https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%B0+%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 2026-07-16T02:07:11Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2014-04-22T09:48:21Z

<p>Баландіна Олена: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Годинник, -ка, '''''м. ''Часы. ''Годинник на стіні цокав. ''Левиц. I. 34. ''Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. ''Щог. В. 140. ''Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, промовив Искра, устаючи з канапки і виймаючи зза пазухи свого годинника. ''Морд. Пл. 41. У Лемковъ: стѣнные часы: Вх. Лем. 404. См. еще: '''Година 1, годинка 2, годильник. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Годинник (арх.:[1][2][3] дзиґа́р, дзиґарі́) — пристрій для вимірювання часу. Більшість сучасних годинників використовують періодичні процеси на зразок автоколивань, історичні годинники на кшталт пісочних або водяних використовували для вимірювання проміжків часу тривалість певного процесу, наприклад пересипання піску з однієї половини в іншу через вузьку щілину.<br /> Виконуючи свою основну функцію, годинники часто є художніми та ювелірними виробами, що мають значну цінність завдяки унікальному дизайну.<br /> <br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Годинники, як інструменти для вимірювання проміжків часу, менших за добу, та часу дня, використовувалися здавна. Першими серед них були сонячні годинники, що визначали час за напрямком тіні. Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.<br /> Водяні годинники були відомі ще в Стародавньому Єгипті та Межиріччі.<br /> Механічні годинники почали з'являтися в Європі в 14 столітті. Перші з них не мали ані стрілок, ані циферблата, про час доби сповіщав дзвін. Існують і раніші згадки про годинники, наприклад, про годинник, одержаний Карлом Великим у подарунок від Гарун ар-Рашида, однак про будову цих годинників свідчень не збереглося. У 15 — 16 століттях величезні годинники почали встановлювати на майданах великих міст Європи. Точність цих годинників була невисокою, до чверті години. Як джерело енергії в них спочатку використовувалася вода, потім, у сучасніших конструкціях — гирі. Дорогу до цих годинників відкрив винахід штиревого спускового механізму.<br /> Крім утилітарної функції визначення часу доби, годинники епохи Відроження мали важливе значення для астрономії та астрології, завдяки чому вони часто показували не тільки час, а й дату, день тижня, фази Місяця, і, навіть, гороскоп.<br /> Важливою подією в розвитку годинників було відкриття Галілео Галілеєм ізохронності коливань маятника, тобто того факту, що період малих коливань маятника не залежить від амплітуди. Після цього виникла ідея маятникового годинника.<br /> Механічний годинник із годинниковою і хвилинною стрілками винайдено лише в 17 столітті. Перший годинник з маятником винайшов у 17 ст. голландський механік Хрістіан Гюйгенс. Це був найточніший годинник серед усіх інших годинників. Незалежно від Гюйгенса маятниковий годинник побудував Роберт Гук. Анкерний механізм винайшов 1670 року англійський механік Вільям Клемент. У 1675 році Томас Томпіон сконструював ще точніший годинник, у якому маятник він замінив пружиною.<br /> Розвиток годинників стимулювався практичними потребами навігації. Для точного визначення координат корабля на морі були потрібні годинники, що визначали б час не тільки точно, а й в умовах корабельної хитавиці. Такий годиник, що отримав назву хронометра, створив Джон Гаррісон. За цей винахід Гаррісон у 1772 р. одержав премію у 20 тис. фунтів від британського короля.<br /> У 19 ст. з'явився перший електричний годинник, а у 1918 році електрогодинник вже міг працювати на струмі з мережі.<br /> З розвитком електроніки у другій половині 20 ст. електронні годинники почали заміщати механічні. Електронні годинники, які відлічують час із великою точністю, використовують кристали кварцу. Такий принцип ґрунтується на природній вібрації (100 000 коливань за секунду) у кристалах кварцу, а джерелом живлення є батарейка. Сучасні годинники нагадують крихітний комп'ютер. Вони мають будильник і секундомір, а час відображають на електронному дисплеї. Електронні годинники стали складовою частиною ком'ютерів, мобільних телефонів та інших побутових приладів - таймерами оснащені мікрохвильві печі й пральні машини тощо.<br /> Наукові експерименти потребують вимірювання часу ще з більшою точністю, завдяки чому виникли атомні годинники, які використовують коливання електромагнітного поля, створеного випромінюванням атомів при переходах між електронними рівнями. За дуже низьких температур цезієві атомні годинники можуть забезпечити точність вимірювання часу до 10-11 секунди.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5cf2ab2233ffa7e2a6ee434c558d425f_600x1000.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5-фактів-про-годинник.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:6855_1402.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:06071302s.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Clock1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|FHdSj7a-btI}}<br /> {{#ev:youtube|mVnOPX4bAhI}}<br /> {{#ev:youtube|J--41tUPok8}}<br /> {{#ev:youtube|yfF_1wVwhFU}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Наручний годинник-Вікіпедія]<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] <br /> [[Категорія:Го]]<br /> <br /> [http://24timezones.com/map_uk.htm Світова мапа часу]</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2014-04-22T09:47:09Z

