко, I, 1956, 69); Вдивляючись у Кравчука, вона весь час косила оком на його сусіду (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 68).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. неперех. Бути косооким, бути косим. Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 109); Він, здавалося, навіть трохи косив, бо, звертаючись до дівчини, дивився кудись повз неї, в простір (Василь Козаченко, Сальвія, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. чим, неперех., перен. Дивитися неприязно, вороже. Неспокійно переступає [дід] з ноги на ногу, косить на бабу сердитими очима (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 44).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
осити – це багатозначне слово. Косити можна:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) газон чи траву/сіно, тобто підстригати газон чи траву/сіно&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) від виконання певного завдання, найчастіше косять від армії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) косити можна бабосики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно вибрати косу==&lt;br /&gt;
Якщо у вас виникла проблема, чим скосити траву,  то на вашу голову обрушиться величезний інформаційний вал. Чого вам тільки не будуть пропонувати, і мотокоси, і електрокоси-тримери, і косарки маленькі, і косарки великі, і китайські, і німецькі(зроблені в Китаї), і японські(також родом з Піднебесної). Отак, хлопові замакітриться в голові від тої інформації і піде він купляти косу привичну, ручну , без моторчика. Бо так як руками викосити траву, то ніяка техніка не справиться. А вибрати добру  косу, то прошу вас,  то так як файну жінку. Виберете файну, буде йти косовиця легко, а погану- мордація, викинути жаль, а косити не мож. Дехто каже, що треба запхати в гноївку(не жінку, а косу), ніби має помогти. Я пробував – як була блєха, так і блєхов сі лишила. Так що, йдемо купляти косу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того, найперше треба мати якусь плящину горілчини, ну і пиво не зашкодить. Бо як йдемо зі сватами жінку  сватати, то так само одному косу купляти не випадає. Найліпше за «сватів» треба брати  залізного майстра (коваля) і також здавби сі музикант, але не дай Бог взяти якогось з оперного театру, а брати треба музиканта, що грає по весіллях. Такий музикант в гармидері має ліпший слух. Так що спочатку, як Бог приказав, тоту плящину  горілочки  приговорюємо. В музиката прорізується відразу слух, а коваль на зуб  марку сталі визначить.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Базар. Рух, гам, крики. То бензопилу хтось завів, то кум кума зустрів і хоче через 2 ряди продавців запитати , як кума поживають. А там – «Кава, чай, капучіно.  Капучіно нема – скінчило сі» і т.д.і т.п. Вам потрібно, знайти продавця, який має багато кіс на вибір, бо там де одна- дві,  то навіть нема чого і ставати. А також треба вважати на сам вигляд коси, бо то як за дівкою треба дивитися – найперше чи гарна, бо зроблена партачами коса ні вигляду немає, ні косити не буде.  Отже , знайшли  продавця  в якого є ціла купа кіс. Треба починати здалека, звідки ті коси походять, а скільки вони коштують, а за таку ціну де моторчик і в тому дусі. А також треба знати якого розміру косу ви хочете. Якщо ви, Вірастюк, то можна і «сотку», а як худий і кашляєте, то і «сімдесятка»-гора.  Продавець розпинається і хоче вам всунути косу, яка за його масними словами, сама косити буде. І тут настає зірковий час майстра від заліза, він не кваплячись витягує з кишені спеціально загнений гачок і ще один кусок заліза. Продавець хоче щось своє сказати, але на тім його маркетинг скінчився. На гачок вішається коса, а іншою залізячкою коваль б’є по ній. Тут також підключається  зі своїм ідеальним слухом і інший «сват» – музикант. «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…» – лунає над торговицею мелодія коси.  І з одної купи робляться зо три кути кіс:1- «то блєха, ринва, пательня ітд», 2 – «ніби може бути», 3- « а з цієї будем вибирати» . І знову- «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…».  То може тривати досить довго , бо косу треба вибрати файну. Чим довше то «дзінь» то і коса краща. А ще і всякі знайомі поради почнуть давати. Так що купити косу то є велика штука. За якусь часину – маєте вже свою косу в руках, продавець б’ється в груди і каже, що ліпшої коси нігде  ви би не купили, а як буде косити , не дай Бог , погано, то най того продавця шляк трафит. І знову продавець з трьох купок кіс робить одну.   Дякуємо за покупку і… йдемо до коваля, а там треба ще одної плящини горілочки і тоді коваль вам поклепає косу. Перший наклеп дуже важливо правильно зробити і тоді коса буде добре косити. І не потрібно сточувати на наждаку, як то пишуть по різних сайтах, бо так можна косу за пару раз сточити повністю. А  добре наклепана коса може вам служити і з десяток літ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ви]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%B02.jpg</id>
		<title>Файл:Коса2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%B02.jpg"/>
				<updated>2014-12-02T17:51:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Викосити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:50:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ви́косити. '''См. '''Викошувати. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ви]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ВИКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Скошувати все, що росте на якій-небудь ділянці. Там, де очерет систематично не викошують, його стебла рік у рік нагромаджуються у великій кількості (Наука і життя, 3, 1961, 41); Я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); Так як викосять нивку, пов'яжуть снопи, поскладають у копи.. та й ниву поливають і копи змочують гіркими слізьми (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132);  * Образно. Снаряди викосили сад (Леонід Первомайський, I, 1958, 369);&lt;br /&gt;
//  Знаходити під час косіння. — Ти ба, якого перепела викосив — горщик! — здивовано гомоніли косарі і в'язальниці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Знищувати, умертвляти всіх або багатьох. Вона майже в упор стріляла, викошуючи, наче осот, десятки гітлерівських молодчиків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 65); Пошесть викосила козаків більше, ніж вогонь противника (Петро Панч, III, 1956, 535).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 414.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 1, кошу, косиш, недок., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. також без додатка. Зрізувати, стинати траву, збіжжя й т. ін. косою, косаркою тощо. Вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Поки батько й брати косили, а сестри гребли недалечко, я то сидів біля воза, ..то до їх бігав (Борис Грінченко, I, 1963, 295); Ось він зовсім виразно бачить той зруб, на якому.. косив.. траву (Михайло Стельмах, I, 1962, 167);  * У порівняннях. Сміх розкотився по хаті, з кутка в куток. Цілі ряди коливались од нього. Сміх косив наче та клав людей в покоси. Пан в постолах! Ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).&lt;br /&gt;
♦ Косити на грабки див. грабки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли.. Став людей косити голод, Став в могили їх нести (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 348); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла (Павло Тичина, II, 1957, 161);&lt;br /&gt;
//  безос. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше — обкладки. Скільки від них дітвори перемерло! .. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний, IV, 1955, 251).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 305.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коментарі (0)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 2, кошу, косиш, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. перех. і чим. Дивитися збоку, скоса; скошувати (очі). Кукса підозріло косив запалі очі на вікно (Олесь Донченко, I, 1956, 69); Вдивляючись у Кравчука, вона весь час косила оком на його сусіду (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 68).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. неперех. Бути косооким, бути косим. Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 109); Він, здавалося, навіть трохи косив, бо, звертаючись до дівчини, дивився кудись повз неї, в простір (Василь Козаченко, Сальвія, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. чим, неперех., перен. Дивитися неприязно, вороже. Неспокійно переступає [дід] з ноги на ногу, косить на бабу сердитими очима (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 44).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
осити – це багатозначне слово. Косити можна:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) газон чи траву/сіно, тобто підстригати газон чи траву/сіно&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) від виконання певного завдання, найчастіше косять від армії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) косити можна бабосики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно вибрати косу==&lt;br /&gt;
Якщо у вас виникла проблема, чим скосити траву,  то на вашу голову обрушиться величезний інформаційний вал. Чого вам тільки не будуть пропонувати, і мотокоси, і електрокоси-тримери, і косарки маленькі, і косарки великі, і китайські, і німецькі(зроблені в Китаї), і японські(також родом з Піднебесної). Отак, хлопові замакітриться в голові від тої інформації і піде він купляти косу привичну, ручну , без моторчика. Бо так як руками викосити траву, то ніяка техніка не справиться. А вибрати добру  косу, то прошу вас,  то так як файну жінку. Виберете файну, буде йти косовиця легко, а погану- мордація, викинути жаль, а косити не мож. Дехто каже, що треба запхати в гноївку(не жінку, а косу), ніби має помогти. Я пробував – як була блєха, так і блєхов сі лишила. Так що, йдемо купляти косу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того, найперше треба мати якусь плящину горілчини, ну і пиво не зашкодить. Бо як йдемо зі сватами жінку  сватати, то так само одному косу купляти не випадає. Найліпше за «сватів» треба брати  залізного майстра (коваля) і також здавби сі музикант, але не дай Бог взяти якогось з оперного театру, а брати треба музиканта, що грає по весіллях. Такий музикант в гармидері має ліпший слух. Так що спочатку, як Бог приказав, тоту плящину  горілочки  приговорюємо. В музиката прорізується відразу слух, а коваль на зуб  марку сталі визначить.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Базар. Рух, гам, крики. То бензопилу хтось завів, то кум кума зустрів і хоче через 2 ряди продавців запитати , як кума поживають. А там – «Кава, чай, капучіно.  Капучіно нема – скінчило сі» і т.д.і т.п. Вам потрібно, знайти продавця, який має багато кіс на вибір, бо там де одна- дві,  то навіть нема чого і ставати. А також треба вважати на сам вигляд коси, бо то як за дівкою треба дивитися – найперше чи гарна, бо зроблена партачами коса ні вигляду немає, ні косити не буде.  Отже , знайшли  продавця  в якого є ціла купа кіс. Треба починати здалека, звідки ті коси походять, а скільки вони коштують, а за таку ціну де моторчик і в тому дусі. А також треба знати якого розміру косу ви хочете. Якщо ви, Вірастюк, то можна і «сотку», а як худий і кашляєте, то і «сімдесятка»-гора.  Продавець розпинається і хоче вам всунути косу, яка за його масними словами, сама косити буде. І тут настає зірковий час майстра від заліза, він не кваплячись витягує з кишені спеціально загнений гачок і ще один кусок заліза. Продавець хоче щось своє сказати, але на тім його маркетинг скінчився. На гачок вішається коса, а іншою залізячкою коваль б’є по ній. Тут також підключається  зі своїм ідеальним слухом і інший «сват» – музикант. «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…» – лунає над торговицею мелодія коси.  І з одної купи робляться зо три кути кіс:1- «то блєха, ринва, пательня ітд», 2 – «ніби може бути», 3- « а з цієї будем вибирати» . І знову- «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…».  То може тривати досить довго , бо косу треба вибрати файну. Чим довше то «дзінь» то і коса краща. А ще і всякі знайомі поради почнуть давати. Так що купити косу то є велика штука. За якусь часину – маєте вже свою косу в руках, продавець б’ється в груди і каже, що ліпшої коси нігде  ви би не купили, а як буде косити , не дай Бог , погано, то най того продавця шляк трафит. І знову продавець з трьох купок кіс робить одну.   Дякуємо за покупку і… йдемо до коваля, а там треба ще одної плящини горілочки і тоді коваль вам поклепає косу. Перший наклеп дуже важливо правильно зробити і тоді коса буде добре косити. І не потрібно сточувати на наждаку, як то пишуть по різних сайтах, бо так можна косу за пару раз сточити повністю. А  добре наклепана коса може вам служити і з десяток літ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Коса.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ви]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%B0.jpg</id>
		<title>Файл:Коса.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%B0.jpg"/>
				<updated>2014-12-02T17:50:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: Безолюк 21По завантажив нову версію «Файл:Коса.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Викосити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:48:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Як правильно вибрати косу */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ви́косити. '''См. '''Викошувати. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ви]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ВИКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Скошувати все, що росте на якій-небудь ділянці. Там, де очерет систематично не викошують, його стебла рік у рік нагромаджуються у великій кількості (Наука і життя, 3, 1961, 41); Я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); Так як викосять нивку, пов'яжуть снопи, поскладають у копи.. та й ниву поливають і копи змочують гіркими слізьми (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132);  * Образно. Снаряди викосили сад (Леонід Первомайський, I, 1958, 369);&lt;br /&gt;
//  Знаходити під час косіння. — Ти ба, якого перепела викосив — горщик! — здивовано гомоніли косарі і в'язальниці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Знищувати, умертвляти всіх або багатьох. Вона майже в упор стріляла, викошуючи, наче осот, десятки гітлерівських молодчиків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 65); Пошесть викосила козаків більше, ніж вогонь противника (Петро Панч, III, 1956, 535).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 414.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 1, кошу, косиш, недок., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. також без додатка. Зрізувати, стинати траву, збіжжя й т. ін. косою, косаркою тощо. Вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Поки батько й брати косили, а сестри гребли недалечко, я то сидів біля воза, ..то до їх бігав (Борис Грінченко, I, 1963, 295); Ось він зовсім виразно бачить той зруб, на якому.. косив.. траву (Михайло Стельмах, I, 1962, 167);  * У порівняннях. Сміх розкотився по хаті, з кутка в куток. Цілі ряди коливались од нього. Сміх косив наче та клав людей в покоси. Пан в постолах! Ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).&lt;br /&gt;
♦ Косити на грабки див. грабки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли.. Став людей косити голод, Став в могили їх нести (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 348); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла (Павло Тичина, II, 1957, 161);&lt;br /&gt;
//  безос. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше — обкладки. Скільки від них дітвори перемерло! .. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний, IV, 1955, 251).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 305.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коментарі (0)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 2, кошу, косиш, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. перех. і чим. Дивитися збоку, скоса; скошувати (очі). Кукса підозріло косив запалі очі на вікно (Олесь Донченко, I, 1956, 69); Вдивляючись у Кравчука, вона весь час косила оком на його сусіду (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 68).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. неперех. Бути косооким, бути косим. Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 109); Він, здавалося, навіть трохи косив, бо, звертаючись до дівчини, дивився кудись повз неї, в простір (Василь Козаченко, Сальвія, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. чим, неперех., перен. Дивитися неприязно, вороже. Неспокійно переступає [дід] з ноги на ногу, косить на бабу сердитими очима (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 44).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
осити – це багатозначне слово. Косити можна:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) газон чи траву/сіно, тобто підстригати газон чи траву/сіно&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) від виконання певного завдання, найчастіше косять від армії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) косити можна бабосики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно вибрати косу==&lt;br /&gt;
Якщо у вас виникла проблема, чим скосити траву,  то на вашу голову обрушиться величезний інформаційний вал. Чого вам тільки не будуть пропонувати, і мотокоси, і електрокоси-тримери, і косарки маленькі, і косарки великі, і китайські, і німецькі(зроблені в Китаї), і японські(також родом з Піднебесної). Отак, хлопові замакітриться в голові від тої інформації і піде він купляти косу привичну, ручну , без моторчика. Бо так як руками викосити траву, то ніяка техніка не справиться. А вибрати добру  косу, то прошу вас,  то так як файну жінку. Виберете файну, буде йти косовиця легко, а погану- мордація, викинути жаль, а косити не мож. Дехто каже, що треба запхати в гноївку(не жінку, а косу), ніби має помогти. Я пробував – як була блєха, так і блєхов сі лишила. Так що, йдемо купляти косу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того, найперше треба мати якусь плящину горілчини, ну і пиво не зашкодить. Бо як йдемо зі сватами жінку  сватати, то так само одному косу купляти не випадає. Найліпше за «сватів» треба брати  залізного майстра (коваля) і також здавби сі музикант, але не дай Бог взяти якогось з оперного театру, а брати треба музиканта, що грає по весіллях. Такий музикант в гармидері має ліпший слух. Так що спочатку, як Бог приказав, тоту плящину  горілочки  приговорюємо. В музиката прорізується відразу слух, а коваль на зуб  марку сталі визначить.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Базар. Рух, гам, крики. То бензопилу хтось завів, то кум кума зустрів і хоче через 2 ряди продавців запитати , як кума поживають. А там – «Кава, чай, капучіно.  Капучіно нема – скінчило сі» і т.д.і т.п. Вам потрібно, знайти продавця, який має багато кіс на вибір, бо там де одна- дві,  то навіть нема чого і ставати. А також треба вважати на сам вигляд коси, бо то як за дівкою треба дивитися – найперше чи гарна, бо зроблена партачами коса ні вигляду немає, ні косити не буде.  Отже , знайшли  продавця  в якого є ціла купа кіс. Треба починати здалека, звідки ті коси походять, а скільки вони коштують, а за таку ціну де моторчик і в тому дусі. А також треба знати якого розміру косу ви хочете. Якщо ви, Вірастюк, то можна і «сотку», а як худий і кашляєте, то і «сімдесятка»-гора.  Продавець розпинається і хоче вам всунути косу, яка за його масними словами, сама косити буде. І тут настає зірковий час майстра від заліза, він не кваплячись витягує з кишені спеціально загнений гачок і ще один кусок заліза. Продавець хоче щось своє сказати, але на тім його маркетинг скінчився. На гачок вішається коса, а іншою залізячкою коваль б’є по ній. Тут також підключається  зі своїм ідеальним слухом і інший «сват» – музикант. «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…» – лунає над торговицею мелодія коси.  І з одної купи робляться зо три кути кіс:1- «то блєха, ринва, пательня ітд», 2 – «ніби може бути», 3- « а з цієї будем вибирати» . І знову- «Дзень, дзень, дзень. Дзінь, дзінь, дзінь…».  То може тривати досить довго , бо косу треба вибрати файну. Чим довше то «дзінь» то і коса краща. А ще і всякі знайомі поради почнуть давати. Так що купити косу то є велика штука. За якусь часину – маєте вже свою косу в руках, продавець б’ється в груди і каже, що ліпшої коси нігде  ви би не купили, а як буде косити , не дай Бог , погано, то най того продавця шляк трафит. І знову продавець з трьох купок кіс робить одну.   Дякуємо за покупку і… йдемо до коваля, а там треба ще одної плящини горілочки і тоді коваль вам поклепає косу. Перший наклеп дуже важливо правильно зробити і тоді коса буде добре косити. І не потрібно сточувати на наждаку, як то пишуть по різних сайтах, бо так можна косу за пару раз сточити повністю. А  добре наклепана коса може вам служити і з десяток літ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ви]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Викосити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:47:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ви́косити. '''См. '''Викошувати. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ви]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ВИКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Скошувати все, що росте на якій-небудь ділянці. Там, де очерет систематично не викошують, його стебла рік у рік нагромаджуються у великій кількості (Наука і життя, 3, 1961, 41); Я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); Так як викосять нивку, пов'яжуть снопи, поскладають у копи.. та й ниву поливають і копи змочують гіркими слізьми (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132);  * Образно. Снаряди викосили сад (Леонід Первомайський, I, 1958, 369);&lt;br /&gt;
//  Знаходити під час косіння. — Ти ба, якого перепела викосив — горщик! — здивовано гомоніли косарі і в'язальниці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Знищувати, умертвляти всіх або багатьох. Вона майже в упор стріляла, викошуючи, наче осот, десятки гітлерівських молодчиків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 65); Пошесть викосила козаків більше, ніж вогонь противника (Петро Панч, III, 1956, 535).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 414.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 1, кошу, косиш, недок., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. також без додатка. Зрізувати, стинати траву, збіжжя й т. ін. косою, косаркою тощо. Вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Поки батько й брати косили, а сестри гребли недалечко, я то сидів біля воза, ..то до їх бігав (Борис Грінченко, I, 1963, 295); Ось він зовсім виразно бачить той зруб, на якому.. косив.. траву (Михайло Стельмах, I, 1962, 167);  * У порівняннях. Сміх розкотився по хаті, з кутка в куток. Цілі ряди коливались од нього. Сміх косив наче та клав людей в покоси. Пан в постолах! Ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).&lt;br /&gt;
♦ Косити на грабки див. грабки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли.. Став людей косити голод, Став в могили їх нести (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 348); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла (Павло Тичина, II, 1957, 161);&lt;br /&gt;