<p>Баландіна Олена: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Годинник, -ка, '''''м. ''Часы. ''Годинник на стіні цокав. ''Левиц. I. 34. ''Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. ''Щог. В. 140. ''Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, промовив Искра, устаючи з канапки і виймаючи зза пазухи свого годинника. ''Морд. Пл. 41. У Лемковъ: стѣнные часы: Вх. Лем. 404. См. еще: '''Година 1, годинка 2, годильник. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Годинник (арх.:[1][2][3] дзиґа́р, дзиґарі́) — пристрій для вимірювання часу. Більшість сучасних годинників використовують періодичні процеси на зразок автоколивань, історичні годинники на кшталт пісочних або водяних використовували для вимірювання проміжків часу тривалість певного процесу, наприклад пересипання піску з однієї половини в іншу через вузьку щілину.<br /> Виконуючи свою основну функцію, годинники часто є художніми та ювелірними виробами, що мають значну цінність завдяки унікальному дизайну.<br /> <br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Годинники, як інструменти для вимірювання проміжків часу, менших за добу, та часу дня, використовувалися здавна. Першими серед них були сонячні годинники, що визначали час за напрямком тіні. Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.<br /> Водяні годинники були відомі ще в Стародавньому Єгипті та Межиріччі.<br /> Механічні годинники почали з'являтися в Європі в 14 столітті. Перші з них не мали ані стрілок, ані циферблата, про час доби сповіщав дзвін. Існують і раніші згадки про годинники, наприклад, про годинник, одержаний Карлом Великим у подарунок від Гарун ар-Рашида, однак про будову цих годинників свідчень не збереглося. У 15 — 16 століттях величезні годинники почали встановлювати на майданах великих міст Європи. Точність цих годинників була невисокою, до чверті години. Як джерело енергії в них спочатку використовувалася вода, потім, у сучасніших конструкціях — гирі. Дорогу до цих годинників відкрив винахід штиревого спускового механізму.<br /> Крім утилітарної функції визначення часу доби, годинники епохи Відроження мали важливе значення для астрономії та астрології, завдяки чому вони часто показували не тільки час, а й дату, день тижня, фази Місяця, і, навіть, гороскоп.<br /> Важливою подією в розвитку годинників було відкриття Галілео Галілеєм ізохронності коливань маятника, тобто того факту, що період малих коливань маятника не залежить від амплітуди. Після цього виникла ідея маятникового годинника.<br /> Механічний годинник із годинниковою і хвилинною стрілками винайдено лише в 17 столітті. Перший годинник з маятником винайшов у 17 ст. голландський механік Хрістіан Гюйгенс. Це був найточніший годинник серед усіх інших годинників. Незалежно від Гюйгенса маятниковий годинник побудував Роберт Гук. Анкерний механізм винайшов 1670 року англійський механік Вільям Клемент. У 1675 році Томас Томпіон сконструював ще точніший годинник, у якому маятник він замінив пружиною.<br /> Розвиток годинників стимулювався практичними потребами навігації. Для точного визначення координат корабля на морі були потрібні годинники, що визначали б час не тільки точно, а й в умовах корабельної хитавиці. Такий годиник, що отримав назву хронометра, створив Джон Гаррісон. За цей винахід Гаррісон у 1772 р. одержав премію у 20 тис. фунтів від британського короля.<br /> У 19 ст. з'явився перший електричний годинник, а у 1918 році електрогодинник вже міг працювати на струмі з мережі.<br /> З розвитком електроніки у другій половині 20 ст. електронні годинники почали заміщати механічні. Електронні годинники, які відлічують час із великою точністю, використовують кристали кварцу. Такий принцип ґрунтується на природній вібрації (100 000 коливань за секунду) у кристалах кварцу, а джерелом живлення є батарейка. Сучасні годинники нагадують крихітний комп'ютер. Вони мають будильник і секундомір, а час відображають на електронному дисплеї. Електронні годинники стали складовою частиною ком'ютерів, мобільних телефонів та інших побутових приладів - таймерами оснащені мікрохвильві печі й пральні машини тощо.<br /> Наукові експерименти потребують вимірювання часу ще з більшою точністю, завдяки чому виникли атомні годинники, які використовують коливання електромагнітного поля, створеного випромінюванням атомів при переходах між електронними рівнями. За дуже низьких температур цезієві атомні годинники можуть забезпечити точність вимірювання часу до 10-11 секунди.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5cf2ab2233ffa7e2a6ee434c558d425f_600x1000.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5-фактів-про-годинник.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:6855_1402.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:06071302s.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Clock1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|FHdSj7a-btI}}<br /> {{#ev:youtube|mVnOPX4bAhI}}<br /> {{#ev:youtube|J--41tUPok8}}<br /> {{#ev:youtube|yfF_1wVwhFU}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Наручний годинник-Вікіпедія]<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] <br /> [[Категорія:Го]]</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2014-04-22T09:46:14Z

<p>Баландіна Олена: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Годинник, -ка, '''''м. ''Часы. ''Годинник на стіні цокав. ''Левиц. I. 34. ''Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. ''Щог. В. 140. ''Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, промовив Искра, устаючи з канапки і виймаючи зза пазухи свого годинника. ''Морд. Пл. 41. У Лемковъ: стѣнные часы: Вх. Лем. 404. См. еще: '''Година 1, годинка 2, годильник. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Годинник (арх.:[1][2][3] дзиґа́р, дзиґарі́) — пристрій для вимірювання часу. Більшість сучасних годинників використовують періодичні процеси на зразок автоколивань, історичні годинники на кшталт пісочних або водяних використовували для вимірювання проміжків часу тривалість певного процесу, наприклад пересипання піску з однієї половини в іншу через вузьку щілину.<br /> Виконуючи свою основну функцію, годинники часто є художніми та ювелірними виробами, що мають значну цінність завдяки унікальному дизайну.<br /> <br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Годинники, як інструменти для вимірювання проміжків часу, менших за добу, та часу дня, використовувалися здавна. Першими серед них були сонячні годинники, що визначали час за напрямком тіні. Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.<br /> Водяні годинники були відомі ще в Стародавньому Єгипті та Межиріччі.<br /> Механічні годинники почали з'являтися в Європі в 14 столітті. Перші з них не мали ані стрілок, ані циферблата, про час доби сповіщав дзвін. Існують і раніші згадки про годинники, наприклад, про годинник, одержаний Карлом Великим у подарунок від Гарун ар-Рашида, однак про будову цих годинників свідчень не збереглося. У 15 — 16 століттях величезні годинники почали встановлювати на майданах великих міст Європи. Точність цих годинників була невисокою, до чверті години. Як джерело енергії в них спочатку використовувалася вода, потім, у сучасніших конструкціях — гирі. Дорогу до цих годинників відкрив винахід штиревого спускового механізму.<br /> Крім утилітарної функції визначення часу доби, годинники епохи Відроження мали важливе значення для астрономії та астрології, завдяки чому вони часто показували не тільки час, а й дату, день тижня, фази Місяця, і, навіть, гороскоп.<br /> Важливою подією в розвитку годинників було відкриття Галілео Галілеєм ізохронності коливань маятника, тобто того факту, що період малих коливань маятника не залежить від амплітуди. Після цього виникла ідея маятникового годинника.<br /> Механічний годинник із годинниковою і хвилинною стрілками винайдено лише в 17 столітті. Перший годинник з маятником винайшов у 17 ст. голландський механік Хрістіан Гюйгенс. Це був найточніший годинник серед усіх інших годинників. Незалежно від Гюйгенса маятниковий годинник побудував Роберт Гук. Анкерний механізм винайшов 1670 року англійський механік Вільям Клемент. У 1675 році Томас Томпіон сконструював ще точніший годинник, у якому маятник він замінив пружиною.<br /> Розвиток годинників стимулювався практичними потребами навігації. Для точного визначення координат корабля на морі були потрібні годинники, що визначали б час не тільки точно, а й в умовах корабельної хитавиці. Такий годиник, що отримав назву хронометра, створив Джон Гаррісон. За цей винахід Гаррісон у 1772 р. одержав премію у 20 тис. фунтів від британського короля.<br /> У 19 ст. з'явився перший електричний годинник, а у 1918 році електрогодинник вже міг працювати на струмі з мережі.<br /> З розвитком електроніки у другій половині 20 ст. електронні годинники почали заміщати механічні. Електронні годинники, які відлічують час із великою точністю, використовують кристали кварцу. Такий принцип ґрунтується на природній вібрації (100 000 коливань за секунду) у кристалах кварцу, а джерелом живлення є батарейка. Сучасні годинники нагадують крихітний комп'ютер. Вони мають будильник і секундомір, а час відображають на електронному дисплеї. Електронні годинники стали складовою частиною ком'ютерів, мобільних телефонів та інших побутових приладів - таймерами оснащені мікрохвильві печі й пральні машини тощо.<br /> Наукові експерименти потребують вимірювання часу ще з більшою точністю, завдяки чому виникли атомні годинники, які використовують коливання електромагнітного поля, створеного випромінюванням атомів при переходах між електронними рівнями. За дуже низьких температур цезієві атомні годинники можуть забезпечити точність вимірювання часу до 10-11 секунди.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5cf2ab2233ffa7e2a6ee434c558d425f_600x1000.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5-фактів-про-годинник.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:6855_1402.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:06071302s.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Clock1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|FHdSj7a-btI}}<br /> {{#ev:youtube|mVnOPX4bAhI}}<br /> {{#ev:youtube|J--41tUPok8}}<br /> {{#ev:youtube|yfF_1wVwhFU}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] <br /> [[Категорія:Го]]</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2014-04-22T09:44:03Z