//  безос. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше — обкладки. Скільки від них дітвори перемерло! .. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний, IV, 1955, 251).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 305.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коментарі (0)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 2, кошу, косиш, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. перех. і чим. Дивитися збоку, скоса; скошувати (очі). Кукса підозріло косив запалі очі на вікно (Олесь Донченко, I, 1956, 69); Вдивляючись у Кравчука, вона весь час косила оком на його сусіду (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 68).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. неперех. Бути косооким, бути косим. Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 109); Він, здавалося, навіть трохи косив, бо, звертаючись до дівчини, дивився кудись повз неї, в простір (Василь Козаченко, Сальвія, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. чим, неперех., перен. Дивитися неприязно, вороже. Неспокійно переступає [дід] з ноги на ногу, косить на бабу сердитими очима (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 44).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
осити – це багатозначне слово. Косити можна:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) газон чи траву/сіно, тобто підстригати газон чи траву/сіно&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) від виконання певного завдання, найчастіше косять від армії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) косити можна бабосики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно вибрати косу==&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ви]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Викосити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:44:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ви́косити. '''См. '''Викошувати. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ви]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ВИКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Скошувати все, що росте на якій-небудь ділянці. Там, де очерет систематично не викошують, його стебла рік у рік нагромаджуються у великій кількості (Наука і життя, 3, 1961, 41); Я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); Так як викосять нивку, пов'яжуть снопи, поскладають у копи.. та й ниву поливають і копи змочують гіркими слізьми (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132);  * Образно. Снаряди викосили сад (Леонід Первомайський, I, 1958, 369);&lt;br /&gt;
//  Знаходити під час косіння. — Ти ба, якого перепела викосив — горщик! — здивовано гомоніли косарі і в'язальниці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Знищувати, умертвляти всіх або багатьох. Вона майже в упор стріляла, викошуючи, наче осот, десятки гітлерівських молодчиків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 65); Пошесть викосила козаків більше, ніж вогонь противника (Петро Панч, III, 1956, 535).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 414.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 1, кошу, косиш, недок., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. також без додатка. Зрізувати, стинати траву, збіжжя й т. ін. косою, косаркою тощо. Вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Поки батько й брати косили, а сестри гребли недалечко, я то сидів біля воза, ..то до їх бігав (Борис Грінченко, I, 1963, 295); Ось він зовсім виразно бачить той зруб, на якому.. косив.. траву (Михайло Стельмах, I, 1962, 167);  * У порівняннях. Сміх розкотився по хаті, з кутка в куток. Цілі ряди коливались од нього. Сміх косив наче та клав людей в покоси. Пан в постолах! Ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).&lt;br /&gt;
♦ Косити на грабки див. грабки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли.. Став людей косити голод, Став в могили їх нести (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 348); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла (Павло Тичина, II, 1957, 161);&lt;br /&gt;
//  безос. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше — обкладки. Скільки від них дітвори перемерло! .. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний, IV, 1955, 251).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 305.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коментарі (0)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 2, кошу, косиш, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. перех. і чим. Дивитися збоку, скоса; скошувати (очі). Кукса підозріло косив запалі очі на вікно (Олесь Донченко, I, 1956, 69); Вдивляючись у Кравчука, вона весь час косила оком на його сусіду (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 68).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. неперех. Бути косооким, бути косим. Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 109); Він, здавалося, навіть трохи косив, бо, звертаючись до дівчини, дивився кудись повз неї, в простір (Василь Козаченко, Сальвія, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. чим, неперех., перен. Дивитися неприязно, вороже. Неспокійно переступає [дід] з ноги на ногу, косить на бабу сердитими очима (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 44).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
осити – це багатозначне слово. Косити можна:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) газон чи траву/сіно, тобто підстригати газон чи траву/сіно&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) від виконання певного завдання, найчастіше косять від армії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) косити можна бабосики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ви]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Викосити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:41:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ви́косити. '''См. '''Викошувати. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ви]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ВИКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Скошувати все, що росте на якій-небудь ділянці. Там, де очерет систематично не викошують, його стебла рік у рік нагромаджуються у великій кількості (Наука і життя, 3, 1961, 41); Я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); Так як викосять нивку, пов'яжуть снопи, поскладають у копи.. та й ниву поливають і копи змочують гіркими слізьми (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132);  * Образно. Снаряди викосили сад (Леонід Первомайський, I, 1958, 369);&lt;br /&gt;
//  Знаходити під час косіння. — Ти ба, якого перепела викосив — горщик! — здивовано гомоніли косарі і в'язальниці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Знищувати, умертвляти всіх або багатьох. Вона майже в упор стріляла, викошуючи, наче осот, десятки гітлерівських молодчиків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 65); Пошесть викосила козаків більше, ніж вогонь противника (Петро Панч, III, 1956, 535).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 414.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 1, кошу, косиш, недок., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. також без додатка. Зрізувати, стинати траву, збіжжя й т. ін. косою, косаркою тощо. Вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Поки батько й брати косили, а сестри гребли недалечко, я то сидів біля воза, ..то до їх бігав (Борис Грінченко, I, 1963, 295); Ось він зовсім виразно бачить той зруб, на якому.. косив.. траву (Михайло Стельмах, I, 1962, 167);  * У порівняннях. Сміх розкотився по хаті, з кутка в куток. Цілі ряди коливались од нього. Сміх косив наче та клав людей в покоси. Пан в постолах! Ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).&lt;br /&gt;
♦ Косити на грабки див. грабки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли.. Став людей косити голод, Став в могили їх нести (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 348); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла (Павло Тичина, II, 1957, 161);&lt;br /&gt;
//  безос. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше — обкладки. Скільки від них дітвори перемерло! .. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний, IV, 1955, 251).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 305.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коментарі (0)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОСИТИ 2, кошу, косиш, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. перех. і чим. Дивитися збоку, скоса; скошувати (очі). Кукса підозріло косив запалі очі на вікно (Олесь Донченко, I, 1956, 69); Вдивляючись у Кравчука, вона весь час косила оком на його сусіду (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 68).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. неперех. Бути косооким, бути косим. Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 109); Він, здавалося, навіть трохи косив, бо, звертаючись до дівчини, дивився кудись повз неї, в простір (Василь Козаченко, Сальвія, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. чим, неперех., перен. Дивитися неприязно, вороже. Неспокійно переступає [дід] з ноги на ногу, косить на бабу сердитими очима (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 44).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ви]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Викосити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:39:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ви́косити. '''См. '''Викошувати. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ви]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ВИКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Скошувати все, що росте на якій-небудь ділянці. Там, де очерет систематично не викошують, його стебла рік у рік нагромаджуються у великій кількості (Наука і життя, 3, 1961, 41); Я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); Так як викосять нивку, пов'яжуть снопи, поскладають у копи.. та й ниву поливають і копи змочують гіркими слізьми (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132);  * Образно. Снаряди викосили сад (Леонід Первомайський, I, 1958, 369);&lt;br /&gt;
//  Знаходити під час косіння. — Ти ба, якого перепела викосив — горщик! — здивовано гомоніли косарі і в'язальниці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 356).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Знищувати, умертвляти всіх або багатьох. Вона майже в упор стріляла, викошуючи, наче осот, десятки гітлерівських молодчиків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 65); Пошесть викосила козаків більше, ніж вогонь противника (Петро Панч, III, 1956, 535).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 414.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ви]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Викосити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:37:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ви́косити. '''См. '''Викошувати. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ви]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ви]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:30:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Джерела та література */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити&lt;br /&gt;
-солю́, -со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
1) Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь.&lt;br /&gt;
2) що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
•	посолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Солоний …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	усолити — (всоли/ти), лю/, лиш, док., розм. Достатньо, в міру посолити …   Український тлумачний слов&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно солити їжу==&lt;br /&gt;
Найчастіше господині солять їжу не замислюючись, «на автоматі». Але для того, щоб смак того чи іншого блюда проявився повною мірою, його потрібно солити в певний час. Країна Рад розповість, як правильно солити страви i що таке вироби з солоного тіста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні продукти потребують різну кількість солі. Наприклад, рибі (неважливо – вареної або смаженої) потрібно багато солі, а ось м'ясо потрібно солити дуже помірно, інакше воно стане несмачним, а якщо посолити його не вчасно – то ще й жорстким. Багато господинь вміють правильно солити їжу інтуїтивно, але якщо у вас ще немає «кулінарного чуття», вам можуть допомогти наші поради.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість страв солять в кінці приготування. Справа в тому, що коли ми солимо, ми орієнтуємося на обсяг страви: чим більший об'єм – тим більше солі ми беремо. Але в процесі приготування зайва рідина википає, і обсяг страви стає менше, ніж ми розраховували – в результаті маємо пересіл. А в кінці приготування таких «сюрпризів» не буде. Крім цього, продукти в кінці приготування більш рівномірно вбирають сіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приміром, м'ясний бульйон солять приблизно за півгодини до готовності. А грибний бульйон правильно солити в самому кінці. Деякі продукти (наприклад, бобові – горох, квасоля, чечевиця і т.п.) солять за п'ять хвилин до зняття з плити, бо вони дуже довго варяться в солоній воді. Посоливши їх на початку приготування, вам доведеться дуже довго чекати, поки вони нарешті будуть готові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в деяких випадках правильно солити їжу на початку варіння. Наприклад, якщо ви вирішили зварити макарони, вермішель, вареники, пельмені або будь-які інші борошняні вироби, то воду потрібно посолити на самому початку. Те ж стосується і приготування відвареної риби, юшки або овочевого бульйону: спочатку солимо воду, а вже потім кладемо рибу або овочі. Деякі господині, проте, вважають, що правильно солити рибний бульйон через п'ять хвилин після того, як з нього зняли піну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ви готуєте пиріг або пиріжки з солоними начинками або фаршировані овочі, то правильно солити начинку або фарш вдвічі сильніше, ніж якщо б ви готували, наприклад, фарш для котлет. При готуванні частина солі вбереться в прісне тісто або овочі, які ви збираєтеся фарширувати, частина розчиниться у воді, в якій ви будете гасити овочі, і страва вийде в міру солоним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо потрібно солити дуже помірно – в ньому і так вже містяться різні солі. Якщо ви не любитель солоних страв, м'ясо можна не солити взагалі – досить додати до нього якісь прянощі, які підкреслять смак страви. Але якщо ви все-таки не можете обійтися без солі, пам'ятайте, що пересіл здатний геть зіпсувати м'ясне блюдо. В цьому випадку краще недосолити і посолити м'ясо вже в тарілці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо зазвичай солять відразу перед тим, як смажити, або в самому процесі смаження, перевертаючи шматок. Печінка смажать несолоної, інакше вона виходить занадто жорсткою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рибу ж (хоч варену, хоч смажену, хоч тушкований), навпаки, потрібно солити рясно. Якщо ви збираєтеся смажити рибу, то її потрібно посолити за 10-15 хвилин до приготування, тоді в процесі смаження вона не буде розвалюватися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Овочі займають проміжне положення між рибою та м'ясом: їх солять сильніше, ніж м'ясо, але слабкіше, ніж рибу. Гриби солять трохи крутіше, ніж овочі. Овочі і гриби дуже важко правильно солити: найменший пересіл може повністю зіпсувати страву, а усунути його практично неможливо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як правильно солити картоплю? Це залежить від того, яким способом ви його готуєте. Якщо ви варите очищений картопля, його потрібно посолити відразу після закипання води, в якій він вариться. Картопля в мундирі солять в самому початку варіння (якщо солять взагалі). А от смажену картоплю солять в самому кінці, тоді він виходить хрустким і рум'яним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачите, правильно солити їжу – це ціле мистецтво. При готуванні потрібно спиратися не тільки на рекомендації для тих чи інших продуктів, але і традиції тієї чи іншої кухні світу, власний смак і навіть інтуїцію. Пам'ятайте: краще недосолити блюдо, ніж пересолити, бо пересіл буває дуже важко виправити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для здоров’я людини==&lt;br /&gt;
 Як би хотілося, щоб літо не закінчувалося ніколи! Тим не менш, мить зупинити неможливо, а одна пора року змінюється іншим. Тепер залишається тільки згадувати про спекотне літо і, звичайно, про чудово проведену відпустку. У цій статті ми дізнаємося, чим корисна морська сіль, а іще, чому корисно поїхати з дітьми на море, а не проводити з ними час на своїй присадибній ділянці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чому всі повертаються з моря такими, що відпочили, засмаглими і покращали? Тема статті - користь морської солі для людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Морська сіль - це унікальний засіб і користь для оздоровлення, адже воно містить безліч необхідних людському організму мінеральних речовин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед них натрій і калій (відповідають за харчування клітини), кальцій (згортання крові), бром (заспокійливу дію) , магній і йод (протизапальну дію). Купання в морській воді можна сміливо прирівняти до сеансу масажу, а заодно й лікувальної фізкультури. Тому не дивно, що після плавання людина відчуває себе щасливим і відпочив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те, що море приносить користь людині і здатне вилікувати його від багатьох недуг, відомо давно. Навіть Гіппократ стверджував, що морська вода володіє цілющими властивостями, а вже не вірити превеликий лікаря давнину у нас немає ніяких підстав. З найдавніших часів астматиків і людей із захворюваннями дихальної системи лікарі відправляли на лікування саме до моря. Вченими доведено, що споглядання морських хвиль надає заспокійливу дію на людину, знімає стрес і навіть лікує від деяких нервових розладів. Блакитно-синій колір моря приємний для очей. Не дарма кажуть, що на морі можна дивитися нескінченно. Не дивно, міських жителів що з розхитаною психікою в результаті постійних стресів так тягне провести відпустку саме на морському узбережжі. Зачаровані красою і користю моря французи навіть відкрито спеціальну клініку таласотерапії. Це незвичайна клініка, бо лікують в ній не ліками, а водоростями, глиною піском, морською водою, сіллю і повітрям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для тіла==&lt;br /&gt;
 Коли на спеціальні оздоровчі процедури для користі не вистачає часу, деякі з них можна робити і в домашніх умовах. Морська сіль - це чудовий скраб, ідеально відповідний для пілінгу проблемних ділянок шкіри. Щоб не поранити шкіру, перед отшелушивающим масажем обов'язково змастіть оброблювану ділянку м'яким гелем. Після закінчення процедури обов'язково ретельно змийте скраб з тіла, щоб не виникло шкірного роздратування. Відлущуючий масаж з морською сіллю ідеально підходить для огрубілих ділянок, але його небажано робити на грудях, животі і в області декольте - там дуже тонка і ніжна шкіра, яка може запалитися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступною процедурою за участю морської солі і дуже корисною для здоров'я є спеціальна «морська» ванни. Ванни з морськими солями надають комплексний лікувальний вплив на весь організм, зокрема:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
    На шкіру (вона після прийому ванни стає ніжною і гладкою, морська сіль насичує нігті, волосся і шкіру необхідними мікроелементами, допомагає при боротьбі з шкірними захворюваннями: вугрової хворобою, екземою, дерматитом).&lt;br /&gt;
    На нервову систему (знімає втому, покращує сон, позбавляє від безсоння, ефективно допомагає позбавитися від депресії і нервового перенапруження.)&lt;br /&gt;
    Натуральна морська сіль - не лише косметичне та заспокійливий засіб. Вогкі осінні деньки - традиційний сезон простудних захворювань, а морська сіль може стати незамінним помічником у їх лікуванні. Якщо ви відчуваєте ознаки початку гострого респіраторного захворювання, починайте полоскати горло та промивати ніс сольовим розчином. Рецепт його приготування простий: 1 чайна ложка морської солі на склянку води. Ці заходи допоможуть Вам швидко впоратися з ринітом і не допустити ускладнення (гаймориту, синуситу та ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Морська_сіль.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Соль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|YxUhhL0LGTE}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|09iLLrJMdmM}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrainian_explanatory.academic.ru/136868/%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://vseznajka.com.ua/?p=2711&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://toyhealth.ru/page/korist-morskoyi-soli-dlja-ljudini&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:28:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити&lt;br /&gt;
-солю́, -со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
1) Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь.&lt;br /&gt;
2) що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
•	посолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Солоний …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	усолити — (всоли/ти), лю/, лиш, док., розм. Достатньо, в міру посолити …   Український тлумачний слов&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно солити їжу==&lt;br /&gt;
Найчастіше господині солять їжу не замислюючись, «на автоматі». Але для того, щоб смак того чи іншого блюда проявився повною мірою, його потрібно солити в певний час. Країна Рад розповість, як правильно солити страви i що таке вироби з солоного тіста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні продукти потребують різну кількість солі. Наприклад, рибі (неважливо – вареної або смаженої) потрібно багато солі, а ось м'ясо потрібно солити дуже помірно, інакше воно стане несмачним, а якщо посолити його не вчасно – то ще й жорстким. Багато господинь вміють правильно солити їжу інтуїтивно, але якщо у вас ще немає «кулінарного чуття», вам можуть допомогти наші поради.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість страв солять в кінці приготування. Справа в тому, що коли ми солимо, ми орієнтуємося на обсяг страви: чим більший об'єм – тим більше солі ми беремо. Але в процесі приготування зайва рідина википає, і обсяг страви стає менше, ніж ми розраховували – в результаті маємо пересіл. А в кінці приготування таких «сюрпризів» не буде. Крім цього, продукти в кінці приготування більш рівномірно вбирають сіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приміром, м'ясний бульйон солять приблизно за півгодини до готовності. А грибний бульйон правильно солити в самому кінці. Деякі продукти (наприклад, бобові – горох, квасоля, чечевиця і т.п.) солять за п'ять хвилин до зняття з плити, бо вони дуже довго варяться в солоній воді. Посоливши їх на початку приготування, вам доведеться дуже довго чекати, поки вони нарешті будуть готові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в деяких випадках правильно солити їжу на початку варіння. Наприклад, якщо ви вирішили зварити макарони, вермішель, вареники, пельмені або будь-які інші борошняні вироби, то воду потрібно посолити на самому початку. Те ж стосується і приготування відвареної риби, юшки або овочевого бульйону: спочатку солимо воду, а вже потім кладемо рибу або овочі. Деякі господині, проте, вважають, що правильно солити рибний бульйон через п'ять хвилин після того, як з нього зняли піну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ви готуєте пиріг або пиріжки з солоними начинками або фаршировані овочі, то правильно солити начинку або фарш вдвічі сильніше, ніж якщо б ви готували, наприклад, фарш для котлет. При готуванні частина солі вбереться в прісне тісто або овочі, які ви збираєтеся фарширувати, частина розчиниться у воді, в якій ви будете гасити овочі, і страва вийде в міру солоним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо потрібно солити дуже помірно – в ньому і так вже містяться різні солі. Якщо ви не любитель солоних страв, м'ясо можна не солити взагалі – досить додати до нього якісь прянощі, які підкреслять смак страви. Але якщо ви все-таки не можете обійтися без солі, пам'ятайте, що пересіл здатний геть зіпсувати м'ясне блюдо. В цьому випадку краще недосолити і посолити м'ясо вже в тарілці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо зазвичай солять відразу перед тим, як смажити, або в самому процесі смаження, перевертаючи шматок. Печінка смажать несолоної, інакше вона виходить занадто жорсткою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рибу ж (хоч варену, хоч смажену, хоч тушкований), навпаки, потрібно солити рясно. Якщо ви збираєтеся смажити рибу, то її потрібно посолити за 10-15 хвилин до приготування, тоді в процесі смаження вона не буде розвалюватися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Овочі займають проміжне положення між рибою та м'ясом: їх солять сильніше, ніж м'ясо, але слабкіше, ніж рибу. Гриби солять трохи крутіше, ніж овочі. Овочі і гриби дуже важко правильно солити: найменший пересіл може повністю зіпсувати страву, а усунути його практично неможливо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як правильно солити картоплю? Це залежить від того, яким способом ви його готуєте. Якщо ви варите очищений картопля, його потрібно посолити відразу після закипання води, в якій він вариться. Картопля в мундирі солять в самому початку варіння (якщо солять взагалі). А от смажену картоплю солять в самому кінці, тоді він виходить хрустким і рум'яним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачите, правильно солити їжу – це ціле мистецтво. При готуванні потрібно спиратися не тільки на рекомендації для тих чи інших продуктів, але і традиції тієї чи іншої кухні світу, власний смак і навіть інтуїцію. Пам'ятайте: краще недосолити блюдо, ніж пересолити, бо пересіл буває дуже важко виправити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для здоров’я людини==&lt;br /&gt;
 Як би хотілося, щоб літо не закінчувалося ніколи! Тим не менш, мить зупинити неможливо, а одна пора року змінюється іншим. Тепер залишається тільки згадувати про спекотне літо і, звичайно, про чудово проведену відпустку. У цій статті ми дізнаємося, чим корисна морська сіль, а іще, чому корисно поїхати з дітьми на море, а не проводити з ними час на своїй присадибній ділянці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чому всі повертаються з моря такими, що відпочили, засмаглими і покращали? Тема статті - користь морської солі для людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Морська сіль - це унікальний засіб і користь для оздоровлення, адже воно містить безліч необхідних людському організму мінеральних речовин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед них натрій і калій (відповідають за харчування клітини), кальцій (згортання крові), бром (заспокійливу дію) , магній і йод (протизапальну дію). Купання в морській воді можна сміливо прирівняти до сеансу масажу, а заодно й лікувальної фізкультури. Тому не дивно, що після плавання людина відчуває себе щасливим і відпочив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те, що море приносить користь людині і здатне вилікувати його від багатьох недуг, відомо давно. Навіть Гіппократ стверджував, що морська вода володіє цілющими властивостями, а вже не вірити превеликий лікаря давнину у нас немає ніяких підстав. З найдавніших часів астматиків і людей із захворюваннями дихальної системи лікарі відправляли на лікування саме до моря. Вченими доведено, що споглядання морських хвиль надає заспокійливу дію на людину, знімає стрес і навіть лікує від деяких нервових розладів. Блакитно-синій колір моря приємний для очей. Не дарма кажуть, що на морі можна дивитися нескінченно. Не дивно, міських жителів що з розхитаною психікою в результаті постійних стресів так тягне провести відпустку саме на морському узбережжі. Зачаровані красою і користю моря французи навіть відкрито спеціальну клініку таласотерапії. Це незвичайна клініка, бо лікують в ній не ліками, а водоростями, глиною піском, морською водою, сіллю і повітрям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для тіла==&lt;br /&gt;
 Коли на спеціальні оздоровчі процедури для користі не вистачає часу, деякі з них можна робити і в домашніх умовах. Морська сіль - це чудовий скраб, ідеально відповідний для пілінгу проблемних ділянок шкіри. Щоб не поранити шкіру, перед отшелушивающим масажем обов'язково змастіть оброблювану ділянку м'яким гелем. Після закінчення процедури обов'язково ретельно змийте скраб з тіла, щоб не виникло шкірного роздратування. Відлущуючий масаж з морською сіллю ідеально підходить для огрубілих ділянок, але його небажано робити на грудях, животі і в області декольте - там дуже тонка і ніжна шкіра, яка може запалитися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступною процедурою за участю морської солі і дуже корисною для здоров'я є спеціальна «морська» ванни. Ванни з морськими солями надають комплексний лікувальний вплив на весь організм, зокрема:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
    На шкіру (вона після прийому ванни стає ніжною і гладкою, морська сіль насичує нігті, волосся і шкіру необхідними мікроелементами, допомагає при боротьбі з шкірними захворюваннями: вугрової хворобою, екземою, дерматитом).&lt;br /&gt;
    На нервову систему (знімає втому, покращує сон, позбавляє від безсоння, ефективно допомагає позбавитися від депресії і нервового перенапруження.)&lt;br /&gt;
    Натуральна морська сіль - не лише косметичне та заспокійливий засіб. Вогкі осінні деньки - традиційний сезон простудних захворювань, а морська сіль може стати незамінним помічником у їх лікуванні. Якщо ви відчуваєте ознаки початку гострого респіраторного захворювання, починайте полоскати горло та промивати ніс сольовим розчином. Рецепт його приготування простий: 1 чайна ложка морської солі на склянку води. Ці заходи допоможуть Вам швидко впоратися з ринітом і не допустити ускладнення (гаймориту, синуситу та ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Морська_сіль.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Соль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|YxUhhL0LGTE}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|09iLLrJMdmM}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:13:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити&lt;br /&gt;
-солю́, -со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
1) Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь.&lt;br /&gt;
2) що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
•	посолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Солоний …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	усолити — (всоли/ти), лю/, лиш, док., розм. Достатньо, в міру посолити …   Український тлумачний слов&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно солити їжу==&lt;br /&gt;
Найчастіше господині солять їжу не замислюючись, «на автоматі». Але для того, щоб смак того чи іншого блюда проявився повною мірою, його потрібно солити в певний час. Країна Рад розповість, як правильно солити страви i що таке вироби з солоного тіста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні продукти потребують різну кількість солі. Наприклад, рибі (неважливо – вареної або смаженої) потрібно багато солі, а ось м'ясо потрібно солити дуже помірно, інакше воно стане несмачним, а якщо посолити його не вчасно – то ще й жорстким. Багато господинь вміють правильно солити їжу інтуїтивно, але якщо у вас ще немає «кулінарного чуття», вам можуть допомогти наші поради.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість страв солять в кінці приготування. Справа в тому, що коли ми солимо, ми орієнтуємося на обсяг страви: чим більший об'єм – тим більше солі ми беремо. Але в процесі приготування зайва рідина википає, і обсяг страви стає менше, ніж ми розраховували – в результаті маємо пересіл. А в кінці приготування таких «сюрпризів» не буде. Крім цього, продукти в кінці приготування більш рівномірно вбирають сіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приміром, м'ясний бульйон солять приблизно за півгодини до готовності. А грибний бульйон правильно солити в самому кінці. Деякі продукти (наприклад, бобові – горох, квасоля, чечевиця і т.п.) солять за п'ять хвилин до зняття з плити, бо вони дуже довго варяться в солоній воді. Посоливши їх на початку приготування, вам доведеться дуже довго чекати, поки вони нарешті будуть готові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в деяких випадках правильно солити їжу на початку варіння. Наприклад, якщо ви вирішили зварити макарони, вермішель, вареники, пельмені або будь-які інші борошняні вироби, то воду потрібно посолити на самому початку. Те ж стосується і приготування відвареної риби, юшки або овочевого бульйону: спочатку солимо воду, а вже потім кладемо рибу або овочі. Деякі господині, проте, вважають, що правильно солити рибний бульйон через п'ять хвилин після того, як з нього зняли піну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ви готуєте пиріг або пиріжки з солоними начинками або фаршировані овочі, то правильно солити начинку або фарш вдвічі сильніше, ніж якщо б ви готували, наприклад, фарш для котлет. При готуванні частина солі вбереться в прісне тісто або овочі, які ви збираєтеся фарширувати, частина розчиниться у воді, в якій ви будете гасити овочі, і страва вийде в міру солоним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо потрібно солити дуже помірно – в ньому і так вже містяться різні солі. Якщо ви не любитель солоних страв, м'ясо можна не солити взагалі – досить додати до нього якісь прянощі, які підкреслять смак страви. Але якщо ви все-таки не можете обійтися без солі, пам'ятайте, що пересіл здатний геть зіпсувати м'ясне блюдо. В цьому випадку краще недосолити і посолити м'ясо вже в тарілці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо зазвичай солять відразу перед тим, як смажити, або в самому процесі смаження, перевертаючи шматок. Печінка смажать несолоної, інакше вона виходить занадто жорсткою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рибу ж (хоч варену, хоч смажену, хоч тушкований), навпаки, потрібно солити рясно. Якщо ви збираєтеся смажити рибу, то її потрібно посолити за 10-15 хвилин до приготування, тоді в процесі смаження вона не буде розвалюватися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Овочі займають проміжне положення між рибою та м'ясом: їх солять сильніше, ніж м'ясо, але слабкіше, ніж рибу. Гриби солять трохи крутіше, ніж овочі. Овочі і гриби дуже важко правильно солити: найменший пересіл може повністю зіпсувати страву, а усунути його практично неможливо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як правильно солити картоплю? Це залежить від того, яким способом ви його готуєте. Якщо ви варите очищений картопля, його потрібно посолити відразу після закипання води, в якій він вариться. Картопля в мундирі солять в самому початку варіння (якщо солять взагалі). А от смажену картоплю солять в самому кінці, тоді він виходить хрустким і рум'яним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачите, правильно солити їжу – це ціле мистецтво. При готуванні потрібно спиратися не тільки на рекомендації для тих чи інших продуктів, але і традиції тієї чи іншої кухні світу, власний смак і навіть інтуїцію. Пам'ятайте: краще недосолити блюдо, ніж пересолити, бо пересіл буває дуже важко виправити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для здоров’я людини==&lt;br /&gt;
 Як би хотілося, щоб літо не закінчувалося ніколи! Тим не менш, мить зупинити неможливо, а одна пора року змінюється іншим. Тепер залишається тільки згадувати про спекотне літо і, звичайно, про чудово проведену відпустку. У цій статті ми дізнаємося, чим корисна морська сіль, а іще, чому корисно поїхати з дітьми на море, а не проводити з ними час на своїй присадибній ділянці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чому всі повертаються з моря такими, що відпочили, засмаглими і покращали? Тема статті - користь морської солі для людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Морська сіль - це унікальний засіб і користь для оздоровлення, адже воно містить безліч необхідних людському організму мінеральних речовин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед них натрій і калій (відповідають за харчування клітини), кальцій (згортання крові), бром (заспокійливу дію) , магній і йод (протизапальну дію). Купання в морській воді можна сміливо прирівняти до сеансу масажу, а заодно й лікувальної фізкультури. Тому не дивно, що після плавання людина відчуває себе щасливим і відпочив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те, що море приносить користь людині і здатне вилікувати його від багатьох недуг, відомо давно. Навіть Гіппократ стверджував, що морська вода володіє цілющими властивостями, а вже не вірити превеликий лікаря давнину у нас немає ніяких підстав. З найдавніших часів астматиків і людей із захворюваннями дихальної системи лікарі відправляли на лікування саме до моря. Вченими доведено, що споглядання морських хвиль надає заспокійливу дію на людину, знімає стрес і навіть лікує від деяких нервових розладів. Блакитно-синій колір моря приємний для очей. Не дарма кажуть, що на морі можна дивитися нескінченно. Не дивно, міських жителів що з розхитаною психікою в результаті постійних стресів так тягне провести відпустку саме на морському узбережжі. Зачаровані красою і користю моря французи навіть відкрито спеціальну клініку таласотерапії. Це незвичайна клініка, бо лікують в ній не ліками, а водоростями, глиною піском, морською водою, сіллю і повітрям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для тіла==&lt;br /&gt;
 Коли на спеціальні оздоровчі процедури для користі не вистачає часу, деякі з них можна робити і в домашніх умовах. Морська сіль - це чудовий скраб, ідеально відповідний для пілінгу проблемних ділянок шкіри. Щоб не поранити шкіру, перед отшелушивающим масажем обов'язково змастіть оброблювану ділянку м'яким гелем. Після закінчення процедури обов'язково ретельно змийте скраб з тіла, щоб не виникло шкірного роздратування. Відлущуючий масаж з морською сіллю ідеально підходить для огрубілих ділянок, але його небажано робити на грудях, животі і в області декольте - там дуже тонка і ніжна шкіра, яка може запалитися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступною процедурою за участю морської солі і дуже корисною для здоров'я є спеціальна «морська» ванни. Ванни з морськими солями надають комплексний лікувальний вплив на весь організм, зокрема:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
    На шкіру (вона після прийому ванни стає ніжною і гладкою, морська сіль насичує нігті, волосся і шкіру необхідними мікроелементами, допомагає при боротьбі з шкірними захворюваннями: вугрової хворобою, екземою, дерматитом).&lt;br /&gt;
    На нервову систему (знімає втому, покращує сон, позбавляє від безсоння, ефективно допомагає позбавитися від депресії і нервового перенапруження.)&lt;br /&gt;
    Натуральна морська сіль - не лише косметичне та заспокійливий засіб. Вогкі осінні деньки - традиційний сезон простудних захворювань, а морська сіль може стати незамінним помічником у їх лікуванні. Якщо ви відчуваєте ознаки початку гострого респіраторного захворювання, починайте полоскати горло та промивати ніс сольовим розчином. Рецепт його приготування простий: 1 чайна ложка морської солі на склянку води. Ці заходи допоможуть Вам швидко впоратися з ринітом і не допустити ускладнення (гаймориту, синуситу та ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Морська_сіль.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Соль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|YxUhhL0LGTE}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:09:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Зовнішні посилання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити&lt;br /&gt;
-солю́, -со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
1) Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь.&lt;br /&gt;
2) що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
•	посолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Солоний …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	усолити — (всоли/ти), лю/, лиш, док., розм. Достатньо, в міру посолити …   Український тлумачний слов&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно солити їжу==&lt;br /&gt;
Найчастіше господині солять їжу не замислюючись, «на автоматі». Але для того, щоб смак того чи іншого блюда проявився повною мірою, його потрібно солити в певний час. Країна Рад розповість, як правильно солити страви i що таке вироби з солоного тіста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні продукти потребують різну кількість солі. Наприклад, рибі (неважливо – вареної або смаженої) потрібно багато солі, а ось м'ясо потрібно солити дуже помірно, інакше воно стане несмачним, а якщо посолити його не вчасно – то ще й жорстким. Багато господинь вміють правильно солити їжу інтуїтивно, але якщо у вас ще немає «кулінарного чуття», вам можуть допомогти наші поради.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість страв солять в кінці приготування. Справа в тому, що коли ми солимо, ми орієнтуємося на обсяг страви: чим більший об'єм – тим більше солі ми беремо. Але в процесі приготування зайва рідина википає, і обсяг страви стає менше, ніж ми розраховували – в результаті маємо пересіл. А в кінці приготування таких «сюрпризів» не буде. Крім цього, продукти в кінці приготування більш рівномірно вбирають сіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приміром, м'ясний бульйон солять приблизно за півгодини до готовності. А грибний бульйон правильно солити в самому кінці. Деякі продукти (наприклад, бобові – горох, квасоля, чечевиця і т.п.) солять за п'ять хвилин до зняття з плити, бо вони дуже довго варяться в солоній воді. Посоливши їх на початку приготування, вам доведеться дуже довго чекати, поки вони нарешті будуть готові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в деяких випадках правильно солити їжу на початку варіння. Наприклад, якщо ви вирішили зварити макарони, вермішель, вареники, пельмені або будь-які інші борошняні вироби, то воду потрібно посолити на самому початку. Те ж стосується і приготування відвареної риби, юшки або овочевого бульйону: спочатку солимо воду, а вже потім кладемо рибу або овочі. Деякі господині, проте, вважають, що правильно солити рибний бульйон через п'ять хвилин після того, як з нього зняли піну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ви готуєте пиріг або пиріжки з солоними начинками або фаршировані овочі, то правильно солити начинку або фарш вдвічі сильніше, ніж якщо б ви готували, наприклад, фарш для котлет. При готуванні частина солі вбереться в прісне тісто або овочі, які ви збираєтеся фарширувати, частина розчиниться у воді, в якій ви будете гасити овочі, і страва вийде в міру солоним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо потрібно солити дуже помірно – в ньому і так вже містяться різні солі. Якщо ви не любитель солоних страв, м'ясо можна не солити взагалі – досить додати до нього якісь прянощі, які підкреслять смак страви. Але якщо ви все-таки не можете обійтися без солі, пам'ятайте, що пересіл здатний геть зіпсувати м'ясне блюдо. В цьому випадку краще недосолити і посолити м'ясо вже в тарілці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо зазвичай солять відразу перед тим, як смажити, або в самому процесі смаження, перевертаючи шматок. Печінка смажать несолоної, інакше вона виходить занадто жорсткою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рибу ж (хоч варену, хоч смажену, хоч тушкований), навпаки, потрібно солити рясно. Якщо ви збираєтеся смажити рибу, то її потрібно посолити за 10-15 хвилин до приготування, тоді в процесі смаження вона не буде розвалюватися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Овочі займають проміжне положення між рибою та м'ясом: їх солять сильніше, ніж м'ясо, але слабкіше, ніж рибу. Гриби солять трохи крутіше, ніж овочі. Овочі і гриби дуже важко правильно солити: найменший пересіл може повністю зіпсувати страву, а усунути його практично неможливо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як правильно солити картоплю? Це залежить від того, яким способом ви його готуєте. Якщо ви варите очищений картопля, його потрібно посолити відразу після закипання води, в якій він вариться. Картопля в мундирі солять в самому початку варіння (якщо солять взагалі). А от смажену картоплю солять в самому кінці, тоді він виходить хрустким і рум'яним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачите, правильно солити їжу – це ціле мистецтво. При готуванні потрібно спиратися не тільки на рекомендації для тих чи інших продуктів, але і традиції тієї чи іншої кухні світу, власний смак і навіть інтуїцію. Пам'ятайте: краще недосолити блюдо, ніж пересолити, бо пересіл буває дуже важко виправити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для здоров’я людини==&lt;br /&gt;
 Як би хотілося, щоб літо не закінчувалося ніколи! Тим не менш, мить зупинити неможливо, а одна пора року змінюється іншим. Тепер залишається тільки згадувати про спекотне літо і, звичайно, про чудово проведену відпустку. У цій статті ми дізнаємося, чим корисна морська сіль, а іще, чому корисно поїхати з дітьми на море, а не проводити з ними час на своїй присадибній ділянці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чому всі повертаються з моря такими, що відпочили, засмаглими і покращали? Тема статті - користь морської солі для людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Морська сіль - це унікальний засіб і користь для оздоровлення, адже воно містить безліч необхідних людському організму мінеральних речовин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед них натрій і калій (відповідають за харчування клітини), кальцій (згортання крові), бром (заспокійливу дію) , магній і йод (протизапальну дію). Купання в морській воді можна сміливо прирівняти до сеансу масажу, а заодно й лікувальної фізкультури. Тому не дивно, що після плавання людина відчуває себе щасливим і відпочив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те, що море приносить користь людині і здатне вилікувати його від багатьох недуг, відомо давно. Навіть Гіппократ стверджував, що морська вода володіє цілющими властивостями, а вже не вірити превеликий лікаря давнину у нас немає ніяких підстав. З найдавніших часів астматиків і людей із захворюваннями дихальної системи лікарі відправляли на лікування саме до моря. Вченими доведено, що споглядання морських хвиль надає заспокійливу дію на людину, знімає стрес і навіть лікує від деяких нервових розладів. Блакитно-синій колір моря приємний для очей. Не дарма кажуть, що на морі можна дивитися нескінченно. Не дивно, міських жителів що з розхитаною психікою в результаті постійних стресів так тягне провести відпустку саме на морському узбережжі. Зачаровані красою і користю моря французи навіть відкрито спеціальну клініку таласотерапії. Це незвичайна клініка, бо лікують в ній не ліками, а водоростями, глиною піском, морською водою, сіллю і повітрям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для тіла==&lt;br /&gt;
 Коли на спеціальні оздоровчі процедури для користі не вистачає часу, деякі з них можна робити і в домашніх умовах. Морська сіль - це чудовий скраб, ідеально відповідний для пілінгу проблемних ділянок шкіри. Щоб не поранити шкіру, перед отшелушивающим масажем обов'язково змастіть оброблювану ділянку м'яким гелем. Після закінчення процедури обов'язково ретельно змийте скраб з тіла, щоб не виникло шкірного роздратування. Відлущуючий масаж з морською сіллю ідеально підходить для огрубілих ділянок, але його небажано робити на грудях, животі і в області декольте - там дуже тонка і ніжна шкіра, яка може запалитися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступною процедурою за участю морської солі і дуже корисною для здоров'я є спеціальна «морська» ванни. Ванни з морськими солями надають комплексний лікувальний вплив на весь організм, зокрема:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
    На шкіру (вона після прийому ванни стає ніжною і гладкою, морська сіль насичує нігті, волосся і шкіру необхідними мікроелементами, допомагає при боротьбі з шкірними захворюваннями: вугрової хворобою, екземою, дерматитом).&lt;br /&gt;