<p>Баландіна Олена: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Годинник, -ка, '''''м. ''Часы. ''Годинник на стіні цокав. ''Левиц. I. 34. ''Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. ''Щог. В. 140. ''Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, промовив Искра, устаючи з канапки і виймаючи зза пазухи свого годинника. ''Морд. Пл. 41. У Лемковъ: стѣнные часы: Вх. Лем. 404. См. еще: '''Година 1, годинка 2, годильник. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Годинник (арх.:[1][2][3] дзиґа́р, дзиґарі́) — пристрій для вимірювання часу. Більшість сучасних годинників використовують періодичні процеси на зразок автоколивань, історичні годинники на кшталт пісочних або водяних використовували для вимірювання проміжків часу тривалість певного процесу, наприклад пересипання піску з однієї половини в іншу через вузьку щілину.<br /> Виконуючи свою основну функцію, годинники часто є художніми та ювелірними виробами, що мають значну цінність завдяки унікальному дизайну.<br /> <br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Годинники, як інструменти для вимірювання проміжків часу, менших за добу, та часу дня, використовувалися здавна. Першими серед них були сонячні годинники, що визначали час за напрямком тіні. Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.<br /> Водяні годинники були відомі ще в Стародавньому Єгипті та Межиріччі.<br /> Механічні годинники почали з'являтися в Європі в 14 столітті. Перші з них не мали ані стрілок, ані циферблата, про час доби сповіщав дзвін. Існують і раніші згадки про годинники, наприклад, про годинник, одержаний Карлом Великим у подарунок від Гарун ар-Рашида, однак про будову цих годинників свідчень не збереглося. У 15 — 16 століттях величезні годинники почали встановлювати на майданах великих міст Європи. Точність цих годинників була невисокою, до чверті години. Як джерело енергії в них спочатку використовувалася вода, потім, у сучасніших конструкціях — гирі. Дорогу до цих годинників відкрив винахід штиревого спускового механізму.<br /> Крім утилітарної функції визначення часу доби, годинники епохи Відроження мали важливе значення для астрономії та астрології, завдяки чому вони часто показували не тільки час, а й дату, день тижня, фази Місяця, і, навіть, гороскоп.<br /> Важливою подією в розвитку годинників було відкриття Галілео Галілеєм ізохронності коливань маятника, тобто того факту, що період малих коливань маятника не залежить від амплітуди. Після цього виникла ідея маятникового годинника.<br /> Механічний годинник із годинниковою і хвилинною стрілками винайдено лише в 17 столітті. Перший годинник з маятником винайшов у 17 ст. голландський механік Хрістіан Гюйгенс. Це був найточніший годинник серед усіх інших годинників. Незалежно від Гюйгенса маятниковий годинник побудував Роберт Гук. Анкерний механізм винайшов 1670 року англійський механік Вільям Клемент. У 1675 році Томас Томпіон сконструював ще точніший годинник, у якому маятник він замінив пружиною.<br /> Розвиток годинників стимулювався практичними потребами навігації. Для точного визначення координат корабля на морі були потрібні годинники, що визначали б час не тільки точно, а й в умовах корабельної хитавиці. Такий годиник, що отримав назву хронометра, створив Джон Гаррісон. За цей винахід Гаррісон у 1772 р. одержав премію у 20 тис. фунтів від британського короля.<br /> У 19 ст. з'явився перший електричний годинник, а у 1918 році електрогодинник вже міг працювати на струмі з мережі.<br /> З розвитком електроніки у другій половині 20 ст. електронні годинники почали заміщати механічні. Електронні годинники, які відлічують час із великою точністю, використовують кристали кварцу. Такий принцип ґрунтується на природній вібрації (100 000 коливань за секунду) у кристалах кварцу, а джерелом живлення є батарейка. Сучасні годинники нагадують крихітний комп'ютер. Вони мають будильник і секундомір, а час відображають на електронному дисплеї. Електронні годинники стали складовою частиною ком'ютерів, мобільних телефонів та інших побутових приладів - таймерами оснащені мікрохвильві печі й пральні машини тощо.<br /> Наукові експерименти потребують вимірювання часу ще з більшою точністю, завдяки чому виникли атомні годинники, які використовують коливання електромагнітного поля, створеного випромінюванням атомів при переходах між електронними рівнями. За дуже низьких температур цезієві атомні годинники можуть забезпечити точність вимірювання часу до 10-11 секунди.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5cf2ab2233ffa7e2a6ee434c558d425f_600x1000.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5-фактів-про-годинник.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:6855_1402.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:06071302s.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Clock1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|FHdSj7a-btI}}<br /> {{#ev:youtube|mVnOPX4bAhI}}<br /> {{#ev:youtube|J--41tUPok8}}<br /> {{#ev:youtube|yfF_1wVwhFU}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA|Наручний годинник - Вікіпедія]]<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] <br /> [[Категорія:Го]]</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2014-04-22T09:40:41Z