    На нервову систему (знімає втому, покращує сон, позбавляє від безсоння, ефективно допомагає позбавитися від депресії і нервового перенапруження.)&lt;br /&gt;
    Натуральна морська сіль - не лише косметичне та заспокійливий засіб. Вогкі осінні деньки - традиційний сезон простудних захворювань, а морська сіль може стати незамінним помічником у їх лікуванні. Якщо ви відчуваєте ознаки початку гострого респіраторного захворювання, починайте полоскати горло та промивати ніс сольовим розчином. Рецепт його приготування простий: 1 чайна ложка морської солі на склянку води. Ці заходи допоможуть Вам швидко впоратися з ринітом і не допустити ускладнення (гаймориту, синуситу та ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Морська_сіль.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Соль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:08:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити&lt;br /&gt;
-солю́, -со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
1) Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь.&lt;br /&gt;
2) що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
•	посолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Солоний …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	усолити — (всоли/ти), лю/, лиш, док., розм. Достатньо, в міру посолити …   Український тлумачний слов&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно солити їжу==&lt;br /&gt;
Найчастіше господині солять їжу не замислюючись, «на автоматі». Але для того, щоб смак того чи іншого блюда проявився повною мірою, його потрібно солити в певний час. Країна Рад розповість, як правильно солити страви i що таке вироби з солоного тіста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні продукти потребують різну кількість солі. Наприклад, рибі (неважливо – вареної або смаженої) потрібно багато солі, а ось м'ясо потрібно солити дуже помірно, інакше воно стане несмачним, а якщо посолити його не вчасно – то ще й жорстким. Багато господинь вміють правильно солити їжу інтуїтивно, але якщо у вас ще немає «кулінарного чуття», вам можуть допомогти наші поради.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість страв солять в кінці приготування. Справа в тому, що коли ми солимо, ми орієнтуємося на обсяг страви: чим більший об'єм – тим більше солі ми беремо. Але в процесі приготування зайва рідина википає, і обсяг страви стає менше, ніж ми розраховували – в результаті маємо пересіл. А в кінці приготування таких «сюрпризів» не буде. Крім цього, продукти в кінці приготування більш рівномірно вбирають сіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приміром, м'ясний бульйон солять приблизно за півгодини до готовності. А грибний бульйон правильно солити в самому кінці. Деякі продукти (наприклад, бобові – горох, квасоля, чечевиця і т.п.) солять за п'ять хвилин до зняття з плити, бо вони дуже довго варяться в солоній воді. Посоливши їх на початку приготування, вам доведеться дуже довго чекати, поки вони нарешті будуть готові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в деяких випадках правильно солити їжу на початку варіння. Наприклад, якщо ви вирішили зварити макарони, вермішель, вареники, пельмені або будь-які інші борошняні вироби, то воду потрібно посолити на самому початку. Те ж стосується і приготування відвареної риби, юшки або овочевого бульйону: спочатку солимо воду, а вже потім кладемо рибу або овочі. Деякі господині, проте, вважають, що правильно солити рибний бульйон через п'ять хвилин після того, як з нього зняли піну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ви готуєте пиріг або пиріжки з солоними начинками або фаршировані овочі, то правильно солити начинку або фарш вдвічі сильніше, ніж якщо б ви готували, наприклад, фарш для котлет. При готуванні частина солі вбереться в прісне тісто або овочі, які ви збираєтеся фарширувати, частина розчиниться у воді, в якій ви будете гасити овочі, і страва вийде в міру солоним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо потрібно солити дуже помірно – в ньому і так вже містяться різні солі. Якщо ви не любитель солоних страв, м'ясо можна не солити взагалі – досить додати до нього якісь прянощі, які підкреслять смак страви. Але якщо ви все-таки не можете обійтися без солі, пам'ятайте, що пересіл здатний геть зіпсувати м'ясне блюдо. В цьому випадку краще недосолити і посолити м'ясо вже в тарілці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо зазвичай солять відразу перед тим, як смажити, або в самому процесі смаження, перевертаючи шматок. Печінка смажать несолоної, інакше вона виходить занадто жорсткою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рибу ж (хоч варену, хоч смажену, хоч тушкований), навпаки, потрібно солити рясно. Якщо ви збираєтеся смажити рибу, то її потрібно посолити за 10-15 хвилин до приготування, тоді в процесі смаження вона не буде розвалюватися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Овочі займають проміжне положення між рибою та м'ясом: їх солять сильніше, ніж м'ясо, але слабкіше, ніж рибу. Гриби солять трохи крутіше, ніж овочі. Овочі і гриби дуже важко правильно солити: найменший пересіл може повністю зіпсувати страву, а усунути його практично неможливо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як правильно солити картоплю? Це залежить від того, яким способом ви його готуєте. Якщо ви варите очищений картопля, його потрібно посолити відразу після закипання води, в якій він вариться. Картопля в мундирі солять в самому початку варіння (якщо солять взагалі). А от смажену картоплю солять в самому кінці, тоді він виходить хрустким і рум'яним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачите, правильно солити їжу – це ціле мистецтво. При готуванні потрібно спиратися не тільки на рекомендації для тих чи інших продуктів, але і традиції тієї чи іншої кухні світу, власний смак і навіть інтуїцію. Пам'ятайте: краще недосолити блюдо, ніж пересолити, бо пересіл буває дуже важко виправити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для здоров’я людини==&lt;br /&gt;
 Як би хотілося, щоб літо не закінчувалося ніколи! Тим не менш, мить зупинити неможливо, а одна пора року змінюється іншим. Тепер залишається тільки згадувати про спекотне літо і, звичайно, про чудово проведену відпустку. У цій статті ми дізнаємося, чим корисна морська сіль, а іще, чому корисно поїхати з дітьми на море, а не проводити з ними час на своїй присадибній ділянці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чому всі повертаються з моря такими, що відпочили, засмаглими і покращали? Тема статті - користь морської солі для людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Морська сіль - це унікальний засіб і користь для оздоровлення, адже воно містить безліч необхідних людському організму мінеральних речовин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед них натрій і калій (відповідають за харчування клітини), кальцій (згортання крові), бром (заспокійливу дію) , магній і йод (протизапальну дію). Купання в морській воді можна сміливо прирівняти до сеансу масажу, а заодно й лікувальної фізкультури. Тому не дивно, що після плавання людина відчуває себе щасливим і відпочив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те, що море приносить користь людині і здатне вилікувати його від багатьох недуг, відомо давно. Навіть Гіппократ стверджував, що морська вода володіє цілющими властивостями, а вже не вірити превеликий лікаря давнину у нас немає ніяких підстав. З найдавніших часів астматиків і людей із захворюваннями дихальної системи лікарі відправляли на лікування саме до моря. Вченими доведено, що споглядання морських хвиль надає заспокійливу дію на людину, знімає стрес і навіть лікує від деяких нервових розладів. Блакитно-синій колір моря приємний для очей. Не дарма кажуть, що на морі можна дивитися нескінченно. Не дивно, міських жителів що з розхитаною психікою в результаті постійних стресів так тягне провести відпустку саме на морському узбережжі. Зачаровані красою і користю моря французи навіть відкрито спеціальну клініку таласотерапії. Це незвичайна клініка, бо лікують в ній не ліками, а водоростями, глиною піском, морською водою, сіллю і повітрям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для тіла==&lt;br /&gt;
 Коли на спеціальні оздоровчі процедури для користі не вистачає часу, деякі з них можна робити і в домашніх умовах. Морська сіль - це чудовий скраб, ідеально відповідний для пілінгу проблемних ділянок шкіри. Щоб не поранити шкіру, перед отшелушивающим масажем обов'язково змастіть оброблювану ділянку м'яким гелем. Після закінчення процедури обов'язково ретельно змийте скраб з тіла, щоб не виникло шкірного роздратування. Відлущуючий масаж з морською сіллю ідеально підходить для огрубілих ділянок, але його небажано робити на грудях, животі і в області декольте - там дуже тонка і ніжна шкіра, яка може запалитися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступною процедурою за участю морської солі і дуже корисною для здоров'я є спеціальна «морська» ванни. Ванни з морськими солями надають комплексний лікувальний вплив на весь організм, зокрема:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
    На шкіру (вона після прийому ванни стає ніжною і гладкою, морська сіль насичує нігті, волосся і шкіру необхідними мікроелементами, допомагає при боротьбі з шкірними захворюваннями: вугрової хворобою, екземою, дерматитом).&lt;br /&gt;
    На нервову систему (знімає втому, покращує сон, позбавляє від безсоння, ефективно допомагає позбавитися від депресії і нервового перенапруження.)&lt;br /&gt;
    Натуральна морська сіль - не лише косметичне та заспокійливий засіб. Вогкі осінні деньки - традиційний сезон простудних захворювань, а морська сіль може стати незамінним помічником у їх лікуванні. Якщо ви відчуваєте ознаки початку гострого респіраторного захворювання, починайте полоскати горло та промивати ніс сольовим розчином. Рецепт його приготування простий: 1 чайна ложка морської солі на склянку води. Ці заходи допоможуть Вам швидко впоратися з ринітом і не допустити ускладнення (гаймориту, синуситу та ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Морська_сіль.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Соль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:08:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити&lt;br /&gt;
-солю́, -со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
1) Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь.&lt;br /&gt;
2) що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
•	посолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Солоний …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	усолити — (всоли/ти), лю/, лиш, док., розм. Достатньо, в міру посолити …   Український тлумачний слов&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно солити їжу==&lt;br /&gt;
Найчастіше господині солять їжу не замислюючись, «на автоматі». Але для того, щоб смак того чи іншого блюда проявився повною мірою, його потрібно солити в певний час. Країна Рад розповість, як правильно солити страви i що таке вироби з солоного тіста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні продукти потребують різну кількість солі. Наприклад, рибі (неважливо – вареної або смаженої) потрібно багато солі, а ось м'ясо потрібно солити дуже помірно, інакше воно стане несмачним, а якщо посолити його не вчасно – то ще й жорстким. Багато господинь вміють правильно солити їжу інтуїтивно, але якщо у вас ще немає «кулінарного чуття», вам можуть допомогти наші поради.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість страв солять в кінці приготування. Справа в тому, що коли ми солимо, ми орієнтуємося на обсяг страви: чим більший об'єм – тим більше солі ми беремо. Але в процесі приготування зайва рідина википає, і обсяг страви стає менше, ніж ми розраховували – в результаті маємо пересіл. А в кінці приготування таких «сюрпризів» не буде. Крім цього, продукти в кінці приготування більш рівномірно вбирають сіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приміром, м'ясний бульйон солять приблизно за півгодини до готовності. А грибний бульйон правильно солити в самому кінці. Деякі продукти (наприклад, бобові – горох, квасоля, чечевиця і т.п.) солять за п'ять хвилин до зняття з плити, бо вони дуже довго варяться в солоній воді. Посоливши їх на початку приготування, вам доведеться дуже довго чекати, поки вони нарешті будуть готові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в деяких випадках правильно солити їжу на початку варіння. Наприклад, якщо ви вирішили зварити макарони, вермішель, вареники, пельмені або будь-які інші борошняні вироби, то воду потрібно посолити на самому початку. Те ж стосується і приготування відвареної риби, юшки або овочевого бульйону: спочатку солимо воду, а вже потім кладемо рибу або овочі. Деякі господині, проте, вважають, що правильно солити рибний бульйон через п'ять хвилин після того, як з нього зняли піну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ви готуєте пиріг або пиріжки з солоними начинками або фаршировані овочі, то правильно солити начинку або фарш вдвічі сильніше, ніж якщо б ви готували, наприклад, фарш для котлет. При готуванні частина солі вбереться в прісне тісто або овочі, які ви збираєтеся фарширувати, частина розчиниться у воді, в якій ви будете гасити овочі, і страва вийде в міру солоним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо потрібно солити дуже помірно – в ньому і так вже містяться різні солі. Якщо ви не любитель солоних страв, м'ясо можна не солити взагалі – досить додати до нього якісь прянощі, які підкреслять смак страви. Але якщо ви все-таки не можете обійтися без солі, пам'ятайте, що пересіл здатний геть зіпсувати м'ясне блюдо. В цьому випадку краще недосолити і посолити м'ясо вже в тарілці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо зазвичай солять відразу перед тим, як смажити, або в самому процесі смаження, перевертаючи шматок. Печінка смажать несолоної, інакше вона виходить занадто жорсткою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рибу ж (хоч варену, хоч смажену, хоч тушкований), навпаки, потрібно солити рясно. Якщо ви збираєтеся смажити рибу, то її потрібно посолити за 10-15 хвилин до приготування, тоді в процесі смаження вона не буде розвалюватися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Овочі займають проміжне положення між рибою та м'ясом: їх солять сильніше, ніж м'ясо, але слабкіше, ніж рибу. Гриби солять трохи крутіше, ніж овочі. Овочі і гриби дуже важко правильно солити: найменший пересіл може повністю зіпсувати страву, а усунути його практично неможливо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як правильно солити картоплю? Це залежить від того, яким способом ви його готуєте. Якщо ви варите очищений картопля, його потрібно посолити відразу після закипання води, в якій він вариться. Картопля в мундирі солять в самому початку варіння (якщо солять взагалі). А от смажену картоплю солять в самому кінці, тоді він виходить хрустким і рум'яним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачите, правильно солити їжу – це ціле мистецтво. При готуванні потрібно спиратися не тільки на рекомендації для тих чи інших продуктів, але і традиції тієї чи іншої кухні світу, власний смак і навіть інтуїцію. Пам'ятайте: краще недосолити блюдо, ніж пересолити, бо пересіл буває дуже важко виправити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для здоров’я людини==&lt;br /&gt;
 Як би хотілося, щоб літо не закінчувалося ніколи! Тим не менш, мить зупинити неможливо, а одна пора року змінюється іншим. Тепер залишається тільки згадувати про спекотне літо і, звичайно, про чудово проведену відпустку. У цій статті ми дізнаємося, чим корисна морська сіль, а іще, чому корисно поїхати з дітьми на море, а не проводити з ними час на своїй присадибній ділянці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чому всі повертаються з моря такими, що відпочили, засмаглими і покращали? Тема статті - користь морської солі для людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Морська сіль - це унікальний засіб і користь для оздоровлення, адже воно містить безліч необхідних людському організму мінеральних речовин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед них натрій і калій (відповідають за харчування клітини), кальцій (згортання крові), бром (заспокійливу дію) , магній і йод (протизапальну дію). Купання в морській воді можна сміливо прирівняти до сеансу масажу, а заодно й лікувальної фізкультури. Тому не дивно, що після плавання людина відчуває себе щасливим і відпочив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те, що море приносить користь людині і здатне вилікувати його від багатьох недуг, відомо давно. Навіть Гіппократ стверджував, що морська вода володіє цілющими властивостями, а вже не вірити превеликий лікаря давнину у нас немає ніяких підстав. З найдавніших часів астматиків і людей із захворюваннями дихальної системи лікарі відправляли на лікування саме до моря. Вченими доведено, що споглядання морських хвиль надає заспокійливу дію на людину, знімає стрес і навіть лікує від деяких нервових розладів. Блакитно-синій колір моря приємний для очей. Не дарма кажуть, що на морі можна дивитися нескінченно. Не дивно, міських жителів що з розхитаною психікою в результаті постійних стресів так тягне провести відпустку саме на морському узбережжі. Зачаровані красою і користю моря французи навіть відкрито спеціальну клініку таласотерапії. Це незвичайна клініка, бо лікують в ній не ліками, а водоростями, глиною піском, морською водою, сіллю і повітрям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для тіла==&lt;br /&gt;
 Коли на спеціальні оздоровчі процедури для користі не вистачає часу, деякі з них можна робити і в домашніх умовах. Морська сіль - це чудовий скраб, ідеально відповідний для пілінгу проблемних ділянок шкіри. Щоб не поранити шкіру, перед отшелушивающим масажем обов'язково змастіть оброблювану ділянку м'яким гелем. Після закінчення процедури обов'язково ретельно змийте скраб з тіла, щоб не виникло шкірного роздратування. Відлущуючий масаж з морською сіллю ідеально підходить для огрубілих ділянок, але його небажано робити на грудях, животі і в області декольте - там дуже тонка і ніжна шкіра, яка може запалитися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступною процедурою за участю морської солі і дуже корисною для здоров'я є спеціальна «морська» ванни. Ванни з морськими солями надають комплексний лікувальний вплив на весь організм, зокрема:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
    На шкіру (вона після прийому ванни стає ніжною і гладкою, морська сіль насичує нігті, волосся і шкіру необхідними мікроелементами, допомагає при боротьбі з шкірними захворюваннями: вугрової хворобою, екземою, дерматитом).&lt;br /&gt;
    На нервову систему (знімає втому, покращує сон, позбавляє від безсоння, ефективно допомагає позбавитися від депресії і нервового перенапруження.)&lt;br /&gt;
    Натуральна морська сіль - не лише косметичне та заспокійливий засіб. Вогкі осінні деньки - традиційний сезон простудних захворювань, а морська сіль може стати незамінним помічником у їх лікуванні. Якщо ви відчуваєте ознаки початку гострого респіраторного захворювання, починайте полоскати горло та промивати ніс сольовим розчином. Рецепт його приготування простий: 1 чайна ложка морської солі на склянку води. Ці заходи допоможуть Вам швидко впоратися з ринітом і не допустити ускладнення (гаймориту, синуситу та ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Морська_сіль.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Соль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%8C.jpg</id>
		<title>Файл:Соль.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%8C.jpg"/>
				<updated>2014-12-02T17:08:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:07:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити&lt;br /&gt;
-солю́, -со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
1) Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь.&lt;br /&gt;
2) що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
•	посолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Солоний …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	усолити — (всоли/ти), лю/, лиш, док., розм. Достатньо, в міру посолити …   Український тлумачний слов&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно солити їжу==&lt;br /&gt;
Найчастіше господині солять їжу не замислюючись, «на автоматі». Але для того, щоб смак того чи іншого блюда проявився повною мірою, його потрібно солити в певний час. Країна Рад розповість, як правильно солити страви i що таке вироби з солоного тіста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні продукти потребують різну кількість солі. Наприклад, рибі (неважливо – вареної або смаженої) потрібно багато солі, а ось м'ясо потрібно солити дуже помірно, інакше воно стане несмачним, а якщо посолити його не вчасно – то ще й жорстким. Багато господинь вміють правильно солити їжу інтуїтивно, але якщо у вас ще немає «кулінарного чуття», вам можуть допомогти наші поради.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість страв солять в кінці приготування. Справа в тому, що коли ми солимо, ми орієнтуємося на обсяг страви: чим більший об'єм – тим більше солі ми беремо. Але в процесі приготування зайва рідина википає, і обсяг страви стає менше, ніж ми розраховували – в результаті маємо пересіл. А в кінці приготування таких «сюрпризів» не буде. Крім цього, продукти в кінці приготування більш рівномірно вбирають сіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приміром, м'ясний бульйон солять приблизно за півгодини до готовності. А грибний бульйон правильно солити в самому кінці. Деякі продукти (наприклад, бобові – горох, квасоля, чечевиця і т.п.) солять за п'ять хвилин до зняття з плити, бо вони дуже довго варяться в солоній воді. Посоливши їх на початку приготування, вам доведеться дуже довго чекати, поки вони нарешті будуть готові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в деяких випадках правильно солити їжу на початку варіння. Наприклад, якщо ви вирішили зварити макарони, вермішель, вареники, пельмені або будь-які інші борошняні вироби, то воду потрібно посолити на самому початку. Те ж стосується і приготування відвареної риби, юшки або овочевого бульйону: спочатку солимо воду, а вже потім кладемо рибу або овочі. Деякі господині, проте, вважають, що правильно солити рибний бульйон через п'ять хвилин після того, як з нього зняли піну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ви готуєте пиріг або пиріжки з солоними начинками або фаршировані овочі, то правильно солити начинку або фарш вдвічі сильніше, ніж якщо б ви готували, наприклад, фарш для котлет. При готуванні частина солі вбереться в прісне тісто або овочі, які ви збираєтеся фарширувати, частина розчиниться у воді, в якій ви будете гасити овочі, і страва вийде в міру солоним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо потрібно солити дуже помірно – в ньому і так вже містяться різні солі. Якщо ви не любитель солоних страв, м'ясо можна не солити взагалі – досить додати до нього якісь прянощі, які підкреслять смак страви. Але якщо ви все-таки не можете обійтися без солі, пам'ятайте, що пересіл здатний геть зіпсувати м'ясне блюдо. В цьому випадку краще недосолити і посолити м'ясо вже в тарілці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо зазвичай солять відразу перед тим, як смажити, або в самому процесі смаження, перевертаючи шматок. Печінка смажать несолоної, інакше вона виходить занадто жорсткою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рибу ж (хоч варену, хоч смажену, хоч тушкований), навпаки, потрібно солити рясно. Якщо ви збираєтеся смажити рибу, то її потрібно посолити за 10-15 хвилин до приготування, тоді в процесі смаження вона не буде розвалюватися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Овочі займають проміжне положення між рибою та м'ясом: їх солять сильніше, ніж м'ясо, але слабкіше, ніж рибу. Гриби солять трохи крутіше, ніж овочі. Овочі і гриби дуже важко правильно солити: найменший пересіл може повністю зіпсувати страву, а усунути його практично неможливо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як правильно солити картоплю? Це залежить від того, яким способом ви його готуєте. Якщо ви варите очищений картопля, його потрібно посолити відразу після закипання води, в якій він вариться. Картопля в мундирі солять в самому початку варіння (якщо солять взагалі). А от смажену картоплю солять в самому кінці, тоді він виходить хрустким і рум'яним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачите, правильно солити їжу – це ціле мистецтво. При готуванні потрібно спиратися не тільки на рекомендації для тих чи інших продуктів, але і традиції тієї чи іншої кухні світу, власний смак і навіть інтуїцію. Пам'ятайте: краще недосолити блюдо, ніж пересолити, бо пересіл буває дуже важко виправити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для здоров’я людини==&lt;br /&gt;
 Як би хотілося, щоб літо не закінчувалося ніколи! Тим не менш, мить зупинити неможливо, а одна пора року змінюється іншим. Тепер залишається тільки згадувати про спекотне літо і, звичайно, про чудово проведену відпустку. У цій статті ми дізнаємося, чим корисна морська сіль, а іще, чому корисно поїхати з дітьми на море, а не проводити з ними час на своїй присадибній ділянці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чому всі повертаються з моря такими, що відпочили, засмаглими і покращали? Тема статті - користь морської солі для людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Морська сіль - це унікальний засіб і користь для оздоровлення, адже воно містить безліч необхідних людському організму мінеральних речовин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед них натрій і калій (відповідають за харчування клітини), кальцій (згортання крові), бром (заспокійливу дію) , магній і йод (протизапальну дію). Купання в морській воді можна сміливо прирівняти до сеансу масажу, а заодно й лікувальної фізкультури. Тому не дивно, що після плавання людина відчуває себе щасливим і відпочив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те, що море приносить користь людині і здатне вилікувати його від багатьох недуг, відомо давно. Навіть Гіппократ стверджував, що морська вода володіє цілющими властивостями, а вже не вірити превеликий лікаря давнину у нас немає ніяких підстав. З найдавніших часів астматиків і людей із захворюваннями дихальної системи лікарі відправляли на лікування саме до моря. Вченими доведено, що споглядання морських хвиль надає заспокійливу дію на людину, знімає стрес і навіть лікує від деяких нервових розладів. Блакитно-синій колір моря приємний для очей. Не дарма кажуть, що на морі можна дивитися нескінченно. Не дивно, міських жителів що з розхитаною психікою в результаті постійних стресів так тягне провести відпустку саме на морському узбережжі. Зачаровані красою і користю моря французи навіть відкрито спеціальну клініку таласотерапії. Це незвичайна клініка, бо лікують в ній не ліками, а водоростями, глиною піском, морською водою, сіллю і повітрям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для тіла==&lt;br /&gt;
 Коли на спеціальні оздоровчі процедури для користі не вистачає часу, деякі з них можна робити і в домашніх умовах. Морська сіль - це чудовий скраб, ідеально відповідний для пілінгу проблемних ділянок шкіри. Щоб не поранити шкіру, перед отшелушивающим масажем обов'язково змастіть оброблювану ділянку м'яким гелем. Після закінчення процедури обов'язково ретельно змийте скраб з тіла, щоб не виникло шкірного роздратування. Відлущуючий масаж з морською сіллю ідеально підходить для огрубілих ділянок, але його небажано робити на грудях, животі і в області декольте - там дуже тонка і ніжна шкіра, яка може запалитися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступною процедурою за участю морської солі і дуже корисною для здоров'я є спеціальна «морська» ванни. Ванни з морськими солями надають комплексний лікувальний вплив на весь організм, зокрема:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
    На шкіру (вона після прийому ванни стає ніжною і гладкою, морська сіль насичує нігті, волосся і шкіру необхідними мікроелементами, допомагає при боротьбі з шкірними захворюваннями: вугрової хворобою, екземою, дерматитом).&lt;br /&gt;
    На нервову систему (знімає втому, покращує сон, позбавляє від безсоння, ефективно допомагає позбавитися від депресії і нервового перенапруження.)&lt;br /&gt;
    Натуральна морська сіль - не лише косметичне та заспокійливий засіб. Вогкі осінні деньки - традиційний сезон простудних захворювань, а морська сіль може стати незамінним помічником у їх лікуванні. Якщо ви відчуваєте ознаки початку гострого респіраторного захворювання, починайте полоскати горло та промивати ніс сольовим розчином. Рецепт його приготування простий: 1 чайна ложка морської солі на склянку води. Ці заходи допоможуть Вам швидко впоратися з ринітом і не допустити ускладнення (гаймориту, синуситу та ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Морська_сіль.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C.jpg</id>
		<title>Файл:Морська сіль.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C.jpg"/>
				<updated>2014-12-02T17:07:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:06:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Користь морської солі для тіла */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити&lt;br /&gt;
-солю́, -со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
1) Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь.&lt;br /&gt;
2) що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
•	посолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Солоний …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	усолити — (всоли/ти), лю/, лиш, док., розм. Достатньо, в міру посолити …   Український тлумачний слов&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно солити їжу==&lt;br /&gt;
Найчастіше господині солять їжу не замислюючись, «на автоматі». Але для того, щоб смак того чи іншого блюда проявився повною мірою, його потрібно солити в певний час. Країна Рад розповість, як правильно солити страви i що таке вироби з солоного тіста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні продукти потребують різну кількість солі. Наприклад, рибі (неважливо – вареної або смаженої) потрібно багато солі, а ось м'ясо потрібно солити дуже помірно, інакше воно стане несмачним, а якщо посолити його не вчасно – то ще й жорстким. Багато господинь вміють правильно солити їжу інтуїтивно, але якщо у вас ще немає «кулінарного чуття», вам можуть допомогти наші поради.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість страв солять в кінці приготування. Справа в тому, що коли ми солимо, ми орієнтуємося на обсяг страви: чим більший об'єм – тим більше солі ми беремо. Але в процесі приготування зайва рідина википає, і обсяг страви стає менше, ніж ми розраховували – в результаті маємо пересіл. А в кінці приготування таких «сюрпризів» не буде. Крім цього, продукти в кінці приготування більш рівномірно вбирають сіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приміром, м'ясний бульйон солять приблизно за півгодини до готовності. А грибний бульйон правильно солити в самому кінці. Деякі продукти (наприклад, бобові – горох, квасоля, чечевиця і т.п.) солять за п'ять хвилин до зняття з плити, бо вони дуже довго варяться в солоній воді. Посоливши їх на початку приготування, вам доведеться дуже довго чекати, поки вони нарешті будуть готові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в деяких випадках правильно солити їжу на початку варіння. Наприклад, якщо ви вирішили зварити макарони, вермішель, вареники, пельмені або будь-які інші борошняні вироби, то воду потрібно посолити на самому початку. Те ж стосується і приготування відвареної риби, юшки або овочевого бульйону: спочатку солимо воду, а вже потім кладемо рибу або овочі. Деякі господині, проте, вважають, що правильно солити рибний бульйон через п'ять хвилин після того, як з нього зняли піну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ви готуєте пиріг або пиріжки з солоними начинками або фаршировані овочі, то правильно солити начинку або фарш вдвічі сильніше, ніж якщо б ви готували, наприклад, фарш для котлет. При готуванні частина солі вбереться в прісне тісто або овочі, які ви збираєтеся фарширувати, частина розчиниться у воді, в якій ви будете гасити овочі, і страва вийде в міру солоним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо потрібно солити дуже помірно – в ньому і так вже містяться різні солі. Якщо ви не любитель солоних страв, м'ясо можна не солити взагалі – досить додати до нього якісь прянощі, які підкреслять смак страви. Але якщо ви все-таки не можете обійтися без солі, пам'ятайте, що пересіл здатний геть зіпсувати м'ясне блюдо. В цьому випадку краще недосолити і посолити м'ясо вже в тарілці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо зазвичай солять відразу перед тим, як смажити, або в самому процесі смаження, перевертаючи шматок. Печінка смажать несолоної, інакше вона виходить занадто жорсткою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рибу ж (хоч варену, хоч смажену, хоч тушкований), навпаки, потрібно солити рясно. Якщо ви збираєтеся смажити рибу, то її потрібно посолити за 10-15 хвилин до приготування, тоді в процесі смаження вона не буде розвалюватися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Овочі займають проміжне положення між рибою та м'ясом: їх солять сильніше, ніж м'ясо, але слабкіше, ніж рибу. Гриби солять трохи крутіше, ніж овочі. Овочі і гриби дуже важко правильно солити: найменший пересіл може повністю зіпсувати страву, а усунути його практично неможливо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як правильно солити картоплю? Це залежить від того, яким способом ви його готуєте. Якщо ви варите очищений картопля, його потрібно посолити відразу після закипання води, в якій він вариться. Картопля в мундирі солять в самому початку варіння (якщо солять взагалі). А от смажену картоплю солять в самому кінці, тоді він виходить хрустким і рум'яним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачите, правильно солити їжу – це ціле мистецтво. При готуванні потрібно спиратися не тільки на рекомендації для тих чи інших продуктів, але і традиції тієї чи іншої кухні світу, власний смак і навіть інтуїцію. Пам'ятайте: краще недосолити блюдо, ніж пересолити, бо пересіл буває дуже важко виправити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для здоров’я людини==&lt;br /&gt;
 Як би хотілося, щоб літо не закінчувалося ніколи! Тим не менш, мить зупинити неможливо, а одна пора року змінюється іншим. Тепер залишається тільки згадувати про спекотне літо і, звичайно, про чудово проведену відпустку. У цій статті ми дізнаємося, чим корисна морська сіль, а іще, чому корисно поїхати з дітьми на море, а не проводити з ними час на своїй присадибній ділянці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чому всі повертаються з моря такими, що відпочили, засмаглими і покращали? Тема статті - користь морської солі для людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Морська сіль - це унікальний засіб і користь для оздоровлення, адже воно містить безліч необхідних людському організму мінеральних речовин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед них натрій і калій (відповідають за харчування клітини), кальцій (згортання крові), бром (заспокійливу дію) , магній і йод (протизапальну дію). Купання в морській воді можна сміливо прирівняти до сеансу масажу, а заодно й лікувальної фізкультури. Тому не дивно, що після плавання людина відчуває себе щасливим і відпочив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те, що море приносить користь людині і здатне вилікувати його від багатьох недуг, відомо давно. Навіть Гіппократ стверджував, що морська вода володіє цілющими властивостями, а вже не вірити превеликий лікаря давнину у нас немає ніяких підстав. З найдавніших часів астматиків і людей із захворюваннями дихальної системи лікарі відправляли на лікування саме до моря. Вченими доведено, що споглядання морських хвиль надає заспокійливу дію на людину, знімає стрес і навіть лікує від деяких нервових розладів. Блакитно-синій колір моря приємний для очей. Не дарма кажуть, що на морі можна дивитися нескінченно. Не дивно, міських жителів що з розхитаною психікою в результаті постійних стресів так тягне провести відпустку саме на морському узбережжі. Зачаровані красою і користю моря французи навіть відкрито спеціальну клініку таласотерапії. Це незвичайна клініка, бо лікують в ній не ліками, а водоростями, глиною піском, морською водою, сіллю і повітрям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для тіла==&lt;br /&gt;
 Коли на спеціальні оздоровчі процедури для користі не вистачає часу, деякі з них можна робити і в домашніх умовах. Морська сіль - це чудовий скраб, ідеально відповідний для пілінгу проблемних ділянок шкіри. Щоб не поранити шкіру, перед отшелушивающим масажем обов'язково змастіть оброблювану ділянку м'яким гелем. Після закінчення процедури обов'язково ретельно змийте скраб з тіла, щоб не виникло шкірного роздратування. Відлущуючий масаж з морською сіллю ідеально підходить для огрубілих ділянок, але його небажано робити на грудях, животі і в області декольте - там дуже тонка і ніжна шкіра, яка може запалитися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступною процедурою за участю морської солі і дуже корисною для здоров'я є спеціальна «морська» ванни. Ванни з морськими солями надають комплексний лікувальний вплив на весь організм, зокрема:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
    На шкіру (вона після прийому ванни стає ніжною і гладкою, морська сіль насичує нігті, волосся і шкіру необхідними мікроелементами, допомагає при боротьбі з шкірними захворюваннями: вугрової хворобою, екземою, дерматитом).&lt;br /&gt;
    На нервову систему (знімає втому, покращує сон, позбавляє від безсоння, ефективно допомагає позбавитися від депресії і нервового перенапруження.)&lt;br /&gt;
    Натуральна морська сіль - не лише косметичне та заспокійливий засіб. Вогкі осінні деньки - традиційний сезон простудних захворювань, а морська сіль може стати незамінним помічником у їх лікуванні. Якщо ви відчуваєте ознаки початку гострого респіраторного захворювання, починайте полоскати горло та промивати ніс сольовим розчином. Рецепт його приготування простий: 1 чайна ложка морської солі на склянку води. Ці заходи допоможуть Вам швидко впоратися з ринітом і не допустити ускладнення (гаймориту, синуситу та ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:04:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Користь морської солі для людини */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити&lt;br /&gt;
-солю́, -со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
1) Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь.&lt;br /&gt;
2) що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
•	посолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Солоний …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	усолити — (всоли/ти), лю/, лиш, док., розм. Достатньо, в міру посолити …   Український тлумачний слов&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно солити їжу==&lt;br /&gt;
Найчастіше господині солять їжу не замислюючись, «на автоматі». Але для того, щоб смак того чи іншого блюда проявився повною мірою, його потрібно солити в певний час. Країна Рад розповість, як правильно солити страви i що таке вироби з солоного тіста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні продукти потребують різну кількість солі. Наприклад, рибі (неважливо – вареної або смаженої) потрібно багато солі, а ось м'ясо потрібно солити дуже помірно, інакше воно стане несмачним, а якщо посолити його не вчасно – то ще й жорстким. Багато господинь вміють правильно солити їжу інтуїтивно, але якщо у вас ще немає «кулінарного чуття», вам можуть допомогти наші поради.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість страв солять в кінці приготування. Справа в тому, що коли ми солимо, ми орієнтуємося на обсяг страви: чим більший об'єм – тим більше солі ми беремо. Але в процесі приготування зайва рідина википає, і обсяг страви стає менше, ніж ми розраховували – в результаті маємо пересіл. А в кінці приготування таких «сюрпризів» не буде. Крім цього, продукти в кінці приготування більш рівномірно вбирають сіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приміром, м'ясний бульйон солять приблизно за півгодини до готовності. А грибний бульйон правильно солити в самому кінці. Деякі продукти (наприклад, бобові – горох, квасоля, чечевиця і т.п.) солять за п'ять хвилин до зняття з плити, бо вони дуже довго варяться в солоній воді. Посоливши їх на початку приготування, вам доведеться дуже довго чекати, поки вони нарешті будуть готові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в деяких випадках правильно солити їжу на початку варіння. Наприклад, якщо ви вирішили зварити макарони, вермішель, вареники, пельмені або будь-які інші борошняні вироби, то воду потрібно посолити на самому початку. Те ж стосується і приготування відвареної риби, юшки або овочевого бульйону: спочатку солимо воду, а вже потім кладемо рибу або овочі. Деякі господині, проте, вважають, що правильно солити рибний бульйон через п'ять хвилин після того, як з нього зняли піну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ви готуєте пиріг або пиріжки з солоними начинками або фаршировані овочі, то правильно солити начинку або фарш вдвічі сильніше, ніж якщо б ви готували, наприклад, фарш для котлет. При готуванні частина солі вбереться в прісне тісто або овочі, які ви збираєтеся фарширувати, частина розчиниться у воді, в якій ви будете гасити овочі, і страва вийде в міру солоним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо потрібно солити дуже помірно – в ньому і так вже містяться різні солі. Якщо ви не любитель солоних страв, м'ясо можна не солити взагалі – досить додати до нього якісь прянощі, які підкреслять смак страви. Але якщо ви все-таки не можете обійтися без солі, пам'ятайте, що пересіл здатний геть зіпсувати м'ясне блюдо. В цьому випадку краще недосолити і посолити м'ясо вже в тарілці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо зазвичай солять відразу перед тим, як смажити, або в самому процесі смаження, перевертаючи шматок. Печінка смажать несолоної, інакше вона виходить занадто жорсткою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рибу ж (хоч варену, хоч смажену, хоч тушкований), навпаки, потрібно солити рясно. Якщо ви збираєтеся смажити рибу, то її потрібно посолити за 10-15 хвилин до приготування, тоді в процесі смаження вона не буде розвалюватися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Овочі займають проміжне положення між рибою та м'ясом: їх солять сильніше, ніж м'ясо, але слабкіше, ніж рибу. Гриби солять трохи крутіше, ніж овочі. Овочі і гриби дуже важко правильно солити: найменший пересіл може повністю зіпсувати страву, а усунути його практично неможливо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як правильно солити картоплю? Це залежить від того, яким способом ви його готуєте. Якщо ви варите очищений картопля, його потрібно посолити відразу після закипання води, в якій він вариться. Картопля в мундирі солять в самому початку варіння (якщо солять взагалі). А от смажену картоплю солять в самому кінці, тоді він виходить хрустким і рум'яним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачите, правильно солити їжу – це ціле мистецтво. При готуванні потрібно спиратися не тільки на рекомендації для тих чи інших продуктів, але і традиції тієї чи іншої кухні світу, власний смак і навіть інтуїцію. Пам'ятайте: краще недосолити блюдо, ніж пересолити, бо пересіл буває дуже важко виправити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для здоров’я людини==&lt;br /&gt;
 Як би хотілося, щоб літо не закінчувалося ніколи! Тим не менш, мить зупинити неможливо, а одна пора року змінюється іншим. Тепер залишається тільки згадувати про спекотне літо і, звичайно, про чудово проведену відпустку. У цій статті ми дізнаємося, чим корисна морська сіль, а іще, чому корисно поїхати з дітьми на море, а не проводити з ними час на своїй присадибній ділянці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чому всі повертаються з моря такими, що відпочили, засмаглими і покращали? Тема статті - користь морської солі для людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Морська сіль - це унікальний засіб і користь для оздоровлення, адже воно містить безліч необхідних людському організму мінеральних речовин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед них натрій і калій (відповідають за харчування клітини), кальцій (згортання крові), бром (заспокійливу дію) , магній і йод (протизапальну дію). Купання в морській воді можна сміливо прирівняти до сеансу масажу, а заодно й лікувальної фізкультури. Тому не дивно, що після плавання людина відчуває себе щасливим і відпочив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те, що море приносить користь людині і здатне вилікувати його від багатьох недуг, відомо давно. Навіть Гіппократ стверджував, що морська вода володіє цілющими властивостями, а вже не вірити превеликий лікаря давнину у нас немає ніяких підстав. З найдавніших часів астматиків і людей із захворюваннями дихальної системи лікарі відправляли на лікування саме до моря. Вченими доведено, що споглядання морських хвиль надає заспокійливу дію на людину, знімає стрес і навіть лікує від деяких нервових розладів. Блакитно-синій колір моря приємний для очей. Не дарма кажуть, що на морі можна дивитися нескінченно. Не дивно, міських жителів що з розхитаною психікою в результаті постійних стресів так тягне провести відпустку саме на морському узбережжі. Зачаровані красою і користю моря французи навіть відкрито спеціальну клініку таласотерапії. Це незвичайна клініка, бо лікують в ній не ліками, а водоростями, глиною піском, морською водою, сіллю і повітрям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для тіла==&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T17:02:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити&lt;br /&gt;
-солю́, -со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
1) Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь.&lt;br /&gt;
2) що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
•	посолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Солоний …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	усолити — (всоли/ти), лю/, лиш, док., розм. Достатньо, в міру посолити …   Український тлумачний слов&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно солити їжу==&lt;br /&gt;