<p>Баландіна Олена: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Годинник, -ка, '''''м. ''Часы. ''Годинник на стіні цокав. ''Левиц. I. 34. ''Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. ''Щог. В. 140. ''Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, промовив Искра, устаючи з канапки і виймаючи зза пазухи свого годинника. ''Морд. Пл. 41. У Лемковъ: стѣнные часы: Вх. Лем. 404. См. еще: '''Година 1, годинка 2, годильник. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Годинник (арх.:[1][2][3] дзиґа́р, дзиґарі́) — пристрій для вимірювання часу. Більшість сучасних годинників використовують періодичні процеси на зразок автоколивань, історичні годинники на кшталт пісочних або водяних використовували для вимірювання проміжків часу тривалість певного процесу, наприклад пересипання піску з однієї половини в іншу через вузьку щілину.<br /> Виконуючи свою основну функцію, годинники часто є художніми та ювелірними виробами, що мають значну цінність завдяки унікальному дизайну.<br /> <br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Годинники, як інструменти для вимірювання проміжків часу, менших за добу, та часу дня, використовувалися здавна. Першими серед них були сонячні годинники, що визначали час за напрямком тіні. Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.<br /> Водяні годинники були відомі ще в Стародавньому Єгипті та Межиріччі.<br /> Механічні годинники почали з'являтися в Європі в 14 столітті. Перші з них не мали ані стрілок, ані циферблата, про час доби сповіщав дзвін. Існують і раніші згадки про годинники, наприклад, про годинник, одержаний Карлом Великим у подарунок від Гарун ар-Рашида, однак про будову цих годинників свідчень не збереглося. У 15 — 16 століттях величезні годинники почали встановлювати на майданах великих міст Європи. Точність цих годинників була невисокою, до чверті години. Як джерело енергії в них спочатку використовувалася вода, потім, у сучасніших конструкціях — гирі. Дорогу до цих годинників відкрив винахід штиревого спускового механізму.<br /> Крім утилітарної функції визначення часу доби, годинники епохи Відроження мали важливе значення для астрономії та астрології, завдяки чому вони часто показували не тільки час, а й дату, день тижня, фази Місяця, і, навіть, гороскоп.<br /> Важливою подією в розвитку годинників було відкриття Галілео Галілеєм ізохронності коливань маятника, тобто того факту, що період малих коливань маятника не залежить від амплітуди. Після цього виникла ідея маятникового годинника.<br /> Механічний годинник із годинниковою і хвилинною стрілками винайдено лише в 17 столітті. Перший годинник з маятником винайшов у 17 ст. голландський механік Хрістіан Гюйгенс. Це був найточніший годинник серед усіх інших годинників. Незалежно від Гюйгенса маятниковий годинник побудував Роберт Гук. Анкерний механізм винайшов 1670 року англійський механік Вільям Клемент. У 1675 році Томас Томпіон сконструював ще точніший годинник, у якому маятник він замінив пружиною.<br /> Розвиток годинників стимулювався практичними потребами навігації. Для точного визначення координат корабля на морі були потрібні годинники, що визначали б час не тільки точно, а й в умовах корабельної хитавиці. Такий годиник, що отримав назву хронометра, створив Джон Гаррісон. За цей винахід Гаррісон у 1772 р. одержав премію у 20 тис. фунтів від британського короля.<br /> У 19 ст. з'явився перший електричний годинник, а у 1918 році електрогодинник вже міг працювати на струмі з мережі.<br /> З розвитком електроніки у другій половині 20 ст. електронні годинники почали заміщати механічні. Електронні годинники, які відлічують час із великою точністю, використовують кристали кварцу. Такий принцип ґрунтується на природній вібрації (100 000 коливань за секунду) у кристалах кварцу, а джерелом живлення є батарейка. Сучасні годинники нагадують крихітний комп'ютер. Вони мають будильник і секундомір, а час відображають на електронному дисплеї. Електронні годинники стали складовою частиною ком'ютерів, мобільних телефонів та інших побутових приладів - таймерами оснащені мікрохвильві печі й пральні машини тощо.<br /> Наукові експерименти потребують вимірювання часу ще з більшою точністю, завдяки чому виникли атомні годинники, які використовують коливання електромагнітного поля, створеного випромінюванням атомів при переходах між електронними рівнями. За дуже низьких температур цезієві атомні годинники можуть забезпечити точність вимірювання часу до 10-11 секунди.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5cf2ab2233ffa7e2a6ee434c558d425f_600x1000.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5-фактів-про-годинник.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:6855_1402.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:06071302s.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Clock1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|FHdSj7a-btI}}<br /> {{#ev:youtube|mVnOPX4bAhI}}<br /> {{#ev:youtube|J--41tUPok8}}<br /> {{#ev:youtube|yfF_1wVwhFU}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] <br /> [[Категорія:Го]]</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2014-04-22T09:38:54Z

<p>Баландіна Олена: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Годинник, -ка, '''''м. ''Часы. ''Годинник на стіні цокав. ''Левиц. I. 34. ''Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. ''Щог. В. 140. ''Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, промовив Искра, устаючи з канапки і виймаючи зза пазухи свого годинника. ''Морд. Пл. 41. У Лемковъ: стѣнные часы: Вх. Лем. 404. См. еще: '''Година 1, годинка 2, годильник. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Годинник (арх.:[1][2][3] дзиґа́р, дзиґарі́) — пристрій для вимірювання часу. Більшість сучасних годинників використовують періодичні процеси на зразок автоколивань, історичні годинники на кшталт пісочних або водяних використовували для вимірювання проміжків часу тривалість певного процесу, наприклад пересипання піску з однієї половини в іншу через вузьку щілину.<br /> Виконуючи свою основну функцію, годинники часто є художніми та ювелірними виробами, що мають значну цінність завдяки унікальному дизайну.<br /> <br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Годинники, як інструменти для вимірювання проміжків часу, менших за добу, та часу дня, використовувалися здавна. Першими серед них були сонячні годинники, що визначали час за напрямком тіні. Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.<br /> Водяні годинники були відомі ще в Стародавньому Єгипті та Межиріччі.<br /> Механічні годинники почали з'являтися в Європі в 14 столітті. Перші з них не мали ані стрілок, ані циферблата, про час доби сповіщав дзвін. Існують і раніші згадки про годинники, наприклад, про годинник, одержаний Карлом Великим у подарунок від Гарун ар-Рашида, однак про будову цих годинників свідчень не збереглося. У 15 — 16 століттях величезні годинники почали встановлювати на майданах великих міст Європи. Точність цих годинників була невисокою, до чверті години. Як джерело енергії в них спочатку використовувалася вода, потім, у сучасніших конструкціях — гирі. Дорогу до цих годинників відкрив винахід штиревого спускового механізму.<br /> Крім утилітарної функції визначення часу доби, годинники епохи Відроження мали важливе значення для астрономії та астрології, завдяки чому вони часто показували не тільки час, а й дату, день тижня, фази Місяця, і, навіть, гороскоп.<br /> Важливою подією в розвитку годинників було відкриття Галілео Галілеєм ізохронності коливань маятника, тобто того факту, що період малих коливань маятника не залежить від амплітуди. Після цього виникла ідея маятникового годинника.<br /> Механічний годинник із годинниковою і хвилинною стрілками винайдено лише в 17 столітті. Перший годинник з маятником винайшов у 17 ст. голландський механік Хрістіан Гюйгенс. Це був найточніший годинник серед усіх інших годинників. Незалежно від Гюйгенса маятниковий годинник побудував Роберт Гук. Анкерний механізм винайшов 1670 року англійський механік Вільям Клемент. У 1675 році Томас Томпіон сконструював ще точніший годинник, у якому маятник він замінив пружиною.<br /> Розвиток годинників стимулювався практичними потребами навігації. Для точного визначення координат корабля на морі були потрібні годинники, що визначали б час не тільки точно, а й в умовах корабельної хитавиці. Такий годиник, що отримав назву хронометра, створив Джон Гаррісон. За цей винахід Гаррісон у 1772 р. одержав премію у 20 тис. фунтів від британського короля.<br /> У 19 ст. з'явився перший електричний годинник, а у 1918 році електрогодинник вже міг працювати на струмі з мережі.<br /> З розвитком електроніки у другій половині 20 ст. електронні годинники почали заміщати механічні. Електронні годинники, які відлічують час із великою точністю, використовують кристали кварцу. Такий принцип ґрунтується на природній вібрації (100 000 коливань за секунду) у кристалах кварцу, а джерелом живлення є батарейка. Сучасні годинники нагадують крихітний комп'ютер. Вони мають будильник і секундомір, а час відображають на електронному дисплеї. Електронні годинники стали складовою частиною ком'ютерів, мобільних телефонів та інших побутових приладів - таймерами оснащені мікрохвильві печі й пральні машини тощо.<br /> Наукові експерименти потребують вимірювання часу ще з більшою точністю, завдяки чому виникли атомні годинники, які використовують коливання електромагнітного поля, створеного випромінюванням атомів при переходах між електронними рівнями. За дуже низьких температур цезієві атомні годинники можуть забезпечити точність вимірювання часу до 10-11 секунди.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5cf2ab2233ffa7e2a6ee434c558d425f_600x1000.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5-фактів-про-годинник.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:6855_1402.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:06071302s.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Clock1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|FHdSj7a-btI}}<br /> {{#ev:youtube|mVnOPX4bAhI}}<br /> {{#ev:youtube|41tUPok8}}<br /> {{#ev:youtube|yfF_1wVwhFU}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] <br /> [[Категорія:Го]]</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2014-04-22T09:38:05Z

<p>Баландіна Олена: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Годинник, -ка, '''''м. ''Часы. ''Годинник на стіні цокав. ''Левиц. I. 34. ''Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. ''Щог. В. 140. ''Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, промовив Искра, устаючи з канапки і виймаючи зза пазухи свого годинника. ''Морд. Пл. 41. У Лемковъ: стѣнные часы: Вх. Лем. 404. См. еще: '''Година 1, годинка 2, годильник. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Годинник (арх.:[1][2][3] дзиґа́р, дзиґарі́) — пристрій для вимірювання часу. Більшість сучасних годинників використовують періодичні процеси на зразок автоколивань, історичні годинники на кшталт пісочних або водяних використовували для вимірювання проміжків часу тривалість певного процесу, наприклад пересипання піску з однієї половини в іншу через вузьку щілину.<br /> Виконуючи свою основну функцію, годинники часто є художніми та ювелірними виробами, що мають значну цінність завдяки унікальному дизайну.<br /> <br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Годинники, як інструменти для вимірювання проміжків часу, менших за добу, та часу дня, використовувалися здавна. Першими серед них були сонячні годинники, що визначали час за напрямком тіні. Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.<br /> Водяні годинники були відомі ще в Стародавньому Єгипті та Межиріччі.<br /> Механічні годинники почали з'являтися в Європі в 14 столітті. Перші з них не мали ані стрілок, ані циферблата, про час доби сповіщав дзвін. Існують і раніші згадки про годинники, наприклад, про годинник, одержаний Карлом Великим у подарунок від Гарун ар-Рашида, однак про будову цих годинників свідчень не збереглося. У 15 — 16 століттях величезні годинники почали встановлювати на майданах великих міст Європи. Точність цих годинників була невисокою, до чверті години. Як джерело енергії в них спочатку використовувалася вода, потім, у сучасніших конструкціях — гирі. Дорогу до цих годинників відкрив винахід штиревого спускового механізму.<br /> Крім утилітарної функції визначення часу доби, годинники епохи Відроження мали важливе значення для астрономії та астрології, завдяки чому вони часто показували не тільки час, а й дату, день тижня, фази Місяця, і, навіть, гороскоп.<br /> Важливою подією в розвитку годинників було відкриття Галілео Галілеєм ізохронності коливань маятника, тобто того факту, що період малих коливань маятника не залежить від амплітуди. Після цього виникла ідея маятникового годинника.<br /> Механічний годинник із годинниковою і хвилинною стрілками винайдено лише в 17 столітті. Перший годинник з маятником винайшов у 17 ст. голландський механік Хрістіан Гюйгенс. Це був найточніший годинник серед усіх інших годинників. Незалежно від Гюйгенса маятниковий годинник побудував Роберт Гук. Анкерний механізм винайшов 1670 року англійський механік Вільям Клемент. У 1675 році Томас Томпіон сконструював ще точніший годинник, у якому маятник він замінив пружиною.<br /> Розвиток годинників стимулювався практичними потребами навігації. Для точного визначення координат корабля на морі були потрібні годинники, що визначали б час не тільки точно, а й в умовах корабельної хитавиці. Такий годиник, що отримав назву хронометра, створив Джон Гаррісон. За цей винахід Гаррісон у 1772 р. одержав премію у 20 тис. фунтів від британського короля.<br /> У 19 ст. з'явився перший електричний годинник, а у 1918 році електрогодинник вже міг працювати на струмі з мережі.<br /> З розвитком електроніки у другій половині 20 ст. електронні годинники почали заміщати механічні. Електронні годинники, які відлічують час із великою точністю, використовують кристали кварцу. Такий принцип ґрунтується на природній вібрації (100 000 коливань за секунду) у кристалах кварцу, а джерелом живлення є батарейка. Сучасні годинники нагадують крихітний комп'ютер. Вони мають будильник і секундомір, а час відображають на електронному дисплеї. Електронні годинники стали складовою частиною ком'ютерів, мобільних телефонів та інших побутових приладів - таймерами оснащені мікрохвильві печі й пральні машини тощо.<br /> Наукові експерименти потребують вимірювання часу ще з більшою точністю, завдяки чому виникли атомні годинники, які використовують коливання електромагнітного поля, створеного випромінюванням атомів при переходах між електронними рівнями. За дуже низьких температур цезієві атомні годинники можуть забезпечити точність вимірювання часу до 10-11 секунди.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5cf2ab2233ffa7e2a6ee434c558d425f_600x1000.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5-фактів-про-годинник.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:6855_1402.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:06071302s.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Clock1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|FHdSj7a-btI}}<br /> {{#ev:youtube|mVnOPX4bAhI}}<br /> {{#ev:youtube|41tUPok8}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] <br /> [[Категорія:Го]]</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2014-04-22T09:36:18Z