Найчастіше господині солять їжу не замислюючись, «на автоматі». Але для того, щоб смак того чи іншого блюда проявився повною мірою, його потрібно солити в певний час. Країна Рад розповість, як правильно солити страви i що таке вироби з солоного тіста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні продукти потребують різну кількість солі. Наприклад, рибі (неважливо – вареної або смаженої) потрібно багато солі, а ось м'ясо потрібно солити дуже помірно, інакше воно стане несмачним, а якщо посолити його не вчасно – то ще й жорстким. Багато господинь вміють правильно солити їжу інтуїтивно, але якщо у вас ще немає «кулінарного чуття», вам можуть допомогти наші поради.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість страв солять в кінці приготування. Справа в тому, що коли ми солимо, ми орієнтуємося на обсяг страви: чим більший об'єм – тим більше солі ми беремо. Але в процесі приготування зайва рідина википає, і обсяг страви стає менше, ніж ми розраховували – в результаті маємо пересіл. А в кінці приготування таких «сюрпризів» не буде. Крім цього, продукти в кінці приготування більш рівномірно вбирають сіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приміром, м'ясний бульйон солять приблизно за півгодини до готовності. А грибний бульйон правильно солити в самому кінці. Деякі продукти (наприклад, бобові – горох, квасоля, чечевиця і т.п.) солять за п'ять хвилин до зняття з плити, бо вони дуже довго варяться в солоній воді. Посоливши їх на початку приготування, вам доведеться дуже довго чекати, поки вони нарешті будуть готові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в деяких випадках правильно солити їжу на початку варіння. Наприклад, якщо ви вирішили зварити макарони, вермішель, вареники, пельмені або будь-які інші борошняні вироби, то воду потрібно посолити на самому початку. Те ж стосується і приготування відвареної риби, юшки або овочевого бульйону: спочатку солимо воду, а вже потім кладемо рибу або овочі. Деякі господині, проте, вважають, що правильно солити рибний бульйон через п'ять хвилин після того, як з нього зняли піну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ви готуєте пиріг або пиріжки з солоними начинками або фаршировані овочі, то правильно солити начинку або фарш вдвічі сильніше, ніж якщо б ви готували, наприклад, фарш для котлет. При готуванні частина солі вбереться в прісне тісто або овочі, які ви збираєтеся фарширувати, частина розчиниться у воді, в якій ви будете гасити овочі, і страва вийде в міру солоним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо потрібно солити дуже помірно – в ньому і так вже містяться різні солі. Якщо ви не любитель солоних страв, м'ясо можна не солити взагалі – досить додати до нього якісь прянощі, які підкреслять смак страви. Але якщо ви все-таки не можете обійтися без солі, пам'ятайте, що пересіл здатний геть зіпсувати м'ясне блюдо. В цьому випадку краще недосолити і посолити м'ясо вже в тарілці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо зазвичай солять відразу перед тим, як смажити, або в самому процесі смаження, перевертаючи шматок. Печінка смажать несолоної, інакше вона виходить занадто жорсткою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рибу ж (хоч варену, хоч смажену, хоч тушкований), навпаки, потрібно солити рясно. Якщо ви збираєтеся смажити рибу, то її потрібно посолити за 10-15 хвилин до приготування, тоді в процесі смаження вона не буде розвалюватися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Овочі займають проміжне положення між рибою та м'ясом: їх солять сильніше, ніж м'ясо, але слабкіше, ніж рибу. Гриби солять трохи крутіше, ніж овочі. Овочі і гриби дуже важко правильно солити: найменший пересіл може повністю зіпсувати страву, а усунути його практично неможливо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як правильно солити картоплю? Це залежить від того, яким способом ви його готуєте. Якщо ви варите очищений картопля, його потрібно посолити відразу після закипання води, в якій він вариться. Картопля в мундирі солять в самому початку варіння (якщо солять взагалі). А от смажену картоплю солять в самому кінці, тоді він виходить хрустким і рум'яним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачите, правильно солити їжу – це ціле мистецтво. При готуванні потрібно спиратися не тільки на рекомендації для тих чи інших продуктів, але і традиції тієї чи іншої кухні світу, власний смак і навіть інтуїцію. Пам'ятайте: краще недосолити блюдо, ніж пересолити, бо пересіл буває дуже важко виправити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для людини==&lt;br /&gt;
==Користь морської солі для тіла==&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T16:58:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити&lt;br /&gt;
-солю́, -со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
1) Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь.&lt;br /&gt;
2) що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
•	посолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Солоний …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	усолити — (всоли/ти), лю/, лиш, док., розм. Достатньо, в міру посолити …   Український тлумачний слов&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно солити їжу==&lt;br /&gt;
Найчастіше господині солять їжу не замислюючись, «на автоматі». Але для того, щоб смак того чи іншого блюда проявився повною мірою, його потрібно солити в певний час. Країна Рад розповість, як правильно солити страви i що таке вироби з солоного тіста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні продукти потребують різну кількість солі. Наприклад, рибі (неважливо – вареної або смаженої) потрібно багато солі, а ось м'ясо потрібно солити дуже помірно, інакше воно стане несмачним, а якщо посолити його не вчасно – то ще й жорстким. Багато господинь вміють правильно солити їжу інтуїтивно, але якщо у вас ще немає «кулінарного чуття», вам можуть допомогти наші поради.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість страв солять в кінці приготування. Справа в тому, що коли ми солимо, ми орієнтуємося на обсяг страви: чим більший об'єм – тим більше солі ми беремо. Але в процесі приготування зайва рідина википає, і обсяг страви стає менше, ніж ми розраховували – в результаті маємо пересіл. А в кінці приготування таких «сюрпризів» не буде. Крім цього, продукти в кінці приготування більш рівномірно вбирають сіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приміром, м'ясний бульйон солять приблизно за півгодини до готовності. А грибний бульйон правильно солити в самому кінці. Деякі продукти (наприклад, бобові – горох, квасоля, чечевиця і т.п.) солять за п'ять хвилин до зняття з плити, бо вони дуже довго варяться в солоній воді. Посоливши їх на початку приготування, вам доведеться дуже довго чекати, поки вони нарешті будуть готові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в деяких випадках правильно солити їжу на початку варіння. Наприклад, якщо ви вирішили зварити макарони, вермішель, вареники, пельмені або будь-які інші борошняні вироби, то воду потрібно посолити на самому початку. Те ж стосується і приготування відвареної риби, юшки або овочевого бульйону: спочатку солимо воду, а вже потім кладемо рибу або овочі. Деякі господині, проте, вважають, що правильно солити рибний бульйон через п'ять хвилин після того, як з нього зняли піну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ви готуєте пиріг або пиріжки з солоними начинками або фаршировані овочі, то правильно солити начинку або фарш вдвічі сильніше, ніж якщо б ви готували, наприклад, фарш для котлет. При готуванні частина солі вбереться в прісне тісто або овочі, які ви збираєтеся фарширувати, частина розчиниться у воді, в якій ви будете гасити овочі, і страва вийде в міру солоним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо потрібно солити дуже помірно – в ньому і так вже містяться різні солі. Якщо ви не любитель солоних страв, м'ясо можна не солити взагалі – досить додати до нього якісь прянощі, які підкреслять смак страви. Але якщо ви все-таки не можете обійтися без солі, пам'ятайте, що пересіл здатний геть зіпсувати м'ясне блюдо. В цьому випадку краще недосолити і посолити м'ясо вже в тарілці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо зазвичай солять відразу перед тим, як смажити, або в самому процесі смаження, перевертаючи шматок. Печінка смажать несолоної, інакше вона виходить занадто жорсткою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рибу ж (хоч варену, хоч смажену, хоч тушкований), навпаки, потрібно солити рясно. Якщо ви збираєтеся смажити рибу, то її потрібно посолити за 10-15 хвилин до приготування, тоді в процесі смаження вона не буде розвалюватися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Овочі займають проміжне положення між рибою та м'ясом: їх солять сильніше, ніж м'ясо, але слабкіше, ніж рибу. Гриби солять трохи крутіше, ніж овочі. Овочі і гриби дуже важко правильно солити: найменший пересіл може повністю зіпсувати страву, а усунути його практично неможливо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як правильно солити картоплю? Це залежить від того, яким способом ви його готуєте. Якщо ви варите очищений картопля, його потрібно посолити відразу після закипання води, в якій він вариться. Картопля в мундирі солять в самому початку варіння (якщо солять взагалі). А от смажену картоплю солять в самому кінці, тоді він виходить хрустким і рум'яним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачите, правильно солити їжу – це ціле мистецтво. При готуванні потрібно спиратися не тільки на рекомендації для тих чи інших продуктів, але і традиції тієї чи іншої кухні світу, власний смак і навіть інтуїцію. Пам'ятайте: краще недосолити блюдо, ніж пересолити, бо пересіл буває дуже важко виправити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C2.jpg</id>
		<title>Файл:Сіль2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C2.jpg"/>
				<updated>2014-12-02T16:58:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T16:57:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити&lt;br /&gt;
-солю́, -со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
1) Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь.&lt;br /&gt;
2) що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
•	посолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Солоний …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	усолити — (всоли/ти), лю/, лиш, док., розм. Достатньо, в міру посолити …   Український тлумачний слов&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно солити їжу==&lt;br /&gt;
Найчастіше господині солять їжу не замислюючись, «на автоматі». Але для того, щоб смак того чи іншого блюда проявився повною мірою, його потрібно солити в певний час. Країна Рад розповість, як правильно солити страви i що таке вироби з солоного тіста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні продукти потребують різну кількість солі. Наприклад, рибі (неважливо – вареної або смаженої) потрібно багато солі, а ось м'ясо потрібно солити дуже помірно, інакше воно стане несмачним, а якщо посолити його не вчасно – то ще й жорстким. Багато господинь вміють правильно солити їжу інтуїтивно, але якщо у вас ще немає «кулінарного чуття», вам можуть допомогти наші поради.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість страв солять в кінці приготування. Справа в тому, що коли ми солимо, ми орієнтуємося на обсяг страви: чим більший об'єм – тим більше солі ми беремо. Але в процесі приготування зайва рідина википає, і обсяг страви стає менше, ніж ми розраховували – в результаті маємо пересіл. А в кінці приготування таких «сюрпризів» не буде. Крім цього, продукти в кінці приготування більш рівномірно вбирають сіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приміром, м'ясний бульйон солять приблизно за півгодини до готовності. А грибний бульйон правильно солити в самому кінці. Деякі продукти (наприклад, бобові – горох, квасоля, чечевиця і т.п.) солять за п'ять хвилин до зняття з плити, бо вони дуже довго варяться в солоній воді. Посоливши їх на початку приготування, вам доведеться дуже довго чекати, поки вони нарешті будуть готові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в деяких випадках правильно солити їжу на початку варіння. Наприклад, якщо ви вирішили зварити макарони, вермішель, вареники, пельмені або будь-які інші борошняні вироби, то воду потрібно посолити на самому початку. Те ж стосується і приготування відвареної риби, юшки або овочевого бульйону: спочатку солимо воду, а вже потім кладемо рибу або овочі. Деякі господині, проте, вважають, що правильно солити рибний бульйон через п'ять хвилин після того, як з нього зняли піну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ви готуєте пиріг або пиріжки з солоними начинками або фаршировані овочі, то правильно солити начинку або фарш вдвічі сильніше, ніж якщо б ви готували, наприклад, фарш для котлет. При готуванні частина солі вбереться в прісне тісто або овочі, які ви збираєтеся фарширувати, частина розчиниться у воді, в якій ви будете гасити овочі, і страва вийде в міру солоним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо потрібно солити дуже помірно – в ньому і так вже містяться різні солі. Якщо ви не любитель солоних страв, м'ясо можна не солити взагалі – досить додати до нього якісь прянощі, які підкреслять смак страви. Але якщо ви все-таки не можете обійтися без солі, пам'ятайте, що пересіл здатний геть зіпсувати м'ясне блюдо. В цьому випадку краще недосолити і посолити м'ясо вже в тарілці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо зазвичай солять відразу перед тим, як смажити, або в самому процесі смаження, перевертаючи шматок. Печінка смажать несолоної, інакше вона виходить занадто жорсткою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рибу ж (хоч варену, хоч смажену, хоч тушкований), навпаки, потрібно солити рясно. Якщо ви збираєтеся смажити рибу, то її потрібно посолити за 10-15 хвилин до приготування, тоді в процесі смаження вона не буде розвалюватися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Овочі займають проміжне положення між рибою та м'ясом: їх солять сильніше, ніж м'ясо, але слабкіше, ніж рибу. Гриби солять трохи крутіше, ніж овочі. Овочі і гриби дуже важко правильно солити: найменший пересіл може повністю зіпсувати страву, а усунути його практично неможливо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як правильно солити картоплю? Це залежить від того, яким способом ви його готуєте. Якщо ви варите очищений картопля, його потрібно посолити відразу після закипання води, в якій він вариться. Картопля в мундирі солять в самому початку варіння (якщо солять взагалі). А от смажену картоплю солять в самому кінці, тоді він виходить хрустким і рум'яним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачите, правильно солити їжу – це ціле мистецтво. При готуванні потрібно спиратися не тільки на рекомендації для тих чи інших продуктів, але і традиції тієї чи іншої кухні світу, власний смак і навіть інтуїцію. Пам'ятайте: краще недосолити блюдо, ніж пересолити, бо пересіл буває дуже важко виправити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Сіль.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C.jpg</id>
		<title>Файл:Сіль.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C.jpg"/>
				<updated>2014-12-02T16:56:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T16:52:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Як правильно солити їжу */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити&lt;br /&gt;
-солю́, -со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
1) Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь.&lt;br /&gt;
2) що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
•	посолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Солоний …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	усолити — (всоли/ти), лю/, лиш, док., розм. Достатньо, в міру посолити …   Український тлумачний слов&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно солити їжу==&lt;br /&gt;
Найчастіше господині солять їжу не замислюючись, «на автоматі». Але для того, щоб смак того чи іншого блюда проявився повною мірою, його потрібно солити в певний час. Країна Рад розповість, як правильно солити страви i що таке вироби з солоного тіста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні продукти потребують різну кількість солі. Наприклад, рибі (неважливо – вареної або смаженої) потрібно багато солі, а ось м'ясо потрібно солити дуже помірно, інакше воно стане несмачним, а якщо посолити його не вчасно – то ще й жорстким. Багато господинь вміють правильно солити їжу інтуїтивно, але якщо у вас ще немає «кулінарного чуття», вам можуть допомогти наші поради.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість страв солять в кінці приготування. Справа в тому, що коли ми солимо, ми орієнтуємося на обсяг страви: чим більший об'єм – тим більше солі ми беремо. Але в процесі приготування зайва рідина википає, і обсяг страви стає менше, ніж ми розраховували – в результаті маємо пересіл. А в кінці приготування таких «сюрпризів» не буде. Крім цього, продукти в кінці приготування більш рівномірно вбирають сіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приміром, м'ясний бульйон солять приблизно за півгодини до готовності. А грибний бульйон правильно солити в самому кінці. Деякі продукти (наприклад, бобові – горох, квасоля, чечевиця і т.п.) солять за п'ять хвилин до зняття з плити, бо вони дуже довго варяться в солоній воді. Посоливши їх на початку приготування, вам доведеться дуже довго чекати, поки вони нарешті будуть готові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в деяких випадках правильно солити їжу на початку варіння. Наприклад, якщо ви вирішили зварити макарони, вермішель, вареники, пельмені або будь-які інші борошняні вироби, то воду потрібно посолити на самому початку. Те ж стосується і приготування відвареної риби, юшки або овочевого бульйону: спочатку солимо воду, а вже потім кладемо рибу або овочі. Деякі господині, проте, вважають, що правильно солити рибний бульйон через п'ять хвилин після того, як з нього зняли піну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ви готуєте пиріг або пиріжки з солоними начинками або фаршировані овочі, то правильно солити начинку або фарш вдвічі сильніше, ніж якщо б ви готували, наприклад, фарш для котлет. При готуванні частина солі вбереться в прісне тісто або овочі, які ви збираєтеся фарширувати, частина розчиниться у воді, в якій ви будете гасити овочі, і страва вийде в міру солоним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо потрібно солити дуже помірно – в ньому і так вже містяться різні солі. Якщо ви не любитель солоних страв, м'ясо можна не солити взагалі – досить додати до нього якісь прянощі, які підкреслять смак страви. Але якщо ви все-таки не можете обійтися без солі, пам'ятайте, що пересіл здатний геть зіпсувати м'ясне блюдо. В цьому випадку краще недосолити і посолити м'ясо вже в тарілці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М'ясо зазвичай солять відразу перед тим, як смажити, або в самому процесі смаження, перевертаючи шматок. Печінка смажать несолоної, інакше вона виходить занадто жорсткою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рибу ж (хоч варену, хоч смажену, хоч тушкований), навпаки, потрібно солити рясно. Якщо ви збираєтеся смажити рибу, то її потрібно посолити за 10-15 хвилин до приготування, тоді в процесі смаження вона не буде розвалюватися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Овочі займають проміжне положення між рибою та м'ясом: їх солять сильніше, ніж м'ясо, але слабкіше, ніж рибу. Гриби солять трохи крутіше, ніж овочі. Овочі і гриби дуже важко правильно солити: найменший пересіл може повністю зіпсувати страву, а усунути його практично неможливо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як правильно солити картоплю? Це залежить від того, яким способом ви його готуєте. Якщо ви варите очищений картопля, його потрібно посолити відразу після закипання води, в якій він вариться. Картопля в мундирі солять в самому початку варіння (якщо солять взагалі). А от смажену картоплю солять в самому кінці, тоді він виходить хрустким і рум'яним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачите, правильно солити їжу – це ціле мистецтво. При готуванні потрібно спиратися не тільки на рекомендації для тих чи інших продуктів, але і традиції тієї чи іншої кухні світу, власний смак і навіть інтуїцію. Пам'ятайте: краще недосолити блюдо, ніж пересолити, бо пересіл буває дуже важко виправити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T16:52:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити&lt;br /&gt;
-солю́, -со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
1) Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь.&lt;br /&gt;
2) що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
•	посолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Солоний …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	усолити — (всоли/ти), лю/, лиш, док., розм. Достатньо, в міру посолити …   Український тлумачний слов&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як правильно солити їжу==&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T16:50:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити&lt;br /&gt;
-солю́, -со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
1) Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь.&lt;br /&gt;
2) що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
посолити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
•	посолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Солоний …   Український тлумачний словник&lt;br /&gt;
•	усолити — (всоли/ти), лю/, лиш, док., розм. Достатньо, в міру посолити …   Український тлумачний слов&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T16:44:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех. &lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17); &lt;br /&gt;
//  Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723). &lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17); // Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посолити, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 366.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Посолити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-02T16:40:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Посоли́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Посолить. ''Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль посолила. ''Чуб. V. 1165. &lt;br /&gt;
[[Категорія:По]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/по]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Дрова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2014-12-02T16:28:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Джерела та література */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дрова, дрів и дров, '''''с. мн. ''Дрова. ''У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. ''Ном. № 200. Ум. '''Дрівця. '''Рудч. Ск. II. 7. ''А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. ''Ном. № 10289. ''Василь на всі празники нарублює дрівець. ''Кв. II. 160. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Др]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Олесь Донченко, II, 1956, 9);  * У порівняннях. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова... (Марко Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
♦ Нарубати (наламати) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 217); Ні в дрова, ні в тріски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Іван Франко, XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Щог., Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Донч., II, 1956, 9); * У порівн. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова… (Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Наруба́ти (налама́ти) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Мур., Бук. повість, 1959, 217); Ні в дро́ва, ні в трі́ски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Фр., XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 446.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва (зменшено-пестливе — дрівця́) — розпиляні, розколені, розрубані на поліна дерева, що ви­користовуються на паливо; здавна ними топили піч, отже вони під­тримували домашнє вогнище; символ діла, дії («Що більше дров, то більший вогонь», «Де дрова ру­бають, там тріски літають»; сирі дрова символізують горе: «Сирі дрова, гіркий дим, Оженився б, нема з ким»; «Ой закурила, зато­пила сирими дровами, Нема ж мо­го миленького з чорними брова­ми»; про це свідчить і вислів про вербові дрова: «Вербові дрова та гарбузова їда — то готова біда». У пеклі все тепло, а піди в Рай, то й дровами дбай (М. Номис); А ну, синку, розкладаймо хлівець та нару­баймо дрівець (М. Номис).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 201.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва – множинний іменник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відмінок(множина):&lt;br /&gt;
називний - дро́ва;&lt;br /&gt;
родовий	 - дров;&lt;br /&gt;
давальний - дро́вам;&lt;br /&gt;
знахідний - дро́ва;&lt;br /&gt;
орудний	- дро́вами;&lt;br /&gt;
місцевий - на/у дро́вах;&lt;br /&gt;
кличний - дро́ва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Теплопровдність дров==&lt;br /&gt;