<p>Баландіна Олена: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Годинник, -ка, '''''м. ''Часы. ''Годинник на стіні цокав. ''Левиц. I. 34. ''Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. ''Щог. В. 140. ''Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, промовив Искра, устаючи з канапки і виймаючи зза пазухи свого годинника. ''Морд. Пл. 41. У Лемковъ: стѣнные часы: Вх. Лем. 404. См. еще: '''Година 1, годинка 2, годильник. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Годинник (арх.:[1][2][3] дзиґа́р, дзиґарі́) — пристрій для вимірювання часу. Більшість сучасних годинників використовують періодичні процеси на зразок автоколивань, історичні годинники на кшталт пісочних або водяних використовували для вимірювання проміжків часу тривалість певного процесу, наприклад пересипання піску з однієї половини в іншу через вузьку щілину.<br /> Виконуючи свою основну функцію, годинники часто є художніми та ювелірними виробами, що мають значну цінність завдяки унікальному дизайну.<br /> <br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Годинники, як інструменти для вимірювання проміжків часу, менших за добу, та часу дня, використовувалися здавна. Першими серед них були сонячні годинники, що визначали час за напрямком тіні. Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.<br /> Водяні годинники були відомі ще в Стародавньому Єгипті та Межиріччі.<br /> Механічні годинники почали з'являтися в Європі в 14 столітті. Перші з них не мали ані стрілок, ані циферблата, про час доби сповіщав дзвін. Існують і раніші згадки про годинники, наприклад, про годинник, одержаний Карлом Великим у подарунок від Гарун ар-Рашида, однак про будову цих годинників свідчень не збереглося. У 15 — 16 століттях величезні годинники почали встановлювати на майданах великих міст Європи. Точність цих годинників була невисокою, до чверті години. Як джерело енергії в них спочатку використовувалася вода, потім, у сучасніших конструкціях — гирі. Дорогу до цих годинників відкрив винахід штиревого спускового механізму.<br /> Крім утилітарної функції визначення часу доби, годинники епохи Відроження мали важливе значення для астрономії та астрології, завдяки чому вони часто показували не тільки час, а й дату, день тижня, фази Місяця, і, навіть, гороскоп.<br /> Важливою подією в розвитку годинників було відкриття Галілео Галілеєм ізохронності коливань маятника, тобто того факту, що період малих коливань маятника не залежить від амплітуди. Після цього виникла ідея маятникового годинника.<br /> Механічний годинник із годинниковою і хвилинною стрілками винайдено лише в 17 столітті. Перший годинник з маятником винайшов у 17 ст. голландський механік Хрістіан Гюйгенс. Це був найточніший годинник серед усіх інших годинників. Незалежно від Гюйгенса маятниковий годинник побудував Роберт Гук. Анкерний механізм винайшов 1670 року англійський механік Вільям Клемент. У 1675 році Томас Томпіон сконструював ще точніший годинник, у якому маятник він замінив пружиною.<br /> Розвиток годинників стимулювався практичними потребами навігації. Для точного визначення координат корабля на морі були потрібні годинники, що визначали б час не тільки точно, а й в умовах корабельної хитавиці. Такий годиник, що отримав назву хронометра, створив Джон Гаррісон. За цей винахід Гаррісон у 1772 р. одержав премію у 20 тис. фунтів від британського короля.<br /> У 19 ст. з'явився перший електричний годинник, а у 1918 році електрогодинник вже міг працювати на струмі з мережі.<br /> З розвитком електроніки у другій половині 20 ст. електронні годинники почали заміщати механічні. Електронні годинники, які відлічують час із великою точністю, використовують кристали кварцу. Такий принцип ґрунтується на природній вібрації (100 000 коливань за секунду) у кристалах кварцу, а джерелом живлення є батарейка. Сучасні годинники нагадують крихітний комп'ютер. Вони мають будильник і секундомір, а час відображають на електронному дисплеї. Електронні годинники стали складовою частиною ком'ютерів, мобільних телефонів та інших побутових приладів - таймерами оснащені мікрохвильві печі й пральні машини тощо.<br /> Наукові експерименти потребують вимірювання часу ще з більшою точністю, завдяки чому виникли атомні годинники, які використовують коливання електромагнітного поля, створеного випромінюванням атомів при переходах між електронними рівнями. За дуже низьких температур цезієві атомні годинники можуть забезпечити точність вимірювання часу до 10-11 секунди.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5cf2ab2233ffa7e2a6ee434c558d425f_600x1000.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5-фактів-про-годинник.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:6855_1402.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:06071302s.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Clock1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|FHdSj7a-btI}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] <br /> [[Категорія:Го]]</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2014-04-22T09:29:10Z

<p>Баландіна Олена: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Годинник, -ка, '''''м. ''Часы. ''Годинник на стіні цокав. ''Левиц. I. 34. ''Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. ''Щог. В. 140. ''Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, промовив Искра, устаючи з канапки і виймаючи зза пазухи свого годинника. ''Морд. Пл. 41. У Лемковъ: стѣнные часы: Вх. Лем. 404. См. еще: '''Година 1, годинка 2, годильник. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Годинник (арх.:[1][2][3] дзиґа́р, дзиґарі́) — пристрій для вимірювання часу. Більшість сучасних годинників використовують періодичні процеси на зразок автоколивань, історичні годинники на кшталт пісочних або водяних використовували для вимірювання проміжків часу тривалість певного процесу, наприклад пересипання піску з однієї половини в іншу через вузьку щілину.<br /> Виконуючи свою основну функцію, годинники часто є художніми та ювелірними виробами, що мають значну цінність завдяки унікальному дизайну.<br /> <br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Годинники, як інструменти для вимірювання проміжків часу, менших за добу, та часу дня, використовувалися здавна. Першими серед них були сонячні годинники, що визначали час за напрямком тіні. Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.<br /> Водяні годинники були відомі ще в Стародавньому Єгипті та Межиріччі.<br /> Механічні годинники почали з'являтися в Європі в 14 столітті. Перші з них не мали ані стрілок, ані циферблата, про час доби сповіщав дзвін. Існують і раніші згадки про годинники, наприклад, про годинник, одержаний Карлом Великим у подарунок від Гарун ар-Рашида, однак про будову цих годинників свідчень не збереглося. У 15 — 16 століттях величезні годинники почали встановлювати на майданах великих міст Європи. Точність цих годинників була невисокою, до чверті години. Як джерело енергії в них спочатку використовувалася вода, потім, у сучасніших конструкціях — гирі. Дорогу до цих годинників відкрив винахід штиревого спускового механізму.<br /> Крім утилітарної функції визначення часу доби, годинники епохи Відроження мали важливе значення для астрономії та астрології, завдяки чому вони часто показували не тільки час, а й дату, день тижня, фази Місяця, і, навіть, гороскоп.<br /> Важливою подією в розвитку годинників було відкриття Галілео Галілеєм ізохронності коливань маятника, тобто того факту, що період малих коливань маятника не залежить від амплітуди. Після цього виникла ідея маятникового годинника.<br /> Механічний годинник із годинниковою і хвилинною стрілками винайдено лише в 17 столітті. Перший годинник з маятником винайшов у 17 ст. голландський механік Хрістіан Гюйгенс. Це був найточніший годинник серед усіх інших годинників. Незалежно від Гюйгенса маятниковий годинник побудував Роберт Гук. Анкерний механізм винайшов 1670 року англійський механік Вільям Клемент. У 1675 році Томас Томпіон сконструював ще точніший годинник, у якому маятник він замінив пружиною.<br /> Розвиток годинників стимулювався практичними потребами навігації. Для точного визначення координат корабля на морі були потрібні годинники, що визначали б час не тільки точно, а й в умовах корабельної хитавиці. Такий годиник, що отримав назву хронометра, створив Джон Гаррісон. За цей винахід Гаррісон у 1772 р. одержав премію у 20 тис. фунтів від британського короля.<br /> У 19 ст. з'явився перший електричний годинник, а у 1918 році електрогодинник вже міг працювати на струмі з мережі.<br /> З розвитком електроніки у другій половині 20 ст. електронні годинники почали заміщати механічні. Електронні годинники, які відлічують час із великою точністю, використовують кристали кварцу. Такий принцип ґрунтується на природній вібрації (100 000 коливань за секунду) у кристалах кварцу, а джерелом живлення є батарейка. Сучасні годинники нагадують крихітний комп'ютер. Вони мають будильник і секундомір, а час відображають на електронному дисплеї. Електронні годинники стали складовою частиною ком'ютерів, мобільних телефонів та інших побутових приладів - таймерами оснащені мікрохвильві печі й пральні машини тощо.<br /> Наукові експерименти потребують вимірювання часу ще з більшою точністю, завдяки чому виникли атомні годинники, які використовують коливання електромагнітного поля, створеного випромінюванням атомів при переходах між електронними рівнями. За дуже низьких температур цезієві атомні годинники можуть забезпечити точність вимірювання часу до 10-11 секунди.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5cf2ab2233ffa7e2a6ee434c558d425f_600x1000.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5-фактів-про-годинник.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:6855_1402.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:06071302s.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Clock1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] <br /> [[Категорія:Го]]</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Clock1.jpg 2014-04-22T09:29:05Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div></div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:06071302s.jpg 2014-04-22T09:28:21Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div></div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:6855_1402.jpg 2014-04-22T09:28:04Z