Тепло, що виділяється при згорянні дров, залежить від породи дерева і вологості деревини. Вологість знижує теплотворення дров, оскільки випаровувана вода забирає частину теплової енергії. Втрати від вологості незначно залежать від початкової температури дров (точніше, води в них) і приймаються рівними 0,63 кВт * год на кілограм води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абсолютно сухі дрова листяних порід видають близько 5 кВт * год тепла на кілограм дров. Абсолютно сухі дрова хвойних порід дають близько 5,2 кВт * год тепла на кілограм дров, у зв'язку з хімічною відмінністю їх деревини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У реальних умовах досягти ідеальної сухості неможливо, тому нижче в таблиці представлена ​​теплотворність дров різних порід деревини і для порівняння інших видів палива при вологості 15%:&lt;br /&gt;
Хоча теплотворення у хвойної деревини на одиницю ваги і більше, ніж у листяної, але з урахуванням меншої щільності хвойної деревини питома об'ємна теплотворність виявляється меншою, ніж у листяної. Хвойні дрова займають більше місця та згоряють швидше.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кубометр сухих листяних дров здатний замінити 200 літрів нафти, 200 кубометрів природного газу. Дрова (деревина) є поновлюваним видом палива.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш «жаркими» вважаються дрова з берези, «найхолоднішими» — з осики.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Заготівля дров==&lt;br /&gt;
Велика частина дров має форму поліна. Технологія виготовлення полін проста: стовбури дерев і товсті гілки пиляють на відрізки довжиною 40-60 см (цурки) і потім розколюють сокирою в поздовжньому напрямку на дрібніші частини з площею торця до 100 см². Для рубання зручніше використовувати спеціальну сокиру-колун, лезо якої має форму клина з кутом приблизно в 30°. Колуном можна розколювати навіть найтовстіші чурки при меншій силі удару. При рубанні сокирою, особливо товстих чурок, велика ймовірність застрягання леза в утвореній тріщині чурки. Тоді, щоб розрубати деревину або звільнити сокиру, перевертають сокиру що застрягла і б'ють обухом об підставку (дровітню).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Правильна стійка під час рубання дров — ноги ширше плечей. Це запобігає можливості отримання травми у випадку промаху, невдалого удару або поломки сокири. Також для зручності цурку краще всього розташувати на висоті пояса людини, найчастіше як підставку використовують дуже товсту і кряжисту цурку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова2.jpeg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова33.gif|x150px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова4.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|hQq0x6Cchb8}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|ac-zRH-K1II}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rgcuTcVglhM}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/др]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Дрова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2014-12-02T16:28:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Джерела та література */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дрова, дрів и дров, '''''с. мн. ''Дрова. ''У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. ''Ном. № 200. Ум. '''Дрівця. '''Рудч. Ск. II. 7. ''А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. ''Ном. № 10289. ''Василь на всі празники нарублює дрівець. ''Кв. II. 160. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Др]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Олесь Донченко, II, 1956, 9);  * У порівняннях. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова... (Марко Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
♦ Нарубати (наламати) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 217); Ні в дрова, ні в тріски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Іван Франко, XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Щог., Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Донч., II, 1956, 9); * У порівн. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова… (Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Наруба́ти (налама́ти) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Мур., Бук. повість, 1959, 217); Ні в дро́ва, ні в трі́ски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Фр., XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 446.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва (зменшено-пестливе — дрівця́) — розпиляні, розколені, розрубані на поліна дерева, що ви­користовуються на паливо; здавна ними топили піч, отже вони під­тримували домашнє вогнище; символ діла, дії («Що більше дров, то більший вогонь», «Де дрова ру­бають, там тріски літають»; сирі дрова символізують горе: «Сирі дрова, гіркий дим, Оженився б, нема з ким»; «Ой закурила, зато­пила сирими дровами, Нема ж мо­го миленького з чорними брова­ми»; про це свідчить і вислів про вербові дрова: «Вербові дрова та гарбузова їда — то готова біда». У пеклі все тепло, а піди в Рай, то й дровами дбай (М. Номис); А ну, синку, розкладаймо хлівець та нару­баймо дрівець (М. Номис).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 201.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва – множинний іменник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відмінок(множина):&lt;br /&gt;
називний - дро́ва;&lt;br /&gt;
родовий	 - дров;&lt;br /&gt;
давальний - дро́вам;&lt;br /&gt;
знахідний - дро́ва;&lt;br /&gt;
орудний	- дро́вами;&lt;br /&gt;
місцевий - на/у дро́вах;&lt;br /&gt;
кличний - дро́ва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Теплопровдність дров==&lt;br /&gt;
Тепло, що виділяється при згорянні дров, залежить від породи дерева і вологості деревини. Вологість знижує теплотворення дров, оскільки випаровувана вода забирає частину теплової енергії. Втрати від вологості незначно залежать від початкової температури дров (точніше, води в них) і приймаються рівними 0,63 кВт * год на кілограм води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абсолютно сухі дрова листяних порід видають близько 5 кВт * год тепла на кілограм дров. Абсолютно сухі дрова хвойних порід дають близько 5,2 кВт * год тепла на кілограм дров, у зв'язку з хімічною відмінністю їх деревини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У реальних умовах досягти ідеальної сухості неможливо, тому нижче в таблиці представлена ​​теплотворність дров різних порід деревини і для порівняння інших видів палива при вологості 15%:&lt;br /&gt;
Хоча теплотворення у хвойної деревини на одиницю ваги і більше, ніж у листяної, але з урахуванням меншої щільності хвойної деревини питома об'ємна теплотворність виявляється меншою, ніж у листяної. Хвойні дрова займають більше місця та згоряють швидше.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кубометр сухих листяних дров здатний замінити 200 літрів нафти, 200 кубометрів природного газу. Дрова (деревина) є поновлюваним видом палива.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш «жаркими» вважаються дрова з берези, «найхолоднішими» — з осики.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Заготівля дров==&lt;br /&gt;
Велика частина дров має форму поліна. Технологія виготовлення полін проста: стовбури дерев і товсті гілки пиляють на відрізки довжиною 40-60 см (цурки) і потім розколюють сокирою в поздовжньому напрямку на дрібніші частини з площею торця до 100 см². Для рубання зручніше використовувати спеціальну сокиру-колун, лезо якої має форму клина з кутом приблизно в 30°. Колуном можна розколювати навіть найтовстіші чурки при меншій силі удару. При рубанні сокирою, особливо товстих чурок, велика ймовірність застрягання леза в утвореній тріщині чурки. Тоді, щоб розрубати деревину або звільнити сокиру, перевертають сокиру що застрягла і б'ють обухом об підставку (дровітню).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Правильна стійка під час рубання дров — ноги ширше плечей. Це запобігає можливості отримання травми у випадку промаху, невдалого удару або поломки сокири. Також для зручності цурку краще всього розташувати на висоті пояса людини, найчастіше як підставку використовують дуже товсту і кряжисту цурку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова2.jpeg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова33.gif|x150px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова4.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|hQq0x6Cchb8}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|ac-zRH-K1II}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rgcuTcVglhM}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/др]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Дрова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2014-12-02T16:28:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Джерела та література */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дрова, дрів и дров, '''''с. мн. ''Дрова. ''У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. ''Ном. № 200. Ум. '''Дрівця. '''Рудч. Ск. II. 7. ''А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. ''Ном. № 10289. ''Василь на всі празники нарублює дрівець. ''Кв. II. 160. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Др]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Олесь Донченко, II, 1956, 9);  * У порівняннях. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова... (Марко Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
♦ Нарубати (наламати) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 217); Ні в дрова, ні в тріски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Іван Франко, XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Щог., Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Донч., II, 1956, 9); * У порівн. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова… (Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Наруба́ти (налама́ти) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Мур., Бук. повість, 1959, 217); Ні в дро́ва, ні в трі́ски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Фр., XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 446.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва (зменшено-пестливе — дрівця́) — розпиляні, розколені, розрубані на поліна дерева, що ви­користовуються на паливо; здавна ними топили піч, отже вони під­тримували домашнє вогнище; символ діла, дії («Що більше дров, то більший вогонь», «Де дрова ру­бають, там тріски літають»; сирі дрова символізують горе: «Сирі дрова, гіркий дим, Оженився б, нема з ким»; «Ой закурила, зато­пила сирими дровами, Нема ж мо­го миленького з чорними брова­ми»; про це свідчить і вислів про вербові дрова: «Вербові дрова та гарбузова їда — то готова біда». У пеклі все тепло, а піди в Рай, то й дровами дбай (М. Номис); А ну, синку, розкладаймо хлівець та нару­баймо дрівець (М. Номис).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 201.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва – множинний іменник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відмінок(множина):&lt;br /&gt;
називний - дро́ва;&lt;br /&gt;
родовий	 - дров;&lt;br /&gt;
давальний - дро́вам;&lt;br /&gt;
знахідний - дро́ва;&lt;br /&gt;
орудний	- дро́вами;&lt;br /&gt;
місцевий - на/у дро́вах;&lt;br /&gt;
кличний - дро́ва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Теплопровдність дров==&lt;br /&gt;
Тепло, що виділяється при згорянні дров, залежить від породи дерева і вологості деревини. Вологість знижує теплотворення дров, оскільки випаровувана вода забирає частину теплової енергії. Втрати від вологості незначно залежать від початкової температури дров (точніше, води в них) і приймаються рівними 0,63 кВт * год на кілограм води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абсолютно сухі дрова листяних порід видають близько 5 кВт * год тепла на кілограм дров. Абсолютно сухі дрова хвойних порід дають близько 5,2 кВт * год тепла на кілограм дров, у зв'язку з хімічною відмінністю їх деревини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У реальних умовах досягти ідеальної сухості неможливо, тому нижче в таблиці представлена ​​теплотворність дров різних порід деревини і для порівняння інших видів палива при вологості 15%:&lt;br /&gt;
Хоча теплотворення у хвойної деревини на одиницю ваги і більше, ніж у листяної, але з урахуванням меншої щільності хвойної деревини питома об'ємна теплотворність виявляється меншою, ніж у листяної. Хвойні дрова займають більше місця та згоряють швидше.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кубометр сухих листяних дров здатний замінити 200 літрів нафти, 200 кубометрів природного газу. Дрова (деревина) є поновлюваним видом палива.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш «жаркими» вважаються дрова з берези, «найхолоднішими» — з осики.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Заготівля дров==&lt;br /&gt;
Велика частина дров має форму поліна. Технологія виготовлення полін проста: стовбури дерев і товсті гілки пиляють на відрізки довжиною 40-60 см (цурки) і потім розколюють сокирою в поздовжньому напрямку на дрібніші частини з площею торця до 100 см². Для рубання зручніше використовувати спеціальну сокиру-колун, лезо якої має форму клина з кутом приблизно в 30°. Колуном можна розколювати навіть найтовстіші чурки при меншій силі удару. При рубанні сокирою, особливо товстих чурок, велика ймовірність застрягання леза в утвореній тріщині чурки. Тоді, щоб розрубати деревину або звільнити сокиру, перевертають сокиру що застрягла і б'ють обухом об підставку (дровітню).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Правильна стійка під час рубання дров — ноги ширше плечей. Це запобігає можливості отримання травми у випадку промаху, невдалого удару або поломки сокири. Також для зручності цурку краще всього розташувати на висоті пояса людини, найчастіше як підставку використовують дуже товсту і кряжисту цурку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова2.jpeg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова33.gif|x150px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова4.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|hQq0x6Cchb8}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|ac-zRH-K1II}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rgcuTcVglhM}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
 ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/др]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Дрова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2014-12-02T16:26:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Зовнішні посилання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дрова, дрів и дров, '''''с. мн. ''Дрова. ''У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. ''Ном. № 200. Ум. '''Дрівця. '''Рудч. Ск. II. 7. ''А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. ''Ном. № 10289. ''Василь на всі празники нарублює дрівець. ''Кв. II. 160. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Др]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Олесь Донченко, II, 1956, 9);  * У порівняннях. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова... (Марко Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
♦ Нарубати (наламати) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 217); Ні в дрова, ні в тріски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Іван Франко, XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Щог., Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Донч., II, 1956, 9); * У порівн. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова… (Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Наруба́ти (налама́ти) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Мур., Бук. повість, 1959, 217); Ні в дро́ва, ні в трі́ски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Фр., XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 446.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва (зменшено-пестливе — дрівця́) — розпиляні, розколені, розрубані на поліна дерева, що ви­користовуються на паливо; здавна ними топили піч, отже вони під­тримували домашнє вогнище; символ діла, дії («Що більше дров, то більший вогонь», «Де дрова ру­бають, там тріски літають»; сирі дрова символізують горе: «Сирі дрова, гіркий дим, Оженився б, нема з ким»; «Ой закурила, зато­пила сирими дровами, Нема ж мо­го миленького з чорними брова­ми»; про це свідчить і вислів про вербові дрова: «Вербові дрова та гарбузова їда — то готова біда». У пеклі все тепло, а піди в Рай, то й дровами дбай (М. Номис); А ну, синку, розкладаймо хлівець та нару­баймо дрівець (М. Номис).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 201.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва – множинний іменник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відмінок(множина):&lt;br /&gt;
називний - дро́ва;&lt;br /&gt;
родовий	 - дров;&lt;br /&gt;
давальний - дро́вам;&lt;br /&gt;
знахідний - дро́ва;&lt;br /&gt;
орудний	- дро́вами;&lt;br /&gt;
місцевий - на/у дро́вах;&lt;br /&gt;
кличний - дро́ва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Теплопровдність дров==&lt;br /&gt;
Тепло, що виділяється при згорянні дров, залежить від породи дерева і вологості деревини. Вологість знижує теплотворення дров, оскільки випаровувана вода забирає частину теплової енергії. Втрати від вологості незначно залежать від початкової температури дров (точніше, води в них) і приймаються рівними 0,63 кВт * год на кілограм води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абсолютно сухі дрова листяних порід видають близько 5 кВт * год тепла на кілограм дров. Абсолютно сухі дрова хвойних порід дають близько 5,2 кВт * год тепла на кілограм дров, у зв'язку з хімічною відмінністю їх деревини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У реальних умовах досягти ідеальної сухості неможливо, тому нижче в таблиці представлена ​​теплотворність дров різних порід деревини і для порівняння інших видів палива при вологості 15%:&lt;br /&gt;
Хоча теплотворення у хвойної деревини на одиницю ваги і більше, ніж у листяної, але з урахуванням меншої щільності хвойної деревини питома об'ємна теплотворність виявляється меншою, ніж у листяної. Хвойні дрова займають більше місця та згоряють швидше.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кубометр сухих листяних дров здатний замінити 200 літрів нафти, 200 кубометрів природного газу. Дрова (деревина) є поновлюваним видом палива.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш «жаркими» вважаються дрова з берези, «найхолоднішими» — з осики.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Заготівля дров==&lt;br /&gt;
Велика частина дров має форму поліна. Технологія виготовлення полін проста: стовбури дерев і товсті гілки пиляють на відрізки довжиною 40-60 см (цурки) і потім розколюють сокирою в поздовжньому напрямку на дрібніші частини з площею торця до 100 см². Для рубання зручніше використовувати спеціальну сокиру-колун, лезо якої має форму клина з кутом приблизно в 30°. Колуном можна розколювати навіть найтовстіші чурки при меншій силі удару. При рубанні сокирою, особливо товстих чурок, велика ймовірність застрягання леза в утвореній тріщині чурки. Тоді, щоб розрубати деревину або звільнити сокиру, перевертають сокиру що застрягла і б'ють обухом об підставку (дровітню).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Правильна стійка під час рубання дров — ноги ширше плечей. Це запобігає можливості отримання травми у випадку промаху, невдалого удару або поломки сокири. Також для зручності цурку краще всього розташувати на висоті пояса людини, найчастіше як підставку використовують дуже товсту і кряжисту цурку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова2.jpeg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова33.gif|x150px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова4.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|hQq0x6Cchb8}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|ac-zRH-K1II}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rgcuTcVglhM}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/др]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Дрова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2014-12-02T16:25:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дрова, дрів и дров, '''''с. мн. ''Дрова. ''У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. ''Ном. № 200. Ум. '''Дрівця. '''Рудч. Ск. II. 7. ''А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. ''Ном. № 10289. ''Василь на всі празники нарублює дрівець. ''Кв. II. 160. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Др]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Олесь Донченко, II, 1956, 9);  * У порівняннях. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова... (Марко Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
♦ Нарубати (наламати) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 217); Ні в дрова, ні в тріски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Іван Франко, XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Щог., Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Донч., II, 1956, 9); * У порівн. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова… (Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Наруба́ти (налама́ти) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Мур., Бук. повість, 1959, 217); Ні в дро́ва, ні в трі́ски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Фр., XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 446.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва (зменшено-пестливе — дрівця́) — розпиляні, розколені, розрубані на поліна дерева, що ви­користовуються на паливо; здавна ними топили піч, отже вони під­тримували домашнє вогнище; символ діла, дії («Що більше дров, то більший вогонь», «Де дрова ру­бають, там тріски літають»; сирі дрова символізують горе: «Сирі дрова, гіркий дим, Оженився б, нема з ким»; «Ой закурила, зато­пила сирими дровами, Нема ж мо­го миленького з чорними брова­ми»; про це свідчить і вислів про вербові дрова: «Вербові дрова та гарбузова їда — то готова біда». У пеклі все тепло, а піди в Рай, то й дровами дбай (М. Номис); А ну, синку, розкладаймо хлівець та нару­баймо дрівець (М. Номис).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 201.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва – множинний іменник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відмінок(множина):&lt;br /&gt;
називний - дро́ва;&lt;br /&gt;
родовий	 - дров;&lt;br /&gt;
давальний - дро́вам;&lt;br /&gt;
знахідний - дро́ва;&lt;br /&gt;
орудний	- дро́вами;&lt;br /&gt;
місцевий - на/у дро́вах;&lt;br /&gt;
кличний - дро́ва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Теплопровдність дров==&lt;br /&gt;
Тепло, що виділяється при згорянні дров, залежить від породи дерева і вологості деревини. Вологість знижує теплотворення дров, оскільки випаровувана вода забирає частину теплової енергії. Втрати від вологості незначно залежать від початкової температури дров (точніше, води в них) і приймаються рівними 0,63 кВт * год на кілограм води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абсолютно сухі дрова листяних порід видають близько 5 кВт * год тепла на кілограм дров. Абсолютно сухі дрова хвойних порід дають близько 5,2 кВт * год тепла на кілограм дров, у зв'язку з хімічною відмінністю їх деревини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У реальних умовах досягти ідеальної сухості неможливо, тому нижче в таблиці представлена ​​теплотворність дров різних порід деревини і для порівняння інших видів палива при вологості 15%:&lt;br /&gt;
Хоча теплотворення у хвойної деревини на одиницю ваги і більше, ніж у листяної, але з урахуванням меншої щільності хвойної деревини питома об'ємна теплотворність виявляється меншою, ніж у листяної. Хвойні дрова займають більше місця та згоряють швидше.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кубометр сухих листяних дров здатний замінити 200 літрів нафти, 200 кубометрів природного газу. Дрова (деревина) є поновлюваним видом палива.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш «жаркими» вважаються дрова з берези, «найхолоднішими» — з осики.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Заготівля дров==&lt;br /&gt;