<p>Баландіна Олена: Баландіна Олена завантажив нову версію «Файл:6855 1402.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:6855_1402.jpg 2014-04-22T09:27:40Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div></div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:5-%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA.jpg 2014-04-22T09:27:12Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div></div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2014-04-22T09:25:55Z

<p>Баландіна Олена: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Годинник, -ка, '''''м. ''Часы. ''Годинник на стіні цокав. ''Левиц. I. 34. ''Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. ''Щог. В. 140. ''Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, промовив Искра, устаючи з канапки і виймаючи зза пазухи свого годинника. ''Морд. Пл. 41. У Лемковъ: стѣнные часы: Вх. Лем. 404. См. еще: '''Година 1, годинка 2, годильник. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Годинник (арх.:[1][2][3] дзиґа́р, дзиґарі́) — пристрій для вимірювання часу. Більшість сучасних годинників використовують періодичні процеси на зразок автоколивань, історичні годинники на кшталт пісочних або водяних використовували для вимірювання проміжків часу тривалість певного процесу, наприклад пересипання піску з однієї половини в іншу через вузьку щілину.<br /> Виконуючи свою основну функцію, годинники часто є художніми та ювелірними виробами, що мають значну цінність завдяки унікальному дизайну.<br /> <br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Годинники, як інструменти для вимірювання проміжків часу, менших за добу, та часу дня, використовувалися здавна. Першими серед них були сонячні годинники, що визначали час за напрямком тіні. Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.<br /> Водяні годинники були відомі ще в Стародавньому Єгипті та Межиріччі.<br /> Механічні годинники почали з'являтися в Європі в 14 столітті. Перші з них не мали ані стрілок, ані циферблата, про час доби сповіщав дзвін. Існують і раніші згадки про годинники, наприклад, про годинник, одержаний Карлом Великим у подарунок від Гарун ар-Рашида, однак про будову цих годинників свідчень не збереглося. У 15 — 16 століттях величезні годинники почали встановлювати на майданах великих міст Європи. Точність цих годинників була невисокою, до чверті години. Як джерело енергії в них спочатку використовувалася вода, потім, у сучасніших конструкціях — гирі. Дорогу до цих годинників відкрив винахід штиревого спускового механізму.<br /> Крім утилітарної функції визначення часу доби, годинники епохи Відроження мали важливе значення для астрономії та астрології, завдяки чому вони часто показували не тільки час, а й дату, день тижня, фази Місяця, і, навіть, гороскоп.<br /> Важливою подією в розвитку годинників було відкриття Галілео Галілеєм ізохронності коливань маятника, тобто того факту, що період малих коливань маятника не залежить від амплітуди. Після цього виникла ідея маятникового годинника.<br /> Механічний годинник із годинниковою і хвилинною стрілками винайдено лише в 17 столітті. Перший годинник з маятником винайшов у 17 ст. голландський механік Хрістіан Гюйгенс. Це був найточніший годинник серед усіх інших годинників. Незалежно від Гюйгенса маятниковий годинник побудував Роберт Гук. Анкерний механізм винайшов 1670 року англійський механік Вільям Клемент. У 1675 році Томас Томпіон сконструював ще точніший годинник, у якому маятник він замінив пружиною.<br /> Розвиток годинників стимулювався практичними потребами навігації. Для точного визначення координат корабля на морі були потрібні годинники, що визначали б час не тільки точно, а й в умовах корабельної хитавиці. Такий годиник, що отримав назву хронометра, створив Джон Гаррісон. За цей винахід Гаррісон у 1772 р. одержав премію у 20 тис. фунтів від британського короля.<br /> У 19 ст. з'явився перший електричний годинник, а у 1918 році електрогодинник вже міг працювати на струмі з мережі.<br /> З розвитком електроніки у другій половині 20 ст. електронні годинники почали заміщати механічні. Електронні годинники, які відлічують час із великою точністю, використовують кристали кварцу. Такий принцип ґрунтується на природній вібрації (100 000 коливань за секунду) у кристалах кварцу, а джерелом живлення є батарейка. Сучасні годинники нагадують крихітний комп'ютер. Вони мають будильник і секундомір, а час відображають на електронному дисплеї. Електронні годинники стали складовою частиною ком'ютерів, мобільних телефонів та інших побутових приладів - таймерами оснащені мікрохвильві печі й пральні машини тощо.<br /> Наукові експерименти потребують вимірювання часу ще з більшою точністю, завдяки чому виникли атомні годинники, які використовують коливання електромагнітного поля, створеного випромінюванням атомів при переходах між електронними рівнями. За дуже низьких температур цезієві атомні годинники можуть забезпечити точність вимірювання часу до 10-11 секунди.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5cf2ab2233ffa7e2a6ee434c558d425f_600x1000.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] <br /> [[Категорія:Го]]</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:5cf2ab2233ffa7e2a6ee434c558d425f_600x1000.jpg 2014-04-22T09:25:37Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div></div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-09T13:06:01Z

<p>Баландіна Олена: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Svyatoy_nikolay_250x200.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak-daruvati-i-priymati-podarunki.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|31cGId5z8oM}}<br /> {{#ev:youtube|HxafjHedPks}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://sum.in.ua/s/daruvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Дарувати]<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Да]]<br /> <br /> ''[http://porady.pp.ua/category/scho/ Цікаві ідеї для подарунків]'' <br /> <br /> ''[http://alienplants.com.ua/prikmeti/shcho-ne-mozhna-daruvati-prikmeti-zaboboni Що не можна дарувати]''</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-09T13:04:30Z