Велика частина дров має форму поліна. Технологія виготовлення полін проста: стовбури дерев і товсті гілки пиляють на відрізки довжиною 40-60 см (цурки) і потім розколюють сокирою в поздовжньому напрямку на дрібніші частини з площею торця до 100 см². Для рубання зручніше використовувати спеціальну сокиру-колун, лезо якої має форму клина з кутом приблизно в 30°. Колуном можна розколювати навіть найтовстіші чурки при меншій силі удару. При рубанні сокирою, особливо товстих чурок, велика ймовірність застрягання леза в утвореній тріщині чурки. Тоді, щоб розрубати деревину або звільнити сокиру, перевертають сокиру що застрягла і б'ють обухом об підставку (дровітню).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Правильна стійка під час рубання дров — ноги ширше плечей. Це запобігає можливості отримання травми у випадку промаху, невдалого удару або поломки сокири. Також для зручності цурку краще всього розташувати на висоті пояса людини, найчастіше як підставку використовують дуже товсту і кряжисту цурку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова2.jpeg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова33.gif|x150px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова4.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|hQq0x6Cchb8}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|ac-zRH-K1II}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rgcuTcVglhM}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/др]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Дрова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2014-12-02T16:25:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дрова, дрів и дров, '''''с. мн. ''Дрова. ''У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. ''Ном. № 200. Ум. '''Дрівця. '''Рудч. Ск. II. 7. ''А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. ''Ном. № 10289. ''Василь на всі празники нарублює дрівець. ''Кв. II. 160. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Др]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Олесь Донченко, II, 1956, 9);  * У порівняннях. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова... (Марко Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
♦ Нарубати (наламати) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 217); Ні в дрова, ні в тріски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Іван Франко, XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Щог., Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Донч., II, 1956, 9); * У порівн. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова… (Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Наруба́ти (налама́ти) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Мур., Бук. повість, 1959, 217); Ні в дро́ва, ні в трі́ски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Фр., XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 446.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва (зменшено-пестливе — дрівця́) — розпиляні, розколені, розрубані на поліна дерева, що ви­користовуються на паливо; здавна ними топили піч, отже вони під­тримували домашнє вогнище; символ діла, дії («Що більше дров, то більший вогонь», «Де дрова ру­бають, там тріски літають»; сирі дрова символізують горе: «Сирі дрова, гіркий дим, Оженився б, нема з ким»; «Ой закурила, зато­пила сирими дровами, Нема ж мо­го миленького з чорними брова­ми»; про це свідчить і вислів про вербові дрова: «Вербові дрова та гарбузова їда — то готова біда». У пеклі все тепло, а піди в Рай, то й дровами дбай (М. Номис); А ну, синку, розкладаймо хлівець та нару­баймо дрівець (М. Номис).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 201.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва – множинний іменник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відмінок(множина):&lt;br /&gt;
називний - дро́ва;&lt;br /&gt;
родовий	 - дров;&lt;br /&gt;
давальний - дро́вам;&lt;br /&gt;
знахідний - дро́ва;&lt;br /&gt;
орудний	- дро́вами;&lt;br /&gt;
місцевий - на/у дро́вах;&lt;br /&gt;
кличний - дро́ва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Теплопровдність дров==&lt;br /&gt;
Тепло, що виділяється при згорянні дров, залежить від породи дерева і вологості деревини. Вологість знижує теплотворення дров, оскільки випаровувана вода забирає частину теплової енергії. Втрати від вологості незначно залежать від початкової температури дров (точніше, води в них) і приймаються рівними 0,63 кВт * год на кілограм води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абсолютно сухі дрова листяних порід видають близько 5 кВт * год тепла на кілограм дров. Абсолютно сухі дрова хвойних порід дають близько 5,2 кВт * год тепла на кілограм дров, у зв'язку з хімічною відмінністю їх деревини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У реальних умовах досягти ідеальної сухості неможливо, тому нижче в таблиці представлена ​​теплотворність дров різних порід деревини і для порівняння інших видів палива при вологості 15%:&lt;br /&gt;
Хоча теплотворення у хвойної деревини на одиницю ваги і більше, ніж у листяної, але з урахуванням меншої щільності хвойної деревини питома об'ємна теплотворність виявляється меншою, ніж у листяної. Хвойні дрова займають більше місця та згоряють швидше.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кубометр сухих листяних дров здатний замінити 200 літрів нафти, 200 кубометрів природного газу. Дрова (деревина) є поновлюваним видом палива.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш «жаркими» вважаються дрова з берези, «найхолоднішими» — з осики.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Заготівля дров==&lt;br /&gt;
Велика частина дров має форму поліна. Технологія виготовлення полін проста: стовбури дерев і товсті гілки пиляють на відрізки довжиною 40-60 см (цурки) і потім розколюють сокирою в поздовжньому напрямку на дрібніші частини з площею торця до 100 см². Для рубання зручніше використовувати спеціальну сокиру-колун, лезо якої має форму клина з кутом приблизно в 30°. Колуном можна розколювати навіть найтовстіші чурки при меншій силі удару. При рубанні сокирою, особливо товстих чурок, велика ймовірність застрягання леза в утвореній тріщині чурки. Тоді, щоб розрубати деревину або звільнити сокиру, перевертають сокиру що застрягла і б'ють обухом об підставку (дровітню).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Правильна стійка під час рубання дров — ноги ширше плечей. Це запобігає можливості отримання травми у випадку промаху, невдалого удару або поломки сокири. Також для зручності цурку краще всього розташувати на висоті пояса людини, найчастіше як підставку використовують дуже товсту і кряжисту цурку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова2.jpeg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова33.gif|x150px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова4.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|hQq0x6Cchb8}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|ac-zRH-K1II}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rgcuTcVglhM}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/др]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Дрова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2014-12-02T16:23:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дрова, дрів и дров, '''''с. мн. ''Дрова. ''У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. ''Ном. № 200. Ум. '''Дрівця. '''Рудч. Ск. II. 7. ''А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. ''Ном. № 10289. ''Василь на всі празники нарублює дрівець. ''Кв. II. 160. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Др]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Олесь Донченко, II, 1956, 9);  * У порівняннях. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова... (Марко Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
♦ Нарубати (наламати) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 217); Ні в дрова, ні в тріски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Іван Франко, XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Щог., Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Донч., II, 1956, 9); * У порівн. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова… (Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Наруба́ти (налама́ти) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Мур., Бук. повість, 1959, 217); Ні в дро́ва, ні в трі́ски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Фр., XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 446.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва (зменшено-пестливе — дрівця́) — розпиляні, розколені, розрубані на поліна дерева, що ви­користовуються на паливо; здавна ними топили піч, отже вони під­тримували домашнє вогнище; символ діла, дії («Що більше дров, то більший вогонь», «Де дрова ру­бають, там тріски літають»; сирі дрова символізують горе: «Сирі дрова, гіркий дим, Оженився б, нема з ким»; «Ой закурила, зато­пила сирими дровами, Нема ж мо­го миленького з чорними брова­ми»; про це свідчить і вислів про вербові дрова: «Вербові дрова та гарбузова їда — то готова біда». У пеклі все тепло, а піди в Рай, то й дровами дбай (М. Номис); А ну, синку, розкладаймо хлівець та нару­баймо дрівець (М. Номис).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 201.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва – множинний іменник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відмінок(множина):&lt;br /&gt;
називний - дро́ва;&lt;br /&gt;
родовий	 - дров;&lt;br /&gt;
давальний - дро́вам;&lt;br /&gt;
знахідний - дро́ва;&lt;br /&gt;
орудний	- дро́вами;&lt;br /&gt;
місцевий - на/у дро́вах;&lt;br /&gt;
кличний - дро́ва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Теплопровдність дров==&lt;br /&gt;
Тепло, що виділяється при згорянні дров, залежить від породи дерева і вологості деревини. Вологість знижує теплотворення дров, оскільки випаровувана вода забирає частину теплової енергії. Втрати від вологості незначно залежать від початкової температури дров (точніше, води в них) і приймаються рівними 0,63 кВт * год на кілограм води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абсолютно сухі дрова листяних порід видають близько 5 кВт * год тепла на кілограм дров. Абсолютно сухі дрова хвойних порід дають близько 5,2 кВт * год тепла на кілограм дров, у зв'язку з хімічною відмінністю їх деревини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У реальних умовах досягти ідеальної сухості неможливо, тому нижче в таблиці представлена ​​теплотворність дров різних порід деревини і для порівняння інших видів палива при вологості 15%:&lt;br /&gt;
Хоча теплотворення у хвойної деревини на одиницю ваги і більше, ніж у листяної, але з урахуванням меншої щільності хвойної деревини питома об'ємна теплотворність виявляється меншою, ніж у листяної. Хвойні дрова займають більше місця та згоряють швидше.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кубометр сухих листяних дров здатний замінити 200 літрів нафти, 200 кубометрів природного газу. Дрова (деревина) є поновлюваним видом палива.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш «жаркими» вважаються дрова з берези, «найхолоднішими» — з осики.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Заготівля дров==&lt;br /&gt;
Велика частина дров має форму поліна. Технологія виготовлення полін проста: стовбури дерев і товсті гілки пиляють на відрізки довжиною 40-60 см (цурки) і потім розколюють сокирою в поздовжньому напрямку на дрібніші частини з площею торця до 100 см². Для рубання зручніше використовувати спеціальну сокиру-колун, лезо якої має форму клина з кутом приблизно в 30°. Колуном можна розколювати навіть найтовстіші чурки при меншій силі удару. При рубанні сокирою, особливо товстих чурок, велика ймовірність застрягання леза в утвореній тріщині чурки. Тоді, щоб розрубати деревину або звільнити сокиру, перевертають сокиру що застрягла і б'ють обухом об підставку (дровітню).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Правильна стійка під час рубання дров — ноги ширше плечей. Це запобігає можливості отримання травми у випадку промаху, невдалого удару або поломки сокири. Також для зручності цурку краще всього розташувати на висоті пояса людини, найчастіше як підставку використовують дуже товсту і кряжисту цурку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова2.jpeg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова33.gif|x150px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова4.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|hQq0x6Cchb8}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|ac-zRH-K1II}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/др]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Дрова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2014-12-02T16:21:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дрова, дрів и дров, '''''с. мн. ''Дрова. ''У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. ''Ном. № 200. Ум. '''Дрівця. '''Рудч. Ск. II. 7. ''А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. ''Ном. № 10289. ''Василь на всі празники нарублює дрівець. ''Кв. II. 160. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Др]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Олесь Донченко, II, 1956, 9);  * У порівняннях. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова... (Марко Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
♦ Нарубати (наламати) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 217); Ні в дрова, ні в тріски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Іван Франко, XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Щог., Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Донч., II, 1956, 9); * У порівн. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова… (Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Наруба́ти (налама́ти) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Мур., Бук. повість, 1959, 217); Ні в дро́ва, ні в трі́ски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Фр., XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 446.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва (зменшено-пестливе — дрівця́) — розпиляні, розколені, розрубані на поліна дерева, що ви­користовуються на паливо; здавна ними топили піч, отже вони під­тримували домашнє вогнище; символ діла, дії («Що більше дров, то більший вогонь», «Де дрова ру­бають, там тріски літають»; сирі дрова символізують горе: «Сирі дрова, гіркий дим, Оженився б, нема з ким»; «Ой закурила, зато­пила сирими дровами, Нема ж мо­го миленького з чорними брова­ми»; про це свідчить і вислів про вербові дрова: «Вербові дрова та гарбузова їда — то готова біда». У пеклі все тепло, а піди в Рай, то й дровами дбай (М. Номис); А ну, синку, розкладаймо хлівець та нару­баймо дрівець (М. Номис).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 201.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва – множинний іменник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відмінок(множина):&lt;br /&gt;
називний - дро́ва;&lt;br /&gt;
родовий	 - дров;&lt;br /&gt;
давальний - дро́вам;&lt;br /&gt;
знахідний - дро́ва;&lt;br /&gt;
орудний	- дро́вами;&lt;br /&gt;
місцевий - на/у дро́вах;&lt;br /&gt;
кличний - дро́ва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Теплопровдність дров==&lt;br /&gt;
Тепло, що виділяється при згорянні дров, залежить від породи дерева і вологості деревини. Вологість знижує теплотворення дров, оскільки випаровувана вода забирає частину теплової енергії. Втрати від вологості незначно залежать від початкової температури дров (точніше, води в них) і приймаються рівними 0,63 кВт * год на кілограм води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абсолютно сухі дрова листяних порід видають близько 5 кВт * год тепла на кілограм дров. Абсолютно сухі дрова хвойних порід дають близько 5,2 кВт * год тепла на кілограм дров, у зв'язку з хімічною відмінністю їх деревини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У реальних умовах досягти ідеальної сухості неможливо, тому нижче в таблиці представлена ​​теплотворність дров різних порід деревини і для порівняння інших видів палива при вологості 15%:&lt;br /&gt;
Хоча теплотворення у хвойної деревини на одиницю ваги і більше, ніж у листяної, але з урахуванням меншої щільності хвойної деревини питома об'ємна теплотворність виявляється меншою, ніж у листяної. Хвойні дрова займають більше місця та згоряють швидше.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кубометр сухих листяних дров здатний замінити 200 літрів нафти, 200 кубометрів природного газу. Дрова (деревина) є поновлюваним видом палива.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш «жаркими» вважаються дрова з берези, «найхолоднішими» — з осики.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Заготівля дров==&lt;br /&gt;
Велика частина дров має форму поліна. Технологія виготовлення полін проста: стовбури дерев і товсті гілки пиляють на відрізки довжиною 40-60 см (цурки) і потім розколюють сокирою в поздовжньому напрямку на дрібніші частини з площею торця до 100 см². Для рубання зручніше використовувати спеціальну сокиру-колун, лезо якої має форму клина з кутом приблизно в 30°. Колуном можна розколювати навіть найтовстіші чурки при меншій силі удару. При рубанні сокирою, особливо товстих чурок, велика ймовірність застрягання леза в утвореній тріщині чурки. Тоді, щоб розрубати деревину або звільнити сокиру, перевертають сокиру що застрягла і б'ють обухом об підставку (дровітню).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Правильна стійка під час рубання дров — ноги ширше плечей. Це запобігає можливості отримання травми у випадку промаху, невдалого удару або поломки сокири. Також для зручності цурку краще всього розташувати на висоті пояса людини, найчастіше як підставку використовують дуже товсту і кряжисту цурку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова2.jpeg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова33.gif|x150px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова4.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|hQq0x6Cchb8}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/др]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Дрова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2014-12-02T16:17:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дрова, дрів и дров, '''''с. мн. ''Дрова. ''У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. ''Ном. № 200. Ум. '''Дрівця. '''Рудч. Ск. II. 7. ''А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. ''Ном. № 10289. ''Василь на всі празники нарублює дрівець. ''Кв. II. 160. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Др]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Олесь Донченко, II, 1956, 9);  * У порівняннях. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова... (Марко Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
♦ Нарубати (наламати) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 217); Ні в дрова, ні в тріски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Іван Франко, XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Щог., Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Донч., II, 1956, 9); * У порівн. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова… (Вовчок, І, 1955, 377).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Наруба́ти (налама́ти) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Мур., Бук. повість, 1959, 217); Ні в дро́ва, ні в трі́ски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Фр., XVI, 1955, 139).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 420.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 446.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва (зменшено-пестливе — дрівця́) — розпиляні, розколені, розрубані на поліна дерева, що ви­користовуються на паливо; здавна ними топили піч, отже вони під­тримували домашнє вогнище; символ діла, дії («Що більше дров, то більший вогонь», «Де дрова ру­бають, там тріски літають»; сирі дрова символізують горе: «Сирі дрова, гіркий дим, Оженився б, нема з ким»; «Ой закурила, зато­пила сирими дровами, Нема ж мо­го миленького з чорними брова­ми»; про це свідчить і вислів про вербові дрова: «Вербові дрова та гарбузова їда — то готова біда». У пеклі все тепло, а піди в Рай, то й дровами дбай (М. Номис); А ну, синку, розкладаймо хлівець та нару­баймо дрівець (М. Номис).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 201.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дро́ва – множинний іменник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відмінок(множина):&lt;br /&gt;
називний - дро́ва;&lt;br /&gt;
родовий	 - дров;&lt;br /&gt;
давальний - дро́вам;&lt;br /&gt;
знахідний - дро́ва;&lt;br /&gt;
орудний	- дро́вами;&lt;br /&gt;
місцевий - на/у дро́вах;&lt;br /&gt;
кличний - дро́ва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Теплопровдність дров==&lt;br /&gt;
Тепло, що виділяється при згорянні дров, залежить від породи дерева і вологості деревини. Вологість знижує теплотворення дров, оскільки випаровувана вода забирає частину теплової енергії. Втрати від вологості незначно залежать від початкової температури дров (точніше, води в них) і приймаються рівними 0,63 кВт * год на кілограм води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абсолютно сухі дрова листяних порід видають близько 5 кВт * год тепла на кілограм дров. Абсолютно сухі дрова хвойних порід дають близько 5,2 кВт * год тепла на кілограм дров, у зв'язку з хімічною відмінністю їх деревини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У реальних умовах досягти ідеальної сухості неможливо, тому нижче в таблиці представлена ​​теплотворність дров різних порід деревини і для порівняння інших видів палива при вологості 15%:&lt;br /&gt;
Хоча теплотворення у хвойної деревини на одиницю ваги і більше, ніж у листяної, але з урахуванням меншої щільності хвойної деревини питома об'ємна теплотворність виявляється меншою, ніж у листяної. Хвойні дрова займають більше місця та згоряють швидше.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кубометр сухих листяних дров здатний замінити 200 літрів нафти, 200 кубометрів природного газу. Дрова (деревина) є поновлюваним видом палива.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш «жаркими» вважаються дрова з берези, «найхолоднішими» — з осики.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Заготівля дров==&lt;br /&gt;
Велика частина дров має форму поліна. Технологія виготовлення полін проста: стовбури дерев і товсті гілки пиляють на відрізки довжиною 40-60 см (цурки) і потім розколюють сокирою в поздовжньому напрямку на дрібніші частини з площею торця до 100 см². Для рубання зручніше використовувати спеціальну сокиру-колун, лезо якої має форму клина з кутом приблизно в 30°. Колуном можна розколювати навіть найтовстіші чурки при меншій силі удару. При рубанні сокирою, особливо товстих чурок, велика ймовірність застрягання леза в утвореній тріщині чурки. Тоді, щоб розрубати деревину або звільнити сокиру, перевертають сокиру що застрягла і б'ють обухом об підставку (дровітню).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Правильна стійка під час рубання дров — ноги ширше плечей. Це запобігає можливості отримання травми у випадку промаху, невдалого удару або поломки сокири. Також для зручності цурку краще всього розташувати на висоті пояса людини, найчастіше як підставку використовують дуже товсту і кряжисту цурку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова2.jpeg|x150px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова33.gif|x150px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дрова4.jpg|x150px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/др]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B04.jpg</id>
		<title>Файл:Дрова4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B04.jpg"/>
				<updated>2014-12-02T16:16:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Безолюк 21По: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Безолюк 21По</name></author>	</entry>

	</feed>