<p>Баландіна Олена: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Svyatoy_nikolay_250x200.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak-daruvati-i-priymati-podarunki.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://sum.in.ua/s/daruvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Дарувати]<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Да]]<br /> <br /> ''[http://porady.pp.ua/category/scho/ Цікаві ідеї для подарунків]'' <br /> <br /> ''[http://alienplants.com.ua/prikmeti/shcho-ne-mozhna-daruvati-prikmeti-zaboboni Що не можна дарувати]''</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-09T12:45:29Z

<p>Баландіна Олена: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Svyatoy_nikolay_250x200.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak-daruvati-i-priymati-podarunki.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|31cGId5z8oM}}<br /> {{#ev:youtube|HxafjHedPks}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> [http://sum.in.ua/s/daruvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Дарувати]<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Да]]<br /> <br /> ''[http://porady.pp.ua/category/scho/ Цікаві ідеї для подарунків]'' <br /> <br /> ''[http://alienplants.com.ua/prikmeti/shcho-ne-mozhna-daruvati-prikmeti-zaboboni Що не можна дарувати]''</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-09T12:42:08Z

<p>Баландіна Олена: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Svyatoy_nikolay_250x200.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak-daruvati-i-priymati-podarunki.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|31cGId5z8oM}}<br /> {{#ev:youtube|HxafjHedPks}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Да]]<br /> <br /> ''[http://porady.pp.ua/category/scho/ Цікаві ідеї для подарунків]'' <br /> <br /> ''[http://alienplants.com.ua/prikmeti/shcho-ne-mozhna-daruvati-prikmeti-zaboboni Що не можна дарувати]''</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-09T12:38:01Z

<p>Баландіна Олена: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Svyatoy_nikolay_250x200.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak-daruvati-i-priymati-podarunki.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|31cGId5z8oM}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]<br /> [[Категорія:Да]]<br /> <br /> ''[http://porady.pp.ua/category/scho/ Цікаві ідеї для подарунків]'' <br /> <br /> ''[http://alienplants.com.ua/prikmeti/shcho-ne-mozhna-daruvati-prikmeti-zaboboni Що не можна дарувати]''</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-08T10:05:40Z

<p>Баландіна Олена: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Svyatoy_nikolay_250x200.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak-daruvati-i-priymati-podarunki.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Да]]<br /> <br /> ''Цікаві ідеї для подарунків'' http://porady.pp.ua/category/scho/<br /> <br /> ''Що не можна дарувати'' http://alienplants.com.ua/prikmeti/shcho-ne-mozhna-daruvati-prikmeti-zaboboni</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-08T10:05:17Z

<p>Баландіна Олена: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Svyatoy_nikolay_250x200.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak-daruvati-i-priymati-podarunki.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Да]]<br /> <br /> Цікаві ідеї для подарунків http://porady.pp.ua/category/scho/<br /> <br /> Що не можна дарувати http://alienplants.com.ua/prikmeti/shcho-ne-mozhna-daruvati-prikmeti-zaboboni</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-08T09:59:34Z

<p>Баландіна Олена: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Svyatoy_nikolay_250x200.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak-daruvati-i-priymati-podarunki.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Да]]<br /> <br /> http://porady.pp.ua/category/scho/<br /> <br /> http://alienplants.com.ua/prikmeti/shcho-ne-mozhna-daruvati-prikmeti-zaboboni</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-08T09:59:24Z

<p>Баландіна Олена: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Svyatoy_nikolay_250x200.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak-daruvati-i-priymati-podarunki.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Да]]<br /> <br /> http://porady.pp.ua/category/scho/<br /> <br /> <br /> <br /> http://alienplants.com.ua/prikmeti/shcho-ne-mozhna-daruvati-prikmeti-zaboboni</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-08T09:59:08Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Svyatoy_nikolay_250x200.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak-daruvati-i-priymati-podarunki.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Да]]<br /> <br /> http://porady.pp.ua/category/scho/<br /> http://alienplants.com.ua/prikmeti/shcho-ne-mozhna-daruvati-prikmeti-zaboboni</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-08T09:57:25Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Svyatoy_nikolay_250x200.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak-daruvati-i-priymati-podarunki.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Да]]<br /> <br /> http://porady.pp.ua/category/scho/</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-08T09:51:22Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Svyatoy_nikolay_250x200.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak-daruvati-i-priymati-podarunki.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Да]]</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Yak-daruvati-i-priymati-podarunki.jpg 2014-04-08T09:51:08Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div></div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-08T09:50:12Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Svyatoy_nikolay_250x200.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Да]]</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Svyatoy_nikolay_250x200.jpg 2014-04-08T09:49:53Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div></div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-08T09:49:31Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Да]]</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg 2014-04-08T09:49:04Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div></div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-08T09:48:00Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Да]]</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:53105_para1.jpg 2014-04-08T09:47:30Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div></div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2014-04-08T09:41:45Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div>'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Да]]</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 2014-04-08T09:37:51Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:IMG_20131104_214108.jpg|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> ''Філологія італійської мови''<br /> <br /> ===Група===<br /> ''ФІТб 1-13-4-Од.<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IMG_20131104_214108.jpg 2014-04-08T09:36:02Z

<p>Баландіна Олена: Баландіна Олена завантажив нову версію «Файл:IMG 20131104 214108.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IMG_20131104_214108.jpg 2014-04-08T09:35:18Z

<p>Баландіна Олена: Баландіна Олена завантажив нову версію «Файл:IMG 20131104 214108.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IMG_20131104_214108.jpg 2014-04-08T09:33:20Z

<p>Баландіна Олена: </p> <hr /> <div></div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 2014-04-08T09:23:14Z

<p>Баландіна Олена: /* Група */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> ''Філологія італійської мови''<br /> <br /> ===Група===<br /> ''ФІТб 1-13-4-Од.<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 2014-04-08T09:23:01Z

<p>Баландіна Олена: /* Група */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> ''Філологія італійської мови''<br /> <br /> ===Група===<br /> ''ФІТб 1-13-4-Од.<br /> '''''Жирний текст'''<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 2014-04-08T09:22:34Z

<p>Баландіна Олена: /* Спеціальність */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> ''Філологія італійської мови''<br /> <br /> ===Група===<br /> ФІТб 1-13-4-Од.<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 2014-04-08T09:20:08Z

<p>Баландіна Олена: /* Група */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Філологія італійської мови<br /> <br /> ===Група===<br /> ФІТб 1-13-4-Од.<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 2014-04-08T09:19:39Z

<p>Баландіна Олена: /* Спеціальність */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Філологія італійської мови<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==</div>

Баландіна Олена https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 2014-04-08T09:17:11Z

<p>Баландіна Олена: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==</div>

Баландіна Олена